1

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ

ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО»

НАУКОВО-МЕТОДИЧНА ЛАБОРАТОРІЯ ІНФОРМАТИКИ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ

Реалізація освітніх ініціатив Intel® у Кіровоградській області:

проблеми, здобутки, перспективи

Матеріали обласної Інтернет-конференції

10-12 червня 2014 року

Друкується за рішенням науково-методичної ради комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут

післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»

(протокол від 03.02.2015 року № 1)

Кіровоград

2015

2

ББК 32.973.202

Б 39

Реалізація освітніх ініціатив Intel® у Кіровоградській області: проблеми,

здобутки, перспективи : Матеріали обласної Інтернет-конференції

(м. Кіровоград, 10-12 червня 2014 р.) [Електронний ресурс] / Укладачі

М. С. Чала, А. В. Частаков, О. В. Литвиненко. – Кіровоград, 2015. – 48 с. –

Режим доступу : http://konf.koippo.kr.ua/blogs/index.php/blog8/

У збірник увійшли матеріали обласної Інтернет-конференції «Реалізація

освітніх ініціатив Intel® у Кіровоградській області: проблеми, здобутки,

перспективи».

Збірник адресований працівникам системи освіти, студентам

педагогічних вузів та всім зацікавленим особам.

Відповідальна за випуск – Корецька Л.В.

© КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2015

3

ЗМІСТ

Секція 1. Організація дослідницької діяльності школярів в ході реалізації

проекту «Intel® Навчання для майбутнього» Вікторіна О.М. Організація дослідницької діяльності школярів під час вивчення місцевих топонімів ............................................................................ 4 Гребень В.В. Організація дослідницької діяльності учнів професійно-технічних навчальних закладів з предмета «Історія України», з використанням програми «Intel® Навчання для майбутнього» ............................... 6 Ковтун Н.М. Організація дослідницької діяльності з психологічної тематики учнів на основі «Систематики» Блума......................................................... 8 Криволапова В.Д. Навчально-дослідницька діяльність в процесі викладання інформатики ................................................................................................ 10 Литвиненко О.В. Організація проектної діяльності через технологію веб-квест ...................................................................................................... 12 Мироненко О.М. Організація дослідницької діяльності школярів на уроках природознавства в 5 класі в ході реалізації проекту «Intel® Навчання для майбутнього» .............................................................................. 13 Пецун А.Ю. Проект «ШКІЛЬНА ГАЗЕТА» ................................................................ 16 Ткаченко Л.Л. Проектна діяльність учнів на уроках математики та в позаурочний час ................................................................................. 18

Секція 2. Використання мережевих сервісів на різних етапах проектів за

програмою «Intel® Навчання для майбутнього Буртовий С.В. Сучасні тенденції Інтернет-комунікацій. Онлайнова взаємодія освітян ......................................................................................... 20 Волошина Є.В. Використання мережевих сервісів у навчанні та проектній діяльності .................................................................................................. 22

Секція 3. Роль програми «Intel® Шлях до успіху» у формуванні соціальної компетентності школярів»

Заніздра І.В., Смоляк Л. Формування соціальної компетентності засобами програми «Intel® Шлях до успіху» ............................................................... 24 Байда В.В. «Intel® Шлях до успіху» як активний метод навчання в розвитку розумової діяльності учнів на уроках іноземної мови............................. 27 Бондар І.Ю. Роль програми «Intel® Шлях до успіху» у формуванні соціальної компетентності школярів ............................................................................ 28 Крушеніцька Т.Л. Формування соціальної компетентності учнів за допомогою програми «Intel® Шлях до успіху» ....................................................... 31 Орлова С.В. Роль програми «Intel® Шлях до успіху» у формуванні соціальної компетенції школярів .................................................................................. 34 Таровик О.І. Проектна діяльність у формуванні соціальної компетентності школярів ............................................................................................... 36 Теренюк Т.Б. Формування соціальної компетентності школярів ............................. 39 Шинковенко С.В. Формування інформаційної компетентності учнів засобами програми «Intel® Шлях до успіху» ..................................................... 42 Яценко О.Г. Формування соціальної компетентності школярів засобами програми «Intel® Шлях до успіху» ............................................................... 44

4

СЕКЦІЯ 1. ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ШКОЛЯРІВ В ХОДІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ

«INTEL® НАВЧАННЯ ДЛЯ МАЙБУТНЬОГО»

Вікторіна Олена Миколаївна,

кандидат філологічних наук,

старший викладач кафедри

теорії і методики середньої освіти

КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського»

ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ ПІД

ЧАС ВИВЧЕННЯ МІСЦЕВИХ ТОПОНІМІВ

У роботі окреслено основні принципи організації науково-дослідницької

діяльності дітей підліткового віку. Акцентовано увагу на важливості

залучення їх до цього виду діяльності. Висвітлено основні підходи дослідження

місцевих топонімів.

Досить чітко окреслили основні принципи організації науково-

дослідницької діяльності дітей підліткового віку І. В. Кузнєцова та

М. В. Кучеренко:

1) поглиблене вивчення тих тем, які вибрані самими учнями;

2) насиченість учбового матеріалу завданнями відкритого типу;

3) заохочення результатів;

4) заохочення використання різноманітних форм подання і впровадження

результатів роботи;

5) заохочення до розуміння самих себе, визнання своїх здібностей;

6) установка на самоцінність пізнавальної діяльності під час вивчення

наукових дисциплін;

7) вристичність (навчання техніки інтелектуальної праці);

8) співпраця (перехід від принципу «слідкуй за мною» до принципу

«крокуй сам»)» [3, с. 21].

Якщо педагог побудує дослідницьку діяльність дітей за цими

принципами, то вона має вийти плідною і продуктивною.

Процес дослідження має індивідуальний характер і відбувається за такою

схемою: вибір теми – складання плану роботи – підбір джерел і літератури –

знайомство з джерелами і складання на їх основі плану написання дослідження

– відбір та оцінка фактів – обробка та систематизація зібраного матеріалу –

написання роботи – її рецензування і доопрацювання – остаточне редагування

та оформлення – захист роботи [1].

Науково-дослідницькі роботи дають можливість школярам відчути себе

пошукувачами, дослідниками, побачити результати власної праці. Дуже

важливо оформити відповідно результати діяльності дітей. Це можуть бути

реферати, статті, словнички. Матеріали необхідно використовувати в урочній

по позаурочній діяльності вчителя, ознайомити з ними батьків на батьківських

5

зборах, розмістити на сайті школи тощо. Це робиться для того, щоб дитина

бачила важливість і практичну цінність своєї праці, щоб стимулювати для

подальшого дослідження.

На початку роботи варто ознайомити школярів з важливістю топонімії.

Адже топоніми як мовні одиниці несуть важливу інформацію про особливості

виникнення населених пунктів, про їхніх мешканців, про природні й

географічні умови місцевості, на території якої ці поселення засновані, про

специфіку культурних і політичних зв’язків між сусідніми (найчастіше) і

несусідніми етносами і державами, а значить, і важливими пам’ятками для

історії, географії, етнографії, археології та інших немовознавчих наук.

Також необхідно ознайомити школярів з термінами топоніми,

макротопоніми, мікротопоніми, антропотопоніми, ойконіми, астіоніми,

гідроніми, мікрогідроніми, дрімоніми, ороніми, урбаноніми, годоніми,

агороніми. Не всі вони мають точне визначення у фаховій літературі.

Наприклад, мікротопоніми виокремилися з класу топонімів порівняно недавно

– декілька десятиліть тому. Лінгвісти не дали їм ще точного визначення. Тому

необхідно ознайомити школярів з усіма наявними, а за основу взяти найбільш

поширене. Зокрема, підтримуємо думку науковців, які вважають, що

мікротопонімом – «власна назва невеликого місц. геогр. об’єкта та частини

макрооб’єктів» [2, с. 318].

При зборі топонімів необхідно враховувати досвід попередніх

дослідників [4]. Здійснюється запис фонетичною транскрипцією топоніма.

Потім – об’єкт, який він називає, а при наявності декількох, їх відповідно

нумерують. Це необхідно, щоб у подальшому уникнути плутанини. Адже на

території одного населеного пункту можуть функціонувати однакові топоніми

на позначення різних об’єктів. Наприклад, у м. Кіровограді назвою Лелеківка

номінують: 1) «район міста, який знаходиться на півночі міста і раніше

називався Піски»; 2) «район міста, який знаходиться на заході міста і зараз має

офіційну назву Стара Балашівка». Якщо один об’єкт має декілька назв або їх

фонетичних, морфологічний, акцентуаційних варіантів, то необхідно

зафіксувати всі, які функціонують в усному мовленні мешканців; значення

подавати лише в тому, який за алфавітом зафіксовано першим, а в інших

застосовувати ремарку «т. с., що…». Це, на нашу думку, спростить подальшу

роботу дослідників. Необхідно записати й етимологію. Якщо існує декілька

варіантів походження, то фіксувати необхідно всі. Юних дослідників необхідно

попередити, що якщо існує легенда, пов’язана з топонімом, то її необхідно

зафіксувати. Адже наявність легенд може спростити подальшу пошукову

роботу. Наприклад, на північ від Кіровограда кілометрів 20 є ліс, який

називається Срібний, Срібне. За легендою, там було закопане срібло. Однак

треба бути обережними з легендами і розповідями, тому що вони можуть стати

причиною народної етимології, тобто помилкового тлумачення походження

слова. Наприклад, у селі Доброму Вільшанського району є куток, який має

назву ля. Деякі мешканці пояснюють її походження зовнішньою

схожістю з цим посудом. Але сторожили пам’ятають, що в цьому кутку жив дід

л. Відповідно, ця територія має відантропонімічне походження.

6

Отже, дуже важливо залучати до навчально-дослідницької діяльності

дітей і таку форму роботи, як збір та подальше дослідження топонімів. Із метою

попередження спотворення матеріалу необхідно при цьому стежити за якістю

проведення експедицій та аналізу матеріалу. Перспективу вбачаємо в

зацікавленні та залученні до цього виду діяльності якомога більшої кількості

дітей.

Література

1. Залучення учнів до науково-дослідницької роботи [Електронний

ресурс]. – Режим доступу:

http://osvita.ua/sсhool/lessons_summary//upbring/27192/.

2. Карпенко О. П. Мікротопонім / Українська мова. Енциклопедія. Редкол.:

Русанівський В. М., Тараненко О. О. (співголови), М. П. Зяблюк та ін. К.:

«Укр. Енцикл.», 2000. – С. 318.

3. Кузнєцова І. В., Кучеренко М. В. Організація науково-дослідницької

діяльності дітей підліткового віку // Наукові записки Малої академії наук

України : (збірник наукових праць). – К. : ТОВ «СІТІПРІНТ». – 2013. – С. 20 –

26. – (Серія : Педагогічні науки, вип. 3).

4. Цілуйко К. К. Програма збирання матеріалів для вивчення топоніміки

України. – К., 1962.

Гребень Валентина Володимирівна,

викладач предметів

«Історія України», «Всесвітня історія», «Людина і світ»

Кіровоградського професійного ліцею побутового обслуговування

ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ З ПРЕДМЕТА

«ІСТОРІЯ УКРАЇНИ», З ВИКОРИСТАННЯМ ПРОГРАМИ

«INTEL® НАВЧАННЯ ДЛЯ МАЙБУТНЬОГО»

В тексті виступу розкрита доцільність та послідовність організації

дослідницької діяльності учнів професійно-технічних навчальних закладів з

предмета «Історія України» з використанням програми «Intel® Навчання для

майбутнього», наведеницй приклад одного з учнівських проектів.

Сучасний кваліфікований робітник повинен бути не тільки

конкурентноздатним на ринку праці, а й бути спроможним адекватно

реагувати на зміни в суспільному, політичному та економічному житті країни.

Щоб випускник професійно-технічногонавчального закладу відповідав

цим вимогам необхідно сформувати його знання з історії та інших дисциплін

гуманітарного циклу, вміння аналізувати події, факти, систематизувати,

порівнювати та узагальнювати їх.

7

Ці завдання викладач зможе вирішити, застосовуючи інтерактивні

форми та методи навчання, так як вони розвивають і формують інтерес до

самостійного набуття знань, тобто мотивують навчальну діяльність учнів.

Одним із інтерактивних методів є проектний, суть якого полягає в

організації роботи учнів над вирішенням певної проблеми шляхом самостійних

дій з обов’язковою презентацією (викладенням) отриманих результатів.

Результати повинні бути матеріальними, тобто певним чином оформлені

(відеофільм, реферат, альбом, газета тощо). Програма «Intel® Навчання для

майбутнього» передбачає оформлення результатів виконання учнівських

проектів у вигляді презентації (в програмі Power Point), публікації чи веб-

сторінки (в програмі Publisher).

Послідовність роботи з дослідницької діяльності учнів розпочинається з

того, що викладач ставить перед учнями проблему, яку потрібно вирішити, із

застосуванням комп'ютерних технологій подати результат. Проблема не має

вже готового рішення, а це виключає можливість плагіату і задіює творчі

здібності учнів для її вирішення.

Учні працюють групами. Кожна група вирішує поставлену перед нею

задачу, користуючись різними джерелами інформації.

Слід відмітити, що не можна авторитарними методами об’єднати учнів

в групи. Потрібно прислуховуватися до їх побажань. Але і ліберальним у цьому

питанні не можна бути. Інакше є ризик організації груп з учнів із середніми

можливостями. Потрібно з допомогою свого авторитету викладача досягти,

щоб в групах були учні як із середніми здібностями засвоєння навчального

матеріалу, так і з сильними. Це сприяє тому, що учні із сильними здібностями

будуть працювати консультантами для слабкіших учнів, що є дуже важливим

етапом педагогічного процесу згідно програми «Intel® Навчання для

майбутнього».

Викладач розробляє комп'ютерну презентацію, щоб ввести учнів у суть

поставленої перед ними задачі. В свою чергу, викладач працює консультантом,

який повідомляє учням необхідні знання для вирішення цієї задачі, розробляє

чіткі і об'єктивні критерії оцінювання роботи кожного учасника групового

проекту.

Завершується робота над проектом його захистом. Захист проводиться у

вигляді презентації (один із учнівських проектів додається) [1].

Педагогічні інновації, пов'язані з впровадженням у навчально-виховний

процес інформаційних та інтерактивних технологій навчання, перетворюють

учнів на активних учасників навчального процесу.

Характерними рисами методу проектів на уроках історії є можливість

створення такого навчального середовища, в якому навчальна діяльність учнів

спрямовується на дослідження, а також те, що робота завершується реальним

продуктом. При цьому в учнів формуються особистісні якості, до яких можна

віднести уміння брати на себе відповідальність за обране рішення.

На думку автора, головне завдання використання програми «Intel®

Навчання для майбутнього» в організації дослідницької діяльності учнів у

процесі вивчення історії полягає в підвищенні пізнавального інтересу учнів до

8

предмета, ефективності його опанування учнями. Адже загальновизнано, що

особистість, яка зацікавлена, хоче пізнати матеріал, засвоює його набагато

краще, ніж та, що не зацікавлена змістом того, що вивчає. Використання

комп’ютерних технологій вносить істотні зміни у діяльність педагога та

розвиток учня як особистості, ставить нові вимоги до професійної майстерності

викладання предмета, вимагає чіткої організації та індивідуальної роботи з

кожним учнем під час навчально-виховного процесу [3, 4].

Масштаб використання цієї програми є свідченням визнання того факту,

що всі освітні технології нічого не варті, якщо викладачі не знають, як ними

ефективно користуватися, як правильно і розумно застосувати їх під час

формування знань та вмінь учнів [2].

Література

1. Впровадження проектних технологій в навчально-виховний процес

(порадник НМК ПТО у Кіровоградській області). – 2009. – 12 с.

2. Intel. Навчання для майбутнього. – Київ, «Нора-прінт», 2006. – с. 14-15.

3. http://www.iteach.com.ua/

4. http://www.intel.com/cd/corporate/education/

Ковтун Наталія Михайлівна,

практичний психолог

ліцею інформаційних технологій

Олександрійської міської ради Кіровоградської області

ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

З ПСИХОЛОГІЧНОЇ ТЕМАТИКИ УЧНІВ

НА ОСНОВІ «СИСТЕМАТИКИ» БЛУМА

Одне з актуальних завдань сучасної школи — пошук оптимальних шляхів

зацікавлення учнів навчанням, підвищення їх розумової активності, спонукання

до творчості, виховання школяра як життєво й соціально компетентної

особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні

рішення в різноманітних життєвих ситуаціях, вироблення вмінь практичного і

творчого застосування здобутих знань.

У дослідницькій роботі з учнями провідною задачею є сприяння

розвитку навичок мислення на основі «Систематики» Блума. Слід розділити

дослідницьку роботу на етапи, які взаємопов’язані один з одним, а саме:

1. Знання (відтворення чи розпізнання інформації).

2. Розуміння (розуміння та інтерпретація матеріалу).

3. Використання (перетворення з умов на інші).

4. Аналіз (ідентифікування частини та встановлення співвідношення).

5. Синтез (складання частини разом для формування єдиного цілого).

6. Оцінювання (виявлення цінності чи використання вже відомих

критеріїв).

9

За приклад можна взяти роботу з психології учениці ліцею

інформаційних технологій Олесандрійської міської ради Горовецької Євгенії

на тему «Ейдетика та її застосування в навчальному процесі». Тема роботи

дуже актуальна, оскільки інформація, яку треба запам’ятати, збільшується.

У молодших класах школи: таблиця множення, правила та ін. У середніх і

старших класах до цього додаються дати, формули, схеми, слова і фрази

іноземної мови і великий обсяг інформації, яку потрібно запам'ятовувати і

переказувати. Виникає питання: як це все запам'ятати?

Ми вивчили різні методи запам'ятовування та обробки інформації і

всерйоз зацікавилися школою ейдетики .

Система ейдетики – пам'ять без кордонів. «Ейдос» у перекладі з грецької

– «образ». Ейдетизм – це здатність дуже яскраво уявляти собі предмет, якого

немає в полі нашого сприйняття. Більшість людей вміють це робити. Здатність

мислити образами спочатку була властива людині, і тільки з розвитком

цивілізації вона привчила себе запам'ятовувати не тільки картинку, образ, але і

абстрактний символ у вигляді слова або цифри . Методи навчання, які пропонує

ейдетика, спираються на образне мислення, вони відповідають законам

природи. Ейдетика, сприяючи гармонійному розвитку обох півкуль, робить

більш гармонійним і саму дитину. Вона стає більш працездатною, краще

вчиться, її пам'ять і здатність концентрувати увагу зростають. Сприйняття світу

і оточуючих у дитини стає більш позитивним, а психіка – стійкішою. В основу

програми розвитку пам'яті ми взяли систему ейдетики та основні мнемонічні

техніки: ланцюговий, акровербальний метод і метод місць.

На першому етапі дослідницької роботи збираються знання з даної теми

роботи, різноманітні матеріали, тексти, методики вивчення пам’яті, різна

статистика.

На другому етапі – розуміння, за пірамідою Блума: класифікуємо,

порівнюємо, перефразовуємо, пояснюємо, обговорюємо, розподіляємо

інформацію

На третьому – використання набутих знань на практиці: створення

презентацій та роздаткового матеріалу для покращення запам’ятовування учнів.

На четвертому етапі – аналіз та ідентифікація частини ,встановлення

співвідношення отриманих результатів,

На п’ятому етапі – синтез ( складання частин разом для формування

єдиного цілого), теоретична та практична частина дослідження.

Завершальний етап – оцінювання, а саме захист, відстоювання своєї

думки, знаходження помилок.

Сучасне суспільство потребує людей, здатних відповідати на потреби

часу, компетентних та мобільних на сучасному ринку праці, які ефективно

здійснюють свою діяльність, саморозвиваються та здатні навчатися протягом

життя. Саме ці якості розвиваються під час проектної діяльності.

10

Криволапова Валентина Дмитрівна,

вчитель інформатики та математики

Созонівського навчально-виховного комплексу «загальноосвітня школа

I-III ступенів - дошкільний навчальний заклад» Кіровоградської районної

державної адміністрації Кіровоградської області

НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

В ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ ІНФОРМАТИКИ

Інформатика як навчальна дисципліна повинна сприяти цілісному

сприйняттю світу, усвідомленню ролі інформаційних процесів, а також

забезпечити учнів новими способами дій опрацювання даних, тому до розгляду

на уроках інформатики доцільно і виправдано включати дослідницькі задачі з

різних предметних галузей, розв’язання яких буде стимулювати активність і

зацікавленість учнів у засвоєнні нових способів обробки даних засобами

комп’ютерної техніки.

Вважаю, що сьогодні вже недостатньо навчати традиційно. У центрі

сучасного навчально-виховного процесу має бути учень. Все частіше ми,

вчителі, почали зустрічати пасивних дітей з небажанням навчатися, виконувати

домашні завдання. В очах дітей почав гаснути вогник пізнання, допитливості,

сподівання. Потрібно змінити цю ситуацію і перетворити навчання у

захоплюючу подорож безмежною країною знань.

На даний час бачу лише один вихід з такої ситуації, в якій учень зможе

пройти весь шлях вивчення предмету: від засвоєння основних понять до

свідомого використання знань на практиці і створення творчих проектів

(таксономія Блума).

Щоб добитися добрих результатів, потрібно:

- весь урочний час витрачати на роботу учнів з ПК (визначений

санітарними нормами);

- придумувати задачі і проблеми, максимально наближені до життя;

- на кожному уроці всіма способами активізувати зорову, слухову та

рухову види пам’яті;

- на уроці давати не тільки конкретні знання, але і способи самостійного

здобування інформації, нетрадиційні методи вирішення проблеми;

- навчати учнів поетапно розв’язувати поставлені перед ними завдання.

Головне завдання вчителя – зацікавити учнів, дати можливість

самостійно творити, а це приведе до захоплення предметом, а в подальшому –

глибоким і свідомим знанням. Вчитель на уроці спрямовує хід роботи, корегує

та консультує, в результаті чого здійснюється індивідуальний підхід до

кожного учня.

Одним із дієвих методів навчання є метод дослідження. Цей метод

передбачає побудову процесу навчання з дотриманням основних етапів

дослідницького процесу: виявлення невідомих (неясних) фактів, що підлягають

дослідженню (ядро проблеми); уточнення й формулювання проблеми;

висування гіпотез; складання плану дослідження; здійснення дослідницького

11

плану, вивчення невідомих фактів і їхніх зв'язків з іншими, перевірка висунутих

гіпотез; формулювання результату; оцінка отриманих нових знань,

можливостей його застосування. Важлива особливість дослідницького методу

полягає в тому, що в процесі вирішення одних проблем постійно виникають

нові. Дослідницький метод у навчанні лише якоюсь мірою імітує процес

наукового дослідження. Подібна алгоритмізація діяльності учнів зовсім не

применшує їхньої творчості. Навпаки, виконавши послідовно всі перераховані

кроки, практично будь-який учень неминуче одержує свій власний освітній

результат. Учитель допомагає дітям збільшувати обсяг і якість такого

результату. Досягається це шляхом систематичного повторення алгоритмічних

етапів дослідження. Завдання, які не потребують значних затрат часу і можуть

бути виконані в рамках одного-двох уроків або самостійно як домашнє

завдання, можуть бути такими: «Для чого використовують Інтернет твої

однолітки, батьки?», «Які послуги надають місцеві провайдери?».

Дослідницький метод навчання краще застосовувати в комплексі з методом

проектів. В сучасній типології навчальних проектів за видом домінантної

діяльності учнів виокремлюють «дослідницький проект». Основні ознаки і

вимоги щодо комплексного застосування методу проекту та дослідницького

методу лежать у зоні перетину ознак проектної діяльності і дослідницької:

вибір і постановка значущої для учнів проблеми, застосування інтеграції знань

з різних галузей знань, наявність самостійної дослідницької діяльності та деякі

інші. Приклади дослідницьких проектів учнів з інформатики:

Тема Мета дослідження Ідеальний результат

Електронні

бібліотеки

Дослідити особливості

електронних бібліотек і

засоби їх створення

Створення власної

(класної, шкільної)

електронної бібліотеки

Комп’ютер

майбутнього

Дослідити напрями

розвитку комп’ютерної

техніки

Прогнозна модель

комп’ютера майбутнього

Найшвидший

алгоритм

Дослідити на швидкість різні

існуючі алгоритми

розв’язання певної задачі

(наприклад, упорядкування

елементів масиву)

Створення

(удосконалення)

найшвидшого алгоритму

Допомагаємо

Microsoft

Дослідити, яких функцій не

вистачає у поширених

редакторах

Створення додаткових

модулів (плагінів), або

постановка задачі щодо їх

створення

Дискусійний

клуб

Дослідити, які теми

турбують однолітків і якими

засобами можна організувати

Інтернет спілкування з

деяких з цих проблем

Створення Інтернет-клубу

з можливостями вести

дискусії за «гарячими»

темами

12

Зважаючи на те, що проектна діяльність за визначенням інтегрує знання

учнів з різних предметів, виправдано при вивченні інформатики

використовувати проекти з різних галузей знань. Таким чином, проектна

діяльність не тільки мотивує процес навчання дітей, вона дає змогу збагачувати

досвід у конкретній справі, дозволяє побачити практичне застосування знань і

вмінь у реальному житті.

Узагальнюючи все викладене, можна зробити висновок, що метод

проектів і взагалі дослідницька діяльність учнів надають значні можливості для

педагогічного впливу в процесі формування в учнів культури навчальної

діяльності. Такий підхід допомагає педагогам оптимізувати навчально-

виховний процес, зробити його більш насиченим і цікавим, забезпечити

підвищення активності школярів, робить дітей більш відповідальними,

старанними, самостійними, зацікавленими в результатах власної навчальної

діяльності.

Литвиненко Ольга Валентинівна,

методист науково-методичної лабораторії

інформатики та інформаційних технологій

навчання комунального закладу

«КОІППО імені Василя Сухомлинського»

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ЧЕРЕЗ ТЕХНОЛОГІЮ ВЕБ-КВЕСТ

Розвиток комп'ютерних технологій, особливо Інтернет-технологій, дає

потужний імпульс розвитку всьому людству. Усвідомлюючи цей факт,

педагоги прагнуть активно використовувати нові технічні досягнення в

навчальних цілях. Однією з таких спроб стало винахід веб-квесту, особливого

типу пошукової діяльності, яку учні змогли б здійснювати за допомогою

Інтернету.

Оскільки термін виник порівняно недавно (1995), його дефініція

нестабільна. Так, серед вітчизняних педагогів ми знаходимо самі різні

тлумачення веб-квесту:

тип навчальних інтернет-матеріалів [3];

освітній сайт, присвячений самостійній дослідницькій роботі учнів

(зазвичай в групах) з певної теми з гіперпосиланнями на різні веб-сторінки;

сценарій організації проектної діяльності учнів з будь-якої теми з

використанням ресурсів мережі Інтернет.

Веб-квест як освітня технологія спирається на конструктивістський підхід

до навчання. Відповідно до даного підходу, вчитель-конструктивіст,

насамперед – не урокодавець, а консультант, організатор і координатор

проблемної, дослідницької навчально-пізнавальної діяльності учнів. Він

створює умови для самостійної розумової діяльності учнів і всіляко підтримує

їх ініціативу. У свою чергу, учні стають повноцінними «співучасниками»

13

процесу навчання, розділяючи з учителем відповідальність за процес і

результати навчання. Поява Інтернету та його широке поширення змусили

педагогів шукати шляхи ефективного використання цієї технології.

Тому пропоную ознайомитись з використанням даної технології більш

детально.

http://prezi.com/rtde07ffnujr/?utm_campaign=share&utm_medium=copy&rc=

ex0share

Література

1. Бовтенко М. А. Компьютерная лингводидактика: Учебное пособие

[Текст] / М. А. Бовтенко. М.: Флинта: Наука, 2005.

2. Гончарова Н.Ю. Новые информационные технологии на занятиях по

иностранному языку в неязыковом вузе [Электронный ресурс] / Вуз культуры и

искусств в образовательной системе региона. Режим доступа:

http://www.acis.vis.ru/8/4/1_5/4.htm

3. Сысоев П. В., Евстигнеев М. Н. Развитие Информационной

компетенции специалистов в области обучения иностранному языку

[Электронный ресурс]. Режим доступа:

http://www.lib.tsu.ru/mminfo/000349304/04/image/04-096.pdf

Мироненко Олена Миколаївна,

вчитель біології Цвітненського навчально-виховного

комплексу «загальноосвітній навчальний заклад

I-III ступенів – дошкільний навчальний заклад»

Олександрівської районної державної адміністрації

Кіровоградської області

ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

НА УРОКАХ ПРИРОДОЗНАВСТВА В 5 КЛАСІ В ХОДІ РЕАЛІЗАЦІЇ

ПРОЕКТУ «INTEL® НАВЧАННЯ ДЛЯ МАЙБУТНЬОГО»

Стаття містить основні підходи організації дослідницької діяльності

учнів з використанням програми «Intel ® Навчання для майбутнього» при

реалізації проектів, передбачених програмою з природознавства в 5 класі.

Програма «Intel ® Навчання для майбутнього» працює в українській

освіті з 2004 року і за 10 років співпраці ми маємо змогу оцінити її можливості.

Питання застосування інформаційно – комунікаційних технологій залишається

актуальним. Це продиктовано змінами в освіті, насамперед, впровадженням

нового Державного стандарту, оскільки інформаційно – комунікаційні

технології дозволяють ускладнювати зміст навчального матеріалу, збільшувати

його обсяг, сприяють науково-дослідницькій, пошуковій, експериментальній,

проектній діяльності учнів. Аналізуючи зміст програм освітньої галузі

―Природознавство‖, звертаємо увагу, що особливе значення мають такі методи і

прийоми навчальної діяльності школярів, як спостереження, проведення

14

нескладних дослідів, вимірювань, робота з різними інформаційними джерелами

тощо. Тому в кожному розділі програми виділено рубрики «Практичні роботи»,

«Практичні заняття», «Дослідницький практикум» та «Міні-проекти».

«Дослідницький практикум» – це самостійна (або з допомогою дорослих)

робота учнів у позаурочний час. Його мета – вироблення дослідницьких умінь

у процесі розв’язування задач практичного спрямування. Підготовка «Міні-

проектів» здійснюється як на уроці, так і в позаурочний час, так само

відбувається їх презентація. [1]

Ці завдання сприяють розвитку дослідницьких вмінь та потребують чітко

спланованої роботи. Оволодіваючи прийомами аналізу і синтезу під

керівництвом вчителя, учні не тільки пізнають об’єкти природи, а й

встановлюють причинно–наслідкові зв’язки, будуючи дослідження таким

чином:

1. Висунення гіпотези.

2. Аналіз гіпотези.

3. Збір інформації.

4. Оброблення інформації.

5. Вибір найбільш обґрунтованих варіантів розв’язання проблеми.

6. Узагальнення і висновок.

7. Презентація та захист. [2]

Отже, плануючи роботу на навчальний рік, виділяю теми навчальних

проектів, які будуть реалізовані за програмою «Intel ® Навчання для

майбутнього». Дослідницька діяльність учнів на уроках природознавства в 5

класі включає три етапи:

І етап – підготовчий . В межах однієї теми учні повинні реалізувати

міні–проект, який дає можливість реалізувати міжпредметні зв’язки та

сформувати ключові компетентності. Перед вчителем стоять завдання навчати

учнів: бачити проблему, вміти висувати гіпотезу, спостерігати, проводити

експеримент, обґрунтовувати, або спростовувати гіпотезу, робити висновки.

Наприклад: Природознавство 5 клас. Розділ ІІІ. Земля – планета

сонячної системи. Тема 1. Земля як планета.

В межах вивчення тем «Вода на Землі. Властивості води. Три стани

води. Кругообіг води. Вода – розчинник. Розчинні й нерозчинні речовини.

Розчини в природі. Значення води у природі. Використання води людиною»

релізую навчальний проект «Мандрівка Капітошки» за програмою «Intel ®

Навчання для майбутнього». По завершенню роботи учні:

називають властивості води;

наводять приклади розчинних і нерозчинних речовин; розчинів у

природі; використання води людиною;

описують результати власних спостережень і дослідів;

пояснюють кругообіг води у природі; значення води для живої природи;

розрізняють способи зображення об’єктів на географічних картах;

показують на глобусі та географічній карті географічні об’єкти (річки,

моря, океани);

15

використовують додаткові джерела інформації для виконання

навчального проекту; вивчену природничо-наукову лексику в самостійних

усних повідомленнях;

оцінюють власний внесок у діяльність малої групи співробітництва,

прагнуть аргументовано висловлювати власні судження.

В межах даного проекту виконується дослідницький практикум

«Вивчення розчинності речовин: глини, олії, лимонної кислоти».

Дослідження впливу різних температур на розчинення цукру (солі) у воді.

[1] Презентація до уроку http://www.slideshare.net/elochka2109/ss-35274114

Плануючи цей проект, визначаю об’єкти спостереження, проблемні

запитання у ході розв’язання яких, учні роблять власні відкриття.

План проекту: http://www.slideshare.net/elochka2109/ss-35250841

ІІ етап – основний, або розвиток дослідницький вмінь шляхом

дослідницько – експериментальної роботи. Цей етап розпочинається

вчительською презентацією:

http://www.slideshare.net/elochka2109/ss-35250770

Особлива увага приділяється дослідженню шляхом самостійної роботи.

Вчителю необхідно визначити найефективніші методи й методичні прийоми,

які сприятимуть міцному і свідомому засвоєнню навчального матеріалу і

спонукатимуть учнів до пошуку відповідей. Для формування дослідницьких

вмінь на даному етапі доцільно обирати такі методи роботи, як дискусія, творчі

завдання, ігрові змагання, методи «Незакінчена розповідь» та «Шести

думаючих капелюхів», спостереження, метод «мозкового штурму», або

«мозкової атаки», використання технологій розв’язання винахідницьких задач

(ТРВЗ) , експеримент, метод проекту тощо. Основне призначення цих методів –

генерування найбільш підходящих рішень.

ІІІ етап – заключний, включає в себе оформлення результатів і їх

представлення. При реалізації проекту «Мандрівка Капітошки» учням було

запропоновано представити результати у вигляді презентації та публікації

(бюлетеня і буклету) http://www.slideshare.net/elochka2109/ss-35250707

Працюючи за програмою «Intel ® Навчання для майбутнього», можна

вивчити навчальний матеріал дедуктивним способом: від загального

ознайомлення з поняттям «вода» до вивчення окремих її властивостей.

Закінчити хочу словами Н. Маслова «Завдання педагога в тому, щоб

довести до дверей, дати ключа і навчити учня ним користуватися. Та ніхто,

крім самого учня, не зможе ввійти у світ знання».

Література

1. Програма МОН України з природознавства 5 клас.

2. Інтернет-ресурс. Режим доступу: http://osvita.ua Автор В.Богін

16

Пецун Альона Юріївна,

вчитель математики Капітанівської загальноосвітньої

школи I-III ступенів Новомиргородської районної ради

Кіровоградської області

ПРОЕКТ «ШКІЛЬНА ГАЗЕТА»

Одним з пріоритетних напрямків освіти є виявлення та підтримка

обдарованих дітей, створення умов для розвитку їх розумового та творчого

потенціалу. Вчитель має орієнтуватися на використання педагогічних

технологій, за допомогою яких розвивалися такі якості учня, як пізнавальна

активність, самостійність, уміння творчо виконувати завдання. Творча

дослідницька діяльність дозволяє повною мірою розкрити природні здібності

учнів, допомагає знайти їм своє місце в житті, вчить ставити перед собою

цілі й досягати їх. З цією метою було створено проект «Шкільна газета».

Особливу роль у роботі з виявлення та підтримки обдарованих дітей,

створення умов для розвитку їх розумового та творчого потенціалу. відіграє

науково-дослідницька діяльність учнів середньої та старшої школи, оскільки

вона не тільки допомагає виявити талановитих, схильних до наукової роботи

дітей, а й закласти базу для розвитку майбутніх науковців, інтелектуальної

еліти країни.

Вчитель має орієнтуватися на використання таких педагогічних

технологій, за допомогою яких не просто поповнювалися б знання й уміння з

навчального предмета, а й розвивалися такі якості учня, як пізнавальна

активність, самостійність, уміння творчо виконувати завдання. Пізнавальна

активність на рівні структурної одиниці спрямованості особистості свідчить

про те, що учень охоче засвоює ту чи іншу інформацію, більше того — має

міцно сформовану потребу в якісній пізнавальній діяльності, сильні та стійкі

мотиви цієї діяльності [1].

Творча дослідницька діяльність дозволяє повною мірою розкрити

природні здібності учнів, допомагає знайти їм своє місце в житті, вчить ставити

перед собою цілі й досягати їх. Даним умовам відповідає метод проектів.

Метод проектів передбачає досягнення мети через детальне дослідження

проблеми і її завершення цілком реальним, відчутним практичним результатом,

оформленим тим або іншим чином. Можна сказати, що це метод навчання,

зміст навчання, форма організації навчального процесу, а також філософія

освіти [2].

Творча активність інтерпретується як процес самоорганізації, що

забезпечується наявністю пізнавальних задач. Творчість проявляється при

самостійному дослідженні різного роду задач, пошуку вирішення проблем, а

також уміння зорієнтуватися у тій чи іншій ситуації, вміння користуватися

знаннями для реальних умов існування.

Участь у XVІI Міжнародному конкурсі шкільних медіа надихнула нас на

створення проекту «Шкільна газета».

17

Мета проекту: організація дослідницької діяльності школярів; розвиток

шкільної газети для виявлення нових журналістських талантів і оволодіння

досвідом у галузі журналістики; виховання відповідальності за опубліковані

дані та роботу в команді.

Завдання проекту:

сприяти організації дослідницької діяльності школярів;

забезпечити відкритість навчально-виховного процесу і всього

шкільного життя;

заохочувати до активного відображення у своїх матеріалах суспільних

процесів, спрямованих на розбудову громадянського суспільства;

розвиток критичного мислення школярів, вміння орієнтуватися в

потоках інформації;

розвиток навиків спільної діяльності, прийняття рішення;

виховання відповідальності за опубліковані дані;

розвиток вмінь і навичок роботи з текстовим редактором (Microsoft

Office Word), редактором презентацій (Microsoft Office PowerPoint) та

редактором публікацій (Microsoft Office Publisher);

привернути увагу до професії журналіста та фотографа.

Редакторами цієї газети є учні 5 класу, а керує підготовкою їх класний

керівник Пецун А.Ю. Кожна газета присвячується дослідженню певної

проблеми і виходить щомісяця. Дослідження обов'язково поєднується з

загальними потребами суспільства та питаннями сьогодення.

Наприклад, газета, яка вийшла у травні, носила такі результати

дослідження: зібрана інформація про ветеранів, які проживають у

смт. Капітанівка та родичів – учасників та ветеранів Великої Вітчизняної війни.

В рамках проекту «Шкільна газета» щороку відбувається конкурс

класних медіа. В 2013-2014 н.р. були визначені переможці:

друкована газета учнів 5 класу «Зірочки». Керівник підготовки класний

керівник Пецун Альона Юріївна;

друкована газета учнів 6-А класу «В класі». Керівник підготовки

класний керівник Ракіцька Анастасія Сергіївна;

друкована газета учнів 10 класу «Газета 10 класу». Керівник підготовки

Овчаренко Едуард.

Усі газети розміщені на шкільному сайті та відправлені на конкурс

шкільних медіа.

Література

1. Соболь О. Д. Навчально-дослідницька діяльність учнів – ефективний

метод навчання // Перлини педагогічної творчості. – 2011 – №3.

2. Косогова О. Метод проектів: [посібник]/ О. Косогова. – Х.:Веста:

Видавництво «Ранок», 2008.– 114 с.

18

Ткаченко Людмила Леонідівна,

вчитель математики

Бобринецької загальноосвітньої школи

I-III ступенів №5 ім. П.П. Шумилова

Бобринецької районної ради Кіровоградської області

ПРОЕКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ УЧНІВ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ ТА В

ПОЗАУРОЧНИЙ ЧАС

Робота присвячена проектній діяльності учнів восьмих класів на уроках

математики та та заняттях секції «Математика» Малої академії наук. У ній

висвітлюється як за технологією програми «Intel ® Навчання для майбутнього»

учні працюють над створенням науково-дослідницької роботи «Системи

лінійних рівнянь».

Не роби ніколи того, що не знаєш.

Але вчись усьому, що потрібно знати,

І тоді будеш вести спокійне життя

Піфагор

Використання комп'ютерних програм на уроках породжує в учнів

інтерес, якого так часто не вистачає під час навчання. Сама присутність

комп'ютера робить урок, а тим більше заняття гуртка, незвичним та незабутнім,

а значить, запам'ятається велика частина того, про що йшлося.

Уроки з комп’ютерною підтримкою викликають велику зацікавленість

учнів. Крім того, комп’ютерні уроки дають можливість ефективно

використовувати диференційований підхід у навчальному процесі, розвиває

інтерес до вивчення предмета, підвищує ефективність самостійної роботи

учнів, індивідуалізації процесу навчання шляхом: покращення наочності

навчання, сприяння формуванню абстрактних уявлень про математичні моделі,

поглиблення самостійності вивчення курсу, створення комфортних умов

проведення різних форм контролю знань. Крім того комп’ютер допомагає

розвивати розумові здібності: швидкість мислення, пам’ять, уміння

переключати увагу.

На заняттях секції «Математика» Малої академії наук, що працює при

Будинку дитячої творчості, спільними зусиллями учителя та учнів було

вирішено створити науково-дослідницьку роботу «Системи лінійних рівнянь».

При створенні роботи використовувалася проектна технологія «Intel® Навчання

для майбутнього».

Як учитель намагалась виступати не в ролі розповсюджувача інформації

(як це традиційно прийнято), а в ролі консультанта, порадника, іноді навіть

колеги учнів. Це викликає позитивні моменти. А саме: учні активно беруть

участь у процесі навчання, навчаються самостійно мислити, пропонувати свої

бачення, прогнозувати та моделювати окремі ситуації.

19

Учні об’єдналися у три групи за інтересами. Перша група «Науковці»,

друга – «Практики», третя – «Дослідники». Кожен учень працював активно, в

учнів розвивалася допитливість, пізнавальний інтерес, а головне –

підсилювалася мотивація навчання:

• шляхом активного діалогу учня з комп'ютером;

• розмаїтістю й барвистістю інформації (текст + звук + колір + анімація);

• шляхом орієнтації навчання на успіх (дозволяє довести рішення будь-

якого завдання, опираючись на необхідну підказку);

• використовуючи ігрову форму спілкування людини з машиною;

• витримкою, спокоєм і «дружністю» машини стосовно учня.

Група «Науковці» досліджувала теоретичний матеріал про системи

лінійних рівнянь, про історію створення цих систем, про науковців, які вивчали

системи лінійних рівнянь. Друга група «Практики» вивчала за допомогою

підручників, наукової літератури, Інтернету способи розв’язання системи

лінійних рівнянь. Третя група «Дослідники» працювала над реалізацією

питання: скільки розв’язків може мати система рівнянь і чому?

Результат роботи кожної групи було висвітлено на занятті гуртка, а

пізніше і на уроці алгебри. І група створила буклет «Рівняння І степеня та їх

системи», ІІ група – презентацію «Способи розв’язання систем рівнянь» і ІІІ

група написала Вікі-статтю «Скільки розв’язків має система рівнянь»

Кожен учень мав змогу отримати оцінку за участь у створенні науково-

дослідницької роботи. Для цього було проведено тестування учнів, яке

дозволило створити комфортні психологічні умови для них при відповіді на

питання, які склав учитель. Комп'ютер дозволив фіксувати результати (у т.ч.

без виставлення оцінки), коректно реагував на помилки; самостійно аналізував і

виправляв допущені помилки, коректував свою діяльність завдяки наявності

зворотного зв'язку, у результаті чого вдосконалювалися навички учнів;

здійснювалася самостійно учбово-дослідницька діяльність (створення буклету,

розробка презентації, публікація Вікі-статті), розвиваючи тим самим у школярів

творчу активність.

При створенні проекту були використанні різні форми навчальної

діяльності:

- Самостійне навчання з відсутністю діяльності вчителя.

- Самостійне навчання за допомогою вчителя як консультанта.

- Використання тренінгових (тренувальних) програм.

- Виконання домашніх самостійних і творчих завдань.

- Використання комп'ютера для обчислень, побудови графіків.

- Використання ігрових і цікавих програм.

- Використання інформаційно-довідкових програм.

При цьому має велике значення той факт, що в процесі роботи учня і

вчителя з використанням проекту «Intel ® Навчання для майбутнього» учень,

по-перше, поступово входить в реальний світ дорослих, виробничу діяльність

сучасної людини.

По-друге, повсюдне впровадження в життя сучасної людини ІКТ ставить

вчителя перед дилемою: або ти йдеш в ногу з часом, вчиш дітей по-сучасному,

20

з використанням сучасних навчальних технологій, або відстаєш і йдеш із

професії.

Впродовж останнього десятиріччя життя поставило школу у ситуацію

запровадження суттєвих змін у систему навчання і виховання учнів. Ці зміни

має забезпечити реформа школи, яка продиктована модернізацією освіти,

комп'ютеризацією шкіл. Гадаю, що застосування інформаційно-комунікаційних

технологій під час уроків математики у деякій мірі сприяють вирішенню цієї

проблеми.

СЕКЦІЯ 2. ВИКОРИСТАННЯ МЕРЕЖЕВИХ СЕРВІСІВ

НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ПРОЕКТІВ ЗА ПРОГРАМОЮ

«INTEL® НАВЧАННЯ ДЛЯ МАЙБУТНЬОГО»

Буртовий Сергій Вікторович,

завідувач кафедри

теорії і методики середньої освіти

КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського»

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ІНТЕРНЕТ-КОМУНІКАЦІЙ.

ОНЛАЙНОВА ВЗАЄМОДІЯ ОСВІТЯН

У тезах розглядаються сучасні Інтернет-комунікації, які дозволяють

авторам-розробникам електронних засобів навчання створювати навчальний

контент, орієнтований на використання лише в мережі Інтернет з

ефективними інструментами подальшої онлайнової взаємодії освітян.

Теорії конективізму та персональних навчальних середовищ сьогодні є

дуже актуальними. Сучасні тенденції Інтернет-комунікації та

різноманітні сервіси Веб 2.0, надають можливість учителям самостійно

створювати свій навчальний контент, дають змогу редагувати його в

подальшому, управляти зв’язками між матеріалами віртуальних вчительських

спільнот. Така онлайнова взаємодія освітян характеризується підвищеним

рівнем комунікації, координації та включення вчителів у процес використання

та створення нових електронних засобів навчання, а також доповнення та

редагування вже існуючих. Всі користувачі так званих віртуальних

освітянських спільнот мають можливість розміщувати інформацію (текстову,

мультимедійну) у всесвітній мережі Інтернет та використовувати, поліпшувати,

оцінювати, коментувати інформацію своїх колег. Сьогодні автори-розробники

електронних засобів навчання намагаються враховувати сучасні тенденції

Інтернет-комунікацій. Багато електронних засобів навчання вже орієнтовані на

використання лише в мережі Інтернет з ефективними інструментами

онлайнової взаємодії.

Сьогодні в Україні сучасними Інтернет-комунікаціями користуються

більше 15 млн. жителів. Україна, за швідкістю Інтернету,займає 28 місце

21

(перше місце –Південна Корея). Усього ж компанія (pingdom.com) зазначає дані

по 50-ти країнам світу з даними про Інтернет-користувачів. Країни Азії

займають першу позицію за швидкістю Інтернету, а другу і третю позиції

поділили між собою такі країни як Гонконг та Японія. Середня швидкість

каналів доступу до мережі Інтернет у світі – 1,8 Мбіт в секунду. Наша країна

має кращі показники – 2,28 Мбіт/сек, найкращій результат – 16,63 Мбіт/сек.)

(джерело - http://ezn.in.ua/).

Автори-розробники сучасних

електронних засобів навчання вже

сьогодні усвідомлюють що майбутнє

електронних засобів навчання за Інтернет-

технологіями. На сьогоднішній день в

мережі вже є величезна кількість

різноманітних Інтернет-сервісів, які уже

активно працюють у цих напрямках.

Наприклад, популярний у багатьох країнах

Інтернет - ресурс (www.yteach.com), на

якому є величезна кількість електронних засобів навчання з таких предметів, як

математика, географія, біологія, хімія та інші, працюють лише за наявності

програми браузера (яка є на кожному комп'ютері) та доступу до мережі

Інтернет. Після нескладної реєстрації на ресурсі користувач отримує доступ до

віртуальних, мультимедійних навчальних продуктів, які раніше (до появи

сучасних Інтернет-технологій) були доступні лише на локальній машині

користувача після попередньої інсталяції програмного продукту. Зараз

користувачу потрібен лише комп'ютер з доступом до мережі Інтернет і

зареєстрований попередньо акаунт на Інтернет-ресурсі.

Подібні електронні засоби навчання у мережі Інтернет учитель має

можливість створити самостійно,

використовуючи сучасні інструменти

соціальних сервісів Веб 2.0:

використання відкритих,

безкоштовних і вільних електронних

навчальних ресурсів. У результаті

поширення соціальних сервісів у

мережевому доступі накопичується

величезна кількість матеріалів, яка може

бути використана з навчальною метою. Мережеві спільноти обміну знаннями

можуть поділитися своїми колекціями цифрових навчальних об'єктів і

програмними агентами з освітою;

самостійне створення мережевих електронних засобів навчання.

Нові сервіси соціального забезпечення радикально спростили процес

створення цифрових навчальних об'єктів, дидактичних матеріалів, тестових

завдань та подальшу їх публікацію в мережі. Кожен вчитель та учень (за

22

потребою) може одержати доступ до цифрових колекцій спільноти або

формувати власний мережевий контент;

освоєння інформаційних концепцій знань і навичок. Інформаційні

додатки відкривають нові можливості для діяльності вчителів, що не

володіють спеціальними знаннями з інформатики: пошук потрібної інформації,

створення та редагування власних цифрових об'єктів, текстів, фотографій,

програм, аудіозаписів, відеороликів;

спостереження за діяльністю учасників спільноти, постійне

спілкування, обмін досвідом.

Сьогодні автори-розробники електронних засобів навчання обов'язково

повинні враховувати сучасні тенденції Інтернет-комунікацій та можливості

онлайнової взаємодії користувачів мережі.

Волошина Єлизавета Віталіївна,

вчитель

ліцею інформаційних технологій

Олександрійської міської ради Кіровоградської області

ВИКОРИСТАННЯ МЕРЕЖЕВИХ СЕРВІСІВ У НАВЧАННІ

ТА ПРОЕКТНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

У вік інформаційних технологій змінюється і система освіти,і методи.

Сучасним учням вже мало тільки дошки і крейди, тому треба пізнавати нові

прийоми навчання, які пропонуються сьогодні, а саме – онлайн сервіси та їх

можливості

Бурхливий розвиток комп’ютерних технологій суттєво змінив і

продовжує змінювати світ і спосіб життя. Ще 10-15 років тому комп’ютер,

мобільний телефон, інтернет були предметами розкоші тепер – це елементи

повсякденного життя. Ми дивимось фільми онлайн, створюємо і редагуємо

документи, шукаємо новини, методичні матеріали, рецепти, прогноз погоди в

мережі інтернет, а з появою соціальних мереж навіть спілкування стало

інтерактивним. Такі суттєві зміни змушують і сферу освіти теж змінюватись,

ставати мобільною і сучасною. Адже учня дедалі важче зацікавити за

допомогою крейди, дошки, таблиць. Та й фінансові ресурси не дозволяють

придбати необхідні наочності та обладнання. І хоч освіта вимушена

змінюватись, водночас інформаційний вік розширює можливості викладання і

навчання.

Тепер можна скачати науковий фільм з предмету (їх у мережі

предостатньо) або зразу запустити онлайн на youtube.com, а Google допоможе

знайти необхідний матеріал.

Якщо раніше піраміди, площини, паралелепіпеди зображали на дошці та

картках і мова йшла про те, що учні погано сприймають такі зображення, то

23

тепер можна самостійно і без особливих труднощів зробити власні 3-D моделі

(http://www.geogebra.org/webstart/geogebra.html).

Поява віртуальних лабораторій з фізики, хімії, біології (www.virtulab.net),

де учні можуть робити досліди і прогнозувати результати, суттєво впливає на

якість засвоєних знань. Цей список можна продовжувати довго і кожен вчитель

з будь-якого предмета знайде в онлайн сервісах щось для себе:

- географи - картиGoogle, де можна подорожувати містом, звірити

координати, час, знайти об’єкти на карті;

- біологам – звуки тварин і птахів, відео-лекторії;

- історикам – історичні карти, архіви, літописи;

- філологам– словники, перекладачі.

А скільки ресурсів можна застосувати для використання на будь-якому

уроці:

Презентації, публікації, відеоролики

http://www.empressr.com/ - сервіс для створення та роботи з

презентаціями

http://www.magnoto.com/ - створеннягруповоїпублікації з

інтегрованиммультимедіа й текстовими. організаціякоментування

http://www.mixbook.com/ - створенняфотокниг

http://online.movavi.com/ - відеоконвертеронлайн

http://www.powtoon.com/ - швидкі відеоролики, презентації

оригінальні

http://prezi.com/ - створення презентацій

http://www.slideshare.net/ - сервіс публікацій

http://www.amara.org/ru/ - створення субтитрів до відеороликів

Візуалізація Тести, опитувальники:

https://cacoo.com - створення різних діаграм, графіків, карт та ін

http://www.mindomo.com/ - створення ментальних карт

http://flashface.ctapt.de/ - створення фотороботів

http://flisti.com/ - швидке створення опитувань

http://www.usaura.com/ - створення тестів на основі графічних

зображень

Мультимедійні сервіси

http://blabberize.com/ - озвучування героїв, сценок з елементами

анімації

http://www.mp3cut.ru/ - редагування музики і створення

рингтонівонлайн

http://www.playcast.ru/ - створення мультимедійних листівок

http://www.zooburst.com/ - анімаційні 3D публікації

Дидактичні матеріали для уроків в ігровій формі

http://www.flashcardmachine.com/ - створення онлайн-карток для

проведення вікторин, занять, тренінгів

http://www.jigsawplanet.com/ - створення ігор у вигляді пазлів

24

http://learningapps.org/ - створення інтерактивних навчально-

методичних посібників з різних предметів

http://puzzlecup.com/crossword-ru/ - генератор кросворду

http://www.gliffy.com/ - створення креслень, планів, схем, діаграм

онлайн

http://pro.planningwiz.com/ - планування кімнат, приміщень

Онлайн сервіси стають надійними помічниками не тільки на уроках, але і

при розробці власних проектів. Крім зазначених вище можливостей,

дослідницькі роботи можна вивішувати на власних блогах, сайтах, вікі-

сторінках, тобто повною мірою використати технології веб 2.0.Зібрані

матеріали можна розміщувати і зберігати теж в Інтернеті.

Онлайн сервіси новими можливостями з’являються майже не щодня. Вже

існують сайти, які їх систематизують залежно від задач

(http://klavdiya63.ucoz.ru/index/servisy_web_2_dlja_uchitelja/0-16, http://edu-

lider.ru/web-texnologii-web-2-0/).

Переважна більшість інтуїтивно зрозумілі і безкоштовні, хоча деякі з них

потребують реєстрації. Проте, якщо придумати універсальний логін і пароль, то

і ця проблема відпадає.

Найголовніше – це бажання вчителя розвиватись і крокувати в ногу з

часом.

СЕКЦІЯ 3. РОЛЬ ПРОГРАМИ «INTEL® ШЛЯХ ДО УСПІХУ» У

ФОРМУВАННІ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ШКОЛЯРІВ

Заніздра Ірина Вікторівна,

вчитель математики та інформатики

комунального закладу «Навчально-виховне об'єднання №32 «Спеціалізована

загальноосвітня школа I-III ступенів, позашкільний центр «Школа мистецтв»

Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»

ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

ЗАСОБАМИ ПРОГРАМИ «INTEL® ШЛЯХ ДО УСПІХУ»

Зі стрімким розвитком інформаційних технологій у сучасному світі

особливо актуальною постає проблема створення умов для формування

особистості, яка здатна до самореалізації, творчого сприйняття світу та

соціально значущої діяльності, спрямованої на розвиток суспільства.

Особливістю шкільного віку є наявність в учнів потреби в спілкуванні з

дорослими й ровесниками, у спільній діяльності з ними. Формування соціальної

компетентності особистості відбувається в процесі соціально значимої

діяльності. Тільки через діяльність у колективі кожний його член входить у

суспільство. І такими первинними колективами для дитини є сім’я, школа,

позашкільний заклад. Результатом активної групової і колективної навчальної

діяльності особистості школяра та спілкування є сформованість у нього

25

соціальної компетентності [2]. Вона посідає значне місце в структурі ключових

компетентностей школярів, як здатність до соціальної взаємодії, ефективної

поведінки в різних життєвих сферах, в різному соціальному оточенні, як

єдність соціальної адаптованості й мобільності. До того ж активна участь

дитини в навчальній діяльності є однією з першооснов формування й інших її

ключових компетенцій:

соціальні компетентності (активна участь у суспільному житті;

здатність знайти, зберегти і розвинути себе як особистість, розвиток

комунікативних якостей; здатність розв’язувати проблеми; формування

світоглядних і загальнолюдських ціннісних орієнтирів);

мотиваційні компетентності (розвиток творчих здібностей, здатності до

навчання, самостійності мислення);

функціональні компетентності: естетична, культурологічна, мовна,

комунікативна (вміння оперувати набутими знаннями, сформованими

навичками, використовувати їх у практичному житті) [3, с.5].

У сучасній філософській літературі (М. Каган, В. Афанасьєв, Л. Буєва,

Ю. Прилюк) досліджується роль спілкування у формуванні та життєдіяльності

особистості. М. Гончарова-Горянська на основі аналізу праць зарубіжних

авторів зазначає три підходи щодо визначення змісту соціальної

компетентності:

1) на основі конкретних соціальних навичок (певні стратегії, що

використовує особистість для ефективної взаємодії з соціумом);

2) на основі параметрів виміру соціальної компетентності (ситуативні

прояви рівня соціальної компетентності);

3) на основі якості поведінки соціально компетентної особистості

(сукупність певних якостей особистості, особливості її характеру та поведінки)

[1, с.72].

Завдяки участі в програмі Intel® «Шлях до успіху» учні набувають

навичок, які їм потрібні для успішної діяльності в умовах конкуренції в 21

сторіччі. Конкретні навички, які вивчаються за програмою, включають знання

та вміння з комп’ютерних технологій, критичне мислення та вміння

співпрацювати. У програмі вчитель виступає в ролі фасилітатора, тобто не

навчає, а спрямовує учнів до різних джерел інформації.

Співробітництво (кооперація) – це спільна діяльність для досягнення

загальних цілей. Співробітництво полягає в командній діяльності. Протягом

вивчення курсу діти працюють у постійних парах. Разом складають перелік

правил, яких мусять дотримуватися (бо, живучи в суспільстві, ми маємо

виконувати різні норми та правила поведінки), планують свою роботу,

координують спільні дії, розподіляють обов’язки (один з мишкою, а інший – з

книгою), навчаються взаємодіяти зі своїми партнерами, іти на компроміси, бути

толерантними при обговоренні виконаної роботи, вчаться вмінню давати

відповіді на запитання. Учні не тільки користуються спільним навчальним

посібником, а й виконують роботу за одним комп’ютером. У процесі

отримання нових знань (користування електронним довідником) від партнера

або членів групи, створення проектів, вони відчувають переваги й користь від

26

можливостей спілкування з іншою людиною, від її допомоги в навчанні,

спільному вирішенні проблем та в створенні нового. У межах спільної

діяльності індивідууми прагнуть одержати результати, що є вигідними для них

самих і для всіх інших членів групи.

Усі вправи та проекти, які виконуються за програмою Intel® «Шлях до

успіху», пов’язані з нашою місцевою спільнотою. Так, наприклад, учні 8-А

класу О. Сніцар, В. Кваша, Є. Новохатський та М. Панченко за допомогою

графічного редактора Paint створили поштові марки, які були відібрані радою

програми Intel і на їх онові були створені поштові марки (невеликим тиражем) з

правом обігу в Україні.

Після вивчення курсу та здобуття практичних навичок учні розробляють

та виконують соціальний або громадянський проект. І тут важливим кроком є

обрання актуальної проблеми з метою поліпшення життя громади. В ході

роботи над проектом учні використовують набуті знання з комп’ютерними

програмами. Зокрема, працюючи над проектом «Почни відродження

Єлисаветграда разом з Дендропарком!» була створена група волонтерів, котрих

схвилювала проблема озеленення міста і вони вирішили озеленити пришкільну

територію, покращити її естетичний стан, створити квітучий та затишний

куточок, підтримати ініціативу міських організацій і привернути увагу

громадськості. Із засобів масової інформації учні дізналися про акцію «Почни

відродження Єлисаветграда разом з Дендропарком!» та вирішили підтримати

цю ініціативу. У жовтні 2013 року учні заповнили заявку, зібрали підписи учнів

і вчителів школи, отримали схему та інструкцію з висадження, розроблену

ландшафтним дизайнером парку О. В. Шипко, 420 цибулин трьох сортів

тюльпанів. У процесі роботи над проектом вони спілкувалися не тільки з

працівниками Дендропарку, а й учителем біології Т. О. Шубіною, провели

опитування серед учнів школи, конкурс на найкращу «поштову марку» із

зображенням Дендропарку. За допомогою професіоналів у нашому дворі

проросли вишукані тюльпани! Діти були приголомшені отриманим

результатом.

У процесі роботи над проектом відбувався розвиток міжособистісних

компетенцій, до яких належать такі, як: ввічливість, повага, співпраця,

спілкування, вирішення конфліктів, співчуття та вміння розуміти інших людей,

толерантність, лідерство.

Отже, учні брали активну участь у суспільному житті, мали можливість

розвивати себе, як особистість, оволодівали комунікативними якостями,

навчилися ставити проблеми та розв’язувати їх, самостійно мислити, керувати

своїм емоційним станом, оперувати набутими знаннями та практичними

навичками. Все це сприяло формуванню світоглядних і загальнолюдських

ціннісних орієнтирів.

Таким чином, особливості формування соціальної компетентності

школяра у процесі навчання за програмою Intel® «Шлях до успіху», в основі

якої лежать групові форми навчальної діяльності, обумовлюються умовами, що

складаються в учнівському колективі для самореалізації потенційних

можливостей кожного, емоційно-почуттєвими, інтелектуальними, вольовими та

27

соціально-комунікативними потенціалами учнів, адекватною самооцінкою

рівня своєї соціальної активності.

Література

1. Гончарова-Горянська М. Соціальна компетентність: поняття, зміст,

шляхи формування в дослідженнях зарубіжних авторів. //Рідна школа. – 2004. –

№7-8.

2. Каберник Г. Формування соціальної компетентності учнів

загальноосвітньої школи у процесі навчання.

3. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Математика 5-12

класи. – К., 2005.

Байда Вікторія Володимирівна,

вчитель англійської мови

Олексіївської загальноосвітньої школи I-III ступенів

Бобринецької районної ради Кіровоградської області

«INTEL® ШЛЯХ ДО УСПІХУ» ЯК АКТИВНИЙ МЕТОД НАВЧАННЯ

В РОЗВИТКУ РОЗУМОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

НА УРОКАХ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Виступ присвячений вчителям іноземної мови, які ще не використовують

програму «Intel® Шлях до успіху» на своїх уроках

Мій девіз: «Ідеальне – у самому нашому житті» (В. О. Сухомлинський)

Найкращим видом активного методу навчання в розвитку розумової

діяльності учнів є програма «Intel®

Шлях до успіху». Це творча робота учня чи

учнів, яка стимулює пошук, пізнання, творчість, створює середовище, в якому

дитина утверджується як цілісна особистість, індивідуальність. Також

використання даної програми на уроках передбачає мотивацію досягнення,

спрямування до успіху, коли найбажанішим є просування вперед, інтерес до

всього нового, стан рухливої гармонії із собою та оточенням.

Одним із найдоступніших і перевірених практикою шляхів підвищення

ефективності уроку, активізації учнів на уроці є організація самостійної

навчальної роботи. Вона посідає виняткове місце на сучасному уроці, тому що

учень отримує знання тільки в процесі особистої самостійної діяльності. Можна

сказати, що колективне навчання є найефективнішим засобом підвищення

результативності роботи вчителя іноземної мови під час формування

комунікативної компетенції учнів. Отже, програму «Intel® Шлях до успіху»

можна і потрібно використовувати на своїх уроках. Це діяльність учнів, під час

якої розвиваються різні аспекти володіння мовою, тобто, аудіювання, читання,

писемне мовлення, діалогічне та монологічне мовлення інтегровано. Окрім

цього, тут діє один із принципів комунікативного методу у вивченні іноземної

28

мови — головна увага приділяється не формі, а суті. А це означає, що

діяльність учнів у більшій мірі концентрується на темі роботи, аніж на

досягненні певних мовленнєвих цілей. Метод проектної роботи не може

замінити собою інші методи навчання іноземної мови. Але він має багато

плюсів, адже може бути використаний у роботі з учнями, які мають різні рівні

мовної підготовки, різний вік та різні здібності. Існує багато проектів, які

можуть виконуватись учнями з початковим рівнем володіння іноземною

мовою.

Література:

1. Англійська мова та література / Наук.-метод. журнал. – 2009. – № 30

(256). – С. 2-3

Бондар Ірина Юріївна,

вчитель математики

Маловисківської гімназії

Маловисківської районної ради Кіровоградської області

РОЛЬ ПРОГРАМИ «INTEL® ШЛЯХ ДО УСПІХУ» У ФОРМУВАННІ

СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ШКОЛЯРІВ

Дана стаття містить теоретичні відомості про формування соціальної

компетентності у школярів при використанні технології методу проектів.

Також розглянутий конкретний власний приклад навчального проекту з точки

зору формування даної компетентності.

Компетентнісний підхід в освіті – це відповідь на вимоги часу. Однією з

ключових груп компетентностей є соціальні, які формуються впродовж усього

учнівського життя за рахунок реалізації певних методів та технологій навчання.

Якщо випускник має соціальну компетентність, то він вміє робити вибір,

приймати рішення, брати на себе відповідальність, безконфліктно співіснувати.

А цими якостями повинна володіти кожна сучасна особистість.

Російські науковці (тут я з ними погоджуюсь) вбачають

найрезультативнішими для формування даної компетентності такі технології

навчання: метод проектів, дебати, створення портфоліо учня, технологія

«Розвиток критичного мислення через читання та письмо».

За результатами Самарського проекту метод проектів названо основною

технологією формування не тільки соціальної, а й всіх ключових

компетентностей учнів, яка дозволяє використовувати найменші затрати

ресурсів, створити у навчальному процесі умови діяльності, максимально

наближені до реальних. Проект визначається як комплекс дій, який спеціально

організований вчителем, самостійно виконується дітьми та завершується

створенням продукту, що складається з об’єкта діяльності та його усної чи

писемної презентації. Метод проектів передбачає поєднання технології

створення освітніх ситуацій, у яких учень ставить та розв’язує власні задачі, з

29

технологією супроводу самостійної діяльності учня. Метод проектів є

ефективним, оскільки стимулює практичну проектну діяльність школярів та

дозволяє формувати весь пакет компетентностей. Метод проектів орієнтований

на індивідуальну, парну, групову самостійну діяльність учнів.[1,35]

У межах спільної діяльності учні прагнуть одержати результати, що є

вигідними для них самих і для всіх інших членів групи. Таким чином

відбувається кооперативне навчання. Спільні зусилля приводять до того, що всі

члени групи прагнуть до взаємної вигоди. Перший і найбільш важливий

елемент – позитивна взаємозалежність. Позитивну взаємозалежність можна

вважати успішно вибудованою, коли члени групи розуміють, що вони зв’язані

один з одним. Коли позитивна взаємозалежність вибудована міцно, для усіх

стає абсолютно ясним, що:

- зусилля кожного члена групи потрібні і незамінні для успіху всієї групи;

- кожен член групи вносить унікальний вклад у спільні зусилля групи

завдяки його (її) можливостям чи ролі й обов’язкам при виконанні завдання.

Це породжує відповідальність і зацікавленість не тільки у власному

успіху, але й в успіху інших членів групи.[2,6]

Кожен етап проекту,починаючи від підготовчого, формує в учнів не

тільки соціальну а й інші ключові компетентності. Навіть при оцінюванні:[3]

Таблиця 1

Шляхи формування соціальної компетентності при оцінюванні учнів

Метод

оцінювання

Мета оцінювання(формується

соціальна компетентність) Коли використовується

План

проекту

План проекту допомагає учням

відчути відповідальність за своє

навчання. Учні визначають цілі,

виробляють стратегії для їх

досягнення, створюють часовий

графік роботи, визначають критерії

оцінювання.

Використовується на

початку роботи

(консультація), перед

виконанням учнівського

проекту. Допомагайте

учням створювати свої

власні плани і аналізуйте

їх на можливість,

реальність виконання.

Самооціню-

вання і

рефлексія

Самооцінювання і рефлексія дають

учням можливість оцінити власний

прогрес, свої думки і своє навчання,

методи їх поліпшення.

Використовуються в

проекті усно, в ході

зустрічей, або ж у

письмовій формі.

Зворотній

зв’язок від

однолітків

Відгук однолітків допомагає учневі

побачити якісні характеристики своєї

роботи.

Використовується в

проекті в обговореннях

або для завершального

етапу.

30

Цієї весни я відвідала курси, на яких ознайомилась з технологією Intel,10

та розробила і нещодавно реалізувала (вперше у моїй практиці) навчальний

проект у 6 класі з математики «Привіт, координати!»

(http://wiki.iteach.com.ua/Портфоліо_з_теми_»Привіт,_координати!»)

На прикладі даного проекту можна прослідкувати формування

соціальних компетентностей:

Таблиця 2

Формування соціальної компетентності під час навчального проекту

«Привіт, координати!» з математики у 6 класі

№

з/п Етап проекту. Зміст

Шляхи формування соціальної

компетентності

1 Реклама проекту. Учні

самостійно обирають собі

групу, у якій вони прагнуть

працювати, та записують своє

прізвище у відповідному полі

на стін-газеті.

Учень робить вибір, реально оцінюючи

свої можливості, знання.

2 Виступ групи «Істориків».

Завдання: підготувати кросворд,

презентацію про Рене Декарта.

Учень розуміє значення, роль та місце

виступу його команди у проекті.

Розділення обов’язків та завдань

формує відповідальність.

3 Група «Загадкові художники»

демонструють свої малюнки,

зашифровані координатами.

Кожен учасник здійснює пошук

реалізації своєї роботи (2 учні написали

від руки 22 примірникии, 2 учні

написали та оформили на одному

аркуші і скористались ксероксом,

1учень скористався програмою Word ).

Кожен учасник консультує та надає

потрібну допомогу учням, які

виконують його завдання.

4 Група «Практики» заготовляє

стіннівку та діаграми

успішності з певних предметів.

Здійснюється робота в команді під

керівництвом капітана. Кожен учасник

розуміє значення, роль та місце

виступу його команди у проекті.

На основі побудованих графіків учні

роблять висновки про успішність класу,

дають рекомендації для покращення

результатів.

5 Завданням групи «Експертів»

було проаналізувати виступи

кожної групи і заповнити

відповідну таблицю. У кінці

Здійснюється робота у команді при

виготовленні загальної схеми висновків.

Здійснюється критика та оцінка інших

виступів учасників.

31

уроку робити власні висновки.

У кінці проекту скласти логічну

схему висновків та дати

відповідь на ключове питання.

Також одна з учасниць групи

вела відповідний блог, де

відображувала всі події.

Також у цій роботі на кожному етапі в учнів формуються і інші ключові

компетентності: інформаційна, комунікативна, саморозвитку і самоосвіти,

продуктивної творчої діяльності.

Тому метод проектів є важливим для формування сучасної особистості і

водночас цікавим для учнів методом навчання.

Література

1. І. В. Родигіна. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання. –

Х.:Вид. група «Основа», 2008 – 112 с

2. Галина Коберник. Формування соціальної компетентності учнів

загальноосвітноьої школи у процесі навчання Доступ: http://

library.udpu.org.ua/library_files/psuh_pedagog.../visnuk_2.pdf

3. Сайт «Intel® Навчання для майбутнього». Доступ:

http://iteach.com.ua/online-resources/evaluate/

Крушеніцька Тетяна Леонідівна,

вчитель інформатики

Новоградівської загальноосвітньої школи I-III ступенів

Бобринецької районної ради Кіровоградської області

ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ЗА

ДОПОМОГОЮ ПРОГРАМИ «INTEL® ШЛЯХ ДО УСПІХУ»

Особливістю шкільного віку є наявність в учнів потреби в спілкуванні з

дорослими й ровесниками, в спільній діяльності з ними. Формування соціальної

компетентності особистості відбувається в процесі соціально значимої

діяльності. Тільки через діяльність в колективі кожний його член входить у

суспільство. І такими первинними колективами для дитини є сім'я, школа,

позашкільний заклад. Результатом активної групової і колективної навчальної

діяльності особистості школяра та спілкування є сформованість у неї

соціальної компетентності. До того ж активна участь дитини в навчальній

діяльності є однією з першооснов формування й інших її ключових компетенцій:

навчальних, технологічних, мотиваційних та ін.

Мета статті полягає в розкритті ролі програми «Intel®

Шлях до успіху»

у формуванні соціальної компетентності з використанням інформаційно-

комунікаційних технологій.

32

Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) – це сукупність методів і

технічних засобів збирання, організації, збереження, опрацювання, передачі та

подання інформації, що розширює знання людей і розвиває їхні можливості

щодо керування технічними і соціальними проблемами. ІКТ відкривають

кожному, хто навчається, доступ до практично необмеженого обсягу

інформації, що забезпечує «безпосередню включеність» в інформаційні потоки

суспільства.

Головна ідея програми «Intel® Шлях до успіху» – одночасний розвиток

усіх трьох напрямків: технологічної грамотності, критичного мислення та

співробітництва.

Дана проблема обумовлена, у першу чергу, соціальним замовленням

щодо підготовки учня до свідомої активної участі у суспільному житті

Української держави, до самостійної орієнтації та адаптації в умовах швидких

змін, а отже, формування у школярів життєво необхідних компетентностей для

подальшої соціалізації.

Виконання учнями соціального проекту з використанням комп’ютерних

технологій сприяє формуванню навичок спільної діяльності і співпраці в

команді. Усі завдання і проекти спрямовані на активне залучення учнів до

шкільного, соціального життя. Сьогоднішній Інтернет дає змогу організувати з

учнями обмін повідомленнями в режимі реального часу, проводити

відеоконференції між співрозмовниками, які територіально віддаленні один від

одного.

Сучасний розвиток Інтернету, як сфери, направленої на задоволення

соціальних потреб людей, породив такий вигляд web-сайтів, як соціальні

мережі. Сьогодні в Інтернеті існують тисячі всіляких соціальних мереж, якими

користуються майже 80% всіх користувачів інтернету. Кожна з соціальних

мереж має свої особливості, що дозволяють її користувачам здійснювати будь-

які дії, властиві лише цій соціальній мережі.

Велику роль у формуванні соціальної компетентності відіграє

співробітництво учителя й учнів на уроці і позакласній діяльності.

Співробітництво (кооперація) – це спільна діяльність для досягнення загальних

цілей. У межах спільної діяльності індивідууми прагнуть одержати результати,

що є вигідними для них самих і для всіх інших членів групи. Кооперативним

навчанням називається такий варіант його організації, при якому учні

працюють у невеликих групах, щоб забезпечити найбільш ефективний

навчальний процес для себе і своїх товаришів.

Особлива увага приділяється розвитку критичного мислення, яке є однією

з провідних ідей програми. Сприяє розвиткові критичного мислення й спільна

робота в групах над соціальним проектом, спрямованим на вирішення проблем

соціуму за вибором учнів на одну з запропонованих. Працюючи над

проектами, учні розробляють стратегію подолання певної проблеми чи

поліпшення життя суспільства. Соціальна проектна діяльність створює

унікальні передумови для розвитку духовного потенціалу учнів, виховання

активного громадянина, носія національних та загальнокультурних цінностей.

33

При захисті проектів формується уміння висловлювати та відстоювати свою

точку зору, здатність аналізувати свою позицію та враховувати точку зору

іншого.

Взагалі соціальна компетенція має три аспекти: інформаційний

(когнітивний, знаннєвий); поведінковий (поведінка, вміння, навички);

ціннісний (морально-етичний).

Інформаційні аспекти соціальної компетентності розвиваються в

процесі самоосвіти та саморозвитку учнів, за допомогою використання

різноманітних ресурсів (Інтернет, друкований і електронний довідники)

опановувати комп’ютерні технології для розв’язання конкретних завдань,

аргументовано доводити свою думку, переконувати, використовуючи

презентації та різноманітні мультимедійні засоби.

Для формування поведінкових аспектів соціальної компетентності

найбільш дієвими є активні й інтерактивні методи, застосування ІКТ технологій

для розв’язання різноманітних проектних завдань. Суть інтерактивного методу

полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної,

активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне,

групове, навчання у співпраці), де і учень, і вчитель є рівноправними,

рівнозначними суб'єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлексують

з приводу того, що вони знають, уміють і здійснюють. Організація

інтерактивного методу передбачає моделювання життєвих ситуацій,

використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу

обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок

і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва,

взаємодії, дозволяє педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу.

Інтерактивна взаємодія виключає як домінування одного учасника навчального

процесу над іншими, так і однієї думки над іншою. В ході інтерактивного

навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми,

критично мислити, приймати продумані рішення .

Основою соціальної компетентності є ціннісний аспект, тому на уроках

слід учити дітей знаходити моральний контекст в усіх фактах та подіях

суспільного життя, здатності визначати власну активну життєву позицію.

Виконання мультимедійної презентації для місцевої спільноти за вибором учнів

(реклама, хроніка подій та інше).

Таким чином, роль програми «Intel® Шлях до успіху» у формуванні

соціальної компетентності надзвичайно велика, оскільки під час навчання

перевага надається активним методам, що стимулюють творчість, ініціативу,

самостійне та критичне мислення. Спільна соціально-інтерактивна діяльність

дає змогу кожному школяреві максимально поєднати співробітництво

мовленнєвих партнерів та керованість дій учнів з боку вчителя, передбачає

відмову від стандартних способів розв’язання комунікативних завдань,

забезпечує формування соціальної та інформаційно-комунікативної

компетентностей школяра у відносно вільній творчій атмосфері. Доцільність

організації безпосереднього (віч-на-віч) та опосередкованого (чати, форуми,

Skуре технології) спілкування пояснюється інтерактивним характером їх

34

здійснення, яким забезпечується здатність до взаємодії, навчання у режимі

бесіди, діалогу, тобто активного спілкування.

Література

1. Коберник О.М. Компетентніший підхід в технологічній освітні: 36.

наук, праць ТДПУ. – Тернопіль:ТДПУ, 2007. – С. 31-39.

2. Пометун О.І. Компетентнісний підхід – найважливіший орієнтир

розвитку сучасної освіти // Рідна школа. –- 2005. – № 1. – С. 65-69.

3. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук, метод,

посібн. / О. І. Пометун, Л. І. Пироженко. За ред.О. І. Пометун. – К.:А.С.К.,2004.

–192 с.

4. Моргун І. Формування соціальної компетентності учнів через

вивчення історії // Історія України. – 2006. – №2. – С.17-20.

Орлова Світлана Вікторівна,

вчитель біології

ліцею інформаційних технологій

Олександрійської міської ради Кіровоградської області

РОЛЬ ПРОГРАМИ «INTEL® ШЛЯХ ДО УСПІХУ» У ФОРМУВАННІ

СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ ШКОЛЯРІВ

На нинішньому етапі розвитку суспільства державі потрібні люди, які

вільно і швидко можуть орієнтуватися в шаленому вирі інформації,

характерному для нашого сьогодення. Адже недаремно говориться: «Хто

володіє інформацією – той володіє світом». Саме цей фактор і сприяє пошуку

нових розробок та впровадження в навчання та виховання підростаючого

покоління нових технологій. Не останнє місце в цьому процесі належить

комп’ютерній техніці та програмному забезпеченню, яке, в свою чергу,

поділяється на:

Інформаційне, що містить теоретичну інформацію, яка необхідна для

більш глибшого вивчення школярами предмету. Прикладом такої роботи

можуть служити електронні версії підручників, програм, різноманітні

тренажери тощо.

Демонстраційно-моделююче, що дає змогу познайомити учнів з тими

явищами, подіями, які на уроці вчитель не має змоги продемонструвати. Окрім

того, використання комп’ютерної техніки підвищує якість проведення дослідів

та експериментів.

Створення онлайнових версій деяких сайтів надасть можливість

використовувати комп’ютер без доступу в Інтернет. Вчитель добирає для

роботи учнів найбільш цінні файли і тим самим контролює роботу учнів на

уроці. І при цьому вчитель може бути впевненим, що учні знаходяться саме на

тих сторінках, які він запропонував для самостійної роботи. Це ще одна

можливість надати учням справді унікальний матеріал.

35

Контролююче програмне забезпечення, завданням якого є

застосування тестів, програм контролю знань, різних видів

«Репетиторів», що допоможуть вчителю визначити рівень засвоєння

учнями знань з предмету, провести коригувальну роботу тощо.

Учні в новому сторіччі повинні опановувати навички обробки великих

об’ємів інформації, використання знань з різних джерел.

Вже давно доведено, що кожен учень по-різному засвоює нові знання.

Раніше викладачам важко було знайти індивідуальний підхід до кожного учня.

Тепер же, з використанням комп’ютерних мереж і онлайнових засобів, школи

отримали можливість подавати нову інформацію таким чином, щоб

задовольнити індивідуальні запити кожного учня, допомагає їм краще оцінити

здібності і знання дитини, зрозуміти його, спонукає шукати нові, нетрадиційні

форми і методи навчання. Сучасний комп’ютер разом з тим є для дитини

рівноправним партнером, здатним дуже тонко реагувати на його дії і запити.

При підготовці до уроку з використанням ІКТ вчитель не повинен

забувати, що це УРОК, а значить складає план уроку виходячи з його цілей, при

відборі навчального матеріалу він повинен дотримуватися основних

дидактичних принципів: систематичності та послідовності, доступності,

диференційованого підходу, науковості та ін. При цьому комп’ютер не замінює

вчителя, а тільки доповнює його. Мультимедійні засоби навчання є

універсальними, оскільки можуть бути використаними на різних етапах уроку:

під час мотивації як постановка проблеми перед вивченням нового

матеріалу;

у поясненні нового матеріалу як ілюстрації;

під час закріплення та узагальнення знань;

для контролю знань.

Серед величезного різноманіття навчальних мультимедійних систем

умовно можна виокремити засоби, які є найбільш ефективними:

комп’ютерні тренажери;

навчальні фільми;

мультимедіа-презентації;

відео демонстрації;

електронні підручники.

Існують веб-сайти безлічі громадських організацій, які реалізують

освітянські проекти в масштабах держави (Всеукраїнське товариство охорони

птахів). Це ще одна можливість отримувати інформацію про роботу товариств,

спілок, допомога в позакласній роботі з предмету. Це й участь у заочних

олімпіадах, найсвіжіша інформація з предмету, самостійна робота учнів над

рефератами, дослідницька робота.

Сучасні інформаційно-освітні технології стають основним джерелом

інформації, відтісняючи на другий план друкований матеріал, і

спроможні ефективно реалізувати як загальнодидактичні, так і

вузькоспеціальні навчальні цілі, розвивати пізнавальні інтереси дитини,

36

сприяти її інтелектуальному зростанню. Вони також якнайкраще пристосовані

для втілення інших дидактичних засад:

- невимушеності навчання;

- застосування різних видів пам’яті;

- ігрової форми набуття інформації.

Вони покликані розвантажити учня, запобігти стресам у фізичній і

психічній формах. Водночас є обставини, які перетворюють електронні

технології з допоміжного, «технічного» засобу навчання на один із

провідних. За умов пошуку організаційних форм, проблем

підручникотворення, браку коштів, з одного боку, динамізму навчальних

програм, пошуків прийнятної методології, з іншого, електронні технології

можуть стати речником найпрогресивніших інновацій.

Навчання, що здійснюється на основі найсучасніших інформаційно-

комунікативних технологій, створює передумови для формування

принципово нової культури організації освітнього процесу.

Таровик Ольга Іванівна,

вчитель інформатики та математики

Новоукраїнської загальноосвітньої школи I-III ступенів №8

Новоукраїнської районної ради Кіровоградської області

ПРОЕКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ У ФОРМУВАННІ СОЦІАЛЬНОЇ

КОМПЕТЕНТНОСТІ ШКОЛЯРІВ

Використання проектної діяльності у формуванні соціальної

компетентності школярів у рамках програми «Intel®

Шлях до успіху».

Світ, в якому ми живемо, дуже складний. А гармонійне життя в ньому

вимагає від особистості належного рівня соціальних знань, умінь, навичок,

виробленої ціннісної позиції, тобто вимагає від неї набуття соціальної

компетентності.

Проблема формування соціальної компетентності, пошук дієвих засобів та

способів її досягнення є однією з найважливіших у сучасному соціальному

вихованні школярів.

Соціальна компетентність – це багатогранна характеристика

особистості, яка своєю багатокомпонентністю охоплює всю множину та

глибину функціонування особистості в соціумі. Оскільки особистість – істота

соціальна, то формат соціальної компетентності охоплює як соціальні мотиви,

знання, навички, необхідні для успішної взаємодії із соціальним середовищем,

так і самопочуття та самосприйняття особистості в мінливому соціумі. При

цьому соціальна компетентність передбачає як достатній рівень вміння

будувати партнерські стосунки, здатності до кооперації на рівноправній основі,

37

так і достатній рівень комфортності, аби не йти врозріз з вимогами суспільства

[1; 2; 3].

Програма «Intel®

Шлях до успіху» саме спрямована на формування в учнів

навичок ХХІ століття, а саме соціальної компетентності – вміння дитини

пристосуватися і існувати в сучасному суспільстві.

Саме проектна діяльність дозволяє сформувати в учня дані вміння та

навички, адже проектна діяльність – це діяльність групи учнів, де відбувається і

розподіл обов’язків, і оцінка власної роботи і роботи своїх товаришів, і вміння

вирішити певні конфлікти, і відстояти власну точку зору, вміння слухати,

толерантне відношення до оточуючих, формування критичного мислення.

Діяльність школярів під час роботи над проектом орієнтована на творчу

самореалізацію особистості, розвиток інтелекту, здібностей, передбачає вихід

за межі стандартного досвіду і прийняття оригінальних рішень, дозволяє учневі

продуктивно адаптуватися в освітньому середовищі, дає можливість

долучитися до новітньої професійної інформації.

Завершальним етапом навчання учнів за програмою «Intel®

Шлях до

успіху» є створення соціального проекту.

І етап роботи – це вибір проблеми. Об’єднавшись в групи, учні

проаналізували проблеми громади і визначили найактуальнішу. Враховувалась

думка кожного, заслуховувалися аргументи, приймалися рішення – учні

виробляли навички спілкування та роботи в групі, критично мислити. Було

вирішено створити на території школи «Географічний майданчик», адже

почавши вивчати предмет «Географія» учні зіткнулися з проблемою –

виконання практичної роботи «Спостереження за висотою сонця над

горизонтом, погодою, сезонними змінами в природі», яка виконується протягом

всього навчального року. Щоб з’ясувати, чи є дана проблема актуальною для

учнів всієї школи, було проведено опитування серед учнів 5 – 10 класів. За

результатами опитування (97 % – так) постало питання: «Як можна створити

майданчик?». Звернувшись до вчителя географії учні з’ясували які прилади

потрібні для виконання даної практичної роботи.

ІІ етап – шляхи вирішення даної проблеми. Були проаналізовані всі

можливі шляхи для розв’язання даної проблеми, а саме:

а) майданчик можна придбати вже готовий, але поцікавившись цінами в

Інтернеті питання відпало саме собою;

б) запросити спеціалістів, щоб побудували майданчик. Але, запитавши

вдома батьків про ціну на наймані роботи, а також врахувавши вартість

будівельних матеріалів, з’ясувалося, що відповідної суми коштів немає і

спонсорів знайти немає де;

в) зробити власними силами, залучивши учнів школи та батьків.

ІІІ етап – реалізація проекту. Вчитель географії надав перелік приладів,

які необхідні для «Географічного майданчику». Учасники проекту звернулися

із ідеєю створення майданчику до директора школи та попросили виділити

місце для майданчика. Використовуючи Інтернет, знайшли загальний вигляд

приладів. Оскільки власних коштів в учнів немає, то було вирішено залучити

батьків та учнів школи. Для цього на загальношкільних батьківських зборах

38

представники від групи виступили перед громадою батьків із проханням

допомогти у реалізації мрії учнів школи, представши кошторис та прилади, які

потрібно побудувати.Також була організована скринька допомоги «На

здійснення мрій» серед учнів школи. Всі радо відгукнулися на пропозицію.

IV етап – створення майданчика.Зібравши відповідні кошти учні разом із

батьками закупили будівельні матеріали, термометри і приступили до реалізації

проекту. Визначили день та час виконання всіх необхідних робіт. Учні та

батьки з радістю взяли участь у створенні майданчику. Результат роботи –

побудований майданчик із приладами: опадомір, гномон, флюгер та

метеорологічна будка з термометром.

V етап – презентація проекту.

(посилання на презентацію проекту «Географічний майданчик» – https://drive.google.com/file/d/0B3MDOhyXhMaEcVRrVmFqX3lVZDA/edit?usp=s

haring)

Було визначено дату відкриття майданчика, на території громади.

розповсюджено оголошення. Свято вдалося. Крім того, створений майданчик

можна використовувати і на уроках «Природознавства», «Я і Україна»,

«Фізика».

Отже, даний проект не лише дозволив учням згуртуватися, виробити

навички роботи в групі, розподіляти обов’язки, а й сприяв формуванню в учнів

можливості робити щось цікаве самостійно, у групі або самому, максимально

використовуючи свої можливості; дозволив проявити себе, спробувати свої

сили, докласти свої знання, принести користь і показати публічно досягнутий

результат. Проектна діяльність – це діяльність, спрямована на вирішення

цікавої проблеми, сформульованої самими учнями у вигляді мети і завдання,

коли результат цієї діяльності – знайдений спосіб розв'язання проблеми –

носить практичний характер, має важливе прикладне значення і, що дуже

важливо, цікавий і значущий для самих відкривачів.

Формування соціальної компетентності дитини через застосування

проектної діяльності сприяє формуванню самодостатніх, підготовлених до

свідомої та ефективної діяльності в різних сферах життя людей.

Література

1. Лєпіхова Л. А. Соціально-психологічна компетентність у поведінці

особистості / Л.А.Лєпіхова // Практична психологія та соціальна робота. – 2006.

– № 2. – С. 65-69.

2. Учурова С. А. Групповая учебная работа как способ развития

социальной компетентности учащихся: автореф. дис. канд. пед. наук; 13.00.01

/С. А. Учурова. – Екатеринбург, 2007. – 24 с.

3. Шахрай В. М. Формування соціальної компетентності особистості як

умови її якісної взаємодії з суспільством / В. М. Шахрай // Вісник ЛНУ

ім. Т. Шевченка. – 2012. – № 7 (242), Ч. ІІ. – С. 53-59.

39

Теренюк Тетяна Борисівна,

педагог-організатор

Петрівської загальноосвітньої школи I-III ступенів

Петрівської районної ради Кіровоградської області

Формування соціальної компетентності школярів

У статті піднімаються питання виховання школярів як соціального

процесу. Адже з усім складним світом навколишньої дійсності дитина входить

у безкінечне число відносин, кожна з яких незмінно розвивається,

переплітається з іншими, ускладнюється моральним і фізичним зростанням

самої дитини.

Досвід моєї діяльності, як педагога-організатора, переконує, що необхідне

вдосконалення виховної системи відбувається через метод проектів. Успішним

цей метод є завдяки інформатизації виховного процесу, що дає можливість

створити для учнівської молоді «розширену діяльність», у якій вона діє, пізнає і

спілкується, тим самим освоюючи систему соціальних зв'язків та відносин.

Метод проектів є одним із провідних засобів перетворення школи

навчання на школу життя, оволодіння учнями навичками планування власної

діяльності, навичками вибору способів та шляхів здійснення, набуття та

актуалізація життєвого досвіду учнів.

Формування в учнів умінь та навичок проектної діяльності передбачає

досягнення ними такого рівня, який би був достатній у певних комунікативних

сферах.

Так, робота над проектами надихає учасників навчально-виховного

процесу шукати та віднаходити нові питання для обговорення, бути

винахідливішими, робити навчальний процес інтенсивнішим.

Отже, саме метод проектів, я вважаю, є одним із найголовніших

компонентів педагогічної системи розвитку творчих здібностей у процесі

виховання підростаючого покоління.

Усі проекти, які виконують учні нашої школи, побудовані на засадах

реалістичного виховання, метою якого є уявлення про те, чого можна досягти у навчанні та вихованні (1).

Результатом її праці є спільна робота над 20 проектами із різної тематики:

«Шкільна форма», «Вибори президента учнівської країни Дивосвіт», «Літера

«н» у класному журналі», «Галерея кімнатних рослин», «Історія міст і сіл»,

«Плекаймо сад», «Благоустрій», «Первоцвіти», «Парад квітів біля школи» та

інші. Досить актуальною на сьогодні є соціальна компетентність майбутніх

випускників школи, їхня активна участь у громадському житті суспільства.

Тому хочу презентувати проект «Правила виборів президента».

40

Опис проекту «Правила виборів президента»

І етап – Вивчення актуальних проблем місцевої громади та вибір проблеми

для вирішення

Проблема: розробка правил, за якими обиратиметься справжній лідер.

* Для з’ясування актуальності даної проблеми, учні проводять:

Соціальне опитування серед учнів та вчителів школи;

Обговорення даної проблеми на шкільній лінійці, загальношкільних

зборах;

Обговорення даної проблеми на засіданні кабінету Міністрів

учнівської країни Дивосвіт.

Прес-конференція з представниками Ради школи.

ІІ етап – Дослідження проблеми

* Визначення джерел інформації:

Електронні засоби спілкування (Інтернет); 1 група

Проект «,Школа успіху»; 4 група

Вчителі школи; 2 група

Періодична преса (про політику); 3 група

Опитування батьків. 5 група

* Розподіл обов’язків щодо збору та опрацювання інформації

* Обговорення основних правил збору інформації

ІІІ етап – Аналіз інформації. Вибір способу вирішення проблеми.

Вид діяльності Очікуваний

результат Ресурси Виконує

Акція серед учнів

школи «Оберемо свого

президента»

Розробка правил

виборів

президента

Папір, використання

комп’ютера, друк Група 4

Соціальне опитування

батьків та учителів

Підтримати

пропозицію учнів

Папір, використання

комп’ютера, друк Група 3

Лист-звернення до

директора школи

Затвердити

правила виборів

президента

Папір, використання

комп’ютера, друк Група 5

Інформування

громадськості Оголошення

Папір, використання

комп’ютера, друк Група 1

Фотоматеріали Створення

презентації

Фотоапарат,

використання

комп’ютера, друк

Група 5

ІV етап – Наші дії. Вирішення проблеми.

Зміст роботи Термін Виконавці

Операція «,Правила виборів» грудень 1 – 11 класи

Створення постійних правил виборів президента січень 8 – 11 класи

41

Обчислення витрат (коштів) 28 – 31.01.01 8 – 11 класи

Обговорення правил виборів президента на раді

школи лютий

5 група

Представлення правил виборів президента на

загальношкільній лінійці до 25 лютого

3 група

Конкурс на кращого лідера до 1 березня 1 група

Виготовлення усталених правил виборів

президента

березень –

травень 4 група

V етап – Підготовка до представлення проекту

1 група – підсумки по затратах на виготовлення правил виборів

президента.

2 група – запрошення на підсумки батьків та вчителів.

3 група – підводить підсумки виготовлених правил виборів президента.

4 група – підводить підсумки операції «,Правила виборів» та розробки

правил.

5 група – підготовка демонстрації створених усталених правил.

VІ етап – Представлення матеріалів дослідження

* Демонстрація правил виборів президента.

* Гала-концерт.

* Презентація проекту «Вибори президента».

VІІ етап – Підсумки. Оцінки своїх дій.

* Обговорення запитань:

Чого і як ми навчилися?

Що можна було б зробити інакше?

Яких умінь і навичок ми набули?

Які переваги надає групова співпраця?

Які були недоліки в роботі?

Що вдалося найкраще?

Література

Методичний посібник для вчителя-консультанта учнівського суспільного

проекту у ЗНЗ./За редакцією П. Кендзьора, О. Войтенка. Львів: НВФ

„Українські технології―, 2003. – 56с.

42

Шинковенко Світлана Володимирівна,

вчитель фізики та інформатики

Новоархангельського навчально-виховного комплексу

«загальноосвітня школа I-III ступенів - гімназія»

Новоархангельської районної ради Кіровоградської області

ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ

КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ЗАСОБАМИ ПРОГРАМИ INTEL®

«ШЛЯХ ДО УСПІХУ»

У статті розглядається роль програми Intel®

«Шлях до успіху» у

формуванні інформаційної компетентності. Особлива увага приділяється

розвитку критичного мислення, впровадженню новітніх інформаційних

технологій шляхом навчання в освітніх громадах та моделюванню й реалізації

учнівських соціальних проектів як унікальної освітньої технології формування

соціальних цінностей учнів. Критичне мислення передбачає вміння вирішувати

проблеми. учні розвивають в собі впевненість і розуміння цінності своєї думки

та ідей, активно беруть участь в освітньому процесі.

Інформаційна компетентність – формування в учнів уміння

використовувати інформаційно-комунікаційні технології та сучасні, новітні

технології для виконання поставлених завдань.

У роботах учених поняття «інформаційна компетентність» трактується як

інтеграція теоретичних знань, практичних умінь у області інноваційних

технологій у набір особистісних якостей індивіда, до складу якої входять

уміння активної самостійної обробки інформації, прийняття принципово нових

рішень із використанням сучасних новітніх технологій [3, с. 57].

Притаманна нашому часу інформатизація всіх галузей народного

господарства зумовлює необхідність формування у майбутніх кваліфікованих

робітників інформаційної компетенції, як складової професійної

компетентності, що забезпечує ефективну діяльність випускника в умовах

інтенсивного використання інформаційно-комунікаційних технологій.

Формування інформаційних компетенцій безпосередньо пов’язане з

інформатизацією освіти.

Сучасному суспільству з його швидкими змінами потрібні люди, яким

властиві ініціативність, самостійність думки, здатність до здійснення свідомого

суспільного вибору, у яких розвинені почуття власної гідності, творча

активність, здатність до особистісного самовдосконалення. У зв’язку з цим

перед загальноосвітніми навчальними закладами постає завдання підготувати

учня, здатного до продуктивної самостійної діяльності в умовах

інформаційного суспільства, що включає розвиток конструктивного,

алгоритмічного мислення на основі спілкування з комп’ютером; розвиток

критичного мислення за рахунок зменшення частки репродуктивної діяльності;

розвиток інформаційної компетенції на основі виконання сумісних проектів;

43

формування уміння самостійно приймати рішення у складних виробничих

ситуаціях; формування інформаційної культури.

Виконання учнями соціального проекту з використанням комп’ютерних

технологій сприяє формуванню в учнів уміння застосовувати інформаційно-

комунікаційні технології для розв’язання різноманітних проектних завдань;

здатності визначати власну активну життєву позицію, робити свідомий вибір;

розвитку критичного мислення; розвитку в учнів уміння самостійно за

допомогою використання різноманітних інформаційних ресурсів опановувати

комп’ютерні технології для розв’язання конкретних завдань;

Інформаційні компетенції передбачають наявність таких важливих

якостей: гнучкість і динамічність мислення, здатність аналізувати ситуацію,

відповідальність у виконанні поставлених завдань.

Таким чином, роль програми Intel® «Шлях до успіху» у формуванні

інформаційних компетентностей надзвичайно велика, оскільки формує у учнів

технологічну грамотність, вчить робити вибір і приймати рішення, розвиває

вміння спілкуватися, бути організованим. Під час навчання перевага надається

активним методам, що стимулюють творчість, ініціативу, самостійне та

критичне мислення.

Література

1. Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України : Історія. Теорія:

Підручник для студ. вуз. – К. : Либідь, 1998. – 557с.

2. Михайліченко М. В. Інформаційна компетентність вчителя в контексті

оновлення професійної освіти в Україні / М. В. Михайліченко // Шляхи

модернізації вищої освітив контексті євроінтеграції: матер. регіональн.

науково-практ. семінару / За заг. ред. Г.В.Терещука. – Тернопіль: Вид-во ТПНУ

ім..В.Гнатюка, 2008. – С.34-39.

3. Шахрай В. М. Інформаційна компетентність особистості як проблема

сучасного суспільства / В. М. Шахрай // Український соціум. – №2 (25). – 2008.

– С.123-134.

4. Трайнев В. А. Информационные коммуникационные педагогические

технологии (обобщения и рекомендации) : учебное пособие / Трайнев В. А., –

М. : Дашков 2008. – 280 с.

44

Яценко Олена Григорівна,

вчитель математики та інформатики

Новомиргородської загальноосвітньої школи I-III ступенів №3

Новомиргородської районної ради Кіровоградської області

ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ШКОЛЯРІВ

ЗАСОБАМИ ПРОГРАМИ «INTEL® ШЛЯХ ДО УСПІХУ»

У статті розглядається питання формування соціальної

компетентності школярів засобами програми «Intel®

Шлях до успіху», а

також її роль в створенні умов для формування людини, для якої

демократичне громадянське суспільство є осередком для розкриття її

творчих можливостей, задоволення особистих та суспільних інтересів.

Особлива увага приділяється розвитку критичного мислення, впровадженню

новітніх інформаційних технологій шляхом навчання в освітніх громадах та

моделюванню й реалізації учнівських соціальних проектів як унікальної

освітньої технології, формування соціальних цінностей учнівської молоді.

Сучасному суспільству з його швидкими змінами потрібні люди, яким

властиві ініціативність, самостійність думки, здатність до здійснення свідомого

суспільного вибору, у яких розвинені почуття власної гідності, творча

активність, здатність до особистісного самовдосконалення. У зв’язку з цим

перед загальноосвітніми навчальними закладами постає завдання підготувати

випускника, зданого змінюватись та пристосовуватись до нових потреб

ринку праці, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатись упродовж

життя. З цієї причини виникла необхідність у переорієнтації парадигми

системи освіти зі знаннєвої на компетентнісну.

Також одним із найактуальніших завдань сучасної освіти і виховання

в Україні, на думку професора О. Пометун, є створення умов для формування

людини-громадянина, для якої «демократичне громадянське суспільство є

осередком для розкриття її творчих можливостей, задоволення особистих та

суспільних інтересів» [1, с.1].

Сучасна школа є одним із тих найважливіших компонентів формування

світогляду особистості, здатної адекватно відреагувати на суспільні виклики,

який забезпечує підготовку молоді до активної участі в житті демократичного

суспільства і формування її громадянської компетентності.

Таким чином, постає необхідність у пошуку шляхів формування та

розвитку соціальної компетентності не лише на уроках громадянської освіти та

спецкурсів соціально-гуманітарного циклу, а й у процесі вивчення інших

предметів. Зокрема, важливе місце посідає реалізація програми Intel® «Шлях

до успіху»

Навчальна програма Intel® «Шлях до успіху» призначена для школярів

середньої, старшої школи і молодих людей 16-25 років та дозволяє опанувати

комп'ютерну грамотність, навчитися критичному мисленню і співпраці.

45

Особливістю проекту в Україні є орієнтація на створення умов для більш

ефективної соціальної інтеграції молоді, застосування інформаційно-

комунікаційних технологій як інструменту розвитку її соціальної активності,

створення сприятливого середовища для реалізації соціальних проектів.

Програма Intel® „Шлях до успіху‖, створена корпорацією «Intel» у

співробітництві з національними освітніми урядовими організаціями різних

країн, упроваджується в Україні з березня 2009 року. Ця програма покликана

розвивати та стимулювати навички мислення, що є актуальним для молоді у

ХХІ столітті, та впроваджувати новітні інформаційні технології шляхом

навчання в освітніх громадах. Програма Intel®

«Шлях до успіху» є частиною

освітньої ініціативи Intel «Інновації в освіті», що спрямована на те, щоб спільно

з відповідальними діячами освіти та світовими державними лідерами нести дух

інновацій у процес навчання й допомагати сьогоднішнім учням стати

успішними в сучасній економіці, яку ще називають «економікою знань».

На сьогодні програма Intel®

«Шлях до успіху» складається з трьох курсів:

курсу «Комп’ютерні технології та спільноти» (для учнів 5-8-х класів);

курсу « Комп’ютерні технології та майбутня професія» (для учнів 8-10-х

класів);

курсу « Комп’ютерні технології і підприємництво» (для молоді 16-25-ти

років).

Програму Intel®

«Шлях до успіху» схвалено для використання в

загальноосвітніх навчальних закладах комісією науково-методичної ради з

питань освіти Міністерства освіти і науки України (лист про присвоєння грифа

Міністерством освіти і науки України від 15.07.09 р. № 1.4/18-2821). Програму

адаптовано до Державних освітніх стандартів України та навчальних програм.

Упровадження програми передбачене за рахунок варіативної частини

навчальних планів, годин гурткової роботи, під час проведення навчальної

практики в загальноосвітніх навчальних закладах і закладах позашкільної

освіти.

Служба моніторингу програми сформулювала причини того, чому

програму Intel®

«Шлях до успіху» слід продовжувати активно впроваджувати в

школах України:

- Уплив програми на формування у школярів навичок, що їм потрібні для

успішної діяльності в умовах конкуренції у ХХІ столітті.

- Кожне навчальне заняття за програмою Intel®

«Шлях до успіху»

фасилітатори будують так, щоб в учнів вироблялись навички співпраці:

протягом 11-ти занять учні працюють у незмінних парах, решту шість занять –

у малих групах по 3-5 осіб.

- Формуються уміння працювати з комп’ютерними технологіями -

протягом навчання за програмою учні освоюють такі програмні засоби, як

графічний і текстовий редактори, електронні таблиці, програму підготовки

презентацій, систему пошуку в Інтернеті, технологію Веб 2.0 тощо.

- Формуються навички критичного мислення.

46

- Уплив програми на формування у школярів активної життєвої позиції,

розуміння того, що саме від їхньої діяльності або бездіяльності залежить

вирішення проблем спільноти.

- Один із курсів програми присвячений життю у спільноті та вирішенню її

проблем.

Метою курсу «Комп’ютерні технології для місцевої спільноти» є

підготовка учнів до взаємодії з соціальним середовищем, до самореалізації їх як

особистостей у місцевій спільноті, формування навичок вирішення проблем

своєї спільноти та компетентностей, пов’язаних з комп’ютерною грамотністю,

навичками критичного мислення тощо. Виконання учнями соціального проекту

з використанням комп’ютерних технологій сприяє формуванню навичок

спільної діяльності і співпраці в команді. Всі завдання і проекти спрямовані на

активне залучення учнів в життя громади – школи, мікрорайону, села, міста,

пошуку шляхів розвитку місцевої спільноти.

Другий курс програми «Intel Шлях до успіху» Комп’ютерні технології

та майбутня професія» має на меті сприяння розвитку в учнів навичок

використання інформаційно-комунікаційних технологій для визначення

власних схильностей і здібностей, пошуку в Інтернеті інформації щодо різних

професій та особливостей ринку праці в Україні та на регіональному рівні.

Програма сприяє усвідомленому вибору навчального профілю та майбутньої

професії. Переважна більшість учнів за результатами підсумкового опитування

відзначають, що навчання за курсом сприяє вибору профілю навчання та

вибору ними майбутньої професії.

Третій курс програми Intel «Шлях до успіху» «Комп’ютерні технології

для підприємництва» спрямований на практичне оволодіння учнями знань з

економіки (маркетингові дослідження, створення бізнес-плану власного

підприємства та інше).

Впровадження програми сприяє розвитку навичок, необхідних для

успішного життя в умовах економіки ХХІ століття, а саме:

Відповідальність і адаптивність.

Навички комунікації.

Творчість і пізнавальний інтерес.

Критичне й системне мислення.

Навички інформаційної грамотності.

Навички міжособистісних відносин і спільної діяльності.

Ідентифікація, формулювання й рішення завдань.

Самоконтроль.

Соціальна відповідальність.

Найважливіший принцип – учити дітей працювати самостійно.

Відгуки вчителів:

«Завдяки програмі «Шлях до успіху» учні стали набагато краще

вирішувати різні проблеми, зокрема домашні, а також ті, що виникають з

друзями, однокласниками. Діти стали більш відкритими, вони з цікавістю в

очах розпочинали нові завдання, їм подобався сам процес виконання завдань»

47

«Вчителі інших предметів помітили такі зміни: учні стали більш

впевненими, вони відстоюють свої погляди та ідеї, не бояться ділитися своїми

думками з однокласниками».

А узагальнити все вищесказане можна однією фразою: якщо ви дійсно

хочете впроваджувати в навчально-виховний процес компетентнісний підхід та

особистісно-зорієнтовані технології – долучайтесь до програми Intel®«Шлях до

успіху», бо в ній є й сучасне навчання (навчання співпраці, критичного

мислення та комп’ютерних технологій), і моральне виховання (навчання учнів

будувати власну життєву траєкторію), і потужний розвиток учнів.

Література

1. Пометун О. І. Формування громадянської компетентності: погляд з

позиції сучасної педагогічної науки / О. І. Пометун // Вісник програм шкільних

обмінів. — 2005. — № 23. — С. 18.

2 . Гончарова-Горянська М. Соціальна компетентність: поняття, зміст,

шляхи формування в дослідженнях зарубіжних авторів. //Рідна школа. – 2004. –

№ 7-8.

3. Офіційний сайт навчальної програми Intel®»Шлях до

успіху» http://uspih.iteach.com.ua/

4. Єрмаков І. Педагогіка життєтворчості: орієнтири для ХХІ століття /

І.Єрмаков // Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство: наук.-метод.

зб. [ред. кол. Н. Софій (голова), І. Єрмаков (керівн. авторськ. кол-ву і наук. ред.)

та ін.]. – К. : Контекст, 2000. – С. 58-72.

5. Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України : Історія. Теорія:

Підручник для студ. вуз. – К. : Либідь, 1998. – 557с.

6. Даль Р.А. Проблемы гражданской компетентности / Роберт А. Даль

// http://www.politnauka.org/library/teoria/dahl.php.

7. Михайліченко М. В. Громадянська компетентність вчителя в контексті

оновлення професійної освіти в Україні / М. В. Михайліченко // Шляхи

модернізації вищої освітив контексті євроінтеграції: матер. регіональн.

науково-практ. семінару / За заг. ред. Г. В. Терещука. – Тернопіль: Вид-во

ТПНУ ім.В. Гнатюка, 2008. – С.34-39.

48

Реалізація освітніх ініціатив Intel® у Кіровоградській області:

проблеми, здобутки, перспективи

Матеріали обласної Інтернет-конференції

10-12 червня 2014 року

Коректор Шабаліна Т.М. Верстка Частаков А.В.

Підписано до друку 15.04.2015 р. Формат 60х84 1/16. Папір офсетний. Гарнітура Таймс.

Друк – принтер. Тираж 100 прим.

Зам. № 210

КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», вул. Велика Перспективна, 39/63,

Кіровоград, 25006

Віддруковано в лабораторії інформаційно-методичного забезпечення освітнього процесу КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», вул. Велика

Перспективна, 39/63, Кіровоград, 25006