f/РОЛJ::ТAJlI ВСІХ КРА/Л. еДВАНТ.ЕСЯI

РІК

ВИДАННЯ 33-ій

.NiI 183 (3493)

П'ЯТНИЦЯ

15 ГРУДНЯ

1972 р. Ціва 2 коп.

ОРГАН БРОВАРСЬКОГО МІСЬКОГО КОМІТЕТУ КОМУНІСТИЧНОІ ПАРТІІ УКРАІНИ,

МІСЬКОІ І РАИОННОІ РАД ДЕПУТАТІВ ТРУДЯЩИХ КИlВСЬКОІ ОБЛАСТІ

ВИСТУП В. І. "lЕНІНА НА КРАСНІй ПЛОЩІ.

Картина народною Х)1Дожника РРФСР Пє-'Гра Васильева. (Фотохроніка РАТАУ).

у Uентральному КомітеТі КПРС, ПреЗИАН Верховноі Ради СРСР, Раді Міністрів С'РСР і ВUРПС

Центральний Комітет КПРС, Президія Верховної Ради СРСР, Рада Міністрів СРСР і ВЦРПС прийняли Постанову про нагородження Ювілейними Почесними знаками Централь­ного Комітету КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС 3038 колективів підприємств, колгоспів, організацій і установ за досягнення найвищих ре­зультатІв у всесоюзному соціалістичному змаганні на вlд­зна'ку 50-річчя У'l'Ворення Союзу РСР.

Центральний Комітет КПРС , Президія Верховної Ради СРСР, Рада МінІстрів СРСР і ВЦРПС сердечно поздоровили переможців все<;.оюзного соЦіалістичного змагання за гідну зустріч ювІлею Радянського Союзу і висловили тверду впев­неність в тому, що святкування 50-річчя утворення СРСР бу­де новим яскравим виявом єдності народів усіх союзних рес­публІк, демонстрацією їх згуртованості навколо ленінської Комуністичної !ІІ<і1РТії, ВЇ'рності принципам іНТЄірнаЦlіон.алівму.

Центральний Комітет КПРС, Президія Верховної Ради СРСР, Рада МінІстрів СРСР і ВЦРПС закликали робіТНИЧИЙ К.'Іас, колгоспне селянство і радянську інтелігенцію наполег­ливо боротися за здІйснення рішень ХХІV з'Узду КПРС, ши­роко розгорнути соціалістичне змагання за успІшне виконан­ня народногосподарського плану 1973 ·року.

У ЦЕНТРАЛЬНОМУ КОМІТЕТІ КП УКРАїНИ, ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УРСР,

РАДІ МІНІСТРІВ УРСР І УКРПРОФРАДІ Центральний Комітет КП УкраУни, Президія Верховної Ради

УРСР, Рада МІністрІв УРСР та УкраУнська респуБЛіканська рада профспілок прийняли Постанову про нагородження Юві­лейною Почесною грамотою Центрального Комітету КП Украї­ни, Президії Верховної Ради УРСР, Ради МіністрІв УРСР та Української республіканськоУ ради п'РОфСПіЛОК 429 колективів підприємств, будов, організацій, радгоспів і колгоспІв за досягнення найкращих результатів у соцІалІстичному зма­ганні на честь 50-річчя утворення Союзу РСР.

Центральний КомІтет КП України, Президія Верховної Ради УРСР, Рада МІнІстрів УРСР і Українська республікан­ська рада IпtpОФопіло!\ гаряче поздоровили колективи lПідпри­ємств, будов, орган'ізацій, колгоспів і радгоопів - переможфв соціалістичного змагання за гідну зустріч 50-річчя утворення Союзу РСР і висловили тверду впевненість у тому, що пере­довІ колективи, всІ трудівники промисловості, будівництва, ТІ,анспорту, сІльського господарства, науки і культури, сфери обслуговування своєю самовІдданою працею внесуть гідний вклад у здійснення накресле~их ленінською партією плаНіВ комуністичного БУДІвництва, у зМіЦнення могутності нашої великої багатонацІональної держави.

Центральний Комітет КП України, Президія Верховної Ра­дн УРСР, Рада МІністрів УРСР і Українська республіканська рада профспілок закликали всІх трудящих РадянськоУ Украї­ни І надалІ наполегливо боротися за перетворення в життя рІшень ХХІV з'їзду КПРС, широко розгорнути соціалістичне змагання за УОПlшне ,виконання народнагосподaJpCЬКОГО пла­ну 1973. року - вирішального року дев'ятої п'ятирІчки.

ВИСОКА НАГОРОДА знаком ЦК КПРС, ПрезидіІ Колекти'ви пі1ДІІРИ€МСТВ кол-І ВерховноІ Радн СРСР, Ра,дН

госпІв, Qрганізацій та установ МінІстрів СРСР і ВЦРПС. Української РСР, які добилися Се'ред них найвищих результа~ів у все- по Броварському району союзному саціалlеJ1И'IiНОМ,у зма- Кнівськоі області колективи ганнІ на Віщзнаку 50'фlЧЧЯ ут- постійводіючоro будівельнuго воре:иня Союзу Радянських Со- поІзда .NiI 2 тресту ~Укрелева­цlалістичних РеспуБЛі'Ji наго- тормлннбуд~; роджені Ювілейним Почесннм тресту .. Броварисільбуд~_

ПРИСВОЄННЯ 13 грудня 1972 року постано-ПОЧЕСНОГО ІМЕНІ І вила присвоІти іМ'JI 50-ріЧЧJl

На ознаменування 50-Рі'l'lЯ СРСР 36 пІдприємствам, кол­утворення Союзу Радянських гаспам, раlДгоспам і устаНО'вам Соціалістичних РеспуБЛік Пре- У.нраїНСЬ1<ОЇ рср, се:ред них зидія Верховної Ради Y~paї'H- радroспу-комбінату .. Калнтяв­СblКОЇ РСР своїм У:казом від ськнй~ Броварського району. .. .. ..

Щиро вітаємо колективи постійиодіючоro поІзда .NiI 2 тресту ~Укрелеватормливбуд~, тресту «ВроварИСіJJЬбуд., рад­госпу-комб1вату ~КаJJИТЯВСЬКИЙ~ 3 високою відзнакою. Ба­жаємо нових досягнень у перетворенні в ЖНТТJI вакреслень ХХІV з'Узду КПРС!

ТРУДіВНИКИ радгоспу «Боб­рицький», ВИ1конуючи рішен­ня ХХІV з'їзду КПРС і ХХІУ з'їзду Ком'партії Ук­раїни, у соціалістичному зма­

ганні на честь .пІввікового ювілею утворення Союзу РСР добилися пеВ'них yc:ni­хів, закрема на вирощуванні і цродажу державі ОВОЧJів.

На рубіlk 1975 pok у праці на догляДli за пооівами. Я.к відомо, овоч.! почина­

ються з РО'3C.alДИ. Таму ви­рощенню Ії в ,краЩІ строки 'і в достатній кІль'Ності нада­ватиметься осоБЛИ1Ва увага, щоб нею по.внІстю задоволь­НИТИ ГО,роднl бригади І теп­ЛИ'іниК'lв. Розширюют ь с Я площІ теплиць пІд ПОЛіети· ле новою І1Лівною з обігрівом, що дозволшrь вирощувати овоЧJi цілорічно.

При .плані 3700 тонн і со­ціалістичному зобав 'язанні 4070 праці'Вники городніх бригад радгоопу виростили, зібрали і продали державі 5109 тонн овочів, що на 1369 тоин більше, ніж то­рік.

Самов'Їддано працювали всі ОВОЧJіВНИки, але найкра­щих реЗУЛІ>татів добилася бригада, яку очолює 1іОМУ­ніст Г. Д. Корнієнко. Вона стала спраВ')f~нім маяком. Цей дружний колектив виро­стив за малосприятливих по­

ГQДних умов ПО 164 цент­не,ри овочІв на кожному гек­тар! і зібра'В їх 2002 тонни при зоБOlВ'язанні 1770. Найвищий урожай столо­

вих бу:ряків ВИlростила б:рига­

да М. М. Проценка по

526 цент,нерlВ з гектара, а

по столовійморкві першість

СОЦІАЛІСТИЧНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ОВОЧIВНИНlВ РАДГОСПУ «БОБРИЦЬКИЯ»

за б,РИГaJДОЮ Т. П. Калюк -384 центнери з гектара. У ювілейному роцІ наш

радгосlП продав державі у

два рази БІльше ранніх ово­чів, ніж було заплановано. У цьому, насамперед, заслу­га працівниКt1lв закритого

~PYHTY, якІ ОДЄіРЖaJlИ на кож­ному квa,~pa'THOMY метрІ 12,7 кілограма ОВОЧЇ'В. Особ­ЛИ/ВО високий урожай - 14,8 кіJЮГРalМа огірнів з квадрат­ного метра - одержала лан­

'Ка Т. І. Гутник Тепличниця Д. Г. Гршораш ІНа 500 квад­ратних метрах виростила

6800 кlЛОГ,рамtв огіркІв. Колектив овачLвників на­

шого радгоClПУ гаряче сприй­няв Постанову ЦК КПРС, Ради МІНllст,рів СРСР, ВЦРПС і ЦК ВЛКСМ «Про !рОзгортання всесоюзного со­

ц,іалістич'НОГО змагання пра­цівниКіВ сІльського господаv­ства за збільшення виробни­цтва І загот1Івель зерна та 1Н­ших продуктів землеробства 'у 1973 році1>. Нас'Лщуючи

приклад трудівників сіль­ського господарства Києво­СВЯ"ООШИlНСblКОГО району, по­·ставив перед собою завдан­ня вже в наступному, 1973 ,році по валовому виробни­IЦ'l'ВY і затотl:влі- вийти на ру­БІж 1975 !рОку - внростнтн на кожному гектарі 160 центнерів овочів і продатн їх державі 5400 тоин.

3а ще вищІ локазники 60-,рються бригади, ланки, ово­'Чlв.нИЦ'і. Так, бригада Г. Д. Корнієнко дала слово виро­стити і передати для прода­жу 2100 тоИІН городини . Пра­цівники плівкових теплиць :дали слово 'ВИРОСТИТИ 12,5 кіЛOlГРalМа овочl'В з н.вадрат­HDro мет,ра на площі 4,5 гек­тара, а такі тепличниці-май­СТ,ри.ні, як Д. Г. Григораш, А. Ф. Ст.ратеЙчук, Г. Ф. Мат­вєєва та інші - ,по 14 кlло­граМШ. Для досягнення НalМlчених

рубежів уже сьогоднІ в рад­roClII'i проводиться веЛИRа підготовча робота. У кожній

бритадl вищукуються і приводяться в дію внутрішнІ резерви, накреслені конкрет­нІ заходи по піднесенню 'КультУіРИ землеробства, удос­коналюється технологія ви­робництва ОБоttlв.

ОвочевІ культу'ри розмі­щуються на землях з"Під 'Н:ращих папередни.кlв . На кожний гектар ЗРОШYlваних земель буде внесено 45 тонн органіЧlНИХ І 12 центнерів мІнеральних добрив, а на осушенІ землі ЗЗlIIлави Тру­бежа - по 16,5 центнера мінеральних добрив. С!ООу і садіння овочів буде проведе­но в краЩІ. агротехнІчні стро­ни 1з застосуванням прогре­сивних схем садLНlНЯ, що дасть МОЖЛИlВість повністю мехаНliзуватиобробіТОК посі­!Вів, а ,на збиранні овочів М<іІК­снмально використати зби­рал&ні площадки. Широко БYlдУТЬ ви.користаНі в бороть­(;1 з бур'янами гербllЦиди, яю дозволять до M~HIМlY'МY скоротити затрати РУЧНОї

Щар соЦІаЛістичне зма­гання було оправді ВСе'народ­НИІМ, дійовwм, уклащено до­говори на змагання між бри­

ГаіДalМи, ланкalМИ, роб'ітниця­ми-овочЬвницIЯIМИ. В умовах на змагання передбачено си-

стематично підбивати пІдсум­

'Ни, відзначати переможців

lПерехідними Червоними пра­

lПорами і вимпелами, вруча­

ти г,рошов~ премії, заносити

їх прізвища в Книгу поша­

ни, пропагувати їх доооlд

через стінні газети, блискав­

ІНИ.

Сtщіалістнчві зобов' JlзаввJl обговореио і ПРВЙВJlто на збо­

рах робітввк1в овочевнх

брвгад і ланок.

в СОZOЗІ НЕЗ.lIА:МНІlW

60 ДВІВ УДАРВОї ВАХТ-І!:

у ініціаторів почину у праці натхненній швидко

минають короткі зимові дні на комсомольській новобудові . Але кожний з них - непов­торний. Для кожного робітни­ка він чимось знаменний, особ­ливий. Бо КОЖНИЙ зробив свій внесок у велику новобудову

п'ятирічки.

Ось вчора комсомольсько­моJtодіжнао бригада монтажни­ків комуніста .олександра Чу­ланова ВИ'конала своє змінне

завдання на 160 процент;в, а сьогодні вже на ЇЇ честь висо­ко в небо піднято червоний

прапор. Мине ще один день -і рекорд встановить інший ко­

лектив. Такий закон змагаоння .

Наперед виходить завжди той,

хто прагне завтра праЦЮі!ати

краще, ніж сьогодні.

-у нас на комплексі, розповідає начальник комсо­мольського штабу Еду&рд Бру­сенський, - .працює 20 ком­сомольсько-молодіжних бригад.

Всі вони зараз трудяться під девізом «50 днів ударної пра­ці», всі виборюють першість . Адже та бригада, яка вийде переможцем у ювілейному со­

ціалістичному змаганні, буде удостоєна великої честі - в

день святкування 50-річчя ут­ворення Союзу РСР вона в урочистій обст&новці підніме над комсомольською бу ДОВОЮ червоний прапор трудової зви­тяги .

- А ви не могли б назвати

претендентів на цю почесну

)f:сію? - поцікавився я .

- ;Зараз оказати ще важ­

ко, -відповів начальник шта­

бу, - про це покажуть оста-

точні підсумки змаг&н.ня. А

поки що йде завзята боротьба

між бригадами.

Всюди, де ми не побували, кипить напружена праця.

І РОДR'ВКО та інші Ш1'укатурять внутрішні стіни. Бригада Ми­коли Рибака мурує фасади, а кодектив першої

ПМК-5, яким керує д:дьниці

Віталій

Дмитрович Роговой, веде мо.н­

таж технологічного усТ&ткуван­

ня і встановлює агрегати на

кормокухнях. А навколо при­

міщень повним ходом йде бла­

гоустрій території .

В ці дні трудяться сільбу­д;вці завзято. Адже перед ни­ми стоїть досить відповідальне завдання-другу чергу Кали­

тянського комплексу вони до­

винні здати в експлуатацію

достроково. Вчора з Москви надійшла радісна звістка: їх благородне прагнення - ви­бороти у всесоюзному соціа­лістичному змаганні Ювілей,ний Почесний знак здійснилося.

А. КОЗАК.

3 НОЖНИМ днем все ближче знаменна дата 50-річчя У'l1ворення Союзу РСР

велике свято єдності,

дружби і братерства всіх на­рощіВ нашої Батьківщини.

Готуючись до славнorо

вості, створює умови для розв'язання. нацІональних проблем з урахуванням ко­ріНJНИХ інтересів ТРУДIfЩИХ різних нацІональностей ... »

Справжній демоираТИGМ Радянсьної багатонаціональ­ної держави обумовлений на­саМ'перед тим, що вона ви­ниила волею всіх народів на­шої країни , в результаті Ве-

Послідов-не втілення в ЖI1Т­тя ленінсыоїї наЦіонаЛhНОЇ полі тини наочно показало всі'м на1родам нашої ираїни, що шлях до соцІального про­гресу, вільного розвитиу і

процвітання може бути за­безпечений лише згуртуван­ням трудящих мас різних на­

Ціональностей в рамиах єди­ної багатонаціонаЛhlЮЇ со·

ювілею, РЩЦЯНСЬКl люди особлИво глибоко уевідом­люють велич, силу 1 неоЦі­ненні блага соціалістичної дeMo~paTiї, її величезні пе­реваги .перед фальшивою буржуазною демократією.

Одна з ,визначних особли­востей соціалістичного демо­иратизму полягає в тому,

що він втілює в собі благо­родні ідеї національної рів­ності, братерського CniBPO­бітництва 1 взаємної допомо­ги вільних народів, Ух найті­снішої єдності в загальних інтересах бу~івнИ'Цтва ному­нізму. «ДОСВід будівництва Радянсьної багатонаціональ­ної держави, - говориться в Постанові ЦН НПРС «Про .пЬдготов.НУ до 50-РіЧЧЯ утво­рення Союзу Радянсьних Соціалістичних РеспуБЛіН». -блиснуче пilДтвердив .. , що на відміну ві,д формальної бу,ржуазної демонратії, яка проголошує, але ніколи на практиЦі не здІйснює наЦіО­нальну ріВність, соціалІстич­на демокра'l'ія гарантує на­ра,дам рівні права і можли-

ВОЛЕЮ БР А ТПІХ

ЗАВОДСЬКИй колектив став для усіх них рідною сім'·єю . Дехто почав у ньому свій тру­довий шлях, дехто знайшов спра1lЖНЄ :покликання.

Іван Михайлович Порцев, слюсар-інструментальник слю­сарно-меtанічного цеху, наоро­дився на Уралі. Та вже багато років живе він на привітній українсь1t1И землі, яка стала йому рідною. На ремонтно-ме­ханічний завод він прийшов вже досвідченим робітником. Свій досвід він щедро переда­вав і передає молодим товари­шам. Пост;йно підвищує і свою

ли~ої Жовт,невої соЦіалістич­ної ре.волюції, здійсненої трудящими масами під иерів­

ництвом Комуністичної пар­тН.

Історії відомо чима л о спроб створення багатонаціо­нальних держав. Проте всі вони, будучи заснованиіМИ на приватній власності і екс­плуатації людини людиною, H~ могли бути с:иільни-небудь стійкими і життєздатними і тому розпадалися.

Велика Жовтнева СОЦіаЛі­стична революцІя, яна пова­лила панування напіталістіВ та 1П0м'lщикJ:в, зве.па розро()­лені В. І. Л&НlНИJ\l наукові принципи щщІОнаnьИOl по­літини нашоІ паporіІ в 'З8.JЮн.

не лише за своїм робочим міс­цем, ао й контролює інших.

Білоруси Посип Андрійович ПашкЄ1ІИЧ і Кирило Кирилович Хлєбін п\>ацюють за р;зними спеціальноС'ТJWИ. Перший-

Іх ПРАЦЯ ЗВЕD,ИЧИЛА

майстерність. Сьогодні він в слюсар KpaHoBorQ цеху, дру-числі правофлангових IfI'ЯТИ- гий - такелажник слюсарно-річки. механічного. Та однаково від-

Слюсаря моторної дільниці гукуються про їх працю това-цеху по ремонту екскаваторів риші. Відмінно, кажуть, несе Володимира Андрійовича Ру_ трудову вахту кожен із ,них. баніка добре знають на під- у т&тарина Дзевжета Осма-приємстві. «Ру'ки у нього, як новича Меметова зовсім неве-у лікаря, чутливі і майстер- 'ликий трудовий стаж - всьо-ні», - скажуть вам. Та інах- го чотири роки. Та за цей час ше й не може бути - він пе- він встиг підвищити свою ква-ревіряє і «лікує» серця май- ліф;кацію і стати добрим спе-бутніх машин - мотори. ціалістом.

Дільниця, де трудиться ВО- У цеху метадоконструкцш, лодимир Андрійович, відзна- де він працює слюсарем, Дзев-чається високою культурою жет відчував дружню підтрим-

виробництва . В цьому І иого ку. Старші товариші охоче роз-велика заслуга . Бо ві,н слідкує крив&ли йому «хитринки»

Ціалістичної держави . Радян· с!>иі рес-публіни, яиі в спі.1.Ь­ній боротьбі відбили натиси внутріlШlНЬОЇ ионтрре'волюЦії та іноземних інтервентів, ,пі,знали плоди рівноправного співробітництва в налагод­женні зруйнованого госпо­дарства, з ентузіа з мом СІПРИЙНЯЛИ висунутий і об­грунтований В. І. Леніним план створення СРСР яи єдиної союзної СОЦіаЛістич­ної держави найвищої форми радянсьиої федераЦії. СРСР було створено во­

лею народів, яні .доБРОВіЛЬНО

об'єдналися ОБ його снладі. ГЛиоокий демонратизм нашої де~ви виявився вже в

своєї ПРОфесії. Отака відвер-

т;сть завжди й у всьому спри­

яли швидкому росту робітни­

ка . Сьогодні він вже й сам д : ­литься набутим досвідом 3 мо­

лодими виробничниками.

у спішна праця кожного а ,них, безсумнівно, сприяла ре­

зультативній роботі всього

підприємства. У соціаЛ;С1'ИЧНU-му змаганні, присвяченому 50-р ;ччю утворення Союзу Радян­

ських Соціалістичних Респуб­

дік, н&ш колектив має добрі

здобутки. План одинадцяти мі-

сяців ПО випуску товарної про­

дукц:ї виконано на 102,3 про-цеНТI1, додатково до запланова­

ного випущено три крани на

автомобільному ходу. Із зав-

данням по реалізації продук'

ції трудівники спр&вилися на

103,3 ·процента. Виробіток то-

варної продукції на одного

працюючого виробничого пер­

соналу складає 100,2 процен-та від плану.

І. ДОВГОПОЛ,

начальник віддІлу кадрів.

q.и..I:U~..I:ULU..U".fEU.t"UO'".и.v..I:U«ZА"Д7,и,ш-.и.v.и.и.и.vLU..U"..I:U..I:ULULULU..U"..иD'U'/J07//и//////LULU..U"/и//LU/J07///~

Молоді t енергійні, життєра­дісні і до праці завзяті дівча­та-комсомолки у бригаді шту­катурів, яку очолює Марія Ря­бова. Вони, як і всі робітники інших комсомольсько-молодіж­них бригад /(алитянського від­годівельного комплексу, наnо­.ІІегливо труiJяться на ювілей­ній вахті під девізом «50 днів ударної праці», роблять все dля того, щоб другу чергу но ­вобудови здати достроково.

На фото: (зліва направо) Марія РЯБОВА, Паша САМ­СОННІ/(ОВА, Людмила ЮТ, Ганна ШВАЧ/(О, Марія РИ­БА/(, Марія МЕЛЬНИ/(, На­дія /(РИСЮ/( та Ольга МЕЛЬНИК

Фото А. Козака.

• 2 стор. О о НОВЕ ЖИТІЯ П'ЯТНИЦЯ, 15 rpyДВJI 1972 року. •

ЩАСJIИВО JВИВЕ:М

складі І Всесоюзного з'їзду Рад, що прийняв 30 грудня 1922 рону Денларацію і До­говір про утворення Союзу РСР. Всі 2.214 делегатів з'їзду були представниками трудящих багатьох націо­нальностей. Разом з росія­нами, українцями, біЛQруса­ми, азербайджанцями, вірме­нами, грузина'ми в роботі

НАРОДІВ з'їзду брали участь узбеки, казахи, киргизи, туркмени,

татари, осетини, башкири, чуваші, карели, якути і представники інших народів .

Демократизм Радянсьної багатонаціональної держави перенонливо виявляється в

усій її організації і діяльно­сті. Сл,рав,ді, СРСР - Фе­дерація, що об'єднує нині 15 союl3НИХ республLн, і ножна з них є суверенною держа­

вою. Всі вони вілЬІНО і само­стійно управляють своїми справами, мають свої, ними прийняті нонституції, свою систему вищих і місцевих органів державної влади,

своє державне управління й органи правосуддя.

На основі цІлковитої рів­ноправності союзН'і реопуБЛі­ки не тільки керують своїми внутрішніми оцравами, а й беруть актИВІНУ участь у роз­в'язанні питань ВНУТРlШньоt і зовнішньої політики Радян­ського Союзу. Для цього створено всі необхідні умо­ви. Досить сказати, що в складі ВерховноІ Ради СРСР діють дві рiJВНlQправні палати - Р1іІДа Союзу і Рада На­ціональностей. І якщо перша з них покликана виражати й забезпечувати загаЛl:ffiі інте­реси всього багатонаціональ­ного радянського народу, то

другу утворено для того,

щоб повною мІрою задоволь­нять інтереси кожноІ нації і народностІ, яка входить .в СРСР. Крі'М того, союзні рес.публіки мають спеціальне представництво і в і'нших ви-

щих органах СРСР: у Прези­

дії ВерховноІ Ради, у Раді

MiНli'CTpiB, у Верховному су­

ді.

Усе це є .наочним виявом принципiJв демократичного централізму, соціалістичного федералізму, радяН'Сьної де­мократії, які і забезпечують всебічний розвиток у нероз­ривній єдності союзної дер­жавнос'ті і національної дер­ЖaJВ\Ності рес:пуБЛіК.

ВОНИ СТАЛИ КОМСОМОЛЬЦЯМИ Напередодні 50-річного ювілею Батьнівщини комсомольська

орга нізаl\ія раЙОIНУ ш}Повнилася новими членами ВЛ}{СМ . 30-крема в грудні У ко.мсомол прийнято веЛ'ИКУI1РУ'П~ кращих уч­ніВ, an1'IfBicTiB піонерської організації ГОГОЛіfВСblКОЇ восьмиріч­ної та Зазимської, ШевчеННі;ВСЬКОЇ, требухівсыоїї середніх шкіл. B~ьoгo 57 чоловін. А з початку року комсомольц.ями ста­ли 1560 учнів шкіл міста і району.

- У цьому ювілейному роЦі висоної чес'ті бути в лавах ВЛ НСМ, - розпсвідає член КОМі'тету комсомолу ТребухJJв'ської середньої школи восьмикласниця Людмила Овдієнко, - УДО· стоєно 30 liращих учнів школи. Переваmно це восьмикласники, що вчаться на «добре» та «B~ДMiН:HO», цікавляться с'правами шr.оли, беруть аК11И ВНУ участь у г,ромадському житті села. Серед них Надія Куць - одна з кращих' учениць. Вона в числі пер­ших склала нормативи на золотий значок ГПа. Люба Бабич за­хоплюється фізикою .

- До ос. таннього ча,су в нашому класі був лише один ком­сомолець. Твпер нас - г.рУlпа, колектив, - так розпочали свою розповідь ВОСblМинлаСG'ШКИ Шевченківської шноли. А далі зав'я­залася неВИМlушена розмова про обов'лзни комсомольців, най­ближчі їх плани.

- ВЧИТИСЯ calМOMY добре і допомагати товаришам, - ска­зав Ва,с иль Глей, - в.важаю за найперший обов'язок учня-ком­самольця.

До розмови підключаються Анатолій Бойко, Люба Розова, Галина Нарпенко. Вони розповідають про свої справи, діляться задумами на маЙбу.тнє ...

Щасливого ж тобі лету, 11ВОРЧИХ дврзань, комсомоліє ювІ­лейного рону!

3гуртувавшись ,воєдино в рамках СРСР, народи нашої БаТЬКіі'ВЩИНИ під кері,вни­цтвом }{омуністичної партІї набагато збільшили могут­нііСТЬ Ікраїни, подолавши чи­малі ТРYlднощі в будівництві нового життя, добилися блис­кучих УоСіпіхів і перемог. По­БУ'Дова розвинутого соціалі­стичного суспільства - най­більше їх за'ВоюваНlНЯ. Це стало можлИlВИМ лише в ,ре­

зультаті тІсного союзу і бра­TepcbIКOЇ взаємодопомоги \ВСіх об'єднаних націй І народно­стей_ Дальше ЗМіЦнення їх єдності, всебічний розквІт і неухильне зближення визна­чаються самою природою со­

ціалlстиЧlНОГО ладу і ВИС1'у­пають я,н об'єктивна законо­мірність розвитку соЦІалізму.

Через 50 рОКів ,після сво­го утворення СРСР постає перед усім CBiТOlМ як неба­чений щодо мІцності полі­

тичний і державний союз

вільних і рLвноправних наро­

ді'в, цwrаіЦель дружби і бра­

те,рства ,HapaД~B, надійна опо­

ра національно-визвольного

руху, МОГУТ,н"ій оплот миру,

демократП і соціалізму.

Л. ГРИГОРЯН, доктор юридичних наук, професор.

МІСТО-СЕЛУ

аА -ІЕРВОНІ.JIИ ПОМІДОРИ Хорошої думки овочівники

радгоспу « Великодимерський» про своїх шефів-виробнични­I<lв столичного заводу «A~e­нал» імені В. І. Леніна. }{ияни завжди ідуть 'Иазустрі ч CIВOЇM сільським ДРУЗfllМ, к'оли вони зве:ртаються до шефі'В за тією або іншою ДОПОМОГОЮ, чи У вирі­шенні тих чи інших питань. От і ЦИМИ днями бригада виробнич­НИКіВ, очолювана майстром Во­лодимиром Середою, закінчила

в радгоспі будівництво великої теплиці корисною площею 20 тисяч квадратних метрів_

Шефи з своїх матеріалів ви­готовили і доставили на місце роботи залі'зобетонні КОЛОНІКИ, лотки, повітродуви та інші вуз­ли і деталі, змонтували їх.

Дружно потрудилися на цих ро­ботах слюсарі, електрозварни­ки та інші спеціалісти, яких завод направив у радгосп.

- Велике спасибі киянам за безкорисливу допомогу, яку во­ни надають нам у вирощуванні

овочів, - дружно дякують ше­фам городники. }{рім цього, виробничники зве­

ли таку ж теплицю в радгоспі

і МИінулого року, В як~й сільські трудівники весною і літом ви­рощували овочl_ 3араз в ній 2ЯСНО зачервоніли соковиті по­мідори. РобіТНИЦі Софія Попо­вич, Марія Терлюк, Натерина Стеценко та їх подруги по ро­боті протягом листопада і груд­ня Зібрали більше 15 тонн еВі· жих помідорів. Вони доставле­ні до столу трудящих . До кін­ця грудня в магазини }{иєва на­дійде ще 10 тонн свіжої соко­витої продукції_

3а договірними зобов'язан­нями арсенальцl збудують в радгоспі ще одну велику тепли­цю корисною площею 2 гекта­ри. Нині на місці її споруджен­ня ведуться планувальні робо­ти. Шефи почали виготовляти для новобудови колони та ін­ший збірний залізобетон і вуз-ли.

Г. АНДРІЄНКО.

Тваринники радгоспу «Заворичький» готують- дуктивності худоби в зи.мовиЙ період 1972-1973 ся гідно зустріти свято 50-річчя утворення СРСР. років. Тут регулярно підводяться nідсу.мки з.ма-з честю виконують свої соціалістичні зобов' язан- гання, намічаються наступні завдання. ня ювілейного року. За одинадцять .місяців На фото: секретар парторганізації радгоспу середній надій .молока на фуражну корову ста- І. Я. РУ ДАС (крайній зліва) знаЙо.мить групу новить 2900 кілогра.мів - на 352 кілограми біль- тваринників з результата.ми роботи за .минулий ше, ніж за весь .минулий рік. Працівники .молоч- .місяць. Зліва, направо: доярки М. М. СЕМЕН-нотоварної фер.ми діло.м відповідають на Поста- ЧУК, М. Я_ ЄРЕМЕНКО, К. П. КАРДАШ, Н. Д. нову ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС РАДЧЕНКО; Л_ Н. ТКАЧУК, П. Т. ПОЛЯКО-Пр0 розгортання всесоюзного соціlРlістичного ВА, М. С. СТАЦЮК та бригадир фер.ми М. Є .

М. ПОЛІЩУК. змагання тваринників за досягнення високої nро- ГУРИН. . Фото П. Теплюка.

V./H./A9'././././././././././A0'.//H././U/././H.UA"././H/U'H.b7.b7./.b7/QYDD.UA".b7.UA"AVD.UA"DHH.b7./.UA"./.b7H~Н.ОZQ".UA"~.UA".Ь7A'ТAVAVD""'Z~iZI __ iQ .. _11ZiIZiw;l5~!lіІ!ИОІw..w./ННL07AVA!1"DL07/U'DАі!ІІЯZ •• 'i5D.lIlИV///А

Розповідають дохуме1іти хіМ1іатu-м,узею

Декілька рО'ків тО'му при СемипО'лківській середи і й шкО'лі ствО'ренО' кімнату-музей. Там багатО' зібраио Докумеитів про революційні події в селі, перебування славного полко­водця М. Щорса, герО'їчну боротьбу з фашистськими окупан­тами_ Привертає увагу біО'графічна замальовка про семипО'л­ківчанина Михайла Денисовича Смоловика, який разом з ро­сійськими друзями захищав здобутки ЖО'втня в місті Ново­узинську колишньої СамарськО'ї губернії. Член КПРС з 1919 року персональна пенсіонерка Валентина Семенівна ЮМ з м. Саратова розповідає про Михайла Денисовича Смолови­ка так:

з'їзду обрали його - біль­шовика більшовицької фрак­Ції - членом :рев1зLйноїко­мі,С'ії !по :пІдготовці звіту 1[10-вітО'вого !ВИlконавчого коміте­ту Рад. йому танО'ж доруче­но було НОН'l'рОЛЬ за IПlдго­тонкою звl'тів про діяльність ряду радЯІНСЬКИХ установ на

на,ступному, 7-му селянсько­lМ,у з'їзді .

3 ДОКYlментїв архівного фонду видно, що ,на цьому ж з'їзді Т. Смоловииа, як ро­б~тника,бYlдtвельника, обрали

••• Михайло Денисович СМО­ловин, укра'liнець, наРОДИIВСЯ в 1892 роЦі Ів ,С. Семиполках нинішнього Бро,варського ра­йону на }{Иї'ВЩИНі, ІВ 'родині безземельіНОГО бlДНЯlка. Ма­лолІтнім почав працювати На;Й!МИТОМ у 'Поміщина гене­рала Половцева , а lltоли під­ріс , ходив з бать.RОМ по се­лах на З1!іро.біТКИ.

Вірний син парТl1

В 1911 роДі СМОЛОВИ:К ра­зом з ДРУЖИНОЮ,за догово­

ром З lПідрядником, lПереїхав на ,роботу в ІМ. НОВОУЗtНнськ Са,марської ГУ'бернїї. Тут !Він працював тесляром на будо­вах поаітавогоземства.

Ноли розпочалася ї!мпе\ріа­лістична ;війна, Смоловика м06іліЗУ1вали 'В царську ар­мію . ПовернувС'я .він з фрон-

ту 'в Новоузинсь:к, lЮЛИШ­ньої Самарської губернії, нині Саратовської області, на пюча'l'КУ 1918 року і не­гайно ІВ'КЛЮЧИВСЯ ,в роботу мilCцевої .більшовицької орга­нізації. Незабаром став од­'НИМ з наЙа,К.ТИВlніших органі­заторі.в Радянської влади у місті і селах, lі'з зброєю 'в ру­ках захищав разом з трудя­

щими 'ПОІВіту здобутни Жовт­ІНЯ .

29 ,JQВітня 1918 року Смо­ловик брав актив'ну участь в роботі шостого повітОІВОГО селянського 'з'їзду. Делегати

членом 'комісії «технічних споруд у повіТі». .

Не'забаром rr.iсл.я сел!Янсь­кого з'їзду Т. Смоловик був затверджений членом вНось­кового революційного комі­тету .при Іпов'ітовій Раді. Ряд наказ.Lв 'Mtc:цeBOГo штабу ЧерВоної l1BaMЇЇ підписані ним.

Високо оцІнивши більшо­вицькуцриltциповість, орга­

!Нlзаторснкі 'ЗДібнОСТі Михай­ла Денисовича СМОЛОВИ1Ка, ,парт'ЇJЙНИ'Й комітет і викон­,КОМ Ради робі'тничих, селян .. ських 1 солдатських депута-

П'ятниця, 15 rрудИJI 1972 року. о

•

тЇІВ .висунув ЙоГОЩ>едставни­:ком IПОВ11l'Y ІДО силаду Самар­ського революційного комі­тeTy.

РаШ<ом 17 (4) червня 1918 року, 'Коли тільки,но lПочало розвиднятися, загін білогвардійських козакіІв раптово оточив НОІВОУЗИlНсьн. Невелич,ка група більшо­

'вицЬ'Ких комі,сарііВ і червоно­гнардіЙЦів, яка зібралася у штабі Червоноїгвардїї, спо­чатку обстрілювала ворожі п!Щразділи з кулемета, що

І народу ветановлений був Іна автома­шині. Лрупа ,}юмісарів, серед яких особлИІВО відзначи:вся овоєю хоробрістю Т. Смоло­'ВИІК, лежачи на тротуарі, стрі.1l!Яла по ВОРОІГах.

}{оли далі триматися на вулифстало неможливим у ЗВ'Я'3КУ . З пе>ревагою сил бі­логварді:іЩіів, Ilюмісари і чер­,воногвардійці забрали авто­машину 'у двір штаобу Черво­ної гвардії, зробили барика­ди і Іпродовжув,али бити ІВО­рог1в. Встановлений у вІкні другого поверху будинку штабу І\уле,мет не 'ПРИПИНЯВ

НОВЕ ЖИТТЯ

вести вогонь, ПОНИ СТіІна не була проби та снарядами_

Чотирнадцять годИн три­Івав цей нерLвний бій між не­великою ТРУІПою героїв~іль­шовиків і ЧИіСельною біло­гвwpд1йСЬІКОЮ баНіЦОЮ. }{ОМ4-сари І червоногвардійці, які залишилися в живих, відсту­!Пили, але не всі,м вдалося

с~оватися. Мі'сцева буржуа­Зl,я виЯ'вила окремих з них

іВИідала на розправу біло­гваРД'іЙЦЯМ.

18 червня 1918 року, ран­,КОМ, Михайло Денисович С:МОЛОВИ:К опинився· · В ру;нах заклятих ворогів революції.

До останньої Х>ВИЛИНИ свого життя він ,залишився вірним сином веЛИIКОЇ партії Леніна, багатонаЦliонально'го радяв­СЬІЮГО .народу.

Після смерті Михайла Де­нисовича білогвардійці зна­Й?-,ЛИ на го,рищі будинку, де ВІН ЖИВ, приховану ним зброю. В при~утності т:рьох його малих IдІтей, старшому з я:ких було 5 років, вороги намагалися розстріляти його

дружину, але гн'ів народу зу­НИНІ в їх ~риваву руну. т ІН наші земЛІЯКИ разом

з рuсі'Йськими братами боро­лися за владу Рад. Одна з площ у Новоузинську но­сить ім 'я Смоловика.

о 3 стор. О

ВЕЧ ІР

ДРУЖБИ Біля стенду, який з'явився

нещодавно в Погре6ськіИ се­редній школі, одразу зібра-вся натовп цікавих . Ще б пак -там було повідомлено умови та запитання першого туру

вікторини « Чи знаєте ви Бол­гарію?» . У школі вже чекали на дорогих гостей - студен­

'тів-болгар, що вчаться у сто­лиці У,країни, і зрозуміло, чо­му так захопила- вікторина.

Кожному з школярів хотілося якнайретельніше перевірити свої знання про дружню краї­ну чи поповнити їх. Доброю допомогою в цьому була вис­тавка-роопов:дь про rcторію та

~ досягнення болгарського на­\ роду.

\ «Слухайте всі! Починаємо \ спеціальний випуск радіогазе­~ ти, присвячений Болгарській ~ Наородній Республіці», - ци-! ми словами зустріли болгарсь­ких друзів . Познайомнли їх 3

школою, роботою піонерської дружини, ко.мсомольської орга­

\ ,нізації.

~ А в с;льському клубі вже

~\ зібралися мешканці села, гості з Зазимської середньої школи . Зал святково при'крашено. На

\ сцені - державні прапори СРСР та НРБ, портрет Г. Ди­митрова, квіти. За ста-ровин­ним українським звичаєм гос­

тей зустріли хлібом-сіллю.

Довго не стихали в залі оп-лески. «Дружбг:! В є ч н а

і дружба!» - ('кандують при­сутні. Звучать державні гімни

країн .

Вечір відкриває завідуючий ! відділом студентської молоді Київського обкому ЛКСМ У·к-раїни ,Ігор Скобцов. Друзів­болгар привіт&в також голова виконкому сільської Ради де-

путатів ТРУДЯЩIlХ Іван Михай­.'10ВИЧ Негода.

На трибуні болгарський сту­дент Веселін Рубчєв . Він роз­повідає про уопіхи і . життя молоді в НРБ, згадує про славну традиційну дружбу болгарського і радянського на­родів.

А потім був великий кон­церт -веселий, захоплюю­чий . Зап&льний український танок, народні пісні Болгарії. В концерті брали участь не лише господарі, а й гості. Ве­селий сміх викликали габров­ські гуморески, що їх так май­стерно прочитали Юкола Стоя­нов і Христо Василєв .

І довго глядачі не віlЩlуС­кали зі сцени естра-дний ор· кестр, керований Христо Васи­лєвим. Народні болгаРСЬКІ мо­тиви сподобалися і запам 'ята­лися присутнім.

Аплодисментами було наго­роджено Божедара Добрєва, Веселу Аргірову, Владимира Григорова т& Івана Радєва, які виконали літературний мон­таж, присвячений 50-річчю утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік.

На спомин про зустріч гос· ті лишили пластинку з запи­СІНІ виступу Г . Димитрова. А їм про вечір буде нагадувати

« 'Кобзар» та український руш­ник, вишитий школярами .

Попереду у друзів - нові зустрічі. Не пог&Сне вогник друж,би - болгарські студен­ти обіцяли приїхати в школу на зимові канікули. Вже сьо­годні готуються учні до цієї зустрічі , адже гості будуть на­городжувати переможців ого­лошеної в школі вікторини

:про Болгарію.

Дим пам' я'l1ним вечором за­свідчив офіційне народження шкільний клуб інтернаціональ­ної дружби «Глобус» .

І. МАРУХВЕВКО,

вчитель ІсторІІ.

у Погребській середній школі проводиться діяльна підготовка до

відзначення свята 50-річчя утворення СРСР. Активну участь в цій роботі бере керівник 9 «б» класу Марія КорНіївна Буряк Ії /САас зараз «подорожує» по Узбецькій РСР та інших союзних республі­

ках.

На фото: М. К. БУРЯК (крайня зліва) і учні-активісти підби­рають ілюстрації до стенду «В дружбі наша сила»_

Фото П. Теплюка.

Ювілею присвячується Варшава. Святнуванню 50-

РІччя утворення СРСР ПРИСВЯ­чуються численні заходи, lІІ\і Відбуваються в р~зних містах і селах Народної ПОЛЬЩІ. В Оль­штині відкрилася фоТОВИСТaJВна «50 ронів СРСР». У ВаршаВі під девізом «Література ста на­родів. відбувся семінар, при­свячений ра'ДЯНСbIJ(іЙ літературі.

В бидгощському театрі «Поль­сьний» з веЛИlКИlМУClПіхом про­йшла прем'єра п"єси В. Виш­невського «Оптимістична тра­гедія.. 50-РіЧЧЮ ут.ворення СРСР присвячений IV всеполь­ський фестиваль тсні, я,кий від­крився в Катовіце.

Бarдад. 3 ініЦіативи 3агаль­ної федерації профсILI.лок Ірану тут проводиться цикл ленцій !ПРО 50-річчя СРСР і радянські профCJIiлки. Трущящі Іраку з великим інтересом прослухали лекцlX про ленінсьні JIРИНЦИПИ розв'язання національного пи­танняв СРСР, прОблеми КОМУ­ніСТИЧ·НОГО 6ущівництва, стано­вище ТРflДЯJlЦИХ .

Коломбо. 3наменній даті-50-річчю утворення СРСР при­

овячений фестиваль радянських

кінофільмів, який відкрився

тут_

{ТАРС) .

ЖИТТ. В мистецтві Ведучий концерту оголо­

сив:

- Арію Карася з опери Гулака-Артемовського «3а­порожець за Дунаєм» вико­нує соліст народного хору Роменського районного бу­динку культури, народний артист Українсьної РСР Степан Шкурат!

Присутні зустріли ці сло­ва гучними оплесками.

Вперше це нині широко ві­доме в респуБЛіЦі ім'я почу­ли ще в дореволЮЦійні роки, коли пічник Степан Шкурат зіграв роль Миколи в п'єсі Котляревського «Наталка­Полтавка» .

Відтоді і пішло . На само­діяльній сцені Степан Шку-· рат зіграв Івана Карася, Гна­та Голого, Хому Брута та інші ролі. Проте талант ак­тора-аматора повністю роз­крився лише після Великого Жовтня. У 1918 році доля звела

Шкурата з відомим скульп­тором і кінорежисером Іва­ном Кавалерідзе, якому він як робітник-муляр допомагав споруджувати постамент па­

м'ятника Тарасу Шевченку. Кавалерідзе не забув про свого помічнина, Цікавого співбесідника, оригінальну людину. І коли трапилася слушна нагода, він, вже як режисер Одесьної кіностудії, запросив Степана на роль селянина в своєму першому

фільмі «3лива». Хоч все бу­ло нове і незнайоме, з рол­лю справився . Певне значен­ня для дальшого розвитку таланту Степана Шкурата мала його творча робота і в таких фільмах КавалеРі­дзе, як .Наталка-Полтавка., «3апорожецьза Дунаєм». Тут він виступав разом з ви­датними артистами Іваном Паторжинським, .. Марією Литвиненко-Вольгемут, Ка­териною Осмяловською.

Обдарованого актора по­мітив і Олександр Довжен­на і запропонував йому зні­матися в фіЛЬМі .3емля. в ролі селянина Опанаса Тру­бенка. Потім він зІграв Сте­пана Губу у фіЛЬМі сІван., Худякова в сАерограДі» , Прокопенка в «,Щорсі •.

3а майстерне виконання ролі козака Потапова J;I філь­мі «Чапаєв» Степану Шку­рату було присвоєно звання заслуженого артиста Росій­ської Федерації .

Майже 40 років тому Іван Кавалерідзе , даруючи свою фотографію Степанові Шку­рату, написав на ній: «До­рогий мій! Працювали, пра­цюємо і будемо працювати, доки й віку . Мистецтво­це наше життя».

Через декілька місяців Степану йосиповичу Шкура· ту мине 87 років. 3 них по­над 60 він служить мистецт­ву. 3і сцени красиво звучить його соковитий бас.

СПівоча династія Шкура­тів продовжується. Разом з її патріархом у Роменсько­му народному хорі співають

син Микола та дочка Ганна. А ще мужніє талант його онуків.

В. ШЕВЕЛЕВ, кор. РАТАУ.

м. Ромни.

п'ятниця, 15 ГРУДНЯ Перша програма-цТ

9 .ЗО - Програма передач. 9.35 Новиии. 9.45 - КOJIьорове телебачен­ня для дітей. сПодорож у казку~. 10.15 - Кольорове телебачення. Ху­дожній фільм сМіж внсокнх хлібів~. і I.ЗО - «У бавовнярів Узбекистану~, Теленарис. і2.00 - Танцює Елеонора Власова. і2.35 - «Шахова школа» . 13.05 - «Сибірські горизонти» . Про­грама документальних фільмів Крас­ноярської студії телебачения: «А те­пер Саяни», сКомбайнер із Налобіно» , «Іонессі - велика вода» . і5.00-Урочисте засідання. присвячеие 50· річчю утворення СРСР. Трансляція з Палацу культури «Україна». (Переда­ча з Києва). і9.00-«Союз нерушимий • .

НАША АДРЕСА:

ТЕХНІКА ВІКУ.

( ФотохроНіка ТАРС).

Наш коментар

Міцніють радянсько­

чілійські відносини

Візит 'в СРСР президента Чілі Сальвадора Альєнде ви­кликав широкий міжнародний резонанс. 3а 'рубежем його роз­ЦіНіЮЮТЬ як важливий вклад у с.праву дальшого ро'звитку від­носин дружби і спwробіТНІЩтва між обома \Країнами , в спра!Ву змЩненнямиру і міжнародної боо!Пеки. Чілійська преса особ·· ливопliдкреслює величезне зна· чення 'для реапуБЛіКИ Чілі солі­дарності й підтримки з боку Радянсь'кого Союзу. У Чілі з глибокою вдячністю прийнято висловлену радянськими керів­никами і зафЬксовану в спіль­ному раДЯНСЬКО-Чілійському ко­мюніке готовнІсть нашої країни І далі подавати політичну й еконо:мічну пLд'J1РИМКУ дружньо­му чілійському народові . У зв'язку з цим впливова чілtй­ська газета «НасьєН» пише про «ІнтернаЦіональяу місію вели­кої соціалі,стичної країнН» ,Вlка­зує на щирі почуття друЖби і вдячності чілійських трудящих ЩОЩО радянського Hapo~y .

Відтоді, ян у листападі 1970 pOlКY до влади в Чілі прийшрв уряд Нарощної єдності, Я'КИй втілює в життя програму г либо­них соціально-€кономічних пере­творень, ,покликаних СТВОРИТИ­

базу для майбутнього БУДіВНИ­цтва соціалізму, відносини 'між обома країнами РОGвиваються особливо плодотворно . Протягом минулих двох з ЛИШКОМ років СРСР і Чілі підписали важливі угоди , які передбачають розши­рення торго.вельних та еконо­

мічних зв'язків , подання радян-

8іііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііі;;;;;О;;іііііііііііііііl ської технічної допомоги в роз-витку мщнорущної та інших га­

Балада про вітри 3 сивих диів давииии Ти вітри поверии, Хай гартоваиі боєм Ділять радість І плачуть зі миою ці иатруджеиі вітри. Гойдають країиу мою Ці сміливії вітри За волю виходили строєм. ці вітри тобі скажуть, ЯК тебе виривали з вогию, ЯК В рішучі хвилини Серця вибухали снарядом.

ці вітри без вагання Увічі спитають тебе, Що зробив ти для інших, Крокуючи вільио по датах, ці вітри тобі скажуть, Де хліб иаш береться святий,

І порадять, й спитають,

Бо відповідь правильну знають,

Нам же далі іти

Через сумнівів збуджений стрій,

Коли серце і думи

Не слави, а правди шукають.

М. НЕСТЕРЕНКО.

'JлеБаченнSI Російська Радянська Федеративна Со­ціалістична Республіка. Документальний фільм «Російська Федерація» та кон , l\ерт . 21 .00 - Програма «Час» . 2і .30 Вперше на екрані ЦТ. Художній фіЛЬМ «Офіцер запасу». 22.50 - Спортивна програма . Чемпіонат СРСР з баскет­бола: «Динамо» (Тбілісі) - «Дина· мо» (Москва); сЖальгіріс» (Каунас) - «Спартак» (Ленінград). По закін­ченні - новини.

Друга програма-УТ 1і .00 - Телевізійні вісті . іі.і5-

лузей чілійської економіки. В ході візиту президента

С. Альєнде 'в СРСР намічено нові ,конК'реТНі заходи в галузі дальшогорозвит'Ку радянсько­

чілійських відносин на най­ближчі роки. Досягнуто, зокре­ма , домовленості про подання Радянським Союзом допомоги Чілі в будівництві ПРОМИСЛОВИХ піДіПРИ€МСТВ, розширенні енерге­тичної бази , в галузі сільського ГОСl[Jода;рст'ва \ірибалЬ/ства , а та:кож підготовки й навчання С:ІІеціалістів.

Радянська сторона підтримує миролюбний зовніШНЬОnОЛі тич ­НИЙ курс уряду Чілі . Чілійсь'Ка сторона високо оцінила зов· нішньополітичну ДіяльніСТЬ ЦК КПРС і Ра~янського уряду по втіленню в життя Програми миру і міжнародної безпеки, ви­робленої ХХІV з'їздом КПРС.

Перед від'їЗдом з Радянсько­.го Союзу преЗИіДе'НТ С. Альєнде висловив вели,ке задоволення

Пі'дсум,ками переговорів з ра­дянськими 'керівниками і візи­том в СРСР у Цілому , підкрес­ливши, що стане ті,снішим наше

'Опwробітництво, РОІЗШИРИТЬСЯ торгі:вля, ,посиляться політичні зв"нзки соціалістичного харак­теру між СРСР і республІкою ЧілІ .

М. ЧИГИР, оглядач ТАРС.

Телефільм «Випробування», і і , 35 «Шкільний екран». Російська літера­тура для учнів 10 класу . «Жовтнева революція буде житн вічно. а я -її поет». 12.і5 - Тр.лефестиваль ху· дожньої самодіяльності областей рес­публіки, присвячений 50-річчю утво· рення СРСР. Звітує Полтавська об· ласть . і4.55 - Наша афіша. 15.00 -Урочисте засідаННІ!, присвячене 50-річчю утворення СРСР . Святковий кон, церт. Трансляція з І(нївськorо Пала· цу культури «Україна» . В перервах­інформаЦійна програма «Вісті.. «На добраніч. діти ! » . По закінченні - ве · чірНі новини, програма передач.

Редактор Є. ФЕДИН.

255020. сНОВАЯ: )lllИЗНЬ» - орган Броварского горкома м. БРОВАРИ, І(оммунистич"ской партии УкраинЬІ, городского и райониого

ІНДЕКС 61964. Газета виходить

Совето .. депутатов трудящихся Киевской облаС7И.

вул. КиІвська. 154.'k:====================,,I1 J ".тороа, еерем. п'атвв",. & c,CIcnJ.

ТЕЛЕФОНИ: редактора - 19-3-82, заступннка ре-І мовлення - і9·3-18, відділів промнсловості. масової дактора - 19-4-41, відповідального секретаря, відділу роботи фотокореспондента _ 19.4-61. сільського господарства, кореспондента місцевого радіо- '

ca.lїїїdlliiiJPQ~їiїilflliiilPCbш ~.їїiiiI!IR;'~~їiїїii#iii8

Броварська друкарва, І<вівськоі області, вул. Київська, 154. Телефов - 19-4-57. Зам . 5455-6680.