1

А. В. ЛАПКІН

ОСНОВИ ПРОКУРОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

В УКРАЇНІ

Навчальний посібник у схемах

Видання третє, змінене та доповнене

Харків «Право»

2015

2

УДК 347.963(477) ББК 67.72(4УКР) Л24

Р е ц е н з е н т и: П. М. Каркач, кандидат юридичних наук, професор, професор кафедри орга-

нізації судових та правоохоронних органів Національного юридичного універси-тету імені Ярослава Мудрого, державний радник юстиції 3-го класу, Заслужений юрист України;

М. В. Руденко, доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри право-суддя Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, старший рад-ник юстиції, Заслужений юрист України

Лапкін А. В.

Л24 Основи прокурорської діяльності в Україні : навч. посіб. у схемах / А. В. Лапкін. – Вид. 3-тє, змін. та допов. – Х. : Право, 2015. – 148 с.

ISBN 978-966-458-781-2 У навчальному посібнику у схематичному вигляді викладаються основні по-

ложення організації та діяльності органів прокуратури з урахуванням нового За-кону України «Про прокуратуру» та оновленого законодавства станом на 01.03.2015 р. Навчальний посібник структурно і за змістом відповідає програмі навчальної дисципліни «Основи прокурорської діяльності», яка викладається у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого. Поданий ма-теріал дає можливість акцентувати увагу на основних положеннях організації та діяльності прокуратури і являє зручну форму опанування знаннями у цій площині.

Для студентів та викладачів вищих юридичних навчальних закладів і фа- культетів, практичних працівників прокуратури, суду та інших правоохоронних органів України.

УДК 347.963(477) ББК 67.72(4УКР)

© Лапкін А. В., 2015 ISBN 978-966-458-781-2 © Видавництво «Право», 2015

3

Зміст

Перелік умовних скорочень......................................................................................................9 Тема 1. Предмет та система курсу «Основи прокурорської діяльності» Схема 1. Предмет та структура курсу

«Основи прокурорської діяльності» ..........................................................................10 Схема 2. Співвідношення курсу «Основи прокурорської діяльності»

з іншими навчальними дисциплінами .......................................................................11 Схема 3. Історичне призначення, становлення та розвиток органів

прокуратури України ..................................................................................................12 Схема 4. Розвиток прокуратури у незалежній Україні ............................................................13 Схема 5. Місце прокуратури в системі державних органів України......................................14 Схема 6. Мета та завдання діяльності прокуратури.................................................................15 Схема 7. Функції прокуратури: поняття та види......................................................................16 Схема 8. Сучасний стан, проблеми та перспективи удосконалення

органів прокуратури України ....................................................................................17 Тема 2. Правові основи діяльності прокуратури України Схема 9. Поняття і класифікація правових основ прокурорської

діяльності ....................................................................................................................18 Схема 10. Конституційні основи діяльності прокуратури України...........................................19 Схема 11. Міжнародно-правові договори ................................................................................20 Схема 12. Закон України «Про прокуратуру» як основне джерело

правового забезпечення органів прокуратури .......................................................21 Схема 13. Процесуальне законодавство та інші законодавчі акти ..........................................22 Схема 14. Рішення Конституційного Суду України ...............................................................23 Схема 15. Підзаконні акти .........................................................................................................24 Схема 16. Відомчі акти Генерального прокурора України .....................................................25 Схема 17. Міжнародно-правові стандарти діяльності прокуратури .....................................26 Тема 3. Засади організації та діяльності органів прокуратури

України Схема 18. Поняття, значення та система засад організації

та діяльності прокуратури України ........................................................................27 Схема 19. Засади верховенства права та гуманізму .................................................................28 Схема 20. Засади законності ......................................................................................................29 Схема 21. Засади справедливості діяльності прокуратури .....................................................30 Схема 22. Засади неупередженості й об’єктивності ................................................................31 Схема 23. Засади незалежності ..................................................................................................32 Схема 24. Засада політичної нейтральності прокуратури ......................................................33 Схема 25. Засада недопустимості незаконного втручання прокуратури

в діяльність органів законодавчої, виконавчої і судової влади ...........................34 Схема 26. Засада поваги до незалежності суддів .....................................................................35

4

Схема 27. Засада прозорості прокурорської діяльності...........................................................36 Схема 28. Засада презумпції невинуватості .............................................................................37 Схема 29. Засада неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки ...........38 Схема 30. Засада єдності ............................................................................................................39 Схема 31. Засада централізації ..................................................................................................40 Схема 32. Засада здійснення функцій прокуратури виключно прокурорами ......................41 Схема 33. Засада публічності ....................................................................................................42 Схема 34. Засада демократизму ................................................................................................43 Схема 35. Засада професіоналізму прокурорів ........................................................................44 Схема 36. Засада територіальності ...........................................................................................45 Схема 37. Засада спеціалізації ...................................................................................................46 Схема 38. Зональний та предметний принципи ......................................................................47 Тема 4. Система та структура органів прокуратури України Схема 39. Система органів та установ прокуратури ................................................................48 Схема 40. Генеральна прокуратура України.............................................................................49 Схема 41. Генеральний прокурор України: порядок призначення та звільнення ................50 Схема 42. Повноваження Генерального прокурора України .................................................51 Схема 43. Регіональні прокуратури ..........................................................................................52 Схема 44. Місцеві прокуратури ................................................................................................53 Схема 45. Спеціалізовані військові прокуратури ....................................................................54 Тема 5. Органи, що забезпечують функціонування прокуратури Схема 46. Прокурорське самоврядування: завдання та організаційні форми ......................55 Схема 47. Всеукраїнська конференція працівників прокуратури .........................................56 Схема 48. Рада прокурорів України ..........................................................................................57 Схема 49. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів:

склад і порядок формування ....................................................................................58 Схема 50. Повноваження Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів ...................59 Схема 51. Національна академія прокуратури України .........................................................60 Тема 6. Організація роботи в органах прокуратури України Схема 52. Поняття, завдання та принципи організації роботи

в органах прокуратури ..............................................................................................61 Схема 53. Розподіл службових обов’язків в органах прокуратури ........................................62 Схема 54. Інформаційно-аналітичне забезпечення прокурорської

діяльності....................................................................................................................63 Схема 55. Планування роботи в органах прокуратури ............................................................64 Схема 56. Організація особистої роботи в органах прокуратури ...........................................65 Схема 57. Облік та звітність в органах прокуратури ...............................................................66 Схема 58. Контроль виконання в органах прокуратури ..........................................................67 Тема 7. Служба в органах прокуратури України. Правовий статус прокурорів Схема 59. Поняття і правове регулювання служби в органах прокуратури .........................68 Схема 60. Правовий статус прокурорів ....................................................................................69

5

Схема 61. Вимоги до кандидатів на посаду прокурора ..........................................................70 Схема 62. Порядок зайняття посади прокурора місцевої прокуратури ................................71 Схема 63. Призначення прокурора на тимчасово вакантну посаду.

Переведення до іншого органу прокуратури ..........................................................72 Схема 64. Дисциплінарна відповідальність прокурора ..........................................................73 Схема 65. Дисциплінарне провадження щодо прокурора ......................................................74 Схема 66. Адміністративні посади в органах прокуратури ...................................................75 Схема 67. Звільнення прокурора з посади ...............................................................................76 Схема 68. Припинення, зупинення повноважень прокурора .................................................77 Схема 69. Матеріальне та соціальне забезпечення прокурорів .............................................78 Схема 70. Підвищення кваліфікації прокурорських працівників ...........................................79 Схема 71. Особливості статусу прокурорів військових прокуратур .....................................80 Тема 8. Етика прокурорської діяльності Схема 72. Європейські стандарти з етики та поведінки для прокурорів ...............................81 Схема 73. Основні засади професійної етики працівників органів

прокуратури України.................................................................................................82 Схема 74. Етикет поведінки прокурорів ...................................................................................83 Схема 75. Якості, необхідні для прокурорсько-слідчого працівника ....................................84 Тема 9. Міжнародне співробітництво органів прокуратури Схема 76. Сутність, принципи та правові основи міжнародного співробітництва

органів прокуратури України ...................................................................................85 Схема 77. Основні напрями, форми та суб’єкти міжнародного співробітництва

органів прокуратури України ..................................................................................86 Тема 10. Прокуратури зарубіжних країн Схема 78. Моделі прокуратур в сучасному світі......................................................................87 Схема 79. Організаційні основи прокуратур ............................................................................88 Схема 80. Прокуратура в країнах англосаксонської правової системи .................................89 Схема 81. Прокуратура в країнах континентальної правової системи ..................................90 Тема 11. Прокурорський нагляд за додержанням законів органами,

які проводять оперативно-розшукову діяльність Схема 82. Поняття, предмет та завдання прокурорського нагляду за додержанням

законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність....................91 Схема 83. Повноваження прокурора по нагляду за додержанням законів

органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність .................................92 Схема 84. Організація роботи по нагляду за додержанням законів

органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність .................................93 Тема 12. Прокурорський нагляд за додержанням законів органами,

які проводять дізнання та досудове слідство Схема 85. Предмет, завдання і правові основи нагляду за додержанням

законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство ..........................94

6

Схема 86. Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням ........................................95 Схема 87. Повноваження прокурора під час нагляду за додержанням

законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство .......................................................................................................................96

Схема 88. Прокурорський нагляд на початковому етапі кримінального провадження, а також за законністю ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань ............................................................................................97

Схема 89. Прокурорський нагляд за додержанням законів при проведенні гласних і негласних слідчих (розшукових) дій.......................................................98

Схема 90. Нагляд за додержанням законів при повідомленні особі про підозру .................................................................................................................99

Схема 91. Нагляд за додержанням законів при застосуванні запобіжних заходів ..................................................................................................100

Схема 92. Нагляд за законністю продовження строків досудового розслідування, а також зупинення досудового розслідування............................101

Схема 93. Нагляд за законністю дій і рішень при закінченні досудового розслідування ...........................................................................................................102

Схема 94. Організація участі прокурора у досудовому розслідуванні ................................103 Схема 95. Координаційна діяльність прокуратури у сфері протидії

злочинності .............................................................................................................104 Схема 96. Організація досудового слідства в органах прокуратури ....................................105 Тема 13. Підтримання державного обвинувачення в суді Схема 97. Поняття державного обвинувачення та завдання прокурора

в судовому кримінальному провадженні...............................................................106 Схема 98. Підготовка прокурора до участі в судовому розгляді..........................................107 Схема 99. Повноваження прокурора, який підтримує державне

обвинувачення в суді ...............................................................................................108 Схема 100. Участь прокурора у підготовчому судовому провадженні .................................109 Схема 101. Участь прокурора в судовому розгляді ...............................................................110 Схема 102. Промова прокурора в суді: структура і зміст......................................................111 Схема 103. Відмова прокурора від підтримання державного обвинувачення,

зміна прокурором державного обвинувачення та висунення додаткового обвинувачення: підстави, порядок і правові наслідки .................112

Схема 104. Участь прокурора у судовому провадженні з перегляду судових рішень.......................................................................................................113

Схема 105. Участь прокурора у кримінальному провадженні на підставі угод .................114 Тема 14. Нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень

у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян

Схема 106. Предмет, завдання та правові основи нагляду....................................................115 Схема 107. Повноваження прокурора по нагляду за додержанням законів

при виконанні судових рішень у кримінальних справах ...................................116

7

Схема 108. Прокурорський нагляд за додержанням законів у місцях тримання затриманих та попереднього ув’язнення ............................................... 117

Схема 109. Прокурорський нагляд за додержанням законів у місцях позбавлення або обмеження волі..........................................................................118

Схема 110. Прокурорський нагляд за додержанням законів при виконанні кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі ............................119

Схема 111. Акти прокурорського реагування на порушення законів в установах виконання кримінальних покарань .................................................120

Тема 15. Представництво прокуратурою інтересів громадянина

або держави в суді Схема 112. Сутність, завдання і правові основи представництва

прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді.................................121 Схема 113. Приводи та підстави представництва прокуратурою

інтересів громадянина або держави в суді ..........................................................122 Схема 114. Форми представництва прокуратурою інтересів

громадянина або держави в суді...........................................................................123 Схема 115. Досудовий етап реалізації прокурором функції представництва ....................124 Схема 116. Підготовка і внесення прокурором позовів (заяв, подань) до суду .................125 Схема 117. Участь прокурора у судовому розгляді справи .................................................126 Схема 118. Оскарження прокурором рішень суду при здійсненні

функції представництва.........................................................................................127 Схема 119. Участь прокурора у виконавчому провадженні ................................................128 Схема 120. Реалізація прокурором функції представництва

у цивільному судочинстві .....................................................................................129 Схема 121. Реалізація прокурором функції представництва

у господарському судочинстві .............................................................................130 Схема 122. Реалізація прокурором функції представництва

в адміністративному судочинстві.........................................................................131 Схема 123. Реалізація прокурором функції представництва

у кримінальному судочинстві...............................................................................132 Тема 16. Діяльність прокуратури щодо захисту прав і свобод дітей Схема 124. Сутність прокурорської діяльності щодо захисту прав

і свобод дітей..........................................................................................................133 Схема 125. Нагляд за додержанням законів про захист майнових

і особистих прав дітей ...........................................................................................134 Схема 126. Нагляд за додержанням законів, спрямованих

на попередження правопорушень неповнолітніх ...............................................135 Схема 127. Нагляд за додержанням прав дітей при проведенні

досудового розслідування.....................................................................................136 Схема 128. Захист прокуратурою прав дітей у порядку

цивільного судочинства ........................................................................................137 Схема 129. Нагляд за законністю поміщення дітей до спеціальних

установ для неповнолітніх ....................................................................................138

8

Тема 17. Робота прокурора зі зверненнями громадян Схема 130. Сутність та завдання розгляду звернень в органах прокуратури......................139 Схема 131. Організація розгляду звернень в органах прокуратури .....................................140 Схема 132. Аналіз стану роботи із зверненнями громадян ...................................................141 Схема 133. Організація особистого прийому в органах прокуратури .................................142 Список використаних джерел ...............................................................................................143

9

Перелік умовних скорочень

АРК – Автономна Республіка Крим

ВКПП – Всеукраїнська конференція працівників прокуратури

ВР – Верховна Рада України

ВСУ – Верховний Суд України

ГПК – Господарський процесуальний кодекс України

ГПУ – Генеральний прокурор України, Генеральна прокуратура України

ГУ – головне управління

ДВС – Державна виконавча служба України

ДПтС – Державна пенітенціарна служба України

ЗМІ – засоби масової інформації

ЗУ – Закон України

ЄРДР – Єдиний реєстр досудових розслідувань

КАС – Кодекс адміністративного судочинства України

КВІ – Кримінально-виконавча інспекція

КВК – Кримінально-виконавчий кодекс України

КДКП – Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів

КК – Кримінальний кодекс України

КМУ – Кабінет Міністрів України

КПЕППП – Кодекс професійної етики та поведінки працівників прокуратури

КПК – Кримінальний процесуальний кодекс України

КСУ – Конституційний Суд України

КУпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення

МВС – Міністерство внутрішніх справ України

Мін’юст – Міністерство юстиції України

НАПУ – Національна академія прокуратури України

ОВС – органи внутрішніх справ

ООН – Організація Об’єднаних Націй

ОРД – оперативно-розшукова діяльність

ПАРЄ – Парламентська Асамблея Ради Європи

РЄ – Рада Європи

РПУ – Рада прокурорів України

СБУ – Служба безпеки України

СНД – Співдружність Незалежних Держав

ЦПК – Цивільний процесуальний кодекс України

10

Т е м а 1. Предмет та система курсу «Основи прокурорської діяльності»

Предмет (коло питань і проблем, що вивчаються)

Навчальна дисципліна «Основи прокурорської діяльності»

(розглядає сукупність взаємопов’язаних положень загаль-нотеоретичного, правового та методичного характеру щодо організації та діяльності прокуратури України)

є комплексним і включає положення про сутність і значення прокурорської діяльності в Україні, її цілі і завдання, правові основи, принципи, систему і структуру органів прокуратури, організацію роботи прокуратури і правовий статус її працівників, основні напрями діяльності прокуратури України, а також іноземний досвід організації і діяльності органів прокуратури

Загальна частина (розкриває правову природу прокурорської діяльності, а також вивчає організаційні

аспекти прокуратури)

Змістовий модуль І. Прокуратура України: завдання, засади, система

Тема 1. Предмет та система курсу «Основи проку-рорської діяльності» Тема 2. Правові основи діяльності прокуратури України Тема 3. Засади організації та діяльності органів прокуратури України Тема 4. Система та структура органів прокуратури України Тема 5. Органи, що забезпечують функціонування прокуратури.

Змістовий модуль ІІ. Організація роботи, кадри та міжнародне співробітництво

прокуратури Тема 6. Організація роботи в органах прокуратури України Тема 7. Служба в органах прокуратури України. Правовий статус прокурорів Тема 8. Етика прокурорської діяльності Тема 9. Міжнародне співробітництво органів прокуратури Тема 10. Прокуратури деяких зарубіжних країн

Особлива частина (розкриває функціональні аспекти

прокуратури і вивчає окремі напрями прокурорської діяльності)

Змістовий модуль ІІІ. Прокуратура у кримінально-правовій сфері

Тема 11. Прокурорський нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшу-кову діяльність Тема 12. Прокурорський нагляд за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудо-ве слідство Тема 13. Підтримання державного обвинувачення в суді Тема 14. Нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян

Змістовий модуль ІV. Діяльність прокуратури поза кримінально-

правовою сферою Тема 15. Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді Тема 16. Діяльність прокуратури щодо захисту прав і свобод дітей. Тема 17. Робота прокурора зі зверненнями громадян

Схема 1. Предмет та структура курсу «Основи прокурорської діяльності»

Система (перелік тем, що вивчаються, – упорядкований предмет)

11

Навчальна дисципліна «Основи прокурор-ської діяльності»

Дочірні дисципліни

Схема 2. Співвідношення курсу «Основи прокурорської діяльності» з іншими навчальними дисциплінами

Теорія держави та права – надає понятійно-категоріальний апарат. Дозволяє пізнати питання організації і діяльно-сті прокуратури у зв’язку з іншими державно-правовими

Конституційне право – визначає роль і місце прокура-тури у системі органів держави, характеризує взаємо-зв’язки із ними, визначає конститу-ційні засади органі-зації і діяльності

Кримінальний процес – характеризує участь прокурора у кримінальному провадженні на різних його етапах, процесу-альні повноваження прокурора, його взаємодію з іншими учас-никами кримінального провадження

Адміністративне право – розглядає прокуратуру як орган державного управління, а також статус її працівників як державних службовців

Цивільний процес Господарський процес Адміністративний процес – вивчають процесуальний статус прокурора як учасника відповід-них видів судочинства

Суміжні дисципліни

Базові дисципліни

Історія держави та права – вивчає закономірності організації та діяль-ності прокуратури на певних етапах історичного розвитку державно-правових

Практикум з проку-рорської діяльності – поглиблено вивчає основні напрями проку-рорської діяльності, методику та тактику їх здійснення, вимоги до актів прокуратури, які застосовуються в межах цієї діяльності

Організація роботи в органах прокуратури – поглиблено вивчає питання організації роботи з кадрами в органах прокуратури, органі-зації роботи в прокуратурі в цілому й особистої роботи її працівників, а також норматив-ного забезпечення діяльності прокуратури

Організація судових та правоохоронних органів – вивчає прокуратуру як складову правоохо-ронної системи держави в контексті розгляду положень про основи організа-ції, завдання і повно-важення правоохо-ронних органів та статус їх посадових

Кримінологія – досліджує прокуратуру як складову механізму протидії злочинності

Криміналістика – розробляє загальні засади методики та тактики прокурорської діяльності, зокрема при розслідуванні кримінальних правопорушень

Міжнародне право – вивчає засади участі прокуратури у міжнародному співробітництві та міжнародні стандарти її діяльності

12

Схема 3. Історичне призначення, становлення та розвиток органів прокуратури України

Період заро-дження перших

прообразів прокуратури (з давнини – до 1302 р.)

У давньому Римі з’являється термін «procuro» – піклуюся, забезпечую. Прокураторами спершу називали управителів маєтків, а потім – римських намісників провінцій. У грецьких містах-державах: Ольвії, Пантікапеї, Феодосії, Херсонесі та ін.

існували номофілаки (стражі законів), які стежили за оформленням законів та їх виконанням жителями полісів, а також колегії продиктів (юридичних радників). У Київській Русі, відповідно до «Руської Правди», існували тіуни, вірни-

ки, отроки і дітські, мечники та ін., які від імені князя брали участь у судовому провадженні та виконували певні наглядові функції. Проте прокуратури як такої ще не існувало

Період вини-кнення і

поширення прокуратури у країнах Європи

(з 1302 р. до 1722 р.)

У Франції Ордонансами короля Філіппа ІV від 25.03.1302 засновується прокуратура як орган представництва інтересів монарха. Прокурори нази-валися «людьми короля» і забезпечували участь у судових процесах, кримінальне переслідування і стягнення судових зборів. Посаду королівсь-кого прокурора можна було купувати і передавати у спадщину. В утвореному в 1578 р. Луцькому трибуналі Речі Посполитої, дія якого

поширювалася на Київське, Волинське та Брацлавське воєводства, була передбачена посада прокурора (інстигатора), який наглядав за законністю позовів, які надходили на розгляд трибуналу. Ця посада діяла також в Українському трибуналі в Батурині

Дореволю-ційний період прокуратури Російської імперії

(з 1722 р. до 1917 р.)

Петро І Указом від 12 січня 1722 р. заснував прокуратуру Російської імперії. Генерал-прокурор був визначений «оком государевим» і «стряпчим про справи державні» і підпорядковувався імператору. У результаті реформ Катерини ІІ згідно з «Установами для управління

губерніями» від 1775 р. утворюється ієрархічна система органів прокурату-ри: Генерал-прокурор та підпорядковані йому губернські та повітові прокурори на місцях. Пізніше посада Генерал-прокурора об’єднується з посадою Міністра юстиції. За наслідками Судової реформи 1864 р. прокуратура з установи наглядо-

вого типу перетворена на орган кримінального переслідування, який діяв при судах

Радянський період історії прокуратури (з 1917 р. до

1991 р.)

Після Жовтневого перевороту 1917 р. прокуратуру спершу ліквідували за Декретом № 1 «Про суд». Згідно з Положенням «Про прокурорський нагляд» від 28 червня 1922 р. було утворено державну прокуратуру УСРР, яка увійшла до складу Міністерства юстиції. У 30-ті роки створено центра-лізовану систему органів прокуратури: Прокуратура СРСР; прокуратури союзних республік; прокуратури адміністративно-територіальних одиниць. Статус прокуратури як органу вищого нагляду за правильним і однаковим

застосуванням законів закріплено у розділах «Суд і прокуратура» Консти-туцій СРСР від 1936 р. та 1977 р., а її діяльність регламентувалася Поло-женнями «Про прокуратуру Союзу РСР» від 1933 р. та 1955 р., Законом «Про прокуратуру СРСР» від 1979 р. Найвідоміші прокурори радянської доби: М. О. Скрипник – перший Гене-

ральний прокурор УСРР, провідник політики українізації, застрелився у 1933 р., не витримавши звинувачень в українському буржуазному націо-налізмі; А. Я. Вишинський – Прокурор СРСР з 1935 до 1939 р., головний обвинувач на сталінських політичних процесах 1930-х рр., в подальшому – представник СРСР в ООН; Р. А. Руденко – прокурор УРСР у 1944–1953 рр., Генеральний прокурор СРСР з 1953 до 1981 р., головний обвинувач від СРСР на Нюрнберзькому процесі, у 1953 р. вів слідство по справі Л. П. Бе-рії, у 1960 р. був державним обвинувачем на процесі шпигуна Ф. Г. Пауерса

Прокуратура доби УНР, Гетьманату і Директорії

(1917–1921 рр.)

Утворено Прокураторію Генерального Суду (за часів Директорії –«Надвищий Суд»), а також прокураторії при апеляційних та окружних судах. Прокуратура діє при суді, а посада Генерального прокурора поєднується з посадою Міністра юстиції

13

Становлення прокуратури незалежної України

(1990–1996 рр.)

На підставі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 система органів прокуратури Української РСР була виведена із підпорядкування прокуратурі СРСР. Україна першою серед республік колишнього СРСР 05.11.1991 прий-

няла ЗУ «Про прокуратуру», дата введення в дію якого – 1 грудня – святкується як День працівника прокуратури України. У Концепції судово-правової реформи в Україні від 28.04.1992 визна-

чено засади реформування прокуратури України

Генеральні прокурори незалежної України В. І. Шишкін (04.09.1991 – 21.10.1993), не мав досвіду прокурорсько-слідчої роботи, був депутатом Вер-

ховної Ради України, в подальшому – суддя Конституційного Суду України. В. В. Дацюк (21.10.1993 – 19.10.1995), випускник Харківського юридичного інституту 1962 р., в подаль-

шому – заступник голови Координаційного комітету по боротьбі з корупцією та орг. злочинністю. Г. Т. Ворсінов (19.10.1995 – 22.07.1997), випускник Саратовського юридичного інституту, Дійсний дер-

жавний радник юстиції, в подальшому – радник голови Дніпропетровської ОДА. О. М. Литвак – в. о. ГПУ (22.07.1997 – 24.04.1998) – випускник Харківського юридичного інституту

1974 року, доктор юридичних наук, професор, у подальшому займався науковою діяльністю. Б. В. Ференц – в. о. ГПУ (24.04.1998 – 17.07.1998). М. О. Потебенько (17.07.1998 – 30.04.2002), був останнім Прокурором УРСР, а також народним депутатом

України 1 та 4 скликань. М. В. Гарник – в. о. ГПУ (30.04.2002 – 06.07.2002), випускник Харківського юридичного інституту, держа-

вний радник юстиції 1 класу. С. М. Піскун (06.07.2002 – 18.12.2003, 10.12.2004 – 14.10.2005, 26.04.2007 – 24.05.2007), не мав досвіду

прокурорської роботи, генерал-лейтенант податкової міліції, в подальшому – народний депутат України. В. В. Шемчук – в. о. ГПУ (24.05.2007 – 01.06.2007), в подальшому – народний депутат України. Г. А. Васильєв (18.11.2003 – 09.12.2004), випускник Харківського юридичного інституту, в подальшому –

народний депутат України. О. І. Медведько (03.11.2005 – 26.04.2007, 01.06.2007 – 03.11.2010), випускник Харківського юридичного

інституту 1980 року, Державний радник юстиції України. В. П. Пшонка (04.11.2010 – 22.02.2014), випускник Харківського юридичного інституту 1980 р., держав-

ний радник юстиції України, доктор юридичних наук, був звільнений з посади шляхом висловлення недові-ри ВР України, залишив територію України через звинувачення у корупції і зловживаннях. О. І. Махніцький – в. о. ГПУ (24.02.2014 – 18.06.2014), не мав досвіду прокурорської роботи, адвокат,

народний депутат України 7-го скликання, в подальшому – радник Президента України. В. Г. Ярема (19.06.2014 – 10.02.2015), не мав досвіду прокурорської роботи, працівник ОВС, генерал-

лейтенант міліції, народний депутат України 7-го скликання В. М. Шокін (з 10.02.2015 – по теперішній час), випускник Харківського юридичного інституту 1980 р.,

Державний радник юстиції 2 класу

Схема 4. Розвиток прокуратури у незалежній Україні

Розвиток прокуратури в незалежній

Україні (1996–2014 рр.)

Сучасний період

діяльності прокуратури (2014 р. – по

теперішній час)

14.10.2014 прийнято новий ЗУ «Про прокуратуру», яким обмежено систему функцій прокуратури (скасовано функцію нагляду за додержан-ням і застосуванням законів, функцію нагляду за додержанням прав і свобод громадян віднесено до представництва, а функцію координації – до нагляду за законністю досудового розслідування); реформовано систему органів прокуратури; змінено порядок кадрового забезпечення прокуратури; запроваджено органи прокурорського самоврядування тощо. Відбувається скорочення кількості прокуратур і чисельності прокуро-

рів, обмежуються їх повноваження

Статус прокуратури закріплено у Конституції України, де прокуратурі було присвячено однойменний окремий Розділ VII. Визначено систему конституційних функцій прокуратури України, а також перехідні функ-ції прокуратури. Згідно зі змінами до Конституції від 08.12.2004 було розширено сис-

тему функцій прокуратури, а також скореговано порядок призначення і звільнення ГПУ (за згодою ВР України). У 2012 р. організація та діяльність прокуратури зазнали змін у зв’язку

із прийняттям нового КПК України від 13.04.2012 (реформовано статус прокурора у кримінальному провадженні)

14

Президент України

Прокуратура

Виходячи із Розділу VII Конституції України та ЗУ «Про прокуратуру», стано-вить єдину і централізовану систему, яка при виконанні покладених на неї функцій взаємодіє з усіма гілками державної влади, але не належить до жодної з них

Виконавча влада

Судова влада

Схема 5. Місце прокуратури в системі державних органів України

Спільне: 1. Правові основи організації і діяльності органів прокура-тури визначаються переду-сім актами Верховної Ради України. У своїй діяльності прокуратура керується зако- нами та іншими актами Вер- ховної Ради України. 2. Наглядова діяльність про- куратури зосереджена на контролі за додержанням за- конів, тобто передусім актів Верховної Ради України. 3. Генеральний прокурор призначається і звільняється за згодою Верховної Ради України. 4. Генеральний прокурор певним чином підзвітний законодавчій владі: він не менш як один раз на рік інформує Верховну Раду України про стан законності. 5. Верховна Рада України може висловити недовіру Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади. 6. Діяльність Верховної Ради України не є об’єктом про- курорського нагляду

Спільне: 1. Подібна система органів, з якою безпосе-редньо взаємодіє систе-ма органів прокуратури на всіх рівнях. 2. З правоохоронними і контрольними органами виконавчої влади про- куратура об’єднана спільними завданнями і напрямами діяльно- сті (органи внутрішніх справ, Служба безпеки України, Контрольно-ревізійна служба та ін.). 3. Прокуратура належить до правоохоронних орга-нів, які у більшості є органами виконавчої влади

Спільне: 1. Всі без винятку функції прокуратури пов’язані із судами, а деякі лише в суді безпосередньо реа- лізуються (представницт-во інтересів громадянина або держави у суді, під- тримання державного об- винувачення в суді). 2. Суд і прокуратура об’єднані спільними за- вданнями у правоохорон-ній системі України по утвердженню в державі верховенства права, зміц- ненню законності і право-порядку. 3. Суд здійснює контроль за діяльністю органів про- куратури. Прокуратура не здійснює нагляду за діяль- ністю суду, але реагує на порушення ним закону шляхом оскарження судо- вих рішень

Законодавча влада

Призначає на посаду та звільняє за згодою Верховної Ради України Генерального прокурора України і завдяки цьому має вагомий вплив на ієрархічну та централі-зовану систему органів прокуратури України. Прокуратура не здійснює нагляду за Президентом України

Відмінне: прокуратура не творить закони, а також виконує ряд важливих ненаглядових функцій, що не дає можливості віднести її до законодавчої влади

Відмінне: прокуратура не здійснює правосуддя і виконує ряд позасудових функцій. Статус прокурорів відрізняється від статусу суддів

Відмінне: призначенням виконавчої влади є вико- нання законів, а проку-ратури – нагляд за їх до- держанням у визначених законом сферах. Вклю- чення прокуратури до виконавчої влади при-зведе до її політизації, а також суттєво обме- жить нагляд прокура- тури за виконавчою владою

15

Завдання прокурора у судовому процесі (підтримання державного обвинувачення і представ-ництва інтересів громадянина або держави у суді). Прокурор, який бере участь у розгляді справ у судах, додержуючи принципу незалежності суддів і підкорення їх тільки закону, сприяє виконан-ню вимог закону про всебічний, повний і об’єктивний розгляд справ та постановленню судових рішень, що ґрунтуються на законі

Завдання нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшу-кову діяльність, дізнання, досудове слідство, – сприяти: 1) розкриттю кримінальних правопорушень, захисту особи, її прав, свобод, власності, прав під-приємств, установ, організацій від злочинних та кримінально-протиправних посягань; 2) виконанню вимог закону про невідворотність відповідальності за вчинене кримінальне правопо-рушення; 3) запобіганню незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності; 4) охороні прав і законних інтересів осіб при здійсненні кримінального провадження; 5) здійсненню заходів щодо запобігання кримінальним правопорушенням, усунення причин та умов, що сприяють їх вчиненню

Завдання нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обме-женням особистої свободи громадян, – додержання законності під час перебування осіб у місцях тримання затриманих, попереднього ув’язнення, в установах виконання покарань, інших установах, що виконують покарання або заходи примусового характеру, які призначаються судом, додержання встановленого кримінально-виконавчим законодавством порядку та умов тримання або відбування покарання особами у цих установах, їх прав і виконання ними своїх обов’язків

Галузеві (спеціальні) завдання (реалізуються при виконанні окремих функцій прокуратури)

Схема 6. Мета та завдання діяльності прокуратури

Мета прокурорської діяльності (розкриває основне призначення прокуратури) – це захист прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави, що охоплює різні прояви діяльності в межах покладених на прокуратуру функцій щодо: 1) сприяння у реалізації таких прав, свобод та інтересів; 2) недопущення їх порушень шляхом попере-дження останніх та нагляду за додержанням таких прав, свобод та інтересів з боку інших уповноважених органів; 3) відновлення прав та інтересів, порушених неправомірними діями; 4) притягнення до відповідальності винних у порушенні прав, свобод та інтересів

Загальні завдання (виконуються всіма прокурорами при здійсненні всіх покладених на прокуратуру функцій) – це захист:

прав і свобод людини. Є пер- шочерговим завданням про- куратури, визначає зміст і характер покладених на неї функцій. Ідеться про захист соціально-економічних, по- літичних, особистих прав і свобод людини та громадя-нина, насамперед осіб, які потребують державної під- тримки та допомоги (непов-нолітніх, інвалідів тощо)

загальних інтересів суспільства. Діяльність прокуратури має бути спрямована на захист економічних, політичних, культурних, духовних та інших суспільних ціннос-тей. Суспільні інтереси виражають загальні потреби членів суспільст-ва, кожної окремої людини

загальних інтересів держави. Прокуратура як орган держав-ної влади покликана захищати інтереси держави: забезпечення незалежності й обороноздат- ності України, фінансово-еконо-мічні інтереси держави, переду-сім у бюджетній та земельній сферах, належне функціонуван-ня системи кримінальної юстиції, а також пенітенціарної системи тощо

16

Основні напрями діяльності прокуратури, що безпосередньо виражають її сут- ність і призначення, передбачають особ-ливі форми, методи і тактику здійснення

На прокуратуру не можуть покладатися функції, не передбачені Конституцією України

Наглядові Ненаглядові

Схема 7. Функції прокуратури: поняття та види

Функції прокуратури

Нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство. Предметом нагляду є додержання законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство. Має дві складові: 1) нагляд за додержанням законів органами, що провадять ОРД, та 2) нагляд за додержанням законів орга- нами, що провадять дізнання та досудове слідство (здійснюється у формі процесуального керівницт-ва досудовим розслідуванням). Окрім того, в ме-жах реалізації даної функції прокурори коорди-нують діяльність правоохоронних органів у сфері протидії злочинності. Регламентується ст. 25 ЗУ «Про прокуратуру», статтями 36, 37 КПК та ст. 14 ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність»

Нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а та-кож при застосуванні інших заходів примусо-вого характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Предметом є до- держання законності під час перебування осіб у місцях тримання затриманих, попереднього ув’язнення, в установах виконання покарань, інших установах, що виконують покарання або заходи примусового характеру, додержання вста-новленого законом порядку та умов тримання або відбування покарання особами у цих установах, їх прав і виконання ними своїх обов’язків. Регламен-тується ст. 26 ЗУ «Про прокуратуру», статтями 22, 24 КВК України; КПК України, КУпАП та ін.

Представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначе-них законом. Полягає у здійсненні проку-рорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави. Охоп-лює функцію нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержан-ням законів з цих питань органами вико-навчої влади, органами місцевого самовря-дування, їх посадовими і службовими особами Регламентується статтями 23, 24 ЗУ «Про прокуратуру», статтями 45, 46 ЦПК України, статтями 2, 29 ГПК Украї- ни, статтями 60, 61 КАС України, статтями 36, 127–130 КПК України, статтями 7, 12, 21 ЗУ «Про виконавче провадження»

Досудове слідство. Це діяльність слідчих прокуратури із з’ясування всіх обставин, що підлягають доказуванню при розсліду-ванні злочину. Регламентується КПК України. Є тимчасовою функцією відповід-но до п. 9 Перехідних положень Конститу-ції України і залишається за прокуратурою до 2017 р. або до створення Державного бюро розслідувань

Нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Виконується прокурату-рою виключно у формі представництва інтересів громадянина або держави в суді. Регламентуєть-ся п. 5 ст. 121 Конституції України, п. 1 Перехід-них положень ЗУ «Про прокуратуру»

Підтримання державного обвинува-чення в суді. Діяльність прокурора у кри-мінальному провадженні, що полягає у доведенні перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної від- повідальності особи, яка вчинила кримі-нальне правопорушення. Підтримання державного обвинувачення розглядається у єдності із наглядом за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням. Регламентується ст. 22 ЗУ «Про прокура-туру» та КПК України

З метою реалізації своїх функцій прокуратура здійснює міжнародне співробітництво

17

Проблеми і перспективи прокуратури

Схема 8. Сучасний стан, проблеми та перспективи удосконалення органів прокуратури України

Прокуратура України була і залишається одним із основних правоохоронних органів Укра- їни, який відіграє важливу роль у механізмі стримувань і противаг та захисті прав людини

Проблеми фактично-го характеру (обумов-лені системними нега- тивними проявами, якими супроводжува-лося становлення укра- їнської державності): - політична нестабіль-ність, яка призводила до частої зміни генера-льних прокурорів (за роки незалежності змінилося 14 генераль-них прокурорів, в той час як за роки радянсь-кої влади змінилося лише 12 прокурорів України та 11 проку-рорів СРСР, а за 195 років існування проку-ратури в Російській імперії – 33 генерал-прокурори). Намагання політичних сил впли-вати на прокуратуру у своїх інтересах; - економічна криза, яка вела до недостатнього фінансування прокура-тури та втрати кваліфі-кованих кадрів; - зубожіння і правовий нігілізм населення, що ускладнюють роботу прокуратури; - поширення злочинно-сті та корупції, з од- ного боку, поставило перед прокуратурою додаткові завдання щодо боротьби з цими явищами. З другого боку, прояви злочин-ності і корупції серед окремих прокурорсь-ких працівників під- ривають соціальний авторитет прокуратури

Проблеми організаційного ха-рактеру (є внутрішніми і скла-даються в системі органів про- куратури у зв’язку із прийняттям нового ЗУ «Про прокуратуру»): - удосконалення системи та структури органів прокуратури: ліквідація спеціалізованих проку- ратур (окрім військових); ство-рення місцевих прокуратур на базі кількох міськрайонних; структурна перебудова апаратів прокуратур тощо; - оновлення відомчої нормативної бази прокуратури (регламенту, галузевих наказів ГПУ, поло- жень та інструкцій тощо) відпо- відно до останніх змін у законо-давстві; - кадрове забезпечення органів прокуратури. Формування ста- більного корпусу високоосвіче-них та кваліфікованих прокурор-ських працівників, достатнього для успішного виконання проку-ратурою України покладених на неї завдань та реалізації функцій відповідно до вимог та порядку, передбачених новим ЗУ «Про прокуратуру». Підвищення мате- ріального забезпечення проку-рорських працівників і престижу прокурорської професії; - створення та ефективне функціонування органів проку-рорського самоврядування задля самостійного колективного вирі- шення прокурорами питань внут- рішньої діяльності прокуратури; - боротьба з бюрократизмом, формалізмом, запровадження де-мократичних стандартів в уп- равлінні і діяльності органів про- куратури, що базуються на заса- дах верховенства права, поваги до честі та гідності людини, заохочення ініціативи та нетер-пимості до порушень авторитету прокуратури чи гідності проку- рорського працівника

Проблеми правового харак-теру (є похідними від фактич-них та організаційних і стосу- ються ролі та місця прокура- тури в Українській державі): - визначення місця прокурату-ри серед органів державної влади. Прокуратура України не належить до жодної гілки державної влади, що породжує політичні спекуляції і нама-гання підпорядкувати її іншим органам. Проте в сучасних умовах включити прокуратуру до якоїсь гілки державної влади не є можливим; - перебудова функціональної спрямованості прокуратури. Прокуратура України втратила функцію нагляду за додержан-ням і застосуванням законів, яка впродовж десятиліть залишалася основною функці-єю прокуратури. Також була позбавлена самостійного ха- рактеру координаційна діяль-ність прокуратури й обмежена лише сферою боротьби зі зло- чинністю. Разом з тим проку-ратура залишається поліфунк-ціональним органом, який відіграє провідну роль у кримі-нальному провадженні і здій- снює правозахисну представ-ницьку діяльність за його межами; - удосконалення правових основ прокурорської діяльності. Необхідність оновлення конституційного, законодавчо-го та відомчого рівнів норма-тивного регулювання організа-ції та діяльності прокуратури відповідно до нового ЗУ «Про прокуратуру» з урахуванням міжнародних стандартів, на- ціональних традицій і сучас-них соціально-політичних реалій в Україні

18

Т е м а 2. Правові основи діяльності прокуратури України

Схема 9. Поняття і класифікація правових основ прокурорської діяльності

Правові основи прокурорської діяльності

Це сукупність правових норм, які визначають засади організації та діяльності органів прокура-тури України, встановлюють статус працівників органів прокуратури, регулюють правовідно-сини, що виступають об’єктом прокурорської діяльності, регламентують її порядок, визнача-ють способи, методи і засоби її здійснення

Прокурорське право України – окрема галузь права, що характеризується самостійним предметом, яким виступають суспільні відносини, що складаються щодо статусу прокура-тури, її організації та здійснення покладених на неї функцій, та єдиним методом правового регулювання вказаних відносин. За своїм характером є комплексною галуззю права, оскільки включає норми конституційного, міжнародного, адміністративного, криміналь-ного процесуального, цивільного процесуального, кримінально-виконавчого, судового, трудового, екологічного та земельного права, законодавства про прокуратуру та ін.

За юридичною природою: - норми матеріального права (визначають правове положення прокуратури); - норми процесуального права (регулю-ють процедури та форми прокурорської діяльності)

Залежно від специфіки: - загальні (звичайні) норми (регулюють основ-ний масив прокурорської діяльності); - спеціальні (нетипові) норми (встановлюють завдання прокуратури, принципи її діяльно-сті, визначення поняття «прокурор» та ін.)

За рівнем правової регламентації: - міжнародно-правовий рівень (міжнародно-правові стандарти прокурорської діяльності); - рівень національного законодавства України

За юридичною силою акта, де містяться норми: - конституційні; - рівня міжнародно-правових договорів; - рівня законів; - рівня підзаконних актів; - рівня відомчих нормативно-правових актів

Залежно від предметної спрямованості норм: - ті, що визначають місце прокуратури серед органів державної влади; - ті, що встановлюють принципи організації і діяльності прокуратури; - ті, що закріплюють систему і структуру органів прокуратури; - ті, що регламентують правовий статус прокурорських працівників; - ті, що регулюють організацію роботи і управління в органах прокуратури; - ті, що розкривають питання реалізації функцій прокуратури

Залежно від ролі у врегулюванні питань прокурорської діяльності: - основні (регулюють головні питання організації та діяльності прокуратури); - допоміжні (регулюють окремі аспекти прокурорської діяльності або суміжні правовідносини)

За характером: - організаційні (регулюють організацію прокуратури та статус її працівників); - функціональні (регулюють питання діяльності прокуратури)

19

Схема 10. Конституційні основи діяльності прокуратури України

Конституція України

Загальну основу для правозахисної діяльності прокуратури закладають положення ст. 3, відповідно до якої «людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави», а також Розділу ІІ «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина»

Прокуратура згадується у таких статтях Конституції України: п. 25 ст. 85, що відносить до повноважень Верховної Ради України надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом України Генерального прокурора України; висловлення недовіри Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади; п. 14 ст. 92, який вказує, що виключно законами України визначаються організація і діяльність прокура-тури; п. 11 ст. 106, що визначає повноваження Президента України щодо призначення на посаду та звільнення з посади Генерального прокурора України; п. 5 ст. 129, що проголошує як одну з основних засад судочинства підтримання державного обвинувачення в суді проку-рором; ст. 131, яка встановлює повноваження Вищої ради юстиції щодо прокурорів та участь представників органів прокуратури у її формуванні

Окремий розділ VІІ «Прокуратура»: У статті 121 перелічено функції і визначено, що прокуратура України становить єдину систему. Статтю 122 присвячено Генеральному прокуророві України. Стаття 123 передбачає, що «організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом», тобто вона відсилає до Закону України «Про прокуратуру»

Тимчасові норми щодо прокуратури закріплені у п. 9 Перехідних положень, відповідно до якого прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію попереднього слідства – до введення в дію відповідних законів

Проблеми конституційного регулювання прокурорської діяльності:

- закріплення в Конституції України системи функцій прокуратури не є доцільним, оскільки функції з часом можуть змінюватися, у той час як Основний Закон держави має підвищену стабільність, що може обмежувати потенціал прокуратури; - визначаючи порядок призначення та звільнення Генерального прокурора України, Конституція України не встановлює жодних вимог до нього, що є суттєвою прогали-ною правового регулювання, яка вирішується у новому ЗУ «Про прокуратуру»; - має бути вирішено питання щодо місця прокуратури серед гілок державної влади, оскільки її сучасне самостійне і незалежне положення суперечить ст. 6 Конституції України, яка передбачає, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову

Конституція України становить найвищий рівень регулювання прокурорської діяльності. Закріплення положень щодо прокуратури в Основному Законі свідчить про вагому роль, яка відводиться прокуратурі в нашій державі

20

Схема 11. Міжнародно-правові договори

Міжнародно-правові договори

Відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. За юридичною силою міжнародні договори України стоять нижче Конституції України, але

вище законів. Прокуратура керується нормами договорів, що безпосередньо регламентують діяльність

прокуратури, визначають роль і місце прокуратури у міжнародних відносинах, або стосуються сфери правовідносин, які виступають предметом прокурорської діяльності

Багатосторонні договори, які укладаються на міжнародно-му, європейському рівнях або серед держав СНД. До них належать: - Європейська конвенція про взаємну допомогу у криміналь-них справах 1959 р.; - Європейська конвенція про нагляд за умовно засудженими або умовно звільненими правопорушниками 1964 р.; - Конвенція про передачу осіб, які страждають психічними розладами, для проведення примусового лікування 1997 р.; - Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та криміна-льних справах 2002 р.; - Конвенція ООН про бороть-бу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психо-тропних речовин 1988 р.; - Європейська конвенція про передачу провадження у кримінальних справах 1972 р.; - Міжнародна конвенція про боротьбу з бомбовим терориз-мом 1997 р.; - Міжнародна конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму 1999 р.; - Європейська конвенція про видачу правопорушників 1957 р.; - Конвенція про передачу засуджених осіб 1983 р.; - Конвенція про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом 1990 р. та ін.

Двосторонні договори, які укладаються між Україною та окремими зарубіжними державами з питань взаємної право-вої допомоги у криміна-льних справах. Предме-том є: виконання процесуальних дій при розслідуванні криміна-льних правопорушень; видача (екстрадиція) осіб; передача криміна-льного переслідування; відшкодування заподія-ної кримінальним правопорушенням шкоди тощо. Україною укладено понад 100 таких договорів: - Договір між Україною та Сирійською Арабсь-кою Республікою про правові відносини і взаєм-ну правову допомогу в цивільних і кримінальних справах; - Договір між Україною та Республікою Індія про взаємну правову допомо-гу в кримінальних спра-вах; - Договір між Україною та Арабською Республі-кою Єгипет про взаємну правову допомогу в кримінальних справах; - Договір між Україною та Республікою Панама про видачу правопоруш-ників та ін.

Відомчі договори і угоди, які укладаються між Генераль-ною прокуратурою України та компетентними органами іноземних держав у контек-сті міжнародного співробіт-ництва органів прокуратури: - Меморандум про співробіт-ництво між ГПУ і Націона-льною прокуратурою Анти-мафії Італійської Республіки у боротьбі з організованою злочинністю і відмиванням доходів, одержаних злочин-ним шляхом від 14.02.2001; - Меморандум про співробіт-ництво між ГПУ і Проку-ратурою Республіки Болга-рія від 01.06.2001; - Угода про співробітництво між ГПУ та Генеральною прокуратурою Монголії від 08.09.2003; - Меморандум про взаєморо-зуміння щодо співробітни-цтва між Верховною проку-ратурою Республіки Корея і ГПУ від 17.04.2006; - Угода про співробітництво генеральних прокуратур (прокуратур) держав-учасниць СНД у боротьбі з тероризмом та іншими проявами екстремізму; - Угода про співробітництво генеральних прокуратур (прокуратур) держав-учасниць СНД у сфері захисту прав і законних інтересів неповнолітніх та ін.

21

Схема 12. Закон України «Про прокуратуру» як основне джерело правового забезпечення органів прокуратури

Закон України «Про прокуратуру» (складається з 94 статей, поділених на 13 розділів, а також Додатка)

Є базовим актом з питань організації і діяльності прокуратури в Україні. За своєю природою Закон належить до органічних, оскільки посилання на нього міститься у ст. 123 Конституції Украї-ни, яка передбачає, що «організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначають-ся законом». Прийнятий ВР України 14 жовтня 2014 р. за результатами розгляду кількох альтернативних за-

конопроектів. Набув чинності 26 квітня 2015 р. Його прийняття потягло за собою внесення змін та доповнень до кількох десятків законодавчих актів. Замінив ЗУ «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 р., що вступив у дію 1 грудня 1991 р.,

у зв’язку із чим ця дата визначена як День працівника прокуратури України. Свого часу Україна першою з пострадянських республік урегулювала організацію і діяльність прокуратури на рівні закону. ЗУ «Про прокуратуру» від 1991 р. був одним із перших законів, прийнятих у незалежній Україні. Проте за роки дії цей Закон суттєво застарів і не відповідав євроінтеграційним прагненням України, у зв’язку із чим було розроблено і прийнято новий ЗУ «Про прокуратуру»

Розділ І «Засади організації і діяльності прокуратури» регламентує найбільш загальні, основні положення щодо організації та діяльності прокуратури, як-от: функції, засади, правові основи діяль-ності прокуратури, інформування про її діяльність тощо. Розділ ІІ «Організаційні основи системи прокуратури» визначає систему органів прокуратури, а також характеризує окремі її ланки. Розділ ІІІ «Статус прокурора» врегульовує правове становище прокурорів, визначаючи перелік посад прокурорів, їх загальні права і обов’язки, гарантії незалежності, вимоги щодо несумісності. Розділ ІV «Повноваження прокурора з виконання покладених на нього функцій» окреслює порядок реалізації покладених на прокуратуру функцій. Розділ V «Порядок зайняття посади прокурора та порядок звільнення прокурора з адміністра-тивної посади» встановлює вимоги до кандидатів на посаду прокурора, визначає порядки: добору на посади прокурорів; переведення прокурора на посаду до іншого органу прокуратури; призначення прокурора на адміністративну посаду та звільнення з цієї посади. Розділом VІ «Дисциплінарна відповідальність прокурора» врегульовано підстави та порядок притягнення прокурорів до дисциплінарної відповідальності, а також види дисциплінарних стягнень, які на них накладаються. Розділ VII «Звільнення прокурора з посади, припинення, зупинення його повноважень на посаді» визначає умови та порядок звільнення прокурора з посади та припинення його повноважень, а також випадки зупинення повноважень прокурора. Розділ VIII «Прокурорське самоврядування та органи, що забезпечують діяльність прокурату-ри» регламентує завдання, порядок та організаційні форми здійснення прокурорського самовряду-вання, а також статус і повноваження органів, що забезпечують діяльність прокуратури, таких як КДКП і НАПУ. Розділ ІХ «Соціальне та матеріально-побутове забезпечення прокурора та інших працівників органів прокуратури» присвячений питанням заробітної плати, відпустки, матеріально-побутового забезпечення, соціального захисту та пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури. Розділ X «Організаційне забезпечення діяльності прокуратури» визначає систему забезпечення функціонування прокуратури, засади та порядок її фінансування тощо. Розділ XI «Міжнародне співробітництво» регламентує питання міжнародно-правового співробіт-ництва прокуратури з компетентними органами іноземних держав у сфері кримінального судочинст-ва, а також окреслює повноваження ГПУ у сфері укладення, виконання та денонсації міжнародних міжвідомчих договорів України. Розділ ХІІ «Прикінцеві положення» визначає строки набуття чинності Закону, встановлює перелік нормативних актів, які втрачають чинність у зв’язку із його прийняттям, а також передбачає зміни, які вносяться у зв’язку із цим до інших нормативних актів. Розділ XIII «Перехідні положення» містить тимчасові положення, необхідні для своєчасного й ефективного впровадження норм Закону у дію. Додаток встановлює перелік та територіальну юрисдикцію місцевих та військових прокуратур