ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ...

НАЦIОНАЛЬНИЙ ТЕХНIЧНИЙ УНIВЕРСИТЕТУКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ ПОЛIТЕХНIЧНИЙ IНСТИТУТiменi IГОРЯ СIКОРСЬКОГО

ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ

БАКАЛАВРА

ОРГАНIЗАЦIЙНI ПИТАННЯ

СПЕЦIАЛЬНIСТЬ : 133 – ГАЛУЗЕВЕ МАШИНОБУДУВАННЯ

СПЕЦIАЛIЗАЦIЯ : – IНСТРУМЕНТАЛЬНI СИСТЕМИ ТА ТЕХНОЛОГIЇ

ФОРМОУТВОРЕННЯ ДЕТАЛЕЙ

Київ – 2016КПI iм. I.Сiкорського

Методичнi вказiвки з органiзацiйних питань дипломного проектува-ння бакалаврiв за спецiальнiстю 133 – Галузеве машинобудування.Спецiалiзацiя - “Iнструментальнi системи та технологiї формоутво-рення деталей”.[Текст] / Уклад.: В.А.Пасiчник, В.I.Солодкий. КПIiм. I.Сiкорського. – 2016, – 32 с.

ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ БАКАЛАВРАОРГАНIЗАЦIЙНI ПИТАННЯ

Спецiальнiсть : 133 – Галузеве машинобудування

Спецiалiзацiя : Iнструментальнi системита технологiї формоутворення деталей

Укладачi :Пасiчник Вiталiй Анатолiйович, д-р. техн. наук, проф.Солодкий Валерiй Iванович, канд. техн. наук, доц.

Вiдповiдальний редактор :Н.С. Равська, д-р. техн. наук, проф.

Рецензент :Ю.I. Адаменко, канд. техн. наук, доц.

Затверджено Вченою радоюмеханiко-машинобудiвного iнститутуПротокол №2 вiд 25.09.2016 р.

03056, Київ-56, просп. Перемоги, 37

ДО СТУДЕНТА

У рiзних краї- нах i по рiзнихнапрямах термiни пiд- готовки бакалаврiв рi-

зняться вiд 3 до 6 рокiв. Термiн навчання залежитьвiд особливостей шкiльної i довузiвської пiдготовки в рi-зних країнах, а також вiд складностi отримуваної спецiаль-ностi. У Європейському союзi, Канадi i США – 4 роки набiльшостi спецiальностей, але на медичних напрямах пiдго-товки звичайно вiд 5 до 6 рокiв. Пiсля отримання ступеню«бакалавр» випускник має право працювати за фахом i обi-ймати посади, що вимагають вищої освiти, а також маєправо продовжити навчання за бажанням в магiстратi.Бiльшiсть випускникiв вищих учбових закладiв вкраїнах Європейського союзу i Пiвнiчної Аме-рики пiсля бакалаврату не продовжують на-вчання в магiстратi. Але в Українi зов-

сiм iнше ставлення до освiти. Ро-ботодавцi вiддають перева-

гу тим, хто має освi-ту магiстра.

♥

— 3 —

ЗМIСТ

Змiст

1 ЗАГАЛЬНI ВIДОМОСТI 6

1.1 Керiвник та студент . . . . . . . . . . . . 6

1.2 Порядок та строки захисту . . . . . . . . 7

2 ТЕМА ПРОЕКТУ 9

2.1 Дипломний проект . . . . . . . . . . . . . 9

2.2 Завдання до проекту . . . . . . . . . . . 9

2.2.1 Тема проекту . . . . . . . . . . . . 9

2.2.2 Технiчне завдання . . . . . . . . 10

3 ЗМIСТ ПРОЕКТУ 11

3.1 Аналiз . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12

3.1.1 Iлюстративний матерiал . . . . . 12

3.1.2 Аналiз об’єктiв проектування . . 13

3.1.3 Результат огляду . . . . . . . . . . 13

3.2 Iнструмент . . . . . . . . . . . . . . . . . 14

3.2.1 Конструкцiя iнструменту . . . . . 14

3.2.2 Принцип роботи . . . . . . . . . . 15

3.2.3 Режими та зусилля . . . . . . . . 15

3.2.4 Уточнення конструкцiї . . . . . . 15

3.2.5 Iнструментальний матерiал . . . . 16

3.2.6 Геометричнi параметри . . . . . . 16

3.2.7 Проектний розрахунок . . . . . . 17

3.2.8 Робочий кресленик . . . . . . . . 18

3.3 Працездатнiсть та профiлювання . . . . 18

3.3.1 Поновлення працездатностi . . . 18

3.3.2 Профiлювання . . . . . . . . . . . 18

3.4 Технологiя . . . . . . . . . . . . . . . . . 19

3.4.1 Вибiр заготовки . . . . . . . . . . 20

3.4.2 Технологiчний процес . . . . . . 20

— 4 —

ЗМIСТ

3.4.3 Операцiйнi припуски . . . . . . . 20

3.4.4 Режими рiзання . . . . . . . . . . 20

3.4.5 Операцiйний час . . . . . . . . . . 20

3.4.6 Представлення технологiї . . . . . 20

3.5 Оснащення . . . . . . . . . . . . . . . . . 21

3.6 Наукова складова . . . . . . . . . . . . . 21

3.7 Додатки до проекту . . . . . . . . . . . . 22

4 ДОПОВIДЬ 23

4.1 Поради . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23

4.2 Приклад доповiдi . . . . . . . . . . . . . . 23

5 ЛIТЕРАТУРА 26

5.1 Базовi джерела . . . . . . . . . . . . . . 26

5.1.1 Загальнi питання . . . . . . . . . . 26

5.1.2 Довiдники . . . . . . . . . . . . . 27

5.1.3 Проектування та профiлювання . 28

5.1.4 Технологiя виготовлення iнстру-менту . . . . . . . . . . . . . . . . 29

5.1.5 Автоматизоване проектування . . 29

6 ДОДАТКИ 31

Перелiк додаткiв

1. Обов’язки керiвника дипломного проекту, 31

2. Приклад заповнення технiчного завдання, 32

— 5 —

ЗАГАЛЬНI ВIДОМОСТI

1 ЗАГАЛЬНI ВIДОМОСТI

Мета проекту – пiдтвердження здатностi студента розв’язува-ти спецiалiзованi практичнi завдання галузевого машинобудуванняв частинi iнструментальних систем та формоутворення деталей, щопередбачає застосування певних теорiй i методiв механiчної iнжене-рiї та має ознаки комплексностi та невизначеностi .

За згодою студентiв та керiвника проект може буди одноосiбний абокомплексний.

Одноосiбний проект – кожний студент виконує сам, без спiвпрацiз iншими студентами, вiд початку i до кiнця. Вiн має iндивi-дуальну тему та технiчне завдання до неї.

Комплексний проект – виконують декiлька студентiв у спiвпрацiмiж собою. Тема комплексного проекту єдина для всiх студен-тiв, але технiчнi завдання рiзнi для кожного студента.

Кожен студент комплексного проекту:

– виконує всi частини роздiлу 2.1 цих вказiвок;

– окремо захищає свою частину комплексного проекту.

1.1 Керiвник та студент

Керiвник повинен:

– сформулювати тему проекту;

– сформулювати завдання до проекту;

– надати студенту рекомендацiї щодо виконання проекту.

Керiвник проекту несе вiдповiдальнiсть за своєчасну видачу завда-ння та правильнiсть проектно-конструкторських рiшень. Пов-ний перелiк обов’язкiв керiвника згiдно з дiючими норматив-ними документами подано у додатку “Обов’язки керiвника ди-пломного проекту” на с. 31.

— 6 —


Студент повинен

– виконати роботи згiдно завдання;

– оформити iлюстративний матерiал та пояснювальну записку;

– подати матерiали проекту секретаревi ДЕК.

Студент несе повну i особисту вiдповiдальнiсть за змiст проекту1.Вiн самостiйно виконує всi розрахунки та кресленики.

1.2 Порядок та строки захисту

Процедура пiдготовки та захисту дипломного проекту бакалавратака:

завдання — отримати до початку переддипломної практики. Те-матика завдання на практику повинна спiвпадати зтемою майбутнього проекту. Тему практики доцiльноузгодити з керiвником проекту;

практика — пiсля її завершення потрiбно мати чернетки для ви-конання проекту. У протилежному випадку виконатипроект у строк досить проблематично.

звiт — з практики необхiдно оформити та:- отримати оцiнку на пiдприємствi;- мати печатку пiдприємства на звiтi;- отримати оцiнку вiд керiвника;- здати на кафедру та зареєструвати.

проект — виконують у спiвпрацi з керiвником. На виконанняпроекту вiдведено 6 тижнiв2.

попереднiй — захист за 7–10 днiв до основного захисту. Проiгно-рувати попереднiй захист дуже ризиковано – всi по-милки виявлять на основному захистi з вiдповiдниминаслiдками;

1Керiвник проекту – це як тренер. Вiн тiльки вказує що треба зробити, щобдосягнути успiху. А студент, як спортсмен. Хоче чогось досягнути, то прислухаєтьсядо порад тренера. Хоче мати проблеми – iгнорує.

2Зважте – за 6 тижнiв треба написати записку 60...80 аркушiв та викреслити 5 (6для магiстрiв) листи формату А1.

— 7 —


контроль — контроль нормативiв. Без нормоконтролю диплом дозахисту не допускається;

рецензiя — пише рецензент (не спiвробiтник кафедри) за 2–3 днiдо захисту. Вiн дивиться весь готовий проект. Передвiдвiдуванням рецензента доцiльно поспiлкуватись зкерiвником;

вiдгук — пише керiвник (оцiнку не вказує);

завiдувач — без його пiдпису диплом до захисту не приймуть.

здача — не пiзнiше за тиждень до захисту студент здає проектна кафедру.

захист — це публiчна доповiдь3 протягом 10 -12 хвилин та вiд-повiдь на 10 -15 запитань вiд комiсiї;

пiслязахист — пiсля захисту здати проект на кафедру, iнакше невидадуть диплом.

3Дивись поради на стор. 23.

— 8 —

СТРУКТУРА ПРОЕКТУ

2 ТЕМА ПРОЕКТУ

2.1 Дипломний проект

Дипломний проект бакалавра це: пояснювальна записка (60-80аркушiв формату А4) та графiчний матерiал (5-6 аркушiв форматуА1), якi тематично в’язанi мiж собою4.

Структура графiчної частини проекту бакалавра

Огляд Iнструмент Технологiя

Поновлення

працездатностi

або профiлювання

Оснащення

(технологiчне або

контрольне)

Наука

(для майбутнiх

магiстрiв)

2.2 Завдання до проекту

Завдання до дипломного проекту (дивись додаток “Приклад за-повнення технiчного завдання” на с. 32) складається з двох частин,формулювання яких є прямим обов’язком керiвника. А саме:

– тема дипломного проекту;

– технiчне завдання на дипломний проект.

2.2.1 Тема проекту

Кафедра здiйснює пiдготовку бакалаврiв за спецiалiзацiєю "Iн-струментальнi системи та формоутворення деталей". Тема диплом-ного проекту повинна вiдповiдати освiтнiй навчальнiй програмi.

Керiвник проекту видає завдання до початку переддипломної пра-ктики.

Студент приймає завдання та затверджує його у завiдувача кафе-дри.

Тему проекту слiд формулювати як назву об’єкту проектування –та його ознаки або призначення. Тематика проекту може бутитакою:

4Не має значення який проект: одноосiбний чи комплексний – кожен студентповинен представити всi частини пункту 2.1.

— 9 —

СТРУКТУРА ПРОЕКТУ

– . . . об’єкт проектування за ознакою . . . .Наприклад, "Протяжка (об’єкт) шлiцьова збiрна твердосплав-на (ознаки)", "Фреза (об’єкт) торцева збiрної конструкцiї (озна-ки)";

– . . . об’єкт проектування за призначенням ....Наприклад, "Свердло (об’єкт) для оброблення отвору пiд на-рiзь (призначення)", "Фреза торцева (об’єкт) для обробленнякорпусної деталi (призначення)".

Зауваження. Неприпустимо формулювати тему проекту як дiю надоб’єктом проектування. Наприклад: "Дослiдження геометрiї . . . ","Пiдвищення працездатностi . . . ".

Зауваження. Неприпустимо вказувати у темi проекту числовi па-раметри. Наприклад: “...свердло дiаметром 20 мм ...”. Числовiпараметри вказують у завданнi до проекту.

2.2.2 Технiчне завдання

В технiчному завданнi до проекту5 вказують конкретнi числовiпараметри та ознаки, яким повинен вiдповiдати (або, якi повинензабезпечувати) об’єкт проектування (див. додаток “Приклад запов-нення технiчного завдання” на с. 32).

Зауваження. Технiчне завдання може супроводжувати кресленикоб’єкту для якого проектують iнструмент. Кресленики, якi су-проводжують завдання не враховується як аркуш проекту. Целише аркуш завдання.

5Завдання друкують на одному аркушi з двох сторiн.

— 10 —

ЗМIСТ ПРОЕКТУ

3 ЗМIСТ ПРОЕКТУ

Проект складається iз послiдовностi таких роздiлiв:

1. Аналiз:

– iлюстративний матерiал;

– аналiз об’єктiв огляду;

– результати огляду;

– висновки роздiлу.

2. Iнструмент:

– конструкцiя iнструменту;

– принцип роботи;

– уточнення конструкцiї;

– iнструментальний матерiал;

– геометричнi параметри;

– проектний розрахунок;

– робочий кресленик.

3. Поновлення працездатностi або профiлювання.

4. Технологiя:

– вибiр заготовки;

– технологiчний процес;

– операцiйнi припуски;

– режими рiзання;

– операцiйний час;

– представлення технологiї.

5. Оснащення.

6. Наукова складова (тiльки для майбутнiх магiстрiв).

7. Додатки.

— 11 —


3.1 Аналiз

Огляд iснуючих конструкцiй (варiантiв або рiзновидiв) об’єктупроектування за темою проекту має три складовi:

– графiчний iлюстративний матерiал;

– письмовий аналiз кожного об’єкту iлюстративного матерiалу зточки зору реалiзацiї завдання;

– результат огляду, тобто кiнцевий об’єкт проектування, якийзадовольняє основним вимогам завдання.

3.1.1 Iлюстративний матерiал

Це кресленики. На креслениках огляду подають тiльки об’єктипроектування (рiзальнi iнструменти), якi можуть бути повнiстю абоїх окрема частина чи ознака, застосованi для реалiзацiї технiчно-го завдання. Зображення об’єкту (iнструменту) супроводжує йогокоротка технiчна характеристика.

Приклад часткового застосування вiдомого об’єкту :

Маємо.Стандартнаторцева фреза складе-ної конструкцiї

→Взяли.Конструкцiя ре-гулювання положеннярiзального елемента

Приклад застосування ознаки вiдомого об’єкту :

Маємо.Фреза з накле-єними рiзальними еле-ментами

→

Взяли. Iдея крiпленнярiзального елементу задопомогою синтетичнихматерiалiв

Зауваження. У будь якому разi, об’єкти винесенi до огляду повиннiбути застосованi у кiнцевому результатi огляду.

Зауваження. Неприпустимо включати до огляду об’єкти, якi не за-стосовують в кiнцевому об’єктi проектування або не обговорю-ються.

Отже, огляд iлюстрацiї об’єктiв це вербально на захистi:

→ iлюстрацiя . . .

— 12 —


→ переваги . . .→ недолiки . . .

→ висновки . . .

3.1.2 Аналiз об’єктiв проектування

Аналiз об’єктiв проектування – це текст у записцi з обґрунту-ванням чому саме цей об’єкт (або його частина) застосовано дляреалiзацiї певної частини технiчного завдання.

Не слiд плутати аналiз стану питання по дослiджуванiй темiз описом роботи (або конструкцiї) предмету, що пiдлягає аналiзу.Аналiз, це стисла характеристика позитивних та негативних сторiноб’єкту.

Аналiз об’єкта проектування

Невiрно Вiрно

Дослiджувана конструкцiя Дослiджувана конструкцiя... дiє таким чином. Цей гвин- ... дозволяє отримати пiдвище-тик ... а оцей ... а он той ще й ... ну (позитив) ... але її роботачерез що колiщатко ... яке має супроводжується значними (не-... не крутить колiщатко ... яке гатив) ... через малу (причина)не має ... ну i так далi ... ... виконавчих органiв.

Отже, аналiз об’єкту це послiдовно описанi у записцi:

→ об’єкт . . .→ переваги . . .

→ недолiки . . .→ що взяли для подальшої роботи . . .

3.1.3 Результат огляду

Результатом огляду є узагальнений об’єкт проектування, якийвключає окремi елементи кожного об’єкту винесеного до огляду. Та-ким чином, результат огляду це:

– перелiк переваг, якi буде мати весь проектований iнструментв цiлому, порiвняно з тими iнструментами (або їх частинами),що були розглянутi в оглядi:

— 13 —


– детальний опис кiнцевого об’єкту проектування, складеного зокремих елементiв об’єктiв, що були винесенi до огляду.

Уточнення конструктивних елементiв узагальненого об’єкту про-ектування виконують пiд час подальшої роботи над проектом.

3.2 Iнструмент

Iнструмент (об’єкт проектування) – представляють у виглядi ро-бочого кресленика iз детальною iнформацiєю вiдповiдно до чиннихнормативiв. Цей роздiл складається з послiдовних елементiв:

– конструкцiя iнструменту;

– принцип роботи;

– режими застосування та зусилля, що виникають;

– уточнення конструкцiї;

– iнструментальний матерiал;

– геометричнi параметри;

– проектний розрахунок;

– робочi кресленики.

3.2.1 Конструкцiя iнструменту

Загальна конструкцiя iнструменту (об’єкту проектування) повин-на бути результатом аналiзу, який був проведений та обґрунтованийв попередньому оглядi.

Описати по-блочно конструктивнi елементи iнструменту за схе-мою:

iнструмент складається з таких блокiв ...

→ блок ... призначений для ...

→ його конструкцiя має ...

→ це забезпечує ... i тому приймемо до роботи ...

→ або не забезпечує ... i тому далi удосконалимо ...

... i так далi по всiх конструктивних блоках ...

— 14 —


3.2.2 Принцип роботи

Принцип роботи – це детальний опис роботи iнструменту в цi-лому (об’єкту проектування). Необхiдно вказати:

– принцип дiї – як працює iнструмент;

– iнструмент застосовують для ...– у процесi роботи iнструмент закрiплено на ....– вiн здiйснює рух ...– деталь закрiплено у ...– стружка вiдводиться ...– подача рiдини через ...– для поновлення працездатностi необхiдно ...

3.2.3 Режими та зусилля

Провести розрахунок режимiв рiзання для використання iнстру-менту. За прийнятими режимами розрахувати зусилля рiзання. По-тiм по зусиллям будуть розраховуватись окремi конструктивнi еле-менти iнструменту.

3.2.4 Уточнення конструкцiї

Уточнення конструкцiї – це уточнення окремих конструктивнихелементiв та параметрiв iнструменту (об’єкту проектування).

За результатами огляду студент прийняв для подальшої розробкиякусь конструкцiю — необхiдно уточнити розмiри та форму окремихелементiв вiдповiдно до :

– конкретних умов застосування;– конкретних вимог технiчного завдання.

Отже:

– iснуюча конструкцiя iнструменту забезпечує ... (щось цiкаве)– але у випадку ... (несподiванка)– має мiсце ... (щось погане)– щоб цього уникнути необхiдно ...– це можливо досягни за рахунок ...– тому приймемо таке вдосконалення ...– це дасть змогу ... за рахунок ...

— 15 —


3.2.5 Iнструментальний матерiал

Вибрати та обґрунтувати iнструментальний матерiал рiзальнихелементiв застосовуючи лiтературнi джерела або довiдники.

Необхiдно, на базi лiтературних джерел:

– розглянути декiлька, iмовiрних до застосування, iнструмен-тальних матерiалiв;

– порiвняти їх властивостi мiж собою;

– обґрунтувати, чому застосовано саме “цей” iнструментальнийматерiал, а не iнший;

– а вже потiм, навести його характеристики.

Отже:

– при обробленнi ... iнструментом iз ...

– застосовують такi iнструментальнi матерiали ...

– матерiал ... має ту перевагу, що вiн ...

– це забезпечується тим, що ...

– але його недолiком є ... (щось погане)– через що ... (застереження)– тому ... (треба щось iнше)– матерiал ... (i знову все спочатку ... аж поки не ...)– тому остаточно приймемо ...

3.2.6 Геометричнi параметри

Обґрунтування геометричних параметрiв iнструменту виконуютьпосилаючись на лiтературнi джерела. Необхiдно обґрунтувати:

– кiлькiсть та форму рiзальних елементiв;

– форму передньої поверхнi рiзального елементу;

– форму задньої поверхнi рiзального елементу;

– величину переднього кута;

– величину заднього кута;

– спосiб видалення стружки.

Отже:

— 16 —


– рiзальна частина iнструменту має ... рiзальних елементiв ...закрiплених ...

– рiзальнi кромки мають форму ... що забезпечує ...– передня поверхня має форму ... що забезпечує ...

– форма передньої поверхнi досягається за рахунок ...– це дозволяє ... (не дозволяє)

– задня поверхня має форму ... що забезпечує ...

– форма задньої поверхнi досягається за рахунок ...– це дозволяє ... (не дозволяє)

– за рекомендацiями ... приймаємо величину переднього кута ...– за рекомендацiями ... приймаємо величину заднього кута ...– розроблена конструкцiя ... передбачає видалення стружки задопомогою ...

Обґрунтування – це вiдповiдь на питання, чому було застосованосаме “це”, а не iнше.

Зауваження. По кожному з перелiчених параметрiв необхiдно вiд-повiсти на питання – чому було прийнято саме це значення. Цеi є обґрунтування, з обов’язковим посиланням на лiтературнеджерело.

3.2.7 Проектний розрахунок

Проектний розрахунок iнструменту — це розрахунок конструкцiївсього iнструменту, або його окремої частини.

У пояснювальнiй записцi необхiдно подати послiдовно викладе-ний розрахунок iнструменту (або окремого елементу) з поясненнямусiх етапiв проектування (як у школi).

Отже:

– виходячи з того що iнструмент обробляє ...– приймаємо ... конструкцiю ...– яка забезпечує ...– i далi виконуємо розрахунок на мiцнiсть/точнiсть окремогоелементу iнструменту.

Зауваження. Без проектного розрахунку iнструменту диплом до за-хисту не приймуть.

— 17 —


3.2.8 Робочий кресленик

На робочому кресленику об’єкту проектування повиннi бути всiрозрiзи та перерiзи, якi необхiднi для пояснення конструкцiї об’є-кту проектування. Їх загальна кiлькiсть повинна бути такою, щобможливо було виготовити iнструмент.

У разу необхiдностi додають технiчнi умови на виготовлення об’-єкту проектування та специфiкацiї.

3.3 Працездатнiсть та профiлювання

Цей роздiл (лист) є варiативним вибором. Студент разом iз ке-рiвником проекту вирiшують змiст цього роздiлу – поновлення пра-цездатностi iнструменту (об’єкту проектування) або профiлювання.

3.3.1 Поновлення працездатностi

Цей варiант роздiлу має розглядати методи поновлення працезда-тностi об’єкта проектування (iнструмента) пiд час його експлуатацiї.Наприклад:

– конструкцiя пристрою для поновлення працездатностi iнстру-менту;

– схема загострення iнструменту та графiчне або аналiтичне ви-значення установчих параметрiв.

3.3.2 Профiлювання

Цей варiант роздiлу може мати один з двох напрямiв:

– профiлювання базового iнструменту;

– профiлювання iнструменту другого порядку.

Профiлювання може бути як графiчним, так i аналiтичним. Принеобхiдностi чистина профiлювання може бути виконана графiчно, ачастина аналiтично.

При графiчному профiлюваннi на лист виносять:

– всi промiжнi графiчнi побудови;

– графiчне зображення кiнцевого результату профiлювання;

— 18 —


– результати графiчного профiлювання у виглядi таблицi розмi-рiв.

У записцi необхiдно описати методику та послiдовнiсть графi-чних побудов.

При аналiтичному профiлюваннi на лист виносять:

– алгоритм профiлювання у виглядi блок-схеми;

– перелiк вхiдних параметрiв;

– перелiк вихiдних параметрiв;

– графiчне зображення результату профiлювання;

– результати розрахункiв у виглядi таблицi.

У записцi необхiдно описати методику та послiдовнiсть аналiти-чних побудов.

Зауваження. Описувати послiдовнiсть профiлювання необхiдно попунктах, як подано нижче:

1. Початковi параметри ... (перелiчити в стовпчик)2. Параметри якi необхiдно визначити ... (перелiчити в стов-

пчик)3. Визначення дiаметру ... (детальний опис)4. Визначення товщини ... (детальний опис)5. ... i так до кiнця розрахункiв ...

3.4 Технологiя

Цей роздiл послiдовно мiстить такi етапи розроблення технологiївиготовлення iнструменту:

– вибiр заготовки;– технологiчний процес;– операцiйнi припуски;– режими рiзання;– операцiйний час;– представлення технологiї.

— 19 —


3.4.1 Вибiр заготовки

Спосiб отримання заготовки значною мiрою визначає подальшутехнологiю виготовлення об’єкту проектування. Необхiдно розгля-нути декiлька варiантiв вибору заготовки та обґрунтувати чому упроектi було вибрано саме цей спосiб отримання заготовки.

3.4.2 Технологiчний процес

Розробити декiлька варiантiв технологiчного процесу, вибратинайкращий та обґрунтувати. Оформити технологiчний процес.

3.4.3 Операцiйнi припуски

Для однiєї операцiї розраховувати операцiйнi припуски. Резуль-тати, розрахункiв повиннi бути застосованi при подальшому розра-хунку режимiв рiзання та проектуваннi технологiчної оснастки.

3.4.4 Режими рiзання

Режими рiзання розрахувати тiльки для однiєї операцiї, але неза таблицями, а за вiдомими методиками та формулами. Розрахункивключають:

– геометричнi параметри рiзальної частини iнструменту;– всi складовi режиму рiзання;– силу та потужнiсть рiзання.

Зауваження. Для даного роздiлу слiд навести саме розрахунок заматематичними залежностями режиму рiзання, а не викори-стовувати таблицi.

3.4.5 Операцiйний час

Ця частина мiстить визначення: технологiчного часу на обро-блення заготовки; допомiжного час на встановлення, крiплення тазняття заготовки; часу на проведення контрольних операцiй (у разiпотреби).

3.4.6 Представлення технологiї

На кресленнi слiд навести графiчне зображення 4-х технологi-чних операцiй.

— 20 —


3.5 Оснащення

Розробка оснащення включає проектування технологiчних при-строїв, якi застосовують :

– пiд час виготовлення iнструменту (технологiчне оснащення);

– при контролi iнструменту пiд час його виготовлення;

– при контролi iнструменту пiд час його експлуатацiї.

Зауваження. Пристрiй повинен бути спроектований для конкретноїоперацiї виготовлення або контролю iнструменту.

Розробка та проектування технологiчного пристрою виконуєтьсяза загальними методиками. За базову конструкцiю може бути прийня-то пристрiй унiверсальної конструкцiї, який адаптовано до конкре-тної операцiї та деталi. У пояснювальнiй записцi необхiдно навести:

– пояснити що студент змiнив у пристрої, щоб той став кращим;

– детальний опис роботи пристрою;

– розрахунок окремого елементу пристрою (на зусилля затиску,похибку базування, тощо ...);

– специфiкацiю (як додаток до пояснювальної записки).

Зауваження. Без проектного розрахунку пристрою та його “покра-щення” – проект до захисту не приймають.

3.6 Наукова складова

Наукова складова проекту є варiативною частиною i тому можемати будь-який змiст, але за темою проекту.

Наукова складова повинна бути логiчно завершеною частиноювсього проекту. Це можуть бути:

– результати невеликого дослiдження;

– поглиблений аналiз окремого питання.

Майбутнiй магiстр виконує наукову складову у тому разi, коливiн претендує на подальше навчання. Як що ж вiн закiнчує навчанняв унiверситетi на рiвнi бакалавра i не хоче бути магiстром - науковаскладова не є обов’язкова.

— 21 —


3.7 Додатки до проекту

У додатках до проекту додають :

– маршрутнi та операцiйнi технологiчнi карти;

– специфiкацiя на складальнi кресленики;

– копiї :

– виданих статей;– виданих тез доповiдей;– отриманих патентiв.

Зауваження 1. Наявнiсть виданих статей та опублiкованих тез до-повiдей значно пiдвищить шанс отримати добру оцiнку та даєдодатковi бали при вступi до аспiрантури.

Зауваження 2. Перелiк виданих статей та доповiдей буде занесе-но в додаток до диплому по закiнченню навчання. I кожнийроботодавець буде знати як ви вчились.

— 22 —

ДОПОВIДЬ

4 ДОПОВIДЬ

4.1 Поради

Доповiдь студента – це завершальний етап захисту. Саме допо-вiдь та вiдповiдi на запитання комiсiї суттєвим чином впливають наоцiнку дипломного проекту. Отже:

тривалiсть – приблизно 10 -12 хвилин.

тренiнг – перед доповiддю доцiльно потренуватись. Найкраще,розкласти листи та провести презентацiю наче передкомiсiєю. Саме презентацiю, а не писати доповiдь тазаучувати її на пам’ять.

казати – про те що зображено на листi, не дуже вдаючись удеталi. Залишiть комiсiї щось запитати. Тодi i будетевиблискувати знаннями.

якщо – розкажете про все-все – комiсiя почне допитувати. Во-на ж повинна щось запитати, а ви все розповiли. От iпочнуть ...

нiколи – не вчить доповiдь напам’ять – хтось у залi ненарокомчхне – ви зiб’єтесь з логiки доповiдi.

нiколи – не тягнiть з собою родичiв, подружок та iнше. Вонибудуть вiдволiкати. Потiм розповiсте який ви “кмiтли-вий”.

нiколи – не мовчить. Не знаєте що вiдповiдати – кажiть прощо-завгодно :– вас питають — “а що там за колiщатко. . . ”– а ви їм — “та оцей гвинтик. . . ”Головне виразно та переконливо.

4.2 Приклад доповiдi

Отже, приклад доповiдi у самому загальному виглядi.

1. Огляд

– шановна комiсiя (далi пауза 3 секунди) . . .

— 23 —

ДОПОВIДЬ

– до вашої уваги представлено диплом на тему . . .– вiдповiдно до завдання нами було проведено огляд iсную-чих конструкцiї . . .

– конструкцiю . . . застосовують . . .– вона має недолiки . . .– але її переваги . . .– для подальшої роботи над проектом, iз цiєї конструкцiїможливо взяти . . .

2. Iнструмент

– за результатами аналiзу для подальшої роботи над прое-ктом було прийняту конструкцiю iнструменту який . . .

– вiн складається з . . .– особисто мною було . . .– це дало змогу . . .– отже, ранiш все було . . .– а тепер стало . . .

3. Технологiя

– для виготовлення iнструменту розроблена технологiя якабазується на . . .

– головнi операцiї представленi на . . .– повна технологiя подана у записцi . . .– там же приведено розрахунки . . .– в додатках наведено . . .– особисто мною . . .– це дало змогу . . .

4. Працездатнiсть, профiлювання

– для поновлення працездатностi застосовано . . .

– на вiдмiну вiд . . .– особисто мною . . .

– виконано профiлювання . . .

– особисто мною . . .– результати дозволили . . .

– зменшити . . . за рахунок . . .– збiльшити . . . за рахунок . . .– покращити . . . за рахунок . . .

– отже, було . . .– а тепер стало . . .

— 24 —

ДОПОВIДЬ

5. Оснащення

– для практичної реалiзацiї технологiї виготовлення iнстру-менту застосовано пристосування . . .

– принци його дiї . . .– особисто мною вдосконалено6 . . .

6. Наука

– це вже до керiвника. Там все що завгодно, про що завго-дно i як завгодно. Але за темою проекту . . .

7. Завершення

– доповiдь закiнчено. Дякую за увагу . . .

6Це саме головне у доповiдi – “мною” та “вдосконалено”.

— 25 —

ЛIТЕРАТУРА

5 ЛIТЕРАТУРА

Нижче подано список загальної лiтератури, яку доцiльно викори-стовувати пiд час роботи над проектом. Вся лiтература згрупованапо роздiлах дипломного проекту.

5.1 Базовi джерела

Лiтература

[1] Кирсанов Г.Н. Руководство по курсовому проектированию металлоре-жущих инструментов / Г.Н. Кирсанов. - М.: Машиностроение, 1986. -288 с.

[2] Ординарцев И.А. Справочник инструментальщика: Справочник / [И.А.Ординарцев, Г.В. Филиппов, А.Н. Шевченко, А.В. Онишко, А.К. Сер-геев / Под общ. ред. И.А. Ординарцева]. - Л.: Машиностроение, 1987.- 846 с.

[3] Равська Н.С. Рiзальний iнструмент: Лабораторний практикум / [ Н.С.Равська, П.Р. Родiн, П.П, Мельничук, В.I. Солодкий та iн.]. – Жито-мир, "ЖТI", 2002. – 298 с.

[4] Равська Н.С.Технологiя iнструментального виробництва / [Н.С. Рав-ська, П.П. Мельничук, А.Г. Касьянов, Р.П. Родiн]. - Житомир. Жито-мирський iнженерно-технологiчний iнститут, 2001, - 555 с.

[5] Родин П.Р. Металлорежущие инструменты. 3-е изд. / П.Р. Родин - К.:Вища шк., 1986. - 454 с.

[6] Родин П.Р. Основы проектирования режущих инструментов / П.Р. Ро-дин. — К.: Вища шк, 1990. - 422 с.

[7] Родин П.Р. Основы формообразования поверхностей: Лабораторныйпроактикум / [П.Р. Родин, Н.С. Расвкая, С.П. Радзевич, В.И. Солод-кий]. – К.: НТУУ "КПИ". – 196 с.

5.1.1 Загальнi питання

Лiтература

[1] Аршинов В.А. Резание металлов и режущий инструмент / В.А. Арши-нов, Г.А. Алексеев. - М.: Машиностроение, 1976. - 440 с. 2. ГапонкинВ.А. Обработка резанием, металлорежущие инструменты и станки. /Гапонкин В.А. - М.: Машиностроение, 1990. - 448 с.

— 26 —

ЛIТЕРАТУРА

[2] Лещинер Я.А. Лезвийные инструменты из сверхтвердых материалов /Я.А. Лещинер. - К.: Техника, 1981. - 118 с.

[3] Самойлов B.C. Металлообрабатывающий твердосплавный инструмент/ [B.C. Самойлов, Э.Ф. Эйхманс, В.А. Фальковский и др.]. — М.:Машиностроение, 1988. - 368 с.

[4] Филиппов Г.В. Режущий инструмент / Г.В. Филиппов. - Л.: Машино-строение, 1981.-392 с.

5.1.2 Довiдники

Лiтература

[1] Баранчиков В.И. Прогрессивные режущие инструменты и режимы ре-зания металлов : справочник / [В.И. Баранчиков, А.В. Жаринов, Н.Д.Юдина, А.И. Садыхов // Под общ. ред. В.И. Баранчикова]. - М.: Ма-шиностроение, 1990. - 440 с.

[2] Волосатов В.А. Справочник по электрохимическим и электрофизиче-ским методам обработки : справочник / Под общ. ред. В.А. Волосатова.- Л.: Машиностроение, 1988. - 720 с.

[3] Геллер С.А. Инструментальные стали. 2-е. изд.: Справочник / С.А.Геллер. - М.: Металлургия, 1986. - 568 с.

[4] Гуляев А.П. Инструментальные стали: Справочник. / А.П. Гуляев, К.А.Малинкина, СМ. Северина. - М.: Машиностроение, 1975. - 272 с.

[5] Дибнер Л.Г. Заточные автоматы и полуавтоматы. / Л.Г. Дибнер, Э.Е.Цофин. - М.: Машиностроение, 1978. - 277 с.

[6] Кащук В.А. Справочник заточника: Справочник / Д.А. Мелехин, Б.П.Бармин. - М.: Машиностроение, 1982. - 232 с.

[7] Немилов Е.Ф. Справочник по электрохимическим и электроэрозион-ной обработке металлов: Справочник / Е.Ф. Немилов. - Л.: Машино-строение, 1989.- 164 с.

[8] Ординарцев И.А. Справочник инструментальщика : Справочник /[И.А. Ординарцев, Г.В. Филиппов, А.Н. Шевченко, А.В. Онишко, А.К.Сергеев / Под общ. ред. И.А. Ординарцева]. - Л.: Машиностроение,1987. - 846 с.

[9] Панов А.А. Обработка металлов резанием. Справочник технолога :справочник / [А.А. Панов, В.В. Аникин, Н.Г. Бойм и др.] // Под общ.ред. А.А. Панова. — М.: Машиностроение, 1988. - 736 с.

[10] Самойлов B.C. Металлообрабатывающий твердосплавный инстру-мент:Справочник / B.C. Самойлов - М.: Машиностроение, 1988. - 367 с.

— 27 —

ЛIТЕРАТУРА

[11] Справочник металлиста. В 6-и т. : Справочник / - М.: Машинострое-ние, 1977. - Т. 3. - 748 с; -Т. 4. - 707 с.

[12] Справочник технолога-машиностроителя: Справочник / Т. 2. - М.: Ма-шиностроение, 1986.-496 с.

5.1.3 Проектування та профiлювання

Лiтература

[1] Алексеев Г.А. Конструирование инструмента. / Г.А. Алексеев, В.А.Аршинов, P.M. Кричевская. - М.: Машиностроение, 1979. - 383 с.

[2] Грановский Г.И. Фасонные резцы / Г.И. Грановский, К.П. Панченко. -М.: Машиностроение, 1975. - 309 с.

[3] Жигалко Н.И. Проектирование и производство режущих инструментов/ Н.И. Жигалко, О.В. Киселев. - Минск: Вышэйшая шк., 1969. - 278с.

[4] Иноземцев Г.Г. Проектирование металлорежущих инструментов / Г.Г.Иноземцев. - М.: Машиностроение, 1984.-272 с.

[5] Кирсанов Г.Н. Руководство по курсовому проектированию металлоре-жущих инструментов / Г.Н. Кирсанова. - М.: Машиностроение, 1986.- 288 с.

[6] Маргулис Д.К Протяжки для обработки отверстий /[ Д.К. Маргулис,М.И. Тверской, В.Н. Ашихмин и др.]. - М.: Машиностроение, 1966. –240 с.

[7] Бакуль В.Н Основы проектирования и технологии изготовления абра-зивного и алмазного инструмента. / В.Н. Бакуль. - М.: Машинострое-ние, 1982. - 104 с.

[8] Родин П. Р. Основы проектирования режущих инструментов / П. Р.Родин. — К.: Вища шк, 1990. - 422 с.

[9] Романов В.Ф. Расчет зуборезных инструментов / В.Ф. Романов. - М.:Машиностроение, 1969. - 251с.

[10] Семенченко И.И. Проектирование металлорежущих инструментов /И.И. Семенченко, В.М. Матюшин, Г.Н. Сахаров. - М.: Машгиз, 1962.- 952 с.

[11] Шагалова З.Ю. Конструювання рiзального iнструменту / З.Ю. Шага-лова, Н.Г. Сиротенко. -К.: Вища шк., 1970. - 268 с. 12. Щеголев А.ВКонструирование протяжек / А.В. Щеголев. - М.: Машгиз, 1960. - 352с.

— 28 —

ЛIТЕРАТУРА

5.1.4 Технологiя виготовлення iнструменту

Лiтература

[1] Барсов А.И. Технология изготовления режущего инструмента / [ А.И.Барсов, А.В. Иванов, К.И. Кладова и др.]. - М.: Машиностроение,1972.- 136 с.

[2] Ковальчук Ю.М. Основы проектирования технологии изготовленияабразивного и алмазного инструмента / Ю.М.Ковальчук. - М.: Ма-шиностроение, 1984. — 285 с.

[3] Палей М.М. Технология производства металлорежущего инструмента/ М.М.Палей. - М.: Машиностроение, 1982. - 256 с.

[4] Палей М.М.Технология шлифования и заточки режущего инструмен-та / М.М. Палей, Л.Г. Дибнер, М.Д. Фрид. - М.: Машиностроение,1988.-288 с.

[5] Попов С.А. Заточка и доводка режущего инструмента / С.А. Попов. -М: Высшая школа, 1981. - 129 с.

[6] Равська Н.С. Технологiя iнструментального виробництва / [Н.С. Рав-ська, П.П. Мельничук, А.Г. Касьянов, Р.П. Родiн]. - Житомир: Жито-мирський iнженерно-технологiчний iнститут, 2001, - 555 с.

[7] Родин П.Р. Технология изготовления зуборезного инструмента / П.Р.Родин, В.И. Климов, С.Б. Якубсон. - К.: Техшка, 1982. - 208 с.

[8] Рыбицкий В.А. Алмазное шлифование твердых сплавов / В.А. Рыби-цкий. - К.: Наукова думка, 1980. - 221 с.

[9] Якимов А.В. Абразивно-алмазная обработка фасонных поверхностей /А.В. Якимов. - М.: Машиностроение, 1984. - 312 с.

5.1.5 Автоматизоване проектування

Лiтература

[1] Гжиров Р.И. Инструментальные системы автоматизированного прои-зводства. / [Р.И. Гжиров, В.А. Гречишников, В.Т. Логашев и др.]. -Санкт-Петербург: Политехника, 1993. - 399 с.

[2] Лашнев С.И.Расчет и конструирование металлорежущих инструментовс применением ЭВМ. / С.И. Лашнев, М.И. Юликов. - М.: Машино-строение, 1975. - 392 с.

[3] Таратинов О.В. Проектирование и расчет металлорежущего инструмен-та на ЭВМ. : учеб. пособ. для втузов / О.В. Таратинов О.В. Таратинова,Ю.П. Тарамыкина. - М.: Высш. шк., 1991. - 423 с.

— 29 —

ЛIТЕРАТУРА

[4] Панкратов Ю. М. САПР режущих инструментов: Учебное пособие.— СПб.: Издательство «Лань», 2013. — 336 c.: ил. — (Учебники длявузов. Специальная литература). 3. 7. Пристрої 1. Ансеров М.А. При-способления для металлорежущих станков / М.А. Ансеров. – М.: Ма-шиностроение, 1975. – 381 с.

[5] Антонюк В.Е. Конструктору станочных приспособлений / В.Е. Анто-нюк. – М.: Машиностроение, 1991. – 400 с.

[6] Базров Б.М. Альбом по проектированию приспособлений / Б.М. Баз-ров. – М.: Машиностроение, 1991. – 119 с.

[7] Горошкин А.К. Приспособления для металлорежущих станков / А.К.Горошкин. – М.: Машиностроение, 1979. – 303 с.

[8] Константинов О.Я. Расчет и конструирование магнитных и электрома-гнитных приспособлений / О.Я. Константинов. – Л.: Машиностроение,1967. – 316 с.

[9] Корсаков ВС. Основы конструирования приспособлений. / ВС. Корса-ков. - М.: Машиностроение, 1983. - 375 с.

[10] Толстов М.А. Пневматические и пневмогидравлические приспособле-ния / М.А. Толстов. – М. – Свердловск: Машгиз, 1991. – 271 с.

— 30 —

ДОДАТКИ

6 ДОДАТКИ

Додаток 1

Обов’язки керiвника дипломного проекту

– видає студенту завдання на дипломне проектування;

– видає рекомендацiї щодо опрацювання необхiдної лiтератури,нормативних i довiдкових матерiалiв, наукових видань, тощо;

– складає та контролює реалiзацiю календарного плану-графiкавиконання проекту;

– готує вiдгук з характеристикою дiяльностi студента пiд часвиконання проекту. Вiдгук складається у довiльнiй формi iззазначенням:

– мети дипломного проекту;

– вiдповiдностi виданому завданню;

– ступеня здатностi студента до самостiйної робти;

– рiвня пiдготовленостi дипломника до прийняття сучаснихрiшень;

– умiнь аналiзувати лiтературнi джерела;

– теоретичних i практичних результатiв роботи студента —участь у конференцiях, семiнарах, оформлення патентiв,публiкацiя в наукових журналах, тощо;

– загальної оцiнки виконаного проекту

– можливостi присвоєння студенту вiдповiдної квалiфiкацiї;

– має бути присутнiм при захистi проекту.

— 31 —

ДОДАТКИ

Додаток 2

Приклад заповнення технiчного завдання

"Затверджую"_______ В.А.Пасiчник"___"_________ 20__ р.

ТЕХНIЧНЕ ЗАВДАННЯ ДО ПРОЕКТУТемапроекту

Свердло складеної конструкцiї для оброблення отвору пiдрiзьбу

Змiстпроекту

Розробити свердло для утворення отвору пiд нарiзання рiзьбикомплектом iз двох мiтчикiв

Технiчнiумовидопроекту

1. Матерiал деталi - сталь 45.

2. Параметри рiзьби - М16х2 - 4Н5Н

3. Глибина отвору – 25 мм

4. Тип отвору - наскрiзний.

5. Рiзальна частина свердла - iз змiнними твердосплавнимиелементами.

6. Кiлькiсть рiзальних елементiв – два.

7. Крiплення рiзального елемента – механiчне.

8. Стружковi канавки свердла – прямi.

9. Тип хвостовика – цилiндричний спецiальний дляверстатiв з ЧПК.

10. Матерiал корпусу свердла – сталь 40Х.

11. Пiдведення охолоджуючої рiдини – зовнiшнє.

12. Область застосування - верстат з ЧПК.

13. Тип верстату - 5-осьовий токарно-фрезерний центр серiїEXL 50 фiрми Shin Nippon Koki.

14. Марка верстату – EXL 50 SPHoil-32p.

Особливiвимоги

Одна оправка застосовується для оброблення отворiв удiапазонi розмiрiв 12...20 мм

— 32 —

ДОДАТКИ

(зворотна сторiнка завдання)

ЛИСТ ЗМIСТ IЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРIАЛУ

Огляд 1. Свердла iз змiнними рiзальними елементами длязастосування на верстатах з ЧПК.

2. Змiннi рiзальнi елементи якi можливо застосовуватидля встановлення на свердлах.

Iнстру-мент

1. Робоче креслення свердла.2. 3D модель свердла.3. Таблиця номiнальних розмiрiв свердла за умовиоброблення отворiв у дiапазонi вказаному утехнiчному завданнi.

Техно-логiя

1. Чотири маршрутнi карти :- точiння хвостовика;- шлiфування хвостовика;- фрезерування стружкової канавки;- свердлування отвору пiд нарiзання рiзi длякрiплення змiнної пластини аз твердого сплаву.

Поновле-нняпраце-здатно-стi. Абопрофi-лювання

1. Пристрiй для шлiфування радiусу округленнязмiнного рiзального елемента.

Оснастка 1. Конструкцiя дiлильної головки на операцiїфрезерування стружкових канавок свердла.

Наука 1. Вивчення розподiлу переднього кута вздовж рiзальноїкромки свердла.

2. Графiк змiни переднього кута вздовж кромки.

Студент _____________ дата “___”_______ 20__ р.Викладач ____________ дата “___”_______ 20__ р.

— 33 —

Пасiчник Вiталiй АнатолiйовичСолодкий Валерiй Iванович

ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ БАКАЛАВРАОРГАНIЗАЦIЙНI ПИТАННЯ

Київ – 2016

ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ...

Documents

Transcript of ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ...