Управління освіти Первомайської міської радиМіський методичний кабінет

Перший раз – у п’ятий клас за новим Державним стандартом базової

та повної загальної середньої освіти

(на допомогу вчителеві української мови та літератури 5-х класів)

2013

Перший раз – у п’ятий клас за новим Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти. – Первомайськ, 2013. – 87 с.

Укладачі: Відмиш Л.І., методист методичного кабінету управління освіти міської радиБілятинська О.І., Герасимчук Н.Ю., Дідур С.О., Іванова Г.В., Мельник С.В., Пазій Н.В., Патраманська Н.Л., Плошник Л.В., Рігоц Н.В., Ткачук В.С., члени міської творчої групи

Відповідальна за випуск: Остапенко Г.Ф.,

начальник управління освіти міської ради

Комп’ютерна верстка, дизайн: Бончковська С.Г., Рябикін А.П.

Рекомендовано методичною радою управління освіти Первомайської міської ради, протокол № 3 від 16.05.2013.

Посібник містить навчальні та методичні матеріали з питань упровадження нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти та навчальних програм з української мови і літератури для 5-х класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Матеріали розраховані на учителів української мови та літератури, що викладають у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів.

2

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………… 6

РОЗДІЛ 1. Планування роботи на основі нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти та нових навчальних програм для 5-х класів загальноосвітніх навчальних закладів ………… 8

1.1. Зміни у змісті освітньої галузі «Мови та літератури» нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти …………………………… 8

1.2. Зміни у змісті навчальної програми з української літератури для 5-х класів загальноосвітнього навчального закладу ………………………………….. 12

1.3. Календарно-тематичне планування з української мови для 5-х класів загальноосвітнього начального закладу ………………………………………………... 14

1.4. Календарно-тематичне планування української літератури для 5-х класів загальноосвітнього навчального закладу …………………………………. 22

РОЗДІЛ 2. Практичні матеріали на допомогу вчителеві української мови та літератури 5-х класів загальноосвітнього навчального закладу ………………….. 29

2.1. Народна казка «Летючий корабель» ……………….. 29

2.2. Олександр Олесь. Заповіти предків (урок української літератури за поезією «Ярослав Мудрий») ……………………………………………… 34

3

2.3. Олександр Олесь. Казка «Микита Кожум’яка» (урок української літератури) ………………………. 39

2.4. Тарас Шевченко. Розповідь про поета, його дитинство (на основі повісті С.Васильченка «Широкий шлях», урок української літератури) …... 44

2.5. Максим Рильський – поет, що вміє бачити красу рідної природи. Єдність людини і природи в поезії «Дощ» («Благодатний, довгожданий ….., урок української літератури) ………………………………. 48

2.6. Анкета письменниці Малик Галини Миколаївни …. 71

2.7. Микола Вінграновський «Перша колискова», «Ходімте в сад …», «Сама собою річечка тече …» (урок позакласного читання з української літератури) …………………………………………….. 78

4

ВСТУП

У зв'язку з упровадженням нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, з метою підготовки педагогів 5-х класів до реалізації освітньої галузі «Мови та літератури, виготовлення методичного продукту для вчителів української мови та літератури було створено міську творчу групу. Основним завданням її членів стало вивчення особливостей змісту зазначеного документа та відмінностей у навчальних програмах з української мови та літератури для 5-х класів.

У посібнику також представлено пошукові матеріали, які використано під час складання конспектів для уроків української літератури. У них включено цікавий пізнавальні відомості про українських митців та їхню творчість.

Учителями підготовлено конспекти занять, у яких передбачено вивчення з учнями нововведених творів українських митців та усної народної творчості (народна казка «Летючий корабель»; поезія «Ярослав Мудрий» та казка «Микита Кожум’яка» Олександра Олеся; розповідь про Шевченка, його дитинство на основі повісті С.Васильченка «Широкий шлях»; поезія Максима Рильського «Дощ»). Також підготовлено анкету про письменницю Г.М.Малик та питання для побудови інтерв‘ю про її творчість.

Урок позакласного читання з української літератури присвячено творчості М.С.Вінграновському. Зокрема, здійснено аналіз таких творів, як «Перша колискова», «Ходімте в сад …», «Сама собою річечка тече …».

Цінним для учителів є орієнтовне календарно-тематичне планування української мови та літератури, що укладене на основі нових навчальних програм для учнів 5-х класів.

Слід зазначити, що пріоритетними завданнями в освітній галузі «Мови й літератури» визначено формування стійкої мотивації до вивчення української мови і літератури, виховання любові до української мови і культури, а також поваги до інших мов і культур. Важливим є ознайомлення учнів з мовною

5

системою і формування в них на її основі базових лексичних, граматичних, стилістичних, орфоепічних, правописних вмінь і навичок. Водночас слід серйозно працювати над усіма видами мовленнєвої (аудіювання, читання, говоріння, письмо) та читацької діяльності. Обов'язковими є формування комунікативної і літературної компетентностей; ознайомлення із здобутками художньої оригінальної та перекладної літератури.

Освітній процес необхідно також спрямовувати на розвиток в учнів умінь і навичок сприймати, аналізувати та інтерпретувати твір у літературному та культурному контексті, взаємозв’язку з іншими видами мистецтва, вести діалог.

Ключовим моментом уроків літератури є формування читацької культури та виховання громадянина України.

6

РОЗДІЛ 1Планування роботи на основі нового

Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти та нових навчальних програм

для 5-х класів загальноосвітніх навчальних закладів

1.1. Зміни у змісті освітньої галузі «Мови та літератури» нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392

Спільне1. Державний стандарт базується на семи освітніх

галузях: «Мови і літератури», «Суспільствознавство», «Мистецтво», «Математика», «Природознавство», «Технологія», «Здоров’я і фізична культура».

2. Зміст освітніх галузей структурується та реалізується за навчальними програмами і курсами, затвердженими МОН-МОНмолодьспорт.

3. Варіативна складова формується навчальними закладами з урахуванням особливостей регіону, типу закладу, індивідуальних освітніх потреб учня (2004); варіативна складова загальної середньої освіти базується з урахуванням особливостей організації навчального процесу (2011).

4. Взаємозв’язок ланок освіти (початкова + середня).

7

Освітня галузь «Мови і літератури» Освітня галузь складається з мовного і літературного

компонентів:Мовний

1) українська мова;2) мова національних меншин;3) іноземні мови.

Літературний1) українська література;2) світова література;3) література національних меншин

Змістовими лініями мовного компонента є: мовленнєва; мовна; соціокультурна; діяльнісна.

Основна школа має зміст і завдання. Мовний компонент складається із чотирьох ліній:

Мовленнєва лінія (без змін) Мовна лінія (зазнала певних змін) Соціокультурна лінія (без змін) Діяльнісна (стратегічна) лінія (без змін)

Літературний компонент: Літературознавча лінія – назви ліній залишилися, але змінився зміст ліній. Культурологічна лінія

Відмінне2004

Зміст освіти і вимоги до його засвоєння диференціюються за трьома рівням:

обов’язкові; профільні; академічний.

Особлива увага приділяється практичній і творчій складовим навчальної діяльності.

8

2011 Зміст освіти і вимоги до його засвоєння у старшій школі

диференціюються за: базовим; профільним рівнями (50%-50%).

Визначальними для системи вітчизняної загальної середньої освіти є українознавче спрямування всіх освітніх галузей.

20 компетентностей. Предметні компетентності стосуються змісту конкретної

освітньої галузі чи предмета і для їх опису використовуються такі поняття:

«знає і розуміє», «уміє і застосовує», «виявляє ставлення і оцінює».

Освітня галузь«Мови і літератури»

Змістовими лініями літературного компонента є: аксіологічна лінія (знання змісту твору); літературознавча; культурологічна.

Складовими літературного компонента є такі лінії: емоційно-ціннісна; літературознавча; загальнокультурна; компаративна.

Старша школаМовленнєва лінія

Риторика як наука і мистецтво слова; публічне мовлення, особливості ділового мовлення

Мовна лінія9

Стилістичне розшарування мовних засобів;засоби стилістики; варіативність норми; види мовних помилок та їх подолання; складні випадки орфографії та пунктуації.

Літературний компонентАксіологічна лінія (художні тексти, розмаїття за жанрами

та моральними проблемами; твори, які представляють різні етапи розвитку літератури, стилю; висловлювання (усне – письмове) суджень щодо прочитаного).

Узагальнення, систематизація, поглиблення найважливіших відомостей з мови (текст, фонетика, орфоепія, лексикологія, фразеологія, морфологічна будова слова); частини мови; складне речення; система розділових знаків; види мовних помилок.

Компаративна лінія (відображення тем у різних літературах; особливості розвитку напрямків і течій; літературні зв’язки; вічні теми, образи, сюжети, мотиви; художні переклади, видатні перекладачі).

10

1.2. Зміни у змісті навчальної програми з української літератури для 5-х класів загальноосвітнього навчального закладу.

Вилучено Введено нове1. Світ фантазії, мудрості. Міфи і легенди українців. «Про створення землі», «Чому буває сонце сумне?», «Про вітер», «Про вогонь», «Про дощ», «Лісова панна».

1. Міфи і легенди. «Як виникли Карпати». «Чому в морі є перли і мушлі».Народні перекази: «Білгородський кисіль», «Прийом у запорожці», «Ой Морозе-Морозенку».

2. Народні казки. «Красний Іванко і закляте місто».

2. Народні казки. «Летючий корабель».

3. Літературні казки. Іван Липа «Близнята».

3. Із народної мудрості.Л.Глібов «Хто вона?».

4. Із народної мудрості. Л. Глібов «Квіткове весілля».5. Історичне минуле нашого народу. Літописні оповіді: про заснування Києва, про князя Олега, про княгиню Ольгу, про хрещення Києва князем Володимиром.

4. Історичне минуле нашого народу.«Три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь», «Святослав укладає мир з греками і повертається до Києва. Смерть Святослава», «Володимир вибирає віру», «Розгром Ярославом печенігів». Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам.

6. Олександр Олесь.«Наші предки – слов’яни», «Початки Києва», «Аскольд і Дір», «Княгиня Ольга».

5. Зірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі».Пригодницька повість сучасної письменниці. Фантастичне і реальне в ній. Твір про справжні життєві цінності. Стосунки між дорослими й

11

дітьми. ТЛ: епічний твір, пригодницька повість.

7. Антін Лотоцький«Михайло – семиліток».8. Іван Нечуй-Левицький«Запорожці» (фрагмент).9. Оксана Сенатович «Малий Віз».

Рідна Україна Світ природи10. Костянтина Малицька (Віра Лебедова, Чайка Дністрова), «Чом, чом, земле моя…», «Соловей».

6. Степан Васильченко «В бур’янах». Україна часів Т.Шевченка. Розповідь про поета, його дитинство (на основі повісті С.Васильченка).

11. Олена Пчілка (Ольга Косач) «Сосонка».

7. Євген Гуцало «Зірки», «Чарівники», «Журавлі високі пролітають». Дивовижний світ рідної природи в поезіях митця.ТЛ: оповідання.

12. Микола Вінграновський«Ходімте в сад».

8. Микола Вінграновський. «Бабусин дощ», «Сіроманець». Захоплююча і драматична історія про хлопчика й вовка як приклад гармонії людини й природи («Сіроманець»).Гуманізм повісті. Доброта, вигадливість, рішучість Сашка, його здатність на самостійні вчинки, особливо у відстоюванні своєї позиції.Література рідного краю – 4 години (упродовж року).

12

1.3. Календарно-тематичне планування з української мови для 5-х класів загальноосвітнього начального закладу.

Українська мова5 клас (122 години, 3,5 години на тиждень)

№ Зміст уроку ДатаВступ

1. Значення мови в житті суспільства. Українська мова – державна мова України.

2. РМ 1. Загальне уявлення про мовлення. Види мовленнєвої діяльності. Навчальне аудіювання.

Повторення вивченого (10 г.)3. Частини мови, основні способи їх розпізнавання.4. РМ 2. Мета спілкування й адресат мовлення.

5.Іменник. Назви істот і неістот. Голосні у відмінкових закінченнях іменників. Велика буква й лапки в іменниках.

6. Прикметник. Голосні у відмінкових закінченнях прикметників.

7.

РМ 3. Спілкування як важливий складник культури людини. Мовлення монологічне й діалогічне, усне й письмове. Основні правила спілкування. Створення діалогів.

8. Займенник. Особові займенники.9. Числівник. Дві групи числівників.

10.

РМ 4. Текст як продукт мовленнєвої діяльності. Змістова й композиційна єдність, зв’язність тексту. Тема, основна думка тексту, мікротема. Структура тексту (вступ, основна частина, кінцівка); абзац. Ключові слова в тексті.

11. Діагностичний диктант.

12.

РМ 5. Ознайомлення з вимогами до мовлення (змістовність, логічна послідовність, багатство, точність, виразність, доречність, правильність). Помилки у змісті й побудові висловлювання (практично).

13. Дієслово. Голосні в особових закінченнях дієслів.

13

№ Зміст уроку Дата

14. Не з дієсловами. Правопис -ться, -шся в кінці дієслів.

15. Прислівник. Правопис вивчених прислівників.

16.

Прийменник. Написання окремо прийменників з іншими частинами мови. Сполучник. Уживання сполучників і, та, й, а, але для зв’язку слів і частин складного речення.

17. Апостроф. Знак м’якшення.18. Контрольна робота №1 (тестування).

19.

РМ 6. Належність тексту до певного стилю: розмовного, наукового, художнього, публіцистичного, офіційно-ділового. Ознайомлення із розмовним, художнім, науковим стилями, сферою їх використання.

Відомості із синтаксису й пунктуації (23 г.)

20.Словосполучення. Відмінність словосполучення від слова, його форми і речення. Головне й залежне слова у словосполученні.

21.Словосполучення лексичні та фразеологічні (практично). Граматична помилка та її умовне позначення (практично).

22. РМ 7. Типи мовлення (різновиди текстів): розповідь, опис, роздум.

23. Речення, його граматична основа. Речення з одним головним членом(загальне ознайомлення).

24.Види речень за метою висловлювання: розповідні, питальні, спонукальні. Окличні речення (повторення).

25.Розділові знаки в кінці речень (повторення). Пунктуаційна помилка та її умовне позначення (практично).

26. РМ 8. Усна й письмова форми тексту (висловлювання). Простий план готового тексту.

27. Другорядні члени речення: додаток, означення, обставина.

14

№ Зміст уроку Дата28. Додаток. Способи вираження додатка.29. Означення. Способи вираження означення.30. Обставина. Способи вираження обставин.

31.Узагальнення і систематизація вивченого про словосполучення, речення та другорядні члени речення.

32. Контрольна робота №2 (тестування).

33.РМ 9. Особливості побудови опису тварини. Усний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису тварини.

34. Речення з однорідними членами. Кома між однорідними членами речення.

35. Узагальнювальне слово при однорідних членах речення. Двокрапка й тире при УС і ОЧР.

36. Тренувальні вправи з теми «Розділові знаки при однорідних членах речення».

37.РМ 10. Письмовий докладний переказ тексту розповідного характеру з елементами опису тварини.

38. Звертання. Розділові знаки при звертанні.

39. Ознайомлення з найбільш уживаними вставними словами. Виділення вставних слів на письмі комами.

40. РМ 11. Письмовий твір – опис тварини за картиною у художньому стилі.

41. Складні речення із сполучниковим і безсполучниковим зв’язком.

42. Кома між частинами складного речення, з’єднаних безсполучниковим і сполучниковим зв’язком.

43.РМ 12. Письмовий докладний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису предмета.

44.Правильне інтонування речень з однорідними членами, звертаннями і вставними словами.

45. Синонімічність складних речень, складних і

15

№ Зміст уроку Датапростих речень.

46. Контрольна робота №3 (тестування).Читання мовчки художнього тексту.

47. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові.

48.Правильне інтонування речень із прямою мовою. Синонімічність речень із прямою і непрямою мовою.

49.РМ 13. Підготовка до контрольного письмового переказу художнього тексту розповідного характеру з елементами опису предмета.

50.РМ 14. Контрольний письмовий переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису предмета.

51. Діалог. Розділові знаки при діалозі.

52.

РМ 15. Аналіз контрольного письмового переказу з елементами опису предмета. Складання діалогу, його розігрування відповідно до запропонованої ситуації спілкування, пов’язаною із життєвим досвідом учнів.

53. Узагальнення і систематизація вивченого з теми «Пряма мова. Діалог».

54. Самостійна робота з теми «Пряма мова. Діалог».

55.РМ 16. Навчальний усний твір – опис предмета в науковому стилі. Відгук про висловлювання товариша.

Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія. (27 г.)

56. Звуки мови й мовлення. Голосні та приголосні звуки.

57. Приголосні тверді й м’які. 58. Дзвінкі й глухі приголосні.59. Вимова звуків, що позначаються буквами г і ґ.60. Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт.61. Співвідношення звуків і букв.62. Звукове значення букв я, ю, є, ї та щ.63. Контрольний диктант.

16

№ Зміст уроку Дата

64. Орфограма. Ознайомлення з орфографічним словником. Орфографічна помилка (практично).

65. Склад. Наголос. Правила переносу слів.

66. Вимова наголошених і ненаголошених голосних. Ненаголошені о, е, и в коренях слів.

67.РМ 17. Відповідь на уроках української мови та інших предметів (за поданим планом або таблицею) у науковому стилі.

68.Ненаголошені голосні, що не перевіряються наголосом. Орфоепічна помилка (практично).

69. Контрольна робота № 5 (тестування).

70. Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних звуків.

71. Спрощення в групах приголосних.72. Чергування о-а, е-і, е-и. 73. Чергування о, е з і.74. Чергування е-о після ж, ч, ш.

75. Чергування и, і після ж, ч, ш, щ та г, к, х у коренях слів.

76. РМ 18. Ділові папери. Лист рідним, друзям. Адреса.

77. Найпоширеніші випадки чергування приголосних звуків у коренях слів.

78. Основні випадки чергування у-в, і-й.

79. Вимова префіксів з- (зі-, с-), роз-, без-. Фонетична транскрипція (повторення).

80.Позначення м’якості приголосних на письмі буквами ь, і, є, ю, я. Правила вживання знака м’якшення.

81. Сполучення букв йо, ьо.

82.Правила вживання апострофа. Правильна вимова і написання слів з апострофом.

83. РМ 19. Особливості побудови елементарного

17

№ Зміст уроку Датароздуму. Замітка в газету (зі шкільного життя) інформаційного характеру (письмово).

84. Подвоєння букв при збігу однакових приголосних звуків.

85. Подвоєння букв на позначення подовження м’яких приголосних.

86. РМ 20. Аналіз замітки. Усний докладний переказ наукового стилю.

87.Написання слів іншомовного походження: и, і у словах іншомовного походження; правопис м’якого знака та апострофа. Словник іншомовних слів.

88. Написання слів іншомовного походження: подвоєння букв у загальних і власних назвах.

89. Узагальнення та систематизація вивченого з теми «Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія».

90. Контрольна робота № 6 (тестування).Аудіювання художнього тексту.

Лексикологія. (8 г)

91. Лексичне значення слова. Однозначні та багатозначні слова (повторення).

92.Використання багатозначних слів у прямому й переносному значеннях (повторення). Лексична помилка (практично).

93.РМ 21. Підготовка до контрольного переказу художнього тексту з поєднанням різних типів мовлення.

94. РМ 22. Контрольний переказ художнього тексту з поєднанням різних типів мовлення.

95.Загальновживані та стилістично забарвлені слова. Ознайомлення з тлумачним і перекладним словниками.

96.Аналіз контрольного твору.Групи слів за значенням. Синоніми. Словник синонімів.

97. Антоніми. Словник антонімів.

18

№ Зміст уроку Дата

98. Омоніми. Розрізнення омонімів і багатозначних слів.

99. Узагальнення і систематизація вивченого з теми «Лексикологія».

100. Контрольна робота № 7 (тестування).

101.РМ 23. Особливості побудови розповіді. Письмовий твір-розповідь на основі власного досвіду в художньому стилі.

Будова слова. Орфографія (9 г.)

102.Основа слова ( корінь, суфікс, префікс) і закінчення – значущі частини слова (повторення і поглиблення відомостей).

103. Тренувальні вправи.

104. Використання слів із суфіксами і префіксами, що надають словам емоційного забарвлення.

105. Спільнокореневі слова й форми слова.

106.Спільнокореневі слова як засіб зв’язку речень в тексті. Уникнення помилок, пов’язаних із невиправданим вживанням спільнокореневих слів.

107. РМ 24. Твір-оповідання про випадок із життя (письмово).

108. Незмінні й змінні слова.109. Вимова й написання префіксів пре-, при-, прі-. 110. Правопис префіксів. Тренувальні вправи.

111.РМ 25. Підготовка до контрольного твору-роздуму на тему, пов’язану з життєвим досвідом учнів у художньому стилі.

112.РМ 26. Контрольний твір-роздум на тему, пов’язану з життєвим досвідом учнів у художньому стилі.

113. Вивченні орфограми в значущих частинах слова (повторення).

114. Узагальнення та систематизація вивченого з розділу «Будова слова. Орфографія».

115. Контрольний диктант.

19

№ Зміст уроку ДатаПовторення й узагальнення в кінці року (6 г.)

116. Синтаксис і пунктуація. 117. Синтаксис і пунктуація. 118. Лексикологія. 119. Будова слова. Орфографія. 120. Фонетика й графіка121. Орфоепія. Орфографія. 122. Контрольна робота № 8 (тестування).

20

1.4. Календарно-тематичне планування української літератури для 5-х класів загальноосвітнього навчального закладу.

Українська література70 годин на рік, 2 год. на тиждень

І семестр ІІ семестрк-ть к-ть

РЗМ 2 (у+п) 2 (у+п)Усно 1 1Письмово 1 1Позакласне читання

ЛРК

2

2

2

2

Виразне читання 1 1Контрольні роботи:

Контр. письм. твори

Інші види робіт

2 3

- 1

2 2

21

№ Да-та Зміст програмового матеріалу

Вступ 1 год.

1

Слово в житті людини. Краса світу й людської душі в художньому слові. Образне слово – першоелемент літератури. Початок словесного мистецтва: фольклор і літописи. Художня література як мистецтво слова. Види мистецтва.Т.Л: образне слово.

Світ фантазії, мудрості 23 год.

2 Міфи і легенди українців. 4 год.Первісні уявлення про всесвіт і людину. «Про зоряний Віз», «Чому пес живе коло людини?».

3

«Берегиня», «Дажбог», «Неопалима купина» (на вибір). Реальні та фантастичні елементи людської поведінки, добро і зло. Їх роль у житті.Т.Л. фольклор, міф, легенда.

4 Позакласне читання № 1. О.Сенатович «Малий Віз».

5

Народні перекази: «Білгородський кисіль», «Прийом у запорожців», «Ой Морозе-Морозенку». Лицарство та відвага запорозьких козаків. Т.Л. переказ.

6Народні казки. 6 год.Тематика народних казок, їхні різновиди. «Про правду і кривду». Т.Л. народна казка.

7 «Мудра дівчина». Яскравий національний колорит казки. 8 «Мудра дівчина». Побудова твору (зачин, кінцівка).

9«Про жар-птицю та Вовка». Аналіз фантастичного і реального, смішного і страшного, красивого і потворного в казках.

10 «Летючий корабель». Добро і зло у казці.

11 РМ № 1. Усний переказ улюбленої (самостійно прочитаної) народної казки.

12КР № 1. Міфи, легенди та народні казки українців (тест).

13 Літературні казки. 22

Особливості літературної казки, її відмінність від народної. ТЛ: літературна казка.Іван Франко – казкар (збірка «Коли ще звірі говорили»). Дитинство письменника.

14 Зміст казки «Фарбований Лис». Головні та другорядні персонажі казки.

15Образ Лиса, риси його характеру.ТЛ: інтонація читання, мова автора і мова персонажів (дійових осіб).

16

Василь Королів-Старий. Короткі відомості про письменника і його фантастичні казки. Образи фантастичних істот, створені уявою автора на основі українського фольклору.

17

Добро і зло в казці «Хуха-Моховинка». Світлий життєствердний погляд на світ. Наскрізний гуманізм казки. Аналіз зовнішності казкових істот.ТЛ: портрет.

18 Виразне читання № 1. Художнє читання ключових моментів казки «Хуха-Моховинка».

19 Позакласне читання № 2. В. Королів-Старий. «Потерчата».

20Василь Симоненко. 2 год. Цікава сторінка з життя митця. «Цар Плаксій та Лоскотон». Казкова історія й сучасне життя.

21 Різні життєві позиції персонажів (песимістична й оптимістична). ТЛ: віршована мова, рима, строфа.

22 ЛРК № 1. Л.В.Чижова «Легенда про безсмертник».

23Із народної мудрості. 4 год.Загадки. Загадка як вид усної народної творчості. Розгляд змісту й форми загадок.

24

Види загадок. Художні засоби в них (метафора).ТЛ: загадка, метафора.Напам'ять кілька загадок, прислів’я і приказки (на вибір).

25 Прислів’я та приказки. Народне уявлення про

23

навколишній світ та його оцінка в прислів’ях та приказках. Краса і мудрість цього жанру усної народної творчості.ТЛ: прислів’я, приказка.

26 РМ № 2. Складання оповідання (казки) на основі загадок і прислів’їв (письмово).

28 ЛРК № 2. Народні легенди та перекази Первомайщини.

29

Леонід Глібов. 2 год. Відомий поет і байкар. «Що за птиця?», «Хто розмовляє?», «Хто сестра і брат?». Фольклорна основа його віршових загадок. Життєствердний пафос. ТЛ: акровірш.

30 «Химерний, маленький». Особливості поетичної мови творів Л.Глібова. Життєствердний пафос.

31 КР № 2. Світ фантазії і мудрості (контрольний літературний диктант).

Історичне минуле нашого народу 9 год.32 Літописні оповіді 2 год.

«Повість минулих літ» – найдавніший літопис нашого народу. Значення літописання для нащадків. «Три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь». «Святослав укладає мир з греками і повертається до Києва. Смерть Святослава». Казкові та історичні мотиви літописних сюжетів.

33 «Володимир вибирає віру», «Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві» «Похвала книгам». Любов руських князів до своєї землі, риси їх характерів.ТЛ: літопис.

34 Олександр Олесь (Кандиба). 3 год. Поезії з книги «Княжа Україна». Поетична оповідь про минуле нашого народу, князів давньої України-Руси. «Заспів», «Україна в старовину», «Похід на Царгород».

35 «Ярослав Мудрий». Благородство, хоробрість, любов до рідної землі.

36 «Микита Кожум’яка». Драматичний твір на тему народної казки.

24

ТЛ: віршовий ритм, драматичний твір і його побудова, гіпербола.

37 Виразне читання № 2. В особах драми-казки «Микита Кожум′яка».

38 Зірка Мензатюк. 4 год. Цікава сторінка з біографії. «Таємниця козацької шаблі». Пригодницька повість сучасної письменниці.

39 «Таємниця козацької шаблі». Фантастичне і реальне в ній.Т.Л. епічний твір, пригодницька повість.

40 «Таємниця козацької шаблі». Твір про справжні життєві цінності. Стосунки між дорослими і дітьми.

41 КР № 3. Історичне минуле нашого народу. Тести.Рідна Україна. Світ природи. 18 год.

42 Тарас Шевченко. 4 год. Розповідь про письменника. С.Васильченко «В бур'янах».

43 Дитинство поета (на основі повісті С.Васильченка «В бур′янах»).

44 «За сонцем хмаронька пливе». Україна часів Т.Шевченка, картини довколишнього світу.Т.Л. персоніфікація, ліричний твір.

45 «Садок вишневий коло хати». Природа в поезіях Т.Шевченка – інша, художня реальність, створена уявою митця.Напам’ять «За сонцем хмаронька пливе», «Садок вишневий коло хати».

46 Павло Тичина. 2 год. Коротко про поета і край, де він народився.«Гаї шумлять», «Блакить мою душу обвіяла». Майстерне відтворення краси природи, вираження життєрадісності, патріотичних почуттів засобами художнього слова. Мелодійність віршів П.Тичини.

47 «Не бував ти у наших краях». Мелодійність віршів П.Тичини.Т.Л. метафора, епітет. Напам'ять (один вірш на вибір).

25

48 ЛРК № 3 Дніпрова Чайка. Комічні казки-опери «Коза-дереза», «Пан Коцький».

49 Євген Гуцало. 3 год. Основні відомості про письменника. Оповідання «Лось». Добро і зло в оповіданні. Співчуття, милосердя – шлях до перемоги добра. Т.Л. оповідання.

50 «Лось». Образи хлопчиків, їхня невідступність у захисті гуманних переконань.

51 РМ № 3 письмовий переказ уривку з оповідання «Лось».52 «Зірка», «Чарівники», «Журавлі високо пролітають».

Світ дивовижної природи.53 Богдан-Ігор Антонич. 2 год. Основні відомості про

письменника.Поезії «Весна», «Росте Антонич, і росте трава…» Краса рідної природи.

54 «Назустріч», «На шляху». Єдність людини і природи, зв'язок між станом людської душі та довкіллям.

55 Позакласне читання № 3. Наталка Сняданко «Країна поламаних іграшок та інші подорожі».

56 КР № 4. Рідна Україна. Світ природи. Відповіді на запитання.

57 Григір Тютюнник. 3 год. Коротко про письменника. «Дивак». Ідея неповторності й багатства внутрішнього світу людини. Світ людини і природи. Точність і лаконізм описів природи.

58 Образ хлопчика Олеся: доброта, чуйність, допитливість. Жага пізнати світ природи.

59 Гідна поведінка Олеся як позиція особистості.60 РМ № 4. Усний твір-роздум про персонажа (за

оповіданням «Дивак»).61 Контрольний твір-роздум про головного героя (за

твором Г. Тютюнника «Дивак»).62 Поезія – особливий спосіб вираження почуттів

людини. Микола Вінграновський. 4 год. «Перша колискова»,

26

«Бабунин дощ». Висловлення поетичною мовою любові до дитини і турботи про неї, батьківського заповіту.

63 «Само собою річка ця тече…». Художні описи природи як вияв патріотичних почуттів автора.

64 «Сіроманець». Захоплююча і драматична історія про хлопчика і вовка як приклад гармонії і природи.

65 Гуманізм повісті. Доброта, вигадливість, рішучість Сашка, його здатність на самостійні вчинки.

66 КР № 5. Рідна Україна. Світ природи (тест).67 ЛРК № 4. Микола Вінграновський.

Збірки віршів для дітей „Андрійко-говорійко”, „Мак”, „Літній ранок”.

68 Повторення й узагальнення матеріалу, вивченого упродовж навчального року.

69 Повторення й узагальнення матеріалу, вивченого упродовж навчального року.

70 Позакласне читання № 4. Відгук на самостійно прочитаний твір. Рекомендована література для читання влітку.

РОЗДІЛ 2

27

Практичні матеріали на допомогу вчителеві української мови та літератури 5-х класів загальноосвітнього

навчального закладу

2.1. Народна казка «Летючий корабель».А.В.Іванова, учитель української мови

та літератури ЗОШ І-ІІІ ст. №1

Тема. Народна казка «Летючий корабель».Мета: сформувати поняття про ідейно-художнє багатство народної казки «Летючий корабель»; вчити учнів аналізувати художній твір, оцінювати вчинки героїв; розвивати навички вдумливого виразного читання, переказування казок; сприяти осмисленню того, що в житті постійно присутні добро і зло; виховувати активну життєву позицію щодо зла й несправедливості.Тип уроку: сприйняття і засвоєння нових знаньОбладнання: підручник, ілюстрації до казки, вислів на дошці, завдання.

Казка кличе нас у мандри,велить бути в житті сміливими й мудрими,

долати перешкоди й біди і не забувати добра світового,бо тільки цим і вимірюється наша людська сутність.

Валерій Шевчук

Перебіг урокуI. Організаційний момент.ІІ. Мотивація навчальної діяльності.1. Вступне слова вчителя.

Мріють крилами з туману лебеді рожеві,Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.Заглядає в шибку казка сивими очима,

Материнська добра ласка в неї за плечима.

Мабуть, ніякі твори не викликають у нашій душі стільки теплоти, як казки. Вони повертають усіх у безтурботне

28

дитинство, сповнене сонячним світлом, посмішками батьків та найфантастичнішими мріями. Ви перегорнули чимало казкових сторінок, які відкрили вам світ фантазії й мудрості нашого народу.2. Актуалізація опорних знань за схемою (індивідуальне завдання 4 учням).

Чотири учні біля дошки записують у схему назви казок, які вони вивчили у 4-5-х класах, і розписують їх за групами.3. Звернення до вислову.

Прочитаймо ще раз слова Валерія Шевчука, які записані на дошці, що супроводять нас протягом усіх уроків вивчення казок. (Учитель читає цитату, робить відповідні акценти і продовжує вступне слово)

Відомий український педагог Василь Сухомлинський вважав, що казки, прочитані у дитячому віці, назавжди відкладають у серці «зернятка людяності, з яких складається совість». Ви, напевно, теж помітили, що казки приносять не лише естетичне задоволення, а й змушують нас замислитися над проблемою реального життя – вибором друзів, поведінки правильного рішення. До таких роздумів спонукають нас казки, де герої проявляють хвалькуватість, користолюбство, нечесність, хитрування, пихатість, підлість — ось риси вдачі казкових персонажів, які викликають у нас осуд, іноді навіть і сміх.

29

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку, представлення очікуваних результатів уроку. Сьогодні ми поринемо у світ ще однієї чарівної казки «Летючий корабель». Як ви вважаєте, над чим ми будемо працювати сьогодні на уроці? Яких результатів будемо прагнути досягти протягом уроку? (Відповіді учнів, учитель доповнює й записує на дошці, учні записують у зошит тему уроку)ІV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.1. Виразне читання учнями казки «Летючий корабель».2. Первинна рефлексія.

Поділіться своїми емоціями, враженнями, думками після прочитання казки.3. Бесіда за змістом прочитаного твору:

Як у казці змальовано дурника? Що баба поклала дурникові в дорогу? Якими рисами характеру народ наділяє дурника у казці? Кого дурень узяв із собою на корабель? Як друзі допомогли дурневі виконати перше завдання

царя? Як подорожні допомагали дурникові? Чим Морозко став у пригоді героєві казки? Яка ваша думка про товариство? Що саме привабило царівну в дурникові? Чому в народних казках дурень зазвичай є головним

героєм, якому оповідач симпатизує? Якими рисами характеру народ наділяє головного героя-

дурня? Які епізоди казки є фантастичними? Яку роль вони

відіграють у творі? Які завдання ставив цар перед дурнем? Чи можна було їх

виконати? Чому зраділа царівна, побачивши дурня?

4. Заповнення паспорту твору (колективно, учні роблять записи в зошити).Тема: розповідь про пригоди найменшого сина та його нових друзів.

30

Ідея: уславлення найкращих людських рис характеру: доброти, наполегливості, уміння допомогти у скрутну хвилину.Основна думка: людина без друзів – що дерево без коріння.Жанр: чарівна казка.Дійові особи: дід, баба, два розумних сини, один дурний син, цар, його дочка, зустрічний дід, Слухало, Скороход, Об’їдайло, Обпивайло, Морозко, Стрілець та інші.5. Робота над структурою казки.

З'ясуйте за поданою схемою перебіг казкових подій.Логічні частини: — Події:зачин — розвиток подій — розв'язання проблеми — кінцівка —

Запам'ятайте! Чарівні казки передбачають наявність нереального, фантастичного у характерах героїв, їхній мові, зовнішності та вчинках. У цих казках неодмінно відбуваються чарівні перетворення, діють чарівні речі, використовуються магічні числа. Сили зла завжди уособлюються у вигаданих істотах.

Доведіть, використовуючи приклади із тексту, що казка «Летючий корабель» належить до чарівних.6. Робота в парах.

Складіть у робочому зошиті список персонажів, які допомагають героєві казки.

Хто допомагає? Як саме допомагає?

Представлення результатів проведеної роботи, доповнення.7. «Точка зору».

Чи хотіли б ви, щоб у вас були такі товариші, як у дурня? Чому?V. Закріплення вивченого матеріалу.1. Самостійна робота – гра «Так – ні».

Перевірте правильність поданих тверджень. • Був собі дід та баба, а в них було два сини.

31

• Баба дала дурню торбу, поклала туди білих паляниць.• Дурень подякував дідові – і розпрощалися. • Дурень прокинувся, коли гляне – аж стоїть корабель.• Цар як подивився, що в нього свиточка – латка на латці, штанці – коліна повилазили, то й зразу ж згодився віддати царівну.• Військо у лаву стало, – як перемите!Взаємоперевірка виконаної роботи.2. Підсумкова бесіда.1. Який вид казки ми розглядали на уроці? 2. Чому ви так вважаєте? 3. То чого вчить нас ця казка?

VI. Підсумок, оцінювання, рефлексія. Як ви вважаєте, чи досягли ми поставлених цілей? Що було найважчим для вас на уроці? що найлегшим? Над чим варто ще попрацювати? Оціни свою роботу на уроці.

Виставлення, мотивація оцінок.

VII. Домашнє завдання.Визначте і запишіть нереальне, фантастичне у характерах

героїв казки «Летючий корабель», їхній мові, зовнішності та вчинках.

Створіть власні ілюстрації до твору (за бажанням).

2.2. Олександр Олесь. Заповіти предків (урок української літератури за поезією «Ярослав Мудрий»).

Н.Ю.Герасимчук, учитель української мови

32

та літератури ЗОШ І-ІІІ ст. № 12

Тема. Олександр Олесь. Заповіти предків (за поезією «Ярослав Мудрий»).Мета: ознайомити п’ятикласників із життєвим та творчим шляхом Олександра Олеся; удосконалювати навички виразного читання поетичного твору, висловлювати власні думки про прочитаний твір, зміст заповіту Ярослава Мудрого і його актуальність сьогодні; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам'ять, логічне мислення, увагу; виховувати патріотичні почуття, шанобливе ставлення до заповітів наших предків, осмислене їх виконання.Тип уроку: засвоєння нових знань.Міжпредметні зв’язки: історія, українська мова.Обладнання: портрет та бібліотечка творів Олександра Олеся, портрет Ярослава Мудрого, ілюстрації Софії Київської, Золотих воріт.

Доки будете дружно держатися купи,незламно стояти всі за одного, а один за всіх,

доти ніяка ворожа сила не побідить вас.Іван Франко

ПЕРЕБІГ УРОКУІ. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

З’ясування настрою школярів, забезпечення емоційної готовності. ІI. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.Літературний диктант:1. Літописи – це….2. Найвідомішим літописцем став ….3. Князювали в Київській Русі….4. Хто сказав про Київ , що « се буде мати городам руським»?5. Назвіть слов’янські племена, що мешкали на території Русі.6. Які пам’ятки культури залишила нам та доба?(робота в парах – взаємоперевірка)IІI.ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ,МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

33

Сьогодні ми полинемо в незвичайну мандрівку: у далеке минуле, бо «хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього». Запускаємо машину часу і перенесемось у 1113 рік, у Київську Русь.

Ми в чернечій келії (що це?). У тьмяній комірчині блимає свічка на дерев’яному, збитому з грубих дошок столі. Підлога вимощена сухою осокою, на вузькій лаві, що служить і ліжком, кинуто сукняну ковдру. Чути лиш писк мишенят та тихе шепотіння. Хто це? Низько схилившись над столом, у довгій полотняній чернечій рясі сидить сивобородий чоловік. Це літописець Нестор. Послухайте, що він мовить (до класу заходить чоловік у ролі Нестора Літописця): «Велика бо бывает польза от ученья книжного: книгами бо кажем и учими есми пути покаянью, мудрость бо обретаем и воздержанье от словес книжных. Се бо суть реки, наполняющие вселенную, се суть исходящя мудрости: книгам бо есть нещетная глубина : сими бо в печали утешаеми есми…». (сідає за стіл)

Що писав Нестор?Дійсно, важко зрозуміти тогочасну мову. Тому сучасні

письменники намагалися донести до нас думки предків. Одним із них був Олександр Олесь – український поет, якому довелося надовго покинути рідну Україну. Але й там Олександр Іванович Кандиба (це справжнє прізвище митця) не забував рідний край, його славну історію, а своїм онукам оповідав про Батьківщину у формі віршів.

Його вірші були сповнені віри і надії на краще майбутнє. Погляньте на портрет Олександра Олеся і послухайте спогади Галини Лященко: «Був огрядний, фізично міцно збудований, вищий середнього зросту; обличчя мав досить гарне і дуже інтелігентне, хоч зовсім не був писаний красень. Високе чоло, сині очі, довгасте обличчя, шатен. У товаристві був більше слухачем, ніж оповідачем.» IV. ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ, ФОРМУВАННЯ УМІНЬ І НАВИЧОК.1. Розповідь вчителя про життя і творчість Олександра Олеся за презентацією.

34

2. Прочитати статтю підручника про письменника.3. Перевірка засвоєного матеріалу

На дошці записано слова. Пояснити, як вони стосуються Олександра Олеся: Кандиба, «З журбою радість обнялась», Ольжич, 1944 р., Італія, Прага, Леся Українка, 15 років, еміграція.

Учитель: Але найбільше любився Олександр у історії: працював з архівами, переглядав рукописи, переказував дітям народні думи та пісні. Улюбленим героєм «домашніх творів» був Ярослав Мудрий.

4. Нестор: Ще за часів Олега влада Києва поширилась із полян, древлян, сіверян на кривичів, радимичів, хорватів, уличів. Але його нащадок Володимир поділив Русь на окремі князівства, посадивши на них своїх синів. Тому після його смерті почалася кривава війна за престол, переможцем у якій став Ярослав, прозваний Мудрим. І недарма, адже Ярослава називали «тестем Європи», бо видав дочок заміж за королів і князів інших держав: Польщі, Франції, Норвегії, Угорщини і цим зміцнив стосунки і сусідськими країнами.

Крім цього, Ярослав почав будувати кам’яні церкви і цим прикрасив руські міста. Найбільшою гордістю князя став Софійський собор або Собор Мудрості, у якому зберігалася бібліотека. У церквах і монастирях було відкрито школи для хлопчиків, де навчали грамоті. Сам Ярослав ініціював видачу збірника «Руська правда», за яким провадилося судочинство на Русі.

Завершив князь свій життєвий шлях у 1054 році, залишивши нащадкам заповіт: «Отсе я одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви брати від одного отця і однієї матері. Якщо ж ви будете в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим. Тож слухайтеся брат брата, пробувайте мирно». І плакси по ньому люде, а принісши, положили його в раці мармуровій у церкві Святої Софії. Мармуровий саркофаг стоїть там і досі.

35

5. Учитель: Давайте прочитаємо про славного Ярослава, про те, як пам’ятають нащадки князя київського (читання ланцюжком).

Питання до класу:- Виберіть цитати, що розповідають про заслуги Ярослава

перед народом (цитатний план):1. «Україна зацвіла, як пишний сад».2. «Люде багатіти почали».3. «Київ Царгородом другим став».4. «До палат ішли невпинно чужоземні посланці».5. «І в Європі честю мали … поріднитись з Ярославом».6. «Але мудрість Ярослава вся була в його ділах».7. «Не сваріться, жийте в згоді».

- Колективна робота.Тема твору: розповідь про діяльність Ярослава Мудрого, про його заповіт жити в мирі і злагоді.Ідея: уславити мужнього князя, закликати нащадків берегти рідну землю, любити її, як любив Ярослав.Основна думка твору: «не сваріться, жийте в згоді: тільки мир збере усе».Жанр твору: патріотична поезія.Художні засоби: епітети «Святополк окаянний», «живий Київ»; метафори «незгода все по полю рознесе», Україна зацвіла», «бідувало місто і село»;порівняння «зацвіла, як пишний сад», «дбав, як про друга».

V. ПІДСУМОК УРОКУНестор:

- Який заповіт залишив Ярослав?- Чи виконали його нащадки?- Як ви вважаєте, чи важко це зробити?- Що для цього потрібно?- Чи близькі нам, сучасним українцям, слова заповіту?

Дякую, любі мої малята, за пам'ять щиру про предків славних. Вірю, що не посоромите нас у життєвій своїй дорозі. «Не сваріться, жийте в згоді».

36

VI. РЕФЛЕКСІЯ.На сьогоднішньому уроці я дізнався(лася)…

я навчився(лася)… мені було важко… мій найбільший успіх…

V. ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.Виразне читання поезії, відповідь на запитання (письмово)

«Як я можу виконати заповіт Ярослава Мудрого?».

2.3. Олександр Олесь. Казка «Микита Кожум’яка» (урок української літератури).

37

А.П.Подлісецька, учитель української мови та літератури ЗОШ І-ІІІ ст. № 12

Тема. Олександр Олесь. Драма-казка «Микита Кожум’яка».Мета: викликати в учнів інтерес до читання, формувати інформаційні, комунікативні компетентності учнів; на прикладі драми-казки Олександра Олеся «Микита Кожум'яка» ознайомитися з поняттям «драматичний твір» і його особливостями, опрацювати ідейно-художній зміст твору; розвивати увагу, спостережливість, пам'ять, формувати критичне мислення; виховувати інтерес до історичного минулого рідного краю, його культури; національну свідомість учнів.Тип уроку: комбінований.Обладнання: картини В.М.Васнецова, роздатковий матеріал; тексти художніх творів.Теорія літератури: драматичний твір і його ознаки.

Перебіг урокуІ. Організаційний момент.ІІ. Мотивація навчальної діяльності, очікувані результати.1. Вступне слово вчителя.

Ще з дитинства Олександра Олеся манив театр. Часом узимку, щоб подивитися якусь українську п'єсу, він долав двадцять верств. Це непереборне захоплення театром певним чином визначалося й обдарованням поета – він зіграв десятки ролей у самодіяльному театрі, створив цілу низку драматичних етюдів, тісно співпрацював з театральними діячами. У 20-30-х роках був чи не єдиним творцем української драматичної казки, корені якої сягають народної творчості. Він працював над інсценізаціями таких народних та літературних казок, як «Івасик-Телесик», «Лісовий цар Ох», «Лисичка, Котик і Півник», створював власні драми-казки. Усна народна творчість завжди була й залишається невичерпним джерелом натхнення письменників. Ось і Олександр Олесь за мотивами народних казок, легенд, билин створив чудову драму-казку «Микита Кожум'яка». Хто ж є героями його творів? Про це ми дізнаємося прямо зараз.

38

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.«Мозковий штурм».

1. Хто такий богатир?(Богатир – оспіваний у народній творчості герой, хоробрий воїн, людина-велетень з надзвичайною силою і відвагою).

2. Створення «асоціативного куща».3. Перегляд картин В.М.Васнецова «Три богатирі»,

«Витязь на роздоріжжі», «Богатирський галоп».Слово вчителя:Народ складав про мужніх лицарів пісні, легенди, казки, у

яких ці воїни мужньо боролися з ворогами-загарбниками, захищаючи рідну землю. Прагнули уславити Київську Русь, довести її могутність і велич.

- Пригадайте, яких билинних богатирів ви знаєте?Художники уявили богатирів справжніми героями,

здатними протистояти злу. Саме такими вони постають перед нами на картинках В.М.Васнецова.

- Чому, на вашу думку, богатир «Витязь на роздоріжжі» зображений саме на білому коні? (Білий кінь – символ перемоги).

- Яких ви знаєте безстрашних богатирів, які дують в українських народних казках? (Котигорошко, Вернигора, Кожум'яка)

IV. Оголошення теми та завдань уроку.На сьогоднішньому уроці ми детально ознайомимося з

драматичною казкою Олександра Олеся «Микита Кожум'яка», написаною за мотивами народних казок, переказів, билин; визначимо, які найкращі риси втілено в образі богатиря Микити; розкриємо особливості драматичного твору. V. Опрацювання змісту казки у формі бесіди за питаннями.

- Яке лихо сталося у князя? - Хто такий Микита Кожум'яка? - Як у творі змальовано його силу? - Як пояснити те, що тільки після прохання дітей Микита

пішов визволяти князівну? - Зачитайте опис битви Змія і Микити.

39

- У чому в казці виявляється гіперболізація (перебільшення)?

- Чи змогли б ви на місці Микити, маючи неабияку силу, теж вступити у бій із Змієм?

VI. Ідейно-художній аналіз змісту твору.Тема: зображення боротьби добра і зла (Змій), в результаті якої перемагає добро, в образі богатиря, захисника правди і справедливості.Ідея: уславлення всеперемагаючої сили добра над злом; мужності, героїзму, винахідливості, рішучості, представників із народу, які спроможні захистити рідну землю від нечестивців; засудження сил зла, жорстокості, корисливості, прагнення здобути жертву підступним шляхом. Основна думка: уславлення народного героя-богатиря. Сила дається тому, хто захищає народ від зла, несправедливості, жорстокості.Побудова:Зачин: тривога князя та князівни за життя своєї доньки, рада з воєводами.Основна частина: боротьба Микити Кожум'яки зі Змієм.Кінцівка: перемога Микити над силами зла, прославлення Кожум'яки.Жанр: драма-казка.

Пояснення вчителя.Читаючи твір Олександра Олеся «Микита Кожум'яка», ви,

звичайно, звернули увагу на своєрідність цієї казки. Такі твори призначені не лише для читання, а й для постановки в театрі.

Називаються особливості: драматичним казкам, п'єсам, поемам властива особлива

побудова: дії, картини, яви; складаються з висловлювань героїв, які називаються

репліками; мова автора обмежується короткими зауваженнями про

зовнішність, інтонацію, жести, рухи персонажів, які мають назву ремарки;

у постановках важливу роль відіграють:

40

оформлення сцени-декорації, звуковий, музичний супровід, майстерна гра акторів.

Записати визначення до літературознавчого словничка (зошита).

Драматичний твір – це твір, у якому життя подається переважно через розмови, вчинки та дії героїв і призначення для постанови на сцені.

- Доведіть, що драма-казка Олександра Олеся «Микита Кожум'яка» – драматичний твір. (Розповідь про події подається через розмови та вчинки дійових осіб)

VII. Перевірка усвідомлення змісту драми-казки Олександра Олеся «Микита Кожум'яка».

Гра «ТАК-НІ»1. Князь із Княгинею сумували, бо повинні були

віддавати Змію улюбленого сина? (Ні)2. Посланець Змія був «чорний та окатий, як та ніч»?

(Так) 3. Народ боявся Змія? (Так)4. Князь зібрав воєвод, щоб повідомити їм про своє

рішення добровільно віддати Змію дочку? (Ні)5. Чи всі воєводи одностайно погодилися з Князем

боротися проти Змія? (Ні)6. У три роки Микита міг побороти свого батька? (Так)7. Микита брутальний, злий, жорстокий? (Ні)8. У Микити було п'ять братів? (Ні)9. Микита одразу погодився боротися зі Змієм? (Ні)10. Замок Змія був похмурий, темний? (Ні)11. Чи важко Микиті було боротися зі Змієм? (Так)12. Микита врятував Князівну від Змія? (Так)

VIII. Взаємоперевірка учнями робіт.

IX. Підведення підсумків.

41

- Яким постає у вашій уяві герой-богатир драми-казки О.Олеся «Микита Кожум'яка».

X. Складання сенкану.Зразок

1. Микита Кожум'яка.2. Мовчазний, кремезний.3. Мне, бореться, перемагає.4. Оборонець рідного народу, Києва.5. Найсильніший.

XI. Домашнє завдання. Підготовка до виразного читання драматичної казки за

особами. Намалювати ілюстрацію до уривка з казками, який сподобався найбільше.

42

2.4. Тарас Шевченко. Розповідь про поета, його дитинство (на основі повісті С.Васильченка «Широкий шлях», урок української літератури).

Н.В.Рігоц, учитель української мови та літератури НВК ”ЗОШ І-ІІ ст. № 15-колегіум”

Тема. Тарас Шевченко. Розповідь про поета і його дитинство (на основі повісті С.ВАСИЛЬЧЕНКА «ШИРОКИЙ ШЛЯХ»).Мета: пригадати відомості про Україну часів Т. Шевченка, ознайомити учнів з новими фактами з життя великого поета, порівняти біографічний опис і художній твір про поета, детально працюючи над текстом твору, вказати проблемні питання, намагаючись зрозуміти, за яких історичних обставин та подій формувався творчий світогляд Тараса Шевченка; розвивати спостережливість, образне мислення, формувати вміння аналізувати прочитане й робити висновки, стимулювати учнів до самоосвіти; виховувати пошану до славного Кобзаря, любов до рідної землі, до батьків.Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.Обладнання: портрет Т.Г.Шевченка, репродукції картин і виставка творів поета, комп’ютер, літературна карта України, мультимедійна презентація пейзажів, музика П.Чайковського.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент.Перегляд слайдів «Мій рідний край» (звучить музика

П.Чайковського). Під час демонстрації слайдів учитель зачитує поетичні рядки:

Цілу ніч до зорі я не спала,прислухалась, як море шуміло,

як темная хвиля зітхала —і як серце моє стукотіло. (Л. Українка)

Ніколи мені не забутиНезвичну красу Кримських гір. (І. Левченко)

Цей ліс живий. У нього добрі очі. (Л. Костенко)

43

Ходімо в сад. Я покажу вам сад,Де на колінах яблуні спить вітер. (М. Вінграновський)

Струмок серед гаю як стрічечка.На квітці метелик мов свічечка. (П. Тичина)

За сонцем хмаронька пливе,Червоні поли розстилає...(Т. Шевченко).

Поділіться враженнями від побаченого.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.Який чарівний світ природи! Скільки незбагненного у

величній красі рідного краю! Немає жодного письменника, який би у творах не розповідав про свою Батьківщину, про красу природи рідного краю. Ми розпочинаємо нову тему «Рідна Україна. Світ природи», яку будемо вивчати впродовж 18 уроків. Ви перегорнете поетичні сторінки майстрів слова, відкриєте для себе красу, розмаїття української природи та багато інших таємниць у навколишньому світі, відчуєте особливу чарівність образного слова.

Перший письменник, твори якого ми будемо вивчати в цьому розділі, – Тарас Шевченко. Його ще називають Великим Кобзарем, генієм українського народу.

Бесіда. А що ви знаєте про Тараса Шевченка? Які поетичні твори його пам’ятаєте?

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу. 1. Словникова робота.

Пояснити значення слів, записаних на дошці: кріпак, кріпацтво, кобзар, «Кобзар», пророк.2. Робота з підручником.

Учні мовчки читають текст статті «Тарас Шевченко» і самостійно складають запитання за прочитаним (робота в парах).3. Усні відповіді на запитання.4. Розповідь про Степана Васильченка.

Багато українських письменників зверталися до біографії Тараса Шевченка. Але найвідомішим твором про дитинство Кобзаря є повість Степана Васильченка «У бур’янах».

44

Для письменника образ Тараса Шевченка був найулюбленішим. У бідній селянській сім’ї, де зростав малий Степан, любили пісню, влучне та правдиве слово, жарт. Батько – чоботар, був письменний. То в їхній хаті знали й шанували Тараса Шевченка, Миколу Гоголя, зачитувалися «Кобзарем» і «Тарасом Бульбою». Як згадував С. Васильченко, на нього найбільше враження в дитинстві справила трійця: пісня, «Кобзар» і Гоголь. Уже будучи письменником, Степан Васильович задумав написати повість про свого улюбленця. Може, тому, що в нього, як і в Шевченка, дитинство було напіводягненим і бездоглядним, він рано пізнав горе та кривду, став на захист пригноблених. Назва твору «Широкий шлях». В основі його – справжні факти з життя Кобзаря, документальні дані.5. Робота над змістом твору С. Васильченка «Широкий шлях».

а) Комбіноване читання 1і 2 частини. Словникова робота проводиться в процесі читання (на берегах підручника подано пояснення незрозумілих слів).

б) Бесіда за прочитаним:• Зачитайте початок твору. Який жанр літератури він

нагадує? Як ви вважаєте, чому С.Васильченко починає свою повість як казку?

• Що дізналися про малу батьківщину поета? Як проходило дитинство Тараса?

• Чому люди ходили німі? (Окрім кріпацтва, існувала заборона української мови). Коли були такі страшні часи?

• Хто пророкував Тарасові майбутнє? Що саме? Чи справдилися ці слова?

• Хто доглядав маленького Тарасика в дитинстві? Чому цього не могли робити батьки?

• Які моменти з життя Тараса Шевченка поєднують біографічний опис і оповідання С. Васильченка «У бур’янах».

IV. Закріплення вивченого матеріалу.Експрес-опитування (технологія «Незакінчене речення»)

• Т.Г.Шевченко народився у...• Батьки Шевченка були...• Матір Тарасу замінила сестра...

45

• Шевченко хотів бути....• Книга творів Т. Г. Шевченка називалася...• Десять років поет перебував...• Поховано Шевченка...

V. Оцінювання.VІ. Домашнє завдання.

Підготувати розповідь про дитячі роки поета за матеріалами І і ІІ частин. Прочитати ІІІ частину. Намалювати (за бажанням ) портрет маленького Тарасика або Катерини, якими ви їх бачите з прочитаного твору.

46

2.5. Максим Рильський – поет, що вміє бачити красу рідної природи. Єдність людини і природи в поезії «Дощ» («Благодатний, довгожданий …, урок української літератури).

Н.І.Шостак, учитель української мови та літератури ЗОШ І-ІІІ ст. № 4

Тема. Максим Рильський – поет, що вміє бачити красу рідної природи. Єдність людини і природи у поезії «Дощ» («Благодатний, довгожданий…»).Мета: ознайомити учнів із творчим шляхом Максима Рильського; розвивати навики аналізу поетичного твору, культуру зв’язного мовлення, пам’ять, увагу, спостережливість, допитливість, уміння виразно і вдумливо читати поетичні твори, уміння відтворювати емоції та почуття ліричного героя, порівнюючи із власним образним баченням природи; формувати світогляд школярів, уміння прослідкувати зв’язок між станом людської душі та довкіллям, усвідомлювати образне бачення світу як важливого чинника розвитку творчих здібностей; виховувати почуття пошани, поваги до творчості Максима Рильського – майстра створювати красу засобами поетичної мови, до рідного краю, народу, прищеплювати риси доброти, інтерес до наслідків власної праці.Тип уроку: засвоєння нових знань.Ключові поняття: поезія, єдність людини і природи, зв’язок між станом людської душі та довкіллям.Наочні засоби навчання: портрет Максима Рильського, міні-бібліотечка його творів, аудіозаписи творів «Мова» і «Люблю пісні мойого краю», дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).Реалізація на уроці змістових ліній літературної освіти:

емоційно-ціннісна лінія: знайомство із творчістю Максима Рильського на прикладі вивчення поезій «Дощ» («Благодатний, довгожданий…»), «Осінь-маляр із палітрою пишною…», «Люби природу не як символ…»;

47

літературознавча лінія: учні дають визначення поняття «епітет», «порівняння», вирізняють їх у прочитаному творі;

культурологічна лінія: образи поезії в сюжетах творів мистецтва (кіно, живопис, усна народна творчість..);

компаративна лінія: учні визначають спільні елементи поезій (образи, особливості побудови).

Очікувані результати: учні виразно і вдумливо читають поезію, вміють виокремлювати образ ліричного героя, відтворювати його емоції та почуття, порівнюючи із власним образним баченням природи, аналізують поезію, бачать зв’язок між станом людської душі та довкіллям, усвідомлюють образне бачення світу як важливого чинника розвитку творчих здібностей.

Структура уроку:І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями.ІІІ. Повідомлення теми, мети, завдань та мотивація діяльності школярів. ІV. Біографічна екскурсія-оповідка життєвим шляхом Максима Рильського.

1. Виступи учнів-біографів.2. Перегляд репортажу «Наголос дня» (екскурсія по музею

М.Рильського).3. Літературний диктант за творчістю Максима Рильського.

V. Художнє сприйняття та осмислення твору.1. Слово вчителя.2. Виразне читання поезії.3. Аналіз поезії.4. Робота з епіграфом.5. Компаративне дослідження.6. Закріплення вивченого матеріалу.

VІ. Рефлексія. Підсумок уроку.VІІ. Оцінювання.VІІІ. Домашнє завдання.

48

Перебіг урокуІ. Організаційний момент. Прослухати аудіозапис «Люблю пісні мойого краю» у виконанні автора.

Слово вчителя.Про що прослухана вами поезія? Хто її автор? Сьогодні

мова піде про майстра слова, любителя рідної природи, патріота Максима Рильського. Цей вірш прозвучав у виконанні автора.

ІІ. Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями.Чим відрізняється поезія від прозового твору? (У поезії є

ритм, рима, образні художні засоби).Які ви знаєте художні засоби, наведіть приклади. (Епітети,

порівняння, метафори).

ІІІ. Повідомлення теми, мети, завдань та мотивація діяльності школярів.Вступне слово вчителя.ІV. Біографічна екскурсія-оповідка життєвим шляхом Максима Рильського.

1. Виступи учнів-біографів.1.1.Анкета Максима Рильського:

Датанародження:

7 (19) березня 1895

Місценародження:

Київ

Датасмерті:

24 липня 1964 (69 років)

Місцесмерті:

Київ

Національність: українецьМова творів: українська

Рід діяльності: поет, перекладач, публіцистРоки активності: 1907–1964

49

Напрямок: неокласицизм, соцреалізмMagnum opus: «Троянди й виноград»

1.2. Біографічна оповідка.Максим Тадейович Рильський народився 19 березня 1895

року в Києві. Його батько, етнограф, громадський діяч і публіцист Тадей Рильський, був сином багатого польського пана Розеслава Рильського і княжни Трубецької. Один з предків Рильських у XVII столітті був київським міським писарем, інший – генеральним губернатором Білоцерківського староства в часи Коліївщини.

Батько поета, Тадей Рильський, разом із Володимиром Антоновичем та групою інших польських студентів вирішили присвятити себе вивченню історії України й віддати своє життя народу, серед якого жили. В історії цей рух відомий як рух хлопоманів. Тадей Рильський опублікував чимало статей про Коліївщину, побут, звичаї, фольклор українського народу. Синові він передав у спадок аристократичну культуру, почуття власної незалежності та віри в себе.

Мати Максима Рильського, Меланія Федорівна, була простою селянкою з села Романівки (нині Попільнянського району Житомирської області). Вона передала синові рідну мову, пісню, той особливий ліризм, яким пройнята вся творчість поета.

1902 року помер батько, і родина переїхала з Києва в Романівку. Максим спершу навчався в домашніх умовах, потім – у приватній гімназії в Києві. Змалку познайомився з композитором М.Лисенком, етнографом, дослідником і збирачем українських народних дум та пісень Д.Ревуцьким, актором і режисером П.Саксаганським, етнографом та фольклористом О.Русовим, які справили на нього великий вплив. Деякий час він жив і виховувався в родинах М.Лисенка та О.Русова. Він не знав злиднів, любив природу, захоплювався мисливством.

Після приватної гімназії Рильський у 1915-1918 роках навчався на медичному факультеті Київського університету Св.

50

Володимира, потім – на історико-філологічному факультеті Народного університету в Києві, заснованому за гетьмана Павла Скоропадського, але жодного з них не закінчив. Займався самоосвітою, вивченням мов, музикою. З 1919 по 1929 рік вчителював у селі, зокрема й у Романівці, а також у київській залізничній школі, на робітфаці Київського університету та в Українському інституті лінгвістичної освіти.

1.3. Перші поетичні кроки.Перша збірка його поезій «На білих островах» вийшла

1910 року. У 1920-х роках Рильський належав до мистецького угруповання «неокласиків», переслідуваного офіційною критикою за декадентство, відірваність від сучасних потреб соціалістичного життя. Протягом десятиріччя вийшло десять книжок поезій та декілька книжок поетичних перекладів, зокрема 1927 року – переклад поеми Адама Міцкевича «Пан Тадеуш».

1931 року Рильського заарештовує НКВС й він майже рік просидів у Лук'янівській тюрмі в Києві.

У радянську добу Рильський написав тридцять п'ять книжок поезій, кращі серед яких – «Знак терезів» (1932), «Літо» (1936), «Україна», «Збір винограду» (1940), «Слово про рідну матір», «Троянди й виноград» (1957), «Голосіївська осінь», «Зимові записи» (1964); чотири книжки ліро-епічних поем, багато перекладів зі слов'янських та західноєвропейських літератур, наукові праці з мовознавства та літературознавства.

1943 року його обрано академіком. У 1944-1964 роках Максим Рильський був директором Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН України. 1960 року йому було присуджено Ленінську премію, у 1943, 1950 – Державну премію СРСР.

Помер Максим Тадейович Рильський 24 липня 1964 року. Поховано його у Києві, на Байковому кладовищі.

1.4. Вшанування пам'яті.

51

Надгробок Максима Рильського на Байковому кладовищі в Києві, скульптори П.Остапенко, П.Кальницький (1969).

У 1965 році на честь Максима Рильського було названо вулицю в Києві, на якій він жив і працював у 1951–1964 рр. (кол. вул. Радянська). Поруч з цією вулицею розташовано Голосіївський парк, у 1964 році також названий на честь Максима Рильського. У 2003 році біля центрального входу до парку було відкрито пам'ятник поету (автори – скульптор П.Остапенко та архітектор О.Стукалов). У будинку, де жив Максим Рильський (нинішня адреса – вул. Максима Рильського, 7), з 1968 р. працює літературно-меморіальний музей поета. Перед будинком-музеєм встановлено бронзовий бюст М. Рильського (скульптор – О.   Ковальов ). У 1972 році Постановою Ради Міністрів УРСР була заснована щорічна премія ім. Рильського за кращий художній переклад.

1.5. Збірки поезій, переклади. (Додаток 1.)2. Перегляд репортажу «Наголос дня»(екскурсія по музею

М.Рильського).3. Літературний диктант за творчістю Максима Рильського.

* де і коли народився Максим Тадейович Рильський? (19 березня 1895 року в Києві);

52

* ким за життя був його батько, Тадей Рильський? (етнограф, громадський діяч і публіцист);

* мати Максима Рильського, Меланія Федорівна, була… (простою селянкою з села Романівки);

* деякий час він жив і виховувався в родинах яких відомих українців? (М.Лисенка та О.Русова);

* який університет закінчив? (жодного); * відповідь оформіть за допомогою прийому «Доміно»:

Максим Рильський – поет – … (перекладач – етнограф – громадський діяч);

* перша збірка його поезій мала назву? («На білих островах»);

* де поховано Максима Рильського? (у Києві, на Байковому кладовищі);

* який парк Києва названий на честь Максима Рильського? (Голосіївський, у 1964 році);

* заснована щорічна премія ім. Рильського за які досягнення? (за кращий художній переклад );

* які поетичні твори Максима Рильського ти знаєш?Примітка. За кожну правильну відповідь учні одержують

1 бал. (12 б.) шляхом взаємоперевірки.V. Художнє сприйняття та осмислення твору.

Слово вчителя. Молодий Рильський не знав гніту злиднів, і українське

село правило йому за своєрідну Елладу. Він цінив цей світ свідомо з дитинства і охрестив його назвою своєї першої, майже в дитячі роки написаної збірки поезій «На білих островах». Любов — краса — воля. Рильському було тоді 15 років. Головне, чого він навчився за ці перші півтора десятка років життя, — любити: любити природу, людей, красу, мистецтво, легенди і дійсність. Епіграфом до духовно-естетичної частини нашого уроку пропоную взяти народне прислів’я.

Дощ у пору — золото.Народне прислів’я

5.2. Виразне і усвідомлене читання твору.Дощ

53

Благодатний, довгожданий,Дивним сяйвом осіянний,Золотий вечірній гістьВпав бадьоро, свіжо, дзвінкоНа закурені будинкиЗголоднілих передмість.Відкривай гарячі груди,Мати земле! Дощ остудить,Оживить і запліднить,—І пшеницею й ячменемБуйним повівом зеленимБілі села звеселить.,1925 p.

5.3. Аналіз поезії.5.3.1.Тема: показ ліричного героя, краси і гармонії літньої

природи, які щасливо дочекалися довгожданого дощу.5.3.2.Ідея: возвеличення краси і гармонії літньої природи, бажання

показати зв’язок між станом людської душі та довкіллям.

5.3.3.Основна думка: природа і людина єдині у своєму пориві оживати, жити в гармонії, процвітати.

5.3.4.Художні особливості твору:Епітети – «Благодатний, довгожданий, дивним сяйвом осіянний,

золотий вечірній гість», «закурені будинки зголоднілих передмість»…

Метафори – «Дощ остудить, оживить і запліднить.., білі села звеселить», «гість впав».

5.3.5. Образи, що виникають в уяві, коли читаєш поезію – золотий вечірній гість – мокра Людина-Дощ в образі чоловіка у широкополому брилі, з ціпком у руці, який трансформується у парасольку, та Людина-Дощ не прикривається нею від дощу, адже навколо тепло, радісно, святково ( шляхом художнього малювання учні усно описують цей образ), Мати-Земля – це зморена українка у вишиванці із серпом у руках, замість волосся у неї хлібні колоски, вона

54

спрагло чекала літнього щедрого дощу, і зараз у неї в очах надія, щастя і спокій.

5.3.6. Бесіда за питаннями. Яким буває дощ у природі? Чи завжди він є вчасним? Який настрій виникає після читання твору? Доберіть з

поезії дієслова, які характеризують дощик як живу істоту. («Дощ остудить, оживить і запліднить.., білі села звеселить», «гість впав»).

Яка пора року описується у поезії? Доведіть рядками з вірша.

Як природа реагує на дощ? Чим це пояснити? Що ви відчували, коли потрапляли під дощ? Якби вам довелося перекладати цю поезію на музику,

перетворюючи вірш на пісню, яку б мелодію підібрали б, чому? Які б музичні інструменти використали б для акомпанементу?

5.4. Пояснити, чому епіграфом до духовно-естетичної частини уроку взято народне прислів’я: «Дощ у пору – золото».5.5. Компаративне дослідження. Які ви знаєте прикмети, загадки, прислів’я, приказки про дощ?

Пригадайте, у яких видах мистецтва описується літній дощ, йдеться про його красу, корисність, необхідність (кіно, живопис, усна народна творчість).

Матеріал про дощ як явище природи.Прислів’я.

Від дощу не у воду, а від вогню не в полум’я. Добре дивитися на дощ, стоячи під дахом. Дощ у жнива – як п’яте колесо до воза. Дощ іде, а гість їде. Чоловік – не глина, а дощ – не дубина, не розмочить і не

поб’є. Дощ вимочить, сонечко висушить, буйні вітри голову

розчешуть. Коробом сонце, а ситом дощ. Люди дякують дощеві, а подорожні лають. На дощі змокнеш і в плащі. Чоловік не з солі, від дощу не розтопиться.

55

Як нема дощу в час, то нема і хліба в нас. Як сіно косять, то дощів не просять: самі йдуть.

Загадки Коли нема – чекають

Коли прийду – тікають. Мене частенько просять, ждуть,

А тільки покажусь – Ховатися почнуть.

Довго нема мене – усе в’яне, А як пройду – знов оживає.

Він скрізь: у полі і в саду, А в дім не попаде; І я тоді лиш з дому йду, Коли вже він не йде.

Сонце вкрилося хмарами, Хтось невидимий в імлі Небо сірими нитками Пришиває до землі.

6. Закріплення вивченого матеріалу.

Картка № 1.1. Вмотивуйте, через що автор поезії «Дощ» говорить про

явище природи, як про живу істоту? Відповідаючи, посилайтеся на текст твору.

2. Надайте поради тій людині, яка потрапила під дощ. Вмотивуйте, на підставі чого вони будуть ґрунтуватися.

Картка №21. Вмотивуйте, через що автор поезії «Дощ» говорить про

землю, як про живу істоту? Відповідаючи, посилайтеся на текст твору.

2. Відтворіть словесну картину на тему «Добрий дядько дощ».

VІ. Рефлексія. Підсумок уроку.- Чи виконані завдання уроку, чи справдилися ваші

сподівання?- Чого нового навчилися?

56

- Кого з учнів можна похвалити за активність на уроці, за гарні змістовні відповіді?..

VІІ. Оцінювання. Оголошення результатів навчальної діяльності.VІІІ. Домашнє завдання. Намалювати ілюстрації до поезії «Дощ», вивчити напам’ять вірш, за бажанням написати власного вірша про красу природи, гармонію людини і природи або перекласти на музику вірш «Дощ».

Матеріал для вчителяДодаток 1. Твори

Збірки поезій «На білих островах» (1910) «Під осінніми зорями» (1918) «Синя далечінь» (1922) «Поеми» (1925) «Крізь бурю і сніг» (1925) «Тринадцята весна» (1926) «Гомін і відгомін» (1929) «Де сходяться дороги» (1929) «Знак терезів» (1932) «Київ» (1935) «Літо» (1936) «Україна» (1938) «Збір винограду» (1940) «За рідну землю» (1941) «Слово про рідну матір» (1942) «Світла зброя» (1942) «Жага» (1943) «Неопалима купина» (1944) «Мандрівка в молодість» (1944) «Чаша дружби» (1946) «Вірність» (1947) «Під зорями Кремля» (1953) «На оновленій землі» (1956) «Троянди й виноград» (1957)

57

«Голосіївська осінь» (1959) «Зграя веселиків» (1960) «В затінку жайворонка» (1961) «Поезії» (І-ІІІ, 1946) «Поезії» (І-ІІІ, 1949) «Твори» (І-ІІІ, 1956) «Твори» (I-Х, 1960–1962)

Переклади «Пан Тадеуш» А.Міцкевіча «Ернані» В.Гюґо «Сірано де Бержерак» Е.Ростана «Орлеанська Діва» Вольтера «Король Лір»  В.Шекспіра «Дванадцята ніч» В.Шекспіра «Євгеній Онєгін»  О.Пушкіна та інші.

Додаток № 2ЛІРИКА і ЛІРИЧНИЙ ЕПОС МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО

Парадокси долі й поезіїПодвійний парадокс Максима Рильського.

Задекларований найбільший незалежник поезії – став одописцем спричиненого геноциду України. Але вийшов чистим і цільним із цієї пригоди. Майстер традиційної форми, відіграв роль новатора в українській ліриці і в ліро-епіці.

Одначе розплата за ці перемоги була все ж трагічна. Світова поезія втратила унікального поетичного перекладача. А Україна втратила нагоду дати свій варіант великої європейської поеми, ліро-епічної поеми масштабу «Пана Тадеуша», «Розбійників», «Євгенія Онєгіна», «Чайльд-Гарольда». Бо тільки як лірик Рильський устиг дати основне до судної години антиукраїнського геноциду, що почався 1929 роком.

Через таку долю поета особливості його біографії набирають першорядного значення. Максим Тадейович Рильський народився 1895 року. Його батько був сином багатого польського пана Розеслава Рильського і княжни Трубецької. Один із предків у 17 столітті був київським міським писарем. Молодий Тадей почув із уст свого діда і записав таке оповідання. Дід був учнем базиліянської школи під час взяття

58

Умані гайдамаками 1768 року. Прив'язаний для розстрілу до стовпа, 14-літній хлопець почав співати «Пречиста Діво, мати руського краю...» Здивований гайдамацький отаман помилував не тільки малого шляхтича, а й усю групу засуджених на смерть поляків і євреїв. Тадей записав і опублікував це дідове оповідання в «Киевской Старине» з приміткою: «для уразумения современности и некоторого предвидения будущего». Згодом сталася «прекрасна авантюра», яка повернула круто життєвий шлях Тадея Рильського і його друзів. Голова київської громади польських студентів університету св. Володимира Тадей Рильський разом з Володимиром Антоновичем та групою інших польських студентів-аристократів відкрили собі і публічно заявили, що вони не поляки, а українці. І що їхній обов'язок перестати бути паразитами на тілі народу, вивчити досконало мову, культуру й історію України та віддати все своє життя нації, серед якої живуть. Польські шляхетські кола, що були панами Правобережної України, прокляли відступників, назвали їх хлопоманами. Поки поліція не звернула уваги на доноси, молоді неофіти України протягом кількалітніх вакацій пішки сходили всю Україну, щоб шляхом таких експедицій з першоджерела здобути знання про неї. Ще в останній рік життя Шевченка вони подали до журналу «Основа» свої писані кредо, заснували в Києві «Громаду», яка перебрала від Шевченка-Куліша-Костомарова провід новим українським відродженням. Потім деякі з них стали співтворцями журналу «Киевская Старина».

Тадей Рильський, хоч мав будинок у Києві, постійно жив у селі Романівка, де одружився з простою селянською дівчиною, залишившись на все життя вірний ідеї «прекрасної авантюри своєї молодости».

Тадей навчив свою молоду дружину грамоти. Зате вона передала синові разом з молоком матері рідну мову, пісню, той особливий ліризм, що б'є з поезії Рильського чистим українським джерелом («З любов'ю до народної творчості я, здається, і вродився», – пише Максим Рильський у нарисі «Із спогадів»).

59

Максим народився в Києві 19 березня 1895 року, але ріс у Романівці на Сквирщині. Тут він мав домашню школу українську, домашню загальну освіту й виховання під рукою батька, що передав синові аристократичну культурну спадщину, почуття власної незалежності і віри в себе, поєднане із скромністю. І хоч батько помер на восьмому році Максимового життя, він забезпечив синові і приватну гімназію в Києві з добрими вчителями, і знання чужих мов та культур, і життя в аристократичних родинах Миколи Лисенка та Олександра Русова.

Київ і Романівка – два бігуни життьової і творчої вісі Рильського. Київ – перехрестя культур, центр класичної освіти, одне з тих міст імперії, яке відвідували світові театри і музики. Романівка – незрівнянні інтер'єри української природи, пісні, легенди старовини і барвисті цільні душі, гідні пера Гоголя і Шекспіра.

Так склалося, що Рильський ріс у домашній освіті, а потім самоосвіті і праці. Але до офіційної науки в школі не був ентузіаст: після приватної гімназії у Києві вступив на медичний факультет, потім на історико-філологічний, та ні того, ні другого не закінчив. В автобіографічній поемі «Мандрівка в молодість» Рильський признається: «Студентській лаві б слід тут скласти похвалу, але признаюся, що мало я тій лаві в житті завдячую». Домашня освіта з дитинства доповнилася потім самоосвітою. Він жив і вчився разом, то віддаючись розвагам безпечного рибалки й товариша великої компанії, то впиваючись працею над своїми і чужими творами. То розкошуючи з представниками своєрідної сільської мистецької богеми, як його друзі селяни Денис Каленюк – співець, рибалка-мисливець і донжуан, і Родіон Очкур – швець, музика-скрипаль, аматор чарчини і запашних оповідань. Від цих друзів, від братів і батька дістав Максим посвячення в розкішний світ гоголівської України.

Молодий Рильський не знав гніту злиднів, і українське село правило йому за своєрідну Елладу.

Він цінив цей світ свідомо з дитинства і охрестив його назвою своєї першої, майже в дитячі роки написаної збірки поезій «На білих островах».

60

 Любов – краса – воля

Рильському було тоді 15 років. Головне, чого він навчився за ці перші півтора десятка років життя, – любити: любити природу, людей, красу, мистецтво, легенди і дійсність. Шістнадцятирічним юнаком він пише:

Люби природу не як символдуші своєї,Люби природу не для себе,Люби для неї.. . . . . . . . . . . . . . . . .Вона – це мати. Будь же сином,А не естетом,І станеш ти не папіряним –Живим поетом!(Твори, т. І, стор. 146)І так увійшов він у світ ліричної творчості життєлюбом,

закоханим у всі прояви життя, з його головними скарбами любові, краси і волі. У нього мимохіть синтезується грецьке поняття краси як гармонії з бароковим поняттям краси як сили, що творить і єднає протилежності.

Краса не в лініях, не в тоні, не в поставі:Це повів, риска це, це промінь здалеки,Що раптом промайне і спалахне в уяві,Нараз освітливши події та віки...Спробувавши десятки визначень краси, поет капітулює:Краса! Збагнуть її – це сонце погасить!Схилімо ж голови, стулім уста суворо,І наймудріший там хай никне і мовчить,Де подив, як огонь, розкрилюється вгору,Де крізь метелицю одна-єдина митьГорить розкритому, засліпленому зору,Де ранить блискавка серця своїм мечем,Де сльози радості мішаються з плачем!(«Сіно», Твори, т. IV, стор. 38-39)

61

І, звичайно, краса, як така, як незалежна першовартість життя, є постійним мотивом ліричної і ліро-епічної творчості Рильського.

Із своєї щасливої не захмареної юності Рильський виніс ще один скарб – це почуття волі як найвищого скарбу людини. Волі, що органічно поєднується у нього із творчістю. В одному сонеті він пише, що всю славу, і багатства, і книги, і навіть кохання ніжну кормигу – все він віддав з низьким поклоном Долі:

За день один в широкім чистім поліЯ взяв собі у неї замість нихВеселий сміх, безмежне щастя воліІ ріг – мисливський переливний ріг.Так на вісі Київ – Романівка виріс великий незалежний

поет любові, краси і волі – із цим вантажем урізався його життьовий корабель у льодові поля комуністичного крижаного океану. На нього зразу ж накинулися партійні газети за аполітизм, гедоністичне естетство, декадентство, відірваність від сучасності і соціалістичної революції. Він одбивався як міг: статтями і віршами. «Я можу одгукуватись ліричним віршем тільки на минуле, на те, що осталось у душі і може мати прозору форму, питому моїй манері. Інакше писати не можу» («Моя апологія альбо самооборона». «Більшовик», Київ, ч. 216, 25 вересня 1923). Під кінець двадцятих років, коли вже завис над відродженням ніж гільйотини, Рильський ще захищався далі:

Той класицизмом очі коле,А той рибальством допіка,Той тінь Плеханова – о доле! –З могили марно виклика,І всі знайшли, а я шукаю. –І як їм знати, скільки мукТаїть у радості й одчаїІз серця вихоплений звук.Вражає відвага і впертість Рильського, який захищав

незалежність поета, аж доки його не арештували (1931), кинувши приблизно на рік у Лук'янівську тюрму в Києві. Цей арешт означав не поразку, а перемогу поета. За яких 8-10 років в

62

умовах терору ЧК-ГПУ-НКВД, під постійним обстрілом і погрозами з боку окупанта поет устиг створити десять книжок першорядних ліричних і ліро-епічних творів та кілька книжок поетичних перекладів, серед яких досить згадати переклади «Пана Тадеуша» та французьких класиків 17 ст. і французьких парнасців і модерністів. Він здобув перемоги як лірик і поетичний перекладач. Як ліро-епік він тільки приготувався до перемог.

Рильський видрукував за свого життя 35 книжок поезії, з чого 31 книжка лірики і чотири книжки ліро-епічних поем. Сюди не входять повні перевидання. Крім того, він переклав з 13 мов понад чверть мільйона рядків поезії; автор кількох книжок статей, редактор незчисленної кількості різних поетичних та етнографічних видань. Оглядаючись на ці гори виконаної роботи, можна дивуватися, коли ж він мав час бути ще й безжурною птицею, мисливцем, другом? Хто багато працює – той має час... Секрет того чуда також у тому, що він мав талант до праці, споряджений таким першорядним мотором, як любов. Він любив свою творчу працю так само, як любив жінку, природу, мисливство, життя, – любив для них – не для себе.

Ізнов «Тадеуша» я розгорнув,Розклав папір, вікно завісив синє,Знов шляхта гомонить переді мною,Драпується у романтичність Граф,Знов ріг мисливський грає над борамиІ кида в небо тріумфальний клич.Знов я дивую майстрові, що вмівТакою певною вести рукоюСвавольне панство.Поряд із цією прикметою любові до творчої праці він

посідає те, чого до нього було так мало в нашій літературі: досконале знання, уміння творити, підкреслюю – знання. Інакше сказати – майстерність. А при тому він був перфекціоніст у праці: наприклад, свого конгеніального з першого ж видання (1927) «Тадеуша» доробляв майже до смерті.

Але вернімось до списку творів. У цьому списку між 1929 і 1932 роками проходить фатальна смуга поетичної смерті

63

Рильського (арешт 1931 року, майже рік у тюрмі). Як поет Максим Рильський немов загинув із своїми товаришами-неокласиками, слід по яких пропав на Соловках і Колимі ще 30 років до смерті Рильського. 1959 року, в тридцятиліття поетичної смерті, Рильський писав:

Є така поезія Верлена,Де поет себе питає самУ гіркому каятті: «Шалений!Що зробив ти із своїм життям?»Він був свідомий страшної різниці між вільним і

невільничим періодами своєї творчості.Всі тридцять і одна книжка, написані після 1932 року, не

кажучи вже про всі пісні про Сталіна і партію, являють собою (за поодинокими частковими винятками) пам'ятник геноциду, вчиненого над Україною, над її людьми, поетами і культурою. Навіть у ділянці перекладу Рильському не було змоги продовжувати роботу на попередньому рівні «Тадеуша» і французьких класиків. 

Лірика РильськогоТим яскравіше виступає на тлі того поетичного

кладовища 1930-40 років доробок Рильського 20-х років. Книжки лірики: «Синя далечінь» (1922), «Крізь бурю й сніг» (1925), «Під осінніми зорями» (друга редакція 1926), «Тринадцята весна» (1926), «Де сходяться дороги» (1929), «Гомін і відгомін» (1929) – це певний хід на вершини майстерства, дозрівання таланту і його власного стилю. Так само поеми «Чумаки» (1924), «Крізь бурю й сніг» (1925), «Сіно» (1927), «Кінь» (1927). Поема «Марина», що хронологічно потрапила на фатальну прірву Розстріляного Відродження, вже зіпсована соціологічним диктатизмом. А написана в час війни «Мандрівка в молодість» хоч і має в собі ознаки відлиги, але нема в ній напруги і сили поем 20-х років.

Вивчення лірики Рильського – це непочата цілина, справа майбутнього. Сьогодні навіть ще неможливо мати її всю на руках. Передсмертний десятитомник творів Рильського не включає майже половини поезій 20-х років, тобто – найкращої

64

його лірики. А видання 20-х років сьогодні важко, а то й неможливо роздобути. До того ж на перешкоді до вивчення лірики Рильського стоять політичні і літературні пересуди й упередження. В Радянській Україні, на відміну від Радянської Росії, ще не дозволено реабілітувати чисто мистецькі, політично незалежні твори видатних поетів. Коли в Росії видають повного Блока (символіста), на Україні навіть повні Тичина, Бажан і Рильський неможливі. Другий пересуд – чисто літературний. Неокласиків і неоромантиків штучно протиставили, немов яких класових ворогів. Догматизували їх. Тим часом відомо, що київські неокласики і харківські вітаїсти були і літературними, і персональними друзями, що виявилось і в присвятах один одному творів. Стилістично вони не виключали, а доповнювали один одного, еволюціонуючи собі назустріч. І саме Максим Рильський був тим неокласиком, що йшов від неокласики до нової синтези, нового стилю. («І всі знайшли, а я шукаю...»).

Перше, що вражає в ліриці Рильського, – це багатство її мотивів. До традиційних мотивів української поезії Рильський додав запас мотивів поезії античної і західноєвропейської. Плюс нові мотиви, зроджені українською революцією і відродженням 1917-29 років. З цього боку лірику Рильського можна назвати многозначним пророчим звітом про життя, як воно відбилось у душі цього життєлюба. Від бурлескних мотивів Котляревського до «строф залізних» вісниківців, як ось у вірші «Неопалима купина», де встає державний образ Володимира Великого. Від багатства напруженого життя птиць і звірів і миротворного українського краєвиду – до літературних і філософських ремінісценцій, до ясних і темно-бурливих глибин людської душі, до всіх епох людства...

Муза Рильського позначена надзвичайною чуйністю, а його поетичне мислення – великою здібністю до асоціацій. Ці дві прикмети прислужилися до запису його творчих мотивів. Шлях його поетичної інтуїції і мислення здебільше індуктивний, від часткового до загального. На цьому шляху з'являється в ньому, крім тонкого обсерватора, також філософ. Ще маючи тільки 16 років, Рильський писав:

65

Плюскочуться білі качкиВ басейні під тінню каштана,На крилах блищать крапельки,А в краплі — життя океану.Хіба я не крапля мала,Що світ необмежний одбила, —Лиш ґрунту свого не знайшла,Лиш крила родимі згубила!Серед ліричних мотивів Рильського зустрічаємо багато

взятих із світової літератури та історії. Спокійний Гомер з його неспокійними героями, тонкий майстер словесної гравюри Ередія, модерністичні повстанці проти класичної естетики і етики Бодлер, подекуди Ніцше. Бароково всеохопний Шекспір, а далі Шотландія із романів Вальтера Скотта, сонячний Прованс, паризький парнас, літературні капітани семи океанів та інші кругосвітні мандрівки у всі часи й епохи, мандрівки в кріслі:

Ключ у дверях задзвенів. Самота працьовита й спокійнаСвітить лампаду мою і розкладає папір.Вбога герань на вікні велетенським росте баобабом,По присмерковій стіні дивний пливе корабель.Ніби крізь воду, вчуваються крикичужинців-матросів,Вітер прозорий мене вогким торкає крилом,Розвеселяє вітрила, гаптовані шовком гарячим,І навіва з островів дух невідомих рослин.Екзотика великих культур і материків, великі плавання

«фантастичного брига» Рильського – це не була звичайна собі літературщина, як то твердять і найповажніші критики, починаючи з взагалі дуже прихильного до поезії Рильського академіка Білецького. Відома у мандрівників і каторжан, що живуть на одвіку безлюдних островах і в тундрах безмежних просторів півночі, туга за «великою землею». «Велика земля» – це старі, культурно освоєні країни. У ліриці Рильського досконало втілився мотив туги за великою землею як за великими культурами людства, що позначені видатними людьми. Це непереможне бажання розбити віковий

66

провінціалізм та штучну ізоляцію своєї країни і включитися в Європу, у велику культуру людства. Перша повноцінна книга лірики Рильського «Синя далечінь» розчинила навстіж браму, і перед українським читачем Олесевих творів відкрився культурно-історичний краєвид Окциденту з профілем його творця: лицаря, авантюрника, поета, відкривача і будівничого світу. «Синя далечінь» з її ароматом, мотивами і філігранністю форми заражала молоду людину 20-х років тугою за досконалістю і енергійною чіткістю культури.

Поетична асиміляція Західної Європи означала європеїзацію України, про яку мріяв Пантелеймон Куліш, почавши її перекладами західних поетів і оригінальними віршами в західних поетичних формах. Рильський у цьому ділі вивершував подвиг Куліша.

Мало місця, щоб зупинятися на таких групах ліричних мотивів Рильського, як еротична лірика (тонка і шляхетна у нього), любов взагалі, природа, а особливо людина з незбагненними відмінами її переживань і вдачі. Він усі речі міряв мірилом краси і любові – і тому рідко помилявся.

Хочу тільки згадати мотив українського відродження, почуття здвигу української сили відродження, кинутого Рильським на тло не весни, а зими. Але, власне, тут Рильський відчув потребу нового стилю і нових більших форм – поеми.

Рильський дебютував у неоромантичному стилі Олеся. Другим його щаблем був символізм, який захоплював його у творах Бодлера, Рембо, Маллярме і Верлена, а також Блока і Анненського. Від романтизму і символізму та від української народної пісні взяв Рильський увагу до музикальної основи поезії. Відціля навіть його сонети і октави звучать часом, як пісня. Він також знав інші, модерністичні, ізми його часу – акмеїзм, футуризм. Але не пішов тим шляхом, а звернув – під впливом і Франка, і символістів – до французьких парнасців. Завдяки цьому поворотові українська поезія догнала західноєвропейську в вироблених віками й тисячоліттями формах вірша. Терцина, октава, сонет, різні метричні ходи – від гекзаметра і ямба до верлібру – все це в Рильського дало нове звучання українському слову і само зазвучало в нашому слові

67

по-новому. В європейській поезії сонет вироблявся сімсот років, неначе реалізуючи вічну тугу людини за досконалістю. І, може, саме тому Рильський вибрав сонет та дав йому ще один вислів, цим разом вислів української туги за визволенням із провінціалізму, за «великою землею» культури.

У 1925 році Микола Зеров міг уже говорити про риси «неокласичного» стилю Рильського того часу; із цих рис Зеров назвав такі: зрівноваженість і прозорість форми, чіткий епітет, міцна логічна побудова і строга течія мислі, поєднання безпосередності з філігранністю, афористичність. Але вже тоді Зеров помітив у Рильського зовсім нові стильові риси – необарокові. Зеров пише про ці риси поета: «...то розіллється в віршованих рядках капризним потоком майже розмовної синтакси Міцкєвіча («Човен»), то візьме мотив Франка і до непізнання здекорує і розбарочить строгу архітектурність його монументальних мас («Мандрівники»)».

Юрій ЛАВРІНЕНКО Українське слово. — Т. 2. — К., 1994.

ЛітератураДитячі роки Максима описані в книзі для дітей «Лариса

Денисенко про Анжеліну Ісідору Дункан, Максима Рильського, Ігора Стравінського, Астрід Ліндґрен, Джонні Хрістофера Деппа ІІ» / Л.Денисенко. – К. : Грані-Т, 2008. – 128 с.: іл. – (Серія «Життя видатних дітей»). — ISBN 978-966-2923-77-3. — ISBN 978-966-465-188-9.

Люби природу не як символЛюби природу не як символДуші своєї,Люби природу не для себе,Люби для неї.Вона – не тільки тема віршаАбо картини, –В ній є висоти незміриміЙ святі глибини.

68

У неї є душа могуча,Порив є в неї,Що більший над усі поривиДуші твоєї.Вона – це мати. Будь же сином,А не естетом,І станеш ти не папіряним, –Живим поетом! 

69

2.6. Анкета письменниці Малик Галини Миколаївни.

С.В.Мельник, учитель української мови та літератури ЗОШ І-ІІ ст. № 7

Анкета письменниці

Малик Галина Миколаївна

70

Вислови «Для того, щоб писати для дітей, треба просто бути щасливою людиною... Адже звідки, як не з себе, можна дістати весь той прекрасний казковий світ, якого в реальності не існує?». «Для мене література – одна з умов існування, а література для дітей – це і прихисток, і робочий стіл, і живе створіння, яке потребує захисту, відданості і піклування».Місце народження

12 серпня 1951 рік м. Бердянськ Запорізької області.Батьки

Мати – педагог. Батько Галини Миколаївни за фахом був вченим агрономом, і його разом із сім'єю направили у Донецьку область працювати на дослідній виноградній станції.Де навчалася Закінчила філологічний факультет Ужгородського державного університету (1980).Професія Українська письменниця. Член Національної спілки письменників України (з 1991). Поетеса, письменниця, драматург, видавець допомагає молодим поетам і літераторам у становленні, допомагає їм у друці книг, школярів заохочує до перших проб пера. Часто приходить на зустріч з дітьми в школи, бібліотеки.

Місце роботиТрудова діяльність

1980-1990 – заввідділом інформації з питань культури та мистецтва Закарпатської обласної наукової бібліотеки в м. Ужгород.

Далі – головний редактор видавництва «XXI вік», головний редактор видавництва «Бокор», головний редактор видавництва «Закарпаття». Головний редактор часопису для дітей «Віночок». головний редактор видавництва «Знання»

71

Громадська діяльність Заступник голови Асоціації творчих жінок Закарпаття

«Нова форма», з 2005 – голова оргкомітету щорічної книжкової

виставки-ярмарки «Ужгородський книжковий Миколай». член експертної ради всеукраїнського рейтингу «Книжка

року» у номінації «Дитяче свято».Цікаві епізоди з життя

Дитинство і юність майбутньої письменниці були радісними і спокійними. Вона гарно вчилася в школі, мала веселий характер, почуття гумору і… не збиралась бути письменницею. Своє перше знайомство з книжкою Галина Миколаївна запам'ятала на все життя. Це сталося у день її народження, коли мама зробила малій Галинці диво-подарунок – збірку «Українські народні казки», яка стала для неї «… і букварем, і розвагою, і цілим новим світом».

1964 року сім'я переїхала в селище Середнє на Ужгородщині.

Один з перших спогадів дитинства: мама клопоче біля плити – варить борщ, а Галинка тягне стільчик, щоб сісти біля її ніг, і просить: «Мамо, читай «Падав сніг». Перший цей віршик Платона Воронька, якому її навчила мама, – був найулюбленішим, а перша книжка, яку їй подарували – «Українські народні казки» – як зараз перед очима. Читати почала з п'яти років, як розповідає мама. І тоді ж батьки передплатили дитячі журнали – усі, що тоді виходили. Читала дівчинка дуже багато, шкільний бібліотекар спочатку навіть змушувала її переказувати книжки, – вона не вірила, що Галя так швидко повертає їх прочитаними.

Довгими зимовими вечорами Галина читала старенький «Кобзар». Дуже любила «Морську чайку» Юрія Збанацького, «Першокласницю» Євгенія Шварца в перекладі Богдана Чайковського, «Лессі повертається додому» Еріка Найта, «Дикий ліс» Орлина Василева, звичайно, «Алісу в Країні чудес» Льюїса Керролла.

72

Писати майбутня письменниця почала ще з шкільного віку. Потім кинула, та коли сама стала мамою, почала створювати віршики для своєї доньки. Галина Миколаївна дуже добре пам'ятає, як вона сприймала світ у дитинстві, усі свої дитячі відчуття. Тому її вірші для дітей легкі, з простими, інколи зовсім неочікуваними, сюжетами. Це також вірші-загадки, вірші-підказки, вірші, в яких ти знайдеш нові слова, а також такі, в яких ти часто-густо можеш впізнати себе і свої справи, які ти або доводиш до кінця, або не доробляєш, які ти любиш робити, а які – ні.

Вшанування письменниціВідзнаки:

Лауреат премії журналу «Перець» за кращі вірші для дітей за 1987 р.

Лауреат премії ім. Олександра Копиленка (1988) обласного конкурсу «Від Кирила та Мефодія – до наших днів» у номінації «Література для дітей» (2000).

Перша премія Міжнародної книжкової ярмарки у Києві «Книжковий сад» у номінації «Світ дитини» за книжку «Злочинці з паралельного світу» (2002).

Премія книжкової виставки «Ужгородський книжковий Миколай» у номінації «Найрезонансніший автор року» (2002).

Лауреат літературної премії ім. Лесі Українки (2003). Спеціальний диплом Міжнародної книжкової ярмарки у

Києві «Книжковий сад» за книжку «Злочинці з паралельного світу-2» (2004).

Твори Галина Малик написала казкові повісті для дітей, головні

герої яких – твої ровесники. З персонажами цих повістей весь час трапляються якісь пригоди, відбуваються небезпечні та радісні події: твої ровесники – діти потрапляють у казкову країну, а то мешканці казкових країн потрапляють у наше реальне життя. А ще, коли читаєш повісті та п'єси письменниці, здається, що їх авторка знаходиться серед своїх героїв і разом з ними переживає все описане у книжках.

73

Видала 52 книжки для дітей – поезію, прозу, переклади. Збірку сонетів, переклади з болгарської. Укладач кількох антологій закарпатської літератури ХХ ст. (зокрема, поезії та дитячої літератури.Основні твори:

Страус річкою пливе (1984), «Веселка». Неслухняний дощик (1986), «Карпати». Знає Вітя все на світі (1988), «Веселка». Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії (1991),

«Веселка». Мій срібний князю... Сонетна поема (2001), «Закарпаття». Злочинці з паралельного світу (2001), «Світ». Злочинці з паралельного світу – 2 (2003), «Світ». Пригоди Алі в країні Недоладії (1990), «Теза» 2006. Подорож Алі до країни сяк-таків (1997), «Теза» 2007. Злочинці з паралельного світу (2001), «Теза» 2008. Злочинці з паралельного світу – 2 (2003), «Теза» 2007. Пригода в зачарованому місті (2005), «Підручники і

посібники». Сміятись заборонено (2005), «Зелений пес». Принцеса Мішель і король Грифаїни (2006), «Книжковий

Хмарочос». Принцесса Мишель и король Грифаины (рос. мовою)

(2006), «Книжковий Хмарочос». Як ти народився (2006), «Книжковий Хмарочос». Для чого потрібні тато й мама (2006), «Книжковий

Хмарочос». Чому я хлопчик (2006), «Книжковий Хмарочос». Чому я дівчинка (2006), «Книжковий Хмарочос». Вуйко Йой і Лишиня (2006). Мандри і подвиги лицаря Горчика (2009), «Аверс». Третя подорож Алі (2008), «Теза» 2010. Незвичайна книжка (2010), «Карпати». Абра&кадабра (2011), «Ліра». Каже сіра мишка – Незвичайна книжка – Для хлопців і

дівчаток – А де її початок? (2011), «Навчальна книга Богдан».

74

Забавлянки (2011), «Видавництво Старого Лева». Вуйко Йой і Страшна Велика Кука (2011), «Грані-Т». Бешкетні вірші (2011), «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Неймовірні історії. Вибране (2012), «Карпати». Бабусина книжка (2012),

«Видавництво Старого Лева».

75

Інтерв'ю з автором- Скільки років Вам було, коли вперше вийшов друком Ваш твір? Як він називався і де був надрукований?– Перший мій вірш було надруковано в обласній газеті «Закарпатська правда», коли мені було 14 років. Звався він «Осінь».

- Улюблена дитяча книга.– Льюїс Керрол. «Аліса в Країні Чудес».

- Улюблений мультфільм.– Усі мультики Черкаського.

- Скільки двійок Ви отримали за час навчання у школі та за що?– Було кілька. За лінощі.

- В які ігри Ви любили грати у дитинстві?– З батьком у шахи.

- Ким Ви мріяли стати у дитинстві?– Людиною.

- Опишіть найкумедніший випадок із Вашого життя.– У 5 речень не влазить.

- Як часто і звідки прилітає до Вас Натхнення?– Зазвичай, через балкон шостого поверху, де я живу. Іноді вискакує з-за рогу…

- Ваш улюблений крилатий вислів?– «Краще з розумним загубити, ніж із дурнем знайти».

- Що Ви побажаєте своїм читачам? – Мати мету в житті. Бажано не матеріальну.

76

2.7. Микола Вінграновський «Перша колискова», «Ходімте в сад …», «Сама собою річечка тече …».

С.О.Дідур, учитель української мови та літератури ЗОШ І-ІІІ ст. № 17

Тема уроку. Микола Вінграновський «Перша колискова», «Ходімте в сад…», «Сама собою річка ця тече…».Завдання уроку: ознайомити учнів із життям і творчим шляхом М.Вінграновського; вчити дітей виразно і вдумливо читати поезії, коментувати художні описи природи, усвідомлювати значення образного слова для вираження почуттів; формувати власне розуміння поняття «батьківщина», виховувати любов до рідного краю, розуміння того, що батьки – найрідніші люди для дитини.Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Обладнання: презентація Power Point, підручник, картки самооцінки, таблиця, репродукції картин А.Антонюка: «На чистії води», «Лампада над Синюхою».

…Той любов’ю повниться до світу,Хто рідну землю має над собою…

М.ВінграновськийХід уроку

Учитель: Автор цих слів – відомий український поет Микола Вінграновський. Його називають чарівником слова. Твори Миколи Степановича для дітей – це чарівний світ, де легко та просто народжується казка, де живуть її добрі герої.

І. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок учнів.

Учитель.До нас у гості завітала казка, яку ви вивчали ще в

молодших класах. Проходь, Казочко, із героями своїми! А ми з вами, діти, чи впізнаємо її?

1. Інсценізація вірша М.Вінграновського «Іде Кіт через лід…»

77

Входить Кіт, що манірно роззирається довкола, впевнено, але перевальцем іде вперед. З боку Кіт чує голос Зими: «Ти чого йдеш через лід і лишаєш чорний слід?» Кіт їй у відповідь: «Бо я чорний, тому й лишаю чорний слід. А як ти біла сама, то білій тут дотемна!» – і почимчикував собі далі. А Зима засмутилась, бо слід у слід за Котом ступала Весна. (Дійові особи: Кіт, Зима і Весна, одягнені відповідно до образу).2. Учні читають напам’ять вірші М. Вінграновського.3. Бесіда за питаннями:

Чи сподобалися вам вірші? Чим саме сподобалися ? А що вам відомо про автора цих поезій?

Учитель. Тонко розуміти, відчувати прекрасний світ дитинства

дано не кожному. Для цього треба мати талант. Таким талантом, яскравим і самобутнім, володів Микола Вінграновський.

ІІ. Мотиваційний компонент уроку.

ІІІ. Засвоєння нових знань, умінь, навичок.1. Розповідь про життя та творчість М.Вінграновського.

Про особу і творчість Миколи Вінграновського написано небагато монографій. Тому група дослідників підготувала нам оригінальні повідомлення про талановитого поета, прозаїка, випускника нашої рідної школи.

Пошукач 1. Народився М.С.Вінграновський у південному краю – на

Миколаївщині. Миколаївщина, південь України, де зустрілися дві

безмежності – неба й степу. Змалку в нього залишився навічно один спогад – степ, степ і степ. І не думав тоді хлопчик, що будуть у його житті ліси і ріки, великі люди й красиві ролі, буде й те, що називають славою.

М.С.Вінграновський народився 7 листопада 1936 року на Богополі, у м. Первомайськ, Миколаївської області. Спершу в долю Миколи увірвалася війна та важкі повоєнні роки. Він ріс самостійним, допитливим, змалку хотів стати актором. Ми

78

пишаємося тим, що Микола Вінграновський навчався і закінчив нашу школу.

Пошукач 2. Писати вірші М.Вінграновський почав ще в юності. У

1961 році «Літературна газета» опублікувала доробку із 15 віршів.

Збірки віршів, які виходили за життя автора: «Атомні прелюди» (1962), «Сто поезій» (1967), «Поезії» (1971), «На срібнім березі» (1978), «Київ» (1982), «Губами теплими і оком золотим» (1984), «Вибрані твори» (1986), «Цю жінку я люблю» (1990), «З обійманих тобою днів» (1993), «Любове, не прощавай!» (1996).

Вірші та прозові твори Миколи Вінграновського для дітей виходили у збірках: «Андрійко-говорійко» (1971), «Мак» (1973), «Літній ранок» (1976), «Первінка» (1977), «Літній вечір» (1979), «Ластівка біля вікна» (1981), «На добраніч» (1983), «Кінь на вечірній зорі» (1987), «У неквапи білі лапи» (1989), «Северин Наливайко» (1996), «Козак Петро Мамарига» (2001), «Сіроманець» (2001), «Іде кіт через лід» (2003).

Поезія Миколи Вінграновського відзначається особливою експресією, глибиною образів, мелодичністю, багатою мовною палітрою та вмінням передавати складні внутрішні стани.

На вірші автора написано багато пісень, в тому числі – у бардівському жанрі.

Микола Вінграновський – автор прозових творів: «Світ без війни» (1958), «Президент» (1960), «Сіроманець» (1977), «Гусенятко» (1978), «Літо на Десні» (1983), «Низенько пов’язана» (1985), «В глибині дощів» (1985), «П’ять повістей» (1987), «Чотирнадцять столиць України» (1996), «Манюня» (2003).

«Космос, людство, земля, народ, доба, Україна – ось який масштаб узяла поетична мова М.Вінграновського, ось у яких вимірах жив його ліричний герой» (Іван Дзюба).

79

Пошукач 3. М.Вінграновський є випускником Всесоюзного

державного інституту кінематографії (м. Москва), працював на Київській кіностудії імені О.Довженка.  Як кіноактор зіграв у 4-х художніх фільмах. Найвідоміша роль Миколи Вінграновського – Івана Орлюка у фільмі «Повість полум’яних літ» (1961, сценарій О.Довженка). Цей фільм отримав нагороди міжнародних фестивалів у Каннах, Лондоні та Лос-Анджелесі.

Микола Вінграновський – режисер 5-и художніх та 8-ми документальних фільмів.

Микола Вінграновський був першим президентом міжнародного ПЕН-клубу, що репрезентує українську літературу у світовому масштабі.

Творчість автора отримала належне визнання. Серед багатьох літературних нагород, відзнак та премій Микола Вінграновський – лауреат Національної премії України ім. Т.Шевченка (1984).

Пошукач 4.Микола Степанович був поетом, прозаїком, кіноактором,

кінорежисером, сценаристом. Ви запитаєте, звідки в однієї людини стільки талантів? Відповідь М.Вінграновського була така «Воно виходить у мене, сказати б, само по собі. Це не моя примха, не спеціальна запрограмованість. Справді, десь воно само у мене йде – і дитячі книжки, і твори для дорослих, і режисура, і ті ролі, що їх зіграв як актор. Це не обтяжує і не заважає. Навпаки, якось зміцнюється ритм твого внутрішнього життя».

Але 26 травня 2004 року на 68 році життя серце видатного письменника, кіноактора і режисера, лауреата Національної премії України імені Т.Г.Шевченка, премії Фундації Антоновичів (США), літературної премії «Благовіст», премії імені В.Вернадського та О.Довженка, заслуженого діяча мистецтва, одного із славної когорти поетів – шістдесятників М.С.Вінграновського перестало битися На роковини від дня смерті поета у нашій школі було проведено вечір пам'яті нашого земляка, на будівлі школи встановлено меморіальну дошку поету.

80

2. Робота із текстами віршів. « Перша колискова ».Учитель.М.Вінграновський витворив художній світ, у якому

природа натхненно одухотворена. У творах поета звірі, птахи, рослини думають і переживають, радіють життю і захоплюються тайною світу. Сьогодні ми познайомимося із поезіями Миколи Степановича Вінграновського. Але спершу попрацюємо у групах.

1. Робота в групах. Кожна група одержує завдання: - Що таке пісня?- Що таке колискові пісні? - Наведіть приклади колискових пісень.

Вчитель доповнює. Звертає увагу на правильність пояснень.

2. Читання вірша «Перша колискова» вчителем.3. Самостійне читання вірша «Перша колискова».

- Визначте, які слова вам незрозумілі. 4. Словникова робота.

Зоря – зірка; зірницяКароока – та, що має темно-брунатні, коричневі очі. Плавба – тут: течія, тривалість.Явір – дерево родини кленових з великими

п’ятилопатевим листям.Верховіття – верхня частина дерева, верхні гілки.

5. Бесіда за змістом вірша.- Як ви думаєте, хто співає колискову пісню дитині – тато

чи мама?- Як вив вважаєте, діти, чому навіть уві сні за дитиною

йдуть жита і зорі? (Жита – життя, зоря – доля).- Чому автор називає дитину «гіллячко голуба»? (Голуби

гіллячка – це виняток, а може, такої й зовсім немає, тобто кожна людина виняткова, неповторна і красива).

- Як розуміти слова: «Та як небо в нашому Дніпрі, // Так в тобі не спить хай Україна?

- До кого звернена колискова? Підтвердити це рядками з вірша.

81

- Що це за «сріблястий сон з верховіту»? Чому ви так думаєте?Учитель.У цьому світі непросто жити, але є найрідніші люди, що

завжди захистять і допоможуть, і є рідна земля, Україна, яка подарує хліб і до хліба, з якою ти будеш вільним і якій треба подякувати за щастя жити серед її прекрасного народу, і яку треба прославити у світі, тобто зробити так, щоб твоя зоря – доля стала високою.

- Пригадайте, що таке метафора. 6. Знаходження у вірші метафор і заповнення таблиці.

Художні засоби виразності, які автор використав у своїх поезіях

№ Назва твору Метафори Епітети Порівняння 1. «Перша

колискова»Ідуть в поля жита, зоря йде, тіні сплять, сон каже

2. «Ходімте в сад…»

Вона жива, як людина

3. «Сама собою річка ця тече…»

- З якою метою використовує їх поет?- Яка головна думка вірша? (Любити свою Україну, не

бути байдужим)- Чим для вас є слово «батьківщина»? (Домівкою…).

7. Поетична хвилинка. УчительДорогі діти, заплющіть, будь ласка, очі. Уявіть собі

зоряне небо. Кругом тихо – тихо. На землі панує мир і спокій, і у ваших душах теж. Лише у високому небі мерехтять зірки. І чути мій голос. (Читає вірш «Країна темних губ»).

Тепер розплющуємо очі. Подивімось на наше «зоряне небо» у нас на дошці (Зі зворотного боку дошки «приклеєні

82

зірки» з написаними на них словосполученнями із вірша «Перша колискова»). Завдання: «зібрати зорі» з епітетами із вірша «Перша колискова». Але перед тим пригадаємо, що називається епітетом.

« Ходімте в сад… »Учитель.М.Вінграновський витворив художній світ, у якому

природа натхненно одухотворена. У творах поета звірі, птахи, рослини думають і переживають, радіють життю і захоплюються тайною світу. Я думаю, діти, що нарешті настав той час, коли ми заглянемо у сад поета.

1. Читання вірша вчителем «Ходімте в сад …».2. Ланцюжкове читання вірша учнями.3. Бесіда за питаннями.

- Діти, про який сад іде мова у вірші? (Це – людська душа, яка неповторна, виняткова. Це – сад – дім, де живе родина – народ, де всім затишно і цікаво).

- Як змальовує автор природу у вірші? (Вона жива, як людина. Красива, корисна, і людині треба навчитись жити у гармонії з природою…)

- Знайдіть у цьому вірші порівняння і запишіть їх у таблицю.

- Найулюбленіша пора року Миколи Степановича – весна, тому він любив приїздити до рідного дому навесні, коли розквітали вишні.

« Сама собою річка ця тече…»Учитель.Ви побачили, діти, яка багата наша мова. Вона теж, як

ріка: у маленьких – вона маленька, з кожним наступним роком життя стає все повноводіша й повноводіша, переростає у велику ріку – ріку любові до життя, до своїх рідних, до батьківщини й Батьківщини.

1. Самостійне читання вірша учнями «Сама собою ріка ця тече…» с 294.

2. Бесіда за питаннями.

83

- Як ви думаєте, про яку річку пише М. Вінграновський?- Чому маленька синя донечка – ріка ще не має імені?

(Можливо, ще не зробила чогось суттєвого в житті?)- Чим для ліричного героя є ця річка? (Це рідна земля, де

народилися і яку любиш, як тата й маму, і як солодкий спомин дитинства. І це твій власний світ, душа. А може це наша річечка Синюха? )

- Чому наша хата пахне її борщем? (Бо з цієї простої хати ми вирушаємо у світ. Буде багато пройдено доріг, та спогади дитинства залишаються найяскравішими і найтеплішими).

- Чи любите ви той куточок землі, де народились? Як?- Чому річечка впадає у Дніпро? (У розумінні поета

кожна людина потрібна Україні. Держава хоче, щоб «кожна маленька синя річка», що має свій талант, сили , знання віддавала все це рідній землі, яка від цього стане багатшою і сильнішою.)

- Найдіть епітети та порівняння у вірші, запишіть їх в таблицю.

3. Узагальнення за таблицею.- Давайте тепер разом звіримо ваші записи у зошитах.

4. Робота із репродукціями картин Андрія Антонюка. Учитель.

Річку Синюху оспівав у своєму вірші не тільки Микола Вінграновський. Саме їй присвячені картини земляка М.Вінграновського, випускника нашої школи, лауреата Шевченківської премії, народного художника України А.Антонюка: «На чистії води», «Лампада над Синюхою». Зверніть увагу на репродукції картин.

- Яка репродукція вам найбільше сподобалася? Чому?- Які кольори переважають на картинах?

Учитель.Сьогодні ми з вами познайомилися із поезією Миколи

Вінграновського. Я думаю, що ви помітили, яка вона сонячна, добра, життєствердна, красива …

84

Усе життя поета було по-справжньому натхнення. Я хочу побажати, щоб кожен із вас зустрів свою щасливу зорю, щоб ви намагалися зробити побільше корисних справ для нашої України, бути гідними продовжувачами справи нашого славетного земляка.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу1. Тестування.

1. М.Вінграновський народився у: а) 1930 р.б) 1936 р.в) 1942 р.

2. Інститут кінематографії закінчив у: а) м. Києві б) м. Одесів) м. Москві

3. Перша збірка була опублікована у:а) 1961 р.б) 1963 р.в) 1970 р.

4. Чарівником слова називають : а) М.Рильського б) Т.Шевченка в) М.Вінграновського

5. Короткий віршований твір – це:а) пісня б) порівняння в) метафора

6. Помер М.С.Вінграновський у: а) 1998 р.б) 2002 р.в) 2004 р.

2. Обмін зошитами для перевірки тестових завдань. V. Оцінювання

- А тепер прошу вас, діти, оцінити роботу на уроці за карткою самооцінки.

85

VI. Підсумок уроку «Відкритий мікрофон». Сьогодні на уроці …..Я дізнався…Я зрозумів…Я навчився…Новим на уроці для мене було …- А тепер спробуйте визначити, яким був для вас урок за

допомогою синквейна.

Урок, цікавий, корисний,думала, спостерігала, творила.Вік живи – вік учись.Знання.

Урок, довгий, нудний,сиділа, страждала, втомилася.Я чекаю дзвінка!Випробування.

VII. Домашнє завдання 1. Виразно читати поезії М.Вінграновського.*2. Намалювати ілюстрації до творів.*3. Написати твір – мініатюру на одну із тем: «Моя маленька річечка…», «Мій сад»

Література:1. Антонюк А., Кремінь Д. Лампада над Синюхою: Альбом-

антологія. – Миколаїв, 2007.2. Воєвода З.Л. Книга вчителя. Українська література 5 кл. –

К.: Грамота, 2005.3. Дзюба І. Духовна міра таланту. – К.: Дніпро, 1986.4. Дідик Г.В., Голобородько К.Ю. Усі уроки української

літератури в 5 класі. – Х.: Основа, 2008.5. Лесин Н.М. Літературознавчі терміни. – К.: Радянська

школа, 1985.6. Маричевський М.А. Антонюк. Малярство. – Серія “Наш

час – наш простір”. – К., 2004.

86

87

.

88