січень

6
Інформаційний вісник Інформаційний вісник ДЮО ДЮО « Співдружність Співдружність » » КЗО “СЗШ № 1” КЗО “СЗШ № 1” Стор. 3 Голокост - лихо 20 століття Стор. 1 Стор. 2 Стор. 4 Прийди до серця, УкраїноСтор.5 Для нащадків - взірець Стор.6 27 січня 2016 року координа- тори Штабу «Патріот» Чеберко Н.В.та Дацька О.І. разом з члена- ми Штабу провели на базі Зали Гідності і Честі мітинг-реквієм, при- свячений пам`яті жертв Голокосту. Історію неможливо повернути на- зад. Але необхідно розповісти про неї всю правду. Хроніка Голокос- ту – це біль і жах українського на- роду. В Україні антиєврейський геноцид носив особливо жорсто- ку форму. Убивства євреїв окупантами почалися в Україні 22 червня 1941 року і тривали більше трьох років. Загальну кількість загиблих євреїв можна оцінити в 1,8 млн. чоловік. У ціло- му Україна втратила близько 70% довоєнного єврейського населення. Це було скла- довою частиною трагедії Голокосту. Саме цю надзвичайно важливу інформацію до- несли до присутніх на мітингу члени Штабу «Патріот». Учні підготували документальні відеофільми, зробили виставку документів та фотографій цієї трагедії. Завершила свій виступ лекторська група словами: «Голокост нам треба пам`ятати, адже пам`ять то є наша совість. Помилок таких не допускати, не писати геноциду повість! » Чеберко Н.В. Фестиваль творчих портретів Калейдоскоп новин Наші подорожі 1

Transcript of січень

Page 1: січень

Інформаційний вісник Інформаційний вісник

ДЮО ДЮО ««СпівдружністьСпівдружність» » КЗО “СЗШ № 1”КЗО “СЗШ № 1”

Стор. 3

Голокост - лихо 20 століття Стор. 1

Стор. 2

Стор. 4

“Прийди до серця, Україно”

Стор.5

Для нащадків - взірець

Стор.6

27 січня 2016 року координа-

тори Штабу «Патріот» Чеберко

Н.В.та Дацька О.І. разом з члена-

ми Штабу провели на базі Зали

Гідності і Честі мітинг-реквієм, при-

свячений пам`яті жертв Голокосту.

Історію неможливо повернути на-

зад. Але необхідно розповісти про

неї всю правду. Хроніка Голокос-

ту – це біль і жах українського на-

роду. В Україні антиєврейський

геноцид носив особливо жорсто-

ку форму.

Убивства євреїв окупантами почалися в Україні 22 червня 1941 року і тривали більше

трьох років. Загальну кількість загиблих євреїв можна оцінити в 1,8 млн. чоловік. У ціло-

му Україна втратила близько 70% довоєнного єврейського населення. Це було скла-

довою частиною трагедії Голокосту. Саме цю надзвичайно важливу інформацію до-

несли до присутніх на мітингу члени Штабу «Патріот». Учні підготували документальні

відеофільми, зробили виставку документів та фотографій цієї трагедії. Завершила

свій виступ лекторська група словами: «Голокост нам треба пам`ятати, адже пам`ять

– то є наша совість. Помилок таких не допускати, не писати геноциду повість!»

Чеберко Н.В.

Фестиваль творчих портретів

Калейдоскоп новин

Наші подорожі

1

Page 2: січень

Цілі століття українці були роз'єднані, розділені між різними державами. Скільки часу й

зусиль потрібно було Україні, аби стати незалежною і єдиною! День соборності України

— свято втілення мрії про єдність. 22 січня 1919 року об'єдналися дві українські держави,

що постали на руїнах великих імперій: одна — Російської, інша — Австро-

Угорської. Українська Народна Республіка (УНР) і Західноукраїнська Народна Республі-

ка (ЗУНР) утворили єдину, соборну Українську державу. Ця подія засвідчила: українці —

окремий народ, який, хоч і був довгі роки розділеним, не змішався з іншими, не втратив

свого самоусвідомлення. І ось — має нарешті свою державу.

Чому ж це свято ми називаємо саме Днем соборності? Що таке собор-

ність? Погляньмо на значення цього слова:

1. пряме (із філософського словника): соборність — єдність усіх членів Церкви для спіль-

ного відшукання шляху до порятунку;

2. у стосунку саме до української ситуації: ідея об'єднання усіх етнічних українських зе-

мель у єдиній державі.

На жаль, День соборності не був аж такою щасливою датою — після нього сталося ще

багато трагічних для українців подій. Наш народ знову був розірваний між різними дер-

жавами і владами. Тож не дивно, що в незалежній Україні День соборності з 1999 року

відзначається офіційно і має свою особливу традицію. Ти, безсумнівно, знаєш про неї —

це «живий ланцюг». І з'явилася вона ще до того, як День соборності став офіційним свя-

том.

21 січня 1990 року українські патріотичні сили організували безперервний «живий ланцюг»

між Києвом і Львовом: узявшись за руки, люди стояли вздовж доріг і шосе. Уявляєш, скіль-

ки потрібно було учасників, аби втілити таку грандіозну ідею? «Живий ланцюг» став сим-

волом єдності усіх українців — незалежно від того, чи живуть вони на сході, чи на заході.

У кожній області, кожній місцевості — свої історії, свої звичаї, свої неповторні особливос-

ті. Усі ми різні, та все ж кожен з нас — українець. Пам'ятаймо про це: тільки разом ми —

сила!

На честь Дня соборності 22 січня в школі були проведені єдині уроки патріотизму "Мій рід,

моя Батьківщина - це все моя Україна". Під час уроків учні перегорнули сторінки історії

України, подивилися відеозаписи, присвячені боротьбі за соборність України.

21 січня у школі відбулося районне свято «Прийди до серця, Україно». У святі взяли участь:

керуючий справами виконкому Кіровської районної у місті Дніпропетровську ради Гово-

рушко Світлана Анатоліївна; депутат Кіровської районної у місті Дніпропетровську ради

Галенко Богдан Юрійович; заступник начальника відділу освіти Кіровської районної у місті

Дніпропетровську ради Карімова Світлана Гарріївна; вдова випускника першої школи,

Олександра Петрушова, який загинув у зоні АТО, Петрушова Ольга Олександрівна; учас-

ник АТО Чичмар Юрій Олексійович; представники шкіл Кіровського району.

Також, відбувся конкурс-захист постерів за темою "Україна - земля моїх батьків. Редакція

ШІА "Вікна" оголошує подяку прес-центрам 11-А кл., 10-А кл., 6-А кл. та 8-Б кл. за творче

ставлення до завдання.

2

Page 3: січень

Сьогодні на заздрість усім ворогам

Будується наша Вкраїнська держава.

Її незалежність потрібна всім нам,

І ми помилятись не маємо права!

Людина має пам’ятати, звідки вона родом, де її коріння, глибоко знати історію

свого народу, його мову, культуру.

Якраз для цього ми, учні 7-В класу,провели 27 січня виховну годину, присвячену подіям

1918 року, коли під Крутами полягли київські студенти й учні, які стали на захист неза-

лежності України.

Ми дізналися, що бій тривав годин із п’ять між більшовицькою армією Михайла

Муравйова та 300-ми київськими студентами, що захищали підступи до Києва: украї-

нці відбили кілька атак,та сили були нерівні.

У сум’ятті битви в полон потрапив розвідувальний взвод з 27 студентів, яких потім роз-

стріляли! Перед смертю всі співали «Ще не вмерла Україна».

Тіла вояків-студентів було перевезено до Києва і поховано на Аскольдовій моги-

лі. На церемонії виступив перший Президент Української держави Михайло Грушевсь-

кий.

Павло Тичина писав:

На Аскольдовій могилі

Поховали їх -

Тридцять мучнів - українців

Славних молодих………

Ті хто загинув у битві під Крутами, назавжди залишаться в нашій пам’яті. Вони по-

лягли, щоб ми сьогодні жили у вільній і незалежній державі.

Яніна Щербина 7-В

3

Page 4: січень

Вибір професії – це велика відповідальність перед

батьками, суспільством, та найголовніше – перед

собою. Відповідальність перед собою полягає в то-

му, щоб обрати саме свій шлях і ним іти. Бо тільки

сама людина може побачити, до чого в неї більший

хист, до чого відчуває вона покликання. Кожен розу-

міє, що йому легше «дається» і чому він зможе при-

святити життя. І тут найважливіше – не схибити.

Саме тому профорієнтацію майбутнього фахівця

потрібно розпочинати з дитинства, тобто закласти

такий фундамент, який допоможе визначитися у світі

професій. З цією метою у нашій школі було прове-

дено тиждень профорієнтаційного виховання учнів.

Серед заходів – цікаві вікторини, зустрічі з представниками різних професій, конкурси

малюнків. А учні 6-Б класу організували і провели виховну годину за тематикою тижня.

Кожен отримав завдання – написати власне висловлення про майбутню професію.

Звичайно, це були лише мрії, але цілком імовірно, що через кілька років вони стануть

реальністю.

Найбільше вразили своєю творчістю ті школярі, які поєднали свої мрії з рисами

характеру, здібностями, вподобаннями. Зокрема, Сова Дарина виявила зацікавлення

до багатьох професій, бо сама є всебічно обдарованою особистістю: танцює, спі-

ває, грає на фортепіано, вчиться на відмінно. Нелюбов Андрій не уявляє себе без

спорту. Він – один із найкращих юних волейболістів міста Дніпропетровська, перемо-

жець багатьох змагань, тому в майбутньому хоче стати успішним тренером.

Слід зауважити, що деякі шестикласники зуміли приємно здивувати своїми сер-

йозними роздумами про те, щоб принести користь своїй державі та зміцнити її еко-

номіку. Цикало Карина мріє про професію юриста, щоб допомогти людям справед-

ливо довести їх провину або невинність. Єфименко Ілля і Діденко Каміла хочуть запо-

чаткувати власну справу й очолити великі підприємства, вважаючи, що для цього

вкрай необхідно мати наполегливість, цілеспрямованість у досягненні мети, гарну

освіту, навички ділового спілкування.. Саме ці якості вже простежуються в характері

ще юних, але вже амбіційних, ініціативних школярів.

Ні для кого не є таємницею, що учні 6-Б класу творчі, артистичні, креативні, тому

і в майбутньому бачать себе акторами, режисерами, відеооператорами, сценари-

стами. У Завгородньої Катерини вже є невеликий досвід роботи у створенні прекрас-

них відеороликів шкільних свят. Це додає їй упевненості у здійсненні заповітної мрії –

стати відео-режисером. Та найбільше вона хоче зняти фільм, коли стане справжнім

майстром своєї справи, а головну роль виконуватиме Роман Сєдаков, поки що про-

сто її однокласник, а в майбутньому – талановитий, популярний актор.

Звичайно, у шестикласників

ще багато часу попереду, щоб

обрати професію до душі. Але

вже сьогодні треба вчитися розу-

міти, що є для них найцікавішим,

знаходити в собі таланти і здібнос-

ті, виробляти волю і характер, до-

водити почату справу до кінця,

пробувати себе в усьому і пам’я-

тати, що будь-яка професія – важ-

лива! Злата Чужба 6-Б

4

Page 5: січень

5 січня напередодні Різдва у 2-В класі мама Ануріна Єгора

Ольга Іванівна провела майстер-клас з виготовлення та прик-

рашання імбирних пряників. Перед практичною роботою, кла-

сний керівник Куряченко Л.В. разом з дітьми подивились казку

Б. Гримм "Пряничний будинок".

14 січня у актовій залі нашої школи Зооцентр провів виставку

тварин для учнів молодшої школи. Діти залишились у захваті!

15 січня в спортзалі відбулися районні змагання з гри

"Лазертаг". У змаганнях взяли участь 5-8 класів. Дякуємо ПК

"Агрессор" за допомогу у проведенні змагань!

20 січня відбувся конкурс-захист постерів до Дня Соборності

України за темою "Україна - земля моїх батьків. Редакція ЩІА

"Вікна" оголошує подяку прес-центрам 11-А кл., 10-А кл., 6-А

кл. та 8-Б кл. за творче ставлення до завдання.

21 січня у КЗО «СЗШ №1» відбулося районне свято

«Прийди до серця, Україно», присвячене Дню Собо-

рності України. У святі взяли участь: керуючий спра-

вами виконкому Кіровської районної у місті Дніпро-

петровську ради Говорушко Світлана Анатоліївна;

депутат Кіровської районної у місті Дніпропетровсь-

ку ради Галенко Богдан Юрійович; заступник нача-

льника відділу освіти Кіровської районної у місті

Дніпропетровську ради Карімова Світлана Гарріїв-

на; вдова випускника першої школи, Олександра

Петрушова, який загинув у зоні АТО, Петрушова Оль-

га Олександрівна; учасник АТО Чичмар Юрій Олек-

сійович; представники шкіл Кіровського району.

22 січня в школі були проведені єдині уроки патріотизму "Мій

рід, моя Батьківщина - це все моя Україна". Під час уроків уч-

ні перегорнули сторінки історії України, подивилися відеоза-

писи, присвячені боротьбі за соборність України.

29 січня вітаємо з перемогою збірну команду школи у район-

них змаганнях з баскетболу. Склад команди: Копиленко Стас

( капітан), Терещенко Євген, Кошман Микита, Полуянчик Олег,

Гетьман Євген, Наумов Ігор, Гурмач Влад, Бабай Сергій, Анд-

рейко Влад, Калинюк Максим.

Взято з: sh1.dnepredu.com

5

Page 6: січень

Нещодавно з родиною я відвідала ГОА - штат на південному заході

Індії.

Розповім трохи про свій відпочинок і почну з самого початку…

Переліт дуже довгий і тяжкий, але коли ти бачиш білий, м`який, як му-

ка, пісок і відчуваєш кришталево чисту і теплу воду Аравійського мо-

ря, то забуваєш про втому і різку зміну клімату.

Погода на ГОА чудова. Для любителів сонячних ванн вранці і після чотирьох годин вечо-

ра сонечко дуже лагідне, а вдень можна ховатися під солом`яними грибками і осві-

жатися в морі, насолоджуючись невеликими хвильками.

Їжу індуси споживають трохи перчену, ми, європейці, не дуже полюбляємо велику кі-

лькість спецій, але з часом можна звикнути. Базари Індії сповнені величезною кількістю

неймовірно смачних і для нас трохи дивних фруктів: маракуйя, манго, папайя, гуава,

індійське ківі и дрегон-фрукт, і це ще не все.

Також хочу розповісти про трафік в ГОА. Як нам розповідав гід, ці малесенькі вулички

залишились ще з прадавніх часів, і роз`їхатись тут дуже важко. Але водії дуже толеран-

тні і чемні, за весь час я не чула сварок і не побачила жодної аварії. Так як Індія – коло-

нія Англії, рух там лівосторонній, що є дуже незрозумілим і важким для нас.

Коли чуєш слово «ГОА», одразу уявляєш неймовірно шикарне місце, яке сповнене

індуськими багатіями, дорогими іномарками і елітними готелями, але це далеко не

так. Ми жили у Маджорді, і гід сказав, що це не найбідніше поселення в ГОА. За ме-

жами готелю перед нами відкривався зовсім інший світ… Невеличкі бетонні хатинки, в

яких поміщаються два ліжка і поличка – це досить нормальне житло для індусів, мале-

нькі замурзані дітки, які граються біля дороги і просять в туристів гроші, сміття, яке вики-

дають на чисті галявини і це не весь перелік іншої сторони Індії.

І трохи про екскурсію, яку ми відвідали. Водопад Дудхсагар – чарівне місце. Прохоло-

дна водичка освіжає у спеку, могутні скелі зачаровують , великі риби, які плавають по-

руч і їдять горішки, дають змогу ще більше злитися з природою. Далі ми поїхали на річ-

ку, в якій купаються слони, і тим розважають туристів. Така могутня тварина насправді

дуже м`яка і гладенька, а коли підіймає хобот, то здається, що вона посміхається.

Слоник скупав нас та провів індійській обряд, надягнувши на мене барвистий віночок.

Хочу сказати, що Індія – місце, куди хочеться повернутися, заради лагідного піску і фа-

нтастичного моря. Місце, яке я не забуду.

Наша адреса:

м. Дніпропетровск,

вул. Привокзальна 15

Телефон 770-85-18

E-mail: [email protected]

Лідер-редактор:

Дар’я Кучеренко Художній редактор:

Аліна Псарьова Кореспонденти:

Марія Демиденко

Павло Федорченко

Віталій Кожемяка

Олександра Куприк

Олександра Бондик

Єлизавета Троленко

Анастасія Шевченко, 11-А

6