%d0%bf%d1%80%d0%be%d0%b5%d0%ba%d1%82%d0%b8%d1%80%d0%be%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d0%b8%d0%b5 %d0%b2%d0%bd%d1
ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДІ...
Transcript of ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДІ...
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
К о у о т г л м
р и д т т
Д е рж г ір п р ом н а гл я д Укра їни надіслав Ф еде ра льн ій с л уж б і з е к о ло г іч н о го , т е хн о ло г і чного і а том но го н а гл я д у Р о с ії у р я д о в у те ле гр ам у , в якій висловив гл и б о к е співчуття у зв'язку з аварією , яка сталася 19 бере зня 2007 р . на вугільн ій шахті у Н ов ок узнец ьк у к ем ер ов с ь к о ї об ла с т і та забрала життя багатьох гірників .Ком іте т запропонував Р о с те хн а гл я д у відновити сп івпрацю в га л уз і п р ом и с ло в о ї безпеки , зокрем а щ о д о запоб ігання вибухам м етан у на вугільни х шахтах .
* # •Ясинуватські маш инобуд івники за пропон ув али гірникам р е г іо н у с уч а сн у навантаж увальну машину нового покоління МПЛ -2 2 . Вона вже зацікавила спеціалістів шахти •Щоглівська -Глибока» , щ о входить д о с к ла д у ш ахто управл іння * Д он б а с » .Нова пом ічниця гірників має ве ли к у потуж н ість , маневрена , л е гк о монтується . Е ле к тр о дв и гун и розташ ован і високо над гусеницям и , щ о дасть зм о гу працювати в об в о дн ен и х виробках . Управл іння маш иною — дистанц ійне , з п ер ен осн о го пуль та управ л ін ня , щ о забезпечить безпечн у р о б о т у машиніста й прох ідни ка .
# * *Ідентиф ікац ію о б єктів п ідвищ ено ї небезпеки на п ідприєм ствах Х е р с о н с ь к о ї об ла с т і майж е заверш ено .За її резуль та там и сь о го дн і в об ла с т і зареєстровано 41 о б є к т 1 к ла с у та 81 — 2 к ла с у небезпеки .Р еш ту 355 о б єктів в іднесено д о потенц ійно небезпечних .За даним и теруправл іння Д е рж г ір п р ом н а гл я д у п о Херсон ськ ій об ласт і, керівники р я д у п ідприєм ств св ідом о ігн ор ую ть вим оги законодавства , не бажаю чи проводи ти іден тиф ікац ію та д е к л а р у вання о б єктів п ідвищ ено ї небезпеки .
У ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДІ
Вперше колегія Державного комітету України з промисло-вої безпеки, охорони праці та гірничого нагляду ініціювала роз-гляд стану додержання вимог законодавства про надра під час розробки родовищ прісних підземних вод.
У роботі колегії взяли участь представники Кабінету М іністрів України, Мінкомунгоспу, Держгео-
служби Мінприроди, керівники комунальних підприємств-водокористува- чів міст Києва, Львова та Луганська, директор Національного науково- дослідного інституту промислової безпеки і охорони праці, працівники апарату та регіональних підрозділів Держгірпромнагляду.
Колегія визнала незадовільним виконання вимог законодавства про надра вітчизняними житлово-комунальними господарствами та водоканалами. Зокрема, сьогодні близько 40% підприємств, які працюють у цій сфері, не мають спеціальних дозволів на користування надрами, а також технологічних схем розробки родовищ і проектів зон санітарної охорони.
Крім того, визнано недостатнім контроль за використанням та охороною надр М інбудом, М інприро- дою, Радою міністрів АР Крим та державними адміністраціями України.
Наголошуючи на важливості охорони надр під час розробки родовищ прісних підземних вод, Голова Держгірпромнагляду С. С торчак зазна чив: «Забезпечення населення України питною водою для більшості регіонів країни є однією з пріоритетних проблем. її вирішення необхідне для збереження здоров'я, поліпшення умов діяльності та підвищення рівня життя населення».
Голова Комітету також підкрес
лив, що Кабінет Міністрів надає виняткового значення забезпеченню населених пунктів якісною питною водою. Сьогодні в Уряді триває робота над проектом Закону про внесення змін до Закону України «Про Загальнодержавну програму «Питна вода України» на 2006—2020 роки», а також над новою редакцією Кодексу України про надра.
З доповіддю з цього питання виступив заступник Голови Держ гір промнагляду О. Румежак. Він зазначив, що у 2006 р. відповідно до протесту Генеральної прокуратури України внесено зміни в інструкцію щодо застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ питних і технічних підземних вод, де було скасовано норму відбору — 300 м3/добу, згідно з якою дозволялося видобувати підземні води без спеціального дозволу на користування надрами. Це, по суті, і створило проблему відсутності спеціальних дозволів на користування надрами у ряду підприємств.
Не отримали спеціальних дозволів на користування надрами для експлуатації родовищ підземних прісних вод малі житлово-комунальні підприємства при селищних радах у Волинській області та 86 водозаборів обласного комунального підприємства «Компанія «Луганськвода» у Луганській області, що є порушенням ст. 19 Кодексу України про надра.
Також не вирішено питання щодо отримання спеціальних дозволів на
— злсіалммя ко лег і їч ш і
з*ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2007 19
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
право користування надрами по бюветах (артезіанських свердловинах) міста Києва, які використовують підземні води Київського родовища.
Так, тільки у Луганській області (50 ділянок обласного комунального підприємства «Компанія «Луганськвода») запаси підземних прісних вод не підраховані і не затверджені в Державній комісії України по запасах корисних копалин.
На сьогодні склався несприятливий стан з експлуатацією підземних вод в Україні. На деяких площах водовідбір перевищує прогнозні ресурси підземних вод, що призводить до їх виснаження та погіршення якості. Найбільша кількість водозаборів, що працюють на затверджених запасах, на яких спостерігається забруднення підземних вод, у Донецькій (39),Луганській (14) та Полтавській (12) областях.28 ділянок підземних вод втрачені через неправильну їх експлуатацію.
Для керованості впливу техногенних чинників на стан підземної гідросфери необхідно виконання комплексу робіт з вивчення режиму підземних вод. Проте в період з 1992 р. по2002 р. з 8140 спостережних свердловин Державної мережі моніторингу підземних вод залишилось 1148 свердловин, а за останні чотири роки втрачено ще 313 свердловин.
З метою посилення нагляду за експлуатацією родовищ прісних підземних вод в 2006—2007 рр. територіальними органами Держгірпромнагляду було проведено цільові перевірки житлово-комунальних підприємств та водоканалів по всій Україні. Згідно з інформацією територіальних управлінь у ході проведених перевірок виявлено ряд суттєвих порушень, які характерні для всіх областей України. Особливо це стосується відсутності дозвільної і проектної документації.
Не виконуються вимоги нормативно-правових актів з проведення геологічного вивчення, у тому числі дослідно- промислової розробки родовищ підземних прісних вод (Новосанжарський селищний комбінат комунальних послуг у Полтавській області), не розроблені і не погоджені проекти дослідно-промислової розробки.
Не розроблені та не погоджені з Держгірпромнагля- дом відповідно до вимог ст. 51 Кодексу України про надра проекти (технологічні схеми) розробки родовищ підземних прісних вод (ВАТ «Акціонерна компанія «Київводока- нал», більша частина житлово-комунальних господарств при селищних радах та водоканалів).
Також не виконуються умови спеціальних дозволів на користування надрами, а саме: не розроблені та не затверджені проекти зон санітарної охорони родовищ під
земних прісних вод майже у всіх житлово-комунальних господарствах при селищних радах і більшій частині водоканалів. Наприклад, відсутні проекти зон санітарної охорони родовищ підземних прісних вод у структурних підрозділах водоканалізаційного підприємства «Вінницяводока- нал».
Має місце недодержання вимог законодавства з встановлення розмірів першої зони (зони суворого режиму) санітарної охорони свердловин (комунальне підприємство «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» у Чернігівській області).
Крім того, не додержуються вимоги нормативно-правових актів з огородження першої зони санітарної охорони, наприклад, відкрито прохід для сторонніх осіб до свердловин (Пустомитів- ська районна комунальна служба у Львівській області).
З порушенням ст. 98 Водного кодексу України і ст. 21 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» працює більша частина водозаборів, зокрема, деякі свердловини не обладнані водомірами, а облік видобутку підземних вод проводиться лише за продуктивністю та часом роботи насосів.
Практично всі комунальні підприємства і водоканали, які є надроко- ристувачами, не мають гідрогеологічних служб, і, як наслідок, на родо
вищах підземних прісних вод не проводяться режимні спостереження. У той же час вищі та середні технічні навчальні заклади країни щ ороку випускають близько 170— 180 інженерів і техніків-гідрогеологів, які не м ожуть знайти роботу за фахом і йдуть в інші сфери виробництва.
Не проводиться ліквідація артезіанських свердловин, непридатних до експлуатації (ОКП «Компанія «Луганськвода»), що може призвести до забруднення та виснаження родовищ прісних підземних вод.
Органи місцевого самоврядування не здійснюють у межах своєї компетенції контроль за використанням та охороною надр відповідно до вимог Кодексу України про надра, Закону України «Про питну воду та питне водопостачання».
О. Румежак висловив сподівання, що нове М іністерство з питань житлово-комунального господарства врахує всі проблемні питання та приділить цьому особливу увагу.
Колегія також проаналізувала стан науково-технічної підтримки державного нагляду за промисловою безпекою і роботу Павлоградської державної гірничотехнічної інспекції та Державного підприємства «Східний експертно- технічний центр».
За запасами питної води та кількістю джерел водопостачання Україна перебуває на останньому місці в Європі. Чотирнадцять регіонів країни не мають централізованого водопостачання, 40% водопровідних мереж потребують заміни, близько 100 тис. мешканців України отримують питну воду за графіком.
Для водопостачання населення використовуються в основному очищені поверхневі води — 80%, і тільки 20% становлять підземні прісні води. Як довела світова практика, альтернативи централізованому постачанню на даний момент немає. В той же час мешканці України при споживанні води надають перевагу саме артезіанським водам, оскільки технологічне знезараження поверхневих вод за допомогою хлору псує їх органолептичні якості.
Ступінь розвіданості прогнозних ресурсів підземних вод у цілому по країні становить 26%. Станом на 01.01.2006 р. Державним балансом враховано майже 400 розвіданих родовищ підземних вод, у яких понад 1000 ділянок з експлуатаційними запасами підземних вод 16 млн. м3/добу.
Основну частину видобутку підземних прісних вод на Україні здійснюють комунальні та виробничі підприємства водопровідно-каналізаційного господарства та водоканали. Використання підземних вод у комунальному господарстві становить близько 30%.
У той же час не затверджені Державною комісією України по запасах корисних копалин близько 18% ділянок розвіданих підземних вод з добовим дебітом близько 3 млн. м3/добу.
20 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2007
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
ПРОМИСЛОВА БЕЗПЕКА
Збільшення обсягів виробництва, прагнення вітчизняних товаровиробни-ків до використання сучасного високо-продуктивного устаткування (як пра-вило, закордонного виробництва) став-лять підвищені вимоги до уповноваже-них державою наглядових органів та експертних організацій, які дають до-зволи на виконання тих чи інших видів ,—р о б іт та с к с п е рт н і оц інки про ст ан ;'''бе зпеки пр омисл о вих вир обництв , м)ій- £ J a яснюют ь е с } )тиф ікац ію ім п о рт о в аних в — $ Укр а їн у Щ<>- і -до ї х в і дп о в і дн о ст і в ітчи зняним норма -
праці. “Починаючи з 1996 р. цими важливими 5РН, шШШіШШШшШІІ.
напрямами працеохоронної діяльност і В^К в Харківській області займається ТОВ •.,: - .«Центр діагностики , сертифікації «ТИСК». За десять років спеціалістамиорганізації накопичено великий досвід з надання спеціалізованих послуг, комплексного вирішен-ня питань підвищення рівня промислової безпеки. Про досягнуті результати, наявні можливо-сті та плани ЦДС «ТИСК» розповідає його директор Е. СЕРДЮКОВ.
ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯаЕРЖАВНОГО НАГЛЯНУ
Сьогодні функціонування механізму експертно-технічної підтримки державного нагляду відбувається
в умовах, коли роботодавців у першу чергу цікавлять проблеми, пов'язані з прагненням до більш високої рентабельності виробництва, у тому числі і за рахунок зменшення обсягів коштів, що виділяються на фінансування заходів з промислової безпеки та охорони праці.
Відомо, що рівень виробничого ризику та аварійності зростає багаторазово, якщо порушення закладаються (з тих або інших причин) свідомо на етапі проектування та організації нових технологічних ліній та виробництв. Тому ще на етапі створення ЦДС «ТИСК» були визначені такі пріоритети у його діяльності, завдяки яким послуги, що нами надаються, зробили б неможливими подібні помилки ні на одній із стадій виробництва, на самому високому організаційному та технічному рівні сприяли б своєчасному виявленню та усуненню небезпечних і шкідливих виробничих факторів.
Сьогодні в ЦДС працюють 15 експертів з промислової безпеки з усіх напрямів нагляду. Всі вони є спеціалістами високої кваліфікації, більшість пропрацювала не один десяток років
на різних посадах в органах Держгір- технагляду, Держнаглядохоронпраці. Це має велике значення, оскільки їм добре відомі багато больових точок у питаннях забезпечення безпечної експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки.
Впродовж 2006 р. ЦДС надав послуги понад 200 підприємствам. Ця на перший погляд рутинна робота таїть у собі чимало підводних каменів. Взяти, наприклад, питання видачі експертного висновку, який необхідний підприємству для одержання дозволу на початок роботи. Адже для того, щоб якісно обстежити навіть невелике підприємство з персоналом працюючих 10— 15 осіб, що використовує не більше десяти одиниць устаткування підвищеної небезпеки, нашому спеціалісту доводиться витрачати багато часу, моральних та фізичних зусиль. По-перше, під час виїзду на місце спеціалістові необхідно особисто перевірити технічний стан наявного устаткування, виробничі приміщення, ефективність діючої на підприємстві СУОП, наявність необхідної технічної та нормативної документації з охорони праці, переконатися у навченості персоналу, який виконує роботи підвищеної небезпеки, посадових осіб, відповідальних за безпечну експлуатацію тих чи інших машин і механізмів
(наявність відповідних посвідчень і протоколів перевірки знань правил та інструкцій з охорони праці, проведення інструктажів, наказів про призначення відповідальних осіб, засобів індивідуального та колективного захисту тощо). Таким чином, на обстеження, а потім на приведення до відповідного вимогам нормативно-правових актів стану технічної документації, вирішення тих чи інших о р га нізаційних питань невеликого підприємства витрачається від одного до двох місяців.
У випадках, коли обстежуються підприємства з чисельністю працюючих понад 500 осіб, де експлуатуються сотні найменувань устаткування підвищеної небезпеки, часу витрачається у 2—3 рази більше. Іноді один обсяг технічної документації, який необхідно з усією ретельністю перевірити нашому спеціалісту (по-іншому у нас просто не вміють працювати), становить кілька тисяч сторінок.
Вважаю дуже важливим, що ані найменшого формалізму під час проведення вказаної роботи нашими співробітниками не допускається. Всі вони дорожать своєю репутацією: адже за кожним проведеним ними обстеженням, за кожним документом і підписом — життя і здоров'я людей.
ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2007 21
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
У переліку послуг та робіт, виконуваних у ЦДС «ТИСК», можна назвати також експертизу проектної та конструкторської документації, об стеження та паспортизацію будівель і споруд, технічне діагностування об'єктів підвищеної небезпеки, розробку технічних регламентів і технічних паспортів машин і механізмів, що підтверджують відповідність вимогам безпеки, навчання та перевірку знань з питань охорони праці працюючих.
Сьогодні завдяки створеному на базі ЦДС «ТИСК» навчально-методичному центру ці послуги вийшли на новий, вищий рівень. Навчання та перевірка знань здійснюються в обладнаному сучасною комп'ютерною технікою класі з 16 напрямів працеохо- ронної діяльності. В 2006 р., наприклад, навчання та перевірку знань у нас пройшли 1178 керівників та провідних спеціалістів підприємств; викладачі, інші співробітники ЦДС брали участь у 5 міжнародних і регіональних технічних виставках і семінарах. Було підготовлено та оприлюднено (під час засідань круглих столів, конференцій, симпозіумів) 53 звіти та виступи з питань промислової безпеки та охорони праці.
Високий рівень теоретичних знань, принциповість та професіоналізм у роботі спеціалісти ЦДС «ТЙСК» демонструють і під час виконання експертних робіт. У 2006 р. проведено технічне опосвід- чення 185 одиниць парових і водогрійних котлів, посудин, що працюють під тиском, вантажопідіймальних кранів і споруд. Проведено діагностування технічного стану 348 об'єктів (контроль металоконструкцій, зварних з'єднань) газового та теплоенергетичного устаткування. Методами неруйнівного контролю (за допомогою візуально-оптичного контролю, ультразвукової, магнітопорошко- вої та кольорової дефектоскопії) перевірено 97 об'єктів.
Для якісного виконання таких робіт наші експерти мають у своєму розпорядженні добре обладнану лабораторію неруйнівного контролю, дослідну лабораторію кранового та ліфтового господарства, а також електротехнічну лабораторію.
Одним з найважливіших напрямів діяльності нашого Центру є надання підприємствам-замовникам спеціалі
зованих послуг із сертифікації теплоенергетичного устаткування. Починаючи з 1996 р. нами накопичено великий досвід у цьому відношенні, вста
новлено тісні контакти з провідними західними виробниками обладнання.
Тільки в 2006 р. підприємствам видано 510 сертифікатів з правом встановлення теплоенергетичного устаткування західних фірм. Слід зазначи
ти, що кількість підприємств, що бажають замінити фізично та морально застаріле теплоенергетичне устаткування на сучасне, високоефективне, з року в рік збільшується. Зрозуміло, ми, як організація, що видає сертифікат про можливість безпечної експлуатації імпортованого в Україну устаткування, намагаємося усіляко сприяти їх прагненню до технічного переозброєння. Проте є в цьому питанні свої труднощі.
Незважаючи на те, що рівень безпеки імпортного теплоенергетичного устаткування на порядок вищий, все ж нам спільно з його виго- тівниками доводиться витрачати чимало зусиль для того, щоб адаптува
ти вироблену ними продукцію до вимог і реалій технологічних процесів наших виробництв. Тому перед за м іною застар ілого теплоагрегату,
що витрачає у 2—3 рази більше енергії, на новий, що відповідає високим світовим стандартам, необхідно насамперед обстежити усі ланки технологічного ланцюга, у якому його буде задіяно, провести його відповідні об стеження, дослідження у реальних та пікових режимах експлуатації, щоб технічні параметри м онтованого устаткування чітко відповідали вітчизняним нормативам і вимогам у цій галузі.
Необхідно зазначити, що вже напрацьовано позитивний досвід у рамках співробітництва з вітчизняними підприємствами, що випускають су
часне теплоенергетичне устаткування. Наших спеціалістів добре знають на металургійних підприємствах України: ВАТ «Криворіжсталь» і «Азов- сталь». Там нещодавно спільно із спеціалістами «УкрНДІхіммашу» викону
валися експертні роботи із сертифікації нових блоків розділення повітря мартенівського виробництва.
У Харківській області нашими постійними партнерами є ДП «Завод імені В. О. Мали- шева» (виконання робіт із сертифікації та встановлення нових енергетичних котлів для потреб ливарного виробництва), ВАТ «Турбоатом», «ХТЗ», «ЛКМЗ», Харківське державне авіаційне промислове підприємство, ДП «Електроваж- маш» та інші підприємства машинобудування.
О б'єктів для докладання зусиль у працеохоронній сфері з'являється все більше і біль
ше. Враховуючи ж ту обставину, що основні виробничі фонди оновлюються сьогодні далеко не так, як того хотілося б, від нас, технічних експертів, безсумнівно, надалі вимагатиметься вкрай відповідальне ставлення до своєї роботи.
На знімках:теплоенергетичне обладнання
німецької фірми «У/£55М4/\/М>; технік з пальників німецької фірми
«Огеігіег» В. Рауш (ліворуч) і технічний експерт з промислової безпеки
ТОВ «ЦДС «ТИСК» Б. Гур'янов після завершення випробувань і сертифікації
газового устаткування.
Фото В. КОБЦЯ
22 ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2007
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
СИТУАЦІЯ В АПК: ПРОБЛЕМИ ТА МІРКУВАННЯ
В агропромисловому комгиіексі України, де налічується по-над 100 тисяч підприємств сьіьсько-, рибо-, водо-,лісогосподар-ського виробництв, харчової та переробної промисловості, спо-живчої кооперації, державного резерву та підприємств сфери обслуговування, в яких зайнято 25'> працюючих у країні, збері-гається тенденція до зменшення кі/іькості нещасних випадків. Так, протягом 2006 р. на цих підприємствах травмовано 2502 працівники (у попередньому році — 2908), у тому числі загинуло 198 працівників, що на 39 менше, ніж у 2005 р.Зниження рівня травматизму відбувається не лише внаслі-
док здійснення профілактичних заходів посадовими особами підприємств, діяльності профспілок, галузевих ynpaвJliнcькux структур , державних адміністрацій та органів нагляду за охороною праці, а також через зменшення обсягів виробництва та скорочення кількості працюючих.
Державними інспекторами з нагляду в АПК у 2006 р. проведено більше ніж 19 тис. перевірок, під
час яких призупинялася робота понад 42 тис. об'єктів, машин та устаткування, які становили загрозу життю і здоров'ю працюючих. За допущені порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці 11,9 тис. працівників притягнено до адміністративної відповідальності, з них 4,2 тис. перших керівників підприємств.
Проведення цільових перевірок підприємств у ході підготовки і ведення напружених сезонних робіт (весняно-польових, збирання врожаю) та підприємств з переробки і зберігання зерна (перед заготівлею зерна), цукрозаводів ( перед сезоном переробки цукрових буряків) дало можливість максимально усунути виявлені порушення нормативних актів ще в період підготовки до виконання таких робіт
та їх проведення і таким чином сприяло запобіганню випадкам травмування. Під час перевірок особлива увага приділялась організації безпечного виконання зернозбиральних робіт на сільськогосподарських підприємствах.
У минулому році були проведені цільові перевірки підприємств АПК щодо безпеки здійснення охоронних робіт та стану охорони праці на підприємствах лісового господарства. Узагальнені довідки за результатами перевірок направлялися для реагування в Мінагрополітики та Держкомлісгосп.
Державні інспектори брали участь у роботі мобільних груп швидкого реагування, до складу яких входили представники райдержадміністрацій, ін спектори пожежного нагляду та Держтехнагляду.
Ш ироко практикується проведення комплексних перевірок підприємств районів, у яких виріс рівень травма
тизму, з наступним розглядом матеріалів перевірок на розширених нарадах спільно з райдержадміністрація- ми. Це дає можливість привернути увагу до питань безпеки праці великої кількості керівників та спеціалістів підприємств, висвітлення характерних порушень вимог нормативно-правових актів з охорони праці в засобах масової інформації. Дві такі перевірки проведено за участі керівних працівників Держгірпромнагляду.
Представники Державного комітету з промислової безпеки, охорони праці і гірничого нагляду і терупра- влінь брали участь у приймальних випробуваннях та впровадженні у виробництво 41 одиниці технічних за собів, у тому числі зернозбирального комбайна Дон-1500КР, косарки КПН-2,1, жниварки ЖВН-6У, які відповідають кращим зарубіжним аналогам.
ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2007 23
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
М инулого року зріс рівень за гального травматизму на підприємствах АПК Житомирської, Одеської, Рівненської, Сумської, Черкаської та Чернівецької областей. Основними причинами нещасних випадків є порушення трудової і виробничої дисципліни та Правил дорожнього руху, недоліки в навчанні безпечних прийомів праці.
Допущено збільшення кількості нещасних випадків зі смертельними наслідками на підприємствах АПК Вінницької (на 4 випадки), Дніпропетровської (на 3), Донецької, Черкаської та Чернівецької (на 2 у кожній), Івано-Франківській (на 1) областей.
Понад 60% нещасних випадків в АПК сталося в сільськогосподарському виробництві. Більшість нещасних випадків зі смертельними наслідками сталися під час дорожньо-транспортних пригод та падіння потерпілих — по 18%, наїзду транспортних засобів — 13%. Порівняно з 2005 р. найбільше зріс рівень травматизму зі смертельними наслідками через порушення трудової і виробничої дисципліни — з 16 до 32%.
Залишається високим рівень смертельного травматизму серед механізаторів — загинула 51 особа, більшість з них внаслідок наїзду транс-
портних засобів, перекидання техніки, захоплення рухомими елементами устаткування.
До найбільш травмонебезпечних категорій працівників належать водії автомобілів — загинуло 19 осіб, більшість з них — під час зіткнення транспортних засобів; сторожі і охоронники — 12 осіб загинуло внаслідок термічних опіків, отруєння чадним газом та убивств зловмисниками.
Внаслідок падіння, наїзду транспортних засобів та травмування тваринами загинуло 10 працівників тваринництва.
На підприємствах лісового господарства смертельно травмовано 19 працівників (більшість з них — деревом або його частинами під час спилювання).
Майже кожен четвертий потерпілий перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Колективні договори повинні передбачати зацікавленість працівників підприємств у додержанні дисципліни праці та відповідальність порушників дисципліни, що, безперечно, сприятиме зменшенню кількості нещасних випадків.
У минулому році з 4,8 до 8,7% зріс рівень травматизму зі смертельними наслідками через недоліки у навчанні безпечних прийомів праці. Тому під час розслідування нещасних випадків повинні передбачатися заходи щодо повторної перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб та працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки.
Найбільше смертельно травмовано працівників на підприємствах товариств з обмеженою відповідальністю та на приватних підприємствах.
Аналіз матеріалів розслідування нещасних випадків з і смертельними наслідками свідчить, що в 16% випадків потерпілі не проходили вступного інструктажу, а в 36% — у робітників, які виконували роботи підвищеної небезпеки, не проведено перевірку знань з питань охорони праці. Це відбувається внаслідок неналежного виконання обов'язків працівниками з кадрової роботи та служб охорони праці. Більше половини загиблих ма
ли стаж роботи за професією менше трьох років. Понад 40% загиблих були допущені до роботи без проходження попереднього медогляду, ще гірший стан справ з проведенням періодичних медоглядів.
Для недопущення випадків травмування працівників в АПК роботодавцям необхідно особливу увагу приділити навчанню та перевірці знань з питань охорони праці посадових осіб та працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки, а також інструктуванню працівників; контролю технічного стану машин і механізмів; проведенню передрей- сових медоглядів механізаторів і водіїв транспортних засобів, організації безпечного перевезення працівників; організації в польових умовах безпечних місць для короткочасного відпочинку, вживання їжі та захисту від негоди; забезпеченню працівни
ків засобами індивідуального захисту, проходженню ними медоглядів; здійсненню контролю за додержанням трудової та виробничої дисципліни; впровадженню важелів матеріального і морального стимулювання працівників за активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення рівня безпеки та недопущення випадків виробничого травматизму.
Враховуючи вищезазначене, державним інспекціям з промислової безпеки та охорони праці в АПК необхідно вжити заходів, спрямованих на запобігання випадкам травмування працівників, продовжити послідовну роботу щодо впровадження та ефективного функціонування на підприємствах системи управління охороною праці.
Зараз на сільськогосподарських підприємствах напружена пора — весняно-польові роботи. Минулого року під час їх проведення було смертельно травмовано 11 працівників. Нещасні випадки сталися переважно внаслідок наїзду та перекидання сільськогосподарської техніки. З метою запобігання нещасним випадкам за дорученням Держгірпромнагляду територіальними управліннями протягом березня—травня поточного року заплановано провести цільові перевірки підприємств АП К щодо додержання вимог безпеки під час виконання весняно-польових робіт. У лютому було організовано проведення цільових перевірок підприємств АПК щодо безпеки виконання охоронних робіт.
Отже, територіальні управління Держгірпромнагляду повинні продовжити практику проведення цільових перевірок підприємств АПК у період виконання сезонних робіт, комплексних перевірок підприємств районів, у яких намітилося зростання рівня травматизму. Під час перевірок особливу увагу необхідно приділяти безпеці виконання робіт, організації робочих місць механізаторів, сторожів, працівників тваринництва. Потрібно активізувати роботу щодо систематичного інформування населення через засоби масової інформації про стан охорони праці на підприємствах, про причини і обставини нещасних випадків.
В . ТКА ЧО В, начальник відділу організації державного нагляду в АПК та соціально-культурній сфері Держгірпромнагляду
Основними причинами нещасних випадків є порушення трудової і виробничої дисципліни та Правил дорожнього руху, недоліки в навчанні безпечних прийомів праці.
24 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2007
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
За період діяльності Фонду соціального страхування від не-щасних випадків на виробництві та професійних захворювань Украіни (з 01.04.2001 р. по 01.01.2007 р.) на підприємствах і в ор-ганізаціях Овідіопольського району Одеської області зареєстро-вано 75 нещасних випадків, у тому числі 21 — зі смертельними наслідками. Своїми думками про стан охорони праці та шляхи його покраищння страховий експерт з охорони праці районно-го відділення Фонду в Овідіопольському районі О. Младьонов ді-литься з інженером з охорони праці фірми ТОВ «Овідій ЛТД», позаштатним кореспондентом журналу JI. ШУТКОМ.
Ж © Р (о ЩОЧИМА СТРАХОВОГО ЕКСПЕРТАУ 2006 р. на підприємствах району
сталося 13 нещасних випадків, з яких три — зі смертельними на
слідками. Три випадки (з них два — зі смертельними наслідками), за висновками комісій з розслідування, визнано нестраховими, і на них складено акти за формою НПВ, тобто вони не пов'язані з виробництвом. Це означає, що сім'ї потерпілих не отримають від Фонду одноразову допомогу і щомісячні страхові виплати. Чому нещасні випадки зі смертельними наслідками визнано комісіями нестраховими?
Перший стався 16 березня у ТОВ «Зумер». Того дня автомобілем розвозили робітників на різні дільниці роботи, а Олега Г. з напарником відвезли в с. Чабанку, щоб вони закінчили виконання робіт у колодязі для прокладання під дорогою телефонного кабелю зв'язку до виборчої дільниці. Але замість того, щоб працювати, Олег Г. з напарником пішли в стару напіврозвалену будівлю, що стояла неподалік від їхнього місця роботи, щоб розпалити багаття та добути з кусків кабелів мідний дріт і потім здати його на приймальний пункт. Багаття ніяк не хотіло розгоратися. Оскільки для цього заздалегідь була приго-
товлена пляшка з бензином, то ним почали поливати багаття. Спалахнуло полум'я, стався вибух, від чого впала важка бетонна перемичка, що висіла під дахом. Падаючи, вона вдарила по голові Олега Г. Від тяжкої травми черепа він помер на місці події. Комісія кваліфікувала цей нещасний випадок не пов'язаним з виробництвом.
Другий нещасний випадок зі смертельним наслідком стався 15 вересня на підприємстві «Тіара ОД», яке здійснює будівельні роботи. Того дня бри-
гада робітників, які працювали за договором підряду, виконувала штукатурні і малярні роботи в чотириповерховому будинку. Трудові відносини за договором підряду покладають на самого виконавця всю відповідальність, у тому числі і за безпечне виконання робіт. У цьому випадку замовник ніяких відносин із Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві не мав. Фізичні особи не були зареєстровані і не сплачували кошти до Фонду, тому що такого не передбачалося договором підряду. Отже ця категорія працівників не була захищена на випадок травмування. Тому нещасний випадок із штукату-
ДУМКА СПЕЦІАЛІСТА
ром-маляром Володимиром Л., що стався у результаті падіння на нього колиски з висоти третього поверху, не визнано страховим, і комісія зі спеціального розслідування склала не акт за формою Н-1, який би давав право на одноразову допомогу і щомісячні страхові виплати сім'ї загиблого, а акт за формою НПВ.
Серед підприємств району, на яких сталися нещасні випадки,— ТОВ «Стройкерамика», «Зумер», «Аван- гард-Д», «Укрбудкомплект» (2 випадки), АТС «Успіх», «Тіара-ОД», «Елефант», «Ресурс-нафта», фермерське господарство «Тріада-Агро», ЗАТ «Велико- долинський завод ЗБК», ПП «Фаворит» та інші.
Тому не можна стверджувати, що рівень травматизму на виробництві знижується, хоча коефіцієнт тяжкості в минулому році був не таким високим, як у попередні роки. Але це не позбавляє роботодавців відповідальності за додержання вимог Закону «Про охорону праці».
За період з 01 .04 .2001 р. по 01.01.2007 р. з урахуванням групових нещасних випадків в районі постраждало 77 осіб, у т. ч. зі смертельними наслідками — 21. Можна сказати, що конвеєр виробничого травматизму (в т. ч. і смертельного) не зупиняється. А хто в цьому винен? Звичайно, кожен керівник, роботодавець, спеціаліст середньої ланки, хто безпосередньо працює з людьми і бачить усі порушення, і самі робітники. Тож потрібно працювати і покращувати профілактику травматизму.
Основними причинами як загального, так і смертельного виробничого травматизму в Овідіопольському районі є організаційні — 75%. В основному це порушення трудової і виробничої дисципліни, недоліки у навчанні безпечних прийомів праці. Основні травмуючі фактори: падіння з висоти (13%), навмисне вбивство (7%), до- рожньо-транспортні пригоди (20%), ураження електрострумом (7%). Як і раніше, найбільша кількість нещасних випадків допускається в агропромисловому комплексі, будівництві та на транспорті, до них останнім часом приєднується і невиробнича сфера. Ми кажемо «невиробнича сфера», бо за офіційним видом економічної діяльності, тобто за тим, що показує
Проф ілактика виробничого травматизму багато в чому залежить від ефективної роботи служби охорони праці. Але на ряді підприємств, де працює понад 50 працівників, посада інженера з охорони праці просто відсутня.
4. Зам. № 07-3779ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2007 25
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
роботодавець у звітних документах підприємства,— це оптова торгівля. Насправді ж багато підприємців займається виробничою діяльністю. Ухиляються від сплати податків, ідуть на обман. А коли трапляється нещасний випадок, то під час розслідування з'ясовується, що потерпілий не продавець, а електрогазозварник, електромонтер, компресорник, охоронник або тракторист.
Ми за те, щоб усі новостворені підприємства здійснювали економічну діяльність, працювали і розвивалися, але ж таким роботодавцям не слід обманювати державу та Фонд. Нагадаємо, що внески, які перераховуються підприємствами до Ф онду, йдуть працівникам, які постраждали під час виконання трудових обов'язків на виробництві, а також сім'ям загиблих від нещасного випадку.
Необхідно нагадати роботодавцям про те, що багато з них не виділяють кошти (0,5% від суми реалізованої продукції), які згідно зі ст. 19 Закону «Про охорону праці» повинні спрямовуватися на охорону праці. А на підприємствах недержавних форм
власності з року в рік ці вимоги Закону не виконуються взагалі, роботодавці своєю бездіяльністю порушують вимоги законодавства і обов'язки перед трудовим колективом.
Зниження рівня травматизму залежить не тільки від фінансування за ходів з охорони праці, навчання працівників безпечних прийомів праці, медоглядів, профдобору, надійної роботи устаткування, а в багатьох випадках від роботи служби охорони праці, добросовісного ставлення до виконання своїх обов'язків інженера з охорони праці. Про наполегливу і цілеспрямовану працю цієї категорії спеціалістів передчасно казати, бо сьогодні на ряді підприємств району, де працює понад 50 працівників, такий спеціаліст просто відсутній. Його обов'язки виконує за сумісництвом не підготовлений у цих питаннях бригадир, механік або інша особа.
Роботодавцям необхідно звернути увагу на ст. 15 Закону «Про охорону праці» і добре її вивчити. Так, не створено служби охорони праці на підприємствах ВАТ «Дністровський», СТОВ «Петродолинське» і «Маяк»,
ВАТ «Перемога», ТОВ «Веста-Транс», «Зумер», «Мак-сервіс», «Агросервіс», «Діполос», НВП «Нива». І цей список можна продовжувати.
На закінчення слід зазначити, що роботодавцям необхідно щоденно приділяти охороні праці неослабну увагу, керувати цим процесом, у тому числі й роботою служби охорони праці, а там, де така служба відсутня, створити її і надавати цьому спеціалісту всебічну допомогу. Це досить важливо, тому що за цим стоять здоров'я та життя виробничників — громадян України.
♦ * *У березні інженеру з охорони
праці фірми «Овідіополь ЛТД», постійному авторові нашого журналу Л. Ш утку виповнилося 70 років. Він збирається йти на заслужений відпочинок. Дякуємо Леоніду Митрофано- вичу за плідну багаторічну співпрацю, бажаємо довгих років життя та міцного здоров'я. Сподіваємося, що як позаштатний кореспондент він ще довго радуватиме наших читачів цікавими публікаціями, творитиме добро на спільній ниві охорони праці.
М О ВОЮ ПЛАКАТА
ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ?
Знайдіть на цьому малюнку 11 або більше порушень правил безпекипід час польових робіт.
Відповіді надсилайте до редакції за адресою: 02100, Київ-100, вул. Попудренка, 10/1.
26 ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2007
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
________________________________________________ ПЕРЕВІРКА ПОКАЗАЛА
І И І Ї Ї шарщпшЗНИЖЕННІ РІВНН ТРАВМАТИЗМУ
У кожній галузі, у кожному регіоні, у тому числі й на Сумщині, є підприємства, на яких кількість нещасних ви-падків на виробництві порів-няно з іншими підприємства-ми є незначною. Нерідко керів-ники таких підприємств вва-жають, що у них з охороною праці повний порядок. Проте коли придивишся уважніше, пройдеш з перевіркою вироб-ничими цехами та дільниця-ми таких підприємств, то в очі впадає безліч порушень ви-мог нормативно-правових ак-тів з охорони праці. І не так вже й далеко у цьому випадку до травмування та загибелі людей на таких виробниц-твах.Саме такі думки з ’явля-
ються, коли ознайомлюєшся з результатами комплексної перевірки стану безпеки та умов праці в підрозділах ВАТ «Свіський насосний завод», що в Ямпільському районі.
Нині на підприємстві працює понад 1000 осіб. Функціонують усі виробництва. На заводі створено
службу охорони праці на чолі з заступником генерального директора з охорони праці. Її працівники проводять певну роботу з профілактики виробничого травматизму. Останніми роками на підприємстві спостерігається тенденція до зменшення кількості нещасних випадків. Якщо в 2002—2003 рр. тут ставалося в середньому по 9 нещасних випадків, то в 2 0 0 5 - 2006 рр. — по 3 випадки. Ця обставина і стала, мабуть, приводом для самозаспокоєння адміністрації, служби охорони праці підприємства, завдяки бездіяльності яких функціонування СУОП, поточна робота з приведення стану промислової безпеки у відповідність до діючих нормативів і вимог з охорони праці перебуває у незадовільному стані.
Комісія, яка проводила комплексну перевірку підприємства, встановила, що перекриття будівлі та споруд ливарного цеху перебувають в аварійному стані. Підприємство виконує
роботи з ремонту будівель та споруд без наявності ліцензії на цей вид робіт. Працівники, які здійснюють нагляд за безпечною експлуатацією будівель, споруд та інженерних мереж, не пройшли навчання та перевірку знань з цих питань у встановленому порядку.
На підприємстві не запроваджено порядок вмикання та вимикання конвеєрів, їх зупинки для обслуговування та ремонту. Аварійні вимикачі конвеєрів потребують ремонту. Роботи з коригування та очищення ванн, приготування розчинів метало- покриттів проводяться без нарядів- допусків і цільових інструктажів з охорони праці.
Низку порушень було виявлено перевіряючими на енергетичних об'єктах підприємства. Електрозварники заводу не мають групи II з електробезпеки, не проводяться інструктажі (в обсязі групи І з електробезпеки) робітників ремонтно-будівельного цеху. Електротехнічні працівники заводу не забезпечені двополюсними показниками напруги 380 /220 В, відсутні гумові діелектричні килимки. Водії автовишок і акумуляторники не пройшли спеціального навчання з виконання робіт підвищеної небезпеки і не мають відповідної групи з електробезпеки.
Велику кількість порушень перевіряючі виявили на об'єктах газового господарства підприємства. Відповідальні за газове господарство і за виконання вогневих робіт у цеху № 2 не пройшли навчання та перевірку знань у встановленому порядку; не пройшов також відповідного навчання та перевірку знань відповідальний за безпечне одержання, транспортування та зберігання балонів із зрідженим газом. Газонебезпечними роботами на підприємстві керують посадові особи, які також не пройшли навчання та перевірку знань правил безпеки з виконання газонебезпечних
робіт. Газова служба підприємства фактично не функціонує, не укомплектована спеціалістами, не забезпечена навіть виробничим приміщенням та обладнанням.
Під час перевірки вантажопідйомних машин і механізмів, а також посудин, що працюють під тиском, було встановлено, що манометри пульта управління компресорної станції не пройшли перевірку у встановлені терміни. Деякі бойлери, а також три вантажопідіймальних крани відпрацювали встановлений термін служби, але їх діагностування та технічний огляд не були проведені. Перелік подібних порушень можна було б продовжити.
Усього ж під час комплексної перевірки ВАТ «Свіський насосний завод» співробітниками наглядових органів було виявлено 80 порушень законодавчих і нормативно-правових актів з охорони праці, видано 8 приписів, експлуатацію 38 об'єктів, машин і механізмів, які створювали загрозу для здоров'я та життя людей, було заборонено чи призупинено. До адміністративної відповідальності притягнено 8 посадових осіб, у тому числі й першого керівника підприємства.
Підводячи риску під наведеними фактами, можна зробити закономірний висновок. Для того, щоб тенденція до зниження рівня виробничого травматизму у ВАТ «Свіський насосний завод» стала стійкою і незворот- ною, адміністрації підприємства треба чимало попрацювати. У першу чергу — вжити рішучих заходів для усунення виявлених порушень законодавчих і нормативно-правових актів з безпеки праці, забезпечити ефективну роботу служби охорони праці.
О . САМО ДАЙ, начальник Сумської ДІОП на виробництвах підвищеної небезпеки
4 *
ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2007 27
атацію восьми мостових кранів. За бездіяльність у забезпеченні надійності та безпечної експлуатації цих об'єктів штрафні санкції було застосовано до інженера з нагляду за безпечною експлуатацією будівель та споруд.
Серед підприємств, на яких останнім часом перевірявся стан виробничих будівель, споруд та інженерних мереж, також ВАТ «Криворізький турбінний завод
НДЖЕРЕІШ РИЗИКУ -АВАРІЙНІ'БУДІВЛІ
З переліку непридатних до безпечної експлуатації буді-вель та споруд Дніпропетровської області вилучено 97 об’єк-тів, на яких проведено ремонтні роботи або ліквідовано ава-рійний стан. Але ще 261 такий об’єкт залишається в аварій-ному стані. І більшість з них перебувають у цьому стані уже багато років.
Такі дані наводяться у минулорічному реєстрі аварійно-небезпечних будівель та споруд, який періодич
но надсилається до теруправління Держгірпромнагляду Науково-дослідним інститутом будівельного виробництва Держбуду України. Враховуючи цю обставину, інспектори Держгірпромнагляду щороку під час перевірок виробничих об'єктів Дніпропетровщини приділяють особливу увагу стану виробничих будівель, споруд та інженерних мереж.
Останнім часом на вимоги державних інспекторів власниками було відремонтовано близько 60 непридатних до нормальної експлуатації будівель, 35 об'єктів виведено з аварійного стану. Зокрема, у ВАТ «Дні- провагонмаш» на вимогу інспекторів проведено обстеження спеціалізованою організацією будівлі та окремих конструкцій ковальського цеху, виконано роботи з підсилення залізобетонних колон.
Нерідко в ході перевірок інспекторам доводилось забороняти експлуатацію аварійних об'єктів. Так, у ВАТ «Дніпроважпапірмаш» імені Артема було заборонено перебування працівників у аварійно-небезпечних зонах ливарного цеху. На цьому ж підприємстві через аварійний стан підкранових балок заборонено експлу
«Констар», «Завод «Павлоградхім- маш», «Новоолександрівський цегельний завод», «Дніпроцемент», «Дніпростальконструкція» та інші. Загальними порушеннями на цих підприємствах залишаються несвоєчасне проведення технічних оглядів будівель та споруд комісіями підприємств і несвоєчасне виконання рекомендацій, які даються за результатами проведених обстежень цих об'єктів спеціалізованими організаціями.
Серйозність ситуації, що склалася на підприємствах Дніпропетровщини, п ід т в е р д ж у ють такі цифри: з г ід н о з актами спеціальних розслідувань нещасних випадків у 2006 р. внаслідок незадовільного т е х н іч н о г о стану виробничих б у д івель та споруд отр и м а ли травми 47 п р а ц ів н и к ів , ш е с т е р о з яких від отриманих травм
померли. При цьому впродовж останніх років кількість травмованих збільшувалась: у 2003 р. в області загинув один працівник, у 2004 р. — троє, в2005 — четверо.
Значну небезпеку становлять також ті виробничі об'єкти, аварійний стан яких може становити загрозу не тільки працівникам, але й мешканцям навколишніх районів. З 2000 р., незважаючи на періодичні ремонти, погіршується технічний стан будівлі, в якій міститься хлораторна Кайдацької насосно-фільтрувальної станції підприємства «Дніпроводоканал». За цей час реконструкція даху та інші ремонтні роботи бажаного результату не принесли. Будівля продовжує руйнуватись і перебуває в аварійному стані. Склад, у якому зберігається 52 т хлору, підтоплюється водою, що потрапляє сюди через тріщину в резервуарі з водою. У той же час вимогами безпеки передбачено захист від атмосферних опадів навіть порожньої хлорної тари. Натомість шість контейнерів з хлором виявлені з ознаками корозії.
Уражаючим фактором у даному випадку є дія хлору як високотоксичної речовини. При зберіганні значної кількості хлору на складі та під час експлуатації хлораторних у наявних умовах у зоні можливого ураження можуть опинитися мешканці кількох районів та житлових масивів міста, працівники навколишніх підприємств, постраждають флора і фауна Дніпра тощо.
У результаті перевірки підприємства інспекторами Дніпропетровської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці в хімічній, газовій промисловості та житлово-комунальному господарстві експлуатацію
28 ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2007
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
складу заборонено, приміщення опломбовано, видано припис про усунення порушень. Керівництво водоканалу негайно створило спеціальну комісію з фахівців, які ретельно розглянули приписи і дійшли висновку, що усунути виявлені порушення неможливо. Подібна технологія і обладнання, яке використовується для роботи з хлором, були актуальні 100 років тому і не розраховані на сучасні потужності (експлуатація Кайдацької насосно-фільтрувальної станції почалась ще у 1908 p.). Тому керівництво підприємства прийняло рішення про повну реконструкцію об'єкта споживання хлору, в результаті якої можливо ліквідувати три хлораторних, які є об'єктами підвищеної небезпеки.
Аби привернути увагу місцевої влади до гострої проблеми, керівники теруправління звернулися до громадськості і запросили побувати на об'єкті представників засобів масової інформації. А коментували ситуацію перші посадові особи — начальник управління А. Кожушко, начальник Дніпропетровської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці в хімічній, газовій промисловості та житлово-комунальному господарстві М. Федій та керівник підприємства П. Корженко. Тоді ж голова постійної комісії з соціально- культурного розвитку, бюджету та фінансів міської ради і. Шайфутдінова запевнила громадян, що на проектування нового приміщення вже найближчим часом буде вид ілено 283 тис. грн.
Інформація пройшла відразу по чотирьох каналах телебачення та по радіо. Кілька днів мешканці міста жваво обговорювали її. А представники підприємства і міської влади знайшли неподалік майданчик під будівництво нового складу.
Державні інспектори теруправління Держгірпромнагляду по Д н іпропетровській області продовжують перевіряти стан виробничих будівель, споруд та інженерних мереж підприємств та установ регіону.
Т. МОРДИК , керівник прес-служ- би Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області
На знімках:приміщення хлораторної Кайдацької
насосно-фільтрувальної станції; зустріч начальника теруправління
Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області А. Кожушка з представни
ками засобів масової інформації.
Фото Л . БЕЗУГЛОГО
ВИНЕН? ВІДПОВІДАЙІ
У березні 2007 р. органами Держгірпромнагляду
за допущені порушення законодавчих
і нормативно-правових актів з охорони праці притягнено
до адміністративної відповідальності
(оштрафовано)738 керівників підприємств,
установ та організацій.Серед оштрафованих:
ПРО ЧАН В. М. — головний лікар санаторію «Орленок», м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим; ИІЕЛЕГОВСЬКА О. В. — директор бару «О болонь», м. Севастополь, Автономна Республіка Крим; ГРІНЧЕНКО Л. П. — директор Палацу дітей та юнацтва, м. Вінниця; Л И С Ю К В. А. — директор ДП «Ру- сава», Ямпільський район Вінницької області; ЗАСЛАВСЬКА В. С. — начальник ЖЕК № 6, м. Луцьк; ВАСИЛЬЧЕНКО Л. Є. — директор КП «Енергія», м. Ківер- ці Волинської області; М АУН М. Т. — директор ВАТ «Новомосковський хлібозавод», м. Новомосковськ Дніпропетровської області; ТАПАНЕНКО C. І. — директор ТОВ «Ріон», м. Д н іпродзерж инськ Д н іпропетровсько ї області; КА Л А КА Й Л О О. В. — директор ПП «Донбассохрана», м. Донецьк; САЛ- К ІН В. С. — директор ТОВ «Техаудит», м. М акіївка Донецької області; РИХАЛЬСЬКИЙ О. А. — директор ТОВ «Газавто», м. Малин Житомирської області; Ш АПО ВАЛ С. В. — директор ТОВ «Голландія», м. Рахів Закарпатської області; РЯБЧУК В. В. — директор ТОВ «Газсервіс», Пологівський район Запорізької області; ЗАГОРОДНЯ Л. М . — директор ТОВ «Постулат», м. Запоріжжя; КРАВЧЕНКО О. Ю. — директор ТОВ «Завод мінеральних вод «Роксолана», Рогатинський район Івано-Франківської області; МАРЧЕНКО О. А. — генеральний директор ЗАТ «Комплекс Агромарс», м. Київ; СУЛЕМА П. Г. — директор ТОВ «Пріоритет», м. Новоукраїнка Кіровоградської області; БОСЕН- КО О. М. — директор ТОВ «Кіровоградський завод нестандартного обладнання», м. К іровоград; М ІР О Ш Н И Ч Е Н КО Г. В. — директор ресторану «Пінта», м. Луганськ; МЕРСОНЯН Г. А. — директор ПП «Мерсонян», м. Ровеньки Луганської області; БАІК В. М. — директор Львівського експериментального заводу, м. Львів; РЖЕВСЬКИЙ В. М. — директор ТОВ «Траконта», м. Миколаїв; БО Й КО C. І. — директор ТОВ «Квінто», м. Вознесенськ Миколаївської області; ГАЛАТЧЕНКО Г. В. — директор ТОВ «Євразія», м. Полтава; РИМАРЕНКО С. Б. — голова правління ТОВ «Тара», м. Одеса; КО ЗЛО В В. К. — директор ТОВ «Лерадрук», м. Одеса; ЧАЙКА О. І. — директор ТОВ «Континент», м. Рівне; КО СТЮ К В. Г. — директор ТОВ «Рембуд», м. Суми; Л И С Ю К С. В. — директор Буринського заводу продтоварів, м. Буринь Сумської області; МАЛИМІН А. Й. — начальник МКП «Комунальник», м. Скалат Тернопільської області; ВОЖНЯК Д. С. — генеральний директор ВАТ «Втормет», м. Харків; СІРКО С. В. — приватний підприємець, м. Чугуїв Харківської області; Н ІК ІФ О - РОВ Ю. П. — директор ТОВ «Декор», м. Херсон; Ш ЕВЦОВ C. М. — директор ПП «Будсервіс», м. Каховка Херсонської області; ЯКОВЧУК Є. С. — директор ТОВ «Проскурів-Термо», м. Хмельницький; СНІЦАР О. В. — начальник районного центру зайнятості, м. Жашків Черкаської області; БО РЗДИЙ О. М. — директор ДП «Спецмонтаж», Козелецький район Чернігівської області; КРИВОРУЧКО В. Б. — директор ТОВ «Медіум», м. Чернігів.
ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2007 29
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
ЯК ЦЕ БУЛО
Нема потреби довго оповідати, як відрізали швелери, зрізали зварні шви, перерізали різноманітні
важкі балки. Суть драми у тому, що під час робіт упала підкранова балка і б уквально р озчавила м айстраС. Ткаченка. Бо коли демонтували поперечну балку монорейки, жорсткість конструкцій було порушено, лівий кінець підкранової балки залишився лежати незакріп- леним на так званому «стільчаку» однієї з колон, до яких кріпилася поперечна балка.Тим часом буквально поруч працювали м остов і крани, що посилило вібрацію колон.М ало-помалу не- закріплений кінець підкранової балки сповз зі «стільчака». А далі, як розповідає один із свідків трагедії слюсар Ю. Коваленко, трапилося таке: «Приблизно о 14 год ми закінчили роботу. Кранівник почав складати кран. Я на той момент стояв перед ка б іною крана разом з М. Леонтьєвим і С. Ткаченком. Раптом почувся скрегіт металу та гуркіт від падаючих предметів, піднявся пил. Леонтьев миттю схопив мене за плечі та заштовхнув за кабіну. У цей момент я побачив, як Ткаченко біжить до виходу з майстерні, де ми вели роботи. Коли пил осів, ми побачили, що Ткаченко лежить під підкрановою балкою, яка впала, без ознак життя».
Так загинув 28-річний чоловік, залишивши на Божу милість юну дружину і двійко синів-близнюків, яким не виповнилося і року.
Комісія зі спецрозслідування визначила причини цього нещасного випадку, і ми про них скажемо. Та нехай нас зацікавить не їх констатація, а витоки. Бо за чорною листопадовою датою — не тільки і не стільки неякісно оформлені плани ведення робіт чи
неогороджені небезпечні зони... Лихо в «Едемі» розбудили речі, котрі уміє продукувати лише людська свідомість: байдужість, невідповідальність, зневага до свого і чужого життя... іх не підшиєш до справи, не виставиш як провину, та саме вони активно фор-
мують так званий людський фактор біди, що останніми роками все частіше лежить в основі нещасних випадків на виробництві.
О тож звернімося до «едемської» конкретики. Так, комісія зі спецрозслідування як першу і головну причину загибелі С. Ткаченка визначила виконання демонтажних робіт з допомогою автокрана без проекту виконання робіт і наряду-допуску. Щ о стосується проекту, то «Едем» скори стувався тим, який розробив його генпідрядник — ВАТ «БМУ «Запо- ріжстальбуд-1». Однак у тому документі не було передбачено демонтажних робіт. Як би тут повестися субпідряднику? Розробити окремий план виконання робіт (ПВР) і відповідні заходи безпеки. Ініціювати цю роботу мусив би заступник директора Р. Голубов. Щ о ж вийшло на ділі? Керівники «Едему», зауваживши на неминучість виконання не передбачених раніше демонтажних робіт, почали вести переговори зі спеціалістами ДП
«Діпропром», аби вони відкоригували проект. 14 листопада мала б відбутися предметна зустріч з цього приводу. А тим часом тут робітники працювали за старим ПВР (виключно на монтажно-будівельні роботи), який власноруч доставив на майданчик Р. Голубов. Були чи не були у згаданому проекті відображені заходи безпеки під
час виконання демонтажних робіт, він не знав. Не цікавився він і змістом наряду-допуску. А слід би було, бо насправді бригада виконувала не ті, що були вказані у наряді, а зовсім інші роботи. Чи мусив хтось наглядати за відповідністю букви ділу?
Так, директор «Едему» Д. Щ е глов запевняє, що на майстраС. Тпокладено відповідальність за безпечну орган і
зацію робіт, а на майстра В. Корот- ченка — за безпечне переміщення вантажів краном. Достеменно це чи ні? Є наказ про призначення С. Ткаченка майстром будівельної дільниці, а заразом і матеріально відповідальною особою. В. Коротченка ж про його відповідальність за безпеку робіт з наказом під розписку ніхто не ознайомив. Щ о ж стосується рядових виконавців, то вони взагалі не знають, хто ж таки на майданчику відповідає за безпечне ведення робіт і з ким радитися з того чи іншого приводу. Одні показували на В. Коротченка, інші — на Р. Голубова, треті посилалися на С. Ткаченка. В результаті — діяли як прийдеться. Недаремно робітники однозначно відповідали «ні» на ключові організаційні запитання, зокрема: чи ставив майстер завдання демонтувати підкранову балку? Чи була огороджена потенційно небезпечна зона при демонтажі конструкцій? Чи вказував майстер місце стоа- ховки у разі роботи на висоті? Чи го-
3 ) ї їрнУ
м е р т в и х :І...... ......_............................ _ .......... ..... ........ _
ЗІ-ІАНЬ іСпочатку коротко про нещасний випадок, що стався то-
рік 13 листопада на приватному підприємстві «Фірма «Едем» (м. Запоріжжя). Як субпідрядник воно розпочало бу-дувати майстерню для ремонту кранового устаткування у ВАТ «Запоріжсталь». Однак з ’ясувалося, що за будівельні ро-боти можна братися тільки після демонтажу металокон- струкцій монорейки, яка розташована якраз на території майбутньої майстерні. Як бути? Це питання обговорили 10 листопада на нараді у директора, а через два дні на май-данчику вже був автокран. Заходилися різати металокон-струкції, керуючись документацією виключно на будівель-но-монтажні роботи.
З О ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2007
тували місце для різання на підкрановій балці? Чи застроплювали підкранову балку, що упала?
Втім, нема чого і дивуватися. Газоелектрозварник І. Руденко не пам'ятає, аби хтось його ознайомлював із планом ведення робіт. Газозварник І. Медведєв під якимось документом підписувався, але ні в назву, ні у зміст його не заглиблювався. Слюсар Ю. Коваленко, навпаки, стверджує, що сам Голубов ознайомлював бригаду з ПВР. Тим часом останній твердо стоїть на тому, що особисто з ПВР членів бригади не ознайомлював. І про заходи безпеки під час виконання демонтажних робіт однозначно нічого сказати не може. Щ о стосується Є. Децюри (машиніста автокрана), то вказівки майстра В. Коротченка, видані, даруйте, «на пальцях», щодо порядку ведення демонтажних робіт, він сприйняв як належне. Адже перед цим виконував подібні операції у багатьох діючих цехах ВАТ «Запоріж- сталь», і ніхто ніколи не ознайомлював його з ПВР під розписку. Сам же Коротченко свої дії пояснює так: «Я вважав, що якщо є ПВР на монтаж, то цього досить». Власним розумінням керувався він і тоді, коли не наполіг на огородженні всієї потенційно небезпечної зони у радіусі ведення демонтажних робіт: де-не-де перекрили рух, і досить.
Сумно! Адже ПП «Фірма «Едем» не неофіту царині охорони праці. На підприємстві розроблено і затверджено положення про СУОП. Створено структуру з охорони праці. Введені в дію відповідні нормативні документи. Керівники підприємства, набувши відповідних знань, вчать у спеціальному навчальному закладі підлеглих. Скажімо, потерпілий С. Тка- ченко як майстер рівно за 2 місяці до загибелі успішно склав екзамени з охорони праці комісії, очолюваній першим заступником начальника тер- управління Держгірпромнагляду по Запорізькій області, отримавши відповідне посвідчення. Та, на жаль, набуті знання з охорони праці цілої низки виконавців різного рангу виявилися просто мертвим вантажем, який, образно кажучи, і розчавив людину.
//. РУСИЧ
З а о п е р а ти в н и м и д а н и м и , у б е р е з н і 2 0 0 7 р . в У к р а їн і на ви р обниц тв і з а ги н ул о 8 6 ос іб — на 17 більш е , ніж за такий самий п ер іо д м и н уло го р о к у ; сталося 19 гр уп о в и х нещ асн и х випадків , п ід час яких
тр авм ов ано 4 8 ос іб , у т о м у ч и с л і 8 — см ер те ль н о .К о р о тк о п р о обставини д е я к и х нещ асн и х випадків :
mm в управлінні ЖКГ м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на дільниці КЖП № 19 під час ремонту автомобіль зійшов з домкрата, на якому він був встановлений, і водія притисло транспортним засобом. Від отриманих ушкоджень він помер на місці події.
у Дарницькому трамвайно-експлуатаційному депо (м. Київ) під час фарбування корпусу дзеркала заднього виду трамвайного вагона маляр втратила рівновагу і впала в оглядову канаву. Від отриманої закритої черепно-моз- кової травми потерпіла померла через 10 днів у лікарні.
У Святошинському районі м. Києва автомобілем КамАЗ підвозили пісок для заповнення траншеї. Внаслідок зсуву бокової стінки траншеї автомобіль упав на її дно. При цьому було смертельно травмовано робітника ТОВ «Перес», що був на той час у траншеї.
1] в Одесі на будівництві громадсько-житлового комплексу «Середньо-фонтанський» тесля ТОВ «Будмонтажсервіс» (Дніпропетровська область) під час демонтажу дерев'яної опалубки на 20 поверсі будівлі впав у шахту ліфта, отримавши травми, від яких помер.
1] ü a ® ! } у ТОВ «Бетонокомплект» (м. Харків) під час очищення силосної банки робітник упав у силосну яму з цементом. Помер внаслідок механічної асфіксії. _____ ______________________ _____________________________ __________
U на шахті «Красноармійська» ДП «Донвуглереструктуризація» підчас виконання робіт на марші сходового огородження на ярусі № 61 робітник ТОВ «Доншахтоспецбуд» (м. Донецьк) зірвався і впав у ствол. Нещасний випадок зі смертельним наслідком стався через незастосування запобіжного пояса.
1)а Ш ) у приміщенні котельної Здовбицької ЗО Ш (відділ освіти Здолбунів- ської райдержадміністрації Рівненської області) було знайдено без ознак життя оператора котельної: потерпіла отруїлася чадним газом.
у ЗАТ «Білгород-Дністровська механізована колона № 26» (Одеська область) під час виконання робіт на висоті зруйнувалася опора повітряної лінії електропередачі. Внаслідок падіння з висоти загинув електромонтер.
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2007 3 1
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНИЙ ТРАВМАТИЗМ
Протягом 2006 р. на автошляхах Буковини в дорожньо- транспортних пригодах травмовано 17 працівників під час ви-конання ними трудових обов'язків, з них 8 — смертельно. Це, відповідно, на 12 і 7 більше, ніж попереднього року. Аналогічний стан і в деяких інших регіонах України.
А наліз обставин і причин ДТП показує, що вони скоюються як з вини власників приватного транс
порту, яких іноді називають аматорами, оскільки вони мають посвідчення на право керування транспортними засобами нижчої категорії, але часто не мають достатніх навичок у цій справі, так і з вини водіїв-професіона- лів, що отримали в органах Держав- тоінспекції посвідчення вищої категорії і роблять це на професійній основі.
Взяти, наприклад, ДТП, що сталась у с. Динівці Новоселицького району. Коли заступник голови Кельме- нецької райдержадміністрації М. Оль- шевський разом з начальником управління праці та соціального захисту населення Л. Руснак на службовому автомобілі ВАЗ-21053 добирались на нараду в Чернівці, в центрі села на зустрічну смугу, обганяючи колону транспортних засобів, виїхав автомобіль ВАЗ-2106, за кермом якого перебував його власник І. Базь. Внаслідок зіткнення водій службового автомобіля та два працівники отримали тяжкі тілесні ушкодження. Якщо ця ДТП є
досить типовою, то про дві інші цього сказати не можна, оскільки і в першому, і в другому випадках одна з машин у момент зіткнення перебувала на узбіччі дороги.
А було це так. Бригада відділу водопровідної мережі державного комунального підприємства (ДКП), що у Чернівцях, після усунення аварійного витоку води, що стався в одному з колодязів обласного центру, готувалась до переїзду на інший об'єкт. Саме в цей час мимо муловсмоктуючої машини, що належала ДКП, проїжджав великогабаритний вантажний автомобіль. З-за повороту назустріч раптово виїхав мікроавтобус. Побачивши його, водій вантажного автомобіля різко повернув вправо, в бік му- ловсмоктуючого автомобіля, біля якого в цей момент стояв один із членів бригади. В результаті зіткнення, що сталося, робітник був затиснутий між автомобілями, внаслідок чого отримав смертельну травму.
Подібна аварія сталася і в с. О р- шівці Кіцманського району. Тут теж вантажний автомобіль здійснив наїзд
на транспортний засіб, що стояв на узбіччі. Внаслідок зіткнення були травмовані приватний підприємець та дві найняті ним працівниці, яких він після закінчення робочого часу розвозив по домівках.
Звичайним явищем стали ДТП на шляхах Хмельниччини. Протягом минулого року внаслідок аварій отримали травми різного ступеня тяжкості 47 працівників, 8 з яких — смертельні. І хоч у багатьох випадках водіям, що перебували за кермом службових автомобілів, де в ролі пасажирів були працівники підприємств, установ та організацій, дорікнути ні в чому, потерпілим та їхнім сім'ям від цього не легше.
Водій Хмельницького обласного центру зайнятості П. Федоров того фатального дня на закріпленому за ним автомобілі ВАЗ-2106 перевозив спеціалістів своєї установи у Вінько- вецький район, де за дорученням керівництва вони мали здійснити відповідну перевірку. Під час керування транспортним засобом водій був уважним та обережним, але це не вберегло його та пасажирів, що перебували у салоні, від біди. У с. Соко- лівка Ярмолинецького району, через яке вони проїжджали, на зустрічну смугу раптово виїхала іном арка (МіїзуЬіБЬі 1_апзег), керована її власником С. Сабадашем. Сталося зіткнення, внаслідок чого водії обох машин та пасажири службового автомобіля були травмовані.
А ось аварію, що сталася на перехресті вулиць Хмельницьке шосе та Чехова у Кам'янці-Подільському, спричинив рух приватного легкового автомобіля ВАЗ-2107 на червоне світло світлофора. Внаслідок зіткнення із службовим автомобілем такої ж марки були травмовані головний інженер та технолог одного із тамтешніх акціонерних товариств.
Украй небезпечним став рух на шляхах Тернопільщини, про що, до речі, вже йшлося в публікації «Кому ж відповідати за травматизм під час ДТП?» («Охорона праці», № 10, 2006 р.). Минулого року під час ДТП на дорогах тут отримали травми понад 40 працівників, 15 з них — смертельні, тоді як у 2005 р. відповідно 29 і 7. Найбільш страхітливим було нещастя, що сталося з водієм та сімома електромонтерами ВАТ «Акціонерна компанія «Тернопільобленерго». Восени минулого року на автомобілі ГАЗ-53, що був обладнаний для пере-
32 ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2007
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
везення людей, вони їхали в одне із сіл Підволочиського району для виконання електромонтажних робіт. На території Збаразького району від зустрічного вантажного автомобіля раптом від'єднався причіп і виїхав на зустрічну смугу. Оскільки автомобіль, що перевозив людей, був обладнаний газобалонною установкою, то внаслідок зіткнення він загорівся. Від отриманих травм, у тому числі внаслідок опіків, померло 6 осіб. Завдяки вчасно наданій медичній допомозі двох лікарям вдалося врятувати.
Як бачимо, під час роботи на лінії водіям потрібно остерігатись не тільки приватних авто, а й відомчого
транспорту. І це зрозуміло, адже і за його кермом іноді теж перебувають горе-водії. Для того, щоб змінити ситуацію на кращ е і змусити таких «професіоналів» дотримуватись вимог Правил дорожнього руху, у власника відомчого транспорту є достатньо важелів впливу, аж до звільнення з роботи. А ось що стосується аматорів, то їх вихованням, крім Д ержавтоінспекції, по суті нікому більше займатись. На жаль, цій інституції і без цього є до чого докладати свої зусилля, тож настав час поміркувати над тим, як впливати на свідомість водія приватного автомобіля, не чекаючи, поки він допустить пору
шення. Це питання є досить актуальним, адже кількість приватних автомобілів на теренах України невпинно збільшується, а рівень транспортної дисципліни водіїв-аматорів продовжує залишатись низьким.
Василь СОПІЛЬНЯК,наш власкор
На знімку:наслідки зіткнення автомобіля ГАЗ-53 з причіпом зустрічного
вантажного автомобіля.
Фото з матеріалів спеціального розслідування
ТРАГІЧНА■КРАППЯ ЗІ СТЕЛІ »
Майже шість з половиною років відпрацював чер-говим електри-ком у ВАТ «Кі-р о во гр а д сь ки й хлібозавод» К. Ко- чергін . Але досвід роботи виявився не-достатнім , аби засте-регти себе від помилки, яка коштувала життя . Трагічна розв’язка була зумовлена без-діяльністю посадових осіб підприємства у галузі охоро-ни праці.
Біда повідомила про себе в ніч на 24 червня 2006 р. підтіканням стелі складу безтарного зберігання борошна. Вода без перешкод по
трапила в комірку пульта керування технологічним устаткуванням і створила ідеальні умови для короткого замикання. Звернули на це увагу лише тоді, коли зупинилася лінія подачі борошна. Черговий електрик К. Кочер- гін відкрив дверцята комірки ключем і, підсвітивши ліхтарем, побачив, що стінки зсередини вологі. Тоді разом з оператором С. Мунтян він поставив на шафу у місці підтікання стелі велику каструлю і намостив ганчірок, аби вибрати воду. Якийсь час дверцята комірки були відчинені, щоб підсохли стінки. Згодом К. Кочергін вирішив по
дати електроенергію, але коли ввімкнув рубильник, то в шафі пульта керування знову сталося коротке замикання.
А далі... Далі починається те, що не вкладається в рамки інструкцій і обов'язків по
садових осіб. Формально, в усній формі, начальник зміни Л. Ко
лесник застерегла К. Кочергіна, щоб він самостійно не виконував ремонтні роботи до прибуття головного енергетика С. Кльопи. І відразу ж відправила за останнім черговий автобус.
Начальник зміни Л. Колесник пішла на своє робоче місце, а К. Кочергін розпочав ремонт апаратури пульта керування. Причому не відключивши подання напруги, не застосувавши засобів захисту, спецодягу і спец- взуття. Щ о це — випадковість, виняток з правил? Та ні! І вода зі стелі, і невідключена напруга, і відсутність засобів захисту, і не випробуваний на діелектричну стійкість інструмент — усе це ланки одного ланцюга, що має назву: система порушень правил безпеки на підприємстві. Де відповідальність людини межує з нехтуванням елементарними вимогами безпеки. Тому достатньо було К. Ко- чергіну занести до приміщення стільця, стати на нього, аби завершити останній трагічний штрих вже згаданої системи.
У цей час, приблизно о 15 год 30 хв, черговий автобус віз на хлібозавод головного енергетика С. Кльопу. Щ е б
_________________________ Щ О К О ЇМ О !
кілька хвилин! Але... Похитнувся стілець під К. Кочергіним, і черговий електрик оголеними частинами тіла торкнувся струмопровідних шин...
Ніби не для електрика та його керівників складено документи: П равила безпечної експлуатації електроустановок споживачів (ДНАО П0.00-1.21 -98), Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, Інструкція з охорони праці для електрика, затверджена наказом голови правління ВАТ «Кіровоградський хлібозавод» від23.06.2005 р. № 324...
Звинувачувати загиблого у тому, що сталося,— справа остання, тим більше, що причина біди лежить у площині нехтування вимогами чинного законодавства з боку посадових осіб. Вони не здійснювали належного контролю за безпечним виконанням робіт в електроустановках, головний енергетик не вів журналу обліку, перевірки та використання електроінструменту, не забезпечив вчасне випробування його на діелектричну стійкість, а робоче місце — спеціальною підставкою. А начальник зміни не наполягла на відстороненні не підготовленого до виконання небезпечних робіт чергового електрика.
Як це найчастіше буває, після розслідування нещасного випадку отримано відповіді на всі питання. Але ж порушувати їх перед своїми підлеглими, а заодно й вирішувати, керівники ВАТ «Кіровоградський хлібозавод» мали б значно раніше.
В. ЗАНІЗДРА, заступник начальника теруправління Держгірпромнагляду по Кіровоградській області
ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2007 33
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
ЦЕ НЕП О КО ЇТЬ
ХІБА ДОСВІД
Три дні не вистачило слюсарю І. Студенному до 32-річно- го трудового стажу у ВАТ «Тернопільське АТП 16127». А загальний трудовий стаж 56-річного робітника становив 35,5 року. Тепер про досвідченого ремонтника автопідприєм- ства, якого за сумлінну працю не раз відзначали подяками і преміями, доводиться вести мову у минулому часі.На автопідприємстві, про яке йдеться, працює 277 осіб.
69 автобусів здійснюють перевезення пасажирів на внутріш-ніх і міжнародних маршрутах. Тож робота слюсарів-ре- монтників автобусів і відповідальна, і напружена, нерідко до-водиться працювати у вихідні і святкові дні.
Згідно із затвердженим графіком та фатальна січнева неділя була для слюсарів товариства І. Сту- денного та В. Кульбаби робочим
днем. Проводячи плановий ремонт транспорту, робітники лагодили підвіску автобуса Л А З-695. Під час ремонту знадобилося дві гайки, необхідні для закріплення задньої ресори. Тож слюсарі звернулися до механіка В. Бузовері. Він хотів допомогти слюсарям, але таких гайок на складі не було. Все ж він обнадіяв своїх підлеглих, що вони скоро зможуть отримати такі гайки, оскільки, мовляв, завтра розбиратимуть списаний автобус. Проте І. Студенний сказав своєму напарнику, що він знає, де взяти потрібні гайки, не чекаючи наступного дня.
В обідню перерву В. Кульбаба покликав колегу пообідати, але він не відгукнувся. Через кілька хвилин він знайшов його на стоянці списаних автобусів. Напарник намагався відкрутити гайки кріплення правої ресори на одному з розкомплектованих автобусів. Запросивши І. Студенного пообідати, В. Кульбаба попрямував, було, назад, аж раптом почув звуки падіння металевих предметів. Підбігши до місця, де працював його напарник, він побачив закривавленогоІ. Студенного, який лежав під ресорою автобуса без ознак життя. Л іка
рі «швидкої», що невдовзі приїхали, зафіксували смерть потерпілого.
Комісія зі спеціального розслідування цього нещасного випадку, яку очолив заступник начальника державної інспекції промислової безпеки та охорони праці на виробництвах і об'єктах підвищеної небезпеки тер- управління Держгірпромнагляду по Тернопільській області П. Василишин, дійшла висновку, що І. Студенний грубо порушив вимоги нормативно-правових актів з охорони праці. Нехтуючи особистою безпекою, самовільно виконував демонтажні роботи без підставки фіксації ресори для запобігання її можливому падінню.
На думку членів комісії, І. Студенний, знявши гайки кріплення правої ресори, в результаті чого вона сильно спружинила і раптово випрямилася, був смертельно травмований нею. Відповідальним за нещасний випадок було визнано механіка автопідприєм- ства В. Бузоверю, який не зумів організувати безпечної роботи, не забезпечив дотримання підлеглим вимог і правил інструкцій з охорони праці.
Під час комплексної перевірки стану охорони праці у ВАТ «Тернопільське АТП 16127» було заборонено експлуатацію семи одиниць обладнання до усунення виявлених порушень. До адміністративної відповідальності притягнено п'ять посадових осіб, винних у
порушенні законодавства про охорону праці. Роботу ВАТ «Тернопільське АТП 16127» щодо забезпечення належних умов праці та запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням на виробництві було визнано недостатньою.
Аналізуючи обставини та причини цього та інших нещасних випадків зі смертельними наслідками на виробництві, мимоволі замислюєшся ось над чим. Вік близько половини смертельно травмованих у 2006 р. працівників в області становить 40—60 років. Серед них — 40-річний муляр-по- крівельник ТОВ «Теркон-Буд» (м. Тернопіль), 42-річний водій-механік ТОВ «Гідіна» с. Сільце Підгаєцького району, 43-річний дробильник ВАТ «Скала- Подільський спецкар'єр» Борщівсько- го району, 44-річний електрик ПП імені Шевченка с. Гаї-за-Рудою Зборів- ського району, 45-річний різноробо- чий ТОВ «Агрофуд» с. Куропатники Бережанського району, 47-річний робітник ТОВ «Пролісок» с. Пишківці Бу- чацького району, 49-річний електромонтер цеху № 15 м. Борщів Тернопільської філії ВАТ «Укртелеком», 49-річний сторож ТОВ «ЛеВ-Транс» селища Березовиця Тернопільського району, 52-р ічна робітниця ПП «Олімп» с. Зарубинці Підволочиського району та інші. Усі ці люди зрілого віку, з багатим життєвим і професійним досвідом. То чому ж тоді під час виконання своїх трудових обов'язків вони грубо нехтували власною безпекою? Невже від надмірної самовпевненості, переоцінки власних можливостей? Якщо так, то що ж потрібно робити, щоб застерегти людей від необачних дій, адже виходить, що занять та інструктажів з охорони праці замало.
На мою думку, щоб виправити становище та привернути увагу людей до проблем безпеки, необхідно, щоб про причини та наслідки трагедій писав не тільки журнал «Охорона праці», який читає обмежене коло людей, а й інші друковані видання. На профілактику виробничого травматизму мають бути спрямовані також зусилля місцевих радіо- і тележурналістів, адже проводове мовлення та телебачення є сьогодні чи не найдоступнішими засобами масової інформації. Коли б вони не боялися, як кажуть, виносити сміття з хати, мали у своєму розпорядженні більше ефірного часу та частіше б розповідали про те, до чого призводить безпечність, то це змусило б наших земляків задуматись, чи варто її проявляти.
В . К Л И М Е Н К О , керівник прес- служби теруправління Держгірпромнагляду по Тернопільській області
34 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2007
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
НА ПРАВАХ РЕКЛАМИ
ш тIt I-жКОРПОРАТИВНИЙ
РЕПУТАЦІЯ КОМПАНІЇ НА РИНКУКоли ми бачимо кілька людей, одягнених в одна
кові костюми, то розуміємо, що ці люди працюють в одній компанії. Якщо костюми однаково брудні, поли нял і, зім'яті та «безликі», то й наше ставлення до такої компанії буде відповідним. Правило «по одежі зустрічають» справедливе не тільки у повсякденному житті, але й у бізнесі. Останнім часом в Україні все більше підприємств розуміють це і серйозно думають про зовнішній вигляд своїх співробітників.
Сьогодні багато компаній розробляють корпоративний стиль спецодягу. Але корпоративний стиль — це не просто колірне вирішення, це — реалізація діючих в компанії стандартів: рівнів захисту і зовнішнього вигляду.
Корпоративний спецодяг для захисту від виробничих забруднень очолює список потреб будь-якого підприємства.
Найпоширеніші вимоги, що ставляться до спецодягу від загальних виробничих забруднень (ЗВЗ), — довготрива- лість в експлуатації, стійкість до механічних навантажень, легке видалення забруднень, відсутність усадки та збереження первісного кольору виробів після прання (хімчи- щення). Неабияке значення має також наявність широкої колірної гами. Відповідати усім цим вимогам, при цьому підвищивши ефективність вкладених коштів і скоротивши витрати на ремонт і позапланову заміну, може тільки спецодяг з високоякісних сучасних тканин.
Для захисту працюючого від виробничих забруднень компанія «Текстайм-Україна» рекомендує тканини виробництва Carrington (Англія) — Томбой (67% П е/33% Хл, 245 г/м 2), а для важких умов праці з підвищеними механічними навантаженнями — Трайдент (67% П е/33% Хл, 300 г/м 2).
По-перше, робочий одяг буде завжди чистим: можна прати костюм з цієї тканини при температурі 85 °С, що забезпечує його очищення від усіх промислових забруднень. По-друге, навіть після тривалого використання і дуже частого прання костюм відповідатиме корпоративним кольорам (від 20 до 45 відтінків): фарбування тканин тільки ку-бовими барвниками забезпечує стійкість фарбування впродовж усього терміну служби виробу в умовах регулярного промислового прання (до 100— 150 циклів)По-третє, застосування на етапі виробництва тканини її примусової усадки механічним шляхом гарантує мінімальну усадку виробу (не більш як на 2%). По-четверте, абсолютна відсутність пілінгу (балабушок), що досягається завдяки використанню сировини найвищої якості. І, нарешті, тканини Томбой і Трайдент мають обробку «легкий догляд», що дає можливість уникнути дорогого процесу прасування спецодягу після сушіння у розправленому вигляді.
Таким чином, використовуючи спецодяг з англійських тканин компанії Carrington, підприємство вирішує не тільки проблему чистого корпоративного одягу, а ще й за-
_____________ощаджує: загальна вартість такого одягу менша від вартості частих покупок більш дешевих виробів, з урахуванням витрат на їх експлуатацію.
Спецодяг для роботи з електроустановками, у жарких приміщеннях або в південних районах потребує використання тканини з підвищеним вмістом бавовни. Для таких умов компанія «Текстайм-Україна», рекомендує тканини Атлас (40% Пе/60% Хл, 300 г/м 2) і Трой (40% Пе/60% Хл, 245 г/м2). Ці тканини мають унікальні гігієнічні та міцнісні властивості, забезпечують збереження первісних експлуатаційних характеристик робочого костюма та його привабливого зовнішнього вигляду після регулярного високотемпературного прання.
Підвищена повітропроникність і м'якість бавовни забезпечать працівникові відчуття комфорту під час роботи навіть у найважчих умовах.
Зносостійкість тканин, перевищуючи норму у 2,5 разу, дає змогу використовувати спецодяг впродовж 2—3 років за умов постійного носіння.
Для роботи в умовах сильних забруднень та підвищених механічних навантажень, а також під час роботи в холодний період потрібен одяг із багаторівневим захистом. Найбільший інтерес для виготовлення робочого костюма з подібними властивостями становить багатофункціональна тканина Фореман (67% Пе/33% Хл, 250 г/м2) виробництва компанії Concordia (Бельгія). Тканина одночасно поєднує такі характеристики: підвищене розривне навантаження (по основі 1400 Н, по утку 1300 Н), стійкість до низьких температур, надійний захист від вітру, вологи та снігу, М ВО обробка Teflon® забезпечує максимальний захист від масляних забруднень та розчинів кислот до 50%! Українські споживачі вже належним чином оцінили всі переваги цієї тканини.
Верхній одяг для будь-якої погоди виготовляється з курткових тканин з шовковистою фактурою Нортсі та Сноу- форм. Поліуретанова мембрана забезпечує надійний захист від дощу, вітру, снігу та морозу до -4 8 °С. Водотривкі захисні властивості у 5 разів перевищують норму. На відміну від багатьох синтетичних матеріалів, тканина «дихає» і не шарудить.
Для виготовлення сигнального спецодягу потрібні матеріали, стійкі до температурних коливань, абразивного стирання та світлопогоди. Тому компанія «Текстайм-Україна» рекомендує використовувати на спецодязі, що піддається частому промисловому пранню, світловідбивні стрічки Retrolux RF-500, RF-1000 (Італія).
Корпоративний спецодяг, крім забезпечення безпеки виробничого процесу, формує у співробітників підприємства відчуття причетності до великої та серйозної справи, належності до окремого колективу, куди не може увійти абихто...
Спецодяг потрібен не тільки працівникам, а й самій компанії.
Якісний корпоративний спецодяг — це позитивний імідж фірмиї
1 . а і / І Г 'Т к Г -П Р І m n a r U D M O U A U A C T I / A U M U A I1 L-/ 1 1— 1_-1, _Ц /1 1 / LJ V Iv^l 1/ \ 1/ і і \ / \і і v 11 1г л:«Текстайм-Україна»м. Київ, вул. Сирецька, 33В[email protected], [email protected] www.textime.ru
Т Е К С Т А 1 /1 М
«Текстайм -У кра їна»
Наші партнери:Восток-Сервіс 422-95-30
ПромСИЗ 390-40-90 ТК-Спецодяг 451-88-00
Торнадо 451-89-32 Укртекстиль 242-37-18
ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2007 35