37, січень, 2015 року Слово до читача сьогодні у номері ·...

Шановні народні депутати України, сьогодні ви маєтеможливість ознайомитись із черговим випуском ВісникаІнституту громадянського суспільства.

Це перше число, яке ми видаємо у новому скликанніВерховної Ради України. Вісник – це неформальне видан-ня, започатковане в кінці 90-х років минулого століття якдодатковий інформаційний ресурс для народних депута-тів України, їх помічників, працівників комітетів ВерховноїРади України, журналістів. Як правило, у Віснику минамагаємось публікувати аналітичні розвідки щодо окре-мих законопроектів чи напрямів політики, інформаціюпро міжнародний досвід, пропозиції щодо удосконаленняокремих законів за результатами їх практичного засто-сування.

Ми не намагаємось охопити неохопне, тому основни-ми темами нашого видання є місцеве самоврядування,державна регіональна політика та регіональний розви-ток, демократія участі та громадянське суспільство.

Інститут громадянського суспільства має значний досвіду цих сферах, адже серед його засновників народні депу-тати України 1-2 скликань, а низка наших законопроек-тів уже є чинними законами.

На 8-ме скликання українського парламенту покладе-на важка, але вкрай важлива місія – здійснити законо-давче забезпечення реформи у сфері місцевого самовря-дування та регіонального розвитку, аби не тількизберегти цілісність України, але й створити умови для їїприскореного розвитку, творення безпечного та комфор-тного середовища для проживання її громадян у містах іселах. Саме цим двом сферам буде присвячено більшістьпублікацій нашого Вісника.

Шановні народні депутати України, команда Інститутугромадянського суспільства, експерти, які працюють знами, в міру своїх можливостей та ресурсів готові поділи-тись з вами інформацією та розробками, експертнимивисновками та коментарями до окремих законопроектів,які є пріоритетними для реформ у згаданих сферах.

Бажаємо вам наснаги та ефективного законотворення!

Інститут громадянського суспільства

Слово до читача

ÄÅÐÆÀÂÍÀ ÐÅÃ²ÎÍÀËÜÍÀÏÎË²ÒÈÊÀ (ÄÐÏ) Â ÓÌÎÂÀÕ ÍÎÂÈÕÂÈÊËÈÊ²Â. ÙÎ ÐÎÁÈÒÈ?

ÏÐÎ Õ²Ä ÐÎÁ²Ò Ç Ï²ÄÃÎÒÎÂÊÈÐÅÃ²ÎÍÀËÜÍÈÕ ÑÒÐÀÒÅÃ²ÉÐÎÇÂÈÒÊÓ ÒÀ ÏËÀÍ²ÂÇÀÕÎÄ²Â ÙÎÄÎ ¯ÕÐÅÀË²ÇÀÖ²¯ Â ÎÁËÀÑÒßÕÓÊÐÀ¯ÍÈ

ÏÎßÑÍÅÍÍß ÄÎ ËÎÃ²×ÍÎ¯ÑÕÅÌÈ «ÞÐÈÄÈ×ÍÅÇÀÁÅÇÏÅ×ÅÍÍß ÐÅÔÎÐÌÈÇ ÄÅÖÅÍÒÐÀË²ÇÀÖ²¯ÂËÀÄÈ Â ÓÊÐÀ¯Í²»

ÑÕÅÌA «ÞÐÈÄÈ×ÍÅÇÀÁÅÇÏÅ×ÅÍÍß ÐÅÔÎÐÌÈÇ ÄÅÖÅÍÒÐÀË²ÇÀÖ²¯ÂËÀÄÈ Â ÓÊÐÀ¯Í²»

²ÍÔÎÐÌÀÖ²ÉÍ²ÌÀÒÅÐ²ÀËÈ Ç ÄÅÖÅÍÒÐÀË²ÇÀÖ²¯

Ä²ßËÜÍ²ÑÒÜ ²ÍÑÒÈÒÓÒÓÃÐÎÌÀÄßÍÑÜÊÎÃÎÑÓÑÏ²ËÜÑÒÂÀ(â ðàìêàõ âïðîâàäæåííÿÏðîåêòó «Åêñïåðòíà òà³íôîðìàö³éíà ï³äòðèìêàïðîöåñó ðåôîðìóâàííÿì³ñöåâîãî ñàìîâðÿäóâàííÿ òà òåðèòîð³àëüíî¿ îðãàí³çàö³¿âëàäè â Óêðà¿í³»)

ÏÎÄÀÒÎÊ ÍÀ ÍÅÐÓÕÎÌ²ÑÒÜ

ÌÀÍ²ÔÅÑÒ «ÏÐÎ ÍÎÂÓ ÄÅÐÆÀÂÍÓÐÅÃ²ÎÍÀËÜÍÓ ÏÎË²ÒÈÊÓÒÀ Ì²ÆÐÅÃ²ÎÍÀËÜÍÓÑÎË²ÄÀÐÍ²ÑÒÜ»

сьогодніу номері:

№ 37, січень, 2015 року

2

5

12

13

15

19

10

9

З усіма матеріалами Ви можете ознайомитись на сайті Інституту громадянського суспільства,www.csi.org.ua

2

Чому ДРП є важливою взагалі?

У всіх країнах, площа яких є більшою від міста, єтериторії, які мають різні можливості для розвиткуабо значні соціоментальні відмінності від решти тери-торій держави.

Завдання держави – забезпечити своїх громадянрівними можливостями, гарантованим рівнем публіч-них послуг та зберегти єдність державного просторупри регіональних відмінностях.

Зменшення дисбалансів у економічному розвиткутериторій, створення умов для міжрегіональної солі-дарності та взаєморозуміння є умовою єдності дер-жавного простору та стійкості держави.

Координація політики розвитку секторів економі-ки на територіях є запорукою вирішення регіональ-них проблем, а не їх посилення.

Чому ДРП є вкрай важливою для України?

Україна – велика європейська країна,регіони якої відрізняються не тільки розмі-щенням, рівнем урбанізації чи національ-ним складом. Вони формувались у складірізних імперій і тому мають певні соціаль-но-ментальні відмінності.


Державна регіональна політика (ДРП) в умовах нових викликів. Що робити?

Малюнок 1. Етнічний склад українських регіонів.

3

Як бачимо із приведених даних, об‘єктивні регіо-нальні відмінності в Україні є чітко вираженими, томуне враховувати їх при проведенні державної внут-рішньої політики, головною складовою якої є держав-на регіональна політика, не тільки не можливо, а йкритично небезпечно.

Основними «довоєнними» викликами в процесіреалізації регіональної політики були (і залишаютьсядо сьогодні):

n відсутність довгострокового бачення роз-витку країни та короткозорість у прийняттірішень у сфері ДРП (немає стратегії розвиткудержави, не визначено місце України у глоба-лізованому світі та міжнародному розподіліпраці);n політичні побоювання щодо застосування кро-ків у напрямку посилення ролі держави у форму-

ванні єдиного українського простору (руйнуванняінформаційного, освітнього та культурного просто-ру за мовними ознаками);n високий ступінь централізації та умовно сильнавладна вертикаль, не здатна самостійно прийматирішення, слабкі горизонтальні зв’язки між регіона-ми (слабкість органів місцевого самоврядування,конфлікти між радами та місцевими державнимиадміністраціями, відсутність реальної співпраці міжрегіонами);n відсутність системи законодавства у сферідержавної регіональної політики, нерозумінняролі ДРП у збереженні єдності держави та вирів-нюванні регіонального розвитку (законодавство,сформоване у різний час та на різних концепці-ях, конфліктує між собою, допускає волюнта-ризм).

1 Більш детально з візуалізацією відмінностей між регіонами можна ознайомитись у виданні«Аналітичний звіт «РЕГІОНАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ТА ДЕРЖАВНА РЕГІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА ВУКРАЇНІ: стан і перспективи змін у контексті глобальних викликів та європейських стандар-тів політики», який підготовлено у рамках проекту технічної допомоги ЄС «Підтримка політики регіональ-ного розвитку в Україні» (http://www.surdp.eu/Analytical-Report)

Малюнок 2. Ціннісні орієнтири, відношення до ринкової економіки1

4

n відсутність системи прозорого та справедливо-го фінансування проектів розвитку в регіонах(розподіл субвенцій на соціально-економічнийрозвиток регіонів здійснюється у ручному режиміза незрозумілими параметрами);n нестабільне та слабке інституційне середовище(сфера державної регіональної політики то розді-лялась між Мінекономіки та Мінрегіоном, то кон-центрувалась в Мінекономіки, то знову передава-лась Мінрегіону, в областях відсутні структури, якіб відповідали за регіональний розвиток).

Вплив війни на Донбасі на регіональний розвиток в Україні.

Ситуація з регіональним розвитком в Україні востанній період значно загострилась у зв‘язку з зов-нішньою агресією Російської Федерації, яка призвеладо окупації Криму та кровопролитної війни наДонбасі. Регіон Донбасу відігравав значну роль уформуванні економічного потенціалу України, особ-ливо це стосувалось Донецької області, яка за рівнемрегіональної економіки є другою після Києва та пер-шою у експортному потенціалі держави. Не зважаю-чи на досить високі показники валового регіонально-го продукту на душу населення для Донбасухарактерними є низький індекс регіонального люд-ського розвитку, одні з найбільших показників скоро-чення населення, високий рівень злочинності, низькіобсяги будівництва житла. Проблема військових дійна Донбасі породила нові для України проблемирегіонального розвитку, а саме: масове переселеннялюдей із Донбасу в інші регіони України, що створюєдодатковий тиск на ринок робочої сили, соціальнуінфраструктуру, місцеві бюджети, породжує пробле-ми взаємовідносин між людьми.

Руйнування економічних суб‘єктів на Донбасі призве-ло до руйнування низки коопераційних зв‘язків із еконо-мічними суб‘єктами в інших регіонах України, а відтак допогіршення економічної ситуації в цих регіонах. До цьогододалось створення додаткових перешкод для рухулюдей, товарів та послуг на території України.

Непередбачувані видатки на війну зменшуютьможливості фінансування регіонального розвитку.

В умовах ослаблення державної влади зростаєнамагання політичних регіональних еліт посилитисвої впливи на регіони та центральну владу, що несеризики подальшої дезінтеграції країни.

В умовах нав‘язаної війни Росія вимагає відУкраїни так званої «федералізації», що може оста-точно ослабити державу і зруйнувати її.

Що було зроблено в частинімодернізації підходів до ДРП?

Законодавчо визначене джерело фінансуваннярегіонального розвитку – Державний фонд регіо-нального розвитку в сумі 1% Державного бюджетуУкраїни.

Розроблено і затверджено Державну стратегіюрегіонального розвитку на період до 2020 року, якавизначає стратегічні пріоритети та завдання владищодо розвитку регіонів.

Ухвалено в першому читанні проект закону «Прозасади державної регіональної політики», який створюєсистему управління державною регіональною політи-кою відповідно до європейських підходів та практик.

Для координації секторальних політик і оператив-ного узгодження проектів документів, що впливаютьна розвиток регіонів, створено:

міжвідомчу координаційну раду з питань регіо-нального розвитку;

Урядовий комітет з регіонального розвитку.Повноваження у сфері державної регіональної

політики сконцентровано у Міністерстві регіонально-го розвитку, будівництва та житлово-комунальногогосподарства України.

Визначено ЦОВВ у сфері регіональної політики -Мінрегіон. Створено нормативну базу для плануван-ня регіонального розвитку на період до 2020 року.Визначено джерело фінансування регіональногорозвитку на середньостроковий період в областях –Держаний фонд регіонального розвитку.

Проте, не вдалось законодавчо оформити новіпідходи до стратегічного планування через не ухва-лення Верховною Радою України закону «Про заса-ди державної регіональної політики». Не відбувсяперехід фінансування регіонального розвитку напроектну основу. Основними причинами цього сталиполітичні проблеми всередині парламенту та скоро-чення коштів для Державного фонду регіональногорозвитку через зменшення надходжень до держав-ного бюджету.

Не вдалось визначити джерела фінансування реа-лізації ДСРР-2020.

Що слід зробити?

Створити умови для збалансованого розвиткурегіонів, зменшення асиметрії розвитку та інтегра-ції регіонів у єдиний український простір. Досягтицієї мети можна завдяки створенню системи стра-тегічного планування на національному та регіо-нальному рівнях, механізмів координації секто-


5

ральних політик у регіонах; узгодження національ-них та регіональних інтересів при такому плану-ванні, а також визначення механізмів прогнозова-ного, стабільного та вільного від політичноголобізму фінансування проектів регіонального роз-витку у регіонах.

n Розробити довгострокову Стратегію сталогорозвитку України (із визначенням у ній місця таролі регіональної політики у забезпеченні розвит-ку регіонів); n Ухвалити Закон України «Про засади держав-ної регіональної політики»; n Розробити План заходів із реалізації Державноїстратегії регіонального розвитку України на періоддо 2020 року, визначити джерела його фінансу-вання; n Розробити та ухвали державну програму (стра-тегію) щодо відновлення Донбасу та поверненняКриму;n Розробити і ухвалити регіональні стратегії роз-витку та плани їх реалізації для кожного регіонуУкраїни, що дозволить пріоритезувати розвитковізаходи і проекти в регіонах в умовах обмеженихфінансових ресурсів; n Забезпечити фінансування проектів регіональ-ного розвитку з Державного фонду регіонального

розвитку України (в обсязі не менше 1% прогноз-ного обсягу доходів загального фондуДержавного бюджету України на відповідний бюд-жетний період); n Оновити нормативну базу щодо Державногофонду регіонального розвитку для можливостіфінансування усіх типів проектів регіональногорозвитку, що випливають із стратегії розвиткурегіону; n Організувати процес моніторингу реалізаціїрегіональної політики та оцінки її впливу на розви-ток регіонів та держави; n Посилити інституційну спроможність Міністерстварегіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України;n Створити інституції з підтримки регіональногорозвитку у регіонах.Здається, що сьогодні, після втрати Криму та жах-

ливої кризи на Донбасі, уже всі мають зрозуміти, щоадекватна державна регіональна політика дляУкраїни є провідною і її розроблення та реалізаціяпотребує від усіх органів державної влади постійної,неформальної роботи, аби в Україні більше ніколи непідіймались питання «хто кого годує», і «нас нечують».

А. Ткачук

На виконання положень постанови КМУ від 6серпня 2014 р. № 385 «Про затвердженняДержавної стратегії регіонального роз-витку на період до 2020 року» для забезпе-чення реалізації державної регіональної політикиобласні державні адміністрації (ОДА) маютьзабезпечити підготовку проектів регіональнихстратегій розвитку, розробку та затвердження пла-нів заходів щодо їх реалізації. Термін, відведенийпостановою на підготовку проектів, спливає 06 лютого 2015 року.

Підготовка стратегій у областях є важливиметапом, потрібним для фінансування проектів ізДержавного фонду регіонального розвитку, якийз новими змінами статті 24-1 Бюджетного кодек-су України стає все більш схожим на європей-ський механізм фінансування регіонального роз-витку.

Адже фінансування проектів регіонального роз-витку, які будуть готуватись в областях, з Державногофонду регіонального розвитку можливе лише заумови, що ці проекти відповідатимуть регіональнійстратегії розвитку.

Відтак області, які не підготують нові стратегії роз-витку, що відповідатимуть Державній стратегії регіо-нального розвитку на період до 2020 року, можутьмати проблеми із таким фінансуванням.

Ми здійснили моніторинг оприлюдненої на офіцій-них Інтернет-сайтах ОДА інформації про стан робіт зпідготовки регіональних стратегій впродовж січня2015 року і виявили, що менше половини областейпідготували та ухвалили Стратегії, частина областейтільки розпочали працювати над своїми проектамистратегій.

Далі пропонується короткий огляд ступеня готов-ності документів в областях.

Про хід робіт з підготовки регіональних стратегій розвитку та планів заходів щодо їх реалізації в областях України

6

Обласні держадміністрації, якіпідготували та ухвалили стратегії

розвитку

1. Дніпропетровська область. http://adm.dp.ua/«Стратегія розвитку Дніпропетровської області

на період до 2020 року», рішенняДніпропетровської облради від 26 вересня 2014 року № 561-27/VI.

Розроблено на виконання постанови КМУ від06.08.2014 № 385 «Про затвердження Державноїстратегії регіонального розвитку на період до 2020року» в рамках канадського проекту міжнародноїтехнічної допомоги «Місцевий економічний розвитокміст України» та з використанням результатів, підго-товлених в межах проекту міжнародної технічноїдопомоги «Розбудова спроможності до економічнообґрунтованого планування розвитку областей таміст України».

Більше інформації: http://adm.dp.ua/OBLADM/Obldp.nsf/document.x

sp?id=4145CC71FE5001D8C2257CBD0035BE612. Івано-Франківська область. http://www.if.gov.ua/ «Стратегія розвитку Івано-Франківської області

на період до 2020 року», рішення від 17.10.2014.№ 1401-32/2014.

Більше інформації:http://www.if.gov.ua/?q=page&id=19310 Загальний методологічний та організаційний

супровід:Проект Європейського Союзу «Підтримка полі-

тики регіонального розвитку в Україні»,http://surdp.eu/

3. Київська область.http://www.kyiv-obl.gov.ua/«Стратегія розвитку Київської області на період до

2020року» затверджена рішенням Київської облра-ди від 04.12.2014 № 856-44-VІ

Загальний методологічний та організаційнийсупровід:

Проект Європейського Союзу «Підтримка полі-тики регіонального розвитку в Україні»,http://surdp.eu/

Більше інформації:http://kyiv-obl.gov.ua/pidgotovka_proektu_strate-

giji_regionalnogo_rozvitku_kijivskoji_oblasti_na_period_do_2020_roku

4. Львівська область.http://www.loda.gov.ua/«Стратегія розвитку Львівської області на період

до 2027 року» розроблена з урахуваннямДержавної стратегії регіонального розвитку наперіод до 2020 року та досвіду реалізації «Стратегіїрозвитку Львівщини до 2015 року».

Підготовлена за участю проекту міжнародноїтехнічної допомоги «Місцевий економічний розви-ток міст України», що впроваджується Федерацієюканадських муніципалітетів за фінансової підтрим-ки Уряду Канади.

Більше інформації: http://loda.gov.ua/upload/users_files/1/upload/Doc

umets/Strategiya%20rozvYtku%20oblasti%202027.zip 5. Полтавська область. http://www.adm-pl.gov.ua/«Про Стратегію розвитку Полтавської області на

період до 2020 року», рішення облради 6 скликаннявід 16 січня 2015 року.

Більше інформації: http://www.adm-pl.gov.ua/page/strategiya-

rozvitku-poltavskoyi-oblasti-do-2020-rokuРішення облради: https://docs.google.com/viewer?url=http://oblrad

a.pl.ua/ses/6/26/3.pdf Загальний методологічний та організаційний

супровід:Проект Європейського Союзу «Підтримка полі-

тики регіонального розвитку в Україні»6. Рівненська область. http://www.rv.gov.ua/sitenewРішення облради від 18 грудня 2014року №13

«Стратегія розвитку Рівненської області на період до2020 року».

Більше інформації: http://oblrada.rv.ua/docs/index.php?ELEMENT_ID

=9620&sphrase_id=9385 Розробка проекту стратегії здійснювалась за

загальним методологічним та організаційним супро-водом проекту Європейського Союзу «Підтримкаполітики регіонального розвитку в Україні»

7. Сумська область. http://sm.gov.ua/index.php/uk/ «Стратегія розвитку Сумської області на період до

2020 року» підготовлена та оприлюднена на сайтіОДА 29.09.2014року

(http://sm.gov.ua/ru/stratehyia-rozvytku/7029-na-sumshchyni-predstavleno-finalnyy-proekt-stratehiyi-rehionalnoho-rozvytku-do-2020-roku.html).


7

Станом на початок 2015р. триває підготовкаПлану реалізації проекту Стратегії регіональногорозвитку Сумської області на період до 2020року, що розробляється за методичної та організа-ційної підтримки проекту Європейського Союзу«Підтримка політики регіонального розвитку вУкраїні».

8. Хмельницька область. http://www.adm-km.gov.ua/

«Стратегія регіонального розвитку Хмельницькоїобласті на 2011-2020 роки» затверджена рішеннямвід 18 травня 2011 року №24-4/2011, План реалі-зації Стратегії регіонального розвитку Хмельницькоїобласті на 2011-2014 роки затверджений розпоряд-женням голови ОДА від 26 грудня 2011 року№504/2011-р.

При розробці Стратегії та Плану врахованітенденції економічного і соціального розвиткуобласті, наявні ресурси і можливості для реаліза-ції державної регіональної політики вХмельницькій області. Підготовка Стратегії здійс-нювалась за підтримки проекту ЄвропейськогоСоюзу «Підтримка політики регіонального роз-витку в Україні».

Більше інформації: http://www.adm-km.gov.ua/index1.php?link=37

Знаходяться на етапі підготовки:

1. Вінницька область. http://www.vin.gov.ua/Затверджена «Програма економічного і соціаль-

ного розвитку Вінницької області на 2015 рік»рішеннм облради від 16 січня 2015 р. №804.Програма узгоджена з Державною стратегієюрегіонального розвитку на період до 2020 року,Стратегією збалансованого регіонального розвит-ку Вінницької області на період до 2020 року,Угодою щодо регіонального розвитку Вінницькоїобласті між Кабінетом Міністрів України таВінницькою обласною радою, іншими цільовимипрограмами розвитку відповідних сфер діяльності вобласті.

«Стратегія збалансованого регіонального розвит-ку Вінницької області на період до 2020 року» вновій редакції не ухвалена.

Більше інформації: http://www.vin.gov.ua/web/vinoda.nsf/web_alldocs/D

oc%D0%9B%D0%9C%D0%9B%D0%A79SYCAS2. Волинська область http://voladm.gov.ua/

Розроблені структура проекту, проведений SWOT-

аналіз потенціалу регіону, підготовлена аналітичначастина, визначені пріоритети розвитку районів і містобласті.

Більше інформації: http://voladm.gov.ua/category/ekonomika-ta-

statistika/ 3. Донецька область. http://donoda.gov.ua/ Згідно з організаційним планом заходів з розроб-

ки «Стратегії економічного і соціального розвиткуДонецької області на період до 2020 року» в січні-лютому 2015 року мав відбутись розгляд проекту начерговій сесії облради.

Враховуючи ситуацію в регіоні, робота над стра-тегією розвитку області буде продовжена після від-новлення контролю над територією області.

Інформація щодо проекту Стратегії:http://donoda.gov.ua/?lang=ru&sec=03.04&iface=

Public&cmd=view&args=id:22709 4. Запорізька область.http://www.zoda.gov.ua/«Програма соціально-економічного та культурно-

го розвитку Запорізької області на 2015 рік», рішен-ня облради від 25.12.2014 № 25

Програма базується на комплексі галузевих ітериторіальних прогнозів, статистичних матеріалахта враховує цілі та пріоритети державної регіональ-ної політики, визначені Державною стратегією регіо-нального розвитку на період до 2020 року, затвер-дженою постановою КМУ від 06.08.2014 № 385;основні завдання Стратегії регіонального розвиткуЗапорізької області на період до 2015 року затвер-джені рішенням обласної ради від 06.06.2008 № 2, зі змінами.

Більше інформації:http://webcache.googleusercontent.com/search?q=

cache:8e9gXUnrwkEJ:www.zoda.gov.ua/arti-c l e / 1 6 6 9 / s t r a t e g i y a - r e g i o n a l n o g o -rozvitku.html+&cd=1&hl=uk&ct=clnk&gl=ua

5. Житомирська область. http://www.zhitomir-region.gov.ua/ Розпорядженням від 23.20.2014 №308 «Про роз-

роблення проекту Стратегії розвитку Житомирськоїобласті на період до 2020 року» створено обласнуробочу групу з розроблення проекту Стратегії,затверджено її склад, робочій групі доручено розро-бити проект Стратегії до 1 січня 2015року.

З проектом Стратегії можна ознайомитись на сайтіДепартаменту економічного розвитку, торгівлі та міжна-родного співробітництва Житомирської ОДА http://econ-omy-zt.info/files/Strateg/proekt_strategii2020.pdf.

6. Закарпатська область.

8

http://www.carpathia.gov.ua/Для розроблення проекту «Регіональної стратегії

розвитку Закарпатської області на період до 2020року» розпорядженням голови ОДА від 18.08.2014№250 затверджено координаційну раду з розроб-лення проекту Стратегії розвитку краю на найближчі5 років, до якої увійшли представники влади, бізнесу,громадськості та науковці.

26 січня 2015 року в приміщенні ОДА проведеночергове засідання Координаційної ради, робочагрупа узгодила напрацьовані матеріали для подаль-шого їх затвердження на обласному рівні до 6 лютого2015 року, відповідно до Державної стратегії регіо-нального розвитку на період до 2020 року.

Більше інформації:http://www.carpathia.gov.ua/ua/605.htm

(http://www.carpathia.gov.ua/ua/publication/con-tent/10592.htm?lightWords=%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D1%96%D1%8F%202020 )

7. Миколаївська область.http://www.mykolayiv-oda.gov.ua/Проект «Стратегії розвитку Миколаївської області

на період до 2020 року» розроблений з урахуван-ням Державної стратегії регіонального розвиткуУкраїни на період до 2020 року, досвіду реалізації«Стратегії економічного та соціального розвиткуМиколаївської області на період до 2015 року»

Проект розроблений робочою групою, створе-ною 28 грудня 2011 року, під час проведення низкисемінарів та дискусій упродовж 2014 року за орга-нізаційного та методологічного супроводу з бокупроекту Європейського Союзу «Підтримка полі-тики регіонального розвитку в Україні»http://surdp.eu/

Інформація про роботу над Стратегією розвиткуМиколаївської області на період до 2020 року:http://economy-mk.gov.ua/social-economics-development/Strategiya-2020

8. Харківська область.http://www.kharkivoda.gov.ua Відповідно до «Плану основних заходів

Харківської ОДА у січні 2015 року» Департаментомекономіки і міжнародних відносин ОДА протягомсічня 2015р. має бути проведена робота з підготов-ки проекту Стратегії розвитку області до 2020 рокуна виконання Державної стратегії регіонального роз-витку на період до 2020 року.

Більше інформації:http://kharkivoda.gov.ua/uk/document/view/id/1

5701/)

9. Херсонська область. http://www.khoda.gov.ua/ З метою забезпечення сталого економічного зрос-

тання області на період до 2020 року відповідно доЗакону України «Про державне прогнозування тарозроблення програм економічного і соціальногорозвитку України», Методології планування регіо-нального розвитку в Україні, проекту ЄвропейськогоСоюзу «Підтримка політики регіонального розвиткуУкраїни» Розпорядженням голови Херсонської ОДАвід 30.12.2014 № 1002 затверджено «Про затвер-дження нового складу керівного комітету із розробкиСтратегії регіонального розвитку Херсонської облас-ті на період до 2020 року».

Більше інформації: http://www.khoda.gov.ua/ua/strategiya-razvitiya-

2020obl/spisok-chlenov-rabochejj-gruppy-po-razrabotke-strategi i-regionalnogo-razvi t iya-hersonskojj-oblasti-n

10. Черкаська область. http://www.oda.ck.ua/ 24 листопада 2014 року відбулось засідання робо-

чої групи з розроблення Стратегії розвитку Черкаськоїобласті до 2020 року, метою засідання було практич-не заняття з актуалізації SWAT-аналізу області.

Більше інформації:http://www.oda.ck.ua/index.php?article=1054 Загальний методологічний та організаційний

супровід надано завдяки проекту ЄвропейськогоСоюзу «Підтримка політики регіонального розвит-ку в Україні», http://surdp.eu/

11. Чернівецька область.http://www.oda.cv.ua/ Розпорядженням ОДА від 10 листопада 2014

року №660-р «Про розробку проекту Стратегії роз-витку Чернівецької області до 2020 року» створеноробочу групу з підготовки проекту Стратегії тавизначений термін підготовки проекту Стратегії - до01 лютого 2015 року.

Так, станом на початок 2015 року підготовленийпроект Соціально-економічного аналізу Чернівецькоїобласті.

Інформація про стан підготовки проектуСтратегії: http://oda.cv.ua/page/strategiya-rozvitku-chernivetskoi-oblasti-na-period-do-2020-roku

12. Чернігівська область.http://www.cg.gov.ua Відповідно до Плану-графіка з розробки Стратегії

сталого розвитку Чернігівської області на період до2020 року проект Стратегії з урахуванням висловле-них пропозицій має бути підготовлений в березні -квітні 2015року.


9

Додаткова інформація:http://www.cg.gov.ua/index.php?id=118434&tp=0 Отже, найбільше просунулись вперед у роботі з

підготовки стратегії розвитку саме ті регіони, дебезпосередньо працювали чи працюють проектиміжнародної технічної допомоги. Передусім цепроекти, які фінансуються Європейським Союзомта Урядом Канади.

Методологічну, консультативну та інформа-ційну допомогу для розробки Стратегій роз-витку областей також надають Інститут грома-дянського суспільства спільно з ГО «Поліськийфонд міжнародних та регіональних дослід-

жень» в межах проекту «Регіональна полі-тика в Україні: громадський моніторингстратегій регіонального розвитку», проектфінансується Європейською комісією в межахпрограми Європейського Союзу «Підтримкаполітики регіонального розвитку в Україні»(http://surdp.eu/).

Роман Ткачук

Для реалізації будь-якої реформи необхіднодекілька обов'язкових складових: юридичне забез-печення – підготовка та ухвалення необхідних нор-мативних актів, які спрямовані на зміни; організацій-не (інституційне) забезпечення – наявність системиорганів та посадових осіб, які відповідальні за роз-робку та впровадження реформи з необхідними дляцього повноваженнями, наявність чітких та необтяж-ливих процедур погодження необхідних проектівнормативних актів; ресурсне забезпечення – визна-чені обсяги ресурсів, необхідних для проведенняреформи, розрахованих в часі та в просторі(коли, деі скільки).

Експерти, які працювали над розробкою ідеології,змісту та способу впровадження реформи з децен-тралізації влади в Україні в рамках стратегічнихдорадчих груп, підготували візуалізовану логічнусхему юридичного забезпечення цієї реформи.

В основу розробки логічної схеми юридичногозабезпечення реформи покладено Концепціюреформування місцевого самоврядування та терито-ріальної організації влади в Україні, що була схвале-на розпорядженням №333-р від 01.04.2014 року(далі-Концепція).

Відповідно до Концепції реформа в Україні перед-бачає фактично два етапи, які на схемі показані якЕТАП1 Добровільний та ЕТАП2 Системний.

ЕТАП1 може бути реалізований повністю в системінорм чинної Конституції України і його реалізація єповністю ініціативною, добровільною, базованою на

співробітництві та добровільному об‘єднанні терито-ріальних громад.

ЕТАП2 передбачає системні зміни, які можуть бутиздійснені лише після внесення змін до КонституціїУкраїни: зміна статусу місцевих державних адмініс-трацій, зміна системи адміністративно-територіаль-ного устрою, створення виконавчих органів район-них та обласних рад, упорядкування системидержавного нагляду над актами органів місцевогосамоврядування.

Окремий блок юридичного забезпечення сто-сується ухвалення Закону України «Про засади дер-жавної регіональної політики» та відповідних актівУряду у цій сфері. Цей блок є важливим, оскількиосновним повноваженням обласних рад стає компл-ексний розвиток обласні, а фінансування розвитко-вих проектів в областях має відбуватись за рахуноккоштів Державного фонду регіонального розвитку якце і визначено у законі.

У рамках ЕТАПу 2 має бути підготовлено тригрупи проектів нормативно-правових актів: ОСНО-ВА РЕФОРМИ, ГАЛУЗЕВІ ЗМІНИ, УЧАСТЬ ГРО-МАДЯН.

Окремо виділено проект закону, яким має бутиврегульовано порядок здійснення кроків із впровад-ження реформи.

Фактично цей останній закон «Про впровадженнязаконодавства щодо реформи децентралізації» міс-титиме норми, які стосуються ресурсного та організа-ційного забезпечення реформи.

Пояснення до логічної схеми«Юридичне забезпечення реформи з децентралізації влади в Україні»(розміщена на наступній сторінці)

10


Юридичне забезпечення реформи

11

и з децентралізації влади в Україні

12


ІНФОРМАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ З ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ:

3. ІНФОГРАФІКИ

n Основні положення ЗУ «Про добровільне об'єднання територіальних громад», ухваленого в другому читанні.n Алгоритм укладання договору про співробітництво на основі ЗУ «Про співробітництво територіаль-них громад».n Адміністративно-територіальний устрій. «Було, тепер, буде».

2. КНИЖКИ

n «Співробітництво територіальнихгромад» (бібліотечка місцевого само-врядування), Врублевський О.С.n «Естонія: місцеве самоврядування.Робочі записки» (бібліотечка місцево-го самоврядування), Ткачук А.Ф.n «Про децентралізацію федералі-зацію, сепаратистів та ультиматуми»(запитання та відповіді), Ткачук А.Ф.

1. ЗВІТИ

n Щоквартальний аналітичний огляд «Розвиток місце-вого самоврядування в Україні» (квітень - червень

2014 року).n Щоквартальнийаналітичний огляд«Розвиток місцевогосамоврядування вУкраїні» (липень -жовтень 2014 року).

Друковані видання:

13

Інститутом громадянського суспільства за підтрим-ки Міжнародного фонду «Відродження» … червня2014 року було започатковано Проект «Експертната інформаційна підтримка процесу реформуваннямісцевого самоврядування та територіальної органі-зації влади в Україні».

В рамках цього Проекту експерти Інституту грома-дянського суспільства надають комплексну підтримкуекспертній групі, яка допомагає органам державноївлади у розробці (доопрацюванні) законопроектів,актів Кабінету Міністрів України та інших документів,необхідних для найшвидшого впровадження в Україніреформи місцевого самоврядування та територіальноїорганізації влади, а також організації публічного обго-ворення розроблених проектів актів та лобіюванні їхухвалення Верховною Радою України.

Робота команди проекту зосереджується на чоти-рьох основних напрямках, а саме:

1. Аналітична та законопроектна робота.2. Розроблення візуалізованих інформаційних

матеріалів (анімаційні продукти, інфографіки та матриці).

3. Популяризація необхідності реформи децентра-лізації влади.

4. Створення об’єднаного «Фронту інтелектуаль-них зусиль».

Впродовж 2014 року командою Інституту грома-дянського суспільства та експертами Проекту булорозроблено та напрацьовано низку документів:

1. Проект Закону України «Про місцеве самовря-дування» - дві редакції, оприлюднено та оголошенопро можливість подання пропозицій. Розпочато обго-

Анімації:

Інтернет ресурси:

n Прості роз'яснення: чому необхідна реформа, які кроки реформи, міфи навколо реформи (три час-тини: 5:33, 4:54, 2:26 хв.).n Мотивація та підказки щодо співробітництва територіальних громад.n Про світовий досвід федералізації та децентралізації.

csi.org.ua - Інститут громадянського суспільстваfb.com/csi.org.ua - сторінка у мережі „Фейсбук“minregion.gov.ua - Міністерство регіонального розвитку,будівництва та та житлово-комунального господарства Україниdespro.org.ua - проект „Підтримка децентралізації в Україні“

Всі матеріали доступні дляознайомлення на сайтіІнституту громадянськогосуспільства, тел.: (+38044) 529-73-94

ДІЯЛЬНІСТЬ ІНСТИТУТУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА(в рамках впровадження Проекту «Експертна та інформаційна підтримка процесуреформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні»)

14

ворення проекту на рівні асоціацій, уже подані про-позиції від Асоціації обласних та районних рад.

2. Пропозиції до проекту Закону України «Провнесення змін до Конституції України (щодо децен-тралізації влади)» - друга редакція.

3. Проект Закону України «Про місцеві державніадміністрації» - друга редакція, доопрацьовуєтьсяекспертами Проекту, готується до представлення таобговорення.

4. Проект Закону України «Про добровільнеоб’єднання територіальних громад» - підготовленодо другого читання ВРУ.

5. Проект нової редакції статті 24-1 Бюджетногокодексу України щодо використання коштів ДФРР.

6. Пропозиції до проекту Закону України «Провнесення змін до Бюджетного кодексу України».

7. Примірні форми договорів про співробітництвотериторіальних громад. Останній документ булозатверджено наказом Міністерства регіональногорозвитку, будівництва та житлово-комунального гос-подарства України від 27.08.2014 № 233.

8. Пропозиції до проекту Закону України «Провнесення змін до Конституції України (щодо децен-тралізації влади)» - дві редакції.

9. Проект Закону України «Про адміністративно-територіальну реформу».

10. Проект Закону України «Про місцеві державніадміністрації» - друга редакція, доопрацьовуєтьсяекспертами Проекту, готується до представлення таобговорення. Наразі готується третя редакція.

11. Проект постанови КМУ «Про державну під-тримку співробітництва територіальних громад».

12. Проект постанови КМУ «Про затвердженняметодики моделювання громад та районів відповіднодо нового адміністративно-територіального устрою».

13. Проект постанови КМУ «Про державнийреєстр АТО та населених пунктів».

14. Методологічні рекомендації «Про підготовкупропозицій з формування адміністративно-територі-альних одиниць громад (волостей) та районів (пові-тів) в Автономній Республіці Крим та областях».

Разом з тим, триває робота експертів щодо підго-товки низки інших нормативно-правових актів, роз-робка яких передбачена Проектом.

З метою розповсюдження та популяризаціїзазначених вище нормативно-правових актів ідокументів командою Інституту громадянськогосуспільства проводяться прес-брифінги, регіональнікруглі столи на тему «Функціональна децентраліза-ція в Україні», зокрема вже 6 регіональних круглихстолів було організовано в мм. Хмельницький,

Дніпропетровськ, Харків, Івано-Франківськ, Одесата Львів.

В рамках цих круглих столів провідні українськіексперти з питань реформування місцевого самовря-дування, адміністративно-територіального устрою табюджетної системи обмінювалися думками з аудито-рією із заявлених питань для кращого розумінняпотреб регіону та обговорення найактуальнішихпитань щодо майбутнього законодавчого регулю-вання адміністративно-територіального устрою тамісцевого самоврядування.

Під час панельних дискусій експерти презентува-ли основні засади майбутньої реформи децентралі-зації, принципи, що лягли в основу законопроектівщодо реформування місцевого самоврядування,адміністративно-територіального устрою та децен-тралізації влади.

Інститут громадянського суспільства співпрацює тазалучає на постійній основі до організації своїх пуб-лічних заходів представників органів державноївлади, незалежних експертів, проекти міжнародноїтехнічної допомоги та урядові/неурядові громадськіорганізації. Серед них:

1. Міністерство регіонального розвитку, будівниц-тва та житлово-комунального господарства України.

2. Швейцарсько-український проект «Підтримкадецентралізації в Україні».

3. Програма Ради Європи «Посилення інституцій-ної спроможності органів місцевого самоврядуванняв Україні».

4. Громадська ініціатива «Реанімаційний пакетреформ».

5. Національна асоціація агенцій регіональногорозвитку України.

6. Центр досліджень питань регіонального розвит-ку та сприяння адміністративній реформі.

7. Громадська організація «Клуб мерів».8. Центр політико-правових реформ.9. Лабораторія законодавчих ініціатив.10. Академія муніципального управління.11. Асоціація міст України.12. Творчий центр Каунтерпарт.13. Програма сприяння парламентові України.14. Національна асоціація агенцій регіонального

розвитку України.Найбільш високого рівня взаємодії досягнуто з

Міністерством регіонального розвитку, будівництвата житлово-комунального господарства України,Програмою Ради Європи «Посилення інституційноїспроможності органів місцевого самоврядування вУкраїні», Швейцарсько-українським проектом


15

«Підтримка децентралізації в Україні» і громадськоюініціативою «Реанімаційний пакет реформ».Зазначені установи є інституційними партнерамиІнституту громадянського суспільства, у співпраці зякими планується забезпечити впровадження рефор-ми децентралізації та місцевого самоврядування вУкраїні шляхом організації спільних публічних захо-дів (конференції, круглі столи, прес-брифінги та ін.).

Для формування у цільової аудиторії чіткого сприй-няття нагальної необхідності впровадження реформидецентралізації команда Інституту громадянськогосуспільства розробила та опублікувала серію аналі-тичних видань, публікацій та анімаційних відеороли-ків, що розкривають розуміння поняття децентраліза-ції, переваги і складнощі трансформаційнихперетворень у ході впровадження реформи місцевогосамоврядування:

1. Матеріали для обговорення «Про проектЗакону України „Про місцеве самоврядування”».

2. Збірник проектів законів України, розробленихна основі концепції реформи місцевого самовряду-вання та територіальної організації влади.

3. План-схема реформи децентралізації в Україні.4. Інфографіка «Про добровільне об’єднання

територіальних громад».5. Співробітництво територіальних громад.6. Інфографіка «Співробітництво територіальних

громад».7. Щоквартальний аналітичний огляд «Розвиток

місцевого самоврядування в Україні».8. Робочі записки «Естонія: місцеве самоврядування».Під час розроблення і підготовки згаданих вище

інформаційних матеріалів команда Інституту грома-дянського суспільства за результатами навчальнихвізитів до європейських країн використовувала їхнійуспішний досвід із впровадження реформи децен-

тралізації та місцевого самоврядування, а такожоб’єднання територіальних громад.

Інформаційно-аналітичні та візуалізовані матеріа-ли розміщені на офіційному веб-сайті Інституту гро-мадянського суспільства: www.csi.org.ua та наyoutube-каналі:

https://www.youtube.com/channel/UCnF2UbR8flOqCkuf9ema84g.

Наразі готується до випуску сценарій нової телеві-зійної програми щодо децентралізації та місцевогорозвитку, ведуться переговори щодо започаткуваннясерії тематичних телевізійних програм на централь-ному телебаченні.

У планах роботи Інституту громадянського суспіль-ства на найближчий період є доопрацювання вженапрацьованих та розробка низки нових норматив-но-правових актів, а саме:

n Проект ЗУ «Про службу в органах місцевогосамоврядування»;n Проект ЗУ «Про органи самоорганізації насе-лення»;n Проект ЗУ «Про регулювання містобудівноїдіяльності» (щодо містобудівної документаціїоб’єднаних територіальних громад);n Проекти законів України про внесення змін доЗемельного кодексу України та Водного кодексуУкраїни;n Проект постанови КМУ «Про державну під-тримку співробітництва територіальних громад»;n Проект постанови КМУ «Про затвердженняметодики моделювання громад та районів відпо-відно до нового адміністративно-територіальногоустрою»;n Низка підзаконних актів, у разі прийняття ЗУ«Про добровільне об’єднання територіальних гро-мад».

28 грудня 2014 року Верховна Рада Україниухвалила Закон України «Про внесення змін доПодаткового кодексу України та деяких законівУкраїни (щодо податкової реформи)», яким з2015 року розширено базу оподаткування неру-хомості. А саме, включено до оподаткуваннякомерційне (нежитлове) майно (будівлі підпри-ємств та склади, готелі, ресторани та бари, турис-тичні бази, торгові центри, магазини, СТО, їдальні,бази та склади підприємств торгівлі і громадськогохарчування, казино, ігорні будинки, будівлі

лазень, тощо) та надано право місцевим органамвлади встановлювати ставки податку на нерухомемайно для об’єктів житлової та нежитловоїнерухомості в розмірі до 2% мінімальноїзарплати за 1 кв. м площі об’єкта оподат-кування.

Отже, така законодавча ініціатива Уряду потре-бує, на наш погляд, окремого аналізу.

У Міністерстві фінансів вважають, що розширеннябази оподаткування та збільшення ставки податкудодатково має принести місцевим бюджетам 2,7

Податок на нерухомість

16

млрд грн2. Оскільки за даними Держстату на поча-ток 2014 року загальна площа житлової нерухо-мості становила 1,0966 млрд кв.м, а співвідношенняжитлової та комерційної нерухомості 10:1, тонадходження від податку становитимуть близько 2,7млрд грн. Як приклад об'єктів для оподаткуванняМінфін наводить ТОВ НВП «БілоцерківМАЗ» пло-щею 120 тис. кв. м, ТРЦ «Альта-Центр» площею 22тис. кв. м і офісний центр Horizon Park (обидва роз-міщені у Києві) площею 16,5 тис. кв. м.

Так, незалежно від виду діяльності, фінансовогорезультату та економічної активності власникикомерційного (нежитлового) майна отримуютьдодаткові обов’язкові фінансові навантаження. Уцьому випадку ТОВ НВП «БілоцерківМАЗ» –близько 2,9 млн грн, ТРЦ «Альта-Центр» – близько535,9 тис. грн, офісний центр Horizon Park – 401,9тис. грн. Слід зауважити, що для прикладу булиназвані фінансово активні підприємства. А які роз-міри додаткових платежів будуть у сільськогоспо-дарських товариств із розрахунку приміщенняангарів для с/г машин або корівників (так званогокомерційного майна)? При цьому законопроектомне передбачається відміна (або будь-яка зміна)сплати земельного податку.

Варто зазначити, що в англійській мові термін«податки на нерухоме майно» означає податки наземлю, нерухомість, а також деякі інші активи. Так, уполовини штатів США податок на активи не включаєпромислового устаткування. У Західній Європі

податки на нерухоме майно стосуються тільки землі інерухомості.

Слід зауважити, що в деяких західних країнах влас-ник землі автоматично стає власником нерухомості,що розміщена на земельній ділянці, за виняткомвипадків, коли спеціально обумовлене інше. Такимчином, право власності на землю визначає правовласності на все володіння (землю і нерухомість).

Отже, цікаво розглянути досвід деяких європей-ських країн, де об’єктом оподаткування нерухомості,як правило, є земля та розміщені на ній будівлі і спо-руди, у тому числі незавершене будівництво. Землярідко є предметом продажу, але на вартість будь-якого об’єкта (будинку, квартири, магазину, ресто-рану, складу) значною мірою впливає місце розта-шування, тому система оподаткування автоматичновраховує такий показник, як вартість землі.

Другою важливою складовою частиною податкуна нерухомість є ринкова вартість самого об’єкта,застосування якої більш справедливе на ринку неру-хомості ніж балансова вартість, що використовуєтьсясьогодні. Ще одна особливість податку на нерухо-мість – ставка податку може бути єдина для всіх видівнерухомості, проте частка у вартості об’єкта, яка під-лягає оподаткуванню, дуже відрізняється, залежновід способу використання цього об’єкта нерухомості,тобто оподатковувана база значно змінюється відтого, чи належить об’єкт нерухомості до житла,об’єкта соціально-культурного призначення, про-мисловим чи комерційним організаціям.


Податок на нерухомістьМаксимальні

ставки податку (в євро)

Ставка податку до ВВП на душу

населення, %

- Земля

Земля, пов’язана з господарською діяльністю, за 1 кв. м 0,21 0,0022

Під озерами, водосховищами, за 1 га 1,09 0,0112

Інше, за 1 кв. м 0,11 0,0011

- Від будівель або їх частин ( 1 кв. м корисної площі)

Житлові 0,18 0,0018

Пов'язані з веденням бізнесу та будівлі, що використовуютьсядля ділових або житлових будівель або їх частин

5,51 0,0566

2 http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=401711&cat_id=3978543 http://ksiegowosc.infor.pl/podatki/podatki-osobiste/podatki-i-oplaty-lokalne/322180,Stawki-podatku-

od-nieruchomosci-2013-2014.html

Максимальні ставки податку та види нерухомості у Польщі (2014 рік)3

17

Для підприємств, що займаються економічною такомерційною діяльністю в будівлі, що класифікуєтьсяяк житловий будинок або офісне приміщення, вико-ристовується податок на майно зі ставкою на корис-ну площу будівлі та корисну площу землі, яку вонивикористовують. Як правило, ставка податку накорисну площу будівлі для таких підприємств у 20разів вища, ніж ставка для людей, які проживають тане займаються комерційною діяльністю.

Якщо підприємство розміщене у будівлі, яку некласифікують як житлове або офісне приміщення, тоставка податку обчислюється, у розмірі 2% від їїзагальної вартості з урахуванням амортизації таставки податку на землю, яку використовує підпри-ємство. Сільськогосподарські підприємства не обкла-даються податком на майно.

У Словаччині податок на майно сплачується від-повідно до ставки за 1 кв. м та складається з трьохподатків, а саме:

n податок на землю;n податок на будівлі (Daň zo stavieb);n податок на квартири та офісні приміщення вбагатоквартирному будинку.Підприємства та їх виробнича нерухомість обкла-

даються такими видами податків:

n податок на землю, що належить до категоріїорні землі, хмелині сади, виноградники, постійніпасовища, сади (сільськогосподарські підприєм-ства) відповідно до вартості 1 кв. м;n податок на землю категорії земельна ділянка,інші землі (для всіх видів підприємств, окрім підпри-ємств, що займаються будівництвом);n податок на землю, яка належить до категоріїпід забудову (для підприємств, що займаютьсябудівництвом);n податок на будівлі категорії сільськогосподар-ські будівлі (сільськогосподарські підприємства);n податок на будівлі категорії туристичні будівлі(підприємства, які мають у власності будівлі рек-реаційного характеру);n податок на будівлі категорії промислові будівлі(підприємства, що мають у своєму розпорядженнівиробничі будівлі (цехи, склади промисловогозначення);n податок на квартири та офісні приміщеннякатегорії нежитлові приміщення для ведення бізне-су (підприємства, які розміщені або мають офіси, атакож підприємства, що класифікуються як мага-зин, ресторан та кафе).

Використовуються для ведення бізнесу у сфері маркетингунасіннєвої картоплі

2,57 0,0264

Пов'язані з наданням медичних послуг 1,12 0,0115

Інші 1,85 0,0190

4 http://alianciapas.sk/tag/dane-z-nehnutelnosti/

Середні ставки податку на нерухомість у Словаччині у 2014 році4

Категорія нерухомостіСередня ставка

податку за 1 кв. м (в євро)



Орні землі 0,0018 0,00001

Луки 0,0003 0,000002

Сади 0,0310 0,0002

Забудовані території 0,0375 0,0003

Земельна ділянка 0,3394 0,0026

Інші землі 0,0377 0,0003Житловий будинок 0,2454 0,0019

Сільськогосподарська будівля 0,2699 0,0020

Туристичні будівлі 0,7358 0,0056

18

У Латвії об'єктом оподаткування є:n земля;n будівлі або їх частини;n допоміжний житловий будинок, підсобні будівлі, деплоща перевищує 25 кв. м (органи місцевого само-врядування мають право прийняти рішення про звіль-нення від оподаткування господарських будівель.Винятком є гаражі, які, незалежно від їх розміру, з2012 року є предметом оподаткування і можуть бутиоподаткованими за ставкою житлових будівель).Органам місцевого самоврядування делеговані

права на обов'язкові правила для встановленняподаткової ставки від 0,2 до 3,0 % залежно відкадастрової вартості майна.

Аналізуючи об’єкти оподаткування, варто звер-нути увагу і на розмір ставки податку у співвід-ношенні до ВВП на душу населення. Так, у пред-ставлених країнах ставка податку не досягає навіть0,01% до ВВП на душу населення, тоді як в Україніпропонується встановити розмір податку на нерухомемайно для об’єктів житлової та нежитлової нерухомостіблизько 0,06% від ВВП на душу населення.

Ще один цікавий момент – це адмініструваннязазначеного податку.

Законодавець визначив, що розраховувати пода-ток слід вираховуючи із загальної площі, визначені узаконі метри пільг.

«266.4. Пільги із сплати податку266.4.1. База оподаткування об’єкта/об’єктів

житлової нерухомості, в тому числі їх часток, щоперебувають у власності фізичної особи − платникаподатку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їхкількості − на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно відїх кількості − на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості,в тому числі їх часток (у разі одночасного пере-бування у власності платника податку кварти-ри/квартир та житлового будинку/будинків, утому числі їх часток), − на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожнийбазовий податковий (звітний) період (рік).

Сільські, селищні, міські ради можуть збільшувати гра-ничну межу житлової нерухомості, на яку зменшуєтьсябаза оподаткування, встановлена цим підпунктом.»

Отже, всього до сплати буде вираховуватись такамаксимальна сума:

(Площа квартири (загальна) – 60)Х 2% мін. заро-бітної плати – для квартир;

(Площа житлового будинку (загальна) – 120)Х2% мін. заробітної плати – для будинків;

(Площа інших об’єктів житлової нерухомості(загальна) – 180)Х 2% мін. заробітної плати – длятих, у кого є різна нерухомість.

Враховуючи, що ці об’єкти житлової нерухомостірозміщені на території різних місцевих рад, де роз-міри ставки і пільги встановлено різні, платник подат-ку, звичайно, буде сплачувати податок до бюджетутієї місцевої ради, де ставка буде меншою.

Ще однією проблемою є ризик того, що місцевіради взагалі звільнять від податку фізичних осіб,натомість юридичні особи будуть оподатковані поповній. Так було в Європі, де вводили такий спосібоподаткування, адже на виборах голосують люди, ане фірми. Тому податок перекладають на фірми, щовідповідно нищить місцеву економіку. Саме через цеу країнах, де податок на нерухомість сплачують іюридичні особи, є широкий перелік різних типівнерухомості, для яких встановлюються державоюсвої «вилки» для ставки податку.

Ніна Наталенко, Максим Фомічов


Категорія нерухомостіСередня ставка

податку за 1 кв. м (в євро)



Гаражі 0,8871 0,0067

Промислові споруди 2,4235 0,0183

Будівля для іншого бізнесу (stavby na ostatne podnikanie) 3,2259 0,0246

Інші споруди 1,5653 0,0118

Квартири 0,2415 0,0018

Нежитлові приміщення для бізнесу (nebytove priestory napodnikanie)

1,7473 0,0132

Інші нежитлові приміщення 0,8707 0,0066

19

ПроектXIV Міжнародний економічний форум у Львові

27-28 листопада 2014 рокуУкраїна – велика за європейськими мірками держава,

для якої, як і для всіх великих держав, притаманними є від-мінності між її регіонами за різними ознаками. В таких умо-вах в залежності від політики державної влади, внутрішніхта зовнішніх політичних впливів, в державі можуть розвива-тись процеси доцентрового та відцентрового характеру.

Проте, на відміну від більшості великих європейськихдержав, в Україні протягом усіх років Незалежності єнадмірним зовнішній вплив Російської Федерації, яканамагається втримати Україну у своєму тотальному впли-ві, що є чи не визначальним у створенні міжрегіональнихта міжнаціональних проблем в Україні.

Для такого впливу, в Україні є і свої внутрішні переду-мови. Так різні частини нинішньої України формувались врегіони у складі різних імперій та держав, має місце від-мінності в системі розселення різних груп регіонів та сут-тєві відмінності у національному складі населення, струк-турі регіональних економік.

Використання безвідповідальними політикамиоб‘єктивних міжрегіональних відмінностей у власній полі-тичній діяльності призвело до проявів політичного відчу-ження між регіонами, яке у свою чергу призвело, заросійської підтримки, до кровопролитної війни наДонбасі.

Тепер на традиційні українські проблеми регіонально-го розвитку, до яких усі звикли – асиметрія розвиткурегіонів, замкненість регіональних політичних, інформа-ційних, освітніх, частково економічних просторів і їхслабка включеність в загальноукраїнський простір; невід-повідність між економічною потужністю регіону та йогопоказниками соціального благополуччя та якості життядодалось жорстке військове протистояння та появасотень тисяч вимушених переселенців.

До цього, можливо б і не дійшло, якби в Україні протя-гом років Незалежності впроваджувалась адекватнадержавна регіональна політика, базована на принципахсолідарності, не упередженості, прозорого та справед-ливого фінансування регіонального розвитку.

Оскільки в Україні фактично державна регіональнаполітика не була сформована у її європейському розу-мінні, інтеграція регіональних інформаційних, освітніх,культурних, економічних та інших просторів в єдинийукраїнський простір не розглядалась, як необхідність,доцентрові процеси в Україні перейшли в режим відцен-трових.

Асиметрія в економічному розвитку регіонів постійнозростала, при цьому за наявності значних просторовихекономічних та соціальних диспропорцій, сформувавсяфеномен невідповідності між економічною потужністюрегіону та його показниками соціального благополуччя іякості життя. У локомотивах промис-лового розвитку, якіє лідерами за показниками ВРП на душу населення, про-

мислового виробництва та експорту, спостерігаютьсянайгостріші соціальні проблеми – найвищі рівні депопу-ляції, смертності (особливо серед чоловіків працездатно-го віку), еміграції, захворюваності, алкоголізму, тутнеблагополучна криміногенна та екологічна ситуація таінше. Також тут нижчі рівні приватної ініціативи, підпри-ємництва та показники розвитку соціального капіталу.

Розвиток економіки та соціальної сфери регіонів про-тягом останнього десятиліття характеризується такимиосновними трендами:

n невідповідність між економічною потужністю регіо-ну та його показниками соціального благополуччя таякості життя;n концентрація економічної діяльності в обмеженійкількості центрів;n поляризація можливостей соціально-економічногорозвитку та добробуту, особливо для мешканців вели-ких міст та сільських територій;n низькі темпи зростання економіки регіонів-лідерів,особливо у кризовий період після 2008 року, і недос-татні темпи зростання економіки інших;n стабільно низький рівень інвестиційної та іннова-ційної діяльності, незначна підприємницька активністьнаселення у більшості регіонів;n поступова зміна структури економіки у різнихтипах регіонів із збереженням тенденції до моноспе-ціалізації чи спеціалізації у максимум двох галузяхекономіки;n посилення маргіналізації значних територій дер-жави внаслідок низької інтегрованості простору танизької доступності можливостей розвитку для вели-ких груп населення, що проживають у віддалених відекономічних центрах регіонах.n посилення політичних впливів на регіональну полі-тику та створення політичних умов для відцентровихтенденцій у деяких, слабо інтегрованих в українськийпростір регіонах;n поява значних мас вимушених внутрішніх пересе-ленців, які впливають на рівень зайнятості та соціальнусферу регіонів.Попри такі об‘єктивні загрози єдності державного

простору, Україна не змогла створити зрозумілу страте-гію регіонального розвитку, яка б забезпечувала єдністьукраїнської території, а сама регіональна політика фак-тично була зведена до фінансової підтримки регіонів здержавного бюджету.

Основним інструментом регіонального розвитку вУкраїні залишаються субвенції на соціально-економічнийрозвиток регіонів. Розмір цих субвенцій не є великим, востанні роки така субвенція складала 1,15 – 1,5 млрд.гривень річно. Фактично ці кошти між регіонами, особли-во в останні 4 роки розподілялись поза будь-якими пра-вилами, що породжувало все нові і нові приводи до зрос-тання міжрегіональної напруженості та звинуваченнядержави у несправедливому відношенню до регіонів.

МАНІФЕСТ «ПРО НОВУ ДЕРЖАВНУ РЕГІОНАЛЬНУ ПОЛІТИКУ ТА МІЖРЕГІОНАЛЬНУ СОЛІДАРНІСТЬ»


20

Виходячи із загроз, що сьогодні посилюються зовніш-ньою агресією та внутрішніми проявами сепаратизму,питання української солідарності, єдності українськогопростору, міжрегіональної взаємодії для швидкого розвит-ку України стає завданням номер один для всіх державнихорганів, органів місцевого самоврядування, посадовихосіб, активістів, підприємців, науковців, митців тощо.

Ми мусимо творити в Україні нову, європейську за зміс-том та українську за духом державну регіональну політи-ку, яка має сприяти загоєнню ран, породжених війною татворити нову якість розвитку регіонів, громад та країни.

Ми, учасники Міжнародного економічного форуму умісті Львові, вважаємо, що нова державна регіональнаполітика в Україні має буде модернізована з урахуван-ням такого:

1. Метою державної регіональної політики має стативисока якість життя кожного українця, не залежно відрегіону, у якому він проживає, на основі збалансованогорозвитку усієї території держави, міжрегіональної єднос-ті, спільності українського майбутнього.

Для цього мають бути здійснені кардинальні кроки дляформування співробітництва, як між державою та їїрегіонами, так і між самими регіонами, територіальнимигромадами. Ініціатива тут має належати не тільки держа-ві, а й регіонам.

2. Найбільш нагальною проблемою єдності україн-ського простору, яка має вирішуватись першочергово євідновлення української юрисдикції на всю державнутериторію України, включаючи Автономну РеспублікуКрим, та ті частини Донецької та Луганської області, наяких проголошено ЛНР-ДНР, а також відновлення життє-вої інфраструктури, зруйнованої на Донбасі.

Особливо важливо тут не тільки відновлювати інфрас-труктуру, а й відновлювати довіру мешканців Донбасудо України та українців з інших регіонів нашої держави.Реінтеграція Криму та Донбасу – завдання усієї Українита українців.

3. Поряд з першочерговими проблемами регіональ-ного розвитку, породженими військовою агресією Росіїта сепаратистськими проявами на Донбасі, має бутипереглянуто підходи до стратегічного планування роз-витку держави та її регіонів на основі Національногоплану розвитку (Стратегії розвитку України), який поміжіншим має визначати пріоритети просторового розвиткукраїни, зафіксувати місце і роль державної регіональноїполітики у плануванню розвитку України, на середньос-трокову перспективи означити розміри державногофінансування секторальних стратегій розвитку, держав-ної стратегії регіонального розвитку та регіональнихстратегій розвитку.

4. Необхідно перейти на кінець від майже виключно«політики будівництва та ремонту» та політики «залату-вання дір» створених іншими галузевими політиками до

політики комплексного розвитку територій, в тому числічерез некапітальні проекти та програми, заходи спрямо-вані на розвиток людського капіталу, створення можли-востей для самореалізації людей в економічній діяльнос-ті, освіті, культурі та ін.

5. Формулювання заходів державної регіональноїполітики слід здійснювати з урахуванням перш за всереалій розвитку різних регіонів (та їх типів) активно, а неформально, залучаючи регіональні органи виконавчоївлади та органи місцевого самоврядування, до процесуформування завдань та інструментів стимулюваннярегіонального розвитку.

6. Необхідне проведення реальної реформи децен-тралізації влади – зі зміною адміністративнотериторіаль-ного устрою, посиленням фіскальної децентралізації,підвищенням автономії регіональних органів самовряду-вання, професіоналізації державної служби. Проте прицьому не можна втратити впливу держави на весь укра-їнський простір, який має бути цілісним, на якому забез-печується дотримання Конституції та законів України.

Ми звертаємось до Президента України, Прем‘єр-міністра, Уряду, Верховної Ради України звернути пер-шочергову увагу на необхідність негайного впроваджен-ня в Україні державної регіональної політики базованоїна солідарності регіонів та з урахуванням положень,викладених вище.

Ми звертаємось до голів обласних державнихадміністрацій, голів обласних рад, міських,селищних, сільських голів, депутатів місцевихрад, усіх небайдужих в різних регіонахУкраїни: будьмо активними провідниками ідейукраїнської солідарності, спільної відповідаль-ності за майбутнє України, за розвиток своїхрегіонів, за творення умов для комфортного табезпечного середовища проживання нашихлюдей у містах і селах.

Підписуючи цей маніфест, ми беремо на себезобов‘язання стати провідниками ідей солідар-ності та відповідальності за наше майбутнє,працювати кожен у своєму місті, області, тери-торіальній громаді на творення єдиного україн-ського простору, формування клімату довіриміж мешканцями різних українських регіонів,творення різноманітних економічних, коопера-ційних, культурних, спортивних та іншихзв‘язків.

Україна велика держава за розмірами ічисельністю населення і вона має шанс перетво-ритись на могутню, економічно розвинуту краї-ну, де кожен громадянин почувається захище-ним, має можливість до саморозвитку, дерізноманіття регіонів творять єдиний та успіш-ний український простір.

наклад 600 прим.

Ця публікація створена завдяки фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження»

37, січень, 2015 року Слово до читача сьогодні у номері ·...

Documents

Transcript of 37, січень, 2015 року Слово до читача сьогодні у номері ·...