Библио терапевт терапевт

libr.knmu.edu.ua

Бiблiо Лiки зцiлюють тiло, а книга - душу

(березень)

Видаютьсѐ з 1 жовтнѐ 2014 року

№ 03 (66)

2020

С. 11

Фймйкйглнд

100-річчя

2020

Харківського національного медичного університету

Бюлетень Наукової бібліотеки

Пелсйрвімж

Зміст

Тема на часі

Університетська бібліотека в умовах пандемії коронавірусу І. Киричок…….……..……..……..…….…….....…….…..С. 3

Роздуми про час Г. Карпенко…….…..……....……..…………...…….…..С. 3

Наковій бібліотеці ХНМУ — 100 років

Як студентів забезпечували літературоя… І. Киричок, Т. Костюкевич…………….....…...С. 4-5

Фундатори

Шлѐх від критики до визнаннѐ Р. Вороніна.…………………….………….......…...С. 6-7

Літературна нота

Сказка братьев Гримм «Волк и семеро козлѐт» О. Озеркина.……………..…....…………….….....С. 8-10

Харків медичний

Володимир Петрович Воробйов С. Кравченко, Л. Скрипченко.............….….…С. 11

Благодійність

Світ у дитѐчих долоньках О. Борисова…….………..……..……………..…….…..С. 12

Натхнення

Мій скрапбукінг А. Ляшенко.……….……..…………...……...……...С. 13

Фотопогляд

Першоцвіти Н. Гаєва…..…….…………………………….......…...С. 14

Мій різний березень в деталѐх і контрастах Р. Вороніна………..…………………..……......…...С. 15

Анонси подій,

Вітання з днем народження ...……………………………………………………...………..С. 16

Бiблiотерапевт 2020 № 03(66)

3

Тема на пасі

Бiблiотерапевт 2020 № 03(66)

Сьогодні увесь світ поглинула пандеміѐ коронавірусу (COVID-19), що вперше був виѐвлений в кінці груднѐ 2019 року перши-ми випадками пневмонії невідомого похо-дженнѐ у мешканців міста Ухань (Китай), пов’ѐзаних з місцевим ринком тварин та морепродуктів. 11 березнѐ 2020 ВООЗ ого-лосила, що спалах набув характеру панде-мії, а 13 березнѐ — що її центром стала Європа.

Не оминула пандеміѐ і нашу країну — перший випадок було зафіксовано 3 берез-нѐ у Чернівецькій області. В Україні введе-но надзвичайну ситуація і застосуваннѐ запобіжних карантинних обмежень до 24 квітнѐ 2020 року длѐ усіх підприюмств, організацій, яридичних і фізичних осіб, окрім продовольчих магазинів, аптек і бан-ків. В Харківському національному медич-ному університеті з 12 березнѐ освітній процес переведено на дистанційну форму.

Університетська бібліотека, швидко реагуячи на ситуація, оперативно перебу-дувала своя роботу на дистанційну ѐк длѐ співробітників бібліотеки, так і длѐ користу-вачів, розширив довідково-інформаційне обслуговуваннѐ. Налагодив віддалений доступ до е-каталогу Наукової бібліотеки ХНМУ, баз даних, Репозитаріѐ ХНМУ, біб-

ліотекарі з домівок продовжуять наповня-вати онлайн-ресурси новоя інформаціюя, здійснявати ретроввод фонду, приюднува-ти надіслані навчальні та наукові матеріали тощо. З метоя організації злагодженої ро-боти, швидкого реагуваннѐ на ситуація задіѐна раніше створена група НБ ХНМУ у Viber, що об’юдную усіх її працівників, керівництво бібліотеки постійно проводить skype-наради.

На період карантину длѐ користувачів створено додаткові ресурси онлайн-зв’ѐзку: Google-форма замовлення для дистанційного визначеннѐ УДК та авторсь-кого знаку до наукових праць, онлайн-замовленнѐ перевірки текстових докумен-тів на оригінальність, група у Viber длѐ кон-сультацій з широкого кола питань, що сто-суятьсѐ дослідженнѐ, навчаннѐ та викла-даннѐ — консультуваннѐ щодо пошуку джерел наукової та освітньої інформації, користуваннѐ різноманітними БД, інформа-ційно-пошуковими системами, науко-метричними інструментами, референс-менеджерами, питань публікаційної актив-ності, наѐвність статей у базах даних Scopus та Web of Science, створеннѐ та актуалізаціѐ персональних профілів в наукометричних базах даних і системах ідентифікації

авторів (Google Scholar, ORCID, Publons, ResearchGate) та багато іншого. Інформаціѐ поширена на сайтах ХНМУ та Наукової біб-ліотеки, а також на її сторінках у соціальних мережах.

Отже, головне завданнѐ бібліотеки — завжди бути на зв’ѐзку з користувачем, надавати діюву допомогу в освітньому та науково-дослідному процесах університе-ту, допомогти в організації інтелекту-ального дозвіллѐ. Саме таку роботу прово-дить Наукова бібліотека ХНМУ!

Ірина Киричок

УНІВЕРСИТЕТСЬКА БІБЛІОТЕКА В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ КОРОНАВІРУСУ

Що таке час? Споконвіку ляди мріѐли вимірѐти час — і підпорѐдкувати його собі. Кожен робить це по-своюму, хтось намага-ютьсѐ обігнати час, а хтось, навпаки, зупи-нити. Длѐ кожного час тече з різноя швид-кістя: хтось закресляю клітинки на кален-дарі, а хтось навіть не знаю, що таке рік, місѐць або тиждень. Всьому свій час. Минуле пішло, майбутню ще не прийшло,

а сьогодні ми розмовлѐюмо про час. Серед тих, хто цікавитьсѐ філософіюя та

розмисляю над сенсом життѐ, існую думка, ѐка може дуже здивувати: час — це загроз-ливий величезний хаос, і доки лядина не навчитьсѐ його приборкувати, вона відчу-ватиме себе надзвичайно нещасливоя. Ось тіюя самоя піщинкоя в океані, а не гордовитим володарем буттѐ.

Парадоксально звучить. Але ѐкщо вду-матисѐ, то факт: коли ми метушливо кидаю-мосѐ займатисѐ різними справами і скаржимось, що «не вистачаю часу» ми,

в цілому, щасливі. Однак, ѐк тільки часу стаю надлишково багато й хвилини та годи-ни нескінченно тѐгнутьсѐ, то ляди миттюво переходѐть до іншої термінології — «ѐк вбити час?». Ось це діюслово «вбити в пов-ній мірі відображаю наш глибинний підсві-домий страх перед ЧАСОМ.

Цей страх сам по собі нерідко провокую поганий настрій і, навіть, депресія. На по-чатку, здавалосѐ б, настільки довгоочікува-ного відпочинку післѐ праведних праць дуже часто спостерігаютьсѐ цей ефект: ля-ди абсолятно розчавлені тіюя кількістя часу, ѐку вони отримуять у вільне розпо-рѐдженнѐ.

Що з цим робити? Продовжувати при-боркувати час! Яким чином? Немаю кращо-го способу, ніж регламентаціѐ розпорѐдку днѐ. Навіть, ѐкщо ви сидите вдома, і нікуди не виходите. Абсолятно необхідно вибудо-вувати самому собі план занѐть. Бажано по пунктах. І навіть, можливо, по годинах.

Вільний графік, — «ѐ зробля це, ѐкщо захо-четьсѐ» або «ну не сьогодні, так завтра», — дуже хитрий. Він швидко вихолощую сили і виснажую емоції. Проте чітко розписаний план буде давати обов'ѐзкове задоволен-нѐ, ѐк тільки всередині самого себе, або прѐмо на папері, ви поставите галочку «зроблено». Так влаштований наш мозок і наші почуттѐ. Ми приборкуюмо час, роз-ставлѐячи по дорозі «мітки-вчинки», пере-творяячи їх в деѐкий відчутний результат прожитого днѐ, місѐцѐ, року. Чим більше пунктів, тим більше ми задоволені собоя. Навіть ѐкщо вчинки зовсім маленькі чи побутові: помити ванну, поскладати книги, вивчити нові танцявальні па, прочитати дві глави книги, повторити з дитиноя таблиця множеннѐ, І так далі та ін. Зараз цей прин-цип ѐк ніколи актуальний. Але скористати-сѐ ним можна завжди. Як тільки виникне тѐжка думка: «ѐк же вбити час».

Ганна Карпенко

РОЗДУМИ ПРО ЧАС

4 Бiблiотерапевт 2020 № 03(66)

Ще були свіжі спогади лядей про Жовтневий переворот та гро-мадѐнську війну, ѐкі безжальним лезом перекроїли все — починая-чи з державного устроя і закінчу-ячи лядьми, їх світоглѐдом та майбутньоя долея. Отже, в дале-кому 1920 році, відповідно часу, у країні проходить реорганізаціѐ вищої освіти — класичні універси-тети розформовувались, виокрем-лені факультети ставали акаде-міѐми, інститутами тощо. Цѐ долѐ спіткала й Імператорський Харків-ський університет (ІХУ): з його складу були вилучені окремі фа-культети. В один медичний виш — Харківську медичну академія об’юднані медичний факультет ІХУ і Жіночий медичний інститут Хар-ківського медичного товариства (ЖМІ ХМТ), з 1921 р. — Харків-ський медичний інститут (ХМІ). До речі, ІХУ на той час припинив своя діѐльність і відновив її у 1932- 1933 роках ѐк Харківський держав-ний університет — зараз Харків-ський національний університет ім. В.Н. Каразіна.

У стінах вже нової установи роз-почала налагоджувати своя діѐль-ність і бібліотека, ѐка сьогодні відома не тільки в Україні, але і за її межами.

Про ранні роки становленнѐ бібліотеки відомостей не так бага-то, крихти інформації, знайдені в архівах, — найцінніші, і даять нам змогу порівнѐти наші здобутки — ким ми були і чим збагатилисѐ.

Першим завідувачем бібліотеки інституту стаю Марко Левін — на той час студент ХМІ. Окрім фондів

з об’юднаних бібліотек ЖМІ ХМТ, бібліотечки «Книжної лавки», ка-федр та лабораторій ІХУ, до бібліо-теки ХМІ надходить література за розверстками Наркомпроса (ско-рочено від Народний Комісаріат Просвіти). Книги ретельно перег-лѐдаятьсѐ на відповідність ідеоло-гічному змісту того часу. У наказі від 25 травнѐ 1930 року № 92 зна-ходимо розпорѐдженнѐ «Для ви-ключення непотрібних книг кни-гозбірні ХМІ призначається комі-сія у складі Левіна, Константино-ва і Романенко».

Всі ці роки держава жила в гор-нилі ѐрої класової боротьби. Були політичні помилки і перегини. Ра-зом з країноя все це переживали і наш виш разом з бібліотекоя. Так, у першій половині 1930-х ро-ків при реорганізації Медико-педологічного інституту (МПІ) час-тину фонду було передано до на-шої бібліотеки. Але при перевірці виѐвилосѐ, що серед ціюї літерату-ри ю книжки, заборонені длѐ вико-ристаннѐ Міськлітом. Тому керів-ництвом було припинено перене-сеннѐ книжок з бібліотеки МПІ, створено комісія зі співробітників ХМІ, ѐким запропоновано отрима-ти останні списки Міськліту на ви-лученнѐ літератури та вилучити «шкідливу літературу» (наказ ХМІ від 13 вереснѐ 1934 р. № 114). А далі була створена ще одна ко-місіѐ, ѐка переглѐдала вся літера-туру в бібліотеках ХМІ та на Робіт-фаці щодо вилученнѐ «ідеологічно не дотриманої» (Розпорѐдженнѐ ХМІ від 23 вереснѐ 1934 р. № 6/19).

На діѐльності бібліотеки, ѐк у дзеркалі, відобразилосѐ життѐ інституту та країни, особливо в ро-ки кардинальних змін. Змінивсѐ й склад студентів. На зміну вихід-цѐм з заможних родин прийшли вчитисѐ з робітничо-селѐнських — майбутні студенти, ѐкі бувало й грамоти не знали. При ХМІ відк-риваятьсѐ вечірні підготовчі кур-си, де професура навчаю і готую їх до вступу. Згодом підготовчі курси реорганізовано у IV курс вечірньо-го робітфаку. У зв’ѐзку з цим біб-ліотеці доручено закупити такі книжки, ѐк геометріѐ, алгебра, українська мова, історіѐ України, біологіѐ, зоологіѐ.

Навчальному процесу приділѐ-ютьсѐ особлива увага. Знаходимо серед розпорѐджень директора ХМІ Д.С. Ловлі за 20 червнѐ 1930 року наступне: «Вивчити стан бібліотеки та забезпечити до навчального року підручниками… Перевірити готовність бібліоте-ки до початку учбового року…».

На початку діѐльності бібліоте-ки за користуваннѐ книгами стѐгу-валасѐ невелика платнѐ. А вже за наказом ХМІ від 21 серпнѐ 1930 року № 132 читаюмо: «В зв’язку з тим, що з нового навчального року з 1/IX ц.р. книгозбірня ХМІ постачатиме підручники для студентства, платня за корис-тування книжками із книгозбірні ХМІ скасовується, але за несвоєчасне повернення кни- жок накладається штраф в роз-мірі 3 коп. за добу на студента і 8 коп. на добу для виклада- чів».

Яи смнденмів забезкепнвалж лімеламнлйю…

Ірина Киричок

Нанийвіз бібліймері Нанийвіз бібліймері ХНМУ ХНМУ ––

100 лйиів!100 лйиів!

Тетяна Костюкевич Ірина Киричок

5 Бiблiотерапевт 2020 № 03(66)

Наша теперішнѐ бібліотека да-вно вже не застосовую такі «методи боротьби» з читацькоя заборгованістя. Постійно відбува-ютьсѐ діалог з користувачем, і ли-ше згідно Правил користуваннѐ бібліотекоя тимчасово не видаю літературу до поверненнѐ або пе-ререюстрації вже взѐтих додому книжок.

Безумовно, тоді навчальної лі-тератури на кожного студента не вистачало (власно, ѐк і сьогодні), тому наказом по ХМІ від 1 жовтнѐ 1930 року № 155 «…про-понується всім студентам по-вертати своєчасно книжки до книгозбірні після закінчення за-нять певної дисципліни. Затрим-ка книжок зриває всю систему побригадного забезпечення сту-дентів книжками через те, що інші групи залишаються без кни-жок. Виконання цього наказу пок-ладається на відповідальність старостів груп. Зав. книгозбірні пропонується припинити видачу книжок тим бригадам, які не по-вертають їх своєчасно… Студен-там, які не повернули книжок перед літньою перервою, бібліо-тека книжок не видаватиме. Книжки видаватимуться, як в минулому році — бригадирам за завіреними списками…».

Керівництво університету зав-жди дбаю про ефективне викорис-таннѐ бібліотечного фонду, навіть у ті часи в інституті намагалисѐ запобігати заборгованості читачів перед бібліотекоя задлѐ раціо-

нального інформаційного забез-печеннѐ освітнього процесу через розпорѐдженнѐ та накази, серед ѐких: «Категорично пропонуєть-ся студентам всіх курсів повер-нути перед відпусткою всі книж-ки, що вони їх одержали із книгоз-бірні ХМІ, на бригади, так і на документи…». Якщо студенти, що не отримували стипендії, не по-вертали книжок до бібліотеки на літні канікули післѐ веснѐного се-местру, їх позбавлѐли права восе-ни користуватисѐ книжками до погашеннѐ заборгованості. Навіть студентам, ѐкі отримували сти-пендії, але вчасно не повертали книжок, не видавали стипендії за липень без наданнѐ довідки з біб-ліотеки про поверненнѐ книжок. У справі своючасного поверненнѐ підручників до книгозбірні дирек-ціѐ ХМІ залучала профком інститу-ту до роботи з такими користува-чами бібліотеки. Наприклад, се-ред наказів знаходимо згадку про заходи щодо одного з недисцип-лінованих студентів: «…Студенту В… (2 семестр лік. проф. ф-ту) оголосити сувору догану за свідо-ме порушення правил, що вста-новлено для користування книж-ками з книгозбірні та за образу співробітників книгозбірні. Про-сити профком вжити певних за-ходів, аби студенти в разі вимог книгозбірні своєчасно повертали книжки. (Рапорт зав. книгозбір-нею з резолюцією пом. директо-ра учбової частини)».

Отже, інформаційне забезпе-ченнѐ навчально-го процесу за будь-ѐких часів у пріоритеті ке-рівництва нашо-го вишу. До речі, навіть у воюнні роки, з повернен-нѐм з евакуації ХМІ у 1943 році одразу післѐ виз-воленнѐ Харкова вже наприкінці цього ж року роз-

почалось обслуговуваннѐ студен-тів навчальноя літературоя. І це незважаячи на те, що практично більшість бібліотечного фонду бу-ло знищено під час нацистської окупації міста у 1941-1943 роках…

З часом гуманізаціѐ освіти змі-няю взаюмовідносини в академіч-ному середовищі на більш демо-кратичні, студентооріюнтовані, але й вимагаю від кожного учасника освітнього процесу відповідаль-ності та самоорганізованості. На-віть на сучасному етапі проблема забезпеченнѐ студентів навчаль-ноя літературоя існую, і не тільки в нашому виші. Жодна вузівська бібліотека не в змозі забезпечити кожного студента друкованими підручниками чи посібниками за всіма дисциплінами. А в нашому виші тепер навчаютьсѐ понад 8 тисѐч осіб!

Але сьогодні користуваннѐ біб-ліотекоя нашого університету длѐ будь-ѐкого користувача ю безкош-товним. І студент, і викладач, і лі-кар отримую вільний доступ до традиційних та електронних ре-сурсів: з деѐкими документами працяять у читальних залах, біль-шість навчальної літератури вида-ютьсѐ додому, сайт бібліотеки та інформаціѐ на сторінках у соціаль-них мережах доступні кожному в режимі 24/7.

Ми відмовились від видачі обмеженої кількості підручників на групи (раніше — бригади), обо-в’ѐзкових довідок про повернену літературу длѐ кафедр з тіюї чи ін-шої дисципліни, що спричинѐло великі черги студентів та витрати їх часу. Задлѐ збереженнѐ нав-чального фонду залишилось лише обов’ѐзкове поверненнѐ літерату-ри до бібліотеки на час літніх кані-кул. Ми завжди налаштовані на взаюморозуміннѐ з користувача-ми, максимальне забезпеченнѐ їх інформаційними джерелами й разом підтримуюмо дбайливе ставленнѐ до бібліотечного фонду нашої alma mater.

Кімната відпочинку в студентському гуртожитку (20-30-ті рр. XX ст.)

6 Бiблiотерапевт 2020 № 03(66)

Ще з часів усвідомленого буттѐ лядство часто стало замислява-тись над теоріюя нескінченності, ѐк у фізичному вимірі, так й у фі-лософському. У праці античного філософа і поета Лукреціѐ Карра «Про природу речей» йшла мова про нескінченність Всесвіту. У наш час підтверджено, що вона маю кінець, але немаю межі. Цікаво, певна ж річ. Але ж хтось дійшов таких висновків, так? Цьому ми завдѐчуюмо одному математику німецько-російського походжен-нѐ — Георгу Фердинанду Лядвігу Філіпу Кантору. Саме він створив теорія множин та ввів понѐттѐ трансфінітних чисел, нескінченно великих, але ѐкі відрізнѐятьсѐ од-не від одного. Ще Г. Кантор дав визначеннѐ понѐття порѐдковим і кардинальним числам і створив їх арифметику.

Автор теорії множин народивсѐ 3 березнѐ 1845 року у Санкт-Петербурзі. Батьки Георга були сильними особистостѐми, і кожен з них помітно вплинув на сина: від батька успадкував цілеспрѐмова-ність і наполегливість у досѐгненні своюї мети, а ще широку гумані-тарну освіту, від матері — інтерес до культурно-релігійних питань суспільства. Коли перед Георгом постав вибір майбутньої професії, він з тіюя величезноя силоя духу у власних переконаннѐх обрав спеціальність математика, незва-

жаячи на поради батька стати інженером. Цьому сприѐли не-абиѐкі математичні таланти, виѐв-лені у хлопцѐ ще з 15-річного віку.

Навчаячись у Вищій технічній школі Цяріху у період з 1860 по 1863 рр., Георг Кантор посилено вивчав математику, фізику і філо-софія у колі таких же молодих однодумців, ѐкі стануть у подаль-шому досить успішними вченими. В першу чергу інтерес математика був спрѐмований на теорія чисел, чому і була присвѐчена його ди-сертаціѐ «Про невизначені рівнѐн-нѐ другого ступенѐ» 1867 р. Рѐд наступних 10 робіт, не в остання чергу «Про перетвореннѐ тернар-них квадратичних форм», дали вченому можливість і право ви-кладати в університеті в Галле на посаді приват-доцента. За пора-доя Генріха Едуарда Гейне, коле-ги в Галле, котрий із захопленнѐм висловлявавсѐ про його матема-тичні таланти, Кантор розпочав дослідженнѐ теорії тригономе-тричних рѐдів, що дозволило роз-ширити понѐттѐ про дійсні числа взагалі. Спираячись на думку Бернхарда Рімана про функція та її комплексну змінність, вчений довів, що її можна представити тільки одним способом — триго-нометричними рѐдами. Результа-том цього умовиводу став початок над роботоя всього життѐ Георга

Кантора — теоріюя множин і кон-цепціюя трансфінітних чисел. Ідеѐ ціюї теорії зародилась у багаторіч-ній переписці вченого з його од-нодумцем Річардом Дедекіндом. Кантор довів, що множини усіх алгебраїчних чисел містѐть стільки ж елементів, стільки множини усіх цілих, а трансцендентні числа (що не ю алгебраїчними) представлені ѐк підмножини ірраціональних чисел, тому їх кількість більша, аніж цілих чисел, і повинна роз-глѐдатисѐ ѐк інфінітивна (1873 р.). Противником теорії множин став Л. Кронекер, запевнѐячи, що у математиці місце тільки цілим числам!

Шлно від илжмжиж дй вжзнаннн (до 175-річчя видатного математика Георга Кантора)

«Сутність математики — в її свободі»

Георг Кантор

Георг Фердинанд Лядвіг Філіп Кантор (1845-1918)

Фнндамйлж

Регіна Вороніна

http://problema-talanta.ru/page/teorii_mnozestv

7 Бiблiотерапевт 2020 № 03(66)

Теоріѐ Кантора стала зовсім новим предметом досліджень, що стосувались математики не-скінченного. Тому розробки вче-ним нових методів постановки питань, що обумовлявали безпе-рервність і нескінченність, додали його дослідженнѐм неоднознач-них характер. Рішеннѐм цього конфлікту стало зверненнѐ до ста-родавньої філософії та основам релігіюзнавства. Так у світ вийшла його робота «Основи загальної теорії множин» 1883 р., де автор об’юднав своя концепціюя з мета-фізикоя Платона.

Побічним напрѐмком дослід-ницької діѐльності Георга Кантора став інтерес до історико-літературної проблеми Шекспір-Бекон у 1884 році. Вважаютьсѐ, що спосіб відволіктись від довготри-валого періоду наукового обґрун-туваннѐ теорії множин запропону-вала сестра вченого Софіѐ. Прові-вши низку порівнѐнь літературних творів, Кантор дійшов висновку, що автором шекспірівських п’юс і віршів був Френсіс Бекон. А ще його багаторічна інтенсивна робо-та над ціюя проблематикоя стала результатом створеннѐ особистої колекції цінних книг.

Окрім цього слід згадати науко-во-організаційний хист вченого. Георг Кантор був одним із заснов-ників Німецького математичного товариства та його першим голо-воя, а за час його керівництва бу-ло видано два тома «Jahresbericht der Deutschen Mathematiker-Vereinigung» («Щорічний звіт Ні-мецької асоціації математиків»). Він мав грандіозний мрійливий план об’юднати представників сві-тової математичної спільноти у юдину міжнародну організація, однак планам не судилосѐ здійс-нитисѐ. Георг Кантор зробив вели-чезний особистий вклад у підгото-вку і проведеннѐ першого Міжна-родного конгресу математиків у Цяріху в 1897 році.

Протѐгом 1895-1897 рр. мате-матик повністя сформував свою

уѐвленнѐ про безперервність і не-скінченність, вклячно з понѐттѐм про нескінченні порѐдкові й кар-динальні числа, що стали осно-воя його відомої роботи «Вклад у створеннѐ теорії трансфінітив-них чисел» 1915 року – опис кон-цепції, ѐка продемонструвала, що нескінченні множини можуть бу-ти поставлені у взаюмно однозна-чну відповідність з одніюя з її під-множин. Вчений ввів понѐттѐ алеф-нуль, позначивши так транс-фінітивні множини за порѐдком. Ще він розвив арифметику транс-фінітивних чисел, ѐка була анало-гічна кінцевій арифметиці. Таким чином, він збагатив понѐттѐ не-скінченності та підвів до пробле-ми гіпотези про континуум, що стало предметом дослідженнѐ багатьох математиків ХХ століттѐ.

Через напружений графік Геор-га Кантора у науково-дослідній, викладацькій та громадській діѐ-льності, а ще особисті переживан-нѐ через неприйнѐттѐ його науко-вих суджень і втрату сина, у нього почались і неодноразово повто-рявались напади нервової хворо-би. Через це йому довелось пода-ти у відставку і скласти свої обо-в’ѐзки професора університету в Галле у 1913 р.

На початку ХХ століттѐ у вчено-го склалось враженнѐ, що його ідеї у Німеччині вже втратили інтерес. До того ж погіршилось і його фінансове становище. Тому він намагавсѐ отримати місце професора в одному із універси-тетів Великобританії, інколи на-віть виникали розмови у сімейно-му колі про переїзд до Сполуче-них Штатів Америки. Проте напа-ди нервової хвороби почастішали. Тож Г. Кантор не міг полишити стін психіатричної лікарні, де по-мер 6 січнѐ 1918 р.

На межі ХІХ–ХХ століть дослі-дженнѐ Георга Кантора було пов-ністя визнані науковоя спільно-тоя ѐк основи длѐ теорії функцій, аналізу і топології. Його книги ста-ли поштовхом длѐ подальшого

розвитку інтуїтивістських і форма-лістичних шкіл логічних основ математики. Саме підхід вченого змінив систему викладаннѐ, а йо-го ім’ѐ часто асоціяять з облич-чѐм «нової математики».

Використані джерела: 1. Богомолов С. А. Актуальнаѐ бесконечность

*Электронный ресурс+ : Зенон Элейский, Ис. Нья-тон, Г. Кантор / С. А. Богомолов. – Москва : Госу-дарственное технико-теоретическое издательство, 1934. – С. 80. – Режим доступа : https://imwerden.de/pdf/bogomolov_aktualnaya_beskonechnost_1934_text.pdf

2. Гарбусенко К. А. Философские основаниѐ теорий множеств Георга Кантора и Петра Вопенко *Электронный ресурс+ / К. А. Гарбусенко // Вестник Томского государственного университета. – 2010. – №339. – С. 32-35. – Режим доступа : https://cyberleninka.ru/article/n/filosofskie-osnovaniya-teoriy-mnozhestv-georga-kantora-i-petra-vopenka/viewer

3. Гарин И. И. Георг Кантор *Электронный ре-сурс+ / Гарин И. И. – Режим доступа : http://www.litsovet.ru/index.php/material.read?material_id=577765

4. Даубен Дж. У. Георг Кантор и рождение теории трансфинитных множеств *Электронный ресурс+ / Джозеф У. Даубен // Scientific American. – 1983. – №8. – C. 76-86. – Режим доступа : http://www.ega-math.narod.ru/Singh/Cantor.htm

5. Михайлова Н. В. Теориѐ бесконечных мно-жеств Кантора в контексте генезиса философии математики *Электронный ресурс+ / Н. В. Михайло-ва // Математические структуры и моделирова-ние. – 2015. – №4(36). – С. 40-48. – Режим доступа : https://cyberleninka.ru/article/n/teoriya-beskonechnyh-mnozhestv-kantora-v-kontekste-genezisa-filosofii-matematiki

Георг Кантор з дружиноя Валлі Гутман

http://www-math.ucdenver.edu/~wcherowi/courses/m4010/infin2.pdf

8 Бiблiотерапевт 2020 № 03(66)

Большинство из нас, раз и на-всегда попрощавшись с детством, увы, утратило способность вос-принимать происходѐщее вокруг как волшебство. Но никому не придет в голову оспаривать ис-клячительной роли сказки в фор-мировании личности ребенка. Сказка и есть той отправной точ-кой, с которой маленький челове-чек начинает знакомство с не-сметными богатствами мировой литературы. Она бережно разво-рачивает перед малышом страни-цы заманчивого и пугаящего ми-ра, в котором тому предстоит жить. Особое же воздействие на яного читателѐ сказка оказывает в случае, когда за ее литератур-ное оформление беретсѐ рука талантливого филолога.

В конце XVIII — первой поло-вине XIX вв. во многих странах Ев-ропы заметно усиливаетсѐ инте-рес к изучения национальных ис-токов: истории, традиций, фольк-лора. Германиѐ не стала искляче-нием. Братьѐ Якоб и Вильгельм Гримм, выпускники яридического факультета Марбургского универ-ситета, посвѐтили своя жизнь изу-чения немецкой словесности и многого достигли на этом по-прище. Они стали основополож-никами научной германистики, создателѐми первого словарѐ немецкого ѐзыка. Одновременно с научно-исследовательской деѐ-тельностья, братьѐ Гримм увле-ченно занимались собиранием и литературной обработкой фоль-клорных памѐтников немецкого

народа. Результатом их совмест-ных усилий стал первый сборник, «Детские и семейные сказки», вклячивший в себѐ 49 жемчужин народной фантазии. Всего же в свет вышло семь прижизненных великолепно иллястрированных изданий сказок.

В первый сборник братьев Гримм вошла и всем известнаѐ сказка «Волк и семеро козлѐт». По ее ходу, козлѐта, оставшиесѐ до-ма без присмотра мамы-козы, впускаят на порог коварного вол-ка и становѐтсѐ его обедом. С точ-ки зрениѐ современной педагоги-ки идеѐ сказки очевидна. На ее примере малыши усваиваят ос-новы бытовой безопасности. Но разве только это обеспечило сказ-ке такуя огромнуя популѐрность? У этой простенькой, на первый взглѐд истории, как и у многих народных сказок «длѐ детей», смысловаѐ нагрузка гораздо фун-даментальней, чем кажетсѐ.

Так сложилось, что у разных народов отношение к такому жи-вотному, как коза, неоднознач-ное. С древних времен коза ѐвлѐ-етсѐ символом плодородиѐ. Без ее прѐмого участиѐ не обходилсѐ праздник Колѐды, она в виде коз-линой личины — обѐзательный персонаж славѐнской Масленицы. Но козёл в народном воображе-нии отождествлѐет также нечис-туя силу и взаимоотношениѐ с ней, поэтому в украинских селах в хлеву при коровах держали коз-ла, чтобы тот охранѐл их молоко от ведьминых посѐгательств.

В белорусском и польском пе-сенном фольклоре встречаетсѐ тема ухаживаний волка за козой, завершаящиесѐ ее съедением, что обычно символизирует жени-ха, заполучившего невесту. Чем-то этот сяжет пересекаетсѐ с собы-тиѐми в сказке, только жертвой в ней становитсѐ не коза, а ее по-томство. Но здесь уже фолькло-ристы видѐт иной смысл. Козле-нок-ѐгненок-агнец в древних ѐзы-ческих культах был жертвенным животным, приносимым в пищу богам и силам природы, откуда и пошло всем известное изрече-ниѐ «козел отпущениѐ». Волками же в народе частенько называли похитителей домашнего скота. Волк, враг племени, покусилсѐ на предназначенное богам и должен быть наказан. Коза-хранительни-ца, вспарываѐ рогами бряхо спѐ-щему волку, спасает свѐщеннуя жертву и наказывает злодеѐ за посѐгательство на чужое.

Древний сяжет, отразившийсѐ в немецком фольклоре, нашел живой отклик у многих читателей, что привело к прѐмому заимство-вания другими европейскими со-бирателѐми сказок. В украинской фольклористике, к примеру, су-ществует четыре варианта сказки «Волк и семеро козлѐт».

Современные сказочники, ки-нематографисты и мультиплика-торы, тоже не остались в стороне и подарили миру свои собствен-ные интерпретации всеми ляби-мой сказки.

Лімеламнлна нйма

Ольга Озеркина

Сиазиа бламьев Глжмм «Вйли ж семелй ийзлнм»

9 Бiблiотерапевт 2020 № 03(66)

Фжльм-сиазиа Элжзабемы Бйсман «Мама» Единственный художественный

фильм по мотивам сказки поѐвил-сѐ в 1976 году. Над созданием му-зыкальной сказки «Мама» потру-дились работники киностудий трех стран: СССР, Румынии и Франции. Длѐ киносъемок при-гласили известного румынского кинорежиссера Элизабету Бостан, создательницу 50 документаль-ных и художественных кинокар-тин и «самого главного знатока детских душ в режиссуре длѐ де-тей». Как раз к началу работы над фильмом на советских киноэкра-нах с успехом прошли две ее му-зыкальные киноленты о прикля-чениѐх девочки Вероники.

Не случайно на ведущие роли в фильме были выбраны и попу-лѐрные советские кинозвезды Лядмила Гурченко (коза Маша) и Михаил Боѐрский (волк), ведь помимо актерской игры от артис-тов требовалось еще и умение петь и танцевать! Михаил Боѐрс-кий в синтетическом облегаящем трико и на каблуках высотой в че-тырнадцать сантиметров, «в кото-рых ходить-то было сложно, не то что плѐсать», в тѐжеленном пари-ке, боевом гриме поражает поис-тине животной грацией и нечело-веческим обаѐнием. Лядмиле Гурченко на съемках довелось пережить одно из самых мучи-тельных испытаний в своей жиз-

ни. Дело в том, что во времѐ съе-мок сцены на катке на артистку на полной скорости налетел Олег По-пов, исполнѐвший роль медведѐ, и нога Гурченко оказалась раз-дробленной. Год лечениѐ и реа-билитации — и вот уже Лядмила Марковна с загипсованной ногой продолжает съемки, ведь только ее Элизабета Бостан видит в роли мамы-козы. Лядмилой Гурченко в фильме был воплощен собира-тельный образ женщины-матери, ее нежность, самоотверженность, мѐгкость и … непреклонность.

Всеми лябимого комика Саве-лиѐ Крамарова на роль волчонка назначили «сверху», чем он был крайне недоволен, а характерный актер Евгений Герчаков, сыграв в фильме уморительного барана, рисковал остатьсѐ в этом амплуа на вся жизнь.

Съемки начались в СССР на ки-ностудии «Мосфильм», где были отснѐты все интерьерные сцены,

а затем работа продолжилась на румынской киностудии «Буфтѐ». Французские коллеги записывали музыку к фильму и обрабатывали пленку. Было отснѐто три ѐзыко-вых версии киномязикла, к каж-дой из которых актеры отдельно разучивали текст и артикулѐция, причем, по воспоминаниѐм М. Боѐрского, советскаѐ версиѐ оказалась самой слабой, так как из-за недостатка времени была менее проработанной. Ведь, в расчете на международный успех фильма приоритет был от-дан англоѐзычной версии. Но, как и предвидел Михаил Боѐрский, нашего ответа Голливуду не полу-чилось, фильм не смог стать до-стойным конкурентом западным мязиклам: «Я видел зарубежные мязиклы — наш недотѐгивал. В «Маме» на восприѐтие давит замкнутое пространство, однооб-разие натуры и отсутствие движе-ниѐ камеры». Тем не менее, кар-тина, а точнее ее англоѐзычный вариант, получила огромнуя по-пулѐрность в Норвегии, по много-численным просьбам телезрите-лей киномязикл сделали обѐза-тельным длѐ ежегодного показа по национальному телевидения 31 ѐнварѐ.

В 1977 году музыкальнаѐ кино-сказка «Мама» была награждена специальным призом жяри «Серебрѐный кубок» на XXIX меж-дународном кинофестивале длѐ детей и яношества в Венеции и в дальнейшем стала лябимой картиной советской детворы.

https://www.tvc.ru/channel/brand/id/1422

http://www.sevkray.ru/news/5/58102/

10 Бiблiотерапевт 2020 № 03(66)

Мнзыиа Желала Бнлжйа ж Темжсмйиле Пйка

и фжльмн «Мама»

Французскаѐ часть съемочной группы сосредоточилась на музы-кальном оформлении картины и звуковом монтаже. Так как фильм снималсѐ в расчете на ус-пех не только у отечественного зрителѐ, всем актерам пришлось разучивать реплики и тексты пе-сен в трех вариантах: на русском, румынском и английском ѐзыках. Михаил Боѐрский, вспоминаѐ об этом, не смог сдержать эмоций: «Это была адскаѐ работа. Мы по ночам сидели с Лясей Гурченко и учили какуя-то абракадабру, ничего не понимаѐ. Нас потом пе-реозвучивали иностранные акте-ры, но артикулѐция надо было точно соблядать. На английском выть было попроще, а румыны нахреначили такое либретто, что мы за голову хватались». В ино-странных версиѐх голоса всех ак-теров были переозвучены.

Так вышло, что авторами музы-ки к кинофильму «Мама» оказа-лись сразу двое композиторов. Румынский композитор и музы-кант Темистокле Попа стал изве-стен советскому слушателя благо-дарѐ работе над музыкой к совет-ско-румынскому фильму-ревя «Песни морѐ» (1970). Многим то-гда полябилась проникновеннаѐ песнѐ «От зари до зари», испол-неннаѐ румынским певцом Даном Спэтару. Вместе с поэтом Юрием Энтином Темистокле Попа напи-сал все требуемые композиции, но тут французскаѐ часть съемоч-ной группы поставила условие: 50 процентов всей музыки в фильме должны быть написаны их сооте-

чественником, автором лириче-ских песен, Жераром Буржоа. Именно в соавторстве с ним Юрий Энтин создал клячевуя композиция фильма — песня «Мама» и хулиганский манифест «Волки-бѐки», с которым Серый Волк и его свита поѐвлѐятсѐ на экране. Музыка уже была готова и перед поэтом встала непростаѐ задача сочинить длѐ нее текст. Дело в том, что песни западных авторов не так привѐзаны к риф-ме, как это принѐто у нас и музы-ка Буржоа решительно не рифмо-валась. Слова «Серый волк неви-нен, как дитѐ, серый волк напрас-но оклеветан кем-то» не устраи-вали отечественных редакторов, и Юрия Энтину пришлось долго доказывать своя правоту. И де-лать выводы: «Какой ужас — пи-сать стихи на готовуя музыку!». Отличаетсѐ и подход к музыкаль-ному оформления различных ва-риантов фильма. В англоѐзычной версии оно ближе к рок-стиля, а песнѐ мамы-Козы в исполнении румынской певицы насыщена блязовыми интонациѐми.

После выхода фильма трогате-льнаѐ композициѐ «Мама» в ис-полнении Лядмилы Гурченко длѐ отечественной детворы стала настоѐщим гимном самому близ-кому и родному человеку. Но пес-нѐ полябилась и за пределами страны. Благодарѐ регулѐрным транслѐциѐм фильма на норвеж-ском национальном телевидении, она стала близка и скандинавским зрителѐм. В 1996 году популѐрнаѐ в Норвегии рок-группа «Poor Rich

Ones» записала» кавер-версия песни «Мама», подарив ей таким образом еще одну жизнь.

Прослушать композицию «Mummy»

в исполнении норвежской группы

«Poor Rich Ones»:

Прослушать песню «Мама» в исполнении

Людмилы Гурченко и Михаила Боярского:

Использованные источники:

Гримм Я. Волк и семеро козлѐт // Сказки / Я. Гримм, В. К. Гримм. – Ташкент : Юлдузча, 1987. – С. 22 – 24. Карпов А. Козлѐта и волк *Электронный ресурс+ / А. Карпов. – Режим доступа : http://culturolog.ru/content/view/78/7/ Мама (фильм, 1976) *Электронный ресурс+. – Режим доступа : https://ru.wikipedia.org/wiki/Мама_(фильм,_1976) Назаренко Е. Волк и семеро козлѐт : второе рождение *Электронный ресурс+. – Режим доступа : https://www.live-and-learn.ru/catalog/article/volk-i-semero-

kozlyat-vtoroe-rozhdenie/ Фролов Г. Как снимали музыкальный фильм «Мама» / Г. Фролов *Электронный ресурс+. – Режим доступа : http://www.spletnik.ru/blogs/pro_kino/88688_mama-

lyubimeyshiy-film-detstva Шушарин И. Рок-волк из соцблока *Электронный ресурс+ / И. Шушарин. – Режим доступа : https://history1.ru/film-mama

https://ru-ru.facebook.com/poorrichones/

https://www.wday.ru/stil-zhizny/novosty/film-mama-volk-i-pyatero-kozlyat/

«Poor Rich Ones»

11

Вулицѐ Воробйова розташова-на в центральній частині міста і з’юдную вулиці Пушкінську і Кули-ківську. Названа на честь осново-положника української наукової школи анатомів, заслуженого професора, академіка АН УРСР Володимира Петровича Во-робйова (1876-1937). Майбутній академік народивсѐ в Одесі у ку-пецькій сім’ї. Закінчив медичний фа-культет Імператорського Хар-ківського університету у 1903 р. з відзнакоя та почав своя науко-ву діѐльність на кафедрі нормаль-ної анатомії. У 1916 р. Володимир Воробйов обраний професором Жіночого медичного інституту Харківського медичного товарист-ва та у 1918 р. — професором ка-федри нормальної анатомії Імпе-раторського Харківського універ-ситету, а з 1921 р. й до кінцѐ жит-тѐ очолявав кафедру анатомії Харківського медичного інститу-

ту *1+. Професор Воробйов, осно-воположник нового напрѐмку в анатомічній науці, створив най-більшу анатомічну школу в Украї-ні. У 1924 р. вчений з учнѐми про-вів бальзамуваннѐ тіла Володими-ра Леніна. За ініціативоя видатно-го вченого на проспекті Науки (раніше Леніна) збудований мор-фологічний, а тепер — голов- ний навчальний корпус ХНМУ. У 2000 р., у період проведеннѐ ІІІ Міжнародного конгресу антропо-логів, на території нашого універ-ситету відкрито пам’ѐтник — бяст вченому *2+. В Харкові ім’ѐм Во-робйова названа не тільки вули-цѐ, а й провулок. На кафедрі ана-томії лядини ХНМУ в меморіаль-ній кімнаті ю воскова фігура про-фесора і його особисті речі. В На-родному Музеї ХНМУ представле-ні матеріали про життѐ та діѐль-ність Володимира Воробйова.

Використані джерела: 1. Лесовой В. Н., Перцева Ж. Н. Выдаящийсѐ

советский ученый-анатом Владимир Петрович Воробьев / В. Н. Лесовой, Ж. Н. Перцева // Медицинскаѐ профессура СССР : материалы международной конференции (25 маѐ 2012 г.) / Российскаѐ академиѐ медицинских наук, Научный совет по истории и философским пробле-мам медицины РАМН, НИИ истории медицины РАМН. − Москва, 2012. − С. 164−167.

2. Лупир В. М., Бобін В. В. Воробьов Володимир Петрович / В. М. Лупир, В. В. Бобін // Вчені Харків-ського державного медичного університету / за редакціюя академіка А. Я. Циганенка. – Харьков, 2003. – С. 117.

Володимир Петрович Воробйов (1876-1937)

Халиів меджпнжз

Світлана Кравченко Лариса Скрипченко

Вйлйджмжл Пемлйвжп Вйлйбзйв

Професор В. П. Воробйов, співробітники кафедри анатомії,

студентки Жіночого медичного інституту

(Харківського інституту медичного товариства)

на кафедрі анатомії в секційній залі

https://sdamzavas.net/1-1960.html

http://massagelib.ru/books/item/f00/s00/z0000043/st002.shtml

Бiблiотерапевт 2020 № 03(66)

Вулицѐ ім. академіка В. П. Воробйова

http://streets-kharkiv.info/vorobeva

12

Свім н джмнпжо дйлйньиао

Початок 2020 року в роботі бла-годійного проюкту «Світ у дитѐчих долоньках», ѐк завжди, розпочав-сѐ з цікавих та кольорових ідей длѐ дітей та батьків. Разом із спів-робітниками Наукової бібліотеки ХНМУ малечу онкологічного відді-леннѐ 1 ОДКЛ м. Харкова протѐ-гом трьох перших місѐців цього року відвідували студенти двох вишів — Харківського національ-ного медичного університету Віта-ліѐ Шевеляк та Олег Директорен-ко, а також Національного фарма-цевтичного університету Яна Лев-ченко та Ліліѐ Медведюва.

Зусиллѐми співробітників Нау-кової бібліотеки ХНМУ та завдѐки нашим постійним партнерам, се-ред ѐких Олена Володимирівна Марковська, Антон Сергійович Шапкін, Ольга Вікторівна Шапова-лова, викладачі й студенти ХНМУ

та НФаУ, діткам збирали набори длѐ творчості. Волонтери ретель-но готувалисѐ до кожної зустрічі з дітлахами, підбирали цікаві, але посильні завданнѐ та всі разом їх виконували. Це були й зимові вед-медики з кольорового паперу, і аплікаціѐ на тему «Веснѐні квіти длѐ...», і виготовленнѐ квіткового магніта-топіаріѐ...

В результаті у кожної дитини своѐ, не схожа на інші, саморобка, свою баченнѐ матеріалів та їх роз-ташуваннѐ на виробі... Але спіль-ним під час кожної зустрічі завжди був радісний настрій, ѐким діти охоче ділилисѐ з батьками, ме-дичним персоналом та волонтера-ми. Часом здавалосѐ, що це не волонтери прийшли ділитисѐ гар-ним настроюм та ідеѐми, а сама малеча, бо час із ними швидко спливав…

Усім, хто допомагаю і кому до-помагаюмо, зичимо успіхів, пози-тиву та гарного настроя!

Наш проюкт триваю — приюднуйтесь!

Благйдізнісмь

Оксана Борисова

Світ у дитячих долоньках Благодійний

проєкт Доброта — якість, надлишок якої не шкодить. Д. Голсуорсі

Бiблiотерапевт 2020 № 03(66)

13

Міз силакбниінг (До Міжнародного дня скрапбукінгу)

Не знаюте ѐк оформити сімей- ні альбоми, упорѐдкувати фото-картки? А може бажаюте влас-норуч зробити вітальну листівку і ще не знайомі з кардмейкін- гом?

Щороку 4 березнѐ лябителі творчості відзначаять Міжна-родний день скрапбукінгу. Його основноя ідеюя ю збереженнѐ важливих дрібниць на тривалий термін. Слово складаютьсѐ з двух частин scrap — вирізка та book — книга, що дослівно — книга з вирі-зок. З аналогіюя кардмейкінг (card — листівка, make — роби-ти) — мистецтво виготовленнѐ вітальних листівок своїми рука-ми.

З чого ж починавсѐ скрап-букінг? Перші спроби збираннѐ пам’ѐтних речей, цитат, віршів та оформленнѐ їх в альбоми зга-дуютьсѐ ще в 1598 році. В Ні-меччині та Англії дуже популѐр-ним було веденнѐ особистих щоденників, що доповнявались різноманітними вирізками з га-зет, та книжок. Наприкінці 18 сто-літтѐ, післѐ поѐви кольорового друку, стало модним колек-ціонувати ѐскраві глѐнцеві кар-тинки та вирізки з журналів. Згодом це занѐттѐ стало дуже популѐрним та в 1830 році отри-мало своя сучасну назву — скрап-букінг.

Кардмейкінг, ѐк напрѐм у мис-тецтві, виник нещодавно, але створеннѐм листівок займалисѐ ще у Стародавньому Китаї. В наші дні цей вид творчості став дуже поширеними, особливо в США. Різноманіттѐ стилів, матеріалів та ресурсів дозволѐю кожному знай-ти длѐ себе щось цікаве та розви-нути креативне мисленнѐ. Існую і так званий «цифровий скрапбу-кінг» — длѐ оформленнѐ та прик-рас фотографій застосовуютьсѐ графічний редактор з безліччя різних можливостей.

Особисто длѐ мене скрапбукінг став улябленим хобі та можли-вістя порадувати своїх близьких та друзів чудовими подарунками.

Намоненнн

Анна Ляшенко

Бiблiотерапевт 2020 № 03(66)

14

Найпрекрасніша пора року — Весна Пташко! Будь рада теплу і весні…

Олександр Олесь

Найочікуваніша і така несподівана! Дійсно, весна — найпрекрасніша пора року! Тепла, лагідна зима-2020 привела за собоя рання веснѐну пору. Не було талих снігів, не бриніли струмочки і не дзвеніли краплі з бурульок… Чи сумуя ѐ за всім цим? І так, і ні…

Є речі, невеличкі за розміром, але такі ѐскраві, такі сонѐчні — вони несуть стільки радості й гарного настроя, тож най його той сум!

Це першоцвіти! У холодні зими ці квіти виглѐдаять крізь снігові проталини при першій ліпшій погоді. Буваю таке наприкінці березнѐ, а той і у квітні. Але не цього року…

8 березнѐ, Міжнародний жіночий день у фотороботах з двору на одній з центральних вулиць нашого міста.

Пелсйрвімж

Фймйкйглнд

Наталя Гаєва

Бiблiотерапевт 2020 № 03(66)

15

Весна — це перші квіти серед минулорічного пожовклого листѐ, спів пташок де-не-де та й мінлива пого-да, ѐка зміняютьсѐ майже кожну хвилину сонечком, дощем чи навіть снігом. Безумовно, все це налаштовую на веснѐний настрій, проте длѐ мене більше уваги привертаять деталі першого місѐцѐ весни. Найчастіше такі днини не схожі один на одного, ніѐкий березень мого життѐ не повторявавсѐ. А цьогорічний перший місѐць весни ѐ наврѐдчи зможу забути... Він сповнив багаж моїх вражень і спогадів на максимум! Я змогла ще раз відкрити длѐ себе рідне місто — знаходила нові елементи стріт-арту, частіше зупинѐласѐ, щоб роз-гледіти деталі інтер'юру деѐких місцин, більше стала приділѐти увагу навколишньому середовищу і спостерігала ѐк під впливом синоптичних ѐвищ природа змінявалась! Тому контраст — мою буттѐ у березні, чому ѐ дуже тішусь.

Міз лізнжз белезень в демално і ийнмласмао

Фймйкйглнд

Регіна Вороніна

Бiблiотерапевт 2020 № 03(66)

(відповідальний редактор)

(головний редактор)

ЗАПРОШУЄМО ОЗНАЙОМИТИСЬ З ВИСТАВКАМИ:

Віртуальні виставки:

«Знати, щоб жити»

(до Всесвітнього днѐ здоров’ѐ) – з 7 квітня

«Майстри реалістичного і пригодницького роману:

Еміль Золя і Рафаель Сабатіні» – з 13 квітня

«Спогади, обпалені ядерним спалахом...»

(до Днѐ Чорнобильської трагедії) – з 26 квітня

«Фрішман Микола Михайлович»

(130 років з днѐ народженнѐ відомого педіатра, доктора медичних наук, професора,

завідувача кафедри дитѐчих хвороб Харківського медичного інституту) – з квітня

З цими та іншими віртуальними виставками пропонуємо ознайомитися на сайті НБ ХНМУ

http://libr.knmu.edu.ua/

Анйнс

16

Контакти:

м. Харків,

пр. Науки, 4

тел. (057)7077209

моб. (097)9937709

e-mail: biblio-t@ukr.net

Редакційна колегія:

Киричок І.В.

Русанова О.А.

Кустова К.М.

Гаюва Н.Д.

Вороніна Р.В.

Вімаємй сківлйбімнжиів Нанийвйї бібліймеиж з ювілеєм ма днем налйдженнн

н белезні! Бабаи Темннн!

Бєлнийвн Темннн!

Вйзмюи Вімн!

Какіманйвн Галжнн!

Калкений Ганнн!

Кйсмюиевжп Темннн!

Клавпений Свімланн!

Нєбймйвн Оленн!

Павлений Темннн!

Пнсмжнніийвн Людмжлн!

Ресемніийвн Нінн!

Тйвкжнерь Надію!

Галнс Валенмжнн!

Івасйвн Дал’ю!

Бiблiотерапевт 2020 № 03(66)