Село Колочава вже неодноразовопрезентувало себе як лідер в ба-гатьох сферах і водночас з кожнимроком все більше завойовує позиціюнайвідомішого в Україні.

Найбільше за останні кілька років Ко-лочава прославилася через величезнукількість музеїв. Тепер у селі функціо-нують аж десять музеїв, а у проектах щедекілька.

Ще однією унікальністю Колочави єнадзвичайно велика кількість пам’ятни-ків, пам’ятних плит, меморіальних дошок,могил та окремих поховань. Історія на-шого села багата на різні події та визнач-них особистостей. Нині у Колочавіналічується 50 пам’ятних об’єктів. На нихзагадано майже тисячу колочавськихімен і у кожного є своя історія.

На День Незалежності України нашесело збагатиться одразу на сім пам’ятників.Кожен із них уособлює якусь віху з історіїКолочави, несе у собі як історично – леген-дарне, а деякі навіть міфологічне наванта-ження. Розповідаючи гостям села про коженіз них, ми вже можемо похвалитися, що у Ко-лочаві зберігається пам'ять про кожну істо-ричну подію села та вшановано практичнокожного відомого колочавця.

Відвідуючи Колочаву, багато туристіввідзначають дбайливе ставлення жителівсела до своєї історії та збереження пам’ятіжиття предків. Захоплюючись нашими му-зеями та монументами, вони розповідаютьпро наше село в Україні та за кордоном. Ко-лочава вже є відомою далеко поза межамиУкраїни. В Інтернеті працює сайт(www.kolochava.com), на якому можна про-читати інформацію про історію Колочави,

музеї, новини, про відпочинок у селі. На на-ступний турістичний сезон плануємо підго-тувати декілько нових туристичнихмаршрутів. Цим займається туристичнаагенція «АЖІО-ТУР». Отож туристів у нас вселі не бракуватиме. Головне тепер – підго-туватися, їх належно зустріти та обслужити.

Серед високих гір, найбільш перспек-тивним для села є розвиток зеленого ту-ризму. Умови для цього є всі: чиста вода,красиві гори, свіже повітря, мінеральнеджерело, незаймана природа, велика кіль-кість цікавих туристичних об’єктів. Тепернаше завдання зробити Колочаву цент-ром зеленого туризму на Закарпатті. Дляцього потрібно лише сильне бажання змі-нити життя на краще разом з умінням на-полегливо працювати. Останнього нам ажніяк не бракує.

С.Аржевітін

9.00 Мітінг з нагоди Дня незалежності біля памятника Т. Шевченко на Широких

9.20 Урочисте відкриття памятника Т. Шевченко

10.30 Відкриття архитектурной композиції, присвяченої пам`ятці сакральної творчості XVIII cт. - рукопису І. Лугоша "Перло дорогоцінное"

11.00 Виступи творчих особистостей - вихідців з Колочави

12.00 Відкриття відреставрованих памятників:"Вівчар" та О. Духновичу

13.00 Відкриття скульптурної композиції "Ісус Христос" біля греко-католицької церкви Івана Передтечі

14.00 Відкриття памятника І. Франко у Брадолці

14.40 Частування гостей свята

15.30 Відкриття нових експозицій у музеї-скансені "Старе село"

20.30 Показ фрагментів художніх, документальних та аматорських фільмів про Колочаву

1

Серпень 2010 року№ 18

Колочава - село 10-ти музеїв та 50-ти пам’яток історії та культуриІнтерв’ю

Програма святкових заходів "День Незалежності - 2010" в КолочавіЗАПРОШУЄМО 24 СЕРПНЯ 2010 РОКУ ВСІХ НА СВЯТО!

2

№ 18 Серпень 2010 року

День села у Колочаві

Вшанували воїнів-інтернаціоналістівНа травневі свята село Колочава осьуже третій рік поспіль масштабно таоригінально відзначає своє свято -«День села». Ключовою подією цього-річного святкування стало відкриття 2 травня Музею-меморіалу колочавсь-ким воїнам – інтернаціоналістам.

Історично так склалося, що колочавсь-ким чоловікам доводилося воювати на різ-них війнах і за різну владу впродовж усьогоХХ століття.

Чимало із них в 60-80 роках минулогостоліття виконували свій інтернаціональнийобов’язок далеко за межами держави. В Аф-ганістані воювали 23 колочавці, в Чехосло-ваччині – 8, в Нагорному Карабасі – 3, вЮгославії – 2, в Угорщині – 1, Сірії – 3, Іраці –1, Польщі – 1, на Острові Даманському – 1. Нащастя, всі вони повернулися додому живими.

На День села - 2010 всіх колочавськихвоїнів- учасників бойових дій вшановано вМузеї-меморіалі колочавським воїнам – ін-тернаціоналістам. Пам’ятником ставсправжній військовий бронетранспортер,що тепер височіє на пагорбі у центрі села.Під ним розмістилася кімната-музей, при-свячена учасникам бойових дій в інтерна-ціональних загонах.

На свято до Колочави з’їхалися де-сятки «афганців» з усієї області. Для нихпрацювала військова польова кухня, де всіхпригощали солдатською кашею та нали-вали символічних «сто грам».

Іще один бронетранспортер проїхавсяна День села вулицями Колочави. На ньомусиділи колочавські «афганці», а воїни-ін-тернаціоналісти з усієї області марширу-вали строєм під музику оркеструМукачівськго гарнізону.

У рамках програми свята на футболь-ному полі біля Колочавської ЗОШ №1бійці спецназу 128-ї механізованої бри-гади Мукачівського гарнізону продемон-стрували показові виступи з вибухами ,стрільбою, димовими завісами, захоплен-ням противника тощо. А на святковій

сцені весь вечір виступав відомий во-кально – інструментальний ансамбль аф-ганської пісні «Контингент».

Своєрідною акцією-примирення уселі стало також відкриття 1 травняМузею-бункеру місцевих повстанців,який розмістився в лісовому масиві«Чертежик» ( біля музею - скансену«Старе село»). У ньому викарбувані прі-звища тих колочавців, хто відчув на собірепресивно – каральні методи системиНКВС-КДБ за причетність до українсь-кого визвольного руху. Найвідоміший зних Михайло Штаєр, ім’ям якого й на-звано бункер.

В рамках свята 1 травня у Колочаві від-крили та освятили обеліск колочавськимвоїнам Першої світової війни. Кровопро-литна війна 1914-1918 рр. в колочавськісім’ї принесла багато нещастя. Згідно з офі-ційними даними, за австро-угорського ці-саря загинуло 26 колочавців, а 35повернулось додому інвалідами. Всі вонившановані, а їхні імена викарбувані напам’ятнику.

Окрім того, в рамках Дня села – 2010 уКолочаві відкрили пам’ятну табличку коло-чавським січовикам на фасаді будинку -кафе «Четніцька станіца» та освятили нацвинтарі вісім хрестів односельчанам, щозагинули під час колочавської «революції»у листопаді 1918 року.

За словами організатора та ініціа-тора свята, народного депутата Стані-слава Аржевітіна в рамках проведення

Дня села 2009 і 2010 років на територіїКолочави вшанували всіх жертв трагіч-них подій XX сторіччя. «Це учасники -Першої світової війни 1914 – 1918 рр.;колочавської «революції» 1918 р.;угорські, чеські, словацькі, радянські вій-ськовослужбовці, що загинули в Ко-лочаві; колочавські січовики 1938 –1939 рр.; репресовані і знищені коло-чавці у радянських таборах ГУЛАГу 1939– 1942 рр.; жертви II Світової війни 1939– 1945 рр.; знищені односельчани - євреїу фашистських таборах 1941 – 1945 рр.;колочавці, що були репресовані і розстрі-ляні органами радянської держбезпеки у1946 -1957 рр.; воїни – інтернаціоналісти1956 – 2009 рр..

Колочава вкотре продемонструвалаприклад примирення для всієї України», –підсумував відомий колочавець.

Урочиста хода вулицями Колочави

Бойова зброя «афганців» - окраса музею

Фото колочавських воїнів-інтернаціона-лістів в єкспозиції музею

Освячення музею-меморіалу

С.Аржевітін з колочавськими воїнами-інтернаціоналістами

Справжній солдатський "реманент"

Табличка біля входу в бункер

Ліжка та стіл під землею

Інтер’єр бункеру

Почесна варта біля музею-меморіалу

Відкрили музей «БункерШтаєра»

Вшанували воїнів І Світовоївійни, колочавських січовиківта «революціонерів»

Вхід у музей «Бункер Штаєра»

Освячення нових хрестів намогилах "революціонерів"

Меморіальна дошка колочавським січовикам

Освячення пам’ятника воїнам 1-ї Світової війни

Воїни-інтернаціоналісти зі всіеєі області

Оркестр Мукачевського гарнізону

День села у Колочаві День села у Колочаві

3

№ 18 Серпень 2010 року

Репортаж зі свята

Дні Колочави в Ужгороді4-5 червня 2010 року - обласнийцентр Закарпаття жив культурою на-шого села. Фестиваль «Дні Колочави вУжгороді» дав змогу ужгородцям та го-стям міста краще пізнати та зрозумітидалеке гірське село, яке з кожнимроком стає все відомішим.

Почалося все з театралізованої ходимайже 50 колочавців центральними вули-цями Ужгорода. Односельчани вражаливсіх своїм вбраннями. Боженик із бубному руках ( В.Хланта ) привертав увагу всіхпрохожих до дійства. Попереду колочав-ців гордо ступав останній опришок КарпатМикола Шугай (роль виконував С.Аржеві-тін). Поруч нього друзі-опришки, далі -чеські та угорські жандарми, афганці, ке-гебісти, українські вчительки, учні фаб-рично-заводського навчання з Донбасу,ветерани другої світової війни, група січо-виків та воїни УПА.

За ним прямували колоритні євреї згусками в руках та закликали всіх на децуу корчму, обіцяючи наливати «на віру».Дівчата-українки та колочавські молодиців автентичних костюмах виконували роль«божеників» - несли плакат та роздавалиусім зустрічним запрошення на свято у За-карпатський музей архітектури та побуту.Священик (А.Беца) благословляв усіх подорозі. А два «народні депутати» (Ю.Хлантата В.Маркович ) пробували за допомогоюкулаків з’ясувати стосунки між ворожимифракціями. Кругом бігав допитливий чесь-

кий письменник Іван Ольбрахт(И.Глеба) ізнезмінним фотоапаратом в руках та фіксу-вав усі події для історії.

Така картата та галаслива публіка на-робила чималий ажіотаж у місті. Під часневеличких зупинок на площах сімейнийансамбль Марковичів так грав коло-мийку, що багато прохожих саміпускалися у танок.

Під час ходи до групи приєднувалосявсе більше людей, особливо багато булоколочавців, які виїхали до Ужгорода жити.

Отак співаючи і танцюючи учасникиходи пройшли до ужгородського музею –скансену, де між старих хатинок відбуласявистава-віче. Кожний із історичних коло-чавських героїв у жартівливому стилі пред-ставляв себе. Заправляв усіма народниймесник Микола Шугай.

По всьому гості під звуки трембіти від-правилися оглядати картини із колочавсь-ких гір. Художня виставка під назвою«Золоте руно з колочавських полонин»стала результатом минулорічного пленеруміжгірських та ужгородських художників нагорі Стримба в Колочаві. Там, на висоті 1719метрів , щороку випасає вівці та приймаєучнів в «Школу вівчарства» колочавськийчабан Іван Мацола. Рік тому майже тижденьхудожники Андрій Павук, Василь Вовчок,Габріел Булеца, Василь Шиндра, Іван Вегешта Михайло Кінч змальовували вівчарськібудні та довколишні краєвиди. Результатомстали понад 60 живописних полотен, якимимилувалися всі присутні.

Другий день присвятили переглядуфільмів, знятих про Колочаву у різні часи.Учасники побачили документальніфільми, зняті чеськими кінематографі-стами в 20-30-х роках минулого століття,а також авторами стрічок у період після-воєнних Чехословаччини та СРСР. Зага-лом про Колочаву до початку 1990-х булознято понад десять професійних стрічок.Після того їхня кількість почала швидкозростати завдяки документальним стріч-кам, знятим київським кінорежисеромСергієм Губським за сценаріями Стані-слава Аржевітіна. Найвідомішими йогострічками є “Ольбрахт і Колочава”,“Пам’ять і примирення ”, «Школа», фраг-менти художньої стрічки “Колочавські по-встанці”. Завершився перегляд відомимфільмом про Колочаву, знятим у 1933 роцічеським кінорежисером ВладиславомВанчурою за сценарієм письменника та кі-нодраматурга Івана Ольбрахта під назвою“Марійка-невірниця”. У учасників фести-валю не залишилось сумніву, що Колочава– столиця закарпатського кіно.

В ці самі дні на економічному факуль-теті Ужгородського державного універ-ситету відбулася презентація монографіїдокторанта кафедри банківської справиКиївського національного економічногоуніверситету імені В. Гетьмана Стані-слава Аржевітіна "Трансформація гро-шово-кредитних відносин у сучаснійекономіці України ".

4

№ 18 Серпень 2010 року

Із сивої давнини прийшло на Верхо-вину свято проводів тваринників і ху-доби на полонини, яке традиційноназивалось “мішаня”. Одного дняовець і кіз зганяли в єдину громадськуотару і там визначали «міру» надоїв мо-лока від кожної вівці і кози, щоби післявіддати його газді у вигляді величез-ного будза сиру. Подекуди «мішаня»називали ще й «Святом міри».

У неділю, 6 червня Міжгірщина вжетрадиційно відзначила проводи вівчарівна полонину. У народі його називають«День бика».

Щороку на Синевирському перевалізбираються любителі вівчарської справи.Колочавська сільська рада теж ставить тутсвій намет. Цьогоріч наше село завдякисільським артистам-аматорам та народному

депутату Станіславу Аржевітіну відзначи-лося оригінально. Всі учасники дійстваодягнулися в костюми і стали прототипамиісторичних героїв Колочави. Здалося, щосело сторічної давнини ожило, а із небуттявиринула стара верховинська громада.Справжній подив, зацікавленість у числен-них глядачів викликала тверда хода коло-чавців в уніформі учасників визвольнихзмагань, угорських жандармів, міліціонеріврадянської доби та кадебістів. Практично

ця колона на чолі зі Станіславом Аржевіті-ним відображала основні віхи життя Ко-лочави з початку 20-х років і до середини80-х ХХ століття. Особливо з цікавістю роз-глядали і старі, і молоді старовинневбрання євреїв-лихварів, колочавськихопришків та інших представників коло-чавського тогочасся, а також амуніцію ізброю людей в уніформі.

Спочатку всі колочавці в костюмахпройшлися районним центром, де розда-

вали всім зустрічним туристичну інфор-мацію про Колочаву та запрошували насвято вівчарів.

Потім всі учасники свята під гру му-зичного оркестру Марковичів та спі-ванки колочавців піднялися на перевал.

На святковій сцені численний загалглядачів найбільше порадували самоді-яльні артисти та музиканти з Колочави.Їх художньо-музична композиція з мину-лого і сьогодення за сценарієм С.Аржеві-тіна особливо сподобалась учасникамсвята.

З великим інтересом гості свята таземляки-верховинці розглядали музейніекспонати в наметі з Колочави, тут вонизнайомилися з туристичними можливо-стями села та дізнавалися більше про село,у якому сьогодні працює аж 10 музеїв. Аленайбільше всі бажали фотографуватися зколочавцями минулих сторіч.

Вівчарів на полонину проводжали колочавці з минулого

Свято на полонині

Шугай (В.Шмулига) запрошує колочавських на сценуКолочава презентує Біля колочавського ВівчаряВітальне слово від керівництва

5

№ 18 Серпень 2010 року

Гості Колочави

Чехія допомагає Колочаві

Урочиста подія

Київське весілля у «Старому селі» Музей - скансен «Старе село» ще із по-явленням перших будівель став при-вабливим місцем для весільних пар.Щороку у сезон весіль все більше коло-чавських молодят обирають старі ха-тинки для фотографування тавідеозйомки. Окрім колочавців, домузею приїздять святкувати і жителі су-сідніх сіл. А от у червні 2010 року скан-сен мав честь приймати високихстоличних гостей.

Старший син народного депутата УкраїниСтаніслава Аржевітіна розписався з Вероні-кою Сташевською у Києві 15 травня. Проте12 червня молодята вирішили відсвяткуватиіще одне весілля, проте вже згідно із коло-чавськими традиціями.

Молодятам нарізали барвінку, з якогопотім дружки, співаючи колочавські співанки,сплели віночки. Наречена із дружками та ро-дичами сиділа в одній хаті, а наречений із ку-мами та музикою прийшов забирати її ізбудівлі бірова. Після запеклих торгів за мо-

лоду, коли вже родичі молодого залишили всігроші, а батько віддав навіть черес, молодята«покосичилися». За весільним столом гостейщедро частували колочавськими стравами, амісцеві музики не вщухали до пізньої ночі. Навесіллі також діти сідали молодим на коліна,за що отримали колачі та подарунки,

Наступного дня молодят благословилита привітали священики та колочавці у пра-вославній церкві.

Київські гості були вражені колочавсь-кими традиціями та можливістю самим статичастиною театралізованого гуляння.

Депутатська делегація з чеськогопарламенту краю Височіна відвідалаКолочаву у червні цього року. Цебула друга поїздка чехів до села заостанній рік.

Співпраця Закарпаття з краєм Височіна(Чехія) міцніє з кожним роком. Після діловихзустрічей в Ужгороді друзі-партнери областівже вдруге навідалися на Міжгірщину, адже унашому краї планується широкий обсяг спів-робітництва у соціальній сфері, туристично-рекреаційній та лісопереробній галузях іззалученням чеських інвестицій.

Депутати Височіни на своїй останній сесіїзатвердили масштабний план спільних про-ектів. Одна конкретна корисна справа вже вті-люється в життя.

Через благодійний фонд "VIZа" (головаЗденек Кадлец) Міжгірщині виділена фінан-сова допомога у розмірі 225 тис. грн., які бу-дуть використані для заміни старих вікон ідверей на євровироби у медзакладах - сіль-ській лікарській амбулаторії в Колочава-Бра-дольці, фельдшерсько-акушерських пунктах уПрислопі, Тітківцях, Репинне-Ділу, Колочава-Мерешорі, Негровець-Потоці, Завійці та ін.

До речі, на медпункті у Брадольці вже по-ставили нові вікна, також планують незаба-ром зробити ремонт приміщення.

Присутні на засіданні народний депутатУкраїни Станіслав Аржевітін, голова райрадиІван Ярема, заступник голови РДА МиколаТимощук, сільський голова Юрій Хланта ви-словили у своїх промовах оптимістичнідумки про розширення зв'язків між обла-стями та збільшення їх результативності.

За робочої поїздки у глибинку депу-татська делегація краю Височіна мала мож-ливість ознайомитися з нацпарком"Синевир", відвідати Синевирське озеро.

Чимало приємних вражень у гостей-чехіввикликала подорож у Колочаву, де цього днявідбулося покладання квітів до пам'ятника І. Ольбрахту, екскурсія у музей письменника,музей-церкву Святого Духа, музеї "Чеськашкола" та "Радянська школа".

У Колочаві депутатська делегація поди-вилася концертну програму, яку виконуваливихованці Наталії Тумарець - учнівськийфольклорно-етнографічний гурт «Коло-чавські піроскуби» та троїсті музики між-гірської музшколи. Після концерту гостіподивилися документальний фільм «Оль-брахт і Колочава», знятий за сценарієм С.Ар-жевітіна, оператор – С.Губський.

Молодята Павло та Вероніка Аржевітіни Де ся діли дружки?

Подружжя Аржевітіних на гарадичах у бірова Перша сімейна справа

Виступ чеського гостя

Дружки йдуть З нанашками Через річку по-сучасному Родина Арживітіних у церкві

"Бійка" за викуп Ну ду-у-уже файна молода! Всі за молодов Наньо вкаже, як танцюють коломийку

Поть те, поть те, дружки! Несіть викуп!

Вже ось четвертий рік поспільблагодійний фонд «Товари-ство «Приятелі дітей» приво-зить дітей, позбавленихбатьківського піклування, навідпочинок у Колочаву. Цього-річ «Літній табір для дітей-сиріт «Водограй - 2010»тривав з 27 липня до 10серпня. Участь у ньому взяли120 дітей з різних куточківУкраїни – Одеси, Києва, Лу-ганська, Дніпропетровська,Сум тощо.

«У мальовничому куточку Карпат діти не лише від-почивають, проте й пізнають багато цікавого, – каже паніМарина Криса,президент фонду і організатор табору. -Насамперед для всіх були проведені екскурсії по коло-чавських музеях, особливо дітям сподобалися «Старесело» та «Колочавська вузькоколійка». Традиційно дітибрали участь у творчих майстернях, де вчилися роботі з

гіпсом, флористиці, малюванню, вив-чали право. Вони займалися спортомта брали участь у різноманітних зма-ганнях, підкорили колочавські вер-шини ( Стримбу та Красну),подорожували до озера Синевир, во-доспаду Шипіт та Мукачівськогозамку, провели безліч конкурсів таконцертів».

Головною програмою цьогоріч-ного табору стала екологія навко-лишнього середовища та екологіядуші людини. Тому в рамках про-грами діти прибрали узбережжярічки Тереблі та зібрали сміття біля

мінерального джерела «Боркут». На заняттях їх такожвчили обережному ставленню до природи Карпат.

Основними спонсорами цьогорічного табору сталиЗАТ «Крафт Фудз Україна» та вже традиційно благодійнаорганізація “Приятелі дітей”, USA (Ukrainian Children’s Aid& Relief Effort., Inc), яка вже понад десяток років всілякодопомагає українським сиротам.

6

№ 18 Серпень 2010 року

«Приятелі дітей» знову відпочили в КолочавіЦього року до Колочави вже в п'яте завітав Клуб спор-

тивного бального танцю ДАНЗА із Києва. Керує цим колек-тивом Вероніка Аржевітіна. Діти цього Клубу є фіналістамита переможцями Всеукраїнських конкурсів. Дитячий танцю-вальний колектив приїздить у Колочаву для оздоровленнята спортивної підготовки. Разом з професійними танцюри-стами на тренуваннях, з великим бажанням, вчаться танцю іколочавські діти. Цього року їх було - 40! Підсумком цього-річного "танцювального табору" став блискучий виступ наукраїнсько-чеському фестивалі фольклору та чудове вміннятанцювати "Повільний вальс" і запальне "Ча-ча-ча".

Фестиваль «Колочавське відлуння в Тереблянській долині»

Фестиваль

Учасники табору

Дорога на Брадолець буде?Ще кілька років тому Колочавська сіль-ська рада розпочала довге листуванняз Державною службою автомобільнихдоріг України. До неї зверталися не-одноразово з проханням відремонту-вати автомобільну дорогу Усть - Чорна– Бедевля (від 0 до 10 км ), яка прохо-дить по території нашого села.

Проте будівництво дороги постійновідкладалося через газифікацію Ко-

лочави. У 2007 році було нарешті прокла-дено газопровід-відвід довжиною 4,2 кіло-метри на дільниці Брадолець-Центр села.Після цього у боротьбу за асфальт на Бра-долець включився і народний депутатУкраїни Станіслав Аржевітін.

В результаті тривалого листування, та осо-бистих зустречей з кирівництвом, остання від-повідь Станіславу Аржевітіну від Укравтодорунадійшла 3 березня 2010 року. У листі-відповідійшлося про те, що «…службі дано доручення ви-

готовити проектно - кошторисну документаціюна капітальний ремонт автомобільної дорогиКолочава – Усть - Чорна – Бедевля. І після її ви-готовлення внести Укравтодору пропозиціїщодо включення об’єкту до виробничих планівдорожньої галузі на 2010 рік».

Результатом листа стало те, що дорогуна Брадолець підсипали до Калновця ідосі проводяться інші першочергові ро-боти з покращення умов проїзду та без-пеки дорожнього руху.

Чи поставлять асфальто - бетонне по-криття на наступний рік на Брадолецькудорогу залежить тепер від того, чи будепрописана у бюджеті ця стаття витрат.Станіслав Аржевітін активно бореться іза те, щоб у колочавців був газ в домах іза те, щоб у Брадолець ми ходили по ас-фальту.

Нижче надаємо копії деяких з документів (ред.)

Інформація

Вже вкотре 8 серпня село Колочава привернулодо себе увагу всього Закарпаття. В цей день унаше село з’їхалися численні гості та учасникина традиційний 14 фестиваль українсько-чесь-кої дружби «Колочавське відлуння в Тереб-лянській долині». Саме у перші дні серпнябагато років тому загинув відомий колочавськийопришок, головний герой роману Івана Оль-брахта Микола Шугай. Головна організаторка таініціаторка фестивалю вже багато років по-спіль- Наталія Тумарець.

У сонячну недільну днину сотні глядачів зібралисябіля Колочавської середньої школи №1. На сцені під від-критими небом свою майстерність показували як коло-

чавські колективи, так і запрошені гості. Виступали ко-лективи із Міжгір’я, Драгова, Космача (Івано-Франківськаобласть), Києва.

Наше село представили учасники самодіяльного ди-тячого колективу «Піроскуби», який під керівництвом пе-дагога Наталії Тумарець тривалий час діє при музеї ІванаОльбрахта і займається збиранням фольклору. Виступавтакож Іван Маркович.

Серед запрошених на святі вже традиційно власнуконцертну програму представили і відпочиваючі на біо-базі діти-сироти з різних областей України, яким органі-зував літнє оздоровлення благодійний фонд «Приятелідітей». Також чималі оплески глядачів викликали танцідитячого танцювального колективу «ДАНЗА» із Києва,яким керує Вероніка Аржевітіна.

Головним гостем фестивалю став популярний київсь-кий гурт «НеДіля».

Також в рамках фестивалю відбулася виставка-вер-нісаж живописних картин двох талановитих коло-чавських художників – випускника Національноїакадемії мистецтв та архітектури Олеся Орищука таПавла Ваколі.

Діловитості фестивалю додала участь у ньому керів-ників району, села, генерального консула Чехії у ЛьвовіДавіда Павліта та генерального консула СловаччиниМар’яна Сладечек. Приїхало немало й молодих земляківчеського національного героя, письменника Івана Оль-брахта. На жаль, через тривалі дощі на півночі Чехіївперше за всю історію фестивалю не доїхав до Колочавиавтобус із чеськими творчими колективами.

Танцюють гості фестивалю

Народний депутат України С.М. Аржевітін і начальник участка Закарпатдорбуд О.М. Мороз

«Колочавський Піроскуби» з керівником Н.Тумарець Урочисте відкриття фестивалю

Добра традиція Добра традиція

Танцюють всі

7

№ 18 Серпень 2010 року

Інформація

Нові монети Колочави Подія

День десантника-2010 на МенчуліУ Колочаві цього літа випустили «вобіг» дві нові сувенірні монети, якіпропагуватимуть наше село та най-більш популярні серед туристів музеї- «Колочавська вузькоколійка» та«Старе село».

На аверсі ( лицьовій стороні) першої су-венірної монети зображений раритетнийпаровоз із музею «Колочавська вузькоко-лійка» та вказаний рік випуску – 2010.

Лицьовий бік другої монети прикрашаєлоготип музею - скансену «Старе село».

Зворотня сторона сувенірних монет– реверс – однакова і несе в собі істо-ричну інформацію. На ній зображений іс-торичний відбиток герба-печатки села1848 року, який є cвоєрідним історич-ним гербом села Колочава. Зображенийв центрі монети силует лісоруба – сим-вол наймасовішої професії колочавців,адже саме роботою в лісі вони зароб-ляли на життя не одне сторіччя. Хвойні

дерева на монеті – це символ колочавсь-ких лісів, деревини, яка споконвіків при-носила гроші. Корона з п’ятьмахрестами на верхній частині герба-пе-чатки символізувала в той час п’ять ко-ронних міст Марамороша - це Хуст,Вишково, Тячево, Сігет та Довге Поле(Госсумезе). Ці міста були наділені особ-ливими привілеями від королів Угор-щини, зокрема, мали місцевесамоврядування. На сучасній ювілейніймонеті п’ять хрестів на короні означаютьп’ять коронних приселків села Колочава:Лази, Брадолець, Горб, Сухар та Мере-шор. Зображені місяць та сонце символі-зують день та ніч.

Свої «гроші» Колочава випускає невперше. Минулоріч до «Дня села-2009»була випущена монета із логотипомсвята. У майбутньому випускатимутьсясувенірні монети із зображенням іншихмузеїв та цікавих місць у селі. Це дастьзмогу популяризувати Колочаву та ро-бити її ще більш відомою.

Нові памятники

Пам’ятників стало ще більше

На День аеромобільних військ України –2 серпня ( в народі його називають «Деньдесантника») – група колочавців на чолі знародним депутатом і колишнім десант-ником Станіславом Аржевітіним урочи-сто відкрили на горі Менчул пам’ятник.

У ніч з 18 на 19 серпня1943 року командування Чер-воної Армії висадило в тил во-рога розвідувальну групу підкодовою назвою «Закар-патці». Командував десантни-ками угорець Ференц Патокі.До десантної групи у складі 7чоловік, поряд із командиром-угорцем , входили карпатськіукраїнці Михайло Дякун (с. Бо-роняво), Степан Лізанець (с.Уклин), Іван Ловга (с. Довге),брати Василь і Степан Чиж-марі (с. Копашнево), а такожчех Вацлав Цемпер (с. КриваЧасловського округу). І хочадесантування на Менчулі від-булося невдало, група Фе-ренца Патокі діяла майже 8місяців та ретельно надсилаладані про військовий стан утилу угорців.

На місці приземлення групи ФеренцаПатокі в радянські часи був поставленийпам’ятний знак – камінь із викарбуванимина ньому прізвищами відважних парашути-стів. Щороку тут проводились мітинги, вша-

новувалась пам'ять героїв-десантників і роз-відників.

З часом табличку відірвали невідомі, апам’ятний знак перетворився в груду зви-чайних кам’яних глиб.

У червні 2010 року колочавці відновилипам’ятний знак і встановили нову табличкуз прізвищами учасників розвідгрупи.

2 серпня 2010 року відбулося урочи-сте відкриття пам’ятного знаку. Біля ва-луна з табличкою поставили квіти на честьзвитяжців.

На горі Менчул

Інформація

Колочава вітала працівників скансенів з усієї УкраїниУ п’ятницю, 25 червня 2010 року один із най-кращих державних скансенів в Україні Закар-патський музей народної архітектури тапобуту відзначив своє 40-річчя.

Попри те, що основні привітання працівникискансену приймали в Ужгороді, не залишилася по-заувагою і Колочава.

Вже наступного дня, всі «іменинники» на чолі здиректором музею Габріелою Андял та гості свята

приїхали до нашого села аби продовжити святку-вання. Тут їх радо вітали колочавці на чолі з нарде-пом Станіславом Аржевітіним. Більшу частину днягості села провели в екскурсіях. Адже аби подиви-тися усі 10 колочавських музеїв музейним праців-никам довелося чимало пройти пішки та витратитипівдня на оглядини історичної спадщини нашогосела. Найбільший захват у них викликав безперечноскансен «Старе село». Оскільки всі гості Колочави єпрацівниками або ужгородського музею, або з інших

скансенів України, то вони змогли на професійномурівні оцінити колочавську музеефікацію. Колочавухвалили, селом захоплювалися і нам заздрили, аджелише за три роки зібрати таку кількість експонатів тавідновити стільки будівель не зміг ніякий іншиймузей. Тому колочавському скансену пророкувалинеабияке майбутнє і популярність на теренах нелише України, але й за кордоном. Ми з ними погод-жуємося!

Монета «Вузькоколійка» Монета «Старе село» Зворотня сторона монет

Однією з особливих та унікальних рис Колочави єнадзвичайно велика кількість пам’ятників, пам’ят-них плит, меморіальних дошок, могил та окремихпоховань. На сьогодні у Колочаві налічується 50пам’ятних об’єктів.

На День незалежності України у Колочаві відкриють іще сімнових скульптур, які доповнять ансамбль монументальних по-статей та стануть неабиякою прикрасою для села. Автор робіт– колочавський скульптор Петро Штаєр. Шість з них встанов-лені за фінансової підтримки С.Аржевітіна.

Одна з найцікавіших скульптурних композицій встанов-лена на території музею Святодухівська церква. Присвяченавона видатній пам’ятці сакральної творчості ХVІІ ст..- рукописуколочавського д’яка Івана Лугоша «Перло дорогоцінноє». Заідеєю С.Аржевітіна, композиція має вигляд «робочого місця»

літописця: на великому каменілежить розкрита бронзовакнига, біля неї - чорнильницяі перо. Поруч стоїть камінь-сті-лець, на якому нібито щойносидів автор рукопису І.Лугош.

На День незалежності біля католицької церкви ІванаПредтечі у Колочаві -Лаз відкриється скульптурна компо-зиція «Ісус Христос», виконана скульптором І.Штаєром в по-дарунок рідному селу. Вона стоїть біля церкви, по сусідствуіз «Покровою Пресвятої Богородиці», яка і виконана із тогоматеріалу та у тому ж стилі.

Окрім сакральних скульптур, у селі відкриють пам’ят-ники двом видатним українським письменникам – Т. Шев-ченку та І. Франку.

Пам’ятник Тарасу Шеченку встановлено біля Коло-чавської школи №1 у центрі села, паралельно до памятникаІ.Ольбрахта.

Автор погруддя Тараса Шевченка - колочавець Іван Гав-рилович Буркало. Він виліпив і подарував його рідному селуу 50-х роках минулого століття. На жаль, скульптура не булапереведена у метал і не збереглася. Проте в архівах коло-чавців знайшлося фото авторської роботи і за ним вже іншийколочавець-скульптор Петро Штаєр зробив копію бюста.

Пам’ятник Іванові Франку розташований у присілку Бра-долець, на подвір’ї Колочавської середньої школи №2.

Також колочавці вже встигли помітити, що погруддяОлександра Духновича змінило прописку. Дотепер цей

пам’ятник був розташований на території православноїцеркви. Постамент із погруддям українському письменнику,педагогу, громадському та культурному діячу ОлександруДухновичу у 1931 році поставило у Колочаві товариствоімені О. Духновича. Зараз же він відреставрований і височієбіля сільської ради у центрі села.

Скульптурна композиція «Колочавський гусак» (Ша-батна гуска) уже понад місяць радує дітлахів, які не боячисьшипучих і щипучих гусей, сміливо залазять на них. Ці гусистали своєрідним символом колочавських євреїв, які колисьполюбляли ласувати запеченою гусятиною, тому тримали ба-гато цієї птиці. Проте непереливки було колочавській малечі,яка не могла вільно пересуватися по селу без палиці. Відте-пер діти можуть приходити до скансену «Старе село» і безстраху посидіти на суворих гусках. Скульптурна композиціявиконана за ідеєю та при фінансовій підтримці С.Аржевітіна.Автори проекту – художник В.Шиндра та скульптор П.Штаєр.

Скульптура оригінальної форми встановлена біля міне-рального джерела «Боркут». Це жіноча постать, яку назвали«Джерело». Вона стоїть як символ колочавської молоді, дляякої з давніх часів і до нині улюбленим місцем зустрічі зали-шається джерело «Боркут».

«Ісус Христос» Т.Шевченко І.Франко«Перло дорогоцінної» О.Духнович Колочавський «Гусак»

Щороку на свій день народження на-родний депутат України СтаніславАржевітін дарує Колочаві музей. Цьо-горіч наше село отримало частинувідреставрованої оборонної системи– лінію Арпада.

Багато колочавців помічають, що вздовжрічки Тереблі розташовані залишки обо-ронних споруд часів Другої світової війни:бункери, бетонні піраміди, земляні траншеї.Все це рештки лінії Арпада 1940-1944 рр.

Багато бетонних пірамід реставраториЛінії Арпада зібрали по Тереблі та склалибіля мосту в початковім вигляді. Вонистали частиною музею.

Протяжність Лінії Арпада по Закар-паттю – майже шістсот кілометрів. Боївтут так і не було. Червона Армія дізна-

лася про оборонну си-стему й атакувала віншому місці. Тікаючи,угорці підривали бун-кери. Тепер їх рекон-струюють.

На сьогодні коло-чавці відтворили одиндо одного три бункериі «вогневу точку». Збе-реглися лише фунда-менти, стіни іперекриття, то їх требабуло відновити, атакож додати «на-чинку» тих далеких во-єнних часів.

Перший бункер –командний – стоїть од-разу за річковим мо-стом. Усередині все якбуло колись. Кулемет,

автомати і рушниці, патронташі та гранати,каски та пристрій дальнього бачення, во-гнемет і вогнегасник, телефонний кабель ідесятки інших пристосувань для веденнявійни. Все — оригінальні зразки.

За кілька десятків метрів звідси — бун-кер-шпиталь у таких самих бетонних око-вах. Ліжка у три яруси, комплекти мед.обладнання, запахи ліків і препаратів,брому та йоду. Лікуватися довго тут неможна було, однак надати допомогу пора-неному та підготувати його до евакуації —цілком можливо. Попід стелею — почепленістарезні духові інструменти. Ними помер-лого проводжали в останню путь.

Пройшовши сотню метрів вбік, потрап-ляєш у обитель кашоварів — котлопункт. Уцьому бункері увагу привертає пузата по-

хідна кухня-шпор, якою користувалися вугорській армії. Тут же встановлено довгийстіл, а на ньому — тарілки та ложки з нер-жавійки, горнята з міді. По обидва боки віднього — лавки. Провіант зберігається в міш-ках, на яких стоїть дата — 1942 рік.

Загалом сьогодні у колочавськомумузеї «Лінія Арпада» зберігається понаддві тисячі експонатів.

Військовий туризм – популярний уЄвропі, у нас лише зароджується. У Ко-лочаві між бункерами для туристів об-лаштували стежки. За словами ініціаторастворення музею Станіслава Аржевітіна,колочавську лінію Арпада реставрувати-муть у кілька етапів. Результатом станезахоплюючий військовий маршрутвздовж річки Тереблі, який триватиме чо-тири години.

Один з найкращих недержавних му-зеїв України та перший сільськиймузей архітектури та побуту на Закар-патті «Старе село» почали будувати уКолочаві три роки тому. На сьогоднівін налічує біля 15 різних будівель,які знайомлять із життям та побутомколочавців кінця 19-го початку 20-гостоліття.

Проте кожного року до Дня незалежностіУкраїни 24 серпня - музей - скансен «Старесело» незмінно поповнюється новими експо-зиціями та колекціями. Цьогоріч працівникимузею на чолі з умілим керівником ВасилемМакаром (Швеґаном) здають в експлуатаціюкілька нових хатинок-експозицій.

Як розповів «НК» Василь Макар, насам-перед у скансені запрацює водяний млин.Вода з висоти падатиме на лопати та крути-тиме колесо. Також відкриється хата-май-стерня гончара. У ній виходець з Колочави,львівський скульптор Петро Штаєр ліпитимерізні фігури із глини та проводитиме заняттядля усіх бажаючих колочавських дітей.

Доповниться новими експонатами імузей «Колочавська вузькоколійка», якийрозташований на території скансену. Зо-крема, поруч із паровозом відтепер стоя-тиме й «гусак» - висока труба, задопомогою якої нагрівали та подаваливоду до паровозу. Такий «гусак» стояв ко-лись на кожній залізничній станції.

На рейсах вузькоколійки почне їздитимашина швидкої допомоги, яка колись кур-сувала між Мерешором та Буштином. У най-ближчих планах також поставити на рейсистареньку Волгу. Також планується прокла-сти вузькі колії довжиною 800 метрів попідлісовим масивом Чертежик. По них Їздитименевеличкий вагончик, що належав колись лі-сорубу, Героєві соціалістичної праці ІвановіЧусу, і возитиме туристів і всіх охочих.

8

№ 18 Серпень 2010 року

Автор усіх текстів у цьому номері, крім позначених окремо, Марія Шетеля.Головний редактор, засновник та видавець – С. Аржевітін. Випусковий редактор – В. Ломакіна. Загальний наклад – 4000 прим. Е-mail: novakolochava@ukr.net

Свідоцтво ЗТ№457/49Р від 10.04.08. Фото з архіву С. Аржевітіна. www.arzhevitin.uaКомп’ютерне макетування, верстка та виготовлення накладу – ТОВ «Дженерейшн Пі»

Адреса: 04070, м. Київ, вул.. Почайнінська, 19, оф. 4; тел.: 38(044)230-20-96, 38(044)425-56-66; e-mail: gp@gpstudio.com.ua, www.gpstudio.com.ua

Інформація

Туристичнамапа КолочавиВідтепер село Колочава матиме своютуристичну мапу. На День незалеж-ності України всі бажаючі зможутьдетально ознайомитися із нею.

На мапі зобразять всі основні державніта комерційні установи села та 50 цікавихтуристичних об’єктів.

За словами розробника та авторакарти, художника Василя Шиндри, міжна-родними піктограмами на карті позначатьсільську раду, лікарню, школи, дитсадки,пошту, банк, колочавські музеї, пам’ятники,кілька магазинів та зелених садиб тощо.

«Карта матиме розміри 2 на 3 метри ірозміститься на трьох точках: у центрі села– на «широких», у центрі послуг та на Си-невирському перевалі. Вона допоможе ту-ристу, який потрапляє ( чи планує завітати)у Колочаву швидко зорієнтуватися на місці,знайти необхідний об’єкт та визначити від-стань до нього», - підсумував ВасильШиндра. У центрі послуг бажаючі зможутьотримати додаткову інформацію.

Нові експозиції

«Старе село» продовжує розвиватися

В Колочаві відкрився новий музей – «Лінія Арпада»

Цікавий факт

Волга на рейсах теж паравоз

Вагончік Чуса

Відкриття музею "Лінія Арпада"

Вхід до командного бункеру

В бункері-шпиталі

Всі бункери закриваються дверима тих часівУ бункері-їдальні

Автентичні речі часів Другої світової війни

Вхід до сторожевого бункера Вхід до бункера-шпиталя