Газета "Українский фермер" від UAGRO

1Видається торгівельно-інформаційною аграрною онлайн-платформою UAGRO / №1 від 05.06.2016 (067) 6503042, http://uagro.ua/

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АГРАРНИЙ ОГЛЯД №1, 5 червня, 2016

СЛОВО РЕДАКЦІЇ

Шановні аграрії, у першому вітальному слові, з яким редакція газети "Український фермер" звертається до вас, хочеться висловити подяку за вашу титанічну працю. За той внесок, який ви робите у розвиток нашої країни.

Саме фермери у ці нелегкі для кожного часи підставили своє плече економіці всієї країни. На жаль, ця підтримка не взаєм-на, але це поки що. Початок по-кладено і ми віримо, що рано чи пізно український аграрій відчує - зміни відбулись, вели-чезний маховик повільно зру-шив з місця і почав набирати обертів. Але це у майбутньому, а зараз ми хочемо заявити про свою підтримку. І поки ферме-ри засівають зерном українські чорноземи, ми сіємо зерна на інформаційному полі країни, які з часом дадуть свої плоди. "Український фермер" - незалеж-не видання покликане допом-огти аграрію стати на нові рей-ки ведення бізнесу, розширити горизонти його можливостей. Платформа UAGRO, на основі якої створено цей проект - перший український антикорупційний ресурс, побудований за європей-ською моделлю. Ми впевнені, що станемо у нагоді українським аграріям. Віримо, що спільними зусиллями зможемо допомог-ти фермеру переформатуватися під нові реалії, стати сучасним, мобільним та успішним в аграр-ному бізнесі!

Головний редактор Тетяна Земляна

АНТИКОРУПЦІЙНІ СЕРВІСИ ЯК АЛЬТЕРНАТИВА ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО ФЕРМЕРАСУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ ДЛЯ ОПТИМІЗАЦІЇ АГРАРНОГО БІЗНЕСУ

У пілотному випуску газети “Український фермер” ми ще не раз будемо привертати увагу читача до теми сучасних техноло-гічних сервісів, які українському аграрію вкрай необхідні для того, щоб нарешті почати “жити”. У сенс слова “жити” ми вкладаємо — заробляти, мати прибуток — ту жадану різницю між доходом та ви-тратами на яку, безсумнівно, заслуговує кожний сільгоспвиробник України, що не покладаючи рук, із року в рік, трудиться на своїй землі. І саме цей жаданий прибу-ток багатьох українських аграріїв оминає стороною. За нашим глибоким переко-нанням, головною причиною цього є ко-рупція в сфері АПК. Зокрема те, що між виробником агропродукції та спожива-чем існує довгий ланцюг перекупників, які, нерідко оминаючи закони України, заробляють на ціновій маржі. При цьому сам виробник залишається тільки з тією сумою, яку йому запропонував той чи інший дистриб’ютор. Частіше всього, це роками напрацьовані торгівельні зв’язки, так би мовити, “радянський” варіант тор-гівлі.

ТРИ ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ФЕРМЕРА, ЯКІ ПОТРЕБУЮТЬ ТЕРМІНОВОГО ВИРІШЕННЯ:

Продовження на стор. 3

Саме ці три ланки бізнесу, і не тільки аграрного, постійно потребують оптимі-зації. І мова йде не про великі аграрні компанії чи холдинги, а про середній і дрібний бізнес, про простих фермерів.

Перше � мінімізація ризиків ведення аграрного бізнесу за допомогою сучасних сервісів

Зараз багато говорять про те, що Євро-па готова вкладати в дрібний і середній бізнес України, що держава готова під-тримувати вітчизняного виробника і так далі. Але, у результаті всіх цих розмов і обіцянок фермер все одно залишаєть-ся один на один зі своїми проблемами. Одна з яких - відсутність захисту під час закупівлі тієї чи іншої аграрної продукції, наприклад, для посівної. Адже прагнучи зекономити при покупці ЗЗР, мінеральних добрив, насіння або навіть техніки, фер-мер нерідко погоджується на найнижчу ціну від постачальника і тим самим ризи-кує стати жертвою шахраїв. Вже не кажу-чи про те, що купуючи, приміром, насіння таких відомих марок як Сингента, Ліма-грейн чи Піонер, можна натрапити на під-робку. Адже не секрет, що саме це насін-ня частіше всього фальсифікують. Саме тому фермерові нічого не залишається, як користуватися послугами так званих «перевірених» постачальників, які, знаю-чи таку ситуацію на ринку, нав’язують по-купцеві свої, нерідко завищені, ціни.

У більшості розвинених європейських країн, наприклад, у Польщі, цією пробле-мою переймається держава. Але нам треба зважати на те, що Україна зараз знаходиться в дуже непростому станови-

щі. Тому знаходити рішення бізнесменам доводиться самостійно. Закупівлі через інтернет - одне з таких рішень. Багато хто вважає, що в інтернеті також чимало шахраїв. Але є платформи, які реєструють тільки офіційних підприємців, що мають державні реєстраційні номери і відповід-ні КВЕДи діяльності. Система UAGRO, наприклад, забезпечує контроль за тим, щоб цінові пропозиції на заявки-потреби від фермерів надходили тільки від пе-ревірених і надійних постачальників. А оскільки UAGRO - це всеукраїнська плат-форма, і технічна система сайту створена так, що фермер має можливість вибрати найвигіднішу для себе ціну, то включаєть-ся ще й принцип конкуренції.

До того ж, не секрет, що є такі товари, які просто вигідніше купувати в інтернеті. Як, наприклад, насіння української куку-рудзи. Якщо порівняти ціни на місцевих ринках і в інтернеті, то різниця становить майже 10 грн. на кілограмі. На мішку це близько 250-300 грн.! Або насіння соняш-нику. У порівнянні з пропозицією дис-триб’ютора, різниця в ціні може бути від 100 до 800 грн на мішку (в залежності від виробника і популярності посівного ма-теріалу). Дешевші в онлайні також добри-ва. Часто інтернет-магазини навіть про-понують безкоштовну доставку - тобто фермеру не потрібно доплачувати.

ЕКСКЛЮЗИВНЕ ІНТЕРВ'Ю: динаміка і тенденції росту цін на зернові в Україні та світі

УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС: рятівного кола не буде, рятуватись маємо самі

стор. 2 стор. 4

ПІЛЬГОВИЙ ПДВ: забрали останнє чи звільнили місце для нового?

стор. 3

• мінімізація ризиків ведення аграрного бізнесу за допомогою сучасних сервісів;

• питання аграрних закупівель без зайвих витрат;

• питання продажу вирощеного врожаю фермерами з максимальною вигодою для себе.

2Видається торгівельно-інформаційною аграрною онлайн-платформою UAGRO / №1 від 05.06.2016

(067) 6503042, http://uagro.ua/


ДИНАМІКА І ТЕНДЕНЦІЇ РОСТУ ЦІН НА ЗЕРНОВІ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ. ОРІЄНТАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО ФЕРМЕРА НА ЗОВНІШНІ Й ВНУТРІШНІ РИНКИ У 2016 РОЦІ

ПРО ЦІ ВАЖЛИВІ ДЛЯ КОЖНОГО БІЗНЕСМЕНА РЕЧІ МИ ВИРІШИЛИ ЗАПИТАТИ У ЕКСПЕРТА, ЯКИЙ ЗНАЄТЬСЯ НА СФЕРІ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ І ДОСЛІДЖЕННЯ. ОТЖЕ, НА ПИТАННЯ РЕДАКТОРА ВІДПОВІДАЄ СЕРГІЙ КУРБАТОВ, СТАРШИЙ МЕНЕДЖЕР З БІЗНЕС-СТРАТЕГІЇ ТА АНАЛІТИКИ АГРАРНИХ РИНКІВ КОМПАНІЇ AGROGENERATION.

Інтерв'ю з експертом

Тетяна Земляна: Отже, Сергію, що зараз відбувається на ринку зернових України та світу в цілому?

Сергій Курбатов: В цілому, якщо бра-ти світові тенденції на ринку зерна, то

2016/17 маркетинговий рік, який розпоч-неться в липні, ми заходимо з рекорд-ними запасами кукурудзи та пшениці. Це, незважаючи на прогнозоване знижен-ня врожаю у 2016 році, суттєво «тисне» на ціни, оскільки третій сезон поспіль ми спостерігаємо невідповідність попиту та пропозиції. На фоні зниження споживан-ня і експорту, виробництво та перехідні залишки перебувають на стабільно висо-кому рівні, що негативно впливає на рин-кові перспективи нового сезону.Україна в цьому сенсі не виняток - поточ-ного маркетингового сезону ми зібрали 60 млн. тонн зерна. Це хоча й менше ніж рекордний збір 2014/15 МР, але на фоні світового перевиробництва та шаленої

конкуренції за експортні потоки, ми спо-стерігаємо невтішне для фермерів падін-ня цін, що також триває вже третій сезон поспіль.

Т. З.: Які цінові тенденції чекають на українського фермера в найближчі кіль-ка місяців?

С. К.: Перспективи 2016/17 МР досить складні, хоча зменшення врожаю (як в Україні так і в світі), покращить ситуацію зі світовими балансами по всім культу-рам, що підтримає ціни. Багато що за-лежить від макроекономічної ситуації в світі та погодних умов. Скажімо, міцний долар США негативно впливає на ціни всіх сировинних товарів, а від динаміки цін на нафту багато в чому буде залежить ціноутворення на ринку олійних культур та масел.

Т. З.: Яка відсоткова динаміка попиту/пропозиції зернових буде спостерігатися в найближчий період?

С. К.: В Україні, за нашими прогнозами, у зв’язку зі зниженням виробництва та ско-роченням перехідних залишків (в тому

числі внаслідок активного експорту з України) у 2016/17 МР ми матимемо 5-7% скорочення пропозиції зернових куль-тур. В першу чергу це стосуватиметься пшениці, виробництво якої знизиться на 18-20% порівняно з рекордним 2015 роком. Враховуючи те, що споживання зернових залишиться на рівні поточного сезону (орієнтовно 27 млн. тон), спостері-гатиметься падіння експорту зерна, який скоріше за все буде нижчим на 8-10% від показника поточного сезону.

Т. З.: Які на Вашу думку три найбільш зна-чущі фактори формування цін на зернові та загалом на агропродукцію в Україні, та як це залежить від світових економічних показників?

С. К.: Як я вже зазначав, враховуючи, що Україна суттєво наростила свої позиції на ринку експорту зерна, ціноутворення екс-портних поставок залежить від світових тенденцій: погода, економічні фактори, ціни на супутні товарні групи, курс дола-ра до корзини валют та ін. Внутрішні цінибагато в чому будуть формуватися під впливом внутрішнього попиту, а також курсових коливань гривні до долара.

Крім того зміни в оподаткуванні ПДВ, що посилили навантаження на фермерські господарства, та примарні перспективи

відшкодування при експорті, здатні сут-тєво змінити механізм ціноутворення в Україні.

Т. З.: В останні кілька місяців спостері-гається стабілізація курсу валюти на ринку України. Як Ви вважаєте, для віт-чизняного АПК — це добрий показник? І які Ваші прогнози в цьому відношенні на найближче майбутнє?

С. К.: Звичайно, стабілізація курсу гривні – позитивний знак, оскільки дозволить більш прогнозовано планувати витрати на наступний сезон (в частині закупівель імпортних добрив, ЗЗР, насіння, техніки тощо). Крім того, стабілізація на валютно-му ринку дозволить НБУ дещо лібералізу-вати стосунки з експортерами в частині обов’язкового продажу валюти, доступу до кредитів та ін. Багато в чому ситуа-ція на валютному ринку залежить від політичної та економічної ситуації в дер-жаві, а також від отримання траншу-допо-моги від МВФ.

Т. З.: Якими Ви бачите перспективи для українського фермера-виробника в 2016/2017 маркетинговому році стосов-но експорту продукції?

С. К.: Враховуючи нестабільність курсу гривні останніх років, експорт робить максимально вигідним отримання дохо-ду в «твердій» валюті. Крім того, останні зміни в питаннях ПДВ відшкодування (в разі працюючої схеми з реальним відшко-дуванням з боку держави) також додає оптимізму експортерам. Тому, звичай-но, фермери намагатимуться збільшити відвантаження на експорт. Інша справа,

що, як зазначалось вище, на нас скоріше очікує скорочення обсягів експорту в на-ступному сезоні через об’єктивне змен-шення виробництва.

Т. З.: На які країни-імпортери та на ви-рощення яких культур, на Вашу думку, українському фермеру варто звернути особливу увагу і чому?

С. К.: Перелік країн-імпортерів достатньо традиційний (з незначними сезонними змінами) – це країни Північної Африки (Єгипет, Алжир, Марокко), ЄС (Іспанія, Італія, Нідерланди, Туреччина) та Азії (Ки-тай, Саудівська Аравія, Індія, Пакистан та ін.)

Т. З.: Якою Ви бачите подальшу співпра-цю між Україною та Росією у сільського-сподарській сфері?

С. К.: Враховуючи політичні та економіч-ні реалії, торгові стосунки з РФ скоріше за все залишаться не надто активними. Відверто кажучи, Україна в сенсі експор-ту саме с/г продукції мало залежна від поставок до РФ, тому падіння закупівель Росією нашої продукції сектор майже не помітив.

Т. З.: Співпрацюючи із якими колишніми радянськими країнами український фер-

мер матиме найбільше зиску та вигоди для себе?

С. К.: Обсяги експорту саме с/г продук-ції в країни бувшого СРСР настільки не-значні, що торгівля зерном чи олійними з країнами колишньої співдружності має мало перспектив. Скоріше навпаки, з такими країнами, як Росія та Казахстан ми активно «змагаємось» на експортних ринках.

Т. З.: Велике спасибі, Сергію, за цікаву і змістовну розмову. Звичайно, хотілося б задати ще багато запитань про еко-номічний стан України, цінові прогнози, перспективи враховуючи ЗВТ України та ЄС. Впевнена, що така можливість у нас ще буде. Наші ж читачі мають чудову нагоду задати свої питання експертові, надіславши їх за електронною адресою редакції: [email protected].

Окрема подяка нашим партнерам — ком-панії AgroGeneration — за організаціюінтерв'ю!

СпілкуваласяТетяна Земляна

Україна в сенсі експорту саме с/г продукції мало

залежна від поставок до РФ

Міцний долар США негативно впливає на ціни

всіх сировинних товарів

В Україні, матимемо 5-7% скорочення пропозиції

зернових культур

Стабілізація курсу гривні – позитивний знак, що дозволить планувати

витрати на наступний сезон

Невтішна картина для фермерів - падіння цін — триває вже третій сезон

поспіль



Суперечки навколо ПДВ не стихають серед учасників аграрного ринку ось вже майже рік – у міністерстві фінансів наводять свої аргументи “за” нові зміни у кодексі, фермерська спільнота відстоює власне бачення державної допомоги аграріям. Здавалося б, напередодні нового року певних компромісів було досягнуто, але сільгоспвиробники досі вважають себе ошуканими, фінансові ж аналітики заявляють – на податкових пільгах наживались лише великі агрохолдинги, на розвиток дрібного фермерства вони не впливали.

Пільговий ПДВ. Що "воно" таке?

Аграрний бізнес в Україні справді ніколи не мав значної підтримки з боку держави. За кордоном сільгоспвиробники працюють в основному за кредитні кош-ти під 2-3 % річних, залучаючи всього 10-15% із власної кишені. В Україні все навпаки. Не забезпечуючи вітчизняних аграріїв ані дотаціями, ані вигідними кредитами, держава спромоглася лише створити механізм податкових пільг. Система пільгового ПДВ запрацювала у 1999 році і дозволила аграріям хоча б частину оборотних коштів вкладати у розвиток власного бізнесу. У пошуках ме-тодів боротьби із кризою останніх років український уряд пішов своїм унікальним шляхом, ігноруючи елементарні економіч-ні закони, що їх застосовує весь світ. Замість того, щоб у важкі для країни роки стимулювати розвиток бізнесу, а отже і збільшувати економічну активність, “ре-форматори” підвищили податковий тиск.

Початок на стор. 1

Пільговий ПДВ: забрали останнє чи звільнили місце для нового?

Урядова кампанія з популяризації но-вого режиму ПДВ у свій час супровод-жувалась вкиданням інформації про те, що на пільговому ПДВ наживались ве-ликі агрохолдинги. Але зміни до кодек-су б'ють саме по дрібним та середнім сільгоспвиробникам, стверджують еко-номісти, які вже підрахували, що тільки галузь тваринництва втратить до 20 млрд. обігових коштів. Наслідком ново-введень також стане зростання тіньово-го сектору економіки - говорить фінан-сист Віталій Скоцик - з 40 % сьогоднішніх - до 70 % у найближчий рік!

Вимога МВФ

У той же час у міністерстві фінансів стверджують – скасування спецрежиму - вимога МВФ. Окрім того внаслідок юри-дичних колізій пільговий ПДВ був вотчи-ною великих компаній, а дрібні фермери його навіть не мали. Краще вже нада-вати пряму підтримку виробникам або активізувати програму зі здешевлення

кредитів. Тоді можна було б точно знати, що отримані кошти підуть на розвиток бізнесу. Досі ж пільгове оподаткування отримували компанії внаслідок спеціаль-но розроблених оборудок. Та й навіщо державі віддавати щорічних “пільгових” 28 млрд. гривень, коли ефект від них над-то сумнівний? Фахівці зазначають, що великі компанії, які стабільно отримують своє “відшкодоване” ПДВ так саме ста-більно звітують про рентабельність 0-2%!

Аграріям � загальну систему оподаткування

Політик та економіст Ігор Уманський в свою чергу запевняє – розмови про те, що саме аграрний сектор “витягує” українську економіку – міф. За його сло-вами сільгоспвиробники поповнюють бюджет на 1,5% і всі експортні прибутки залишають собі. Його підтримує коле-га-економіст Борис Кушнирук, який вва-жає, що аграрії мають бути на загальній системі оподаткування, але з поправка-ми. Найперше, на його думку, потрібно підвищити об’єм виручки для спрощеної системи ПДВ до 100 млн. грн. По-друге – слід мінімізувати кількість виключень для виплати ПДВ, що зведе до мінімуму маніпуляції у цій сфері. З багатоголовою гідрою корупції маємо справитися самі

Єдине, у чому сходяться обидві сторони – для того, щоб будь-який закон працю-вав потрібна прозорість влади. Відкати, кришування і хабарі завжди стоятимуть на перепоні нормальному розвитку та

функціонуванню будь-якої галузі еко-номіки. І тут нам ані закордонна практи-ка, ані МФВ не допоможуть. З багатого-ловою гідрою корупції маємо справитися самі!

До відома: фінансування аграріїв у Європі. Сільське господарство є провід-ною сферою бізнесу в ЄС за обсягами фінансування. Крім розвиненої систе-ми державних субсидій для аграріїв, для дрібних і великих виробників сільгопродукції існує маса грантових програм. Фактично, кожен фермер в ЄС може отримати фінансову під-тримку від спеціалізованих європейсь-ких фондів. Для цього необхідно, щоб сільськогосподарська компанія від-повідала загальноєвропейським стан-дартам і вимогам до виробництва сільгосппродукції. Більшість фінансо-вих ініціатив в цій сфері, як правило, спрямоване на підтримку сировинного сільського господарства, хоча значна частина коштів також виділяється на розвиток переробки і виробництва гото-вої продукції. У світлі аграрних бунтів, які в останні роки стали досить частими у країнах ЄС, в Україні теж почали точитися розмови про те, що, мовляв, у Європі не все так добре. Але тут слід зауважити одну важ-ливу річ – європейські фермери бунту-ють, бо вимагають ще більшої підтримки у держави. А українські аграрії виходять під стіни Верховної Ради з проханням не відбирати останнє, що мають.

Матеріал підготувалаАнна Гузь

АНТИКОРУПЦІЙНІ СЕРВІСИ ЯК АЛЬТЕРНАТИВА ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО ФЕРМЕРА

Друге: питання аграрних закупівель без зайвих витрат

Повертаючись до теми Європи, у яку ми так прагнемо, скажемо, що активні аграрні закупівлі онлайн там існують вже близько 20 років. Україна ж тільки вихо-дить з глибокого пострадянського під-пілля. Але виходити в онлайн потрібно і важливо! Проект UAGRO, скажімо, за час свого існування (а це трохи більше року, сайт стартував у березні 2015) допоміг за-ощадити на закупівлі агропродукції сот-ням фермерів. Аграії просто залишають свої заявки співробітникам колл-центру і

дізнаються про хід торгів від персональ-них менеджерів. Користувачам сайту на-віть не потрібно знаходитися онлайн, їм досить мати при собі мобільний телефон. Зв'язок із менеджером безкоштовний за номером 737. За цим же номером можна отримати будь-яку аграрну консультацію, відповідь на питання по роботі сайту, кон-тролювати ціни тощо.

Третє, і найважливіше: продаж фермером вирощеного врожаю

Про що мріє кожен фермер? Впевнені, що кожен фермер мріє про те, щоб продати вирощений власними руками врожай, як то кажуть, з потом і кров'ю, якомога вигід-ніше для себе. А при технічних НЕможли-

востях нашої країни і НЕпідтримці держа-ви цей врожай фермер і справді поливає потом і кров'ю. Питання про надання до-помоги виробнику від міністерств взагалі не виникає - тут хоч би не заважали. Отже, як завжди, кожен фермер – сам за себе. І знову виробнику доводиться поверта-тися до звичної схеми - продаж товару постійному перевіреному покупцеві, який диктує свої умови і ціни. Сучасні сервіси і тут приходять на допомогу - оскільки в ін-тернеті ринок споживачів в десятки разів вищий. А якщо трейдер ще й перевірений, то це вже зовсім європейський підхід до ведення бізнесу.

І насамкінець

Кожен успішний бізнесмен підтвердить, що робота онлайн — це єдиний шлях до

правильного, антикорупційного ведення бізнесу. До того ж таких спосіб ведення справи виключає біганину, вишукування цін та клієнтів. Прогресом править лінь - пилосос створила та людина, якій на-бридло гнути спину витираючи підлоги в своєму будинку. Це все і називається од-ним словом – оптимізація!

Прийшов час позбутися старих схем та стереотипів, скористатися новими шля-хами та підходами. Схеми, які виклю-чають корупцію, полегшують роботу, підвищують дохід існують – виходьте в онлайн, оптимізуйте свою роботу, підви-щуйте дохід. Так працює уже майже весь світ, час починати і нам!

Матеріал підготувала Ганна Преподобна

Законодавство та ПДВ


(067) 6503042, http://uagro.ua/


вони не демонструють реальної ситуації щодо “провалу” у цінах та категоріях про-дукції. Якщо ж взяти до уваги всі факто-ри, то торгівельна співпраця із європей-ськими країнами зараз знаходиться на нижчих позиціях, ніж це було у 2013 році.

Що сприяло цьому? Тиск Росії і внутрішні проблеми зробили Україну менш прива-бливою для інвесторів, ніж це було ще кілька років тому. Закордонні партнери не хочуть ризикувати. Свою роль зігра-ли і численні теракти, які відбуваються у Європі останнім часом. Занепокоєні перш за все власною безпекою, країни ЄС посилили контроль безпеки вантажів, ви-моги до певних документів, що теж не “на руку” українському бізнесу, який ледве тримається “на плаву”.

До несприятливих зовнішньоекономічних факторів додались і вітчизняні “новатор-ства” у сфері економіки. Намагаючись утримати валюту в Україні уряд пішов шляхом, на якому не зустріне конкурентів – бо ніхто в світі більше ним не піде. Мова іде про жорсткі умови, у які поставили віт-чизняний бізнес замість того, щоб посла-

УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС: РЯТІВНОГО КОЛА НЕ БУДЕ, РЯТУВАТИСЬ МАЄМО САМІСвітовий ринок ще не знав викликів, подібних тим, що є сьогодні. Як зорієнтувати експортно-імпортну діяльність у нових умовах і правильно визначити пріоритети розповідає Сергій Свистіль, віце-президент Торгово-промислової палати України.

Насправді Євросоюз ще восени 2014 року в односторонньому порядку скасу-вав митні збори для частини українських товарів, тим самим фактично ввівши у дію ЗВТ для деяких секторів української економіки.

Таким чином торгові преференції у ви-гляді нульового ввізного мита отримало майже 80 % вітчизняних товарів аграрної і харчової продукції і близько 90 % промис-лових. Саме у 2014 році експорт товарів до ЄС зріс на 7 % - поставки тваринних та рослинних жирів на 58 %, деревини – 22%, електричних та механічних машин разом на 16%, зернових – на 5%.

А от вже у 2015 зниження українського експорту до країн Союзу становило більш ніж 30 %. Причиною цьому стало падіння глобальних цін на сировину, а саме вона є основною частиною експортної продук-ції України. Окрім того, свою роль зіграли санкції відносно РФ. Європейський ринок наповнився товарами, які не “поїхали” на схід, тим самим знизивши внутрішній по-пит на продукцію.

Сьогодні ніхто не кине рятівного кола українському бізнесу, і слід нарешті усві-домити, що рятуватися треба самим. Мінлива політична та економічна ситуа-ції в світі, та в Україні зокрема, роблять неможливими точні прогнози у планірозвитку торгівельних відносин, але одне слід усвідомити чітко – поки щоУкраїна не є повноправним гравцем на європейському економічному ринку.

Участь нашої країни у блоці СНД теж фор-мальна. Тому основне завдання для віт-чизняного бізнесу сьогодні полягає у по-шуку ринків збуту в усьому світі. Втрачені ринки РФ та інших країн СНД ми так і не відшкодували. Оптимістичні цифри щодо постачання продукції до країн ЄС ґрун-туються більше на показниках об'єму, але

бити контроль і дати йому розвиватися і таким чином поповнювати бюджет краї-ни. Як це, власне, роблять у всьому світі.

Саме тому і виникають “офшорні про-блеми”, які остаточно неможливо усуну-ти. Тому що справа тут не у патріотизмі українських підприємців, як це нама-гається подати влада, а в тому, що україн-ський бізнес поставлено в такі умови, у яких неможливо нормально працювати. Саме через них вітчизняний малий та се-редній бізнес починає програвати навіть на внутрішньому ринку, оскільки йому елементарно не вистачає фінансування.

Але не дивлячись ні на що, позитивні зрушення є, і багато в чому завдячувати слід угоді ЗТО. Вона практично змусила

українських чиновників почати процес спрощення умов роботи для вітчизняного бізнесу. Але для того, щоб надалі працю-вати та розвиватися ми повинні вироби-

ти свою стратегію, знайти своє місце на світовому ринку, а для цього потрібно знати свої можливості і користуватися ними.

Українські підприємці мають стати обізнаними, самостійними, адже чинов-ники приходять і йдуть, а жити і працюва-ти на цій землі доведеться ще не одному поколінню українців, які мають право на-решті почати жити гідно.

Матеріал підготувалаАнна Чиндрова

З 1 СІЧНЯ 2016 РОКУ В РАМКАХ УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ БУЛО ВІДКРИТО ЗОНУ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ. З ТИХ ПІР ЧИНОВНИКИ МАЛО НЕ ЩОДНЯ РАПОРТУЮТЬ ПРО НОВІ РЕКОРДИ З ПОСТАВКИ УКРАЇНСЬКОЇ АГРОПРОДУКЦІЇ ЗА КОРДОН. У МІФАХ ТА РЕАЛІЯХ ВІТЧИЗНЯНОГО ЕКСПОРТУ ТА ІМПОРТУ СПРОБУВАЛИ РОЗІБРАТИСЯ ЖУРНАЛІСТИ "УКРАЇНСЬКОГО ФЕРМЕРА".

УКРАЇНСЬКИЙ ЕКСПОРТ: МІФИ ТА РЕАЛЬНІСТЬ

Причому вищеназвані показники відобра-жають саме цінове падіння української продукції. Суттєво покращити ситуацію в цьому плані могла б держава – сільго-спвиробники вкрай потребують держав-ної підтримки. І не лише у фінансовому плані – українському бізнесу не вистачає

поінформованості.

Справжнім викликом для вітчизняних аграріїв став перехід на європейські стан-дарти – їм важко дається утримувати ба-ланс між якістю та дешевизною продук-ції до якої звикли у Європі. Не сприяють

цьому і застарілі системи виробництва, енерго- та матеріаломісткі.

Виникає ситуація, коли за реальної мож-ливості роботи на європейському ринку, українському виробнику просто немає чого запропонувати західному спожива-чу, окрім сировини. Тут потрібна виваже-на державна стратегія, яка не має бути спрямована лише на нарощування вало-вого експорту за кордон. Потрібно знай-ти свою нішу – приміром, почати робити комплектуючі або техніку для європейсь-ких компаній, яких може зацікавити де-шева робоча сила тощо.

Отож, поки підкорення “елітного” євро-пейського ринку ще у перспективі для українських виробників, відбувається на-рощення експорту продукції до Азії, перш за все Китаю, Африки та ін. І тут знову постає питання самоорганізації бізнесу, який для того, щоб розвиватися та про-цвітати має розвивати логістику та мо-дернізувати технології.

Матеріал підготувавРоман Прибережний

Оптимізм щодо постачання продукції до країн ЄС

грунтуються більше на показниках об'єму

Уряд України пішов шляхом, на якому не зустріне

конкурентів – бо ніхто в світі більше ним не піде

“Офшорні проблеми” неможливо усунути тому що український бізнес не може

нормально працювати

32%

6,64,7

1,42,1

45%14%

9%

90%

Аграрний бізнес

Експорт/імпорт



ТОП-3 НАЙКРУТІШИХ АГРОТЕХНОЛОГІЙ

ПРИДБАТЬ ЧИ НЕ ПРИДБАТЬ - ОСЬ В ЧІМ ПИТАННЯ...

В той час, коли у світі агропроцеси стають все більш автоматизованими, українські фермери часто використовують застарілі методи ведення господарства. Пропонуємо вашій увазі ТОП-3 найкрутіших агротехнологій, якими вже активно користуються в інших країнах і які поступово впроваджують в Україні

Одним з найактуальніших питань, яке постало перед фермерами на часі стала забезпеченість аграрною технікою, що у більшості дрібних та середніх госпо-дарств вже “на ладан дихає”. Не дивля-чись на оптимістичні заяви чиновників про те, що готовність агротехніки до польових робіт становить 98%, кожен господар знає – дефіцит у тракторах, комбайнах та запчастинах є. За оцінками експертів, він складає щонайменше 45%.

Перспектив до зменшення цього показ-ника не багато – і падіння гривні лише один зі стримуючих факторів. Невпевнені у завтрашньому дні та в тому, як буде ро-звиватися ситуація із ринком землі, фер-мери до останнього відкладають покупку техніки. Звісно, у кожному господарстві це питання вирішується в залежності від ситуації – фермери оформлюють техніку в лізинг, купують нову чи б\у, беруть в оренду. У кожного варіанта є свої плюси і мінуси. Ми запитали в учасників аграрно-го ринку про переваги і недоліки кожного.

Євгеній Беліменко, власник 130 га землі, Кіровоградська область

- У своїй роботі я дотримуюсь принципу – краще трохи свого, ніж багато чужого. Тому намагаюсь техніку купувати. Якщо потрібен трактор – краще взяти новий закордонного виробництва, якщо причіп-на техніка – купую вживану і сам вже до-воджу до ладу, бо так значно вигідніше. Оренда – велика відповідальність, сам рідко користуюсь цією послугою і іншим не раджу. Сам орендую лише комбайн для збирання кукурудзи – він і працює практично без витрат, і одразу вологість та засміченість вимірює.

Датчики вологості ґрунту, які економ-лять чверть води на рік

Розташовується на декількох ділянках поля та проводить системний аналіз кіль-кості вологи у коренях рослин. Зібрані дані передаються на електронні пристрої: планшет, смартфон чи комп'ютер. На їх основі програма дає рекомендації щодо кількості води, яку потребує ділянка.

Сам датчик має вигляд сталевого стриж-ня, довжина якого коливається від 10 см до 1,5 метра. Чим більша довжина — тим більша вартість і функціонал. Приблизна економія за рік складає 25% води. Дрони допомагають контроювати ситуа-цію на полі

Надзвичайно точні камери та фокус до-зволяють помітити появу рослин на тих

чи інших ділянках поля. Оптичні датчики безпілотника формують інфрачервону карту поля, яка показує кількість азо-ту в кожній точці. Це особливо корисно для фермерів, що вирощують кукуруд-зу та сою. Є можливість оцінити рівень пошкодження рослин шкідниками. Також тепловізійні датчики визначають темпе-ратуру тварин і допомагають помітити хвору худобу.

Роботизована молочна ферма

В тваринництві інноваційні технології розповсюджуються повільно. Проте минулого року в Житомирській області запрацювала перша в Україні повністю роботизована молочна ферма. Розрахо-вана вона на 500 голів худоби. Клімат у

приміщеннях регулюється автоматично. Доїти корів — також завдання автоматів. Така система забезпечує збільшення про-дуктивності на 35%. Інвестиції в проект склали майже 160 мільйонів гривень. У перспективі собівартість молока, виро-бленого на такій фермі складатиме 4,5 гривні за літр.

Одного разу купував трактор за торговою розпискою – дуже вигідно, але, нажаль, цей принцип діє для дорогої техніки, а дрібному фермеру така не по кишені. Щоб купувати сучасні машини треба що-найменше 800 га землі мати. Окрім того, дрібні аграрії дуже залежні від примх по-годи – у нашій місцевості, приміром, ось уже кілька років постійна посуха, коштів на придбання нової техніки і так обмаль, а після погодних “сюрпризів” і зовсім нема. Пробував застрахувати врожай і впев-нився – фірма завжди знайде привід для того, щоб не сплачувати страховку. Тож у підсумку переконався – немає фермеру на кого надіятися, окрім як на себе.

Павло Штутман, голова ради асоціації «УкрАгроМаш», власник «Ельворті Груп» (до складу якої входить «Червона зірка») - Незважаючи на високий рівень зноше-ності тракторів та іншої техніки, україн-ський виробник не може собі дозволити придбати нову техніку через елементарну відсутність фінансів. Держава, не під-тримавши фермера, змусила машинобу-дівників шукати нових ринків збуту за кордоном, оскільки внутрішній ринок за сьогоднішніх умов не в змозі поглину-ти той обсяг машин, який виробляють українські заводи.

Андрій Леонідович, фермер із Запорізь-кої області, власник 200 га землі

- Найкраще, звісно, купувати при потребі нову техніку, але все залежить від “ки-шені” кожного господаря. Якщо вже купу-вати то я надаю перевагу імпортній, вона більш якісна, але і дорожча, тому ферме-рам-початківцям рекомендую все таки

зернути увагу на вітчизняних машинови-робників – і дешевше, і запчастини легше знайти, та й за потреби відремонтувати можна своїми силами. Нову техніку вва-жаю за краще купувати у спеціалізованих магазинах, тоді з нею проблем не виника-тиме. Інколи, щоправда, доводиться че-кати замовлення на нову деталь, але це буває дуже рідко. Часто виручають мене і друзі-фермери, які дають потрібні маши-ни в оренду. Багато чув про лізинг та інші способи кредитування, але сам надаю пе-ревагу 100% оплаті готівкою – так надій-ніше.

Яніна Пономарева, директор компанії “ОТП Лізинг”

- У 2015 році ринок лізингу скоротився більш ніж вдвічі, а нові сільгоспмашини взагалі практично зникли зі складів лізин-гових компаній. Цьому сприяло обережне ставлення аграріїв до фінансування - сільгоспвиробники намагаються працю-вати зі старою технікою “до останнього”. Та й компаніям, більшість з яких працює з валютою, важко прорахувати повернен-ня коштів. У підсумку складні економічні умови призвели до того, що велика кіль-кість лізингових компаній зосередила свою увагу на представниках середнього бізнесу, вважаючи за краще укласти 20 угод на 200 тисяч гривень, ніж дві на 20 мільйонів. Ще одним кроком назустріч фермерам став перехід на фінансування середніх компаній у гривнях.

Аттіла Наряді, власник венгерського за-воду FraMest, який поставляє на україн-ський ринок грунтообробну техніки

- Українські аграрії часто не бажають купувати нову техніку не через неста-чу коштів, а через те, що бояться всьо-го нового, а в техніці вбачають не нові можливості, а просто “залізо”. Не треба чіплятися за старе, уже давно час експе-рементувати з новими технологіями, для того, щоб виробляти кращу та якіснішу продукцію. Треба навчитися прорахову-вати економію – що краще, витратися на нову техніку і виграти у результаті, чи, боячись витратити зайву копійку, з року в рік демонструвати низькі показники і врешті решт не отримати нічого.

Валерій Орошан, генеральний директор полтавської групи агрокомпаній ВІНКОР

- Перший трактор «Джон Дір» ми купили 2006 року в лізинг, бо бракувало коштів. Протягом наступних років взяли ще два, також в лізинг, терміном на 2–3 роки. Так поступово почали розраховувалися з боргами, бо техніка почала працювати. З часом удосконалювали технологію, вклю-чили в сівозміну ріпак і сою, почали збіль-шувати частку кукурудзи, додали зернове сорго. Нині обробляємо в цілому близько 14 тис. га землі. І протягом цих років бра-ли в банківських установах короткостро-кові позики під заставу майна чи вро-жаю, протягом року їх погашали. Однак, якщо порівняти з аграрними розписками, банківський кредит і лізинг дуже обтяж-ливі: на той момент 17–19% річних у бан-ку, 28% — по лізингу. Нині банківську пози-ку можна взяти під 26% річних, а техніку купити в лізинг — під 32%. Тому ми бачи-мо майбутнє за аграрними розписками.

Матеріал підготувала Олена Полянська

Техніка

Технології

Українські аграрії – найнепереможніші аграрії світу. Навіть з огляду на відсутність державної підтримки і значні економічні негаразди наші фермери змогли в останні кілька років не просто вижити, а й заробити. Для цього довелось трудівникам полів і шукати нестандартні підходи, і

відкривати щось нове, і добряче поміркувати над тим, як оптимізувати свій бізнес.


(067) 6503042, http://uagro.ua/


поліпшення рентабельності виробництва гірчиці в Україні полягає в дотриман-ні сучасних технологій вирощування, підвищенні урожайності й достатньому інвестуванні в сільське господарство вцілому. За таких умов реальна рента-бельність гірчиці становить 100% .

Якісне насіння гірчиці білої, придатне для переробки, в умовах мінімальних світо-вих цін на збіжжя, коштує дорого — на рівні $500/т. Тому ця культура є прекрас-ним засобом підстрахуватись для біль-шості господарств, які спеціалізуються на бобових і злакових. У період з липня по листопад 2015 року, експорт гірчиці з України склав 25 тис. тон, і це більш ніж у два рази перевищує результати сезону 2014/15 (11 тис. тон).

Головними ринками збуту української гірчиці стали країни ЄС. Зокрема: Німеч-чина, Польща, Голландія, Чехія. Також у звітний період поставки здійснювалися у Бангладеш, Індію та Непал.

Сорго – мегапосухостійка культура Сорго є перспективною культурою для України, представлене такими видами як сорго звичайне, джугара, гаолян, судансь-ка трава. Зернове сорго є відмінною аль-тернативою ячменю, кукурудзі, соняшни-ку в умовах посушливого клімату Півдня й Сходу України та здатне забезпечувати стійкі високі врожаї.

вартість іншого олійного насіння. Для порівняння: ціна за 1 тону соняшнику в цей період становила 7,6 тис. грн, сої — 8,0 тис. грн.

Окрім того льон не потребує великих ко-штів. Його вирощування обходиться в 1,3-1,5 рази дешевше виробництва соняш-нику. Рентабельність цієї культури може сягати від 100% до 200%.

Гірчиця – мегаекологічна культура

Саме агроекологічні переваги і меди-ко-біологічні властивості роблять гірчи-цю досить рентабельною культурою, що має стійкий попит на світовому ринку. Гірчиця невибаглива до умов навколиш-нього середовища, добре росте і розви-вається практично на всіх видах ґрунтів, окрім легких піщаних.

Гірчиця - холодостійка культура, яка най-більш ефективно використовує запаси вологи в період осені та зими, завдяки раннім строкам висіву. Гірчиця є цілком органічною в сівозміні і сприяє збільшен-ню урожайності решти культур.

Якщо розглядати гірчицю не лише як хо-рошого попередника, на ній можна ще й добре заробити.

За даними експертів, основна частина аграріїв (70%) вирощує гірчицю з рен-табельністю до 20-30%. Потенціал для

Льон – мегаперспективна культура

По-перше, льон є дуже посухостійким, а для півдня України це є найбільш акту-альним сьогодні. У чергуванні, культур льон олійний прирівнюється до зайнятих парів (особливо в степу), оскільки рано звільняє поле і дозволяє його якісно під-готувати до посіву озимини та накопичи-ти вологу. Як попередник є нейтральною культурою, яка не має спільних хвороб і шкідників (окрім всеїдних шкідників) з більшістю сільгоспкультур.

У країнах Європи щорічно попит на насін-ня льону сягає близько 600-700 тис. тон, з яких основну частину займає продукція із Північної Америки. З огляду на географіч-ну відстань вигідним є саме експорт українського льону, що має більше конку-рентних переваг. Тож цей ринок є досить перспективним для вітчизняних аграріїв. Традиційними ринками збуту насіння льо-ну є країни Європи та Азії, і незначною мірою Африканського континенту.

Привабливість української продукції для закордонних покупців полягає в тому, що вона не містить ГМО і має зручне те-риторіальне місце вирощування, що до-зволяє зменшити витрати на її доставку. Останнім часом на товарне зерно льону олійного звернули увагу й вітчизняні пе-реробники, адже застосування продук-ту надзвичайно широке. Оскільки лляна олія містить п’ять жирних ненасичених кислот (олеїнову, лінолеву, ліноленову, пальмітинову і стеаринову), її широко ви-користовують у харчовій, парфумерній, електротехнічній, авіаційній, автомобіль-ній, суднобудівній та металообробній промисловості, а також у миловарінні та медицині. Найкращу оліфу виробляють з цієї ж олії. Макуха з насіння льону олійно-го є гарним кормом для тварин, викори-стовується для приготування сумішей на корм рибі.

В основі ефективності виробництва льо-ну є ціна реалізації та її собівартість. У 2014-2015 МР ціни на насіння льону мали значні коливання. Якщо на початку сезо-ну таке насіння закуповували по 4 тис. грн/т, то на початку лютого його вартість підвищилася до 10 тис. грн. На це впли-нуло здебільшого знецінення гривні. Ра-зом з тим, такі ціни значно перевищують

Сорго в сівозміні розміщують після ози-мих та ярих хлібів, зернобобових, гречки та інших культур. Воно добре виносить по-вторні посіви. Сорго може бути задовіль-ним попередником ярих хлібів, але краще після нього розміщувати в сівозміні чи-стий або зайнятий пари. Іноземний до-свід свідчить про те, що цукрове сорго ча-сто можна вирощувати на маргінальних землях, непридатних для інших культур, наприклад, при високій солоності або пі-щаних ґрунтах.

Посів сорго проводять у квітні-травні. Технологія вирощування не вимагає но-вої специфічної техніки та обладнання, використовується техніка, призначена для кукурудзи і соняшнику, за винятком віничного сорго.

Сорго має безліч застосувань, включаю-чи продукти харчування для споживання людиною такі як хліб, пиво та інші про-дукти. Відходи, що залишаються після віджиму можуть бути використані для ви-робництва паперової маси, будівельних матеріалів, волокон для одягу. Поширене використання сорго на фуражне зерно для тваринництва, а також використання в якості промислової сировини для ви-робництва біоетанолу.

З точки зору використання на фураж, зер-но сорго має від 95% до 98% від поживної цінності кукурудзи. Вміст вітамінів схо-жий на кукурудзу, але сорго має більшу кількість мінералів, ніж кукурудза. Сорго використовується як джерело вуглеводів (енергії) з додаванням білка з люцерни і соєвого борошна для жуйних тварин, та-ких як велика рогата худоба, вівці і кози. Для свиней, птиці та риби, сорго викори-стовується на основі харчових формул (сорго може задовольняти до 1/3 потреб курей і свиней в білку).

Сорго культивується більш ніж в ста країнах світу. Світовий об’єм виробництва сорго протягом 20 років тримається в се-редньому на рівні близько 60 млн. тон на рік з перерозподілом часток між країна-ми–виробниками. В світовому виробни-цтві зернових, де пшениця з об’ємом 712 млн тон складає 36%, кукурудза з об’ємом 967 млн тон складає 49%, виробництво сорго дорівнює 3% від загального вироб-ництва зернових.

У контексті глобальних кліматичних змін, в Україні все більшої популярності набирають нішеві культури. Їх вирізняє посухостійкість та менша виснажливість верхніх шарів ґрунту. До таких культур належать: ячмінь пивоварний, овес, просо, горох, гречка, гірчиця, льон, сорго і нут.

НОВИЙ АГРАРНИЙ ТРЕНД � НІШЕВІ КУЛЬТУРИКорисно знати



ЖИТИ В СЕЛІ

ЧОЛОВІК � ГОЛОВА, А ЖІНКА... ТЕЖ ГОЛОВА!

Всім українцям сьогодні живеться непросто, але особливо потерпають селяни, яких держава давно залишила напризволяще. Достатньо зробити коротку екскурсію на кількадесятків кілометрів від міста, як перед очима постає безрадісна картина вмираючого села. Чи є вихід зі скрутного становища? Ви здивуєтесь, але деякі селища власним прикладом доводять, що є. У чому секрет заможних сіл? У активній громаді чи у чомусь іншому - читайте, і вирішуйте самі.

Присутність жінки у владі – це завжди орієнтація на високі соціальні стандарти, на захист найменш захищених людей і зростання благополуччя кожної сім'ї. Бо у самій природі жінки – берегти сімейне вогнище. А кожна родина – маленька цеглина, з якої вибудовується міцний фундамент державності.

Може, тому і немає згуртованості в українському парламенті, що мало там представниць прекрасної статі? На щастя, на місцях, справи дещо кра-щі – у багатьох селищних радах в різних куточках України головами є саме жінки. Очолювані ними села без перебільшення отримали друге дихання. І ось лише кіль-ка прикладів. Надія Котуза, Біла, Чортківського району Тернопільської області

“Мрію, щоб у селі було все якнайкраще, щоб воно наповнилось дитячими голосами, щоб у ньому панував мир і достаток”. З останнього зробленого у селищі Біла: відремонтовано ФАП, триває ремонт танцювального класу у будинку культу-ри, проводиться водовідвід, планується заміна шкільних вікон, підсипка доріг та освітлення п'яти вулиць... Одним з голов-них своїх надбань Надія Котуза вважає віднайдення порозуміння з приватними підприємцями, які працюють в селі і ра-зом з місцевою владою надають посиль-ну допомогу своїм односельцям.

Наталія Черниш, Черепашинці, Калинівського району Вінницької області

“У нас дуже активні громадянки - кожна з депутаток уже заявила про себе якоюсь кон-

ЛосятинДля мешканців села Лосятин на Терно-пільщині все розпочалось сім років тому зі створення кооперативу “Лосятинське молочне джерело”. У цьому допоміг Кре-менецький молокозавод. Згодом селяни самі усвідомили вигідність такого роду співпраці і вже за якийсь час чи не кожен

двір у селищі нараховував від двох до десяти корів. Перший успіх так надихнув громаду, що вона зажадала більшого – ло-сятинці звернулись до одного з міжнарод-них благодійних фондів з власним проек-том і отримали грант на його реалізацію. Так, один за одним, у селищі запрацювали проекти – частину коштів на них дали фон-ди, частину – приватні підприємці, щось – місцевий бюджет, щось – держава. А прибуток отримують самі люди та місце-вий бюджет, який за рахунок одержаних коштів розвиває інфраструктуру села – ремонтує дороги, робить освітлення, во-довідвід, спонсує заклади освіти та ФАП.

Найбільший прибуток селяни мають від полуничного кооперативу “Ягідний край”, виробництво та зберігання ягід в якому відбувається за найсучаснішими техноло-гіями. Деякі члени кооперативу навіть по-чали відділятись і створювати свої сімейні ферми. Всього ж у ньому задіяно майже 700 чоловік, родини яких у гарний сезон заробляють по 30 тис. грн. Так з напівспу-стілого села, Лосятин перетворився на за-можне селище – острівець благополуччя та впевненості у завтрашньому дні.

Великий ХутірУ селі Великий Хутір на Черкащині най-перше впадають в око приїжджому бездо-ганні дороги – жодної ями чи вибоїни. І на цьому його благоустрій не закінчується - свій внесок у розвиток села роблять всі 16 підприємств, що працюють на території громади. Вони ж і дають роботу велико-хутірцям.

Селяни вміють не лише працювати, а й відпочивати – тут є два будинки культури,

ресторан “Зустріч”, де гуляють хрестини та весілля. Медична амбулаторія забезпе-чена всім необхідним, а дитячий садок – найкращий в районі.

Власний млин, пекарня, олійниця, крупо-рушка — все це не тільки ознаки дбай-ливого господарювання, а й роботи на перспективу. У свій час колгосп-мільйо-нер, що працював на території села став занепадати – як і в десятках селищ по всій Україні. Передбачливі селяни взя-лися “бізнесувати”, і як результат – є у Великому Хуторі вівцеферма, свинарники, молочне господарство.

Банк, пошта, безперебійний транспорт – усе в селищі як у місті, та й навіть кра-ще. Бо кожен з мешканців долучився до облаштування Великого Хутору і по осо-бливому ставиться та береже свою малу Батьківщину.

ІспасОхайні, з яскравими фасадами будиночки, широкі асфальтовані дороги, магазини та кав'ярні – саме така картина постає пе-ред приїжджими села Іспас Чернівецької області.

На території села лише зареєстрованих – 400 бізнесменів, працює завод з виго-товлення будматеріалів, який дає роботу односельцям та поповнює місцевий бюд-жет. Завдяки підприємцям у Іспасі є дві школи та садок, який вже не вміщає мале-чу, тож розпочалося будівництво додатко-вого корпусу. А ще – своя пожежна коман-да, яка вже не один раз рятувала життя та майно своїх односельців.

У селі є також пам'ятник, будується мона-стир. У минулому році в Іспасі народилось 90 малят, тож тепер поблизу будується новий житловий масив на 70 будинів для майбутніх іспасців.

кретною справою. Якщо людина не байдужа до свого села, не має значення, де вона пра-цює, всеодно не буде сидіти склавши руки”.

Усі 14 депутатів сільської ради – жін-ки віком від 27 до 56 років. Спільними зусиллями вони встановили ліхтарі на центральній вулиці, проклали тротуар з центру до школи, організували тренажер-ний зал, зробили водогін, розпочали ре-монт доріг.

Лілія Коцюбайло, Рожищенський район Волинської області

“Головне для мене - виправдати довіру лю-дей”.

Бухгалтер за освітою, колишня прибираль-ниця у школі, Людмила активно взялася наводити лад в селі з першого дня на по-саді керівника. Уже зроблено дороги між чотирьма селами, що підпорядковуються сільраді, вирішено питання з газифіка-цією, яке не рухалось роками, в області Людмила “вибила” шкільний автобус для дітлахів.

Надія Масалітіна, Сад, Сумського району Сумської області

“Я все своє життя присвятила роботі. Тут на території 3800 осіб населення і для мене – кожна людина дорога”.

Про те, скільки роботи було зроблено в селі свідчить вже те, що Надію обирають головою вже 22 роки поспіль. Довіря-ють селяни їй піклування про громаду. Окрім того вона є головою Асоціації се-лищних рад Сумщини, щотижня прово-дить тренінги та консультації для інших сільських голів. У сміливих планах Надії Масалітіної – нові сучасні дороги до її села.

Галина Бубир, Жемчужне, Юр'ївський район Дніпропетровської області

“В житті користуюся батьківською настано-вою: “Шануй людей, доню, коли йдеш угору. Зустрінеш їх, коли спускатимешся вниз”.

Не маючи на території селища жодного підприємства, яке б допомагало громаді, у Жемчужному вирішили брати активну участь у різних грантових проекта. По двох з них, проООНівських, відремонтовано клуб та ФАП, застосовуються енергозберігаючі технології, робиться зовнішнє освітлення.

Матеріал підготувала Надія Червенко

Сільське життя


(067) 6503042, http://uagro.ua/


Тут ви довідаєтеся звідки виникла леген-да про те, що страуси у разі небезпеки хо-вають голову в пісок. Зможете перевірити страусине яйце на міцність. Подейкують, що воно з легкістю може витримати вагу дорослої людини! А тутешні – і поготів. Адже у Долині страусів живуть чорні стра-уси – найбільші пернаті у світі. Їхня висота може досягати трьох метрів, важать пта-хи – до 150 кілограмів. Окрім страусів, тут можна поглянути і на інших тварин, адже на території ферми діє зоопарк.

Жаб’ячі ферми

В Україні є досить багато ресторанів, які можуть запропонувати відвідувачам страви французької кухні. Однією з корон-

Ферма зубрів (Мислівка, Івано-Франківська область)

Посеред Карпатських гір навіть зараз, у XXI сторіччі, можна зустріти сильних і навіть трохи страшних тварин. Сумніває-тесь? То подумайте, що б вам спало на думку, якби перед вами постав зубр. Без загорожі чи будь-яких захисних споруд! Для людини, яка звикла жити у великому місті, таке видовище виявляється справді незвичним і дещо моторошним. Та мож-ливість поспілкуватися із цими тварина-ми є. І виявляється – вони не такі вже й страшні, а малята – досить милі.

Долина страусів (Ясногородка, Київська область)

щодо молодняка. На форелевій фермі ви зможете спробувати себе у ролі риболо-ва. Для цього вам дадуть вудочку, а далі – вже як пощастить! Але, зважаючи на те, що басейни переповнені рибою, то злови-ти принаймні одну не буде проблемою. Зловлену рибину можуть приготувати місцеві кухарі.

Оленяча ферма, (Липча, Закарпатська об-ласть)

Благородні тварини чекають вас на Закарпатті. Оленяча ферма існує ще з 1980-х років. Розмістили тут тварин для отримання лікарського матеріалу. Панти – відростки оленячих рогів після зрізання. Використовують їх з лікарською метою. Нині на фермі – 150 тварин. І їхня єдина мета – радувати туристів, коли ті приїз-дять поглянути на оленів. Окрас – яскра-во-рудий з білими плямами. Та взимку трохи тьмяніє. Попри те, що олені майже ручні і живуть біля людей, природний ме-ханізм маскування взимку від хижака все одно дається взнаки.

них страв є жаб’ячі лапки, для приготу-вання яких ресторатори закуповують жаб аж ніяк не в країні круасанів та шансону. Свої жаб’ячі ферми є на Одещині, Закар-патті, Київщині, Харківщині і ще в ряді регіонів країни. Найчастіше такі госпо-дарства створено при ресторанах і вони займаються постачанням м’яса лише для ють цих земноводних на експорт. В тому числі, і в саму Францію! Найцікавіше, що кілька років тому вирощування жаб було пріорітетним видом економічної діяль-ності в деяких областях України, а самі фермери звільнялися від податків.

Форелеві ставки (Колочава, Закарпатсь-ка область)

Якщо ви спитаєте у закарпатця, яка риба із місцевих річок найсмачніша, то отри-маєте однозначну відповідь – форель. Тому цей вид зустрічається не тільки у річках. На Закарпатті є кілька форелевих ферм. Одна з них у Колочаві. Тут є кілька басейнів, які аж кишать цими рибинами. Молодші і старші – у різних басейнах, адже дорослі рибини досить агресивні

ЕКЗОТИЧНІ ФЕРМИ УКРАЇНИ

За всіма питаннями звертайтесь: [email protected], +38 (067) 6503042 або 737 (безкоштовна багатоканальна лінія)

Відповідальність за достовірність інформації, викладеної у авторських статтях, несе автор. Для написання матералів та підбору фото може використовуватися інтернет-ресурс.

Газета видається торгівельно-інформаційною аграрною онлайн-платформою UAGRO.ua.

Кожному зареєстрованому фермерові на UAGRO — 10% ЗНИЖКИ НА МІНЕРАЛЬНІ ДОБРИВА!Для того, щоб стати учасником і призером акції, фермерові потрібно зробити всього 3 кроки:

АКЦІЯ! "УКРАЇНСЬКИЙ ФЕРМЕР"

Ось і все! Далі наші спеціалісти перевірять правильність введених вами даних та зв'яжуться з вами для деталізації отримання вами 10% ЗНИЖКИ НА МІНЕРАЛЬНІ ДОБРИВА!

2 КРОК: в формі реєстрації в полі “Контактна особа” вказати своє ПІБ та слово пароль: “Український фермер”3 КРОК: заповнити всі інші поля в формі реєстрації та зареєструватися на сайті.

1 КРОК: зайти на сайт uagro.uaАКЦІЯ

Цікавинки

Наші партнери

Газета "Українский фермер" від UAGRO

Documents

Transcript of Газета "Українский фермер" від UAGRO