“Енеїда”

 українська бурлескно-травестійна поема, написана письменником Іваном Котляревським на сюжет однойменної класичної поеми римського поета Вергілія

Літературознавчий словник

Поема (від грец. ποίημα — твір) — ліричний, епічний, ліро-епічний твір, переважно віршований, у якому зображені значні події і яскраві характери

Бурле�ск — (фр. burlesque, італ. burla — жарт) стиль сатиричної літератури, в основі якого навмисна невідповідність між темою твору та мовними засобами, що створює комічний ефект

Травесті�я (від італ. travestire — перевдягати) — твір серйозного або й героїчного змісту  «перелицьовується» у твір комічного характеру з використанням панібратських, жаргонних зворотів

Складається з шести частин

Написана чотиристопним ямбом

Розповідає про пригоди троянського отамана Енея, який після зруйнування батьківщини ворогами, за кілька років поневірянь разом зі своїм козацьким військом засновує омріяну державу в Римі, майбутню імперію

Уся поема виражає духовний світ української людини. Троянці — носії рис національного характеру; вони сміливі, дужі, завзяті. Проте, на думку автора, українець ще й покірний: на острові чаклунки Цірцеї, йому судилася доля вола

Мова твору

відхід від старокнижної мови — твір написаний народною мовою. Автор вдається до фразеологізмів, нагромадження синонімів, жаргонізмів, народно-поетичних порівнянь. У поемі названі українські імена, згадуються назви міст тощо. Автор використовує макаронічну мову; вживає рідкісні чи й вигадані слова «під старовину» (наприклад джерегелі)

ФольклорУ творі органічно вжиті народні прислів'я, приказки, пісні. На щиті Енея Вулкан викував героїв українських казок (Телесика, Котигорошка, Івана-Царевича, змію, Жеретію). Царю Латину троянці дарують «килим-літак», скатертину-самобранку, сап'янці-самоходи

ВіруванняВідгомін язичницьких вірувань предків: Еней перед подорожжю на той світ приносить жертву: ламає гілку з чарівної яблуні (праобраз дерева життя); троянці зустрічаються з мавками; у творі описані ворожіння і знахарство

Обрядовість, традиціїТроянці ходять у гості з хлібом-сіллю; беруть участь у поминках, весіллях; бувають на вечорницях , б'ються за правилами козацького штурхобочного бою

Багатство української природи

У поемі змальована українська природа: рослини, дерева, кущі (папороть, васильки, петрів батіг, конвалія, терен, шипшина, липа, дуб, сосна); тварини дикі і свійські (вовк, ведмідь, тхір, заєць)

ХарчуванняВідтворення традиційної української кухні: страв (свиняча голова з хроном, локшина, куліш, каша, пиріжки, ковбаса, борщ) і напоїв (горілка, пиво, слив'янка, узвар)

Музика, танцігерої твору грають на бандурі, сопілці, скрипці, кобзі — найпопулярніших в Україні музичних інструментах; співають пісні про козаків; танцюють горлицю, санжарівку

ОдягТочне зображення деталей чоловічого (сорочка, каптан з китайки, шапка, пояс з каламайки, бриль, постоли, свита) і жіночого (кораблик, кунтуш, запаска, червоні чоботи) одягу. Зображуючи український костюм, автор захоплюється його естетичністю, зручністю, підкреслює народний смак

ІсторіяЗапорізька Січ, гетьмани Сагайдачний і Дорошенко, битви під Полтавою і Бендерами і ще віддаленіша монголо-татарська навала — автор стверджує неперервність національної історії від княжих часів до його сучасност

РемеслаУ творі названі професії, поширені в українському суспільстві: чумак, паромщик, канцелярист, суддя, піп, купець, шинкар, швець, кравець, коваль, косар, військовий. Автор змальовує предмети домашнього вжитку, хатній інтер'єр, вони свідчать про майстерність українця у всякому ремеслі

ПідсумкиВ «Енеїді» зафіксовано близько 7 000 слів. Найширше представлена етнографічно-побутова лексика: назви одягу, їжі, житла, хатнього інтер'єру, сільськогосподарських знарядь, народних ігор, назви спорідненості і свояцтва

Характерною для мови поеми є багата синоніміка. Синонімічний ряд дієслів із значенням «іти — ходити» :волочитися, почухрати, попхатися, слонятися, причвалати, побрести, лізти, уплітати, прискочити, влізнути, шлятися, швендювати, мандрувати, приплентатися, чкурнути, покотити, пертися, скитатися, сунутися, пороснути, копирснути та ін.

Широко представлена народна фразеологія. Фразеологічний

ряд із семантикою «зробити кому-небудь зле»:

зварити каші, наварити киселю, злити кулю, дати швабу, дати перегону, дати хльору, видавити олію, залити за шкуру сала, вкрутити хвоста, посадити на лід, учинити ярміз, наброїти біди

Текст насичений приказками і при

слів'ями: «Біда не по дерев'ях ходить, і хто ж її не скуштував? Біда біду, говорять, родить. Біда для нас — судьби устав! Еней в біді, як птичка в клітці; Заплутався, мов рибка в сітці; Терявся в думах молодець»

Мова поеми повністю орієнтована на усне мовлення з такими характерними його

рисами, як фамільярність і експресивність Енеєчко, Анхизенко, Агамемноненко, Лавися та ін.) та синтаксичні (Енея не любила — страх; Забув і в Рим, щоб мандровать; Гребнули раз, два, три, чотири. Як на! — у берега човни; Юнона з Турном як шутила, Еней про теє ні гу-гу

Ескіз ілюстрації до поеми І. Котляревського «Енеїда», 1948р.,

картон, масло

„Еней і Дідона”. Ескіз ілюстрації до „Енеїди” І. Котляревского, 1924 р.;

картон, масло. Ф. Коновалюк

Чистилище

Перше видання «Енеїди» (Енеида. На малороссійскій языкъ перелиціованная И. Котляревскимъ. Санкт-Петербургъ. печатано Въ Типографіи Ивана Глазунова), 1798

Друге видання «Енеїди» (Санкт-Петербургъ, печатано Въ Типографіи Ивана Глазунова), 1808

Третє видання «Енеїди» (Виргиліева Энеида на малороссійскій языкъ преложенная

И.Котляревскимъ. Санкт-Петербургъ. Въ медицинской

Скульптурна композиція, присвячена твору Котляревського

Золота ювілейна монета НБУ, присвячена 200-річчю першого

видання «Енеїди

Будинок Котляревського у Полтаві, робота Тараса Шевченка1845 р

Садиба-музей І. П. Котляревського, Полтава

Марка, присвячена Іванові Петровичу Котляревському

Твори:«Енеїда» (1798)«Москаль-чарівник» (1819)«Наталка-Полтавка» (1819)«Пісня на Новий 1805 год пану нашому і батьку князю Олексію Борисовичу Куракіну»Записи про перші дії російських військ у турецьку війну 1806 року (російською мовою)кантата «Малороссийский губернский общий хор»«Ода Сафо» — переклад на російську мовуРазмышления на евангелие от Луки, переведенные с французского сочинения аббата Дюкеня

Оцінка творчості

Творчість Котляревського високо цінував Т. Шевченко. Поет в 1838 написав вірш «На вічну пам'ять Котляревському», в якому підносив Котляревського, як національного співця та прославляв як творця безсмертної «Енеїди»