Управління освіти і наукиВінницької обласної державної адміністрації

Вінницька академія неперервної освіти педагогічних працівниківВідділ освіти

Калинівськоїрайонної державної адміністрації

Школа педагогічного пошуку

Виховання патріотизму та національної свідомості учнів на уроках української

мови і літератури

2017 рік1

Укладач:Муляр Оксана Станіславівна, вчитель української мови та літератури загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №1 с. Іванів

Рецензенти:Смутна Тамара Федорівна – методист районного методичного кабінету відділу освіти

Клімішина Марія Миколаївна – заступник директора школи з навчально – виховної роботи

У посібнику узагальнено досвід впровадження у шкільну практику ефективних технологій виховання патріотизму та національної свідомості учнів на уроках української мови і літератури. Система прийомів, методів і форм роботи успішно апробована упорядником.Пропоновані теоретичні аспекти у поєднанні з практичною частиною сприяють формуванню патріота та соціально-активної особистості, побудові індивідуальної траєкторії розвитку здібностей учнів, оскільки дають змогу розкрити навчальний матеріал  цікаво, багатогранно, по-сучасному. Для вчителів української мови та літератури загальноосвітніх шкіл.

2

ЗмістІ. Вступ ……………………………………………………………………………4

ІІ. Теоретичні аспекти патріотичного виховання школярів…………………...6

2.1.Основні завдання сучасного уроку української мови та літератури……...6

2.2.Урок української мови та літератури як один з найважливіших засобів

національно – патріотичного виховання ……………………………………….9

ІІІ. Технологія досвіду…………………………………………………………..11

3.1. Впровадження ідей національно – патріотичного виховання на уроках

української мови…………………………………………………………………11

3.2. Впровадження ідей національно – патріотичного виховання на уроках

української літератури…………………………………………………………..16

3.3. Ідея національно – патріотичного виховання у позакласній роботі…….21

ІV. Використання технологій виховання патріотизму та національної свідомо-

сті учнів у практичній діяльності на уроках української мови і літератури…24

4.1. Урок 1. Речення поширені й непоширені. Означення, додаток і обставина

як другорядні члени речення (повторення). 8 клас………………………….24

4.2. Урок 2. Складносурядне речення, його будова і засоби зв’язку в ньому.

9 клас……………………………………………………………………………..33

4.3. Урок 3. Микола Вороний. «Євшан – зілля» - поема про необхідність

повернення людині історичної пам'яті, усвідомлення своєї національної

приналежності.6 клас…………………………………………………………...41

4.4. Позакласний захід «У нашій пам'яті вони назавжди залишились»……...54

4.5. Позакласний захід «Ти ще живий, бо ще живі твої пісні»……………….70

V. Висновок………………………………………………………………………84

VІ. Використана література……………………………………………………...85

3

Вступ

Великий український педагог К. Ушинський про любов до своєї Батьківщини

говорив наступне: «Візьміть, наприклад, будь-якого швейцарця: він пише рідною

мовою, абсолютно правильно,ясно і чітко говорить. Порозмовляйте з ним про

Швейцарію, і він здивує твердим і надзвичайно детальним знанням своєї Вітчизни. 

Він не тільки відмінно знає її міста і містечка, її ріки, джерельця, її гори і підгір’я,

фауну і флору, а й навіть більш-менш відомі руїни і пов’язані з ними легенди. Те ж

саме помітите ви і в маленьких німців, англійців, а ще більше в американців». Це

написано 135 років тому, але для України актуально і сьогодні.У час, коли країна

стікає кров’ю, а належність людини до певної країни повністю нівелюється,

виховання справжнього патріота набуває особливо важливого значення. Адже,

виховуючи в учнів любов до Батьківщини, ми тим самим формуємо гідне майбутнє

нашої країни.  Патріотичне виховання сьогодні – провідне завдання, яке постає

передучителями сучасної школи.

Урок української мови є одним із найважливіших засобів національно-

патріотичного виховання. Це важлива сфера впливу на національну свідомість

молоді. Саме на уроках української мови та літератури формується духовно багата

мовна особистість.Тому мною була обрана методична проблема «Виховання

патріотизму та національної свідомості учнів на уроках української мови і

літератури», бо вона дає змогу підійти до навчання учнів творчо, по - сучасному та

не втратити зв’язку з минулим, бо без любові до Батьківщини, готовності

примножувати її багатства, оберігати честь і славу, а за необхідності – віддати життя

за її свободу й незалежність, людина не може бути громадянином. Робота над цією

проблемою сприяє й побудові індивідуальної траєкторії розвитку здібностей учнів,

оскільки дає змогу розкрити навчальний матеріал цікаво та багатогранно. Розробці

ефективних шляхів виховання патріота сприяло звернення до педагогічних праць

Глазової О. «Патріотичне виховання на уроках української мови», Кононенка П.

«Національна ідея, нація, націоналізм», Кононенка П. «Свою Україну любіть»,

«Найдорожчий скарб. Слово про рідну мову», Пометун О.І., Пироженко Л.В.

4

«Сучасний урок. Інтерактивні технології», Синиці І. «З чого починається

педагогічна майстерність», Сисоєвої С. «Основи педагогічної творчості вчителя:

Навчальний посібник», Степанишина Б. «Викладання української мови в школі» та

багатьох інших.

Метою дослідження єстворення системи патріотичного виховання дітей для

формування соціально-активної особистості на уроках української мови і

літератури; створення оптимальних умов виховання школярів з розвиненою

національно – патріотичною свідомістю; виховання особистості, яка має почуття

національної гордості і громадянської відповідальності за своє майбутнє.

Головним завданням є пошук відповідних методів та прийомів з метою

формування національної свідомості учнів, виховання почуття любові до

української мови та літератури, оскільки через них осмислюються загальнолюдські

цінності, виховується особистість, відбувається інтелектуальний розвиток дитини.

У роботі розкривається загальний зміст патріотичного виховання учнів на уроках

української мови та літератури. Складається з теоретичної та практичної частин.

Практична представлена розробками уроків, напрацьованим досвідоміз виховання

патріотизму та національної свідомості учнів на уроках української мови і

літератури.

Цінним у досвіді є можливість використання його у практичній діяльності учителя

словесності, у позакласній, гуртковій та виховній роботі.

5

Теоретичні аспекти патріотичного виховання школярівОсновні завдання сучасного уроку української мови та літератури

Сучасна школа прагне того, щоб ширше використати можливості уроку як

випробуваної форми організації навчання і виховання учнів. Завдання, поставлене

перед кожним вчителем, щоб урок сприяв розвитку пізнавальних інтересів

школярів, здобуттю навичок самостійного поновлення знань, прищеплював любов

до праці, щоб вивчення основ наук було тісно пов’язане з сучасним життям,

відноситься і до вчителя-словесника.

Досвід переконує, що урок – надзвичайно багатогранний процес педагогічної

діяльності, найголовніше в ньому – єдність форми і змісту, реалізація цілей і

завдань. Кожнезаняттянесепевнийобсягінформації, протелишевід учителя залежить,

скількиїїзможутьсприйняти й засвоїтиучні, якиминавчальними методами і

прийомами при цьомупотрібноскористатися.

Якістьуроківзалежитьвідособистісногопідходу до навчальногопроцесу,

взаємодіївчителя й учнів, духу творчості та іншихчинників,

щостимулюютьнавчальнудіяльність.

Сучаснимвважається урок, якийсвоїмицілями (освітньою, розвивальною, виховною),

змістом, структурою і методами проведеннявідповідаєнайновішимвимогамтеорії й

практики навчання у школі і є високоефективним. На такому

уроцішколяріоволодіваютьдостатнімобсягомзнань, вчатьсятворчозастосовуватиїх,

набуваютьпотрібнихкомунікативнихумінь і навичок, формуються як

мовніособистості. В умовах проблемно-розвивальногонавчання урок

маєфункціонувати як цілісна система, елементиякоївідображаютьосновніположення

дидактики й спрямовані на вихованняучнів і

стимулюванняїхньоїпізнавальноїактивності, а такожоб’єднуватизміст, форми,

методи й засобинавчання.

Сьогодні згiдно з вимогами Державних стандартів базової і повної середньої освіти

учнiвнеобхiднозмiнюватитрадицiйнi рамки уроку, посилювати його

6

місткість, пiдвищувати рівень iндивiдуалiзaцiї навчання i самостiйної роботи учнiв,

розвивати їх творчу активнiсть.

Основними завданнями сучасного уроку є:

- відповідність навчального матеріалу з української мови та літератури вимогам

науковості, оптимальності, єдності навчання і виховання, зв’язку з життям;

- реалізація комплексної мети уроку: навчальної, виховальної та розвивальної;

- урахування вікових особливостей учнів та їх пізнавальних можливостей,

інтересів і запитів;

- реалізація інноваційних технологій сучасного уроку;

- інтегральність уроку (використання міжпредметних зв’язків);

- цілеспрямованість і копітка робота над пізнавальними завданнями і

запитаннями, що виникають у результаті створення проблемних ситуацій;

- практична спрямованість уроку - всебічний мовленнєвий розвиток учнів.

Вимоги до сучасного уроку:

- відповідна теоретичне підґрунтя має визначати науковий рівень змісту уроку;

- за умови належного наукового рівня забезпечувати оптимальність змісту

уроку;

- урок має бути містким, але не перевантаженим, бо порушення цієї умови

призводить до механічного запам’ятовування матеріалу, послаблення

інтересу, затримки загального розвитку;

- слід урiзноманiтнюватиорганiзацiйнi форми уроків мови та лiтератури,

вдосконалювати їхню структуру, рацiонально використовувати час;

- урізноманітнювати види робіт, методи та прийоми навчання і викладання,

організаційні форми уроку, широко поєднувати індивідуальні, групові та

фронтальні форми роботи;

- добирати суб’єктивно значущу для учнів інформацію, тексти художніх творів

і різноманітні мовленнєві зразки для наслідування;

- забезпечувати інтенсивну мовленнєву практику учнів, цілеспрямовану і

систематичну роботу над розвитком зв’язного мовлення;7

- постiйноактивiзувати учнів (максимальне включення до різних видів

діяльності) і розвивати їхню самостiйність та  ініціативність;

- ураховувати навчально-виховні можливості уроку, передбачати, щоб зміст

сприяв вихованню (національному, розумовому, моральному, естетичному)

особистості учня;

- виховувати в учнiвстiйкийiнтеpec до мови та лiтератури;

- постiйно збуджувати позитивне емоцiйне ставлення до навчання,

стимулювати iнтелект та естетичнi потреби школяра;

- дбати про високу педагогiчну культуру вчителя-словесника, його постiйне

духовне збагачення, ідейно-моральне зростання.

Специфічні вимоги до уроків української мови:

- дбаючи про науковість змісту уроку, слід користуватися лише достовірними

відомостями, в яких відсутня розбіжність у поглядах вчених-мовознавців;

- у забезпеченні наукового рівня змісту уроку та піднесенні інтересу учнів до

предмета варто ознайомлювати їх не тільки з теорією української мови, а й з

деякими питаннями мовознавства;

- не слід надмірно захоплюватися теорією, варто дбати про економне розкриття

теми, щоб мати час на практичне засвоєння матеріалу;

- оптимальне наповнення змісту уроку мови значною мірою досягається через

вивчення мовного матеріалу укрупненими, логічно завершеними частинами із

використанням узагальнюючих таблиць, схем тощо;

- важливо виділяти з широкого кола відомостей найбільш істотне, головне,

узагальнювати і систематизувати вивчене на основі певного теоретичного

положення, мовного поняття або правила;

- важливе місце у змісті уроку посідає цілеспрямована, систематична і копітка

робота над пізнавальними завданнями і запитаннями;

- попередньо орієнтувати учнів на важливість матеріалу, який вивчається для

мовленнєвої практики;

8

- органічно і раціонально поєднувати на уроці роботу над засвоєнням

відомостей з фонетики, лексики, словотвору, граматики, орфографії і

пунктуації з розвитком усного і писемного мовлення;  

- необхідно, щоб мовний матеріал, практичні завдання і вправи сприяли

вихованню особистості учня, розкривали суть мови як суспільного явища, її

комунікативні функції, закономірності розвитку.

Специфічні вимоги до уроків української літератури:

- враховувати специфіку літератури як мистецтва слова;

- виховувати естетично розвиненого читача української літератури;

- збагачувати учнів необхідними знаннями з історії та теорії літератури;

- підносити авторитет й престиж української літератури в загальносвітовому

контексті;

- зацікавлювати учнів художнім твором як специфічним "інструментом"

пізнання світу й себе в ньому;

- враховувати особливості уроку лiтератури, забезпечувати їх

iдейнуцiлеспрямовaність, виховувати людину нового часу, людину-гуманіста,

високодуховну, національно-свідому, освічену, творчу особистість;

- формувати навички аналізу художнього твору з урахуванням індивідуального

стилю автора, в контексті відповідної історичної епохи та з позиції сучасного

читача;

- орієнтуватися на таке вивчення літератури, у процесі якого учень сам робить

висновки в результаті дослідження художнього тексту;

- виховувати старанність, почуття обов’язку;

- забезпечувати глибоке розкриття загальнолюдського змісту літератури.

Уроки літератури мають навчити розуміти, відчувати силу і красу художнього

слова, відкривати для себе нову реальність – художню.

Урок української мови та літератури як один з найважливіших

засобів національно – патріотичного виховання

9

Уроки української літератури якнайкраще покликані виховувати в душах дітей

любов до Батьківщини, готовність захищати своїх рідних та всіх українців від

навали окупантів. Красномовство вчителя, особистий патріотичний досвід,

пов’язаний зі своєю родиною, досвід родин учнів виховують небайдужих, справжніх

українців. Більшість творів української літератури покликані збуджувати патріотизм

у душах читачів.

За чинною програмою з української літератури патріотичному вихованню учнів

сприяють уроки за творами Тараса Шевченка (потужнішого «володаря

патріотичного слова» немає в жодного народу), І. Франка (майстра «наполегливого

патріотичного слова»), Лесі Українки («у слабкому тілі — сильний дух»),

«соловейків України» — П Павла Тичини, Максима Рильського, Володимира

Сосюри, «грізної сили незламності» — Василя Стуса, Василя Симоненка,

«руйнівників світу ідеалів комунізму» — Миколи Хвильового та Григорія Косинки,

«живописця громадянської війни» — Юрія Яновського, «борця з меншовартісністю

українців» — Миколи Куліша, «літописця жахів війни» — Осипа Турянського,

«патріотів-вітаїстів, яким властиве неперевершене бажання жити навіть у час

складних військових випробувань» — Олександра Довженка, Олеся Гончара,

«оспівувача духу вільнолюбного козацтва» — Пантелеймона Куліша, «зодчих» доби

Київської Русі — основи держави України — Івана Кочерги, Олександра Олеся… І

це геть не весь перелік! Кожен урок української літератури та мови в практиці

вчителів нашої школи — це година виховання любові та гордості за українців та

Україну!

Рідна мова та література — найважливіший засіб патріотичного виховання.

Вона була й залишається важливою сферою впливу на національну свідомість

молоді, ідентифікаційним кодом нації. Розуміння учнями процесу повернення до

рідних коренів, витоків українства, національного самоствердження й

саморозвитку вже є проявом патріотизму.З ентузіазмом учні досліджують

етимологію власних прізвищ, складають родовід, усвідомлюють себе носіями та

продовжувачами сімейних (а отже, і народних) цінностей, традицій. Такі завдання

10

допомагають учням простежити історію слова, основні лексичні шари української

мови, на яких виростає мовно-національна свідомість.

Технологія досвідуВпровадження ідей національно – патріотичного виховання на уроках

української мови

Відверто кажучи, сам урок рідної мови – це, по суті, і є національно-патріотичним

вихованням, а завдання вчителя-словесника полягає лише в тому, щоб учні це

усвідомлювали.

У процесі роботи я шукаю шляхи та засоби глибокого засвоєння шкільної програми,

які б переплітались із формуванням в учнів духовного світу і цілісних світоглядних

уявлень.

Вважаю, що патріотичні відчуття учнів засновуються на їх інтересі до найближчого

оточення (сім’ї, батьківського дому, рідного міста, села), яке вони бачать щодня,

вважають своїм, рідним, нерозривно пов’язаним з ними.

Важливе значення для виховання патріотичних почуттів школярів має приклад

дорослих. Національно-патріотичному вихованню, в першу чергу,  сприяють слова

ввічливості, з якими розпочинаю урок та протягом усього часу спілкування

звертаюся до вихованців. Дібрані звертання (імена та загальні слова-звернення)

мають стояти у відповідній типовій для української мови кличній формі відповідно

до числа: Романе, Руслано, Оленко, Даріє, друже, тощо. Українська мова багата і

оригінальними власне українськими вигуками, тому для передачі емоційного стану

(Жах! Отакої! Овва! Боже мій!), волевиявлення (Годі!) чи, вживаючи фрази

мовного етикету (Добридень!

Бувайте! Перепрошую!), відповідно до ситуації спілкування, все ж таки

використовую власне українські відповідники. Тут варто перш за все бути

прикладом, а учні згодом, підсвідомо, сприйматимуть це як норму.

11

На мою думку, не останню роль у національно-патріотичному вихованні відіграють

ретельно дібрані до уроку епіграфи, які слугують певним лейтмотивом усього

заняття:

«Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову»(Ліна Костенко)

«Важливо, щоб ти був готовий померти за свою країну;але ще важливіше, щоб ти

був готовий прожити життя заради неї»(Т. Рузвельт)

Коли до серця крадеться тривога,

За долю України я боюсь,

З молитвою звертаюся до Бога

І мовою вкраїнською молюсь.

Софія Вдовиченко

…Пташиною роки злетять у спомин,

Спливе водою Снивода у Буг,

Та вірю я: не стихне людський гомін

В моїм селі, де є козацький дух.

Людмила Подолянка

Саме на одному, але влучному епіграфі, можна побудувати виховну мету уроку, яка

буде пробуджувати патріотичну свідомість учнів.

Важливу роль у проведенні успішного уроку відіграє настрій, з яким ми з учнями

розпочинаємо заняття. Тому, окрім звичних «відкрили зошити і записали число та

класна робота», на початку уроку намагаюся повідомити дітям про роль

сьогоднішньої дати в історії України чи світу, сповістити, хто з

великих або маловідомих, але вагомих українських діячів народився у цей день.

Також повідомлення можна пов’язати з сьогоденням та вказати, яка професійна

12

спільнота святкує своє фахове свято.Таким чином діти будуть усвідомлювати всю

значимість тієї чи іншої дати та розширювати свій кругозір.За можливості створюю

та проводжу творчі уроки, присвячені визначним датам нашої історії: 9 листопада –

День української мови та писемності, 21 лютого – Міжнародний день рідної мови,

Шевченківські дні – 9-10 березня, тощо. На цих заняттях піднімаю не тільки

питання важливості святкування, а й виховую відчуття безпосередньої причетності

до події в кожного учня.На творчих уроках важливо не тільки донести до школярів

конкретні історичні умови, які посприяли створенню того чи іншого свята, а й

акцентувати увагу на культурі мовлення, відновлювати втрачені через багатовіковий

лінгвоцид правильні українські лексичні словосполучення та слова. Кращому

засвоєнню мовних конструкцій сприятиме традиційний етап уроку «Запам'ятай»,

завданням якого є запам'ятати висвітлені групи лексичних та граматичних помилок

та подані їх правильні українські відповідники.

Разом з дОнькою вониЯкось було наша ОльгаЗахотіла взяти фОльгу,Нею дрОва обкрутити                             Й жалюзІ з цього зробити.Як полізла на драбИну -Прихопило в неї спИнуВ ніздрях Олю закрутило,

Навіть кИшку прихопило.Тут фартУх вона знімаєІ свою дочкУ гукає.

13

Вмить до лікаря пішли.ФлюорогрАфію зробилиЙ багато ліків накупили.Сказали їй відпочиватиЙ чорнОслив зранку уживати.Цей вИпадок можливо й казка.Але для кожного підказка:Як слово нам наголоситиЙ дванадцять балів заробити.

14

Велике значення на уроках української мови (особливо в 5-9 класах) має

послідовне й системне вивчення слів-символів, у яких закарбовано культурний

досвід минулих поколінь: вишиваний рушник, вишиванка, вінок, коса, лялька –

мотанка, калина, кладка, рідне село, криниця, лелека, писанка, пісня, пшениця,

солов’ї, чорнобривці тощо. Саме вони сприяють формуванню національної

картини світу наших учнів, закорінюють нові покоління в ґрунт духовності.

Намагаюся підібрати такий текстовий матеріал на урок, який має відображати

загальнолюдські духовні цінності, допомагає вчитися пізнавати ментальність

українського народу. Тут актуальна народознавча основа текстів, тому добираю

тексти з праць відомих народознавців, використовую легенди, перекази, казки,

а також вірші поетів - земляків – зразки високохудожнього слова.

Дуже важливо постійно поповнювати лексичний запас учнів. Цьому сприяють

різні форми роботи, серед яких чільне місце займають словникові та класичні

диктанти. Ця форма роботи сприяє не тільки вивченню орфограм, а й

збагаченню мови й духовного багатства учнів, Це, на мою думку, розвиває в

учнів не тільки почуття поваги та любові до держави, а й пам'ять, уважність та

орфографічну вправність.

Важливу роль у формуванні учня як свідомого громадянина чільне місце у моїй

роботі посідають орфоепічні хвилинки. Правильне наголошування слів не

тільки заохочуватиме школяра до усебічного розвитку знань з лінгвістики, а й

тренуватиме пам'ять, спостережливість та увагу, особливо якщо наголос у слові

в українській мові відрізняється від російської.

15

Пріоритетним завданням у мене, як словесника, є руйнування стереотипу

неповноцінності української мови, який упродовж попередніх поколінь з різних

ідеологічних причин насаджувався в свідомості українців. Саме тому кожного

уроку ненав’язливо та тонко наголошую на спілкуванні рідною мовою, як на

чомусь звичайному, нормальному та такому, що не викликає подиву чи косих

поглядів. 

Аби учні сприймали українську мову як сучасну, варто застосовувати нові,

зовсім невідомі для учнів слова суто українського походження, на кшталт:

кецик, вайло, лайдак, оказія, галяретка, тощо. Практика показує, що такого

роду слова привертають увагу учнів, зацікавлюють їх до вивчення нової

української лексики.Захоплення у школярів викликають і колоритні українські

фразеологізми: баглаї напали (стало ліньки), жижки трусяться (стало

страшно), завертай голоблі (відмовляти у чомусь), лупити очі (дуже

здивуватися) та багато інших. 

Також треба широко й систематично демонструвати повнокровність і

спроможність нашої мови в усіх сферах життя, тобто показати її практичну

значущість. Для реалізації цього завдання слід добирати дидактичний матеріал

різних тематичних груп: мистецтво, дозвілля, техніка, Інтернет, салон краси,

16

одяг, здоров’я, спорт, наука, кулінарія, офіс, транспорт тощо. Використання

сучасних текстів на уроках дає розуміння учням, що українська мова – не лише

мова наших предків, а наше сучасне та майбутнє.Тут у нагоді стане

україномовне телебачення та радіомовлення, ЗМІ та суто українські сайти в

мережі Інтернет. Наголошую на красі мовлення тих чи інших телеведучих,

демонструю відеоролики Першого національного телеканалу «Запам'ятай!» з

Анатолієм Васяновичем, обговорюю з дітьми мовні огріхи, що трапляються під

час телетрансляцій інших каналів та аналізую їх з класом. На пошукові

помилок у мові дикторів, ведучих чи описки у рекламних заголовках будую

цікаві лінгвомарафони, результати яких освітлюю не лише на уроці, а й

реалізовую з дітьми проекти на кшталт «Мовні огріхи у засобах масової

інформації». Таким чином у марафон з виправлення мовних недоліків та

вдосконалення власного мовлення залучаю не тільки учнів конкретного класу, а

й їхніх друзів, батьків.

Впровадження ідей національно – патріотичного виховання на уроках

української літератури

Моїм завданням як вчителя є виховання національного характеру українця. І в

цьому процесі найбільше мені допомагає мистецтво слова. На уроках

української літератури прищеплюю дітям любов до рідної культури, природи,

малої і великої батьківщини. Художня література віддзеркалює ментальність

українського народу.

Проте, на жаль, поза школою учень дуже часто потрапляє в таку атмосферу, яка

нівелює, а то й руйнує національно-патріотичний багаж, закладений школою.

Те, що діти бачать з екранів телевізорів та в комп’ютерних клубах, зводять всю

роботу педагогів нанівець. Складається враження, що хтось зумисне хоче

знищити нашу духовність. Здається, саме зараз школа залишається тим єдиним

осередком, який по-справжньому виховує в учнів кращі людські риси.І

надзвичайну роль у цьому відіграє такий предмет як література, яка за своєю

17

шкалою цінностей формує духовно-інтелектуальний світ справжнього

громадянина. Адже попри всі принади комп’ютера, книжка має свою унікальну

магію, бо це так важливо чути художнє слово. Хочеться вірити, що якщо хоч

якесь зернятко моралі проросте в серцях наших учнів – то буде нашим

учительським внеском у загальнодержавну справу виховання нового покоління

українського народу.

Починаючи з усної народної творчості, що є духом нації (вивчення прислів’я,

приказок, казок), і закінчуючи високохудожніми творами письменників-

класиків, література впливала і впливає на виховання учнів.

Система роботи на уроках української літератури передбачає виховання любові

до Батьківщини, рідної мови, історії та культури, почуття національної

самосвідомості.Щоб художні твори посіли належне місце у формуванні

патріотичних почуттів, на уроці літератури моделюю  ситуації, які сприятимуть

розумінню школярами суспільно-політичних явищ, змальованих авторами у

творі. У своїй практичній діяльності часто вдаюсь до такого прийому, як

створення учнями власного висловлювання з позиції автора. При опрацюванні

композиції художніх текстів пропоную завдання на відповідність між

частинами твору та подіями, художнім засобом і

відповідним  літературознавчим терміном, цитатою, визначення складових

сюжету, позасюжетних елементів тощо.Для характеристики художніх образів

пропоную різноманітні види активізації навчальної діяльності учнів -

«Інформаційне гроно», «Міні-дискусія», «Займи позицію».Подаю й орієнтовні

плани характеристики образів, розмежування позитивних і негативних рис

характеру, формування ідеалу як виразника патріотичної ідеї чи інших

морально-людських чеснот.При опрацюванні біографій письменників, образів

героїв розробила конкретизовані асоціативні ряди, літературні диктанти,

«гронування», створила зразки сенканів.

Сенкан

18

Шевченко Кобзар

Сильний, талановитий Безсмертний, пророчий

Пише, малює, вражає, приваблює Карається, мучиться, не кається

Шевченко – народний поет Віддає життя за Україну

Геній Світоч

Асоціативний кущ

Мова – ніжна, мила, світанкова, ясна, чиста, колискова, мелодійна,

дзвінкотюча, дивна, радісна, співуча, лагідна, жива, казкова, красна, чарівна,

шовкова, найдорожча, добра, власна, мудра, сонячна, прекрасна, солов'їна,

барвінкова – наша мова.

Важливо, що всі завдання носять проблемно-пошуковий характер.Що ж до

вивчення лірики, то крім визначення жанру, теми, ідеї, пропоную учням

дослідницько-пошукові завдання для виділення, цитування наявних художніх

засобів (тропів), художнього синтаксису, римування, віршових розмірів тощо.

Література рідного краю теж має велике значення в сучасному духовному

розвитку особистості і є засобом формування творчого мислення обдарованих

учнів, розвиває інтелект, естетичний смак та виховує громадянина-патріота. Це

виховання неможливе без живого інтересу до літературної та історичної

спадщини рідного краю. Я ознайомлюю учнів з літературними процесами на

терені краю, сприяю вивченню життєпису талановитих земляків, що жили або

живуть в регіоні, або пов’язані з ним; через художнє слово письменників-

земляків навчаю учнів бачити та цінувати красу світу, життя, мистецтво,

пізнавати історичне минуле свого народу, любити та берегти природу рідного

краю, рідну землю, рідну Батьківщину, шанувати своїх ближніх, прищеплювати

учням найважливіші цінності християнської моралі, етики, допомогти розкрити

власні здібності, сформувати себе як особистість; виховую в учнів національну

самосвідомість, почуття регіонального та національного патріотизму. До

кожного з таких уроків добираю тексти, які за своїм змістом давали б

можливість максимально репрезентувати ту чи іншу тему відповідно до вікових

особливостей учнів, ураховуючи тематично-стильову різноманітність та ідейно-

19

ціннісні пласти, які втілюють ключові компетентності. Уроки літератури

рідного краю проводжу як традиційні, так і нестандартні. Це урок-конкурс,

урок-подорож, урок-інсценізація, урок-«оживлення», урок-діалог, урок-портрет,

урок поезії, урок-зустріч з поетом, урок-конференція, урок-диспут, урок-

семінар, урок-презентація, урок-візуалізація, урок- практикум, тощо. На

особливу увагу, на мою думку, заслуговують уроки – зустрічі з поетами чи

письменниками. Бо, на мою думку, неможливо уявити справжнього

громадянина-патріота без любові до рідного краю,  до своїх письменників-

земляків.Маю досвід проведення таких зустрічей з Олегом Чорногузом, Марією

Катічевою, Василем Клімішиним, Людмилою Подолянкою.

20

Часто проводжу інтерактивні уроки. Зокрема: 9 клас інтерактивний урок

української мови й літератури рідного краю з теми: «Мій Янів – Іванів – моє

рідне село. Складносурядне речення, його будова і засоби зв’язку в ньому». Під

час уроку учні ознайомлювалися з поняттям про складносурядне речення, його

будову і засоби зв’язку; розвивали вміння і навички знаходити в поезіях поетів-

земляків складносурядні речення; виховували пізнавальний інтерес, любов і

повагу до життя та творчості поетів-земляків Олега Чорногуза та Людмили

Подолянки, до рідного

села, України.Так краплинами  формується патріотизм.

Ідея національно – патріотичного виховання у позакласній роботі21

Ідеї національно - патріотичного  виховання є домінуючими не лише на уроках

вчителя-словесника, а й у позакласній роботі.З метою організації патріотичного

виховання учнівської молоді в позакласній роботі проводжу інтегровані уроки

пам’яті ("У нашій пам'яті вони назавжди залишились ", "Зростаємо

громадянами-патріотами землі, що Україною зветься"); організую екскурсії до

музею Хустки, Малого Бабиного Яру в с. Іванів, шкільного залу бойової слави,

зустрічі з ветеранами військової служби; виховні та позакласні заходи

«Повертайтесь живими», «Ти ще живий, бо ще живі твої пісні», тощо.

Зважаючи на те, що головним завданням патріотичного виховання є

формування світоглядної свідомості школяра, в позаурочній виховній

діяльності використовую  наступні  методи роботи:

- вечори народної пісні та танцю, КТС,

- свята рідної мови,

- виставки народних промислів,

- конкурси дитячої творчості,

- свята з використанням українських традицій, обрядів, звичаїв.

22

Опора на ці методи сприяє формуванню у вихованців високих громадських

якостей, патріотичних почуттів, любові до рідної землі, шануванню рідної

мови, дбайливому ставленню до природи, усвідомленню належності до

українського народу, виховує честь, гідність, мужність, відвагу, прагнення

пізнавати, зберігати й передавати у спадок надбання народу.

Позакласні  заходи  задовольняють  запити школярів, що цікавляться певним

колом питань, тому практикую  різні види робіт:

знайомство дітей з новинками художньої літератури, спогадами про

письменників;

прослуховування доповідей та проектів-презентацій учнів, цікавих

повідомлень з газет, журналів, інтернету;

обговорення творчих спроб дітей;

ознайомлення зі статтями про особливості віршування, про культуру

мовлення;

складання заміток до газет;

перегляд фільмів-екранізацій; 

створення проектів-презентацій на літературні та мовні теми.

23

Щороку беру участь у проведенні тижнів мови та літератури. Це відбувається

двічі на рік: восени – до Дня української писемності та весною – до

Шевченкових днів. На кожен день тижня планую захід, підказаний його темою.

Це можуть бути виставки конкурсних робіт на кращий учнівський малюнок,

вишивку, письмовий твір на літературну тему, твори-роздуми, читацькі

конференції, конкурс на краще читання поезії, народознавчі хвилинки, виставка

творчих робіт “Перші проби пера”, турнір знавців української мови та

літератури, мовознавчі хвилинки, конкурс інсценованої казки.Найбільш

незабутніми стали такі позакласні заходи, як «Я люблю Україну», «То була

дивовижна зоря», народознавче свято «Коса –дівоча краса » , свято «Ой

Масляна, Масляна. яка ж ти мала… » тощо.Організовую літературно-музичні

вечори, присвячені творчості українських письменників. Це – важливий засіб

естетичного, розумового і морального виховання школярів.

24

Урок української мови у 8 класі

Речення поширені й непоширені. Означення, додаток і обставина як

другорядні члени речення (повторення)

25

Яке прекрасне рідне слово! Воно — не світ, а всі світи!

Тема. Речення поширені й непоширені. Означення, додаток і обставина як

другорядні члени речення (повторення)

Мета:

- узагальнити та систематизувати знання учнів з теми, удосконалити

вміння і навички визначати другорядні члени речення;

- розвивати творчі здібності учнів, критичне мислення школярів методом

передбачення, логічного мислення; вчити учнів аргументувати свої

думки, розвивати навички самостійної роботи, усного й писемного

зв’язного мовлення;

- виховувати свідому потребу до знань, розуміння прекрасного, гордості за

надбання свого народу, усвідомлення нерозривного зв’язку людини з

рідним краєм; виховувати любов до української мови.

Обладнання: підручник, таблиця «Види другорядних членів речення»,

інструкції, презентації, музичне оформлення.

Тип уроку: повторення, удосконалення знань, умінь і навичок учнів.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Коли до серця крадеться тривога,-

За долю України я боюсь,-

З молитвою звертаюся до Бога

І мовою вкраїнською молюсь.

Софія Вдовиченко

Настрій уроку

Граматика керує навіть царями, - сказав Ж. Мольєр. А уроком керує наш

настрій. Подивіться один на одного і посміхніться, побажайте успіху. Адже

успіх – це уміння навчатися і працювати, це співробітництво в парах,

26

подолання труднощів, ініціативність та хороший настрій. Усі ці складові

необхідні для нашого уроку. Я бажаю вам гарного настрою, посмішок і успіху.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Пропоную вашій увазі презентацію «Наша мова» (Слайди презентації 1 - 48 )

Слово вчителя

9 листопада наш народ відзначав День української писемності та мови. Це

свято об′єднало всіх нас, щоб возвеличити рідну мову, адже нині в такий

жорстокий і буремний час понад усе необхідно бути разом, у єднанні відчути,

що ми – українці.

Діти, ви є свідками того, як єднаються наші брати і сестри на всіх теренах

України: чи це живий ланцюг єднання, чи це наші тризуби, які пломеніли

свічками в українських містах і селах, чи це радіодиктант, який писали наші

співвітчизники 9 листопада. І наш урок – це також єднання душ, сердець,

сподівань навколо його Величності Слова. Недаремно епіграфом я взяла слова

Софії Вдовиченко. (Слайд 2) Бо мова — не просто основний засіб спілкування,

а перш за все — це невід'ємна частка Батьківщини, голос народу й чарівний

інструмент, на звуки якого відгукуються найтонші, найніжніші струни

людської душі. А ще мова - це невичерпне джерело мудрості. А щоб

перевірити, наскільки ви мудрі, знаєте нашу мову, я пропоную провести гру

«Термінологічна розминка».

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Гра «Термінологічна розминка».

- Який розділ мовознавства вивчає словосполучення і речення?

- Що таке словосполучення?

- Як називається словосполучення, головний член якого виражений

дієсловом?

- Чи є словосполученням поєднання слів пекти раки? Аргументуйте

свою відповідь.

- Чи є словосполученням поєднання слів діти сміються?

- Які бувають речення за метою висловлювання?

27

- А за емоційністю?

- Як називається речення з однією граматичною основою?

- Речення, що має лише один головний член, називається…

- Якщо в реченні є другорядні члени, як називається таке речення?

ІV.Повідомлення теми уроку

Отож тема нашого уроку «Речення поширені й непоширені. Означення,

додаток і обставина як другорядні члени речення (повторення)» (Слайд 3)

Запишіть у зошитах число і тему уроку.

Бесіда з учнями

- Нещодавно на уроках української мови ви вивчали тему «Головні члени

речення». Назвіть їх, будь ласка. (Підмет і присудок).

- Як інакше називаються головні члени речення? (Граматична основа

речення, предикативний центр речення).

- А чому вони називаються головними? ( Є головними носіями інформації в

реченні, творять закінчену думку, без них речення не існує).

- Які ще є члени речення, крім головних? ( Другорядні – додаток, означення,

обставина).

Діти, підтвердьте або спростуйте тезу «Слово другорядний означає не

основний, менш важливий. Отже, другорядні члени речення менш важливі

для вираження думок». (Слайд 4)

(Другорядні члени речення роблять мовлення більш виразним, образним,

яскравим, емоційно забарвленим, влучним, конкретним).

Отже, ми з вами сьогодні на уроці маємо переконатися в тому, що другорядні

члени речення не менш важливі, ніж головні, пригадати їх визначення та

практично засвоїти знання з теми.

VІ.Повторення і систематизація основних теоретичних положень

Теоретичне коло «Мудра павутинка»

Перед вами лежать індивідуальні картки – пам’ятки, які протягом уроку ви

маєте заповнити.

28

- Що називає додаток? (Предмет, на який спрямована дія.) Запишіть.

- Що називає означення? (Ознаку предмета.)

- Що називає обставина? (Місце, час, причину, умову, спосіб дії.)

На які питання відповідає додаток? Означення? Обставина? Запишіть.

Як підкреслюється означення? Додаток? Обставина? Запишіть.

Прочитайте текст. Чи є у ньому другорядні члени?

Мова наша калинова пройшла у своєму розвитку безліч випробувань. Її називали

російським діалектом, забороняли, намагались знищити. Та українська мова

вистояла, перемогла, засіяла у всій своїй красі. (Слайд 5)

У реченнях цього тексту ми побачили багато другорядних членів. Якби їх не

було, яким був би текст? (Нечітким, незрозумілим, неемоційним, необразним,

неяскравим…)

Які ж функції другорядних членів речення? (Поширюють речення). Запишіть.

А навіщо поширювати речення? Я пропоную провести експеримент, і для цього

мені потрібен асистент.

Проблемно-пошукове завдання

Гра «Знайди предмет» (за інструкцією)

Учитель пропонує учневі інструкцію, згідно з якою він має знайти в

зазначеному місці певний предмет за тридцять секунд.

ІНСТРУКЦІЯ

1. Підійди.

2. Відкрий.

3. Візьми.

4. Іди.

5. Зупинися.

6. Віддай.

Учитель. Чому не вийшло? Що не записано в інструкції?

29

Давайте спробуємо ще раз за іншою інструкцією.

ІНСТРУКЦІЯ

1. Підійди до вчительського столу.

2. Відкрий журнал на першій сторінці.

3. Візьми листок.

4. Іди до вчителя.

5. Зупинися біля нього.

6. Віддай листок вчителеві.

Який висновок ми можемо зробити із цієї вправи? (Другорядні члени речення

роблять мовлення не тільки образним та емоційним, а ще й влучним,

конкретним.). Записуємо.

VІІ. Формування вмінь і навичок

Що ви бачите на слайді? Прочитайте. (Слайд 6)

1. Рідна мова – не полова: її за вітром не розвієш.

2. Будь господарем своєму слову.

3. Слово – не горобець, вилетить – не спіймаєш.

4. Від красних слів язик не відсохне.

5. Від меча рана загоїться, а від лихого слова – ніколи.

Як називаються такі вислови? (Прислів’я). Запишіть їх, підкресліть граматичні

основи.

Гра «Так чи ні»

Перше речення просте? (Ні)

Друге речення двоскладне? (Ні)

В третьому реченні підмет простий? (Так)

Четверте речення односкладне? (Ні)

Друга частина п’ятого речення – це просте неповне речення? (Так)

Ми повинні не тільки пишатися своєю мовою, але і знати її. Бо у багатьох із нас

є така ж проблема, як у корови із гуморески Павла Глазового «Кухлик»: «Має,

бідна язика, та не знає мови». Для цього погляньте на екран і запам’ятайте.

30

Презентація «Запам’ятайте» (Слайди 7 - 10)

Продовжуємо. Пропоную вашій увазі завдання «Знайди помилку».

Знайдіть помилку у синтаксичному розборі речення. Запишіть правильно.

(Слайд 11)

І тихо мовляться слова,

І шепчезіркавечорова,

І чуть, як засинатрава

У колисковій рідній мові.

«Охарактеризуй речення»

Це слова нашої землячки з Гайсина Ірини Косенко. Зробіть синтаксичний

розбір речення. (Слайд 12)

Пахне мова барвінками, м′ятою,

Лине спогадом, рідною хатою.

Проростає бузками, калиною,

Звучить піснею солов′їною.

Розповідне, неокличне, стверджувальне, просте, двоскладне, поширене,

ускладнене однорідними присудками та однорідними додатками, повне.

Підмет мова, простий, виражений іменником жіночого роду, Н.в.

однини І відміни; присудки пахне, лине, проростає, звучить, прості дієслівні,

виражені дієсловами недоконаного виду, дійсного способу, теперішнього часу,

перші три дієслова І дієвідміни, дієслово звучить ІІ дієвідміни.(Слайд 13)

Мово рідна, пісне нев′януча,

Ти – веселка на небі негаснуча.

Речення розповідне, неокличне, стверджувальне, просте, двоскладне,

поширене, ускладнене звертанням, повне.

31

Підмет ти, простий, виражений особовим займенником ІІ особи однини

Н.В.; присудок веселка, складений іменний, виражений іменником ж.р., Н.В.

однини, І відміни.

«Робота в групах»

Послухайте завдання, яке я вам пропоную. Треба скласти невелике зв’язне

висловлювання про нашу рідну мову в художньому стилі. Передайте свої

почуття та враження, а допоможе вам у цьому музика.

На виконання цієї роботи маєте п'ять хвилин. Обсяг роботи 6 речень.

(Складання зв’язного висловлювання, зачитування).

VІІІ. Підсумок уроку

Рефлексія (Фото кінотеатру, слайд 14)

Подивіться на екран. Що ви бачите? На сьогоднішньому уроці ви сиділи в

першому, другому чи в останньому ряду? Що ви бачили чи запам’ятали? Що

сподобалось чи не сподобалось на уроці?

Оцінювання

ІХ. Домашнє завдання (Слайд 15)

1. У складеному на уроці зв’язному висловлюванні підкреслити головні та

другорядні члени речення. Охарактеризувати кожне з речень.

2. Скласти речення за поданими схемами.

Х. Заключне слово вчителя

А закінчити урок я б хотіла притчею.В одній мові були гарні і кілька лайливих

слів. Одного разу два товариші, які розмовляли цією мовою, дуже

посварилися, і один із них дав ляпаса іншому, вимовляючи лайливі слова.

Останній, відчуваючи біль і приниження, але нічого не кажучи, написав на

32

піску: «Сьогодні мій найкращий друг дав мені ляпаса і облаяв». Наступного

разу той, хто отримав ляпаса, потрапив у безвихідне становище, але друг його

врятував, підтримуючи гарними і обнадійливими словами. Згодом він написав

на камені: «Сьогодні мій найкращий друг врятував мені життя». Товариш

запитав його: «Коли я тебе образив, ти писав на піску. Чому ж тепер пишеш на

камені?» Чоловік відповів: «Коли хто – небудь ображає нас, коли ми чуємо

погані слова, ми повинні писати це на піску, щоб вітри могли стерти це. Але

коли хто – небудь робить щось добре, говорить гарні слова підтримки і надії,

ми повинні гравіювати їх на камені, щоб ніякі вітри не стерли ці слова».

Хочу побажати вам, діти, вживати у своїй мові гарні українські слова, які варто

було б гравіювати на камені.

33

Урок української мови у 9 класі

Складносурядне речення, його будова і засоби зв’язку в ньому

34

Мій Янів-Іванів – моє рідне селоТема.Складносурядне речення, його будова і засоби зв’язку в ньому

Мета: поглибити знання про складне речення, його будову, засоби зв’язку,

інтонаційну завершеність; ознайомити з поняттям про складносурядне речення,

його будову і засоби зв’язку; розвивати вміння і навички знаходити в тексті

складносурядні речення, визначати засоби зв’язку в них, члени речення,

будувати власне висловлювання, використовуючи складносурядні

речення;виховувати любов до рідного краю

Культура мовлення і стилістика: інтонація складного речення, синоніміка

складного і простого речень. 

Тип уроку: урок засвоєння нових знань(формування мовної компетенції) 

Обладнання: підручник, мультимедійна презентація, картки. 

Пташиною роки злетять у спомин,

Спливе водою Снивода у Буг,

Та вірю я: не стихне людський гомін

В моїм селі, де є козацький дух.

Людмила Подолянка

І Організаційний момент

1. Настрій уроку

Доброго дня, діти. Я рада вітати вас у цьому класі.

Американський психолог Дейл Карнегі у своїй книзі «Як знаходити друзів і

впливати на людей» описує багато різних емоцій. Ось опис однієї з них:

«Вона нічого не варта, та багато дає. Вона збагачує тих, хто її отримує, і не

робить біднішими тих, хто її дарує.Вона триває мить, а в пам’яті, часом,

залишається назавжди.Її неможливо купити, виростити, позичити чи вкрасти,

бо сама по собі вона нічого не варта, поки її не віддали!»

Ви здогадались, про що мова? (Про усмішку)

35

Так, саме вона може залагодити конфлікт чи непорозуміння, саме вона

допомагає під час знайомства чи ділової зустрічі й просто підносить настрій

тим, хто її отримав, і тим, хто її подарував.

Подаруйте одне одному усмішку і пронесіть її через весь урок.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку

Слово вчителя:

Дорогі діти!Ми живемо у надзвичайному світі, що наповнений неповторною

красою: кожен куточок, місцина – чарують і приваблюють, манять і кличуть у

свої володіння для того, щоб ми, люди, могли хоч на хвилинку забути про свої

клопоти,

переживання і повністю віддатись тим надзвичайним щедротам матінки – землі,

зайти до того величного Храму природи, сотвореного Господом, і на якусь

невловиму мить стати його маленькою, мізерною частинкою.

Важко нам інколи буває, бо життя наше – це болі і радості, це зустрічі і

прощання, це повернення та розлуки. Але для того, щоб ми знаходили в собі

сили іти далі, не зупинятись, боротися і не відступати, нам на допомогу

приходять ті людські цінності, без яких немислиме життя – це мати і батько,

родина і рід, мамина пісня, бабусина казка, дідусева наука.

Звичайно, на перший погляд здається, що ці істини вже давно відомі, що багато

чого ми знаємо. Та повірте, скільки раз ми б не повертались додому, скільки раз

ми б не дивились на улюблені свої речі, та завжди будемо дивитися на них, як

вперше.

Тому давайте ще раз – очима молодих юнаків та дівчат, ми поглянемо на одне

досить відоме невідоме село – на наш Іванів.

(Фільм про село Іванів)

Передайте свої почуття до рідного краю спочатку тільки прикметниками, потім

- тільки дієсловами, а наостанок - тільки прислівниками.

36

Ви зрозуміли, що лексичний матеріал уроку буде стосуватись рідного краю -

села Іванів.Допомагатиме нам на уроці, як не дивно, складносурядне речення,

бо тема нашого уроку «Складносурядне речення, його будова і засоби зв’язку в

ньому». (Слайд 1)

Епіграфом до нашого уроку є віршовані рядки, взяті із творчого доробку нашої

місцевої поетеси, вчителя нашої школи– Людмили Степанівни Мовчан.

Псевдонім Людмила Подолянка. (Слайд 2)

На сьогоднішньому уроці з мови ми ще повернемося до віршованих рядків

нашої землячки,віддамоїй та її неперевершеній творчості свою вдячність і

шану.

ІІІ. Актуалізація і корекція опорних знань

1. «Атака на учня»

Що вивчає синтаксис?

Складне речення – це…

Чому речення називається складним?

Як пов'язані між собою його частини?

Який зв'язок інтонаційний, який – сполучниковий?

Сполучний – це…

Яка різниця між сполучниками сурядності і підрядності?

Для чого в мовленні використовуються складні речення?

Відмінність між складним і простим реченням…

Складне сполучникове речення…

Складне безсполучникове речення…

Види складного сполучникового речення…

ІV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу 

Робота з теоретичним матеріалом. Перегляд презентації (Слайди 3 - 9),

пояснення вчителя.

37

V. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи

1.Зробити синтаксичний розбір речень, дати характеристику(Слайд 10)

1 село в долині біля річки, до себе пригорта зелений ліс.

2.Цвітуть сади, дощами вмиті, й Снивода – річка щось хлюпоче.

2. Кодовий диктант

За допомогою коду учні визначають вид речення. Записують тільки цифри. 1 –

просте речення. 2 - складносурядне єднальне, 3– складносурядне

протиставне, 4 – складносурядне розділове (Слайд 11)

То в полі квітнуть маки і волошки, (Слайд 12)

То пахнуть осокою береги,

То чують звуки пізньої гармошки

Смарагдові з ромашками луги.

Холоневських давно вже немає, (Слайд 13)

А замок ще й досі стоїть.

Він всі таємниці їх знає,

Та мовчки в собі все таїть.

Тут води у ріках прозорі. (Слайд 14)

Вдивляються в небо віки,

Й купаються місяць і зорі

У дзеркалі Бугу – ріки.

Учитель.Подивіться, будь ласка, на екран. (Слайд 15). Перед вами наша

сільська криниця, котрій більше 100 років. Вона відреставрована, оновлена і

ще не одному поколінню янівчан даруватиме свіжу і прохолодну воду. А я вам

пропоную попрацювати з прислів’ями про криницю, підібравши до них

кінцівку.

38

3. Робота з прислів’ями (Слайд 16)

До доброї криниці… …доки не висохла криниця

Яка криниця,.. …і тоді можна водиці напитися

Не знаємо ціни водиці,.. … стежка утоптана.

Треба нахилитися,– … такий і господар.

Яке із прислів’їв є складносурядним реченням? Вказати на тип

складносурядного речення.

4. Творче конструювання (Слайд 17)

Скласти речення про село за схемами, охарактеризувати його.

І варіант:

А) [ ], і [ ], та [ ].

Б) [ ], проте [ ].

ІІ варіант:

А) То [ ], то [ ], то [ ].

Б) [ ], і [ ], але [ ].

5. Розставити розділові знаки у складносурядному реченні, пояснити свій

вибір (Слайд 18)

1.Старенька хата сперлась дахом в сад а вишня в стріху свої гілки горне.

2. Хай не міліють ріки та озера і буде в них вода цілюща й чиста.

3. Скриплять криниці – журавлі і череда іде до лісу.

6. Лінгвістичний феєрверк(Слайд 19)

Проснулося … моє.

39

Парує на столі …

Я вдячна …, що дає

Життя і віру, хліб і …

(село, сніданок, Богу, ранок)

7. Охарактеризувати речення, визначити частини мови (Слайд 20)

Спасибі, земле, краю мій рідненький,

За щедрість нив і за дитячий сміх,

За погляд ніжний і за голос неньки,

І за хвилюючий на їїскроняхсніг.

VІ. Систематизація й узагальнення знань

«Мікрофон». Дати відповіді на запитання 

1. Складносурядне речення – це…

2. Засоби зв’язку в ньому?

3. Назвати єднальні сполучники.

4. Які сполучники протиставні?

5. Розділові сполучники?

6. Коли між частинами складносурядного речення не ставиться кома?

Рефлексія

На уроці я…

дізнався…

зрозумів…

навчився…

найбільший мій успіх – це…

не вмів, а тепер умію…

Оцінювання навчальної діяльності

40

2 – 4 бали: Ти не плач і не журися, краще в книжку подивися.

5 – 8 балів: Доки не намучишся, доти не научишся.

9 – 12 балів: Не помиляється той, хто не робить.

VIII. Домашнє завдання(Слайд 21)

1. Написати твір – мініатюру «Мій Янів – Іванів – моє рідне село»,

використовуючи складносурядні речення.

2. Скласти речення за поданими схемами.

ІХ. Заключне слово вчителя.

Вашій увазі були представлені поетичні рядки нашої землячки Мовчан

Людмили Степанівни про наше рідне село - про славний Іванів, що розквів

серед золотих полів та зелених лісів і ввібрав в себе всю велич та чарівність

подільського краю, безмежного і таємничого, як саме життя.

Шумлять і пролітають над Івановом роки і століття, а він росте, розквітає.Ще

довгий час буде сходити і заходити над ним сонце, будуть змінюватись

покоління його мешканців, та в їхніх серцях, я впевнена, завжди палатиме

синівська любов до нього, а краса його природи, її неповторної величі як

захоплювала, так і буде бентежити людей ще багато весен і зим.Куди б ви не

їхали і де б не були, завжди пам`ятайте і знайте: вас люблять. Чекають вашого

повернення мама і тато,батьківська хата, рідна земля…

41

Урок української літератури у 6 класі

Микола Вороний. «Євшан – зілля» - поема про необхідність повернення людині історичної

пам'яті, усвідомлення своєї національної приналежності

42

Тема: Микола Вороний. «Євшан – зілля» - поема про необхідність

повернення людині історичної пам'яті, усвідомлення своєї національної

приналежності.

Мета:

навчальна

формувати предметні компетентності:

комунікативно-мовленнєву – удосконалювати вміння грамотно

висловлювати свої думки, почуття щодо певного кола питань,

розповідати про враження, спостереження, виразно та вдумливо читати

твір(актуальність поеми);

громадянську - виховання свідомого відповідального громадянина

держави, який є соціально активною особистістю з усвідомленою

громадянською позицією, почуттями національної свідомості, гідності;

ціннісно-світоглядну - формувати вміння визначати й аргументувати

оцінне ставлення до прочитаного; знаходити в тексті найяскравіші

моменти, коментувати їх;

народознавчу - піднесення національної та формування соціальної

самосвідомості; виховання поваги до народних символів, звичаїв і

традицій;

власне читацьку - сприяти формуванню вмінь вдумливого, виразного

читання та коментування прочитаного, визначення особливостей

літературного твору сприяти розвитку вміньдавати особистісну оцінку

прочитаному; добирати цитати з твору на підтвердження власних думок;

творчо–діяльнісну - формувати інтерес до розв’язання проблеми

творчо; навички образно-асоціативного мислення; розвивати образне та

логічне мислення, спостережливість, пізнавальну активність учнів;

інтелектуальна - формувати вміння працювати з різноманітною

інформацією, застосовувати здобуті знання в нестандартних ситуаціях;

43

особистісну – розвивативміннявиявляти творчу самостійність,

організовувати власну діяльність, дотримуватися правил етики,

співробітництва;

рефлексивну – формувати здатність здійснювати самоконтроль і

самооцінку власної діяльності;

розвивальна:

розвивати ключові компетентності:

соціальну – розвивати вміння працювати в групах, спілкуватися,

висловлювати власні думки, чітко та послідовно, як усно, так і письмово.

інформаційно-пізнавальну – удосконалювати прийоми самостійного

здобуття нових знань; активізувати бажання й необхідність працювати в

умовах постійного пошуку інформації - розвивати активність

пізнавальних процесів у школярів.

самоосвіти та саморозвитку – сприяти розвитку навичок самостійно

працювати з різними джерелами інформації; розвивати пошукову

діяльність школярів.

здоров’язберігаючу - формувати й розвивати навички збереження

здоров'я.

виховна:

пробуджувати в серцях дітей патріотичні почуття:

- виховувати пошану та любов до рідного народу, краю; активну

громадянську позицію;

- почуття патріотизму та національної свідомості, інтерес до пізнання

історії свого народу, його духовно-творчої спадщини.

Очікуванні результати:

Учні повинні знати:

основні біографічні відомості про М.Вороного, цінність його

творчого доробку, найвизначніші твори;

зміст поеми «Євшан-зілля»;

44

історичну основу(джерела) твору;

основну думку поеми;

рослинні символи України.

Учні повинні вміти:

виразно та вдумливо читати уривки з поеми;

визначати головну думку, своє ставлення до прочитаного, до рідного

народу, країни;

зіставляти зміст поеми й літописної легенди про євшан-зілля;

досліджувати проблемні питання, міркувати;

добирати цитати на підтвердження власної думки;

давати власну оцінку діям і вчинкам персонажів;

презентувати результати навчальної діяльності;

формувати власне ставлення до прочитаного;

оцінити власну діяльність.

Учні повинні розуміти:

місце та роль митця в суспільному житті;

актуальність поеми;

необхідність почуття патріотизму.

Тип уроку: комбінований.

Основні терміни та поняття: літопис, поема.

Міжпредметні зв’язки: історія, біологія.

Наочність та обладнання: записи на дошці,зошити, мультимедійний екран,

підручник «Українська література» для 6 класу, презентація, роботи учнів,

мелодії.

Методи, прийоми й форми роботи: індивідуальна та групова форми, робота з

текстом, підручником; слово вчителя, евристична бесіда, бліц-опитування,

робота з епіграфом; презентація міні-проектів (творчі роботи, повідомлення

дітей).

45

Технології: проектна, «Мікрофон», «Мозкова атака», кросворд, асоціативний

ряд.

ХІД УРОКУ

Епіграф уроку

Вічні будьте, калина й верба,

Мальви й ружі як спогад про матір стареньку.

Дух полину хай пробудить у нашій душі

Пам'ять про рідну Вітчизну – неньку.

І. Орієнтація, мотивація діяльності.

1) Організаційна частина (Забезпечення емоційної готовності до уроку)

Привітання вчителя (вітається з учнями, перевіряє їх готовність до уроку.)

Звучить фрагмент із пісні «Ти моя, Україно» у виконанні М.Баскова.

Доброго дня, любі діти! Приємно бачити вас такими красивими,

зосередженими, схвильованими.

Наш урок розпочався чарівним співом М.Баскова. Нехай же рядочки цієї

пісні будуть своєрідним місточком до вивчення нової теми, подарують гарний

настрій та надихнуть на плідну роботу на уроці.

Сьогодні ми будемо вивчати творчість М. Вороного, його поему «Євшан-

зілля». Працювати будемо в групах. У ході підготовки до уроку кожен із вас

готував міні-проекти, які були випереджаючим завданням, саме вони й стануть

основою нашої роботи на уроці. Як ви із ними впоралися, ми побачимо в

процесі роботи.

На сьогоднішньому уроці я бажаю вам хорошого настрою, легкого

засвоєння теми, активної праці та гарних оцінок за вашу роботу.

46

ІІ. Цілепокладання.

1. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

2. Мотивація навчальної діяльності.

Сьогоднішній урок почнемо зі слів:

Вічні будьте, калина й верба,

Мальви й ружі як спогад про матір стареньку.

Дух полину хай пробудить у нашій душі

Пам'ять про рідну Вітчизну – неньку.

- Що ви відчули, коли почули ці рядочки?

Відкриваємо зошити, записуємо число, класна робота, тему.

Не випадково на початку уроку лунали рядочки пісні «Ти моя, Україно».

Сьогодні ми будемо говорити про те, що людина має завжди пам`ятати, звідки

вона пішла в життя, де її коріння й чому не має права бути безбатченком.

І допоможе нам у роботі твір М.Вороного «Євшан-зілля».

Як ви вважаєте, що ми будемо робити на уроці?

Метою уроку є:

ознайомитись із життєвим шляхом М.Вороного;

визначати головну думку, тему поеми «Євшан-

зілля», особливості літературного твору;

добирати цитати на підтвердження власних

думок;

визначати власне ставлення до прочитаного, до

рідного народу, країни;

виховувати патріотизм.

47

Визначення очікуваних результатів. Діти, а чого ви очікуєте від

сьогоднішнього уроку?

(Сьогодні на уроці я хочу......)

Учитель

- А я очікую, що ви будете правильно, точно й красиво висловлювати свої

думки, фантазувати, уявляти, злагоджено працювати; сподіваюсь, що після

сьогоднішнього уроку ви зможете зрозуміти значимість цього твору серед

літературної творчості М.Вороного.

ІІІ. Цілереалізація.

Актуалізація й корекція опорних знань, навичок, умінь.

Життя кожної людини по-своєму особливе. Воно нагадує сплетіння

червоної і чорної нитки – радість переплітається з горем. Що ж особливого

було в житті Миколи Вороного? Про це ви дізналися вдома, коли читали

матеріал підручника (стор.78), а деякі учні більш детально вивчали біографію

поета, саме вони нам і розкажуть. Слухайте уважно.

( Група «Біографи».)

Життєвий і творчий шлях письменника (коротка розповідь).

Учитель

А зараз ми перевіримо, як ви підготувалися до сьогоднішнього уроку, як

уважно слухали «Біографів».

Бесіда:

Що нового, про що не було ще сказано, ви дізналися під час читання вдома?

Слово вчителя.

Рідна земля додає великої сили та наснаги людині. Особливо це відчуває той,

хто опиняється за її межами, під час відрядження, подорожі, й переходить у

тяжку тугу, коли довгий час доводиться жити на чужині. Така людина дуже

часто сумує, їй властиве почуття ностальгії. А що таке ностальгія?48

- Що для кожної людини є найріднішим? ( Метод «Мікрофон»)

- Що в житті будь-яка людина не може вибирати?

- А що для вас Батьківщина, які асоціації виникають, коли ви чуєте це

слово?

Створення асоціативного ряду до слова «Батьківщина».

- Яка країна є для вас Батьківщиною?

- Чому так важливо для людини пам’ятати свою Батьківщину, рідний

дім, батьків, куди б тебе не закинула доля?

Сьогодні ми познайомимося з таким твором, де автор показав, як важливо для

людини пам’ятати ту рідну землю, звідки ти вийшов у світ.

2. Вивчення нового матеріалу, його сприйняття, усвідомлення й

осмислення.

Вам удома потрібно було познайомитися із текстом поеми М.Вороного

«Євшан-зілля».

Подумки перенесімося в ХІ століття, пригадуючи зміст твору.

Подорож у минуле:

Слово учителя: Да лучеєсть на своєйземли

костюлечи,

ижели на чюже славну быти

Такий епіграф бере до своєї поеми Микола Вороний. Дослідити походження

епіграфа, зв’язок зі змістом твору, пояснити ці рядки, повинна була група

істориків.

Група «Історики»

Учитель: А як ви зрозуміли слова юного половця?

Подорож у степи України: (інформація про євшан-зілля)

Що це за зілля таке євшан?

У цьому нам допоможе група «Лінгвістів», прошу вам слово.49

Група «Лінгвісти»

3. Фізкультпауза.

Психоемоційна релаксація.

А зараз давайте трохи перепочинемо й на хвилинку перенесемося до

літнього степу, напоєного пахощами полину. Заплющіть, будь ласка, очі…

Застосування навичок і умінь на готовому матеріалі в стандартних умовах.

Робота з текстом поеми.

Учитель: Читаючи твір, вам зустрілися слова, значення яких ми з'ясуємо

зараз(словникова робота).

Зацурали - ……….( занедбали)

Гудець - ………….( співак і музикант)

Пустка - …………( порожнеча)

Ясир- …………….( полонені)

Сірома - …………( бідолаха)

Блукати манівцями - ………( ходити без дороги)

Бесіда за прочитаним

Аналіз змісту (під час аналізу зачитуються з тексту уривки твору)

1. Діти, отже, давайте підсумуємо, чомупоет звертається до легенди з

літопису?

На які частини можна поділити твір?

2. Як жилося сину половецького хана в князя Володимира?

3.А як жилося батькові? Чому половецький хан вважав себе зрадженим?

50

Послухайте мелодію. Які почуття вона у вас викликала? Як ви думаєте,

яке далі буде питання? (Звучить спочатку бурхлива мелодія, а потім

ніжна колискова)

Якимбув спів гудця? Якими словами автор змальовує цей спів?(зачитати

цитати, пояснити)

Чому він не пробудив ніяких почуттів? Навіть колискова пісня не зворушила

його!

Засмутився гудець, опустив голову на груди. Чому?

А як зреагував хлопець на євшан-зілля?Які картини постали в його уяві? Що він

відчув? Що зробив? Чому?(зачитайте опис хлопця, його почуттів, передайте

словами, в якому душевному стані він був?(цитати з тексту)

Учитель.

Висновок: Так, мабуть, є щось більше за слова. Якийсь невидимий зв'язок з

землею. Відчуття цього зв’язку повернуло й пам'ять роду.

А в мене для вас є сюрприз, візьміть обережно конверти, які лежать у вас на

партах, подивіться, що в них лежить (сюрприз: на столах у конвертах

приховане євшан-зілля).

8. Зачитайте останні рядки поеми. До кого із заключним словом звертається

автор поеми? А як автор сам ставиться до того, що розповідає?

Назвіть основні образи персонажі у творі.

Яким постали у вашій уяві образи героїв поеми?

Учитель: А тепер з’ясуємо тему та основну думку твору:

(Тема: розповідь про почуття людини, яка забула свій рідний край, своїх

батьків.

Головна думка: у рядках: Краще в ріднім краї милім

51

Полягти кістьми, сконати,

ніж в землі чужій, ворожій

в славі й шані пробувати!(ст.82)

( записи в зошити)

Учитель: Чи можна почуту історію якось пов’язати з сьогоденням? Чи

перегукуються давно минулі події, описані в поемі, з сучасністю? Спробуйте

висловити власне почуття патріотизму.

Практикум з теорії літератури.( Робота з

підручником( с. 85)

За жанровою формою твір, який ми з вами

вивчали….

А що таке поема? (поема(з грец.- твір,

творіння) – це невеликий за обсягом

віршований, ліро-епічний твір, у якому

зображуються видатні події минулого й

сучасного, уславлюються люди з незвичайною

долею, сильним, героїчним характером.

Ознаки поеми:

1) Час дії нетривалий;

2) Основних персонажів 2-3.

Самостійна робота: творче застосування знань, навичок і умінь, перевірка

результатів роботи.

Учитель: А чи можна закінчити розмову, не звернувши увагу на мову

твору? Слово групі «Мовознавців», яка досліджувала художні засоби мови,

зокрема, якими автор характеризує пісню, рідну землю, стан героїв.

Група «Мовознавці» 52

Учитель: Окрім того у творі є крилаті вислови:

-Там, де пустка замість серця, порятунку вже не буде.

- Краще в ріднім краї милім

Полягти кістьми, сконати,

ніж в землі чужій, ворожій

в славі й шані пробувати.

Такі висловлювання підкреслюють головну думку твору.

Поясніть, як ви їх розумієте?

(Диференціація)

- А зараз має слово …, йому потрібно було вибрати з-поміж запропонованих

прислів'їв та приказок, саме про Батьківщину, про любов до неї.

Всюди добре, а вдома найліпше.

За одного вченого дають десять невчених.

У чужій сторонці навіть не звідти сходить сонце.

Пташка красна своїм пір'ям, а людина — своїм знанням.

За рідний край життя віддай.

Мудрим ніхто не вродився, а навчився.

ІV. Рефлексивно-оцінюючий.

Підведення підсумків уроку.

( Усна саморефлексія. Аналіз досягнення цілей.)

Отже,

1) Чи сподобалася вам поема М.Вороного «Євшан-зілля»?

2) Що вас найбільше вразило у змісті поеми? Що запам’яталося?

3) Який момент у творі здався найбільш напруженим, хвилюючим?

53

4) Як ви вважаєте чи є актуальним вивчення цього твору в наш час?

Рефлексія.

Технологія «Мікрофон».

Наш урок добігає кінця.

А тепер узагальнимо вивчений на уроці матеріал. Дайте відповідь на такі

питання:

1. Час перевірити, чи здійснилися ваші очікування від сьогоднішнього уроку?

2. Чи задоволені результатами своєї роботи на уроці? (оцінка власної діяльності

та взаємооцінка).

3. Чи досягли ми запланованої мети? (слайд)

4. Над чим примусив вас замислитися наш урок?

Інформування про домашнє завдання.

А що ж нам залишилося?

Правильно, домашнє завдання, запишемо його в щоденники:

Стор. 84-85 опрацювати, вивчити терміни;

Достатній рівень – відповісти письмово на вправи та завдання: І або ІІІ ст. ( на

вибір) – стор. 83;

Високий рівень - написати міні-твір про любов до рідної землі на тему «Там,

де пустка замість серця, порятунку вже не буде!»(стор. 83 пит.6).

За бажанням: створити ілюстрації до твору.

Оцінювання.

Позакласний захід

54

«У нашій пам'яті вони назавжди залишились»

(В пам'ять про героїв Майдану)

Мета: вшанувати пам'ять героїв Небесної сотні, прищеплювати любов до

Батьківщини, виховати патріотичну свідомість, розвивати бажання стати

гідними громадянами України.55

Оформлення: Стіна пам'яті Небесної сотні (Прапор України, надписи

«Герої не вмирають», «Сам не знаю, де погину…», список прізвищ героїв з

фото), на підлозі надпис із маленьких свічок «Героям слава», стіл, на столі

вишитий рушник, ікона Божої Матері, свічка, квіти з чорною стрічкою.

(Звучить «Молитва за Україну», діти запалюють свічки для надпису «Героям

Слава»)

Вчитель

Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,

Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці:

Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,

Коли ми, українці, забули, що ми – українці?

І що є в нас душа, повна власних чеснот і щедрот,

І що є у нас думка, яка не від Байди нам в’ється,

І що ми на Вкраїні таки український народ,

А не просто населення, як це у звітах дається.

І що хміль наш у пісні, а не у барилах вина.

І що щедрість в серцях, а не лиш у крамничних вітринах.

І що є у нас мова, і що українська вона,

Без якої наш край – територія, а не Вкраїна.

Я до себе кажу і до кожного з вас:

- Говори! Говорімо усі, хоч ми й добре навчились мовчати!

Запитаймо у себе: відколи, з якої пори

Почали українці себе у собі забувати?

Українці мої! Та вкраїнці ми з вами – чи як?

Чи в «моголах» і вмерти судила нам доля пихата?

Чи в могили забрати судилось нам наш переляк,

Що розцвів нам у душах смиренністю «меншого брата»?

Українці мої! Як гірчать мені власні слова…

Знаю добре, що й вам вони теж – несолодкі гостинці.

Але мушу сказати, бо серце, мов свічка, сплива,

56

Коли бачу, як люто себе зневажають вкраїнці.

Та хіба ж не впаде, не закотиться наша зоря,

І хіба не зотліє на тлін українство між нами,

Коли навіть на згарищі долі й зорі Кобзаря,

Ми і досі спокійно себе почуваєм хохлами?

Українці мої! Дай вам Боже і щастя, і сил,

Можна жити й хохлом, і не згіркне від того хлібина.

Тільки хто ж колись небо нахилить до ваших могил,

Як не зраджена вами, зневажена вами Вкраїна

Боротьба не за щастя вже навіть іде – за життя!

Бо його забирають.

Нас Надія веде, нас ідея веде

За свободу для рідного краю.

Українцю, поглянь, там побили жінок!

Глянь, вже люди ховаються в храмі!

Де таке ще траплялось, коли це було

Аж в такому нестерпному стані?..

Так чинили лиш варвари, злісні хани,

Лиш від них люди в церкві ховались.

А сьогодні це власні привладні пани

Вже над нами так само знущались!

Шановні вчителі, учні, запрошені! Сьогодні ми зібралися тут, щоб в скорботі

схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у

мирний, цивілізований час ХХІ століття.

І саме тут, сьогодні, скажемо «Люди, бережіть серця свої, щоб не стали каменем!

Розбудуйте у душах Божий храм, щоб не повторити великий гріх!»

57

Ми з вами вшановуємо пам'ять героїв різних історичних подій: Голодомор 1932-

1933 р.р., Битва під Крутами, Бабин Яр. Тепер ми стали сучасниками ще однієї

масової трагедії нашої країни.

(На фоні «Осіннього вальсу» Шопена)

Ми варта нічна, ми не віримо вже у дива.

І чай обпікає вуста, але гояться рани.

Казали, чекати морозів опісля Різдва,

Та нас і до того добряче трусило під ранок.

Намети, хоч де ти, ця справа давно не нова:

І можна прикинутись хворим, сліпим і безногим

І можна відсидітись вдома, де рідний диван,

Та ти ризикуєш потому сидіти без нього.

І поки ти дивишся шоу: оффлайн чи онлайн

І поки сидиш у зручній комуналці

Це все не про тебе, але про всяк випадок знай:

Що поки ти тиснеш на мишку, тут тиснуть на хлопців.

Димлять барикади. І йдуть тисячі громадян

На диво-ялинку, в свята по-спартанськи убрану.

Майдан вимерзає, але не вмирає Майдан.

Скажи, чи чекати тебе на граніті Майдану?

Палають серця і стоїть на Грушевського чад

І стяг український під небом тремтить переможно.

А тих, хто із чорних портретів суворо мовчать,

Навіки герої, яких забувати не можна.

Як речі звичайні по-іншому бачаться тут.

І слово просте набуває подвійного змісту.

Вогненні півонії в бочках ночами цвітуть

І чуєш, як грають Шопена твої екстремісти.

За правду, свободу, за чесні і рівні права

58

Виходь у життя і нехай Україна повстане.

Це більше не гра у ретвіти, репости й слова.

Виходь на Майдан, за Майдан і заради Майдану!

І буде штормити, та нас ці вітри не знесуть.

І сніг у мішках, хай би що, до весни не розстане.

Є правда єдина, неписана істинна суть:

Ти крапля, що може зробити нас всіх океаном.

Усе неможливе сьогодні перейде межу.

І доля ще буде до мене і зла, і ласкава.

Але я виходжу на площу, але я кажу:

Слава Україні – Героям слава!

Протести розпочалися 21 листопада 2013 року як реакція на рішення Кабінету

Міністрів України про призупинення процесу підготовки до підписання Угоди про

асоціацію між Україною та Євросоюзом. Протестувальники безперервно перебували

на Майдані, при чому їхня кількість змінювалася. Станом на ніч 30 листопада, коли

відбулася акція силовиків, на площі залишалося близько 400 протестувальників,

переважно студентів. Внаслідок дій «Беркуту» постраждали щонайменше 79 осіб.

Акція набула широкого розголосу й осуду з боку великої частини суспільства

(зокрема, правозахисників).

Події 30 листопада стали переломним моментом в українських протестах кінця 2013

року, змістивши акцент протестів із про європейського на антиурядовий, а також

додавши їм масовості.

Близько 4 години ранку, коли на Майдані Незалежності залишалося до 400

протестувальників, площу оточили близько 2000 озброєних спецзасобами бійців

«Беркуту» із трьох регіонів України – Автономної Республіки Крим, Луганської та

Чернігівської областей (за іншими даними з Донецької, а не Чернігівської).

Під час розгону мітингувальників бійці «Беркуту» застосовували вибухові пакети,

били людей кийками, скидали людей на землю з постаменту монументу

Незалежності та чавили ногами. При цьому мітингувальників били навіть за кілька

59

сотень метрів від Майдану. Внаслідок розгону було травмовано десятки

протестувальників (за офіційними даними Генеральної Прокуратури – 79 осіб).

Частина людей, що втекла від «Беркуту», заховалась у Михайлівському монастирі

на Михайлівській площі. Крім того, за словами очевидця журналіста Андрія

Шевченка, перед атакою «Беркуту» на Майдані зник мобільний зв'язок. До 4:27

бійці «Беркуту» повністю оточили площу, витіснивши учасників протесту та

пропустивши комунальників для встановлення Новорічної ялинки. Близько 5-ї

ранку «Беркут» зачищав Хрещатик, б’ючи кийками та нецензурно лаючи присутніх

там громадян.

Після подій в ніч на 30 листопада в багатьох обласних радах були оголошені

позачергові сесії. Опозиційні сили на цих сесіях висували вимоги засудити дії

міліції проти мирних демонстрантів, оголосити недовіру уряду Азарова та

Януковичу як відповідальним за здійснення цієї каральної акції.

Палає Київ у вогні,

Горять сталеві БТРи

Там на межі-передовій,

Народ боронять волонтери.

Палають шини і серця,

Ніхто не хоче помирати,

Перед екраном матері

І там, і там їхні солдати…

Там у шоломі зі щитом,

Стоїть з Франківщини хлопчина,

З червоним на грудях хрестом,

Поранених несе дівчина.

Стоїть із Харкова Андрій,

Сашко тримає оборону,

Він тут вже 48 днів,

Як сам приїхав з Краснодону.

60

Ось знову хвиля йде атак,

Усе змітають водомети,

Морозно трошки: «-2»,

Горять позаду вже намети…

Всіх щільно взяли у кільце, здається ОСЬ (!)

Наш дух зламають

Та хтось із права затягнув,

Народний гімн усі співають.

Тримати крепко треба щит,

Бо там позаду наші діти,

Батьки стоять і матері,

Нема куди нам відступити.

Лунає вибух поруч десь,

То світло-шумова граната

Це «Беркут» мило передав,

Нам подарунок від Гаранта.

І ще учора ти і я,

Були звичайні активісти.

А вже сьогодні, всі ми тут:

БАНДФОРМУВАННЯ-ТЕРОРИСТИ.

Дивись

Франківщина і Львів

Вже захопили самі владу

І Тернопілля – молодці,

Дали відпір бандитським гадам!

По ліву сторону, під щит,

Знову граната залітає,

І мій колега «екстреміст»,

На неї стрімко так, лягає!

Та, що ж ти робиш брате мій?!

61

Знімаю з нього «балаклаву»,

Лице криваве, очі, біль…

Дівочі коси розгортаю…

Та, що ж це люди за війна?

Де бій приймають ненависний,

Ті хто міцний бронежилет,

Вибрав сьогодні, ніж намисто.

Хто замість плаття та цяцьок,

Вже надіває «балаклави»

І так хоробро за щитом,

Стоїть під натиском навали?

Ви й досі кажете, що ми,

Стоїм тут всі за якісь гроші?

А може й в морзі хлопчаки,

Лежать за мзду, мої хороші?

А може й це мале дівча,

Якому вже добу не спиться,

Стоїть бо радісно їй жить,

Під панським катом і молиться?

Кожен із цієї Небесної сотні, як і ми з вами мали свою сім’ю, батьків, друзів,

захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в

цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну. Ось вони

перед вами, Герої Небесної сотні.

Презентація «Небесна сотня»

Під прапором стояли – під прапором й спочили.

Прийми, о Господи, своїх синів!

За України волю їх убили

В шалений жар тривожних днів.

62

В той час, як небо димом затягнулось,

Як змерзлі руки прагнули вогню,

Упились кров'ю кат і його свита,

Споївши нею й всю свою сім’ю.

Та ми усі від Бога люди.

Живем надіючись, не боючись.

Чи ми запам’ятаєм, чи забудем,

Як наш народ топтали, сміючись?

Мамо, я живий, лиш закриті очі…

І серце не б’ється, не вирує кров…

Ти тільки не плач, знай – всі дні і ночі

Я буду поруч – в грудях, де живе любов!

Ти пробач мене, мамо, за гіркії сльози,

За ту біль, і той жаль, що я наробив.

Я ж хотів лише миру, добра і свободи…

А мене за це ворог безжалісно вбив.

Не жалій, моя нене, що я не вернуся,

Не кляни ворогів! Нехай судить їх Бог!

Я для тебе сьогодні з небес посміхнуся,

Ти лишень свої очі здійми до зірок!

Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам,

а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя земне у 2013-2014 роках. Ця

подія сколихнула весь світ, не залишила байдужою жодної душі…

Презентація

Ой матінко рідна, і батьку мій рідний

Упали окови, сьогодні я вільний

Тепер я на Вас із неба дивлюсь.

За волю, за спокій до Бога молюся!

63

Брати в нас стріляли, знущались, вбивали,

Але Ми Стояли! Стояли! Стояли!

Стояли за правду, стояли за віру,

За наше майбутнє, за всю Україну!!!

Небесною Сотнею Нас Ви назвали,

Бо голову Ми за Вкраїну поклали.

Ми не хотіли ні війн, ні розрухи,

Хотіли, щоб владою були почуті.

Та Нас не почули, на Нас не зважали

І снайпери в спини Нас розстріляли.

Сьогодні Ми в небі, та думкою з Вами –

Батьки Наші рідні, Наш Рідний Майдане!!!

Пісня «Мамо, не плач»

Режим стріляє в потилиці й спини

Убивають людей мисливські гвинтівки.

А все, що ми можем – палити шини.

Україна бере початок з бруківки.

Цвітуть на Майдані смерті тюльпани,

Тріпочуть на вітрі криваві знамена,

Вогонь облизує трупи і рани.

Україна бере початок із мене.

Я не був героєм і хотів лише жити,

Але пульс зупинився від пострілу ката.

Навіть мертвим я не покину битву,

Я й з неба вам буду допомагати.

Лиш не зупиняйтесь, вставайте, боріться,

Не може тривати вічно облога!

Нас не зупинить жодна міліція,

Єдиний наш вихід – це перемога!

64

Пісня «Повертайся живим»

Пливуть гроби по морю, як човни –

По морю рук, по морю сліз і гніву.

Пливуть в човнах розтерзані сини

На хвилі молитов і переспіву.

Так ніби в жилах замерзає кров,

А потім б'є у скроні голос крові

За тим, хто тихо жив, відійшов

У дзвонах слави праведним героєм.

Пливуть човни, гойдає кожну лодь

Людська долоня, тепла і тремтяча,

Човнами править втишений Господь,

А серце розривається і плаче.

І кожна мати плаче, і пече

Їй кожна рана у чужого сина.

Стоїть Майдан братів – плече в плече

І разом з ним ридає Україна.

Нехай же вам, герої, віддає

Святий Петро ключі від того раю,

Де убієнний ангелом стає,

Бо він герой. Герої не вмирають.

Герої не вмирають. Просто йдуть

З Майдану – в небо. В лицарі – зі смерті.

Пливуть човни. Пливуть човни. Пливуть…

Героєм слава – вписано у серці.

Небесна Сотня –

То в серцях вогонь.

Він гаряче палав за Україну.

65

Віднині тихим співом заспокой

Ти, земле рідная,

Свою дитину.

Пташиним співом,

Шелестом трави.

Блакитним небом,

Золотим колоссям.

Останній раз,

Як мати, пригорни

Чоло високе

В обрамку волосся.

Небесній Сотні

Шана й молитви,

За чисті душі,

Що злетіли в небо.

Їм шлях високий,

Боже, освяти.

І в мирі, Господи,

Прийми до себе.

Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали

свої голови за наше майбутнє. Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас,

живих, дасть нам силу та волю, мудрість та наснагу для зміцнення власної

держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.

Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню – частинки

вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто

заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій

пам'яті!

66

(Під мелодію гімну Небесної сотні «Плине кача» учень запалює свічку і

передає її учням по колу. Свічку передають з рук в руки)

Презентація «Вічна пам'ять загиблим»

У нашій пам'яті Ви назавжди лишились,

Історія одна, і Ви – її частина.

Ви тільки знайте, браття, ми за Вас молились,

І молимось: за Вами – ненька Україна!

Вже не повернеться додому той хлопчина,

Що його вчора тільки мати відпустила,

Поцілувала, тихо мовивши: «Іди, дитино,

За щастя України, бо вона - єдина».

Казала мати берегти себе. Але даремно,

Бо хлопець був готовий йти безстрашно,

Аби лише країна, котру так кохав страшенно,

Не стала на коліна, а боролася відважно.

Хлопчина вірив, що колись, одного ранку,

Відкривши очі, він відчує повну волю.

Але та куля, в день зимовий, на світанку,

Перехопила подих та змінила долю.

Хлопчина вірив, що колись, одного дня,

Розкаже син йому, як любить Батьківщину.

Хіба він знав, що борючись за це щодня,

Все доведеться відпустити в мить єдину.

Так. Той хлопчина, він не знав тоді,

Що нелюд пострілом прицільним забере життя.

І браття хлопця, українці, у біді,

Заплачуть, відпустивши тіло в небуття.

Але ж душа, душа Героя вічно лине!

67

До тебе наші сльози, молитви, зізнання!

Повір, хлопчино, наша пам'ять не загине,

Як і омріяні тобою воля та життя.

Небесна сотня. Прапор. Чорна стрічка.

І сльози, бо ти, хлопче, словом вже не з нами.

Але в думках ти поруч, і не згасне свічка,

І линуть буде «Слава Україні!» над ланами.

Героям Майдану, які впали мертвими за світле майбутнє України, присвячується

хвилина мовчання.

(Хвилина мовчання)

Все летить шкереберть,

Вкотре «воля чи смерть» -

Терезів безупинне гойдання.

Захлинається кат

В океані проклять,

Що на нього летять

Із Майдану.

Воля кров'ю стіка,

Впізнається рука

Двоголової птахо-потвори.

Скільки крові іще

(вже наповнена вщерть),

Щоби луснула плоть її хвора?

Сто життів – нанівець,

Швидше б кату - кінець

І початок новий Україні.

Без вагань і прикрас

Хтось вмирає за нас,

А точніше – за наше прозріння.

68

Там, де мир і тепло,

Їм би краще було,

Але доля героїв така є:

Вмить усе – шкереберть,

Перемога чи смерть.

Бо ж – до раю рабів не пускають.

О Всевишній, подай Україні милості руку –

У молитві схилімося, щиро попросим Творця.

Україно моя, хай не буде зла і розлуки

Нехай віра і мир об'єднають в стремлінні серця.

Звучить Гімн України

Україно, молюся за тебе,

Як за матір гріховно-святу,

За блакить твого вічного неба

І за ниву твою золоту.

Україно, молюся за славу,

За твою непокору століть,

За столицю твою златоглаву,

Що по груди в каштанах стоїть.

Україно, молюся за мову,

За божественну мову твою,

І за вроду твою калинову,

Від якої добрішим стаю.

Україно, молюся за пам'ять,

Убієнних за волю синів

І за тих, що у душах запалять

Промінь правди, щоб край заяснів.

Україно, лише в милосерді

Час єднання синів настає.

69

Так, як душі є наші безсмертні,

За безсмертя молюся твоє.

Отче наш, в Твоїм часоплині

Все минає – ридай не ридай.

Прости, Боже, гріхи Україні

І надалі грішити не дай.

Пісня «Боже, Україну збережи»

Позакласний захід

70

«Ти ще живий, бо ще живі твої пісні»

Ти ще живий, бо ще живі твої пісні

Ведучий 1. 2 роки тому не стало Андрія Кузьменка – Кузьми «Скрябіна».71

Ведучий 2. Все, що завгодно можна було уявити, але тільки не таку смерть

Кузьми і не в цей час, коли він ще так багато міг встигнути. Він так багато

планував зробити, він про так багато мріяв. Він завжди ділився своїми ідеями та

тим, які класні речі він придумав. Він міг про це говорити годинами. Він ніколи

не давав зупинитись чи впасти в депресію, вважав своїм обов'язком розбудити

усмішку і сподівання, що завтра буде кращим за сьогодні. Він був великим

мрійником і великим бешкетником з ні з чим незрівнянним козацьким духом.

Був і є.

Ведучий 3. Життя лідера гурту "Скрябін", співака, письменника, телеведучого,

продюсера, актора, "Кузьми" -- для друзів та "Скрябіна" -- для прихильників,

Андрія Кузьменка -- щирого українця і справжнього громадянина своєї держави

обірвалося на 47-му році життя. Вранці в понеділок 2 лютого страшна новина

сколихнула країну -- улюблений артист мільйонів загинув у ДТП.

Ведучий 4. Люди не вірили повідомленням

«…Вибачте, сталась помилка,

Прикра, звичайно… Дарма.

Ми «поховали» Андрійка,

Але він живий, Кузьма.

То не його машина!

То не він за кермом!

Справді, ми трохи згрішили,

Здійнявши всіх догори дном.»

Пишуть усі видання,

Лунає зі всього ТБ,

Країна зітхне востаннє,

І знову почує тебе.

«І нащо ви так тужили?

Я тут, чуваки, живий!

Ну, трохи пропав «з ефіру»,

Зробив собі «вихідний».

72

        ***

Я хочу, шоб так і сталось.

І завтра, з початком дня,

Ми раптом усі дізнались,

Шо всі ці пости – маячня.

Відкрий свої очі, Андрію.

Ми будемо поруч будь що.

Читаю новини. Не вірю.

Занадто. Зарано. За що?

                       ****

Це зрозуміло, кожен в світі гість,

Ніхто не зна, чи доживе до ранку,

Але піти з життя у 46

Це долі незбагнена забаганка.

Чому вона зі смаком вибира

Талановитих, мужніх, повних сили,

Невже для долі і буття це гра,

А ми лише ляльки її безсилі?

Хто вибираtobeornottobe?

Хто замовляє засухи і зливи?

Прости, Кузьма, я не казав тобі,

Ти був серед найкращих особливим.

Хай буде пухом батьківська земля,

Хай ангели зустрінуть твою душу!

Щось зимно!

Лиш твоє ім'я

Цю крижану гармонію порушить.

Ведучий 1. Фільм майбутнього Кузьми Скрябіна почався у місті Самбір

Львівської області  17 серпня 1968 , де в родині вчительки та інженера

народився син Андрій.  У дитинстві мріяв стати водієм сміттєвоза. Мати була

73

вчителькою музики, Андрій закінчив музичну школу (клас фортепіано).

Закінчив факультет стоматології, йому було це нецікаво, однак довчився на

прохання батьків.

Займався спортом, кандидат у майстри спорту з біатлону.

13 вересня 1997 року дружина Світлана народила доньку, яку назвали Марією-

Барбарою — на честь польської акторки БарбариБрильської, кумира дитинства

Андрія Кузьменка (за його словами, дружина також дуже подібна на

БарбаруБрильську) 

Ведучий 2. Музичну команду компанія друзів створила в 1989 році в містечку

Новояворівськ Львівської області. Назва корабля змінювалась, але у велике

плавання шоу-бізнесу перший україномовний гурт у жанрі альтернативної

електроніки поплив під назвою "Скрябін" (назву гурт отримав від прізвища

звукорежисера команди Олександра Скрябіна, якому Андрій згодом присвятить

"Лист до друга"). 

Ведучий 3. Зі спогадів….

Назва «Скрябін» з'явилася 6 липня 1989 року. Зайковський, збираючись

надіслати знятий кліп на один авангардний фестиваль у Москву, «резонно

запитав, як це все назвати в титрах?». У той момент із ними на студії не було

саме Скряби. Учасники гурту вирішили «підставити» його, й назвали гурт його

прізвищем. Хоча й слово це їм сподобалося: коротке, трохи екзотичне, легко

запам'ятовується.

 Гурт видав сімнадцять студійних альбомів, два збірники, дев'ять синглів, один

концертний альбом та створив багато інших музичних проектів. Єдиним

незмінним учасником "Скрябіна" був Андрій Кузьменко, він же Кузьма, Кузьма

Скрябін.

Ведучий 4.Ось думки з щоденника Кузьми Скрябіна

На жодній дискотеці ти не почуєш пісню українською мовою. Може, хіба

на заході. На радіо крутять тоді, як всі сплять. Парадокс і ганебна ситуація.

Тому молоді люди шукають собі кумира не в своїй країні. А то для нас вже

гайка. Української мови має бути повно. Тоді її захочеться вивчити.

74

Мама моя колись дала мені пораду: “Андрійку, чим ти менше будеш мати

вільного часу в дитинстві, тим більше матимеш його, як станеш дорослим”. Я

сприйняв це через сльози, кров і піт. То діло перейшло не то шо в охоту

вчитися, а просто щоб не було скандалів вдома. Бо тільки отримував трійку, в

мене був такий скандал, що ходив пішки по потолку. В мене кидали тапочки, я

стояв на якомусь гороху чи гречці колінами в куті. Але все-таки батьки змогли

вселити, що треба пахати для того, щоб вимагати потім щось від життя.

Я був недобрий син всередині, бо мав супротив до батьків. Він пропав в мене в

30 років. Запізно. Злості до батьків немає бути.

Більше нічого не вмію, як римувати слова і під музику викладати якісь

ідеї. Часом вони мудрі і глибокі, а часом поверхневі і ржачні. Але в них завжди

є суть.

Вірю, що є якась вища сила. Багато читав по антропології, звідки то всьо

взялося. В мене ніяк не вкладається в голові, як могло із всесвітнього океану

стільки видів життя утворитися і інтелект людини. Може, початок цивілізації

виглядав як експеримент: завезли якісь дядьки на цю планету чувачків і

заселили. Є куча доказів таких високоцивілізованих давніх проявів життя. Мая,

ацтеки.

Набагато цікавіше їздити туди, де люди ще не натоптали. Побувавши в Римі, і

побачивши храм Сан Пьєтро, розумієш, що вже нічого крутішого на цій землі

нема. Рим це таке місто, після якого вже перестаєш колекціонувати фотки “я на

фоні Оболонської райради” чи я на фоні “Ейфелової вежі”. Рим перекреслює

все.

Хотіти в цьому світі — взагалі велике щастя. Треба дякувати Боженьку, що ти

ходиш на двох ногах і що в тебе нічого не болить. Не розумію тих, хто каже:

“О, голова болить” чи “Не знаю в яких туфлях в театр іти”. Брав би

мухобойкуіз другого боку по чолі. Сходіть в “Охматид” і подивіться на тих

діток, які ще не прийшли у світ, а вони вже із тих списків викреслені.

Наймудріша людина в моєму житті спить зліва від мене. Це моя дружина. Якщо

вона захоче — сама покажеться. Але я ціную те, що вона не хоче бути

75

портретом на обкладинці журналу.

В рік маю до 100 концертів, тобто кожних два-три дні концерт. В середньому 8-

12 на місяць.

Останнім часом повилазили всякі болячки зв’язані з легковажним ставленням

до життя. Якісь грижі в шиї. Причому та грижа почала вже так боліти, що вже

рука відніматися почала. Спочатку думав: “Так, то не я, то не в мене болить”. А

коли одного ранку рука вже окремо від тебе лежить, поняв, що треба щось

робити. І найшовся моментально час, коли треба себе спасати. Зараз щоранку

по 15 хвилин роблю гімнастику. По кілометру плаваю у басейні.

В нас із донькою дуже демократичні відносини. Ні я, ні вона, ні її друзі не

ведуть себе так, що я чимсь відрізняюся від її батьків. Бо я нічим не

відрізняюся.

“Як має закінчитися життя, так і закінчиться”,

Ведучий 1. Андрій Кузьменко не спекулював на патріотизмі, адже вважав, що

патріотичні пісні варто писати постійно, а не під хронологічне замовлення чи в

час націоналістичного буму. Пісню «Кинули» він написав, коли до влади

повернувся Янукович.

Пісня «Кинули»

Ведучий 2. Пісні "Руїна", "Сам собі країна", "Історія" (Майдан) -- усі ці пісні

про державу були написані в різний час і навіть в різні епохи, але всіх їх

поєднує незламний дух патріотизму. Андрій закликає любити свою Україну, не

соромитися своєї землі, стверджував, що нам є чим пишатися.

Пісня « Сам собі країна»

Ведучий 3. Думки про життя, які висловлював Кузьма у своїх інтерв'ю, стали

сьогодні топовими.

Вислови Андрія Кузьменка

1. Чим більше хочеш взяти від життя — тим менше воно хоче тобі це дати.

2. Люди! Гарного вам дня, хоч я навіть не знаю, що сьогодні — вівторок, чи

субота та пофіг, вбивайте хамство посмішкою.

76

3. Хамство — це кал, який виходить через рот!

4. Колись Чехов сказав дуже життєву річ: кожна дія, яку ми робим зараз,

вже в цей момент впливає на наше майбутнє. Можна опустити руки,

сказати: немає грошей, немає охоти… А можна засучити рукава і вже

зараз починати плекати своє майбутнє!

5. Рахувати дати — то є ідіотська традиція.

6.  Виномзамазуєм отруту, що заважає бачити себе, і сам себе не зможеш ти

почути, якщо в тобі душа вже не живе.

7.  Якщо у вас немає гармонії — то беріть гармонь і гармонуйте!

8.  Саме основне — не гамнити тим, хто навколо тебе.

9. Мій дім — єдине в світі місце, де мене люблять і чекають незалежно від

того, хто я і скільки заробляю. Я ніколи не зраджу найближчих мені

людей.

10.  Помітив, що для того, щоб зробити людину щасливою, не треба якісь

величезні простори. Досить включити фантазію і облаштувати той

мінімум, який маємо, щоб почувати себе краще.

11.  Краще висушити одну дитячу сльозу, ніж пролити ріки крові.

12.Краще бути оптимістом, який нічого не знає, ніж загинатися і ростити

собі горб від того, що навколо самi проблеми.

13.  Якби теперішній Кузьма побачив тодішнього Кузьму, сказав би:

«Хлопче, затисни зуби.Через двадцять років все буде «зашибісь!»

Ведучий 4.  І в мирний час Андрій закликав чути один одного і розуміти не

тільки себе. Не розуміли, не чули, тому й маємо війну. Коментуючи останні

події на сході країни, Кузьма висловлювався доволі критично: "То є давним-

давно війна. І що там робиться -- ті кудись стріляють, другі кудись стріляють,

гинуть мирні люди -- ніхто нічого не врубається. Наша політика, видно, має

якісь свої види на те діло... Мені 47 років, я завжди думав, що в 47 я буду

розумним, поважним чуваком. Я буду знати відповіді на всі питання. Зараз,

77

якщо подивитися на те, що відбувається, я не можу пояснити жодного. Просто

констатація факту.

Пісня «Історія»

Ведучий 1. Останнім подіям Кузьма присвятив і один із останніх віршів "Лист

до президентів України»

 Панове президенти є до вас розмова

Бо ми давно не чули від вас правдиве слово

І може я ніколи б не починав її

Та скажу вам відверто – причина у війні

В яку ви цю країну всі разом погрузили

І щоб її не було ви нічого не зробили

Невже за стільки років ви достатньо не нажили

Щоб заробляти гроші копаючи могили

Панове президенти є до вас питання

Чому ви всі живете як голубці в сметані

Тоді коли всі люди скидаються солдатам

Копійками, які ви ще в них не встигли відібрати

Чому ви не пошлете на війну своїх синів

Ні внуків, ні племінників, самих вас там не видно

Зате на смерть кидаєте чужих чоловіків

Скажіть мені, невже це виглядає справедливо

Чому холоднокровно ви зливаєте країну?

І у крові своїй ви власну топите дитину

Скажіть, будь ласка, чим всі люди в цій країні винні

Скажіть ціну, за скільки ви продали Україну!

Я хочу побажати вам , панове президенти

Відчути весь наш біль на собі перше ніж померти

А всім нащадкам вашим – я хочу тільки зла

Яке ви всі разом роками готували нам!

78

Ведучий 2. За кілька днів до загибелі Андрій записав свою останню пісню

"Кінець фільму". Стає моторошно, коли наприкінці цієї композиції лунають

пророчі слова: "А зараз вже кінець траси, машину у гараж, а зараз вже кінець, а

зараз вже кінець фільму... А зараз вже кінець..."

Кузьма не встиг поставити свою машину в гараж, адже повертаючись із

концерту, присвяченого бійцям АТО, на 86-му км траси Кривий Ріг -

Кіровоград, біля села Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської

області, позашляховик ToyotaSequoia, в якому був співак, зіткнувся із

молоковозом "ГАЗ-53". Від отриманих травм Андрій Кузьменко загинув на

місці.

4 лютого 2015 року відбулась церемонія прощання з Андрієм

Кузьменко „Скрябіним“ у Преображенській церкві уЛьвові. Поховали Андрія 5

лютого на Брюховицькому цвинтарі поблизу Львова.

А я не вірю в те, що ти пішов.

Таким, як ти не велено вмирати.

Ти будеш довго ще пісні співати

Про Львів, про бультер’єра і любов.

Такі, як ти, приносять світло в день

І вибивають черствість із основи.

Таким, як ти  не кинути окови,

Закон свій не запхати до кишень.

Прожив недовго, але не дарма.

Пісні твої у пам’яті,  манери…

Лишились диски, фото і папери.

Відхід твій – план  чи помилка дурна???

Ведучий 3. Зараз Кузьму Скрябіна називають іконою українського року і

звідусіль заголовки кричать про щирість та мудрість Андрія.. А талантом він

був завжди. Патріотом держави був завжди. Був щирим, простим і, водночас,

мудрим, закликав до патріотизму, взаєморозуміння.. Невже, щоб людину

почули, їй треба загинути?79

Ведучий 4. Ось думки з мережі.

Каюсь! При житті я відносився до нього якось скептично... хоча він був

безпосереднім, прямим і правдивим! І лише тепер я зрозумів кого ми

втратили...Ком в горлі і сльози на очах...Він співав і говорив завжди те, що

думав! Ніколи не пристосовувався до умов і обставин, а навпаки,

пристосовував їх під своє бачення світу! А цей наш незрівнянний галицький

говір...В його устах він звучав з особливим ШАРМОМ! Здається, ніхто так не

вмів ,,закрутити фразу'' і сказати її з таким гумором, що реготали всі довкола,

тримаючись за животи...Душа будь-якої компанії, справжній друг і ПАТРІОТ

СВОЄ ЗЕМЛІ!!! Ну чому Бог завжди забирає НАЙКРАЩИХ...СПИ

СПОКІЙНО АНДРІЮ... МИ БУДЕМО ПАМЯТАТИ ТЕБЕ ЗАВЖДИ...

НЕБЕСА ВІДКРИТІ ДЛЯ ТЕБЕ...ДЯКУЄМО ТОБІ ЗА ТЕ, ЩО ТИ БУВ...

Тихесенько сяду

В найдальшім кутку

(Давно вже сповідатись мушу)

Розкласти у дивнім

Та сльознім рядку

Старим фотографіям душу...

Ось молодість наша -

Юнацька пора,

(Усі ми співали «під вікна»),

Та тільки в тобі

Запалала зоря

І в серце народне проникла...

Ти навіть у ті

«Домайданні» часи

В житті і на сцені був щирий,

Хоча звідусіль

Чули ми голоси,

Мовляв «українське» в ефірі...

80

Настав той омріяний

Піснями стан,

Ми знову пишаємось рідним!..

Чому ж ти пішов

У ранковий туман?

Чи доля така очевидна?..

Найкращі завжди

Залишають цей світ,

За ними сади, а не хащі,

Життя - дивовижний

Пісенний політ!!!

Прощай, наш Кузьма,

Ти був кращий!!!

Пісня « Старі фотографії» 

Спи з миром брат! Ти був моїм кумиром.

Таких людей більше нема

Ми сумувати будемо всім миром

Хай пухом буде брат тобі земля

Ти був простим, для всіх мов другом

Тож спи тепер на небесах

Прожив так мало, й зник з вранішнім димом

Та залишився ти в наших серцях

Чимало встиг ти нам сказати

Та скільки ще було б пісень

Так важко, й боляче таких людей втрачати

Та ми втрачаємо нажаль щодень

Найкращих забирає небо

В обійми смерті, кращих назавжди

Як жаль це так несправедливо!

Спи з миром брат! Ми пам’ятати будемо тебе завжди

81

        ****

Він нас не кинув. Він покинув нас,

Хоча робити це ще не збирався.

Чому так швидко збіг Андрія час?

Такий міцний ланцюг – і обірвався?!

Знов ДТП. Який, Вкраїно, раз,

Назавжди гинуть кращі. Ба - найкращі.

Або молоковоз, або КАМАЗ –

І знов нема людини в хижій пащі.

Клубок у горлі. Жаль. А слів нема…

Затерпло серце від німого болю.

Андрій, чи Скрябін, а чи так – Кузьма -

Завжди і всюди був лише собою.

І зойкне ще не раз телеекран.

Нової пісні більше не напише…

Таке пронизливе й щемке синівське «Мам».

Усі концерти – вже тепер колишні.

І обірвалась пісня – сорок шість…

Ідіть до друзів, поки є до кого.

Бо кожен тут, як бачимо, лиш гість,

Що залишає слід або дорогу.

Пісня « Мам»

Він так хотів на небо зазирнуть

Й побачити, як рідним там живеться.

Тепер же сам пішов у довгу путь,

З якої вже ніхто не повернеться.

Прийшов у світ цей Скрябін недарма.

Його країна нині – вся в руїнах.

Небесній сотні заспівай, Кузьма!

Ви ще поборетесь за нашу Україну!

82

                           ***

Ти жив для нас! Ти друзів звав братами, 

У кожну пісню ти добро вкладав! 

Та сталось так, що більше вже не з нами, 

І свою душу Богові віддав! 

Страшна аварія - миттєво усе сталось... 

Ніхто не думав й цього не чекав. 

За 46 нажив ти гарну славу! 

Людей любив й собі ціну ти знав! 

Ти був відвертим, завжди галасливим, 

Та добрим, тихим, мирним у душі! 

Тебе любили за твою сміливість, 

За мудре слово! За твої пісні!.. 

У вісімнадцять став мені кумиром. 

За твою душу запалю свічу! 

Ти вже не тут! Покійся, друже, з миром! 

Тебе я в пам’яті назавжди збережу! 

І я, і він, і кожен українець, 

Хто патріотом є і в кого голова 

Не просто на плечах... Хто любить щиро, 

Як міг любити тільки ти, Кузьма!

Відео Руслани « Ти ще відкриєш очі»

Ведучий 1.Та ми не маємо право закінчити наш виступ на цих сумних нотах.

Кузьма би сказав « Ви що, чуваки, все буде окей, все буде добре.»

Пісня « Місця щасливих людей»

Людина - легенда, людина моєї епохи,

83

Твої пісні течуть у нас в крові.

Не йди, побудь на цій землі ще трохи.

Побудь із нами на знедоленій землі.

Все так раптово. На кого ти нас покинув?

Ми рясно лили сльози голосні,

Та ти між нами, ти ще не загинув.

Ти ще живий, бо ще живі твої пісні.

Кузьма, я пишаюсь тим, що народився разом з тобою на Святій землі

України!Нам треба  жити так, щоби Кузьмі за насне було соромно.

ВИСНОВОК

Отже, сутністю вчителя української мови та літератури має бути висока

культура, непохитна національна свідомість, глибоке розуміння тих складних

завдань, які сьогодні потрібно розв’язувати незалежній Українській державі.

Усе це він не тільки повинен передати своїм вихованцям, а бути беззаперечним

зразком для наслідування.

84

Як показує практика, тільки систематичне національне виховання може

подолати почуття національної меншовартості і сформувати людину –

громадянина з національним складом мислення та природним почуттям

гордості. На основі такої виховної роботи формуються основні складові

національної самосвідомості: любов до рідної землі і свого народу, патріотизм і

готовність захищати Українську державу, досконале володіння українською

мовою, духовна культура, повага до батьків, культури та історії, традицій та

звичаїв рідного народу, працелюбність, бажання працювати задля розквіту

власної держави, культура міжособистісного спілкування, глибоке

усвідомлення громадянської відповідальності, сформовані почуття гордості за

свою Батьківщину.

На мою думку, національно - патріотичне виховання - це не проста

формальність чи данина моді, це суспільна категорія, яка формує ставлення

людини до себе, до свого народу й Батьківщини. Український патріотизм

повинен стати провідною виховною ідеєю сучасної школи, що реалізується в

урочній та позаурочній діяльності.

Вважаю, що виховання національної самосвідомості на уроках мови і

літератури сприяє збагаченню духовного світогляду школярів, формує

усвідомлення особистістю себе як часточки українського народу з власною

національною гідністю. В наш час виховання справжнього патріота набуває

особливо важливого значення. Виховуючи в учнів любов до рідного краю, ми

формуємо гідне майбутнє нашого народу.

   

Використана література

1. Бойко А. Педагогічний потенціал національно-культурних традицій // Рідна

шк. - 1999 - №10 - С. 12-15.

2. Бугайцева Г. Принципи патріотичного виховання учнівської молоді (зі

спадщини Григорія Ващенка) // Історія в шк. - 1999 - №5 - С. 7-10.

85

3. Виховання громадянина: Сутність громадянського виховання / П. Ігнатенко,

В. Поплужний, Н. Косарєва, Л. Крицька // Шк. б-ка.– 2003.– № 8.– С. 3–19.

4. Гонський В. Патріотизм як основа сучасного виховання та ідеології держави /

В. Гонський // Рідна шк.– 2001.– № 2.– С. 9–14. Роль, функції та структура

патріотизму. Особливості та закономірності його формування.

5.Гуменюк Г. Національна самосвідомість школярів та перспективи її

розвитку // Рідна шк. - 1999 - №2 - С. 59-61. 6. Збережемо пам'ять про подвиг /

ред. кол. – Кіровоград : КОІППО, 2010. – С.

6. Калініченко Н.А. Світлий геній Павлиша / Н.А.Калініченко. –Кіровоград :

КОІППО, 2008. – С. 118 – 119.

7.Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у

загальноосвітніх навчальних закладах (додаток до Наказу Міністерства освіти і

науки України від 16.06.2015 р. № 641)

8. Руденко Ю. Ідеологія патріотизму і державотворення як основа духовності

учнів / Ю. Руденко, В. Руденко // Рідна шк.– 1999.– № 10.– С. 8–10.

9. Сухомлинський В.О. Народження громадянина / В.О. Сухомлинський // Т. 3.

– К. : Радянська школа, 1977. – 433 с.

10. Сухомлинський В.О. Павлиська середня школа / В.О. Сухомлинський // Т. 4.

– К. : Радянська школа, 1977. – С. 145 – 154

86