МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ В.Г.КОРОЛЕНКА

Кафедра географії та краєзнавства

ГІДРОЛОГІЯ

ПЛАНИ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ

2-ГО КУРСУ (3-Й СЕМЕСТР) ГРУПИ Г-25, Г-26

Напрям підготовки: 0401 Природничі наукиСпеціальність: 6.040104 ГеографіяОсвітньо-кваліфікаційний рівень: Бакалавр

Укладач –кандидат педагогічних наук, доцентМащенко О.М.

ПОЛТАВА — 2010

Рекомендації до виконання лабораторних робіт:За день або кілька днів до лабораторного заняття слід ознайомитися із

питаннями для співбесіди та завданнями. Зміст кожної лабораторної роботи відображено у методичних рекомендаціях по виконанню лабораторних занять. Методичні рекомендації знаходяться на кафедрі географії у лаборанта. Відповіді на питання співбесіди кожен студент має вивчити до заняття згідно літературних джерел із основного та додаткового списків.

На лабораторному занятті відповіді на питання співбесіди повинні мати логічну послідовність (починаючи від обґрунтування проблеми і закінчуючи висвітленням конкретних шляхів її вирішення); доповнення повинні бути по суті обговорюваного питання; зауваження – конструктивними, конкретними та аргументованими. При відповідях на питання співбесіди, доповненнях та зауваженнях не можна користуватися конспектами лекцій та будь-якими іншими записами. Студенти повинні давати повністю самостійні (вивчені) відповіді або представляти результати власних розмірковувань та висновків.

Для практичної частини використовують такі форми контролю:- усна відповідь на питання співбесіди або письмова відповідь на

поточний тестовий контроль; виконання завдань (здійснення аналізу графіків, карт, схем, картосхем, таблиць, побудова схем, розв’язування задач тощо) може бути оцінена від 0 до 5 балів. 0 балів – незадовільно, тобто повна відсутність відповіді. 1 бал – знання лише окремих одиночних фактів. 2 бали – приблизне уявлення про деякі фрагменти навчального матеріалу. 3 бали – розуміння основних понять та закономірностей, наявність помилок у відповіді, зокрема можуть бути одна або дві грубі помилки. 4 бали – знання усього обсягу частини навчального матеріалу, що перевіряється. Допускаються окремі помилки та неточності. 5 балів – точне та повне розуміння змісту дисципліни, чіткий та логічний його виклад, при необхідності власні розмірковування та правильні висновки на основі вивченого.

Лабораторні завдання виконуються у письмовій формі. Спершу слід ознайомитися із методичними вказівками до лабораторних завдань, з’ясувати, яке потрібне обладнання. Це обладнання слід зручно розкласти на парті, відкрити посібники та атласи на указаних сторінках. Якщо після цього залишаються питання щодо змісту завдання чи порядку його виконання, слід звернутися за консультацією до викладача. При відсутності питань слід приступити до самостійного виконання завдань. Ксерокопії, назви, мети, обладнання та завдань акуратно вклеюються у зошит або переписуються від руки.

Після кожного вклеєного завдання записуються результат його виконання. при необхідності слід креслити схеми, заповнювати таблиці, робити малюнки тощо. На кожне заняття кожен студент повинен приносити: простий олівець,

кольорові олівці, лінійку, трикутник, транспортир, циркуль, географічний атлас для сьомого класу.

У кінці кожного заняття зошити із виконаними завданнями студенти здають на перевірку.За письмове оформлення комплексу лабораторних робіт кожного модуля можна одержати від 0 до 5 балів. 0 балів – відсутність виконаної роботи; 1 бал – виконання окремих невеликих елементів роботи з помилками; 2 бали – виконання третини обсягу робіт із незначними помилками; 3 бали – виконання половини передбачених завдань без помилок або від половини до двох третин запланованих завдань із істотними помилками; 4 бали – виконання двох третин завдань без помилок або виконання усіх завдань, проте з деякими істотними помилками; 5 балів – повне та правильне виконання усіх завдань.

МОДУЛЬ 1.ТЕМА 1. ГІДРОСФЕРА

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №1-2Тема: ГІДРОСФЕРА

Мета: навчитися зображати схеми кругообігу води, складати рівняння водного балансу, будувати та аналізувати суміщені графіки залежності властивостей води від її солоності.Обладнання: фізична карта світу, географічні атласі для 7 класу, таблиця ''Світовий кругообіг води".

Питання для співбесіди:1. Поняття “гідросфера”, її структурні частини.2. Основні властивості природних вод.3. Світовий кругообіг води.4. Світовий водний баланс.

Завдання:Завдання 1.Намалюйте схеми: а) великого кола кругообігу води; б) малого кола кругообігу води; а) внутрішньоматерикового кола кругообігу води.

Методичні вказівки: Процеси — складові кругообігів води позначайте умовними знаками різної форми та кольору. Для зображення кожного з кругообігів відводьте по одній сторінці зошита. Кожна із трьох схем має містити усі необхідні для пояснення елементи місцевості, у якій відбувається відповідне коло кругообігу: рельєф (височини, низовини, гори, невеликі форми рельєфу), рослинність (ліси, степи, луки, напівпустелі, пустелі тощо), водні об’єкти ( річки, озера, льодовики, підземні води тощо), елементи антропогенного впливу (забір води та цикл її використання людиною). Особливу увагу слід звернути на велике коло світового кругообігу води. Воно має бути індивідуальним у кожного студента і включати щонайбільшу кількість ланок переміщення та перетворення води.

До кожної схеми слід додати її характеристику (краще з власними географічними назвами).Завдання 2.Складіть рівняння річного балансу для океану і суходолу, користуючись даними таблиці.Місцевість Елементи балансу Річний об’єм (км3)Суходіл із стоком в океан Опади 102 100

Стік 37 400Випаровування 64 700

Безстічні області Опади 7 400Випаровування 7 400

Світовий океан Опади 410 500Стік 37 400Випаровування 447 900

Методичні вказівки Рівняння водного балансу для суходолу із стоком в океан – Х = Е + У

Для безстічних областей – Х = Е

Для Світового океану – Х + У = Е

Х – опади, Е – випаровування, У – стік.

Для кожного рівняння позначте статті приходу й витрати. Знайдіть на карті ділянки суходолу зі стоком в океан та безстічні області. Обґрунтуйте відмінності у величині показників стоку для розглядуваних ділянок.Для виконання завдання скористайтеся формулами водного балансу для суходолу із стоком в океан, безстічних областей та Світового океану.Завдання З . Побудуйте суміщений графік зміни t замерзання і t найбільшої густини водив залежності від солоності за даними таблиці.Температура Солоність ‰

0 5 10 15 20 24,7 30 35 40Температура замерзання

0 -0,3 -0,5 -0,8 -1,1 -1,33 -1,6 -1,9 -2,2

Температура найбільшої густини

+4 +2,9 1,9 +0,8 +0,3 -1,33 -2,5 -3,5 -4,5

Методичні вказівки:Солоність відмічається на горизонтальній осі, температура — на вертикальній. Графік зміни to замерзання зобразіть суцільною лінією, графік зміни to найбільшої густини — пунктирною лінією. Визначте, при якій солоності to замерзання води залишається нижчою, ніж to найбільшої густини, а при якій — вищою. Коли указані to є однаковими.Рекомендований масштаб солоності в 1см – 4%; масштаб температури в 1см – 1*С.

При якій солоності температура найбільшої густини вища, ніж температура замерзання?При якій солоності вони співпадають, а при якій – t* найбільшої густини нижча, ніж t* замерзання.

Література:Основна: [1], c.206-214; [2], c.213-221; [3], c.124-126; [4] c.146-149; [6] c.23-

41; 58-82; [7] c.147-154; [8] c.164-170; [9] c. 16-34

Додаткова: [2], [14], [15], [36], [52], [54], [58], [62], [63], [66], [78], [91].

ТЕМА 2

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №3-4Тема: СВІТОВИЙ ОКЕАН. ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

ОКЕАНІЧНОЇ ВОДИМета: вивчити основні фізико-хімічні властивості океанічної води та їх географічний розподіл, термічний режим Океану, вдосконалювати вміння аналізувати графіки.Обладнання: фізична карта світу; практикум Неклюкової Н.П.; дидактичні роздаткові матеріали “Властивості океанічної води”.

Питання для співбесіди:1. Назвіть фізико-хімічні властивості океанічної води.2. Охарактеризуйте солоність океанічної води.3. Охарактеризуйте газовий склад океанічної води.4. Поясніть тепловий баланс Океану.

Завдання:Завдання 1.На основі аналізу меридіональних профілів солоності (роздаткові матеріали) виявіть і поясніть закономірність розподілу солоності води в Океані:а) на поверхні;б) з глибиною.В -І - Атлантичний океанВ - II - Тихий океанВ - III - Індійський океан.

Методичні вказівки На меридіональних профілях солоності на вертикальній шкалі показані глибина (ціна поділки – 1000м), на горизонтальній шкалі – географічна широта (ціна поділки – 10*). Солоність океанічної води показана ізогалинами – лініями, що з’єднують точки з однаковою солоністю. Ізогалини проведені через 0,1%. Характеристику розподілу солоності у поверхневому шарі води слід проводити за таким планом: причини, що впливають на солоність, її величина в екваторіальних, тропічних, помірних та полярних широтах. Аналіз розподілу солоності з глибиною теж слід проводити по широтно з вказанням конкретних кількісних показників. На яких глибинах солоність змінюється швидко, а на яких повільно?

Завдання 2.На основі аналізу карт середньорічних на поверхні Світового океану — (роздаткові матеріали, рис…) виявіть і поясніть закономірність розподілу тепла у шарі поверхневих вод Світового океану.

Методичні вказівки: Слід з’ясувати відмінності зміни температури води і пояснити його причини. Які відхилення від загальної закономірності зміни температури води та її причини?

Аналіз проведіть за таким планом: а) чинники, що впливають на температуру океанічної води; б) загальна закономірність зміни температури води (один або кілька напрямків зменшення досліджуваного показника); в) де поверхневі води мають найвищу температуру, а де — найнижчу; г) де і чому спостерігається відхилення ізотерм від субширотного напрямку.Завдання 3.На основі аналізу меридіональних профілів температури вод Океану — (роздаткові матеріали) виявіть і поясніть закономірність зміни температури океанічних вод з глибиною.В -І - Атлантичний океанВ - II - Тихий океанВ - III - Індійський океан.

Методичні вказівки: Слід з’ясувати відмінності зміни температури води з глибиною у низьких, помірних та високих широтах. Що таке термоклин і на яких глибинах він спостерігається?Охарактеризуйте зміни to води з глибиною в екваторіальних, тропічних, помірних та субтропічних широтах.З’ясуйте, на яких глибинах спостерігається термоклин (різка, скачкоподібна зміна температури води, що виражається “згущенням” ізотерм).Завдання 4.На основі аналізу карти вмісту кисню в поверхневих водах Світового океану та, меридіональних профілів розподілу кисню (роздаткові матеріали) виявіть і поясніть закономірність розподілу кисню в Океані.В -І - Атлантичний океанВ - II - Тихий океанВ - III - Індійський океан.

Методичні вказівки: Слід сформулювати основну закономірність зміни вмісту кисню в поверхневих шарах вод Світового океану та пояснити її причину. Які відхилення від загальної закономірності ви спостерігаєте? Чим вони зумовлені? Розподіл вмісту кисню з глибиною слід характеризувати за таким планом: на яких глибинах вміст кисню збільшується, а на яких зменшується, причини цього. З яких глибин вміст кисню майже не змінюється?Аналіз проведіть згідно алгоритмів, наведених у завданнях 1 і 2.

Література:Основна: [1], c.216-232; [2], c.225-227; 245-246; [3], c.128-131; [4] c.149-153; [6] c.278-307; [7] c.151-155; [8] c.172-173; [9] c. 151-166Додаткова: [6], [7], [8], [10], [11], [13], [26], [48], [58], [63], [64], [66], [68], [69], [77], [84], [87], [88]

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 5 — 6Тема: ДИНАМІКА ВОД СВІТОВОГО ОКЕАНУ

Мета: вивчити загальну схему поверхневих течій Світового океану, з'ясувати закономірності поверхневих течій кожного з океанів.Обладнання: Фізична карта світу; обладнання: практикум Неклюкової Н.П.; контурні карти світу; кольорові олівці.

Питання для співбесіди:1. Класифікація хвиль за походженням.2. Класифікація течій Світового океану за походженням, глибиною, тривалістю, температурою.3. Узагальнена схема течій Світового океану.

Завдання:Завдання 1. Охарактеризуйте систему поверхневих течій Світового океану.

Методичні вказівки: Для виконання завдання слід скористатися картою найважливіших течій Світового океану (мал.60 на стор. 95 практикуму Н.П.Неклюкової). Спочатку слід назвати кругообіги течій та з’ясувати їх розташування (по широтах). Далі потрібно вказати напрямок руху води у циклональних та антициклональних кругообіг ах течій, показавши відмінності у них для південної та північної півкуль.Завдання 2.Проаналізуйте схему поверхневих течій:В — І — Атлантичний океанВ — II — Тихий океанВ — ІІІ — Індійський океан.

Методичні вказівки Аналіз схеми поверхневих течій слід проводити за таким планом:- назвати кільце кругообігу (антициклональне субтропічне південної півкулі, циклональне високоширотне північної півкулі тощо (див. рис. 60 на с.95 практикуму Неклюкової Н.П.).- указати напрямок руху води в ньому;- послідовно перелічити власні назви течій, що складають цей кругообіг.

Таким чином слід охарактеризувати усі кругообіги течій у вибраному океані.

Завдання 3.На контурну карту світу нанесіть поверхневі течії Світового океану, користуючись даними (табл. 27 на С.91 — 92 практикуму Н.П.Неклюкової).

Методичні вказівки:Теплі течії позначте червоним кольором, холодні —синім, нейтральні —зеленим.Течії слід показувати у складі циклональних або антициклональних кілець океанічної циркуляції (за винятком Північного Льодовитого океану).

Література:Основна: [1] c.232-259; [2] c.231-242; [3] c.130-132; [4] c.153-158; [5] c. ; [6] c.307-340; [7] c.155-158, [8] c.173-177; [9] c.167-184Додаткова:[7], [8], [10], [11], [13], [23], [26], [26], [31], [32], [33], [40], [41], [48], [51], [52], [55], [58], [59]

МОДУЛЬ 2ТЕМА 3

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №7-8Тема: МОРФОМЕТРИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ РІЧОК ТА РІЧКОВИЙ

СТІКМета: вивчити частини річки та елементи річкових систем, навчитися визначати падіння та похил річки, вивчити показники річкового стоку та фізико-географічні чинники, що на них впливають, навчитися визначати показники річкового стоку, вдосконалювати вміння порівняльного аналізу.Обладнання: фізична карта світу; практикум Неклюкової Н.П.; географічні атласи для 7 класу.

Питання для співбесіди:1. Частини річки та елементи річкових систем.2. Повздовжній профіль річки та його характеристики.3. Річковий стік та його характеристики.1. Які фізико-географічні чинники обумовлюють величину стоку?

Завдання:Завдання 1.Визначте похил та падіння річок за даними таблиці.№ п/п Ріка Довжина Висота (м) Падіння Похил

витоку гирла1. Єнисей 4127 1500 02. Амудар’я 2540 2900 523. Ворскла 464 185 644. Псел 717 190 655. Сула 363 180 87

Методичні вказівки Падіння річки в цілому або її окремої частини визначають за

формулою: Δ^h = h – h , де Δh – падіння в метрах, h – абсолютна висота

витоку в метрах, h – абсолютна висота гирла в метрах. Похил річки визначається за формулою і = (м/км або /% 0), де

- довжина річки в кілометрах, і – похил річки. /%0 (проміле) – означає співвідношення 1:1000,тому замість одиниці виміру похилу річки м/км (унаслідок того, що метр менший від кілометра у 1000 разів) можна використовувати /%0.

За допомогою фізичних карт світу та України визначте, по гірській чи рівнинній місцевості протікають досліджувані річки. Найчастіше у верхній течії річки – гірські, а у середній та нижній течіях – рівнинні. Зробіть висновок про відмінності показників стоку та падіння гірських, гірсько-рівнинних та рівнинних річок.

Завдання 2.Визначте показники річкового стоку за даними таблиці:Річка Площа

басейнуСередньорічна к-ть опадів

Витрати Середньорічний стік

Модуль стоку

Шар стоку

Коефіцієнт стоку

Км2 мм м3/сек км3/рік л/сек.км2 мм %Конго 3690000 1323 40000Макензі 1750000 325 15000Дунай 816000 749 6400Печора 32700 500 4000Оранжева 1020000 250 345Ворскла 14700 618 36

Методичні вказівки:Порівняйте одержані дані та поясніть відмінності шляхом аналізу

комплексу фізико-географічних чинників: кліматичні умови (зволоження території), рельєф (гірський чи рівнинний); водопроникність гірських порід і ґрунтів, зокрема наявність багаторічної мерзлоти; рослинність (деревна, трав'яниста, недостатня задернованість тощо), площа водозбірного басейну тощо.

Кліматичні умови впливають на усі показники річкового стоку. Чим більша кількість опадів та коефіцієнт зволоження і нижчі температури, тим більші усі показники річкового стоку. В умовах гірського рельєфу усі показники стоку більші порівняно з рівнинними територіями.

В районах поширення водотривких гірських порід близько до земної поверхні показники стоку збільшуються. Аналогічно впливає на річковий стік наявність багаторічної мерзлоти, що має ефект водотриву.

Рослинність регулює річковий стік упродовж року. Вона зменшує річковий стік у період найбільшої кількості опадів та збільшує його (за рахунок підземної складової) у межінь. Величина (довжина) річки впливає лише на середньорічний стік. Більша площа водозбірного басейну зумовлює менший модуль стоку і шар стоку.

Література:Основна: [1], c.277-286; [2], c.259-271; [3], c.137-142; [4] c.169-172; [5] c. ; [6] c.127-137; [7] c.158-160; [8] c.177-1799; [9] c.34-42; 50-74Додаткова:[5], [20], [22], [34], [37], [39], [46], [49], [58], [61], [67], [70], [72], [76], [80], [81], [80], [82], [86]

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №9-10

Тема: ЖИВЛЕННЯ ТА ВОДНИЙ РЕЖИМ РІЧОКМета: вивчити джерела та типи водного режиму річок за Львовичем M.I., навчитися визначати типи водного режиму річок за картосхемою "Типи водного режиму річок", удосконалювати вміння одержувати інформацію із картосхем.Обладнання: фізична карта світу, карта кліматичних поясів світу, кліматичні карти світу; практикум Неклюкової Н.П., географічні атласи для 7 класу. Роздатковий матеріали (картосхеми), настінна картосхема "Типи водного режиму річок".

Питання для співбесіди:1. Живлення річок. Основні джерела живлення.2. Водний режим річок. Фази водного режиму.3. Зональні типи водного режиму річок.4. Типи водного режиму річок, (за Львовичем M.I.).

Завдання:Завдання 1.Користуючись роздатковими матеріалами "Водний режим річок", складіть порівняльну характеристику джерел живлення і фаз водного режиму річок Терек (Кавказ), Унжа (приток Волги), Шилка (Далекий Схід Росії). Поясніть особливості живлення та водного режиму цих річок в залежності від кліматичних умов та розташування в гірських чи рівнинних районах.

Методичні вказівкиПояснення слід проводити по сезонах (весна, літо, осінь, зима) у такій послідовності:

- джерела живлення від найбільшого до найменшого;- пояснення поєднання джерел живлення у залежності від річкового ходу

опадів та температур у даній кліматичній області;- зясування фази водного режиму у даний сезон (повінь, паводок, межінь);- пояснення, чому ця фаза відбувається у даний сезон.

Крім того, слід враховувати вплив рельєфу на водний режим річок. Для гірських річок характерні паводки, а також льодовикове джерело живлення у помірних та низьких широтах.Завдання 2.Використовуючи типологічну схему водного режиму річок земної кулі (за M.I.Львовичем), розшифруйте формули типів водного режиму річок:

Rx — ey; Rx — Ey Sx — pyS — P; Rx — ay R — Ax

rx — Ry rx — E, Sx — EМетодичні вказівки

У лівій частині кожної формули вказані види джерел живлення та їх частка: S – снігове покриття > 80%; Sх – снігове покриття 50-80%; Sх – снігове < 50%; R – дощове > 80%; Rх – дощове 50-80 %; rх – дощове<50%; U – підземне >80%; Uх – підземне 50-80%; uх – підземне <50%;

У правій частині кожної формули позначено розподіл стоку по сезонах: Р – весна > 80%; Ру – весна 50-80 %;Ру – весна < 50%; Е - літо > 80%;Еу – літо 50-80%; еу – літо < 50%;А – осінь > 80%; Ау – осінь 50-80%;ау – осінь < 50%; Н – зима > 80%;Ну – зима 50-80%; hу – зима < 50 %.Ліву і праву частину кожного рівняння слід виразити вербально (словами) відповідно до наведеного списку.Завдання 3.Користуючись роздатковими матеріалами "Типи водного режиму річок", визначте, до якого типу водного режиму відносяться річки, охарактеризовані у таблиці.

Джерела живлення % Розподіл стоку по сезонах, %снігове дощове підземне льодовик

овеВесна

РЛіто

ЕОсінь

АЗима

Н0 80 20 0 10 30 50 1023 47 30 0 39 30 13 1860 31 9 0 3 83 12 225 50 25 0 42 12 8 38

Методичні вказівкиНапишіть формули типів водного режиму цих рік і конкретні приклади

(назви річок).Порівняйте показники стоку цих річок та поясніть відмінності

аналізуючи дані про фізико-географічні умови басейнів річок:кількість опадів, термічні умови, які визначають втрати води на випаровування, залісненість чи безлісність, площу басейну, наявність чи відсутність багаторічної мерзлоти, рельєф, наявність чи відсутність боліт.

Література:Основна:[1] c.287-297; [2] c.272-279; [3] c.142-147; [4] c.173-176; [6] c.137-154, 185-188; [7] c.161; [8] c.179-181; [9] c.74-87Додаткова:[5], [20], [22], [34], [37], [39], [46], [49], [58], [61], [67], [70], [72], [76], [80], [81], [80], [82], [86].

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 11-12Тема: ОЗЕРА

Мета: вивчити рівневий та термічний режим озер, хімічний склад води, навчитися складати формули водного балансу озер, визначити типи озер за хімічним складом води, солоністю, термічним режимом.Обладнання: Фізична карта світу; практикум Неклюкової Н.П.; карта кліматичних поясів; географічні атласи для 7 класу, роздаткові матеріали “Озера”.

Питання для співбесіди:1. Поняття "озера". Озерні улоговини та їх класифікація за походженням.

2. Водний баланс та рівне вий режим озер.3. Хімічний склад води озер.4. Термічний режим озер. Класифікація озер за термічним режимом.

Завдання:Завдання 1.Складіть рівняння водного балансу озер (за даними таблиці 1) та поясніть

його відмінності для різних озер.

Методичні вказівки:

Слід скористатися формулою водного балансу для безстічних озер – Х +

У1 = Е, для проточних озер – Х + У2 = Е + У2, де Х – опади, У1 - притік

(поверхневий і підземний), У2 - стік (поверхневий і підземний).

Таблиця 1Озеро Об’єм, км3 Площа, км2 Прихід, км3 в рік Витрати, км3 в рік

Притік Опади Стік Випаро-вування

Аральське 1012 64300 49,50 11,10 0 67,50Байкал 23000 31500 60,30 12,80 59,50 13,10Велике Солоне

19 4660 3,45 1,37 0 5,31

Вікторія 2700 69000 17,90 112,00 21,90 108,00Каспійське 782000 371000 289,00 92,00 10,80 372,00Мертве море

1888 1000 1,43 0,07 0 1,50

Онежське 295 9630 15,90 5,50 18,00 3,40

Для пояснення проаналізуйте відмінності фізико-географічних умов, у яких знаходяться різні озера (кількість опадів, термічні умови, які визначають втрати води на випаровування), а також їх морфометричні характеристики (співвідношення площі і об'єму).Завдання 2.Проаналізуйте загальну солоність та іонний склад солей води різних озер (за даними табл. 2).

Методичні вказівки:До якого типу солоності відноситься кожне з озер за ступенем солоності, до якої групи за переважаючими аніонами (гідрокарбонатної, сульфатної, хлоридної), до якого класу за переважаючими катіонами (кальцієвий, магнієвий, натрієвий).Виявіть залежність іонного складу від різної солоності (прісної, солонуватої, сильно солоної) озерної води.

Таблиця 2Озеро Солоність Іонний склад %

головні катіони головні катіониОнезьке 0,04 48,0 48,0 20,0 86,0 6,0 8,0Байкал 0,09 74,6 74,6 14,4 89,8 8,5 1,7

Женевське 0,20 82,2 82,2 7,0 66,6 32,6 0,8Аральське 8,8 25,5 25,5 59,4 2,6 39,2 58,2Велике Солоне

265,5 0,6 0,6 87,0 — 8,2 91,8

Танганьїка 0,60 8,6 8,6 45,5 89,2 0,8 10,0Завдання 3.а) Користуючись графіками зміни температури озерних вод (роздаткові матеріали "Озера", схема 1), поясніть річний хід температури поверхневих шарів води в озерах:В-І — Онезьке; В-ІІ — Байкал; В-ІІІ —: Женевське; B-IV — Аральське;

Методичні вказівки Визначте, як змінюється температура води в озері влітку і взимку. Чи знижується взимку температура нижче +4*С? Чи піднімається влітку температура вище +4*С? Зробіть висновки про термічний тип озера. 1. Розгляньте абсолютні значення температури води і з’ясуйте варіанти її річного ходу:а) весь рік tо залишається вищою +4оС.;б) весь рік tо залишається нижчою +4оС;в) у холодний період tо

нижче +4оС, а в теплий період tо вище +4оС.2. Обчисліть річну амплітуду tо води і порівняйте її для різних озер.б) користуючись графіками зміни температури озерних вод (роздаткові матеріали "Озера", схема 2), поясніть зміну температури із глибиною: в озерах: В-І — Онезьке; В-ІІ — Байкал; В-ІІІ — Женевське; B-IV — Аральське.

Методичні вказівкиЗ’ясуйте, яка температура води на поверхні, на яких глибинах

знаходиться термоклин (різка зміна температури), яка температура води на найбільших глибинах.

Література:Основна: [1] c.297-315; [2] c.279-291; [3] c.150-136; [4] c.177-184; [6] c.202-240; [7] c. 162-165; [8] c. 181-184; [9] c.87-109Додаткова: [2], [4], [6], [16], [19], [21], [42], [53], [58], [61], [72], [73]

ТЕМА 4ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 13-14

Тема: ЛЬОДОВИКИМета: вивчити поняття про хіоносферу, особливості функціонування льодовиків та їх морфологічні типи, проаналізувати висоту снігової лінії на різних широтах, з’ясувати закономірності поширення льодовиків.Обладнання: фізична карта світу; практикум Неклюкової Н.П.; географічні атласи для 7 класу; контурні карти світу; олівці, роздаткові матеріали "Снігова лінія".

Питання для співбесіди:1. Хіоносфера, її межі. Снігова лінія (кліматична і орографічна).

2. Умови виникнення, живлення та рух льодовиків.3. Морфологічні типи льодовиків.

Завдання:Завдання 1.Користуючись роздатковими матеріалами "Снігова лінія", виявіть і поясніть загальні закономірності зміни висоти кліматичної снігової лінії на різних широтах у північній та південній півкулях.В —І — графік №1 (по напрямку Кордильєр та Анд);В —І — графік №2 (по напрямку вздовж 90° ~110°сх.д.).

Методичні вказівки Спочатку слід з’яcувати чинники, які визначають висоту кліматичної готової лінії (температура повітря, сухість клімату). Зміну висоти снігової лінії характеризуйте за таким планом:На яких широтах висота найбільша?Чому в екваторіальних широтах снігова лінія нижча, ніж в тропічних?У якому напрямку висота снігової лінії знижується?Де вона опускається до рівня моря?Чому на аналогічних широтах північної та південної півкуль висота снігової лінія різна?Вершини яких гір ( у Північній Америці та Азії), зображених на графіках роздаткових матеріалів, піднімаються вище снігової лінії? Завдання 2.На контурній карті світу позначте області поширення сучасних льодовиків (за даними таблиці).№ п/п

Район зледеніння Тип зледеніння Площа зледеніннякм2

1 2 3 41. Антарктида з островами Покривне 139800002. Гренландія Покривне 18024003. Ісландія г_п 117854. Канадський арктичний архіпелаг п, г/п, г 1488855. Шпіцберген (Свальбаард) п, г/п, г 212406. Нова Земля п, г/п 244207. Північна Земля п,г 174708. Земля Франца-Йосипа п 137359. Інші острови Арктики п, г/п, г 400

Євразія10. Скандинавські гори г/п, г 500011. Альпи г 320012. Кавказ г 143013. Нагір’я: Верхоянське, Черського,

Колимське, Станове г 400

14. Камчатка і Корякське нагір’я г 151015. Джунгарський Алатау, Алтай і Саяни г 163516. Тянь-Шань г 711517. Паміро-Алтай г 1125518. Гімалаї г 33150

19. Гіндукуш г 620020. Каракорум г 1567021. Тибетське нагір’я (з Нань-Шанем) г 32150

Північна Америка22. Хребти Аляски (Тихоокеанське

побережжя)г/п, г 52000

23. Хребти Канади (Внутрішня Аляска) г/п, г 1500024. Хребти США та Мексики г 522

Південна Америка25. Анди г 2500026. Патагонське плато г/п

Африка27. Масиви Кенія, Кіліманжаро, Рувензорі г 22,5

Океанія28. Нова Гвінея г 14,529. Нова Зеландія г 100п — покривне, г/п — гірське-покривне, г —гірське

Методичні вказівкиОбласті покривного зледеніння покажіть штриховкою, області

гірсько-покривного — умовними знаками (квадратик). Гірське зледеніння — умовними знаками (трикутник).

Зробіть висновки про закономірності поширення льодовиків різних морфологічних типів. На яких широтах зосереджені покривні та гірсько-покривні льодовики? Чому гірські льодовики зустрічаються на усіх широтах? Де більше льодовиків: у прибережних районах чи в середині континентів (за умови однакової широти)?

Література:Основна: [1] c.322-332; [2] c.312-329; [3] c.161-170; [6] c.82-98; [7] c.168-174; [8] c.189-195; [9] c.116-125Додаткова [9], [36], [54], [55], [58], [60], [61]

СПИСОК ОСНОВНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:1. Неклюкова Н.П. Общее землеведение. Ч.1. — М.: Просвещение,

1976. — 336 с.2. Шубаев Н.П. Общее землеведение. Ч.ІІ. — М.: Просвещение,

1977. — 451 с.3. Фоменко А.П., Хихлуха В.И. Общая физическая география и

геоморфология. — М.: Наука, 373 с.4. Ратобыльськиий Н.С., Лярский П.А. Землеведение и краеведение. —

М.: Высшая школа, 1987. — 215 с.5. Судакова С.С. Общее землеведение. — М.: Просвещение, 1987. —

243 с. 6. Михайлов В.Н. Общая гидрология. — М.: Просвещение, 1991. —

368 с.7. Федорищак Р.П. Загальне землезнавство. — К.: Вища школа,

1995. — 223 с.8. Олійник Я.Б., Федорищак Р.П., Тищенко П.Г. Загальне

землезнавство. — К.: Знання-Прес, 2003. — 247 с.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:1. Cousteau J. Jean-Michel Cousteau's World. Cities under the Sea: Coral

Reefs. – Jean-Michel Cousteau's Prodactions Inc., 1999. – Disk 1. Низинные болота, верховные болота.. Н/а

2. Авакян А.Б. Водні проблемі: мифі и реальность. – М.: Знание, 1991. – 48 с. – (Новое в жизни , науке , технике.Сер."Науки о Земле".; №9 (Н/а)

3. Авакян А.Б. Водохранилища/ А.Б.Авакян, В.П.Салтанкин, В.А.Шарапов. – М.: Мысль, 1987. – 325 с.: ил. – (Природа мира). – Библиогр.: с.319-323. ЧЗ№1

4. Антипчук А.Ф. Водна мікробіологія: Навч. посібник для студ. вищих навч. закладів/ А.Ф.Антипчук, І.Ю.Кірєєва. – К.: Кондор, 2005. – 256 с. ЧЗ№1

5. Басейновий принцип управління водними ресурсами// Екологічний вісник. – 2007. – №2. – С.31.

6. Бевзюк В. Мертве море: міфи та реальність// Краєзнавство.Географія.Туризм. – 2005. – №1. – С.18-19.

7. Брукс Ф. Моря и океаны: Энциклопедия окружающего мира: Пер. с англ. – М.: Росмэн, 1988. – 32 с. ЧЗ№1

8. Вершинин А. Тайны Черного моря// В мире животных. – 2006. – №10. – С.2-9.

9. Волков А. Льды, зной и числа Миланковича// Знание-сила. – 2006. – №8. – С.75-81.

10.Вронский В.А. Биологические ресурсы мирового океана// Биология в школе. – 2005. – №8. – С.13-16.

11.Вронский В.А. Экологическое состояние южных морей России// География и экология в школе ХХI века. – 2007. – №1. – С.21-25.

12.Галалюк Н.А. Океани. 7 клас// Географія : науково-методичний журнал. – 2006. – №18. – С.9-20.

13.Гвоздев Ю.А. Агония Черного моря. Новые проекты спасения экосистемы региона// Экология и жизнь. – 2004. – №4. – С.53-54.

14.Гвоздяк П. Біологічні аномалії води, або чотири запитання для обміркування// Вісник НАН України. – 2005. – №4. – С.45-52.

15.Гвоздяк П. Біохімія води як перспективний науковий напрям// Вісник НАН України. – 2006. – №9. – С.21-23. Яким чином біота впливає на воду.

16.Гельман З.Е. Сибиряк и Мертвое море// Химия и жизнь. – 2006. – №11. – С.52-53. Новомейский М.А. занимался разработкой минеральных богатств Мертвого моря.

17.Гожик П. Вивчення Південного океану в 7 класі/ П.Гожик, В.Корнєєв// Краєзнавство.Географія.Туризм. – 2004. – №38. – С.4-8.

18.Гончаренко О.М. Сучасні проблеми гідросфери// Екологічна газета (укр. пош). – 2007. – №12. – С.8. Екологічні проблеми України.

19.Горєв Л.М. Гідрохімія України: Підручник/ Л.М.Горєв, В.І.Пелешенко, В.К.Хільчевський. – К.: Вища шк., 1995. – 307 с.: іл. – Бібліогр.:с.307.

20.Дарницький В. Злочин проти Славутича. Екологічна безпека водосховищ дніпровського каскаду та басейну Дніпра// Науковий світ. – 2005. – №4. – С.2-5.- №5.-С.8-11.

21.Денисик Г.І. "Нестандартний" Сиваш// Український географічний журнал. – 2006. – №2. – С.70-72.

22.Дідух М.Я. Мальовнича річка Рось. Результати експедиції/ М.Я.Дідух, О.Г.Зарубич// Квіти України. – 2005. – №4. – С.31-33. О цунами..

23.Дозье Т. Опасные морские создания: Пер. с англ./ Под ред. А. В. Яблукова. – М.: Мир, 1985. – 129 с.: ил. – (Удивительный мир диких животных). – Библиогр.: с.129. ЧЗ№1

24.Евграшкина Г.П. Закономерности изменения гидрологических условий в зоне влияния прудов-накопителей сбросных шахтных вод в Западном Донбассе/ Г.П.Евграшкина, Н.Н.Харитонов// Екологія довкілля та безпека життєдіяльності. – 2007. – №1. – С.16-20.

25.Загора Л.М. Океани. 7 клас. Підсумковий урок// Географія : науково-методичний журнал. – 2005. – №3. – С.12-13.

26.Зайцев А. Свет в глубине океана// Знание-сила. – 2007. – №2. – С.103-105. В глубине Океана таится неведомая нам жизнь. В кромешной тьме вспыхивает странный, призрачный свет..

27.ЗоценкоТ Н. Карта півкуль. Океани.Материки. Інтегрований урок із природознавства, географії, англійської мови, 4-й клас/ ЗоценкоТ, Н.Ваганова, Т.Замниус// Відкритий урок: розробки, технології, досвід. – 2006. – №1-2. – С.80-84.

28.Калиниченко О.В. Тепловое загрязнение водоемов// Биология в школе. – 2006. – №3. – С.45-47.

29.Кендзера О. Планета у форс-мажорі?/Підготував А.Чирва// Урядовий кур'єр. – 2005. – №11. – С.8-9 Трагедія в Південно-Східній Азії - цунамі

30.Кінько Т.А. Земля- планета спраги. Україна в контексті глобальної водної кризи. Кн.1/ Т.А.Кінько, М.Т.Кінько. – К.: ТОВ "ВПЦ "Літопис-ХХ", 2004. – 287 с. ЧЗ№1, Н/а

31.Конвенція про захист Чорного моря від забруднення 1992 року (Від 21 квітня 1994 року)// Офіційний вісник України. – 2006. – №44. – С.432-447. Міжнародні договори України, що набрали чинності; Європейські конвенції.

32.Константинова Т.В. Тема "Волны в океане": Материалы для подготовки к уроку. 6 класс// География: Прилож. к газ. "Первое сент.". – 2005. – №7. – С.27-29.

33.Короновский Н. Волна, несущая смерть// Наука и жизнь. – 2005. – №3. – С.16-19 Землетрясение. Цунами 26 декабря 2004 г. у берегов Индонезии.

34.Красновська О. Річки України. Річка Дніпро - символ і любов України : Конспект інтегрованого уроку з географії, укр.літ., українознавства/ О.Красновська, В.Криворучко// Краєзнавство.Географія.Туризм. – 2003. – №42-43. – С.43-47.

35.Куліш О. Урок на тему "Атлантичний океан" у 7 класі// Географія та основи економіки в школі. – 2006. – №1. – С.19-22.

36.Кульский Л.А. Вода знакомая и загадочная/ Л.А.Кульский, В.В.Даль, Л.Г.Ленчина. – К.: Рад. шк., 1982. – 120 с.: ил. – Библиогр.: с.118. ЧЗ№1

37.Куценко М.В. Оптимізація стану малих річок.// Український географічний журнал. – 2003. – №3. – С.27-33.

38.Куше Л.Д. Бермудский треугольник: Мифы и реальность. Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1978. – 352 с. Н/а

39.Лазаревич К.С. Большие реки России. Длина рек// География: Прилож. к газ. "Первое сент.". – 2006. – №5. – С.21-27.

40.Лантух Т. Моря України// Краєзнавство.Географія.Туризм. – 2004. – №5. – С.14-17

41.Лобковский Л.И. Великие волны/ Л.И.Лобковский, Д.Я.Фащук// Химия и жизнь. – 2005. – №7. – С.38-41.

42.Лямичева В. Озера, лимани, болота, штучні водойми України. 8-й клас// Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2005. – №40. – С.15-19.

43.Максимчук П.Я. Нові дані про геологічну будову та перспективи нафтогазоносності українського сектору Азовського моря// Доповіді НАН України. – 2004. – №6. – С.127-133.

44.Манулик О. Хвилями Світового океану. Виховний захід із циклу "Я і навколишнє середовище"// Відкритий урок: розробки, технології, досвід. – 2006. – №13-14. – С.100-104.

45.Мартынов В.Л. Сайменский канал// География: Прилож. к газ. "Первое сент.". – 2006. – №4. – С.4-7 Научно обоснованные пути восстановления природных. Азовского моря комплексов

46.Миронюк Н. Когда река упала с горы// GEO. – 2004. – №3. – С.38-50 Водопады -уникальные природные памятники. Великие водопады..

47.Михайлов В.Н. Общая гидрология: Учеб. для геогр. спец. вузов./ В.Н.Михайлов, А.Д.Добровольский. – М.: Высш. шк., 1991. – 367 с.: ил. – Библиогр.: с. 355-356. (Абон. Підр.)

48.Моря и океаны. – М.: Росмэн, 1997. – 192 с.: ил. – (Мир дикой природы). ЧЗ№1

49.Муранов О.П. Великі, могутні, живі...: Розповідь про найголовніші річки світу: Наук.-худож. кн. для серед. та ст. шк. віку/ Пер з рос. Г.М.Тищенко. – К.: Веселка, 1984. – 262 с.: іл. ЧЗ№1

50.Низовцев В.А. Болота// География в школе. – 2005. – №7. – С.51-5651.Никонов А.А. Цунами века с близкого расстояния. Актуальные заметки

палеосейсмолога.// География: Прилож. к газ. "Первое сент.". – 2005. – №4. – С.17-22.

52.Нові невідомі науці захворювання прийдуть на Землю не з космосу, а з морських глибин// Валеологія. – 2007. – №9-10. – С.24-26.

53.Озера, пруды и болота: Пер. с фр. – М.: Росмэн, 1998. – 168 с.: ил. – (Мир дикой природы). ЧЗ№1

54.Ольчедаєвська В.М. Забруднення навколишнього середовища, вода - необхідна складова життєзабезпечення людини/ В.М.Ольчедаєвська, К.М.Венжега// Безпека життєдіяльності. – 2007. – №4. – С.43-44.

55.Опреснение вод в природе и хозяйстве. – М.: Знание, 1983. – 96 с. – (Нар. ун-т. Ф-т Человек и природа; №9). ЧЗ№1

56.Основи загальної гідрології: Навч. посіб. для студ. геогр.спец. ун-тів/ За ред. Левковського С.С. – К.: Вища шк., 1975. – 192 с. Аб. Підр.

57.Паталаха Є. Цунамі в Індійському океані: геодинаміка й уроки для України/ Є.Паталаха, В.Трегубенко// Вісник НАН України. – 2005. – №2. – С.40-52

58.Пелешенко В.І. Загальна гідрологія: Підруч. для студ. географ., геолог., біолог. та гідрометереолог. фак. вузів./ В.І.Пелешенко, В.К.Хільчевський. – К.: Либідь, 1997. – 384 с. – бібліогр. с. 378. ЧЗ№1

59.Підвисоцький В. На підступах до таємниць хвиль-шатунів і гідролокації// Голос України. – 2007. – №59. – С.14.

60.Розанов Л.Л. Воздействие человека на гидросферу// Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2006. – №23-24. – С.14-18.

61.Романенко В. Гідроекологічні проблеми України// Українсько-македонський науковий збірник. Вип.1. – К., 2005. – С.132-146.

62.Самсонов А.Л. Вселенная воды// Экология и жизнь. – 2006. – №5. – С.42-48. Свойства и память воды.

63.Світовий океан як стабілізатор клімату землі/ В.Іванов, С.Богуславский, О.Совга, В.Жоров// Вісник НАН України. – 2004. – №3. – С.32-37.

64.Світовий океан: Нариси про природу і економіку :Посібник для вчителів. – К.: Рад. шк., 1975. – 216 с: іл. – Бібліогр.: с.214-215. ЧЗ№1

65.Сердюк А.М. Підтоплення земель- важлива гігіенична проблема// Довкілля та здоров"я. – 2004. – №1. – С.3-6.

66.Степанов В.Н. Природа Мирового океана: Пособие для учителей. – М.: Просвещение, 1982. – 192 с.: ил. ЧЗ№1

67.Стьопкін Є. Дунайський вузол// Політика і час. – 2005. – №1. – С.64-74 Економічні, правові та екологічні проблеми дельти Дунаю. Економічні інтереси України і Румунії в дельті Дунаю...

68.Сузюмова Е.М. Открывая тайны океана/ Е.М.Сузюмова, М.И.Ципоруха. – М.: Знание, 1991. – 192 с. ЧЗ№1

69.Супруненко Ю. Пора, братцы, переходить на айсберговку!// Техника молодежи. – 2007. – №4. – С.10-13. Различные способы полезного употребления айсбергов.

70.Суржик Л. Кринице, де води напитись// Дзеркало тижня. – 2007. – №9. – С.13. Стан питних вод в Україні.

71.Таволжанова Т.І. Формування радіоактивного забруднення каскаду Дніпровських водосховищ/ Т.І.Таволжанова, О.В.Петренко, К.В.Розова// Безпека життєдіяльності. – 2006. – №1. – С.19-21.

72.Таран М.К. Тварини наших водойм. – К.: Рад. шк., 1971. – 136 с.: іл. – Бібліогр.: с.135. ЧЗ№1

73.Тахтеев В.В. Феномен Байкала// Экология и жизнь. – 2005. – №4. – С.60-65.

74.Терепищий С.О. Стихійні лиха планети Земля// Країна знань (укр. пошта). – 2006. – №7. – С.35-39. Виникнення та наслідки землетрусів.

75.Термена Б.К. Охорона та раціональне використання природних ресурсів: Навч. посібн. для студ. біолог. фак. вищих навч. закл./ Б.К.Термена, С.Г.Літвіненко. – Чернівці: Книги - ХХI, 2005. – 168 с. – Бібліогр.: с. 166-167. Аб. підр, ЧЗ№1, ЧЗ№3, ЧЗ№4

76.Тисячоліття Подніпров'я// Краєзнавство.Географія.Туризм. – 2003. – №42-43. – С.30-42 Розділ з кн."Гармонія життєвих сил Дніпра"..

77.Токарева В. Азовское море: дефицит фосфора, избыток азота// Экология и жизнь. – 2006. – №1. – С.56-58.

78.Фащук Д.Я. Сок жизни на Земле// Химия и жизнь. – 2007. – №5. – С.48-51. В рамках гипотезы открытого гидрологического цикла потоп на Земле в результате глобального потепления нереален.

79.Філіппов Е.М. Людина і океан. – К.: Т-во "Знання" УРСР, 1990. – 48 с. – (Сер.12 "Природа- людина-здоров'я", №10). ЧЗ№1, Н/а

80.Флюк О. Річка Прут - краса і біль Прикарпаття/ О.Флюк, В.Горук// Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2005. – №40. – С.13-15.

81.Хільчевський В. Басейн Дніпра: стан, проблеми, перспективи оздоровлення/ В.Хільчевський, С.Дубняк// Краєзнавство.Географія.Туризм. – 2003. – №42-43. – С.4-9.

82.Хільчевський В.К. До питання моніторінгу важких металів у поверхневих водах басейну Дніпра/ В.К.Хільчевський, М.І.Ромась, С.О.Сілевич// Людина і довкілля. Проблеми неоекології. Вип.4. – Х., 2003. – С.50-53

83.Хлевной Г.О. Бермудський еліум. – К.: Знання України, 1991. – 64 с. – (Сер. 5 Вдумливим, допитливим, кмітливим (ВДК) №7. ЧЗ№1

84.Хрипунков Г.М. Таємниці океанів. – К.: Знання України, 1991. – 48 с. – (Сер. 5 "Вдумливим, допитливим, кмітливим" №3). ЧЗ№1

85.Цунами...// Наука и религия. – 2005. – №11. – С.12-16 Мир Жана-Мишеля Кусто. Город на дне моря: коралловые рифы..

86.Цыбко В. Днепр взывает о помощи// Екологічна газета (укр. пош). – 2007. – №11. – С.4-5.

87.Человек и океан. – М.: Знание, 1985. – 96 с. – (Нар. ун-т фак. "Человек и природа" №11). ЧЗ№1

88.Черное море// Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2005. – №18-19. – С.33-35 Экологические проблемы Черного моря...

89.Шевченко В. Засновник океанографії (До 200-річчя з дня народження Метью Фонтейна Морі)// Географія та основи економіки в школі. – 2006. – №1. – С.46-49.

90.Яковлева Н.М. Дефицит пресной воды. Вода твоей земли: Урок-конференция// Химия: Прилож. к газ. "Первое сентября". – 2007. – №1. – С.39-48.

91.Яцик А. Київське водосховище : спускати чи почекати// Краєзнавство.Географія.Туризм. – 2003. – №42-43. – С.16-18

ДОДАТКОВИЙ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИІЗ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ БІБЛІОТЕКИ

1. Авякян А.Б. Наводнения: Факты, причины, защита //География в школе, 1994. — №6. — с.3-8.

2. Галущенко М., Галущенко О. Гідрографічна мережа і водні ресурси України //Краєзнавство. Географія. Туризм. — 2001. — Січ №4. — с.1-2.

3. Корьйный Л.М. Водные ресурсы Сибири //География в школе. — 1996. — №1. — с.16-20.

4. Кромер Р. Рейн используют бережно //Экология и жизнь. — 2001. — №2. — с.47-49.

5. Кузьменко М.И. Радиоекологические проблемы водоёмов Украины //Гидробиологический журнал. 199 б. Т.36. — №6. — с.95-119.

6. Лью Р. Мисиссипи: проблемы устойчивого развития //Экология и жизнь. — 2001. — №2. — с.50-53.

7. Оксинюк О.П., Жукинский В.Н. Экологические нормативы качества воды для р.Рось //Гидробиологический журнал. — 1999. — т.35. — №16. — с.16-22.

8. Порядин А.Ф. Бассейновый принцип — основа оздоровления великих рек //Экология и жизнь. — №2. — с.42-43.

9. Спрингел И. Великие проекты в бассейне Нила //Экология и жизнь. — 2001. — №2. — с.57-60.

10.Тумченко В.М., Оксиюк О.П. Управления водными екосистемами рек. Перспективное направление экологической гидрологии //Гидробиологический журнал. — 1998. — т.34. — №6. — 120-126.

ОХОРОНА ВОД СУШІ1. Стріка М. Шевченкове море, якого більше немає. Арал залишається

тільки в поезіях //Україна молода. — 2004. — 26 травня. — с.11.2. Кравченко С.Каспій — зала суперництва.3. Балюк С.А., Кукоба Т.И. О загрязнении природных вод и ночь в условиях

орошения на Украине //Мелиорация и вод. хоз-во. — 1992. — №1. — с.25-28.

4. Колобок В., Пятунин А. Больших проблемы малых рек //Подьём. — 1988. — №5. — с.110-120.

ГІДРОЛОГіЯ1. Розанов Л.Л. Воздействия человека на гидросферу //Л.Л.Розанов

//Краєзнавство. Географія. Туризм. — 2006. — Черв. №23/24.

2. Цимбаленко О. Енергія і вода: ігнорований зв’язок //Земна енергетика. — 2005. — №1. — с.16-17.

3. Курик М.И. и др. Екологія питної води /Курик М, Курич В. //Краєзнавство. Географія. Туризм. — 2003. — листопад №42-43. — с.10-13.

4. Церцик Н.Ф. 2003 год  — всемирный год пресной воды //Географии в школе. — 2003. — №7. — с.3-5.

5. Астапов К. Водные ресурсы и переработка северных рек //Эко. — 2003. — №8. — с.21-30.

6. Зонн И. Мировые ресурсы пресной воды //Земля и вселенная. — 2003. — №6. — с.44-52.

7. Крущенко Г. И др. Состояние ресурсов пресной воды //Водоснабжение и санитарная техника. — 2002. — №12. — с.2-5.

8. Хільчевський В. та ін. Сучасні гідроекологічні проблеми //Географія та основи економіки в школі. — 2002. — №5. — с.40-45; — №6. — с.34-58.

9. Кулик М. Информационные свойства питьевой воды //Досье секретных служб. — 2000. — №7/8. — с.38-40.

10. Петренко-Соколов И.В. Свойства воды //Домашній ліцей. — 1999. — №3. — с.38-40.

11. Тельок Г. До криниці — по водицю: (Хім.. склад води) //Наука-фантастика. — 1999. — №1. — с.2-3.

12. Багнюк В. Жива вода і мертва: Екологія //Надзичайна ситуація. — 1999. — №1. — с.54-55.

13. Багнюк В. Проблеми питної води //Ваше здоров’я. — 1999. — 9 травня. — №34. — с.10.

14. Алексеев В.В., Берёзкин М.Ю. Пресная вода из атмосферного воздуха //Природа. — 1998. — №6. — 90-96.

15. Авякан А.Б. Вода на Земле //География (Прилож. к газете). — 1997. — №36. — с.4-5.

16. Дорогунцов С., Гаца А. Прісна вода та екологічні проблеми раціонального її використання //Дніпро. — 1996. — №1/2. — с.120-123.

17. Дишлю В.Є. Поверхневі водні об’єкти в урбанізованому довкіллі //Агроекологічний журнал. — 2006. — №4. — с.16-35.

18. Розанов Л.Л. Воздействие человека на гідросферу /Л.Л.Розанов //География в школе. — 2005. — №8. — с.14-19.

19. Міщенко Н. Еліксир життя: Вода /Н.Міщенко //Науковий світ. — 2005. — №3. — с.10-11.

20. Скиба О. ООН — Вода это вопрос жизни и смерти //Эхо планеты. — 2003. — №8. — с.38-39.

21. Монсаровський Г.С. Гідрографічні служби морських держав і морська картографія //Пульсар. — 2001. — №3. — с.26-31.

22. Вода — вона саме життя: (статті присвячені гідрології) //Краєзнавство. География. Туризм. — 2001. — Січ (№3). — с.1-8.

23. Шапоренко С. Анаеробный слой гидросферы: концепция выделения и закономерности существования //Известия рос. Ан. Сер. Географическая. — 2000. — №4. — с.19-28.

24. Квесик М. Збережемо водні ресурси //Урядовий кур’єр. — 2000. — 26 лютого. — с.6-7.

25. Алексеевский Н.И. Тенденции развития гидрологии //Весник Моск. У-та. Сер. 5. География. — 1998. — №4. — с.49-54.

26. Сікачина Т. Чи є в української гідро географії майбутнє //Наука і суспільство. — 1998. — №1-2. — с.34-39.

27. Кикило В. Водные ресурсы центральной Азии «Паутина гидрологической взаемозависимости» из доклада Программы развития ООН //Компас. — 2006. — №51. — с.26-31.

28. Варламов И. Итоги 1У Всемирного форума по водным ресурсам //Компас. — 2006. — №14. — с.59-64.

29. Сташук В. Оцінка сучасного стану водних ресурсів України /В.Сташук Ековенто //Вода і водоочищені технології. — 2006. — №1. — с.6-9.

30. Зайцев Б. Вода — источник жизни и конфликтов //Компас. — 2005. — №38. — с.79-84.

31. Совгіра С. Річка дана богом Сонця //Краєзнавство. Географія. Туризм. — 2005. — вересень. — с.3-5.

Питання до підсумкового контролю

1. Утворення та еволюція гідросфери Землі.2. Теплові властивості природних вод.3. Хімічні властивості природних вод. Класифікація природних вод за

солоністю.4. Фізичні властивості природної води (крім теплових).5. Географічні наслідки фізико-хімічних властивостей природних вод.6. Структура та цілісність гідросфери.7. Світовий кругообіг води.8. Світовий водний баланс.9. Частини Світового океану.10. Класифікація морів.11. Сучасні методи дослідження вод Світового океану.12. Рівнева поверхня океанів і морів.13. Хімічний склад океанічної води та постійність її сольового складу.14. Закономірності розподілу солоності океанічної води у поверхневому

шарі та з глибиною.15. Уміст кисню в океанічній воді та закономірності його розподілу.16. Густина, тиск, прозорість та колір океанічної води.17. Тепловий баланс океану та його відмінності на різних широтах.18. Розподіл температур на поверхні Світового океану.19. Зміна температури води Світового океану з глибиною.20. Види льодових утворень в океані та їх поширення.21. Класифікація хвиль за походженням.22. Сейсмічні, анемобаричні та внутрішні хвилі.23. Припливно-відпливні в океанах і морях.24. Класифікація океанічних течій за глибиною та походженням.25. Закони Екмана. Класифікація течій за температурою та тривалістю.26. Узагальнена схема поверхневих течій Світового океану.27. Зональні типи поверхневих водних мас.28. Океан як середовище життя. Продуктивність океану на різних

широтах.29. Біологічні та енергетичні ресурси Світового океану.30. Хімічні, мінеральні та паливні ресурси Світового океану.31. Кругообіги поверхневих течій Індійського океану.32.Спільне та відмінне у поняттях «річка», «річкова система», річкова

сітка. Кількісні показники, що характеризують ці поняття.33.Морфометричні характеристики поперечного перерізу річки.34.Прокольний профіль річки та його показники.35.Річковий стік та його показники.36.Джерела живлення річок.37.Водний режим річок, його фази.38.Класифікація водного режиму річок за М.Львовичем.39.Зональні типи водного режиму.

40.Класифікація озерних улоговин за походженням.41.Відмінності водного балансу проточних та безстічних озер.42.Класифікація озер за водним режимом.43.Класифікація озер за солоністю. Взаємозв’язок між хімічним складом і

солоністю озерної води.44.Типи термічного режиму озер.45.Утворення та поширення боліт.46.Класифікація боліт за багатством мінерального живлення.47.Штучні водні об’єкти.48.Водні властивості гірських порід.49.Форми води в ґрунтах.50.Класифікація підземних вод за умовами залягання.51.Джерела та гейзери.52.Утворення та поширення багаторічної мерзлоти.53.Поняття «хіоносфера» та «снігова лінія».54.Утворення і живлення льодовиків.55.Рух льодовиків. Пульсуючі льодовики.56.Види гірських льодовиків.57.Види гірських-покривних льодовиків.58.Види покривних льодовиків.59.Закономірності поширення льодовиків різних типів.60.Хімічний склад озерних вод. Уміст газів в озерах.61.Морфометричні характеристики озер (з прикладами рекордів).62.Біота в річках. Використання і охорона річок.63.Головні річкові басейни суходолу. Світовий вододіл Землі.64.Поняття «річка», її частини та швидкість.

За підсумковий контроль студент може одержати від 0 до 40 балів.