ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД“ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛЕЦЮК ІГОР ЗЕНОВІЙОВИЧ

УДК 378.147.15:371.3:373.3

ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХКЛАСІВ ДО ПРОЕКТУВАННЯ

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТдисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Запоріжжя – 2015

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Класичному приватному університеті, м. Запоріжжя.

Науковий керівник – доктор педагогічних наук, професорІВАНИЦЬКИЙ Олександр Іванович,Державний вищий навчальний заклад“Запорізький національний університет”,завідувач кафедри фізики та методики її викладання.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професорОСАДЧИЙ В’ячеслав Володимирович,Мелітопольський державний педагогічнийуніверситет ім. Б. Хмельницького,завідувач кафедри інформатики та кібернетики;

кандидат педагогічних наукКЛИМОВИЧ Маргарита Володимирівна,Бериславський педагогічний коледж,директор.

Захист відбудеться “20” листопада 2015 р. о 13.00 годині на засіданніспеціалізованої вченої ради К 17.051.09 у Державному вищому навчальному закладі“Запорізький національний університет” Міністерства освіти і науки України заадресою: 69063, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного вищогонавчального закладу “Запорізький національний університет” Міністерства освіти інауки України за адресою: 69063, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66.

Автореферат розісланий “19” жовтня 2015 р.

Учений секретарспеціалізованої вченої ради Л. В. Безкоровайна

1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Концепція інформаційного суспільства характеризуєтьсяспробами аналізу та узагальнення соціально-економічних перетворень, якіпороджуються автоматизацією всіх інформаційних процесів і соціально-економічних перетворень, спричинених зростанням ролі інформаційної діяльності.Значення таких перетворень для системи освіти, на думку багатьох науковців(Д. Бел, В. Биков, Н. Ващекін, Р. Гуревич, В. Кремень та ін.), важко переоцінити.

Успішність процесу інформатизації початкової ланки освіти залежить відрівня готовності майбутнього вчителя до використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у проектуванні освітнього середовища початковоїшколи, про що йдеться в таких нормативних документах, як: Закон України “Провищу освіту”, Закон України “Про Основні засади розвитку інформаційногосуспільства в Україні на 2007–2015 роки”, Стандарт і рекомендації щодозабезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти, Державний стандартпочаткової загальної освіти.

На думку науковців (Н. Бібік, Н. Волкова, С. Міщенко, О. Савченко,А. Сущенко, М. Фіцула, О. Шиман та ін.), формування особистості залежить відбагатьох факторів, що організовано або стихійно впливають на людину тазумовлюють її розвиток. Проектування й упровадження інформаційного освітньогосередовища, створення інформаційної системи підтримки освітнього процесупочаткової школи, визначених Національною стратегією розвитку освіти України до2021 р. як пріоритетні шляхи інформатизації освіти, залежать від рівня розвитку тадоступності інформаційних технологій і готовності майбутніх учителів початковихкласів до їх застосування.

Перетворення в соціально-економічному та освітньому середовищі разом звимогами до модернізації змісту початкової освіти країни зумовлюють зміни форм,засобів і методів підготовки майбутніх учителів початкових класів. Стримуванняцього процесу зумовлено низкою суперечностей між:

– системним характером педагогічного процесу та недостатньоюметодичною, організаційною й ергономічною обґрунтованістю застосуванняінформаційно-комунікаційних технологій у практиці початкової школи;

– посиленням вимог суспільства до якості інформаційної культури учнівпочаткової школи (Постанова Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 р. № 462)та недостатньою компетентністю вчителів щодо забезпечення умов її формування;

– необхідністю організації управління навчально-виховним процесомпочаткової школи у відкритому інформаційному середовищі та відсутністю системипідготовки вчителів початкових класів до проектування й організації інформаційно-комунікаційного середовища.

Питанням ефективного використання вчителем інформаційно-комунікаційнихтехнологій присвячено праці багатьох учених, а саме: інтеграції змісту освіти вконтексті її інформатизації (В. Биков, І. Вакарчук, Р. Гуревич, Ж. Делор, М. Жалдак,В. Кремень, В. Огнев’юк, Б. Хантер, В. Шевченко та ін.); впливу роботи з

2

комп’ютером і засобами ІКТ на розвиток розумової, інтелектуальної діяльності тавищих психічних функцій учнів (Ю. Машбиць, Ю. Первін, І. Соколова та ін.);упровадженням інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес тапроблемами створення освітнього середовища (Ю. Жук, О. Іваницький, Р. Клопов,А. Коломієць, Н. Морзе, В. Осадчий, Н. Пєтухова, С. Сисоєва, П. Хабер, Ж. Ходел,Л. Чернікова та ін.).

Розв’язанню питань формування готовності до професійної діяльності фахівціврізних галузей, зокрема, учителів початкових класів, присвячені праці такихнауковців, як: О. Біда, І. Гавриш, О. Гура, М. Дьяченко, В. Імбер, Л. Кандибович,М. Климович, А. Линенко, О. Савченко, В. Сластьонін, Д. Узнадзе та ін. Теоретичнийаналіз з досліджуваної проблеми надає підстави стверджувати, що формуванняінформаційної культури молодших школярів відбувається в умовах прискореннятемпів розвитку ІКТ й перебудов у суспільстві. Відсутність досліджень, щорозкривають систему підготовки майбутніх учителів початкової школи допроектування інформаційно-комунікаційного середовища (ІКС), свідчить пронедостатній рівень розробленості цієї проблеми в теорії і практиці професійноїосвіти.

Тож соціальна значущість, недостатня теоретична та практична розробленістьпроблеми готовності майбутнього вчителя початкових класів до проектуванняінформаційно-комунікаційного середовища зумовили необхідність дослідження їїсутності та визначення й обґрунтування організаційно-педагогічних умов їїформування, а також вибір теми дисертаційної роботи: “Формування готовностімайбутніх учителів початкових класів до проектування інформаційно-комунікаційного середовища”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.Дисертаційна робота виконана відповідно до програми науково-дослідної роботикафедри управління навчальним закладом і педагогіки вищої школи Класичногоприватного університету “Оновлення концептуальних засад українськоїпрофесійної освіти на етапі євроінтеграції” (номер державної реєстрації0109U002114).

Тема дисертації затверджена вченою радою Класичного приватногоуніверситету (протокол № 6 від 29.02.2012 р.) та узгоджена в Міжвідомчій раді зкоординації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні(протокол № 5 від 29.05.2012 р.).

Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є визначення,обґрунтування й експериментальна перевірка організаційно-педагогічних умовформування готовності майбутніх учителів початкових класів до проектуванняінформаційно-комунікаційного середовища.

Для досягнення зазначеної мети поставлено такі завдання:– проаналізувати науково-методичну літературу з метою узагальнення

наукових підходів та розробок вітчизняних і зарубіжних науковців щодо проблемиформування готовності вчителя початкових класів до проектування інформаційно-комунікаційного середовища;

3

– розкрити сутнісні характеристики готовності майбутніх учителівпочаткових класів до проектування інформаційно-комунікаційного середовища та їїосновні структурні компоненти;

– визначити та обґрунтувати організаційно-педагогічні умови, структурно-функціональну модель підготовки майбутніх учителів початкових класів допроектування інформаційно-комунікаційного середовища;

– експериментально перевірити ефективність організаційно-педагогічнихумов та структурно-функціональної моделі підготовки майбутніх учителівпочаткових класів до проектування інформаційно-комунікаційного середовища.

Об’єкт дослідження – процес професійної підготовки майбутніх учителівпочаткових класів.

Предмет дослідження – організаційно-педагогічні умови формуванняготовності майбутніх учителів початкових класів до проектування та використанняінформаційно-комунікаційного середовища.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що ефективність формуванняготовності майбутніх учителів початкової школи до проектування й використанняінформаційно-комунікаційного середовища залежить від таких організаційно-педагогічних умов: розвитку в майбутніх учителів початкової школи активноїсуб’єктної позиції, позитивної мотивації до використання інформаційних освітніхтехнологій, потреби в самоосвіті; співпраці студентів і викладачів, тьюторства ворганізованому інформаційно-освітньому середовищі педагогічного коледжу;інтеграції систем управління контентом та ресурсів віртуальних інфраструктурстудентами й викладачами педагогічного коледжу в професійній підготовці.

Методи дослідження. Для досягнення мети, вирішення завдань і перевіркигіпотези використано такі методи дослідження:

– теоретичні: аналіз психолого-педагогічної, навчально-методичноїлітератури, вивчення педагогічного досвіду – з метою узагальнення науковихпідходів та розробок вітчизняних і зарубіжних науковців, встановлення основнихнапрямів дослідження за темою дисертаційної роботи, обґрунтування організаційно-педагогічних умов підготовки майбутніх учителів початкової школи допроектування інформаційно-комунікаційного середовища; моделювання – длявизначення суттєвих ознак об’єкта дослідження, встановлення структурно-функціональних зв’язків між елементами системи підготовки вчителя допроектування інформаційно-комунікаційного середовища;

– емпіричні: тестування, анкетування, педагогічний експеримент – з метоюперевірки ефективності розроблених організаційно-педагогічний умов формуванняготовності майбутніх учителів початкових класів до проектування інформаційно-комунікаційного середовища;

– методи математичної та статистичної обробки експериментальнихданих – з метою підтвердження гіпотези дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:– уперше теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено

організаційно-педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів

4

початкових класів до проектування інформаційно-комунікаційного середовища:розвиток у майбутніх учителів початкової школи активної суб’єктної позиції,позитивної мотивації до використання інформаційних освітніх технологій, потребив самоосвіті; співпраця студентів і викладачів, тьюторство в організованомуінформаційно-освітньому середовищі педагогічного коледжу; інтеграція системуправління контентом та ресурсів віртуальних інфраструктур студентами йвикладачами педагогічного коледжу в професійній підготовці; теоретичнообґрунтовано й розроблено структурно-функціональну модель формуванняготовності майбутніх учителів початкових класів до проектування інформаційно-комунікаційного середовища, що розкриває цілісність теоретико-методологічного,проектувально-технологічного та контрольно-оцінювального компонентів;

– уточнено поняття “інформаційно-комунікаційне середовище початковоїшколи” як соціальної інформаційно-педагогічної системи засобів, ресурсів, умоворганізації комунікації суб’єктів початкової освіти; “готовність учителя початковихкласів до проектування інформаційно-комунікаційного середовища” якінтегративної професійної характеристики педагога; “інтеграція систем управлінняконтентом та ресурсів віртуальних інфраструктур” як механізму або результатустворення інформаційно-технологічної бази інформаційно-комунікаційногосередовища на основі сервісів Web2.0 і ресурсів віртуальних сховищ;

– удосконалено систему підготовки майбутніх учителів з початкової освіти, асаме: запропоновано механізми організації співпраці суб’єктів навчання звикористанням інформаційно-освітнього середовища вищого навчального закладу,упроваджено в роботу педагогічного коледжу систему організації дистанційногонавчання Moodle;

– набули подальшого розвитку питання реалізації концепції відкритої освіти,освіти протягом життя, наукового обґрунтування організації відкритогопедагогічного портфоліо майбутніх учителів початкової школи, створення таспільного використання дидактичних матеріалів на основі платформи Learnig Apps іїй подібних.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці й реалізаціїтеоретично обґрунтованих та експериментально перевірених організаційно-педагогічних умов, структурно-функціональної моделі формування готовностімайбутніх учителів початкових класів до проектування інформаційно-комунікаційного середовища. Здобувачем розроблено навчально-методичнезабезпечення цього процесу: спецкурс “Проектування інформаційно-комунікаційного середовища”, інструктивно-методичні матеріали “Сервіси дляроботи в хмарі”; створено та розширено ресурси для організації дистанційногодоступу до навчальних матеріалів і підтримки навчально-виховного процесуКомунального вищого навчального закладу “Запорізький педагогічний коледж”Запорізької обласної ради (zpk.zp.ua, do.zpk.zp.ua).

Висновки та практичні рекомендації, викладені в дослідженні, упровадженодисертантом у навчально-виховний процес Вищого навчального комунальногозакладу “Одеське педагогічне училище” (довідка № 181а від 30.03.2015 р.),

5

Уманського гуманітарно-педагогічного коледжу ім. Т. Г. Шевченка (довідка № 133від 03.04.2015 р.), Комунального вищого навчального закладу “Запорізькийпедагогічний коледж” Запорізької обласної ради (довідка № 189 від 10.06.2015 р.),Комунального закладу “Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічноїосвіти” Запорізької обласної ради (довідка № 311 від 12.06.2015 р.) таКременчуцького педагогічного коледжу ім. А. С. Макаренка (довідка № 588 від16.06.2015 р.).

Апробація результатів дисертації. Викладені в дисертації положення тарезультати були оприлюднені на науково-практичних конференціях і форумах:

– міжнародних: “Особистість у єдиному освітньому просторі” (м. Запоріжжя,2012 р.); “Інформаційні технології та безпека інформаційно-комунікаційних систем”(м. Вінниця, 2012 р.); “Наука і освіта в Австралії, Америці та Євразії:фундаментальні і прикладні науки” (м. Мельбурн, 2014 р.); “Освітні інновації:філософія, психологія, педагогіка” (м. Суми, 2014 р.); “Неперервна освіта новогосторіччя: досягнення та перспективи” (м. Запоріжжя, 2015 р.);

– всеукраїнських: “Модернізація загальної та професійної освіти в умовахглобального світу” (м. Запоріжжя, 2013 р.); “Розвиток сучасної природничо-математичної освіти: реалії, проблеми якості, інновації” (м. Запоріжжя, 2013 р.);

– регіональних: “Інноваційна діяльність педагога в сучасному освітньомупросторі” (м. Умань, 2012 р.); “Інноваційні технології підготовки сучасних фахівців”(м. Запоріжжя, 2013, 2014 рр.).

Результати наукового пошуку обговорювалися на засіданнях кафедриуправління навчальним закладом і педагогіки вищої школи Інституту управлінняКласичного приватного університету (2011–2015 рр.), засіданнях циклової комісіївикладачів інформатики, методичної ради Запорізького педагогічного коледжу(2011–2015 рр.).

Публікації. Основні положення дисертації відображено в 17 одноосібнихнаукових працях автора, з яких: 5 – статті в наукових фахових виданнях України(дві праці входять до міжнародної наукометричної бази Index Copernicus), 1 –стаття в зарубіжному виданні, 1 – стаття в іншому виданні, 10 – матеріаликонференцій.

Структура та обсяг дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьохрозділів, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації –255 сторінок, з них основний текст – 186 сторінок, додатки – 45 сторінок. Роботамістить 18 рисунків та 17 таблиць. Список використаних джерел включає304 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження; розкрито зв’язок знауковими програмами, планами, темами; визначено мету, завдання, об’єкт, предметі методи дослідження; сформульовано наукову новизну й практичне значенняодержаних результатів; наведено відомості щодо їх апробації та публікацій.

6

У першому розділі – “Педагогічні засади підготовки майбутніх учителівпочаткових класів до проектування інформаційно-комунікаційного середовища” –проведено аналіз наукової літератури щодо особливостей становленняінформаційного суспільства, критеріїв його якісного розвитку, зв’язку із системоюосвіти; досліджено поняття інформаційно-комунікаційного середовища початковоїшколи та його складові; розкрито й теоретично обґрунтовано структуру готовностівчителя до проектування ІКС, моделі взаємодії суб’єктів навчально-виховногопроцесу в інформаційно-комунікаційному середовищі.

Здійснений аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчив широкийінтерес науковців щодо комунікаційних середовищ з використанням сучасних ІКТяк необхідної інноваційної складової сучасних соціальних систем у таких поняттях:“інформаційно-комунікаційне середовище” (В. Андрущенко, В. Ізвозчиков,М. Калиненко, І. Розіна), “інформаційне освітнє середовище” (О. Іваницький,В. Мойсеєв, С. Назаров, В. Солдаткін, В. Шевченко), “освітній простір” (В. Биков,В. Кремень, І. Шалаєв), “інформаційне середовище” (В. Биков, М. Кадемія,В. Ізвозчиков, В. Кремень), “комунікаційне середовище” (В. Ільганаєва,Д. Константиновський, О. Швидка), “комп’ютерно орієнтоване навчальнесередовище” (С. Пейперт).

Проте, засвідчено відсутність єдиного підходу щодо розуміння сутностіінформаційно-комунікаційного середовища початкової школи. Незважаючи на те,що деякі науковці (М. Кадемія, В. Уруський, В. Шакотько та ін.) наголошують нанеобхідності формування готовності майбутнього вчителя початкових класів допроектування та організації такого середовища як чинника ефективногореформування системи початкової освіти, проблема методичного забезпеченняцього процесу є актуальною в сучасній теорії і методиці професійної освіти.

Дослідження питань проектування навчального середовища, ефективноговикористання ІКТ свідчать, що поняття “готовність” учені розуміють як готовністьдо: інноваційної діяльності (І. Гавриш, І. Чорней, Л. Шевченко та ін.); професійної,творчої самореалізації та професійного саморозвитку (І. Тяллева, П. Харченко,Т. Шестакова та ін.); комунікацій і реалізації комунікаційного підходу (О. Каверіна,О. Макарова та ін.); застосування ІКТ і технічних засобів навчання (Т. Волкова,Р. Моцик, М. Недбай, О. Торубар та ін.); впровадження технологій навчання(Л. Безкоровайна, К. Гнезділова, В. Морозова, І. Манькусь, С. Чиж та ін.).

Готовність учителя початкової школи до проектування освітнього середовищав умовах інформатизації науковці розглядають як: формування інформатичнихкомпетентностей до використання ІКТ (Л. Петухова); формування й розвитокінформаційно-мережевої культури (О. Шиман); необхідність ознайомленнястудентів з особливостями сучасного інформаційного простору, можливостямиінформаційно-мережевих ресурсів (А. Коломієць, Н. Кушнір); здатність здійснюватипедагогічну діяльність з переданням молодшим школярам спеціально відібраного тадидактично переробленого навчального матеріалу за допомогою комп’ютера(С. Міщенко); уміння володіти основними прийомами роботи в мережі Інтернет,знання мережних ресурсів для оновлення методичних знань та ознайомлення з

7

педагогічним досвідом (В. Барановська); надання студентам доступу доінформаційно-довідкових ресурсів комп’ютерної мережі, стимулювання інтересу,потреби в професійному самовдосконаленні (О. Хмизова).

З метою визначення сутності поняття “готовність майбутнього вчителяпочаткової школи до проектування інформаційно-комунікаційного середовища”,структури, особливостей її формування в дослідженні визначено специфічні ознакипрофесійної діяльності учителя з початкової освіти, а саме: пропедевтичність,багатопредметність, поліфункціональність, орієнтування на виховання, навчання тарозвиток дітей молодшого шкільного віку, збереження й зміцнення їх здоров’я(Ю. Вавілов, О. Ващенко, О. Герасименко, С. Мартиненко, О. Мельник,Л. Омельченко, О. Савченко, Л. Ситникова, Р. Скульський та ін.).

Узагальнюючи наукові позиції, готовність учителя початкової школи допроектування інформаційно-комунікаційного середовища визначено як інтегративнупрофесійну характеристику педагога, що детермінує його здатність вирішуватитипові педагогічні завдання початкової освіти шляхом конструювання тавикористання інформаційно-комунікаційного середовища в умовах пропедевтичної,багатопредметної, поліфункціональної педагогічної діяльності з метою виховання,навчання й розвитку дітей молодшого шкільного віку, формування їх ключовихкомпетентностей.

Базуючись на аналізі психолого-педагогічних джерел з питань готовностівчителя початкових класів до професійної діяльності (М. Дьяченко, І. Доніна,Л. Кандибович, А. Линенко та ін.), організації інформаційно-комунікаційногосередовища (М. Кадемія, А. Коломієць, В. Уруський, О. Швидка, М. Шиненко таін.), виокремлено структурні компоненти готовності учителя початкової школи допроектування ІКТ: ціннісно-мотиваційний (усвідомлення майбутніми фахівцями вимогсуспільства до педагогічної діяльності вчителя початкової школи, потреби в самоосвіті,наявності інтересу до інноваційної діяльності, спонукання до пошуку ефективнихформ, засобів проектування ІКС); змістово-процесуальний (уміння обирати доцільнізасоби ІКТ для конструювання елементів інформаційно-комунікаційного середовища,проектувати навчально-виховний процес початкової школи з використанням засобівІКС, організовувати взаємодію суб’єктів освітнього процесу (учителів, дітей, батьків),здатність діяти в умовах невизначеності); регулятивно-рефлексивний (адекватнасамооцінка, співвідношення власних можливостей, зусиль та досягнутих результатів,орієнтування на професійний саморозвиток).

Визначення компонентів і показників надало можливість окреслити критеріїкомпонентів готовності майбутнього вчителя початкових класів до проектуванняІКС, а саме: наявність стійких мотивів до успіху в проектуванні та використанніінформаційно-комунікаційного середовища в початковій школі; оволодіннязнаннями про сучасні інформаційно-комунікаційні технології, засоби мультимедіа,ресурси віртуальних сховищ для конструювання ІКС; уміння органічновпроваджувати ІКС у методи навчання, організацію позакласної роботи в початковійшколі; рівень рефлексії, здатності адекватно оцінювати результати власноїдіяльності з конструювання та використання ІКС, намічати шляхи її вдосконалення.

8

З урахуванням цих критеріїв визначено рівні сформованості готовностімайбутніх учителів початкових класів до проектування інформаційно-комунікаційного середовища: високий, середній, низький.

У другому розділі – “Науково-методичне забезпечення формування готовностімайбутніх учителів початкових класів до проектування інформаційно-комунікаційногосередовища” – обґрунтовано та розроблено структурно-функціональну модель йорганізаційно-педагогічні умови формування готовності майбутніх учителівпочаткових класів до проектування ІКС та особливості їх реалізації.

Структурно-функціональна модель формування готовності майбутніх учителівпочаткових класів до проектування інформаційно-комунікаційного середовищамістить мету, зміст, організаційно-педагогічні умови, методи, принципи, засоби,форми організації, компоненти, стадії реалізації, рівні та результат (рис. 1).

Компонентами моделі є: теоретико-методологічний, проектувально-технологічний та контрольно-оцінювальний блоки, об’єднані в єдине ціле.

До складу теоретико-методологічного блоку входять підходи, які є основоюпроцесу формування готовності до проектування інформаційно-комунікаційногосередовища (особистісно-діяльнісний, компетентнісний, технологічний,контекстний). Підготовка майбутніх учителів до проектування інформаційно-комунікаційного середовища ґрунтується на загальнодидактичних та спеціальнихпринципах, що відображують закономірності формування готовності допроектування інформаційно-комунікаційного середовища, а саме: принципвідповідності ІКТ меті навчально-виховного процесу початкової школи;цілеспрямованого використання інформаційних освітніх ресурсів дляіндивідуалізації навчального процесу, розвитку молодших школярів; оптимальногопоєднання традиційних та інформаційних технологій у навчанні молодшихшколярів; принцип пріоритетного використання ІКТ для вирішення дидактичних,організаційних, виховних і розвивальних завдань.

У дослідженні визначено та охарактеризовано організаційно-педагогічніумови формування готовності майбутніх учителів початкових класів допроектування інформаційно-комунікаційного середовища, а саме:

– розвиток у майбутніх учителів початкової школи активної суб’єктноїпозиції, позитивної мотивації до використання інформаційних освітніх технологій,потреби в самоосвіті;

– співпраця студентів і викладачів, тьюторство в організованомуінформаційно-освітньому середовищі педагогічного коледжу;

– інтеграція систем управління контентом і ресурсів віртуальнихінфраструктур студентами та викладачами педагогічного коледжу в професійнійпідготовці.

Проектувально-технологічний блок моделі відображає структуру готовностімайбутніх учителів початкових класів до проектування інформаційно-комунікаційногосередовища, стадії та методичне забезпечення формування готовності – сукупністьформ, методів і засобів, що уможливлюють реалізацію змісту та встановленої мети.

9

Соціальне замовлення суспільства

Модель випускника КВНЗ “ЗПК” ЗОР

МЕТА: формування готовності майбутніх учителів початкових класів до проектування інформаційно-комунікаційного середовища

РЕЗУ

ЛЬТАТ

: сфо

рмованість

готовності м

айбутніх

учителів початкових

класів

до

проектування інфо

рмаційно

-ком

унікаційного

середовищ

а

Підходи: особистісно-діяльнісний, компетентнісний, технологічний, контекстний

Принципи: загальнодидактичні; спеціальні (принцип відповідності ІКТ меті навчально-виховного процесу; принцип цілеспрямованого використання інформаційних освітніх ресурсів для індивідуалізації навчального процесу, розвитку молодших школярів; принцип оптимального поєднання традиційних та ІТ; принцип пріоритетного використання ІКТ для вирішення дидактичних, організаційних, виховних завдань)

Організаційно-педагогічні умови: - розвиток у майбутніх учителів початкової школи активної суб’єктної позиції, позитивної мотивації до використання інформаційних освітніх технологій, потреби в самоосвіті;

- співпраця студентів і викладачів, тьюторство в організованому інформаційно-освітньому середовищі педагогічного коледжу;

- інтеграція систем управління контентом і ресурсів віртуальних інфраструктур студентами та викладачами педагогічного коледжу в професійній підготовці

Компоненти готовності:

Стадії реалізації

ціннісно-

мотиваційний

змістово-процесуальний

регулятивно-рефлексивний

Методичне забезпечення

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ БЛОК

Діагностуван-ня рівнів

сформованості компонентів готовності до проектування інформаційно-комунікаційно-го середовища

КОНТРОЛЬНО-ОЦІНЮВАЛЬНИЙ БЛОК

ПРОЕКТУВАЛЬНО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ БЛОК

Рівні сформованості компонентів готовності Високий Середній Низький

Державний стандарт, ОКХ, ОПП

Форми аудиторні: лекції, практичні, семінарські та лабораторні заняття; поза- аудиторні: самостійна робота, виконання індивідуальних завдань, створення портфоліо, вебінари, веб-квести, консультації.

Методи традиційні; дослідницькі; інноваційні: мозковий штурм, есе, хмара тегів, побудова графічних зображень, спільне використання й редагування документів, ментальних карт.

Засоби навчально-методичні комплекси на базі ІКТ, технічні засоби навчання, сервіси Web2.0, засоби дистанційного навчання, віртуальні сховища

підготовча

базова

продуктивна

аналітико-

коригувальна

Критерії рівнів сформованості готовності: - наявність стійких мотивів до успіху в проектуванні та використанні інформаційно-комунікаційного середовища в початковій школі; - оволодіння знаннями про сучасні інформаційно-комунікаційні технології, засоби мультимедіа, ресурси віртуальних сховищ для конструювання ІКС; - уміння органічно впроваджувати ІКС у методи навчання, організацію позакласної роботи в початковій школі; - рівень рефлексії, здатності адекватно оцінювати результати власної діяльності з конструювання та використання ІКС, намічати шляхи її вдосконалення.

 

Рис. 1. Структурно-функціональна модель формування готовності майбутніх учителів початкових класів до проектування інформаційно-комунікаційного середовища

10

Всі компоненти готовності майбутніх учителів початкових класів допроектування ІКС (ціннісно-мотиваційний, змістово-процесуальний, регулятивно-рефлексивний) взаємозумовлені та пов’язані між собою. Їх формування відбуваєтьсяв інтегрованій єдності організаційно-педагогічних умов, що забезпечуютьсякеруванням самостійною роботою студентів з використанням інформаційно-комунікаційних технологій управління контентом; проведенням міжпредметнихвеб-квестів, семінарів, тренінгів; створенням структури електронного портфоліовикладача та студента; впровадженням розробленого дистанційного спецкурсу“Проектування інформаційно-комунікаційного середовища” та інструктивно-методичних матеріалів “Сервіси для роботи в хмарі”.

Засоби формування готовності майбутніх учителів початкових класів допроектування ІКС представлені навчально-методичними комплексами на базі ІКТ,освітніми веб-сайтами, ресурсами інформаційно-освітнього середовища педагогічногоколеджу, інструктивно-методичними матеріалами, спецкурсом “Проектуванняінформаційно-комунікаційного середовища”, ІКТ для навчання предметів початковоїшколи, сервісами Web2.0, засобами дистанційного навчання, віртуальними сховищами.

В процесі формування готовності майбутніх учителів початкової школи допроектування ІКС використовувались аудиторні (лекція, практичні, семінарські талабораторні заняття) та позааудиторні (самостійна робота студентів, виконанняіндивідуального навчального завдання, проектна діяльність, вебінари, веб-квести,консультації) форми організації навчального процесу, педагогічна практика.

Під час дослідження майбутні вчителі початкової школи здійснювалиширокий спектр діяльності, що сприяло вирішенню встановлених завдань:створення структури ІКС, методичної скарбнички, спільного пошуку інформації,створення закладок; входження до блогосфери, розгортання тематичного блогу;створення та редагування статей у майданчику Вікі-Вікі; використання сервісуLearning Apps, інтеграція об’єктів; спільне створення та редагування ментальнихкарт і схем; розміщення в Інтернеті медіафайлів, робота з геосервісами; робота в on-line офісах та календарях; створення web-проектаів і учать у них; використанняресурсів інформаційно-комунікаційного середовища в навчальній, позанавчальній,позакласній роботі, на різних етапах уроку та уроках різних типів.

Створена структурно-функціональна модель формування готовності майбутніхучителів початкових класів до проектування інформаційно-комунікаційногосередовища уможливила розкриття структурно-функціональних особливостей цьогопроцесу, візуалізацію організаційно-методичного забезпечення (мета, зміст, форми,методи й засоби), реалізацію визначених організаційно-педагогічних умов.

У третьому розділі – “Педагогічний експеримент і аналіз його результатів” –подано хід, організаційно-методичне забезпечення та результати педагогічногоексперименту з апробації організаційно-педагогічних умов формування готовностімайбутніх учителів початкових класів до проектування інформаційно-комунікаційного середовища.

Педагогічний експеримент здійснювався впродовж 2011–2015 рр. на базіКВНЗ “Запорізький педагогічний коледж” ЗОР, Кременчуцького педагогічного

11

коледжу ім. А. С. Макаренка, Уманського гуманітарно-педагогічного коледжуім. Т. Г. Шевченка, Вищого навчального комунального закладу “Одеськепедагогічне училище”, Комунального закладу “Запорізький обласний інститутпіслядипломної педагогічної освіти” Запорізької обласної ради.

Контрольні та експериментальні групи складали студенти КВНЗ “Запорізькийпедагогічний коледж” ЗОР загальною кількістю 125 осіб, з них: 60 студентів −контрольної групи (КГ), 65 студентів − експериментальної групи (ЕГ). Під часексперименту для них були забезпечені однакова навчально-матеріальна та науково-методична основа й навчальне навантаження.

Педагогічний експеримент включав констатувальний, формувальний таконтрольний етапи.

На констатувальному етапі розроблено критерії та показники діагностикиготовності майбутнього вчителя початкових класів до проектування інформаційно-комунікаційного середовища, виявлено вихідний рівень її сформованості, доведенорепрезентативність вибірок, рівноцінність контрольної та експериментальної групстудентів із застосуванням методів математичної статистики (критерій χ2). З метоюпроведення діагностики рівнів сформованості готовності майбутнього вчителяпочаткових класів до проектування інформаційно-комунікаційного середовища буловикористано методику Л. Мітіної й О. Асмаковець (“Визначення коефіцієнтіврозподілу за рівнями”) та авторську модифікацію методик Т. Елерса (“Методикамотивації до успіху”), В. Мільмана (“Діагностика мотиваційної структуриособистості”) та В. Юркевича (“Діагностика пізнавальної потреби”).

Аналіз результатів діагностики засвідчив, що контрольна та експериментальнагрупи є однорідними й мають переважно низький рівень сформованості компонентівготовності до проектування інформаційно-комунікаційного середовища, про щозасвідчили розрахунки розробленого інтегрального показника рівнів її сформованості.

Формувальний етап в експериментальній групі передбачав упровадженняорганізаційно-педагогічних умов формування готовності майбутнього вчителяпочаткових класів до проектування інформаційно-комунікаційного середовища,відповідно до розробленої структурно-функціональної моделі, і здійснювався в ходіпідготовчої, базової, продуктивної та аналітико-коригувальної стадій.

Завдання підготовчої стадії полягало у формуванні в студентів мотивації довикористання ІКТ в ІКС у початковій школі, ознайомленні з елементами, видами ІКС,можливостями використання ІКТ учителем початкової школи в професійній діяльності.

На базовій стадії вирішувалось завдання цілеспрямованого розвитку базовихкомпетентностей, необхідних для вчителя початкових класів у проектуванні ІКС.

Продуктивна стадія спрямована на набуття студентами досвіду вирішенняпрофесійних завдань учителя початкової школи засобами сконструйованого ІКС наоснові загальнопрофесійного змісту. Ці завдання вирішувалися майбутнімивчителями під час опанування низки дисциплін, зокрема психолого-педагогічних:“Методика навчання української мови”, “Методика навчання математики”,“Методика навчання природознавства”, “Методика навчання іноземної мови”,“Методика навчання предмета «Я у світі»”, “Методика навчання інформатики”.

12

Зміст завершальної аналітико-коригувальної стадії передбачав удосконаленнядосвіду студентів у вирішенні професійних завдань початкової школи шляхомконструювання та використання ІКС у навчально-виховному процесі.

На контрольному етапі експерименту визначено підсумковий рівеньсформованості готовності майбутніх учителів початкових класів до проектування йвикористання інформаційно-комунікаційного середовища.

Подана на рис. 2 гістограма ілюструє зміни, що відбулися в рівняхсформованості компонентів готовності в контрольній та експериментальній групахна початковому й завершальному етапах педагогічного експерименту.

Рис. 2. Порівняльний аналіз розподілу студентів контрольної йекспериментальної груп за рівнями сформованості компонентів готовності

до проектування інформаційно-комунікаційного середовища

Ймовірне зростання показників рівнів сформованості компонентів готовностів студентів експериментальної групи фіксує інтегральний показник сформованостіготовності до проектування інформаційно-комунікаційного середовища (табл. 1).

Таблиця 1Порівняльний аналіз розподілу студентів контрольної та експериментальної

груп за рівнями сформованості готовностідо проектування інформаційно-комунікаційного середовища

КГ ЕГКонстатувальний етап Контрольний етап Констатувальний етап Контрольний етапРівні

сформова-ності Кількість

студентів % Кількістьстудентів % Кількість

студентів % Кількістьстудентів %

Високий 0 0 11 18,3 0 0 39 60,0Середній 13 21,7 32 53,3 14 21,5 21 32,3Низький 47 78,3 17 28,4 51 78,5 5 7,7

13

На підставі критерію χ2 для контрольної та експериментальної груп булоодержано значення статистики критерію для рівнів сформованості готовностімайбутніх учителів початкових класів до проектування інформаційно-комунікаційного середовища Тексп= 25,15, яке для двох ступенів вільності при рівнізначущості α = 0,05 більше від критичного значення Ткр=5,99.  Таким чином,доведено статистично значуще перевищення результатів досягнення середнього йвисокого рівнів сформованості готовності майбутніх учителів початкових класів допроектування та застосування інформаційно-комунікаційного середовища векспериментальній групі порівняно з результатами контрольної групи.

Тож, проведене дослідження підтвердило гіпотезу дисертаційної роботи,ефективність науково обґрунтованих організаційно-педагогічних умов таструктурно-функціональної моделі підготовки майбутніх учителів початковихкласів до проектування інформаційно-комунікаційного середовища.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі розглянуто проблему формування готовностімайбутніх учителів початкових класів до проектування інформаційно-комунікаційного середовища та здійснено теоретичне обґрунтування йекспериментальну перевірку організаційно-педагогічних умов реалізації цьогопроцесу. Одержані в ході виконаного дослідження результати підтвердили гіпотезу,покладену в його основу, а виконання завдань і досягнення мети надали можливістьдійти таких висновків:

1. Теоретичний аналіз філософської, науково-методичної літератури,досліджень вітчизняних та зарубіжних учених з проблеми формування готовностімайбутніх учителів початкових класів до проектування інформаційно-комунікаційного середовища засвідчив багатоаспектність, багатогранність іпрофесійну вагомість цього феномена та підтвердив актуальність і важливістьпроблеми формування готовності майбутніх учителів початкових класів допроектування інформаційно-комунікаційного середовища в теорії і методиціпрофесійної освіти. Водночас теоретичний аналіз засвідчив, що цілісна системаформування готовності майбутніх учителів початкових класів до проектуванняінформаційно-комунікаційного середовища ще не була предметом комплексногопедагогічного дослідження, що підтверджує необхідність та доцільність нашоїроботи.

2. Готовність учителя початкової школи до проектування інформаційно-комунікаційного середовища подано як інтегративну професійну характеристикупедагога, що визначає його здатність вирішувати типові педагогічні завданняпочаткової освіти шляхом конструювання та використання інформаційно-комунікаційного середовища в умовах пропедевтичної, багатопредметної,поліфункціональної педагогічної діяльності з метою виховання, навчання й розвиткудітей молодшого шкільного віку, формування їх ключових компетентностей.Структура готовності містить ціннісно-мотиваційний, змістово-процесуальний,

14

регулятивно-рефлексивний компоненти. Зміст кожного з них розвивається під часпрофесійної підготовки та впроваджується в навчальний процес педагогічногоколеджу поєднанням різних організаційних форм, методів і засобів навчання.Обґрунтовано критерії й охарактеризовано рівні (високий, середній та низький)сформованості готовності майбутніх учителів початкових класів до проектуванняінформаційно-комунікаційного середовища. Для кожного з критеріїв визначеновідповідні показники.

3. Теоретичний аналіз наукових праць надав можливість розробити й науковообґрунтувати структурно-функціональну модель та організаційно-педагогічні умовиформування готовності майбутніх учителів початкових класів до проектуванняінформаційно-комунікаційного середовища. Реалізація констатувального,формувального та контрольного етапів педагогічного експерименту підтвердила, щонеобхідними й достатніми організаційно-педагогічними умовами формуванняготовності майбутніх учителів початкових класів до проектування інформаційно-комунікаційного середовища є: розвиток у майбутніх учителів початкової школиактивної суб’єктної позиції, позитивної мотивації до використання інформаційнихосвітніх технологій, потреби в самоосвіті; співпраця студентів і викладачів, тьюторствов організованому інформаційно-освітньому середовищі педагогічного коледжу;інтеграція систем управління контентом і ресурсів віртуальних інфраструктурстудентами та викладачами педагогічного коледжу в професійній підготовці.

4. На основі статистичного аналізу результатів контрольного етапуекспериментального дослідження визначено ефективність розробленихорганізаційно-педагогічних умов формування готовності майбутніх учителівпочаткової школи до проектування інформаційно-комунікаційного середовища. Напідставі критерію χ2 для контрольної та експериментальної груп були одержанізначення статистики критерію для рівнів сформованості готовності майбутніхучителів початкових класів до проектування інформаційно-комунікаційногосередовища, які засвідчили наявність значущого перевищення результатівдосягнення середнього й високого рівнів сформованості готовності майбутніхучителів початкових класів до проектування та застосування інформаційно-комунікаційного середовища в експериментальній групі над результатамиконтрольної групи.

Таким чином, розв’язання завдань дослідження зумовило досягнення йогомети – визначення, обґрунтування й експериментальної перевірки організаційно-педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів початкових класів допроектування інформаційно-комунікаційного середовища.

Однак, проведене дослідження не вичерпує всієї проблеми формуванняготовності майбутніх учителів початкових класів до проектування та застосуванняінформаційно-комунікаційного середовища. Подальші перспективні напрямидослідження полягають у створенні мультимедійних продуктів для всіх фаховихдисциплін, реалізації в повному обсязі системи дистанційної підтримки формуванняготовності майбутніх учителів початкових класів до проектування та використанняінформаційно-комунікаційного середовища на основі платформ дистанційної освіти.

15

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданняхта виданнях, включених до міжнародних наукометричних баз

1. Лецюк І. З. Володіння майбутніми вчителями початкової школиінформаційно-комунікаційними технологіями як умова ефективного педагогічногопроцесу / І. З. Лецюк // Педагогіка формування творчої особистості у вищій ізагальноосвітній школах : зб. наук. пр. / [редкол. : Т. І. Сущенко (голов. ред.) та ін.]. –Запоріжжя, 2012. – Вип. 23 (76). – С. 111–117.

2. Лецюк І. З. Технологія веб-квест як дидактичний засіб організаціїсамостійної роботи майбутніх учителів початкової школи / І. З. Лецюк // Педагогікаформування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах : зб. наук. пр. /Класич. приват. ун-т . – Запоріжжя, 2014. – Вип. 36 (89). – С. 259–265.

3. Лецюк І. З. Організація процесу формування готовності майбутніх учителівпочаткової школи до проектування інформаційно-комунікаційного середовища /І. З. Лецюк // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології : наук. журн. /голов. ред. А. А. Сбруєва. – Суми, 2015. – № 1 (45). – С. 306–313. (Index Copernicus,ISSN 2312-5993).

4. Лецюк І. З. Моделювання процесу формування готовності майбутніхучителів початкової школи до проектування інформаційно-комунікаційногосередовища / І. З. Лецюк // Молодь і ринок. – 2015. – № 5 (124). – С. 146–151. (IndexCopernicus, ISSN 2308-4634).

5. Лецюк І. З. Інформаційно-комунікаційне середовище як дидактичнийінструмент майбутнього учителя початкової школи / І. З. Лецюк // Педагогікаформування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах : зб. наук. пр. /[редкол. : Т. І. Сущенко (голов. ред.) та ін.]. – Запоріжжя, 2015. – Вип. 42 (95). –С. 175–183.

Стаття в зарубіжному виданні

6. Letsyk I. Z. Organization and pedagogical aspects of ability formation of futureprimary teachers towards creation of informational and communicational environment /I. Z. Letsyk // Proceedings of the 1st International Academic Conference “Science andEducation in Australia, America and Eurasia: Fundamental and Applied Science”(Аustralia, Melbourne, 25 June 2014). – Melbourne : Melbourne IADCES Press, 2014. –Vol. II. – Р. 186–188.

Стаття в іншому виданні

7. Лецюк І. З. Інформаційно-комунікаційна компетентність вчителя як умовапроектування комунікаційного освітнього середовища [Електронний ресурс] /

16

І. З. Лецюк // Особистість у єдиному освітньому просторі : зб. наук. ст. / Запоріз.обл. ін-т післядиплом. пед. освіти. – Запоріжжя, 2012. – Вип. 3 (9). – [7 c]. – Режимдоступу : http://zoippo.zp.ua/pages/el_gurnal/pages/vip9.html.

Матеріали конференцій

8. Лецюк І. З. Інформаційно-комунікаційна компетентність вчителя як умовапроектування комунікаційного освітнього середовища [Електронний ресурс] /І. З. Лецюк // Особистість у єдиному освітньому просторі : зб. наук. ст. / Запоріз.обл. ін-т післядиплом. пед. освіти. – Запоріжжя, 2012. – Вип. 3 (9). – [7 c]. – Режимдоступу : http://zoippo.zp.ua/pages/el_gurnal/pages/vip9.html.

9. Лецюк І. З. Готовність майбутнього вчителя початкової школи допроектування комунікаційного середовища / І. З. Лецюк // Особистість в єдиномуосвітньому просторі : зб. наукових тез ІІІ Міжнародного форуму. – Запоріжжя, 2012.– С. 423–425.

10. Лецюк І. З. Значення інформаційно-комунікаційних технологій в процесіконструювання інформаційно-освітнього середовища / І. З. Лецюк // Інформаційнітехнології та безпека інформаційно-комунікаційних систем : зб. матеріалівМіжнародної науково-технічної конференції / Вінницький обл. ін-т післядипломноїосвіти пед. працівників. – Вінниця, 2012. – С. 154–157.

11. Лецюк І. З. Система керування вмістом сайту як засіб організаціїсамостійної роботи студентів / І. З. Лецюк // Інноваційна діяльність педагога всучасному освітньому просторі : матеріали Міжвузівської науково-практичноїконференції, 28 листоп. 2012 р. / Уманський гуманіт.-пед. коледжім. Т. Г. Шевченка). – Умань, 2012. – С. 204–206. – Режим доступу : http://nbuv.gov.-ua/j-pdf/Pfto_2014_36_39.pdf.

12. Лецюк І. З. Використання хмарних технологій у проектуванніінформаційно-комунікаційного середовища / І. З. Лецюк // Модернізація загальної тапрофесійної освіти в умовах глобального світу : тези доповідей Всеукраїнськоїнауково-практичної конференції, 22–23 березня 2013 р. / Класич. приват. ун-т ; заред. В. М. Огаренка та ін. – Запоріжжя, 2013. – С. 198–202.

13. Лецюк І. З. Хмарні технології в проектуванні інформаційно-комунікаційного освітнього середовища / І. З. Лецюк // Інноваційні технологіїпідготовки сучасних фахівців : матеріали І Регіональної науково-практичноїконференції, 18 квіт. 2013 р. / Запорізьк. пед. коледж ; за ред. О. М. Мельника та ін.– Запоріжжя, 2013. – С. 48–53.

14. Лецюк І. З. Передумови ефективного використання веб-сервісів вінформаційно-комунікаційному середовищі педагогічного коледжу / І. З. Лецюк //Особистість у єдиному освітньому просторі [Електронний ресурс] : матеріалиВсеукраїнської науково-практичної конференції “Розвиток сучасної природничо-математичної освіти: реалії, проблеми якості, інновації”, 21–28 жовтня 2013 року /Запоріз. обл. ін-т післядиплом. пед. освіти. – Запоріжжя, 2013. – Вип. 4 (14). – [3 c.].– Режим доступу : http://virtkafedra.ucoz.ua/el_gurnal/pages/vyp14/Licuk.pdf.

17

15. Лецюк І. З. Формування готовності майбутніх учителів початкової школидо проектування інформаційно-комунікаційного середовища / І. З. Лецюк // Освітніінновації: філософія, психологія, педагогіка : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, 3 грудня 2014 року : у 4 ч. – Суми, 2014. – Ч. 3. – С. 77–80.

16. Лецюк І. З. Веб-квест технологія як дидактичний засіб організаціїсамостійної роботи студентів / І. З. Лецюк // Інноваційні технології у підготовцісучасних фахівців : тези доповідей ІІ Регіональної науково-практичної конференції.– Запоріжжя, 2014. – С. 29–32.

17. Лецюк І. З. Інформаційно-комунікаційне середовище в підготовцімайбутнього учителя початкової школи [Електронний ресурс] / І. З. Лецюк //Неперервна освіта нового сторіччя : досягнення та перспективи : [матеріалиМіжнародної науково-практичної конференції. – Запоріжжя : КЗ “ЗОІППО” ЗОР,20–27 квіт. 2015 р.]. – Режим доступу : http://imidg.ucoz.ua/elgurnal/vyp22/6/-lecjuk_tezi.pdf.

АНОТАЦІЯ

Лецюк І. З. Формування готовності майбутніх учителів початкових класівдо проектування інформаційно-комунікаційного середовища. – На правахрукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зіспеціальності 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Державний вищийнавчальний заклад “Запорізький національний університет” Міністерства освіти інауки України, Запоріжжя, 2015.

У дисертації досліджено проблему формування готовності майбутніх учителівпочаткових класів до проектування інформаційно-комунікаційного середовища вумовах парадигмальних змін в освіті та зростання значення інформації в соціальнихвідносинах.

Розроблено, теоретично обґрунтовано та апробовано організаційно-педагогічні умови, які забезпечують ефективність організаційно-методичногозабезпечення формування готовності майбутніх учителів початкових класів допроектування інформаційно-комунікаційного середовища: розвиток у майбутніхучителів початкової школи активної суб’єктної позиції, позитивної мотивації довикористання інформаційних освітніх технологій, потреби в самоосвіті; співпрацястудентів і викладачів, тьюторство в організованому інформаційно-освітньомусередовищі педагогічного коледжу; інтеграція систем управління контентом таресурсів віртуальних інфраструктур студентами та викладачами педагогічногоколеджу в професійній підготовці.

Аналіз результатів експериментальної роботи підтвердив ефективністьупроваджених організаційно-педагогічних умов, які забезпечувалися: керуваннямсамостійною роботою студентів з використанням інформаційно-комунікаційнихтехнологій; проведенням міжпредметних веб-квестів, семінарів, тренінгів;упровадженням дистанційного спецкурсу “Проектування інформаційно-

18

комунікаційного середовища”; розробкою інструктивно-методичних матеріалів“Сервіси для роботи в хмарі”.

Ключові слова: інформаційно-комунікаційне середовище, майбутній учительпочаткових класів, готовність до проектування інформаційно-комунікаційногосередовища, організаційно-педагогічні умови, інформаційно-комунікаційнітехнології.

АННОТАЦИЯ

Лецюк И. З. Формирование готовности будущих учителей начальныхклассов к проектированию информационно-коммуникационной среды. – Направах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук поспециальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. –Государственное высшее учебное заведение “Запорожский национальныйуниверситет” Министерства образования и науки Украины, Запорожье, 2015.

В диссертации исследована проблема формирования готовности будущихучителей начальных классов к проектированию информационно-коммуникационнойсреды. Выявлено и обосновано сущность понятия “информационно-коммуникационная середа начальной школы” как социальной информационно-педагогической системы информационно-коммуникационных, педагогическихсредств, ресурсов, условий организации учебно-воспитательного процесса,взаимодействия субъектов, обмена данными, направленных на обучение, развитие,воспитание личности младших школьников, сохранение их здоровья.

Проведен анализ подходов к готовности, установлено содержание понятияготовности будущего учителя начальных классов к проектированиюинформационно-коммуникационной среды: интегративная профессиональнаяхарактеристика личности учителя, определяющая способность решать типичныепедагогические задачи начального образования путем конструирования,использования информационно-коммуникационной среды в условияхмногопредметной, полифункциональной педагогической деятельности с цельювоспитания, обучения и развития детей младшего школьного возраста,формирования ключевых компетенций. В структуре готовности выделено и описанотри компонента (ценностно-мотивационный, содержательно-процессуальный,регулятивно-рефлексивный), охарактеризованы критерии и уровни ихсформированности (высокий, средний, низкий).

Выявлены и обоснованы организационно-педагогические условия, соблюдениекоторых обеспечивает эффективность методической системы формированияготовности будущих учителей начальных классов к проектированию информационно-коммуникационной среды: наличие у будущих учителей начальной школы активнойсубъектной позиции, положительной мотивации к использованию информационных,образовательных технологий, потребности в самообразовании; сотрудничествостудентов и преподавателей, тьюторство в организованной информационно-

19

образовательной среде высшего педагогического учебного заведения; интеграциясистем управления контентом и средств виртуальных инфраструктур студентами ипреподавателями педагогического колледжа в профессиональной подготовке.

Обеспечение организационно-педагогических условий формированияготовности будущих учителей начальной школы к проектированиюинформационно-коммуникационной среды осуществлялось путем управлениясамостоятельной работой студентов с использованием информационно-коммуникационных технологий; проведения межпредметных, семинаров,тренингов; создания структуры электронного портфолио преподавателя, портфолиостудента; внедрения дистанционного спецкурса “Проектирование информационно-коммуникационной среды”; разработки инструктивно-методических материалов,видеофрагментов “Сервисы для работы в облаке”.

Создание структурно-функциональной модели формирования готовностибудущого учителя начальной школы к проектированию информационно-коммуникационной среды позволило раскрыть структурно-функциональныеособенности данного процесса, визуализировать методическую систему (цель,содержание, формы, методы и средства) реализации организационно-педагогическихусловий. Использование традиционных и инновационных методов, форм, средствформирования готовности к проектированию информационно-коммуникационнойсреды осуществлялось в ходе четырех стадий: подготовительной, базовой,формирующей, аналитико-корректирующей. Для выполнения поставленных задачбудущие учителя начальной школы осуществляли широкий спектр деятельности,которая способствовала решению поставленных задач: создание структуры ИКС,методической копилки, совместный поиск информации, создание закладок;вхождение в блогосферу, развертывание тематического блога; создание иредактирование статей на площадке Вики-Вики; использование сервиса LearningApps, интеграция объектов; совместное создание и редактирование ментальных карти схем; размещение в сети Интернет медиа-файлов, работа с геосервисами; работа вon-line офисах и календарях; создание и участие в web-проектах; использованиересурсов информационно-коммуникационной среды в классной и внекласснойработе, на разных этапах урока, на уроках разных типов.

Ключевые слова: информационно-коммуникационная среда, будущийучитель начальных классов, готовность к проектированию информационно-коммуникационной среды, организационно-педагогические условия,информационно-коммуникационные технологии.

SUMMARY

Letsiuk I. Z. Formation of Prospective Primary School Teachers’ Preparednessfor Designing Information and Communication Environment. – Manuscript.

Dissertation for the degree of a candidate of pedagogical sciences, major 13.00.04 –theory and methods of profesional training. – State Higher Educational Establishment“Zaporizhzhya National University”, Ministry of Science and Education, Zaporizhzhya, 2015.

20

The thesis presents research findings in the formation of prospective primary schoolteachers’ preparedness for designing information and communication environment in theterms of the paradigm shift in education domain and the increase of information value inthe social relations.

The organizational and pedagogical conditions were developed, theoreticallyjustified and approbated. Therefore, adhering to them guarantees the efficacy of themethodical system of the formation of prospective primary school teachers’ preparednessfor designing information and communication environment. These conditions compriseprospective primary teachers’ active subjective position, their positive motivation to applyinformation and education technologies, and their need for self-education; thecollaboration of teachers and students, the tutorials in the organized information andeducation environment of a pedagogical college; the integration of content managementsystems and means of cloud computing by students and teachers of a pedagogical collegeinto their professional training.

The analysis of the experiment results proved the efficacy of the implementedorganizational and pedagogical conditions which were provided with such methods andtechniques as counselling students’ individual work with the help of communication andinformation technologies; organizing cross-disciplinary and cross-curricular web-quests,seminars, training sessions; implementing a specialized distance-learning course“Designing Information and Communication Environment”; elaborating methodicalmaterials “Services for Working in the “Cloud”.

Key words: information and communication environment, a prospective primaryschool teacher, preparedness for designing information and communication environment,organizational and pedagogical conditions, information and communication technologies.

ЛЕЦЮК ІГОР ЗЕНОВІЙОВИЧ

ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ПРОЕКТУВАННЯ

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТдисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Підписано до друку 08.10.2015 р.Формат 60х90 1/16. Папір офсетний. Гарнітура Times

Ум.-д. а. 0,9. Обл.-вид. арк. 0,9. Тираж 100 пр. Зам. № 165-а

ВиготовлювачТовариство з обмеженою відповідальністю “Фінвей”

69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 145

Свідоцтво суб’єкта видавничої справисерія ЗЗ, № 14 від 26.03.2004 р.