Вступ

Опис навчальної дисципліни (анотація)

Навчальна дисципліна направлена на вивчення структури та певних

ферментативних реакції перетворення основних класів біомолекул - білків,

амінокислот, вуглеводів, ліпідів, нуклеотидів; висвітлені питання будови і

властивостей нуклеїнових кислот ДНК і РНК, біохімічні основи деяких фізі-

ологічних функцій організму людини та закладає основи застосовувати знан-

ня біохімічних процесів, які мають місце в організмі здорової та хворої лю-

дини, при вивченні клінічних дисциплін та подальшій професійній діяльнос-

ті.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є хімічний (молекуляр-

ний) склад організму людини і біохімічні реакції, які лежать в основі його

життєдіяльності.

Міждисциплінарні зв’язки: - ґрунтується на попередньо вивчених ди-

сциплінах: «Медична хімія», «Медична біологія», «Фізіологія», «Основи бі-

ологічної фізики та медична апаратура» освітньо-професійної програми сест-

ринська справа молодшого спеціаліста спеціальності 223 мелсестринство;

- закладає основи вивчення дисциплін професійної підготовки бакалав-

ра: обстеження та оцінка стану здоров’я людини, клінічної фармакології з то-

ксикологією, клінічного медсестринства у внутрішній медицині.

1.Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1.Метою викладання навчальної дисципліни є донесення студентам

основ фундаментальних знань про хімічні процеси, що відбуваються в живих

клітинах, а також про будову біологічних молекул - субстратів цих фізико-

хімічних процесів; сформувати у студентів сукупність знань про основні

закономірності, що зв'язують перебіг хімічних процесів зі спостережуваними

біологічними явищами; підготувати конкурентноспроможних,

висококваліфікованих, компетентних фахівців, здатних вирішувати

практичні проблеми і задачі діяльності у галузі охорони здоров’я із

застосуванням положень теорій та методів фундаментальних, медичних та

клінічних наук.

1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни є:

- вміти проводити якісні реакції на функціональні групи з метою вияв-

лення певних класів біоорганічних сполук під час біохімічних досліджень;

- вивчення будови і функцій нуклеїнових кислот;

- вивчення хімічної будови та метаболізму білків;

- вивчення хімічної будови та метаболізму вуглеводів;

- вивчення хімічної будови та процесів обміну ліпідів;

- вивчення ролі вітамінів і мінеральних речовин.

- вміти вирішувати ситуаційні задачі клініко-біохімічного характеру:

вчасна оцінка клініко-біохімічних показників, що характеризують гомеостаз,

встановлення механізмів регуляції метаболічних процесів тощо.

Результати навчання для дисципліни:

по завершенню вивчення навчальної дисципліни студенти повинні

знати:

– основні класи біомолекул;

– їх хімічну будову та функції в організмі (в клітині);

– процеси перетворення їх в організмі – характерні риси активного і

пасивного транспорту метаболітів;

– механізм нейрогуморальної регуляції обміну речовин:

– класифікацію, будову, біологічну роль вітамінів.

вміти:

- простежити зв'язок будови біомолекул з їх фізіологічними функціями

на молекулярному рівні; виділити в механізмі біохімічних реакцій метаболі-

чного процесу, який розглядається;

- інтерпретувати механізм метаболізму білків, каталітичної дії фермен-

тів, регуляцію активності ферментів;

- пояснювати загальні закономірності метаболізму вуглеводів, ліпідів;

- пояснювати загальні закономірності циклу трикарбонових кислот: ло-

калізація, послідовність ферментативних реакцій, значення в обміні речовин;

- пояснити біосинтез нуклеїнових кислот: механізми реплікації, транс-

крипції і модифікації;

- інтерпретувати результати біохімічних експериментів, з точки зору

зроблених припущень про будову молекули або характер протікання проце-

су.

- проводити лабораторні біохімічні дослідження з виявлення певних

класів біоорганічних сполук за якісними реакціями їх функціональних груп.

2.Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 90 годин 3 кредити ЄКТС.

Вибіркова дисципліна.

Модуль 1. Біологічна хімія.

3. Структура навчальної дисципліни

Зміст змістових модулів і тем Кількість годин

Усьо

го

у тому числі

Лекції Семі-

нари

Практич-

ні

СРС

1 2 3 4 5 6

90 4 8 78

Змістовий модуль 1. Статична біохімія. Хімія та структура основних класів

біополімерів.

Тема 1 . Вступ. Хімія біоорганіч-

них сполук.

2 2

Тема 2. Предмет і завдання біоло-

гічної хімії.

2 2

Тема 3. Фізико-хімічні властивості

білків. Ферменти.

4 2 2

Тема 4. Хімія білків. 4 4

Тема 5. Ферменти – біологічні

каталізатори.

4 4

Тема 6. Фізико-хімічні властивос-

ті вуглеводів та ліпідів в організмі

4 2 2

Тема 7. Хімія вуглеводів.

4 4

Тема 8. Хімія ліпідів.

4 4

Тема 9. Вітаміни.

4 4

Тема 10. Нуклеїнові кислоти.

4 4

Разом за змістовим модулем 1 36 2 4 30

Змістовий модуль 2. Динамічна біохімія. Обмін і функції основних класів

біополімерів.

Тема 11. Обмін і функції білків,

вуглеводів, ліпідів.

2 2

Тема 12. Загальні уявлення про

обмін речовин та енергії в

організмі. Шляхи його регуляції.

4

4

Тема 13. Обмін і функції білків та

амінокислот.

4 2 2

Тема 14. Обмін простих білків та

амінокислот.

4 4

Тема 15. Обмін складних білків.

4 4

Тема 16. Обмін та функції

вуглеводів та ліпідів.

4 2 2

Тема 17. Обмін вуглеводів.

4 4

Тема 18. Проміжний обмін ліпідів

- розпад і синтез жирних кислот.

4 4

Тема 19. Обмін ліпідів. 4 4

Тема 20. Гормони

4 4

Тема 21. Взаємозв’язок процесів

обміну. Цикл трикарбонових

кислот, тканинне дихання,

окислювальне фосфорилювання.

4 4

Тема 22. Взаємозв’язок процесів

обміну. Роль печінки в обміні

речовин.

4 4

Тема 23. Водно-сольовий,

мінеральний обмін.

4 4

Тема 24. Лабораторні дослід-

ження системи гемостазу

4 4

Разом за змістовим модулем 2. 54 2 4 48

Разом за модулем 1 90 4 8 78

4. Теми лекцій

№

п/п

Назва теми Кількість

годин

Змістовий модуль 1. Статична біохімія. Хімія та структура основних

класів біополімерів.

1. Тема 1. Предмет і задачі біохімії. Хімія біоор-

ганічних сполук:

1. Структура, фізико-хімічні властивості та

біологічна роль білків.

2. Структура, фізико-хімічні властивості та

біологічна роль вуглеводів.

3. Структура, фізико-хімічні властивості та

біологічна роль ліпідів.

4. Ферменти: класифікація, механізм та

специфічність їх дії.

2

Змістовий модуль 2. Динамічна біохімія. Обмін і функції основних

класів біополімерів.

2. Тема 1. Обмін і функції білків, вуглеводів, ліпі-

дів.

1. Загальні уявлення про обмін речовин та

енергії в організмі.

2. Обмін білків та амінокислот.

3. Обмін та функції ліпідів.

4. Обмін та функції вуглеводів

2

Разом 4

5. Теми семінарських занять за модулями і змістовими модулями

не передбачені навчальним планом

6. Теми практичних занять за модулем і змістовими модулями

№

п/п

Назва теми Кількість

годин

Змістовий модуль 1. Статична біохімія. Хімія та структура основних класів

біополімерів.

1. Тема 1. Фізико-хімічні властивості білків. Ферменти. 1. Загальна характеристика білків, значення їх в організмі. Хі-

мічний склад білків.

2. Класифікація амінокислот. Рівні структурної організації та

фізико-хімічні властивості.

3. Вплив рН середовища на гідроліз білків їжі шлунковим со-

ком.

4. Якісні реакції на білки та деякі амінокислоти (Фоля, бурто-

ва, ксантопротеїнова).

4. Денатурація білків важкими металами.

5. Номенклатура та класифікація ферментів. Хімічна структура

ферментів. Коферменти.

6. Властивості ферментів як біологічних каталізаторів.

7. Механізм дії ферментів.

2

2. Фізико-хімічні властивості вуглеводів та ліпідів в орга-

нізмі 1. Загальна характеристика та класифікація вуглеводів,

2. Функції та розповсюдження, роль в організмі.

3. Фізичні та хімічні властивості. Окремі представники.

4. Якісні реакції на кетози (реакція Троммера, реакція Селі-

ванова).

5. Визначення вмісту глюкози в сироватці крові.

6. Ліпіди: будова, класифікація, біологічні функції основних

класів.

7, Насичені та ненасичені жирні кислоти, що входять до

складу ліпідів, їх фізико-хімічні властивості.

7. Структура та функції біологічних мембран.

2

Змістовий модуль 2. Динамічна біохімія. Обмін і функції основних класів

біополімерів.

3. Тема 1. Обмін і функції білків та амінокислот 1. Динамічний стан білків в організмі

2. Шляхи перетворення білків в організмі.

3. Особливості обміну амінокислот.

4. Декарбоксилювання амінокислот

5. Стадії катаболізму біомолекул 6. Вплив рН середовища на гідроліз білків їжі шлунковим со-

ком.

2

4. Обмін та функції вуглеводів та ліпідів. 1. Гліколіз, аеробне та анаеробне окиснення глюкози, гліко-

геноліз та біосинтез глікогену.

2. Альтернативні шляхи обміну моносахаридів: пентозофо-

сфатний цикл, метаболізм фруктози, галактози. Глюконе-

огенез.

2

3. Регуляція обміну вуглеводів, ензимопатії вуглеводного

обміну. Цукровий діабет..

4. Біосинтез ліпідів: жирних кислот, триацилгліцеролів, фо-

сфоліпідів.

5. Метаболізм ліпідів: катаболізм та біосинтез триацилгліце-

ролів, регуляція ліполізу. Окиснення і біосинтез жирних

кислот.

6. Регуляція та порушення ліпідного обміну: ожиріння і ате-

росклероз.

Підсумковий модульний контроль.

Разом 8

7. Самостійна робота

№п/п Тема Кількість

годин

1. Підготовка до практичних занять – теоретична під-

готовка та опрацювання практичних навичок.

8

2. Опрацювання тем, що не входять до плану аудиторних

занять:

Тема 1. Предмет і завдання біологічної хімії. 1. Предмет і завдання біологічної хімії.

2. Основні етапи розвитку біохімії.

3. Розвиток біохімічних досліджень в Україні,

3. Значення біохімії як фундаментальної медико-біологічної нау-

ки.

2

Тема 2. Хімія білків. 1. Хімічний склад білків.

2. Властивості білкових речовин.

3. Прості і складні білки.

4. Ізоелектрична точка білка.

5. Методи розділення і очищення білків.

4

Тема 3. Ферменти як біологічні каталізатори. 2. Механізм дії ферментів.

3. Кінетика ферментативних реакцій.

4. Аналіз активності ферментів.

5. Найбільш поширені коферменти.

6. Інгібітори та активатори ферментів.

4

Тема 4. Хімія вуглеводів. 1. Загальна характеристика вуглеводів та їх роль в організмі.

2. Класифікація вуглеводів: моносахариди, дисахариди,

полісахариди.

3. Моносахариди. Хімічна будова, властивості. Представники.

Біологічне значення.

4. Моносахариди. Хімічна будова, властивості. Представники.

Біологічне значення.

4

5. Полісахариди. Хімічна будова, властивості. Представники.

Глікоген. Біологічне значення.

Тема 5. Хімія ліпідів. 1. Ліпіди: будова, класифікація, біологічні функції основних кла-

сів.

2. Жирнокислотний склад ліпідів - насичені та ненасичені жирні

кислоти: фізико-хімічні властивості.

3. Складні ліпіди: структура, функції, окремі представники. Сте-

рини.

4. Холестерин, його роль в організмі.

5. Ліпопротеїди, будова, значення.

4

Тема 6. Вітаміни. 1. Загальні поняття про вітаміни.

2. Водорозчинні та жиророзчинні вітаміни: класифікація, бу-

дова, коферментні форми.

3. Біологічна роль вітамінів у організмі людини, взаємозв’язок з

ферментами.

4. Поняття по авітамінозні, гіпо- та гіпервітамінозні стани

організму людини та типові причини їх виникнення.

5. Вітаміноподібні речовини та антивітаміни.

4

Тема 7. Нуклеїнові кислоти. 1. Типи нуклеїнових кислот..

2. Хімічна структура.

3. Рівні організації нуклеїнових. кислот

4. Властивості нуклеїнових кислот.

5. Функції нуклеїнових кислот в організмі.

4

Тема 8. Загальні уявлення про обмін речовин та

енергії в організмі. Шляхи його регуляції. 1. Види процесів обміну речовин в організмі — пластичний та

енергетичний, їх характеристика.

2. Макроергічні сполуки. Основні етапи вивільнення енергії

харчових речовин.

3. Субстратне та окиснювальне фосфорилювання.

4. Вивчення балансу енергії.

5. Основні шляхи регуляції процесів обміну.

4

Тема 9. Цикл трикарбонових кислот, тканинне

дихання, окислювальне фосфорилювання.

1. Цикл трикарбонових кислот: локалізація, послідовність ферме-

нтативних реакцій, значення в обміні речовин.

2. Реакції біологічного окиснення; послідовність компонентів ди-

хального ланцюга мітохондрій.

3. Теорія окисного фосфорилювання: трансмембранний потенціал

протонів, пункти спряження дихання і фосфорилювання, механізм

АТФ-синтетази.

4

Тема 10. Гормони 1. Загальні відомості про гормони.

2. Класифікація, структура окремих гормонів.

3. Регуляція синтезу та секреції гормонів.

4. Механізм дії гормонів.

5. Порушення ендокринної регуляції обміну речовин.

4

Тема 11. Обмін простих білків та амінокислот 1. Загальні шляхи перетворення амінокислот: дезамінування,

переамінування, декарбоксилювання. Біогенні аміни, біологічна

роль.

2. Динамічний стан білків в організмі. Азотистий баланс.

3. Синтез сечовини. Рівень сечовини в крові як показник стану

обміну білків, функціональної активності печінки, нирок.

4. Креатин і креатинін, біологічне значення. Азотемія, види та

характеристика. Загальний білок.

5. Причини гіпо- та гіперпротеїнемії

4

Тема 12. Обмін складних білків 1. Обмін нуклеопротеїдів: перетравлення, всмоктування.

2. Розпад пуринових і піримідинових нуклеотидів до кінцевих

продуктів.

3. Сечова кислота, значення, визначення. Подагра, причини

виникнення.

4. Обмін хромопротеїдів і гемоглобіну. Білірубін.

4

Тема 13. Обмін вуглеводів 1. Біологічні функції, травлення і засвоєння вуглеводів.

2. Анаеробне окиснення глюкози, енергетичний баланс.

3. Аеробне окиснення глюкози, відмінності від анаеробного.

4. Альтернативні шляхи обміну моносахаридів: пентозо-

фосфатний цикл, включення галактози і фруктози в метаболічні

шляхи.

5. Фосфоролітичний шлях розщеплення глікогену в печінці та м'я-

зах.

6. Гормональна регуляція обміну вуглеводів.

Патології вуглеводного обміну: цукровий діабет.

4

Тема 14. Проміжний обмін ліпідів - розпад і синтез

жирних кислот. 1. Окислення жирних кислот.

2. Біосинтез жирних кислот: триацилгліцеролів, фосфоліпідів,

холестеролу.

3. Біосинтез вищих жирних кислот, метаболічні джерела.

4. Утворення моно- та поліненасичених жирних кислот в

організмі людини.

4

Тема 15. Обмін ліпідів. 1. Катаболізм триацилгліцеролів, фосфоліпідів, стеридів в шлун-

ково- кишковому тракті.

4

2. Біохімічні процеси при травленні ліпідів і особливості

всмоктування продуктів їх гідролізу. Роль жовчі. Утворення

ліпопротеїдних комплексів, будова, класифікація, роль у

транспорті жирів.

3. Холестерин, біологічне значення. Метаболізм кетонових тіл.

Патологія обміну ліпідів.

4. Гіперліпопротеїнемії. Атеросклероз. Причини жирового

переродження печінки. Біохімія ожиріння.

5. Значення визначення тригліцеридів, фосфоліпідів, β-

ліпопротеїдів і холестерину.

Тема 16. Взаємозв’язок процесів обміну. Роль печінки

в обміні речовин. 1. Взаємозв’язок обміну білків, жирів і вуглеводів.

2. Ацетил-КоА, глюкозо-6-фосфат і піруват — загальні

метаболіти процесів обміну.

3. Особливості біохімії печінки. Функції печінки. Знешкодження

токсичних речовин у печінці.

4. Біохімічні методи дослідження функціонального стану печінки.

4

Тема 17. Водно-сольовий, мінеральний обмін. 1. Поняття про гомеостаз.

2. Фізико-хімічні властивості крові.

3. Розподіл води та електролітів в організмі, біологічне значення.

4. Регуляція водно-сольового обміну. Порушення обміну води.

5. Обмін макро- та мікроелементів, його порушення. 6.

Буферні системи крові в регуляції кислотно-основного стану.

Поняття про алкалоз і ацидоз.

4

Тема 18. Лабораторні дослідження системи гемостазу 1. Коагуляційний гемостаз. Плазмові та тромбоцитарні фактори

згортання крові, регуляція.

2. Антикоагулянтна система. Антикоагулянти фізіологічні та па-

тологічні, прямої і непрямої дії, синтез. Фібринолітична система.

3. Методи дослідження системи гемостазу. Патологія системи ге-

мостазу.

4. Геморагічні захворювання, характеристика типів

кровоточивості. Гемофілії, причини, клінічні прояви, діагностика.

Поняття про тромбози і тромбоемболію.

4

Разом 78

8. Індивідуальні завдання:

1) робота з інформаційними джерелами: опрацювання першоджерел

(навчальних книг, періодичної та наукової літератури, довідників, відео-

матеріалів тощо);

2) підготовка ілюстративного матеріалу за темами, які вивчаються

(виготовлення схем, таблиць, малюнків, презентацій);

3) підготовка доповіді, презентації, портфоліо з обраної теми.

9. Перелік теоретичних питань для підготовки студентів до підсум-

кового модульного контролю.

1. Білки, їх структура та функції.

2. Класифікація білків за хімічним складом і за структурою.

3. Основні фізико-хімічні властивості білків.

4. Амфотерний характер білкових молекул. Ізоелектрична точка білку.

5. Високомолекулярний характер білкових молекул. Діаліз білків.

6. Денатурація білкових молекул.

7. Методи розділення і очищення білків.

8. Амінокислоти замінні та незамінні.

9. Загальна характеристика ферментів, біологічне значення. Номенклатура

ферментів та їх класифікація за типом реакції: оксидоредуктази, трансфе-

рази, гідролази, ліази, ізомерази, лігази.

10. Будова, фізико-хімічні і каталітичні властивості білків-ферментів.

11. Механізм каталітичної дії ферментів. Регуляція активності ферментів.

12. Класифікація та номенклатуру ферментів, характеристика окремих класів

ферментів, одиниці виміру, застосування ферментів, коферментів, інгібіторів

у лікувальній практиці.

13. Загальні відомості про гормони. Класифікація, структура окремих гормо-

нів.

14. Синтез та секреція гормонів. Механізм дії гормонів.

15. Порушення ендокринної регуляції обміну речовин. механізми гормона-

льної регуляції гомеостазу кальцію: розподіл Са2+

в організмі, форми ка-

льцію в плазмі крові людини, вклад кісткової тканини, тонкої кишки та ни-

рок в гомеостаз кальцію.

16. Загальні поняття про вітаміни. Біологічна роль вітамінів в організмі лю-

дини, взаємозв’язок з ферментами: коферментні вітаміни (В1, В2, РР, В6,

В12, Н, фолієва кислота, пантотенова кислота) - біохімічні функції; джерела

та добова потреба.

17. Жиророзчинні вітаміни (А, Е, К, F, D) - біологічні властивості, роль

в обміні речовин, прояви недостатності та гіпервітамінозу.

Біоантиоксидантні властивості коферментних та жиророзчинних вітамінів

18. Поняття по авітамінозні, гіпо- та гіпервітамінозні стани організму людини

та типові причини їх виникнення. Вітаміноподібні речовини та антивітаміни.

19. Загальна характеристика вуглеводів та їх роль в організмі. Класифікація.

20. Загальна характеристика вуглеводів та їх роль в організмі. Класифікація.

Моносахариди, дисахариди, полісахариди: загальні уявлення про їхню будо-

ву, властивості. Глікоген.

21. Загальна характеристика ліпідів. Триацилгліцерини (нейтральні жири: хі-

мічна будова, значення). Насичені та ненасичені жирні кислоти, біологічне

значення.

22. Складні ліпіди: структура, функції, окремі представники. Стерини. Холе-

стерин, його роль в організмі. Ліпопротеїди, будова, значення.

23. Обмін речовин (метаболізм) - загальні закономірності протікання катабо-

лічних та анаболічних процесів.

24. Цикл трикарбонових кислот: локалізація, послідовність ферментативних

реакцій, значення в обміні речовин.

25. Реакції біологічного окиснення; послідовність компонентів дихального

ланцюга мітохондрій.

26. Теорія окисного фосфорилювання: трансмембранний потенціал протонів,

пункти спряження дихання і фосфорилювання, механізм АТФ-

синтетази.

27. Біологічні функції, травлення і засвоєння вуглеводів. Анаеробне окиснен-

ня глюкози, енергетичний баланс.

28. Аеробне окиснення глюкози, відмінності від анаеробного. 2. Альтернати-

вні шляхи обміну моносахаридів: пентозо-фосфатний цикл, включення гала-

ктози і фруктози в метаболічні шляхи.

29. Фосфоролітичний шлях розщеплення глікогену в печінці та м'язах.

30. Гормональна регуляція обміну вуглеводів.

31. Патології вуглеводного обміну: цукровий діабет.

32. Катаболізм триацилгліцеролів, фосфоліпідів, стеридів в шлунково- киш-

ковому тракті. Окиснення гліцеролу, жирних кислот.

33. Біосинтез жирних кислот, триацилгліцеролів, фосфоліпідів, холестеролу.

34. Кетогенез і кетоліз, біологічне значення. Порушення обміну кетонових

тіл за умов патології (цукровий діабет, голодування та ін.).

35. Травлення білків у шлунку і кишечнику. Роль ферментів. Показники всіх

видів кислотності шлункового соку,діагностичне значення.

36. Пряме та непряме дезамінування амінокислот в тканинах. трансамінуван-

ня, механізм дії амінотрансфераз, біологічне значення процесу.

Декарбоксилювання амінокислот в організмі людини. Фізіологічне значення

утворених продуктів. Окиснення біогенних амінів.

37. Біосинтез сечовини: послідовність ферментних реакцій біосинтезу, гене-

тичні аномалії ферментів циклу сечовини. Загальні шляхи метаболізму вуг-

лецевих скелетів амінокислот в організмі людини.

38. Травлення і засвоєння нуклеопротеїнів. Відмінності процесів і наслідків

для організму розпаду пуринових і піримідинових нуклеотидів в тканинах.

39. Біосинтез нуклеїнових кислот: механізми реплікації, транскрипції, моди-

фікації.

40. Механізм нейрогуморальної регуляції обміну речовин. Хімічна природу

та механізм дії гормонів гіпоталамусу, гіпофізу, підшлункової залози. Ознаки

гіпер- та гіпофункції гіпофізу та підшлункової залози.

41. Перетравлення і всмоктування вуглеводів. Проміжний обмін вуглеводів,

аеробне та анаеробне перетворення вуглеводів, характеристика і біологічне

значення. Регуляція вуглеводного обміну.

42. Гіпо- та гіперглікемії, причини виникнення.

43. Біохімічні процеси при травленні ліпідів і особливості всмоктування про-

дуктів їх гідролізу. Роль жовчі. Утворення ліпопротеїдних комплексів, будо-

ва, класифікація, роль у транспорті жирів.

44. Холестерин, біологічне значення. Метаболізм кетонових тіл. Патологія

обміну ліпідів. Гіперліпопротеїнемії. Атеросклероз.

45. Причини жирового переродження печінки. Біохімія ожиріння. Значення

визначення тригліцеридів, фосфоліпідів, β-ліпопротеїдів і холестерину.

46. Поняття про гомеостаз. Фізико-хімічні властивості крові. Розподіл води

та електролітів в організмі, біологічне значення.

47. Регуляція водно-сольового обміну. Порушення обміну води. Обмін

макро- та мікроелементів, його порушення.

48. Буферні системи крові в регуляції кислотно-основного стану. Поняття

про алкалоз і ацидоз.

10. Перелік практичних навичок для підсумкового модульного ко-

нтролю.

1. Визначити вміст білка в сироватці крові. Оцінити результат, вказати

межі норми. 2. Визначити вміст глюкози в сироватці крові. Оцінити результат, вказати

межі норми. 3. Визначити вміст білка в сироватці крові. Оцінити результат, вказати

межі норми

4. Виявляти та визначити глюкозу в сечі. Оцінити результат, вказати межі норми.

5. Виявити та визначити білок в сечі. Оцінити результат, вказати межі но-рми.

11. Методи навчання вербальні (лекція, пояснення, бесіда, інструк-

таж) , наочні (ілюстрація, демонстрація), пояснювально-ілюстративний, дос-

лідницький, методи застосування знань і набуття та закріплення умінь і на-

вичок.

12. Методи контролю

При оцінюванні знань студентів надається перевага стандартизованим

методам контролю: тестування (усне, письмове), структуровані письмові ро-

боти: контроль практичних навичок.

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті ві-

дповідно до його цілей; на вказаних заняттях застосовується об’єктивний ко-

нтроль виконання самостійної роботи, теоретичної підготовки та засвоєння

практичних навичок.

Форми поточного контролю: усний контроль, письмовий контроль, те-

стовий контроль, практична перевірка, самоконтроль, самооцінка.

Самостійна робота: письмове виконання завдань до самостійної роботи.

Практичні навички та уміння – самостійне виконання біохімічних дос-

лідів, виконання окремих біохімічних досліджень, написання схем певних

біохімічних перетворень, розв’язання ситуаційних задач.

Підсумковий контроль здійснюється за допомогою:

– теоретичних питань і тестових завдань.

13. Форма підсумкового контролю успішності навчання – підсумковий

модульний контроль (залік).

Для складання підсумкового модульного контролю кожен студент оде-

ржує у викладача два теоретичні питання, на які дає розгорнуту відповідь, та

10 тестових завдань. Кожне тестове завдання має п’ять варіантів відповіді,

одна з яких правильна. Теоретичне питання оцінюється від 0 до 30 балів, тес-

тове завдання – 0 або 2 бали. Максимальна кількість балів, яку може одержа-

ти студент, – 80 балів (30 ∙2 + 2 ∙ 10 = 80). Мінімальна кількість балів, за якої

підсумковий модульний контроль вважається складеним, є 50 балів.

14. Схема нарахування та розподіл балів, які отримують студенти

Викладач обов’язково оцінює успішність кожного студента на кожному за-

нятті за чотирибальною шкалою з використанням критеріїв оцінювання знань

студентів.

«Відмінно» – студент володіє не менш ніж 90% знань з теми як під час

опитування, так і тестового контролю. Студент показує глибокі, міцні та сис-

темні знання з теми, розкриває суть біохімічних явищ та процесів, викорис-

товуючи матеріал, що виносяться на самостійну роботу; обґрунтовано фор-

мулює висновки, правильно та чітко дає визначення та розкриває зміст нау-

кових термінів і понять. Добре орієнтується в предметній термінології. Чітко

формулює відповіді на поставлені запитання. Практична робота виконується

в повному обсязі.

«Добре» – студент володіє знаннями в обсязі не менш ніж75 – 89%,

допускає несуттєві помилки, які виправляє, відповідаючи на запитання.

Студент розкриває основний зміст навчального матеріалу; допускає незначні

помилки при використанні наукових понять та біохімічних термінів, нечітко

формулює висновки. Під час виконання тестових завдань відповідає на 75%

питань. Практична робота виконана в повному обсязі, допущені незначні по-

милки.

«Задовільно» – студент володіє знаннями по темі в обсязі не менше 60

– 74%, під час тестування відповідає не менш ніж на 60% запитань.

Студент відтворює основний навчальний матеріал, але при його викладенні

допускає суттєві помилки, орієнтується в основному матеріалі, але не може

самостійно і послідовно сформулювати відповідь, спонукаючи викладача

пропонувати йому навідні питання; фрагментарно розкриває зміст навчаль-

ного матеріалу, показує початкову уяву про предмет вивчення. наводить про-

сті приклади, визначення біохімічних понять неточні. Не в повному обсязі

виконано практичну роботу.

«Незадовільно» – студент не засвоїв необхідний мінімум знань з теми

заняття та тестування в межах 59%. Нездатний відповідати на навідні запи-

тання, оперує неточними формулюваннями. Завдання тестового контролю

виконані менш ніж на 59%. Практичними навичками не володіє.

Конвертація оцінок поточної успішності у багато бальну (максимум

120 балів) проводиться перед підсумковим модульним контролем за таким

алгоритмом:

- підраховується середня оцінка за традиційною 4-бальною шкалою, отрима-

на протягом поточних занять ( з точністю до сотих балу);

- для одержання конвертованої багатобальної сумарної оцінки поточної ус-

пішності за модуль середня оцінка, отримана за традиційною 4-бальною

шкалою, помножується на коефіцієнт 24.

Таблиця 1

Відповідність середнього балу поточної успішності за традиційною 4-

бальною шкалою сумарній оцінці поточної успішності за модуль

Середній бал поточ-

ної успішності за 4-

бальною шкалою

Бали за поточну ус-

пішність після конве-

ртації середнього ба-

лу

Середній бал поточ-

ної успішності за 4-

бальною шкалою

Бали за поточну ус-

пішність після кон-

вертації середнього

балу

2,00 0 3,55 85

2,05 49 3,60 86

2,10 50 3,65 87

2,15 52 3,70 89

2,20 53 3,75 90

2,25 54 3,80 92

2,30 55 3,85 93

2,35 56 3,90 94

2,40 58 3,95 95

2,45 59 4,00 96

2,50 60 4,05 97

2,55 61 4,10 98

2,60 62 4,15 99

2,65 64 4,20 101

2,70 65 4,25 102

2,75 66 4,30 103

2,80 67 4,35 104

2,85 69 4,40 106

2,90 70 4,45 107

2,95 71 4,50 108

3,00 72 4,55 109

3,05 73 4,60 110

3,10 74 4,65 111

3,15 75 4,70 113

3,20 77 4,75 114

3,25 78 4,80 115

3,30 79 4,85 116

3,35 80 4,90 118

3,40 82 4,95 119

3,45 83 5,00 120

3,50 84

До підсумкового модульного контролю допускаються студенти, що ві-

двідали всі лекційні та практичні заняття (або відпрацювали пропущені за-

няття у встановленому порядку), виконали всі вимоги навчального плану і

набрали конвертовану суму балів не меншу за мінімальну – 72 бали.

Результат підсумкового модульного контролю оцінюється в балах (тра-

диційна 4-бальна оцінка не виставляється). Максимальна кількість балів під-

сумкового модульного контролю складає 80 балів. Мінімальна кількість балів

підсумкового модульного контролю, з якою контроль вважається складеним,

50 балів. Максимальна кількість балів за модуль складає 200 балів.

Оцінка з дисципліни виставляться за традиційною 4-бальною шкалою.

Переведення кількості балів за модуль у традиційну оцінку

за 4-бальною шкалою

Середня кількість балів за модуль Традиційна оцінка

за 4-бальною шкалою

122-139,99 3

140-169,99 4

170-200 5

15. Методичне забезпечення:

1) розширений план лекцій,

2) план практичних занять,

3) методичні розробки лекцій,

4) методичні рекомендації до практичних занять;

5) методичні рекомендації до самостійної роботи студентів;,

6) теоретичні і тестові завдання для поточного та підсумкового контролю

знань і вмінь студентів.

16. Рекомендована література

Базова

1. Біологічна і біоорганічна хімія: у 2 книгах: підручник. Кн. 2. Біологічна хі-

мія /за ред. Ю.І. Губського, І.В. Ніженковської. Вид. ВСВ «Медицина», 2016.

– 544 с.

2. Біохімія: підручник / за загальною редакцією проф. А.Л. Загайка, проф.

К.В. Александрової – Х.: Вид-во «Форт», 2014. -728 с.

3. Біологічна хімія з біохімічними методами дослідження / О.Я. Скляров,

Н.В. Фартушок, Л.Д. Сойка, І.С. Смачило. — К.: Медицина, 2009. — 352 с.

4. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини.

Підручник. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2013 -744 с.

5. Кнорре Д.Г. Биологическая химия: учеб. для хим., биол. и мед. спец.

вузов / Д.Г. Кнорре, С.Д. Мызина. – М.: Высшая школа, 2002. –479 с.

Допоміжна

1. Клінічна біохімія / За ред. О. Я. Склярова – К.: Медицина, 2006. – 432 с.

2. Николаев А. Я. Биологическая химия. – М.: Медицинское информа-

ционное агентство. – 2004. – 566 с.

3. Боєчко Л.Ф., Боєчко Л.О. Основні біохімічні поняття, визначення та

терміни: Навч. посібник. - К.: Вища шк., 1993. - 528.

4. Бышевский А.Ш., Терсенов О.А. Биохимия для врача. - Екатеринбург:

Урал. рабочий, 1994. - 384 с.

17. Інформаційні ресурси

1. https://studme.org/167594/geografiya/biohimiya

2. http://www.chemfiles.narod.ru/ 3. http://www.med-edu.ru/basic-science/biohim/ 4

4. http://padabum.com/d.php?id=22125

1. http://belok-s.narod.ru/map.htm