1

ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ МЕЙНДМЕППІНГУ У НАВЧАЛЬНІЙ

ДІЯЛЬНОСТІ

Свій виступ я хочу розпочати з фрази відомого фізика Альберта

Ейнштейна. «Слова або інші засоби мови, промовлені або написані, напевне, не

відіграють значної ролі в процесі мислення. Фізичною сутністю, що функціонує

як елемент мислення, являються певні знаки і більш-менш чіткі образи, які

можуть добровільно відтворюватися або комбінуватися».

Значною кількістю досліджень доведено, що людський мозок може

вмістити практично безмежний обсяг інформації. На жаль, людина не

використовує цю можливість повною мірою.

Одним з факторів, чому це відбувається, є не правильний метод

запам'ятовування – пусте зазубрювання без використання творчого мислення. В

більшості випадків людина записує важливу інформацію в хронографічній або

ієрархічній формі, забуваючи про картинки, символи та кольори. Навчання

здійснюється для всіх в однаковій формі, незважаючи на те, що всі учні і

студенти різні: хтось більш сприйнятливий до візуальної інформації, хтось – до

аудіальної, а хтось – до кінестетичної. Відповідно і способи формування знань

у них повинні бути різні.

Теоретичною основою розроблення індивідуальної траєкторії

формування професійної компетентності викладача є системний підхід до

визначення готовності викладача до всіх видів професійної діяльності за

допомогою інноваційних технологій. Спостереження, аналіз та оцінювання

виконання професійних обов’язків із позиції системного підходу є важливою

умовою реалізації наукового підходу моделювання індивідуальної освітньої

траєкторії формування професійної компетентності викладача шляхом

впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у системі

безперервної освіти.

В останні роки в зв’язку з модернізацією освіти, збільшенням обсягу

навчального матеріалу запам’ятовувати нові знання стає все важче.

2

Людський мозок не настільки довго зберігає інформацію, яка була

записана, прочитана або почута, якщо одержані знання були занотовані у

звичайному вигляді (стовпчиком або лінійно), мозку доводиться просто

заносити цю інформацію у пам’ять. Але набагато простіше оперувати з великим

блоком інформації, якщо ці дані пов’язані якимось асоціативним рядом. Вчені

та лікарі неодноразово доводили, що людина краще запам’ятовує інформацію,

якщо вона представлена не тільки у структурованому вигляді, але й графічно

зображена.

Наведемо декілька основних недоліків лінійного запису інформації:

– Записану інформацію важко запам’ятати і ще важче відновити в пам’яті.

Це відбувається через візуальну монотонність тексту – однакові літери, слова,

абзаци.

– У великому конспекті важко виділити щось основне. Навіть записуючи

інформацію нам хочеться виділити ключові слова, поняття підкресленням,

кольором, шрифтом тощо – тобто, присвоїти їм певне графічне маркування.

– Час під час ведення об’ємного конспекту використовується

нераціонально. Зазвичай студент записує багато зайвої інформації, через деякий

час перечитує багато зайвого, знову витрачаючи час, щоб знайти основні

поняття певної теми.

Радянський філософ Мераб Мамардашвілі в своїх роботах запевнює, що в

кожному тексті є сама вагома річ, поняття, заради якої цей текст писався, і дуже

часто саме слова і вбивають цей зміст. Про це свідчить його висловлювання:

«Ми намагаємося підійти до матеріалу так, щоб в ньому уловити ті живі

відчуття, які заховані за текстом і задля яких він, власне, і виникає. Ці відчуття

зазвичай розчиняються в тексті, погано через нього проглядаються, але тим не

менше вони є» [1].

З огляду на все вище перераховане на одному з етапів розвитку

суспільства з’явилась необхідність застосування методу, який допоможе

систематизувати та узагальнити одержані знання, закріпити уміння та навички.

Таким методом став майндмеппінг.

3

Майндмеппінг – це порівняно новий метод формування карт знань,

техніка зручного запису та систематизації інформації.

Карта розуму (карта пам’яті, думок; ментальна карта; інтелект-карта)

(англ. Mind map) – діаграма, на якій відображають слова, ідеї, завдання, або

інші елементи, розташовані радіально навколо основного слова або ідеї.

Використовуються для генерування, відображення, структурування та

класифікації ідей, і в якості допоміжного засобу під час навчання, організації,

розв’язання проблем, прийняття рішень, та написання документів [2].

Карти знань використовуються для створення, візуалізації, структуризації

і класифікації ідей, а також як засіб для навчання, організації, розв´язання

задач, ухвалення рішень, при написанні статей. Реалізується у вигляді діаграми,

на якій зображені слова, ідеї, завдання або інші поняття, зв'язані гілками, що

відходять від центрального поняття або ідеї. У основі цієї техніки лежить

принцип «радіантного мислення», що відноситься до асоціативних розумових

процесів, відправною крапкою або точкою дотику яких є центральний об'єкт.

Подібний спосіб запису дозволяє карті пам'яті необмежено рости і

доповнюватися. В українських перекладах термін може звучати по-різному —

«карти розуму», «карти пам'яті», «інтелект-карти», «майнд-мепі».

У багатьох компаніях більшості високорозвинених країн обов’язковою

умовою під час прийняття на роботу менеджера вищої ланки є саме володіння

методикою майндмеппінгу. У всьому світі його застосовують у навчальному

процесі в школах та ВНЗ, особливо під час роботи з підлітками і у процесі

вивчення складних предметів. Узагальнена блок-схема, в якій розміщена

систематизована та згрупована інформація може допомогти учням та студентам

через певний час пригадати одержані знання з того чи іншого предмету.

Вважається, що карту знань як метод візуалізації інформації вперше

застосував філософ Порфирій Тіросський ще в ІІІ столітті нашої ери,

намагаючись розібратися в концепціях Арістотеля. Серйозні сучасні розробки в

галузі картографування знань належать до 1960-х рр. і були пов’язані з

розвитком теорії семантичних мереж стосовно вивчення людського мислення в

4

процесі навчання.

Поява терміну «інтелектуальна карта» або «карта знань» («Mind mapping»

або «Mind Map») та власне підвалини вчення ментальних карт було закладено

Девідом Осубелом та розвинуті у працях Джозефа Новака та Тоні Бьюзена.

Т.Бьюзен писав, що інтелект-карти «являють собою зовнішню «фотографію»

складних взаємин думок в конкретний момент часу. Вони дають мозку

можливість краще «побачити себе з боку», значно вдосконалюють всі розумові

навички, підвищують компетентність, вносять до життя більше радості,

впорядкованості і задоволення [3].

В ході своїх досліджень Т. Бьюзен прийшов до висновку, що

загальноприйнятий спосіб сприйняття текстової інформації не є оптимальним.

За його твердженням, читання сторінки зліва направо і зверху вниз здається

людському мозку штучним, адже він влаштований так, що сприймає дані

нелінійно і відразу цілком. З критики «незручностей» лінійного сприйняття

пізніше і з'явилися ментальні карти як прийом організації інформації і

альтернативний спосіб запису. Що значно важливіше, робота в напрямку

вдосконалення концепції інтелектуальних карт показала можливість їх

застосування як інструменту в техніці «мозкового штурму» (хоча це і не стало

відкриттям – прообразом користувалися і до цього), для пошуку та генерації

нових ідей, запам'ятовування, структурування.

Метод Бьюзена почав широко застосовуватися практично відразу після

того, як був представлений широкій аудиторії за допомогою телепередачі

«Думай головою» на каналі ВВС, яку сам автор і вів. Пізніше він написав ще

кілька книг про свою техніку, що стали бестселерами. З 82 книг, написаних

Бьюзеном і присвячених цій тематиці, найвідомішою є твір під назвою

«Навчіть себе думати» [4] – вона входить до переліку 1000 найвагоміших книг

тисячоліття. Але винахідником теорії його можна назвати лише з натяжкою.

Подібні методи застосовувалися вже мудрецями Стародавньої Греції та Риму

(Порфирій, Аристотель та ін.), інженерами Нового часу. Безумовно, Бьюзен

позначив межі сучасного підходу, не приховуючи, що спирався на праці

5

попередників [5].

Користь застосування майндмеппінгу в освіті очевидна. Заслужений

учитель України В. Ф. Шаталов ще в минулому столітті ввів поняття – «опорно-

графічний конспект», який необхідно використовувати для послідовного,

логічного розкриття теми та розвитку творчого мислення учнів [6]. З часом

метод опорної графіки і метод майндмеппінгу почали використовувати

однакові основоположні принципи і застосовуватись для досягнення

найважливіших педагогічних цілей.

На сьогоднішній день метод майндмеппінгу застосовується в бізнесі,

освіті, професійному розвитку, при прийнятті рішень, плануванні тощо.

Використання ментальних карт у навчальному процесі є досить

результативним. Вони сприяють ефективному конспектування лекцій,

підготовці матеріалу з певної теми, допомагають у вирішенні творчих завдань,

у проведенні тренінгів, сприяють кращому запам'ятовуванню матеріалу. При

всіх плюсах використання ментальних карт широкого застосування їх під час

навчання студентів поки не спостерігається, в той час як цей інструмент

найбільш підходить саме для системи вищої освіти.

Технологією із застосуванням ментальних карт можуть використовувати

як студенти, так і викладачі. Так, наприклад, за допомогою ментальних карт

можна розробляти план ведення заняття.

Головна перевага ментальних карт - можливість охопити картину в

цілому і впорядковано відобразити свої думки. Побудова ментальної карти

допомагає розкласти матеріал і запам'ятати його. Розглянемо ті переваги, які

приносить метод інтелект-карт в освітній процес [7, с. 15]:

1. Карта знань допомагає реалізувати один із найважливіших принципів

педагогіки – принцип наочності. Карта знань дає змогу охопити все одним

поглядом, оскільки блок-схема показує все найвагоміше в асоціативних

порівняннях та зв’язках.

2. Принцип побудови інтелект-карт корисно використовувати на уроках

узагальнення та систематизації знань. Узагальнені дані з теми відображаються

6

на одному зображенні, вся інформація з навчальної теми трансформується в

асоціативні зв’язки між навчальними поняттями.

3. Карту знань можна будувати під час конспектування великих за

обсягом навчального матеріалу лекцій – замість довгих конспектів та витрат

часу для запису матеріалів учень формує лише одну блок-схему.

4. Метод майндмеппінгу дозволяє розвинути творче мислення учнів.

5. Метод інтелект-карт розвиває логіку та вміння згортати весь

навчальний матеріал до найважливішого, підвищує якість та інтенсивність

навчання, тренує пам’ять.

6. Використання карт допомагає учням підвищити концентрацію уваги.

7. За допомогою карт та їх графічної привабливості процес генерації ідей

стає швидшим та ефективнішим.

Карти знань є хорошим способом фіксації і обміну явними знаннями, а

також виступають візуалізаціями неявних знань з різними рівнями деталізації.

В такому ж приблизно ключі розуміє це поняття С. Бехтерев. Він називає карти

знань «майнд-менеджментом» [8, с. 24].

Можливі галузі застосування у педагогічній діяльності: навчання,

конспектування лекцій, підготовка матеріалу з певної теми, розв’язування

творчих завдань, мозковий штурм, презентації, планування і розробка проектів

різної складності, складання списків справ, спілкування, проведення тренінгів,

розвиток інтелектуальних здібностей.

Насправді такий «картографічний» підхід є унікальною можливістю

дотримання максимуму умов для зберігання і розвитку знань. Така технологія

вже використовується у навчанні студентів та може з успіхом

використовуватися і в навчанні школярів.

Така карта дозволяє зобразити певний процес або ідею повністю, а також

утримувати одночасно у свідомості значну кількість даних, демонструвати

зв’язки між окремими частинами, запам’ятовувати (записувати) матеріали та

відтворювати їх навіть через тривалий термін у системі знань про певний

об'єкти чи у певній галузі.

7

Створення інтелект-карти передбачає: беззаперечну наявність

центрального образу; ієрархію зв’язків; номерну послідовність викладення

змісту; використання графічних образів; лаконічність та чіткість викладення

думок; по одному ключовому слову (словосполученню) на кожній лінії;

поєднання різних змістовних блоків ієрархії в разі необхідності; відмежування

різних змістовних блоків за потреби граничними лініями; використання

рисунків-символів образу для посилення змісту.

Серед найбільш поширених галузей застосування Інтелект-карт

виділяють такі [9]:

навчання:

– створення ясних і зрозумілих конспектів лекцій;

– максимальна віддача від прочитання книг / підручників;

– написання рефератів, курсових проектів, дипломів.

запам'ятовування:

– підготовка до іспитів;

– запам'ятовування списків: що зробити / кому зателефонувати / ...

презентації:

– за менший час можна надати більше інформації, при цьому вона

краща для розуміння і запам'ятовування;

– проведення ділових зустрічей і переговорів.

планування:

– управління часом: план на день, тиждень, місяць, рік ...

– розробка складних проектів: нового бізнесу, ...

мозковий штурм:

– генерація нових ідей, творчість;

– колективне рішення складних завдань.

прийняття рішень:

– чітке бачення всіх «за» і «проти»;

– більш зважене і продумане рішення.

Варіанти використання:

8

– Створення графічного представлення інформації (карти знань), яке в

подальшому може використовуватися для обговорення та спільного

редагування.

– Створення карт знань на локальній машині і подальшого розміщення

цих карт на різних мережевих сервісах

– Створення карти-схеми з розгалуженою структурою і посиланнями на

зовнішні джерела.

– Створення картинки графа в середовищі Вікі за допомогою

спеціальних утиліт і мови опису графів dgl.

Інтелект-карти сприяють кращому запам’ятовуванню оскільки:

використовують емфазу, тобто концентрацію уваги на центральному образі;

інтенсивно використовують графічні образи; використовують як мінімум три

і більше кольорів (розгалуження); використовують об’ємне зображення (у

першу чергу, за рахунок опуклих букв і псевдо-тривимірної графіки);

застосовують часте варіювання розмірів букв (шрифтів), товщини ліній та

масштабу графіки; використовують стрілки для підкреслення зв’язків між

елементами інтелект-карти; застосовують кодування інформації та створення

абревіатур; вводять обмеження блоків важливої інформації за допомогою

ліній; застосовують групування – одну з найважливіших технік мнемоніки;

використовують номеровані послідовності у викладенні думок (вкладена

ієрархія). Основна (центральна) тема розташовується всередині інтелект-карти

(за потреби може бути зміщена). Вона формулюється точно, коротко (як

правило – це ключове слово (словосполучення) та/або представляється у

вигляді зображення. На ззовні відходять розгалуження до різних

найголовніших підрозділів, від яких, в свою чергу відходять розгалуження до

інших (під-)підрозділів, які представляють відповідну інформацію. В кінцевих

розгалуженнях наводяться ключові слова. Під час створення інтелект-карти

потрібно застосовувати кольори, зображення та інші графічні об’єкти для

полегшення роботи мозку та подальшого аналізу інформації. З формальної

точки зору, інтелект-карти складаються з діаграм дерев (разом із прив’язаними

9

примітками). На відміну від мозкового штурму, під час якого формується

множина невпорядкованих ідей, які згодом впорядковуються, застосування

інтелект-карт сприяє формуванню мережевих структур від самого початку.

Карти ідей можуть також бути документацією результатів мозкового штурму.

Поступово у користувача розвинеться власний стиль майндмепінгу

(процес створення інтелект-карти).

Оскільки мова йде про універсальний інструмент фіксації інформації, то

сфери застосування радіантного мислення та інтелект-карт різні. У загальному

вигляді можна сказати, що інтелект-карти незамінні у ситуаціях [10, с. 144]:

1. Brain-storming – критичні за часом і авральні за духом ситуації, коли

потрібно колективне чи індивідуальне опрацювання стратегії та пошук

оригінального рішення. Інтелект-карти сприяють адекватній організації

власних думок (конспектування) та чужих ідей (анотування).

2. Інтелект-карти блискуче справляються з будь-яким мнемонічним

завданням, спрямованим на запам’ятовування багаторівневого інформаційного

контексту.

3. Пропозиції ідей та мозковий штурм: інтелект-карти добре підходять

для збору ідей та мозкового штурму, оскільки кожне ключове слово може мати

асоціації з іншими. Завдяки таким асоціаціям можна створювати великі та

розгалужені інтелект-карти.

4. Структурування текстів: інтелект-карти можна застосовувати, для

охоплення структури великих (або складних) текстів, оскільки вони дозволяють

відмічати найголовніші елементи в тексті, але, завдяки докладним

розгалуженням не втрачають зміст.

5. Протоколи: зміст телефонних розмов, перемов, угод, інтерв’ю можуть

бути задокументовані у вигляді інтелект-карт. (Часові дані можуть, при цьому,

наприклад, бути відображені у вигляді годинників).

6. Використання інтелект-карт для управління знаннями є можливим,

оскільки інтелект-карти можуть докладно представляти знання завдяки

відгалуженням.

10

Графічне відображення загальної структури карти сприяє полегшенному

доступу до інформації.

7. Наукова діяльність: використання інтелект-карт доцільно для

систематизації наукової інформації та планування, а також підведення

підсумків наукових досліджень різних напрямів.

8. В навчанні та самонавчанні: викладення та конспектування

навчального матеріалу; складення есе та рефератів, виконання курсових і

дипломних робіт тощо.

9. Цікаве використання інтелект-карти знаходять у повсякденному житті

людини для розуміння «мови мозку» та його творчих особливостей в

організації контролю часу, в спілкуванні (сприяє лаконічності викладення

думок).

Складені з використанням наведених вище вимог ментальні карти

дозволяють процес роботи з інформацією зробити ефективнішим, записуючи її

у формі древовидної структури.

Створена викладачем ментальна карта заняття дає чіткий план дій з

реалізації поставлених цілей. На карті легко побачити, що вже зроблено, а що

ще належить зробити. Завжди видно моменти, що потребують доопрацювання.

Ментальні карти можна використовувати для зворотного зв'язку.

Пропонуючи студентам скласти ментальну карту набутих знань з виділенням

білих областей (неосвоєні поняття), зелених областей (засвоєних понять),

червоних (частково витлумачених), зручно побачити і проаналізувати студенту

свої прогалини, а викладачеві – недопрацювання [11].

Такі карти несуть інформацію про реальні результати пройденого курсу.

Крім того, виділені слухачами зв'язки між окремими елементами, оскільки вони

їх побачили, будуть у чомусь знахідкою і для викладача.

Поступово впровадження цієї техніки допоможе розробляти різні заняття

з урахуванням категорії учнів, їх можливостей і запитів, адже будь-який новий

інструмент, під час першого знайомства викликає, найчастіше, відторгнення, а

вихід на новий рівень пов'язаний в першу чергу з напругою внутрішніх сил, з

11

витратою часу. Створення карт мислення – це потужна технологія, що

підвищує ефективність роботи в кілька разів.

Ментальні карти можна малювати вручну, але в даний час існує більше

200 [12] онлайн-сервісів для створення ментальних карт та спеціалізованих

програмних додатків під різні платформи. Всі вони володіють індивідуальними

специфічними можливостями і дозволяють автоматизувати операції створення

ментальних карт та представлення їх в електронному вигляді.

Серед різноманітного програмного забезпечення для створення та

редагування діаграм зв’язків або карт знань є безкоштовне для користувачів або

таке, за допомогою якого можна створити безкоштовно певну кількість таких

карт. Є і такі програми, за користування якими потрібно сплатити певні кошти.

Карти знань ідеально підходять для використання в школах і коледжах,

можуть бути застосовані до будь-яких видів завдань, активно привертають

увагу студентів і учнів різного віку, стимулюють творче мислення, організацію

і вирішення проблем. Гнучкість карт знань дозволяє розглядати будь-яку тему

або питання, вони можуть використовуватися для всього класу, групи або

індивідуально. Можливості карт знань дозволяють:

поліпшити пам'ять, пригадати факти, слова і образи;

генерувати ідеї;

надихнути на пошук рішення;

продемонструвати концепції і діаграми;

аналізувати результати або події;

структурувати курсові роботи;

підсумовувати інформацію;

організувати взаємодію між студентами в груповій роботі або рольових

іграх.

Крім ознайомлення студентів з теорією і практикою інтелект-карт,

викладач може використовувати інтелект-карти у вирішенні ряду власних

практичних завдань, роблячи викладання і, відповідно, навчальний процес

легшим і приємнішим заняттям.

12

Розглянемо можливості використання ментальних карт під час різних

етапів педагогічної діяльності.

Підготовка лекцій

Одним їх найефективніших застосувань, які знаходять інтелект-карти у

викладацькій справі, є підготовка на їх основі лекцій.

Лекцію у формі інтелект-карти набагато легше підготувати, ніж написати

її «лінійний» варіант; крім того, вона надає як викладачеві, так і студентові ту

велику перевагу, що весь зміст лекції відображається на одному аркуші. Таку

лекцію легко піддати ревізії з метою оновлення інформації в ній, а її хороші

мнемонічні якості означають, що короткий проміжок часу перед самою лекцією

виявляється достатнім, щоб відновити в пам'яті весь цей зміст. Оскільки рівень

знань лектора, як правило, зростає, одна і та ж інтелект-карта, що

використовується з року в рік, здатна дати народження лекції, зовсім не схожій

на попередню. Лекції від цього тільки виграють, позбавляючись відомого свого

недоліку, коли читаються з року в рік без будь-яких змін, унаслідок того, що

викладач просто використовує написаний конспект. Вони також виграють і в

тому, що стають цікавішими як для викладача, так і для учнів.

Як змістовно-структурна основа лекції інтелект-карта дозволяє

викладачеві забезпечувати ідеальний баланс між імпровізованою мовою, з

одного боку, і ясною і добре структурованою презентацією – з іншою. Це

забезпечує точне дотримання часових рамок лекції, а також, якщо це викликано

будь-якою необхідністю, дозволяє змінювати тривалість лекції в ту або іншу

сторону шляхом внесення необхідних коректив до ходу викладу матеріалу

лекції. Ця можливість редагувати «на ходу» виявляється особливо корисною,

коли перед самим початком лекції виявилася будь-яка нова інформація, що

відноситься до предмету лекції (новина з преси; інформація, надана попереднім

лектором, тощо).

Планування на рік

Інтелект-карта може використовуватися як засіб, що надає викладачеві

можливість відобразити навчальну програму цілого року, структурно

13

відмежовувавши початок і кінець семестрів і вказуючи типи занять, які

передбачається провести (наприклад, викладач фізики міг би скласти план

організації практики і намітити число лекцій у відношенні до практичних

занять).

Планування на семестр

Інтелект-карта, присвячена плануванню на семестр, є докладнішою

частиною річного плану і нерідко набуває форми меншої за розміром від

інтелект-карти з розвиненішою мережею вторинних і вищих рівнів гілок, що

відходять від головних гілок річного плану. Семестровий план може містити

інформацію, які теми з навчального плану передбачається опрацювати

протягом семестру, а також порядок, в якому будуть прочитані відповідні

цикли лекцій.

Планування на день

Така інтелект-карта складається за аналогією із сторінкою щоденника і

містить детальну інформацію про конкретні заняття: час початку і кінця

заняття, номер аудиторії, тема заняття тощо.

Заняття і презентації

Використовуючи велику дошку (чорну або білу) або графопроектор чи

мультимедійний проектор викладач може у процесі проведення заняття

доповнювати інтелект-карту відповідними елементами. Це дозволяє

схематично відтворювати студентам хід думок викладача, а також структуру

заняття. Графічний метод представлення інформації захоплює аудиторію,

дозволяє їй краще запам'ятати і засвоїти висловлюваний матеріал. Після заняття

студентам можуть бути роздані копії, що містять лише основу інтелект-карти,

розглянутої на занятті і, окрім іншого домашнього завдання, – запропоновано

заповнити їх по пам'яті і розфарбувати.

Іспити

Якщо метою іспиту є перевірка знань студентів, а не їх здатності

виконувати письмові роботи, інтелект-карта є ідеальним рішенням. Інтелект-

карта, складена відповідним чином, одразу продемонструє викладачеві

14

здатність студента оперувати вивченим матеріалом, а також його слабкі і сильні

сторони в даній галузі знань.

Крім того, інтелект-карта дозволяє буквально з першого погляду

визначити ті питання, в наочній галузі яких асоціативний ланцюжок у студента

з якихось причинах виявляється порушеним. Викладач отримує ясне і

об'єктивне уявлення про знання студента, без урахування другорядних в таких

випадках аспектів. Крім того, це забезпечує величезну економію часу, а саме

того часу, який витрачається на прочитування і оцінювання традиційних

екзаменаційних відповідей.

Переваги викладання за допомогою інтелект-карт

1. Привертають увагу аудиторії, тим самим роблячи її сприйнятливішою і

готовою до співпраці.

2. Роблять заняття і презентації органічнішими, такими, що приносять

радість як викладачеві, так і студентам.

3. Лекційний матеріал на основі інтелект-карт є гнучким, його легко

пристосовувати до умов, що змінюються. У наш час стрімких змін і розвитку

всіх галузей життя викладач повинен легко і без значних витрат часу вносити

корективи до своїх лекцій.

4. Оскільки інтелект-карти ілюструють лише інформацію, що

безпосередньо стосується предмета лекції, студенти краще засвоюють матеріал.

5. На відміну від лінійного тексту, інтелект-карти не тільки зберігають

факти, але і демонструють взаємозв'язки між ними, тим самим забезпечуючи

глибше розуміння предмета студентами.

6. Фізичний об'єм лекційного матеріалу викладача значно зменшується.

Наведемо приклади ментальних карт для викладання окремих

предметів і тем:

Наука – використання карт, щоб визначити процеси або організувати

інформацію. Зручно використовувати для здійснення експерименту, опису

дослідження і планування роботи.

Філологія – складання карт може допомогти розблоковувати творчу

15

уяву, скласти план написання есе. З їх допомогою можна резюмувати книги,

вірші і п'єси або навіть аналізувати засоби масової інформації і друкарські

статті.

Математика – карти знань можуть бути використані для записування

даних і сортування формул, визначення і класифікації властивостей об’єктів.

Історія – використання ментальної карти для систематизації інформації і

сортування фактів, що мають відношення до історичних подій.

Іноземні мови – використання карти знань допоможе переглянути і

нагадати словниковий запас, організацію ключових фраз, використаних в есе.

Географія – карти знань зручно використовувати для унаочнення різних

типів інформації про об’єкти, галузі, країни, материки, тощо.

Дизайн і технології – використання ментальних карт дозволить

планувати обширні курсові роботи і оцінювання різних напрямів діяльності.

Ідеальне рішення для планування і підведення підсумків дослідження.

16

Додаток 4.2.1.

Рис. 1. Ментальна карта з теми «Особливості ринку праці», розроблена засобами онлайн сервісу Bubbl.us

17

Рис. 2. Ментальна карта з теми «Підприємство і власність», розроблена засобами онлайн сервісу Bubbl.us

18

Рис. 3. Ментальна карта з теми «Сутність, функцій та види грошей», розроблена засобами онлайн сервісу

Mindmeister.com

19

Рис. 4. Ментальна карта «Пам’ятники Вінниці» – результат роботи учнів в позаурочному проекті «Вінниця - туристична

перлина Поділля!», розроблена засобами онлайн сервісу Mindmeister.com

20

Рис. 5. Ментальна карта з курсу історії України з теми «Початок правління Володимира Великого», розроблена засобами

онлайн сервісу Mindmeister.com

21

Рис. 6. Ментальна карта з курсу історії України з теми «Політичний, соціальний устрій та господарське життя Київської

Русі», розроблена засобами онлайн сервісу Mindmeister.com

22

Рис. 9. Ментальна карта з курсу економіки з теми «Маркетинг у підприємницькій діяльності», розроблена засобами

онлайн сервісу Spiderscribe.net

23

1 Мамардашвили М. Лекции по античной философии [Електронний

ресурс] / М. Марадашвили. – Режим доступу: http://www.mamardashvili.ru/

Lektsii/ lekczii-po-antichnoj-filosofii.html.

2 Вікіпедия [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://ru.wikipedia.org/wiki.

3 Блог Тоні Бьюзена [Електронний ресурс] / Tony Buzan. – Режим

доступу: http://www.thinkbuzan.com/intl.

4 Бьюзен, Т. Научи себя думать /Т. Бьюзен – Минск: «Попурри», 2008. –

192 с.

5 Блог о саморазвитии. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://4brain.ru/blog/ментальные карты/

6 В чем особенность системы обучения В. Ф. Шаталова [Електронний

ресурс] // [Матер. веб-блога «Профессинальный учитель-начальная школа»] –

Режим доступу : http://prof-teacher.ru/pedagogicheskayapsixologiya/v-chem-

osobennost-sistemy-obucheniya-v-f-shatalova.

7 Терещенко Н. В. Сучасні тренінгові методи навчання. Методичні

рекомендації створення інтелект-карти з навчальної дисципліни «Політологія».

— К.: КНЕУ, 2008. — 28 с.

8 Майнд-менеджмент: Решение бизнес-задач с помощью интеллект-карт /

С. Бехтерев; Под ред. Г. Архангельского. – М.: Альпина Паблишерз, 2009. –

308 с.

9 Карты знаний. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://km-

wiki.ru/index.php?title=Карты знаний

10 Терещенко Н. В. Інтелект-карти – сучасні інноваційні соціальні технології

навчання в системі освіти / Н. В. Терещенко // Функціональна економіка. –

Вчені записки. – № 14. – 2012. – С. 139-145

24

11 Литвинов В. А. Применение в учебном процессе ментальных карт /

В. А. Литвинов, Л. Г. Проскурина. – [Електронний ресурс]. – Режим доступа:

http://www.conference.osu.ru/assets/files/conf_reports/conf9/671.doc

12 Софт для построения Ментальных карт //Ментальные карты [Електронний

ресурс]. – Режим доступа: http://www.stimul.biz/ru/lib/soft/.