Методичні рекомендації щодо викладання географії в загальноосвітніх навчальних закладах

у 2010- 2011 навчальному році

Процес модернізації і реформування сучасної української освіти, що відбувається сьогодні, має забезпечувати рівний доступ до якісної освіти усім категоріям учнів відповідно до їх здібностей, індивідуальних нахилів і потреб. Школа не тільки надає учням певну суму знань, але і формує у них потребу в безперервному самостійному і творчому підході до оволодіння новими знаннями, створює можливості для самореалізації та самовдосконалення.

Шкільний курс географії покликаний формувати в учнів систему поглядів на світ, розвивати мислення, бути світоглядно спрямованим у русло національного українознавчого виховання. Сучасний зміст шкільної географічної освіти має включати не лише знання, а й способи практичної діяльності, творчий досвід, ціннісні орієнтації особистості. У процесі навчання географії в школярів має сформуватися стійке розуміння причинності явищ, які вивчаються, і того, що всі вони розвиваються в часі і просторі.

Якісна підготовка до викладання географії має полягати у доборі навчальних планів і навчальних програм з обов’язкових географічних дисциплін та курсів за вибором, у створенні навчально-методичних комплексів з кожного географічного курсу, які включають підручники нового покоління, хрестоматії, робочі зошити учня (практикуми), словники та довідкову літературу, атласи, збірники різнорівневих тестів, настінні карти, таблиці, електронні наочні посібники; у підготовці та перепідготовці вчителів географії нової формації, які вільно володіють сучасними освітніми, інформаційними технологіями і здатні працювати в умовах нового соціального замовлення.

Учитель має забезпечити виконання як теоретичної, так і практичної частини Державної програми з географії. Практичні роботи є перспективним методом організації пізнавальної діяльності, вони дають учням досвід дослідницької роботи, знайомлять з алгоритмами організації і обробки результатів досліджень, вчать абстрактного логічного мислення, основ проектування. Адже рівень учнівських компетентностей та компетенцій вимірюється та оцінюється не лише здатністю учня набувати нові знання, а й спроможністю застосовувати їх у практичній діяльності, у стандартних та нових ситуаціях. У процесі виконання учнями практичних робіт необхідно створювати умови для особистісного розвитку та самореалізації кожного учня.

Наголошуємо, що, як і в попередні роки, у 2010-2011 н. р. у 5-6 класах вивчається обов’язковий курс „Природознавство”, на вивчення якого відводиться по 35 годин (1 година на тиждень). Навчання здійснюється за навчальною програмою для загальноосвітніх навчальних закладів (12-річної школи) „Природознавство 5-6 класи.” К.: Перун, 2005 р. Шкільний курс „Природознавство” є інтегрованим, пропедевтичним курсом, головну мету якого становить формування в учнів уявлень про цілісність природи та місце людини в ній, засвоєння знань, що складають основу для подальшого вивчення систематичних курсів астрономії, біології, географії, екології, фізики, хімії.

1

Перелік підручників з природознавства, які рекомендуються для використання в навчально-виховному процесі:

1. Природознавство. Довкілля, 5 клас. Підр. для 5 кл. загальноосв. навч. закл. /Ільченко В.Р., Гуз К.Ж. Рибалко Л.М. – Полтава: ТОВ "Довкілля-К", 2005.2. Природознавство, 5 клас. Підр. для 5 кл. загальноосв. навч. закл. /Ярошенко О.Г., Баштовий В.І., Коршевнюк Т.В. – К.: Генеза, 2005.3. Природознавство, 5 клас. Підр. для 5 кл. загальноосв. навч. закл. /Сак Т.В., Гірний О.І., Зінкевич М.В. – К.: Навчальна книга, 2005.4. Природознавство, 5 клас. Підр. для 5 кл. загальноосв. навч. закл. /Базанова Т.І, Новак К.В., Дербеньова А.Г., Садкіна В.І. – Харків: Світ ди-тинства, 2005.5. Природознавство. Довкілля, 6 клас. Підр. для 6 кл. загальноосв. навч. закл. /Ільченко В.Р., Гуз К.Ж. Рибалко Л.М. – Полтава: ТОВ "Довкілля-К", 2006.6. Природознавство, 6 клас. Підр. для 6 кл. загальноосв. навч. закл. /Ярошенко О.Г., Баштовий В.І., Коршевнюк Т.В. – К.: Генеза, 2006.7. Природознавство, 6 клас. Підр. для 6 кл. загальноосв. навч. закл. /Запорожець Н.В., Малікова С.О. – X.: Ранок, 2006.З більш детальною інформацією методичних рекомендацій щодо вивчення

курсу „Природознавство” в 5-6 класах та програмою з названого предмета можна ознайомитися на сторінках фахових видань.

Зауважуємо, що всі попередні рекомендації щодо вивчення географії у 6, 7, 8 і 9 класах (за програмою «Географія. Економіка», програми для ЗНЗ, видавництво «Перун», 2005 р.) залишаються чинними і для 2010-2011 навчального року.

Головною особливістю викладання географії у 2010-2011 навчальному році є створення можливостей її вивчення на профільному рівні.

Важливим етапом роботи вчителя географії у реалізації ідей профільного навчання є детальне ознайомлення зі змістом нових програм та підручників для рівнів стандарту та профільного. Пропонуємо їх перелік у таблиці.

Рівень вивчен-

ня геогра-

фії

Кількість годин на

тиждень у 10-му класі

Навчальнапрограма

Рекомендовані підручники

Напрямки, профілі

Стандарт 1,5 «Географія. Економіка», програми для ЗНЗ, видавництво «Перун»

«Географія», 10 клас, Г.Уварова, В. Пестушко, видавництво «Генеза»; «Географія», 10 клас С.Кобернік, Р.Коваленко, видавництво «Оберіг»

Всі

Профіль-ний

5 «Географія», 10 клас, авт. Т. Гільберг, Л.Паламарчук, В.Безуглий. Видавництво

«Географія», 10 клас, авт. Т.Гільберг, Л.Паламарчук, В.Безуглий. Видавництво «Генеза»

Природничий напрям, географічний профіль; суспільно-

2

«Генеза» гуманітарний напрям, економічний профіль

Вивчення географії на рівні стандарту Вивчення географії у 10-х класах стандартного (базового) і академічного

рівнів у 2010-2011 навчальному році буде здійснюватися у межах систематичного курсу «Соціально-економічна географія світу», загальний обсяг якого 52 години (1,5 години на тиждень), що свідчить про підсилення позицій географії у старшій школі. Цей курс має інваріантне ядро змісту, визначене програмою для загальноосвітніх навчальних закладів. Проте, обсяг і глибина викладу навчального матеріалу, а також його прикладна спрямованість може, за бажанням учителя, дещо відрізнятися в класах, що працюють за рівнем «стандарту». При цьому варто пам’ятати, що «рівень стандарту» завершує обов’язкову шкільну географічну освіту.

У сучасному змісті курсу «Соціально-економічна географія світу» підсилено ідеї економізації, соціологізації, екологізації і гуманізації шкільної географії. Це обумовило головні завдання вивчення географії у 10-му класі, серед яких: засвоєння старшокласниками системи знань про різноманітний і динамічний світ, взаємозв’язки природи, населення і господарства на усіх територіальних рівнях, формування розуміння географічної специфіки регіонів і країн світу; оволодіння уміннями поєднувати глобальний, регіональний і локальний підходи для аналізу соціально-економічних процесів і явищ; розвиток пізнавального інтересу, інтелектуальних і творчих здібностей старшокласників через ознайомлення їх з важливими географічними особливостями і проблемами світу, його регіонів і країн; виховання толерантності, поваги до різних народів і культур; формування уміння знаходити і застосовувати географічну інформацію для оцінки важливих соціально-економічних процесів сучасного міжнародного життя.

В умовах глобалізації світового господарства важливим для географічної освіти старшокласників є показ своєрідності організації національних господарств різних країн світу, виявлення їх спільних та відмінних рис, особливостей трансформації до сучасного конкурентного ринкового середовища. Тому необхідно приділяти увагу аналізу моделей господарського розвитку країн світу, звернути більшу увагу на ті з них, що знаходяться у безпосередній близькості від України, показувати сучасні тенденції розвитку світового господарства в умовах глобалізації та економічної інтеграції.

Враховуючи соціальне замовлення суспільства, сучасний рівень розвитку географічної науки, вікові особливості учнів, вивчення географії у 10-му класі необхідно спрямувати на підготовку старшокласників до виконання ними трудових, суспільних, пізнавальних функцій у майбутньому. У зв’язку з цим важливим є інформування десятикласників про значення соціально-економічних географічних знань для продовження їхньої освіти і практичного життя, про необхідність застосування географічних підходів до пізнання світу. Тому основними вимогами до підготовки десятикласників з географії

3

виступають: знання системи понять і термінів соціально-економічної географії і вміння їх застосовувати; засвоєння географії регіонів і країн світу з різним типом державного устрою і рівнем соціально-економічного розвитку; вміння пояснювати специфіку розвитку країн, взаємозв’язки між розміщенням населення, господарством, природними умовами та екологічною ситуацією на конкретних територіях, визначати географічні відмінності між регіонами і країнами світу, аналізувати співвідношення різних видів господарської діяльності та їх наслідки і складати прогнози розвитку світового господарства і оцінювати взаємовідносини між країнами та їх угрупуваннями.

Оскільки курс “Соціально-економічна географія світу” буде вивчатися старшокласниками різних напрямків і профілів навчання, доцільно на розсуд учителя, запропонований інваріантний його зміст деталізувати відповідно до специфіки профілів. Наприклад, в класах історичного і філософського профілю варто більше уваги приділити історичним аспектам формування і розвитку політичної карти світу, світового господарства, регіонів і країн світу, сучасним суспільно-політичним подіям, їх аналізу і оцінці впливу на хід розвитку господарства. При цьому слід звернути увагу учнів на професійно-орієнтовані вміння і компетенції, наприклад, істориків, політологів, філософів, якими вони мають намір стати. А, наприклад, в класах економічного профілю учителю необхідно більше уваги приділити вивченню економічних факторів формування світового господарства, визначенню місця і ролі національної економіки в системі світогосподарських зв’язків. При цьому необхідно спрямовувати навчальну діяльність старшокласників на розкриття макроекономічних зв’язків, формулювання висновків, власних суджень щодо сучасних викликів та перспектив розвитку країн і регіонів. Бажано практикувати також розв’язання економічних задач з географічним змістом.

На уроках географії у десятому класі необхідно найбільш повно реалізовувати інтегральність географічних знань. З цією метою у методиці викладання і побудові уроків доцільно активізувати інтерактивні методи, зокрема метод проектів, геоінформаційні технології, проведення практикумів на основі статистичних матеріалів, а також семінарів, конференцій, ділових ігор, що спрямовані на розвиток аналітико-синтетичної діяльності учнів. Особливо важливим при цьому є встановлення доброзичливої обстановки на уроці, спонукання учнів до діалогу, дискусії щодо розв’язання проблем, розвиток вміння слухати і чути думки один одного, виховання поваги до точки зору іншого, заохочення до самореалізації своїх здібностей, професійних інтересів та життєвих планів засобами географії. Результати такої роботи бажано оформлювати у вигляді есе, рекомендацій, систематизувати у картосхемах, графіках, діаграмах, таблицях тощо.

Таким чином, критерієм оцінки роботи старшокласників є не стільки обсяг навчального матеріалу, що залишився в пам'яті, скільки вміння його аналізувати, пояснювати, узагальнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, застосовувати на практиці і в життєвих ситуаціях, вміння самостійно здобувати знання. При цьому важливо використовувати під час вивчення курсу

4

«Соціально-економічна географія світу» мотиваційний потенціал для учнів: авансування успіху, спонукання до самоаналізу, самооцінки, самопізнання.

Методичні особливості підручників рівня стандарту За результатами Всеукраїнського конкурсу підручників для 10-го класу

фаховою науково-методичною комісією було відібрано два рукописи.Підручник «Географія», 10-й клас (автори: Пестушко В.Ю., Уварова

Г.Ш., видавництво «Генеза»).Підручник зазначених авторів є логічним продовженням серії підручників

з географії для 6-9 класів, у якому збережено основні дидактичні підходи і принципи створення вітчизняних підручників, що були проголошені в авторській концепції. Це: науковість і доступність, висвітлення сучасних тенденцій розвитку світу, поєднання загальногалузевого і регіонально-країнознавчого підходів до розкриття змісту курсу «Соціально-економічна географія», дотримання наступності між фізичною та економічною географією.

Головний акцент у підручнику зроблено на змістову частину, детальний виклад матеріалу, який допоможе учням засвоїти методологічні основи економічної, соціальної і політичної географії, сутність фундаментальних понять, мати уявлення про процеси глобалізації і світове господарства, економічний потенціал конкретної території, територіальний поділ праці та інтеграційні процеси у світі. Зміст підручника спрямований на формування у десятикласників умінь визначати типологію країн за різними критеріями, пояснювати основні геополітичні тенденції, обґрунтовувати оптимальні шляхи розв’язання глобальних викликів людства, складати географічні прогнози, оволодіння навичками дослідницької роботи і роботи з різними джерелами інформації.

Збільшення обсягу годин на вивчення курсу «Соціально-економічна географія світу» дала можливість деталізувати, в першу чергу, інформацію про окремі регіони і країни світу. Зокрема, збільшена кількість годин на вивчення держав-сусідів України. Це сприяло більш повному висвітленню особливостей сучасного геополітичного простору нашої держави, розширенню інформації про особливості соціально-економічного розвитку як Росії – східного сусіда України, інших країн-сусідів, які є членами СНД та ЄС.

Науковий рівень, методичний апарат, а також ілюстративний матеріал підручника відповідає, насамперед, базовому рівню змісту шкільної географічної освіти і має достатньо додаткової інформації для поглибленого вивчення окремих питань в класах академічного рівня.

У підручнику вміщені додаткові матеріали у вигляді різноманітних рубрик, які мають багато цікавих відомостей про країни, народи, що їх населяють, провідні підприємства й цікаві економічні факти. Цей матеріал спрямований на розширення географічної інформації про сучасний світ і сприяє реалізації міжпредметних зв’язків. Рубрики «проблема» і «прогноз» допоможуть учням не тільки поглибити знання про соціально-економічні об’єкти, а й сприятимуть

5

розвитку їхніх прогностичних вмінь. Реалізації внутрішньопредметних зв’язків сприяє рубрика «Географічна розминка», яка вміщена на початку параграфа.

Цінним з методичної точки зору є наявність у підручнику різноманітних статистичних матеріалів, оригінальних картосхем, діаграм та інших ілюстрацій, а також рекомендацій до виконання програмних практичних робіт. У додатках вміщений словник основних термінів, а до розділів пропонується список джерел інформації.

Система запитань і завдань різного рівня складності в кінці параграфів, творчих завдань в кінці тем і практичних завдань у параграфах розраховані не тільки на перевірку засвоєння знань, а й на формування у старшокласників важливих інтелектуальних умінь – порівнювати, аналізувати, прогнозувати, формулювати оціночні судження. Це надає широкі можливості учителю для організації самостійної навчальної діяльності учнів, дозволить йому будувати роботу на уроці у діалозі з учнем.

Підручник «Географія», 10-й клас (автори: Кобернік С.Г., Коваленко Р.Р., видавництво «Оберіг»).

Підручник створено з урахуванням сучасних психолого-педагогічних вимог до підручників нового покоління. Авторська модель структури і змісту підручника передбачає висвітлення кожної теми за такою схемою: Титул містить:

а) 6-8 слайдів з зображеннями найважливіших об'єктів, процесів та явищ, що вивчаються у темі;б) найсуттєвішу інформацію та статистичні дані з теми (до характеристики країн світу).

Мотиваційний блок складають:а) основні вимоги до знань та вмінь з даної теми;б) анонсування теми (захоплюючий опис-уведення в тему).

Основний зміст передбачає наявність:а) науково відповідного та цікавого викладу програмного матеріалу з урахуванням вікових особливостей школярів;б) системи аналітичних і проблемних завдань у тексті;в) різнопланового ілюстративного матеріалу з окремими проблемними завданнями до його змісту (оригінальні авторські картосхеми, опорні схеми, узагальнюючі таблиці, графіки, діаграми, схематичні малюнки тощо).

Висновки («коротко про головне») узагальнюють та систематизують найважливіші положення основного змісту теми.

Запитання та завдання для самоконтролю, спрямовані на перевірку рівня засвоєння навчальної інформації після параграфу.

Рубрика “Сторінка для допитливих” містить додаткову інформацію хрестоматійного характеру про привабливі географічні факти. До розділу «Регіони та країни світу» цікава інформація висвітлюються за такими напрямами: традиції, культура, побут, національна кухня, система освіти.

Програмні практичні роботи подано за алгоритмом: мета, обладнання, переліки завдань та зразки для їх виконання.

6

Завдання і запитання для перевірки навчальних досягнень школярів (для підсумкового контролю) передбачають три рівня складності:

1) тестові завдання;2) визначення основних понять, нанесення географічної номенклатури на контурні карти;3) аналітичні завдання та порівняльні характеристики (заповнення таблиць).

Теми для самостійної підготовки повідомлень та доповідей для виступів учнів на уроках або проведення навчальних конференцій чи їх фрагментів.

Пропонуємо під час ознайомлення з текстом параграфа не намагатися його механічно запам'ятати, а зосередити увагу на найважливіших поло-женнях та нових поняттях. Для кращого розуміння навчального матеріалу варто скористатися запитаннями і завданнями, наведеними у тексті. Деякі з них потребують творчого підходу.

У підручнику міститься різноплановий ілюстративний матеріал: малюнки, тематичні карти, схеми, діаграми, графіки. Особливу увагу звертайте на запитання і завдання, що додаються до окремих ілюстрацій.

Наприкінці кожного параграфа у рубриці «Коротко про головне» наводяться загальні висновки, в яких виокремлюються найголовніші положення з теми.

Окремі регіони та країни вивчаються за типовим планом економіко-географічної характеристики. Бажано, щоб ви одразу запам'ятали його логічну послідовність та вміло використовували її під час відповіді.

У кожній темі є рубрика «Сторінка для допитливих». У ній ви знайдете додаткову інформацію про суспільно-економічні події й факти, традиції, культуру, побут, національну кухню, систему освіти різних країн.

Окремим блоком подано запитання і завдання для самоконтролю навчальних досягнень з теми. Тут передбачено три рівні завдань:

• перший рівень – тестові завдання, спрямовані на закріпленнябазових знань;

• другий рівень – перевірка розуміння основних понять та прак-тичні завдання на заповнення узагальнюючих таблиць;

• третій рівень – аналітичні завдання й порівняльні характерис-тики суспільних процесів та явищ.

До кожної теми подано орієнтовні переліки актуальних питань курсу, які передбачають самостійну підготовку повідомлень з використанням додаткових джерел інформації: хрестоматій, географічних енциклопедій, довідників, Інтернету, періодичної преси тощо.

Переліки сучасних інформаційних джерел з потужною базою Інтернет-ресурсів для розширення та поглиблення знань додають до кожного розділу або теми.

У кінці підручника ви знайдете словник основних термінів і понять. Виконуючи практичні роботи, використовуйте вміщені в додатках відповідні статистичні дані.

7

Організація профільного навчання з географіїОдним із напрямків модернізації загальної середньої освіти є профілізація

старшої школи, реалізація якої, в свою чергу, викликала необхідність введення додаткових новацій у шкільну практику.

Розроблена і затверджена Концепція профільного навчання передбачає вивчення на третьому ступені загальної середньої освіти навчальних предметів трьох типів:

Базові загальноосвітні становлять інваріантну складову змісту середньої освіти і є обов‘язковими для всіх профілів. Ці предмети реалізують цілі й завдання загальної середньої освіти. Зміст навчання і вимоги до підготовки старшокласників визначаються державним стандартом повної загальної середньої освіти.

Курси за вибором – обов‘язкові курси за вибором учнів, що входять до складу профілю навчання на старшому ступені. Курси за вибором виконують три функції. Одні з них доповнюють зміст профільного курсу. Інша група курсів розвиває зміст одного із базових, вивчення якого в даній школі (класі) здійснюється на мінімальному загальноосвітньому рівні. Третя – сприяє задоволенню пізнавальних інтересів окремих школярів у різних галузях діяльності людини, що виходять за рамки даного профілю. Наприклад, у класах гуманітарного профілю – «Екологія міста», «Природознавство», класу природничо-математичного або технологічного напрямку – «Літератури», «Мистецтвознавство».

Профільні загальноосвітні предмети – це предмети, що реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю. Профільні предмети вивчаються поглиблено і передбачають більш повне опанування понять, законів, теорій; використання інноваційних технологій навчання; організації дослідницької, проектної діяльності; профільної навчальної практики учнів тощо.

У профільних загальноосвітніх навчальних закладах передбачається опанування змісту предметів на різних рівнях. Зміст навчання географії на рівні стандарту і академічному визначається державним загальноосвітнім стандартом. Профільних предметів має бути не більше двох-трьох з однієї або споріднених освітніх галузей.

Географія як навчальний предмет є профільним у класах географічного та економічного профілів.

Даний курс розрахований на 350 годин (по 5 години на тиждень у 10-11 класах) й охоплює шість взаємопов’язаних розділів. Кожен розділ включає теми, в яких висвітлено основний зміст навчального матеріалу.

Метою вивчення географії в старшій школі на профільному рівні є: • освоєння системи географічних знань для розуміння предмета і завдань

сучасної географічної науки, її структури, тенденцій розвитку, місця і ролі географії в системі знань;

• оволодіння вміннями вирішувати комплексні завдання, які потребують обліку географічної ситуації на конкретній території, моделювання природних,

8

соціально-економічних і геоекологічних явищ і процесів з урахуванням просторово-часових умов та факторів;

• розвиток географічного мислення для орієнтації в проблемах територіальної організації суспільства, його взаємодії з природою, навичок грамотного вирішення побутових та професійно орієнтованих завдань;

• виховання патріотизму, толерантності до інших народів і культур, соціально-відповідального ставлення до навколишнього середовища в ході повсякденної трудової і побутової діяльності;

• розвиток компетентності у сфері елементарного метеорологічного, геологічного, гідрологічного, ландшафтного, геоекологічного моделювання; використання різноманітних географічних знань та вмінь в побуті і в підготовці до майбутньої професійної діяльності; забезпечення особистої безпеки, життєдіяльності й адаптації до умов навколишнього середовища.

Специфіка географії – її природно-суспільна сутність. Тому курс інтегрує природні, суспільні та технічні елементи наукових знань. Сучасна географія вивчає просторово-часові взаємозв‘язки та взаємодії в географічній дійсності і є цілісною системою «людина - природа - господарство - навколишнє середовище».

Розширення та поглиблення взаємодії людини з навколишнім середовищем, загострення екологічного конфлікту між суспільством і природою, виснаження природних ресурсів обумовлюють інтеграцію різних дисциплін у пізнанні географічного простору.

Зроблено акцент на основних тенденціях і закономірностях розвитку географічної оболонки, особливостях соціально-економічного та політичного розвитку провідних країн і регіонів світу. Належне місце відведено відомим географам і сучасним досягненням географічної науки.

Вивчення географії на профільному рівні дозволяє максимально використовувати загальноосвітній і культурологічний потенціал географії як навчального предмета, дає можливість випускникам на основі системи географічних знань, умінь, навичок самовизначитися у мінливому навколишньому світі, продовжити освіту в відповідній галузі.

Курс географії на профільному рівні сприяє завершенню формування географічної компетентності випускника школи, основними ознаками якої є:

усвідомлення просторово-часової єдності та взаємозв‘язку розвитку в географічній дійсності природних, соціально-економічних, техногенно-природних, техногенних процесів, об‘єктів;

уміле застосування знань та навичок у суб‘єктивно-об‘єктивній діяльності, в тому числі в природокористуванні з урахуванням господарської доцільності та екологічних вимог до геопросторової реальності;

уміння самостійно розрізняти й оцінювати рівень безпеки або небезпеки навколишнього середовища для вироблення особистісної ціннісно-поведінкової лінії у сфері життєдіяльності;

конструктивне сприйняття певних явищ сучасного життя, об‘ємне визначення своїх можливостей і свого внеску в загальний результат;

9

володіння навичками організації та проведення індивідуальної та колективної діяльності.

Для того, щоб вивчення географії в старшій школі було повним і якісним, перш за все вчителю необхідно ознайомитися з нормативними документами: базовим навчальним планом, а також розробленим на його основі шкільним, та визначити місце предмета в навчальному плані закладу; навчальною програмою, підручником та всіма наявними посібниками.

Особливе значення при плануванні навчального процесу з географії в профільних класах має значна кількість резервного часу, який може перерозподілятися задля більш глибокого вивчення окремих тем, виконання практичних і творчих робіт, захисту проектів, проведення конференцій, семінарів. Вчитель має творчо підійти до планування навчального процесу в профільних класах, з‘ясувати, що і в якому напрямку можна змінювати, варіювати, збагачувати.

При плануванні навчального процесу вчителям географії необхідно звернути увагу на ті теоретичні та практичні питання шкільного географічного змісту, які є предметом перевірки рівня підготовленості учнів, а також з‘ясувати, які теми є допоміжними, а їх зміст не передбачається при складанні державної підсумкової атестації.

При складанні тематичного плану варто пам‘ятати про регіональний компонент географічної освіти – вивчення географії свого краю, області, району, регіону. Це допоможе більш повно розкрити виховний і розвивальний потенціал предмета – любов до своєї місцевості, країни; сприятиме формуванню екологічної культури та конструктивному географічному мисленню.

Практичну частину програми становить практикум, що є важливою й обов’язковою складовою уроку географії. Після теоретичних питань розглядаються прикладні відомості, структуровані навколо глобальних проблем світу та ідеї збалансованого розвитку суспільства. Практичні роботи передбачають розв’язання географічних, екологічних й економічних задач, здійснення порівняльного аналізу, проведення міні-досліджень, соціологічного опитування, дискусій, конференцій, семінарів, телемостів, усних журналів, презентацій, експертиз, «круглих столів», референдумів, ділових ігор, моніторингових досліджень, розробки проектів, написання рефератів, творчих робіт, індивідуальних і колективних проектів. Мета проведення цих робіт може бути різною: мотиваційна, навчальна, контролююча тощо.

У профільній навчальній програмі 10-го класу, провідними ідеями виступають гуманізація, соціологізація, екологізація, економізація навчання географії. Через вивчення глобальних територіальних господарських, соціокультурних, соціоекологічних проблем розкривається роль окремих держав і народів у світовій економіці й політиці, процесів економічної і політичної інтеграції країн і народів.

У навчальній програмі та підручнику для 10 класу основним поняттям виступає поняття про наукову картину світу, що розкривається через економіко-соціально-географічне вивчення світ. Старшокласників знайомлять з основами

10

методології географічної науки. Вони мають зрозуміти, що географія відноситься до просторових наук, де географічний простір і час становлять базові поняття науки, розвиваються і віддзеркалюються всі сфери географічної оболонки Землі: атмосфера, літосфера, гідросфера, біосфера і соціосфера (ноосфера) і є не тільки формою, а й умовою їхнього буття. Тому й доцільно ознайомити старшокласників з предметом та об’єктом дослідження географії та з методами географічних досліджень. Поряд з традиційними методами (спостереження, експедиції, польові дослідження, статистичний, історичний, картографічний тощо) існують сучасні методи географічних досліджень: космічний, геоінформаційний, геофізичний, геохімічний, моделювання, комп’ютерних технологій тощо. В географії, як і в кожній науці, існує чітка і послідовна ієрархія наукових знань, без якої правильне і повне сприйняття географічної картини світу неможливе.

Згідно програми в підручнику підібрано навчальний матеріал про ієрархію наукових знань курсу. Вчителю географії необхідну особливу увагу приділити на усвідомлення учнями запропонованої ієрархії знань: науковий закон, закономірність; наукова теорія; наукова парадигма; наукова концепція; наукова гіпотеза; загальні наукові поняття; конкретні наукові поняття; наукові терміни; науковий факт і уява. Після ознайомлення учнів з ієрархією знань необхідно привести самостійну роботу старшокласників для підбору прикладів на кожну наукову ступінь. Починаючи від уяви картини світу, політичної та фізичної карти, до конкретного питання життя людей у регіонах світу, десятикласники наводять приклади дії географічних законів, які разом з економічними, екологічними, соціальними, культурними, політичними впливають на розвиток конкретних географічних регіонів та країн. Знання про людей та населення проходить майже через всі навчальні теми цього курсу. Соціальний аспект (знання про населення) є не лише у відповідній темі, а й у темах: «Політична карта світу», «Людство – творець ноосфери», «Географія населення і культури», «НТР – крок у майбутнє», «Сучасне світове господарство», «Регіони світу».

У попередніх курсах шкільної географії учні вже ознайомлені з науковою термінологією, поняттями, термінами, законами тощо. Саме в 10 класі вони зможуть їх систематизувати, інтегрувати та узагальнити. Серед законів та закономірностей десятикласники зможуть назвати закономірність розміщення корисних копалин, розміщення портів, сільськогосподарських (аграрних) районів тощо. Старшокласники називають основні географічні теорії: взаємодія суспільства і природи, відновлення та розміщення населення, географічний поділ праці, економічного районування тощо. На сьогодні актуальними є географічні парадигми: геоінформаційна, регіональна, територіальна тощо та наукові концепції: територіального поєднання природних ресурсів, геоурбаністика, територіально-виробничі комплекси тощо.

Формують ядро наукових географічних знань такі загальні наукові поняття як географічне середовище, ресурсозабезпеченість, урбанізація, НТР, світове господарство, «зелена революція», демографічна політика, агробізнес, монокультура тощо. Одиничні наукові поняття представлені поняттями: демографічна політика в Китаї; міжнародна економічна інтеграція в Європі;

11

агробізнес в США; монокультура в Тропічній Африці тощо. Вони посилюють навчальний матеріал відповідних тем і збагачують географічний запас десятикласників, поповнюють словник спілкування, урізноманітнюють їх мову. Географічна навчальна інформація допомагає учням створити цілісне уявлення про географічні об’єкти та явища, ознайомлює з особливостями природи Землі, з населенням та господарством, їхньою територіальною організацією, традиціями, звичаями, віруванням.

Більшу частину навчального часу вивчення географії в 10 класі приділено загальній економіко-соціально-географічній характеристиці світу. Зміст навчального матеріалу цього розділу складено відповідно до вимог державної програми, але тут зосереджено і поглиблено інформацію про основні економіко-соціально-географічні поняття, явища і процеси. Навчальні теми «Політична карта світу», «Природно-ресурсний потенціал планети – джерело життя людства», «Людство – творець ноосфери», «Географія населення і культури», «НТР – крок у майбутнє», «Сучасне світове господарство» несуть найновішу географічну інформацію та статистичні дані розвитку цих складових змісту.

Окремий розділ присвячено регіонам світу: Євразії, Північній Америці, Латинській Америці, Австралії, Африці. Ці історико-географічні регіони вибрані традиційно, проте навчальний матеріал «осучаснено» і «олюднено». Життя і життєдіяльність населення регіонів висвітлено з позиції історичного розвитку на своїй території.

Навчальний зміст курсу несе значну частку екологічної освіти і виховання школярів. Опорними (базовими) є багато тем курсу. Систему ресурсно-екологічних знань курсу можна представити таким чином (таблиця 1):

Таблиця 1Система ресурсно-екологічних знань

№ теми

Назва теми Зміст екологічних знань

2 Природно-ресурсний потенціал планети – джерело життя людства

Світові природні ресурси (мінеральні, вода, грунти, земельні ресурси, повітря, ліси, біологічні, кліматичні та рекреаційні ресурси). Природокористування. Забруднення навколишнього середовища. Взаємодія суспільства і природи. Забруднення вод суходолу, океану, атмосфери, їх охорона. Збереження та відновлення природних ресурсів.

3 Людство – творець ноосфери Освоєння Землі людиною. Особливості впливу людини на географічну оболонку. Посилення впливу людини на природу у добу НТР. Техногенні аварії та їх наслідки.

4 Географія населення і культури

Розміщення населення. Демографічний вибух та демографічна криза. Соціально-екологічне життя людей. Урбанізація і природа. Екологічні біженці.

5 НТР- крок у майбутнє Функції техніки і технологій1 (ресурсозберігаюча, природоохоронна). Екологічні проблеми розвитку сучасних виробництв.

6 Сучасне світове господарство

Міжнародні екополітичні відносини

7 Глобалізація світового господарства

Проблема використання природних ресурсів

8 Галузевий склад світового господарства

Рівень забезпеченості ресурсами. Використання нетрадиційних джерел енергії. Міграція «брудних» хімічних виробництв у країни, що розвиваються. Вплив хімічної промисловості на довкілля.

9 Регіони світу. Географічне обличчя Євразії, Північної Америки, Південної

Ресурсозабезпеченість країн та регіонів. Розміщення «брудних» виробництв у країнах Азії, Африки, Південної Америки.

12

Америки, Австралії, Африки

Під час вивчення навчального матеріалу є великі можливості для здійснення економічної освіти і виховання старшокласників. Це можна показати в таблиці 2:

Таблиця 2Система економічних знань

№ теми

Назва теми Зміст економічних знань

2 Природно-ресурсний потенціал планети – джерело життя людства

Ресурсозабезпеченість. Природокористування: раціональне і нераціональне. Земельні ресурси. Водозабезпеченість регіонів і країн. Гідроенергетичний потенціал річок. Економічне значення лісів. Біологічні ресурси. Кліматичні ресурси. Рекреаційні ресурси.

4 Географія населення і культури

Демографічні процеси. Соціально-економічні чинники географії населення. Демографічна політика країн. «Сім’я» і «домогосподарство». Економічно активне населення. Трудові ресурси. Зайнятість. Ринок праці. Безробіття. Урбанізація.

5 НТР- крок у майбутнє Управління як складова частина НТР. Міжнародний менеджмент. Маркетинг як приклад управління. Вплив НТР на галузі економіки.

6 Сучасне світове господарство

Національна економіка. Міжнародний географічний поділ праці. Сучасна просторова структура економіки. Галузева структура господарства. Тенденції розвитку світового господарства: постіндустріалізація, інтернаціоналізація, глобалізація. Міжнародна економічна інтеграція господарства. Перебудова економічних відносин – створення вільних економічних зон, офшорних зон, розвиток Інтернету. Нові форми міжнародних економічних взаємовідносин: інвестиції, торгівля ліцензіями, науково-технічні послуги, збільшення інформації, міжнародний туризм. Пріоритети міжнародної торгівлі: нафта, зерно, промисловців товари. Роль морського й авіаційного транспорту в поглибленні міжнародних зв’язків. Роль інформації в розвитку економіки країн.

7 Глобалізація світового господарства: передумови, причини, інструменти, наслідки

Економічні передумови глобалізації: інтернаціоналізація джерел сировини, велика пропозиція праці, НТП, скорочення витрат на транспорт і зв’язок. Створення інформаційної економіки. Головні інструменти глобалізації: лібералізація, приватизація. Тиск розвинених країн на країни з перехідною економікою і країни, що розвиваються. Головні зміни у світовій економіці. Створення нового МГПП. Зміни в системі управління. Зміна критеріїв розміщення капіталів. Проблеми, народжені глобалізацією.

8 Галузевий склад світового господарства

Диверсифікація. Зміна галузевої структури господарств. Споживання комерційних первинних джерел енергії в країнах світу.Країни – виробники і споживачі.Фактори розміщення галузей промисловості.Країни-експортери та імпортери.Країни-лідери.Значення сільського господарства в економіці країн. Спеціалізація, рівень товарності, рівень інтенсивності. Міжнародний агробізнес. Сільське господарство в різних країнах.Структура ринку послуг. Транспортна інфраструктура. Міжнародний туризм.Міжнародні торгово-економічні організації. Світовий фінансовий розвиток і світові фінансові центри. Географія світового руху капіталів.

9-13 Регіони світу. Географічне обличчя Євразії, Північної Америки, Південної Америки, Австралії, Африки

Європейська уніфікація, інтенсифікація просторових зв’язків, політична й економічна інтеграція. ЄС – уроки інтеграції, успіхи і проблеми. Господарство країн регіонів.Економічне відродження Японії. Нові індустріальні країни. Моделі розвитку. Головні компоненти просторової економіки в країнах. Північноамериканська угода про вільну торгівлю. Нові проекти освоєння Амазонії. Особливості офшорної зони Карибського

13

басейну. Особливості розвитку африканського господарства. Розміщення «брудних» виробництв. Проблеми депресивних районів.

Як бачимо з таблиці 2, географічний навчальний матеріал курсу спрямований на його економізацію. Основні теми курсу: «Світове господарство», «Галузевий склад світового господарства», «Регіони світу», «Глобалізація світового господарства», «НТР – крок у майбутнє» та інші несуть великий багаж економічних знань, створюючи систему змісту економічних знань та базу для спецкурсу «Геоекономіка» під час вивчення курсу «Основи економічних знань».

Економічна освіта випускників старшої профільної школи поглиблюється через вивчення глобальних територіально-диференційованих господарських проблем, розкривається роль окремих держав і народів у світовій економіці, пояснюються процеси економічної інтеграції між державами. У старшокласників складається уява про територіальну організацію господарства, розвивається економічне мислення, вони можуть пояснити процеси, що відбуваються в сучасному світі, змінюється їх економічна культура.

Географічні знання старшокласників сприяють їх соціалізації, тобто формуванню компетентностей у різних сферах діяльності: пізнавальній, суспільно-громадській, трудовій, побутовій, культурній та інформаційній (див таблицю).

Таблиця3Сфера діяльності

Важливі аспекти реалізації компетенції

Роль географії у формуванні важливих компетенцій

Сфера пізнавальної діяльності

Самостійне отримання знань. Використання різних джерел інформації.

Формування системи знань про територіальні організації сучасного географічного простору.

Сфера суспільної діяльності

Участь у суспільному житті, громадянська позиція.

Виховання патріота, громадянина, толерантності та доброзичливості у полікультурному середовищі .

Сфера трудової діяльності

Уміння працювати, обирати професію,оцінювати результати своєї діяльності.

Оволодівати географічними знаннями, вміннями та навичками. Знання про ефективне використання природних ресурсів. Ознайомлення з професіями, які потребують географічних знань.

Побутова сфера Формування навичок безпечної поведінки в природному та антропогенному середовищі. Здійснювати вибір шляхів і способів використання вільного часу, культурного і духовного збагачення.

Формування навичок орієнтування на місцевості, соціально-відповідальної поведінки в природі, адаптація до умов проживання на певній території, знання про небезпечні природні і техногенні явища та основні правила поведінки у разі їх виконання.

Сфера культурної діяльності

Знання культурних, побутових, етнографічних особливостей населення. Формування екологічної культури.

Ознайомлення з етнокультурними та соціокультурними особливостями різних регіонів світу.

Інформаційна сфера

Уміння за допомогою інформаційних технологій шукати, аналізувати, відбирати, змінювати, зберігати і передавати інформацію.

Робота з підручником, науково-популярною літературою, картами, картосхемами,статистичними матеріалами, з ресурсами ГІС та Інтернет.

Вивчення географії на профільному рівні здійснюється за підручником «Географія», 10 клас, авт. Т.Гільберг, Л.Паламарчук, В.Безуглий.

14

Це перший український підручник для профільного навчання. Структура підручника чітка і зручна для користування. Кожен розділ розпочинаються з короткої інформації щодо знань і вмінь, які учні набудуть під час роботи над його змістом. Розділ включає параграфи, які у свою чергу поділені на пункти, що дає можливість засвоювати матеріал невеликими порціями. Розкриття змісту теми супроводжується різноманітним ілюстративним матеріалом (рисунками, таблицями, логічно-структурними схемами, діаграмами, статистичними даними, картосхемами тощо), а також наявністю рубрик «Доведіть чи спростуйте», «Обговорюємо», які спонукають до дискусій, бесід, диспутів, проблемного навчання. Всі визначення, терміни і поняття у тексті можна легко відшукати, оскільки вони виокремлені іншим шрифтом. Завершується вивчення теми запитаннями і завданнями для самоконтролю. Бажаючим отримати більше інформації з даного розділу (теми) пропонується список літературних та Інтернет джерел.

У кінці підручника розміщені додатки, які подані у вигляді таблиць. У них можна знайти необхідну інформацію для виконання практичних робіт, участі у семінарах, підготовки виступів, повідомлень тощо.

Відмінною особливістю підручників нового покоління є те, що вони створюються з навчально-методичним комплексом. Відповідно до програми та підручника розроблено „Практикум з курсу „Загальна географія”, 10 клас, профільні класи та «Завдання для оцінювання навчальних досягнень учнів».

Значна роль при організації профільного навчання відводиться учителю. Виховати учня з сучасним мисленням, який зможе успішно самореалізуватися у житті, може тільки вчитель-професіонал. Професіоналізм учителя передбачає не тільки предметні, дидактичні, методичні, психолого-педагогічні знання ті вміння, а й особистий потенціал педагога, складовими якого є професійні цінності, переконання, настанови. Вчитель – активний суб’єкт процесу самовдосконалення. Сучасному учителю не тільки необхідно знати сучасні педагогічні технології та можливості їх застосування на уроках географії, вимоги сучасної методики викладання географії, але і впроваджувати їх у практичну діяльність. Учитель профільної школи зобов‘язаний бути не просто спеціалістом високого рівня, відповідно профілю і спеціалізації своєї діяльності, але і повинен забезпечити:

- варіативність і особистісну орієнтацію освітнього процесу (проектування індивідуальної освітньої траєкторії);- практичну спрямованість освітнього процесу із запровадженням інтерактивних, діяльнісних компонентів (освоєння проектно-дослідницьких і комунікативних методів);- професійне самовизначення старшокласників, формування здібностей і компетентностей, необхідних для продовження освіти у закладах різних рівнів акредитації.

Якість профільного навчання залежить від готовності вчителя до якісних змін професійної діяльності, що передбачає засвоєння змісту предмета на рівні стандарту й профільному; використання різних форм і методів діяльності в урочний та позаурочний час (дослідницькі та проектні роботи учнів, групові та

15

індивідуальні форми організації пізнавальної діяльності); опанування методикою проведення занять курсів за вибором; реалізація компетентнісного підходу до навчання старшокласників.

При викладанні географії у профільних класах, учитель не тільки формує наукові знання та вміння, а й досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення учнів до світу. Активна, усвідомлена пізнавальна практична діяльність учнів у навколишньому середовищі є обов‘язковою умовою виконання практичної частини курсу – формує здатність і готовність учнів до використання географічних знань і умінь у повсякденному житті, сприяє збереженню навколишнього середовища та соціально-відповідальної поведінки школярів; адаптації до умов проживання на визначеній території; самостійному оцінюванні рівня безпеки навколишнього середовища як сфери життєдіяльності; виявленню причинно-наслідкових зв‘язків; порівнянню об‘єктів, процесів і явищ; їх моделюванню та проектуванню; орієнтуванню на місцевості, плані, карті; в ресурсах Інтернет, статистичних матеріалах; дотриманню норм поведінки у навколишньому середовищі; оцінюванню своєї діяльності з точки зору моральних, правових норм, естетичних цінностей; визначенню власного ставлення до явищ сучасного життя, відстоюванню своєї громадянської позиції, формулюванню своїх світоглядних поглядів; виконанню в практичній діяльності та повсякденному житті екологічних вимог, оцінюванню та коригуванню своєї діяльності в навколишньому середовищі; здійсненню усвідомленого вибору шляхів продовження майбутньої професійної діяльності; конструктивному сприйняттю певних явищ сучасного життя, виявленню своїх можливостей і свого внеску в певний результат; оволодінню навичками організації та проведенню індивідуальної і колективної діяльності.

Актуальним залишається використання практичних методів у навчанні географії, збільшення частки самостійної роботи школярів на уроці та розвиток навиків самонавчання. Реалізувати це можливо, використовуючи:

проведення практичних робіт на місцевості; проектну діяльність; спостереження за об‘єктами та явищами в природі і на виробництві; прийоми роботи з картами, схемами, рисунками, статистичними

показниками, діаграмами, графіками; самостійну роботу з різними джерелами інформації; організацію дослідницької діяльності школярів на уроці та в

позаурочний час; практико-орієнтовані методи навчання; творчі завдання на уроках і вдома; інтерактивні методи навчання; проблемні завдання і ситуації; лекційно-семінарські форми проведення занять; випереджувальні завдання з підготовки виступів, повідомлень,

презентацій.

16

Важливим є вибір методики викладання, обґрунтування методів і форм організації навчально-виховного процесу, в результаті яких формується система знань, вмінь, навичок, а також діалектико-матеріалістичний світогляд. Найбільш ефективними є ті форми навчальної діяльності, ті освітні технології, які зберігають і розвивають пізнавальний інтерес і самостійність, забезпечують ефективність освітнього процесу, індивідуальну траєкторію учня.

Одним із завдань учителя є формування способів практичної діяльності учнів, проте це не означає ослаблення позицій традиційної методики навчання, спрямованої, перш за все, на формування системи географічних знань. Очевидно, що діяльнісний підхід не може бути реалізований без міцного фундаменту географічних знань.

З огляду на завантаженість учнів профільними предметами, метою вчителя є – максимально навчити учнів на уроці. Для цього необхідно використовувати різні форми проведення занять, на яких застосовуються різноманітні способи передачі знань, нестандартні методи впливу на особистість. Перевагу необхідно надавати активним формам роботи, які здатні зацікавити учнів, стимулювати і мотивувати процес пізнання.

Значну увагу при організації профільного навчання учнів варто приділити впровадженню та організації курсів за вибором, які є невід’ємним компонентом варіативної частини робочих навчальних планів. Курси за вибором сприяють успішному професійному самовизначенню учнів. Саме тому школа за допомогою анкетування повинна забезпечити можливість вибору курсів за вибором.

Курси за вибором як диференційна та варіативна частини освіти профільного навчання потребують нових підходів до їх організації. Практика засвідчує, що найбільш ефективними при проведенні курсів за вибором є сучасні педагогічні технології, зорієнтовані на активну діяльність учнів і суб’єкт-суб’єктні взаємодії (ігрові, тренінгові та ін.), а також:

- технологія навчальних проектів. Навчальний проект – метод навчання, який ґрунтується на визначенні соціально важливої мети та практичному її досягненні: самостійна продуктивна чи дослідницька діяльність учня, що має не тільки навчальну, але й науково-практичну значимість. Основний тип навчального проекту – практично-зорієнтований. Критерії оцінювання навчального проекту: актуальність і соціальна значимість проблеми, на вирішення якої спрямований проект; глибина вивчення проблеми; наявність і якість практичного результату, спрямованого на вирішення проблеми;

- технологія навчального дослідження. Основна особливість дослідницької діяльності – створений інтелектуальний продукт, який встановлює конкретну (наукову) істину під час реалізації певних досліджень і поданий в стандартній, завчасно узгодженій формі. Основні критерії оцінювання навчального дослідження: наукова значимість теми; обґрунтованість вибору методів дослідження та грамотність їх використання; глибина та грамотність аналізу отриманих результатів.

17

Наявність в навчальному плані курсів за вибором, практикумів і годин проектно-дослідницької діяльності дозволяє старшокласникам побудувати індивідуальну освітню програму.

Успішна побудова індивідуальної освітньої траєкторії передбачає системну рефлексію та уточнення зробленого учнями вибору .

Як підсумок вивчення географії на профільному рівні учень повинен:знати/ розуміти- особливості сучасного етапу розвитку географічної науки, її об’єкт,

предмет, структуру, методи та джерела географічної інформації, основні теорії та концепції, значення географічної науки у вирішенні соціально-економічних і геоекологічних проблем суспільства;

- зміст основних теоретичних категорій і понять, включаючи географічне положення, географічне районування, територіальні системи, комплексне географічне краєзнавство та раціоналізм, розвиток географічної оболонки, природокористування та геоекологію, географічний розподіл праці;

вміти- застосовувати основні положення географічної науки для опису та

аналізу сучасного світу як складної, суперечної та динамічної природно-суспільної територіальної системи;

- характеризувати різні типи країн і районів, складати комплексні географічні характеристики різних територій;

- здійснювати навчальні дослідження, моделювання та проектування територіальних взаємодій різних географічних явищ і процесів з використанням різних методів географічної науки;

- вирішувати соціально вагомі (важливі) географічні завдання на основі проведення геоекологічної та геоекономічної експертизи;

- використовувати набуті знання і вміння у практичній діяльності та повсякденному житті для:

- аналізу та оцінки різних територій з точки зору взаємозв’язку природних, соціально-економічних, техногенних об’єктів і процесів виходячи з просторово-часового їх розвитку;

- опису та пояснення різних явищ в оточуючому середовищі на основі їх географічної та геоекологічної експертизи;

- геологічного обґрунтування інженерно-господарської діяльності, техногенного впливу на земну кору;

- розуміння місця та ролі географічної науки в сучасному світі, різних сферах життя суспільства; підготовки до продовження освіти в обраній галузі.

Одним із інструментів оцінювання індивідуальних освітніх досягнень учня є портфоліо. Портфоліо – портфель індивідуальних освітніх досягнень. Портфоліо як форма автентичного оцінювання навчальної, творчої, соціальної та інших видів навчальної діяльності передбачає планування та самооцінку навчальних результатів учня.

Існує декілька моделей портфоліо. Одна із них – комплексний. Комплексний портфоліо складається із таких розділів:

18

1. „Портфоліо документів ” – портфель документів, що засвідчують індивідуальні освітні досягнення учня.

2. „Портфоліо робіт” – зібрання різних творчих, проектних, дослідницьких робіт учня, а також опис основних форм і напрямів його навчальної та творчої діяльності: участь у наукових конференціях, навчально-тренувальних зборах, вивчення курсів за вибором, навчальна практика, спортивні, художні та інші досягнення.Роботи можуть бути представлені у вигляді текстів, фотографій, відеозаписів, на електронних носіях.

3. „Портфоліо відгуків” – містить написане учнем резюме, характеристики учня, рецензії, відгуки, есе, рекомендовані листи та ін.

Отже, впровадження профільного навчання дає географам більше можливостей у розвитку шкільної географії, яка забезпечує становлення міждисциплінарного і просторового мислення старшокласників.

Профільне навчання відкриває нові можливості, якими необхідно скористатися. Багато залежить як і від вчителя географії, так і від провідних географів, у плані створення нових підручників і навчальних посібників, пропонування учням нових освітніх продуктів, конкурентних на ринку навчальної літератури.

Як і в попередні роки, вивчення географії України у 8-му та 9-му класах має обов’язково завершуватися викладанням 17-годинних курсів (за рахунок годин варіативної складової навчального плану) «Фізична географія Київської області» (упорядники В.В. Совенко, А.Г. Захарченко) та «Економічна і соціальна географія Київської області» (упорядники Л.М. Шевченко, В.В. Совенко). Ці програми схвалені комісією з географії Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України і можуть використовуватися у навчально-виховному процесі. Завдяки такому підходу, спираючись на краєзнавчий принцип, вчитель дає наукові географічні поняття на основі вивчення своєї місцевості та допомагає учневі наочно у вивченні господарської діяльності населення рідного краю. Здобуті знання сприятимуть прищепленню школярам любові до рідної землі, створять підґрунтя для того, щоб у подальшому учень орієнтувався на географічну освіту. При викладанні географії своєї області стануть у нагоді вчителям підручники та навчальні посібники з київщинознавства, а також географічний атлас Київської області «Київщина. Географічний атлас» створений колективом видавництва «МАПА-Київ» та комплексний атлас Київської області / О.В. Онищак, О.Ю. Король, О.В. Радченко та ін. – К.: ДНВП «Картографія», 2009. – 80 с.

Джерелами засвоєння навчального матеріалу зі шкільного курсу географії, крім підручників, є робочі практикуми учнів, географічні атласи, контурні карти, що відповідають курсам географії та рекомендовані Міністерством освіти і науки України.

Для виконання всіх видів письмових робіт з географії учням потрібно мати один зошит (лист МОН України від 27 грудня 2000 р. №1/9-529). Перевірка зошитів відбувається на розсуд вчителя.

19

Практична частина програми складається з практичних робіт та навчальної практики й екскурсій:

6 клас – 13 практичних робіт; 7 клас – 12 практичних робіт + 5 робіт №8 по материках; 8 клас – 7 практичних робіт; 9 клас – 10 практичних робіт; 10 клас – 4 практичні роботи (рівень стандарту).

Перевіряє і оцінює практичні роботи вчитель на власний розсуд – у всіх учнів класу чи вибірково. У кожному семестрі обов’язково оцінюється дві практичні роботи, які також визначає вчитель. У шостому класі навчальною програмою з географії передбачене систематичне спостереження учнів за погодою. Тому доцільно двічі на рік виставляти бали учням за ведення календаря погоди і враховувати їх при семестровому оцінюванні. Головним критерієм оцінки за ведення календаря погоди є осмислене розуміння учнями складних взаємозв’язків між окремими елементами клімату, самостійність та охайність оформлення результатів спостережень.

Зміст та форми організації навчальних екскурсій і навчальної практики визначаються адміністрацією загальноосвітнього закладу залежно від місцевих умов, специфіки та профілю навчальних закладів, потреб виробництва та інших чинників з урахуванням рекомендацій, викладених у листі МОН України від 7 березня 2001 р. №1/9-97 “Про порядок проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів”.

Екскурсії, передбачені змістом навчальної програми, обліковуються на відповідних сторінках навчальних предметів класного журналу та можуть оцінюватись вчителем.

Відповідно до методичних рекомендацій щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів (від 06.02.2008 р. №1/9-061) навчальна практика оцінюється і обліковується на окремих спеціально відведених сторінках журналу. Оцінки за навчальну практику та навчальні екскурсії виставляються в журналах окремим рядком та можуть враховуватись при виставленні річних оцінок з географії.

Традиційним залишається проведення Всеукраїнських олімпіад (відповідно до графіка, ІV етап Всеукраїнської олімпіади 2011 року буде проведено у м. Херсоні). Аналіз виконання учнями олімпіадних завдань показав, що існує необхідність посилення уваги до формування практичних умінь та навичок (розв’язування задач та тестів), а також виконання творчих завдань.

Також інформуємо, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 06.11.2002 року № 638 „Про проведення Всеукраїнських учнівських Інтернет-олімпіад з базових дисциплін” Міністерством освіти і науки України, управлінням освіти і наукової діяльності Одеської облдержадміністрації спільно з Одеським обласним інститутом удосконалення вчителів розпочато проведення X Всеукраїнської учнівської Інтернет-олімпіади

20

з базових дисциплін (математика, фізика, хімія, біологія, географія, економіка). Олімпіада проводиться у два етапи в такі терміни:

І (заочний) етап – перший тур з 1 червня по 15 липня 2010 року;другий тур з 15 липня по 1 вересня 2010 року.ІІ (очний) етап – грудень 2010 року. Положення про проведення, умови участі та завдання X Всеукраїнської

учнівської Інтернет-олімпіади знаходяться на сайті Одеського обласного інституту удосконалення вчителів (www:osvitaodessa.org). Відповіді на завдання надсилати за E-mail: (odessa-inst@ukr.net).

Із 2005 року започатковано Всеукраїнський турнір юних географів. Планується і надалі проводити такий вид інтелектуальних змагань за правилами, опублікованими в журналі “Географія та основи економіки в школі” №8 за 2005 рік. Наголошуємо, що турнір є добровільним командним змаганням, який проводиться на засадах самофінансування за кошти установ, що відряджають команди, спонсорів та частково за кошти Міністерства освіти і науки України. Оргкомітетом встановлюється внесок у певному розмірі за кожного учасника команди та керівника. До оргвнеску включені витрати на проживання, харчування, культурну програму та організаційні витрати на проведення турніру. За правилами, в Турнірі беруть участь команди, кожна з яких складається із 3-5 учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Питання VІ Всеукраїнського турніру з географії, який відбудеться у жовтні 2010 р. в м. Чернігові, надруковані у журналі “Географія та основи економіки в школі” №6 за 2010 р.

У 2010 р. було проведено зовнішнє незалежне оцінювання навчальних досягнень випускників з географії з одночасним зарахуванням його результатів як вступних випробувань до вищих навчальних закладів. Одержані результати націлюють на необхідність активізації роботи з тестовими завданнями різних видів.

Рекомендуємо районним (міським), шкільним методичним об’єднанням вчителів географії звернути особливу увагу на підготовку вчителів та учнів до роботи з тестовими завданнями різних видів, починаючи цю роботу вже з шостого класу.

Особливі труднощі під час ЗНО в учнів викликають завдання практичного спрямування, або задачі, які потребують певних розрахунків. Завдання такого типу дозволяють перевірити вміння користуватися масштабом, статистичними даними, формулами тощо; робити розрахунки, які характеризують географічні об’єкти, процеси і явища.

Враховуючи те, що задачі з географії набувають неабиякого значення, нами створено навчально-методичний посібник: Совенко В.В. Розв’язування географічних задач: Навчально-методичний посібник. – Біла Церква: КОІПОПК, 2009. – 128 с. У посібнику містяться теоретичні матеріали та практичні завдання з різних тем курсу фізичної географії та понад 200 задач із розв’язками. Представлені в посібнику задачі систематизовані за темами у відповідності до програми шкільного курсу географії.

21

Посібник має велике практичне значення, оскільки сприятиме підвищенню рівня навчання, цілеспрямованого вироблення практичних умінь і навичок.

Використання цього посібника допоможе у підготовці учнів до зовнішнього незалежного оцінювання, турнірів, олімпіад з географії та вступу до вищих учбових закладів. Посібник може бути використаний учителями, учнями, студентами.

Сьогодні вчитель має орієнтуватись у змінах соціального, культурного, природного середовища, уміти здобувати новітню інформацію, використовувати її у своїй професійній діяльності. У цьому вчителям географії допоможуть фахові видання: журнал “Географія та основи економіки в школі”, науково-методичний журнал “Географія” (видавнича група “Основа”), а також газета “Краєзнавство. Географія. Туризм”, у яких друкуються матеріали з методики викладання географії, педагогічні й наукові дослідження, матеріали з досвіду роботи вчителів, новини науки тощо.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з географії здійснюється відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 05.05.2008 р. №371. Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне та державна підсумкова атестація.

Пошуки шляхів забезпечення якості освіти неможливо здійснювати без проведення контрольних вимірів знань. А для забезпечення рівного доступу до якісної освіти необхідно, щоб вимоги цих вимірів були однаковими для всіх навчальних закладів.

Тому важливим завданням вивчення географії у 2010-2011 н. р. є цілеспрямоване формування в школярів як пізнавальної сфери, так званих інтелектуальних здібностей (аналізу, синтезу, узагальнення, проведення аналогії, висловлення суджень тощо), так й емоційної (здатність сприймати, реагувати, виділяти головне, бути готовим відстоювати свою точку зору тощо) та психомоторної (вміння спостерігати і аналізувати, діяти за інструкцією тощо).

З огляду на вищезазначене під час вивчення географії варто посилити практичну спрямованість її викладання; ширше використовувати у навчанні особистісно орієнтовані методики, спрямовані на інтелектуальний розвиток учнів за рахунок зменшення частки репродуктивної діяльності; організовуючи навчальну роботу на уроках географії, доцільно поєднувати фронтальну, групову та індивідуальну форми роботи, пропонувати учням завдання різних видів: інформаційні, інструктивні, тренувальні та перевірні, які передбачають різні способи їх виконання (письмові, усні, експериментальні, практичні, розрахункові).

Моніторинг якості географічної освітиНа виконання наказу Міністерства освіти і науки України № 97 від

10.02.2010 р. «Про проведення моніторингового дослідження якості географічної освіти» та з метою поліпшення якості географічної освіти 10

22

березня 2010 року було проведено зазначене дослідження у п’яти областях України - Дніпропетровській, Волинській, Миколаївській, Сумській та Хмельницькій. Згідно із зазначеним наказом Міністерства освіти і науки України відповідальність за об’єктивне проведення дослідження покладалась на управління освіти і науки Волинської, Дніпропетровської, Миколаївської, Сумської та Хмельницької обласних державних адміністрацій.

Програма дослідження включала наступне: вивчення роботи органів освіти та педагогічних колективів зазначених областей щодо навчально-методичного та кадрового забезпечення якості шкільної географічної освіти; вивчення наявності навчально-методичного комплексу з географії та відповідності його концепції шкільної географічної освіти; вивчення питання забезпечення базового рівня знань учнів з географії України та рівень їх підготовки до державної підсумкової атестації з географії у 2010 році; аналіз якісного складу вчителів та їх фахової підготовки; вивчення даних про забезпечення підручниками з географії; надання методичної допомоги педагогічним колективам.

У межах дослідження було проведено тестування учнів 9-х класів, а також опитування вчителів за допомогою анкет щодо організаційно-методичних засад вивчення географії.

Моніторингові дослідження в усіх 5 областях було проведено за однаковими завданнями та встановленою процедурою. Статистичну вибірку сформовано з урахуванням наявного співвідношення чисельності міського та сільського населення, кількості загальноосвітніх навчальних закладів, їх типів.

Для проведення дослідження Міністерством освіти і науки України було підготовлено пакет матеріалів, який містив:

- інструкцію для керівників загальноосвітніх навчальних закладів;-обов’язки інструктора щодо проведення моніторингового дослідження;- тестові завдання для учнів 9-х класів;- відповіді до завдань для 9-х;- бланки відповідей; - анкету для вчителя;- критерії оцінювання завдань;- форми звітів про результати виконання тестів для учнів 9-х класів;- форму для узагальненого звіту анкетування вчителів 9-х.

Для проведення дослідження було обрано тестову форму перевірки. За своїм змістом переважна більшість тестів відповідали темам, пов’язаних із загальними фізико-географічними закономірностями, питаннями характеристики населення та господарства України. За основу складання тестових завдань було взято чинні навчальні програми з географії (К.: Перун, 2005).

Тестові завдання було складено у двох варіантах, повністю рівнозначних за складністю, але різних за змістом.

23

Кожний варіант тесту для дев’ятикласників містив 25 запитань закритого типу, до 15 з яких пропонувалося по 4 варіанти відповідей з однією правильною. Крім того, у кожному варіанті було запропоновано по 5 завдань з множинним вибором правильних відповідей, три завдання на відповідність об’єктів географічним явищам та два на встановлення правильної послідовності. На виконання тестових завдань відводилося 45 хвилин.

Навчальні досягнення учнів з географії за програмою дослідження оцінювалися за середньою кількістю правильних відповідей, загальною кількістю балів, яка розраховувалася відповідно до критеріїв оцінювання.

Учні максимально могли набрати 42 бали. Для проведення моніторингового дослідження були залучені в якості

інструкторів представники органів управління освітою та інститутів післядипломної педагогічної освіти, заступники директорів або визначені наказом директора вчителі цього навчального закладу (окрім вчителя географії).

Перевірка виконання тестових завдань здійснювалася в навчальних закладах. Отримані результати узагальнювали робочі групи, визначені регіональними органами управління освітою. Узагальнені звіти надсилалися до Міністерства освіти і науки України для підготовки аналітичного звіту. В окремих загальноосвітніх навчальних закладах під час проведення моніторингу були присутні спостерігачі від Міністерства освіти і науки України, які неперевірені роботи забирали для формування контрольної вибірки.

Перевірка навчальних досягнень школярів здійснювалася на основі таких критеріїв:

- понятійного (знання фундаментальних географічних понять);- теоретичного (знання основних географічних закономірностей і

проблем);- фактичного (знання фактичного матеріалу);- практичного (знання, уміння і навички практичного характеру).Слід зазначити, що запропоновані письмові контрольні завдання для

перевірки навчальних досягнень учнів відповідали діючим шкільним програмам із географії на рівні обов’язкових результатів навчання. Зауважень щодо підбору та обсягу контрольних завдань не було.

Дослідженням було охоплено 3409 учнів із 150 навчальних закладів. Більша частина навчальних закладів розташована у сільській місцевості (діаграма 1)

24

Діаграма 1.Розподіл загальноосвітніх навчальних закладів, учні яких брали участь у дослідженні за місцем знаходження

Значну частину навчальних закладів становили заклади нового типу (діаграма 2)

Діаграма 2.Розподіл загальноосвітніх навчальних закладів, учні яких брали участь у дослідженні за типом навчальних закладів

Більшість школярів показали достатній рівень засвоєння навчального матеріалу (48,87%), 16,08% мають високий рівень знань, а 2,97% дев’ятикласників засвоїли програмовий матеріал на початковому рівні. Близько 2% учасників дослідження виконали всі завдання без помилок (діаграма4).

25

Діаграма 3. Розподіл результатів виконання завдань учнями 9-х класів відповідно до набраних ними балів (у відсотках) за рівнями навчальних досягнень (роботи перевірені представниками областей у яких проводився моніторинг).

Аналіз відповідей показав, що учні, в основному, успішно впорались із завданнями, вміють встановлювати зв’язки між географічними явищами та об’єктами. Дев’ятикласники продемонстрували майже повне засвоєння знань про особливості географічного положення України, про відтворення та національний склад населення, демографічні проблеми, типи населених пунктів, що існують в Україні та про трудові ресурси держави, виявили непогані знання про енергетичний комплекс та його значення в господарській діяльності людини. Учні на достатньому рівні вміють працювати із підручником і географічними картами, робити висновки і узагальнення. Труднощі у більшості школярів викликало запитання про галузеву структуру господарства.

Найкраще учні опанували теми «Географічне положення України», «Населення України», «Грунти» та «Природні комплекси». Найгірші показники із тем «Галузева структура господарства» та «Географія промисловості» (завдання до цих тем не виконали більше 90% учасників дослідження). Добре орієнтуються учні у запитаннях на знання загальних фізико-геоерафічних, розуміються на взаємозвязках і взаємодії, що виникають між природними компонентами. Про це свідчить високий відсоток (67,7%) правильних відповідей на такі складні запитання як «Вкажіть на негативні наслідки осушення боліт», «Вкажіть, які негативні наслідки створення великих штучних водойм», «Встановіть відповідність між природними заповідниками України та компонентами природних комплексів, що в них охороняються».

26

Практично була відсутня відповідь на запитання «Вкажіть, якій формі рельєфу відповідає Дніпровсько-Донецька западина», «Визначте основну причину розміщення підприємств кольорової металургії у Придніпров’ї», «Вкажіть які із наведених географічних об’єктів належать до тектонічних структур» та «Укажіть форму організації виробництва, що має визначення: «організація виробничих зв’язків між підприємствами для випуску певної продукції». Це традиційно важкі теми для сприймання учнями, їх розуміння залежить у першу чергу від професійної майстерності вчителя, його вміння довести складний матеріал до свідомості школярів, хоча очевидно, що на вивчення тем «Геологічна будова України», «Тектонічні структури», «Галузева структура господарства» необхідно збільшити кількість годин.

Відвідані уроки, усне опитування, результати письмових робіт та вивчення шкільної та районної документації свідчать, що зміст програмового матеріалу з географії, в основному, засвоюється.

Маємо відмінності у показниках якості знань демонструє діаграма 4-б, де перевірка робіт здійснювалася представниками Міністерства, хоча показник достатнього рівня майже збігається (47,52%).

Діаграма 4. Розподіл результатів виконання завдань учнями 9-х класів відповідно до набраних ними балів (у відсотках) за рівнями навчальних досягнень (роботи перевірені представниками МОН України).

Результати, одержані в процесі проведення письмових робіт та усного опитування учнів, зумовлені, головним чином, належним рівнем кваліфікації вчителів географії, їх старанним відношенням до роботи, добре налагодженою системою курсової перепідготовки та методичної роботи в регіонах.

27

Добре відомо, що стан шкільної освіти в цілому залежить від багатьох факторів. Одним із вирішальних є рівень фахової та методичної підготовки вчителя, його кваліфікація та відношення до навчально – виховного процесу. Формування вчителя, як творчої особистості – одне із найважливіших завдань методичних служб області – районних методичних кабінетів, інституту підвищення кваліфікації вчителів.

Вчителі постійно працюють над підвищенням свого методичного та фахового рівня, дотримуючись нормативу проходження курсової перепідготовки – кожних 5 років.

З метою виявлення методичної і фахової підготовки серед вчителів, визначення проблем з якими зустрічаються вчителі було проведено анкетування. На запитання анкети відповідь дали 147 вчителів, з яких більше 85% мають педагогічний стаж від 11 років і більше (діаграми 4 і 5), а 61% опитаних вчителів вищу кваліфікаційну категорію.

Діаграма 4 Розподіл учителів за педагогічним стажем

Діаграма 5. Розподіл учасників дослідження за кваліфікаційною категорією82,94 відсотка вчителів-учасників дослідження мають фах вчитель

географії, інші 17,06% опитаних вчителі інших фахів (історики, біологи, початківці, математики тощо).

28

Діаграма 6. Розподіл вчителів - учасників дослідження за напрямами освіти (у відсотках).Аналіз анкет вчителів показав, що всі вони систематично підвищують свій

кваліфікаційний рівень (діаграма 7) в інститутах післядипломної освіти, робота ця належно організована та відповідає сучасним досягненням педагогічної науки.

Діаграма 7. Розподіл відповідей респондентів на запитання щодо проходження протягом 2007-2009 навчального року курсів підвищення кваліфікації з методики викладання предмету «Географія»

Курси мають різну тематику, а найбільш поширеною є тема «Використання інноваційних технологій» (42% респондентів)

29

Діаграма 8. Тематика курсів підвищення кваліфікації учителів

В усіх навчальних закладах та районах працюють шкільні та районні методичні об’єднання вчителів географії, природничих дисциплін, працюють творчі групи, школа молодого вчителя тощо. У таких об’єднаннях задіяний практично кожен вчитель (діаграма 9).

Діаграма 9. Розподіл відповідей на запитання про те, у яких засіданнях методичних об’єднань брали участь респонденти протягом 2007 - 2009 років, на яких розглядалися питання вдосконалення викладання географії

Анкети також продемонстрували той факт, що географія, як і деякі інші дисципліни, потерпає від недостатньої кількості підручників, застарілих цифрових даних, особливо з економічної географії, обмеженої кількості додаткової літератури. Все це значно ускладнює викладання курсу, обмежує творчу діяльність учнів, особливо в сільській місцевості. Тому головним висновком більшості вчителів була пропозиція про повернення до начальних планів предмета «Географія рідного краю», оскільки викладання цього курсу на краєзнавчій основі – дійовий шлях розвитку в учнів творчого мислення і практичних навичок.

30

Вчителі творчо використовують великі виховні можливості географії, надаючи значну увагу формуванню цілісної екологічної культури школярів, їх гармонійним відносинам з природою, вивченню природи рідного краю.

На уроках географії України більшість вчителів поглиблюють знання учнів про історичне минуле своєї держави, народні традиції і звичаї, розкривають особливості формування українського етносу та становлення української нації. Зросла роль безпосереднього ознайомлення учнів з природними явищами, природно – територіальними комплексами, розміщеними навколо свого населеного пункту та своєї школи.

Вчителі добре обізнані із навчальними програмами з географії, із листами Міністерства освіти і науки України про викладання географії, про проведення літньої практики та державної підсумкової атестації, критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів, іншими офіційними документами.

На запитання щодо рівня підручників із географії України більшість вчителів у відмітили, що підручники, в основному відповідають програмі, принципам науковості, систематичності, послідовності і логічності викладення матеріалу. Основними їх недоліками вчителі вважають невідповідність віковим особливостям учнів, а також те, що матеріал викладено складною мовою; підручники перенасичені термінами та поняттями, містять застарілі статистичні дані. Їх використання для самостійної роботи вдома учнями майже неможливе через надмірне перевантаження тексту.

На запитання про відповідність змісту підручника віковим особливостям та пізнавальним інтересам учнів відповіді вчителів розподілилися таким чином: повністю відповідає – 28,7%; частково відповідає – 31,3%; не відповідає – 40%.

На думку вчителів повністю самостійно можуть засвоїти матеріал підручника близько 30% учнів, частково - 35%, не можуть – 35%, більшість учнів не можуть засвоїти більшість термінів і понять, викладених у підручнику.

На запитання анкети “Яким би ви хотіли бачити підручник із “Географії України” учні відповіли:

- збільшити кількість цікавого матеріалу – 87,2%;- збільшити кількість ілюстрацій – 76,3%;- збільшити кількість цікавих завдань різного рівня – 45,3%;- ввести словник понять і термінів у ті підручники, де його немає –

33,6%;- спростити мову викладення навчального матеріалу –43,5%;- вилучити складні терміни і поняття – 47%.

На думку вчителів, при доопрацюванні змісту підручників із географії необхідно:

- в кінці кожної теми ввести завдання для тематичного обліку навчальних досягнень школярів;

- диференціювати завдання у відповідності із 12-бальною системою оцінювання навчальних досягнень;

31

- удосконалити мову викладення фактичного матеріалу;- доповнити цікавим матеріалом;- посилити практичну спрямованість змісту;- вилучити окремі теми.

З метою поліпшення стану викладання географії України та підвищення рівня навчальних досягнень школярів з предмету рекомендується:

- посилення практичної спрямованості у викладанні географії, удосконалення роботи по формуванню практичних умінь та навичок, визначених державною програмою;

- роботу методичних об’єднань із географії спрямувати на вирішення питань підвищення ефективності уроку та організацію позакласної роботи;

- організувати серію семінарів щодо ведення шкільної документації та вирішення питання щодо підходів до тематичного обліку знань;

- впорядкувати систему розподілу шкільних підручників та навчальних посібників, доукомплектувати класи підручниками яких не вистачає;

- сприяти зміцненню та розвитку навчально-методичного комплексу, матеріально-технічної бази кабінетів географії відповідно до вимог діючих програм з географії;

- провести семінар з керівниками загальноосвітніх навчальних закладів з питань внутрішкільного контролю та вимог до оцінки навчальних досягнень школярів з географії;

Серед головних пропозицій щодо підвищення рівня якості викладання предмета Географія України.1. Повернути обов’язкове викладання курсу «Географія рідного краю».2. Збільшити кількість годин до 2 на тиждень.3. Покращити матеріально-технічне забезпечення географічних кабінетів та забезпечити їх мультимедійне обладнання.4. Посилити картографічну складову програм та виділити години для занять на місцевості.5. Активізувати розроблення інтерактивних наочних посібників, забезпечити їх державне фінансування та доставку до ЗНЗ.5. Подавати оновлені статистичні дані через фахові видання та розміщувати методичні матеріали в мережі Інтернет. 6. Збільшити у підручниках кількість структурно-логічних схем, тестових завдань різних рівнів.7. Щорічний випуск інформаційного збірника (додатка до підручників).8. Забезпечення обладнанням географічних майданчиків на державному рівні.

Висновки за результатами дослідженняДослідження якості географічної освіти в учнів 9-х класів проведено

відповідно до поставленої мети.Зібрано фактичний матеріал, необхідний для коригування змісту програм

та підручників з географії; внесення змін до організації навчального процесу в

32

загальноосвітніх навчальних закладах; поліпшення якості підготовки та підвищення кваліфікації вчителів.

Результати моніторингового дослідження дають підстави зробити такі висновки:

1. Учні 9-х класів мають в основному середній та достатній рівень сформованості якості географічних знань (відповідно 48,87 та 32,05 відсотка).

2. Успішними виявилися результати виконання школярами завдань, пов’язаних з географічним положенням України, (у середньому 70 відсотків правильних відповідей), географією населення (76 відсотків), відомостями про застосування людьми географічних знань (50 відсотків) тощо.

Водночас, результати дослідження виявили певні прогалини у знаннях та уміннях учнів, зокрема:

1.Складними для розуміння учнів 9-х класів виявилися основоположні питання фізичної географії як то клімат, рельєф, геологічна будова ( від 23 до 40 відсотків правильних відповідей).

2. Порівняно низьким виявився рівень виконання завдань, які потребували від учнів практичних знань і навичок, зокрема пов’язаних з спостереженнями (трохи більше 45 відсотків правильних відповідей). Слабо розуміють учні й причинно-наслідкові зв’язки між факторами і явищами, що спостерігаються в географічній оболонці (36,7 відсотка).

3. Учні успішно відповідали на запитання репродуктивного характеру, але складними для них були запитання, що потребували аналізу географічних явищ та процесів.

Результати опитування вчителів свідчить про те, що на курсах підвищення кваліфікації приділяється недостатня увага розгляду питань пов’язаних із сучасним станом географічної науки. Серед труднощів щодо поліпшення якості географічної освіти вчителі називають слабке матеріально-технічне та навчально-методичне забезпечення.

З метою поліпшення якості географічної освіти вважаємо за необхідне:1. Вчителям, керівникам загальноосвітніх навчальних закладів звернути

увагу на необхідність урізноманітнення методів навчальної діяльності на уроках географії щодо формування в учнів уміння спостерігати за явищами природи. Зосередити увагу на практичній спрямованості вивчення географічних явищ, з якими людина зустрічається у повсякденному житті (хмарність неба, напрям і сила вітру, зміна дня і ночі, тривалість доби, зміна пір року тощо); на розуміння причинно-наслідкових зв’язків між факторами і явищами, що спостерігаються в навколишньому середовищі; на обґрунтування важливих світоглядних питань.

2. Органам управління освітою посилити контроль за формуванням педагогічних кадрів для вивчення географії.

3. Ректорам вищих педагогічних навчальних закладів та інститутів післядипломної педагогічної освіти поліпшити якість підготовки та підвищення кваліфікації вчителів, використовуючи сучасні технології організації навчального процесу; організувати навчальні семінари з питань формування в учнів інтересу до вивчення географії.

33

4. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти, Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України організувати роботу творчого колективу з удосконалення навчально-методичного забезпечення з географії.

34