1

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ

ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

РЕФОРМУВАННЯ ПУБЛІЧНОГО

УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ:

ТЕОРІЯ, ПРАКТИКА, МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції

за міжнародною участю

28 жовтня 2016 року

Одеса – 2016 – Odessa

2

УДК 351:342.5(061.3) Р 45

ББК 67.301я73 Р е д а к ц і й н а к о л е г і я: Іжа М. М. – д.політ.н., проф. Ахламов А. Г. – д.е.н., проф. Балабаєва З. В. – д.філос.н., проф. Безверхнюк Т. М. – д.держ.упр., проф. Колісніченко Н. М. – к. держ.упр., доц. Корвецький О. Д. – к.мед.н., доц. Красностанова Н. Е. – к.е.н., доц. Кривцова В. М. – к.і.н., доц. Марущак В. П. – д.держ.упр., проф. Надолішній П. І. – д.держ.упр., проф. Пахомова Т. І. – д.держ.упр., проф. Пігарєв Ю. Б. – к.ф.-м.н., доц. Попов С. А. – д.держ.упр., доц. Приходченко Л. Л. – д.держ.упр., проф. Саханенко С. Є. – д.держ.упр., проф. Свірін М. Г. – к.політ.н., доц. Якубовський О. П. – к.і.н., проф.

Рекомендовано до друку Вченою радою Одеського регіонального інституту державного управління

НАДУ при Президентові України. Протокол № 206/8-8 від 18 жовтня 2016 року.

Р 45

Реформування публічного управління та адміністрування: теорія, практика, міжнародний досвід : матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. за міжнар. участю. 28 жов. 2016 р. – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2016. – 428 с. ISBN 978-966-394-082-3

Матеріали публікуються в авторській редакції

ББК 67.301я73

ISBN 978-966-394-082-3 © ОРІДУ НАДУ

при Президентові України, 2016.

3

СЕКЦІЯ 1

РОЗВИТОК СИСТЕМИ РЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ

ІЖА МИКОЛА МИХАЙЛОВИЧ

директор ОРІДУ НАДУ при Президентові України, д.політ.н., професор, Заслужений працівник освіти України

РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ – ОДИН ІЗ СТРАТЕГІЧНИХ ПРІОРИТЕТІВ РЕФОРМУВАННЯ

ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ

Реформування публічного управління та адміністрування зумовлює необхідність здійснення передусім децентралізації влади в Україні, передачі повноважень органам місцевого самоврядування, а також передбачає відповідну модернізацію та стратегію розвитку системи Національної академії державного управління при Президентові України (далі – Національна академія), оскільки досягнення стратегічних результатів можливе тільки за наявності професійно підготовлених публічних службовців, насамперед патріотичних лідерів зі стратегічним мисленням, озброєних сучасними реформаторськими знаннями та технологіями, які допоможуть покращити життя людей.

Невідкладного здійснення модернізації та стратегічного розвитку системи Національної академії вимагає Указ Президента України від 31 серпня 2016 р. № 375/2016 [1]. На виконання цього Указу необхідно створити передумови щодо забезпечення ефективної підготовки, підвищення кваліфікації та спеціалізації фахівців з питань реформ, які мають бути відображені в Концепції реформування та стратегії розвитку Національної академії на 2016-2020 роки (далі – Концепція), розкриті в досконало розробленому навчально-методичному забезпеченні, що засноване на міждисциплінарному та індивідуальному підходах до навчання, результатах прикладних досліджень та експертно-аналітичного супроводу діяльності органів публічної влади (далі – ОПВ), а також їх тісної співпраці з системою Національної академії та інститутами громадянського суспільства.

Колектив ОРІДУ НАДУ з великою зацікавленістю та усвідомленням важливості розробки Концепції запропонував пропозиції за напрямами діяльності робочих підгруп Національної академії, зокрема з питань: статусних характеристик, прийому на навчання, міжнародної діяльності, вивчення української та іноземних мов, електронного документообігу, експертно-аналітичної діяльності та ін.

Передусім, на виконання ч. 7 ст. 27 Закону України «Про вищу освіту» необхідно розробити та затвердити Статут Національної академії, в якому:

- унормувати питання, пов’язані з визначенням місця та ролі Національної академії, її регіональних інститутів у відповідності до положень Законів України «Про вищу освіту», «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування» та відповідних Постановах Кабінету Міністрів України;

- уточнити місію та стратегічні завдання НАДУ. Місія Національної академії має полягати у забезпеченні належної якості кадрового складу державної служби відповідно до кращої європейської практики шляхом створення сучасної освітньо-наукової інфраструктури супроводу нової політики державного (публічного) управління. Стратегічні завдання як головного загальнонаціонального вищого навчального закладу з питань професіоналізації державної служби, її теоретико-методологічного забезпечення мають полягати в гарантуванні якості: експертно-аналітичного супроводу реалізації стратегічних завдань реформування державної служби та державного управління; професійного навчання, яке відповідає сучасним потребам державного управління. До цих завдань також відноситься створення умов для формування еліти державного управління, яка б керувалася принципами патріотизму, професійності та порядності, а також умови, що сприяють самореалізації та особистісному розвитку публічних службовців.

4

Стратегічним завданням також є: організація та здійснення заходів щодо професійної орієнтації молоді та перспективних службовців ОПВ на основі взаємодії Національної академії з цими органами та організаціями, що відносяться до сфери регулювання зазначених органів, відповідними молодіжними громадськими організаціями, вищими закладами освіти; створення та підтримка на сайті форумів та платформ, що забезпечують внутрішню та зовнішню комунікацію як співробітників Національної академії, її регіональних інститутів, органів публічного управління, так і представників громадянського суспільства у вирішенні актуальних питань щодо розвитку країни, регіону, території. Важливим аспектом комунікації є популяризація наукових напрацювань дослідників Національної Академії в середовищі науковців та практиків публічного управління та адміністрування;

- Національну академію розглядати як головного координатора навчально-наукового комплексу, учасниками якого зі статусом юридичних осіб є: експертно-аналітичний, консультативно-дорадчий центр для супроводу діяльності Президента України, органів державної влади та органів місцевого самоврядування; Регіональні інститути державного управління;

- окремим пунктом (розділом) сформулювати мету, завдання та повноваження регіональних інститутів, порядок призначення та повноваження їх директорів щодо напрямів діяльності навчального закладу, а також порядок призначення заступників директора;

- зберегти в регіональних інститутах підготовку фахівців за суміжними спеціальностями в галузі знань «Управління та адміністрування»;

- найважливішими питаннями мають бути належне, достатнє та своєчасне ресурсне забезпечення, зокрема фінансове з визначенням його джерел, особливо в період реалізації стратегії розвитку Національної академії та її регіональних інститутів;

- закріпити реальні переваги Національної академії щодо набору та навчання службовців ОПВ, працевлаштування випускників та їх кар’єрного росту. Особливу увагу приділити підготовці кадрів для ОПВ на випередження у відповідності до реалізації нових пріоритетів державної політики. Найактуальнішою є потреба в унормуванні відповідальності керівників ОПВ за відбір, направлення на навчання державних службовців і посадових осіб органів місцевого самоврядування, а також працевлаштування випускників денної форми навчання з відповідним його контролем Нацдержслужбою України, оскільки працевлаштування не може бути функцією Національної академії.

Для покращення співпраці з ОПВ (як замовниками на підготовку фахівців) необхідно запровадити механізм реальної участі в начальному процесі, у першу чергу, представників Адміністрації Президента України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Апарату Верховної Ради України, Нацдержслужби України, керівників місцевих ОПВ.

Щодо створення й можливих функцій експертно-аналітичного центру (далі – ЕАЦ), то вважаємо за необхідне в Статуті (Концепції) передусім визначити: місію, мету та його функції, організаційно-функціональну структуру ЕАЦ з відповідними інформаційними потоками та регламентом його діяльності як відокремленого підрозділу Національної академії з координаторами на кафедрах, які створюють творчі колективи для виконання конкретних проектів; ресурсне забезпечення та умови ефективної діяльності ЕАЦ.

В умовах нових викликів в інформаційно-комунікаційному просторі, що стосуються реалізації реформи комунікативної діяльності держави, формуванні міжнародного іміджу та забезпечення кібернетичної безпеки, про що окремо наголосив Президент держави Петро Порошенко у своєму щорічному посланні до Верховної Ради України, доцільно розглянути питання використання у діяльності ЕАЦ нового комплексного інструментарію – системи стратегічних комунікацій.

Це додатково потребує вирішення ще одного завдання – налагодження ефективної системи підготовки фахівців у галузі стратегічних комунікацій. Наразі, передбачивши потребу у фахівцях нового формату, в Одеському регіональному інституті з 2016 року вже було запроваджено нову освітню програму і створено спеціалізацію «Стратегічні комунікації», залучивши до її розроблення та реалізації провідних фахівців-експертів.

Важливо в Концепції сформулювати пріоритети розвитку міжнародної співпраці системи Національної академії з метою вивчення найкращого європейського досвіду публічного управління та адміністрування, включаючи підготовку службовців, та використання цього досвіду у вітчизняному освітньо-науковому просторі. У цьому контексті доцільно в Концепції сформулювати положення щодо: стажування за кордоном кращих слухачів, аспірантів, докторантів, викладачів; залучення до навчального процесу представників іноземних профільних ВНЗ та організацій-партнерів, керівників іноземних дипломатичних місій; участі в освітніх програмах «Erasmus+» (європейських грантах з розвитку системи вищої освіти) та «Horizon 2020» (наукові та освітні гранти), а також участь в інших європейських програмах.

Зазначений вище перелік питань, що потребують додаткового відображення в Статуті та Концепції, можна і необхідно розширити, спираючись на досконало відпрацьовані мету та стратегічні завдання Національної академії, що реалізують першу.

Список використаних джерел.

1. Указ Президента України від 31 серпня 2016 р. № 375/2016 «Про деякі питання Національної академії

державного управління при Президентові України».

5

КУЙБІДА ВАСИЛЬ СТЕПАНОВИЧ

президент Національної академії державного управління при Президентові України, д.держ.упр, професор

ВОЗНИЙ СЕРГІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

здобувач кафедри регіонального управління, місцевого самоврядування та управління містом

НАДУ при Президентові України

ПРИНЦИПИ ВЗАЄМОВІДНОСИН ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ І ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ ТА ПІДХІД ДО ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ

Забезпечення ефективних взаємовідносин органів місцевого самоврядування з органами державної виконавчої

влади є ключовим чинником ефективності організації публічної влади на території. В ідеалі має бути їх взаємна підтримка та узгодженість дій задля досягнення цілей розвитку територій і громад. Однак, досягнення цього потребує системного вироблення і належного впровадження певних правил, правових та неправових норм – принципів (від лат. principium – початок, основа, виникнення, першоджерело) – основне вихідне положення будь-якої теорії чи вчення, вихідні засади пояснень чи керівництва до дії [1, с. 560]). Отже, важливі не лише принципи, які визначені нормативно-правовими актами, а загалом норми, які визначають дії людей та органів влади.

В основі будь-якої діяльності, у тому числі взаємовідносин, завжди є певний набір принципів, навіть якщо вони не виявляються та не аналізуються.

Практична цінність принципів полягає у можливості їх використання як умов, які необхідні для досягнення цілей, а також критеріїв для оцінювання якості управлінських процесів.

Отже, на наш погляд, принципи ефективних взаємовідносин органів місцевого самоврядування і органів державної виконавчої влади – це визначені нормативно-правовими документами, а також культурно-ціннісні норми та правила (неписані), обопільне дотримання яких сприяє більш високій ефективності їх діяльності та забезпечує синергійні ефекти.

Крім законодавчо закріплених принципів діяльності цих органів влади, сьогодні описані такі принципи взаємовідносин, як диференціація та комбінованість предметів відання органів влади, взаємного делегування повноважень і взаємної підтримки, судового регулювання суперечок між органами публічної влади та ін. (А. Крусян, [3, с. 83–84]); системності, об’єктивності, саморегулювання, зворотного зв’язку, доповнення, оптимальності, інформаційної достатності, еволюційності, демократизму, гласності та ін. (Н. Мельтюхова, Л. Набока та Н. Фоміцька [4, с. 21]); відповідальності за ефективність діяльності, своєчасності, повноти і достовірності інформації, всебічності, гласності, економності, зрозумілості, науковості, неупередженості, об’єктивності, обґрунтованості, обов’язковості виконання прийнятого рішення, оперативності, передбачуваності (Т. Коломоєць та П. Матвієнко [2]) та ін.

Загалом можна навести десятки, а то і сотні принципів, які можуть бути корисними для вдосконалення організації взаємовідносин органів місцевого самоврядування та органів державної виконавчої влади.

Проте, дотримуватися всіх принципів на практиці неможливо, але їх широкий перелік є важливим для того, щоб можна було вибрати ті з них, які відповідають конкретним цілям взаємовідносин. Для того, щоб визначитися з комплексом принципів, слід мати інформацію про них, тобто базу даних про принципи. Вважаємо, що до такої бази слід включати:

1) конституційно і законодавчо визначені принципи функціонування органів публічної влади та їх асоціацій; 2) принципи державної регіональної політики та політики місцевого розвитку;

3) принципи служби в органах місцевого самоврядування і державної служби;

4) принципи багаторівневого врядування (визначені Хартією багаторівневого врядування в Європі [5]);

5) принципи належного врядування (визначені європейською Стратегією з інновацій та належного врядування на

місцевому рівні [6]);

6) принципи, які описані в наукових працях, стандартах, методиках, рекомендаціях, навчальних посібниках тощо;

7) принципи, якими керуються люди в реальному житті, тобто ціннісні орієнтації, неписані норми та правила

поведінки людей і спільнот людей, у т.ч. колективів органів публічних влади територіальних громад.

На наше переконання, крім принципів, які забезпечують позитивний вплив, ініціаторам нових форм і методів взаємовідносин слід враховувати і принципи, які фактично забезпечують негативний вплив, але є скритими і про які переважно не говорять. Загальними для усієї України харктерними принципами є, наприклад, такі:

– перекладання відповідальності за спільну справу одним органом влади на інший; – інформаційна та організаційна закритість; – домінування (проявляється насамперед у невизнанні одного органу публічної влади іншим як рівного); – неадекватна цілям розвитку територіального розвитку конформність; – індивідуалізм замість командної злагодженої роботи; – фрагментарність взаємовідносин; – невиконання домовленостей взаємовідносин; – відсутність ініціативи; – формальність у забезпеченні зворотного зв’язку і т.д. Безумовно, наведений нами перелік негативно орієнтованих принципів спостерігається не в усіх взаємовідносинах

органів місцевого самоврядування та органів державної виконавчої влади, однак є непоодинокі їх прояви, що негативно впливють на ефективність публічної влади в сучасній Україні.

Таким чином, вважаємо, що системне забезпечення взаємовідносин органів місцевого самоврядування та органів державної виконавчої влади потребує застосування системного підходу і щодо визначення комплексу дієвих принципів цих взаємовідносин.

6

Завчасне проектування систем взаємовідносин органів місцевого самоврядування та органів державної виконавчої влади з чітко окресленими принципами може суттєво поліпшити результативність взаємовідносин. Головне завдання сторін – обрати такий комплекс принципів, дотримання яких буде повноцінно забезпечено на практиці й найбільше сприятиме досягненню цілей спільної діяльності.

Список використаних джерел.

1. Енциклопедичний словник з державного управління / уклад.: Ю. П. Сурмін, В. Д. Бакуменко, А. М. Михненко та

ін. ; за ред. Ю. В. Ковбасюка, В. П. Трощинського, Ю. П. Сурміна. – К. : НАДУ, 2010. – 820 с. 2. Коломоєць Т. О. Принципи як елемент механізму контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування як

суб’єктів адміністративного права України / Т. О. Коломоєць, П. Д. Матвієнко // Адміністративне право і процес. – № 2 (2). – 2012. – С. 31-42.

3. Крусян А. Р. Взаємодія місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в Україні : навч. посіб / А. Р. Крусян. – Одеса : Вид-во «Юридична література», 2001. – 162 с.

4. Методичні підходи до підвищення результативності взаємодії органів державного управління та місцевого самоврядування / уклад. : Н. М. Мельтюхова, Л. В. Набока, Н. В. Фоміцька; за заг. ред. Н. М. Мельтюхової. – К. : НАДУ, 2013. – 48 с.

5. Charter for Multilevel governance in Europe : Document of Committee of the Regions (CoR) EU [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://portal.cor.europa.eu/ mlgcharter/Pages/MLG-charter.aspx

6. Strategy on Innovation and Good Governance at local level : Extract from the Valencia Declaration 15th Conference of European Ministers responsible for local and regional government (Valencia, Spain, 15-16 October 2007) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.coe.int/t/dgap/localdemocracy/strategy_innovation/

КЛЮЦЕВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ

керівник апарату Херсонської обласної державної адміністрації

СУЧАСНІ УПРАВЛІНСЬКІ ТЕХНОЛОГІЇ У ДІЯЛЬНОСТІ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

Важливим елементом забезпечення ефективності функціонування органів влади є використання сучасних управлінських технологій.

У серпні 2015 року в апараті Херсонської обласної державної адміністрації було впроваджено систему управління якістю, яка сертифікована відповідно до вимог ДСТУ ISO 9001:2009. 28 серпня 2015 року було зареєстровано в Реєстрі Системи сертифікації УкрСЕПРО сертифікат на систему управління з надання послуг виконавчої влади. Сертифікат виданий на підставі результатів перевірки і оцінки системи управління якістю органом з сертифікації систем управління ДП «Херсонстандартметрологія».

В апараті обласної державної адміністрації, в рамках системи управління якістю, затверджено 17 документованих методик. Серед основних з них: «Планування роботи апарату облдержадміністрації та контроль за виконанням планів», «Організація заходів за участю керівництва обласної державної адміністрації», «Критичне аналізування з боку керівництва», «Здійснення контролю за виконанням документів», «Управління персоналом».

Значними перевагами в результаті запровадження системи управління якістю є покращення якості підготовки аналітичних, інформаційних та інших матеріалів для забезпечення діяльності обласної державної адміністрації, забезпечення стабільності кадрового потенціалу в апараті, а також підвищення кваліфікації працівників апарату з урахуванням європейських підходів у роботі. Навіть новому працівнику стане зрозумілим виконання своїх завдань, завдяки упорядкованій та систематизованій роботі апарату обласної державної адміністрації, яка упорядкована відповідно до вимог системи управління якістю.

З метою підвищення ефективності управління та забезпечення оперативного зв’язку з районними державними адміністраціями і міськвиконкомами Херсонської області у 2016 році обласною державною адміністрацією впроваджено проведення відео-інтернет конференцій і нарад.

Так, в реальному режимі за допомогою програмного забезпечення OpenMeetings голова обласної державної адміністрації постійно проводить селекторні наради, засідання, конференції, семінари та прийом громадян. Таке нововведення дозволило оперативно вирішувати нагальні питання соціально-економічного розвитку області не витрачаючи при цьому час та кошти на переїзди.

З метою забезпечення здійснення головою обласної державної адміністрації своїх повноважень стосовно реалізації державної політики з питань управління персоналом в області в 2015 році в апараті Херсонської обласної державної адміністрації впроваджено нову інформаційно-аналітичну систему «Кадри». Це дало змогу забезпечити ефективне функціонування системи управління персоналом в Херсонській обласній державній адміністрації та налагодити взаємодію цього процесу з районними державними адміністраціями. Завдяки інформаційно-аналітичній системі «Кадри» на сьогодні оперативно та на високому рівні здійснюється добір персоналу, планування та організація заходів з питань підвищення рівня професійної компетенції державних службовців, документального оформлення вступу на державну службу, її проходження та припинення державної служби.

Херсонська обласна державна адміністрація перша в Україні інтегрувала внутрішню систему електронного документообігу до Єдиної системи електронної взаємодії органів влади. Це дозволяє отримувати всі документи центральних органів виконавчої влади виключно в електронному вигляді та таким же чином надсилати кореспонденцію від обласної державної адміністрації.

Впроваджено та вже більше року успішно працює продукт сімейства АСКОД, а саме: «АСКОД Корпоративний», «АСКОД АРМ Керівника» і «АСКОД WEB система» для автоматизації процесів реєстрації, обробки, проходження і

http://www.coe.int/t/dgap/localdemocracy/strategy_innovation/

7

контролю виконання службової кореспонденції, внутрішніх документів і звернень громадян. З цією метою вперше за часів незалежності виділено з обласного бюджету більше 1 млн грн.

У результаті запуску системи документообігу «АСКОД Корпоративний» вдалося автоматизувати процеси обміну та маршрутизації проходження документів, формувати при цьому гнучке та масштабоване комунікаційне середовище і дозволило швидко та прозоро організувати електронний документообіг.

Запровадження системи «АСКОД АРМ Керівника», або ще її називають «АСКОД Мобільний», – дала змогу підписувати документи електронним цифровим підписом, здійснювати розгляд документів, приймати рішення щодо їх виконання, накладати резолюцію, формулювати доручення та завдання і здійснювати контроль за їх виконанням. У час новітніх технологій АСКОД АРМ Керівника дала можливість виконувати перелічені заходи за допомогою мобільних планшетних засобів на базі операційних систем Windows, iOS та Android, що в свою чергу дає можливість керівництву області розглядати документацію та приймати рішення не тільки перебуваючи на робочому місці, а й під час відряджень, в дорозі тощо.

Запровадивши систему АСКОД WEB, нам вдалося приєднати структурні підрозділи обласної державної адміністрації не встановлюючи додаткового програмного забезпечення.

За допомогою АСКОД вдалося організувати колективну роботу в Херсонській обласній державній адміністрації над документами з використанням безпаперових технологій та електронного документообігу із застосуванням електронного цифрового підпису, який отримано кожним працівником апарату обласної державної адміністрації та керівниками її структурних підрозділів.

Також в стінах Херсонської обласної державної адміністрації було реалізовано апаратний чат месенджер CommFort.

Працівники апарату обласної державної адміністрації мають змогу обмінюватися повідомленнями, які часто виникають в процесі підготовки документів, а керівники отримали змогу оперативно доводити інформацію про завдання до своїх підлеглих. Публікувати повідомлення на електронній дошці оголошень для всього апарату з можливістю залишати свої коментарі та проводити голосування в он-лайн режимі за будь-яку пропозицію, передавати файли цілими папками, здійснювати звичайні та відеодзвінки, а також проводити відеоконференції в апараті Херсонської обласної державної адміністрації.

Зв’язок між державою та громадянином, вирішення життєво важливих проблем окремої людини є пріоритетом у роботі обласної державної адміністрації.

Керівництвом Херсонської обласної державної адміністрації приділяється значна увага прийомам громадян з особистих питань та за місцем їх проживання. У проведенні вказаних заходів, з метою оперативного розгляду порушених проблемних питань беруть участь керівники структурних підрозділів обласної державної адміністрації та відповідних обласних служб.

Так, у вересні 2016 року розпочато проведення прийомів у режимі відео-конференції. Основною перевагою відеозв’язку є те, що керівництво обласної державної адміністрації має можливість проводити прийом громадян без виїзду на місце.

Для забезпечення відкритої та прозорої діяльності обласної державної адміністрації на офіційному веб-сайті розміщуються новини обласної державної адміністрації, її апарату, міст та районів Херсонської області, завдання, нормативно-правові засади діяльності обласної державної адміністрації, робота колегії, анонси заходів, які відбудуться найближчим часом.

Також даний сайт містить у вільному доступі біографічні довідки керівництва, керівника апарату та керівників структурних підрозділів обласної державної адміністрації, оголошення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби, плани роботи та розпорядження голови обласної державної адміністрації, інформацію про територіальні органи влади в Херсонській області, телефонні «гарячі лінії».

Все це створює досить комфортні умови для ознайомлення громадян з функціонуванням органів державної влади. Таким чином, діяльність обласної державної адміністрації є відкритою для громадськості та здійснюється виключно в законодавчому полі.

Також в обласній державній адміністрації значна увага приділяється підвищенню кваліфікації державних службовців.

Херсонський обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації забезпечує підвищення кваліфікації фахівців органів виконавчої влади та місцевого самоврядування відповідно до чинного законодавства та є єдиним в області навчальним закладом, який надає освітні послуги з підвищення кваліфікації державним службовцям та посадовим особам місцевого самоврядування. Пріоритетними напрямками діяльності Центру є удосконалення та оновлення змісту професійної підготовки кадрів державної служби, органів місцевого самоврядування у відповідності з європейськими стандартами, роз’яснення державної і регіональної політики з питань децентралізації, лідерства, планування розвитку місцевого самоврядування.

За 20 років роботи у зазначеному Центрі підвищили свій професійний рівень 65 162 державних службовці та посадовці органів місцевого самоврядування.

У навчальному процесі задіяно 397 викладачів, із них: 21 – доктори наук, 68 – кандидати наук, у тому числі науковці Національної академії державного управління при Президентові України, Одеського регіонального інституту державного управління НАДУ.

За роки діяльності підготовлено та видано 22 інформаційно-методичних збірники, 19 навчально-методичних посібників, 514 методичних розробок, 210 наукових публікацій, більшість із них за авторством директора Центру.

Центр вдруге сертифіковано на відповідність вимогам ДСТУ ISO 9001-2009 Системи сертифікації УкрСЕПРО. Це сприяє досягненню пріоритетних цілей, над якими працює колектив Центру. Як результат з 2012 р. Центр щороку ставав переможцем Всеукраїнського конкурсу якості продукції «100 кращих товарів України» (Регіональний рівень) у номінації «Робота та послуги, які виконуються або надаються у побутовій та виробничій сферах.

Пріоритетним напрямком роботи Центру є удосконалення форм і методів роботи з талановитою молоддю. З 2002 року на базі Центру працює Регіональна школа лідерства (Молодіжна школа регіонального державного управління). За ці роки здійснено 16 випусків із числа студентської молоді, молодих фахівців та лідерів молодіжних організацій, які

8

виявили бажання в подальшому працювати в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування. Здобутки школи отримали підтримку Національного агентства України з питань державної служби.

Сьогодні Центр є сучасним навчальним закладом післядипломної освіти, що бере активну участь у модернізації системи професійного навчання, продовжує тримати на високому рівні авторитет серед широкого кола органів публічної влади та громадськості.

Процеси оновлення системи державного управління потребують нових вимог до професійних та особистісних якостей державних службовців, рівня їх професіоналізму та компетентності.

З метою задоволення потреби у підвищенні своїх професійних та культурних запитів, вмінню компетентно і відповідально виконувати управлінські функції, впроваджувати новітні соціальні технології запропоновано проведення щомісячних навчань працівників апарату обласної державної адміністрації.

Тематика, зміст, терміни навчань плануються та розробляються відділом управління персоналом апарату обласної державної адміністрації з урахуванням потреб та побажань працівників апарату.

Так, спікером навчання працівників апарату за темою «Роль профспілок в питаннях соціального захисту державних службовців» була Людмила Татаринова, голова обласної організації профспілки працівників державних установ. Вона розповіла про соціальний діалог, який ведеться між профспілками та владою. Актуальність теми викликала жваве обговорення серед присутніх.

Психологом, викладачем кафедри практичної психології Херсонського державного університету Самковою Олесею Миколаївною проведено навчання за темою: «Профілактика «професійного вигорання». Завдяки лекції та проведеному тестуванню слухачі зрозуміли, що необхідно стежити за своїм станом і при перших ознаках емоційного вигорання вживати заходів по його запобіганню.

Під час цікавої та змістовної лекції на тему «Позитивний імідж державного службовця» спілкувалася зі слухачами справжній фахівець своєї справи – Туркот Тетяна Іванівна, кандидат педагогічних наук, доцент «Херсонської академії непереривної освіти» Херсонської обласної ради. Присутні розглянули зовнішні та внутрішні складові позитивного іміджу державного службовця. Викладач розповіла про методи ефективного спілкування та навчила способам досягнення рівноваги після отриманого стресу. По закінченні лекції бажаючі отримали індивідуальні психологічні консультації.

Протягом останніх років активізовано профспілкову роботу. Профспілкова організація упевнено проводить свою діяльність щодо захисту соціально-економічних прав та інтересів державних службовців на основі принципів соціального партнерства, самостійності, взаєморозуміння, дотримання норм законодавства, договорів та угод, принципово відстоює конституційні права членів профспілки на працю, її достойну оплату, інші соціальні гарантії.

Всіх членів профспілки об’єднує природне бажання впевненіше дивитися в завтрашній день. Таку впевненість надає високий рівень соціального діалогу, що налагоджений з керівництвом обласної державної адміністрації, спектр соціальних програм із матеріальної підтримки, оздоровлення працюючих та їх дітей, культурно-масові, спортивні заходи та безкоштовна юридична допомога, забезпечення здоровими та безпечними умовами праці.

Для членів профспілки організовуються поїздки на море, по історично-культурних місцях Херсонщини та України. Також проводяться культурно-масові та спортивні заходи. Члени профкому проходять навчання, беруть участь у семінарах.

Успіх своєї роботі профспілковий комітет вбачає у пошуці нових форм і методів роботи щодо зміцнення колективу, зокрема організації поїздок, вечорів відпочинку членів профспілки, урочистого відзначення державних та професійних свят.

Результатом планомірної роботи з персоналом і систематичного підвищення рівня їх знань, умінь і навичок з урахуванням сучасних технологій в управлінському процесі є успішна участь працівників апарату обласної державної адміністрації у різноманітних конкурсах.

Так, у 2015 році на Всеукраїнському конкурсі «Кращий державний службовець» працівники апарату Херсонської обласної державної адміністрації посіли призові місця у двох номінаціях: 1-е місце у номінації «Кращий керівник» – Олександр Колісніченко, начальник відділу адміністрування Реєстру виборців, 2-е місце у номінації «Кращий спеціаліст» – Павло Кулик, головний спеціаліст організаційного відділу.

У 2016 році переможницею Всеукраїнського конкурсу «Кращий державний службовець» у номінації «Молодь – майбутнє профспілки!» стала Оксана Тараненко, головний спеціаліст відділу забезпечення діяльності керівництва.

ПОПОВ СЕРГІЙ АФАНАСІЙОВИЧ

заступник директора з наукової роботи ОРІДУ НАДУ при Президентові України, д.держ.упр., професор

ПРИСЯЖНЮК ІГОР МИХАЙЛОВИЧ

аспірант кафедри державного управління і місцевого самоврядування

ОРІДУ НАДУ при Президентові України

ПРОБЛЕМИ ВЗАЄМОДІЇ ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ ТА ЛІКВІДАЦІЇ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ

Глобальні кліматичні зміни та зміни, пов’язані із господарською діяльністю людини, загострюють проблеми

забезпечення органами публічної влади (далі – ОПВ) виконання необхідних заходів із запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій (далі – НС), оскільки небезпеки і загрози у теперішній час носять більш комплексний та взаємопов'язаний характер. Держава несе відповідальність за безпеку життя кожної людини в нашій країні і має забезпечити належні передумови щодо запобігання НС і врятування тих, хто потрапив у них. Сучасна система публічного

https://www.facebook.com/aleks.kolesnikov.7https://www.facebook.com/kylikpavel

9

управління (далі ПУ) не здатна у повній мірі забезпечити виконання покладених завдань щодо захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру, передусім внаслідок слабкої взаємодії ОПВ з цих питань.

Більш того, соціальна, теоретична та практична значущість цих проблем зумовлює необхідність проведення комплексного наукового дослідження, особливо в сучасних умовах децентралізації.

Праці вітчизняних вчених мають певний інтерес до зазначеної проблеми та спрямовані на вивчення окремих проблем вдосконалення державного управління в умовах загрози та виникнення НС.

Результати досліджень нормативно-правової бази та наукових напрацювань свідчать про необхідність здійснення комплексного наукового дослідження щодо забезпечення взаємодії ОПВ із запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій в умовах децентралізації, яке спрямувати на:

1. Аналіз стану дослідження наукової проблеми з метою уточнення концептуальних підходів щодо ПУ з питань процесу взаємодії ОПВ. Міжнародний досвід ПУ у сфері цивільного захисту (далі ЦЗ) дає підстави стверджувати, що системи захисту населення і територій від НС природного, техногенного та військового характеру здатні досить ефективно забезпечити життєдіяльність людей і суспільства, об’єктів економіки й інфраструктури у разі їх виникнення.

2. На основі цього аналізу визначити ступінь розробки цієї проблематики та сформульовати принципи взаємодії ОПВ у сфері запобігання та ліквідації НС на основі особливостей їх діяльності та нормативно-правового забезпечення.

Внесення змін та доповнень до чинного законодавства з питань ЦЗ забезпечать розмежування повноважень ОПВ у процесах їх взаємодії, адже унормування на законодавчому рівні і поетапна розробка системоутворюючих правових актів створять необхідні передумови для безпечної життєдіяльності особи, суспільства і держави.

3. Нормативно-правове забезпечення доцільно розподілити за такими основними напрямами, що стосується: підвищення стійкості функціонування об’єктів в умовах НС; утримання в готовності сил ЦЗ і матеріально-технічних засобів; удосконалення системи управління та реалізація заходів ЦЗ; соціальний захист постраждалих від НС та підготовка населення.

На основі цього поділу можна розробити моделі міжтериторіальної взаємодії та сформувати пропозиції щодо впровадження раціонального варіанту організації адміністративно-територіальних округів в Україні, в межах яких функціонуватимуть Міжтериторіальні центри щодо запобігання та ліквідації НС як збалансовані організаційні структури публічного права. Сутність такої пропозиції відповідає загальнодержавним перспективам взаємозв’язку центральних і місцевих рівнів влади на основі розмежування предметів відання та дає можливість раціонально витрачати кошти на утримання сил ЦЗ та їх переоснащення, а також на підвищення рівня природно-техногенної безпеки.

Вирішення цього важливого наукового завдання полягає у: - побудові моделі публічного управління у сфері ЦЗ в Україні з урахуванням сучасних потреб суспільства; - обґрунтуванні необхідності установлення співвідношення між системою та структурою центральних і місцевих

ОПВ, а також їх апаратів зі структурними елементами небезпеки (типами, класами, видами, підвидами); - визначенні принципів гармонізації організації ефективного державного управління у сфері ЦЗ, який передбачає

кількісну характеристику співвідношення централізації й децентралізації з урахуванням поступового надання більшої самостійності регіонам;

- поєднанні на базі структурних підрозділів місцевих ОПВ з питань ЦЗ та створити при цьому єдину структуру подвійного підпорядкування за умов централізованого або солідарного їх фінансування за рахунок місцевих та державного бюджетів.

Список використаних джерел.

1. Конституція України : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254%/DO%

B2%D2% D1%80. 2. Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій: Указ Президента України від 16 січня 2013 р.

№ 20/2013. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/20/2013. 3. Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України від 24

грудня 2012 р. № 726/2012. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/726/2012. 4. Кодекс цивільного захисту України : станом на 10 листопада 2015 року / Верховна Рада України. – Офіц. вид. –

К. : Парлам. вид-во, 2013. – 1802 с. – (Бібліотека офіційних видань). 5. Концепція реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні [Електронний

ресурс]. – Режим доступу : http://civil-rada.in.ua. 6. Приходько Р. В. Організаційно-правовий механізм регулювання сфери захисту населення і територій від

наслідків надзвичайних ситуацій / Р. В. Приходько // Теорія та практика державного управління : зб. наук. пр. – Х. : Вид-во ХРІДУ НАДУ «Магістр». – 2011. – Вип. 3 (34). – № 2 (22).

7. Труш О. О. Системи підтримки прийняття рішень органами державного управління в умовах надзвичайних ситуацій (інцидентів) / О.О. Труш, А.О. Кошкін // Теорія та практика державного управління : зб. наук. пр. – Х. : Вид-во ХРІДУ НАДУ «Магістр». – 2013. – Вип. 4 (43). – С. 256-262.

10

ПАХОМОВА ТЕТЯНА ІВАНІВНА

завідуівач кафедри регіональної політики та публічного адміністрування ОРІДУ НАДУ при Президентові України,д.держ.упр., професор

ДЕЯКІ АСПЕКТИ РОЗВИТИКУ КОНСТРУКТИВНОГО ДІАЛОГУ МІЖ ВЛАДОЮ ТА СУСПІЛЬСТВОМ:

ІННОВАЦІЙНИЙ КОНТЕКСТ У сучасному суспільстві динаміка соціальних процесів досить часто випереджає управлінські можливості жорсткої

структури системи державного управління та її підсистеми – системи державної служби, яка перестає бути адекватною соціальній реальності, що швидко змінюється. Альтернативою регламентованому реформуванню або революційним перетворенням державної служби, може виступати концепція, в основі якої розглядається можливість ефективного використання інноваційного потенціалу двох взаємопов'язаних систем – держави та суспільства. В такому контексті суб’єктами інноваційних процесів можуть виступати крім органів державного управління та органів місцевого самоврядування, законодавчих і представницьких органів, природних монополій, також : бізнес-співтовариства, зокрема інвестори, промислові підприємства, малий бізнес; інноваційне співтовариство, зокрема підприємства і організації, що розробляють та випускають наукоємку продукцію, малий інноваційний бізнес, наукова громадськість (науковці, викладачі, аспіранти та докторанти, студенти тощо); громадяни, що виражають свою стратегічну позицію через органи місцевого самоврядування, громадські організації, а також за допомогою участі у виборах. референдумах тощо.

Як відомо, в умовах зростання турбулентності та вірогідності виникнення кризових явищ інноватіка системи державного управління та державної служби ставить питання щодо необхідності розробки нових технологій управлінської рефлексії для ефективного управління складною соціальною реальністю. Ці технології повинні забезпечувати динамічне моделювання структур і процесів в системі державного управління та державної служби, включаючи діагностичний моніторинг, диференціальну діагностику, аналіз ризиків та моделювання інноваційних змін, а також технології управління інноваційними проектами [1].

В загальному випадку, пiд інноваційними соціальними процесами можна розумітим трансформації в структурах і процесах соціальних систем, що призводять до зміни способу функціонування соціальних систем (при цьому можуть змінюватися стратегічні пріоритети, технології функціонування та розвитку системи, організаційна культура, властивості елементів та компонентів тощо).

В цьому контексті управління соціальними інноваціями може розглядатися як управління спільними когнітивними процесами системи державного управління та державної служби і соціуму, їхфункціонуванням та розвитком. Соціальні інноваційні процеси – це зміни, що відбуваються в складних соціальних системах, та викликаются як зовнішніми факторами, так і внутрішніми механізмами розвитку таких систем. При цьому, систему державного управління та її підсистему – державна службу можна розглядати соціальні системи з включеним суб'єктом-спостерігачем. [2]. При цьоиу усвідомлення недосконалості мислення (незавершеності і безперервності процесу соціальної рефлексії) відкриває простір для нового інтелектуального пошуку, а, отже, для інновацій.

Сьогодні коли суспільство стає інноваційним, воно виходить на новий рівень рефлексії. Традиційно схема взаємодії держави та суспільства представляється кібернетичною моделлю управління, в якій функцію управління виконує держава (управлінські впливи), замикаючи на собі управлінський контур зворотного зв'язку. Зворотні зв'язки можуть забезпечувати як збереження початкових параметрів (негативний зворотний зв'язок) системи, так і вести до накопичення раптових відхилень від початкового значення (позитивний зворотний зв'язок).[3] На відміну від технічних систем, соціальні системи здатні до самоускладнення, породження більш складних технологій функціонування та розвитку, корегування своєї поведінки з вимогами збереження системної цілісності та самоідентичности. В такому випадку на однакові виклики зовнішього середовища на вході система може реагувати по-різному, продукуючи велику кількість варіантів на виході. В такій інтерпретації соціальна система стає чутливою до форм управлінських вплівів. Стиль управління починає впливати на керуючу систему, причому результат такої дії визначається самою системою. Адже основною відмінністю систем, що саморозвиваються та самоорганізуються, є здатність змінювати структуру та створювати нові результати.

Відомо, що управління можна визначити як цілеспрямовану діяльність, яка корегує поведінку об’єкта управління за допомогою системи зворотних зв'язків. В цьому аспекті ефективність управління визначається через якість таких зв'язків, а прийняття управлінського рішення базується на порівняні показників стану системи з моделлю управління.[4] Але жорстка схема, яка не враховує зміни як керованої системи так і керуючої системи сьогодгя стає гальмом розвитку. Отже слід зазначити, що зовнішній імпульс може запустити процес внутрішніх перетворень, а кінцевий результат стає наслідком внутрішніх рекурсивних процесів системи і не зумовлений однозначно (еквіфінальність систем).

Так як соціальні інноваційні процеси пов'язані з динамікою соціальних систем, які самоорганізуються, то завдання управління інноваціями в системі державного управління і державної служби може бути методологічно розглянуте як завдання управління когнітивними процесами цих системах, їх діяльністю та рефлексією. В ході о процесу функціонування таких систем можуть виникати переходи на нові рівні складності. Таким чином, соціальні інновації можуть бути як ініційовані державою і суспільством, цілеспрямовано запроваджуватися в цю систему, так і бути внутрішніми спонтанними змінами, що виникають в процесі соціальної самоорганізації. Процес безперервної рефлексії підвищує адаптивні властивості системи, робить її більш гнучкого до викликів зовнішнього середовища. Якщо система державного управління та державної служби не встигає адекватно та вчасно реагувати на зміни, то виникають такі трансформуючі процеси, як революції або реформи, що є результатом напруги, яка накопичилася в суспільстві.

Отже складна нелінійна динаміка соціальних процесів не дозволяє будувати однозначних довгострокових прогнозів в класичному розумінні. Мова може йти швидше про можливі сценарії і тенденції розвитку діалогу соціальних систем (державного управління, державної служби, суспільства тощо). В такому контексті важливим етапом у підготовці управлінських рішеннь стає аналіз поточних ситуацій та програвання різних сценаріїв розвитку систем. При цьому різні варіанти таких рішень можуть виконувати важливу комунікативну функцію, що забезпечує можливість конструктивного діалогу експертів (державних службовців та представників різних соціальних груп суспільства).

11

Безумовно наведений приклад розгляду системи державного управління та державної служби з позицій систем, що саморозвиваються та самоорганізуються привертає увагу до необхідності підвищення якості та ефективності комунікативних процесів як всередені такої системи так і комунікацій ззовнішнім середовищем на засадах довіри, що може розглядатися через визначення відкритих, позитивних взаємовідносин між людьми (сторонами довіри), які відображають упевненість у порядності й доброзичливості іншої сторони, з якою той, хто довіряє, знаходиться в тих чи інших відносинах. Адже тільки в такому випадку стає можливою ефективна адаптація системи державної служби до умов підвищенної турбулентності зовнішнього середовища та її ефективний розвиток і адекватиний вплив на суспільство.

Список використаних джерел.

1. Лефевр В. А. Стратегические решения и мораль // Рефлексивные процессы и управление. Т. 2. № 1. 2002. С.

24—26. 2. Норт Д. Институты, идеология и эффективность экономики // От плана к рынку. Будущее

посткоммунистических республик / под ред. Л. И. Пияшева, Дж. А. Дорн. – М.: Catallaxy, 1993. – С. 307–319. 3. Черленяк І.І. Синергетичні моделі оптимізації системи державного управління: монографія / І.І. Черленяк. –

Ужгород: Ліра,2010. – 656 с. 4. Письменний І.В. Синергетичний потенціал публічного управління в умовах суспільних трансформацій:

монографія/ І.В. Письменний. – Д.:ДРІДУ НАДУ, 2012. – 272 с.

БАЛАБАЄВА ЗІНАЇДА ВАСИЛІВНА

професор кафедри регіональної політики та публічного адміністрування ОРІДУ НАДУ при Президентові України, д.філос.н., професор

РОЛЬ АНАЛІЗУ ПОЛІТИКИ У РЕФОРМУВАННІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ Реформування українського суспільства, зокрема публічного управління, зумовлено рядом внутрішніх і зовнішніх

факторів. Це насамперед інтереси людини, потреби громади, різних рівнів публічної влади, а також євроінтеграційний курс України, що вимагає оптимізації територіальної організації влади, децентралізації владних повноважень, зміцнення місцевого самоврядування, перерозподілу владних повноважень між центром та регіонами на користь останніх, наближення регіональних і місцевих органів влади до населення.

Такі масштабні зміни (шістдесят дві напрямки реформ) не здійснюються миттєво і вимагають тривалої і професійної роботи, вдосконалення публічного управління. Особлива роль у цьому процесі відводиться експертно-аналітичному супроводу публічного управління, а також повсякденної аналітичної роботі державних службовців щодо проведення моніторингу, оцінювання, аналізу виконання діючих планів заходів, проектів і програм.

Діючи документи з регіонального розвитку підтверджують нагальність вдосконалення аналітичної роботи держаних службовців. Так, Закон України «Про засади державної регіональної політики» серед повноважень центральних органів виконавчої влади у сфері регіональної політики передбачає «систему моніторингу та оцінки результативності реалізації стратегії регіонального розвитку України» [2], в розділі V «Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 рок�