аграрна академія моя

ВересеньВересень2015 р.2015 р.

Минають роки, десятиліття, змінюються покоління та Минають роки, десятиліття, змінюються покоління та незмінною залишається суть вищого аграрного закладу – підготовка незмінною залишається суть вищого аграрного закладу – підготовка висококваліфікованих спеціалістів для сільського господарства.висококваліфікованих спеціалістів для сільського господарства.

95 років пройшло з того часу, коли в далекому 1920 році було закладено 95 років пройшло з того часу, коли в далекому 1920 році було закладено підвалини одному зі старіших аграрних закладів нашої держави – підвалини одному зі старіших аграрних закладів нашої держави – Полтавському сільськогосподарському інституту.Полтавському сільськогосподарському інституту.Багата, часто неприхильна до його долі історія вузу. Непрості роки його Багата, часто неприхильна до його долі історія вузу. Непрості роки його

становлення, голодомор 1932–1933 років, Велика Вітчизняна війна, нелегкі становлення, голодомор 1932–1933 років, Велика Вітчизняна війна, нелегкі роки післявоєнної відбудови. Та, дякуючи самовідданій праці колективу роки післявоєнної відбудови. Та, дякуючи самовідданій праці колективу вузу, він вистояв, подолав усі складнощі і перетворився у потужний вищий вузу, він вистояв, подолав усі складнощі і перетворився у потужний вищий навчальний заклад, що нині називається – Полтавська державна аграрна навчальний заклад, що нині називається – Полтавська державна аграрна академія.академія.Сьогодні академія – це солідний навчально-науково-виробничий Сьогодні академія – це солідний навчально-науково-виробничий

комплекс, до складу якого входять чотири коледжі, три технікуми. Він комплекс, до складу якого входять чотири коледжі, три технікуми. Він має висококваліфікований науково-педагогічний колектив та сучасну має висококваліфікований науково-педагогічний колектив та сучасну матеріально-технічну базу, що дає можливість готувати спеціалістів, матеріально-технічну базу, що дає можливість готувати спеціалістів, конкурентоздатних на світовому ринку товарів і послуг, які зможуть конкурентоздатних на світовому ринку товарів і послуг, які зможуть працювати в нових умовах.працювати в нових умовах.Але життя не стоїть на місці, сучасне аграрне виробництво потребує Але життя не стоїть на місці, сучасне аграрне виробництво потребує

фахівців нової формації. Тому в академії іде пошук шляхів модернізації фахівців нової формації. Тому в академії іде пошук шляхів модернізації навчального процесу, науково-дослідної роботи, надання максимальної уваги практичній підготовці студентів з тим, навчального процесу, науково-дослідної роботи, надання максимальної уваги практичній підготовці студентів з тим, щоб поставити вуз на рівень передових закладів нашої країни та Європи.щоб поставити вуз на рівень передових закладів нашої країни та Європи.Оглядаючи історію вузу, приємно констатувати, що з його стін вийшло понад 50 тисяч фахівців, які трудилися і Оглядаючи історію вузу, приємно констатувати, що з його стін вийшло понад 50 тисяч фахівців, які трудилися і

трудяться у різних куточках України і колишнього Радянського Союзу, а на Полтавщині немає жодного села, де б не трудяться у різних куточках України і колишнього Радянського Союзу, а на Полтавщині немає жодного села, де б не було наших випускників.було наших випускників.Ми живемо в непрості часи, та колектив вузу готовий здолати будь-які труднощі. Будемо продовжувати Ми живемо в непрості часи, та колектив вузу готовий здолати будь-які труднощі. Будемо продовжувати

розвивати й збагачувати славні традиції свого навчального закладу, рухатися вперед, готувати спеціалістів, розвивати й збагачувати славні традиції свого навчального закладу, рухатися вперед, готувати спеціалістів, які б сприяли підвищенню економічного потенціалу аграрної галузі і на цій основі ґарантували продовольчу які б сприяли підвищенню економічного потенціалу аграрної галузі і на цій основі ґарантували продовольчу безпек у нашої держави. безпек у нашої держави. Щиро вітаю усіх викладачів, працівників та студентів з ювілеєм Полтавської державної аграрної академії. Ювілей –Щиро вітаю усіх викладачів, працівників та студентів з ювілеєм Полтавської державної аграрної академії. Ювілей –

це не просто свято. Це – здобутки усіх років. Тож нехай їх буде ще багато, щоб здійснилися всі задуми! Добра, це не просто свято. Це – здобутки усіх років. Тож нехай їх буде ще багато, щоб здійснилися всі задуми! Добра, довголіття, міцного здоров’я на ціле століття! довголіття, міцного здоров’я на ціле століття!

Валентина Аранчій, Валентина Аранчій, ректор академії, професорректор академії, професор

Ç Þ²ËŪÌ, ÄÎÐÎò ÊÎËÅÃÈ, Ç Þ²ËŪÌ, ÄÎÐÎò ÊÎËÅÃÈ, ÑϲÂÐÎÁ²ÒÍÈÊÈ, ÑÒÓÄÅÍÒÈ!ÑϲÂÐÎÁ²ÒÍÈÊÈ, ÑÒÓÄÅÍÒÈ!

АКАДЕМІЯ ВІТАЄАКАДЕМІЯ ВІТАЄ

2 аграрна академія моя

Особливого привітання заслуговують наші першокурсники, яким ми щиро дякуємо за вірний вибір нашого навчального закладу. Запевняємо вас, що роки, проведені в Академії, стануть найкращим періодом вашого життя. Ви здобудете нових друзів і мудрих наставників, отримаєте нові якісні знання та навички, престижну професію.

Наша Академія має славну історію, значні здобутки, серйозну репутацію. Її науково-освітній комплекс є найпотужнішим в області, відноситься до найбільших в Україні серед профільних вищих навчальних закладів.

Виходячи з підсумків вітчизняних та міжнародних рейтингових аґентств, академія є лідером у вищій освіті області, входить у десятку найкращих серед аграрних вищих навчальних закладів.

Позитивною тенденцією сьогодення стало розуміння значущості аграрного сектору країни для забезпечення її продовольчої та економічної безпеки, підтримання її конкурентоздатності. На сьогоднішньому ринку праці найбільшим попитом користуються фахівці аграрного сектору, який розвивається найінтенсивніше поряд з іншими галузями економіки. Зростає престиж аграрних спеціальностей нашого вишу. А значить, у ваших руках майбутнє аграрного сектору та країни. Маючи хороші знання і добру практику, ви використаєте їх для розвитку кар’єри та власної справи. Вас чекає успіх та благополуччя!

Наші випускники впевнено зарекомендували себе на ринку праці як висококласні фахівці. За багаторічну історію закладу вони стали визнаними в регіоні та аграрному секторі країни. В академії успішно діє Асоціація випускників, яка підтримує нас. Провідні

сільськогосподарські підприємства області, очолювані нашими випускниками, стали філіями кафедр та факультетів академії.

Наш сучасний студент розуміє, що знання – це успіх, а наукові досягнення – це конкурентна перевага. В академії активно працює студентське наукове товариство та наукові гуртки. Наша молодь здобуває визнання на різноманітних наукових конкурсах. Також, в академії наші студенти мають час на свої захоплення, як спортивні, так і мистецькі. Вони беруть активну участь у молодіжних громадських ініціативах, є лідерами студентського самоврядування країни. Ми пишаємось перемогами наших студентів на наукових та мистецьких конкурсах, спортивних змаганнях. Адже ваші, дорогі діти, успіхи – це наша гордість.

Ми зараз, як ніколи, розуміємо, що Україна – то єдина потужна, працелюбна, дружня родина! Вважаємо, що наша Полтавська державна аграрна академія – то єдина сім’я. Пишаємось кожним з тих, хто так чи інакше пов’язаний з нею, творив її історію.

Окремо хочеться привітати наш науково-педагогічний колектив та усіх співробітників. Від вашої натхненної праці залежить успіх наших дітей. Тож, сил вам та наснаги.

Дорогі наші першокурсники! У ваших руках ваше майбутнє та майбутнє країни. Цей новий етап вашого життя – це час вдячності батькам, відкритих можливостей для подальшого життєвого успіху. Всі ваші майбутні досягнення – у навчанні, кар’єрі, ваше щастя є найголовнішим для ваших батьків, а з цього моменту – і для нас, дружної сім’ї Полтавської державної аграрної академії.

З найкращими побажаннями Валентина Аранчій,

ректор академії, професор

Ç ÍÎÂÈÌÈ ÑÈËÀÌÈ Ç ÍÎÂÈÌÈ ÑÈËÀÌÈ – – ÄÎ ÏÅÐÅÌÎÃ ! ÄÎ ÏÅÐÅÌÎÃ ! Від імені ректорату академії

дозвольте привітати всіх з почат-ком нового навчального року! Від усього серця бажаємо всім вам щасливої долі, радості звершень, наснаги та здоров’я!

Сердечно вітаємо зі Святом знань та початком нового

етапу в житті! Успіхів вам у навчанні, надійних друзів та мудрих наставників на все життя! Щасливої вам долі!

ЮВІЛЕЇЮВІЛЕЇ

3аграрна академія моя

У другій половині XIX сто-ліття Полтавське губернсь ке земство, поряд з відкриттям за-гальноосвітніх шкіл, роз горнуло роботу, спрямовану на поширен-ня професійної освіти. У 1892 році земство купило в передмісті Полтави (Павленках) земельну ділянку понад 18 десятин і роз-почало під готовчі роботи до від-криття школи садівництва і го-родництва. Тут було збудовано навчальний корпус, майстерню, житлові приміщення. Ділянки землі розбито відповідно до на-вчальних цілей і засаджено пло-довими деревами. Школа почала працювати, маючи 30 учнів.

В 1895 році земство відмови-лось від клопотання про ство-рення в Полтаві сільськогос-подарського інституту, заснувавши Полтавську нижчу школу садівництва і городництва на купленій садибі садів-ника І. Гуссона. Адміністративний і ви-кладацький персонал складався з керу-ючого – агронома В. П. Ольховського і однієї вчительки загальноосвітніх пред-метів, яка за сумісництвом завідува-ла господарством. Для керівництва практич ними роботами учнів школа мала садівника. У Статуті визначалась головна мета навчального закладу: на-вчати дітей сільському господарству як теоре тично, так і практично, умінь і на-вичок з плодівництва, городництва, де-коративного садівництва, а також дати знання з хмільництва, бджільництва, столярної і корзиноплетільної справи. Школа була розрахована на 4-річний строк навчання і в майбутньому мала один підготовчий і три спеціальних кла-си. Після теоретичного курсу учні пови-нні обов’язково пройти річну практику.

У листопаді 1920 року училище са-дівництва перетворюють на серед-ній спеціальний навчальний заклад – Полтавський технікум садівництва. У його розпорядження передали госпо-дарство колишнього училища садівни-цтва по вулиці Мінійлівській 7 та на-вчальний корпус колишнього духовно-го училища по вулиці Колонійській 18. У передвоєнне двадцятиріччя технікум послідовно іменувався агрокооператив-ним, садівничо-городнім, сільськогос-подарським.

Від Полтавської школи садівни-цтва другого розряду до Аграрно-економічного коледжу Полтавської державної аграрної академії – таким є 120-річний славний шлях одного з най-старіших сільськогосподарських на-вчальних закладів країни. За цей час із його аудиторій випущено понад 17 тисяч молодших спеціалістів сіль-ського господарства. У різний час за-

клад закінчили колишній голова Ради Міністрів УРСР Никифор Тимофійович Кальченко; відомий український пись-менник, Лауреат Державної премії іме-ні Т. Г. Шевченка Петро Йосипович Панченко (Петро Панч); вчений-агроном, діяч мічурінської агробіоло-гії СРСР, академік ВУАН, академік ВАСГНІЛ, академік АН СРСР, прези-дент ВАСГНІЛ, Герой Соціалістичної Праці Трохим Денисович Лисенко; ге-нерал армії, Герой Радянського Союзу і Герой Соціалістичної Праці Іван Миколайович Третяк; видатний укра-їнський вчений, академік Національної академії наук України, доктор еконо-мічних наук, професор, академік НАН України Олексій Мусійович Онищенко; Герой України Тетяна Михайлівна Корост та багато інших.

Нині Аграрно-економічний коледж є структурним підрозділом Полтавської державної аграрної академії і здійснює підготовку молодших спеціалістів за та-кими спеціальностями: «Технологія ви-робництва і переробки продукції рос-линництва», «Бухгалтерський облік», «Фінанси», «Землевпорядкування», «Організація виробництва» та «Зелене будівництво і садово-паркове господар-ство». Навчально-виховний процес за-безпечують понад 70 кваліфікованих викладачів.

Матеріальна база навчального закла-ду – це два навчальних корпуси, 30 ка-бінетів і лабораторій, оснащених тех-нічними засобами навчання, сучас-ною комп’ютерною технікою, бібліо-тека з читальним залом, актовий і спор-тивний зали, гуртожиток. З 2000 року у коледжі функціонує республікан-ський навчально-практичний центр з використання сучасної електронної та комп’ютерної техніки у землевпорядно-му виробництві.

Водночас життя коледжу – це не лише якісний навчальний процес, а ще

й цікаве та корисне дозвіл-ля: науково-пошукова робо-та, художня самодіяльність, волонтерська діяльність, гуртки, олімпіади, спортив-ні секції, креативні вихов-ні заходи, зустрічі, екскур-сії, майстер-класи, змагання, конкурси – і, звичайно, пере-моги. Щороку студенти коле-джу посідають призові міс-ця у Міжнародному конкур-сі з української мови імені Петра Яцика, Міжнародному мовно-літературному кон-курсі імені Тараса Шевченка, Всеукраїнській олімпіаді з української мови, науково-практичних конференці-ях, Обласному міжвузівсько-му мистецькому фестивалі-

конкурсі «Студентська весна», спортив-них змаганнях.

Важко переоцінити роль спорту і ху-дожньої самодіяльності в навчально-виховному процесі. Адже працюючи в аматорському гуртку, студент має ре-альні шляхи для самореалізації, а мис-тецькі заходи – це невичерпне джерело його духовного життя. Це молодий та живий організм, який постійно знахо-диться у творчому пошуку. Завдяки ху-дожній самодіяльності в студентів на-сичене життя. Саме ці гуртки акумулю-ють, очищають, утверджують і возвели-чують духовність окремої людини і на-роду в цілому; їх завдання – навчити по-мічати й розуміти прекрасне, цінувати його та власноруч творити, збагачувати духовний світ молоді.

Саме з такого розмаїття подій і складається нетлінна історія коледжу. Мабуть, таким і має бути життя сучас-ного навчального закладу – оснащеним новітніми навчальними технологіями, креативними педагогічними ідеями, на-повненим добрими справами, цікавими подіями, хвилюючими зустрічами, му-дрими вчинками, щирими переживан-нями.

Усіх, хто мав честь навчатися або працювати в Аграрно-економічному ко-леджі Полтавської державної аграрної академії, об’єднує спільна професійна гордість. Саме тут закладалися перспек-тиви розвитку, збагачувався живий до-свід аграрно-економічної школи.

Рідному коледжу хочеться побажа-ти довгих років життя і, звичайно, бага-то студентів, які стануть гордістю свого навчального закладу!

Микола Шевніков, директор коледжу,

доктор сільськогосподарських наук, професор

ÀÃÐÀÐÍÎ-ÅÊÎÍÎ̲×ÍÎÌÓ ÊÎËÅÄÆÓ – 120 ÐÎʲÂÀÃÐÀÐÍÎ-ÅÊÎÍÎ̲×ÍÎÌÓ ÊÎËÅÄÆÓ – 120 ÐÎʲÂ

Навчальний корпус Полтавського технікуму садівництва (1920 р.)

4 аграрна академія моя

ЮВІЛЕЇЮВІЛЕЇ

УУ ....1865 році було організовано Полтавське товариство сіль-ського господарства, головним завданням якого був пошук та-

кої системи ведення сільського госпо-дарства, яка забезпечила б високу до-хідність у пореформенний період, при нових економічних умовах, при розви-тку переробної промисловості і зросло-му попиті на сільськогосподарську про-дукцію.

Виникнення Товариства зобов’язане прибічниці відміни кріпосного права княгині Олені Павлівні, яка звернула-ся до князя Л.В. Кочубея з пропозицією організації товариства землевласників Полтавської губернії.

29 вересня (10 жовтня) 1865 року від-булося перше засідання Товариства, на якому першим президентом було обра-но Л.В. Кочубея.

Товариство намітило здійснити ряд заходів, спрямованих на піднесення сільського господарства.

У 1866 році Товариство обговорює пропозицію про створення полів або ферми для сільськогосподарських до-слідів, яка надійшла від першого секре-таря Товариства Ф.І. Гейдука.

У 1882 році правлінням Товариства була представлена Міністру державних маєтностей програма разом з коштори-сом на створення і утримання дослідної станції.

Губернські земські збори визнали створення дослідного поля не лише ба-жаним, але і необхідним. Однак, через відсутність необхідних коштів лише в 1884 році губернське земство відпусти-ло Товариству на щорічні витрати до-слідного поля 3050 рублів і затвердило його Статут. На основі Статуту 28 жов-тня (10 листопада) Полтавське товари-ство сільського господарства обрало першу раду дослідного поля.

Товариство не лише створило науко-ву установу – дослідне поле, а й здійсню-вало широкомасштабну програму нау-кових досліджень і організаційних за-ходів у галузях сільського господарства.

Найвизначнішою у вітчизняно-му та світовому вимірі була діяльність Товариства протягом президенства Д.К. Квітки. Кількість дійсних членів, членів-кореспондентів та почесних чле-нів склала 450 осіб, не тільки з 15 повітів Полтавської губернії але і Харківської, Київської, Чернігівської, Херсонської та інших.

Провідні його члени входили до всіх представницьких органів Міністерства землеробства (сільського господар-ства). До речі, саме Товариство висту-пило ініціатором появи першого в кра-їні Міністерства землеробства.

Товариство здійснило істотний вне-сок у становлення і розвиток наукових основ вітчизняних сівозмін у системах землеробства.

Через полтавське дослідне поле Товариству вдалося відпрацювати прак-тичні основи боротьби з руйнівними на-слідками посух.

Товариству належить ініціатива з пи-тань лісозбереження, а також по ство-ренню організації, що займалася питан-нями боротьби з пісками та ярами, за-снуванню насіннєвого розсадника. В 1916 році при Товаристві було відкрите Насіннєве бюро, яке видало «Краткий каталог кормовых, огородных и цветочных семян».

У вересні 1895 року була відкрита Полтавська школа садівництва і горо-дництва.

Значну увагу Товариство приділя-ло вивченню глибини обробітку грун-ту, розвитку тютюнництва, а також вело активний пошук шляхів боротьби зі шкідниками сільськогосподарських культур. Було встановлено премію за кращий спосіб боротьби з хлібним жу-ком.

Товариство виступило ініціатором створення в регіоні мережі метеостан-цій, перша з яких була відкрита у селі Рибці, яка потім переведена на Дослідне поле.

Позитивним прикладом успішної ді-яльності Товариства є те, що на момент його створення середня врожайність зернових складала 6,1 ц/га, а станом на 1914 рік – 11,7 ц/га.

Товариство значну увагу приділяло розвитку тваринництва. Зокрема, обго-ворюються питання експорту свиней, а також проведення дослідів по їх відго-дівлі, по виявленню порівняльної ефек-тивності відгодівлі місцевої і беркшир-ської породи, затрат кормів на одиницю привісу, ефективності годівлі при вико-ристанні азотистих і крохмалистих кор-мів.

У галузі конярства серйозна робо-та розпочалася 1895 року з’їздом коне-заводчиків і конярів Полтавської губер-нії. Було зроблено висновок, що покра-щення місцевого робочого коня доціль-но здійснювати шляхом використан-ня арденської породи. Були розроблені заходи зі збільшення поголів’я коней у Полтавській державній конюшні, з роз-витку Дібрівського кінного заводу, який сьогодні є одним із провідних заводів рисистого конярства України.

З метою покращення місцевої великої рогатої худоби було засновано 21 пле-мінний пункт з биками симентальської породи, пізніше при Товаристві відкри-ли постійну комісію з тваринництва.

Були організовані спеці-альні наради з удосконалення галузі вівчарства і було при-йнято рішення про придбан-ня овець каракульської поро-ди для покращення грубошер-

стого вівчарства. З цією метою з Бухари було завезено майже 2,5 тис. племінних тварин каракульської породи.

Саме завдяки вагомим науковим до-слідженням у царині тваринництва, і особливо свинарства, на базі відді-лу тваринництва дослідної станції у 1928 – 1930 роках був організований Всеукраїнський інститут експеримен-тальної зоотехнії, а потім і Всесоюзний науково-дослідний інститут свинар-ства, очільником якого став професор О.П. Бондаренко.

Віце-президент Полтавського това-риства сільського господарства, пер-ший губернський агроном Полтавської губернії П.М. Дубровський став од-ним із організаторів створення те-перішньої Полтавської обласної уні-версальної наукової бібліотеки імені І.П. Котляревського.

Товариство вперше порушило клопо-тання про організацію на Полтавщині вищого аграрного навчального закладу. Тричі (1909, 1910 і 1916 рр.) піднімало-ся це питання, і лише у 1920 році нама-гання Товариства здійснилися – такий аграрний заклад було відкрито (нині це Полтавська державна аграрна академія).

Проблемні з’їзди, повітові ярмарко-ві сільськогосподарські виставки, яких протягом 1879 – 1895 років проведе-но 37, сприяли освіченості на науковій основі всіх зацікавлених, хто займався сільським господарством.

Велике популяризаційне значення мали друковані органи Полтавського товариства сільського господарства. З 1867 року почали виходити «Журнали засідань». У травні 1896 року поба-чив світ перший номер щотижневика «Хуторянин», який приніс Товариству світову заслужену славу. З 1909 року почали видаватися збірники сіль-ськогосподарських статей під назвою «Календарь Хуторянина».

Вчитуючись у сторінки історії Полтавського товариства сільського господарства, осмислюєш велич і масш-табність зробленого ним. Та головне в тому, що результати багатьох наукових досліджень, проведених того часу, зро-блених висновків, актуальні і сьогодні.

Тож є всі підстави для відроджен-ня на Полтавщині цьог о унікального в історико-науковому плані об’єднання – Полтавського товариства сільського господарства.

Микола Опара, кандидат сільськогосподарських наук,

професор кафедри землеробства і агрохімії, Заслужений працівник сільського господарства України

ÏÎËÒÀÂÑÜÊÎÌÓ ÒÎÂÀÐÈÑÒÂÓ ÏÎËÒÀÂÑÜÊÎÌÓ ÒÎÂÀÐÈÑÒÂÓ Ñ²ËÜÑÜÊÎÃÎ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÀ – ѲËÜÑÜÊÎÃÎ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂÀ – 150150

5аграрна академія моя

НАШІ ЮВІЛЯРИНАШІ ЮВІЛЯРИ

20 серпня цей поважний ювілей від-значив наш випускник, Почесний про-фесор нашої академії, засновник при-ватного підприємства «Агроекологія» Шишацького району Семен Свиридонович Антонець.

Син Землі, Людина – легенда, бо-рець за здоров’я людей, а загалом – це унікальна особистість. І унікальність його в тому, що він – творець неоці-ненного багатства людства – органіч-ного землеробства.

Понад 40 років у господарстві за-проваджено ґрунтозахисний, волого-накопичувальний і вологозберігаю-чий обробіток ґрунту без застосуван-ня синтетичних мінеральних добрив, хімічних засобів захисту рослин.

Динамічна система органічно-го землеробства, за якою працює С.С. Антонець особливо актуальна нині, коли йде глобальне потеплін-ня. Саме ця система вписується в по-ложення природоохоронної Конвенції, прийнятої Організацією Об’єднаних Націй, про зміну клімату, про біологіч-не різноманіття, по боротьбі з опусте-люванням. І, дякуючи цій системі, це господарство, в умовах сильного дефі-циту вологи, є оазою серед спекотно-го степу.

Уже тривалий час ґрунти України мають від’ємний баланс фосфору, ка-лію, азоту. У ґрунт надзвичайно мало повертається поживних речовин, ви-несених урожаєм. В «Агроекології» це вирішується шляхом вирощування і заробки в ґрунт сидеральних культур: гречки, олійної редьки, гірчиці.

У господарстві культивується сво-єрідна сівозміна з великим набором культур на противагу великим хол-дингам, де вирощується лише кукуру-дза, соняшник, соя.

Семен Свиридонович не випадково назвав господарство «Агроекологія», адже екологія – це взаємодія живих ор-ганізмів з навколишнім природним се-редовищем, і господарювання тут ба-зується на збереженні й природному відтворенні родючості ґрунту.

Дбаючи про родючість землі, його заповітна мрія – залишити її живою, родючою для дітей, онуків, правнуків, для майбутніх поколінь. І він впевне-ний у тому, що це буде так, адже вміст головного показника, що визначає ро-дючість ґрунту, – гумусу, зростає.

Не дивлячись на складні погодні умови, в господарстві щорічно одер-жують добрі врожаї зернових куль-тур. Ось і нинішнього року зібрано щедрий урожай з високими якісни-ми показниками. Так, озима пшени-ця має показники, що відповідають не

лише найвищим українським, а й сві-товим стандартам: середній вміст біл-ка понад 15%, клейковини – 29 – 30%. Отже, хліб з цього зерна буде запаш-ним, смачним, і головне – корисним для здоров’я, а переробний цех підпри-ємства порадує споживачів сертифіко-ваними крупами й борошном у широ-кому асортименті.

В «Агроекології» тісно збалансо-вані галузі рослинництво і тваринни-цтво. Тут понад 5,5 тис. голів великої рогатої худоби. За 7 місяців нинішньо-го року вироблено понад 7,1 тис. т мо-лока, сертифікованого державою для виробництва продуктів дитячого хар-чування. Це молоко містить в серед-ньому 3,68% жиру й 3,23% білка, цін-них за своїми властивостями для по-вноцінного харчування людей.

С.С. Антонець – особистість, яка не зупиняється на досягнутому. Він чує землю, її потреби і тому великого зна-чення надає її обробітку.

Поставивши завдання створення таких агрегатів, які б на висоті точки росту – це до 4 см – зрізали рослини і щоб ці агрегати мали гостре лезо і щоб вони не забивалися вегетативною ма-сою рослин. Над цим працювали вче-ні Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифі-кації сільського господарства». Такий агрегат був сконструйований у дослід-ному цеху цього Інституту. А над удо-сконаленням підрізуючого робочого органу – передові вчені Національної академії наук.

Говорячи про практичне втілен-ня органічного землеробства, Семен Свиридонович підкреслює: «З кожним роком ми краще пізнаємо землю, дещо змінюємо у її обробітку й збільшує-мо урожай. І що нас найбільше радує – стан ґрунту з кожним роком покра-щується. Він краще і легше піддаєть-ся обробітку, зростає родючість, поля вже можуть самостійно протистояти водній і вітровій ерозії, вони утриму-ють більше вологи».

Завдяки саме його зусиллям і вболі-ванням за здоров’я людей був прийня-тий Закон України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподар-ської продукції та сировини».

Земля, як живий організм, потребує захисту, її не можна нівечити плугом, труїти пестицидами й хімічними до-бривами, а відтак, нищити здоров’я лю-дини, котра споживає продукти отрує-них полів – і хліб, і молоко, і м’ясо.

У листі до С.С. Антонця у 1990 році народний академік Терентій Семенович Мальцев писав: «Вот бы в наше село такого председателя. Вы де-

ствительно человек, любящий землю, сельское хазяйство и свой народ. У нас ценят таких людей и называют обычно – «это настоящий мужик». Низкий по-клон, успеха Вам и всему Вашему кол-лективу. Сейте, растите, приумножай-те свое богатство».

Здобутки Семена Свиридоновича гідно оцінені державою, він – Герой Соціалістичної Праці, Герой України, Почесний академік Національної академії аграрних наук України, Почесний професор цілого ряду уні-верситетів і академій, лауреат бага-тьох премій і рейтингів всіх рівнів – від міжнародного до місцевого, ка-валер великої кількості міжнародних, державних і церковних нагород.

І як не навести слова французько-го режисера, члена міжнародної ор-ганізації «Земля та гуманізм» Колін Серро: «Такого живого ґрунту я ніде не бачила, у більшості країн світу він мертвий. У мсьє Антонця він живий, розсипчастий, пахучий».

Семен Свиридонович – видатний український агроеколог, ім’я якого за-несене до реєстру найвідоміших євро-пейців.

Він залишив незгладимий автограф на Землі.

Нам приємно, що йому встановле-но погруддя на території нашої акаде-мії. І проходячи мимо, дивлячись на його, спрямований в далечінь погляд, подумаймо: це людина майбутнього. К олись ми будемо екологічно освіче-ні й розумітимемо, що потрібно дбати про здоров’я нації, про здоров’я люди-ни. А він про це дбає уже сьогодні.

Тож дай йому Бог здоров’я ще на ба-гато-багато років плідної діяльності.

Микола Опара, кандидат сільськогосподарських наук,

професор кафедри землеробства і агрохімії,

Заслужений працівник сільського гос-подарства України

ПІОНЕРУ ОРГАНІЧНОГО ПІОНЕРУ ОРГАНІЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА УКРАЇНИ – ЗЕМЛЕРОБСТВА УКРАЇНИ – 8080

6 аграрна академія моя

ІСТОРИЧНІ ФАКТИІСТОРИЧНІ ФАКТИ

ÍÀÐÈÑ ²ÑÒÎв¯ÍÀÐÈÑ ²ÑÒÎв¯Про відкриття аграрної академії пол-

тавська громада (однією з перших на те-ренах Російської імперії) почала клопо-татися ще в 1885 році, а саме з момен-ту заснування Полтавського товариства сільського господарства, яке розуміло необхідність фахової підготовки аграрі-їв. У 1887 році губернські збори зверну-лися до міської думи з проханням виді-лити для майбутньої школи 30 десятин землі. А 2 грудня 1909 року Полтавське губернське земство подало клопотання про заснування в місті Полтава вищо-го учбового сільськогосподарського за-кладу.

У травні 1919 року спеціальною ко-місією було розроблено план організа-ції сільськогосподарського інституту в Диканьці на базі маєтку Кочубея. А 23 червня 1920 року приймається рішення про відкриття в Полтаві при Вищій ро-бітничій школі факультету садівництва та городництва. Сільськогосподарський факультет мав у своєму складі три сек-ції: рільничу, садово-городню та тва-ринництва. Курс навчання мав тривати три роки.

У 1921 році факультет реорганізова-но спочатку в сільськогосподарський, а згодом – в агрокооперативний тех-нікум. Протягом 1922 – 1923 н. р. сіль-ськогосподарський технікум об’єднався з агрокооперативним та садовим тех-нікумами. Восени 1926 року технікум було перейменовано на сільськогоспо-дарський політехнікум, який на початку 1929 року був визнаний таким навчаль-ним закладом, який відповідає осно-вним вимогам вищої школи.

На засіданні правління Полтавського сільськогосподарського політехнікуму 9 жовтня 1929 року була прийнята ухва-ла президії такого змісту: «Заслухавши повідомлення Народного комісаріату освіти про затвердження реорганізації Полтавського сільськогосподарського політехнікуму в сільськогосподарський інститут, прийняти його до виконання і реорганізувати сільськогосподарський політехнікум у Полтавський сільсько-господарський інститут з такими фа-культетами: усуспільнення сільсько-го господарства; індустріалізація сіль-ського господарства; рільничий; зоотех-нічний; інтенсивних культур; сільсько-господарського будівництва; землевпо-рядження». Цією ж постановою було встановлено святкування дня інститу-ту – 1 листопада.

Новий 1930 рік розпочався для інсти-туту з нових завдань. Центральні орга-ни влади зробили ставку на розвиток тваринництва як вирішального факто-ра розв’язання проблем. Тому постано-вою президії Всесоюзної академії сіль-ськогосподарських наук із серпня 1930 року в Полтаві на базі Інституту експе-

риментальної зоотехнії було організо-вано науково-дослідний інститут сви-нарства.

Докорінна реорганізація Полтавсь-кого сільськогосподарського інституту відбулася 19 серпня 1930 року. Офіційна назва 31 жовтня була затверджена така: Полтавський зоотехнічний інститут. Не минуло й півроку, як його назва знову змінилася на Полтавський інститут сви-нарства.

Через два роки з’ясувалося, що функ-ціонування вищого навчального за-кладу з орієнтацією на одне лише сви-нарство є недоцільним, а тому 7 липня 1933 року йому було повернено попе-редню назву – зоотехнічний інститут. Восени наступного 1934 року він, як і раніше, став називатися Полтавським сільськогосподарським інститутом, у складі якого функціонували два фа-культети: агрономічний і зоотехнічний.

На початку 1938 року інститут мав 16 кафедр, у складі яких нараховувало-ся близько 80 викладачів і обслуговую-чого персоналу.

8 вересня 1941 року, тобто за десять днів до захоплення Полтави війська-ми вермахту, була проведена евакуа-ція Полтавського сільськогосподарсько-го інституту до Сибіру. Разом із майном евакуювалися 27 викладачів і 120 сту-дентів. Незважаючи на відсутність на-вчальних приміщень, інститут за період Великої Вітчизняної війни, переборюю-чи усі труднощі, зумів зберегти і макси-мально використати для навчання цінне обладнання, підготувавши для країни 100 висококваліфікованих спеціалістів.

У вересні 1943 року інститут відно-вив свою діяльність у Полтаві. Однак реалізувати у повному обсязі накрес-лені плани виявилося «неможли-вим через відсутність професорсько-викладацьких кадрів, обладнання та ін-шого».

Незважаючи на організаційні труд-нощі, навчальний процес в інституті епохи його відбудови з року в рік поліп-шувався. Інститут уже в перший після-воєнний рік практично відновив кіль-кість студентів. Наприкінці першої піс-лявоєнної п’ятирічки в інституті в осно-вному було розв’язано проблему кадро-вого забезпечення навчально-виховного процесу.

У 1949 році інституту було передане господарство в с. Лозівка Диканського району, а у 1956 році – радгосп у с. Бречківка. Того ж року було повніс-тю завершено відновлення головно-го навчального корпусу, зросла площа студентських гуртожитків, закуплено навчальне і господарське обладнання, трактори та інші складні сільськогоспо-дарські машини найновіших марок.

Важливою подією в житті інститу-

ту була організація у 1960 році двох но-вих факультетів – економічного та агро-педагогічного. У жовтні 1962 року було створено окремий деканат заочного на-вчання. Водночас перші та другі кур-си були виділені в окремий факультет, який одержав назву загальнонауково-го. В 1962 році в інституті відкрита ас-пірантура.

На час завершення відбудовного пе-ріоду в інституті функціонувало п’ять факультетів: агрономічний, зоотехніч-ний, заочний, загальнонауковий.

Завершення процесу формування структури Полтавського сільськогос-подарського інституту, основа якої збе-реглася до нашого часу, відноситься до середини 60-х років, коли було від-крито факультет механізації сільсько-го господарства. У 1966–1967 н. р. в ін-ституті функціонувало сім факультетів. Факультет громадських професій з 1962 року функціонував на громадських за-садах.

У 1981 році розпочалося будівництво комплексу споруд факультету з підго-товки іноземних громадян. У 1983 році була збудована студентська їдальня на 330 місць, відкрито три буфети з лінією роздачі гарячих страв.

Наприкінці 1986 року було введено у дію першу чергу комплексу у складі гуртожитку на 335 місць і блоку обслу-говування. Навчальний корпус для іно-земних громадян почали будувати на-прикінці 1985 року.

Період незалежної української дер-жави – це період подальшого розвитку та змін, що сприяли створенню потуж-ного навчально-наукового комплексу та виходу академії на європейський рівень.

З метою впорядкування системи під-готовки спеціалістів і підвищення якос-ті освіти з 1993 року вперше були лі-цензовані та акредитовані спеціальнос-ті: аграрний менеджмент, агрономія, ве-теринарна медицина, зооінженерія, ме-ханізація сільського господарства, об-

ІСТОРИЧНІ ФАКТИІСТОРИЧНІ ФАКТИ

7аграрна академія моя

лік і аудит. У цілому інститут за наслід-ками роботи комісії Міністерства осві-ти України був акредитований за ІІІ освітньо-кваліфікаційним рівнем. З усіх спеціальностей підготовки спеціалістів інституту надано право прийому іно-земних громадян, встановлені ліцензо-вані обсяги для факультету підвищен-ня кваліфікації та факультету підготов-ки іноземних громадян.

У 90-ті роки зміни торкнулися не лише інституту, як певної юридичної особи, а й кожного факультету, кож-ної окремо взятої кафедри. З року в рік зростала кількість студентів, зарахова-них на навчання на платній основі, згід-но з контрактом. З’явилися нові кафе-дри, новий навчальний корпус площею 10 тис. м2, нові факультети, нові струк-турні підрозділи.

Спільним рішенням Міністерства сільсько-го господарства і про-довольства України та Українською ака-демією аграрних наук в 1997 році на базі ін-ституту був створений навчально -науково -виробничий комплекс, до складу якого ввій-шли: Полтавський дер-жавний сільськогос-подарський інститут; Інститут свинарства УААН; Полтавський філіал інституту ве-теринарної медици-ни; Хорольський аг-ропромисловий коледж; Полтавський аграрний коледж управління і права; Березововорудський радгосп-технікум; Лубенський сільськогосподарський технікум бухгалтерського обліку; Полтавський технікум м’ясної промис-ловості; Полтавське науково-виробниче об’єднання «Еліта»; Веселоподільська селекційно-дослідна станція УААН; Устимівська дослідна станція рослин-ництва УААН; навчально-дослідне гос-подарство «Ювілейний».

У 1998 році інститут отримав пра-во на підготовку спеціалістів за екстер-натною формою навчання з усіх спеці-альностей, окрім ветеринарної медици-ни (у межах 5 % від ліцензованого об-сягу підготовки за заочною формою на-вчання).

У 2001 році Полтавський держав-ний сільськогосподарський інститут був реорґанізований у Полтавську дер-жавну аграрну академію. Із 2002 року запроваджено маґістерський курс «Адміністративний менеджмент». Впроваджений маґістерський курс «Еколого-економічне рослинництво» є чи не найпершим в Україні навчальним курсом європейського рівня.

З 2005 року академія як вищий на-вчальний заклад у цілому акредитована за ІV освітньо-кваліфікаційним рівнем.

Зараз наш вищий навчальний за-клад – це великий навчально-науковий комплекс, до складу якого входять три технікуми, чотири коледжі. В рам-ках навчально-наукового комплек-су відбувається підготовка фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівня-ми бакалавр, спеціаліст, маґістр таких напрямів підготовки (спеціальностей): агрономія; адміністративний менедж-мент; ветеринарна медицина; еколо-гія, охорона навколишнього середови-ща та збалансоване природокористу-вання; економіка підприємства; мар-кетинг; менеджмент; процеси машин та обладнання агропромислового ви-робництва; облік і аудит; технологія виробництва та переробки продукції тваринництва; фінанси і кредит.

Наш вуз навчає сьогодні близько 6 тисяч студентів. Навчальний процес за-безпечує 391 викладач з 31 кафедри, се-ред яких 36 професорів, докторів наук та 234 доценти, кандидати наук.

Для проходження практики функ-ціонують філії академії – на базі ПП «Агроекологія» Шишацького району та агрофірми «Маяк» Котелевського району, очолювані Героями України, нашими випускниками Семеном Свиридоновичем Антонцем та Тетяною Михайлівною Корост, та численні філії факультетів, кафедр на базі передових сільгосппідприємств області.

В академії діє аспірантура з 13 спеці-альностей, де нині навчаються 139 аспі-рантів, 50 здобувачів наукового ступе-ня. Науково-дослідна р обота спрямова-на на вирішення практичних проблем підвищення ефективності сільськогос-подарського виробництва та зосереджу-ється на таких пріоритетних напрямах: органічне землеробство, сучасні мето-ди селекції польових культур, альтерна-тивні джерела енерґії, як шлях до енер-ґетичної безпеки держави, зелена енер-ґетика, перспективи плодоовочевого ринку Полтавської області.

Заслуговує на увагу активна участь у науковій роботі студентів, які здобува-ють численні перемоги на міжнародних

та всеукраїнських конкурсах та олімпі-адах.

Полтавська державна аграрна ака-демія має високий рівень міжнародних відносин завдяки тісній співпраці з 16 країнами світу. Викладачі й науковці академії беруть активну участь у між-народних проектах і програмах галузі освіти та аграрної науки.

Із метою поглиблення знань з інозем-них мов в академії відкрито «Мовний центр», який завжди до послуг сту-дентів і викладачів. Центр отримав лі-цензію на проведення іспиту Test-daff з німецької мови. В Центрі кар’єри студенти-випускники одержують ви-черпну інформацію про можливості працевлаштування. Завдяки діяльнос-ті Центру профорієнтаційної роботи та

іміджевої політики академія має змогу забезпечити набір абітурієнтів на високому рів-ні.

Плідно працює підготов-чий факультет для інозем-них громадян, на якому зараз навчаються більше 100 іно-земних студентів із багатьох країн світу. Успішно функці-онує Інститут післядиплом-ної освіти, який забезпечує підвищення кваліфікації фа-хівців, науково-педагогічних працівників та перепідготов-ку спеціалістів за ліцензова-ними спеціальностями.

В академії діє художня са-модіяльність, активно про-водиться спортивна робота,

працює Центр дозвілля для студентів, музей, що носить звання народного.

Академія невпинно розвивається: її навчальна база включає чотири на-вчальні корпуси, спортивний комп-лекс, віварій для утримання сільсько-господарських тварин та птиці, вете-ринарні клініки, мовний центр, біблі-отеку, читальні зали. Функціонує 25 комп’ютерних класів, обладнаних су-часними комп’ютерами, підключеними до мережі Internet. До послуг студентів – 5 гуртожитків, їдальня, чотири буфе-ти та два кафе.

За різними рейтингами академія за-ймає провідні місця серед вищих на-вчальних закладів аграрного профілю, а також серед вузів Полтавщини.

Потужний навчально-виробничий комплекс, який об’єднує навколо себе Полтавська державна аграрна академія, виконує благородну і необхідну місію підготовки висококваліфікованих фа-хівців та гідних громадян нашої держа-ви, проводить плідну роботу з розви-тку аграрної науки та створення умов для підвищення конкурентоздатності й ефективності аграрної сфери.

Людмила Капаєва,к.е.н., доцент, директор Інституту

післядипломної освіти та дорадництва

ВІЗИТИ ВІЗИТИ

8 аграрна академія моя

Рівно сто років тому в Полтаві, у стінах Духовної семінарії були роз-квартировані молоді віленці, які зму-шені були покинути Литву внаслі-док вируючої Першої світової ві-йни. Згадуючи історію, слід зазна-чити, що у Першій світо-вій воювали країни двох воєнно-політичних блоків: Антанти (Росія, Франція, Англія) та Троїстого со-юзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія), з 1915 р. – Четверного. На 1915 рік територія країн Балтики, Західної Білорусі та Галичини була окупо-вана німецькими війська-ми. Тож Віленське учи-лище, засноване ще 1864 року, було евакуйоване до Полтави.

Здавалося б, що поєд-нало не поєднуване, на те-риторії Духовного закла-ду розквартирували вій-ськових. Однак це було зроблено не просто так, адже обрали саме при-міщення духовного закладу як за-для підтримки молоді, відірваної від Батьківщини, так і враховуючи факт, що семінарія була в той час справжнім духовним символом Полтавщини.

Семінарія заслуговує окремої ува-ги. Зокрема, це духовний осеред-ок міста, в якому працювали відо-мі українські державні діячі: напри-клад, саме тут над перекладом Біблії працювали Пантелеймон Куліш, І. Пулюй, І. Нечуй-Левицький.

Тривалий час зберігалося Пересопницьке Євангеліє (святе сло-во перекладене староукраїнською пи-семною церковнослов’янською мовою 1556–1561 рр.), на якому присягають Президенти України, як на найдорож-чій духовній святині.

Насамперед, увагу слід привер-нути до постаті полтавця, дворянина Бориса Адамовича, відомого генера-ла литовської армії, за домовленістю якого віленці були прийняті у стінах Духовної семінарії.

Попри те, що внаслідок реформ Віленське училище було утворе-не 1864 року, нам цікавий маловив-чений полтавський період, пері-од Першої світової та національно-

визвольних змагань.Найвищим наказом від 9 серпня

1909 року начальником Віленського піхотного Військового училища (юн-керського) було призначено полков-ника Бориса Адамовича. 1910 року

юнкерське училище реформували у військове училище.

Отже, у стінах семінарії знайшло-ся місце і молодим віленцям. В яких умовах вони проживали, яке завдан-ня стояло перед ними?

Віленці були розквартировані на-ступним чином: перший батальйон (1, 2 и 5 роти) в теперішньому пер-шому корпусі нашої академії; Другий батальйон (3, 4 и 6 роти) поруч, в но-вій будівлі Єпархіального училища. Обидві будівлі тоді знаходилися по вулиці Монастирській.

Навчання віленців відбу-валися на території поблизу Хрестовоздвиженського монастиря, поруч із полотном залізниці, на полі. Колишні курсанти-віленці згадува-ли особливий дух та виправку, при-таманну всім, сильний вишкіл і висо-кий рівень відповідальності стосовно навчання.

Для порівняння підкреслю: якщо 1901 року, в мирний час тоді ще юнке-ра відбували навчання в трьох класах і випускалися підпоручиками (най-нижче офіцерське звання), то в Першу світову в училищі запровадили при-скорений 4-х місячний курс навчання і штат курсантів збільшили з 500 до 900 чоловік. Тож навчалися швидко,

важко, майже без відпочинку.Відмінною рисою віленців була

рівність, не притаманна в ті часи біль-шості інших військових навчальних закладів, адже попри те, що курсанти мали різні майнові статки Адамович культивував рівне ставлення до всіх!

Очільник Адамович став його ду-шею і за свідченням очевидців являв собою класичний тип офіцера, яко-го відверто ототожнювали зі словом честь! Своїм слухачам залишив до-сить змістовну пам’ятку «67 заповідей кадетам», яка не втратила актуаль-ності й до сьогодні та цілком повно характеризує той дух, який запанував

в училищі за Адамовича.Отже, таку пам’ятку мож-

на повісити на вході до будь-якого сучасного навчального закладу:• • загартовувати волю,• • терпіти нужденність,• • жити з відкритим забралом,• • дивитися людям у вічі,• • бути чесним,• • говорити правду,• • не вихвалятися,• • поводитися чемно і скромно,• • знати свої недоліки,• • не виправдовуватися тим, що всі вовком виють та один в полі не воїн,• • бути справжнім, а не видава-тися таким,• • бути вдячним! Вдячність –

це перший внесок в уплату боргу і це шосте почуття людини.

Зі спогадів віленця Г. Месняєва відомо, що на 1916 рік генерала Адамовича вже не було в Полтаві, ке-рівництво він передав наступникам, а сам «командовал полком на фронте; но его дух, его заветы, правила и идеи продолжали жить и живо ощущались во всем училищном быту». Після Лютневої революції він повернув-ся у свій маєток на Миргородщині, а потім знову з чистого листа, створю-вав кадетський корпус в Югославії, вже рятуючи тих кадетів, які не могли жити на Батьківщині внаслідок біль-шовицького перевороту.

Помер він 22 березня 1936 року і на спільному пам’ятнику Кадетського цвинтаря в Сараєво було написано його вірш, присвячений останнім юн-керам «Листки отлетевшие, весной чуть пригретые. Мечты недозревшие и песни неспетые».

Прикметно, що наразі актуальни-ми лишаються два девізи віленців:

1. І один у полі воїн! 2. До великого і світлого знай

вірний шлях!Тамара Шаравара,

д.і.н., завідувач кафедри іноземних мов та українознавства

АКАДЕМІЯ ЗУСТРІЧАЛА ЛИТОВСЬКУ ДЕЛЕГАЦІЮАКАДЕМІЯ ЗУСТРІЧАЛА ЛИТОВСЬКУ ДЕЛЕГАЦІЮ15 липня у стінах Полтавської державної аграрної 15 липня у стінах Полтавської державної аграрної

академії відбувся круглий стілакадемії відбувся круглий стіл з нагоди відзначення пере- з нагоди відзначення пере-бування Віленського військового училища у стінах Духовної бування Віленського військового училища у стінах Духовної семінарії з 1915 по 2 січня 1918 року. Литовську делегацію семінарії з 1915 по 2 січня 1918 року. Литовську делегацію очолив Йакштіс Гінтаутас, начальник Центру воєнної очолив Йакштіс Гінтаутас, начальник Центру воєнної історії Литовської військової академії. історії Литовської військової академії.

АБІТУРІЄНТ 2015АБІТУРІЄНТ 2015

9аграрна академія моя

ЯСКРАВИЙ ПОЧАТОКЯСКРАВИЙ ПОЧАТОК

ДДесятого липня 2015 року у Полтавській державній аграрній академії стартувала літня приймальна кам-панія. Прийом документів від вступників за ОКР

«Бакалавр» (повний термін навчання) проводився до 31 лип-ня включно.

У поточному році від абітурієнтів надійшло 2525 заяв, що на 7,4 % менше, ніж у 2014 році, в тому числі за цільовим при-йомом – 212 заяв. Кількість поданих заяв від абітурієнтів за квотою прийому сільської молоді становила 8,4 %. Конкурс заяв на одне місце абітурієнтів, які мали цільове направлен-ня, становив 1,5 особи. Конкурс на одне місце державного за-мовлення за ОКР «Бакалавр» (повний термін навчання) до ПДАА сягав 11,9 особи.

Слід зазначити, що найбільша кількість заяв надійшла від абітурієнтів, які бажали навчатися за напрямом підготовки «Агрономія», «Ветеринарна медицина» та «Технологія ви-робництва та переробки продукції тваринництва» (375, 347 та 313 заяв відповідно).

На перший курс за ОКР «Бакалавр» (повний термін на-вчання) денної форми навчання зараховано всього 474 особи, з них за державним замовленням – 213 осіб. Із загальної кіль-кості зарахованих сільська молодь налічувала близько 87 %, квота цільового прийому виконана на 100 %.

За підсумками вступної кампанії за ОКР «Бакалавр» (по-вний термін навчання) денної форми навчання найбіль-ше поповнилися лави студентів за напрямом підготовки «Агрономія» (105 осіб), «Технологія виробництва та пере-

робки продукції тваринництва», «Процеси, машини та об-ладнання агропромислового виробництва» та «Ветеринарна медицина (по 74 особи). Серед зарахування за рахунок ко-штів фізичних та юридичних осіб лідирує напрям підготов-ки «Агрономія» (59 осіб) та «Облік і аудит» (42 особи).

Також приймальна комісія займалася прийомом доку-ментів від абітурієнтів, які закінчили навчання за ОКР «Бакалавр», успішно склали вступні випробування та поба-жали продовжити навчання за освітньо-кваліфікаційним рів-нем «Спеціаліст» або «Маґістр».

У цілому за ОКР «Бакалавр» (зі скороченим терміном на-вчання або з нормативним терміном навчання на 2 (3) курси) зараховано 599 осіб (334 – денна форма, 265 – заочна форма); з них: за рахунок держзамовлення – 100 осіб і за кошти фізич-них та юридичних осіб – 499 осіб).

Усього за ОКР «Спеціаліст» зараховано 372 особи, з них на денну форму навчання – 219 осіб (175 особи за рахунок державного бюджету, 44 особи за рахунок коштів фізичних і юридичних осіб), на заочну форму навчання – 153 особи (14 осіб за рахунок державного бюджету, 139 осіб за рахунок ко-штів фізичних і юридичних осіб).

За ОКР «Маґістр» зараховано 298 осіб на денну форму на-вчання (з них 68 осіб – за рахунок коштів державного бюдже-ту) та 122 особи на заочну форму навчання.

Валерія Осташова, заступник відповідального секретаря

приймальної комісії, к.ю.н, доцент

Ùîäî ï³äñóìê³â âñòóïíî¿ êàìïàí³¿ 2015 ðîêóÙîäî ï³äñóìê³â âñòóïíî¿ êàìïàí³¿ 2015 ðîêó

Вже традиційно склало-ся так, що початок навчального року співпадає з міжнародним Днем Знань. Саме цього дня – 1 вересня, в Полтавській державній аграрній акаде-мії відбулися урочисті заходи, приуро-чені до початку навчального року, свята знань та привітання першокурсників з початком нового, дорослого життя.

Цього року першокурсники почали своє знайомство з академією зі вступ-ної лекції на тему «Україна понад усе!», де розглядалися такі актуальні на сьо-годнішній день питання, як патріотизм, національна свідомість та любов до своєї Батьківщини. Також вони мали змогу познайомитися з деканами, ку-раторами груп, з викладачами та ку-раторами від студентської ради своїх факультетів.

О десятій годині абітурієнти всіх факультетів разом зі своїми курато-рами, деканами та майбутніми ви-кладачами направились на урочис-ту лінійку, де відбулася офіційна по-свята у студенти. Першокурсникам вручили символічну залікову книж-ку та студентський квиток, вони про-мовили клятву студента, скуштува-ли святкового короваю і з цього мо-менту офіційно вважалися студентами ПДАА.

Після закінчення урочистої посвяти вже студенти відправилися на відкрит-тя спортивного майданчику зі штучним покриттям, фітнес-залу та меморіальних дошок: випускнику факультету обліку та фінансів Ошеці Максиму, котрий трагіч-

но загинув у зоні АТО, захищаючи свою Батьківщину, доктору економічних наук, професору Опрі Анатолію Трохимовичу та ректору Полтавського сільськогоспо-дарського інституту Добровольському Миколі Олександровичу (1962 – 1963 рр., 1968 – 1988 рр.).

Також цікавою подією стало від-криття дошки «Символ праці» у холі першого навчального корпусу, приу-роченого 95-й річниці Полтавської дер-жавної аграрної академії. Символом праці стала золота лопата, як знак тяж-кої роботи працівників аграрної сфери виробництва та промисловості.

Здавалося б, що всі урочистості за-вершені, але на першокурсників у ви-гляді невеликої перерви, чекала озна-йомча екскурсія територією акаде-мії. Студентам було детально розказа-но про структуру академії, всі інститу-ти та їх підрозділи – факультети, розмі-щення навчальних корпусів, місць до-звілля та відпочинку.

О п’ятнадцятій годині всіх че-кала найяскравіша подія цього дня

– відкриття студентського парку на те-риторії академії та святкова вечірка, ко-тру мали змогу безкоштовно відвідати всі студенти-першокурсники. На них чекали розіграші цінних подарунків з символікою нашого навчального закла-ду, молодіжна музика, смаколики, най-оригінальнішим з яких стало сало в то-пленому шоколаді, дві тематичні фото-зони, де безупинно працювали два про-фесійні фотографи, стіна для побажань, студентські новини та багато-багато ін-шого. На завершення було проведено мініатюрний холі-фест, де всі отри-мали спеціальну фарбу. Кожен фа-культет мав свій колір, але всі вони об’єдналися, як символ єдності всіх студентів нашої рідної академії.

Такого масштабного комплек-су заходів для студентів ще не було в жодному вищому навчальному за-кладі на території Полтави. Аграрна академія задає темп усій молоді Полтавщини, всій молоді України. Члени студентської ради академії та всіх факультетів разом з адміні-страцією доклали багато зусиль для того, щоб цей день запам’ятався всім

як найкращий, найщасливіший, най-яскравіший день студентського жит-тя майже чотирьохсот нових студентів усіх факультетів найкращого аграрно-го ВНЗ України – Полтавської держав-ної аграрної академії!

Пчелінцева Олександра, студентка 3 курсу ФВМ

аграрна академія моя10

СВЯТО ВИШИВАНКИ СВЯТО ВИШИВАНКИ

21 травня вся Україна стала наче одним суцільним білим полотном – тисячі людей у більшості міст нашої славної держави, навіть у Криму, одя-гли вишиванки, переконуючи весь світ у спільній ідеї цілісності і не-подільності нашої землі. У рідній Полтаві також відбувся багатотисяч-ний марш у вишиванках. Полтавська державна аграрна акаде-мія не залишилась осто-ронь вшанування цьо-го історичного надбан-ня. Студенти, викладачі і працівники академії та-кож продемонстрували свої патріотичні почут-тя, одягнувши в цей день вишиванки. Фактично початок вивченню укра-їнської вишивки було покладено виданою у 1876 році О. Косач(О. Пчілкою) – матір’ю геніальної Лесі Українки – роботою «Український народний орнамент».

Історія цього свята ся-гає своєї півторатисячної дати першої згадки про вишиванку. У «Повісті минулих літ» згадується 482 рік, описуючи заснування Києва, де дізнаємося і про одяг славетних бра-тів, то були вишиванки. Згодом всі жителі міста перейняли традицію но-сити вишиванки. Вишиваючи сороч-ку чи рушник, ми закладаємо свою долю, – вірили наші предки, вклада-ючи сенс у кожен зі стібків. Із давніх-давен для вишиванки були характер-ні тваринні орнаменти, ромби, роз-етки, хрестоподібні фігури, що пере-важно символізували родючість зем-лі і достаток оселі, стали основою східнослов’янського візерунку.

Дані археологічних розкопок, свідчення мандрівників і літопис-ців підтверджують, що вишиван-ня як вид мистецтва тут існує з незапам’ятних часів. Вишивкою, за свідченням Геродота, був прикра-шений ще одяг скіфів. Знайдені на Черкащині срібні бляшки з фігурками чоловіків, датовані VІ ст., під час дослідження показали ідентичність не тільки з одягом, але і з вишивкою українського народного одягу XVІІІ-XІX ст. Арабський мандрівник X ст. у своїх розповідях про русів згадує, що вони мали вишитий одяг. На жаль, пам’ятки української вишивки збереглися тільки за останні кілька століть, але навіть цього досить, щоб з’ясувати, що елементи символіки української вишивки збігаються з орнаментами, які прикрашали по-суд давніх жителів території України

періоду неоліту, трипільської культури.Зараз вишиванки осучаснені квіт-

ковими візерунками. Однією з харак-терних особливостей української ви-шивки є яскраво виражена самобут-ність окремих етнографічних регіо-нів, таких як Полтавщина, Київщина, Чернігівщина, Гуцульщина, Поділля тощо.

Так, на Полтавщині вишивали пе-реважно білими нитками, зрідка червоними та сірими. Особливістю полтавської вишивки є співіснування рослинного, рослинно-геометричного та геометричного орнаментів. У роз-повсюджених мотивах і їх назвах вра-жає образна спостережливість, тон-ке поетичне почуття – це «барвінок», «хмелик», «курячий брід», «гарбу-зове листя», «зозулька» та інші. Ось чому вишивка – це не тільки худож-нє оформлення речей, а й духовність нації, своєрідне світобачення, відтво-рене специфічними художніми засо-бами.

Обираючи вишиванку, сконцен-труйтеся на відчуттях, які перепо-внюють душу, коли ви берете той чи інший виріб у руки. Якщо в цей мо-мент ви відчули тепло, захищеність, спокій, то ви тримаєте в руках ВАШУ річ. Та найкраще – це вишиванка, яку змайстрували ви самі чи близька вам людина, тоді вона стає справжнім оберегом.

Не тільки 21 травня жителі нашо-го славного міста одягають святко-ві вишиванки та приєднуються до всеукраїнського Дня вишиванки, ра-зом з усією Україною та діаспорою на весь світ демонструючи свій па-тріотизм та любов до Батьківщини. Також 19 вересня Полтава вбираєть-ся у вишиванки з нагоди щорічно-го культурно-мистецького народного проекту «Парад «Полтава вишивана», який був започаткований у 2012 році.

Вишиванка – символ здоров'я, кра-си, щасливої долі, родової пам'яті, любові, святості. Вишиванка на гру-дях оберігає душу людини від руй-нування та занепаду. Останнім ча-сом автентичний одяг швидко вхо-дить у сучасну моду, що сприяє зміц-ненню самосвідомості українсько-го народу. Вишиванка вже стала

дрес-кодом для багатьох за-ходів та урочистостей, ши-роко використовується у по-всякденному житті. Й досі побутує вислів: «Народитися в сорочці» – бути щасли-вою й успішною людиною.Колективи установ, підпри-ємств, організацій, навчаль-них закладів, жителі та гості міста пройшли сьогодні свят-ковою ходою від Білої аль-танки до Театральної площі, демонструючи свої вишукані та унікальні вишивані сороч-ки. Протягом ходи учасники співали гімн, українські піс-ні, відпускали в небо жовті і блакитні повітряні кульки, колективи танцювали народ-

ні танці. Через весь Корпусний парк було протягнено, здавалось, нескін-ченний прапор.

Парад вишиванок у Полтаві є сим-волічним переконанням того, що наша держава зберегла свою націо-нальну ідентичність. Метою цього комплексу заходів було: прищеплен-ня молоді любові до рідного краю, по-пуляризації національного колори-ту, пробудження почуття гордості за свою країну та її здобутки; форму-вання активної громадянської позиції у молоді, натхнення на подальші звер-шення та досягнення.

Студенти Полтавської державної аграрної академії з великим захватом долучились до параду і пройшлись ко-лоною зі знаменом (на фото) центром нашого міста. Студенти разом з ін-шими учасниками заходу мали змогу відвідати народну виставку-ярмарок, взяти участь у майстер-класі народ-них умільців. Учасники заходу мали змогу побувати на тематичному кон-церті, також на відвідувачів чекали багато сюрпризів. Гаслом події було: «Вдягни вишиванку та приєднайся до великої Полтавської родини патріо-тів. Покажи всім, як ти пишаєшся сво-їм містом, своєю країною. Щаслива Україна – земля наших дітей!»

Переповнюється серце гордістю за земляків, які не цураються, а пиша-ються власною історією, примножую-чи традиції краю і всієї країни.

Вікторія Жукова,літературинй редактор

Вишиванка – наш генетичний кодВишиванка – наш генетичний код

аграрна академія моя

СТУДЕНТСЬКЕ ЖИТТЯСТУДЕНТСЬКЕ ЖИТТЯ

11

Студреспубліка академічного етапу, регіонального етапу, всеукраїнський рі-вень, зимова студреспубліка… Всі такі різні і водночас поєднані людьми, про-ектами, виступами учасників, організа-торами, Україною… Проблеми, дегра-дація, модернізація, самореалізація, сві-домість, громади, вибори... «Республіка вправляє мізки» – це дійсно так. Після республіки ти стаєш іншим, не таким як всі. Ти працюєш, прагнеш, щоб твоя країна стала першою у світі.

Ми працювали на академічному ета-пі. Розробляли проект «Академія нашої мрії». В цьому році студреспубліка була більш смисловою. Був наголос саме на активній участі студентів у житті акаде-мії. Кожен мав шанс проявити себе, змі-нити своє студентське життя в академії. Дякуючи Т. О. Шараварі, ми дізнали-ся історію нашої рідної аграрки, та як можна з допомогою нашої багатої істо-рії покращити наш ВНЗ.

Пройшли вибори мера, маґістра-ту. Студентським мером ПДАА став Олексій Олефіренко, а в маґістрат про-йшли: Олександр Міняйло, Дарія Резвіцова, Катерина Лубко, Андрій Шейко, Едуард Білокоз, Алевтина Вакуленко, Андрій Попряник, Едуард Приймак, Ілля Яровий і Євгенія Бредун.

З 8 по 11 липня пройшов регіональ-ний етап студреспубліки. В цьому році

вона пройшла в іншому форматі – спо-чатку ОДІ за містом, потім у місті. Темою була «Модернізація Полтави». Студенти нашої академії провели опиту-вання в соцмережах, щоб дізнатися, що саме турбує жителів нашого міста.

Організаторами було виведено на об-говорення 4 теми: громади, енергети-ка, податки, освіта, з яких потім було сформовано 3 партії – «Правильні реформи – ефективне місто», «Модернізація Полтави через масову освіту» і «Сильна громада – запорука ефективної держави». Найбільш нео-чікуване для виборців було те, що го-лосувати потрібно не за назву партії, а за їх програму.

Депутатами Студентського маґі-страту стали: Олена Прихожа, Ольга Забураєва, Богдан Пащенко, Дмитро Кандиба, Станіслав Мостовенко, Олександр Єжов, Владислав Призов, Юрій Сапсай, Олексій Олефіренко,

Руслан Тойстер. Мером Полтавської ре-гіональної студреспубліки стала наша студентка Алевтина Вакуленко.

Яскраво провели свої вихідні інші учасники та жителі нашого міста, адже закриття проводилось у парку культури та відпочинку «Перемога» в рамках кон-церту Poltava Music Live Awards, учасни-ками якого були друзі Студреспубліки, відомий гурт DK,Dance (м. Суми),

проґресуючий дует «Сен-Тропе» (м. Полтава), який ще й презенту-вав свій новий кліп «Бивша», а також гурт із 23-річною історією ONEYROID

(м. Полтава), а також проведення холі-фесту.

Всеукраїнська студреспубліка – це море емоцій, знайомих з різних міст України, це море, справжнє море, ро-бота вночі, оформлення проектів, най-важливіших на всьому заході – «План модернізації України».

Серед багатьох ідей, які були про-явлені на Студреспубліці, можна виді-лити наступні:

1. Групою «Комітет модерніза-ції» для ефективного просування мо-дернізаційного процесу запропонова-но створення на регіональному (пере-дусім, у найбільш просунутих і гото-вих до важкої роботи зі зламу системи

регіонах) та національному рівнях ін-телектуальних клубів із залучення про-ґресивних експертів, громадських дія-чів, політиків, робота якого б висвітлю-валася через доступні медії. Діяльність таких комітетів має за мету розробку Програми модернізації на різних рів-нях управління нашою державою. Крім того, «Комітет модернізації» запропону-вав створення цілого центру з аналізу та генерації нових проектів у важливих сферах життя (освіта, підприємництво, охорона здоров’я тощо);

2. Група «Довголіття України» пра-цювала над питанням забезпечення здоров’я нації. З конкретних проектів, що були запропоновані, – проект реабі-літації учасників АТО;

3. Група з умовною назвою «Україна в топ-20»: зосередила свою увагу на роз-витку підприємництва, запропонував-ши створення інфраструктури аналізу бізнес-ідей та інвестування в їх розви-ток із залученням, у тому числі, держав-них коштів.

«Комітет модернізації» створили полтавські учасники, а лідером групи був Олександр Глазов, який і балотував-ся у Студентські мери.

Тетяна Шанда, студентка 3 курсу

факультету ТВППТ

СТУДРЕСПУБЛІКА – 2015СТУДРЕСПУБЛІКА – 2015

Святкову атмосферу завжди доповнюють подарунки. От і адміністрація ПДАА з нагоди 1 вересня презентувала новий спортивний майданчик зі штуч-ним покриттям. У вузі тради-ційно вболівають за здоровий спосіб життя та усіляко розви-вають спортивну базу.

Ще одним свідченням під-тримки ініціатив молоді є від-криття студентського парку –

місця, де можна відпочити, по-спілкуватися чи попрацювати. З часом зону відпочинку буде об-лаштовано доріжками, лавами та новими декоративними наса-дженнями.

Студенти в захваті від ново-го спортмайданчику і парку та дякують керівництву за підтрим-ку розвитку спорту та дозвілля в академії.

Прес-центр ПДАА

Àãðàðêà äèêòóº ìîäó Ïîëòàâñüêèì âèùèì íàâ÷àëüíèì çàêëàäàìÀãðàðêà äèêòóº ìîäó Ïîëòàâñüêèì âèùèì íàâ÷àëüíèì çàêëàäàì

ЦІКАВО ЗНАТИЦІКАВО ЗНАТИ

12 аграрна академія моя

Аграрна академія моя, вересень 2015 р. Засновник і видавець – Полтавська державна аграрна академія

Головний і відповідальний редактор – Вікторія ЛихопійЛітературний редактор – Вікторія ЖуковаВерстка – Юлія ХрипкоВідповідальність за достовірність інформації, вміщеної в номері, несе автор.Редакція може не поділяти думку автора.

Адреса редакції: 36003, Полтава, вул. Сковороди, 1/3, корп. 4,кімн. 510, редакційно-видавничий відділE-mail: viktoriia.lykhopii@pdaa.edu.uaСвідоцтво про реєстрацію ПЛ №824-81Р від 03.12.2007.Розповсюджується безкоштовно.

©ПДАА, 2015.

Матеріали підготувала Вікторія Лихопій

ВІТАННЯ З-ЗА КОРДОНУВІТАННЯ З-ЗА КОРДОНУ

Уважаемые преподаватели и студенты!Поздравляю вас с Днем рождения нашего учебного заве-

дения! Хочу выразить искреннюю благодарность Академии и ее профессорско-преподавательскому составу за все те основы, которые были заложены за годы обучения в ней.

Академия научила справляться с непростыми ситуаци-ями, дала не просто знания, а научила, как правильно ис-пользовать их на практике и в жизни. Я с честью и с гордо-

стью могу сказать, что я вы-пускник Полтавской государ-ственной аграрной академии.

Желаю Академии достичь ещё больших высот, процве-тания и огромных достиже-ний!

Алі Агаоглу Бабазаде, м. Сабирабад, Азербайджан,

випускник факульте-ту «Обліку та фінансів»

2014 року

Вітаю свою рідну академію з Днем народження. Щиро дя-кую їй за надану можливість побачити світ і здобути освіту. Бажаю і надалі залишатись са-мою найкращою, найвеселішою і найуспішнішою!

Валентин Дона, м. Пуатьє, Франція,

студент 3 курсу факультету «Агротехнологій та екології»

С искренней лю-бовью поздравляю Академию с ее 95-лети-ем. Хочу высказать глу-бочайшую благодар-ность всем преподава-телям, за вашу доброту, трудолюбие и неограниченное терпение. Спасибо за то, что помогли мне на жизненном пути. Искренне ваша, Руслана.

Руслана Даценко, м. Мосс, Норвегія, випускниця факультету «Обліку та фінансів» 2013 року

Вітання рідній ПДАА з соняч-ної Італії!

Завжди з гордістю говорю, що навчалася в Полтавській держав-ній аграрній академії й жодно-го разу не пошкодувала про ви-бір вузу та професії. Отримані тут знання стали незамінними для ро-боти за спеціальностю та надзви-чайно цінними для здобуття дру-гої вищої європейської освіти. Бажаю рідному навчальному за-кладу творчого процвітання, но-вих наукових злетів, перемог та наполегливих студентів!

Марина Маркевич, м. Трієст, Італія, випускниця факультету «Обліку та фінансів» 2007 року

З ювілеєм, рідний вуз! Бажаю займати належне місце серед провідних ви-

щих навчальних закладів, надалі рухатися лише вперед та наступну річницю зустріти у статусі Національної!

Сергій Тимченко, м. Ставангер,

Норвегія, студент 5 курсу факультету

«Обліку та фінансів»

Полтавська державна аграрна академія для мене є най-кращим навчальним закладом, адже саме в її стінах я отримала всі необхідні знання, вміння та навички. Саме тут я зустріла справжніх друзів, знайшла своє кохання і отримала величезний досвід роботи (майже 3 роки) в ко-лективі Інституту післядипломної освіти та дорадництва.

Я вдячна долі, що в 2008 році я обрала для навчання саме Полтавську державну аграрну академію! І сьогодні, в день святкування 95-річчя академії, для мене честь при-вітати вас всіх із цим святом. Я зичу адміністрації акаде-мії та викладачам мати талановитих студентів в аудиторі-ях, бажаю завжди прагнути до нових знань і досягати най-кращих результатів у своїй роботі. Бажаю, аби всі плани, які у вас є з легкістю втілювалися в життя і ви отримували лише приємні емоції та натхнення від своєї роботи.

Студентам хочеться побажати продуктивного навчан-ня, бажаю знайти побільше вірних друзів серед молоді академії. Використайте по максимуму свій студентський статус: користуйтеся всіма можливостями, які дає акаде-

мія, беріть участь у різних конкурсах, олімпіадах, зма-ганнях, літніх шко-лах, адже студент-ські роки найкращі в житті! Я бажаю, щоб Полтавська державна аграрна академія процвіта-ла ще не одну со-тню років, щоб за-вжди було чути про високі досяг-нення в науці як викладачів, так і студентів не тільки в Україні, а й за кордоном! Я пишаюся тим, що я випускниця факультету економіки та менеджменту Полтавської дер-жавної аграрної академії!

Юлія Постіл, The Ohio State University, USA