2012 рік

Зміст

Вступ ……………………………………………….. 3-5

Інтерактивні вправи та ігри на уроках історії, як одиніз шляхів підвищення ефективності пізнавальної діяльності учнів………………6-10

Практичне використання ігрових форм роботи з учнями у процесі вивчення пропедевтичного курсу історії України , на прикладі тем «Київська Русь» та« Козацька Україна»…………………………………………11-15

Виникнення українського козацтва та Запорізької Січі….18-18

Додаток до уроку ……………………………………………19-21

Цікаве з історії козацтва ……………………………………22-24

Розробка уроку з теми « Подорож у часи козацькі (ХУ-ХУІІ ст..)»… 24-27

Розробка уроку з теми « Ліквідація козацької держави »…28-32

Розробка уроку з теми «Свідчення про поширення освіти та навчання у братських школах. Найвидатніші митці української культури ХУІІІ ст.. » ………………………………………33-38

Позакласний захід «Стежками Київської Русі»………….39-41

Козацький КВК……………………………………………..42-47

Висновки…………………………………………………….48-50

Література……………………………………………………51

2

У дитячому віці гра – це норма, і дитина повинна завжди гратися,

навіть коли робить серйозну справу.А.С.Макаренко

Вступ. Historiaestmagistravitae: «Історія – вчителька життя». Можна навести і протилежні цьому латинському виразу слова, що історія нічому не вчить, що історія – кривава нескінченна бійня. ( Гегель ). Але знов і знов, з віку в вік люди і народи ставлять собі питання: «Звідки ми? Хто ми? Куди ми йдемо? Чим скрутніші часи – тим гучніше звучать ці питання . Наче молитва , наче заклик, який покликаний чарівною силою вирішити всі колізії історичної долі, прояснити майбутнє, освятити минуле, наповнити змістом і надією сучасне!..В наш динамічний час зміни відбуваються надзвичайно швидко. Прискорення історії відчувається у сфері технології, економіки, побуту і, безумовно позначається на зміні соціальної психології. Такий надмірний динамізм викликає загрозу розвитку традицій, відриву людини і народу від свого історичного коріння, втрати історичної, врешті-решт національної свідомості. Тому наше завдання, як вчителів історії полягає у тому, щоб виховувати наших учнів у дусі патріотизму, формувати з них людей – носіїв національної свідомості, вихованих на загальнолюдських та національних цінностях. Саме в цьому плані роль історичної освіти переоцінити неможливо. Про це свідчать досвід Франції та Німеччини, Японії, США, Індонезії та інших країн. Так, відомо, що завдяки підручникам Ернеста Лавіса, написаними ще у 1884-1913 рр. і за якими навчаються і по сьогоднішній день, національне минуле Франції стало основою прищеплення учням початкової школи республіканської ідеології. На перше місце була поставлена священна любов до Батьківщини розуміння держави як гаранта національної єдності, а демократії – як дочки революції. Саме завдяки патріотичному духу, який був прищеплений у початковій школі підручниками Лавіса, французькі солдати витримали чотирирічне перебування у брудних окопах Першої світової війни, а у Другу світову – полум’я Опору не згасало під чобітьми нацистів.Це є лише один приклад виховання свідомого громадянина своєї держави. І таке завдання стоїть перед сучасною Україною. « Ми мусимо навчитися чути себе українцями».. ці слова Івана Франка залишаються актуальними сьогодні, через 100 років після того, як були сказані. Однак зреалізувати їх не так легко. І тут важливе місце посідає викладання історії в школах, а перш за все - початок вивчення даного предмету у 5 класі.Добре відомо, що саме на перших уроках у п’ятикласників формується образ історії як шкільного предмету. І від вчителя залежить, будуть діти любити цей предмет чи ні. Не є секретом, що початок вивчення шкільного курсу історії є досить складним, як для вчителів так і для учнів. Адже п’ятикласники на

початковому етапі не володіють ще сповна системою навчальних вмінь та навичок, які пов’язані з окремими видами діяльності за текстом, особливо його аналізом і логічним осмисленням. До того ж, далеко не у всіх учнів висока техніка читання. Додається ще й те, що у 5 класі учні проходять процес адаптації у дещо новому шкільному середовищі, серед нових учителів. Все це і ряд інших моментів є своєрідною перешкодою для успішної роботи. У зв’язку з цим дуже важливо на перших уроках зацікавити учнів, зробити так, щоб п’ятикласники полюбили історію, зацікавилися нею, а для цього необхідно наблизити учнів молодшої шкільної ланки до такого навчального середовища, у якому вони б почувалися комфортно, затишно, могли б вчитися і фантазувати, вільно творити. Такого результату можна досягти завдяки використання на уроках історії ігрових елементів.Якщо історію визначити як скарбницю людської мудрості, то перше знайомство з нею – це, безперечно, одне з найдивовижніших таїнств. Справжні відкриття, щирі захоплення й найцінніший досвід… Ще здавна люди привчали дітей до історії – не як до науки, але завжди як до цілющого джерела пам’яті про свою землю, свій рід, себе самого. І саме для учнів 5 класу перше знайомство з історією проходить через художньо- емоційне слово вчителя, його вміння, майстерність і своєрідне чуття педагога познайомити дітей із минулим. Не останнє місце, а можливо й, центральне відіграє тут підручник, який би мав бути гарно ілюстрованим і нести пізнавальне, виховане й розвиваюче навантаження для учнів. Тому, вчителю слід докласти багато зусиль для того, щоб історія не стала для п’ятикласників обтяжливим предметом, а перетворилася на цікаву мандрівку у минуле. Цьому якраз у великій мірі сприяє введення в традиційний навчальний процес дидактичних ігор, спеціально направлених на розвиток дитини, її пам’яті, уваги, просторової та часової уяви, інших психічних функцій.Сама по собі навчальна діяльність спрямована на засвоєння колективом вимог базової шкільної програми, що не завжди поєднується з творчою діяльністю, і, як не парадоксально, може призвести до гальмування інтелектуального розвитку дітей. Звикаючи до виконання стандартних завдань, мета яких закріпити базові навики, що мають одне правильне розв’язання і, як правило, єдиний, заздалегідь вирішений шлях його досягнення, діти практично не мають можливості діяти самостійно, ефективно використовуючи власний інтелектуальний потенціал, набутий життєвий досвід. З іншого боку, виконання лише типових завдань збіднює особистість дитини, оскільки в цьому випадку висока самооцінка учнів і оцінка їхніх здібностей учителем залежить, головне від старанне, від старанності. Однак не враховується виявлення таких індивідуальних якостей, як вигадка, кмітливість, здібність до творчого пошуку, аналіз та синтез, уміння робити власні висновки.

4

Сьогодення вимагає від педагога бути весь час у пошуку, викликає гостру потребу у підвищенні ефективності навчально-виховного процесу, пошуку нових форм, які б допомагали зацікавити дітей, розвивати їх інтелектуальний та творчий потенціал. Зацікавити їх стає все важче. Тому на сучасному етапі розвитку психолого-педагогічних наук дуже гостро стоїть питання вивчення впливу нетрадиційних форм роботи на розумовий розвиток дитини, розвиток її творчості , уяви тощо. Нестандартні форм роботи, які з’явились , як альтернатива традиційним, загальноприйнятим нормам, є ніщо інше, як розвиток пройденого руху вперед з опорою на практичний вчорашній досвід з урахуванням інтересів сучасних дітей. Неабияка роль тут відводиться інтерактивним вправам та іграм.

Інтерактивні вправи та ігри на уроках історії, як одиніз шляхів підвищення

ефективностіпізнавальної діяльності учнів.

Немає нічого простішого, аніж гра, немає нічого складнішого, аніж гра. Немає нічого таємнішого, аніж гра. Чому? А спробуємо відповісти на звичайне запитання: «Що таке гра?».У стародавніх греків слово «гра» означало «займатися дитинством», у євреїв поняття «гра» пов'язане зі сміхом, пустощами. Г. Спенсер визначав, що гра — це біологічна функція організму тварини та людини. К. Гросс розглядав гру як властивість високорозвинених організмів. 3. Фрейд вважав, що гра — це вираження глибинних інстинктів та потягів. Е. Берн розглядав гру як послідовність трансакцій, заснованих на індивідуальному плануванні. А для Й. Хейзинга гра — це штучно сконструйована модель, яка імітує ті чи інші сторони життєдіяльності людини.В 11-томному словнику української мови наводиться чотири визначення слова «гра» і величезна кількість словосполучень. У словнику російської мови зазначається сім основних значень цього слова — це і заняття дитини, і швидка зміна плям фарби, і властивість напоїв, і виконання спеціальної ролі та інше. Словник англійської мови нараховує одинадцять визначень слова «гра».Психологічна теорія діяльності в рамках теоретичних поглядів Л. С. Виготського та А. Н. Леонтьєва виділяє три основних напрямки людської діяльності — трудову, навчальну та ігрову. Тому, мабуть, потрібно використати «лезо Оккама» (англійський філософ Уїльям Оккам зазначав: «... сутності не потрібно збільшувати без потреби») і дати просте та ємнісне визначення: «Гра — це діяльність».Особливе місце посідає гра в житті дитини. У дошкільному віці діти живуть грою, вона є необхідністю, головним видом діяльності. Через гру дитина пізнає світ, входить у світ людських стосунків та взаємодій. Не менш важливу роль виконує гра у школі. Без гри немає ні дитячого життя в школі, ні розвитку дитячого колективу. Правильно сконструйована педагогічна гра більше, ніж будь-яка діяльність, дозволяє розвивати самостійність дитини, враховуючи її вікові особливості.Ігрова діяльність на уроках сприяє підвищенню зацікавленості до предмета і полегшує засвоєння складних теоретичних понять. Таким чином, гра, яка є необхідністю та основним видом діяльності дитини, одночасно стає головним засобом і навіть умовою інтелектуального розвитку учня.Не одне тисячоліття людина використовувала ігри у навчанні або навчала за допомогою ігор. У певні часи, особливо в доцивілізаційний період розвитку людини, гра була практично єдиним варіантом освіти. Поступово набувала досвіду, розвивалася педагогіка, але гра не зникала з арсеналу вчителя. Старо-

6

давні греки (згадаймо апріорі Зенона або методи Сократа та Платона) та середньовічні схоласти (так звані «адвокати диявола» нагадують гру «Від противного») використовували гру в навчанні. Науковий підхід до освіти практично не змінив поглядів на гру. Коменський та Сухомлинський, Макаренко та Амонашвілі — цей список видатних педагогів, що зверталися до гри, можна подовжувати довго. Але, незважаючи на багатий практичний досвід, і в наш час питання гри не досліджені повною мірою. Існує велика кількість різноманітних поглядів на гру в освіті. Навіть у термінології.Процес освіти неможливий без дидактики, але поняття «дидактична гра» викликає багато запитань. У педагогічній літературі існує декілька поглядів на цей термін: будь-яка гра є дидактичноюгрою (всі ігри, навіть розважальні, містять у

собі елементи навчання); всі навчальні ігри є дидактичними (дидактика вивчає теорію навчання,

таким чином, дидактичні ігри і є навчальними);• частина навчальних ігор — інтелектуальні ігри є дидактичними (всі навчальні ігри поділяють на сюжетно-рольові, дидактичні, рухливі та інші, існують й інші види, але дидактична гра складає частину навчальних ігор). На мій погляд, поняття «дидактична гра» є дуже різноплановим поняттям, яке охоплює або об'єднує всі підходи.Не існує єдиного підходу в дидактичній науці і щодо статусу гри, її розглядають як:засіб навчання;метод навчання;форму навчання.Разом з тим потрібно зазначити, що гра є і засобом, і методом, і формою навчання. Все залежить від підходу, на основі якого розглядають це питання.Як і у будь-якій грі, дидактичній грі притаманні загальні ознаки, висловлені Й. Хейзингом:умовний характер гри (відділяє гру від унітарної дійсності);добровільна участь у грі (гра під примусом вже не гра, а виконання певних дій);обмеженість гри (часовими, просторовими, матеріальними та іншими рамками);невизначеність гри (розвиток та результати гри часто програмовані, але не визначені, оскільки залежать від змінних факторів — учасників, часу, простору та іншого);емоційність гри (тільки зацікавлена людина стане учасникомгри, що надає грі емоційне забарвлення).Хотілося б додати до цього переліку загальних ознак і розвиваючий фактор. Кожна гра дає певний результат, навіть негативний, що впливає на розвиток людини.Дидактична гра — це гра, яка допомагає вчителю не тільки урізноманітнити навчання, але й організувати процес розумового розвитку дитини.Використання дидактичних ігор на уроках історії дає можливість не тільки нейтралізувати зверхність, монотонність оповіді учителя, стимулювати

позитивні емоції, але й створити атмосферу здорового змагання, яке змушує школяра не просто механічно згадувати відоме, а й мобілізувати всі свої знання, думати, добираючи відповідне, зіставляти та оцінювати.У дидактичних іграх процес навчання набуває інших, незвичайних форм навчання — політ фантазії, самостійний пошук, новий погляд на звичайні ситуації, переосмислення фактів. Гра створює атмосферу здорового змагання, змушує по-новому використовувати накопичені знання й застосовувати їх не тільки механічно, але й відповідно до умов гри. Важливим є ще те, що не під тиском обставин, а за бажанням самих учнів, під час навчальної гри відбувається багаторазове повторення матеріалу в різноманітних формах.Взірцем великої майстерності була педагогічна діяльність Платона ( 427-347 рр. до н.е.), який твердив про неприпустимість насильницького викладення наук дітям і бачив переваги творчої діяльності: « Жодну науку вільна людина не повинна вивчати як раб… Потрібно не по насильницькі викладати дітям науки, а через гру, тоді краще побачиш, хто, до чого схильний».Більшості ігор притаманні такі головні риси: вільна розвивальна діяльність, яка використовується лише за бажанням дитини, заради задоволення від самого процесу діяльності, а не тільки для результату ; творчий, в значній мірі імпровізаційний, інтерактивний характер цієї діяльності, емоційна піднесеність, суперництво, змагання, здорова конкуренція, наявність правил, висвітлюють зміст гри в тому, що будучи по суті розвагою, вона переростає в навчання, творчість, модель людських стосунків.На відміну від гри взагалі педагогічна гра має істотну ознаку – чітко сформовану мету навчання і, відповідно її, педагогічного результату. Ігрова форма занять створюється на уроці за допомогою спеціальних дидактичних прийомів та ситуацій, які виступають як засіб пробудження, стимулювання учнів до навчальної діяльності. Кожна гра має завдання для виконання, які подаються в найрізноманітніших формах з широким діапазоном труднощів від легких і доступних для всіх до вищого щабля у рівні складності. Поступове зростання труднощів завдань дає змогу дитині прогресувати, розвиваючи свої творчі здібності, само актуалізувати себе як творчу особистість.Розвиваючи дидактичні ігри розв’язують кілька проблем, пов’язаних з розвитком школярів: стимулюють розвиток творчих здібностей; створюють умови, випереджаючі розвиток учня; розвивають особистість найбільш успішно, коли вищий рівень досягаються самостійно. Вони різноманітні за змістом, замість елемента примусу тут панує атмосфера вільної та радісної творчості.Інтелектуальні розвивальні ігри з історії поступово посіли чільне місце у моїй педагогічній практиці. Вміння включатися в гру не пов’язане з віком, хоча в кожному віці гра має свої особливості. А згодом навички, які придбали учні під час ігрової діяльності у 5,6,7 класах, знадобляться їм у пошуково-дослідницькій роботі, коли вони стануть старшокласниками, студентами.

8

Не секрет, що іноді дуже важко зацікавити, об’єднати та організувати дітей 5- 7 класів під час уроку або при проведенні виховного заходу. Тому перед вчителем стоїть завдання знайти такі форми і методи, які б допомогли активізувати дітей до роботи. Важливим і ефективним вроботі вчителя історії – класного керівника є тісне поєднання викладення предмету з виховною позакласною роботою. Комплексний підхід дає можливість більш глибшого засвоєння матеріалу. Перш за все ми повинні враховувати, що бажання грати та прагнення до діяльності властиві кожній дитині. Тому вдале поєднання навчання, виховання та ігрової діяльності може дати позитивний результат. Адже перетворення гри у цілеспрямований засіб навчання та виховання було одним з перших педагогічних досягнень людства.Ігрова методика все більше впроваджується зараз у навчально-виховний процес. З впевненістю можна говорити про те, що у будь-якому віці запровадження ігрової системи навчання та виховання дає ефективний результат. Характерною особливістю дітей 5-7 класів є емоційність і допитливість, прагнення перевірити, випробувати свою силу, відкривати таємниці. Тому, враховуючи ці особливості дітей, ігрову систему можна зробити незамінимою помічницею вчителя при проведенні уроків та виховних заходів. Ігровий механізм допомагає внести проблемність у пізнавальний процес. Тому, мабуть, правильною буде схема : гра-навчання-розвиток.З впевненістю можна стверджувати, що гра – це шлях до пізнання. Тому слід сміливіше педагогам впроваджувати в практику проведення уроківта виховних заходів ігрову методику, віддавати перевагу активним методам, які стимулюють ініціативу, творчу співпрацю, взаємодію, зацікавленість. Види ігор можуть бути різноманітними : рольові, пізнавальні , розвиваючі, розважальні. Але важливо, щоб їх використання у навчально – виховному процесі давало можливість дітям набути навички, необхідні в дорослому житті: здатність мислити, робити висновки, приймати рішення, виробляти вміння орієнтуватися і адаптуватися в різних умовах, захищати свої і поважати інтереси інших. Особливо слід звернути увагу на ігрові технології з використанням краєзнавчого матеріалу. Це важливо у 5-7 класах при вивченні історії України та історії Запорізької Січі, коли діти починають знайомитись з історією нашої держави, краю, з традиціями і культурою нашого народу. Від того, наскільки ми зможемо зацікавити дітей, зародити в їх душах повагу і любов до України, її історії і народу, буде залежати подальше формування патріота і громадянина.

Практичне використання ігрових форм роботи з учнями у процесі вивчення пропедевтичного

курсу історії України , на прикладі тем « Київська Русь» та « Козацька Україна».На уроках історії та у тематичних позакласних заходах можливо використання фрагментів популярних ігрових програм “Поле чудес”, “Найрозумніший”, “Що? Де? Коли?”, “Розумники та розумниці”. Ефективними можуть бути і заочні подорожі, розгадування історичних кросвордів, вікторин, пізнавальних марафонів, мозкових штурмів, дебатів, рольових ігор, турнірів ерудитів, елемент “Чорного ящика”.Але слід пам’ятати, що гра на уроці буде результативною лише в разі дотримання наступних принципів і правил :1. Чітке усвідомлення дидактичних цілей використання ігрових елементів у навчальному процесі.2. Відсутність сторонніх спостерігачів. При цьому залучення всіх дітей класу до активної діяльності .3.Забезпечення в ігровій діяльності моменту несподіваності, непередбачуваності.4. Зміни правил гри, щоб не втрачати зацікавленості учнів.5.Врахування індивідуальних особливостей учнів, використання можливостей гри для розвитку вміння працювати в колективі.

Граючи на уроці, діти психологічно розкуті, що сприяє вияву їх творчих здібностей. Дитині хочеться повторити позитивний досвід на вищому рівні складності завдань. При цьому, непомітно для себе, дитина залучається до навчальної праці, пізнає її радість. Таким чином, гра в навчальному процесі пробуджує інтерес до навчання, підвищує рівень навчальної праці, розвиває комунікативні навички. Порівняно з іншими формами навчання й виховання, перевага гри з-поміж інших форм виховної діяльності полягає втому, що вона досягає своїх цілей непомітно для учня.

Але для того, щоб мати позитивний результат, слід дотримуватись основних вимог:- врахувувати вікові, психічні та фізичні особливості дітей при виборі теми і форми;- дотримуватись принципу доступності;- враховувати рівень зацікавленості дітей щодо обраної теми;-створити умови для розвитку інтелектуальних, розумових, творчих здібностей дітей;- залучити до роботи всіх дітей;- застосовувати різні форми і види ігрової діяльності.

10

Слід також пам’ятати, що для дітей гра – це не тільки розвага, а й праця, яка вимагає певних сил, здолання певних труднощів, потребує реалізації своїх здібностей.

Навчальна гра дозволяє досягти низки важливих цілей:1) дидактичних (формування й застосування нових ЗУН, розширення

кругозору тощо);2) розвиваючих (розвиток пам’яті, мови, розумових процесів – аналізу,

співставлення, творчих здібностей).3) Виховних (виховання самостійності, колективізму, відповідальності,

волі, навичок співробітництва та ін).

Будь-яка навчальна гра включає три основних етапи:

Підготовчий етап

Етап проведення гри

Етап узагальнення, аналізу результатів

Гра – складне, багатогранне явище, яке дуже важко однозначно трактувати, а тим більше – класифікувати. На сьогодні існує безліч класифікацій ігор за різними ознаками. На мій погляд, найбільш повною є класифікація ігор Г.Селевка (Додаток 1.).

На уроках «Вступ до історії України» в 5 класі я використовувала такі види ігор:

1. Гра-вправа. Із зацікавлення виконували учні вправу «Історична кухня»: з існуючого у безладі набору завдань – «продуктів» - скласти «історичну страву» - єдино правильне вирішення. Складовими частинами страви можуть бути розсипані імена, дати, назви, уривки з тексту, документи. Наприклад, при вивченні теми «Культура Київської Русі» я використовувала таке завдання: під час підготовки до виставки випадково переплуталися таблички з визначними творами Київської Русі та їхніми авторами. Допоможіть організаторам виставки виправити помилку.

1) «Поучення дітям» а) Святослав2) «Повість минулих літ» б) Володимир Мономах3) «Слово про закон і благодать» в) Іларіон2. Вікторина. Цілий урок на цю гру я не витрачала, а використовувала її в

кінці уроку під час закріплення пройденого матеріалу. Ось, які запитання були запропоновані учням з теми «Виникнення і розквіт Київської Русі»:

- Основна грошова одиниця Київської Русі (гривня).- Податки, які сплачували на користь князя (данина).- Збройний загін князя (дружина).

- Княгиня, що першою прийняла християнство (Ольга).

Під час проведення “Тижня історії» була проведена гра-вікторина «Стежками Київської Русі».

3.Ігри-загадки. Цю форму ігор використовувала майже на кожному уроці. Адже це засіб розвитку мислення дітей, який викликає азарт змагання – хто швидше вгадає. Їм стає легше вивчити історичні назви, поняття. Наприклад, такі загадки:

З цим князем вже знайомі ми,Про нього слава між людьми.Він землі батьківські з’єднав,Від ворогів обороняв,Бо мав він надзвичайну силу.І звали князя всі (Данило).

Великою популярністю користуються історичні ігри-задачі, в основу яких покладено знання дат, логічне мислення, аналіз. Наприклад: скільки років тому споруджено Золоті Ворота? В якому столітті друкувався «Буквар» у Львові?

3. Для того, щоб діти трішки відпочили, я використовувала фізкультхвилинки. Ось одна з них:

Козаки голосували,Шапки догори кидали (руки піднімаємо вгору),Кошового вибиралиМудрого і сильного (руки до плеч)Козаченька вільного. (руки на пояс і повороти).Шапки високо летять (руки вгору)Хлопці голосно галдять.Ну, а ми галдіть не будем,Все, що знаєм, не забудем (руки опускаємо).

5. Під час проведення підсумкових уроків використовувала ігри-змагання. Так, наприклад, підсумовуючи вивчене по темі «Подорож у часи козацькі» в 5 класі провела урок-гру за принципом телевізійної гри «Зоряний час» . Якщо традиційних контрольно-підсумкових уроків діти чекають з побоюванням, а хитріші використовують будь-яку нагоду уникнути їх, то на ігрові йдуть залюбки; на них, щоб не підвести друзів по команді або ж просто отримати гарну оцінку.

6. Гра-подорож. Подорож по темі – одна із форм проведення уроку, що полягає у змаганні учнів на швидкість проходження маршруту, подоланні перешкод у вигляді завдань. Гра-подорож дає багато можливостей для фантазування, розвитку уяви. У грі-подорожі учень відчуває себе головною дійовою особою, пробує і розвиває свої нахили.

12

7. Рольова гра. Під час уроку-узагальнення з теми “Київська Русь» командам потрібно було інсценізувати одну з легенд Давньої Русі. На уроці «Знищення Січі» у нас були присутні Петро і, Катерина ІІ і Павло Полуботок. Рольові ігри мають на меті формування певних знань і вмінь, розвиток творчості дитини.

8. І, звичайно, майже на кожному уроці ми використовували такі ігрові форми як: ребуси, кросворди, і не тільки з словами, а й цифрами. Розв’язували як на уроці готові кросворди, так і потрібно було учням скласти їх самим вдома.

9.З великою цікавістю учні сприймають гру « Низка намиста». У ній можуть брати участь як окремі школярі так і цілий клас. Пропонується тема, скажімо, « Національно-визвольна війна українського народу середини 17 ст.». Перший учасник гри називає ім’я когось з історичних діячів того періоду, наприклад « Богдан Хмельницький». Наступний повторює назване попереднім і додає якесь слово чи словосполучення за темою: « Богдан Хмельницький, Жовті Води,…» Третій повторює твердження попередника і додає своє: «Богдан Хмельницький, Жовті Води, Гетьманщина…». Врешті-решт виходить довгий ланцюг слів – справжнє намисто до певної теми. Учень який довго мовчить, або помиляється, вибуває з гри. Переможцем стає той, хто лишається останнім і правильно повторить всю низку намиста.10.Не менш цікавою для п’ятикласників є гра « Реставратор», основна мета якої – реставрувати пошкоджений історичний текст у якому бракує слів, дат, певних назв і т.д. .

11. Активізації пізнавальних інтересів школярів сприятиме гра «Впізнай героя». Один з учасників гри на хвильку виходить з класу. Діти під керівництвом задумують героя, а тоді пропонують вгадати його. Гравцеві,

Спустошливі набіги татар спонукали козаків до відповіді. На початку ________ століття козацькі походи проти _____________ стали особливо

_________ . Саме тому ті часи історики називають добою г_______ _________ . Найвдалішим вважають похід на центр невільничої торгівлі

Криму – місто _________. Та найбільше примножила славу козацтва перемога польсько-козацького війська біля міста ___________ , що на

Буковині, у ______ році.

Довідка: 1616 р., 1621 р, Хотин, Кафа, Туреччина, героїчні походи , 17 століття , вдалі.

що вгадує його, дозволено задавати запитання, проте такі, відповідь на які, складають слова « так», «ні», « час від часу». Кількість питань можна обмежити до 5 ти обговорювати, щоб між питаннями пауза тривала не довше 30 секунд. Обумовити також слід і те, що учень, який ставить питання забороненого типу: «Це Петро Сагайдачний» одразу вибуває з гри.

Спостерігаючи протягом навчального року за роботою учнів на ігрових уроках з історії у 5 класі, ми вивчали всі види діяльності та поведінки, що дало можливість розробити запитання, які дозволяють визначити рівень ігрового інтересу.Запитання були укладені у вигляді тестів, які запропонували 10 учням 5-го класу. Відповіді розділилися таким чином:

1.Чи виникає у тебе інтерес до ігрової діяльності на уроці історії?А) Виникає завжди – 9 уч.Б) ні, не виникає – 0 В) інколи – 1 уч.2. Якого вигляду набуває цей інтерес?А) хочеться розв’язати те, що пропонує вчитель – 7 уч.Б) хочеться скласти власні ігрові завдання і запропонувати їх товаришам – 3 уч.3. Найбільш цікавими, на твій погляд, є такі ігри, де гравець:А) діє особисто – 5 уч.Б) діє разом з командою – 5 уч.4. Найбільш цікавими для тебе є ігри, які вимагають:А) логічного мислення – 2 уч.Б) швидкої реакції – 2 уч.В) рольового перевтілення – 3 уч.Г) кмітливості та дотепності – 1 уч.Д) автоматичного відтворення за зразком – 1 уч.Е) творчого підходу – 1 уч.

Отже, виходячи з вищесказаного, пізнавальний інтерес під час ігрових уроків у дітей очевидний і сягає високого рівня. Всі наведені факти переконують, що включення ігор та ігрових моментів у навчальний процес збагачує учнів, робить процес здобуття знань цікавим, захоплюючим, творчим.

14

Класифікація педагогічних ігор (за Г.К.Селевком)

За областю діяльності

інтелектуальні трудові соціальні психологічніФізичні

За характером педагогічного процесу

Навчальні, пізнавальні, репродуктивні комунікативні,тренінгові, виховні, продуктивні, діагностичні,контролюючі, розвиваючі творчі профорієнтаційні,узагальнюючі, психотехнічні

За ігровою методикою

Предметні сюжетні рольові ділові імітаційні драматизаційні

За предметною областю

Математичні, музичні, трудові, фізкультурні, суспільнознавчі,хімічні, театральні, технічні, спортивні, економічні,біологічні, літературні виробничі народні, комерційні,фізичні, військово- управлінські,економічні прикладні

За видом ігрового середовища

Без предметів, настільні, комп’ютерні, технічні,з предметами кімнатні, телевізійні,ТЗНіз засобами вуличні пересування

Тема : Виникнення українського козацтва та Запорізької Січі.

Мета: створити в уявленні учнів образ козака-захисника рідної землі; з»ясувати причини виникнення козацтва, Запорізької Січі; познайомити з військовою майстерністю козаків, їх життям, розвивати творче уявлення в учнів, уміння працювати з різноманітними джерелами, складати зв’язну оповідь, виховувати почуття гордості за свій народ, його героїчне минуле.Тип уроку: комбінованийОбладнання: карта України, карта-схема «Виникнення українського козацтва», ілюстрації, таблички з поняттями.Форма: урок-подорож.Хід уроку.

1. Організаційний момент.2. Актуалізація опорних знань.- Згадайте, діти, під владою якої держави опинилась більшість

українських земель у 15 ст.Гори високі, широкі поля,Під чиєю владою рідна земля?Праворуч – пан, ліворуч – шляхтич,Під поляком Україна плаче.- Як жилося українцям під владою поляків?3. Мотивація навчальної діяльності.Багато людей не бажали миритися зі страхітливим життям. Найсміливіші,

найвідважніші втікали в необжиті степи півдня України. Втікачі називали себе козаками, тобто вільними людьми. Отже, тема сьогоднішнього уроку «Виникнення українського козацтва».

4. Вивчення нового матеріалу.Діти, уявіть широкий, безкрайній степ, ковил, свіжий вітер хилить високі

трави до землі. Ми розпочинаємо подорож до південних степів України та дізнаємося, що відбувалося там наприкінці 15 ст., як жили, воювали та боронилися козаки.

Робота з джерелами. - Як описують мандрівники, археологи українські землі?- Чому життя на території Дикого поля була небезпечною?- Які люди могли жити за таких умов?- Кого називали козаками?- Що свідчить про трагічне становище українського народу в умовах

татарських набігів?Отже, ми познайомилися з початком історії українського козацтва. Наша

подорож триває. Чим же займалися козаки? Козаки, колишні селяни, прийшовши на південь України та побачивши родючі землі, почали займатися землеробством. Вони орали землю, вирощували різні зернові культури: пшеницю, ячмінь, просо. Земля була щедрою і давала гарні врожаї.

16

Козаки зводили житло, займались рибальством, полюванням, бджільництвом, ремісництвом, торгівлею. А наша подорож продовжується, ми – за Дніпровськими порогами, про які уже згадували. Поріг – кам’яниста перешкода на річці, де вода, вдаряючись об каміння, кипить, вирує. Місце за порогами Дніпра називали Запорожжям, а козаків – запорожцями.

За Дніпровськими порогами,За степами, за широкимиНаші прадіди жили.Мали Січ козацьку сильную,Цінували долю вільную, Україну свою рідную,Як зіницю берегли.Свої поселення, щоби захистити від ворогів, козаки огороджували

посіченими порубленими дерев’яними колодами. Звідси й назва – Січ. Запорізька Січ – фортеця, центральне укріплене поселення козаків, оточене земляним валом, сторожовими баштами. Козаків у Січі не можна було захопити зненацька. Вони розробили чудову систему повідомлення, так звані «фігури».

Робота з підручником.(ст.. 86).- Що собою являли фігури?- Кого приймали на Січ?- Як голосували на Січі?Далі наша путь лежить на о.Хортиця. тут у 1556 році була створена перша

Січ. А заснував її Дмитро Вишневецький (Байда), проте татари через рік зруйнували Січ. Багато походів здійснив Байда. Під час одного з походів був поранений та захоплений турками. Турецький султан обіцяв зберегти Байді життя й одружити його з дочкою, якщо він прийме мусульманську віру та служитиме туркам.

Козаки були прекрасними воїнами. Вони захищали українські землі від набігів татар. Козацька зброя – це шабля та рушниця. Запорозьке військо називалось кіш, воно було пішим та кінним. На чолі коша стояв гетьман, або кошовий отаман. Військо ділилось на полки на чолі з полковниками, сотні очолювали сотники, десятки або курені – куренні отамани. Кожний полк мав окремий прапор зі своїм знаком. Козаки влучно стріляли з пістолів та іншої зброї. Найбільшу майстерність виявляли під час оборони фортець, також добре воювали на морі на швидкісних кораблях, які називалися чайками. Козак міг кілька годин перебувати під водою, дихаючи крізь очеретяну трубочку.

5.Закріплення вивченого на уроці.Ми сьогодні з вами вивчили нові слова. Давайте пригадаємо і закріпимо їх. Учні по черзі називають нове слово і його значення.

Історія козацтва цікава, захоплююча. Про славетних козаків написано багато книг. Козацтво існувало не тільки в Запорожжі, на Дніпрі, а й на Дону, Кубані. Традиції козацтва зберігаються й дотепер.

6.Підсумки уроку.7.Домашня робота. Вивчити параграф 13, скласти кросворд «Козацтво» або намалювати малюнок на цю тему.

18

Додаток до уроку

о.Хортиця

20

Запорізька Січ

Дмитро ( Байда ) Вишневецький

Цікаве з історії козацтва У історичній літературі існує чимало версій походження слова "козак". Один із польських дослідників виводив це найменування від легендарного ватажка, що в давні часи успішно боровся з татарами. Звали його буцімто Козак. Інший, теж польський вчений, пояснював походження цього слова від "коза". Були версії, згідно з якими козаки — не українці, а нащадки відомих у часи Київської Русі войовничих племен хазарів. Турецькою мовою слово "козак' означає волоцюга, забіяка, розбійник. Очевидно, саме звідти воно й прийшло в Україну. Певно, не самі придумали собі наймення захисники нашого краю, а одержали його від ворога, І воно тут прижилося, зовсім утративши негативний відтінок. Бо козак в Україні став синонімом лицарської доблесті й благородства.

***Дмитро Вишневецький ввійшов в народні думи під іменем Байди —безтурботним гультіпакою, що тільки й знає пити мед-горілку і, здається, зовсім не має ніякого іншого клопоту... Д. Вишневецький був першим, хто вирішив покласти край турецькому й татарському пануванню в південних степах України. Зібравши під своєю орудою чимале військо, він організував сміливі походи в Крим, громив турецькі фортеці на Чорному морі. Але гетьмана зрадили й відправили до турецького султана. За народними переказами, султан придумав для гетьмана мученицьку смерть: його зачепили гаком за ребро і чекали, що він благатиме, аби його зняли. Та ні благання, ні

Стогін не злетіли з його вуст.Смерть Д.Вишневецького була великою втратою для козацтва. І невипадково історики називають його духовним батьком Січі.

***Козацький гетьман Іван Свірговський — одна із загадкових постатей у нашій історії. Знаємо тільки, що його військо брало участь у повстанні в Молдові під проводом Йона Воде, який прагнув завоювати незалежність свого краю від султанської Туреччини. Султанське військо взяло в кільце козаків. Згідно з першою версією, Свірговський загинув разом зі своїми побратимами в тому бою. Згідно з другою, його пораненого захопили в полон і зажадали великого викупу. Не мав таких грошей отаман, і не було кому за нього заплатити. Так він і загинув у турецькій неволі. І ніхто не знає, де його могила.

***Незвичайним і різнорідним був козацький побут. Існують різні оповідання, перекази, анекдоти про запорізьку старовину. "Обичаї запорозькі чудні, поступки хитрі і більшою мірою на насмішку похожі",— оповідав колись столітній запорожець Микола Корж.

Запорожці брили голову, залишаючи чуприну рад лобом, — оселедець. Коли ця чуприна виростала довгою, то козак закладав її за вухо. Вусів не підстригали, а намазували чим-небудь і закручували вгору. Це ставили козаки собі за особливу козацьку славу і честь. Віталися козаки також на свій спосіб. Коли вибиралися в гості до чийогось куреня, то, ще сидячи на конях, гукали "Пугу! пугу! пугу!" Господар вигляне у віконце і відповість: "Пугу! пугу!" Тоді гість відзивається; "Козак з лугу!", а господар: "Повішайте там, де й наші коні", — тобто прив’яжіть коней до ясел і просимо до хати, 

Запорожці славилися веселістю й охотою до жартів. Особливо любили вони вигадувати прізвища товаришам. Того, що спалив з необережності курінь, звали Палієм; того, що розкладав вогонь над водою, Називали Паливодою; такому, що варив кашу, давали ім'я

22

Кашки або Кашовара. Так само пішли прізвища Горбач, Малюта, Черепаха, Гнида, Качало, Корж...

***Козацькі славнозвісні чайки не боялися ні бурі, ні оснащених важкими гарматами турецьких галер, до яких вони сміливо підходили впритул і брали на абордаж. Слово "чайка" походить від тюркського "чаік-чаік", що значить човен, дубок. Вони були, як правило, понад 12 м завдовжки й 3-5 м завширшки. На кожному сідало кілька десятків веслярів, і, розсікаючи воду, чайка летіла, мов на крилах. У чайці вміщалося до 60 осіб з усім військовим спорядженням, до якого входило навіть кілька легких гармат, що називалися фальконетами. При попутному вітрі на чайці напиналося вітрило.Бували випадки, що козаки перевертали чайки догори дном і в такий спосіб наближалися до ворога.Потім серед турків ходили легенди про шайтанів у шароварах, які з'являлися з самісінького дна моря.Збереглися свідчення самовидців про загадкове козацьке судно, яке було, мабуть, одним із перших варіантів підводного човна. Воно мало два днища, між якими клався баласт для занурення у воду. А в висунуту над поверхнею моря трубу — прообраз майбутнього перископа — стерновий вів спостереження, пильнував, чи не з'явиться турецька галера. Рухався човен за допомогою весел, умонтованих у його борти так уміло, що в нього не протікала вода. При наближенні до ворога баласт викидався, човен несподівано зринав на поверхню, і знову козаки з'являлися ніби з самісінького дна моря.

***У козацьких реєстрах він записаний під іменем Петра Калниша. В історію ж увійшов як Петро Калнишевський, останній кошовий отаман Запорізької Січі. Відомо, що з молодих років пов'язав він свою долю з козацтвом. 1761 року його, людину вже похилого віку, було обрано кошовим отаманом. Кошовий очолював козацьке військо у війні Росії з турками й татарами. Його було нагороджено золотою медаллю з портретом імператриці. Відомо також, що кошовий мав заслужену репутацію будівничого. З його ідеї і на його кошти з'явилися прекрасні церкви в Лохвиці, в Ромнах, а також у Межигірському монастері.Для історії зберігся лист генерал-губернатора князя Потьомкіна до кошового. Потьомкін запевняв, що завжди при царському дворі буде відстоювати інтереси Січі і всієї України. Та не минуло й року, як Січ було зруйновано, а Петра Калнишевського разом із військовим писарем Гробою та військовим суддею Головатим арештовано. Калнишевського було завезено аж на Біле море, на Соловецькі острови. Там "кошового замурували в казематі, залишивши тільки маленьку щілину, в яку йому подавали їжу. Помер останній кошовий на Соловках у стодванадцятирічному віці.Перед смертю йому дозволили їхати в Україну. Але гордий козак відповів, що, оскільки в Україні вже немає Січі Запорізької, то і йому більше немає місця в Україні.

***На овіяному козацькою славою острові Хортиця росте унікальний дуб. За переказами, цьому оспіваному в піснях та легендах дереву вже понад 700 років. Товщина його стовбура по колу — 6 м 32 см, діаметр крони — 45, висота — 33 м. На довгому своєму віці бачив він і чумаків, які, йдучи в Крим по сіль, зупинялися перепочити в його затінку, і орди татар, що вихором налітали на українські землі. Пам'ятає він і гетьмана Богдана Хмельницького та його побратимів, які спекотної днини пили воду з джерела. Не забув він і славних козаків-запорожців, бо ж росте неподалік козацької вольниці — у селі Мала Хортиця під Запоріжжям.І ось цей дуб, такий могутній і кремезний, тяжко захворів. Може, вийшов вже вік дуба, а

може причинок» тому грунтові води, що високо піднялися після спорудження Каховської гідроелектростанції.Група ентузіастів, щоб урятувати цю пам'ятку, вирішила створити мале підприємство "Запорізька старовина". Спеціалісти втілюють у життя проект нової дренажної системи.

24

Тема. Подорож у часи козацькі (ХV – ХVІІ ст..).

Мета: узагальнити знання учнів з даної теми, закріпити знання учнів з історичної термінології, хронології, історичних діячів України козацьких часів, підсумувати вивчене; розвивати вміння швидко орієнтуватися, порівнювати та спів ставляти історичні події та явища, виховувати патріотизм на прикладах героїчної боротьби нашого народу з іноземними гнобителямиОбладнання: картки із завданнями, таблички з номерами відповідей.Тип: урок-гра за принципом телевізійної гри «Зоряний час».

Де Дніпро наш котить хвилі, Рве стрімкі пороги,

Там країна вся зелена, Славний край розлогий:

Там козацтво виросло, Слави, волі добувало.

Україно славний край козачий!1. Організаційний момент.2. Гра-конкурс «Козацький час».

Завдання:А. 1. Д.Вишневецький. 2. П.Орлик 3. К.Розумовський. 4. Б.Хмельницький. 5. П.Сагайдачний 6. П.Калнишевський 7. І.Богун 8. П.Полуботок1. Козацький гетьман, високоосвічена людина, закінчив Острозьку академію, записався з військом запорізьким до Київського братства, боровся з польсько-католицьким засиллям, при цьому в Києві було висвячено митрополита і кількох українських єпископів. (5).2. Був обраний гетьманом на чужині після смерті Мазепи, написав першу Конституцію України (2).3. Наказний гетьман, зібрав кілька тисяч підписів під проханням до царя Петра І про повернення Україні давніх прав, за що був ув’язнений у Петропавлівській фортеці, де і помер. (8).4. Останній гетьман України (3).5. Останній кошовий Запорізької Січі (6).6. Перший козацький гетьман, засновник першої Січі, оспіваний у народній творчості як козак Байда (1).7. Один із сподвижників Б.Хмельницького, полковник, у битві під Берестечком очолив військо і вивів із оточення (7).8. Керівник визвольної війни українського народу 1648-1654 рр. (4).

Б. 1. Хотин 2. Чигирин 3. Корсунь 4. Переяслав 5. Конотоп 6. Батурин 7. Умань 8. Суботів1. Родовий хутір Хмельницького (8).

2. Місто, біля якого гетьман Виговський розбив російське військо (5).3. Столиця України за гетьманування Б.Хмельницького.4. Столиця України за гетьманування І.Мазепи, зруйнована російськими військами під командуванням Меншикова (6).5. Місто, де відбувалася козацька рада з питання входження України до складу Російської держави (4).6. Під цим містом в 1621 році гетьман П.Сагайдачний з козацьким військом допоміг полякам перемогти турецьке військо (1).7. Місто, де відбувалася друга битва визвольної війни (3).8. Місто, пов’язане з подіями Коліївщини (7).

В. 1. Гетьман 2. Кошовий атаман 3. Генеральний суддя 4. Генеральний писар 5. Полковник 6. Сотник 7. Генеральний обозний 8. Генеральний осавул1. Посада в козацькій державі, яку займав за гетьманування Б.Хмельницького І.Виговський (4).2. Посада в козацькій державі, відповідальний за артилерію і військові припаси (7).3. Посада в козацькій державі, помічник гетьмана у військових справах (8).4. Яку посаду в козацькому війську займав Б.Хмельницький перед початком визвольної війни (6).5. Посада в козацькому війську, яку займав В.Кочубей (3).6. Посада в козацькому війську, яку займав І.Богун (5).7. Посада в козацькому війську, яку займав І.Сірко (2).

Г. 1. Козак 2. Фігура 3. Чайка 4. Магнат 5. Хутір 6. Опришок 7. Гайдамака 8. Реєстровець1. Учасник повстанського руху на Правобережжі (7).2. Учасник повстанського руху на Закарпатті (6).3. Великий землевласник у Польщі (4).4. Козак на службі у короля і Польщі (8).5. Козацький човен (3).6. Висока дерев’яна вежа з бочкою смоли на самому верху (2).7. Вільна озброєна людина (1).8. Відокремлене селянське господарство разом із садибою власника (5).

«Четвертий зайвий».1. 1. Карл ХІІ 2. Петро І 3. Кр. Косинський 4. І.Мазепа2. 1. Батурин 2. Чигирин 3. Черкаси 4. Київ3. 1. Гонта 2. Верлан 3. Залізняк 4. Довбуш4. 1. М.Кривоніс 2. С.Наливайко 3. Д.Нечай 4. І.Богун5. 1. Жовті Води 2. Берестечко 3. Корсунь 4. Хотин6. 1. Гетьман 2. Генеральний писар 3. Митрополит 4. Полковник7. 1. Оселедець 2. Шаровари 3. Жупан 4. Кунтуш

26

«Логічний ряд».1. Д.Вишневецький 2. Б.Хмельницький 3. І.Виговський 4. П.Сагайдачний (розставити в порядку гетьманування). 2. 1. Сотник 2. Генеральний осавул 3. Полковник 4. Гетьман (розставити в порядку старшинства).3. 1. Пилявці 2. Корсунь 3. Жовті Води 4. Берестечко (розставити битви в хронологічній послідовності).4. 1. Кр. Косинський 2. П.Дорошенко 3. П.Сагайдачний 4. І.Мазепа (розставити в порядку гетьманування).

3.Підведення підсумків уроку. Оцінювання найбільш активних учнів.

Тема: Ліквідація Української козацької держави

Навчальні цілі : ознайомити учнів із основними подіями з історії

Гетьманщини та Запорозької Січі 18 століття; вдосконалювати вміння

учнів самостійно працювати із текстом підручника, з історичною

картою, визначати тривалість подій; виховувати школярів у дусі

патріотизму, розвивати в них інтерес до історичного минулого

власного народу.

Очікувані результати: після цього уроку учні повинні знати основні дати

ліквідації Гетьманщини та Запорозької Січі, імена основних політичних

діячів даної теми та результати їхньої діяльності; вміти розповідати про

зміни, що мали місце в управлінні Гетьманщиною у 18ст., долю Запорозької

Січі та її останнього кошового отамана; встановлювати причини обмеження

прав українського народу у цей період .

Тип уроку: засвоєння нових знань із використанням ігрових елементів.

Методи та форми організації учнівської діяльності: робота учнів із

текстом підручника, елементи ігор – « Дерево пізнання», « Реставратор»,

«Історичне лото», метод «Прес», робота з таблицями.

Обладнання уроку: Власов В. С., Данилевська О.М.Вступ до історії України /

підручник для 5 класу/, портрети Павла Полуботка, Данила Апостола,

Кирила Розумовського , П. Калнишевського, індивідуальні завдання., картки

гри «Історичне лото», плакат із зображенням «Дерева пізнання»

Структура уроку.Ι. Організація класу.

Вчитель: Наша мандрівка у добу козаччини триває. Кожного уроку ми

знайомимося із новими відомими діячами даного періоду, відкриваємо все

нові сторінки боротьби українського народу за свою державу. На скільки

вдалою була ця боротьба у часи гетьманування І.Мазепи ми довідалися на

попередньому уроці і результати своєї роботи випродемонструєте зараз,

28

відтворюючи домашнє завдання у різних формах, після чого усім класом

розпочнемо нове дослідження .

ΙΙ. Актуалізація опорних знань учнів.

Для перевірки вивченого на попередньому уроці вчитель пропонує

учням виконати наступні завдання:

1.Розвиваємо хронологічні вміння, виконуючи завдання гри історичне лото.

2.Одночасно інший учень на іншій дошці виконує подібне завдання, тільки

зміст карток лото складають не дати і події, а історичні постаті та

інформація про їх діяльність.

3.Перевірку виконання завдань вчитель пропонує зробити іншим двом учням

4.Наокремій дошці третій учень виконує роль «реставратора» пошкодженого

тексту, добираючи слова із довідки.

5.Вчитель проводить перевірку письмового домашнього завдання, яке учні

отримали на попередньому уроці.

6.Після завершення виконання усіх завдань вчитель пропонує учням зробити

висновок про виконану роботу ( що робили і який результат). Проводить

оцінювання учнів.

Нову спробу здобути волю України здійснив гетьман _____________ . Для цього він вирішив скористатися із війни між _________________ та __________________ . У жовтні ________ року між українським гетьманом та Карлом XII було укладено угоду, згідно з якою Україна мала стати _____________ державою.

Дізнавшись про повстання гетьмана російський цар __________ наказав зруйнувати _______________ та ________________________.

Довідка: Батурин, Росія, незалежна, Запорозька Січ, Швеція, Петро I,І. Мазепа.

ΙΙΙ .Оголошення теми та вивчення нового матеріалу.

Мотивація навчальної діяльності учнів:

Вчитель пропонує уважно прослухати віршований уривок: (зачитує)

Стоїть у селі Суботові

На горі високій домовина.

Україна, широка, глибока,

То є церков гетьманова,

Там то він молився,

Щоб москаль добром і лихом

З козаками ділився,

Мир душі твоїй, гетьмане,

Не так воно стало, москалики, що заздрили,

То все очухрали,

Могили вже розгрібають

Та грошей шукають,

Льохи твої розкопують та тебе ж і лають.

(Т. Шевченко)

Вчитель: Сумні слова наводить Т.Г. Шевченко. Та чи справді це так? Я

пропоную сьогодні побувати у ролі істориків - дослідників і на протязі уроку

підтвердити чи спростувати слова Великого Кобзаря . А головними

документами, які сьогодні будемо досліджувати – історичний текст нашого

підручника § 16. Прошу записати тему уроку - «Ліквідація української

козацької держави» і ознайомитися із очікуваними результатами уроку.

( вчитель записує тему уроку на дошці і оголошує очікувані результати, які

прикріплює до дошки).

Вчитель.Як правило, на уроці завжди питання ставить учитель. Сьогодні ми

дещо поміняємось ролями, граючи у гру «Дерево пізнання», з правилами якої

ви вже знайомі. Завдання гри будете виконувати у парах із сусідом по парті.

Спочатку необхідно прочитати текст параграфу до кінця, після чого, спільно з

30

партнером, на отриманих листочках ви записуєте по 3 питання до вказаних на

звороті листочків номерів абзаців. (Див додаток №4 до уроку).

(За час, коли учні знайомляться з текстом підручника, вчитель

креслить на вільній частині дошки хронологічну таблицю із

пропусками, та на іншій частині дошки - таблицю з іменами

історичних осіб та їх діяльністю.)

Таблиця № 1.

Створення Малоросійської колегії

1750 р.

Катерина ІІ остаточно ліквідувала гетьманство

1783 р.

Таблиця № 2.

Павло Полуботок

Російський цар, за наказом якого після смерті

І. Скоропадського було заборонено обирати гетьманів

Катерина ІІ

Останній гетьман України

Після виконання завдання, вчитель запрошує представника від пари у

тій послідовності, у якій вони ставили питання до змісту абзаців. Учень

зачитує питання, прикріплює їх до «Дерева пізнання». Однокласники, або

сусід по парті дають відповіді на питання і одночасно заповнюються

прогалини у таблицях.

Таким чином відповіді на питання у підсумку складають розповідь про

останній період існування Гетьманщини та Запорозької Січі.

ΙV. Закріплення вивченого матеріалу.

Закінчивши роботу, вчитель пропонує повернутися учням до проблемного

питання, пов’язаного із віршованим уривком Т. Г.Шевченка. Чи справді

можна стверджувати, що російські царі впродовж 18 ст. проводили

політику спрямовану на порушення обіцянок, даних при укладенні

українсько-московського договору за часів Б. Хмельницького та політику

спрямовану на ліквідацію української державності?

Відповідь на це питання необхідно будувати, використовуючи

метод «Прес».

1.Позиція: «Я вважаю, що…»

2.Обгрунтування: «…тому, що…».

3. Приклад: « … наприклад…».

4.Висновки: «Отже, я вважаю...».

/умови виконання методу «Прес» прикріплюються на дошці у вигляді

Додатку № 5/.

V. Домашнє завдання.

Обов’язкове:

Опрацювати зміст §17 . На основі вміщених матеріалів скласти коротку

розповідь про останнього кошового Запорозької Січі - П. Калнишевського .

Охочим: виконати малюнок,скласти кросворд до вивченої теми.

32

Тема:Свідчення про поширення освіти та навчання у

братських школах. Найвидатніші митці української

культури ХУІІІ ст..

Навчальні цілі: охарактеризувати стан розвитку української культури

XVIII століття; ознайомити учнів з основними культурними діячами

вивченої епохи та їхніми здобутками; вдосконалювати вміння учнів

самостійно працювати із текстом підручника, оцінювати інформацію

історичних джерел, визначати тривалість подій; давати коротку

характеристику історичним особам; виховувати школярів у дусі

патріотизму, розвивати в них інтерес до історичного минулого власного

народу та його культурних надбань.

Очікувані результати: після цього уроку учні повинні:

знати імена найвидатніших діячів козацької доби;

вмітинаводити приклади відомих культурних пам’яток цього часу;

стисло розповідати про діяльність Г. Сковороди, С. Величка;

давати власну оцінку діяльності історичних діячів культури даного

періоду

Тип уроку: комбінований із використанням ігрових елементів.

Методи та форми організації навчальної діяльності учнів:

евристична бесіда; ігри « Історичне лото», « Реставратор», «Дерево

пізнання», «Низка намиста» , “tabularasa”, метод«Незакінчені речення».

Обладнання уроку: Власов В. С., Данилевська О.М.Вступ до історії

України / підручник для 5 класу/, портрети основних культурних діячів цієї

епохи; індивідуальні завдання., ілюстрації пам’яток архітектури

Структура уроку.Епіграф :

«Любов єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує».

Г. С. Сковорода.

Ι. Організація класу.

Вчитель: Сьогодні ми уявно перенесемося у добу козаків-лицарів,

коли «мовчали гармати», а самі українці творили, писали, будували чудові

пам’ятки архітектури, видавали гарні книги, щоб усю свою мудрість, свій

досвід передати нам, своїм нащадкам. Та перш ніж ми потрапимо у

минуле, нам слід довести, що ми маємо великий багаж знань про цю

епоху.

ΙΙ. Актуалізація опорних знань учнів.

Вчитель: Демонстрацією наших знань стануть правильні рішення,

відповіді при проведенні ігор.

34

1.Учням пропонується гра «Історичне лото»

1. Наокремій дошці третій учень виконує роль «реставратора»

пошкодженого тексту, добираючи слова із довідки.

Гра «Реставратор».

Після смерті московського царя ______ гетьманство було ненадовго відновлене. Після п’ятирічної перерви гетьманом обрали _________ ..Після його смерті гетьмана знову певний час _________ . Року 1750 гетьманом України востаннє став ______ _______________ . У ____ році за наказом імператриці _________ _ , було ліквідовано Гетьманщину, а 11 років по тому остаточно зруйновано твердиню України __________ ____ . Сталося це ____ року. Слова для довідки: а) Петро I, Катерина II; б)К. Розумовський, П. Полуботок, Д. Апостол; в) обирали чи не обирали; г)1727 р, 1722 р, 1750 р, 1764 р, 1775 р.;

Усі інші учні класу разом із вчителем повторення вивченого матеріалу

проводять за допомогою гри « Дерево пізнання» .

36

2. Вчитель пропонує учням розповісти або зачитати складену на

домашнє завдання розповідь про П. Калнишевського,

продемонструвати виконані малюнки, складені кросворди.

Оцінювання рівня підготовки учнів до уроку.

ΙΙΙ .Оголошення теми та вивчення нового матеріалу.

Мотивація навчальної діяльності учнів:

Вчитель: Сьогодні ми з’ясуємо, яку спадщину залишили по собі люди,

які жили у 17-18 ст? Наскільки вагомим був їхній внесок в українську

культуру.?

А зараз запишемо в зошити тему уроку та план нового матеріалу.

План.

1. Розвиток освіти в Україні:

а)

б)

2.Мандрівний філософ, Григорій Сковорода.

3.Козацький літописець – Самійло Величко.

Вивчення першого питання розпочнемо із ознайомлення учнів із

свідченнями арабського мандрівника П. Алепського, що побував в Україні

у 1654 році.

Можливі запитання вчителя:

-Про що йдеться у тексті?

-Звідки так багато освічених людей у козацькій Україні?

А відповідь на ці питання ми дамо, опрацювавши два абзаци тексту

параграфа, вміщених на ст. 112-113. Адже , ви помітили, що при написанні

плану уроку ми не дали назви двом підпунктам першого питання. Зараз ці

прогалини ми заповнимо, даючи правильні назви уривкам тексту.

/учні читають текст підручника, доповнюють прогалини у підпунктах

плану/

Після виконання учнями поставленого завдання, вчитель коротко

знайомить їх із розвитком театрального мистецтва, літописанням,

наголошуючи при цьому на іменах, подіях.

При вивченні останнього питання, вчитель розповідає про багатство рідної

землі не тільки на дари природи, а й на талановитих і щирих людей. І саме

таким вважають відомого поета, музиканта, філософа – Г.С. Сковороду.

Його вважали найосвіченішою людиною того часу. Саме йому належить 38

ряд влучних висловлювань (афоризмів),серед яких і епіграф нашого

уроку . Ось декілька із них: « Розумний чоловік знає, що говорить, а

дурний базікає без пуття», «З усіх утрат, втрата часу найдорожча»,

«Любов єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує» і т.д.

Якою ж була його стежина? Цей секрет ми розкриємо, погравши у гру

“tabularasa”, або ж «чиста дошка». Для цього необхідно опрацювати

уривок з оповідання « Із вірою в добро» і дати відповіді на питання,

записані на дошці. При кожній правильній відповіді питання витирається.

Робота буде завершеною тоді, коли питань на дошці не залишиться і у

формі правильних відповідей потрібні знання заповнять вашу свідомість.

1. Як почалися мандри Г. Сковороди?

2. Де навчався майбутній філософ?

3. У яких місцях доводилось працювати п. Сковороді?

4. Для чого, вважав філософ, народжується людина?

Опрацювати текст підручника ст.. 115 підручника та відповісти на

запитання : Чому найголовнішою справою життя Самійла Величка став

літопис ?

Вчитель пропонує учням зробити підсумок вивченого сьогодні на уроці.

ΙV. Закріплення вивченого матеріалу.

Даний етап уроку проходить у вигляді виконання вправи «Незакінчені

речення». Речення виголошуються вчителем, а учні їх завершують.

У козацькі часи освіту на Україні здобували у ……. ……… .

Тут вивчали ……., ….., ….., ……. .

Вищим навчальним закладом України того часу була ….. -….. .

За козацьких часів, які за часів Київської Русі найбільш цінним

історичним джерелом були ….. .

Слави найвідомішого літописця того часу зажив ….. …… .

Найбільш освіченою людиною України 18 ст. вважають …..

…….. .

При наявності часу проводимо гру «Низка намиста».

V. Домашнє завдання.

Обов’язкове:

Опрацювати §18.

З’ясувати про наявність пам»ятків часів козаччини на

Корсунщині ?

«Стежками Київської Русі» Позакласний захід

Із 1991 р. веде свій відлік незалежна держава Україна. Але витоки української державності сягають у глибину століть. Її першим етапом була найдавніша держава – Київська Русь.

Сьогодні в знаннях про Київську Русь змагаються дві команди п’ятикласників та семикласників. Оголосіть, будь ласку, свою назву і поясніть свою емблему.

40

1 конкурс «Розминка».Кожній команді пропонується по 10 запитань, на які вона відповідає без обмірковувань. Кожна правильна відповідь 1 бал, максимальна кількість балів – 10.Запитання для 1 команди.

1. Як називався перший збірник законів на Русі?2. Як звали сина князя Ігоря і княгині Ольги?3. Як на Русі називали зливок срібла вагою 200 гр.?4. Як називається житло ченця?5. Як звали бога грози у давніх слов’ян?6. Де зберігалася перша на Русі бібліотека? (Софія Київська)7. Кого у 1036р. переміг під Києвом князь Ярослав Мудрий? (печеніги)8. Коли було запроваджено християнство на Русі? (988)9. Як називалася столиця Візантійської імперії? 10.Як називався найдавніший християнський кам’яний храм,

споруджений у Києві за часів князя Володимира Великого? (Десятинна церква)

Запитання для 2 команди.1. Як звали бога сонця у давніх слов’ян?2. Релігія до появи християнства на Русі. (язичницька).3. Як звали автора «Повісті минулих літ»?4. Собор, побудований за наказом Ярослава Мудрого на честь перемоги

над печенігами.5. Як називається зображення Божої Матері в Софійському соборі?

(Оранта)6. Династія, з якої походить князь Ігор.7. Як називалася брама для в’їзду до Києва почесних гостей,

споруджена за часів князя Ярослава Мудрого? (Золоті ворота)8. Хто захопив Київ у 1240 р.? (монголи)9. Як звали братів князя Кия?10.Як звали дружину французького короля Генріха 4? (Анна)

2 конкурс «Знайди помилку».Писемних свідчень часів Київської Русі збереглося небагато. Ученим

доводиться докладати чимало зусиль, щоб знайти, перевірити різні джерела і встановити істину.

Зараз вам теж треба буде встановити істину. У цих літописах, правда, сучасних, допущені помилки. Ваше завдання їх виправити.

Оцінка за це завдання 5 балів.1. Літопис про Ярослава Мудрого.Святослав з династії Києвичів (Рюриковичів) ( Володимир Великий) був батьком цього князя. Ярослав Мудрий отримав це прізвисько на знак

мудрості, яку вияв у боротьбі проти чужоземних ворогів Русі (яку виявив під час правління). За його правління було розпочато карбування монети (НІ). Був похований у Десятинній церкві.(Софіївський собор)2. Літопис про Володимира Великого.

Син князя Ігоря (Святослава), Володимир, був видатним правителем. На знак своєї перемоги над Візантією він прибив щит на воротах Царгорода (Олег). Київ він прикрасив величним Золотоверхим Михайлівським собором (Десятинна церква). Церква шанувала Володимира як Святого за його доброту і турботу про простих людей (хрещення).

3 конкурс «Домашнє завдання».Інсценування однієї з легенд Київської Русі. Кожна команда має

продовжити сюжет суперника і розповісти: що ж було далі. Артистизм плюс правильна відповідь оцінюються в 10 балів.

4 конкурс «Конкурс капітанів».Хто перший з капітанів дасть правильну відповідь, той заробляє 1

бал. Максимальна кількість балів 8.1. Хто п’ятий вліз до рукавички? (вовчик).2. Куди впадає річка Дніпро? (у Чорне море).3. З чого починається річка? (з джерела).4. Якою була гривня у Київській Русі? (зливок золота).5. Кому належала золота пектораль? (скіфським царям).6. Кого із князів називали Завойовником? (Святослава).7. Бори сфен – це (Дніпро).8. Військо князя. (дружина).

5 конкурс – «Конкурс вболівальників».Відповідаємо на запитання, кожен може віддати свій бал одній із

команд.1. Бог вітру у слов’ян. (Стрибог).2. Опис подій за роками. (Літопис).3. Назва церкви, збудованої на десятину. (Десятинна).4. Брат Аскольда. (Дір).5. Засновник першої школи на Русі. (Володимир).6. Жінка-княгиня. (Ольга).7. Що таке мапа? (карта).8. Хто такий гіпопотам? (бегемот).9. Які квіти вирощували Кай і Герда. (троянди).10.Рослина, яка цвіте лише в казці. (папороть).

6 конкурс – «Історичний вірш».Команди мали заздалегідь скласти вірш на історичну тему.

Максимальна оцінка – 5 балів. 42

Маленькі козачата КВК

Мета: розширити кругозір учнів про козацтво, закріпити знання, отримані на уроках історії, літератури, збагачувати словниковий запас учнів, виховувати почуття дружби, силу волі, любов до нашого славного минулого . Обладнання : святково прикрашений зал, українські національні костюми для учнів, спортивні знаряддя . Хід заняття 1 . Слово вчителя . Ми зібралися з вами, діти, щоб переконатися, що ми є нащадками нашого славного козацького роду, що в наших жилах тече кров сміливих, відважних, розумних людей - вільних козаків .

44

Гетьман. (Читає )

« Сини мої , козаки ! Я , гетьман козацького війська , наказую провести змагання двох куренів , щоб підняти бойовий дух і Мудрість нашого козацтва » . Отамани , шикуйте курені !

2 Привітання куренів один одному . Отаман першого куреня. Курінь « козацька шабля »! Рівняйсь , струнко ! Наш девіз:Всі . Сам п’ю сам гуляю , сам стелюся , сам лягаю ! Привітання суперникам :

«Нехай знає рідна мати - вільна Україна ; Козаки ми ще маленькі - зате гідна зміна . » Отаман другого куреня. Курінь « Сивий коники »! Рівняйсь , струнко ! Наш девіз: Всі. Степ широкий - то мій сват,Сивий коник – то мій брат .Привітання суперникам : « Душу й тіло ми положим за нашу свободуІ покажем, що ми,браття – козацького роду!»

Звучить магнітофонний запис Гімну України. Всі стоять струнко.III. Розминка.Вчитель. А чи добре ви знаєте історію свого народу? Пропонуємо Запитання для команд.(почергово).Вибирається журі. Голова журі- гетьман.

1. Що означає слово «козак»?2. Як утворились козацькі поселення ?3. Де виникла головна фортеця Січі?4. Хто був першим гетьманом Запорізької Січі?5. Чому Січ називали Запорізькою?6. Що означає слово» побратим»?

Що вміли робити на Січі?7. Як приймали у козаки?8. Які лицарські чесноти були у козаків?10.Як заснували Запорізьку Січ?

46

IV. Козацька кмітливість.Вчитель. Курінь, який відповість першим отримає очко. Читаємо швидко.1. Як називається море в яке впадає Дніпро?( Чорне)2. Яка пташка співає «спати пора»? (перепілка).3. Льодовий потік що вільно зсувається з гір? (льодовик).4. Найбільш подібна до людини мавпа?(орангутанг)5. Найбільша планета сонячної системи?( Юпітер)6. Найвище в світі дерево? ( Евкаліпт)7. найменша в світі пташка ?( колібрі)8. Найбільший в світі птах?(Страус)9. Тварина в якої є сумка? ( Кенгуру)10.Ім»я української поетеси , співачки часів козацтва? ( Маруся Чурай)

11.Військовий човен козаків? ( чайка) 12. Як називалась Військова козацька сторожа? (бекет) 13. З якого дерева були ложки у козаків? (Із верби) 14. Хто такі яничари? ( військо шаха) 15. Що таке байдак? ( Великий Човен)

Підрахунок балів.VI. Козацький гопачок.Вчитель. Козацький танець був не просто танцем для душі. Це були спеціальні акробатичні вправи, які допомагали козаку навіть у бою.Козак, як вихор, міг із шаблею в руках, вистрибуючи , виконували спеціальні елементи танцю. Самі вороги говорили , що важко

битися з козаком, в якого вселився ніби сам біс. Це козаку допомагав танок. Отож, спробуйте і ви свої сили в танці. Конкурс «Хто кого перетанцює».За бажанням вибираються два учасники із різних команд. Хто довше танцюватиме навприсядки, той – переможець.

VII. Конкурс отаманів.За 5 хвилин записати імена відомих гетьманів України часів

Козаччини.

48

VIII. Конкурс. « Визволи побратима з полону».Вчитель. Ми згадали з вами що , побратими- це названі брати,

що побратались і дали слово честі і вірності.Чи знаєте ви, які клятви давали побратими один одному?

Уявімо, що в кожній команді козаки побраталися. Учасники стають парами у кожному курені.Одного із побратимів забрали в полон турки. Щоб його

визволити , необхідно пройти не легкий шлях:- Добігти до кільця і закинути м’яч.- Із зав»язаними очима розплутати зав’язаний шпагат.- Зібрати в обруч розкидані на підлозі шарики, кубики.- Залізти в мішок і дострибати до побратима.- Прив’язати побратима до себе і повернутись назад.

IX.Конкурс співу. (домашнє завдання)Вчитель. Що то за козак, коли він не любить співати?Команди куренів мають переспівати одна одну. Виконують

тільки козацькі пісні. Пісні готувалися вдома. Співають по одному куплету.Перемагає команда що більше знає пісень.

X. Підсумок.50

Виступає гетьман читає грамоту.

Гетьман. Я – гетьман усіх вільних земель українських і всієї держави – даною мені владою і своєю волею велю привітати найсміливіших, найдружніших козаків.

Нагородження учасників.

ВисновкиШкільна історія переживає сьогодні один із найцікавіших етапів у

своєму розвитку. Вже сформована концепція історичної освіти в Україні.

Здійснена чітка систематизація навчальних курсів. Щоразу вдосконалюється

методика викладання шкільної історії. Як наслідок цього процесу

створюються нові навчальні технології покликані створювати педагогічні

умови для виховання в учнів ставлення до власного життя як до творчого

процесу, сприяти задоволенню учнями фундаментальних життєвих потреб в

існуванні, у зростанні ( творчому розвитку), у прагненні побудувати власний

життєвий світ та жити в ньому, пробуджувати в учнях інтерес до

самоактуалізації та самореалізації своєї особистості. А саме базис, фундамент

для реалізації цих завдань історичної освіти закладається ще у 5 класі. Саме

тут діти знайомляться з історією, починають усвідомлювати себе її

складовою частиною і як та губка всмоктують в себе ту інформацію, яку ми

їм подаємо. Досвідом доведено, що чим міцніший фундамент, тим стійкішою

буде надбудова і від будівничих ( вчителя) залежить із якого матеріалу

стоятиме будівля. А щоб дитина не стояла осторонь цього потоку інформації,

необхідно безпосередньо включити учня у процес засвоєння і осмислення

знань. І як свідчить практика, у великій мірі цьому сприяє використання

різнобічних методологічних прийомів на уроках, зокрема таких як ігри.

Адже, граючись діти пізнають складний, часом суперечливий матеріал, але

при цьому не стомлюються і не вважають його нецікавим. У навчальному

плані такі уроки сприяють зростанню розумового рівня дитини, розвитку

раціонального мислення та логіки. У комунікативному плані – гра –

найкращий засіб спілкування, під час якої учасники понад усе цінують

вміння приходити на допомогу. Під час спільної ігрової діяльності

виявляються і соціологізуючі фактори, серед яких вміння жити у суспільстві і

рахуватися з ними, відстоювати свою точку зору. І, нарешті, гра виховує, бо

52

лише в сприятливій атмосфері дитина може вирости, чуйною,

доброзичливою до спілкування.

Підсумовуючи результати використання ігрових завдань на уроках історії у 5

класі, можна зробити такі висновки:ігрові завдання можна використовувати на

різних рівнях: репродуктивному, реконструктивному і творчому;

такі завдання дозволяють формувати знання термінів, дат, географічних

назв та ін., тобто всіх складових елементів історичних знань школярів;

найбільш ефективними ігровізавдання виявляються на повторювально-

узагальнюючих уроках. Це пояснюється тим, щодля використання

ігрових завдань учні повинні мати певнийзапас знань і володіти певними

уміннями та навичками, якіформуються на уроках історії.

Ігрові завдання можна використовувати під час проведенняуроків

будь-яких типів;

ігри допомагають урізноманітнити позаурочну діяльність підчас

вивчення історії;

використання ігрових завдань дозволяє суттєво урізноманітнити

методику викладання історії та підвищити рівень пізнавального інтересу

школярів.

Крім того, слід пам’ятати і про різні активні форми роботи учнів з

навчальним матеріалом та фольклором на уроках історії. Така організація

роботи дозволяє максимально використовувати здібності учнів до активної

діяльності. Крім того має і виховний ефект: учень самостійно опрацьовує

навчальний матеріал з історії, в нього з’являється відчуття впевненості у собі,

в своїх силах, прослідковується взаємозв’язок між учнем та культурною

спадщиною рідного народу під впливом якого формується національна

свідомість школяра. У зв’язку з цим доречно згадати думку видатного

французького історика Марка Ферро: « Не треба себе обдурювати: образ

інших народів або власний образ, який живе в наший душі, залежить від

того, як у дитинстві нас навчали історії . Це запам’ятовується на все життя…

Те, що задовольняло нашу першу зацікавленість, пробуджувало наші перші

емоції, залишається назавжди».

Використана література:1. Баханов К. Модель навчання грі // Історія в школі. – 2000. – №10. –

Жовтень. – С.12.2. Борзова Л.П. Игры на уроке истории. – М., 2001. – С. 11.3. Кожем’яка О.Л. Інтелектуальні ігри на уроках історії. – Харків:

Основа, 2005. – 143 с.4. Копцюх Б. Вірші-загадки у вивченні історії України (5-7 кл.) //

Історія в школі. – 1999. – №8-9. – С.25.5. Осадчук Р.І. Дидактичні ігри в навчальному процесі школи/

Педагогіка і психологія. – 1996. – №4(13). – С.94-99.6. Кучерова Г.М. Інтерактивні вправи та ігри. – Х: Основа+, 2011. – С.

1-15, 129-132.7. Баханов К.О. Професійний довідник вчителя історії. – Х.: Основа+,

2011. – С. 128, 136, 226.

54