Білорусь‐УкраїнаСпільнаопераційнапрограма

Проектвід09червня2014р.

1

Зміст 1. Резюме/введення.....................................................................................................................................................................................2

2. Стр атегічнийаналізприкордоннихрегіонів .............................................................................................................................3

2.1 Регіони,якімаютьправонаучастьуПрограмі.................................................................................................................3

2.2 Аналізприкордоннихрегіонів....................................................................................................................................................3

2.3 Аналізсильнихтаслабкихсторін,можливостейтазагроз(SWOT) .....................................................................8

3. Стратегіяпрограмитериторіальногоспівробітництва.......................................................................................................8

4. Опе раційнізавдання,пріоритетитадії.........................................................................................................................................9

.........9 4.1 Операційнезавдання1:Покращенняумовжиттямісцевихгромад ...........................................................

4.2 Операційнезавдання2:Рішенняспільнихпроблемекології,зайнятості,охорониздоров'ятаих інш питань,якіпредставляютьспільнийінтересімаютьтранскордоннезначення...................................... 11

4.3 Операційнезавдання3:Культура,освітатаспорт ...................................................................................................... 11

5. Індикаторирезультативності.......................................................................................................................................................... 12

6. Кер уванняпрограмою.......................................................................................................................................................................... 12

6.1 Спільнийкеруючийкомітет...................................................................................................................................................... 13

6.2 Адміністраторпрограми ............................................................................................................................................................. 14

7. Реа лізаціяпрограми............................................................................................................................................................................... 14

7.1 Вимогидопроектів ........................................................................................................................................................................ 14

7.2 Вимогидобенефіціарівпроектів ........................................................................................................................................... 15

7.3 Відбір,укладенняконтрактуіпорядокреалізаціїпроекту.................................................................................... 16

7.4 Допустимівитратитарівеньпідтримки ............................................................................................................................ 17

. Розподілфінансування......................................................................................................................................................................... 17 8

Додатки Додаток1:КартарегіонудіїПрограми.................................................................................................................................................... 19

Додаток2:Регіональністатистичнідані................................................................................................................................................ 20Додаток3:Індикаторимоніторингуефективностіпрограми................................................................................................... 21Додаток5:Результатиконсультаційззацікавленимисторонами......................................................................................... 26

2

1. Резюме/введення

Програма територіального співробітництва Білорусі та України була підготовлена спільно підкерівництвом Міністерства закордонних справ Республіки Білорусь та Міністерства економічногорозвитку і торгівлі України з урахуванням рекомендацій Програми сприяння територіальномуспівробітництвукраїнСхідногопартнерства(ПрограмисприянняEaPTC).

З метою забезпечення більш активної участі у програмі територіального співробітництва обох країн‐учасниць – Білорусі та України – партнери обох країн сформували робочу групу для розробки Спільної

.Допераційноїпрограми оскладуробочоїгрупиувійшлипредставникинаступнихорганізацій:

РеспублікаБілорусь: Міністерство закордонних справ, Координаційне бюро Програми ТАСІС ЄС уРеспубліці Білорусь, Брестський обласний виконавчий комітет, Гомельськийобласний виконавчий комітет, Брестський обласний транскордоннийінформаційнийцентр, Гомельське обласне агентство з розвитку, Громадянськийсоюз«Оракул».

Україна: МіністерствоекономічногорозвиткуіторгівліУкраїни,Міністерствозакордоннихсправ,облдержадміністраціїВолинської,Рівненської,Житомирської,КиївськоїтаЧернігівськоїобластей,Єврорегіон«Буг»

Засіданняробочоїгрупивідбулося21травня2014р.ум.Київ,Україна.Подальшіконсультаціїпроходилипід час регіональної конференції, присвяченій територіальному співробітництву України і Білорусі, якавідбулася14листопада2013р.ум.Житомир,Україна.Результатипроведенихконсультаційвідображеніуцьомудокументі.

Консультації з громадськістю з питаньСпільної операційної програмибудутьпроведені 10 ‐ 20 червня2014 р. У Додатку 5 докладно представлено коментарі та рекомендації, отримані в ході громадськихслухань. Ці коментарі були враховані в остаточному варіанті Спільної операційної програми. Другийпроект Спільної операційної програми буде обговорюватися на другому засіданні робочої групи, якеплануєтьсяпровести3липня2014р.уТбілісі,Грузія,зметоюпопередньогоприйняттяцьогодокументакраїнами‐партнерами.ЗаключнезатвердженняСпільноїопераційноїпрограмизапланованона4вересня2014р.ум.Гомель,Білорусь.

Цей документ містить аналіз соціально‐економічного та екологічного розвитку регіонів, розташованихуздовж білорусько‐українського кордону, SWOT‐аналіз у формі таблиці (Розділ 2), стратегіїтериторіального співробітництва та операційні завдання (Розділ 3), а також встановлює пріоритети таможливі напрями діяльності (Розділ 4), визначає бенефіціарів проектів та методи реалізації програми(Розділи5‐7).

Всісімприкордоннихрегіонів(див.Розділ2.1)розробилиіприйняликонкретністратегіїрегіональногорозвитку. У цих стратегіях проаналізовано статус‐кво регіонів і сформульовані пріоритетні цілі тазавдання розвитку з точки зору самих регіонів. Цілі стратегій регіонального розвитку з точки зоруконкретних необхідних заходів значно ширші, ніж завдання EaPTC, однак транскордонний вимір, якправило,всилусвогохарактерувідсутнійустратегіяхрегіональногорозвитку.

3

2. Стратегічнийаналізприкордоннихрегіонів

2.1 ег ни,якімаютьправонаучастьуПрограмі

Зона дії програми територіального співробітництва Білорусь – Україна охоплює наступнірегіони/адміністративні одиниці, розташовані уздовж білорусько‐українського державного кордонупротяжністю891км:

Р іо

Білорусь(області) Україна(області) Брестська Гомельська

Волинськаа

Рівненськ

ЖитомирськаКиївська

Чернігівська

Програматериторіальногоспівробітництваохоплюєплощу203200км2,ут.ч.73200км2уБілорусіта130000км2вУкраїні.У2012р.загальначисельністьнаселенняцьогорегіонусклала9092,2тис.мешканців,зяких2818,1тис.проживаютьуБілорусі,а6274,1тис.–вУкраїні.

ОбластьПлоща(тис.

км2)

Відсотоквідзагальної

площікраїни

Населення(2012р.,тис.мешканців)

Відсотоквідзагальноїчисленностінаселення

Щільністьнаселення(мешканців/

км2)Білорусь Брестська 32,8 15,8 1390,4 14,7 42Гомельська 40,4 19,5 1427,7 15,0 35

Україна Волинська 20,1 3,3 1038,6 2,3 52Рівненська 20,1 3,3 1154,3 2,5 52Житомирська 29,8 4,5 1273,2 2,8 43Київська 28,1 4,6 1719,5 3,8 61Чернігівська 31,9 5,3 1088,5 2,4 34

2.2 АналізприкордоннихрегіонівСім прикордонних регіонів характеризуються схожими географічними умовами і загальною історієюсоціально‐економічного розвитку на етапі становлення інституційної структури. Колишні економічнізв'язки (до 1990р.) частково зруйновані, загальнінакопичені знання застаріли, а загальний соціальної(реляційний)капітал іміжособистіснедовірачасткововтрачені.Адміністративніта інституційнінорми,що з'явилися після 1990 р., не збігаються на рівні країн. Білорусь підтримує тісні економічні зв'язки зРосієюівходитьдоМитногосоюзу.Українаненалежитьдо«формальноїпрофспілці»іактивнопрагнедобільшої диверсифікації торговельних відносин. Плани регіонального розвитку мають обов'язковийхарактер для регіонів Білорусі, і державні інституції регіонального розвитку пильно стежать за їхреалізацією; В Україні Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2015 р. не завждивідповідає пріоритетам, визначеним регіональними стратегіями розвитку (охоплюють різні проміжкичасу) і має більше декларативний характер. Довгострокові наслідки аварії на Чорнобильській АЕСявляють собою загальну проблему для більшості регіонів, яка однаково впливає на регіональнийекономічнийпотенціалісоціальніризики,яківосновномувирішуютьсяоднаково.

4

ОбластьВідсотоквідВВП

Відсотокс/гудоданійвартостірегіону

Відсотокпромисловостіудоданійвартості

регіону

Офіційнийрівень

безробіття,%

Кількістьприродоохоро

ннихзон

Викидизістаціонарнихджерел(тис.

тон)Білорусь Брестська 9,2 7,6* 34,7* 0,9 1 34,8Гомельська 11,7 5,0* 48,0* 0,7 2 95,4

Україна Волинська 1,3 16,9 15,5 8,3 4 7,6Рівненська 1,5 15,9 31,5 10,4 ‐ 17,1Житомирська 1,7 16,2 21,5 10,0 ‐ 19,0Київська 4,2 13,4 18,6 6,7 ‐ 113,6Чернігівська 1,6 18,3 26,0 10,4 ‐ 49,5

*станомнасічень‐квітень2014р.

Якщоневказаноінше,всіданінаведеністаномна2012р.

Джерело:офіційнастатистика,розрахункиПрограмисприянняEaPTC

Географіятаінфраструктура

ЗонадіїПрограмидоситьоднорідназточкизоругеографічнихумов:кліматпомірно‐континентальнийувсіхрегіонах,рівниннийландшафтідужебагатіводніресурси,якісприяютьрозвиткуриболовлі.Ґрунтиєглибокими та родючими і забезпечують добрі умови для сільського господарства. Деякі регіонихарактеризуютьсявеликимилісовимирайонами,якіпрактичнонезаймані.УГомелізосередженіресурсинафти і газу. Вугільні родовища розташовані на Волині. Проте загалом регіон залежить від імпортуенергоносіїв;потенціалусферігідроенергетикизалишаєтьсязначноюміроюневикористаним.

ТранспортнаінфраструктурадобрерозвинутавзонідіїПрограмиукількісномувираженні.Однакіснуютьможливостідляякісногополіпшення,щобпідвищитиефективність іскоротититривалістьтранзитногозалізничногоіавтомобільногосполучення.ІснуєбезлічтранзитнихпунктівміжБілоруссюіУкраїною,алене всі вони оснащені достатніми складськими приміщеннями, а наявні технічні об'єкти частковоастаріли.з

Демографіятанаселення

Зона дії Програми характеризується переважно міським населенням на території Білорусі (75% вГомельській,дещоменшевБрестськоїобласті),протеврегіонахУкраїнипереважаєсільськенаселення,хоча і не на багато. Спад народжуваності, який виник на перехідному етапі, зупинився у Волинській,Рівненській,Житомирській областях, але у всіх інших регіонах, як і раніше, спостерігається природнийспад населення. У той час як столиці Мінськ і Київ привертають населення регіону і, таким чином,продовжують розростатися, незважаючи на негативні показники природного приросту, всі регіониПрограми – за винятком Київської області – продовжують втрачати жителів внаслідок внутрішньої ічастковоміжнародноїміграції.Міграціяробітниківзчастковоюзайнятістюневідіграєсуттєвоїролііневідображенавостанніхстатистичнихданих.

Етнічний склад регіону Програми досить однорідний по обидві сторони кордону. Інші національностінечисленні,включаючиукраїнцівуБілорусіінавпаки.Отже,етнічніменшинитаїхінтеграціянестворюєпроблему в регіонах. Місто Славутич Київської області, яке було побудоване для чорнобильських

5

переселенців, характеризується високим відсотком етнічного білоруського населення, однак етнічнепоходженняітранзитжителівуприкордоннихзонахнестановлятьпроблем,таксамоякірівеньжиттязагалом.

Сільськегосподарство

Кліматичні умови і ґрунти в усьому регіоні сприятливі для сільського господарства і тваринництва.ОбидвіобластіБілорусіхарактеризуютьсясхожоюспеціалізацією:уБрестівиробництвоіврожайністьнадушу населення вище, і внесок регіону в загальному сільськогосподарському виробництві становить17,7%.УГомельськійобластісільськегосподарстводещопоступаєтьсяпромисловості.Українськірегіонибільшоюміроюзалежатьвідсільськогосподарськоговиробництва,ніжїхбілоруськівізаві.Вукраїнськомуприкордонному регіоні Чернігівська область найбільше спеціалізується на сільському господарстві іхарактеризується найвищим показником виробництва сільськогосподарської продукції на душунаселення серед регіонів Програми. В Україні в сільськогосподарському виробництві задіянісільськогосподарські підприємства та фермерські господарства (домогосподарства), останнізабезпечують 48,2% сільськогосподарського виробництва, володіючи при цьому лише 43%сільськогосподарськихугідьзагаломпокраїні,щосвідчитьпровисокудохідністьприватногосектору.

Сільське господарство є важливимфакторомжиттєзабезпеченняу структурно слабкихрегіонах уздовжкордону: у Волинській та Житомирській областях у сільському господарстві зайнято значно більшелюдей,ніжубудь‐якому іншому сегменті (25%зайнятості).В іншихприкордоннихрегіонахУкраїнитаБілорусі їх частка нижче, хоча і перевищує 10%. Покращений транскордонний обмін інформацією пропотреби сільськогосподарського бізнесу та формування мереж фермерів могли б розкритиневикористаний потенціал, зміцнити існуючу транскордонну торгівлю, а також підвищитионкурентоспроможністьсільськогосподарськоговиробництваурегіонах.к

Промисловість

СтупіньіндустріалізаціїдоситьсильновідрізняєтьсяузонідіїПрограми.Гомель–найбільшпромисловорозвинений регіон з активними нафтогазовими родовищами. Він забезпечує 90% національноговиробництва сталі поряд з машинобудуванням, хімічною промисловістю, целюлозно‐паперовою таіншимигалузями.Внесокрегіонуузагальнонаціональномупромисловомувиробництвістановить20,6%.Напротивагутакійконцентраціїдобувноїтаважкоїпромисловості,віншихрегіонахПрограмипереважаєлегка промисловість. У Брестській області, яка забезпечує 9% загального промислового виробництва,переважаєвиробництвоелектротехніки,побутовоїтехнікиіневеликихпромисловихпристроїв.ВУкраїнірегіониПрограмивідносятьсядонайменшрозвинутихукраїні.Кожензнихзабезпечуєлишеблизько1%реалізованоїпродукціївнаціональномупромисловомувиробництвізавиняткомКиївськоїобласті(3,4%).У Волинській, Житомирській та Чернігівській областях домінують деревообробна і меблевапромисловість завдяки переважаннюлісів у цьому регіоні, а також харчовапромисловість, текстиль тавзуттєвевиробництво(Житомир).Виробництвобудматеріалів(Житомир)такожвноситьвагомийвнесоку промислове виробництво. У Рівненській області висока частка доданої вартості забезпечуєтьсяпромисловимвиробництвом,пов'язанимзАЕС,якавиробляєіпродаєелектроенергіюяквсередині,такізамежамирегіону.

Сферапослуг,включаючитуризм

6

Роздрібнаторгівлятатранспортдомінуютьусекторіпослугувсіхрегіонах,зміцнюючисвоїпозиціїзрокув рік. Транскордонна торгівля в регіоні активно зростає, проте експортні та імпортні процедури двохкраїн розрізняються внаслідок розбіжностей національної торговельної політики кожної країни. Цеперешкоджаєторгівліівпливаєнаміжрегіональніторговельніпотоки.Доступністьтранспортнихпослугзагалом задовільна, проте транспортне обладнання застаріле. Деякі населені пункти рідкообслуговуються регулярним громадським транспортом або не обслуговуються ним зовсім. Та ж самаситуація характерна і для транскордонної транспортної доступності. Обмін інформацією в мережах,сформованихміжпрофесійнимиоператорамисфериторгівлітасферипослугвздовж/пообидвістороникордону,атакожпоширеннявідповіднихінформаційнихматеріалівдлябізнес‐структурмоглибсприятиторгівліітранспортувзонідіїПрограми.

Урегіонахрозвиваютьсятуристичніпослуги.Кількістьтуристівнеухильнозростаєвостанніроки,однак,в контексті внутрішнього туризму і відпочинку, а також зарахунокбізнес‐відвідувачів з сусідніх країн.Транскордоннітуристичнімаршрутинедостатньорозвинені;відсутнітуристичніінформаційніцентринакордоні. Рівень наявних туристичних об'єктів в обласних центрах достатній, однак він не задовольняєпотреб іноземних туристів в малих містах; лише деякі готелі класифікуються згідно з міжнароднимистандартами (6 в Гомелі, 4 в Бресті). У регіонах Білорусі зростаючим напрямком стає агротуризм, алеосновна частина агротуристів– це громадяни Білорусі (86%). У Волинській області існує величезнийрекреаційнийпотенціал,що,відповіднодоДержавноїстратегіїрегіональногорозвиткумаєрозглядатисяпріоритетним напрямком. Однак цей напрям, як і раніше, недофінансований. Мережі туристичнихагентств,якіспівпрацюютьнатранскордонномурівні івирішуютьпотреби іноземнихтуристів,моглибідвищитиефективністьмаркетинговихзаходів,прийнятихнарегіональномурівні.п

Екологія,природніресурсиікультурнаспадщина

УзонідіїПрограмизосередженічисленні туристичніоб'єкти і багата спадщинуєвропейськоїкультури.Давньослов'янські поселення, археологічні пам'ятки, замки національного значення (наприклад,ДубинськийзамокуРівненськійобластіабоБердичівськийзамокуЖитомирськійобласті)розкиданіповсьому регіону Програми. Однак відсутній єдиний реєстр цих об'єктів, так само як і пов'язані з нимидослідження.Хочаціпам'яткипотребуютьзбереженнятавідновлення,сусідніобластітакожстикаютьсязпитаннямпроте,якбутизпам'ятникамирадянськоїдоби.Природніпарки,якічастковорозташованінакордонах, вимагають спільного управління для підвищення ефективності односторонніх охороннихзаходів.УГомеліПрип'ятськийнаціональнийпаркявляєсобоюунікальнідубовіліси,чисельніозера,якіможнавикористовувативрекреаційнихцілях.ЗавданняПоліськогодержавногорадіаційно‐екологічногозаповідника – зберегти ландшафт, постраждалий від аварії на ЧорнобильськійАЕС.Національнийпарк«Шацькі озера» (Волинська область) – найважливіший природний заповідник українськогоприкордонногорегіону,якийвключає4заповіднізони.Незважаючинабагатствокультурноїспадщини,культурнийобміннасьогоднішнійденьноситьобмеженийхарактервсилуорганізаційнихвимог.Спільнізаходи,наприклад,молодіжніфестивалі, які зазвичай активновідвідають, наочнодемонструють успіх іпотенціалзаходівміжжителямидвохкраїн.

Основна екологічна проблема зони дії Програми – значне забруднення ґрунтів і (ґрунтових) вод врезультаті аварії наЧорнобильськійАЕС. Забруднені території простягаютьсяпо всіх областях зонидіїПрограми, крім Волинської та Рівненської областей, які постраждали меншою мірою. ЗагальноюпроблемоюдлявсьогорегіонуПрограмиєвисокийризикповеней:оскількибагаторічокцьогорегіонуєтранскордонними,системиоповіщення,якічасткововжестворені,можнаполіпшитиірозширити.Низькаякість води внаслідок недостатньої очистки стічних вод (у кількісному та якісному вираженні) такожстосується всіх регіонів і вимагає спільногомоніторингуприкордоннихрічок і озер.Низькийпоказникпереробкивідходів(5‐20%урегіонахУкраїни)інеофіційнізвалищанавітьуприродоохороннихпаркахє

7

загальними проблемами для обох країн. Ці завдання можна вирішити за допомогою спільних дій,прямованихнапошукоптимальнихтехнічнихрішеньтапідвищенняекологічноїсвідомостігромадян.с

Умовипроживання

УмовижиттявзонідіїПрограмиістотнопокращиласязаостаннідесятьроків,хочаідещовідрізняютьсяусвітлі різної національної політики розподілу фінансування і соціальних систем. Прикордонні регіониБілорусі, як і раніше, характеризуються більш рівномірним розподілом доходів і більш високоюоднорідністюсоціальнихпослуг,втойчасякумовижиттявприкордоннихрегіонівУкраїнивідображаютьнерівномірніможливостірозвиткуізаробіткуіменшуступіньцентралізованихасигнуваньнарегіональнібюджети. Райони, які довелося залишити після Чорнобильської аварії, та умови життя в населенихпунктах,побудованихаборозширенихдлявимушенихпереселенців,рівноюміроювимагаютьособливоїувагивдекількохрегіонахзонидіїПрограми.

У Брестської і Гомельської областях середньомісячна заробітна плата суттєво зросла з 2009 р. ізнаходиться на однаковому рівні – приблизно дві третини від доходу. Офіційний рівень безробіттяколиваєтьсяістановитьнижчеодноговідсоткаробочоїсили.Тількиблизько8%населеннярегіонівмаєзагальний дохід нижче прожиткового мінімуму. В українських прикордонних регіонах номінальнузаробітну плату істотно збільшили після 2009 року, але вона все ще становить приблизно 75% відсереднього рівня по країні, відображаючи зниження виплат у сільському господарстві та секторінефінансовихпослуг.ВиняткомєКиївськаобласть,дезарплатавищесередньогозавдякиКиєву.ІзновузавиняткомКиївськоїобластіприкордоннірегіониУкраїнихарактеризуютьсянайвищимрівнембезробіттязагалом по країні. Доходи у натуральній формі від натурального господарства і субсидування цінпокращуютьстановищенаселеннязгрошовимидоходаминижчепрожитковогомінімуму(до24%).Тимнеменш,частканаселенняздоходомнижчепрожитковогомінімуму,щозалишилася,всежтрохивище,ніжуБілорусі(до11,9%уРівненськійобласті).Малийісереднійбізнес,якийздатнийрозкритипотенціалу сфері сільського господарства, послуг та туризму, повільно заповнює прогалини низького попиту наробочусилу;транскордоннеспівробітництвомоглобістотнозбільшитирозміривідповіднихпотенційнихринків.

Говорячи про освіту в усіх регіонах достатньо початкових і середніх навчальних закладів, однак вищінавчальні заклади сконцентровані в столицях, куди змушені тимчасово мігрувати чисельні студенти.Завдяки більш однорідному рівню життя цей процес легше протікає в Білорусі, ніж в українськихприкордоннихрегіонах.Доступністьмедичнихпослугтакількістьмедичногоперсоналуврозрахункунаодногожителястабільнііпорівнюваніміжрегіонами,протеспеціальнелікуваннявимагаєзверненнядостоличнихклінік. Загальні проблеми, наприклад, підвищення психологічних порушень після аварії наЧорнобильській АЕС або старіння населення, вимагають загальних рішень шляхом розширенняспеціальнихзнаньмедичногоперсоналувобластіпсихологіїабогеронтології.

8

2.3 Аналізсильнихтаслабкихсторін,можливостейтазагроз(SWOT)

Сильністорони Слабкісторони

Вигіднегеографічнеположеннядлязвинена

транзитуміжстолицямитаротранспортнаінфраструктура.

Переважнодиверсифікованарегіональнаекономіка.

ал.Добрерозвинутийлюдськийкапіт

ьтурноїБагатствоприродноїікулспадщини.

Загальнозрозуміламова.

Робочівідносинирегіональнихадміністративнихорганів.

Регіональніекономікизрізнимекономічнимпотенціалом.

Недостатньорозвиненийприватниймалийісереднійбізнес.

Відсутністьінформаційнихпотоківчерезкордонинарівнібізнесу.

вСлабкеспівробітництвотаобмінгалузікультури.

риродніресурси,якіпоступовоиснажуються.Пв

Можливості Загрози

Продовженнядружніхполітичнихтаекономічнихзв'язківміжприкордоннимирегіонами.

Зростаючийобсягторгівліміжрегіонами.

ризму.Стабільнийрозвитокагроту

Невикористанийпотенціалгідроенергетики.

Очевиднапривабливістькультурногообміну.

турДивергенціярегіональнихструкуправління.

Розбіжністьторговоїполітики.

Уразливістьвконтекстізмінкліматуі,

асух.якрезультат,зростаннякількостістихійнихлих,особливоповенейіз

Умовинавколишньогосередовищаніводи)уватися.

(обсягивідходів,стічпродовжуютьпогірш

ЧорнобильськаАЕС.

3. Стратегіяпрограмитериторіальногоспівробітництва

Аналіз економічної, соціальної та екологічної ситуації в регіоні дозволяє зробити висновок про те, щотериторіальнеспівробітництвоприкордоннихрегіонівБілорусітаУкраїниувідповідності зі стратегієюEaPTC може виявитися корисним для рішення трьох типів завдань, які можна вирішити за допомогоюокремихнаці и кональн хзаходіврегіональногорозвит у.

Перше завдання – мінімізувати прямі негативні ефекти «переливу». Іншими словами, заходи, якіздійснюютьсявприкордонномурегіоніоднієїкраїни,можутьстатиобтяжливимиінавітьзгубнимидляприкордонного регіону іншої країни. Відповідні ризики можна попередити або усунути лише шляхомспільних дій двох країн. Це, насамперед, відноситься до зовнішніх ефектів, обумовлених забрудненнямрічок, повітря, підземних вод, а також проблем, пов'язаних з утилізацією відходів, вирубкою лісів,полюванням, випасом худобита іншоюаналогічноюдіяльністю, алене обмежуєтьсяними.Вданийчасспівпраця такого роду обмежується транскордонними питаннями управління водогосподарськоюдіяльністю у зв'язку з регулюванням подачі води і діяльністю в Чорнобильській зоні. В інших сферах

9

відсутня платформа для комунікації між двома країнами. Отже, EaPTC буде сприяти розвитку такихплатф г ормінама атисяуникатиконфліктів.

Другезавдання– максимально збільшити безпосередні позитивні ефекти «переливу»: заходи, щоздійснюютьсяу прикордонному регіоні однієї країни, можуть забезпечувати додаткову перевагу вприкордонному регіоні іншої країни за умови співпраці між країнами, обміну інформацією про ринки,технології, споживачів і сприяння переміщенню товарів і людей через кордони. У цьому зв'язкуможнадіятиу прізнихна рямках:

Знання та/або потенціал одного прикордонного регіону може стати доступним дляіншого регіону, який не настільки розвинений у цьому відношенні (наприклад,управлінняякістюпідземнихвод).

Ослаблені взаємини виробник – споживачможна зміцнювати у прикордонних регіонахбільш ефективно, ніж у віддалених районах відповідної країни (наприклад, сільське

твгосподарс отавиробництвопродуктівхарчування).

Напрями, недостатньо розвинені в обох країнах, можна розвивати шляхомспівробітництва(наприклад,тренінгизпитаньмитнихпроцедур,спеціальнелікування,послугитуризму.

Третє завдання – розкрити потенціал реляційного/соціального капіталу по обидві сторони кордону.Постійні міжособистісні контакти створюють атмосферу довіри і підвищують цінність обмінуінформацією.Підтримказаходівміжлюдьми,щоживутьпорізнібокикордону,вобластіосвіти,культуриі спорту будеформувати реляційний капітал, який знижує перешкоди для спілкування і може сприятимайбутнійтранскордоннійдіяльностіубагатьохсферах.

4. Операційнізавдання,пріоритетитадії

Програматериторіальногоспівробітництвабудевпровадженазметоюдосягненнятрьохопераційнихзавдань:

I. Поліпшенняумовжиттямісцевихгромадуприкордоннихрегіонахшляхомпроведенняспільнихпроектівнапідтримкусоціально‐економічногорозвитку.

мекології,зайнятості,охорониздоров'ятаіншихобластей,щоінтересітранскордоннезначення.

II. Рішеннязагальнихпроблепредставляютьзагальний

III. Культура,освітатаспорт.

4.1 Операційнезавдання1:ПокращенняумовжиттямісцевихгромадНарівніцьогозавданняпріоритетбудутьприділятидіяльностіунаступнихтрьохнапрямках:

Підтримкамалихісередніхпідприємств(МСП)шляхомзміцненняінфраструктури,пов'язаноїзобміномбізнес‐інформацією,приділяючиособливуувагутранскордонноїторгівлі

10

Як показано у Розділі 2.2, недостатньо розвинена інфраструктура обміну бізнес‐інформацією єперешкодою для розвитку МСП у зоні дії Програми. Більше того, доступ до інформації торговогохарактерунабуває додаткової актуальності у зв'язку з розширеннямторговельної політикиБілорусі таУкраїни. Такі дії можуть стати предметом спільних проектів, спрямованих на розкриття потенціалуприкордонноїторгівлі(списокневичерпний):

o Розробка і організація послуг обміну бізнес‐інформацією для МСП з метоюпідвищеннядоступудоінформаціїпроринок.

o Вивчення митних процедур і застосовної практики шляхом проведення бізнес‐аналізу.

o Розвиток професійних контактів і торгових відносин, які сприяють спільнійрозробціпродукціїзбільшвисокоюдоданоювартістю.

o Спільнідослідження, спрямованінавивченняпотенціалуринкувприкордонних.районах

o Спільні науково‐дослідні проекти з метою покращення доступностітранспортного обслуговування на рівні районів на регіональному татранскордонномурівні.

Підвищеннятуристичноїтаінвестиційноїпривабливостірегіонів

На основі аналізу, представленого у Розділі 2.2, нижченаведені дії можуть стати предметом спільнихпроектів(списокневичерпний):

o Створеннямережі(об'єднання)туристичнихагентств,операторів,інформаційнихцентрівіготелівуприкордоннихрегіонах.

o Створенняспільнихтранскордоннихтуристичнихмаршрутів.

o Відтворення туристичних об'єктів з метою відродження внутрішніх тан т отранскордон ихтурис ськихпот ків.

o Проведення спільних тренінгів для місцевих постачальників послуг в галузітуризмузметоюпідвищенняякостінадаванихпослуг.

o Відродження і розвиток спільних тренувальних баз для проведення спортивнихзаходів.

o бміндосвідомузалученніінвестиційнаобласному(районному)рівніО

Людськийкапіталізайнятість,профорієнтаціямолоді,соціальнаінтеграціяінвалідів

На рівні цього пріоритету нижченаведені дії можуть стати предметом спільних проектів (список невичерпний):

o Створенняцентрівпрофорієнтаціїувузах.

o Професійненавчаннятапозакласнізаходидлямолоді.

o Вдосконаленняспеціальноїінфраструктуридляінвалідів.

o Аналіздоступностісоціальнихпослугдлялюдейзособливимипотребами.

11

o Спільнідії(інформаційнідні,семінари,візити)зметоюобмінудосвідомзпитаньпідвищення соціальної інтеграції переселенців із зон, постраждалих внаслідокваріїнаЧАЕС.а

4.2 Операційнезавдання2:Рішенняспільнихпроблемекології,зайнятості,охорониздоров'ятаіншихпитань,якіпредставляютьспільнийінтересімаютьтранскордоннезначення

Нарівні итетом:цьогоопераційногозавданнядванижчезазначенихнапрямкибудутьвважатипріор

Спільниймоніторингтаінформаційнийобмінзпитаньекологічноїситуації,енергозбере ення,від овлюванихджереленергіїтаутилізаціївідходівж н

Спільна операційна програма зосереджена на транскордонних екологічних проблемах, пов'язанихспільністювідповіднихпитаньрозвиткупообидві стороникордону.Врамкахцьогопріоритетутакідіїможутьстатипр л е едметомспі ьнихпро ктів(списокневичерпний):

o Створення єдиного інформаційного ресурсу для моніторингу транскордоннихприродних ресурсів, особливо річок, лісових масивів і природоохороннихтериторій.

o Спільневивченнягідроенергетичногопотенціалутранскордоннихрічок.

o Дослідження довгострокових екологічних наслідків Чорнобильської катастрофи,наприклад,забрудненняґрунтівізбезлісення.

o і.Заходищодоактивізаціїспівпраціекстренихслужбнатранскордонномурівн

o щодовирішенняпроблемизборуіпереробкипобутовихвідходів.Спільнідії

Охороназдоров'я–профілактиказахворюваньтараннядіагностика

ЗагальнаспадщинааваріїнаЧорнобильськійАЕСівідповіднітенденціїрозвиткунаселеннязумовлюютьнеобхідність спільних дій у сфері охорони здоров'я. В рамках цього пріоритету такі дії можуть статипредметомспільнихпроектів(списокневичерпний):

o Обмін передовим досвідом у галузі геронтології та соціальних рішень длястаріючогонаселення.

o Обмінінформацієюміжмедичнимиустановамизпитаньінфекційниххвороб.

o Інформаційнікампаніїіпроведенняспільнихпублічнихзаходівдляпопуляризаціїмобільностііздоровогохарчування.

o Спільні заходи з поліпшення ранньої діагностики (у тому числі у зв'язку ззахворюваннями, пов'язаними з аварією на ЧАЕС) та якості відповідноголікування.

o Спільнізаходидлявідновленнядитячихігровихтаспортивнихмайданчиків.

4.3 Операційнезавдання3:Культура,освітатаспорт

На рівні цього операційного завдання пріоритет буде приділятися нижчезазначеним напрямамдіяльності:

12

Збереженняісторично‐культурноїспадщини

Цяпріоритетнагалузьспрямовананапожвавленнякультурногообмінунатранскордонномурівні,якийстав менш акт о (списокневич

ивним за останні десять років. Наступні дії можуть стати предмет м спільних проектіверпний):

o Створення спільного реєстру об'єктів культурної спадщини (пам'яток, районів,об'єктівтощо)

o Інформаційно‐просвітницькікампаніїзпитанькультурноїтаісторичноїспадщини,утомучисліствореннявеб‐ресурсівпроспільнікультурнітаісторичнітериторіїіоб'єкти.

o Підвищення культурної обізнаності шляхом проведення спільних заходів ушколах.

o Організаціятапроведенняетнографічнихфестивалівпообидвістороникордону.

o Просуванняугодпроспівпрацюміжзакладамикультури,таосвітнімиустановами.

5. Індикаторирезультативності

Моніторинг успіху програми територіального співробітництва дозволить визначити, якою міроюпрограма відповідає і сприяє стратегії Східної регіональної програми ЄІСП на 2010‐2013 рр. таІндикативної програми на 2010‐2013 рр. Для цього планується застосовувати наступний комплексякіснихтакількіснихіндикаторів:

Аспект Спосібвимірювання Вихіднийрівень

Цільовийпоказник

Кількістьзаявнаучастьуконкурсіпроектів

0 65Підвищеннярівняструктурованихіінституціоналізованихконтактівміжмісцевимиорганамивладиприкордоннихрегіонів

Кількістьорганізацій,якітьподализаявкинаучас

0 180

Кількістьпідписанихконтрактівпронадання

грантів

0 28Кількістьспільнихпроектів,упровадженихпообидвібокикордону

Кількістьреалізовапроектів

них 0 28

Підвищенняінтенсивностітранскордоннихконтактівміжмісцевимигромадами реалізованихурамкахпроектів

Кількістьспільнихтранскордоннихзаходів,

Нестосується

62

УДодатку3наведенокомплексіндикаторівоцінкидосягненьірезультатів.Зазначенііндикаторибудутьвикористовувати як експериментальні критерії моніторингу соціально‐економічних ефектів програмитериторіальногоспівробітництвазточкизорурозвиткурегіону.

6. Керуванняпрограмою

Дляуправлінняспільноюопераційноюпрограм юбудутьвикористовуватинижчезазначенуструктуру:

Спільний керуючий комітет – спільний орган для забезпечення максимального залучення обох країн‐учасницьупроцесреалізаціїпрограмитериторіальногоспівробітництва.

о

13

Адміністратор програми повністю відповідає перед Європейською Комісією за оперативні та фінансовіаспектиуправліннятареалізаціїпрограми.

6.1 Спільнийкеруючийкомітет

Спільний керуючий комітет засновується країнами‐учасницями – Білоруссю та Україною з метоюзабезпеченняїхучастіудіяльностіпрограми.Кожнакраїна‐учасницяпризначаєцентральні,регіональніта локальні органи влади, а також організації громадянського суспільства, які зобов'язані делегуватисвоїхпредставниківуСпільнийкеруючийкомітет.Призначенняноситьфункціональний,анеособистийхарактер.

ДоскладуКомітетуувійдутьнаступніорганізації

Білорусь УкраїнаЧлениКомітетузправомголосу:1. (посада),Міністерствозакордоннихсправ

рамиТАСІС2. ГоловаКоординаційногобюропрог

ЄСвБілорусі3. (посада),Брестськийоблвиконком4. (посада),Гомельськийоблвиконком

5. (посада),Брестськийтранскордоннийінформаційнийцентр

6. (посада),Гомельськеобласнеагентствозрозвитку

7. (посада),(назваорганізаціїгромадянськогосуспільства)

організаціїгромадянського8. (посада),(назвасуспільства)9. Вільнавакансія

ЧлениКомітетузправомголосу: виткуі1. (посада),Міністерствоекономічногороз

торгівлі

2. (посада),Міністерствоіноземнихсправ

3. (посада),Волинськаоблдержадміністрація

я

4. (посада),Рівненськаоблдержадміністраці

5. (посада),Житомирськаоблдержадміністрація

6. (посада),Київськаоблдержадміністрація7. (посада),Чернігівськаоблдержадміністрація

8. (посада),(назваорганізаціїгромадянськогосуспільства). (посада),(назваорганізаціїгромадянськогоуспільства)9с

Спостерігачі(направахконсультантівбезправаголосу)ЄвропейськаКомісіячерезПредставництвоЄвропейськогоСоюзууБілорусітаПредставницЄвропейськогоСоюзувУкраїні.

тво

Німецькетовариствоміжнародногоспівробітництва(DeutscheGesellschaftfürInternationaleZusammenarbeit(GIZ)GmbH)якАдміністраторпрограми.

ицтвакраїнСхідногопартнерства.КомандаПрограмисприяннятериторіальногоспівробітн

Спіл ни йь йкеруючи комітетздійснюєнаступніфункції:

• Визначає пріоритети кожної програми за підтримки Програми сприяння EaPTC ід езатвер жуєспільнуоп раційнупрограму.

• Визначає оптимальний розподіл ресурсів програми для вирішення пріоритетнихзавдань.

• КонсультуєАдміністраторапрограмизпитанькритеріїввідборупроектівта інструкційдлязаявників.

• За погодженням з Адміністратором програми проводить відбір проектів дляфінансування за рахунок програми територіального співробітництва, які

д о ом .затвер жуютьсяЄвр пейськоюК ісією

• Здійснює моніторинг досягнення цілей програми шляхом вивчення доповідей,представленихАдміністраторомпрограми.

14

РішенняСпільногокеруючогокомітетуприймаютьсязапринципом«однакраїна–одинголос».ПорядокроботиіспособиприйняттярішеньвикладеніуРегламентідіяльностіСпільногокеруючогокомітету.

6.2 Адміністраторпрограми

Адміністраторпрограмивідповідає заоперативнетафінансовеуправлінняпрограмоютериторіальногоспів обр ітництваівиконуєнаступніфункції:

нихзаявок.• Готуєтапроводитьконкурсипроект

заявки.• Збираєтареєструєпроектні

• Організовуєвідбірпроектів.

• Підписуєконтрактипронаданнягрантівтаздійснюєплатежі.

• Контролюєоперативнііфінансовіаспектиреалізаціїпроектів.

• ЗвітуєпередЄвропейськоюКомісієющодофінансовихіоперативнихаспектівреалізаціїпроектів.

АдміністраторпрограмиможепідписуватиконтрактизодержувачамигрантівтількипіслязатвердженняСпільнимкеруючимкомітетомтаЄвропейськоюКомісієюостаточногоперелікупроектів,відібранихдляфінансування.

Для виконання вищевказаних функцій Європейська Комісія призначила Німецьке товариствоміжнародного співробітництва (Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH) вякості Адміністратора програми. Окрім функцій оперативного та фінансового управління програмоюАдміністраторпрограмибудетакожвиконуватифункціїСекретаріатуСпільногокеруючогокомітету.

7. Реалізаціяпрограми

7.1 ВимогидопроектівПроекти,якідійсноносятьтранскордоннийхарактер,заучастющонайменшеодногопартнеравідкожноїкраїни‐учасниці мають право на отримання фінансування в рамках програмитериторіальногоспівробітництва. Як правило, заходи, що проводяться в рамках проектів, повиннівідповідати програмі. Виключення (якщо є) будуть вказані в інструкції для заявників. Безпосереднірезультатипроектівповинні забезпечуватипевнийефектпообидвабокикордонуувідповіднійзонідіїпрограми.

Правилопронекомерційнудіяльністьзастосовуєтьсядовсіхпроектів,якіфінансуютьсяпрограмою,тобтопроекти, реалізовані в рамкахпрограми, неможутьпереслідуватицілі отриманняприбутку.Підтримка

акомерційноїдіяльностіузначеннідержавноїдопомоги н даватисянебуде.

Тривалість реалізації проекту становить мінімум 9 і максимум 18 календарних місяців. На моментпідписання контракту про надання гранту між бенефіціарами та Адміністратором програмимаксимальнийперіодреалізаціїпроектуможебутипереглянутийдлятого,щобзабезпечитизавершення

а опроектів,щореалізуютьсязапідтримкипрогр ми,д 31грудня2016р.

Програма територіального співробітництва може підтримувати (1) «м'які» проекти, тобто проекти,спрямовані не на будівництво чи купівлю устаткування, а на забезпечення структурних соціально‐економічних змін; і (2) проектидлярозвиткумалихоб'єктів інфраструктури.Програмабудеприділятиособливу увагу «м'яким» проектам, спрямованим на зміцнення інституційного потенціалу, навчання,

15

реформуванняполітики,обміндосвідомабоаналогічнудіяльність,атакожпроектам,якідемонструютьправильнийбалансміж«м'яким»елементомірозвиткомфізичноїінфраструктури.

7.2 Вимогидобенефіціарівпроектів

Державні органи, у т.ч. регіональні і місцеві органи влади, прирівняні до них громадські структури,неурядові та некомерційні організації, що реалізують проекти, які представляють загальнодержавнийінтерес, мають право на підтримку з боку програми територіального співробітництва. Зокрема, такіорганізаційно‐правові форми (відповідно до визначення національного законодавства країни‐учасниці)будутьматиправонапідтримку:

Білорусь УкраїнаДержавніоргани: Органимісцевогоуправлінняісамоврядування

(ЗаконРеспублікиБілорусь«ПромісцевеуправлінняісамоврядуванняуРеспубліціБілорусь»від04.01.2010р.№108‐З;ЗаконРеспублікиБілорусь«Протериторіально‐адміністративнийустрійРеспублікиБілорусь»від05.05.1998р.№154‐З)

Громадськіоргани,прирівнянідодержавних: Філіїабоагентства,науково‐дослідніінститути,

фонди,комунальніорганізаціїабопідприємства,якістворенізарішенняморганівісцевогосамоврядуваннятаадміністраційабокіперебуваютьпідїхконтролеммя

Неурядовітанекомерційніорганізації: Громадськіоб'єднання(ЗаконРеспубліки

ілорусь«Прогромадськіоб'єднання»відБ04.10.1994р.№3254‐XII)

Державно‐громадськіоб'єднання(ЗаконРеспублікиБілорусь«Прореспубліканськіержавно‐громадськіоб'єднання»від9.07.2006р.№150З)д1

Будь‐якаіншанаціональнаорганізаційно‐правоваформа,щовідповідаєвизначеннямдержавнихорганів,громадськихорганів,прирівнянихдодержавних,неурядовихінекомерційнихорганізаційуконтекстіДирективи2004/18/EC

Державніоргани: Органимісцевогосамоврядування(Закон

України«ПромісцевесамоврядуваннявУкраїні»від21.05.2007р.№280/97‐ВР)

Місцевідержавніадміністрації(ЗаконУкраїни«Промісцевоїдержавноїадміністрації»від09.04.1999р.№586‐XIV)

Громадськіоргани,прирівнянідодержавних: Суб'єктипублічногоправа,створеніза

рішенняморганівмісцевогосамоврядуванняабодержавнихадміністрацій(ЦивільнийкодексУкраїнивід16.01.2003р.№435‐IV,ст.81)

Неурядовітанекомерційніорганізації: Громадськіоб'єднання(ЗаконУкраїни«Про

громадськіоб'єднання»від22.03.2012р.№4572‐VI).

Благодійніорганізації(ЗаконУкраїни«Проблагодійництвотаблагодійніорганізації»від05.07.2012р.№5073‐VI)

Будь‐якаіншанаціональнаорганізаційно‐правоваформа,щовідповідаєвизначеннямдержавнихорганів,громадськихорганів,прирівнянихдодержавних,неурядовихінекомерційнихорганізаційуконтекстіДирективи2004/18/EC

Як правило, лише органи, розташовані в регіоні дії програми,можуть отриматифінансовупідтримку врамках цієї програми. Участь інших органів аналогічного типу, розташованих за межами регіонупрограми, в проектах, здійснюваних у цьому регіоні, вимагає окремого дозволу, як це передбачено упосібникудлязаявників.

Юридичні особи, що не підпадають до жодної категорії, можуть брати участь у проектах в якостіасоційованих партнерів. Вони повинні фінансувати свою діяльність за рахунок власних ресурсів і немаютьправанаотриманняфінансуванняврамкахпрограмитериторіальногоспівробітництва.

16

основіоцінкивбалах.

Спільнийкеруючийкомітетрозглядаєвисновкиекспертівіможевимагатиподальшихроз'яснень.ЯкщоСпільний керуючий комітет не згоден з рекомендаціями експертів повністю чи частково, він маєобґрунтувати причини, які протоколюються в остаточному висновку про результати оцінки. Передукладенням контракту Адміністратор програми може вимагати внесення до проекту змін. Однак, ціпоправкиможутьстосуватисялишенезначнихтехнічнихаспектів,іужодномуразінеможутьзмінюватизміст, цілі, основні результати або види діяльності проекту або будь‐яку іншу умову, яка пов'язана знаданнямгранту.

7.3 Відбір,укладенняконтрактуіпорядокреалізаціїпроектуПроцедури укладення контракту та реалізації проекту у рамках програми територіальногоспівробітництва визначені у Практичному керівництві про процедури укладання контрактів дляреалізації зовнішніх проектів Європейської Комісії (PRAG) у чинній редакції на момент початкупроведення конкурсу проектів. Програма буде реалізовуватися на основі єдиної процедури роботи з

у.заявкамитаєдиногопроцесувідборупообидвістороникордон

Пакет аплікаційних документів, у тому числі форма заявки і керівництво для заявників, повинні бутирозроблені Адміністратором програми у співпраці з Програмою сприяння EaPTC. Програма будереалізовуватися задопомогоювідкритогоконкурсупропозицій. ЗаперіоддіїПрограмибудепроведенолише один конкурс пропозицій. Після узгодження пакету аплікаційних форм зі Спільним керуючимкомітетом та Європейською Комісією Адміністратор програми оголошує про проведення конкурсупроектнихзаявок.

Адміністратор програми у співпраці з Програмою сприяння EaPTC надає потенційним заявникам всюнеобхідну інформацію з питань конкурсів пропозицій. Провідні заявники повинні надати свої проектнізаявки(включаючиелектроннуверсію)безпосередньовофісАдміністраторапрограмивКиєвіособисто,кур'єромаборекомендованимлистом.Порядокподанняпроектноїзаявкибудевикладенийупосібникудлязаявників.

Оцінка заявок та відбір проектів будуть проводитися у два етапи: 1) оцінка відповідності заявників,заявленихвитраттазаходів(наосновіадміністративнихкритеріївівимогдозаявників);2)оцінкаякостізаявок, що відповідають встановленим вимогам (на основі критеріїв відбору та критеріїв визначенняпереможця конкурсу). Адміністратор програми відповідає за організацію процесу оцінки, а Спільнийкеруючий комітет приймає остаточне рішення про результати оцінки проектів, які повинні

с сзатверджувати яЄвропей ькоюКомісією.

Адміністратор програми розкриває заявки, подані у встановлений термін, перевіряє відповідністьадміністративним вимогам та вимогам до заявників. Під час перевірки прийнятності Адміністраторпрограми може співпрацювати з національними органами влади та Представництвами ЄвропейськогоСоюзувБілорусітаУкраїнізметоюперевіркиправовогостатусузаявників,атакожзметоюуникненняможливого перекриття фінансування за рахунок інших джерел ЄС або державного бюджету. Зазначеніперевіркитауточненняповинніпроводитисяназасадахоб'єктивностітаконфіденційності.Національніоргани,щоберутьучастьупроектах,повиннізалишатисянезалежнимиуходіцьогопроцесу.Результатирозкриття заявок, перевірки адміністративноговідповідності та критеріївпридатності затверджуються

мкеруюСпільни чимкомітетом.

Оцінка якості заявок проводиться експертами, кандидатури яких пропонують країни‐учасниці таАдміністратор програми за поданням Спільного керуючого комітету. У ролі таких експертів можутьвиступатиспівробітникиОрганууправління,атакож,занеобхідності,незалежніексперти‐третісторони.Застосовується правило «чотирьох очей», тобто кожна заявка оцінюється мінімум двома експертами.Якщодваекспертиприйшлидорізнихвисновківпідчасоцінки,залучаютьтретьогоексперта.Результатекспертної оцінки вказують у звіті, до якого додається лист оцінки правомочних проектних заявок на

17

Остаточнийвисновокпрооцінку,заснованийнастандартнихдокументахPRAG,маєміститипідсумковуоцінку кожної придатної заяви, включаючи оціночні таблиці, оцінки та коментарі експертів і членівСпільногокеруючогокомітету,атакожсписокнеправомочнихзаявокззазначеннямпричинвідмови.

Результати відборупроектів, затвердженихСпільнимкеруючимкомітетом, будуть вважатися дійснимитількипіслязатвердженняЄвропейськоюКомісією.

Отримавши рішення Спільного керуючого комітету і схвалення Європейської Комісії, Адміністраторпрограмиготуєіпідписуєконтрактинанаданнягрантівзпровіднимипартнерамипроектів,якіотрималифінансування. До підписання контракту про надання гранту всі партнери проекту мають викластипорядок своїх взаємовідносин у сфері управління та реалізації проекту на основі типової партнерськоїугоди,затвердженоїАдміністраторомпрограмиіСпільнимкеруючимкомітетом.

Адміністратор програми та Програма сприяння EaPTC забезпечують інформацію та підтримку дляодержувачівгрантівзметоюефективноїреалізаціїпроектів.Всізвітиврамкахпроектів(проміжнізвітикожні 6 місяців, остаточні технічні описові та фінансові звіти і, за необхідності, звіти про перевіркувитрат),атакожплатіжнівимогиподаютьсядоАдміністраторапрограмиуКиєві.Адміністраторпрограмиобробляє звіти та платіжні вимоги і, відповідно, здійснює платежі одержувачам грантів. Детальнішеінформація про порядок звітності та оплати буде вказана у керівництві з реалізації проектів,розробленомуАдміністраторомпрограмиуспівпрацізПрограмоюсприянняEaPTC.

Регулярно(кожні6місяців)Адміністраторпрограмипроводитьперевіркупроцесуздійсненняпрограминаосновідоповідейодержувачівгрантів.РезультатиперевіркиподаютьсяСпільномукеруючомукомітетувінформаційнихцілях.

АдміністраторпрограмибудеробитинеобхіднікрокидлязабезпеченняпублічностіфінансуваннязбокуЄС у зв'язку з заходами проектів, що фінансуються програмою. Члени Спільного керуючого комітетубудутьактивнобратиучастьумаксимальномупоширенніінформаціїпропрограмувцільовомурайонітазайогомежами.

Діаграма,щоілюструєциклреалізаціїпрограми,наведенауДодатку4.

7.4 Допустимівитратитарівеньпідтримки

Допустимівитрати–цефактичнівитрати,понесенітасплаченібенефіціарамипроектувперіодреалізаціїпроекту згідно з договором про надання гранту. Негрошові внески з боку бенефіціарів проекту та/аботретіх осіб не належать до допустимих витрат. Визначення допустимих прямих і непрямих витрат

имположеннявідповідаєстандартн мPRAG,якщовінструкціяхдлязаявниківнепередбаченоіншого.

Гранти на відібрані для фінансування проекти складають максимум 90% від загальних допустимихвитрат проекту і повинні співфінансуватися з інших джерел, крім бюджету Європейського Союзу іЄвропейськогофонду розвитку. Сума грантів становить мінімум 20 000 євро і максимум 200 000 євро.Гранти виплачуються провідним бенефіціарам проектів декількома траншами відповідно до положень,щозастосовуютьсяутихчиіншихумовах.

Посібник для заявників може містити детальну інформацію про допустимі витрати та інші фінансовіположення.

8. Розподілфінансування

Фінансування Європейським Союзом програми територіального співробітництва між Білоруссю іУкраїноюпередбаченорегіональними асигнуваннямибюджетуЄвропейського інструменту сусідства тапартнерствана2013рік.

18

Орієнтовний обсяг фінансування програми з боку ЄС був визначений Стратегією програмтнитериторіальногоспівробі цтвакраїнСхідногопартнерстваістановить3,3млн.євро.

На основі результатів і висновків стратегічного аналізу прикордонних регіонів Білорусі та України,передба наопераційні нняпрограми:чаєтьсянаступнийорієнтовнийрозподілкоштів завда

ОпераційнезавданняI.Поліпшенняумовжиття 50%ОпераційнезавданняII.Рішенняспільнихпробле 30%ОпераційнезавданняІІІ.Культура,освітаіспорт 20%

м

Орієнтовнийпланфінансування(тис.євро)

ФінансуванняЄС

Співфінансуваннянанаціональномурівні(країни‐учасниці)

Іншідонори

Приватнефінансування(партнерипроекту)

Загальнефінансування

ОпераційнезавданняI

1650,0 0 0 183,33 1833,33

ОпераційнезавданняII 990,0 0 0 110,0 1100,0

ОпераційнезавданняIII

660,0 0 0 73,33 733,33

Загалом: 3300,0 0 0 366,67 3666,67

19

Додаток1:КартарегіонудіїПрограми

Вставитикарту.

Додаток2:Регіональністатистичнідані

ОбластіБілорусі Об иластіУкраїн Брестська Гомельська Волинська Рівненська Житомирська Київська Чернігівська

Населення(тис.мешканців) 1390,4 1427,7 1038,6 1154,3 1273,2 1719,5 1088,5Населення(%відзагальноїчисельностінаселеннякраїни)

14,7 15,0 2,3 2,5 2,8 3,8 2,4

Сільськенаселення(%відзагальногорегіону)

ВнесокунаціональнийВВП(%) 9,2 11,7 1,3 1,5 1,7 4,2 1,6

С/гудоданійвартостірегіону(%) 7,6* 5,0* 16,9 15,9 16,2 13,4 18,3

Промисловістьудоданійвартостірегіону(%) 37,7* 48,0* 15,5 31,5 21,5 18,6 26,0

Кількістьмісцьуготелях

Кількістьтуристів Офіційнийрівеньбезробіття(%) 0,9 0,7 8,3 10,4 10,0 6,7 10,4

Середньомісячназарплатаяквідсотоквідсередньоїзарплатипокраїні(%)

Чистийпоказникеміграції/імміграціїврегіоні

Кількістьзаповідників 1 2 4 ‐ ‐ ‐ ‐Викидизістаціонарнихджерел(тонн) 34,8 95,4 7,6 17,1 19,0 113,6 49,5

*застаномнасічень‐квітень2014р.Даніподаностаномна2012р.,якщонезазначеноінше.

Джерело:Белстат(Білорусь),Держкомстат(Україна);власнірозрахунки

Додаток3:Індикаторимоніторингуефективностіпрограми

Операційнезавдання Пріоритет Індикаториефективності ІндикаторирезультативностіПідтримкаМСПшляхомзміцненняінфраструктури,пов'язаноїзобміномбізнес‐інформацією,приділяючиособливуувагутранскордонноїторгівлі

Кількістьпроектів,щозабезпечуютьпідтримкуМСПзметоюсприяннядоступудобізнес‐інформації,приділяючиособливуувагутранскордоннійторгівлі.

Кількістьспільнихнауково‐досліднихпроектів,пов'язанихзпотенціаломринку,митнимипроцедурами,транспортнимипослугами.

КількістьМСП/підприємців,яківзялиучастьузаходах,організованихпроектами/отрималикористьвідпроведенихзаходів.

Кількістьпроведенихзаходівтранскордонногопартнерства/ініціатив/створенихбізнес‐мереж.

Нещодавноствореніформитранскордонногопартнерстваміжмісцевимитарегіональнимиакадемічнимиінститутами,аналітичними,науково‐досліднимицентрами.

Кількістьспільнихнауковихдосліджень,вивчень,опублікованихстратегійзпитаньмісцевогорозвитку.

Кількістьспільнихтранскордоннихзаходів/конференцій/семінарів/практикумів,організованихпроектамизметоювирішенняпроблемсільськогогосподарства.

Підвищеннятуристичноїтаінвестиційноїпривабливостірегіону

Кількістьпроектівусферітуризмутазалученняінвестицій

Кількістьстворенихіфункціонуючихмереж(асоціацій)туристичнихагентств,операторів,інформаційнихцентрів.

Кількістьрозробленихівпровадженихновихспільнихтуристичнихмаршрутів.

Кількістьтуристів,щовикористовуютьнапрацюванняпроектів.

Кількістьспільнихзаходів,якізабезпечилипотенційнихінвесторів.

Числоспільнихтранскордоннихзаходів/конференцій/семінарів/практикумів,організованихпроектамидлявирішенняпитань,щоналежатьдорозвиткутранскордонноготуризму.

I. Поліпшенняумовжиттямісцевихгромадуцільовихприкордоннихрегіонахшляхомреалізаціїспільнихпроектівнапідтримкусоціально‐економічногорозвитку

Людськийкапіталізайнятість,профорієнтаціямолоді,соціальнаінтеграціяінвалідів

Кількістьспільнихпроектів,пов'язанихзрозвиткомкадрів,зайнятістютапрофорієнтацією.

Кількістьспільнихпроектівзметоюпідвищеннясоціальноїінтеграції

Кількістьцентрівпрофорієнтації,створенихприуніверситетахпообидвістороникордону.Кількістьрозробленихівпровадженихкурсівпрофтехнічноїосвіти.Відстежуванакількістьполіпшень

22

Операційнезавдання Пріоритет Індикаториефективності Індикаторирезультативностіінвалідів. спеціальноїінфраструктуритадоступудо

соціальнихпослугдляінвалідівуприкордоннихрайонах.Кількістьспільнихзаходів,спрямованихнапосиленнясоціальноїінтеграціївимушенихпереселенців.

Спільниймоніторингтаінформаційнийобмінзпитаньекологічноїситуації,енергозбереження,відновлюванихджереленергіїтаутилізаціївідходів

Кількістьпроектів,щозабезпечуютьспільнеуправліннязаповідникамита/абоприроднимиресурсами.

Кількістьпроектів,спрямованихнавирішеннятранскордоннихпроблемнадзвичайногохарактеру.

Кількістьпроектів,щозабезпечуютьпряметранскордоннеспівробітництвовсферіпоновлюванихджереленергіїтаенергоефективності.

Кількістьспільнихпроектіввсферіутилізаціїтапереробкивідходів.

Створенозагальнийінформаційнийресурсдлятранскордонногомоніторингуприроднихресурсів(річок,лісів,заповідників).Кількістьстворених/підтримуванихмереждляобмінуінформацієютакоординуваннязаходівзахисту.Кількістьформпартнерства,створенихміжнадзвичайнимислужбамипообидвістороникордону.Числоспільнихтранскордоннихзаходів/конференцій/семінарів/практикумів,організованихпроектамидлявирішенняпитаньекології.

II. Рішенняспільнихпроблемекології,зайнятості,охорониздоров'ятаіншихобластей,щопредставляютьспільнийінтересітранскордоннезначення

Охорониздоров'я–профілактикатараннядіагностиказахворювань

Кількістьреалізованихпроектівзметоюпокращенняранньоїдіагностикитапрофілактикизахворювань.

Кількістьпроектів,реалізованихзметоюскороченняінфекційнихзахворюваньпообидвістороникордону.

Кількістьспільнихзаходівзобмінупередовоюпрактикоюусферігеронтологіїтасоціальнихрішеньдлястаріючогонаселення.Створенііфункціонуючіканалидляобмінуінформацієюміжзакладамиохорониздоров'язпитаньінфекційнихзахворювань.Проведенняспільнихзаходів,спрямованихнаполіпшенняранньоїдіагностикизахворювань,пов'язанихзаварієюнаЧАЕС.Інформаційнакампаніятаспільнітранскордоннізаходи/конференції/семінари/практикуми,організованіпроектамизаучастімісцевихорганіввладитаорганізаційгромадянськогосуспільства.

III. Культура,освіта,спорт Збереженняісторико‐культурноїспадщини

Кількістьпроектів,якіпередбачаютькультурнізаходизаучастюпредставниківобохсторінспільногокордону.

Створенийспільнийреєстроб'єктівкультурноїтаісторичноїспадщини.Кількістьлюдей,якізмоглирозширитисвоїзнанняпротрадиції,культурнуіісторичнуспадщинісусідівзавдякиінформаційним

23

Операційнезавдання Пріоритет Індикаториефективності Індикаторирезультативностізаходам.Кількістьорганізованихкультурнихзаходів(етнографічнихфестивалів,ремісничихвиставоктощо)такількістьїхучасників.Поглибленнязнаньшколярівпрокультурно‐історичнуспадщину.

24

25

ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ЗАЯВНИКІВ

MA

ЗВІТИ ПРО ПРОЕКТИ ТА ПЛАТЕЖІ

Провідний бенефіціар

MA

Провідний бенефіціар

Затвердження звітів, здійснення платежів

Звіти про реалізацію та фінансування проекту, платіжні доручення

Перевірка

ПІДПИСАННЯ КОНТРАКТУ

MA

Усі бенефіціари проектів

Провідний бенефіціар

Підписання контракту про надання гранту

Підписання угоди про партнерство

ВІДБІР ПРОЕКТІВ: ОЦІНКА ЯКОСТІ

MA

Звіт про оцінку якості

Остаточний перелік затверджених проектів

JDMC

ЄК Лист-затвердження

Зовнішні експерти

MA

Офіційна публікація результатів оцінки

ПОЧАТОК КОНКУРСУ ПРОЕКТІВ

JDMC ЕК

MA

MA Підготовка пакету

аплікаційних документів для конкурсу

Прийняття аплікаційного пакету і конкурсу проектів

Оголошення конкурсу проектних заявок

ПРОЕКТНІ ПРОПОЗИЦІЇ

Провідний заявник

Пропозиція проекту / заявка

MA Збір пропозицій проектів

ВІДБІР ПРОЕКТІВ, ОФІЦІЙНА ОЦІНКА

Неправомочні проекти

Повідомлення

результатів заявникам

Офіційний висновок про оцінку

Формальна перевірка

MA

Правомочні проекти

Затвердження офіційного висновку

про оцінку

JDMC

MA

МА=АдміністраторпрограмиJDMC=Спільнийкеруючийкомітет

Додаток4:Управлінняпрограмою

Додаток5:Результатиконсультаційззацікавленимисторонами

Інформаціябуденаданапісляпроведенняконсультацій.