Чудей, АЗС звіт...

1

ЗАТВЕРДЖУЮ

Фізична особа-підприємець ____________________ Влад В.В. "____" _______________.2018 р.

_________________

(реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля планованої діяльності)

ЗВІТ

з оцінки впливу на довкілля

автозаправного комплексу з АЗС, АГЗП-10 та

автомийкою на 1 пост в с.Чудей Сторожинецького району

Чернівецької області

Директор КНВКФ «Нью Комеко» ________________ Чобан С.Я. "____" ____________ 2018 р.

2018

2

З М І С Т 1. Опис планованої діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4

1.1. Опис місця провадження планованої діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4

1.2. Цілі планованої діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4

1.3. Опис основних характеристик планованої діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4

1.4. Оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів, викидів (скидів). . . . . . . . . . . . 11 1.4.1. Оцінка очікуваних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. . . . . . . 11 1.4.1.1. Розрахунок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерел

викидів АЗС . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12

1.4.1.1.1. Вихідні дані для розрахунку. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12 1.4.1.1.2. Розрахунок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря під час

зберігання пального. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13 1.4.1.1.2.1. Розрахунок викидів під час зберігання бензину марки А-95 (дж. №1) . . . . . . . . . . . 14 1.4.1.1.2.2. Розрахунок видів під час зберігання бензину марки А-95 Мустанг (дж. №2) . . . . . 15 1.4.1.1.2.3. Розрахунок викидів під час зберігання дизельного пального ДП 1 (дж. №3) . . . . . . 17 1.4.1.1.2.4. Розрахунок викидів під час зберігання дизельного пального ДП 2 (дж. №4) . . . . . . 18 1.4.1.1.3. Розрахунок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря під час

заправки автомобілів (дж. №№ 5, 6, 7, 8) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20 1.4.1.1.4. Розрахунок викидів забруднюючих речовин під час руху транспорту в зоні АЗС

(дж. №9 – неорг.) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21 1.4.1.2. Розрахунок викидів забруднюючих речовин в атмосферу від автомийки . . . . . . . . 23 1.4.1.2.1. Розрахунок викидів забруднюючих речовин від мийного агрегату високого тиску

(дж. №10) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23 1.4.1.2.2. Розрахунок викидів забруднюючих речовин від автотранспорту під час

маневрування в зоні мийного боксу (дж. №11) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23 1.4.1.3. Розрахунок величин викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від

АГЗП-10. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24 1.4.1.3.1. Розрахунок кількості пропану та бутану, що надходить у повітря при

стравлюванні газу із струбцини після заправки автотранспорту (дж. №12) . . . . . . . 24 1.4.1.3.2. Розрахунок кількості пропану та бутану, що надходить у повітря при скиданні

надлишкового тиску із рукава рідинної фази (дж. №13) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26 1.4.1.3.3. Розрахунок кількості пропану та бутану, що надходить в повітря при скиданні

надлишкового тиску із рукава парової фази (дж. №14) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27 1.4.1.3.4. Розрахунок викидів забруднюючих речовин під час руху транспорту в зоні АГЗП

(дж. №15 – неорг.) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29 1.4.1.4. Розрахунок викидів забруднюючих речовин від дизель-генератора (дж. №16) . . . . 29 1.4.1.5. Розрахунок викидів забруднюючих речовин тимчасової автостоянки на 6

машиномісць (дж. №17 – неорг.) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30 1.4.1.6. Розрахунок викидів забруднюючих речовин від тимчасової автостоянки на 11

машиномісць (дж. №18 – неорг.) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31 1.4.1.7. Відомості щодо виду та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне

повітря стаціонарними джерелами проектованого об’єкта. . . . . . . . . . . . . . . . . 32 1.4.1.8. Характеристика джерел викидів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 32 1.4.2. Очікуване забруднення водного середовища внаслідок провадження планової

діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 40 1.4.3. Очікуване забруднення грунтів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 42

1.4.4. Очікуване забруднення надр (геологічне середовище). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 42

3

1.4.5. Оцінка фізичних факторів впливу (шум, вібрація, світлове, теплове та радіаційне

забруднення, а також випромінення) у результаті проведення планованої діяльності. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

43

1.4.5.1. Шум. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 43

1.4.5.2. Вібрація. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44

1.4.5.3. Електромагнітні випромінювання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44

1.4.5.4. Радіаційне забруднення та випромінювання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44

1.4.6. Оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44

2. Опис виправданих альтернатив . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 49

3. Опис поточного стану довкілля (базовий сценарій) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 50 3.1. Фізико-географічна і кліматична характеристика об’єкту планованої діяльності . . 50

3.2. Гідрологічна характеристика району розташування об’єкту планованої діяльності 52

3.3. Геологічне середовище і грунти в районі розташування об’єкта планованої діяльності. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

52

4. Опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу з боку планованої діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 54

5. Опис і оцінка можливого впливу на довкілля планованої діяльності . . . . . . . 57 5.1. Оцінка впливу викидів забруднюючих речовин на стан атмосферного повітря. . . . 57 5.2. Оцінка впливу планованої діяльності на водне середовище. . . . . . . . . . . . . . 59 5.3. Оцінка впливу планованої діяльності на геологічне середовище. . . . . . . . . . 59 5.4. Оцінка впливу планової діяльності на грунти. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59 5.5. Оцінка впливу планової діяльності на рослинний та тваринний світ, заповідні

об’єкти. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 60 5.6. Оцінка величин фізичних факторів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 60 5.6.1. Шум. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 60 5.6.2. Вібрація. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 60 5.6.3. Електромагнітні випромінювання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 60 5.7. Оцінка ризиків для здоров’я людей, об’єктів культурної спадщини та довкілля. . . 61 5.7.1. Оцінка ризику впливу планованої діяльності на здоров’я населення. . . . . . . 61 5.7.2. Оцінка соціального ризику впливу планованої діяльності. . . . . . . . . . . . . . . 64 5.7.3. Ідентифікація планованого об’єкта господарської діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . . . 66 5.7.4. Оцінка ризиків для об’єктів культурної спадщини. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 70 5.7.5. Оцінка можливого кумулятивного впливу інших наявних об’єктів планованої

діяльності. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 70 5.7.6. Оцінка впливу планованої діяльності на клімат. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 70 6. Опис методів прогнозування, що використовувались для оцінки впливу на

довкілля . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 71 7. Опис передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення,

уникнення, зменшення, усунення негативного впливу на довкілля. . . . . . . . . . . . . . 73 7.1. Ресурсозберігаючі заходи. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 73 7.2. Захисні заходи. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 73 7.3. Планувальні заходи. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 73 7.4. Відновлювальні заходи. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 73 7.5. Компенсаційні заходи. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 74

4

8. Опис очікуваного значного негативного впливу діяльності на довкілля, зумовленого вразливістю проекту до ризиків надзвичайних ситуацій. . . . . . 75

9. Визначення усіх труднощів у процесі підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля 76

10. Зауваження і пропозиції громадськості до планованої діяльності. . . . . . . . . . . . . . 77 11. Стислий зміст програм моніторингу та контролю щодо впливу на довкілля під

час провадження планованої діяльності. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 78 12. Резюме нетехнічного характеру інформації, розраховане на широку аудиторію. . . 80

13. Список посилань із зазначенням джерел, що використовуються для описів та оцінок, що містяться у звіті з оцінки впливу на довкілля. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

83

Додаток 1 Копія договору куплі-продажу земельної ділянки 87

Додаток 2 Ситуаційна карта-схема району розташування АЗК в межах с. Чудей 93

Додаток 3 Генплан 94

Додаток 4 Генплан з нанесеними стаціонарними джерелами викидів 95 Додаток 5 Розрахунок валових викидів забруднюючих речовин від теплоенергетичного обладнання 96

Додаток 6 Величини фонових концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі 101

Додаток 7 Розрахунок розсіювання забруднюючих речовин в атмосфері 102

5

1. Опис планованої діяльності

1.1. Опис місця провадження планованої діяльності

Провадження планованої діяльності (будівництво автозаправного

комплексу з АЗС, АГЗП-10 і автомийкою на 1 пост) передбачається в с.Чудей

Сторожинецького району Чернівецької області на ділянці площею 0,2931 га.

Дана ділянка належить в рівних частинах Владу В.В. і Пукай А.В. на умовах

договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського

призначення від 06.12.2017р., кадастровий номер 7324586000:02:003:0144.

Копія договору купівлі-продажу земельної ділянки наведена в додатку №1.

Карта-схема району розташування автозаправного комплексу в межах

території с.Чудей наведена в додатку №2.

Генплан автозаправного комплексу М 1:500 наведений в додатку №3.

1.2. Цілі планованої діяльності

Основною ціллю планованої діяльності є надання послуг з роздрібної

торгівлі автомобільним паливом (світлі нафтопродукти і скраплений газ) та з

миття автомобілів на засадах самообслуговування.

1.3. Опис основних характеристик планованої діяльності

Ділянка планованої діяльності знаходиться в с. Чудей Сторожинецького

району та вільна від забудови. Рельєф ділянки спокійний з незначним

перепадом висот.

Вʼїзд та виїзд з території АЗС передбачено роздільними з влаштуванням

швидкісно-перехідних смуг у відповідності до п. 8.32 ДБН В.2.3.4-2000 та

п.7.63* ДБН 360-92**.

На ділянці запроектовано:

- операторна з побутовими приміщеннями;

- навіс з двома паливороздавальними колонками;

- майданчик для автозаправної цистерни (АЦ);

- пожежний резервуар місткістю 100 м3;

- підземні металеві резервуари зберігання пального (50х4х10 = 90 м3)

- очисні споруди дощових стоків;

- очисні споруди побутових стоків ”Біотал”;

- водозабірні колодязі для пожежних машин;

- тимчасова стоянка автомобілів на 6 машиномісць, в т.ч. 2

машиномісця для інвалідів;

6

- шахтний колодязь технічної води;

- мийка автомобілів на 1 пост з самообслуговуванням;

- стаціонарний заправник зрідженим газом АГЗП-10;

- майданчик для автоцистерни (АГЗП-10);



- дизель-генератор;

- інформаційний стенд.

Проектом передбачається благоустрій прилеглої території, влаштування

квітників та травʼяних газонів, встановлення урн та контейнерів для сміття,

замощення проїжджої частини АЗС, влаштування тротуарів для пішоходів.

Ділянка під навісом над паливо роздавальними колонками та майданчик під

стаціонарний заправник зрідженим газом (АГЗП-10) з майданчиком під

автоцистерну замощується проти іскровим покриттям.

Техніко-економічні показники

окремо по обʼєктам будівництва

1. Автозаправочний комплекс з операторною та навісом

Назва показника Од. виміру Кількість

Площа ділянки га 0,2931

Площа забудови м2 262,12

Загальна площа м2 114,04

Будівельний обʼєм м3 1227,88

2. Мийка автомобілів на один пост з самообслуговуванням сезонного

використання





3. Стаціонарний заправник зрідженим газом АГЗП-10



7

Загальні техніко-економічні показники


Площа ділянки га 0,2931




Клас наслідків (відповідальності) - СС-3

Ступень вогнестійкості - ІІІ

ТЕП по генплану


Площа замощення м2 2193,96

Площа озеленення м2 98,0

Автозаправна станція, що проектується, призначається для заправки

автотраспорту чотирма видами рідкого моторного палива:А-95, М-95

«Мустанг», ДП і ДП 2 (2 марки дизельного палива).

Склад об’єкту, що проектується:

- будівля персоналу АЗК з приміщеннями для надання сервісних послуг

відвідувачами;

- паливорохздавальні колонки під навісом у кількості 2 шт;

- підземний парк у кількості 5 резервуарів по 10 м.куб. ( два для бензину,

два для дизпалива і один для аварійних проливів);

- майданчик для автоцистерни – заправника резервуарів пальним;

- очисні споруди дощових стоків (від випадкового забруднення

нафтопродуктами);

- автостоянка на 6 машиномісць;

- сервісна колонка (підкачка коліс);

- указники напрямку руху;

- ціновий пілон;

- пожежний стенд;

- іміджева стела;

- флагшток на 6 прапорів;

- контейнери для побутових відходів;

Резервуари двохстінні, розташовані підземно, передбачені як цілісні

вироби заводського виготовлення, тобто блок.

8

Відповідно до класифікації ДБН 360-92** проектована АЗС відповідає

типу «А», традиційне розташування технологічного обладнання, розміщення

резервуарів підземне, категорія АЗС за потужністю – 1 (мала). Потужність

проектованої АЗС – 100 заправок на добу.

Максимальна кількість автомобілів, що одночасно заправляються – 4.

Режим роботи АЗС – безперервний, 8760 год/рік.

Операторна – одноповерхова споруда. Тут передбачено розміщення: залу

обслуговування (розрахунок за пальне, продаж товарів першої необхідності),

побутові приміщення персоналу, санвузол і душова персоналу, санвузли для

відвідувачів.

Доставка пального до АЗС передбачається автоцистернами (середня для

розрахунку ємність 7 м3).

Резервуари сертифіковані для застосування на території України. Вони

оснащені таким технологічним устаткуванням: зливною швидко роз’ємною

муфтою типу МС-1, запобіжником вогнестійким ОП-50, клапаном

переповнення OPW 61-SO, клапанами дихальними СМДК-50А.

Відпуск нафтопродуктів в паливні баки автотранспортних засобів

передбачається двома паливо-роздавальними колонками з виробничою

потужністю 40 л/хв. До установки прийнято колонки типу “SCHEІDT

BAHMANN” з системою відводу парів палива у вибухонебезпечному

виконанні. Колонки сертифіковані для установки на території України.

Система технологічних трубопроводів передбачає такі операції:

- прийом нафтопродуктів з автоцистерни до резервуару;

- відпуск нафтопродуктів паливо-роздавальними колонками

споживачам;

- відвід парів нафтопродуктів з паливних баків автотранспорту до

резервуару під час відпуску палива;

- відвід парів нафтопродуктів з резервуарів в автоцистерну під час

прийому палива;

- прийом аварійно-пролитих нафтопродуктів у резервуар;

- знешламлювання резервуарів;

- продування трубопроводів перед ремонтом азотом;

- примусове періодичне вентилювання технологічних колодязів.

Для забезпечення АЗС електроенергією в період знеструмлення

передбачено встановлення дизель-генератора.

9

Основні показники роботи АЗС

№ з/п Назва показника Од.

вим.

Показник При-

мітка За добу За рік

1 2 3 4 5 6

1. Режим роботи АЗС діб 1 365

2. Заправка пальним автотранспортних

засобів:

шт

100

24334

3. в т.ч – бензином марки А-95 шт 20 4867

4. – бензином марки А-95 «Мустанг» шт 30 7300

5. – дизельним пальним (ДП1) шт 20 4867

6. – дизельним пальним (ДП2) шт 30 7300

7. Середня доза однієї заправки л 40-80 –

8. Потреба в бензині А-95 м3 0,8 292,0

9. Потреба в бензині А-95 «Мустанг» м3 1,2 438,0

10. Потреба в дизпаливі ДП1 м3 0,8 292,0

11. Потреба в дизпаливі ДП2 м3 2,4 876,0

Штатний розклад АЗС:

– начальник – 1 чол;

– касир – 4 чол;

– заправник автомобілів – 5 чол;

– прибиральник – 1 чол;

– продавець-консультант – 2 чол.

Разом: 13 чол.

Режим роботи АЗС: 365 днів, 3 зміни тривалістю 8 год.

Влаштування стаціонарного автомобільного газозаправочного пункту (далі

– АГЗП) продуктивністю 100 заправок за добу на території, відведеній для

будівництва автозаправного комплексу з АЗС, АГЗП-10 і авто мийкою на 1

пост, здійснено згідно з діючими нормативними документами по проектуванню

та експлуатації АГЗП.

Коротка характеристика обʼєкту та його склад:

- ємність для зберігання зрідженого вуглеводневого газу (далі – ЗВГ);

- насос для перекачування ЗВГ;

- колонку заправну для ЗВГ;

- фільтр очищення ЗВГ;

- швидкісний і запобіжний клапан, іншу запірну і регулюючу арматуру.

АГЗП призначається для приймання, зберігання ЗВГ по ГОСТ 27578-87 і

заправки газобалонних установок автомобілів громадян. Робота заправки

однозмінна в денний час.

10

Технічна характеристика блоку АГЗП:

- робочий обʼєм ємності V = 10,0 м.куб;

- продуктивність насосу – 58,0 л/хв.;

- продуктивність колонки – 12-15 л/хв.;

- доза заправки – 10-999,9 л;

- відносна похибка – 1,0 %;

Електрична потужність:

- колонки – 0,05 кВт;

- насоса – 3,0 кВт.

Насос і колонки (роздавальний вузол) виконані у вибухозахищеному

виконанні.

Проект автомийки на 1 пост сезонного використання з

самообслуговуванням власниками автомобілів в складі заправного комплексу

розроблено згідно завдання на проектування замовника та у відповідності з

вимогами основних нормативних документів: ДБН.360-92; ВСН-01; ОНТП-01-

91; ДБН.В.2.3-15:2007.

Розміщення поста автомийки передбачено під навісом з умовним

розділенням на 2 пости (прозорою стінкою, або поліетиленовою шторою): в

одній частині розміщено основний довідстійник з наскрізним проїздом

автомобілів, в другій частині – машинне відділення з розміщенням стаціонарної

мийки високого тиску (30-140 бар) та системи рециркуляції і очистки води для

мийки високого тиску продуктивністю 600 л/годину.

Проектом передбачено застосування системи оборотного водопостачання

для миття автомобілів. При цьому витрати води становлять: 180 літрів на миття

(низу і кузова автомобілів) оборотної води і на заключній стадії мийного

процесу передбачається обмивання поверхонь кузовів свіжою водою 20 літрів

на 1 автомобіль з системи господарського питного водопроводу.

Робота авто мийки передбачається сезонною з використанням денного

часу доби (в середньому 10 годин за добу). Середня продуктивність поста

мийки становитиме 20 автомобілів на добу (при обслуговуванні власниками

автомобілів). Витрати води становитимуть: за добу 3,6 м3 – зворотньої води; 0,4

м3 – свіжої питної води; за сезон: 972 м.куб. зворотної води і 108 м.куб. свіжої

питної води. Стоки за сезон – 311 м. куб.; тверді відходи – 680,4 кг (сезон, мул).

Відкачування мулу з основного відстійника мийки виконується спеціальною

автомашиною в цистерну і вивозиться в місця утилізації, що визначаються

Сторожинецьким районним управлінням ГУ Держпродспоживслужби в

Чернівецькій області.

11

Передбачається зовнішнє обладнання поста авто мийки: пульт вибору

програм; пістолет високого тиску води для мийки автомобілів (чорний колір

пістолета); пінний пістолет для використання програми «Піна» (синього

кольору); підвісна нержавіюча консоль – пантограф; інформаційне табло, з

інструкцією по техніці безпеки праці при користуванні мийкою власниками

автомобілів.

1.4. Оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів, викидів

(скидів)

1.4.1. Оцінка очікуваних викидів забруднюючих речовин в атмосферне

повітря

Діяльність АЗС у складі проектованого обʼєкта впливає на атмосферне

повітря, оскільки при проведенні технологічних процесів заправки

автотранспортних засобів пальним, а також, при зливанні пального з

автоцистерни в ємності для зберігання, під час зберігання пального мають

місце викиди забруднюючих речовин: вуглеводних граничних, парів бензину.

Основними джерелами викидів парів бензину та вуглеводних граничних

об’єкту є: дихальні клапани резервуару для зберігання пального, гирла

бензобаків автотранспорту під час заправки.

Операторна опалюється електричними конвекторами.

Крім цього, в роботі АЗС додатково враховуються можливі викиди

вихлопних газів автотранспорту під час маневрування по території АЗС і

викиди при роботі дизель-генератора під час знеструмлення.

Діяльність АГЗП-10 в складі проектованого обʼєкта пов’язана з заправкою

резервуару скрапленим газом. Ємність обладнана вентилями парової і рідинної

фаз. Заправка автомобілів здійснюється за допомогою газозаправної колонки

через заправочну струбцину. Відʼєднання автозаправної цистерни від АГЗП-10 і

заправочної струбцини від балону автомобіля повʼязана з формуванням викидів

пропану і бутану.

Тут також враховуються викиди автотранспортних засобів під час

маневрування в зоні розташування АГЗП-10.

Робота автомийки пов’язана з використанням апарату високого водного

тиску «Karcher», який під час нагріву води використовує дизпаливо. Тут також

здійснюється маневрування автотранспорту під час заїзду, стоянки та його

виїзду з мийного боксу.

На проектованому обʼєкті передбачені дві тимчасові автостоянки на 6 і 11

машиномісць, де здійснюється маневрування автомобілів з метою паркування.

12

Маневрування автомобілів в зонах АЗС, АГЗП-10, мийного боксу та

тимчасових автостоянок призводить до викидів вихлопних газів автомобілів,

які містять речовини у вигляді суспендованих твердих частинок (мікрочастинки

та волокна), оксиди азоту (у перерахунку на діоксид азоту [NO+NO2]), оксиди

вуглецю, сірки діоксид, вуглеводні граничні.

Робота дизель-генератора і мийного агрегату «Karcher» повʼязана з

викидами речовин у вигляді суспендованих твердих частинок (мікрочастинки

та волокна), оксидів азоту (у перерахунку на діоксид азоту [NO+NO2]), азоту (1)

оксид (N2O), оксиду вуглецю, сірки діоксиду, метану та вуглецю діоксиду.

Генплан з нанесеними стаціонарними джерелами викидів забруднюючих

речовин наведений в додатку №4.

1.4.1.1. Розрахунок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від

джерел викидів АЗС

1.4.1.1.1. Вихідні дані для розрахунку

Технічна характеристика режимів роботи АЗС Таблиця 1.4.1.

№ дж.

Вид н/п

Річний обіг, м3/рік

Резервуари Тип

дихальної апаратури

Серед-ня

ємність авто-цистер-ни, м3

Середній час зли-вання ав-тоцистер-ни, хвил

Паливо-роздавальні колонки

Кіль-кість, од

Єм- ність, м3

Тип

Макси-мальна витрата пально-го,

л/хвил

Тип Потуж-ність, м3/год

1 А-95 292 1 10,0 Підз. СМДК-50 7 20 40 SCHEIDT «BAHMAN

N»

2,4

2 А-95 Мус-танг

438 1 10,0 Підз. СМДК-50 7 20 40 SCHEIDT «BAHMAN

N»

2,4

3 Д/п 1 292 1 10,0 Підз. СМДК-50А

7 20 40 SCHEIDT «BAHMAN

N»

2,4

4 Д/п 2 876 1 10,0 Підз. СМДК-50А

7 20 40 SCHEIDT «BAHMAN

N»

2,4

Резервуари (відсіки) експлуатуються в двох режимах:

– режим експлуатації мірник К7 = 1,

– режим експлуатації буферний К7 = 0,2

Газоуловлюваючі пристрої резервуарів відсутні η = 0.

Час роботи резервуарів (відсіків) в режимі мірник складає:

tмірник = tзапр + tзлив;

Час роботи резервуарів (відсіків) в режимі буферний складає:

tбуферний = tрічний – tмірник .

13

Джерела викидів забруднюючих речовин АЗС

Джерело №1 – дихальний клапан резервуару для зберігання бензину А–95.

Джерело №2 – дихальний клапан резервуару для зберігання бензину А–95

Мустанг.

Джерело №3 – дихальний клапан резервуару для зберігання дизельного

пального Д/п 1.

Джерело №4 – дихальний клапан резервуару для зберігання дизельного

пального Д/п 2.

Проводяться викиди парів бензину та вуглеводних граничних.

Джерела №№ 5, 6, 7, 8– гирла бензобаків автотранспорту при заправці

бензином та дизельним пальним.

Проводяться викиди парів бензину та вуглеводних граничних.

Джерело №9 – викид вихлопних газів автотранспортних засобів, які

маневрують в межах АЗС. При цьому здійснюються викиди речовин у вигляді

суспендованих твердих частинок (мікрочастинки та волокна), оксидів азоту (у

перерахунку на діоксид азоту [NO+NO2]), оксиду вуглецю, вуглеводнів

граничних.

Джерела викидів №№ 1, 2, 3, 4 – організовані.

1.4.1.1.2. Розрахунок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря

під час зберігання пального

Величини викидів забруднюючих речовин від однієї ємності під час

зберігання розраховується за формулою [10]:

Пр = 2,52 * VРж * Рs(38) * Мп * (К5х + К5т) * (К6 * К7 (1- η) * 10 –9 кг/год, (1)

де VРж – об’єм рідини, яка наливається у резервуар на протязі року,

м3/рік;

Рs(38) – тиск насичених парів рідини при температурі 38 0С;

Мп – молекулярна маса парів рідини;

η – коефіціент ефективності газоуловлюваючих пристроїв резервуару;

К5х, К5т – коефіціенти, які залежать від Рs(38) та температури газового

простору відповідно у холодну та теплу пори року;

К6 – коефіцієнт, який залежить від Рs(38) та річного оберту резервуарів;

К7 – коефіцієнт, який залежить від технічного оснащення та

режиму експлуатації.

14

1.4.1.1.2.1.Розрахунок викидів під час зберігання бензину марки А-95

(дж. №1)

VРж (м

3/рік) = 292,0 м

3/рік;

Рs(38) – знаходим з таблиці П 4.1 [10] в залежності від tекв;

tкк – tнк 215 – 30

tекв = tнк + = 30+ = 51,020С Рs(38) = 652 гПа ;

8,8 8,8

Мп = 63 г/моль;

К5х, К5т – визначаємо з табл. П 1.4 [10] з врахуванням того, що з табл. П 1.1 при

tр жх = 3,2 0С; < 25 0С К1х = 1,62; К2х = 0,19; К3х = 0,74;

tр жг = 16,8 0С < 35 0С К1т = 6,10; К2т = 0,17; К3т = 0,36;

tр гх = К1х + К2х

. t ах + К3х

. tр жх = 1,62 + 0,19 . 0,8 + 0,74 . 3,2 = 4,14

0С;

К4 = 1 для підземних резервуарів (додаток 1 методики [10]);

tр гт = К4

. [К1т + К2т . t

ат + К3т . tр

жт] = 1 . [6,1 + 0,17 . 15,4 + 0,36 . 16,8] =

= 14,77 0С.

Таким чином;

при tр гх = 4,14

0С;

К5х = 0,237;

Рs(38) = 652 гПа

при tр гт = 14,77

0С;

К5т = 0,373;

Рs(38) = 652 гПа

К6 визначаємо по табл. П 2.2.[10] з врахуванням коефіцієнту оберту резервуару

n:

n = Vж/Vр = 292,0/10,0 = 29,2;

К6 = 2,86

Рs(38) = 652 гПа

15

Резервуари експлуатуються в двох режимах:



Час роботи резервуару в режимі мірник складає:

tзапр = 292,0 м3/рік : 2,4 м3/год = 121,6 год/рік;

tзлив = 292,0 м3/рік : 7 м3/цист . 20/60 = 13,9 год/рік;

tмірник = 121,6 год/рік + 13,9 год/рік = 135,5 год/рік;

Час роботи резервуару в режимі буферний складає:

tбуферний = 8760 год/рік – 135,5 год/рік = 8624,5 год/рік.

Таким чином:

Пр(мірник) = 2,52 . 292,0 . 652 . 63 . (0,237+0,373) . 2,86 . 1 . 10–9 кг/год =

= 0,053 кг/год = 0,053 . 135,5 = 7,182 кг/рік = 0,007 т/рік;

Пр(буферний) = 2,52 . 292,0 . 652 . 63 . (0,237+0,373) . 2,86 . 0,2 . 10–9 кг/год =

= 0,011 кг/год = 0,011 . 8624,5 = 94,871 кг/рік = 0,095 т/рік;

Пр = 0,007 + 0,095 = 0,102 т/рік.

VМ-95 = 0,053 кг/год . 1000/3600 = 0,015 г/с.

1.4.1.1.2.2.Розрахунок викидів під час зберігання бензину марки

А-95 Мустанг (дж. №2)

VРж (м

3/рік) = 438,0 м

3/рік;

Рs(38) – знаходим з таблиці П 4.1 [10] в залежності від tекв;

tкк – tнк 215 – 30

tекв = tнк + = 30+ = 51,020С Рs(38) = 652 гПа ;

8,8 8,8



tр жх = 3,2 0С; < 25 0С К1х = 1,62; К2х = 0,19; К3х = 0,74;

tр жг = 16,8 0С < 35 0С К1т = 6,10; К2т = 0,17; К3т = 0,36;


. t ах + К3х

. tр жх = 1,62 + 0,19 . 0,8 + 0,74 . 3,2 = 4,14

0С;

16


tр гт = К4

. [К1т + К2т . t

ат + К3т . tр

жт] = 1 . [6,1 + 0,17 . 15,4 + 0,36 . 16,8] =

= 14,77 0С.

Таким чином;

при tр гх = 4,14

0С;

К5х = 0,237;

Рs(38) = 652 гПа

при tр гт = 14,77

0С;

К5т = 0,373;

Рs(38) = 652 гПа

К6 визначаємо по табл. П 2.2.[10] з врахуванням коефіцієнту оберту резервуару

n:

n = Vж/Vр = 438,0/10,0 = 43,8

К6 = 2,19

Рs(38) = 652 гПа











Пр(мірник) = 2,52 . 438,0 . 652 . 63 . (0,237+0,373) . 2,19 . 1 . 10–9 кг/год =

= 0,061 кг/год = 0,061 . 203,4 = 12,41 кг/рік = 0,012 т/рік;

Пр(буферний) = 2,52 . 438,0 . 652 . 63 . (0,237+0,373) . 2,19 . 0,2 . 10–9 кг/год =

= 0,012 кг/год = 0,012 . 8556,6 = 102,679 кг/рік = 0,103 т/рік;

Пр = 0,012 + 0,103 = 0,115 т/рік.

VА-95 = 0,061 кг/год . 1000/3600 = 0,017 г/с.

17

1.4.1.1.2.3.Розрахунок викидів під час зберігання дизельного пального

ДП 1 (дж. №3)

VРж (м

3/рік) = 292,0 м

3/рік;

Рs(38) – знаходим з таблиці П 4.1 [10] в залежності від tекв; tкк – tнк 370 – 280 tекв = tнк + = 280 + = 290,20С Рs(38) = 0,01 гПа ; 8,8 8,8

Мп = 220 г/моль; К5х, К5т – визначаємо з табл. П 1.4 [10] з врахуванням того, що з табл. П 1.1 при

tр жх = 3,2 0С; < 25 0С К1х = 1,62; К2х = 0,19; К3х = 0,74;

tр жг = 17,2 0С < 35 0С К1т = 6,10; К2т = 0,17; К3т = 0,36;


. t ах + К3х

. tр жх = 1,62 + 0,19 . 0,8 + 0,74 . 3,2 = 4,14

0С;


tр гт = К4

. [К1т + К2т . t

ат + К3т . tр

жт] = 1 [6,1 + 0,17 . 15,4 + 0,36 . 17,2] =

= 14,9 0С.

Таким чином; при tр

гх = 4,14 0С;

К5х = 0,211; Рs(38) = 0,01 гПа

при tр

гт = 14,9 0С;

К5т = 0,211; Рs(38) = 0,01 гПа

К6 визначаємо по табл. П 2.2.[10] з врахуванням коефіцієнту оберту резервуару n:

n = Vж/Vр = 292,0/10,0 = 29,2

К6 = 1,23

Рs(38) = 0,01 гПа

18

Резервуари експлуатуються в двох режимах: – режим експлуатації мірник К7 = 1,









Пр(мірник) = 2,52 . 292,0 . 0,01 . 220 . (0,211+0,211) . 1,23 . 1 . 10–9 кг/год =

= 0,00000084 кг/год = 0,00000084 . 135,6 = 0,00011 кг/рік = 0,11 . 10-6 т/рік;

Пр(буферний) = 2,52 . 292,0 . 0,01 . 220 . (0,211+0,211) . 1,23 . 0,2 . 10–9 кг/год =

= 0,00000017 кг/год = 0,00000017 . 8624,4 = 0,0015 кг/рік = 1,5 . 10-6 т/рік;

Пр = 0,11 . 10-4 + 1,5. 10-4 = 1,61 . 10

-6 т/рік.

Vдп1 = 0,00000084 кг/год . 1000/3600 = 0,23 . 10

-6 г/с.

1.4.1.1.2.4.Розрахунок викидів під час зберігання дизельного пального ДП 2

(дж. №4)

VРж (м

3/рік) = 876,0 м

3/рік;

Рs(38) – знаходим з таблиці П 4.1 [10] в залежності від tекв; tкк – tнк 370 – 280 tекв = tнк + = 280 + = 290,20С Рs(38) = 0,01 гПа ; 8,8 8,8


19


tр жх = 3,2 0С; < 25 0С К1х = 1,62; К2х = 0,19; К3х = 0,74;

tр жг = 17,2 0С < 35 0С К1т = 6,10; К2т = 0,17; К3т = 0,36;


. t ах + К3х

. tр жх = 1,62 + 0,19 . 0,8 + 0,74 . 3,2 = 4,14

0С;


tр гт = К4

. [К1т + К2т . t

ат + К3т . tр

жт] = 1 [6,1 + 0,17 . 15,4 + 0,36 . 17,2] =

= 14,9 0С.

Таким чином; при tр

гх = 4,14 0С;

К5х = 0,211; Рs(38) = 0,01 гПа

при tр

гт = 14,9 0С;

К5т = 0,211; Рs(38) = 0,01 гПа

К6 визначаємо по табл. П 2.2.[10] з врахуванням коефіцієнту оберту резервуару n:

n = Vж/Vр = 876,0/10,0 = 87,6

К6 = 1,10

Рs(38) = 0,01 гПа










20


Пр(мірник) = 2,52 . 876,0 . 0,01 . 220 . (0,211+0,211) . 1,10 . 1 . 10–9 кг/год =

= 0,0000023 кг/год = 0,0000023 . 406,7 = 0,00094 кг/рік = 0,94 . 10-6 т/рік;

Пр(буферний) = 2,52 . 876,0 . 0,01 . 220 . (0,211+0,211) . 1,10 . 0,2 . 10–9 кг/год =

= 0,0000005 кг/год = 0,0000005 . 8353,3 = 0,0042 кг/рік = 4,2 . 10-6 т/рік;

Пр = 0,94 . 10-4 + 4,2. 10-4 = 5,14 . 10

-6 т/рік.

Vдп2 = 0,0000023 кг/год . 1000/3600 = 0,64 . 10

-6 г/с.

1.4.1.1.3. Розрахунок викидів забруднюючих речовин в атмосферне

повітря під час заправки автомобілів (дж. №№ 5, 6, 7, 8)

Величини викидів забруднюючих речовин під час заправки автотранспорту розраховується за формулою:

Пр = 2,52 . Vцнж . Рs(38)

. Мп . (К5х + К5т)

. К8 . (1- η) . 10 –9, кг/год, (2)

де Vцн

ж – річний об’єм рідини, яка наливається, м3/рік; Рs(38) – тиск насичених парів рідини при температурі 38 0С; Мп – молекулярна маса парів рідини;

η – коефіцієнт ефективності газоуловлюваючих пристроїв резервуару; К5х, К5т – коефіцієнти, які залежать від Рs(38) та температури газового простору відповідно у холодну та теплу пори року; К8 – коефіцієнт, який залежить від Рs(38) та кліматичної зони. Відповідні вихідні дані та результати розрахунків викидів забруднюючих

речовин в атмосферне повітря при наливання нафтопродуктів наведені в таблиці 6.2.

Розрахунок викидів під час наливання нафтопродуктів (заправки/автотранспорту)

Таблиця 1.4.2. № д/ж

Єм-ністьм3

Вид н/п

Обіг, м3

Температрура, 0С

Мол. маса

Сер. темп. газового простору, 0С

Екві-вал. темп., 0

Рs(38), гПа

кипіння Середнє арифметичне хол

тепл атм. пов. н/п рез

поч. кін. хол тепл хол тепл

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 15 16

5 10,0 А-95 292,0 30 215 0,2 15,3 3,2 16,8 63 1,7 18,9 51,02 652

6 10,0 А-95 мустанг

438,0 30 215 0,2 15,3 3,2 16,8 63 1,7 18,9 51,02 652

7 10,0 Д/п 1 292,0 280 370 0,2 15,3 3,2 17,2 220 1,7 19,2 290,2 0,01

8 10,0 Д/п 2 876,0 280 370 0,2 15,3 3,2 17,2 220 1,7 19,2 290,2 0,01

21

Коефіціенти К4

К8

Час роботи

Викиди забруднюючих

речовин

Примітка

хол. тепл. г/с т/рік

К5 К5

17 18 19 20 21 22 23 24

0,210 0,439 1,18 1,96 135,5 0,011 0,0054 *

0,210 0,439 1,18 1,96 203,4 0,016 0,012 *

0,039 0,203 1,18 1,75 135,6 0,19 . 10-6 0,09 . 10-6 **

0,039 0,203 1,18 1,75 406,7 0,57 . 10-6 0,83 . 10-6 **

Примітка: * – викиди парів бензину, ** –викиди вуглеводних граничних.

1.4.1.1.4.Розрахунок викидів забруднюючих речовин під час руху

транспорту в зоні АЗС (дж. №9 – неорг.)

Розрахунок валових та максимально-разових викидів забруднюючих

речовин від автотранспорту при русі в зоні АЗС виконаний у відповідності з

«Методикою проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин в

атмосферу для автотранспортних підприємств (розрахунковим методом).- М.,

1998.

Відповідно до завдання на проектування потужність АЗС складає 100

заправок на добу. З урахуванням роботи об’єкту 365 діб на рік загальна

кількість автомобілів складає 36500 шт. АЗС обслуговує автомобілі з

бензиновими і дизельними двигунами, які викидають в атмосферу такі

забруднюючі речовини: оксид вуглецю - CO, вуглеводні - СН, оксиди азоту -

NOx (у перерахунку на NOх), сажу - С.

Валовий викид і-тої речовини, Мі, т/рік, і максимально-разовий викид, Gi,

г/с, розраховуються за формулами

∑=

−+=k

kknpnpikПLiki nbtmSmM

1

610)( , (3)

де mLik - пробіговий викид і-тої речовини автомобілем k-тої групи, г/км

(таблиця 6.3);

SП - віддаль від в'їзду до виїзду з АЗС, км;

mnpik - питомий викид і-тої речовини при прогріві двигуна k-тої групи

(таблиця 6.3);

tпр - час прогріву, tnp = 0,2 хв;

b - середнє число пусків двигуна одного автомобіля, b=1;

nk - кількість автомобілів k-тої групи, що обслуговуються на АЗС

протягом року.

3600

)( knpnpikПLiki

NtmSmG

+= , (4)

22

де NK - найбільша кількість автомобілів, які обслуговуються АЗС

протягом години, NK = 6.

Розрахунок Gi виконується для автомобілів, які мають найбільші питомі

викиди по і-тому компоненту.

Вихідні дані:

Таблиця 1.4.3.

Тип mLik, г/км S, км mnpik, г/хв nk NK двигуна CO СН NOх С CO СН NOx С

1 13,8 1,3 0,23 - 2,6 0,26 0,02 - 10000 2 15,8 1,6 0,28 - 4,0 0,38 0,03 - 5000 3 9,4 1,2 0,17 - 0,070 3,0 0,31 0,02 - 5000 6 4 9,3 1,4 0,24 - 2,9 0,18 0,03 - 8000 5 1,8 0,4 1,90 0,10 0,35 0,14 0,13 0,005 8500

Примітка. Тип двигуна: 1 - бензиновий, об'ємом до 1,2 л; 2 - бензиновий, об'ємом понад 1,2 до 1,8 л; 3 - бензиновий, з поліпшеними екологічними характеристиками, об'ємом понад 1,2 до 1,8 л; 4 - бензиновий, з поліпшеними екологічними характеристиками, з системою вприскування палива, об'ємом понад 1,8 до 3,5 л; 5 - дизельний, з поліпшеними екологічними характеристиками, об'ємом понад 1,8 до 3,5 л.

Викиди оксиду вуглецю - CO

MСО = (13,8 . 0,070+2,6 . 0,2 . 1) . 10000.10-6+(15,8 . 0,070+4,0 . 0,2 .

1).5000.10-6 +

+(9,4 . 0,070+3,0 . 0,2 . 1) . 5000.10-6 +(9,3 . 0,070+2,9 . 0,2 . 1) . 8000.10-6 +

+(1,8 . 0,070+0,35 . 0,2 . 1) . 8500.10-6 = 0,041 т/рік

031,03600

6)2,00,4070,08,15( =⋅⋅+⋅=COG г/с.

Викиди вуглеводнів - СН

MСН=:(l,3.0,070+0,26.0,2.l) . 10000 . 10-6+(l,6.0,070+0,38.0,2.l) .5000.10-6+

+(1,2.0,070+0,31.0,2.1) . 5000.10-6 + (1,4.0,070+0,18.0,2.1) . 8000.10-6 +

+(0,4.0,070+0,14.0,2.1) . 8500.10-6 = 0,0046 т/рік

0003,03600

6)2,038,0070,06,1( =⋅⋅+⋅=CHG г/с.

Викиди оксидів азоту - NOx

MNOx=(0,23.0,070+0,02.0,2.l) 10000.10-6 + (0,28.0,070+0,03.0,2.1).5000.10-6+

+(0,17.0,070+0,02.0,2.1) .5000.10-6+(0,24.0,070+0,03.0,2.1) .8000.10-6 +

+(1,9.0,070+0,13.0,2.1) .8500.10-6 =0,0017 т/рік

00026,03600

6)2,013,0070,09,1( =⋅⋅+⋅=NOxG г/с.

23

Викиди сажі - C

MС = (0,10.0,070+0,005.0,2) . 8500.10-6 = 0,000055 т/рік

000013,03600

6)2,0005,0070,01,0( =⋅⋅+⋅=CG г/с.

1.4.1.2.Розрахунок викидів забруднюючих речовин в атмосферу від

автомийки

1.4.1.2.1. Розрахунок викидів забруднюючих речовин від мийного

агрегату високого тиску (Дж. №10)

а) Вихідні дані для розрахунку:

Мийний агрегат високого водного тиску “Kаrcher” – 1 шт.

Паливо: дизпаливо.

Витрата: 0,440 т/рік

5,80 кг/год

1,61 г/с

Річний фонд роботи: 75 год/рік.

Геометричні параметри джерела викидів: Н = 5,0 м, Д = 0,03 м.

S = 0,032 . 3,14/4 = 0,000707 м2.

Обʼємна витрата: Vg = 0,050 м3/с,

Швидкість викиду:W= 0,050/0,000707 = 70,7 м/с

б) Розрахунок викидів забруднюючих речовин:

Розрахунки виконані згідно Методики ГКД 34.02.305-2002 за допомогою

спеціальної комп’ютерної програми, що її реалізує. Протокол розрахунків

наведений в додатку №5.

1.4.1.2.2.Розрахунок викидів забруднюючих речовин від автотранспорту

під час маневрування в зоні мийного боксу (Дж. №11)

Добовий обсяг миття автомобілів – 20 одиниць/добу;

річний обсяг миття автомобілів – 5360 одиниць /рік.

Розрахунок валових та максимально-разових викидів забруднюючих

речовин від автотранспорту при русі в зоні АЗС виконаний у відповідності з

«Методикою проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин в

атмосферу для автотранспортних підприємств (розрахунковим методом).- М.,

1998.

Розрахунок викидів забруднюючих речовин здійснюється за формулами

(3) і (4). SП = 0.012 км, Nк = 3.

24


MСО = (13,8 . 0,012+2,6 . 0,2 . 1) . 1360.10-6+(15,8 . 0,012+4,0 . 0,2 . 1).1200.10-

6 +

+(9,4 . 0,012+3,0 . 0,2 . 1) . 1400.10-6 +(9,3 . 0,012+2,9 . 0,2 . 1) . 600.10-6 +

+(1,8 . 0,012+0,35 . 0,2 . 1) . 800.10-6 = 0,0038 т/рік

0008,03600

3)2,00,4012,08,15( =⋅⋅+⋅=COG г/с.


MСН=:(l,3.0,012+0,26.0,2.l) . 1360 . 10-6+(l,6.0,012+0,38.0,2.l) .1200.10-6+

+(1,2.0,012+0,31.0,2.1) . 1400.10-6 + (1,4.0,012+0,18.0,2.1) . 600.10-6 +

+(0,4.0,012+0,14.0,2.1) . 800.10-6 = 0,0011 т/рік

00008,03600

3)2,038,0012,06,1( =⋅⋅+⋅=CHG г/с.


MNOx=(0,23.0,012+0,02.0,2.l) 1360.10-6 + (0,28.0,012+0,03.0,2.1).1200.10-6+

+(0,17.0,012+0,02.0,2.1) .1400.10-6+(0,24.0,012+0,03.0,2.1) . 600.10-6 +

+(1,9.0,012 +0,13.0,2.1) .800.10-6 =0,000066 т/рік

00004,03600

3)2,013,0012,09,1( =⋅⋅+⋅=NOxG г/с.


MС = (0,10.0,012+0,005.0,2) . 800.10-6 = 0,000002 т/рік

000002,03600

3)2,0005,0012,01,0( =⋅⋅+⋅=CG г/с.

1.4.1.3.Розрахунок величин викидів забруднюючих речовин в

атмосферне повітря від АГЗП-10

1.4.1.3.1. Розрахунок кількості пропану та бутану, що надходить у

повітря при стравлюванні газу із струбцини після заправки

автотранспорту (дж. №12)

Вихідні дані для розрахунку:

Пропускна здатність АГЗП – 100 запр/доба.

Режим роботи АГЗП – 365 діб/рік.

Кількість заправок в рік – 36500

Норма заправки на 1 балон – 40 дм3

Об’єм пропан-бутанової суміші, що зливається на протязі року – 1460,0 м3

25

Склад рідинної фази 50% - пропан, 50% - бутан (масові відсотки);

Молекулярна маса пропану – 44,09 г/моль, бутану-58,12 г/моль;

Молярний об'єм пропану – 22,0 л/моль, бутану — 21,5 л/моль;

Температура середовища – 23,3 0С (середня максимальна температура

повітря найбільш спекотного місяця);

Питома вага рідкого пропану при t = 23,3 °С дорівнює 493 кг/м3;

бутану - 572,4кг/м :

Об'єм струбцини, з якої стравлюється газ – 0,000013 м3;

(D = 0,015 м, довжина = 0,0736 м).

Час, за який стравлюється газ τ = 1 сек;

Максимальна кількість заправок протягом 20 хвилин – 3.

а) Склад рідкої фази в об’ємних відсотках

Упропан = 537,0)4,572/5,0()493/5,0(

493/5,0 =+

Убутан = 463,0)4,572/5,0()493/5,0(

4,572/5,0 =+

б) Молярний об’єм пропан-бутанової суміші

Vсм = 22,0 х 0,537 + 21,5 х 0,463 = 21,8 л/моль

в) Молекулярна маса суміші, г/моль

Мсм = 0,537 х 44,09 + 0.463 х 58,12 = 50,59 г/моль

г) Питома вага рідинної фази пропан-бутанової суміші, кг/м3

ρсм = Σ(y1 х ρ1) = 0,537 х 493 + 0,463 х 572,4 = 530 кг/м3

д) Маса залишку рідкої пропан-бутанової суміші у струбцині після

заправки автотранспорту:

Gсм = ρсм х Vсм = 530000 г/м3 х 0,000013 м3 = 6,89 г

ж) Об’єм пропан-бутанової суміші, що надходить в повітря (м3/сек) при

нормальних умовах:

V = х τM см

GVсм =

с 1 х г/моль 50,59

г 89,6х 21,8 л/моль = 2,969 л/с = 0,003 м3/с

з) Кількість пропану та бутану, що надходять в атмосферне повітря при

стравлюванні газу в г/сек (приведені до нормальних умов і 20-ти хв. інтервалу

усереднення)

26

Мпропан = 0,008660 x 20

3 x 0,5 x 6,89 = г/с

Мбутан = 0,008660 x 20

3 x 0,5 x 6,89 = г/с

і) Кількість пропану та бутану, що надходять в атмосферне повітря

протягом року, т/рік:

Gпропан = 0,1251000000

36500 x 0,5 x 6,89 = т/рік

Gбутан = 0,1251000000

36500 x 0,5 x 6,89 = т/рік

1.4.1.3.2.Розрахунок кількості пропану та бутану, що надходить в

повітря при скиданні надлишкового тиску із рукава рідинної фази

(дж. №13)






Питома вага рідкого пропану при t = 23,3 °С дорівнює 493 кг/м3;

бутану - 572,4 кг/м3;

Об'єм рукава – 0,0045 м3 (∅ 0,034 м, довжина – 5 м).


Максимальна кількість автоцистерн, що обслуговуються протягом 20

хвилин – 1;

Кількість автоцистерн, що приходять протягом року – 1460 м3/14м3 = 104

а) Маса залишку рідкої пропан-бутанової суміші в рукаві рідинної фази:

Gсм = ρсм х Vсм = 530000 г/м3 х 0,0045 м3 = 2385 г

б) Кількість пропану та бутану, що надходять в атмосферне повітря при

скиданні надлишкового тиску з рукава рідинної фази в г/сек (приведені (приведені до нормальних умов і 20-ти хв. інтервалу усереднення):

Мпропан = 0,99460 x 20

0,5 x 2385 = г/с

Мбутан = 0,99460 x 20

0,5 x 2385 = г/с

27

в) Об’єм пропан-бутанової суміші, що надходить в повітря (м3/сек) при нормальних умовах:

V = х τM см

GVсм =

г/моль 50,59 x c 90

г 2385х 21,8 л/моль = 11,42 л/с = 0,011 м3/с

г) Кількість пропану та бутану, що надходять в атмосферне повітря протягом року, т/рік:

Gпропан = 0,1241000000

104 x 0,5 x 2385 = т/рік

Gбутан = 0,1241000000

104 x 0,5 x 2385 = т/рік

1.4.1.3.3.Розрахунок кількості пропану та бутану, що надходить в

повітря при скиданні надлишкового тиску із рукава парової фази

(дж. №14)







Питома вага парів пропану при t = 23,3 °С дорівнює 19,33 кг/м3;

бутану – 5,91 кг/м3;

Пружність насичених парів пропану при t = 23,3 °С дорівнює 0,911 МПа;

Пружність насичених парів бутану при t = 23,3 °С дорівнює 0,228 МПа;

Об'єм рукава – 0,0045 м3 (∅ 0,034 м, довжина – 5 м).


Максимальна кількість автоцистерн, що обслуговуються протягом 20

хвилин – 1;

Кількість автоцистерн, що приходять протягом року – 104.

а) Загальна пружність насичених парів пропан-бутанової суміші:

Рзаг = Σ (Рі х уі) = 0,911 х 0,537 + 0,228 х 0,463 = 0,595 МПа

б) Молярні (об’ємні) частки компонентів суміші в паровій фазі (при 23,3 0С):

ri = yi x Pi / Рзаг; rпропан = 0,537 х 0,911 / 0,595 = 0,822;

rбутан = 0,463 х 0,228 / 0,595 = 0,177;

28

в) Молекулярна маса парової фази:

Мзаг = Σ (Мі х rі) = 44,09 х 0,822 + 58,12 х 0,177 = 46,53 г/моль

г) Масові частки компонентів в паровій фазі:

gi = Мі х ri / Мсм; gпропан = 44,09 х 0,822 / 46,53 = 0,779;

gбутан = 58,12 х 0,177 / 46,53 = 0,221;

д) Питома вага парової фази суміші (при 23,3 0С):

ρсм = Σ (ρі х rі) = 19,33 х 0,822 + 5,91 х 0,177 = 16,94 кг/м3

ж) Молярний об’єм парової суміші:

Vосм = 22,0 х 0,822 + 21,5 х 0,177 = 21,9 г/моль

з) маса газової суміші, яка надходить в атмосферне повітря при скиданні

надлишкового тиску з парового рукава:

мсм = Vсм х ρсм = 0,0045 м3 х 16,94 кг/м3 = 0,07623 кг = 76,23 г

і) Маса пропану та бутану, що надходять в атмосферне повітря при

скиданні надлишкового тиску з парового рукава:

мсм = Vсм х g; мпропан = 76,23 х 0,779 = 59,38 г;

мбутан = 76,23 х 0,221 = 16,85 г;

и) Кількість пропану та бутану, що надходять в атмосферне повітря при

скиданні надлишкового тиску з рукава фази в г/с (приведені до нормальних

умов і 20-ти хв. інтервалу усереднення):

Мпропан = 0,05060 x 20

59,38 = г/с

Мбутан = 0,01760 x 20

16,85 = г/с

г) Кількість пропану та бутану, що надходять в атмосферне повітря

протягом року, т/рік:

Gпропан = 0,0061000000

104 x 59,38 = т/рік

Gбутан = 0,0021000000

104 x 16,85 = т/рік

л) Об’ємна витрата пропан-бутанової суміші у викиді парової фази

(приведена до нормальних умов):

Vн.у. = mсм х Vосм / (τ х Мзаг) = 76,23 х 21,9 / (30 х 46,53) = 1,196 л =

0,001м3/с

29

1.4.1.3.4. Розрахунок викидів забруднюючих речовин під час руху

транспорту в зоні АГЗП (дж. №15 – неорг.)

Розрахунок викидів забруднюючих речовин прийнято аналогічними

розрахунку по дж. №9.

1.4.1.4. Розрахунок викидів забруднюючих речовин

від дизель-генератора (джерело № 16)

а) Вихідні дані для розрахунку:

Дизель-генератор AKSA-AID-115 – 1 шт.

Паливо: дизельне паливо.

Витрата палива: 0,49 т/рік

9,8 кг/год

2,72 г/с

Час роботи: 50 год/рік.

Геометричні розміри труби: Н=3,0 м, Д=0,05 м.

S = 3,14/4 . 0,052 = 0,002 м2

б) Розрахунок викидів забруднюючих речовин:

Розрахунки виконані згідно Методики ГКД 34.02.305-2002 за допомогою

спеціальної комп’ютерної програми, що її реалізує. Протокол розрахунків

наведений в додатку №5.

30

1.4.1.5. Розрахунок викидів забруднюючих речовин від тимчасової

автостоянки на 6 машиномісць (дж. №17 – неорг.)

Відповідно до завдання на проектування потужність автостоянки

(кількість машиномісць) складає 6 шт. З урахуванням роботи обʼєкту 365 діб на

рік загальна кількість автомобілів складає 2190 шт.

Вихідні дані: Тип mLik, г/км S, км mnpik, г/хв nk NK

двигуна CO СН NOх С CO СН NOx С 1 9,4 1,2 0,17 - 0,030 3,0 0,31 0,02 - 730 3 2 9,3 1,4 0,24 - 2,9 0,18 0,03 - 730 3 1,8 0,4 1,90 0,10 0,35 0,14 0,13 0,005 730



MСО = (9,4 . 0,030+3,0 . 0,2 . 1) . 730.10-6 +(9,3 . 0,030+2,9 . 0,2 . 1) . 730.10-6+

+(1,8 . 0,030+0,35 . 0,2 . 1) . 730.10-6 = 0,0014 т/рік

0007,03600

6)2,00,3030,04.9( =⋅⋅+⋅=COG г/с.


MСН=:(l,2.0,030+0,31.0,2.l) . 730 . 10-6+(l,4.0,030+0,18.0,2.l) .730.10-6+

+(0,4.0,030+0,14.0,2.1) . 730.10-6 = 0,00016 т/рік

00007,03600

3)2,018,0030,04,1( =⋅⋅+⋅=CHG г/с.


MNOx=(0,17.0,030+0,02.0,2.l) 730.10-6 + (0,24.0,030+0,03.0,2.1). 730.10-6+

+(1,9.0,030+0,13.0,2.1) .730.10-6 =0,00008 т/рік

00007,03600

3)2,013,0030,09,1( =⋅⋅+⋅=NOxG г/с.


MС = (0,10.0,030+0,005.0,2) . 730.10-6 = 0,000003 т/рік

000000003,03600

3)2,0005,0030,01,0( =⋅⋅+⋅=CG г/с.

Викидами сажі можна знехтувати.

31

1.4.1.6. Розрахунок викидів забруднюючих речовин від тимчасової

автостоянки на 11 машиномісць (дж. №18 – неорг.)

Відповідно до завдання на проектування потужність автостоянки

(кількість машиномісць) складає 11 шт. З урахуванням роботи обʼєкту 365 діб

на рік загальна кількість автомобілів складає 4017 шт.

Вихідні дані: Тип mLik, г/км S, км mnpik, г/хв nk NK

двигуна CO СН NOх С CO СН NOx С 1 9,4 1,2 0,17 - 0,050 3,0 0,31 0,02 - 1339 3 2 9,3 1,4 0,24 - 2,9 0,18 0,03 - 1339 3 1,8 0,4 1,90 0,10 0,35 0,14 0,13 0,005 1339



MСО = (9,4 . 0,050+3,0 . 0,2 . 1) . 1339.10-6 +(9,3 . 0,050+2,9 . 0,2 . 1) . 1339.10-6 +

+(1,8 . 0,050+0,35 . 0,2 . 1) . 1339.10-6 = 0,0033 т/рік

0009,03600

3)2,00,3050,04.9( =⋅⋅+⋅=COG г/с.


MСН=:(l,2.0,050+0,31.0,2.l) . 1339 . 10-6+(l,4.0,050+0,18.0,2.l) .1339.10-6+

+(0,4.0,050+0,14.0,2.1) . 1339.10-6 = 0,00033 т/рік

00009,03600

3)2,018,0050,04,1( =⋅⋅+⋅=CHG г/с.


MNOx=(0,17.0,050+0,02.0,2.l) 1339.10-6 + (0,24.0,050+0,03.0,2.1). 1339.10-6+

+(1,9.0,050+0,13.0,2.1) .1339.10-6 =0,00022 т/рік

0001,03600

3)2,013,0050,09,1( =⋅⋅+⋅=NOxG г/с.


MС = (0,10.0,050+0,005.0,2) . 1339.10-6 = 0,0000077 т/рік

000005,03600

3)2,0005,0050,01,0( =⋅⋅+⋅=CG г/с.

Викидами сажі можна знехтувати.

32

1.4.1.7. Відомості щодо виду та обсягів викидів забруднюючих

речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами проектованого

об’єкта

Перелік забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря

від проектованого об’єкта, наведені в табл. 1.4.4.

Перелік забруднюючих речовин,

які викидаються в атмосферне повітря


№ з/п Найменування забруднюючої

речовини

ГДК, м.р.

ОБРВ,

мг/м3

Клас небезпекиПотужність викиду

т/рік

1. Вуглеводні граничні С12-19

(розчинник РПК -265 П та інш.)

1,0 4 0,295

2. Речовини у вигляді суспен-

дованих твердих частинок

(мікрочастинки та волокна)

0,5 3 0,000

3. Оксиди азоту (у перерахунку на

діоксид азоту [NO+NO2])

0,2 2 0,044

4. Сірки діоксид 0,5 3 0,004

5. Оксид вуглецю 5,0 4 0,093

6. Вуглецю діоксид - - 2,927

Як бачимо з таблиці, розраховані обсяги викидів забруднюючих речовин

від проектованого об’єкта є невеликими і по жодній речовині не перевищують

порогових значень потенційних викидів для взяття на державний облік. Такі

об’єкти відносяться до третьої групи – об’єкти, які не підлягають взяттю на

державний облік і не мають виробництва або технологічного обладнання, на

яких повинні впроваджуватись найкращі доступні технології та методи

керування.

Інакше кажучи, проектований об’єкт не є об’єктом, здатним створювати

понаднормативне забруднення атмосферного повітря в місці його розміщення.

1.4.1.8. Характеристики джерел викидів

Характеристика джерел викидів та їх параметри наведені в таблиці 1.4.5.

Характеристика неорганізованих джерел викидів наведена в таблиці 1.4.6.

Для неорганізованих джерел викидів (дж. №№ 5-9, 11-15, 17, 18) нормативи

граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин не встановлюються.

Регулювання викидів від цих джерел здійснюється шляхом встановлення вимог.

33

Характеристика джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та їх параметри

Таблиця 1.4.5. Виробництво,

процес, установка, устаткування

Номер джерела викиду

Найменування

джерела викиду

Параметри джерел викиду

Координати джерела на карті-схемі

Місце відбо-ру проб

Параметри газопилового потоку у місці вимірювання

Код забруд-нюючої речовини

Найменуван-ня забрудню-

ючої речовини

Максималь-на масова концентра-ція забруд-нюючої речовини, мг/м3

Потужність викиду

висота м

діаметр вихідного отвору, м

точкового або початок лінійного;

центра сіметрії площинного

другого кінця лінійного; ширина і довжина

площинного

витра-та, м3/с

швид-кість, м/с

темпе-ратура,

0С

г/с кг/год т/рік

Х1, м Y1, м Х2, м Y2, м

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

Код 310503. Станції

обслуговування (включаючи заправку

автомобілів), резервуар з паливом, паливо-

роздавальна колонка

1 Дихальний клапан

3,0 0,05 21 53 - - - 0,0069 3,52 14,8 2704/ 11000

Неметанові леткі органічні сполуки (НМЛОС)

- 0,015 0,054 0,102


3,0 0,05 22 55 - - - 0,0069 3,52 14,8 2754/ 11000


- 0,017 0,0612 0,115


3,0 0,05 25 50 - - - 0,0069 3,52 14,8 2704/ 11000


- 0,23 . 10-6 1,00 . 10-6 1,61 . 10-6


3,0 0,05 24 48 - - - 0,0069 3,52 14,8 2704/ 11000


- 0,64 . 10-6 2,3 . 10-6 5,14 . 10-6

5 Гирло бензобаку

(неорг).

2,0 0,5 22,5 27 - - - 0,294 1,5 23 2704/ 11000


- 0,011 0,0396 0,0054


(неорг).

2,0 0,5 23,5 30 - - - 0,294 1,5 23 2754/ 11000


- 0,016 0,0576 0,012


(неорг).

2,0 0,5 26 25 - - - 0,294 1,5 23 2754/ 11000


- 0,19 . 10-6 0,68 . 10-6 0,09 . 10-6


(неорг).

2,0 0,5 27 28 - - - 0,294 1,5 23 2754/ 11000


- 0,57 . 10-6 2,05 . 10-6 0,83 . 10-6

34

Продовження таблиці 1.4.5.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19



автомобілів), маневрування автомобілів в зоні АЗС

9 Неорг 10 0,5 22 31 - - - 0,294 1,5 23 2902/ 03000

Речовини у вигляді сус-пендованих тв. частинок

- 0,000013 0,0000468 0,00006

301/ 04001

Оксиди азоту (у перерахунку на діоксид азоту [NO + NO2])

- 0,00026 0,000936 0,0017

2754/ 11000


- 0,0003 0,00108 0,0046

337/ 06000

Оксид вуглецю - 0,031 0,1116 0,041



автомобілів), мийний агрегат

“Karcher”

10 Вихлопна труба

5,0 0,03 1,5 8,0 - - - 0,050 70,7 14 2902/ 03000


4,0 0,0002 0,00072 0,00004

330/ 05001

Сірки діоксид 120,0 0,006 0,0216 0,002

301/ 04001


1380,0 0,069 0,2484 0,019

337/ 06000

Оксид вуглецю 60,0 0,003 0,0108 0,001

-/ 07000

Вуглецю діоксид

- 5,067 18,2412 1,385

35


1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19



автомобілів), маневрування автомобілів в зоні мийного

боксу

11 Неорг. 10,0 0,5 2,5 6,0 - - - 0,294 1,5 23 2902/ 03000


- 0,000002 0,0000072

0,000002

301/ 04001


- 0,00004 0,000144 0,00007

2754/ 11000


- 0,00008 0,000288 0,0011

337/ 06000

Оксид вуглецю - 0,0008 0,00288 0,0038

-/-, заправочна струбцина

12 Неорг. 10,0 0,5 -2,5 -19 - - - 0,003 16,98 23 2754/ 11000


- 0,0172 0,0619 0,250

-/-, вентиль

рідинної фази

13 Неорг. 10,0 0,5 -3,0 -26 - - - 0,011 12,12 23 2754/ 11000


- 1,988 7,1568 0,248

-/-, парової фази

14 Неорг. 10,0 0,5 -4,0 -26 - - - 0,001 1,1 23 2754/ 11000


- 0,067 0,2412 0,008

-/-, маневрування автомобілів в зоні АГЗП-10

15 Неорг. 10,0 0,5 -5 -22 - - - 0,294 1,5 23 2902/ 03000


- 0,000013 0,0000468 0,00006

301/ 04001


- 0,00026 0,00936 0,0017

2754/ 11000


- 0,0003 0,00108 0,0046

337/ 06000

Оксид вуглецю - 0,031 0,1113 0,041

36

Продовження таблиці 1.4.5. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

Код 120105 Стаціонарні двигуни, дизель-генератор

AKSO-AIД-115

16 Вихлопна труба

3 0,05 5 17 - - - 0,060 30,0 80 337/ 06000

Оксид вуглецю 83,3 0,005 0,018 0,001

330/ 05001

Сірки діоксид 183,3 0,011 0,0396 0,002

301/ 04001

Оксиди азоту (у перерахунку на діоксид азоту

[NO+NO2])на діоксид азоту [NO+NO2])

1933,3 0,116 0,4176 0,021

2902/ 03000


5,0 0,0003 0,00108 0,00005

-/ 07000

Вуглецю діоксид

- 8,56 30,816 1,542

-/-, тимчасова

автостоянка на 6 машиномісць

17 Неорг. 10,0 0,5 17,5 5 - - - 0,294 1,5 23 2902/ 03000


- 0 0 0

301/ 04001


- 0,00007 0,000252 0,00008

2754/ 11000


- 0,00007 0,000252 0,00016

337/ 06000

Оксид вуглецю - 0,0007 0,00252 0,0014

37

Продовження таблиці 1.4.5. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

-/-, тимчасова

автостоянка на 11 машиномісць

18 Неорг. 10,0 0,5 -18 -46 - - - 0,294 1,5 23 2902/ 03000


- 0 0 0

301/ 04001


- 0,0001 0,00036 0,00022

2754/ 11000


- 0,00009 0,000324 0,00033

337/ 06000

Оксид вуглецю - 0,0009 0,00324 0,0033

38

Характеристика джерел неорганізованих викидів


Номер

джерела

викиду


джерела викиду

Код

забруд-

нюючої

речовини


забруднюючої

речовини

Потужність викиду

г/сек кг/год

1 2 3 4 5 6

5 Гирло бензобаку 2754/ 11000


0,011 0,0396



0,016 0,0576



0,19 . 10-6 0,68 . 10-6



0,57 . 10-6 2,05 . 10-6

9 Автотранспорт в зоні АЗС

2902/ 03000


0,000013 0,0000468

301/ 04001


0,00026 0,000936

2754/ 11000


0,0003 0,00108

337/ 06000

Оксид вуглецю 0,031 0,1116

11 Автотранспорт в зоні мийного боксу

2902/ 03000


0,000002 0,0000072

301/ 04001


0,00004 0,000144

2754/ 11000


0,00008 0,000288

337/ 06000


12 Струбцина 2754/ 11000


0,0172 0,0619

13 Вентиль рідкої фази

2754/ 11000


1,988 7,1568

14 Вентиль парової фази

2754/ 11000


0,067 0,2412

39


1 2 3 4 5 6

15 Автотранспорт в зоні АГЗП-10

2902/ 03000


0,000013 0,0000468

301/ 04001


0,00026 0,00936

2754/ 11000


0,0003 0,00108

337/ 06000


17 Автотранспорт в зоні тимчасової автостоянки на 6 машиномісць

2902/ 03000


0 0

301/ 04001


0,00007 0,000252

2754/ 11000


0,00007 0,000252

337/ 06000


18 Автотранспорт в зоні тимчасової автостоянки на 11 машиномісць

2902/ 03000


0 0

301/ 04001


0,0001 0,00036

2754/ 11000


0,00009 0,000324

337/ 06000


40

1.4.2. Очікуване забруднення водного середовища внаслідок

провадження планової діяльності

Джерелом водопостачання планованого об’єкта є проектована шахтна криниця Ø 500 мм і глибиною 8,5 м. Автоматична насосна установка розміщується у підсобному приміщенні операторної АЗК.

Мережі виробничо-зливової каналізації АЗС (Кл) забезпечують відведення з асфальтованої території мийно-зливових стоків. Для очищення цих стоків передбачається встановлення очисних споруд дощового стоку в складі брудовідстійника, бензомаслоуловлювача і фільтра з пінополіуретановим завантаженням. Очищені стоки нагромаджуються в резервуарі чистої води відповідних споруд і підлягають вивезенню спеціалізованим транспортом або використовуються для мийки асфальтованої території і поливу зелених насаджень.

В систему зливової каналізації Кл відводяться зливові та мийні води з заправочної площадки. Їх кількість складає:

Q = S . (h / Tоп) . Фст

. 10-3, де Q – об’єм стоку (м3/добу, м3/рік); S – площа поверхні стоку з майданчику (м2) = 200; Фст – коефіцієнт стоку, який залежить від поверхні стоку = 0,8; Топ – кількість днів з осадами в рік = 146; h – кількість опадів за рік, мм = 620. Qдоб = 200 . (620 / 146) . 0,8 . 10-3 = 0,68 м3/добу;

Qрічн = 200 . 620 . 0,8 . 10-3 = 99,2 м3/рік; Загальна кількість мийних вод Wм в м

3 з території площадки

визначається по формулі: Wм = 10 . m . K . Fм

. ΨМ, де m – витрата води на одну мийку (складає 1,2 – 1,5 л/м2);

ΨМ – коефіцієнт стоку (може бути прийнятий 0,5); К – середня кількість мийок на рік, FM – площа покрить, що підлягає вологому прибиранню, га. Wм = 10 . 1,5 . 240 . 0,02 . 0,5 = 36 м3 Загальний поверхневий стік, що надходить в систему дощової

каналізації, складає: 99,2 + 36 = 135,2 м3/рік

Для пункту мийки автомобілів запроектована система оборотного

водопостачання (ОВ). Забруднена вода від миття автомобілів надходить на

установку HDR 777 продуктивністю 600 л/год, де відбувається розділення

фракцій – важкі завислі речовини осідають у відстійнику. Чиста вода через

напівзанурену перегородку надходить у резервуар оборотної води, потім

насосом подається до мийного агрегату високого тиску “Kercher”. Для

41

підживлення оборотної системи використовується вода з господарсько-

питного водопроводу.

На автомийці передбачено облаштування одного мийного агрегату

високого тиску типу «Karcher». Миття автомобілів здійснюється із

застосуванням високого водного тиску (30 -140 бар) з підігрівом води до 80 0С. Вода для мийки автотранспорту використовується багаторазово (до 80

циклів) з відповідним очищенням. Витрата обротної води для мийки одного

автомобіля передбачається в межах 180 літрів, а на заключній стадії мийки –

автомобіль ополіскується чистою (свіжою) водою (20 л), що складає 10-11%.

Витрати води по автомийці становитимуть: за добу 3,6 м3 – оборотної

води; 0,4 м3 – свіжої питної води; за сезон: 972 м3 оборотної води і 108 м3

свіжої питної води.

Для відведення господарсько-побутових стічних вод проектованого

об’єкта передбачена окрема господарсько-побутова каналізація (К-1).

Забруднені госп/побутові стічні води надходять на установку повного

біологічного очищення “Biotal-3” продуктивністю 3 м3/добу. Відповідно до

ДСП 179-96 «Державні санітарні правила планування та забудови населених

пунктів» санітарно-захисна зона (СЗЗ) для споруд біологічного очищення

“Biotal-3” продуктивністю 3 м3/добу складає 15 м і є дотриманою.

Ефективність очищення стічних вод на цих спорудах така: БСК5 – 5-7 мг/л;

завислі речовини – 5-8 мг/л; ХСК – 50 мг/л, азот амонійний – 1 мг/л. Така

якість дозволяє відводити очищені стічні води без будь-яких обмежень у

поверхневі водні об’єкти і підземний горизонт.

Очищені стічні води нагромаджуються в резервуарі чистої води і

підлягають вивезенню спеціалізованим транспортом.

Проектовані витрати води з систем водопроводу і каналізування:

Таблиця 1.4.2.1.

Найменування системи Розрахункові витрати

м3/добу м3/рік

Госп-питний водопровід В-1 2,46 897,9

Вода питна (на підживлення

системи оборотного водопос-

тачання мийки) В-2

0,4 108,0

Всього 2,86 1005,9

Система оборотного

водопостачання ОВ

3,6 972,0

Госп-побутова каналізація К-1 2,46 897,9

Виробнича каналізація Кл - 135,2

42

1.4.3. Очікуване забруднення ґрунтів

Ґрунтове середовище порушується тільки на стадії будівництва

комунікацій і сантехнічних споруд, а також підземного паливного складу –

багатосекційного резервуару пального.

Під час будівництва підземних споруд виконується спеціальний

комплекс робіт з гідроізоляції, що запобігає фільтраційним та

інфільтраційним явищам з них (у них) та забрудненню підземних вод і

ґрунтів.

Резервуари для палива обладнані подвійними стінками і монтується на

бетоновані фундаменти з пісковим поглинаючим прошарком на випадок

витоку нафтопродуктів.

1.4.4. Очікуване забруднення надр (геологічне середовище)

Геологічне середовище при проведенні планованої діяльності не зазнає

будь-якого впливу, оскільки остання повʼязане лише з механічним

порушенням поверхневого шару грунтів на глибину що не перевищує двох

метрів.

Запроектовані будівлі і споруди АЗК не створюють суттєвих тисків на

геологічне середовище.

43

1.4.5. Оцінка фізичних факторів впливу (шум, вібрація, світлове,

теплове та радіаційне забруднення, а також випромінення) у результаті

проведення планованої діяльності

1.4.5.1. Шум

Одним із видів впливу на навколишнє середовище у процесі

експлуатації ПТО та автомийки є шум від автотранспорту, що

обслуговується на проектованому об’єкті та мийного агрегату. Одночасно на

об’єкті може обслуговуватися 4 легкових автомобілів. Їх рівень шуму на

холостому ходу складає 50 дБ.

Наразі найменша відстань від АЗК до найближчої житлової забудови

складає – 380 м. (Т1: Х = -120 м.; Y= -380 м).

Сумарне значення шуму, який утворюється на проектованому об’єкті,

визначається за формулою:

∑=

⋅=n

i

L

серiL

1

1,010lg10

де Li – рівень звукового тиску і-го джерела шуму,

n – кількість джерел шуму.

У даному випадку сумарне значення шуму складає 56,0 дБ.

Еквівалентний рівень шуму, який буде на відстані 380 м від споруд

АЗК, визначається за формулою:

Ш = Lсер – В – 10lg R = 56 – 0 – 2,58 = 53,4 дБ,

де Lсер – значення шуму, який утворюється від роботи обладнання АЗК, - 56,0

Дб;

В – величина шуму, який поглинає приміщення, визначається за

формулою:

B = F x α (1 – α);

де F – площа внутрішніх поверхонь стін приміщень будівлі споруд, м2:

α – 0.1 – коефіцієнт поглинання шуму стінами.

В нашому випадку маємо справу з джерелами шуму, що знаходяться

зовні, тому В = 0.

44

lg R= lg 380 = 2,58;

R - відстань від границі проектованого об’єкта до найближчої житлової

будівлі, 380 м (контрольна точка № 1).

1.4.5.2. Вібрація

Джерела вібрації, що можуть чинити негативний вплив на стан

здоров’я населення в зоні діяльності АЗК в с.Чудей не виявлені.

1.4.5.3. Електромагнітні випромінювання

Електромагнітний вплив, що негативно впливає на біологічні об’єкти,

від діяльності АЗК в с.Чудей не виявлено.

1.4.5.4. Радіаційне забруднення та випромінювання

Радіаційне забруднення та випромінення від планованої діяльності АЗК

в с.Чудей не виявлено.

1.4.6. Оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів

До відходів виробництва від діяльності проектованого об’єкту належать:

– побутові відходи (код 7720.3.1.01. Відходи комунальні (міські)

змішані);

– замазучений пісок (код 4510.1.01. Пісок використаний);

– осад з очисних споруд дощового стоку та системи оборотного

водопостачання автомийки (код 6000.2.8.20. Шлам масловловлювачів);

- очищені стічні води з очисних споруд “Biotal-2” та зі споруд

дощового стоку АЗС (код 4101.3.1.01 Вода технічна некондиційна);

- вловлені нафтопродукти (код 6000.2.8.10 Відпрацьовані масла і

нафтопродукти).

1. Розрахунок кількості твердих побутових відходів (код 7720.3.1.01

Відходи комунальні (міські) змішані – 4 клас небезпеки):

Розрахунок проведений за формулами у відповідності до Наказу

Міністерства з питань ЖКГ України від 22.03.2010р. №75.

Середня на добу норма утворення на одного мешканця (працюючого)

для курортного сезону (гірший випадок) розраховується за формулою:

Ак = (Н/365) . Кк;

45

де: Ак – середня на добу норма у курортний сезон, м3 /доба;

Н - середня норма утворення твердих побутових відходів, м3/рік;

Кк - коефіцієнт сезонної нерівномірності.

Ак = (Н/365) . Кк = (0,35/365) . 1,5 = 0,00144 м3 /доба.

При середній густині 200 кг/м3 маса побутових відходів складе:

М = 0,00144 . 200 = 0,288 на одного працюючого.

Оскільки на проектованому об’єкті кількість працюючих становить 13,

то маса відходів складе:

0,288 кг/доба . 13 . 365/1000 = 1,367 т/рік.

2. Розрахунок кількості піску, забрудненого нафтопродуктами:

(код 4510.1.01. Пісок використаний – 4 клас небезпеки)

Розрахунок проведений відповідно до ”Временное положение об

организации сбора отработанных нефтепродуктов” М. Вторнефтепродукт,

1994. за формулою:

М = Q .q;

де: М – вага піску, т/рік;

q – питомий показник утворення забрудненого нафтопродуктами

піску, т/1000 м3;

Q – оборот нафтопродуктів по АЗС, тис.м3/рік.


q = 0,1 т піску на 1000 м3 обороту нафтопродуктів в рік.

Q = 1,898 тис. м3/рік;

Розрахунок утворення відходів:

М = 1,898 . 0,1 = 0,190 т.

3. Розрахунок кількості шламу маслоуловлювачів

(код 6000.2.8.20. Шлам маслоуловлювачів – 3 клас небезпеки)

3.1 Розрахунок кількості шламу з очисних споруд дощового стоку

Розрахунок виконується за формулою:

G = С . Е . К . Q . 10-3 ;

де С – концентрація завислих речовин у дощових стоках, що поступають

на очистку, мг/л;

Е – ефективність затримання нафтопродуктів на фільтрі;

К – коефіцієнт, який враховує збільшення осаду;

Q – кількість дощових стоків, що надходить на бензомаслоуловлювач.

Кількість шламу складе:

G = 2000 . 0,98 . 1,2 . (135,2) . 10-6 = 0,318 т/рік.

46

3.2. Розрахунок кількості шламу з очисних споруд оборотного

водопостачання HDR – 777

Розрахована кількість шламу, що утворюється при роботі авто мийки

складає – 0,6804 т/рік.

3.3 Разом

0,318 + 0,6804 = 0,9984 т/рік.

4. Розрахунок кількості води технічної некондиційної

(код 4101.3.1.01. Вода технічна некондиційна – 4 клас небезпеки)

4.1. Розрахунок кількості очищених стічних вод з очисних споруд

дощового стоку АЗС

Відповідні розрахунки наведені у розділі 6.2. Кількість очищених

дощових стоків проектованого обʼєкта складає 135,2 м3/рік.

4.2.Розрахунок кількості очищених стічних вод споруд “Biotal-3”.

Відповідні розрахунки наведені в розділі 6.2.

Кількість очищених госппобутових стічних вод складає 897,9 м3/рік.

4.3. Разом:

135,2 + 897,9 = 1033,1 м3/рік = 1033,1 т/рік.

5. Розрахунок кількості нафтопродуктів, вловлених на очисних спорудах

дощового стоку і мийки автомобілів (код 6000.2.8.10. Відпрацьовані масла і

мастила – 2 клас небезпеки).

Кількість вловлених нафтопродуктів складає:

G = 90 . 0,98 . 1,2 . (135,2 + 972) . 10-6 = 0,117 т/рік.

Для побутових відходів передбачені контейнери. Очищені стічні води з

очисних споруд дощового стоку АЗС і з очисних споруд “Biotal-3”

нагромаджуються у відповідних резервуарах чистої води. Шлам очисних

споруд оборотного водопостачання нагромаджується в відстійнику споруд

HDR 777, а очисних споруд дощового стоку – в брудовійстійнику.

Побутові відходи, відповідні шлами і очищені стічні води передбачено

до передачі КП «Сторожинецьке ЖКГ».

47


Найменування відходів

Кількість відходів

Фізичний

стан

Код відходів за ДК 005-96

Клас

небезпечності

Періодичніст

ь

Спосіб зберігання т/добу т/рік

Відходи комунальні (міські) змішані

0,0037 1,367

тв

7720.3.1.01 IV постій-но

Накопичується у спеціальних контейнерах для здавання комунальній організації

Пісок використа-ний

- 0,190

тв

4510.1.01 І періо-дично

Накопичується у герметичному контейнері для здавання комунальній організації

Шлам маслоулов-лювачів

0,0027 0,998

тв

6000.2.8.20 ІІІ постій-но

Накопичується у відстійниках дощового стоку і системи оборот-ного водопос-тачання мийки для здавання комунальній організації

Відпрацьовані масла і нафто-продукти

0,0003 0,117

Рід

.

6000.2.8.10 ІІ постій-но

Накопичується у бензомаслоуловлювачі очисних споруд дощового стоку і оборотної системи водопостачання мийки для здавання спеціалізованій організації

Вода технічна неконди-ційна

2,83 1033,1

Рід

.

4101.3.1.01 IV постій-но

Накопичується у резервуарах чистої води очисних споруд дощового стоку і і «Біотал-3» для здавання комунальній організації

48

Відповідно до вимог Постанови КМУ від 31.08.1998р. №1360

критерієм включення об’єктів утворення відходів (ОУВ) до реєстру ОУВ є

показник загального утворення відходів (Пзув), який розраховується за

формулою:

Пзув = 5000 х м1 + 500 х м2 + 50 х м3 + 1 х м4,

де м1, м2, м3, м4 - умовні одиниці, значення яких дорівнюють

кількості утворених на ОУВ відходів за класами небезпеки (1, 2, 3, 4 класи

відповідно).

До реєстру включаються об'єкти, для яких показник загального

утворення відходів перевищує граничне значення (Пгз), що дорівнює 1000

умовних одиниць на рік.

Для об’єкту, що розглядається, Пзув має такі значення:

Пзув = 5000 х 0,0 + 500 х 0,117 + 50 х 0,998 + 1 х 1034,657=1143,057 >

1000.

Це означає, що проектований об’єкт потрібно включити в реєстр ОУВ.

Отже, він потенційно здатний створити небезпечний вплив на довкілля

з точки зору утворення відходів. Але враховуючи 100 % передачу утворених

відходів на утилізацію спеціалізованим підприємствам цей вплив повністю

мінімізується.

49

2. Опис виправданих альтернатив та основних причин обрання

запропанованого варіанта

Основною причиною обрання запропонованого варіанта розміщення

планованої діяльності є наявність у субʼєкта господарювання власної

земельної ділянки в с. Чудей, що прилягає до автомагістралі Сторожинець-

Красноїльск.

Ділянка розташована на околиці селища на відстані 380 м від

найближчої житлової забудови, має статус несільськогосподарського

призначення, немає жодних містобудівних обмежень (наявність охоронних

зон та зон регулювання забудови).

Дана ділянка ідеально підходить для облаштування автозаправочного

комплексу і тому шукати інші альтернативи його розміщення немає сенсу.

Щодо виправданих альтернатив технічного плану: облаштування

автозаправочного комплексу у складі АЗС, АГЗП і автомийки чи окремо,

наприклад АЗС, то проектування обʼєктів з одночасним наданням декількох

послуг є економічно більш обґрунтованим. Треба взяти до уваги, що

розміщення комплексів такого типу у сільській місцевості виглядає більш

реалістичним на перспективу.

50

3. Опис поточного стану довкілля (базовий сценарій)

3.1. Фізико-географічна і кліматична характеристика об’єкту

планованої діяльності

В адміністративному відношенні проектована АЗК з АЗС, АГЗП-10 та

автомийкою на 1 пост знаходиться в с. Чудей Сторожинецького району

Чернівецької області.

Характеристика земельної ділянки

Розміри (площа) 0,2931 га

Рельєф спокійний

Вид грунту насипний

Рівень грунтових вод 2,7 м

Наявність зелених насаджень,

можливість їх збереження ділянка вільна від зелених насаджень

Використання ділянки на

час видачі АПЗ ділянка вільна від забудови.

Клімат с. Чудей помірно-континентальний і формується під впливом

гірського характеру підстилаючої поверхні.

Клімат району помірно континентальний. Середньорічна температура -

+7ºС. В зимовий період найнижча температура – (-)20 – (-) 32ºС. Найбільш

холодний місяць року – січень, найтепліший – липень. Напрямок вітру, в

основному, південно-західний, швидкість вітру – 1 – 8 м/с. Вітри зі

швидкістю 20 – 25 м не часті. Середньорічна кількість атмосферних опадів

800-850 мм. Опади на протязі року нерівномірні. Основна їх кількість

припадає на весняні і осінні місяці. Тривалість зими біля 118 днів. Найбільша

висота снігового покриву – 50 – 60 см.

Коротка кліматична характеристика с. Чудей, які визначають

розсіювання шкідливих викидів в атмосферу, наведена в таблиці 3.1.1.

Фонова якість повітря с. Чудей в районі проведення планованої

діяльності наведена в таблиці 3.1.2. відповідні дані щодо забруднення

атмосферного повітря в с. Чудей надані Державним Управлінням екології та

природних ресурсів Чернівецькою ОДА (див. додаток №6).

51

Метеорологічні характеристики і коефіцієнти, які визначають умови розсіювання забруднюючих речовин

в атмосферному повітрі Таблиця 3.1.1.

Найменування характеристик

Величина

Коефіцієнт, що залежить від стратифікації атмосфери, А

200

Коефіцієнт рельєфу місцевості у місті

1

Середній з абсолютних максимумів температури

повітря найтеплішого місяця року Т, °С

16,3

Середній з абсолютних мінімумів температури

зовнішнього повітря найхолоднішого місяця Т, °С

-3,8

Середньорічна роза вітрів, % П 5,4 ПС 24,0 С 3,8 ПдС 1,8 Пд 12,1 ПдЗ 37,7 З 13,8 ПЗ 1,4 Штиль 18,1

Величини фонових концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі с. Чудей


№ п/п

Забруднююча речовина

Концентрація

Часток ГДК Фонова

концентрація, (мг/м3)

1 Речовини у вигляді

суспендованих твердих частинок

0,1 0,05

2 Оксиди азоту 0,09 0,018

3 Оксид вуглецю 0,08 0,4

4 Сірки діоксин 0,04 0,02

5 Вуглеводні насичені С12-С19 0,4 0,4

6 Суміш насичених вуглеводнів

0,4 1,2

7 Пропан 0,4 26

8 Бутан 0,4 80

52

3.2. Гідрологічна характеристика району розташування об’єкту


Гідрографічна сітка в районі розміщення планованої діяльності

представлена р. Сірет та її притоками: Малий Сірет, Сертель, Гільча,

Солонець та ін.. Глибина річок коливається в межах 0,2-0,6 м при ширині 1-

3м. В дощові періоди потічки та ріки стають бурхливими і повноводними, а в

періоди засухи рівень води різко падає, швидкість течії зменшується і

нерідко деякі потоки пересихають.

Характер рельєфу залежить від літології вміщуючих порід – найбільш

підняті частини хребтів приурочені до більш стійких в відношенні ерозії

порід. Особливістю рельєфу являється також його пониження з південного-

заходу на північний-схід з різницею висотних відміток від 834 до 450м.

3.3. Геологічне середовище і грунти в районі розташування об’єкта


Земельна ділянка АЗК розташована в Більче-Волинській зоні

Передкарпатського прогину, в смузі контакту Самбірської і Бориславсько-

Покутської зони.

В межах ділянки під відкладами насунутої «внутрішньої» зони

залягають породи нижнього сармату, бадену і вельвету Більче-Волинської

зони, а також породи мезозою і палеозою.

Літологічна характеристика порід ділянки представлена четвертинними

відкладами (Q) глибиною залягання 0 – 5 м., Стебницькою світою (N1st)

глибиною залягання 5 – 320 м., Сарматською світою (N1s) глибиною

залягання 320 – 500 м, Косівською світою (N1bd3) глибиною залягання 500 –

1270 м Тираською світою (N1bd2) глибиною залягання 1270 – 1300 м.

З усіх перелічених шарів відкладів механічного порушення внаслідок

запланованих будівельних робіт зазнає лише шар четвертинних відкладів.

Він представлений суглинками (тугопластичні, глинисті, алевролітові) та

галечнику (дрібнозернистий, карбонатно-глинистий, твердий, псефітовий).

Зведена інженерно-геологічна колонка нормативних і розрахункових

значень показників властивостей грунтів на ділянці планованої діяльності

наведена в таблиці 3.3.1.

53


54

4. Опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають вплив з боку


Джерелами потенційного впливу планованої діяльності на навколишнє

природне середовище є:

- підземні резервуари (4 шт) для зберігання світлих нафтопродуктів,

що обладнані дихальними клапанами СМДК-50А;

- заправочний острівець з двома двосторонніми восьми

пістолетними колонками, кожна з яких розрахована на 4 види палива;

- газороздавальна колонка, вентилі рідкої та газової фази АГЗП-10;

- апарат для миття автомобілів високим тиском;

- вихлопи ДВС автомобілів в зоні маневрування АЗС, АГЗП-10 і

автомийки;

- вихлопи ДВС автомобілів в зоні маневрування тимчасової стоянки

на 6 машиномісць;

- вихлопи ДВС автомобілів в зоні маневрування тимчасової стоянки

на 11 машиномісць;

- шахтна криниця;

- установка HDR-777 для очищення оборотної води пункту мийки

автомобілів;

- установка повного біологічного очищення BIOTAL-3 для очищення

господарсько-побутових стічних вод проектованого об’єкта;

- очисні споруди для очищення забруднених дощових вод із

замощеної території АЗС;

- відходи виробництва (вловлені нафтопродукти; осад та очищені

стічні води з установки HDR-777 оборотного водопостачання авто мийки й

очисних споруд BIOTAL-3);

- підземний резервуарний парк АЗС (1 резервуар ємністю 10 м3)

внаслідок можливої розгерметизації резервуарів з паливом;

- дизель-генератор.

Стисла характеристика видів впливів планованої діяльності на

навколишнє середовище та їх перелік наведений у вигляді таблиці 4.1.

55

Перелік очікуваних видів впливів в зоні планованої діяльності

Таблиця 4.1

Вид середовища

Проектоване джерело впливу

Опис ймовірного забруднення або порушення

Загальні межі зон впливу

Повітряне Паливний витратний склад (резервуари з паливом)

Забруднення приземного шару атмосфери викидами вуглеводних граничних С12-С19 та парами бензину (неметанові леткі органічні сполуки (НМЛОС))

в межах СЗЗ

Паливо-заправні баки автомобілів

Те саме -“-

Мийний агрегат високого тиску (нагрів гарячої води), дизель-генератор

Забруднення приземного шару атмосфери викидами речовин у вигляді суспендованих твердих частинок (мікрочастинки та волокна), оксидів азоту (у перерахунку на діоксид азоту [NO+NO2]), сірки діоксиду, оксиду вуглецю, вуглецю діоксиду.

-/-

Вихлоп ДВС автомобілів під час маневрування у зонах АЗС, АГЗП-10, автомийки та тимчасових автостоянок на 6 та 11 машиномісць

Забруднення приземного шару атмосфери викидами речовин у вигляді суспендованих твердих частинок (мікрочастинки та волокна), оксидів азоту (у перерахунку на діоксид азоту [NO+NO2]), оксиди вуглецю, вуглеводнів граничних С12-С19

-/-

АГЗП-10 (газозаправочні колонка, вентилі парової та рідинної фаз)

Забруднення приземного шару атмосфери викидами пропану і бутану

-/-

Водне Очисні споруди системи оборотного водопостачання мийки автомобілів HDR-777

Забруднення підземних вод нафтопродуктами та мулом внаслідок ймовірних фільтраційних процесів з установки оборотної води

Майданчик під розміщення

очисних споруд оборотного

водопостачання автомийки

56

Продовження таблиці 4.1

Водне Очисні споруди дощових вод з території АЗС

Забруднення підземних вод нафтопродуктами та мулом внаслідок ймовірних фільтраційних процесів зі споруд очищення

Майданчик під очисні споруди дощового стоку

АЗС

Очисні споруди «BIOTAL-3» для очищення господарсько-побутових стічних вод

Забруднення підземних вод господарсько-побутовими стічними водами


очисних споруд госп/побутової каналізації

Шахтний колодязь Виснаження запасів води в зоні водозабору таких вод

Зона водозабору

Грунтовий покров

Майданчик під очисні споруди системи оборотного водопостачання HDR-777

Забруднення відпрацьованими мастилами, мулом


очисних споруд оборотного

водопостачання мийки, очисних

споруд дощового стоку АЗС та очисних

споруд г/побутової каналізації

Майданчик під очисні споруди дощового стоку з території АЗС

Забруднення відпрацьованими мастилами, мулом

Майданчик під очисні споруди «BIOTAL-3»

Забруднення господарсько-побутовими стічними водами

Резервуари для зберіган-ня автомобільного палива

Забруднення нафтопродуктами

Бетонований піддон

57

5. Опис і оцінка можливого впливу на довкілля планованої

діяльності

5.1. Оцінка впливу викидів забруднюючих речовин на стан

атмосферного повітря

Доцільність проведення розрахунку забруднення атмосфери на ЕОМ,

відповідно до п.5.21 ОНД-86 визначається нерівністю:

М

> Ф Ф = 0,01 х Н; при Н > 10 м;

ГДК Ф = 0,1; при Н ≤ 10 м;

де:

– М (г/с) – сумарне значення викиду однієї речовини від усіх джерел

підприємства;

– ГДК (мг/куб.м) – максимальна гранично допустима концентрація;

– Н (м) – середньозважена по підприємству висота джерел викидів.

Визначення середньозваженої висоти проводиться по формулі:

5 М ( ) + 15 М ( ) + 25 М ( )+ ...

Н = ;

М

М = М ( ) + М ( ) + М ( ) + ... ;

де:

– М (г/с) і Н (м) – відповідно повний викид і його середньо-зважена

висота на підприємстві;

– М ( ), М ( ) і т.д.–сумарні викиди підприємства в інтервалах висот

джерел до 10 м включно, 11 - 20 м, 21 - 30 м і т.д.

58


№ з/п

Найменування забруднюючої речовини

Доцільність проведення розрахунків розсіювання (так чи ні)

М/ГДК >Ф

1. Вуглеводні граничні С12-19 (розчинник РПК -265 П та інш.)

Так, 2,132 / 1 = 2,132 > 0,1

2. Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок (мікрочастинки та волокна)

Ні, 0,0005 / 0,5 = 0,001 < 0,1

3. Оксиди азоту (у перерахунку на діоксид азоту [NO+NO2])

Так, 0,186 / 0,2 = 0,93 > 0,1

4 Сірки діоксид Ні 0,017 / 0,5 = 0,034 < 0,1

5 Оксид вуглецю Ні 0,0717 / 5 = 0,014 < 0,1

Це означає, що проведення розрахунку розсіювання забруднюючих

речовин із застосуванням ЕОМ є необхідним для оксидів азоту (у

перерахунку на діоксид азоту [NO+NO2]) та вуглеводних граничних С12-19.

Для інших забруднюючих речовин такі розрахунки не потрібні, оскільки для

них значення Ф менше порогових величин.

Для розрахунку розсіювання використана автоматизована система

розрахунку забруднення атмосфери ЕОЛ-Плюс версія 5.3.7. Під час

розрахунків для оксидів азоту врахована фонова концентрація в повітрі

населених місць, що дорівнює 0,09ГДК, а для вуглеводних граничних С12-19

– 0,4 ГДК.

Розмір розрахункового майданчика відповідно до п. 2.19 ОНД-86

повинен складати 1000 х 1000 м, а крок сітки, враховуючи, що АЗК

відноситься до 5 класу з СЗЗ розміром 50 м, приймається 25 м.

Таким чином, приймаємо розрахунковий майданчик розмірами 1000 х

1000 м з кроком вузлів сітки – 25м.

Отримані результати розрахунку забруднення атмосфери в зоні впливу

проектованого об’єкту з врахуванням фонового забруднення, показують, що

максимальна розрахункова концентрація на межі СЗЗ для оксидів азоту (у

перерахунку на діоксид азоту [NO+NO2]) становить 0,524 ГДК, а для

вуглеводних граничних С12-19 – 0,965 ГДК. В найближчій житловій забудові

(точка Т1: Х = -120 м, Y = -380 м) приземні концентрації складають 0,12 ГДК

і 0,47 ГДК відповідно.

Це означає, що проектований об’єкт не здійснює суттєвого впливу на

атмосферне повітря в зоні розташування за усім переліком забруднюючих

речовин, що ним викидаються.

59

5.2. Оцінка впливу планованої діяльності на водное середовище

Джерелом водопостачання проектованого обʼєкта є шахта криниця

глибиною 8,5 м. Очікуваний водозабір з неї складає 2,86 м3/добу. Такий

водовідбір не може призвести до виснаження водоносного горизонту і

пониження його рівня.

На проектованому обʼєкті опрацьовані питання:

1. Збору і очищення дощових і мийкових вод з заправочного

майданчтка АЗС;

2. Збору і очищення господарсько-побутових стічних вод АЗК на

сучасних очисних спорудах повної біологічної очистки Біотал-3;

3. Повторного використання мийних вод автомийки з попереднім їх

очищенням на очисних спорудах HDR 777.

Для очищенних дощових і господарсько-побутових стічних вод

передбачені накопичувальні резервуари чистої води, де вони

нагромаджуються до остаточного вивезення або для поливу зелених

насаджень. В цілому на АЗК створена безстічна система водопостачання. Це

дає змогу стверджувати, що вплив планованої діяльності на водное

середовище зведений до мінімуму.

5.3. Оцінка впливу планованої діяльності на геологічне середовище

Запроектовані будівлі і споруди АЗК виконуються з сучасних матеріалів.

При їх будівництві і монтажу порушується лише поверхневий шар грунтів.

Більш глибокі шари відкладів не зазнають будь-якого втручання. Це дає

змогу стверджувати, що геологічне середовище при проведенні планованої

діяльності не порушується.

5.4. Оцінка впливу планової діяльності на грунти

Грунотове середовище зазнає механічного порушення під час виконання

прихованих робіт, що повʼязане з влаштуванням котлованів під підземний

паливний склад, очисні споруди дощового і господарсько-побутового стоку

та системи оборотного водопостачання автомийки, а також риття траншей

під інженерні мережі. Дані порушення мають локальний вплив і усуваються

після улаштування перелічених споруд. Порушена територія рекультивується

і замощується або озеленяється.

Під час діяльності проектованого обʼєкта можливе забруднення грунтів

нафтопродуктами мінімізується облаштуванням підземного складу палива на

60

спеціальному піддоні з пісковим поглинаючим прошарком на випадок витоку

нафтопродуктів. Резервуари для палива обладнані подвійними стінками і

сигналізаторами на випадок їх разгерметизації.

Всі інші підземні споруди (очисні споруди дощового стоку, тощо) а

також мережі ВіК монтуються з виконанням спеціального комплексу робіт з

гідроізоляції, що запобігає фільтраційним та інфільтраційним явищам та

забрудненню грунтів стічними водами.

Таким чином забруднення грунтів максимально мінімізовано

прийнятими в проекті технічними рішеннями.

5.5. Оцінка впливу планованої діяльності на рослинний та

тваринний світ, заповідні об’єкти

Планована діяльність здійснюється в межах урбанізованої території с.

Чудей. Вона вільна від зелених насаджень. Її площа складає 0,2931 га.

Дані обставини дозволяють констатувати відсутність будь-якого впливу

на рослинний і тваринний світ.

Заповідна обʼєкти в місці провадження планованої діяльності відсутні.

5.6. Оцінка величин впливу фізичних факторів

5.6.1. Шум

Розрахований в розділі 1.4.5.1 цього звіту еквівалентний рівень шуму на

території найближчої житлової забудови складає 53,4 дБа. Нормативне

значення еквівалентного шуму на території житлових помешкань відповідно

до додатку №16 ДСП 173-96 складає 55 дБа. Це означає, що планована

діяльність гарантує дотримання допустимих рівнів шуму на території

найближчої до неї житлової забудови.

5.6.2. Вібрація

Джерела вібрації, що можуть чинити негативний вплив на стан

здоров’я населення в зоні планованої діяльності АЗК в с. Чудей відсутні.

5.6.3. Електромагнітні випромінювання

Електромагнітний вплив, що негативно впливає на біологічні об’єкти,

в зоні планованої діяльності АЗК в с. Чудей відсутній.

61

5.7. Оцінка ризиків для здоров’я людей, об’єктів культурної

спадщини та довкілля

5.7.1. Оцінка ризику впливу планованої діяльності на здоров’я

населення

Оцінка ризику впливу планованої діяльності на здоров’я населення від

забруднення атмосферного повітря здійснюється за розрахунками розвитку

неканцерогених і канцерогенних ефектів.

Оцінка розвитку неканцерогенних ефектів визначається шляхом

розрахунків індексу небезпеки (Ні) за формулою Ж.1 додатка Ж зміни №1 до

ДБНА.2.2-1-2003 р. Формула має такий вигляд:

Ні = ∑НQі

де НQi – коефіцієнти небезпеки для окремих величин, які визначаються

за формулою Ж.2:

if

ii

CR

CHQ

⋅= ,

де Сі – розрахункова середньорічна концентрація і-ої речовини на межі

житлової забудови, мг/м3;

Rf . Ci – референтна (безпечна) концентрація і-ої речовини, мг/м3.

Розглядаємий об’єкт планованої діяльності викидає в атмосферу

наступні основні речовини: бензин (нафтовий, малосірчистий, в перерахунку

на вуглець), вуглеводні граничні С12-19 (розчинник РПК -265 П та ін.),

оксиди азоту (у перерахунку на діоксид азоту [NO+NO2]), оксид вуглецю,

сірки діоксид і речовини у вигляді суспендованих твердих частинок

(мікрочастинки та волокна). Разом з тим, імовірний вплив на атмосферне

повітря відповідно до проведених в розділі 6.1.8. розрахунків доцільності

можливий лише для НМЛОС і оксидів азоту (у перерахунку на діоксид азоту

[NO+NO2]). Тому подальша оцінка неканцерогенних ефектів здійснюється

саме за цими речовинами.

Відповідно до додатку 4.3.1 Методичних рекомендацій «Оцінка ризику

для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря» знаходимо

відповідну референтну концентрацію за хронічного інсталяційного впливу

для даних речовин.

Розрахункові середньорічні концентрації цих речовин прийняті за

даними розрахунку забруднення атмосфери на ЕОМ з інсталяцією на межу

найближчої житлової забудови. При цьому враховані фонові концентрації

даних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі відповідно до вимог п.

7.6. ОНД-86.

62

Відповідні референтні і середньорічні концентрації оксидів азоту (у

перерахунку на діоксид азоту [NO+NO2]) і НМЛОС заносимо до таблиці 10.1.

За формулою (Ж.2) визначаємо коефіцієнт небезпеки (НQi) для неї. Отримане

значення вносимо у відповідну графу таблиці 10.1.

В кінцевому рахунку проводимо оцінку ризику розвитку

неканцерогенного ризику, використовуючи таблицю Ж.1 зміни №1 до

ДБНА.2.2-1-2003. Останній при роздільній оцінці індексів небезпеки є

меншим одиниці. При цьому, ризик розвитку неканцерогенного ризику

вкрай малий.

Це означає, що об’єкт планованої діяльності не здійснює будь-яких

ризиків з точки зору розвитку неканцерогенних ефектів.

Ризик розвитку індивідуальних канцерогенних ефектів (ІСRi) від

речовин, яким властива канцерогенна дія розраховується за формулою (Ж.3):

ІСRi = Сі . URi,

де Сі – прийнята у формулі (Ж.2)

URi – одиночний канцерогенний ризик і-ої речовини, мг/м3.

Одиночний канцерогенний ризик URi визначається з використанням

величини SFі стандартної величини маси тіла людини (70 кг) та добового

споживання повітря (20 м3) за формулою:

URi = SFі (мг/кг . доба)-4 / 70 (кг) х 20 (м3/доба)

Речовини, що викидаються об’єктом планованої діяльності, (вуглеводні

граничні С12-19 (розчинник РПК -265 П та інш.), оксиди азоту (у

перерахунку на діоксид азоту [NO+NO2]), оксид вуглецю, сірки діоксид,

речовини у вигляді суспендованих твердих частинок (мікрочастинки та

волокна)) відсутні у додатку 4.3.2 Методичних рекомендацій «Оцінка ризику

для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря». Це означає,

що вони не мають факторів канцерогенного потенціалу SFi, тобто не є

канцерогенними. Тоді одиночний канцерогенний ризик для них наближений

до нуля, а отже і ризик розвитку індивідуальних канцерогенних ефектів для

даних речовин (ІСRІ) дорівнює нулю.

Томуканцерогенний ризик комбінованої дії декількох канцерогенних

речовин, забруднюючих атмосферу (СRa), який визначається за формулою

(Ж.4): СRa = Σ ІСRІ, дорівнює нулю.

В кінцевому розрахунку проводимо оцінку рівня канцерогенного

ризику відповідно до таблиці Ж.2 зміни №1 до ДБНА.2.2-1-2003. Він,

зважаючи, що дані речовини не є канцерогенними, є прийнятним.

Це означає, що об’єкт планованої діяльності не здійснює будь-яких

ризиків з точки зору розвитку канцерогенних ефектів.

63

Розрахунок сумарного неканцерогенного ризику (Ні) з урахуванням

критичних органів та систем, які в першу чергу зазнають негативного впливу

хімічних речовин, наведено у табл. 5.7. Таблиця 5.7.

Речовина Сі (розрахункова середньомісячна концентрація і-ої речовини на межі

житлової забудови, мг/м3)

Rf . Ci

(референтна (безпечна)

концентрація і-ої речовини,

мг/м3)

НQi

(коефіцієнт небезпеки для і-ої речовини)

Критичні органи / системи

оксиди азоту (у перерахунку на діоксид азоту [NO+NO2])

0,024 0,04 0,6 органи дихання Прийнятний ризик, т. як

НQ < 1

бензин мало сірчистий нафтовий

0,47 5,0 0,094 НQ < 1

Разом 0,694 Прийнятний ризик

64

5.7.2. Оцінка соціального ризику впливу планованої діяльності

Соціальний ризик планованої діяльності визначається як ризик для

групи людей, на яку може вплинути впровадження об’єкта господарської

діяльності, з урахуванням особливостей природно-техногенної системи.

Оціночне значення соціального ризику (Rs) визначається за наступною

формулою:

N

Rs = СRа . Vu

. ___ (1– Nр),

Т

де Rs – соціальний ризик, чол/рік,

СRа – канцерогенний ризик комбінованої дії декількох канцерогенних

речовин, забруднюючих атмосферу, який визначається за розрахунками

попереднього розділу (оцінка ризику впливу планованої діяльності на

здоров’я населення), або приймається рівним 1. 10-6, безрозмірний ;

Vu – уразливість території від прояву забруднення атмосферного

повітря, що визначається відношенням площі, віднесеної під об’єкт

господарської діяльності, до площі об’єкта з санітарно-захисною зоною,

частки одиниці;

N – чисельність населення, що визначається: а) за даними мікрорайону

розміщення об’єкта, якщо такі є у населеному пункті; б) за даними усього

населеного пункту, якщо немає мікрорайонів, або об’єкт має місто

утворююче значення; в) за даними населених пунктів, що знаходяться в зоні

впливу об’єкта проектування, якщо він розташований за їх межами, чол.;

Т – середня тривалість життя (визначається для даного регіону або

приймається 70 років), чол./рік;

Nр – коефіцієнт, що визначається за формулами:

∆ Nр

Nр = ________ – для будівництва нового об’єкта,

N

∆ Nр

Nр = ________ – для реконструкції об’єкта,

Nrm

Nр = 0 – за відсутності зміни кількості робочих місць,

де ∆ Nр – кількість додаткових робочих місць (при зменшенні зі знаком

”мінус”);

65

N – чисельність населення, прийняте вище;

Nrm – попередня кількість робочих місць.

Оцінка рівня соціального ризику планованої діяльності здійснюється

відповідно до таблиці 5.7.2.1.


Рівень ризику Ризик протягом життя Неприйнятний для професійних контингентів і населення

Більш ніж 10-3

Прийнятний для професійних контингентів і неприйнятний для населення

10-3 – 10-4

Умовно прийнятний 10-4 – 10-6 Прийнятний Менше ніж 10-6

Проектований об’єкт розташований в. Чудей Сторожинецького району

Чернівецької області. Найближчий житловий будинок знаходяться на

відстані 380м.

Приймаємо:

- N – кількість населення, які можуть потрапити під дію

проектованого об’єкту, 300 чол.

- Nр = 13/300=0.043;

- СRа = 10-6;

- Vu = 0,12.

N

Rs = СRа . Vu

. ___ (1– Nр) = 10-6 х 0,12 х 300/70 х (1- 0,043) = 0,49 х 10-6.

Т

Таким чином, рівень ризику прийнятний.

66

5.7.3. Ідентифікація об’єкта господарської діяльності

Відповідно до наказу МНС України від 23.02.2006р. №98, яким

затверджено ”Методика ідентифікації потенційно небезпечних об’єктів”

процедура ідентифікації здійснюється за такими етапами:

вибір кодів НС, виникнення яких можливе на об'єкті господарської

діяльності, згідно з Класифікацією надзвичайних ситуацій, (наведеною у

додатку 1 зазначеного наказу);

аналіз показників ознак НС, вибраних на попередньому етапі, та

визначення їх порогових значень з використанням Класифікаційних ознак

надзвичайних ситуацій, затверджених наказом МНС України від 22 квітня

2003 року N 119 та зареєстрованих в Мін'юсті України 29.07.2003 за N

656/7977;

виявлення за результатами аналізу джерел небезпеки, які при певних

умовах (аварії, порушення режиму експлуатації, виникнення природних

небезпечних явищ тощо) можуть стати причиною виникнення НС (для цього

використовується Перелік основних джерел небезпеки, які притаманні

потенційно небезпечним об'єктам, наведений у додатку наказу 2);

визначення видів небезпеки для кожного з виявлених джерел небезпеки

з використанням додатка 3;

визначення переліку небезпечних речовин, що використовуються на

об'єкті господарської діяльності, їх кількості та класу небезпеки за

допомогою нормативних документів у сфері визначення небезпечних

речовин;

оцінка на підставі отриманих даних зони поширення НС, які можуть

ініціювати кожне з виявлених джерел небезпеки за допомогою Методики

прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при

аваріях на промислових об'єктах і транспорті, затвердженої наказом МНС

України, Мінагрополітики України, Мінекономіки України, Мінекоресурсів

України від 27.03.2001 N 73/82/64/122 та зареєстрованої у Мін'юсті України

67

10.04.2001 за N 326/5517, а також Положення щодо розробки планів

локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затвердженого наказом

Комітету по нагляду за охороною праці від 17.06.99 N 112 та зареєстрованого

в Мін'юсті 30.06.99 за N 424/3717;

оцінка можливих наслідків НС для кожного з джерел небезпеки

(кількість загиблих, постраждалих, тих, яким порушено умови

життєдіяльності, матеріальні збитки) з використанням Методики оцінки

збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного

характеру, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15

лютого 2002 року N 175 (із змінами);

встановлення максимально можливих рівнів НС для кожного з джерел

небезпеки згідно з Класифікацією надзвичайних ситуацій техногенного та

природного характеру за їх рівнями, наведеною у додатку 4;

визначення державних (галузевих) реєстрів (кадастрів), в яких

зареєстровано або необхідно зареєструвати об'єкт господарської діяльності з

використанням Переліку затверджених державних (галузевих) реєстрів

України для обліку небезпечних об'єктів, наведеного у додатку 5;

визначення відповідності об'єкта діючим нормативно-правовим актам у

сфері визначення небезпечних об'єктів, наведеним у пунктах 14 та 15

Методики.

Для виявлення на об'єкті джерел небезпеки використовують Перелік

основних джерел небезпеки, які притаманні потенційно небезпечним

об'єктам (додаток 2), складений з урахуванням:

постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року N 956

"Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки"

(із змінами);

Переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки,

визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року

N 1107.

Крім того, у процесі ідентифікації використовують:

68

Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену

екологічну небезпеку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України

від 27 липня 1995 року N 554 (із змінами);

Перелік особливо небезпечних підприємств, припинення діяльності яких

потребує проведення спеціальних заходів щодо запобігання заподіянню

шкоди життю та здоров'ю громадян, майну, спорудам, навколишньому

природному середовищу, затверджений постановою Кабінету Міністрів

України від 6 травня 2000 року N 765 (із змінами);

Перелік об'єктів та окремих територій, які підлягають постійному та

обов'язковому на договірній основі обслуговуванню державними аварійно-

рятувальними службами, затверджений постановою Кабінету Міністрів

України від 4 серпня 2000 року N 1214 (із змінами).

Об'єкти, які підпадають під дію нормативно-правових актів зазначених

вище, належать до потенційно небезпечних незалежно від рівнів НС, які

можуть ініціювати виявлені джерела небезпеки.

Проводимо вибір кодів НС, виникнення яких можливе на об’єкті

планованої діяльності з додатка 1 Методики:

10211 Пожежі, вибухи у спорудах, на комунікаціях та технологічному

обладнанні промислових об'єктів

10310 Аварії з викиданням (загрозою викидання), утворення та

розповсюдження НХР під час їх виробництва, перероблення або зберігання

(захоронення).

Це стосується АЗС, оскільки інші об’єкти будівництва проектованого

об’єкту (шиномонтаж, мийка автомобілів, пост технічного обслуговування

автомобілів – ТО-2, магазин) належать до об’єктів, що не становлять

підвищену екологічні небезпеку і не створюють небезпечних НС.

Виявляємо по додатку №2 основні джерела небезпеки, які притаманні

об’єкту планованої діяльності:

1. Резервуари з бензином – резервуари, цистерни, балони та інші ємності

з небезпечними речовинами;

69

2. Резервуар з дизпаливом – резервуари, цистерни, балони та інші

ємності з небезпечними речовинами;

3. Паливо-роздавальні колонки – технологічне обладнання, пов'язане з

використанням, виготовленням, переробкою, зберіганням або

транспортуванням небезпечних речовин.

Враховуючи вищевикладене, проводимо аналіз показників ознак НС,

вибраних на попередньому етапі. Для цього використовуємо класифікаційні

ознаки надзвичайних ситуацій.

2.1. Загибель або травмування людей внаслідок аварій, катастроф,

отруєнь та нещасних випадків (загинуло від 3 осіб, госпіталізовано від 10

осіб);

2.10. Викид або безпосередня загроза викиду НХР з технологічного

обладнання, які можуть створити або створюють фактори ураження для

персоналу об'єкта, населення або інших об'єктів навколишнього середовища

для НХР 4-го класу (від 0,5 т).

Згідно додатку №4 «Класифікації надзвичайних ситуацій техногенного

та природного характеру з їх рівнями» об’єкт проектованої діяльності має

об’єктовий рівень НС, зона поширення НС при цьому не виходить за межі

території підприємства.

Кількість постраждалих осіб і кількість порушень умов життєдіяльності

сторонніх осіб при цьому не перевищує 3 осіб. Збитки при цьому не

перевищують 0,1 тис. мінімальних розмірів зарплати. Це дає змогу віднести

об’єкт до об’єктового рівня.

Крім того, зазначений об'єкт підпадає під дію постанов Кабінету

Міністрів України від 27 липня 1995 року N 554, від 26 жовтня 2011 року N

1107, від 11 липня 2002 року N 956

Таким чином, за результатами проведеної ідентифікації об’єкт

планованої діяльності визначено потенційно-небезпечним об’єктом.

Максимальний рівень можливості НС визначено як об’єктовий.

70

5.7.4. Оцінка ризиків для об’єктів культурної спадщини

Обʼєктів культурної спадщини, в тому числі архітектурної та

археологічної, на ділянці відводу АЗК немає. Тому будь-які ризики даного

спрямування відсутні.

5.7.5. Оцінка можливого кумулятивного впливу інших наявних

обʼєктів планованої діяльності

АЗК на території с. Чудей знаходиться на відстані більш ніж 1,2 км від

найближчої АЗС. Тому будь-якого кумулятивного впливу на плановану

ділянку з боку інших наявних обʼєктів даного профілю немає.

5.7.6. Оцінка впливу планованої діяльності на клімат

Обсяги планованої діяльності АЗК, не здатні створити передумов для

порушення кліматичних умов на даній території.

71

6. Опис методів прогнозування, що використовувались для оцінки

впливу на довкілля

Для прогнозування впливу викидів забруднюючих речовин в

атмосферне повітря, що здійснюється при проведенні планованої діяльності,

використовується математичний апарат ОНД-86 ”Методика расчёта

концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в

выбросах предприятий, Л. Гидрометеоиздат, 1987”. Дану методику реалізує

програма ”Розрахунок забруднення атмосфери” EOL-Plus5.3.7. Основною

метою прогнозування є перевірка відповідності розрахованої якості повітря в

приземному шарі атмосфери на границі СЗЗ планованої діяльності з

встановленим санітарно-гігієнічними нормативами (ГДК) повітря населених

місць.

В основі прогнозування впливу скидів зворотних вод на водні обʼєкти, в

які здійснюється скид останніх, покладена ”Інструкція про порядок розробки

та затвердження скидів (ГДС) речовин у водні обʼєкти із зворотними

водами”. Відповідний математичний апарат також реалізований за

допомогою різних комʼютерних програм, наприклад – програми

Харьківського УкрНЦОВ ”ГДС”. В основі прогнозування є перевірка

відповідності розрахованих концентрацій забруднюючих речовин у воді

після випуску зворотних вод на границі контрольного (розрахованого)

створу водного обʼєкта діючим для нього санітарно-гігієнічним вимогам,

враховуючи категорію водокористування (рибогосподарська або культурно-

побутова).

Критерієм оцінки планованої діяльності з точки зору утворення відходів

є показник загального утворення відходів Пзув. Якщо Пзув. Перевищує 1000

умовних одиниць на рік, то дана планована діяльність вважається такою, що

може створити небезпеку при поводженні з даними відходами. Така

планована діяльність включається до реєстру обʼєктів утворення відходів

(ОУВ) і для неї необхідно розробити реєстрову карту відходів. Основа

оцінки впливу відходів на довкілля закладена в Постанові КМУ №1360 від

31.08.1998р. з відповідними змінами та доповненнями.

Прогнозування ризиків для здоровʼя людей здійснюється відповідно до

”Методичних рекомендацій «Оцінка ризику для здоровʼя населення від

забруднення атмосферного повітря»” (Наказ МОЗ України №184 від

13.06.2007р. Даними рекомендаціями оцінюється величина розвитку так

званих неканцерогенних і канцерогенних ефектів. При цьому розраховують

коефіцієнт небезпеки (НQ) для кожної забруднюючої речовини з

відповідною апроксимацією на їх сумаційну дію.

72

Тіж самі рекомендації пропонують оцінку соціального ризику впливу

планованої діяльності. За даною методикою визначається величина ризику,

яку людина отримує протягом життя внаслідок можливої взаємодії з

обʼєктом планованої діяльності.

Ідентифікація планованої діяльності з точки зору потенційно-

небезпечних обʼєктів проводиться відповідно до Методики ідентифікації

потенційно-небезпечних обʼєктів (Наказ МНС України №98 від

23.02.2006р.). Процедура ідентифікації здійснюється за етапами (див. розділ

5.4.7.).

На виході прогнозування маємо:

– рівень можливої НС, що здатен створити обʼєкт планованої діяльності;

– його статус як джерела небезпеки (потенційно небезпечний обʼєкт або

ні);

– його відношення до обʼєктів підвищеної небезпеки (обʼєкт підвищеної

небезпеки або ні);

В залежності від отриманих результатів ідентифікації до планованої

діяльності органи МНС формують систему відповідних заходів по усуненню

можливих наслідків надзвичайних ситуацій, які підлягають безумовному

виконанню субʼєктом господарювання.

73

7. Опис передбачених заходів, спрямованих на запобігання,

відвернення, уникнення, зменшення, усунення негативного впливу на

довкілля

Спираючись на вище викладену оцінку впливів планованої діяльності,

передбачається комплекс ресурсо-зберігаючих, охоронних, захисних,

відновлювальних та компенсаційних заходів, які спрямовані на забезпечення

нормативного стану навколишнього середовища, його покращення та

попередження екологічних ситуацій.

7.1.Ресурсозберігаючі заходи

- обладнання автомийки системою оборотного водопостачання з

установкою HDR 777;

- обладнання резервуарів чистої води очисних споруд дощового стоку

АЗС та очисних споруд “Biotal-3” для подальшого використання очищених

вод для поливу зелених насаджень тощо;

- обладнання очисних споруд дощового стоку АЗС та очисних споруд

оборотної води автомийки засобами збору нафтопродуктів для подальшої їх

передачі на вторинну переробку.

7.2.Захисні заходи

- облаштування внутрішніх стінок запроектованих підземних споруд

системою гідроізоляцією;

- облаштування резервуарів з паливом подвійним днищем з

приладами для контролю витоків нафтопродуктів; монтаж на бетонованому

піддоні з поглинаючим прошарком;

- організація для всіх видів відходів, що утворюються, умов для їх

подальшого видалення або утилізації.

- облаштування резервуарів з паливом дихальними клапанами для

скидання надмірних тисків парів вуглеводнів при завантаженні або

підвищенні температури всередині резервуарів в літній період.

7.3. Планувальні заходи

- мощення всіх під’їздів і площадок твердим покриттям;

- озеленення ділянки відповідно до плану благоустрою.

7.4. Відновлювальні заходи

Не потрібні

74

7.5. Компенсаційні заходи

Компенсація впливів на повітряне та водне середовище, користування

надрами проводиться згідно діючих методик розрахунків відшкодування

збитків за користування природними ресурсами.

Збитки, спричинені викидами забруднюючих речовин під час

експлуатації АЗК, визначаються відповідно до вимог Податкового кодексу

України. Відповідний розрахунок наведено в таблиці 7.5.1.

Таблиця 7.5.1

Назви забруднюючих

речовин

Норматив плати

за викиди, грн/т*

Обсяги викидів, т Сума збитків, грн.

1 2 3 4

Речовини у вигляді

суспендованих твердих

частинок

92,37 0,000 0,00

Оксиди азоту (у

перерахунку на діоксид

азоту) [NO+NO2]

2451,84 0,044 107,88

Оксид вуглецю 92,37 0,093 8,59

НМЛОС 138,57 0,751 104,07

Сірки діоксид 2451,84 0,004 9,81

Вуглецю діоксид 0,41 2,927 1,20

Всього 231,55

* Ставки екологічного податку станом на 01.01.2018 р.

Крім того, до компенсаційних заходів належить плата за користування земельною ділянкою.

75

8. Опис очікуваного значного негативного впливу діяльності на

довкілля, зумовленого вразливістю проекту до ризиків надзвичайних

ситуацій

Планована діяльність (діяльність автозаправного комплексу у с.Чудей)

відповідно до розділу 5.6.3 даного звіту визначена як потенційно

небезпечний обʼєкт. Максимальний рівень можливої НС не виходить за межі

обʼєкта (тобто обʼєктовий).

Управління ризиками включає організацію наступних систем:

– систему запобігання НС і механізми державного регулювання

ризиків;

– систему запобігання надзвичайних ситуацій, включаючи оперативне

реагування на НС, та технології проведення аварійно-рятувальних робіт,

першочергового життєзабезпечення постраждалого населення;

– систему підготовки керівного складу органів управління, спеціалістів

і населення.

Структура системи НС включає такі основні елементи:

1. Встановлення рівнів прийнятного ризику, виходячи з економічних і

соціальних чинних механізмів державного регулювання безпеки;

2. Моніторинг навколишнього середовища, аналіз ризику для

життєдіяльності населення НС;

3. Прийняття рішень про доцільність проведення заходів щодо захисту;

4. Раціональний розподіл засобів і ресурсів на превентивні заходи

щодо зниження зменшення масштабів НС;

5. Здійснення превентивних заходів;

6. Проведення аварійно-рятувальних і відновних робіт;

На основі прогнозу масштабів можливої або такої, що виникла,

надзвичайної ситуації вживаються заходи щодо захисту населення і

територій у рамках єдиної системи цивільного захисту за двома напрямками:

1.Превентивні заходи щодо зниження ризиків і зменшення масштабів

надзвичайної ситуації здійснюються завчасно;

2. Заходи щодо локалізації (ліквідації) надзвичайних ситуацій, які вже

виникли (екстрене розвернення, аварійно-рятувальні та інші невідкладні

роботи, відновні роботи, реабілітаційні заходи і підрахування збитків).

76

9. Визначення усіх труднощів, виявлених у процесі підготовки звіту

з оцінки впливу на довкілля

Методологія оцінки впливу на довкілля автозаправочних комплексів, що

включають типову АЗС, блок-пункт заводського виготовлення автомобілів

скрапленим газом та автомийку, є достатньо вивченою. Замовник звіту надав

вичерпну інформацію щодо обʼєкта планованої діяльності, а саме, робочий

проект «Будівництво автозаправочного комплексу з АЗС, АГЗП-10 та авто

мийкою на 1 пост в с. Чудей Сторжинецького рійону Чернівецької області».

Тому особливих труднощів у процесі підготовки звіту з оцінки впливу

на довкілля не було.

77

10. Зауваження і пропозиції громадськості до планованої діяльності

Повідомлення про планову діяльність ( ), що підлягає оцінці

впливу на довкілля опубліковано у газетах Буковина № _____ від ________,

______________№ ____ від _________., а також на сайті міністерства екології

та природних ресурсів України. Протягом 20 робочих днів з дня офіційного

оприлюднення ( ) повідомлення про планову діяльність, яка підлягає

оцінці впливу на довкілля зауважень і пропозицій від громадськості не

надходило.

78

11. Стислий зміст програм моніторингу та контролю щодо впливу

на довкілля під час провадження планованої діяльності

Моніторинг стану навколишнього середовища в районі впливу будь-

якої планованої діяльності є найважливішим інструментом, що підтримує

керування екологічною безпекою, і може розглядатися, як одна з

інформаційних складових. До основних завдань моніторингу належить:

– нагляд за виконанням природоохоронних заходів;

– контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства,

нормативних документів, технічних умов і вимог проекту;

– оповіщення населення у разі виникнення екологічної небезпеки через

ЗМІ;

Програма екологічного моніторингу передбачає спостереження за

якістю повітря, води і грунтів.

Моніторингові спостереження за станом атмосферного повітря в зоні

впливу палновоної діяльності, як правило організовуються на границі СЗЗ і

найближчій житловій забудові. Спостереженню підлягають величини

фактичного вмісту небезпечних забруднюючих речовин відповідно до

специфіки викидів планованого об’єкту .

Моніторингові спостереження за станом вод включають проведення

систематичних аналізів на скиді зворотних вод,які пов’язані з проведенням

планованої діяльності, і води в водних об’єктах, що їх приймають.

Моніторинг спостереження за станом грунтів має на меті дослідити

антропогенний вплив об’єкта планованої діяльності на забруднення

земельної ділянки продуктами виробничої діяльнояті.

Нагляд за виконанням природоохоронних заходів, дотримання вимог

природоохоронного законодавства в процесі планованої діяльності здійснює

Державна екологічна інспекція в Чернівецькій області.

В разі виявлення екологічної небезпеки до усунення наслідків можливе

залучення місцевих органів державної служби України з надзвичайних

ситуацій.

79

Організація на АЗК вище описаного комплексу моніторингових

спостережень не є доцільною, оскільки він має локальний вплив на грунтове

середовище; не здійснює негативного впливу на атмосферне повітря; має

окремі очисні споруди для очищення дощового стоку і господарсько-

побутового стоку, які працюють на накопичувальні резервуари без скиду у

водні обʼєкти.

80

12.Резюме нетехнічного характеру інформації, розраховане на

широку аудиторію Планована діяльність передбачає будівництво і подальшу експлуатацію

АЗК з АЗС, АГЗП-10 та автомийки на 1 пост в с. Чудей Сторожинецького

району.

На будівельному майданчику запроектовано такі будівлі та споруди:

- операторна з побутовими приміщеннями;

- навіс з двома паливороздавальними колонками;

- майданчик для автозаправної цистерни (АЦ);

- пожежний резервуар місткістю 100 м3;

- підземні металеві резервуари зберігання пального (50х4х10 = 90 м3)

- очисні споруди дощових стоків;

- очисні споруди побутових стоків ”Біотал”;

- водозабірні колодязі для пожежних машин;



- шахтний колодязь технічної води;

- мийка автомобілів на 1 пост з самообслуговуванням;

- стаціонарний заправник зрідженим газом АГЗП-10;

- майданчик для автоцистерни (АГЗП-10);



- дизель-генератор;

- інформаційний стенд.

При проведенні оцінки впливів на навколишнє середовище було

встановлено, що:

- геологічне середовище не порушується під час будівництва

автозаправної станції та інших об’єктів будівництва;

- при облаштуванні автозаправної станції та інших об’єктів

будівництва повітряне середовище порушується в дозволених межах,

забезпечуючи дотримання нормативного стану атмосферного повітря на межі

СЗЗ за всім переліком забруднюючих речовин, що викидаються.

Джерелами викидів на АЗК є: дихальні клапани СМДК-50А резервуарів

з паливом; горловини бензобаків автомобілів, що заправляються; вентилі

парової і рідинної фаз та заправ очна струбцина АГЗП-10; дизель-генератор;

автотранспорт в зоні маневрування АЗС, АГЗП-10, поста авто мийки та

тимчасових автостоянок на 6 та 11 машиномісць; мийний агрегат високого

тиску;

81

- водне середовище не порушується.

Водопостачання проектованого об’єкту забезпечується з існуючого

шахтного колодязя.

Для очищення зливово-мийних вод АЗС передбачені очисні споруди

дощової каналізації у складі відстійника з маслонафтоуловлювачем і

пінополіуретановим фільтром.

Для очищення господарсько-побутових стічних вод передбачені споруди

повного біологічного очищення “Biotal-3”.

На автомийці запроектована система оборотного водопостачання з

очисною установкою HDR 777.

Загалом в проекті вирішені питання централізованого збору і глибокого

очищення господарсько-побутових стічних вод та зливово-мийних вод АЗС;

використана установка очищення та повторного використання мийних вод

автомийки. Прийняті в проекті технічні рішення є достатніми для

унеможливлення наслідків можливого забруднення поверхневих і підземних

вод та раціонального використання наявних на проектованому об’єкті водних

ресурсів.

- ґрунтове середовище – руйнування ґрунту при облаштуванні

автозаправної станції та інших об’єктів будівництва незначне і вирішується в

межах її території. Всі підземні комунікації і споруди реалізуються з

проведенням певних гідроізоляційних робіт або виконуються з матеріалів,

що унеможливлюють витоки. Підземний паливний склад встановлюється на

бетонованому піддоні з нафтопоглинаючим прошарком. До установки

приймаються резервуари з подвійним днищем і автоматичною фіксацією

витоків палива. Наявні відходи видаляються за межами майданчику силами

спеціалізованих організацій.

Таким чином, проектована діяльність АЗК з АЗС, АГЗП-10 та автомийки

на 1 пост забезпечує безаварійність та мінімізацію екологічного ризику

відповідно до всіх розглянутих впливів.

З метою забезпечення нормативного стану навколишнього середовища

проектом передбачено наступний комплекс природоохоронних заходів:

- обладнання автомийки системою оборотного водопостачання з

установкою HDR 777;

- обладнання резервуарів чистої води очисних споруд дощового стоку

АЗС та очисних споруд “Biotal-3” для подальшого використання очищених

вод для поливу зелених насаджень тощо;

- обладнання очисних споруд дощового стоку АЗС та очисних споруд

оборотної води автомийки засобами збору нафтопродуктів для подальшої їх

передачі на вторинну переробку;

82

- облаштування внутрішніх стінок запроектованих підземних споруд

системою гідроізоляцією;

- облаштування резервуарів подвійним днищем з приладами для

контролю витоків нафтопродуктів; монтаж на бетонованому піддоні з

поглинаючим прошарком;

- організація для всіх видів відходів, що утворюються, умов для їх

подальшого видалення або утилізації.

- облаштування резервуарів з паливом дихальними клапанами для

скидання надмірних тисків парів вуглеводнів при завантаженні або

підвищенні температури всередині резервуарів в літній період;

- мощення всіх під’їздів і площадок твердим покриттям;

- озеленення ділянки відповідно до плану благоустрою.

83

13. Список посилань із зазначенням джерел, що використовуються

для описів та оцінок, що містяться у звіті з оцінки впливу на довкілля

При розробці розділу ОВНС використані наступні нормативно-

методичні документи:

1. Звіт про геологічне вивчення родовища твердих корисних

копалин «Попередня геолого-економічна оцінка Барбівецького родовища

суглинків у Кіцманському районі Чернівецької області», ТОВ «Надра

Буковини», 2017р;

2. Закон України “Про охорону навколишнього природного

середовища”;

3. Закон України ”Про регулювання містобудівної діяльності”;

4. Закон України “Про екологічну експертизу”;

5. Закон України “Про охорону атмосферного повітря”;

6. Водний Кодекс України;

7. Закон України “Про відходи”;

8. ДБН 360–92** “Містобудування. Планування і забудова міських і

сільських поселень”;

9. ДБН А.2.2-3-2014 “Склад та зміст проектної документації на

будівництво”;

10. ДБН А.2.2-1-2003* “Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на

навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві

підприємств, будинків і споруд”;

11. ″Сборник методик по расчёту выбросов в атмосферу

загрязняющих веществ различными производствами″, Гидрометеоиздат,

Л.1986г;

12. ВБН В.2.4-33-2.3-03-2000 ”Регулювання русел річок. Норми

проектування”;

13. ДСП 173–96 “Державні санітарні правила планування та

забудови населених пунктів”;

14. ДСТУ – Н Б В.1.2-16:2013 ”Визначення класу наслідків

(відповідальності) та категорії складності об’єктів будівництва”;

15. РД 238 УССР 84001-106-89 ”Установление допустимых

выбросов вредных веществ в атмосферу предприятиями Минтранса УССР”;

16. ОНД-86 “Методика расчёта концентраций в атмосферном

воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий”, Л.

Гидрометеоиздат,1987р.;

17. ДСТУ 4063-2001 “Бензини автомобільні”;

18. ДСТУ 3868-99 “Паливо дизельне. Технічні вимоги”;

84

19. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001р №

1598 “Про затвердження переліку найбільш поширених і небезпечних

забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають

регулюванню”;

20. Постанова Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002р.

N302 “Про затвердження Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з

видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря

стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та

громадян - підприємців, які отримали такі дозволи” ( із змінами);

21. Наказ Міністерства охорони навколишнього природного

середовища України від 09 березня 2006р. №108. “Про затвердження

Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких

обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди

забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для

підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців”;

22. Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України №

177 від 10.05.2002 „Про затвердження Інструкції про порядок та критерії

взяття на державний облік об'єктів, які справляють або можуть справити

шкідливий вплив на здоров'я людей і стан атмосферного повітря, видів та

обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря”;

23. Постанова Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2001р.

№1655 „Про затвердження Порядку ведення державного обліку в галузі

охорони атмосферного повітря” ( із змінами);

24. Наказ МОЗ України від 13.04.2007р. №184, яким затверджено

”Методичні рекомендації щодо оцінки ризику для здоров’я населення від

забруднення атмосферного повітря”;

25. Наказ МНС України від 23.02.2006р. №98 ”Про затвердження

Методики ідентифікації потенційно небезпечних об’єктів”;

26. Постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2002р. №956

”Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної

небезпеки”;


”Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної

небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів,

устаткування підвищеної небезпеки”;


”Про затвердження Переліку видів діяльності та об’єктів, що становлять

підвищену екологічну небезпеку”;

85


”Про реалізацію статей 31 і 43 Закону України ”Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, якою

затверджено Перелік особливо небезпечних підприємств, припинення

діяльності яких потребує проведення спеціальних заходів щодо запобігання

заподіянню шкоди життю та здоров’ю громадян, майну, спорудам,

навколишньому природному середовищу;


”Про затвердження Переліку об’єктів та окремих територій, які підлягають

постійному та обов’язковому на договірній основі обслуговуванню

державними аварійно-рятувальними службами”.

Чудей, АЗС звіт...

Documents

Transcript of Чудей, АЗС звіт...