Трудове навчання5 клас

Види конструкційних матеріалів. Фанера, ДВП. Властивості фанери та ДВП.

Частина 2

Блок 1. «Технологія виготовлення виробів із фанери та ДВП»

Конструкційні природні матеріали

Всі вироби, якими ми користуємося, виготовлено з тих чи інших матеріалів. Деякі матеріали є – природними.

Наука, яка вивчає будову і властивості матеріалів, називається матеріалознавством.

Конструкційними називають матеріали, з яких в основному складається виріб, і які надають йому міцності та

довговічності.

Деревина – це матеріал, отриманий

із зрубаного й очищеного

від кори і гілок стовбура дерева.

Кожне дерево складається з трьох частин: кореня, стовбура і крони.

Деревина - один із найпоширеніших природних конструкційних матеріалів.

Всі частини дерева використовуються в промисловості: з гілок отримують лак, смол, шовк, кіноплівку;

з коренів добувають каніфоль; стовбури використовують для виготовлення пиломатеріалів.

Виготовлення пиломатеріалів:

Для отримання деревних матеріалів ділову деревину розрізають уздовж стовбура на спеціальних машинах -

пилорамах.

Стовбури дерев ріжуть на колоди,

які потім на деревообробних

підприємствах з допомогою

спеціальних машин розпилюють уздовж

для одержання різних

пиломатеріалів.

На вибір деревини як конструкційного матеріалу впливає порода дерева, з якого було виготовлено пиломатеріали.

Дерева різних порід мають різну будову стовбура, гілок, листя, квіток і насіння

Листяні породи дерев

Хвойні породи дерев:

Деревина кожної із порід дерев має свої особливі властивості: твердість, здатність до обробки інструментом, запах, колір,

блиск, текстуру тощо.

Текстурою називають малюнок на розрізі деревини при перерізанні її волокон і річних шарів.

Текстура деревини різних порід дерев: а - горіха; б - карельської берези; в - червоного дерева

Пиломатеріали

Людина у своїй діяльності використовує не тільки натуральну деревину, а й матеріали, де вона знаходиться у переробленому чи видозміненому вигляді. Такими переробленими з деревини

конструкційними матеріалами є фанера та ДВП.

ФанераДеревоволокнисті плити

(ДВП)

При обробці деревини утворюються відходи у вигляді обрізків, тирси, стружки, гілок. Їх з допомогою пресування

та просочення клеєм використовують для виготовлення деревоволокнистих та деревостружкових плит.

Фанера – багатошаровий матеріал, що складається зі склеєних між собою шарів

шпону.

Шпон - це тонкі листи деревини, які утворюються зрізанням з круглої колоди в результаті її обертання, та використовують

для виготовлення клеєної фанери та оздоблення виробів.Розрізняють струганий і лущений шпон.

Шпон використовують для виготовлення фанери.

Загальний принцип отримання лущеного шпону.

Потрібний спеціальний верстат з потужним двигуном та довгим

спеціальним ножем.

Деревоволокнисті плити (ДВП) виготовляють з дерев'яних чи інших рослинних волокон

з додаванням спеціальних клейових сумішей і використовують як будівельний матеріал та замінник фанери .

Спрощена схема виробництва ДВП: 1 - завантажувач

тирси і клею; 2 - змішувач;

З - «килим» із суміші, 4 - прес; 5 – ніж,

6 - листи ДВП

До властивостей матеріалу ми відносимо такі його характерні якості та ознаки, за якими він відрізняетвся бід інших

матеріалів або, навпаки, схожий на них.

Фізичні властивості матеріалу знаходять прояв під час його взаємодії з навколишнім середовищем (а);

механічні властивості матеріалу виявляються у його здатності витримувати зовнішні механічні зусилля (6);

технологічні властивості зумовлюють здатність матеріалу змінювати свою форму під час обробки (в).

Фанера та ДВП, як конструкційні матеріали характеризуються такими фізичними (природними) властивосями:

вони мають певний колір, запах, вологість та щільність.

Основні механічні властивості фанери та ДВП: міцність, твердість, пружність.

Вигляд виробів залежить від властивостей

конструкційного матеріалу:

а - лакована фанера;

б - шліфована деревина;

в - деформування деревини.

Міцність – властивість деревини, що характеризує її здатність витримувати великі навантаження і не руйнуватися.

Найміцнішою є деревина дуба, ясеня, граба, берези та клена.

Твердість – здатність матеріалу чинити опір проникненню в нього твердого тіла.

За твердістю деревину можна розмістити в такій послідовності:

граб, дуб, ясен, клен, береза, сосна, вільха, липа.

Пружність – властивість матеріалу змінювати свою форму (не руйнуючись) під дією навантаження та відновлювати її після

припинення цієї дії, повертатися в попереднє

положення. Високу пружність має

деревина дуба, ясена та модрини.

Пластичність, гнучкість – здатність деревини зберігати викликану

зовнішнім впливом зміну форми навіть після зняття

навантаження.

Пристрій для визначення твердості конструкційних

матеріалів: 1 - ударник; 2 – сталева кулька; 3 - зразок матеріалу; 4 - основа

Кожну з властивостей деревини у промислових умовах можна визначити за допомогою точного лабораторного обладнання.

Лук відновлює свою форму після пострілу завдяки

пружності деревини

Пружність деревини підвищує якість лиж

Для кожного матеріалу існує границя пружності, яка визначає те зусилля, після якого виріб вже не

повертається до початкової форми.

Крихкість — це властивість деревини раптово руйнуватися без помітної зміни її форми під дією навантаження.