#3�4’2009 LIVING UKRAINE · ECOLOGICAL JOURNAL

Жива УкраїнаЖива Україна

Карпатський регіон є природною спад�щиною визначної краси та екосистем�ної цінності, центром біорізноманіття,

головним водозбором великих річок, при�тулком для багатьох видів рослин і тварин, якізнаходяться під загрозою зникнення, та най�більшою у Європі територією з незайманимипралісами. Карпатські гори — невимовноїкраси, вони мають м'які обриси, звичайнобез скель, але подекуди трапляються стрімкіурвища і мальовничі кам’яні розсипи.Карпати — «Зелене серце Європи».

Карпатський регіон важливий для збере�ження біорізноманіття не лише Європи, але йусієї планети. Важко переоцінити екосистем�не значення Карпатських гір, які формуютьсвоєрідний «екокоридор» і сприяють, такимчином, транскордонній міграції рослин,тварин та птахів, а також збереженнюгенетичного різноманіття. Лісові екосистемиКарпат мають надзвичайно велике значеннязавдяки своїм природозахисним, водорегу�люючим, господарським та соціальнимфункціям.

Інтенсивне використання природнихресурсів, особливо протягом останніх сто�літь, значно послабило здатність біорізно�

маніття планети до самовідновлення. Нега�тивні процеси втрати біорізноманіття вра�зили і Карпатський регіон, де інтенсивне ітривале ведення сільського, лісового тамисливського господарства порушило еко�логічну стабільність. У той же час УкраїнськіКарпати залишаються чи не єдиною в Європітериторією, де ще збереглися реліктові ліси,унікальні представники флори і фауни.

Виконання основних завдань проекту,присвяченого створенню перших реальнихекокоридорів у Карпатах — це спробапоєднання традиційних способів господарю�вання та управління заповідними територія�ми з інноваційними, більш ефективнимимеханізмами збереження біорізноманіття натериторіях експлуатаційного призначення,використання лісових ресурсів у спосіб, якийдозволяє зберегти і відновити рідкісні тазникаючі види флори і фауни унікальної засвоїм екологічним значенням територіїУкраїнських Карпат. Це дозволить започатку�вати впровадження гарних намірів вконкретні справи. Успіхів всім нам!

Іван Заєць, Юрій Костенко

INDEXЕКОПОЛІТИКА

КАРПАТИ — ЗЕЛЕНЕ СЕРЦЕ ЄВРОПИРОЗБУДОВА НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОМЕРЕЖІ

Е К О Л О Г І Ч Н И Й Ж У Р Н А Л

The Pan�European Ecological Network (PEEN)is one of the most important implementationtools to cope with the fragmentation of

European landscapes. PEEN aims to link the differ�ent protected areas and ecological networks inEurope with the goal of ensuring adequate conser�vation of Europe's key ecosystems, habitats,species and landscapes. PEEN is an international�ly agreed approach, built upon the ecological net�work concept. Fifty�four European countriesagreed in 1995 to establish within 20 years thePan�European Ecological Network, during aMinisterial Conference in Bulgaria. A MinisterialStatement on PEEN was later prepared as annex tothe Kyiv Biodiversity Resolution in 2003 stating thatby 2008, all core areas of the Pan�EuropeanEcological Network will be adequately conservedand the Pan�European Ecological Network will giveguidance to all major national, regional and inter�national land use and planning policies as well as tothe operations of relevant economic and financialsectors.

Floris Deodatus

ГОРА ШПИЦІ НА ЧОРНОГіРСЬКОМУ МАСИВІ КАРПАТ.

ФОТО Ю. МАСІКЕВИЧА

Продовження на с. 2

Видається з 1997 р.

ТРАНСКОРДОННИЙ ЕКОЛОГІЧНИЙ ЗВЯЗОК

В УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТАХ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .2TRANS�BOUNDARY ECOLOGICAL CONNECTIVITY INTHE UKRAINIAN CARPATHIANSЧИ ХОДИТИМУТЬ ЗВІРІ КАРПАТАМИ? . . . . . . . . . ..4WILL WILD ANIMALS GO OVER THE CARPATHIANS?ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЕКОМЕРЕЖІ

БУКОВИНИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .6PROSPECTS OF THE ECONET DEVELOPMENT OFBUKOVYNAРЕАЛІЗАЦІЯ ТРАНСКОРДОННОГО ЕКОЛОГІЧ�

НОГО ЗВ’ЯЗКУ В УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТАХ . . .7REALISING TRANS�BOUNDARY ECOLOGICAL CON�NECTIVITY IN THE UKRAINIAN CARPATHIANSРОЗБУДОВА ЕКОМЕРЕЖІ НА ЛЬВІВЩИНІ . . . . . . .8DEVELOPMENT OF THE ECONET AT LVIV REGIONРОБОЧА ЗУСТРІЧ ЩОДО СТВОРЕННЯ

У ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ТРАНСКОРДОННОГО

ЕКОКОРИДОРУ ДЛЯ МІГРАЦІЇ ДИКИХ ТВАРИН .10WORKING MEETING CONCERNING THE TRANS�BOUNDARY ECOCORRIDOR FOR MIGRATION OF WILDANIMALS IN TURKIV DISTRICT OF LVIV REGIONМЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РОЗРОБЛЕН�

НЯ СХЕМИ ЕКОКОРИДОРІВ . . . . . . . . . . . . . . . . . . .12METHODICAL RECOMMENDATIONS AS FOR DEVELOP�MENT OF ECOCORRIDOR SCHEME ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ

РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОМЕРЕЖІ . . . . . . . . . . . . . . . . . . .15LAW MAINTENANCE OF THE REGIONAL ECONET FORMATION ЗУБРИ ЯК КЛЮЧОВИЙ ВИД ДЛЯ

ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОСИСТЕМ В КАРПАТАХ . . . . . .17THE BISON AS FLAGSHIP SPECIES FOR ECOSYSTEMRESTORATION IN THE CARPATHIANSОХОРОНА ТА СТАЛИЙ РОЗВИТОК КАРПАТ

В МІЖНАЦІОНАЛЬНИХ РАМКАХ . . . . . . . . . . . . . . .18PROTECTION AND SUSTAINABLE DEVELOPMENT OFTHE CARPATHIANS WITHIN THE INTERNATIONALFRAMEWORKЗАЛУЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ НУО ДО РОЗБУДОВИ

РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОМЕРЕЖІ . . . . . . . . . . . . . . . . . . .19ATTRACTION OF ECOLOGICAL NGO OF BUKOVYNA TODEVELOPMENT OF THE REGIONAL ECONETЛИСТ З РЕГІОНУ. ЕКОКОРИДОР — ЦЕ НАГАЛЬНА

НЕОБХІДНІСТЬ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .20A LETTER FROM A REGION. ECOCORRIDOR IS A GREATNECESSITY.

2 Ж И В А У К Р А Ї Н А 0 3 � 0 4 ’ 2 0 0 9

РОЛЬ ЕКОКОРИДОРІВ УЗБЕРЕЖЕННІ БІОРІЗНОМАНІТТЯ

Багатоманітність — одна з фундамен�тальних рис всього сущого на Землі.Вона охоплює як розмаїття біотичних

видів, природних ландшафтів, так і різнома�ніття духовних та культурних цінностей,народних традицій. Проте, характерним длялюдей є філософія антропоцентризму, якийставить людину над усіма живими істотами. Утой же час, згідно з принципом біоцентричноїрівності, всі живі істоти мають однакові правана життя. І якщо якийсь біотичний вид зникає,то вже ніякий економічний прогрес не зможеповернути втрачене. Тому людина маєнавчитися господарювати так, щоб«червонокнижні» види рослин і тварин та«зеленокнижні» угруповання не зникалибезслідно, бо з цим пов"язане власнеіснування на планеті людини як виду.

На сьогоднішній день основним чинни�ком, що спричиняє зменшення чисельностіпопуляцій багатьох видів організмів, є госпо�дарська діяльність людини, яка, зокрема,зумовлює фрагментування біогеоценотич�ного покриву. Особини певних видів повиннімати контакт одна з одною для забезпеченнязбереження та розвитку виду. Нині міжприродними зонами існують перешкоди увигляді різних інженерних споруд, автомо�більних магістралей, залізничних шляхів,тощо. Усе це унеможливлює міграцію тваринта спричиняє розділення більших популяційна менші. Просторове розмежування групзменшує їхні шанси на виживання уантропогенно�зміненому довкіллі, а відсут�ність можливості обміну генами під часрозмноження може призвести дуже швидкодо вимирання популяцій і певних видів,деградації біогеоценозів. Виходом з даноїситуації є створення екокоридорів, у томучислі транскордонних, для забезпеченняпанміксії. Екокоридори — це просторові,витягнутої конфігурації, структури, що зв'я�зують між собою природні ядра і включаютьіснуюче біорізноманіття та їх біотопи.Головною їх функцією є забезпечення іпідтримка процесів розмноження та обмінугенофондом, міграції та поширення видів насуміжні території, переживання тваринаминесприятливих умов та інше. Базовимикритеріями відбору сполучних територій(екокоридорів) є природність меж, достат�ність широти й протяжності для забезпеченняміграції видів, їх розмноження, перехову�вання. Тому Карпати — це дійсно вдале місцедля створення таких структур. Багато рідкіс�них і зникаючих видів тварин може існуватитільки завдяки збереженню таких міграційних«екокоридорів». Це стосується, насамперед,зубра, бурого ведмедя, рисі і дикого кота.Саме тому був створений проект, метаякого — розвиток екомережі Карпат. Проектвключає елементи створення транскордон�них екокоридорів, які з'єднують, відповідно,НПП «Сколівські Бескиди» та «Вижницький»НПП з природоохоронними об’єктами Польщіта Румунії на кордоні з Україною.

Всі умови для проживання великихтварин у нас, в Українських Карпатах, є. Щобзмінити ситуацію на краще, щоб забезпечитиохорону і збереження біорізноманіття йнадалі, слід шукати можливості. Почнемо жце робити?!

Ігор Іваненко, Наталія Савчук, Наталія Фишко

ЯК ЗАХИСТИТИ УНІКАЛЬНІГІРСЬКІ СИСТЕМИ ВІД

ВИСНАЖЕННЯ?

Українські Карпати на екологічному фоніінших природно�географічних регіонівУкраїни вважаються відносно найбільш

збереженими від впливу антропогеннихчинників. Але в останні 20—30 років і в цьомурегіоні відбулися корінні зміни ландшафтів.Сучасний стан природного довкілляКарпатського регіону склався в значній мірі врезультаті господарської діяльності людини.Сьогодні антропогенний тиск у регіонідосягнув критичної межі, і, в результатізнеліснення, браконьєрства, забруднення,розвитку сільського господарства, туризму,розширення транспортної мережі та іншихнегативних впливів діяльності людини,постала серйозна загроза порушенняприродності та унікальності Карпатських гір ірозбалансування всієї гірської екосистеми.

Весь регіон Карпатських гір за фізико�географічними, геоморфологічними, гідро�логічними та екологічними характеристикамиявляє собою єдину природну систему, станмережі водних артерій якої істотно залежитьвід стану рослинного покриву — переважнолісів, що вкривають площі водозборів. Слідвраховувати також те, що більшість територій(понад 90%) в горах — це схили. Інтенсивневикористання гірських угідь призводить доерозії ґрунтів. Ерозія ґрунтів і селеві потокивнаслідок повеней є одними з багатьохпричин для започаткування кроків, щостосуються нагальних дій щодо невиснаж�ності природокористування і запобіганнянегативним впливам експлуатації гірськихрайонів. Завдяки зусиллям карпатських країнй, насамперед, багатьох міжнароднихорганізацій, у тому числі ООН, ГлобальноїЕкологічної Фундації та Ради Європи, заостаннє десятиріччя зроблено великийпоступ щодо вирішення довкільних проблемКарпатських гір. Між окремими карпатськимикраїнами було укладено ряд міжнароднихрегіональних угод, спеціально присвячених

проблемам стану та розвитку Карпат, якісприяли комплексній міжнародній коопера�ції. Важливим кроком у захисті Карпат вУкраїні стало прийняття Закону про мора�торій на суцільні рубки ялицево�буковихгірських лісів (10. 02. 2000 р.), поштовхом дляприйняття якого були страшні повені на�прикінці минулого століття. Закон ставпочатковою віхою на шляху до збалансо�ваного використання природних ресурсівКарпат. Ще одним із кроків до екологічнозбалансованого розвитку Карпатськогорегіону став проект IUCN, Національногоекоцентру України та Мінприроди України«Підтримка розвитку національної екомережіУкраїни у рамках формування Всеєвропей�ської екологічної мережі. Задум та втілення упілотній зоні» (2004�2005 рр.). Проект булоспрямовано на довгостроковий захистбіорізноманіття в Україні шляхом врахуванняпроблем збереження біо� та ландшафтногорізноманіття при розробленні економічноїполітики, а також шляхом створення частиниНаціональної екомережі, яка в перспективістане частиною Всеєвропейської екомережі.Наступним кроком стало ініціювання (2001),підписання (2003) і ратифікація (2004—2006)Рамкової Карпатської конвенції та доку�ментів, спрямованих на її розвиток(протоколи) і впровадження ("Стратегія"…,2007). На днях Верховна Рада Україниратифікувала Протокол про збереженнябіорізноманіття до Карпатської конвенції.

Григорій Парчук, Сергій Матвєєв, Ярослав Мовчан, Леонід Проценко,

Відомості про авторів (Ред.)

Іван Заєць, Голова підкомітету ВР України, Міністр довкілля (2000—2001), учасник СамітуДунай�Карпатського регіону, співініціатор Карпатської конвенції (Бухарест, 2001),

Юрій Костенко, народний депутат України, співавтор Закону України «Про мораторій напроведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево�букових лісах Карпатськогорегіону», Міністр довкілля (1993—1998), підписант від імені України Всеєвропейської стратегіїзбереження біотичного та ландшафтного різноманіття (Софія, 1995).

Ігор Іваненко, представник України в міжнародній робочій групі з розробленняКарпатської конвенції (2001—2003) та Протоколу про збереження біорізноманіття до неї(2004—2007), указів Президента про створення об"єктів ПЗФ,

Наталія Савчук, волонтер часопису «Жива Україна», Наталія Фишко, учасник розроблення Стратегії впровадження Карпатської конвенції в

Україні (2006—2007). Григорій Парчук, співавтор Загальнодержавної програми формування національної

екомережі України та нормативно�правових документів у сфері збереження біорозмаїття тазаповідної справи, указів Президента про створення об"єктів ПЗФ,

Сергій Матвєєв, учасник створення більшості об"єктів ПЗФ національного рівня в 1994�2009 рр, один з авторів проекту Зведеної схеми формування національної екомережі України,

Ярослав Мовчан, співініціатор Карпатської конвенції (Бухарест, 2001),Леонід Проценко, координатор впровадження проектів ГЕФ щодо збереження

біорізноманіття в Карпатах (1993—1998) та дельті Дунаю (1994—1999), розвиткуспроможності щодо збереження біорізноманіття (2002—2004), Ради Європи щодоСмарагдової мережі в Україні (2009—2011).

THE CARPATHIANS IS THE GREEN HEART OF EUROPE

The Carpathian1 Region is important for biodi�versity conservation not only of Europe but allthe Earth. Multidiversity is one of fun�

damental features of all being on the Earth.It covers both variety of biological land�scapes and diversity of spiritual and cultur�al values, people traditions. Thanks toefforts of the Carpathian countries and,first of all, of many international organiza�tions for the last ten�years there has beenconsiderable advancement as for decisionof the environmental problems of theCarpathian Mountains.

Гірські екосистеми відіграють не лише роль резерватівприродних ресурсів, а й виконують

важливі соціально4екологічні функції в державі.

3L I V I N G U K R A I N E 0 3 � 0 4 ’ 2 0 0 9

Жива Україна

Засновники:

УкрЮНЕПКОМ, редакція «Жива Україна"Почесний голова Ради

Юрій Шеляг�СосонкоГоловний редектор

Ярослав МовчанЗаступник головного редактора

Дмитро ДубинаРедакційна рада:

Тетяна Андрієнко, Алла Безусько, Микола Білоконь,Олександр Богачов,Юлія Бондаренко, Олександр Бонь, Михайло Борисюк ,

Людмила Вакаренко, Любов Гальперіна, Василь Гелюта, Анатолій Генов, Анатолій Гриценко,

Яків Дідух, Ірина Дудка, Ігор Ємельянов, Іван Заєць,Олександр Запорожець, Юліан Злобін, Ігор Іваненко,

Володимир Ісаєнко, Віктор Карамушка, Юрій Колмаз, Ганна Коломієць, Тетяна Кондакова,

Лідія Корбут, Ольга Крижанівська, Вероніка Маковій,Юрій Масікевич, Сергій Матвєєв, Наталія Мовчан,

Сергій Мосякін, В'ячеслав Олещенко,Сергій Попович, Леонід Проценко,

Володимир Радченко, Ірена Рудіна, Володимир Солодкий, Христя Соневицька,

Микола Стеценко, Оксана Тарасова, Анатолій Травлєєв, Наталія Фишко, Тетяна Черевченко, Юрій Чорнобай,

Сергій Шидловський Редакція:

Відповідальний редактор

Антоніна ОлешкоЛітературний редактор

Світлана ЄзерницькаРедактор англомовного блоку

Наталія ЧупрінаВерстка Павло Москаленко

Адреса: 252004 Україна, м.Київ, вул.Терещенківська 2

Тел.: +38 (044) 234�8334, т/факс: 235�7062Електронна пошта: zhyva@i.ua

Відповідальність за достовірність та зміст інформації несе автор публікації.

Посилання на «Живу Україну» обов’язкове.Цей випуск видано в рамках проекту «Реалізація

транскордонного екологічного зв'язку вУкраїнських Карпатах».

Організаційна підтримка Олега Кохана.

Номер державної реєстрації: КВ�3160 від 07.04.98 © «Жива Україна» 2004

е к о л о г і ч н и й ж у р н а л

№3�4(118�119 '2009

Воснову нашого проекту лягли ідеї,розроблені в середині 2008 р.Розпочався проект наприкінці

2008 р. Співробітництво між Міністер�ством охорони навколишнього природ�ного середовища України і Міністерст�вом сільського господарства, природи таякості продуктів Нідерландів сприяєцьому проекту.

Мотивується проект створеннямВсеєвропейської екомережі, частиноюякої є запропонований екокоридор.Ідея — з'єднати природоохороннітериторії в Європі для можливостімігрування тварин між ними. Цесприятиме забезпеченню кормової бази ізапобігатиме інбридингу. Важливим єстворення таких коридорів міжприродоохоронними територіями різнихкраїн, особливо актуальним є створеннятаких «зв'язків» між маленькимитериторіями, що охороняються (protectedareas, в Україні — об’єкти ПЗФ).

Початок створення Всеєвропейськоїекомережі покладено у 1995 р. на ІІІ кон�ференції міністрів охорони навколиш�нього природного середовища країнЄвропи. У 2003 р. на конференції в Києвібула прийнята резолюція про збережен�ня біорізноманіття, поставлений наголосна необхідності розвитку екомережі.

Нідерланди підтримують європей�ську ініціативу створення загальної еко�мережі. В рамках своєї міжнародної полі�тики Нідерланди підтримують проекти,орієнтовані на збереження біорізно�маніття, виділяють на це великі кошти.Зокрема, це стосується проектів щодорозробки екомережі і в інших країнах,зокрема Україні. Крім того, між нашимикраїнами підписаний Меморандум пропорозуміння і робоча програма, в рамкахякої вирішуються питання фінансуванняекопроектів.

Загальна модель екомережі скла�дається з 4 елементів: ядра (заповідники,інші великі території, що охороняються),коридори (з'єднувальні ділянки), буфер�ні зони (з певними обмеженнями щодо

використання) та відновлювальні зони.Конкретні завдання охорони шляхів пе�ресування окремих тварин через авто�стради вирішуються шляхом побудовиспеціальних тунелів під полотном доро�ги та мостів — перехідних смуг черездороги.

Наше завдання — розробити макси�мально практичні кроки в напрямкустворення екокоридору в рамкахіснуючого законодавства, враховуючиполітичну ситуацію в країні, а такожіснуюче землекористування.

Послідовно були здійснені таки ета�пи: з'ясовано, для яких ключових тваринмають бути створені умови для міграції;виявлено традиційні шляхи їх пересу�вання; створено комп'ютерну моделькоридорів; з'ясовано, які перепониможуть бути для цих коридорів уприроді, з врахуванням чого нанесено накарту схему коридору. Наступниметапом є практична реалізація проекту.

Етапи роботи над проектом включа�ють і обговорення з зацікавленими осо�бами, що відбулися на робочих зустрічахв травні 2009 року, де розглядалися такіпитання: що таке екокоридор і як вінпрацює, конкретний «коридор» і йогомежі, розроблення заходів управлінняекокоридором.

Ми вибрали два регіони, де важливестворення цих екокоридорів. Розгляну�ли можливості, які реально існують.Говорячи про майбутнє, відвідавши тери�торії, де повинні проходити екокоридо�ри, головним є те, що вже створені всіумови для їх утворення. На зустрічах явислухав всі рекомендації, які булизмістовними і доречними, тому маюнадію на тісну співпрацю. Потрібнопроводити зміни в законодавстві, внестипропозиції для того, щоб екокоридорифункціонували і процвітали. Протягомобговорення були запропоновані різнізаходи щодо формування екокоридорів,які необхідно врахувати під часвиконання цього проекту.

МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ

ТРАНСКОРДОННИЙ ЕКОЛОГІЧНИЙ ЗВ’ЯЗОК

В УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТАХ

Задачі проекту, його передумови та міжнароднийконтекст

Флоріс Деодатус, координатор проекту

ABOUT PROJECT

Since early 2008, the project «Realising trans�boundary ecological connectivity in the UkrainianCarpathians» aims to plan and establish corridors connecting Skolivski Beskydy NP andVyzhnytski NP with protected areas in Poland and Romania. The experiences of this pilot proj�

ect will help the Ministry of Environmental Protection of Ukraine to develop technical planning tools,policies and legislation to be applied at all levels for the development of the Ukraine EcologicalNetwork as well as across the border in for example other Carpathian regions. The project is basedon a partnership of the Ukraine Ministry of Environmental Protection, the Skolivs'ki Beskydy NationalPark in Ukraine, the Vyzhnyts'kyi National Park in Ukraine, the University of Lviv, the Dutch Service forLand and Water Management (DLG), the Large Herbivore Foundation (LHF), the Institute of Ecologyof the Carpathians (IEC), the Vanatori Neamt National Park (Romania) and Stacja Badawcza FaunyKarpat (Poland). The project is managed by a core team of Altenburg & Wymenga EcologicalConsultants (The Netherlands) and InterEcocentre.

Проект «Реалізація транскордонного

екологічного зв'язку в Українських

Карпатах» фінансується Урядом

Нідерландів і впроваджується на замов6

лення Мінприроди України неурядовою

організацією Інтерекоцентр (Київ) та

співробітниками національних парків

«Сколівські Бескиди» і «Вижницького»

(Україна), «Ванаторі Неамт» (Румунія) і Дослідної станції фауни Карпат

(Польща) із залученням українськихі нідерландських спеціалістів;

за координацію і впровадженняпроекту відповідає фірма «Altenburg &

Wymenga Ecological onsultants»(Нідерланди, www.altwym.nl).

Проект є надзвичайно важливим усфері збалансованого використання,

збереження та відтвореннябіорізноманіття як в Україні у цілому,так і в гірських районах. Мова йде про

формування перших місцевих ірегіональних екокоридорів. Успіх їхформування багато в чому визначить

темпи і особливості формуваннянаціональної екомережі, а також стан

природи України.

4 Ж И В А У К Р А Ї Н А 0 3 � 0 4 ’ 2 0 0 9

Уявити Українські Карпати без своєїпривабливої окраси — диких тварин —оленів, зубрів, ведмедів, рисі, диких

кабанів та іншої живності простонеможливо. Проте, порівнюючи нашустатистику з даними інших суміжних країн,справа здається невтішною. Якщо всусідній Румунії кількість ведмедівстановить понад 4300 особин і зубрівпонад 500 голів, а в Словаччині відповіднобіля 1000 та понад 200, то в наших горах занайоптимістичнішими оцінками кількістьклишоногих ледь дотягує до сотні, апоголів'я зубрів з майже 200 на початку90�х років скоротилось до декількохдесятків. Слід нагадати, що ведмеді, зубрита рисі знаходяться під міжнароднимзахистом в рамках Бернської конвенції,Директиви Європейського Союзу щодоохорони середовищ існування, Європей�ської Червоної книги та Червоної книгиУкраїни.

Карпати взагалі є доволі освоєнимрегіоном Європи, і так званих незайманихгосподарською діяльністю «диких» місць —

середовищ проживання тварин практично нелишилось. До того ж осередки існуванняфрагментовані численними поселеннями,шляхами сполучення, промисловимиспорудами, а кількість тварин у популяціяхкритична з огляду на негативні наслідкиінбридингу і подальшого вимирання. В цих

складних для тварин умовах найкращимшансом є відновлення природних екосис�темних зв'язків між відокремленими попу�ляціями, формування так званих екологічнихкоридорів для вільної міграції тварин. Чиможливо це здійснити в Україні? В нашійдержаві започаткована загальнодержавнаПрограма формування національної еко�мережі на 2000—2015 роки, розроблена їїметодологічна та методична база; прово�дяться роботи з розширення національногоприродного парку «Вижницький» (НППВ),який раніш уклав договір про співпрацю впитаннях охорони зубрів з національнимпарком «Ванаторі�Нямц» в Румунії.

Концептуальною метою нового проекту єстворення в натурі власне першого в Україніекокоридору для міграції великих ссавців зПольщі до Румунії і навпаки, передусімпопередньо визначених контрольних видів —зубрів, ведмедів, рисі, дикого кота. На тереніБуковини завданням є наукове обґрунту�вання і прокладання екокоридору відвеликого екологічного ядра — територіїНППВ — до румунського кордону дляподальшого з'єднання з іншим ядром —національним парком «Ванаторі Нямц».Координатором цього проекту міжнародногозначення є відомий голландський екологФлоріс Деодатус, який має досвід анало�

ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ

ЧИ ХОДИТИМУТЬ ЗВІРІ КАРПАТАМИ?Віталій Коржик, канд. геогр. наук, президент Буковинського товариства природодослідників, експерт;

Микола Білоконь, начальник відділу біоресурсів, заповідних об'єктів та формування екомережі Держуправління охоронинавколишнього природного середовища в Чернівецькій області

Рись (фото С. Гладкевича)

ОЛЕНЬ БЛАГОРОДНИЙ

Буковинський екокоридордля міграції великих ссавців

Територія Долішньошепітської, Банилів�Підгірновської сільрад, Красноїльської селищної ради

фот

о: im

ages

.goo

gle.

com

.ua

5L I V I N G U K R A I N E 0 3 � 0 4 ’ 2 0 0 9

гічної діяльності на багатьох континентахсвіту. До реалізації проекту були задіянічернівецькі, львівські та київські фахівці.

Іншим завданням є відпрацювання мето�дики і механізму створення такого еко�коридору в конкретних природних тасоціально�економічних умовах регіону. Цедуже складна системна проблема, яка маєвирішуватись неодмінно в контексті завданьзбалансованого (невірно — сталого. Авт.),або екоеволюційного розвитку соціоприрод�ної цілісності, якою слід називати сучаснесередовище життєдіяльності людини разом знею. Тому процес створення екокоридору вУкраїнських Карпатах в разі успішної реалі�зації може бути модельним для розвиткуекомережі в інших регіонах держави.

Методологічні та методичні засадиформування екокоридору будуються навідповідності і узгодженості з основнимизавданнями Карпатської Конвенції, кон�кретно — із раніш розробленою Схемоюформування макроекомережі Буковини танеодмінно — з неухильним дотриманнямвимог збалансованого розвитку. Як і вмедицині, тут дієвим є основний принцип: ненашкоди і не зруйнуй.

Буковинський екокоридор будувався назасадах біоцентрично�сітьової ландшафтно�територіальної структури як найоптимальні�шої для потреб забезпечення міграції вели�ких ссавців. На підставі ГІС�технології булипроаналізовані ландшафтна структура, ха�рактер рослинного покриву і структури угідь,змодельовані мапи ландшафтної ситуації взонах проектування екокоридорів. Надалі,виходячи з десятка екологічних параметрівжиттєдіяльності кожного з контрольних видівльвівським зоологом Андрієм�ТарасомБаштою обирались сприятливі напрямки іконфігурації цих коридорів.

Важливим є розуміння причин і оцінкаміграційних здатностей кожного з видів, аджетварини керуються своїми інстинктами, по�требами та розумінням власного виживання,а не людськими настановами. Які основніпричини міграції? По�перше, це сезонніміграції в пошуках їжі і найкращих мікро�кліматичних умов. Влітку зубри здатні підні�матися на середньогірські полонини, а взим�ку так чи інакше вимушені спускатись у по�низзя ближче до людських осель. Ведмедівлітку харчуються ягодами та іншими плода�ми, а восени мігрують вслід за молодимикабанами до букових лісів. Іншим чинником єперевищення оптимальної чисельності тва�рин і витіснення слабших особин сильнішимиза межі власної території. Суттєвим єпогіршення умов місцеіснування та зростан�ня чинників турбування і тривоги.

Що заважає міграції? Напевне, пере�шкода з боку своїх соплемінників потваринному світу, адже кожен з ниходноосібно чи у стаді має власну територію,яку звик захищати від зазіхань сусідів.Відлякують собаки, надто біля поселень, шумта рух транспорту, механізмів. Не кожна злісових тварин відважиться перетнути широкібезлісі смуги заселених та аграрно освоєнихрічкових долин. Якщо для ведмедя, рисі,кабана чи дикого кота численні дерев'яні тадротяні огорожі не є суттєвою перепоною, то

для зубрів це є достатній привід дляроздумів, надто на лінії державного кордону.Тому чинник огорож став одним з основнихпри визначенні напрямків і розробціпропозицій по менеджменту екокоридорів.

На підставі видових коридорів буввизначений один спільний, довжиною майже40 км, що простягнувся від НППВ у південно�східному напрямку по середньогірськихпасмах. Наступним кроком стала перевірка іуточнення його меж у натурі, оскількидовіряти ГІС�технологіям у такій делікатнійсправі можна з певною мірою припущення.Довелось у складних погодних умовах обійтимайже всю територію екокоридору і внестинеобхідні поправки.

Особлива увагу спрямовувалась на такзвані bottlenecks — вузькі місця коридору,звуження його до критичних параметрів чипроблемних для міграції тварин. У майбут�ньому Буковинському екокоридорі така«шийка пляшки» знаходиться на 1,5�кіло�метровому відтінку між смугами суцільноїзабудови сіл Долішній Шепіт та Лопушна вмісці перетину долини р.Сірет. Вона зайнятаприватизованими сінокосами та пасовищамиі доволі щедро обладнана огорожами. Іншевузьке місце знаходиться майже одразу залінією державного кордону між румунськимиселами Нісіпітул та Бродіна в долині річкиСучава, де лісами звірина може підійтинайближче до русла і перейти на правий бік;проте це вже завдання для розв'язанняпроблеми румунськими колегами.

Наступним кроком стала делімітація межекокоридору в структурі конкретнихземлеволодінь. Як би там не було і яку благумету не переслідував би екокоридор, протеце в тій чи іншій мірі накладає певніобмеження на методи землекористування. Іна цій стадії реалізації проекту настає етапполітесу — необхідності узгодження територіїі меж екокоридору з землевласниками таземлекористувачами, вияснення їх баченняподальшого використання території, пошукстимулів і ресурсів.

Буковинський екокоридор пролягатимепрактично повністю територіями Берегомет�ського державного лісомисливського госпо�дарства, Сторожинецького державноголісового господарства, Держспецлісгоспуагропромислового комплексу Вижницькогорайону, що номінально підпорядкованіДолішньошепітській та Мигівській сільрадамВижницького району, Красноїльській се�лищній раді та Банилів�Підгірновській сіль�раді Сторожинецького району. Тому длявияснення думок влади, і громади булопроведене анкетування голів місцевих рад,землевпорядників, керівників лісогосподар�ських установ, землевласників. Показовимвиявився факт психологічної сприйнятностіідеї екокоридору всіма опитаними і їхготовність до роботи по його створенню.Хотілось би особливо відмітити сприятливеставлення до цієї важливої справи і розумінняпроблеми з боку Чернівецького обласногоуправління лісового господарства, дирек�тора Держспецлісгоспу АПК Вижницькогорайону Юрія Васильовича Марчука та головиДолішньошепітської сільради Юрія Дмитро�вича Жебчука.

Проміжним звітом стала робоча зустріч20 травня 2009 року у селищі Берегомет набазі НПП «Вижницький», куди були запрошенікерівники лісових господарств, головисільських рад, землевпорядники,землекористувачі всіх форм власності,науковці, представники громад (чит. на с. 7.Ред.). На секційних засіданнях було висунутобагато цікавих пропозицій щодовдосконалення проекту і подальшогофункціонування екокоридору. Зокрема,пропонувалось посилити роз'яснювальнуроботу не лише серед мешканців сіл, але йпрацівників лісогосподарських підприємств,які безпосередньо будуть забезпечувати назакріплених за ними лісових кварталахрекомендований режим. Рекомендувалосярозпочати екологічне виховання населеннячерез школярів місцевих учбових закладів,адже батькам буде соромно перед дітьми засвої деколи екологічно невиважені вчинки.

На рівні сільських та селищних раддоведеться прийняти рішення про обов'яз�кове узгодження всіх схем перспективногопланування і розвитку територій (Генераль�них схем планування) із схемою екокоридоруіі заборону змін існуючих типів земле�використання в його межах. Інакше масовапошесть будівництва котеджів і палаців зсуцільними фортечними мурами на поки щовільних від забудови місцях призведе донезворотної сегментації екосистеми іунеможливить міграцію тварин як таку.

Нині на порядку денному — наступнінайважливіші етапи втілення екокоридору внатуру. Перш за все, розробка механізму істворення спеціальної організаційноїструктури, яка б здійснювала координаціюробіт і постійний комплексний моніторинг застаном екокоридору. Напевне, на базі НППВварто створити спостережну раду зпредставників зацікавлених установ тагромад. Надалі стоїть завдання внесеннявідповідних змін у землевпорядні документи,які легалізують цей екокоридор і станутьзнаряддям самодисципліни. Наступне —демаркація меж екокоридору в натурі: як ічим позначати межі екокоридору? Цілкомзрозуміло, що доведеться збільшити об'ємиробіт щодо збільшення кормових та захиснихресурсів і властивостей угідь, проведеннюінших біотехнічних заходів.

А поки у Берегометі тривала травневаробоча зустріч, прийшло повідомлення, що 8буковинських зубрів без віз перетнулидержавний кордон і загубились десь нарумунській території…

WILL WILD ANIMALS GO OVERTHE CARPATHIANS?

It is impossible to imagine the UkrainianCarpathians without wild animals — deer,bison, bear, wild boar, lynx and others. As

compared with adjacent Romania and Slovakiaa quantity of these animals were considerablydecreased beginning from ninetieth. It ought toremember that these animals are under interna�tional protection within the Bern Convention,Directive of European Council as for the habitatprotection, European Red Data Book and theRed Data Book of Ukraine.

6 Ж И В А У К Р А Ї Н А 0 3 � 0 4 ’ 2 0 0 9

Сьогодні без перебільшення можнастверджувати, що формуванняНаціональної екомережі України є

перспективним напрямом реалізаціїдержавної політики контролю таорганізації науково обґрунтованогозбалансованого використання наявнихприродних ресурсів.

У процесі формування екомережіЧернівецької області як складової Національ�ної екомережі детально вивчено природнийпотенціал регіону і напрацьовані перші крокидо невиснажного господарського використан�ня природних ресурсів в умовах різних формвласності на землю. Усвідомлюючи важли�вість вирішення екологічних проблем длянаселення Буковини та України загалом, вобласті продовжується реалізація комплексуприродоохоронних заходів у відповідності доположень законодавства України.

Не випадково, що Буковинські Карпати внароді називають «маленькою Швейцарією».М’який помірно�континентальний кліматБуковини, родючі намивні землі рівнинноїчастини Прут�Дністровського межиріччястворюють сприятливі умови для розвиткуаграрного сектора. Інтенсивне ведення земле�робства донедавна мало місце не лише всприятливих рівнинних районах Чернівець�кої області, а й у передгірній та гірськійчастині краю. І, як наслідок, — надмірнезабруднення ґрунтів пестицидами, мінераль�ними добривами, порушення фізичноїструктури ґрунту внаслідок утрамбовуванняважкою технікою, відсутності сівозмін,постійне ведення монокультури тощо. З цихпричин за останні три десятиріччя, навіть наколись родючих сірих чорноземах Сокирян�щини, врожайність основних для регіонусільськогосподарських культур зменшиласяна 25—35%. Саме тому на даних територіяхдоцільно змінити підхід до традиційногоземлеробства. Проте, це не так легко зробити,оскільки значна частина землі розпайована і єприватною власністю селян. Це є основнимутрудненням формування локальної еко�мережі в даних рівнинних районах.Відповідно до Закону України «Проекологічну мережу» (2004) передбаченовиплата компенсації приватним землевлас�никам за ведення екологічно обгрунтованогоземлекористування. Так, частину ріллі слідбуло би перевести під багаторічні травостани,що дало би можливість відновити родючістьданих земель, дати землі відпочити шляхомпереведення у чисті пари (особливо вПередкарпатті). В перспективі ці відновнітериторії могли би послужити з‘єднуваль�ними елементами (екокоридорами) локаль�ної екомережі. Проведене в ході реалізаціїпроекту IUCN (2004—2006 рр.) анкетуванняпоказало, що приватні власники досить

позитивно сприймають даний підхід.Необхідно тільки якомога швидше виробитимеханізм надання компенсацій за перехід наекологічно невиснажний тип землекористу�вання.

В результаті варварського ставлення долісозаготівлі, впродовж тривалого періодучасу, значна частина земель гірської частиниЧернівецької області піддана ерозійномупроцесу, а відносно молоді лісові насадженнявтратили притаманні їм екологічні функції.Заміна корінних деревостанів монокульту�рою ялини звичайної, надмірна руйнаціяґрунтового покрову в результаті тракторногогусеничного трелювання лісу призвели допорушення лісових екосистем, викликаливітроповали на значних площах лісовихнасаджень, враження їх короїдом та іншимишкідниками лісу. Окрім того, значна площалісів зазнала масових суцільних рубок вповоєнні роки і не представляє в найближчі40—50 років господарського інтересу.

Саме тому, є добра нагода перевестизначну частину лісів з експлуатаційноїкатегорії до захисних, рекреаційно�оздоровчих лісів та лісів природоохоронногонаукового призначення, і тим самимзарезервувати їх для подальшогозаповідання. Частина лісових масивів вже насьогоднішній день є основою природно�заповідного фонду Буковини і можевиступати в якості ключових елементів(ядер) для регіональної екомережі. Ліс неповинен бути лише сировинним придатком, авиконувати першочергово природоохороннуфункцію.

Слід зазначити також, що формуванняекомережі за рахунок розширення ПЗФстворює додаткові робочі місця для фахівцівприродоохоронної справи. Так, лише в НПП«Вижницький» працює близько сотніпрацівників. Перспективним в Чернівецькійобласті найближчим часом є створенняпринаймні ще двох національних природнихпарків: «Черемошського» та «Хотинського»,а це нові робочі місця. Окрім того, створенняНПП — це не тільки вилучення землі(заповідна частина парку) для збереженняландшафтного та біотичного різноманіття,але й формування зон стаціонарної тарегульованої рекреації, призначених длярозвитку туристичної та відпочинковоїсфери. Знову ж таки, це нові робочі місця длямісцевого населення (сфера обслуговуваннякемпінгів, мотелів, баз відпочинку тощо).

Питання формування екомережі в Черні�вецькій області досить широко висвітлю�ються через круглі столи в прямому ефірі наканалі Чернівецької держтелерадіо кампанії.Значну увагу розвитку ПЗФ та екомережіприділяють громадські екологічні організаціїкраю: «Крона", «Зелений світ Буковини", «В

гармонії з природою», «Чернівецька обласнаорганізація Укр.ТОП» та ін. Так, впродовжостанніх років екоНУО «Буковинська філіяНЕЦУ «Крона» провела п'ять міжнароднихконференцій під назвою «Молодь увирішенні регіональних та транскордоннихпроблем екологічної безпеки», де працюваласекція «Розвиток регіональної екомережі»,реалізувала спільно з Національнимекоцентром України проекти «Підтримкарозвитку Національної екологічної мережіУкраїни у рамках формування Всеєвропей�ської екологічної мережі. Задум та втілення упілотній зоні» (2004—2006 рр.), «Збереженнявеликих травоїдних тварин Буковини натериторіях, що межують з Румунією» (2006—2007 рр.) та ін.

Нещодавно розпорядженням Чернівець�кої обласної державної адміністраціїпогоджено збір матеріалів щодо створеннянаціонального парку на Буковині під назвою«Хотинський». Сесія Чернівецької облрадиприйняла нещодавно рішення стосовнорозширення території зоологічного заказникамісцевого значення «Зубровиця», що є доситьперспективним у плані створення міжнарод�ного екокоридору між Україною та Румунією.Це дасть можливість забезпечити міграціювеликих ссавців (ведмедя, зубра тощо), якіперебувають на межі виживання. Цьомусприяє також впровадження на Буковиніміжнародного проекту «Реалізація транс�кордонного зв'язку в Українських Карпатах».

Не випадково, що подібний підхід давсвої результати — ПЗФ Чернівецької областіскладає більше 10 відсотків, що є одним ізкращих показників в Україні (присередньому по Україні близько 5 %). Зробленікроки з формування регіональної екомережіЧернівецької області послужать основою длястановлення Національної екомережі тавходження України в міжнароднуВсеєвропейську екомережу.

PROSPECTS OF THE ECONETDEVELOPMENT OF BUKOVYNA

During formation of the econet ofChernivtsi Region as a part of theNational econet there was studied in

detailed a natural potential of the region andwere developed the first steps to non�exhausted economical use of naturalresources under conditions of different prop�erty forms to land. Therefore in according withstatements of the legislation of Ukraine in theregion there is continued realization of com�plex of nature conservation measures.

РОЗБУДОВА НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОМЕРЕЖІ

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЕКОМЕРЕЖІ БУКОВИНИБорис Баглей, заступник голови Чернівецької обласної державної адміністрації

7L I V I N G U K R A I N E 0 3 � 0 4 ’ 2 0 0 9

СЕМІНАРИ / КОНФЕРЕНЦІЇ/ СИМПОЗІУМИ

«Реалізація транскордонного

екологічного зв’язку в

Українських Карпатах»

Робоча зустріч

(проект Україна — Нідерланди) 20 травня 2009 р.,

Національний природний парк «Вижницький», 59233 Чернівецька область,

Вижницький район, смт.Берегомет

Програма семінару, присвяченого створенню Буковинськогоекокоридору :

1. Відкриття і привітання (М.В. Білоконь, начальник відділубіотичних ресурсів, заповідної справи та екомережі облуправління ОНПСв Чернівецькій області., В.М. Іванчук, директор НПП «Вижницький").

2. Обґрунтування проекту і міжнародний контекст (ФлорісДеодатус, керівник проекту Україна — Нідерланди).

3. Наукові принципи створення екокоридорів (Т. Башта, коорди�натор по західному сектору екокоридору, Інститут екології Карпат).

4. Презентація Буковинського екокоридору (В.П. Коржик,координатор по східній частині екокоридору, заступник директора НПП«Вижницький» ).

5. Адміністративні заходи по створенню, охороні іадмініструванню екокоридору (М.В. Білоконь)

6. Стан справ щодо створення екомережі Буковини (Г.Д. Шутак,начальник управління ОНПС у Чернівецькій област ).

7. Засідання робочих груп для розробки рекомендацій поуправлінню екокоридором.

8. Результати роботи робочих груп (М.В. Білоконь).9. Підсумки проведення семінару (Флоріс Деодатус).

Обґрунтування проекту і міжнародний контекст

Проект впроваджується за підтримки фонду MATRA та Міністерствасільського господарства, природи і якості продуктів Нідерландів (2008—2010 рр.). Ініціатива щодо розробки проекту виходила з питань охоронитваринного і рослинного світу та була підтримана Міністерством охоронинавколишнього природного середовища України. Проект впроваджуєть�ся в рамках Пан�Європейскької екомережі, з урахуванням якої в Україні

був прийнятий закон «Про екологічну мережу». Причиною зменшеннякількості тварин в Україні є людська активність. На території, деперебувають тварини, немає достатньо місця для їх розмноження іпроживання.

Нідерланди підтримує даний проект у рамках своєї міжнародноїполітики, до сфери впливу якої належить і Україна. Згідно цієї політикипідписано меморандум з Міністерством охорони навколишньогоприродного середовища України про співпрацю.

У робочих групах відбулися обговорення стосовно міграції тварин,антропогенного навантаження на території, розглянуті питання щодоохорони лісових фрагментів екокоридору, законного і незаконногополювання на даній території (відмічено, що штрафи за браконьєрство,які діють сьогодні, недостатні, потрібно встановлювати нові розцінки)тощо. Зазначено, що широколистяні ліси особливо сприятливі длятварин.

Розглянуті питання стосовно земель сільських рад. Рекомендовано:1) У процесі приватизації земель не допускати змін цільового

призначення у використанні земель, зберігати існуючі угіддя.2) Для зменшення потенційних втрат від потрав дикими

тваринами проводити вчасне сінокосіння.3) Проводити роз'яснювальну роботу стосовно недопущення

створення огорож з колючого дроту, зменшення їх висоти.4) Проводити екологічне виховання мешканців сіл (у першу чергу

через дітей) шляхом виконання конкретних акцій зі збереженняприродного середовища і диких тварин.

5) Максимально зберігати сільськогосподарські угіддя.

Щодо кількості тварин та їх динаміки на даній території, то такі даніпотребують уточнення. Необхідно посилити дослідження зубрів,впровадити таксацію популяції на території Чернівецької області. Цяробота запланована кафедрою зоології Чернівецького національногоуніверситету на 3 роки. Рекомендовано обмін генофондом, підвищеннячисельності, створення вольєрів.

Рекомендовано означити межі екокоридору інформаційними тазаборонними знаками.

REALISING TRANS�BOUNDARY ECOLOGICALCONNECTIVITY IN THE

UKRAINIAN CARPATHIANSWorking meeting in the National Nature Park «Vyzhnytsky»,on 20 May, 2009.

THE «CARPATHIANS ENVIRONMENT OUTLOOK»

(KEO) PROJECT

The «Carpathians Environment Outlook»(KEO) project was initiated in early 2004 byUNEP's Division of Early Warning and

Assessment (DEWA)/GRID�Geneva and theRegional Office for Europe (ROE). The KEOreport is a sub�regional examination and synthe�sis of the environmental situation in the greaterCarpathian region, that includes parts of sevencountries. KEO is being carried out in a «bottom�up», collaborative and consultative style, similarto its parent products, UNEP's GlobalEnvironment Outlook (GEO) assessments at theglobal level.

THE CARPATHIAN ECOREGIONINITIATIVE (CERI)

CERI, and partners, are currently imple�menting a MATRA BBI project. The proj�ect aims to 'support the implementation

of the Carpathian Convention through the devel�opment and realization of a coherent trans�boundary ecological network as a part of sus�tainable development in the Carpathians. Theproject focuses its activities primarily inRomania, Ukraine and Serbia with importantextensions into the 4 Carpathian EU memberstates, and it works for preventing large�scalebiodiversity loss throughout the Carpathians.Expected outcomes include: increased under�standing of the NGOs on the principles andtechniques of ecological network developmentand implementation (Natura 2000, Emerald,PEEN); a joint Carpathian BiodiversityInformation System (GIS, database structure,data storage, set up criteria for adding data andmethodology); and concept for a Carpathianecological network based on an analysis ofexisting protected areas, (p)SCIs and SPAs andother priority areas linked trough a network ofecological corridors for a number of flagshipspecies and taking into account the require�ments of the Birds and Habitats Directives, theCBD and the PEEN.

THE CARPATHIAN WETLANDINITIATIVE (CWI)

Carpathian waters and wetlands are oftenshared by neighbouring countries. Theyrequire joint efforts for their wise use and

to solve common problems. To this end, theexperts participating in the 2006 EvianEncounter propose to develop a programme ofaction for a Carpathian Wetland Initiative. Thekey points for action agreed during the EvianEncounter are based on the outputs adopted bythe CWI workshop in Brezovica (Slovakia, 28�30April 2004), held as a part of the Norwegian�Slovak project on a «Network of Carpathian pro�tected areas and Ramsar sites». Through theseactivities, the Carpathian Wetland Initiative aimsto operate as a Regional Initiative within theframework of the Ramsar Convention.Furthermore, the CWI aims to be included in thework programme of the Carpathian Conventionthrough the establishment of a Working Group atCOP1 (Kyiv, December 2006), as outlined inconference document UNEP/CC/COP1/6.

The list of Projects and Initiatives in the Ukrainian Carpathian Mountains

8 Ж И В А У К Р А Ї Н А 0 3 � 0 4 ’ 2 0 0 9

Національна екомережа має бутиінтегрованою з екомережами сусіднихкраїн. Це не лише гідрокоридори рік

Західний Буг, Дністер, Прут та Тиси, йсуходільні коридори — карпатський водо�дільний, зовнішньо�карпатський, перед�карпатський, европейський вододільний тапов'язані з ним розточанський і гологоро�кременецький та ін. Надзвичайно гострою єпроблема залучення до екомережівідновлюваних територій. До таких требазарахувати техногенно девастованіландшафти Яворівського ВО «Сірка» таЛьвівсько�Волинського вугільного басейну.Зокрема у цьому важливому промисловомурайоні з розвинутою гірничо�добувною таенергетичною галузями склалася небезпечнаекологічна ситуація (просідання земноїповерхні, заболочення, забруднення повітрятощо).

Окрім запропонованого узагальненняпроблеми наше дослідження має за метуспробу розробити відповідно до вимогчинного законодавства загальну структурно�функціональну схему екомережі регіону. Воснову його покладено просторове роз�ташування заповідних територій, аналізрослинного світу та природних районів уцілому. Робота ґрунтується на дослідженні йаналізі структури земель та природоохорон�них об'єктів у регіоні. Екокоридори перед�бачаються, виходячи з розташування збере�жених природних або наближених до природ�ного стану ділянок суходолу, водної чиболотних угідь, які на різних рівнях просто�рової організації екомережі разом можутьзабезпечувати умови для безперервностіприродного середовища, системної йогоєдності та біокомунікації

Узагальнення структури природнихкомплексів регіональної екомережі здійсненона основі космічних знімків. Для вирішенняприкладних, наукових і природоохороннихзавдань розбудови екомережі, зокремаузагальнення ценотичного розмаїття природ�них комплексів, застосовано методичнірекомендації «Формування реґіональнихсхем екомережі» [14].

Результати досліджень. Унаслідоксуцільних вирубок лісів, розораности таосушування ґрунтів значно погіршилисяумови забезпечення територіальної єдностіділянок із природними ландшафтами, щоускладнює просторові процеси біологічногообміну. На прикладі просторового розміщен�ня мережі природоохоронних територійЛьвівської області пропонуємо оптимальнінапрями розвитку екомережі на суміжнітериторії України й Польщі (див. картосхему).

Карпати. Зовнішньокарпатська

фізико'географічна область

На лісові масиви припадає до 65 %загальної плоші, а на території ПЗФ — аж 22%. Національний природний парк «Сколівські

Бескиди» створений у межах Дрогобицького,Сколівського і Турківського районів Львів�ської области в басейнах р. Стрий та її при�токи Опір на площі 35684 га (з них 24 702 га упостійному користуванні парку, 10982 га —землі інших користувачів). Межі паркупереважно збігаються з межами природнихтериторіальних комплексів і пролягають повододільних хребтах та руслах річок. До паркуповністю або частково увійшло кілька ранішестворених заповідних територій: лісовийзаказник загальнодержавного значення«Сколівський», ландшафтні заказникизагальнодержавного значення «Зелемінь»(частково) та місцевого значення «Майдан»,«Сопіт», «Журавлине». Парк покликанийзберегти природні ландшафти західноїчастини Українських Карпат з типовими таунікальними природними комплексами, щомають важливе природоохоронне, еколо�гічне, естетичне, освітнє та рекреаційнезначення. Велику цінність парку становлятькорінні букові (Fagetum sylvaticae) та буково�ялицеві (Fageto�Abietum) фітоценози. Натериторії парку поширено понад 50 видіврослин, занесених до Червоної книгиУкраїни. У ландшафтному парку «Верхньо�дністровські Бескиди» (8536 га) збереглисякорінні букові і ялицево�букові фітоценози.

У заказнику «Бориславський» (2048 га)охороняються ялицево�букові, буково�яли�цеві, буково�ялицево смерекові, смереково�ялицево�букові та ялицево�яворово�буковіфітоценози, «Зелемінь» (1496 га) — букові тасмерекові фітоценози, фраґменти буковогокриволісся, «Розлуч» (152 га) — ялицеві,смереково�ялицеві та ялицево�буковіфітоценози. Окрім того, для збереженняприродних букових, ялицевих та смерековихфітоценозів створено 18 заповідних урочищ:«Підбуж» (99,6 га), «Гаї» (1323 га), «Довжки»(325 га), «Катина» (53 га), «Сиґла» (25 га),«Красне» (20 га) та ін. Рідкісні угрупованняПЗФ Українських Карпат виявлені взаповідному урочищі «Дубинському».

Вододільно'Верховинська

фізико'географічна область

Лісові масиви займають лише 20�25 % відзагальної площі, а території ПЗФ — 11 %.

Найважливішим об'єктом є Надсянськийрегіональний ландшафтний парк (19428 га),який безпосередньо межує з аналогічнимпольським парком у долині р.Сян; створенодля формування однорідного природногокомплексу і спрямовано на утриманняприродного гідрологічного режиму Сяну.Обидва ландшафтні парки увійшли допольсько�словацько�українського Біосфер�ного заповідника «Східні Карпати». На тери�торії парку переважають монокультури

смереки; природні букові та ялицево�буковіфітоценози збереглися лише на найвищихвершинах.

На межі Львівської та Закарпатськоїобластей розкинувся ландшафтний заказникзагальнодержавного значення «Пікуй»(711 га). Тут під охороною звітрілі скелі,кам'яні осипи з рідкісною скельною флорою,зарості зеленої вільхи, осередки смерекивище межі букового лісу, природні букові таялицево�букові приполонинні ліси. Учотирьох інших ландшафтних заказникахзагальнодержавного та місцевого значенняпредставлені букові і смерекові фітоценозита зеленовільхове криволісся.

Засади системної організації

транскордонної екомережі

З огляду на територіальні таландшафтно�біогеографічні особливостірегіону, наявної мережі заповідних територій,розміщення мало змінених лісових тазаплавних екосистем, проект територіальноїорганізації екомережі в межах верхів'ябасейну річок Західний Буг та Дністер наЛьвівщині повинен охоплювати вузловітериторії, біоцентри, екокоридори і буфернізони міжнародного та національногозначення. На схемі також вказані проблемнітериторії, де для розбудови екомережіпотрібне розроблення спеціальних заходів.Отже проект екомережі передбачаєдоцільність формування вказаних нижчеекокоридорів.

А. Суходільні:

� Вододільно�горбогірний: Розточчя— Давидівське горбогір'я — Гологори —Вороняки (довжина — 170 км, ширина — 5—20 км).

� Малополіський Равсько�Олеський(довжина 130 км, ширина 5—10 км).

� Передкарпатський (довжина 110км, ширина 5—10 км).

� Карпатський (довжина — 80 км,загальна ширина — до 40 км: потребуєдиференціації та деталізації на локальнікоридори).

Б. Річкові:

� Заплава р. Солокії — р. Вепш(довжина —140 км, ширина — до 4 км,), щобуде з'єднувати Мале Полісся України зПівденно�Розточанським ландшафтним пар�ком та Розточанським парком народовим уПольщі.

� Заплави р. Буг і р. Полтви(Федорівка�Верхньобуж, довжина 170 км,ширина 2—5 км), що з'єднуватиме заповіднітериторії Розточчя, Давидівської гряди,Гологорів, Вороняків, Малого Полісся таВолинської Височини.

� Р. Свиня — р. Рата (довжина — 20км, ширина — 2—5 км), що з'єднуватимезаповідні території Розточчя і МалогоПолісся.

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОМЕРЕЖА

РОЗБУДОВА ЕКОМЕРЕЖІ НА ЛЬВІВЩИНІ*Ю. Чорнобай, А. Малиновський, П. Третяк, Державний природничий музей НАН України

*Презентація Карпатської екомережі вібула3ся на сторінках «Живої України» в № 9 310,2006.

9L I V I N G U K R A I N E 0 3 � 0 4 ’ 2 0 0 9

� Заплави р. Дністер, що охоплюєтериторію «Верхньодністровські болота» таголовні притоки Дністра, зокрема р. Стрий(загальна довжина — 250 км, ширина —1—10 км).

На заплавних та прируслових ділянкахзбереглися близькі до природних лучні тачагарникові угруповання — біотопи тимчасо�вого й тривалого перебування значноговидового розмаїття птахів. Ці екосистеми євельми важливими компонентами видовогота ценотичного розмаїття реґіону, якепотребує охорони.

Пропонується розширити мережу ПЗФ зарахунок таких територій:

� верхньодністровські болота умежах Дрогобицького, Самбірського,Городоцького р�нів — важливий район длязбереження болотних екосистем, залишківзаплавних лісів та чагарників, а такожвидового розмаїття і кількісного багатстваптахів. Тут необхідно створити орнітологічніта гідрологічні заказники;

� лісові та лісо�лучні природнікомлекси на Гологоро�Вороняцькому кряжі вмежах Золочівського і Бродівського районів;тут доцільно створити багатофункціональнийзаповідний об'єкт — реґіональний ланд�шафтний або національний природний парк;

� водно�болотні угіддя у долині річкиСтир (Бродівський та Радехівський райони,орієнтовна площа — 10 тис. га).

У межах річкових гідрокоридорів назаплавних та прируслових ділянкахзбереглися близькі до природних болотні,лучні та чагарникові угруповання, що під�лягають охороні відповідно до Рамсарськоїконвенції. Це біотопи тимчасового йтривалого перебування значного видовогорозмаїття птахів. Дані екосистеми є вельмиважливими компонентами видового таценотичного розмаїття реґіону, яке потребуєохорони.

Реалізація цих міркувань сприятиместалому розвитку та раціональному веденнюгосподарства в регіоні. У майбутньомупередбачається відновлення природної еко�логічної рівноваги в регіоні, зменшення збит�ків від повеней та паводків, розвиток туризму,а також збільшення інвестицій. Це матиме івагомі соціальні наслідки: збільшення рівнязайнятості населення, підвищення йогоекологічної свідомості, збереження природ�ної та історико�культурної спадщини тощо.

ECONET DEVELOPMENT ATLVIV REGION

In consequence of continuous forest felling,ploughing up of land and others the condi�tions of providing territorial unity of parts with

the natural landscapes became worse, thatcomplicated spatial processes of biologicalexchange. As an example of a spatial placementof the econet of nature conservation territoriesof Lviv Region it is suggested optimal directionsof econet development at an adjacent area ofUkraine and Poland. Realisation of its programwill promote sustainable development andrational management of economy in the region.

Засади формування транскордонної екомережі на пограниччі Польщі та Львівської області:

1 — вузлові території міжнародного значення, 2 — біоцентри і буферні зони, 3 — вузловітериторії національного значення, 4 — біоцентри і буферні зони, 5 — екокоридори міжнародногозначення, 6 — екокоридори національного значення, 7 — екокоридори на проблемних територіях.

МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ

ПРОЕКТ ФОНДУ ЗБЕРЕЖЕННЯДИКОЇ ПРИРОДИ (WWF) ВУКРАЇНСЬКИХ КАРПАТАХ

Західний регіон України містить одну знайбільш цінних в природному відношенні зон вКарпатах, у тому числі великі території буковихлісів, яка спільно зі сходом Словаччини,включена до списку Всесвітньої спадщиниЮНЕСКО. WWF разом із місцевими партнерами,при підтримці уряду Норвегії, працює надзміцненням системи управління територіямиприродно�заповідного фонду і заохоченнямзбалансованого лісокористування та інших

заходів, які можуть принести користь місцевимгромадам, використовуючи та зберігаючи цювсесвітню спадщину.

WWF AND UKRAINIANCARPATHIANS

The western area of Ukraine contains one ofthe most valuable areas of the CarpathianMountains, including extensive stands of beechforests shared with eastern Slovakia that are in theUNESCO World Heritage list. WWF is working withlocal partners and support from the NorwegianGovernment to strengthen management of protect�ed areas and promote sustainable forests andother measures that can benefit local com�munities while maintaining this world her�itage.

10 Ж И В А У К Р А Ї Н А 0 3 � 0 4 ’ 2 0 0 9

СЕМІНАРИ / КОНФЕРЕНЦІЇ / СИМПОЗІУМИ

Робоча зустріч щодо створення

у Львівській області транскордонного

екокоридору для міграції диких тварин

Обговорення проекту щодо створен�ня у Львівській області транс�кордонного екокоридору для мігра�

ції диких тварин (зубра, бурого ведмедя,рисі, дикого кота та ін.) відбулося 22 травня2009 р. на Львівщині (с. Явора, Турків�ського р�ну) в рамках міжнародної робочоїзустрічі.

На зустрічі були присутні

і виступили з доповідями:

С.Д.Татух — перший заступник начальникаДержуправління охорони навколишньоо при�родного середовища (ОНПС) у Львівській обл.;Л.Д.Проценко — директор Інтерекоцентру,Київ; Floris Deodatus (Флоріс Деодатус) —координатор проекту, представник громадськоїекологічної організації, Нідерланди; О.Г. Мари�

скевич — заступник директора з науковоїроботи Інституту екології Карпат НАН України,к.б.н., с.н.с. ; А.�Т. В.Башта — с.н.с. Інститутуекології Карпат НАН України, к.б.н.; Kajetan

Perzanowski (Каєтан Пежановскі) — керівникКарпатської дослідно�наукової станції вБещадах, Польща; В.Р.Бурмас — начальниквідділу мисливського господарства держ�управління лісового та мисливського господар�ства у Львівській обл.; Ю.І.Касюхнич —перший заступник мера м. Турка; Б.І.Бегей —

голова Турківської районної адміністрації;В.К.Дребот — заступник голови Турківськоїрайонної ради; В.М.Лук'яненко — начальниквідділу головного управління економікиЛьвівської обласної держадміністрації (ОДА);Б.Б.Чукор — головний спеціаліст держуправ�ління ОНПС у Львівській обл.; М.М.Шкітак —головний спеціаліст держуправління ОНПС уТурківському р�ні; Я.І. Дубина — представникНаціонального приодного парку (НПП) «Сколів�ські Бескиди"; М.І.Юсипович — начальникуправління Державного комітету земельнихресурсів у Турківському р�ні; Л.І.Ільницька —головний архітектор Турківського р�ну;В.В.Земан — головний лісничий Державногопідприємства (ДП) «Боринський лісгосп";Р.Р.Коваль — директор Турківського держав�ного лісогосподарського підприємства (ДЛГП)«Галсільліс"; М.Б.Сеньків — директор Регіо�нального ландшафтного парку (РЛП) «Надсян�ський». Участь в обговоренні брали головисільських рад, представники преси та інші.

Метою зборів було ознайомлення з проек�том щодо створення, вперше в Україні ( в Турків�ському р�ні Львівської обл.) транскордонногоекокоридору між природоохоронними терито�ріями Сколівського і Турківського р�нів Львів�ської обл. (Україна) та Польщі з метою забез�печення міграції зубра, бурого ведмедя, рисі,дикого кота та інших тварин, зокрема«червонокнижних» видів. У результаті обгово�

рення проекту учасниками зустрічі має ви�кристалізуватися основна концепція створенняекокоридору з урахуванням побажань усіхзадіяних і зацікавлених сторін.

Територія Турківського р�ну становить 119тис. км2, з яких 46 тис. км2 зайняті лісовиминасадженнями, 3 тис. км2 покриті чагарниками.Населення — понад 52 тис. осіб. На територіїрайону розміщені 31 сільська, селищна і міськаради, 65 населених пунктів. У районі немаєколгоспів, лише — індивідуальні сільськігосподарства. Виробничі підприємства відсутні,набуває розвитку рекреаційна діяльність.

Про адміністративні заходи щодо

створення екокоридору в Турківському р�ніпроінформував п. Татух С. Д., який зазначив, щонадмірна фрагментація будь якої територіїпризводить до збіднення біорізноманіття,створює перешкоди не лише для проживання йіснування, але й для міграції видів з однієїмісцевості до іншої.

У Турківському і Сколівському р�нахЛьвівської обл. зосереджені унікальні природо�охоронні території державного і місцевогорівнів: НПП «Сколівські Бескиди» загальноюплощею 35,6 тис. га, РЛП «Надсянський» — 19,5тис. га, РЛП «Верхньодністровські Бескиди» —8,536 тис. га. Два останні об'єкти безпо�середньо межують з такими природоохорон�ними об'єктами у Польщі, як Бещадський НП,РЛП «Долина Сяну» та ін., територію якихнаселяють зубр, бурий ведмідь, дикий кіт, глухарта інші тварини. Тут на значних площахзбереглися в доброму стані лісові угіддя, луки таполонини. З прилеглих територій Польщі зубри,бурі ведмеді, рисі, дикі коти систематичномігрують у РЛП «Надсянський» та «Верхньо�дністровські Бескиди»

За підтримки Нідерландської сторони таМінприроди України, Держуправління охоронинавколишнього природного середовища вЛьвівській області, науковців Інституту екологіїКарпат НАН України прийнято рішення щодовиконання вперше в Україні (в УкраїнськихКарпатах) робіт щодо створення екологічного«зв'язку» (екокоридору) для прикордонної татранскордонної міграції тварин між територіямиПольщі та України (зокрема Львівщини).

Законодавчою і нормативною базою єЗакони України: «Про Загальнодержавнупрограму формування національної екологічноїмережі України на 2000—2015 роки» (2000 р.);«Про екологічну мережу України» (2004 р.); «Прогенеральну схему планування території України»(2002 р.); «Про охорону земель»; «Про місцевесамоврядування в Україні», а також Водний,Лісовий та Земельний Кодекси України.Постанова КМУ «Про забезпечення реалізаціїЗакону України «Про генеральну схемупланування території України» (2002 р.).«Тимчасові методичні рекомендації щодорозроблення схем регіональної екомережі»,розпорядчі документи місцевого рівня.

Територіальне проходження екокоридоруузгоджено з Сянківською, Риківською,Верхненською, Боринською, Нижньотурівською

та Нижньовисоцькою сільськими радами, атакож землекористувачами: ДП «Боринськелісове господарство", Турківське дочірнелісогосподарське підприємство «Галсільліс».Питання буде затверджене на сесії Турківськоїрайонної ради.

На карту землекористування Турківськогорайону масштабом 1:50000 винесеноекокоридор, здійснено його прив'язку задопомогою ГІС на топографічну основу,проведено рекогносцирування на місцевості.

Рекомендовані заходи:

— при плануванні схеми забудови районувраховувати місця проходження екокоридору;

— не змінювати цільове призначенняземель, якими проходитиме екокоридор,вживати заходи щодо відновлення природногорослинного покриву, зокрема заліснення;.

— звернути увагу на межі водоохоронних іприбережних захисних смуг уздовж річок іструмків.

Користувачі мисливських угідь повинніобмежити на території екокоридору облавнеполювання на копитних та інших дикихмисливських тварин аж до повної їх заборони увузьких місцях (bottlenecks) екокоридору.

При виявленні міграції тварин в межахекокоридору мають бути створені сприятливідля цього умови. На території коридорудозволяється закладати відтворювальні ділянкимисливського господарства.

У місцях проходження екокоридору неможна допускати фрагментації ландшафтів тапогіршення їх екологічного стану, маєзабезпечуватися традиційне ведення сільськогота лісового господарства, керуючись засадамисталого розвитку.

Як висновки, С.Д. Татух навів наступне:

Слід пам'ятати, що створення екологічногозв'язку або ж екокоридору не призводить дозміни форм власності на землю та категоріїземель за цільовим призначенням, не завдаєшкоди правам тих, на чиїй території вонирозташовані. Разом з тим, власники ікористувачі повинні взяти на себе зобов'язаннящодо збереження природних ресурсів цієїтериторії, її екологічно�збалансованого таневиснажливого використання. В подальшомутакі земельні ділянки можуть викуповуватисядержавою або приватними особами за умовивнесення відповідних змін у законодавство, якце відбувається в більшості європейськихдержав.

Про ситуацію з охороною міграційних

шляхів зубрів та інших диких тварин у

південно'східній Польщі розповів п. КаєтанПежановскі.

Екокоридори можуть бути трьох рівнів:континентальні, регіональні і локальні. Карпатина тлі Європи є одним з найважливіших головнихконтинентальних коридорів. Польщанамагається долучитися до проекту з побудовиглобального екокоридору зі сходу на захід, якчастини загальноєвропейського екокоридоду. Є

КІТ ЛІСОВИЙФО

ТО h

ttp:

//w

ww

.kar

paty

.com

.ua)

11L I V I N G U K R A I N E 0 3 � 0 4 ’ 2 0 0 9

різні критерії вибору територій для майбутніх«коридорів». Найважливіший — це наявністьлісів, однак для Польщі загальна залісненістьсягає 28%, що є маленьким показником і стаєперепоною при плануванні і створенніекокоридорів. Друга можливість облаштуванняекокоридорів — це використання міграційнихшляхів великих тварин; зокрема в Польщі вжеіснують такі дані про вовка для розбудовилокального екокоридору.

У межах цього проекту в цікавому для насрегіоні можна виділити три головні місця зпольської сторони, де можливе з'єднання зукраїнськими природоохоронними територіями.Це два місця в Карпатах і один — на півночіЖешувского воєводства; власне існуючі тут лісиполегшать завдання.

У Польщі немає законодавчих підстав дляпобудови екокоридорів. Можливість говоритипро створення екокоридорів з'явилася опосе�редковано при впровадженні проекту NATURA�2000, оскільки ми зобов'язані утримуватибіотопи NATURA�2000 у належному стані. Знашої точки зору, є два райони, де коридори зукраїнської сторони доцільно дотягнути докордону з Польщею з метою їхнього транс�кордонного функціонування. Це південьРозточчя і Бещади. Є ще одна можливість —використати біосферний резерват «СхідніКарпати» (як зазначав п. Башта), до якого зукраїнської сторони належать Ужанський НПП іРЛП «Надсянський», з польської сторони —Бещадський НП, а також парки, що охоро�няються, зі сторони Словаччини. На польськійстороні в цікавому для нас регіоні залісеністьсягає 85%, на українській — менша.

На закінчення п. Каєтан Пежановскі дав

такі рекомендації: використати можливістьз'єднання великих природоохоронних територійУкраїни і Польщі за допомогою транскордоннихекокоридорів. При плануванні екокоридорів слідзважати і на локалітети тварин, відомі такожз�поза паркових територій. Зокрема, йдетьсяпро популяції зубра, ведмедя, дикого кота, рисі,для яких треба створити умови мігрування черезкордон.

Засідання робочих груп

І група.«Органи влади і місцевого

самоврядування»

Головуюча — О.Г. Марискевич, у складі —голови місцевих сільських рад.

Обговорення торкалося питань узгодженняінтересів місцевих громад, органів самовряду�вання з пропозиціями організаторів проекту зістворення міграційного екокоридору щодо йоготериторіального розташування та подальшогофункціонування.

Пропозиції, висловлені в результатіобговорення

1. Розглянути межі пропонованого екокори�дору на сесіях сільських і селищних рад разом зпредставником проекту (зацікавлена сторона),наприклад від Держуправління екології таприродних ресурсів.

2. Затвердити межі екокоридору рішеннямсільрад.

3. Звернутися до законодавчих органівщодо розробки механізмів компенсацій заобмеження для землекористувачів та власниківземельних паїв, земельні ділянки яких припа�дають на територію екокоридору.

ІІ група «Лісове господарство»

Головуючий — В.Р. Бурмас, у складі —представники лісового господарства та іншізацікавлені особи.

Обговорення торкалося питань залісненнятериторій проходження екокоридору; запо�відання території майбутнього коридору;можливостей полегшення переходу тваринчерез кордон безпосередньо; заборону тутполювання. Учасники групи звернули увагу насезонність міграції тварин і закликали незабувати про головне: коридор існує длязабезпечення контакту між тваринами.

Пропозиції, висловлені в результатіобговорення

1. Заліснити землі, що припадають натериторії проходження пропонованого екокори�дору. Узгодити це з питаннями зміни цільовогопризначення земель.

2. Територіально наблизити коридори до«живих» маршрутів міграцій тварин.

3. Надати природоохоронний статус тери�торії, де буде пролягати екокоридор.

4. У межах екокоридору заборонити полю�вання.

5. Рекомендувати зняти сітку у певнихвизначених місцях лінії кордону для полегшенняпереходу тварин через кордон безпосередньо.

ІІІ група «Мисливське господарство»

Головуючий — Б.Б. Чукор, у складі — пред�ставники мисливського господарства та іншізацікавлені особи.

Обговорення торкалося питань терито�ріального узгодження існуючих міграційнихшляхів червонокнижних видів з розташуваннямпланованого екокоридору; необхідностістворення додаткової кормової бази; сувороїзаборони полювання на певних ділянках;можливостей додаткового фінансування різнихзаходів, що сприятимуть оптимізації охоронитварин.

Пропозиції, висловлені в результатіобговорення

1. Максимально наблизити проектованіекокоридори до існуючих шляхів міграції тварин,відомих з моніторингових досліджень останніх50�ти років.

2. Необхідно створити додаткову кормовубазу для рослиноїдних тварин, особливо назимовий період.

3. На визначених коридорах (ділянкиТарнава — Дзвіняче, Дидьово — Дзвіняче таінших) заборонити полювання, окрім організо�ваного, для регуляції чисельності хижаків(лисиці й вовка).

4. Запропонувати землекористувачам, акраще зобов'язати їх, створити на цихтериторіях відновлювальні ділянки.

5. Покращити стан охорони тварин. З метоюоптимізації охорони залучити додаткові кошти(можливо з обласного бюджету ОНПС), а такожналагодити тісну співпрацю з органами МВСщодо допомоги у затриманні та покаранніпорушників.

6. Зобов'язати користувачів угідь проводитислідкування за переміщеннями різних видівтварин з відображенням їх маршрутів на карті.

7. Додатково фінансувати з обласногофонду ОНПС користувачів угідь, які утримуютьчервонокнижних тварин, для покращеннякормової бази тварин, а також утриманняпрацівників єгерської служби.

(Матеріал підготовлено за даними секретаря робочої зустрічі

м.н.с. ІЕК НАН УкраїниІ. Я. Реслер).

WORKING MEETING CONCERNING THE TRANS�BOUNDARY ECOCORRIDOR

FOR MIGRATION OF WILD ANIMALS IN TURKA DISTRICT

OF LVIV REGION

The meeting was devoted to discussionof the project as for creation of trans�boundary ecocorridor for migration of

wild animals (bison, bear, lynx, wild cat etc.) inTurkiv District of Lviv Region, on 22 May,2009.

ПРИЄМНА НОВИНА

ЗАКОН ПРО РАТИФІКАЦІЮ ПРОТОКОЛУ

про збереження і стале використання

біологічного та ландшафтного

різноманіття до Рамкової конвенції

про охорону та сталий розвиток

Карпат, підписаної у м. Києві

22 травня 2003 року

Верховна Рада України ратифікувала(04.09.2009 / 10:30:47) Протокол прозбереження і стале використання біологічногота ландшафтного різноманіття до Рамковоїконвенції про охорону та сталий розвитокКарпат, підписаної у м. Києві 22 травня 2003року.

Поіменне голосування : за — 256, проти �0, утримався�1, не голосував — 3. Всього вголосуванні брали участ 260 депутатів (рішення прийнятоза основу та в цілому,№0142).

Verkhovna Rada of Ukraine ratified(04.09.2009) the Protocol on the conservationand sustainable use of biological and landscapediversity to the Framework Convention for the pro�tection and sustainable development of theCarpathians, signed in Kyiv on May 22, 2003

ВІТАННЯ З НАГОДИ РАТИФІКАЦІЇПРОТОКОЛУ:

CONGRATULATIONS!!!

It has been a long journey, but with your

hard work you arrived!

Xpucmia S.

ВІТАННЯ!!!Це була довга дорога, але Ви її подужали!

Xpucтя Соневицька, член редколегіїЖивої України, Вашингтон, США

Congratulations, gefeliciteerd!

Hans.

Вітання!Ганс Кампф (багаторічний координатор

програми співпраці міністерств України таНідерландів у сфері збереження біорізно�маніття та заповідної справи, сьогодні —

директор Фундації великих травоїдних).

Sounds good, hope it works,

Guido Nijland.

Звучить добре, дай бог, щоб спрацювало!

Гвідо Нійланд (експерт, учасникміжнародних проектів щодо збереження

біорізноманіття в Карпатах).

12 Ж И В А У К Р А Ї Н А 0 3 � 0 4 ’ 2 0 0 9

РОЗБУДОВА НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОМЕРЕЖІ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РОЗРОБЛЕННЯ СХЕМИЕКОКОРИДОРІВ (СПОЛУЧНИХ ТЕРИТОРІЙ)

1. Загальні положення

1.1. Методичні рекомендації щодорозроблення схеми екокоридорів (сполучнихтериторій) (далі — Методичні рекомендації)складені у відповідності до Методичнихрекомендацій щодо розроблення регіональнихта місцевих схем екомережі (МінприродиУкраїни, 2004). Вони підготовлені з метоюнадання допомоги територіальним органамМінприроди та інших зацікавленим організаціямі особам для розробки документації щодостворення екокоридорів та носять рекоменда�ційний характер.

2. Рекомендований склад і змістсхеми екокоридору

Схема екокоридору містить:А. Рішення про затвердження схеми

екокоридору;Б. Текстову частину схеми екокоридору

(пояснювальна записка);В. Планово — картографічні матеріали

Рішення про затвердження схеми

екокоридору

Рішення про затвердження схеми еко�коридору приймається радою відповідногорівня, до повноважень якої віднесено їхзатвердження — сільська, селищна, районнаради. Якщо екокоридор розташований натериторії двох і більше сільрад, або за їхмежами, але на території одного району, торішення про затвердження схеми екокоридоруприймається районною радою.

У рішенні визначаються відповідальнівиконавці, терміни та джерела фінансуваннязаходів, спрямованих на виконання схемиформування екомережі.

Текстова частина схеми екокоридору

(орієнтовний зміст пояснювальної записки)

2.1.Загальні відомості про регіонекокоридору

Природні умови (орографія, геоморфологія,клімат, ландшафти, річкова мережа, ґрунтовийпокрив, рослинний і тваринний світ).

2.2. Структура схеми екокоридоруНаводиться загальна інформація щодо

екокоридору:� Наводиться перелік, кількість та

основні характеристики екокоридору(протяжність, просторове розташування(схема), площа, забезпечення зв'язків міжключовими територіями та цілісностіекомережі).

� Роль, необхідність і умовизабезпечення міграції тварин, обмінугенетичного матеріалу або їх самостійна роль узбереженні біо� та ландшафтного різноманіття.

� Склад земельних угідь — складовихекокоридору: полезахисні та інші захиснінасадження, сіножаті, пасовища, ліси талісовкриті площі (ліси, лісосмуги тощо),

прибережні захисні смуги, відкриті заболоченіземлі, відкриті землі без рослинного покривуабо з незначним рослинним покривом, водніоб'єкти (площа, %) тощо.

� Відомості щодо землевласників таземлекористувачів — Форма № 2�зем «Звіт проземлі, які перебувають у власності йкористуванні", Форма № 6�зем «Звіт пронаявність земель та розподіл їх за власникамиземлі, землекористувачами, угіддями та видамиекономічної діяльності».

� Необхідні заходи щодо розбудовиекокоридорів (які земельні угіддя пропонуєтьсядля включення з метою забезпеченнябезперервності та цілісності екомережі). Описперешкод (дороги, лінії електропередач,кар'єри тощо) які призводять до розривуцілісності екомережі, шляхи їх подолання.

� Місце екокоридору у системікоридорів національної екомережі таузгодження зі схемами екомережі суміжнихадміністративно�територіальних одиниць

2.3. Інформаційна картка екокоридоруДля кожного екокоридору доцільно

заповнити інформаційну картку, за формою: 1. Присвоєний номер та назва

екокоридору.2. Рівень екокоридору (національний /регіональний / місцевий).3. Географічні координати, географічне

положення.4. Площа.5. Фізико�географічні умови.6. Флора.7. Рослинність.8. Фауна.9. Складові екокоридору відповідно до

ст.5 Закону України «Про екологічну мережуУкраїни» (Додаток 1 до цих методичнихрекомендацій).

10. Переліки землевласників таземлекористувачів.

11. Типи землекористування.12. Фактори негативного впливу на

біорізноманіття регіону.13. Існуюча охорона.14. Пропозиції щодо нових форм

охорони.15. Екологічна, наукова, економічна,

соціальна і культурна цінність.16. Критерії вибору екокоридору, за

якими екокоридор включається до складуекомережі (Додаток 2 до цих методичнихрекомендацій, цитований згідно з п. 5.2«Методичних рекомендацій щодо розробленнярегіональних та місцевих схем екомережі").

17. Карта екокоридору.18. Список літератури.19. Дата заповнення.20. Упорядники.

2.4. Обґрунтування рішень схемиекокоридору

Рекомендується обґрунтування схемиекокоридору подавати на підставі науковихрекомендацій щодо охорони біологічного

різноманіття в зоні екокоридору та дотичних доекокоридору територій з врахуванням, зокрема,аналізу існуючих програм соціально�економічного розвитку та програм у сферіохорони довкілля та використання природнихресурсів (загальнодержавні та обласні),ландшафтних карт, схем землеустрою татехніко�економічних обґрунтувань використаннята охорони земель, схеми планування областей,регіональних правил забудови.

Визначаються заходи щодо забезпеченняформування екокоридору, які містять:

� обґрунтування необхідних режимівприродокористування на територіяхекокоридору та механізм їх забезпечення;

� аналіз землевпорядної документації(плани землекористування, чергові кадастровіплани) з метою визначення перелікуземлевласників та землекористувачівекокоридору та пропозиції до рішень проектусхеми екокоридору;

� аналіз правового статусу земель в межахорієнтовних площ екокоридору та прогнознихдодаткових територій та об'єктів екомережі,включення, яких до схем екомережі єнеобхідним з точки зору забезпечення цілісностій неперервності екомережі;

� пропозиції відповідної адміністративно�територіальної одиниці щодо рішень проектуекокоридору.

При проведенні обгрунтування рішеньекокоридору доцільно одночасно розроблятименеджмент план (план управління)екокоридору, який передбачає проведеннянаукових, організаційних, політичних, технічнихта інших необхідних заходів після йогостворення, спрямованих на поліпшення умовпроживання і використання екокоридорутваринами і рослинами, підвищенняефективності функціонування екокоридору длязбереження біорізноманіття. Цей планнеобхідно погодити з землевласниками таземлекористувачами екокоридору,територіальним органом Мінприроди та іншимизацікавленими органами, яких торкаютьсязаходи управління і його затвердити абопогодити відповідною районною радою призатвердженні схеми екокоридору.

Планово — картографічні матеріали

Схему екокоридору рекомендуєтьсярозробляти з використанням геоінформаційнісистеми (ГІС).

У складі графічних матеріалів до проектусхеми екокоридору повинні бути:

1. Ландшафтна мапа екокоридору (масштаб1:200000, у разі потреби на окремі ділянкискладаються карти більшого масштабу);

2. Схема землеустрою (у межах екокори�дору) з назвами, межами та площами земельнихділянок; на цю схему наноситься або до неїдодається схема територій, щодо використанняяких встановлено обмеження (обтяження)(наприклад, охоронних зон, зон санітарної

13L I V I N G U K R A I N E 0 3 � 0 4 ’ 2 0 0 9

охорони та зон особливого режимувикористання земель) з чітко визначенимимежами земельних ділянок.

3. Картосхема екокоридору (доцільноскладати на основі проектів землеустрою щодокатегорій земель за основним цільовимпризначенням) та чітко визначеними межамиекокоридору. Межі екокоридору доцільновстановлювати на підставі вже існуючих межзевлевласників, землекористувачів, межнаселенних пунктів, кварталів лісництв, доріг,лісополос, річок, струмків та інших існуючихприродніх і встановлених людиною меж намісцевості. Виконується у масштабі 1:200000; уразі потреби, на окремі ділянки складаютьсякартосхеми більш крупного масштабу 1:25000,1:10000, 1:5000. У правій верхній частинікартосхеми надається ситуаційний план накартосхемі області.

Картосхему екокоридору доцільнорозробляти на топографічній основі (де чіткоможна визначити ліси, луки, галявини,заболочені землі, річки, озера, піски, яри,культурні ландшафти (рілля, лісозахисні,прияружні, прияружні лісосмуги, ставки,канали), урбанізовані території (міста та селищаміського типу, села, кладовища, закладитривалого відпочинку і туризму, промислові ікомунальні підприємства, сільськогосподарськівиробничі підприємства, контори держлісгоспів,лісництв, кордони лісової охорони, мисливськібази), інженерні споруди, сміттєзвалища, місцяводозаборів; інженерні мережі (газопроводимагістральні, водоводи та інші), автомобільнішляхи, залізниця);

Назви основних елементів екокоридору тайого складових елементів надаються у легенді.

При розробці картосхеми екокоридорудоцільно взяти до уваги:

� схему охорони земель (знаходиться ворганах земельних ресурсів) з визначеннямземель, що підлягають консервації, виведенню згосподарського та іншого використання,рекультивації тощо;

� картосхема рослинних угруповань,занесених до Зеленої книги України (поможливості);

� картосхеми ареалів деяких видів тварин тарослин, занесених до Червоної книги України(по можливості);

� картосхема територій, що заплановані длязаліснення згідно з Державною програмою«Ліси України» на 2002 — 2015 роки (поможливості).

3. Розроблення схеми екокоридору

3.1. Рада міністрів АР Крим та місцевіоргани виконавчої влади у межах своїхповноважень відповідно до абз.2 ст. 9 та абз.2ст.11 Закону України «Про екологічну мережуУкраїни» забезпечують розроблення і виконаннясхем екомережі, тобто забезпеченнярозроблення проектів схем екомережіпокладається на головних розпорядників коштіввідповідних розділів місцевих бюджетів імісцевих фондів охорони навколишньогоприродного середовища — органи місцевогосамоврядування і місцеві органи виконавчоївлади.

Фінансування розроблення проекту схемиекомережі може здійснюватись за рахунокпозабюджетних і благодійних фондів, коштівпідприємств, установ, організацій, грантів

міжнародних екологічних організацій, громадянта інших джерел, не забороненихзаконодавством (абз.1 ст. 19 Закон України«Про екологічну мережу України").

3.2. Територіальний орган Мінприродизабезпечує організацію розроблення таздійснює контроль за розробленням схемиекомережі (зокрема, екокоридорів) відповіднодо пп. в) та е) ст.10 Закону України «Проекологічну мережу України».

У разі розроблення проекту місцевої схемиекомережі, заява щодо обґрунтуваннянеобхідності її розроблення подаєтьсявідповідно до сільської, селищної, міської ради,якщо територія розташована відповідно в межахнаселеного пункту, або районноїдержадміністрації, якщо територія розташованаза межами населеного пункту.

3.3. Проект схеми екомережі і екокоридорузокрема, на етапах його розробленняузгоджується з містобудівною документацією нарегіональному та місцевому рівнях, опорнимипланами та схемами планувальних обмежень.

При складанні проекту схеми екомережівраховується документація із землеустрою,види якої визначені у ст. 25 Закону України «Проземлеустрій» (Додаток 3).

3.4. Рекомендується проведенняпрезентації проекту схеми екомережі за участюусіх заінтересованих сторін, координаційноїради, представників органів місцевогосамоврядування та місцевих державнихадміністрацій, громадськості, експертів,науковців.

4. Погодження та затвердження схемиекомережі

4.1. Територіальний орган Мінприродирозглядає і погоджує розроблений Виконавцемпроект схеми екокоридору.

4.2. Територіальний орган Мінприродиспільно з Виконавцем направляють проектсхеми екокоридору на погодженнятериторіальним органам:

� з питань містобудування і архітектури;� охорони культурної спадщини;� з питань земельних ресурсів;� з питань лісового господарства;� з питань водного господарства.

4.3. Погоджений проект схеми екокоридорупередається на розгляд та погодженняЗамовникові, який передає його відповідній радіна розгляд і прийняття рішення прозатвердження схеми екокоридору відповідно докомпетенції рівня ради (обласної ради, міських,сільських, селищних, районних рад) згідно зповноваженнями приймати рішення прозатвердження схеми екомережі.

4.4. Відповідно до ст. 9 та 11 Закону України«Про екологічну мережу України", місцевіоргани виконавчої влади та органи місцевогосамоврядування забезпечують у межахповноважень виконання схем формуванняекомережі.

4.5. Відповідно до Закону України «Проекологічну мережу України» схеми екомережі, єосновою для розроблення усіх видів проектноїдокументації при здійсненні землеустрою,розробленні містобудівної документації, а такожздійсненні господарської та іншої діяльності.

Додаток 1

Закон України «Про екологічну мережу"

Стаття 5. Складові екомережіДо складових структурних елементів

екомережі включаються:а) території та об'єкти природно�

заповідного фонду;б) землі водного фонду, водно�болотні

угіддя, водоохоронні зони;в) землі лісового фонду;г) полезахисні лісові смуги та інші захисні

насадження, які не віднесені до земель лісовогофонду;

ґ) землі оздоровчого призначення з їхприродними ресурсами;

д) землі рекреаційного призначення, яківикористовуються для організації масовоговідпочинку населення і туризму та проведенняспортивних заходів;

е) інші природні території та об'єкти(ділянки степової рослинності, пасовища,сіножаті, кам'яні розсипи, піски, солончаки,земельні ділянки, в межах яких є природніоб'єкти, що мають особливу природну цінність);

є) земельні ділянки, на яких зростаютьприродні рослинні угруповання, занесені доЗеленої книги України;

ж) території, які є місцями перебування чизростання видів тваринного і рослинного світу,занесених до Червоної книги України;

з) частково землі сільськогосподарськогопризначення екстенсивного використання —пасовища, луки, сіножаті тощо;

и) радіоактивно забруднені землі, що невикористовуються та підлягають окремійохороні як природні регіони з окремимстатусом.

Додаток 2

Критерії вибору сполучних територій

(екокоридорів) екомережі

Екокоридори — просторові, витягнутоїконфігурації, структури, що зв'язують між собоюприродні ядра і включають існуючебіорізноманіття різного ступеню природності тасередовища його існування. Головною їхфункцією є забезпечення підтримання процесіврозмноження, обміну генофондом, міграціївидів, поширення видів на суміжні території,переживання ними несприятливих умов,переховування, підтримання екологічноїрівноваги. Функціональне призначенняекокоридорів, як шляхів міграції, колонізації таобміну генами через несприятливі умовиздійснюється на різні географічні відстані — відлокальних до глобальних, а для невеликих імалорухливих видів — від локальних дорегіональних, що визначає територіальнийстатус екокоридорів.

Форма коридорів може бути різною якпрямою, так і звивистою. За територіальноюцілісністю розрізняють суцільні та острівніекокоридори. Перші являють собою суцільнусмугу з природною або напівприродноюрослинністю, другі — подовжений контур, умежах якого розміщені природні ділянки міжякими існує або є потенційно можливим обмінгенетичною інформацією. Необхідно, щоб вонивключали максимальну кількість природнихоб'єктів, характерних для ключових територій,які вони поєднують і були достатньо широкимидля створення відповідних умов для

14 Ж И В А У К Р А Ї Н А 0 3 � 0 4 ’ 2 0 0 9

біорізноманіття. У загальних рисах, чим вужчийкоридор, тим гірше він виконує своєпризначення, а чим ширший, тим краще.

Більшість показників, за якими виділяютьсяекокоридори, співпадає з показниками длявстановлення ключових територій. Вони повиннімати оптимальні умови для виживанняорганізмів, можливості для їх пересування таміграцій, місця, придатні для відпочинку йживлення міграційних тварин, можливості дляінтеграції в єдину континентальну систему.

Базовими критеріями відбору сполучнихтериторій (екокоридорів) є природність меж,достатність широти й протяжності длязабезпечення міграції видів, їх розмноження,переживання несприятливих умов. Це пов'язаноз тим, що головною функцією екокоридорів єзабезпечення просторових зв'язків міжключовими територіями. Головним критеріємдля їх виділення є міграційний. Екокоридором єтака територія або їх сукупність, вздовж якоїможе відбуватися обмін генетичним матеріаломі міграції між ключовими територіями (Шеляг�Сосонко, Гродзинський, Романенко, 2004).Основними умовами для цього є:

� довжина екокоридору не більшевідстані, на які мігрує більшість видів, які існуютьна ключових територіях, що поєднуєекокоридор;

� ширина екокоридору дозволяєпопуляціям ефективно використовувати його, якканал міграції та розселення;

� едафічні умови екокоридоруаналогічні або близькі до едафічних умов тихключових територій, які він поєднує;

� всередині екокоридору немаєміграційних бар'єрів або інших факторів, якіможуть заважати міграції та розселенню видів.

Крім сполучного значення, екокоридорможе мати самостійне значення длязбереження біо� та ландшафтного різноманіття.Це особливо важливо для територій абоакваторій гідроекологічних коридорів, які саміпо собі мають високий рівень біорізноманіття.

До складових сполучних територій еко�мережі включаються: території та об'єкти при�родно�заповідного фонду (заказники, пам'яткиприроди, заповідні урочища); землі водногофонду, водно�болотні угіддя, водоохороннізони; землі лісового фонду; інші залісненітериторії, у т.ч. лісові смуги та інші захиснінасадження, які не віднесені до земель лісовогофонду; землі оздоровчого призначення з їхприродними ресурсами; інші природні територіїта об'єкти (ділянки степової рослинності,пасовища, сіножаті, кам'яні відслонення, піски,солончаки, земельні ділянки, в межах яких єприродні об'єкти, що мають особливу природнуцінність); земельні ділянки, на яких зростаютьрослинні угруповання, занесені до Зеленоїкниги України; території, які є місцями пере�бування чи зростання видів тваринного тарослинного світу, занесених до Червоної книгиУкраїни; частково землі сільськогосподарськогопризначення екстенсивного використання —пасовища, луки, сіножаті тощо.

Додаток 3Закон України «Про землеустрій"

Стаття 25. Документація із землеустрою Документація із землеустрою розробляєть�

ся у вигляді програм, схем, проектів,спеціальних тематичних карт, атласів, технічноїдокументації.

Види документації із землеустрою:

а) загальнодержавні й регіональні

(республіканські) програми використання

та охорони земель;

б) схеми землеустрою і техніко'

економічні обґрунтування використання та

охорони земель адміністративно'

територіальних утворень;

в) проекти землеустрою щодо встанов'

лення і зміни меж адміністративно'

територіальних утворень;

г) проекти землеустрою щодо органі'

зації і встановлення меж територій

природно'заповідного фонду та іншого

природоохоронного призначення, оздоров'

чого, рекреаційного та історико'

культурного призначення;

ґ) проекти землеустрою щодо

формування земель комунальної власності

територіальних громад і проекти розмежу'

вання земель державної та комунальної

власності населених пунктів;

д) проекти землеустрою щодо відведе'

ння земельних ділянок;

е) проекти землеустрою щодо створен'

ня нових та впорядкування існуючих

землеволодінь і землекористувань;

є) проекти землеустрою, що забезпе'

чують еколого'економічне обґрунтування

сівозміни та впорядкування угідь;

ж) проекти землеустрою щодо впоряд'

кування території населених пунктів;

з) робочі проекти землеустрою щодо

рекультивації порушених земель, землю'

вання малопродуктивних угідь, захисту зе'

мель від ерозії, підтоплення, заболочення,

вторинного засолення, висушення, зсувів,

ущільнення, закислення, забруднення про'

мисловими та іншими відходами, радіо'

активними та хімічними речовинами, по'

кращання сільськогосподарських земель,

підвищення родючості ґрунтів (далі —

робочі проекти землеустрою);

и) технічна документація із землеустрою

щодо встановлення меж земельної ділянки

в натурі (на місцевості);

і) технічна документація із землеустрою

щодо складання

документів, що посвідчують право на

земельну ділянку;

ї) спеціальні тематичні карти і атласи

стану земель та їх використання.

Склад, зміст і правила оформлення кожноговиду документації із землеустрою регламен�туються відповідною нормативно�технічноюдокументацією з питань здійснення земле�устрою.

Матеріали надав Леонід Проценко,

директора БО «Інтерекоцентр",

METHODICAL RECOMMENDATIONS AS FOR

DEVELOPMENT OF ECOCORRIDOR SCHEME

(CONNECTED TERRITORIES)

To give the help to territorial boards of Ministryof the Nature and other interested personsthere was prepared the following:

� composition and contents of the ecocorridorscheme;

� common information about the ecocorridorregion;

� structure of the ecocorridor region;� plan and map materials;� criteria of select of connected territories;� appendixes 1, 2, 3.Composition, contents and rules of getting up

of each kind of documents is regulated by corre�spondent normative and technical document set onrealization of land exploitation organization

Індекс. Критерій Ознаки відповідності критеріюEc�n Природності Екокоридор повинен мати природні межі.

Ec�l Ефективної довжини

Довжина екокоридору не повинна перевищувати абобути коротшою за відстань, на яку мігрують аборозселяються особини популяцій, для збереження якихстворена екомережа, на території екокоридору мають бути«острівці», на яких можуть тимчасово перебувати види дляпродовження міграції або розселення.

Ec�w Ефективної шириниШирина екокоридору повинна дозволяти популяціям

розселятися або мігрувати вздовж нього з необхідноюефективністю.

Ec�e Екотопічний

Територія екокоридору за своїми едафічними умовамиповинна бути подібною до ключових територій, які вінпоєднує, або забезпечувати умови для тимчасовогоперебування (ночівлі, годування тощо) для видів, якімігрують на великі відстані (наприклад, для птахів).

Ec�t Територіального зв'язкуТериторія екокоридору повинна бути суцільною, або

мати перериви, проте довжина переривів не повинназаважати міграції видів.

Ec�d БіорізноманітностіТериторія екокоридору повинна мати досить добре

збережений рослинний покрив і високий рівеньбіорізноманіття.

Ec�s Созологічний

Екокоридор може включати ділянки, на яких зростаютьабо існують рідкісні, ендемічні або реліктові види рослин татварин, або рідкісні рослинні угруповання, котрі, за якихосьпричин,, відсутні на ключових територіях екомережі.

Критерії відбору сполучних територій

15L I V I N G U K R A I N E Х Х � Х Х ’ 2 0 0 Х

ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯФОРМУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ

ЕКОМЕРЕЖІО. К. Черновський, голова апеляційного суду

Чернівецької області, заслужений юрист України

ВИВЧАЄМО ЗАКОНИ

Ідея екомережі — одна із найбільшфундаментальних ідей останніх десяти�літь у сфері теоретичної та практичної

екології (Мовчан, 1997), набула широкоїпідтримки на Буковині, адже це своєріднареакція на наслідки, викликані хаотичним іспоживацьким розвитком суспільства,спроба, принаймні частково, компенсу�вати втрати у природному довкіллі. Та безґрунтовного законодавчого забезпеченняця ідея не може реалізуватися.

В Україні питання правовогорегулювання екомережі забезпечуютьсянасамперед спеціальним Законом «Проекологічну мережу України» (2004) таЗаконом України «Про Загальнодержавнупрограму формування національноїекологічної мережі України на 2000—2015роки» (2000).

Слід також урахувати, що невід'ємноюскладовою частиною національногозаконодавства, як це передбачено статтею9 Конституції України, є і відповідні між�народні договори, згоду на обов'язковістьяких надала Верховна Рада України. Разомз тим, відповідно до Віденської конвенціїпро право міжнародних договорів,обов'язковими для виконання Україною є йусі інші її міжнародні договори, укладені вустановленому порядку.

Сьогодні Україна стала Стороноюпонад 50 багатосторонніх міжнародно�

правових актів, що стосуються питаньохорони довкілля, збереження біо� таландшафтного різноманіття. Серед нихдля нормативно�правового забезпеченнянаціональної екомережі України є наступнібагатосторонні міжнародно�правові акти:Конвенція про водно�болотні угіддя, щомають міжнародне значення, головнимчином як середовище існуванняводоплавних птахів (Рамсар,1971, зміни —Париж, 1982, 1987), Конвенція про охоронувсесвітньої культурної і природної спад�щини (Париж, 1972), Конвенція про збере�ження дикої флори і фауни та природнихсередовищ їх існування в Європі (Берн,1979), Конвенція про охорону мігруючихвидів диких тварин (Бонн,1979), Конвенціяпро охорону біорізноманіття (Ріо�де�Жанейро, 1992), Всеєвропейська стратегіязбереження біо� та ландшафтного різно�маніття (місце, рік?), Конвенція проохорону та використання транскордоннихводотоків та міжнародних озер (Гельсінкі,1992). Чернівецька область, у зв"язку зсвоїм прикордонним розташуванням, єважливою для створення міжнароднихекокоридорів з Румунією (в районі гірМарамарощини) та Молдовою (по р.Дністер) і має бути містком Всеєвро�пейської екомережі. З метою її розбудовипотрібні узгодження на двосторонньомурівні питань, пов'язаних із транскордоннимпоєднанням елементів екомереж суміжнихкраїн з елементами національної еко�мережі України, тому актуальним зали�шається подальше вдосконалення норма�тивно�правового забезпечення цихаспектів.

На даний час правовими нормамиформування національної екомережі єтакож статті законів України «Про охоронунавколишнього природного середовища»,«Про природно�заповідний фонд України»,«Про тваринний світ», «Про рослиннийсвіт», Земельного, Лісового та Земельногокодексів.

Формування екомережі передбачаєпершочергово зміни в структурі земель�ного фонду країни шляхом віднесення (напідставі обґрунтування екобезпеки таекономічної доцільності) частини земельгосподарського використання до катего�рій, що підлягають особливій охороні звідтворенням притаманного їм різноманіт�тя. Території та об'єкти, які підлягаютьособливій охороні ( території та об'єктиприродно�заповідного фонду, курортні талікувально�оздоровчі, рекреаційні, водо�захисні, полезахисні та інші природні

території та об'єкти), дають певні підставидля їх віднесення до територіальноїсистеми з певними ознаками екомережі.Так, Законом «Про екологічну мережуУкраїни"(ст. 5), визначено що ліси є однієюіз складових структурних елементів еко�мережі. В Законі зазначається, щосередовищетвірна роль лісу добрепростежується лише тоді, коли лісизаймають необхідну, природно зумовленуплощу та відповідно розташовані уландшафті, тобто утворить оптимальнулісистість. На природоохоронну функціюлісів націлює нас і Лісовий кодекс України.Та незважаючи на це, судова практикаЧернівецької області свідчить про значнукількість порушень природоохоронногозаконодавства не тільки зі сторонипересічних громадян, але й керівниківлісової галузі. Нерідко має місце тривалепротистояння при розгляді питань погод�ження постійними землекористувачамистворення нових природо�заповіднихоб'єктів на території земель лісовогофонду.

При проектуванні екомережі Черні�вецької області особливе місце відведеногірським лісам. Адже вони визначаютьумови динамічної рівноваги природногосередовища не лише водозборів, але йтериторій, які знаходяться далеко за їхмежами. Карпатські ліси впливають наводний режим річок Західної України та їхбасейнів на території Польщі, Словаччини,Угорщини, Румунії, Молдови.

Слід брати до уваги, що через Україн�ські Карпати прокладені нафто� і газо� тапродуктопроводи, високовольтні лініїелектропередач, тут проходять залізничній шосейні дороги міжнародного значення,а гірські ліси мають дуже високу екологічнувразливість. В той же час, протягомбагатьох десятиліть як в передгірськихрайонах, так і в Карпатах здійснюєтьсяінтенсивне господарювання з порушеннямекологічних вимог, що призводить допорушення екорівноваги та зумовлюєприродно�антропогенні катаклізми.

Не позбавленене природоохороннезаконодавство також цілого ряду колізій,різних трактувань в Земельному, Лісовомута Водному кодексах. Особливих наріканьта труднощів, що значно ускладнюєрозгляд справ у судах, викликає в багатьохвипадках відсутність меж територій таоб'єктів ПЗФ, їх невинесення в натуру тавідповідних державних актів на землю.

LAW MAINTENANCE OF THEREGIONAL ECONET FORMATION

The nature conservation legislation hasa number of non�coordination in theLand, Forest and Water Codes. This

complicates legal consideration.Appearance of 11�volume complete worksof ecological legislation (Chernivtsi, 1996�2004), collection of the normative and legalacts on attraction of citizens and their uni�ties to the environment protection and pro�tection of ecological rights with the lawhelp, legal regulation of nature conserva�tion in Ukraine (Chernivtsi, 2007) and someothers became the main steps in this mat�ter. Закінчення на наступній сторінці

16 Ж И В А У К Р А Ї Н А Х Х � Х Х ’ 2 0 0 Х

Важливими кроками в цій справі сталипоява в Україні впорядкованого тасистематизованого 11�томного зібранняекологічного законодавства (Чернівці,1996—2004), вихід зібрань нормативно�правових актів стосовно залученнягромадян та їх об'єднань до охоронинавколишнього природного середовищата захисту екологічних прав за допомогоюзакону (Львів, 1999, 2002), спеціальнихзібрань законодавчих документів у галузіохорони, захисту, використання тавідтворення лісів (Чернівці, 2006), а такожправового регулювання заповідної справи

в Україні (Чернівці, 2007). Вихід у світданих зібрань став можливим завдякибагаторічній плідній співпраці екологів іюристів Буковини, розумінню та підтримцізі сторони органів місцевого само�врядування, зокрема Чернівецької облас�ної ради. І, тому зовсім не випадковим єтой факт, що за відсотком природно�заповідних територій Буковина посідаєодне з перших місць в Україні (12,5 %території області), і що саме на Буковинівперше впроваджується пілотний проект зформування регіональної екомережі.

Отже, Україні за досить короткийперіод з часу проголошення незалежностісформована потужна нормативно�правовабаза в царині захисту довкілля. Проте,справжньою проблемою на сьогоднішнійдень залишається застосування даногозаконодавства та впровадження в діюприйнятих рішень судів. Можливо,розвязанню цієї проблеми сприятиметакож спеціальне видання «Практикарозгляду в судах правопорушень у галузіохорони довкілля", що вже підготовлено додруку в Чернівцях колективом юристів таекологів і найближчим часом побачить світ.

Угода між органами регіонального самоуправлінняприкордонних областей України, Польщі, Угорщини, Словаччинипро створення Асоціації «Карпатський Єврорегіон».

Двосторонні угоди: � між Урядом України та Урядом Угорщини про

співробітництво в галузі охорони навколишнього середовища(від 13.08.1992);

� між Урядом України та Урядом Республіки Польщі проспівробітництво в галузі охорони навколишнього середовища(від 24.01.1994);

� між Міністерством охорони навколишнього природногосередовища України та Міністерством навколишньогосередовища Словацької Республіки про співробітництво в галузіохорони навколишнього середовища (від 30.09.1994);

� Міжміністерська тристороння Польсько�Словацько�Українська Угода про збереження біорізноманіття лісів СхіднихКарпат ;

� Міжурядова Угода між Польщею, Словаччиною таУкраїною про міжнародний біосферний заповідник «СхідніКарпати» (1992�2000 рр.).

ЕКОПОЛІТИКА

Список правових документів щодо збереження біорозмаїттяУкраїнських Карпат / The List of Legal Documents Concerning

Biodiversity Conservation of the Carpathians1. Закон України «Про охорону

навколишнього природного середо�вища» від 25 червня 1991 р. //Відомості Верховної Ради України.— К., 1991, № 41. — С. 546.

2. Закон України «Про природно�заповідний фонд України» № 2457�XII: від 16 червня 1992 р. //Відомості Верховної Ради України.— К., 1992, № 34. — С. 502.

3. Програма перспективного розвиткузаповідної справи в Україні(«Заповідники») // Відомості Вер�ховної Ради. — 1994. № 48. — С. 430.

4. Водний Кодекс України № 214/95�ВРвід 06 червня 1995 р. / ВідомостіВерховної Ради України. — К., 1995,№ 24. — С.189.

5. Закон України «Про статус гірськихнаселених пунктів в Україні» //Відомості Верховної Ради України.— К., 1995, № 9. — С. 58.

6. Конституція України [1996]).7. Закон України «Про рослиннийсвіт» // Відомості Верховної РадиУкраїни. — 1999. № 22 —23. — С. 198.

8. Закон України «Про мораторій напроведення суцільних рубок нагірських схилах в ялицево�буковихлісах Карпатського регіону»//

Відомості Верховної Ради України.— К., 2000, № 13. — С. 99.

9. Закон України «Про Загально�державну програму формуваннянаціональної екологічної мережіУкраїни на 2000—2015 роки». № 1989III від 21 вересня 2000 р. // ВідомостіВерховної Ради України. — К., 2000,№ 47. С. 405.

10. Закон України «Про твариннийсвіт»// Відомості Верховної РадиУкраїни. — 2002, № 14. — С. 97.

11. Закон України «Про Червону книгуУкраїни»//Відомості Верховної РадиУкраїни. — К., 2002, № 30. — С. 201.

12. Закон України «Про екологічнумережу України» // ВідомостіВерховної Ради України. — 2004, №45. — С. 502.

13. Закон України «Про ратифікаціюРамкової конвенції про охорону тасталий розвиток Карпат» //Відомості Верховної Ради України.— К., 2004, № 32. — С. 383.

14. Закон України «Про державні цільовіпрограми» від 18. 03. 2004 р., № 1621�IV.

16. Постанова Кабінету МіністрівУкраїни «Про розроблення прогноз�них і програмних документів еконо�

мічного і соціального розвитку таскладання проекту державного бюд�жету» від 26. 04. 2003 р., № 621.

17. Розпорядження Кабінету МіністрівУкраїни «Про схвалення КонцепціїЗагальнодержавної програми збере�ження біорізноманіття на 2005—2025роки» від 22 вересня 2004 р.,№ 675�р., Київ.

15. Постанова Кабінету МіністрівУкраїни «Порядок розроблення тавиконання державних цільовихпрограм» від 31. 01. 07 р., № 106.

А також:18. Конвенція про збереження мігрую�

чих видів диких тварин (Бонн, 1979р.). — Київ, Мінекобезпеки, 1998.

19. Конвенція про охорону дикої флори іфауни та природних середовищіснування в Європі (Берн, 1979 р.).— Київ, Мінекобезпеки, 1998.

20. Конвенція про міжнародну торгівлювидами дикої фауни і флори, щоперебувають під загрозою зникнення(Вашингтон, 1973 р.). — Київ, 1999.

21. Конвенція про біорізноманіття. — К.:ВіК, 2003. — 24 с.

Правові передумови для міжнародної співпраці:

17L I V I N G U K R A I N E 0 3 � 0 4 ’ 2 0 0 9

ЗУБРИ ЯК КЛЮЧОВИЙ ВИД

ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОСИСТЕМ КАРПАТ

Joep van de Vlasakker, Nature Conservation Manager Large herbivore Foundation

МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ

Великі травоїдні тварини є ключовимивидами природного середовища.Багато видів у природних еко�

системах прямо або побічно пов'язані зприсутністю великих травоїдних. Однакроль цих тварин в екосистемі, як правило,не знають і не цінують. По всій Євразіїбільшість видів великих травоїдних тваринрізко скорочується. Кількість такого виду,як антилопа сайгак, зменшилась з 1993року з 2 000 000 до менш ніж 50 000особин. Кількість інших ключових видівстепів (наприклад, монгольських газелей)скоротолася з 2 000 000 до 500 000особин за той же період часу. СтосовноЄвропи — станній піренейський козерогпомер в 1999 році в Іспанії, цей підвид зникназавжди!

Критичне становище

великих травоїдних тварин

Критичне становище багатьох великихтравоїдних тварин � дзвінок дляспеціальних заходів щодо збереження.Отже, в 1998 р. Всесвітній фонд дикоїприроди (WWF) заснував відповідніпрограми, так звані Ініціативи, щостосуються збереження великих траво�їдних тварин (LHI). Після п'яти років досвідуроботи, стала очевидною необхідність узалучені до цієї проблеми спеціалізованихнеурядових організаціях (НУО).

У 2003 р. LHI стала незалежнимФондом � Фондом щодо великихтравоїдних (LHF). Основою цього фонду ємережа партнерів. Понад 300 експертів зпонад 30 країн, що представляють різніорганізацій, пов'язані єдиною проблемою �ззбереженям великих травоїдних тварин.Вони беруть активну участь в організаціїLHF, діяльність яких спрямована на захистблизько 45 видів тварин і, відповідно,

охорону їхніх природних середовищіснування в Євразії. Таким чином, метаLHF — це збереження і відновленняжиттєво важливої функції великихтравоїдних тварин в природі.

Збереження зубра

Робота LHF (далі Фонд) в Карпатах, єодним з пріоритетних напрямків,орієнтованих на використання зубрівуякості ключового виду для відновленняекосистем Карпат, і зосереджена натранскордонне співробітництво.

Роботу зі збереження зубрів LHIрозпочала ще в 1998 р., але діяльністьучасників програми, що працювали ззубрами у рамках мережі, не маланалежного взаємозв'язку. Післяполіпшення контактів почалася роботавідповідно до Плану дій «Європейськийзубр» (Статус Обстеження і Збереження),разом із групою фахівців МСОП / SSC, щофінансується Фондом. Згідно з Планом дійщодо оцінки стану стосовно охоронизубрів і збереження їхніх середовищіснування, були визначені пріорити уподальшій співпраці. Після напруженоїроботи План був готовий у 2003 р. і завдякидіяльності Фонду План дій щодо зубра бувсхвалений і прийнятий Бернською кон�венцією і Радою Європи в 2004 році. Цепризвело до призначення європейськогозубра як виду�індикатора для Natura 2000.Нарешті питання, пов'язані з охороною ізбереженням зубра були винесені нарозгляд у рамках Ради Європи.

Для поліпшення транскордонногоспівробітництва важлива також іншастратегія Фонду, яка надає початковіінвестиції для допомоги проектам намісцях у регіонах та ініціювання експери�ментальних (показових) проектів. Бескидиє одним з пілотних проектів Фонду, щостосуються зубрів як ключового виду, іслужить як навчальний (презентаційний)матеріал для відновлення екосистем уКарпатах.

Робота Фонду в Карпатах

Фонд організував семінари і робочінаради в ряді країн, наприклад, в Україні (уКарпатах), Польщі, Словаччині і Румуніїщоб поліпшити обмін знаннями, стиму�лювати транскордонне співробітництво танадати міжнародну підтримку регіональ�ним проектам. Під час семінару щодозубрів, організованому Фондом у паркуВанаторі Нямт (Румунія) в 2004 році булопоставлено завдання поєднати задопомогою екокоридорів всі популяціїзубра в Карпатах, створити мережу місцьприродного функціонування екосистем(природоохоронних територій) з при�родними популяціями великих травоїднихтварин, включаючи заміну вимерлих видів:диких коней і турів.

Через рік (навесні 2005 року) першийзубр прибув до парку «Ванаторі Нямт».Дослідження поведінки зубру булипроведені з використанням радіо�телеметричного обладання, наданогоФондом. Після польових досліджень двохпопуляцій зубра в Україні — уНаціональному парку «Сколівські Бескиди»(Західні Карпати) та Вижницький НПП(Буковина) — Фонд прийняв рішенняпідтримати проект Національного парку«Сколівські Бескиди» і допомогтизбільшити популяцію виду, яка нарахову�вала менше 10 особин (у зв'язку збраконьєрством). Після створення мережідля вирішення проблеми браконьєрстваФонд фінансував будівництво корпусуакліматизації, в якій зубри із ЗахідноїЄвропи будуть перебувати до випуску їх удику природу. Після декількох роківнамагання подолати ветеринарніперешкоди для імпорту зубра в Україну, цене вдалося зробити. У 2008 р. зубри зтериторії України були завезені дляпроходження акліматизаційного періоду,планується реалізувати транспортуванняцих тварин ще узимку 2009. Зубри ізЗахідної Європи, які через ветеринарніперешкоди не могли бути ввезені в Україну,були транспортовані до Парку ДикоїПрироди, Бельгія (Хан�сюр�Ліс) длярозведення. Навесні цю групу тваринпланується перевезти в Карпати.

Майбутні плани

Після 10 років роботи ФредБаерселман (Fred Baerselman) пішов увідставку з поста директора LHF. Зараздиректором Фонду (LHF) є Ханс Кампф,який раніше працював як урядовийчиновник. Ханс Кампф, добре відомийсеред українських охоронців природи,приймав участь у плануванні Пан'євро�пейської екомережі у Східній Європі. Вінсфокусував увагу Фонду на найближчі рокизі збору даних і обміну інформацією простан великих травоїдних тварин. Вже заразвідомо, що зубр у Карпатах залиша�тиметься пріоритетним видом, а Карпатипріоритетним об'єктом для діяльностіФонду (LHF) у майбутньому. Ми хотіли бпривітати Уряд України та МінприродиУкраїни з розробкою Карпатськоїекомережі.

THE BISON AS FLAGSHIP SPECIESFORECOSYSTEM RESTORATION IN THE

CARPATHIANS

The bison in the Carpathians will remain pri�ority species and a priority region for LHFin the future. We would like to congratulate

the Ukrainian government and nature conserva�tion with the development of the Carpathianeconet.

www.largeherbivore.org(sign in for our newsletter; the Browser to stay

updated about our work)

Зубр

(са

мец

ь).Ф

ото:

Her

man

n W

rees

man

n

Зубр

и, т

ранс

порт

ован

і до

Пар

ку Д

икої

При

роди

, Бел

ьгія

Фот

о:B

.Eis

enga

/ F

laxf

ield

Nat

ure

Con

sulta

ncy)

)

18 Ж И В А У К Р А Ї Н А 0 3 � 0 4 ’ 2 0 0 9

І. «Визначення і класифікація типів

оселищ (habitats) в Україні: введення

стандартів та методології Європейського

Союзу (пілотний проект в Українських

Карпатах)»

Основна мета проекту: підтримканауковців та урядовців з метою адаптаціїпринципів Директиви щодо оселищ (HabitatsDirective) Європейського Союзу в Україні.Тривалість: травень 2009 � квітень 2011.

Завдання проекту:

� Підготовка каталогу типів оселищУкраїнських Карпат та Закарпатської рівнинизгідно принципів Директиви щодо оселищ ;

� Розвиток бази даних для визначення ікласифікації типів оселищ в Україні(ґрунтуючись на програмному пакеті Turbovegщодо аналізу та оцінки рослинності).Картографічний матеріал та функціонування GIS(Географічної інформаційної системи) єчастиною цієї бази даних.

� Навчання науковців і працівниківсистеми природно�заповідного фонду мето�дики визначення і класифікації типів оселищ,включаючи їх картування, опрацювання даних тавизначення управлінських завдань у відпо�відності до принципів Директиви щодо оселищ.Підготовка карт поширення типів оселищздійснюватиметься на визначених територіяхоб'єктів природно�заповідного фонду.

� Визначення можливих рекомендаційта наслідків організаційного та інституційногохарактеру щодо адаптації введення стандартівта методології Європейського Союзу длявизначення та класифікації типів оселищ.

� Поширення інформації середгромадськості щодо важливості введеннястандартів та методології Європейського Союзудля визначення та класифікації типів оселищ.

Проект є важливим з точки зору уніфікації тастандартизації методики визначення і розвиткуекологічної мережі України (як частини пан�європейської) та принципів охорони довкілля.Це перший проект в Україні що підтримуєадаптацію принципів Директиви щодо оселищЄвропейського Союзу в Україні та допомагаєрозвинути мережу експертів в Україні стосовновизначення і класифікації типів оселищ. Такожпроект визначить шляхи такої адаптації тапоінформує громадськість.

Діяльність проекту в Україні визначаєтьсячисленними угодами між урядами України таЄвропейського Союзу про партнерство таспівпрацю, Постановами Кабінету міністрів,Угодами між урядами України та Нідерландів(співпраця у галузі охорони довкілля) таЗаконом України «Про загальнодержавнупрограму адаптації законодавства України дозаконодавства Європейського Союзу", 2004).

Кінцевим результатом роботи має бути:перекладені та поширені серед громадськостідокументи Європейського Союзу стосовнопринципів Директиви оселищ (HabitatsDirective), підготовлений каталог типів оселищУкраїнських Карпат та Закарпатської рівнини,підготовлена база даних визначення ікласифікації типів оселищ в Україні, проведено

навчання науковців і працівників системиприродно�заповідного фонду щодо методикивизначення і класифікації типів оселищ тавизначено особливості адаптації принципівДирективи Оселищ в Україні.

Підтримка: Міністерство сільськогогосподарства, охорони довкілля та якостіхарчування Голландії (програма BBI�MATRA).

Основні виконавці: Foundation DLO/Wageningen International (Netherlands),Державний природознавчий музей НАН України(м.Львів), Інститут зоології ім. І. І. ШмальгаузенаНАН України (м.Київ) та Orbicon, Nature andAquatic Environment (Denmark).

ІІ. «Збереження та стале використання

природних ресурсів Українських Карпат»

Основна мета проекту: Охорона лісів,збереження біорізноманіття та природнихресурсів Східних Карпат, розвиток місцевихгромад та підтримка неурядових організацій(НУО), розвиток туристичної діяльності.Тривалість: 2007 � 2012.

Проект впроваджується в межах трьохвеликих природно�заповідних територійукраїнської частини Східних Карпат � Східно�Карпатського біосферного заповідника (в межахУжанського національного природного парку),Карпатського національного природного паркута природного заповідника «Горгани».

Метою проекту є створення передумов длядовгострокового сталого використання тазбереження природної спадщини українськоїчастини Східних Карпат, що стане базою длямісцевого соціально�економічного розвитку таміжнародної співпраці.

Окремими завданнями проекту єналагодження зв'язків та співпраці міжзаповідними територіями регіону, місцевимиорганами влади, громадами, НУО тазацікавленими особами щодо впровадженняпринципів сталого розвитку регіону, туризму,охорони природи та транскордонної співпраці.

Цієї мети буде досягнуто черезвдосконалення можливостей управлінняприродоохоронними територіями на всіх рівнята сферах (планування, реалізація тамоніторинг), формування бази для співпраці нарівні місцевих адміністрацій, НУО, місцевихгромад та зацікавлених осіб, а також будезапочатковано ряд проектів, які охоплювати�муть такі напрямки, як стале лісовегосподарство та туризм, в рамках чого буденадано соціально�економічну підтримкумісцевому населенню та покращено охоронубіорізноманіття регіону.

Пріоритетні завдання:

� Забезпечення ефективногоуправління природоохоронними територіями задопомогою програм з навчання персоналу;

� Зміцнення можливостей длятранскордонної та транссекторальної співпраці;

� Розробка підтримуючих програм таобмін досвідом між менеджерамиприродоохоронних територій;

� Підвищення поінформованостігромадськості про роль природоохоронних

територій.Проект відповідає регіональним,

національним та міжнародним пріоритетамохорони біорізноманіття та покращенняполітики охорони довкілля в регіоні, зокремаплану дій з охорони біорізноманіття України,екорегіональному плану збереження, київськійрезолюції з біорізноманіття, Карпатськійконвенції, Бернській конвенції, конвенції збіорізноманіття та останніх резолюціях урядуНорвегії.

Підтримка: Уряд НорвегіїВиконавці: WWF�Норвегія / WWF DCPO

(Дунайсько�Карпатська Програма).

ІІІ.«Створення водно'болотних угідь

міжнародного значення (Ramsar Sites) у

Дунайсько'Карпатському регіоні України»

Основна мета проекту: розвиток мережіводно�болотних угідь міжнародного значення вУкраїнських Карпатах та на прилеглихтериторіях. Тривалість : 2008 � 2010.

Завдання проекту:

� Проведення наукових дослідженьщодо виявлення водно�болотних територійміжнародного значення в Українських Карпатахта на прилеглих територіях;

� Підготовка відповідних аплікаційнихформ згідно вимог Рамсарської конвенції(Ramsar Convention) щодо надання цимтериторіям відповідного статусу;

� Проведення процедурних узгодженьіз усіма зацікавленими та юридичнимисторонами процесу на місцевому тарегіональному рівнях. Обговорення таприйняття відповідних рішень на рівніМіністерства охорони навколишньогоприродного середовища.

� Підготовка відповідних аплікаційнихформ для міжнародних структур Рамсарськоїконвенції та лобіювання процесу прийняттявідповідних рішень;

Проект є важливим з точки зору виконаннярішень Рамсарської конвенції в Україні,формування екомережі та проведеннядосліджень щодо виявлення водно�болотнихтериторій міжнародного значення.

Діяльність проекту в Україні визначаєтьсяположеннями Рамсарської конвенції, Угодамиміж урядами України та Нідерландів (співпраця угалузі охорони довкілля) та Законом України«Про природно�заповідний фонд України",1992).

Кінцевим результатом роботи мають бутипідготовлені відповідні документи дляміжнародних установ згідно вимог Рамсарськоїконвенції для надання відповідним територіяхстатусу Ramsar Sites.

Підтримка: Міністерство сільськогогосподарства, охорони довкілля та якостіхарчування Голландії (програма BBI�MATRA)

Основні виконавці: Vrije UniversiteitAmsterdam (Netherlands), Державнийприродознавчий музей НАН України (м.Львів) таWetlands International Ukraine.

ОХОРОНА ТА СТАЛИЙ РОЗВИТОК КАРПАТ В МІЖНАЦІОНАЛЬНИХ РАМКАХ Нові науково4дослідницькі проекти, які сприяють становленню екомережі в Українських Карпатах

Б.Г. Проць, ст. наук. співр. Державного природознавчого музею НАН України

19L I V I N G U K R A I N E 0 3 � 0 4 ’ 2 0 0 9

ГРОМАДСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

ЗАЛУЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ НУО БУКОВИНИ ДОРОЗБУДОВИ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОМЕРЕЖІ

Юрій Масікевич, директор Буковинської філії НЕЦУ «Крона», професор , завідувач кафедри екології і праваЧернівецького факультету Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»;Микола Білоконь, начальник відділу біоресурсів, заповідної справи та формування екомережі держуправління ОНПСу Чернівецькій області

Набутий у регіоні досвід стверджує,що тільки в тісному партнерстві міжекологічними неурядовими органі�

заціями (НУО) та державними природо�охоронними службами можна успішноформувати екомережу на різних рівнях,розпочинаючи від локального і завер�шуючи національним.

Екологічні НУО Буковини маютьбезпосередній контакт з широкимиверствами населення. Наприклад, НУО«Зелений світ Буковини» налічує понад2 тис. членів асоціації, що представляютьмайже всі адміністративні райони області.Інша, НУО «Крона» налічує близько 300членів організації, а під час організації неюмасових природоохоронних акцій(«Зелений пояс Чернівці», «Зелений поясКарпат», літні екологічні експедиції тощо)чисельність волонтерів зростає майже напорядок. Підготовка кольорових буклетів,плакатів, розповсюдження їх у школах,вищих навчальних закладах регіону сприяєформуванню думки громадськості щодонеобхідності збереження довкілля.

Окрім того, екологічні НУО Буковинивключають у своїх рядах значну кількістьнауковців, які активно працюють у справінаукового обґрунтування, проведеннядискусій на телебаченні в прямому ефірі,написанні та реалізації чисельних при�родоохоронних проектів. При реалізаціїостанніх екоНУО регіону завжди зару�чаються підтримкою Держуправлінняекоресурсів у Чернівецькій області. Можнабуло б навести десятки прикладів, колитака співпраця приносила плідні резуль�тати. Наприклад: підготовка «Концепціїсталого екологічного розвитку містаЧернівці", затвердженої в 2002 році рішен�ням Чернівецької міської ради; випуск

повнокольорового буклету «Зелений поясЧернівців»; проведення більше десяткаМіжнародних та регіональних конфе�ренцій, семінарів з тематикою розвиткуПЗФ та формування екомережі.

Значна користь у справі формуванняекомережі належить проведенню громад�ських слухань. Так, у результаті прове�дення в 2002 році громадських слухань вм.Чернівці з питань екологічного станупам'ятки садово�паркового мистецтва«Парк Жовтневий», спільно з природо�охоронними службами та Міським головоюМ.Т. Федоруком та міськвиконкомом, булоприйнято рішення про створення дирекціїпарку, призупинено масове виділення натериторії об'єкту ПЗФ місць для авто�заправок, автостоянок, приватної забудо�ви. Спрацювало, але чи надовго? Цезалежить від постійного діалогу міжекологічною громадськістю та владою.

Вже стало традицією щорічне слуханнязвіту начальника держуправління еко�ресурсів у Чернівецькі області про стандовкілля регіону на розширенномузасіданні громадської ради.

Користуючись своїм правом (відповід�но до Закону України «Про природно�заповідний фонд України» (1992) навнесення пропозицій стосовно створенняоб’єктів ПЗФ, екологічна громадськістьЧернівецької області внесла декількадесятків пропозицій стосовно створеннянових об’єктів ПЗФ на території області.Так, НУО «Друзі парку» внесли більшедесятка пропозицій і добилися рішенняЧернівецької обласної ради про створенняспелеологічних, карстових, геологічнихзаказників та пам'яток природи місцевогозначення; Буковинська філія НЕЦУ «Крона»в 1997 році була одним із ініціаторівреалізації в регіоні проекту «Формування

транскарпатської екологічної мережі»(TACIS), у результаті виконання якогобуло зміцнено інфраструктуру НПП «Виж�ницький» та напрацьовано матеріал длястворення в перспективі нових об’єктівПЗФ в нашому краї. В останні роки «Крона»працює над рядом проектів зі створенняНПП «Черемошський» та «Хотинський»(проекти MATRA KAP «Підтримка розвиткуНаціональної екомережі України у рамкахформування Всеєвропейської екомережі.Задум та втілення в пілотній зоні» тапроекту Британської ради «Збереженняреліктового біорізноманіття шляхомстворення НПП «Хотинський»).

Саме послідовна, принципова позиціяекологічної громадськості Чернівецькоїобласті, співпраця з державними природо�охоронними службами та науковцями даламожливість обґрунтувати та сприяти прий�няттю в 2004�2009 роках цілого рядурішень Чернівецької обласної ради «Пророширення і вдосконалення ПЗФ Черні�вецької області» (рішення ХУ сесії ХХІУскликання від 10.06.05 та 12.08.04, № 65�14/04 та № 103�155/04, та ін.). У резуль�таті, було прийнято рішення про створенняп’яти нових об’єктів ПЗФ на територіїЧернівецької області, в.т.ч.: НПП «Чере�мошський", НПП"Хотинський». Ще однимпозитивним прикладом співпраці влади тагромади в справі розширення екомережіможе служити Рішення колегії Чернівецькоїобласної державної адміністрації «Пророзвиток мережі природно�заповідногофонду області» за №650�р від 22.12.04.

Представники екологічної громад�ськості постійно беруть участь в роботіколегій Чернівецької обласної державноїадміністрації, Чернівецької міської таобласної рад, виступають там в якостіекспертів та консультантів, послідовновідстоюють позицію перетворенняБуковини в заповідний край.

ATTRACTION OF ECOLOGICALNGO OF BUKOVYNA TO

DEVELOPMENT OF THEREGIONAL ECONET

Acquired experience in the ChernivtsiRegion testifies that only in close part�nership between the NGO and state

nature conservation organizations the usefulformation of the econet on different levels ispossible. Representatives of ecological soci�ety as experts and consultants regularly takepart in the work of board of the authority of alllevels in Chernivtsi Region.

20 Ж И В А У К Р А Ї Н А 0 3 � 0 4 ’ 2 0 0 9

ЛИСТ З РЕГІОНУ

ЕКОКОРИДОР —ЦЕ НАГАЛЬНАНЕОБХІДНІСТЬ

Пригадую, коли був ще зовсім малим,то в околиці нашого гірського села удалекому 1967 році завезли з

Білорусії і випустили в ліси першу групузубрів. Це була спроба реінтродукції цихпотужних велетнів у ті місця, де вониводилися споконвічно, але були знищеніще за турків. Один з п'яти витоків нашоїрічки Сірет зберіг навіть назву Зубринець.Спочатку вони як напівдомашні тваринидосить часто з'являлись біля села, але зчасом здичавіли і гармонійно влилися уприродне середовище. Як кажуть науков�ці — повністю натуралізувались. На початку90�х років минулого сторіччя їх кількістьсягнула 200 голів і вони ходили декількомастадами, проте з того часу поголів'япочало невпинно зменшуватися. В останні10 років на нашу територію вони вже незаходили.

Причин декілька. У людей масовоз'явились автомобілі і тепер візитерів зрівнинних районів краю можна бачитимасово в глухих місцях гір. Економічнанестабільність посилила масштабибраконьєрства, а єгерські служби незазнали відчутних позитивних змін. Унашому селі патологічних браконьєрів,тобто у яких рука автоматично тягнеться дозброї при появі дичини, нема. Але ті зубри,що переходили за перевал у сусіднійПутильський район, безслідно зникали. Тай взагалі дичини стало значно менше. Абез неї карпатські ліси — не ліси, а так,склад лісосировини.

Тож появу українсько�нідерландськогопроекту про створення екокоридору дляміграції передусім зубрів я вважаюнагальною необхідністю. І це ми не�

одноразово обговорювали з відомими наБуковині екологами — Віталієм Коржиком(із національного природного парку«Вижницький») та Миколою Білоконем (зобласного управління охорони природи), атакож лідером нашої сільської громади ідепутатом Петром Угрином.

Гірські райони Буковини в соціально�економічному плані завжди були де�пресивними, а в нинішніх умовах ситуаціязначно загострилася. Сподіватисяповністю на державу нашим людям недоводиться, треба шукати шляхи длясамовиживання. Саме тому панацеєю єрозвиток туризму в усіх його формах, адля туризму важливо, щоб були певніісторичні, етнографічні, архітектурні чиприродні цікавинки. Тож, на думку одно�сельців та мою особисту, екокоридор, крімйого природоохоронного призначення,може стати елементом зацікавленості іпритяжності рекреантів. А що головне длятуриста з рівнин чи великих міст? Перш завсе — побачити велику живу дику істоту уприроді, зафотографувати і потім всежиття розповідати про свої враження. І їмцікаво, і нам користь, бо певні кошти вонизалишать у нашому бюджеті. А до того ж іпрестижно для села — жити поручкоридору, де ходять зубри, ведмеді, олені,кабани та інші красені. А це теж певнаатракція і доходи.

Я добре розумію, що над створеннямекокоридору доведеться попрацюватипередусім з людьми, роз'яснити кожномупро необхідність збереження дичини. Вонице і так розуміють, але коли на твоєму полібез дозволу хазяйнує олень чи кабан, товажко втриматись від емоцій. Постарає�мося не допустити будь�яких змін уіснуючій системі землекористування в зоніперетину екокоридором долини р.Сіретміж селами Долішній Шепіт та Лопушна ізалишити вільними місця для пересуваннязвірів. А ще через вчителів — біологів тагеографів — активізуємо еколого�виховнуроботу у школі і залучатимемо молодь до

конкретних акцій. Бо коли дитина у сім'їпочне щось робити корисне для довкілля,то батьки, якщо вони навіть не дужеекологічно свідомі, просто вимушенібудуть допомагати і самі зміняться.Думаю, що екокоридор відбудеться, аневдовзі побачимо обабіч доріг і рудихвелетнів. Аби лише не штиркали насрогами.

Юрій Жебчук, сільський голова с. Долішній Шепіт. Буковина

A LETTER FROM A REGION /ECOCORRIDOR

IS A GREAT NECESSITY

Jury Zhebchuk, village president ofDolishniy Shepit, Bukovyna, considersthat tourism development in all its kinds

(ecological, non�ecological and whatever) isa single way for self�surviving.

У НАСТУПНИХ ЧИСЛАХ:

1. МАТЕРІАЛИ, ПРИСВЯЧЕНІ РОЗБУДОВІНАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОМЕРЕЖІ В УКРАЇНІ

2. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ — ОДНЕЗ ГОЛОВНИХ ЗАВДАНЬ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

3. НОВІ ПРИРОДООХОРОННІ ОБ’ЄКТИ4. ГОСТРА ТЕМА: ПОРУШЕННЯ ПРИРОДО�

ОХОРОННОГО ЗАКОНОДАВСТВА5. ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМО�

СТІ ЯК НЕОБХІДНА УМОВА РОЗБУДОВИГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

6. ЕКСКУРСІЇ В ПРИРОДУ7. ЕКСПЕДИЦІЙНИМИ ШЛЯХАМИ8 .ПРИРОДНО�ІСТОРИЧНА СПАДЩИНА

Гори

дим

лят

ь (С

видо

вець

кий

хреб

ет).

Ф

ото

Ю. М

асік

евич

а

СХЕМА ЕКОМЕРЕЖІУКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ

(національний рівень)

За матеріалами публікації у «Живій Україні» в №9310, 2006

Території ПЗФКлючові території (ядра)

ПОКИ ВЕРСТАВСЯ ВИПУСК

Really warm greetings to the issue of the

Carpathian Econet.FERNANDEZ�GALIANO Eladio,

Council of Europe, Strassbourg.

Щиро теплі вітання з нагоди видання

«Живої України”, присвяченого Карпатській

екомережі.Еладіо Гальяно,

керівник відділу природної і культурноїспадщини Ради Європи (Страcбург).