МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ...

2

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МАРІУПОЛЬСЬКИЙ КОЛЕДЖ

ДВНЗ «ПРИАЗОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

ПІДГОТОВКА

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОГО

МОЛОДШОГО СПЕЦІАЛІСТА:

РЕАЛІЇ, ПРОБЛЕМИ, ПЕРСПЕКТИВИ

МАТЕРІАЛИ

ЧЕТВЕРТОЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ

КОНФЕРЕНЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ

ВНЗ 1-2 РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ ТА ПРОФЕСІЙНИХ ЛІЦЕЇВ

МАРІУПОЛЬСЬКОГО РЕГІОНУ

1-3 ЛИСТОПАДА 2017

3

Підготовка конкурентоспроможного молодшого спеціаліста: реалії, проблеми, перспективи.

Матеріали четвертої регіональної науково-методичної конференції викладачів ВНЗ 1-2 рівнів

акредитації та професійних ліцеїв Маріупольського регіону. Тези доповідей учасників

конференції. – Маріуполь: МК ДВНЗ «ПДТУ», 2017 р. – 213 с.

Розглянуто на засіданні регіонального методичного об’єднання заступників

директорів з навчальної роботи Маріупольського регіону.

Протокол № 2 від «20» жовтня 2017р.

У збірнику розміщені тези доповідей викладачів ВНЗ 1-2 рівнів акредитації та

професійних ліцеїв Маріупольського регіону. Тези друкуються у редакції авторів.

Редакційна колегія:

Литвиненко І.Ф. - голова

Бондаренко А.В. - заступник голови

Тесленко Г.В.

Краснопьоров Р.М.

Відповідальний за випуск: Тесленко Г.В.

©Маріупольський коледж

ДВНЗ «ПДТУ»

4

З М І С Т

ОСВІТА/ПЕДАГОГІКА

1 Бондар Т.В. Формування інформаційно-цифрової компетентності учасників

освітнього процесу в МВМПУ

2 Боєва О.І.,Мальцева О.О. Формування ключових компетентностей при підготовці

конкурентоспроможного молодшого спеціаліста засобами проектного навчання

3 Бондаренко А.В. Методи дискусії як засіб формування та розвитку критичного

мислення

4 Вовк Т.М. Методична робота, як запорука підвищення професіоналізму та

мобільності викладача

5 Гармаш Т.В. Проблеми формування культури взаємин викладачів і студентів

6 Горобей А.М. Проблеми штучних мов у сучасному світі. Есперанто

7 Горобей В.В Організація виховної роботи студентів з професійних дисциплін на

прикладі клубу «Алгоритм»

8 Гурко Е.В. Особенности работы мастера производственного обучения в группе с

детьми из неблагополучных семей

9 Демидова Л.М. Застосування комп'ютерних тестів, спрямованих на підвищення

мотивації навчання

10 Єгорова Т. І., Семченко Г. О. Сучасні вимоги навчання молодших спеціалістів в

умовах Євроінтеграції

11 Жеваго Н.М. Організація самостійної роботи студентів ВНЗ І-ІІ р.а.

12 Зубкова О.П. Організація самостійної роботи студентів

13 Кирилова Г.А. Активізація розумових здібностей, самостійності та творчого

потенціалу студентів у процесі навчання

14 Кліменко М. Г. Організаційні основи фізичного виховання

15 Колобродова И.В. Педагогический дизайн совместной сетевой деятельности

субъектов образования

16 Константінова Е.К. Мотивація і її роль в навчальному процесі при вивченні

дисципліни «Безпека життєдіяльності»

17 Кочекан Н.І. Проблематика сприйняття та засвоєння інформації студентами при

викладанні технічних дисциплін у ВНЗ

18 Крохмалёва Е.В. Применение креативной педагогики при подготовке младшего

специалиста

11

13

15

17

19

21

22

24

26

28

30

32

34

36

38

40

42

5

19 Лавріщева Т.М. Використання методів стимулювання та мотивації при

викладанні технічних дисциплін

20 Лапочук Н.О. Медико-педагогічний контроль зі студентами з відхиленнями у

стані здоров'я

21 Любанська Л.О. Сучасні технології навчання як засіб формування креативної

особистості студента ВНЗ 1-2 рівнів акредитації

22 Мар’єнко Л.В. Розвиток творчих здібностей учнів. Адаптація їх в учнівському

та робочому колективі

23 Мітін А. О. Використання прикладних комп'ютерних програм при вивченні

професійно-спрямованих дисциплін

24 Мудрова О.В. Використання проектних технологій у навчанні електрозварників

у МВМПУ з метою активізації творчої пізнавальної діяльності учнів

25 Ніколаєва Г.Л. Пріоритетні завдання системи фізичного виховання у світі

рекомендацій розвитку освіти в Україні

26 Олейнікова Т.С. Активні і інтерактивні методи і технології проведення

лекційних занять дисциплін циклу професійно-практичної підготовки у ВНЗ

27 Панченко Н. П., Ромащенко К. В. Особистісно – орієнтований підхід в

формуванні професійних компетенцій учнів

28 Півень О.А. Фізкультхвилинки та фізкультпаузи як засіб адаптації студентів до

навчання у ВНЗ

29 Салькова Н.В. Актуальність використання інформаційно-комунікаційних

технологій на заняттях з соціальних дисциплін

30 Ступнік О.О. Використання ігорових технологій під час занять по

спецдисциплінам

31 Тарнавська І.О. Реалії формування компетенцій молодших спеціалістів

32 Тищенко К.П. Формування національної свідомості студентів на заняттях

фізичного виховання та у позакласних заходах

33 Федишин О.О. Застосування гаджетів в освітньому процесі

34 Ясинська А.І. Формування національносамосвідомої особистості засобами

української літератури на уроках та в позаурочній роботі

КУЛЬТУРА І МИСТЕЦТВО

35 Іванова О.В., Попова С.В. Проблема комплексного навчання у музичної

педагогіці

46

48

50

52

54

56

58

60

62

64

65

67

69

71

73

75

77

6

36 Євсеєва Г.В. Розвиток внутрішнього слуху на уроках сольфеджіо в школах

естетичного виховання

37 Ковальова Л.І. Роль концертмейстера у роботі з вокалістами

38 Колова Н.М. Основи формування естетичного смаку студентів засобами

романтичної музики

39 Косенко К.В. Інноваційні технології у викладанні музично-теоретичних

дисциплін

40 Кривошапко Д.А. Экспрессионизм в музыке. Нововенская школа. Додекафония

А. Шёнберга

41 Мінько М.В. Музична педагогіка як мистецтво спілкування

42 Ткаленко Н.І. Музика як вид мистецтва

ГУМАНІТАРНІ НАУКИ

43 Вишнякова Т.В. Використання ігор на уроках англійської мови для активізаціі

мовленнєвої діяльності учнів

44 Істратова А. М. Інтерактивні методи навчання та їх застосування на заняттях

української мови

45 Кіріченко О.В. Розвиток комунікативних здібностей студентів на заняттях з

літератури

46 Коротіч Г.В. Аксіологічний аспект викладання дисципліни «Основи

філософських знань»

47 Литвиненко І.Ф. Пізнавальна активність студентів на заняттях української мови

як складова забезпечення внутрішньої гарантії якості знань

48 Лісіцина М.В. Використання сучасних технологій для формування у студентів

професійного інтересу до вивчення іноземної мови

49 Морозова О.М. Мовленнєва компетентність як складова

конкурентоспроможності молодшого спеціаліста

50 Пономарьова І.В. Міжпредметна інтеграція в процесі вивчення української

літератури

51 Савина О.В. Инновационные методы при проведении современного урока

английского языка

52 Саросика Т.М. Сила музики: потенціал використання інформаційно-

комунікативних технологій для вивчення іноземної мови студентами коледжу

мистецтв

79

80

83

84

87

89

91

93

95

97

99

101

103

105

107

109

111

7

53 Стремоухова Л.Б. Шляхи вдосконалення мовної грамотності студентів

54 Чебанова Л.К. Формування комунікативної компетенції у студентів на

заняттях з англійської мови

СОЦІАЛЬНІ ТА ПОВЕДІНКОВІ НАУКИ

55 Григоренко Т.Г., Новак Г.Л. Реалізація маркетингової політики в роботі

залізничного транспорту

56 Бончева К.О. Організація бухгалтерського обліку в зарубіжних країнах

57 Ігнатенко О. П. Венчурне фінансування як основа інноваційної моделі розвитку

держави : тенденції та проблеми

58 Сич Т.П. Використання активних та інтерактивних методів навчання при

викладанні дисциплін економічного напряму

59 Федосова А.Ю. Особливості соціальної адаптації дітей пубертатного віку

60 Чернявська Н.І. Інтеграція в глобальну транспортну мережу – умови сталого

економічного розвитку Маріуполя

УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ

61 Гранкіна Н. Г. Підвищення мотивації персоналу в організації

62 Осадчая О.М. Применение производственных задач как метода активного

обучения

63 Ступак А.В. Управління закладами освіти

64 Чемерис І.М. Застосування моделі матриці Мак-Кінси в сучасному управлінні

підприємством

ПРАВО

65 Аврамова Д. І. Удосконалення аграрного законодавства України – шлях

розвитку аграрного права

ПРИРОДНИЧІ НАУКИ

66 Балашова Л.В. Сучасні технології в організації самостійної роботи студентів

при вивчені фізичних дисциплін

113

115

117

120

122

124

126

127

129

131

133

134

135

137

8

67 Баляба Г.О. Гуманізація та гуманітаризація освіти як чинник творчого розвитку

майбутнього фахівця

68 Барабашина Л.А. Екологічне виховання студентської молоді

69 Березіна І.І. Міжпредметні зв'язки у викладанні фізики

70 Поклонська К.О. Використання комп’ютерних технологій у викладанні

математичних дисциплін у ВНЗ І – ІІ рівнів акредитації

71 Черноус В. В. Формування комунікативної компетенції як шлях до розвитку

інтелектуального потенціалу особистості на заняттях хімії

72 Чупилко І. М. Екологічна освіта – компонент гармонійного розвитку суспільства

МАТЕМАТИКА ТА СТАТИСТИКА

73 Афанасенко Н.В. Дидактичні ігри на заняттях математики в навчальних

закладах I-II рівнів акредитації

74 Крива Л.В. Активізація пізнавальної діяльності студентів на заняттях

математики

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ

75 Галла М.В. Технический прогресс: за или против?

76 Гетман А.І., Чупир Т.І. Дослідницький проект «ХЛІБ- ВСЬОМУ ГОЛОВА» у

системі STEM-освіти

77 Корюков С.В. Використання інформаційно-комунікаційних технологій при

викладанні електротехнічних дисциплін

78 Костецька А.А. Підготовка молодшого спеціаліста в МВМПУ: реалії,

проблеми, перспективи

79 Рижкова Л.О. Інформатизація і комп’ютеризація навчального процесу

80 Супрунюк О.О. Хмарні технології на заняттях з інформатики

81 Татарчук В.М. Впровадження інформаційно-комп’ютерних та мультимедійних

технологій у навчально-виховному процесі в умовах інноваційного освітнього

середовища

82 Чупир Т.І. Створення електронного підручника з предмета «Гігієна та

санітарія» з професії «Кухар» третього розряду

139

140

142

144

145

147

149

151

153

155

157

159

161

163

165

167

9

МЕХАНІЧНА ІНЖЕНЕРІЯ

83 Забеліна Н.В. Розробка робочого зошиту для студентів технічних

спеціальностей на прикладі дисципліни: «Металорізальні верстати та

автоматичні лінії»

84 Лавріщева Т.М. Тенденції і проблеми розвитку верстатобудування в Україні

ВИРОБНИЦТВО ТА ТЕХНОЛОГІЇ

85 Архипенко А.В. Використання особисто орієнтованих технологій як засіб

реалізації природних потенціалів студента

86 Богатирьова Ю.Л. Розвиток творчих здібностей студентів при викладанні

дисциплін технологічного циклу

87 Вертипорох О.М. Впровадження Lean - технологій в навчальний процес

МВМПУ

88 Глухова Л. Ф. Виробництво та технології в підготовці кваліфікованих

спеціалістів

89 Дерев'яшкіна М.М., Сирцова Л.О. Використання проектних технологій при

підготовці молодших спеціалістів

90 Кокарева Т.В., Рязанцева Г.І. Професійна компетентність - важливий аспект у

визначенні рівня професійної підготовки кваліфікованих робітників

91 Лаврінішина Л. П. Сучасні підходи до формування професійних компетенцій,

творчих здібностей та самостійності учнів ПТНЗ

92 Сергєєва Н.В. Системно-критичний аналіз – засіб підвищення ефективності

самостійної роботи

93 Тесленко Г.В. Формування і розвиток пізнавальної самостійності студентів в

ході застосування методу аналізу ситуацій (CASE-STUDY) при викладанні

спецдисциплін

94 Харлашина О.А. Формування особистості молодшого спеціаліста в умовах

його самостійної навчально-пізнавальної діяльності

169

171

173

175

177

179

182

184

186

188

190

192

10

АРХІТЕКТУРА ТА ПРИЛАДОБУДІВНИЦТВО

95 Кицкай А.С. Творча діяльність в умовах розвитку викладача

96 Кудрявцева О.К., Пузачова А.С. Особливий погляд на будівельний дизайн –

використання нетрадиційних технік і матеріалів

97 Сєрікова О.В., Мальцева Н.О. Ефективність застосування вікон різної

конструкції

98 Чернікова С.Ю. Використання методу проектів при викладанні спецдисциплін

СФЕРА ОБСЛУГОВУВАННЯ

99 Сурова І. О. Використання методу проектів при підготовці майбутніх

спеціалістів за професією «Буфетник, офіціант, кухар»

ТРАНСПОРТ

100 Букіна М.Д. Впровадження особово-орієнтованих розвиваючих технологій

навчання на прикладі дисципліни: «Технологія і організація перевезень»

101 Мазіна М. В., Чорна В. В. Вдосконалення станційної та маневрової роботи

з використанням АСКЗТ з метою підвищення безпеки на залізничному

транспорті

102 Сафронова О.В. Впровадження у навчальний процес інноваційних форм

роботи на прикладі викладання дисципліни «Транспортно-експедиційна

робота»

103 Фоменко В.В. Раціональне використання рухомого складу міського

електротранспорту

104 Шевченко Ю.П. Проблемы и перспективы подготовки младших специалистов

для железнодорожного траспорта

194

196

198

200

202

204

206

208

210

212

11

ОСВІТА/ПЕДАГОГІКА

ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ПРИ ПІДГОТОВЦІ

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОГО МОЛОДШОГО СПЕЦІАЛІСТА ЗАСОБАМИ

ПРОЕКТНОГО НАВЧАННЯ

Боєва О.І.

викладач вищої категорії

Мальцева О.О.


Маріупольського вищого металургійного професійного училища

Метою професійно-технічної освіти є формування і розвиток професійних

компетентностей особи, необхідних для професійної діяльності за певною професією у

відповідній галузі, забезпечення її конкурентоздатності на ринку праці та мобільності і

перспектив кар’єрного зростання впродовж життя.

Сучасні кваліфіковані спеціалісти, що живуть й працюють у світі, що безперервно

зазнає змін, повинні мати досить високий рівень мотивації щодо формування і розвитку

компетентностей, відповідних підготовці до життя в інформаційному суспільстві.

В статті розкривається суть поняття компетентність, компетентнісний підхід у

навчанні, описуються складові елементи поняття «компетентність», та наводяться приклади

використання в позаурочній роботі таких форм діяльності, завдяки яким можна успішно

розв’язувати поставлені державою задачі.

Методичною проблемою МВМПУ є формування загальнолюдських та професійних

компетенцій учнів шляхом використання сучасних педагогічних технологій та співпраці з

підприємствами-замовниками кадрів. В рамках роботи над методичною проблемою училища

викладачі Боєва О.І. та Мальцева О.О. працюють над втіленням елементів проектної

технології на уроках, в позаурочній та позакласній роботі.

Метод проектів завжди припускає розв'язування деякої проблеми, яка передбачає, з

одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого -

інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, технології, творчих галузей.

Накопичено багатий досвід із використання елементів проектної технології на уроках.

Протягом п’яти років викладачами Боєвою О.І. та Мальцевою О.О. було проведено декілька

проектів: «Кращій споживач – обізнаний споживач», 2012; «Заробітна плата», 2013,

12

«Соціальний захист та соціальні гарантії в Україні», 2015, які були презентовані як відкриті

бінарні уроки з частковою інтеграцією навчальних дисциплін «Основи правових знань» та

«Основи галузевої економіки».

Робота над позакласними проектами почалася з метою популяризації професій, які

користуються попитом на регіональному ринку праці, надання користувачам необхідної

контактної інформації державних і недержавних організацій, що займаються питаннями

профорієнтації й працевлаштування, а також щоб змоделювати пізнавальний

профорієнтаційний матеріал на основі принципів системності, послідовності й доступності.

Результатами роботи творчих груп учнів стали різноманітні матеріали, що ввійшли у

базу профорієнтаційних матеріалів училища. Це пробне тестування, що визначило

соціонічні типи учнів, які вже обрали професію , презентації досліджень, які висвітлюють

учбові заклади по рівням професійної підготовки в Україні та нашому регіоні, відеоролики,

які демонструють робочі прийоми, властиві даної професії а також презентували свій

навчальний заклад, який має 40 – річний досвід підготовки робітничих кадрів для ТОВ

«Метінвест Холдінг». Так 2014 році був презентований учнівський проект «Моя професія –

металург». У 2016 року проведено відкритий позаурочний захід - профорієнтаційний

проект «На початку кар'єрного росту», що був складений за програмою «Intel®

Навчання для майбутнього».

У грудні 2016 року результатом роботи учнів групи №28 (електромонтер з ремонту та

обслуговування електроустаткування), викладачів та майстрів МВМПУ став

профорієнтаційний довгостроковий колективний проект «Від мрії до професії». Проект став

першим етапом у складанні бази профорієнтаційних даних МВМПУ для роботи з молоддю

по формуванню їх професійної кар’єри.

Заявлені цілі проекту були досягнуті через використання нових, відповідних часу,

технологій, що дали можливість вийти за рамки традиційних заходів, цікавих для сучасних

підлітків. На допомогу прийшли інформаційні технології.

Кожен учень вільно вибирає свою формулу успіху та власну життєву траєкторію.

Важливим компонентом розвитку ключових компетентностей майбутніх

конкурентоспроможних робітників є формування моральної сфери особистості, високого

рівня мотивації досягнення обраної мети, відповідній підготовці до життя в сучасному

суспільстві.

13

ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В МАРІУПОЛЬСЬКОМУ ВИЩОМУ

МЕТАЛУРГІЙНОМУ ПРОФЕСІЙНОМУ УЧИЛИЩІ

Бондар Т.В.

методист І категорії


Педагогу, як учаснику освітнього процесу, належить одна з головних ролей у

формуванні загальнолюдських та професійних компетенцій учнів ПТНЗ. А тому до його

професіоналізму пред’являються високі вимоги.

«Інформаційно-цифрова компетентність передбачає впевнене, а водночас критичне

застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку,

обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні.

Інформаційна й медіа-грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, роботи з

базами даних, навички безпеки в Інтернеті та кібербезпеці. Розуміння етики роботи з

інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо)».

Ще В.О.Сухомлинський писав: "Хороший учитель – це людина, яка досконало володіє

вміннями в тій чи іншій трудовій діяльності, майстер своєї справи".

Сучасний педагог повинен багато чого: знати, як розробляти та застосовувати

мультимедійні засоби навчання, вміти знаходити навчальні матеріали в телекомунікаційних

мережах, знати, як представити зміст навчальних предметів за допомогою ІКТ. Майбутніх

кваліфікованих робітників та молодших спеціалістів потрібно навчати та виховувати

органічно адаптованими до життя у світі - від контактів із найближчим оточенням до

глобальних зв'язків. Всі учасники освітнього процесу повинні на достатньому рівні володіти

правилами безпечного користування, технічними навичками, використовувати технології для

самоосвіти.

Вже більше десяти років в Маріупольському вищому металургійному професійному

училищі для підготовки кваліфікованих робітників використовуються інформаційно-

комунікаційні технології. Відповідна робота здійснюється за кількома напрямами.

З 2011 року педагогічні працівники МВМПУ є учасниками Всеукраїнського

інноваційного проекту «Відкрите інформаційно-навчальне середовище системи ПТО».

Педагоги Маріупольського вищого металургійного професійного училища самостійно та

(або) разом з учнями розробляють електронні підручники, посібники; ППЗ, складовою яких є

презентації, що містять навчальну інформацію, тести.

14

З використанням інформаційно-комунікаційних, інтерактивних технологій навчання

проводяться конкурси й олімпіади із дисциплін, ділові ігри, технічні та науково-практичні

конференції. При проведенні занять використовуються сучасні персональні комп’ютери,

технічні засоби навчання, мультимедійна техніка, Інтернет. За допомогою програми

MyTestXPro викладачі розробляють тести для використання на уроках та при проведенні

теоретичної частини конкурсів з професій. Застосування на уроці комп'ютерних тестів

дозволяє викладачу за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння

матеріалу, що вивчається у всіх учнів.

Мережа Інтернет відкриває перед учасниками освітнього процесу нові можливості.

Мережеві ресурси здатні значно доповнити перелік тих матеріалів, які можна

використовувати для навчання і самопідготовки. Значно вирішується проблема методичного

забезпечення педагога, адже крім відкритого доступу до передового досвіду колег в

Інтернеті, можна накопичувати та систематизувати власні досягнення. Діалог в Інтернеті

можна спостерігати в різноманітних конференціях, проведених у режимі реального часу, у

ході переписки по електронній пошті.

23 червня 2016 року НМЦ ПТО у Донецькій області було проведено Всеукраїнський

телеміст «Конституція – основа життєдіяльності професійно-технічного навчального закладу

України», присвяченого 20-ій річниці Конституції України. Викладачі нашого училища

разом з творчою групою учнів у рамках святкування року державності в Україні прийняли

участь у телемості. Неодноразово учні МВМПУ під керівництвом досвідчених педагогів

брали участь у Всеукраїнському чемпіонаті з інформаційних технологій «Екософт».

Педагогічний колектив МВМПУ був нагороджений відзнаками: Флагман науки і

освіти України 2009 року, Лауреат конкурсу «Інноватика 2012р.», Конкурс «Інноватика в

сучасній освіті» - Почесним диплом «За розробку і презентацію інноваційних освітніх

проектів», Диплом «За активну участь і представлення освітніх інноваційних технологій»,

2013р. “Лауреат І ступеня конкурсу “Інноватика в сучасній освіті “ 2016р.

Центральною фігурою в процесі навчання, формування базових професійних

компетенцій майбутніх кваліфікованих робітників та молодших спеціалістів завжди був та

залишається викладач та майстер виробничого навчання. Важливим є вміння педагога

орієнтуватись у ІКТ, застосовувати їх згідно з потребами.

ІКТ-компетентність заслуговує на особливу увагу тому, що саме вона дає можливість

особистості бути сучасною, активно діяти в інформаційному середовищі, використовувати

найновітніші досягнення в своїй професійній діяльності.

15

МЕТОДИ ДИСКУСІЇ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ

КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

Бондаренко А.В.

викладач І категорії, методист

Маріупольського коледжу ДВНЗ «ПДТУ»

Розвиток критичного мислення стає найактуальнішим за часів інтенсивних соціальних

змін, коли неможливо діяти без постійного пристосування до нових політичних, економічних

та інших обставин, без ефективного вирішення проблем, значна частина яких не

передбачувана. Викладач, розвиваючи критичне мислення, комунікативні здібності, логіку,

аналіз і синтез у майбутніх випускників ставить метою адаптацію молодої людини у

сучасному світі. І закінчивши технікум, коледж або ЗВО, ця молода людина, може адекватно

управляти сама собою, не губиться в цій великій кількості процесів та інформаційних

потоків, почуває себе самодостатньою особистістю.

Метою статті є визначення основних методів дискусії задля формування та розвитку

критичного мислення у студентів під час проведення начальних занять.

Дискусія - це колективне обговорення конкретної проблеми, питання або зіставлення

різних позицій, інформації, ідей, думок і пропозицій. Цей метод активного навчання є одним

з основних при розвитку критичного мислення.

Навчальні заняття, спрямовані на розвиток критичного мислення побудовано за

структурою, що складається з трьох частин: фази актуалізації, фази побудови знань та фази

консолідації. Відповідно до функції та мети кожного зі структурних елементів навчального

заняття використовуються різноманітні методи та прийоми проведення дискусії (табл. 1)

Методи дискусії, які доцільно використовувати на кожній з частин заняття залежать

від рівня сформованості критичного мислення у студентів. При низькому рівні (студентами

виконуються тренувальні вправи за зразком, по відомому алгоритму; характерний низький

рівень сформованості елементарних розумових операцій: аналізу, синтезу, порівняння,

виділення істотного; низький рівень активності, розкутості, демократичності мислення)

рекомендовано проведення спеціальних занять для створення у студентів необхідної

мотивації. Можливе використання наступних методів дискусії: передбачення, провокування,

припущення на основі запропонованих слів, порушення послідовності. При середньому

рівні (студенти усвідомлюють зміст поставленої проблеми, вирішують її за шаблоном,

невисокий рівень організованості та цілеспрямованості, обмежений досвід в рішенні

проблемних завдань) викладача цікавить, наскільки міцно засвоїли студенти вимоги, які

16

пред'являються до критичного мислення, приділяється основна увагу етапам актуалізації та

систематизації знань, використовується метод Прес, мозковий штурм, висунення гіпотез,

дискусія в групах, речення з відкритим кінцем, вибери позицію, акваріум. При високому

рівні (студенти самі висувають і обґрунтовують гіпотезу, перевіряють її спроможність з

усіма можливими наслідками; об'єктивно ведуть самооцінку, пропонують власну думку або

знаходять спільне рішення тощо) викладач корегує осмислену роботу студентів та

використовує різноманітні методи дискусії для вдосконалення умінь критичного мислення.

Фаза технології

розвитку критичного

мислення

Фаза актуалізації Фаза побудови знань Фаза консолідації

Структурний

елемент навчального

заняття

Вступна частина

Актуалізація знань та

вмінь

Мотивація

Основна частина

заняття

Систематизація та

узагальнення вивченого

матеріалу

Методи дискусії Метод ПРЕС

Розминка

Вибери позицію

Розумний куб

Припущення на основі

запропонованих слів

Мозкова атака

Огляд за категоріями

Дискусія в групах

Мислення –

обговорення

Порушення

послідовності

Вільне письмо

Аналіз

семантичних

особливостей

Передбачення

Дискусійна сітка

Метод кластера

Різнокольорові

капелюшки

Перехресна дискусія

Засідання експертної

групи

Багатовимірне

опитування

Спрямоване слухання та

міркування

Дебати

Взаємонавчання


Реакція читача

Передбачення за

ключовими виразами

Порушена

послідовність

Понятійна таблиця

Написання звіту за

різними джерелами

Круглий стіл

Акваріум

Вибери позицію

Метод ПРЕС

Самооцінка


Різнокольорові

капелюшки

Розумний куб

Сенкан

Ключові слова

Дискусія у парах,

групах («кутки»)

Огляд за категоріями

3апитання-відповідь

Речення з відкритим

кінцем

Вільне письмо

Дискусійна сітка

Діаграма Венна

Шкала цінностей

Круглий стіл

Дебати

Перехресна дискусія

Критичне мислення носить індивідуальний характер. Кожен формує свої власні ідеї та

переконання, причому має повне право прийняти ідею іншої людини, якщо її аргументація

буде вагомішою. Процес здобуття знань, а саме: постановка питання, усвідомлення проблеми

та самостійний пошук виходу з складної ситуації – є основним фактором формування

критичного мислення. Для переконливої аргументації застосовуються різні види парної та

групової роботи, використовуються дискусії, різноманітні види публікацій письмових робіт.

Саме під час вмілого використання викладачем різноманітних методів дискусії

формується не лише вміння аргументовано відстояти свою точку зору, а й розвиваються

навички публічного виступу, самостійного пошуку проблеми та формулювання питань,

рефлексивні вміння, без яких формування критичного мислення неможливе.

17

МЕТОДИЧНА РОБОТА, ЯК ЗАПОРУКА ПІДВИЩЕННЯ

ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ ТА МОБІЛЬНОСТІ ВИКЛАДАЧА

Вовк Т.М.

ветодист, викладач вищої категорії, викладач-методист

Вугледарського коледжу Донецького державного університету управління.

Організація методичної роботи у ДВНЗ І-ІІ рівнів акредитації повинна стати запорукою

успіху, підвищення професіоналізму викладача, формування його професійної мобільності.

Методична робота у ВНЗ І-ІІ рівня акредитації повинна здійснюватись на підставі

Закону України «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту», наказу МОН України від

12.12.2000 № 582 «Про удосконалення методичної роботи в системі професійно-технічної

освіти», методичних рекомендацій Інституту інноваційних технологій і змісту освіти,

Положення про науково-методичну роботу навчального закладу та ін.

Методична робота – це заснована на досягненнях науки та передового досвіду система

аналітичної, організаційної, діагностичної, пошукової, дослідницької, науково-практичної,

інформаційної діяльності з метою удосконалення професійної компетентності педагогічних

працівників та підвищення ефективності навчально-виховного процесу. Диференціація

змісту і форм методичної роботи залежить від специфічних потреб викладачів, які працюють

у коледжі; рівня професійної компетентності педагогів; досвіду професійної підготовки

фахівців; особливостей інтересів, потреб, мотивів діяльності викладача; віку педагога та його

стажу викладацької роботи у вищому навчальному закладі; рівня психологічної готовності

до впровадження сучасних технологій навчання. Основне завдання методичної роботи з

викладачами коледжу – підвищення рівня їх професійної компетентності, творчості,

ініціативності, сприяння впровадженню інформаційних технологій навчання, сформувати

готовність педагогів до інноваційних пошуків, можливість самостійно визначити стратегічні

напрямки навчально-виховного процесу, його науково-методичне забезпечення. Зміст

методичної роботи обов’язково включає: вивчення викладачами основних державних

нормативних документів про освіту; знання актуальних проблем фундаментальних,

психолого-педагогічних наук; впровадження інноваційних технологій навчання і передового

педагогічного досвіду; участь у науково-дослідній роботі, науково-практичних

конференціях, семінарах, конкурсах професійної майстерності та ін.

Серед основних форм методичної роботи називають такі: комплексне методичне

забезпечення дисциплін (підготовка програм, навчальних посібників, практикумів,

методичних посібників, що передбачають найбільш ефективне використання сучасних форм

і методів навчання); розробка комплексних кваліфікаційних робіт і завдань за профільними

18

дисциплінами; підготовка методичних матеріалів до самостійної роботи студентів; розробка і

видання методичних рекомендацій з виконання курсових, дипломних і випускних робіт;

підбір місць практики для студентів відповідно профілю майбутньої роботи; співробітництво

з іншими навчальними закладами; вивчення, узагальнення і впровадження в навчальний

процес прогресивних форм навчання; участь викладачів у методичних конференціях.

Системне поєднання традиційних і інноваційних форми методичної роботи зумовлює

підвищення педагогічної майстерності викладачів. Таким чином, методична робота в

колективі буде сприйматися як творчий процес і спонукати викладачів до творчого пошуку

новаторських ідей і розвивати їх професійну мобільність.

19

ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ВЗАЄМИН ВИКЛАДАЧІВ І СТУДЕНТІВ

Гармаш Т.В.

викладач І категорії

Машинобудівного коледжу ДВНЗ «ПДТУ»

У сучасній освіті досить велика увага приділяється психології та етики педагогічного

спілкування. В даний час ці проблеми як ніколи актуальні. Проблема культури спілкування

вважається однією з найгостріших, як в навчальних закладах, так і в сучасному суспільстві.

Взаємовідносини між викладачем і студентами є однією з основних педагогічних

категорій в системі вищої освіти. Якість траєкторії особистісного розвитку і освіти студентів

визначається багато в чому саме системою відносин. Міжособистісні відносини формують у

студентів основи моральної поведінки, визначають норми відносин з оточуючими людьми,

однолітками, батьками, при цьому на міжособистісні відносини в педагогічній системі

впливають соціальні відносини. Відносини в соціумі в нашій державі завжди були

складними, але XXI століття вивило на перший план відносин між людьми нетерпимість,

жорсткість, агресію. Все це закономірно відбивається на відносинах в освітніх установах усіх

рівнів.

У навчальному закладі студент стикається зі складною проблемою – засвоєння знань,

які викладаються йому педагогом, а засвоєння знань багато в чому залежить від того, як

складуться у них стосунки. Багато в чому якість навчання залежить від вирішення проблеми

взаємовідносин між студентами і педагогом. Педагог сприймається, як еталон в професійній

діяльності.

У сфері вищої освіти переважає установка однакового підходу до всіх студентів. Даний

порядок закріплений інституціонально. Закріплення шанобливого ставлення до викладача –

обов'язкове правило очікування ввічливого ставлення з боку студента. Аналогічного правила

повинні дотримуватися також викладачі при взаємодії зі студентами.

У кожній професії є щось особливе, що відрізняє її від інших професій. Такою

відмінною рисою професії педагога є педагогічний такт, основними елементами якого є:

вимогливість і поважність; вміння бачити і чути студента, співпереживати йому; діловий тон

спілкування; уважність, чуйність педагога.

Студент повинен максимально довіряти професіоналізму, методиці навчання і

безумовно багато в чому бути чутливим саме до суб'єктивного сприйняття викладача. В

іншому випадку заняття будуть супроводжуватися частими конфліктами, а що найстрашніше

нерозумінням, яке може позначитися на підсумковій мети окремого курсу знань.

20

На сучасному етапі розвитку суспільства характер освітнього процесу не має опори на

реальні інтереси і цінності учнівської молоді, що призводить до зниження у студентів

пізнавальних інтересів, порога відповідальності, організованості, дисциплінованості, поваги

та інтересу до себе. Нецензурна лексика, грубість присутні в спілкуванні і в вираженні

життєвих потреб, інтересів студентів, при цьому переставши бути в суспільстві караним або

хоча б повсюдно засудженим явищем. Культура людських відносин практично не

пропагується засобами масової інформації. Це поняття фактично втратило свою цінність,

тому формування мотивації до духовно-морального самовдосконалення, особистісного

розвитку, здорового способу життя у населення в цілому і особливо у молодого покоління, є

складним, але дуже значущим питанням.

Проблему формування відносин «викладач-студент» слід розглядати як найважливішу

моральну проблему в педагогіці. Якщо розглядати формування моральних відносин з

методологічних позицій, то найбільше підходить діалогова форма взаємодії в процесі

навчання, яка включає етичний, сенсорний, інтелектуальний, прагматичний компоненти.

Перед вченими в галузі педагогіки постає необхідність визначення функцій

формування міжособистісних відносин. Серед них найбільш значущими є семіотична,

ціннісна, регулятивна, творча. Названі функції, є основою формування моральних відносин

між викладачем і студентом.

Етичні відносини між викладачем і студентом можуть скластися при одній

найважливішій умові: педагог повинен сам володіти гуманістичним світоглядом і більш того

«внутрішньої» культурою і культурою поведінки. Гуманістичний світогляд є основою

професії педагога, а культура поведінки найголовнішим доповненням до цього. І незважаючи

на те, що гуманістичні ідеї в педагогіці не є породженням нашого часу, вони багато в чому і

сьогодні залишаються декларативними, нерідко поступаючись в практичній діяльності

авторитарних методів навчання і виховання при відсутності у деяких викладачів культури

поведінки.

Згідно досліджень 67 % студентів вважають, що з викладачами можна спілкуватися і на

складні життєві теми, а 52 % готові сприймати навчальний процес як бесіду-діалог з

викладачем. Це говорить про готовність студентів до спілкування, про можливості для них

вести діалог.

Основне завдання викладача і студента знайти «золоту» оптимальну для них середину,

при якій їх взаємодія буде набагато успішніше і продуктивніше.

Необхідність шукати компроміс, іти на контакт, бути лояльніше, входити в положення і

ситуації один одного є необхідною вимогою до злагодженій взаємодії, чіткого бачення

можливих проблем і вирішення їх.

21

ПРОБЛЕМИ ШТУЧНИХ МОВ У СУЧАСНОМУ СВІТІ. ЕСПЕРАНТО

Горобей А.М.

викладач - методист, викладач вищої категорії

Маріупольського машинобудівного коледжу ДВНЗ «ПДТУ»

Штучні мови - спеціальні мови, які, на відміну від природних, сконструйовані

цілеспрямовано. Розрізняють такі види штучних мов: мови програмування та комп'ютерні

мови для обробки інформації з допомогою ЕОМ; інформаційні мови для обробки інформації;

формалізовані мови науки для символічного запису наукових фактів і теорій математики,

логіки, хімії та інших наук; міжнародні допоміжні мови, створювані з елементів природних

мов і пропоновані в якості допоміжного засобу міжнаціонального спілкування; мови

неіснуючих народів, наприклад: ельфійська мова, створена Дж. Толкієном.

Ідея створення нової мови міжнародного спілкування зародилася в XVII-XVIII

століттях в результаті поступового зменшення міжнародної ролі латини. Першим таким

проектом був універсал, оприлюднений у 1868 році в Парижі Жаном Пирро. Проект Пирро

залишився непоміченим громадськістю. Наступним проектом міжнародної мови став

волап'юк, створений у 1880 німецьким мовознавцем В. Шлейером. Loglan була розроблена

спеціально для лінгвістичних досліджень. Свою назву вона отримала від англійського

словосполучення «logical language», що означає «логічна мова». Основною своєю метою

Доктор Джеймс Кук Браун ставив створення мови, вільну від суперечностей, які притаманні

природним мовам. Токі пона (Toki pona) - це мова, створена канадським лінгвістом Сонею

Елен Киця і стала чи не найпростішою із штучних мов. Словосполучення «токі пона» можна

перекласти як «гарна мова» або «добра мова». Квенья - найбільш відома з мов, створених

англійським лінгвістом, філологом і письменником Дж. Р. Р. Толкієном (1892-1973 рік), який

розпочав свою роботу в 1915 році і продовжував її все своє життя.

У XX столітті була зроблена ще одна спроба створення нової штучної мови. Проект

отримав назву Словіо - мову слів, створену з метою бути зрозумілим для тих, що говорять на

мовах слов'янської групи без якого-небудь додаткового вивчення. Найбільш відомою і

поширеною штучною мовою став і залишається есперанто. Алфавіт побудований на основі

латинського. У ньому 28 букв. І він нагадує чеську, словацьку, хорватську, словенську

абетки. Граматику мови можна викласти у вигляді 16 правил без винятків. Мова

відрізняється регулярністю: кожна основна частина мови має своє закінчення. У системі

відмінків всього два «основних» відмінка: називний і знахідний В есперанто два числа:

однина і множина. В есперанто-співтоваристві особливо останнім часом популярна ідея про

22

введення його в якості допоміжного мови Європейського союзу. На ньому виходить близько

250 газет і журналів, і віщають кілька радіостанцій. Навіть навчання в деяких вузах ведеться

на цій мові. Мова користується підтримкою ряду впливових міжнародних організацій.

Особливе місце серед них займає ЮНЕСКО, яка в 1954 році прийняла резолюцію, в якій

висловлюється підтримка есперанто.

Штучні мови, як правило, вчать прихильники тих чи інших художніх творів, де ці мови

використовуються, програмісти, математики, лінгвісти або просто зацікавлені люди. Як би

там не було, ідея створення універсальної мови досі живе і процвітає.

23

ОРГАНІЗАЦІЯ ВИХОВНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ З ПРОФЕСІЙНИХ ДИСЦИПЛІН

НА ПРИКЛАДІ КЛУБУ «АЛГОРИТМ»

Горобей В.В.

викладач другої категорії


Ефективність і якість освіти залежать від взаємодії процесів навчання і виховання і, в

свою чергу, від їх ефективності та якості. Процес виховання в вузі йде за двома напрямками:

через навчальний процес - під час аудиторних занять;

через позаучбову роботу - у вільний від навчальних занять час студента і викладача.

Метою виховання студентів ММК ДВНЗ «ПДТУ» необхідно вважати різнобічний

розвиток особистості майбутнього конкурентоспроможного фахівця з вищою професійною

освітою, що володіє високою культурою, інтелігентністю, соціальною активністю, якостями

громадянина-патріота.

Найбільш актуальними є такі завдання виховання:

формування у студентів високої моральної культури;

формування активної громадянської позиції і патріотичної свідомості, правової і

політичної культури;

формування особистісних якостей, необхідних для ефективної професійної

діяльності;

прищеплення умінь і навичок управління колективом в різних формах студентського

самоврядування;

збереження і примноження історико-культурних традицій коледжу, спадкоємність у

вихованні студентської молоді;

Саме для вирішення описаних завдань був створений клуб програмістів-дослідників

«Алгоритм», який дає можливість студентам спеціальності «Інженерія програмного

забезпечення» розвивати свій творчій потенціал, тим самим формуючи моральну культуру,

культуру спілкування, розвиває навички виступу перед аудиторією. За час існування клубу

було проведено декілька виховних заходів, які повністю були створені та продумані членами

клубу.

«Алгоритм» і сьогодні продовжує свою роботу, радо приймаючи нових активних,

молодих, позитивних членів, надаючи можливість розвиватись як творчим особистостям.

24

ОСОБЕННОСТИ РАБОТЫ МАСТЕРА ПРОИЗВОДСТВЕННОГО ОБУЧЕНИЯ В

ГРУППЕ С ДЕТЬМИ ИЗ НЕБЛАГОПОЛУЧНЫХ СЕМЕЙ

Гурко Е.В.

мастер производственного обучения

Мариупольского высшего металлургического профессионального училища

В последнее десятилетие осложнилось положение семьи, детей, молодежи, не

обеспечивается решение их проблем. Семья и семейное воспитание испытывают

значительное напряжение в силу тяжелого экономического положения; усиления расслоения

семей по уровню доходов; роста количества неполных, материнских, альтернативных семей;

изменения общепринятых норм поведения и т.д. Семейное и социальное неблагополучие

ведут к росту количества детей из неблагополучных семей в группах каждого следующего

набора.

Можно выделить несколько типов неблагополучных семей, в основу классификации

положена степень нарушения взаимоотношений и поведения членов семьи.

Классификация критериев, определяющих благополучие и социально-психологическое

здоровье семьи, была разработана Всемирной организацией здравоохранения.

В последние годы в нашем регионе к неблагоприятным факторам, влияющим на

увеличение количества неблагополучных семей, присоединилось проведение

антитеррористической операции, массовая миграция населения из зоны конфликта,

мобилизация и призыв в ВСУ большой части мужского населения.

Проведя анализ контингента трех групп, обучающихся в нашем училище по профессии

«Машинист крана металлургического производства», можно отметить следующие

особенности.

Подростковый возраст - один из наиболее сложных периодов развития человека.

Несмотря на относительную кратковременность, он практически во многом определяет всю

дальнейшую жизнь человека. В течение этого периода происходит своеобразный переход от

детства к взрослости, от незрелости к зрелости, который пронизывает все стороны развития

подростка: анатомо-физиологическое строение, интеллектуальное, нравственное развитие, а

так же разнообразные виды его деятельности.

Учитывая все вышесказанное, как же практически применить все эти знания?

Очень важным моментом здесь является моральная поддержка учащегося. Это может

быть беседа с остальными учащимися группы о том, что их соученику необходима их

поддержка, доброе отношение и участие. Это может быть грамотная расстановка учащихся

25

для совместной работы (например поставить сильного учащегося в паре с проблемным

ребенком, чтобы он мог тянуться к более высокому уровню), однако существует опасность

обратного результата (когда положительный ребенок начинает спускаться на более низкий

уровень). Это может быть продуманный вариант распределения на производственную

практику (чтобы ребенок не тратил деньги на проезд или тратил минимальную сумму, что

даст ему возможность использовать их на питание).

Сложность работы с детьми из неблагополучных семей еще заключается в том, что для

них фактически не существует авторитета в лице взрослого сознательного человека.

Естественно из за нерегулярной посещаемости дети из неблагополучных семей имеют

низкий уровень успеваемости и недостаточно навыков в освоении своей специальности.

Задача руководителей группы (мастеров производственного обучения и классного

руководителя) при работе с проблемными детьми.

Подобная работа ведется в нашем училище ежедневно в каждой группе. И лично для

меня очень важно сделать все возможное, чтобы все учащиеся группы освоили выбранную

профессию, получили нужную квалификацию, заняли достойное место в обществе и с

теплом и благодарностью вспоминали время обучения в МВМПУ.

26

ЗАСТОСУВАННЯ КОМП'ЮТЕРНИХ ТЕСТІВ, СПРЯМОВАНИХ НА

ПІДВИЩЕННЯ МОТИВАЦІЇ НАВЧАННЯ

Демидова Л.М.


ММК ДВНЗ ”Приазовський Державний технічний університет”

В даний час, коли освітні установи всього світу дістали доступ до інформаційних

ресурсів всесвітньої мережі Інтернет, реальністю стало використання комп'ютерної техніки у

навчанні, усе більш пильна увага викладачів приділяється ефективності використання нових

інформаційних і комп'ютерних технологій в учбовому процесі. Підвищення рівня мотивації

навчання є необхідною умовою підвищення рівня засвоєння знань, формування готовності та

здатності у студентів до виконання завдань творчого характеру, підвищення ефективності

навчання за допомогою комп'ютерних навчальних систем.

Використання нестандартних форм контролю знань – один із способів формування

позитивної мотивації до процесу навчання та підвищення якості навчання. Одним з

найефективніших способів оцінки знань і умінь студентів є тестування. Використання

комп'ютерного тестування підвищує ефективність учбового процесу, активізує пізнавальну

діяльність студентів, дає можливість швидкого зворотнього зв'язку викладача з студентом.

Важливою перевагою є негайне після виконання тесту здобуття оцінки кожним студентом,

що, з одного боку, виключає сумніви в об'єктивності результатів в самих студентах, а, з

іншого боку, істотно економить час викладача на перевірці контрольних робіт.

В порівнянні з традиційними формами контролю комп'ютерне тестування має ряд

достоїнств: швидке здобуття результатів; об'єктивність в оцінці знань; тести дозволяють

отримати достовірну інформацію про якість і рівень знань студентів; дають можливість

викладачеві співвіднести ці дані з поставленими на даному етапі завданнями навчання і

провести своєчасну корекцію процесу засвоєння нових знань; тести цікавіші в порівнянні з

традиційними формами, що впливає на підвищення пізнавальної активності студентів і

створює у них позитивну мотивацію. Комп'ютерні тести можна використовувати для

проведення будь-якого вигляду контролю: попереднього, поточного, тематичного,

підсумкового. Інтерактивні навчальні завдання роблять позитивний вплив на мотивацію

студентів і їх інтерес до матеріалу, що вивчається. Комп'ютерне тестування дозволяє

зацікавити студентів, які люблять виконувати завдання на комп'ютері, а таких немало.

У інтерактивних навчальних завданнях використовуються комп'ютерні моделі,

демонструються фотографії і зображення реальних об'єктів. Так само використання

27

комп'ютерних тестів дає можливість викладачеві перевірити всіх студентів, витративши при

цьому мінімум часу!

Опанування викладачем технологіями створення комп'ютерних тестів і використання їх

на заняттях приводить до наступних результатів: покращується відношення учнів до учбової

дисципліни і до особи викладача, підвищується успішність і якість знань студентів,

раціонально використовується час на заняттях.

Тест забезпечує суб'єктивний чинник при перевірці результатів, а так само розвиває у

хлопців логічне мислення і уважність. Використання вищеперелічених сучасних освітніх

технологій дозволяє мені підвищити ефективність учбового процесу, допомагають досягати

кращого результату у вченні математиці, підвищують пізнавальний інтерес до предмету.

Китайська мудрість свідчить: “Я чую – я забуваю, я бачу – я запам'ятовую, я роблю – я

засвоюю”.

Моє завдання, як викладача, організувати учбову діяльність так, щоб отримані знання

на заняттях студентів були результатом їх власних пошуків. Але ці пошуки необхідно

організувати, при цьому управляти студентами, розвивати їх пізнавальну активність.

28

СУЧАСНІ ВИМОГИ НАВЧАННЯ МОЛОДШИХ СПЕЦІАЛІСТІВ

В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Єгорова Т. І.

викладач 1 категорії


Семченко Г. О.

майстер виробничого навчання 1 категорії


Українська економіка в умовах Євроінтеграції відчуває гостру потребу у фахівцях

високої кваліфікації, які вміють аналізувати економічну ситуацію, приймати нестандартні

рішення, критично мислити, використовувати знання як інструмент для розв'язання проблем,

генерувати нові ідеї, грамотно викладати свої думки, здатних витримувати жорстку

професійну конкуренцію на ринку праці, швидко адаптуватися до змін у вимогах до

освіченості та професійної компетентності. Саме успішна професійна діяльність і правильна

життєва позиція, є очікуваним результатом і критерієм якості освіти.

Цільове спрямовання навчального процесу у нашому училищі передбачає вирішення

наступних задач:

• забезпечення підготовки учнів до інноваційної професійної діяльності через навчання

за інноваційним типом із застосуванням інформаційних технологій;

• заміщення пасивної професійно-особистісної позиції учня на активну;

• переведення навчальної діяльності учнів із режиму одержання інформації у режим

інноваційного розроблення, спільного пошуку орієнтирів практичної діяльності;

• удосконалення діяльності учнів через осмислення та формування професійно -

особистісного досвіду на основі рефлексивної діяльності;

• спрямування учнів, які отримали кваліфікацію «молодший спеціаліст», на

вдосконалення отриманих компетенцій у вищих навчальних закладах.

Ці технології навчання на основі інформаційних і комутативних дозволяють

інтенсифікувати освітній процес, збільшити швидкість сприйняття, розуміння та глибину

засвоєння величезних масивів знань.

Висококваліфіковані молодші спеціалісти широкого профілю спеціалізації з

практичним досвідом роботи за суміжними спеціальностями мають реальну можливість у

порядку міждержавного обміну робочою силою працевлаштуватися за межами України.

Наприклад, випускники спеціальності «Автоматизація і комп’ютерно-інтегровані технології»

МВМПУ, мають знання і свідоцтва не тільки робітничої спеціальності слюсар контрольно-

29

вимірювальних приладів і автоматизації, але й електромонтер. А також можуть робити й за

спеціальностями електромонтажник, електромеханік по ремонту устаткування, технік-

електрик, електрослюсар. Це робить їх конкурентоспроможними на ринку праці і

затребуваними у всі галузі господарства не тільки України, але й країн Євросоюзу.

З метою поліпшення якості знань учнів, формування умінь роботи з великим об’ємом

складної інформації, що збільшується у геометричній прогресії, розвитку комунікативних

здібностей, саморегулювання та самоуправління власною навчальною діяльністю, активізації

пізнавальної діяльності, збільшення мотивації до навчання, виховання працелюбності

викладачі і майстри нашого училища застосовують різноманітні види теоретичних і

практичних занять.

Прикладом є проведення уроку-семінару за формою ділової гри «Круглий стіл» із

застосуванням певних технологій для учнів двох різних спеціальностей: «Автоматизація і

комп’ютерно-інтегровані технології» і «Обробка металів тиском» за темою «Автоматизація

прокатного виробництва. Поліпшення якості виготовляємої продукції і мінімізації наслідків

аварійних ситуацій в прокатних цехах «Слябінг - 1150» і «ЛПЦ - 3000» ПРАТ ММК «ім.

Ілліча».

На цьому занятті переслідується, наряду з навчальною метою, ще й виховна та

розвиваюча. Очікуваним результатом ділової гри є розвиток базових компетенцій, що

забезпечують випускникам конкурентоспроможність і успішну адаптацію на робочому місці

підприємства-замовника: ціннісно-смислова, комунікативна, соціально-трудова, компетенція

самовдосконалення. Застосовуються методи синектики, аналізу конкретних ситуацій,

проблемний, і технології навчання: інтерактивна, групового способу навчання, створення

ситуації успіху, навчання як дослідження. Після уроку у ході самоаналізу приділяється

особлива увага вдалим моментам, аналізуються причини невдач і даються рекомендації по

самовдосконаленню майбутніх фахівців. Відзначається необхідність глибокого, вдумливого

ставлення до навчальних дисциплін, як загальних, так і спеціальних. Викладач спрямовує і

коригує дискусію таким чином, щоб вона сприяла підвищенню самооцінки учнів і розвитку

їх мотивації досягнення, прагненню до самовдосконалення і успіху в професійній діяльності.

Учні, які зараз отримують знання за спеціальністю «Автоматизація і комп’ютерно-

інтегровані технології», це представники нового інформаційного суспільства, які рухаються

в ногу з часом, без остраху дивляться в майбутнє. І задача викладача спецтехнологій і

майстра виробничого навчання – донести знання найефективнішим методом, за допомогою

якого учні отримують можливість займати активну позицію і вільно висловлювати свої

думки, демократизуючи таким чином навчальний процес.

30

ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ВНЗ І-ІІ Р.А.

Жеваго Н.М.

викладач ІІ категорії


У зв’язку з посиленням ролі самостійної роботи у навчальному процесі актуальною

стала проблема раціональної організації самостійної роботи з урахуванням готовності до неї

студентів.

Організації самостійної роботі студентів коледжу приділяється багато уваги, але

студенти ще не придбали достатніх навиків самостійної роботи, не вміють раціонально

розподіляти свій час.

Навчання студентів стратегії й тактиці самостійного прийняття рішень можливе за

допомогою проблемного навчання, навчальних дискусій та розв'язання практичних задач.

Для формування самостійності дуже важлива активна участь студентів у колективному

оцінюванні та самооцінюванні процесу прийняття й реалізації рішень, які повинні

здійснюватися після обговорення й розв'язання проблемних завдань, проведення дискусій,

під час написання й захисту роботи.

Важливим моментом є те, що обговоренню підлягає не тільки результат, але й процес

прийняття рішення, що привів до цього результату. Усвідомлення ефективності шляхів

прийняття рішень та їх реалізація сприяють закріпленню оптимальних для суб'єкта способів

прийняття рішень і діяльності, характерних для самостійної особистості.

Необхідно використовувати такі форми навчання як: письмова контрольна робота,

реферат, розв’язування тестових завдань.

Методика складається з двох етапів і на кожному з цих етапів реалізуються свої

завдання:

- на першому етапі самостійна робота студентів має репродуктивний характер.

Здійснюється формування умінь, навичок самостійної роботи під безпосереднім

керівництвом викладача;

- на другому етапі самостійна робота студентів має проблемний характер.

На цьому етапі відбувається реалізація продуктивної діяльності студентів за участю

викладача, а також на цьому етапі здійснюється формування умінь, навичок самостійної

роботи студентів у співробітництві з викладачем.

У процесі проведення експерименту використовувались такі методи:

31

- контроль із застосуванням системи контрольних та тестових робіт з метою виявлення

рівня знань, умінь, навичок та усвідомлення необхідності вивчення дисципліни; рівня

сформованості інтелектуальних умінь (виділення головного, порівняння, аналіз,

узагальнення); рівня сформованості самостійності;

- анкетування, з метою пізнавального інтересу до предмета.

Основними критеріями при проведенні експериментального дослідження були обрані:

1. Якість засвоєння знань, умінь, навичок.

2. Якості особистості: сформованість інтелектуальних умінь (аналізувати,

узагальнювати, виділяти головне, порівнювати).

Такі завдання вміщують у себе різні задачі та практичні запитання, пов’язані з

профілем майбутньої спеціальності студентів. Позитивним у цьому є те, що в процесі

засвоєння курсу студенти вчаться самостійно працювати з різними джерелами, що сприяє

підвищенню рівня професійної підготовки та самостійного мислення. На мою думку, для

того щоб студент міг успішно навчатися як в аудиторії, так і поза нею, необхідно, щоб він:

1) умів сам формулювати й утримувати свою мету до її реалізації;

2) навчався моделювати власну діяльність, тобто виділяти умови, важливі для реалізації

своєї мети;

3) розвивав увагу, пам’ять та процеси мислення;

4) умів оцінювати кінцеві та проміжні результати своїх дій;

5) мав необхідні навички та вміння для навчальної діяльності;

6) мав високий рівень особистої саморегуляції, високу самосвідомість, адекватну

самооцінку, рефлективність, організованість, самостійність, а також сформованість вольових

якостей. Однак матеріали багатьох досліджень свідчать про те, що багато студентів не

вміють самостійно працювати.

Отже самостійна робота є організованою викладачем активною діяльністю студента,

направленої на виконання поставленої дидактичної мети, але здійснюється без посередньої

участі викладача. А також самостійна робота студентів вимагає від викладача ретельного її

планування та створення умов ефективної організації навчальної роботи студентів припускає

перш за все ґрунтовне науково-методичне їх забезпечення. Від організації самостійної

роботи багато в чому залежать результати навчання студентів та їх майбутня практична

діяльність.

В якості засобу навчання активно застосовуються інформаційно-комунікаційні

технології (персональний комп'ютер, мультимедійні засоби, інтерактивні засоби),

створюються пакети навчальних програм, електронні підручники, тестові завдання,

презентації.

32

ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Зубкова О.П.

викладач вищої категорії, викладач-методист,

заступник директора з навчальної роботи

ДВНЗ «Маріупольський будівельний коледж»

Формування внутрішньої потреби самонавчання стає і вимогою часу, і умовою

реалізації особистісного потенціалу. Здатність людини досягти високого суспільного

становища залежить від ступеня залучення її до самостійного процесу засвоєння нових

знань.

Тому головною метою професійної підготовки фахівців є озброєння їх

фундаментальними знаннями, спираючись на які, студенти могли б навчатися самостійно.

Основною метою самостійної роботи студентів (СРС) є поліпшення професійної

підготовки фахівців високої кваліфікації, спрямоване на формування дієвої системи

фундаментальних професійних знань, умінь і навичок, які вони могли б самостійно

застосовувати під час практичної діяльності.

Умовами, що забезпечують успішне виконання СРС є:

1. Мотивованість навчального завдання (для чого, чому сприяє).

2. Постановка пізнавальних завдань.

3.Алгоритм виконання роботи, знання способів її виконання.

4. Чітке визначення викладачем форм звітності, обсягу роботи і термінів її подання.

5. Визначення видів консультаційної допомоги (консультації настановні, тематичні,

проблемні).

6. Критерії оцінювання.

7. Види і форми контролю (практика, контрольні роботи, тести, семінар тощо).

Основні характеристики самостійної роботи студентів включають до себе:

1. Психологічні умови успішності СРС.

2. Професійну орієнтованість дисциплін.

3. Обмежений бюджет часу.

4. Індивідуалізація СРС.

Під час вивчення кожної дисципліни організація СРС повинна складатися з трьох

взаємопов'язаних форм:

1. Позааудиторна самостійна робота.

33

2. Аудиторна самостійна робота, яка здійснюється за безпосереднього керівництва

викладача.

3. Творча (у тому числі науково-дослідна робота).

Активна самостійна робота студентів можлива лише за наявності серйозної і стійкої

мотивації. Найсильніший мотивувальний фактор - підготовка до подальшої ефективної

професійної діяльності.

Розглянемо основні стимули, що сприяють активізації самостійної роботи. Серед них

можна виділити такі:

1. Корисність виконуваної роботи.

2. Участь студентів у творчій діяльності.

3. Інтенсивна педагогіка.

4. Участь в олімпіадах із навчальних дисциплін та конкурсах науково-дослідних або

прикладних робіт і т.п.

5. Використання мотивувальних факторів контролю знань.

6. Заохочення студентів за успіхи в навчанні і творчій.

7. Індивідуалізація завдань.

8. Особистість викладача, який може бути взірцем для наслідування.

Технологія організації СРС має бути поетапною й обгрунтованою. Ефективна робота

над самостійним виконанням завдань вимагає високого рівня підготовки викладацького

складу, якісної навчально-методичної літератури, а також відповідної нормативно-правової

бази.

Під готовністю викладацького складу маємо на увазі здатність викладачів виділяти

найбільш важливі і посильні для СРС теми дисципліни (курсу), стимулювати внутрішні

механізми саморозвитку особистості, самоконтролю і самокорекції. При цьому викладачі

повинні володіти організаторськими, прогностичними і конструктивними вміннями.

Вирішення завдань сучасної освіти є неможливим без підвищення ролі самостійної

роботи студентів над навчальним матеріалом, посилення відповідальності викладачів за

розвиток навичок самостійної роботи, стимулювання професійного зростання студентів,

виховання в них творчої активності та ініціативи.

34

АКТИВІЗАЦІЯ РОЗУМОВИХ ЗДІБНОСТЕЙ, САМОСТІЙНОСТІ ТА

ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ СТУДЕНТІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ

Кирилова Г.А.


Маріупольського коледжу ДонНУЕТ ім. М. Туган-Барановського

Курс держави на європейську інтеграцію, соціально-економічні та політичні зміни у

суспільстві висувають нові вимоги до підготовки фахівців з економічних спеціальностей у

системі вищої освіти. Сучасна освіта повинна забезпечувати майбутнім спеціалістам процес

отримання систематизованих знань, умінь та навичок з метою їх ефективного використання

у професійній діяльності. Формування потенційних можливостей сучасного студента і

майбутнього спеціаліста пов’язане з удосконаленням самого процесу навчання,

спрямованого на активізацію розумової діяльності, самостійності, розвитку творчого

потенціалу. Традиційні педагогічні технології, форми та засоби навчання не забезпечать

високої ефективності навчально - пізнавальної діяльності студента, якщо він не має

особистої активної позиції, а його пізнавальна діяльність не буде вмотивованою і

цілеспрямованою. Тому активізація розумових здібностей, самостійності та творчого

потенціалу студентів є одним з основних напрямів покращення навчально-виховного

процесу вищих навчальних закладів.

Навчальний процес у вищих навчальних закладах протікає в умовах сумісної діяльності

студентів та викладачів. В навчальному процесі студент виступає не як пасивний об’єкт

педагогічного управління та накопичення знань, а перш за все, як суб’єкт пізнавальної

діяльності, який своєю активністю в значній мірі визначає результати навчальної діяльності.

Тому проблема активності студентів залишається гострою та актуальною, притягуючи

щільну увагу вчених різних галузей, і в першу чергу, психологів та педагогів. Одне з

головних завдань викладачів – створити такі умови, під час яких студент міг би проявити

власні розумові здібності, самостійність та творчий потенціал, тобто поставити його в

активну позицію суб’єкта діяльності.

Під активністю студентів варто розуміти ступінь заглиблення ними в предмет

діяльності: готовність нестандартно, творчо розв’язувати навчальні задачі, самостійно

вирішувати проблемні ситуації, знаходити з різних джерел необхідну інформацію, розвивати

логіку мислення та розширювати пізнавальні інтереси. Активність кожного студента на всіх

рівнях залежить від активізації навчального процесу в цілому, а навчальний процес - від

особистості викладача, його вміння детально організовувати навчальну діяльність.

35

Управління активністю студентів називають активізацією. Активізацію можна визначити як

постійний, безперервний процес стимулювання студентів до енергійного, цілеспрямованого

навчання, подолання пасивної і стереотипної діяльності, спаду і застою у розумовій

діяльності. Головна мета активізації - формування активності студентів, підвищення якості

навчального процесу, який спрямований на засвоєння емоційно - ціннісного досвіду,

забезпечення адаптації особистості до соціального оточення, сприяння самореалізації,

розкриттю творчого та професійного потенціалу.

Активізації розумової діяльності, самостійності та творчого потенціалу студентів у

великій мірі сприяють проблемне навчання, ігрові форми і методи навчання, самостійна

робота. Застосування проблемного методу навчання сприяє інтелектуальному розвитку і

водночас формує світогляд, моральні та емоційні риси особистості. Основою проблемного

навчання є моделювання реального творчого процесу за рахунок створення проблемної

ситуації і управління пошуком вирішення проблеми. У таких умовах відбувається

активізація розумової діяльності студентів.

Ігрові форми і методи навчання дозволяють оптимально враховувати вимоги обраної

студентами спеціальності, створювати ситуації, що дають можливість швидко й ефективно

вирішувати управлінські завдання, розвивати економічне мислення. Використання ігрових

форм навчання забезпечує таку постановку завдання, що передбачає не одне, а цілий ряд

професійних рішень. Це викликає інтерес у студентів, а отже спонукає до активності.

Однією з найбільш ефективних форм навчання студентів є самостійна робота. У

сучасній світовій педагогіці вищої школи самостійна робота студентів розглядається як

провідна форма професійної підготовки майбутніх фахівців. Саме в процесі самостійної

роботи студент стає творцем знань. Самостійна робота дозволяє найуспішніше реалізувати

міждисциплінарний підхід, заохочення творчості, зв’язок теорії з практикою. Вона сприяє

формуванню позитивного ставлення до праці, працездатності, захопленості роботою,

реалістичності в оцінці власних можливостей, самоорганізації, відповідальності за рішення,

що приймаються, орієнтації на спільну діяльність, прагнення домагатися результату.

Тільки комплексне, системне урахування усіх сторін процесу навчання у вищих

навчальних закладах різних рівнів акредитації дозволить правильно визначити напрями

розв’язання головного завдання теорії та практики - підвищення ефективності навчання та

якості підготовки спеціалістів, яке реалізується через активізацію розумових здібностей,

самостійності та творчого потенціалу студентів, що значно розширює професійний

світогляд, дає змогу цілісно бачити будь-яку навчальну проблему, знаходити її оптимальне

рішення, забезпечує розвиток високих професійних якостей майбутніх фахівців.

36

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

Кліменко М. Г.

спеціаліст вищої категорії, викладач

Маріупольського електромеханічного технікуму

Організаційні основи передбачають функціонування відповідних організацій, установ і

товариств, що керують розвитком фізичної культури і спорту в Україні.

Центральним органом державної виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту є

Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму. Він забезпечує реалізацію

державної політики в галузі фізичної культури і спорту, несе відповідальність за її

виконання.

Місцеві органи державної виконавчої влади, органи місцевого та регіонального

самоврядування створюють у своєму складі відповідні органи з питань фізичної культури і

спорту. Одночасно галузеві міністерства здійснюють контроль і керівництво фізичним

вихованням у закладах своєї галузі.

З іншого боку, держава сприяє розвитку суспільної активності і залучає громадські

організації до управління в галузі фізичної культури і спорту. Через свої органи вона делегує

громадським організаціям фізкультурне—спортивної спрямованості окремі повноваження

щодо розвитку видів спорту (підготовка спортсменів до участі у змаганнях, організація

спортивних заходів тощо), зберігаючи за собою контрольні функції за реалізацією таких

повноважень.

До громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості належать

спортивні клуби, спілки і товариства, національні спортивні федерації, Національний

Олімпійський комітет України. Громадські організації фізкультурно-спортивної

спрямованості у своїй діяльності керуються законодавством України, статутами відповідних

міжнародних організацій (якщо вони національні) та власними статутами.

Всі організації, що забезпечують функціонування галузі «Фізична культура і спорт»,

об'єднані спільною метою і завданнями, що полягають у задоволенні індивідуальних та

суспільних запитів і потреб громадян України у фізичній і спортивній підготовці.

Будь-яка усвідомлена діяльність можлива лише за умови чіткого визначення її мети.

Вся педагогічна система, її зміст, форми і методи залежать, насамперед, від тієї мети, яка

лежить в її основі, або від виховного ідеалу, до якого вона прагне.

Мета — це очікуваний результат діяльності, до якого прагне людина. Вона, як і система

в цілому, випливає з певних потреб окремої людини, групи людей, всього суспільства. У

37

загальному вигляді потреба визначається як реакція суспільства (або особи, організму) на

інформацію про умови його життя. Задоволення потреби спрямоване на підтримання

життєдіяльності людей, що дозволяє їм виконати свої соціальні функції. Залежно від рівня

розвитку суспільства його окремі потреби можуть видозмінюватися, на перший план можуть

висуватися інші.

Першою потребою, яка спонукає людину до руху, є біологічна потреба, зв'язана з

розвитком рухового апарата в певному віці. Вона з'являється в ранньому дитинстві і

поступово згасає, починаючи з підліткового періоду розвитку.

Другою є потреба у всебічному гармонійному розвитку особистості. У цьому однаково

зацікавлені і кожна окремо взята особа, і суспільство в цілому.

Третя потреба пов'язана зі здоров'ям. Заняття фізичними вправами сприяють

поліпшенню фізичного і духовного здоров'я.

Четверта потреба полягає у підготовці членів суспільства до високопродуктивної праці

та оборони своєї Батьківщини. Ця потреба була однією з об'єктивних причин виникнення

фізичного виховання в первіснообщинному суспільстві і, сьогодні є вельми вагомою. Вона

визначає прикладність фізичного виховання, його практичну роль у суспільстві.

П'ята потреба пов'язана з необхідністю навчатись раціонально організовувати дозвілля і

проводити вільний час, наповнюючи його зміст фізичними вправами, іграми, розвагами.

Шоста потреба передбачає праї нення людей до спілкування та згуртування у групи для

здійснення спільних дій.

Таким чином, мета системи фізичного виховання може бути визначена як задоволення

певних потреб суспільства та окремих його громадян, пов'язаних з біологічним і духовним

розвитком, здоров'ям та високопродуктивною працею і захистом від несприятливих

природних та соціальних факторів.

38

ПЕДАГОГИЧЕСКИЙ ДИЗАЙН СОВМЕСТНОЙ СЕТЕВОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ

СУБЪЕКТОВ ОБРАЗОВАНИЯ

Колобродова И.В.

преподаватель высшей категории, преподаватель-методист

Мариупольского машиностроительного колледжа ГВУЗ «ПГТУ»

Педагогический дизайн (Instructional design) — относительно новое понятие в

современной системе образования. В его основу положено систематическое применение

знаний об эффективной информационно-педагогической работе, выстраивании учебного

процесса с «открытой архитектурой» или с «открытым исходным кодом» и создании

настоящей современной обучающей среды.

Переход к отношениям сетевого взаимодействия предполагает формирование у

субъектов образования новых компетенций продуктивного сетевого взаимодействия с

другими студентами и преподавателем. Необходимость новых компетенций требует

изменений на всех уровнях образования. Исследование в этом направлении способствует

выявлению педагогического значения положений науки о сетях, современных

информационно-технологических средств и способов работы с ними для достижения

стратегических ориентиров образования.

Технология педагогического дизайна относительно проста. Нужно понять потребности

студентов и определить цели и площадки обучения (веб базированные), а затем передать

знания и информацию максимально быстро, точно и эффективно.

Педагогический дизайн – это интегративная научная отрасль, обеспечивающая

разработку, реализацию и мониторинг информационно-образовательного пространства,

способствующего формированию у субъекта образовательной деятельности уровня

информационной зрелости, достаточного для обеспечения самостоятельности личности в

различных сферах жизнедеятельности информационного общества.

Педагогический дизайн учитывает факты, влияющие на изменение содержания

образования. Во-первых, это создание новых условий и активных методик обучения,

которые являются основой образовательной парадигмы. Во-вторых, возрастающие

требования со стороны общества к подготовке критически мыслящей личности, способной к

непрерывному обновлению своих знаний, быстрому переучиванию, самоподготовке и смене

области применения своих способностей.

Изменения в образовательной парадигме продиктованы необходимостью отреагировать

на переход информационного общества к сетевому этапу развития, где существенно

39

усиливается роль горизонтальных взаимодействий и совместной продуктивной деятельности

организаций и людей. Ожидания общества и государства от функционирования системы

образования направлены на приобретение всеми субъектами образования способности к

продуктивной деятельности, организации и самоорганизации для совместного решения задач

разного уровня сложности в сетевых сообществах обучающихся, в сетевых сообществах

педагогов и совместных сетевых сообществах обучающихся и педагогов.

Продуктивность методов и приемов педагогического дизайна особенно заметна в

условиях возрастающей роли мобильного обучения поддерживающего совместную сетевую

деятельность субъектов образования.

В рамках работы электронного семинара «Педагогический дизайн» ММК проводятся

мероприятия по ознакомлению преподавателей с основами предложенной концепции

педагогического дизайна совместной сетевой деятельности субъектов образования и их

применению в педагогической деятельности.

40

МОТИВАЦІЯ І ЇЇ РОЛЬ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ПРИ ВИВЧЕННІ

ДИСЦИПЛІНИ «БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ»

Константінова Е.К.

Інженер з охорони праці, викладач І категорії


На заняттях з дисципліни «Безпека життєдіяльності» на мою думку корисно

використовувати психолого-педадогічні та інформаціонні технології формування здорового

способу життя і безпеки життєдіяльності особистості.

Здоров’я - одне з основних джерел щастя, радості і повноцінного життя.

Для України головною проблемою, яка пов’язана з майбутнім держави, є збереження і

зміцнення здоров’я учнівської молоді.

Вступаючи до Маріупольського коледжу ДВНЗ «ПДТУ» за останні два роки, чверть

студентів мають проблеми зі здоров’ям. Терапевтичні захворювання складають 30% всіх

захворювань. Тривогу викликає наявність таких хвороб як травмотологічні, неврологічні, зір

порушено у чверті студентів.

За даними моніторингового дослідження в світі з кожним роком зростає показник

надлишку ваги. Це свідчить про недостатню культуру харчування підлітків. У Європі

кожний п'ятий підліток має проблеми із зайвою вагою. Це дані з доповіді Всесвітньої

організації охорони здоров'я.

Тому головним завданням у діяльності педагогічних колективів навчальних закладів на

сучасному етапі повинно бути збереження і зміцнення здоров’я студентів, формування

позитивної мотивації на здоровий спосіб життя.

Мета сучасної вищої школи – підготовка студентів до життя. Кожен студент має

отримати під час навчання знання, що знадобляться йому в майбутньому житті. Здійснення

означеної мети можливе за умови запровадження технологій здоров’язберігаючої педагогіки.

Слід зазначити, що здоров’язберігаюча педагогіка не може бути представлена як

конкретна освітня технологія. Разом з тим, поняття "здоров’язберігаючі технології" об’єднує

в собі всі напрями діяльності освітнього закладу з формування, збереження та зміцнення

здоров’я студентів і викладачів.

На базі загальної мотивації навчальної діяльності (професійної, пізнавальної,

прагматичної, соціальної і особистісного престижу) у студентів проявляється певне

ставлення до різних предметів. Воно обумовлене:

а) ступенем важливості предмета для професійної підготовки;

41

б) інтересом до певної сфери знань і даному предмету як частині цієї сфери;

в) якістю викладання (задоволення заняттями);

г) мірою труднощів оволодіння цим предметом, які пов’язані із здібностями студента;

д) взаємовідносини з викладачем даного предмета.

Дисципліна «Безпека життєдіяльності» студентами не сприймається як професійно

значима, видношення до неї як до несер'езної, дитячої, ускладнює викладання матеріалу.

Психологічна готовність студентів вимагає розбірливості не лише у доборі матеріалу й

інформації. Доцільними мають бути способи донесення інформації, і способи мотивації

студентів.

До 2011 року дисципліна БЖД була міксом з біології, єкології та охорони праці.

З 2011 року програму БЖД складено Міністерством освіти за допомогою Міністерства.

надзвичайних ситуацій. Основне питання, яке розглядається зараз в цій дисципліні - це

розмір прийнятного ризику во всіх сферах діяльності населення.

Я вважаю, що завданням БЖД повинно бути створення психолого-педагогічних і

організаційно-педагогічних умов, які забезпечують психічне здоров’я і комфорт студентів за

допомогою гуманізації і демократизації навчально-виховного процесу, а саме: фізкультурно-

спортивної активності; обґрунтованої відповідності навчального навантаження обсягові

інформації, психофізичним можливостям її засвоєння; переведення традиційної

інформаційно-об'ємної системи навчання на систему, яка навчає самостійно здобувати

знання, вільно мислити, застосовувати отриману інформацію на практиці.

В основі підготовки студентів повинно бути, насамперед, мотивування навчання. Вища

школа, на мій погляд, повинна допомогти студенту розібратися в великому об'ємі інформації.

Для більш впливового єфекту від викладеного матеріалу я використовую наочність:

створені Міністерством надзвичайних ситуацій відеофільми про надзвичайні ситуації.

Побачине воочію лихо становить мотивом у набутті інформації для студентів.

Скільки коштує непоінформованість щодо дій в умовах надзвичайних ситуацій нам

показав Чорнобиль. Мінімум знань про заходи безпеки на радіаційно-забруднених

територіях, яких ми не мали, зміг би уберегти здоров’я багатьох людей.

Мотив набуття професійних знань і мотив творчого досягнення перед колективом, і

цінностям, які цей колектив поділяє: підготовка перспективних спеціалістів і наукові

досягнення є одним із важливих факторів, що сприяє активності студента в процесі

навчання.

42

ПРОБЛЕМАТИКА СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ ІНФОРМАЦІЇ

СТУДЕНТАМИ ПРИ ВИКЛАДАНІ ТЕХНІЧНИХ ДИСЦИПЛІН У ВНЗ

Кочекан Н.І.

викладач першої категорії


Засвоювати надійно інформацію на слух не так легко як може здатися. Зазубрювання

почутого призведе до накопичення необробленої погано сприйнятої свідомістю інформації,

перевантаживши пам'ять стане причиною небезпечних наслідків.

Робота з вмістом засвоюваній інформації найбільш важливий елемент отримання

якісних знань, забезпечуючи осмислене оволодіння озвученого матеріалу. Процес

запам'ятовування пов'язаний з мисленням і стає плідним коли видобувають інформація

засвоюється в процесі формування понять. Перший крок полягає в умінні зосереджуватися,

обробляючи інформацію в міру слухання. Слід бути виборчим, сприймаючи насамперед

змістову суть почутого, зосереджуючись на ключових поняттях, ідеях, підвищуючи тим

самим процес засвоєння інформації, відсіваючи зайву.

Слід врахувати, що при сприйнятті мови на слух перевтома виникає значно раніше, ніж

при зоровому сприйнятті. Спершу не варто постійно триматися в стані напруженого

активного уваги, яке повинно періодично послаблюватися, в разі потреби вдаючись до

конспектування. Поступово, не втрачаючи активності потрібно прагнути шукати в почуте

корисне і цікаве, оцінюючи і осмислюючи зміст повідомлення. Пасивне прослуховування

мови диктора не дозволить розвинути необхідну швидкість сприйняття почутого.

Цілеспрямоване формування вміння одночасного сприйняття мовного повідомлення і

розуміння змісту висловлювання розвивається практикою аудіювання. Процес аудіювання

полягає в розвитку навичок слухання, розпізнавання усного мовлення, інтерпретації

вимовлених виразів, привнесення значущості і знань в прослухане повідомлення і

усвідомлення невисловлених думок і припущень.

Механізм аудіювання ґрунтується на осмисленні в процесі якого встановлюються

смислові зв'язки між елементами сприйманого мовного повідомлення. Домагатися

результатів в навчанні слухання методом аудіювання потрібно значно розширюючи ряд

миттєво розпізнаються понятійних конструкцій і смислових одиниць, а також збільшуючи

обсяг сприйнятої і зрозумілою інформації. Практика розвиваюча слух, механізми

запам'ятовування озвученого повідомлення і засвоєння почутого відкриває людині

можливості більш вільного поводження з інформацією. Уміння слухати підвищує здатність

43

отримання інформації більш складного рівня, впливаючи на розум, почуття і волю людини

смисловим змістом повідомляється формує його свідомість.

Сучасні студенти вважають за краще сприйняття інформації в динаміці, особливо за

допомогою інтенсивного візуального ряду, а не тексту. Орієнтація сьогодні робиться на

мультимедійне освіту. Якщо інформацію не було сприйнята, то вона не може бути зрозуміла,

засвоєна, не може стати надбанням особистості, елементом її культури.

У широкому сенсі слова термін «мультимедіа» означає спектр інформаційних

технологій, які використовують різні програмні та технічні засоби з метою найбільш

ефективного впливу на користувача.

Формування активної особистості неможливо без активності в оволодінні знаннями.

Багато що тут залежить від майстерності педагога, від його вміння організовувати

навчальний процес, від його творчості і постійного пошуку нових форм і прийомів навчання.

Педагогічна творчість викладача, звільняючись від шаблону, створює цікаві приклади

нестандартних форм навчання, що дозволяє педагогу повернути втрачений інтерес до

вивчення предмета. Викладач постійно запитує себе: що можно зробити, щоб студент хотіли

вчитися? Як спланувати види діяльності на заняттях і поза ним? Ні програма, ні підручник,

ні методичний посібник не можуть надати педагогу готову схему. Він повинен сам

сконструювати його, враховуючи умови навчання і склад студентів. Педагогу потрібно в

якійсь мірі відійти від стандартного уроку, внести щось нове, що могло б привернути увагу,

активізувати діяльність студентів, змусити їх мислити, шукати, діяти.

44

ПРИМЕНЕНИЕ КРЕАТИВНОЙ ПЕДАГОГИКИ ПРИ ПОДГОТОВКЕ

МЛАДШЕГО СПЕЦИАЛИСТА

Крохмалёва Е.В.

преподаватель высшей категории

Мариупольского машиностроительного колледжа ГВУЗ «ПГТУ»

Мы живем в условиях быстро меняющегося мира, поэтому современная экономика,

ускоряющийся процесс обновления знаний, тяга к новому связаны с интеграцией трех

элементов знания — образование, исследование, инновации — в единое целое. Инновации

основное условия развития современного мира, т. к. современный специалист должен не

только понимать суть происходящих явлений, но и быть готовым все новое внедрять в

практику, превращать знания в реально работающие технологии. Для этого необходима

перестройка образовательного процесса, и отсюда вытекают основные цели:

совершенствование профессиональной подготовки выпускников, привитие им чувства

нового, формирование у них стремления и умения внедрять новое в практику без потери

времени.

В Комплексной программе развития колледжа определены основные задачи:

формирование квалифицированного выпускника - младшего специалиста,

конкурентоспособного на рынке труда, компетентного, свободно владеющего полученными

знаниями, способного работать по специальности на уровне мировых стандартов,

обладающего чувством ответственности за судьбу страны, постоянно работающего над

повышением образовательного и профессионального уровня.

Креативная педагогика рассматривается как основное средство решения поставленных

задач.

В настоящий момент учеными разных направлений и стран дано более 60 определений

креативности.

Креативность является мощным фактором развития личности, определяющим ее

готовность изменяться, отказываться от различных стереотипов. Если творчество

понимается как специфический процесс, привязанный к созданию значимого нового явления,

то креативность рассматривается как потенциал, внутренний ресурс человека. Креативность

проявляется в быстроте, гибкости, точности, оригинальности мышления, богатом

воображении, чувстве юмора, отказе от стереотипных, стандартных способов мышления.

Креативность как возможность нестандартного мышления и поведения присутствует у

каждого ребенка, но влияние социальных институтов семьи, детского сада, школы зачастую

45

снижает креативность и приводит личность к стереотипному общепринятому мышлению и

поведению среднестатистического гражданина или к бунту личности против социальных

норм и запретов.

В литературных источниках креативная педагогика характеризуется как наука и

искусство творческого обучения, знание и исследование того, как формировать (развивать)

творчество и творческую личность, а также умение и искусство применять это знание, т.е.

делать это творчески в любом предмете обучения.

Цель креативной педагогики: преобразовать любой предмет (целевую аудиторию,

группу, курс, программу и пр.) в творческий учебный процесс, который воспитывал бы

творческих студентов, умеющих и любящих самообучаться. Более того, креативная

педагогика учит обучаемых учиться творчески, становиться созидателями самих себя и

созидателями своего будущего. На уровне аудиторного занятия она готовит студента к

преобразовательной деятельности, стимулирует у него стремление и желание учиться

творчески.

Креативная педагогика, во-первых развивает людей с хорошо развитыми

способностями и быстродействием в различных сферах деятельности, а также

активизирует способности подниматься над уровнем требований ситуации, ставить цели,

избыточные с точки зрения исходной задачи. Во-вторых, развивает практический интеллект.

В-третьих, в результате формируется личность студента, обладающая достаточно большим

запасом стратегий поведения в различных жизненных ситуациях, выстраивающая

собственный оригинальный контур поведения на занятиях. Они легко «просчитывают»

социальную ситуацию в группе и могут своевременно корректировать свою линию

поведения.

Реализация креативной педагогики осуществляется в ходе образовательного

педагогического процесса. Педагогический процесс в колледже - это совокупность

последовательных и взаимосвязанных действий педагога и студентов. Этот процесс

направлен на сознательное и прочное усвоение системы знаний и умений и выработку

профессиональных навыков, применения полученного образования на практике.

Креативная педагогика сводится к использованию активных методов обучения.

46

ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ СТИМУЛЮВАННЯ ТА МОТИВАЦІЇ ПРИ

ВИКЛАДАННІ ТЕХНІЧНИХ ДИСЦИПЛІН

Лавріщева Т.М.

Викладач І категорії


Будь-яка діяльність здійснюється більш ефективно і забезпечує якісні результати, якщо

при цьому в особистості є сильні, яскраві, глибокі мотиви, які викликають бажання діяти

активно, сповна, переборюючи неминучі труднощі, несприятливі умови та інші обставини,

наполегливо просуваючись до визначеної мети. З мотивацією діяльності тісно пов'язано її

стимулювання. Стимулювати - означає спонукати, давати поштовх, імпульс думки, почуття і

дії. З метою підвищення і зміцнення впливу на особистість студента тих чи інших факторів

використовуються різноманітні методи стимулювання, серед яких найпоширенішими є

змагання, пізнавальні ігри, заохочення, покарання та ін.

Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності студентів є

слідуючи: методи стимулювання інтересу до навчання, методи стимулювання обов'язку і

відповідальності. Викладач може і повинен створювати такі ситуації, коли в студентів

виникає інтерес до вивчення того чи іншого матеріалу. З цією метою необхідно

організовувати перегляди навчальних телепередач, фрагментів кінофільмів, тощо. Інтерес

студентів не повинен бути просто інтересом, він повинен стати засобом активізації навчання,

сприяти кращому запам'ятовуванню матеріалу, захопленню студентів новим, ще незнаним,

незвіданим, іноді парадоксальним. Викладачі, які недооцінюють мотиви збудження інтересу,

не мають почуття гумору, зацікавленості, здебільшого просто байдужі до своєї викладацької

роботи, програють у всьому, самі залишаються невдоволеними роботою, студентами.

Застосування кожної із цих методів у різних умовах навчального процесу спонукає до

виявлення різного рівня пізнавальної діяльності студента.

Що стосується методів мотивації навчання, то вони можуть відрізнятися навіть в

паралельних групах. В тих студентських групах, де ядро групи складає більшість здібних

студентів, будь-який метод приносить бажаний результат. Проте бувають студентські групи,

у яких здібних студентів менше або вони мало активні. В такому разі викладач повинен

більш використовувати активні форми і методи навчання. Нині в педагогіці з'явився новий

термін «Педагогіка співробітництва». Суть його полягає в тому, що викладач ставиться до

студента ж до окремої особистості і вимагає від нього тільки те, що він знає. Така педагогіка

націлює викладача на індивідуальну роботу з кожним студентом.

47

Одним із елементів цієї педагогіки є те, що студент може сам вибирати рівень

складності завдання при опитуванні. Це вимагає від викладача перегляду традиційного

підходу до оцінювання студентів.

Формування активності студентів у навчально-пізнавальній діяльності не є справою

одного дня і вимагає творчого підходу до справи не тільки викладачів, а й студентів.

Необхідно мати на увазі, що стимулювання почуттів обов'язку і відповідальності в

навчанні повинно поєднуватися з методами закріплення навичок у студентів до виконання

навчальної роботи, навчальних вимог, бо відсутність таких навичок може викликати

відставання студентів у навчанні, а відповідно й порушення дисципліни.

48

МЕДИКО-ПЕДАГОГІЧНИЙ КОНТРОЛЬ ЗІ СТУДЕНТАМИ

З ВІДХИЛЕННЯМИ У СТАНІ ЗДОРОВ'Я

Лапочук Н.О.

методист, вища категорія, викладач фізичного виховання

Маріупольський машинобудівний коледж ДВНЗ «ПДТУ»

Здоров'я - це природний стан організму, що характеризує його врівноваженість з

навколишнім середовищем при відсутності будь-яких хворобливих змін. Організм людини -

єдина, складна, саморегулююча та самостійно розвиваюча біологічна система, що

знаходиться в постійній взаємодії з навколишнім середовищем та має здатність до

самонавчання, сприйняття, передачі й зберігання інформації.

Останні роки спостерігається збільшення кількості студентів, що мають відхилення у

стані здоров'я. Адаптація цих студентів до інтелектуальних, фізичних та нервових

навантажень стає актуальною проблемою, яка потребує свого вирішення у вузі протягом усіх

років навчання. Загальне зниження психосоматичного здоров'я студентів повинно привести

до комплексного системного шляху зміцнення здоров'я, що базується на глибокій

диференціації, виборі лікувальних педагогічних технологій, форм організації навчального

процесу, дозування навчальних навантажень з урахуванням багатьох факторів. Важлива роль

у вирішенні цієї проблеми належить фізичному вихованню.

Невід'ємною частиною фізичного виховання є лікарський контроль. В результаті

медичного огляду студенти вузів в залежності від статі, фізичного розвитку, стану здоров'я

та функціональної підготовки комплектуються лікарем у медичні групи за нозологічними

формами (захворюваннями).

Руху – сильний біологічний стимулятор зростаючого організму, обов'язкова умова

нормального формування і розвитку.

Хвороба порушує нормальний розвиток підлітків. Неминуче обмеження рухливості є

одним з проявів будь-якого захворювання. Вимушений спокій завжди несприятливо

позначається як на загальному стані хворого дитини, так і на протязі місцевого

патологічного процесу.

Знижена рухова активність, з одного боку наслідок відхилень у стані здоров'я, з іншого-

чинник, що підтримує хворобливий стан, або самостійна причина хвороби (С. П.

Тихвинський, 1988). Мала рухова активність послаблює всі функції організму і є загальною

умовою для розвитку більшості захворювань; особливо негативно вона позначається на

зростаючому організмі. У дітей і підлітків в умовах їх росту і розвитку вона призводить до

відставання у фізичному розвитку, гіпоеволюції всіх органів та систем (серця, печінки та ін).

49

У хронічно хворих дітей і підлітків зустрічається недостатній розвиток серця: його обсягу,

м'язової маси, клапанного апарату (крапельне серце). Недостатньо розвиваються центральні і

периферичні судини.

Стан організму, що перешкоджає широкій рухової активності, має і негативний

психологічний ефект. Підліток з ослабленою фізичною підготовкою обмежується однією з

головних форм спілкування між людьми і сфер виховання у фізичній культурі.

Тому у фізично ослаблених підлітків часто спостерігаються негативні риси характеру

та особистісні особливості. Низька рухова активність формує найбільш загальні особливості

лікарсько-педагогічної характеристики учнів, а саме:

1 Відставання в біологічному розвитку, статевому дозріванні, фізичному та

інтелектуальному розвитку. 2 Недостатній розвиток рухових якостей. 3 Зниження загальних

адаптивних властивостей організму, висока схильність до захворювань. 4 Ослаблення

загальної працездатності, що проявляється, у низьких показниках навчальної діяльності.

5 Порушення функціональних властивостей організму і його систем, що носять загальний

характер. 6 Несприятливий стан опорно-рухового апарату. 7 Несприятливі особливості

особистості.

Ослаблені підлітки часто відрізняються нетовариськістю, порок скритністю характеру,

негативним ставленням до занять фізичною культурою.

Схема візуального визначення втоми студентів під час фізичного навантаження

Об'єкти спостереження Ознаки втоми

Колір шкіри обличчя значне почервоніння

Міміка вираз обличчя напружений

Пітливість виразна у верхній половині тіла

Дихання сильно прискорене, уривчасте дихання через рот

Рухи хитання, нетвердий крок

Самопочуття скарги на втому, біль у м'язах, серцебиття задуху, шум у

вухах, запаморочення

Увага помилки при виконанні команд, нечітке їх виконання

Відповідно до вищевикладеного при кожному захворюванні, як би воно глибоко не

ушкоджувало важливі функціональні системи організму, можуть бути відшукані специфічні

засоби й методи занять фізичними вправами та фактори загартовування, які здатні істотно

поліпшити стан ушкодженого організму. Чим більше комплекс використовуваних засобів,

методів та форм організації занять, тим ефективніше процес фізичного виховання

студентської молоді.

50

СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНОЇ

ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТА ВНЗ 1-2 РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ

Любанська Л.О.

викладач вищої категорії, викладач-методист,


Існування людства змінюється швидше, ніж ми намагаємося осмислити в

педагогіці.

Реалізація нових завдань освіти потребує нових підходів, звернення до особистості

з її потребами та інтересами. Відповідно до нього основним завданням викладача є

сприяння активізації пізнавальної активності студент, створення умов для їх

самонавчання, а не пасивного підкорення вимогам викладача. Метою навчання має бути

не отримання знань як сукупності фактів, теорій та інше, а змінення особистості учня в

наслідок самостійного учення. Завдання викладачів – надання можливості розвитку,

саморозвитку особистості, сприяння пошуку власної індивідуальності, самореалізації.

Традиційні педагогічні засоби виховання, змісту й організації навчально-виховного

процесу все частіше не спрацьовують. Це виявляється, зокрема, в уніфікації методик

навчання і виховання. Але передбачити труднощі й протиріччя виховання, навіть

випереджувати соціальні проблеми у вихованні – до цього педагогіка і педагоги повинні

прагнути. До того ж викладачі, які йдуть самостійним шляхом пошуку оптимальної

системи навчання, виявляють справжнє мистецтво і рано чи пізно приходять до

створення технології. Педагог-математик М. Волович про це влучно зауважив: «будь яка

діяльність може бути або технологією, або мистецтвом. Мистецтво ґрунтується на

інтуїції, а технологія - на науці. З мистецтва все починається, технологією закінчується,

щоб потім все почати з початку» .

Така ситуація вимагає особливих якостей педагога, які включені у загальні

інноваційні процеси. Інноваційні процеси вимагають від педагога здатності «жити під

покровом парадоксів» (Джон Бернал), а найголовніше – «зв'язувати те, що не

зв'язується», тобто йти до творчого синтезу протилежних, але нерідко однобічних

педагогічних поглядів та ідей, оволодіваючи діалектичною сутністю нового мислення.

Виходячи з техніко дидактичних можливостей дистанційного навчання, виділимо

основні напрямки застосування телекомунікаційних технологій в навчанні.

• Інформаційна діяльність.

• Навчальна діяльність.

51

• Комунікативна діяльність.

Результати аналізу інноваційних процесів, систем і технологій, дослідження

наявних інноваційних теорій і методик в педагогіці і вихованні дають змогу виявити

систему умов, що забезпечують ефективність інновацій:

1. Інноваційна педагогіка спрямована, перш за все, не на навчальний предмет, а на

розвиток особистості, тому умовою впровадження інновацій є орієнтація на

гуманістичну педагогіку, на положення особистісно-орієнтованого виховання. Такий

стан справ передбачає посилення індивідуальної самостійної роботи студентів.

2. Необхідною умовою розвитку інновативних систем є розширення

інформативної бази новітнього педагогічного процесу: застосування комп'ютерних

технологій навчання, сучасних мультимедійних технологій, нових форм ігрових

методик тощо.

3. Педагогічною умовою впровадження інновацій виступає також

психологічна готовність викладача до інновацій при наявності відповідного методичного

забезпечення та матеріально-технічної бази.

52

РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ.

АДАПТАЦІЯ ЇХ В УЧНІВСЬКОМУ ТА РОБОЧОМУ КОЛЕКТИВІ

Мар’єнко Л.В.

майстер виробничого навчання


Розвиток особистості відбувається протягом життя людини. Одним з найважливіших

критеріїв особистості є творчість, оскільки в процесі людського життя розвивається уява як

творчий механізм, що забезпечує появу творчості. Отже, творчість як особистісна якість,

базується на потенційних можливостях кожної людини, на потребі бути неповторною

індивідуальністю, вільною, але яка приєднується до загального через продукти своєї

творчості.

Структуру творчості можна визначити як оптимальний розвиток усіх потенційних

можливостей індивідуальності й особистості, яка визначається за трьома основними

напрямками: що хоче, що може і що є в реальності.

Треба пам'ятати, що "своєчасно знайти, виховати й розвинути задатки і здібності у

своїх вихованців, своєчасно розпізнати в кожному його покликання - це завдання стає тепер

найголовнішим у системі навчально-виховного процесу" (В.О. Сухомлинський).

Внутрішня мотивація, спонукальна сила, що стоїть за кожним творчим прагненням - це

радість, задоволення і виклик в самому процесі, в актуалізації особистих здібностей.

Зовнішня мотивація, тобто через винагороду ззовні, хоча і веде до певних успіхів, але

швидко вичерпується, якщо відсутня внутрішня мотивація. Креативність, зазначає Е. Фромм,

- це здатність дивуватися і пізнавати, вміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях,

це націленість на відкриття нового і здатність до глибокого усвідомлення свого досвіду.

Еліс Пол Торренс визначає креативність (творчі здібності) як природний процес, який

породжується сильною потребою людини в знятті напруги, що виникає в ситуації

невизначеності і незавершеності.

Розвиток творчих здібностей виявляє в учнів прагнення до власної ініціативи, до

створення чогось нового, бажання розширити свій кругозір та наповнити новим змістом свої

пізнання. Педагог завжди повинен пам’ятати, що зайва вимогливість, критичність по

відношенню до підлітка може зашкодити його розкриттю у творчості, спілкуванні, так як

породжує невпевненість у ньому, тривожність.

Позакласна діяльність у цьому напрямку може здійснюватися в таких формах:

конкурси професійної майстерності, олімпіади за професією, тематичні вечори, «круглі

53

столи» (диспути), огляди досягнень науки і техніки, відеоподорожі і культурно-масові

заходи та творчі об'єднання за інтересами, зустрічі з випускниками навчального закладу,

новаторами виробництва, науково-технічні конференції, лекції та екскурсії.

Отже, система освіти, за «Національною доктриною розвитку освіти України у 21

столітті», має забезпечувати:

- формування особистості та професіонала-патріота України;

- формування навичок самоосвіти і самореалізації особистості;

- формування трудової і моральної життєво творчої мотивації.

Практика показує, що, якщо обраний напрям у навчанні відповідає психофізіологічним

і особистісним особливостям, інтересам і схильностям учня, то, незважаючи на підвищені

вимоги і збільшення навчального навантаження, стомлення і пов'язані з ним невротичні

явища спостерігаються набагато рідше, а ефективність навчання підвищується (Касаткіна,

Чистякова та ін,1994).

Учнівський колектив є могутнім стимулюючим засобом, який активізує діяльність

учня,отже для його згуртування дуже важливо спільне переживання одногрупників у ході

предметних олімпіад, спортивних змагань, підготовки і проведенні зборів, вечорів, які

супроводжують різну суспільну діяльність учнів, сприяють формуванню колективу,

зближують між собою учнів, навчають їх відчувати біль і радість іншого.

Процес адаптації включає в себе два аспекти - це, власне, професійна адаптація (коли

починається практика на виробництві) і соціально-психологічна. Професійна адаптація

виявляється у певному рівні оволодіння професійними навичками та вміннями, у формуванні

деяких професійно необхідних якостей особистості у розвитку стійкого позитивного

ставлення працівника до своєї професії. Соціально-психологічна адаптація полягає в

освоєнні соціально-психологічних особливостей організації, входженні в сформовану в ній

систему відносин, у позитивній взаємодії з її членами. Це включення працівника в систему

взаємовідносин організації з його традиціями, нормами життя, ціннісними орієнтаціями.

Професійна адаптація відіграє велику роль в ситуації входження в організацію майбутнього

фахівця, коли є в основному теоретичне уявлення про те, як відбувається робочий процес.

На етапі входження людини в новий для неї колектив, в організацію з установленими

правилами, традиціями повинна переважати стратегія адаптивної поведінки. Ця стратегія

дозволяє людині конструктивно увійти в технологічний процес, який характеризується

своїми нормативами, освоїти необхідні алгоритми праці, які визначаються внутрішніми

правилами і розпорядкам, вписатися в сформовані інформаційні потоки, систему ділових і

міжособистісних стосунків членів колективу.

54

ВИКОРИСТАННЯ ПРИКЛАДНИХ КОМП'ЮТЕРНИХ ПРОГРАМ ПРИ ВИВЧЕННІ

ПРОФЕСІЙНО-СПРЯМОВАНИХ ДИСЦИПЛІН

Мітін А. О.



Сучасне суспільство змінюється від ресурсномісткої економіки до економіки знань. Ця

тенденція існує у всіх сферах нашого життя. Для створення і розвитку нових технологій

потрібні кваліфіковані кадри – інформаційно грамотні, з винахідливим мисленням, які

вміють працювати з високою продуктивністю та ефективно спілкуватись. До того часу, коли

сьогоднішні студенти поповнять ряди працездатного населення, на ринку праці 90%

професій будуть так чи інакше пов'язані з використанням комп'ютерних технологій, що

вимагають відповідно, нових, більш глибоких і великих знань не тільки за своєю

спеціальністю але і в цифрових технологіях. Озброєння студентів знаннями і навичками

використання сучасних інформаційних технологій під час розв’язання конкретних

прикладних задач є одним із найбільш перспективних шляхів підвищення ефективності

навчання.

Для підготовки висококваліфікованих фахівців, які вільно володіють комп’ютерною

технікою та вміло застосовують її у своїй виробничій діяльності, доцільно використовувати

інформаційно-комунікаційні програми. Такий підхід дає можливість індивідуалізувати

процес навчання і контролю рівня знань, а також широко впроваджувати дистанційне та

самостійне навчання.

Excel – потужний табличний редактор, що дозволяє обробляти складні табличні дані,

але якщо скористатися вбудованими макросами (VBA), то можна отримати або створити

програму практично будь-якої складності і будь-якого призначення. В якості прикладів, що

ілюструють безмежні можливості Excel, наведемо ряд програм, розроблених в стінах нашої

лабораторії.

Практичні роботи, такі як перевірка розрахунків технологічних задач з будь-якої іншої

дисципліни вимагає, як правило, великих тимчасових витрат викладача, оскільки, хоча всі

студенти і використовують однакові формули, вони все одно отримують різні результати

вимірювань.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвитку у цьому напрямі.

Аналіз результатів експериментальної роботи дозволяє зробити наступні висновки:

55

використання IКT під час вивченні професійно-спрямованих дисциплін сприяє зміні

форм, методів і змісту навчання;

застосування професійних прикладних програм, дозволить підвищити рівень

професійної освіти студентів вищих навчальних закладів, сприятиме розв’язанню проблеми

неефективного використання навчального часу шляхом усунення, автоматизації і

алгоритмізації виконання рутинних однотипних обчислень студентами під час проведення

аудиторних і позааудиторних занять.

56

ВИКОРИСТАННЯ ПРОЄКТНИХ ТЕХНОЛОГИЙ У НАВЧАННІ

ЕЛЕКТРОЗВАРНИКІВ У МВМПУ З МЕТОЮ АКТИВІЗАЦІЇ ТВОРЧОЇ

ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Мудрова О.В.,



Сучасний розвиток технічного прогресу та життєві реалії ставлять до кваліфікованих

робітників все нові завдання.

Сучасний робітник повинен бути не тільки висококваліфікованим професіоналом своєї

справи, а й миттєво пристосовуватись до реалій виробництва та життя у цілому. Тому до

майбутніх кваліфікованих фахівців окрім професійних якостей, інформаційної грамотності

встановлюються вимоги використання творчого підходу до виконання професійних

обов'язків. Це включає в себе нестандартне мислення, здатність самостійно знаходити

рішення проблем, швидко приймати правильні рішення, знайти вихід з різних ситуацій,

здатність працювати в команді, ефективно спілкуватися, мати творчий підхід до справи та

високу продуктивність праці .

Під активністю особи в психології розуміється здатність людини проводити суспільно

значущі перетворення, що виявляється в спілкуванні, спільній діяльності, творчості.

Постійним спонукачем механізму пізнання є інтерес.

З метою розвитку компетенцій високого рівня учнів у своїй педагогічній діяльності я

активно впроваджую інформаційні технології в процесі підготовки учнів Це дає широкі

можливості використання різноманітних програмних засобів навчання і на їх основі -

різноманітних методів навчання

У своїй роботі я використовую проблемно-пошукові методи, методи роботи в малих

групах, в парах, метод мозкового штурму. Активно використовую такі форми уроку як

конференції, вікторини, провожу з учнями дослідницькі проекти.

Суспільна мотивація навчальної діяльності підсилює інтерес до роботи. Сучасна наука

вимагає не розвиток однієї особи, а колективу. Беручи участь в колективній праці чоловік,

пізнає не тільки інших, але і себе: хто він є, яку цінність представляє для тих, що оточують,

що він може. Перш за все, змінюється його відношення до себе, а потім і відношення

колективу, педагогів.

Тому окрему частину у моїй роботі займає використання методу учнівських

дослідницьких проектів за методикою «Intel® Навчання для майбутнього».

57

Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів - яку учні

виконують протягом певного відрізка часу. Метод проектів завжди припускає рішення якоїсь

проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів

навчання, а з іншого - інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, технології,

творчих областей. Результати виконаних учнями проектів повинні бути наявними, якщо це

теоретична проблема – то конкретне її вирішення, якщо практична – то конкретний

результат, готовий до впровадження.

Основна особливість дослідження в освітньому процесі - воно є навчальним. Головною

метою є розвиток особистості та отримання нових знань

Методика проведення проектів за програмою «Intel® Навчання для майбутнього»

передбачає використання комп’ютерних технологій

Комп'ютер стає потужним інструментом не тільки ілюстрації процесів, явищ, теорій,

тощо, адже й засобом розвитку мислення учнів, ефективного планування цілей навчання,

чітких критеріїв та оцінювання їх досягнень.

За допомогою інформаційно-комп'ютерних технологій завдання розвитку мислення

високого рівня можна вирішувати ефективніше. Так, для учнів з різним типом сприйняття –

надаються можливості мультимедіа; моделювання різноманітних технологічних процесів.

В ході проекту існують численні можливості для оцінювання і вимірювання прогресу

учнів.

Проект має зрозумілі цілі, які відповідають освітнім стандартам, і зосереджені на тому,

що будуть знання учнів у результаті навчання.

Введення учнів в проект відбувається через постановку питань, що пропонують учням

великі і грунтовні ідеї, в яких перетинаються безліч наукових дисциплін.

Завдання дослідницьких проектів забезпечують комплексність, мотивацію, наближення

до реального життя.

Досвідом проведення уроків з використанням інтерактивних технологій та методикою

проведення учнівських дослідницьких проектів я систематично ділюся з колегами.

Використовуючи у навчанні учнів методику проведення проектів за програмою «Intel®

Навчання для майбутнього» викладачі навчаються ефективному використанню та інтеграції

сучасних педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі;

створюють такі навчальні плани, які роблять процес навчання ще більш цікавим та

результативним, та таким, що сприяє підготовці учнів до економіки знань та надання їм

навичок ХХІ сторіччя.

58

ПРІОРИТЕТНІ ЗАВДАННЯ СИСТЕМИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

У СВІТІ РЕКОМЕНДАЦІЙ РОЗВИТКУ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

Ніколаєва Г.Л.

спеціаліст вищої категорії, викладач-методист, голова ЦК

Маріупольського будівельного коледжу

Необхідною умовою прогресу сучасного суспільства є розвиток людини. Кожна країна

сподівається на те, що нове покоління буде здоровим, здатним працювати, захищати

Батьківщину, жити відповідно до вимог суспільства і своїх потреб. Тому питання

підвищення загального рівня здоров’я нації (насамперед підростаючого покоління) є

сьогодні одним із головних пріоритетів держави.

Актуальні завдання морального, духовного, ціннісного розвитку молодого покоління,

підготовки до активної творчості та повноцінного життя визначені у законах України «Про

державну підтримку молодіжних і дитячих суспільних об’єднань», «Про загальну середню

освіту», «Про освіту», «Про позашкільну освіту», «Про фізичну культуру і спорт», у

нормативних документах – Національній доктрині розвитку фізичної культури і спорту,

Національній програмі виховання дітей та молоді в Україні, Резолюції Генеральної асамблеї

Організації об’єднаних націй «Спорт як засіб сприяння освіті, здоров’ю, розвитку і миру».

Сучасне суспільство висуває нові вимоги до освіти, головна мета якої полягає в

сприянні розумовому, моральному та фізичному розвитку особистості, всебічному розкритті

її творчих можливостей, забезпеченні умов для розвитку індивідуальності.

Аналіз системи освіти свідчить, що навчально-виховний процес перевантажений

предметами, які розвивають тільки розумові здібності, але не враховують зниження рівня

фізичного розвитку і погіршення стану здоров’я.

Науковці зазначають, що існуюча система фізичного виховання в Україні не досягає

поставленої мети - зміцнення здоров’я населення. Наразі спостерігається збільшення дітей з

хронічними захворюваннями. Протягом останніх років проводиться чимало досліджень,

присвячених вирішенню завдань забезпечення оздоровчого ефекту під час фізичного

виховання у закладах освіти.

Традиційні педагогічні засоби виховання, зміст й організація навчально-виховного

процесу щодалі не спрацьовують. Тому актуальним залишається пошук інноваційних

технологій організації фізкультурної освіти в навчальних закладах, особливо навчальної

діяльності, де панує стандартний підхід, розрахований на середнього студента.

59

Пріоритетним завданням системи фізичного виховання у світі рекомендацій

Національної доктрини розвитку освіти в Україні та в низці державних документів і програм

визначено формування відповідального ставлення людини до власного здоров'я як до

найвищої індивідуальної та суспільної цінності.

Здоров’язбережувальна педагогіка - одна з найбільш перспективних систем ХХІ

століття: погіршення стану здоров'я молоді, малорухливий спосіб життя змушує вчених-

фізіологів і викладачів фізичної культури продовжувати пошук шляхів залучення молоді до

регулярних занять фізичними вправами, працювати над формуванням позитивного ставлення

до спорту і розуміння необхідності рухової діяльності.

Проблеми здоров'я стали основним завданням суспільного і соціального розвитку,

зумовивши актуальність їх теоретичного і практичного розроблення, необхідність

розгортання відповідних наукових досліджень і відпрацювання методичних і організаційних

підходів до збереження здоров'я, його формування і розвитку

Основна мета сучасних досліджень викладачів фізичного виховання - розв’язання

проблеми збереження здоров’я та забезпечення гармонійного розвитку молоді засобами

фізичного виховання; виявлення педагогічних умов для забезпечення ефективної реалізації

здоров’язбережувальних освітніх технологій фізичного виховання.

Застосування сучасних здоров’язбережувальних технологій в освітньому процесі – це

одна з умов оптимізації процесу навчання та виховання на заняттях фізичної культури,

основоположний принцип фізичного виховання, який дозволяє викладачеві вести заняття з

більш високою ефективністю, сприяти збереженню психологічного і фізичного здоров'я.

Реалізація оздоровчої функції освіти потребує організації системної комплексної

роботи, здійснення якої можливе за такими напрямами:

- створення здоров’язбережувального середовища у навчальних закладах;

- формування здорового способу життя через зміст освіти;

- подальший розвиток фізкультурної та спортивно-масової роботи.

Створення безпечного освітнього середовища для розвитку здорової людини – одне з

основних завдань сучасного навчального закладу, який має повноцінно підготувати

особистість до самостійного життя, сформувати в неї свідоме ставлення до свого здоров'я,

створити всі передумови для того, щоб вона була щасливою.

На наш погляд, оздоровча спрямованість фізичного виховання у навчальних закладах,

інтеграція змісту навчальної дисципліни «Фізична культура» в поєднанні з використанням

інноваційних технологій і нових нестандартних підходів до навчання і виховання дають

змогу досягти очікуваного результату – сформувати гармонійно розвинуту

конкурентоспроможну особистість, здатну до самореалізації.

60

АКТИВНІ І ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ І ТЕХНОЛОГІЇ ПРОВЕДЕННЯ

ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ ДИСЦИПЛІН ЦИКЛУ

ПРОФЕСІЙНО-ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ У ВНЗ

Олейнікова Т.С.



У педагогічній практиці існує багато методів активного навчання, але більшість з них

передбачено використовувати на практичних, лабораторних або семінарських заняттях.

Інтерактивні методи навчання найважче впроваджувати саме на лекційних заняттях,

адже часто «лекція» розуміється як отримання готової інформації (тобто монолог викладача).

Лекція в коледжі відрізняється від класичної університетської лекції, і правильніше, її

назвати лекційним заняттям. Вона включає в себе майже всі різновиди занять, саме тому в

ній можуть поєднуватись різні методи та прийоми інтерактиву, а способи такого

використання завжди є актуальною проблемою.

У педагогічній практиці склалися й застосовуються кілька підходів до визначення видів

лекцій за способом викладання матеріалу: проблемна лекція, лекція - візуалізація, лекція-

прес-конференція, лекція-бесіда, лекція-дискусія, лекція із заздалегідь запланованими

помилками та ін.

Проблемна лекція будується таким чином, що пізнання студента наближається до

пошукової, дослідницької діяльності, щоб зумовити появу питання у студента. На початку

заняття створюється та озвучується проблема, вислуховуються припущення та гіпотези

студентів, проводиться аналіз цих припущень – розвиток гіпотези або «експеримент.

Рішення проблеми дається не одразу, а після розгляду, наприклад, «історичної довідки» з

винаходу та розвитку того чи іншого явища.

У порівнянні з звичайним викладанням тем, що проводилось раніше, відсоток

студентів, що запам’ятали та зуміли використати теоретичний матеріал збільшився на

третину.

При читанні візуальних лекцій в сучасних умовах є абсолютно необхідним застосування

сучасних мультимедійних засобів: проекторів, інтерактивних дошок. Звичайно ж, ці технічні

засоби вимагають нового рівня інформаційно-технічної культури викладача.

Нова інформація представляється студентам у вигляді так званих укрупнених

дидактичних одиниць (УДО). Інтерактивний плакат, як УДО, може забезпечити

61

індивідуальний темп навчання, гнучке реагування на ситуацію, що змінилася на занятті, і, що

важливо, системний підхід у навчанні.

Структурно інтерактивний плакат складається з плаката першого плану і ряду

підпорядкованих йому сцен. Це свого роду структура, з якої вимальовуються загальні

контури великої теми. І в той же час окремі компоненти плаката першого рівня дозволяють

отримати початкове уявлення про загальний зміст і сенс великого інформаційного блоку.

В порівнянні з роками викладацької діяльності, коли не було можливості

використовувати мульмедійне оснащення, по-перше, знизився відсоток «слабких» студентів,

що стали розуміти суть процесів та явищ, по-друге зросла зацікавленість абсолютно усієї

групи.

Активізація діяльності студентів на лекції-прес-конференції досягається за рахунок

адресованого інформування кожного студента особисто. У цьому відмінна риса цієї форми

лекції. Необхідність сформулювати питання і грамотно його задати активізує розумову

діяльність, а очікування відповіді на своє питання концентрує увагу студента.

Лекція із заздалегідь запланованими помилками (лекція-провокація). Ця форма

проведення лекції була розроблена для розвитку у студентів умінь оперативно аналізувати

професійні ситуації, виступати в ролі експертів, опонентів, рецензентів, виокремлювати

невірну або неточну інформацію. Для поточного аналізу отриманої інформації студенти на

заняттях - провокаціях використовують прийом «Іnsert». Він не тільки допомагає знайти

помилки у матеріалі, а й сприяє розвитку критичного мислення.

Реалізуючи на практиці викладені методи лекційних занять були сформовані

супроводжуючі проблеми впровадження активних та інтерактивних форм:

- навіть інтерактивні методи навчання не здатні подолати небажання студента брати

участь у процесі навчання;

- для деяких студентів активні методи постають чимось, що руйнує їх звичне уявлення

про процес навчання, що відповідно створює якийсь внутрішній дискомфорт;

- незважаючи на вислуховування різних думок, при виступі може домінувати думка

одного, якщо виступаючий психологічно домінує в групі;

Якщо викладач в належній мірі не володіє методиками інтерактива, то процес навчання

може перетворитися на звичайну анархію.

62

ОСОБИСТІСНО – ОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД В ФОРМУВАННІ

ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ УЧНІВ

Панченко Н. П.


Ромащенко К. В.

викладач «І категорії»

Маріупольський професійний ліцей сфери послуг і торгівлі

Процес перетворень в освітній системі України досить складний та багатоступеневий,

але він необхідний, оскільки наша держава обрала європейський вектор розвитку. Тому в

умовах реформування української освіти, переходу на багаторівневу підготовку професійних

кадрів, конкурентоспроможності фахівців на ринку праці, особливу актуальність набуває

проблема компетентнісного підходу. На разі у “Концепції розвитку професійної освіти і

навчання в Україні (2010 – 2020 рр.)” підкреслюється: розвинутому суспільству потрібні

сучасно освічені, моральні, заповзятливі люди, здатні самостійно приймати відповідальні

рішення в ситуаціях вибору, бути мобільними, динамічними, конструктивними фахівцями,

мати розвинене почуття відповідальності за долю своєї країни.

Професійно-технічна освіта є складовою частиною системи освіти України та вирішує

задачу кадрового забезпечення всіх сфер економіки, вчасності сфери послуг і торгівлі, і тому

є дуже привабливою для певної частини молоді. Для сучасної ПТО в усьому світі значущою

є тенденція до посилення орієнтації на суб'єктивний досвід учня професійно-технічного

навчального закладу, розвиток його творчості у поєднанні з відповідальністю за результат

своїх дій. Для виховання та підготовки конкурентоспроможного фахівця, який буде

задовольняти потреби суспільства, вимагає від сучасного випускника ПТНЗ високої

культури, глибокої моральності, сформованої системи цінностей і переконань, громадянської

позиції, зацікавленості в розвитку власного творчого потенціалу, здатності до інноваційної

діяльності, самовдосконалення, професійної активності та ін. Тому компетентнісний підхід

означає поступову переорієнтацію домінуючої освітньої парадигми з переважною

трансляцією знань, формуванням навичок на створення умов для оволодіння комплексом

компетенцій, що означають потенціал, здатності випускника до виживання і стійкої

життєдіяльності в умовах сучасного багатофакторного соціально-політичного, ринково-

економічного, інформаційно і комунікаційно-насиченого простору.

Щоб підготовити такого фахівця з усіх сучасних педагогічних технологій ми віддали

перевагу Особистісно – орієнтованій технології, яка передбачає співпрацю учня та

63

викладача на рівні особистих засад. При цьому навчанні учні отримують більше

самостійності, краще осмислюють мету та результати своєї праці, усвідомлюючи, що вони є

активними учасниками навчального процесу, а викладачі та майстри виробничого навчання

є доброзичливими наставниками, що зацікавлені у долі кожного учня.

Особистісно – орієнтована технологія навчання включає наступні технології:

інформаційні, «Створення ситуації успіху», саморозвитку,проектну. На наш погляд,

моніторинг результатів роботи з використанням особистісно-орієнтовного підходу в

навчанні полягає не тільки в кількості та якості оцінок, отриманих учнями, а передусім в

характеристиці їх інтелектуальних умінь, навичок, професійних компетенцій. Це поняття для

української педагогіки є відносно новими, тому і спостерігається різне їх розуміння:

компетенція – включає сукупність взаємопов'язаних якостей особистості (знань,

умінь, навичок, способів діяльності), що задаються стосовно певного кола предметів і

процесів, необхідних для якісної продуктивної діяльності по відношенню до них;

компетентність – володіння людиною відповідною компетенцією, що включає її

особистісне ставлення до неї та предмету своєї діяльності.

Традиційно показники компетентності, інформованості людини співвідносяться з її

віком, життєвим досвідом, а для молодого спеціаліста сфери послуг і торгівлі адаптація у

професійному швидкозмінному світі вимагає наявності певних якостей, які можна об’єднати

в поняття комунікативна компетентність.

Комунікативна компетентність є однією з провідних складових професійної

майстерності майбутніх працівників сфери обслуговування і торгівлі, діяльність яких

пов’язана з системою людських стосунків. Тому у викладача стає мета - навчити учня

професійно спілкуватися з людьми різного віку, різних професій і соціальних статусів,

дізнаватися про клієнта якомога більше, щоб потім максимально задовольнити бажання

клієнта в отриманні певної послуги до якості якої постійно підвищуються вимоги. От же

професійне становлення є центральною ланкою особистісно - орієнтованої професійної

освіти. Майбутній фахівець-учень розвивається у процесі професійного навчання й

виховання в ліцеї, освоєння професії в лабораторіях і майстернях, виконання професійної

діяльності на провідних підприємствах сфери послуг і торгівлі та готельного бізнесу.

Спираючись на викладене можна зробити висновок, що професійна

компетентністьсформована в професійно технічному закладі, за умови використання

особистісно – орієнтованого навчання,для майбутнього працівника сфери послуг і торгівлі є

не тільки чинником, але є засобом професійної адаптації й самореалізації особистості в

процесі трудової діяльності та роль її зростає в умовах інтеграції України в Європейську

спільноту.

64

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКИ ТА ФІЗКУЛЬТПАУЗИ ЯК ЗАСІБ АДАПТАЦІЇ

СТУДЕНТІВ ДО НАВЧАННЯ У ВНЗ

Півень О.А.



Проблема адаптації студентів до навчання у вищих навчальних закладах стоїть досить

гостро, особливо на перших курсах навчання. Негативно впливає на здатність до навчання

збільшення різних видів навантаження,а саме:

-психологічного – новий колектив та необхідність знайти у ньому місце, завоювати

певний авторитет;

-розумового – тривалість одного заняття збільшується вдвічі, ускладнюються

дисципліни, що вивчаються;

-фізичного – як правило, ВНЗ набагато більше звичайної школи і студенту за перерву

потрібно подолати велику відстань між аудиторіями чи корпусами) та ін..

Як відомо, фізичне виховання має декілька напрямків, а саме: загально-підготовчий або

загальної фізичної підготовки (зміст напряму полягає у широкій освіті в галузі фізичної

культури та досягненні базового рівня всебічного розвитку життєво важливих рухових

здібностей та умінь і навичок);

-професійно-прикладний напрямок або професійно-прикладної фізичної підготовки;

-спортивне тренування;

-фізична реабілітація

Методика проведення фізкультурних хвилинок полягає в тому, що кількістьть вправ

має становити 2-4 (вправи для рук і ніг, вправи для тулуба); тривалість виконання комплексу

– 3-5хв.; кількість повторень кожної вправи – 6-8 разів; амплітуда рухів – не велика;

гігієнічні вимоги – фізкультхвилинки необхідно проводити коли у студентів з’являються

ознаки втоми, зазвичай та при відкритому вікні.

Основні методичні умови підбору вправ в комплекс фізкультурних пауз полягають у

тому, що режим виконання вправ не повинен повторювати режим трудових дій, якщо в

процесі праці фізичне навантаження велике, то більшу кількість повинні складати вправи на

розслаблення; вправи повинні бути підібрані таким чином, щоб основне навантаження

припадало на м’язи та їх групи, які не приймали участі у трудовій діяльності.

Автором складено декілька комплексів вправ для використання на різних видах занять.

65

АКТУАЛЬНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ

ТЕХНОЛОГІЙ НА ЗАНЯТТЯХ З СОЦІАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН

Салькова Н.В.



Сучасне життя досить складно уявити без комп’ютера. В усіх сферах життєдіяльності

використовують інформаційні технології. В умовах нового типу суспільства, яке дуже

динамічно розвивається та змінюється, стає важливим необхідність зміни системи освіти.

Освітній простір перетворюється в інформаційний, в якому об’єми інформації розширюються,

а це потребує вдосконалення навчального процесу.

Метою сучасної освіти є подальший розвиток педагогічної системи на основі створення

умов для формування професійно компетентної, соціально активної, творчо самостійної особи

студента. Головним недоліком вузівської освіти при цьому є відсутність активної діяльності

студента, який досить часто пасивно сприймає інформацію, що не відповідає сучасним

потребам. При переході до інформаційного суспільства усе більш важливим для педагога стає

залучення студентів вузів до самостійної роботи для досягнення заданої якості підготовки

кадрів до продуктивної професійної діяльності в умовах модернізації освіти, реалізації сучасних

технологій навчання.

Тому останнім часом активно розглядається питання про використання електронних

освітніх ресурсів у процесі викладання соціальних дисциплін. ІКТ істотно оптимізують

навчальний процес – роблять його більш цікавим, емоційно насиченим, динамічним і

наочним; підвищують мотивацію навчального предмета; реалізують принцип розвиваючого

навчання.

Використання електронних ресурсів у навчально – виховному процесі дозволяє

перейти від навчання, в основі якого — інформація, почута з вуст викладача або прочитана в

підручнику, до навчання через сприйняття інформації з електронних ресурсів, Інтернету,

навколишнього середовища тощо. Викладач може організувати дослідницьку діяльність

студентів, зорієнтувати в індивідуальному пошуку інформації, навчити оцінювати надійність

різних інформаційних джерел, створювати власні електронні продукти (мультимедійні

презентації, відеороліки).

Основною метою використання ІКТ на заняттях з історії України є досягнення

поглибленого розуміння та осмислення навчального історичного матеріалу, образне

сприйняття, посилення емоційного впливу історії на особистість студента, його перенесення

66

у період вивчення. Все це відбувається за рахунок карт, схем, навчальних картин, відео- та

аудіокоментарів, історичних фільмів, презентацій, які представлені в електронному варіанті.

Наочним посібником слугують мультимедійні презентації. Це найпоширеніша форма

організації навчання із застосуванням комп’ютера на заняттях з соціальних дисциплін.

Програма Power Point дає можливість використовувати карти, малюнки,схеми, портрети

історичних діячів, відеофрагменти, графіки, діаграми тощо.

Добре підготовані та методично продумані слайди - це найкращий вид унаочнення, що

дозволяє підійти до процесу навчання творчо, урізноманітнити способи подачі матеріалу,

поєднувати різні організаційні форми проведення занять із метою отримання високого

результату.

Наступний вид - це застосування відеоматеріалів у ході вивчення історії. Вони

дозволяють нам наочно побачити ту чи іншу подію, відчути свою причетність, зануритись в

епоху.

Для більш глибокого засвоєння матеріалу і контролю знань використовую різного

роду тести ( на основі Miсrosoft Word) або уже готові, яких зараз дуже багато в мережі

Інтернет. Тести можуть бути у традиційному вигляді і можуть бути представлені у вигляді

малюнків, зображень, фотографій.

І звичайно ж, важливим елементом педагогічного процесу є проектна

діяльність. Студенти, залучені до участі у проектах, вчаться використовувати знання як

інструмент для розвязання життєвих проблем; цілеспрямовано використовувати свій

потенціал як для самореалізації у професійному і особистісному плані, так і в інтересах

суспільства, держави, генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення й нести за них

відповідальність.

Отже, вдало підібрані ІКТ забезпечують розвиток творчих здібностей, стимулюють

пізнавальну активність, емоційну сферу та інтелектуальні почуття студентів. При цьому

підвищується їх працездатність, зацікавленість різними видами діяльності, поліпшується

просторова уява, пам’ять, логічне мислення, розширюється світогляд.

Завдяки поєднанню традиційних педагогічних технологій та ІКТ вдається зробити заняття

більш насиченим та цікавим, донести більше інформації до кожного студента.

67

ВИКОРИСТАННЯ ІГОРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПІД ЧАС ЗАНЯТЬ ПО

СПЕЦДИСЦИПЛІНАМ

Ступнік О.О.



З давнини гра використовувалася як засіб навчання. Гра - це вид діяльності в умовах

ситуацій, спрямованих на відтворення та засвоєння суспільного досвіду, в якому складається

й удосконалюється самоврядування поведінкою.

Актуальність гри в навчальному пізнанні в даний час підвищується в зв'язку з

доступністю різних джерел пізнання, наростанням обсягу різноманітної інформації, що

поставляється телебаченням, відео, Інтернетом.

Важливим завданням освіти стає розвиток у студентів інтересу до самостійного відбору

інформації та її активного використання. Це можна досягти за участю в дидактичних іграх,

що дають можливість на практиці проявити свої здібності, демонструвати знання і вміння.

Педагогічна гра, на відміну від ігор взагалі, володіє істотними ознаками - чітко

поставленою метою навчання і відповідним їй педагогічним результатом, який може бути

обґрунтований і представлений в чистому вигляді.

Ігрова діяльність виконує такі функції:

- розважальну;

- комунікативну;

- самореалізації;

- терапевтичну;

- діагностичну;

- корекції;

- міжнаціональної комунікації;

- соціалізації.

Ігрові технології мають потенціал подолання однобічності інтелектуального розвитку,

використання в сучасній освіті тільки вербальних засобів комунікації, раціональних методів

навчання.

Одним із пріоритетів сучасної системи освіти стає досягнення нового освітнього

результату - формування компетентностей студентів.

.

68

Таблиця 1 Компетентності , які формуються під час гри

В ході гри Вам необхідно ... Компетентність

Проаналізувати ситуацію і виявити проблему Соціальна

Виконати завдання за інструкцією Комунікативна

Використати деталі з різних джерел Інформаційна

Структурувати наявну інформацію Готовність до самоосвіти

Вміти представляти і відстоювати свою точку зору Технологічна

Використовувати ресурси інших людей Готовність робити

усвідомлений вибір

Найбільш часто в педагогічній практиці зустрічаються ігри:

- ділові;

- організаційно-діяльні;

- рольові;

- інноваційні гри;

- дидактичні.

Систематичне і цілеспрямоване використання ігрових методів може дати певні

результати, як в зміні основних якостей особистості, так і в результативності навчальної


69

РЕАЛІЇ ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНЦІЙ МОЛОДШИХ СПЕЦІАЛІСТІВ

Тарнавська І.О.

викладач спеціаліст


Перспективи підготовки молодшого спеціаліста спрямовано на становлення

самостійної, життєздатної людини як унікального духовного створіння в умовах навчання та

виховання.

На сучасному етапі соціально доцільним стає створення такої освітньої системи,

використання таких методів і прийомів, які сприяють формуванню самостійної, автономної

особистості, здібної до визначення та реалізації цілей власного розвитку та подальшого

розвитку суспільства.

За Ельконіним на кожному віковому етапі одна із сфер розвитку суб’єкта стає ведучою,

вирішуючи завдання розвитку, що стоять перед сімнадцятирічною людиною. У коледжі

навчається молодь, для якої головним стає самовизначення та професійна діяльність.

Ведучою сферою, в межах якої відбувається її розвиток – це діяльність.

Наше завдання, як начального закладу вищої школи – надати можливість молодим

громадянам країни самостійно навчатися та розвиватися протягом всього життя.

Аналізуючи робочі програми навчальних дисциплін «Алгоритми і структури даних»,

«База даних», «Основи патентознавства», ми прийшли до висновку, що для самостійної

роботи із ста відсотків навчальної діяльності студента надається на самостійну роботу від

тридцяти до сорока шести відсотків. І це не випадково. На нашу думку такий розподіл

навчального часу обумовлено психолого-педагогічними та віковими можливостями молоді.

Для того, щоб підготувати конкурентоспроможного молодшого спеціаліста в коледжі,

ми зосередили напрямок наших науково-методичних зусиль на формуванні системи роботи з

самостійної діяльності студента.

Нижче наведу алгоритм роботи педагога з формування навичок виконання самостійної

роботи за програмою навчальних дисциплін.

1. Знайомство студентів з новою темою.

Форма викладання – лекція, електронна презентація.

2. Самостійне вивчення теми.

Мета: Поглиблення знань з теми.

Технологія викладання – «перевернуте навчання».

3. Виступи студентів на заняттях.

70

Методи та форми: «мозковий штурм», доповіді,…

4. Виконання лабораторно-практичних робіт в кабінеті обчислювальної техніки.

Мета: Закріплення отриманих знань.

Методи та прийоми: індивідуальні завдання для кожного студента.

Лабораторно-практичні роботи є основною формою роботи в кабінеті обчислювальної

техніки, які продовжують шлях формування компетенцій. Їх призначення – закріплення

вивченого матеріалу, перевірка отриманих знань та умінь. Викладач готує індивідуальні

завдання для студентів. Таким чином створюються умови для набуття практичних вмінь

студентами.

Систематична робота з розвитку самостійної роботи студента забезпечить:

створення практичних навичок і вмінь щодо виконання програмних вимог;

розвиток здібностей, необхідних для ефективної професійної діяльності;

оволодіння інформаційними ресурсами навчального процесу.

Насамперед обраний нами шлях викликано сучасними технологіями навчання як

інструментом формування компетенцій молодших спеціалістів.

71

ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ СТУДЕНТІВ НА ЗАНЯТТЯХ

ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ТА У ПОЗАКЛАСНИХ ЗАХОДАХ

Тищенко К.П.



В умовах розбудови України як суверенної держави перед навчальним закладом стоїть

складне і відповідальне завдання – виховати високоморальне, національно свідоме

підростаюче покоління, патріотів своєї Батьківщини, спадкоємців і продовжувачів

прогресивних національних традицій.

Основою духовного життя людини, її прагнення до волі та процвітання України є

патріотизм. Він становить складову частину національного світогляду і поведінки людини у

її ставленні до рідного народу, до інших націй і народностей. Патріотизм студентської

молоді має ґрунтуватись на історико – культурних традиціях народу, знанні героїчного

минулого воїнів Київської Русі, Українського козацтва, Січових стрільців, борців з

німецьким фашизмом. Найсуттєвішим у військове – патріотичному вихованні є пробудження

духовності на національних, загальнокультурних засадах.

Національно – патріотичне виховання здійснюється за напрямами:

державний – базується на забезпеченні державою системи військово – патріотичного

виховання;

соціальний – ґрунтується на вивченні норм моралі, їх дотриманні, орієнтований на

усвідомлення пріоритету загальнолюдських цінностей та інтересів. Виховання шанобливого

ставлення до культури, історії, мови, звичаїв і традицій українського народу;

військовий – передбачає вивчення військової історії України, переможних битв

українського війська, основних зразків техніки і озброєння Збройних Сил України, набуття

початкових навичок користування ними. Підвищення фізичної загартованості в інтересах

підготовки до захисту Вітчизни;

психолого – педагогічний - ґрунтується на вивченні психологічних особливостей

молоді, їх урахування у процесі підготовки юнаків до військової служби;

правовий – передбачає формування глибоких правових знань, прищеплення високої

правової культури.

Методами національно – патріотичного виховання є:

переконання – формування впевненості у суспільній корисності діяльності з

підготовки до захисту Вітчизни;

72

стимулювання – реалізується в різноманітних формах заохочення і змагання;

особистий приклад – діяльність вихователя, який має бути взірцем для молоді, має

забезпечувати педагогічні вимоги, вміє давати доручення і перевіряти їх виконання;

самопідготовка – процес активного формування і самовдосконалення молодої

людини, виховання почуття патріотизму, яке реалізується шляхом самозобов’язання,

самостійного навчання та самоконтролю.

Національно – патріотичне виховання здійснюється у формі лекцій, бесід, урочистих

реквієм-мітингів, спортивних свят, екскурсій до музеїв військових частин, зустрічей із

ветеранами війни, праці та військової служби, походів місцями бойової слави, пошукової

роботи та ін.

Система національно - патріотичного виховання потребує нових підходів, матеріально-

технічного забезпечення, використання інноваційних методів і форм роботи з

молоддюРезультативність і якість виховання патріотично налаштованої особистості

залежить від послідовності та системності у проведенні комплексу заходів, спрямованих на

розвиток патріотичного руху.

І тільки налагоджена спільна робота заступника директора коледжу з виховної роботи,

викладача курсу «Захист Вітчизни», фізичного виховання, класних керівників, всього

педагогічного колективу дає позитивні результати з питань патріотичного виховання

студентів.

Велику роль у фізичній підготовці юнаків до військової служби мають заняття фізичної

культури. На заняттях формуються якості, необхідні солдату: висока працездатність,

витривалість, чітка координація і точність рухів.

Під час занять із допризовної підготовки студенти знайомляться із специфікою

військової праці, готуються до виконання обов’язків солдата. Дізнаються про особливості

служби в Збройних Силах України, виховують в собі якості, необхідні майбутньому воїну.

Програма курсу «Захист Вітчизни» дозволяє під час вивчення кожної теми використовувати

матеріали із життя воїнів у мирний час і широко використовувати на заняттях приклади

героїчного минулого українського народу, його Збройних Сил. На заняттях з вогневої

підготовки надається можливість показати переваги нашої стрілецької зброї. Вивчення

військової присяги дозволяє розкрити важливі вимоги до морально – бойових якостей воїнів,

формує почуття національної гордості за Збройні Сили, за свою Батьківщину.

Однією з ефективних форм національно – патріотичного виховання є позакласна

робота, що включає пошукову роботу,волонтерський рух,відзначення пам’ятних дат з історії

української державності. До Дня вигнання з України нацистських загарбників, Дня козацької

слави, Дня Перемоги проводяться виховні години, бесіди, спортивні свята тощо.

73

ЗАСТОСУВАННЯ ГАДЖЕТІВ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ

Федишин О.О.



На сьогодні нові інформаційні технології використовуються у всіх галузях діяльності,

зокрема і в освітній. Відійшли у минуле всі ті процесори, громіздкі монітори, клавіатура, які

займають багато місця. Їх місце зайняла велика кількість нових, компактних пристроїв та

різних носіїв інформації, які називаються – гаджети.

Ми всі маємо мобільні телефони, але не завжди повноцінно їх використовуємо. Проте,

варто відзначити, що сучасна молодь в більшій мірі застосовує свої компактні пристрої для

прискорення та полегшення роботи на уроці чи парі, фотографує задачі, які були попередньо

зроблені колегою, шукає відповіді на питання контрольної в інтернеті та інше. Але це далеко

не весь перелік послуг, які дозволяють здійснювати наші телефони.

На даний момент ми маємо більш комунікабельні і мінімалізовані смартфони, які нічим

не поступаються нашим персональним комп’ютерам. Та саме смартфони є майбутнім для

хай-тек технологій, адже вони полігамні у своїх функціях. Тому, на сучасному етапі

навчання використання гаджетів дозволяє:

– не друкувати теми практичних занять, а просто скопіювати їх у смартфон;

– не переписувати розклад, а просто сфотографувати;

– не купувати багатотомного словника, а просто скачати його;

– не переписувати статтю, а оформити її в текстовий документ та зберегти в смартфоні.

Новітні технології дають можливість покращити процес навчання у школах та ВНЗ.

Навчання стало набагато простішим. Вільний доступ до інформації, легкість комунікації між

викладачами та учнями. Школярі та студенти можуть використовувати гаджети в якості

органайзерів, роблячи помітки та нагадування щодо навчання, вносити до календаря

розклади уроків та домашні завдання.

За допомогою гаджетів ми можемо здійснити віртуальну подорож, побувати у будь-

якій країні, побачити увесь світ лише натиснувши одну клавішу!

При цьому, перелічуючи усі вищеназвані переваги гаджетів, не слід забувати про

планшети, електронні книжки, айпади та кишенькові персональні комп’ютори, які

забезпечують більш високу швидкість роботи зі стандартними додатками.

Отже, використання гаджетів студентами дає їм можливість зекономити час і полегшує

виконання завдання на парах.

74

Застосування на заняттях гаджетів є дійсно дуже доцільним. Особливо це стосується

старшої школи. Швидкий розвиток ІКТ вимагає від педагогів постійного вдосконалення,

перегляду своїх старих прийомів і методів відповідно до вимог сучасного суспільства.

Використовуючи в навчальному процесі гаджети, учитель робить навчання цікавішим,

жвавішим, переносить його у іншу площину.

Переваги гаджетів та сучасних технологій у процесі навчання.

Вільний доступ до будь-якої інформації

Економія часу та коштів

Дистанційне навчання

Незважаючи на усі плюси використання технологій, батькам слід контролювати цей

процес. Адже, вільний доступ до інтернету — це ризик потрапити на небезпечну для дитини

інформацію чи людину. Не варто забувати, що які б розумні технології не були — вони лише

інструмент, а основна місія у піклуванні за дитиною лежить на батьках.

Без тестів сьогодні не обходиться жоден викладач, будь то шкільний учитель чи

професор багатотисячного онлайн-курсу. Вибір варіанту з декількох - не єдина можливість: в

опитування можна вставляти картинки і відео, змінювати формати завдання майже до

безкінечності.

Також одним з переваг використання гаджетів на занятті для є виключення

переміщення студентів до комп’ютерного класу, тестування або пошук певної інформації

можно проводити безпосередньо в аудиторії. Також до переваг використання гаджетів

можна віднести проведення тестування для потоку студентів, коли в комп’ютерних класах

для одночасного проведення тестування буде бракувати місць для студентів.

Існують різні сервіси, які полегшать підготовку і проведення тестування, а саме:

GOOGLE ФОРМИ, QUIZLET, PROPROFS, KAHOOT!, CLASSMARKER, PLICKERS, EASY

TEST MAKER.

75

ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНО САМОСВІДОМОЇ

ОСОБИСТОСТІ ЗАСОБАМИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

НА УРОКАХ ТА В ПОЗАУРОЧНІЙ РОБОТІ

Ясинська А.І.



Одним із пріоритетних напрямів освіти, визначених Законом України «Про освіту» та

Концепцією національно – патріотичного виховання молоді є виховання в учнів любові до

України, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв,

державної та рідної мови, національних цінностей українського народу, а також цінностей

інших націй і народів, свідомого ставлення до себе, оточення та довкілля.

Виховання особистості, розвиток її духовної сфери та утвердження моральних

цінностей є одним із пріоритетних завдань викладачів української мови і літератури та інших

суспільних дисциплін. Перебіг процесу набуття учнем певних морально-духовних цінностей

значно прискорюється за умови створення середовища, яке демонструє певні зразки

морально-духовного життя і ставить учня в позицію суб’єкта суспільно значущої дії.

Важливим аспектом формування національно самосвідомої особистості є виховання

поваги та любові до державної мови.

Виховання учнів в професійно-технічних навчальних закладах засобами художньої

літератури здійснюється не тільки на уроках, а й у процесі найрізноманітніших позакласних

заходів. Мета цих заходів – удосконалювати розумові здібності учнів, сприяти розвитку

здібностей, задовольняти духовні потреби, раціонально використовувати їх дозвілля,

утвердження принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, милосердя,

патріотизму, доброти та інших доброчинностей.

В рамках роботи над методичною проблемою училища викладачі Ясинська А.І., Боєва

О.І. та Мальцева О.О. розробили і провели уроки та цикли заходів, що є запорукою

національно-патріотичного виховання молодого покоління.

У 2011 році викладачем Ясинською А.І. був розроблений проект «Значення творчості

О. Кобилянської», який презентований на відкритому регіональному уроці з

медіапрезентацією, де була здійснена віртуальна подорож в Буковину «Обличчя та кольори

України». В рамках цього проекту учнями були підготовлені презентації про письменника

Юрія Федьковича, українського актора і продюсера кіно Івана Миколайчука, композитора

Сидіра Воробкевича, співака Володимира Івасюка. Учням була запропонована он-лайн

76

екскурсія музеєм Ольги Кобилянської в Чернівцях та подорож за картою «Історико-

етнографічні регіони України».

Перший цикл заходів – «Життя і творчість Великого Кобзаря» розпочався у 2014 року.

З метою гідного відзначення 200-річного ювілею видатного сина українського народу

Т.Г.Шевченка викладачем Ясинською А.І. проведений відкритий регіональний

інформаційний захід у вигляді віртуальної екскурсії до Національного музею Тараса

Шевченка в Києві - провідному закладові України та світу із шевченкознавства, з

використанням Он – лайн матеріалів, надані директором Національного музею Тараса

Шевченка в Києві Ларисою Скорик. На заході познайомилися з малярською спадщиною Т.Г.

Шевченка, що входить в золотий фонд української культури.

У рамках обласної Інтернет – конференції викладачів-філологів були презентовані

учнівські проекти за творчістю Ліни Костенко (2015) - «80-річчя з дня народження»

(викладач Ясинська А.І.) та життя і творчість Івана Франка (2016) - до 160-річчя з дня

народження (викладачі Ясинська А.І., Боєва О.І., Мальцева О.О.), які ввійшли до другого

циклу «Славетні ювіляри української і світової літератури»

При підготовці уроків та заходів викладачами активно використовуються сучасні

електронні засоби навчання: мультимедіапроектор, електронна презентація, відеоматеріали,

музикальний і пісенний супровід, фотоматеріали, матеріали українського те5лебачення,

видання творів, живий голос Ліни Костенко, відеоматеріали з українськими захисниками,

звучали поетичні твори, покладені на музику, виконаних українськими співаками. Слухачі

побачили фотомонтаж с чудовими українськими пейзажами.

Література – самостійний вид мистецтва, здатна емоційно схвалювати учнів, викликати

у них роздуми про життя, людей, людські взаємовідносини.

Будуть змінюватись часи, навчальні заклади вирішуватимуть нові завдання, проте

актуальною є і буде одна проблема – виховання громадянина України, який знає і пам'ятає

свій рід, цінує минуле і буде гідно творити майбутнє. Слово було і залишається найтоншим

доторканням до серця.

77

КУЛЬТУРА І МИСТЕЦТВО

ПРОБЛЕМА КОМПЛЕКСНОГО НАВЧАННЯ У МУЗИЧНОЇ ПЕДАГОГІЦІ

Іванова О.В.

Методист,викладач вищої категорії

ВНЗ КФВ «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ КОЛЕДЖ МИСТЕЦТВ»

Попова С.В.



Приєднання до музики вводить дитину в світ хвилюючих, радісних переживань,

відкриває їй шлях естетичного освоєння життя у відповідності з його віком. Щоб відкрити

перед юним музикантом вікно у світ музичного мистецтва, необхідно розвивати його

всебічно, іншими словами – увесь комплекс його творчих здібностей, як інтелектуальних,

так і емоційних.

У різні історичні епохи видатні педагоги-музиканти підкреслювали значущість

всебічного музичного навчання і виховання дітей, неодноразово вказуючи на негативні

сторони їх вузькопрофесійного і одностороннього музичного розвитку. Саме ці

методологічні принципи стали основою і склали надалі зміст так званого нового напрямку в

сучасному музичному навчанні, яке і сьогодні в світі музичної педагогіки називають

комплексним.

Незважаючи на відносну новизну терміна «комплексне навчання», історія музичної

освіти констатує про існування і значимості аналогічного по суті цього терміну музично-

педагогічного напряму, до якого можна віднести діяльність кращих педагогів-музикантів, які

досягли найвищої майстерності в своєму мистецтві. Серед них яскраві представники західно-

європейської, а також азербайджанської школи.

Представники цього напряму дотримувалися інтегрованого підходу до музичного

навчання і виступали проти вузько-диференційованого. Наприклад, Р. Шуман, Ф. Шопен.

Ідея про всебічної освіченості музиканта була провідним принципом педагогіки

Г.Г.Нейгауза, який вважав, що різні проблеми фортепіанної педагогіки виникають, головним

чином, тому, що викладачі музики не здатні користуватися комплексним методом.

Комплексного методу музичного навчання дотримувалися і талановиті

азербайджанські педагоги, такі як Уз.Гаджибеков, К. Караєв, К. Сафаралієва, Р. Атакишиев.

78

Яскравим прикладом розуміння та пошуком конкретних форм практичної реалізації

всебічного гармонійного музичного розвитку учнів є педагогічний колектив школи-студії

Бакинській Музичній Академії ім.Уз.Гаджибейли. Викладачі Музичної Академії спочатку

експериментально, а в даний час вже і апробованого в навчально-виховному процесі

використовують комплексне навчання: створення циклу факультативних предметів, які

взаємодіють з блоком основних спеціальних дисциплін.

Оригінальне і новаторське втілення змісту комплексного навчання було

експериментально впроваджено в навчальний процес школи-студії, що являє собою спробу

тематичного об'єднання змісту різних музичних дисциплін в єдину навчально-виховну

систему, що базується на принципі взаємодії та набуття учнями музичних знань, умінь і

навичок. Зміст спеціальних факультативних занять у комплексі об'єднувало і інтенсивно

розвивала систему музичних знань, умінь і навичок, які формуються в процесі основних

музичних дисциплін, що вивчаються учнями. Таким чином, експериментальна форма

комплексного навчання, створена на базі школи-студії придбала новаторський зміст. Його

суть полягає у взаємодії спеціальних і факультативних предметів, а саме, у процесі

факультативного навчання учнів інтенсивно вдосконалюються і закріплюються ті спеціальні

музичні знання, вміння і навички, розвиток яких здійснюється на спеціальних музичних

дисциплінах: заняття за фахом, уроки сольфеджіо, гармонії, музичної літератури, хору і так

далі.

Таким чином, комплекс основних (спеціальних) і факультативних форм навчально-

виховної підготовки інтегративно сприяє ефективності загального музичного розвитку і

виховання учнів. Сутність цієї інтеграції дозволила визначити зміст комплексного музичного

навчання:1) як систему навчально-виховного процесу; 2) інтеграції циклу основних і

факультативних дисциплін.

Комплексний підхід може використовуватися у викладанні окремих предметів.

Наприклад, на уроках сольфеджіо у музичних коледжах.

Сольфеджіо, як музично-теоретична дисципліна, відіграє велику роль у формуванні

слухового сприйняття музиці. Існують різноманітні способи реалізації комплексного підходу

в цьому напрямку.

Комплексний підхід забеспечує:

1. Різноманітність видів діяльності на уроці.

2. Створює умови для поступового освоювання навчальної програми кожним

студентом на своєму рівні.

3. Розвиток асоціативного образного мислення.

79

РОЗВИТОК ВНУТРІШНЬОГО СЛУХУ НА УРОКАХ СОЛЬФЕДЖІО В

ШКОЛАХ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

Євсеєва Г.В.

спеціаліст II категорії, викладач музично-теоретичних дисциплін

Вищого навчального закладу комунальної форми власності «МКМ»

Важливим аспектом викладацької діяльності є розвиток музичного слуху. В свою чергу

музичний слух складається з зовнішнього та внутрішнього. Зовнішні прояви музичного

слуху – це результат внутрішнього їх осмислювання, внутрішнього слуху. Тому дуже

важливо розвивати саме внутрішній слух, який, як корінь дерева, як фундамент будови

прихований, але в той же час виконує дуже важливу функцію – корінь тримає крону дерева,

фундамент – будинок, а внутрішній слух – основа виконавської діяльності музики.

Багато музикознавців говорять про важливість розвитку музичного слуху і

внутрішнього, в тому числі, однак мало хто пропонує шляхи усування недоліків

внутрішнього слуху. Ми будемо намагатися заповнити ці ланки, яких недостає в ланцюзі

музикознавчої літератури.

Метою даної роботи є визначення сутності внутрішнього слуху та методів його

розвитку на уроці сольфеджіо в школах естетичного виховання.

Відомо, що внутрішній слух – це здатність людини до внутрішнього відображення

музичних звуків без жодної опори на зовнішнє звучання. Розрізняють пасивний та активний,

некоординований з голосом та координований з голосом внутрішній слух. На уроках

сольфеджіо необхідно пасивну форму внутрішнього слуху переводити в активну, зробити

внутрішнє інтонування більш чітким, навчить активно користуватися цією здібністю у

відповідності до все зростаючих музичних задач, які повстають перед учнями. Відповідно

некоординований з голосом внутрішній слух необхідно поступово переводити в

координований.

Для розвитку внутрішнього слуху рекомендуємо наступні форми роботи:

1. Вокально-інтонаційні вправи:

- Спів гам методом: 1 звук вголос – 1 подумки; стійкі ступені вголос – нестійкі –

подумки або навпаки, каноном в терцію.

- Кожен з учнів співає певну ступінь ладу, вступаючи по черзі, щоб утворилася гама

або той або інший вивчений твір.

- Спів секвенцій: 1 ланка вголос, 1 – подумки чи по черзі між кількома учнями.

80

- Спів акордових послідовностей: по черзі кожного з голосів окремо, послідовно

кожного акорду або одразу всіх голосів акордової послідовності в гармонічному виді всіма

учнями класу.

2. Сольфеджування: спів номерів 1 такт – вголос – 1 подумки; спів номеру по черзі між

учнями (2-4 такти на кожного учня). Необхідно добиватися безперервного, якісного

виконання, щоб учні емоційно відчули твір, кожен представляючи себе окремою складовою

всієї мелодії.

3. Слуховий аналіз. Для визначення окремих інтервалів та акордів зручно

користуватись відповідними піснями, початкові 2-3 звуки яких співпадають з даним

інтервалом або акордом. Співзвучча, що програється, стимулює в учня процес внутрішнього

інтонування продовження пісні, що звичайно удосконалює внутрішній слух (варіанти пісень

на конкретні інтервали та акорди можна знайти в методичній роботі).

4. Диктант як одна з провідних форм роботи на уроці сольфеджіо також значною

мірою сприяє розвитку внутрішнього слуху учнів. Бо подумки інтонуючи мелодію та

диригуючи, учень постійно стимулює власний внутрішній слух.

Таким чином, всі основні форми роботи в класі сольфеджіо спрямовані на неминучість

активного прояву внутрішнього слуху.

Робота над внутрішнім слухом повинна проводитись учнем також і вдома. В якості

домашніх завдань рекомендуємо наступні:

- Підбор на інструменті учнем знайомої мелодії співаючи її подумки;

- Підбор акомпанементу до диктанту, по можливості не граючи, а лише подумки

інтонуючи його.

- Якнайбільше слухати вдома музику, накопляючи власний досвід, а потім, співати

улюблені твори подумки.

Якщо зобразити музичний слух у вигляді дерева, то різновиди зовнішнього музичного

слуху: інтонаційний, ритмічний, ладовий тощо будуть гілками, а різновиди внутрішнього

слуху – корінцями дерева. Власне ствол дерева музичного слуху є поєднанням зовнішнього

та внутрішнього музичного слуху, що має функцію обміну між ними інформацією. З

зовнішнього середовища ми одержуємо характеристики багатьох музичних звуків,

засвоюємо їх, запам’ятовуємо, аналізуємо внутрішнім слухом, після чого віддаємо назад

зовнішньому слуху у вигляді різних проявів музичності: гри на музичному інструменті,

співу, тощо.

Спрямовані на організацію внутрішнього слуху форми роботи на уроках сольфеджіо

повинні виховувати чисте, обдумане, виразне інтонування, важливе для виконавця будь-якої

спеціальності.

81

РОЛЬ КОНЦЕРТМЕЙСТЕРА У РОБОТІ З ВОКАЛІСТАМИ

Ковальова Л.І.



Концертмейстерське мистецтво вимагає високого музичного мистецтва, художньої

культури та особливого покликання.

Мистецтво акомпанементу - це такий ансамбль, в якому фортепіано належить велика

роль далеко невичерпного чисто службовими функціями гармонійної і ритмічної підтримки

партнера. Правильніше було б ставити питання не про акомпанементі (тобто про якесь

підігрувані солісту), а про створення вокального або інструментального ансамблю.

Терміни «концертмейстер» і «акомпаніатор» не тотожні, хоча на практиці і в літературі

часто застосовуються як синоніми.

Функції концертмейстера, працюючого з солістами, носять значною мірою

педагогічний характер, оскільки вони полягають, головним чином, в разучивании з солістами

нового репертуару. Ця педагогічна сторона концертмейстерської роботи вимагає від піаніста,

крім акомпаніаторського досвіду, специфічних навичок і знань з області суміжних

виконавських мистецтв, а також педагогічного чуття і такту.

Досвід показує, що головною відмінною рисою концертмейстерської діяльності є

необхідність розвитку навичок і умінь слухати не тільки себе, але і соліста. Саме в подвійній

концентрації і активності слуховой уваги піаніста прихована головна риса

концертмейстерської діяльності.

Для того, щоб концертмейстер міг бути зручним партнером, для того, щоб міг бути

справжнім помічником соліста, повинен володіти мистецтвом швидкої орієнтації в нотному

тексті. Акомпаніатору необхідне музичне охоплення, бачення всього твору: форми,

партитури, що складається з трьох рядків; це і відрізняє концертмейстера від піаніста -

соліста. В цьому і полягає специфіка його професії.

Концертмейстер повинен володіти рядом позитивних психологічних якостей. Воля і

самовладання - якості, необхідні концертмейстеру.

Одним з важливих аспектів діяльності концертмейстера є здатність швидко читати з

листа. При цьому хоча б попередній перегляд твору в цілому обов'язковий навіть при самих

мінімальних вимогах осмисленого виконання.

Професійні виконавські якості складаються на основі поєднання чисто піаністичних

навичок, музично-теоретичних знань, вміння осягати сенс музики і втілювати в конкретному

82

звучанні. Важливою умовою професіоналізму є наявність у концертмейстера виконавської

культури, яка передбачає відображення його естетичного смаку, широту кругозору, свідоме

ставлення до музичного мистецтва, готовність до музично-просвітницької роботи.

Виконавська діяльність концертмейстера дуже різноманітна. Існує безліч різних форм

виконавської практики: виступи у концертах, участь у конкурсах, концертмейстерська

робота на педагогічній практиці, акомпанування студентам і т. д.

Виконавський процес в концертмейстерському мистецтві складається з двох основних

частин: становлення виконавського задуму і його втілення. Створення виконавської

концепції - бачення музичного твору шляхом оформлення в рамках справжнього образу

свого індивідуалізованого образу, творчим відтворенням у полі композиторської думки

власної виконавської думки.

Творча діяльність концертмейстера включає в себе дві складові: робочий процес і

концертне виконання.

Основною художньою метою акомпанування є досягнення загального ансамблю.

Хороший ансамбль обумовлюється єдністю художніх намірів обох партнерів - соліста і

піаніста - і одночасно розумінням кожним з них своїх функцій у втіленні змісту твору.

Ще одна область у виконавстві концертмейстера, що вимагає уваги. Мова йде про

мелодичних рух басового голосу: якість звучності басового голосу, ясність його мелодійного

руху зумовлює характер і якість загального звучання.

Концертне виконання - підсумок і кульмінаційний момент всієї виконаної роботи

піаніста і вокаліста над музичним твором. Головна мета - спільно з солістом розкрити

музично-художній задум твору при найвищій культурі виконання твору.

Для співака концертмейстер повинен бути рівноціним партнером, що розділяє радість,

печаль, пристрасть, захоплення, умиротворення, лють у музичному творі. Піаніст повинен

бути джерелом натхнення для співака, і його гра повинна виблискувати в прекрасних

вступах і заключенях.

Для соліста концертмейстер – надхнення для його творчих справ; він і помічник, і

друг, і наставник, і тренер, і педагог. Право на таку роль може мати далеко не кожен

концертмейстер - воно завойовується авторитетом солідних знань, постійною творчою

зібраністю, волею, безкомпромісністю художніх вимог, неухильною наполегливістю,

відповідальністю в досягненні потрібних художніх результатів при спільній роботі з

солістами, у власному музичному вдосконаленні.

83

ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНОГО СМАКУ СТУДЕНТІВ ЗАСОБАМИ

РОМАНТИЧНОЇ МУЗИКИ

Колова Н.М.

Заступник директора з ВР,викладач вищої категорії,

викладач-методист,старший викладач


Актуальність дослідження. Розвиток і модернізація національної системи освіти в

Україні вимагає вдосконалення існуючих форм і методів виховного впливу на особистість.

Як визначено в Законі України «Про освіту», виховні та навчальні заклади всіх рівнів

повинні забезпечити пріоритетний розвиток високої моральності , художньо - естетичних

цінностей та смаків. Естетичний смак - один з показників різнобічно розвиненої особистості ,

який направляє потреби до вдосконалення , до більш ретельному відбору предметів

мистецтва не тільки за ознаками їх практичної корисності , а й за законами краси.

Актуальним є уточнення місця і ролі романтичної музики як засобу впливу на емоційний

розвиток підростаючої особистості, з'ясування принципів організації процесу естетичного

виховання студентів засобами романтичної музики , обгрунтування необхідних методів

трансформації цього напряму виховання.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати , розробити та експериментально

перевірити педагогічні умови формування естетичного смаку студентів при навчанні грі на

фортепіано засобами романтичної музики.

Об'єкт дослідження - процес формування естетичного смаку студентів.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування естетичного смаку студентів у

класі фортепіано засобами романтичної музики.

Наукова новизна дослідження полягає в розробці науково - обґрунтованих критеріїв

формування естетичного смаку студентів як основи музично - естетичної культури при

навчанні грі на фортепіано засобами романтичної музики.

Дослідницько - експериментальна робота проводилася в Маріупольському музичному

училищі.

Результати проведеного теоретичного дослідження дають підставу для таких висновків.

Освоєння в музично - виконавських класах творів композиторів - романтиків дозволяє

вирішувати широке коло питань навчання та розвитку музичних здібностей учнів: слуху,

ритму, пам'яті, почуття форми, технічної оснащеності. Крім цього саме звернення до

84

романтизму повинно розглядатися як засіб етичного та морального виховання учнів, а також

формування естетичного смаку.

Студентський вік - складний і відповідальний в естетичному розвитку період.

Ефективність процесу формування естетичного смаку студентів забезпечується створенням

сприятливих педагогічних умов, які включають збагачення змісту та вдосконалення форм і

методів класної роботи, стимулювання навчально - пізнавальної, естетичної, художньо-

творчої активності студентів на основі особистісно орієнтованого навчання і виховання; а

також додання у позакласну діяльність студента цілісного, діалогічного, діяльнісно-

творчого особистісного характеру.

У дослідженні підтверджено, що завдання, що виникають в ході навчання в музично -

виконавських класах, повинні вирішуватися педагогом не лише з позицій високої

професійної компетентності, а й з культурологічної точки зору, коли кожний музичний твір

розглядається в різноманітних зв'язках з іншими художніми явищами. Порівняння і

зіставлення творчих методів представників різних видів мистецтва сприяє посиленню

комплексного впливу мистецтва на учнів, поповненню і систематизації їх знань .

У роботі виявлено система критеріїв розвитку та формування естетичного смаку у

студентів:

1 Мотиваційне - ціннісний ( показники: наявність переваг студентів у галузі музичного

мистецтва, уявлень і знань в області романтичної музики, частота прилучення студентів до

різноманітних видів художньо - естетичної, музичної діяльності).

2 Емоційно - інтелектуальний ( показники: сприйняття, оцінка музичних явищ,

наявність і характер асоціацій; здатність до створення художньо - образних аналогій; вміння

виділити зерно - інтонацію і розкрити художній образ романтичної музики).

3 Діяльнісно - творчий ( показники: знання, вміння та навички творчого оперування

специфічними музичними засобами; здатність до цілісного сприйняття зразків романтичної

музики, виконавська інтерпретація творів).

Система критеріїв свідчить про те, що формування естетичного смаку у студентів

засобами романтичної музики буде ефективно за умови використання активних прийомів

навчання, збагачення змісту, форм і методів активізації естетичного виховання студентів на

заняттях фортепіано та позакласній роботі; педагогічного взаємодії вихователів і вихованців

на основі співробітництва, поваги і взаєморозуміння .

85

ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ВИКЛАДАННІ

МУЗИЧНО-ТЕОРЕТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН

Косенко К.В.

викладач музично-теоретичних дисциплін І категорії


Запровадження в навчально-виховній роботі нових педагогічних інноваційних

технологій є головним завданням реформування освіти поставленим у державній

національній програмі. Важливе місце у підготовці майбутніх вчителів музики посідає

самоствердження його як цілісної, освіченої, духовно багатої, інтелектуально зрілої,

ініціативної особистості, здатної розвивати інноваційні технології, процеси, ідеї. Досягнення

цього - є головною умовою реалізації творчого потенціалу студента мистецького

навчального закладу, формування його педагогічного мислення, професійної компетентності.

Пошук нових прийомів, не використаних раніше видів організації діяльності учнів,

педагогічних засобів, повинен перетворитися у вчителя музики в самоціль.

Оновлення освіти сьогодні вимагає від педагогів знання тенденцій інноваційних змін,

інтерактивних форм і методів навчання, володіння технологіями діагностування, розвинених

дидактичних, рефлексивних умінь, вміння оцінювати і аналізувати свою педагогічну

діяльність. Всі сучасні методи, при всій їх відмінності, спрямовані на розвиток

інтелектуально-творчої особистості.

Великого поширення набувають комп’ютери, які мають широкий спектр музичних

можливостей. Вдосконалення професійної підготовки вчителя музики неможливе поза

впровадженням комп’ютерних технологій. Це сприяє формуванню знань, навичок, умінь.

Інформаційні технології дозволяють по-новому, комплексно використовувати на

уроках музики текстову, звукову, графічну й відеоінформацію – створюється новий

мультимедійний контент. На уроках гармонійно поєднуються знання комп’ютерної грамоти з

музикою, образотворчим мистецтвом, літературою, і, як результат цього поєднання,

створюється нова якість сучасного інтегрованого уроку.

Використання інформаційних технологій дає змогу залучати дітей до:

1) створення творчих робіт;

2) пошукової роботи під час вивчення народної творчості, української музичної

культури, творчості композиторів світу;

3) оформлення результатів роботи у вигляді різних проектів за певними темами.

86

У процесі активної музичної діяльності і практичного освоєння музичної інформації

навчальний матеріал закріплюється в пам'яті більш міцно, так як він найчастіше

представлений у наочній формі (слухової і зорової). Рішення практичних завдань стимулює

наочно-дієве мислення. Крім того, завдання такого типу активізують уяву, наочно - образне

мислення і поступово стає основою формування теоретичного мислення.

Методи практичних дій особливо добре поєднуються з ігровими формами занять, тому

кроком вперед буде створення різноманітних комп'ютерних музичних ігор, в основі яких

полягають форми практичної діяльності.

Велике значення для цікавої творчої роботи має технічне наповнення класів

комп’ютерами, вокальною технікою, проекторами, камерами, а також навики роботи

викладача з технікою. Від того, який має бути урок за типом (лекція, практичний,

комбінований, контрольний), використовуються різноманітні форми та види ілюстрацій та

завдань: презентація, демонстрація, прослуховування, вікторини, тести та ін.

У сучасний час проводиться велика кількість on-lineконкурсів та конференцій як в

Україні, так й за її межами, тому окремо виділяється така форма роботи, як відеозапис

виконання твору студентом, або запис захисту курсових робіт, презентація теми, ведіння

концертів. Її наступний перегляд дозволяє побачити свій виступ «з боку», надати сумісний

аналіз та оцінку виступу.

В процесі навчання студента слід долучати до творчої самостійної роботи, яка б

передбачала ознайомлення, а потім володіння навичками роботи з комп’ютерними

програмами написання та редагування музичних творів: «GitarPro», «Sibelius», «I real pro»,

«Finale» та ін. Це є необхідним навиком для майбутнього вчителя, аранжувальника,

композитора, редактора для подальшого використання у педагогічній, дослідницькій,

лекторській, науковій, виконавській діяльностях.

Рівень підготовки вчителя є найактуальнішою проблемою сучасної музичної освіти в

Україні. Саме тому використання інноваційних інформаційних технологій є перспективним у

системі музичної підготовки майбутніх учителів музики, оскільки створюють умови для

набуття професійних якостей від навчальної ситуації до майбутньої професійної діяльності.

87

ЭКСПРЕССИОНИЗМ В МУЗЫКЕ. НОВОВЕНСКАЯ ШКОЛА.

ДОДЕКАФОНИЯ А. ШЁНБЕРГА

Кривошапко Д.А.

преподаватель-методист, специалист высшей категории

ВУЗ КФС «МАРИУПОЛЬСКИЙ КОЛЛЕДЖ ИСКУССТВ»

В истории развития мирового музыкального искусства ХХ столетие явилось

переломным. Наряду с ведущими стилями — символизмом, поздним романтизмом,

импрессионизмом — возникают иные художественные явления. Ощущение неустойчивости

бытия, близости катастрофы, страшное явление и понятие «мировая война», ставившее под

угрозу систему гуманистических ценностей, потеря веры в высокие идеалы и страх

ожидания трагического исхода сообщало небывалую остроту переживаниям

индивидуума,приобретало глобальные масштабы и как бы застилало реальный окружающий

мир.

Так, к концу 1900-х годов в недрах модернизма формируются признаки нового

направления — экспрессионизма, острее всего выразившего конфликт человека с

реальностью, что вело к радикальности художественных решений, к взрыву традиций.

Возник экспрессионизм в изобразительном искусстве (ярчайший представитель — Э.

Мунк) как художественная система, в которой утверждается идея прямого эмоционального

воздействия, повышенной аффектации, сгущения мотивов боли, крика, и преобладание

выражения над изображением. Главный смысл этого стиля — предельно острое выражение

субъективных эмоций одинокой индивидуальности. Круг эмоций специфичен: настроения

подавленности, тоски, отчаяния, страха, крайнего ужаса. Эмоциональное состояние

выдвигается на первый план, становясь «главным героем» произведения и как бы отделяясь

от своего носителя. При этом в художественном отражении неизбежно деформируется и

внешний, и внутренний мир. Зачастую основными приёмами экспрессионистов были

гротеск и злой сарказм.

Термин «музыкальный экспрессионизм» введён в 1937 г. Э.Кшенеком. Для передачи

особого образного строя произведений (повышенная чувствительность, надломленность,

характерная нервная взвинченность) оказались «устаревшими» традиционные представления

о мелодии, гармонии, ладе и тональности. Музыкальный экспрессионизм выработал

последовательную систему художественного выражения - одну из самых радикальных на

рубеже 1900 - 1910-х годов. В основе ее - речевая интонация, даже в чисто

88

инструментальных композициях. Энергия человеческой речи - есть прототип

экспрессионистской интонационности.

Начало 20-х годов - особый период в эволюции экспрессионизма. А. Шёнберг - его

ярчайший представитель, стал основателем целой композиторской школы - «Новой

венской», в которую вошли два его лучших ученика и последователя - А. Берг и А. Веберн.

А. Шенберг и его школа заняли особое место в западной музыке, составив самую

экстремистскую ее ветвь. Шёнберг был первым, кто перешел от тональной музыки на

позиции атонализма, полнее всего соответствовавшего эстетике экспрессионизма. Однако,

понимая опасность «свободы», предоставляемой атональной музыкой, и возможности

распада основных параметров музыкального искусства - тематизма, тональности, лада и

формы, Шёнберг пришел к выводу о необходимости новой системы организации

музыкального материала. Так формируется додекафония - «Метод сочинения двенадцатью

лишь друг с другом соотнесенными звуками». Додекафония выдвинула на место

классической функциональности принцип серии - последовательности двенадцати

неповторяющихся звуков, которая служит основой музыкальной ткани, определяющей ее

горизонталь и вертикаль. Серия объединяет в себе два явления: 12-тизвучность со строго

определённым порядком последования звуков (эквивалент ладовости) и структурное

единство, (подобие мотива).В основе сочинений лежит серия, состоящая из всех двенадцати

звуков хроматической гаммы. Дальнейшая работа с серией и техника её преобразований

напоминает известные приемы полифонического развития. Интонационный комплекс серии

существует в 4-х основных формах - модусах — основная прима (P; primus), ракоход (R;

retroversus) , инверсия (I; inversus) и ракоходная инверсия (RI). Символом такой композиции

для нововенцев стал магический квадрат, который может быть прочитан с равным

результатом слева направо, справа налево, сверху вниз и снизу вверх. Известный латинский

вербальный вариант магического квадрата приводит Веберн в своей книге "Путь к новой

музыке". Квадрат является строительным материалом для мелодики произведения (при

горизонтальном положении) или для его гармонии (при вертикальном).

Считая классическую функциональность окончательно утраченной, Шёнберг видел в

додекафонии средство противостоять стихийности, бесформенности, к которым вела

свободная атональность. Метод, Шёнберга, был одним из величайших открытий в искусстве

ХХ-го века. Стройность и логичность, математическая отточенность привлекали внимание,

однако выразительные возможности этого метода оказались весьма ограниченными.

Додекафония открыла лишь один из возможных путей «обновления» музыкального языка. А

это— одна из важных тенденций в художественной эволюции XX столетия, связанную с

культом нового как основного критерия ценности.

89

МУЗИЧНА ПЕДАГОГІКА ЯК МИСТЕЦТВО СПІЛКУВАННЯ

Мінько М.В.

Методист, викладач вищої категорії


Немає нічого кращого, ніж професійно-виховне спілкування викладачів-музикантів з

учнями. Це мистецтво спілкування, як підкреслював Г.Нейгауз, є корисним для обох сторін;

воно формується на основі взаємної поваги, сумісних творчих зусиль.

Музична педагогіка - це важка праця. І тільки Людина, закохана в цю працю,

спроможна виховувати, вчити та досягнути певної мети. У цій сфері якість передачі

інформації та енергії впливає на майбутні покоління. Сприйняття професійної інформації, її

засвоєння та передача потребують великої енергії. Правильне розуміння мети,

зосередженість та розподіл уваги, кмітливість, бажання, палка закоханість у працю,

виховання "уміння бажати" - все це, за переконливим твердженням Г.Когана, є необхідні

риси творчої людини і складають основу мистецтва спілкування, бо викладач - не тільки

провідник знань, а й вихователь.

Від педагога-музиканта залежить створення тієї духовної бази, на якій буде будуватися

спілкування і для загально-музичного виховання, і для професійного розвитку учня.

Томунеобхідно, щоб у процесі спілкування в учня були вироблені певні установки.

Фундаментом для створення таких установок є формування в учня уявлень про те,

"кого", "чого", "для чого" та "як ми вчимо", а також про те, "хто вчить" (яким повинен бути

вчитель узагалі).

Педагог у спілкуванні з учнем намагається прищепити любов до музики як до форми

сприйняття життя, як засобу природного вираження свого внутрішнього світу. Для мистец-

тва спілкування через музику з іншими людьми та уміння її виконувати необхідно навчитися

розумінню музичної мови, співпереживанню музиці, співвідношенню її зі своїм життєвим і

культурним досвідом.

Музично-педагогічний процес є надзвичайно складним і багатогранним. Однією з

найважливіших його сторін є діагностика - фундамент, без якого неможливе не лише

музичне навчання в цілому, а й жодний урок музики зокрема.

Музично-педагогічна практика знає багато прекрасних педагогів-діагностиків. Так,

П.Столярському було досить кількох хвилин спілкування з дитиною, щоб поставити

безпомилковий діагноз музичної обдарованості майбутнього скрипаля. Практично усі

90

видатніпедагоги мають дивовижну здатність проникати у внутрішній світ учня, оцінювати

те найголовніше, що притаманне тільки даній індивідуальності.

Правильне визначення реальних можливостей учня в різних видах музичної діяльності,

перспектив його музичного розвитку й професіонального вдосконалення складає одну з

найактуальніших проблем музичної педагогіки. Вміння розібратися в найтоншому пе-

реплетінні індивідуально-психологічних особливостей учня, проникнути у виконавську

"лабораторію", а потім, на основі поставленого діагнозу, планувати і спрямовувати

подальшу роботу і є тим найголовнішим, що відрізняє педагога-майстра від початківця.

Можна впевнено сказати, що точний педагогічний діагноз вирішує не лише успіх музичного

навчання дитини, її професійну долю, а й визначає цілісний, гармонічний розвиток її

особистості. Важливість цієї сторони педагогічної майстерності музиканта підкреслювали

видатні педагоги минулого і сучасності, відомі методисти й дослідники в галузі музичної

педагогіки та виконавства. Про необхідність вивчення індивідуальних особливостей,

схильностей характеру й темпераменту писали О.Алексєєв, Л.Баренбойм, Г.Коган,

О.Гольденвейзер, М.Лонг, Г.Нейгауз, С.Савшинський, О. Ямпольський.

Вивчення особистості учня базується на теоретичних положеннях психології

особистості. Педагогічна майстерність учителя передбачає його вміння зрозуміти тип

нервової системи учня, його темперамент, якості його характеру.

Вперше психологічний аналіз структури музичної обдарованості здійснив Б.Теплов,

який дійшов висновку, що "ядром" музичних здібностей є музичність - комплексна

здатність, яка проявляється у переживанні музики як "вираження деякого змісту". "Центром

музичності є здатність до емоційного відгуку на музику".

Ґрунтуючись на результатах діагностування усіх якостей учня, педагог, спілкуючись з

ним, визначає основні тенденції в його творчому розвитку. Але є ще великажиттєва сила,

джерело творчої (інтелектуальної, емоційної, психічної та фізичної") активності - це віра у

себе, у життя сучасне та майбутнє, яку і треба насамперед виховувати і у собі, і в учнях.

Любов до учнів - це головна константа педагога-вихователя. Педагог у спілкуванні з

учнем практично повинен реалізовувати педагогічну систему з виховання "людського" у

людини. Педагогіка Любові, ствердження Добра та виховання Красою - це три кити

гуманної педагогічної системи В.О.Сухомлинського, який усе своє життя присвятив

спілкуванню з дітьми.

Наповнення силами світла необхідно людині для щастя. Тільки енергія будування дає в

педагогіці можливість вирішувати всі без винятку проблеми і є дійсно справжнім

мистецтвом спілкування.

91

МУЗИКА ЯК ВИД МИСТЕЦТВА

Ткаленко Н.І.

викладач-методист музично-теоретичних дисциплін вищої категорії


Відносно виникнення музики в XIX та на початку XX століть висунені гіпотези, згідно

яким витоками музики стали інтонації емоційно збудженої мови (Г. Спенсер), спів пташок,

любовні заклики тварин (Ч. Дарвін), ритми праці перших людей (К. Бюжер), магічні

заклинання (Ж. Комбар’є).

Слово музика – грецького походження, від слова муза – заступниця мистецтва, наук. У

міфах цього часу різних народів зафіксовано подання про музику як могутню силу, здатну

впливати на природу, приборкувати диких тварин, зцілювати людину від хвороби. Музична

культура рабовласницьких та ранньофеодальних держав Стародавнього світу

характеризується вже широкою діяльністю професійних музикантів, які служили у храмах,

при дворах урядовців та знаті, у масових обрядових дійствах, громадських святах. Музика

виконує велику роль у театральних виставах, зокрема у грецьких трагедіях Есхіла, Софокла,

Еврипіда. З’являються перші системи письмової фіксації музики (клинописи, ієрогліфічні

або літерні), хоча домінуючою формою її збереження та розповсюдження залишається усна.

Виникають перші музично – естетичні та теоретичні теорії та системи. Про музику

пишуть багато філософів стародавності: в Греції – Піфагор, Геракліт, Платон, Аристотель; в

Китаї – Конфуцій, а в Римі – Лукрецій, Кар. Поступово збагачується зміст музики, її жанри,

форми, засоби виразності. Таким чином, в ряду мистецтв музика приєднується до

необразотворчих видів мистецтва, де необов’язкове відтворення конкретних предметів, та до

таких що розгортаються в часі, потребуючи посередників між творчістю та сприйняттям.

Головну роль у змісті музики грають художні емоції. З багатьох видів емоцій музиці

властиво втілення різних настроїв: веселість, бадьорість, ніжність, енергійність, смуток,

тривога, скорбота, поривчастість, серйозність. Саме на її здібностях засновано широко

розповсюджене визначення О. Н. Сєрова її як «языка души».

Під час відпочинку ми слухаємо естрадну або джазову музику, а в хвилини скорботи

слова безсилі передати гірке почуття втрати, глибину людського горя. Відома крилата фраза

Роберта Шумана: «Там, где кончаются слова, начинается музыка». Цікаво провести паралель

та з’ясувати специфіку музики. Для прикладу візьмемо осінній пейзаж І. Левітана «Золотая

осень», О. С. Пушкіна «Осень», П. І. Чайковського «Осенняя песнь».

Простежимо, як зображують одну й ту ж саму картину живописець та поет: вони

прагнуть передати всі дрібниці осіннього пейзажу: пожовкле листя, яке падає, похмуре небо.

92

Осінь – улюблена пора року О. С. Пушкіна. Пейзаж не просто змальований з натури, але й

відбиває настрої художника та поета.

В музиці П. І. Чайковський зосереджує увагу на внутрішньому світі людини, передає

настрій: сум, печаль. Композитор обирає помірний темп, мінорний лад (мелодичний d-moll),

акордову фактуру, на фоні якої розвивається мелодія, вона ніби народжується з акордів. У

музичному творі немає тієї живописної конкретності, яка притаманна творам поета та

художника. Саме настрій суму та печалі відображено в цій п’єсі. Ніколи не слід, слухаючи

музику, шукати в ній точні звукові копії явищ дійсності. Музика перестала б бути

мистецтвом, якщо б була заснована на копіюванні звуків навколишнього світу. Але

«зображення», звукопис використовуються у музиці, служать додатковим засобом розкриття

ідейно - емоційного змісту (Н. Бачинська «Старинные часы с кукушкой»). Обмежене місце в

музиці займають образи конкретних явищ дійсності, які втілюються в музичні зображення.

Зустрічаються «портрети»: К.Дебюссі «Девушка с волосами цвета льна», П.Чайковський

«Баба – Яга», зображення звуків природи: шум вітру, води, спів птахів, картини лісу, музичні

картини світанку (М. Мусоргський «Рассвет на Москве-реке», Е. Гріг «Утро»). Особливе

значення «зображальність» має в музиці XX століття, нерідко вона носить натуралістичний

характер. Цікава п’єса для гітари Френсіса Клейн’янса «Рассвет последнего дня», в якій

розкривається емоційний стан людини перед стратою та сама страта.

Музика здатна передавати найтонші нюанси переживань, показати зародження,

розвиток почуттів, зміну настроїв. «Величие искусства ярче всего проявляется в музыке», -

казав Гете. Але музика може перетворитися у найсильнішу зброю руйнування, так

наприклад, рок – музика XX століття. На думку психолога Д. Азарова, рок-музика здатна

підштовхнути людину на крайній крок. Вона діє ультра та інфразвуками, які ми не чуємо, але

які «чують» всі наші органи, вона здатна зруйнувати мозок. Встановлено, якщо бій барабанів

типа «там – там» перевищує 100 децибел, то слухачі непритомніють (слух людини

розраховано на 55 децибел). Доведено, що класична музика зцілює душу, нормалізує

кров’яний тиск та серцеву діяльність. Медиками було створено перелік «лікувальної

літератури» - музична терапія.

Важливе уточнення специфіки музики містяться у словах видатного музиканта,

чудового радянського композитора Д. Шостаковича: «Музыка не может создавать зримый

образ мира, но она наиболее чутка на чувство и ей доступно передавать его

непосредственное живое движение». Чудово сказав про музику О. С. Пушкін: «Из

наслаждений жизни одной любви музыка уступает, но и любовь - мелодия».

93

ГУМАНІТАРНІ НАУКИ

(Релігієзнавство; Історія та археологія; Філософія; Культурологія; Філологія)

ВИКОРИСТАННЯ ІГОР НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ДЛЯ

АКТИВІЗАЦІІ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Вишнякова Т.В.



Кардинальні зміни у суспільстві, розвиток науки, техніки й виробництва, зростання

числі й в освіті. Тому сьогодні необхідна серйозна, науково обґрунтована робота, спрямована

на переоцінку існуючих підходів і до визначення мети і змісту освіти, і до форм і методів

навчання та виховання. Сьогодення потребує від людини не тільки певної суми знань, умінь

та навичок, а, що важливіше, вміння самостійно здобувати й використовувати на практиці

нові знання, вміння співпрацювати, спілкуватися, адаптуватися до нових обставин,

знаходити шляхи вирішення життєвих проблем. Тобто основною метою стає максимальний

розвиток компетентності особистості щодо саморегуляції, самоосвіти та самовдосконалення

й виховання відчуття постійної потреби до цього.

Ігрові форми навчання дозволяють використовувати усі рівні засвоєння знань: від

відтворювальної діяльності через перетворюючу до головної – творчо-пошукової діяльності.

Учні повторюють у іграх те, до чого відносяться з повною увагою, що їм посильно

спостерігати і що посильно їх розумінню. Вже тому, гра, на думку багатьох вчених, є вид

розвинутої, соціальної діяльності, форма соціального досвіду, одна із складних здібностей

людини.

Сучасний викладач не може не ставити собі запитання: «У чому складаються мої

завдання і завдання училища?», «Як зробити так, щоб зберегти інтерес учнів до предмету з

першого до останнього уроку?», «Як створити атмосферу пошуку, творчості та відкриття

кожен день та на кожному уроці?», «Як зробити, щоб вчитися було цікаво?».

Вище викладене покликало мене до використання гри в процесі вивчення англійської

мови на моїх уроках. На мій погляд, використання гри на уроках англійської мови позитивно

впливає на формування інтересу до цієї навчальної дисципліни, розвитку мотивації

навчальної діяльності, формування позитивного ставлення до навчання в цілому. Спроби

використання гри на уроці підвищували інтерес учнів до предмета, заохочували учнів до

94

активних дій на уроці. Одна із найважливіших проблем у викладанні англійської мови -

опанування учням граматичного матеріалу. Без явищ не можна здійснювати інші види

мовної діяльності. На мою думку навчання граматики необхідно будувати за системним

принципом, тобто йти від простого до складного, з одночасним аналізом зв'язків між

елементами системи, постійно використовують граматичні вправи з обов'язковим

поясненням граматичних моментів, домагатися, щоб учні відповідали на запитання:чому

так? чи може бути щось інше? яка різниця між повними граматичними явищами? Необхідно

стимулювати самопостановку питань до будь-яких граматичних явищ, які зустрічалися в

тексті, діалозі, постійно повторювати уже вивчені граматичні явища. Після того, як чергове

граматичне явище вивчено, його аналіз треба переносити на роботу з текстом для читання.

Важним завданням для мене є свідоме засвоєння лексики. Для цього у мене є своя

система роботи при вивченні лексики. Я використовую такі форми роботи: усне введення

лексики за допомогою наочності; відповіді на загальні запитання в режимі T-CL; читання

слів із підручника методом ”Сніговою кулі;“ читання слів із підручника, даючи переклад;

вибір із групи слів тих, що належать до запропонованої теми; заповнення пропущених літер

у словах; із утворення словосполучень із вживанням кожного з поданих слів лише один раз: a

pretty |around|a white|a thin | ribbon |boy| girl| face.

Наприкінці можна зробити висновки. Завдання педагога полягає у тому, щоб знайти

максимум педагогічних ситуацій, в яких може бути реалізоване прагнення учня до активної

пізнавальної діяльності. Педагог повинен постійно удосконалювати процес навчання, що

дозволить учням ефективно і якісно засвоювати програмовий матеріал. Тому так важливо

використовувати ігрові на уроках.

На мою думку, використання ігрових форм має безсумнівну дидактичну

цінність, адже ігри сприяють поліпшенню загального настрою у групі, а також ламанню

психологічних бар’єрів, як у самій групі, так і між групою і педагогом.

95

ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

НА ЗАНЯТТЯХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Істратова А. М.


Маріупольського коледжу Дон НУЕТ ім. М. Туган-Барановського

В умовах сьогодення, питання методики викладання української мови в навчальних

закладах стає надзвичайно важливим питанням. Це обумовлено тим, що по-перше, він

використовується як універсальний учбовий матеріал, який застосовується для

скориговування грамотної писемності та розвитку мовлення, по-друге може бути

використаний як засіб морально-духовного розвитку особистості. Актуальність вивчення

української мови демонструє процес реформування освіти, а саме прийнятий новий Закон

України «Про освіту», який обумовлює обов’язкове вивчення української мови та

викладання дисциплін суто державною мовою. Для того, щоб процес вивчення державної

мови був цікавим, викладачу необхідно цілеспрямовано та цікаво проводити свої заняття,

застосовуючи на заняттях сучасні методи інтерактивного навчання. Саме тому, сучасні

викладачі дуже часто замислюються над тим, як зробити сучасне заняття інформативним,

цікавим та пізнавальним. Досліджуючи сучасну педагогічну літературу, можливо

відзначити, що зацікавити, вмотивувати студентів до вивчення предмету можна шляхом

уникнення одноманітності, шаблонності в роботі, використання таких форм, методів

навчання, які збуджують пізнавальний інтерес і стимулюють самостійне мислення.

Отже, інтерактивні методи навчання включають чітко спланований очікуваний

результат навчання, окремі інтерактивні методи, засоби та форми навчання, що стимулюють

процес пізнання, розумові і навчальні умови й процедури, за допомогою яких можна досягти

запланованих результатів. Інтерактивні методи навчання української мови базуються на

особистісно-діяльнісному підході та включають: використання інтерактивних методів

навчання, серед яких неситуативні (діалог) та ситуативні (ігрові–імітаційні та неімітаційні,

неігрові інтерактивні методи – аналіз ситуацій); органічне поєднання у навчальному процесі

різних засобів навчання (на електронних і паперових носіях інформації) та інноваційних

(дистанційних) і традиційних форм навчання за принципами доцільності їхнього

впровадження та взаємного доповнення.

Слід зазначити, що на сьогодні існує величезна кількість методів інтерактивного

навчання. Проте, найбільш поширеними та застосованими на заняттях з української мови є

«Акваріум», «Ажурна пилка», «Мікрофон», «Найрозумніший», «Мовна дуель», «Останнє

слово–за тобою», «Хто швидше», «Лінгво естафета», «Ти–учитель», «Слово піраміда» тощо.

96

Наприклад, метод «Акваріум» передбачає, що учасники об'єднуються у групи по 4-6

осіб та ознайомлюються із завданням. Одна з груп займає місце в центрі аудиторії, отримує

інструкцію щодо проведення групової дискусії. Після завершення відведеного часу група

повертається на місце. Далі планується коротке обговорення того, що почули всією групою:

чи погоджуєтеся ви з думкою групи? Потім інша група займає місце в центрі кола. Наступна

група може обговорювати інше питання або іншу проблему. «Ажурна пилка» - прийом, що

заохочує до навчання один одного, дає змогу засвоїти значну кількість інформації за

обмежений час. Студенти повинні підготуватися до роботи в різних групах: домашній,

члени якої отримують завдання, вдома добирають інформацію, засвоюють та обговорюють її

у групі; експертній, утвореній в аудиторії викладачем із студентів – представників із кожної

домашньої групи, що розробляла певну тему. Завдання полягає в тому, що кожному

представнику домашньої групи треба повідомити присутнім про свою тему, з членом групи

обговорити всі доповіді, узагальнити їх і зробити висновок. «Мікрофон» - дає змогу кожному

висловити свою думку з приводу чогось. Правила проведення такі: говорити має тільки той,

у кого символічний мікрофон, висловлені думки не коментуються, під час виступу ніхто не

має права перебивати, перепитувати.

На заняттях української мови також практикується застосування веб-квесту, яке

полягає у самостійному пошуку навчального матеріалу за освітнім предметом.

Використання цього методу дозволить самостійному оволодінню інформацією з зазначеної

викладачем тематики та закріпить навички студентів з користування комп’ютерної мережі

Інтернет, навчить створенню презентацій, які виконуються в Microsoft Office PowerPoint.

Досліджуючи сучасні методи на заняттях української мови, слід зазначити, що на

сьогодні поширеним стає застосування бінарних років. Так як українська мова пов’язана ще

з рядом наук: мовознавством (зокрема діалектологією, історією мови, топонімікою),

географією та природознавством (намагання пояснити природні явища, походження

географічних назв, рослинної та тваринної символіки), медициною (в поглядах на лікувальні

властивості рослин, елементів природи, лікувальна дія слова), гідрометеорологією (народні

прикмети передбачення погоди), соціологією тощо, сучасним викладачам стає можливим

поєднувати вивчення української мови з іншими предметами.

Отже, інформатизація суспільства та застосування високо інтерактивних технологій

обумовлює сучасного викладача з педагогіки застосовувати інноваційні методи навчання.

97

РОЗВИТОК КОМУНІКАТИВНИХ ЗДІБНОСТЕЙ СТУДЕНТІВ НА ЗАНЯТТЯХ З

ЛІТЕРАТУРИ

Кіріченко О.В.,

викладач ІІ категорії,


Розвиток комунікативних здібностей є однією з умов успішного навчання студентів.

Вміння спілкуватися, викладати свої думки, розповідати, пояснювати, конкретизувати,

наголошувати на важливому – все це стане у нагоді на занятті з будь-якої дисципліни. Але,

безумовно, заняття з літератури, на мою думку, посідають перше місце у формуванні

комунікативних здібностей і є провідником до успішного навчання з інших предметів.

Сьогоднішній успішний студент – це майбутній конкурентоспроможний спеціаліст.

Адже вміння передавати інформацію, взаємодіяти, пізнавати є актуальним не лише на

заняттях, а й у реальному житті. І як викладач літератури я замислююсь над цим питанням.

Загальновідомо, що саме на заняттях з літератури викладач формує у студентів

найважливіші соціально-моральні уявлення й орієнтири, виховує суспільно зрілу, активну,

творчу особистість. Отже, заняття з літератури повинні бути цікавими, незабутніми і

пізнавальними. Саме такі заняття викликають у студентів емпатію, небайдужість до теми,

зацікавленість у гідному оцінюванні їх відповідей. Все це викликає в студентів бажання

висловити свої думки, передати свої почуття, поділитися власним баченням або досвідом з

обговорюваного питання. Головне – студент перестає відмовчуватися на заняттях і

переходить до активного спілкування, вчиться взаємодії з оточенням, навичкам роботи в

групі, колективі, володіння різними соціальними ролями, враховує позицію автора й інших

учасників навчання.

Розвиток комунікативних здібностей на заняттях з літератури передбачає підбір

завдань і прийомів, які не дозволяють всім учасникам навчального процесу бути пасивними.

Завдання, що я використовую для формування комунікативних здібностей на

заняттях:

- усна розповідь про героїв;

- характеристика і порівняння персонажів і творів;

- передача особистих вражень від прочитаного;

- переказ окремих фрагментів твору, що мають смислове навантаження;

- читання напамʼять, словесне ілюстрування;

- бесіда за творчими роботами або творчими проектами;

98

- інсценування фрагментів творів;

- створення сценаріїв творів;

- передбачення подальшого розвитку сюжету, долі персонажів;

- переписування кінцівки твору тощо.

Зазначені вище завдання можуть виражатися у підборі різних прийомів навчання, що

будуть впливати на розвиток комунікативності студентів. Наприклад, прийом «Читання з

зупинками» навчить осмислювати зміст тексту, прийом «Паспорт героя (твору)» - складати

характеристику за певним планом, прийом «Рюкзак» дозволить студенту бути

самокритичним, прийом «Складання кластера» надасть змогу систематизувати і

структурувати наявні знання, прийом «Годинник» розвиватиме памʼять і вміння визначати

важливе, прийом «Точка зору» навчить дивитися на світ очима інших людей тощо.

Безумовно, існує безліч технологій, прийомів і методів, що активізують студента на

заняттях, викликають його до активної мовленнєвої діяльності, в процесі якої і формуються

комунікативні здібності. Але найбільш ефективною для роботи зі студентом-

першокурсником я вважаю ігрову технологію, тобто введення у структуру заняття елементів

ігор. Такі елементи подобаються студентам, бо викликають у них захоплення, несподіванку і,

як наслідок, інтерес. Знання від викладача до студентів передаються у простій, зрозумілій і

цікавій формі. Це можуть бути і майстер-класи, і віртуальні подорожі, і творчі майстерні, і

розгадування кросвордів, загадок, анаграм, і нестандартні завдання, і кросенси, і

інсценування, наприклад, драматичних, поетичних творів, і проведення вікторин, квестів

тощо.

Беручи активну участь на заняттях з літератури, студенти розвивають здібність

мислити, робити висновки, застосовувати свої знання в різних умовах. Про студентів, які

оволодіють комунікативними здібностями, можна з упевненістю сказати, що в майбутньому

вони стануть не просто грамотними спеціалістами, а й набагато легше опановуватимуть нові

вимоги і перспективи своєї трудової діяльності.

99

АКСІОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

«ОСНОВИ ФІЛОСОФСЬКИХ ЗНАНЬ»

Коротіч Г.В.

кандидат філософських наук, викладач вищої категорії


Оскільки світогляд є основою практичної діяльності людини, головне завдання

викладача-гуманітарія полягає у формуванні в свідомості студента адекватної системи

цінностей – адекватної природі та сутності людини і викликам сьогодення. Це завдання слід

мати на увазі не тільки при викладанні відповідної теми дисципліни «Основи філософських

знань», але й при вивченні будь-якої теми цієї дисципліни. Пояснюючи студентам переклад

терміна «філософія» з давньогрецької мови, слід підкреслити, що мудрість – це

найважливіша філософська цінність, і разом із студентами дослідити відмінності між такими

поняттями як «інформація», «знання» та «мудрість». Важливо, щоб вони зрозуміли: мудрість

– це не тільки високий рівень розвитку розумових здібностей, але й високий рівень

моральності, а ще вміння ефективно використовувати набуті знання. Розум можна

спрямувати на удосконалення засобів знищення людства, а можна – на пошуки нових ліків,

допомогу нужденним, тощо. Новітні методики навчання радять виховувати емоційний

інтелект, слід уточнити – ще й моральний інтелект, інакше суспільство як цілісна система

просто не існуватиме.

При вивченні історії розвитку філософських ідей важливим є не тільки розкрити

сутність кожного з головних етапів цього розвитку, зв'язок між ними, але й зв'язок із

сучасними проблемами нашого життя. Знайомство з історією філософії – це не оповіді про

«сиву» давнину, про якихось зарозумілих учених мужів, які переймалися абстрактними

питаннями, дуже далекими від реального життя, тим більше сучасного. Необхідно показати,

що із самого початку філософія була налаштована не тільки теоретично пояснити світ, але й

вирішувати практичні питання буття людини у цьому складному світі, серед протиріч і

проблем. Надзвичайна цінність філософії полягає в тому, що вона допомагає людині

зорієнтуватися серед цих проблем, не розгубитися в складній ситуації, не втратити мужність

у важкі часи, а спробувати з’ясувати сутність тих процесів, що відбуваються у світі та у

самій людині, а потім сформувати відповідну систему дій. Відповідну до конкретної наявної

ситуації та відповідно до ідеалу, обраному людиною.

Викладаючи історію філософії, необхідно робити постійний наголос на моральних

проблемах, які досліджувалися вченими, на проблемі гармонізації системи цінностей,

100

інтересів особистості та суспільства. З цього приводу важливою для усвідомлення

студентами є філософія мислителів доби Відродження. Людина розглядається як

найдосконаліша істота серед істот, створених Богом, як творець власного буття з

необмеженими можливостями. Однак соціокультурні реалії тієї доби стали на заваді

реалізації ренесансного ідеалу всебічно розвиненої, неповторної особистості, тому у

соціально-філософських працях учених з’являються міркування про перебудову суспільства,

яке повинно створити умови для реалізації такого високого ідеалу. При вивченні доби

Нового часу важливо не тільки підкреслити величезну роль науки у теоретичному поясненні

буття і його практичному перетворенні, необхідно показати, куди, до яких глобальних

проблем веде науково-технічний розвиток, що керується лише економічною ефективністю.

Маються на увазі не тільки екологічні проблеми людства, а ще велика кількість

антропосоціальних та інших глобальних проблем. Людина не повинна бути засобом для

чогось, навіть для реалізації економічних інтересів, тим більше політичних, вона має

самостійну цінність, вона є неповторною і мусить залишити свій неповторний позитивний

слід у житті. Природа також має самостійну цінність, вона – не гігантська комора матеріалів,

вона – джерело нашого життя та його необхідна умова. Про це нагадує не тільки тема з

історії філософії, але й тема, присвячена вивченню розвитку суспільства, конкретніше –

питання про складну історію взаємодії людини та природи. При вивченні, мабуть, найбільш

цікавої для студентів теми про філософські проблеми людського буття необхідно окремо

підкреслити значення такої цінності, як свобода. Водночас, слід показати, що свобода завжди

є певним чином обмеженою і є пов’язаною з відповідальністю людини за свої вчинки.

Вивчаючи розділ філософії, присвячений аксіологічним проблемам, необхідно не

тільки пояснити студентам сутність понять «цінність» та «ціннісне відношення», але й

показати історію формування аксіосфери, навести конкретні приклади з історії філософії.

Після цього слід дослідити проблему класифікації цінностей, їхньої ієрархизації,

підкресливши головну роль духовних цінностей у житті людини та суспільства, не

применшуючи при цьому важливості цінностей матеріальних. Необхідно зупинитися на

значенні таких цінностей як Батьківщина, мир, солідарність, милосердя, любов, дружба,

толерантність, на значенні правових, політичних і економічних цінностей. Можна

розглянути дискусійне питання: чи можна вести мову про існування так званих «вічних»

цінностей, якщо ми знаємо, що цінності – конкретно-історичні? Можна обговорити такі

питання: які чинники впливають на формування аксіосфери? Чому змінюється її зміст? І,

нарешті, викладач дисципліни «Основи філософських знань» повинен зробити все належне,

щоб допомогти студенту набути відповідні компетенції, які є безумовно цінними з точки

зору процесу формування конкурентоспроможного фахівця.

101

ПІЗНАВАЛЬНА АКТИВНІСТЬ СТУДЕНТІВ НА ЗАНЯТТЯХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

ЯК СКЛАДОВА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВНУТРІШНЬОЇ ГАРАНТІЇ ЯКОСТІ ЗНАНЬ

Литвиненко І.Ф.

викладач вищої категорії, викладач-методист


Розвиток пізнавального інтересу є однією з актуальних проблем сучасної освіти.

Педагогічною наукою доведена необхідність теоретичного розроблення цієї проблеми і

здійснення її у практиці навчання. Сучасним студентам доступні найрізноманітніші джерела

інформації, але часто саме наявність готової інформації сприяє розвитку пасивності. Зникає

прагнення до пошуку, пізнання, творчості, тобто діяльності.

Закон України „Про освіту”, Державна національна програма „Освіта” (Україна ХХІ

століття) поряд з іншими напрямками освітньої діяльності велику увагу приділяють

навчанню студентів державної мови.

Головними завдання навчання мови є:

• виховання потреби у вивченні мови;

• формування духовного світу студентів;

• вироблення у студентів умінь і навичок користування засобами мови в різних

життєвих ситуаціях;

• засвоєння студентами базових орфоепічних, граматичних, стилістичних умінь.

Як відомо, любов до предмета у будь-якому навчальному закладі починається з

викладача. Важко не погодитися зі словами фахівців: „Коли в учителя в голові сумніви, то в

учнів – цілковита темрява”. Завдання кожного викладача – словесника – навчити пізнавати,

діяти, розвинути бажання досліджувати, і врешті-решт, навчити вчитися. Знання

викладачем психологічних закономірностей розвитку пізнавальної активності студентів

дозволяє розуміти і правильно оцінювати їхню діяльність, аналізувати різноманітні

суперечливі результати навчальної роботи.

Термін „активність” походить від латинського асtіvus і означає діяльний, енергійний,

ініціативний. Щодо поняття „пізнавальна активність”, то у психологічній та дидактичній

літературі немає єдиного підходу до його визначення.

Активізація навчальної діяльності студентів - одна з головних умов свідомого

засвоєння студентами навчального матеріалу. Студент повинен не просто засвоїти певну

систему знань, а й навчитись аналізувати, порівнювати, узагальнювати. Пізнавальна

102

активність студентів забезпечується у першу чергу шляхом мотивації навчальної діяльності.

Вона є джерелом активності студента.

Основною умовою формування пізнавальної активності є активне самостійне

розв'язання студентами пізнавальних завдань. При цьому самостійна діяльність проявляється

в кількох різновидах: репродуктивно-варіативній, частково-пошуковій і дослідницькій.

Проте тільки в активній самостійній діяльності формуються всі її елементи, усі пізнавальні

вміння – пошукові, творчі та організаційні. Тільки у цьому випадку діяльність студента

спонукається не вимогами викладача, а зсередини – усвідомленим мотивом, внаслідок чого

здійснюється розвиток його пізнавальних інтересів і діяльність формується як єдине ціле.

Навчально-пізнавальна діяльність студентів залежить і від освітнього середовища.

Психологічний клімат у колективі, матеріальна база, технології навчання – мають значний

вплив на рівень розвитку пізнавальної активності. Активізація пізнавальної діяльності

відбувається в умовах тісного зв'язку теорії і практики в навчанні. Закріплення, збагачення і

систематизація знань здійснюється в процесі їх підсвідомого застосування. Багаторазові

переходи від теорії до практики і навпаки є однією з вимог успішного засвоєння знань.

Умови, за яких студенти не тільки продуктивно й раціонально оволодівають знаннями,

усвідомлюють їх, набувають необхідних навичок і вмінь не тільки застосовувати їх у нових

ситуаціях, а й розвивають свої здібності, реалізують свій творчий потенціал, закладають

основи поступового переходу до самостійного навчання і регулювання своєї розумової


Заняття є основною ланкою процесу формування пізнавальної активності студентів. На

ньому з окремих „цеглинок” складаються не лише знання, а й почуття, переживання, вміння

міркувати, логічно мислити, уявляти, уважно слухати. Знаючи своїх студентів, викладач у

кожному конкретному випадку вирішує, як побудувати заняття, щоб досягти поставленої

мети. На заняттях повинна панувати оптимістична атмосфера взаємоповаги, невимушеності,

тактовності, довіри до студента і віри в його можливості, уваги до неординарності мислення.

Структура заняття, тобто послідовність його частин і елементів, залежить передусім від

мети та змісту заняття і не може будуватись стихійно. Проте не може бути й універсальних

схем, придатних для всіх випадків організації навчання.

Маючи на меті формування навчально-пізнавальної активності з метою забезпечення

якості знань студентів, я використовую на заняттях як індивідуальні так і групові форми

роботи, які прямо чи опосередковано направлені на її реалізацію.

Але аналізуючи результати свого досвіду, я дійшла висновку, що саме використання

групових форм ефективніше сприяють формуванню пізнавальної активності, оскільки від дій

кожного окремого члена залежить результат роботи групи.

103

ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ У СТУДЕНТІВ

ПРОФЕСІЙНОГО ІНТЕРЕСУ ДО ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Лісіцина М.В.

спеціаліст вищої категорії, викладач іноземної мови


За роки незалежності в Україні визначились нові пріоритети розвитку освіти, і,

відповідно, розпочався складний процес її модернізації з урахуванням потреб сучасного

інформаційно-технологічного суспільства. Інтеграція України в Європейський світовий

простір актуалізує завдання підготовки нової генерації вчителів, які добре володіють

сучасними педагогічними технологіями.

У цей час значні перетворення в галузі освіти торкнулися й навчання іноземної мови.

Зокрема стали інтенсивно впроваджуватися в навчальний процес нові інформаційні

технології, такі як інтернет - ресурс, що навчає, комп'ютерні програми тощо. О.І. Руденко-

Моргун у своїй статті «Комп'ютерні технології як нова форма навчання» пише: «Ми живемо

в століття інформаційної, комп'ютерної революції, що почалася в середині 80-х років і

дотепер продовжує нарощувати темпи. От її основні віхи: поява персонального комп'ютера,

винахід технології мультимедіа, впровадження в наше життя глобальної інформаційної

комп'ютерної мережі Інтернет. Всі ці нововведення легко й непомітно ввійшли в життя: вони

широко використаються майже в усіх професійних сферах та в побуті».

Ідеться про те, що автоматизовані навчальні системи належать до, так званих,

комбінованих технічних засобів навчання, що призначені за допомогою комп'ютера та інших

приладів для реалізації функцій повідомлення інформації в зручній для сприйняття формі,

індивідуалізованого керування навчальною діяльністю в ході програмованого, проблемного

навчання; контролю знань, а також для забезпечення доступу до інформаційно-довідкових

ресурсів. Носенко Э. Л. у своїй книзі «Використання інформаційних технологій в освіті»

пише про те, що комп'ютери стрімко ввійшли в наше життя й у процес навчання англійській

мові, трохи потіснивши традиційні методики й змусивши викладачів іноземних мов

вирішувати проблеми, про існування яких кілька десятків років тому жоден лінгвіст навіть

не підозрював. Тож, політика держави останнім часом спрямована на те, щоб впровадити

інформаційні технології в школи й вузи.

В сучасних умовах усі сфери діяльності підвищують вимоги до рівня володіння

іноземною мовою випускниками вищих закладів освіти. Тому проблема покращення мовної

підготовки майбутніх фахівців дуже актуальна.

104

Сучасний етап розвитку нашої країни вимагає від фахівців практичного володіння

іноземною мовою для спілкування із зарубіжними колегами у професійній діяльності.

Низький рівень мовної підготовки фахівців різних галузей стає перешкодою при вирішенні

професійних проблем. На жаль, рівень володіння іноземною мовою професійного

спрямування більшості випускників немовних закладів освіти залишається незадовільний.

Одна з причин цього – це недостатній рівень мотивації для оволодіння іншомовним фаховим

матеріалом. Більшість студентів не усвідомлюють, яке велике значення має володіння

іноземною мовою для їхньої професійної діяльності. Завданням викладача є довести до

свідомості студентів той факт, що без знання іноземної мови, вони значно зменшують свої

шанси знайти роботу за фахом.

Розрізняють два види мотивації: зовнішню і внутрішню. Як викладач, я можу впливати

на обидва: на перший безпосередньо, на другий – умовно. Для зовнішньої мотивації студенту

треба доказати необхідність вивчення того чи іншого матеріалу, зробити цей процес цікавим,

заохотити студента чи поставити конкретні цілі, наприклад необхідність скласти залік чи

іспит. Внутрішня мотивація – це те, що з’являється в свідомості студента з часом, коли він

сам розуміє необхідність вивчення іноземної мови для досягнення поставленої мети.

Викладачеві дуже важко переконати студента у важливості вивчення іноземної мови, якщо у

нього абсолютно відсутній інтерес до цього. Оскільки іноземна мова повинна бути однією зі

складових професійної підготовки, викладач іноземної мови повинен об’єднати свої зусилля

з викладачами спеціальних дисциплін. Паралельне вивчення матеріалу рідною та іноземною

мовами збільшує інтерес студентів до цього процесу.

Нові інформаційні технології стають головним засобом доступу до різних джерел

інформації і формування мотивації до самостійного пошуку інформації. Спостереження та

опитування студентів продемонстрували, що використання нових інформаційних технологій

у навчанні іноземних мов сприяє інтенсифікації навчального процесу, підвищенню

ефективності навчання взагалі, зацікавленості студентів, активізує діяльність студента,

відкриває можливості для індивідуального навчання, дає змогу контролювати результати

виконання різних видів завдань, посилює мотивацію вивчення мови. Також важливим є той

факт, що сучасні засоби допомагають забезпечити ефективну наочність навчального

процесу. Останнім часом дуже впливовим фактором для мотивації є можливість продовжити

навчання в одному з Європейських навчальних закладів та перспектива працевлаштування за

кордоном або на одному зі спільних підприємств в нашій країні.

Таким чином, комбінуючи усі види мотивацій я намагаюсь підвищити у студентів

професійних інтерес до вивчення іноземної мови.

105

МОВЛЕННЄВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК СКЛАДОВА

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ МОЛОДШОГО СПЕЦІАЛІСТА

Морозова О.М.

викладач вищої кваліфікаційної категорії


Сучасні зміни в житті – інформатизація, комп’ютеризація, застосування різноманітних

технологій та технічних приладів тощо – вимагають від людини іти в ногу з часом. Щоби

бути конкурентоспроможним, фахівець повинен уміти бачити та аналізувати умови розвитку

виробництва, знаходити нестандартні рішення та шляхи реалізації цих рішень, уникати

стереотипів мислення особливо у виробничій сфері, постійно вдосконалювати себе та

займатися самоосвітою.

Основна відповідальність за формування необхідних якостей сучасного

конкурентноспороможного молодшого спеціаліста лягає на державні навчальні заклади, що

дають відповідну підготовку.

Молодший спеціаліст повинен мати досить високий рівень мовленнєвого розвитку, що

забезпечить певний авторитет та самоствердження у колективі, а також успішність в

опануванні подальшими фаховими знаннями, самоосвіту та саморозвиток особистості.

Що необхідно зробити для формування мовленнєвої компетенції особистості, у тому

числі і молодшого спеціаліста.

Молодші спеціалісти повинні володіти усім набором вмінь і навичок старшокласників

(випускників шкіл), але з урахуванням професійної діяльності, тому значну увагу на уроках

української мови та літератури слід приділяти розвитку як усного, так і писемного мовлення

вихованців.

Що є завданням викладачів-словесників у підготовці молодших спеціалістів.

Для відповідної підготовки молодших спеціалістів філологи мають велику кількість

різноманітних стратегій, технологій, методів та прийомів навчання, які визначають залежно

від рівня підготовки учнів на даному етапі навчання, від психологічної атмосфери на

конкретному уроці та від інших складових навчально-виховного процесу.

Інтерактивне навчання дозволяє розв'язати одразу кілька завдань, у тому числі й

мовленнєві.

Одним із цікавих інтерактивних методів навчання є проект.

Метод проектів – це метод навчання в співпраці. Працюючи у команді, підлітки вчаться

коректно та толерантно взаємодіяти один з одним, вчаться розв’язувати конфлікти, які

106

інколи виникають з різних причин, набувають навичок етичного міжособистісного

спілкування, вчаться брати на себе відповідальність за вибір рішення, а також аналізувати

результати діяльності, робити певні висновки та узагальнення.

При застосуванні методу проектів підлітки вчаться шукати інформацію у різних

джерелах, удосконалюють свої способи опрацювання матеріалу, а також удосконалюють свої

комунікативні здібності та інше.

Тож можемо говорити про те, що метод проектів є одним з найефективніших методів у

навчально-виховному процесі, тому що розвиває у підлітків не тільки мовленнєві

компетенції, а й психологічні складові особистості. Учні повинні практично реалізувати свої

уміння та навички, активізувати свій пасивний словник та поповнити активний, бо дуже

часто буває, що підлітки теоретично знають, як треба висловлюватись, які засоби треба

влучно використати, та, на жаль, практично не вміють використати ці знання.

Отже, основна мета викладачів-словесників полягає у сприянні розвиткові молодших

спеціалістів, які б уміли змістовно, зв'язно і стилістично грамотно висловлювати свої думки,

адекватно сприймати та аналізувати інформацію (усну чи писемну). Ця мета реалізується у

процесі формування особистості, яка володіє вміннями і навичками вільно, доцільно

користується мовними засобами в різних формах, сферах і жанрах мовлення, тобто

особистість повинна мати належний рівень мовленнєвої компетентності. А ця важлива

компетентність є, безперечно, основою для подальшого розвитку особистості у всіх

напрямках життя, у тому числі і у професійній діяльності.

107

МІЖПРЕДМЕТНА ІНТЕГРАЦІЯ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ

УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Пономарьова І.В.



Міжпредметна інтеграція – перспективний напрям реалізації новітніх технологій,

оскільки студент має змогу самостійно обирати опорні знання з різних дисциплін відповідно

до суб’єктивного досвіду, набутого у процесі попереднього навчання.

Під час визначення цілей заняття, форм і методів роботи та контролю знань

враховуються інтереси та нахили студентів, що забезпечує ефективність особистісно

зорієнтованого навчання. Проводячи інтегровані заняття, особлива увага звертається на те,

що студент є співтворцем на всіх етапах: спрямовується робота так, що на першому етапі

він визначає об’єкт діяльності, знаходить і створює знання про нього, конструює власні

знання, одержуючи, таким чином, особистісний освітній продукт.

Другий етап заняття – це співпраця студента з одногрупниками. Для цього

застосовуються різні форми й методи інтерактивного навчання: уявна екскурсія; огляд-

конкурс творчих робіт; хвилинка ерудита; уявне засідання гуртка тощо.

Третій етап – узагальнюючий. Він допомагає кожному студентові, спираючись на

освітній продукт виучуваного, висловлювати власні оцінні судження. Таким чином, студент

має змогу висловлювати свої думки, погляди на досліджувану ним проблему. При цьому,

педагог повинен уважно вислухати студента, прислухатися до його думки, визначити

найголовніше у сказаному.

Міжпредметна інтеграція може бути повною або частковою. Оскільки повна інтеграція

відзначена у навчальних закладах зарубіжних країн, то часткова полягає у поєднанні

матеріалу з різних дисциплін, підпорядкованих одній темі, вона є найбільш доступною для

нашої сучасної освіти на основі особистісно зорієнтованого навчання:

- трансформація змісту;

- типологія, структура заняття;

- поєднання парно-групової та індивідуальної діяльності;

- використання інтерактивних технологій.

Таким чином, завдяки поєднанню традиційності з новими формами роботи,

забезпечується повніше вирішення освітніх і виховних завдань.

108

Організація спостережень у процесі гри, спілкування з музикою, картиною, історією є

однією з найголовніших проблем у методиці інтегрованого заняття. Під час колективного

споглядання використовується найбільший прийом у пізнанні – єдність аналізу й синтезу, а

це готовність до наступного етапу розумового розвитку: зіставлення, протиставлення,

групування, встановлення причинно-наслідкових зв’язків. Отож, процес сприймання стає

засобом оволодіння розумовими прийомами.

Складовою частиною процесу формування є пізнавальна активність особистості.

Завдання словесника – сприяти підвищенню рівня знань з мови, яка є показником рівня

культури думки цієї особистості. Викладач має виплекати в душі студента прагнення мовної

майстерності, якій властиві образність і творчість. Досягти цього можна тільки навчаючи,

систематично спостерігаючи за словом, перетворюючи думку на слово. Багатий текст – це

шлях до оволодіння мовними скарбами. Студент уважно вслухається в слова тексту, які

надихають його на створення малюнкового сюжету. Це активізує творчу увагу, мислення,

фантазію. Такі форми й методи навчання дають і студентові, і викладачеві можливість до

самовираження і сприяють виконанню основної мети мовної освіти – формуванню

особистості мовця, співрозмовника.

Принцип інтеграції відповідає психічній та фізіологічній природі студента, а тому на

заняттях з літератури він прямолінійно вказує на виконання найголовнішого завдання, яке на

сьогодні стоїть перед освітою – формування людини – гуманіста, особистості, здатної

побороти важку добу змін у суспільстві. Педагогіка співробітництва найбільше відповідає

принципам гуманізації та демократизації освіти, активізує навчальну діяльність студентів,

забезпечує партнерство викладача та студента, допомагає розв’язати суспільно та

особистісно найважливіші навчальні та життєві проблеми. Тому завдання викладача –

виявити індивідуальні здібності і нахили студентів, створити сприятливі умови для

подальшого їх розвитку. Отже, інтеграція навчальних занять – важливий напрямок

методичного оновлення навчально-виховного процесу.

109

ИННОВАЦИОННЫЕ МЕТОДЫ ПРИ ПРОВЕДЕНИИ СОВРЕМЕННОГО УРОКА

АНГЛИЙСКОГО ЯЗЫКА

Савина О.В.

Преподаватель I категории

Мариупольского высшего металлургического профессионального училища

Модернизация образования Украины связана с инновационными процессами в

организации обучения иностранных языков, в частности английского. Это не только новые

технические средства, но и так же новый подход к процессу обучения. Задача в том, чтобы

каждый преподаватель выбрал такие средства и методы обучения, где каждый учащийся

смог бы проявить своё творчество и свою активность.

- Компьютерные технологии: изучение лексики, отработка произношения, навыки

аудирования, обучение диалогической и монологической речи.

- Интернет ресурсы: возможность получение любой информации, страноведческий

материал, новости, видео, статьи из газет и журналов. Учащие могут принимать участие в

викторинах, конкурсах, проводимых по сети Интернет, переписываться со сверстниками из

других стран, тем самым делясь новостями и повышая уровень знаний, участвовать в

видеоконференциях, которые можно проводить в Скайпе. Другой вопрос, с кем проводить

такого уровня конференцию. Хорошо бы найти волонтёров, которые согласились бы

ответить на вопросы на определённую тему, а так же предоставить дополнительный

материал по теме. Интернет может использоваться в качестве эффективного приложения для

развития грамматических, лексических навыков и умений, проверки знаний.

- Интерактивные презентации Power Point: даёт огромную возможность и

преимущество использования творческого процесса для преподавателя, повышает

эффективность обучения, а так же во много раз увеличивает мотивацию и желание изучать

иностранный язык.

- ролевые игры: создают атмосферу драйва на уроке, активизируют лексический и

грамматический материал, способствуют эффективности обучения и развивают

коммуникативные навыки.

- Метод проектов: способ развития творчества, познавательной деятельности, а так же

самостоятельности. Для этого требуется мультимедийный проектор, чтобы иметь

возможность использовать этот метод. Метод проектов развивает умение находить

информацию в разных источниках, а так же обрабатывать её с помощью компьютерных

110

технологий, учащиеся применяют накопленные знания и занимаются поиском решения

какой-то проблемы.

- Использование видео материала, просмотр фильмов на английском с субтитрами и

выполнение заданий: активизирует все виды речевой деятельности, совершенствует навыки

аудирования, произношения, а так же восприятия англоязычной речи. Например, сайты

ororo.tv, englishcentral.com, learnathome.ru предлагает перечень фильмов с заданиями,

фильмы разного уровня сложности.

- песенный материал: совершенствует навыки аудирования, произношения,

активизируют лексический материал.

- Веб-квест: активизирует навыки поиска необходимой информации, используя

накопленные знания, учащиеся не просто ищут информацию, но и создают определённый

продукт: постер, презентацию. Веб-квест положительно влияет на мотивацию учащихся, а

так же развивает навыки сотрудничества.

- проведение дебатов: учащимся приходится активизировать все свои знания и

возможности говорения на иностранном языке, использовать критическое мышление. В ходе

дебатов учащиеся могут демонстрировать свою языковую компетенцию.

- новые интерактивные презентации: Prezi.com и popplet.com. Для этого снова

требуется Интернет ресурс. Popplet помогает учащимся думать и учиться визуально. У

учащихся есть возможность на примере Mind map схватывать какие-то факты, образы,

помогает сгенерировать идеи и планировать проекты. Это отличные средства, чтобы

повысить эффективность обучения.

- Языковой портфель: помогает лучше оценивать достижения учащихся по разным

видам деятельности. Развивает сознательную ответственность за результаты своей

познавательной деятельности, самостоятельное овладение информацией.

- Модульное обучение: самостоятельное овладение учащимися навыками и умениями в

учебно-познавательной деятельности. Развивает самостоятельность, интеллект.

В рамках развития технологического прогресса на данном этапе существует ряд

инновационных методов, которые позволяют повысить уровень эффективности обучения, а

так же повышает мотивацию среди учащихся. От творчества и конкретной задачи

преподавателя зависит, какими средствами пользоваться. Мультимедийные программы не

исключают традиционные методы обучения, а гармонично сочетаются с ними. Происходит

процесс формирование личности нового типа, активная и целеустремлённая, направленная

на постоянное развитие.

111

СИЛА МУЗИКИ : ПОТЕНЦІАЛ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-

КОМУНІКАТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

СТУДЕНТАМИ КОЛЕДЖУ МИСТЕЦТВ

Саросика Т.М.

викладач I категорії


Актуальність питання полягає в тому , що серед сучасних технологій, які спрямовані

на підвищення ефективності процесу навчання , можна виділити само інформаційно-

комунікативні , оскільки їх застосування забезпечує підготовку ерудованого фахівця , який

володіє великим запасом інформації та вміє користуватися нею.

Це пояснюється тим , що заняття з іноземної мови за професійним спрямуванням , яке

пов’язано з сферою музичного мистецтва , характеризується створенням творчої атмосфери,

оскільки передбачає наповнення емоціями та їх суб’єктивними переживаннями . Подібний

специфічний зміст зумовлює вибір різноманітних методик , видів роботи і нових

мультимедійних засобів .

Основні технології ,що існують на даний момент в кіберпросторі , які можна активно

використовувати в процесі навчання іноземної мови , переводячи їх в розряд засобів

навчання і виховання , можна поділити на дві групи :

1) засоби синхронної комунікації (Synchromonous communication tools )

2) засоби асинхронної комунікації ( Asynchromonous communication tools )

Засоби синхронної комунікації – це Інтернет засоби , що дозволяють спілкуватися в

режимі сучасного часу ( чат , відео чат , аудіо чат ), наприклад : Skype(http://skype.com/) ,

Yahoo Messenger(http://messenger.yahoo.com/) , ICQ . Такі чати , при використанні їх в

педагогічних цілях , відкривають нові можливості у викладанні іноземної мови .

Засоби асинхронної комунікації – це Інтернет засоби , що дозволяють обмінюватися

інформацією із затримкою в часі ( форуми , електрона і аудіо пошта , сайти , блогі).

В англомовній літературі виділять 3 типи блогів , які використовуються у викладанні

мовних дисциплін :the tutor blog (підтримується викладачем ), the class blog (підтримується

спільними зусиллями викладача і студента ) ,the learner blog( підтримується студентами

індивідуально ) .

Інтернет технології покликані сприяти розвитку індивідуальних освітніх траєкторії і

більшою мірою адаптувати зміст учбового матеріалу до індивідуальних особливостей

студентів , рівня їх знань і умінь .

112

Найсучаснішим , найновішим , а отже і найменш застосованим методом навчання є

навчання за допомогою веб-квестів . Веб-квест – це сценарій організації проектної діяльності

студентів по любій темі з використанням ресурсів Інтернету . Залежно від вибору

викладачем навчальної діяльності ,вони можуть готуватися як учнями , так і викладачами .

Короткострокові веб-квести мають за мету набуття елементарних знань з певної теми . Він

може охоплювати період близько кількох занять , протягом якого студенти переглядатимуть

вибрані сайти для того , щоб знайти потрібну інформацію і використовуватимуть її для

досягнення поставлених навчальних цілей . Після завершення довгострокового веб-квесту

студент ґрунтовно про аналізує отриману інформацію , продемонструє розуміння матеріалу ,

самостійно створюючи та ускладнюючи завдання для роботи за темою .

Мультимедійний скрепбук містить посилання не лише на текстові файли , а і на

фотографії , аудіо файли , кліпи , графічну інформацію та анімаційні віртуальні тури . Всі

файли можуть бути легко завантажені студентами і використані в якості інформаційного та

ілюстрованого матеріалу при вивчені певної теми .

Трежа хант містить посилання на різноманітні сайти по темі , що вивчається. Єдина

відмінність від хот лист та скрепбук заключається в тому , що кожне з посилань містить

питання по змісту сайту . В кінці трежа ханту студентам задається одне більш загальне

питання на цілісне розуміння теми .

Трежа хант дозволяє узагальнити інформацію із тексту , детально або стисло

передавати зміст прослуханого або побаченого , виділяти факти ( приклади , аргументи ) у

відповідності з пов’язаним питанням , проблемою , фіксувати необхідну інформацію , робити

висновки .

Сучасний музикант не зможе реалізуватися в сьогоднішньому соціокультурному просторі

без знань та вмінь, які забезпечують саме інформаційно-комунікативні технології, які можуть

бути присутні на всіх етапах навчання іноземної мови. Особливо важливу роль вони будуть

грати при самостійній роботі студентів, спонукаючи їх до пошукової та творчої діяльності.

Якщо розглянути проблему ширше , то очевидно , що інтегруватися до світового музичного

простору сучасний музикант не зможе без знань та вмінь , які забезпечують саме

інформаційно-комунікативні технології .

113

ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МОВНОЇ ГРАМОТНОСТІ СТУДЕНТІВ

Стремоухова Л.Б.

викладач вищої категорії, методист

Маріупольського механіко-металургійного коледжу ДВНЗ «ПДТУ»

Сучасна освітня парадигма спрямована на становлення особистості з високим

інтелектуальним потенціалом, здатної вчитися і працювати в умовах постійного розширення

інформаційного простору. Формування загальної культури студентів неможливе без

розвитку в них навичок грамотного письма. Однією із складових загальної культури людини

є її орфографічна та пунктуаційна грамотність. Уміти грамотно писати - життєва

необхідність. Тому викладачам, а словесникам передовсім, треба домагатися, щоб наші

студенти були освіченими, грамотними людьми, достатньою мірою ознайомленими з

багатими скарбами української мови і могли практично використовувати їх. Проблема

підвищення мовної грамотності залишається актуальною, особливо зараз.

Основне завдання викладача, і не лише «мовника», вбачаю у виробленні у студентів

комунікативних умінь і навичок, у засвоєнні ними основних теоретичних відомостей з

української мови, формуванні вміння користуватися всіма багатствами мовних і

мовленнєвих засобів, засвоєнні норм української літературної мови, виробленні міцних

орфографічних та пунктуаційних навичок. Одним з найголовніших завдань навчання

української мови студентів є формування орфографічної грамотності. Вона є однією зі

складових частин загальної мовної культури, забезпечуючи точність вираження думки і

взаєморозуміння у письмовому спілкуванні. Для досягнення цього існують перевірені

практикою проблемні та творчі мовні і мовленнєві завдання, опорні конспекти,

узагальнюючі таблиці і схеми, текст як одиниця навчання, ситуативні ігри, вправи з

використанням алгоритмів та елементів програмування тощо. Варто також спробувати такі

форми, як семінар, залік, практикум, диспут, конференція, навчальна гра. Проте слід

пам'ятати, що в основу проведення мають бути покладені неординарний підхід, незвичайний

ракурс, самостійний вибір, цікавий текст, ігрова ситуація.

Успішне оволодіння орфографією передбачає чітко організовану роботу над

помилками. Робота над помилками — один із найважчих видів діяльності для студентів,

оскільки вони повинні самі проаналізувати свої роботи. Під час виконання роботи над

помилками викладач намагається усунути основні причини їх виникнення. Попередження

помилок передбачає таку організацію занять з орфографії, за якої і вивчення правил, і

система тренувальних вправ, і повторення забезпечили б міцні знання й навички, а також

114

створили перспективу успішного засвоєння нових правил. У навчанні правопису треба

спиратися на глибокі знання програмового матеріалу. Чим краще студенти навчаться

користуватися правилами, тим успішніше формуватиметься в них орфографічна вправність.

Адже правописні навички - це результат осмисленого і багаторазового застосування знань на

практиці, що, зрештою, веде до «автоматизму» письма. Ефективними вправами в поліпшенні

орфографічної грамотності є диктант «Перевіряю себе» і взаємоперевірка. Під час таких

робіт активно працює вся група: адже кожен студент повинен не лише перевірити роботу

свого товариша, а й пояснити, чому ту чи іншу орфограму потрібно писати так, а не інакше.

Добре засвоюється граматичний матеріал, виробляється орфографічна пильність, коли

студенти здобувають знання активними методами і мовні явища досліджують самостійно,

формулюють відповідні висновки. Саме тому, щоб домогтися глибоких і міцних знань

студентів, високого рівня грамотності, викладач повинен вдаватися до пошукових методів

навчання.

У поліпшенні орфографічної грамотності важливу роль відіграють також

випереджувальні завдання, творчі вправи, які сприяють активізації розумової діяльності,

формуванню вмінь швидко орієнтуватися у правилах, застосовувати їх практично. Для

вироблення умінь і навичок грамотного письма використовую взаємоперевірку знань самими

студентами, різні види диктантів. Найцікавішим є диктант-диспут, під час якого один

студент пише на дошці, а решта - в зошитах. Для підвищення грамотності велике значення

має робота з орфографічним словником, бо це не тільки довідник, а й посібник, який служить

джерелом дидактичного матеріалу для різноманітних орфографічних вправ. А щоб

призвичаїти студентів до словника, з ним треба працювати регулярно, особливо під час

навчального диктанту «Перевіряй себе», у процесі якого активно формуються навички

правопису. Позитивні результати дає і систематична робота із застосування на заняттях

алгоритмів. У студентів підвищується орфографічна грамотність, інтерес до вивчення рідної

мови, а також якість знань з рідної мови, про що свідчать підсумкові роботи.

Велике значення має для студента оцінка за виконання завдання, адже це важливий

стимул у вивченні мови. Тому, виправляючи помилки, треба брати до уваги, в якій роботі

вони допущені: у тренувальній, письмовій з розвитку зв’язного мовлення чи в контрольній.

Окрім того, до кожного студента застосовую індивідуальний підхід, зважаю на його

здібності, ставлення до навчання взагалі й до вивчення мови зокрема. Це також допомагає

підвищувати грамотність навіть у найслабших студентів.

Кожен викладач-філолог має усвідомити своє першочергове завдання – навчання і

виховання для суспільства людей досконалої грамотності, високої мовної культури, адже ці

чинники є важливим кроком до духовності.

115

ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ У СТУДЕНТІВ

НА ЗАНЯТТЯХ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Чебанова Л.К.

викладач англійської мови віщої категорії


Міжнародні зв’язки України, її інтеграція до європейського та світового простору

зумовлюють необхідність розглядати англійську мову як важливий засіб міжкультурного

спілкування. Оволодіння цією мовою міжнародного спілкування сприяє розвитку в студентів

здібностей використовувати її як інструмент спілкування в діалозі культур і цивілізації

сучасного світу.

Тому дисципліні «Іноземна мова» відводиться дуже важлива, пріоритетна роль.

Навчання іноземної мови сьогодні є одним із невід’ємних компонентів загальної та

спеціальної освіти, а володіння основами міжнародної мови спілкування стає не тільки

показником високого культурного рівня людини, а й запорукою її успішної професійної

діяльності. необхідність для фахівця володіння іноземними мовами, що розглядається як

спосіб життя в діалозі співробітництва культур, мов і релігій, а також як основа можливостей

критичного розгляду інформації, що надається ЗМІ, рекламою, Інтернетом.

Метою освіти є не тільки знання іноземної мови, а вміння нею послуговуватися (мати

комунікативну компетенцію).

Навчання мовленню є процесом складним і багатогранним, який передбачає

комплексну реалізацію практичної, освітньої і виховної мети. З практичної точки зору,

навчання мовленню передбачає оволодіння іноземною мовою як засобом міжособистісного

спілкування, тобто виведення мовлення на рівень справжньої комунікації.

Згідно з програмою головною метою навчання іноземної мови визначено формування

іншомовної професійної комунікативної компетенції, яку розуміють як здатність до

міжкультурного іншомовного спілкування.

Студенти повинні розуміти, що основна мета вивчення іноземної мови – це

спілкування. Будь який вид діяльності на занятті, чи це – аудіювання, читання, письмо,

повинен мати вихід у мовлення. Структура мовленнєвої компетентності містить три базових

компоненти, що характеризують рівень комунікативної культури: лінгвістичну, соціальну та

комунікативну. Опановуючи їх, людина отримує знання, уміння та навички, необхідні для

розуміння чужих і створення власних програм мовленнєвої поведінки.

116

Домінуючим фактором при вивченні будь-якої дисципліни є мотивація. Навчати

іноземній мові студентів без мотивації дуже складно, і викладачеві, і студентам. Тому

потрібно роботать над посиленням фактору мотивації в навчанні студентів іноземної мови. Я

намагаюся, вести беседу так,щоб студенти зробили такі висновки: володіння англійською

мовою стає обов’язковим компонентом професійної діяльності та забезпечує більш

повноцінне та цікаве дозвілля.

Для сформування комунікативної компетентності студентів необхідно розвивати

вміння мовлення (через навчання діалогічної і монологічної мови), аудіювання (короткий

вклад змісту тексту, розвиток мовної здогадки), читанні (переглядове, пошукове,

ознайомлювальне, формулювання власної думки, розуміння головної думки тексту) і

письмової мови (заповнення бланків, складання описів, додаток недостатньої інформації).

Система використання мовних ситуацій на заняттях дає змогу відтворювати реальні

професійні ситуації, що значною мірою підвищує у студентів інтерес до вивчення іноземної

мови. Мовлення студентів відбувається в умовах, які імітують ситуації дійсного спілкування

англійською мовою. Виникає внутрішня мотивованність, створюються можливості для

вираження у мовленні власних поглядів, думок,. впроваджуючи системне застосування

мовленнєвих та комунікативних вправ, при вирішенні яких студенти поетапно просуваються

уперед за окремими видами мовленнєвої діяльності, в підсумку досягається кінцева мета:

розуміти, розмовляти, писати англійською.

117

СОЦІАЛЬНІ ТА ПОВЕДІНКОВІ НАУКИ

(Економіка; Політологія; Психологія; Соціологія)

РЕАЛІЗАЦІЯ МАРКЕТИНГОВОЇ ПОЛІТИКИ

В РОБОТІ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ

Григоренко Т.Г., Новак Г.Л.

викладачі вищої категорії

Маріупольський механіко-металургійний коледж ДВНЗ «ПДТУ»

Маркетингове планування стає сьогодні одним з найважливіших елементів концепції

управління підприємством. Воно використовується для підвищення ефективності, яка існує в

фірмах управлінської системи, дозволяє складати більш реальні програми виробництва та

реалізації, швидше реагувати на зміни, що відбуваються на ринку, і створює істотні переваги

в конкурентній боротьбі.

Транспорт є найважливішою складовою економіки держави, що забезпечує її

ефективне функціонування, яке сприяє динамічному розвитку суспільного виробництва.

Однак питання маркетингу на залізничному транспорті в даний час викликає багато питань.

Більш детальне їх розгляд має сприяти підвищенню ефективності управління залізничним

транспортом і комплексного підходу до його планування.

Продукція транспорту являє собою транспортні послуги з перевезення вантажів і

пасажирів і не є новим продуктом. Транспортна продукція виступає у вигляді корисного

ефекту від роботи транспорту. Цей товар не існує як відмінний від цього процесу предмет

споживання і його можна споживати тільки під час виробничого процесу. Тому продукція

транспорту вимірюється зазвичай натуральними показниками, які характеризують кінцевий

економічний ефект і відображають кількість перевезених вантажів або пасажирів на певну

відстань.

Також ефективне функціонування транспортної сфери немислимо без застосування

сучасних технологій маркетингу і реалізації маркетингової політики. Якісно нові підходи в

управлінні транспортною сферою вимагають широкого застосування сучасних прийомів і

методів, що дозволяють забезпечити задоволення потреб споживачів, в умовах

раціонального використання наявних ресурсів. Транспортні послуги розглядаються як засіб

реалізації різних торгових угод. Широкий асортимент транспортних послуг має свої

характерні особливості і специфіку маркетингової діяльності.

118

Транспортний маркетинг - система організації та управління виробничо-збутовою

діяльністю транспортних підприємств, компаній і фірм з надання транспортних послуг

користувачам на основі комплексного вивчення транспортного ринку і попиту споживачів

транспортної продукції; по створенню найкращих умов його задоволення з метою отримання

організацією прибутку.

Транспортний маркетинг представляє собою сукупність заходів спрямованих на

ефективне задоволення потреб споживачів в транспортних послугах. Це діяльність,

спрямована на просування транспортної продукції на ринок послуг. З точки зору маркетингу,

стратегія розвитку транспортної сфери повинна розроблятися як по галузях, так і по окремих

підприємствах транспорту.

Основними принципами транспортного маркетингу є орієнтація на інтереси

користувачів, на кінцевий результат, постійне оновлення технічних засобів і підвищення

якості транспортного обслуговування.

Основними завданнями маркетингу на залізничному транспорті являються:

аналіз транспортної складової в кінцевій ціні продукту

оцінка реальних обсягів перевезень за напрямками і вантажам в залежності від

якості продукції, рівня платоспроможності і набору послуг;

визначення умов зі зміни обсягів перевезень з метою створення нових

транспортно-економічних зв'язків;

виявлення незадоволеного попиту по сегментам транспортного ринку і

розробка комплексних заходів по його освоєнню;

розробка достовірних прогнозів перевезень, підвищення на їх основі якості

поточного і стратегічного планування.

Головні цілі маркетингу на залізничному транспорті: залучення додаткових обсягів

перевезень; створення умов, при яких у потенційних пасажирів і вантажовідправників були

відсутні б проблеми із замовленням транспортних послуг потрібного їм якості; забезпечення

фінансово-економічної стабільності залізниці.

У функції транспортного маркетингу входять:

комплексне вивчення транспортного ринку і попиту на транспортні послуги і

проблем, пов'язаних з якістю транспортного обслуговування і конкуренцією на транспорті;

планування і прогнозування асортименту продукції, робіт і послуг

транспортних організацій з урахуванням наявних перспективних ресурсів;

визначення найбільш ефективних шляхів руху товару і транспортного

обслуговування, розробка тарифної політики, аналіз власних витрат, цінової політики

користувачів і конкурентів;

119

просування транспортної продукції на ринок за допомогою реклами на

транспорті на основі системи формування попиту і стимулювання збуту транспортних

послуг і робіт, знижок, пільг, підвищення якості обслуговування і т. п .;

керування маркетинговою діяльністю транспортних підприємств, оцінка її

ефективності, контроль та реагування на зміну кон'юнктури ринку.

Необхідно враховувати два види ефекту від реалізації маркетингових заходів:

транспортний і внетранспортний (іноді в кілька разів вище першого). Так, прискорення

доставки вантажів і введення знижок до тарифів сприяють до зниження вартості оборотних

коштів вантажовідправників і підвищенню конкурентоспроможності продукції, що

перевозиться. Спорудження транспортної лінії збільшує вартість землі, господарських

об'єктів і житла пропорційно їх близькості до транспортних комунікацій.

До заходів, які значно поліпшують роботу підприємств і життя населення, відносяться

введення нової транспортної техніки, більш зручного розкладу руху транспортних засобів,

узгодженого з підходом іншого виду транспорту в пунктах пересадки, прискорення поїздів,

технологічних маршрутів та інші. Вивчення транспортного ринку здійснюється за

допомогою спостережень, анкетних досліджень, аналізу звітних і прогнозних матеріалів,

телефонних інтерв'ю і т. д.

Основну роботу по реалізації стратегії маркетингу на залізничному транспорті в

частині вантажних перевезень виконує галузева система транспортного обслуговування.

Створюються структури маркетингу з пасажирських перевезень та інших видів діяльності

залізничного транспорту.

Таким чином, транспортний маркетинг представляє собою систему організації і

управління діяльністю транспортних підприємств, фірм і компаній на основі комплексного

вивчення ринку транспортних послуг і попиту споживачів з метою створення найкращих

економічних умов реалізації своєї продукції.

120

ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ

Бончева К.О.



Розвиток ринкової економіки в Україні, формування нових господарських структур на

основі різних форм власності, розширення міжнародних економічних зв'язків диктують

необхідність удосконалювання бухгалтерського обліку, обліку кращих досягнень як

вітчизняного, так і зарубіжного досвіду. Бухгалтерський облік у США та інших країнах

поділяється на управлінський і фінансовий.

Питаннями бухгалтерського обліку в американських концернах займаються: скарбник

організовує операції з готівкою і цінними паперами, стежить за вдосконаленням операцій і

здійснює контроль за ними; контролер відповідає за організацію і функціонування системи

обліку та фінансової звітності, за складання операційних фінансових кошторисів, організовує

фінансові звіти, вивчає і розробляє показники і форми звітності, рекомендує різні системи

обліку витрат виробництва і доходів; головний бухгалтер займається керівництвом обліку.

Він керує системою обробки даних і безпосередньо спостерігає за її центром; внутрішній

ревізор забезпечує перевірку бухгалтерських записів і статистичних даних, узгодженість

затверджених правлінням проектів з виробничими відділами, контроль за збереженням

матеріальних цінностей і грошових сум, вивчає вплив застосовуваних методів контролю і

результати господарської діяльності. Якщо контролер безпосередньо не відповідає за

фінансові кошториси, до складу бухгалтерії входить директор або завідувач з фінансових

питань.

Французьке бухгалтерське законодавство має довгу історію. Ще Конституційний

кодекс 1673 р. передбачав розділ, в якому вказувалося правила ведення бухгалтерських

документів. Розвиток цієї справи відбив Кодекс Наполеона, який мав вплив і на інші країни.

Тепер бухгалтерське законодавство у Франції здійснює Національна рада з бухгалтерії, яка

створена в 1957 р. Це незалежна організація, яка співпрацює з міністерством економіки,

фінансів та бюджету. Основна її мета - підготовка норм ведення обліку і форм документів.

Важливе значення має загальний план ведення бухгалтерії, прийнятий у 1982 р.; з діючого

року він став обов'язковим для всіх. У Франції підхід Юджина Шмаленбаха – німецького

вченого, фахівця з бухгалтерського обліку, який запропонував форму стандартного

національного бухгалтерського кодексу був прийнятий в 1942 р. і став основою для розробки

121

спільного плану ведення обліку. Питаннями обліку займається міністерство фінансів, а

аудитом - міністерство юстиції.

Реформи в португальській системі бухгалтерського обліку та звітності почалися в

1970 р. і проводилися, як і в інших країнах Південної Європи, з Французької моделі, зокрема

по французькому Загальному плану бухгалтерського справи 1957 р. Вступ Португалії в

Європейський Союз спонукало приведення бухгалтерської системи країни до норм, які діють

в більшості країн співтовариства.

Одна з відмітних ознак португальської системи бухгалтерії – застосування тільки тих

принципів, які затверджені в податковому та торговому законодавстві. Тому, на відміну від

інших країн, в Португалії не сформувалася поширена у світі практика побудови

бухгалтерського справи на принципах, відмінних від закладених в чинному законодавстві.

Законодавство в цій сфері складається переважно з Торгового кодексу груп, Загального

плану бухгалтерського справи і податкових законів. Перший португальський Загальний план

бухгалтерської справи був прийнятий в 1977 р. Він унормував діючі в країні бухгалтерські

методи.

Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) являють собою документи, які

визначають загальний підхід до складання фінансової звітності і які пропонують варіанти

обліку окремих засобів або операцій підприємств.

Особливістю МСФЗ є те, що в них часто передбачається два підходи до відображення

одних і тих операцій. При цьому один підхід є базовим, а інший - альтернативним

вирішенням. Підприємство має право вибрати основний або альтернативний підхід, який

визначається його обліковою політикою. Досить важливу роль в розуміння сутності МСФЗ

відіграє Концептуальна основа складання та подання фінансових звітів. Метою розробки

даного документа є необхідність створення загальної бази для розробки та внесення змін до

міжнародних стандартів, для зменшення кількості різних облікових трактувань, дозволених

міжнародними стандартами, що сприяє гармонізації обліку та звітності в міжнародному

масштабі, для допомоги в розробці національних стандартів різними країнами, для

підготовки звітності відповідно до міжнародних стандартів і сприяння аудиторам та

користувачам фінансової звітності при формуванні думки про відповідність звітності

міжнародним стандартам положень Концептуальної основи, яка лише на перший погляд має

теоретичний характер, тоді як на практиці здійснює безпосередній вплив на правила обліку

та відображення у звітності господарських засобів та операцій підприємств. Даними

рекомендаціями необхідно керуватися при проведенні трансформації звітності відповідно до

міжнародних стандартів, і при вирішенні облікових питань, які безпосередньо не

регулюються міжнародними стандартами.

122

ВЕНЧУРНЕ ФІНАНСУВАННЯ ЯК ОСНОВА ІННОВАЦІЙНОЇ МОДЕЛІ

РОЗВИТКУ ДЕРЖАВИ : ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПРОБЛЕМИ

Ігнатенко О. П.

Викладач другої кваліфікаційної категорії


Розвиток країни неможливий без впровадження інновацій та їх адекватного

фінансового забезпечення. Оскільки реалізація інноваційної моделі економічного розвитку

вимагає значних фінансових витрат, необхідно розширити можливості інвестування в

інноваційну діяльність.

Методи фінансування розділяються на методи внутрішнього і зовнішнього

фінансування.

Внутрішнім фінансуванням виступає самофінансування, за рахунок використання

тільки власних засобів, але у цього методу є як мінімум один істотний недолік -

обмеженість об'єму інвестиційних ресурсів.

Тому досить часто доводиться прибігати саме до методів зовнішнього фінансування,

таким як: залучення бюджетних коштів, акціонування і інші форми пайового фінансування,

банківське кредитування; залучення ресурсів за договорами лізингу і франчайзингу

проектне фінансування та ін. Вони мають переваги, але й недоліки: зниження прибутку у

зв’язку з необхідністю виплат, ризик виникнення несплатоспроможності підприємства.

Однією з форм фінансування ризикових інвестиційних проектів, що мають

складнощі в самофінансуванні, отриманні банківського кредиту є венчурне

фінансування.

В Україні законодавча база функціонування інститутів спільного інвестування і

венчурних фондів, почала формуватися в 2001 р. з ухваленням закону України "Про

інститути спільного інвестування (пайові і корпоративні інвестиційні фонди)". У 2013 році у

одноіменному законі вперше було надано визначення венчурного фонду.

Венчурні фонди акумулюють капітал інвестиційних, пенсійних і інших фондів, банків,

страхових компаній, особисті заощадження інвесторів, іноді державні кошти. Згідно з

географічним розподілом венчурних інвестицій у світі США займають близько 45%

ринкової долі венчурних інвестицій, Європа - 24%, Східна, Південно-східна Азія і Океанія

- 17%, Америка (за винятком США) - 10%, Близький Схід, Африка - 4% .

Впродовж усіх років незалежності нашої держави не було створено дійсно ефективної

інвестиційної стратегії розвитку країни. Відповідно, така ситуація призвела до формування

123

непривабливого інвестиційного клімату. Це обумовлено наступними проблемами, які

вимагають свого рішення.

1. Відсутністю взагалі яких-небудь орієнтирів подальшого функціонування цього

сектора національного господарства.

2. Неефективність чинних норм законодавчо-нормативних актів, які не сприяють

розвитку венчурного інвестування в Україні.

3. Нерозвинений фондовий ринок досить негативно впливає на розвиток венчурних

фондів, які безпосередньо є учасниками ринку цінних паперів.

4. Дефіцит кваліфікованих кадрів в області функціонування венчурних інвестицій

також стримує розвиток цього сектора національного господарства.

5. Відсутність розвитку відповідної інфраструктури по реалізації венчурного

інвестування також стримує її функціонування.

6. Слабкість інституту захисту інтелектуальної власності, адже венчурні фонди у

більшості випадків фінансують інтелектуальні розробки.

7. Розрив зв'язків між науковою і виробничою сферою суспільства.

У таких умовах адекватнішими моделями венчурного підприємництва для України є:

1.Модель приватно-державного партнерства. Суть цієї моделі полягає в створенні так

званих приватних кооперативних дослідницьких центрів. Роль держави складається у

фінансуванні початкових етапів проектів, що вкрай важливо та складно досягти.

2.Модель розподіленого партнерства. Суть цієї моделі полягає в тому, що вона

припускає зосередження на інноваціях, а не на створенні підприємств для кожного винаходу.

Модель припускає створення 4 незалежних організацій, які працюватимуть над інноваційним

проектом на відповідній стадії розвитку.

Ряди венчурних інвесторів в Україні сьогодні досить малі. Пов'язане це з незадовільним

станом економіки країни, що значно збільшує і без того високі ризики венчурних інвестицій.

Проте, в умовах сучасної економічної інтеграції, Україні потрібно розвивати свій

науково - технічний потенціал, створювати умови для розвитку конкурентоздатних галузей

економіки для того, щоб не залишитися на околиці світових змін. Практика показала, що на

сьогодні, венчурне фінансування є перспективним засобом впровадження прогресивних

високотехнологічних проектів, воно може стати потужним каталізатором для українських

підприємців, які впроваджують інноваційні технології.

124

ВИКОРИСТАННЯ АКТИВНИХ ТА ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ

ПРИ ВИКЛАДАННІ ДИСЦИПЛІН ЕКОНОМІЧНОГО НАПРЯМУ

Сич Т.П.

викладач вищої категорії, голова циклової комісії


Активні методи навчання – це методи, що стимулюють пізнавальну діяльність

студентів. Вони будуються в основному на діалозі, який передбачає вільний обмін думками

про шляхи вирішення тієї чи іншої проблеми. Інтерактивне навчання — це діалогове

навчання, яке заперечує домінування як одного виступаючого, так і однієї думки над іншою.

Дані методи характеризуються високим рівнем активності студентів.

Досліджувані методи навчання скомпонували низку правил спілкування на заняттях:

«кожна думка є важливою»; «не бійся висловитись»; «ми всі – партнери»; «обговорюємо

сказане, а не людину»; «обдумав – сформулював – висловив»; «говори чітко, ясно, красиво»;

«вислухав - висловився – вислухав»; «наводь тільки обґрунтовані докази»; «вмій погодитись

і не погодитись»; «кожна роль є важливою». При цьому роль викладача зводиться до надання

допомоги студенту. Компетентний викладач повинен добре уявляти, що відбувається на

кожній конкретній стадії навчального процесу, і робити навчання більш ефективним.

До активних та інтерактивних методів навчання належать метод малих груп, аналіз

конкретних ситуацій, ігрові методи, які, на мою думку, найбільше сприяють вирішенню

поставленої проблеми.

Цінною формою інтерактивних занять, що використовується у педагогічній діяльності,

є ігрові методи.

Гра для студентів виступає як навчальна модель будь-якої діяльності в майбутньому, в

якій студент відпрацьовує практичні дії.

Ділові ігри, на відміну від інших традиційних методів навчання, дають змогу повніше

відтворювати діяльність керівників, виявляти проблеми і причини їх появи, розробляти

варіанти вирішення проблем, оцінювати кожен із них, приймати рішення і визначати

механізм його реалізації.

Ділова гра - це моделювання реальної діяльності у спеціально створеній проблемній

ситуації. Вона є "засобом і методом підготовки та адаптації до трудової діяльності та

соціальних контактів", методом активного навчання, який сприяє досягненню конкретних

завдань, структурування системи ділових стосунків учасників. її конструктивними

елементами є проектування реальності, конфліктність ситуації, активність учасників,

125

відповідний психологічний клімат, між - особистісне та між групове спілкування, розв'язання

сформульованих на початку гри проблем.

Ділова гра є комплексною, багатофункціональною дією, у межах якої сполучено

декілька взаємопов'язаних видів діяльності: аналіз і пошук розв'язання проблем, навчання,

розвиток, дослідження, консультування, формування колективної діяльності.

Традиційні ділові ігри мають заздалегідь розроблений сценарій, орієнтовані на

вирішення типових проблемних ситуацій, мають на меті навчити учасників гри оптимально

розв'язувати ці проблеми.

У навчальному процесі ділову гру використовують з метою закріплення знань, які

студент здобуває у процесі лекційних і семінарських занять, самостійної роботи.

Застосування ділових ігор під час навчання дає змогу максимально наблизити

навчальний процес до практичної діяльності, врахувати реалії сьогодення, приймати рішення

в умовах конфліктних ситуацій, відстоювати свої пропозиції, розвивати в учасників гри

колективізм та відчуття команди, отримати результати за досить обмежений час. У

спеціально створених умовах студент "проробляє" найрізноманітніші життєві ситуації, які

дають йому змогу сформувати світогляд, відстояти свою позицію.

Кінцевим результатом проведення імітаційно-навчальних ігор повинна стати

досвідчена особистість, розвиток її особистих здібностей, творчого стилю діяльності,

активної навчальної і життєвої позиції, компетентності.

Отже, методика ігрового навчання при викладанні дисциплін економічного напряму є

важливою частиною навчального процесу, так-як сприяє формуванню такої людини, яка

здатна працювати активно, зацікавлено, з високою професійною майстерністю та з

новаторським підходом.

Таким чином, у процесі викладання економічних дисциплін у коледжі поряд із

традиційними методами навчання доцільно послуговуватися активними та інтерактивними

формами навчання, спрямованими на перехід від інформаційної методики та простої

репродукції знань до глибокого їх осмислення та творчого використання.

126

ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ ДІТЕЙ ПУБЕРТАТНОГО ВІКУ

Федосова А.Ю.

Заст. директора з виховної роботи, викладач І категорії


Сучасна економічна ситуація в України, спричинила за собою ряд нових, в тому числі і

соціальних проблем. У результаті в укладі життя людей відбуваються зміни, що впливають,

перш за все, на соціальне здоров'я населення.

Зміни, які відбуваються у суспільстві особливо болісно позначаються на

підростаючому поколінні. Особливе занепокоєння викликає збільшення кількості дітей

пубертатного віку, які соціально деадаптовані.

Адаптація в своєму психологічному аспекті передбачає пристосування людини як

особистості до існуванню в конкретному суспільстві відповідно до його вимог і власними

потребами, мотивами та інтересами.

Проблема адаптації дітей сучасного суспільства є однією з найважливіших, оскільки

саме від адаптації залежить успішність подальшого становлення особистості дитини.

Соціальна адаптація - складний процес, який здійснюється в різних сферах

життєдіяльності людини. Адаптація є однією зі складових соціалізації. Як процес вона

означає пристосування особистості або соціальної групи, що потрапила у важку ситуацію в

реальному середовищі до цього середовища.

Соціально-педагогічна адаптація - явище, характеризує найбільшу пристосованість

людини до навчання і виховання. Педагогічна адаптація свідчить про те, що умови, в яких

знаходиться людина, для нього найбільш оптимальні з позиції навчання й виховання.

Показником успішної соціальної адаптації є високий соціальний статус особи в даному

середовищі, її психологічна задоволеність цим середовищем.

Показником низької соціальної адаптації є вимушені переміщення людини в різні

соціальні середовища, їх часта зміна (міграція, плинність кадрів, розлучення і т.д.).

Часто до коледжу приходять вчитися діти, які зростали у такому соціальному

середовищі, де не знайшлося людей – серед рідних та педагогів, що допомогли б їм повірити

у власні сили, розкрити від природи дані таланти. І як наслідок цього – дитина виросла

невпевненою у собі, без віри у власну унікальність.

Тому педагогами повинна постійно проводитися робота з соціальної адаптації підлітків,

що спрямована на виховання творчої особистості, впевненої у власних силах, здатної до

адекватної самооцінки.

127

ІНТЕГРАЦІЯ В ГЛОБАЛЬНУ ТРАНСПОРТНУ МЕРЕЖУ –

УМОВИ СТАЛОГО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ МАРІУПОЛЯ

Чернявська Н.І.

викладач економічних дисциплін II категорії


На сучасному етапі економічний розвиток міста не можливий без транспортного

сполучення. Цивілізований світ висуває свої вимоги - висока швидкість переміщення як

вантажів, так і пасажирів.

Для успішного розвитку міста необхідно ефективно використовувати транзитний

потенціал.

Існуюча транспортна система Маріуполя, створена на початку 20 ст. та в подальшому

орієнтована на виконання завдань військово-промислового комплексу, на сьогодні виключає

ефективну інтеграцію Маріуполя у світову економіку.

У 2013 році Китай оголосив про створення транснаціонального шляху «Один пояс-один

шлях», що сполучає його з Європою. У тому ж 2013 році Китай зробив прогноз про те, що

розвиток світової економіки буде безпосередньо пов'язаний з поширенням туризму.

Відповідно, обсяг китайських туристов 700 млн. людинораз на рік істотним чином вплине на

розвиток приймаючих країн.

Маріупольське суспільство, підприємці та влада повинні врахувати зазначені проекти

для стратегічного розвитку.

Фінансова та господарська децентралізація в Україні дозволяє не тільки проектування

глобальних міжнародних інфраструктурних проектів, але і їх самостійне фінансування

такими великими мегаполісами, як Маріуполь, Мелітополь, Одеса, Харків, Запоріжжя,

Херсон, Миколаїв, Дніпропетровськ, Бердянськ.

Грамотна бюджетна і фіскальна політика місцевої влади здатна стати необхідним

ресурсом. Не секрет, що левову частку місцевих бюджетів наповнюють підприємці.

Зменшення податкового навантаження на малий бізнес, здатне збільшити кількість платників

податків в місцевий бюджет.

На даному етапі Маріуполь не використовує свого геополітичного положення з

причини провінційних стереотипів мислення.

Необхідно враховувати, що за подіями останніх років, Маріуполь опинився на

передовій оборони України. У свою чергу, це накладає певні обов'язки і вимоги при

плануванні та будівництві військової інфраструктури.

128

Перспективний аналіз вимагає прийняття стратегічних рішень:

-будівництво високошвидкісної залізниці Маріуполь-Брдянск-Мелітополь-Одеса-

Будапешт - Бухарест, як оптимальний і найкоротший шлях до ЄС (менше на 500~600 км);

-капітальна реконструкція автотраси Е-58, вздовж Азово - Чорноморського узбережжя.

Маріуполь в порівнянні з іншими містами, що стають на шляху з Китаю до Європи має

рад переваг у вигляді Морського порту та перспективі використання аеропорту. Таким

чином Маріуполь може стати транспортному хабом.

Необхідно врахувати, що найкоротше по кілометражу транспортне сполучення «Один

пояс – один шлях» проходить через наш регіон, а в умовах війни та окупації на Донбасі

Маріуполь має певні переваги.

Вже зараз варто замислитись на проектом будівництва залізниці Казахстан – Україна

через Маріуполь або в безпосередній близькості до міста. Це ті переваги, якими ми зможемо

скористатись після війни, якщо зараз підготуємось.

Маріуполь повинен максимально ефективно реалізувати промисловий, науковий та

людський потенціал, скоротивши до мінімуму негативний вплив чинника відстані на

господарську діяльність.

Треба наважитись прийняти рішення, взяти на себе відповідальність і побудувати

перший кілометр «номальності» в цивілізований світ.

129

УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ

ПІДВИЩЕННЯ МОТИВАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ В ОРГАНІЗАЦІЇ

Гранкіна Н. Г.

викладач вищої категорі,

Маріупольського коледжу Дон НУЕТ ім. М. Туган- Барановського

Розвиток України у третьому тисячолітті визначається в контексті європейської

інтеграції з орієнтацією на побудову громадянського суспільства. В останні роки значно

обновилася і поповнилася нормативно-правова база функціонування, підготовки і

підвищення кваліфікації науково-педагогічних кадрів вищої школи. Глобальні проблеми

сучасності та їх розв’язання передбачають якісні зміни у свідомості людини, які не можливі

без підвищення якості освітніх послуг.

На сьогодні колосальний розрив між цілями і можливостями здійснення ринкових

перетворень не дає змоги повноцінно використовувати вузівський персонал на основі

створення оптимальних умов для ефективної діяльності. Внаслідок цього простежуються як

невисока ефективність використання вузівського персоналу, так і посилення невідповідності

між пропозицією та попитом на нього.

Методологічні, методичні та прикладні питання багатоаспектної проблеми мотивації

персоналу ВНЗ були і залишаються об`єктом постійних наукових досліджень. Дана тема

привертала увагу багатьох вчених і добре висвітлена в науковій, економічній літературі та

різних джерелах, наукових статтях, де викладені основні базові знання і практичні навики

щодо мотивації праці. Процес виконання працівниками освітніх установ соціальних ролей

значною мірою визначається особливостями їх мотивації.

У найзагальнішому вигляді мотивацію можна визначити як процес спонукання себе та

інших до діяльності для досягнення особистих цілей або цілей організації . Коли йдеться про за-

безпечення керівниками освітніх установ мотивації у процесі управління, то мають на увазі

два її види:

- мотивацію безпосередньо керівників - менеджерів освітніх організацій («власна»

мотивація);

- мотивацію працівників освітніх організацій («чужа» мотивація).

За своїм змістом мотиви - це спонукаючи фактори, які керують поведінкою та діяльністю

людини. В основі виникнення мотивів лежать потреби. Потреба - усвідомлення і переживання

матеріальних і духовних речей, необхідних для підтримання життя організму та розвитку

130

особистості. Потребу можна уявити собі як певний психічний стан, стан дефіциту,

порушення рівноваги між людиною та навколишнім світом, який спонукає людину до

активного пошуку предметів, що можуть її задовольнити. Так виникають мотиви -

спонукання до діяльності, зв'язані із задоволенням певних потреб. За своєю сутністю мотиви

є предметним втіленням потреб.

Як мотиви поведінки та діяльності людини можуть бути різні спонукання:

- інтереси, тобто позитивне ставлення особистості до певних об'єктів (предметів, явищ,

видів діяльності), яке залежить від їхньої значущості та емоційної привабливості;

- морально-політичні настановлення, ідеали, переконання (як компоненти світогляду

людини);

- емоції та почуття (любов, ненависть тощо).

Важливе місце серед різних мотивів людини завжди займають професійні мотиви. Щоб

детально проаналізувати роль різних мотивів працівників освітніх організацій, необхідно

передусім визначити основні види потреб, які лежать в основі їхньої поведінки і діяльності,

та розкрити їх значущість.

Працівникам будь-яких установ та організацій властивий певний набір основних

потреб, які мотивують їхню діяльність і поведінку. За твердженням видатного

американського психолога А. Маслоу, потреби людини можна об'єднати у п'ять основних

груп. Згідно з теорією А. Маслоу, п'ять основних типів потреб утворюють ієрархічну

структуру, що як домінанта визначає поведінку людини.

Разом з тим слід зазначити, що ця ієрархічна структура не є абсолютно жорсткою.

Залежно від конкретних обставин та індивідуально-психологічних особливостей людей,

значущість тих чи інших потреб зростає. Так, наприклад, навіть у нашій нестабільній

економічній ситуації, коли первинні потреби реалізуються лише частково, вторинні потреби

(належності, поваги, самовираження) залишаються досить значущими, а іноді й виступають

на передній план. Зокрема, потреба у професійній самореалізації є домінуючою для

педагогів, які працюють творчо, неординарно.

Звичайно, щоб піднятися на вершину професійного розвитку, треба до цього, перш за

все, прагнути самому йти до успіху, долаючи перешкоди, мобілізувати себе на подолання

труднощів об’єктивного і суб’єктивного характеру. Сходження педагога до власної вершини

складне, але перемагає той, хто не стоїть на місці. Мотивація є одним з основних чинників

продуктивності праці та сприяє творчому процесу та впровадженню інноваційних

технологій, що забезпечує досягнення бажаних індивідуальних і колективних результатів

діяльності і відповідної винагороди за працю, пробуджує оптимізацію навчально-виховного

процесу, підвищення конкурентоспроможність наданих послуг.

131

ПРИМЕНЕНИЕ ПРОИЗВОДСТВЕННЫХ ЗАДАЧ

КАК МЕТОДА АКТИВНОГО ОБУЧЕНИЯ

Осадчая О.М.

преподаватель первой категории

Мариупольского механико-металлургического коледжа ДВНЗ «ПГТУ»

Производственная задача представляет собой ситуацию в управлении производством,

которая содержит проблему или ряд проблем, требующих решения. Не всякая ситуация в

управлении производством может рассматриваться как производственная задача.

Ситуация — это совокупность фактов и данных, характеризующих то или иное

явление. В этом качестве любая характерная ситуация из области управления может служить

объектом для анализа и обучения (ситуации-иллюстрации, ситуации-оценки). Ситуация же,

рассматриваемая в качестве производственной задачи, должна, кроме материала для анализа,

непременно содержать и проблему, требующую решения. В этом случае ее можно

использовать как учебный материал для совершенствования профессиональных знаний и

умений руководителей в принятии решений.

Метод производственных задач позволяет каждому из слушателей индивидуально

определять и анализировать проблему. Затем, во время дискуссии, слушатели коллективно

вырабатывают план действий и определяют пути ее решения.

Указанный метод не требует решения поставленной проблемы в общепринятом

понимании этого слова. Он нацелен не столько на принятие окончательного решения по

проблеме, сколько на совершенствование умения руководителя системно анализировать

производственные ситуации, находить пути решения. Главное — вскрыть закономерности

движения анализируемой ситуации, обнаружить существенные связи исследуемой системы,

новые факты, осмысление которых определяет умение сознательно и целенаправленно

воздействовать на систему, предопределять пути ее развития.

Метод производственных задач способствует совершенствованию навыков работы с

информацией, развитию аналитического мышления, овладению умением формировать

коллективное решение, созданию представления о методике подхода к исследованию

проблемы, принятию решения и его обоснованию, развитию способности видеть и ставить

перед собой реально достижимые цели, предвидеть последствия принимаемых решений.

Наибольший эффект применения метода производственных задач в учебном процессе

достигается при сочетании его с другими методами обучения.

132

Организация учебного процесса с применением производственных задач носит

характерные признаки и существенные элементы проблемного обучения. Однако одно лишь

применение проблемной ситуации в учебном процессе не представляет собой проблемного

обучения.

Проблемное обучение — это дидактическая система. Применение же того или иного

активного метода обучения еще не создает системы, но позволяет реализовать конкретные

цели в процессе повышения квалификации руководящих кадров и специалистов путем

активизации их познавательной деятельности.

Так, основная цель применения производственных задач в учебном процессе

повышения квалификации состоит в формировании и совершенствовании умения

руководителей принимать обоснованные решения. Одновременно этот метод позволяет

более качественно использовать новые знания при решении конкретной проблемы, которая

является сутью Данной производственной задачи, и активизировать обмен знаниями и

опытом слушателей.

Переубедить, заставить поверить в новое и активно осваивать его — в этом одна из

главных задач преподавателя в учебном процессе.

Производственная задача может быть поставлена до и после цикла лекций, докладов,

выездных занятий, объединенных одной тематикой. В первом случае она подготовит

слушателей к более активному восприятию нового материала, во втором — послужит

своеобразным итогом, поможет слушателям мысленно вернуться к тому, что они уже узнали

и увидели на предыдущих занятиях. Все это будет способствовать расширению и

углублению их знаний. После лекций, посвященных изучению методов управления,

целесообразно поставить производственную задачу, в которой слушатели могли бы

самостоятельно решить определенную проблему, применяя комплекс методов.

Производственные задачи по своему содержанию должны как можно шире охватывать

тематику курса. В вопросах организации труда и управления производством встречается

множество проблем, являющихся характерными, общими для промышленных предприятий

разных отраслей. Поэтому производственные задачи, используемые на курсах определенной

отрасли, совершенно не обязательно строить на материалах только этой отрасли. Задача,

поставленная на материале незнакомой отрасли, поможет слушателям отвлечься от

привычных для них деталей, частностей, заслоняющих основную проблему, поможет

обозреть характерную ситуацию с более широких позиций, сделать соответствующее

обобщение и выводы для своей практической деятельности.

133

УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДАМИ ОСВІТИ

Ступак А.В.



Стиль управління - це сукупність прийомів, які використовує керівник по відношенню

до своїх підлеглих. Ефективність того чи іншого стилю визначається тим, наскільки він

допомагає впливати на співробітників з метою вирішення існуючої в даний момент часу

завдання. Необхідно бути цілісним. Люди повинні знати, що можна чекати від керівника.

Віддавши одного разу перевагу якійсь особистості чи поставивши певне завдання, він

зобов'язаний з повагою поставитися до свого рішення. Хороший приклад для наслідування -

відмінний виконавець. Він робить свою роботу настільки добре, що у людей, з якими він

працює, не виникає в цьому жодного сумніву. Він з гідністю відноситься і до займаного ним

поста, і до виконуваної роботи, і до стоячим перед ним цілям. Він не применшує значення

свого становища, виконуваної роботи і цілей, яких хоче досягти.

Наука управління має у своїй основі систему базових положень, елементів, моделей,

стилів керівництва, властиві тільки їй, при цьому пов'язані з управлінням. Поведінкою

одного з основних і найбільш складних суб'єктів управління - людини також будуватися на

певній діяльності, внутрішніх переконань, які визначають його ставлення до дійсності.

Пильна увага приділяється розробці та практичному застосуванню основних базових

положень управлінської діяльності, співвіднесених з особливостями соціальних взаємодій

окремих особистостей. При цьому значимість надається забезпечення ефективності

управлінської діяльності: підготовки та прийняття рішень, їх наукової обґрунтованістю,

практичної реалізації, контролю за їх виконанням.

Зараз керівники повинні більше уваги приділяти людським якостям своїх підлеглих, їх

відданості і здатності вирішувати проблеми. Високі темпи морального старіння і постійні

зміни, змушують керівників бути постійно готовими до проведення технічних та

організаційних реформ, а так само до зміни стилю керівництва. Навіть самий досвідчений

керівник, чудово володіє теорією управління, не застрахований від нерозумної, емоційної

реакції на ситуацію. Від вибору стилю керівництва залежить не тільки авторитет керівника і

ефективність його роботи, але так само атмосфера в колективі і взаємини між підлеглими і

керівником. Коли вся організація працює досить ефективно і рівно, то керівник виявляє, що

крім поставлених цілей досягнуто і багато іншого, - в тому числі і просте людське щастя,

взаєморозуміння і задоволеність роботою.

134

ЗАСТОСУВАННЯ МОДЕЛІ МАТРИЦІ МАК-КІНСИ В СУЧАСНОМУ

УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВОМ

Чемерис І.М.



Досліджено основні матричні методи сучасного стратегічного управління

підприємством.

Ключові слова: стратегія, матриця, проблема, управління, конкуренція.

Постановка проблеми. Основною метою більшості підприємств України є створення

системи адаптації до зовнішніх умов та підвищеної динамічності внутрішнього середовища.

Саме тому сучасному підприємству, працюючому в будь якій галузі, необхідна відповідна

стратегія розвитку, яка стала б базою ухвалення ефективних управлінських рішень. У зв’язку

з тим, що кожна господарська система є унікальною, має індивідуальні особливості

розвитку, процес розробки і реалізації стратегії також індивідуальний і залежить, не лише від

зовнішнього середовища, а й від корпоративної культури, стилів управління менеджерів та

внутрішнього людського потенціалу.

Принцип матричної техніки покладено в основу багатьох конкретних методів вибору

загальнокорпоративної стратегії, зокрема, в основу побудови матриці «Мак-Кінсі/ДЕ»

(«Мак-Кінсі/Дженерал Електрик», англ. «McKinsey/GE»). Її запропонували консультативна

кампанія «McKinsey» і кампанія «General Electric» у США. Матриця «Мак-Кінсі/ДЕ» є

багатофакторною матрицею, яка будується на основі пари стратегічно важливих змінних,

таких, як швидкість зростання галузі, розміри ринку, довгострокова привабливість галузі,

конкурентний статус і т.п.

Матричні методи стратегічного управління є достатньо простими в застосуванні. Вони

в основному зводяться до побудови двовимірних матриць.

Висновки з даного дослідження. Жодне сучасне підприємство не зможе досягти успіху

у конкурентній боротьбі, якщо не відстежуватиме далекосяжні тенденції розвитку ринку і не

вироблятиме на цій основі бачення свого майбутнього, не матиме ефективної стратегії своєї

діяльності. Тому дослідження і удосконалення підходів до застосування моделі матриці

«Мак-Кінси» в управлінні сучасним підприємством, особливо в сучасних умовах

національної економіки, завжди є актуальними.

135

ПРАВО

УДОСКОНАЛЕННЯ АГРАРНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ – ШЛЯХ

РОЗВИТКУ АГРАРНОГО ПРАВА

Аврамова Д. І.

викладач ІI категорії

Маріупольського коледжу ДВНЗ «ПДТУ

Зовнішньою формою вирішення та закріплення норм аграрного права є аграрне

законодавство, яке є невід’ємною складовою частиною системи законодавства України. У

сучасних умовах становлення правової системи України, її реформування тісно пов’язане з

вирішенням таких основних завдань, як систематизація існуючого аграрного законодавства з

метою забезпечення його стабільності та усунення правових колізій.

Проблеми аграрного законодавства України розглядаються багатьма юристами-

аграрниками. Проте комплексних наукових досліджень сучасного аграрного законодавства

як специфічної галузі законодавства — небагато. Серед авторів, які глибоко аналізують

сучасне аграрне законодавство України, слід назвати В. І. Андрейцева, Ц. В. Бичкову, І. А.

Дмитренка, П. Ф. Кулинича, З. А. Павловича, В. І. Семчика, Н. І. Титову, М. В. Шульгу, В. В.

Янчука та ін.

Сьогодні постає загальна проблема вдосконалення аграрного законодавства України,

пов’язана з упорядкуванням правового регулювання суспільних відносин у сільському

господарстві. Важливим моментом при цьому виступає наукова обґрунтованість процесу та

придатність його результатів на практиці, його максимальна практична ефективність.

Серед недоліків сучасного аграрного законодавства можна виділити ряд найбільш

вагомих:

- аграрне законодавство складається з великої кількості нормативно-правових актів, що

мають різну юридичну силу;

- значну частину законодавства складають відомчі нормативно-правові акти;

- "розкиданість" аграрно-правових норм по законодавчих і підзаконних актах, що

належать до інших галузей права;

- певна частина підзаконних нормативно-правових актів містить правові норми, що

суперечать актам вищої юридичної сили;

136

- правові норми багатьох законів є бланкетними, мають декларативний характер, тому

не завжди реалізовуються на практиці.

Вдосконалюючи нормативно-правову складову регулювання діяльності окремих

суб’єктів сільськогосподарського виробничого сектору, особливо важливою постає на

сьогодні проблема систематизації аграрного законодавства.

Процес систематизації аграрного законодавства варто розпочати з його обліку, що

являє собою діяльність зі збирання, зберігання та підтримання в контрольному стані

нормативних актів аграрного законодавства. Потім доцільно провести інкорпорацію

аграрного законодавства, що дасть змогу виявити всю сукупність нормативно-правових

актів, які регулюють аграрні відносини. Наступним законодавчим кроком повинна стати

консолідація аграрного законодавства, яка знайде своє вираження в об’єднанні двох або

декількох близьких за предметом та методом регулювання аграрних нормативно-правових

актів в один. І лише після цього доцільно перейти до виваженого здійснення кодифікації

аграрного законодавства, тобто суттєвої переробки нормативного матеріалу та, як результат,

розробки нового за формою й змістом Аграрного кодексу України.

Отже, завдання систематизації аграрного законодавства буде повною мірою досягнуто

лише за умови поєднання різних форм систематизації й дотримання черговості їх

застосування стосовно законодавчих і підзаконних нормативно-правових актів, які містять

аграрно-правові норми

137

ПРИРОДНИЧІ НАУКИ

СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

СТУДЕНТІВ ПРИ ВИВЧЕНІ ФІЗИЧНИХ ДИСЦИПЛІН

Балашова Л.В.



Якісна освіта є запорукою майбутнього країни, важливою складовою її національної

ідентичності та державного добробуту. Державна національна програма "Освіта. Україна

XXI ст. " визначила стратегію розвитку освіти в Україні, пріоритетні напрями та шляхи

створення системи безперервного навчання. Відповідно до Положення "Про організацію

навчального процесу у вищих навчальних закладах", самостійна робота студента є

основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від

обов’язкових навчальних занять. У контексті сучасної системи навчання самостійна робота

домінує серед інших видів навчальної діяльності студентів після практичної підготовки

(може становити від 15 до 55% навчального програмового матеріалу) та дозволяє розглядати

накопичувані знання як об’єкт власної діяльності студента.

Організація самостійної роботи студента може включати наступні складові: технологія

відбору цілей самостійної роботи; технологія відбору змісту самостійної роботи студента;

технологія конструювання завдань; технологія організації контролю.

Самостійну роботу студентів можна класифікувати за різними критеріями:

За характером керівництва і способом здійснення контролю за якістю знань з боку

викладача (з урахуванням місця, часу проведення), можна виділити:

а) аудиторну - поза аудиторну (3-4 години на день, у т. ч. й у вихідні);

б) колективну роботу під контролем викладача - індивідуальні заняття з викладачем.

За рівнем обов'язковості:

а) обов'язкову, визначену навчальними планами і робочими програмами (виконання

домашніх завдань, підготовка до лекцій, практичних робіт та різновиди завдань, які

виконуються під час практики; підготовка і захист дипломних та курсових робіт тощо);

б) рекомендовану (участь у роботі наукових гуртків, конференціях, підготовка

наукових тез, статей, доповідей, рецензування робіт тощо);

в) зініційовану (участь у різноманітних конкурсах, олімпіадах, вікторинах, тощо).

3а рівнем прояву творчості:

138

а) репродуктивну, що здійснюється за певним зразком (розв'язування типових задач,

заповнення таблиць, моделювання схем, відтворення раніше отриманих знань, тощо);

б) реконструктивну, яка передбачає слухання і доповнення лекцій викладача, складання

планів, конспектів, тез тощо.

Також при організації СРС пропонуємо використовувати:

1) осмислене вивчення з подальшим виконанням системи творчих і проблемних

завдань по вибраних нами педагогічним технологіям, які і складають суть виконання

студентами самостійної роботи. Такими технологіями є програми «Розвиток критичного

мислення через читання і пісьмо», а саме: «Даймонд», «Діаграма Венна»

«З/Х/У», «ІНСЕРТ», «Кластер», «Сінквейн», «Т – схема» «Эссе» і ін. Охарактеризуємо деякі

з них: «Діаграма Венна». Діаграма дозволяє розвинути і відстежити такі розумові навики, як

аналіз і синтез. «Інсерт» (інтерактивна система позначок для ефективного читання і

мислення). Основна мета стратегії – спонукати студентів до відстежування власного

розуміння читаної інформації, використовуючи певну маркіровку. Виражена в символах

маркіровка дозволяє зафіксувати відповідну розумову операцію. Стратегія формує у

студентів певні уміння роботи. Вона стимулює концентрацію не лише на відомому

студентам матеріалі, але і на новому, учить сумніватися в інформації, що представляється,

ставити питання, що виникають в процесі роботи над текстом.

Ефективність цього прийому пояснюється тим, що в процес роздуму включається

зорова пам'ять, активізується «права», творча півкуля мозку сильніша, ніж логічне «ліва». По

ходу «набрасывания» ідей встановлюються зв'язки і взаємозв'язки між ними. Дуже поважно,

щоб студенти могли виявити якомога більше зв'язків.

2) створення студентами презентацій. Специфічними особливостями якої, є особлива

інтерактивність, використання комплексу засобів представлення інформації: тексту, графіки,

звуку, відео; індивідуалізація навчання; адаптивність; моделювання завдань та контроль

виконання.

Самостійну роботу студентів при вивченні фізики у коледжі з використанням

інформаційних технологій необхідно організувати як цілісну систему: використання освітніх

сайтів; роботи з електронними виданнями; виконання індивідуальних завдань на основі

використання ІКТ; поточної атестації за допомогою електронного тестування, як однієї із

форм організації контролю за самостійною роботою студентів, або вона виноситься на

підсумковий контроль разом з навчальним матеріалом.

Контроль самостійної роботи студентів включає: перевірку конспектів, рефератів,

розв'язаних задач, розрахунків, виконаних графічних вправ, індивідуальних завдань;

перевірка презентацій; відповіді на контрольні або тестові питання.

139

ГУМАНІЗАЦІЯ ТА ГУМАНІТАРИЗАЦІЯ ОСВІТИ ЯК ЧИННИК ТВОРЧОГО

РОЗВИТКУ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ

Баляба Г.О.

Викладач першої категорії

Маріупольський коледж ДонНУЕТ ім. М. Туган-Барановського

Як радісно спостерігати,що за багато років панування комуністичного режиму в нашій

країні почала відроджуватись повага до традицій, культури, релігії. Змінюється освітнє

середовище для того,щоб надати більш якісну освіту. Ми переходимо від школи знань до

школи компетентностей для життя в 21 столітті.

Компетентність-це не тільки знання, а вміння їх використовувати для власних

,професійних завдань.

Громадська активність,екологічна грамотність,безпека життя – приклади

компетентностей. Перед нами стоїть задача – навчити критично мислити, вміти вчитися,

виконувати морально-етичні норми.

В своїй роботі, в залежності від теми, я залучаю студентів до:

- роботи у групах по 4-5 студентів, є можливість консультуватися з більш сильними

студентами;

- дослідницької діяльності студентів

- до участі в конкурсах

- проведення КВЕСТУ

- навчатися українською мовою

- аналізу, мониторинга досягнень

Як класний керівник,вивчаю психологічні особливості студентів групи і допомагаю в

навчальному процесі, організую виховні заклади.

Планую розробити по темам, як теоретичний матеріал можна використати для

формування компентностей сучасної людини.

140

ЕКОЛОГІЧНЕ ВИХОВАННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Барабашина Л.А.,

спеціаліст вищої категорії, викладач


Природа – могутнє джерело пізнання, яке через спілкування розкриває людині свої

таємниці й робить її більш чутливою до навколишнього світу.

Екологічне виховання - систематична педагогічна діяльність, спрямована на розвиток

в учнів екологічної культури.

Основні завдання екологічного виховання: сприяти накопиченню екологічних знань;

виховувати любов до природи, прагнення берегти, примножувати її багатства; формувати

вміння і навички діяльності у природі; розвивати уявлення про цілісну картину світу

природи, сприяти усвідомленню студентом себе однією з інших рівноцінних складових

природи; стимулювати бажання сприймати й оцінювати естетичні властивості природних

явищ, розвивати естетичні почуття та здатність переживати духовні стани в процесі

споглядання об’єктів природи.

Розвиток людства нерозривно пов’язаний з еволюційним розвитком природи. Зміни, що

відбуваються у навколишньому природному середовищі на сьогодні створюють реальну

загрозу для існування майбутніх поколінь. Досить гостро постає проблема взаємодії «людина

– природа», вирішення якої цілком залежить від кожної людини, від її усвідомленого

розуміння, що природа – це невичерпне джерело життя.

Щоб навчання було не тільки приємним, а й ґрунтовним, необхідно «дотримуватися

визначеного порядку і послідовності у передачі знань, із суворим урахуванням вікових

особливостей дитини, її інтересів, її психіки в цілому».

Екологія внутрішнього світу людини пов'язана з вихованням високоморальної

особистості, екологічної свідомості, екологічної культури, екологічного мислення.

Екологічну свідомість можна визначити як сукупність знань, уявлень людини про його

взаємини, взаємозв'язки, взаємозалежності, взаємодії зі світом природи. На цій основі

формуються відповідне позитивне ставлення до природи, а також усвідомлення людиною

себе як її частини.

Завданнями екологічного виховання є постійне інформування студентів про проблеми

природного походження та їх вплив на рівень здоров'я населення країни і світу;

інструктування з приводу поведінки у зонах різнорідних природних катастроф; залучення до

поширення знань серед населення про бережливе ставлення до навколишнього світу;

141

спонукання до примноження природних багатств; поповнення знань з екології шляхом

ознайомлення з науковими та науково – популярними джерелами відомих вітчизняних

учених тощо.

В навчальному процесі можуть бути використані різні форми екологічного

виховання: предметні гуртки; лекції, бесіди, конференції, семінари, спостереження,

лабораторно-практичні роботи, екологічні експерименти, практикуми, дослідницька

діяльність, рольові ігри,оцінювати наслідки впливу людини на природні екосистеми,

використовувати екологічні знання у власній діяльності;

Серед методів, які впроваджуються під час екологічного виховання в системі

навчання, можна виділити такі: метод екологічної ідентифікації; метод екологічної

рефлексії; робота в малих групах, дискусії, диспути, мозкові штурми, рольові та ділові

ігри, тренінги, розробку екологічних проектів, екскурсії в природу, складання причинно-

наслідкових ланцюжків виникнення екологічних проблем тощо; метод екологічних

проектів.

Також зазначені завдання реалізуються під час екологічних фестивалів «Шлях у

майбутнє», заходів, присвячених трагедії на Чорнобильській АЕС, громадських акцій по

озелененню міста й ін.

В основу екологічної освіти покладені принципи гуманізму, науковості, неперервності,

наскрізності та систематичності. Екологічна освіта спрямовується на поєднання

раціонального й емоційного у взаємовідносинах людини з природою на базі принципів добра

й краси, розуму й свідомості, патріотизму й універсалізму, наукових знань і дотримання

екологічного права.

У процесі екологічного виховання необхідно домагатися, щоб для кожної молодої

людини законом стали етичні правила поводження на Землі, виголошені німецьким фі-

лософом та екологом Е. Калленбахом:

- люби й шануй Землю, яка благословляє життя й управляє ним;

- вважай кожен твій день на Землі священним і святкуй зміну пір року;

- не вважай себе вищим за інші живі істоти і не поводься так, щоб вони зникали;

- будь вдячним тваринам і рослинам за їжу, яку вони тобі дають;

- не занапащай і не забруднюй багатств Землі зброєю війни;

- не женися за прибутками від багатств Землі, а намагайся відновлювати її виснажені

сили;

- не приховуй від себе й від інших наслідки твоєї діяльності на Землі;

- не обкрадай майбутні покоління, виснажуючи й забруднюючи Землю;

- споживай дари Землі помірно, бо всі її мешканці мають рівні права на її багатство.

142

МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ'ЯЗКИ У ВИКЛАДАННІ ФІЗИКИ

Березіна І.І.



Щоб забезпечити цілісне уявлення про структуру та організацію матерії, про якісні

зміни при переході від одного рівня розвитку до іншого і від фізичних або хімічних явищ -

до біологічних, необхідно здійснювати в викладанні міжпредметні зв'язки. Міжпредметні

зв'язки можуть мати різні цілі і виконувати різні завдання. Зв'язки з хімією, біологією,

географією, астрономією можуть сприяти більш глибокому та якісному засвоєнню фізики.

Всі природничі науки мають один і той же об'єкт вивчення - природу. Всі разом

предмети природничого циклу - фізика, хімія, біологія, географія, астрономія - розглядають

різні складові природи, що врешті-решт призводить студентів до розуміння взаємозв'язку

неорганічного і органічного світу, дії в них загальних законів, наприклад закону збереження

енергії. У міру пізнання цих наук студенти переконуються, що глибокі міцні знання дають

людині великі можливості жити в гармонії зі світом природи, вчитися керувати цим світом і

зберігати навколишнє середовище.

У природі фізичні, хімічні та біологічні явища органічно пов'язані між собою. В науці і

виробничих умовах людина свідомо комбінує їх в залежності від заданої мети. У

навчальному процесі ці явища вивчаються окремо, тобто штучно розриваються їх зв'язку,

порушуючи не тільки логіку предмета, а й час засвоєння тих чи інших понять і

закономірностей. Щоб забезпечити цілісне уявлення про структуру та організацію матерії,

про якісні зміни при переході від одного рівня розвитку до іншого і від фізичних або

хімічних явищ - до біологічних необхідно здійснювати в викладанні

Міжпредметні зв'язки можуть мати різні цілі і виконувати різні завдання. Зв'язки з

хімією, біологією, географією, астрономією можуть сприяти більш глибокому та якісному

засвоєнню фізики. Міжпредметні зв'язки з літературою, історією, мистецтвом, музикою

можна використовувати для створення на уроці емоційної атмосфери і розвитку образного

мислення.

Робота в професійному навчальному закладі дозволяє реалізувати міжпредметні зв'язки

фізики і спеціальних дисциплін. Такі зв'язки сприяють виробленню умінь застосовувати свої

знання в різних ситуаціях, допомагають вивчати явища з різних сторін і в різних аспектах,

тобто сприяють формуванню критичного мислення. Переконаності у загальному зв'язку

явищ і їх обумовленості, переконують в користь знань, розширюють кругозір студентів.

143

Міжпредметні зв'язки забезпечують:

узгоджене в часі вивчення різних навчальних дисциплін з метою їх взаємної підтримки;

обґрунтовану послідовність у формуванні понять;

єдність вимог до знань, умінь і навичок;

використання при вивченні фізики знань, отриманих при вивченні інших предметів;

ліквідацію невиправданого дублювання в змісті навчальних предметів;

показ спільності методів, які застосовуються в різних дисциплінах;

розкриття взаємозв'язку природних явищ, показ єдності світу;

підготовку студентів до оволодіння сучасними технологіями.

Шляхи здійснення міжпредметних зв'язків:

використання знань, отриманих при вивченні інших дисциплін;

виконання комплексних експериментальних робіт;

узагальнююче повторення.

Реалізація міжпредметних зв'язків відбувається на заняттях в процесі повідомлення

нових знань (усні відповіді, розбір проблем або ситуацій, що випереджають домашні

завдання, доповіді, виступи тощо); в процесі закріплення знань (розбір проблем або ситуацій,

складання порівняльних характеристик і т.д.); при вирішенні блоку фізичних задач на

загальну тему, але на матеріалі різних предметів, проведення міжпредметних занять , де

одне явище вивчається з різних позицій.

Це може бути організація міжпредметних гуртків або факультативів; проведення

вечорів та конференцій; випуск тематичних газет; проведення конкурсів кросвордів; пошук в

інтернеті інформації межпредметного характеру.

Міжпредметні зв'язки сприяють підвищенню наукового рівня знань студентів завдяки

всебічному вивченню властивостей тіл, явищ і процесів, розкриттю зв'язків між ними,

можливості встановлення різносторонніх зв'язків явищ: завдяки систематизації та

узагальненню знань, які студенти набувають при вивченні різних дисциплін. Використання

міжпредметних зв'язків особливо важливо на початковому етапі вивчення фізики, бо задачі

на міжпредметній основі дозволяють зацікавити студентів.

Основні методи навчання, що використовує викладач у своїй роботі:

1. Інформаційні методи навчання: лекція, бесіда, розповідь, демонстрація,

консультування.

2. Операційні методи навчання: алгоритм, фізичні задачі, приклади, самоаналіз.

3. Пошукові методи навчання: розв’язання прикладних задач методом моделювання,

дидактичні ігри, евристична бесіда.

4. Методи самостійного навчання: розв’язання задач, конспектування.

144

ВИКОРИСТАННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ВИКЛАДАННІ

МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН У ВНЗ І – ІІ РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ.

Поклонська К.О.



За останні кілька років персональні комп'ютери міцно стали входити в наше

повсякденне життя. У нашій країні, як і в усьому світі, йде витіснення «ручного» розумової

праці комп'ютерним.

Наслідком є зміна ситуації на ринку праці. Одним з основних вимог при прийомі на

роботу стає вміння користуватися комп'ютером. Така вимога пред'являється, і секретарю, і

бухгалтеру, і редактору, і до всіх інших фахівців.

У зв'язку з цим відбувається освоєння комп'ютерних технологій, для того щоб

випускник швидше міг визначитися в житті. Для того щоб ефективно використовувати

комп'ютер, треба мати практичні навички роботи на комп'ютері, треба вміти володіти

ефективними готовими програмами, що дозволяють вирішувати дуже різні завдання.

Застосування комп'ютерних технологій у викладанні математики хвилює зараз

багатьох викладачів. Незважаючи ні на що розгортається в останні роки "комп'ютерний бум",

перед нами відкриваються як перспективи при застосуванні комп'ютерних технологій, так і

труднощі пов'язані з цим питанням.

П'ять основних дидактичних функцій комп'ютера у викладанні математики:

1. Виконання вправ, коли студентам пропонуються ранжирування за складністю

завдання.

2. Електронна дошка, використання мультимедіа - проектора на заняттях математики.

3. Моделювання.

4. Дослідження, коли з числа пропонованих варіантів студент обирає, аргументуючи,

власне рішення.

5. Математичні розрахунки в курсах інших дисциплін.

Коло методичних і педагогічних завдань, які можна вирішити за допомогою

комп'ютера, різноманітне. Комп'ютер - універсальний засіб, його можна застосувати в якості

калькулятора, тренажера, засоби контролю і оцінки знань і засобів моделювання, до того ж

це - ідеальна електронна дошка. Важливою методичною задачею, в плані застосування

комп'ютера, є навчання вирішення завдань, а так само деяких основних способів

математичних дій, алгоритмам.

145

ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ ЯК ШЛЯХ ДО РОЗВИТКУ

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ОСОБИСТОСТІ НА ЗАНЯТТЯХ ХІМІЇ

Черноус В. В.

викладач-методист вищої категорії


Вивчення хімічних дисциплін відіграє важливу роль у формуванні як ключових, так і

предметних компетенцій особистості.

Питання формування компетенцій студентів у навчанні хімії неодноразово

розглядалося видатними вченими та педагогами-практиками сучасності (Л.Величко,

М.Савчин, О.Братюк, О.Калашник, І.Родигіна та ін.). Саме в їхніх наукових працях

деталізовано структуру й перелік міжпредметних і предметних компетенцій, які дають

можливість учителю-практику використати їх при організації навчально- виховного процесу.

Предметні компетенції є підґрунтям ключових. Л. Величко пропонує таке визначення:

«Предметні компетенції — сукупність ціннісних орієнтацій, знань, умінь, способів

особистісної чи соціально значущої продуктивної діяльності щодо кола об'єктів відповідної

науки, що формуються засобами навчального предмета як результат особистісного досвіду

учня».

Хімія як одна з фундаментальних природничих наук дає можливість формувати

загальнопредметні та ключові компетентності. Компетенція вміння вчитися є основною в

діяльності студента. Її формування розпочинається з 7-го класу школи, на початку вивчення

курсу хімії, учитель, знайомлячись з учнями, вивчає навчальні можливості кожної дитини,

готовність до учіння, уміння організувати свою діяльність. Тому вже на перших заняттях з

хімії здійснюється моніторинг загальнонавчальних навичок: техніки читання, уміння

зосередитися, розуміти поставлену вчителем мету та відповідати на конкретне запитання;

уміння працювати з текстом книги тощо. Мотиваційним компонентом уміння вчитися є

формування зацікавленості хімією як навчальним предметом при вивченні теоретичного

матеріалу, демонстраційних дослідів; усвідомлення важливості хімічних знань, досягнення

поставленої мети. Змістовий компонент уміння вчитися передусім визначений програмовим

матеріалом і вимогами до засвоєння навчального матеріалу. Ми в свою чергу ,формуючи

вміння вчитися, приділяємо велику увагу навичкам студентів: засвоювати основні поняття,

теорії та закони; досліджувати властивості речовин; робити аналіз результатів практичних

робіт; самостійно здійснювати науковий експеримент.

146

Проблема вибору методів роботи перед викладачем виникала в усі часи. Але в нових

умовах соціально-економічного розвитку потрібні такі методи (їх сукупність), які дозволять

по-новому організувати процес навчання (учіння) та взаємовідносини між студентом та

викладачем. Ідеться про комунікативну компетенцію, що стає цінністю сучасного

суспільства. Отже, необхідність формування ключових компетенцій, як і знань для життя,

вимагають інших методів, технологій навчання й виховання.

Отже, освічена людина в сучасному суспільстві не тільки і не скільки людина, що

володіє знанням, а людина, яка вміє здобувати, набувати знання, робити це цілеспрямовано, з

потреби, вміє застосовувати знання у будь-якій ситуації.

Гуманізація в освіті відбиває тенденції гуманізації сучасного суспільства, в якому

людська особистість визнається найважливішою цінністю, а утвердження блага людини –

найважливішим критерієм суспільних відносин. Нині суспільство потребує високоосвічених,

творчих особистостей, які володіють не тільки знаннями, професіоналізмом, але й уміють

діяти адекватно у відповідних ситуаціях на основі наявних знань, досвіду, цінностей, беручи

на себе відповідальність за власну діяльність.

Оновленому суспільству потрібні люди, які можуть самостійно мислити, здатні до

самореалізації на основі об'єктивної самооцінки.

Процес навчання і виховання намагаюся спрямовувати на розвиток ключових

компетентностей шляхом використання інтерактивних технологій. Саме така форма

організації навчально - виховного процесу створює комфортні умови, за яких кожен студент

відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Інтерактивні методи сприяють

опануванню студентами всіх рівнів пізнання, розвивають критичне мислення, уміння

розмірковувати, розв'язувати проблемні ситуації.

Отже, сьогодні, як ніколи раніше стає проблема виховання свідомої людини, з

достатньо сформованими компетентностями, які дають їй змогу успішно виконувати будь-

які життєві та соціальні ролі, бути творцем свого життя, активно інтегруватись в українське

та європейське суспільство.

147

ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА – КОМПОНЕНТ ГАРМОНІЙНОГО РОЗВИТКУ

СУСПІЛЬСТВА

Чупилко І. М.

спеціаліст вищої категорії


Екологічна освіта на порозі третього тисячоліття стала необхідною складовою

гармонійного, екологічно безпечного розвитку суспільства. Подальший розвиток цивілізації

може відбуватися лише в поєднанні людини з законами природи.

Екологічна освіта покликана врятувати людство від загрози, що насувається, на основі

формування екологічного світогляду людства.

Основи екологічної освіти було закладено ще у 1968 році на Міжнародній конференції

ЮНЕСКО у Парижі. В 1975 році з'явилась Міжнародна програма екологічної освіти, яка

здійснюється в багатьох країнах світу.

Екологічна освіта — цілеспрямовано організований процес засвоєння екологічних

знань, умінь і навичок з подальшим використанням їх в практичній діяльності. Виховання та

освіта з питань екології, охорони природи є важливим елементом загальної екологічної

підготовки майбутніх фахівців, у тому числі і молодших спеціалістів.

Для підвищення рівня екологічної інформованості сучасних робітничих кадрів

навчальні плани ПТНЗ містять курси «Екологія» або «Основи екології».

Функції екологічної освіти:

• формування адекватних екологічних уявлень;

• формування бережливого ставлення до природи;

• формування системи умінь, навичок і стратегій взаємодій із природою;

• розвиток комунікативихі можливостей людини;

• інформативна функція;

• формування особистості молодої людини і громадянина держави.

Здобуття екологічних знань особистістю ще не є показником екологічно вихованої

людини. Екологічна освіта покликана формувати активну життєву позицію, відповідальність

та культуру. Цей процес повинен розпочинатися ще з дитячих років, з виховання в сім’ї.

Базою для здійснення заходів по вирішенню цієї важливої і складної державної

проблеми повинна стати Концепція екологічної освіти в Україні. Зміст екологічної освіти

повинен бути спрямований на формування особистості з екологічною світоглядною

148

установкою на дотримання норм екологічно грамотної поведінки і виконання практичних дій

щодо захисту власного здоров'я і навколишнього природного середовища.

Екологічні знання є загальнообов’язковими і є кваліфікаційною ознакою кожного

фахівця. Такі знання, доповнені ціннісними орієнтаціями, є основою екологічної культури та

екологічного мислення населення. Цілеспрямований розвиток системи екологічної освіти і

виховання сприяє формуванню та розвитку екологічної культури, яка, в свою чергу, є

запорукою гармонійного розвитку суспільства.

Професійна екологічна освіта має базуватися на змісті, формах та методах загальної

екологічної освіти та враховувати особливості впливу на довкілля конкретних галузей

народного господарства.

В наш час має дуже важливе значення використання засобів масової інформації для

підвищення ефективності екологічної освіти і екологічної активності населення. Це

пов'язане з великою оперативністю засобів масової інформації, а також з їх можливістю

впливати практично на все населення країни, формуючи громадську думку й відношення до

тих чи інших процесів, об'єктів і явищ.

Не останню роль відіграє екологічна культура викладача, який повинен власним

прикладом пропагувати високий рівень екологічних знань, умінь та навичок.

149

МАТЕМАТИКА ТА СТАТИСТИКА

ДИДАКТИЧНІ ІГРИ НА ЗАНЯТТЯХ МАТЕМАТИКИ В НАВЧАЛЬНИХ

ЗАКЛАДАХ I-II РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ

Афанасенко Н.В.

спеціаліст I категорії, викладач


Мета дослідження: визначити методичні та організаційно-педагогічні умови розробки

та проведення дидактичних ігор з математики для підвищення пізнавальної активності

студентів. На заняттях математики відводиться важлива роль дидактичним іграм -

сучасному і визнаному методу навчання і виховання, що володіє освітньою, розвиваючою та

виховною функціями, які діють в органічній єдності. Гра – творчість, гра – праця. Під час гри

студенти починають мислити самостійно, розвивають увагу та найважливіше, що

захопившись грою, вони не помічають, що навчаються.

Дидактичні ігри - різновид ігор з правилами, спеціально створених педагогікою в цілях

навчання і виховання студентiв Вони спрямовані на вирішення конкретних завдань навчання

студентiв, але, в той же час, в них проявляється виховний і розвиваючий вплив ігрової


Дидактичні ігри можна розділити на види:

а) навчальні;

б) контролююч;

в) узагальнюючі.

Структура дидактичної гри

Дидактична гра має певну структуру. Структура – це основні елементи, що

характеризують гру як форму навчання і ігрову діяльність одночасно. Виділяються наступні

структурні складові дидактичної гри:

- дидактичне завдання;

- ігрове завдання;

- ігрові дії;

- правила гри;

- обладнання;

- результат (підведення підсумків).

150

Дидактика виділяє основні принципи організації гри. Їх обов'язково потрібно

дотримуватися організаторам ігор.

Ось перелік цих принципів:

- відсутність примусу в будь-якій формі при включенні студентiв у гру;

-принцип розвитку ігрової динаміки, який реалізується через ігрові правила і стимулює

підтримання і творчий розвиток ігрового сюжету;

-принцип підтримки ігрової атмосфери;

-принцип взаємозв'язку ігрової та неігрової діяльності;

-принцип переходу від найпростіших ігор до складних, розвиваючих ігрових форм.

Основні етапи організації гри.

Насамперед, викладач повинен усвідомити і сформулювати мету гри.

Далі, необхідно визначитися з кількістю граючих.

Наступним важливим етапом при організації дидактичної гри є підбір дидактичних

матеріалів і посібників для гри. Крім цього, потрібно чітко спланувати часовий параметр гри.

І, нарешті, важливо продумати висновок, підведення підсумків після проведення

дидактичної гри.

Дидактичні ігри на заняттях математики

Види ігор на заняттях з математики:

-ділова гра;

-рольова гра.

Математична сторона змісту гри завжди повинна чітко висуватись на передній план.

Тільки тоді гра буде виконувати свою роль в математичному розвитку студентiв і

виховання інтересу їх до математики.

Дидактичні ігри дуже добре вживаються з «серйозним» навчанням. Включення в

заняття ігор та їх компонентів робить процес навчання цікавим і цікавим, створює у

студентів бадьорий робочий настрій, полегшує подолання труднощів у засвоєнні

навчального матеріалу.

Висновок

Отже, дидактична гра - це складне, багатогранне явище. Дидактична гра допомагає

зробити навчальний процес захоплюючим, створити радісний робочий настрій. Через гру

швидше пізнаються закономірності навчання. Різноманітні ігрові дії, за допомогою яких

розв'язується те чи інше розумове завдання, підтримують і посилюють інтерес студентiв до

навчальної дисципліни. Дидактична гра, таким чином, є незамінним важелем розумового

розвитку особистості.

151

АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ

НА ЗАНЯТТЯХ МАТЕМАТИКИ

Крива Л.В.

викладач вищої кваліфікаційної категорії,

викладач математики Великоанадольського лісового коледжу

Поряд із озброєнням студентів певною сумою знань, умінь і навичок, важливого

значення набуває навчання їх методам творчої, розумової і практичної діяльності, методам і

прийомам пізнання, оскільки в наш час сфера діяльності людини незмірно зросла.

Творча активність студентів, успіх заняття цілком залежить від методичних прийомів.

Як сформувати інтерес до математики? Через самостійність і активність, через пошукову

діяльність на заняттях й удома, створення проблемної ситуації, різноманітність методів

навчання, через новизну матеріалу, емоційне фарбування заняття.

Враховуючи вище сказане, актуальною є тема «Активізація пізнавальної діяльності

студентів на заняттях з математики».

Пізнавальні процеси (сприйняття, пам'ять, мислення, уява) входять як складова частина

в будь-яку людську діяльність і забезпечують ту або іншу її ефективність. Пізнавальні

процеси дозволяють людині намічати наперед мету, плани і зміст майбутньої діяльності,

програвати в думці хід цієї діяльності, свої дії і поведінку, передбачати результати своїх дій

і управляти ними по мірі виконання.

Розумова активність студентів у процесі навчання математики має особливе значення в

формуванні понять, осмисленні їх, практичному застосуванні й, особливо, в умінні

самостійно оперувати цими поняттями. Тому доцільно розглянути методи й форми роботи

для реалізації цілей. В першу чергу це:

1. Груповий метод під час розв'язування задач. Робота в парах.

2. Різні форми роботи з книгою.

3. Застосування різних видів заохочень.

4. Самостійні роботи із застосуванням аналогій, порівнянь, карток-інструкцій і

консультацій.

5. Використання на заняттях елементів історизму, зацікавленості.

6. Використання проблемних ситуацій.

7. Виклад матеріалу блоками.

152

8. Наочність, доступність, оригінальність розв'язань різними способами, самостійність

в одержанні знань, вибір методу розв'язування задачі, зв'язок науки з практикою,

анкетування, тестування.

9.Спостереження за мовою, рецензування за схемою.

Розглянемо деякі конкретні приклади.

Шляхи і методи активізації пізнавальної діяльності можуть бути здійснені тільки з

допомогою умілого поєднання фронтальної, групової, індивідуальної роботи студентів, а

також за допомогою сучасних засобів індивідуального навчання. Такими засобами є

дидактичні матеріали з друкованою основою, карточки-інструкції, карточки-зразки, засоби

програмованого контролю і т.д.

Однією з форм, що активно запроваджується вчителями математики в навчальний

процес, є нетрадиційні заняття. Так називають заняття, що не вкладаються в рамки

традиційної методики навчання, на яких викладач дотримується стандартної структури,

методів і прийомів навчання. Нетрадиційне заняття — це передусім творчість, самобутність і

навіть мистецтво викладача. Таке заняття може максимально стимулювати пізнавальну

самостійність, творчу активність та ініціативу студентів, їх інтерес до навчання.

Розрізняють такі види нетрадиційних занять: інтегровані, міжпредметні, театралізовані,

ігрові та ін. Загалом, за формою організації нетрадиційні заняття бувають такі: лекція,

практикум, семінар, залік, КВК, заняття - гра «Математичний бій», «Брейн -ринг», заняття -

аукціон, заняття - вікторина, бінарне заняття тощо. Технологія та конкретні розробки

нетрадиційних уроків мають важливе значення. Застосування інтерактивних технологій

вимагає старанної підготовки викладача та студентів. Вони повинні навчитися успішно

спілкуватися, використовувати навички активного слухання, висловлювати особисті думки,

переконувати і бути переконливими, ставити запитання і відповідати на них.

Отже, на заняттях потрібно створювалися ситуації, які стимулювали б самостійність

розумової діяльності студентів (приклади з життя та побуту). Студенти мали б право

захищати свою думку, наводили на її захист аргументи, докази, використовуючи при цьому

здобуті знання. Вони мали можливість задавати питання викладачу, товаришам. Крім того,

вони мали можливість ділитися і своїми знаннями з іншими, допомагали товаришам долати

труднощі, створювали ситуації самоперевірки, аналізу особистих пізнавальних і практичних

дій.

153

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ

ТЕХНИЧЕСКИЙ ПРОГРЕСС: ЗА ИЛИ ПРОТИВ?

Галла М.В.

преподаватель первой категории

Мариупольского машиностроительного колледжа ГВУЗ «ПДТУ»

Жизнь – это единство и борьба противоположностей. Это изречение подтверждается

каждый день. Ему же подчиняются все достижения науки и техники. Ведь дать однозначную

оценку им невозможно. Например, что такое автомобиль – средство передвижения, без

которого человек уже не мыслит жить, или зло, ежедневно уносящее тысячи человеческих

жизней. А компьютер? Незаменимый помощник или всеядный монстр? На дворе двадцать

первый век… Век космоса, мобильных телефонов, гаджетов и многих других достижений

технического прогресса, которым принято восхищаться и хвастаться.

В современной международной терминологии слово "технология" имеет в основном

два значения. Это и методы, необходимые для производства некоего продукта, либо

совокупность механизмов, сооружений, организационных приемов для

высокотехнологичного производства. В последние десятилетия объектом для применения

технологий стали не только материальные предметы, но и информация. Основа любой

компьютерной программы создается с помощью определенного алгоритма, разработанного

предшественниками. Если же появляется абсолютно новый программный продукт, не

имеющий аналогов, то одновременно с его созданием разрабатывается и технология. Именно

такой способ работы позволяет развивать отрасль дальше. Программист, как и

средневековый ремесленник, в большинстве случаев берет разработанную до него основу,

применяет известные ему приемы и при этом что-то усовершенствует.

На данный момент уже довольно трудно себе представить, что всего 50 лет назад люди

не были так зависимы от компьютерных технологий и глобальной сети как сейчас.

Современная наука интенсивно развивается, используя все возможности

компьютерных технологий. Никто и не предполагал, что вычислительная машина в

последствие станет незаменимой частью современной жизни человека. По сравнению с

первым образцом, который по своей величине занимал целую комнату, современные

устройства обладают великолепным дизайном и огромными возможностями.

Самое интересное, что современный человек уже не может прожить без использования

этих технологий в своей жизни мы настолько стали зависимы от них, что иногда просто

154

страшно представить, как бы мы обходились, к примеру, без интернета, телефона или же

телевизора. Эти вещи стали неотъемлемой частью в жизни любого человека. И никто не

может сказать: хорошо это или же плохо; у каждого свое мнение по данному поводу.

Современные технологии могут изменить жизнь любого человека. А когда жизнь

заходит о спасении здоровья или жизни человека, они превращаются сегодня в несомненные

плюсы технического прогресса. Однако существуют и такие области, где вмешательство

«умной» техники вполне может выглядеть как мошенничество. Например, в шоу-бизнесе

сегодня любой человек, не имеющий ни слуха, ни голоса, может записать песню, которая

всего за несколько дней станет популярной.

Споры о том, насколько вредны достижения техники, продолжаются бесконечно. Но

остановить прогресс уже невозможно. И все-таки нужно согласиться с тем, что обойтись без

мобильного телефона, компьютера или других достижений технического прогресса мы уже

не сможем.

Технический директор Google и известный технологический футуролог Рэй Курцвейл

выступил в начале этого года с очередной порцией предсказаний.

Будучи одним из главных исследователей современных достижений в области

искусственного интеллекта, Курцвейл публикует свои прогнозы с 1990-х годов, многие из

которых стали академическими, пишет Inventure.

Но если еще пять лет назад он чаще оперировал длительными периодами (2030-е годы,

2040-е годы), то в последнее время в предположениях ученого появилась хронологическая

стройность. Возможно, на точность повлияла его работа в самой большой интернет-

компании, где футуролог оказался на передовой многих инновационных разработок.

Курцвейл будто приглашает принять участие в интеллектуальной игре и собрать пазл

— картину будущего из его старых и новых предсказаний. Если собрать все прогнозы,

сделанные за 20 лет в книгах, блогах, интервью и лекциях, можно заметить, что будущее с

2019 по 2099 ученый расписал буквально по годам: беспроводной доступ к интернету

покроет 85% поверхности Земли; элементы компьютерного интеллекта станут

обязательными в автомобилях; расцвет нанотехнологий в промышленности; появление

роботизированных людей; предельная пропускная способность интернета станет в 500 млн

раз больше; наступление технологической сингулярности; дешевая и распространенная

солнечная энергия; персональный робот; появление массового рынка гаджетов-имплантатов.

Современные технологии нужно использовать только с пользой и определенной целью

для себя, только тогда мы сможем смело сказать, что новые технологии – это всегда хорошо

для современного человека.

155

ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ПРОЕКТ « ХЛІБ- ВСЬОМУ ГОЛОВА»

У СИСТЕМІ STEM- ОСВІТИ

Гетман А.І.

викладач вищої категорії, старший викладач


Чупир Т.І.

викладач спецдисциплін II категорії


В умовах сучасної ринкової економіки молодий спеціаліст - випускник професійно -

технічного навчального закладу, має бути всебічно розвиненою та професійно

підготовленою особистістю. Основне завдання викладача та майстра виробничого навчання

формувати у учнів здатність думати самостійно, креативно, творчо. Одним із цікавих методів

роботи в цьому напрямку є метод дослідницького проекту.

STEM-освіта (абревіатура від англійських слів Science, Technology, Engineering, Math,

що в перекладі означає наука, технології, інженерія та математика) – це низка чи

послідовність курсів або програм навчання, яка готує учнів до успішного працевлаштування,

до освіти після училища або для того й іншого, вимагає різних і більш технічно складних

навичок, зокрема із застосуванням математичних знань і наукових понять. Подібна система

освіти вчить жити в розвиненою творчою особистістю.

STEM — це великий вибір можливостей професійного розвитку, надання учням

доступу до технологій. Сьогодні, коли світ перетинається комп’ютерними мережами, діти

створюють цифровий контент, обмінюються ним та використовують його в великих

масштабах. Вони запускають веб-сайти, знімають фільми на телефони, створюють власні

ігри.

STEM-технології вимагають від учнів великих здібностей до критичного мислення,

вміння працювати як в команді так і самостійно.

STEM-освіта ставить перед учителями завдання інтеграції навчальних предметів,

забезпечення тісного взаємозв’язку суміжних наук у процесі навчання. Інтегровані заняття

спонукають до осмислення й пошуку причинно-наслідкових зв’язків, до розвитку логіки,

мислення, комунікативних здібностей.

Одне з основних завдань, яке повинен розв’язувати вчитель – це організація та

підтримка цілеспрямованої пізнавальної діяльності учнів, формування у них умінь та

навичок здійснювати наукові дослідження.

156

Існує декілька варіантів цього терміну:

STEM = Science + Technology + Engineering + Mathematics (природничі науки,

технологія, інжиніринг, математика).

STEAM = Science + Technology + Engineering + Arts + Mathematics (природничі науки,

технологія, інжиніринг, мистецтво, математика).

STREAM = Science + Technology + Reading+wRiting + Engineering + Arts + Mathematics

(природничі науки, технологія, читання + письмо, інжиніринг, мистецтво, математика).

Впровадження в навчально-виховний процес методичних рішень STEM-освіти

дозволить сформувати в учнів найважливіші характеристики, які визначають компетентного

фахівця:

- уміння побачити проблему;

- уміння побачити в проблемі якомога більше можливих сторін і зв’язків;

- уміння сформулювати дослідницьке запитання і шляхи його вирішення;

- гнучкість як уміння зрозуміти нову точку зору і стійкість у відстоюванні своєї позиції;

- оригінальність, відхід від шаблону;

- здатність до перегруповування ідей та зв’язків;

- здатність до абстрагування або аналізу;

- здатність до конкретизації або синтезу;

- відчуття гармонії в організації ідеї.

157

ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ПРИ ВИКЛАДАННІ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИХ ДИСЦИПЛІН

Корюков С.В.

спеціаліст дргої категорії, викладач електротехніки


З метою підготовки компетентного молодшого спеціаліста у своїй галузі знань,

формування всебічно розвинутої особистості необхідно в першу чергу змінюватися

викладачу, «підтягувати» себе, свої знання, методичну майстерність під реалії

швидкоплинного сьогодення. Наприклад, в Грузії першокласника реформованої школи

зустрічає персональний лептоп і сертифікований викладач, який склав іспити зі

спеціальності, комп’ютерної грамотності та англійської мови. Таким чином, використання

викладачем інформаційно-комунікаційних технологій є вимогою часу і має бути

невід’ємною складовою сучасного педагогічного процесу. У цій доповіді хотів би

запропонувати вашій увазі три свої розробки, які дозволяють, завдяки комп’ютеру і

Інтернету, зробити більш ефективним викладання електротехнічних дисциплін.

Веб-сайт викладача. На старших курсах велика кількість годин призначається

позааудиторній, самостійній роботі студента. Нова навчальна література зі спецдисциплін

для коледжів і технікумів в Україні практично не видається. В той же час всесвітня

інформаційна мережа Інтернет стає дедалі доступнішою і поширенішою. З метою

запобігання відставання студентів від навчального процесу в групі, полегшення засвоєння

тем самостійної роботи та пропущеного лекційного матеріалу автор розмістив на сервері

коледжу сайт http://msk.edu.ua/s-k/, веб-сторінки для кожної спеціальності з усіх навчальних

дисциплін. На цих сторінках викладені конспекти всіх лекцій, матеріали для самостійної

роботи, питання і рекомендації для підготовки до практичних, лабораторних і контрольно-

підсумкових занять, навчальні відеоматеріали, найбільш корисні підручники в форматах

електронних книг. Ці матеріали дозволяють студентам в години самостійної підготовки

поглибити свої знання, отримані в аудиторії, якісно відпрацювати теми, винесені на

самостійне вивчення, підготуватися до наступних занять. На головній сторінці присутня

інформація про сайт та його призначення, інформація для студентів, викладачів, система

пошуку інформації по сайту. Сайт працює безперебійно в сучасних браузерах та мобільних

пристроях, добре видимий для пошукових систем, своєчасно оновлюється. Присутня

гостьова книга (коментарі, запитання-відповіді). Зазначені контакти зворотного зв’язку.

Встановлений лічильник, що відслідковує статистику відвідуваності сайту.

http://msk.edu.ua/s-k/

158

Комп’ютерне тестування знань. З метою активізації форм і методів навчання, перш

за все для об’єктивного контролю знань та умінь студентів автор розробив (в інтегрованому

середовищі візуального програмування Delphi) програму комп’ютерного тестування і файли

з тестами для неї з дисциплін «Електротехніка та електроніка» та «Електротехніка в

будівництві». Кожен тест включає 10 завдань; до кожного подаються декілька, наприклад,

чотири варіанти відповідей, з яких студент обирає одну правильну. Кожне з 10 завдань

випадковим чином обирається з чотирьох; таким чином, при наступному запуску програми

тест з тієї самої теми складається з нових завдань і не повторюється. Для кожного завдання

передбачене виведення на екран ілюстрації. Час, який спливає, наочно відображається на

екрані. Після виконання всіх завдань студенту подається вичерпний аналіз його відповідей та

визначається оцінка. Інформація про прізвище, ім’я студента, групу, дату та час складання

тесту, правильність кожної відповіді та підсумкову оцінку заноситься у спеціальний файл

протоколу на сервері коледжу та/або в каталозі з програмою. Таким чином протягом 10-12

хвилин відбувається об’єктивне оцінювання знань студентів з відповідного змістового

модуля дисципліни (без витрати паперу). Колеги, в яких з’явиться бажання протестувати

програму, використовувати її в своїй роботі, подати свої пропозиції щодо покращення

програми і тестів, можуть звернутися до автора за наступним адресом: [email protected].

Лабораторний практикум на ПК. Реалії сьогодення, в тому числі кризові явища в

національній економіці, не кращим чином впливають на забезпеченість лабораторій

сучасною навчально-матеріальною базою. Останнім часом з'явилися програми, що

дозволяють без паяльника, припою й каніфолі, без дорогих вимірювальних приладів прямо

на екрані монітора в лічені хвилини зібрати електричну схему або електронний пристрій

будь-якої складності, підключити необхідні вимірювальні прилади, і виконати повний аналіз

роботи в різних ситуаціях. З метою активізації учбово-пізнавальної діяльності студентів,

закріплення знань, отриманих під час теоретичних занять, у лабораторному практикумі з

електротехніки та електроніки автор використовує програму Multisim – потужний засіб

моделювання процесів і досліджень електричних схем. Програма легко освоюється

студентом навіть без глибоких знань комп'ютера й досить зручна в роботі. Після складання

схеми моделювання починається увімкненням звичайного вимикача. В останніх версіях

програми знята проблема побудови адекватної моделі електричної машини й дослідження її

характеристик, у тому числі механічних і робочих характеристик двигуна при роботі з

різним навантаженням. На зазначеному вище сайті автора розміщені електричні та

електронні схеми, які студенти збирають під час лабораторних робіт, та методичні

рекомендації з підготовки до них та їх проведення.

159

ПІДГОТОВКА МОЛОДШОГО СПЕЦІАЛІСТА В МВМПУ: РЕАЛІЇ,

ПРОБЛЕМИ, ПЕРСПЕКТИВИ

Костецька А.А.

майстер виробничого навчання II категорії


«Освіта - це те, що більшість одержує, багато з нього передає і лиш небагато нею

володіють.»

Карп Краус

Головне завдання вищої професійної освіти — сприяння професійній самореалізації

індивіда, навчаючи його професійно спрямованій взаємодії з навколишнім соціальним та

природним середовищем. Конкурентоспроможні фахівці мають володіти професійними

вміннями і навичками, що ґрунтуються на сучасних спеціальних знаннях певної галузі

виробництва та високим рівнем професійної компетентності, що ґрунтується на критичному

мисленні та здатності застосовувати теоретичні надбання на практиці.

Вища професійна освіти нині вимагає вдосконалення технології навчання та виховання,

що базується на використанні обчислювальної техніки, спеціального програмного,

інформаційного та методичного забезпечення.

Стрімкий розвиток сучасних інформаційних засобів безперечно впливає і на систему

підготовки молодших спеціалістів. Так, за останній час все більше вищих навчальних

закладів запроваджує електронну інформаційну навчальну систему як складів у нових

освітніх інформаційних технологій у навчальному процесі. Така система має суттєві

переваги перед традиційними засобами навчання студентів:

- забезпечує контроль за результатами засвоєння навчального матеріалу;

- автоматизує процеси інформаційна – пошукової діяльності викладача та студентів;

- демонструє на екрані у потрібному темпі перебіг економічних та технологічних

процесів;

- стає засобом соціальної, професійної та пізнавальної мотивації студентів;

- здійснює комп’ютерну візуалізацію об’єктів та процесів на виробництві;

- забезпечує самоконтроль студентів за результатами своєї навчальної діяльності з

подальшою корекцією навчання;

- забезпечує взаємодію студентів з комп’ютерними засобами навчання у

режиміінтерактивногодіалогучизвичайногодіалоговогообмінутекстовими командами;

160

- інтегрує освітню діяльність та практичну направленість навчання шляхом роботи з

комп’ютером (виконання вправ та практичних завдань), пошуком необхідного навчального

матеріалу в мережі Інтернет, інтерактивним діалогом з викладачем.

Згадані переваги електронної інформаційної навчальної системи переконливо

засвідчують її високу ефективність для формування професійних компетенцію майбутнього

фахівця технічного профілю. Під час проходження практики студентами вирішуються

наступні завдання:

- вивчення специфіки процесу виробництва, встановлення зовнішніх та внутрішніх

зв’язків виробництва, організація документообігу, ознайомлення з технологічними

процесами, особливостями продукції, засобів виробництва, тенденціями подальшого

розвитку підприємства;

- вивчення та аналіз основних практичних показників виробничої діяльності

підприємства;

- вивчення системи, методів і засобів контролю окремих підрозділів;

- виконання елементів аналізу з деяких управлінських та економічних питань;

- набуття досвіду винахідницької діяльності;

- участь у громадському житті трудового колективу.

Науковим підґрунтям підготовки молодших спеціалістів технічного профілю шляхом

інтеграції навчання, використання нових інформаційних технологій та виробничої практики

у вищому навчальному закладі є системно-структурний підхід до дослідження

закономірностей та принципів цілісного педагогічного процесу обґрунтованого у чисельних

наукових працях відомих науковців.

Якість та конкурентоспроможність системи освіти залежить від впровадження в

навчальний процес унікальних, інноваційних методик навчання, залучення підприємств до

підготовки фахівців, і таким чином дозволяє забезпечити потреби в кваліфікованих знаннях,

навичках, компетенція, а також вирішує проблему працевлаштування випускників. Сучасна

вища професійна освіта повинна забезпечувати виконання низки завдань, зокрема,

економічний успіх країни, сталий розвиток суспільства. Ці завдання можливо реалізувати

через таку підготовку майбутніх фахівців, яка відповідає запитам сучасного ринку праці.

Основна увага у вищих навчальних закладах повинна приділятись розвитку особистості

студента, його комунікативній підготовленості, формуванню професійних компетенції,

здатності здобувати і розвивати знання, мислити і працювати по-новому.

161

ІНФОРМАТИЗАЦІЯ І КОМП’ЮТЕРИЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Рижкова Л.О.

спеціаліст вищої категорії


На сучасному етапі, коли обсяг освіти набагато перевищує можливість її засвоєння

студентом при існуючий організації навчання, назріла необхідність використання

інформаційно-комунікаційних технологій.

Необхідність інформатизації освіти обумовлена також і суцільним замовленням

суспільства, тому що у суспільстві існує великий запит на грамотних спеціалістів, здатних в

своїй роботі використовувати інформаційно-комунікаційні технології.

У нинішній час в усіх проектних організаціях. проектних відділах креслення виконують

тільки на комп’ютерах. У зв’язку з цім нам необхідно поступово переходити на комп’ютерне

навчання.

Якщо використовувати комп’ютерні технології навчання під час викладання

креслення,то:активізується процес навчання, формуються навички роботи з комп’ютером,

формуються вміння використовувати інформаційні технології у повсякденному житті;

з’являється можливість економити час на занятті, з’являється можливість збільшення об’єму

нового матеріалу на занятті та скорочення часу на його пояснення, з’являється можливість

виконання віртуальних демонстраційних показів з використанням недоступного обладнання,

здійснюється можливість оперативного контролю за результативністю навчання.

Використання комп’ютерних технологій на заняттях з креслення здійснюється у трьох

напрямках:

- використання мультимедійних презентацій при викладанні нового матеріалу;

- використання тестів під час контролю знань;

- виконання креслень студентами у системі «Компас»

Під час роботи у першому напрямку, це підготовка презентацій та учбових фільмів,

треба дотримуватись трьох основних принципів роботи: мінімум тексту, максимальна

візуалізація, подача матеріалу частками за допомогою анімацій.

Досвід показує, що при створенні інформаційної середи і використанні інтерактивних

технологій, ми маємо справу не з простим покращенням учбового процесу, а з явищем, яке

торкається фундаментальних основ навчання, так як змінився підхід до занять.

Під час роботи у другому напрямку на заняттях з креслення використовується одна з

сучасних форм - це тестовий контроль. Тестові завдання охвачують майже усі теми курсу.

162

Використання їх дає можливість скоротити час на опит на заняттях. Тести можна також

здавати у позаурочний час, якщо студент пропустив заняття.

Під час роботи у третьому напрямку викладачі креслення використовують на своїх

заняттях систему «Компас». Така система виконує введення, зберігання, обробку і виведення

графічної інформації у вигляді конструкторських документів.

Система «Компас» належить до найвідоміших систем комп’ютерної інженерної графіки

і є потужним пакетом для автоматизації, розробки та виконання графічних документів.

Таким чином, використання комп’ютерних технологій всебічно впливає на процес

навчання від установлення задач до його організації і результатів, а тому комп’ютерні

технології повинні бути спрямовані на досягнення всебічного розвитку особистості студента

в умовах стійкої системи предметного навчання й сприяти посиленню взаємозв’язку

утворення, розвитку і вихованню відповідно до провідних загальнонаукових ідей.

163

ХМАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ НА ЗАНЯТТЯХ З ІНФОРМАТИКИ

Супрунюк О.О.



Під час розроблення і впровадження програмних засобів та мережевих технологій у

навчальних закладах найскладнішими виявляються питання наявності сучасних комп'ютерів

і програмного забезпечення, технічної підтримки працездатності інформаційних продуктів,

забезпечення вибіркового авторизованого доступу студентів до конкретних мережевих

ресурсів. Традиційні методики потребують, як правило, використання сучасного обладнання,

впровадження дорогих програмних продуктів, а також наявності в штатному розписі посади

системного програміста для їх підтримки та періодичного оновлення, що різко звужує коло

навчальних закладів, які можуть відповідати цим вимогам. Методика, яка ґрунтується на

технології «хмарних обчислень», дає можливість долати ці труднощі, залучаючи при цьому

студентів до найбільш перспективних напрямів розроблення сучасних інформаційних

продуктів.

Хмарні технології (програмне забезпечення як послуга чи SAAS) - це виконання

програм, розташованих на зовнішніх серверах. Сьогодні їх використання стає дуже

популярним у навчальній практиці.

У такому підході:

програмне забезпечення відстежується й контролюється;

управління версіями програмного забезпечення спрощено;

небезпеки розповсюдження вірусів зводяться до мінімуму;

вихідні дані й отримані файли можна зберігати, управляти централізовано на серверах

брандмауерів;

можна працювати на простих конфігураціях комп‘ютерів.

У число кращих програмних продуктів, які можуть бути використані в навчальному

процесі, входить Твіттер (1 місце серед програмних продуктів, що використовується в

освіті), Google Docs (3 місце), програми ведення блогів (14 місце) і проведення вебінарів (45

місце) та інші.

Навчальні заклади повинні заохочувати ведення викладачами своїх блогів.

Блогосфера сприяє відкритості - це простір для обговорення, обміну інформацією та

спілкування.

164

Блог викладача - це критичний аналіз останніх публікацій, погляди на деякі проблеми,

роздуми. Надалі інформація може перетворюватися в доповіді на конференціях, статті,

заняття для студентів. Їх можуть бачити студенти, колеги по роботі.

Вебінар (веб + семінар = вебінар) - групова робота в Інтернеті з використанням

сучасних засобів спілкування - відео, флеш і чат.

Дуже зручно в навчальному процесі використовувати сервіси Google. На заняттях з

інформатики я використовую додатки Google. Наш заклад підключений до G-suit for

Education, а це:

безкоштовно; не вимагає підтримки;

захищена конфіденційність;

централізоване зберігання;

доступ у будь-який час;

хороші фільтри;

студенти вже їх використовують;

можливе використання мобільних пристроїв.

На базі цих сервісів я організувала співпрацю студентів, створюю групи, веду блоги,

працюю з документами, проводжу опитування, а також можна створювати розклад,

групувати всі події на одній сторінці.

Використання хмарних служб надає освітньому закладу низку переваг:

скорочення витрат на інфраструктуру;

постійний доступ до даних;

кращі умови роботи для вчителів, учнів, батьків, інших учасників навчального

процесу;

електронні поштові скриньки для всіх учнів, викладачів, адміністрації, інших

зацікавлених осіб;

уніфіковані адреси електронної пошти – друга частина електронної адреси (доменне

ім'я) співпадатиме з адресою сайту навчального закладу.

Приєднання до G-suit for Education – ефективне рішення для навчальних закладів, які

вирішили скористатися перевагами хмарних технологій і уникнути зайвих витрат на ІТ-

інфрструктуру. У разі такого викладачі зможуть користуватимуться онлайн середовищами

для зберігання навчальних матеріалів, зможуть створювати сайти груп для спільної роботи і

швидкого обміну інформацією, отримають у своє розпорядження засоби планування.

Студенти також зможуть користуватися усіма перевагами цієї служби: вести власний

календар, зберігати документи і зображення в онлайн-режимі, спілкуватися між собою.

165

ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМП’ЮТЕРНИХ ТА

МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ В

УМОВАХ ІННОВАЦІЙНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Татарчук В.М.

викладач категорії «Спеціаліст»


Перед сучасною освітою постає досить масштабне завдання: сформувати у студентів

такі вміння, які надали б їм змогу вільно орієнтуватися в інформаційних потоках,

здійснювати пошук та опрацьовувати дані і відомості, самостійно конструювати раціональні

алгоритми в роботі з інформацією, застосовувати ці алгоритми і прийоми у майбутній

фаховій діяльності.

У складному комплексі першочергових проблем вищої освіти в інформаційному

суспільстві одним з ключових завдань є підготовка висококваліфікованого фахівця до його

професійної діяльності в умовах розвитку сучасних інформаційно-комунікаційних

технологій. Важливим показником його професіоналізму є уміння використовувати знання в

галузі інформатики та інформаційних технологій. Таким чином, на сучасному етапі

найважливішим завданням вищої освіти є підготовка майбутніх фахівців до успішного

застосування інформаційно-комп’ютерних та мультимедійних технологій у професійній


Студенти ВНЗ мають змогу використовувати широкий спектр засобів комунікацій

щодо оброблення і збереження інформації: персональні комп’ютери, Інтернет, кабельне і

супутникове телебачення, мобільний зв'язок, Skype-технології тощо. Отже, традиційне

навчання зазнає змін на всіх стадіях навчального процесу: підготовчі курси, проведення

занять, виконання домашніх завдань, підготовка курсових та дипломних робіт.

Перед викладачем ВНЗ стоїть завдання допомогти студенту – майбутньому фахівцю

успішно оволодіти навичками з інформаційно-аналітичної діяльності, сформувати

відповідний тип професійного мислення, розкрити шляхи подальшого вдосконалення своєї

інформаційно-комп'ютерної компетентності (ІКТ).

На особливу увагу в цьому контексті заслуговує використання деяких найбільш

перспективних педагогічних методів:

мультимедійне навчання;

комп’ютерне програмоване навчання;

інтерактивне навчання;

166

дистанційне навчання;

використання Інтернет-технологій;

використання офісного та спеціалізованого програмного забезпечення, електронних

посібників та підручників.

Вдосконалення персональних комп’ютерів дозволяє широко використовувати

мультимедійні технології, які є сукупністю різних засобів навчання: текстів, графічних

зображень, музики, відео і мультиплікації в інтерактивному режимі, тим самим

вдосконалюючи навчально-виховний процес, навчальне середовище різноманітними

програмними засобами і методами розвитку креативності студентів.

В умовах комп'ютеризації навчального процесу системне використання

мультимедійних засобів стало чинником, який дозволив інтенсифікувати лекції. Прекрасний

ефект дає проведення лекції у режимі презентації з використанням програми MS PowerPoint,

складовими якої є сукупність слайдів з відповідним текстом, графікою, анімацією і звуком,

який супроводжує виклад основного матеріалу лекції, концентруючи увагу студентів на

головних аспектах теми.

Одночасно інтенсифікується і робота викладача, оскільки розроблені матеріали легко

поновлюються, доповнюються, удосконалюються, зберігаються. Презентація лекційного

матеріалу – одна з ефективних, з педагогічного погляду, форм проведення аудиторних занять

із студентами, суть якої полягає у реалізації принципу наочності, у стимулюванні

запам’ятовування матеріалу лекції, у свідомому засвоєнні сутності явищ та процесів, що

вивчаються, концентрації уваги завдяки візуальній різноманітності, заощадженні часу,

збільшенні обсягу та підвищенні якості викладу навчального матеріалу.

Також для викладачів створення особистого сайта може стати поштовхом для глибшого

вивчення ПК, сучасних засобів ІКТ та можливостей мережі Інтернет. Адже умови, що

сприяють ефективному навчанню у ВНЗ, стають можливими тоді, коли викладач на основі

професійної педагогічної рефлексії, яка слугує чинником його самоосвіти, готовий до

розуміння та сприйняття змін, ініційованих інформатизацією освіти. Застосування нових

технологій може зберегти тенденцію розширеного доступу до здобуття освіти без зниження

її якості, до отримання післядипломної освіти та підвищення кваліфікації для значної

кількості фахівців.

Набуті знання, уміння та навички допоможуть студентові стати досвідченим

користувачем персонального комп’ютера, знавцем сучасних інформаційно-комунікаційних

та мультимедійних технологій, закладуть основи інформаційної культури, достатні для

самостійного освоєння нових програмних засобів і ефективного використання персонального

комп’ютера в професійній діяльності, що є запорукою фахової компетентності.

167

СТВОРЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО ПІДРУЧНИКА З ПРЕДМЕТА

«ГІГІЄНА ТА САНІТАРІЯ» З ПРОФЕСІЇ «КУХАР» ТРЕТЬОГО РОЗРЯДУ

Чупир Т.І.

викладач спецтехнології ІІ категорії

Маріупольське вище металургійне професійне училище

Новітні технології приходять на зміну застарілим і освіта в ПТНЗ не може собі

дозволити залишитися на узбіччі цього процесу. Новітні технічні засоби навчання та

грамотне їх використання на уроках надають учителю широкі можливості.

Впровадження в систему освіти сучасних електронних технологій навчання,сприяє

підвищенню якісного рівня навчання.

Доступ до мережі Інтернет забезпечує не лише доступ до одержання інформації, а й для

ефективної організації навчально-виховного процесу.

Електронні підручники є складовою частиною навчального процесу, мають навчально-

методичне призначення та використовуються для забезпечення різних видів навчальної

діяльності учнів за класною, аудиторною, самостійною, індивідуальною та дистанційною

формами навчання.

Розробка електронних підручників, посібників, у середовищі мультимедіа, є тривалим і

громістким процесом, тому важливо добре уявити собі всі основні етапи створення

комп’ютерного навчального курсу і можливі труднощі на кожному етапі його розробки.

Основним призначенням електронного підручника є суттєве підвищення ефективності

процесу навчання. Електронний підручник має носити стимулюючий вплив до навчальної

діяльності. Для цього слід використовувати прийоми створення ситуації новизни,

актуальності, наближення до наукових відкриттів тощо. Також його можна розглядати як

додатковий навчально-методичний засіб, який дозволяє методично правильно організувати

самостійну роботу учнів над матеріалом, розвинути їхні вміння та навички.

Серед основних вимог до створення електронних підручників для освітнього процесу

велика увага приділяється наочності навчання: почуттєвому сприйняттю досліджуваних

об’єктів. Наочність навчання при використанні комп’ютерних програм має деякі переваги

перед навчанням з використанням традиційних підручників.

Електронні підручники мають враховувати особливості навчання , пов’язані з різним

рівнем загальної підготовки учнів і рівнем їхніх комп’ютерних знань.

168

У програмах з мультимедійним поданням інформації з’являється можливість створення

не тільки зорових але і слухових відчуттів. Електронні підручники істотно підвищують

якість самої візуальної інформації, вона стає яскравішою, динамічнішою.

Важливо, щоб створювані електронні підручники були структуровані належним

чином, містили всі необхідні для засвоєння пропонованої теми матеріали. Електронний

підручник може містити текстові, графічні, анімаційні, аудіо та відео компоненти. Також він

повинен забезпечувати перевірку рівня засвоєння знань: організовувати тестовий контроль

чи самоконтроль, розв’язок ситуаційних завдань з можливістю моніторингу .

Впровадження в навчальний процес електронних підручників дозволяє на

належному методичному рівні забезпечити навчальний процес і підвищити ефективність

навчання. Основними перевагами електронного підручника для системи ПТО є можливість

автономної роботи незалежно від мережі Інтернет (локальні підручники), наочність

матеріалу, яка в електронних підручниках як правило вища, ніж у друкованих паперових

виданнях. Електронні підручники легко змінювати й доповнювати новими матеріалами

(особливо це стосується мережевих підручників – підручників , оптимізованих для роботи у

мережі Інтернет). Також треба пам’ятати, що електронний підручник - аналог друкованого

видання, скоріше він виступає своєрідним освітним середовищем. Окрім текстової

інформації він має велику кількість мультимедійного матеріалу, дозволяє працювати з

віддаленими ресурсами і швидко переходити до різноманітних частин видання. Недоліками

електронних підручників є: відсутність єдиних стандартів їх розробки; для створення

підручника інколи необхідні спеціальні знання з використання відповідного програмного

забезпечення.

169

МЕХАНІЧНА ІНЖЕНЕРІЯ

РОЗРОБКА РОБОЧОГО ЗОШИТУ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ТЕХНІЧНИХ

СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ НА ПРИКЛАДІ ДИСЦИПЛІНИ: «МЕТАЛОРІЗАЛЬНІ

ВЕРСТАТИ ТА АВТОМАТИЧНІ ЛІНІЇ»

Забеліна Н.В.

викладач спеціаліст


Робочий зошит - особливий жанр навчальної літератури, покликаний активізувати

навчально-пізнавальну діяльність студентів.

Мета застосування робочого зошита в професійному навчанні - забезпечити поетапне

формування технічних понять, сприяти активізації навчально-пізнавальної діяльності

студентів на заняттях теоретичного і виробничого навчання.

В даний час робочі зошити вирішують такі освітні завдання:

- засвоєння технічних понять;

- набуття практичних умінь і навичок;

- формування у студентів умінь і навичок самоконтролю;

- розвиток мислення в учнів;

- організований порядок викладається думки;

- економія часу на замальовці складних технічних об'єктів вручну;

- контроль ходу навчання.

Для реалізації освітніх завдань для робочого зошита розробляються спеціальні типи

завдань-вправ. Завдання побудовані так, що, працюючи над ними, студент не може не

виробляти всіх операцій, його помилка на кожному етапі навчального пізнання може бути

помічена викладачем і виправлена, при цьому вона виправляється в тому місці, де була

здійснена.

Функції робочого зошита в навчальному процесі такі:

• Навчальна. Передбачається формування у студентів необхідних знань і умінь.

• Розвиваюча. Робочий зошит сприяє розвитку стійкої уваги на занятті.

• Виховує. Виховання акуратності у веденні конспекту.

• Формує. Робочий зошит формує у студентів навики самоконтролю.

• Раціоналізує. Раціональна організація навчального часу і навчальної роботи студентів.

170

• Контролююча. Робочий зошит може бути використана для контролю знань і вмінь

студентів.

Система запитань і завдань повинна бути побудована у відповідності зі структурою і

логікою формування відповідних технічних понять. Між завданнями повинна бути визначена

підпорядкованість, що стосується як змісту предмета, так і надпредметних умінь. Завдання

автора - вести студента від теми до теми, від рішення простих проблем до більш складних

завдань.

Ілюстрації в робочому зошиті повинні бути робочими, тобто навчальними. До них

можуть ставитися питання, що вимагають пояснення. Малюнок можна доповнити або

запропонувати свій варіант. Там, де це можливо і виправдано, має сенс запропонувати

накреслити або доповнити схему або визначення.

Композиційна побудова робочого зошита залежить від задуму автора, від характеру і

змісту навчального матеріалу, його обсягу, характеру питань і завдань. Однак в будь-якому

випадку повинно буте передбачено достатньо місце для відповідей студентів, можливість

виправлення допущених помилок, неточностей у відповідях.

Робочий зошит повинен бути складено відповідно до середнього рівня знань студентів.

Студент з низьким рівнем повинен розуміти кожне питання та мати можливість дати

елементарну відповідь.

При великому обсязі матеріалу, робочий зошит можна використовувати як

«портфоліо». Зошит може бути орієнтовано лише на основні – базові теми.

171

ТЕНДЕНЦІЇ І ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ВЕРСТАТОБУДУВАННЯ В УКРАЇНІ

Лавріщева Т.М.



Промисловість є однією з провідних галузей економіки, яка утворює фундамент

науково-технічної трансформації, економічного зростання і соціального прогресу

суспільства. Найважливішою ланкою промисловості більшості розвинутих країн є галузь

машинобудування. Рівень розвитку машинобудування є одним із основних показників

економічного розвитку країни та є основним індикатором, що дозволяє оцінити її

інноваційну систему. Щодо сучасного стану машинобудування в Україні існує багато праць

вчених-економістів: Н.П. Карачина, P.M. Журило, О.О. Шапурова, М.К. Колісника та ін. В

свої працях вони розглядали сучасний стан та тенденції розвитку машинобудування в

Україні, а особливо проблеми та перспективи забезпечення конкурентоспроможності

виробників продукції машинобудування.

В Україні верстатобудування було достатньо розвинуто та за рівнем виробництва

продукції до 1991 року займало 11 місце в світі. Після розвалу СРСР українське

верстатобудування пройшло разом з економікою країни через всі етапи кризи, через усі

проводилися над промисловістю ринкові експерименти.

З 1991 року частка машинобудування у структурі промислового виробництва

неухильно знижувалась і через двадцять років досягла показника 10,5 %. Внаслідок спаду

попиту на кінцеву продукцію підприємства змушені були відмовитись від закупки нового

обладнання. Відсутність замовлень на ряді підприємств призвело до розпродажу засобів

виробництва, у тому числі і верстатів. Внаслідок цього на ринок була викинута величезна

кількість верстатного парку, який вже використовувався. Це призвело до виникнення

вторинного ринку верстатів.

Українські верстати, в наші часи, завдяки своїй помірній ціні, користуються попитом

на вітчизняному ринку, а за умови регулярного оновлення модельного ряду, впровадженні

нових розробок – навіть зможуть конкурувати з японськими, німецькими та італійськими

виробниками верстатів. Поки що однією із найпривабливіших характеристик українських

верстатів залишається ціна. Тим не менше, вже створений цілий ряд нових вітчизняних

моделей верстатів для плазмової та лазерної різки аркушевого металу, такі як виробляє ЗАТ

(закрите акціонерне товариство) "Верстатінпром" (Харків). Модернізуються і традиційні

аркушеві ножиці. Прикладом такого заводу є ВАТ "Стрийський завод ковальсько-пресового

172

устаткування". ТОВ "Київський верстатобудівний завод" (ВАТ "ВЕРКОН", бувший завод

верстатів-автоматів ім.Горького) також не стоїть осторонь, представляючи нові моделі

металообробного устаткування. Проте говорити про вихід на європейський ринок

українського верстатобудування передчасно – по рівню автоматизації і ряду інших факторів

основна маса устаткування, що випускається, відстає від закордонного на декілька десятиріч.

Для того, щоб досягти європейського рівня необхідні значні вкладення у науково-дослідні та

дослідно-конструкторські розробки, а як відомо, держава в наш час виділяє на це

недостатньо коштів.

З метою збереження та розвитку верстатобудування України виділилися пріоритети:

1) збереження та розвиток виробництва експортної продукції на головних

підприємствах-експортерах;

2) розвиток виробництва продукції верстатобудування для забезпечення внутрішнього

ринку, і в першу чергу створення бази для реалізації програм розвитку пріоритетних галузей

України;

3) підвищення технічного рівня та якості продукції.

Їх здійснення дозволить збільшити додаткове надходження валютних коштів та робочі

місця, завантажити виробничі потужності, зберегти основну спеціалізацію підприємств, що

випускають наукомістку продукцію.

173

ВИРОБНИЦТВО ТА ТЕХНОЛОГІЇ

ВИКОРИСТАННЯ ОСОБИСТО ОРІЄНТОВАНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ЯК ЗАСІБ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИРОДНИХ ПОТЕНЦІАЛІВ СТУДЕНТА

Архипенко А.В.



Термін «Технологія освіти» - сукупність методів, методик, способів, що дозволяють

вийти за межі традиційних способів навчання, забезпечити інтелектуальний розвиток тих,

яких навчають. По трактуванню В.М.Монахова «Це продумана у всіх деталях модель

спільної педагогічної діяльності по проектуванню, організації й проведенню навчального

процесу з забезпеченням комфортних умов для учнів і вчителів», технології керівництва

навчально-пізнавальною діяльністю студента викладачем, з урахуванням його особистісних

характеристик. – особисто - орієнтовані технології.

Сучасна система вищої освіти в умовах ринкової економіки, зорієнтована на розвиток

самоосвіти, формування пізнавальної ініціативи студентів. Особистісний підхід,

диференціація унікальних особливостей кожного студента, дає змогу організувати навчання

студентів в руслі сучасних тенденцій мобільної готовності до навчання та саморозвитку, де

пізнавальна діяльність набуває творчого, пошукового характеру, проявляється

інтелектуальний та творчий потенціал студентів, реалізуються їх дослідницькі та

конструкторські здібності.

Особистісне орієнтоване навчання – це навчання, центром якого є особистість людини,

її самобутність, самоцінність, суб'єктний досвід кожного спочатку розкривається, а потім

узгоджується зі змістом освіти, процес психолого-педагогічної допомоги студенту в

становленні його суб'єктності, культурної ідентифікації, соціалізації, життєвому

самовизначенні.

Вимоги особистісне орієнтованої технології:

- навчальний матеріал повинен забезпечувати виявлення суб'єктивного навчального

досвіду студента;

- викладання матеріалу викладачем повинно спрямовуватись на постійне перетворення

набутого суб'єктивного досвіду кожного студента;

- забезпечувати можливість студента самостійно обирати зміст навчального матеріалу,

вид та форму виконання завдань, тощо;

174

- забезпечувати здійснення контролю та оцінювання не тільки результатів навчання, а й

процесу самого навчання;

- виявляти й оцінювати способи навчальної роботи, якими самостійно, стійко і

продуктивно послуговується студент.

Основне завдання особистісне орієнтованого навчання – це максимальний розвиток

творчих навчальних здібностей студентів, виховання самостійного мислення та стійких

навиків самонавчання.

Найбільш особистісні орієнтовані методи це технології, де викладач проводить

навчання студентів через усі етапи творчо – навчальної та пошукової діяльності, починаючи

від найпростішого - засвоєння основних понять до формування проблем, висунення гіпотез

та їх спростування. Таке навчання допомагає кожному студенту розкрити свій потенціал

можливостей.

До методичного забезпечення самостійної пізнавальної діяльності студентів входить:

Допоміжні інформаційно-навчальні матеріали: підручники; електронні та брошуровані

навчальне - методичні посібники; перелік теоретичних питань теми; комплект допоміжних

матеріалів: малюнки, схеми, графологічні структури, таблиці, комплект контролюючих

матеріалів для визначення рівня якості знань студентів.

Методичні рекомендації для виконання самостійної роботи: завдання, вказівки до

виконання завдань; перелік тем для реферативних робіт (за вибором студента.

Я у своїй педагогічній діяльності намагаюся створити комфортні умови для навчання. З

першого дня занять, я виділяю більш сильних студентів і тих, яким потрібна допомога. Це

помагає постійно здійснювати диференційований підхід до кожного студента. Студенти

одержують програму роботи, у якій дані всі теми занять, як аудиторні, так і розраховані на

самостійну роботу, Студентові, який був відсутній, надається можливість самостійно

проробити матеріал. Так формуються вміння у студентів самостійно здобувати знання та їх

застосовувати.

Усім студентам, у яких проявляється інтерес, надаю можливість попрацювати зі мною

над цікавою їм темою доповіді й виступити на занятті, студентської конференції. Тим, у

кого виникає інтерес до винахідництва, практичної роботи пропоную створити своїми

руками пристрої. Коли людина зайнята справою, то в неї збільшується повага до себе,

виховується почуття задоволення, саморозкриття й упевненості в житті.

У висновку прагну сказати, що науково обґрунтована й вдала розробка системи

методів навчання, вимагає від викладача реалізації демократичних і гуманістичних

принципів у педагогічній діяльності, розкриває природні потенціали студента.

175

РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ СТУДЕНТІВ ПРИ ВИКЛАДАННІ

ДИСЦИПЛІН ТЕХНОЛОГІЧНОГО ЦИКЛУ

Богатирьова Ю.Л.

викладач технологічних дисциплін II категорії


Життя в епоху науково-технічного прогресу вимагає від людини не звичайних дій, а

рухливості, гнучкості мислення, швидкої орієнтації і адаптації до нових умов, творчого

підходу до вирішення проблем. Адже всі культурні цінності, накопичені людством -

результат творчої діяльності людини. Під творчою діяльністю ми розуміємо таку діяльність

людини, в результаті якої створюється щось нове. Дослідження свідчать, що людина з

високорозвиненими творчими здібностями успішніше адаптується до соціального

середовища, проявляє велику активність при вирішенні професійних завдань, більш

урівноважена в емоційному відношенні, проявляє помітно більш високу незалежність в

соціальній взаємодії з оточуючими.

Головне завдання нашого навчального закладу - забезпечити розвиток особистості

майбутнього фахівця. Мета розвитку творчих здібностей у вихованні справді творчої

вільної особистості. Для вирішення цієї мети викладачі дисциплін технологічного циклу

визначили такі завдання: формувати у студентів здатності самостійно мислити, добувати і

застосовувати знання, розвивати пізнавальну, дослідницьку та творчу діяльність, знаходити

нестандартні рішення будь-яких проблем, що виникають, виховувати інтерес до участі у

творчій діяльності. Робота над розвитком творчих здібностей студентів дає можливість

вчасно розглянути можливості студента, звернути на них увагу і зрозуміти, що ці здібності

потребують підтримки і розвитку. Для розвитку творчих здібностей студентів на заняттях з

технологічних дисциплін викладачі застосовують різні форми і методи. А саме:

1. Науково-дослідницька діяльність, яку виконують студенти з різних напрямків,

користуючись при цьому інтернет - ресурсами, літературою, проводять соціологічні

опитування. Така величезна робота розвиває самостійне мислення, вдосконалює творчі

здібності студентів. 2. Виконування проектів. Дослідницька робота, яка виконується

декількома студентами, можливо, навіть з різних груп і курсів може бути оформлена у

проект. Проект - це спеціально організований викладачем і самостійно виконуваний

студентами комплекс дій. Основна мета, яку переслідує метод проектів: навчити самостійно

досягати наміченої мети, а також конструювати отримані знання; навчити передбачати

мініпроблеми, які належить при цьому вирішити; сформувати вміння орієнтуватися в

176

інформаційному просторі: знаходити джерела, з яких можна почерпнути інформацію;

отримати навички обробки інформації; сформувати навички проведення досліджень;

сформувати навички роботи і ділового спілкування в групі; сформувати навички передачі та

презентації отриманих знань і досвіду. 3. Лабораторні роботи. Лабораторні роботи з таких

дисциплін, як «Технологія виробництво кулінарної продукції», «Кухня народів світу»,

«Лікувальне харчування» також сприяють розвитку творчих здібностей. Студенти вчаться

робити розрахунок сировини необхідних страв. Під керівництвом викладачів вони із

задоволенням готують страви, передбачені програмою. Студенти самі роблять презентації

своїх страв, проводять бракераж готових страв. Тим самим вони розвивають свою творчість і

самостійність. У такій роботи, як найкраще розкривається потенціал молоді. 4. Практика.

Велику кількість часу студенти віддають практичному навчанню. Другий курс навчальну

практику проходить в столовій коледжу, де під наглядом кваліфікованих майстрів

виробничого навчання опановують всі тонкощі кулінарної майстерності. Третій курс

розвиває творчі здібності на робочих місцях провідних підприємств ресторанного

господарства міста. Там вони бачать не тільки технологію приготування страв, але і

різноманітні засоби подавання страв, цікаві елементи оформлення. 5. Конкурси. Серед

студентів-технологів проводяться конкурси кулінарної майстерності, де кожен може

позмагатися за звання найкращого практиканта. Такі переможці нагороджуються грамотами

та дипломами. Це втілює в них впевненість у своїх силах, надає мотивацію на подальше

навчання. 6. Проведення майстер-класів. Такі заходи розбуджують у студентів цікавість до

професії, розвивають творчу майстерність. 7. Участь студентів у науково-методичних

конференціях, як нашого коледжу, так і в інших навчальних закладах. Практикується участь

в інтернет - конференціях з друкуванням матеріалу в Інтернет сайтах. Пошук матеріалу,

підготовки до виступу, приготування страв - все це мотивує студентів, розкриває їх

здібності. 8. Самостійна робота. Викладачі навчають студентів різноманітним видам

самостійної роботи, прищеплюють навички самоосвіти, оскільки різноманітність прийомів

роботи активізує пізнавальну діяльність..

Крім того, я схиляюся до думки, що максимально реалізує свій потенціал і досягає

висот частіше не той, хто був більш розвинений, а той, хто був більш наполегливий. Мені

здається, що зовсім скоро майбутнє України будуть вирішувати фахівці, які зможуть швидко

адаптуватися в сучасних умовах суспільства, творчо підходити до вирішення складних

професійних ситуацій, передбачати новизну у прийнятті рішень. А вже ми, викладачі

навчальних закладів, повинні зробити все, щоб вплинути на розвиток творчих здібностей

студентів. І такі випускники завжди будуть конкурентоспроможними на ринку праці.

177

ВПРОВАДЖЕННЯ Lean - ТЕХНОЛОГІЙ В НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС МВМПУ

Вертипорох О.М.



Безпечне виробництво продукції світової якості на базі прогресивних технологій - такі

цілі повинні переслідувати роботодавці в Україні, - стверджують страхові експерти Фонду

соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань

України.

Реальність така, що до сих пір умови праці на багатьох українських металургійних

заводах не відповідають європейським стандартам. Це є основною причиною високого рівня

травматизму на виробництві та професійних захворювань співробітників даного

сектора. Створення правильних підходів до управління питаннями безпеки, своєчасне

проведення відповідних аудитів, навчання і мотивація співробітників до дотримання високих

стандартів охорони праці, а також своєчасне забезпечення якісними засобами

індивідуального захисту і проведення заходів профілактики здоров'я співробітників - все це в

сукупності може звести травматизм практично до нуля.

Сьогодні досить потужна політика в сфері охорони праці та промислової безпеки

реалізується на підприємствах групи «Метінвест». Заходи з охорони праці тут не

обмежуються тільки дотриманням вимог законодавства, а значно перевищують їх,

створюючи додаткові механізми, засновані на досвіді провідних компаній Європи та світу.

Ще в 2008 році в групі «Метінвест» була прийнята Стратегія що до охорони праці,

промислової безпеки та охорони навколишнього середовища на 2008-2011 роки, яка

визначала пріоритетні напрямки діяльності. Серед них - отримання сертифікатів на

відповідність міжнародним стандартам. Уже в 2009 році ТОВ «Метінвест Холдинг» було

сертифіковано за стандартами OHSAS 18001 і ISO 14001, а до кінця 2012 року сертифікати

відповідності OHSAS 18001 мали вже всі основні виробничі підприємства групи.

Говорячи про компетентність сучасних робочих і управлінців ми розуміємо, що

працюючи в сфері навчання і підготовки майбутніх фахівців, ми в першу чергу несемо

відповідальність за їх професійні навички і вміння, здатність швидко реагувати на мінливу

обстановку і технологічні нововведення, вміння в стислі терміни при необхідності освоювати

нові підходи і технології. З цього намагаючись йти в ногу з швидко змінюючимся

виробництвом, готові в першу чергу змінюватися самі.

178

У маріупольському вищому металургійному професійному училищі я крім предметів

спеціального циклу викладаю предмет "Професійної мобільності". У нашому навчальному

закладі цей предмет цікавий тим, що максимально наближений до можливості вивчати

сучасні підходи в організації виробничого процесу, охорони праці та бережливого

підприємства прийнятих на нашому базовому підприємстві - замовнику кадрів, комбінаті ім.

"Ілліча". Починаючи з 2015 року розроблена і узгоджена кадрова політика підприємств

групи "Метінвест", що включає системи підготовки та вдосконалення знань і умінь

майбутніх фахівців в області "Охорони праці" і "Бережливого підприємства". Цей

стратегічний хід спрямований в першу чергу на формування у підростаючого покоління

нового мислення і підходу до функціонування підприємства, які поширені та наближені до

європейських стандартів. Саме тому так актуальна тема "Професійної мобільності" в

сучасних умовах.

Спільно з комбінатом "Ілліча" розроблена принципово нова програма даного предмета,

яка включає крім напрямків професійної мобільності, ознайомлення і вивчення

впроваджуваних на комбінаті систем оплати праці і заохочення, нових підходів в області

охорони праці і застосовуваних систем бережливого підприємства. Починаючи з 2015

навчального року ми беремо участь в пілотному проекті комбінату ім. "Ілліча" по

"Бережливому підприємству". Я, разом з моїми колегами, пройшла стажування навесні 2015

року на комбінаті, де ми тісніше познайомилися з нововведеннями, які впроваджуються в

технологічні процеси. Тісна співпраця з комбінатом дозволяє досягти високої якості освітніх

послуг, що відповідають вимогам сучасного високотехнологічного виробництва, зміцнення

зв'язку теорії і практики, посилення професійної спрямованості змісту освіти. В цей же час

підприємство, ще в процесі навчання майбутніх робітників, має можливість коригувати

процес навчання і розвивати необхідні в майбутньому здатності освоювати особо складні

технології та обладнання, культуру і традиції комбінату, отримуючи тим самим до моменту

працевлаштування, фахівця, який в подальшому не вимагає перенавчання і готового до

повноцінної трудової діяльності в уже добре знайомих умовах.

З усього вище перерахованого видно, що теми, які розглядаються на уроках

"Професійної мобільності" в повній мірі охоплюють весь діапазон нововведень, які

застосовуються на підприємствах групи "Метінвест" і зокрема на комбінаті ім. "Ілліча".

Таким чином ще під час навчання ми можемо підготувати хлопців, відповідно до нових

вимог, до професійної придатності, яку вимагають від працівників на комбінаті, а за час

проходження виробничої практики учні можуть спостерігати за впровадженням цих систем в

цехах комбінату.

179

ВИРОБНИЦТВО ТА ТЕХНОЛОГІЇ В ПІДГОТОВЦІ

КВАЛІФІКОВАНИХ СПЕЦІАЛІСТІВ

Глухова Л. Ф.


Маріупольського професійного машинобудівного ліцею

Об'єктивне прискорення науково-технічного і соціального прогресу, кризові

економічні, екологічні, демографічні, політичні та інші явища, що виникли у сучасному світі,

неминуче позначаються на системі освіти, загострюють протиріччя і труднощі формування

молодого покоління.

У нормативних документах наголошується необхідність випереджаючого розвитку

професійної освіти з метою підготовки кваліфікованих фахівців, конкурентоздатних на

ринку праці, таких, що вільно володіють своєю професією і орієнтованих в суміжних

областях діяльності, готових до постійного професійного зростання, соціальної і професійної

мобільності. Реалізація цієї мети припускає, перш за все, підвищення якості освіти.

Вирішення цієї проблеми багатопланове, оскільки якість освіти визначається сукупністю

показників, що характеризують різні аспекти навчальної діяльності: зміст освіти, технології

навчання, матеріально-технічне забезпечення, кадровий потенціал.

Науково-технічний прогрес, широке запровадження сучасної техніки та новітніх

технологій виробництва потребує від професійно-технічної освіти підготовки

конкурентноспроможних кваліфікованих робітників; готовності випускника ПТНЗ до

постійного професійного саморозвитку та самовдосконалення, формування власної кар’єри,

відповідальності за результати своєї професійної діяльності. Саме професійна,

докорінно-оновлена освіта, здатна створити стабільний запас кваліфікації робітника, що

дасть змогу оперативно реагувати на швидкісні зміни технологій виробництва.

Інтеграція знань у навчально-виховному процесі передбачає кілька рівнів її

використання: від традиційних міжпредметних зв’язків до активної взаємодії та творчого

застосування у професійній діяльності.

Знання, уміння і навички учнів формуються за логічним ланцюгом: загальноосвітні -

загальнотехнічні - спеціальні. Втрата хоча б однієї ланки приводить до прогалин у

навчальних досягненнях учнів. Тому наші робочі навчальні плани побудовані за принципом

випереджувального вивчення загальноосвітніх предметів перед загальнотехнічними, а

загальнотехнічні перед спеціальними.

180

Так, підготовка кваліфікованих робітників здійснюється поетапно». За останні роки

якість підготовки значно покращилась, що видно з моніторингу навчальних досягнень учнів

з цієї підготовки. Цьому сприяла робота викладачів і майстрів виробничого навчання, які

досконало вивчили кваліфікаційні вимоги до підготовки робітників вказаної професії.

Навчальний процес у нашому навчальному закладі відбувається в системі «людина -

людина», під час якого майстри виробничого навчання, викладачі готують учнів до

самостійної праці, яка ґрунтується на знаннях та виробничій культурі.

Кваліфікаційні характеристики професій робітників містять вимоги до теоретичних та

практичних знань учнів, навичок не тільки з питань виробництва, техніки, технологій, а й

економічних питань. Підготовка кваліфікованих робітників у ПТНЗ вимагає забезпечення

єдності теоретичного і економічного навчання, пошуку оптимальних шляхів реалізації цього

взаємозв’язку під час як теоретичного, так і практичного навчання. Використовуючи

теоретичні економічні знання учнів у процесі навчання, застосовуючи інтерактивні

технології навчання, наші викладачі формують у них економічне мислення, ініціативність,

підприємливість, діловитість, тобто ті риси, які необхідні сучасним робітникам.

На уроках виробничого навчання деталізуються отримані під час теоретичного

навчання знання про роботу і експлуатацію обладнання, механізмів, властивості матеріалів

При цьому найкращий результат досягається тоді, коли зміст відображає зв’язок із

загальноосвітніми та спеціальними дисциплінами. Це забезпечує цілеспрямоване вивчення

навчальних дисциплін, що являють собою фундамент успішного оволодіння професією.

Значного поширення у нашому навчальному закладі набули інноваційні уроки, які

мають стандартну, гнучку структуру і орієнтовані на зростання інтересу учнів до навчання

загалом та підвищення їх фахового рівня зокрема.

Важливу роль у підготовці кваліфікованого робітника має виробнича практика.

ПТО має забезпечити не тільки отримання певної спеціальності, а й створювати умови

для просування особистості на шляху до професійного зростання. Тому традиційним стало в

училищі проведення предметних тижнів і конкурсів фахової майстерності, які сприяють

виявленню і розвитку творчих здібностей.

Разом з тим, у процесі інтегративної підготовки фахівців для агропромислового

комплексу в училищі виникає цілий ряд проблем, які не вирішуються.

Проблем багато, але незважаючи на це педагогічний колектив продовжує творчо

працювати над подальшим поліпшенням навчально-виховного процесу, приділяє особливу

увагу зміцненню матеріальної бази, удосконаленню навчальних планів і програм,

актуальним проблемам викладання.

181

Впровадження інновацій у галузі професійної освіти сприяє не лише істотному

підвищенню рівня підготовки кваліфікованих фахівців. Ми на власному досвіді

переконалися: при впровадженні інноваційних форм і методів навчання у навчально-

виробничий процес значно зросли:

- рівень технічного і творчого мислення учнів;

- зацікавленість майбутньою професією;

- рівень розвитку мислення і здібностей учнів (застосування знань у проблемних

ситуаціях);

- самостійність учнів (вміння працювати з інструкційно-технологічними картами,

вирішення продуктивних завдань).

У Концепції розвитку професійної освіти і навчання в Україні визначено, що для

досягнення якості і результативності професійної освіти і навчання необхідно створювати

експериментальні педагогічні майданчики за галузевим спрямуванням як модераторів

інноваційної діяльності на базі професійно-технічних навчальних закладів та безпосередньо

на підприємствах, поширення їх позитивних напрацювань, впровадження ефективних

педагогічних технологій.

182

ВИКОРИСТАННЯ ПРОЕКТНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ ПІДГОТОВЦІ МОЛОДШИХ

СПЕЦІАЛІСТІВ

Дерев'яшкіна М.М.

викладач методист вищої категорії


Сирцова Л.О.

майстер виробничого навчання I категорії


Основною метою підготовки кваліфікованих молодших спеціалістів є формування

освіченої, гармонійної та розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення

професійних знань і умінь, професійної мобільності та швидкої адаптації до вимог ринку

праці постіндустріального суспільства. Підвищення якості підготовки фахівців може бути

забезпечено при застосуванні у навчальному процесі нових освітніх технологій на базі

повного комплексно-методичного забезпечення професії, експлуатації новітньої техніки й

застосування комп'ютерних технологій у виробництві. У процесі підготовки молодших

спеціалістів ми шукаємо нові форми організації теоретично-практичного навчання, які

дозволять: забезпечити високий рівень знань; розвивати кожного учня як творчу особистість,

здатну до практичної діяльності; залучати кожного учня до активної пізнавальної творчої

діяльності; формувати навички пізнавальної і дослідницької діяльності; розвивати критичне

мислення; грамотно працювати з інформацією. Протягом усіх років ми застосовували у

своїй практиці проектну технологію навчання та практики, яка стимулює самостійну

пізнавальну діяльність і здійснюється за схемою: «Усе, що я пізнаю, я знаю, для чого мені

потрібно і де я можу ці знання застосувати» (А.Н.Лук).

З першого курсу ми організуємо творчі групи, які займаються створенням різних

проектів, підготовкою до творчих конкурсів, технічних конференцій, позакласних заходів.

Проект – це робота, що самостійно планується та реалізується учнями. Робота над проектом

— практика особисто орієнтованого навчання в процесі конкретної праці учня на основі його

вільного вибору з урахуванням його інтересів. Опановуючи культуру проектування, учень

привчається творчо мислити, самостійно планувати свої дії, естетично реалізувати засвоєні

засоби та способи роботи, а також удосконалює свої навички та культуру особистого спілку-

вання і співробітництва. Навчальне проектування орієнтоване на самостійну діяльність

учнів: індивідуальну, групову або колективну, яку учні виконують упродовж певного часу.

183

За цій період були розроблені різні типи проектів: дослідницькі - «Сучасні

електрохімічні та електрофізичні методи обробки», «Модернізація верстатного обладнання»,

«Маріуполь – хоче дихати!», «Моя планета - Земля!», «Вирощування кристалогідратів у

домашніх умовах» ігрові – «Працевлаштування на підприємства ХОЛДИНГУ МЕТІНВЕСТ»,

«Що таке футбол?!», «Віртуальна лабораторія механічної обробки» інформаційно-навчальні

– «Загальні відомості про токарну обробку», «Технологічне оснащення металорізальних

верстатів», «Двигуни внутрішнього згоряння»,творчі - «Пристосування для обробки

фасонних поверхонь», «Технологія шліфування прокатних валків», «Мій розумний

будинок», «Лиття металевих деталей по крижаних моделях в піщані форми» та інші. Ці

проекти успішно брали участь на обласних, Всеукраїнських конкурсах де займали призові

місця, були високо оцінені експертами (професором Криворізького технічного університету

Аралкіним А.С.,) під час акредитації у МВМПУ. Творчі дипломні проекти за цей період теж

мають дослідницький характер і отримують відмінні оцінки на Державній атестації.

Проектна методика використовує всі кращі ідеї традиційної та сучасної методики

викладання, різноманітність, проблемність, навчання із задоволенням.

Використання проектної технології дає можливість формувати уміння та навички

учасників, спонукає до зовнішньої та внутрішньої діяльності, дає можливість творчо

використовувати отримані знання на практиці. При цьому активізується навчальна

діяльність, залучення їх до самостійної, пізнавальної роботи, урізноманітнює викладення

навчального матеріалу, створює ситуації для самоперевірки та самоконтролю.

184

ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ - ВАЖЛИВИЙ АСПЕКТ У ВИЗНАЧЕННІ

РІВНЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ

Кокарева Т.В.

майстер виробничого навчання I категорії


Рязанцева Г.І.

майстер виробничого навчання II категорії


Серед стратегічних проблем і завдань, що стоять перед нинішнім суспільством і,

насамперед, перед професійною освітою, чільне місце посідає розробка й упровадження

оптимального, науково обґрунтованого варіанта перетворення особистості учня на фахівця-

професіонала високої кваліфікації, формування його теоретичного і практичного мислення,

готовності до виконання складних завдань професійної діяльності. У зв’язку з цим

особливого значення в підготовці майбутніх робітників - металургів в сучасних умовах

навчання набуває поєднання глибокого засвоєння теоретичних основ професійної діяльності

з її практичним опануванням. Таке поєднання теорії і практики в навчанні знайшло своє

втілення у компетентнісному підході в освіті, який займає особливе місце в теорії і методиці

професійної освіти.

Проте,незважаючи на наявність методики професійної освіти щодо професійної

компетентності фахівців, проблема формування професійної компетентності майбутніх

металургів є малодослідженою і вимагає застосування нових підходів до її вирішення.

Основною проблемою будь-якої професійної освіти є перехід від актуально здійснюваної

навчальної діяльності учня до засвоюваної ним діяльності.

Через відрив теоретичного навчання від майбутньої виробничої практики, з одного

боку, і неможливість перенести саму практику в стіни навчального закладу, з іншого.

необхідно встановити проміжну ланку між навчальною і власне професійною діяльністю.

Така діяльність-посередник дістала назву “квазіпрофесійна.” діяльність учня, навчальна за

формою і професійна за змістом.

«Квазіпрофесійне - практико-орієнтоване навчання (це проектування, ігрові форми), та

діяльність навачально-професійна - (це виробнича практика, дипломування). На заняттях,

проведених у вигляді гри, учні вчаться будувати логічні обґрунтування, аналізувати відповіді

свої й своїх товаришів, доповнювати й ставити питання, логічно мислити, формувати

необхідні знання і їх творче використання, формувати уміння і навички при проходженні

185

виробничої та переддипломної практики, з адаптацією учнів в робочих колективах на

базовому підприємстві. До ігрових імітаційних форм і методів професійної підготовки

майбутнього металурга ми зараховуємо стажування з виконанням посадової ролі,

імітаційний тренінг, розігрування ролей, дидактичну гру . Саме ці ігрові імітаційні форми і

методи професійної підготовки становили базу квазіпрофесійної підготовки майбутнього

металурга. Розглянемо їх детальніше.

Стажування з виконанням посадової ролі – форма й метод активного навчання

контекстного типу, при якому як “модель” постає сама дійсність, а імітація стосується в

основному виконання ролі (посади). Головна умова стажування – виконання під контролем її

організатора певних дій у реальних виробничих умовах. За способом організації діяльності

учня стажування з виконанням посадової ролі належить до індивідуальних методів навчання.

Воно забезпечує найбільш повне наближення процесу навчання до виробництва.

Імітаційний тренінг передбачає відпрацьовування певних спеціалізованих навичок і

вмінь з роботи з різними технічними засобами й пристроями. У цьому випадку імітується

ситуація, обстановка професійної діяльності, а як модель постає сам технічний засіб

(тренажери, робота із приладами й ін.). Професійний контекст тут відтворюється як за

допомогою предмета діяльності (реального технічного засобу), так і шляхом імітації умов

його застосування.

Розігрування ролей (інсценівки) являє собою ігровий спосіб аналізу конкретних

ситуацій, в основі яких лежать проблеми відносин у колективі, вдосконалювання стилю й

методів керівництва. Цей метод активного навчання контекстного типу спрямований на

розвиток поведінкових умінь як професійного, так і соціального характеру й передбачає

застосування певних елементів театралізації, оскільки подання ситуації, її аналіз і прийняття

рішень здійснюються в особах.

Для цього були підготовлені і проведені наступні заходи: в рамках тижнів

спецтехнологій в Маріупольському вищому професійному училищі мною були проведені

технічні КВК за темами: «Основи металургійного виробництва», «Весело слюсарятко», а

також був організований та проведений конкурс «Кращий прокатник-2017», була проведена

технічна конференція «Прокатні цеха базового комбінату».

186

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ,

ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ТА САМОСТІЙНОСТІ УЧНІВ ПТНЗ

Лаврінішина Л. П.

майстер виробничого навчання 1 категорії


«Розум полягає не тільки в знанні,

але й в умінні застосовувати знання на ділі»

Аристотель

Головний екзаменатор наших учнів – життя. Наскільки вони будуть адаптованими до

соціального середовища, здатними оперативно приймати правильне рішення в

нестандартних ситуаціях, вміти аналізувати і контролювати власну діяльність, залежить

насамперед від навчального закладу.

Від мене, як від сучасного педагога, потрібно не тільки дати нашим учням освіту в

вигляді системи знань-умінь-навичок, але і всебічно розвивати їх пізнавальні і творчі

можливості, виховувати особистість.

У освітньо-кваліфікаційних характеристиках випускника враховані положення

галузевого професійного стандарту «Машиніст крана металургійного виробництва» відносно

вимог до знань, умінь і навичок випускників ПТНЗ визначених роботодавцями і які слугують

основою для формування кваліфікацій у співвідношенні з рівнями національної рамки

кваліфікацій.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника охоплює сукупність необхідних

загальних та професійних компетенцій (компетенція – знання, вміння і навички, що

визначають здатність робітника виконувати трудові дії в конкретній сфері діяльності).

Для розвитку творчих здібностей учнів необхідно знати не лише структуру цих

здібностей до творчості, але і самого учня. Творчість - це здатність, що вбирає в себе цілу

систему взаємозв'язаних здібностей-елементів: уява, асоціативність, фантазія, мрійливість

(Л.С.Виготський, Я.А. Пономарьов, Д. В.Ельконін, А.І.Леонтьєв).

Творчість починається з неупередженого погляду на світ, з внутрішньої свободи, з

нестандартного мислення.

Творчі ж здібності, як особова характеристика, виявляються головним чином в тому,

що людина свій творчий початок вкладає у всі види діяльності.

187

Метою моєї роботи стало: допомогти учням розкритися, розвивати і підвищити їх

інтелектуальний рівень, пізнати свої здібності і можливості.

Досить довгий час нас звинувачували в тому, що ми не готуємо учнів до життя. Учням,

вистачало знань, але не вистачало умінь, досвіду застосування даних знань у різних

життєвих ситуаціях. У сучасному стрімкому світі витрачати час спочатку на навчання, а

потім на підготовку до життя – це просто втрачати його (час).

А нинішній світ особливо потребує сильних особистостей. Сила їх у доброзичливості

та вмінні контактувати з різними людьми, в розумінні і у високому професіоналізмі,

здатності до самовдосконалення, здатності до інноваційної діяльності, в умінні не

перекладати свій тягар на чужі плечі, а самостійно вирішувати свої проблеми, у здатності

програвати, не ставати озлобленими, спостерігаючи за успіхом одного та найголовніше - не

заздрити. Ця сила іншого ґатунку, вона здатна принести дитині щастя. тому стрижневе

поняття - це стратегія життя особистості і система уявлень людини про своє життя, яка

зможе правильно орієнтувати і спрямовувати її поведінку протягом тривалого часу.

188

СИСТЕМНО-КРИТИЧНИЙ АНАЛІЗ – ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ

САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Сергєєва Н.В.


Маріупольского коледжу ДВНЗ «ПДТУ»

Від організації самостійної роботи залежить результат засвоєння знань, умінь та

навичок студентів, рівень самостійності.

Дії викладача спрямовують студентів до організації і раціонального, ефективного

здійснення активної, самостійної, свідомої і результативної пізнавальної діяльності, цьому

сприяє правильно обраний вид управління. Під час організації самостійної роботи студентів

необхідна зміна ролі студента в навчальному процесі, перетворення його на активний,

діяльний суб’єкт, а також перехід до демократичного стилю управління навчальним

процесом, де сама особистість викладача виступає стимулом до формуванню інтересу до

знань у студента

Розглядаючи самостійну роботу студентів як повноправну складову учбового процесу,

яка напряму впливає на формування майбутнього спеціаліста з точки зору його

самодостатністі при прийнятті фахових рішень можливо визначити нижче приведені підходи

до її організації:

- ураховувати рівні самостійної діяльності:репродуктивний

(тренувальний),реконструктивний (реферативний) та творчий (пошуковий);

- витримувати умови виконання самостійної роботи.: вмотивованість навчального

завдання (для чого, чому сприяє); чітка постановка пізнавальних завдань;

алгоритм, метод виконання роботи, знання студентом способів її виконання;

визначення викладачем форм звітності, обсягу роботи, термінів її подання, визначення

видів консультаційної допомоги (консультації установчі, тематичні, проблемні); критерії

оцінки та звітності;види і форми контролю (практика, контрольні роботи, тести, семінари і

т.д.).

- під час виконання самостійної роботи найбільшої складності – творчої ( звіт з

виробничої практики, курсова робота та ін..)треба використовувати системно-критичний

аналіз об єктів професіональної діяльності, який в логічній послідовністі включає:вибір виду

об єктів діяльності,постановку мети, декомпозицію,аналіз та синтез об’єкта.

Організація виробничої практики на основі системного підходу дозволяє більш

ефективно використовувати потенціал цієї форми навчання і виключає застосування

комп'ютерної техніки для бездумного перекачування інформації.

189

Загалом студенти добре справляються із самостійними роботами, проте часто

виникають труднощі через неправильну організацію роботи як із сторони викладачів, так і зі

сторони самих студентів. Основними недоліками є неправильний розподіл часу на виконання

роботи, надмірна кількість завдань, а також неточність у формулюванні завдань.Отже,

формування загально-професійних, інструментальних, соціально-особистісних компетенцій

має проходити у взаємозв’язку з вимогами часу та реальними можливостями.

Активізація самостійної роботи студентів дозволить розвивати творчу активність,

спостережливість, логічне мислення студентів; прищепити культуру розумової і фізичної

праці, вчитися самостійно працювати, прагнути досягнення поставленої мети; формувати

професіоналізм майбутніх фахівців ще під час навчання у ВНЗ та постійно

вдосконалюватися в обраній професії.

190

ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНОЇ САМОСТІЙНОСТІ СТУДЕНТІВ

В ХОДІ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ АНАЛІЗУ СИТУАЦІЙ (CASE-STUDY)

ПРИ ВИКЛАДАННІ СПЕЦДИСЦИПЛІН

Тесленко Г.В.



Сучасний рівень і темпи розвитку наукових і промислових технологій вимагають від

фахівців безперервного отримання знань, набуття вмінь, а також здібностей оволодіння ними

(знати, вміти, володіти).

У сучасному освітньому просторі необхідно навчати студентів розуміти, як планувати,

проектувати, реалізовувати і управляти комплексними додатковими технічними системами в

сучасній технічній середовищі, яка може виділяти людей, здатних працювати в колективі, в

команді. Міжнародні тенденції, що відбуваються в галузі освіти, висувають особливі вимоги

до глибини практико-орієнтованих знань випускника вузу, його компетенцій в створенні та

експлуатації нових продуктів, систем і послуг, а також до розуміння важливості і

стратегічного значення науково-технічного розвитку суспільства.

Завданнями інтерактивного навчання є: виховання і розвиток особистості соціально-

адаптованої, активної, готової до ефективної діяльності, яка взаємодіє з оточуючими; здатної

змагатися, конкурувати і змагатися на шляху до істини, проявляючи при цьому такий

психологічний феномен як зараження, коли висловлена сусідом думка може викликати

власну, аналогічну, або протилежну. Основні завдання педагога в цьому процесі: організація

навчальної діяльності, спрямована на формування пізнавальної самостійності; розвиток і

формування здібностей, активної життєвої позиції студентів.

Говорячи про формування пізнавальної самостійності студентів технічного напрямку в

системі практико-орієнтованого навчання, необхідно врахувати, що студент переносить на

навчання своє ставлення до практичної діяльності. Це виражається, зокрема, в тому, що

процес навчання набуває в очах студента сенс самообразовательной діяльності, в яку він

включається за внутрішнім переконанням. У цій діяльності він вибірковий і виявляється

здатним до самоврядування і саморегулювання. Знання розцінюється ним як засіб,

необхідний для вирішення різного роду проблем, що виникають в його житті.

Необхідно відзначити, що інтерактивне навчання - це така форма організації

пізнавальної діяльності, яка здатна створити комфортні умови навчання, в якому кожен

учень відчуває свою інтелектуальну спроможність, при цьому в процес пізнання залучені і

191

педагог, і студенти, а сам процес освоєння навчального матеріалу передбачає моделювання

життєвих або професійних ситуацій, використання методів сase-study. Саме така пізнавальна

діяльність може бути «середовищем», з якою взаємодіє пізнавальна самостійність, і в якій

здатні проявлятися взаємодія, взаємозумовленість і структурну єдність всіх компонентів

пізнавальної самостійності.

Case-study - активний метод навчання, заснований на організації викладачем в групі

учнів обговорення завдання, що представляє cобой опис конкретної ситуації з явною або

прихованою проблемою.

Метод «кейс-стаді» інтегрує в собі технології розвиваючого навчання, включаючи

процедури індивідуального, групового і колективного розвитку, і формування різних

особистісних якостей учнів.

Для формування пізнавальної самостійності при вивченні дисципліни «Метрологія та

засоби технологічного контролю» використовується:

- «Case-Study Method», який стимулює індуктивне / дедуктивний мислення. Наприклад,

при вивченні теми «Акустичні та електричні методи вимірювання рівня» були виділені

фактори, що впливають на точність і методи вимірювання рівня: концентрація реагуючих

речовин, температура, умови транспортування, тиск (для газових систем). При цьому

студентам було важливо виявити помилки, які можуть бути допущені при виконанні

вимірювань по виявленню дії цих факторів.

- «Case-Incident Method» на виявленні випадків / інцидентів. Студентам пропонувалося

короткий (100-200 слів), неповне опис проблемної ситуації. При цьому вони могли отримати

бракуючі дані, правильно поставивши питання. Робота організовувалася окремими

командами, кожна з яких захищала свою позицію. В результаті всі команди повинні були

прийти до спільного взаємоузгодженого вирішення проблеми. Так, наприклад, після

лабораторного практикуму «Вимірювання температури» виконавши кілька експериментів по

виявленню температури муфельній печі, командам було поставлено завдання: скласти

варіанти похибок вимірювань, причини та методи усунення (проаналізувавши результати

експериментів і з огляду на умови експлуатації термоперетворювачів).

Аналізуючи стиль навчальної діяльності студентів, я переконалася, що контроль знань

студентів і порівняння його результатів з попереднім обсягом засвоєння ними навчального

матеріалу сприяв активізації пізнавальної діяльності, прагненню використання студентами

додаткової літератури, залучення в пізнавальну поза аудиторну діяльність. Для цього

інтерактивне навчання з використанням методики Case-Study створює всі необхідні умови.

192

ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ МОЛОДШОГО СПЕЦІАЛІСТА

В УМОВАХ ЙОГО САМОСТІЙНОЇ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Харлашина О.А.

викладач вищої категорії, викладач-методист

Маріупольського коледжу ДВНЗ «ПДТ0432У»

Суспільно-політичні та соціально-економічні зміни, що відбуваються в Україні, її

європейській вибір зумовили масштабні реформи в освіті, спрямовані на підвищення якості

освітнього рівня та конкурентоспроможності фахівця на ринку праці. Новий Закон України

«Про освіту» передбачає «всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності

суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей», формування,

насамперед в молоді, компетентностей, необхідних для успішної самореалізації.

Проблема підготовки молодшого спеціаліста на сьогоднішній день набуває особливої

актуальності. Реалії сучасності вимагають не лише високого рівня теоретичної підготовки, а

й формування професіоналізму майбутнього фахівця, його культурного потенціалу,

готовності до професійного саморозвитку та самонавчання. У світлі реалізації цих вимог

основній акцент в навчально-виховній роботі студентів переноситься на їх самостійну

роботу, під час організації якої можна максимально враховувати індивідуальні потреби

кожного студента.

Навчання, виховання й розвиток особистості це цілісний педагогічний процес взаємодії

викладачів і студентів, спрямований на формування у студентства поглядів і переконань,

мотиваційних установок на вибрану професію, розвиток творчого відношення до праці й

творчих здібностей, який забезпечується через залучення студентів до навчально-

дослідницької роботи, підвищення рівня самостійності в оволодінні знаннями й уміннями.

При вивченні матеріалознавства у коледжі самостійна навчальна діяльність студентів

здійснюється під контролем викладача, який виконує роз’яснювальну, організаторську,

контрольну й коригувальну функції. Власний педагогічний досвід дає змогу визначити

наступні види самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів:

- в процесі аудиторних занять під керівництвом викладача: на лекціях, практичних і

семінарських заняттях, при виконанні лабораторних робіт;

- у контакті з викладачем на консультаціях, при виконанні індивідуальних завдань, у

ході творчих контактів з пошуково-дослідницької роботи студента та ін.;

- позааудиторна домашня самостійна робота при виконанні студентом навчальних і

творчих завдань.

193

Метою організації самостійної роботи ставлю навчити студентів осмислено працювати

спочатку з навчальним матеріалом, потім з науковою інформацією, закласти основи

самоорганізації й самовиховання для того, щоб прищепити вміння надалі безупинно

підвищувати свою кваліфікацію. Для досягнення педагогічних цілей дотримуюся наступних

принципів: обов’язкове забезпечення студента відповідною навчально-методичною

літературою, розробка електронного методичного матеріалу, контроль самостійної роботи,

оцінювання усіх видів самостійної діяльності.

Важливим елементом у самостійному вивченні навчального матеріалу студентами є

робота з підручником: складання опорного конспекту, таблиць, схем, графіків, виписування

спеціальних термінів з подальшим їх поясненням тощо. Використання в освітньому процесі

інформаційно-комунікативних технологій сприяє розширенню дидактичних можливостей в

навчанні. Для формування компетенцій, необхідних в професійній діяльності, значну увагу

приділяю самостійній роботі студентів зі стандартами, довідниками, марочником сталей і

сплавів, у процесі якої майбутні молодші спеціалісти здобувають навички вирішення

технологічних питань з раціонального вибору матеріалів для забезпечення необхідних

експлуатаційних властивостей виробів.

З метою оцінки результативності навчально-пізнавальної діяльності студентів мною

проводилися дослідження ефективності організації самостійної роботи при вивченні

матеріалознавства шляхом бесід, опитування, анкетування студентів.

1. На питання, які інформаційні джерела ви використовуєте при самостійній навчальній

діяльності, студенти відповіли: віддають перевагу роботі з конспектом з дисципліни - 48,1%

респондентів; з підручником – 32,4%; Інтернет – 33,6%. Отже, приведені дані підкреслюють

важливу роль, яку відіграє інформаційно-методичне забезпечення занять та самостійної

роботи студентів.

2. Зростає інтерес до виконання творчих завдань. Студенти відзначають такі види

творчої роботи: практика дослідження, презентації, наукові доповіді, інформаційні

повідомлення, реферати, кросворди, графічні роботи, рисунки. Кількість студентів, які

виявили бажання виконувати творчі завдання становить 69,7% у порівнянні з 38,5% на

початку вивчення матеріалознавства.

3. Практика системної методичної організації самостійної освітньої діяльності

студентів дозволяє формувати в них комплексні, глибокі, об'ємні знання, прагнення до

самовдосконалення, позитивно впливати на світогляд.

Науково вірно організована і систематично здійснювана самостійна робота є

необхідною умовою успішного навчання, одним із визначальних факторів, що впливає на

професійне становлення особистості.

194

АРХІТЕКТУРА ТА ПРИЛАДОБУДІВНИЦТВО

ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ В УМОВАХ РОЗВИТКУ ВИКЛАДАЧА

Кицкай А.С.


Маріупольського будівельного коледжу

Викладач – це людина, яка скерована в майбутнє, формує у молодих людей активне і

відповідальне прагнення оновлення світу.

Педагогічна діяльність – це творчий процес. Мене, особисто, як педагога хвилює не

лише окрема індивідуальність, а світ людей в цілому. Саме завдяки цьому педагогічна

професія стає творчою місією. Моє завдання, як педагога – це не лише мої власні інтереси,

мотиви, плани. Я являюсь посередником між студентами та системою ідей, традиціями,

культурою свого народу і людства. На мою думку творчий викладач – це творча особистість

з високим ступенем розвиненості мотивів, характерологічних особливостей і творчих умінь,

що сприяють успішній творчій педагогічній діяльності, і яка, внаслідок спеціальної

професійної підготовки та постійного самовдосконалення набуває знань, умінь і навичок

педагогічної праці, оволодіває уміннями формування творчої особистості студента у

навчально-виховному процесі

До переліку якостей, які притаманні творчій особистості фахівця в будь-якій сфері

професійної діяльності найчастіше виділяють: готовність до ризику; незалежність суджень;

імпульсивність; пізнавальну “скрупульозність”; критичність суджень; самобутність;

сміливість уяви й думки. Цілком імовірно, що ці якості розкривають особливості дійсно

вільної, самостійної й активної особистості педагога.

Саме ці якості дали поштовх у розробці сценарію спектаклю " В країні будівельних

матеріалів", який розробила я разом з викладачем Шевченко О.М. Ми ризикнули разом зі

студентами імпровізувати з такими серйозними та відповідальними поняттями, як

властивості будівельних матеріалів, залучили самобутність кожного студента, а вони, як

з'ясувалось згодом, творчі особистості.

Активно включивши в роботу таких студентів, які на заняттях не відрізняються

особливою допитливістю та жагою знань, ми побачили як їх очі заблищали, вони

розкрилися, почали почувати себе впевнено. Весь творчій колектив зі створення спектаклю

працював злагоджено, можна так сказати, навіть, як одна родина. Разом створювалися вірші,

195

розмірковували над римами, знаходили музичний супровід та створювали костюми. Та не

просто костюми, а такі, які б відповідали опису кожної властивості будівельних матеріалів.

Студенти спочатку соромилися співати на публіку, але ми переконали їх в успішності

задуманої справи. Ми наполягали, в кожному студентові намагалися виділити

"Професійне Я".

Розробивши сценарій цього заходу ми, як викладачі, поєднали наукову та педагогічну

творчість.

. Суспільство усе більше має потребу в людях з високим рівнем розумового й

морального розвитку, готових до безперервного розширення свого загального й науково-

технічного кругозору, підвищення професійної кваліфікації.

Безумовно, характер наукової діяльності, логіка й алгоритм розв’язання завдань

детермінують алгоритм вирішення завдань педагогічних тому що: по-перше, педагогічна

творчість більше “регламентована” у часі, тому що етапи творчого процесу, пов’язані з

виникненням педагогічного часу, вимагають оперативного переходу від одного етапу до

іншого; по-друге, часовий термін результатів творчих пошуків педагога, тому що вони

втілюються в знаннях, навичках, уміннях, діяльності й поведінці майбутніх фахівців й

оцінюються лише частково й відносно.

Педагогічна майстерність – це діяльність педагога на рівні зразків і еталонів,

відпрацьованих у практиці й уже описаних у методичних розробках і рекомендаціях.

Майстерність педагога прямо не пов’язана зі стажем його роботи. На відміну від

майстерності педагогічна творчість – це завжди пошук і знаходження нового: або для себе

(виявлення педагогом варіативних нестандартних способів вирішення педагогічних завдань),

або для себе й інших (створення нових оригінальних підходів окремих прийомів, що

перебудовують відомий педагогічний досвід)

Педагогічна діяльність, як і будь-яка інша, має не тільки кількісний вияв і якісні

характеристики. Зміст і організацію педагогічної праці можна правильно оцінити, лише

визначивши рівень творчого ставлення педагога до своєї діяльності, що відображає рівень

реалізації ним своїх можливостей при досягненні поставлених цілей. Творчий характер

педагогічної діяльності є найважливішою її об’єктивною характеристикою.

196

ОСОБЛИВИЙ ПОГЛЯД НА БУДІВЕЛЬНИЙ ДИЗАЙН – ВИКОРИСТАННЯ

НЕТРАДИЦІЙНИХ ТЕХНІК І МАТЕРІАЛІВ

Кудрявцева О.К.

вища кваліфікаційна категорія, викладач спецдисциплін

Маріупольський будівельний коледж

Пузачова А.С.

2 кваліфікаційна категорія, викладач спецдисциплін

Маріупольський будівельний коледж

Розвиток технологій відбувається безперервно, з'являються матеріали, вироблені з

використанням нанотехнологій. У той же час повертаються, здавалося б, забуті старі

матеріали, зроблені на основі соломи, дерева, стружки, грунту. Традиції та інновації йдуть

поряд і не перестають радувати нас новими можливостями. Пройшли ті часи, коли люди

задовольнялися мізерним набором традиційних будівельних матеріалів та методів обробки.

Новітні технології та матеріали поступово витискають риси інтер'єра минулих часів.

Від раціонального вибору залежить вирішення головної задачі дизайну: оптимізації

процесів життєдіяльності людини та підвищення естетичних властивостей середовища. В

структурній схемі дизайн-діяльності проектування опорядження займає чітко визначене

місце .Опорядження стало своєрідною “художньою палітрою” дизайнера, без якої

неможливе втілення в натурі жодного творчого задуму.

Історичний досвід і результати сучасних наукових розробок говорять про те, що в

якості будматеріалів в дизайні можна використовувати що завгодно - крім загальновідомих,

такими можуть стати і скло, і дріт зі сталі, і хвоя дерев, і навіть протипожежна піна.

Вазони для інтер’єру та ландшафтного дизайну своїми руками — оригінальна знахідка,

яка здатна прикрасити простір. Незважаючи на те, що з’явилися вони в присадибних

двориках лише кілька років тому, історія існування подібних елементів декору почалася

досить давно.

Використання вуличних вазонів, виготовлених з бетону, в ландшафтному дизайні

сходить до стародавнього садово-паркового мистецтва, твори якого розміщувалися в

палацах. У парадних алеях і парках обов’язковим атрибутом були вишукані чаші, виконані в

стилі бароко. Потроху такі вазони почали займати почесне місце в озелененні міських парків

і садів, громадських будівель, парадних. Бетонні вуличні квіткарки широко застосовуються

для прикраси входу в житло, ділянок, призначених для відпочинку, відкритих терас. У садах

вони виконують ролі малих архітектурних форм — їх застосування в ландшафті дозволяє

197

дещо розбавити монотонний простір . Далеко не всі можуть собі дозволити найняти

досвідченого ландшафтного дизайнера, однак, не потрібно засмучуватися - можна створити

квітники і клумби своїми руками, і отримати розкішний і доглянутий ділянку. Прикрасити

свою ділянку квітами, живими елементами ландшафтного інтер'єру, з чудовим ароматом,

наповненими фарбами і неймовірними емоціями - мрія кожної творчої людини, і досягти

цього дуже просто.

Група студентів-дизайнерів Маріупольського будівельного коледжу в практичній

роботі з опорядження в нетрадиційних техніках яскраво виявили свої творчі здібності, також

сформувати свій особливий погляд на дизайн. Звичайно, вазони та клумби можна придумати

будь-якої форми, але треба пам'ятати основне правило - всі форми клумб повинні

відповідати задуму, інакше може виникнути візуальний дисонанс.

За останні роки кількість видів опорядження будівель зросла в десятки разів.

Встановилась тенденція постійного поповнення асортименту опоряджувальних матеріалів з

широким діапазоном нових властивостей. Сучасне опорядження перестало бути тільки

засобом оформлення вже готового вже об’єкта. При раціональному виборі і застосуванні

воно безпосередньо впливає на більшість складових формування того чи іншого середовища

життєдіяльності.

Розвиток будівельного дизайну обумовлює нагальну потребу створення напряму в

естетиці благоустрою середовища, опорядження як складової дизайну інтер’єрів і

екстер’єрів. Спеціалісти творчих професій повинні продовжувати вивчати закономірності

ергономічного, експлуатаційного, естетичного та інших аспектів опорядження з метою

забезпечення найбільш доцільної сфери його застосування як системної складової

середовища життєдіяльності людини.

198

ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ВІКОН РІЗНОЇ КОНСТРУКЦІЇ

Сєрікова О.В.,

спеціаліст вищої категорії, методист

Мальцева Н.О.,

спеціаліст першої категорії, викладач


Як відомо, в Україні існує чимало технологій виготовлення віконних профілів різної

конструкції. Будучи відносно новими, вони суттєво відрізняються одне від одного як за

застосовуваними матеріалами, так і за технічними характеристиками. Проблема вибору

конструкції вікон за співвідношенням «ціна-якість» є дуже актуальною, адже споживачам

важко визначитися, не маючи чітких орієнтирів.

Найбільш популярним варіантом для офісів і житлових будинків стали пластикові

вікна. Однак існує думка, що вони шкодять здоров'ю, а дерев'яні вікна є екологічно чистими.

Більшість полімерів і пластмас є біологічно інертними, тому на перший погляд може

здатися, що пластмаси – екологічно чисті матеріали. Але навіть за невеликого нагрівання

пластику (скажімо, встановлені на сонячній стороні рами) в навколишнє середовище

виділяється полівінілхлорид, хлороводень, монооксиди вуглецю і т.п. Перелічені речовини

негативно впливають на нервову систему людини, можуть спричинити алергійні й навіть

онкологічні захворювання. Тож проблема вибору вікон за певними критеріями зацікавила

студентів ДВНЗ «Маріупольський будівельний коледж».

Отже, під керівництвом викладачів хімії й будівельних спецдисциплін студентами

першого й четвертого курсів коледжу проводилася пошуково-дослідницька робота за такими

напрямами:

дослідження хімічного складу пластикових вікон чотирьох фірм виробників;

порівняльний аналіз техніко-експлуатаційних якостей пластикових і дерев'яних вікон;

екологічна безпека експлуатації вікон різної конструкції.

У даній роботі студенти спробували відповісти на запитання: «Які вікна є кращими:

пластикові або дерев'яні?» Крім того, вони провели аналіз ефективності застосування

пластикових і дерев'яних вікон. Особлива увага приділялася питанню екологічної безпеки й

розпізнанню хімічного складу пластикових вікон різних виробників. Робота позначена

міждисциплінарним характером, оскільки інтегрує такі дисципліни, як «Хімія», «Екологія»,

«Експлуатація будинків і реконструкція», «Технологія ремонтно-будівельних робіт».

199

Результати пошуково-дослідницької роботи можуть допомогти споживачам під час вибору

вікон.

Реклама стверджує, що пластикові вікна з ПВХ (термопластичний полімер) не

виділяють летких речовин; вони стійкі до впливу води, кислот, лугів, розчинів солей,

бензину, гасу, жирів, спиртів, тобто є (майже як скло) інертними. До того ж виробники

пластикових вікон запевняють: вікна з ПВХ не виділяють сполук хлору та інших шкідливих

речовин.

Але результати експерименту щодо розпізнання пластмас засвідчили: за нагрівання

ПВХ (навіть у полум'ї спиртівки!) виділяється хлороводень та інші газоподібні речовини.

Тому студентів зацікавила проблема: як з'ясувати хімічний склад пластикових вікон в умовах

хімічної лабораторії коледжу та як вибрати екологічно безпечні вироби з пластмас?

Під час досліджень виходили з фізико-хімічних властивостей пластмас (горіння,

нагрівання). Останнім часом вікна-пвх є лідерами на ринку вікон (пластикові вікна - 47%,

дерев'яні - 30%, алюмінієві – 21%). Студенти коледжу провели дослідження пропонованих

виробниками пластикових і дерев'яних вікон, зробили порівняльний аналіз техніко-

експлуатаційних якостей (необхідність провітрювання, вартість експлуатації, термін служби,

теплоізоляція, естетика) і дійшли висновку: екологічна оцінка приміщень і стан здоров'я

людини прямо залежать від характеристик віконних конструкцій.

Висновки:

Порівнювані характеристики вікон є важливими. Вибір виду вікон (пластикових або

дерев'яних) залежить від кожного конкретного випадку. Під час виконання роботи ми не

змогли дійти згоди стосовно того, які вікна є кращими, пластикові чи дерев'яні. Але можна

дати такі рекомендації:

купуючи пластикові вікна, необхідно вимагати сертифікати якості та довідку про

хімічний склад продукції, адже матеріал, з якого вони виготовлені, не є цілковито безпечним;

для житлових міських будинків ми рекомендуємо пластикові вікна;

для будинків старого фонду й будинків, що є пам’яткою архітектури, - пластикові

ламіновані або дерев'яні вікна.

для дач і заміських котеджів радимо встановлювати дерев'яні вікна.

200

ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ПРОЕКТІВ ПРИ ВИКЛАДАННІ

СПЕЦДИСЦИПЛІН

Чернікова С.Ю.

викладач 1категорії

Маріупольського коледжу ДВНЗ « ПДТУ»

Метод проектів - це метод, в основі якого лежить розвиток пізнавальних, творчих

навичок студентів, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в

інформаційному просторі, критично мислити.

Мета використання методу полягає у формуванні навичок ефективного використання

інформаційно-комунікаційних технологій при навчанні студентів різного віку за допомогою

інноваційних педагогічних технологій, якими передбачається самостійна (індивідуальна чи

групова) дослідницько-пошукова діяльність студентів.

Серед основних вимог до використання даного методу доцільно виділити наступні:

- наявність значущої в дослідницькому або творчому плані проблеми чи задачі, для

розв'язування якої потрібні інтегровані знання та дослідницький пошук;

- практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів;

- самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність студентів;

- визначення кінцевої мети проектів (спільних чи індивідуальних);

- визначення базових знань з різних галузей, необхідних для роботи над проектом;

- використання дослідницьких методів: визначення проблеми, дослідницьких задач, які

випливають з проблеми, висунення гіпотез щодо їх розв'язування, обговорення методів

дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отримання даних, підведення

підсумків, корегування, висновки (використання в ході спільного дослідження методів

мозкової атаки і "круглого стола", статистичних методів, творчих звітів, перегляду);

- результати виконаних проектів мають бути певним чином оформлені (відеофільм,

комп'ютерна газета, анімаційний мультфільм, веб-сторінка).

Навчальний проект - це організаційна форма роботи, яка орієнтована на засвоєння

навчальної теми або навчального розділу і становить частину стандартного навчального

предмета.

Портфоліо проекту - це комплект інформаційних, дидактичних і методичних

матеріалів до навчального проекту, розроблений з метою його ефективної організації та

навчання з теми, яка відповідає навчальній програмі базового курсу.

201

Етапи роботи над проектом:

• постановка мети;

• виявлення проблеми, формулювання завдань;

• обговорення можливих варіантів дослідження, вибір способів;

• самоосвіта за допомогою вчителя;

• продумування ходу діяльності, розподіл обов'язків;

• дослідження: вирішення окремих завдань, компонування;

• узагальнення результатів, висновки;

• аналіз успіхів і помилок, корекція.

Особливістю системи виконання проектів є спільна творча робота викладача і студента.

Матеріали проекту створюються вчителями та студентами під час занять з використанням

комп'ютерних технологій (засобів створення мультимедійних комп'ютерних презентацій,

текстового та графічного процесорів, табличного процесора, комп'ютерних програм для

створення публікацій і веб-сайтів, здійснення пошуку інформації в Інтернеті, роботи з

електронною поштою тощо).

Результат навчання за методом проекту

Результатом ефективного навчання є розроблення та захист власного портфоліо

навчального проекту, подальша розробка якого передбачає використання інформаційно-

комунікаційних технологій та відповідність спеціальним вимогам до змісту, подальше

впровадження спланованого проекту при навчанні студентів.

Створення портфоліо - це процес збирання, перегляду, поповнення змістової,

методичної інформації, що стосується певної навчальної чи дослідницької теми, уроку, різних

форм оцінювання діяльності студентів, прикладів їх робіт з метою зацікавлення до предмету.

202

СФЕРА ОБСЛУГОВУВАННЯ

ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ПРОЕКТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ

СПЕЦІАЛІСТІВ ЗА ПРОФЕСІЄЮ «БУФЕТНИК, ОФІЦІАНТ, КУХАР» .

Сурова І. О.

майстер виробничого навчання І категорії,


Головне до чого я прагну – донести до учнів саму складну на світі науку – бути

Людиною.

Сучасний майстер виробничого навчання повинен бути обізнаний новітніми

педагогічними технологіями, допомагати учням у їхньому професійному становленні, вміти

створити атмосферу співпраці та партнерських відносин. Він зорієнтований на розвиток

учнів, їхніх індивідуальних можливостей і здібностей, прислухається до їхньої думки,

залучає до вирішення складних завдань, сам постійно вчиться, самовдосконалюється.

Практика доводить, що сучасний майстер виробничого навчання повинен мати

комунікативні навички, здатність до самооцінки, аналітичне мислення, уміння своєчасно

адаптуватися, брати на себе відповідальність, виявляти ініціативу, вміти приймати адекватне

рішення.

Зараз перед професійним навчанням стоять складні задачі:

І це не тільки підготовка грамотного фахівця, але й формування

професійногокомпетентного випускника, здатного професійно і мобільно реагувати на зміни

в умовах інформатизації суспільства. Тому майстрам виробничого навчання , як і педагогам

взагалі, потрібно виховувати компетентного спеціаліста своєї справи.

А компетентність - це здатність та готовність учня використовувати набуті знання ,

вміння та навички для вирішення практичних і теоретичних задач. Такі компетенції ми

повинні закладати ще на початку навчання .

Під час навчального процесу можна використовувати технології навчання. Це такі

методи та засоби подання навчальної інформації які майстер чи викладач повинен вміти

відібрати та застосувати,щоб розкрити учням навчальний матеріал відповідно до програми

та поставлених виховних задач.

Я особисто працюю над проблемою «Формування професійної компетенції учнів за

професією кухар, буфетник, офіціант за допомогою сучасних педагогічних технологій та

203

співробітництвом із підприємством ресторанного господарства».В цей атестаційний період я

намагалась поглиблено вивчити та використовувати в своїй роботі кілька інтерактивних

методів навчання.

Завдяки впровадженню на уроках виробничого навчання проектних технологій,

спрямовуюучнів на самостійну діяльність - індивідуальну, парну, групову і на реальний

кінцевий результат – продукт чи виріб. При цьому спостерігається позитивна динамка

успішності та якості знань учнів.

За останній період мною в співпраці із іншими викладачами були проведені наступні

проекти:Інформаційно – дослідницький практично - орієнтований проект «Світле Хрестове

Воскресіння» 09. 04. 2015 р, регіональний захід.

Прикладом використання інтерактивних методів став довгостроковий практично –

орієнтований учнівський проект «На початку кар’єрного росту» 26.04.2016 р. в рамках

навчальної програми «Intel® Навчання для майбутнього», який проводився на рівні регіону

із групою учнів третього курсу за професією «Кухар, буфетник, офіціант» разом з

викладачем економіки і мною як майстром виробничого навчання.

Мета проекту: визначення можливості працевлаштування за професією в нашому

регіоні, сформувати мотивації кар'єрного успіху, виховати підприємницькі якості та

економічне мислення.

Регіональний захід, проектна тему «Здоровим бути круто» 01.02.2017р. Проект

проводився спільно із викладачем предмету «Правила дорожнього руху». Мета проекту:

навчити студентів раціональному харчуванню, визначатись із корисними та шкідливими

речовинами.

Регіональний позакласний проект «Все про каву» 15 лютого 2017 р. В рамках тижнів

спецтехнологій викладачем географії і біології Чупілко Іриною Миколаївною та мною, як

майстром виробничого навчання був проведений позакласний захід, «Таємниці кави”. В

ньому приймали участь учні гр.10. Метою проведення заходу є: навчити учнів самостійно

працювати в малих групах; отримувати завдання та для його виконання, самостійно

знаходити інформацію у всіх її формах, обробляти її, створювати доповіді та обмінюватись

підготовленою інформацією між собою.

204

ТРАНСПОРТ

ВПРОВАДЖЕННЯ ОСОБОВО ОРІЄНТОВАНИХ РОЗВИВАЮЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ

НАВЧАННЯ НА ПРИКЛАДІ ДИСЦИПЛІНИ:

«ТЕХНОЛОГІЯ І ОРГАНІЗАЦІЯ ПЕРЕВЕЗЕНЬ»

Букіна М.Д.

викладач II категорії


Сучасна освіта без використання інтерактивних методів і мультимедійних технологій

практично не можлива. Це дозволяє представити учбовий матеріал не лише в традиційному,

але і в доступнішому сприйнятті для студентів візуально-вербальному вигляді. Найбільший

ефект для студентів інтерактивні методи приносять при їх комплексному застосуванні в

процесі освоєння учбової дисципліни. І у поєднанні з традиційними видами учбової роботи

досягається більш висока ефективність в підготовці фахівців. Орієнтація на нові цілі освіти -

компетенції - вимагає не лише зміни змісту предметів, що вивчаються, але і методів і форм

організації освітнього процесу, активізацію діяльності студентів що навчаються в ході

зайняття, наближення тем до реального життя і пошуків шляхів рішення виникаючих

проблем.

Результати проведеного дослідження, а також аналіз науково-педагогічної літератури з

цієї проблеми дозволили зробити висновок, що об'єктивні потреби суспільства роблять

актуальним широке впровадження особово орієнтованих розвиваючих технологій. При

такому навчанні формуються і розвиваються такі якості, як самостійність студентів,

відповідальність за ухвалення рішень; пізнавальна, творча, комунікативна, особова

активність учнів, що визначають поведінкові якості компетентного працівника на ринку

праці і сприяючі соціалізації особи.

В умовах розвиваючого навчання необхідно забезпечити максимальну активність

самого учня в процесі формування ключових компетенцій, так як останні формуються лише

в досвіді власної діяльності. Відповідно до цього багато дослідників пов'язують інновації в

освіті з інтерактивними методами навчання, під якими розуміються «... всі види діяльності,

які вимагають творчого підходу до матеріалу і забезпечують умови для розкриття кожного

учня».

Метод проектів можна розглядати як одну з особово орієнтованих розвиваючих

технологій, в основу якої покладена ідея розвитку пізнавальних навичок учнів, творчої

205

ініціативи, уміння самостійно мислити, знаходити і вирішувати проблеми, орієнтуватися в

інформаційному просторі, уміння прогнозувати і оцінювати результати власної діяльності.

Випускник освітньої установи в сучасних умовах для адаптації до мінливих життєвих

ситуацій, у тому числі в професійній діяльності, повинен мати широту знань, уміння їх

інтегрувати і застосовувати для пояснення явищ, що оточують його. Усе це підтверджує

необхідність використати в проектній діяльності, проектів практичної спрямованості,

закріплення теоретичних знань по дисципліні "Технологія і організація перевезень" на основі

самостійно виконаних розрахунків, а також розвиток творчих здібностей і ініціативи при

рішенні завдань планування транспортного процесу. В процесі виконання завдань

студентами глибше засвоюються питання технології і організації автомобільних вантажних і

пасажирських перевезень.

Набутий учнями досвід практичної діяльності може бути використаний для вирішення

проблем, що виникають у повсякденному житті, в побуті, на виробництві. Практико-

орієнтовані завдання підвищують ефективність освітнього процесу за рахунок підвищення

мотивація до освоєння даної області пізнання, яка проявляється тільки в умовах особистісно

значущих для учнів.

Освітній процес протікає таким чином, що практично всі учні виявляються залученими

в процес пізнання. Спільна діяльність студентів в процесі засвоєння навчального матеріалу

означає, що кожен робить свій індивідуальний внесок, йде обмін знаннями, ідеями,

способами діяльності. Колективний пошук істини стимулює інтелектуальну активність

суб'єктів діяльності. Така взаємодія дозволяє навчаються не тільки отримувати нове знання, а

й розвивати свої комунікативні вміння: вміння вислуховувати думку іншого, зважувати і

оцінювати різні точки зору, брати участь в дискусії, виробляти спільне рішення,

толерантність та ін.

При цьому слід враховувати, що метод проектів і кейс-метод в більшій мірі в

порівнянні з іншими нами описаними методами сприяють формуванню таких компетенцій,

як вміння виділяти проблему і знаходити шляхи її вирішення, оцінювати власну діяльність,

відповідальність.

На основі вищевикладеного можна зробити висновок, що доцільно поєднувати різні

методи і форми організації освітнього процесу, щоб досягти найбільшого ефекту від їх

використання. Розглянуті інтерактивні методи можуть бути застосовні при навчанні різних

дисциплін в професійних освітніх установах як середнього, так і початкового, і вищої

професійної освіти для формування компетенцій. А в своїй концептуальній основі - при

проектуванні інноваційних педагогічних технологій, що забезпечують підготовку

висококваліфікованих професійних кадрів.

206

ВДОСКОНАЛЕННЯ СТАНЦІЙНОЇ ТА МАНЕВРОВОЇ РОБОТИ З

ВИКОРИСТАННЯМ АСКЗТ З МЕТОЮ ПІДВИЩЕННЯ БЕЗПЕКИ

НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ

Мазіна М. В.

спеціаліст ІІ категорії

Маріупольського механіко – металургійного коледжу ДВНЗ « ПДТУ»

Чорна В. В.

спеціаліст I категорії

Маріупольського механіко – металургійного коледжу ДВНЗ « ПДТУ»

Залізниця - зона підвищеної небезпеки

У ХХ столітті були проведені великі роботи з модернізації залізничного транспорту:

паровози замінені на електровози та тепловози, рухомий склад обладнаний гальмами і т.д.

Однак ряд технічних пристроїв, систем і технологій не в повному обсязі задовольняють

вимогам безпеки руху поїздів і охорони праці. Ще великий обсяг операцій виконується в

ручну у роботі залізниці.

Щороку удосконалюються і розробляються нові досягнення в науці і техніці для

успішного застосування їх на залізницях в інтересах забезпечення безпеки працівників

залізниці. На сьогодні найбільш актуальним є:

- Автоматизація закріплення вагонів і рухомого складу на станційних коліях. Для

повного вирішення даної проблеми впроваджуються автоматичні стоянкові гальма, вагони

автоматично закріплюються на коліях станцій і під'їзних коліях без участі людини;

- Автоматизація регулювання швидкості руху відчепів на сортувальних гірках і

сортувальних коліях на основі дистанційного керування гальмами вагонів. Сучасний

комплекс пристроїв механізації і автоматизації сортування вагонів включає в себе:

- гіркову автоматичну централізацію (ГАЦ), що забезпечує переведення стрілок по

маршрутам скочування відчепів. Пристроями гіркової автоматичної централізації (ГАЦ)

забезпечується автоматизація переведення стрілок по маршрутах скачування відчепів. У

пристроях ГАЦ при відкритті гіркових сигналів положення , вільність і замикання стрілок не

перевіряють, а сигнали вказують машиністу локомотива швидкість розпуску рухомого

складу;

- систему автоматичного регулювання швидкості скачування відчепів (АРС), яка керує

вагонними сповільнювачами. Система АРС здійснює управління вагонними

207

сповільнювачами таким чином, щоб швидкість виходу відчепів з гальмівних позицій

відповідала заданій. АРС поїзда - підтримання фактичної швидкості в необхідних межах;

забезпечується системою, яка складається з подорожніх і локомотивних пристроїв;

- систему автоматичного завдання швидкості розпуску рухомого складу (АЗСР), що

управляє показаннями гіркових сигналів і автоматичною локомотивною сигналізацією або

безпосередньо впливає на пристрої управління гірковим локомотивом за допомогою

системи телеуправління (ТГЛ), яка здійснює автоматичне регулювання швидкості насування

локомотива на гірку по командам з поста управління. Гірковими сигналами керує черговий

по гірці, а в системі АЗСР (автоматичного завдання швидкості розпуску составів) вибір

швидкості розпуску і включення відповідного сигнального показання виконуються

автоматично.

В останні роки на мережі залізниць широко застосовується АСУ ПТО.

АСУ ПТО є автоматизована система для передачі даних про несправності вагонів з

парку прийому в парк відправлення з метою планування і організації поточного

безвідчіпного ремонту. Основним завданням АСУ ПТО є спостереження за несправними

вагонами, що виявляються в ході технічного огляду, з метою запобігання включення їх до

складу до виконання ремонтних робіт. В АСУ ПТО для передачі інформації від оглядачів

вагонів до оператора ПТО і назад використовуються переносні радіостанції, а для передачі

інформації з парку прийому в парк відправлення через обчислювальний центр сортувальної

станції може використовуватися телетайпний зв'язок або електронна пошта. Одним з

найважливіших елементів технології безпечного перевезення вантажів по залізницях є

здійснення постійного контролю за їх станом в процесі руху. Для здійснення такого

контролю, а також для виявлення і усунення комерційних несправностей на станціях

організуються так само пункти комерційного огляду поїздів і вагонів (ПКО).

На сучасному етапі продовжується розробка і впровадження різних підсистем АСКЗТ,

що дозволяє істотно підвищити безпеку руху поїздів і максимально автоматизувати роботу

залізничників.

208

ВПРОВАДЖЕННЯ У НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ІННОВАЦІЙНИХ ФОРМ

РОБОТИ НА ПРИКЛАДІ ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

«ТРАНСПОРТНО-ЕКСПЕДИЦІЙНА РОБОТА»

Сафронова О.В.

Викладач ІІ категорії


Кінець ХХ століття характеризуються пошуком нових методів навчання, які

активізують навчально-пізнавальну діяльність студентів. Показниками такої активізації

виступають стійкий інтерес до знань і їх самостійність в здійсненні різноманітних

навчальних дій. Нові методи навчання отримали назву активних або інноваційних. Вони

відрізняються від традиційних такими особливостями, як «вимушена активність», примусова

активізація мислення і діяльності, підвищення емоційної включності учнів і творчий

характер занять; обов'язковість безпосереднього взаємодії учнів між собою, а також з

учителем; формування колективних зусиль, спрямованих на інтенсифікацію процесу

навчання.

На сучасному етапі розвитку суспільства вимоги до підготовки спеціалістів

надзвичайно високі. Тому завдання вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації –

виховати в молодшого спеціаліста професійну культуру, сформувати здатність бути діючим

професіоналом і громадянином. Досягненню цих цілей сприяє інтеграція знань, а, отже,

застосування в освіті технологій інтегрованого навчання.

Основні завдання застосування інноваційних методів навчання зводяться до наступних:

· Формування навичок продуктивного спілкування в процесі навчання;

· Розвиток умінь аргументувати свою точку зору, чітко формулювати і ясно викладати

думки;

· Розвиток здатності аналізувати складні ситуації, причини їх виникнення, виявляти

головне і другорядне, знаходити способи і засоби вирішення;

· Розвиток пізнавальної і емоційно-вольової сфери особистості.

В основі інтегрованого навчання полягає система інтегрованих занять. Інтегроване

заняття — це спеціально організоване заняття, ціль якого може бути досягнута лише при

об'єднанні знань із різних дисциплін, спрямоване на розглядання і розв'язання якої-небудь

проблеми.

Методи інноваційного навчання можуть використовуватися тоді, коли студенти вже

володіють основами необхідних знань, отриманих, як правило, традиційними методами. У

209

зв'язку з цим недоцільно протиставляти традиційні і інноваційні методи навчання. Необхідно

знаходити розумне їх поєднання і використання сильних сторін в залежності від поставлених

в процесі навчання завдань і ситуацій, що виникають.

Необхідність у використанні інноваційних методів навчання виникає при створенні

ситуацій проблемності; співробітництва і кооперації; колективної взаємодії; управління

формуванням і розвитком індивідуально-психологічних особливостей студентів; залучення

їх в постійну активну діяльність і ін.

210

РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ РУХОМОГО СКЛАДУ МІСЬКОГО

ЕЛЕКТРОТРАНСПОРТУ

Фоменко В.В.



Завданням міського електричного транспорту є експлуатація рухомого складу, що

забезпечує ефективне транспортне обслуговування міського населення, максимальне

зниження витрат часу на пересування і зниження транспортної стомлюваності,

максимальний випуск рухомого складу на лінію, висока регулярність руху і транспортний

комфорт пасажирських перевезень.

Якісне обслуговування пасажирів перевезеннями в місті в значній мірі залежить від

правильної побудови маршрутної системи, рівномірного розподілу рухомого складу у

відповідності з потужністю пасажиропотоків на окремих маршрутах, кваліфікованого

складання розкладів руху, чіткої організації оперативного диспетчерського управління рухом

та інших форм роботи, якими займається служба руху транспортного підприємства.

Об’єм перевезень визначається не тільки кількістю пасажирів, але і середньої довжини

поїздки пасажира. Чим далі розміщені житлові квартали від місць праці, від торгових

центрів і культурно-побутових установ, тим довжина поїздки більша. Зменшення щільності

населення в районах, де є місця праці, за рахунок переселення жителів в райони, де місць

праці немає або їх недостатньо, а також надання житловій площі без урахування відстані до

місця роботи приводить до збільшення довжини поїздки.

Збільшення довжини поїздки пасажира підвищує собівартість перевезення одного

пасажира. При єдиному тарифі, виручка залишається тією самою, витрати підприємства

збільшуються, а звідси знижується прибутковість.

В наш час, дуже важливим для підприємств міського електротранспорту є скорочення

витрат на пасажироперевезення та збільшення прибутковості від пасажироперевезень.

Місто Маріуполь – великий промисловий центр півдня України. Він є курортним

містом, а також містом з досить розвиненою системою підприємств та закладів міського

господарства та побутового обслуговування.

Важливим для мешканців кожного міста є своєчасне перевезення пасажирів до

промислових підприємств, навчальних та інших закладів.

У місті Маріуполь діють дванадцять тролейбусних маршрутів. Вони охоплюють усі

райони міста.

211

Якісне обслуговування пасажирів перевезеннями в місті в значній мірі залежить від

правильної побудови маршрутної системи, рівномірного розподілу рухомого складу

відповідно до потужності пасажиропотоків на окремих маршрутах, кваліфікованого

складання розкладів руху, чіткої організації оперативного диспетчерського управління рухом

і інших форм роботи.

Часто маршрутні системи різних видів транспорту недостатньо пов'язують між собою,

особливо якщо в місті окремі види транспорту знаходяться у веденні різних транспортних

організацій.

В результаті деякі маршрути виходять невдалими, викривленими, з недостатнім або

нерівномірним навантаженням, невиправдано довгими або короткими, дублюючими один

одного, тоді як ряд потрібних зв'язків відсутня. Це приводить до нерівного наповнення і

перевантажень рухомого складу, нерегулярності руху, додатковій витраті часу на поїздку для

основної маси пасажирів, недостатньому використанню можливостей пропускної і провізної

спроможності.

Для правильної організації руху в місті маршрутну систему слід будувати на основі

ретельного вивчення пасажиропотоку, використовуючи анкетний і частково талонний і

опитні методи обстеження, на основі принципових положень, що підтверджуються

практикою і розрахунками, з урахуванням теоретичних положень, розроблених

транспортною наукою. Це не означає, що треба відкинути всякі пропозиції і побажання

пасажирів і вести розрахунки тільки на підставі усереднених (за годину, півгодини) даних

обстеження пасажиропотоків. Крім того, талонне обстеження, найчастіше вживане, визначає

потоки тільки по існуючих маршрутах і не може служити повною мірою обгрунтування для

нових маршрутів. Тому пропозиції пасажирів про зміну того або іншого маршруту повинні

бути перевірені аналізом даних пасажиропотоків.

Дані про розміри і характер змін пасажиропотоків є одним з основних чинників, що

впливають на вибір виду транспорту і тип рухомого складу, раціональну конфігурацію

транспортної мережі, керівництво рухом транспорту на лінії.

Обстеження пасажиропотоків проводять комплексно, охоплюючи одночасно всі види

міського пасажирського транспорту, або виконуються на окремих напрямах або ділянках

мережі.

212

ПРОБЛЕМЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ ПОДГОТОВКИ

МЛАДШИХ СПЕЦИАЛИСТОВ ДЛЯ ЖЕЛЕЗНОДОРОЖНОГО ТРАСПОРТА

Шевченко Ю.П.

специалист I категории

Мариупольского механико-металлургического колледжа ГВУЗ «ПГТУ»

Железнодорожный транспорт как важная составляющая экономики государства

существенно влияет на развитие других сфер общества.

Профессиональная деятельность специалистов, работающих в области

железнодорожного транспорта, имеет сложный интегрированный характер, сочетая

умственные и физические производственные функции.

Сейчас подготовка специалистов для железнодорожного транспорта имеет ряд

особенностей, обусловленных социально-экономическими и научно-техническими

тенденциями.

Актуальными среди них является требование конкурентоспособности, необходимость

совмещения производственных функций, а также необходимость разработки

прогностической основы для овладения новыми технологиями и методами деятельности.

Эффективность работы железнодорожного транспорта в значительной степени зависит

от уровня профессионализма ее сотрудников. Внедрение современных устройств и систем

железнодорожной автоматики «требует разработки прогрессивных методов

профессиональной подготовки нового и переподготовки нынешнего диспетчерского и

обслуживающего персонала. При этом процесс создания учебных методик должен опираться

на максимальное использование в образовательном процессе компьютерных технологий».

В будущем железнодорожному транспорту предстоит борьба за кадры, и не только за

их количество, но и за их качество.

И здесь к демографическим, духовно-нравственным проблемам добавляется еще

проблема качества образования будущих кадров, потому что другой кризис общества — это

кризис образования.

В развитии железнодорожного транспорта «предполагается осуществление проекта

модернизации и создания железнодорожного транспорта следующего поколения, связанного

с использованием сверхскоростных поездов на магнитной подвеске, которые способны

развивать скорость до 550 км/ч. Использование технологии maglev, в свою очередь, является

условием для создания транспортного машиностроения нового поколения, развития новых

машиностроительных кластеров и обеспечения стратегических видов занятости населения».

213

Таким образом, для обеспечения эффективного развития железнодорожной отрасли

должны быть внесены существенные изменения в систему подготовки, переподготовки и

повышения квалификации ее кадров. Для этого необходимо не только изучение

современного состояния подготовки специалистов железнодорожного транспорта, но и

глубокий анализ исторического опыта.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ...

Documents

Transcript of МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ...