22 грудня 2016 року №51 (19233)

Газета Київської міської Ради Заснована 3 січня 1906 року

110 років із киянами і для киян • Передплатний індекс «ВК»: 37607

Фото Оле

ксія

ІВАН

ОВА20 грудня, в Києві на держпідприємстві ««Антонов»

представили український літак-транспортник АН-132D Стор. 2 Стор. 2

«Антонов» «Антонов» розправляє розправляє крилакрила

На запитання «Вечірки» відповідає заступник міського голови – На запитання «Вечірки» відповідає заступник міського голови – секретар Київради Володимир Прокопів секретар Київради Володимир Прокопів

«У нас із КМДА спільна мета – щоб «У нас із КМДА спільна мета – щоб життя киян і міста було кращим»життя киян і міста було кращим»

Стор. 4

Стор. 6

З-під землі – З-під землі – на землю!на землю!В Києві шукають В Києві шукають варіанти удосконалення варіанти удосконалення пішохідних переходівпішохідних переходів

Чи допоможе Чи допоможе реформа реформа одужати одужати медицині?медицині?

Стор. 9 Стор. 9

Наступного року Наступного року лікарням «світять» лікарням «світять» реорганізації, пов’язані реорганізації, пов’язані із перетворенням із перетворенням їх на комунальні їх на комунальні некомерційні некомерційні підприємствапідприємства

� Київрада затвердила детальний план території мікрорайону Микіль-ська Слобідка, яким передбачено зводити середньоповерхове житло та знести сміттєпереробне підприємство «Київміськвторресурси». Завод займає територію 1,5 га на вулиці Степана Сагайдака, 112 і з часу свого створення займається переробкою відходів – щомісяця переробляє більше 6 тисяч тонн різних відходів, що становить понад 20% столичного сміття. � Господарський суд Києва повернув у комунальну власність 75 га землі в Голосіївському районі на території ландшафтного заказника місцевого значення «Жуків острів». Про це повідомив генеральний прокурор Юрій Луценко у Фейсбуку. За його словами, у 2007 році ці землі були передані обслуговуючому кооперативу «Котміст» з грубим порушенням вимог законодавства. Суд визнав недійсним рішення Київради, державні акти на землю і відсутність у кооперативу права на ці ділянки. � Київська міськдержадміністрація просить Кабінет Міністрів пере-дати будівлю державного підприємства «Палац спорту» з державної власності в комунальну. Відзначається, що це рішення пов’язано з не-цільовим використанням приміщень Палацу спорту для проведення виставок, торгівлі, молебнів та іншого. У КМДА переконані, що вирі-шення питання надасть можливість поліпшити матеріально-технічну базу для розвитку в Києві багатьох видів спорту, виконати ремонтні й відновлювані роботи в будівлі.

кур’єр «ВК»2 Вечірній Київ | 22 грудня 2016 року | №51 (19233)

Фото Олексія ІВАНОВА

Фото Бориса КОРПУСЕНКА

ПОДІЯ

ФОТОФАКТАКТУАЛЬНО

СПІВРОБІТНИЦТВО

КОРОТКО

«Антонов» розправляє крила

У своєму виступі перед пред-ставниками дипкорпусу мер за-значив, що, на жаль, рік, який минає, приніс і багато трагічних подій у світі.

Він побажав представникам дипломатичного корпусу сил і терпіння, переконливості й успіху в зусиллях, які вони докладають у своїй роботі. А також подякував присутнім дипломатам за роботу, яку вони роблять для України і нашої столиці.

«За цей рік Київ дуже змінився. Місто стало кращим, комфорт-нішим і сучаснішим. З’явилися нові дороги, відкрилися нові ди-тячі садочки та школи, оновився склад комунального громадського транспорту. Київ став зеленішим, із новими скверами і парками. У столицю приходить усе більше інвесторів. І ми робимо все, щоб розвивати наше місто, робити його справжньою європейською столицею. Я дякую вам за спів-працю, за допомогу, за віру в Київ і його перспективи», – зазначив Віталій Кличко.

Мер Києва підкреслив, що укра-їнці розраховують на подальші

зусилля дипломатії, на підтримку та допомогу, аби на Донбасі від-новився мир, а Крим повернувся до складу України.

Віталій Кличко зазначив, що за українською традицією завжди бажають трьох головних речей: здоров’я, любові та добробуту в оселі.

«Тому я щиро бажаю вам до-брого здоров’я та світлої любові, миру та достатку у ваших оселях і ваших країнах. Нехай бажання, які ми загадуємо на Новий рік та Різдво, здійсняться. А найамбітніші плани – втіляться», – підкреслив мер Києва.

Від імені дипломатичного кор-пусу на прийомі мера Києва ви-ступив посол Болгарії в Україні Красімір Мінчев.

Прийом Київського місько-го голови відвідали очільники дипломатичних представництв 30 держав, глави представництв міжнародних організацій, акреди-тованих в Україні, представники торговельних і воєнних місій, на-родні депутати України, пред-ставники Кабміну, КМДА та інші запрошені гості.

Дипломатичний прийом із нагоди Нового року та Різдва

20 грудня, в Києві на держпідпри-ємстві «Антонов» представили український літак-транспортник АН-132D. В урочистостях узяв участь Президент України Петро Порошенко, який назвав день презентації нового літака по-справжньому історичним.

– Дуже мала кількість держав у світі може відзначати таке свято, як запуск нової моделі, і я вітаю з цим завод «Антонова» й «антонів-ців», вітаю з цим всю Україну та український народ, і вітаю наших партнерів. Цей літак продовжує славетну лінійку наших україн-ських авіатранспортників, серед яких знамениті на весь світ «Ан-тей», «Руслан» і «Мрія», – сказав Президент.

Створення літака Ан-132D стало можливим унаслідок реалізації амбітного міжнародного проекту, до якого, крім замовників в особі Королівства Саудівська Аравія, долучилися провідні компанії сві-тової авіаційної галузі з Канади, Великої Британії, США, Німеччини, Франції.

Зарубіжні партнери гідно оціни-ли унікальний досвід «антонівців» зі створення надійних літаків із можливостями короткого зльо-ту та посадки, які довели свою здатність ефективно працювати в надзвичайно складних умовах.

Як відомо, у вересні минулого року наш уряд вивів концерн «Ан-тонов» зі складу спільного росій-

сько-українського підприємства, утворивши згодом корпорацію «Українська авіабудівна компа-нія». Час довів правильність цього рішення: у далеко не ідеальних економічних умовах вітчизняні авіабудівники продемонстрували, що можуть успішно обходитися без технічних і технологічних послуг колишнього «старшого брата».

– Важливо, що в умовах росій-ської агресії проти нашої держави, в умовах, коли елементом гібрид-ної війни є у тому числі й закрит-тя ринків Російської Федерації, «антонівці», український уряд і українська влада знаходять нові надзвичайно перспективні ринки для українських виробників, – під-креслив Петро Порошенко. – Ми впевнені, що у цього літака велике майбутнє. Ми впевнені, що він матиме ринок 260-290 літаків до 2035 року. І я дякую за це свято і за

цю перемогу всім авіабудівникам, усім нашим партнерам.

Невдовзі на новий АН чекатиме перший іспит в українському небі. За умовами контракту держпід-приємство «Антонов» як провід-ний розробник має побудувати АН-132D, підняти його у повітря, здійснити початковий етап випро-бувань, що дадуть змогу літакові подолати відстань до Саудівської Аравії для подальшого знайомства із потенційними замовниками. Орієнтовно це має статися у березні наступного року.

Юрій КОСТІН

ДОВІДКА Крейсерська швидкість нового тран-спортного літака становитиме 500 км на годину, максимальна висота — 9 тисяч метрів, він зможе взяти на борт до 9,2 тонн вантажу.

Мер Києва Віталій Кличко провів у мерії дипломатичний прийом із нагоди прийдешніх свят – Нового року та Різдва Христового

Як відзначають фахівці, при розробці бюджету на 2017 рік був закладений принцип: бюджет має бути реаліс-тичним, всі видатки – підтверджені доходами. При цьому, прогноз доходів бюджету було перевірено та підтвер-джено незалежними експертами та представниками громадянського сус-пільства. Це вперше зробило процес бюджетування справді прозорим.

Ухвалений бюджет відрізняєть-ся також тим, що містить 10 сфер, які отримають пріоритетну увагу та фінансування. Це ключові напрями системних реформ країни, серед яких – обороноздатність, соціальні стандарти, освіта, охорона здоров’я, дипломатія, АПК, інфраструктура, енергоефектив-

ність, культура і децентралізація. Ще одним нововведенням є значне під-вищення соціальних стандартів: із 1 січня 2017 року мінімальна зарплата зросте у 2 рази – до 3200 грн. Уперше за роки незалежності розмір мінімальної зарплати зрівняється з визначеним розміром прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Жодний праців-ник, у тому числі у бюджетній сфері, не буде отримувати зарплату нижче цього рівня.

Окрім того, держбюджет-2017 запроваджує трирічне планування бюджету та закладає план розвитку економіки країни на перспективу. Прогнозування на кілька років уперед дозволить проводити системні глибокі реформи та покращити бізнес-клімат.

Верховна Рада ухвалила в цілому проект Державного бюджету на 2017 рік

Київський міський голова Віталій Кличко відкрив відновлений і капітально відремонтований дитсадок № 423 у Шевченківському районі, який понад 20 років не працював за своїм основним призначенням. Мер зазначив, що цього року в столиці збудували та відновили загалом 7 дитсадків. А наступного року планується відкрити не менше 10 дошкільних закладів.

Київрада не збирається відміняти заборону на продаж алкоголю вночі

Київрада не скасовуватиме своє рішення про заборону продажу алкоголю вночі на прохання АМКУ. Про це повідомив народ-ний депутат, радник мера Києва з питань благоустрою Дмитро Білоцерковець.

«Рішення АМКУ є виключно проханням, щоб Київрада скасу-вала своє рішення щодо продажу алкоголю вночі. Я впевнений, що таке рішення прийняте не буде і прислухатися до пропозиції АМКУ Київрада не буде», – сказав він. За словами нардепа, таке рішення про заборону продажу алкоголю вночі не скасовуватимуть з кількох причин.

«В Україні нас дуже високий рівень дитячого алкоголізму; у Ки-єві більше половини злочинів, що відбуваються вночі, відбуваються у стані алкогольного сп’яніння; за ті 2 місяці, що діє це рішення ми побачили позитивні результати – поліція констатує покращення криміногенної ситуації у столи-ці», – сказав пан Білоцерковець.

Він припустив, що АМКУ при-йняв своє рішення, бо «в Україні є велике горілчане і пивне лобі, яке, ймовірно, підкупило АМКУ», і додав, що наразі депутати Верхо-вної Ради готують проект закону, яким пропишуть, що ДФС мати-ме повноваження скасовувати ліцензії на продаж алкоголю, якщо не виконуються рішення місцевих рад.

Вечірній Київ | 22 грудня 2016 року | №51 (19233) 3

Фото Оле

ксія

ІВАНОВА

Фото Бо

риса

КОРПУС

ЕНКА

ТРАНСПОРТ

АКВА-ВІТААУКЦІОН ВАЖЛИВО

Одна з адрес свята – невеличка площа перед будівлею КМДА. Тут зібралися помічники Святого Миколая – волон-тери Центрів соціальних служб, лідери дитячих та молодіжних громадських організацій. Українські скаути урочисто вручають присутнім Світло миру – вогонь із Віфлеєма.

– Цим вогнем – символом миру та злагоди ми готові поділитися з усіма киянами, – каже Юлія Ніколайчук із Центру соціальних служб. – Парадом помічників Святого Ми-колая стартують свята, і відтепер близько 500 наших волонтерів понесуть радісний настрій і подарунки до дитячих будинків, лікарень, садків…

А заступник голови КМДА Ганна Старо-стенко повідомила «Вечірці», що новорічні заходи для понад 1,5 тисячі дітей, які пере-бувають у складних життєвих обставинах, міська влада влаштує в Колонній залі КМДА та на інших майданчиках, святкові вистави для малечі пройдуть також у театрах міста.

На центральній вулиці столиці вже вирує ярмарок «Нове Різдво на Хрещати-ку». В будиночках продають бургери (від 40 грн), десерти (від 15 грн), каву, чай (від 12 грн), шашлики (від 40 грн), картоплю,

печені овочі (від 22 грн), хот-доги (від 25 грн), піцу (від 30 грн), млинці (від 15 грн). Справжнім хітом зимової торгівлі можна вважати глінтвейн (від 30 грн). Кияни та гості столиці охоче купують вишиванки (від 350 грн), шоколад, керамічні вироби тощо. Вже змонтовані й атракціони – перегляд 15-хвилинного фільму у сферичному кіно-театрі коштує 50 грн, так само, як і місце у прогулянковому потязі, атракціон-карнавал обійдеться у 35 грн, ковзанка – у 8…

Продовження на 8-й стор.

РЕПОРТАЖ У НОМЕР

19 грудня столицею розпочали урочисту ходу новорічно-різдвяні свята. У кожно-му районі під акомпанемент концертів та розваг для малечі засвітилися ялинки, а Святий Миколай роздавав щедрі подарунки дітям і дорослим.

За рекомендацією Світово-го банку з 20 грудня чотири тролейбусні маршрути столиці подовжено.

Той, у кого Світовий банк (СБ) асоціюється лише з глобальними проектами та цифрами із багатьма нулями, помиляється. Інтереси цієї авторитетної міжнародної інституції напрочуд широкі й ба-гатогранні.

Кияни мають можливість пере-конатися у цьому, ставши свідками, зокрема, втілення рекомендацій СБ щодо оптимізації мережі марш-рутів міського транспорту.

Так, з 20 грудня 2016 року подо-вжено та внесено зміни у рух сліду-вання тролейбусів маршрутів № 1 «Вулиця Маршальська – вулиця Жилянська», № 11 «Національний музей народної архітектури та побуту України – вулиця Маршаль-ська», № 50 «Вулиця Милослав-ська– ст. м. «Либідська», № 50к «Ву-лиця Милославська – Дарницька площа». Рух тролейбусів маршруту № 46 припиняється.

На думку фахівців Світового банку, ці зміни мають поліпшити транспортне обслуговування та безпересадочне сполучення між районами столиці. Такої ж думки

і в КМДА. Втілюючи рекомендації банку, міська влада покращує та оновлює наземний громадський транспорт, робить маршрути зруч-нішими для киян, здатними еко-номити не лише їх час, а й кошти.

– Успішним прикладом нашої співпраці можна вважати подовже-ний у листопаді маршрут тролейбу-су № 30, який щоденно перевозить 41 тисячу пасажирів. Це ще раз доводить, що ми на правильному

шляху і працюємо задля забез-печення європейського комфорту та зручності наших пасажирів, – вважає генеральний директор КП «Київпастранс» Дмитро Левченко.

Очолюване ним підприємство готує для киян новорічний сюрп-риз, запровадивши на свята ніч-ний автобусний маршрут № 137, а згодом, коли буде отримано новий рухомий склад, й відкрити авто-бусні маршрути №№ 118 і 119.

Кінцева зупинка — Європа

Особисті речі відомих киян стали лотами на благодійному аукціоні

Його організували напередодні дня Святого Миколая у Київраді. Мета аукціону – підтримка міського Будинку дитини імені М.М. Городець-кого.

Лотами стали особисті речі відомих українців, які для багатьох із них служили своєрідними оберегами. Серед цих знакових речей (які, до речі, високо цінуються колекціонерами) бубен співачки Руслани, боксерські рукавички Віталія Кличка, картина від оперної співачки Наталії Шелепницької, сукня народної артистки України Ольги Сумської. Також представлені художні вироби на новорічну тематику та обереги, створені людьми з обмеженими можливостями. Окрім цього, гості аукціону могли придбати вироби ручної роботи до Новорічних та Різдвяних свят за фіксованою ціною.

Аукціон можна вважати вдалим, адже його організатори виручили 129 тисяч гривень. Кошти підуть на закупівлю програмно-апаратного комплексу «Інтерак-тивний метроном» для Будинку дитини.

Рукавички – від Кличка, бубен – від Руслани Мешканці Дніпровському району віднині матимуть

можливість споживати воду, що не поступається за якістю джерельній.

Тут відкрито новий бюветний комплекс. Глибина його свердловини сягнула 235 метрів, а це юрський водонос-ний горизонт. Вода у ньому не лише якісна та корисна, а головне – є безкоштовною альтернативою водопровідній воді. Як зазначив під час відкриття бювету на вулиці Ен-тузіастів заступник голови КМДА Петро Пантелеєв, вона не потребує ніякої додаткової очистки, адже повністю відповідає всім державним санітарним нормам. Втім, не варто забувати, що навіть таку, майже ідеальну воду бажано набирати не більше, ніж на 3 дні та зберігати у скляній і керамічній тарі. Бюветний комплекс столиці зазнає системного відновленняя, щомісяця з’являються чи капітально ремонтуються нові свердловини.

– Плани успішно завершуємо. Ще 8 нових свердловин буде відкрито до кінця 2016 року, – пообіцяв заступник голови КМДА.

Бювет Юрського періоду

Ласкаво просимо до Києва, Святий Миколаю!

– Володимире Володимировичу, не-щодавно виповнився рік, як ви обі-ймаєте посаду заступника міського голови – секретаря Київської міської ради. Наскільки органічно (не кажемо комфортно) почувалися цей рік на влад-ному столичному олімпі?

– Давайте одразу уникати міфічно-імпер-ських термінів на кшталт «олімп», «престол» чи «трон». Навіть на понятійному рівні це показує віддаленість влади від людей. Я ж навпаки розмиваю ці межі. Недарма збира-ємось реконструювати перший поверх мерії і перетворити його на зручний публічний простір, пристосований до потреб киян. У романі Кафки «Замок» мерія являла установу всепоглинаючої бюрократії, замкнутості та ворожості до пересічних людей. Ми маємо перемогти «Замок».

Щодо підсумків року – в цілому він був успішним. По-перше, це перевиконання бюджету станом на третій квартал більш ніж на 4 млрд гривень. До кінця року цілком можемо вийти на 5 млрд гривень. По-друге, нам вдалося достроково погасити борг міста в сумі 1,9 млрд. Це дозволило столиці щодня заощаджувати 800 тисяч гривень на обслу-говуванні боргу. До того ж, жодної копійки нових запозичень ми не взяли. По-третє, інфраструктурні зрушення. Ми заклали 1,5 млрд гривень на ремонт доріг – у 6 разів більше, ніж 2014 року. Це лише частина економічних досягнень.

Далі – ми вивели на новий рівень діалог міської влади та громади. Вдосконалили положення про петиції, місцеві ініціати-ви, Бюджет участі, а засідання постійних комісій Київради відбуваються відкрито і транслюються наживо. Із найбільш резонанс-них рішень, звісно ж, наші антиалкогольні ініціативи – заборона продажу спиртного в МАФах та обмеження його реалізації в нічний час.

– Секретаріат, як відомо, забезпечує поточну діяльність Київради в усіх ас-пектах. Зокрема в плані організаційному, правовому, інформаційно-аналітично-му… Який саме з цих важливих напрямків своєї діяльності протягом минулого року виокремлюєте як пріоритетний?

– Усі напрямки пріоритетні, кожен під-розділ Секретаріату виконує свою особливу роль у житті столиці. Тому віддавати комусь перевагу, мабуть, було б неправильно. Це як людина: підтримувати потрібно увесь організм, але коли відчуваєш слабкість у якомусь місці – лікуєш, передусім, його. Схожим чином працюємо і ми.

Цього року помітили, що дещо «просідає» напрямок взаємодії з громадою. Це було пов’язано з тим, що він «розмитий» між різними органами, а підрозділу, який би за це відповідав, немає. Під час поїздки восени до Швеції та Фінляндії звернув увагу, що цими питаннями опікуються окремі підроз-діли. Тож запропонував створити у Київраді профільне управління, що займатиметься питаннями децентралізації та взаємодії з людьми. Депутати ініціативу підтримали. Тепер матимемо єдиний орган, що пра-цюватиме з електронними зверненнями громадян, громадськими слуханнями та вибудовуватиме новий європейський діалог між владою та суспільством. У контексті децентралізації управління сконцентруєть-ся на реформі місцевого самоврядування, реальній передачі повноважень та коштів на місця.

– Що конкретно вдалося зробити та-кого, чого раніше не було у принципі в діяльності Київради?

– Насправді більшість із названих до-сягнень по-своєму унікальні. Рекордний

профіцит, по-справжньому тісний діалог із громадою, антиалкогольні ініціативи. Ще одна особливість – ми активно боремося із незаконними забудовами, які нам діс-талися у спадок. Упродовж останніх двох років у Києві не розпочалося жодного бу-дівництва без документів. На кожній сесії приймаємо рішення про створення десятків скверів, що унеможливлює забудову тієї чи іншої ділянки. Наприклад, за останній рік ми побачили унікальні випадки, коли вдалося змусити забудовника демонту-вати незаконні забудови. В Десятинному провулку відносно спокійно домовилися з підприємцем про те, що він має прибрати «зайві» поверхи. На Будинку профспілок по-доброму не вийшло – демонтуємо при-мусово. Звісно ж, пройшовши всі необхідні судові інстанції...

– Як оцінюєте фракційний, персо-нальний склад депутатів Київради VIII cкликання з точки зору їх фахового потенціалу, почуття патріотизму в час війни, відданості життєвим інтересам Києва та киян?

– Не хотів би персонально оцінювати якусь фракцію чи конкретних депутатів. Більшість із них, дійсно, налаштовані на конструктивну роботу. Але є частина людей, які, мабуть, випадково стали депутатами. Вони б залишались хорошими підпри-ємцями чи громадськими діячами. Але роботу в Київраді чомусь і далі сприймають як бізнес чи громадську діяльність. Це не закріплено юридично, але де-факто за кожним депутатом закріплений округ у столиці. Тобто люди сміливо можуть за-питати, що зроблено на окрузі. Тож усі відчувають відповідальність.

Щодо роботи в сесійній залі. З екранів телевізорів ви бачите, що на наших сесіях сумувати не доводиться. Інколи відбу-ваються блокування трибуни саме через політичні інтереси. Наприклад, через одне таке блокування навесні кияни могли за-

лишитися без соціальної допомоги. Та в результаті фракціям вдалося знайти комп-роміс і прийняти програму «Турбота»... А у ситуації, коли депутатом однієї з фракцій було зафіксовано випадок неперсонального голосування колегою з іншої фракції, всі політсили Київради об’єдналися та не стали замовчувати проблему.

– Що конкретно вдалося зробити де-путатам нинішньої каденції за минулий рік?

– Загалом у цьому скликанні було прий-нято 1164 рішення, 3502 проекти рішень знаходяться на розгляді постійних комісій Київради. З початку року до 18 листопада було подано 1157 депутатських запитів та 1512 звернень.

– У чому, на вашу думку, виража-ються основні практичні результати від діяльності депутатів Київради, котрі були достойно оцінені київською громадою?

– Думаю, це питання краще адресувати киянам. Скільки б депутати не говорили про успіхи та досягнення, лише громада може оцінити результати роботи міської ради. Практичні результати – це коли кияни їздять нормальними дорогами, отриму-ють якісні комунальні послуги, бізнес «не кошмарять» перевіряючі органи тощо. Чи бачимо це на практиці? Мабуть, не завжди. Однак відновити і виправити за рік те, що руйнувалося десятки років, теж, мабуть, неможливо.

Але мені абсолютно не соромно за вико-нану роботу протягом року. Відремонтували понад 200 км доріг – рекорд за всю історію міста! Надали 50-відсоткову знижку на оренду комунального майна. Через те, що вона була дорожчою у 1,5 рази, ніж оренда комерцій-ної нерухомості, підприємці були змушені розривати договори з містом. За останній рік трапилося 360 таких випадків. Тепер завдяки знижці підприємці матимуть змогу орендувати комунальне майно за доступни-ми цінами. Список можна продовжувати...

– Якими були, зокрема, досягнення від привнесених вами новацій до по-точної діяльності Секретаріату, Київради в цілому?

– Знову-таки складно оцінювати свою роботу. Скажімо, не моєю персональною, а загалом перемогою всього депутатського корпусу є новий Регламент роботи Київради, який ми прийняли у липні. У документі прописали алгоритм дій, що сприятиме прозорій діяльності депутатського корпусу. Вперше міських обранців зобов’язали чітко дотримуватися норм антикорупційного за-конодавства. А у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів, депу-тат не має права брати участь у прийнятті рішень. Ми передбачили різні ситуації та алгоритм дій, який сприятиме прозорій діяльності депутатського корпусу та їхній відповідальності.

Якщо ви спостерігали протягом остан-ніх місяців за засіданнями міськради, то, мабуть, помітили, що починаються вони зі звернення головуючого до депутатів щодо наявності у них конфлікту інтересів. Це теж наше нововведення.

Чому важливо детально прописувати такі речі? Лише один приклад. Минулий регламент не визначав поняття «конфлікт інтересів», тому можна було уникнути від-повідальності. Попередній документ містив лише визначення «особистої зацікавленості». Але воно було відсутнє у будь-якому законі чи підзаконному акті, не кажучи про те, що не узгоджувалося з положеннями Закону «Про засади запобігання і протидії коруп-ції». Натомість новий Регламент Київради

повністю узгоджений з антикорупційним законодавством.

– Наскільки ефективно Секрета-ріат сприяв здійсненню взаємодії Київради з Київською міською дер-жадміністрацією?

– Тривалий час між Київрадою і КМДА була порушена рівновага. Міська рада часто сприймалась як дорадчий орган адміністра-ції. Сьогодні ми пояснюємо і показуємо, що так не можна працювати. Адже адмі-ністрація – виконавчий орган Київської міської ради. І до то ж, підзвітний їй! Тому працюємо над відновленням цього балансу і рівноваги. І мова не про перетягування канату повноважень, а визначення, хто і як працює. Поки вдається.

Адже у нас із КМДА спільна мета – щоб життя киян і міста було кращим. Тому сьогодні плідно співпрацюємо з профільними департаментами КМДА та комунальними підприємствами. Звісно, інколи виникають певні розбіжності. Пе-реважно це пов’язано із процедурними питаннями. Наприклад, у положенні про громадські слухання не було передбачено, хто конкретно відповідальний за їх орга-нізацію. Тож на практиці мали ситуацію, коли люди зверталися з цим питанням у Київраду, КМДА та райадміністрації, а їх відфутболювали з органу в орган. Зараз вдосконалюємо документ, щоб такі випадки не повторювалися. Але, в цілому, діалог партнерський і продуктивний.

– Чи відбулася якась помітна транс-формація ваших світоглядних уявлень, зміна рис характеру, політичної позиції під впливом посадових обов’язків, які виконували протягом минулого року?

– Дійсно, в мені багато що змінилося. Адже масштаб покладеної відповідальності настільки високий, що не маєш права на помилку. За кожним нашим рішенням стоять кияни. Це вимагає максимальної концентрації і напруження.

Світогляд розширюється завдяки роботі у Конгресі місцевих та регіональних влад Ради Європи, де я очолюю українську де-легацію. На сесіях, засіданнях профільних комітетів та семінарах Конгресу бачу, чим живуть європейські муніципалітети, як розвивається місцеве самоврядування, як влада будує діалог з людьми. Дуже часто європейські регіони переймаються зовсім іншими проблемами, аніж ми. Напри-клад, складно повірити, але у Стокгольмі найбільше видатків (19%) спрямовується на догляд за престарілими. На друго-му місці – шкільна освіта (16%). Нам до таких показників іще далеко. Хоча, правду кажучи, ми працюємо над цим. Наприклад, у бюджеті на 2017 рік саме медицина і освіта – на першому місці серед видатків.

– Володимире Володимировичу, у своє-му зверненні до киян (на сайті Київради) ви пообіцяли: «зроблю все можливе, і навіть більше, аби виправдати… спо-дівання та реалізувати всі завдання…». Що скажете про «все можливе, і навіть більше»?

– У перший рік на посту секретаря Київра-ди робив «усе можливе», далі намагатимусь «навіть більше» (посміхається).

– І останнє. Що ви побажали б киянам напередодні Нового року?

– Я дуже люблю свято Віри, Надії і Лю-бові. Тож не буду оригінальним і побажаю у Новому році віри у власне місто, надії на світле майбутнє нашої країни та любові рідних і близьких.

Костянтин ТКАЧЕНКО

в центрі уваги4 Вечірній Київ | 22 грудня 2016 року | №51 (19233)

«У нас із КМДА спільна мета – щоб життя киян і міста було кращим»

Загалом у цьому скликанні було прий-

нято 1164 рішення, 3502 проекти рішень знаходяться на розгляді постійних комі-сій Київради. З початку року до 18 листопада було подано 1157 депутатських запитів

та 1512 звернень.

На запитання «Вечірки» відповідає заступник міського голови – секретар Київради Володимир Прокопів

комунікації 5Вечірній Київ | 22 грудня 2016 року | №51 (19233)

Фото Павла ПАЩЕНКА

Михайло ІЩЕНКО,

депутат Київради

(фракція

«Солідарність»)

До мене під час зу-стрічей часто підходять мешканці та питають, що робити з пустирем у центрі 24-го мікрорайону Троєщи-ни? Чи можна там зробити сквер чи парк? Тож повідомляю: до бюджету столиці на 2017 рік включили початок будівництва дитячого садочка (вул. Ра-дунська). Розробка проекту, підготовчі роботи будівництва... У наступному році багато роботи.

Павло ТЕСЛЕНКО, депутат Київради (фракція «Єдність»)

На численні прохання киян створили Центр нейрореабі-літації учасників АТО на базі Київської міської клінічної

лікарні № 11 у Дніпровському районі. Відпо-відний наказ Департаменту охорони здоров’я вже підписано. Проектом передбачається розв’язання

проблем реабілітації учасників АТО та розширення спектру реабілітаційних заходів, які здійснювати-муться на базі лікарні, яка вже має досвід надання медичної допомоги та реабілітації учасникам антитерористичної операції з поєднаною пато-логією нервової системи та посттравматичними стресовими розладами.

ЗА ДОРУЧЕННЯМ ВИБОРЦІВ Сергій МАЙЗЕЛЬ,

директор Департаменту транспортної

інфраструктури

Відбулося засідання комітету щодо конкур-су з перевезення пасажирів на автобусних

маршрутах загального користування (звичайний режим руху). За результатами конкурсу в Києві почнуть працювати 2 нових маршрути, які розроблялися разом із представниками Світового банку. Це маршрут №118 – від ст.м. «Чернігівська» до ст.м. «По-літехнічний інститут», та маршрут №119 – від вул. Ю.Смолича до Контрактової площі. Вже до новорічних свят почне працювати перший нічний автобус №137, який курсуватиме від Залізничного вокзалу «Центральний» до ст.м. «Харківська». 23 грудня відбудеться засідання комітету щодо конкурсу з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування в режимі руху маршрутного таксі.

Анна СВИРИДЕНКО, депутат Київради

(фракція «ВО «Батьківщина»)

З сайту Європарламенту прибрали дату слухань з українського питання стосовно безвізу. Мовляв, аби прибрати зайві дискусії та заспокоїти ситу-

ацію. Раніше ЗМІ вже оприлюднювали ту дату – 3 квітня. Чи дадуть безвіз раніше? Сумніваюсь. За останні роки влада позиціонувала без-візову угоду як панацею. Всі забули, що з самого початку Угода про асоціацію України з ЄС була виключно політичною домовленістю. Ми мали проводити реформи та боротися із корупцією, запроваджувати євростандарти у державному управлінні та у економіці. Про жодні трудові квоти, військову та фінансову допомогу ніколи не йшлося. Але через повний провал реформування, тобто втілення євростан-дартів на практиці, українцям розповідали про те, що лише угода з ЄС змінить їх життя. Одразу та назавжди.

Антон ДРЕПІН,

депутат Київради (фракція «Солідарність»)

Вдалося домог-тися внесення до Програми со-

ціально-економічного розвитку Києва на 2017 рік реконструкцію школи № 114 (вулиця Кирилівська, 87/89). У минулому році підготували проект реконструкції школи – вона визнана аварійною з 2010 року, і дітям доводиться вчитися окремо в різних установах. А тепер в 2017 році ми зможемо приступити вже безпосередньо до повномасштабної реконструкції... У наступному році почнеться також і реконструкція дитсадка №88 (вулиця Копилівська).

Олександр ХАРЧЕНКО,

депутат Київради

(фракція «Солідарність»)

Мешканці Дніпровського району мікрорайонів Соцмісто, Комсомольський, Воскресенка, усі, хто займається фізкуль-

турою і спортом у парку «Перемога», знають, що там немає нормального сучасного майданчику для занять гімнастичними вправами під відкритим небом (воркауту). Є лише саморобний майданчик, який знаходиться з боку «Крижинки», біля вул. Жмаченка. Тож, за моєю пропозицією, фінансування нового майданчика було включено до міської програми мера Віталія Кличка «До-ступний спорт». Чекаємо пропозицій – де, на вашу думку, потрібно встановити новий майданчик? Поки що є варіант зробити новий воркаут біля існуючого майданчика...

Володимир БОНДАРЕНКО,

керівник апарату КМДА

Конкурс на директора Департамен-ту ІКТ (інфор-маційно-ко-мунікаційних технологій)

в КМДА б’є рекорди абсурд-ності... Є Закон про державну службу і Порядок проведення конкурсу. Обидва документи писала експертна група, у яку входила громадськість. Обидва

документи чітко регламентують, що саме має робити конкурсна комісія, де і коли. Тобто, процеду-ра конкурсу чітка і зрозуміла. Натомість ми маємо спроби зриву конкурсу. Закиди у бік комісії різні – від нас вимагали про-вести розслідування по одному з кандидатів, перевірити ліцен-зійність програмного забезпе-чення в КМДА, просто зняти 3-х кандидатів з конкурсу, вирішити питання люстрації ще до визна-чення переможця тощо. Всі ці питання, звичайно, далеко поза межами компетенції комісії, яка за новими правилами має діяти

чітко по процедурі, відкинувши суб’єктивну складову. У мене немає запитань до людей, які прийшли з плакатами. У мене запитання до окремих членів конкурсної комісії. Друзі, не по-добаються кандидати – оцініть їх негативно у межах конкурсу. Не подобається механізм конкур-су – йдіть, змінюйте правила гри у парламент та Кабмін. Хочете притягти до відповідальності когось – ініціюйте відповідні розслідування у правоохоронних органах. Але робити «балаган» із конкурсу – це поза межами нашої з вами людської гідності.

ІНІЦІАТИВА

ПОЗИЦІЯ

СЛОВО – ДІЛО

РЕАЛІЇ

Олександр ПАБАТ,

депутат Київради

(фракція «Солідарність»)

Якщо черга на отримання житла в столиці просувати-

меться сьогоднішніми темпами – останній з претендентів отримає свої квадратні ме-три через 1 136 років. Згідно з інформацією Департаменту житлозабезпечення, за 2014, 2015 роки і 9 місяців 2016 року в користування черговикам передано 181 приміщення: 117 – позачерговикам, 52 – першочерговикам, 12 – представникам загальної черги. Тобто в середньому забезпечення квадратними метрами закриває 60 позицій в рік. Згідно зі статистич-ними даними цього ж департаменту, станом на жовтень в квартирній черзі Києва стоять 68 160 претендентів. Нескладна математична маніпуляція дає ні багато ні мало – 1136 років очікування. Якщо, звичайно, не поновляться міські та муніципальні програми під різні ці-льові аудиторії. Тоді є шанс скоротити чергу до декількох сотень років…

Леонід АНТОНЕНКО,

депутат Київради (фракція

«Об’єднання «Самопоміч»)

Комісія з питань власності припи-нила спробу неза-конної привати-зації футбольного стадіону біля Голо-сіївського ліцею –у

самому серці мого виборчого окру-гу. Модель приватизації передбачала право ліцею користуватися стадіо-ном і біговими доріжками у певний час. В інший час стадіон закривався б виключно для дітей престижної приватної школи – Pechersk School International, розташованої поруч, яка ставала «власником футбольного поля». Визнаючи важливість залучення приватних інвестицій для розвитку приватно-публічного партнерства, комісія наголосила на тому, що право власності на стадіон повинно зали-шатися за громадою, а визначений на конкурсі інвестор отримує лише право орендного використання стадіону у позаурочний час. Після закінчення 10 років строку оренди майно модерні-зованого стадіону має повернутися у власність громади. Відновлені бігові доріжки повинні залишитися відкри-тими для всіх жителів мікрорайону – як сьогодні.

РОЗРАХУНКИ ПРОБЛЕМА

Підготовлено за матеріалами особистих сторінок у Facebook

мегаполіс6 Вечірній Київ | 22 грудня 2016 року | №51 (19233)

Григорій МЕЛЬНИЧУК

Цими днями на Бессарабській площі від Хрещатика до Бесса-рабського ринку облаштовують довгоочікуваний наземний пішохідний перехід. Якщо раніше до 500 людей за годину протиску-валися між машинами, аби пройти до ринку, то тепер тут будуть дотримані всі норми дорожньої безпеки. І це лише початок.

Київ має великі плани на по-дальше впровадження світової тен-денції – зробити вулиці, особливо у центрі, максимально зручними для пішоходів.

В ОЧІКУВАННІ ДОЗВІЛЬНИХ ДОКУМЕНТІВ

Трохи більше місяця тому на вулиці Пирогова в місці перетину із бульваром Шевченка з’явився но-вий наземний перехід, що дублює підземний. Машин на цій вулиці не так багато, на поворотах вони при-гальмовують, а отже деякі кияни досі нерідко ходили тут проїжджою частиною, ігноруючи огорожу, яку встановили після реконструкції бульвару, – її просто обходили. І хоча окремі автомобілісти у со-ціальних мережах напередодні появи нового переходу лякали, що «місто зупиниться», жодного лиха поки що не трапилося, і про новацію встигли навіть забути, так швидко призвичаїлися.

А ось на Хрещатику все тільки починається. Компанія «Еста-Хол-дінг», що вже відкрила оновлений після реконструкції ЦУМ, готується обладнати й два наземних переходи – через Хрещатик та вулицю Бог-дана Хмельницького поблизу уні-вермагу. Передбачається, що вони працюватимуть тимчасово, на час ремонту підземного переходу (ком-панія взяла на себе зобов’язання це зробити). Але у разі успішності експерименту він матиме шанс стати однєю з буденних прикмет головної магістралі столиці.

Вже демонтовано два виходи з підземного переходу на Хмель-ницького, замість них обладнали майданчики з пониженнями бор-дюрного каменю. Роботи призупи-нено в очікуванні всіх дозвільних документів.

– Ми вже два місяці тому за-купили все необхідне обладнання для облаштування наземного пере-ходу, і питання зараз виключно в дозвільній документації, – пояснив «Вечірці» Антон Гливінський,

прес-секретар компанії «Еста-Холдінг». – Як тільки схема буде погоджена всіма інстанціями, роз-почнемо реконструкцію підзем-ного переходу з облаштуванням наземного…

ХРЕЩАТИК І БУЛЬВАР ШЕВЧЕНКА

«Тимчасові» новації, за словами директора Департаменту тран-спортної інфраструктури КМДА Сергія Майзеля, запрацюють вже найближчими тижнями. А подаль-ша доля наземних переходів на Хрещатику після завершення ре-конструкції підземного біля ЦУМу (передбачається, що роботи трива-тимуть 3 місяці) буде вирішена піс-ля вивчення їх функціональності. Мова йде навіть про встановлення з цією метою датчиків підрахунку автомобілів та пішоходів, що є певною новацією для Києва.

Втім, реконструкцією цього пере-хрестя плани, звичайно, не вичер-пуються. Сергій Майзель анонсував по-справжньому грандіозні пере-творення на Хрещатику: за його сло-вами, на ділянці від Бессарабської площі до Паркової дороги з’явиться аж 9 нових наземних пішохідних переходів, з яких 7 плануються зро-бити регульованими. Також згідно рекомендацій експертів Світового банку передбачається запроваджен-ня на Хрещатику виділених смуг для громадського транспорту, а

підвищити безпеку пішоходів мають острівці безпеки.

Одночасно з перетворенням Хрещатика на більш гуманний міський простір є у міської адмі-ністрації плани й вдихнути нове життя бульвару Шевченка. Вже багато років бульварною пішо-хідною частиною посеред вулиці користується дуже мало людей. Потрапити на неї можна лише під-земними переходами, та й звичай-ним способом добиратися не дуже зручно. Тож не дивно, що сьогодні на бульварі, а особливо біля поста-менту знесеного пам’ятника Леніну на Бессарабці, можна зустріти хіба

що безхатченків. Змінити ситуацію і повернути киян на популярне в минулому місце мають також на-земні переходи.

– Зараз ми розглядаємо мож-ливість облаштування наземних переходів через бульвар в місці примикання його до Хрещатика. А також розробляємо концепцію мережі наземних переходів вздовж бульвару, аби мешканцям міста було зручно по ньому прогулюватися, – заявив заступник голови КМДА з питань транспортної інфра-структури Ілля Сагайдак. – Власне, перехід через вулицю Пирогова був першим в цій програмі…

Подібних проектів, як завжди, побоюються деякі автомобілісти, але за словами Дмитра Беспалова, директора компанії А+С Україна, що здійснювала розробку Тран-спортної моделі Києва разом зі Світовим банком та математичне моделювання транспортних по-токів Хрещатика, запровадження наземних переходів не вплине суттєво на автомобільні потоки. Головною очевидною передумо-вою цього є наявність на вулиці світлофорів – автомобілі все одно зупиняються.

ЩО РОБИТИ? Одночасно з окремими проек-

тами та локальними стратегіями в місті розпочинається і більш широка дискусія стосовно подаль-шої долі підземних переходів. Практика залучення інвесторів до їх обслуговування, які нато-мість облаштовували у частині підземних переходів торговельні місця, себе не виправдала. До того ж такі рішення по кількох районах вже скасував Верховний Суд України. Тож на виконання розпорядження голови КМДА було створено робочу групу із розробки концепції утримання підземних переходів. І вже на першому за-сіданні вона ухвалила рішення провести повну інвентаризацію цих об’єктів.

Питання важливе, адже за під-рахунками КК «Київавтодор», лише для поточного утримання всіх 237 підземних переходів столиці (а це освітлення, прибирання та поточні ремонти) потрібно 78 млн грн на рік. А як показали вже перші обстеження в рамках інвентаризації, окремі переходи потребують капітального ремонту. Зокрема, пошкодження не-сучих конструкцій навіть візуально помітні у переходах біля станцій ме-тро «Університет», «Лук’янівська», «Контрактова площа».

Є зауваження і щодо рекон-струкції підземних переходів на проспекті Перемоги. Так, депутат Київради Олександр Пабат наголо-сив, що після оновлення переходи залишилися недоступними для людей на інвалідних візках та з іншими особливими потребами, запропонувавши призупинити роботи до коригування проектів. Депутат зазначив, що отримав чимало скарг від людей із осо-бливими потребами, і пропонує залучити їх представників до розробки проектів перетворення проспекту на міський простір, доступний для всіх.

СЕРВІС

Микола ПАЦЕРА

Схоже, у столиці незабаром посилиться конкуренція серед власників таксі. Пасажи-ри матимуть вибір – скористатися послу-гами електромобіля чи надати перевагу звичайному, екологічно «брудному» авто.

Нещодавно на вулицях Києва з’явилися незвичні малолітражні автівки жовтого кольору із зеленими «шашечками» і на-писом «електротаксі». Ці машини марки Bio Auto evA-4 гонконгського виробни-цтва належать компанії ION Motors, і є конкурентами відомого вже в столиці «Оксі-Таксі», яке з квітня нинішнього року активно завойовує ринок пасажирських

перевезень. Автомобілі на електричному ходу проходять своєрідний тест – як на технічну відповідність умовам великого міста, так і на кількість замовлень, які може отримати водій за зміну.

«Вечірка» довідалася, що компанія вже зараз приймає замовлення на перевезення електромобілями від інших служб таксі й планує створити автопарк виключно з електричних авто. При цьому представники ION Motors заявляють, що тарифи на по-їздки в електротаксі будуть нижчими, ніж у нинішніх «Оксі-Таксі». Зараз активно йде набір водіїв, які мають бути не молодші 23-х років і зі стажем роботи не менше 3-х років, знанням Києва та хорошими нави-чками роботи з Android девайсами. А ще вони повинні мати природну ввічливість,

приємну зовнішність, доброзичливість і не мати судимостей.

«Ми шукаємо справжніх фанатів елек-тромобілів, які знають або хочуть знати про них все. Хочемо надавати найякісніші послуги в місті, тому й вимоги до водіїв дуже високі», – йдеться в оголошенні про вакансії.

Водночас конкуренти нових перевізників, зокрема, «Оксі-Таксі» активно розширю-ються не лише за рахунок автокомпанії, а й залучення до пасажирських перевезень електромобілів інших власників. До того ж, у машинах фірми є доступний термінал для оплати карткою, безкоштовний до-ступ до Wi-Fi і планшет. Пасажири також можуть самостійно обирати музику під час поїздок, а не слухати «репертуар» від

водія. Струм електромобілі отримують на станціях експрес-зарядки, які дають змогу відновити до 50 відсотків заряду батарей за 15 хвилин і 80 – за півгодини. Згідно з розрахунками, протягом однієї зміни (12 годин) електромобілі відвідують станції для підзарядки 2-3 рази. На жаль, поки що їх у столиці лише дві – на проспекті Науки та вулиці Здолбунівській.

Електротаксі замовляли?

ДУМКИ ВГОЛОС Христина МОРОЗОВА, координатор громадської організації «ЗеброМісто», яка опікується зручністю пішохідної інфраструктури:

– Ситуація з підземними переходами в Києві дуже відрізняється в за-лежності від часу їх побудови і району. Підземки, збудовані за радянських часів, не мають пандусів, лише з’їзди для дитячих візків, які іноді впира-ються прямо у торговий намет. Починаючи з 2000-х, у підземних переходах з’являються подовжені пандуси, але часом перед ними ви можете натрапити на високу сходинку, яка зводить всю доступність переходу нанівець.

В деякі переходи на Троєщині заходити страшно, таке враження, що ремонт тут не робився з часів їх відкриття: сходи провалюються, перил просто немає, зі стін стирчить арматура. Проблеми з іншими переходами виникають через незнання чи невігластво: ну навіщо, скажіть мені, робити нові сходи зі слизького шліфованого граніту? Це ж суто функціональна річ, а не постамент вождю пролетаріату.

А найголовніше, деякі переходи потрібно просто закрити або пере-робити на щось більш корисне, щоб зберегти чималі кошти на їх ремонт і утримання.

В Києві шукають варіанти удосконалення пішохідних переходів

З-під землі –

на землю!

7Вечірній Київ | 22 грудня 2016 року | №51 (19233) проза життя

КОНФЛІКТ

Валентин КОВАЛЬСЬКИЙ

Тридцять днів, що потрясли мешканців дев’ятиповерхівки. Саме так можна назвати «війну нервів» через тривале підтоплен-ня квартир у житловому будинку №4-6/2 на вулиці Орловській. Пошкодження у старій каналіза-ційній трубі вдалося ліквідувати лише після декількох заяв і скарг, копії яких передали редакції.

А СУСІДКА – ПРОТИ!

Минулого місяця мешканці Сирця повідомили нашому ко-респонденту про бездіяльність виробничо-обслуговуючого об’єднання – ВОП «Дегтярівка». Йшлося про значне пошкодження каналізаційної труби на одному із «стояків». Місце аварії – між сьомим і восьмим поверхами бу-динку на вулиці Орловській, 4-6/2. Внаслідок цього з’явилася цвіль і виникла загроза короткого за-микання (через підтоплення стін, на яких знаходяться квартирні електролічильники).

Було направлено скаргу не лише до керівництва ВОП «Дегтярівка», а й до керуючої компанії із об-слуговування житлового фонду Шевченківського району Києва. Зважаючи на наші журналістські звернення, комунальники зрештою погодилися на проведення ремонту в житловому будинку. Та не все так сталося, як гадалося. За словами сантехніків, невдовзі виникли про-блеми з оглядом місця аварії: гос-подарка квартири, в якій виявили причину підтоплення, категорично відмовлялася надати доступ до по-шкодженої каналізаційної труби – мовляв, не хоче знову займатися ремонтом у своєму помешканні.

– У разі відмови від проведен-ня ремонтних робіт необхідно

зафіксувати це в акті, скріпити підписами членів комісії та су-сідів, – пояснює ситуацію юрист Вікторія Черненко. – У таких ви-падках керуюча компанія повинна звернутися до винуватця з вимогою щодо заміни пошкодженої труби, а також попередити про відпові-дальність за збитки, завдані сусід-нім квартирам. Якщо винуватець аварії продовжує ігнорувати ці вимоги, тоді постає питання про несанкціонований доступ до його квартири. З цією метою потрібно викликати представників вироб-ника послуг («Київводоканал»), поліцію, балансоутримувача та сусідів.

На щастя, ломитися у двері ви-нуватця не довелося. Після наших (неодноразових) телефонних дзвін-

ків згадана господарка квартири, нарешті, люб’язно погодилася на проведення ремонтних робіт. Цей процес прискорився після того, як винуватцю аварії перекрили доступ до холодного водопоста-чання. Водночас до її квартири також дійшли неприємні «аро-мати» разом із новими стоками, що проривалися через «забиту» каналізаційну трубу…

ВИННІ ШУКАЮТЬ ВИННИХ?

Зважаючи на «культпоходи» мешканців до ВОП «Дегтярівка», пошкоджену (чавунну) ділянку труби таки замінили на нову, пластикову. Щоправда, й тут без неприємних «сюрпризів» не обі-йшлося.

– До нас прийшли представники ВОП, які одразу заходилися роз-пилювати стару чавунну трубу, – розповідає постраждала сусідка Ганна Павлівна. – Через деякий час покликали зварювальника і продовжили цей ремонт. На жаль, замість ліквідації підтоплення, що зафіксовано у верхній квартирі (на восьмому поверсі), слюсарі-сантехніки обмежилися «візитом» до мене. При цьому ще й виконали не те, що потрібно: замінили цілу частину чавунної труби на пласти-кову. А до пошкодженої ділянки їхні руки так і не дійшли…

Після чергової скарги кому-нальники вирішили залатати дірки у трубі на 8-му поверсі. А поки тривали ремонтні роботи, на голови мешканців шостого і сьомого поверхів лилися ще-дрі порції «ароматного» бруду. Паралельно між сусідами заго-стрювалися конфлікти й продо-вжувалася «війна нервів». Увесь цей шарварок закінчився неспо-діваним демаршем: скандальна мешканка 8-го поверху, яка була головним винуватцем аварійного прориву каналізації, «порадувала» погрозою про підготовку судового позову на… постраждалих сусідів! Вона, бачте, незадоволена тим, що без її згоди поставили вентиль на трубі центрального холодного водопостачання (з метою пере-криття води у разі виникнення

чергових пошкоджень на старих трубах. – Ред.).

Ясна річ, розставити всі крап-ки над «і», могли б, насамперед, працівники ВОП «Дегтярівка», але вони чомусь уперто відмов-ляються від коментарів. Тому не виключено, що «каналізаційна» справа може дійти до суду. Аби остаточно поставити вередливу сусідку на місце, постраждалим мешканцям, мабуть, доведеться подати зустрічний позов (щодо завдання збитків через підто-плення квартир), а також під-кріпити свої аргументи актом, складеним працівниками ВОП «Дегтярівка»: за їхнім свідченням, спірний вентиль нині перебуває у відкритому положенні. Тобто забезпечується безперебійне по-дання води до всіх мешканців, зокрема і до квартири, господарка якої «поставила на вуха» ледь не весь під’їзд.

Реклама

«Вечірка»: 110 років із киянами. Будьмо разом і надалі!

Передплата з доставкою газети у поштову скриньку

Купити газету «Вечір-ній Київ» можна у мережах «Союздру-ку», «Київоблпресі» (Київська обл., Жи-томир, Житомирська обл.), поштових відді-леннях Києва та області.

Оформити передплату можна у поштових відді-леннях та в редакції: Київ, вул. Володимирська, 51-б, 1-й поверх, кімн. 8. Тел.: 234-27-35

Передплатний індекс

37607

1 місяць 14 грн3 місяці 42 грнпівроку 84 грнрік 168 грн

ЛИШЕ14 грн

на місяць

укор 5102 янтвож 8№40 (19170)

Газета Київської міської Ради Заснована 3 січня 1906 року

facebook.com/vechirkanova

vechirniykiev.com.uatwitter.com/vechirkanovavk.com/vechirkanova

» 6

» 4

» 10–16

TVпрограмаНайз

ручн

іша

Жереб кинутоВіднині партії мають номери у виборчому бюлетені.

Боротьба за симпатії електорату стає все запеклішою

В гостях у медиків спеціального призначення «Вечірка» дізналася, як навчають надавати невідкладну допомогу

Подробиці на стор. 7

НІМЕЦЬКІ ФАХІВЦІ ГОТУЮТЬ РЕВОЛЮЦІЮ У СТОЛИЧНІЙ ІНФРАСТРУКТУРІ

Політична реклама

ОЛЕКСІЙ РЕЗНІКОВ ПРО НОВИНИ ІЗ ФРОНТУ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

Подробиці на стор. 8, 17

Фото Григорія Кубланова

Голова Київської ТВК Михайло Терещенко

запевнив, що процедура жеребкування

є досконалою

кур’єр «ВК»2

Вечірній Киї В | 8 жовтня 2015 року | №40 (19170)

Фото Бориса Корпусенка

Леся КЕСАРЧУК

Часто чуємо: а що робить влада, щоб містяни сплачували менше за енергопослуги? Відповіда-ємо: нині у столичних будинках почали встановлювати тепло-регулятори. Це частина систе-ми індивідуальних теплових пунктів, розміщених у підвалах будинків. Погодні регулювання подачі тепла дозволять мешкан-цям заощаджувати енергію та кошти.

Адреса одного із таких техніч-них «див» – Теремківська, 19. І це лише перша ластівка. Місто планує обладнати подібними приладами півсотні будинків. А якщо вони себе виправдають, то наступного року їх будуть встановлювати скрізь.

Система теплорегулювання дороговартісна – приблизно 300 тисяч для одного об’єкта. Вигля-дає вона приблизно так: іззовні на стіні стоїть датчик, який ви-

мірює температуру, а в підвалі – індивідуальний тепловий пункт, де автоматизована система уже розподіляє тепло по квартирах. Мешканці цього будинку тепер зможуть заощаджувати на опален-ні й самі обирати собі необхідну температуру. «Ця система повністю запрогра-

мована. Усі жителі цього будинку колективно можуть прийняти рішення, щоб температура вночі була плюс 16 градусів. А коли вони прокидаються, наприклад з 7 до 8 ранку, – плюс 20. Це потрібно один раз налаштувати на контролері, й така температура буде постійно», – розповідає гендиректор компанії підрядника, що встановлювала погодні регулятори, Сергій Фіщук.

Оглянув нову установку і мер Віталій Кличко. «Багато киян скаржаться на

нестачу тепла в будинках чи, на-впаки, на спеку, коли через зміну погодних умов у квартирі надто тепло, що призводить до додатко-вої втрати енергії та додаткових рахунків, які отримують люди

за опалення. Щоб зробити ефек-тивнішим використання джерел енергії та зменшити суми нара-хованих коштів у платіжках, ми встановлюємо регулятори тепла у 50-ти будинках. Якщо на вулиці теплішає, подача тепла до квартир зменшується, холоднішає – тем-пература автоматично додається», – каже Віталій Кличко. Крім того, у рамках реконструк-

ції теплопункту встановлюються теплові насоси. Це дозволить зро-бити рівномірнішим та комфорт-нішим розподіл тепла у будинку. Тобто уникнути випадків, коли в одній квартирі спекотно, а в другій – холодно. Встановлені теплові лічильники допоможуть заощадити 30% тепла, а система погодного регулювання зеконо-мить додатково близько 20% те-пла, а отже і коштів. Нагадаємо, що в рамках енер-

гозбереження міська влада завер-шує програму щодо забезпечення 4000 будинків теплолічильниками, у більш ніж 3000 з яких прилади уже встановлено.

столиця за тижденьЄ комунальна Галерея мистецтв! Учора на Троєщині (вул. Драйзера, 6) відкрили першу районну Гале-

рею мистецтв комунальної власності. В експозиції «Творче розмаїття

осені» представлені роботи відомого живописця та скульптора Валерія

Франчука, народної майстрині Тетяни Протчевої, художниці Софії Книш,

доньки знаного українського митця Анатолія Криволапа Ганни, а також

учнів і педагогів закладів культури та освіти Деснянського району. Біля мерії та Кабміну – велопарковки Поблизу КМДА та Кабміну облаштували стійки для паркування вело-

сипедів. Парковка розрахована на 10 велосипедів, а дизайн розробив

архітектор та волонтер Асоціації велосипедистів Києва Сергій Смирнов. Нові тролейбусні маршрути

З 30 вересня за численними зверненнями пасажирів розпо-чав роботу новий тролейбусний маршрут №46 «Вулиця Маршаль-ська – Голосіївський парк» у Голо-сіївському районі, а з 2 жовтня запрацював новий тролейбусний

маршрут на Троєщині – №47 «Вулиця Милославська – стан-ція метро «Мінська». Ще одна новація – тролейбусний маршрут №29, що розпочинається від залізничної платформи «Зеніт»,

продовжено до станції метро

«Дарниця». А ось рух трамваїв №15 «Автогенний завод – вулиця Старо-

вокзальна» та №18 «Контрактова площа – вулиця Старовокзальна» має

відновитися 9 жовтня.

На Південному мосту завершили ремонт У столиці закінчено капремонт Південного мостового переходу. Зо-

крема, вже виконано роботи із влаштування верхнього шару асфальто-

бетонного покриття з литого гусасфальту, що здатен витримувати значні

навантаження та коливання споруди. «Середньовічні страти і покарання» у «Київській фортеці» У Національному історико-архітектурному музеї «Київська фортеця»

(вул. Госпітальна, 24-а) відкрито найрезонанснішу виставку цього року

«Середньовічні страти і покарання». Глядачі здійснять історичний екс-

курс «сутінками Середньовіччя», побачать знаряддя тортур. Це науково-

популярна виставка, на якій представлено натуральні зразки з викорис-

танням звуку, світла та спецефектів. Названо кращих За підтримки Департаменту промисловості та розвитку підприємництва

КМДА у столиці відбулася урочиста церемонія нагородження перемож-

ців, лауреатів і фіналістів регіонального етапу всеукраїнського конкурсу

якості продукції «100 кращих товарів України». Міська влада відзначила

29 переможців, а саме: великі, середні та малі підприємства з виробни-

цтва продовольчих товарів, підприємства, що випускають промислові

товари, продукцію виробничо-технічного призначення, підприємства,

які надають послуги у побутовій та виробничій сферах. Тротуар на Хрещатику перекрили напівсферами Парний бік Хрещатика перекрили спеціальними обмежувачами, що до-

поможуть у боротьбі з хаотичною парковкою. З ініціативи мера Києва

Віталія Кличка та голови Шевченківської РДА Олега Гаряги весь тротуар

центральної вулиці столиці так само буде закритий для паркування

автомобілів.

Червоне – то двірник Двірників у центрі міста тепер видно здалеку – завдяки новій формі

червоного кольору, в яку прибиральників та робітників ремонтної служ-

би вдягнуло КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду

Печерського району міста Києва». Кожен новий комплект спецодягу

коштує близько 270 гривень. Двірникам обіцяють видати ще й бейджі з

фотографією, ім’ям та прізвищем працівника. «Неприпустимо, щоб у столиці України двірники мали неохайний

вигляд. Тому прийнято рішення забезпечити робітників новим спец-

одягом, в якому їм буде комфортно працювати за будь-яких погодних

умов», – заявив представникам ЗМІ голова Печерської РДА Сергій

Мартинчук і запевнив, що всі робітники служб району вже мають

такий одяг. Як повідомили кореспонденту «Вечірнього Києва» у прес-службі Пе-

черської РДА, згодом для холодної пори року для прибиральників буде

придбано зимовий варіант спецодягу: взуття, утеплені штани і куртки.

Як зменшити рахунки за тепло?

Хто очолив Зал офіційних делегацій У столиці обрали нового керівника особливого держпідприємства Леся КЕСАРЧУК

Економіст за освітою Андрій Ма-зур уже мав досвід керування ДП «ЗОД» (Зал офіційних делегацій) упродовж 2003–2006 років. Його обрали за конкурсом в Управлінні державними справами. За всю історію ЗОДу це вперше його ди-ректор обирається таким чином. Державне підприємство «Зал

офіційних делегацій» в аеропорту «Бориспіль» прославилося цього

року скандальними мітингами працівників. Профспілки під-приємства протестували проти скорочення. Пасажиропотік у Залі офіційних делегацій значно зни-зився, тож керівництво виріши -ло оптимізувати кількість його працівників. Конфлікт владнали і у вересні оголосили конкурс на посаду директора. Боротьба за крісло керівника

престижної установи у «Борис-полі» точилася між п’ятьма пре-тендентами. За словами Андрія Мазура, аби збільшити пасажи-

ропотік і надходження коштів до підприємства, планується приваблювати поважних пер-сон і бізнесменів різноманітним сервісом. А саме створити зону для відпочинку, ігрову зону для дітей, поліпшити харчування. Буде створено сайт в Інтернеті, де можна зробити замовлення на обслуговування без черги та у зручний час. Вартість послуг поки що не підвищуватиметься, а для постійних клієнтів у Залі офіційних делегацій діятиме система знижок.

Регулятори тепла встановлять у 50-ти будинках

Фото Олексія Іванова

акценти4

Вечірній Киї В | 8 жовтня 2015 року | №40 (19170)

Реклама

влада на зв’язку

– Пане Олексію, нещодавно у Києві пройшла міжнародна конференція на тему «Як подолати корупцію?», на якій ділилися досвідом представники різних країн. Що корисного має місто від цього заходу?

– По-перше, ми привернули увагу гро-мадськості до нашої роботи на антикоруп-ційному напрямку, розповіли про зроблене, поділилися планами. По-друге, отримали підтримку колег з інших країн. Наприклад, посол Німеччини в Україні Крістоф Вайл схвально висловився про створення елек-тронного урядування в Києві. Він визнав, що це дуже ефективний спосіб боротьби з корупцією. А голова місії USAID Україна Джед Бартон нагадав про те, що й Агенція з міжнародного розвитку допомогла у боротьбі з корупцією.

– А як саме допомогла? – Агенція виділила чимало коштів, які було направлено на заходи з подолання ко-рупції, – це 1,3 мільйона доларів. Окрім того, як я вже казав, одним із ключових заходів є впровадження електронного урядування. Зайшовши на портал КМДА у підрозділ «Відкритий бюджет», кожен може побачити видатки по школі, дитсадку… Ви можете контролювати видатки аж до закупівлі лам-почок чи фарбування стін.

– «Відкритий бюджет» – це лише один із пунктів. Розкажіть, будь ласка, доклад-ніше про саму програму. – У межах програми Smart City (у пере-

кладі з англ. мови – «Розумне місто». – Авт.) окрім «Відкритого бюджету» реалізовано ще й такі ініціативи: «Електронні закупівлі», «Електронні послуги», «Система управління майном», «Єдина система обліку», «Електрон-ні петиції» та «Бюджет участі». Завдяки електронному урядуванню буде зведено до мінімуму перебування громадян у кабінетах посадовців. Послуги будуть автоматизовані, і це виключить можливість вимагання хабара і «подяки» за той чи інший папірець. І дуже важливо, що проект передбачає передачу громаді повного контролю за використанням бюджетних коштів.

– Чи виправданим було створення Антикорупційної ради? – Так. Раду, до речі, очолює Віталій Кличко.

За останні місяці гучні звільнення (заступника директора Департаменту архітектури Андрія Вавриша, керівника «Київтранспарксервісу»

тощо), низка службових розслідуваньM– усе завдяки спільній роботі громадськості, екс-пертів і представників влади в цій Анти-корупційній раді. Усі ключові заходи ан-тикорупційної програми втілено в життя відповідними розпорядженнями Віталія Кличка як голови КМДА, моїми розпоря-дженнями та завдяки роботі депутатського корпусу Київради.

– Найболючішими корупційними галузями лишаються, мабуть, ЖКГ і освіта.

– Перевірка всіх керуючих компаній з об-слуговування житлового фонду на наявність корупційної складової уже розпочалася. Особливу увагу буде приділено тендерним закупівлям із надання всіх послуг у сфері ЖКГ. Така ж ситуація і в школах. Проблеми тендерів, побори з батьків, погана якість

харчування, махінації – все буде припи-нено. До речі, директорів деяких шкіл уже звільнено. Інколи ж у навчальних закладах до маразму доходить. Наприклад, в одній із шкіл були передбачені бюджетні кошти на заміну вікон. Їх замінили, але лише в кабінеті директора! Не корупція, ні. Але чи не нахабство?

– А прості громадяни можуть якось впливати на діяльність Антикорупцій-ної ради?

– Так. Будь-який киянин може надати пропозиції. Але боротьба з корупцією не обмежується лише роботою ради. Коли ми всі разом почнемо потрошки докладати зу-силь, тоді кожен із чиновників розумітиме, що й під ним хитається крісло. І перш ніж «попросити», сто разів подумає, чим то для нього може обернутися. Я розумію, що всі випадки корупційних дій

за одне засідання не розглянеш. Зараз, коли кияни все ще ходять кабінетами, стикаються з вимаганнями «віддячити» комусь,M– велике прохання звертатися щодо цього за телефо-ном гарячої лінії: +38 (096) 588-11-88.

Катерина СКРИПНІКОВА

Графік проведения особистих і виїзних прийомів громадян i прямих («гарячих») телефонних лiнiй першим заступником голови Київської міської державної адміністрації та заступниками голови КМДА на IV квартал 2015 року. У першого заступника голови КМДА Ігоря

Володимировича Ніконова особистий прийом громадян – першого вівторка з 16.00 до 18.00 на вул. Хрещатик, 36. • Телефон посадової особи, відповідальної за організацію особистого прийому громадян, 202-74-40. • Особистий виїзний прийом – третього вівторка

кожного місяця з 17.00 до 18.00 у Печерській РДА та у четвертий вівторок кожного місяця з 17.00 до 18.00 у Шевченківській РДА.

• День та час проведення прямих «гарячих» те-лефонних ліній – кожної другої середи з 17.00 до 18.00, тел. 202-76-76. У заступника голови КМДА Петра Олександро-

вича Пантелеєва особистий прийом – кожно-го другого четверга з 16.00 до 18.00 на вул. Хрещатик, 36. • Телефон посадової особи, відповідальної за організацію особистого прийому громадян, 202-74-56. • Особистий виїзний прийом – кожного першого

четверга з 16.00 до 18.00 у Святошинській РДА та кожного третього четверга з 16.00 до 18.00 у Солом’янській РДА. • День та час проведення прямих «гарячих» те-

лефонних ліній – кожного четвертого четверга з 16.00 до 17.00, тел. 202-76-76. У заступника голови КМДА Михайла Борисовича

Радуцького особистий прийом громадянK– кож-ної третьої п’ятниці з 12.00 до 14.00 на вул. Хрещатик, 36 (кімната 516). • Телефони посадової особи, відповідальної за організацію особистого прийому громадян, – 202-76-16, 202-77-21. • Особистий виїзний прийом – кожного першого

понеділка місяця з 16.00 до 17.00 в Голосіїв-ській РДА та третьої п’ятниці з 16.00 до 17.00 у Дарницькій РДА. • День та час проведення прямих «гарячих»

телефонних ліній – кожного першого вівторка з 11.00 до 12.00, тел. 202-76-76. Заступник голови з питань містобудування та

архітектури проводить особистий прийом гро-мадян кожної першої середи місяця з 16.00 до 17.00 на вул. Хрещатик, 36. • Телефони посадової особи, відповідальної за організацію особистого прийому громадян, – 202-77-04, 202-77-05. • Особистий виїзний прийом – у другу середу з

16.00 в Оболонській РДА, четвертої середи з 16.00 в Подільській РДА. • День та час проведення прямих «гарячих»

телефонних ліній – кожного другого четверга з 14.00 до 15.00, тел. 202-76-76. У заступника голови КМДА Ганни Вікторівни

Старостенко особистий прийом громадян – кожного другого вівторка з 16.00 до 17.00 на вул. Хрещатик, 36 (кімната 319). • Телефон посадової особи, відповідальної за організацію особистого прийому громадян, – 202-74-03. • Особистий виїзний прийом – кожного четвер-

того вівторка місяця з 16.00 в Деснянській РДА та третього вівторка з 16.00 у Дніпровській РДА.

• День та час проведення прямих «гарячих» телефонних ліній – кожного першого вівторка з 10.00 до 11.00, тел. 202-76-76.

Олексій Резніков: «Крісло хитається під кожним корупціонером» Заступник Київського міського голови – секретар міськради

Олексій Резніков розповів «Вечірці», що нового на фронті боротьби

з корупцією і які труднощі при цьому виникають

Послуги будуть автоматизова-ні, і це виключить можливість вимагання хабара і «подяки» за той чи інший папірець

Фото Павла Пащенка

погляд6

Вечірній Київ | 31 березня 2016 року | №13 (19195)

кава Гарантія додається

Вадим ПЕТРАСЮК

У «Макдональдсі» троє чоловіків хрумтіли картоплею. Перед ними на столі лежала велика професійна фото-камера об’єктивом догори, наче Пізан-ська вежа. Схоже, вона була головним предметом їхньої розмови. – … тож я кажу: камера вже геть

ніяка,K– кивнув на неї перший хло-пець. – Але у конторі не хочуть купляти нову. Кажуть, будемо ремонтувати. На ремонт гроші є, а на нову ні. Різні статті бюджету.

– І що? – спитав другий хлопець із набитим картоплею ротом. – Та замахався ходити по ремон-

тах. То камера глючить, то об’єктив, то камера, то об’єктив... Кажу шефові: що ви хочетеK– дев’ять років камері! Металобрухт! – І що? – знову поцікавився другий.

– Несу в ремонт. Не фокусується. Подивилися: у вас, кажуть, бек-фокус. За тиждень полагодили. Через два дні знову не фокусується. Несу назад. По-дивилися: у вас бек-фокус, треба ще на тиждень залишати. Я їм показую їхню ж гарантію на їхній ремонт: це ж ви, кажу, так наремонтували. Вони: ой-ой, зачекайте. За десять хвилин виносять камеру. Ось, мовляв, вже готове. При-кинь!

– І що? – Що-що?! Нічого! Усі засміялися. Настрій компанії по-

жвавішав. – А оце недавно об’єктив після

ремонту забрав. Майже та сама історія: дали місячну гарантію, а за тиждень він знову глючить. Я їм несу, а вони не беруть. Кажуть: у вас тут сліди втручан-ня – хтось його розбирав, – тож ремонт на платній основі. Якого втручання?! Кажу: хлопці, я, по-вашому, схожий на ідіота? На біса мені його розбирати, коли маю від вас гарантію, що ви це зробите професійно та безкоштовно? Де логіка?!

– А вони? – Уперлися. Я пішов до свого на-

чальства. Кажу: у нас з ними договір на обслуговування – от і вирішуйте. Наш юрист з ними гавкається. Схоже, по-міняємо сервісну майстерню. Тут обізвався третій з компанії, який

досі лише їв. Він був явно старший за двох перших. – Мені усе це нагадує «Фітіль». Там

був сюжет: годинниковий майстер у лупу роздивляється годинник. Каже: о-о, скільки бруду, шестерні геть зноси-лися, пружина ослабла – треба міняти. Приходьте за місяць. Ну й називає ціну. А власник годинника йому: ніяких гро-шей – годинник на гарантії. І показує через віконце гарантійний талон. Май-стер: а-а, ну так би одразу й казали! Щось там почаклував, усе, каже, заби-райте – годинник працює. Віддає і про-сить гарантійний талон. А клієнт йому: е, ні! Цей талон – від швейної машинки. Я по ньому ще телевізор відремонтую, холодильник і електробритву. Розповівши це, чоловік сам засмі-

явся. Але хлопці, схоже, не розуміли, в чому кумедність. – А як він відремонтує холодиль-

ник?K– спитав один. – Та це ж гумор! «Фітіль»! Був за «совка» такий кіножурнал сатиричний. Висміював усе, що партія дозволяла.

– Яка партія? Чоловік зміряв хлопців поглядом: – Жуй картоплю, філософ!

з бульбашкамимиииииииии МАФи незгод Леонід ФРОСЕВИЧ

Якщо в середині 1990-х розгортала-ся жорстока конкурентна боротьба (з підпалюваннями та стріляниною) між кримінальними групами за право «МАФіо-зити», тобто тримати МАФи під контролем, торгувати тут, то сьогодні ситуація дещо іншого ґатунку. Рекетири давно легалізу-валися, стали «порядними», однак все одно тяжіють до сумнівної торговельної діяльності.

Старі Схеми на но Вий лад Нині вони використовують великий арсенал засобів, захищаючи свою вотчи-ну. Нацьковують «прикриття»: куплених деяких правоохоронців, чиновників… Проплачують та організовують мітинги-про-тести «ображе-них покупців» та «підприємців». Блокують роботу комунальників за допомогою тітушок, фаль-шивих учасни-ків АТО (сьогод-ні навіть діють деякі полігони, де тренуються такі бійці в балаклавах за викликом). Це вже щось схоже на «МАФіозну» імперію, яка, можливо, у 1980-х і не снилася

такому хрещеному батьку, як Могилевич. Екс-директор Департаменту міського

благоустрою та збереження природного середовища, а нині – народний депутат України Дмитро Білоцерковець розповів у Фейсбуку, що на лівому березі демонтовані МАФи «належали одному з найодіозніших мережевих мафовиків на призвісько «Х5» або «Качок», який неодноразово вико-ристовував вогнепальну зброю і так само організовував радикальний опір демонтажу незаконних кіосків». Отже маємо виклик… Утім, у цій справі

таких викликів для міста чимало. Один із найголовніших: упродовж багатьох років влада заганяла ці питання майже в тупик. Замість кардинального та продуманого вирішення дуже гострої і складної про-блеми – половинчасті рішення, бажання підіграти тій чи іншій бізнесовій групі (не безкоштовно, звісно), спроби й собі щось

урвати, а ще популістські обіцянки, перед-виборчі ігри… Типова картина: наприклад, сьогодні торговельні ряди ліквідували, а завтра на цьому ж місці копали фундамент під супермаркет.

Страждали про Сті люди Зазвичай страждали прості люди, які торгували у цих крамничках. 2012 року я був свідком демонтажу десятків кіосків біля метро «Дарниця». Підприємці, які орендували тут павільйони в однієї фірми, не знали, що вона має великі негаразди з документами. Комунальники викинули крам підпри-

ємців на вулицю, кіоски забрали на штраф-майданчик. Киянка Надія Дубкова «три-

мала» тут із чоловіком Ро-маном будочку «Ремонт взуття», самі й працювали. Після погрому жінка сиділа на купі взуття і гірко плакала. А поруч зграйками тусува-лися з яскравими плакатиками «Молодые регионы» хлопці та дівчата. Вони ще три-мали в руках гасла «Киев не рынок и н е мусорник!». Проти МАФів війною пішли вже й юні політики… З дозволу великих «рєшал».

Пригадую й інше. 2010 року прокуратура Голосіївського району порушила кримі-нальну справу стосовно керівника під-приємства, який незаконно встановив 40 МАФів, знищивши дерева, кущі. Згодом справа опинилася у довгій шухляді. Бо свої?! х то що пропону Ва В На фронті боротьби з МАФами упродовж

десятиліття напрацьовано чимало рішень і пропозицій. Чому б не провести ревізію: що варто узяти знову на озброєння, а від чого відмовитися? Сьогодні дехто пропо-нує цікавий експеримент: запровадити у центральній частині міста заборонну зону для усіх МАФів. І поступово розширювати її. Або ж інше: створювати тимчасові тор-говельні ряди, як це практи-кують у деяких європейських столицях, скажімо, Парижі. Було б бажання. Раніше цей пласт роботи в містобудівній сфері був закрі-плений за тими, хто умів біль-ше грати на публіку. Мовляв, «підприємці отримають ро-бочі місця і зарплати, бюджет – додаткові кошти, в тому числі на соціальні програми та благоустрій». Наприклад, ко-лись запевняли: «Міська влада створила системну програму з повернення комфортного публічного простору грома-дянам»... Пил в очі. До речі, обіцяли й підго-тувати єдину схему розташу-вання тимчасових споруд. Років чотири тому куратором цього напрямку в столиці працював такий собі чинов-ник із Одеси на прізвисько

«Міша-карман». Тому не дивно, що розумні пропозиції «зависали»… 2012-го прокуратура змушена була визнати: «Під час повторних перевірок з’ясовано, що на місці деяких демонтованих МАФів через певний час з’являлися нові, власники яких мали тимчасові ордери, отримані в Головному управлінні містобудування та архітектури КМДА». Прокуратура пообіцяла «викрити весь злочинний ланцюжок…». Насмішили. Сьогодні місту вельми важливо спра-

витися з усіма цими викликами. Хочеться вірити, що громада не проти цивілізованої торгівлі. Щоб у цій сфері торжествував закон і міський бюджет наповнювався. Ми наводимо порядок. Але ж як важливо не наступати на старі граблі, дати відсіч усім «рєшалам», які витягують на світ лихі схеми двадцятилітньої давнини. Білоцерковець захищатиме інтереси

киян у парламенті Повноваження депутатів від БПП Єгора Фірсова та Миколи Томенка припинені. Про це оголосив спікер Верховної Ради Володимир Гройсман. Їхніми наступниками в парламенті стали Олександр Бригінець та Дмитро Білоцерковець. Раніше Томенко і Фірсов

вийшли з фракції "Блок Петра Порошенка". У відповідь на з'їзді партії 25 березня було ухвалене рішення відібрати у них депутатські мандати.

ЦВК це рішення визнала і зареєструвала наступни-

ків – Олександра Бригинця та Дмитра Білоцерковця. У вівторок вони на засіданні парламенту склали присягу народного депутата. «Вечірка» поцікавилася у

пана Дмитра – якими питан-нями він опікуватиметься в пар-ламенті. Можливо, перший його законопроект стосуватиметься МАФів?

«Насамперед я представля-тиму у Верховній Раді - Київ, тож захищатиму інтереси мешканців столиці. Скоріш

за все це будуть питання бла-гоустрою. Окрім цього допо-магатиму меру Києва Віталію Кличку вирішувати у парла-менті столичні питання. До того ж працюватиму радником Київського міського голови на громадських засадах. А в мої обов`язки як і раніше входи-тимуть питання благоустрою та збереження природного середовища».

Підготував Віталій КУРІННИЙ

до речі

тема номера

Марина МАРЧЕНКО

Його називають моральним автори-тетом України. І кажуть, що, мабуть, волею долі так сталося, що день на-родження країни збігся з його днем народження. 24 серпня 1991 року він написав Акт про Незалежність України, за який проголосувала Верховна Рада. А до цього були і під-пільна антикомуністична діяльність, і камера смертників, і мордовські концтабори, і депутатська діяльність на благо вільної України… З Левком Лук’яненком спілкувалася корес-пондентка «Вечірки».

Раю у нас немає, але ми здатні на велике – Левку Григоровичу, ви усе життя присвятили тому, щоб не-залежність України відбулася. Які, на вашу думку, наші найбільші здобутки та цінності? – За 24 роки, на жаль, було багато

поганого, але є надзвичайно важливе явище – роки незалежності стали часом переучування цілої нації, і це дуже позитивний процес. Але спочатку Російська імперія ізолю-вала нашу націю від цілого світу. Найперше – цензурою. Ні листівка, ні газета, ні книжка не могли вийти без відповідного штампу. По-друге, навколо України стояли радіоглуш-ники, щоб наш народ не слухав із-за кордону «ворожі» голоси. По-третє,

як частина імперії, Україна була ото-чена кордоном. Ще до революції Україна також

була ізольована Російською імперією, але, принаймні, ця ізоляція не була такою суцільною, як за радянських часів. Крім того, нас ізолювали від наших попередників – художників, учених, літераторів. Від усього того, що творили наші духовні отці. Від того, що створила нація, цілі по-коління були ізольовані.

– І все це мало відповідні на-слідки...

– Ми думали так: якщо живемо погано, значить, у нас й інженери

погані, лікарі погані, вчителі погані. У нас був комплекс неповноцінності, бо ми вважали, що за кордоном усе дуже добре. Таке життя тривало 72 роки, тобто три покоління. Наша нація була зіпсована, бо не знала своєї історії і не мала уявлення про навколишній світ. І коли почала-ся горбачовська демократизація й Україна стала незалежною, зникли цензура, заборони і відкрився цілий світ. Українці ніби вперше з’явилися

на світ Божий і почали вивчати самі себе. Ми побачили: так, раю у нас не-має, і хоча жили в рабстві, однак не втратили здібності до чогось доброго. «інфо Рмп Рості Р як не був ук Раїнським, так і не став ним » – Ви часто наголошували, що

національно свідома молодь – одне із головних наших надбань. Що потрібно робити, щоб його зберегти та розвинути? – Згадаємо, що до 1991 року

Україна була територією, яку на-скрізь «прострілювали» російські засоби масової інформації. Вони нав’язували нам імперську ідеоло-гію. Коли у 1992 році Україну про-голосили незалежною і розпочали приватизацію, телевізійні та радіо-канали стали звичайним товаром. Охмакевич, директор Державної телерадіокомпанії, зателефонував мені й запропонував купити канал. «Тоді ваша Республіканська партія зможе 16 годин на добу говорити все, що вам хочеться», – сказав він при зустрічі. Я запитав, скільки це коштує. 50 тисяч доларів. Але наша партія не мала таких грошей. Їх мав тоді Лаудер – міжнародний магнат у сфері ЗМІ. Коли почала тріщати комуністична система, то він пішов у Польщу, Словаччину, Румунію, а потім і в Україну купувати ЗМІ. По-тім прийшли й інші. Вони не були зацікавлені у перевихованні укра-

їнської нації, вони були заробітча-нами. Купували в Америці фільми, крутили їх тут і на цьому заробляли. Інформаційний простір як не був українським, так ним і не став, бо потрапив до рук людей, яким Україна байдужа. Олігархи заснували свої газети, які писали, що їм потрібно. – Яким шляхом треба було йти,

щоб повернутися до справжніх духовних цінностей українців?

– Шляхом поширення українських шкіл з українською мовою, створю-вати свої кінофільми, телепередачі. Адже у нас багатюща історія – чотири століття боротьби за незалежність країни. Знаходились окремі журна-лісти, які робили коротенькі фільми, передачі. Але це були невеликі про-риви серед того антиукраїнського забамбулення людей.

– Але ж колишній президент Ющенко був патріотом. Чому він не зміг нічого зрушити з місця?

– Він відродив палац Розумовсько-го, відбудував фортеці у Батурині, домігся, щоб прийняли закон про Голодомор – це, безперечно, дуже добре, і він це робив щиро. Але були речі, які перетворили його на Кучму №2. Він не виправдав тих сподівань, які на нього покладалися. «к иївське віче або п Роганяло князя, або п Риймало його » – Хто для вас є авторитетом? – Бійці Української повстанської

армії та бойових груп ОУН, які во-ювали за незалежність України до 1956 року. Цей повстанський рух діяв 11 років, не отримуючи допо-моги із закордону, нізвідки. Його учасники не підняли білого прапора, їх просто Московія задушила своєю кількістю, і вони перестали існувати. З цього покоління ще залишилося кілька людей живих. Це Мирослав Симчич, який є для мене мораль-ним авторитетом. Я уже з іншого

ексклюзив до Дня Незалежності

8

Наше коріння. Пишаємося…Суперпопулярні у своїх країнах письменники й артисти не забувають нагадувати

про своє українське походження

Левко Лук’яненко: «Путін сприймає Україну як об’єкт»

«еней » з-над вісли. бРати п ет Ро та п авло с олодухи (п ольща ) Якими можуть бути насправді братні стосунки двох народів, показують на практиці учасники мегапопулярного польського рок-гурту «Еней», створеного 2002 року в Ольштині братами

Петром і Павлом Солодухами та

їхнім другом Лукашом Койрисом. Солодухи – етнічні українці, чиїх пращурів було вивезено під час операції «Вісла» до Ольштина. Там уже народилися їхні батьки, які змогли передати своїм «Льо-леку і Болеку» любов до укра-їнських традицій і мови. Навіть

назва гурту апелює до головного героя «Енеїди» Івана Котлярев-ського. У січні 2014 року на

сервісі YouTube презентували пісню «Брат за брата» – результат співпраці гурту «Еней» із гуртами Kozak System і Maleo Reggae Rockers як символ солідарності з

українським суспільством, яке бо-реться на Майдані Незалежності. У грудні 2014 року гурт заспівав пісню «Біля тополі», яку присвя-тив українським військовикам, котрі загинули за Україну.

Роки незалежності ста-ли часом переучування цілої нації, і це дуже по-зитивний процес

Наталка МИКОЛАЄНКО

чо Рний гумо Р і ук Раїнські т Ракто Ри. м а Рина л евицька

(великоб Ританія ) Українцям часто закидають, що це нація, яка дуже любить плакати-тужи-

ти. Відома британська письменниця українського походження Марина

Левицька категорично це спростовує. Її перший опублікований роман

«Коротка історія тракторів по-українськи» вийшов у Великобританії

2005 року та стрімко став бестселером, який сьогодні перекладено май-

же чотирма десятками мов. У тому числі й українською – мовою її бать-

ків. Народилася Левицька 1946 року в таборі для біженців у Німеччині.

Згодом переїхала з родиною до Англії, де проживає й нині. Навчалася

в Університеті Кіла в Англії. Працює доцентом в університеті Шеффілд

Халам у галузі наукових досліджень ЗМІ та комунікацій. Авторка кількох

десятків книжок.

Фото надані автором

1991 рік. Левка Лук’яненка вітають біля стін Верховної Ради після проголошення Незалежності

У разі підтоплення вашої квартири доцільно «озброїтися» Цивіль-ним кодексом: він передбачає обов’язок винної особи компенсу-

вати майнову та моральну шкоду, завдану неправомірними діями або бездіяльністю. Як свідчить судова практика, найбільш спірними є два моменти: визначення винуватця та розміру збитку. Для цього потрібно зафіксувати сам факт затоплення квартири шляхом звернення до керу-ючої компанії чи ЖЕКу. У складеному акті обов’язково має бути вказана дата затоплення, адреса квартири і попередня причина затоплення.

Якщо винуватець відмовляється відшкодувати завдані збитки (або не згоден з їх розміром), потерпілому надається право за-

хистити свої інтереси в судовому порядку (ст. 3 ЦПК). Для остаточного вирішення спору необхідно провести експертизу збитку, що стався внаслідок затоплення. Також варто пам’ятати: у разі самостійного встановлення сантехнічного обладнання вся відповідальність ля-гає на господаря квартири. Тому потрібно скористатися послугами ремонтних фірм, обов’язково вимагаючи від них гарантійного листа на виконані роботи.

Аби вберегтися від зайвих нервових потрясінь, можна застрахувати квартиру і майно від затоплення. У цьому випадку всі витрати на

ремонт покриває страхова компанія (незалежно від того, хто винен). Експерти рекомендують застрахуватися не тільки на випадок «витікання води з каналізаційних і водопровідних систем», а й навіть у разі загрози пошкодження внутрішнього оздоблення та майна.

ЯК ДІЯТИ, ЯКЩО…

Після чергової скарги комунальники вирішили залатати дірки у трубі на 8-му поверсі. А поки

тривали ремонтні робо-ти, на голови мешканців шостого і сьомого повер-

хів лилися щедрі порції «ароматного» бруду.

Байдужість із неприємним ароматом Каналізаційну трубу в старому будинку полагодили після звернення до «Вечірки». Але ставити крапку в цій історії, мабуть, іще рано

репортаж у номер8

У концертному залі «Київпроекту» дітям презентують новорічний мюзикл-фентазі «Нова Стара Казка».

Мюзикл поставлений за мотивами найвідоміших творів Ганса Крістіана Андерсена і розповідає про пригоди простого Солдата. На своєму шляху головний герой зустрічає хитру Відьму, яка відправляє його у чарівний колодязь за золотом та старовинним Кресалом, егоїстичного Короля, Принцесу, яку хочуть видати заміж за найбагатшого Принца. Несподівано Солдат і Принцеса закохуються –це відбувається у новорічні свята, коли, як відомо, дива трапляються не лише у казці, а і в житті кожного, хто сам вірить у казку.

– Ми вважаємо, що в основі вистави має бути саме казка, а не просто персонажі з мультиків. У попередні роки презентували «Снігову королеву», «Дванадцять місяців», а цього разу звернулися до творчості Андерсона, – розповів організатор мюзиклу Дмитро Бурак. – У нас невелика зала, розрахована на 500 глядачів, що дає можливість усім дітям узяти участь у казці, відчути себе її героями. Впродовж вистави триває постійний діалог із глядачами – вони відгадують загадки, підказують персонажам. Традиційно ми запрошуємо на виставу й діток соціально незахищених верств населення, які не мають змоги їх відвідати – це діти воїнів АТО, інваліди та з багатодітних сімей.

У сучасній інтерпретації казок Андерсона прозвучать нові пісні, написані спеціально для мюзиклу. А в його героїв перевтіляться молоді актори, випускники театральних вишів.

Покази мюзиклу «Нова Стара Казка» проходитимуть у залі «Київпроекту» (вул. Б. Хмельницького, поблизу метро «Театральна») вихідними з 24 грудня 2016 року до 8 січня 2017 року. Замовлення квитків за тел. (044) 228-91-29, докладніша інформація на сайті www.druzy.com.ua.

У Новий рік – з казками Андерсена

Продовження. Початок на 3-й стор.

Колона помічників Святого Ми-колая крокує далі маршрутами свята, роздаючи солодощі зустріч-ним дітлахам. Разом із ними по-трапляємо до парку Шевченка, де невдовзі засвічуватимуть ялинку. Поряд, у Майстерні Святого Мико-лая, готуються до виступу учасники Державної хореографічної студії «Барвіночок».

– Запрошуйте всіх! Щодня з 12.00 до 19.00 ми влаштовуємо безкоштовні майстер-класи, ігри для дітей, – каже депутат Київра-ди Олена Антонова. – А ще для конкурсу діти власноруч роблять ялинкові іграшки, згодом оберемо найкращі.

Аж ось на сцені з’являється Свя-тий Миколай. І не один – до свята вирішив долучитися голова Шев-

ченківської РДА Олег Гаряга. Він вітає присутніх і не шкодує теплих слів на адресу родин Федорових та Фисоченків, які виховують прийом-них дітей. Чудова ялинка спалахує кришталевими вогнями, а ми продо-вжуємо передноворічну подорож…

На Театральній площі, біля Національної опери, нас зустрі-чає… казковий мишачий Король. Для дітей тут влаштували квест «Лускунчик та його друзі».

– Я – фея Драже, в мене завдан-ня стрибати на скакалці! Із Прин-цесою діти розгадують кросворди, а з Мишкою – загадки, – розповідає костюмована учасниця святкового дійства.

З піснями й танцями засвічують ялинку – її встановили на місці світломузичного фонтану.

Вулицею Володимирською на-ближаємося до епіцентру свят-кувань – Софійської площі. І

тут…змушені уповільнити ходу. На вході встановлено металошу-качі, черга рухається неквапно. Як наслідок, на площу мають змогу потрапити не всі бажаючі. Біля собору височіє 26-метрова ялинка, прикрашена яворівськи-ми іграшками.

Цього святкового вечора на сце-ні володарюють Муніципальна академічна чоловіча хорова капела імені Ревуцького, Київський акаде-мічний театр українського фоль-клору «Берегиня», Національний академічний оркестр народних інструментів України, фіналіс-ти «Голосу України», шоу-балет Foresight.

Присутні на площі зустріча-ють почесних гостей у супрово-ді Святого Миколая. Дружина Президента України Марина Порошенко вітає всіх зі святом, нагадує про знакові події 2016

року, зокрема перемогу Джамали на Євробаченні, звитягу пара-лімпійців, відзначення 25-річчя незалежності країни. До її по-бажань добра, миру та єднання у будівництві успішної і щасливої України приєднується і мер Киє­ва Віталій Кличко.

– Уже третій рік поспіль ми починаємо свята на Михайлів-ській та Софійській площах. Саме тут можна відчути гарну енерге-тику, отримати заряд чудового настрою, – звертається до при-сутніх очільник столиці. – Бажаю здоров’я, щастя, наснаги, щоб усі ваші мрії здійснилися. Впевнений, разом ми можемо зробити нашу країну і місто успішними.

Головна ялинка країни спа лахує вогнями, нагадуючи зоряне небо. Присутні одразу тягнуться до те-лефонів, аби сфотографувати на згадку цю красу, щасливчикам

навіть удалося зробити селфі з Віталієм Кличком…

Концерт продовжують зірки української естради – Андрій Kishe, Маша Собко, дует Анна-Марія. Огородження зняли, і ми маємо змогу потрапити на Во-лодимирський проїзд, що пере-творився на своєрідну кулінарну майстерню – тут зосередилися будиночки з різноманітними стравами та напоями.

А в місті розваг на Михай-лівській площі кияни фотогра-фуються в «тунелі бажань», дех-то вже починає випробовувати «шалені гірки» (30 грн за спуск) та підніматися на колесі огляду (50 грн). Нагадаємо, святкування «Між двома дзвіницями» триватиме до 15 січня.

Долучайтеся до свята, пані та панове!

Марія КАТАЄВА

Ласкаво просимо до Києва, Святий Миколаю!

АНоНс смачне свято від «Фавора» У спеціалізованій школі № 76 імені Олеся Гончара, відбулося свято при-свячене до Дня Святого Миколая для дітей та їхніх батьків, у рамках проекту «Допоможемо малюку рости здоро-вим», що презентує компанія «Фавор» (виробництво молочних продуктів) спільно з дошкільними навчальними закладами Святошинського району.

Запрошені гості поринали у неймо-вірну новорічну казку вже з самого порогу школи. Тут, у прикрашеному холі дітей зустрічали бегемотики АМА, аніматори, музика, а також виставка малюнків та віршів. Утім, справжнє диво чекало на малечу у актовому залі.

– Перед Днем Святого Миколая кожен із нас мріє про щось хороше. Для дорослих серед таких побажань до Чудотворця – здорові та успішні діти. Приємно, що у нашому районі є підприємці, які багато років дбають про те, аби дітвора зростала рухливою, здоровою та щасливою, – зазначила депутат Київради Вікторія Муха. – Фірма «Фавор» – яскравий приклад справді соціально-відповідального бізнесу. Вдячна всьому колективу під-приємства за чудові емоції та справ-жній щирий сміх дітей. Переконана, що спільними зусиллями влади та підприємців нам удасться виховати гідне покоління українців. Тож про-довжуємо працювати!

Але найцікавіше було попереду – ві-кторина від Діда Мороза з дотепними питаннями на «молочну тематику», церемонія нагородження учасників конкурсу «Світ родини АМА», які наді-слали на конкурс свої малюнки, дотепні девізи та чудові віршики.

Головними призами були відзначені Сергій Мудрик за кращий малюнок та Данислав Долженко за кращий вірш і кращий девіз. Тимофій Сосновський тепер зможе збирати пазл зі своїм малюнком, адже його роботу колек-тив компанії «Фавор» узяв за основу для розробки головоломки. А «Приз глядацьких симпатій» здобув Нікіта Щиголєв. Учасники заходу активно

підтримували переможців оплесками та радісними вигуками. Головне, що ніхто не залишився без подарунків, адже усі діти, що прийшли на свято, отримали яскраві, цікаві, смачні та корисні презенти.

– У рамках проекту «Допоможемо малюку рости здоровим», ми від відуємо дошкільні заклади розповідаючи про користь молочних продуктів, які є дже-релом вітамінів та мікроелементів. А також ведемо бесіду з батьками про те, як закласти основу корисним звичкам харчування дитини на все життя, – підсумувала генеральний директор компанії «Фавор» Раїса Михайлова.

Олександр ПИРЛИК

Фот

о Бо

риса

КО

РПУС

ЕНКА

Фото Бориса КОРПУСЕНКАФото Бориса КОРПУСЕНКА

Економія починається з лічильників Сьогодні кияни платять за опалення мало не найменше в Україні. Найважливішу роль у такій економії для жителів столиці відіграла установка в абсолютній більшості будин-ків приладів обліку тепла. Активну участь у цьому проекті бере місто, фінансуючи придбання і установку лічильників, а також забезпечуючи програму із захисту лічильників від банальних крадіжок. Дану програму почала реалізовувати КП «Київжитлоспецексплуатація». Про те, як діє програма, ми вирішили дізнатися у начальника КП «КЖСЕ» Олега КОтлярЕНКА.

– Наскільки масштабний даний проект?

– Програма з установки лічильників діє третій рік. Станом на 04.11.2016 р. силами КП «ГВП» за рахунок коштів міс-та і ПАТ «Київенерго» були змонтовані 1054 вузли обліку теплової енергії. Рані-ше були змонтовані 711 вузлів обліку в 2014 р., 4200 вузлів обліку в 2015 р. і на сьогодні рівень комплектації житлового фонду теплолічильниками у столиці становить 92,5% (всього 9701 вузол об-ліку). Тобто обсяги доволі серйозні.

– Передовсім будинкові лічиль-ники тепла це...

– ...Пряма економія коштів для мешканців багатоквартирних жит-лових будинків. Уже підраховано, що фактично лічильник дає змогу заоща-дити від 22 до 46 відсотків у залеж-ності від поверховості будинку. При цьому вартість самих приладів дуже значна, а останнім часом почастішали випадки крадіжок. Тільки нинішнього року вкрали 241 одиницю загальнобу-динкових лічильників тепла.

– Як захиститися від крадіжок обладнання?

– За своєю ініціативою багато Ке-руючих компаній намагалися захис-тити теплолічильники механічними способами – зміцнювали вхідні двері до підвалу, встановлювали решітки на теплопункти. Проаналізувавши ситуа-цію і підрахувавши збитки, з ініціати-ви профільного заступника Київського міського голови з житлово-комуналь-ного господарства Петра Пантелеєва, був реалізований пілотний проект зі встановлення охоронної сигналізації у вигляді датчиків руху з виведенням сигналу на пульт поліції охорони.

– Яким чином реалізується про-грама?

– Пілотний проект був реалізова-ний за рахунок цільового фонду КП «КЖСЕ» з установки таких сигналіза-цій для вивчення їх ефективності в 7 будинках столиці за адресами:

вул. Героїв Дніпра, 9, вул. Героїв Дніпра, 29, вул. З. Гайдай, 10/1, Харків-ське шосе, 55-а, Харківське шосе, 61, вул. Тростянецька, 51, вул. Милославська, 2-б.

На мешканців цих будинків ляга-ють витрати тільки з оплати послуг поліції охорони (в залежності від кількості квартир у будинку), що становить близько 5–7 грн на місяць. За бажанням мешканців можлива також установка тривожної кнопки у консьєржа для виклику наряду поліції. Наступного року КМДА планує продо-вжувати роботу з установки охорон-них систем.

– Як можна стати учасником даної програми?

– Для цього необхідно зробити на-ступні кроки:

Крок 1. Звернутися за телефоном 1557 (044) 5001557 – з мобільного).Отримати консультацію.

Крок 2. Зробити розрахунки з тех-нічної необхідності та вартості спільно з фахівцями міських комунальних служб.

Крок 3. Прийняти рішення з сусідами: – зібрати ініціативну групу (3 особи),

провести будинкові збори, ухвалити рішення не менше 75% жителів, склас-ти протокол.

Крок 4. Звернутися за телефоном 1557 (044) 5001557 – з мобільного):

– залишити заявку на установку і контакти ініціативної групи.

знак питання 17Вечірній Київ | 22 грудня 2016 року | №51 (19233)

Який порядок та строки прийняття спадщини? Чи можливо подати заяву через представника (довірену особу)? Відповідає юрист ТОВ «Юридична компанія «Право Плюс» Василь ХАРЧУК

Порядок та строки прийняття спадщини за-лежать від того, чи проживав постійно спадкоє-мець разом зі спадкодавцем на час його смерті.

Так, відповідно до ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постій-но проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6 місяців він не заявив про відмову від неї.

Таким чином, для осіб, які проживали однією сім’єю із померлим та вели спільне господарство, передбачений автоматичний порядок прийняття спадщини.

Натомість спадкоємець, який бажає прий-няти спадщину, але на час відкриття спад-

щини не проживав постійно зі спадкодав-цем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місце-вого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Така заява подається протягом 6 місяців з дня смерті спадкодавця.

Щодо заяви про прийняття спадщини, то вона повинна бути підписана та подана спадкоємцем особисто. Винятки передбачені лише щодо прийняття спадщини малолітні-ми та недієздатними особами, від імені яких таку заяву подають батьки (усиновлювачі) чи опікун.

Про санаторно-курортне лікування З 2017 року запрацює новий механізм оплати послуг із са-наторно-курортного лікування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 № 854 «Деякі питання санаторно-курортного лікування та відпочинку громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвер-джено Порядок надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок санаторно-курорт-ним закладам та закладам відпочинку, здійснення доплат за рахунок власних коштів, виплати грошової компенсації громадянам, які постраждали внаслі-док Чорнобильської катастрофи.

Порядок передбачає новий механізм оплати послуг із санаторно-курортного лікування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, з 2017 року. Зокрема укладання тристо-ронньої угоди між санаторно-курорт-ним закладом, постраждалою особою і управлінням праці та соціального захис-ту населення. При цьому постраждалій особі буде забезпечено право самостій-ного вибору санаторно-курортного за-кладу для оздоровлення чи відпочинку.

Також передбачено ведення окремо-го обліку постраждалих громадян, які виявили бажання отримати грошову компенсацію замість санаторно-курорт-ної путівки, і порядок такої компенсації.

Міністерством соціальної політики України розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про вста-новлення у 2017 році розміру грошової допомоги і компенсації вартості путівок санаторно-курортним закладам і закла-дам відпочинку», який погоджено з усіма зацікавленими органами виконавчої влади та який знаходиться в Міністерстві юстиції України для надання експертного висновку. Проектом постанови передба-чено розміри грошової допомоги для ком-пенсації вартості путівок через безготівко-ве перерахування санаторно-курортним закладам і закладам відпочинку для осіб, віднесених до категорії 1; осіб, віднесених до категорії 1, із захворюванням нервової системи (з наслідками травм і захворю-вання хребта та спинного мозку); дітей-інвалідів, інвалідність яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою).

Про що говорить індекс «Е» на етикетці Кажуть, що про те, які

харчові добавки присутні в тому чи іншому продукті, можна дізнатися з етикетки. Приміром, що це за таємничі позначки – E420, E296, E330, E160a, E300?

Світлана Климова, м. Київ

Літера Е на етикетках багатьох харчових продук-тів – це не позначення не-безпечних або заборонених компонентів. Навпаки, ін-декс Е, що походить від сло-ва «Europe», – це свідчення реєстрації харчової добавки в європейському реєстрі. Харчові добавки потрапля-ють до цього реєстру тільки після тривалих і численних випробувань, досліджень та перевірок на канцероген-ність, токсичність і алер-генність. А запроваджені ці літерні позначення для того, аби уникнути довгих хімічних назв.

Важливо відзначити, що внести харчову добавку до реєстру дозволених просто так не вийде. Її застосування має бути обґрунтоване, а без-пека – підтверджена органа-ми, що відповідають за без-пеку продуктів харчування в країні. Тому різні харчові добавки, наприклад, кислоти (лимонна – Е330, аскорбі-нова – Е300, ортофосфорна – Е338 та ін.), натуральні барвники (карамельний барвник – Е150, куркумін – Е100, бета-каротин – Е160а тощо) – це давно відомі й перевірені компоненти. Їх

використовували протягом багатьох десятиліть для того, щоб зробити їжу смачнішою і зовні привабливою.

Виходить, що індекс Е в списку інгредієнтів на упаковці харчового продукту зовсім не страшний. Головне – уважно читати інформацію на етикетці та не боятися незна-йомих символів, адже якщо вони входять до складу по-пулярних і поширених про-дуктів або напоїв, це означає, що вони пройшли перевірки, дозволені законодавчо і не можуть бути небезпечними для нашого здоров’я.

ВАШ АДВОКАТ ДО УВАГИ ЧОРНОБИЛЬЦІВ

ЦІКАВО

Як написати рекомендаційний лист

Шукаю нову роботу. На одній фірмі у мене по-просили рекомендаційний лист з організації, де я раніше працювала. З таким стикнулася вперше. Що це за документ і про що він має бути?

З повагою, Юлія С., м. Київ

Зазвичай рекомендаційний лист пишеться не більш ніж на один аркуш паперу і бажа-но, щоб він був надрукований на фірмо-вому бланку організації. В рекомендації обов’язково має бути вказано, кому вона виписана, від кого та контактні дані особи, що дає рекомендацію.

Загальноприйнятого бланка чи норми щодо написання рекомендаційного листа немає, але є певні правила, яких слід дотри-муватися. Під заголовком «Рекомендаційний лист»

слід вказати, кому він виписаний. У першому абзаці слід вказати, хто є авто-

ром листа і яка його посада, яка посада у працівника, якому виписується реко-мендаційний лист, і скільки він працює (працював) на даному підприємстві.

Далі описуються професійні навички пра-цівника, його посадові обов’язки, роботи, які він виконував, наскільки якісно та про-фесійно працював. Також можна вказати успіхи та досягнення в компанії.

У кінці рекомендаційного листа слід вказати особисті якості працівника та його потенціал.

А ВИ ЗНАЄТЕ?

ІНІЦІАТИВА

9Вечірній Київ | 22 грудня 2016 року | №51 (19233) будьмо здорові

Чи допоможе реформа Чи допоможе реформа одужати медицині?одужати медицині?

Валентин КОВАЛЬСЬКИЙ

Про ці новації йдеться у за-конопроекті №2309а-д, який уже готують у Верховній Раді до розгляду в другому читанні. Чого ж нам чекати від медичної реформи?

Незважаючи на реформування, всі державні та комунальні за-клади охорони здоров’я не під-лягатимуть приватизації. Проте, як сказано у законопроекті, вони фінансуватимуться за рахунок не лише державної казни та місце-вих бюджетів, а й різних фондів (медичних, страхових, благо-дійних), а також фізичних осіб. Соціальне страхування являтиме гарантований пакет медпослуг, передбачених держбюджетом.

Після старту нової реформи українці зможуть самостійно обирати сімейного лікаря, який має стати своєрідним агентом у системі охорони здоров’я: саме він забезпечуватиме первинну діа-гностику. Оздоровчі заклади отри-муватимуть кошти у залежності від кількості пацієнтів та якості наданих послуг. Оплата визна-чатиметься на підставі методики розрахунку вартості, затвердженої Міністерством охорони здоров’я.

Стосунки між державою, ліка-рем і пацієнтом будуватимуться за моделлю страхової медицини. З цією метою планують створити Національне агентство медич-ного страхування. Йдеться про сполучну ланку між лікарнями та профільним міністерством (для укладання контрактів із медичними установами, конт-ролю діяльності закладів та збору статистичних даних по галузі).

Запропоновані підходи кар-динально відрізняються від ни-нішньої ситуації. Адже сьогодні, як відомо, більшість лікуваль-

них закладів, які існують у формі бюджетних установ, не мають достатнього рівня самостійнос-ті. Надані кошти, як правило, є жорстко регламентованими. Навіть у разі екстреної необхід-ності вітчизняні лікарні не мають права перерозподіляти їх з однієї статті бюджету до іншої, напри-клад, придбати додаткові ліки за рахунок економії на комуналь-них послугах. Така обмеженість не сприяє оптимізації надання медичної допомоги.

– Особисто я погоджуюся з тим, щоб легалізувати оплату за медичні послуги. Джерелом існування має бути зарплата, яка дозволяє жити, а не виживати. Якщо встановлять чіткі ціни, то це буде справедливо, – вважає Юрій Крикунов, директор Де-партаменту соціальної політики КМДА, депутат Київради. – Коли на медичному ринку розпочнеть-ся конкуренція, лікувальні закла-ди боротимуться за пацієнта, а в країні створять відповідні реє-

стри, необхідні для отримувачів таких послуг. У свою чергу, наш департамент зможе розробити механізм для надання допомоги соціально незахищеним верствам населення.

Як дізналася «Вечірка», за-конопроект №2309а-д перебу-ває на розгляді у профільному парламентському комітеті. За словами народного депутата Ірини Сисоєнко («Самопоміч»), медичним закладам можуть надати 2-3 роки перехідного періоду. Але в такому разі вони не перейдуть до розряду не-бюджетних установ (тобто не зможуть отримувати гроші за свої послуги, як це передбачає реформа). Ще одна проблема – відсутність реєстрів пацієнтів, лікарів і лікарень. З огляду на це, незрозуміло, яким чином профільне міністерство розра-ховуватиме обсяги фінансування первинної медицини системи охорони здоров’я…

Очевидно, одна з проблем у тому, що в Україні діє постра-дянська система, яка на папері гарантує безкоштовне лікування. Насправді ж, держава не в змозі виконувати свої зобов’язання через відсутність коштів на оплату медичних послуг. Отже, попереду болючий процес одужання систе-ми охорони здоров’я. Враховуючи те, що реформування медичної галузі є надзвичайно трудоміст-ким, для позитивних зрушень знадобляться і час, і терпіння. Та, звісно, неабияке здоров’я.

Наступного року лікарням «світять» реорганізації, пов’язані із перетворенням їх на комунальні некомерційні підприємства

ТОЧКА ЗОРУ

«Потрібна негайна реанімація…» Олександр ПАБАТ, член постійної комісії Київради з питань охорони здоров’я та со-ціального захисту: – Наскільки мені відомо, фінансування системи

охорони здоров’я – одна з найгарячіших тем, в якій так і не знайдено абсолютного консенсусу. Ситуація буде більш зрозумілою після ухвалення проекту держ-бюджету-2017. У Києві на витрати у сфері охорони здоров’я на 2017 рік закладено 7,42 мільярда гривень (що на 2,5 мільярда більше, аніж торік). Оскільки ми орієнтумось на ЄС, то в масштабах країни було б непогано передбачити середньоєвропейський по-казник витрат за цією статтею, що становить майже 12% від загальних бюджетних витрат.

Система охорони здоров’я, що залишилася нам у спадок від СРСР, 30 років існувала за інерцією. Тому я здивований: чому пакет реформ, про який точаться розмови з 2006 року, почали втілювати тільки сьогодні? Не реформ, а негайної реанімації потребують педіатрія та терапевтична практика. Якщо говорити про очевидні плюси, то вони по-

лягають в отриманні місцевою владою важелів у процесах формування медзакладів, включаючи рішення про кількість лікарень інтенсивного ліку-вання у госпітальних округах.

У своїй «академічній» формі реформа передбачає створення принципово нової структури, реоргані-зацію процесів, які мають бути адаптовані до нових вимог до 2020 року. У медперсоналу буде досить часу для морального налаштування, розуміння та підвищення кваліфікації (хоча для останнього зовсім не обов’язково чекати на вказівки з МОЗ). Також потрібен час для повної адаптації норма-тивно-правової бази.

Задля створення принципово нової сфери охоро-ни здоров’я, на яку всі очікують, мало прописаних рішень. Нині потрібне гідне матеріальне забез-печення фахівців, які втілюватимуть, а місцями навіть пробиватимуть нові тенденції крізь застарілі «совкові» механізми та корупційні схеми. У певному сенсі це дійсно виклик, але чому б не спробувати? Тим більше, що гірше вже не буде…

Що ви знаєте про страхову медицину і чи допоможе вона Україні вийти на новий якісний рівень медичного обслуговування?

Олександр, економіст: – Я не проти стра-хової медицини, але перехід має бути добре обдуманим. Маю досвід, коли

мені знадобилось оперативне втручання. Лікар запитав, чи є у мене страховий поліс. Я відповів, що ні. І знаєте, що почув у відпо-відь: «Це краще, адже якби він був, ми б вас госпіталізували, але вам би все одно довелося платити за всі процедури з власної кишені». Тому я сумніваюсь, що ми отримає-мо повністю «працюючу» страхову медицину.

Катерина Сергіївна, пенсіонерка: – У мене чоловік застрахований, а я – ні, тому можу порівнювати. Як на мене, то різниці немає жодної, єдина відмінність те, що при прийомі у лікаря чоловіку в рецепті вказують, які ліки може оплатити заклад, а за які потрібно розрахуватися із власної кишені.

Оксана, водій – «далекобій-ниця»: – Цілком і повністю підтримую перехід на страхову меди-цину. Якщо владі

вдасться створити таку ж систему, як і за кордоном, то зміни ми зможемо побачити майже одразу. По-перше, це зменшить корупцію в медичних закладах і спонукає лі-карів самовдосконалюватися, адже їх заробітна плата напряму зале-жатиме від кількості пацієнтів. Чим вище кваліфікація, тим їх більше. І це значно спростить людям життя – не буде ніяких кількагодинних черг, адже кожен буде знати, на котру годину йому приходити та скільки триватиме прийом.

Юрій, сантехнік: – Сумніваюсь, що перехід на страхо-ву медицину щось змінить для простих громадян. Ну, буде у нас «нова» система, але лікарі залишаться ті ж. Це все одно, що «Запорожець» назвати «Мерсе-десом», швидше він не їздитиме. Проте, якщо владі бодай на десяту частину вдасться поліпшити об-слуговування пацієнтів, я підтриму-ватиму всі зміни.

Надія Марківна, професор: - Знаю, що пере-хід на страхову медицину – це ініціатива влади. Вдалим він буде чи

ні – покаже час. Але, як на мене, проблема в іншому. Я часто чую скептичні відгуки щодо будь-яких реформ. Даремно, адже якщо не здійснювати змін на краще, ми так і будемо топтатися на місці і жити минулим. А я особисто вірю у нашу талановиту молодь, з якої у майбутньому виростуть високо-кваліфіковані фахівці. Саме вони й побудують сильну та щасливу країну.

Опитування провів Олександр ПИРЛИК,

Борис КОРПУСЕНКО (фото)

ОПИТУВАННЯ «ВК»

П’ЯТЬ ПРИНЦИПІВ РЕФОРМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Не чиновники, а сам громадянин визначатиме, куди підуть бюджетні кошти на його лікування.

У кожної сім’ї – персональний лікар, якого вона обиратиме сама. Держава гарантує та оплачує конкретний пакет медичних послуг для громадян. Лікарі вільно обирають місце роботи, а не працюють там, куди їх направляють

«за рознарядкою». Автономність управління в лікарнях створить умови для запобігання ситуаціям із надлишком чи

дефіцитом лікарів: кількість медичних працівників має відповідати реальним потребам на місцях.

особливий випадок18 Вечірній Київ | 22 грудня 2016 року | №51 (19233)

Вернісаж зі сльозами на очах

Марія КАТАЄВА

Біля станції метро «Житомирська» розташований кінотеатр, якому вже понад 100 років. Заклад давно не працює, а про його колишнє призначення нагадує лише вивіска.

Стан будівлі вкрай невтішний, по фасаду пішли тріщини, замість яскравих афіш фільмів – реклам-ні оголошення. Поблизу палять і п’ють каву. Неподалік височіє

сіра недобудова, зелена огорожа навколо неї розвалюється. Біля транспортної зупинки вирує ба-зарчик – продають шкарпетки, овочі, фрукти...

Для киян будівля кінотеатру слугує хіба що своєрідним орі-єнтиром – місцем для зустрічей.

– Це був кінотеатр мого ди-тинства і дуже неприємно, що з ним таке сталося. Напевно, краще його знести, бо працюва-ти все одно вже не буде. Добре було б, якби щось зробили і з

цією недобудовою поряд. Вона псує вигляд, – зізнається місцева мешканка Анастасія.

Офіційно кінотеатр перебуває у власності територіальної громади Києва, на балансі Департаменту культури КМДА. Вже неодноразово розглядався варіант його знесення через жахливий технічний стан, натомість забудовники обіцяли альтернативу.

Рішенням Київради від 2004 року ДП «Житлоінбуд» отримало земельну ділянку на проспекті Перемоги, 115-а, біля кінотеатру «Екран», для будівництва жит-лових будинків на 5 років. Час оренди сплив, а на цій ділянці в незавершеній стадії будівництва знаходилися два житлових будинки та 4-поверхова будівля. «Житло-інбуд» надало гарантійного листа про те, що всі майнові та правові питання вирішує в установленому порядку і зобов’язується замість кінотеатру збудувати за власні кошти об’єкт культури, який пе-

редасть у власність територіальної громади Києва.

Тоді забудовники переконували, що нове приміщення готове на 80 відсотків. За цільовим призна-ченням це мав стати культурний центр із можливістю проведення кінопоказів, театральних вистав та концертів. Департамент куль-тури КМДА запропонував роз-ташувати в новому приміщенні вкрай потрібний для Київського інституту музики імені Р.М. Глієра концертний зал.

На сесії проект рішення щодо поновлення договору оренди для будівництва не було прийнято, і справа зависла в повітрі.

– Будівля кінотеатру довгий час стоїть пусткою, всі приміщення в жахливому занедбаному стані та непристосовані для сучасних умов. Моя принципова позиція як голови комісії та всіх її членів, що спочатку забудовник має на-дати місту рівноцінне за площею приміщення для створення куль-турного простору, а лише потім — зводити житло, – прокоментувала «Вечірці» ситуацію голова комісії Київради з питань культури та туризму Вікторія Муха. – Пере-конана, мешканці Святошинського району давно потребують по-сучасному оснащеного закладу культури.

Микола ПАЦЕРА

Музей володіє унікальним зібранням автен-тичних творів українського декоративного мистецтва і є одним із найбільших художніх музеїв України. В його колекції більш як 80 тисяч робіт, що входять до державної частини Музейного фонду України. Але ось уже понад 30 років працівники музею не можуть виставити на загальний огляд вітчизняних і зарубіжних поціновувачів народної творчості значну частину своїх безцінних експонатів, що зберігаються у сховищах. Катастрофічно бракує виставко-вих площ, адже другий поверх (це майже 430 квадратних ме-трів) закрито на капітальний ремонт ще 1984(!) року.

Директор музею Людмила Строкова розповіла «Вечірці» сумну історію поневірянь. Із 1954 року музей розташова-ний у корпусах №№ 2, 29, 85, 86 на території Націо-нального Києво-Печерсько-го історико-культурного заповідника, який є ба-лансоутримувачем усього майнового комплексу. Оскільки 85-й корпус був збудований ще у ХVІІІ сторіччі як «кухня Трапезної церкви», нині він буквально в аварійному стані, осо-бливо другий поверх. Заповідник закрив його у 1984 році на капітальний ремонт. «Як свідчать архівні документи, – пока-зала пані Строкова чималу теку паперів, – ремонт корпусу розпочався 1988 року, проте роботи були зупинені через те, що не було вирішено питання про відселення з першого його поверху фондів Історичної бібліотеки України, яка підпорядковується Міністерству культури. На той час вже було демонтовано міжповерхові пере-криття, знято паркетну підлогу та систему

опалення. На цьому капітальний ремонт був призупинений. Музей неодноразово звертався до Національного Києво-Печер-ського історико-культурного заповідника, Департаменту культури КМДА, Міністерства культури України з проханням допомогти завершити ремонт цього приміщення, але через загрозу повного відселення музею на вимогу діючого монастиря кошти на ремонт тривалий час не виділялися».

У 2010 році інститут «УкрНДІпроек-треставрація» на замовлення заповідника розробив науково-проектну і кошторисну

документацію на здійснення капітального ремонту корпусу №85. А 2012 року заповід-ник підготував та передав до Міністерства культури України всю необхідну доку-ментацію для включення цієї історико-культурної пам’ятки, що знаходиться під егідою ЮНЕСКО, до плану реставраційних робіт на 2013 рік. Проте фінансування на

проведення ремонтних робіт корпусу №85 не здійснене й досі. Тож він продовжує руйнуватися, а працівники музею і далі продовжують стукати у двері чиновників різного рівня.

«У цьому приміщенні після ремонту музей міг би створити єдину в Україні га-лерею творів геніальної всесвітньо відомої народної художниці Марії Примаченко, колекція якої у нас складається з близько 650 робіт, а експонується всього 8, – з надією і образою каже Людмила Строкова. – На по-чатку нинішнього року 300 картин із нашої колекції були представлені в Мистецькому Арсеналі, а з квітня по жовтень персональна виставка художниці, на якій представлено 120 творів, відбувалася в нашому музеї. Але для цього довелося зняти роботи інших майстрів, після чого картини Примаченко знову повернули у запасники. Також ми могли б продемонструвати у всій красі твори української народної вишивки та одягу, сучасного декоративного мистецтва з дерева, скла, фарфору, кераміки, ювелірні вироби. За великим рахунком, музей взагалі повинен би мати окреме приміщення, але наразі заклопотані іншим – аби вдалося зберегти хоча б ті, в яких він розміщений, особливо 85-й корпус. А надія на це тане з кожним роком…»

«Екран» залишиться в минулому?

СИТУАЦІЯ

Київський Національний музей українського народного декоративного мистецтва вже понад 30 років чекає капітального ремонту свого приміщення – пам’ятки архітектури ХVIII сторіччя

ОФІЦІЙНО Юлія УРСОЛОВА, головний спеціаліст управління економічного розвитку та фінансів Мініс-терства культури України:

«Відповідно до договору, ми як балансоутримувачі мали б профінансувати ремонт 85-го корпусу Лаврського заповідника, але коштів на це немає. Минулого року на ремонти було виділено з державного бюджету всього 27 мільйонів гривень на всю Україну. Я неоднора-зово зверталася до Міністерства фінансів з цього приводу, але і в бюджеті на наступний рік коштів на капітальні ремонти наших об’єктів не передбачено. Ми пропонували дирекції заповідника розробити і подати нам державний інвестиційний проект, під який можна «вибити» гроші, але поки що такого не отримували. Також я звернулася до Департаменту культури столичної міськадміністрації з проханням підтримати музей. Якщо ми цього не зробимо спільно, то є загроза, що можемо втратити це приміщення взагалі».

ДОВІДКА «Екран» є одним із перших київських стаціонарних кінотеатрів, по-будованим в 1911 році в районі колишнього села Святошин. Вже тоді до села з центру міста ходив трамвай. Місцевим жителям не подо-бався гул генератора і шум, вони протестували, і «Екран» перекочу-вав до сусідніх Біличів. Після революції кінотеатр повернули в старе приміщення, він отримав назву «1 травня», а пізніше його знову перейменували в «Екран». За час існування кінотеатр не змінював свого призначення і показував фільми навіть в роки Другої світової війни. В 2011 році йому виповнилося 100 років.

Фото Григорія КУБЛАНОВА

Кінотеатр «Екран» (початок 2000-х років)

19Вечірній Київ | 22 грудня 2016 року | №51 (19233)

Михайло КАМІНСЬКИЙ

Лист нашого читача спонукав журналістів перейнятися його турботою та звернутися до вельми актуальної і не дуже відкритої сьогодні теми: а якщо раптом війна?

Ось що ми виявили. Перше – поняття «бомбосховище» сьогодні, як кажуть, не в тренді. Правильно казати – сховище або ж укриття. По-друге, морально застарів і сам термін «цивільна оборона». З моменту набуття чинності Кодексу цивільного за-хисту України (сталося це 1 липня 2013 року), використовується інше словоспо-лучення – цивільний захист. Комплексом завдань щодо нього опікується Управління з питань надзвичайних ситуацій.

З його фахівцями «Вечірка» з’ясовувала, яка кількість спеціальних захисних об’єктів є нині в Києві, де вони «прописані» та, що важливо, в якому технічному стані перебувають.

– Передусім поясню, що існують спеці-альні сховища, укриття та споруди подвій-ного призначення, – вдається до «лікнепу» заступник начальника відділу захисту населення і територій Олександр Маке-єв. – Отже, сховища ¬– це спеціалізовані об’єкти, призначені для захисту пред-ставників найбільшої працюючої зміни суб’єктів господарювання в особливий період. Також чергового персоналу, який забезпечує життєдіяльність міста, скажі-мо, працівників ЖЕКів, нарядів поліції, медичного та обслуговуючого персоналу, хворих стаціонарних закладів тощо.

Для укриття інших мешканців міста використовуються споруди подвійного призначення. До таких, зокрема, належать підземні приміщення Київського метро-політену, підземні автопаркінги, переходи та найпростіші укриття – цокольні або підвальні приміщення будинків. Таких споруд подвійного призначення і найпро-стіших укриттів по Києву налічується понад 5 тисяч. Опікуються ними районні дер-жадміністрації столиці. У мирний час вони використовують їх для своїх господарських потреб, а в особливий період – для укриття місцевого населення. До речі, адреси всіх цих споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів можна знайти на офіційних сайтах районних у місті Києві державних адміністрацій.

Щодо спеціалізованих сховищ, то їх у столиці на порядок менше – понад 500, до того ж, усіх форм власності: від державної та комунальної – до приватної.

Події останніх років в Україні, особливо, анексія Криму і російська воєнна агресія на Донбасі, відкрили нам очі на багато важливих речей, зробили тему цивільного захисту населення не просто актуальною, а й життєво важливою. Не випадково у соцмережах мешканці столиці та інших міст України активно обговорюють, як поводитися під час обстрілу чи бомбар-дувань, як надавати першу допомогу. Є в соцмережах і перелік сховищ Києва, який постійно поповнюється дослідниками

столичних надр, так званими дігерами. Невгамовні шукачі підземних пригод іноді з великим ризиком для життя «від-кривають» все нові сховища. Вивчають їх стан, діляться враженнями від побаченого та відчутого. Більшість таких місць, на жаль, у занедбаному стані.

Проте в Управлінні з питань надзвичай-них ситуацій «Вечірку» дещо заспокоїли. Досвідчені професіонали на конкретних прикладах переконали, що в Києві за-гальна ситуація у сфері цивільного захисту далеко не катастрофічна і перебуває під постійним контролем.

– А відповідальність за стан будь-якого сховища (утримання, готовність до вико-ристання за призначенням тощо) на місцях здійснюється безпосередньо суб’єктами господарювання, на балансі яких воно перебуває, – констатує Олександр Макеєв. – Звісно, за рахунок їхніх коштів (управ-ління на це жодної копійки не отримує). А тут, як водиться, можливі варіанти….

У кількох із найпростіших укриттів, а простіше сказати, підвальних приміщеннях багатоповерхівок, «Вечірці» вдалося по-бувати, зокрема, в Оболонському районі, та пересвідчитися, що укриття дійсно утримуються в належному стані.

Головним управлінням Державної служ-би України з надзвичайних ситуацій у Києві щорічно проводяться комплексні пере-вірки сховищ міста. Так, за результатами останньої, 39% – готові, 42% – обмежено готові та 18% – не готові до прийому киян в особливий період. Чотири відсотки сховищ потребують списання через підтоплення (чи затоплення) ґрунтовими водами. За-гальний стан сховищ міста оцінюється як обмежено готові до використання за призначенням.

Основна проблема цивільного захис-ту – у відсутності фінансування. Хоча тут, як з’ясувалося, вже намітилися певні позитивні зрушення. І це дає підстави для обережного оптимізму – Київрада затвердила Міську цільову програму роз-витку територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту Києва на 2017–2019 роки. Серед основ-них напрямків цієї програми є, зокрема, і завдання щодо проведення ремонту та утримання в належному стані захисних споруд цивільного захисту Києва, удо-сконалення системи підготовки фахівців з питань цивільного захисту, навчання населення діям в умовах надзвичайних ситуацій та в особливий період.

Куди ховатися, якщо раптом…

Звертаюся до редакції, можливо, із незвичним питанням. Я – учасник бойових дій на сході України, пройшов, як кажуть, пекло війни, демобілізувався. Зараз працюю на благо своєї родини та Батьківщини. І мені дивно спостерігати, як деякі наші співгромадяни дуже легковажно ставляться до вимоги завжди бути готовим до

захисту своєї країни, до забезпечення захисту і своєї родини. Подивіться, як у нас утримуються бомбосховища! У більшос-ті своїй кияни й не знають, що вони існують. Звідки така безтурботність і невігластво? І до чого воно може призвес-ти? Де ж цивільна оборона? Чи нею хтось у місті займається?

Сергій Л., учасник АТО, м. Київ

НА ПРОХАННЯ ЧИТАЧІВ

Лише 39% сховищ цивільного захисту населення готові до прийому киян в особливий період

КОМЕНТАР Роман ТКАЧУК, начальник Управління з питань надзвичайних ситуацій Києва: – Не буду приховувати, ще існують проблеми з утримання найпростіших укриттів

у Києві. За їх поточний стан відповідають балансоутримувачі, наприклад, ЖЕКи, ОСББ. Розроблена міська цільова програма розвитку територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту міста Києва на 2016–2018 роки. Вона передбачає виділення понад 21 мільйона гривень для забезпечення утримання схо-вищ комунальної власності міста, обслуговування їх санітарно-технічних систем, обладнання, проведення відповідних ремонтів та обстежень. Це кошти, які будуть спрямовані на зазначені нагальні потреби. Треба сказати, що раніше такого цільового фінансування цієї сфери просто не було. Також нами розроблена чітка інструкція щодо укриттів. Ми розуміємо, що в них має бути... Тепер важливо контролювати, як на практиці виконуються наші вимоги.

Цивільна оборона в сучасному світі направлена на захист населення від:

стихійних лих

техногенних катастроф

тероризму

місцевих штабів цивільної оборони

спеціалізованих укриттів

може бути розміщено

пройшли програму медичної мідготовки

в складі служби захисту від катастроф

в складі добровольчих та державних формувань

в складі оперативно-рятувальної служби цивільного захисту при ДСНС України

бомбосховищ

укриттів

cуспільство20 Вечірній Київ | 22 грудня 2016 року | №51 (19233)

ПИТАННЯ РУБА

Олег ПЕТРЕНКО

Блокування рахунків «Київенерго» і збіль-шення кількості аварій на його мережах може в наступному році очікувати й «Київ-водоканал». Але є й суттєва відмінність: у підпорядкуванні останнього — об’єкти підвищеної небезпеки.

Уряд хоче перевести водопровідно-ка-налізаційні підприємства на так звані спец-рахунки. З кас водоканалів автоматично відраховуватимуть гроші за електрику, а на виробничі потреби та зарплату їх пра-цівникам йтиме тільки залишок.

«Такий механізм призведе до повної дестабілізації роботи водоканалів. За-лишить міста без води, а працівників галузі – без зарплати», – говориться у зверненні керівників більшості міських

водоканалів до глави держави, уряду й парламенту.

Сьогодні господарська діяльність водо-каналів здійснюється в умовах стрімкого зростання витрат на виробництво. За останні роки тариф на електроенергію переглядався декілька разів. Однак законодавством не передбачено процедури синхронного пе-регляду тарифів на послуги водоканалів. Застосування спецрахунків може призвести до зриву технологічного процесу і немож-ливості ліквідації аварій.

До речі, об’єкти водопостачання і водовідведення – водозабори, хлорні господарства, очисні споруди – нале-жать до об’єктів підвищеної небезпеки. Гендиректор «Київводоканалу» Дмит-ро Новицький наголосив, що оскільки ціна на електрику зростає стрімкіше, ніж тариф на воду, то бувають періоди, коли за неї водоканали мусять віддавати ледь

не всі гроші. Навіть якщо не станеться аварій, то постраждає якість води, адже для її очистки щоденно потрібні дорогі реагенти. А цей процес має забезпечу-ватися безперебійно.

Віце-президент асоціації «Укрводока-налекологія» Олександр Шкінь зауважив, що у нас тариф на електрику – середній по Європі. Всі інші витрати водоканалів – теж здебільшого за ринковими світовими цінами.

– Якщо енергетики мають великих гро-шовитих промислових споживачів, то у водоканалу 90 відсотків споживачів – на-селення, – наголошує пан Шкінь. – Якщо енергетики мають право відключати борж-ників, то водоканалам залишати без води житлові будинки заборонено законом. І коли торік, в таких тепличних умовах, енергетиків перевели на спецрахунки, то до 95 відсотків їхніх грошей забрали за газ.

Якби не допомога столичної мерії, то «Київ-енерго», скажімо, не змогло б підготувати місто до зими.

Уряд мав би обговорити проект закону з фахівцями, з місцевою владою, вважає представник Асоціації міст України Валерій Баранов. За його словами, держава має визначитися, що для неї головне: якщо інтереси громади, то давайте її послухаємо, якщо інтереси приватного монополіста – то треба вводити спецрахунки.

Інтереси громади чи монополіста?

Київські експортери закріпилися в ЄвропіВіталій КУРІННИЙ

Для підтримки експортно орієн-тованих підприємств міська влада організувала конкурс «Кращий експортер року». 2017-го він відбудеться вже утретє, а коло його потенційних учасників роз-ширилося за рахунок збільшення номінацій.

Уперше конкурс відбувся за ініціативи Департаменту промис-ловості та розвитку підприємни-цтва КМДА 2015 року і мав на меті сприяти створенню конкурентного середовища серед промислових підприємств міста та підвищенню якості продукції для розвитку екс-портних можливостей київських виробників.

Як розповів «Вечірці» заступник директора Департаменту – началь-ник управління промисловості та інноваційної політики Анато-лій Баган, конкурс проводиться у першому півріччі за результатами зовнішньоекономічної діяльності підприємств протягом попередньо-го року. При цьому враховуються наступні критерії: загальний обсяг, темпи росту експорту, а також його частка в розрахунку на одного пра-цюючого і питома вага у загальному обсязі реалізованої продукції.

– У 2015 та 2016 роках конкурс включав у себе 24 номінації у 8 галузях промисловості. При цьому кожна галузь оцінювалася серед великих, малих і середніх під-приємств, – пояснив Анатолій Олександрович. – До слова, з року в рік учасників заходу дедалі біль-

шає. Так, 2015-го в конкурсі взяли участь 25 підприємств-експорте-рів, а нинішнього – вже 37, з яких 14 нагороджені знаком «Кращий експортер року».

За його словами, Департамен-том промисловості та розвитку підприємництва нещодавно було ініційовано внесення змін до по-ложення про конкурс з метою удосконалення процедури його проведення та розширення кола потенційних учасників. – Зокрема номінацію «Машинобудування» розширять до 4 окремих груп: ви-робництво комп’ютерів та оптич-ної техніки, електроустаткування, машин, автотранспортних засо-бів. Серед обов’язкових вимог: усі підприємства мають бути за-реєстровані в Києві та сплачувати податки до столичного бюджету, – зазначив Анатолій Баган. – Окрім цього у перспективі планується надавати переможцям конкурсу підтримку для відшкодування їх витрат, пов’язаних із сертифіка-цією окремих видів продукції, яку вони експортують. Адже, відпо-відно до Угоди про Асоціацію, ці товари мають бути сертифіковані на відповідних ринках. Це доро-говартісна процедура, і підтримка міської влади тут буде дуже дореч-ною та дасть змогу стимулювати переможців для виходу на між-народний ринок і розширення продажів.

Заступник директора Департа-менту промисловості та розвитку підприємництва також розповів «Вечірці», що окрім згаданих вжи-ваються й інші кроки з підтримки експорту: розробляється механізм фінансово-кредитної підтримки експортерів і проводиться що-річний конкурс «Столичний стан-дарт якості». На Інвестиційному форумі Києва, який відбувся 23 листопада, було організовано окрему дискусійну панель «Про-мисловість» для представлення інвестиційного потенціалу сто-личної промисловості.

ТОЧКА ЗОРУ Юрій РИКУНІЧ, генеральний директор ПАТ «Арматуробудування ЦКБ»: – 2015 року ми стали переможцями конкурсу серед середніх підпри-ємств міста у номінації «Металургійне виробництво, виробництво готових металевих виробів, окрім машин і устаткування». На мою думку, проведення подібних конкурсів у час, коли вітчизняна еконо-міка у занепаді, надто важливе. Вони свідчать про те, що в Україні є підприємства, здатні виготовляти якісну продукцію, реалізовувати її в інших країнах. А це не тільки робочі місця, валютні надходження, а й імідж країни на європейському і світовому ринках. Ми, до слова, на експортному ринку вже 17 років. Почали з масштабного контрак-ту з Китаєм. Основу експортних поставок становить трубопровідна арматура.

Філя ЖЕБРОВСЬКА, генеральний директор ПАТ «Фармак»: – Конкурс «Кращий експортер року», організований міською владою Києва, презентує суспільству промисловий потенціал українських підприємств, здатність конкурувати не тільки в середині країни, але й успішно виходити на зовнішні ринки, в тому числі ЄС. Перемога в кон-курсі є свідченням злагодженої роботи команди «Фармак». Це додатко-вий стимул для нас, що пробуджує бажання втримати пальму першості й наступного року. Щодо нашого підприємства, то 22,1% продукції йде на експорт до по-над 20 країн (Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Чехія, Польща, Німеччина та інші країни Європи). 119 лікарських засобів експортується до країн СНД. З лютого 2016 року запрацював польський проект. Компанія «Фармак» успішно реєструє свої препарати на європейському ринку. Понад 50% наших виробництв сертифіковані європейськими інспекціями на відповідність до норм і правил GMP (Належної Виробни-чої Практики).

УЧАСНИКИ ТА ПЕРЕМОЖЦІКОНКУРСУ

«КРАЩИЙ ЕКСПОРТЕР РОКУ-2016» Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів

ПАТ «Макаронна фабрика» АТ «ІМПЕРІАЛ ТОБАККО ПРОДАКШН УКРАЇНА» – переможець

серед середніх підприємств

«Текстильне виробництво, виробництво одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів»

ТОВ «Омакс Інтернешнл» – переможець серед середніх підприємств ПАТ «Чинбар» ТОВ «РИФ-1» - переможець серед великих підприємств

Виготовлення виробів з деревини, виробництво паперу та поліграфічна діяльність

ПрАТ «Фанери та плити» ТОВ з іноземними інвестиціями «Укршпон» – переможець серед

середніх підприємств ДП «Поліграфічний комбінат «ЗОРЯ» ТОВ «Український папір»

Виробництво хімічних речовин та хімічної продукції

ТОВ «АрофелСемікор» – переможець серед малих підприємств ТОВ «КАРАПУЗ» ТОВ «Пролог Семікор» – переможець серед середніх підприємств ТОВ «НВФ «Ірком ЕКТ»

Виробництво основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів

ПрАТ «БІОФАРМА» – переможець серед середніх підприємств ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ» ПАТ «ФАРМАК» – переможець серед великих підприємств

Виробництво гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції

ТОВ «РМ-ІНВЕСТ» – переможець серед середніх підприємств ПрАТ «СБК»

Металургійне виробництво, виробництво готових мета-левих виробів, окрім машин і устаткування

ТОВ «Київський фурнітурний завод» ТОВ «КАМ-ТРЕЙД» – переможець серед малих підприємств ТОВ «ВКП Паритет-К» – переможець серед середніх підприємств

Машинобудування, крім ремонту і монтажу машин і устаткування

УНХК – переможець серед малих підприємств ПАТ «ЗАВОД «МАЯК» ПАТ «НВП «САТУРН» ПрАТ «УХЛ-МАШ» ТОВ «АКУТРОН» ДНВП «Електронмаш» ПАТ «Науково-технічний комплекс «Електронприлад» ТОВ «АЕРОС» ТОВ «Завод «Мікрони» ПАТ «ЕЛМІЗ» ПАТ «Київське ЦКБ АРМАТУРОБУДУВАННЯ» – переможець серед

середніх підприємств ВАТ «МЕРИДІАН» ДП «РАДІОВИМІРЮВАЧ» ДП «Київський бронетанковий завод» КП СПБ «Арсенал» ДП «Завод 410 ЦА» – переможець серед великих підприємств

НАША МАРКА

21спорт-таймВечірній Київ | 22 грудня 2016 року | №51 (19233)

КУМИРИ

Олександр ПИРЛИК

Рано чи пізно це мало статися, таке футбольне життя. Менш ніж за місяць до свого 42-річчя Олександр Шовковський (СаШо) офіційно заявив, що завершує кар’єру. Його рекорди в україн-ському футболі будуть подолані ще нескоро. «Вечірка» вирішила нагадати уболівальникам кілька цікавих фактів з життя динамів-ського голкіпера №1.

СПОЧАТКУ БУВ ПОЛЬОВИМ ГРАВЦЕМ…

Футболом Олександр Шовков-ський почав займатися у семирічно-му віці в оболонській команді «Чай-ка», через рік перейшов у ДЮСШ «Динамо» (Київ). Аби потрапити до футбольного спецкласу, Шов-ковський добровільно залишився на другий рік у четвертому класі. Спочатку був польовим гравцем, а коли його ставили на воротарську позицію, хлопець навіть сперечався з тренером Анатолієм Крощенком.

ОФІЦІЙНІ ДЕБЮТИ

1994-й можна сміливо на-звати роком дебютів для Шов-ковського. У березні молодий голкіпер вийшов у основному складі «Динамо», в серпні зіграв перший матч у кваліфікації Ліги чемпіонів, а в листопаді вже

захищав ворота збірної в матчі проти естонців.

Був і ще один дебют – 14 вересня 1994-го Шовковський вперше зіграв у груповому турнірі Ліги чемпіонів. Першим матчем молодого воротаря у групі головного єврокубка стала пам’ятна зустріч зі «Спартаком», яку кияни виграли 3:2, поступа-ючись 0:2 після першого тайму.

УНІКАЛЬНЕ ДОСЯГНЕННЯ

Трапилося це 10 років тому на мундіалі в Німеччині. Тоді збір-на України сенсаційно дісталася до чвертьфіналу, а наш голкіпер встановив унікальне досягнення. У 1/8 фіналу проти Швейцарії він примудрився залишити свої ворота «сухими» не тільки у і додатковий час, але і в серії пенальті!

Так українець став першим во-ротарем в історії чемпіонатів світу, який не пропустив жодного м ’яча в післяматчевій серії одинадцятиметрових.

ОБІЙШОВ БЛОХІНА

У 2014 році Олександр Шов-ковський провів 582 гру за «Ди-намо» і перевершив рекорд Олега Блохіна. На сьогодні у Шовков-ського 635 матчів за «Динамо». Він - рекордсмен серед україн-ських футболістів за загальною кількістю поєдинків у всіх клуб-них турнірах і за збірну – 763.

Також Шовковський разом з Ікером Касільясом («Реал Ма-

дрид»), Олівером Канном («Ба-варія») та Едвіном ван дер Саром («Манчестер Юнайтед») став од-ним із чотирьох воротарів, які зіграли більше ста матчів у Лізі чемпіонів.

До кінця кар’єри у СаШо на-бралося 24 трофея на клубному рівні (14 чемпіонств та 10 перемог у Кубку України). За цим показ-ником він набагато випереджає сучасних зірок футболу – Ліонеля Мессі та Кріштіану Роналду.

І НАОСТАНОК… Звісно, найкрасномовніший

показник, за яким оцінюють воротаря, – це «сухі» матчі. У Олександра є ще одне досягнен-ня. У передостанньому для себе сезоні СаШо провів 26 матчів, у двадцяти з яких його ворота залишалися недоторканними. І це в 40 років!

Крім того, Шовковський «засяяв» і на міжнародній арені, зокрема він відстояв «на нуль» 5 матчів у основному турнірі Ліги чемпіонів – проти тель-авівського «Маккабі» (двічі), «Челсі», «Порту» та «Ман-честер Сіті».

Олександр БОЯР

У квітні наступного року Київ прийматиме чемпіонат світу з хокею у дивізіоні 1А. Вочевидь, така знакова подія повинна запам’ятатися не лише вітчизня-ним вболівальникам, а й між-народній спортивній громаді. Про те, чим дивуватиме світова першість на теренах столиці, «Ве-чірці» розповів голова оргкоміте-ту ЧС-2017 Георгій ЗУБКО.

Отже, у Києві протягом 6 днів триватиме чемпіонат світу. У тому, що вболівальникам нудьгувати не доведеться, можна було перекона-тися ще 29 листопада, коли почався продаж квитків. Організатори від-мовилися від традиційних у таких випадках (і часто доволі нудних) прес-конференцій, а створили справжнісіньке шоу в Палаці спорту.

– Наша мета – вийти за рамки суто спортивного заходу. Буде і хокей, буде і до хокею. Навколо Палацу спорту і в самому при-міщенні розмістяться різні зони, де зможуть знайти заняття до душі та відпочити люди різного віку – від підлітків до дідусів з бабусями, причому не обов’язково вони мають бути фанатами гри для справжніх чоловіків, – розповідає

Георгій Зубко. – Зокрема плануєть-ся організувати фестиваль вуличної їжі, ігроленд, виділити зону для селфі. Словом, ми хочемо зробити так, щоб протягом тижня Київ жив справжнім спортивним святом, для якого хокей – лише привід. І щоб задоволення від цього свята отримало якомога більше людей.

Організатори запевняють, що програма спортивного свята стар-туватиме ранком і триватиме аж до завершення останнього матчу ігро-вого дня. Фан-зона буде розбита на кілька локацій і включатиме хокейне містечко на площі перед Палацом спорту, територію у самому палаці та власне ігровий майданчик.

– Плануємо всюди розмістити екрани, щоб людина, яка з різних причин відлучилася від матчу, не пропустила жодної закинутої шайби, – зауважує пан Зубко. – Оргкомітет чемпіонату збира-ється здивувати громадськість аж трьома талісманами – це герої

славнозвісного мультфільму про козаків (режисер Володимир Дах-но, художник Едуард Кирич). До речі, остання серія легендарної стрічки має назву «Як козаки у хокей грали». Девізом маленького козака буде «Мчи, як вітер», най-більшого – «Міцний, як крига» (він захищатиме ворота), а висо-кий козак керуватиметься гаслом «Холодний розум» – він форвард.

Бюджет чемпіонату світу – близько 25 мільйонів гривень. Кошти повинна забезпечити укра-їнська сторона. П’яту частину цієї суми покриє держава (для порівнян-ня – на проведення Євробачення в бюджеті закладено 500 млн грн). Решта витрат лягає на плечі фе-дерації та її партнерів. Чемпіонат матиме чотирьох національних спонсорів, плюс виручка від квит-

ків. Це головні джерела доходів. Отримати щось від продажу прав на трансляцію не вийде –українські комерційні телеканали хокеєм важ-ко зацікавити. Тому точно сказати, де можна переглянути трансляції, нині неможливо.

Чемпіонат світу з хокею 2017 року в дивізіоні 1А проходитиме у київському Палаці спорту. Су-перниками збірної України будуть національні команди Угорщини, Казахстану, Польщі, Австрії та Кореї. Два найкращі колективи за підсум-ками турніру перейдуть до елітного дивізіону, а останній переміститься до першого дивізіону в групу Б.

ЦІНА ПИТАННЯ Квитки на матчі ЧС з хокею коштуватимуть від 50 гривень, їх уже можна придбати. Крім того, невдовзі стартує продаж комп-лексних абонементів. Наприклад, вболівальники зможуть купити перепустки на повний ігровий день або ж лише на один матч плюс атракціони.

До кого прихильна футбольна фортуна Нещодавно пройшла церемонія «Футбольні зірки України 2016». Федерація футболу України наго-родила кращих гравців у футболі, футзалі і пляжному футболі, визначила символічну команду та кращий гол року.

Кращим фут-болістом, попри конкуренцію з боку «гірників», став півзахис-ник «Динамо»

Андрій Ярмоленко, який у 2016-му здобув звання чемпіона України, вигравав Суперкубок, а також був лідером національної команди.

Кращим мо-лодим гравцем визнаний півза-хисник «Шахтаря» Віктор Ковален-ко. У році, що ми-нає, він завоював місце в основі «гірників» і збірної України.

Нагороду для найкращого тре-нера отримав наставник «Зорі» Юрій Вернидуб, чия команда по-

сіла 4-е місце в УПЛ, дійшла до фіналу Кубка України, а також виступала в груповому раунді Ліги Європи. Цікаво, що серед претен-дентів у цій номінації були настав-ники «Динамо» (Сергій Ребров) та «Шахтаря» (Паулу Фонсека).

А ось символічна збірна року: Андрій П’ятов ( «Шахтар») , Даріо Срна («Шахтар»), Євген Хачеріді («Динамо»), Ярослав Ракицький («Шахтар»), Едуард Соболь («Зоря»), Фред («Шахтар»), Тарас Степанен-ко («Шахтар»), Віктор Коваленко («Шахтар»), Андрій Ярмоленко («Динамо»), Марлос («Шахтар»), Жуніор Мораес («Динамо»).

Найкращий гол цього року забив динамівець Сер-гій Сидорчук (матч «Дніпро» – «Динамо», що за-вершився із рахунком 1:2). Футбо-лісту вдався потужний удар метрів з 25-ти у дальню дев’ятку. Сергій був приємно здивований нагородою, адже цього сезону забито чимало красивих голів. «Приємно, що мій гол був визнано найвидовищним. У мене було кілька варіантів роз-витку атаки, але якоїсь миті відчув, що можу гарно пробити. На щастя, удар виявився результативним і приніс моїй команді перемогу, а це найголовніше», - прокоментував «Вечірці» Сергій Сидорчук.

Інші номінації і переможці: Краща футбольна школа –

«Динамо» (Київ). Кращий гравець у футзал -

Сергій Журба («ХДС», Київ). Кращий гравець у пляжний

футбол - Віталій Сидоренко («Ар-тур Мьюзік», Київ).

Кращий футболіст з інвалід-ністю - Тарас Дутко (збірна України з футболу 7х7).

Кращий арбітр - Микола Ба-лакін (Київська область).

Кращий тренер жіночих ко-манд - Наталя Зінченко («Житло-буд-2», Харків).

Краща футболістка - Ольга Овдійчук («Житлобуд-1», Харків).

Буде свято, а хокей – Буде свято, а хокей – лише привід для цьоголише привід для цього

ЗІРКИ ФУТБОЛУ

НАПЕРЕДОДНІ ПОДІЇ

Георгій Зубко

Так українець в першим во-тарем в історії мпіонатів світу, ий не пропустивдного м ’яча вляматчевій серії

Рекорди СаШо Рекорди СаШо

афіша22 Вечірній Київ | 22 грудня 2016 року | №51 (19233 )

Кінопрем’єри Дітям

«СЛУГА НАРОДУ 2»

Êðà¿íà: Óêðà¿íà Ðåæèñåð: Îëåêñ³é Êèðþùåíêî Ó ðîëÿõ: Âîëîäèìèð Çåëåíñüêèé, Ñòàí³ñëàâ Áîêëàí, ªâãåí Êîøîâèé, ̳êà Ôàòàëîâ, Îëüãà ʳÿøêî, Ãåîðã³é Ïîâîëîöüêèé Òðèâàë³ñòü: 2 ãîä. ³êîâ³ îáìåæåííÿ: 14 ðîê³â Ùî ñòàíåòüñÿ â êðà¿í³, ÿêùî ïðåçèäåíòîì ñòàíå çâè÷àéíà ëþäèíà ç íàðîäó, â÷èòåëü ³ñòî𳿠Âà-ñèëü Ãîëîáîðîäüêî. ×åñíà, ïðèíöèïîâà ëþäèíà ó âëàä³ – ÷è çäàòíèé â³í âèæèòè ó ñâ³ò³ âèñîêîãî ïîë³òèêóìó, ïîäîëàòè êîðóïö³þ òà âñ³ ïåðåïîíè ç áîêó îë³ãàðõ³â ³ ïîë³òè÷íèõ îïîíåíò³â? ²ñíóº ðåöåïò «çàãàëüíîãî ùàñòÿ»? ×è ìîæíà çì³íèòè ³ñíóþ÷ó ñèñòåìó ³ ÿêîþ ö³íîþ? ßê ââîäèòè ðåôîðìè, íå âòðàòèâøè äîâ³ðè âèáîðö³â? ßê ïîäîëàòè âèïðî-áóâàííÿ âëàäîþ, ñïîêóñè ³ áàæàííÿ «íàðåøò³ äîáðå ïîæèòè» ó âëàñí³é ðîäèí³? Íà ö³ ñåðéîçí³ ïèòàííÿ ñòóä³ÿ «Êâàðòàë 95» íàìà-ãàòèìåòüñÿ â³äïîâ³ñòè ó äîòåïí³é ãóìîðèñòè÷í³é ôîðì³ – â ïîë³òè÷í³é êîìå䳿 «Ñëóãà íàðîäó 2».

«ПОГАНИЙ САНТА 2» Êðà¿íà: ÑØÀ

Ðåæèñåð: Ìàðê Ñ. Âîòåðñ Ó ðîëÿõ: Á³ëë³ Áîá Òîðíòîí, Êåò³ Áåéòñ, Òîí³ Êîêñ, Êð³ñò³íà Õåíäð³êñ Òðèâàë³ñòü: 1 ãîä. 32 õâ. ³êîâ³ îáìåæåííÿ: 16 ðîê³â Ïðîäîâæåííÿ ³ñòî𳿠ïðî ³ëë³ — ï’ÿíèö³, áàá³ÿ, êðèì³íàëüíèêà ³ çëîä³ÿ, ÿêèé, ùîá çàðîáèòè ëåãêèõ ãðîøåé, ïåðåîäÿãàºòüñÿ â ïåðåääåíü гçäâà ó Ñàí-òà-Êëàóñà. Ó öüîìó êîñòþì³ ïîãðàáóâàòè ÷åðãîâèé ñóïåðìàðêåò íå ïðåäñòàâëÿº í³ÿêèõ ïðîáëåì. Àëå íà гçäâî òðàïëÿþòüñÿ âñ³ëÿê³ ÷óäåñà. ßêèì âîíî áóäå äëÿ ³ëë³ â öåé ðàç?

«ВАЯНА» Êðà¿íà: ÑØÀ Ðåæèñåðè: Ðîí Êëåìåíòñ, Äîí Õîëë Òðèâàë³ñòü: 1 ãîä. 43 õâ. ijâ÷èíà âèêîðèñòîâóº ñâî¿ íàâ³ãàö³éí³ òàëàíòè, ùîá ïðèïëèâòè íà â³òðèëüíèêó íà ëåãåíäàðíèé îñòð³â. Ó ö³é ïðèãîä³ äî íå¿ ïðèºäíóºòüñÿ ¿¿ ãå-ðîé, ëåãåíäàðíèé íàï³âáîã Ìàó¿. ϳä ÷àñ ñâ ïîäîðîæ³ âîíè çóñòð³íóòü ð³çíèõ ³ñòîò, ³ íàé-êóìåäí³øèìè ç íèõ ìîæóòü çäàòèñÿ êàêàìîðè, ùî ïëàâàþòü ö³ëîþ êîëîí³ºþ íà ã³ãàíòñüêîìó êîðàáë³.  óêðà¿íñüêîìó äóáëÿæ³ ñâ³é ãîëîñ êðàñóí³ Âàÿí³ ïîäàðóâàëà ó÷àñíèöÿ øîó «Ãîëîñ êðà¿íè» Ìàðãàðèòà Ìåëåøêî, à âåëèêèé Ìàó¿ çàãîâîðèòü ãîëîñîì Îëåãà «Ôàãîòà» Ìèõàé-ëþòè (ÒÍÌÊ).

«ПРОВИНА » Êðà¿íà: ÑØÀ Ðåæèñåð: سíòàðî سìîñàâà Ó ðîëÿõ: Äæîø Äþàìåëü, Åíòîí³ Õîïê³íñ, Àëü Ïà÷³íî, Åë³ñ ²â, Ìàë³í Àêåðìàí Òðèâàë³ñòü: 1 ãîä. 46 õâ. ³êîâ³ îáìåæåííÿ: 16 ðîê³â Êîëè àìá³òíèé ìîëîäèé þðèñò áåðåòüñÿ çà âåëèêó ñïðàâó ïðîòè âïëèâîâîãî ³ áåçæàëüíîãî âèêîíàâ÷îãî äèðåêòîðà âåëèêî¿ ôàðìàöåâòè÷íî¿ êîìïàí³¿, â³í îïèíÿºòüñÿ âòÿãíóòèì ó ñâ³ò øàíòàæó òà êîðóïö³¿, çâ³äêè ìîæå íå âèáðàòèñÿ æèâèì.

КІНОТЕАТРИ «Êè¿â», âóë. Â. Âàñèëüê³âñüêà, 19, òåë.: (044) 234-73-81, 234-33-80, www.kievkino.com.ua «Æîâòåíü», âóë. Êîñòÿíòèí³âñüêà, 26, òåë. (044) 417-27-02, www.zhovten-kino.kiev.ua «Óêðà¿íà», âóë. Ãîðîäåöüêîãî, 5, òåë.: (044) 279-67-50, 279-82-32, www.kino-ukraina.com.ua «Ê³íîïàëàö», âóë. ²íñòèòóòñüêà, 1, òåë. (044) 490-70-60, www.kinopalace.net «Ñ³íåìà-ѳò³ Êè¿â», ÒÐÖ «Îóøåí ïëàçà», âóë. Ãîðüêîãî, 176, òåë.: (044) 230-72-30, www.cinemaciti.kiev.ua Ìåðåæà ê³íîòåàòð³â «Áàòòåðôëÿé», www.kino-butterfly.com.ua: «Á³ëüøîâèê», âóë. Ãåòüìàíà, 6, òåë. (044) 200-90-10 «Óëüòðàìàðèí», âóë. Óðèöüêîãî, 1-à, òåë.: (044) 206-03-62, 206-03-70 DeLuxe, âóë. Ãîðüêîãî, 50, òåë.: (044) 206-13-22, 206-13-24 Ìåðåæà ê³íîòåàòð³â «Îäåñà ê³íî», www.kinoodessa.com: ÒÖ «Óêðà¿íà», ïðîñï. Ïåðåìîãè, 3, òåë: (044) 496-15-11, 496-15-51 ÒÖ «Êâàäðàò», áóëüâ. Ïåðîâà, 36, òåë: (044) 538-17-70, 538-17-71

ТЕАТР НА ЛИПКАХ

Àäðåñà: âóë. Ëèïñüêà, 15/17 Òåë. (044) 253-62-19, www.tuz.kiev.ua 24 ãðóäíÿ (ñá.) — 11.00, 14.00 «Ð³çäâÿí³ êàí³êóëè ç Ïåïï³», ìóçè÷íà âèñòàâà íà äⳠ䳿, 1 ãîä. 50 õâ., äëÿ ä³òåé â³ä 6-òè ðîê³â 24 ãðóäíÿ (ñá.) — 11.00, 14.00 «Äå çíàéòè ÿëèíêó?», Íîâîð³÷íà ïðèãîäà , 1 ãîä. 20 õâ., äëÿ ä³òåé â³ä 4-õ ðîê³â 24 ãðóäíÿ (ñá.) — 16.30 «Ð³çäâÿí³ êàí³êóëè ç Ïåïï³», ìóçè÷íà âèñòàâà íà äⳠ䳿, 1 ãîä. 50 õâ., äëÿ ä³òåé â³ä 6-òè ðîê³â 25 ãðóäíÿ (íä.) — 11.00 «Ð³çäâÿí³ êàí³êóëè ç Ïåïï³», ìóçè÷íà âèñòàâà íà äⳠ䳿, 1 ãîä. 50 õâ., äëÿ ä³òåé â³ä 6-òè ðîê³â 25 ãðóäíÿ (íä.) — 11.00, 14.00 «Äå çíàéòè ÿëèíêó?», Íîâîð³÷íà ïðèãîäà , 1 ãîä. 20 õâ., äëÿ ä³òåé â³ä 4-õ ðîê³â 25 ãðóäíÿ (íä.) – 13.30, 16.00 «Ð³çäâÿí³ êàí³êóëè ç Ïåïï³», ìóçè÷íà âèñòàâà íà äⳠ䳿, 1 ãîä. 50 õâ., äëÿ ä³òåé â³ä 6-òè ðîê³â 26 ãðóäíÿ (ïí.) – 11.00 «Äå çíàéòè ÿëèíêó?», Íîâîð³÷íà ïðèãîäà , 1 ãîä. 20 õâ., äëÿ ä³òåé â³ä 4-õ ðîê³â 26 ãðóäíÿ (ïí.) – 13.30 «Äâàíàäöÿòü ì³ñÿö³â», êàçêà-ôåºð³ÿ íà äⳠ䳿, 2 ãîä., äëÿ ä³òåé â³ä 7-ìè ðîê³â 26 ãðóäíÿ (ïí.) – 14.00 «Äå çíàéòè ÿëèíêó?», Íîâîð³÷íà ïðèãîäà , 1 ãîä. 20 õâ., äëÿ ä³òåé â³ä 4-õ ðîê³â

КИЇВСЬКИЙ МУНІЦИПАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ОПЕРИ І

БАЛЕТУ ДЛЯ ДІТЕЙ ТА ЮНАЦТВА

Àäðåñà: âóë. Ìåæèã³ðñüêà, 2 Òåë. (044) 425-42-80, www.musictheatre.kiev.ua 23 ãðóäíÿ (ïò.) – 14.00 «Ëóñêóí÷èê», áàëåò-ôåºð³ÿ íà 2 䳿, Ïåòðî ×àéêîâñüêèé 1 ãîä. 50 õâ. 24 ãðóäíÿ (ñá.) – 12.00 «Í³÷ ïåðåä гçäâîì», Ðèìñüêèé – Êîðñàêîâ, îïåðà íà äⳠ䳿 (áóâàëüùèíà-êîëÿäêà çà îäíîéìåííîþ ïîâ³ñòþ Ì.Ãîãîëÿ ), 2 ãîä. 18 ãðóäíÿ (íä.) — 12.00 «Á³ëîñí³æêà òà ñåìåðî ãíîì³â», áàëåò íà 2 䳿, Á. Ïàâëîâñüêèé, 1 ãîä. 45 õâ. 25 ãðóäíÿ (íä.) – 12.00, 15.00 «Ëóñêóí÷èê», áà-ëåò-ôåºð³ÿ íà 2 䳿, Ïåòðî ×àéêîâñüêèé 1 ãîä. 50 õâ. 25 ãðóäíÿ (íä.) – 15.00 «Ëóñêóí÷èê», áàëåò-ôåºð³ÿ íà 2 䳿, Ïåòðî ×àéêîâñüêèé 1 ãîä. 50 õâ. 26 ãðóäíÿ (ïí.) — 12.00, 15.00 «Äâàíàäöÿòü ì³ñÿö³â», Ñ. Áàíåâè÷, ìþçèêë - êàçêà íà 2 䳿, ë³-áðåòî Ð.Ñàö òà Â.Ðÿáîâà çà ï’ºñîþ Ñ.Ìàðøàêà, 1 ãîä. 45 õâ. 27 ãðóäíÿ (âò.) – 12.00, 15.00 «Ëóñêóí÷èê», áà-ëåò-ôåºð³ÿ íà 2 䳿, Ïåòðî ×àéêîâñüêèé 1 ãîä. 50 õâ. 28 ãðóäíÿ (ñð.) – 12.00, 15.00 «Äâàíàäöÿòü ì³ñÿö³â», Ñ. Áàíåâè÷, ìþçèêë – êàçêà íà 2 䳿, ë³áðåòî Ð.Ñàö òà Â.Ðÿáîâà çà ï’ºñîþ Ñ.Ìàðøàêà, 1 ãîä. 45 õâ.

КИЇВСЬКИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ЛЯЛЬОК

Àäðåñà: âóë. Ãðóøåâñüêîãî, 1-à Òåë. (044) 278-58-08, www.akadempuppet.kiev.ua 22 ãðóäíÿ (÷ò.) – 11.00, 14.00, 16.30 «Ïîäàðó-íîê â³ä ßíãîëà», Î. Ìàðòèíåíêî, 45 õâ., äëÿ ä³òåé â³ä 3-õ ðîê³â, ï³ñëÿ âèñòàâè ³ãðîâà ïðîãðàìà äëÿ ä³òåé «Â î÷³êóâàíí³ Ä³äóñÿ Ìîðîçà», ª. Îãîðîäí³é, 35 õâ. 23 ãðóäíÿ (ïò.) – 11.00, 14.00, 16.30 «Ïîäàðó-íîê â³ä ßíãîëà», Î. Ìàðòèíåíêî, 45 õâ., äëÿ ä³òåé â³ä 3-õ ðîê³â, ï³ñëÿ âèñòàâè ³ãðîâà ïðîãðàìà äëÿ ä³òåé «Â î÷³êóâàíí³ Ä³äóñÿ Ìîðîçà», ª. Îãîðîäí³é, 35 õâ. 27 ãðóäíÿ (âò.) – 11.00, 16.30 «Ïîäàðó-íîê â³ä ßíãîëà», Î. Ìàðòèíåíêî, 45 õâ., äëÿ ä³òåé â³ä 3-õ ðîê³â, ï³ñëÿ âèñòàâè ³ãðîâà ïðî-ãðàìà äëÿ ä³òåé «Â î÷³êóâàíí³ Ä³äóñÿ Ìîðîçà», ª. Îãîðîäí³é, 35 õâ. 28 ãðóäíÿ (ñð.) – 11.00 «Ïîäàðóíîê â³ä ßíãîëà», Î. Ìàðòèíåíêî, 45 õâ., äëÿ ä³òåé â³ä 3-õ ðîê³â, ï³ñëÿ âèñòàâè ³ãðîâà ïðîãðàìà äëÿ ä³òåé «Â î÷³êóâàíí³ Ä³äóñÿ Ìîðîçà», ª. Îãîðîäí³é, 35 õâ.

ТЕАТР ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

Àäðåñà: ïë. ²âàíà Ôðàíêà, 3 Òåë.: (044) 279-59-21, 279-71-01, www.ft.org.ua 22 ãðóäíÿ (÷ò.) – 19.00 «Ëåòþ÷èé Ãîëëàíäåöü», Ïàâëî Àð’º çà ìîòèâàìè ðîìàíó ×àêà Ïàëà´íþêà «Âö³ë³ëèé», ïåðåêëàä Íåäè Íåæäàííî¿,ïîñòëåôò³çì íà 1 ä³þ, 2 ãîä. 23 ãðóäíÿ (ïò.) — 19.00 «Ìàð³ÿ (Êîëè ðîç-ëó÷àþòüñÿ äâ)», âèñòàâà íà îäíó ä³þ, 1 ãîä. Ïðèñâÿ÷óºòüñÿ âåëèê³é óêðà¿íñüê³é àêòðèñ³ Ìà𳿠Çàíüêîâåöüê³é, 1 ãîä. 15 õâ. 23 ãðóäíÿ (ïò.) — 19.00 «Ë³ñ», Îëåêñàíäð Îñò-ðîâñüêèé, ïåðåêëàä ç ðîñ³éñüêî¿ Ñ. Ñêëÿðåíêà, êîìåä³ÿ íà äⳠ䳿, 3 ãîä. 24 ãðóäíÿ (ñá.) — 12.00 «Áðåìåíñüê³ ìóçèêàí-òè», ìþçèêë äëÿ ä³òåé ïî ìîòèâàì êàçêè áðàò³â Ãð³ì, 2 ãîä. 24 ãðóäíÿ (ñá.) – 19.00 «Êâ³òêà Áóäÿê»», çà ìîòèâàìè ï’ºñè Ìèêîëè Êóë³øà «Ìàêëåíà Ãðà-ñà», ïîñòàíîâêà Ñòàí³ñëàâ Ìîéñåºâ,âèñòàâà íà 2 䳿, 3 ãîä. 24 ãðóäíÿ (ñá.) – 19.00 «Ìîìåíò êîõàííÿ», ³íñöåí³çàö³ÿ Òàðàñà Æèðêà çà òâîðàìè Âîëîäè-ìèðà Âèííè÷åíêà, ñë³ä÷èé åêñïåðèìåíò íà 1 ä³þ, 1 ãîä. 15 õâ. 25 ãðóäíÿ (íä.) – 12.00 «Ïîïåëþøêà», ªâãåí Øâàðö, êîìïîçèòîðè ³êòîð³ÿ Âàñàëàò³é, Þð³é Êîíäðàòþê, êàçêà-ìþçèêë íà äⳠ䳿, 2 ãîä.

25 ãðóäíÿ (íä.) – 19.00 «Åä³ò ϳàô. Æèòòÿ â êðåäèò», ìþçèêë íà äⳠ䳿, 2 ãîä. 40 õâ. 26 ãðóäíÿ (ïí.) – 19.00 «Êàéäàøåâà ñ³ì’ÿ», ²âàí Íå÷óé-Ëåâèöüêèé, ñöåí³÷íà âåðñ³ÿ Òåàòðó ³ì. ². Ôðàíêà, 2 ãîä. 30 õâ. 27 ãðóäíÿ (âò.) – 19.00 «Åð³ê Õ²V», Àâãóñò Ñòð³íä-áåðã, ïåðåêëàä Ìàêñèìà ßêîâëºâà, äðàìà íà äⳠ䳿, 2 ãîä. 30 õâ. 27 ãðóäíÿ (âò.) – 19.00 «Òà¿íà áóòòÿ», ì³ñòè÷íèé òðèëåð íà îäíó ä³þ,ñöåí³÷íà âåðñ³ÿ À. Ìàé çà ìî-òèâàìè ï’ºñè Òåòÿíè ²âàùåíêî «Òà¿íà áóòòÿ», 2 ãîä. 28 ãðóäíÿ (ñð.) – 12.00 «Ìàìà ñêàçàëà «Í²», Äåí Ãóìåííèé, íîâà óêðà¿íñüêà êàçêà íà äⳠ䳿, ìóçèêà òà ï³ñí³ Ìà𳿠Áóðìàêè, äëÿ ä³òåé â³ä 5 ðîê³â, 2 ãîä. 28 ãðóäíÿ (ñð.) – 19.00 «Îäðóæåííÿ», çîâñ³ì íåéìîâ³ðíà ïîä³ÿ íà äⳠ䳿, 2 ãîä. 30 õâ.

КИЇВСЬКИЙ АКАДЕМІЧНИЙ МОЛОДИЙ ТЕАТР

Àäðåñà: âóë. Ïðîð³çíà, 17 Òåë: (044) 234-62-51, molody-teatr@ukr.net 22 ãðóäíÿ (÷ò.) – 15.00 «Ïðèíöåñà Ëåá³äü», ²ëëÿ Ïåëþê, êàçêà-ìþçèêë, 2 ãîä. 22 ãðóäíÿ (÷ò.) – 19.00 «Ðîçïóñòà ç쳿», çà ìî-òèâàìè îïîâ³äàíü Àê³íàð³ Óåäà, ³íòèìíà ðàïñîä³ÿ áåç ñë³â, 1 ãîä. 15 õâ. 22 ãðóäíÿ (÷ò.) – 19.00 «Ùàñòÿ», çà ïîâ³ñòþ Àíäð³ÿ Ïëàòîíîâà «Ðåêà Ïîòóäàíü», ðåñòàâðàö³ÿ ïî÷óòò³â íà îäíó ä³þ, 1 ãîä. 50 õâ. 23 ãðóäíÿ (ïò.) – 11.00 «Ñ³ì áàæàíü Çåðá³íî», Âîëîäèìèð Ãëåéçåð, ïåðåêëàä Íåäè Íåæäàíè, êàçêà – ìþçèêë íà äⳠ䳿, 1 ãîä. 35 õâ. 23 ãðóäíÿ (ïò.) – 19.00 «Ï³àí³ñò», Çà ï’ºñîþ Âàäèìà ˺âàíîâà «Ïðîùàâàé, íàñòðîþâà÷ó!», ïðåëþä³ÿ íà îäíó ä³þ, 1 ãîä. 23 ãðóäíÿ (ïò.) – 19.00 «×åòâåðòà ñåñòðà», ßíóø Ãëîâàöüêèé, ÷îðíà êîìåä³ÿ íà äⳠ䳿, 3 ãîä. 40 õâ.

24 ãðóäíÿ (ñá.) – 19.00 «Äÿäÿ Âàíÿ», Àíòîí ×åõîâ, ñöåíè ñ³ëüñüêîãî æèòòÿ íà äⳠ䳿, 2 ãîä. 25 õâ. 24 ãðóäíÿ (ñá.) – 19.00 «Ïðàâî íà ëþáîâ», Îëåêñàíäð Îñòðîâñüêèé, êîìåä³ÿ íà äⳠ䳿 áåç àíòðàêòó, 1 ãîä. 40 õâ. 25 ãðóäíÿ (íä.) – 12.00 «Êðàñóíÿ ³ ÷óäîâèñüêî», Øàðëü Ïåððî, ñòàðîâèííà ôðàíöóçüêà êàçêà, 1 ãîä. 30 õâ. 25 ãðóäíÿ (íä.) – 19.00 «Ãîðå ç ðîçóìó», Îëåê-ñàíäð Ãðèáîºäîâ, áðóòàëüíà êëàñèêà íà äⳠ䳿, 2 ãîä. 27 ãðóäíÿ (âò.) – 12.00 «Êðàñóíÿ ³ ÷óäîâèñüêî», Øàðëü Ïåððî, ñòàðîâèííà ôðàíöóçüêà êàçêà, 1 ãîä. 30 õâ. 27 ãðóäíÿ (âò.) – 19.00 «Çàãàäêîâ³ âàð³àö³¿», Åð³ê-Åììàíóåëü Øì³òò, äóåëü áåç àíòðàêòó, 1 ãîä. 40 õâ. 27 ãðóäíÿ (âò.) – 19.00 «Ïîï³ë», çà ìîòèâàìè ðîìàíó ²öõîêàñà Ìåðàñà «Â³÷íèé øàõ», îñòàííÿ ä³ÿ áåç àíòðàêòó, 1 ãîä. 30 õâ.

НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР ОПЕРИ ТА БАЛЕТУ УКРАЇНИ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Àäðåñà: âóë. Âîëîäèìèðñüêà, 50 Òåë. (044) 455-90-87 22 ãðóäíÿ (÷ò.)–19.00 Íîâîð³÷íèé ãàëà-êîíöåðò, 2 ãîä. 30 õâ.

23 ãðóäíÿ (ïò.) – 14.00 «Ëóñêóí÷èê», Ïåòðî ×àéêîâñüêèé, áàëåò íà äⳠ䳿, 2 ãîä. 10 õâ. 23 ãðóäíÿ (ïò.) – 19.00 «Ëóñêóí÷èê», Ïåòðî ×àéêîâñüêèé, áàëåò íà äⳠ䳿, 2 ãîä. 10 õâ. 24 ãðóäíÿ (ñá.) – 12.00 Êè¿âñüêà ìóí³öèïàëüíà àêàäåì³ÿ òàíöþ ³ì. Ñåðæà Ëèôàðÿ, êîíöåðò íà äâà â³ää³ëè, 2 ãîä. 24 ãðóäíÿ (ñá.) – 19.00 Íîâîð³÷íèé ãàëà-êîí-öåðò, 2 ãîä. 30 õâ. 25 ãðóäíÿ (íä.) – 12.00 «Êàçêà ïðî öàðÿ Ñàëòà-íà», Ìèêîëà Ðèìñüêèé-Êîðñàêîâ, Êàçêà íà äⳠ䳿 ç õîðåîãðàô³÷íèìè åï³çîäàìè òà ìóëüòèïë³êàö³éíèìè ³ ïðîåêö³éíèìè åôåêòàìè, âèêîíóºòüñÿ ðîñ³éñüêîþ ìîâîþ, 2 ãîä.20 õâ. 25 ãðóäíÿ (íä.) – 19.00 Þâ³ëåéíèé êîíöåðò ³êòî𳿠Ëóê’ÿíåöü, 2 ãîä. 30 õâ. 27 ãðóäíÿ (âò.) – 19.00 «Êàðìåí-ñþ¿òà», Æîðæ Á³çå – Ðîä³îí Ùåäð³í, áàëåò íà îäíó ä³þ, 1 ãîä. «Øåõåðàçàäà», Ìèêîëà Ðèìñüêèé-Êîðñàêîâ, áàëåò íà îäíó ä³þ, 1 ãîä. 28 ãðóäíÿ (ñð.) – 19.00 IX Íîâîð³÷íèé Øòðàóñ-êîíöåðò, 2 ãîä. 30 õâ.

КИЇВСЬКИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР «КОЛЕСО»

Àäðåñà: Àíäð³¿âñüêèé óçâ³ç, 8 Òåë: (044) 425-04-22, kolesoteatr@ukr.net 24 ãðóäíÿ (ñá.) – 19.00 «Âå÷îðíèö³», Íàòàë³ÿ Æèë³íñüêà, ²ðèíà Êë³ùåâñüêà, íåçàáóòí³é âå÷³ð, íàïîâíåíèé ï³ñíÿìè, òàíöÿìè ³ âåñåëîùàìè ó êîìïàí³¿ óëþáëåíèõ ãîãîë³âñüêèõ ïåðñîíàæ³â. 25 ãðóäíÿ (íä.) – 14.00 «Äåíü ïðèëüîòó ëàñò³âêè àáî ïîö³ëóíîê ïðèíöåñè», çà êàçêàìè Ã. Õ. Àíäåðñåíà, 1 ãîä. 15 õâ. 25 ãðóäíÿ (íä.) – 19.00 «Âå÷îðíèö³», Íàòàë³ÿ Æèë³íñüêà, ²ðèíà Êë³ùåâñüêà, íåçàáóòí³é âå÷³ð, íàïîâíåíèé ï³ñíÿìè, òàíöÿìè ³ âåñåëîùàìè ó êîìïàí³¿ óëþáëåíèõ ãîãîë³âñüêèõ ïåðñîíàæ³â.

ТеатриВедуча рубрики Оксана БАРКІНА

22 – 28 грудня

НІЦИПАЛЬНИЙ

23Вечірній Київ | 22 грудня 2016 року | №51 (19233)

Реклама

ОВНИ виходять на куль-мінаційний пік із чітко окрес-

леною метою, до якої крокували тривалий час. В чому її сенс?.. Цілком земний: це кар’єрні досягнення, про-фесійне вдосконалення й фінансові прибутки.

ТЕЛЬЦІ проходять транс-формаційний процес зміни

життєвих цінностей. Якщо те, що хви-лювало донині, вже мало цікавить, не наснажує, це нормально, значить воно морально себе вичерпало, втратило значимість і має звільнити місце для нових інтересів.

БЛИЗНЮКИ при-вабливі, романтичні, проте зем-

на реальність живе за своїми жорстки-ми прагматичними законами і вписатися в неї можна лише Близнятам-аскетам із почуттям здорового глузду.

РАКИ, сконцентруйте сили на подружньому житті, разом ви

підходите до межі, де розпочинається нова ера шлюбних взаємин, що базу-ються на дружній, діловій, фінансовій, інтелектуальній взаємопідтримці.

ЛЕВИ, ведіть здоровий спосіб життя, займайтеся

оздоровчою профілактикою, життє-вий тонус стрімко падає, для уник-нення хвороб слухайте фізіологічні позивні організму, які підкажуть, коли трудитися, а коли розважатися.

ДІВИ, поставте на чільне місце влаштування особистого

життя: оптимальний варіант – не роман-тичні пригоди на стороні (сексуальний потенціал зашкалює), а висока любов, яка допоможе звити надійне сімейне гніздо, простимулює творчі канали.

ТЕРЕЗИ, життєвий фон щасливий, ви взяли потужний

темп, обігнавши бідолах і слабаків, пригальмуйте: до 8 січня ретроспек-тивний період. Сценарії подій ви-ринатимуть із минувшини для роз-плати з боргами, усунення помилок, облаштування сімейного щастя.

СКОРПІОНИ, не сидіть прикутими ланцюгами

обов’язків до одного місця, подо-рожуйте, змінюйте обстановку, на-повнюйтеся враженнями.

СТРІЛЬЦІ, пошуки фінансової житниці увінча-

ються успіхом, гріти чуба за кількох вам не звикати, ніякою робою не залякаєш, тож хапайтеся за вигідні ділові пропозиції і невтомно тру-діться на основній та «лівій» робо-ті, розвивайте бізнес та багатійте.

КОЗЕРОГИ, виходь-те на публічну арену, настав

час самоствердження. Від уміння позиціонувати себе в соціумі зале-жатиме майбутнє. Є унікальні шанси стати знаменитими, авторитетними, продемонструвавши найкращі чес-ноти та завоювавши симпатії людей.

ВОДОЛІЇ, у вас кар-мічна смуга. Візьміть тайм-аут

від соціальної колотнечі, годі мету-шитися, пливіть за течією обставин, не прогадаєте, а будете у виграші.

РИБИ, на роботі випро-бування, де вимогливе на-

чальство спуску не дасть, каратиме за найменші промахи, закручуючи гайки, проте бізнес та кар’єру все одно будувати треба! У колективі ви авторитетний лідер, здатний вико-ристовувати його ресурс із макси-мальною продуктивністю для реа-лізації власних інтересів.

Астролог Любов ШЕХМАТОВА

Просимо надсилати світлини в електронному форматі на адресу редакції: vk1906@ukr.net. У листі обов’язково повідомте (для редакції, в газеті не публікується) номер свого телефону.

Фото Сергія РІСТЕНКА

фотоконкурс «Вечірки» � «Київ – європейське місто»гороскоп 26 грудня – 1 січня

Колишня вулиця Дзержинського в Деснянському районі зараз носить ім’я видатного мистецтвознавця Стефана Таранушенка.

прогулянки містом

Один із перших науковців в Україні, котрий отримав науковий ступінь доктора мистецтвоз-навства і звання професора. У 1920–1933 роках Стефан Таранушенко очолював республіканський музей у Харкові. На тлі антицерковної політики більшовиків Стефан Андрійович зібрав потужний відділ іконопису. Крім монументальної архітектури, досліджував і житлове будівництво. Вчений міг би продовжувати плідну наукову працю, однак у 1933 році його було заарештовано за сфабрикованою справою – присудили 5 років виправно-трудових таборів. Пізніше (1958 р.) його реабілітували, од-

нак гіркота несправедливості і приниження залишилася в його серці.

Дозвіл повернутися в Укра-їну отримав лише 1953 року. Працював в Інституті історії, теорії та перспективних про-блем радянської архітектури.

Решту життя Стефан Андрійович провів аскетом у маленькій кімнаті в будинку по вул. Димитрова у Києві, де помер 13 жовтня 1976 року і був похований на Байковому цвинтарі.

Перейменовані вулиці

Ска

нво

рд «

Веч

ірк

и»

Скла

ла Оксан

а БАРКІН

А

святий на фото

священнодій-ство

сильний вітер зі снігом яскраве сяяння

вважає себе винятковим

антитерорис-тична операція

театр Японії

маленька Наталя

обледеніла по-верхня снігу

знак, що позна-чає муз. звук

захід

... Мороз

його викрала Снігова Коро-

лева

неухильно дотримується

принципів

передова час-тина колективу

зрошувальний канал

гармонійне поєднання

звуків

помадачоловіче ім’я («він засмі-

ється»)

Архімандрит Лаврентій

(Віктор Живчик), благочинний

Свято-Михайлівського Золото-

верхого монастиря

22 грудня – зачаття праведною Анною Пресвятої Богородиці. 23 грудня – мучеників Мини, Єрмо-гена і Євграфа. 24 грудня – преподобного Даниїла Стовпника. 25 грудня – неділя двадцять п’ята після П’ятдесятниці. Святителя Спи-ридона єпископа, Тримифунтського. Святого Спиридона шанують як православні, так і католики. Цей угодник Божий народився на острові Кіпр. Був пастухом. У нього була дружина й діти. У час панування рівноапостольного Костянтина Великого, коли святий Спиридон став удівцем, його було висвячено на єпископа. За своє благочестиве життя Спиридон отримав дар чудотворіння: він міг молитвою зціляти хворих, ви-ганяти бісів, і навіть воскрешати померлих та впливати на сили природи. 26 грудня – мучеників Євстратія, Авксентія, Євгенія, Мардарія та Ореста.27 грудня – мучеників Фирса, Левкія і Калиника.28 грудня – священномученика Єлевферія і матері його мучениці Анфії.

Преподобний Іоан Ліствичник про молитовні прохання Не печалься, коли просиш про щось Бога, а Він не скоро тебе чує й зволікає із виконанням твого прохання. Ти ж не мудріший за Бога. Це трапляється тобі або тому, що ти, можливо, негідний того, про що просиш, або тому, що шляхи серця твого не відповідають тому, про що просиш, а супротивні йому, або тому, що ти не досягнув ще тієї міри, щоб умістити дар, про який просиш, — отож не слід тобі завчасу ні бажати, ані шукати того, що належить до вищих мір, щоб не посоромився дар Божий у тобі через твою неумілість. А що легко здобути, те й легко втратити, а з трудом здобуте уважно й дбайли-во зберігається.

православний

Аби гості свята почувалися безпечно, буде закрито проїзд для транспорту.

Зокрема на ділянці від будинку №23 на вул. Софійській до Михайлівської площі та на вул. Володимирській на ділянці від пров. Максима Рильського до Володимирського проїзду: – 31 грудня 2016 року з 20.00 до 02.00 1 січня 2017 року; – 1 січня 2017 року з 14.00 до 20.00; – на Різдво, 7 січня, з 11.00 до 14.00.

Також новорічної ночі фунікулер працюватиме у цілодобовому режимі.

Перекриття вулиць протягом новорічних святкувань

ДО УВАГИ ВОДІЇВ!

календар

Марія КАТАЄВА

Інсценізацію світової класики по-дарував глядачам театр імені Івана Франка. Вистава «Три товариші» про людей, які пройшли через жахи війни і намагаються знайти себе у мирному житті, сьогодні як ніколи близька українцям.

До творчості видатного німець-кого письменника Еріха Марії Ре-марка театр звернувся вперше.

– У виставі йдеться про «втра-чене» покоління, поламану після війни долю молодих людей. Сьо-годні з хлопцями, які повернулися з війни, що точиться на наших теренах, ми стикаємося на вулицях, в залі – у них так само поламані долі, вони так само намагаються повірити в життя, відчути його, правдиво реагувати, – каже ге-неральний директор театру Михайло Захаревич.

Над постановкою близько двох років працював режисер Юрій Оди-нокий, для якого Ремарк є одним з найулюбленіших авторів.

– Прочитав цей роман, коли прийшов з армії, і був зачарований. У творі багато драматичних сцен, діалогів, тому його було доволі легко інсценізувати, – зауважив режисер. – Я намагався створити умови, щоб актори були емоційно повністю втягнуті у процес і сюжет вистави, відчували єдність. Спо-діваюся, все вдалося.

Переказувати Ремарка – справа невдячна, однак коротко нагадаємо сюжет роману «Три товариші». Дія розгортається в Німеччині 1928 року. Троє друзів, які пройшли Першу світову війну, – Роберт

Локамп, Отто Кестер і Готфрід Ленц – тримають невеличку ав-томайстерню, що дає змогу ледь зводити кінці з кінцями. Їх пере-слідують примари минулого, во-єнні спогади, а в реальному житті

усюди панують бідність і відчай. Роберт закохується у дівчину з вищого світу Патрицію Хольман, але їхнє щастя розбивається, коли з’ясовується, що дівчина смертель-но хвора. Військова служба згурту-вала товаришів, а дружба – єдине, що підтримує у найважчі часи.

Образ головного героя Роберта Локампа на сцені втілив Євген Нищук. Робота над роллю почалася ще до того, як він став міністром культури, і через службові спра-ви актор не мав багато часу на репетиції.

– Бувають знакові ролі, які пе-реплітаються з життям. Під час постановки в мене і в режисера були особисті драми – я втратив дружину, Юрій Одинокий – матір. Тому вистава є присвятою їм, а також тим хлопцям, які гинуть, захищаючи цілісність нашої дер-жави, – зауважив для «Вечірки»

Євген Нищук. – Вона про прості та вічні речі: про дружбу, любов, вірність, чого зараз бракує суспіль-ству. І ця чоловіча історія навряд чи залишить когось байдужим, бо її герої шукають кохання, на-магаються жити далі, відбутися, сподіваються і мріють.

Отто Кестера зіграв Андрій Ро-маній, до війни – актор Донецького музично-драматичного театру. Для нього це чи не перша серйозна роль, бо в Донецьку ставили пере-

важно розважальні водевілі. Андрій зізнається, що відчував те ж саме, що його персонаж, бо й сам пере-жив адаптацію на новому місці. У ролі охочого до жартів розбишаки Готфріда Ленца – актор театру Франка Олександр Печериця, а тендітну Патрицію Хольман грає Анжеліка Савченко.

І хоча роман написаний 90 років тому, багато що з нього суголосно сьогоденню.»Коли повернулися з війни, рушили в похід проти брехні, егоїзму, жадоби. Але все перевер-нулося, забулося, час великих мрій минув», – кажуть на сцені герої. Жадоба, страх і корупція стали основою суспільства. Втрачений рай і свободу від світу, страждань, навіть самих себе, товариші шу-кають у пляшці: бар для них є до-мівкою, а ром – кращим другом...

Окремо варто сказати про сце-нографію вистави. Всі декорації пересувні, на колесах. Зверху над сценою нависають автомобілі – це не лише нагадування про те, чим займаються у мирному житті герої. За словами режисера, тоді машини перемогли культуру, механіка і прогрес були овіяні романтикою. А у спогади героїв і тогочасну атмосферу глядачів переносять музика та відеоряд архівних хронік.

парк культури24 Вечірній Київ | 22 грудня 2016 року | №51 (19233)

Засновник: Київська міська радаВидавець: КП «Вечірній Київ»Свідоцтво: КВ №15417–3989 ПР від 15 квітня 2009 рокуВ. о. головного редактораМаксим Філіппов

Адреса: 01001, м. Київ–1, вул. Володимирська, 51-бТелефон: 234-27-59 Факс: 235-01-93E-mail: vk1906@ukr.netПередплатний індекс: 37607

Рекламний відділ: вул. Володимирська, 51-б Тел.: 234-21-84, 234-27-39Факс: 235-61-48 Відділ розповсюдження та реалізації: Тел. 235-23-34Онлайн-передплата на сайті ДП «Преса»

Редакція листується з читачами тільки на сторінках газе-ти. Газета публікує також ті матеріали, в яких думки авторів не збігаються з позицією редакції. При передруку посилання на «Вечірній Київ» обов’язкове. Матеріали рубрики «Ініціатива» публікуються на правах реклами. Рукописи не рецензуються. Друк: ТОВ «МЕГА-Поліграф», м. Київ, вул. Марка Вовчка, 12/14 Замовлення: 51522 Заг. наклад: 96 000.

ЧИТАЙТЕ НАС В ІНТЕРНЕТІ: WWW.VECHIRNIYKIEV.COM.UA

Образ головного героя Роберта Ло-

кампа на сцені вті-лив Євген Нищук.

Робота над роллю почалася ще до того,

як він став міні-стром культури, і че-рез службові справи

актор не мав багато часу на репетиції.

Марія КАТАЄВА

Проект підтримки дитячого читання «BaraBooka. Простір української дитячої книги» вже втретє визначив лауреатів серед дитячих, підліткових та родинних видань року. Відзнаки отримали книжки в 10 номінаціях.

– Спочатку ми визначали шість найпо-мітніших книжок року. Але цей напрям настільки бурхливо розвивається, що ми вирішили зробити окремі номінації для ілюстраторів, видавництв і письменни-ків, як поетів, так і прозаїків, – розповіла співзасновниця проекту «БараБука», письменниця Тетяна Стус. – Експертами виступають автори нашої редакції, науковці, враховуємо думку дітей-читачів.

Серед дебютантів переможцями цього року стали: Мія Марченко з фентезі «Місто тіней» (дебют в прозі, вона ж відзначе-

на Корнійчуковською премією і першою премією конкурсу «Коронація слова» в номінації «Найкращий прозовий твір для дітей середнього шкільного віку»), Романа Рубан з розвиваючою книгою для малюків «Славні професії борсука» (дебют в ілю-страції), видавництво Wise bee з книжкою Марини Павленко для дівчат-підлітків «Моя класнюча дівчинка» (видавничий дебют).

– Підліткова повість Мії Марченко – дуже глибока, світла. В той же час вона тримає в напрузі й дає розуміння ситуації, яка відбу-вається в нашій країні, – зауважила Тетяна Стус. – Йдеться про два світи: реальний і фантастичний, де вкрали світло і люди по-чали вести війни. Для батьків це можливість почати говорити про те, що коїться у нас.

Дитячим поетом року назвали Григорія Фальковича («Шалахмонеси»), прозаїком – Валентину Вздульську («Плутон») а ілюстра-торкою – Оксану Булу («Зубр шукає гніздо»).

– Сьогодні в дитячій та підлітковій літературі кількість переходить в якість,

вона стає вибагливішою. Зокрема, в ілю-страціях замість зайчиків, котиків та інших традиційних зображень ми спо-стерігаємо все більше експериментів. А цьогорічна лауреатка Оксана Була є не лише ілюстраторкою, а й авторкою казки. В її оповідках «Зубр шукає гніздо» з’являються вигадані дивовижні істоти туконі – це звірятка, які взимку вклада-ють мешканців лісу спати, – поділилася співзасновниця проекту.

У номінації «Пізнавальна книжка року» перемогла абетка-енциклопедія «Франко від А до Я», а у «Класиці родинного читан-ня» – повість «Гості на мітлі» Володимира Рутківського про стару відьму, яка шукає собі ученицю. Батьківською книжкою року став «Тато в декреті» Артема Чапая, в якій розповідається про особистий досвід ви-ховання дітей.

Уперше до переліку номінацій додалася підліткова література. Були напружені зма-гання між виданнями різних жанрів та для

різної аудиторії, переміг детектив Андрія Кокотюхи «Гімназист і Чорна рука».

Дві книжки отримали спеціальні відзна-ки – це «Хрестоматія сучасної української дитячої літератури» («Шпаргалка для вчи-теля») та «Шапочка і кит» Катерини Бабкіної («Книжка, що рятує»).

До речі, упродовж останнього місяця на сайті проекту тривало читацьке голо-сування, в якому найбільшу прихильність здобула серія книжок про китеня Тимка письменниці Еліни Заржицької.

Фото Григорія КУБЛАНОВА

ПРЕМ’ЄРА

КИЇВ ЧИТАЄ

Дружба, кохання Дружба, кохання і втрата за Ремарком

Вечірній Київ | 22 грурурурурурууурууруррууууууууууруурууурррррррурурууууууруруууруурурууруррррррурурурурууурурууруррррррррруурууррррруруурррууррррууррруднднднднннднннннндндндннндннннннннднднннннднннднннннднднднднннднднднндннннднндндннднндндндннннннннднднннднннннддднннднндннддддднннндддддндннддддддддннндддддддддддддндддддддддддд яяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяя яяяяяяяяяя яяяя яяяяя я яяя я яяяяя я яя яяя я я яяяяяя яяяяяя 2020222022022220220222202020220202020202222222020202022022222222020222202220000000020220200000000000000002020000000000000000000202002000000022202000222200000161616161611116161161161116111161111611166111111616111161161161166611161161616161616661611116166161666661111116166666661111666666 року | №51 (19233)

BaraBooka визначила кращі книжки для дітей

Фото Григорія КУБЛАНОВА