4044-5PL : 16 травня 2014 р. -...

Пілотування ефективного поведінкового втручання «Модель психосоціального втручання»

серед споживачів ін'єкційних наркотиків на базі закладів первинної медико-санітарної

допомоги у м. Полтава

Конкурс заявок №4044-5PL

Дата оголошення конкурсу: 16 травня 2014 р. Кінцевий термін подання заявок: 15 червня 2014 р.

Заявки слід подавати в електронному вигляді за адресою [email protected]

Якщо у вас виникнуть запитання, будь ласка, надсилайте їх електронною поштою

до 25 травня 2014 року за адресою: [email protected]

mailto:[email protected]


RFA 4044-5PL PIM-PHC u of 19

Мета

Міжнародна організація «Пакт» у рамках Проекту Агентства США з міжнародного розвитку RESPOND оголошує конкурс заявок з метою отримання проектних пропозицій щодо впровадження ініціатив із пілотування ефективного поведінкового втручання (ЕПВ) «Модель психосоціального втручання» (МПВ) серед людей, які вживають ін’єкційні наркотики (СІН).

Метою цього Конкурсу є надання підтримки організаціям у впровадженні ЕПВ у закладах первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) протягом 12 місяців. У рамках Проекту RESPOND буде проводитися навчання майбутніх грантерів з питань впровадження МПВ і надаватиметься поточна технічна допомога в його реалізації. На початковому етапі процесу реалізації проекту грантер повинен налагодити співпрацю із закладами первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД), на базі яких буде відкрито пілотні сайти замісної підтримувальної терапії (ЗПТ), де вперше в Україні ЗПТ будуть супроводжувати лікарі сімейної медицини або загальної медичної практики. Крім того грантер муситиме співпрацювати з іншим грантом, що буде впроваджуватися науково-дослідницькою установою, завданням якої буде навчання медичних працівників ПМСД та працівників НУО принципам та методам ЗПТ, а також відстеження процесу та безпосередніх результатів реалізації втручань. Метою такої співпраці є отримання документального підтвердження та аналіз результатів застосування міжнародного ЕПВ в умовах України. Реципієнт гранту в рамках реалізації МПВ повинен співпрацювати з отримувачем наукового гранту і обмінюватися відповідними даними та інформацією, що стосується втручання.

Проект RESPOND планує надати 1 грант з метою фінансування заявок, поданих у відповідь на цей запит. Заявки необхідно подати до 15 червня 2014 року. Відібраний проект отримає до 60 000 доларів США. Пропонований термін реалізації проектів: 1 серпня 2014 р. – 31 липня 2015 р. (12 місяців). Планується, що фінансування проектів, відібраних в рамках цього запиту, почнеться з 1 серпня 2014 року. Географічне охоплення: заявки прийматимуться лише з міста Полтава.

Цей Конкурс має форму публічного оголошення з тим, щоб усі зацікавлені сторони у вказаній області мали однакову можливість подавати заявки на фінансування. Цей Конкурс не є зобов’язанням Проекту RESPOND щодо надання гранту і не передбачає покриття витрат, пов'язаних з підготовкою та/або подачею заявок або із закупівлею чи укладанням контракту на надання послуг чи товарів. Крім того, Проект RESPOND залишає за собою право відхилити будь-яку або всі подані заявки, вести переговори з будь-якими кандидатами з метою внесення змін до їхніх проектних пропозицій або надавати гранти без подальших переговорів з кандидатом.

I. Огляд програми

Метою Проекту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) RESPOND є надання допомоги Урядові та громадянському суспільству України у зниженні рівня передачі ВІЛ серед представників найбільш уразливих груп населення та їхніх статевих партнерів шляхом реалізації сталих національних ініціатив.

Для досягнення цієї мети Проект RESPOND визначив такі завдання:

1. Підвищення якості послуг з ВІЛ/СНІДу, які надаються представникам найбільш уразливих груп населення та їхнім партнерам;

2. Посилення спроможності українських установ і організацій у реалізації якісних програм з протидії ВІЛ/СНІДу.


II. Технічні напрямки втручання

A. Загальна інформація

Протягом останніх років Україна досягла певних успіхів в реалізації заходів з протидії ВІЛ. Зокрема, сильними сторонами національної відповіді на епідемію стали напрямки політики, які регулюють впровадження заходів з протидії ВІЛ, мобілізацію ресурсів уряду, громадянського суспільства та донорських організацій, що розширює доступ до послуг з ВІЛ, а також ефективного партнерства і платформ для співпраці між Урядом та громадянським суспільством з метою децентралізації і надання послуг на рівні громади. Організації громадянського суспільства (ОГС) створили ефективну систему надання профілактичних послуг групам ризику, яка доповнює державну систему охорони здоров’я.

Однак епідемія ВІЛ продовжує поширюватися в Україні. За оцінками, на початок 2013 року 238 тис. осіб віком 15 років і старші жили з ВІЛ. Поширеність ВІЛ серед дорослого населення віком 15-49 років була оцінена в 0,62 відсотка у 2012 році1. Епідемія ВІЛ зосереджена серед таких груп ризику: споживачі ін'єкційних наркотиків (СІН), жінки комерційного сексу (ЖКС), чоловіки, які мають секс з чоловіками (ЧСЧ), ув'язнені та підлітки групи ризику (ПГР). У цих групах ризику показник поширеності ВІЛ постійно перевищує 5%. У 2011 році показник поширеності ВІЛ в групах ризику, визначений шляхом біоповедінкового нагляду, коливався між 6,4% серед ЧСЧ та 21,5% серед СІН. Географічне поширення ВІЛ було нерівномірним: 77,1% випадків інфікування ВІЛ мали місце у містах2.

Існує нагальна потреба у подальшому розширенні доступу до ефективних послуг з профілактики ВІЛ серед груп ризику. Дані програмного моніторингу вказують, що рівень охоплення профілактичними послугами на основі оціночної чисельності СІН, ЖКС, ЧСЧ та ув'язнених залишається низьким. Аналогічним чином, останні дані біоповедінкового епіднагляду по кожній з груп ризику свідчать, що рівень охоплення базовими профілактичними послугами (отримали презервативи протягом останніх 12 місяців і знають, де пройти тестування на ВІЛ) є низьким серед СІН, ЖКС та ЧСЧ, і набагато нижчим рівня, необхідного для досягнення ефективного впливу на епідемію. Еквівалентні дані для підлітків групи ризику (ПГР) та ЛЖВ відсутні3.

Існує потреба в розробці для кожної групи ризику стандартизованого пакету профілактичних послуг, заснованих на доказах ефективності. Хоча більшість основних компонентів послуг з профілактики та лікування ВІЛ є доступними для деяких людей в деяких місцевостях, є значна регіональна різниця у рівнях охоплення послугами, при цьому повні пакети послуг не є широко доступними.

Значні правові, нормативні та політичні обмеження ускладнюють реалізацію та розширення заходів з профілактики ВІЛ серед груп ризику. Не вистачає також даних щодо того, які саме заходи сприяють зменшенню ризику інфікування, і яким чином ефективно впроваджувати ключові

1 ВІЛ-інфекція в Україні. Інформаційний бюлетень. - № 40. Київ, 2013.

2 МОЗ України. Гармонізований звіт України про досягнутий прогрес у здійсненні національних заходів у

відповідь на епідемію СНІДу (Звітний період: січень 2010 року – грудень 2011 року). Київ, Україна, 2012 рік 3 У Гармонізованому звіті України про досягнутий прогрес у здійсненні національних заходів у відповідь на

епідемію СНІДу наведені дані щодо рівнів охоплення профілактичними послугами на основі даних програмного моніторингу Альянсу та оцінки чисельності кожної групи ризику. На основі даних біоповедінкового епіднагляду розрахована чисельність осіб, які ствердно відповіли на 2 запитання (Чи отримували ви презервативи протягом останніх 2 місяців? та чи знаєте ви, куди звернутися, щоб пройти тестування на ВІЛ?).


втручання.

СІН

Починаючи з 2010 р., рівень поширення інфекції ВІЛ серед СІН знизився. Проте споживання наркотиків усе ще є рушійною силою епідемії ВІЛ в Україні, а СІН усе ще зазнають великого ризику зараження ВІЛ. Згідно з офіційною статистикою, у другій половині 2013 року, кількість осіб, інфікованих ВІЛ в результаті споживання наркотиків, становила майже 30%.4

Біоповедінкове дослідження, проведене Міжнародним Альянсом з ВІЛ/СНІД в Україні, продемонструвало, що 82% СІН у 2009 р. та 80% СІН у 2011 р. споживали опіоїдний екстракт героїну, а відповідно 40% та 35% СІН споживали наркотики-стимулятори. У 2011 р. 21% СІН споживали обидва типи наркотиків.5

Частота використання презервативів серед СІН є низькою та нестійкою. Біоповедінкове дослідження демонструє, що лише половина СІН, які мали сексуальні контакти упродовж останніх 30 днів, використовували презервативи під час останнього статевого акту з будь-яким партнером (54.5% у 2009 р. та 47.8% у 2011 р.).6

СІН є пріоритетною групою населення з огляду на національні заходи з протидії епідемії в Україні. Проект Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014-2018 роки7 вимагає надання СІН комплексного профілактичного пакету послуг, рекомендованого ВООЗ та ЮНЕЙДС.

Значно покращився доступ до замісної підтримуючої терапії (ЗПТ). Станом на 1 січня 2014 року, ЗПТ надається в усіх 27 регіонах України - на 163 сайтах, які надають послуги 8 525 клієнтам, з яких 3 591 є ЛЖВ.8 На жаль, рівень залучення у цю програму усе ще лишається низьким у порівнянні з наявною потребою. Проект Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014-2018 роки ставить на меті покращення доступу СІН до існуючих програм ЗПТ, а також впровадження програм ЗПТ на місцевому рівні як елемента первинної медичної допомоги та сімейної медицини.

Доступ до антиретровірусної терапії (АРТ) в Україні покращився за останні кілька років. Проте СІН складають лише 19.4% осіб, що отримують АРТ. Станом на 1 січня 2014 р.9, кількість офіційно зареєстрованих СІН, що живуть з ВІЛ та мають право на лікування, становить 15 287 осіб. З них АРТ отримують лише 10 834 осіб, що є свідченням того, що в цілому СІН мають обмежений доступ до лікування та медичних послуг.

4 ВІЛ-інфекція в Україні. Інформаційний бюлетень. - № 40. Київ, 2013.

5 Балакірєва О.М., Бондар Т.В., Середа Ю.В., Сазонова Я.О. Моніторинг поведінки та поширеності ВІЛ-

інфекції серед споживачів ін'єкційних наркотиків як компонент епіднагляду за ВІЛ другого покоління. Аналітичний звіт за результатами біоповедінкового дослідження 2011 року. - К.: МБФ "Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні", 2012. 6 Національний звіт з виконання рішень про відданість справі боротьбі з ВІЛ/СНІДом. Україна. Звітній

період: січень 2008 р. - грудень 2009 р. - К., 2010. 7 Проект Закону України "Про затвердження Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-

інфекції/СНІДу на 2014-2018 роки: http://dssz.gov.ua/index.php/gromadske-obgovorennya/1897-proekt-zakonu-ukrajini-pro-zatverdzhennya-zagalnoderzhavnoji-tsilovoji-sotsialnoji-programi-protidiji-vil-infektsiji-snidu-na-2014-2018-roki 8 http://ucdc.gov.ua/uk/statystyka/profilaktyka/zamisna-pidtrimuvalna-terapiya

9 http://ucdc.gov.ua/uk/statystyka/likuvannya/art

http://dssz.gov.ua/index.php/gromadske-obgovorennya/1897-proekt-zakonu-ukrajini-pro-zatverdzhennya-zagalnoderzhavnoji-tsilovoji-sotsialnoji-programi-protidiji-vil-infektsiji-snidu-na-2014-2018-roki



http://ucdc.gov.ua/uk/statystyka/profilaktyka/zamisna-pidtrimuvalna-terapiya

http://ucdc.gov.ua/uk/statystyka/likuvannya/art


Рівень захворюваності на СНІД та смертності від цієї хвороби є найвищим саме серед СІН, що є наслідком того, що вони пізно починають отримувати медичну допомогу, мають коінфекції, депресії, стикаються з негативними подіями у житті, пізно починають отримувати АРТ та не дотримуються режиму лікування.10 Основними причинами обмеженого впливу загальнодержавних заходів протидії ВІЛ на СІН є низьке охоплення, невідповідний масштаб та якість (у тому числі й недостатність доказової бази), а також висока вартість програм. Прогрес у цьому напрямку також обмежується через брак підтримки з боку міліції, недоліки системи охорони здоров'я, недостатньо високою потребою у даних та їх використанням у процесах прийняття рішень (у тому числі й неефективний розподіл ресурсів і їх використання), високий рівень стигматизації та дискримінації, а також обмеження, пов'язані із фінансуванням і людськими ресурсами.

Інтеграція спеціалізованих послуг у первинну мережу медико-соціальної допомоги є одним із напрямків реформування медицини в Україні. Відкриття сайтів ЗПТ на базі закладів первинної медико-санітарної допомоги є одним із прикладів інтеграції та децентралізації послуг для СІН. Саме для цього на базі Центру первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД) №1 та ЦПМСД №2 у м. Полтава буде відкрито сайт ЗПТ, де лікування буде надаватися лікарями сімейної медицини або загальної медичної практики. Ці фахівці пройдуть відповідну підготовку щодо ведення випадків СІН, які приймають ЗПТ. Очевидно, що впровадження цієї моделі є інноваційним для України і в успішності її неабияку роль будуть відігравати НУО, задачею яких буде залучення клієнтів до сайту ЗПТ на базі ЦПМСД.

B. Ефективні поведінкові втручання та «Модель психосоціального втручання»

Ефективне поведінкове втручання, або EПВ – це метод або процедура надання певної послуги в сфері ВІЛ, що базується на доказах та теорії. ЕПВ не є таким широким поняттям, як послуга в сфері ВІЛ (наприклад, консультування і тестування), і являє собою конкретну програму або набір інструментів для надання певної послуги (наприклад, сесія з консультування і тестування на ВІЛ сімейних пар на базі клініки із використанням чітких матеріалів і протоколів для формування навичок безпечного сексу).

У контексті цього Конкурсу ЕПВ має такі характеристики:

має доведену ефективність щодо сприяння вимірюваним змінам у конкретній групі ризику на основі результатів досліджень з використанням чіткого протоколу та наукових методів;

базується на поведінковій теорії;

розроблене для конкретних груп ризику та моделей поведінки, пов’язаних з ВІЛ/СНІДом;

стратегічно поєднує ефективні підходи до навчання та формування навичок;

включає в себе матеріали з планування, реалізації та моніторингу заходів;

містить основні елементи інтервенції, які мають бути впроваджені обов’язково для того, щоб досягнути запланованих результатів.

Центр США з профілактики та контролю захворюваності підтримав тестування, оформлення та розповсюдження понад 75 ЕПВ на території США. Багато втручань були успішно адаптовані і впровадженні в усьому світі. У 2013 році Проект RESPOND, за погодженням з ключовими зацікавленими сторонами, відібрав три ЕПВ та провів їх пілотне впровадження в Україні: Street

10 Mimiaga, M.J. et al., “We fear the police, and the police fear us”: Structural and individual barriers and

facilitators to HIV medication adherence among injection drug users in Kiev, Ukraine AIDS Care, November 2010. 22(11): 1305–1313.


Smart, спрямоване на молодих людей та підлітків груп ризику, Project Start, спрямоване на ув’язнених, та mPowerment, спрямоване на ЧСЧ. Проект продовжує працювати у цьому напрямку, тепер скерувавши свої зусилля на «Модель психосоціального втручання» (МПВ). Було виявлено, що дане втручання відповідає загальному контексту України та доповнить потужну роботу серед СІН, виконувану ВІЛ-спільнотою.

МПВ є комплексним індивідуальним втручанням зі зменшення ризиків та зміни поведінки, спрямованим на зниження ризикованих моделей поведінки з огляду на інфікування та передачу ВІЛ і вірусних гепатитів, серед СІН. Воно також спрямоване на те, щоби зорієнтувати СІН на отримання відповідного лікування від наркотичної залежності, тестування та лікування захворювань (ВІЛ, ІПСШ, гепатити, туберкульоз тощо) та інших послуг у сфері охорони здоров'я. МПВ було розроблено та пройшло оцінку у Пуерто-Ріко та Сполучених Штатах; після цього її адаптували та успішно використовували в усьому світі. Це інтенсивне втручання включає у себе 7 структурованих сесій, що проводяться у період від 3 до 6 місяців. У всіх сесіях поєднуються методи індивідуалізованого психологічного консультування та супроводу клієнта з метою підтримки позитивної зміни поведінки.

В рамках цього оголошення метою проекту є залучення активних СІН до програми ЗПТ, а також їх утримання у цій програмі.

З метою виконання завдань даного пілотного проекту МПВ впроваджуватиметься серед двох уразливих груп населення:

1. СІН, які знаходяться на ЗПТ на базі наркодиспансеру и будуть переведені для подальшого

супроводу в заклади ПМСД (до 10 осіб). Переведення клієнтів з інших сайтів є

відповідальністю закладів охороні здоров’я; метою НУО, яка впроваджує МПВ, є

координація психосоціального супроводу цих клієнтів. Пілотні сайти ЗПТ будуть

базуватися у ЦПСМД №1 та ЦПСМД №2 м. Полтава.

2. СІН, які наразі не залучені до програм ЗПТ (як мінімум 50 осіб). Метою НУО, яка

впроваджує МПВ, буде залучення та мотивація СІН до участі в програмі ЗПТ на базі

ЦПСМД №1 та ЦПСМД №2. Процес впровадження втручання МПВ, включаючи послуги із

консультування та супроводу клієнтів, має відбуватися на території ЦПСМД №1 та ЦПСМД

№2, що означає, що грантер має домовитися з медичними закладами про виділення

консультанту(-ам) окремих приміщень для здійснення роботи з клієнтами.

Передбачається, що НУО у м. Полтава буде виконувати грант у партнерстві з ЦПСМД №1 та ЦПСМД №2 та обласним наркологічним диспансером. НУО матиме підтвердити це партнерство відповідними документами.

Проект RESPOND профінансує одну НУО. Очікується, що реципієнт гранту надасть послуги принаймні 60 СІН упродовж 12 місяців.

Детальний опис МПВ міститься у Додатку А, а опис логічної моделі зміни поведінки міститься у Додатку Б.

C. Сталість

Усім кандидатам рекомендується надати опис підходів до забезпечення сталості своїх проектів після закінчення терміну грантування. Сталість проектів передбачає розвиток технічної компетенції, людського потенціалу, управління, інфраструктури, зв’язків з державними програмами та фінансової незалежності.


D. Партнерство

Хоча Проект RESPOND не може безпосередньо фінансувати заходи урядових партнерів, тим не менш, він віддає перевагу тому, щоб кандидати співпрацювали з державними структурами (медичними, соціальними тощо), місцевим бізнесом чи іншими ОГС. У такому випадку має бути чітко виражена прихильність з боку місцевих органів влади або місцевого бізнесу щодо надання відповідних ресурсів (у грошовій та / або натуральній формі) для підтримки запропонованого проекту.

III. Моніторинг, оцінка та звітність

У заявках має міститься детальний опис інструментів і процедур моніторингу та фіксації даних, які будуть використовуватися для збору та аналізу даних з показників ефективності програми.

Проект RESPOND очікує, що протягом всього періоду реалізації програми майбутні грантери будуть проводити плановий моніторинг з тим, щоб визначити, що, коли, де і як було зроблено; які групи ризику були охоплені; чи виконуються заходи відповідно до графіку; щоб визначити, які проблеми (якщо такі були) виникли в ході реалізації програми; а також з метою збору зворотного зв’язку від цільової групи кожного проекту.

Протягом всього терміну реалізації гранту кандидати повинні бути готові до перегляду програмних показників та вимог щодо звітності, якщо будуть внесені зміни до методики моніторингу.

Оскільки гранти, надані в рамках цього Конкурсу, буде об'єднано у партнерські стосунки із грантами, які будуть надані науково-дослідницьким установам, очікується, що відібрані організації будуть тісно співпрацювати з відповідними науковцями під їх керівництвом та в рамках запропонованих дослідницьких протоколів.

A. Програмні показники

Проект RESPOND просить своїх партнерів вказати цільові показники та звітувати щодо фактичних даних у відповідності до низки попередньо заданих індикаторів, звітність за якими вимагається в межах Надзвичайного плану Президента США з надання допомоги у боротьбі з ВІЛ/СНІД (PEPFAR), а також вимагатиметься у межах дослідження. Остаточний перелік даних та індикаторів буде наданий після завершення дизайну наукового дослідження. Окрім показників PEPFAR майбутні грантери повинні бути готові надавати звітність за такими показниками:

- Кількість СІН, не залучених у ЗПТ, які є учасниками МПВ; - Кількість СІН, залучених у ЗПТ, які є учасниками МПВ; - Кількість СІН, які отримали послуги в рамках МПВ; - Кількість СІН, які отримали повний курс МПВ.

Від грантерів очікуватиметься внесення унікальних кодів клієнтів та наданих послуг до бази даних Проекту RESPOND в режимі он-лайн. Фіналісти цього конкурсу грантів отримають необхідне навчання.

Шаблони та правила підготовки матриці проекту, визначення індикаторів та цільових показників є частиною стандартної форми заявки (див. Розділ IV.С нижче).

У ході доопрацювання описів проекту працівники Проекту RESPOND допоможуть фіналістам доопрацювати плани з моніторингу для програмної звітності.


IV. Інформація, що стосується заявки

А. Надання суб-грантів

Суб-гранти будуть надаватися в рамках заходів Проекту RESPOND у відповідності до угоди про співпрацю AID-121-A-12-00001, укладеної з Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). Суб-гранти будуть надаватися у відповідності до політик та процедур USAID.

Б. Відповідність критеріям Конкурсу

Відібрані кандидати повинні бути офіційно зареєстрованими українськими неурядовими організаціями (НУО), які мають відповідний досвід у сфері ВІЛ/СНІДу, володіють сучасними методами та підходами до профілактики ВІЛ/СНІДу, а також надають відповідні послуги найбільш уразливим групам населення.

Всі організації-заявники повинні:

• Працювати з СІН, надаючи деякі чи усі послуги чи направлення/переадресацію у сфері зниження шкоди, ЗПТ, консультування та тестування на ВІЛ, АРТ та первинної медичної допомоги;

• Бути спроможними знайти та успішно залучити принаймні 60 клієнтів до участі у МПВ; • Надати чіткий опис того, як уникнути дублювання послуг у разі, якщо запропоновані

заходи співпадають/доповнюють аналогічні заходи, що фінансуються Глобальним Фондом або іншими донорами;

• Спиратися на свій програмний досвід; • Надати чітке визначення цільової аудиторії; • Подати заявку до вказаного кінцевого терміну; • Надати повний пакет проектних документів (див. «Прийнятний пакет документів заявки»

нижче).

Організації мають володіти такими спроможностями та ресурсами для реалізації МПВ:

• спроможність залучити до участі споживачів наркотиків, які зараз НЕ лікуються від наркотичної залежності, тобто не є учасниками програми ЗПТ;

• спроможність утримати таких клієнтів у програмі, що складається з 7 сесій та розрахована на період у 3-6 місяців;

• персонал, який має навички проведення індивідуального консультування та супроводу, у тому числі штатний розпис має включати мінімум 0,5 ставки координатора/супервізора, 0,75 ставки психолога, що пройшов навчання з проведення мотиваційного інтерв'ювання, та 1 ставку (або дві особи на 0,5 ставки) спеціаліст із супроводу клієнтів – кейс менеджер (вони всі пройдуть навчання з МПВ у Проекті RESPOND). Вказаний штатний розклад розрахований на супровід 60 клієнтів протягом 12 місяців. Оплата праці медичного персоналу не передбачається у рамках цього гранту;

• безпечне місце для проведення сесій.

Суб-гранти мають відповідати правилам USAID, а також положенням відповідного законодавства та політикам США стосовно організацій, виключених із програм допомоги, та боротьби з тероризмом.

НЕ МОЖУТЬ подавати заявки на отримання грантів в рамах цього Конкурсу такі організації чи програми:

Комерційні організації, політичні партії або фізичні особи;


Міжнародні неурядові організації;

Організації, назви яких містяться у Списку організацій, виключених із Федеральних програм фінансової та не-фінансової допомоги – www.epls.gov;

Організації, назви яких містяться у Переліку громадян особливих категорій Управління контролю за іноземними активами – http://www.ustreas.gov/offices/enforcement/ofac/sdn/index.shtml;

Організації, назви яких містяться у Переліку терористичних організацій Ради безпеки ООН – http://www.un.org/sc/committees/1267/consolist.shtml

Проект RESPOND не буде фінансувати:

• Виплати існуючих фінансових та інших боргів організації; • Заходи, не пов’язані з ціллю та завданнями заявки; • Участь в освітніх програмах та тренінгах закордоном; • Політичну та релігійну діяльність • Презервативи • Будівництво

Заборонено закупати такі товари та послуги за рахунок коштів грантів без дозволу USAID:

(i) Сільськогосподарські товари, (ii) Транспортні засоби, (iii) Ліки, (iv) Пестициди, (v) Обладнання, що було в експлуатації (vi) Надлишкове майно, що є власністю уряду США, (vii) Добрива.

За жодних обставин реципієнт гранту не повинен купувати будь-які з таких неприпустимих товарів і послуг:

(i) Військове обладнання, (ii) Технічні засоби стеження, (iii) Товари та послуги для забезпечення заходів поліції та інших правоохоронних органів, (iv) Обладнання для здійснення абортів, а також пов’язаних з цим послуг, (v) Товари розкоші та гральне обладнання, (vi) Обладнання для штучного впливу на погодні умови.

В. Формат заявки

Усі пропозиції, отримані до кінцевого терміну, будуть розглядатися на відповідність програмним вимогам та правилам підготовки заявки, які містяться нижче. Пропозиції та бюджети, які не відповідають будь-якому з нижчеперелічених критеріїв, не будуть розглядатися з метою подальшого вивчення.

Кінцевий термін прийому заявок – 15 червня 2014 року. Заявки слід надсилати електронною поштою на адресу [email protected] із зазначенням в полі теми «На конкурс проектів 4044-5PL».

Заявки можуть подаватися у друкованому вигляді лише у тому разі, якщо немає можливості надіслати їх електронною поштою (будь ласка, НЕ використовуйте обидва способи) за адресою: вул. Малопідвальна, 15-Б, м. Київ, 01001. Заявки у друкованому вигляді слід подати до Проекту RESPOND до вказаного кінцевого терміну їх подання.

http://www.epls.gov/

http://www.ustreas.gov/offices/enforcement/ofac/sdn/index.shtml

http://www.un.org/sc/committees/1267/consolist.shtml



Якщо Ви подаєте заявку у друкованому вигляді, додайте до неї фотокопії будь-яких офіційних документів (наприклад, свідоцтво про реєстрацію НУО); НЕ подавайте оригінали, оскільки Проект RESPOND не повертає подані документи.

Прийнятний пакет документів заявки повинен містити:

Повністю заповнену форму Заявки українською/російською11 або англійською мовами (форма додається);

Бюджет та описову частину бюджету (форма додається);

Резюме ключових співробітників проекту;

Скановані копії свідоцтва про державну реєстрацію, статут та будь-які інші документи, що підтверджують правовий статус кандидата;

Обов’язково: докази партнерства з ЦПСМД №1 та ЦПСМД №2 та обласним наркологічним диспансером (листи підтримки, меморандуми про взаєморозуміння, будь-які інші відповідні документи).

Зверніть увагу, що переможці Конкурсу повинні бути готові розпочати реалізацію грантових проектів не пізніше 1 серпня 2014 року.

Г. Період запитань та відповідей

Надається період для відкритих запитань та відповідей до 25 травня 2014 року. Зацікавлені кандидати можуть подати запитання у письмовій формі за адресою електронної пошти [email protected]. У темі повідомлення обов’язково вкажіть номер грантового конкурсу, щодо якого направляється запитання (4044-5PL). Відповіді на всі питання, які надійдуть до цієї дати, будуть об'єднані в єдиний файл «Запитання, що часто задаються» і розіслані всім тим, хто їх надіслав, до 28 травня 2014 року.

Будь ласка, зверніть увагу, що працівники Проекту RESPOND не будуть надавати допомогу жодній організації у підготовці заявок. Прохання про зустрічі чи телефонні дзвінки, пов'язані з цим запитом, не будуть прийматися протягом періоду подачі заявок. Потенційним кандидатам пропонується подавати заявки відповідно до вказівок, що надаються у цьому запиті.

V. Процес та критерії оцінки

А. Процес оцінки

Після завершенню вивчення заявок на відповідність критеріям всі задовільні заявки пройдуть технічний аналіз експертною групою, до якої увійдуть представники Проекту RESPOND та інших зацікавлених сторін (міжнародних НУО, що працюють у сфері ВІЛ/СНІДу, основних реципієнтів Глобального Фонду). Фінальні переможці будуть відібрані на основі консенсусу всіх технічних експертів. Попередній список переможців буде оголошений до кінця червня 2014 року.

Б. Критерії оцінки

Повна заявка може отримати максимум 100 балів. Відносне значення кожного критерію позначене певною кількістю балів. Кандидати повинні звернути увагу, що ці критерії: (1) є

11 Після того, як грантовий комітет прийматиме рішення щодо переможців цього грантового конкурсу, успішні

організації муситимуть надати свою заявку англійською мовою.



стандартом, за яким будуть оцінюватися всі заявки, та (2) призначені для визначення актуальних питань, які кандидати мають включити в свої пропозиції.

I. Відповідні програмні знання та досвід ............................................................ (35 балів)

Грантовий комітет оцінюватиме, чи заявник має достатній рівень технічних знань та досвіду, необхідних для запровадження ефективного поведінкового втручання (ЕПВ). Чи має організація штат, який володіє необхідною кваліфікацією та досвідом для впровадження саме цього проекту? Чи має кандидат попередній досвід управління (технічного/програмного) проектами аналогічного типу і складності та досягнення необхідних результатів? Чи представлений кандидат у тому географічному регіоні, де пропонує впроваджувати заходи? Чи проводилася коли-небудь оцінка проекту, який виконувала організація заявника? Якщо так, то якими були висновки? Чи має організація доступ до відповідної цільової групи?

II. Запропонований технічний підхід ................................................................... (30 балів)

Грантовий комітет оцінюватиме, наскільки проектна пропозиція відповідає опису МПВ, що міститься у відповідному Додатку А до цього запиту. Сильна проектна пропозиція має базуватися на місцевих умовах і містити чіткий опис існуючих потреб цільової групи, прогалин у наданні послуг цій цільовій групі, а також опис того, яким чином МПВ сприятиме усуненню цих прогалин. Грантовий комітет також має розглянути, як кандидат бере до уваги контекст запропонованого ним проекту і враховує потреби спільноти. Комісія розгляне цілісність заявки, плани щодо переадресації клієнтів, взаємодію з партнерами, і проаналізує, чи в заявці чітко визначені ті прогалини, які кандидат сподівається усунути. Кандидати повинні описати потенційну взаємодію з іншими службами та поточними програмами. Експерти проведуть оцінку того, чи міститься у заявці чіткий план щодо збору даних та звітності за заданими показниками.

III. Організаційна спроможність та управління проектом .............................. (20 балів)

Грантовий комітет оцінюватиме, чи має кандидат управлінський, адміністративний та фінансовий досвід, необхідний для реалізації обраної програми. Чи має організація потенціал освоєння фінансових ресурсів, щоб виконати цю програму? Чи має організація необхідне приміщення? Якщо ні, чи має вона активні угоди з іншими організаціями/установами, які забезпечують її приміщенням? Чи чітко кандидат описав те, яким чином буде здійснюватися управління запропонованим проектом, структури звітності та взаємодія між підрозділами організації? Чи організація вже набрала відповідний штат? Чи є реалістичним графік реалізації проекту з точки зору часу та запропонованого бюджету? Чи має кандидат активну мережу місцевих партнерів? Як обґрунтовується партнерство з іншими організаціями? Бюджет проекту буде оцінюватися з точки зору обґрунтованості та реалістичності витрат з огляду на запропонований опис проекту. Загальну конкурентоспроможність бюджету заявки можна визначити шляхом співставлення середнього рівня діяльності та адміністративних витрат, а також витрат та очікуваного впливу. Інші питання, які будуть розглядатися, такі: чи довів кандидат, що запропоновані результати будуть досягнуті шляхом найбільш ефективного використання наявних ресурсів? Чи забезпечить технічний підхід кандидата запропоновані витрати?

IV. Сталість/Життєздатність ......................................................................... (15 балів)

Яким чином заявка відображає посилення сталості організації і які кроки передбаченні для того, щоб впровадження заходів, які фінансуватимуться, продовжувалось після завершення проекту?


Додаток A: Детальний опис Моделі психосоціального втручання

Огляд втручання

Модель психосоціального втручання (МПВ) - це когнітивно-біхевіоральне втручання, спрямоване на зменшення ризиків інфікування ВІЛ та поширення лікування від наркотичної залежності та послуг у сфері охорони здоров'я серед споживачів ін'єкційних наркотиків (СІН) шляхом поєднання індивідуального психологічного консультування та комплексного супроводу клієнтів. За допомогою індивідуальних сесій, що проводитимуться висококваліфікованим консультантом з використанням методики мотиваційного інтерв'ювання, та доповнюючого супроводу, надаваного кейс менеджером, який отримав відповідне навчання, учасники:

• визначають стратегії зменшення ризиків інфікування ВІЛ, пов'язаних із сексом і вживанням наркотиків, дізнаються про них і практикують їх,

• отримують підтримку для полегшення доступу до послуг з охорони здоров'я та інших соціальних послуг,

• можуть підготуватися до участі у програмах лікування від наркотичної залежності, якщо такі послуги їм потрібні та існують,

• отримують підтримку для успішного завершення лікування від наркотичної залежності чи від інших хвороб,

• отримують консультування та тестування на ВІЛ та/або скеровуються на тестування на вірусні гепатити чи інші хвороби, які передаються статевим шляхом,

• визначають тріггери та практикуються у навичках попередження зривів, • створюють особистий план підтримки здоров'я, • визначають особливо необхідні види підтримки для дотримання змін у поведінці.

Цільова група населення

МПВ було розроблено для активних споживачів ін'єкційних наркотиків 18 років чи старших, які не перебувають на лікуванні, залучених до участі на сайтах, де збираються СІН. «Активні» споживачі ін'єкційних наркотиків - це особи, які мають досвід споживання наркотиків принаймні один раз за останні 90 днів. Вираз «не перебуває на лікуванні» означає, що пацієнт не лікується від споживання наркотиків зараз, але міг лікуватися раніше.

З метою реалізації даного пілотного проекту, ПМВ буде спрямовано на дві групи населення:

1) СІН, які зараз не залучені у ЗПТ, у центрі уваги - зниження шкоди; 2) СІН, які отримують послуги ЗПТ, у центрі уваги - супровід клієнта та психосоціальна

підтримка.

Втручання

МПВ - це 7 сесій, які проводяться у період від 3 до 6 місяців. Сесії можуть проводитися протягом однієї або декількох зустрічей/консультацій. Кількість зустрічей визначається досягненням мети сесії. Кожна зустріч триває приблизно одну година, але може знадобитися більше чи менше часу в залежності від потреб клієнта. Зустрічі мають проходити один раз в один-два тижні, і після кожної має відбуватися зустріч, присвячена питанням супроводу. Проміжок між зустрічами з одним учасником не може бути більше двох тижнів. Оскільки це втручання, що реалізується на індивідуальній основі, зміст сесій та підходи мають бути підлаштовані під потреби конкретного клієнта, але при цьому обов'язково дотримуватися протоколу. Під час сесій учасники визначають ризиковану поведінку, яку вони хотіли б змінити, формують навички зменшення ризику та роблять кроки, необхідні для зміни моделей сексуальної поведінки чи вживання наркотиків, які можуть призвести до інфікування ВІЛ. Консультанти та кейс менеджери підтримують учасників у


цьому процесі, активно скеровуючи їх чи переадресовуючи для отримання інших послуг.

Нижче наведено огляд кожної сесії.

Сесія 1: Вступ

Ця перша сесія знайомить учасників із втручанням, у тому числі з цілями, ролями та відповідальністю. Вона допомагає визначити відповідність учасників потребам МПВ та отримати вихідні дані щодо поточної поведінки учасника, пов'язаної із небезпечними сексуальними практиками та вживанням наркотиків. За допомогою низки вправ Сесія 1 дозволяє визначити найважливіші потреби учасника щодо здоров'я, соціальних послуг, навчання та оцінює стадію змін, на якій перебуває учасник.

Сесія 2: Опікуючись здоров'ям

Друга сесія мотивує та готує учасника до отримання послуг з охорони здоров'я, активно скеровує його скористатися переадресацією у тому числі й призначаючи необхідні зустрічі. Якщо учасник не готовий перейти до наступної сесії, може бути заплановано більше зустрічей у рамках цієї сесії. Послідовність сесій 2-6 може змінюватися з урахуванням потреб учасника.

Сесія 3: Готовність розпочати лікування від наркотичної залежності

Третя сесія допомагає учасникам визнати потребу у лікуванні від наркотичної залежності, мотивує їх шукати можливості отримати такі послуги та готує їх до цього. Ця сесія також активно надає послуги з переадресації та підтримує учасників, у тому числі й призначаючи необхідні зустрічі. Цю сесію можна підлаштувати для того, щоби допомогти учаснику утриматися у лікувальній програмі, якщо учасник вже залучений до неї, у тому числі до ЗПТ. Якщо учасник не готовий перейти до наступної сесії, може бути заплановано зустрічей у рамках цієї сесії. Послідовність сесій 2-6 може змінюватися з урахуванням потреб учасника.

Сесія 4: Попередження зривів

З огляду на високу ймовірність рецидивів ризикованої поведінки і того, що учасник може перервати/припинити лікування, ця сесія допомагає учасникам виробити навички попередження зривів. Якщо учасник не готовий перейти до наступної сесії, може бути заплановано більше зустрічей у рамках цієї сесії. Послідовність сесій 2-6 може змінюватися з урахуванням потреб учасника.

Сесія 5: Зменшення ризику інфікування ВІЛ, пов'язаного із вживанням наркотиків

Ця сесія звертає увагу учасників до ризиків, пов'язаних зі вживанням наркотиків, та формує навички зменшення шкоди. Видаються набори засобів безпеки, відповідні до потреб учасників (чисті шприци, засоби зі стерилізації тощо). Якщо учасник не готовий перейти до наступної сесії, може бути заплановано більше зустрічей у рамках цієї сесії. Послідовність сесій 2-6 може змінюватися з урахуванням потреб учасника.

Сесія 6: Зменшення ризику інфікування ВІЛ, пов'язаного із незахищеними статевими контактами

Ця сесія підвищує розуміння учасників зниження шкоди, пов'язаної із незахищеними статевими контактами, та формує у них відповідні навички. Під час цієї сесії також видаються набори засобів безпеки, укомплектовані з урахуванням небезпечної сексуальної поведінки (презервативи, лубриканти тощо). Якщо учасник не готовий перейти до наступної сесії, може бути заплановано більше зустрічей у рамках цієї сесії. Послідовність сесій 2-6 може змінюватися з урахуванням


потреб учасника.

Сесія 7: Наснаження

Остання сесія дає можливість учаснику переглянути та оцінити його цілі та досягнення щодо зміни поведінки та розробити довготерміновий план, спрямований на підтримку позитивних змін у поведінці. Консультанти мають упевнитися, що учасник вже отримує послуги з охорони здоров'я та включений у соціальні мережі підтримки, які б заохочували його знижувати ризики та дотримуватися таких змін.

Усі 7 сесій дотримуються одного й того самого протоколу (чи етапів), а саме: • Вступ/Огляд МПВ та ролей • Зміст: оцінка, формування навичок • Визначення готовності до зміни поведінки • Розробка плану дій • Забезпечення соціальної підтримки • Завершення/Підготовка до наступної сесії • Заповнення документації • Дебрифінг команди МПВ

Набір і утримання

З огляду на труднощі, пов'язані з набором і утриманням СІН у заходах з профілактики та лікування, МПВ користується методом аутріч-роботи та залученням за допомогою членів цієї громади з використанням соціальних мереж, визначених шляхом картування громади, нових клієнтів. Команди, що складаються з навченого персоналу, визначають місця збору представників громад і проводять аутріч-роботу у цих місцях для залучення учасників до цього втручання. Представників громад, які успішно завершили дане втручання, залучають до набору нових учасників. Аби допомогти учасникам пройти усі 7 сесій, їм надається відповідне заохочення, з ними часто контактують (це і сесії, і супровід, кожні 1-2 тижні), та проводиться постійна аутріч-робота.

Необхідні спроможності та ресурси

МПВ є інтенсивним втручанням, яке поєднує індивідуальні консультації та комплексний супровід, а також переадресацію до закладів охорони здоров'я та наркологічних закладів. Саме тому для його впровадження необхідні певні організаційні спроможності та ресурси, зокрема:

• спроможність залучити до участі споживачів наркотиків, які зараз НЕ лікуються від наркотичної залежності;

• спроможність утримати таких клієнтів у програмі, що складається з 7 сесій та розрахована на період 3-6 місяців;

• персонал, який має навички проведення індивідуального консультування та супроводу (з використанням методів цього втручання),

• конфіденційне місце для проведення сесій, • інформацію про існування закладів охорони здоров'я та наркологічних закладів, які

відповідають потребам СІН і дружньо до них ставляться, та встановлені партнерські стосунки із такими закладами або можливість швидко сформувати стосунки із ними.

Пакети матеріалів втручання

Перевагою ЕПВ є те, що усі матеріали та інструменти, потрібні для планування, реалізації та моніторингу, включено у «пакет». У нього входить посібник з реалізації втручання із чіткими інструкціями щодо підготовки сесій та їх проведення, а також такі цінні інструменти, як:


• Форма залучення клієнта • Форма МПВ з оцінки поведінкових ризиків • Форма МПВ із самооцінки/планування • Форма самооцінки щодо зміни поведінки • Форми для плану дій • Довідник з місцевих соціальних послуг і послуг у сфері ВІЛ/СНІДу • Контрольні форми МПВ для відстеження прогресу

Поведінкова теорія

Ефективність ЕПВ частково пов'язана із тим, що вони базуються на доведених поведінкових теоріях. Чим краще ми розуміємо індивідуальну поведінку, тим більш ймовірно, що ми зможемо досягти позитивних і стабільних змін у поведінці. В основі МПВ лежить кілька поведінкових теорій, зокрема:

• Етапи змін: Люди зазвичай змінюють свою поведінку за п'ять етапів, тому ефективна комунікація, спрямована на зміну поведінки, має визначати, на якому етапі знаходиться людина, та підлаштовувати формування навичок таким чином, щоби допомагати людини переходити на подальші стадії. Ці стадії є наступними: Неусвідомлення, Усвідомлення, Готовність до змін/Планування, Дія та Постійне застосування зміненої поведінки на практиці. Зрив, повернення на одну чи кілька стадій назад, є важливим елементом дійсності та його варто передбачати.

• Соціальне научіння: Люди вчаться одне від одного у своєму соціальному середовищі шляхом спостереження, імітації та відтворення. Якщо хтось бачить, що впливова особа або рольова модель має певну модель поведінки, вірогідність того, що дана людина також почне дотримуватися такої поведінки, зростає, також ця людина починає більше вірити у власні сили.

• Когнітивно-біхевіоральний підхід: Думки, почуття та поведінка взаємопов'язані; зміни в одній сфері впливатимуть на інші. Дана теорія наголошує на необхідності інтеграції знань та процесу формування навичок.

• Мотиваційне інтерв'ювання: Визнає, що саме учасники несуть відповідальність за зміну поведінки; допомагає учасникам дослідити зони своєї непевності щодо зміни поведінки та подолати їх, а також підвищує віру у власні сили.

Ключові елементи

У кожного ЕПВ є ключові елементи або важливі характеристики, які, як вважається, є вирішальними з огляду на ефективність втручання. Ключові елементи МПВ, які є надзвичайно важливими для реалізації цього втручання, що їх не можна ігнорувати, додавати чи змінювати, описані нижче.

1. Оцінка громади та аутріч

• Картування громади та визначення місць, де можливо проводити набір учасників; • Встановлення стосунків із шанованими, існуючими ресурсами громади для забезпечення

учасників послугами (початкова медична допомога, програми з лікування наркотичної залежності, житло);

• Перевірка, чи мають клієнти, гроші, чи доступ до безплатних послуг.

2. Процес введення учасника

• Проведення першої сесії з фіксованою структурою; • Знайомство учасника із втручанням МПВ та темами сесій, прояснення ролей та


відповідальності учасника та команди МПВ, пояснення того, які послуги пропонуються в рамках цього втручання, отримання згоди учасника та збір важливих демографічних і поведінкових даних щодо учасника для того, щоби підлаштувати план зміни поведінки до потреб конкретного учасника.

3. Техніка мотиваційного інтерв'ювання та теорії, що лежать в його основі

• Мотиваційне інтерв'ювання (МІ) - це основна техніка консультування, яку використовуватиме команда МПВ, аби допомогти учасниками переходити з етапу на етап змін.

• Допомагає учасникам досягти точки, коли вони готові змінювати ризиковану поведінку, розпочинати лікування від наркотичної залежності та отримувати послуги у сфері охорони здоров'я та соціального забезпечення.

• Команда МПВ має мати навички роботи з МІ або бути знайомою з іншими теоріями та підходами.

4. Постійне поетапне оцінювання готовності

• Учасник і консультант користуються «Інструментом самооцінки зміни поведінки» на кожній сесії для того, щоби підтвердити та закріпити цілі учасника щодо зменшення ризику та підвищити віру у власні сили учасника.

• Оцінює постійне залучення учасника у процес втручання та оцінює його/її готовність робити значущі кроки, змінювати ризиковану поведінку, розпочинати лікування від наркотичної залежності та отримувати послуги у сфері охорони здоров'я та соціального забезпечення.

5. Взаємодія на рівні Консультант – Кейс Менеджер

• Найважливіша роль діади – Консультант – Кейс Менеджер – працювати разом так, щоби заохочувати та підтримувати учасників, аби останні досягли своїх цілей щодо зменшення поведінкових ризиків, вирішували проблеми, пов'язані із соціальною підтримкою та інтеграцією у родини, системи охорони здоров'я та лікування від наркотичної залежності (у тому числі ЗПТ), а також успішно завершили програму МПВ.

• Вимагає постійної комунікації до, під час та після структурованих сесій з метою уможливлення координації зусиль та надання втручання у більшому обсязі.

6. Мінімальна кількість гнучких сесій та графік роботи

• У рамках цього втручання заплановано мінімум п'ять (5) гнучких сесій та дві (2) фіксовані сесії.

• Після Вступної сесії (фіксована сесія) гнучкі сесії можна проводити у будь-якому порядку з огляду на те, яку тему учасник вважає найважливішою зараз.

• Може бути заплановано додаткові контакти у рамках конкретної структурованої сесії, якщо учаснику потрібно більше часу для аналізу, засвоєння та/або цілеспрямованих дій у конкретній сфері.

7. Сесія «Наснаження»

• Остання фіксована сесія • Підсумовує та інтегрує усі попередні види діяльності шляхом перегляду досягнень,

потреб, сильних сторін учасника та серйозних проблем, з якими він/вона зіткнулися. • Включає у себе план завершення, що містить конкретні стратегії, спрямовані на подолання

труднощів, дотримання здорової поведінки та посилення віри у себе.


Доказова база

В основі МПВ лежить дослідження, проведене у Пуерто-Ріко на початку 2001 року12. Метою дослідження було дослідити ефективність поведінкового втручання, що об'єднувало б психологічне консультування та супровід та спиралося на модель поетапної поведінкової готовності та техніки мотиваційного інтерв'ю, з метою залучення споживачів ін’єкційних наркотиків, полегшення їм початку лікування від наркотичної залежності та включення до системи охорони здоров'я, а також підвищення їхньої впевненості у собі у питанні визначення та змін ризикованої поведінки, пов'язаної зі вживанням наркотиків і сексом. У це дослідження було залучено 557 учасників - латиноамериканців обох статей, які досягли 18 років, проживали у Пуерто-Ріко та вживали наркотики упродовж останніх 30 днів. Жінки склали 11% учасників дослідження.

Усі учасники (n=557) взяли участь в інтервенції, що складалася з двох сесій, які проводилися консультантом. Перша сесія стосувалася дотестового консультування з ВІЛ, тестування та обговорення ризикованої поведінки, що призводить до інфікування ВІЛ, безпечного використання голок та навичок безпечнішого сексу. Під час наступної сесії проводилося післятестове консультування, обговорювалася перша сесія, учасників скеровували до лікування від наркотичної залежності та, за необхідності, перенаправляли для отримання медичної допомоги.

Після того дослідна команда рандомізовано включала учасників або до експериментальної групи (n=285), або до контрольної групи (n=272). Учасників контрольної групи було проінформовано, що їхня участь у проекті закінчилася і що консультант зв'яжеться із ними через 6 місяців для проведення інтерв'ю стосовно результатів. Учасників, яких було включено до експериментальної групи, було запрошено до участі у інтервенції, що складалося з семи сесій, які включали у себе індивідуалізоване консультування та супровід з метою полегшення доступу до послуг з охорони здоров'я та соціальних послуг, які були їм потрібні, та усунення перешкод до постійної участі у цій інтервенції.

Під час вивчення віддалених результатів через 6 місяців було проведено інтерв'ю з 440 учасниками (79% контрольної групи та 79% експериментальної групи). Учасники експериментальної групи продемонстрували вдвічі вищу схильність до початку лікування від наркотичної залежності у порівнянні з учасниками контрольної групи. Виявилося, що учасники інтервенції були менш схильними продовжувати споживати ін'єкційні наркотики незалежно від того, чи лікувалися вони, чи ні. Учасники, які продовжили споживати ін'єкційні наркотики, вдвічі рідше користувалися голками спільно у порівнянні зі споживачами ін'єкційних наркотиків у контрольній групі, а також вони продемонстрували вдвічі вищу упевненість у собі у ситуаціях, коли споживачі користуються спільними голками. Учасники експериментальної групи також, як виявилося, стали менш схильні скидатися на покупку наркотиків у порівнянні з учасниками контрольної групи.

В цілому, було продемонстровано, що втручання МПВ є ефективним щодо зменшення ризикованої поведінки, що призводить до інфікування ВІЛ, серед латиноамериканських споживачів ін'єкційних наркотиків та щодо полегшення початку лікування від наркотичної залежності. Дослідна команда впевнена у тому, що успіх втручання МПВ пов'язаний із наступними чинниками:

12 Robles, R. R., Reyes, J. C., Colon, H. M., Sahai, H., Marrero, C. A., Matos, T. M., Calderon, J. M. & Shepard, E. `V. (2004) Effects of combined counseling and case management to reduce HIV risk behaviors among Hispanic drug injectors in Puerto Rico: A randomized controlled study. Journal of Substance Abuse Treatment 27, 2, 145-152. Marrero, C.A., Robles, R.R., Colon, H.M., et al. (2005) Factors associated with drug treatment dropout among injection drug users in Puerto Rico. Addictive Behaviors, 30, 397- 402


Подвійний підхід втручання МПВ, під час якого використовується і індивідуальне консультування, і супровід для того, щоби повністю охопити потреби учасників у психологічній, соціальній підтримці та лікуванні.

Підтримуюча взаємодія між командою МПВ та учасниками, спрямована на розвиток автономності та упевненості у собі і водночас на керування та мотивування учасника до зміни шкідливої поведінки.

Гнучкість у проведенні п'ятьох з сімох структурованих сесій, керуючись готовністю учасника працювати із певною темою, етапом змін, на якому він/вона знаходиться, та її/його сприйняттям власної упевненості у собі, необхідної для зміни ризикованої поведінки.

Адаптація

Команда експертів у сфері поведінкових втручань та СІН адаптували МПВ до умов України, але при цьому зберегли усі її ключові елементи. Англомовні матеріали було перекладено українською мовою.


Додаток Б: Логічна модель МПВ

Формулювання проблеми

МПВ призначена для дорослого населення (18+) – як чоловіків, так і жінок – які є споживачами ін'єкційних наркотиків (СІН) і яким, можливо, необхідний доступ до медичних послуг, зокрема до медикаментозного лікування. Ця група піддається ризику інфікування ВІЛ, вірусними гепатитами та іншими ІПСШ внаслідок вживання наркотиків та ризикованої статевої поведінки.

Основними факторами ризику інфікування ВІЛ є відсутність знань про ризики, пов'язані з ВІЛ та вживанням психоактивних речовин; низький рівень мотивації до зміни поведінки, пов'язаної з ризиком інфікування ВІЛ; низький рівень обізнаності щодо ризиків інфікування ВІЛ та переваг зниження ризику передачі ВІЛ; низька самоефективність для формування поведінки необхідно для запобігання ВІЛ та отримання доступу до медичної допомоги; відсутність навичок необхідних для розуміння, запобігання та вирішення проблем, пов'язаних з ризикованою поведінкою та зловживанням психоактивних речовин; відсутність соціальної підтримки, а також відсутність доступу до медичних послуг та медикаментозного лікування.

Логічна модель зміни поведінки МПМВ

Поведінкові детермінанти

Відповідає факторам ризику та контекстуальним факторам

Заходи, спрямовані на поведінкові детермінанти

Примітка: всі вказані заходи, застосовуються в багатьох сферах втручання

Результати

Зміни, очікувані в результаті заходів,, спрямованих на поведінкові детермінанти

Безпосередні результати Проміжні результати

Відсутність знань про ризики, пов'язані з ВІЛ та вживанням психоактивних речовин

Низький рівень мотивації до зміни поведінки, пов'язаної з ризиком інфікування ВІЛ

Низький рівень обізнаності щодо ризиків інфікування ВІЛ та переваг зниження ризику передачі ВІЛ.

Низька самоефективність для формування поведінки необхідна для запобігання ВІЛ та отримання доступу до медичної допомоги.

Відсутність навичок необхідних для розуміння, запобігання та вирішення проблем, пов'язаних з ризикованою поведінкою та зловживанням психоактивних речовин.

Відсутність мереж соціальної підтримки.

Відсутність доступу до медичних послуг та медикаментозного лікування

На сесіях з консультування учасники отримують інформацію про ризики інфікування ВІЛ/ІПСШ, пов’язані з вживанням ін’єкційних наркотиків.

При кожному контакті з клієнтами, необхідно виявляти емпатію, визначати розбіжності, уникати сперечань та сприяти самоефективності з метою підвищення мотивації до зниження рівня ризикованої поведінки.

На кожній сесії здійснювати рольову індукцію з метою пояснення ролей та обов’язків учасників та програмного персоналу.

Здійснювати оцінку етапів поведінкових змін клієнтів.

Надавати консультування та тестування на ВІЛ/ІПСШ/ТБ та вірусні гепатити.

При кожному контакті з клієнтами, члени команди МПВ здійснюють направлення клієнтів до медичних служб, програм медикаментозного лікування та інших необхідних соціальних служб.

На кожній сесії навчати та проводити рольові ігри щодо ефективних типів поведінки зниження ризику з метою покращення впевненості учасників щодо профілактики ВІЛ та отримання доступу до медичних послуг.

На сесіях з консультування учасники вивчають та моделюють методи та навики зниження ризику ВІЛ/ІПСШ (пов’язані з профілактикою вживання наркотиків, ризикованою статевою поведінкою, рецидивами).

На всіх сесіях команда МПВ працює з учасниками з метою забезпечення необхідної соціальної підтримки.

Підвищення рівня знань про поведінку,

пов’язану з ризиком інфікування ВІЛ та

вживання наркотиків.

Підвищення рівня мотивації щодо зниження

рівня ризикованої поведінки

Підвищення рівня розуміння та прихильності

до програми та її завдань.

Підвищення самоефективності щодо

зниження рівня ризикованої поведінки,

пов’язаної з інфікуванням ВІЛ.

Підвищення рівня знань учасників про свій

серо-статус.

Розширення доступу до медичних послуг та

підвищення рівня їх споживання

Підвищення самоефективності учасників

щодо зниження рівня ризикованої поведінки

шляхом більш безпечної статевої поведінки,

практики вживання ін’єкційних наркотиків та

медикаментозного лікування.

Підвищення рівня знань та навичок щодо

запобігання, розуміння та вирішення

проблем, пов'язаних з ризикованою

поведінкою та зловживанням психоактивних

речовин.

Покращення соціальної підтримки.

Підвищення та підтримка рівня знань про поведінку, пов’язану з ризиком інфікування ВІЛ та вживання наркотиків.

Підвищення та підтримка рівня мотивації щодо зниження рівня ризикованої поведінки.

Підвищення та підтримка рівня обізнаності щодо переваг зниження ризику інфікування ВІЛ.

Підвищення та підтримка рівня використання медичних послуг, зокрема медикаментозного лікування .

Підвищення та підтримка рівня впевненості учасників в практиці більш безпечної статевої поведінки та вживання психоактивних речовин

Підвищення та підтримка рівня знань та навичок щодо запобігання, розуміння та вирішення проблем, пов'язаних з ризикованою поведінкою та зловживанням психоактивних речовин .

Забезпечення та підтримка мереж соціальної допомоги.

4044-5PL : 16 травня 2014 р. -...

Documents

Transcript of 4044-5PL : 16 травня 2014 р. -...