НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ імені Г. С. КОСТЮКА НАПН УКРАЇНИ

Коломієць Олена Петрівна

УДК 159.923:005.5

ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ

МЕНЕДЖЕРІВ ЕНЕРГОКОМПАНІЙ ДО УПРАВЛІННЯ

19.00.10 – організаційна психологія; економічна психологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ – 2015

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті психології імені Г. С. Костюка НАПН України, лабораторія

організаційної психології (м. Київ)

Науковий керівник

член-кореспондент НАПН України, доктор психологічних наук, професор Карамушка Людмила

Миколаївна, Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, лабораторія організаційної

психології, завідувач (м. Київ)

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор Завацька Наталія Євгенівна, Східноукраїнський

національний університет імені Володимира Даля МОН України, кафедра соціальної та практичної

психології, завідувач (м. Сєвєродонецьк)

кандидат психологічних наук, доцент Ткалич Маріанна Григорівна, Запорізький національний

університет, кафедра практичної психології, доцент (м. Запоріжжя)

Захист відбудеться 24 березня 2015 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради

Д 26.453.02 в Інституті психології імені Г. С. Костюка НАПН України за адресою: 01033, м. Київ –

33, вул. Паньківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН

України за адресою: 01033, м. Київ – 33, вул. Паньківська, 2.

Автореферат розісланий 23 лютого 2015 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В. Л. Зливков

1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Сфера електроенергетики є стратегічним напрямом розвитку

економіки країни. Це посилює потребу в новому поколінні менеджерів, висококомпетентних

фахівців з управління енергокомпаніями. Складність специфіки енергетичної галузі вимагає від

менеджерів енергокомпаній, які працюють у системі «людина-техніка», насамперед, спеціальної

фахової технічної підготовки з енергетичного профілю. Окрім цього, менеджери енергокомпаній

здійснюють діяльність у системі «людина-людина», що обумовлює важливість для них

психологічної підготовки з менеджменту. Важливу роль у розв’язанні вказаної проблеми відіграє

психологічна готовність менеджерів енергокомпаній до управління, що сприятиме посиленню

адекватності менеджменту ринковим принципам функціонування сучасної енергетики.

Аналіз літератури з організаційної, економічної психології та менеджменту вказує на те, що

проблема психологічних особливостей управлінської діяльності знайшла відображення у працях

багатьох учених (М. Армстронг, Т. Базаров, О. Бондарчук, М. Вересов, М. Вудкок, Дж. Грейсон,

П. Друкер, Н. Завацька, А. Занковський, Л. Карамушка, Р. Майлз, А. Файоль та ін.). Однак

психологічні особливості управлінської діяльності менеджерів енергокомпаній знайшли

фрагментарне відображення лише в окремих роботах О. Бурмана, Л. Гітельмана, Г. Ламакіна,

І. Плачкова, Б. Попова, Б. Ратнікова, Т. Філіппової, В. Чернявського та ін., в яких переважно

представлені економічні та технічні аспекти такої діяльності.

Проблема психологічної готовності до управлінської діяльності відображена у працях

вчених, які досліджували керівників різних галузей: аграрної (Л. Осадча), військової (О. Бойко,

Ю. Осіпова), медичної (Н. Надюк), освітньої (О. Брюховецька, О. Винославська, А. Вознюк,

Л. Карамушка, О. Тополенко), підприємницької (О. Креденцер) та ін.

Що ж до проблеми психологічної готовності менеджерів енергокомпаній до управління, то

вона раніше, наскільки нам відомо, не виступала предметом спеціального дослідження. Отже,

соціальна значущість зазначеної проблеми для енергетичної галузі та її недостатня наукова

розробленість обумовили вибір нами теми дисертаційного дослідження: «Формування

психологічної готовності менеджерів енергокомпаній до управління».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження

виконано в межах комплексних науково-дослідних тем лабораторії організаційної психології

Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України «Психологічні засади забезпечення

організаційного розвитку» (державний реєстраційний номер 0108U000292, 2008–2012 рр.) та

«Психологічні детермінанти розвитку організаційної культури» (державний реєстраційний номер

0113U002096, 2013–2015 рр.). Тему дисертаційного дослідження затверджено на засіданні Вченої

ради Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України (протокол № 1 від 07.02.2008 р.) та

узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні

2

(протокол № 3 від 25.03.2008 р.).

Об’єкт дослідження – психологічна готовність менеджерів до управління.

Предмет дослідження – зміст, структура, психологічні чинники та умови формування

психологічної готовності менеджерів енергокомпаній до управління.

Мета дослідження – проаналізувати особливості психологічної готовності менеджерів

енергокомпаній до управління, розробити та апробувати технологію формування психологічної

готовності менеджерів енергокомпаній до управління.

Гіпотеза дослідження:

1. Існує зв’язок між рівнем сформованості психологічної готовності менеджерів

енергокомпаній до управління та чинниками: а) мезорівня (напрямок діяльності енергокомпаній);

б) мікрорівня: організаційно-професійні (посада, освіта, стаж роботи) та соціально-демографічні

(вік) характеристики менеджерів.

2. Основними психологічними умовами формування психологічної готовності менеджерів

енергокомпаній до управління є: а) розвиток мотивації успішної управлінської діяльності;

б) набуття відповідних професійних та психолого-управлінських знань; в) оволодіння вміннями та

навичками, необхідними для ефективної управлінської діяльності; г) удосконалення особистісних

характеристик, важливих для здійснення управлінської діяльності.

Відповідно до мети і гіпотези поставлено такі завдання дослідження:

1. Розкрити психологічні особливості управлінської діяльності менеджерів

енергокомпаній, зміст та структуру їх психологічної готовності до управління.

2. Дослідити рівень сформованості основних компонентів психологічної готовності

менеджерів енергокомпаній до управління.

3. Проаналізувати вплив чинників мезо- й мікрорівня на сформованість психологічної

готовності менеджерів енергокомпаній до управління.

4. Визначити психологічні умови формування психологічної готовності менеджерів

енергокомпаній до управління.

5. Розробити та експериментально апробувати технологію формування психологічної

готовності менеджерів енергокомпаній до управління.

Методологічна та теоретична основа дисертаційного дослідження. В основу

дослідження покладено концепцію психологічного забезпечення управління організаціями

(Л. Карамушка), а також принципи аналізу діяльності сучасних організацій (аналіз організацій як

відкритих систем; ситуаційний аналіз діяльності організацій; гуманізація управління

організаціями; постійний розвиток організацій та ін. (Г. Балл, О. Бондарчук, І. Ващенко,

О. Винославська, В. Москаленко та ін.).

Значну роль у розумінні психологічних особливостей управлінської діяльності в

3

енергетичній галузі відіграли праці О. Бурмана, Л. Гітельмана, Г. Ламакіна, І. Плачкова,

Б. Попова, Б. Ратнікова, Т. Філіппової, В. Чернявського та ін.

Основою для визначення змісту, структури та умов формування психологічної готовності

менеджерів енергокомпаній до управління стали наукові розробки таких авторів, як Н. Завацька,

Л. Карамушка, В. Моляко, М. Смульсон та ін.

Суттєве значення для розробки та впровадження технології формування психологічної

готовності менеджерів енергокомпаній до управління мали роботи Ж. Зав’ялової, Є. Сидоренко,

М. Ткалич, К Фопеля, Т. Яценко та ін., а також технологічний підхід до психологічної підготовки

персоналу організацій, розроблений у лабораторії організаційної психології Інституту психології

імені Г. С. Костюка НАПН України.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань та перевірки гіпотези

дослідження було використано комплекс теоретичних методів: аналіз, узагальнення та

систематизація представлених у науковій літературі матеріалів щодо досліджуваної проблеми;

емпіричних методів: анкетування, тестування, опитування, аналіз документів, експертна оцінка,

експеримент, психодіагностичні методики; статистичних методів: описова статистика,

статистичний аналіз за критерієм х2; методів активного соціально-психологічного навчання:

психологічний тренінг, самостійна практично-орієнтована робота та ін.

Організація дослідження. Дослідницько-експериментальна робота проводилася у чотири

етапи впродовж 2008–2014 рр.

На першому етапі (2008–2009 рр.) здійснено теоретико-методологічний аналіз проблеми та

розроблено програму емпіричного дослідження.

На другому етапі (2010–2011 рр.) проведено констатувальний експеримент з метою

визначення рівнів сформованості психологічної готовності менеджерів енергокомпаній до

управління та чинників, які на неї впливають.

На третьому етапі (2012–2013 рр.) проведено формувальний експеримент, спрямований

на розробку та впровадження технології формування психологічної готовності менеджерів

енергокомпаній до управління. Реалізація цієї технології відбувалась у трьох основних формах:

психологічний тренінг, самостійна практично-орієнтована робота учасників, психолого-

організаційне консультування. З метою вивчення ефективності впровадження технології у процес

психологічної підготовки менеджерів енергокомпаній було проведено два діагностичні зрізи в

експериментальній та контрольній групах за відповідними методиками.

На четвертому етапі (2014 р.) підготовлено та оформлено текст дисертації.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проведено на базі

ПАТ «Полтаваобленерго», у структурі якого налічується 28 відособлених філій. Загальний обсяг

вибірки – 506 менеджерів середньої ланки управління.

4

Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечувалися використанням

методів, адекватних меті та завданням; репрезентативністю вибірки; аналізом отриманих

результатів; статистичною оцінкою експериментальних даних.

Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів полягає у тому, що

вперше: а) визначено психологічні особливості управлінської діяльності менеджерів

енергокомпаній; б) розкрито зміст, структуру та чинники психологічної готовності менеджерів

енергокомпаній до управління; в) досліджено рівень сформованості психологічної готовності

менеджерів енергокомпаній до управління та вплив на неї організаційно-професійних і соціально-

демографічних чинників; г) розроблено технологію формування психологічної готовності

менеджерів енергокомпаній до управління; уточнено поняття «психологічна готовність

менеджерів енергокомпаній до управління»; поглиблено уявлення про процес психологічної

підготовки менеджерів енергокомпаній до управління.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що на основі результатів

дисертаційного дослідження, аналізу запитів замовника та потреб учасників навчання розроблено

технологію формування психологічної готовності менеджерів енергокомпаній до управління.

Технологія пройшла апробацію та ефективно впроваджена в практику кадрової роботи з

менеджерами енергокомпаній. Матеріали дослідження, а також розроблена технологія можуть

бути використані у навчально-методичній роботі з підготовки спеціалістів енергетичної галузі, у

процесі навчання та підвищення кваліфікації менеджерів енергокомпаній, а також у кадровій

роботі енергокомпаній – з метою формування кадрового резерву керівників з високою

психологічною готовністю до управління.

Результати дослідження впроваджено у навчальний процес підготовки менеджерів

середньої ланки управління ПАТ «Полтаваобленерго» (довідки про впровадження № 02-35/308 від

08.11.2011 р.; № 02-35/309 від 08.11.2011 р.; № 02-35/63 від 24.04.2014 р.), РЕМ ПАТ

«Хмельницькобленерго» (довідки про впровадження № 1281 від 01.11.2011 р.; № 1281/1 від

01.11.2011 р.).

Особистий внесок здобувача. Розроблені автором наукові положення та отримані

емпіричні дані є самостійним внеском у розробку проблеми формування психологічної готовності

менеджерів енергокомпаній до управлінської діяльності. У 1 статті, написаній у співавторстві,

доробок здобувача становить 50 %. Розробки та ідеї, що належать співавтору, у дисертаційному

дослідженні не використовуються.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження

доповідались автором на таких всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях

та конгресах в Україні: Всеукраїнській науково-практичній конференції «Психологічні та

соціально-економічні основи забезпечення організаційного розвитку освітніх закладів» (Біла

5

Церква, 2008), ІІ Міжнародному науковому форумі «Коломінські читання» (Київ, 2008), V

Міжнародній науково-практичній конференції з організаційної та економічної психології

«Психологічні основи ефективної діяльності освітніх організацій в умовах соціально-економічних

змін» (Запоріжжя, 2008), VI Міжнародній науково-практичній конференції з організаційної та

економічної психології «Психологічні умови розвитку конкурентоздатності організації» (Керч,

2009), V Міжнародній науково-практичній конференції «Соціалізація особистості в умовах

системних змін: теоретичні та прикладні проблеми» (Київ, 2010), VІІ Міжнародній науково-

практичній конференції з організаційної та економічної психології «Психологічні основи

управління та організаційного розвитку в системі державної служби» (Луцьк, 2010), українсько-

польському семінарі «Психологічні аспекти інноваційних змін в організації та організаційного

розвитку» (Київ, 2010), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Психолого-

педагогічний супровід фахової підготовки та підвищення кваліфікації особистості в умовах

трансформації освіти» (Київ, 2011), І Всеукраїнському конгресі з організаційної та економічної

психології «Актуальні проблеми розвитку організаційної та економічної психології в Україні»

(Кам’янець-Подільський, 2011), VІІІ Міжнародній конференції з організаційної та економічної

психології «Психологія організаційного розвитку сучасних організацій у сфері освіти,

промисловості та бізнесу» (Алчевськ, 2012), Х Ювілейній міжнародній науково-практичній

конференції з організаційної та економічної психології «Організаційна та економічна психологія в

Україні: сучасні проблеми та перспективи розвитку» (Київ, 2014).

Також результати дисертаційного дослідження представлялися на міжнародних

психологічних конференціях та конгресах за кордоном: «Work and Organization Psychology:

Problems and Challenges in Poland and Ukraine» (Katowice, Poland, 2009), «A boat trip through

economic change» (Cologne, Germany, 2010), «Microcosm of Economic Psychology» (Wroclaw,

Poland, 2012).

Головні теоретичні положення дисертації знайшли відображення в публікаціях автора,

доповідались і обговорювались на засіданнях лабораторії організаційної психології Інституту

психології імені Г. С. Костюка НАПН України (2008–2014 рр.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображено у 18 публікаціях, серед

яких 6 статей – у наукових фахових виданнях, затверджених МОН України; 1 стаття – у науковому

міжнародному фаховому виданні України, включеному до міжнародних наукометричних баз; 7

публікацій – в інших наукових виданнях, матеріалах конференцій та конгресів; окрім того,

опубліковано 4 зарубіжні публікації.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів,

висновків, списку використаних джерел у кількості 250 найменувань, з яких 30 – іноземною

мовою. Повний обсяг дисертації викладено на 280 сторінках комп’ютерного набору, з них

6

основний текст – на 160 сторінках. Робота містить 30 таблиць (на 15 сторінках), 19 рисунків (на

9 сторінках) і 3 додатки (на 80 сторінках).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дисертаційного дослідження, ступінь її

розробленості, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, теоретико-методологічні основи та

методичну базу дослідження. Викладено наукову новизну, теоретичне і практичне значення

роботи. Подано відомості про апробацію результатів дослідження та публікації за темою

дисертації.

У першому розділі – «Теоретико-методологічний аналіз проблеми формування

психологічної готовності менеджерів енергокомпаній до управління» – проведено аналіз

сутності управлінської діяльності та її психологічних складових, приділено увагу психологічним

особливостям управлінської діяльності менеджерів енергокомпаній. Висвітлено структуру та зміст

психологічної готовності менеджерів енергокомпаній до управління, чинники які обумовлюють її

розвиток.

З урахуванням наявних у літературі підходів (О. Бондарчук, Г. Гольдштейн, Л. Карамушка,

І. Кулініч, Л. Скібіцька, А. Файоль та ін.), зроблено висновок про те, що управлінська діяльність –

це сукупність системи скоординованих заходів, спрямованих на досягнення значущих цілей

організації.

На основі аналізу літератури з проблем діяльності енергокомпаній та управління ними

(О. Бурман, М. Воропай, Л. Гітельман, Г. Ламакін, Ю. Левицький, І. Плачков, Б. Попов,

Б. Ратніков, К. Розенбергер, Т. Філіппова, В. Чернявський та ін.) визначено найбільш суттєві

психологічні особливості управлінської діяльності менеджерів енергокомпаній: поєднання

управлінських функцій з оперативно-технологічним управлінням виробничим процесом

енергетичного комплексу; жорстка регламентація професійно-технічної діяльності нормативно-

правовими документами і правилами внутрішнього трудового розпорядку; великий обсяг та

різноманітність оперативно-технологічних завдань і дій; діяльність в умовах перехідних аварійних

ситуацій, які швидко поширюються на велику територію; висока психічна напруженість, пов’язана

зі значною відповідальністю управління людьми та виробничо-технологічним комплексом,

наявністю великої кількості проблемних ситуацій.

У роботі зазначено, що одночасність виробництва, передачі, розподілу та споживання

електроенергії обумовлює чітке розмежування всіх виробничих служб і відділів енергокомпаній

на два напрямки роботи, які мають свої психологічні особливості: 1) підрозділи управління з

передачі електричної енергії та розподільчих електромереж; 2) підрозділи управління збутом

електричної енергії.

7

На основі аналізу літератури щодо рівнів управління в організаціях (М. Армстронг,

П. Друкер, А. Занковський, Л. Карамушка, М. Мескон, Г. Щокін та ін.) обґрунтовано особливу

роль менеджерів енергокомпаній середньої ланки управління, яка проявляється, зокрема, в тому,

що до них висуваються різнопланові вимоги, як з боку вищого керівництва (для якого менеджер

виступає в ролі підлеглого), так і з боку очолюваного ним колективу.

Автором зауважено, що умовою успішної управлінської діяльності менеджерів

енергокомпаній є їх психологічна готовність до управління.

Зроблено висновок про те, що психологічна готовність менеджерів енергокомпаній до

управління – це комплекс взаємозв’язаних та взаємозумовлених мотивів, знань, умінь та навичок, а

також особистісних якостей, які забезпечують ефективність професійно-управлінської діяльності

менеджерів у галузі енергетики. Автором розроблено модель психологічної готовності

менеджерів енергокомпаній до управління. Наголошено, що структура готовності включає чотири

основні компоненти: 1) мотиваційний компонент – сукупність мотивів матеріального та

морального заохочення до успішної професійно-управлінської діяльності менеджера;

2) когнітивний компонент – система специфічних професійних, психолого-управлінських знань

менеджера та його когнітивних здібностей; 3) операційний компонент – комплекс професійно-

управлінських умінь та навичок менеджера; 4) особистісний компонент – сукупність

особистісних характеристик менеджера (зокрема, комунікабельність, рішучість, упевненість у

собі, емоційна стабільність, дипломатичність, самостійність тощо). Вказані складові психологічної

готовності впливають на ефективність професійно-управлінської діяльності менеджерів

енергокомпаній та формуються в процесі їх спеціального навчання.

За результатами теоретичного аналізу літератури (О. Бондарчук, І. Ващенко, Н. Завацька,

Л. Карамушка та ін.) визначено чинники, що впливають на психологічну готовність менеджерів до

управління: а) чинники мезорівня, що пов’язані з діяльністю енергокомпаній (напрямок діяльності:

збут і передача електроенергії); б) чинники мікрорівня, що пов’язані з діяльністю персоналу

енергокомпаній (організаційно-професійні: посада, освіта, стаж роботи; соціально-демографічні:

вік).

Зазначено, що на основі теоретико-методологічних розробок автора, які стосуються змісту,

структури, чинників та умов формування психологічної готовності менеджерів енергокомпаній до

управління, розроблено алгоритм та зміст подальшого емпіричного дослідження.

У другому розділі – «Емпіричне дослідження сформованості психологічної готовності

менеджерів енергокомпаній до управління» – викладено загальну стратегію констатувального

дослідження, обґрунтовано систему методичних прийомів та діагностичних методик, які

використовувалися в ході експерименту, виявлено рівень та чинники сформованості основних

компонентів та загального показника психологічної готовності менеджерів енергокомпаній до

8

управління.

Дисертантом проаналізовано рівень та чинники сформованості мотиваційного компонента

психологічної готовності менеджерів енергокомпаній до управління. Встановлено (за

мотиваційними шкалами, які входили до «Методики оцінки персоналу» (розробка ПАТ

«Полтаваобленерго»)), що найбільш значущим для менеджерів є мотив матеріального заохочення

(37,1 % опитаних мають високий рівень сформованості такого мотиву). Це свідчить про те, що

менеджери найбільш вмотивовані в процесі здійснення управлінської діяльності гнучкою

системою виплат премії, яка, в свою чергу, обумовлена високим рейтингом філії. При цьому

звертає увагу на себе той факт, що на високому рівні мотив морального заохочення представлений

у значно меншої кількості менеджерів (у 13,6 % опитаних).

Показано, що лише у 11,4 % опитаних менеджерів визначено високий рівень сформованості

мотиваційного компонента психологічної готовності менеджерів енергокомпаній до управління.

Зроблено висновок про важливість навчання менеджерів енергокомпаній щодо досягнення у своїй

діяльності балансу мотивів матеріального та морального заохочення.

Констатовано, що на становлення мотиваційного компонента впливають такі чинники:

посада, вік, стаж роботи. Так, високий рівень сформованості мотиваційного компонента більш

виражений у менеджерів, які займають посаду керівників збутом/передачею електроенергії, ніж у

диспетчерів та інспекторів з енергонагляду (р < 0,01). Це, скоріше за все, обумовлено їх

безпосередньою відповідальністю за показовий рейтинг філії та за відповідні винагороди для себе

та своїх працівників. Також доведено, що з віком менеджерів (р < 0,001) та підвищенням стажу

роботи (р < 0,001) посилюється їх мотивація до професійно-управлінської діяльності.

Встановлено, що менеджери віком від 51 до 60 років та стажем роботи від 21 до 30 років є

найбільш вмотивованими, як зрілі фахівці зі значним професійним досвідом вирішення складних

оперативно-технічних завдань та управління енергокомпаніями.

У роботі висвітлено також рівень та чинники сформованості когнітивного компонента

психологічної готовності менеджерів енергокомпаній до управління (за допомогою шкал

тестування професійно-управлінських знань менеджерів відповідно до профілю діяльності

(автоматизована система електронного контролю знань «Аспект», версія 4.0) та шкали тестування

когнітивних здібностей (методики «Кількісні відношення» та «Складні аналогії», що входили до

автоматизованої системи психологічної діагностики «Професор 2000», версія 4.2)). Доведено, що

найбільш вираженими в структурі когнітивного компонента є, насамперед, специфічні

професійно-технічні знання (у 40,8 % менеджерів), наявність яких обумовлена регламентованістю

діяльності менеджерів енергокомпаній.

Виявлено, що лише 39,0 % опитаних менеджерів енергокомпаній мають високий рівень

сформованості в цілому когнітивного компонента психологічної готовності до управління.

9

Автором зазначено важливість врахування високого рівня когнітивного компонента психологічної

готовності до управління на етапах відбору менеджерів та формування кадрового резерву для

більш конкурентоздатного функціонування енергокомпаній.

Доведено, що на становлення когнітивного компонента впливають такі чинники: посада та

вік. Автором звернено увагу на те, що рівень сформованості когнітивного компонента є вищим у

менеджерів, які займають посаду диспетчерів та інспекторів з енергонагляду, порівняно з

менеджерами з керівництва збутом/передачею електроенергії (р < 0,001), хоча останні є більш

високою ланкою управління в структурі енергокомпаній. Отримані дані автор вважає значущими

щодо посилення вимог до менеджерів з керівництва збутом/передачею електроенергії на етапах

відбору/атестації та гнучкої ротації управлінських кадрів з урахуванням високого потенціалу

диспетчерів та інспекторів з енергонагляду. Також доведено, що менеджери віком до 40 років

(р < 0,001) мають найвищий рівень сформованості когнітивного компонента психологічної

готовності до управління, знання та когнітивні здібності яких можуть бути продуктивно

застосовані для особистісно-професійного розвитку менеджерів енергокомпаній.

Визначено рівень та чинники сформованості операційного компонента психологічної

готовності менеджерів енергокомпаній до управління (із застосуванням шкал експертної оцінки

професійно-управлінських умінь та навичок менеджерів, які входили до «Методики оцінки

персоналу» (розробка ПАТ «Полтаваобленерго»)). Встановлено, що за шкалою оцінки

професійно-управлінських умінь та навичок менеджерів їх безпосереднім керівником високий

рівень сформованості складової виявлено у 33,1 % менеджерів, у той час коли практичне

виконання менеджерами профільних виробничих завдань на високому рівні виявлено лише у

20,0 % досліджуваних. Результати дослідження продемонстрували важливість застосування цих

«взаємоперевіряючих» методів оцінки, адже суб’єктивна оцінка безпосереднім керівником не

збігається з результатами виконання виробничих завдань відповідно до профілю діяльності.

Усього в 32,9 % менеджерів встановлено високий рівень сформованості операційного

компонента психологічної готовності до управління. Це вказує на необхідність приділити

спеціальну увагу розвиткові операційного компонента в процесі формування психологічної

готовності до управління, зосередившись на вміннях та навичках управлінської діяльності для

ухвалення всебічно зважених стратегічних та оперативних рішень, розв’язання проблем

управління персоналом, мотивації працівників тощо.

Доведено, що на становлення операційного компонента найбільше впливають такі чинники:

напрямок діяльності, посада, освіта, вік, стаж роботи. Високий рівень сформованості операційного

компонента більш виражений у менеджерів, які працюють за напрямком діяльності збут

електроенергії (р < 0,001); займають посаду керівників збутом/передачею електроенергії

(р < 0,001); з вищою електротехнічною освітою (р < 0,05); віком від 51 до 60 років (р < 0,01);

10

стажем роботи від 21 до 30 років (р < 0,05). Автором зроблено висновок про те, що саме ці

категорії менеджерів найбільш гнучко поєднують професійно-управлінські вміння та навички і

можуть успішно розв’язувати актуальні проблеми управління енергокомпаніями.

У роботі також досліджено рівень та чинники сформованості особистісного компонента

психологічної готовності менеджерів енергокомпаній до управління (із використанням шкал

дослідження особистісних якостей, важливих, на думку автора, для професійної діяльності

менеджерів енергокомпаній (методики «Біографічний тест БЄМКОН-1» (за М. Конюховим), 16-

факторний особистісний опитувальник (за Р. Кеттеллом), Міннесотський багатофакторний

опитувальник MMPI (адаптований М. Конюховим), що входили до автоматизованої системи

психологічної діагностики «Професор 2000», версія 4.2)). Так, виявлено, що високий показник

«сили особистості» властивий лише 37,1 % менеджерів, як важливий параметр при прогнозуванні

результатів, зокрема управлінської діяльності. Звернено увагу на недостатність вияву низки

особистісних характеристик менеджерів, суттєвих для їх професійно-управлінської діяльності.

Так, найбільш високим рівнем сформованості вирізняються такі особистісні характеристики, як

«консерватизм» (81,4 %), «жорсткість» (75,7 %), «практичність» (69,3 %). Отримані дані також

показали, що більшість менеджерів мають яскраво виражені стенічні характеристики (56,4 %), що

спостерігаються, зокрема, у вияві вольових якостей менеджерів. Скоріше за все, можна говорити

про те, що з урахуванням специфіки вітчизняної енергетичної галузі співвідношення саме цих

особистісних характеристик обумовлює ефективність професійно-управлінської діяльності

менеджерів енергокомпаній. Проте таке поєднання якостей створює дещо «деформований»

портрет менеджера енергокомпанії (наявні консерватизм та жорсткість суперечать вимогам до

сучасного менеджера, який має бути більш відкритим до інноваційних змін, гнучких підходів в

управлінні організаціями). В цілому показано, що досить незначна кількість менеджерів

енергокомпаній (29,8 %) мають високий рівень сформованості особистісного компонента

психологічної готовності до управління.

Встановлено вплив таких чинників на сформованість вказаного компонента: посада, освіта,

вік. Високий рівень сформованості особистісного компонента більш виражений у менеджерів, які

займають посаду керівників збутом/передачею електроенергії, ніж у диспетчерів та інспекторів з

енергонагляду (р < 0,05); з вищою електротехнічною освітою (р < 0,05); віком від 51 до 60 років

(р < 0,05). З віком менеджерів рівень сформованості особистісного компонента зростає, цей

постійний особистісно-професійний розвиток можуть забезпечувати сприятливі організаційні

умови, постійне внутрішньокорпоративне навчання і самоосвіта персоналу.

Порівняльний аналіз високого рівня сформованості структурних компонентів

психологічної готовності до управління показав, що в менеджерів енергокомпаній найбільшою

мірою розвинений когнітивний компонент (39,0 % досліджуваних), що свідчить про достатнє

11

володіння необхідними професійними знаннями. При цьому автором звернено увагу, що в

опитаних значно менше сформовані операційний (32,9 %) та особистісний (29,8 %) компоненти.

Що ж до мотиваційного компонента, то він є найбільш проблемним, адже лише 11,4 % менеджерів

мають високу мотивацію до успішної професійно-управлінської діяльності.

Отримані дані щодо загального рівня сформованості психологічної готовності до

управління менеджерів енергокомпаній свідчать, про те, що лише 34,0 % менеджерів

енергокомпаній мають його високий показник. Можна стверджувати, що недостатність

сформованості психологічної готовності до управління у менеджерів позначається на їх

конкурентоздатності, а також прямо або опосередковано на ефективності та прибутковості

діяльності всієї енергокомпанії.

Встановлено вплив таких чинників на сформованість загального рівня психологічної

готовності: напрямок діяльності, посада, вік, стаж роботи. Доведено, що більш психологічно

готовими до управлінської діяльності виявилися менеджери, які працюють за напрямком

діяльності збут електроенергії (р < 0,01), займають посаду керівників збутом/передачею

електроенергії та інспекторів з енергонагляду (р < 0,001). З віком (р < 0,05) та стажем (р < 0,05)

психологічна готовність до управління зростає. У роботі в цілому зроблено висновок про те, що

саме ця категорія менеджерів спроможна здійснювати успішну професійно-управлінську

діяльність на своєму рівні керівництва та виступати оптимальними кандидатами у топ-

менеджмент енергокомпаній.

Отримані дані в цілому засвідчили недостатній рівень сформованості психологічної

готовності менеджерів енергокомпаній до управління та показали необхідність розробки

спеціальної технології формування психологічної готовності менеджерів до управління, яка

найбільш ефективно може бути реалізована в рамках корпоративного навчання енергокомпаній.

У третьому розділі – «Технологія формування психологічної готовності менеджерів

енергокомпаній до управління» – представлено загальну стратегію формувального дослідження,

визначено завдання та принципи його проведення, описано особливості експериментального

впровадження «Технології формування психологічної готовності менеджерів енергокомпаній до

управління», наведено та інтерпретовано результати її ефективності.

Формувальний експеримент було проведено у 2012–2013 рр. на базі навчально-курсового

центру ПАТ «Полтаваобленерго», в формі спеціально організованого корпоративного навчання

його керівників. Для проведення експерименту було створено контрольну та експериментальну

групи менеджерів енергокомпаній, по 25 осіб у кожній. Усі менеджери, що входили до цих груп,

мали приблизно однакові соціально-професійні характеристики (напрям роботи, посада, освіта,

вік, стаж).

12

В експериментальній групі підготовка мала системний, цілісний характер, відповідно до

розробленої автором програми. Для слухачів курсів, які увійшли до контрольної групи, навчання

мало стандартний характер, відповідно до плану курсів підвищення кваліфікації енергетиків, в

якому психологічна складова була відсутня, і питання формування психологічної готовності до

управління не розглядалися.

Зазначено, що в процесі розробки дизайну формувального експерименту та аналізу

результатів експериментального впровадження технології було взято за основу підходи фахівців

лабораторії організаційної психології імені Г. С. Костюка НАПН України з проблем формування

психологічної готовності персоналу організацій до різних видів діяльності та навчання.

Формувальний експеримент було реалізовано в три етапи.

На першому, підготовчому, етапі формувального експерименту дисертантом було,

насамперед, визначено умови формування психологічної готовності менеджерів енергокомпаній

до управління. Зазначено, що педагогічні умови включають в себе систему отримання вищої

технічної освіти з енергетичного профілю. Як показав аналіз літератури, в процесі навчальної

діяльності менеджерів енергокомпаній недостатньо формується психологічна складова, яка

забезпечує знання з основ менеджменту та психології управління сучасними організаціями. Тобто

в результаті навчання спеціалісти-теоретики, здебільшого, недостатньо готові, окрім виконання

регламентованих посадових обов’язків, практично здійснювати управління персоналом з

урахуванням сучасних знань з менеджменту та психології. Отже, основними психологічними

умовами формування психологічної готовності менеджерів енергокомпаній до управління є

розробка спеціальної технології та її впровадження за наступними напрямками: а) розвиток

мотивації успішної професійно-управлінської діяльності; б) набуття відповідних професійних та

психолого-управлінських знань; в) оволодіння вміннями та навичками, необхідними для

ефективної управлінської діяльності; г) удосконалення особистісних характеристик, важливих для

здійснення управлінської діяльності.

Також у межах цього етапу виявлено потреби менеджерів у психологічному навчанні,

розроблено технологію формування психологічної готовності менеджерів енергокомпаній до

управління та презентовано її замовнику, вибудовано алгоритм реалізації технології, проведено

перший діагностичний зріз.

На другому, основному, етапі формувального експерименту автором реалізовано

технологію формування психологічної готовності менеджерів енергокомпаній до управління (74

акад. год.): 1) тренінг (вступ до тренінгу (2 акад. год.), основна частина (раз на 2 місяці, загалом

48 акад. год.), заключне заняття та підсумки тренінгу (8 акад. год.)); 2) самостійна практично-

орієнтована робота учасників тренінгу в міжтренінговий період (16 акад. год.). Окрім того, з

учасниками тренінгу за потреби проводилось психолого-організаційне консультування.

13

У рамках реалізації власне тренінгу було організовано вступ до тренінгу. Він мав на меті

пояснення завдань тренінгу, його загального формату, організаційних моментів, знайомство

учасників, вивчення їх очікувань щодо навчання.

Основна частина тренінгу складалася з 4 сесій, які відповідали структурі психологічної

готовності до управління та охоплювали основні її компоненти: 1) «Сутність, зміст та специфіка

професійно-управлінської діяльності менеджерів в енергокомпаніях» (когнітивний компонент);

2) «Формування мотивації ефективного управління енергокомпаніями в менеджерів»

(мотиваційний компонент); 3) «Формування професійно-управлінських умінь та навичок

успішного менеджера енергокомпанії» (операційний компонент); 4) «Розвиток особистісних

якостей ефективного менеджера енергокомпанії» (особистісний компонент). Кожна тренінгова

сесія побудована на основі технологічного підходу з використанням змістовно-смислових,

діагностичних та корекційно-розвивальних технік (проблемних міні-лекцій, групових дискусій,

«мозкових штурмів», рольових та ділових ігор, аналізу ділових ситуацій, творчих домашніх

завдань, психологічних практикумів тощо).

У рамках заключного заняття та підведення підсумків навчання в цілому було проведено

анкетне опитування з оцінки його ефективності, рефлексивний аналіз (робота в групі),

фотопрезентація щодо тренінгової роботи, висловлено побажання учасників навчання один

одному у вигляді «подарунків» власних позитивних рис особистості, що забезпечують

ефективність управлінської діяльності.

Самостійна практично-орієнтована робота була спрямована на закріплення отриманих

знань за матеріалами кожної із тренінгових сесій. Основним завданням психолого-організаційного

консультування був психологічний супровід практичного розв’язання менеджерами

психологічних проблем в управлінні енергокомпаніями та посилення власної психологічної

готовності до управління.

На третьому, завершальному, етапі формувального експерименту автором роботи

проведено оцінку ефективності технології шляхом другого діагностичного зрізу, здійснено

обробку та узагальнення результатів роботи, оформлено звіт про виконану роботу для замовника.

Аналіз результатів формувального експерименту підтверджує ефективність розробленої

технології (табл. 1). Дані за критерієм χ² свідчать про наявність статистично значущих

відмінностей (р < 0,05) між експериментальною та контрольною групами за окремими складовими

компонентів психологічної готовності до управління після формувального експерименту.

14

Таблиця 1

Порівняльний аналіз рівня розвитку складових компонентів психологічної готовності

менеджерів енергокомпаній до управління (учасників експериментальної та контрольної

груп до та після експерименту) (у % від загальної кількості опитаних)

Рівень розвитку окремих

складових компонентів

психологічної готовності

Експериментальна група Контрольна група

до

формувального

експерименту

після

формувального

експерименту

до

формувального

експерименту

після

формувального

експерименту

Когнітивний компонент психологічної готовності Психолого-

управлінські

знання

Низький 40,0* 20,0* 44,0 36,0 Середній 32,0* 28,0* 32,0 28,0

Високий 28,0* 52,0* 24,0 36,0

Мотиваційний компонент психологічної готовності Наявність заохочень/ відсутність покарань

Низький 16,0* 8,0* 20,0 12,0

Середній 56,0* 52,0* 56,0 56,0

Високий 28,0* 40,0* 24,0 32,0

Операційний компонент психологічної готовності Професійно-управлінські

вміння та навички

Низький 24,0* 16,0* 28,0 20,0

Середній 40,0* 32,0* 40,0 44,0

Високий 36,0* 52,0* 32,0 36,0

Особистісний компонент психологічної готовності

Комуніка-

бельність

Низький 28,0* 16,0* 28,0 32,0

Середній 68,0* 48,0* 64,0 48,0 Високий 4,0* 36,0* 8,0 20,0

Самостійність Низький 20,0* 16,0* 24,0 24,0

Середній 72,0* 56,0* 68,0 64,0

Високий 8,0* 28,0* 8,0 12,0 Примітка. * – р < 0,05

Слід зазначити, що за G-критерієм знаків також було підтверджено статистично значуще

покращення результатів в експериментальній групі після формувального експерименту. Щодо

контрольної групи, то таких статистично значущих відмінностей виявлено не було.

У цілому, результати формувального експерименту підтвердили ефективність розробленої

технології та довели можливість її використання для психологічної підготовки менеджерів

енергокомпаній до управління.

15

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове розв’язання наукової проблеми, що

виявляється в розкритті змісту, структури, рівнів, чинників та умов формування психологічної

готовності менеджерів енергокомпаній до управління, що дозволило сформулювати загальні

висновки:

1. Управлінська діяльність менеджерів енергокомпаній має такі психологічні

особливості: поєднання управлінських функцій з оперативно-технологічним управлінням

виробничим процесом енергетичного комплексу; жорстка регламентація професійно-технічної

діяльності обумовлює пошук балансу з сучасними принципами менеджменту енергокомпаній;

оперативно-технологічна діяльність в умовах перехідних аварійних ситуацій вимагає спеціальної

психологічної підготовки менеджерів до управління в кризових умовах; висока психічна

напруженість, відповідальність за людей та виробничо-технологічний комплекс потребує

наявності спеціальних знань, умінь і навичок з психології управління персоналом та розвитку

власних особистісних характеристик, необхідних для здійснення ефективного керівництва

енергокомпаніями.

2. Психологічна готовність менеджерів енергокомпаній до управління – це комплекс

взаємозв’язаних та взаємозумовлених мотивів, знань, умінь та навичок, а також особистісних

якостей, які забезпечують ефективність управлінської діяльності в галузі енергетики. Структура

психологічної готовності менеджерів енергокомпаній до управління включає чотири основних

компоненти: 1) мотиваційний компонент – сукупність мотивів матеріального та морального

заохочення до успішної професійно-управлінської діяльності менеджера; 2) когнітивний

компонент – система специфічних професійних, психолого-управлінських знань менеджера та

його когнітивних здібностей; 3) операційний компонент – комплекс професійно-управлінських

умінь та навичок менеджера; 4) особистісний компонент – сукупність особистісних

характеристик менеджера (зокрема, комунікабельність, рішучість, упевненість у собі, емоційна

стабільність, дипломатичність, самостійність тощо). Вказані складові психологічної готовності

впливають на ефективність професійно-управлінської діяльності менеджерів енергокомпаній та

формуються в процесі їх спеціального навчання.

3. У процесі емпіричного дослідження виявлено низку проблем у сформованості основних

компонентів психологічної готовності менеджерів енергокомпаній до управління: у структурі

мотиваційного компонента встановлено дисбаланс щодо мотивів матеріального та морального

заохочення менеджерів енергокомпаній у своїй діяльності; пріоритетність у структурі

когнітивного компонента специфічних професійно-технічних знань; у структурі операційного

компонента встановлено недостатній рівень розвитку управлінських умінь та навичок менеджерів;

16

у структурі особистісного компонента консерватизм та жорсткість суперечать вимогам до

сучасного конкурентоздатного менеджера, який має бути більш відкритим до інноваційних змін,

гнучких підходів в управлінні. Доведено, що загальний рівень сформованості психологічної

готовності менеджерів енергокомпаній до управління є недостатнім для ефективної управлінської

діяльності та забезпечення прибутковості всієї організації.

4. Порівняльний аналіз сформованості структурних компонентів психологічної готовності

показав, що у менеджерів енергокомпаній найбільшою мірою розвинений когнітивний компонент,

що свідчить про володіння менеджерами необхідними професійними знаннями. При цьому

виявлено значно меншу сформованість операційного та особистісного компонентів. Встановлено,

що мотиваційний компонент є найбільш проблемним, що свідчить про фактичну відсутність

вмотивованості на ефективну професійно-управлінську діяльність.

5. Встановлено вплив чинників на сформованість основних компонентів психологічної

готовності менеджерів енергокомпаній до управління. Високий рівень сформованості

мотиваційного компонента більш виражений у менеджерів, які займають посаду керівників

збутом/передачею електроенергії, віком понад 50 років та стажем роботи від 21 до 30 років.

Високий рівень сформованості когнітивного компонента більш виражений в менеджерів, які

займають посаду диспетчерів та інспекторів з енергонагляду, віком до 40 років. Високий рівень

сформованості операційного компонента більш виражений в менеджерів, які працюють за

напрямком діяльності збут електроенергії, займають посаду керівників збутом/передачею

електроенергії, з вищою електротехнічною освітою, віком понад 50 років та стажем роботи від 21

до 30 років. Високий рівень сформованості особистісного компонента більш виражений у

менеджерів, які займають посаду менеджерів з керівництва збутом/передачею електроенергії, з

вищою електротехнічною освітою та віком понад 50 років.

6. Встановлено вплив чинників на сформованість загального рівня психологічної

готовності менеджерів енергокомпаній до управління: напрямок діяльності, посада, вік, стаж

роботи. Доведено, що більш психологічно готовими до управлінської діяльності виявилися

менеджери, які працюють за напрямком діяльності збут електроенергії, займають посаду

керівників збутом/передачею електроенергії та інспекторів з енергонагляду. З віком та стажем

психологічна готовність менеджерів енергокомпаній до управління зростає.

7. Основними психологічними умовами формування психологічної готовності менеджерів

енергокомпаній до управління є розробка спеціальної технології та її впровадження в наступних

напрямах: а) розвиток мотивації успішної професійно-управлінської діяльності; б) набуття

відповідних професійних та психолого-управлінських знань; в) оволодіння професійно-

управлінськими вміннями та навичками; г) удосконалення особистісних характеристик, важливих

для здійснення ефективної управлінської діяльності.

17

8. На основі структури психологічної готовності до управління, з урахуванням

результатів емпіричного дослідження та вивчення потреб учасників навчання, розроблено

«Технологію формування психологічної готовності менеджерів енергокомпаній до управління»,

яка включала: 1) психологічний тренінг (вступ до тренінгу, основна частина, заключне заняття та

підсумки тренінгу); 2) самостійну практично-орієнтовану роботу учасників тренінгу в

міжтренінговий період; 3) психолого-організаційне консультування менеджерів.

9. Порівняльний аналіз результатів діагностичних зрізів до та після формувального

експерименту в експериментальній та контрольній групах за основними компонентами

психологічної готовності менеджерів енергокомпаній до управління показав наявність

статистично значущих відмінностей між експериментальною та контрольною групами.

Збільшення кількості менеджерів енергокомпаній із високим рівнем розвитку основних

компонентів психологічної готовності до управління підтверджує ефективність розробленої

технології.

Таким чином, результати дослідження підтвердили висунуту гіпотезу, доведено

ефективність розробленої технології та зроблено висновок, що запропонована технологія може

ефективно розв’язувати проблему формування психологічної готовності менеджерів

енергокомпаній до управління.

Проведене дослідження відкриває перспективи подальшого вивчення проблеми

формування психологічної готовності менеджерів енергокомпаній до управління. Автор вбачає їх

у вдосконаленні системи підготовки/перепідготовки менеджерів до управління енергокомпаніями,

а саме створення корпоративного університету як системи професійного навчання всіх фахівців

енергетичного комплексу в цілому, діяльності психологічної служби в напрямі створення системи

психологічного консультування з питань відбору, добору кадрового резерву керівників, розробки

психограми ефективного менеджера енергокомпанії та ін.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

а) статті в наукових фахових виданнях, затверджених МОН України:

1. Коломієць О. П. Особливості розвитку когнітивного компонента психологічної

готовності до управління кадрового резерву менеджерів енергокомпаній / О. П. Коломієць //

Актуальні проблеми психології: Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна

психологія : зб. наук. пр. Ін-ту психології імені Г. С. Костюка НАПН України / за ред.:

С. Д. Максименка, Л. М. Карамушки. – К. : А.С.К., 2010. – Т. 1, ч. 27. – С. 108–112.

2. Коломієць О. П. Особливості розвитку особистісного компонента психологічної

готовності до управління менеджерів енергокомпаній / Л. М. Карамушка, О. П. Коломієць //

18

Актуальні проблеми психології: Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна

психологія : зб. наук. пр. Ін-ту психології імені Г. С. Костюка НАПН України / за ред.:

С. Д. Максименка, Л. М. Карамушки. – К. : А.С.К., 2010. – Т. 1, ч. 28. – С. 194–199. (Дисертантом

здійснено обробку та аналіз результатів емпіричного дослідження).

3. Коломієць О. П. Вплив чинників мезорівня та мікрорівня на розвиток психологічної

готовності менеджерів енергокомпаній до управління / О. П. Коломієць // Актуальні проблеми

психології: Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія : зб. наук. пр.

Ін-ту психології імені Г. С. Костюка НАПН України / за ред.: С. Д. Максименка, Л. М. Карамушки.

– К. : А.С.К., 2011. – Т. 1, вип. 30. – С. 219–223.

4. Коломієць О. П. Технологія психологічної підготовки менеджерів енергокомпаній до

управління / О. П. Коломієць // Актуальні проблеми психології: Організаційна психологія.

Економічна психологія. Соціальна психологія : зб. наук. пр. Ін-ту психології імені Г. С. Костюка

НАПН України / за ред.: С. Д. Максименка, Л. М. Карамушки. – К. : А.С.К., 2012. – Т. 1, ч. 33. –

С. 67–71.

5. Коломієць О. П. Розвиток компонентів психологічної готовності менеджерів

енергокомпаній до управління / О. П. Коломієць // Актуальні проблеми психології: Організаційна

психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія : зб. наук. пр. Ін-ту психології

імені Г. С. Костюка НАПН України / за ред.: С. Д. Максименка, Л. М. Карамушки. – К. : А.С.К.,

2012. – Т. 1, ч. 34. – С. 286–291.

6. Коломієць О. П. Структура та зміст психологічної готовності менеджерів

енергокомпаній до управління / О. П. Коломієць // Актуальні проблеми психології: Організаційна

психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія : зб. наук. пр. Ін-ту психології

імені Г. С. Костюка НАПН України / за ред.: С. Д. Максименка, Л. М. Карамушки. – К. Алчевськ :

ДонДТУ, 2014. – Т. 1, вип. 40. – С. 50–54.

б) статті в наукових міжнародних фахових виданнях України, включених до міжнародних

наукометричних баз:

7. Коломієць О. П. Взаємозв’язок успішності професійної діяльності менеджерів

енергокомпаній та їх психологічної готовності до управління / О. П. Коломієць // Правничий

вісник Університету «КРОК» / Вищий навчальний заклад «Університет економіки та права

«КРОК». – К., 2013. – Вип. 17. – С. 178–182.

в) публікації в інших наукових видання, матеріалах конференцій та конгресів:

8. Коломієць О. П. Особливості використання біографічного методу при формуванні

кадрового резерву / О. П. Коломієць // Психологічні та соціально-економічні основи забезпечення

організаційного розвитку освітніх закладів : тези наук.-практ. конф., (22–23 трав. 2008 р., м. Біла

19

Церква) / за наук. ред.: С. Д. Максименка, Л. М. Карамушки, Н. І. Клокар. – К. : Наук. світ, 2008. –

С. 115–117.

9. Коломієць О. П. Психографічне забезпечення як засіб удосконалення кадрової роботи

енергокомпанії / О. П. Коломієць // Коломінські читання : матеріали Другого міжнар. наук.

форуму, присвяч. пам’яті д-ра психол. наук, проф. Н. Л. Коломінського. – К. : ДП «Вид. дім

«Персонал», 2009. – С. 469–473.

10. Коломієць О. П. Технологія психографічного забезпечення кадрової роботи як засіб

удосконалення конкурентоздатності енергокомпанії / О. П. Коломієць // Психологічні умови

розвитку конкурентоздатності організацій : тези VI Міжнар. наук.-практ. конф. з організаційної та

економічної психології, (25–27 черв. 2009 р., м. Керч) / за наук. ред.: С. Д. Максименка,

Л. М. Карамушки, О. А. Філь. – К. : Інтерлінк, 2009. – С. 174–175.

11. Коломієць О. П. Формування кадрового резерву менеджерів як важлива складова

забезпечення організаційного розвитку енергокомпанії / О. П. Коломієць // Психологічні основи

управління та організаційного розвитку в системі державної служби : тези VІІ Міжнар. наук.-

практ. конф. з організаційної та економічної психології, (23–25 верес. 2010 р., м. Луцьк). – Луцьк :

Видавництво, 2010. – С. 145–146.

12. Коломієць О. П. Чинники розвитку психологічної готовності менеджерів

енергокомпаній до ефективного управління / О. П. Коломієць // Актуальні проблеми розвитку

організаційної та економічної психології в Україні : тези І Всеукр. конгр. з організаційної та

економічної психології, (29 черв. – 2 лип. 2011 р., м. Кам’янець-Подільський) / за наук. ред.:

С. Д. Максименка, Л. М. Карамушки. – К. ; Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2011. – С. 98–100.

13. Коломієць О. П. Рівень розвитку компонентів психологічної готовності менеджерів

енергокомпаній до управління / О. П. Коломієць // Психологія організаційного розвитку сучасних

організацій у сфері освіти, промисловості та бізнесу : тези VІІІ Міжнар. конф. з організаційної та

економічної психології, (4–6 жовт. 2012 р., м. Алчевськ) / за наук. ред.: С. Д. Максименка, Л. М.

Карамушки. – К. ; Алчевськ : ДонДТУ; Центр планування кар’єри, 2012. – С. 99–100.

14. Коломієць О. П. Особливості формування психологічної готовності менеджерів

енергокомпаній до управління / О. П. Коломієць // Організаційна та економічна психологія в

Україні: сучасні проблеми та перспективи розвитку : тези Х Ювілейної міжнар. наук.-практ. конф.

з організаційної та економічної психології, (24–25 квіт. 2014 р., м. Київ) / за наук. ред.:

С. Д. Максименка, Л. М. Карамушки, М. С. Корольчука. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2014. –

С. 153–154.

г) зарубіжні публікації:

15. Kolomiets, O. Typological distinctions of managers in an energy supplying company as a

component of their professional efficiency / O. Kolomiec // Work and Organization Psychology:

20

Problems and Challenges in Poland and Ukraine (Polish-Ukrainian workshop, (24–27 September 2009,

Katowice, Poland) : Program. Book of abstracts / Eds.: Liudmyla Karamuchka, Barbara Kozusznik. –

Kyiv : Kvitka, 2009. – P. 71.

16. Kolomiets, O. Distinctive psychological features of formation of energy supplying company

managers’ reserve // «A boat trip through economic change»: Proceedings of the IAREP/SABE/

ICABEEP 2010 Conference Cologne / Eds.: D. Fetchenhauer, J. Pradel, E. Hoelzl, (5–8 September 2010,

Cologne). – P. 301–302.

17. Kolomiec, O. Formation of energy supplying company managers’ reserve in cinditions of

organizational development / O. Kolomiec // Abstracts of Ukrainian-Polish Workshop: Psychological

aspects of innovative changes in organization and organizational development, (20–24 October 2010,

Kyiv, Ukraine) : Programme. Book of abstracts / Eds.: Liudmyla Karamuchka, Barbara Kozusznik. –

Kyiv : Interlink, 2010. – P 37–38.

18. Kolomiec, E. Levels of managers’ psychological management readiness in power supplying

companies / Elena Kolomiec // Proceedings of the IAREP Conference «Microcosm of Economic

Psychology», (5–8 September 2012, Wroclaw, Poland). – Wroclaw, 2012. – P. 327–328.

АНОТАЦІЇ

Коломієць О. П. Формування психологічної готовності менеджерів енергокомпаній до

управління. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за

спеціальністю 19.00.10 – організаційна психологія; економічна психологія. – Інститут психології

імені Г. С. Костюка НАПН України. – Київ, 2015.

Дисертацію присвячено проблемі психологічної готовності менеджерів енергокомпаній до

управління. Робота містить теоретичне обґрунтування, методичні засади та результати

емпіричного дослідження із зазначеної проблеми.

У роботі проведено психологічний аналіз управління енергокомпаніями та розкрито

специфіку управлінської діяльності їх менеджерів. Висвітлено структуру та зміст психологічної

готовності менеджерів енергокомпаній до управління.

На основі емпіричного дослідження виявлено низку проблем у сформованості основних

компонентів та загального показника психологічної готовності менеджерів енергокомпаній до

управління. Констатовано наявність статистично значущих зв’язків між рівнем сформованості

основних компонентів та загального показника психологічної готовності менеджерів

енергокомпаній до управління і чинниками: мезорівня (напрямок діяльності енергокомпаній),

мікрорівня (посада, освіта, стаж роботи, вік менеджерів).

21

Розроблено та представлено авторську технологію формування психологічної готовності

менеджерів енергокомпаній до управління. Показано особливості експериментального

впровадження та результати ефективності технології.

Гіпотеза, яка була висунута на початку дослідження про вплив чинників мезо- й мікрорівня

та психологічних умов на формування психологічної готовності менеджерів енергокомпаній до

управління, повністю підтвердилася.

Ключові слова: менеджери енергокомпаній; психологічна готовність менеджерів до

управління; чинники психологічної готовності; технологія формування психологічної готовності.

Коломиец Е. П. Формирование психологической готовности менеджеров

энергокомпаний к управлению. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по

специальности 19.00.10 – организационная психология; экономическая психология. – Институт

психологии имени Г. С. Костюка НАПН Украины. – Киев, 2015.

Диссертация посвящена проблеме психологической готовности менеджеров

энергокомпаний к управлению. Работа содержит теоретическое обоснование, методические

основы и результаты эмпирического исследования по данной проблеме.

В работе проведен анализ управления энергокомпаниями и раскрыта специфика

управленческой деятельности их менеджеров. Выделены основные психологические особенности

управленческой деятельности менеджеров энергокомпаний: сочетание управленческих функций с

оперативно-технологическим управлением производственным процессом энергетического

комплекса; жесткая регламентация профессионально-технической деятельности обусловливает

поиск баланса с современными принципами менеджмента энергокомпаний; оперативно-

технологическая деятельность в условиях переходных аварийных ситуаций требует специальной

психологической подготовки менеджеров к управлению в кризисных условиях; высокая

психическая напряженность, ответственность за людей и производственно-технологический

комплекс требует наличия специальных знаний, умений и навыков по психологии управления

персоналом и развития собственных личностных характеристик, необходимых для осуществления

эффективного руководства энергокомпаниями.

Описаны структура, содержание и специфика психологической готовности менеджеров

энергокомпаний к управлению. Выделены факторы, влияющие на психологическую готовность

менеджеров к управлению энергокомпаниями. Представлена модель и раскрыты основные

структурные компоненты психологической готовности менеджеров энергокомпаний к

управлению: мотивационный, когнитивный, операционный, личностный.

22

На основе эмпирического исследования выявлен ряд проблем в сформированности

основных компонентов и общего показателя психологической готовности менеджеров

энергокомпаний к управлению. Констатировано наличие статистически значимых связей между

уровнем сформированности основных компонентов и общего показателя психологической

готовности менеджеров энергокомпаний к управлению и факторами: мезоуровня (направление

деятельности энергокомпаний), микроуровня (должность, образование, стаж работы, возраст

менеджеров).

Разработана и представлена авторская технология формирования психологической

готовности менеджеров энергокомпаний к управлению, которая включала: психологический

тренинг (вступление к тренингу, основная часть, заключительное занятие и итоги тренинга);

самостоятельную практически-ориентированную работу участников тренинга; психолого-

организационное консультирование менеджеров. Представленная технология обеспечивает

раскрытие основных компонентов психологической готовности: 1) «Сущность, содержание и

специфика профессионально-управленческой деятельности в энергокомпаниях» (когнитивный

компонент); 2) «Формирование мотивации эффективного управления энергокомпаниями у

менеджеров» (мотивационный компонент); 3) «Формирование профессионально-управленческих

умений и навыков успешного менеджера энергокомпании» (операционный компонент);

4) «Развитие личностных качеств эффективного менеджера энергокомпании» (личностный

компонент). Описаны содержание и структура технологии. Показаны особенности

экспериментального внедрения и результаты эффективности технологии.

Гипотеза, которая была выдвинута в начале исследования о влиянии факторов мезо- и

микроуровня, а также психологических условий на формирование психологической готовности

менеджеров энергокомпаний к управлению, полностью подтвердилась.

Ключевые слова: менеджеры энергокомпаний; психологическая готовность менеджеров к

управлению; факторы психологической готовности; технология формирования психологической

готовности.

Kolomiiets, O. P. Formation of psychological readiness of managers of power supplying

companies for management. – Manuscript.

The dissertation for the scientific degree of candidate of psychological sciences, speciality

19.00.10 – organizational psychology; economic psychology. – G. S. Коstiuk Institute of Psychology,

NAPS of Ukraine. – Kyiv, 2015.

The dissertation deals with psychological aspects of management readiness of managers of power

supplying companies. It contains theoretical substation, methodological foundation and the results of the

empirical investigation of the problem in question.

23

The work analyzes psychological aspects of power supplying companies’ management and the

distinctive characteristics of managers’ work. The author reveals the structure and content of

psychological aspects of managers’ management readiness in power supplying companies.

The empirical investigation found a number of problems in the formation of the basic components

and the overall measure of managers’ psychological readiness for management in power supplying

companies. The levels of development of the main components and the overall measure of power

supplying company managers’ psychological readiness for management were found to statistically

significantly correlate with mezo-level factors (power supplying companies’ type of activities) and micro-

level factors (managers’ positions, education, length of service, and age).

The author presents a specially developed technology for formation of power supplying company

managers’ psychological readiness for management and discusses some aspects and the results of its

experimental application.

The initial investigation hypothesis about the effects of mezo- and micro-level factors and

psychological conditions on the formation of psychological readiness for management in managers of

power supplying companies was fully confirmed.

Key words: managers of power supplying companies; psychological readiness of managers for

management; factors of psychological readiness; technology of formation of psychological readiness.