Підготувала: вихователь

днз «Топольок»

Калініна Т. А.

смт Якимівка

Мета досвіду: продовжити розвивати й збагачувати

активний словник дітей 7 року життя, вдосконалювати правильну

звуковимову, продовжувати розвивати

фонематичний слух, розвивати

граматичну правильність мовлення

(розпізнавати частини мови,

з’ясовувати взаємозв’язок між ними),

формувати вміння висловлювати

власну думку, продовжувати

розвивати зв’язне мовлення.

Анотація досвіду роботи

Калініної Тетяни Анатоліївни

з проблемної теми

«Мова рідна, слово рідне»

(спеціалізована програма

«Розвиток мовлення дітей 7 року життя»)

План:

1. Актуальність досвіду.

2. Теоретичне обґрунтування.

3. Провідна ідея досвіду.

4. Технологія досвіду.

5. Результати.

Актуальність досвіду. Уявіть собі багатоповерховий будинок… Кожен

поверх-основа для іншого, без цієї основи він не зможе

існувати, бо зруйнується. На кожному поверсі є квартири з

кімнатами. Серед кімнат є головні і допоміжні, але

існувати без жодної з них неможливо.

Наше життя – цей будинок, а поверхи – роки цього

життя. Дошкільний вік – важливий період у житті людини.

Його місце в цьому багатоповерховому будинку –

фундамент і перший поверх. Він є основою майбутньої

особистості, в цьому віці формуються передумови

фізичного, розумового, морального розвитку, необхідні

для переходу не лише на наступний поверх, а і для

подальшого життя.

Другим поверхом цього будинку є початкова школа.

Звичайно, ці два перших поверхи зв’язані між собою

нерозривно і головною сполучною ланкою є важкий

перехідний період – 7 рік життя.

Працюючи з дітьми цього року життя, я зрозуміла,

що само по собі спілкування українською мовою між

дітьми не відбувається, тим більше у нашому

російськомовному оточенні та з урахуванням того, що на

базі нашого дитячого садка співіснує школа з

російськомовним режимом. Парадокс?! А що робити? Ми

живимо на Україні, тому повинні знати, розуміти та

спілкуватися української мовою. Ми вирішили продовжити

спілкування з дітьми 7 року життя у повсякденному житті

українською мовою (хоча не виключається використання

російської мови при потребі) та головне продовжити

розвивати українське мовлення – один з найважливіших

аспектів виховання та навчання дітей.

Теоретичне обґрунтування досвіду. У педагогічній науці є імена, під знаком яких

проходить професійна діяльність багатьох поколінь,

серед них і видатний український педагог

К.Д.Ушинський. Стрижньовим у його педагогічній

спадщині є вчення про рідну мову.

Успіх навчання дітей рідної мови, вважає

К.Д.Ушинський, залежить від мети навчання. У

цьому зв'язку він і визначає три головні мети в

навчанні дітей рідної мови: по-перше, розвинути

дар слова; по-друге, оволодіти скарбницями рідної

мови; по-третє, засвоїти граматичні закони мови.

Всі ці завдання, на думку К.Д.Ушинського, повинні

здійснюватися водночас. Найбільш ефективними

методами і прийомами розвитку мови дітей

Ушинський вважав бесіди, картини, читання

художньої літератури, розповіді дітей, систематичні

вправи.

В системі навчання дітей рідної мови,

розробленій К.Д Ушинським, значне місце

відводиться наочному навчанню, "Дитина мислить

формами, фарбами, звуками", - писав він і вимагав

пов'язувати початкове навчання дітей рідної мови

наочністю. Особливого значення в розвитку мови

дітей К.Д.Ушинський надавав усній народній

творчості, зокрема, казкам, загадкам, прислів'ям,

скоромовкам. Саме вони, на його думку,

допомагають розвинути чуття рідної мови.

Любов до слова рідної мови пронизує всі

педагогічні праці В.О.Сухомлинського. Рідна мова,

за його словами, це безцінне духовне багатство, в

якому народ живе, передає з покоління в покоління

свою мудрість і славу, культуру і традиції.

В.О.Сухомлинський називає рідну мову

"невмирущим джерелом", з якого дитина черпає

уявлення про навколишній світ, про свою

Батьківщину, про своє село і місто, про весь свій

край. Великий педагог влучними виразами

підкреслює красу й особливість рідного слова,

порівнюючи його з неповторним ароматом квітки.

Любов до Батьківщини не можлива без любові до

рідного слова - до такого висновку приходить

автор. Звідси випливає перше й основне завдання у

вихованні молодого підростаючого покоління -

прищепити з раннього дитинства любов до рідної

мови, щоб рідне слово жило, трепетало, грало

всіма барвами й відтінками молодої людини,

говорило їй про віковічні багатства народу, про

красу "рідної землі, про народні ідеали і

прагнення".

В.О.Сухомлинський вважав, що це найлегше

зробити в ранньому дитинстві, оскільки дитяча душа

надзвичайно чутлива до емоційного забарвлення

рідного слова. Саме від того, що ввійде в період

дитинства в розум і серце дитини з навколишнього

життя, залежить, якою людиною вона стане завтра.

К.Л. Крутій у своій книзі «Навчання дітей

української мови: теорія і практика» зазначає, що

навчання дітей дошкільного віку в дитячих садках

повинно ґрунтуватися на особистісному підході до

оволодіння мовою. Гадаю, що цей принцип

необхідно використовувати і у роботі з дітьми 7 року

року.

А.М. Богуш у книзі «Дошкільна лінгводидактика:

теорія і практика» розглядає питання наступності

дитячого садка та школи та вважає вирішенням цієї

проблеми «безперечно, узгодження Базового

компоненту дошкільної освіти з Державним

стандартом початкової ланки».

Тому нам вихователям дітей 7 року життя

залишається працювати поки що на основі одного з

принципів Державної національної програми

«Освіта» - варіативність змісту та методики

навчання.

Саме ці два моїх улюблених педагога –

А.М.Богуш та К.Л.Крутій – та їх значущий вклад

у вивчення питання розвитку мовлення дітей, в тому

числі – 7 року життя, допомогли мені в розробці

програми розвитку мовлення саме цих дітей

за допомогою використання словесних ігор

та художнього слова.

Провідна ідея досвіду.

Мова – це спілкування, а мовлення – «мова в дії».

К.Д.Ушинський писав: «Усне мовлення ґрунтується на

мисленні: отже, наставник рідної мови повинен дати дітям

вправи, що збуджують думку й викликають виявлення цієї

думки в слові». Що ж то можуть бути за вправи?

Дар слова є для людини дуже важливим, тому ми

повинні допомогти дитині якомога успішніше оволодіти

цим даром, щоб дитина була з добре розвиненим

мовленням, треба з нею частіше грати в те, що сприяє

розвитку мовлення, мислення, фантазії.

В.О.Сухомлинський казав: «Гра – це величезне світле

вікно, через яке в духовний світ дитини вливається

живильний потік уявлень і понять про навколишній світ.

Гра – це іскра, яка запалює вогник допитливості та

цікавості». Тому, я вважаю, щоб продовжити розвивати

мовлення дітей 7 року життя, які, по суті, є ще

дошкільниками (їх приваблює все яскраве, емоційно

виражене) краще за допомогою гри – провідного виду

діяльності у дітей, ефективного методу та однієї з форм

навчання та виховання, яка стимулює мовленнєву

активність. Ігри зі словом та звуком є не лише

привабливим, а й корисними. Словесні ігри спрямовані на

уточнення та закріплення словника, на формування

правильної звуковимови. Водночас є підґрунтям для

активізації пізнавальної діяльності, розвитку розумових

здібностей. У дітей формується вміння висловлювати свою

думку, робити висновки в різних життєвих ситуаціях.

Коли я почала працювати з дітьми 7 року життя,

переді мною стала проблема – відсутність будь – яких

розробок для роботи з цими дітьми. Врятувала програма

«Дитина в дошкільні роки», в якій присутні програмні

вимоги з розвитку мовлення, навчання грамоти, читанню

дітей 7 року життя. На основі програмних вимог цієї

програми, вже відомих словесних ігор та з використанням

художнього слова, яке завжди стимулює мовленнєву

активність, я склала програму з розвитку мовлення дітей 7

року життя у повсякденному житті. При цьому

використовувала словесні ігри для розвитку й збагачення

активного словника, для вдосконалення правильної

звуковимови, розвитку фонематичного слуху, на

розпізнання частин мови, різних за формою, з’ясування

взаємозв’язку між ними, для формування вміння

висловлювати власну думку, для ознайомлення

з навколишнім світом, розробки занять з розділу

«Літературна студія» журналу «Джміль» ,автором яких

є Н.Гавриш та занять з дидактичними картинами на основі

обкладинок цього ж журналу (додаток «Веселий

Джмелик»), зібрала літературний матеріал з ОБЖД

(додаток «ОБеЖеДейка»), з ознайомлення з природою

(додаток «12 місяців»),з ознайомлення з буквами (додаток

«Чарівна абетка»), постійно збираю живодайне джерело

народної мудрості – український фольклор(казки, загадки,

швидкомовки, чистомовки, мирилки, лічилки, прислів’я,

примовлянки, забавлянки, колискові).

Звичайно, робота з розвитку мовлення ведеться і під

час організації сюжетно – рольових ігор, і під час

прогулянок, рухливих ігор, спостережень, і під час інших

видів діяльності, але я акцент роблю у своїй програмі на

словесні ігри та використання художнього слова у різні

моменти спілкування з дітьми: під час ранкового

прийому,засинання, прийому їжі, гімнастики пробудження,

прогулянок і т. д.

Технологія досвіду.

Шляхи

розвитку

Словесні

ігри

Художнє

слово

Робота

з

картиною

Літературна

студія

Умови

для

розвитку

Бажання

дітей

Підтримка

дорослих

Система

ігор,

занять

Матеріальна база

Словесні ігри

Для розвитку

і збагачення словника

Для вдосконалення правильної звуковимови,

розвитку фонематичного слуху

Для розвитку граматичної

правильності мовлення

Для формування вміння

висловлювати власну думку

Для ознайомлення

з навколишнім світом

Мовно – логічні

задачі

Ситуації мовленнєвого

спілкування

Художнє слово

Серії «12 місяців», «Чудова абетка»,

«ОБеЖеДейка», «Українська народна

казка від А до Я»

Вірші

Приказки

Примовлянки

Примовлянки

Швидкомовки

Загадки

Заклички

Прислів’я

Лічилки

мирилки

«Літературна студія»

Система занять, автор Н.Гавриш

Робота

з картиною

Серія «Веселий

Джмелик»

Бесіди Мовленнєві

ситуації

Мовленнєві

вправи

Результати.

Програма передбачає практичне ознайомлення дітей 7 року

життя з лексичним значенням слова, багатозначністю слів,

синонімією. У дітей розвивається мовний слух, формуються вміння

й навички літературної мови, виробляється свідоме ставлення до

основних елементів мови (звука, слова, речення). У процесі

засвоєння елементів граматики в них розвивається вміння

аналізувати мовний матеріал, зіставляти, групувати

й узагальнювати мовні явища, знаходити головне.

Діти 7 року життя повинні вміти виразно, дотримуючись

інтонації, прочитати вірш напам'ять, відповідати па запитання за

змістом картини, оповідання, переказувати невеличкі тексти з

допомогою запитань та без них, вміти об'єднувати за суттєвими

ознаками предмети у зв'язку з прочитаним, побаченим,

розповідати про побачене, сприймати на слух невеличку казку,

оповідання, вірш, загадку. Вони повинні вміти розповісти про те,

що чули, оцінити прочитане, співвіднести зміст твору з його

назвою. Розкрити зміст ілюстрації до твору, вміти знайти в тексті

слова і вправи, які характеризують події, діючі особи, картини

природи, зіставити слова, близькі за значенням. Вміти намалювати

словесну картину до певної частини тексту. Розрізняти жанри:

казку, оповідання, вірш. Описати погоду протягом дня, порівняти

погоду на початку та в кінці місяця.

Від дітей вимагається відповідати на запитання відповідно до

теми, складати речення за сюжетними картинками, об'єднаними

однією темою. Діти повинні вміти придумувати назви до окремих

частин тексту у вигляді питальних речень, складати розповіді

з власного досвіду. Програма орієнтує вихователів на

систематизацію знань, на формування узагальнень, розкриття

причинно-наслідкових зв'язків і взаємовідносин в оточуючому, на

оцінку явищ, обґрунтування своєї думки, самооцінку самоконтроль.

Багато уваги звертається на розв'язання пізнавальних і мовних

задач, логічних вправ.

Підготувала: вихователь

днз «Топольок»

Калініна Т. А.

смт Якимівка

Пояснювальна записка

Програма «Розвиток мовлення дітей 7 року

життя» - спеціалізована програма.

Мета програми: продовжити розвивати й збагачувати

активний словник дітей 7 року життя, вдосконалювати правильну

звуковимову, продовжувати розвивати

фонематичний слух, розвивати

граматичну правильність мовлення

(розпізнавати частини мови,

з’ясовувати взаємозв’язок між ними),

формувати вміння висловлювати

власну думку, продовжувати

розвивати зв’язне мовлення.

В основу програми покладені основні критерії

психологічних особливостей дітей 7 року життя та

вимоги до розвитку мовлення цих дітей, відбиті

у програмах «Дитина в дошкільні роки» та «Я у Світі».

Основні шляхи розвитку мовлення:

- словесні ігри для розвитку й збагачення

активного словника, для вдосконалення

правильної звуковимови, розвитку

фонематичного слуху, на формування

граматичної правильності мовлення, для

формування вміння висловлювати власну

думку; мовленнєво – логічні ігри; ситуації

мовленнєвого спілкування;

- робота з дидактичними картинами на основі

обкладинок журналу «Джміль»;

- заняття у «Літературній студії» (автор

Н.Гавриш);

- використання художнього слова під час

ознайомлення з природою, при проведенні

ранків загадок, лічилок, швидкомовок,

чистомовок, казок, мирилок і т.д., закріплення

вивчених букв.

Складові частини програми:

1. Словесні ігри для розвитку й збагачення

словника активізують пасивний та

розширюють активний словник дітей,

вправляють в називанні слів – омонімів,

синонімів, антонімів, багатозначних слів,

допомагають вчити називати основні та

переносні значення слова, розширюють знання

про прислів’я, приказки, фразеологічні звороти.

2. Словесні ігри для вдосконалення правильної

звуковимови та розвитку фонематичного слуху

допомагають вчити вимовляти всі звуки рідної

мови відповідно до орфографічних норм,

диференціювати фонеми, робити звуковий та

складовий аналіз слова, допомагають

закріпити поняття про інтонаційні засоби

виразності мовлення.

3. Словесні ігри на формування граматичної

правильності мовлення допомагають

практично засвоїти морфологічні системи

рідної мови (рід, число, відмінки), вправляти

у вживанні різних типів речень (простих,

складних, окличних, наказових, питальних,

розповідних), утворювати нові слова.

4. Словесні ігри для формування вміння

висловлювати власну думку допомагають

формувати діалогічну та монологічну

компетенцію мовлення дитини.

5. Ситуації мовленнєвого спілкування дають

можливість продовжувати розвивати усне

розмовне мовлення в різних ситуаціях,

формувати основи мовленнєвого етикету

(знайомство, вітання, прощання, подяка,

вибачення, побажання, запрошення, зустрічі,

і т.д.).

6. Мовленнєво – логічні задачі – це розповіді –

загадки про природу, які спонукають до

використання різних прийомів розумової

діяльності, тим самим допомагають розвивати

зв’язне мовлення дітей.

7. Робота з дидактичними картинами стимулює

розумове, естетичне сприйняття та є засобом

мовленнєвого виховання – стимулюванням

ініціативи висловлювання, опанування різних

типів зв’язного мовлення.

8. Заняття у «Літературній студії» - це спільне

з дітьми навчання – гра, основним видом

діяльності якої є художньо – мовленнєва

діяльність, а також в ній поєднанні різні види

дитячої художньої діяльності, різні види

мистецтв: малювання, аплікація, музично –

ритмічні вправи, словесна творчість,

сприймання літературних творів, театральні

ігри, які сприяють розвитку зв’язного мовлення

дітей.

9. Використання художнього слова:

- серія бесід з БЖД – за допомогою віршів,

загадок, казок, оповідань розширюються

знання дітей з БЖД, а головне – розвивається їх

мовлення (розширюється словник,

стимулюється словесна творчість, вміння

висловлювати власну думку);

- серія бесід «12 місяців» - лічилки, загадки,

скоромовки, оповіданнячка, народні ігри

допомагають розширювати знання дітей про

пори року та розвивати вміння тонко відчувати

форму та ритм рідної мови;

- серія «Чудова абетка» використовується під час

закріплення вивчених букв, сприяє розвитку

фонематичного слуху, пам’яті, уваги;

- ранки загадок, закличок, чистомовок, мирилок,

лічилок, швидкомовок, казок, прислів’їв,

приказок, віршів розширюють поняття дітей

про малі фольклорні форми, їх яскравість,

точність, влучність, допомагають вчити

виділяти в тексті засоби художньої виразності

(епітети , порівняння, іронію, зіставляння) та

доцільно використовувати їх у власних

висловлюваннях.

Уся ця робота проводиться поза заняттями,

у повсякденному житті та планується за допомогою

відповідного плану – схеми роботи з дітьми 7 року

життя протягом дня.

План – схема

планування роботи з розвитку мовлення

дітей 7 р. ж. протягом дня.

Ранок. Понеділок. Кожний 1 – й – бесіди про пори року, місяці

(додаток «12 місяців»).

2 – й, 3 – й, 4 – й – мовленнєво – логічні ігри.

Вівторок. Робота з ілюстраціями

(додаток «Веселий Джмелик»).

Середа. Робота із серією «Чудова абетка»(закріплення

вивченої букви, згідно плану вчителя).

Кожна 4 – та – ігри з буквами.

Четвер. Ранок швидкомовок, чистомовок, загадок,

лічилок, мирилок, казок і т. д.

П’ятниця. Закріплення будь – якого мовного матеріалу.

Друга половина дня. Понеділок. Словесна гра для розвитку й збагачення

активного словника.

Вівторок. Словесна гра для вдосконалення правильної

звуковимови, розвитку фонематичного слуху.

Середа. Словесна гра для розвитку зв’язного мовлення

(діалогічного, монологічного, ситуації

мовленнєвого спілкування).

Четвер. Заняття з серії «Літературна студія»

(автор Н.Гавриш).

П’ятниця. Словесна гра для розвитку граматичної

правильності мовлення.

Кожна 4 – та – бесіди на теми з вивчення ПДР

та БЖД (додаток ОБеЖеДейка).

Використана література

1. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні,

Київ, 1998р.

2. Богуш А.М. «Дошкільна лінгводидактика:

теорія і практика», Запоріжжя, «Просвіта», 2000 рік.

3. Гавриш Н. «Художнє слово і дитяче мовлення», Київ,

«Редакція загальнопедагогічних газет», 2005 р.

4. Гавриш Н. «Розвиток зв’язного мовлення дошкільнят»,

Київ, Видавничий дім «Шкільний світ», 2006 р.

5. Державна національна програма «Освіта».

6. «Дидактические и сюжетно – ролевые игры. 7 г.ж.»,

Харьков, Издательская група «Основа», 2007 г.

7. «Дидактичний матеріал для занять з дітьми дошкільного

та молодшого шкільного віку», Харків, Видавнича група

«Основа», 2007 р.

8. «Загадки на всі випадки»,

Київ, Видавничий дім «Шкільний світ», 2006 р.

9. Журнали «Джміль», 1998 – 2005 рр.

10. Журнали «Розкажіть онуку», 2002 – 2007 рр.

11. Крутій К.Л. «Навчання дітей української мови:

теорія і практика», Запоріжжя, 2000р.

12. Крутій К.Л. «Мовленнєве заняття:

досвід, проблеми, пропозиції», Запоріжжя, 1998 р.

13. Програма «Дитина в дошкільні роки»,

під ред. Крутій К.Л., Запоріжжя, 2000р.

14. «Розвиток мовлення. Дидактичні матеріали», Харків,

Видавнича група «Основа», 2007 р.,

15. Базова програма «Я у Світі».