Доповідач: Макаренко Ольга Олексіївна, НУК, група 4381

Керівник: ст. викладач Щелконогов Олег Олексійович, НУК

Контроль підводного простору являє собою

складну задачу й часто представляє легкий

шлях проникненню на захищену територію.

Вже на сьогодні задача моніторингу

підводної обстановки у провідних морських

країнах світу є складовою інтегрованої системи

моніторингу надводної, підводної та авіаційно-

космічної обстановки і утворює нижній рівень

єдиної розвідувально-інформаційно-ударної

системи збройних сил держави.

Тому задача створення й

удосконалення існуючих

систем комплексного

контролю акваторій є досить

актуальна, у тому числі й для

України й повинна

вирішуватися незважаючи ні

на які поточні обставини, будь

то економічні або політичні.

На даний момент технічний стан інфраструктури водних об'єктів і

акваторій України в багатьох випадках не задовольняє сучасним потребам.

Такий стан негативно віддзеркалюється на рівні безпеки об'єктів прибережного

та морського базування.

Метою роботи є аналіз вже існуючих систем

захисту об’єктів морської інфраструктури,

зокрема, систем моніторингу підводної обстановки

на захищених акваторіях, а також запропонування

системи контролю на основі мережі датчиків, які

утворюють сенсорну мережу.

- воєнно-морські порти та споруди;

- цивільні портові спорудження

(пасажирські, вантажні, наливні);

- сухі й плавучі доки;

- кораблі та судна;

- нафтові та газові платформи;

- трубопроводи, кабелі й комунікації, що

проходять по дну;

- об’єкти енергетики на берегах акваторій;

- ГЕС, хвильові й приливні станції;

- АЕС.

- морське піратство;

- морський тероризм;

- розвідка з метою збору технічної,

економічної або іншого виду інформації;

- диверсія, ушкодження або руйнування

життєво важливих об'єктів;

- зовнішній вплив на об'єкт, що охороняється;

- несанкціоноване втручання в систему

електроживлення та керування технологічним

процесом;

- розкрадання матеріальних цінностей і

документів;

- забруднення навколишнього середовища .

Для забезпечення захисту водних об’єктів

використовуються наступні технічні засоби:

1. радіолокаційні засоби;

2. гідроакустичні засоби;

3. магнітометричні засоби виявлення;

4. оптичні системи;

5. тепловізорні системи;

6. лазерні системи;

7. інженерні засоби;

8. гучномовні засоби.

– це створення декількох бар’єрів з

різноманітними фізичними принципами виявлення

порушників, адже тільки комплексне використання

високотехнологічних засобів може дати повний

контроль над підводною та надводною

обстановкою в акваторії і, відповідно, своєчасно

визначити джерело загроз та прийняти ряд дій для

їхнього подальшого усунення або протидіяти їм .

підсистема забезпечення безпеки повітряного простору;

підсистема забезпечення безпеки надводної частини

акваторії;

підсистема забезпечення безпеки підводної частини

акваторії.

Для контролю надводної обстановки й

виявлення високошвидкісних надводних

засобів доставки, а також низько літаючих

низько скоротних цілей використовуються

наступні пристрої:

- РЛС сантиметрового й міліметрового діапазону;

- пасивні електронно-оптичні системи панорамного

спостереження й розпізнавання (ПЕОС);

-сейсмічні й магнітометричні датчики контролю

границі вода-суша;

-інженерні споруди (рубіжні системи охорони).

Для контролю підводної обстановки поблизу

охоронюваних об'єктів і на найбільш

уразливих напрямках застосовуються

наступні пристрої:

- гідроакустичні комплекси (ГАК);

- магнітометричні системи;

- телекеровані підводні апарати (ТПА);

- інженерні споруди (рубіжні системи охорони);

- гучномовні засоби;

- зброя нелетальної дії.

Приклади систем охорони акваторії:

Бонові загородження

Сіткові загородження

Приклади систем охорони підводної

частини акваторії:

ТПА «Пантера плюс»

Підводний гучномовець DSR-100

Пасивна електронно-оптична

система фірми ТЕТІСМагнітометричні датчики

Аналіз існуючих систем доступу в

акваторії показує, що:а) ці системи є складними й дорогими;

б) створення кожної такої системи вимагає

значних тимчасових витрат і індивідуального

підходу;

в) розгортання таких систем вимагає також

значного часу й витрат

г) міцність системи захисти може досягатися за

рахунок створення декількох контурів, причому

вихід або виведення з ладу ланки контуру

компенсується тільки засобами іншого контуру, що

значно знижує загальну міцність системи захисту.

Потрібна повнота та

оперативність досягається такою

системою моніторингу, котра

повинна бути необтяжливою для

бюджету, мобільною, легко

переналаштованою, працюючою в

масштабі реального часу та за

дубльовану по каналам передачі і

обробки даних.

Тож для сканування акваторій

будуть застосовуватися стаціонарні,

дрейфуючі та комбіновані сенсорні

пристрої.

Загальна структурна схема мережі

М – маршрутизатор, СП – сенсорний пристрій, РК – радіоканал,

ПЛ – провідна лінія

Стаціонарні сенсорні

пристрої

(М – маршрутизатор, СП – сенсорний пристрій)

Мережа станцій по принципу “СОТ”

(М – маршрутизатор, СП – сенсорний пристрій)

Дрейфуючі сенсорні пристрої

(М – маршрутизатор, СП – сенсорний пристрій)

В роботі виконано аналіз сучасного стану систем

захисту акваторій, розглянута класифікація об'єктів

захисту, зловмисників та погроз, що дало змогу

обґрунтувати необхідність створення комплексної системи

безпеки підводних об'єктів.

Аналіз систем безпеки та їх устаткування, які

використовуються в даний час для захисту акваторій, а

також методів збирання та обробки інформації показав

необхідність створення комбінованої системи на

мережевій основі по топології сенсорних систем.

Це дозволяє знизити вартість, підвищити швидкість

розгортання таких систем, їх мобільність.

Таким чином, запропонований метод може

використовуватися як додатковий до стандартних засобів

дальнього виявлення, так і самостійний - при відповідних

вимогах до дальності виявлення.

I Всеукраїнська науково-технічна конференція з

міжнародною участю – “Сучасні проблеми інформаційної

безпеки на транспорті” - “ВЫБОР АППАРАТНОЙ ЧАСТИ

ДЛЯ СТЕНДА ПО ИССЛЕДОВАНИЮ РАБОТЫ

СЕНСОРНОЙ СЕТИ” – 26 вересня 2011, м.Миколаїв

(Макаренко О.О., Бичковський О.М.)

Дякую за увагу!