Державна фіскальна служба...

1

Державна фіскальна служба України

Університет державної фіскальної служби України Науково-дослідний інститут фіскальної політики

АНОТОВАНИЙ ПОКАЖЧИК

РЕЗУЛЬТАТІВ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

НАУКОВО-ДОСЛІДНОГО ІНСТИТУТУ

ФІСКАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ

(2017–2018)

ANNOTATED INDEX

OF SCIENTIFIC RESULTS

RESEARCH INSTITUTE OF FISCAL POLICY

(2017–2018)

Ірпінь

Irpin 2019

2

УДК 001.89:336.22(477)

ББК 65.9(4Укр)26л2

А 69

Рекомендовано до друку Вченою радою

Науково-дослідного інституту фіскальної політики

(протокол № 3 від 11.04.2019)

Редакційна колегія:

к.е.н., с.н.с. Коротун В. І.; к.е.н. Брехов С. С.; к.пед.н., с.н.с. Нагорічна О. С.; Габорак Т. А.;

Гороховець Є. В.; Ковтунович Н. Л.

Авторський колектив*:

Білецька Г. М., к.ю.н. (розділ 14); Борейко Н. М., к.е.н. (розділи 1, 21); Брехов С. С., к.е.н.

(розділи 5, 17); Гороховець Є. В. (розділ 8); Дворнічена І. М. (розділ 10); Дейнека В. Ф.

(розділ 4); Задорожня Л. А., к.е.н. (розділ 13); Капітанець С. В., к.пед.н., доцент (розділ 19);

Коротун В. І., к.е.н., с.н.с. (розділ 15); Кошонько О. В., к.е.н., доцент (розділ 18); Лисецька Н. М.,

к.е.н. (розділ 16); Медвідь Ю. О. (розділ 9); Молдован Е. С., к.держ.упр. (розділ 11);

Несторишен І. В. к.е.н., доцент (розділ 3); Новицька Н. В., к.е.н. (розділ 15); Подік І. І., к.е.н.

(розділ 14); Попель С. А., к.е.н. (розділ 12); Прус Л. Р., к.е.н., доцент (розділи 12, 22); Руда Т. В.,

к.е.н., с.н.с. (розділи 11, 22); Сибірянська Ю. В., к.е.н., доцент (розділ 13); Стародуб Д. М., к.ю.н.

(розділ 17); Сушкова О. Є., к.е.н., доцент (розділи 1, 21); Тильчик О. В., д.ю.н., доцент

(розділи 4, 16); Тимченко Л. Д., д.ю.н., професор (розділи 6, 20); Тимченко О. М., д.е.н.,

професор (розділ 13); Трубін І. О., к.ю.н. (розділ 7); Трубіна М. В., к.ю.н. (розділ 8);

Туржанський В. А., к.е.н., доцент (розділ 3); Селезень П. О., к.ю.н., с.н.с. (розділи 6, 20);

Фрадинський О. А., к.е.н., доцент (розділи 9, 18); Хома В. О., к.ю.н., доцент (розділи 10, 19);

Царенко В. І., к.ю.н., доцент (розділ 2); Шавло І. А. (розділ 7); Яковенко О. В., к.е.н., доцент

(розділ 2).

А 69

Анотований покажчик результатів наукових досліджень Науково-дослідного інституту

фіскальної політики (2017–2018): наук.-інформ. вид. / НДІ фіскальної політики. Ірпінь,

2019. 157 с.

Покажчик містить основні відомості про наукові дослідження Науково-дослідного

інституту фіскальної політики (2017–2018).

Видання розраховане на науковців, викладачів, аспірантів, фахівців-практиків, яких

цікавлять питання розвитку державної митної справи в Україні.

Електронне мережеве видання

УДК 001.89:336.22(477)

ББК 65.9(4Укр)26л2

А 69

© Науково-дослідний інститут фіскальної політики, 2019

* Керівники та відповідальні виконавці ННТР.

3

ЗМІСТ

1. ННТР «АЛГОРИТМ ВИЯВЛЕННЯ РИЗИКОВИХ СУБ’ЄКТІВ

ГОСПОДАРЮВАННЯ – ПЛАТНИКІВ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК

ПІДПРИЄМСТВА НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ СПІВВІДНОШЕННЯ

ПОКАЗНИКІВ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ»............................................................... 5

2. ННТР «МЕТОДИ ТА ЗАХОДИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ

ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНІЧНИХ СИСТЕМ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ

МИТНОГО КОНТРОЛЮ» ...................................................................................... 14

3. ННТР «РОЗВИТОК ІНСТИТУТУ УПОВНОВАЖЕНОГО ЕКОНОМІЧНОГО

ОПЕРАТОРА В КОНТЕКСТІ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ РАМКОВИХ СТАНДАРТІВ

БЕЗПЕКИ ТА ПОЛЕГШЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ ВМО» ......................... 19

4. ННТР «ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМАТИКИ КЕРІВНИЦТВА І ЛІДЕРСТВА

У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ АНТИКОРУПЦІЙНИХ СТАНДАРТІВ В ОРГАНАХ ДФС» ........ 29

5. ННТР «РОЗВИТОК ПОСТМИТНОГО АУДИТУ В УКРАЇНІ» .................................. 35

6. ННТР «ДОГОВОРИ ПРО ПОПЕРЕДНЄ УЗГОДЖЕННЯ

ЦІНОУТВОРЕННЯ У КОНТРОЛЬОВАНИХ ОПЕРАЦІЯХ

ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БАЛАНСУ ІНТЕРЕСІВ

КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ ТА ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ:

СВІТОВИЙ ДОСВІД ТА УКРАЇНА» ........................................................................ 41

7. ННТР «ОЦІНЮВАННЯ ПЕРСОНАЛУ ДФС УКРАЇНИ:

НОРМАТИВНО-ПРАВОВИЙ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНИЙ АСПЕКТИ» .. 47

8. ННТР «АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ

ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПОСАДОВИХ ОСІБ ОРГАНІВ

ДФС УКРАЇНИ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ» .............. 52

9. ННТР «ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ АНАЛІЗУ РИЗИКІВ ДЛЯ

ЗАСТОСУВАННЯ ПРИ МИТНОМУ КОНТРОЛІ ПАСАЖИРСЬКИХ

ПЕРЕМІЩЕНЬ ЧЕРЕЗ АВІАЦІЙНІ ПУНКТИ ПРОПУСКУ» ................................... 58

10. ННТР «УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ЗАХОДІВ ІЗ ЗАПОБІГАННЯ

ТА ПРОТИДІЇ МИТНИМ ПРАВОПОРУШЕННЯМ» ............................................... 64

11. ННТР «ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧНИХ АСПЕКТІВ

АВТОМАТИЗАЦІЇ ПРОЦЕДУР МИТНОГО КОНТРОЛЮ ТА МИТНОГО

ОФОРМЛЕННЯ ВОДНИХ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ І ТОВАРІВ,

ЩО ПЕРЕМІЩУЮТЬСЯ НИМИ У ПУНКТАХ ПРОПУСКУ ЧЕРЕЗ

ДЕРЖАВНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ» ...................................................................... 69

4

12. ННТР «ІНФОРМАЦІЙНА СКЛАДОВА ВЗАЄМОДІЇ МИТНИЦЬ ДФС ТА

ГРОМАДЯН ЩОДО ПРОПУСКУ ТОВАРІВ, ЩО ПЕРЕМІЩУЮТЬСЯ

(ПЕРЕСИЛАЮТЬСЯ) ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ» .............................. 78

13. ННТР «РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ СПРАВЛЯННЯ

ПДФО ТА ЄСВ В УКРАЇНІ» ................................................................................... 85

14. ННТР «ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПРОВЕДЕННЯ

ЕЛЕКТРОННИХ ПЕРЕВІРОК В УКРАЇНІ» ............................................................ 94

15. ННТР «РОЗБУДОВА КОМПЛЕКСНОЇ СИСТЕМИ ПРОТИДІЇ ТІНІЗАЦІЇ

РИНКУ ПІДАКЦИЗНИХ ТОВАРІВ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ» .... 104

16. ННТР «ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОВНОВАЖЕНЬ

ОРГАНІВ ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ В СИСТЕМІ ЗАХОДІВ ПРОТИДІЇ

ВІДМИВАННЮ ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ,

В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ» ............................................................................ 115

17. ННТР «УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОТИДІЇ НЕНАЛЕЖНОМУ ВИКОРИСТАННЮ

ПЛАТНИКАМИ ПОДАТКІВ УКРАЇНИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВИХ ФОРМ

ГОСПОДАРЮВАННЯ В ІНОЗЕМНИХ ЮРИСДИКЦІЯХ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ

КОНТРОЛЬОВАНИХ ОПЕРАЦІЙ» ....................................................................... 122

18. ННТР «ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ АНАЛІЗУ РИЗИКІВ ПРИ ПЕРЕМІЩЕННІ

(ПЕРЕСИЛАННІ) ТОВАРІВ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ У

МІЖНАРОДНИХ ПОШТОВИХ ТА ЕКСПРЕС-ВІДПРАВЛЕННЯХ» ...................... 127

19. ННТР «НОРМАТИВНО-ПРАВОВИЙ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ

ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ НЕЗАКОННОМУ ПЕРЕМІЩЕННЮ ЧЕРЕЗ

МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ ТЮТЮНОВИХ ВИРОБІВ» .................................. 133

20. ННТР «ВЗАЄМОУЗГОДЖУВАЛЬНА ПРОЦЕДУРА В КОНТЕКСТІ ДОГОВІРНИХ

ВІДНОСИН УКРАЇНИ У СФЕРІ ОПОДАТКУВАННЯ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ» ............................................................................. 138

21. ННТР «ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕДУР ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ

РИЗИКОВИХ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ

АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОЇ ТА ПОДАТКОВОЇ ЗВІТНОСТІ» ..................................... 144

22. ННТР «ВДОСКОНАЛЕННЯ КОНТРОЛЮ ПРАВИЛЬНОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ

МИТНОЇ ВАРТОСТІ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ, ЩО ПЕРЕМІЩУЮТЬСЯ

ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ» ............................................................... 150

5

1. ННТР «АЛГОРИТМ ВИЯВЛЕННЯ РИЗИКОВИХ СУБ’ЄКТІВ

ГОСПОДАРЮВАННЯ – ПЛАТНИКІВ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК

ПІДПРИЄМСТВА НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ СПІВВІДНОШЕННЯ

ПОКАЗНИКІВ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ»

Номер державної реєстрації ННТР: 0116U004969.

Номер облікової картки заключного звіту: 0217U003968.

Термін виконання: початок – 04.2016, закінчення – 10.2017.

Складові ННТР:

1. «Визначення факторів, що впливають на достовірність показників

фінансової звітності» (2017).

2. Розробка критеріїв виявлення ризикових суб’єктів господарювання –

платників податку на прибуток підприємства (2018).

Керівник ННТР: Сушкова О. Є., провідний науковий співробітник відділу

дослідження проблем оподаткування юридичних осіб НДІ фіскальної політики

Університету ДФС України, к.е.н., доцент.

Виконавці ННТР:

− Коротун В. І., заступник директора інституту з науково-організаційної

роботи, к.е.н., с.н.с.;

− Брехов С. С., завідувач відділу дослідження проблем податкового та

митного аудиту, к.е.н.;

− Проскура К. П., головний науковий співробітник відділу дослідження

проблем оподаткування юридичних осіб, д.е.н., доцент;

− Скоромцова Т. О., провідний науковий співробітник відділу дослідження

загальних проблем фіскальної політики та фіскального адміністрування, к.е.н.,

с.н.с.;

− Борейко Н. М., старший науковий співробітник відділу дослідження

проблем оподаткування юридичних осіб, к.е.н.;

− Сибірянська Ю. В., провідний науковий співробітник відділу дослідження

проблем оподаткування юридичних осіб, к.е.н., доцент;

− Зубрицький А. І., старший науковий співробітник відділу дослідження

проблем облікової та прогнозно-аналітичної роботи, к.е.н.;

− Новицька Н. В., старший науковий співробітник відділу дослідження

проблем оподаткування юридичних осіб, к.е.н.;

− Подік І. І., старший науковий співробітник відділу дослідження проблем

облікової та прогнозно-аналітичної роботи, к.е.н.;

− Уніятова О. О., науковий співробітник відділу дослідження проблем

податкового та митного аудиту, к.е.н.;

− Царенко Т. Б., молодший науковий співробітник відділу дослідження

проблем податкового та митного аудиту.

Співвиконавці: Федосов В. М., д.е.н., професор; Трубіна М. В., к.ю.н.;

Пацай Б. Д., к.фіз.-мат.н.; Кощук Т. В., к.е.н., доцент; Єфіменко Л. Л., к.ю.н.;

Соколова К. Ю., к.е.н.; Салахова Д. Ф.; Стадник М. В.; Гороховець Є. В.;

Лондар О. С., к.е.н.; Федчук С. І., к.ю.н.; Богуш А. А.; Лантух К. О.; Любавіна В. П.;

6

Бойко А. В.

Опис процесу наукового дослідження. ННТР виконувалася відповідно до

Стратегічного плану розвитку ДФС України на 2015–2018 рр., затвердженого

наказом ДФС України від 12.02.2015 № 80, у частині підвищення

ефективності методів протидії мінімізації сплати податків шляхом посилення

функції оцінювання та управління податковими ризиками. Крім того,

виконання ННТР узгоджується з вимогами ст. 351 Угоди про асоціацію між

Україною та ЄС і його державами-членами.

Замовник ННТР – Департамент податків і зборів з юридичних осіб ДФС

України. Підставою для виконання ННТР був Тематичний план наукових

(науково-технічних) робіт ДФС на 2016 рік, затверджений наказом ДФС від

26.02.2016 № 188 (із змінами), і Тематичний план наукових (науково-

технічних) робіт ДФС на 2017 рік, затверджений наказом ДФС від 01.03.2017

№ 517, а також Технічне завдання на проведення ННТР від 25.03.2016.

Методологічною основою виконання дослідження стало використання

сукупності загальнонаукових та спеціальних методів дослідження: історико-

логічного (для проведення оцінки вітчизняної та світової практики податкового

адміністрування, зокрема податку на прибуток підприємств (далі – ППП)),

узагальнень та наукової абстракції (під час розкриття понятійно-

категоріального апарату досліджуваної проблематики), економіко-

статистичного та сценарного (при оцінюванні ефектів від реалізації податкових

новацій в обраній предметній сфері), системно-структурного та порівняльного

аналізу (під час визначення сутності застосовуваних схем мінімізації сплати

податків), екстраполяції (при визначенні можливості імплементації наявного

світового досвіду у вітчизняну податкову практику), а також графічного й

табличного методів візуалізації (для наочного відображення процесів у

податковій сфері).

Дослідження здійснено шляхом емпіричного оцінювання сучасної

вітчизняної та зарубіжної практики контролю за сплатою ППП, аналізу

застосовуваного в Україні механізму формування об’єкта оподаткування з

ППП за даними бухгалтерського обліку, визначення потенційно ризикових

статей фінансової звітності, а також формування комплексного підходу до

виявлення ризикових суб’єктів господарювання на підставі співвідношення

даних податкових декларацій і фінансової звітності суб’єктів господарювання.

У ході дослідження визначено, що заниження об’єкта оподаткування ППП

базується насамперед на недостовірній та неточній інформації про фінансові

результати діяльності суб’єкта господарювання, що негативно впливає на

реальну величину об’єкта та дозволяє платнику податків мінімізувати податкові

зобов’язання. Відповідно, з позицій держави важливо запобігати виникненню

таких можливостей, що зумовлює необхідність у формуванні належної

компетентності фіскальних органів для оперативного виявлення ризикових

суб’єктів господарювання та/або операцій. Тому основною ідеєю проекту була

визначена потреба у формуванні методики відбору ризикових суб’єктів

господарювання – платників ППП для здійснення заходів податкового

контролю.

7

У процесі дослідження доведено, що з метою запобігання

необґрунтованій мінімізації об’єкта оподаткування ППП потребують активізації

дії фіскальних органів щодо виявлення ризиків, пов’язаних із формуванням

суб’єктами господарювання достовірних показників фінансової звітності за

результатами бухгалтерського обліку щодо визначення об’єкта оподаткування

з податку на прибуток підприємств.

Основні наукові і (або) науково-технічні результати роботи полягають в

удосконаленні сучасної парадигми трансформації вітчизняного механізму

податкового адміністрування за допомогою впровадження новітніх

інструментів протидії заниженню об’єкта оподаткування зі сплати податку на

прибуток підприємств, що дасть змогу отримати належні ефекти вже в

короткостроковій перспективі.

Основні результати проведеного дослідження, що містять наукову

новизну такі:

– узагальнено концептуальні підходи загальної теорії ризиків, що дало

можливість сформувати модель податкового ризику та обґрунтувати його як

об’єктивну складову діяльності органів фіскальної служби в ризиковому

середовищі, що постійно змінюється;

– удосконалено систематизацію податкових ризиків у контрольно-

перевірочній роботі органів Державної фіскальної служби України на основі

виокремлення ряду класифікаційних ознак, визначених як ключові для

здійснення їх ідентифікації;

– визначено поняття «ризиковий суб’єкт господарювання» на основі

фіскальної поведінки платників податків та обґрунтовано необхідність в його

застосуванні як ключового поняття при формуванні та нормативному

затвердженні методичних рекомендацій щодо виявлення ризикових платників

податків;

– узагальнено та систематизовано світовий досвід виявлення ризикових

платників ППП, що дозволило визначити основні тенденції розвитку механізмів

виявлення фактів заниження відповідного об’єкта оподаткування та заходів

протидії схемам мінімізації сплати податків, які застосовуються у країнах з

розвиненою економікою;

– сформовано концептуальні засади виявлення ризикових суб’єктів

господарювання – платників податку на прибуток підприємств на основі

впровадження у контрольно-перевірочну роботу органів ДФС України системи

моніторингу податкових ризиків;

– узагальнено підходи до складання фінансової звітності платників ППП,

що дозволило виокремити та систематизувати потенційно ризикові статті

фінансової звітності з позиції їх впливу на формування об’єкта оподаткування

ППП;

– проаналізовано порядок відображення інформації про об’єкт

оподаткування в декларації з ППП, а саме: проведено аналіз законодавчих

норм щодо розрахунку ППП та охарактеризовано методику складання

декларації з ППП, що дозволило сформувати алгоритм визначення ризикових

показників декларації з ППП;

8

– сформовано методичні підходи до виявлення факторів, що впливають

на рівень показників фінансової звітності, та визначено критерії відбору

ризикових суб’єктів господарювання – платників ППП, що дозволило

сформувати алгоритм аналізу показників фінансової звітності з метою

виявлення ризикових суб’єктів господарювання – платників ППП та

підготувати пропозиції щодо здійснення контролю за дотриманням правил

«тонкої капіталізації», яка вважається однією з найбільш поширених схем

мінімізації податкового навантаження у процесі міжнародного руху капіталів;

– сформовано методичні рекомендації щодо відбору ризикових суб’єктів

господарювання з ППП, що передбачають аналіз співвідношення показників

фінансової звітності та податкової декларації з ППП;

– проведено апробацію розробленого методичного підходу до

виявлення ризикових суб’єктів господарювання – платників ППП. Зокрема,

здійснено аналіз фінансової звітності платників податку за 2015–2016 рр. з

позиції виявлення податкових ризиків шляхом аналізу основних рядків

декларації з ППП та додатків до неї, а також звітного бухгалтерського балансу

(форма № 1), звіту про фінансові результати (форма № 2), звіту про рух

грошових коштів (форма № 3), приміток до річної фінансової звітності (форма

№ 5), звіту про фінансові результати суб’єкта малого підприємництва (форма

№ 2-м), що деталізують окремі статті основних форм звітності, здійснено

оцінку: 1) майнового стану суб’єкта господарювання, його структури, складу та

джерела утворення; 2) стану розрахунків з контрагентами: структури

дебіторської і кредиторської заборгованості, надходження та вибуття грошових

потоків на підприємстві; 3) ефективності використання наявного майна та

оптимальності структури й динаміки капіталу суб’єкта господарювання,

структури доходів та витрат, фінансових результатів від його діяльності;

4) впливу різних факторів на рівень достовірності показників фінансової

звітності суб’єктів господарювання;

– на підставі отриманих результатів апробації методичних рекомендацій,

що полягають в аналізі ризикових статей фінансової звітності суб’єктів

господарювання – платників ППП, а також показників декларації з ППП,

оцінено кількісне значення критеріїв відбору ризикових платників ППП та їх

уточнення.

Практична цінність результатів та продукції полягає у тому, що

сформовані під час виконання ННТР науково-практичні рекомендації, за

відповідної їх реалізації, дозволять підвищити ефективність використання в

Україні податкових інструментів у запобіганні, виявленні та припиненні

використання схем мінімізації сплати ППП. Крім того, практична реалізація

запропонованих податкових новацій дозволить збільшити фіскальну

ефективність вітчизняної податкової системи внаслідок зменшення рівня

латентності економіки, сприятиме підвищенню стандартів податкового

контролю, оперативності роботи органів ДФС України у сфері боротьби з

податковими правопорушеннями та протидії застосуванню суб’єктами

господарювання схем мінімізації сплати податків.

9

З метою значного розширення інформаційної бази щодо виявлення

ризикових суб’єктів господарювання та/або ризикових господарських

операцій запропоновано запровадити в роботу органів ДФС України систему

ідентифікації та оцінювання податкових ризиків на основі зіставлення

показників фінансової звітності суб’єктів господарювання. Фінансова звітність

суб’єктів господарювання може стати суттєвим інформаційним підґрунтям для

виявлення ризикових платників податків унаслідок аналізу порядку

формування фінансового результату від діяльності цих суб’єктів та факторів, що

на нього впливають.

Відповідний аналіз показників (статей) фінансової звітності суб’єктів

господарювання дозволить контролюючим органам сформувати всебічну

інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових

активів платника податків. При цьому потрібно зазначити, що саме зіставлення

окремих статей фінансової звітності, а також їх порівняння з показниками

декларації з ППП є саме тим інструментом, використання якого дозволить

провести всебічний аналіз практики застосування схем мінімізації сплати

податків в Україні, виявити фактори та причини, що зумовлюють їх існування.

Під час дослідження встановлено, що до основних індикаторів виявлення

ризикових суб’єктів господарювання – платників ППП повинні бути віднесені ті

статті фінансової звітності, які з огляду на національну практику ведення

підприємницької діяльності мають значні ознаки ризиковості.

У процесі проведення дослідження встановлено взаємозв’язки

показників декларації з ППП з показниками фінансової звітності та розроблено

методичний підхід до виявлення ризикових суб’єктів господарювання –

платників ППП, який передбачає таке: 1) оцінювання показників фінансової

звітності (за окремими статтями, за зіставленням статей форм звітності,

зокрема в динаміці) у розрізі груп «Майновий стан та активи», «Стан

розрахунків з контрагентами», «Прибутковість та власний капітал»;

2) зіставлення ризикових статей фінансової звітності зазначених вище груп з

критеріями віднесення платників податків до категорії (групи) «ризиковості»;

3) виявлення основних факторів, що впливають на достовірність показників

фінансової звітності суб’єктів господарювання та оцінку варіативності й

ступеня впливу цих факторів на достовірність показників фінансової звітності

суб’єктів господарювання.

Побудова системи відбору ризикових суб’єктів господарювання на основі

даних фінансової звітності дозволить підвищити ефективність діяльності органів

ДФС України за рахунок зменшення витрат на проведення контрольно-

перевірочних заходів та збільшення фіскального ефекту цих заходів.

Структуровані у процесі виконання ННТР критерії відбору ризикових

суб’єктів господарювання – платників ППП, а також розроблений методичний

підхід до оцінки ступеня впливу факторів на достовірність показників

фінансової звітності дозволять посилити методичну складову виявлення

ризикових платників ППП та будуть використані у процесі формування

загальних методичних рекомендацій щодо відбору ризикових суб’єктів

господарювання з ППП відповідно до Технічного завдання.

10

Також у межах формування методичних рекомендацій щодо відбору

ризикових суб’єктів господарювання – платників ППП розроблені методичні

рекомендації щодо контролю за дотриманням правил «тонкої капіталізації»,

який пропонується проводити у чотири етапи: 1) тестування платника податку

на потенційну можливість застосування ним правил «тонкої капіталізації»;

2) обрахунок суми, яка може збільшувати фінансовий результат до

оподаткування; 3) здійснення контролю за врахуванням податкових різниць у

податковій звітності; 4) проведення документальної перевірки у разі

підтвердження ризику порушення правил «тонкої капіталізації».

Упровадження у діяльність фіскальних органів зазначених методичних

рекомендацій сприятиме руйнуванню схем мінімізації податкового

навантаження у межах міжнародного руху капіталів.

Загалом наявність ефективної моделі моніторингу податкових ризиків

матиме комплексний позитивний вплив на податкову систему України,

сприятиме збільшенню рівня податкових надходжень до бюджету держави і, як

наслідок, зміцненню її фінансового становища, а також забезпечить більш

конкурентні умови ведення бізнесу для сумлінних платників податків.

Упровадження результатів ННТР. Отримані в ході виконання проекту

висновки, а також сформовані нові підходи до здійснення податкового

контролю в Україні використовуються при викладанні навчальних дисциплін з

проблематики податкової ризикології для підготовки фахівців ступеня вищої

освіти «бакалавр» і «магістр» галузі знань 07 «Управління і адміністрування»,

спеціальності 071 «Облік і оподаткування» та інших. Зокрема, окремі результати

роботи впроваджені у навчальний процес кафедри податкової політики

Навчально-наукового інституту економіки, оподаткування та митної справи

Університету державної фіскальної служби України при розробленні навчально-

методичного забезпечення дисциплін «Наукові засади фіскального

адміністрування», «Організація податкового процесу в Україні», «Моніторинг

податкових ризиків», «Сучасні управлінські технології в адмініструванні

податків». Таке поєднання науки та навчального процесу сприятиме

підвищенню якості підготовки фахівців у податковій сфері, дозволить

отримувати студентам якісно нові знання у сфері фіскального адміністрування,

порушення податкового законодавства, а також розуміти особливості практики

виявлення ризикових суб’єктів господарювання – платників податку на

прибуток підприємств.

Сформований за результатами виконання ННТР витяг з матеріалів щодо

здійснення контролю за дотриманням правил «тонкої капіталізації»

спрямовано структурним підрозділам ДФС для використання у роботі.

Бібліографічний перелік монографій, підручників, посібників, наукових

статей, інших публікацій, дисертацій

Розділи у колективних монографіях

1. Оцінювання ефективності податкового адміністрування в Україні.

Система управління податковими ризиками. Роль інформації в протидії

мінімізації сплати податків. Реформування податкової системи України:

11

сучасні виклики та орієнтири: монографія / за заг. ред. П. В. Пашка,

Л. Л. Тарангул. Київ: Новий друк, 2015. 570 с.

2. Сушкова О. Є. Підходи до виявлення ризикових суб’єктів

господарювання – учасників зовнішньоекономічної діяльності: монографія.

Innovation in science and education challenges of our time / collection of

scientific papers; edited by Maryna Dei, Olha Rudenko. London: IASHE, 2016.

P. 64–67.

3. Ризикові платники податку на прибуток підприємств та методика їх

виявлення на основі аналізу показників фінансової звітності: монографія /

О. Є. Сушкова, С. С. Брехов, Ю. В. Сибірянська, Н. М. Борейко, К. Ю. Соколова

/ за заг. ред. О. Є. Сушкової. Київ: Алерта, 2017. 96 с.

Статті у фахових виданнях

1. Проскура К. П. Оцінка розвитку податкової системи України.

Незалежний аудитор. 2015. № 12 (ІІ). С. 13–20.

2. Сушкова О. Є., Проскура К. П. Основні методи мінімізації сплати

податків в Україні. Вісник Одеського національного університету. 2016. Т. 21.

Вип. 3. С. 168–175.

3. Проскура К. П., Сушкова О. Є. Оцінка ефективності протидії схемам

мінімізації податків в Україні. Глобальні та національні проблеми економіки.

2016. Вип. № 11. С. 770–777.

4. Борейко Н. М., Скоромцова Т. О. Світові орієнтири виявлення

ризикових платників податку на прибуток підприємства. Глобальні та

національні проблеми економіки. 2016. Вип. № 13. С. 489–493. URL:

http://global-national.in.ua/issue-13-2016.

5. Проскура К. П. Методичні підходи до розподілу загальновиробничих

витрат та їх вплив на рівень податкового навантаження виробничого

підприємства. Ефективна економіка. 2016. № 8. URL:

www.economy.nayka.com.ua.

6. Проскура К. П. Податок на прибуток підприємства: еволюція,

проблеми, можливі шляхи вирішення. Економічний часопис – ХХІ. 2016.

№ 156 (1–2). С. 44–48.

7. Скоромцова Т. О., Євтушенко Н. А. Налоговые риски: особенности

управления. Регіональна економіка та управління. 2016. № 4 (11). С. 93–97.

8. Сушкова О. Є. Вдосконалення підходу щодо ідентифікації ризикових

платників податків. Економіка та суспільство. 2017. № 8. С. 690–695.

9. Брехов С. С., Проскура К. П., Сушкова О. Є. Система індикаторів ризиків

агресивного податкового планування. Економічний аналіз: зб. наукових праць

Тернопільського національного економічного університету; редкол.: О. В. Ярощук

(голов. ред.) та ін. Тернопіль, 2017. Т. 27. № 1. С. 107–119.

Публікації в інших виданнях

1. Скоромцова Т. О. Окремі аспекти виявлення податкових ризиків у

контрольно-перевірочній роботі органів ДФС України. Фіскальна політика в

умовах макроекономічної стабілізації: зб. матеріалів науково-практичного

інтернет-семінару (м. Ірпінь, 21–31.05.2016). Ірпінь. С. 54–56. URL: http://ndi-

fp.asta.edu.ua/files/doc/ Zbirnyk_IK_2016.pdf.

12

2. Сушкова О. Є. Критерії ідентифікації ризикових платників податків.

Фіскальна політика в умовах макроекономічної стабілізації: зб. матеріалів

науково-практичного інтернет-семінару (м. Ірпінь, 21–31.05.2016). Ірпінь.

С. 90–92. URL: http://ndi-fp.asta.edu.ua/files/doc/Zbirnyk_IK_2016.pdf.

3. Борейко Н. М. До питання виявлення ризикових платників податку на

прибуток підприємств. Фіскальна політика в умовах макроекономічної

стабілізації: зб. матеріалів науково-практичного інтернет-семінару (м. Ірпінь,

21–31.05.2016). Ірпінь. С. 68–69. URL: http://ndi-fp.asta.edu.ua/

files/doc/Zbirnyk_IK_2016.pdf.

4. Скоромцова Т. О., Борейко Н. М. Ризикові суб’єкти господарювання:

ознаки та поняття. Конкурентоспроможність національної економіки:

показники, фактори впливу та шляхи підвищення: зб. матеріалів

всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Київ, 30.09.2016): у 2-х

частинах. Київ, 2016. Ч. 2. С. 78–81. URL: http://kyiveconomiccenter.org.ua/

index.php/uk/events.

5. Скоромцова Т. О. Соціальні аспекти виявлення ризикових суб’єктів

господарювання – платників податку на прибуток підприємств. Соціально-

правові проблеми доступу до інформації: міжнародний досвід та українські

реалії: матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Ірпінь,

26.04.2016). Ірпінь, 2016.

6. Скоромцова Т. О. Окремі аспекти визначення поняття «податковий

ризик». Трансформація фіскальної політики України в умовах євроінтеграції:

матеріали VIII науково-практичної інтернет-конференції (м. Ірпінь,

1–15.12.2016). Ірпінь, 2016. С. 283–286. URL: http://ndi-fp.asta.edu.ua;

7. Сибірянська Ю. В., Рудик Н. В. Якісні методи дослідження як

превентивна міра виникнення ризику суб’єктів економічних відносин в умовах

кризи. Розвиток економічної системи в умовах глобалізації: III Міжнародна

науково-практична конференція (м. Хмельницький, 11–12.11.2016).

Хмельницький, Гельветика, 2016. С. 137–140.

8. Царенко Т. Б. Податок на прибуток: реформування, перспективи та

реалії сьогодення. Трансформація фіскальної політики України в умовах

євроінтеграції: матеріали VIII науково-практичної інтернет-конференції

(м. Ірпінь, 1–15.12.2016). Ірпінь, 2016. С. 168–171. URL: http://ndi-

fp.asta.edu.ua.

9. Сибірянська Ю. В. Податковий борг великих платників податків:

сучасний стан та напрями мінімізації. Трансформація фіскальної політики

України в умовах євроінтеграції: матеріали VIII науково-практичної інтернет-

конференції (м. Ірпінь, 1–15.12.2016). Ірпінь: НДІ фіскальної політики, 2016.

С. 251–254. URL: http://ndi-fp.asta.edu.ua.

10. Борейко Н. М. Об’єктивна необхідність у виявленні платників податків з

ознаками ризику. Теоретична та практична концептуалізація розвитку

фінансово-кредитних механізмів в умовах нової соціально-економічної

реальності: зб. матеріалів міжнародної науково-практичної конференції

(м. Ірпінь, 27–31.03.2017). 2017. С. 97–100. URL: http://ndi-fp.asta.edu.ua/

files/doc/Z2017_03_27-31.pdf.

13

11. Борейко Н. М. До питання виявлення податкових ризиків: зарубіжний

досвід та Україна. Фіскальна політика в умовах макроекономічної стабілізації:

ІІ науково-практичний інтернет-семінар до Дня науки (м. Ірпінь,

22–31.05.2017). Ірпінь, 2017. С. 67–68.

12. Брехов С. С. Проблемні аспекти та вектори розвитку постмитного аудиту

в Україні. Теоретична та практична концептуалізація розвитку фінансово-

кредитних механізмів в умовах нової соціально-економічної реальності: зб.

матеріалів міжнародної науково-практичної конференції (м. Ірпінь, 27–

31.03.2017). Ірпінь, 2017. С. 101–107. URL: http://ndi-fp.asta.edu.ua/

files/doc/Z2017_03_27-31.pdf;

13. Подік І. І. Інформаційно-аналітичні технології виявлення ризикових

платників податків. Сучасні проблеми інформатики в економіці, управлінні,

освіті та подоланні наслідків Чорнобильської катастрофи: збірник матеріалів

ХVІ Міжнародного наукового семінару (м. Київ – м. Світязь, 3–7.07.2017).

Київ – Світязь, 2017.

14

2. ННТР «МЕТОДИ ТА ЗАХОДИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ

ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНІЧНИХ СИСТЕМ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ МИТНОГО

КОНТРОЛЮ»





У 2017 році було об’єднано ННТР «Методи та заходи підвищення

ефективності застосування технічних засобів при здійсненні митного

контролю» та ННТР «Розробка моделі системи передачі, зберігання та аналізу

зображень об’єктів контролю, перевірених скануючими системами».

Керівник ННТР: Царенко В. І., завідувач відділу досліджень організаційно-

правового забезпечення митної безпеки Науково-дослідного центру митної

справи НДІ фіскальної політики Університету ДФС України, к.ю.н., доцент.


− Нагорічна О. С., заступник директора Науково-дослідного інституту

фіскальної політики з наукової роботи – начальник Науково-дослідного центру

митної справи, к.п.н., с.н.с.;

− Хома В. О., провідний науковий співробітник відділу досліджень

організаційно-правового забезпечення митної безпеки, к.ю.н., доцент;

− Яковенко О. В., старший науковий співробітник відділу досліджень

організаційно-правового забезпечення митної безпеки, к.е.н., доцент;

− Бабенко Б. І., науковий співробітник відділу досліджень організаційно-

правового забезпечення митної безпеки, к.т.н., доцент;

− Решетніков  Ю. М., науковий співробітник відділу досліджень

організаційно-правового забезпечення митної безпеки;

− Жданова В. П., молодший науковий співробітник відділу досліджень


− Дворнічена І. М., молодший науковий співробітник відділу досліджень


− Шило О. І., молодший науковий співробітник відділу досліджень


− Миронов О. В., молодший науковий співробітник відділу дослідження

проблем митної політики;

− Романюк У. В., молодший науковий співробітник відділу міжнародного

досвіду та митної експертизи;

− Романенко В. В., молодший науковий співробітник відділу досліджень

організаційно-правового забезпечення фінансової безпеки;

− Боровик О. В., фахівець з митної справи, д.т.н., професор;

− Мартинов Д. Ю., фахівець з митної справи;

− Шершиньов  С. С., фахівець з митної справи.

15

Опис процесу наукового дослідження

ННТР виконувалася Науково-дослідним інститутом фіскальної політики

Університету державної фіскальної служби України відповідно до наказу ДФС

від 26.02.2016 № 188 «Про затвердження Тематичного плану науково-

дослідних робіт Державної фіскальної служби України на 2016 рік» (із змінами)

у 2016 році та відповідно до наказу ДФС від 01.03.2017 № 153 «Про

затвердження плану наукових (науково-технічних) робіт Державної фіскальної

служби України на 2017 рік» у 2017 році.

Тема наукового дослідження спрямована на вирішення першочергових

завдань ДФС, визначених у таких документах:

1) Положенні про Державну фіскальну службу України, затвердженому

постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236, а саме:

− п. 27 ст. 4: «здійснення разом з митними органами іноземних держав

заходів щодо вдосконалення процедури пропуску через державний кордон

України товарів і транспортних засобів, їх митного контролю та митного

оформлення»;

− п. 28 ст. 4: «впровадження спрощених митних процедур відповідно до

законодавства та сприяння створенню відповідних умов для полегшення

торгівлі, сприяння транзиту, збільшенню товарообігу та пасажиропотоку через

митний кордон України»;

− п. 43 ст. 4: «запобігання та протидія контрабанді та порушенням

митних правил на митній території України»;

2) Стратегічному плані розвитку ДФС на 2015–2018 роки, затвердженому

наказом ДФС України від 12.02.2015 № 80 (стратегічна ціль 7 «Підвищення

ефективності процедур митного контролю»).

Методи дослідження – абстрактно-логічний, методи системного,

структурного, статистичного аналізу.

Основні наукові і (або) науково-технічні результати є такі:

− сформовано комплекс заходів, спрямованих на підвищення

ефективності застосування технічних систем при здійсненні митного контролю,

що враховують теоретичні положення та практичні аспекти їх використання;

− обґрунтовано необхідність в удосконаленні існуючих форм звітності

митниць ДФС щодо стану та наявності технічних систем митного контролю за

допомогою реалізації ряду заходів правового, організаційного та технічного

характеру;

− розроблено алгоритм визначення ефективності застосування технічних

систем при здійсненні митного контролю з метою обґрунтування управлінських

рішень щодо їх придбання, фінансування витрат на утримання та експлуатацію

та підвищення якості управління технічними системами митного контролю;

−  підготовлено теоретичну модель системи передавання, зберігання та

аналізу зображень об’єктів контролю, перевірених скануючими системами,

яка складається з декількох етапів: передавання даних, отриманих за

допомогою скануючої системи (мобільного або стаціонарного типу),

зберігання даних на серверах, аналіз зображень безпосередньо оператором

або за допомогою віддаленого доступу.

16

Практична цінність результатів та продукції полягає в тому, що отримані

наукові результати ННТР мають теоретико-прикладне значення для розвитку

державної митної справи в Україні та надалі сприятимуть удосконаленню

законодавства і практики його застосування у зазначеній сфері.

Упровадження результатів ННТР. Практичний результат: діагностика

звітності митниць ДФС щодо технічних систем митного контролю та

розроблення варіантів усунення виявлених недоліків, розроблення концепції

навчання працівників робіт із скануючими системами.




1. Бабенко Б. І. Стандартизація митного контролю в контексті фіксації

зображень, відсканованих скануючими системами, і їх збереження в

інтегрованих базах. Збірник наукових праць Національної академії Державної

прикордонної служби України. Хмельницький, 2017. № 1 (70). С. 306–322.

2. Бабенко Б. І., Мартинов Д. Ю., Решетніков Ю. М. Сучасний стан та

тенденції щодо створення в ДФС відкритої інтерактивної довідкової бази даних

відсканованих зображень. Збірник наукових праць Національної академії

Державної прикордонної служби України. Хмельницький, 2016. № 3 (69).

С. 211–227.

3. Бабенко Б. І. Можливості рентгенотелевізійних інспекційно-доглядових

комплексів в системі митного контролю великогабаритних вантажів та

транспортних засобів. Збірник наукових праць Національної академії

Державної прикордонної служби України. Хмельницький, 2016. № 2 (68).

С. 242–265.

4. Царенко В. І. , Дворнічена І. М., Мартинов Д. Ю. Ціна життя людини:

морально-правовий та економічний аспект. Митна безпека. 2017. № 1.

C. 144–151.

5. Царенко В. І., Бабенко Б. І. Двохетапна концепція підготовки фахівців

для роботи на скануючих системах. Збірник наукових праць Національної

академії Державної прикордонної служби України. Хмельницький, 2017.

№ 3 (73). С. 381–396.

6. Царенко В. І., Яковенко О. В. Локальне регулювання відносин із

визначення ефективності застосування технічних систем митного контролю.

Науковий вісник Національної академії Державної прикордонної служби

України. Юридичні науки. 2017. Вип. 3: URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/

vnadpcurn_2017_3_8.

7. Царенко В. І., Яковенко О. В. Резерви підвищення ефективності

застосування технічних засобів при здійсненні митного контролю. Глобальні та

національні проблеми економіки. 2016. Вип. 14. С. 247–250.

8. Царенко В. І., Яковенко О. В. Характеристика системи управління

технічними системами митного контролю. Наукові праці Кіровоградського

національного технічного університету. Економічні науки. 2017. Вип. 31.

С. 112–117.

17

9. Яковенко О. В. Аналіз нормативного забезпечення застосування

технічних систем при здійсненні митного контролю. Митна безпека. 2017.

№ 1. C. 151–161.


1. Бабенко Б. І., Миропольська О. В. Інфраструктура та обладнання ДФС

в контексті забезпечення збереження та використання результатів митного

контролю. Сучасні механізми забезпечення соціально-економічної безпеки на

макро- та мікрорівнях: зб. матеріалів міжнародної науково-практичної

конференції (м. Дніпро, 19 травня 2017 р.). Дніпро, 2017. С. 120–123.

2. Бабенко Б. І., Мартинов Д. Ю., Решетніков Ю. М. Аспекти боротьби з

корупцією під час здійснення безконтактного митного контролю митницями

ДФС України. Фіскальна політика в умовах макроекономічної стабілізації: зб.

наукових праць за матеріалами науково-практичного інтернет-семінару

(м. Ірпінь, 21–31 травня 2016 р.). Ірпінь, 2016. С. 98–100.

3. Бабенко Б. І., Шершиньов С. С., Мартинов Д. Ю. Аспекти

забезпечення доступу та здійснення аналізу зображень об’єктів вмісту

вантажів, отриманих від скануючих систем ДФС. Освітньо-наукове

забезпечення діяльності правоохоронних органів і військових формувань

України: зб. текстів доповідей за матеріалами IX Всеукраїнської науково-

практичної конференції (м. Хмельницький, 8 грудня 2016 р.). Хмельницький,

2016. С. 498–499.

4. Бабенко Б. І., Миронов О. В., Корнійчук О. О. Деякі правові аспекти

щодо впровадження безконтактного митного контролю в Державній фіскальній

службі України. Статистична оцінка соціально-економічного розвитку: зб. текстів

доповідей за матеріалами ХVI Всеукраїнської науково-практичної конференції (м.

Хмельницький, 26 травня 2016 р.). Хмельницький, 2016. С. 41–46.

5. Бабенко Б. І., Корнійчук О. О., Катеринчук С. В. Потенційно

необґрунтований митний контроль в контексті створення та використання он-

лайн архівів відсканованих зображень. Історія торгівлі, податків та мита: зб.

текстів доповідей за матеріалами Х Міжнародної науково-практичної

конференції (м. Дніпро, 27–28 жовтня 2016 р.). Дніпро, 2016. С. 109–111.

6. Пунда О. В., Бабенко Б. І. Використання відсканованих зображень

скануючими системами як первинних доказів у справі про контрабанду.

П’ятнадцяті осінні юридичні читання: зб. текстів доповідей за матеріалами

міжнародної наукової конференції (м. Хмельницький, 21–22 жовтня 2016 р.),

Хмельницький, 2016. С. 117–118.

7. Решетніков Ю. М. Єдиний інформаційний модуль збору даних –

інноваційний шлях розвитку безконтактних систем догляду в пунктах пропуску

через державний кордон. Актуальні проблеми протидії злочинам

терористичного спрямування в Україні: зб. матеріалів круглого столу

(м. Хмельницький, 3 червня 2016 р.). Хмельницький, 2016. С. 54–56.

8. Хома В. О., Бабенко Б. І. Від принципу трансляції знань до

компетентісного підходу. Теоретична та практична концептуалізація розвитку


18


(м. Ірпінь, 27–31 березня 2017 р.). Ірпінь, 2017. C. 371–376.

9. Хома В. О. Інтереси особи та безпека – основні сучасні детермінанти

функціонування елементів державного механізму у митній сфері. Фінансова

безпека України на сучасному етапі: зб. матеріалів міжнародної науково-

практичної конференції (м. Ірпінь, 28 листопада 2016 р.). Ірпінь, 2016.

С. 151–155.

10. Царенко В. І., Яковенко О. В. Моніторинг ринку технічних систем

митного контролю. Теоретичні та практичні аспекти застосування технічних

систем митного контролю та охорони кордону: зб. тез інтернет-конференції

(м. Хмельницький, 18 травня 2017 р.). Хмельницький, 2017. С. 57–61.

11. Шило О. І. Вплив застосування технічних засобів митного контролю

на ефективність здійснення митного контролю. Реформування економічної

системи країни в контексті міжнародного співробітництва: зб. тез

всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Одеса, 22–23 липня

2016 р.). Одеса, 2016. C. 45–47.

12. Шило О. І. Значення технічних засобів митного контролю фото-,

відеофіксації у реформуванні діяльності митниці. Науковий диспут: питання

економіки, підприємництва та фінансів: зб. тез міжнародної науково-практичної

конференції (м. Дніпро, 5–6 серпня 2016 р.). Дніпро, 2016. C. 58–61.

13. Шило О. І. Правове регулювання використання технічних засобів

митного контролю на митницях. Пріоритетні напрями соціально-економічного

розвитку держави та регіонів: зб. тез міжнародної науково-практичної

конференції (м. Дніпро, 16–17 вересня 2016 р.). Дніпро, 2016. C. 74–78.

14. Яковенко О. В. Детермінанти оцінювання ефективності застосування

технічних засобів митного контролю. Наукові економічні дослідження: теорії та

пропозиції: зб. матеріалів ІІ Міжнародної науково-практичної конференції

(м. Запоріжжя, 1–2 липня 2016 р.). Запоріжжя, 2016. С. 77–80.

15. Яковенко О. В. Звітність митниць ДФС щодо стану та наявності

технічних засобів митного контролю. Перші таврійські економічні читання : зб.

матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції (м. Київ,

10–11 лютого 2017 р.). Київ, 2017. Ч. 1. С. 69–73.

16. Яковенко О. В. Фактори впливу на використання технічних систем

митного контролю. Інституційні перетворення у фіскальній системі України: зб.

матеріалів круглого столу (м. Ірпінь, 12–13 травня 2017 р.). Ірпінь, 2017.

C. 106–107.

19

3. ННТР «РОЗВИТОК ІНСТИТУТУ УПОВНОВАЖЕНОГО

ЕКОНОМІЧНОГО ОПЕРАТОРА В КОНТЕКСТІ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ

РАМКОВИХ СТАНДАРТІВ БЕЗПЕКИ ТА ПОЛЕГШЕННЯ

МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ ВМО»

Номер державної реєстрації теми: 0116U003660.




– розділ 1 «Організаційно-економічні передумови виникнення інституту

уповноваженого економічного оператора» (2016);

– розділ 2 «Міжнародні підходи та рекомендації щодо функціонування

інституту уповноваженого економічного оператора» (2016);

– розділ 3 «Аналіз вітчизняного стану нормативно-правового регулювання

інституту уповноваженого економічного оператора» (2016, 2017);

– розділ 4 «Стан та пріоритетні напрями удосконалення нормативно-

правового регулювання інституту уповноваженого економічного оператора в

Україні» (2017).

Керівник ННТР: Несторишен І. В., провідний науковий співробітник відділу

дослідження проблем організації митного контролю НДЦ митної справи НДІ

фіскальної політики Університету ДФС України, к.е.н., доцент.


від НДЦ митної справи НДІ фіскальної політики Університету ДФС України:

− Туржанський В. А., старший науковий співробітник відділу дослідження

проблем митної політики, к.е.н., доцент;

− Нагорічна О. С., заступник директора Науково-дослідного інституту

фіскальної політики з наукової роботи – начальник Науково-дослідного центру

митної справи Університету ДФС України, к.п.н., с.н.с.;

− Прус Л. Р., завідувач відділу дослідження міжнародного досвіду та

митної експертизи, к.е.н., доцент;

− Долгий О. А., головний науковий співробітник відділу удосконалення

фінансового контролю та фінансової відповідальності, д.ю.н., професор;

− Руда Т. В., провідний науковий співробітник відділу дослідження

міжнародного досвіду та митної експертизи, к.е.н., с.н.с.;

− Медвідь Ю. О., науковий співробітник відділу дослідження проблем

митної політики;

− Неліпович О. В., науковий співробітник відділу дослідження проблем

митної політики;

− Коновалов Ю. О., науковий співробітник відділу дослідження

міжнародного досвіду та митної експертизи;


проблем митної політики, к.е.н., доцент;

− Бабенко Б. І., науковий співробітник відділу дослідження проблем

організації боротьби з митними правопорушеннями, к.т.н., доцент;

20

− Миронов О. В., молодший науковий співробітник відділу дослідження

проблем організації митного контролю;

− Романюк У. В., провідний фахівець відділу дослідження проблем

адміністрування митних платежів;

за договором цивільно-правового характеру: Бережнюк І. І., Очерет А. Ю.,

Теплий А. І.;

за згодою: Пашко П. В., Фрадинський О. А., Медвідь Ю. О., Молдован Е. С.,

Бережнюк І. І., Очерет А. Ю., Теплий А. І.



Університету державної фіскальної служби України відповідно до Тематичного

плану науково-дослідних робіт Державної фіскальної служби України на

2016 рік, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України від

26.02.2016 № 188 «Про затвердження Тематичного плану науково-дослідних

робіт Державної фіскальної служби України на 2016 рік» (із змінами); Науково-

дослідним інститутом фіскальної політики Університету державної фіскальної

служби України згідно з наказом Державної фіскальної служби України від

01.03.2017 № 153 (зі змінами) «Про затвердження Тематичного плану

науково-дослідних робіт Державної фіскальної служби України на 2017 рік» (із

змінами) протягом 2017 року, відповідно до Технічного завдання на

виконання ННТР від 25.03.2016 та доповнень до нього від 26.07.2016 та від

14.03.2017.

Упровадження інституту уповноваженого економічного оператора (далі –

УЕО) спрямоване на усунення дисбалансу щодо забезпечення рівня

національної безпеки держави та максимального сприяння суб’єктам

зовнішньоекономічної діяльності в міжнародній торгівлі. Митні адміністрації,

здійснюючи постійний контроль за міжнародними вантажними

перевезеннями, частково відповідають за забезпечення безпеки

міжнародного ланцюга постачань товарів. Підвищення рівня небезпеки

зумовлює необхідність у реалізації у сфері митного регулювання програм

державно-приватного партнерства з метою забезпечення максимально

можливого рівня безпеки всього ланцюга постачань товарів. У 2005 році були

прийняті Рамкові стандарти ВМО, якими передбачено застосування принципу

диференціації щодо здійснення митних формальностей учасників ЗЕД шляхом

створення інституту УЕО.

Актуальність ННТР визначається необхідністю у подальшому розвитку

інституту УЕО, що вимагає поглибленого вивчення та аналізу міжнародних

рекомендацій і правової бази з питань функціонування цього інституту.

Актуальним є питання формування оптимальної моделі співвідношення вимог

надання статусу УЕО з обсягом фактичних митних переваг, а також розробки

критеріїв (вимог, умов) надання статусу УЕО залежно від виду діяльності

економічного оператора (імпортер, експортер, перевізник, митний брокер),

взаємного визнання статусу митними адміністраціями різних країн. Таким

чином, пріоритетним завданням у сучасних умовах є вироблення пропозицій

21

щодо вдосконалення і розвитку інституту УЕО в Україні з урахуванням

міжнародної практики митного адміністрування.

Предметом дослідження є система взаємовідносин між УЕО та митницями

в контексті забезпечення безпеки та спрощення митних процедур у сфері

зовнішньоекономічної діяльності відповідно до міжнародних конвенцій,

договорів та інших міжнародних нормативно-правових актів з державної

митної справи.

Визначено перспективи запровадження дієвого механізму

уповноваженого економічного оператора в Україні відповідно до чинного

митного законодавства Європейського Союзу. З метою гармонізації

вітчизняного митного законодавства із міжнародними тенденціями

розроблено проект Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу

України щодо уповноваженого економічного оператора та спрощень митних

формальностей» (реєстраційний № 4777 від 03.06.2016).

Виконавцями ННТР розроблено пропозиції щодо форми та переліку

відомостей короткої ввізної декларації (Entry Summary Declaration) для УЕО;

деталізовано пояснення щодо заповнення основних граф короткої ввізної

декларації (Entry Summary Declaration) для вантажів, що переміщуються УЕО із

зазначенням відповідних граф митної декларації відповідно до норм

законодавства ЄС.

Основні наукові і (або) науково-технічні результати мали своїм змістом

розроблення заходів щодо забезпечення належного балансу між регуляторним

контролем органів доходів і зборів та спрощенням митних процедур

економічним операторам у сфері зовнішньоекономічної діяльності, зокрема:

– систематизацію передумов виникнення інституту УЕО з позиції

збалансування безпеки та спрощення міжнародної торгівлі;

– узагальнення європейського досвіду функціонування інституту УЕО з

метою його подальшого використання в Україні;

– гармонізацію та уніфікації правових основ функціонування інституту

УЕО;

– об’єктивізацію процесів взаємодії митниці та УЕО за складовими

міжнародного ланцюга постачання;

– удосконалення процесу інформаційної взаємодії економічних

операторів та митниць ДФС в умовах запровадження системи попереднього

інформування;

– формування системи знань, досвіду та навичок осіб, відповідальних за

надання статусу УЕО;

– узагальнення стандартів ISO щодо системи менеджменту безпеки в

міжнародному ланцюзі постачань.

Наукові результати виконання ННТР, узагальнені в колективній монографії

«Концептуалізація інституту уповноважених економічних операторів: проблеми

забезпечення балансу безпеки та спрощення міжнародної торгівлі» за заг. ред.

І. В. Несторишена та В. А. Туржанського, можуть використовуватися при

підготовці, перепідготовці, підвищенні кваліфікації працівників ДФС України та

її територіальних органів; проведенні тематичних семінарів і тренінгів.

22

Практична цінність результатів та продукції полягає в тому, що

сформовано під час виконання ННТР науково-практичні пропозиції щодо

вдосконалення інституту УЕО та механізму його реалізації відповідно до

Рамкових стандартів ВМО, зокрема:

– узагальненні вимог ВМО щодо розвитку інституту УЕО та організаційно-

економічних передумов його виникнення в ЄС;

– систематизації європейської практики надання спрощень економічним

операторам у сфері ЗЕД;

– визначенні особливостей взаємного визнання статусу УЕО митними

адміністраціями різних країн;

– узагальненні положень COMPACT-моделі для УЕО (Compliance

Partnership Customs and Trade), яка є певним алгоритмом оцінювання

ризиків, пов’язаних з діяльністю учасників ЗЕД, бажаючих отримати сертифікат

УЕО;

– формуванні пропозицій щодо форми та переліку відомостей короткої

ввізної декларації (ENS) для УЕО;

– визначенні підходів до розроблення компетенцій валідаторів УЕО;

– розробленні пропозицій до проекту закону України «Про внесення змін

до Митного кодексу України (щодо уповноваженого економічного оператора та

спрощення митних формальностей)» та перспектив запровадження дієвого

механізму спрощення процедур міжнародної торгівлі в Україні в умовах

євроінтеграції.

Практичне значення ННТР полягає у розробленні пропозицій до проекту

закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо

уповноваженого економічного оператора та спрощення митних

формальностей)» та розроблення проектів нормативно-правових актів щодо

практичної реалізації зазначених заходів.

Упровадження результатів ННТР. Упровадження отриманих результатів

ННТР Департаментом організації митного контролю ДФС сприяє імплементації

міжнародних стандартів у здійснення державної митної справи в Україні в

частині формування оптимальної моделі співвідношення вимог надання

статусу УЕО з обсягом фактичних митних переваг, а також розроблення

критеріїв (вимог, умов) надання статусу УЕО залежно від виду діяльності

економічного оператора (імпортер, експортер, перевізник, митний брокер),

взаємного визнання статусу митними адміністраціями різних країн.

Отримані наукові результати мають теоретико-прикладне значення для

розвитку державної митної справи в Україні та надалі сприятимуть

удосконаленню законодавства і практики його застосування у зазначеній

сфері. Крім того, отримано акт упровадження (використання) результатів ННТР

(лист ДФС України № 3105/6/99-99-18-02-02-15 від 15.02.2017).

Довідка від 21.03.2018 № 693/91-91-01-23 надана Університетом ДФС

України про використання результатів науково-дослідної роботи у навчальному

процесі кафедри митної справи Університету ДФС України.

23



Колективна монографія

1. Концептуалізація інституту уповноважених економічних операторів:

проблеми забезпечення балансу безпеки та спрощення міжнародної торгівлі:

монографія / за заг. ред. І. В. Несторишена та В. А. Туржанського. Ірпінь –

Хмельницький: ФОП «Стрихар А. М.», 2017. 214 с.

Статті в іноземних виданнях

1.  Nestoryshen I., Turzhanskyi V. Conceptualization institute of Authorized

Economic Operators: international experience and prospects of its

implementation in the customs legislation of Ukraine. Customs Scientific Journal

CUSTOMS. 2016. Number 1. Volume 6. Р. 41–57.

2. Несторишен І., Колесник В., Долгий О. Оцінка механізмів управління

безпечним міжнародним ланцюгом постачання у сфері забезпечення

національної безпеки держави. EUROPEAN JOURNAL OF ECONOMICS AND

MANAGEMENT. 2016. Issue 5. Volume 2. P. 23–30.

3. Nestoryshen I., Berezhnuk I. International vectors of institutional reforms

of customs authorities. Transformations in Contemporary Society: Economic

Aspects: monograph. Opole: The Academy of Management and Administration in

Opole, 2017. Р. 24–31.


1. Бабенко Б. . Щодо аспектів формування професійних компетентностей

валідаторів третіх осіб. Збірник наукових праць Національної академії

Державної прикордонної служби України. Хмельницький, 2017. № 3.

С. 200–224.

2. Бережнюк І. І. Місце митної системи в забезпеченні національної

безпеки України. Проблеми та перспективи забезпечення стабільного

соціально-економічного розвитку: зб. наукових праць Донецького державного

університету управління. Маріуполь, 2017. Вип. 301. Т. ХVІІI. С. 114–119.

3. Коновалов Ю. О. Європейський досвід щодо митних спрощень

економічним операторам при транзитних переміщеннях товарів. Наукові

праці Кіровоградського національного технічного університету. Кіровоград,

2016. Вип. 30. С. 106–114.

4. Медвідь Ю. О. Практика надання спрощень при здійсненні митного

контролю до запровадження інституту уповноваженого економічного

оператора в Україні. Наукові праці Кіровоградського національного технічного

університету. Кіровоград, 2016. Вип. 29. С. 87–94.

5. Несторишен И. В., Туржанский В. А. Концептуализация института

уполномоченных экономических операторов: международный опыт и

перспективы его внедрения в таможенное законодательство Украины.

ТАМОЖНЯ. 2016. № 1. С. 147–165.

6. Несторишен І. В., Бережнюк І. Г. Митне оформлення толінгових

операцій в контексті активізації євроінтеграційних процесів. Глобальні та

національні проблеми економіки. 2017. Вип. 16. С. 199–202.

24

7. Несторишен І. В., Бережнюк І. Г., Нагорічна О. С. Європейська практика

застосування митної процедури переробки на митній території з

використанням давальницької сировини. Вісник Хмельницького

національного університету. Економічні науки. 2017. № 2. Т. 2. С. 143-146.

8. Несторишен І. В., Бережнюк І. І. Проблеми забезпечення балансу між

митним контролем та спрощенням процедур міжнародної торгівлі. Наукові

праці Кіровоградського національного технічного університету. Економічні

науки. 2016. № 29. С. 46–53.

9. Прус Л. Р. Методичні засади формування системи взаємного визнання

уповноважених економічних операторів. Глобальні та національні проблеми

економіки. 2016. Вип. 11. С. 62–67.

10. Руда Т. В., Попель С. А. Сутність та вимоги до подання короткої ввізної

декларації в країнах ЄС. Наукові праці Кіровоградського національного

технічного університету. Кіровоград, 2016. Вип. 29. С. 61–68.

11.  Туржанський В. А., Несторишен І. В. Застосування інструментів

COMPACT-моделі для УЕО в контексті надання спрощень економічним

операторам. Наукові праці Кіровоградського національного технічного

університету. Економічні науки. Кіровоград, 2017. Вип. 31. С. 103–112.

12. Туржанський В. А., Хома Д. М. Новації щодо вдосконалення

нормативно-правового регулювання інституту УЕО в Україні. Сталий розвиток

економіки. 2017. № 2. С. 64–71.

13. Туржанський В. А., Хома Д. М. Особливості функціонування інституту

уповноваженого економічного оператора в ЄС. Наукові праці

Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки.

Кіровоград, 2016. Вип. 29. С. 68–78.

14. Несторишен І. В., Туржанський В. А., Бережнюк І. І. Підходи до

рейтингового оцінювання спрощення процедур міжнародної торгівлі в Україні.

Modern Economics. 2017. № 3. С. 88–97. URL: http://modecon.mnau.edu.ua/

methods-rating-evaluation-facilitation-of-international-trade-inukrain/.


1.  Бережнюк І. Г., Несторишен І. В., Колесник В. Т., Долгий О. А. Суб’єкти і

нормативні та організаційні аспекти формування безпечного міжнародного

ланцюга постачання. Розвиток інституту уповноваженого економічного

оператора в контексті імплементації Рамкових стандартів безпеки та

полегшення міжнародної торгівлі ВМО: зб. наукових праць науково-практичної

інтернет-конференції (м. Хмельницький – м. Ірпінь, 15 вересня 2016 р.).


2. Бережнюк І. І. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в

системі забезпечення національної економічної безпеки. Економіка, фінанси,

бухгалтерський облік: сучасний стан і перспективи розвитку: збірник тез

доповідей міжнародної науково-практичної конференції (м. Полтава, 1 лютого

2017 р.). Полтава, 2017. С. 12–15.

3. Бережнюк І. І. Митні органи як суб’єкт забезпечення національної

економічної безпеки України. Сучасні тенденції розвитку світової економіки:

25

зб. матеріалів IX Міжнародної науково-практичної конференції (м. Харків,

26 травня 2017 р.). Харків, 2017. С. 17–18.

4. Коновалов Ю. О. Питання забезпечення безпеки міжнародних ланцюгів

поставок. Розвиток інституту уповноваженого економічного оператора в

контексті імплементації Рамкових стандартів безпеки та полегшення

міжнародної торгівлі ВМО: зб. наукових праць науково-практичної інтернет-

конференції (м. Хмельницький – м. Ірпінь, 15 вересня 2016 р.).


5.  Медвідь Ю. О. Аспекти визначення критеріїв та умов при наданні

митних спрощень підприємствам ЗЕД в Україні. Розвиток інституту

уповноваженого економічного оператора в контексті імплементації Рамкових

стандартів безпеки та полегшення міжнародної торгівлі ВМО: зб. наукових

праць науково-практичної інтернет-конференції (м. Хмельницький – м. Ірпінь,

15 вересня 2016 р.). Хмельницький, 2016. С. 49–51.

6. Медвідь Ю. О. Ввізна коротка декларація та особливості її подання

суб’єктом господарювання за наявності сертифіката уповноваженого

економічного оператора в ЄС. Розробка механізму аналізу ризиків в контексті

впровадження системи попереднього інформування про переміщення

товарів та транспортних засобів через митний кордон: зб. тез ІІ науково-

практичної інтернет-конференції (м. Хмельницький, 19 травня 2016 р.).


7. Медвідь Ю. О. Уповноважений економічний оператор: умови

отримання митних спрощень. Інституційні перетворення у фіскальній системі

України: зб. тез круглого столу (м.  Хмельницький, 12–13 травня 2017 р.).

Ірпінь, 2017. С. 43–44.

8. Мельник В. М., Нагорічна О. С. Спрощення міжнародної торгівлі шляхом

запровадження інституту уповноваженого вантажоодержувача та

вантажовідправника. Актуальні проблеми забезпечення національної безпеки

та спрощення процедур міжнародної торгівлі: зб. тез доповідей науково-

практичної інтернет-конференції (м. Ірпінь – м. Хмельницький, 11–24 вересня

2017 р.). Ірпінь – Хмельницький, 2017. С. 48–51.

9. Миронов О. В. Історичні аспекти виникнення інституту уповноваженого

економічного оператора. Актуальні проблеми забезпечення національної

безпеки та спрощення процедур міжнародної торгівлі: зб. тез доповідей

науково-практичної інтернет-конференції (м. Ірпінь – м. Хмельницький,

11–24 вересня 2017  р.). Ірпінь – Хмельницький, 2017. С. 90–94.

10. Неліпович О. В., Корнійчук О. О. Основні нормативно-правові

передумови впровадження інституту уповноваженого економічного оператора

в Україні. Фінансова безпека та перспективи розвитку соціально-економічних

систем: зб. тез всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Київ,

15–16 квітня 2016 р.). Київ, 2016. С. 29–32.

11. Несторишен І. В. Вектори трансформації забезпечення національної

безпеки в сфері зовнішньоекономічної діяльності. Економіка, фінанси,

бухгалтерський облік: сучасний стан і перспективи розвитку: зб. тез доповідей

26

міжнародної науково-практичної конференції (м. Полтава, 1 лютого 2017 р.).

Полтава, 2017. С. 36–38.

12. Несторишен І. В. Розвиток інструментів державно-приватного

партнерства в сфері здійснення контролю за зовнішньоекономічними

операціями. Сучасні механізми соціально-економічної безпеки на макро- та

мікрорівнях: зб. тез доповідей міжнародної науково-практичної конференції

(м. Дніпро, 19 травня 2017 р.). Дніпро, 2017. С. 84–86.

13. Несторишен І. В., Теплий А. І., Очерет А. Ю. Новації в митному

законодавстві України щодо спрощення митних формальностей для

економічних операторів. Розвиток інституту уповноваженого економічного

оператора в контексті імплементації Рамкових стандартів безпеки та

полегшення міжнародної торгівлі ВМО: зб. наукових праць науково-практичної

інтернет-конференції (м. Хмельницький – м. Ірпінь, 15 вересня 2016 р.).


14. Несторишен І. В., Туржанський В. А. Гармонізація вітчизняних

процедур митного оформлення з митним законодавством ЄС. Теоретична та

практична концептуалізація розвитку фінансово-кредитних механізмів в

умовах нової соціально-економічної реальності: зб. матеріалів міжнародної

науково-практичної конференції (м. Ірпінь, 27 – 31 березня 2017 р.). Ірпінь,

2017. С. 174–178. URL: http://ndifp.asta.edu.ua/thesis/403/.

15. Несторишен І. В., Туржанський В. А. Запровадження інструментів пост-

митного контролю в контексті адаптації вітчизняного митного законодавства

до європейського. Сучасні тенденції розвитку світової економіки: зб.

матеріалів IX міжнародної науково-практичної конференції (м. Харків,

26 травня 2017 р.). Харків, 2017. T. 2. С. 204–205.

16. Несторишен І. В., Туржанський В. А. Застосування митної процедури

переробки на митній території в контексті уніфікації вітчизняних митних правил

до європейських. Актуальні аспекти адміністрування митної вартості товарів

та інформування громадян про митні правила й митні формальності: зб. тез


12–19 травня 2017 р.). Ірпінь, 2017. С. 62–66. URL: http://ndi-

fp.asta.edu.ua/thesis/509/.

17. Несторишен І. В., Туржанський В. А. Удосконалення процесу

інформаційної взаємодії уповноважених економічних операторів та митниць

ДФС в умовах запровадження попереднього інформування. Актуальні

проблеми соціально-економічних систем в умовах трансформаційної

економіки: зб. наукових статей за матеріалами ІІІ всеукраїнської науково-

практичної конференції (м. Дніпро, 13–14 квітня 2017 р.). Дніпро, 2017. Ч. 1.

С. 201–206. URL: https://nmetau.edu.ua/ru/mdiv/i2015/p2223.

18. Несторишен І. В., Туржанський В. А. Уповноважені економічні

оператори: проблеми запровадження дієвого механізму спрощення процедур

міжнародної торгівлі в Україні. Фіскальна політика в умовах макроекономічної

стабілізації: зб. матеріалів науково-практичного інтернет-семінару (м. Ірпінь,

21–31 травня 2016 р.). Ірпінь, 2016. С. 35–37.

27

19. Очерет А. Ю., Несторишен І. В. Механізм взаємного визнання

уповноважених економічних операторів на міждержавному рівні. Актуальні

проблеми забезпечення національної безпеки та спрощення процедур

міжнародної торгівлі: зб. тез доповідей науково-практичної інтернет-

конференції (м. Ірпінь – м. Хмельницький, 11–24 вересня 2017 р.).


20. Пашко П. В., Бережнюк І. Г., Несторишен І. В. Управління

міжнародним ланцюгом постачання у контексті спрощення процедур

міжнародної торгівлі. Актуальні проблеми забезпечення національної безпеки

та спрощення процедур міжнародної торгівлі: зб. тез доповідей науково-


2017 р.). Хмельницький, 2017. С. 8–11.

21. Прус Л. Р. Взаємне визнання – знак якості національної програми

УЕО. Розвиток інституту уповноваженого економічного оператора в контексті

імплементації Рамкових стандартів безпеки та полегшення міжнародної

торгівлі ВМО: зб. наукових праць науково-практичної інтернет-конференції

(м. Хмельницький – м. Ірпінь, 15 вересня 2016 р.). Хмельницький, 2016.

С. 14–16.

22.  Прус Л. Р. Досвід ЄС у взаємному визнанні уповноважених

економічних операторів. Нова економіка на світовому, державному та

регіональному рівнях: проблеми та розвиток: зб. матеріалів всеукраїнської

науково-практичної конференції (м.  Київ, 20–21 травня 2016 р.). Київ, 2016.

С. 13–15.

23.  Прус Л. Р. Сучасний стан взаємного визнання програм

уповноважених економічних операторів. Стратегія сталого розвитку «Україна –

2020» (економіка, фінанси і право): матеріали Міжнар. науково-практичної

конференції (Київ, 17 травня 2016 р.) / відп. ред. А. А. Мазаракі. Київ, 2016.

С. 108–111.

24. Туржанський В. А. Нормативно-праве регулювання та особливості

надання статусу уповноваженого економічного оператора в ЄС. Розвиток

інституту уповноваженого економічного оператора в контексті імплементації

Рамкових стандартів безпеки та полегшення міжнародної торгівлі ВМО: зб.

наукових праць науково-практичної інтернет-конференції (м. Хмельницький –

м. Ірпінь, 15 вересня 2016 р.). Хмельницький, 2016. С. 8–11.

25. Туржанський В. А., Несторишен І. В. Інституційні перетворення у

державній митній справі в умовах імплементації Угоди про асоціацію Україна

–ЄС. Інституційні перетворення у фіскальній системі України: зб. тез круглого

столу (м.  Хмельницький, 12–13 травня 2017 р.). Ірпінь, 2017. С. 90–93. URL:

http://ndifp. nusta.com.ua/newsView/211/.

26. Туржанський В. А., Теплий А. І. Пропозиції щодо форми та переліку

відомостей короткої ввізної декларації для уповноважених економічних

операторів. Актуальні проблемии забезпечення національної безпеки та

спрощення процедур міжнародної торгівлі: зб. тез доповідей науково-


2017 р.). Хмельницький, 2017. С. 77–82.

28

27. Туржанський В. А., Хома Д. М. Європейський досвід функціонування

інституту УЕО та перспективи його впровадження в Україні. Модифікація обліку,

аналізу та аудиту в контексті євроінтеграційних процесів в Україні: зб. тез

всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції (м. Запоріжжя,

6 квітня 2017 р.). Запоріжжя, 2017. С. 158–160.

29

4. ННТР «ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМАТИКИ КЕРІВНИЦТВА І

ЛІДЕРСТВА У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ АНТИКОРУПЦІЙНИХ

СТАНДАРТІВ В ОРГАНАХ ДФС»


Номер облікової картки ННТР: 0218U001207.

Терміни виконання: початок – 01.2017, закінчення – 12.2017.

Керівник ННТР: Тильчик О. В., провідний науковий співробітник відділу

дослідження фінансових розслідувань та оперативно-розшукової роботи НДІ

фіскальної політики Університету ДФС України, к.ю.н., доцент.


− Дейнека В. Ф., завідувач відділу дослідження фінансових розслідувань

та оперативно-розшукової роботи;

− Долгий О. А., головний науковий співробітник відділу удосконалення

фінансового контролю та фінансової відповідальності, д.держ.упр., професор;

− Розум О. М., провідний науковий співробітник відділу дослідження

фінансових розслідувань та оперативно-розшукової роботи, к.ю.н., доцент;

− Тильчик В. В., старший науковий співробітник відділу дослідження

фінансових розслідувань та оперативно-розшукової роботи, к.ю.н.;

− Шкуренко Н. Г., науковий співробітник відділу дослідження фінансових

розслідувань та оперативно-розшукової роботи;

− Далте Ю. В., молодший науковий співробітник відділу дослідження

фінансових розслідувань та оперативно-розшукової роботи.


ННТР виконувалася на замовлення Головного управління внутрішньої

безпеки ДФС України. Підставою для виконання був наказ Державної

фіскальної служби України «Про затвердження Тематичного плану наукових

(науково-технічних) робіт Державної фіскальної служби України на 2017 рік»

від 01.03.2017 № 153.

Методологічну основу ННТР становить комплекс загальнонаукових і

спеціальних методів та прийомів наукового пізнання, які використано у

комплексі. Так, логіко-семантичний метод, метод сходження, а також

формально-логічний метод було обрано для визначення понять «керівництво»,

«лідерство» «запобігання корупції», «антикорупційний стандарт» тощо. За

допомогою системно-структурного методу здійснювалося узагальнення та

систематизація принципів, форм та методів, запобігання корупції в органах

ДФС України. Формально-юридичний метод використовувався для аналізу

нормативно-правового забезпечення запобігання корупції в органах ДФС

України, порівняльно-правовий метод – при дослідженні позитивного

зарубіжного та вітчизняного досвіду щодо ролі керівника та лідера в

забезпеченні антикорупційних стандартів, а також для аналізу та

характеристики нормативно-правових актів, що регламентують

відповідальність керівників фіскальних органів у процесі запобігання

корупційним правопорушенням в органах ДФС України. Системний метод

30

використано для визначення концептуальних основ (формування вихідної ідеї

роботи) ННТР.

Основні наукові і (або) науково-технічні результати полягають у

дослідженні сучасного стану нормативно-правового забезпечення питань

запобігання корупції в органах ДФС з метою визначення відомчої політики у

згаданому напрямі. Зокрема, авторським колективом увага зосереджувалася

на формуванні та впровадженні заходів запобігання корупції, зокрема щодо

реалізації етапів виконання державної антикорупційної програми, яка

стабілізує вектор руху служби щодо «нульової толерантності» до корупції.

Так, у процесі дослідження були розглянуті заходи організаційного

характеру, які спрямовані на запобігання корупційним та пов’язаним із

корупцією діянням в органах фіскальної служби, що забезпечуються за

рахунок застосування лідерських якостей керівників структурних підрозділів.

До таких заходів віднесено визначення спеціального порядку та

напрацювання сталої практики взаємодії й контролю з боку апарату ДФС щодо

запобігання та виявлення корупції в територіальних органах, в установах і

організаціях, що належать до сфери його управління. Ефективній реалізації

таких заходів сприятиме затвердження відомчих нормативно-правових актів з

визначенням відповідальних осіб, а також посад з високим та підвищеним

рівнем корупційних ризиків (приведення у відповідність до положень статті 20

Закону України «Про запобігання корупції», Методичних рекомендацій щодо

підготовки антикорупційних програм органів влади, затверджених рішенням

НАЗК від 19.01.2017 № 31).

У процесі дослідження встановлено, що проблеми керівництва та

лідерства у запобіганні корупції в органах ДФС у контексті правового

забезпечення внутрішньовідомчої діяльності можна згрупувати у відповідні

блоки – організаційний та правовий. Критеріями, які слугують для

диференціації проблем, виступають інституційні, праксеологічні,

інструментальні, імплементаційні, зокрема останній зумовлений нагальною

потребою виконання рекомендацій міжнародних антикорупційних

моніторингових механізмів, про що наголошується, зокрема, у межах

моніторингового механізму Конвенції ООН проти корупції, Групи держав проти

корупції (GRECO), Антикорупційної мережі ОЕСР для Східної Європи та

Центральної Азії, імплементації критеріїв у межах виконання Плану дій з

лібералізації візового режиму з ЄС та Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Для досягнення позитивних результатів у запобіганні корупції в ДФС необхідно

забезпечити відповідність антикорупційних механізмів конкретним

корупційним складовим, зумовленим специфікою функцій і процедур, які

здійснюються службою. Керівники органів та структурних підрозділів ДФС

мають чітко усвідомити мету, з якою запроваджуються ті чи інші

антикорупційні заходи, визначити групи осіб, які здійснюють державні функції

та на яких спрямовані ці заходи, спрогнозувати бажаний результат від їх

використання.

Основу наукового дослідження становили загальнотеоретичні аспекти

керівництва і лідерства шляхом висвітлення феномена керівництва і

31

лідерства: характеристики та ознаки, а також дослідження понять керівництва і

лідерства з позиції теорії управління та менеджменту. Крім того, здійснено

комплексний аналіз міжнародного та зарубіжного досвіду запобігання та

протидії корупції у контексті врегулювання питання визначення поведінки

посадових осіб у сфері запобігання корупції.

Також у ході виконання ННТР проаналізовано положення Закону України

«Про запобігання корупції» і нормативно-правових актів НАЗК з метою

визначення вимог до керівників органів та структурних підрозділів ДФС у

контексті запобігання корупції у керованих ними структурних підрозділах.

Проведений аналіз дозволив окреслити основні напрями вирішення проблем

керівництва і лідерства у забезпеченні антикорупційних стандартів в органах

ДФС у частині вдосконалення відомчого правового забезпечення, підвищення

ефективності організаційного забезпечення, вдосконалення роботи з

персоналом у контексті впровадження правил етичної поведінки та

запобігання корупції.

Практична цінність результатів та продукції полягає у врегулюванні

питання визначення ролі та відповідальності керівництва ДФС у процесі

запобігання та виявлення корупції, що має вирішальне значення для

формування у підлеглих співробітників правової самосвідомості,

законослухняності, особистої відповідальності, професійної етики та чесності

під час виконання ними своїх службових обов’язків, що, на наш погляд,

суттєво впливає на зниження рівня корупції в органах ДФС України.

Виходячи з результатів дослідження, з метою врегулювання питання

відповідальності керівництва ДФС, ураховуючи міжнародні антикорупційні

стандарти етичної поведінки державних службовців, а також національне

законодавство із запобігання корупції, запропоновано доповнити розділ І

«Загальні положення» Наказу ДФС «Про затвердження Правил етичної

поведінки та запобігання корупції в органах ДФС» від 01.12.2016 № 979

пунктом щодо відповідальності керівництва ДФС та її структурних підрозділів за

дії підлеглих.

Разом з тим визначено, що основним завданням керівництва всіх рівнів

ДФС має бути активне формування високої культури особистої

відповідальності, професійної етики, чесності та сумлінного ставлення

співробітників до виконання службових обов’язків. Нетерпимість до корупції

має підкреслюватися на вищому рівні керівництвом центрального та

територіальних органів доходів і зборів. Керівники мають публічно

підтримувати антикорупційну політику як держави загалом, так і у фіскальних

органах, на особистому прикладі демонструвати своє негативне ставлення до

проявів корупції та вживати вичерпних заходів для її викорінення.

Загалом авторським колективом підкреслено, що з метою зміцнення

позиції керівника як лідера у відносинах з підлеглими працівниками у контексті

впровадження правил етичної поведінки та запобігання корупції та

враховуючи антикорупційні стандарти, керівникам усіх підрозділів ДФС,

необхідно:

мати тверду позицію нетерпимості до корупції;

32

тісно взаємодіяти з підрозділом службової етики для визначення та

моніторингу корупційних ризиків;

заохочувати та сприяти проведенню антикорупційної комунікації з

метою упередження корупційних правопорушень;

розробляти пропозиції щодо запобігання корупції у підпорядкованому

підрозділі.

Упровадження результатів ННТР

Теоретична складова дослідження застосована при організації навчально-

методичного процесу підвищення кваліфікації працівників ДФС, оскільки

результати дослідження спрямованні на формування у відповідних

уповноважених осіб (керівників органів та структурних підрозділів)

теоретичних знань та практичних навичок щодо забезпечення ефективної

системи запобігання та виявлення корупції у фіскальних органах. Разом з тим,

матеріали дослідження використані у навчальних планах з підготовки

здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня галузі знань 081

«Право», зокрема включено в навчальну дисципліну «Публічно-правова

протидія корупції (модуль «Корупційні ризики та методика їх виявлення»).

Практична складова дослідження була впроваджена при розробленні

Антикорупційної програми ДФС у частині визначення переліку ідентифікованих

у діяльності ДФС корупційних ризиків шляхом внесення до наказу ДФС України

«Про затвердження Антикорупційної програми ДФС на 2017 рік» від

20.10.2017 № 700 здійсненої оцінки корупційних ризиків у діяльності ДФС,

визначених чинників корупційних ризиків, їх наслідків.



Монографія

1. Запобігання корупції в органах ДФС України: науково-методичний та

прикладний аспекти: монографія / заг. ред. О. М. Розум. Київ: Алерта, 2017.

242 с.

Інші публікації

1. Дейнека В. Ф. До оцінювання діяльності ефективного керівника і

лідера в органах ДФС України. Правові засади оцінювання результатів

службової діяльності посадових осіб ДФС: матеріали науково-практичних

заходів (м. Ірпінь, 6 листопада 2017 р.). Київ: Алерта, 2017. С. 72–75.

2. Дейнека В. Ф. Організуюча роль керівників органів ДФС у

забезпеченні антикорупційних стандартів. Інституційні перетворення у

фіскальній системі України: матеріали круглого столу (м. Хмельницький,

12–13 травня 2017 р.). Ірпінь, 2017. С. 18–21.

3. Дейнека В. Ф. Роль керівників органів ДФС у запобіганні корупції в

підпорядкованих підрозділах. Актуальні проблеми запобігання корупції та

протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, в

контексті створення служби фінансових розслідувань: матеріали науково-

комунікаційних заходів (м Ірпінь, 20 жовтня 2017 р.). Київ: Алерта, 2017.

С. 21–25.

4. Дейнека В. Ф., Шкуренко Н. Г. Задачи руководства фискальных

33

органов Украины в процессе внедрения международных антикоррупционных

стандартов. Основные тенденции развития правовой науки и учебы в

современный период в Азербайджанской Республике: материалы

междуародной научно-практической конференции (г. Баку, 2–3 июня 2017 р.).

Баку, 2017.

5. Дейнека В. Ф., Шкуренко Н. Г. Міжнародні антикорупційні стандарти

як рекомендації для керівництва ДФС України щодо запобігання корупції.

Фіскальна політика в умовах макроекономічної стабілізації: матеріали ІІ

науково-практичного інтернет-семінару (м. Ірпінь, 22–31 травня 2017 р.).

Ірпінь, 2017. С. 114–117.

6. Дейнека В. Ф., Шкуренко Н. Г. Роль керівника у запобіганні корупції в

органах ДФС України у контексті реалізації фіскальної політики. Теоретична та


умовах нової соціально-економічної реальності: матеріали міжнародної

науково-практичної конференції (м. Ірпінь, 27−31 березня 2017 р.). Ірпінь,

2017. С. 40–44.

7. Долгий О. А. та ін. Адміністративна відповідальність за корупційні

правопорушення: оціночні аспекти законодавства та пропозиції щодо його

вдосконалення. Інституційні перетворення у фіскальній системі України:

матеріали круглого столу (м. Хмельницький, 12–13 травня 2017 р.) Ірпінь,

2017. С. 27–29.

8. Долгий О. А. та ін. Адміністративна оперативно-перевірочна робота в

антикорупційній діяльності підрозділів внутрішньої безпеки ДФС України.


науково-практичного інтернет-семінару (м. Ірпінь, 22–31 травня 2017 р.).

Ірпінь, 2017. С. 118–121.

9. Долгий О. А. та ін. Фіскальний механізм та правові аспекти

забезпечення його функціонування в Україні. Теоретична та практична

концептуалізація розвитку фінансово-кредитних механізмів в умовах нової

соціально-економічної реальності: матеріали міжнародної науково-практичної

конференції (м. Ірпінь, 27−31 березня 2017 р.). Ірпінь, 2017. С.111–115.

10. Долгий О. А., Долгий О. О. Пріоритети реалізації механізмів

державного управління у вітчизняній антикорупційній практиці при

застосуванні зарубіжного досвіду. Актуальні проблеми запобігання корупції та

протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, в

контексті створення служби фінансових розслідувань: матеріали науково-

практичного семінару (м. Ірпінь, 20 жовтня 2017 р.) Ірпінь, 2017. С. 26–27.

11. Розум О. М. Забезпечення антикорупційних стандартів керівниками

органів та структурних підрозділів ДФС: проблемні питання. Актуальні

проблеми запобігання корупції та протидії легалізації (відмиванню) доходів,

одержаних злочинним шляхом, в контексті створення служби фінансових

розслідувань: матеріали науково-практичних заходів (м. Ірпінь, 20 жовтня

2017 р.). Київ: Алерта, 2017. С. 31–42.

12. Тильчик В. В. Європейський досвід запобігання корупційним

правопорушенням та окремі пропозиції щодо його застосування у діяльності

34

ДФС. Актуальні проблеми запобігання корупції та протидії легалізації

(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, в контексті створення

служби фінансових розслідувань: матеріали науково-практичних заходів

(м. Ірпінь, 20 жовтня 2017 р.). Київ: Алерта, 2017. С. 47–50.

13. Тильчик В. В., Овдієнко М. Ю. Тіньова економіка і корупція як загроза

національній безпеці. Тіньова економіка: світові тенденції та українські реалії:

міжвідомча науково-практична конференція (червень 2017 р.).

14. Тильчик О. В. Проблеми забезпечення комплексності запобігання

корупції, протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним

шляхом, в контексті створення служби фінансових розслідувань. Актуальні

проблеми запобігання корупції та протидії легалізації (відмиванню) доходів,

одержаних злочинним шляхом, в контексті створення служби фінансових

розслідувань: матеріали науково-практичних заходів (м. Ірпінь, 20 жовтня

2017 р.). Київ: Алерта, 2017. С. 51–54.

15. Тильчик О. В. Передумови визначення співвідношення тіньової

економіки та корупції в Україні. Jurnalul juridic naţional: teorie şi practică. 2017.

№ 3. С. 58–60.

16. Тильчик О. В. Адміністративно-правове забезпечення протидії

корупції: окремі проблеми практичної реалізації на прикладі ДФС України.

Розвиток науки і техніки: проблеми та перспективи: матеріали всеукраїнської

науково-практичної інтернет-конференції (м. Київ, 24 травня 2017 р.). Київ,

2017. C.189–192.

17. Тильчик О. В., Тильчик В. В. До питання співвідношення понять

«тіньова економіка» і «корупція». Фінансові розслідування: імплементація

європейського досвіду в Україні: матеріали міжнародної науково-практичної

конференції (м. Ірпінь, 19 травня 2017 р.). Ірпінь, 2017. С. 253–257.

18. Шкуренко Н. Г. Вплив керівника на службову діяльність підлеглих у

контексті запобігання корупції в органах ДФС. Правові засади оцінювання

результатів службової діяльності посадових осіб ДФС: матеріали науково-

практичних заходів (м. Ірпінь, 6 листопада 2017 р.). Київ: Алерта, 2017.

С. 132–134.

19. Шкуренко Н. Г. Проблемні питання участі керівників структурних

підрозділів ДФС у забезпечені етичної поведінки підпорядкованого персоналу.

Актуальні проблеми запобігання корупції та протидії легалізації (відмиванню)

доходів, одержаних злочинним шляхом, в контексті створення служби

фінансових розслідувань: матеріали науково-практичних заходів (м. Ірпінь,

20 жовтня 2017 р.). Київ: Алерта, 2017. С. 57–61.

20. Шкуренко Н. Г. Роль керівників структурних підрозділів органів ДФС

України при запобіганні корупції. Інституційні перетворення у фіскальній

системі України: матеріали круглого столу (м. Хмельницький, 12–13 травня

2017 р). Ірпінь, 2017. С. 104–105.

35

5. ННТР «РОЗВИТОК ПОСТМИТНОГО АУДИТУ В УКРАЇНІ»

Номер державної реєстрації НТТР: 0117U004360.




– розділ 1 «Теоретико-організаційні засади формування системи

постмитного аудиту» (2017);

– розділ 2 «Порівняльний аналіз чинного міжнародного законодавства та

законодавства України щодо здійснення постмитного аудиту» (2017);

– розділ 3 «Ключові напрями розвитку механізмів постмитного аудиту в

Україні з урахуванням міжнародних стандартів та вимог ЄС» (2017).

Керівник ННТР: Брехов С. С., завідувач науково-дослідного відділу

дослідження проблем податкового та митного аудиту НДІ фіскальної політики

Університету ДФС України, к.е.н.


− Соколовська О. В., провідний науковий співробітник відділу дослідження

проблем податкового та митного аудиту, к.е.н., доцент;

− Шевчук О. А., головний науковий співробітник, д.е.н., професор;

− Мельник В. М., головний науковий співробітник, д.е.н., професор;

− Скоромцова Т. О., провідний науковий співробітник, к.е.н., с.н.с.;

− Капелюш А. А., старший науковий співробітник, к.е.н.;

− Царенко Т. Б., молодший науковий співробітник;

− Костенко А. О., молодший науковий співробітник;

− Федчишин Ю. А., науковий співробітник, к.ю.н.


ННТР виконувалася згідно з Тематичним планом наукових (науково-

технічних) робіт ДФС на 2017 рік, затвердженого наказом ДФС від 01.03.2017

№ 517, відповідно до Технічного завдання на проведення ННТР від

14.03.2017.

Замовником виступив Департамент аудиту Державної фіскальної служби

України.

Мета роботи – формування науково-практичних рекомендацій щодо

розвитку механізмів здійснення постмитного аудиту в Україні.


сукупності загальнонаукових і спеціальних методів дослідження: історико-

логічного – для оцінювання вітчизняної та світової практики митного контролю;

системно-структурного та порівняльного аналізу – під час визначення сутності

застосовуваних механізмів митного постаудиту; екстраполяції – при

встановленні можливості імплементації наявного світового досвіду у

вітчизняну податкову та митну практику; узагальнень та наукової абстракції –

для розкриття понятійно-категоріального апарату досліджуваної проблематики,

а також графічного й табличного методів візуалізації – з метою наочного

відображення процесів у податковій та митній сферах.

36

Дослідження передбачало аналіз сучасної вітчизняної та зарубіжної

практики митного контролю щодо постмитного аудиту з урахуванням

вітчизняної специфіки фіскального адміністрування, розроблення практичних

рекомендацій щодо напрямів розвитку механізмів здійснення постмитного

аудиту в Україні, зокрема вдосконалення відбору об’єктів постмитного аудиту,

внесення змін до нормативно-правових актів щодо розвитку механізмів

постмитного аудиту в Україні.

Під час дослідження ННТР у I кварталі 2017 року було проаналізовано та

узагальнено теоретико-організаційні та нормативні засади формування

постмитного аудиту в Україні, що дало змогу визначити основні його складові

за функціональними ознаками, які впливають на ефективність і

застосовуються в управлінському (щодо виявлення митних ризиків та

управління ризиковими ситуаціями), виконавчому (під час здійснення

перевірок) та реалізаційному (при реалізації результатів аудиту) механізмах,

що дозволило розглянути проблематику постмитного аудиту в зазначених

аспектах та визначити концептуальні засади розвитку постмитного аудиту в

Україні.

У II кварталі 2017 року проведено порівняння законодавства України та

ЄС щодо здійснення постмитного аудиту: організації та підстав перевірки;

інформаційного забезпечення перевірки; ухвалення рішень за результатами

перевірки та системи відповідальності за правопорушення у митній сфері;

виникнення митних зобов’язань за результатами перевірки та їх стягнення. Це

дало змогу визначити основні напрями трансформації вітчизняного

законодавства відповідно до міжнародних стандартів.

У III–IV кварталі 2017 року досліджено основні напрями розвитку

механізмів постмитного аудиту. Головну увагу було звернено на удосконалення

підходів до визначення митних ризиків та відбору суб’єктів ЗЕД для перевірок,

розроблення стандартів і методик постмитного аудиту, оцінювання та

забезпечення ефективності постмитного аудиту.

Основні наукові і (або) науково-технічні результати дослідження

полягають у наданні науково-практичних рекомендацій, пропозицій з

удосконалення вітчизняного законодавства:

1) щодо організації та здійснення постмитного аудиту:

− встановлення вимог до ведення обліку документів і записів для

суб’єктів ЗЕД та відповідальності за відсутність документів, необхідних для

здійснення документальних перевірок;

− можливості перевірки управлінської інформації, пов’язаної з

виконанням операцій за поставками товарів через митний кордон;

− визначення компетенції аудитора та розподілі обов’язків і компетенції у

відповідному підрозділі ДФС, який займається аудитом;

− розмежування матеріалів перевірок у вигляді додатків до актів чи звітів

за призначенням як таких, що надаються суб’єкту господарювання, та тих, що

залишаються в органах доходів і зборів для внутрішнього користування;

2) щодо ухвалення рішень та притягнення до відповідальності за

результатами перевірок визначено потребу у таких діях:

37

− запровадженні процедури припинення постмитного аудиту, зокрема у

разі виявлення аудитором тяжкого правопорушення суб’єкта перевірки;

− імплементації окремих норм Митного кодексу ЄС щодо процедури

оскарження за визначених законодавством умов його оскарження;

− стимулюванні сплати виявлених за результатами контролю сум митних

платежів (зменшені або звільнені від сплати штрафів) у разі ненавмисних

помилок або досудового врегулювання та погашення сум занижених митних

зобов’язань;

− встановленні на законодавчому рівні обставин, за яких виникає

солідарна відповідальність уповноваженої на декларування особи;

3) щодо виникнення митних зобов’язань та їх стягнення за результатами

постмитного аудиту визначено необхідність у розвитку інституту гарантій,

зокрема щодо його поширення на результати документальних перевірок, які

здійснюються після випуску товарів;

4) за результатами дослідження авторами сформовано науково-практичні

матеріали у вигляді таких проектних розробок:

− системи індикаторів визначення рівня ризиковості суб’єкта ЗЕД і

виявлення митних ризиків для цілей постмитного аудиту;

− базового стандарту якості постмитного аудиту;

− методичних рекомендацій щодо здійснення постмитного аудиту за

основними його етапами;

− опитувальника для визначення переліку питань і процедур, які

необхідно дослідити під час постмитного аудиту;

− критеріальної оцінки ефективності постмитного аудиту.

5) обґрунтовано потребу у формуванні стимулювальної системи

відповідальності на засадах прозорості та справедливості, примусу учасників

ЗЕД до дотримання митного законодавства. Зокрема, передбачено таке:

– встановлення диференціальної відповідальності за заниження

належних до сплати платежів і зборів залежно від категорії порушення або

досудового врегулювання та погашення сум занижених митних зобов’язань;

– встановлення, з урахуванням положень Митного кодексу ЄС, випадків

настання солідарної відповідальності за порушення митних правил;

– стимулювання застосування практики компромісу;

– імплементацію норми Митного кодексу ЄС (ст. 45), згідно з якою

оскарження рішення не призупиняє його виконання (сплати) або потребує

гарантії на період оскарження такого рішення, стимулювання сплати

виявлених за результатами контролю сум митних платежів, розвитку інституту

гарантій.

Розроблено та запропоновано практичні рекомендації, а також зміни до

Митного кодексу України щодо вдосконалення вітчизняної системи

постмитного аудиту, наближення практики його проведення до норм ЄС та

міжнародних стандартів.

Удосконалено методику застосування критеріїв ефективності постмитного

аудиту на основі поєднання кількісного оцінювання з якісним та узгодження

38

оціночного інструментарію з особливостями функціонування митних органів та

виконання ними свої функцій.

Практична цінність результатів та продукції. Практичне впровадження

пропозицій щодо розвитку механізмів здійснення митного постаудиту в Україні

збільшить фіскальну ефективність вітчизняної системи митного контролю,

сприятиме досягненню цільових показників реалізації Стратегії сталого

розвитку «Україна - 2020» щодо дерегуляції та розвитку підприємницької

діяльності, фіскальної реформи, в частині забезпечення сервісного

обслуговування платників податків та зосередженні контролю на фіскальних

ризиках.

Практична цінність полягає у визначенні стандартів постмитного аудиту,

удосконаленні підходу до організації документальних перевірок суб’єктів ЗЕД

після випуску товарів у вільний обіг на основі розробленої системи індикаторів

ризиків у митній сфері, розробленні методичних рекомендацій щодо

здійснення постмитного аудиту, а також адаптації чинних критеріїв визначення

ефективності перевірок для цілей постмитного аудиту.

Упровадження результатів ННТР. Сформульовані нові підходи до

здійснення митного контролю в Україні планується використовувати при

викладанні навчальних дисциплін з проблематики митної справи та митного

контролю для підготовки фахівців ступеня вищої освіти «бакалавр» і «магістр»

галузі знань 07 «Управління і адміністрування», спеціальності 071 «Облік і

оподаткування» та інших.

Виконання ННТР відповідає заходам щодо реалізації цілей Стратегічного

плану розвитку ДФС України на 2015–2018 рр., затвердженого наказом ДФС

України від 12.02.2015 № 80, Концепції реформування системи органів, що

реалізують державну податкову та митну політику, затвердженої на засіданні

Кабінету Міністрів України 29.03.2017, в аспекті розвитку системи

постмитного контролю. Крім того, виконання ННТР узгоджується з потребою в

імплементації окремих норм Митного кодексу ЄС згідно з вимогами ст. 76–84

Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, Європейським співтовариством з

атомної енергії й їхніми державами-членами. Сформульовані за результатами

виконання ННТР пропозиції будуть використані у практичній діяльності

фіскальних органів – під час підготовки нормативних документів з

проблематики фіскального адміністрування шляхом впровадження нових

підходів до здійснення постмитного аудиту, а також при формуванні пропозицій

щодо розвитку механізмів постмитного аудиту в Україні на основі оцінювання

світових тенденцій, усталених міжнародних правил проведення постмитного

аудиту.



1. Брехов С. С. Розвиток системи управління митними ризиками в

контексті підвищення ефективності постмитного аудиту в Україні. Економічний

вісник. 2017. № 1. С. 37–42.

2. Брехов С. С. Формування системи стандартів фіскального аудиту в

Україні. Митна безпека. 2017. № 1.

39

3. Костенко А. О. Механізми розбудови митного контролю після випуску

товарів в Україні. Збірник наукових праць Університету державної фіскальної

служби України. 2017. № 1. С. 153–171.

4. Скоромцова Т. О., Ріппа С. П. Співпраця фіскальних органів та великого

бізнесу в Україні на основі моделі горизонтального моніторингу. Науковий

вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні

економічні відносини та світове господарство. 2017. № 15.

5. Соколовська О. В. Міжнародні стандарти митного постаудиту.

Економічний вісник Університету: зб. наукових праць. 2017. Вип. 33/1.

С. 394–402.

6. Шевчук О. А. Формування системи державного фінансового контролю.

Науковий вісник Полісся. 2017. № 1(9). Ч. 1. С. 113–118.

7. Брехов С. С. Проблемні аспекти та вектори розвитку постмитного

аудиту. Теоретична та практична концептуалізація розвитку фінансово-


матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції (м. Ірпінь,

27–31 березня 2017 р.). Ірпінь, 2017. 565 с.

8. Брехов С. С. Розвиток пост-митного аудиту в Україні за рахунок

вдосконалення системи управління ризиками. Інституційні перетворення у

фіскальній системі України: зб. наук. праць за матеріалами науково-

практичного круглого столу (м. Хмельницький, 12–13 травня 2017 р.). Ірпінь –

Хмельницький, 2017.

9. Брехов С. С., Костенко А. О. Розвиток підходів до визначення митних

ризиків та організацій перевірок суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Актуальні проблеми забезпечення національної безпеки та спрощення

процедур міжнародної торгівлі: зб. тез науково-практичної інтернет-

конференції (м. Ірпінь – м. Хмельницький, 11–24 вересня, 2017 р.). Ірпінь –

Хмельницький, 2017.

10. Соколовська О. В. Сутність митного пост-аудиту в сучасних умовах

Теоретична та практична концептуалізація розвитку фінансово-кредитних

механізмів в умовах нової соціально-економічної реальності: зб. матеріалів

Міжнародної науково-практичної конференції (м. Ірпінь, 27–31 березня

2017 р.). Ірпінь, 2017. 565 с.

11. Соколовська О. В. Засади здійснення постмитного аудиту в сучасних

умовах. Актуальні проблеми забезпечення національної безпеки та

спрощення процедур міжнародної торгівлі: зб. тез науково-практичної

інтернет-конференції (м. Ірпінь – м. Хмельницький, 11–24 вересня 2017 р.).

Ірпінь – Хмельницький, 2017.

12. Скоромцова Т. О. Етапи становлення та розвитку постмитного аудиту в

Україні. Теоретична та практична концептуалізація розвитку фінансово-


матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції (м. Ірпінь,

27–31 березня 2017 р.). Ірпінь, 2017. 565 с.

13. Скоромцова Т. О. Митний постаудит як форма захисту економічних

інтересів України. Модернізація економіки та фінансової системи країни:

40

актуальні проблеми та перспективи: матеріали Міжнародної науково-

практичної конференції (м. Дніпро, 29–30 вересня 2017 р.). Дніпро. 2017.

14. Царенко Т. Б. Боротьба з митними правопорушенням на основі

використання зарубіжного досвіду Актуальні проблеми забезпечення

національної безпеки та спрощення процедур міжнародної торгівлі: зб. тез


11–24 вересня 2017 р.). Ірпінь – Хмельницький, 2017.

41

6. ННТР «ДОГОВОРИ ПРО ПОПЕРЕДНЄ УЗГОДЖЕННЯ

ЦІНОУТВОРЕННЯ У КОНТРОЛЬОВАНИХ ОПЕРАЦІЯХ ЯК

ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БАЛАНСУ ІНТЕРЕСІВ

КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ ТА ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ: СВІТОВИЙ

ДОСВІД ТА УКРАЇНА»

Номер державної реєстрації: 0117U004362.




– розділ 1 «Характеристика особливостей договорів про попереднє

узгодження ціноутворення в контексті взаємодії платника податків з

контролюючими органами»;

– розділ 2 «Характеристика досвіду використання договорів про

попереднє узгодження ціноутворення в контрольованих операціях: світовий

досвід»;

– розділ 3 «Процедура попереднього узгодження ціноутворення у

контрольованих операціях в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку».

Керівник ННТР: Тимченко Л. Д., головний науковий співробітник відділу

дослідження проблем оподаткування фізичних осіб НДІ фіскальної політики

Університету ДФС України, д.ю.н., професор.


– Селезень П. О., в. о. завідувача відділу дослідження проблем

оподаткування юридичних осіб, к.ю.н., с.н.с.;

– Кармаліта М. В., старший науковий співробітник відділу проблем

податкового та митного аудиту, к.ю.н., доцент;

– Стародуб Д. М., старший науковий співробітник відділу дослідження

загальних проблем фіскальної політики та фіскального адміністрування, к.ю.н.;

– Стадник М. В., здобувач кафедри податкової політики ННІ економіки,

оподаткування та митної справи Університету ДФС України;

– Вдовиченко А. М., доцент кафедри податкової політики ННІ економіки,

оподаткування та митної справи Університету ДФС України, к.е.н., с.н.с.;

– Бобік (Любавіна) В. П., молодший науковий співробітник;

– Теліщук Л. О., молодший науковий співробітник;

– Войтенко В. О., науковий співробітник.


ННТР виконувалася відповідно до Стратегічного плану розвитку ДФС

України на 2015 – 2018 рр., затвердженого наказом ДФС України від

12.02.2015 № 80, а саме з метою реалізації таких кроків, як упровадження

системи контролю за трансфертним ціноутворенням та покращення

обслуговування великих платників податків.

Крім того, виконання ННТР відповідає Стратегії сталого розвитку «Україна

- 2020», що схвалена Указом Президента України від 12.01.2015 № 5/2015

за такими напрямами податкової реформи, як «перехід від наглядово-

42

каральної функції фіскальних органів до обслуговуючої, що допомагає у

нарахуванні та проведенні сплати податків, а не має на меті наповнення

бюджету за рахунок фінансових санкцій та переплат» та «удосконалення

законодавства з питань трансфертного ціноутворення».

ННТР виконувалася на замовлення Державної фіскальної служби України

на підставі наказу ДФС України від 01.03.2017 № 153 «Про затвердження

Тематичного плану наукових (науково-технічних) робіт Державної фіскальної

служби України на 2017 рік» (зі змінами) та згідно з Технічним завданням на

виконання ННТР від 14.03.2017.

Методологічною основою дослідження стала система загальнонаукових та

спеціальних методів і підходів, що забезпечили об’єктивний аналіз

досліджуваного явища. З урахуванням теми, мети і завдань дослідження

використовувалися такі методи: діалектичний (характеристика особливостей

ДУЦ в контексті взаємодії платника податків з контролюючими органами);

історико-правовий (характеристика інституту ДУЦ в контексті розвитку кампанії

з протидії розмиванню бази оподаткування та переміщення прибутків);

порівняльно-правовий (визначення спільних і особливих рис вітчизняного

підходу до інституту ДУЦ у контексті світової практики); формально-юридичний

(розроблення зауважень і пропозицій щодо вдосконалення нормативних засад

та правозастосовної практики інституту ДУЦ в Україні); структурно-

функціональний (визначення структурних елементів механізму функціонування

інституту ДУЦ та їх взаємозв’язку).

Робочі гіпотези дослідження: інститут ДУЦ є одним з основних інструментів

для забезпечення належного балансу прав платників податків та ДФС України

при здійсненні контролю за дотриманням вимог принципу «витягнутої руки».

Особливості його розвитку в сучасних умовах, нормативного закріплення та

наявність позитивного світового досвіду потребують належного врахування

при визначенні внутрішньодержавних підходів до розроблення та реалізації

норм інституту ДУЦ у вітчизняних реаліях. Інакше неврахування таких

особливостей негативно впливатиме на формування практики ДУЦ в Україні,

на доступність та зручність механізму забезпечення платником податків умов

відповідності принципу «витягнутої руки» та на інвестиційну привабливість

держави.


характеристиці теоретико-методологічних засад використання інституту ДУЦ у

контрольованих операціях; визначенні правової природи та особливостей ДУЦ

у контрольованих операціях як інструменту регулювання взаємовідносин між

ДФС України та платниками податків; узагальненні та характеристиці досвіду

нормативної регламентації та правозастосування щодо проведення процедури

попереднього узгодження ціноутворення на прикладі таких держав, як Індія,

Казахстан, Росія та США; визначенні особливостей механізму взаємного

узгодження у контексті укладення договорів про попереднє узгодження

ціноутворення на основі договорів про уникнення подвійного оподаткування з

урахуванням підходу ОЕСР; розкритті особливостей впливу кампанії з протидії

розмиванню бази оподаткування та переміщення прибутків у низькоподаткові

43

юрисдикції на розвиток інституту ДУЦ; розробленні пропозицій щодо

вдосконалення нормативної регламентації використання інституту ДУЦ на

основі узагальнення позитивного світового досвіду, зокрема підготовці

оновленої редакції Порядку попереднього узгодження ціноутворення у

контрольованих операціях, за результатами якого укладаються договори, що

мають односторонній, двосторонній та багатосторонній характер, для цілей

трансфертного ціноутворення, затвердженого постановою КМУ від

17.07.2015 № 504.

Наукова новизна полягає в тому, що у вітчизняній науці відсутні

комплексні дослідження, присвячені характеристиці інституту ДУЦ як

інструменту забезпечення балансу прав платників податків та ДФС України.

Разом з тим, хоча відповідна тематика неодноразово ставала об’єктом уваги

іноземних дослідників, але їх дослідження найчастіше не передбачали аналізу

особливостей вітчизняного підходу, зважаючи на нетривалу у часі практику

нормативного закріплення можливості укладення ДУЦ в Україні.

Практична цінність результатів та продукції. Протягом 2017 р. членами

авторського колективу здійснювалася робота з підготовки оновленої редакції

Постанови КМУ від 17.07.2015 № 504 «Про затвердження Порядку

попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, за

результатами якого укладаються договори, що мають односторонній,

двосторонній та багатосторонній характер, для цілей трансфертного

ціноутворення» з урахуванням результатів науково-методологічного семінару

«Договори про узгодження ціноутворення як інструмент забезпечення балансу

інтересів контролюючих органів та платників податків: світовий досвід та

Україна» (м. Київ, 26.04.2017 та 12.06.2017) та на основі узагальнення

світового досвіду, зокрема:

уточнено використовуваний термінологічний апарат, зокрема в

частині таких термінів, як «компетентний орган» та «процедура взаємного

узгодження»;

запропоновано доповнити положення про обмеження можливості

використання отриманої від платника податків інформації вказівкою на те, що

таке обмеження діє лише в тому разі, якщо відповідну інформацію неможливо

отримати з інших джерел, крім процедури попереднього узгодження

ціноутворення;

запропоновано ключові критерії для пролонгації дії ДУЦ;

закріплено за платником податків права надання письмового

роз’яснення причин, які зумовили виникнення підстав для дострокового

припинення ДУЦ;

надано платнику податків можливість проведення коригування ціни в

контрольованих операціях у разі самостійного виявлення факту недотримання

узгоджених показників допустимих відхилень у звітному році з наступним

повідомленням ДФС України;

уточнено підстави для зміни положень ДУЦ;

запропоновано положення про стабільність застосовного

податкового законодавства у випадку відносин, охоплених ДУЦ.

44

Упровадження результатів ННТР. Теоретичні положення та пропозиції,

отримані у 2017 р. у межах ННТР, використовувалися у навчальному процесі

Університету ДФС України при розробці навчально-методичного забезпечення

та читанні лекцій з дисциплін «Міжнародне податкове право».

У межах вимог п. 8.5 Порядку організації досліджень і науково-технічних

розробок у ДФС, затвердженого в редакції наказу ДФС України від 29.09.2016

№ 831, надано акт упровадження (використання) результатів виконання ННТР

Офісом великих платників податків ДФС від 11.09.2018 № 38012/10/28-10-

04-03-26, а саме: результати дослідження використані при розробленні та

наданні пропозицій ДФС щодо вдосконалення нормативних засад

функціонування інституту ДУЦ в Україні, зокрема у підготовці оновленої

редакції Постанови КМУ від 17.07.2015 № 504, затвердженої 04.07.2018 №

518, «Про затвердження Порядку попереднього узгодження ціноутворення у

контрольованих операціях, за результатами якого укладаються договори, що

мають односторонній, двосторонній та багатосторонній характер, для цілей

трансфертного ціноутворення». Крім того, запропоновані концептуальні засади

безпосередньо використовуються при вирішенні практичних завдань Офісу

великих платників податків щодо розгляду заяв про попереднє узгодження

ціноутворення.



Наукове видання

Особливості договорів про попереднє узгодження ціноутворення як

інструменту взаємодії платника податків з контролюючим органом / За заг.

ред. Л. Д. Тимченка. Київ: Алерта, 2017. 72 с.

Статті у фахових виданнях:

1. Кармаліта М. В. Юридична природа договорів про попереднє

узгодження ціноутворення. Порівняльно-аналітичне право. № 3. 2017.

С. 139–142.

2. Селезень П. О. Особливості взаємного узгодження у контексті

попереднього узгодження ціноутворення в контрольованих операціях. Вісник

Південного регіонального центру Національної академії правових наук

України. 2017. № 12. С. 45–53.

3. Селезень П. О. Договори про попереднє узгодження ціноутворення у

контексті кампанії з протидії розмиванню бази оподаткування та переміщення

прибутків. Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України.

2017. №. 2. С. 111–117.

4. Стародуб Д. М. Попереднє узгодження ціноутворення в

контрольованих операціях в Індії: сутність та особливості. Право і суспільство.

2017. № 5. С. 176–180.


1. Стадник М. В. Договори про узгодження ціноутворення: інвестиційний

ефект. Вісник МСФЗ. 2017. № 6. URL: http://ifrs.ligazakon.ua/ua/

magazine/900106

45

2. Кармаліта М. В. Договірні норми у сфері оподаткування: теоретико-

правовий аспект. Юриспруденція в теорії і на практиці: питання

вдосконалення правової грамотності: матеріали всеукраїнської науково-

практичної конференції (м. Запоріжжя, 24–25 лютого 2017 р.). Запоріжжя,

2017. 120 с. С. 69–73.

3. Кармалита М. В. Сущность и юридическая природа договоров о

согласовании ценообразования. Современные тенденции развития правовой

науки и образования в Азербайджанской Республике: материалы

международной научно-практической конференции, посвященной 94-летию со

Дня рождения общенациональ-ного лидера азербайджанского народа Гейдара

Алиева (г. Баку, 1–2 июня 2017 г.). Баку, 2017. 366 с. С. 252–256.

4. Кармаліта М. В. До проблеми кореляції приватного та публічного

інтересу у податковому праві. Вороновські читання (Співвідношення

матеріального та процесуального в регулюванні фінансових відносин):

матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Чернівці,

4–5 жовтня 2017 р.) / редкол.: А. П. Гетьман, М. П. Кучерявенко,

Т. А. Латковська та ін. Харків, 2017. 277 с. С. 75–78.

5. Кармаліта М. В. Забезпечення приватного та публічного інтересу у

контексті процедури попереднього узгодження ціноутворення у

контрольованих операціях. Фіскальна політика: теоретичні та практичні

аспекти юридичної науки: зб. тез доповідей міжнародної науково-практичної

конференції (м. Ірпінь, 24 листопада 2017 р.). Вінниця, 2017. 588 с.

С. 268–271.

6. Селезень П. О. Інститут договорів про попереднє узгодження

ціноутворення та можливі напрями його вдосконалення в Україні.

Юриспруденція в теорії і на практиці: питання вдосконалення правової

грамотності: матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції

(м. Запоріжжя, 24–25 лютого 2017 р.). Запоріжжя, 2017. 120 с. С. 92–94.

7. Селезень П. О. Особливості договорів про попереднє узгодження

ціноутворення як інструмента забезпечення балансу приватного і публічного

інтересу в податкових відносинах з іноземним елементом. Україна і світ:

теоретичні та практичні аспекти діяльності у сфері міжнародних відносин:

матеріали міжнародна науково-практична конференція (м. Київ, 19–20 квітня

2017 р.) / редкол.: М. М. Поплавський (голова), І. О. Костиря (заст. голови) та

ін. Ч. 2. Київ, 2017. 411 с. С. 99–104.

8. Селезень П. О. Вплив взаємоузгоджувальної процедури на

функціонування договорів про попереднє узгодження ціноутворення в

контексті кампанії анти-БЕПС. Інституційні перетворення у фіскальній системі

України: матеріали круглого столу (м. Хмельницький, 12–13 травня 2017 р.).

Ірпінь, 2017. 107 с. С. 75–77.

9. Селезень П. О. Нормативне забезпечення процедури взаємного

узгодження у контексті застосування пункту 39.6 статті 39 Податкового кодексу

України. Вороновські читання (Співвідношення матеріального та

процесуального в регулюванні фінансових відносин): матеріали міжнародної

науково-практичної конференції (м. Чернівці, 4–5 жовтня 2017 р.) / редкол.:

46

А. П. Гетьман, М. П. Кучерявенко, Т. А. Латковська та ін. Харків, 2017. 277 с.

С. 179–182.

10. Стадник М. В. Вплив договорів про попереднє узгодження

ціноутворення на інвестиційну діяльність суб’єктів господарювання. Україна і

світ: теоретичні та практичні аспекти діяльності у сфері міжнародних відносин:

матеріали міжнародна науково-практична конференція (м. Київ, 19–20 квітня

2017 р.) / редкол.: М. М. Поплавський (голова), І. О. Костиря (заст. голови) та

ін. Ч. 2. Київ, 2017. 411 с. С. 99–104.

11. Стародуб Д. М. Інститут договорів про узгодження цін в контексті

нормативно-правового регулювання трансфертного ціноутворення в Україні.

Вороновські читання (Співвідношення матеріального та процесуального в

регулюванні фінансових відносин): матеріали міжнародної науково-практичної

конференції (м. Чернівці, 4–5 жовтня 2017 р.) / редкол.: А. П. Гетьман,

М. П. Кучерявенко, Т. А. Латковська та ін. Харкі, 2017. 277 с. С. 204–207.

12. Стародуб Д. М. Можливість «rollback» при укладанні договорів про

попереднє узгодження ціни в трансфертному ціноутворенні: досвід Індії.

Сучасні тенденції в юридичній науці України та зарубіжних країн: матеріали

Міжнародної науково-практичної конференції(м. Запоріжжя, 22–23 вересня

2017 р.). Запоріжжя, 2017. 104 с. С. 69–72.

13. Стародуб Д. М. Деякі проблемні аспекти інституту договорів про

узгодження цін у контрольованих операціях в Україні. Фіскальна політика:

теоретичні та практичні аспекти юридичної науки: зб. тез доповідей

міжнародної науково-практичної конференції (м. Ірпінь, 24 листопада 2017 р.).

Вінниця, 2017. 588 с. С. 311–313.

47

7. ННТР «ОЦІНЮВАННЯ ПЕРСОНАЛУ ДФС УКРАЇНИ:

НОРМАТИВНО-ПРАВОВИЙ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-

МЕТОДИЧНИЙ АСПЕКТИ»




Керівник ННТР: Трубін І. О., завідувач відділу удосконалення фінансового

контролю та фінансової відповідальності НДІ фіскальної політики Університету

ДФС України, к.ю.н.


− Шавло І. А., науковий співробітник відділу удосконалення фінансового

контролю та фінансової відповідальності;

− Середа А. В., молодший науковий співробітник відділу удосконалення

фінансового контролю та фінансової відповідальності.

Співвиконавці: Бундак М. В.; Вдовиченко А. М.; Євсєєва І. О.;

Мельник А. В.; Мірошниченко В. М.; Романенко В. В.; Теліщук Л. О.;

Присяжнюк Н. В.; Крамаренко О. М.


Замовник ННТР – Департамент кадрової політики та роботи з

персоналом. Підставою виконання ННТР був Тематичний план наукових

(науково-технічних) робіт Державної фіскальної служби України на 2017 рік,

затверджений наказом ДФС України від 01.03.2017 № 153.

Завдання ННТР узгоджуються із Стратегічним планом розвитку ДФС

України на 2015–2018 рр., затвердженим наказом ДФС України від

12.02.2015 № 80, а саме в частині проведення регулярної оцінки

ефективності роботи структурних підрозділів ДФС України та її територіальних

органів, формування системи управління якістю їх роботи. Крім того,

виконання ННТР відповідає вимогам ст. 44 Закону України «Про державну

службу» від 10.12.2015 № 889–VIII та Указу Президента України «Про

Стратегію сталого розвитку «Україна - 2020» від 12.01.2015 № 5/2015.

Методологічною основою дослідження стало використання сукупності

загальнонаукових та спеціальних методів дослідження: структурно-генетичного

аналізу (при дослідженні нормативно-правових актів ДФС України та

Національного агентства України з питань державної служби, де міститься

перелік спеціальних вимог до державних службовців); порівняння (для

виявлення кількісних і якісних характеристик досліджених нормативно-

правових актів, їх класифікації, упорядкування й оцінювання); дедукції та

синтезу (для узагальнення правових засад оцінювання державних службовців

на основі вивчених методичних рекомендацій та нормативно-правових актів з

метою формування набору оцінюваних компетенцій державних службовців

завдяки поєднанню окремих вимог до посадових осіб ДФС України); аналогії

та моделювання (при формуванні структури проекту Положення про

48

проведення оцінювання результатів службової діяльності посадових осіб

органів ДФС України, з урахуванням аналогічних нормативно-правових актів).

Дослідження спрямоване на вдосконалення правового регулювання та

організаційно-методичного забезпечення у сфері оцінювання результатів

службової діяльності посадових осіб ДФС.

Під час виконання ННТР запропоновано проекти нормативних

документів, що дозволять при загальному оцінюванні результатів діяльності

службовців органів ДФС, які обіймають посади державної служби, віднесені до

категорій «Б» та «В», більш детально розкривати виконання завдань і ключових

показників окремою посадовою особою з урахуванням специфіки її роботи в

органах фіскальної служби.

Основні наукові і (або) науково-технічні результати мали своїм змістом

удосконалення наукового забезпечення процесу правового та організаційного

регулювання оцінювання результатів службової діяльності державних

службовців, зокрема посадових осіб органів доходів і зборів, шляхом

розроблення нормативно-правових актів, що регулюють відносини щодо

оцінювання персоналу ДФС України, зокрема посадових осіб органів ДФС, які

обіймають посади державної служби, віднесені до категорії «Б» та «В».


новизну, полягають у такому:

досліджено та узагальнено досвід оцінювання персоналу органів

державної влади (державних службовців) у зарубіжних країнах, які є лідерами

рейтингів, що складені на основі методики Світового банку та організації

«Bertelsmann Foundation’s Executive Capacity»;

адаптовано та використано у процесі підготовки нормативно-

правових актів, які регулюють відносини у сфері, пов’язаній з оцінюванням

персоналу ДФС, систематизований перелік компетенцій;

узагальнено та деталізовано перелік компетенцій посадових осіб

органів ДФС, що обіймають посади державної служби, віднесені до категорії

«Б» та «В», визначені в наказі ДФС від 16.08.2016 № 708 відповідно до

положень наказу Національного агентства України з питань державної служби

від 06.04.2016 № 72;

запропоновано впровадити у вітчизняну практику підходи United

States Office of Personnel Management, які втілені в «A Handbook for Measuring

Employee Performance» («Довідник для оцінки результативності працівника»),

зокрема щодо процесу визначення завдань і показників результативності

службової діяльності посадових осіб органів ДФС, які обіймають посади

державної служби, віднесені до категорій «Б» та «В»;

розроблено Методичні рекомендації щодо визначення завдань і

ключових показників результативності, ефективності та якості службової

діяльності посадових осіб органів ДФС, які обіймають посади державної

служби, віднесені до категорій «Б» та «В». При цьому особливістю підходу до

визначення завдань та ключових показників, що покладено в основу

Методичних рекомендацій, є відхід від стандартної практики контролю

керівниками своїх підлеглих на предмет виконання посадових інструкцій та

49

функціональних обов’язків, зокрема визначення на їх основі завдань

(measuring behaviors or competencies), а орієнтація на роль (результати

службової діяльності) посадової особи в досягненні завдань державного

органу/структурного підрозділу (measure employee and work unit

accomplishments rather).

Практична цінність результатів та продукції полягає в тому, що розроблені

під час виконання ННТР прикладні наукові результати виступатимуть важливим

інструментом об’єктивного контролю за результатами діяльності посадових

осіб органів ДФС у контексті виконання ними комплексних завдань, які стоять

перед службою, та забезпечать дотримання принципів об’єктивності,

достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності при

проведенні оцінювання.

Використання розробленого деталізованого переліку показників

компетенцій та Методичних рекомендацій щодо визначення завдань і


діяльності посадових осіб органів ДФС, які обіймають посади державної

служби віднесені до категорії «Б» та «В», забезпечить комплексний підхід до

визначення загальної оцінки результатів діяльності посадових осіб органів

ДФС. А безпосередній керівник та керівник вищого рівня зможе найбільш

точно охарактеризувати результати діяльності підпорядкованого працівника та

дозволить йому зосередити увагу на тих визначальних показниках, які

притаманні конкретній посадовій особі та специфіці діяльності відповідного

структурного підрозділу. Як наслідок, процедура оцінювання не передбачатиме

дискримінаційного ставлення до службовця.

Прикладні наукові результати та пропозиції, що містяться у заключному

звіті ННТР можуть бути використані для реалізації державної політики з питань

управління персоналом у Державній фіскальній службі, під час розроблення

нормативно-правових актів та належного організаційно-методичного

забезпечення оцінювання результатів службової діяльності посадових осіб

органів ДФС.

Упровадження результатів ННТР. Теоретичні положення та окремі

практичні напрацювання дослідження були впроваджені у навчальний процес

Ірпінського державного коледжу економіки та права під час розроблення

навчально-методичного забезпечення дисципліни «Податкове право»,

«Фінансове право», тематики курсових робіт.

На основі отриманих у процесі виконання ННТР прикладних наукових

результатів підготовлено Порядок проведення оцінювання результатів

службової діяльності державних службовців ДФС, її територіальних органів та

спеціалізованих департаментів ДФС, який затверджено наказом ДФС від

12.12.2017 № 480.

Матеріали використані при підготовці доручень «Про визначення завдань і


діяльності державних службовців ДФС», які надано структурним підрозділам

ДФС, територіальним органам та спеціалізованим департаментам ДФС для

визначення основних завдань і ключових показників за напрямами роботи.

50


статей, інших публікацій, дисертацій.

Розділи у колективній монографії

1. Теоретико-методологічні засади оцінювання результатів службової

діяльності державних службовців. Правове регулювання результатів діяльності

державних службовців. Сучасні доктринальні підходи до розв’язання проблеми

оцінювання державних службовців. Зарубіжний досвід оцінювання результатів

діяльності державних службовців: методологічний аспект. Актуальні питання

підвищення професійної компетентності, оцінювання та матеріального

забезпечення персоналу органів ДФС України: монографія / авторський

колектив; за заг. ред. І. О. Трубіна. Київ: Алерта, 2017. 250 с. (Серія

«Податкова та митна справа України»).

2. Напрями вдосконалення підвищення рівня професійної

компетентності, оцінювання результатів службової діяльності та системи

матеріального забезпечення працівників фіскальних органів. Концептуальні

основи вдосконалення правового регулювання підвищення рівня професійної

компетентності посадових осіб органів ДФС України в умовах реформування

державної служби. Визначення компетенцій для оцінювання посадових осіб

органів державної фіскальної служби. Актуальні питання підвищення

професійної компетентності, оцінювання та матеріального забезпечення

персоналу органів ДФС України: монографія / авторський колектив; за заг.

ред. І. О. Трубіна. Київ: Алерта, 2017. 250 с. (Серія «Податкова та митна

справа України»).


1. Шавло І. А. Оцінювання результатів діяльності державних службовців:

проблеми та шляхи їх вирішення. URL: http://legalactivity.com.ua/

index.php?option=com_content&view=article&id=1468%3A230217-16&catid=

173%3A2-0217&Itemid=216&lang=ru.

2. Трубін І. О. Теоретико-правові аспекти оцінки персоналу органів

державної влади. Інституційні перетворення у фіскальній системі України: зб.

матеріалів круглого столу (м. Хмельницький, 12–13 травня 2017 р.). URL:

http://ndi-fp.nusta.com.ua/files/doc/Zbirnuk_tez_Xm_12_13_05_2017_.pdf

3. Шавло І. А. Особливості визначення показників оцінювання

результатів службової діяльності державних службовців. Теоретична та



науково-практичної конференції (м. Ірпінь, 27−31 березня 2017 р.). URL:

http://ndi-fp.nusta.com.ua/thesis/367/

4. Шавло І. А. Напрями вдосконалення системи оцінювання результатів

діяльності державних службовців. Інституційні перетворення у фіскальній системі

України: зб. матеріалів круглого столу (м. Хмельницький, 12–13 травня 2017 р.).

URL: http://ndi-fp.nusta.com.ua/files/doc/Zbirnuk_tez_Xm_12_13_05_2017_.pdf

5. Шавло І. А. Особливості визначення показників компетенції для

оцінювання посадових осіб органів Державної фіскальної служби України.

Фіскальна політика в умовах макроекономічної стабілізації: зб. наукових

51

праць за матеріалами II науково-практичного інтернет-семінару до Дня науки

(м. Ірпінь, 22–31 травня 2017 р.). URL: http://ndi-fp.nusta.com.ua/

thesis/558/.

6. Шавло І. А. Особливості проведення оцінювання результатів службової

діяльності посадових органів Державної фіскальної служби. Правові засади

оцінювання результатів службової діяльності посадових осіб ДФС: зб.

матеріалів науково-комунікативних заходів (м. Ірпінь, 6 листопада 2017). Київ:

Алерта. 2017. С. 129–132.

7. Бундак М. М. Аналіз проблемних питань у сфері управління системою

персоналу ДФС України та напрями їх розв’язання. Правові засади



Алерта. 2017. С. 67–69.

8. Середа А. В. Оскарження результатів оцінювання службової діяльності

державних службовців вітчизняний та зарубіжний досвід. Правові засади



Алерта. 2017. С. 97–99.

9. Трубін І. О. Організаційно-правові аспекти визначення завдань та

показників результативності в органах ДФС. Правові засади оцінювання

результатів службової діяльності посадових осіб ДФС: зб. матеріалів науково-

комунікативних заходів (м. Ірпінь, 6 листопада 2017). Київ: Алерта. 2017.

С. 123–125.

52

8. ННТР «АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ПІДВИЩЕННЯ

РІВНЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПОСАДОВИХ ОСІБ

ОРГАНІВ ДФС УКРАЇНИ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ

СЛУЖБИ»



Терміни виконання: початок – 01.2017 р., закінчення – 12.2017 р.


– розділ 1 «Теоретико-організаційні засади підвищення рівня

професійної компетентності державних службовців в умовах адміністративної

реформи» (2017);

– розділ 2 «Міжнародний досвід організаційно-правових засад

функціонування системи професійного навчання державних службовців»

(2017);

– розділ 3 «Напрями удосконалення підвищення рівня професійної

компетентності посадових осіб органів державної фіскальної служби України»

(2017).

Керівник ННТР: Трубіна М. В., провідний науковий співробітник відділу

дослідження проблем фінансово-правового регулювання НДІ фіскальної

політики Університету ДФС України, к.ю.н.


− Гороховець Є. В., молодший науковий співробітник відділу дослідження

проблем оподаткування фізичних осіб;

− Єфіменко Л. Л., молодший науковий співробітник відділу дослідження

проблем оподаткування фізичних осіб;

− Прокопенко В. Ю., головний науковий співробітник;

− Фетісова С. В., старший науковий співробітник;

− Капітанець С. В., старший науковий співробітник відділу досліджень

проблем з митними правопорушеннями НДЦ митної справи;

− Габорак Т. А., молодший науковий співробітник відділу досліджень

проблем претензійно-позовної роботи фіскальних органів.

Опис процесу дослідження

Зміни у вітчизняній державній політиці 2014 року стали початком

перебудови наявних та створення нових державних інститутів. Саме в цей

період отримала старт реформа державної служби, що була пов’язана,

зокрема, із новим законодавством.

Варто підкреслити, що в умовах відповідних змін актуальності набувають

проблеми кадрового забезпечення органів державного управління. У цьому

контексті успіх перетворень значною мірою залежить від кадрового складу

державного органу, рівня його підготовки та компетентності.

Зазначене стосується й органів Державної фіскальної служби України.

Адже створення та функціонування ефективної системи підвищення рівня

професійної компетентності посадових осіб органів доходів і зборів

53

забезпечуватиме високий рівень професіоналізму державних службовців та

сприятиме динамічному розвитку ДФС, підвищенню ефективності реалізації

функцій та покладених на службу завдань.

Проте наявність загальної норми законодавства щодо введення системи

підвищення рівня професійної компетентності державних службовців не дала

належного комплексу інструментів як організаційного, так і правового

характеру.

Актуальність цієї роботи зумовлена й завданнями, які поставлені перед

ДФС стратегічними документами загальнодержавного рівня, зокрема:

1) Стратегією реформування державного управління України на 2016–

2020 роки, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від

24.06.2016 № 474-р, передбачено здійснення у зокрема ДФС, ряду заходів

щодо професійного розвитку працівників та підвищення рівня їх професійної

компетентності протягом 2017–2019 років (п. 13.9, 16.4, 23.9 Плану заходів з

реалізації зазначеної стратегії);

2) Антикорупційною програмою ДФС на 2015–2017 роки, затвердженою

наказом ДФС від 18.08.2015 № 614, визначено ряд заходів (у т .ч. і кадрових

у частині організації відповідних навчальних заходів), спрямованих на

запобігання та протидію корупції в органах ДФС;

3) Положенням про Державну фіскальну службу України, затвердженим

постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236 (із змінами), за

ДФС закріплено функцію організації роботи з підготовки, перепідготовки та

підвищення кваліфікації працівників апарату ДФС, її територіальних органів.

Для досягнення поставленої у ННТР мети, залежно від складності наукових

завдань, застосовувався комплекс загальнонаукових методів, а саме:

систематизації (здійснено систематизований аналіз нормативної бази,

наукової літератури за темою дослідження); порівняльного аналізу (аналіз

вітчизняного і зарубіжного досвіду підвищення кваліфікації державних

службовців); моделювання (щодо моделі підвищення рівня професійної

компетенції державних службовців); логічного узагальнення (висновки та

рекомендації щодо шляхів розвитку системи підвищення рівня професійної

компетенції державних службовців, у тому числі посадових осіб ДФС України).

Формально-логічний метод дав змогу з’ясувати особливості та недоліки

законодавства, що регулює суспільні відносини у сфері підвищення рівня

професійної компетенції державних службовців, у тому числі посадових осіб

ДФС України.

Практичні висновки базуються на розробках адміністративного і

конституційного права, а також на розумінні внутрішньої сутності

досліджуваних правових категорій і врахуванні динамічних змін сучасних

трансформаційних перетворень у сфері державної служби в Україні.

Основні наукові і (або) науково-технічні результати мають своїм змістом

застосування нових підходів у системі підвищення кваліфікації державних

службовців в Україні з урахуванням оцінювання результатів службової

діяльності відповідно до ст. 44 Закону України «Про державну службу» від

10.12.2015 № 889-VIII.

54

Професійна компетентність державного службовця, зокрема посадової

особи органів ДФС України, це певний рівень його інтелектуального,

психологічного та функціонального стану, який відображає конкретні сфери

професійної діяльності та зумовлює у своїй єдності якісну визначеність

професіонала. Це також наявність глибоких фахових знань у податковій та

митній сферах, уміння аналізувати та прогнозувати розвиток ситуацій та

використовувати здобуті на практиці знання для вирішення певних проблем, а

також правомочність вирішувати їх, вести певні справи. Новітніми формами

підвищення професійної діяльності в органах ДФС є заочно-дистанційне

навчання та навчання за тренінговими програмами.

Основні результати проведеного дослідження, що мають наукову новизну,

полягають у такому:

– розкрито сутність системи підвищення професійної компетенції

державних службовців в Україні, зокрема посадових осіб ДФС, з визначенням

її складових;

– здійснено узагальнений аналіз правового регулювання підвищення

рівня професійної компетенції державних службовців в Україні та досліджено

необхідність у запровадженні новітньої моделі підвищення кваліфікації з

урахуванням зарубіжного досвіду;

– обґрунтовано внесення змін до окремих положень Закону України «Про

державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII та підзаконних нормативно-

правових актів щодо забезпечення реалізації засад підвищення рівня

професійної компетентності державних службовців з метою уточнення

правової визначеності окремих норм;

– підготовлено проект Положення про систему підвищення рівня

професійної компетентності посадових осіб органів ДФС із застосуванням

нових підходів у системі підготовки, спеціалізації та підвищення кваліфікації

державних службовців в Україні;

– запропоновано проект інструктивно-методичних матеріалів

забезпечення підвищення рівня професійної компетентності посадових осіб

органів ДФС України;

– сформульовано проект типової професійної програми підвищення

кваліфікації посадових осіб органів ДФС.

Практична цінність результатів та продукції полягає у тому, що застосовані

в ННТР підходи та рекомендації щодо функціонування і розвитку системи

підвищення рівня професійної компетенції державних службовців можуть бути

використані як науковими, так і практичними працівниками ДФС України.

Результати дослідження і висновки у ННТР містять пропозиції щодо

вдосконалення нормативно-правового забезпечення системи підвищення

рівня професійної компетенції державних службовців та посадових осіб

органів ДФС України.

У ході виконання ННТР визначено та запропоновано застосування нових

підходів у системі підвищення рівня професійної компетентності державних

службовців в Україні з урахуванням обґрунтованих змін до Закону України

«Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII.

55

Розроблений проект Положення про систему підвищення рівня

професійної компетентності посадових осіб органів ДФС (з огляду на новітню

модель підвищення кваліфікації посадових осіб органів ДФС) та внесення

запропонованих змін до чинної нормативно-правової бази дадуть змогу

забезпечити всебічну реалізацію Закону України «Про державну службу»

від 10.12.2015 № 889-VIII.

За результатами дослідження запропоновано проект інструктивно-

методичних матеріалів для працівників кадрових підрозділів в умовах

запровадження новітньої моделі підвищення кваліфікації та сформульовано

проект типової професійної програми підвищення кваліфікації посадових осіб

органів ДФС.


Теоретичні положення й окремі практичні напрацювання ННТР

використано під час розроблення навчального забезпечення з дисципліни

«Адміністративне право України» в освітньому процесі кафедри

адміністративного права і процесу та митної безпеки факультету підготовки,

перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції

Університету державної фіскальної служби України (акт про впровадження

результатів ННТР № 2949/01-23 від 24.11.2017).

Результати ННТР застосовані в діяльності ДФС України при підвищенні

рівня професійної компетенції посадових осіб, а також формуванні пропозицій

щодо нормативно-правових актів у частині реформування державної служби,

що ініціюють як органи виконавчої влади України, так і Верховна Рада України

(акт упровадження (використання) результатів ННТР від 12.02.2018).



Монографії

1. Державна фіскальна служба України: управління кадровим потенціалом

в умовах інституційних змін: монографія / авторський колектив; за заг. ред.

О. С. Нагорічної. Хмельницький: ФОП «Мельник А. А.», 2017. 320 с. (Серія

«Податкова та митна справа в Україні», том 93). 320 с. (С. 95–116, 195–211,

226–243, 249–318).

2. Актуальні питання підвищення професійної компетентності, оцінювання

та матеріального забезпечення персоналу органів ДФС України: монографія /

авторський колектив; за заг. ред. І. О. Трубіна. Київ: , 2017. 244 с. (Серія

«Податкова та митна справа в Україні»).

Публікації у зарубіжних виданнях

1. Капітанець С. В., Федоришина Л. М. Personnel policy of enterprise:

approaches to its interpretation and classification of types. Topical questions of

contemporary science: Collection of scientific articles. Aspekt Publishing of

Budget Printing Center, Taunton, MA 02780, United States of America, 2017. рр.

132–136.

2. Капітанець С. В. Introduction of couching in SFS. Current scientific

research: Collection of scientific articles. Pablishing house “BREEZE”, Monreal,

Canada, 2017. pp. 156–159.

56

Публікації у фахових виданнях

1. Капітанець С. В. Особливості організації підвищення рівня

професійної компетентності посадових осіб системи органів ДФС. Сталий

розвиток економіки. 2017. № 2 (35). С. 5–11.

2. Трубіна М. В., Єфіменко Л. Л. Категоріальний апарат дослідження

підвищення рівня професійної компетентності державних службовців в Україні.

Вісник Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. 2017. № 2. С.17–23.

3. Трубіна М. В., Єфіменко Л. Л. Правові засади модернізації системи

професійного навчання посадових осіб органів ДФС України в умовах

реформування державної служби України. Фінансове право. 2017. № 1.

C. 70–72.

4. Капітанець С. В. Компетентісний підхід до формування змісту

навчального матеріалу професійної програми підвищення кваліфікації

посадових осіб органів ДФС. Збірник наукових праць Національної академії

Державної прикордонної служби України. 2017. № 3 (10). С. 95–111.

Публікації у нефахових виданнях

1. Капітанець С. В. Соціально-психологічна компонента професійної

компетентності посадових осіб ДФС. Митна безпека. 2017. № 1. С. 55–65.

Виступи на науково-комунікативних заходах:

1. Капітанець С. В. Самоменеджмент як важлива складова управлінської

компетентності посадових осіб органів ДФС. Ресурсний потенціал регіонів

України: стан та напрями розвитку: зб. матеріалів всеукраїнської науково-

практичної конференції (м. Київ, 17–18 березня 2017 р.) / Центр економічних

досліджень та розвитку. Київ, 2017. С. 8–12.

2. Капітанець С. В. Кадрова політика фіскальної служби в контексті

реформування ДФС. Інституційні перетворення у фіскальній системі України:

матеріали круглого столу (м. Хмельницький, 12–13 травня 2017 р.). URL:

http://ndi-fp.nusta.com.ua/files/doc/Zbirnuk_tez_Xm_12_13_05_2017_.pdf

3. Трубіна М. В., Єфіменко Л. Л. Правове регулювання засад підвищення

рівня професійної компетентності державних службовців в Україні. Інституційні

перетворення у фіскальній системі України: матеріали круглого столу (м.

Хмельницький, 12–13 травня 2017 р.). URL: http://ndi-fp.nusta.com.ua/

files/doc/Zbirnuk_tez_Xm_12_13_05_2017_.pdf

4. Трубіна М. В., Єфіменко Л. Л. Система професійної освіти державних

службовців: зарубіжний досвід та шляхи адаптації в Україні. Теоретична та



науково-практичної конференції (м. Ірпінь, 27−31 березня 2017 р.). Ірпінь,

2017. С. 366–371.

5. Трубіна М. В., Габорак Т. А. Підвищення рівня професіоналізму

вітчизняних держслужбовців з урахуванням досвіду Франції. Фіскальна

політика в умовах макроекономічної стабілізації: зб. наукових праць за

матеріалами ІІ науково-практичного семінару. URL: http://ndi-

fp.asta.edu.ua/thesis/545/

57

6. Трубіна М. В. Концептуальні засади реформування системи

підвищення рівня професійної компетентності державних службовців в умовах

модернізації державної служби України. Правові засади оцінювання

результатів службової діяльності посадових осіб органів ДФС: матеріали

круглого столу (м. Ірпінь, 6 листопада 2017 р.). Ірпінь, 2017.

7. Єфіменко Л. Л. Особливості оптимізації підвищення кваліфікації

державних службовців в Україні. Правові засади оцінювання результатів

службової діяльності посадових осіб органів ДФС: матеріали круглого столу (м.

Ірпінь, 6 листопада 2017 р.). Ірпінь, 2017.

8. Гороховець Є. В. Врахування підвищення рівня професійної

компетентності при щорічному оцінюванні посадових осіб ДФС. Правові

засади оцінювання результатів службової діяльності посадових осіб органів

ДФС: матеріали круглого столу (м. Ірпінь, 6 листопада 2017 р.). Ірпінь, 2017.

58

9. ННТР «ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ АНАЛІЗУ РИЗИКІВ ДЛЯ

ЗАСТОСУВАННЯ ПРИ МИТНОМУ КОНТРОЛІ ПАСАЖИРСЬКИХ

ПЕРЕМІЩЕНЬ ЧЕРЕЗ АВІАЦІЙНІ ПУНКТИ ПРОПУСКУ»





‒ розділ 1 «Домінанти попереднього інформування в системі митного

контролю» (01.2017–03.2017);

‒ розділ 2 «Концептуальні основи аналізу ризиків при пасажирських

переміщеннях через авіаційні пункти пропуску в системі забезпечення

зовнішньоекономічної безпеки: вітчизняний та світовий досвід» (04.2017–

06.2017);

‒ розділ 3 «Формування механізму аналізу ризиків для застосування при

митному контролі пасажирських переміщень через авіаційні пункти пропуску»

(07.2017–12.2017).

Керівник ННТР: Фрадинський О. А., завідувач відділу дослідження

проблем організації митного контролю, к.е.н., доцент, с.н.с.


− Медвідь Ю. О., науковий співробітник відділу дослідження проблем

організації митного контролю;

− Неліпович О. В., науковий співробітник відділу дослідження проблем

організації митного контролю;

− Корнійчук О. О., молодший науковий співробітник відділу дослідження


− Руда Т. В., провідний науковий співробітник відділу дослідження

проблем адміністрування митних платежів, к.е.н., с.н.с.;

− Несторишен  І. В., провідний науковий співробітник відділу

дослідження проблем організації митного контролю, к.е.н., доцент;


проблем організації митного контролю, к.е.н., доцент;

− Бережнюк І. І., начальник відділу митного оформлення-3 митного поста

«Західний» Київської міської митниці ДФС;

− Брендак А. І., фахівець з митної справи.


ННТР за вказаною темою виконувалася відповідно до наказу ДФС від

01.03.2017 № 153 «Про затвердження Тематичного плану наукових (науково-

технічних) робіт Державної фіскальної служби України на 2017 рік» (із

змінами).




постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236, а саме

59

підпункті 29 пункту 4 (щодо проведення аналізу та здійснення управління

ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового

контролю);

2) Стратегічному плані розвитку ДФС України на 2015–2018 роки,

затвердженому наказом ДФС України від 12.02.1015 № 80 (стратегічна ціль 7

«Підвищення ефективності процедур митного контролю», зокрема,

запровадження автоматизованого оперативного обміну інформацією з

митними службами іноземних держав; розвиток системи управління ризиками

у сфері митного контролю).

Замовником ННТР у першій половині 2017 року був Департамент

організації протидії митним правопорушенням Державної фіскальної служби

України, а після виділення із його складу Департаменту таргетингу та

управління митними ризиками ДФС супровід та впровадження результатів

ННТР перейшли до компетенції останнього. Підставою виконання ННТР у 2017

році був Тематичний план наукових (науково-технічних) робіт Державної

фіскальної служби України на 2017 рік, затверджений наказом ДФС України

від 01.03.2017 № 153, та Технічне завдання від 14.03.2017.

Під час виконання ННТР використано такі методи дослідження: синтезу та

аналізу, узагальнення, абстрагування, діалектичного пізнання (для

формування теоретичної основи дослідження); порівняння та комплексного

підходу (для дослідження концептуальних основ аналізу ризиків в контексті

світового та вітчизняного досвіду); статистико-аналітичний (для оцінювання

сучасного стану пасажирських перевезень в Україні).


дослідження концептуальних аспектів сутності та ролі попереднього

інформування в системі митного контролю; вивчення питань організації збору

та передавання інформації про пасажирів на авіаційному транспорті в

контексті забезпечення безпеки перевезень та організації протидії

міжнародному тероризму; аналіз системи попереднього інформування;

з’ясування проблемних питань, які стоять на заваді його глобального

запровадження, та окреслення можливості для більш активного використання

світовою спільнотою; узагальнення вітчизняної нормативно-правової бази

організації митного контролю за пасажирськими переміщеннями через

авіаційні пункти пропуску та вивчення питань організації здійснення митних

формальностей на авіатранспорті в Україні; дослідження зарубіжних підходів і

рекомендацій щодо аналізу ризиків при переміщенні пасажирів авіаційним

транспортом; проведення об’єктивізації основних ризиків та загроз процесу

організації міжнародних пасажирських перевезень на авіатранспорті в

контексті протидії нелегальній міграції, міжнародному тероризму та

міжнародній злочинності.


новизну:

− проаналізовано системи попереднього інформування, з’ясовано

проблемні питання, які стоять на заваді їх глобального запровадження, та

окреслені можливості для більш активного використання світовою спільнотою;

60

− досліджено питання організації збору та передавання інформації про

пасажирів на авіаційному транспорті в контексті забезпечення безпеки

перевезень та організації протидії міжнародному тероризму;

− вивчено зарубіжний досвід щодо аналізу ризиків при переміщенні

пасажирів авіаційним транспортом;

− проведено об’єктивізацію основних ризиків та загроз процесу

організації міжнародних пасажирських перевезень на авіатранспорті в

контексті протидії нелегальній міграції, міжнародному тероризму та

міжнародній злочинності;

− визначено організаційно-розпорядчі та інформаційно-технічні вимоги

до механізму аналізу ризиків для застосування при митному контролі

пасажирських переміщень через авіаційні пункти пропуску.

Наукова новизна має своїм змістом визначення особливостей організації

процесу використання митних формальностей на авіатранспорті; оцінювання

процесу обміну попередньою інформацією; характеристику безпекових

аспектів та основних загроз процесу організації міжнародних пасажирських

перевезень на авіатранспорті; визначення організаційних та інформаційно-

технічних вимог до механізму аналізу ризиків для застосування при митному

контролі пасажирських переміщень через авіаційні пункти пропуску.

Практична цінність результатів та продукції полягає в тому, що у процесі

дослідження з’ясовано, що вітчизняне законодавство з питань надання

попередньої інформації про пасажирів в обсязі, який близький до міжнародних

стандартів набору даних API, містить дублюючі положення, що надалі може

ускладнити та/або затягнути процес гармонізації з міжнародними

стандартами, а також неповною мірою відповідає вже згаданим міжнародним

стандартам. Доцільно вилучити з Державної програми авіаційної безпеки

перелік відомостей, які авіаперевізник зобов’язаний надавати, часові

нормативи їх надання та перелік органів державної влади, яким надається

така інформація; гармонізувати Митний кодекс України з Митним кодексом

ЄС, у тому числі щодо чіткого закріплення за митницею повноважень зі

здійснення митного контролю не лише товарів, транспортних засобів

комерційного призначення, а й також осіб, які перетинають кордон, зокрема у

повітряних пунктах пропуску; розробити та затвердити постанову Кабінету

Міністрів України, що визначатиме чіткий порядок здійснення контролю осіб,

які перетинають кордон у повітряних пунктах пропуску, що міститиме

положення про створення системи попереднього інформування про

пасажирів, алгоритми взаємодії між зацікавленими відомствами тощо.

З метою технічної реалізації механізму аналізу ризиків для застосування

при митному контролі пасажирських переміщень через авіаційні пункти

пропуску розглянуто дві моделі: використання наявних напрацювань

(Автоматизованої таргетинг системи – Глобал (ATS-G) та напрацювання

власних ІТ-рішень. Серед основних переваг першого варіанта: наявність

програмного продукту, який показав свою ефективну роботу; можливість

інформаційної інтеграції з різними відомствами, зокрема міжнародними

правоохоронними організаціями; наявність вбудованого таргетинг-модуля,

61

який забезпечує можливість аналізу та управління ризиками. Основні

переваги розроблення та впровадження власних ІТ-рішень: можливість

урахування більшості потреб та специфічних завдань на етапах розроблення;

проектування системи з максимальним урахуванням пропозицій для

розроблення таргетинг-модуля; розроблення аналітичного модуля, який

дозволить більш детально аналізувати ризики на основі історичних даних.

Упровадження практичних пропозицій, отриманих у результаті виконання

ННТР, дасть змогу підвищити ефективність процедур митного контролю та

митного оформлення пасажирів, що переміщуються через митний кордон

України в авіаційних пунктах пропуску.

Упровадження результатів ННТР. Результати ННТР використані у діяльності

Департаменту таргетингу та управління митними ризиками Державної фіскальної

служби України відповідно до його функцій, а саме в частині підготовки

пропозицій щодо внесення змін до законодавчих та нормативно-правових актів,

які регулюють порядок здійснення контролю пасажирів в авіаційних пунктах

пропуску, спрямованих на запровадження системи попереднього інформування

про авіапасажирів і використання такої інформації для цілей контролюючих

органів (лист Департаменту таргетингу та управління митними ризиками

№ 20645/6/99-99-24-02-02-15 від 18.09.2017).

Отримані наукові результати можуть бути використані Департаментом

спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення (здійснення

спеціалізованої підготовки посадових осіб та інших працівників територіальних

органів ДФС), та Університетом ДФС України (розроблення навчально-

методичного забезпечення спеціальних дисциплін Навчально-наукового

інституту економіки, оподаткування та митної справи, а також проведення

тематичних науково-комунікативних заходів, підготовка навчальних посібників

та підручників, наукових проектів тощо).

Довідка про використання отриманих результатів кафедрою митної

справи Навчально-наукового інституту економіки, оподаткування та митної

справи при розробці навчально-методичного забезпечення дисципліни

«Теоретичні основи складання митних профілів ризику» надана Університетом

ДФС України (від 26.03.2018 № 735/91-91-01-23).




1. Попереднє інформування в системі митного контролю при переміщенні

через митний кордон пасажирів авіаційним транспортом. Формування

організаційно-розпорядчих основ механізму аналізу ризиків. Інформаційно-

технічні вимоги до реалізації механізму аналізу ризиків. Управління митними

ризиками: теорія та практика: монографія / за заг. ред. І. В. Несторишена та

В. А. Туржанського. Ірпінь–Хмельницький: ФОП «Стрихар А. М.», 2018. 302 с.


1. Фрадинський О. А. Домінанти системи попередньої інформації про

пасажирів на авіаційному транспорті. Інфраструктура ринку. 2017. № 4.

С. 24–27.

62

2. Корнійчук О. О. Нормативно-правова база для здійснення митного

контролю пасажирських перевезень у пунктах пропуску для повітряного

сполучення. Наукові праці Кіровоградського національного технічного



1. Бережнюк І. Г., Фрадинський О. А. Системи реєстрації пасажирів (PNR)

як джерело інформації на авіаційному транспорті. Митна безпека. 2017. № 1.

С. 6–12.

2. Фрадинський О. А. Характеристика ризиків та загроз процесу

організації міжнародних пасажирських перевезень на авіатранспорті. Митна

безпека. 2017. № 2.

3. Несторишен І. В., Булана В. В., Брендак А. І. Розвиток інструментів

таргетингу в контексті спрощення процедур міжнародної торгівлі та

забезпечення національної безпеки. Митна безпека. 2017. № 1. С. 13–25.

4. Медвідь Ю. О. Митні аспекти застосування попередньої інформації при

переміщенні товарів, транспортних засобів через митний кордон. Митна

безпека. 2017. № 1. С. 73–78.

5. Неліпович О. В. Митні формальності на авіаційному транспорті в

Україні. Modern Economics. 2017. № 4. С. 107–113.

6. Фрадинський О. А. Норми Чиказької конвенції 1944 року, що

врегульовують питання обміну попередньою інформацією про пасажирів.

Інструменти регулювання національної економіки в умовах сучасних глобальних

викликів: матеріали міжнародної науково-практичної конференції

(м. Хмельницький, 23–25 березня 2017 р.). Хмельницький: ХНУ, 2017. С. 36–38.

7. Фрадинський О. А. Попередній митно-прикордонний контроль за

пасажирами міжнародних авіарейсів: досвід Нової Зеландії. Актуальні

проблеми забезпечення національної безпеки та спрощення процедур

міжнародної торгівлі: збірник наукових праць науково-практичної інтернет-

конференції (м. Ірпінь – м. Хмельницький, 11–24 вересня 2017 р.). Ірпінь –


8. Фрадинський О. А., Машко А. І. Міжнародний тероризм та безпека на

авіаційному транспорті. Актуальні проблеми забезпечення національної

безпеки та спрощення процедур міжнародної торгівлі: зб. наукових праць


11–24 вересня 2017 р.). Ірпінь – Хмельницький, 2017. С. 14–17.

9. Фрадинський О. А. Система попередньої інформації про пасажирів

(АРІ) та система реєстрації пасажирів (PNR) як джерела інформації для

здійснення митного контролю. Актуальні проблеми соціально-економічних

систем в умовах трансформації економіки: зб. наукових статей за

матеріалами ІII Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Дніпро,

13–14 квітня 2017 р.). Дніпро: НМетАУ, 2017. Ч. 2. С. 636–640.

10. Медвідь Ю. О. Сутність та роль попереднього інформування в системі

митного контролю. Управління економічними процесами: сучасні реалії і

виклики: зб. тез Міжнародної науково-практичної конференції (м. Мукачево,

22–23 березня 2017 р.). 2017. С. 51–52.

63

11. Медвідь Ю. О. Світова практика організації митного контролю

міжнародних пасажирських авіаперевезень. Актуальні проблеми забезпечення

національної безпеки та спрощення процедур міжнародної торгівлі: зб. наукових

праць науково-практичної інтернет-конференції (м. Ірпінь – м. Хмельницький,


12. Бережнюк І. І. Характерні тенденції розвитку міжнародних авіаційних

пасажирських перевезень в Україні. Актуальні проблеми забезпечення

національної безпеки та спрощення процедур міжнародної торгівлі: зб. наукових

праць науково-практичної інтернет-конференції (м. Ірпінь – м. Хмельницький,


13. Брендак А. І. До питання вдосконалення механізму аналізу ризиків для

застосування при митному контролі пасажирських переміщень через авіаційні

пункти пропуску. Актуальні проблеми забезпечення національної безпеки та

спрощення процедур міжнародної торгівлі: зб. наукових праць науково-


2017 р.). Ірпінь – Хмельницький, 2017. С. 62–65.

14. Неліпович О. В., Корнійчук О. О. Організація здійснення митних

формальностей на авіаційному транспорті в Україні. Теоретична та практична


соціально-економічної реальності: зб. тез ІІ Міжнародної науково-практичної

інтернет-конференції (м. Ірпінь, 27–31 березня 2017 р.). Ірпінь, 2017. С. 60–64.

15. Корнійчук О. О. Нормативно-правове забезпечення попереднього

інформування. Актуальні аспекти адміністрування митної вартості товарів та

інформування громадян про митні правила й митні формальності: зб. тез


12–19 травня 2017 р.). Ірпінь – Хмельницький, 2017. С. 46–49.

64

10. ННТР «УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ЗАХОДІВ ІЗ ЗАПОБІГАННЯ ТА

ПРОТИДІЇ МИТНИМ ПРАВОПОРУШЕННЯМ»

Номер державної реєстрації ННТР: 0117U004366. Номер облікової картки заключного звіту: 0218U001213. Термін виконання: початок – 01.2017, закінчення – 12.2017. Складові ННТР: − розділ 1 «Міжнародні та вітчизняні механізми запобігання та протидії

переміщенню через митний кордон товарів і транспортних засобів комерційного призначення з порушенням вимог митного законодавства»;

− розділ 2 «Автоматизація окремих процедур протидії порушенням митних правил як напрямок удосконалення системи заходів із запобігання та протидії незаконному переміщенню товарів і транспортних засобів через митний кордон України».

Керівник ННТР: Хома В. О., провідний науковий співробітник відділу дослідження проблем організації боротьби з митними правопорушеннями НДЦ митної справи НДІ фіскальної політики Університету ДФС України, к.ю.н., доцент.

Виконавці ННТР: − Капітанець С. В., старший науковий співробітник відділу дослідження

проблем організації боротьби з митними правопорушеннями, к.п.н., доцент; − Кошонько О. В., старший науковий співробітник відділу дослідження

проблем організації митного контролю, к.е.н., доцент; − Решетніков Ю. М., науковий співробітник відділу дослідження проблем

адміністрування митних платежів; − Дворнічена І. М., молодший науковий співробітник відділу дослідження

проблем організації боротьби з митними правопорушеннями; − Шило О. І., молодший науковий співробітник відділу дослідження

проблем організації боротьби з митними правопорушеннями; − Галочка Г. В., фахівець з митної справи; − Жиленко В. В., фахівець з митної справи; − Приходченко Д. Є., фахівець з митної справи. Опис процесу наукового дослідження ННТР виконувалася Науково-дослідним інститутом фіскальної політики

Університету державної фіскальної служби України відповідно до Тематичного плану науково-дослідних робіт Державної фіскальної служби України на 2017 рік, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України від 01.03.2017 № 153 «Про затвердження плану наукових (науково-технічних) робіт Державної фіскальної служби України на 2017 рік».

Тема наукового дослідження спрямована на вирішення першочергових завдань ДФС, визначених у таких документах:

1) Положенні про Державну фіскальну службу України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236:

− п. 1 ст. 3: «…реалізація державної податкової політики та політики у сфері державної митної справи, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства…»;

65

− п. 24 ст. 4: «здійснює у випадках, передбачених законом, провадження у справах про порушення митних правил та у справах про адміністративні правопорушення»;

− п. 43 ст. 4: «запобігає та протидіє контрабанді та порушенням митних правил на митній території України»;

− п. 44 ст. 4: «виявляє причини та умови, що сприяли вчиненню контрабанди та інших правопорушень у сфері державної митної справи, вживає заходів до їх усунення»;

− п. 45 ст. 4: «збирає, аналізує, узагальнює інформацію про порушення законодавства у сфері митної справи, за результатами вживає заходів, спрямованих на запобігання таким порушенням»;

− п. 57 ст. 4: «виявляє кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування, митній та бюджетній сферах, а також встановлює місцезнаходження платників податків, опитує їх засновників, посадових осіб»;

2) Стратегічному плані розвитку ДФС на 2015–2018 роки, затвердженому наказом ДФС України від 12.02.1015 № 80:

− стратегічна ціль 8 «Реформування системи притягнення до відповідальності за порушення митних правил»;

− стратегічна ціль 14 «Боротьба із злочинністю у митній сфері». Методи дослідження, використані при написанні ННТР: діалектичний,

системного аналізу, структурно-функціональний, логіко-юридичний, порівняльно-правовий, історико-правовий, соціологічний, статистичний, моделювання, правового прогнозування.

Основні наукові і (або) науково-технічні результати: − досліджено міжнародні та зарубіжні механізми запобігання та протидії

митним правопорушенням; − з’ясовано стан вітчизняної системи запобігання та протидії

незаконному переміщенню товарів і транспортних засобів через митний кордон України;

− визначено напрями та розроблено пропозиції щодо вдосконалення системи запобігання та протидії незаконному переміщенню товарів і транспортних засобів через митний кордон України;

− проаналізовано існуючі програмно-інформаційні комплекси у сфері протидії митним правопорушенням та розроблено пропозиції щодо їх удосконалення;

− теоретично обґрунтовано напрями автоматизації окремих процедур з протидії митним правопорушенням.

Практична цінність результатів та продукції полягає в тому, що реалізація результатів ННТР на практиці щодо вдосконалення системи заходів із запобігання та протидії митним правопорушенням дозволить створити та впровадити інформативний, зручний, принципово новий програмно-інформаційний комплекс (на базі АСМО «Інспектор») для збору, накопичення та обробки інформації про порушення митних правил. Такий комплекс має передбачати збільшення масиву накопичених даних про порушення законодавства України з питань державної митної справи, а також створення:

− модуля відбору протоколів про порушення митних правил за наперед заданим вичерпним переліком параметрів;

−  модуля розширеного пошуку протоколів про порушення митних правил;

66

−  модуля для переглядів табличних звітів КБ-1 (заведення і розгляд справ про ПМП), КБ-2 (справи у розрізі статей Митного кодексу України), КБ-10 (звіт оперативний), КБ-20 (перегляд апеляційними судами постанов місцевих судів), КБ-30 (обставини закриття справ про ПМП), КБ-31 (перегляд митницями рішень суду у справах про ПМП);

−  модуля для переглядів «фактових» звітів за формою КБ-5 (затримання зброї), КБ-6 (затримання наркотиків), КБ-7 (затримання культурних цінностей).

Загалом за умови якісного наповнення запропонованого програмно-інформаційного комплексу інформацією про виявлені правопорушення та розгляд справ про ПМП наведені модулі здатні повною мірою замінити всі підрозділи та вкладки для перегляду інформації, що наразі функціонують у ПІК «Аналітична та статистична обробка інформації про порушення суб’єктами ЗЕД чинного законодавства» ЄАІС ДФС (розділ «Боротьба з контрабандою»).

При своєчасному внесенні до бази даних усієї потрібної інформації вказані модулі завжди виводитимуть користувачу звіти, актуальні на момент створення запиту. Також це запобігатиме можливості подальшого спотворення підсумкової (за певний період) звітності. Після введення в дію таких модулів подання митницями ДФС більшості звітів, форми яких затверджені наказом ДФС від 27.02.2015 № 129, та їх подальша обробка посадовими особами Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії будуть недоцільними.

Упровадження результатів ННТР. Сформульовані на підставі дослідження пропозиції щодо вдосконалення технічних та функціональних можливостей програмно-інформаційних комплексів (на базі АСМО «Інспектор») для збору, накопичення та обробки інформації про порушення митних правил забезпечать формування технічного завдання з розроблення та впровадження інформативного, зручного, принципово нового програмно-інформаційного комплексу та модернізацію існуючих.

Отримані наукові результати можуть бути використані при підготовці, перепідготовці, підвищенні кваліфікації працівників Державної фіскальної служби України та його територіальних органів; проведенні тематичних семінарів і тренінгів; при підготовці навчальних посібників та підручників, для подальших наукових розробок.

Довідка від 21.03.2018 № 695/91-91-01-23 надана Університетом ДФС України про використання результатів науково-дослідної роботи у навчальному процесі кафедри митної справи університету.

Бібліографічний перелік монографій, підручників, посібників, наукових статей, інших публікацій, дисертацій

Статті у фахових виданнях 1. Хома В. О. Комплексне забезпечення сфери запобігання

порушенням митних правил: співзалежність чинників. Митна безпека. 2017. № 1. C. 136–143.

2. Хома В. О. Класифікація напрямів удосконалення системи запобігання та протидії незаконному переміщенню товарів і транспортних засобів через митний кордон України. Сталий розвиток економіки: міжнародний науково-виробничий журнал. 2017. № 3 (36). C. 23–31.

67

3. Хома В. О. Окремі аспекти організаційно-правових форм діяльності митниць Державної фіскальної служби України. Сталий розвиток економіки: міжнародний науково-виробничий журнал. 2017. № 4 (37). С. 13–20.

Публікації в інших виданнях 1. Галочка Г. В., Шило О. І. Деякі питання правового регулювання

адміністративної відповідальності за порушення митних правил. Актуальні проблеми забезпечення національної безпеки та спрощення процедур міжнародної торгівлі: зб. матеріалів науково-практичної інтернет-конференції (м. Ірпінь – м. Хмельницький, 11–24 вересня 2017 р.). Ірпінь – Хмельницький, 2017. С. 126–129.

2. Жиленко В. В. Система звітності щодо правоохоронної діяльності митниць ДФС. Актуальні проблеми забезпечення національної безпеки та спрощення процедур міжнародної торгівлі: зб. матеріалів науково-практичної інтернет-конференції (м. Ірпінь – м. Хмельницький, 11–24 вересня 2017 р.). Ірпінь – Хмельницький, 2017. С. 122–126.

3. Капітанець С. В. Запобігання та протидія митним правопорушенням: аналіз закордонного досвіду. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. 2017. № 26. Ч. І. C. 55–58.

4. Капітанець С. В. Новітні шляхи запобігання митним правопорушенням. Фінанси, аудит та соціальна економіка: аналіз тенденцій та науково-економічний розвиток: зб. матеріалів міжнародної науково-практичної конференції (м. Львів, 28–29 липня 2017 р.). Львів, 2017. C. 19–22.

5. Капітанець С. В., Жиленко В. В. Програмне забезпечення «Національна митна правоохоронна мережа (nCEN)». Актуальні проблеми забезпечення національної безпеки та спрощення процедур міжнародної торгівлі: зб. матеріалів науково-практичної інтернет-конференції (м. Ірпінь – м. Хмельницький, 11–24 вересня 2017 р.). Ірпінь – Хмельницький, 2017. С. 109–112.

6. Кошонько О. В. Необхідність автоматизації окремих процедур з протидії митним правопорушенням. Актуальні проблеми забезпечення національної безпеки та спрощення процедур міжнародної торгівлі: зб. матеріалів науково-практичної інтернет-конференції (м. Ірпінь – м. Хмельницький, 11–24 вересня 2017 р.). Ірпінь – Хмельницький, 2017. С. 113–117.

7. Хома В. О. Комплексний підхід до забезпечення системи із запобігання та протидії митним правопорушенням. Інституційні перетворення у фіскальній системі України: зб. матеріалів круглого столу (м. Ірпінь, 12–13 травня 2017 р.). Ірпінь, 2017. С. 97–101.

8. Хома В. О., Галочка Г. В. Основні аспекти удосконалення нормативно-правового регулювання провадження в справах про порушення митних правил. Актуальні проблеми забезпечення національної безпеки та спрощення процедур міжнародної торгівлі: зб. матеріалів науково-практичної інтернет-конференції (м. Ірпінь – м. Хмельницький, 11–24 вересня 2017 р.). Ірпінь – Хмельницький, 2017. С. 102–108.

9. Хома В. О., Дворнічена І. М. Окремі аспекти удосконалення системи заходів із запобігання та протидії митним правопорушенням. Роль права та закону в громадянському суспільстві: зб. матеріалів науково-практичної інтернет-конференції (м. Ірпінь – м. Хмельницький, 11–24 вересня 2017 р.). Ірпінь – Хмельницький, 2017. С. 62.

68

10. Хома В. О., Жиленко В. В. Аналіз існуючих програмно-інформаційних комплексів в сфері протидії митним правопорушенням. Актуальні проблеми забезпечення національної безпеки та спрощення процедур міжнародної торгівлі: зб. матеріалів науково-практичної інтернет-конференції, (м. Ірпінь – м. Хмельницький, 11–24 вересня 2017 р.). Ірпінь – Хмельницький, 2017. С. 118–122.

11. Шило О. І. Використання митної статистики у підвищенні ефективності протидії митним правопорушенням. Перспективи розвитку національної економіки: зб. матеріалів V міжнародної науково-практичної конференції (м. Запоріжжя, 17–18 лютого 2017 р.). Запоріжжя, 2017. C. 18.

12. Шило О. І. Вітчизняні заходи щодо запобігання та протидії митним правопорушенням. Перспективи розвитку галузей економіки з урахуванням сучасних європейських євроінтеграційних процесів: зб. матеріалів міжнародної науково-практичної конференції (м. Дніпро, 21–22 квітня 2017 р.). Дніпро, 2017. C. 51–54.

13. Шило О. І. Застосування компромісу у справах про порушення митних правил. Двадцять другі економіко-правові дискусії (юридичне спрямування): зб. матеріалів міжнародної науково-практичної конференції. Львів, 2017. С. 111–113.

14. Шило О. І. Основні аспекти удосконалення системи запобігання та протидії незаконному переміщенню товарів і транспортних засобів через митний кордон України. Фінанси, аудит та соціальна економіка: аналіз тенденцій та науково-економічний розвиток: зб. матеріалів міжнародної науково-практичної конференції (м. Львів, 27–28 жовтня 2017 р.). Львів, 2017. С. 55–59.

15. Шило О. І. Реформування митниці, як один із шляхів удосконалення системи заходів із запобігання та протидії митним правопорушенням. Прогнозування та моделювання соціально-економічних процесів сьогодення: зб. матеріалів всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Київ, 13–14 січня 2017 р.). Київ, 2017. С. 35.

16. Шило О. І. Функції Державної фіскальної служби України при реалізації державної політики у сфері боротьби з митними правопорушеннями. Ресурсний потенціал регіонів України: стан та напрями розвитку: зб. матеріалів всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Київ, 17–18 березня 2017 р.). Київ, 2017. C. 19–23.

69

11. ННТР «ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧНИХ АСПЕКТІВ

АВТОМАТИЗАЦІЇ ПРОЦЕДУР МИТНОГО КОНТРОЛЮ ТА МИТНОГО

ОФОРМЛЕННЯ ВОДНИХ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ І ТОВАРІВ, ЩО

ПЕРЕМІЩУЮТЬСЯ НИМИ У ПУНКТАХ ПРОПУСКУ ЧЕРЕЗ

ДЕРЖАВНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ»




Керівник ННТР: Руда Т. В., провідний науковий співробітник відділу

дослідження проблем адміністрування митних платежів НДІ фіскальної політики

Університету ДФС України, к.е.н., с.н.с.


− Молдован Е. С., старший науковий співробітник відділу дослідження

проблем адміністрування митних платежів, к.держ.упр.;

− Романюк У. В., молодший науковий співробітник відділу дослідження

проблем адміністрування митних платежів;

− Прус Л. Р., завідувач відділу дослідження проблем адміністрування

митних платежів, к.е.н, доцент;

− Попель С. А., старший науковий співробітник відділу дослідження

проблем адміністрування митних платежів, к.е.н.;

− Коновалов Ю. О., науковий співробітник відділу дослідження проблем

адміністрування митних платежів;

− Артеменко А. В., заступник начальника відділу контролю за

переміщенням товарів Управління організації митного контролю Одеської

митниці ДФС;

− Запорожець О. Ф., старший державний інспектор відділу митного

оформлення № 4 митного поста «Одеса – порт», к.е.н.;

− Фрадинський О. А., завідувач відділу дослідження проблем організації

митного контролю, к.е.н., доцент, с.н.с.;



− Несторишен І. В., провідний науковий співробітник відділу дослідження




− Бабенко Б. І., науковий співробітник відділу досліджень організаційно-

правового забезпечення митної безпеки, к.т.н., доцент.


ННТР «Дослідження теоретико-практичних аспектів автоматизації

процедур митного контролю та митного оформлення водних транспортних

засобів і товарів, що переміщуються ними у пунктах пропуску через

державний кордон України» виконувалася Науково-дослідним інститутом

фіскальної політики Університету державної фіскальної служби України

70

відповідно до наказу ДФС від 01.03.2017 № 153 «Про затвердження

Тематичного плану наукових (науково-технічних) робіт ДФС на 2017 рік» (зі

змінами), протягом 2017 року згідно з Технічним завданням на виконання

ННТР від 14.03.2017.

Виконання ННТР корелюється із завданнями, визначеними у:



− абзаці другому підпункту 16 пункту 4 – щодо здійснення контролю за

дотриманням суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності і громадянами

установленого законодавством порядку переміщення товарів, транспортних

засобів через митний кордон України;


затвердженому наказом ДФС України від 12.02.1015 № 80 – стратегічна ціль

7 «Підвищення ефективності процедур митного контролю», зокрема

модернізація програмного забезпечення з метою створення єдиного

інформаційного простору для всіх учасників процесу митного контролю та

митного оформлення товарів.

ННТР виконувалася на замовлення Одеської митниці ДФС.

Під час виконання ННТР використовуються такі методи дослідження:

синтезу та аналізу, дедукції та індукції, порівняння, узагальнення,

абстрагування, діалектичного пізнання (для формування теоретичної основи

дослідження), порівняльно-правового пізнання (для вивчення норм

вітчизняного митного законодавства з досліджуваної проблематики).

За період виконання ННТР проводилися науково-методологічні семінари,

у яких брали участь:

− від НДЦ МС НДІФП УДФСУ: Руда Т. В., провідний науковий співробітник

відділу дослідження проблем адміністрування митних платежів; Молдован Е. С.,

старший науковий співробітник відділу дослідження проблем адміністрування

митних платежів;

− від Одеської митниці ДФС: Передерій В. В., заступник начальника

Одеської митниці ДФС; Холопов О. В., заступник начальника управління

організації митного контролю – начальник відділу організації митного

контролю; Артеменко А. В., заступник начальника відділу контролю за

переміщенням товарів Управління організації митного контролю.

Метою зазначених заходів було погодження проміжних та остаточних

результатів виконання ННТР.

У межах виконання ННТР досліджено вітчизняну нормативно-правову

базу з питань здійснення процедур митного контролю й митного оформлення

водних транспортних засобів і товарів, що переміщуються ними, та окреслено

проблемні аспекти нормативного врегулювання досліджуваної проблематики.

Зокрема, проаналізовано основні положення таких документів:

− Митного кодексу України (2012 р., із змінами);

− наказу Державної митної служби України від 17.09.2004 № 678 «Про

затвердження Інструкції про організацію митного контролю та митного

оформлення суден і товарів, що переміщуються ними»;

71

− Кодексу торговельного мореплавства України від 23.05.1995;

− постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 451

«Питання пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних,

залізничних та повітряних транспортних засобів, перевізників і товарів, що

переміщуються ними»;

− наказу Міністерства фінансів України від 10.03.2015 № 308 «Про

затвердження Порядку виконання митних формальностей на морському та

річковому транспорті» зі змінами;

− наказу ДФС України від 27.01.2015 № 34 «Про затвердження

Методичних рекомендації щодо здійснення митних процедур в міжнародних

пунктах пропуску через державний кордон України для морського (річкового) і

поромного сполучення при переміщенні товарів у контейнерах».

Окреслено основні аспекти нормативного врегулювання автоматизації

при здійсненні процедур митного контролю та митного оформлення водних

транспортних засобів і визначено проблемні моменти його практичної

реалізації.

Досліджено зарубіжний досвід автоматизації процедур митного контролю

та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон

водними транспортними засобами. Зокрема, увагу зосереджено на

особливостях функціонування Автоматизованої системи обробки митних даних

(ASYCUDA), що використовується у багатьох країнах-учасницях WTO, розкрито її

сутність, завдання, функції, специфіку використання програмного

забезпечення. Окреслено основні аспекти практичного застосування Cargo

Targetting як одного з інструментів автоматизації процедур митного контролю,

що набуває все більшої популярності в Україні й використовується у

практичній діяльності митних органів США.

Також проаналізовано практику та результати використання ІТ-продукту

«Портал «Морський Порт»», що на сьогодні використовується в окремих

морських та річкових митних пунктах пропуску Російської Федерації.

Встановлено, що цей портал спрямований на скорочення часу митного

контролю та митного оформлення товару, що переміщується водними видами

транспорту. Наведено основні переваги та недоліки його практичного

застосування.

Наведено характеристику особливостей здійснення процедур митного

контролю та митного оформлення водних транспортних засобів відповідно до

чинного законодавства. Зокрема, формалізовано процедуру пропуску через

державний кордон осіб, водних транспортних засобів, перевізників і товарів;

митного контролю суден закордонного плавання, що прибувають на митну

територію України або вибувають за її межі; митного контролю транспортних

засобів і товарів, що переміщуються на суднах закордонного плавання;

Порядок виконання митних формальностей при переміщенні водних

транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними;

Порядок здійснення митних формальностей відносно судна, що прибуває на

митну територію України; Порядок здійснення митних формальностей відносно

товарів, які переміщуються на суднах при вивезенні за кордон. За

72

результатами дослідження встановлено, що митний контроль та митне

оформлення водних транспортних засобів характеризується значною

складністю та непрозорістю здійснення.

При цьому нормативно-правові акти, що регламентують зазначене

питання, містять норми, які суперечать одна одній, нечітко прописують

процедуру митного контролю та митного оформлення водних транспортних

засобів, що створює можливості для зловживань. Крім того, відсутнє чітке

нормативно-правове врегулювання питання впровадження попереднього

інформування в морських пунктах пропуску та функціонування ІСПС. Така

ситуація вимагає напрацювання пропозицій та внесення змін і доповнень до

законодавчих актів, що регламентують особливості здійснення процедур

митного контролю та митного оформлення водних транспортних засобів.

Проаналізовано сучасний стан автоматизації процедур митного контролю

та митного оформлення водних транспортних засобів і товарів, що

переміщуються ними. Зокрема, встановлено, що на сьогодні автоматизація

процедур митного контролю і митного оформлення водних транспортних

засобів та товарів, що переміщуються ними, забезпечується за рахунок

застосування як програмних продуктів ДФС України (Єдина автоматизована

інформаційна система ДФС: «Єдине вікно» ДФС, АСМО «Інспектор», Система

аналізу та управління ризиками), так і приватних структур (Інформаційна

система портового співтовариства). Крім того, митницями розроблено власні

програми (Електронний журнал обліку контейнерів («Червоний контейнер»)

(Одеська митниця ДФС)) для прискорення митного контролю та зниження

ризику порушення чинного митного законодавства. Також запроваджуються у

діяльність митниць прогресивні підходи до аналізу та оцінювання ризиків до

прибуття товарів у пункт пропуску на кордоні (Cargo Targeting System of World

Customs Organization), розроблені Всесвітньою митною організацією.

Наведено деталізовану характеристику зазначених програмних продуктів, їх

змістове наповнення, переваги й недоліки практичної реалізації. За

результатами дослідження сформовано схему автоматизації процедур митного

контролю та митного оформлення водних транспортних засобів і товарів, що

переміщуються ними, за використання кожного з досліджуваних програмно-

інформаційних комплексів. Визначено основні проблемні аспекти практичного

застосування охарактеризованих систем. Зокрема, системи «Єдине вікно»

ДФС та ІСПС дублюють функції одна одної, по суті надаючи одну й ту саму

послугу суб’єктам ЗЕД. Крім того, жоден із програмних продуктів немає

належного нормативного закріплення, недостатнім є рівень підготовки

особового складу підрозділів, які працюють за принципом «Єдиного вікна»

ДФС. Варто зазначити, що на ефективність їх використання суттєво впливає й

застарілість матеріально-технічної бази суміжних контролюючих служб, що не

дозволяє їм повною мірою приймати таку інформацію в електронному вигляді.

Окреслено проблемні аспекти застосування ІСПС як автоматизованого

комплексу зі здійснення процедур митного контролю та митного оформлення

водних транспортних засобів. Зокрема, визначено, що ІСПС не є програмним

продуктом для реалізації принципу «єдиного вікна» у розумінні його як єдиної

73

електронної бази даних, що дозволяє різним службам державного контролю та

митницям ДФС в автоматичному режимі обмінюватися інформацією про

вантаж, який проходить через кордон України, та результати його державного

контролю.

Проаналізовано законність та раціональність практичного застосування

ІСПС на основі дослідження позицій представників користувачів цієї системи,

зокрема Асоціації міжнародних експедиторів України, Профспілки

експедиторів Одеського регіону, що дозволило виявити значні проблеми та

з’ясувати, що їх сутність виявляється як у правовій, так і організаційних

площинах. Зокрема, домінанта в реалізації проекту ІСПС належить приватному

партнерові (ТОВ «ППЛ 33-35»), що виявляється у розширеному обсязі прав

порівняно з державним партнером (зокрема, щодо права власності на

об’єкти, створені у процесі реалізації проекту ІСПС). Основними недоліками в

організації функціонування ІСПС найчастіше експедитори виділяють такі:

відсутність зворотного зв’язку і можливостей інтеграції з інформаційними

системами клієнтів, що створює бар’єри для повномасштабного

інформаційного обміну і використання електронних форм документів. Таким

чином, за результатами проведеного дослідження обґрунтовано необхідність у

подальшій роботі ДФС України над удосконаленням проекту «Єдине вікно» при

його реалізації в морських портах, відмовляючись від використання інших

програмних комплексів, спрямованих на автоматизацію митних процедур при

здійсненні митних формальностей щодо водних транспортних засобів і товарів,

що переміщуються ними.

Напрацьовано науково обґрунтовані пропозиції у сфері автоматизації

митних процедур щодо водних транспортних засобів та товарів, які

переміщуються ними. Зокрема, з метою суттєвого спрощення технічних

процедур митного контролю та митного оформлення обґрунтовано необхідність

у створені програмного модуля «Морський пункт пропуску» на базі ПІК

«Інспектор», який відображатиме цілісний комплекс процедур митного

контролю та митного оформлення водних транспортних засобів і товарів, що

переміщуються ними, та має поєднувати в собі можливості ПІК «Інспектор» та

ЄАІС. Цей програмний модуль можна використовувати в поєднанні з

автоматизованою системою аналізу ризиків (АСАУР).

Інформація, необхідна для здійснення процедур митного контролю та

митного оформлення водних транспортних засобів і товарів, що

переміщуються ними, до програмного модулю «Морський пункт пропуску»

вноситься в електронному вигляді від агентських організацій (морських

агентів), з відповідних програмних комплексів ЄАІС та може надаватися

портовими операторами та іншими учасниками портового співтовариства.

Запропонований модуль містить п’ять блоків процедур митного

оформлення та контролю, які здійснюються послідовно: 1) надання

попередньої інформації щодо контейнерних перевезень; 2) облік прибуття

товару (після митного контролю прибуття судна з товаром); 3) вивантаження

товару з судна на склад порту; 4) складські операції в порту (зберігання,

74

видача наряду); 5) видача товару зі складу. Вивезення товару із зони митного

контролю пункту пропуску.

Варто зазначити, що розроблення та практичне впровадження

програмного модуля «Морський пункт пропуску» на базі ПІК «Інспектор» дадуть

змогу технічно спростити процедури митного контролю та митного оформлення

водних транспортних засобів та товарів, що переміщуються ними через

митний кордон України, оскільки передбачають повний цикл виконання

митних формальностей у вигляді єдиного електронного журналу. Такий крок

дозволить систематизувати інформацію в межах кожної зовнішньоекономічної

операції, що здійснюється за використання водного транспорту, і сприятиме

уникненню дублювання інформації й відпливу конфіденційних даних про

учасників митних правовідносин. Крім того, модуль повною мірою відповідає

нормативно-правовому забезпеченню у сфері автоматизації митних процедур,

а саме Порядку виконання митних формальностей на морському та річковому

транспорті (наказ Мінфіну від 10.03.2015 № 308 (із змінами) та Порядку

виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень,

затвердженому наказом Мінфіну від 09.10.2012 №1066, і дозволяє повною

мірою контролювати вагу товару (залишки) на кожному з етапів оформлення й

часом перебування вантажу в порту.

Основні наукові і (або) науково-технічні результати полягають у такому:

− досліджено вітчизняну нормативно-правову базу з питань здійснення


засобів і товарів, що переміщуються ними;

− окреслено проблемні аспекти нормативно-правового регулювання

здійснення процедур митного контролю та митного оформлення водних

транспортних засобів і товарів, що переміщуються ними;

− систематизовано зарубіжний досвід автоматизації процедур митного

контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний

кордон водними транспортними засобами;

− проаналізовано особливості здійснення процедур митного контролю та

митного оформлення водних транспортних засобів;

− наведено характеристику сучасного стану автоматизації процедур

митного контролю та митного оформлення водних транспортних засобів і

товарів, що переміщуються ними;

− визначено проблемні аспекти застосування Інформаційної системи

портового співтовариства як автоматизованого комплексу зі здійснення


засобів;

− визначено основні напрями вдосконалення автоматизації процедур

митного контролю та митного оформлення в морських пунктах пропуску;

− розроблено програмний модуль «Морський пункт пропуску» на базі ПІК

«Інспектор», який відображає цілісний комплекс процедур митного контролю та


переміщуються ними, поєднує в собі можливості ПІК «Інспектор» та ЄАІС і

передбачає використання автоматизованої системи аналізу ризиків (АСАУР);

75

− напрацьовано пропозиції щодо окремих позицій вітчизняного

законодавства та підзаконної нормативно-правової бази, за допомогою котрих

здійснюється регулювання сфери здійснення процедур митного контролю та


переміщуються ними у пунктах пропуску через державний кордон України.

Зокрема, розроблено проект закону «Про внесення змін до Митного кодексу

України (щодо здійснення процедур митного контролю та митного оформлення

водних транспортних засобів і товарів, що переміщуються ними у пунктах

пропуску через державний кордон України)», проект постанови Кабінету

Міністрів України «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України

від 21 травня 2012 р. № 451 «Питання пропуску через державний кордон

осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів

перевізників і товарів, що переміщуються ними»», проект наказу Міністерства

фінансів України «Про внесення змін до Порядку виконання митних

формальностей при здійсненні транзитних переміщень», проект наказу

Міністерства фінансів України «Про внесення змін до Порядку виконання

митних формальностей на морському та річковому транспорті, проект наказу

Міністерства інфраструктури України «Про внесення змін до Правил надання

послуг у морських портах України».

Науковий результат:

− за результатами виконання І етапу ННТР: аналіз вітчизняної

нормативно-правової бази з питань процедур митного контролю та митного

оформлення водних транспортних засобів і товарів, що переміщуються ними;

−  за результатами виконання ІІ етапу ННТР: об’єктивізація проблемних

аспектів застосування ІСПС як автоматизованого комплексу зі здійснення


засобів та товарів, що переміщуються ними.

Практична цінність результатів та продукції полягає у тому, що отримані

наукові результати мають теоретико-прикладне значення для розвитку

державної митної справи в Україні та в подальшому сприятимуть


сфері.

Практичний результат, за підсумками виконання І етапу ННТР:

систематизація проблемних аспектів нормативного врегулювання питань


транспортних засобів і товарів, що переміщуються ними.

Практичний результат за підсумками виконання ІІ етапу ННТР:

формування науково обґрунтованих пропозицій з питань автоматизації митних

процедур щодо водних транспортних засобів та товарів, що переміщуються

ними.

Отримані наукові результати можуть бути використані при підготовці,

перепідготовці, підвищенні кваліфікації працівників Державної фіскальної

служби України та її територіальних органів, проведенні тематичних семінарів і

тренінгів, при підготовці навчальних посібників та підручників, для подальших

наукових розвідок.

76

Упровадження результатів ННТР. За результатами виконання ННТР

Одеською митницею ДФС надано акт впровадження від 20.10.2017. Крім

того, результати ННТР використано для розроблення навчально-методичного

забезпечення дисципліни «Організація митного контролю та оформлення»

(довідка Університету ДФС України від 21.03.2018 № 698/91-91-01-23).




1. Руда Т. В., Артеменко А. В. Нормативно-правове регулювання питань


транспортних засобів і товарів, що переміщуються ними. Наукові праці


Кіровоград, 2017. № 33. С. 181–193.

2. Прус Л. Р. Проблеми функціонування інформаційної системи портового

співтовариства в морських портах України. Наукові праці Кіровоградського

національного технічного університету. Економічні науки. Кіровоград, 2017.

№ 31. С. 75–85.

3. Молдован Е. С. Зарубіжний досвід автоматизації здійснення процедур

митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через

митний кордон водними транспортними засобами. Публічне управління та

митне адміністрування. 2017. № 1. С. 124–134.

4. Коновалов Ю. О., Романюк У. В. Сучасний стан автоматизації процедур

митного контролю та митного оформлення водних транспортних засобів та

товарів, що переміщуються ними. Наукові праці Кіровоградського

національного технічного університету. Економічні науки. Кіровоград, 2017.

№ 33. С. 194–202.

5. Попель С. А. Нормативне регулювання особливостей здійснення


засобів. Сталий розвиток економіки. 2017. № 4 (37). С. 54–65.


1. Руда Т. В. Особливості нормативного врегулювання автоматизації


засобів. Актуальні проблеми соціально-економічних систем в умовах

трансформаційної економіки: зб. матеріалів всеукраїнської науково-

практичної конференції (м. Дніпро, 13–14 квітня 2017 р.). Дніпро, 2017.

С. 616–622.

2. Попель С. А. Особливості здійснення процедур митного контролю та

митного оформлення водних транспортних засобів. Сучасні тенденції розвитку

світової економіки: зб. матеріалів ІХ міжнародної науково-практичної

конференції (м.  Харків, 26 травня 2017 р.). Харків, 2017. Т. 2. С. 208–209.

3. Прус Л. Р. Інформаційна взаємодія в рамках перевезення і обробки

товарів в морських портах. Сучасні тенденції розвитку світової економіки: зб.

матеріалів ІХ Міжнародної науково-практичної конференції (м. Харків,

26 травня 2017 р.). Харків, 2017. Т. 2. С. 209–211.

77

4. Руда Т. В., Артеменко А. В. Cargo Targeting як один із напрямів

автоматизації процедур митного контролю та митного оформлення водних

транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон України.

Інституційні перетворення у фіскальній системі України: мережеве видання за

результатами круглого столу (м. Хмельницький, 12–13 травня 2017  р. ).

Хмельницький, 2017. С. 71–75.

5. Молдован Е. С. Досвід Європейського Союзу автоматизації процедур

митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через

митний кордон водними видами транспорту. Стратегічні напрями соціально-

економічного розвитку держави в умовах глобалізації: зб. тез ІІІ Міжнародної

науково-практичної конференції (м. Хмельницький, 22–23 вересня  2017  р.).


78

12. ННТР «ІНФОРМАЦІЙНА СКЛАДОВА ВЗАЄМОДІЇ МИТНИЦЬ ДФС

ТА ГРОМАДЯН ЩОДО ПРОПУСКУ ТОВАРІВ, ЩО ПЕРЕМІЩУЮТЬСЯ

(ПЕРЕСИЛАЮТЬСЯ) ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ»





– розділ І «Інформування та консультування громадян як сервісна функція

митної адміністрації»;

– розділ ІІ «Аналіз виконання ДФС України зобов’язань щодо

інформування та консультування громадян про митні правила та виконання

митних формальностей»;

– розділ ІІІ «Удосконалення системи інформаційної взаємодії митниць та

громадян з митних питань».

Керівник ННТР: Прус Л. Р., завідувач відділу дослідження проблем

адміністрування митних платежів, к.е.н, доцент.


від НДЦ митної справи НДІ фіскальної політики Університету ДФС України:

− Руда Т. В., провідний науковий співробітник відділу дослідження

проблем адміністрування митних платежів, к.е.н., с.н.с.;

− Попель С. А., старший науковий співробітник відділу дослідження

проблем адміністрування митних платежів, к.е.н.;


проблем адміністрування митних платежів;

− Молдован Е. С., старший науковий співробітник відділу дослідження

проблем адміністрування митних платежів, к. держ.упр.;

− Коновалов Ю. О., молодший науковий співробітник відділу

дослідження проблем адміністрування митних платежів;

за згодою (посадові особи Одеської митниці):

− Запорожець О. Ф., к.е.н, старший державний інспектор відділу митного

оформлення № 4 митного поста «Одеса – порт»;

− Марчуков А. С., заступник начальника Управління – начальник відділу

митної вартості та адміністрування митних платежів Управління

адміністрування митних платежів.


На підставі наказів ДФС від 30.12.2014 № 410 «Про затвердження

порядку організації наукових досліджень та науково-технічних розробок у

Державній фіскальній службі України» та від 01.03.2017 № 153 «Про

затвердження Тематичного плану наукових (науково-технічних) робіт

Державної фіскальної служби України на 2017 рік» у 2017 році виконувалася

науково-дослідна робота.

ННТР була спрямована на вирішення першочергових завдань ДФС,

визначених у таких документах:

79



− підпункті 77 пункту 4 щодо формування інформаційної політики ДФС та

її територіальних органів;

− підпункті 78 пункту 4 щодо оприлюднення на єдиному веб-порталі та в

офіційному друкованому виданні ДФС актів та інших офіційних документів з

питань, що належать до її компетенції;

− підпункті 79 пункту 4, у якому зазначається, що ДФС виступає

засновником засобів масової інформації з питань, які належать до її

компетенції;


затвердженому наказом ДФС України від 12.02.1015 № 80 (стратегічна ціль 2

«Формування інформаційного поля про діяльність ДФС України», зокрема

впровадження ефективних інноваційних інструментів комунікацій з

громадянами та бізнесом);

3) проекті Мінфіну Плану дій з реформування митниці (Концепція

реформування ДФС), а саме напрям 6 «Комунікація», що передбачає такі

стратегічні завдання:

− розроблення та реалізація комунікаційної стратегії, яка повною мірою

підтримує реалізацію стратегії діяльності митної адміністрації;

− розроблення та впровадження внутрішніх і зовнішніх каналів

комунікації для роз’яснення ключовим зацікавленим сторонам стратегії

діяльності митної адміністрації, її політики, законодавства, правил і процедур, а

також змін у них;

− розроблення та введення двостороннього інформаційного обміну для

формування та зміцнення політичної й суспільної довіри, підтримки та

впевненості в митниці, висвітлення її важливої ролі в суспільстві та

представлення результатів її роботи;

− підвищення суспільної та державної довіри до митниці як до важливої,

сервісно-орієнтованої, професійної, надійної та справедливої організації, яка

виконує свої функції ефективно й раціонально.

У межах виконання першого-другого етапу ННТР за 2017 рік:

− розроблено та погоджено із представниками замовника проект

Технічного завдання на виконання ННТР;

− підготовлено й узгоджено орієнтовний зміст ННТР із представниками

замовника;

− проведено телефонні робочі наради із представниками замовника

щодо визначення очікуваного результату виконання ННТР;

− сформовано авторський колектив з виконання ННТР та визначено

індивідуальні ділянки роботи для кожного із співвиконавців;

− оформлено реєстраційну картку ННТР;

− пройдено стажування з питань інформування та консультування

громадян з митних питань на базі Хмельницької (з 21.03.2017 до 31.03.2017)

та Одеської митниць ДФС (7–9 червня 2017 р.);

80

− опрацьовано наукові та законодавчі джерела з питань інформування та

консультування громадян щодо митної справи;

− опрацьовано статистичні дані, що характеризують результати діяльності

Державної фіскальної служби України та митниць ДФС у сфері інформування та

консультування громадян з питань державної митної справи;

− узагальнено міжнародний досвід інформування громадян митними

органами з митних питань;

− проаналізовано рівень виконання митницями ДФС зобов’язань щодо

інформування громадян про митні правила та виконання митних

формальностей;

− розроблено проект інформаційного видання «Для подорожуючих», який

погоджено Одеською митницею ДФС (лист Одеської митниці ДФС Університету

ДФСУ від 14.08.2017 № 3100/10/15-70-18-01, із пропозиціями); подано до

розгляду Департаменту організації митного контролю (листи Університету ДФС

України від 28.09.2017 № 365/01/21, від 16.01.2018 № 65/01-21) та

Інформаційно-довідковому департаменту ДФС (лист Університету ДФС України

від 06.11.2017 № 2768/01/21) та, відповідно до наданих зауважень

департаментів ДФС, доопрацьовано та розміщено на сайті НДІ фіскальної

політики та Facebook;

− проаналізовано способи інформування громадян з профільних питань

центральними органами виконавчої влади;

− розроблено «Порядок надання адміністративної послуги з інформування

та консультування з питань державної митної справи» та Інформаційну картку

адміністративної послуги з інформування та консультування з питань

державної митної справи;

− досліджено недосконалість та колізійність вітчизняного законодавства у

сфері митно-тарифних відносин стосовно умов переміщення (пересилання)

громадянами товарів щодо митної території України;

− розроблено концепцію інформаційної підтримки взаємодії громадян та

митниць ДФС у контексті переміщення (пересилання) ними товарів через

митний кордон України;

− підготовлено та погоджено Анотований звіт за результатами виконання

ННТР за перший квартал 2017 року (лист №  1149/10/15-70-18-02 від

23.03.2017);

− представлено та схвалено результати виконання ННТР на засіданні НТР

ДФС України 10.04.2017;

− проведено з представниками замовника науково-методологічний

семінар (протокол № 1 від 07.06.2017);

− підготовлено та погоджено за результатами виконання ННТР

Анотований звіт за перше півріччя 2017 року (лист Одеської митниці ДФС

Департаменту персоналу ДФС від 12.06.2017 № 888/8/15-70-04);

− підготовлено та погоджено за результатами виконання ННТР

Анотований звіт за 9 місяців 2017 року (лист Одеської митниці ДФС

Департаменту персоналу ДФС від 19.10.2017 р. № 1507/8/24-70-04);

81

− проведено з представниками замовника науково-методологічний

семінар (протокол № 3 від 19.10.2017 р.);

− сформовано остаточний звіт з ННТР та супровідні документи для

подання на вчені ради НДІ фіскальної політики та Університету ДФС України;

− оформлено облікову та інформаційні картки ННТР;

− оприлюднено отримані результати ННТР у вигляді тез на комунікативних

заходах, статей у наукових виданнях та монографії;

− захищено заключний звіт з ННТР, про що складено акт здавання-

приймання та висновок.

Основні наукові і (або) науково-технічні результати

Наукова новизна полягає в розробленні комплексної системи заходів

щодо вдосконалення інформаційної взаємодії громадян та ДФС України та її

територіальних органів з питань державної митної справи, яка основана на

принципі модернізації та концептуалізації підходів до інформування та

консультування органами доходів і зборів громадян для сприяння транзиту та

збільшенню пасажиропотоку та запобіганню контрабанді, порушенню митних

правил.

Упровадження отриманих під час виконання ННТР результатів щодо

вироблення пропозицій щодо удосконалення інформаційної підтримки

взаємодії громадян та митниць ДФС у контексті переміщення (пересилання)

ними товарів через митний кордон України дозволить запобігти порушенням

митних правил громадянами, знизити корупційну складову у процесі

переміщення товарів через митний кордон, створити сприятливі умови для

сприяння транзиту, збільшення пасажиропотоку через митний кордон України.

Основними результатами є такі:

− концептуалізація системи інформаційної взаємодії митниць та

громадян у контексті переміщення (пересилання) ними товарів через митний

кордон;

− об’єктивізація елементів системи інформування громадян з митних

питань та відповідних способів поширення інформації;

− систематизація нормативно-правового забезпечення з питань

взаємодії митниць ДФС та громадян щодо пропуску товарів, які

переміщуються (пересилаються) через митний кордон;

− оцінювання інформування громадян ДФС України з митних питань із

врахуванням міжнародного досвіду;

− систематизація проблемних питань інформування та консультування

громадян про митні правила та законодавство України з питань державної

митної справи;

− формування шляхів вдосконалення інформаційного забезпечення

громадян щодо пропуску товарів, що переміщуються (пересилаються) через

митний кордон України;

− пропозиції щодо удосконалення інформаційної взаємодії митниць ДФС

та громадян у контексті переміщення (пересилання) ними товарів через

митний кордон України.

82

Практична цінність результатів та продукції

Сформоване інформаційне видання «Для подорожуючих» є корисною

розробкою у практичній діяльності Одеської митниці ДФС з метою

інформування громадян щодо умов переміщення через кордон різних типів

товарів, про що складено акт упровадження від 20.10.2017.

Інформаційне видання «Для подорожуючих» надіслано для практичного

використання у митній сфері, зокрема Департаменту організації митного

контролю ДФС (лист Університет ДФС України від 28.09.2017 № 2365-01-21)

та Інформаційно-довідковому департаменту ДФС (лист Університету ДФС

України від 06.11.2017 № 2768-01-21). З урахуванням наданих зауважень

департаментів, воно було доопрацьовано та розміщено на сайті НДІ фіскальної

політики Університету ДФС України (http://ndi-fp.nusta.com.ua/

newsView/265/) та у Facebook на сторінці НДІ фіскальної політики.



спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення в частині здійснення


органів ДФС та вже використовуються Університетом ДФС України під час

розроблення навчально-методичного забезпечення спеціальних дисциплін

Навчально-наукового інституту економіки, оподаткування та митної справи,

проведення тематичних науково-комунікативних заходів.

Основні положення проведеного дослідження використовуються при

підготовці бакалаврів, магістрів спеціалізації «Менеджмент митної справи»,

«Митна справа», «Митна політика», «Основи наукових досліджень у сфері митної

справи» Університету ДФС України (довідка Університету ДФС України від

26.03.2018 № 735/91-91-01-23), а також можуть бути використані при

проведенні тематичних семінарів і тренінгів; підготовці навчальних посібників

і підручників, наукових проектів тощо. Крім того, підготовлено наукове

видання «Інститут митної вартості імпортних товарів: актуальні питання і

вектори розвитку» (довідка Університету ДФС України від 26.03.2018 №

736/91-91-01-23).




1. Інститут митної вартості імпортних товарів в Україні: актуальні питання

та вектори розвитку: кол. монографія / за заг. ред. І. Г. Бережнюка;

упорядники: Л. Р. Прус, Т. В. Руда. Хмельницький: «ФОП Стрихар А.М.», 2017.

430 с. (Серія «Податкова та митна справа в Україні». T. 92).


1. Попель С. А. Інформаційний термінал як елемент інформаційної взаємодії

митниць та громадян. Наукові праці Кіровоградського національного технічного


2. Молдован Е. С. Нормативно-правове забезпечення державного

управління інформуванням та консультуванням громадян із питань державної

83

митної справи та митних правил. Університетські наукові записки. 2017.

№ 4 (64). C. 230–238.

3. Руда Т. В. Європейський досвід інформування громадян про митні

правила. Наукові праці Кіровоградського національного технічного


4. Прус Л. Р. Інформаційна взаємодія митних адміністрацій з

громадянами щодо пропуску товарів, що переміщують (пересилають) через

митний кордон: теоретичні засади та міжнародний досвід. Сталий розвиток

економіки. 2017. № 3 (36). С. 45–51.

5. Коновалов Ю. О., Романюк У. В. Використання сучасних засобів

комунікації ДФС України та суспільства як дієвий механізм інформування

громадян. Юридичний науковий електронний журнал. Запоріжжя, 2017. № 4.

URL: http://lsej.org.ua/4_2017/29.pdf.

Публікації у інших виданнях

1. Прус Л. Р. Інформування та консультування як сервісна функція митної

адміністрації. Актуальні проблеми соціально-економічних систем в умовах

трансформаційної економіки: зб. матеріалів всеукраїнської науково-практичної

конференції (м. Дніпро, 13–14 квітня 2017 р.). Дніпро, 2017. С. 612–615.

2. Попель С. А. Інформування громадян з питань дотримання митних правил.

Актуальні проблеми соціально-економічних систем в умовах трансформаційної

економіки: зб. матеріалів всеукраїнської науково-практичної конференції

(м. Дніпро, 13–14 квітня 2017 р.). Дніпро, 2017. С. 608–612.

3. Коновалов Ю. О. Оцінка здійснення інформування громадян щодо

переміщення через митний кордон України товарів шляхом застосування

електронних засобів поширення інформації. Сучасні тенденції розвитку

світової економіки: зб. матеріалів IX Міжнародної науково-практичної

конференції (м. Харків, 26 травня 2017 р.). Харків, 2017. Том ІІ. С. 198–199.

4. Попель С. А. Економіко-правова сутність поняття «інформація» та її роль

у сфері митних правовідносин. Соціально-економічні проблеми сучасності: зб.

тез доповідей Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції (м.

Маріуполь, 12 травня 2017 р.). Маріуполь, 2017. C. 97–102.

5. Попель С. А. Характеристика способів інформування та консультування

громадян щодо пропуску товарів, що переміщуються через митний кордон

України. Митна безпека. 2017. № 1. С. 96–106.

6. Прус Л. Р., Попель С. А. Інформаційна взаємодія митниць та громадян в

умовах перетворення ДФС України від фіскального органу до сервісної служби.

Інституційні перетворення у фіскальній системі України: матеріали круглого

столу (м. Хмельницький, 12–13 травня 2017 р.). Ірпінь, 2017. С. 58-61. URL:

http://ndi-fp.nusta.com.ua/files/doc/Zbirnuk_tez_Xm_12_13_05_2017_.pdf.

7. Руда Т. В. Комунікативна діяльність митних органів Республіки

Македонії. Сучасні тенденції розвитку світової економіки: зб. матеріалів IX

Міжнародної науково-практичної конференції (м. Харків, 26 травня 2017 р.).

Харків, 2017. Том ІІ. С. 212–213.

8. Актуальні аспекти адміністрування митної вартості товарів та

інформування громадян про митні правила й митні формальності: зб. матеріалів

84

науково-практичної інтернет-конференції (м. Ірпінь – м. Хмельницький, 12–19

травня 2017 року) / упоряд.: Л. Р. Прус, С. А. Попель. Хмельницький, 2017. 102 с.

9. Прус Л. Р. Інформування та консультування громадян з питань

державної митної справи в Євразійському економічному союзі. Митна

безпека. 2017. № 1. С. 114–127.

10. Трончук О. П., Романюк У. В. Сервіс «Пульс» як елемент інформаційної

взаємодії Державної фіскальної служби України з громадянами та суб’єктами

господарювання. Актуальні аспекти адміністрування митної вартості товарів

та інформування громадян про митні правила й митні формальності: зб.

наукових праць науково-практичної інтернет-конференції (м. Ірпінь –

м. Хмельницький, 12–19 травня 2017 року) / упоряд.: Л. Р. Прус, С. А. Попель.


11. Коновалов Ю. О., Яремчук В. В. Аналіз доступу громадян до публічної

інформації, що надається митницями ДФС. Актуальні аспекти адміністрування

митної вартості товарів та інформування громадян про митні правила й митні

формальності: зб. наукових праць науково-практичної інтернет-конференції

(м. Ірпінь – м. Хмельницький, 12-19 травня 2017 року) / упоряд.: Л. Р. Прус,

С. А. Попель. Хмельницький, 2017. С. 95–99.

12. Прус Л. Р., Попель С. А. Новітні інструменти інформаційної взаємодії

громадян з митницями ДФС при переміщенні товарів через митний кордон

України. Митна безпека. 2017. № 2.

13. Прус Л. Р. Концепція інформаційної підтримки взаємодії громадян та

митниць ДФС в контексті переміщення (пересилання) ними товарів через

митний кордон України. Трансформація фіскальної політики України в умовах

євроінтеграції: зб. наукових праць за матеріалами ІХ науково-практичної

інтернет-конференції (Ірпінь, 1–15 грудня 2017 р.). Ірпінь, 2017. С. 205–206.

85

13. ННТР «РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ СПРАВЛЯННЯ

ПДФО ТА ЄСВ В УКРАЇНІ»



Термін виконання: початок – 01.2017 р., закінчення – 12.2018 р.


– розділ 1 «Засади уніфікації звітності з податку на доходи фізичних осіб та

єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»

(2017);

– розділ 2 «Зарубіжний досвід адміністрування податків з доходів

громадян та внесків до пенсійного фонду» (2017);

– розділ 3 «Розробка моделі уніфікованої форми звітності з податку на

доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне

соціальне страхування» (2017);

– розділ 4 «Зарубіжний досвід оподаткування доходів громадян та

справляння внесків до пенсійного фонду» (2017);

– розділ 5 «Фіскальні та соціальні ефекти реформування ПДФО та ЄСВ в

Україні» (2018);

– розділ 6 «Оцінка проекту форми звітності та її удосконалення» (2018);

– розділ 7 «Модернізація механізмів адміністрування та справляння ЄСВ

та ПДФО» (2018).

Керівник ННТР: Тимченко О. М., головний науковий співробітник відділу

прямого оподаткування НДІ фіскальної політики Університету ДФС України,

д.е.н., професор.


− Задорожня Л. А., старший науковий співробітник відділу дослідження

прямого оподаткування, к.е.н.;

− Сибірянська Ю. В., провідний науковий співробітник відділу

дослідження прямого оподаткування, к.е.н., доцент;

− Поліщук Є. А., провідний науковий співробітник відділу дослідження

прямого оподаткування д.е.н., професор;

− Лисецька Н. М., старший науковий співробітник відділу дослідження

питань фінансової безпеки, к.е.н.;

− Гороховець Є. В., науковий співробітник відділу дослідження питань

фінансової безпеки;

− Новицький С. В., молодший науковий співробітник відділу дослідження

міжнародної податкової конкуренції;

− Іванюк В. Е., молодший науковий співробітник відділу дослідження

питань фінансової безпеки;

− Рибачок Н. П., молодший науковий співробітник відділу дослідження

прямого оподаткування;

− Демиденко В. І., аспірант кафедри фінансів, Київський національний

торговельно-економічний університет.

86


ННТР виконувалася відповідно до Стратегічного плану розвитку Державної

фіскальної служби України на 2015–2018 рр., затвердженого наказом ДФС від

12.02.2015 № 80.

Замовником виступив Департамент податків і зборів з фізичних осіб

Державної фіскальної служби України.

Метою проекту є розроблення науково-практичних рекомендацій щодо

вдосконалення механізму справляння та адміністрування єдиного внеску на

загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податку на доходи

фізичних осіб в Україні.



логічного – для встановлення передумов виникнення ідеї об’єднання форм

звітності з ПДФО та ЄСВ і оцінки заходів з її реалізації за період з 2014 до

2016 року); системно-структурного аналізу – для виявлення проблем, що

можуть виникнути у процесі розроблення і запровадження уніфікованої форми

звітності; порівняльного аналізу – під час вивчення нормативних документів,

що регламентують заповнення та подання звітності з ПДФО та ЄСВ, при

зіставленні наявних на сьогодні окремих форм звітності з податку на доходи

фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне

страхування, форм звітності, що складаються і подаються у зарубіжних країнах,

а також проектом форми звітності, розробленим фахівцями Пенсійного фонду

України, з метою виявлення спільних елементів та складових, що різняться між

собою, зокрема у дизайні, структурній побудові, базах оподаткування,

реквізитах, кількості та змісті показників, що містяться в цих формах; логічних

умовиводів – при розробленні засад формування нової уніфікованої форми

звітності, обґрунтуванні можливостей консолідації двох проектів форм звітності

на основі порівняння відмінностей; узагальнення та систематизації – під час

обґрунтування можливостей імплементації зарубіжного досвіду в Україні щодо

звітування та оцінювання ефективності адміністрування, мікромоделювання –

при заповненні розробленої форми уніфікованої звітності.

Автори опрацювали попередні ідеї щодо варіантів запровадження

уніфікованої форми звітності, зокрема або шляхом приєднання відомостей про

сплату ЄСВ до загальної декларації про доходи, або внесення записів про

нарахування ПДФО до звітності зі сплати єдиного внеску, причому шляхом

створення окремої форми на кшталт 1ДФ. Встановлено, що ці два варіанти

можливі, проте автори здійснили спробу розробити третій варіант уніфікованої

форми з урахуванням зарубіжного досвіду та безпосередньої прив’язки до вже

наявних форм. Було здійснено порівняння авторського варіанта уніфікованої

форми звітності з проектом фахівців Пенсійного фонду України, за результатами

якого було обґрунтовано основні напрями консолідації важливих для контролю та

нарахування пенсій показників, з урахуванням принципів зручності та простоти

сприйняття та заповнення для платників при збереженні повноти надання

інформації. Розроблено порядок (проект інструкції) заповнення запропонованої

авторами проекту уніфікованої форми звітності з ПДФО та ЄСВ.

87

Дослідниками було проаналізовано податкове навантаження на доходи

фізичних осіб у країн ЄС та світу й побудовано моделі шкал оподаткування в

Україні на основі вивчення закономірностей та принципів побудови

прогресивних шкал в країнах, що були досліджені, та оцінено наслідки

імплементації зарубіжного досвіду в практику оподаткування доходів в Україні.

Основні наукові і (або) науково-технічні результати полягають у такому:

1) систематизовано проблеми та ризики запровадження єдиної форми

звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне

страхування та податку на доходи фізичних осіб;

2) уперше досліджено підходи та принципи формування звітності з

індивідуального прибуткового податку та соціальних внесків у країнах світу, в

більшості з яких, поряд з накопичувальною системою пенсійного забезпечення,

існує солідарна, як базовий рівень пенсійного забезпечення. Для цього було

здійснено їх розподіл на підгрупи: 1) країни ЄС-11; 2) країни ЄС-15; 3) розвинені

країни світу неєвропейського континенту (США, Канада, Австралія);

3) оцінено перспективи запровадження та обґрунтовано нові засади

формування уніфікованої форми звітності. Зокрема, висунуто гіпотезу, що

уніфікація форм звітності неможлива шляхом технічного об’єднання або взяття

за базу однієї зі звітних форм та доповнення її додатковими показниками з

іншої. Автори вважали, що необхідно розробити форму звітності з ПДФО і ЄСВ

із новою структурою, іншою логічною послідовністю показників, що в ній

наводяться, при цьому максимально зберегти з наявних форм звітності

необхідну для подальшого контролю інформацію, а також відмовитися від

показників, що не мають корисності для аналізу та контролю;

4) розроблено варіанти моделі уніфікованої форми звітності, які

додаються до звіту. Здійснено спробу апробації даних форм через

моделювання реальних практичних ситуацій, що відображають різні варіанти

умов праці та виплати доходу. Проведено порівняння авторського варіанта

уніфікованої форми звітності з проектом фахівців Пенсійного фонду України, за

результатами чого обґрунтовано основні напрями консолідації важливих щодо

контролю та нарахування пенсій показників, з урахуванням принципів

зручності та простоти сприйняття та заповнення для платників при збереженні

повноти надання інформації, її структурованості та логічної послідовності

розміщення показників;

5) дістало подальшого розвитку вивчення та систематизація зарубіжного

досвіду справляння податку на доходи фізичних осіб та соціальних страхових

внесків, підходів до оцінювання ефективності адміністрування цих платежів.

Обґрунтовано можливості застосування зарубіжного досвіду для

вдосконалення справляння ПДФО та ЄСВ в Україні;

6) оцінено ефекти попередніх реформ оподаткування доходів громадян,

проаналізовано їх вплив на податкове навантаження на трудові доходи

громадян та виявлено проблеми, що вимагають подальшого вирішення.

Запропоновано підходи до використання інформаційно-комунікаційних

технологій для контролю за повнотою сплати податків з доходів громадян, а

також рекомендовано напрями вдосконалення механізму адміністрування

88

ПДФО та ЄСВ і моніторингу доходів громадян на основі забезпечення доступу

фіскальних органів до відповідних інформаційних баз;

7) виявлено недоліки у формулюванні статей Податкового кодексу

України, що визначають платника податку та податкову базу, і запропоновано

авторське формулювання змісту статей з метою уточнення елементів податку;

8) побудовано моделі прогресивних шкал оподаткування доходів

громадян в Україні на основі підходів, що застосовуються у країнах Європи та

світу. Доведено, що за діючого в Україні механізму оподаткування доходів

громадян, податкове навантаження на трудові доходи є вищим, ніж у більшості

країн Європи та світу, при цьому купівельна спроможність громадян у країнах,

у яких застосовуються значно вищі ставки оподаткування, є більшою.

Практична цінність результатів та продукції має своїм змістом виявлення

та систематизацію проблем, які мають бути вирішені при запровадженні нової

уніфікованої форми звітності з податку на доходи фізичних осіб та ЄСВ, а

запропоновані авторами нові засади її формування можуть бути реалізовані у

практичній площині і мати наслідком спрощення податкової звітності.

Так, для упередження можливих ризиків, що можуть виникнути в результаті

запровадження єдиної форми звітності з ЄСВ та ПДФО або негативно вплинути на

очікувані позитивні результати від уніфікації форм звітності, визначено перелік

пропозицій, які доцільно врахувати шляхом внесення уточнень та змін до

законодавства, що застосовується у сфері адміністрування єдиного внеску на

загальнообов’язкове соціальне страхування та податку на доходи фізичних осіб.

Серед основних з них такі: нова форма уніфікованої звітності має поєднати різні

за сутнісними характеристиками платежі, забезпечивши збереження цільового

призначення ЄСВ, а для цього потрібно завершити пенсійну реформу та чітко

визначити взаємозв’язок між ЄСВ та майбутнім пенсійним забезпеченням;

необхідно розробити єдиний уніфікований законодавчий документ, що буде

регламентувати заповнення та подання звітності з ПДФО та ЄСВ; доцільно

розробити єдині принципи ідентифікації доходів, що входять до бази нарахування

ПДФО та ЄСВ; облікові реєстри платників податку на доходи фізичних осіб та

єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

доцільно об’єднати; нова форма уніфікованої звітності має структурно

відрізнятися від наявних форм (а саме форми звітності з ЄСВ, бути простою,

включати логічну послідовність показників, вміщувати мінімально можливу, але

змістовну інформацію. Крім того, доцільно чітко визначити правила і межі доступу

до інформації, що міститься в облікових реєстрах ПДФО і ЄСВ.

У результаті оцінювання перспектив запровадження уніфікованої форми

звітності в Україні обґрунтовано нові засади її формування. Основний принцип

– максимальне збереження інформації, необхідної для подальшого

моніторингу та контролю та відмова від показників, що не мають корисності

для аналізу та контролю, а лише переобтяжують звітність інформативно.

При обґрунтуванні загальної структури нової форми запропоновано, щоб

вона складалася із трьох частин: загальної частини (у ній наводитимуться

реквізити підприємства і основні показники, що характеризують зайнятість,

створення робочих місць, плинність кадрів); основної частини (містить таблицю

89

з персоніфікованими сумами та кодами нарахованих і виплачених доходів,

нарахованого ЄСВ та ПДФО. Ця таблиця також має містити графу, у якій

зазначається наявність у відповідного працівника певної спецознаки, зокрема

зміни робочого місця, характеру зайнятості (повна/неповна), наявність листка

тимчасової непрацездатності, відпустки у зв’язку з вагітністю і пологами,

спецстажу тощо. За умови заповнення графи «наявність спецознаки»

деталізована інформація про платника надається у додатку до основної форми

звітності); заключної частини (де наводяться підписи відповідальних осіб та

додаток для деталізації показників, потрібних для працівників Пенсійного

фонду, за умови наявності у працівника певної спецознаки). При цьому

таблиця, що міститься в основній частині нової уніфікованої Форми звітності,

має бути універсальною для більшості суб’єктів господарської діяльності, а для

інформації специфічного характеру, обумовленої особливостями діяльності,

передбачено додаток.

Отже, унаслідок розроблення уніфікованої форми обґрунтовано реквізити,

що мають міститися у вступній частині, та показники, що мають

заповнюватися платником в основній частині форми. Загалом досягнуто

скорочення кількості показників та відкориговано їх логічну послідовність.

Візуально збережено структуру форми 1ДФ.

Для забезпечення зручності і оперативності отримання інформації,

звітність має подаватися в електронному вигляді через електронний кабінет

платника, що зекономить час як для платників, так і для фіскальних органів.

Практична цінність оцінювання результатів попередніх реформ з ПДФО

полягає в тому, що вдалося виявити негативні тенденції у зміні податкового

навантаження на трудові доходи фізичних осіб в Україні (суттєве збільшення

податкового навантаження на осіб з офіційними низькими і середніми

доходами) та виокремити проблеми, які підлягають подальшому вирішенню.

Запропоновані авторами зміни у формулюванні статей Податкового кодексу

України, що визначають платника податку та податкову базу, уточнюють

елементи податку й узгоджують положення Податкового кодексу із сутнісними

та змістовними характеристиками зазначених елементів.

Упровадження результатів ННТР. Теоретичні положення й окремі

практичні напрацювання дослідження було використано при викладанні

дисциплін «Податкова система», «Податковий менеджмент», «Оподаткування

підприємств» у ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені

Вадима Гетьмана», Київському інституті банківської справи, а також при

проведенні лекцій з дисципліни «Оподаткування фізичних осіб» Університету

державної фіскальної служби України. У 2018 р. продовжено використання

отриманих результатів при викладанні зазначених вище дисциплін та

дисциплін «Податкова система», «Податки в Україні та їх адміністрування»

студентам та курсантам Університету державної фіскальної служби України, а

також під час проведення тематичних науково-комунікативних заходів.

Матеріали щодо зарубіжного досвіду опрацьовуються студентами ДВНЗ

«Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» для

оцінювання податкового навантаження на доходи фізичних осіб у країнах світу

90

та порівняння з податковим навантаженням в Україні. Напрацювання за

результатами ННТР використано під час читання лекцій та проведення

воркшопів у міжнародній літній школі «Entrepreneur finance», організованою

спільно КНЕУ (Україна) та Університетом Констанц (Німеччина) 29 травня – 1

червня та 6–10 серпня 2018 р. (лектори: Поліщук Є. А., Сибірянська Ю. В.).

Отримані результати ННТР також можуть бути використані під час

розроблення фахівцями фіскальної служби нового проекту макета уніфікованої

форми звітності, при підготовці пропозицій щодо внесення змін до

нормативно-правових актів, що регламентують справляння та адміністрування

податку на доходи фізичних осіб і єдиного внеску на загальнообов’язкове

державне соціальне страхування, та при розроблення нового нормативного

документа, що регламентуватиме порядок заповнення та подання уніфікованої

форми звітності з податку на доходи фізичних осіб і єдиного внеску на

загальнообов’язкове державне соціальне страхування.



Монографія

1. Податок на доходи фізичних осіб та єдиний соціальний внесок: новації

реформ та їх наслідки: монографія. Київ: Алерта, 2018. 442 с. (автори:

Тимченко О. М., Сибірянська Ю. В., Задорожня Л. А., Поліщук Є. А. та інші);

Розділ у монографії

1. Tymchenko O., Sybirianska Y. Fiscal Instruments Of Supporting

Investment And Innovations: Experience Of Some Developed Countries Of

European And Non-European Continent // Development of small and medium

enterprises: the EU and East-Partnership countries experience. Poland, 2018.

Наукові статі, включені до наукометричних баз даних

1. Тимченко О. М., Сибірянська Ю. В. Уніфікована звітність з податку на

доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску: застосування досвіду

країн ЄС в Україні. Економіка і суспільство. 2018. Вип. № 14. С. 961–968

(внесено до міжнародної наукометричної бази Index Copernicus).

2. Тимченко О. М., Сибірянська Ю. В. Модель уніфікованої форми звітності

з податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове

державне соціальне страхування. Фінанси, облік і аудит. 2018. Вип. 1 (31).

(міжнародна економетрічна база Ulrich's Periodicals Directory (Ulrichsweb).

3. Задорожня Л. А., Швабій К. І. Міжнародна практика оцінювання

податкового розриву із персонального прибуткового податку. Наукові записки

Національного університету «Острозька академія». Серія: «Економіка». 2018.

№ 9 (37). С. 174–178. (внесено до міжнародної наукометричної бази Index

Copernicus).

4. Tymchenko O., Sybirianska Y., Polishchuk Y., Rudyk N. and Korotun V.

(2018). Personal income tax management in Ukraine on the game theory basis.

Public and Municipal Finance, 7 (1). P. 41–48. URL: doi:10.21511/

pmf.07(1).2018.05.

5. Тимченко О. М., Сибірянська Ю. В. Ризики розробки та запровадження

уніфікованої звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на

http://dx.doi.org/10.21511/pmf.07(1).2018.05

http://dx.doi.org/10.21511/pmf.07(1).2018.05

91

загальнообов’язкове соціальне страхування. Бізнес Інформ. 2017. № 6.

С. 227–233 (Index Copernicus).

6. Tymchenko O., Sybirianska Y. ICT and Personal Income Tax Control in

Ukraine. 13th International Conference «ICT in Education, Research, and

Industrial Applications: Integration, Harmonization, and Knowledge Transfer» //

ICTERI 2017 (Springer CCIS (acceptance pending), indexed by: DBLP, EI-

Compendex, Mathematical Reviews, SCImago, Scopus). URL: http://ceur-

ws.org/Vol-1844/10000048.pdf.

7. Лисецька Н. М. Характерні ознаки адміністрування податку на доходи

фізичних осіб в окремих європейських країнах. Фінансове право. 2017. № 1.

С. 27–32.

8. Задорожня Л. А., Капелюш А. А. Поведінкові аспекти низької

ефективності податкових реформ в Україні. Актуальні проблеми економіки.

2017. № 4. C. 166–171.

9. Задорожня Л. А. Звітні аспекти адміністрування податку на доходи

фізичних осіб в Україні. Інвестиції: практика і досвід. 2017. № 15. C. 26–31

(Index Copernicus).

10. Новицький С. В. Вимоги до уніфікованої форми податкової звітності з

ПДФО і ЄСВ. Збірник наукових праць Університету державної фіскальної

служби України. 2017. № 2. С. 272–291.

Тези доповідей на міжнародних, всеукраїнських конференціях, круглих

столах

1. Тимченко О. М. Декларування доходів громадян: необхідність

новітнього концепту. Оподаткування та економічна безпека держави в епоху

діджиталізації: зб. матеріалів науково-практичного круглого столу (м. Ірпінь,

23 лютого 2018 р.). Ірпінь, 2018. С. 99–101.

2. Сибірянська Ю. В. Особливості використання інформаційно-

комунікаційних технологій при адмініструванні податків з доходів громадян.

Оподаткування та економічна безпека держави в епоху діджиталізації: зб.

матеріалів науково-практичного круглого столу (м. Ірпінь 23 лютого 2018 р.).

Ірпінь, 2018. С. 130–134.

3. Задорожня Л. А. Податковий розрив як індикатор ефективності

адміністрування ПДФО та ЄСВ. Модернізація фінансово-кредитної системи

України: виклики глобалізації: матеріали всеукраїнської науково-практичної

інтернет-конференції (м. Кривий Ріг, 20 березня 2018 р.). Кривий Ріг, 2018.

С. 406–408.

4. Задорожня Л. А. Оцінка результатів реформування податку на доходи

фізичних осіб у 2014–2016 рр. Протидія мінімізації сплати податків: світовий

досвід та практика України: зб. матеріалів науково-практичного круглого столу

(м. Ірпінь, 17 травня 2018 р.). Ірпінь, 2018.

5. Тимченко О. М. Схеми уникнення оподаткування як ключ до

розв’язання проблеми. Протидія мінімізації сплати податків: світовий досвід та

практика України: зб. матеріалів науково-практичного круглого столу (м. Ірпінь,

17 травня 2018 року). Ірпінь, 2018.

6. Поліщук Є. А., Сибірянська Ю. В. Застосування технології blockchain для

92

протидії мінімізації податкових зобов’язань суб’єктами господарювання.

Протидія мінімізації сплати податків: світовий досвід та практика України: зб.

матеріалів науково-практичного круглого столу (м. Ірпінь, 17 травня 2018 р.).

Ірпінь, 2018.

7. Задорожня Л. А. Ретроспективний аналіз податкової політики щодо

податку на доходи фізичних осіб у 2014–2016 рр. URL: http://ndi-

fp.nusta.com.ua/thesis/745.

8. Tymchenko O. Personal Income Tax Burden in Ukraine and the European

Countries. Financial Decentralization and Sustainable Development: Collection of

Scientific Papers / International Workshop (Kyiv, March 23–24, 2017). K., Agrar

Media, 2017. Р. 55–56.

9. Sybirianska Y. Taxation in the Context of SME Development. Financial

Decentralization and Sustainable Development: Collection of Scientific Papers.

International Workshop (Kyiv, March 23–24, 2017). K., Agrar Media, 2017.

Р. 50–52.

10. Тимченко О. М. Ризики та перспективи запровадження уніфікованої

форми звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску.

Фінансове забезпечення діяльності суб’єктів господарювання: матеріали V

Всеукраїнської науково-практичної конференції. Кременчук, 2017.

С. 109–111. URL: http://www.kdu.edu.ua/conf_fzd/materials_2017.PDF.

11. Тимченко О. М. Формування платформи для уніфікації звітності з

податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску. Фіскальна

політика в умовах макроекономічної стабілізації: матеріали ІІ науково-

практичного інтернет-семінару до Дня науки (м. Ірпінь, 22–31 травня 2017 р.).

URL: http://ndi-fp.asta.edu.ua/thesis/521.

12. Тимченко О. М. Вплив зменшення ставки єдиного соціального внеску

на поведінку роботодавця. Корпоративні фінанси: проблеми та перспективи

інноваційного розвитку: матеріали І Міжнародної науково-практичної

конференції (м. Київ, 21 червня 2017 р.). Київ, 2017. С. 195–198 URL:

https://drive.google.com/file/d/0B7hQeoLmRpd2RTRmdjdGRWp0MGp5c3JnUGl

fY3JFcWI2NVBJ/view.

13. Сибірянська Ю. В., Василишен Ю. В. Спрощення податкового

адміністрування як ключова ціль стратегії розвитку малого і середнього

підприємництва в Україні. Фінансове забезпечення діяльності суб’єктів

господарювання: матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції.

Кременчук, 2017. С. 37–39. URL: http://www.kdu.edu.ua/conf_fzd/

materials_2017.PDF.

14. Сибірянська Ю. В., Василишен Ю. В. Наслідки реформування єдиного

внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Фіскальна

політика в умовах макроекономічної стабілізації: матеріали ІІ науково-

практичного інтернет-семінару до Дня науки (м. Ірпінь, 22–31 травня 2017 р.).

URL: http://ndi-fp.asta.edu.ua/thesis/532.

15. Лисецька Н. М. Оцінка окремих проблемних аспектів механізму

персонального оподаткування в умовах трансформації вітчизняного

законодавства. Теоретична та практична концептуалізація розвитку

http://www.kdu.edu.ua/conf_fzd/materials_2017.PDF

https://drive.google.com/file/d/0B7hQeoLmRpd2RTRmdjdGRWp0MGp5c3JnUGlfY3JFcWI2NVBJ/view

https://drive.google.com/file/d/0B7hQeoLmRpd2RTRmdjdGRWp0MGp5c3JnUGlfY3JFcWI2NVBJ/view

93



(м. Ірпінь, 27–31 березня 2017 р.). Ірпінь, 2017. С. 155–158.

16. Лисецька Н. М. Узагальнені підходи удосконалення системи

персонального оподаткування в контексті європейської інтеграції. Інституційні

перетворення у фіскальній системі України: матеріали круглого столу

(м. Хмельницький, 12–13 травня 2017 р.). Хмельницький, 2017. С. 41–43.

17. Лисецька Н. М. Вплив податкової дисципліни та податкової культури на

реформування національної податкової системи: досвід європейських країн.


науково-практичного інтернет-семінару до Дня науки (м. Ірпінь, 22–31 травня

2017 р.). URL: http://ndi-fp.asta.edu.ua/thesis/523/

18. Лисецька Н. М. Особливості системи соціального забезпечення в

Республіці Кіпр. Стратегія сталого розвитку: матеріали Х міжнародної науково-

практичної конференції (м. Краматорськ, 8 вересня 2017 р.). Вінниця: ТОВ

«Нілан-ЛТД», 2017. С. 50–54.

19. Задорожня Л. А. Оцінка показника податкового клину в Україні.

Теоретична та практична концептуалізація розвитку фінансово-кредитних

механізмів в умовах нової соціально-економічної реальності: зб. матеріалів

Міжнародної науково-практичної конференції (м. Ірпінь, 27–31 березня

2017 р.). Ірпінь, 2017. С. 116–120.

20. Задорожня Л. А. Практика адміністрування персонального прибуткового

податку та соціальних внесків у Великобританії. Фіскальна політика в умовах

макроекономічної стабілізації: зб. матеріалів ІІ науково-практичний інтернет-

семінар до дня науки. URL: http://ndi-fp.asta.edu.ua/thesis/554.

21. Задорожня Л. А. Персональне прибуткове оподаткування у країнах ЄС-

15. Світові тенденції та перспективи розвитку фінансової системи України: зб.

матеріалів науково-практичної конференції (м. Київ, 28–29 вересня 2017 р.).

Київ, 2017. С. 374–376.

22. Сибірянська Ю., Пірникоза П. Фіскальні та соціальні ефекти

реформування податку на доходи фізичних осіб в Україні / Офіс з фінансового

та економічного аналізу у Верховній Раді України. 2017. 30 с. URL:

https://feao.org.ua/wp-content/uploads/2017/07/2017-07-18-Fiskalni_ta_

sots_efekty-Personal-income-tax.pdf.

23. Сибірянська Ю., Пірникоза П. Тренди в динаміці податку на доходи

фізичних осіб у 2011–2016 роках / Офіс з фінансового та економічного

аналізу у Верховній Раді України. 2017. 26 с. URL: https://feao.org.ua/wp-

content/uploads/2017/07/2017-07-18-Trendy_v_podatkah-Personal-income-

tax.pdf.

24. Tymchenko O., Sybirianska Y. Tax compliance in the context of the partner

relations between fiscal authorities and small and medium business taxpayers.

International scientific conference «Corporate governance: strategies, processes,

technology» (October, 20th, 2017). Kaunas, Lithuania.

http://ndi-fp.asta.edu.ua/thesis/523/

94

14. ННТР «ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПРОВЕДЕННЯ

ЕЛЕКТРОННИХ ПЕРЕВІРОК В УКРАЇНІ»


Номер облікової картки: 0219U001144.

Терміни виконання: початок – 01.2017, закінчення – 12.2018.


− «Оцінка перспектив розвитку інституту електронних перевірок в

Україні з позиції сучасних світових тенденцій модернізації процедур

податкового контролю» (2017);

− «Формування науково-практичних пропозицій щодо організації та

запровадження електронних перевірок в Україні» (2018).

Керівник ННТР: Білецька Г. М., завідувач відділу нормативно-правового

супроводження діяльності фіскальних органів НДІ фіскальної політики

Університету ДФС України, к.ю.н.


− Кармаліта М. В., старший науковий співробітник відділу дослідження

проблем податкового та митного аудиту НДЦ проблем оподаткування та

фінансового права, к.ю.н., доцент;

− Подік І. І., старший науковий співробітник відділу нормативно-

правового супроводження діяльності фіскальних органів НДЦ проблем

оподаткування та фінансового права, к.е.н.;

− Ковтунович Н. Л., старший науковий співробітник відділу

нормативно-правового супроводження діяльності фіскальних органів НДЦ

проблем оподаткування та фінансового права;

− Войтенко В. О., молодший науковий співробітник відділу дослідження

міжнародної податкової конкуренції НДЦ проблем оподаткування та

фінансового права;

Співвиконавці: Сушкова О. Є., к.е.н., доцент; Уніятова О. О., к.е.н.;

Рябенко О. М.; Сидоренко О. М.; Теліщук Л. О.; Євич А. М.


Методологічною основою виконання ННТР стала сукупність

загальнонаукових та спеціально-правових методів дослідження, що мають

забезпечити об’єктивний аналіз досліджуваного явища.

З урахуванням теми, мети і завдань дослідження використано такі

методи: діалектичний (аналіз та характеристика першої та другої версій

стандартного податкового аудиторського файлу); порівняльно -правовий

(оцінювання світової практики запровадження податкових аудиторських

файлів чи інших форматів надання електронних даних бухгалтерського обліку

платниками податків); структурно-функціональний (визначення структурних

елементів податкових аудиторських файлів чи інших форматів надання

електронних даних бухгалтерського обліку платниками податків); формально-

юридичний (розроблення пропозицій щодо можливості впровадження в

Україні електронного аудиту на основі податкового аудиторського файлу).

95

Дослідження виконувалося шляхом узагальнення та аналізу світової

практики щодо можливості впровадження в Україні електронного аудиту на

основі податкового аудиторського файлу або інших форматів надання

електронних даних бухгалтерського обліку. Дослідження втілювалося шляхом

узагальнення світової практики та тенденцій щодо етапів запровадження та

організації проведення електронної перевірки; формування алгоритмів

зіставлення даних бухгалтерського обліку (у тому числі з використанням SAF-T)

з даними податкового обліку; формування алгоритмів аналізу та виявлення

ризиків для проведення документальних перевірок.

Результати наукового дослідження досягнуто шляхом аналізу , зокрема у

напрямі вироблення концепції впровадження інституту електронних

перевірок, що спонукатиме підвищенню прозорості, оперативності в

боротьбі з ухиленнями від сплати податків, сприятиме заощадженню часу і

людських ресурсів у ході проведення податкових перевірок.

Також результати ННТР, надані ДФС України, мають бути використані для

формування SAF-T UA, що дозволить легко експортувати заздалегідь

визначений набір бухгалтерських записів у загальнодоступному форматі,

створити базу даних для проведення електронної перевірки, а також

підготовки працівників контролюючих органів до здійснення перевірки у

електронному форматі.

Крім того, застосування цих результатів сприятиме досягненню цільових

показників реалізації новітніх Стратегічних ініціатив розвитку ДФС до 2020

року, затверджених наказом від 27.12.2017 № 877, зокрема щодо

формування системи податкового контролю залежно від ступеня ризику в

діяльності платників податків, забезпечення достатнього наповнення

Державного бюджету України і місцевих бюджетів, спрощення

адміністрування податків, покращання позицій України у світовому рейтингу

країн за рівнем сприятливості умов для ведення бізнесу .

Крім того, результати ННТР можуть бути використані у контексті реалізації

Стратегії сталого розвитку «Україна-2020», схваленої Указом Президента

України від 12.01.2015 № 5/2015 щодо спрощення адміністрування податків,

покращання позицій України у світовому рейтингу країн за рівнем

сприятливості умов для ведення бізнесу, а також Плану заходів з реалізації

Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017–

2020 рр., затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від

24.05.2017 № 415-р, підп. 4 п. 2 розділу І якого передбачено впровадження

Міністерством фінансів України спільно з ДФС України електронних податкових

перевірок (е-аудиту) із застосуванням відповідного програмного

забезпечення.

Проаналізовано світовий досвід використання таксономії фінансової

звітності у форматі XBRL, а також описано основні підходи та способи його

формування; узагальнено зарубіжний досвід використання податкових

аудиторських файлів, у тому числі форматів надання електронних даних

бухгалтерського обліку платниками податків; вивчено можливості

використання спеціалізованих бухгалтерських програм для формування

96

податкового аудиторського файлу; розглянуто іноземну практику використання

програмних продуктів у сфері електронного аудиту та розроблено рекомендації

щодо придбання чи власної розробки відповідного програмного забезпечення

з метою запровадження проведення електронних податкових перевірок в

Україні; розроблено проект української версії податкового аудиторського

файлу (SAF-T UA) та сформовано перелік бухгалтерських програм, що

використовуються українськими платниками податків та потенційно придатні

для створення податкового аудиторського файлу.

Основні наукові і (або) науково-технічні результати полягають у тому, що

як на доктринальному, так і на нормативному рівні дослідження питання

можливості впровадження в Україні електронного аудиту з використанням

податкового аудиторського файлу не проводилося. Наукове значення роботи

перебуває у площині розвитку інституційного забезпечення механізму

контролю за адмініструванням податкових платежів, обґрунтування окремих

напрямів трансформаційних перетворень у сфері державної фіскальної

політики.

Відповідно, науково-технічне значення роботи має своїм змістом:

накопичення інформаційного масиву даних щодо електронного аудиту та

ведення платниками податків регістрів синтетичного та аналітичного обліку;

оцінювання відповідного програмного забезпечення; аналіз інформації

щодо можливості впровадження в Україні електронного аудиту на основі

податкового аудиторського файлу або інших форматів надання електронних

даних бухгалтерського обліку платниками податків; вивчення питання

врегулювання окреслених завдань у європейській та світовій практиці;

надання конкретних пропозицій щодо вдосконалення вітчизняних умов і

порядку організації та проведення електронних податкових перевірок, з

урахуванням наявних особливостей податкової системи.

Найсуттєвішими результатами дослідження, що містять наукову

новизну, є такі:

1) характеристика спеціалізованого програмного забезпечення

аналізу даних ACL (Audit Command Language), IDEA (Interactive Data

Extractionand Analysis), SESAM та розроблення рекомендацій щодо доцільності

впровадження відповідного програмного забезпечення;

2) виявлення сутності та особливостей електронних перевірок

бухгалтерських операцій (та їх джерел/походження), іншої фінансової

документації, що пов’язана з об’єктами оподаткування; розроблення

пропозиції щодо створення стандартного податкового аудиторського файлу

(SAF-T);

3) розроблення пропозицій щодо повноважень контролюючих органів в

частині отримання від платників податків даних бухгалтерського обліку,

фінансової звітності в електронному вигляді, а також рекомендацій щодо

організаційно-методологічних засад упровадження електронної перевірки

загалом;

4) дослідження світового досвіду використання таксономії фінансової

звітності у форматі XBRL;

97

5) аналіз світового досвіду запровадження SAF-T (його модифікацій);

6) характеристика інших форматів надання електронних даних

бухгалтерського обліку платниками податків;

7) розроблення проекту української версії податкового аудиторського

файлу (SAF-T UA).

Крім того, основні науково-технічні результати полягають у такому:

1) формуванні алгоритмів зіставлення даних бухгалтерського обліку (у

тому числі з використанням SAF-T) з даними податкового обліку;

2) формуванні алгоритмів аналізу та виявлення ризиків для проведення

документальних перевірок.

Зокрема, сформовано таке: алгоритм виявлення ризику фіктивного

збільшення витрат звітного періоду; алгоритм виявлення ризику оформлення

первинних документів без фактичних поставок продукції; алгоритм виявлення

ризику штучної мінімізації доходу від реалізації; алгоритм перевірки цілісності

та достовірності файлу SAF-T тощо;

3) дослідженні оптимальних методик упровадження е-аудиту.

Також на основі аналізу світового досвіду встановлено такі особливості

розроблення та впровадження податкового аудиторського файлу:

1) більшість країн використовують податковий аудиторський файл

відповідно до рекомендацій ОСЕР (Португалія, Норвегія, Австрія, Литва), але є

й такі, які здійснили суттєву його модифікацію (Польща);

2) застосовуються різні умови надання даних: від пілотних проектів та

добровільного застосування до обов’язкового подання певними категоріями

або всіма платниками податків;

3) в основному фіскальні органи застосовують поетапне впровадження

податкових аудиторських файлів у практику (Австрія, Литва, Норвегія тощо);

До держав, що використовують власний формат електронних даних

бухгалтерського обліку, належать такі:

‒ Німеччина – E-Bilanz;

‒ Нідерланди – XML Audit file Financieel (XAF);

‒ Швеція – SIE XML (Standard Import Export);

‒ Франція – FEC (Fichierdes Ecritures Comptables).

Інформація надається щодо сплати при проведенні е-аудиту таких

податків:

‒ ПДВ;

‒ ПДВ та податку на прибуток.

Крім того, одним із основних науково-технічних результатів є розроблений

авторським колективом проект SAF-T UA, що містить у стандартизованому

вигляді: загальну інформацію про суб’єкта господарювання, дані Головної

книги, деталі господарських операцій з продажів, закупівель та платежів

здійснених суб’єктом господарювання протягом звітного періоду. Також у

межах ННТР розроблено алгоритми зіставлення даних бухгалтерського обліку

(у тому числі з використанням SAF-T) з даними податкового обліку, алгоритми

аналізу та виявлення ризиків для проведення документальних перевірок;

алгоритми виявлення ризику фіктивного збільшення витрат звітного періоду;

98

алгоритми виявлення ризику оформлення первинних документів без

фактичних поставок продукції; алгоритми виявлення ризику штучної мінімізації

доходу від реалізації; алгоритми перевірки цілісності та достовірності файлу

SAF-T. Також ННТР сформовано оптимальні методики впровадження е-аудиту.

Практична цінність результатів та продукції. Динамічний характер

розвитку інформаційних технологій та специфіка кожної окремої держави

унеможливлює просте запозичення кращої світової практики щодо

організації та проведення електронного аудиту або використання з цією

метою спеціалізованого програмного забезпечення. Відповідно, постає

потреба в розробленні національних основ функціонування інституту

електронної перевірки.

Таким чином, практична цінність ННТР полягає у визначенні

організаційно-методичних засад функціонування інституту електронної

перевірки в контексті контрольно-перевірочних заходів, а також формуванні

чітких та покрокових рекомендацій щодо її впровадження, яке передбачає

таке:

1) узагальнення основних положень щодо розуміння електронної

перевірки як комплексу заходів електронного податкового контролю, що

свідчить про доцільність його впровадження в Україні на основі сучасних

світових напрацювань і відповідного програмного забезпечення та

сприятиме вдосконаленню дотримання суб’єктами господарювання

податкового законодавства, а також істотно заощадить кошти і час як

фіскальних органів, так і платників податків;

2) концептуалізацію підходів до формування інституту електронної

перевірки, що дала змогу констатувати низку її переваг, зокрема: вищу

ефективність системи дотримання податкового законодавства, вищий

рівень довіри до адміністрування податків (досягнення вищого рівня

погодження з результатами перевірок), покращене обслуговування

платників податків (зменшення витрат часу та зусиль на підготовку та

надання документації) та точність аудиторського звіту;

3) систематизацію відповідного зарубіжного та світового досвіду

застосування електронного інструментарію щодо проведення такого

різновиду перевірок на основі електронних даних платників податків;

4) надання повної характеристики складовим якостям і

функціональним можливостям відповідних спеціалізованих програм аналізу

даних файлів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, інформаційних

систем безпосередньо запроваджених для передавання, опрацювання та

збереження інформації, необхідної для податкового контролю, і їх

порівняння, а також розроблення рекомендацій щодо вибору відповідного

програмного забезпечення для вітчизняного процесу е-аудиту;

5) вивчення можливостей використання спеціалізованих бухгалтерських

програм для формування податкового аудиторського файлу, у результаті якого

встановлено, що країни, які застосовують у своїй контрольно-перевірочній

роботі податкові аудиторські файли, пропонують різні способи його підготовки і

подання: від програмних продуктів міжнародних корпорацій (Oracle, Comarch

99

тощо) до спеціалізованого бухгалтерського забезпечення національних

виробників, а розвиток цифрових технологій приводить до популяризації

сервісів онлайн-бухгалтерії та онлайн-систем підготовки податкових

аудиторських файлів;

6) характеристику спеціалізованого програмного забезпечення аналізу

даних ACL (Audit Command Language), IDEA (Interactive Data Extractionand

Analysis), SESAM та розроблення рекомендацій щодо доцільності

впровадження відповідного програмного забезпечення;

7) вивчення найбільш поширеного уніфікованого стандарту для

формування та подання фінансової звітності, яким наразі є XBRL та який на

сьогодні впроваджений у діяльність щодо складання звітності як для

внутрівідомчого обміну, так і надання фінансової звітності контролюючим

органам уже понад 50 зарубіжними організаціями;

8) аналіз міжнародного досвіду запровадження податкового

аудиторського файлу (його модифікацій), унаслідок якого встановлено, що у

2005 році запроваджено модифікацію IRAS AuditFile в Сінгапурі, в 2008 – SAF-T

(PT) у Португалії, в 2009 – SAF-T (АT) та FAIA в Австрії та Люксембурзі відповідно,

у 2014 – SAF-T Financial в Норвегії, у 2015 – SAF-T в Литві та в 2016 – JPK у

Польщі. А дослідження деталізації відповідних складових податкового

аудиторського файлу підтвердило, що більшість країн використовують

податковий аудиторський файл відповідно до рекомендацій ОСЕР (Португалія,

Норвегія, Австрія, Литва), але є й такі, які суттєво його модифікували

(Польща, Сінгапур);

9) характеристику інших форматів надання електронних даних

бухгалтерського обліку платниками податків (не на базі модифікованого SAF-T

ОЄСР), що використовують такі держави, як: Німеччина – E-Bilanz (електронний

баланс Е-Баланс); Нідерланди – XML Audit file Financieel (XAF) (файл

фінансового аудита); Швеція – SIE XML (Standard Import Export); Франція – FEC

(Fichierdes Ecritures Comptables – файл бухгалтерських записів);

10) формування алгоритмів зіставлення даних бухгалтерського обліку (у

тому числі з використанням SAF-T) з даними податкового обліку, алгоритмів

аналізу та виявлення ризиків для е-аудиту: алгоритму виявлення ризику

фіктивного збільшення витрат звітного періоду; алгоритму виявлення ризику

оформлення первинних документів без фактичних поставок продукції;

алгоритму виявлення ризику штучної мінімізації доходу від реалізації;

алгоритму перевірки цілісності та достовірності файлу SAF-T.

Особливу цінність становить розроблений у межах ННТР проект

української версії податкового аудиторського файлу (SAF-T UA) та

сформований перелік бухгалтерських програм, що використовуються

українськими платниками податків та потенційно придатні для створення

податкового аудиторського файлу. Адже запровадження електронних форм

податкового контролю сприятиме відкритості та неупередженості діяльності

ДФС України, а також зростанню довіри до держави загалом та підвищенню

рівня добровільної сплати податків.

100

Упровадження результатів ННТР. Інформаційний масив даних та

матеріали, що містяться в остаточному звіті ННТР, використані при

розробленні стандартного аудиторського файлу SAF-T, виборі спеціалізованого

програмного забезпечення ACL (Audit Command Language), IDEA (Interactive

Data Extraction and Analysis), за допомогою яких проводиться е-аудит, під час

розроблення проектів нормативно-правових актів, необхідних для

запровадження електронної перевірки, зокрема щодо процедури надання,

отримання, обробки даних платників податків. Отримані результати

дослідження використані при підготовці фахівців у галузі знань «Фінансове

право» (фінансовий контроль), «Бухгалтерський облік» (розроблення

стандартного аудиторського файлу), «Сучасні управлінські технології в

адмініструванні податків», «Моніторинг податкових ризиків», «Організація

роботи фіскальної служби», «Європейські стандарти оподаткування для

України», «Організація податкового процесу в Україні» у вищій школі.

Про впровадження свідчать довідки (довідка про впровадження від

07.11.2017 № 2779/01-23 та від 07.11.2017 № 2783/01-23).

Результати дослідження впроваджені в діяльність фіскальних органів у

контексті пропозицій щодо обрання спеціалізованого програмного

забезпечення для проведення електронного аудиту та опрацювання

методологічних підходів до обрання способів і форматів надання платниками

податків в електронному вигляді інформації та даних бухгалтерського обліку

(акт упровадження від 19.01.2018).



Навчальний посібник

1. Electronic audit – modern form of electronic control (global trends and

stages of implementation) / Електронний аудит – сучасна форма електронного

контролю (світові тенденції та етапи запровадження): навч. посіб. / за заг. ред.

Г. М. Білецької. Ірпінь, 2018. 182 с.

Брошура

1. Білецька Г. М., Подік І. І., Ковтнович Н. Л. SAF-T UA для проведення е-

аудиту: sнформаційна брошура щодо структури SAF-T UA. Ірпінь, 2018. 64 с.

Статті

1. Білецька Г. М., Ковтунович Н. Г. Щодо особливостей світових тенденцій

запровадження та здійснення е-аудиту. Порівняльно-аналітичне право. 2017.

№ 3. URL: http://www.pap.in.ua/

2. Кармаліта М. В. Електронні перевірки: розвиток форм податкового

контролю у контексті інформаційної взаємодії учасників і втілення публічного

та приватного інтересу. Фінансове право. 2017. № 1.

3. Білецька Г. М., Ковтунович Н. Л. Окремі аспекти проведення е-аудиту:

SAF-T та вибір спеціалізованого програмного забезпечення. Фінансове право.

2017. С. 10–16.

4. Білецька Г. М., Коротун В. І. Електронний аудит за міжнародними

стандартами. Фінансовий контроль. 2018. № 3. С. 37–38.

101

5. Білецька Г. М., Ковтунович Н. Л. Порівняльно-аналітична

характеристика електронних форм податкового контролю на основі даних

латників податків в електронному форматі. Економіка. Фінанси. Право.

2018. № 9. С. 29–33.

6. Подік І. І., Білецька Г. М., Ковтунович Н. Л. Нормативно -правове

забезпечення електронного аудиту в Україні: сучасний стан та перспективи

Економіка та держава. 2018. № 10. С. 37–45.

7. Подік І. І., Живко М. О., Вольних А. І. Електронний аудит на основі

податкового аудиторського файлу: світовий досвід та українські перспективи.

Соціально-правові студії. 2018. Випуск 1. С. 158–166. URL:

http://www2.lvduvs.edu.ua/documents_pdf/biblioteka/sps/SPS_2018_1/24.pdf.

8. Подік І. І., Штулер І. Ю. The Comparative Analysis Of Tax Audit Files.

Financial and credit activity: problems of theory and practice (Web of Science

(ESCI), США).

Тези доповідей

1. Білецька Г. М., Ковтунович Н. Л. Щодо впровадження електронного

аудиту: світові та вітчизняні тенденції. Інформаційне суспільство: технологічні,

економічні та технічні аспекти становлення: матеріали міжнародної інтернет-

конференції, 2 березня 2017 р. URL: http://www.konferenciaonline.org.ua/arhiv-

konferenciy/arhiv-konferenciy02-03-2017

2. Білецька Г. М. Теоретико-правові питання електронного аудиту:

сутність та визначення. Теоретична та практична концептуалізація розвитку


реальності: збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції

(м. Ірпінь, 27–31 березня 2017 р.). Ірпінь, 2017. С. 94–97.

3. Кармаліта М. В. Запровадження електронного аудиту

контролюючими органами у сфері оподаткування: міжнародні тенденції.

Україна і світ: теоретичні та практичні аспекти діяльності у сфері міжнародних

відносин: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Київ,

19–20 квітня 2017 р.). редкол.: М. М. Поплавський та ін. Київ, 2017. Ч. 2.

С. 26–30.

4. Кармаліта М. В. Електронний документообіг як неодмінна складова

електронних перевірок в Україні. Теоретична та практична концептуалізація

розвитку фінансово-кредитних механізмів в умовах нової соціально-

економічної реальності: зб. матеріалів міжнародної науково-практичної

конференції (м. Ірпінь, 27–31 березня 2017 р.). Ірпінь, 2017. С. 127–134.

5. Ковтунович Н. Л. Досвід Республіки Болгарія щодо впровадження

електронних перевірок та перспективи для України. Фіскальна політика в

умовах макроекономічної стабілізації: матеріали ІІ науково-практичного

інтернет-семінару до Дня науки (м. Ірпінь, 22–31 травня 2017 р.). URL:

http://ndi-fp.asta.edu.ua/thesis/557/

6. Ковтунович Н. Л. Актуальні питання правового регулювання

здійснення електронних перевірок в Україні. Теоретична та практична


соціально-економічної реальності: зб. матеріалів міжнародної науково-

102

практичної конференції (м. Ірпінь, 27–31 березня 2017 р.). Ірпінь, 2017.

С. 140–143.

7. Кармаліта М. В. Модернізація контрольно-перевірочної роботи ДФС

України у контексті інформаційної взаємодії платників податків та

уповноважених контролюючих органів. Правова реформа та забезпечення

демократизаційних процесів і національної безпеки в Україні: матеріали

Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Одеса, 8–9 вересня

2017 р.). Одеса, 2017. 104 с. С. 79–83.

8. Білецька Г. М. Щодо ролі електронного аудиту у процесі врегулювання

фінансових відносин між фіскальними органами та платниками. Вороновські

читання (Співвідношення матеріального та процесуального в регулюванні

фінансових відносин: матеріали міжнародної науково-практичної

конференції (м. Чернівці, 4–5 жовтня 2017 р.). Чернівці, 2017. С. 15–18.

9. Ковтунович Н. Л., Бундак М. М. Міжнародний аспект запровадження

таксономії фінансової звітності у форматі XBRL. Протидія мінімізації сплати

податків: світовий досвід та практика України: зб. наукових праць за

матеріалами науково-практичного круглого столу (м. Ірпінь, 17–18 травня

2018 р.). Ірпінь, 2018. С. 62–63.

10. Білецька Г. М. Запровадження електронного аудиту як механізму

забезпечення протидії незаконній мінімізації сплати податків. Протидія

мінімізації сплати податків: світовий досвід та практика України: зб. наукових

праць за матеріалами науково-практичного круглого столу (м. Ірпінь,

17–18 травня 2018 р.). Ірпінь, 2018. С. 14–16.

11. Подік І. І. Податковий аудиторський файл як засіб боротьби з

ухиленням від сплати податків. Протидія мінімізації сплати податків: світовий

досвід та практика України: зб. наукових праць за матеріалами науково-

практичного круглого столу (м. Ірпінь, 17–18 травня 2018 р.). Ірпінь, 2018.

С. 93–95.

12. Подік І. І. XBRL та МСФЗ в фінансовому секторі України: сучасний

стан та перспективи. Модернізація фінансово-кредитної системи України:

виклики глобалізації: III Всеукраїнської науково-практичної інтернет-

конференції (м. Кривий Ріг, 20 березня 2018 р.). Кривий Ріг, 2018. 265 с.

13. Подік І. І. Переваги і недоліки різних способів створення звітності в

форматі XBRL. Стратегічні детермінанти соціально-економічного розвитку в

умовах трансформаційних перетворень, присвячених пам’яті В. П. Череваня:

зб. тез доповідей наукових читань. Київ, 2018. 311 с.

14. Подік І. І., Живко З. Б., Вольних А. І. Податковий аудиторський файл як

засіб здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства.

Менеджмент ХХІ століття: глобалізаційні виклики: зб. наукових праць. Полтава:

Астрая, 2018. 304 с.

15. Подік І. І., Живко З. Б., Вольних А. І. Міжнародний досвід

використання податкових аудиторських файлів. Економічний розвиток

держави та її соціальна стабільність: зб. наукових праць (м. Полтава, 15 травня

2018 р.). Ч. 1. Полтава: ФОП «Пусан А. Ф.», 2018. 399 с.

103

16. Подік І. І., Жир Р. М. Податковий аудит як засіб мінімізації податкових

загроз економічній безпеці України. Управління системою економічної

безпеки: від теорії до практики: тези доповідей та повідомлень учасників

всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Львів, 1 червня 2018 р.) /

упорядник І. О. Ревак. Львів, 2018. 208 с.

17. Білецька Г. М., Ковтунович Н. Л. Міжнародний досвід використання

податкових аудиторських файлів. Фіскальна політика в умовах

макроекономічної стабілізації: зб. матеріалів ІІІ науково-практичного інтернет-

семінару (м. Ірпінь, 15–22 червня 2018 р.). Ірпінь, 2018. 76 с.

18. Подік І. І., Ковтунович Н. Л. Таксономія фінансової звітності та її

роль в процесі адміністрування податків та митних платежів. Оподаткування

та економічна безпека держави в епоху діджиталізації: зб. матеріалів

науково-практичного круглого столу, (м. Ірпінь, 23 лютого 2018 р.). Ірпінь,

2018. 247 с.

19. Подік І. І. SAF-T як інструмент забезпечення податкової

безпеки. Economics of the Information Society: Current Issues and Prospects for

Development [Thesis of the International scientific and practical conference] / by

M. M. Iermoshenko, O. V. Olshanska, V. V. Kostynets, Z. B. Zhyvko. Kyiv-Budapest-

Vienna: International Academy of Information Science, 2018. 64 p.

20. Подік І. І. Податковий аудиторський файл як основа е-аудиту в

Україні. Електронний аудит: світові надбання та вітчизняні реалії: зб.

матеріалів науково-практичного круглого столу (м. Ірпінь, 26 жовтня 2018 р.).

Ірпінь, 2018. С. 46–49.

21. Білецька Г. М. Роль електронного аудиту в процесі вдосконалення

контрольно-перевірочної функції фіскальних органів. Електронний аудит:

світові надбання та вітчизняні реалії: зб. матеріалів науково-практичного

круглого столу (м. Ірпінь, 26 жовтня 2018 р.). Ірпінь, 2018. С. 6–8.

22. Ковтунович Н. Л. Характеристика спеціалізованого програмного

забезпечення, що використовується для проведення е-аудиту. Електронний

аудит: світові надбання та вітчизняні реалії: зб. матеріалів науково-практичного

круглого столу (м. Ірпінь, 26 жовтня 2018 р.). Ірпінь, 2018. С. 17–21.

104

15. ННТР «РОЗБУДОВА КОМПЛЕКСНОЇ СИСТЕМИ ПРОТИДІЇ

ТІНІЗАЦІЇ РИНКУ ПІДАКЦИЗНИХ ТОВАРІВ УКРАЇНИ В УМОВАХ

ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ»





– розділ 1 «Теоретичні основи реалізації трансформацій у сфері контролю

за ринком підакцизних товарів України в умовах євроінтеграції» (2017);

– розділ 2 «Оцінка нелегального обігу підакцизних товарів в Україні»

(2017);

– розділ 3 «Зарубіжний досвід реалізації контрольної функції держави на

ринку підакцизних товарів (алкогольних напоїв та тютюнових виробів)» (2017);

– розділ 4 «Практики організаційно-методичного забезпечення реалізації

державної політики у сфері контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв та

тютюнових виробів» (2018);

– розділ 5 «Шляхи розбудови комплексної системи протидії тінізації ринку

підакцизних товарів в Україні» (2018).

Керівник ННТР: Коротун В. І., в. о. директора Науково-дослідного інституту

фіскальної політики Університету ДФС України, к.е.н., с.н.с.


− Новицька Н. В., завідувач відділу дослідження акцизного оподаткування,

к.е.н.;

− Кощук Т. В., старший науковий співробітник відділу дослідження

акцизного оподаткування, к.е.н.

− Хлєбнікова І. І., науковий співробітник відділу дослідження акцизного

оподаткування;

− Макаренко В. В., науковий співробітник відділу дослідження акцизного

оподаткування.


ННТР виконувалася відповідно до Стратегічного плану розвитку Державної

фіскальної служби України на 2015–2018 рр., затвердженого наказом ДФС від

12.02.2015 № 80, а саме щодо підвищення ефективності методів протидії

мінімізації сплати податків, а також підп. 22.3 Стратегічних ініціатив ДФС до

2020 року, затверджених наказом ДФС від 27.12.2017 № 877. Крім того,

відповідний напрям діяльності узгоджувався з вимогами ст. 352 Угоди про

асоціацію між Україною та Європейським Союзом і його державами-членами

щодо протидії шахрайству та контрабанді на ринку підакцизних товарів України.

Замовником виступив Департамент податків і зборів з юридичних осіб


Метою проекту – формування науково-практичних рекомендацій щодо

розбудови комплексної системи протидії тінізації ринку підакцизних товарів

(алкогольних напоїв та тютюнових виробів) України в умовах євроінтеграції.

105



логічного (для оцінювання вітчизняної та світової практики державного

регулювання ринку підакцизних товарів, аналізу наявних підходів до протидії

його тінізації); екстраполяції (при визначенні можливості імплементації

наявного світового досвіду у вітчизняну практику державного регулювання

ринку підакцизних товарів); узагальнень та наукової абстракції (при розкритті

понятійно-категоріального апарату досліджуваної проблематики); системно-

структурного та порівняльного аналізу (при визначенні сутності застосовуваних

у провідних країнах світу механізмів протидії зниженню податкової бази та

упередження ухилення від сплати акцизного податку); економіко-статистичного

та сценарного (при оцінюванні очікуваних ефектів від реалізації

запропонованих під час здійснення наукового пошуку новацій); просторового

(у процесі виявлення національних особливостей реалізації державного

контролюючого впливу на ринку підакцизних товарів України); графічного й

табличного методів візуалізації (для наочного відображення процесів, що

відбуваються на ринку підакцизних товарів України та світу).

Дослідження виконувалося шляхом вивчення сучасного світового досвіду

протидії тінізації ринку окремих груп підакцизних товарів, узагальнення та

систематизації наявних проблем у реалізації державної політики у сфері

контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових

виробів, оцінювання сучасного стану державного регулювання ринку

підакцизних товарів України, в тому числі шляхом емпіричного оцінювання

рівня нелегального обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також

формування комплексу пропозицій щодо вдосконалення вітчизняного

механізму контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та

тютюнових виробів.

У ході дослідження підтверджена теза, що ринок підакцизних товарів в

Україні має значну тіньову складову. Водночас наявність цілого ряду

інституційних деформацій щодо реалізації державної політики у сфері контролю

за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів,

відсутність затвердженої довгострокової акцизної політики, що, зокрема,

проявляється і в хаотичному зростанні рівня акцизного навантаження, сприяє

зростанню як безпосередньо тіньової складової алкогольного та тютюнового

ринку, так і розширенню випадків використання легальними учасниками

ринку схем безподаткової реалізації товарів підакцизної групи. Відповідно, з

позицій держави важливо запобігати виникненню таких можливостей, а тому

основною ідеєю проекту була визначена необхідність у формуванні підходів до

розбудови саме комплексної системи протидії тінізації ринку алкогольних

напоїв та тютюнових виробів.

Основними науковими й (або) науково-технічними результатами є такі:

– виокремлення та систематизація основних напрямів трансформації

чинного механізму акцизного оподаткування України в умовах імплементації

Угоди про асоціацію з ЄС;

106

– гармонізація структури спирту та алкогольних напоїв відповідно до

європейських Директив на виконання вимог Угоди про асоціацію України з ЄС;

– класифікація інструментів контролю та нагляду органів ДФС у сфері

обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

– визначення засад застосування податкових механізмів з метою

забезпечення детінізації економіки, а також систематизація чинників, що

впливають на формування нелегального обігу алкогольних напоїв та

тютюнових виробів з виокремленням переваг та недоліків чинної системи

контролю таких товарів;

– групування методів оцінювання нелегального обігу алкогольних

напоїв, основою якої стала специфіка інструментарію та особливостей

предмета дослідження;

– розроблення методики оцінювання нелегального обігу алкогольних

напої та тютюнових виробів на основі методів оцінювання за реалізацією та

втрат податкових надходжень для практичної діяльності фіскальних органів;

– окреслення основних тенденцій розвитку механізмів зниження рівня

нелегального обігу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, а також

особливостей їх використання у країнах з розвинених економіками загалом та

країнах-членах ЄС зокрема;

– визначення основних заходів для імплементації взятих Україною

зобов’язань щодо контролю за обігом тютюнових виробів у межах

міжнародних домовленостей;

– обґрунтування напрямів удосконалення організаційно-методичного

забезпечення державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом

спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів через реалізацію заходів

інституціонального характеру та впровадження нового інструментарію

контрольно-няглядової діяльності.

Практична цінність результатів та продукції полягає у статистичному

оцінюванні рівня нелегального обігу підакцизних товарів; встановленні

чинників, які впливають на формування таких негативних явищ; оцінювання

кращої світової практики захисту бази оподаткування акцизного податку з

позиції можливості їх використання у вітчизняному механізмі податкового

адміністрування, а також розробленні пропозицій щодо організаційно-

методичного та нормативно-правового забезпечення оптимізації здійснення

державного контролю за ринком підакцизних товарів України, де основним

питанням залишається впровадження нових інструментів реалізації державної

політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних

напоїв та тютюнових виробів. Відповідно, указані етапи авторським

колективом вбачаються як пріоритетні при виконанні ННТР.

При визначенні ймовірних напрямів реформування механізму реалізації

державної акцизної політики визначено, що Україна відповідно до Угоди про

асоціацію з ЄС отримала зобов’язання щодо адаптації національного

податкового законодавства до визначених положень окремих директив ЄС.

Незважаючи на цілу низку вже реалізованих змін, на сьогодні залишається

багато розбіжностей між нормами ПК України та директивами ЄС щодо

107

специфічних акцизів. Для їх усунення потрібно здійснити таке: 1) поділ

підакцизних товарів на гармонізовані і негармонізовані; 2) класифікувати

спирт та алкогольні напої на чотири категорії: пиво, вино, ферментовані напої,

за винятком вина та пива, проміжні продукти та етиловий спирт, і внести

відповідні зміни до п. 215.1 ст. 215 ПК України; 3) узгодити європейськими

вимогами визначення понять «пиво» та «етиловий спирт», визначити зміст

таких категорій підакцизних товарів, як «вино», «ферментовані напої, за

винятком вина та пива», «проміжні продукти» та внести відповідні зміни до ст.

14 ПК України; 3) розширити сферу застосування нульової ставки акцизного

податку; 4) скасувати акцизний податок із реалізації через роздрібну

торговельну мережу низки підакцизних товарів. Відповідно, умовою реалізації

таких трансформацій є впровадження адекватних інструментів контролю, що в

основному стосується винятків із загального порядку акцизного


Удосконалення державного регулювання ринку підакцизних товарів тісно

пов’язане з оцінюванням його поточної ефективності. Одним із таких

показників, безперечно є обсяг нелегального ринку товарів підакцизної групи.

Так, в Україні найбільш обговорюваною проблемою в цьому контексті є

наявність значного рівня нелегального обігу алкогольних напоїв, дещо менш

актуальним є протиправна діяльність щодо тютюнових виробів. Структуризація

алкогольного та тютюнового сегмента ринку підакцизних товарів дозволила

визначити, а також охарактеризувати форми нелегального обігу та особливості

їх функціонування. Поділ нелегального ринку алкогольних напоїв/тютюнових

виробів дав змогу комплексно оцінити наявні методичні підходи на

адекватність поставленого завдання.

Зважаючи на особливості розвитку алкогольного та тютюнового сегментів

ринку підакцизних товарів України, було визначено, що найбільш оптимальним

для оцінювання рівня нелегального обігу алкогольних напоїв є використання

макрометодів, тютюнових виробів – мікрометодів. Також було констатовано,

що, зважаючи на характер такого явища, як нелегальний обіг підакцизних

товарів, необхідним є використання комплексу методів для оцінювання різних

проявів тіньового ринку.

Відповідно для оцінювання рівня нелегального обігу алкогольних напоїв

було апробовано такі методи оцінювання: метод оцінювання за реалізацією;

метод експертно-статистичного оцінювання; метод оцінювання «витрати

населення на придбання алкогольних напоїв – роздрібний товарооборот

алкогольних напоїв». Використання перших двох методів дозволило оцінити

рівень нелегального обігу алкогольних напоїв протягом 2010–2015 років у

межах 24,6–38,9 %. Разом з тим указано і на ряд застережень щодо

отриманого результату, який повною мірою залежить від адекватності

статистичного наповнення, адже кожен з трьох методів оснований на

використанні оціночних даних щодо загального обсягу споживання

алкогольних напоїв.

Одночасно наголошено, що, зважаючи на необхідність у реалізації положень

Угоди про асоціацію з ЄС, Україна потребує також і прогнозного оцінювання

108

реалізації окремих заходів щодо збільшення рівня акцизного оподаткування.

Відповідно, узгодження рівня оподаткування алкогольних напоїв (особливо ЛГВ) з

мінімальними вимогами Директиви Ради 92/83/ЄЕС без реалізації системних

інституціональних трансформацій та впровадження більш жорстких інструментів

контролю за обігом алкогольних напоїв може призвести до подальшого

зростання рівня нелегального обігу алкогольних напоїв.

На основі дослідження досвіду країн ЄС у сфері контрольно-наглядової

діяльності на ринку алкогольних напоїв визначено, що основною тенденцією

акцизної політики є подальша гармонізації специфічного акцизного

оподаткування, основними завданнями якої є встановлення фіскальної

нейтральності у фінансовій системі, спрощення умов торгівлі для зовнішніх і

внутрішніх агентів та створення умов для ефективного функціонування

внутрішнього ринку.

Основними формами контрольно-наглядової діяльності на ринку

алкогольних напоїв та тютюнових виробів визначено виїзні податкові

перевірки та податковий нагляд. З’ясовано основні відмінні риси контрольно-

наглядової діяльності у країнах ЄС та Україні, до них віднесено такі: виїзна

податкова перевірка може відбуватися без попереднього призначення та за

результатами податкового нагляду; перелік податкових ризиків є закритою

інформацією. Спільними у контрольно-наглядовій діяльності країн ЄС та

України є процедури регламентації та проведення виїзної перевірки, відбір

платників до перевірки на основі ризикоорієнтованого підходу.

У країнах ЄС застосовуються такі види ліцензійних схем: реєстрація або

повідомлення; акредитація або сертифікація; негативне ліцензування;

позитивне ліцензування. На основі дослідження практики ліцензування

зроблено висновок про те, що в більшості країн застосовується фрагментарне

ліцензування виробництва та обігу алкогольних напоїв, в основному лікеро-

горілчаної продукції. Визначено, що в окремих країнах поряд з ліцензуванням

застосовується державна монополія на виробництво і продаж алкогольних

напоїв (Болгарія, Норвегія, Туреччина, Македонія, Швеція, Фінляндія, Ісландія).

Щодо проблематики протидії нелегальному обігу тютюнових виробів, то

особливістю є те, що глобальні стандарти боротьби з незаконною торгівлею

тютюновими виробами для країн ЄС встановлюються Протоколом ВООЗ. На

основі джерел з окремих країн ЄС, доповідей міжнародних агенцій та

неурядових організацій, галузевих документів, експертних досліджень виділено

найпоширеніші підходи до боротьби з незаконною торгівлею, до яких

віднесено ліцензування, маркування, національний облік, відстеження та

простеження, примусове виконання, податок на експорт, податкову

гармонізацію, угоди з промисловістю та ін.

Основними заходами протидії нелегальному ринку тютюнових виробів у

країнах ЄС є такі: правові та податкові заходи; система маркування тютюнових

виробів; міжвідомче співробітництво національних установ; співпраця

державних органів з представниками тютюнової промисловості; координація

зусиль на регіональному та субрегіональному рівнях; удосконалення системи

контролю за виробництвом тютюнових виробів всередині країни, шляхом

109

введення електронної реєстрації промислових підприємств і ліцензування

тютюнових компаній; ефективна діяльність правоохоронних органів;

міжнародне співробітництво та обмін інформацією.

Водночас основним інструментом забезпечення адміністрування

акцизного податку у країнах ЄС у режимі відстроченої сплати є функціонування

інституту акцизних складів, фінансова гарантія та електронна система

контролю за рухом підакцизних товарів – EMCS, у межах якої переміщення

підакцизних товарів документується на кожному етапі через електронний

адміністративний документ.

У ході аналізу досвіду реалізації державної політики у сфері контролю за

виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів у

провідних країнах зроблено висновок, що загальними тенденціями є такі:

1) монополізація окремих сегментів ринку підакцизних товарів;

2) функціонування системи акцизних складів; 3) делегування повноважень

контролю, безпеки, обліку та відповідальності учасникам ринку;

4) забезпечення страхового покриття ризиків недонадходження специфічних

акцизів; 5) дистанціювання, спрощений контроль та ліцензійні умови

невеликим виробникам натуральних вин та пива; 6) постійний моніторинг руху

підакцизних товарів з використанням інформаційних технологій. Відповідно в

Україні існує гостра потреба у модернізації та реформуванні окремих

елементів контролю і регулювання обігу підакцизних товарів, що, навіть

незважаючи на їх загальну схожість з європейськими аналогами, не повною

мірою виконують своє функціональне призначення, вимагають спрощення та

уніфікації відповідних процедур.

На підставі узагальнення досвіду організаційного забезпечення контролю

за обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів у країнах ЄС з’ясовано, що

основними органами, що контролюють повноту сплати акцизного податку та

реалізують заходи щодо протидії нелегальному обігу підакцизних товарів є

податкові та митні органи, уповноважені правоохоронні органи (поліція,

федеральні агентства і т. д.); підрозділи фінансової розвідки та спеціальні

уповноважені органи. Аналіз системи державного регулювання обігу

підакцизних товарів у США засвідчив, що в цій країні функціонують спеціальні

(з автономним статусом) контрольні підрозділи на рівні країни та на рівні

штатів з різним набором повноважень, причому функціонал останніх також

різниться.

Досить специфічною є турецька практика регулювання ринків підакцизних

товарів. У цій країні функціонує фінансово автономний орган з широкими

повноваженнями. Крім тих, які визначені в Україні, цей орган також проводить

дозвільну діяльність щодо ввезення та торгівлі насінням тютюну, створення

підприємств його переробки; придбання та продажу тютюнових виробів через

державні закупівлі тощо. В окремих країнах ЄС підрозділи, що здійснюють

адміністрування акцизних податків, функціонують у складі митних підрозділів,

до таких країн належать Естонія, Франція, Німеччина, Чехія. Окреме

управління підакцизних товарів функціонує у податковій складовій Служби

державних доходів Латвії.

110

Загалом світовий досвід організаційного забезпечення реалізації

державної політики у сфері контролю за обігом алкогольних напоїв та

тютюнових виробів дозволяє констатувати різноманітність застосовуваних

підходів, щодо викликано як історичними обставинами до реалізації акцизної

політики, так інтеграційними процесами та, відповідно, уніфікацією підходів до

реалізації державного контролюючого впливу на ринку товарів підакцизної

групи. Для України пошук власної моделі є вкрай актуальним у світлі

здійснюваних інституціональних трансформацій у сфері державного

управління.

Констатовано, що в умовах значної тінізації ринку підакцизних товарів та

необхідності у ратифікації Протоколу про ліквідацію незаконної торгівлі

тютюновими виробами, виконанні вимог ст. 352 Угоди про асоціацію між

Україною та Європейським Союзом актуалізується питання розроблення та

впровадження інноваційних механізмів контролю за їх обігом підакцизних

товарів, зокрема системи електронного адміністрування акцизного податку.

Така система передбачає використання інструментів дистанційного контролю,

посилення функції безпеки ланцюга постачання підакцизних товарів шляхом

застосування сучасних методів аутентифікації та спрямована на підвищення

ефективності процедур моніторингу руху підакцизних товарів від виробника до

кінцевого споживача; захисту споживачів від небезпечних та шкідливих

фальсифікованих товарів; зменшення їх доступності, зумовленої нелегальним

обігом.

Ураховуючи ці виклики, проаналізовано діючі та розроблені для

впровадження системи виявлення та відстеження†, безпеки (аутентифікації) та

верифікації в розвинених країнах, а також з’ясовано їх функціональне

призначення. Зокрема, система виявлення та відстеження спрямована на

контроль за переміщенням тютюнових виробів на ланцюгу постачання як на

внутрішньому, так і на міжнародному ринку, система безпеки – на

ідентифікацію справжності товару та його аутентифікацію, а система

верифікації – на підтвердження сплати акцизного податку. Обґрунтовано

необхідність у поєднанні зазначених систем з метою ефективного контролю за

обігом підакцизних товарів, протидії тінізації відповідних ринків та

адміністрування акцизного податку.

На основі порівняння європейського досвіду та вітчизняної практики

контролю за обігом підакцизних товарів з’ясовано, що в Україні електронні

системи перебувають на стадії розроблення. Визначено основні відмінності

вітчизняної електронної системи від європейської, до яких віднесено: контроль

за обігом як тютюнових виробів, так і алкогольних напоїв; запровадження

підзаконним актом, що не узгоджується із вимогами Директиви 2014/40/ЄС);

відстеження переміщення підакцизної продукції на всьому ланцюгу

постачання від виробника чи імпортера до роздрібної торгівлі включно, що

значно збільшить вартість упровадження такої електронної системи

адміністрування. У ННТР зроблено висновок про те, що рішення європейської

†Ця система розроблена на вимогу Протоколу про ліквідацію незаконної торгівлі тютюновими виробами

Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну почне функціонувати в ЄС з 2019 р.

111

системи щодо сфери дії, яка поширюється на всіх учасників ланцюга

постачання до першого роздрібного пункту продажу, є більш економічно

обґрунтованим. Причому для контролю за обігом підакцизних товарів у

роздрібній мережі кожна точка повинна мати свій унікальний ідентифікаційний

код, який для спрощення адміністрування оптовий продавець – дистриб’ютор

може отримати від їх імені.

З’ясовано основі критерії відповідності та вимоги до підрядників

складових цієї систем у країнах ЄС, що може бути корисним при ухваленні

рішень фіскальними органами на етапі реалізації Концепції створення та

впровадження автоматизованої системи контролю за обігом підакцизних

товарів (алкогольних напоїв та тютюнових виробів) – «Електронна акцизна

марка». Крім того визначено основні вимоги до змісту договорів з

підрядниками електронної системи контролю в ЄС, серед яких: спроможність

надавати послуги зберігання даних; наявність акта технічної експертизи;

доступність до сервісу і його безперебійна робота, наявність бекап-механізмів

для запобігання втрат інформації; доступа до ресурсу для фіскальних органів;

юридична та фінансова незалежність; забезпечення належного захисту даних і

конфіденційності; управління інформаційною безпекою; покриття витрат за

рахунок виробників та імпортерів; доступ аудиторів, забезпечення можливості

перенесення даних. Це дасть можливість фіскальним органам України

розробити типовий договір для постачальників послуг електронного

адміністрування акцизного податку.

Проаналізовано особливості здійснення наглядової діяльності щодо обігу

алкогольних напоїв у країнах ЄС (зокрема, на прикладі Ірландії та Німеччини).

Встановлено, що частота і обсяг наглядових дій у формі контрольних заходів

без попередження залежать насамперед від результатів оцінювання ризику

зловживань (рейтингування ризику) у сфері акцизного оподаткування щодо

кожного суб’єкта господарювання – платника акцизу. Розкрито процедурні

аспекти проведення наглядових дій, обставини (питання), значущі з погляду

оподаткування, які мають підлягати перевірці. Охарактеризовано особливості

перевірки операцій з виготовлення (обробки) алкогольних напоїв на

податковому складі, а також перевірки на основі щомісячних звітів про

операції з алкогольними напоями. Розглянуто питання європейського досвіду

закриття (ізоляції) дистиляційних установок та знищення алкогольних напоїв під

податковим наглядом. На основі європейської практики організаційного

забезпечення контролю за обігом підакцизних товарів виділено основні

органи контролю за повнотою сплати акцизного податку, з’ясовано їх

функціонал та визначено напрями вдосконалення організаційно-методичного

забезпечення протидії нелегальному обігу алкогольних напої та тютюнових

виробів в Україні.

у ННТР визначені основні заходи, які необхідно здійснити для

імплементації взятих Україною зобов’язань щодо контролю за обігом

тютюнових виробів у межах міжнародних домовленостей, а саме щодо

нормативно-правового регулювання у сфері протидії незаконному

виробництву та обігу тютюнових виробів; контролю за переміщенням

112

тютюнової продукції, сировини та виробничих матеріалів через митну

територію України; протидії нелегальному виробництву тютюнових виробів на

території України та відповідних організаційних заходів.


практичні напрацювання дослідження використано при розробленні

навчально-методичного забезпечення спеціальних дисциплін кафедр

податкової політики та оперативно-розшукової роботи Університету державної

фіскальної служби України, зокрема: «Сучасні управлінські технології в

адмініструванні податків», «Організація податкового процесу» та «Оперативно-

розшукова діяльність податкової міліції» (особлива частина) (довідки від

13.11.2017 № 2855/01-23 та від 07.11.2017 № 2777/01-23). Таке

поєднання науки й навчального процесу сприятиме підвищенню якості

підготовки фахівців, дозволить студентам та курсантам отримувати якісно нові

знання у сфері фіскального адміністрування, розуміти особливості практики

здійснення контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів зокрема

та адміністрування акцизного податку загалом.



Участь у монографіях:

1. Коротун В. І. Акцизна політика України в умовах євроінтеграції.

Реформування податкової системи України: сучасні виклики та орієнтири:

монографія / за заг. ред. П. В. Пашка, Л. Л. Тарангул. Ірпінь, 2016. С. 125–139

(доопрацьовано для другого видання).

2. Протидія нелегальному обігу алкогольних напоїв та тютюнових

виробів: досвід країн ЄС та ОЕСР / за заг. ред. В. І. Коротуна. Ірпінь:

Університет ДФС України, 2017. 66 с.


1. Коротун В. І., Новицька Н. В. Нелегальний ринок алкогольних напоїв

України: проблеми статистичної оцінки. Збірник наукових праць Університету

державної фіскальної служби України. 2017. № 1. С. 134–152.

2. Хлєбнікова І. І. Механізми контролю за обігом тютюнових виробів в

країнах ЄС. Збірник наукових праць Університету державної фіскальної служби

України. 2017. № 2. С. 316–336.

3. Коротун В. І., Новицька Н. В., Хлєбнікова І. І. Нелегальний обіг

алкогольних напоїв та тютюнових виробів в Україні: методика статистичної

оцінки. Світ фінансів. 2018. № 2.


1. Кощук Т. В. Податкові аспекти детінізації економіки України.

Незалежний аудитор. 2017. № 1–2. С. 144–149.

2. Коротун В. І. Пріоритети акцизної політики України в умовах

євроінтеграції. Теоретична та практична концептуалізація розвитку фінансово-


матеріалів міжнародної науково-практичної конференції (м. Ірпінь, 27–31

березня 2017 р.). Ірпінь, 2017. С. 144–148.

113

3. Євсєєва І. О. Електронна система контролю за обігом підакцизних

товарів: практика ЄС. Інституційні перетворення у фіскальній сфері України:

матеріали круглого столу (м. Хмельницький, 12–13 травня 2017 р.). Ірпінь,

2017. С. 22–26.

4. Коротун В. І. Розвиток механізмів протидії тінізації ринку підакцизних

товарів України. Інституційні перетворення у фіскальній сфері України:

матеріали круглого столу (м. Хмельницький, 12–13 травня 2017 р.). Ірпінь,

2017. С. 38–40.

5. Новицька Н. В. Методичні підходи до статистичної оцінки частки

тіньового сектору ринку алкогольних напоїв. Інституційні перетворення у

фіскальній сфері України: матеріали круглого столу (м. Хмельницький, 12–13

травня 2017 р.). Ірпінь, 2017. С. 54–57.

6. Хлєбнікова І. І. Про деякі види незаконного виробництва та обігу

алкогольних напоїв в Україні. Фіскальна політика в умовах макроекономічної

стабілізації. (м. Ірпінь, 21–31 травня 2017 р.). Ірпінь, 2017. С. 110–113.

7. Новицька Н. В., Капелюш А. А. Особливості організаційного

забезпечення протидії нелегальному обігу алкогольних напоїв та тютюнових

виробів в країнах ЄС. Світові тенденції та перспективи розвитку фінансової

системи України» «WTPDFSU'2017: зб. наукових праць за матеріалами XІV

Міжнародної науково-практичної конференції (м. Київ, 28–29 вересня 2017

р.). Київ, 2017. C. 275–280.

8. Коротун В. І., Новицька Н. В. Особливості оцінки обсягів нелегального

обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в Україні. Економічні

перспективи підприємництва в Україні: зб. наукових праць за матеріалами

міжнародної науково-практичної конференції (м. Ірпінь, 27–28 жовтня

2017 р.). Ірпінь, 2017. С. 456–459.

9. Коротун В. І., Задорожня Л. А. Новації звітності з трансфертного

ціноутворення. Оподаткування та економічна безпека держави в епоху

діджиталізації: зб. матеріалів науково-практичного круглого столу (м. Ірпінь, 23

лютого 2018 р.). Ірпінь, 2018. С. 109–111.

10. Новицька Н. В., Хлєбнікова І. І. Інноваційні механізми контролю за

обігом підакцизних товарів: європейські тенденції.Оподаткування та економічна

безпека держави в епоху діджиталізації: зб. матеріалів науково-практичного

круглого столу (м. Ірпінь, 23 лютого 2018 р.). Ірпінь, 2018 С. 134–137.

11. Тартачник Н. Г. Необхідність регулювання ринку підакцизних товарів.


матеріалів науково-практичного круглого столу (м. Ірпінь, 23 лютого 2018 р.).

Ірпінь, 2018. С. 123–125.

12. Новицька Н. В., Чалаплюк Т. В. Гармонізація структури спирту та

алкогольних напоїв у контексті виконання вимог угоди про асоціацію України з

ЄС. Протидія мінімізації сплати податків: світовий досвід та практика України:

зб. матеріалів науково-практичного круглого столу (м. Ірпінь, 17 травня

2018 р.). Ірпінь, 2018.

13. Коротун В. І., Хлєбнікова І. І. Імплементація окремих положень

Директив ЄС щодо пільгового акцизного оподаткування спирту та алкогольних

114

напоїв в Україні. Протидія мінімізації сплати податків: світовий досвід та

практика України: зб. матеріалів науково-практичного круглого столу (м. Ірпінь,

17 травня 2018 р.). Ірпінь, 2018.

14. Кощук Т. Податковий нагляд щодо операцій з алкогольними напоями

у країнах ЄС: уроки для України. Незалежний аудитор. 2018. № 4–5.

С. 100–109.

115

16. ННТР «ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ РЕАЛІЗАЦІЇ

ПОВНОВАЖЕНЬ ОРГАНІВ ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ В СИСТЕМІ

ЗАХОДІВ ПРОТИДІЇ ВІДМИВАННЮ ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ

ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ, В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ»





розділ 1 «Правове забезпечення діяльності ДФС України щодо

боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, як суб’єкта

національної системи такої боротьби»;

розділ 2 «Організаційно-правові аспекти взаємодії органів ДФС

України із суб’єктами національної системи протидії легалізації доходів,

одержаних злочинним шляхом»;

розділ 3 «Удосконалення механізму реалізації повноважень

контролюючих органів, зокрема Департаменту боротьби з відмиванням

доходів, одержаних злочинним шляхом, ДФС України у сфері протидії

легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом».

Керівник ННТР: Тильчик О. В., провідний науковий співробітник відділу

дослідження питань фінансової безпеки НДІ фіскальної політики Університету

ДФС України, д.ю.н., доцент.


− Трубін І. О., завідувач відділу дослідження загальних питань фіскальної

політики, к.ю.н.;

− Рябченко О. П., головний науковий співробітник відділу розвитку

податкового та митного аудиту, д.ю.н., професор;

− Лисецька Н. М., старший науковий співробітник відділу дослідження

питань фінансової безпеки, к.е.н.;

− Грабовий В. В., науковий співробітник відділу дослідження загальних

питань фіскальної політики, к.ю.н;

− Любавіна В. П., науковий співробітник відділу дослідження митних

ризиків;

− Середа А. В., молодший науковий співробітник відділу дослідження

загальних питань фіскальної політики;

− Габорак Т. А., молодший науковий співробітник відділу нормативно-

правового супроводження діяльності фіскальних органів.


ННТР виконувалася на замовлення Державної фіскальної служби України,

зокрема Департаменту боротьби з відмиванням доходів, одержаних

злочинним шляхом, ДФС України. Підставою для виконання дослідження був

Тематичний план наукових (науково-технічних) робіт ДФС на 2018 рік,

затверджений наказом ДФС від 28.02.2018 № 114.

116

ННТР відповідає Стратегічному плану розвитку Державної фіскальної

служби України на 2015–2018 роки, затвердженому наказом ДФС України

№ 80 від 12.02.2015, також враховувалася реалізація положень Стратегії

розвитку системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів,

одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню

розповсюдження зброї масового знищення на період до 2020 року,

затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.12.2015

№1407-р, із змінами (далі – розпорядження № 1407-р); План заходів на

2017–2019 роки з реалізації Стратегії розвитку системи запобігання та

протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом,

фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового

знищення на період до 2020 року, затверджений розпорядженням Кабінету

Міністрів України від 30.08.2017 № 601, наказом ДФС України № 861 від

21.12.2017.

Методологічною основу виконання дослідження становить комплекс

загальнонаукових і спеціальних методів, які використано у комплексі: логіко-

семантичний, сходження, а також формально-логічний обрано для визначення

понять «фінансове розслідування», «аналітичне дослідження», «боротьба з

відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом», «взаємодія суб’єктів

національної системи протидії легалізації» тощо. За допомогою системно-

структурного методу проводилося узагальнення та систематизація принципів,

форм та методів боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним

шляхом, в Україні, зокрема тих, що застосовуються ДФС України. Формально-

юридичний метод використовувався для аналізу нормативно-правового

забезпечення боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним

шляхом, в органах ДФС України; порівняльно-правовий для дослідження

позитивного зарубіжного та вітчизняного досвіду боротьби з відмиванням

доходів, одержаних злочинним шляхом, а також для аналізу та характеристики

вимог міжнародних організацій до імплементації актів законодавства

Європейського Союзу у вітчизняне законодавство з питань правових засад

боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом.

Під час виконання роботи узагальнено теоретичні та практичні підходи до

організації взаємодії суб’єктів національної системи фінансового моніторингу

зі структурними підрозділами Державної фіскальної служби України, зокрема з

Департаментом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним

шляхом, ДФС України; визначено основну проблему забезпечення

ефективності діяльності вказаних підрозділів – відсутність нормативно-

правового закріплення їх статусу як суб’єкта протидії легалізації на рівні

чинного закону;

Основними науковими і науково-технічними результатами є такі:

на основі теоретико-методологічних концепцій удосконалено категорію

«фінансова безпека», яка є комплексною складовою економічної безпеки та

визначає формування системних пропозицій щодо внесення змін до

законодавства з метою нормативного визначення цієї категорії, окреслення

функціональної та компетенційної складових інституційної побудови системи

117

суб’єктів захисту фінансових інтересів держави з урахуванням світового

досвіду, актуальних напрямів адаптації до європейських норм і стандартів

забезпечення фінансової безпеки;

удосконалено оцінку проблем забезпечення правового механізму

внутрішньої взаємодії Департаменту боротьби з відмиванням доходів,

одержаних злочинним шляхом, ДФС України, з іншими структурними

підрозділами ДФС України (зокрема аудиту та податкової міліції), що зумовлені,

зокрема, активною фазою реформування податкової міліції та контролюючих

органів загалом, національної системи суб’єктів забезпечення національної

безпеки України;

визначено шляхи покращання функціональної діяльності, налагодження

співпраці, взаємодії та інформаційного обміну Департаменту боротьби з

відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, з окремими

структурними підрозділами ДФС України.

Набуло подальшого розвитку:

аналіз визначення позитивних та негативних моментів оцінювання

MONEYVAL виконання Україною міжнародних стандартів FATF та міжнародного

законодавства, що визначає необхідність у формуванні ефективного

механізму та конструктивних інструментів системної взаємодії між

правоохоронними органами з метою належної організації протидії легалізації

(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та його нормативного

закріплення;

систематизація основних проблемних аспектів удосконалення

організаційно-правових підходів до оптимізації діяльності та підвищення

ефективності системної взаємодії суб’єктів фінансового моніторингу,

вирішення яких передбачає комплексні пропозиції фахівців цієї сфери щодо

використання досвіду Європейського Союзу у частині імплементації

законодавчо-нормативних актів регулювання правових засад боротьби з

відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, та рекомендацій

MONEYVAL щодо виконання Україною міжнародних стандартів FATF.

Практична цінність результатів та продукції полягає у виявленні та

систематизації проблем, які мають бути вирішені під час удосконалення

вітчизняної нормативно-правової бази з боротьби та протидії легалізації

доходів, отриманих незаконним шляхом, а запропоновані авторами нові

засади її формування можуть бути реалізовані на практиці та мати наслідком

удосконалення інформаційно-просторового формату та підвищення взаємодії

суб’єктів фінансового моніторингу.

У науково-практичній площині спільно з співробітниками Департаменту

підготовлено проект наказу ДФС «Про внесення змін до Методичних

рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної

фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів

перевірок платників податків».

В окресленому контексті спільно з департаментами та представниками

територіальних підрозділів ДФС України, представниками державних органів

та компетентних органів іноземних держав, що пов’язані з системою протидії

118

легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом,

фінансуванню тероризму і розповсюдженню зброї масового знищення,

проведено науково-методологічний семінар «Вдосконалення механізму

реалізації повноважень органів доходів і зборів України в системі протидії

відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, в умовах євроінтеграції» у

межах Міжнародного форуму «Фінансова та митна безпека України:

міжнародне співробітництво у гармонізованому європейському просторі» (31

травня – 1 червня 2018 р.).

Результати наукових досліджень, зокрема критерії виявлення ознак

легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, що

встановлюються під час аналітичного дослідження, були впроваджені в

документі Державної служби фінансового моніторингу України «Огляд щодо

використання неприбуткових організацій у незаконних цілях за І квартал 2018

року» ( п. 8, с. 17 « Ризики неприбуткових організацій»);

У процесі дослідження членами авторського колективу було розроблено

Методичні підходи до організації взаємодії структурних підрозділів ДФС України

та вдосконалення окремих заходів протидії відмиванню доходів, одержаних

злочинним шляхом, отриманих у межах підготовки та виконання ННТР

«Вдосконалення механізму реалізації повноважень органів доходів і зборів

України в системі заходів протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним

шляхом, в умовах євроінтеграції» (акт впровадження № 37438/6/99-99-16-

04-15 від 19.11.2018р.) та проект наказу ДФС України «Про організацію

взаємодії між структурними підрозділами Державної фіскальної служби

України, правоохоронними органами України, Національним банком України,

іншими державними органами щодо запобігання та протидії легалізації

(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню

тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».


практичні напрацювання ННТР мають важливе значення під час

організації навчально-методичного процесу підготовки та підвищення

кваліфікації працівників ДФС, оскільки результати дослідження спрямовані

на формування теоретичних знань та практичних навичок із забезпечення

ефективної системної боротьби з відмиванням доходів, одержаних

злочинними шляхом, в Україні відповідно до вимог законодавства ЄС,

визначення місця структурних підрозділів ДФС серед уповноважених

суб’єктів. У навчальному плані підготовки здобувачів вищої освіти другого

(магістерського) рівня галузі знань 081 «Право» включено навчальну

дисципліну «Адміністративно-правова протидія тіньовій економіці».

Результати дослідження, отримані у процесі роботи, використані при

розробленні навчально-методичного забезпечення таких дисциплін:

«Адміністративно-правова протидія тіньовій економіці», «Публічно-правова

протидія корупції (Модель «Корупційні ризики та методика їх виявлення»)» (акт

впровадження від 11.09.2018).

119

Бібліографічний перелік монографій, посібників, наукових статей. Інших

публікацій, дисертацій

Дисертації

1. Тильчик О. В. Адміністративно-правове забезпечення протидії тінізації

економіки: теорія і практика: дис. … доктора юрид. наук: 12.00.07 / Тильчик

Ольга Виталіївна. Ірпінь, 2018. 477 с.

2. Грабовий В.В. Правова охорона власності в Україні: історико-

правове дослідження: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Грабовий Владислав

Володимирович. Тернопіль, 2018. 202 с.


1. Грабовий В. В. Організація роботи органів ДФС з протидії легалізації

(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом: нові виклики та

перспективи. Правова просвіта. 2018. № 2. URL: http://www.pravo.nayka.com.ua/

?n=2&y=2018

2. Грабовий В. В. Методологія дослідження проблеми охорони власності

в радянській та незалежній Україні. Міжнародний юридичний вісник: актуальні

проблеми сучасності (теорія та практика). 2018. Вип. 1–2 (10–11). C. 22–30.

3. Любавина В. П. Действие презумпии невиновности и обеспечение

доказанности вины во время открытия уголовного производства. Legea si

Viata. 2018. № 2 (314). P. 57–60.

4. Любавіна В. П. Запобігання корупції в освітніх закладах // Вісник

Запорізького національного університету. Юридичні науки. 2018. № 2.

С. 99–104.

5. Любавіна В. П., Бодунова О. М. Вплив новітніх інформаційних

технологій на динаміку злочинності в Україні. Право і суспільство. 2018. № 4.

С. 225–229.

6. Рябченко О. П., Винниченко Л. О. Актуальні питання правового

регулювання провадження у справах про контрабанду й інші порушення

митних правил. European vector of contemporary jurisprudence: the experience

of Ukraine and the Republic of Poland: Collective monograph. Volume 2.

Sandomierz: Baltija Publishing, 2018. 524 p. P. 316–334.

7. Pashko Pavlo, Tylchyk Olga, Kotukha Oleksandr. Оntology of scientific

cognition of shadow economy and economic shading. Baltic Journal of Economic

Studies. 2018. № 2. Р. 151–158.

8. Tylchyk O., Pluhatar T., Kotukha O. Determinants of shadowing of the

economy: the genesis of economic and legal doctrines. Baltic Journal of

Economic Studies. 2018. № 3. Т. 4. Р. 302–308.


1. Грабовий В. В., Зайцев Д. О. Удосконалення взаємодії підрозділів

боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, з іншими

структурними підрозділами ДФС під час проведення документальних

перевірок. Фінансова та митна безпека України: міжнародне співробітництво

у гармонізованому європейському просторі: зб. матеріалів науково-

методологічного семінару у межах Міжнародного форуму (м. Ірпінь, 31 травня

– 1 червня 2018 р.). Ірпінь. 2018. С. 16–20.

http://www.law.journalsofznu.zp.ua/archive/visnik-2-2018/visnik-2-2018.pdf

http://www.law.journalsofznu.zp.ua/archive/visnik-2-2018/visnik-2-2018.pdf

120

2. Грабовий В. В. Правове регулювання охорони власності в Україні у

2002–2017 рр. Сучасні тенденції розбудови правової держави в Україні та

світі: зб. наукових статей за матеріалами VІ Міжнародної науково-практичної

конференції (м. Житомир, 19 квітня 2018 р.). Житомир, 2018. 556 с.

C. 314–317.

3. Лисецька Н. М. Формування організаційно-правових засад протидії

легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, в умовах євроінтеграції.

Дослідження із суспільних наук в 2018 році: матеріали 15 міжнародної

науково-практичної конференції (м. Краматорськ, 16 лютого 2018 р.). 2018.

С. 158–160.

4. Лисецька Н. М. Оптимізація ефективної співпраці органів ДФС України

із суб’єктами національної системи протидії легалізації доходів, одержаних

злочинним шляхом. Протидія мінімізації сплати податків:світовий досвід та

практика України: матеріали науково-практичного круглого столу (м. Ірпінь,

17–18 травня 2018 р.). Ірпінь. 2018. С. 71–75.

5. Лисецька Н. М. Фінансова складова протидії корупції в умовах сталого

економічного розвитку. Розвиток фінансової сфери України: корупційний

вимір: матеріали науково-практичної конференції (м. Вінниця, 24.05.2018 –

25.05.2018). Вінниця, 2018.

6. Лисецька Н. М. Узагальнені пропозиції окремих територіальних

підрозділів Департаменту боротьби з відмиванням доходів, одержаних

злочинним шляхом ДФС України щодо оптимізації діяльності та підвищення

ефективності взаємодії із суб’єктами фінансового моніторингу. Фінансова та

митна безпека України: міжнародне співробітництво у гармонізованому

європейському просторі: зб. матеріалів науково-методологічного семінару у

межах Міжнародного форуму (м. Ірпінь, 31 травня – 1 червня 2018 р.). Ірпінь.

2018. С. 32–36.

7. Лисецька Н. М. Аналітична складова забезпечення економічної безпеки

в Україні з урахуванням досвіду міжнародної взаємодії щодо питань

національної системи боротьби з легалізацією доходів злочинного походження.

Фіскальна політики в умовах макроекономічної стабілізації: зб. матеріалів Ш

науково-практичного семінару (м. Ірпінь, 15–22 червня 2018 р.). Ірпінь, 2018,

С. 68–72.

9. Лисецька Н. М. Формування єдиної інформаційно-аналітичної системи

як активізація взаємодії суб’єктів правоохоронних органів в умовах

євроінтеграції. Трансформація фіскальної політики України в умовах

євроінтеграції: матеріали Х науково-практичної конференції (м. Івано-

Франківськ, 22–23 листопада 2018 р.). Івано-Франківськ. 2018.

10. Любавіна В. П., Головатюк О. Є. Актуальні питання функціонування

великої палати Верховного суду та можливості використання зарубіжного

досвіду. Збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції

(м. Київ, 8–9 червня 2018 р.). Київ. 2018. С. 75–77.

11. Любавіна В. П., Кременовська О. С. Особливості підготовчого судового

провадження. Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної

конференції (м. Київ, 27–28 квітня 2018 р.). Київ. 2018. С. 131–133.

121

12. Середа А. В. Узагальнення критеріїв практичної реалізації концепції

фінансових розслідувань в Україні. Протидія мінімізації сплати

податків:світовий досвід та практика України: матеріали науково-практичного

круглого столу (м. Ірпінь, 17–18 травня 2018 р.). Ірпінь. 2018. С. 113–115.

13. Середа А. В. Фінансові розслідування, як основний інструмент

запобігання та протидії відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом.

Трансформація фіскальної політики України в умовах євроінтеграції:

матеріали Х науково-практичної конференції (м. Івано-Франківськ,

22–23 листопада 2018 р.). Івано-Франківськ. 2018.

14. Тильчик О. В. Боротьба з відмиванням доходів, одержанних злочиним

шляхом. Боротьба з відмиванням коштів/фінансуванням тероризму: ризики,

виклики та досягнення: матеріали науково-практичного семінару (м. Одеса,

11–12 жовтня 2018 р.). Одеса. 2018.

15. Тильчик О. В. Організація взаємодії ДФС України з правоохоронними

органами в процесі протидії легалізації (відмиванню) до ходів, одержаних

злочинним шляхом. Фінансова безпека України на сучасному етапі: матеріали

І всеукраїнських науково-правових читань (м. Ірпінь, 25 жовтня 2018 р.).

Ірпінь, 2018.

122

17. ННТР «УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОТИДІЇ НЕНАЛЕЖНОМУ

ВИКОРИСТАННЮ ПЛАТНИКАМИ ПОДАТКІВ УКРАЇНИ

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВИХ ФОРМ ГОСПОДАРЮВАННЯ В

ІНОЗЕМНИХ ЮРИСДИКЦІЯХ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ КОНТРОЛЬОВАНИХ

ОПЕРАЦІЙ»





– розділ 1 «Теоретичні аспекти використання платниками податків

організаційно-правових форм господарювання в іноземних юрисдикціях для

уникнення сплати податку на прибуток (корпоративного податку)»;

– розділ 2 «Визначення податково-прозорих організаційно-правових форм

суб’єктів господарювання в іноземних юрисдикціях»;

– розділ 3 «Шляхи забезпечення протидії неналежному використанню

платниками податків України організаційно-правових форм господарювання в

іноземних юрисдикціях при здійсненні контрольованих операцій».

Керівник ННТР: Брехов С. С., заступник директора з наукової роботи –

начальник НДЦ проблем оподаткування та фінансового права НДІ фіскальної

політики Університету ДФС України, к.е.н.


− Стародуб Д. М., старший науковий співробітник, к.ю.н.;

− Федчук С. І., завідувач відділу, к.ю.н., с.н.с.;

− Дейнека В. Ф., старший науковий співробітник;

− Яроцька Т. Р., старший науковий співробітник, к.е.н.;

− Шавло І. А., науковий співробітник;

− Мовчун С. В., науковий співробітник.


Виконання ННТР відповідає пріоритетному напряму Стратегії сталого

розвитку «Україна-2020» щодо зосередження контролю на фіскальних ризиках

та Стратегічного плану розвитку ДФС до 2020 р., затвердженого наказом ДФС

від 27.12.2017 № 877.

Замовником виступив Департамент оподаткування юридичних осіб


Мета проекту – формування науково-практичних рекомендацій щодо

вдосконалення контролю за трансфертним ціноутворенням в Україні.

Методологічною основою виконання дослідження є використання


логічного; узагальнень та наукової абстракції; системно-структурного та

порівняльного аналізу; екстраполяції, а також графічного й табличного методів

візуалізації.

Авторським колективом окреслено теоретико-організаційні засади

функціонування податково-прозорих організаційно-правових форм

123

нерезидентів, досліджено міжнародний досвід щодо визначення та обмеження

негативних податкових наслідків від їх діяльності, а також розроблено науково-

практичні рекомендації щодо вдосконалення протидії неналежному

використанню організаційно-правових форм нерезидентів вітчизняним

бізнесом для цілей оподаткування. Визначено, що в основі переліку

організаційно-правових форм суб’єктів господарювання за країнами, що

встановлюється Кабінетом Міністрів України на основі підп. «г» п.п. 39.2.1.1 ст.

39 Податкового кодексу України для цілей трансфертного ціноутворення,

лежить принцип податкової прозорості.

Основні наукові і (або) науково-технічні результати:

1. На основі зарубіжної практики виділено критерії податкової прозорості

організаційних господарських утворень, що дозволяє обґрунтовувати зміни

діючого в межах системи контролю за трансфертним ціноутворенням переліку

організаційно-правових форм суб’єктів господарювання, затвердженого КМУ.

2. Сформовано і застосовано ризик-орієнтований підхід до визначення

юрисдикцій, через які ймовірно реалізуються схеми виведення прибутків з-під

оподаткування з України. Принцип цього підходу полягає у встановленні

можливості показників неналежного використання вітчизняними платниками

податків організаційно-правових норм у розрізі країн на основі визначення

обсягу торгових операцій з Україною, урахування частки непрямої торгівлі,

індексів фінансової секретності, публічної інформації щодо можливого

використання резидентів таких країн для цілей мінімізації оподаткування.

3. Визначено формат даних для аналізу держави/юрисдикції щодо

неналежного використання прозорих від оподаткування організаційно-

правових форм суб’єктів господарювання, що дозволяє здійснювати

експертне оцінювання організаційно-правових форм суб’єктів

господарювання в розрізі основних країн-партнерів, за якими встановлені

значні рівні податкових ризиків та сформовані пропозиції щодо оновлення

чинного переліку організаційно-правових форм суб’єктів господарювання,

затвердженого КМУ.

4. Розроблено алгоритм виявлення контрольованих операцій, які

здійснюються з контрагентами з низькоподаткових юрисдикцій, з податково-

прозорими організаційно-правовими формами суб’єктів господарювання,

нерезидентами-комісіонерами, пов’язаними особами-нерезидентами, та

виявлення ризиків непроведення коригувань податкових різниць за

операціями з нерезидентам (ст. 140 ПК України) в розрізі платників, на які не

поширюються вимоги ПК України щодо трансфертного ціноутворення.

6. Надано рекомендації щодо порядку підтвердження, відповідно до ст. 39

ПК України, сплати податку на прибуток за кордоном. Оскільки така довідка не

вимагається згідно з ПК України, запропоновано розглядати наступні

документи, як підтвердження сплати податку на прибуток за кордоном: копія

поданої декларації з податку на прибуток (корпоративного податку)

відповідного контрагента-нерезидента; довідка, видана фінансовою

установою, щодо переказу суми податку на прибуток (корпоративного податку)

за кордоном цього контрагента-нерезидента; роздрукована електронна

124

довідка, що підтверджує сплату податку на прибуток (корпоративний податок);

податкове повідомлення, видане іноземною податковою службою тощо.

7. На основі міжнародних стандартів Плану BEPS, директив ЄС визначені

загальні рекомендації щодо вдосконалення на законодавчому рівні діяльності

з протидії неналежному використанню платників податків організаційно-

правових форм суб’єктів господарювання в іноземних юрисдикціях, які

передбачають уточнення норм податкового законодавства щодо визначення

переліку контрольованих операцій, імплементації в податковому кодексі

загальних і спеціальних правил проти уникнення оподаткування.

Практична цінність результатів та продукції

Практична цінність отриманих результатів дослідження полягає в

оцінюванні сучасної вітчизняної та зарубіжної специфіки господарського

законодавства та систем оподаткування, визначення кращого світового

досвіду з подальшим його адаптуванням до вітчизняної системи контролю

трансфертного ціноутворення, зокрема щодо визначення контрольованих

операцій, що здійснюються через нерезидентів, організаційно-правові форми

яких дозволяють мінімізувати або взагалі не сплачувати податок на прибуток

(корпоративний податок).

Запропоновані і зміни до Переліку організаційно-правових форм суб’єктів

господарювання. По-перше, необхідно видалити з Переліку організаційно-

правових форм суб’єктів господарювання такі країни, як Республіка Маврикій,

ОАЕ, Сінгапур, оскільки ці країни вже внесенні до Переліку низькоподаткових

юрисдикцій. Отже, операції з будь-якими організаційно-правовими формами

контрагентів, зареєстрованими в цих країнах, повинні визнаватися

контрольованими (а не певні організаційно-правові форми суб’єктів

господарювання), при виконанні інших необхідних умов, зазначених у статті

39 ПК України. По-друге, розширити Перелік організаційно-правових форм

суб’єктів господарювання на 58 таких податково-прозорих форм суб’єктів

господарювання у розрізі 28 юрисдикцій. Крім того, виявлено ризиковані

юрисдикції, які були вилучені з Переліку низькоподаткових юрисдикцій без

достатнього обґрунтування (наприклад, Латвія, Мальта, Угорщина, Грузія) або

були внесені до Переліку низькоподаткових юрисдикцій лише окремими

регіонами (наприклад, Малайзія). А також сформовані правки до Переліку

ОПФ, що мають на меті недопущення неоднозначного трактування

платниками податків податкових норм при визначенні та звітуванні за

операціями з податково-прозорими контрагентами.


практичні напрацювання дослідження було використано під час викладання

дисциплін «Податкове право», «Методологія наукових досліджень та методика

викладання права» в Університеті державної фіскальної служби України. У

2019 р. продовжено використання отриманих результатів при викладанні

зазначених дисциплін та дисципліни «Податкове право» студентам та

курсантам Університету державної фіскальної служби України, а також

при проведенні тематичних науково-комунікативних заходів.

125

Бібліографічний перелік наукових статей, інших публікацій

1. Стародуб Д. М., Шавло І. А. Протидія неналежному використанню

податково-прозорих організаційно-правових форм суб’єктів господарювання у

контексті міжнародного досвіду. Міжнародний юридичний вісник: актуальні

проблеми сучасності (теорія та практика). 2018. № 3–4. С 117–124.

2. Стародуб Д. М., Дейнека В. Ф. Щодо удосконалення вітчизняної системи

протидії неналежному використанню організаційно-правових форм

господарювання в іноземних юрисдикціях. Ірпінський юридичний часопис.

Ірпінь; 2018.

3. Брехов С. С. Основні напрями вдосконалення податкового контролю за

здійсненням вітчизняними платниками податків господарських операцій з

нерезидентами, що не сплачують податок на прибуток (в контексті

законодавства про трансфертне ціноутворення). Оподаткування та економічна


круглого столу (м. Ірпінь, 23 лютого 2018 р.). Ірпінь, 2018. С. 102–104.

4. Брехов С. С. Визначення фінансово-торговельних потоків, які мають

ознаки таких, що здійснюються через нерезидентів, організаційно-правові

форми яких дозволяють не сплачувати податок на прибуток (корпоративний

податок). Протидія мінімізації сплати податків: світовий досвід та практика

України: зб. матеріалів науково-практичного круглого столу (м. Ірпінь, 17–

18 травня 2018 р.). Ірпінь, 2018. С. 20–27.

5. Дейнека В. Ф. Організаційно-правові аспекти виявлення

контрольованих операцій, що здійснюються через іноземні юрисдикції: досвід

європейських країн. Протидія мінімізації сплати податків: світовий досвід та

практика України: зб. матеріалів науково-практичного круглого столу

(м. Ірпінь, 17–18 травня 2018 р.). Ірпінь, 2018. С 37–40.

6. Стародуб Д. М. Проблема використання «Tax transparent entities» в

контексті трансфертного ціноутворення. Оподаткування та економічна


круглого столу (м. Ірпінь, 23 лютого 2018 р.). Ірпінь, 2018. С. 221–223.

7. Стародуб Д. М. Особливості правового регулювання податково-

прозорих компаній. Протидія мінімізації сплати податків: світовий досвід та



8. Романенко В. В. Торгівля України з державами Латинської та Північної

Америки: офшорна макроекономіка. Протидія мінімізації сплати податків:

світовий досвід та практика України: зб. матеріалів науково-практичного

круглого столу (м. Ірпінь, 17–18 травня 2018 р.). Ірпінь, 2018. С 107–109.

9. Шавло І. А. Розбудова вітчизняної системи протидії неналежному

використанню організаційно-правових форм в іноземних юрисдикціях.


матеріалів науково-практичного круглого столу (м. Ірпінь, 17–18 травня

2018 р.). Ірпінь, 2018. С 156–160.

10. Яроцька Т. Р. Визначення податкового резидента – останні коментарі

до моделі ОЕСР. Протидія мінімізації сплати податків: світовий досвід та

126



11. Стародуб Д. М. Класифікація організаційно-правових форм

нерезидентів для цілей оподаткування податком на прибуток в Україні.

Вороновські читання (Співвідношення матеріального та процесуального в

регулюванні фінансових відносин): матеріали міжнародної науково-практичної

конференції (м. Львів, 4–5 жовтня 2017 р.) / редкол.: А. П. Гетьман,

М. П. Кучерявенко, Т. А. Латковська та ін. Харків, 2018. С. 518–525.

12. Яроцька Т. Р., Царенко Т. Б. Аналіз пропозицій на ринку

консалтингових послуг як метод визначення іноземних юрисдикцій та

організаційно-правових форм суб’єктів господарювання, які можуть

використовуватися як інструменти мінімізації. Фіскальна політика в умовах

макроекономічної стабілізації: матеріали інтернет-семінару (м. Ірпінь, 15–

22 червня 2018 р.). Ірпінь. 2018. С. 53–54.

13. Brehov S., Starodub D. The Problem Of Identification Of Fiscally

Transparent Entities For Tax Purposes In Ukraine. Daně – teorie a praxe 2018

sborník referátů a abstraktů XXI. ročníku mezinárodní odborné conference. Brno:

Akademie Sting. 2018. P. 11–16.

127

18. ННТР «ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ АНАЛІЗУ РИЗИКІВ ПРИ

ПЕРЕМІЩЕННІ (ПЕРЕСИЛАННІ) ТОВАРІВ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН

УКРАЇНИ У МІЖНАРОДНИХ ПОШТОВИХ ТА ЕКСПРЕС-

ВІДПРАВЛЕННЯХ»





‒ розділ 1 «Домінанти організації процесу переміщення (пересилання)

поштових відправлень через митний кордон» (01.01.2018–31.03.2018);

‒ розділ 2 «Організаційно-правові засади поштового переміщення

(пересилання) товарів через митний кордон України: вітчизняний та світовий

досвід» (01.04.2018–30.06.2018);

‒ розділ 3 «Формування механізму аналізу ризиків при переміщенні

(пересиланні) товарів через митний кордон України у міжнародних поштових

та експрес-відправленнях» (01.07.2018–31.12.2018).

Керівник ННТР: Фрадинський О. А., завідувач відділу дослідження митних

ризиків НДЦ митної справи НДІ фіскальної політики Університету ДФС України,

к.е.н., доцент, с.н.с.


− Кошонько О. В., старший науковий співробітник відділу дослідження

митних ризиків, к.е.н., доцент;

− Федоришина Л. М., науковий співробітник відділу дослідження митних

ризиків, к.е.н., доцент;

− Медвідь Ю. О., науковий співробітник відділу дослідження митних

ризиків;

− Решетніков Ю. М., науковий співробітник відділу дослідження митних



митних ризиків;

− Панасюк  Н. С., науковий співробітник відділу дослідження митних


− Мельник Ю. С., науковий співробітник відділу дослідження загальних

питань фіскальної політики;

− Бундак М. М., молодший науковий співробітник відділу дослідження

нормативно-правового супроводження діяльності фіскальних органів;

− Євич А. М., провідний фахівець відділу дослідження питань фінансової

безпеки;

− Брендак А. І., фахівець з митної справи.


ННТР за вказаною темою виконувалася відповідно до наказу ДФС від


технічних) робіт Державної фіскальної служби України на 2018 рік», із змінами.

128




постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236, а саме

підпункті 29 пункту 4 щодо проведення аналізу та здійснення управління

ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового

контролю;

2) Стратегічних ініціативах розвитку ДФС до 2020 року, затверджених

наказом ДФС України від 27.12.2017 № 877 – напрям розвитку ДФС VIII

«Митниця та прикордонне співробітництво», ціль «Посилення системи

управління ризиками та націленого контролю» щодо розвитку системи

управління ризиками у сфері митного контролю.

Замовником ННТР був Департамент таргетингу та управління митними

ризиками Державної фіскальної служби України, на який було покладено і

супровід та впровадження результатів ННТР. Підставою виконання ННТР у

2018 році був Тематичний план наукових (науково-технічних) робіт Державної

фіскальної служби України на 2018 рік, затверджений наказом ДФС України

від 28.02.2018 № 114, та Технічне завдання від 12.03.2018.

Під час виконання ННТР використано такі методи дослідження: синтезу та

аналізу, узагальнення, абстрагування, діалектичного пізнання (для

формування теоретичної основи дослідження); порівняння та комплексного

підходу (для дослідження концептуальних основ аналізу ризиків в контексті

світового та вітчизняного досвіду); статистико-аналітичний (для оцінювання

сучасного стану розвитку інтернет-торгівлі та поштового обміну).


визначення особливостей організації процесу здійснення митних

формальностей під час міжнародного поштового обміну; оцінювання

тенденцій, що сформувалися останнім часом у сфері міжнародної інтернет-

торгівлі; характеристику безпекових аспектів та основних загроз, що

виникають під час пересилання через митний кордон міжнародних поштових

та експрес-відправлень; визначення організаційних та інформаційно-технічних

вимог до механізму аналізу ризиків для застосування при митному контролі

міжнародного поштового обміну.


новизну:

‒  досліджено історичні та міжнародно-правові аспекти становлення

поштової служби та її взаємодії з митницею;

‒  вивчено питання реалізації функцій митниці у процесі міжнародного

поштового обміну;

‒  охарактеризовано потенційні митні делікти у сфері міжнародних

поштових та експрес-відправлень;

‒  проаналізовано вітчизняну нормативно-правову базу, що

застосовується при здійсненні митних процедур у сфері міжнародного

поштового обміну;

129

‒  вивчено порядок контролю за міжнародним поштовим обігом в

органах доходів і зборів України;

‒  досліджено зарубіжні підходи і рекомендації у сфері митного контролю

при переміщенні товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях;

‒  охарактеризовано основні тенденції розвитку міжнародної інтернет-

торгівлі та поштового обміну;

‒  визначено організаційно-розпорядчі та інформаційно-технічні вимоги

до механізму аналізу ризиків при переміщенні (пересиланні) товарів через

митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях.

Практична цінність результатів та продукції полягає у виробленні

пропозицій, пов’язаних із удосконаленням митних формальностей у сфері

міжнародного поштового обміну, які поділено на три напрями – обмін

попередньою митною інформацією; встановлення більш жорстких лімітів щодо

переміщення міжнародних поштових та експрес-відправлень (МПВ і МЕВ);

постмитний аудит.

Попереднє митне інформування передбачає надання відповідним

митним органам завчасної інформації про переміщення товарів у МПВ і МЕВ,

необхідних для цілей митного контролю. Для поштових операторів та експрес-

перевізників потрібно передбачити обов’язкове попереднє митне

декларування вмісту МПВ та МЕВ. Інформаційний обмін доцільно здійснювати

на базі Міжнародної поштової системи (IPS), до якої входить модуль «Система

митного декларування» (CDS).

Установлення більш жорстких лімітів щодо переміщення МПВ і МЕВ

передбачає зменшення вартісних, вагових та кількісних обмежень у сфері

міжнародного поштового обміну. Діюча вартісна безподаткова норма в

Україні на момент здавання звіту замовнику становить 150 євро на день (у

середньому, 4 500 євро на місяць), водночас у європейських країнах її

величина коливається від 10 до 22 євро (за умови ввезення відправлення із

країн, що не є членами Євросоюзу). Ураховуючи євроінтеграційні прагнення

України, наявну норму варто уніфікувати до європейського рівня або

переглянути її в бік зменшення, «прив’язавши» до рівня мінімальної

(середньої) заробітної плати у країні чи офіційної заробітної плати одержувача

МПВ і МЕВ в попередньому звітному періоді. Обмеження щодо ваги полягають

у встановленні гранично допустимої маси товару, що переміщується засобами

міжнародного поштового обігу. У країнах Євросоюзу така величина, як

правило, не перевищує 30 кг. Ліміт кількості отриманих МПВ і МЕВ необхідний

для звуження можливостей тіньового безподаткового імпорту. У більшості країн

світу він становить законодавчо визначену кількість отримання безподаткових

відправлень чи експрес-вантажів або визначено більш тривалий період

(тиждень або місяць), протягом якого здійснюється обрахунок вартості всіх

відправлень з метою їх оподаткування чи звільнення від оподаткування

митними платежами (в Україні він становить 1 день).

Діяльність підрозділів постмитного аудиту повинна бути спрямована на

виявлення системних порушників митних правил у сфері міжнародного

поштового обміну шляхом контролю за діяльністю фізичних та юридичних осіб,

130

які активно використовують міжнародний поштовий обіг у своїй приватній чи

господарській діяльності, перепродуючи отриманий безподатково товар на

внутрішньому ринку.

Упровадження результатів ННТР. Теоретичні положення та окремі

практичні результати, отримані в результаті виконання ННТР, дадуть змогу

підвищити ефективність процедур митного контролю та митного оформлення

при переміщенні (пересиланні) товарів через митний кордон України у

міжнародних поштових та експрес-відправленнях.

Результати ННТР використані у діяльності Департаменту таргетингу та

управління митними ризиками Державної фіскальної служби України

відповідно до його функцій, зокрема щодо підготовки пропозицій з внесення

змін до законодавчих та нормативно-правових актів, які регулюють питання

виконання митних формальностей та аналізу ризиків під час переміщення

(пересиланні) товарів через митний кордон України у міжнародних поштових

та експрес-відправленнях (лист Департаменту таргетингу та управління

митними ризиками № 32465/6/99-99-24-02-02-15 від 04.10.2018).


спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення під час здійснення


органів ДФС та Університетом ДФС України при розробленні навчально-

методичного забезпечення спеціальних дисциплін Навчально-наукового

інституту економіки, оподаткування та митної справи, проведенні тематичних

науково-комунікативних заходів.




1. Організаційно-розпорядчі основи механізму аналізу ризиків при

митному контролі міжнародних поштових та експрес-відправлень. Розробка

інформаційно-технічних вимог до реалізації механізму аналізу ризиків при

митному контролі міжнародних поштових та експрес-відправлень. Управління

митними ризиками: теорія та практика: монографія / за заг. ред.

І. В. Несторишена та В. А. Туржанського. Ірпінь – Хмельницький:

ФОП «Стрихар А. М.», 2018. 302 с.


1. Фрадинський О. А. Домінанти митного контролю у сфері міжнародного

поштового обміну в Україні. Сталий розвиток економіки. 2018. № 2(39). С. 22–29.

2. Федоришина Л. М. Історичні аспекти становлення поштової служби

України та її взаємодії з митницею. Сталий розвиток економіки. 2018.

№ 2 (39). С. 30–41.

3. Корнійчук О. О. Здійснення митних процедур у сфері міжнародного

поштового обміну: аналіз нормативно-правової бази. Сталий розвиток

економіки: міжн. наук.-виробн. журнал. 2018. № 3 (40). С. 37–44.

4. Кошонько О.В. Проблемні аспекти боротьби з контрабандою

наркотичних засобів у міжнародних поштових відправленнях. Інфраструктура

131

ринку. 2018. Вип. 20. С. 3–8. URL: http://www.market-infr.od.ua/journals/

2018/20_2018_ukr/3.pdf.

5. Кошонько О.В. Особливості реалізації функцій митниць ДФС України

при переміщенні товарів у міжнародних поштових відправленнях.

Приазовський економічний вісник. 2018. Вип. 5 (10). C. 22–27. URL:

http://pev.kpu.zp.ua/journals/2018/5_10_uk/6.pdf.


1. Федоришина Л. М. Дослідження тенденцій розвитку міжнародної

інтернет-торгівлі та міжнародного поштового обміну. Митна безпека. 2018.

№ 1.

2. Фрадинський О. А. Митні делікти у сфері міжнародних поштових та

експрес-відправлень: сутність, формування і класифікація. Митна безпека.

2018. № 2.

3. Федоришина Л. М. Актуалізація функцій Державної фіскальної служби в

процесі контролю за міжнародним поштовим обміном. Митна безпека. 2018.

№ 2.

4. Кошонько О. В. Характеристика функціональних обов’язків митних

органів у процесі міжнародного поштового обміну. Підвищення рівня

використання економічного потенціалу у напрямку розвитку регіональної

економіки: зб. тез міжнародної науково-практичної конференції (м. Львів,

24 березня 2018 р.). Львів. 2018. С. 24–28.

5. Фрадинський О. А. Результативність оподаткування митними платежами

товарів, що переміщуються у міжнародних поштових та експрес-відправленнях

через митний кордон України. Актуальні проблеми соціально-економічних

систем в умовах трансформаційної економіки: зб. наукових статей за

матеріалами ІV Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Дніпро,

12–13 квітня 2018 р.). Дніпро, 2018. С. 414–418.

6. Федоришина Л. М. Міжнародно-правові аспекти взаємодії поштової

служби та митниці в контексті переміщення (пересилання) відправлень через

митний кордон України. Удосконалення правового регулювання митної

справи: збірник тез науково-практичної інтернет-конференції

(м. Хмельницький, 16 травня 2018 р.). Хмельницький, 2018. C. 47–54.

7. Фрадинський О. А. Зарубіжний досвід здійснення митних

формальностей при отриманні поштового відправлення (на прикладі

Естонської Республіки). Актуальні проблеми забезпечення національної

безпеки та спрощення процедур міжнародної торгівлі: зб. тез ІІ науково-

практичної інтернет-конференції (м. Хмельницький, 18–30 травня 2018 р.).


8. Кошонько О. В., Федоришина Л. М. Поштові та експрес-відправлення в

контексті здійснення міжнародної торгівлі. Актуальні проблеми забезпечення

національної безпеки та спрощення процедур міжнародної торгівлі: зб. тез ІІ

науково-практичної інтернет-конференції (м. Хмельницький, 18–30 травня

2018 р.). Хмельницький, 2018. С. 99–101.

9. Медвідь Ю. О. Особливості переміщення товарів у міжнародних

поштових відправленнях. Актуальні проблеми забезпечення національної

132

безпеки та спрощення процедур міжнародної торгівлі: зб. тез ІІ науково-

практичної інтернет-конференції (м. Хмельницький, 18–30 травня 2018 р.).


10. Корнійчук О. О. Нормативно-правове забезпечення при здійсненні

митних процедур у сфері міжнародного поштового обміну. Актуальні проблеми

забезпечення національної безпеки та спрощення процедур міжнародної

торгівлі: зб. тез ІІ науково-практичної інтернет-конференції (м. Хмельницький,

18–30 травня 2018 р.). Хмельницький, 2018. С. 93–98.

11. Фрадинський О. А. Міжнародні поштові відправлення та міжнародні

експрес-відправлення як способи переміщення товарів через митний кордон

України. Актуальні проблеми митного контролю та митного оформлення

транспортних засобів при переміщенні через митний кордон України

(м. Ірпінь – м. Хмельницький, 28 травня – 11 черввня 2018 р.). Хмельницький,

2018. С. 86–88.

12. Фрадинський О. А., Бундак М. М. Врегулювання питань здійснення

поштових відправлень у Міжнародній конвенції про спрощення і гармонізацію

митних процедур 1973 року. Фіскальна політика в умовах макроекономічної

стабілізації: матеріали ІІІ науково-практичного інтернет-семінару (м. Ірпінь,

15–22 червня 2018 р.). Ірпінь, 2018. С. 17–19.

13. Кошонько О.В. Ухилення від сплати податків при пересиланні товарів у

міжнародних поштових та експрес-відправленнях. Механізми, стратегії, моделі

та технології управління економічними системами за умов інтеграційних

процесів: теорія, методологія, практика: матеріали V Міжнародної науково-

практичної конференції (м. Мукачево, 5–7 жовтня 2018 р.). Хмельницький,

2018. С. 17–18.

14. Фрадинський О. А. Поняття митних деліктів сфери міжнародного

поштового обміну та їх класифікація. Пріоритети розвитку підприємств у ХХІ

столітті: збірник тез міжнародної науково-практичної конференції

(м. Кропивницький, 22 листопада 2018 р.). Кропивницький, 2018. С. 160–162.

133

19. ННТР «НОРМАТИВНО-ПРАВОВИЙ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ

МЕХАНІЗМ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ НЕЗАКОННОМУ

ПЕРЕМІЩЕННЮ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ ТЮТЮНОВИХ

ВИРОБІВ»





‒ розділ 1 «Теоретичні та історичні аспекти протидії переміщенню через

митний кордон тютюнових виробів»;

‒ розділ 2 «Шляхи підвищення ефективності нормативно-правового та

організаційного механізму запобігання та протидії незаконному переміщенню

через митний кордон України тютюнових виробів».

Керівник ННТР: Хома В. О., завідувач відділу удосконалення протидії

митним правопорушенням Науково-дослідного центру митної справи Науково-

дослідного інституту фіскальної політики Університету державної фіскальної

служби України, к.ю.н., доцент.


− Капітанець С. В., старший науковий співробітник відділу

удосконалення протидії митним правопорушенням, к.п.н., доцент;

− Молдован Е. С., старший науковий співробітник відділу удосконалення

протидії митним правопорушенням, к.держ.упр.;

− Бабенко Б. І., науковий співробітник відділу удосконалення протидії

митним правопорушенням, к.т.н., доцент;

− Коротун В. І., в. о. директора НДІ фіскальної політики, к.е.н., с.н.с.;

− Новицька Н. В., завідувач відділу дослідження акцизного

оподаткування, к.е.н.;

− Кощук Т. В., старший науковий співробітник відділу дослідження

акцизного оподаткування, к.е.н.;

− Хлєбнікова І. І., науковий співробітник відділу дослідження акцизного


− Макаренко В. В., науковий співробітник відділу дослідження акцизного


− Тартачник Н. Г., науковий співробітник відділу дослідження акцизного




Університету державної фіскальної служби України відповідно до Тематичного

плану науково-дослідних робіт Державної фіскальної служби України на 2018

рік, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України від

28.02.2018 № 114 «Про затвердження плану наукових (науково-технічних)

робіт Державної фіскальної служби України на 2018 рік».

134




постановою Кабінету Міністрів від 21.05.2014 № 236, а саме:

−  підп. 1 п. 3 щодо реалізації державної політики у сфері контролю за

виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;

−  абзацом першим підп. 16 п. 3 щодо здійснення контролю за




− підп. 43 п. 4 щодо запобігання та протидії контрабанді та порушенням

митних правил на митній території України;

− підп. 53 п. 4 щодо здійснення заходів для запобігання та виявлення

порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних

напоїв і тютюнових виробів;

− підп. 64 п. 4 щодо проведення роботи, пов’язаної з боротьбою з

незаконним переміщенням тютюнових виробів;


наказом ДФС від 27.12.2017 № 877 ( Ціль 20 «Розбудова правоохоронної

функції у митному напрямі»);

3) Стратегії у сфері протидії незаконному виробництву та обігу тютюнових

виробів на період до 2021 року, затвердженій розпорядженням Кабінету

Міністрів України від 23 серпня 2017 р. № 570-р.

Методи дослідження, використані при написанні ННТР: діалектичний,

системного аналізу, структурно-функціональний, логіко-юридичний,

порівняльно-правовий, історико-правовий, соціологічний, статистичний,

моделювання, правового прогнозування.

Основні наукові і (або) науково-технічні результати:

− досліджено історичні засади формування системи протидії незаконному

переміщенню тютюнових виробів та сировини через митний кордон;

− вивчено міжнародний та зарубіжний досвід функціонування системи

запобігання та протидії порушенням митних правил у сфері обігу тютюнових

виробів;

− проаналізовано правове та організаційне забезпечення протидії

незаконному переміщенню через митний кордон України тютюнових виробів

та сировини;

− сформулювано основні напрями покращання функціонування системи

діяльності органів ДФС у запобіганні та протидії незаконному переміщенню

через митний кордон України тютюнових виробів;

− розроблено пропозиції щодо вдосконалення національного

нормативно-правового регулювання у митній сфері з протидії незаконному

переміщенню тютюнових виробів та сировини через митний кордон України

та його адаптації до міжнародних стандартів;

135

− запропоновано та обґрунтовано заходи щодо організаційного

забезпечення вдосконалення механізму запобігання та протидії незаконному

переміщенню через митний кордон України тютюнових виробів.

Практична цінність результатів та продукції полягає у втіленні в життя

розроблених у межах виконання ННТР пропозицій щодо вдосконалення

національного нормативно-правового регулювання у митній сфері щодо

протидії незаконному переміщенню тютюнових виробів та сировини через

митний кордон України та його адаптації до міжнародних стандартів, а саме

шляхом законодавчого визначення кримінальної відповідальності за

незаконне переміщення тютюнових виробів та підслідності, законодавчого

надання повноважень на здійснення ОРД підрозділам митниць та

центрального апарату ДФС, формування і функціонування оперативно-

розшукових підрозділів митниць та центрального апарату ДФС, посадові особи

якого уповноваженні здійснювати ОРД для запобігання, виявлення та

розкриття злочину; здійснено науково-теоретичне обґрунтування,

запропоновано та систематизовано у взаємопов’язані блоки (інформаційно-

аналітичний, контролю та превенції, взаємодії) заходи організаційного

забезпечення щодо удосконалення механізму запобігання та протидії

незаконному переміщенню через митний кордон України тютюнових виробів.

Упровадження результатів ННТР. Отримані наукові результати можуть бути

використані при підготовці, перепідготовці, підвищенні кваліфікації

працівників Державної фіскальної служби України та її територіальних органів;

проведенні тематичних семінарів і тренінгів; при підготовці навчальних

посібників та підручників, для подальших наукових розробок.

Акт упровадження від 01.11.2018 наданий Університетом ДФС України

про те, що результати дослідження використані при формуванні навчально-

методичного забезпечення та проведенні навчальних занять.




1. Бабенко Б. І. Засади формування системи протидії незаконному

переміщенню тютюнової продукції через митний кордон: Зб. наукових праць

Національної академії Державної прикордонної служби України.

Хмельницький, 2018. № 2 (76).

2. Бабенко Б. І. Про удосконалення організації боротьби з нелегальним

обігом тютюнових виробів через митний кордон України для захисту

економічної безпеки держави: Зб. наукових досліджень Національної академії

Державного комітету України. 2018. № 3.

3. Капітанець С. В. Illegal transference of tobacco products through the

customs border of Ukraine: problems and measures to the counteraction.

Science and innovation: Collection of scientific articles. Publishing house

«BREEZE», Monreal, Canada. 2018. Р. 181–184.

4. Капітанець С. В. Незаконний обіг тютюнових виробів в ЄС: причини та

наслідки. Сталий розвиток економіки. 2018. № 1 (38). C. 42–47.

136

5. Капітанець С. В. Протидія незаконному обігу тютюнових виробів через

призму міжнародних нормативно-правових актів. Митна безпека. 2018. № 1.

6. Капітанець С. В. Удосконалення організаційного механізму протидії

незаконному переміщенню тютюнових виробів через митний кордон України.

Приазовський економічний вісник. 2018. Випуск 5 (10). C. 85–91.

7. Коротун В. І., Новицька Н. В., Хлєбнікова І. І. Нелегальний обіг

алкогольних напоїв та тютюнових виробів в Україні: методика статистичної

оцінки. Світ фінансів. 2018. № 2. С. 43–56.

8. Молдован Е. С. Нормативно-правове забезпечення як складова

вітчизняної системи запобігання та протидії митним правопорушенням. Митна

безпека. 2018. № 1.

9. Нагорічна О. С., Капітанець С. В., Молдован Е. С. Управління системою

запобігання та протидії митним правопорушенням в Україні. Фундаментальні

та прикладні дослідження на практиці провідних наукових шкіл. 2018.

№ 28 (4). С. 98–102.

10. Хома В. О. Законодавчі засоби боротьби з незаконним переміщенням

тютюнових виробів через митний кордон України. Юридичний науковий

електронний журнал. 2018. № 5. С. 137–140. URL: http://www.lsej.org.ua/

5_2018/38.pdf .

11. Хома В. О. Незаконне переміщення тютюнових виробів через митний

кордон: український сегмент пошуку оптимальних шляхів вирішення

проблеми. Юридичний науковий електронний журнал. 2018. № 6. С. 140–

143. URL: http://www.lsej.org.ua/6_2018/38.pdf


1. Бабенко Б. І. Історія запобігання та протидії незаконному

переміщенню через митницю або поза нею тютюнових виробів: чому це було

важливо. Удосконалення правового регулювання митної справи: зб. тез

науково-практичної інтернет-конференції (м. Хмельницький, 16 травня

2018 р.). Хмельницький, 2018. С. 10–15.

2. Бабенко Б. І. Вдосконалення державної митної справи в контексті

підвищення ефективності протидії мінімізації сплати податкових та митних

платежів. Протидія мінімізації сплати податків: світовий досвід та практика

України: зб. матеріалів круглого столу (м. Ірпінь, 17-18 травня 2018 р.). Ірпінь,

2018. С. 10–14.

3. Капітанець С. В. Співпраця ДФС з міжнародними організаціями у

протидії незаконному переміщенню тютюнових виробів через митний кордон

України. Аналіз сучасних тенденцій забезпечення ефективності економіки

країни: зб. матеріалів всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Київ,

12–13 січня 2018 р.). Київ, 2018. С. 43–45.

4. Капітанець С. В. Заходи боротьби з торгівлею нелегальними

тютюновими виробами в системі протидії їх незаконному обігу. Удосконалення

правового регулювання митної справи: зб. тез науково-практичної інтернет-

конференції (м. Хмельницький, 16 травня 2018 р.). Хмельницький, 2018.

С. 20–25.

137

5. Коротун В. І., Макаренко В. В. Напрями вдосконалення механізму

протидії нелегальному обігу тютюнових виробів в Україні. Удосконалення



С. 26–29.

6. Молдован Е. С. Історичні аспекти становлення системи боротьби з

контрабандою тютюну на територіях України під владою Російської імперії.


матеріалів круглого столу (м. Ірпінь, 17–18 травня 2018 р.). Ірпінь, 2018.

С. 79–83.

7. Молдован Е. С. Порівняльний аналіз боротьби з контрабандою

тютюну на українських землях під владою Росії та Австро-Угорщини (XVIIІ-поч.

XX ст.). Удосконалення правового регулювання митної справи: зб. тез науково-

практичної інтернет-конференції (м. Хмельницький, 16 травня 2018 р.).


8. Новицька Н. В., Хлєбнікова І. І. Імплементація зобов’язань України в

рамках міжнародних домовленостей як основа протидії нелегальному обігу

тютюнових виробів. Удосконалення правового регулювання митної справи:

зб. тез науково-практичної інтернет-конференції (м. Хмельницький, 16 травня

2018 р.). Хмельницький, 2018. С. 42–46.

9. Хома В. О., Капітанець С. В. Окремі шляхи протидії мінімізації митних

платежів. Протидія мінімізації сплати податків: світовий досвід та практика

України: зб. матеріалів круглого столу (м. Ірпінь, 17–18 травня 2018 р.). Ірпінь,

2018. С. 146–150.

10. Хома В. О., Молдован Е. С., Максименко О. Д. Напрями

удосконалення запобігання та протидії незаконному переміщенню через

митний кордон України тютюну та тютюнових виробів. Удосконалення



С. 63–67.

11. Хома В. О. Класифікація рівнів формування механізму запобігання

незаконному переміщенню через митний кордон України тютюнових виробів

та сировини. Удосконалення правового регулювання митної справи: зб. тез

науково-практичної інтернет-конференції (м. Хмельницький, 16 травня

2018 р.). Хмельницький, 2018. С. 58–63.

138

20. ННТР «ВЗАЄМОУЗГОДЖУВАЛЬНА ПРОЦЕДУРА В КОНТЕКСТІ

ДОГОВІРНИХ ВІДНОСИН УКРАЇНИ У СФЕРІ ОПОДАТКУВАННЯ:

СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ»

Номер державної реєстрації: 0118U004102.




– розділ 1 «Взаємоузгоджувальна процедура як механізм вирішення

податкових спорів: сутність, особливості та значення»;

– розділ 2 «Порівняльно-правова характеристика механізму вирішення

податкових спорів на основі взаємоузгоджувальної процедури»;

– розділ 3 «Сучасний стан та шляхи вдосконалення механізму вирішення

податкових спорів на основі взаємоузгоджувальної процедури в Україні».

Керівник ННТР: Тимченко Л. Д., головний науковий співробітник відділу

дослідження міжнародної податкової конкуренції НДІ фіскальної політики

Університету ДФС України, д.ю.н., професор


− Селезень П. О., провідний науковий співробітник відділу дослідження

міжнародної податкової конкуренції НДІ фіскальної політики Університету ДФС

України, к.ю.н., с.н.с.;

− Кармаліта М. В., завідувач відділу дослідження міжнародної податкової

конкуренції НДІ фіскальної політики Університету ДФС України, к.ю.н., доцент;

− Євсєєва І. О., науковий співробітник відділу дослідження міжнародної

податкової конкуренції НДІ фіскальної політики Університету ДФС України;

− Цимбал П. В., головний науковий співробітник відділу дослідження

акцизного оподаткування НДІ фіскальної політики Університету ДФС України,

д.ю.н., професор;

− Далте Ю. В., молодший науковий співробітник відділу дослідження

питань фінансової безпеки НДІ фіскальної політики Університету ДФС України;

− Проценко Є. Ю., молодший науковий співробітник відділу дослідження

питань фінансової безпеки НДІ фіскальної політики Університету ДФС України;

− Присяжнюк Н. В., провідний фахівець відділу нормативно-правового

супроводження діяльності фіскальних органів НДІ фіскальної політики

Університету ДФС України.


ННТР виконувалася відповідно до Стратегічного плану розвитку ДФС

України на 2015–2018 рр., затвердженого наказом ДФС України від

12.02.2015 № 80, а саме з метою реалізації таких кроків, як «зменшення

кількості платників податків та зборів і уникнення подвійного оподаткування»,

«активне вивчення та впровадження провідного міжнародного досвіду з

питань оподаткування та митної справи» та «покращання обслуговування

великих платників податків».

139

ННТР виконувалася на замовлення Державної фіскальної служби України

на підставі наказу ДФС України від 28.02.2018 № 114 «Про затвердження

Тематичного плану наукових (науково-технічних) робіт Державної фіскальної

служби України на 2018 рік» (із змінами) та згідно з Технічним завданням на

виконання ННТР від 20.03.2018 № 3/2018/Б.

Методологічну основу дослідження становить система загальнонаукових

та спеціальних методів і підходів, що мають забезпечити об’єктивний аналіз

досліджуваного явища. З урахуванням теми, мети і завдань дослідження були

використані такі методи:

діалектичний метод (характеристика переваг та проблемних аспектів

використання взаємоузгоджувальної процедури як механізму вирішення

податкових спорів щодо забезпечення балансу публічного та приватного

інтересу);

історико-правовий метод (характеристика еволюції нормативної

регламентації взаємоузгоджувальної процедури); порівняльно-правовий метод

(визначення спільних та відмінних рис вітчизняного підходу до регламентації

проведення взаємоузгоджувальної процедури у контексті світової практики, а

також підходів ОЕСР та ООН);

формально-юридичний метод (розроблення пропозицій щодо

вдосконалення нормативних засад та правозастосовної практики у контексті

використання потенціалу взаємоузгоджувальної процедури в Україні);

структурно-функціональний метод (визначення ролі

взаємоузгоджувальної процедури в межах механізму вирішення податкових

спорів та її взаємозв’язку з іншими інструментами).

Робочі гіпотези дослідження: взаємоузгоджувальна процедура є

унікальним та важливим інструментом для вирішення спорів, пов’язаних з

тлумаченням та застосуванням положень договорів про уникнення подвійного

оподаткування. Особливості підходів до нормативної регламентації

взаємоузгоджувальної процедури як на рівні ОЕСР та ООН, так і їх окремих

держав-членів у поєднанні з існуванням прикладів розвиненої та позитивної

практики використання її потенціалу мають ураховуватися під час розроблення

вітчизняного підходу у контексті нормативного забезпечення проведення

взаємоузгоджувальної процедури. Інакше взаємоузгоджувальна процедура

буде неефективною, що в умовах посилення міжнародної податкової

конкуренції, необхідності у формуванні сприятливого інвестиційного клімату та

динамічного розвитку міжнародно-правового співробітництва у сфері

оподаткування є небажаним.


визначенні сутності, видів та найбільш поширених випадків використання

взаємоузгоджувальної процедури; характеристиці еволюції підходів до

нормативної регламентації проведення взаємоузгоджувальної процедури у

модельних актах Ліги Націй та ОЕСР; узагальненні та виокремленні основних

переваг та проблемних аспектів у використанні потенціалу

взаємоузгоджувальної процедури як механізму вирішення податкових спорів;

характеристиці загальних рис підходу ОЕСР до нормативної регламентації

140

проведення взаємоузгоджувальної процедури (на прикладі ст. 25 Модельної

податкової конвенції ОЕСР); характеристиці стану нормативної регламентації

проведення взаємоузгоджувальної процедури в Канаді (на прикладі Настанови

щодо сприяння компетентного органу в межах міжнародних податкових

договорів Канади від 01.01.2005 р. 71-17R5), в т.ч. з урахуванням

рекомендацій, наданих Канаді за результатами завершення першого етапу

взаємного моніторингу (peer-review) щодо дотримання вимог мінімального

стандарту кампанії з протидії розмиванню бази оподаткування та

переміщення прибутків у частині ефективного вирішення спорів у сфері

оподаткування; визначенні особливостей нормативної регламентації

проведення взаємоузгоджувальної процедури в контексті розвитку судової

практики та доктрини права в Канаді; виокремленні характерних рис

нормативної регламентації проведення взаємоузгоджувальної процедури в

Німеччині, у т. ч. з урахуванням результатів першої стадії взаємного

моніторингу щодо дотримання вимог мінімального стандарту кампанії з

протидії розмиванню бази оподаткування та переміщення прибутків в частині

ефективного вирішення спорів у сфері оподаткування; визначенні

особливостей нормативної регламентації проведення взаємоузгоджувальної

процедури в Іспанії, у т. ч. з урахуванням результатів першої стадії взаємного

моніторингу щодо дотримання вимог мінімального стандарту кампанії з

протидії розмиванню бази оподаткування та переміщення прибутків;

підготовці на основі узагальнення матеріалів ОЕСР та кращої світової практики

проведення взаємоузгоджувальної процедури проекту керівництва з

вирішення спорів з використанням взаємоузгоджувальної процедури у формі

Порядку проведення процедури взаємного узгодження за зверненнями

платників податків на основі договорів України про уникнення подвійного


Наукова новизна полягає в тому, що у вітчизняній науці відсутні

комплексні дослідження, присвячені характеристиці взаємоузгоджувальної

процедури як механізму вирішення спорів щодо тлумачення та застосування

договірних норм у сфері оподаткування.

Практична цінність результатів та продукції. Членами авторського

колективу підготовлено аналітичну довідку щодо особливостей

взаємоузгоджувальної процедури як механізму вирішення спорів, пов’язаних з

реалізацією договірних положень у сфері оподаткування, яка містить два

підрозділи:

1) сутність, еволюція та роль взаємоузгоджувальної процедури як

механізму вирішення податкових спорів;

2) особливості підходу ОЕСР до договірного регулювання

взаємоузгоджувальної процедури (на прикладі Модельної податкової конвенції

ОЕСР).

Сформульовані висновки та отримані результати, наведені в аналітичній

довідці, можуть бути використані під час вдосконалення наукових засад

державної політики у сфері реалізації договірних норм, при безпосередньому

визначенні позиції компетентного органу у контексті проведення

141

взаємоузгоджувальної процедури та при встановленні доцільності здійснення

взаємоузгоджувальної процедури у конкретному випадку.

Крім того, у результаті проведеного дослідження підготовлено

рекомендації щодо підвищення ефективності впровадження механізму

вирішення податкових спорів з використанням взаємоузгоджувальної

процедури в Україні, зокрема: щодо визначення можливого впливу на

розвиток практики тлумачення та застосування договірних норм у сфері

оподаткування факту приєднання до Багатосторонньої конвенції про

виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії

розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування

від 24.11.2016; визначення ключових елементів проведення

взаємоузгоджувальної процедури з урахуванням рекомендацій ОЕСР та

позитивного досвіду інших держав (наприклад, оплата для платника податків

доступу до взаємоузгоджувальної процедури, можливість поширення

взаємоузгоджувальної процедури на питання сплати штрафів та пені за

неналежне виконання податкового обов’язку та ін.).

Запропонований проект настанови з вирішення спорів з використанням

взаємоузгоджувальної процедури у формі Порядку проведення процедури

взаємного узгодження за зверненнями платників податків на основі договорів

України про уникнення подвійного оподаткування може бути використано як

матеріал для розроблення належного нормативно-правового забезпечення

проведення взаємоузгоджувальної процедури за зверненнями платників

податків в Україні відповідно до вимог мінімального стандарту кампанії з

протидії розмиванню бази оподаткування та переміщення прибутків.

Упровадження результатів ННТР. Теоретичні положення та пропозиції,

отримані в межах ННТР, використовувалися у навчальному процесі

Університету ДФС України при розробці навчально-методичного забезпечення

та читанні лекцій з дисциплін «Міжнародне податкове право» та «Міжнародне

право», а також були взяті до уваги під час підготовки лекцій та проведення

семінарських занять з дисципліни «Міжнародне економічне право», що

закріплена за кафедрою міжнародного права та порівняльного правознавства

Київського університету права НАН України.



Наукове видання

1. Процедура взаємного узгодження на підставі договорів про уникнення

подвійного оподаткування у контексті світового досвіду. Київ: Алерта, 2018.

118 с. (Препринт / Науково-дослідний інститут фіскальної політики Університету

ДФС України).


1. Кармаліта М. В., Харченко А. А. Взаємоузгоджувальна процедура як

правовий інструмент взаємодії платників податків та контролюючих органів.

Право та державне управління. 2018. № 1 (30). Т. 1. С. 118–122.

142

2. Селезень П. О. Сутність, еволюція та роль взаємоузгоджувальної

процедури як механізму вирішення податкових спорів. Теоретичні та практичні

аспекти діяльності у сфері міжнародних відносин. 2018. С. 160–172.

3. Селезень П. О. Взаємоузгоджувальна процедура у контексті кампанії з

протидії розмиванню бази оподаткування та переміщення прибутків. Право і

суспільство. 2018. № 3. С. 313–319.

4. Tymchenko L. D., Karmalita M. V. Features of Mutual Agreement Procedure

as an Instrument of Interaction between Taxpayers and Fiscal Authorities.

International Law and Integration Problems. 2018. № 2 (54). С. 23–28.

5. Tymchenko L., Selezen P. The legal regulation of mutual agreement

procedure in Ukraine. Український щорічник міжнародного права. 2018

(м. Київ).


1. Євсєєва І. О. Стан виконання окремих правових зобов’язань України

в контексті Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом.


матеріалів науково-практичного круглого столу (м. Ірпінь, 23 лютого 2018 р.).

Ірпінь, 2018. 265 c. С. 46–50.

2. Євсєєва І. О. Договори України про уникнення подвійного

оподаткування: особливості взаємоузгоджувальної процедури Протидія

мінімізації сплати податків: світовий досвід та практика України: зб. матеріалів

науково-практичного круглого столу (м. Ірпінь, 17–18 травня 2018 р.). Київ:

Алерта, 2018. 174 с. С. 44–46.

3. Кармаліта М. В. Узгодження інтересів в оподаткуванні як гарантія

формування збалансованої податкової системи. Оподаткування та економічна


круглого столу (м. Ірпінь, 23 лютого 2018 р.). Ірпінь, 2018. 265 с. С. 50–53.

4. Кармаліта М. В. Забезпечення належної ефективності механізму

вирішення податкових спорів з іноземним елементом: досвід Німеччини.



2018 р.). Київ: Алерта, 2018. 174 с. С. 58–62.

5. Кармаліта М. В. Приватний і публічний інтереси в оподаткуванні:

теоретико-правове дослідження. Право, юридична наука та освіта: здобутки та

перспективи (до дня народження О. В. Костенка): зб. матеріалів

всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Київ, 27.04.2018 р.). Київ:

Людмила, 2018. 191 с. С. 50–52.

6. Кармаліта М. В. Механізм вирішення податкових спорів з

використанням взаємоузгоджувальної процедури. Фіскальна політика в

умовах макроекономічної стабілізації: зб. наукових праць за матеріалами

ІІІ науково-практичного інтернет-семінару (м. Ірпінь, 15-22.06.2018 р.). Ірпінь,

2018. 132 с. С. 10–12.

7. Кармаліта М. В. Сутність та характерні риси взаємоузгоджувальної

процедури як правового інструменту взаємодії платників податків та

контролюючих органів. Вороновські читання (Єдність адміністративних та

143

фінансових процедур : зб. статей, доповідей та тез учасників міжнародної

науково-практичної конференції (м. Львів, 5-6 жовтня 2018 р.) / редкол.:

М. Кучерявенко, Й. Пуделька, О. Головашевич. Харків, 2018. 642 с. С. 313–321.

8. Селезень П. О., Тимченко Л. Д. Медіація при вирішенні спорів щодо

тлумачення та застосування договірних норм у сфері оподаткування у

контексті кампанії з протидії БЕПС. Протидія мінімізації сплати податків:

світовий досвід та практика України: зб. матеріалів науково-практичного

круглого столу (м. Ірпінь, 17-18 травня 2018 р.). Київ: Алерта, 2018. 174 с.

С. 129–132.

9. Селезень П. О. Юридична природа домовленостей компетентних

органів в рамках взаємоузгоджувальної процедури на основі договорів про

уникнення подвійного оподаткування. Розвиток науки і практики

міжнародного права та Міжнародно-правові читання, присвячені пам’яті

Олександра Задорожнього: матеріали міжнародної науково-практичної

конференції (м. Київ, 22 червня 2018 р.). Київ, 2018. 175 с. С. 51–53.

10. Селезень П. О. Закритий характер як фактор при проведенні

взаємоузгоджувальної процедури щодо вирішення податкових спорів з

приводу тлумачення та застосування договірних спорів: досвід Канади.

Фіскальна політика в умовах макроекономічної стабілізації: зб. наукових

праць за матеріалами ІІІ науково-практичного інтернет-семінару (м. Ірпінь,

15–22.06.2018 р.). Ірпінь, 2018. 132 с. С. 45–47.

11. Селезень П. О. Процедура взаємного узгодження у контексті

мінімального стандарту глобальної кампанії запобігання розмиванню бази

оподаткування та виведення прибутків (БЕПС). Вороновські читання (Єдність

адміністративних та фінансових процедур: зб. статей, доповідей та тез

учасників міжнародної науково-практичної конференції (м. Львів, 5-6 жовтня

2018 р.) / редкол.: М. Кучерявенко, Й. Пуделька, О. Головашевич. Харків,

2018. 642 с. С. 489–494.

12. Selezen P. О., Karmalita M. V. Application of mutual agreement

procedure in tax dispute resolution in Ukraine. Фіскальна політика: теоретичні та

практичні аспекти юридичної науки: зб. тез доповідей ІІ Міжнародної науково-

практичної конференції (м. Ірпінь, 23 листопада 2018 р.): у 2 ч. Ч. 2. Ірпінь,

2018. 258 с. С. 252–254.

144

21. ННТР «ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕДУР ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ

РИЗИКОВИХ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ

АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОЇ ТА ПОДАТКОВОЇ ЗВІТНОСТІ»




Керівник ННТР: Сушкова О. Є., провідний науковий співробітник відділу

розвитку податкового та митного аудиту НДІ фіскальної політики Університету

ДФС України, к.е.н., доцент.


− Борейко Н. М., старший науковий співробітник відділу розвитку


− Уніятова О. О., старший науковий співробітник відділу розвитку


− Капелюш А. А., провідний науковий співробітник відділу розвитку


− Шкуренко Н. Г., науковий співробітник відділу дослідження проблем

податкового та митного аудиту.

Співвиконавці: Шевчук О. А., д.е.н., професор; Мельник В. М., д.е.н.,

професор; Біховченко В. П., к.е.н.; Габорак Т. А.; Кравченко І. С.

Опис процесу наукового дослідження. ННТР виконувалася відповідно до

Стратегії сталого розвитку «Україна-2020», схваленої Указом Президента

України від 12.01.2015 № 5/2015 щодо дерегуляції та розвитку

підприємницької діяльності, фіскальної реформи, у частині зосередження

контролю на фіскальних ризиках, Стратегічних ініціатив розвитку ДФС до 2020

року, затверджених наказом ДФС України від 27.12.2017 № 877, щодо

обмеження можливостей уникнення оподаткування, посилення системи

управління ризиками, удосконалення механізмів і методів здійснення

податкового контролю. Крім того, відповідний напрям діяльності узгоджується з

вимогами Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом і його

державами-членами щодо розроблення та запровадження нових підходів до

проведення аудиту діяльності суб’єктів господарювання в контексті посилення

боротьби з податковим шахрайством, а також ухиленням від сплати податків.

Замовником ННТР був Департамент аудиту ДФС України. Підставою для

виконання ННТР був Тематичний план наукових (науково-технічних) робіт ДФС

на 2018 рік, затверджений наказом ДФС від 28.02.2018 № 114, та Технічне

завдання на проведення ННТР від 12.03.2018 № 5/2018/8.



логічного (для проведення оцінювання вітчизняної та світової практики

податкового адміністрування й аудиту ризикових суб’єктів господарювання (далі

– СГД), узагальнень та наукової абстракції (під час розкриття понятійно-

категоріального апарату досліджуваної проблематики), економіко-статистичного

145

та сценарного (при оцінюванні ефектів від реалізації податкових новацій в

обраній предметній сфері), системно-структурного та порівняльного аналізу (під

час визначення сутності застосовуваних схем мінімізації сплати податків),

екстраполяції (при визначенні можливості імплементації наявного світового

досвіду у вітчизняну податкову практику), а також графічного та табличного

методів візуалізації (для наочного відображення процесів у фіскальній сфері).

Дослідження здійснено шляхом емпіричного оцінювання сучасної

вітчизняної та зарубіжної практики проведення аудиту ризикових СГД, аналізу

застосовуваних в Україні організаційних засад проведення аудиту ризикових

платників податків та розвитку процедур здійснення аудиту таких платників за

даними фінансової і податкової звітності, а також формування методичного

підходу до оцінювання повноти та якості відпрацювання ризиків мінімізації

сплати податків при проведенні аудиту.

У ході дослідження проаналізовано теоретико-методологічні підходи до

проведення аудиту ризикових СГД, що дозволило сформувати концептуальні

засади проведення аудиту таких СГД за результатами аналізу фінансової та

податкової звітності. Досліджено організаційні засади проведення аудиту

ризикових платників податків, що дало змогу розробити порядок формування

профілю податкового ризику з метою здійснення документальної перевірки

ризикових СГД. Розроблено пропозиції щодо розвитку податкового аудиту

ризикових суб’єктів господарювання, що дозволило сформувати

диференційований підхід до відпрацювання ризиків залежно від типу

ризикових операцій, застосованих платником податків у схемі мінімізації або

ухилення від сплати податків.

Основні наукові і (або) науково-технічні результати роботи мають своїм

змістом удосконалення сучасної парадигми трансформації вітчизняного

механізму податкового контролю за допомогою впровадження новітніх

інструментів відпрацювання ризиків мінімізації сплати податків під час

проведення аудиту фінансової та податкової звітності суб’єктів господарювання,

що дасть змогу отримати належні ефекти вже в короткостроковій перспективі.


новизну, полягають у такому:

– узагальнено концептуальні підходи до загальної теорії аудиту

ризикових суб’єктів господарювання, що дозволило сформувати його мету,

завдання та обґрунтувати принципи організації і проведення податкового

аудиту як об’єктивної складової діяльності органів фіскальної служби в

ризиковому середовищі, що постійно змінюється, а також дати авторське

визначення поняття «процедури податкового аудиту»;

– проаналізовано сучасну практику виявлення та відпрацювання

ризиків мінімізації сплати податків органами фіскальної служби, зокрема

нормативно-правове забезпечення проведення податкового аудиту й наявної

практики контрольно-перевірочної роботи фіскальних органів щодо

проведення аудиту ризикових платників податків та порядку їх відбору, що

дозволило виокремити й охарактеризувати джерела інформації, які

146

застосовуються у процесі відбору ризикових СГД для здійснення аудиту, а

також основні процедури податкового аудиту таких платників податків;

– узагальнено та систематизовано світову практику проведення аудиту

ризикових платників на прикладі країн-членів Європейського Союзу та США,

що дало змогу визначити основні тенденції до формування підстав для

проведення податкового аудиту платників податків з ознаками ризику,

проаналізувати стан інформаційного забезпечення контрольно-перевірочної

діяльності фіскальних відомств та основні критерії, за якими здійснюється

відбір ризикових платників податків для проведення аудиту;

– розроблено концептуальні засади проведення аудиту ризикових

суб’єктів господарювання за результатами аналізу фінансової та податкової

звітності, які забезпечать запровадження нової ризикової моделі податкового

контролю, сприяючи підвищенню ефективності контрольно-перевірочної

діяльності ДФС і зростанню фіскальної віддачі податкової системи країни;

– проаналізовано показники податкової та фінансової звітності СГД з

метою виявлення ризиків мінімізації або ухилення від сплати податків, що

дозволило сформувати перелік та охарактеризували потенційно ризикові статті

податкової та фінансової звітності СГД, а також порядок їх зіставлення з метою

виявлення ймовірності застосування СГД певного типу схеми мінімізації або

ухилення від сплати податків;

– досліджено типові схеми мінімізації або ухилення від сплати податків,

які застосовуються СГД в Україні, що дозволило здійснити їх кодифікацію на

основі виділених цільових точок уваги, що забезпечить оперативне виявлення

фіскальними органами типу схем мінімізації сплати податків шляхом

предметного зосередження на складі господарських операцій та звітності

платника податків;

– визначено зміст та склад операцій, що формують схему мінімізації або

ухилення від сплати податків, за результатами аналізу показників податкової та

фінансової звітності СГД, що дало змогу відповідно до встановленої

систематизації типових схем мінімізації або ухиляння від сплати податків

розкрити їх сутність, описати порядок відображення операцій, який є основою

цих схем, в бухгалтерському обліку, а також особливості документування цих

операцій, що охоплює перелік первинних документів, регістрів синтетичного та

аналітичного обліку, а також відображення облікової інформації у фінансовій і

податковій звітності платників податків;

– розроблено пропозиції щодо порядку формування профілю

податкового ризику з метою проведення документальної перевірки ризикових

СГД, що передбачає визначення структури документа «профіль податкового

ризику» з метою проведення аудиту платників податків, порядку формування

головних характеристик (відомостей) ризику мінімізації або ухилення від

сплати податків для формування завдань документальної перевірки, а також

порядок формування завдання проведення аудиту ризикового платника

податків на підставі профілю податкового ризику (планування заходів аудиту);

147

– проаналізовано наявний порядок та нормативно-правову базу щодо

призначення та проведення документальної перевірки, а також окреслено

етапи здійснення документальної перевірки ризикових СГД;

– охарактеризовано інформаційні джерела, що є основою для

проведення документальної перевірки з метою підтвердження факту

застосування СГД схем мінімізації й ухилення від сплати податків та виявлено

взаємозв’язок і послідовність відображення інформації про ризикові операції в

бухгалтерському обліку СГД, що дозволило розробити порядок формування

інформаційного забезпечення проведення документальної перевірки

ризикових суб’єктів господарювання за результатами аналізу податкової та

фінансової звітності;

– охарактеризовано аудиторські процедури, які необхідно застосовувати

з метою виявлення конкретних видів схем мінімізації та ухилення від сплати

податків, а також проаналізовано «механізм проведення документальної

перевірки», що дозволило сформувати диференційований підхід до

відпрацювання ризиків залежно від типу ризикових операцій, застосованих

платником податків у схемі мінімізації або ухилення від сплати податків;

– проаналізовано нормативно-правове забезпечення фіксації

результатів проведення документальної перевірки ризикових СГД, а також

порядок їх документування, що дозволило сформувати рекомендації щодо

документування результатів проведення документальної перевірки ризикових

суб’єктів господарювання органами ДФС України;

– запропоновано методичний підхід до оцінювання якості проведення

аудиту працівниками ДФС шляхом застосування критеріїв навантаження,

результативності, дієвості та економічності.

Практична цінність результатів та продукції полягає у тому, що розроблені

науково-практичні рекомендації щодо диференційованого підходу до

формування інформаційного забезпечення та застосування аудиторських

процедур під час документальної перевірки ризикового СГД дозволять

підвищити показники оцінки повноти та якості відпрацювання ризиків

мінімізації або ухилення від сплати податків при здійсненні документальних

перевірок, сформувати профіль ризиків мінімізації або ухилення від сплати

податків на основі аналізу податкової та фінансової звітності суб’єктів

господарювання та їх відпрацювання під час проведення документальних

перевірок. Крім того, практична реалізація запропонованих податкових

новацій сприятиме збільшенню фіскальної ефективності вітчизняної

податкової системи внаслідок зменшення рівня латентності економіки,

підвищенню стандартів податкового контролю й оперативності роботи органів

ДФС України у сфері боротьби з податковими правопорушеннями та протидії

застосуванню суб’єктами господарювання схем мінімізації або ухилення від

сплати податків.

Представлені у ННТР теоретико-методологічні та практичні висновки й

пропозиції можуть бути використані в діяльності ДФС України при руйнуванні

схем мінімізації сплати податків, що дасть змогу частково вдосконалити

організацію діяльності підрозділів ДФС України з протидії порушенням

148

податкового законодавства, а також при розробленні відповідних нормативно-

правових актів з удосконалення ризик-орієнтованого підходу до

адміністрування податків, посилення якісної складової контрольної роботи з

платниками податків.

Впровадження результатів ННТР. Отримані в ході виконання ННТР

висновки, а також сформульовані нові підходи до здійснення податкового

контролю в Україні використовуються в освітньому процесі при підготовці та

проведенні лекційних, семінарських занять зі здобувачами вищої освіти

Університету державної фіскальної служби України під час викладання таких

навчальних дисциплін: «Організація податкового процесу в Україні», «Моніторинг

податкових ризиків».



Розділ у колективному навчальному посібнику

1. Борейко Н. М. Організація роботи контролюючих органів щодо

притягнення до відповідальності платників податків за порушення податкового

законодавства. Адміністрування податків і платежів: навчальн. посіб. / за заг.

ред. В. Л. Андрущенка. Ірпінь, 2018. 314 с. (Серія «Податкова та митна справа

в Україні», Т. 113).


1. Sushkova E. Conceptual basis for introduction of a new risk model in the

activity of the fiscal authorities of Ukraine. Fundamental and Applied Researches

in Practice of Leading. USA: Scientific Schools, 2018. № 26 (2). P. 126–132.


1. Сушкова О. Є. Фіскальна безпека держави в умовах глобалізації

інформаційних потоків. Оподаткування та економічна безпека держави в епоху

діджиталізації: зб. матеріалів науково-практичного круглого столу (м. Ірпінь,

23 лютого 2018 р.). Ірпінь, 2018. С. 197–199.

2. Сушкова О. Є. Розвиток податкового аудиту ризикових суб’єктів

господарювання. Трансформація фіскальної політики України в умовах

євроінтеграції: матеріали ІХ науково-практичної інтернет-конференції

(м. Ірпінь, 1–15 грудня 2017 р.). Ірпінь, 2017. С. 163–164.

3. Сушкова О. Є. Порядок формування комплексу процедур аудиту

ризикових платників податків відповідно до нової ризикової моделі. Протидія

мінімізації сплати податків: світовий досвід та практика України: зб. матеріалів

науково-практичного круглого столу (м. Ірпінь, 17–18 травня 2018 р.). Ірпінь,

2018.

4. Борейко Н. М., Борейко О. Ю. Виявлення платників податків з ознаками

ризику на прикладі Швеції. Оподаткування та економічна безпека держави в

епоху діджиталізації: зб. матеріалів науково-практичного круглого столу (м. Ірпінь,

23 лютого 2018 р.). Ірпінь, 2018. С. 112–113.

5. Борейко Н. М. Протидія ризикам у сфері оподаткування на прикладі

досвіду Сполучених Штатів Америки. Модернізація фінансово-кредитної

системи України: виклики глобалізації: зб. матеріалів ІІІ Всеукраїнської

149

науково-практичної інтернет-конференції (м. Кривий Ріг, 20 березня 2018 р.).

Кривий Ріг, 2018. С. 488–492.

6. Борейко Н. М. Джерела отримання інформації про діяльність платників

податків з ознаками ризику: досвід Німеччини. Протидія мінімізації сплати

податків: світовий досвід та практика України: зб. матеріалів науково-

практичного круглого столу (м. Ірпінь, 17–18 травня 2018 р.). Ірпінь, 2018.

7. Борейко Н. М., Борейко О. Ю. Досвід фіскальних органів країн-членів

Європейського Союзу щодо протидії ухиленню від сплати податку на додану

вартість. Фіскальна політика в умовах макроекономічної стабілізації: зб.

матеріалів ІІІ науково-практичного інтернет-семінару (м. Ірпінь, 15–22 червня

2018 р.). Ірпінь, 2018.

8. Шкуренко Н. Г. Організаційно-правові засади відпрацювання

податкових ризиків. Протидія мінімізації сплати податків: світовий досвід та

практика України: збірник матеріалів науково-практичного круглого столу

(м. Ірпінь, 17–18 травня 2018 р.). Ірпінь, 2018.

9. Шкуренко Н. Г. Деякі аспекти вдосконалення документальних перевірок

фіскальними органами. Фіскальна політика в умовах макроекономічної

стабілізації: зб. матеріалів ІІІ науково-практичного інтернет-семінару (м. Ірпінь,

15–22 черв. 2018 р.). Ірпінь, 2018.

10. Шкуренко Н. Г. Особливості відпрацювання ризиків у контрольно-

перевірочній роботі. Електронний аудит: світові надбання та вітчизняні реалії:

збірник матеріалів науково-практичного круглого столу (м. Ірпінь, 26 жовтня

2018 р.). Ірпінь, 2018.

11. Капелюш А. А. Cучасна практика виявлення та відпрацювання ризиків

мінімізації сплати податків органами ДФС. Стратегія і практика інноваційного

розвитку фінансового сектору України: збірник матеріалів Міжнародної

науково-практичної конференції (м. Ірпінь, 20–22 березня 2018 р.). Ірпінь,

2018. C. 292–294.

150

22. ННТР «ВДОСКОНАЛЕННЯ КОНТРОЛЮ ПРАВИЛЬНОСТІ

ВИЗНАЧЕННЯ МИТНОЇ ВАРТОСТІ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ, ЩО

ПЕРЕМІЩУЮТЬСЯ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ»





− розділ I «Транспортний засіб як об’єкт митного контролю»;

− розділ II «Аналіз сучасного стану здійснення контролю за правильністю

визначення митної вартості транспортних засобів в Україні»;

− розділ III «Розробка науково обґрунтованих пропозицій з питань

вдосконалення контролю правильності визначення митної вартості

транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України».

Керівник ННТР: Прус Л. Р., завідувач відділу дослідження митних

зобов’язань НДЦ митної справи НДІ фіскальної політики Університету ДФС

України, к.е.н., доцент.


від Науково-дослідного центру митної справи НДІ фіскальної політики

Університету державної фіскальної служби України:

− Руда Т. В., провідний науковий співробітник відділу дослідження митних

зобов’язань, к.е.н., с.н.с.;

− Попель С. А., старший науковий співробітник відділу дослідження митних

зобов’язань, к.е.н.;

− Коновалов Ю. О., науковий співробітник відділу дослідження митних



митних зобов’язань.

за згодою: Комаров О. В., заступник директора Департаменту з митних

технологій ПАТ КБ «Приватбанк», к.держ.упр.


ННТР «Вдосконалення контролю правильності визначення митної вартості

транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України»

виконувалася Науково-дослідним інститутом фіскальної політики Університету

державної фіскальної служби України відповідно до наказу ДФС від


технічних) робіт ДФС на 2018 рік» та Технічного завдання на виконання ННТР

від 12.03.2018 № 9/2018/12 протягом 2018 року.

Виконання ННТР корелюється із завданнями, визначеними у таких

документах:



− абзаці другому підпункту 16 пункту 4 щодо здійснення контролю за


151



− пункті 1 статті 4 щодо узагальнення практики застосування

законодавства з питань, що належать до компетенції ДФС, розробляє

пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України

та Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та в

установленому порядку подає їх Міністру фінансів;

− статті 16 щодо здійснення контролю за дотриманням суб’єктами

зовнішньоекономічної діяльності і громадянами установленого

законодавством порядку переміщення товарів, транспортних засобів через

митний кордон України; застосуванням відповідно до закону заходів

тарифного та нетарифного регулювання під час переміщення товарів через

митний кордон України і після завершення операцій митного контролю та

митного оформлення; правильністю визначення митної вартості товарів

відповідно до закону, а також за правильністю визначення країни походження

та класифікації згiдно з Українською класифікацією товарів

зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) товарів, що переміщуються через

митний кордон України);


наказом ДФС України від 27.12.2017 № 877 (ціль 15 «Вдосконалення та

централізація процедур адміністрування митних платежів», ініціатива 15.3 –

створення інтегрованої довідкової цінової бази та центру цінової інформації

для супроводження, аналізу цінової інформації та ефективного моніторингу

(митна вартість).

За період виконання ННТР проводилися науково-методологічні семінари,

у яких брали участь:

− від НДЦ МС НДІФП УДФСУ: Прус Л. Р., науковий керівник, завідувач

відділу дослідження митних зобов’язань; Руда Т. В., провідний науковий

співробітник відділу дослідження митних зобов’язань;

− від Одеської митниці ДФС: Передерій В. В., заступник начальника

Одеської митниці ДФС; Марчуков А. С., заступник начальника управління –

начальник відділу митної вартості та адміністрування митних платежів

управління адміністрування митних платежів Одеської митниці ДФС.

Метою зазначених заходів було погодження проміжних результатів

виконання ННТР.

Отримані наукові і (або) науково-технічні результати

ННТР є першим у вітчизняній адміністративно-правовій та митно-правовій

науці монографічним дослідженням специфіки контролю правильності

визначення митної вартості транспортних засобів, що переміщуються через

митний кордон України. Сформульовані в остаточному звіті з ННТР положення,

зроблені узагальнення, висновки та пропозиції мають загальнотеоретичне та

прикладне значення для науки адміністративного права і процесу, митного

права, правотворчої діяльності та практики діяльності у сфері державної митної

справи.

152

Отримані наукові результати мають теоретико-прикладне значення для

розвитку державної митної справи в Україні та надалі сприятимуть


сфері.

Практична цінність результатів та продукції: обґрунтування доцільності

вдосконалення контролю за правильністю визначення митної вартості

транспортних засобів в Україні; об’єктивізація проблемних аспектів

визначення митної вартості транспортних засобів в Україні; напрацювання

пропозицій з питань вдосконалення контролю правильності визначення митної

вартості транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон

України.

За результатами ННТР розроблено таке:

− пропозиції до нормативно-правових актів щодо вдосконалення

контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів,

зокрема щодо:

− актуалізації наказу ДМС України від 13.10.06 № 885 «Про

забезпечення контролю за правильнiстю визначення митної вартостi

транспортних засобiв, вузлiв та агрегатiв»;

− змін до чинної редакції підпункту 8 частини 3 статті 53 МК України щодо

визначення критеріїв до експертних організацій, які уповноважені надавати

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, а також вимоги до

оформлення зазначених висновків та створення реєстру експертних

організацій;

− змін до чинної редакції статті 567 МК України щодо повноважень

органів доходів і зборів України на взаємний обмін інформацією із

уповноваженими або митними органами зарубіжних держав, у тому числі не в

межах чинних міжнародних угод;

− Пам’ятка для користувача послугою з визначення оціночної вартості

транспортного засобу, яка призначена для інформування декларантів та

уповноважених ними осіб щодо змістового наповнення та вимог до складання

звітів про оцінку транспортних засобів, які підтверджують їх вартість та

надаються при здійсненні митного контролю та митного оформлення;

− Методичні рекомендації щодо контролю за правильністю визначення

митної вартості транспортних засобів, що переміщуються через митний

кордон України, які містять розгорнутий алгоритм здійснення контролю за

правильністю визначення митної вартості транспортних засобів із

урахуванням специфіки експертного оцінювання вартості транспортних

засобів та характеристику основних інформаційних довідників, що

використовуються у цій сфері.

Впровадження результатів ННТР. Отримані наукові результати можуть бути

використані при підготовці, перепідготовці, підвищенні кваліфікації

працівників Державної фіскальної служби України та її територіальних органів;

проведенні тематичних семінарів і тренінгів; при підготовці навчальних

посібників та підручників, для подальших наукових розвідок.

153

Зокрема, одержані результати можуть бути реалізовані при підготовці

бакалаврів спеціальностей 029 «Міжнародні економічні відносини»

(спеціалізація – Міжнародна логістика та митна справа»), 073 «Управління та

адміністрування» (спеціалізація «Менеджмент митної справи»),

076 «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність» (спеціалізація

«Товарознавство та експертиза»), закладами вищої освіти, а також при

написанні магістерських робіт.

Результати ННТР використовуються у навчальному процесі при підготовці

та проведенні лекційних, семінарських занять зі здобувачами вищої освіти:

− Університету державної фіскальної служби України під час викладання

таких навчальних дисциплін: «Митна вартість та методи її визначення», «Основи

наукових досліджень у сфері митної справи» (акт упровадження УДФСУ від

01.11.2018);

− Хмельницького національного університету під час викладання

навчальних дисциплін «Міжнародна логістика» та «Митна справа, оформлення і

контроль» (довідка про використання результатів ХНУ від 16.11.2018).

Використання практичних пропозицій, отриманих у результаті виконання

ННТР, дасть змогу підвищити ефективність контролю за правильністю

визначення митної вартості транспортних засобів, що переміщуються через

митний кордон України.

Шляхами реалізації результатів ННТР є такі:

− у практичній діяльності – використання результатів ННТР при підготовці

організаційно-розпорядчої чи методичної документації для використання під

час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості

транспортних засобів в Україні;

− у науково-дослідній сфері – висновки ННТР розвивають основні аспекти

вдосконалення митного контролю за правильністю визначення митної вартості

транспортних засобів в Україні.

За результатами виконання ННТР Одеською митницею ДФС надано акт

упровадження від 05.10.2018, зокрема щодо розробленого алгоритму

контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів,

який став основою формування відповідних методичних рекомендацій.




1. Митна вартість транспортних засобів: теоретико-методологічні засади

контролю в Україні та міжнародна практика: кол. моногр. / за заг. ред.

Л. Р. Прус, Т. В. Рудої. Хмельницький, 2018. 360 c. (Серія «Податкова та митна

справа в Україні». T. 116).


1. Марчуков А. С., Руда Т. В., Попель С. А. Міжнародні аспекти

визначення митної вартості транспортних засобів. Сталий розвиток економіки.

2018. № 4. C. 21–25.

2. Попель С. А., Романюк У. В. Дослідження вітчизняної судової практики

щодо розгляду справ про порушення митних правил за фактами заниження

154

митної вартості транспортних засобів. Порівняльно-аналітичне право. 2018.

№ 3. С. 194–197. URL: http://www.pap.in.ua/3_2018/55.pdf.

3. Прус Л. Р. Вдосконалення контролю за експертними висновками у

частині правильності визначення митної вартості транспортних засобів та їх

комплектуючих. Східна Європа: економіка, бізнес та управління. 2018. № 5

(16). С. 84–89.

4. Прус Л. Р. Оподаткування ввезення транспортних засобів в Україні.

Інфраструктура ринку. 2018. Вип. 22. С. 19–27.

5. Коновалов Ю. О. Проблемні питання визначення митної вартості

транспортних засобів. Наукові праці Кіровоградського національного

технічного університету. Економічні науки. Кропивницький, 2018. № 34.

6. Попель С. А. Митні правила зарубіжних країн щодо ввезення

транспортних засобів громадянами. Інфраструктура ринку. 2018. Випуск 24.

С. 27–32.

7. Руда Т. В. Розробка інформаційно-довідкового забезпечення митниць

ДФС в контексті визначення митної вартості транспортних засобів.

Інфраструктура ринку. 2018.

8. Коновалов Ю. О., Романюк У. В. Особливості процедури розмитнення

транспортних засобів фізичними особами. Порівняльно-аналітичне право.

2018.

9. Руда Т. В. Нормативно-правові аспекти здійснення контролю за

правильністю визначення митної вартості транспортних засобів. Наукові праці


Кропивницький, 2018. № 34.


1. Руда Т. В. Особливості нормативного трактування категорії

«транспортні засоби» у вітчизняному митному законодавстві. Актуальні

проблеми та перспективи трансформації міжнародних економічних відносин і

світового господарства: зб. тез доповідей XIV міжнародної науково-практичної

конференції (м. Хмельницький, Сатанів, 20–21 квітня 2018 р.). Хмельницький,

2018. С. 61–65.

2. Попель С. А. Класифікація транспортних засобів у сфері митних

правовідносин. Актуальні проблеми та перспективи трансформації

міжнародних економічних відносин і світового господарства: зб. тез доповідей

XIV міжнародної науково-практичної конференції (м. Хмельницький, Сатанів,

20–21 квітня 2018 р.). Хмельницький, 2018. С. 54–58.

3. Коновалов Ю.О. Особливості визначення митної вартості

транспортних засобів у Канаді. Актуальні проблеми та перспективи

трансформації міжнародних економічних відносин і світового господарства:

зб. тез доповідей XIV міжнародної науково-практичної конференції

(м. Хмельницький, Сатанів, 20–21 квітня 2018 р.) Хмельницький, 2018. С. 48–

51.

4. Прус Л. Р. Транспортні засоби як об’єкт митного контролю. Актуальні

проблеми та перспективи трансформації міжнародних економічних відносин і

світового господарства: зб. тез доповідей XIV міжнародної науково-практичної

155

конференції (м. Хмельницький, Сатанів, 20–21 квітня 2018 р.). Хмельницький,

2018. С. 58–61.

5. Романюк У. В. Дослідження судової практики щодо розгляду справ

про заниження митної вартості транспортних засобів. Актуальні проблеми та

перспективи трансформації міжнародних економічних відносин і світового

господарства: зб. тез доповідей XIV міжнародної науково-практичної

конференції (м. Хмельницький, Сатанів, 20–21 квітня 2018 р.). Хмельницький,

2018. С. 51–54.

6. Артеменко А. В. Експрес-сервіс з оформлення транспортних засобів

особистого користування. Актуальні проблеми та перспективи трансформації




7. Запорожець О. Ф. Експрес-сервіс з оформлення транспортних засобів

особистого користування. Актуальні проблеми та перспективи трансформації




8. Марчуков А. С. Особливості визначення митної вартості транспортних

засобів, що переміщуються через митний кордон. Актуальні проблеми та

перспективи трансформації міжнародних економічних відносин і світового

господарства: зб. тез доповідей XIV міжнародної науково-практичної

конференції (м. Хмельницький, Сатанів, 20–21 квітня 2018 р.). Хмельницький,

2018. С. 45–48.

9. Попель С. А., Коновалов Ю. О. Особливості визначення митної

вартості транспортних засобів митною адміністрацією Нової Зеландії.

Актуальні проблеми соціально-економічних систем в умовах

трансформаційної економіки: зб. матеріалів всеукраїнської науково-


C. 124–128.

10. Попель С. А., Коновалов Ю. О. Визначення митної вартості

транспортних засобів: досвід Сінгапуру. Сучасні тенденції розвитку світової

економіки: зб. матеріалів міжнародної науково-практичної конференції

(м. Харків, 18 травня 2018.). Харків, 2018. С. 266–268.

11. Прус Л. Р. Застосування довідників при визначенні митної вартості

транспортних засобів. Актуальні проблеми соціально-економічних систем в

умовах трансформаційної економіки: зб. матеріалів всеукраїнської науково-


C. 128–131.

12. Прус Л. Р. Оподаткування митними платежами ввезення

транспортних засобів: Україна та Російська Федерація. Сучасні тенденції

розвитку світової економіки: зб. матеріалів міжнародної науково-практичної

конференції (м. Харків, 18 травня 2018.). Харків, 2018. С. 270–272.

13. Артеменко А. В., Руда Т. В. Основні напрями спрощення митних

процедур при оформленні транспортних засобів особистого користування:

156

досвід одеської митниці ДФС. Актуальні проблеми забезпечення національної

безпеки та спрощення процедур міжнародної торгівлі: мережеве видання ІІ

науково-практичної конференції (м. Ірпінь – м. Хмельницький, 18–30 травня

2018 р.). Хмельницький, 2018. С. 51–54.

14. Руда Т. В. Нормативно-правове регулювання питань митного

контролю та митного оформлення транспортних засобів. Актуальні проблеми

митного контролю та митного оформлення транспортних засобів при

переміщенні через митний кордон України: мережеве видання науково-

практичної інтернет-конференції (м.  Ірпінь – м. Хмельницький, 28 травня –

11 червня 2018 р.). Хмельницький, 2018. С. 74–79.

15. Артеменко А. В. Проблемні аспекти функціонування експрес-сервісу з

оформлення транспортних засобів особистого користування: досвід Одеської

митниці ДФС. Актуальні проблеми митного контролю та митного оформлення

транспортних засобів при переміщенні через митний кордон України: мережеве

видання науково-практичної інтернет-конференції (м.  Ірпінь – м. Хмельницький,

28 травня – 11 червня 2018 р.). Хмельницький, 2018. С. 6–10.

16. Попель С. А. Використання інформації довідників та каталогів у

судовій практиці з питань, що стосуються визначення митної вартості

транспортних засобів. Актуальні проблеми митного контролю та митного

оформлення транспортних засобів при переміщенні через митний кордон

України: мережеве видання науково-практичної інтернет-конференції

(м.  Ірпінь – м. Хмельницький, 28 травня – 11 червня 2018 р.). Хмельницький,

2018. С. 58–60.

17. Комаров О. В. Стан забезпечення механізмів контролю при

переміщенні транспортних засобів особистого користування. Актуальні проблеми





18. Коновалов Ю. О. Деякі проблемні питання визначення митної

вартості транспортних засобів. Актуальні проблеми митного контролю та

митного оформлення транспортних засобів при переміщенні через митний

кордон України: мережеве видання науково-практичної інтернет-конференції


2018. С. 32–34.

19. Прус Л. Р. Досвід визначення митної вартості транспортних засобів в

Євразійському економічному союзі. Актуальні проблеми митного контролю та

митного оформлення транспортних засобів при переміщенні через митний

кордон України: мережеве видання науково-практичної інтернет-конференції


2018. С. 63–68.

20. Романюк У. В., Павлюк М. Ю. Проблеми та шляхи удосконалення

визначення митної вартості транспортних засобів. Актуальні проблеми



157



21. Прус Л. Р., Попель С. А. Схеми заниження митної вартості

транспортних засобів як способи мінімізації сплати митних платежів. Протидія

мінімізації сплати податків: світовий досвід та практика України: збірник


2018 р.). Ірпінь, 2018. С. 103–106.

22. Марчуков А. С. Проблеми правозастосовної практики щодо

визначення митної вартості транспортних засобів. Актуальні проблеми





23. Коновалов Ю. О. Особливості визначення митної вартості

транспортних засобів в Канаді. Актуальні проблеми та перспективи

трансформації міжнародних економічних відносин і світового господарства:

зб. тез доповідей XIV міжнародної науково-практичної конференції

(м. Хмельницький, Сатанів, 20–21 квітня 2018 р.). Хмельницький, 2018.

С. 48–51.

24. Попель С. А. Дослідження практики вітчизняних митниць щодо

митного оформлення транспортних засобів. Митна безпека. 2018. № 1.

25. Актуальні проблеми митного контролю та митного оформлення

транспортних засобів при переміщенні через митний кордон України: збірник

тез науково-практичної інтернет-конференції (м. Ірпінь – м. Хмельницький, 28

травня – 11 червня 2018 р.) / упорядники: Прус Л. Р., Попель С. А.

Хмельницький, 2018. 108 с.

26. Прус Л. Р., Марчуков А. С. Методичні засади здійснення контролю за

правильністю визначення митної вартості транспортних засобів в Україні.

Управління ресурсним забезпеченням господарської діяльності підприємств

реального сектору економіки: матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної

інтернет-конференції. Полтава: РВВ ПДАА, 2018. С. 9–12.

27. Руда Т. В., Марчуков А. С. Проблемні аспекти інформаційно-

довідкового забезпечення митниць ДФС в контексті контролю за правильністю

визначення митної вартості транспортних засобів. Митна безпека. 2018. № 2.

Державна фіскальна служба...

Documents

Transcript of Державна фіскальна служба...