ЛАТИНСЬКА МОВАlibrary.iapm.edu.ua/metod/1549-latyn_mova.pdf · 2007-06-25 · 1....

МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА дисципліни

“ЛАТИНСЬКА МОВА”

(для бакалаврів спеціальностей “Правознавство”, “Правоохоронна діяльність”)

Київ 2005

PDF created with FinePrint pdfFactory Pro trial version http://www.fineprint.com

http://www.fineprint.com

2

Підготовлено кандидатом філологічних наук, доцентом Н. І. Пашковою Затверджено на засіданні кафедри теорії та практики перекладу (протокол № 3 від 20.10.03) Перезатверджено на засіданні кафедри іноземних мов (протокол № 1 від 30.08.05) Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом Пашкова Н. І. Навчальна програма дисципліни “Латинська мова” (для бакала-

врів спеціальностей “Правознавство”, “Правоохоронна діяльність”). — К.: МАУП, 2005. — 27 с.

Навчальна програма містить пояснювальну записку, навчально-тематичний

план, програмний матеріал до вивчення дисципліни “Латинська мова”, само-стійну роботу студентів, форми поточного та підсумкового контролю, питання для самоконтролю, вказівки до виконання контрольної роботи, теми контроль-них робіт, а також список рекомендованої літератури.

© Міжрегіональна Академія управління персоналом (МАУП), 2005



3

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Курс латинської мови у програмі навчання студентів, які опановують нелінгвістичні правничі спеціальності, традиційно є обов’язковою скла-довою базової фахової підготовки. Метою вивчення латинської мови майбутніми юристами є набуття

навичок читання і наголошування латинських слів, засвоєння основних особливостей граматики латинської мови, опанування певної кількості лексичного мінімуму, вивчення напам’ять крилатих латинських виразів, міжнародної юридичної латинської термінології та фразеології.

Програма вивчення юристами латинської мови передбачає обов’язковий початковий курс латинської мови на юридичному факуль-теті згідно з визначеною навчальними планами кількістю годин.

Курс латинської мови для юристів обов’язково має бути пов’язаний з курсом римського права, історії держави та права, іншими юридичними дисциплінами.

Загальноосвітнє значення вивчення латинської мови для юристів, як і для студентів інших гуманітарних спеціальностей, полягає в ознайом-ленні з античною культурою, історією, міфологією, витоками сучасної західної цивілізації.



4

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН вивчення дисципліни

“ЛАТИНСЬКА МОВА”

№ пор. Назва теми

1 Коротка історія латинської мови. Значення вивчення латинської мови для юристів. Походження сучасної міжнародної юридичної термінології

2 Фонетика й фонологія. Графіка й орфографія 3 Граматичні категорії іменника. Іменники І відміни 4 Граматичні категорії дієслова. Наказовий спосіб. Інфінітиви чотирьох

дієвідмін. Теперішній час дійсного способу активного стану 5 Іменники II відміни 6 Прикметники І–II відмін 7 Пасивний стан дієслова. Пасивний інфінітив. Теперішній час

пасивного стану. Пасивна конструкція речення (Ablativus auctoris, Ablativus instrumenti)

8 Минулий час недоконаного виду активного й пасивного стану (Imperfectum indicativi activi et passivi)

9 Майбутній час недоконаного виду активного й пасивного стану (Futurum I indicativi activi et passivi)

10 Іменники ІІІ відміни 11 Прикметники III відміни 12 Дієприкметники активного стану теперішнього часу 13 Основні форми та основи дієслова. Активний стан часів доконаного

виду дієслова 14 Дієприкметники минулого часу пасивного стану. Пасивний стан часів

доконаного виду 15 Іменники ІV та V відмін 16 Ступені порівняння прикметників і прислівників 17 Інфінітиви. Синтаксичні конструкції “знахідний з інфінітивом”

та “називний з інфінітивом” (Accusativus cum Infinitivo. Nominativus cum Infinitivo)

18 Займенники 19 Числівники 20 Синтаксичний зворот “орудний самостійний” (Ablativus Absolutus) 21 Форми часів умовного способу 22 Герундій і герундив. Описова дієвідміна пасивного стану 23 Підрядні речення зі сполучниками si, cum, ut. Правило

узгодження часів



5

ПРОГРАМНИЙ МАТЕРІАЛ до вивчення дисципліни “ЛАТИНСЬКА МОВА”

Практичні заняття

Тема 1 . Коротка історія латинської мови. Значення вивчення латинської мови для юристів. Походження сучасної міжнародної юридичної термінології

Мета. Висвітлити питання: походження латинської мови, її роль і значення у виникненні та розвитку сучасної міжнародної юридичної те-рмінології.

Питання для обговорення

1. Виникнення мови та етапи її розвитку. 2. Латинська мова — основа становлення юридичної термінології. 3. Поняття про мову як основний засіб спілкування, її функції. 4. Місце й час виникнення латинської мови. 5. Поняття про індоєвропейські мови. 6. Вплив латинської мови на становлення нових романських, герман-

ських і слов’янських мов. 7. Значення вивчення латинської мови для юристів.

Література: а) основна [4; 9]; б) додаткова [1; 2; 5; 6; 8; 9; 10; 11]

Тема 2 . Фонетика й фонологія. Графіка й орфографія

Мета. Навчити студентів читати і писати латиською мовою.


1. Написання літер латинського алфавіту, їх вимова. 2. Голосні дифтонги, диграфи. 3. Довгота й короткість голосних. 4. Латинські сполучення qu, ngu, su, ti. 5. Грецькі сполучення th, rh, ch, sch, ph. 6. Історія букв i-j, u-v. 7. Складоподіл. 8. Наголос.

Література: а) основна [3; 4; 7; 10]; б) додаткова [1; 2; 5; 6; 8; 9; 11]



6

Тема 3 . Граматичні категорії іменника. Іменники І відміни Мета. Ознайомити студентів з морфологічними особливостями ла-

тинського іменника. Навчити їх розрізняти парадигму І відміни, давати визначення та знати винятки за родом.


1. Граматичні ознаки латинського іменника, словниковий запис. 2. Поділ на відміни. 3. І відміна. Визначення, винятки, парадигми.

Література: а) основна [3; 4; 10]; б) додаткова [1; 2; 5; 6; 8; 9; 11]

Тема 4 . Граматичні категорії дієслова. Наказовий спосіб. Інфінітиви чотирьох дієвідмін. Теперішній час дійсного способу активного стану

Мета. Навчити студентів визначати дієвідміну; основу дієслова, утворюючи форми наказового способу; особові закінчення активного стану. Уміти утворювати особові форми теперішнього часу для всіх діє-відмін.


1. Граматичні категорії дієслова, словниковий запис. 2. Поділ на дієвідміни. 3. Утворення форм наказового способу, винятки. 4. Теперішній час дійсного способу активного стану, парадигми діє-

відмін. Література: а) основна [3; 4; 7; 10];

б) додаткова [1; 2; 5; 6; 8; 9; 11] Тема 5 . Іменники ІІ відміни

Мета. Навчити студентів визначати іменники, які належать до ІІ відміни, розрізняти відмінкові закінчення іменників ІІ відміни; утво-рювати відмінкові форми ІІ відміни; розрізняти особливості при відмі-нюванні іменників із закінченнями -us, -er, -um і слова vir; знати прави-ло середнього роду іменників порівнювати його з правилом назв нежи-вих предметів у слов’янських мовах; знати винятки за родом.


1. Визначення іменників ІІ відміни, винятки за родом. 2. Відмінкові закінчення іменників ІІ відміни. 3. Особливості при відмінюванні іменників із закінченнями -us, -er,

-um і слова vir.



7

4. Золоте правило середнього роду. Література: а) основна [3; 4; 10]; б) додаткова [1; 2; 4; 5; 6; 8; 9; 11]

Тема 6 . Прикметники І–ІІ відмін

Мета. Виробити у студентів навички утворення форм чоловічого, жіночого та середнього роду від прикметникової основи; відмінювати латинські прикметники з відмінковими закінченнями І і ІІ відмін; порів-нювати латинські прикметники І–ІІ відмін за формою та способом узго-дження з іменником з подібними прикметниками рідної та сучасних ро-манських і германських мов.


1. Визначення прикметників І і ІІ відмін, словниковий запис. 2. Відмінювання прикметників І і ІІ відмін. 3. Узгодження прикметників з іменниками.

Література: а) основна [3; 4; 7; 10]; б) додаткова [1; 2; 4–6; 8; 9]

Тема 7 . Пасивний стан дієслова. Пасивний інфінітив. Теперішній час пасивного стану. Пасивна конструкція речення (Ablativus auctoris, Ablativus instrumenti)

Мета. Навчити студентів розрізняти відмінності між формою та зна-ченням дієслів в активному та пасивному станах; знати світоглядні основи розвитку форм пасивного стану дієслова за давніх часів і зникнення їх у сучасних мовах; утворювати особові форми пасивного стану для дієслів усіх дієвідмін і форми пасивного інфінітива теперішнього часу; будува-ти речення пасивної конструкції, порівнювати його з аналогічними структурами сучасних європейських мов, а також правильно переклада-ти пасивні конструкції речення з підметом, що позначає живу чи неживу істоту, перетворювати пасивну конструкцію в активну й навпаки.


1. Утворення особових форм дієслів теперішнього часу пасивного ста-ну, пасивних форм інфінітивів теперішнього часу.

2. Структура речення пасивної конструкції, правила перекладу. Література: а) основна [3; 4; 7; 10];

б) додаткова [1; 2; 4–6; 8; 9]



8

Тема 8 . Минулий час недоконаного виду активного й пасивного стану (Imperfectum indicative et passive)

Мета. Навчити студентів утворювати і перекладати дієслівні форми минулого часу недоконаного виду активного й пасивного стану.


1. Способи утворення та перекладу дієслівних форм минулого часу недоконаного виду активного й пасивного стану.

Література: а) основна [3; 4; 7; 10]; б) додаткова [1; 2; 4–6; 8; 9; 11]

Тема 9 . Майбутній час недоконаного виду активного й пасивного стану. Futurum I indicative active et passivi

Мета. Навчити студентів утворювати і перекладати дієслівні форми майбутнього часу недоконаного виду активного й пасивного стану.


1. Способи утворення та перекладу дієслівних форм майбутнього часу недоконаного виду активного й пасивного стану.


Тема 10. Іменники ІІІ відміни

Мета. Навчити студентів визначати іменники ІІІ відміни, а також групу, за якою відмінюється конкретний іменник, відмінювати іменники із закінченнями приголосної, голосної та мішаної груп; утворювати фо-рму називного відмінка сигматичним та асигматичним способами, зна-ходити подібність іменників ІІІ відміни з українськими іменниками, на-приклад ім’я — імена, небо — небеса, дівча — дівчати тощо. Порівню-вати чергування о, е з і в українських і латинських словах: на зразок homo — hominis.


1. Визначення іменників ІІІ відміни. 2. Приголосна, голосна, мішана групи, парадигми відмінювання. 3. Сигматичний та асигматичний номінативи.




9

Тема 11. Прикметники ІІІ відміни

Мета. Навчити студентів відрізняти прикметники ІІІ відміни від прикметників І–ІІ відмін, прикметники трьох, двох і одного закінчень; порівнювати латинські прикметники ІІІ відміни з відповідними прикмет-никами європейських мов, прикметники на зразок бордо, беж, хакі в українській мові; відмінювати латинські прикметники ІІІ відміни та уз-годжувати їх з іменниками.


1. Визначення прикметників ІІІ відміни, поділ на групи. 2. Відмінювання прикметників ІІІ відміни. 3. Узгодження прикметників з іменниками.


Тема 12. Дієприкметники активного стану теперішнього часу

Мета. Навчити студентів давати визначення дієприкметника як гіб-ридної частини мови, що має ознаки дієслова й прикметника; утворюва-ти відповідний латинський дієприкметник і відмінювати його; перекла-дати дієприкметник українською описово, оскільки в сучасній україн-ській мові такої форми дієприкметника немає.


1. Утворення та відмінювання дієприкметника активного стану тепе-рішнього часу.

2. Способи перекладу латинського дієприкметника на українську мову. Література: а) основна [3; 7; 10];

б) додаткова [1; 2; 4–6; 8; 9]

Тема 13. Основні форми та основи дієслова. Активний стан часів доконаного виду дієслова

Мета. Навчити студентів утворювати основні форми для правильних дієслів, знати, як знаходити їх у словнику для неправильних, розуміти їх відповідність основним формам дієслів сучасних європейських мов, які слід вивчити напам’ять. Студенти мають знати, які часові форми утво-рюються від кожної основної форми дієслова в латинській та мові, яка вивчається; утворювати особові форми активного стану латинських діє-слів у часах доконаного виду, порівнювати їх з відповідними формами



10

дієслів у сучасних мовах; знати особові закінчення, якими розрізняються часи активного стану доконаного виду латинського дієслова.


1. Способи утворення та значення основних форм дієслова. 2. Основа дієслова. 3. Способи утворення та перекладу дієслівних форм часів активного

стану доконаного виду (Perfectum, Plusquamperfectum, Futurum II in-dicativi active).


Тема 14. Дієприкметник минулого часу пасивного стану. Пасивний стан часів доконаного виду

Мета. Виробити у студентів навички утворення форм дієприкметни-ків минулого часу пасивного стану всіх трьох родів, порівнювати його з аналогічними дієприкметниками в нових мовах; відмінювати дієприк-метник минулого часу пасивного стану; утворювати особові форми часів пасивного стану системи перфекта.


1. Утворення форм дієприкметників минулого часу пасивного стану. 2. Відмінювання дієприкметників минулого часу пасивного стану. 3. Утворення особових форм часів пасивного стану системи перфекта

(Perfectum indicativi passivi, Plusquamperfectum indicativi passivi, Fu-turum II indicativi passivі).


Тема 15. Іменники ІV та V відмін Мета. Навчити студентів визначати іменники, що належать до ІV і

V відмін, знати відмінкові закінчення, відмінювати слова відповідно до правила роду.


1. Визначення іменників ІV та V відмін, парадигми відмінювання. 2. Іменники ІV та V відмін в юридичних текстах.




11

Тема 16. Ступені порівняння прикметників і прислівників

Мета. Навчити студентів утворювати форми вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників і прислівників, відмінювати їх; роз-різняти способи утворення ступенів порівняння синтетичним, аналітич-ним шляхом і за допомогою суплетивних форм порівнювати способи творення ступенів порівняння прикметників і прислівників у латині й сучасних мовах.


1. Утворення форм вищого й найвищого ступенів порівняння прик-метників і прислівників та їх відмінювання. Синтетичні, аналітичні, суплетивні форми.

2. Форми ступенів порівняння прикметників і прислівників в юридич-них джерелах римського права.


Тема 17. Інфінітиви. Синтаксичні конструкції “знахідний з інфінітивом” та “називний з інфінітивом” (Aсcusativus cum Infinitivo, Nominativus cum Infinitivo)

Мета. Виробити у студентів навички утворювати форми активного й пасивного станів інфінітивів теперішнього, минулого та майбутнього часу, перекладати латинські форми інфінітивів наявними чи описовими формами інфінітивів різних часів і станів у нових мовах, утворювати й перекладати підрядним реченням специфічну латинську синтаксичну конструкцію “знахідний з інфінітивом”. Вони повинні вміти вказати в латинському реченні дієслово, що керує зворотом, його логічний підмет і присудок, знаходити подібні конструкції у сучасних мовах, знати, після яких дієслів уживається зворот. Важливо вміти утворювати й переклада-ти підрядним реченням зворот “називний з інфінітивом”, замінити зво-рот “знахідний з інфінітивом” на “називний з інфінітивом”, знати, які дієслова керують зворотом “називний з інфінітивом”, уміти знаходити аналогічні конструкції в нових європейських мовах.


1. Утворення всіх форм інфінітивів дієслова. 2. Склад і способи перекладу конструкції “знахідний з інфінітивом”

(Aсcusativus cum Infinitivo).



12

3. Склад і способи перекладу конструкції “називний з інфінітивом” (Nominativus cum Infinitivo).

4. Інфінітивні конструкції в оригінальних латинських юридичних текс-тах.


Тема 18. Займенники

Мета. Навчити студентів визначати розряд займенників, їх рід, чис-ло й відмінкову форму. Виробити в них навички відмінювати та узго-джувати займенники з іменниками, визначати походження сучасних за-йменників та артиклів у європейських мовах від латинських займенни-кових форм.

Питання до обговорення

1. Розряди займенників. 2. Парадигми відмінювання займенників. 3. Займенникові форми латинських юридичних джерел.


Тема 19. Числівники

Мета. Навчити студентів визначати розряд числівників, рід, число й відмінкову форму, римські числа та дати, відмінювати та узгоджувати числівники з іменниками.


1. Розряди числівників. 2. Парадигми відмінювання. 3. Числівники та дати в латиномовних юридичних пам’ятках.


Тема 20. Синтаксичний зворот “орудний самостійний” (Ab-bativus Absolutus)

Мета. Навчити студентів утворювати синтаксичний зворот “орудний самостійний”, перекладати зворот підрядним реченням часу, обставини, способу дії або дієприслівниковим зворотом, наводити такі приклади із сучасних мов.



13

Питання до обговорення

1. Склад і способи перекладу звороту “орудний самостійний” (Abbati-vus Absolutus).

2. Синтаксичний зворот “орудний самостійний” у пам’ятках римсько-го права.


Тема 21. Форми часів умовного способу

Мета. Навчити студентів утворювати форми часів умовного способу недоконаного та доконаного видів активного та пасивного станів, порів-нювати способи вираження умовного способу в латині та сучасних мо-вах, перекладати значення дієслівних форм часів умовного способу в не-залежних реченнях.

Питання для обговорення 1. Способи утворення та перекладу часів недоконаного виду активного

та пасивного станів умовного способу. 2. Способи утворення та перекладу часів доконаного виду активного

та пасивного станів умовного способу. Література: а) основна [3; 4; 7; 10];

б) додаткова [1; 2; 5; 6; 8; 9; 12]

Тема 22. Герундій і герундив. Описова дієвідміна пасивного стану

Мета. Виробити у студентів навички утворювати герундій і герун-див від дієслівних основ, розрізняти їх у реченні й правильно переклада-ти.

Питання для обговорення 1. Способи утворення герундія. 2. Способи утворення та перекладу герундива. 3. Відмінювання герундія та герундива. 4. Взаємозамінність герундія та герундива. 5. Герундій і герундив в оригінальних пам’ятках римського права.

Література: а) основна [3; 7; 10]; б) додаткова [1; 2; 4–6; 8; 9]



14

Тема 23. Підрядні речення зі сполучниками si, cum, ut. Правило узгодження часів

Мета. Навчити студентів перекладати складнопідрядні речення з підрядними, що приєднуються за допомогою сполучників cum, ut, si і питальних слів.

Питання для обговорення 1. Підрядні речення зі сполучником cum. 2. Підрядні речення зі сполучником ut. 3. Підрядні речення зі сполучником si. 4. Правило узгодження часів.

Література: а) основна [3; 7; 10]; б) додаткова [1; 2; 4–6; 8; 9]

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

Для розвитку у студентів навичок самостійної роботи курс латинсь-кої мови будується таким чином, що на лекціях і семінарських заняттях розглядаються основні найскладніші питання. Деякі розділи програми студенти вивчають самостійно, використовуючи рекомендовану літера-туру.

Самостійна робота передбачає: • попередню підготовку до практичних занять; • виконання завдань і вправ у позааудиторний час; • підготовку до обговорення окремих питань; • підготовку доповідей і рефератів; • самостійне вивчення окремих питань визначених тем курсу; • огляд рекомендованої літератури.

ФОРМИ ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

Контроль здійснюється в ході бесіди, дискусії, у вигляді тестів, інди-відуальних і фронтальних опитувань.

Значне місце в роботі зі студентами посідає аналіз їхніх знань і вмінь, що здійснюється після проведення поточного, рубіжного й під-сумкового контролю.

Поточний контроль знань — це перевірка домашніх вправ, перекла-дів, щомісячне тестування за вивченими темами курсу, семестрова атес-тація студентів.

Підсумковий контроль знань проводиться наприкінці курсу за умови наявності позитивних оцінок поточного контролю й атестацій шляхом проведення заліку.



15

Рубіжний контроль передбачає: • читання й переклад тексту, граматичний аналіз; • пояснення деяких теоретичних питань і термінів; • перевірка знань термінів, юридичних виразів і формулювань кри-

латих виразів, сентенцій. На заліку перевіряються набуті знання з дисципліни, вміння визнача-

ти частини мови та їх граматичні форми в тексті, перекладати, поясню-вати вжиті синтаксичні конструкції.

Студент виявляє набуті знання з дисципліни, вміння визначити гра-матичні форми частин мови, синтаксичні особливості тексту, коменту-вати його семантико-стилістичні особливості та засоби їх відтворення у перекладі, пояснити стратегію перекладацького рішення у різножанро-вих текстах.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ 1. Правила читання латинських букв і буквосполучень. 2. Правила наголосу. 3. Граматичні категорії іменника. Визначення практичної основи імен-

ника. Правила запису іменника у словнику. 4. Іменники та прикметники І відміни. 5. Іменники та прикметники II відміни. 6. Іменники III відміни. Приголосна, голосна та мішана групи. 7. Прикметники III відміни. 8. Ступені порівняння прикметників. 9. Прислівники. Ступені порівняння прислівників.

10. Поділ займенників на розряди. 11. Особливості відмінювання займенників. 12. Граматичні категорії дієслова. 13. Основні форми дієслова. 14. Поділ дієслів на дієвідміни. 15. Особові закінчення активного та пасивного стану часів системи ін-

фекта. Praesens Indicativi activi et passivi. 16. Imperfectum indicativi activi et passivi. 17. Futurum I indicativi activi et passivi. 18. Наказовий спосіб теперішнього й майбутнього часу. 19. Часи системи інфекта дієслова esse — “бути”. 20. Дієслова, похідні від esse. 21. Система часів доконаного виду дієслова. Основа перфекта. 22. Perfectum indicativi activi. 23. Plusquamperfectum et Futurum II indicativi activi. 24. Відмінювання дієслова esse у часах системи перфекта. 25. Дієприкметники теперішнього, минулого й майбутнього часу.



16

26. Пасивна форма часів системи перфекта. 27. Описова дієвідміна активного стану. 28. Герундив. Описова дієвідміна пасивного стану. 29. Герундій. 30. Modus coniunctіvus. 31. Види підрядних речень. 32. Активна й пасивна конструкції. 33. Accusativus et Nominativus cum Infinitivo. 34. Accusativus et Nominativus duplex. 35. Ablativus Absolutus. 36. Порядок роботи над перекладом. 37. Вибрані крилаті виcлови-сентенції. 38. Латинська юридична термінологія. 39. Процесуальні терміни та формулювання. 40. Уривки з оригінальних латинських правничих текстів.

Студент повинен уміти: • читати й перекладати латинські тексти; • робити граматичний аналіз латинського тексту; • знати напам’ять юридичні латинські вирази • застосовувати на практиці знання, отримані під час вивчення кур-

су латинської мови.

ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Мета контрольної роботи — перевірити якість засвоєння студентами знань з граматики латинської мови та навичок перекладу за допомогою словника юридичних текстів. Пропоновані роботи містять граматичні завдання з основних передбачених навчальною програмою тем і тексти на юридичну тематику для перекладу й граматичного коментарю. Зале-жно від рівня підготовки студенти виконують роботи на відповідні теми програми, що може стати письмовою частиною атестаційної перевірки, рубіжного або підсумкового контролю знань. Контрольні роботи можуть бути використані як студентами денної форми навчання, так і заочної. Тема роботи вибирається залежно від рівня знань, що контролюються.

ТЕМИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

Тема 1. Основи фонетики. Правила читання та наголосу. Граматичні категорії іменника. Іменники та прикметники І відміни. Дієслово-зв’язка esse

Письмово провідміняйте словосполучення:



17

persona grata — особа бажана culpa lata — тяжка провина terra incognita — невідома земля tabula rasa — чиста дошка sebtentia absolutoria — виправдувальний вирок concordia publica — громадський порядок curia magna — високий суд

Прочитайте й перекладіть:

1. Roma et Genua sunt in Italia. 2. Diana Latonae filia est. 3. Diana dea silvarum, praeterea dea Lunae est. 4. Diana et Minerva magnae et clarae deae sunt. 5. In terra et in aqua est vita. 6. In Luna non est vita. 7. Aurora Musis arnica est. 8. Pecunia aut ancilla, aut domina est. 9. Incolae Italiae sunt nautae et agricolae. 10. Tua sententia neque iusta, neque digna est. ll. Ibi victoria, ubi concordia. 12. O, Fortuna, velut Luna. 13. Via trita est via tuta.

DE ITALIA Italia est terra Еuroрае et patria linguae Latinae. Lingua Latina est lingua

antiqua. Roma est in Italia. Lingua Latina est lingua poetarum Romae antiquae. Multis pugnis et multis victoriis Roma clara est.

Тема 2. Граматичні категорії дієслова. Praesens indicativi activi

Письмово провідміняйте дієслова:

аbetto, are — бути співучасником сompareo, ere — стояти перед судом appello avi, atum, are — називати, оголошувати credo, credidi, creditum, credere — вірити, позичати debeo, debui, debitum, debere — бути зобов’язаним, мусити, заборгувати punio, Ivi, Itum, Ire — карати


l. Amat victoria curam. 2. Vivere est militare. 3. Cogito, ergo sum (Cartesius). 4. Aquila non captat muscas. 5. Bis dat, qui cito dat. 6. Dum spiro — spero. 7. Haud semper errat fama. 8. Historia est magistra vitae (Cic.). 9. Ibi victoria, ubi concordia. 10. Ira saepe causa iniuriae est. 11. Mala herba cito crescit. 12. Natura nihil facit frustra. 13. Non scholae, sed vitae discimus. 14. Patriam nostram amare et defendere debemus. 15. Pecunia non



18

olet (Vespas.). 16. Qui non improbat, approbat. 17. Qui quaerit, reperit. 18. Schola viam scientiarum monstrat. 19. Scientia potentia est. 20. Tantum scimus, quantum memoria tenemus. 21. Victoria copiis gloriam praebet. 22. Generosi animi et magnifici est iuvare et prodesse. 23. Matrimonia debent esse libera. 24. Nemo, qui condemnare potest, absolvere non potest.

Тема 3. Іменники та прикметники II відміни. Займенники. Imperat ivus praesentis activi

Письмово провідміняйте й перекладіть словосполучення:

amicus meus; fatum malum; magister unus; initium bonum; arbiter noster; dolus malus; furtum manifestum; matrimonium iustum.


1. Aliena vitia in oculis habemus, a tergo nostra sunt. 2. Aquae et igni interdicere. 3. Arbitramentum aequum tribuit cuique suum. 4. Arbitrium est iudicium boni viri secundum aequum et bonum. 5. Bonis nocet, qui malis parcet. 6. Cessa regnare, si non vis iudicare. 7. Commodum ex iniuria sua non habere debet. 8. Compendia sunt dispendia. 9. Contra factum non est argumentum. 10. Culpae poena par esto. l l . Dat veniam corvis, vexat censura columbas. 12. De lingua stulta incommoda multa. 13. Et tu, Brute, contra me! 14. Eventus est magister stultorum. 15. Factum unius alteri nocere non debet 16. Festina lente! 17. Fide, sed cui — vide. 18. Hic spinnas colligit, ille rosas. 19. Honeste vivere, alteri non laedere, suum cuique tribuere. 20. Iniquum est alios permitere, alios inhibere mercaturam. 21. 1ustitia est fundamentum regnorum.

Тема 4. Praesens indicativi passivi

Письмово провідміняйте дієслова в Praesens indicativi passivi:

appello, appellavi, appellatum, — називати, оголошувати appellare credo, credidi, creditum, credere — вірити, позичати debeo, debui, debitum, debere — бути зобов’язаним, мусити,

заборгувати punio, punivi, punitum, punire — карати

Замініть активну конструкцію пасивною:



19

Aquila non captat muscas. Silva umbram praebet. Amici vitam ornant.


1. Ager ab agricolis aratur. 2. Argumenta ponderantur, non numerantur. 3. Aut vincere, aut mori. 4. Avaritia neque copia neque inopiaminuitur. 5. Castra vallo fossaque muniuntur. 6. Causa proxima, non remota spectatur. 7. Clavus clavo pellitur. 8. Etiam magna regna delentur. 9. Fatetur facinus is, qui iudicium fugit. 10. Imperitia pro culpa habetur. 11. Incolae Galliae antiquae ipsorum lingua Celtae, Latina lingua Galli appellantur. 12. Malis displicere laudari est. 13. Malo alieno saepe docemur. 14. Nemo debet bis puniri pro uno delicto. 15. Nihil recte sine exemplo docetur aut discitur. 16. Nunquam periculum sine periculo vincitur. 17. Prudentia saepe vitantur pericula. 18. Qui non negat, fatetur. 19. Si vis amari, ama. 20. Socii mei socius meus socius non est. 21. Ut salutamus, ita resalutamur.

Тема 5. Imperfectum indicativi activi et passivi. Futurum I indicativi activi et passivi. Іменники і прикметники ІІІ відміни

Письмово провідміняйте словосполучення:

alma mater — мати-годувальниця bonus iudex — хороший суддя communis opinio — спільна думка communis scriptura — спільний документ, угода ultima voluntas — остання воля alta proditio — державна зрада actio criminalis — кримінальний позов

Перекладіть. Утворіть особові форми всіх часів активного й па-сивного стану системи інфекта від дієслів з такого тексту:

1. A bove maiori discit arare minor. 2. Ad impossibilia lex non cogit. 3. Amicus Plato, sed magis arnica veritas. 4. Applicatio est vita regulae. 5. Aspera et dura vita tua erit, amice, nisi semper laborabis. 6. Certa stant omnia lege. 7. Cito pede labitur aetas. 8. Coelum, non animum mutant, qui trans mare currunt. 9. Cogitationis poenam nemo patitur. 10. Communis error facit ius. 11. Confessus pro iudicato habetur. 12. Coniunctio mariti et feminae est de iure naturae. 13. Consuetudo est altera natura. 14. Consultor homini tempus utilissimus. 15. Curantes iura iuvant. 16. Da tua dum tua sunt, post mortem tunc tua non sunt. 17. Debitor creditoris est debitor creditori



20

creditoris. 18. Dura lex, sed lex. 19. Errare humanum est; stultum est in errore perseverare. 20. Finis coronat opus. 21. Fortes fortuna adiuvat. 22. Ab uno disce omnes.

Тема 6. Іменники IV відміни. Іменники V відміни. Ступені порів-няння прикметників. Perfectum indicativi activi et passivi

Провідміняйте й перекладіть:

manus propria; senatus Romanus; domus mea; prima facies; dies constituta, res mobilis; res publica; exercitus noster.

Перекладіть. Знайдіть прикметники, утворіть від них ступені порівняння. Знайдіть дієслова, поставте їх в особових формах Perfectum indicativi activi et passivi.

1. Amicus verus amore, more, ore, re cognoscitur. 2. Diligentia in omnibus rebus valet. 3. Divide et impera, cum radix et vertex imperii in obedientum consensu rata sunt. 4. Ea est profecto iucunda laus, quae ab iis tribuitur, qui ipsi veram et iustam meruerunt laudem. 5. Exempla praeceptis utiliora sunt. 6. Honesta mors melior est, quam vita turpis. 7. Iratus homo sui compos non est. 8. Libertas, leges et pax sunt optima bona. 9. Mare verborum, gutta rerum. 10. Natura incipit, ars dirigit, usus perficit. 11. Nobilis est ilia Biantis vox: “Omnia mea mecum porto”. 12. Peior est bello timor ipse belli. 13. Post iucundam iuventutem, post molestam senectutem nos habebit humus. 14. Qui ninimum optat, minimo eget. 15. Ubi sunt, qui ante nos in mundo fuerunt? 16. Unus dies gradus est vitae. 17. Usus optimus omnium rerum magister est. 18. Malitia est acida; est mali animi affectus. 19. Peccata contra naturam sunt gravissima. 20. Actus Dei nemini est damnosus.

Тема 7. Дієприкметники теперішнього, минулого й майбутнього часів. Пасивна форма часів системи перфекта. Описова дієвідміна активного стану

Утворіть дієприкметники та форми часів пасивного стану сис-теми перфекта від дієслів:

appello, avi; сredo, ere; doceo, ere; audio, ire

Перекладіть. Знайдіть у тексті дієслова. Утворіть від них пасив-ні форми часів системи перфекта:



21

1. Affirmanti, non neganti, incumbit probatio. 2. Alea iacta est.. Donec eris felix, multos numerabis amicos, tempora si fuerint nubila, solus eris. 4. Multa cupientibus desunt multa. 5. Ex malis moribus bonae leges natae sunt. 6. Melior est iustitia vere praeveniens, quam severe iuniens. 7. Sero venientibus ossa. 8. Volens nolens. 9. Actus me invito actus nonest meus actus.10. Post scriptum. 11. Equi donati dentes non inspiciuntur.

Тема 8. Plusquamperfectum indicaitvi activi. Futurum II indictiuvi activi

Перекладіть. Знайдіть у тексті дієслова. Утворіть від них усі форми часів системи перфекта:

1. Neminem cito laudaveris, neminem cito accusaveris. 2. Felix, qui potuit rerum cognoscere causas (Verg.). 3. In tria tempora tempus dividitur: quod fuit, quod est, quod futurum. est. 4. Per risum multum poteris cogno-cere stultum. 5. Si potero, vobis libenter prodero. 6. Ratio et oratio conciliant inter se homines, neque ulla re longius absumus a natura ferarum. 7. Stultissima hominis incauti excusatio est: “Non putaveram”. 8. Ubi reram testimonia adsunt, quid verbis opus est? 9. Ades amicis, amici tibi aderant. 10. Vir bonus est, qui patriae nostrae prodesse, hostibus nostris obesse studet.

Тема 9. Герундив. Описова дієвідміна пасивного стану. Герундій

Перекладіть:

1. De gustibus non est disputandum. 2. A communi observantia non est recedendum. 3. A verbis legis non est recedendum. 4. Animus dominandi; animus iniurandi animus signandi. 5. Argumenta non numeranda, sed ponderanda sunt. 6. Carcer ad homines custodiendos, non ad puniendos dari debet. 7. Perspicua vera non sunt probanda. 8. Docendo discimus.9. Pacta sunt servanda. 10. Sciendum est. 11. Quod erat demonstrandum. 12. Non in legendo, sed in intelligendo leges consistunt. 13. Ad defendendum. 14. onus probandi. 15. Ad audiendum considerationem curiae.

SUMMARIUM HISTORIAE IURIS ROMANI lura populi Romani sunt omnium artium praeclaroram antiquitatis, ius

Romanum origo ex lege duodecim tabularam capit. Leges duodecim tabularum (LXIIT) saeculo quinto ante nostram aeram a decemviris editae sunt. Decemviri bene mores maiorum atque leges Solonis sciverunt. Nota est



22

regula “mos legem regit”. Verbum “ius” de “iustitia” oritur (Paul.), iustitia velut aequitas est (Ulp.). Celsus docet “ius est ars boni et aequi”, iura populi Romani divisa sunt in ius publicum et ius privatum, ius naturale est commune omnium hominum et animalium, ius gentium commune omnium iure gentium fit. Cives, Latini et peregrini liberi sunt. Libertini, qui ex servitute manumissi sunt. Ius civile ex legibus, plebiscitis, senatusconsultis, decretis principum, responsis iurispradentium oritur. Praecepta iuris haec sunt: honeste vivere, neminem laedere, suum cuique tribuere (Ulp.). Pater historiae iuris Romani est Gaius, clarissimus iurisprudens. Institutionum iuris civilis commentarii quattuor anno MCCMXVI aperti sunt. In “Institutionibus” Gaii legimus de fontibus iuris Romani sententiis veterum de personis, de rebus et de actionibus. Italia est patria iurisprudentiae, iurisprudentia Romae temporibus imperatoribus florebat. Qui consuluntur, dictores aut iurisprudentes nominabantur. Praxis iudicum interpres legum erat. iurisprudentia ex usu, responsis prudentium et iuribus respondendi constabat. Cognoscemus nomina et opera multorum auctorum (Gaius, Celsus, lulianus, Pomponius, Paulus Papinianus, Ulpianus etc.). Ulpianus libro quadragesimo quinto de testamentis scribit. Romae duae scholae (Sabiniani et Proculiani)notaesunt. Summa summarum historiae iuris Romam est Corpus iuris civilis” (CIC). Codificatio iuris Romani ex quarta parte consistit: Institutiones. Digesta (aut Pandectae), Codex lustinianus, Novellae (aut Leges), ius Romanum Europa percipitur. Invia est in ius Romanum via sine lingua Latina.

Тема 10. Modus coniunctivus

Перекладіть. Знайдіть дієслова. Утворіть від них усі особові форми умовного способу:

1. Ad ea debeat adaptari ius, quae frequenter eveniunt. 2. Amemus patriam, pareamus senatui (Cic.). 3. Anathema sit! 4. Audiatur et altera pars! 5. Ante victoriam ne canas triumphum. 6. Spectatum veniunt, veniunt spectentur ut ipse. 6. Do, ut des; do, ut facias; facio, ut des, facio, ut facias. 7. Edimus ut vivamus, non vivimus, ut edamus (Socr.). 8. Gaudeamus igitur, iuvenes dum sumus! 9. Ab asscietis non fit iniuria.

DE LEGIBUS Indignum est, in ea civitate, quae legibus contineatur discendi a legibus.

Hoc enim vinculum est huius dignitatis, qua fruimur in republica, hoc — fundamentum libertatis, hoc — fons aequitatis: mens et animus, et consilium, et sententia civitatis posita est in legibus. Ut corpora nostra sine mente, sic



23

civitas sine lege suis partibus, ut nervis et sanguine et membris, uti non potest. Legum ministri — magistrates, legum interpretes-iudices, legum denique idcirco omnes servi sumus, ut liberi esse possimus (Cic.).

Тема 11. Accusativus et Nominativus cum Infinitivo. Accusativus et Nominativus duplex. Ablativus absolutus

Перекладіть:

1. Actore non probante reus absolvitur. 2. Admiror te, paries, non cecidisse ruinis, qui tot scriptorum taedia sustmeas. 3. Aequum est neminem cum alterius detrimento fieri locupletiorem. 4. Cessante ratione legis cessat et ipsa lex. 5. Cui ignotum est illud Catonis: “Ceterum censeo Carthaginem delendam esse”. 6. Ille mi par esse deo videtur, Ille, si fas est, superare di-vos, Qui sedens adversus, identidem te Spectat et audit Dulce riden-tem... (Cat.). 7. Fele absente mures securi sunt. 8. Legem brevem esse oportet. 9. Libertas est potestas faciendi id, quod iure licet. 10. Ratio est legis anima; mutata legis ratione, mutatur et lex. 11. Rebus sic stantibus. 12. Res pent domino. 13. Salva reram substantia. 14. Scio me nihil scire. 15. Scribere me quereris, Velox, epigrammata longa. ipse nihil scribis; tu breviora facis (Mart.). 16. Sero venientibus ossa. 17. Solem e mundo tollere videntur, qui amicitiam e vita tollunt (Cic.). 18. Speramus nos liberosque nostros multa bona visuros esse. 19. Suebi centum pagos habere dicuntur. 20. Urbem Syracusas maximam esse Graecarum urbium Siciliae saepe audi-vistis. 21. Vere dici potest magistratum legem esse loquentem, legem autem mutum magistratum (Cic.). 22. Veritas odium parit. 23. Versiculos in me narratur scribere Cinna. Non scribit, cuiuos carmina nemo legit (Mart.).

MANCIPATIO 1. Mancipatio est imaginaria quaedam, venditio, quod et ipsum ius

proprium civium Romarorum est. Eaque res ita agitur: Coram non minus quam quinque testibus civibus Romanis puberibus, et praeterea alio eiusdem condicfmis qui libram aeneam teneat, qui appellatur libripens, is qui mancipio accipit, aes tenet et ita dicit: hunc ego hominem ex iure quiritium meum esse aio isque mihi emptus esto hoc aere aeneaque libra. Deinde aere percutit libram idque aes dat ei, a quo mancipium accipit, quasi pretii loco (G.).

2. Ideo autem aes et libra adhibetur, quia olim aeneis tantum nummis utebantur, nee ullus aureus vel argenteus in usu erat, sicut ex lege Duodecim tabularum intellegere possumus. Eorumque nummorum vis et potestas non in numero erat, sed in pondere (O.).



24

Quintus Flaccus Horatius

AD MELPOMENEN Exegi monument(um) aere perennius Regalique situ pyramid(um) altius, Quod non imber edax, non Aquil(o) impotens Possit diraer(e) aut innumerabilis 5 Annorum series et fuga temporum. Non omnis moriar, multaque pars mei Vitabit Libitin(am) usque ego postera Crescam laude recens, dum Capitolium Scandet cum tacita virgine pontifex. 10 Dicar, qua violens obstrepit Aufidus Et qua pauper aquae Daunus agrestium Regnavit populor(um), ex humili potens Princeps Aeolium carmen ad Italos Deduxisse modos. Sume superbiam 15 Quaesitam meritis et mihi Delphica Lauro cinge volens, Melpomene, comam.

(Carmina III, 30)

Marcus Tullius Cicero

In Catilinam oratio prima

1. Quousque tandem abutere, Catilina, patientia nostra? Quam diu etiam furor iste tuus nos eludet? Quem ad finem sese effrenata iactabit audacia? Nihilne te nocturnum praesidium Palatii, nihil urbis vigiliae, nihil timor populi, nihil concursus bonorum omnium, nihil hic munitissimus habendi senatus locus, nihil horum ora vultusque moverurit? Patere tua consilia non sentis? Constrictam iam horum omnium scientia teneri coniurationem tuam non vides? Quid proxima, quid superiore nocte egeris, ubi fueris, quos convocaveris, quid consilii ceperis, quem nostrum ignorare arbitraris?

2. O tempora! o mores! Senatus haec infellegit, consui videt: hic tamen vivit. Vivit? Immo vero etiam in senatum venit, fit publici consilii



25

particeps, notat et designat oculis ad caedem unumquemque nostrum: nos autem, fortes viri, satis facere rei publicae videmur, si istius furorem ac tela vitemus. Ad mortem te, Catilina, duci iussu consulis iam pridem opertebat, in te conferri pestem, quam tu in nos iam diu machinaris. An vero vir amplissimus P. Scipio, pontifex maximus, Ti.

3. Gracchum, mediocriter labefactantem statum rei publicae, privatus interfecit: Catilinam, orbem terrae caede atque incendiis vastare cupientem, nos consules perferemus? Nam illa nimis antiqua praetereo, quod C. Servilius Ahala Spurium Maelium, novis rebus studentem, manu sua occidit. Fuit, fuit ista quondam in hac republica virtus, ut viri fortes acrioribus suppliciis civem perniciosum quam acerbissimum hostem coercerent. Habemus senatus consultum in te, Catilina, vehemens et grave; non deest rei publicae consilium neque auctoritas huius ordinis: nos, nos, dico aperte, consules desumus.

4. II. Decrivit quondam senatus, ut L. Opimius consul videret, ne quid res publica detrimenti caperet: nox nulla intercessit — inter-fectus est propter quasdam seditionum suspiciones C. Gracchus clarissimo patre, avo, maioribus; occisus est cum liberis M. Ful-vius consularis. Simili senatus consulto C. Mario et L. Valerio consulibus est permissa res publica; num unum diem postea L. Saturninum tribunum plebis et C. Servilium praetorem mors ac rei publicae poena remorata est? At nos vicesimum iam diem patimur hebescere aciem horum auctoritatis. Habemus enim huiusce modi senatus consultum, verum inclusum in tabulis, tamquam in vagina reconditum, quo ex senatus consulto confestim te interfectum esse, Catilina, convenit. Vivis, et vivis non ad deponendam, sed ad confirmandam audaciam. Cupio, patres conscripti, me esse clementem, cupio in tantis rei publicae periculis me non dissolutum videri; sed iam me ipse inertiae nequitiaeque condemno.

5. Castra sunt in Italia contra populum Romanum in Etruriae faucibus collocata, crescit in dies singulos hostium numerus; eorum autem castrorum imperatorem ducem-que hostium intra moenia atque adeo in senatu videmus intes-tinam aliquam cotidie perniciem reipublicae molientem. Si te iam, Catilina, comprehendi, si interfici iussero, credo, erit veren-dum mihi, ne non potius hoc omnes boni serius a me, quam quisquam crudelius factum esse dicat. Verum ego hoc, quod iam pridem factum esse oportuit, certa de causa nondum adducor, ut faciam. Tum denique interficiere, cum iam nemo t am impro-bus, tam perditus, tam tui similis inveniri poterit, qui id non iure factum esse fateatur. Quam diu quisquam erit qui te defen-dere audeat, vives, et vives ita, ut vivis, multis meis et firmis praesidiis obsessus, ne



26

commovere te contra rem publicam pos-sis. Multorum te etiam oculi et aures non sentientem, sicut adhuc fecerunt, speculabuntur atque custodient.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Ахтерова Н. Ф. Латинский язык для юристов. — М., 1991. 2. Гончарова Н. А. Практическое пособие по латинскому языку:

В 2 ч . — М., 1982. — 166 с. 3. Дворецкий Й. X. Латинско-русский словарь. — М., 1976. — 1096 с. 4. Жулай С. Т., Куварова Е. К. Латинский язык для студентов-

юристов. — К.: МАУП, 2000 — 262 с. 5. Козаржевский А. Ч. Учебник латинского языка для нефилологичес-

ких гуманитарных факультетов университетов. — М., 1981. — 318 с.

6. Литвинов В. Латинсько-український словник. — К., 1998. 7. Никифоров Б. С. Латинская юридическая фразеология. — М.:

Юрид. лит., 1979. — 264 с. 8. Ниссенбаум М. Е. Via Latina ad jus. — М.: Юрист, 1996. 9. Скорина Л. П., Чуракова Л. П. Латинська мова для студентів-

юристів. — К.: Атіка, 1995. — 255 с. 10. Ставнюк В. В. Юридична латина. Основи граматики; вибрані юри-

дичні терміни, формули; сентенції. — К., 1997. — 152 с. 11. Розенталь Й. С., Соколов В. С. Учебник латинского языка для юри-

дических факультетов и институтов. — М., 1956. — 172 с.



27

ЗМІСТ

Пояснювальна записка .................................................................................3 Навчально-тематичний план вивчення дисципліни “Латинська мова”..........................................................................................4 Програмний матеріал до вивчення дисципліни “Латинська мова”..........................................................................................5 Самостійна робота студентів ....................................................................14 Форми поточного та підсумкового контролю .......................................14 Питання для самоконтролю ......................................................................15 Вказівки до виконання контрольної роботи ..........................................16 Теми контрольних робіт............................................................................16 Список рекомендованої літератури............................................................26

Відповідальний за випуск Н. В. Медведєва Редактор Т. М. Тележенко Комп’ютерне верстання Т. Г. Замура

Зам. № ВКЦ-1549

Міжрегіональна Академія управління персоналом (МАУП) 03039 Київ-39, вул. Фрометівська, 2, МАУП



ЛАТИНСЬКА МОВАlibrary.iapm.edu.ua/metod/1549-latyn_mova.pdf · 2007-06-25 · 1....

Documents

Transcript of ЛАТИНСЬКА МОВАlibrary.iapm.edu.ua/metod/1549-latyn_mova.pdf · 2007-06-25 · 1....