[ р @ К ( 5 ) 1 М 1 І И Й 1 А в д о ИЗатверджено Міністерством України

з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення

від наслідків Чорнобильської катастрофи від 27.06.2006 № 398

НАКАЗПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ РЕКОМЕНДАЦІЙ

ЩОДО ПОБУДОВИ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ НА ВИРОБНИЦТВІ

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» та з метою підвищення рівня охорони праці на виробництві шляхом побудови відповідної системи управління наказую:

1. Затвердити Рекомендації щодо побудови системи управління охороною праці на виробництві (далі - Рекомендації), що додаються.

2. Голові Державного департаменту промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду Саварину М. В. розмістити зазначені Рекомендації на сайті Департаменту.

3. Головному редактору журналу «Охорона праці» Яковенку М. Г. опублікувати цей наказ у черговому номері журналу.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на голову Держпромгірнагляду Саварина М. В.

Виконуючий обов'язки МіністраВ. М. Антонець

ЗАТВЕРДЖЕНОНаказ МНС України 27.06.2006 № 398

РЕКОМЕНДАЦІЇЩОДО ПОБУДОВИ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ

ОХОРОНОЮ ПРАЦІ НА ВИРОБНИЦТВІ1. Загальні положення1.1. Рекомендації щодо побудови системи управління охороною

праці на виробництві (далі - Рекомендації) визначають мінімальні ви­моги до заходів суб'єкта господарювання щодо забезпечення безпеч­них та здорових умов праці найманих працівників. Вимоги цих Реко­мендацій поширюються на всіх суб'єктів господарювання, що викори­стовують найману працю, незалежно від форми власності та виду діяльності.

1.2. Система управління охороною праці (далі - СУОП) створюєть­ся суб'єктом господарювання і має передбачати підготовку, прийнят­тя та реалізацію завдань щодо здійснення організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямо­ваних на збереження життя, здоров'я та працездатності найманих працівників у процесі їх трудової діяльності.

1.3. З урахуванням цих рекомендацій суб'єкт господарювання роз­робляє і затверджує відповідне положення з урахуванням виду діяль­ності та специфіки виробництва, що встановлює систему управління охороною праці, яка може бути складовою частиною загальної систе­ми управління виробництвом. Вимоги Положення є обов'язковими для виконання всіма найманими працівниками.

1.4. При створенні СУОП та впровадженні в її роботу необхідних ко­ригувальних заходів потрібно керуватися законодавством України та іншими нормативно-правовими актами про охорону праці.

1.5. Підготовку управлінських рішень щодо функціонування СУОП на виробництві забезпечує служба охорони праці або особа, що в по­рядку сумісництва виконує функції служби охорони праці.

2. Терміни та визначенняСистема управління охороною праці (СУОП) - частина загальної

системи управління виробництвом, яка сприяє запобіганню нещасним випадкам та професійним захворюванням на виробництві, а також небезпеці для третіх осіб, що виникають у процесі виробничої діяль­ності, і включає в себе комплекс взаємопов'язаних заходів на вико­нання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з промисло­вої безпеки та охорони праці.Аудит охорони праці та промислової безпеки (далі - аудит) - це до­

кументально оформлене системне обстеження й аналіз стану умов та безпеки праці з метою визначення їх відповідності критеріям, вста­новленим законодавчими та нормативно-правовими актами з охоро­ни праці та промислової безпеки.

3. Порядок розробки і впровадження СУОП3.1. Для розробки і впровадження СУОП бажано створити коорди­

наційну раду під керівництвом суб'єкта господарювання за участі представників служби охорони праці, профспілок або осіб, уповнова­жених трудовим колективом.

2 • БІБЛІОТЕКА СПЕЦІАЛІСТА З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8 /2006

3.2. Структура, завдання СУОП, порядок взаємодії структурних під­розділів з питань охорони праці, періодичність і порядок внутрішніх перевірок, відповідальність керівників служб та підрозділів, а також працівників мають бути викладені в Положенні про СУОП підприємства, затвердженому наказом підприємства, або в Наста­нові з якості, якщо на підприємстві функціонує система якості.

3.3. Структура положення про СУОП визначається з урахуванням примірної та конкретних умов праці на підприємстві.

3.4. Впровадження СУОП здійснюється за наказом суб'єкта госпо­дарювання.

3.5. Алгоритм запровадження СУОП наведено в додатку.

4. Примірна структура положення про СУОП та орієнтовний зміст його розділівПоложення про СУОП має містити наступні розділи та підрозділи.4.1. Загальні положення4.1.1. Відповідальність вищого керівництваБезпосередня відповідальність суб'єкта господарювання за охоро­

ну життя і здоров'я працюючих на підприємстві визначена Законом України «Про охорону праці» та нормативно-правовими актами з охо­рони праці. У розділі викладаються завдання, що стосуються основ­них питань з охорони праці на підприємстві, відповідальність за вирішення яких покладається на керівництво.

4.1.2. Основні принципи політики у сфері охорони праціСуб'єкт господарювання визначає і документально оформлює політи­

ку керівництва у сфері охорони праці. Ця політика має бути органічно поєднана з усіма елементами діяльності підприємства. Формування політики здійснюється на основі комплексної оцінки рівня небезпеки ви­робничих об'єктів підприємства, яка проводиться шляхом виявлення всіх небезпечних і шкідливих виробничих факторів, характерних для кожного об'єкта, їх оцінки та аналізу можливих варіантів виникнення.

4.1.3. Функції системи управління охороною праціОсновними функціями СУОП є облік, аналіз та оцінка умов праці;

планування, організація, координація, контроль за виконанням та сти­мулюванням заходів з охорони праці та промислової безпеки.

4.2. Структура і документація СУОПСУОП організовується таким чином, щоб здійснювалось адекватне

та постійне управління з урахуванням усіх факторів, що впливають на охорону праці, і орієнтується на проведення запобіжних дій, що уне­можливлюють виникнення небезпечних ситуацій, але при цьому, у випадку їх виникнення, вона повинна своєчасно реагувати на них та усувати їх.У Положенні про СУОП (або у Настанові з якості), а також у поса­

дових інструкціях та інструкціях з охорони праці визначаються за­гальні й конкретні обов'язки кожного працівника, його повноваження у сфері охорони праці.В організаційних заходах, що забезпечують функціонування СУОП,

необхідно передбачити можливість впливу громадських об єднань працівників підприємства (комісії з питань охорони праці, уповнова­жених трудових колективів, профспілок тощо).СУОП має містити документально оформлену методику управління

конфігурацією системи, яка описує порядок дій керівництва при ви­никненні необхідності змін у структурі та взаємозв'язків між іі ланка­ми. Управління конфігурацією охоплює визначення структури, облік стану та перевірку ефективності її роботи.

4.2.1. Права, обов'язки і відповідальність керівників служб та підроз­ділів, а також працівниківУ розділі документуються права, обов'язки і відповідальність

керівників служб та підрозділів, а також працівників щодо охорони

праці. Така ж інформація у повному обсязі заноситься у посадові інструкції та інструкції з охорони праці.

4.2.2. Служба охорони праціСуб'єкт господарювання повинен розробити Положення про служ­

бу охорони праці, що має відповідати Типовому положенню про служ­бу охорони праці (НПАОП 0.00-4.35-04), затвердженому наказом Держнаглядохоронпраці України від 15.11.2004 № 255, зареєстро­ваному в Мін'юсті України 01.12.2004 за № 1526/10125.

4.2.3. Комісії та громадські органиОсновні завдання і повноваження комісії з питань охорони праці

мають відповідати Типовому положенню про комісію з питань охоро­ни праці підприємства (НПАОП 0.00-4.09-93), затвердженому нака­зом Держнаглядохоронпраці від 03.08.1993 № 72, зареєстрованому в Мін'юсті України 30.09.1993 за № 141, а компетенція уповнова­жених трудових колективів - Типовому положенню про роботу упов­новажених трудових колективів з питань охорони праці (НПАОП 0.00- 4.11-93), затвердженому наказом Держнаглядохоронпраці України від 28.12.1993 № 135, зареєстрованому в Мін'юсті України31.01.1994 за № 18/227.

4.2.4. Використання законодавчих актів та нормативно-правових актів з охорони праціУ розділі визначаються особи, відповідальні за вчасне отримання,

облік, актуалізацію і поширення законодавчих та інших нормативно- правових актів з охорони праці, їх використання у виробничій діяль­ності і впровадження у нормативно-правових актах підприємства.

4.2.5. Управління внутрішніми нормативно-правовими актамиВнутрішні нормативно-правові акти опрацьовуються на підпри­

ємстві, затверджуються його керівником і спрямовуються на побудо­ву чіткої системи управління охороною праці на підприємстві та ство­рення безпечних і нешкідливих умов праці, що регламентується По­рядком опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що чинні на підприємстві (НПАОП 0.00-6.03-93), затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від21.12.1993 № 132, зареєстрованим у Мін'юсті України 07.02.1994 за № 20/229.На підприємстві має бути визначено компетенцію і порядок дій

працівників щодо:- розробки внутрішніх нормативно-правових актів;- поширення актів, збору та аналізу пропозицій і зауважень

працівників стосовно ефективного їх впровадження:- внесення змін, якщо це визнано доцільним.4.3. Завдання СУОП та їх вирішення4.3.1. Планування та фінансування заходів з охорони праціПланування заходів передбачає визначення умов та безпеки праці

у зв'язку з інтенсифікацією виробництва та реалізацією основних на­прямків роботи з охорони праці на тривалий період; визначення по­треби у новій техніці, інженерно-технічних засобах безпеки та санітарно-побутовому обслуговуванні на підставі внутрішнього та зовнішнього аудиту охорони праці, аналізу причин нещасних випадків та професійних захворювань.Основні напрямки перспективного планування - складання ком­

плексних планів попіпшення умов та безпеки праці і санітарно-оздо­ровчих заходів, які повинні бути складовою частиною економічного і соціального розвитку підприємства:

- поточного (річного) плану заходів з охорони праці, що включа­ються до колективного договору;

- оперативних (квартального, місячного) планів по цехах та дільницях (рішення, накази, заходи з розслідування нещасних ви­падків, приписи органів державного нагляду за охороною праці тощо).

БІБЛІОТЕКА СПЕЦІАЛІСТА З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8 /2006 • З

Р І К О О І Я І І М Й А ЩТ, о Д

Суб'єкт господарювання забезпечує розробку, фінансування і ре­алізацію заходів, спрямованих на доведення умов та безпеки праці до вимог, викладених у колективній угоді, але не нижчих за нормативні.У розділі наводиться комплексний план заходів з охорони праці.4.3.2. Професійний відбірВизначається коло працівників, що виконують важкі роботи, робо­

ти зі шкідливими чи небезпечними умовами праці, а також такі, де є потреба у професійному доборі. Працівники цих категорій повинні проходити попередній (перед укладанням трудового договору) та періодичні медичні огляди. Переліки вказаних професій наведено в Положенні про медичний огляд працівників певних категорій (ДНАОП 0.03-4.02-94), затвердженому наказом МОЗ України від31.03.1994 № 45, зареєстрованому в Мін’юсті України 21.06.1994 за № 136/345, Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі (ДНАОП 0.03-8.06-94), затвердженому наказом МОЗ України, Держнаглядохоронпраці України від 23.09.1994 № 263/121, за­реєстрованому у Мін'юсті України 28.07.1994 за № 176/385, Пе­реліку важких робіт і робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх (ДНАОП 0.03-8.07-94), затвердженому наказом МОЗ України від31.03.1994 № 46, зареєстрованому у Мін'юсті України 28.07.1994 за № 176/385, Переліку важких робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок (ДНАОП 0.03-8.08-93), затвердженому наказом МОЗ України від29.12.1993 № 256, зареєстрованому у Мін’юсті України30.03.1994 за № 51/260.

4.3.3. Навчання з питань охорони праці та система інструктажівОбов'язкові вимоги до проведення навчання з питань охорони

праці, а також до спеціального професійного навчання викладено в статті 18 Закону України «Про охорону праці», а також у Типовому по­ложенні про порядок проведення навчання з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05), затвердженому наказом Держнаглядохорон­праці України від 26.01.2005 № 15, зареєстрованому у Мін’юсті Ук­раїни 15.02.2005 за № 231/10511. Порядок проведення і види інструктажів також викладено в зазначеному Типовому положенні.У Положенні про СУОП регламентується порядок дій, компетенція

відповідальних осіб при організації і проведенні навчання, своєчасна актуалізація навчальних програм та інструкцій. Необхідно проаналізу­вати і задокументувати необхідність і порядок підвищення кваліфікації працівників і керівництва, що не належать до обов'язкового.

4.3.4. Поточні перевірки, огляди окремих підрозділів і підприємст­ва в ціломуСистема контролю залежно від обсягів виробництва та чисельності

працюючих може передбачати адміністративно-громадський кон­троль (внутрішній аудит), оперативний контроль керівників робіт та інших посадових осіб, контроль з боку служби охорони праці та комісії з охорони праці.При проведенні внутрішнього аудиту визначаються і задокументо-

вуються повноваження та спосіб дій при вирішенні таких завдань:- визначення учасників груп, що проводять огляд підприємства;- встановлення періодичності оглядів підприємства:- визначення випадків, коли є потреба у позачерговому огляді

підприємства;- встановлення основних моментів, яким потрібно приділяти особ­

ливу увагу при проведенні огпяду, можливо, складання опитувально- го листа;

- складання протоколів оглядів з визначенням термінів усунення зауважень;

- заходи щодо усунення виявлених недоліків;

- організація співучасті працівників у роботі груп.Для документування огляду підприємства доцільно скласти плани

огляду, порядок проведення огляду, а також відповідні протоколи.На підприємствах, щодо яких це регламентовано нормативно-пра­

вовими актами з охорони праці, впроваджується 3-ступенева систе­ма контролю.

4.3.5. Організація інформаційної роботиМає бути визначено, яким чином інформація про заходи із безпеч­

ного виконання робіт досягне конкретного працівника і як буде ор­ганізовано ефективний зворотний зв'язок від працівників до керівництва для поліпшення охорони праці. Необхідно розробити про­цедури роботи зі зверненнями працівників і повідомлення про резуль­тати розгляду.

4.3.6. Засідання координаційної радиДокументальне оформлення роботи координаційної ради має вра­

ховувати повноваження та спосіб дій кожного з її членів при:- складанні і перевірці дотримання графіка засідань;- координації проведення засідань;- визначенні тем засідань;- складанні та розповсюдженні протоколів засідань;- впровадженні заходів за результатами засідання і після поширен­

ня інформації'.4.3.7. Наради і збориНаради і збори мають проводитись в усіх підрозділах підприємства.

Ініціатива проведення нарад належить керівництву підрозділів, а зборів - уповноваженим трудових колективів, профспілок. Облік і ко­ригувальні заходи щодо нарад і зборів покладаються на службу охо­рони праці.

4.3.8. Безпечність виробничих приміщень, засобів виробництва, технологічних процесівПорядок забезпечення безаварійної експлуатації будівель і споруд,

організації служби доглядача та системи планово-попереджувальних ремонтів викладено у нормативних документах з питань обстежень, паспортизації, безпечної та надійної експлуатації виробничих будівель і споруд згідно з вимогами Положення про безпечну та надійну ек­сплуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого спільним наказом Держбуду України та Держнаглядохоронпраці України від 27.11.1997 за № 32/288, зареєстрованого у Мін'юсті України 6 лип­ня 1998р. за № 424/2864.Вимоги до обладнання та технологічних процесів встановлено у

нормативно-правових документах, які регламентують безпечність ви­робничого обладнання та його використання (стандартах, технічних умовах, технологічних регламентах тощо). Має бути задокументова­но той порядок дій, організації праці, які найбільш оптимально забез­печать виконання вказаних нормативів.

4.3.9. Організація робочого місцяЕфективним заходом для правильної організації робочих місць є

атестація робочих місць за умовами праці, яка проводиться згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, за­твердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. № 442.

4.3.10. Організація робочого часуДля забезпечення охорони здоров’я і безпеки працюючих не­

обхідна відповідна організація режиму їх праці та відпочинку.При цьому повинні враховуватися вимоги Кодексу законів про пра­

цю та інших нормативно-правових актів щодо робочого часу та відпо­чинку, оплачуваних перерв для проведення профілактичних та ліку- вально-оздоровчих процедур.Ці вимоги стосуються всіх працюючих.

4 • БІБЛІОТЕКА СПЕЦІАЛІСТА З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2006

Р И К О К Я І Н Й І & Ш І О Н

Має бути регламентовано робочий час, час відпочинку, перерви, роботи у нічний час і позмінної роботи.

4.3.11. Заміна засобів виробництваПри плануванні закупівлі обладнання, використання якого практич­

но не змінює технологічний процес, потрібно впевнитися, що це об­ладнання є безпечним під час використання. У розділі викладаються організаційні та технічні заходи щодо цього.

4.3.12. Заміна матеріалів, що застосовуютьсяЗмістом розділу є порядок визначення ступеня шкідливості нового

матеріалу та шляхи її нейтралізації.4.3.13. Зміни в організації праціВикладаються всі аспекти необхідних заходів щодо безпечних і

нешкідливих умов праці на етапі проектування нового технологічного процесу або нових засобів виробництва, що суттєво впливають на ор­ганізацію праці.

4.3.14. Організація безпечного проведення робіт при залученні сторонніх суб’єктів господарюванняПри залученні сторонніх суб'єктів господарювання необхідно пе­

редбачити заходи безпеки як для працівників замовника, так і для працівників підрядника, а також відповідальності сторін за безпечне виконання робіт. Ці заходи мають бути відображені у договорі на ви­конання робіт.

4.3.15. Вимоги безпеки при введенні в експлуатацію, поточній ек­сплуатації, виведенні з експлуатації виробничого обладнанняПри введенні в експлуатацію нового обладнання, інших засобів ви­

робництва і матеріалів керівництвом підприємства враховуються всі заходи з попередження нещасних випадків і зниження ризику для здоров'я працюючих.Для виконання наведених завдань необхідно:- перевірити, чи надав виготовлювач або постачальник усі не­

обхідні документи, що стосуються безпечності обладнання;- перевірити, чи має організація, що проводитиме монтаж і на­

лагодження обладнання, відповідні дозволи і ліцензії;- визначити, яким чином у контракті з монтажною організацією

вирішені питання охорони праці щодо працівників монтажної ор­ганізації, а також працівників підприємств, на яких може виникнути небезпека під час проведення монтажних робіт;

- якщо монтаж здійснюється власними силами, чи вжито всіх не­обхідних заходів щодо безпечного виконання робіт;

- одержати необхідні дозволи на введення об'єкта в експлуатацію;- врахувати заходи безпеки при введенні об'єкта в експлуатацію.Поточна експлуатація обладнання у встановленому режимі звичай­

но регламентована відповідними документами фірми-виготовлювача, а для деяких видів обладнання підвищеної небезпеки ще й відповідни­ми нормативно-правовими актами. Тому процедури та інструкції, що стосуються поточної експлуатації, повинні відобразити зміст вказаних документів.Будь-яке порушення встановленого технологічного процесу стано­

вить підвищену небезпеку для працюючих, тобто нестандартну ситу­ацію. Якщо такі порушення можуть призвести до небезпеки для вели­кої кількості працівників або ланок підприємства, їх необхідно розгля­дати у Плані локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій. Якщо вони становлять небезпеку для окремих працівників, їх потрібно роз­глядати з урахуванням послідовності дій, визначеній у пункті 4.3.18.Має бути передбачено, задокументовано і доведено до працівників

організацію заходів з охорони праці під час виведення обладнання з експлуатації. Потрібно визначити конкретних виконавців робіт, іх ком­петенцію, необхідні заходи безпеки, можливо, засоби індивідуально­го та колективного захисту.

Необхідно визначити організаційні заходи для забезпечення безпе­ки працівників підприємства, що не задіяні у роботах з виведення об'єктів з експлуатації.Повинна бути врахована можливість роботи сторонніх фірм (напри­

клад, монтажних або транспортних), що може становити небезпеку для працівників підприємства.

4.3.16. Засоби індивідуального захистуУ розділі визначається перелік тих професій, працівники яких по­

винні бути забезпечені засобами індивідуального захисту (далі - ЗІЗ), а також перелік необхідних ЗІЗ. Інструктаж працівників щодо ви­користання ЗІЗ повинен бути викладений в інструкціях з охорони праці згідно з Положенням про розробку інструкцій з охорони праці (НПАОП 0.00-4.15-98), затвердженим наказом Держнаглядохорон­праці від 29.01.1998 № 9, зареєстрованим у Мін’юсті України 7 квітня 1998 р. за № 226/2666.Питання щодо забезпечення працівників ЗІЗ регламентується По­

ложенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одя­гом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захи­сту (НПАОП 0.00-4.26-96), затвердженим наказом Держнаглядохо­ронпраці від 29.10.1996 № 170, зареєстрованим у Мін’юсті України 18 листопада 1996 р. за № 667/1692.Норми видачі ЗІЗ встановлено нормативно-правовими актами з

охорони праці, затвердженими у встановленому порядку.4.3.17. Аналіз і попередження можливих загроз життю і здоров'ю

працюючихНа підприємстві має бути визначено загрози для працюючих та

проведено відповідні профілактичні заходи щодо їх запобігання, а та­кож вибрано і обгрунтовано метод оцінки загроз. У цьому розділі не­обхідно відобразити послідовність дій при аналізі можливих загроз, а саме:

- врахування робочих місць і видів діяльності, які можуть станови­ти потенційну небезпеку;

- встановлення існуючих загроз, що діють на робочих місцях або ланках виробництва, та оцінка ефективності вже проведених захис­них заходів;

- розробка і впровадження подальших заходів щодо зменшення ризиків, якщо це потрібно;

- залучення для вирішення цих питань необхідних фахівців, мож­ливо, спеціалізованих організацій, що можуть надати необхідні кон­сультації;

- консультації з представниками громадських органів з охорони праці;

- визначення шляхів повідомлення працівників про необхідні захо­ди і їх можливої реакції на них.На підприємствах, на яких застосовуються небезпечні речовини,

необхідно провести ідентифікацію об'єктів підвищеної небезпеки, а за необхідності подальше декларування їх безпеки. Порядок іден­тифікації та декларування регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2002р. № 956 «Про ідентифікацію та декларування об'єктів підвищеної небезпеки» (НПАОП 0.00-6.21-02 та НПАОП 0.00-6.22-02).

4.3.18. Дії у випадку аваріїОбов'язок суб'єкта господарювання попередити можливі аварійні

ситуації та вжити необхідних заходів для ліквідації наслідків аварій визначено у статті 13 Закону України «Про охорону праці». Цю вимо­гу впроваджено Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверд­женим постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004р. № 1112 (НПАОП 0.00-5.02-04), згідно з яким суб'єкт господарю­

БІБЛІОТЕКА СПЕЦІАЛІСТА З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8 /2006 • 5

вання зобов’язаний аналізувати причини аварій та розробляти захо­ди щодо запобігання їм, тобто на кожному підприємстві, аварія на якому може призвести до руйнування будинків, споруд, технологічно­го устаткування, ураження людей, негативного впливу на довкілля, потрібно розробити план попередження та ліквідації аварій.Конкретні вимоги до змісту і порядку побудови розділу викладено

в Положенні щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (НПАОП 0.00-4.33-99), затвердженому наказом Держнаглядохоронпраці України від 17.06.1999 № 112, зареєстро­ваним у Мін'юсті ЗО червня 1999 р. за № 424/3717.

4.3.19. Коригувальні заходиБудь-який із заходів з охорони праці, викладених у попередніх

розділах, має бути проконтрольовано. Контроль здійснюється, відповідно до пункту 4.3.4 цих Рекомендацій, шляхом проведення внутрішнього аудиту (якщо не передбачено іншу систему контролю), за результатами якого розробляються і впроваджуються коригувальні заходи. План перевірок складається службою охорони праці.Змістом розділу є документи, що регламентують порядок прове­

дення контролю, які повинні чітко визначати періодичність контроль­них заходів, їх внутрішній зміст та принципи здійснення відповідних коригувальних дій.Втілення коригувапьних заходів теж підлягає контролю, і ці дії не

обов'язково можуть збігатися з періодичним контролем заходів з охорони праці.

Додаток до пункту 3.5 Рекомендацій щодо побудови системи

управління охороною праці на виробництві

Алгоритм запровадження системи управління охороною праці

6 • БІБЛІОТЕКА СПЕЦІАЛІСТА З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8 /2006

И й\ из оя я

ЗАТВЕРДЖЕНОнаказом Міністерства праці

та соціальної політики України 20.08.2002 № 409

ПРАВИЛАБУДОВИ І БЕЗПЕЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ВАНТАЖОПІДІЙМАЛЬНИХ КРАНІВ

(Продовження, початок у № 6-7, 200В).

Позначення НазваКим, коли затверджено, реєстрація в Міністерстві

юстиції УкраїниНомер пункту Правил

ГОСТ 27914-88 Краны самоходные. Размеры барабанов(ИСО 8087-85) и блоков 4.1.1, 5.1.1ГОСТ 28296-89 Краны мачтовые. Требования безопасности 4.1.1, 5.1.1ГОСТ 28408-89 Тали ручные и кошки. Общие технические

условия 4.1.1, 5.1.1ГОСТ 28434-90 Краны-штабелеры мостовые. Общие техни­

ческие условия 4.1.1, 5.1.1, 8.1ГОСТ 28448-90 Краны консольные электрические перед­

вижные. Типы 4.1.1, 5.1.1ГОСТ 28609-90 Краны грузоподъемные. Основные положе­

ния расчета 4.1.1, 4.2.1, 5.1.1ГОСТ 28648-90 Колеса крановые. Технические условия 4.1.1, 4.5.3, 5.1.1ГОСТ 29266-91 Краны грузоподъемные. Требования к точ­(ИСО 9373-89) ности измерений параметров при испытаниях 4.1.1,5.1.1,5.16ГОСТ 29321-92 Краны-штабелеры мостовые. Основы расчета 4.1.1, 4.2.1, 5.1.1, 8.1ГОСТ 30055-93 Канаты из полимерных материалов и ком­

бинированные. Технические условия 4.1.1,4.19.5, 5.1.1ГОСТ 30441-97 Цепи короткозвенные грузоподъемные не­(ИСО 3076-84) калиброванные класса прочности Т(8). Тех­

нические условия 4.1.1, 4.9.1, 4.9.2, 4.19.4. 5.1.1ДСТУ 1.3-93 Державна система стандартизації України.

Порядок розроблення, побудови, викладу,оформлення, узгодження, затвердження,позначення та реєстрації технічних умов 4.1.1, 5.1.1

ДСІУ 2193-93 Пдроприводи об'ємні. Гідроапарати. Загальні(Г0СТ16517-93) технічні вимоги. 4.1.1, 4.11.1, 5.1.1ДСТУ 2325-93 Шум. Терміни та визначення 3.1, 4.1.1, 5.1.1ДСТУ 2389-94 Технічне діагностування та контроль техніч­

ного стану. Терміни та визначення 3.1, 4.1.1, 5.1.1ДСТУ 2462-94 Сертифікація. Основні поняття. Терміни та

визначення 3.1, 4.1.1, 5.1.1ДСТУ 2484-94 Рейки кранові. Технічні умови 4.1.1, 5.1.1(ГОСТ 4121-96)ДСТУ 2491-94 Покриття металеві та неметалеві неорганічні.

Терміни та визначення 3.1, 4.1.1, 5.1.1ДСТУ 2564-94 Прилади та обладнання гідравлічні. Загальні(ГОСТ 18910-96) технічні умови. 4.1.1, 4.11.1, 5.1.1ДСТУ 2733-94 Корозія та тимчасовий протикорозійний за­

хист металевих виробів. Терміни та визна­чення 3.1, 4.1.1, 5.1.1

ДСТУ 2865-94 Контроль неруйнівний. Терміни та визначення 3.1, 4.1.1, 5.1.1ДСТУ 2879-94 Маніпулятори, автооператори, роботи про­

мислові та системи виробничі гнучкі. Термінита визначення 3.1, 4.1.1, 5.1.1

ДСТУ 2890-94 Тара і транспортування. Терміни та визначення 3.1, 4.1.1, 5.1.1ДСТУ 2924-94 Прокат чорних металів. Терміни та визначення 3.1,4.1.1, 5.1.1ДСТУ 2944-94 Атестаційні випробування зварників. Зварю­

вання плавленням. Частина 1. Сталі 4.1.1, 5.1.1, 5.5.1ДСТУ 2946-94 Підіймальні пристрої. Крани самохідні. Тер­

міни та визначення 3.1, 4.1.1, 5.1.1ДСТУ 2986-95 Крани вантажопідіймальні. Частина 1. Тер­

міни та визначення основних понять 3.1, 4.1.1, 5.1.1

БІБЛІОТЕКА СПЕЦІАЛІСТА З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8 /2006 • 7

г а [?> й \ шз ш м &

Позначення НазваКим, коли затверджено, ресстрація в Міністерстві

юстиції УкраїниНомер пункту Правил

ДСТУ 3074-95 Ланцюги якірні суднові. Параметри та роз­(ГОСТ 228-95) міри, технічні вимоги, маркування складаль­

них одиниць 4.1.1, 4.9.1, 4.9.2, 4.19.4, 5.1.1ДСТУ 3150-95 Крани вантажопідіймальні. Настанова

з експлуатації крана. Частина 1. Загальні положення 3.1, 4.1.1, 5.1.1, 5.1.13

ДСТУ 3278-95 Система розроблення та поставлення про­дукції на виробництво. Основні терміни та визначення 3.1, 4.1.1, 5.1.1

ДСТУ 3321-96 Системи конструкторської документації.3.1, 4.1.1, 5.1.1Терміни та визначення основних понять

ДСТУ 3328-96 Дугове зварювання конструкційних чавунів.4.1.1, 5.1.1, 5.5.6(ГОСТ 30430-96) Вимоги до технологічного процесу

ДСТУ 3455.1-96 Гідроприводи об'ємні та пневмоприводи. Частина 1. Загальні поняпя. Терміни та визначення 3.1, 4.1.1, 5.1.1

ДСТУ 3455.2-96 Гідроприводи об'ємні та пневмоприводи.Частина 2. Об'ємні гідромашини та пневмо-

3.1, 4.1.1, 5.1.1машини. Терміни та визначенняДСТУ 3455.3-96 Гідроприводи об'ємні та пневмоприводи.

Частина 3. Гідроапарати та пневмоапарати.3.1, 4.1.1, 5.1.1Терміни та визначення

ДСТУ 3455.4-96 Гідроприводи об'ємні та пневмоприводи. Частина 4. Кондиціонери робочого середо­вища, гідропосудини та пневмопосудини,гідропроводи та пневмопроводи. Терміни

3.1, 4.1.1, 5.1.1та визначенняДСТУ 3491-96 Дефекти з'єднань при зварюванні металів(ГОСТ 30242-97) плавленням. Класифікація, позначення та

3.1, 4.1.1, 5.1.1визначенняДСТУ 3555-97 Ланцюги вантажопідіймальні калібровані

3.1, 4.1.1, 4.9.1, 4.9.2, 5.1.1(ГОСТ 30188-97) високоміцні. Технічні умовиДСТУ 3761.2-98 Зварювання та споріднені процеси. Частина 2.

Процеси зварювання та паяння. Терміни та3.1, 4.1.1, 5.1.1визначення

ДСТУ 3761.3-98 Зварювання та споріднені процеси. Частина 3. Зварювання металів: з'єднання та шви, тех­нологія, матеріали та устаткування. Терміни

3.1, 4.1.1, 5.1.1та визначенняДСТУ 3925-99 Чавун з кулястим графітом для виливків.

4.1.1, 4.5.3, 5.1.1МаркиДСТУ ІБО 4310-94 Крани вантажопідіймальні. Правила і методи

4.1.1, 5.1.1, 5.1.6,випробуваньДСТУ ІБО 9926-1-94 Крани вантажопідіймальні. Навчання кранів­

4.1.1, 5.1.1,10.4.1ників. Загальні положенняДСТУ Б В.2.8-10-98 Будівельна техніка, оснастка, інвентар та

інструмент. Стропи вантажні. Класифікація,4.1.1, 4.19.1, 5.1.1, 5.1.17параметри та розміри, технічні вимоги.

ДСТУ 3-04-93-95 Муфты для несущих канатов, типы, конст­рукции и размеры. Заливка несущих канатовв муфтах сплавом, анкеровка несущих ка­

4.1.1,4.7.3, 5.1.1натов в муфтах клиньямиДСТУ 3-04-94-95 Подвесные канатные дороги и кабельные

краны. Счаливание тяговых и подъемных канатов 4.1.1,5.1.1,7.27

СНиП-ІІ-7-81 Строительство в сейсмических районах 4.1.1, 4.1.4, 5.1.1СНиП ІІІ-4-80 Техника безопасности в строительстве 4.1.1, 5.1.1СНиП 111-18-75 Металлические конструкции 4.1.1, 4.2.1, 5.1.1СНиП 2.01.01-82 Строительные климатология и геофизика 4.1.1, 5.1.1СНиП 3.08.01-85 Механизация строительного производства.

4.1.1,4.20.1,5.1.1Рельсовые пути башенных крановДНАОП 0.00-1.16-96 Правила атестації зварників Затверджено наказом Держнагляд­

охоронпраці від 19.04.96 р., № 61 Зареєстровано Мінюстом України 31.05.96 за № 262/1287

5.5.1

ДНАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електро­ Затверджено наказом Держнагляд­ 10.3.9,10.4.6,10.4.15,10.4.17установок споживачів охоронпраці від 09.01.98 № 4

Зареєстровано Мінюстом України 10.02.98 за № 93/2533

10.5.25

ДНАОП 0.00-1.27-97 Правила атестації фахівців з неруйнівного Затверджено наказом Держнагляд­ 5.6.1контролю охоронпраці від 06.05.97 № 118

Зареєстровано Мінюстом України 02.09.97 за № 374/2178

8 • БІБЛІОТЕКА СПЕЦІАЛІСТА З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8 /2006

И [?> & [ 1 ИЯ ЛО

Позначення НазваКим, коли затверджено, реєстрація в Міністерстві

юстиції УкраїниНомер пункту Правил

ДНАОП 0.00-1.32-01 Правила будови електроустановок. Електро­обладнання спеціальних установок

Затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.06.01 № 272

3.1,4.1.1,4.1.5. 5.1.1,4.10.1

ДНАОП 0.00-4.03-01 Положення про порядок розслідування та ве­дення обліку нещасних випадків, професій­них захворювань і аварій на виробництві

Затверджено постановою Кабінету Мі­ністрів України від 21.08.01 № 1094

11.1

ДНАОП 0.00-4.12-99 Типове положення про навчання з питань охорони праці

Затверджено наказом Держнагляд­охоронпраці від 17.02.99 № 27 Зареєстровано Мінюстом України 21.04.99 за № 248/3541

5.1.2,10.4.1,10.4.4

ДНАОП 0.00-4.15-98 Положення про розробку інструкцій з охо­рони праці

Затверджено наказом Держнагляд­охоронпраці від 29.01.98 № 9 Зареєстровано Мінюстом України 07.04.98 за № 226/2666

10.4.1

ДНАОП 0.00-4.34-99 Положення про порядок видачі дозволів Комітетом з нагляду за охороною праці України

Затверджено наказом Держнагляд­охоронпраці від 04.06.99 № 103 Зареєстровано Мінюстом України 08.10.99 за № 690/3983

5.1.1,6.1,10.1.3

ДНАОП 0.00-5.01-92 Інструкція про порядок видачі дозволу на право монтажу або (і) налагодження об’єктів котлонагляду та підіймальних споруд

Затверджено Держгіртехнаглядом України від 14.01.92

5.3.1

ДНАОП 0.00-5.02-95 Інструкція про порядок видачі дозволів на виготовлення, ремонт та реконструкцію підйомних споруд і здійснення нагляду за виконанням цих робіт

Затверджено наказом Держнагляд­охоронпраці від 12.12.95 № 189 Зареєстровано Мінюстом України 27.12.95 за № 482/1018

5.1.1

ДНАОП, 0.00-5.03-95 Типова інструкція з безпечного ведення ро­біт для кранівників (машиністів) стрілових самохідних (автомобільних, гусеничних, за­лізничних, пневмоколісних) кранів

Затверджено наказом Держнагляд­охоронпраці від 25.09.95 № 135 Зареєстровано Мінюстом України 10.10.95 за № 371/907

10.4.1

ДНАОП 0.00-5.04-95 Типова інструкція з безпечного ведення робіт для стропальників (зачіплювачів), які обслуговують вантажопідіймальні крани

Затверджено наказом Держнагляд­охоронпраці від 25.09.95 № 135 Зареєстровано Мінюстом України 10.10.95 за № 372/908

10.4.1

ДНАОП 0.00-5.05-95 Типова інструкція з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) баштових кранів

Затверджено наказом Держнагляд­охоронпраці від 14.11.95 № 175 Зареєстровано Мінюстом України 27.11.95 за № 425/961

10.4.1

ДНАОП 0.00-5.06-94 Типова інструкція для осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт з переміщен­ня вантажів кранами

Затверджено наказом Держнагляд­охоронпраці від 20.10.94 № 107 Зареєстровано Мінюстом України 13.03.95 за № 60/596

10.4.1

ДНАОП 0.00-5.07-94 Типова інструкція для осіб, відповідальних за утриманням вантажопідіймальних кранів у справному стані

Затверджено наказом Держнагляд­охоронпраці від 20.10.94 № 107 Зареєстровано Мінюстом України 13.03.95 за № 59/595

10.4.1

ДНАОП 0.00-5.10-96 Типова інструкція для операторів (маши­ністів) парових і водогрійних котлів

Затверджено наказом Держнагляд­охоронпраці від 30.06.96 № 74 Зареєстровано Мінюстом України 05.06.96 за № 267/1292

10.4.1

ДНАОП 0.00-5.18-96 Типова інструкція з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) кранів мостового типу (мостових, козлових, на- півкозлових)

Затверджено наказом Держнагляд­охоронпраці від 20.03.96 № 45 Зареєстровано Мінюстом України 26.03.96 за № 143/1168

10.4.1

ДНАОП 0.00-5.19-96 Типова інструкція з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) портальних кранів

Затверджено наказом Держнагляд­охоронпраці від 29.01.96 № 13 Зареєстровано Мінюстом України 12.02.96 за № 63/1088

10.4.1

ДНАОП 0.00-5.20-94 Типова інструкція для інженерно-технічних працівників, які здійснюють нагляд за утри­манням та безпечною експлуатацією ван­тажопідіймальних кранів

Затверджено наказом Держнагляд­охоронпраці від 20.10.94 № 107 Зареєстровано Мінюстом України 13.03.95 за № 58/594

10.4.1

ДНАОП 0.03-1.15-75 Санітарні правила устрою та обладнання кабін машиністів кранів № 1520-76

Затверджено Мінохорони здоров’я СРСР, 1974

4.1.1, 4.14.5, 4.14.12, 5.1.1

ДНАОП 0.03-4.02-94 Положення про медичний огляд працівників певних категорій

Затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 № 45Зареєстровано Мінюстом України 21.06.94 за № 136/345

10.4.13

ДНАОП 1.1.10-1.01-97 Правила безпечної експлуатації електро­установок

Затверджено наказом Держнагляд­охоронпраці від 06.10.97 № 257 Зареєстровано Мінюстом України 13.01.98 за № 11/2451

10.5.25

БІБЛІОТЕКА СПЕЦІАЛІСТА З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8 /2006 • 9

Позначення НазваКим, коли затверджено, ресстрація в Міністерстві

юстиції УкраїниНомер пункту Правил

ДСН 3.3.6.037-99 Санітарні норми виробничого шуму, ультра­звуку та інфразвуку

Постановою Головного державного са­нітарного лікаря України від 01.12.99 №37

4.1.1,4.14.12, 5.1.1

ДСН 3.3.6.039-99 Державні санітарні норми виробничої за­гальної та локальної вібрації

Постановою Головного державного са­нітарного лікаря України від 01.12.99 № 39

4.1.1, 4.14.12, 5.1.1

ЦРБ 0004 Правила технічної експлуатації залізниць в Україні

Затверджено наказом Міністерства транспорту України від 16.01.95 № 27

4.1.1, 4.4.13. 4.20.1. 5.1.1

ПУЕ Правила устройства электроустановок (6-е издание, переработанное и дополнен­ное. «Знергоатомиздат», 1987 г.)

Затверджені Міненерго СРСР 04.07.84 4.1.1, 4.10.1, 5.1.1

3. ВИЗНАЧЕННЯ3.1. У даних Правилах використані терміни та визначення, наве­

дені в ГОСТ 154В7, ГОСТ 16504, ГОСТ 18322, ГОСТ 21014, ГОСТ 24258, ГОСТ 25866, ДСТУ 2325, ДСТУ 2389, ДСТУ 2462, ДСТУ 2491, ДСТУ 2733, ДСТУ 2865, ДСТУ 2879, ДСТУ 2890, ДСТУ 2924, ДСТУ 2946, ДСТУ 2986, ДСТУ 3150, ДСТУ 3278, ДСТУ 3321, ДСТУ 3455.1, ДСТУ 3455.2, ДСТУ 3455.3, ДСТУ 3455.4, ДСТУ 3491 (ГОСТ 30242), ДСТУ 3555 (ГОСТ 30188), ДСТУ3761.2, ДСТУ 3761.3, ДНАОП 0.00-1.32-01 разом з наступними:

3.1.1. ввідний пристрій - пристрій або сукупність пристроїв (ру­бильник, автоматичний вимикач тощо), що здійснюють подавання на­пруги на вантажопідіймальний кран або машину від зовнішньої мережі;

3.1.2. візок однорейковий - електричний таль з причіпною кабіною керування, що пересуваються надземною рейковою колією;

3.1.3. галерея - довга і вузька споруда з переважно горизонталь­ним настилом, призначена для забезпечення вільного проходу працівників;

3.1.4. захисна панель - електричний пристрій, призначений для максимально-струмового та нульового захисту електричних кіл ван­тажопідіймальних кранів і машин;

3.1.5. зв'язок кінематичний, що не розмикається, - механічний зв’язок між двигуном та барабаном, що створюється:

- безпосереднім з'єднанням двигуна з редуктором і редуктора з барабаном;

- за допомогою муфт, що не розмикаються;- механізмом перемикання швидкостей (у випадку, коли довільне

вмикання або розчеплення механізму неможливо, або якщо при цьо­му автоматично не накладається гальмо нормально замкнутого типу);

3.1.6. керування з підлоги - керування вантажопідіймальним кра­ном або машиною за допомогою підвішеного на них кнопкового апа­рата чи з іншого пульта (стаціонарно закріпленого на ванта­жопідіймальному крані чи по радіо), під час якого вантаж і (або) ван­тажопідіймальний кран чи машина супроводжується машиністом;

3.1.7. керування зі стаціонарного пупьта - дистанційне керування вантажопідіймальним краном або машиною з пульта, встановленого поза ними стаціонарно, під час якого вантажопідіймапьний кран чи машина не супроводжується машиністом;

3.1.8. коефіцієнт запасу гальмування - відношення моменту, що створює гальмо, налагоджене відповідно до настанови з експлуатації вантажопідіймального крана чи машини, до найбільшого моменту на гальмовому шківу від прикладених статичних навантажень:

• найбільшого робочого вантажу (для механізму підіймання);• маси стріли, противаги, найбільшого робочого вантажу, вітру ро­

бочого стану (для механізму зміни вильоту);

3.1.9. кран маніпулятор - кран стрілового типу, що встановлений на автомобільному шасі та призначений для його завантаження-роз- вантаження;

3.1.10. кран-перевантажувач причальний - вантажопідіймальний кран, що спирається на рейкову колію за допомогою порталу і має од­ну або дві консолі, при цьому одна з них розташована в зоні заванта- ження-розеантаження суден;

3.1.11. машина вантажопідіймальна - підіймальний пристрій циклічної дії, призначений для переміщення в просторі вантажу (од­норейкові візки, талі, кранові підйомники, лебідки);

3.1.12. механізм замикання грейфера - приводне обладнання для замикання (розмикання) грейфера;

3.1.13. мостки - засіб з переважно горизонтальним настилом, призначений для проходу працівників під час виконання ремонтних або монтажних робіт (наприклад, для проходу по стрілі);

3.1.14. обмежник вантажності (вантажного моменту) - обмеж­ник, що автоматично вимикає привод механізму вантажопідіймаль­ного крана у разі перевищення вантажопідіймальності (вантажного моменту);

3.1.15. опора нехитна - опора кабельного крана, що не має мож­ливості змінювати кут нахилу до горизонталі в разі зміни зусиль у не­сучих канатах;

3.1.16. опора хитна - опора кабельного крана, що має можливість змінювати кут нахилу до горизонталі в разі зміни зусиль у несучих ка­натах;

3.1.17. перевантажувач мостовий - козловий кран, основною ха­рактеристикою якого є вантажопідіймальність і продуктивність, а ван- тажозахоплювальним органом - грейфер;

3.1.18. підйомник крановий - транспортний засіб короткочасної дії, призначений для підіймання машиніста в кабіні до місця керуван­ня вантажопідіймальним краном;

3.1.19. площадка - горизонтальна поверхня, що призначена для розміщення працівників під час проведення ними технічного обслуго­вування або ремонту вантажопідіймального крана чи машини, а та­кож для відпочинку;

3.1.20. площадка посадочна - ппощадка, що призначена для вхо­ду машиніста до кабіни керування або до її тамбура;

3.1.21. покажчик вантажного моменту - пристрій, що забезпечує візуальний контроль фактичного вантажного моменту;

3.1.22. попіспаст здвоєний - поліспаст, обидва кінці каната якого закріплені на одному або двох барабанах;

3.1.23. ревізійна швидкість - мала швидкість пересування вантаж­ного візка крана кабепьного типу в устапеному режимі руху, яка слу­жить для ревізії (огляду) несучих канатів та складових частин крана;

10 • БІБЛІОТЕКА СПЕЦІАЛІСТА З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8 /2006

И [?> Ä @ ЕЯ Jnl Ä

3.1.24. реконструкція - зміна паспортних характеристик (ванта­жопідіймальності, режимів роботи, швидкості робочих механізмів, прогону, вильоту, діапазону підіймання, конструкції вантажозахоллю- вальних органів, подовження або укорочення стріли, башти, зміна приводів та системи керування), а також інші зміни, що спричиняють підвищення, перерозподіл або зміну інтенсивності навантажень, а та­кож зменшення вантажної або власної стійкості;

3.1.25. реєстратор робочих параметрів - прилад, що реєструє, на­копичує та зберігає інформацію;

3.1.26. робоча зона - простір, в якому здійснюється пересування вантажопідіймального крана чи машини та їх вантажозахоплюеально- го органа під час роботи;

3.1.27. спеціалізована організація - експертно-технічний центр Держнаглядохорнпраці або інше підприємство чи організація, які от­римали в установленому порядку дозвіл Держнаглядохорнпраці на певні види діяльності;

3.1.28. спеціалізований перевантажувальний комплекс - ванта­жопідіймальна машина з розвантажувально-навантажувальним та транспортуючим обладнанням, з безперервним циклом роботи;

3.1.29. сходи - пристрій для доступу працівників на вантажопідій­мальний кран або машину та їх складові частини, галерею, ремонтну площадку тощо;

3.1.30. сходи вертикальні - сходи з кутом нахилу до горизонталі більше 75°;

3.1.31. сходи монтажні - сходи без огорожі для працівників, що допущені до роботи на висоті (верхолазів), або на випадок аварії;

3.1.32. сходи посадочні - сходи з кутом нахилу до горизонталі не більше 60°;

3.1.33. сходи похилі - сходи з кутом нахилу до горизонталі не більше 75°;

3.1.34. тамбур - огороджена площадка перед входом до кабіни машиніста;

3.1.35. установлення - розташування вантажопідіймального крана чи машини відповідно до проекту.

4. ВИМОГИ ДО БУДОВИ4.1. Загальні вимоги4.1.1. Вантажопідіймальні крани і машини, їх складові частини, прила­

ди та пристрої безпеки, вантажозахоплювапьні органи, знімні вантажоза- хоплювальні пристрої, тара, колиски і кранова колія повинні відповідати вимогам цих Правил та чинних нормативних документів (далі - НД).

4.1.2. Групи класифікації (режиму роботи) вантажопідіймальних кранів і машин та їх механізмів визначаються відповідно до додатку 1і зазначаються в паспорті вантажопідіймального крана чи машини.

4.1.3. Кліматичне виконання вантажопідіймальних кранів і машин повинно встановлюватися за ГОСТ 15150. Вантажопідіймальні крани і машини, призначені для експлуатації в районах з нижньою межею температури робочого стану нижче мінус 40°С, повинні бути розроб­лені у виконанні ХЛ.

4.1.4. Вантажопідіймальні крани і машини, призначені для експлу­атації в сейсмічних районах (понад 6 балів), виготовляються у сейсмічному виконанні відповідно до СНіП-ІІ-7.

4.1.5. Вантажопідіймальні крани і машини, призначені для роботи у вибухонебезпечних і пожежонебезпечних середовищах, мають відпо­відати вимогам ДНАОП 0.00-1.32-01 «Правила будови електроустано­вок. Електрообладнання спеціальних установок» та інших чинних НД.Клас вибухо- і пожежонебезпечної зони, категорія та група вибухо­

небезпечної суміші зазначаються в паспорті вантажопідіймального крана чи машини, а також у настанові з експлуатації.

4.1.6. Вантажопідіймальні крани повинні бути стійкими в робочому та неробочому станах.Розрахунок стійкості вантажопідіймальних кранів повинен проводи­

тися відповідно до НД за умови дії випробувального навантаження, дії вантажу (вантажна стійкість), відсутності вантажу (власна стійкість), раптового знімання навантаження і дії монтажних (демонтажних) на­вантажень.Вантажопідіймальні крани, під час експлуатації яких передбачене

опускання ненавантаженої стріли в горизонтальне положення, повинні бути стійкими з таким положенням стріли.

4.2. Металоконструкції4.2.1. Розрахунок несучих металоконструкцій і їх елементів

здійснюється за НД.4.2.2. Висувні елементи металоконструкцій або елементи, що

складаються (стріла, башта, опори тощо), мають бути надійно зафік­совані.

4.2.3. Металоконструкції та металеві деталі вантажопідіймальних кранів і машин повинні бути захищені від корозії відповідно до умовексплуатації.У металоконструкціях, що працюють просто неба, повинні передба­

чатися заходи проти накопичування в них вологи.4.3. Механізми4.3.1. Механізми вантажопідіймальних кранів і машин, обладнані

кулачковими, фрикційними або іншими механічними пристроями для вмикання або перемикання швидкостей робочих рухів, повинні вико­нуватися таким чином, щоб довільне вмикання або роз'єднання ме­ханізму було неможливе.

4.3.2. У вантажних лебідок із двома приводами останні повинні мати між собою жорсткий кінематичний зв'язок, що виключає довільне спускання вантажу в разі виходу із ладу одного з приводів.

4.3.3. Застосування фрикційних і кулачкових муфт вмикання в вантажопідіймальних кранах і машинах, призначених для підіймання людей, розплавленого металу або шлаку, отруйних і вибухових речо­вин, а також у механізмах з електроприводом не дозволяється, крім механізмів;а) пересування або повертання, що має декілька діапазонів швид­

костей для переключання з однієї швидкості на іншу;б) пересування гусеничних кранів із спільним приводом двох гусе­

ниць для роздільного керування ними.У випадках, зазначених у підпунктах а) і б) цього пункту, гальмо по­

винно мати кінематичний зв’язок, що не розмикається, з поворотною частиною крана, гусеницями або колесами.

4.3.4. Механізми підіймання вантажу та стріли повинні виконува­тися так, щоб виключалась можливість вимикання приводу без на­кладення гальма, а опускання вантажу або стріли здійснювалося тільки від працюючого двигуна.

4.3.5. У стрілових самохідних кранів зусилля підіймання (висування) вручну виносних опор або їх частин не повинно перевищувати 200 Н.При більшому зусиллі виносні опори повинні мати гідравлічний,

механічний або інший привод.4.3.6. Стрілові самохідні крани, що мають підресорену ходову час­

тину, повинні бути обладнані пристроями, що виключають дію пруж­них підвісок і дозволяють передавати навантаження, сприймане кра­ном, безпосередньо на ходову частину або виносні опори. Ці крани також обладнуються стабілізатором пружних підвісок, що дозволяє рівномірно передавати навантаження на всі ресори однієї ходової осі, з тим щоб забезпечити їх рівномірне осідання. На автомобільних кра­нах і кранах на спеціальному шасі ці пристрої на передніх осях можуть не встановлюватися.

БІБЛІОТЕКА СПЕЦІАЛІСТА З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8 /2006 • 11

4.3.7. Механізми підіймання кувальних кранів обладнуються при­строями, що амортизують, для запобігання впливу на металоконст­рукції крана технологічних навантажень, які виникають під час куван­ня заготовок.

4.3.8. В з'єднаннях елементів вантажопідіймальних кранів і машин (болтових, шпонкових, шліцьових тощо) повинно бути виключене довільне розгвинчування або роз'єднування.

4.3.9. Ухил колії вантажних візків у козлових і консольних кранів у найбільш несприятливому положенні візка з найбільшим робочим вантажем не повинен перевищувати 0,003. Зазначена норма ухилу не стосується кранів, у яких механізм пересування візка спорядже­ний автоматичним гальмом нормально замкнутого типу або візок крана пересувається канатною тягою.

4.4. Гальма4.4.1. Механізми підіймання вантажу і зміни вильоту ванта­

жопідіймальних кранів і машин з машинним приводом обладнуються гальмами нормально замкнутого типу, що автоматично розмикають­ся під час вмикання приводу.Механізми підіймання або зміни випьоту з ручним приводом об-

ладнуються вантажоулорним гальмом.4.4.2. У грейферних двобарабанних лебідках із роздільним елект­

ричним приводом гальма встановлюються на кожному приводі.На приводі підтримуючого барабана допускається встановлення

педалі (кнопки) для розгальмовування механізму без вмикання дви­гуна, в цьому випадку розгальмовування має здійснюватися тільки за умови безперервного натискання на педаль (кнопку).У разі спрацьовування епектричного захисту або вимикання стру­

му в мережі гальмо має автоматично замикатися навіть у тому ви­падку, коли педаль (кнопка) натиснута.

4.4.3. Механізми підіймання вантажу та зміни вильоту обладну­ються гальмом, яке має кінематичний зв’язок, що не розмикається, з барабаном.У механізмах підіймання ланцюгових і канатних електричних талів

допускається встановлення муфт граничного моменту.4.4.4. Гальмо механізму підіймання вантажу та зміни вильоту, за

винятком випадків, зазначених у пунктах 4.4.5 і 4.4.6, повинно за­безпечувати гапьмівний момент з урахуванням коефіцієнта запасу гальмування не менше 1,5. Такий же запас гальмування застосо­вується для двобарабанних механізмів з роздільним приводом, в то­му числі для механізмів підіймання та замикання грейфера.

4.4.5. У разі наявності на приводі механізму підіймання вантажу та зміни випьоту двох і біпьше гальм коефіцієнт запасу гальмування кожного з них повинен бути не менше 1,25.У механізмі підіймання з двома приводами, що вмикаються одно­

часно і працюють на один барабан або на два барабани з кінематич­ним зв'язком, що не розмикається, на кожному приводі встанов­люється не менше одного гальма з тим же запасом гальмування. У разі застосування двох гальм на кожному приводі за наявності в ме­ханізмі двох і більше приводів коефіцієнт запасу гальмування кожно­го гальма повинен бути не менше 1,1.

4.4.6. Для зниження динамічних навантажень у механізмі зміни ви­льоту в разі встановлення двох гальм допускається приймати ко­ефіцієнт запасу гальмування в одного з них не менше 1,1, у другого - не менше 1,25. У цьому випадку накладання гальм має здійснюватися поспідовно й автоматично.

4.4.7. Механізми підіймання вантажу та зміни вильоту ванта- жопідіймапьних кранів і машин, що транспортують розплавлений ме­тал і шлак, отруйні або вибухові речовини, обладнуються двома галь­

12 • БІБЛІОТЕКА СПЕЦІАЛІСТА З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2006_______________________________

мами, що діють незалежно одне від одного. Механізми підіймання спеціапьних металургійних кранів (колодязних, стриперних тощо), призначених для транспортування розжареного металу, також облад­нуються двома гальмами.

4.4.8. У разі встановлення двох гальм повинна бути передбачена можливість легко зняти гальмівну дію одного з них з метою перевірки надійності гальмування іншого.

4.4.9. Вимоги пунктів 4.4.1—4.4.8 поширюються на механізми підіймання башти та зміни довжини стріли.

4.4.10. У електричних талів як друге гальмо може бути викорис­тано вантажоупорне гальмо.В цьому випадку коефіцієнт запасу гальмування електромагнітно­

го гальма повинен бути не менше 1,25.У механізмів підіймання з ручним приводом з групою класифікації

М1 одне з гальм може бути замінено самогальмуючою передачею.4.4.11. Гальма на механізмах пересування вантажопідіймальних

кранів і машин та їх вантажних візків встановлюються, якщо ванта­жопідіймальний кран або машина призначена для роботи:а) просто неба;б) у приміщенні, де пересувається наземною рейковою колією;в) у приміщенні на надземній рейковій колії та пересувається зі

швидкістю більшою 0,53 м/с.4.4.12. Гальма на механізмах повертання встановлюються на всіх

вантажопідіймальних кранах, що працюють просто неба, а також на кранах, що працюють у приміщенні (група класифікації (режиму робо­ти) механізму М2 і більше згідно з додатком 1).

4.4.13. У механізмах пересування та повертання вантажопі­діймальних кранів, за винятком механізмів пересування стрілових са­мохідних кранів (крім кранів на гусеничному ходу зі швидкістю пере­сування до 20 км/год) і залізничних, а також у механізмах повертан­ня баштових і портальних кранів застосовуються гальма нормально замкнутого типу, що автоматично розмикаються під час включення приводу.На стрілових самохідних кранах (крім кранів на гусеничному ходу),

механізми пересування яких обладнані нормально розімкнутим керо­ваним гальмом, встановлюється стоянкове гальмо.Допускається використання робочого гапьма як стоянкового за

умови застосування роздіпьних приводів керування цим гальмом.Гальма на механізмі пересування залізничних кранів мають

відповідати ЦРБ 0004 «Правила технічної експлуатації залізниць в Україні».На механізмах повертання баштових, стрілових самохідних кранів

із баштовим стріловим обладнанням і портальних кранів допус­кається установлення керованих гальм нормально розімкнутого типу. У цьому випадку гапьмо обладнується пристроєм для фіксації його в замкнутому положенні. Такий пристрій може бути встановпений на важелях або педалях керування гальмом.

4.4.14. Якщо системою керування вантажопідіймального крана пе­редбачено гальмування електродвигуном, автоматичне замикання гальм механізмів пересування або повертання на нульовій позиції контролера допускається виконувати із затримкою за часом не більше 1 с після закінчення гальмування електродвигуном або здійснювати електричне керування замиканням (розмиканням) галь­ма на нульовій позиції контролера педаплю, кнопкою.

4.4.15. Гальма механізмів пересування і повертання ванта­жопідіймальних кранів і машин, що працюють просто неба, повинні забезпечувати зупинку й утримування крана або машини та їх ван­тажного візка під дією вітру робочого стану, допустима швидкість

и ірз z& © ея ш &

якого зазначена в паспорті вантажопідіймального крана чи машини згідно з ГОСТ 1451 та з урахуванням допустимого ухилу.

4.4.16. У механізмах вантажопідіймальних кранів і машин з ма­шинним приводом черв'ячна передача не може бути заміною гальма.

4.4.17. Вантаж, що замикає гальмо, повинен бути укріплений на важелі так, щоб виключалася можливість його падіння або довільно­го зміщення. Замикання гальма у випадку застосування пружин повинно здійснюватися зусиллям стиснутої пружини.

4.4.18. Гальма сухого тертя повинні бути захищені від прямого по­трапляння вологи або мастила на гальмовий шків, диск.

4.5. Ходові колеса4.5.1. Ходові колеса вантажопідіймальних кранів і машин та їх ван­

тажних візків повинні бути дворебордними, а у випадках, передбаче­них пунктом 4.5.2, можуть застосовуватися колеса іншої конструкції.

4.5.2. Одноребордні ходові колеса можуть застосовуватися в таких випадках:а) якщо ширина наземної колії вантажопідіймальних кранів не пе­

ревищує 4 м і обидві нитки колії лежать на одному рівні;б) якщо наземні вантажопідіймальні крани пересуваються кожною

стороною двома рейками за умови, що розташування реборд коліс на одній рейці протилежне розташуванню реборд на іншій рейці;в) в опорних і підвісних візках кранів мостового типу;г) у підвісних візках та талях, що пересуваються однорейковою колією;д) у вантажних візках баштових кранів.Ходові колеса баштових кранів на рейковому ходу мають бути дво­

ребордними незалежно від ширини колії.Застосування безребордних ходових коліс допускається за наяв­

ності пристроїв, що виключають сходження коліс із рейок.У одноребордних колесах опорних вантажопідіймальних кранів і

опорних вантажних візків ширина обода за вирахуванням реборди має перевищувати ширину головки рейки не менше ніж на ЗО мм.

4.5.3. Ходові колеса механізмів пересування вантажопідіймальних кранів і машин та їх вантажних візків можуть виконуватися кованими, катаними, штампованими або литими.Ходові колеса виготовляються із сталі. Допускається застосовувати

ходові колеса, виготовлені з надміцного чавуну з кулястим графітом.Ковані, штамповані та катані колеса, а також геометричні розміри

литих коліс повинні відповідати вимогам ГОСТ 28648.4.G. Вантажозахоплювальні органи4.6.1. Вантажні ковані й штамповані гаки повинні відповідати ви­

могам ГОСТ 2105. Розміри й основні параметри кованих і штампова­них гаків приймаються в залежності від типу гака та приводу ванта­жопідіймального крана чи машини за ГОСТ 6627, ГОСТ 6628.Застосування гаків спеціального виконання та гаків, виготовлених

у відповідності з вимогами міжнародних стандартів та національних стандартів інших держав, допускається за умов наявності узгоджен­ня Держнаглядохоронпраці.

4.6.2. Пластинчасті вантажні гаки повинні відповідати вимогам ГОСТ 6619.

4.6.3. Гаки вантажопідіймальністю понад 3 т (за винятком гаків кранів спеціального призначення) встановлюються на закритих опо­рах кочення з застосуванням упорних підшипників.

4.6.4. Гаки вантажопідіймальних кранів та електричних талів об­ладнуються запобіжним замком, який унеможливлює самовільне ви­падання знімного вантажозахоплювального пристрою.Вантажні гаки портальних кранів, що працюють у портах, а також

кранів, що транспортують розплавлений метал або рідкий шлак, мо­жуть не обладнуватися запобіжними замками. Застосування гаків, не

обладнаних запобіжним замком, в інших вантажопідіймальних кранах допускається за умови використання канатних або ланцюгових ванта- жозахоплювальних пристроїв, що виключають можливість випадання 'їх із зіва гака.

4.6.5. Запобіжні замки для однорогих гаків, що застосовуються у вантажопідіймальних кранах і машинах загального призначення, повинні відповідати вимогам ГОСТ 12840.

4.6.6. Кріплення кованого та штампованого гака вантажопі­діймальністю 5 т і більше, а також вилки пластинчастого гака в тра­версі повинні виключати довільне відкручування гайки, для чого вона закріплюється стопорною планкою. Стопоріння гайки за допомогою шплінтів та стопорних болтів не дозволяється незалежно від ванта­жопідіймальності. Інші способи стопоріння гайки кріплення гака допу­скаються відповідно до НД.

4.6.7. На вантажних кованих і штампованих гаках повинні бути нане­сені позначення відповідно до ГОСТ 2105, на пластинчастих гаках - ГОСТ 6619. На вантажних гаках спеціального виконання позначення наносяться згідно з 'їх технічною документацією.У тих випадках, коли пластинчастий гак підвішується до траверси

за допомогою вилки, вона повинна мати таке ж маркування, що і гак.4.6.8. Вантажні гаки спеціального виконання споряджаються пас­

портом або іншим документом, що підтверджує'їх якість, із зазначен­ням виробника, номера гака за системою нумерації виробника, року виготовлення, вантажопідіймальності та матеріалу, з якого вони ви­готовлені.

4.6.9. Конструкція грейфера повинна виключати довільне розкрит­тя, а конструкція канатного грейфера, крім того, - можливість вихо­ду канатів із рівчаків блоків.Вантажопідіймальність грейфера повинна бути підтверджена роз­

рахунком з урахуванням коефіцієнта заповнення грейфера та макси­мальної густини матеріалу, що перевантажується.Канатні грейфери для навалювальних вантажів повинні відповідати

вимогам ГОСТ 24599.4.6.10. Грейфер споряджається табличкою із зазначенням наймену­

вання або товарного знака виробника, порядкового номера за систе­мою нумерації виробника, власної маси грейфера, умовного позначен­ня грейфера. Табличка канатного грейфера для навалювальних ван­тажів повинна відповідати вимогам ГОСТ 24599. У разі пошкодження таблички виробника остання повинна бути відновлена роботодавцем.Грейфери, що виготовлені для самостійного постачання, споряд­

жаються, крім таблички, паспортом.4.6.11. Вимоги до інших вантажозахоплювальних органів, підвіше­

них безпосередньо на канатах, які є частиною вантажопідіймального крана чи машини (траверс, вилок, спредерів, керованих захоплювачів для металопрокату, колод, труб тощо), повинні бути викладені в технічних умовах на ці вантажопідіймальні крани і машини.

4.7. Канати4.7.1. Сталеві канати, що застосовуються як вантажні, стрілові,

вантові, несучі, тягові та стропи повинні бути споряджені документом виробника канатів про їх якість або документом спеціалізованої ор­ганізації про їх випробування відповідно до ГОСТ 3241, ГОСТ 10505, ГОСТ 16853, ГОСТ 18899.Тип канатів повинен вибиратися відповідно до НД.Застосування канатів, виготовлених у відповідності з вимогами

міжнародних стандартів та національних стандартів інших держав, до­пускається за умов наявності узгодження Держнаглядохоронпраці.

4.7.2. Кріплення та розташування канатів на вантажопідіймально­му крані чи машині повинні виключати можливість спадання їх із ба­

БІБЛІОТЕКА СПЕЦІАЛІСТА З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8 /2006 « 13

И І?) ІА © Ш М ^

рабанів або блоків і перетирання внаслідок дотику з елементами кон­струкцій або один з одним.

4.7.3. Петля на кінці каната для його закріплення на ванта­жопідіймальному крані чи машині повинна бути виконана:а) із застосуванням коуша з заплітанням вільного кінця каната або

з встановленням затискачів;б) із застосуванням сталевої кованої, штампованої, литої втулки із

закріпленням клином;в) шляхом заливання легкоплавким сплавом та іншим способом

згідно з вимогами чинних НД.Застосування зварних втулок не допускається (крім кріплення не­

рухомого кінця каната із застосуванням втулки, привареної до ме­

талоконструкції вантажопідіймального крана чи машини, відповідно до НД).Кінці канатів стропів заправляються запресовуванням в алюмінієвих

чи сталевих втулках або заплітанням.4.7.4. Корпуси, втулки та клини не повинні мати гострих крайок,

на яких може перетиратися канат. Клинова втулка та клин повинні мати маркування, що відповідає діаметру каната.

4.7.5. Кількість проколів каната кожною повною сталкою під час заплітання має відповідати зазначеним у таблиці 2. Останній прокол кожною сталкою повинен виконуватися половинною кількістю її дро­тинок (половинним перерізом сталки). Допускається останній прокол робити половинною кількістю сталок каната.

Таблиця 2Число проколів каната під час заплітання

Діаметр сталевого каната, мм Кількість проколів кожною повною сталкою, не менше

До 14 включ. 4Понад 14 до 27 включ. 5Понад 27 до 60 включ. 6

Місця заплітання з виступаючими кінцями дротів сталок на 10...ЗО мм в обидва боки в залежності від діаметра каната повинні бути об­мотані дротом, кінці якого заправляються способом, що виключає їх розмотування. Дозволяється використовувати замість дроту захисні оболонки іншого виду.

4.7.6. Кількість затискачів визначається під час розроблення до­кументації, але повинна бути не менше трьох. Крок розташування за­тискачів і довжина вільного кінця каната за останнім затискувачем повинна бути не менше шести діаметрів каната.Скоби затискача встановлюються на вільному кінці каната.Установлення затискачів гарячим (ковальським) способом не до­

пускається. Зусилля (момент) затягування гайок затискачів повинно відповідати зазначеному в настанові з експлуатації.

4.7.7. Кріплення каната до барабана проводиться способом, що допус­кає можливість заміни каната. У випадку застосування притискних планок кількість їх визначається розрахунком, але повинна бути не менше двох.Довжина вільного кінця каната від притискної планки на барабані

повинна бути не менше двох діаметрів каната. Вигинати вільний кінець каната під притискною планкою або на відстані менше трьох діаметрів каната від планки не дозволяється.

4.7.8. Канати вантажопідіймальних кранів і машин, що транспорту­ють розплавлений або розпечений метал і рідкий шлак, повинні бути захищені від безпосередньої дії променистого тепла і бризок металу встановленням відповідних огорож.

4.7.9. Вибір сталевих канатів, що застосовуються як вантажні, стрілові, вантові, несучі і тягові, проводиться у відповідності з вимо­гами даних Правил і чинних НД.Сталеві канати перевіряються розрахунком за формулою:

2р ■ Б,де Р0 - розривне зусилля каната в цілому (Н), що приймається за доку­ментом виробника про якість каната або документом про його випробу­вання, а під час розроблення - за даними стандарту; гр - мінімальний коефіцієнт використання каната [мінімальний ко­ефіцієнт запасу міцності каната), визначений за таблицями З і 4;Б - найбільший розрахунковий натяг вітки каната (Н), зазначений в пас­порті вантажопідіймального крана або машини.

Якщо в стандарті або в документі виробника про якість каната або документі про їх випробування наведене сумарне розривне зусилля дротів каната, величина Р0 може бути визначена шляхом множення сумарного розривного зусилля дротів на коефіцієнт 0,83.У разі роботи в небезпечних умовах (транспортування розплавле­

ного металу, шлаку, отруйних і вибухових речовин) не дозволяється використовувати групу класифікації нижче М5. Під час розрахунку ка­натів, призначених для підіймання людей, Ір слід приймати як для групи класифікації М8.

Мінімальні коефіціснти використання канатів грТаблиця З

Група класифікації механізму Рухомі канати Нерухомі канати

за ГОСТ 25835 за ІСО 4301/1 Ір

1М М1 3,15 2,51М М2 3,35 2,51М М3 3,55 3,02М М4 4,00 3,5ЗМ М5 4,50 4,04М М6 5,60 4,55М М7 7,10 5,06М М8 9,00 5,0

14 • БІБЛІОТЕКА СПЕЦІАЛІСТА З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/200Б

И [?> ИЗ СЯ Й 1 Й\

Таблиця 4Мінімальні коефіціснти 1$ використання канатів для стрілових самохідних кранів

Рухомі канати Нерухомі канатиГрупа

класифікації крана за ГОСТ 27553 (ІСО 301/2)«

Підіймання вантажу Підіймання, опускання стріли

Під час зміни довжини стріли

Під час монтажу

Під час експлуатації

Під час монтажу

Групакласифікаціїмеханізму

*РГрупа

класифікаціїмеханізму

*РГрупа

класифікаціїмеханізму

*Р IV гр *Р

А1 М3 3,55 М2 3,35 М1 3,15АЗ М4 4,00 М3 3,55 М2 3,35 3,05 3,0 2,73А4 М5 4,50 М3 3,55 М1« 3,15

* Для автомобільних кранів вантажопідіймальністю до 16 т включно приймається група класифікації АЗ. ** Без вантажу.

4.8. Барабани та блоки4.8.1. Мінімальні діаметри барабанів, блоків і зрівняльних блоків,

що обгинаються сталевими канатами, визначаються за формулами:

01 £ ^ • сі; 02 £ И2 • (1; 03 > (і3 ■ сі,

де (і - діаметр каната, мм;01а Р2, Э3 - діаметри відповідно барабана, блока та зрівняльного блока по середній лінії навитого каната, мм;Ьі, Іі2, - коефіцієнти вибору діаметрів відповідно барабана, блока і зрівняльного блока згідно з таблицею 5.

Таблиця 5Коефіціснти вибору діаметрів барабана ІН ), блока (Ііг), зрівняльного блока (Ь3)

Група класифікації механізму Коефіціснти вибору діаметрів

за ГОСТ 25835 за ІСО 4301/1 " і •>3

1М М1 11,2 12,5 11,21М М2 12,5 14,0 12,51М М3 14,0 16,0 12,52М М4 16,0 18,0 14,0ЗМ М5 18,0 20,0 14,04М М6 20,0 22,4 16,05М М7 22,4 25,0 16,06М М8 25,0 28,0 18,0

Допускається зміна коефіцієнта (і.,, але не більше, ніж на два кро­ки по групі класифікації в більший або менший бік з відповідною ком­пенсацією величиною Ер за таблицею 3 на те ж число кроків в мен­ший або більший бік.

4.8.2. Канатоємкість барабана має бути такою, щоб при нижчому можливому положенні вантажозахоплювального органа на барабані залишалися навитими не менше ніж півтора витки каната або ланцю­га, не враховуючи витків, що знаходяться під затискним пристроєм.

4.8.3. Барабани вантажопідіймальних кранів і машин під одношарове навивання каната повинні мати нарізані по гвинтовій лінії канавки. У грей­ферних кранів з одношаровим навиванням каната на барабан і у спеціаль­них кранів, під час роботи яких можливі ривки та послаблення каната, ба­рабани повинні мати канавку завглибшки не менше 0,5 діаметра каната або споряджатися пристроєм, що забезпечує проектне укладання каната на барабані чи контроль положення на барабані (канатоукпадачем).Застосування гладкого барабана допускається в тих випадках, ко­

ли з конструктивних причин необхідна багатошарове навивання кана­та на барабан, а також у разі навивання на барабан ланцюга.

4.8.4. Гладкі барабани і барабани з канавками, призначені для ба­гатошарового навивання каната, оснащаються ребордами по обидва боки барабана.Барабани з канавками, призначені для одношарового навивання

двох віток каната, ребордами можуть не споряджатися, якщо вітки навиваються від країв барабана до середини. У випадку навивання на барабан із канавками однієї вітки реборда може не встановлюватися з боку кріплення каната на барабані. Барабани електричних талів, споряджені пристроєм (канатоукладачем та ін.), що виключає схід каната з барабана, можуть виготовпятися без реборд.Реборди барабана для каната повинні підійматися над верхнім ша­

ром навитого каната не менше ніж на два його діаметри, а для лан­цюгів - не менше ніж на ширину ланки ланцюга.

4.8.5. У разі багатошарового навивкання каната на барабан повинно бути забезпечене проектне укладання кожного шару.

4.8.6. У випадку застосування здвоєного поліспаста встановлення зрівняльного блока або балансира є обов’язковим, якщо не передба­чена інша система, що вирівнює зусилля в канатах.

БІБЛІОТЕКА СПЕЦІАЛІСТА З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8 /2006 • 15

4.8.7. Блоки оснащаються пристроєм, що виключає вихід каната із рівчака блока. Проміжок між зазначеним пристроєм і ребордою блока повинен бути не більше 20% від діаметра каната.

4.9. Ланцюги4.9.1. Вантажні пластинчасті ланцюги, застосовувані на ванта­

жопідіймальних кранах і машинах, повинні відповідати ГОСТ 191.Вантажопідіймальні зварні ланцюги повинні бути коротколанковими.Калібровані ланцюги, що працюють на зірочці, та некалібровані

ланцюги, призначені для роботи на гладкому барабані, а також для виготовлення стропів, повинні відповідати чинним НД.Якірні ланцюги можуть застосовуватися без розпірок і з розпірками.Застосування ланцюгів, виготовлених у відповідності з вимогами

міжнародних стандартів та національних стандартів інших держав, допускається за умов наявності узгодження Держнаглядохоронпраці.

4.9.2. Ланцюги повинні бути споряджені документом виробника про їх випробування відповідно до вимог НД, за яким вони виготовлені.У разі відсутності зазначеного документа виробника повинні бути

проведені спеціалізованою організацією випробування зразка ланцю­га та перевірки відповідно до вимог НД.

4.9.3. Кріплення та розташування ланцюгів на вантажопідіймаль­ному крані чи машині повинно виключати можливість їх спадання із зірочок та блоків і заклинювання між зірочкою (блоком) і елемента­ми конструкції.

4.9.4. Коефіцієнт запасу міцності вантажопідіймальних ланцюгів у відношенні до руйнівного навантаження приймається за таблицею 6.

4.9.5. Зрощування ланцюгів допускається виконувати зварюван­ням або за допомогою спеціальних з'єднувальних ланок, рекомендо­ваних виробником ланцюга. Після зрощування ланцюг випробується навантаженням, що в 1,25 рази перевищує його розрахункове тяго­ве зусилля, протягом 10 хвилин. Після випробування не повинно бу­ти залишкової деформації ланцюга.

4.9.6. Зварні калібровані та пластинчасті ланцюги під час роботи на зірочці повинні перебувати одночасно в повному зачепленні не менше ніж із двома зубцями зірочки.

Таблиця 6Мінімальні коефіцієнти запасу міцності вантажопідіймальних ланцюгів

Тип ланцюга

Група класифікації механізму за додатком 1

М І, М2 МЗ-М8

Вантажний пластинчастий 3 5Вантажний зварний, що працює на гладкому барабані 3 6Вантажний зварний, що працює на зірочці (калібрований) 3 8

4.10. Електрообладнання4.10.1. Електрообладнання вантажопідіймальних кранів і машин,

його монтаж, струмопроводи, заземлення та інші захисні заходи без­пеки повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.32-01 «Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних устано­вок», «Правил улаштування електроустановок» (далі - ПУЕ) за сфе­рою їх дії, інших чинних НД, а також вимогам цих Правил.

4.10.2. Електрообладнання вантажопідіймальних кранів і машин повинно мати групу умов експлуатації МЗ і М4 у відповідності з ви­могами ГОСТ 17516.

4.10.3. Розміщеному електроустаткуванню на вантажопідіймаль­ному крані чи машині слід забезпечити ступінь захисту не нижчий від наведеного в таблиці 7.

4.10.4. Електропостачання вантажопідіймального крана чи маши­ни від зовнішньої мережі повинно здійснюватися через ввідний

пристрій (рубильник, автоматичний вимикач тощо) з ручним або дис­танційним приводом.

4.10.5. Увідний пристрій вантажопідіймального крана чи машини, розташований поза кабіною або у відкритій кабіні керування, повинен замикатися на замок у вимкненому стані й мати покажчик «Вимкне­но», «Увімкнено».З метою уникнення несанкціонованого керування вантажопідій­

мальними кранами їх захисна панель повинна бути обладнана індивідуальним контактним замком із ключем (ключем-маркою), що унеможливлює подачу напруги на вантажопідіймальний кран. У ви­падку встановлення захисної панелі поза кабіною ключ-марка може дублюватися на панелі керування в кабіні. У талів і вантажопідіймаль­них кранів, керованих з підлоги, ключем-маркою обладнується апарат керування, а керованих зі стаціонарного пульта - дистанційний пульт (панель). Захисна панель повинна бути опломбована.

Таблиця 7Ступінь захисту і категорія розміщення електроустаткування

Категорія розміщення вантажопідіймального крана чи машини за ГОСТ 15150

Місцеустановлення У1 У2в УЗ»® ХЛ1 ХЛ2» ТІ Т2

У2металургія ОМІ

УЗпожежо-

небезпечназона

Кабіна УЗ УЗ УЗ хлз УЗ Т2.ТЗ Т2, ТЗ У2.УЗ 0М10М2 УЗкерування ІР31 ІР31 ІР31 ІР31 ІР31 ІР31 ІР31 ІР41 ІР44 ІР55 ІР31

Електропри- УЗ УЗ УЗ хлз УЗ ТЗ ТЗ УЗ ОМЗ УЗміщення ІРОО ІРОО ІРОО ІРОО ІРОО ІРОО ІРОО ІРОО ІРОО ІРОО

16 • БІБЛІОТЕКА СПЕЦІАЛІСТА З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8 /2 0 0 6

К а т е го р ія р о зм іщ е н н я в а н т а ж о п ід ій м а л ь н о го к р а н а чи м аш и н и з а ГОСТ 1 5 1 5 0

Місцеустановлення У1 У2° УЗ«® ХЛ1 КЛ2® ТІ Т2 У2

металургія 0М1

УЗпожежо-

небезпечназона

Усерединішафи на УЗ УЗ - ХЛЗ УЗ тз тз УЗ омз УЗвідкритихчастинах

ІРОО ІРОО ІРОО ІРОО ІРОО ІРОО ІРОО ІРОО ІРОО ІРОО

Під піддаш­шям на від­ У2 - - У2 - Т2 - - - -критих час­тинах

ІР44 ІР31 ІР31

Двигуни,апарати на У1 У2 УЗ ХЛ1 ХЛ2 Т1 Т2 У1 0М1 УЗвідкритихчастинах

ІР44 ІР31 ІРОО ІР44 ІР31 ІР44 ІР31 ІР43 ІР56 ІР44

* Піддашшя, неопалювані склади.** Виробничі приміщення, опалювані склади з температурою навколишнього середовища не нижче мінус 10°С.Примітка. У чисельнику зазначена категорія розміщення електрообладнання за ГОСТ 15150, у знаменнику - ступінь захисту за ГОСТ14254.

4.10.6. Портальні, козлові крани, а також перевантажувачі, елек­тропостачання яких здійснюється за допомогою гнучкого кабелю, об­ладнуються кабельним барабаном для автоматичного намотування (змотування) кабелю. Дозволяється не обладнувати кабельним бара­баном вантажопідіймальні крани, шлях пересування яких не переви­щує 50 м.

4.10.7. Система керування електродвигунами вантажопідіймаль­ного крана чи машини повинна унеможливлювати:

• самозапуск електродвигунів після відновлення електропостачан­ня вантажопідіймального крана чи машини;

• пуск електродвигунів не за заданою схемою прискорення;• пуск електродвигунів контактами пристроїв безпеки.4.10.8. Кабіна і електроприміщення повинні мати електричне

освітлення, а для вантажопідіймальних кранів і машин, що працюють просто неба, також опалення і, за потреби, кондиціонер. У разі вимк­нення електроприводів механізмів вантажопідіймальних кранів і ма­шин освітлення та опалення не повинні залишатися підключеними.Живлення електричних кіл освітлення та сигнального пристрою

має здійснюватися до ввідного пристрою і мати власні вимикачі.4.10.9. Світильники (прожектори), встановлені на вантажопідій­

мальних кранах і машинах для освітлення робочої зони, повинні вми­катися самостійними вимикачами, встановленими в кабіні і на порталі.

4.10.10. Вантажозахоплювальний орган та інші елементи ванта­жопідіймальних кранів (наприклад, штирьового), що перебувають за умовами технологічного процесу під напругою, не заземлюються. У цьому випадку вони повинні бути ізольовані від заземлених частин вантажопідіймального крана не менше ніж трьома ступенями ізоляції. Опір кожного ступеня ізоляції повинен бути не меншим 10 МОм. Ізо­ляція електрообладнання й електропроводки повинна бути розрахо­вана на випадок прикладання до них напруги від вантажу у разі ушко­дження або перекриття ступенів захисної ізоляції.Перевірка величини опору ступенів ізоляції і перевірка ізоляції еле­

ктрообладнання й електропроводки виконуються під час проведення повного технічного огляду.

4.10.11. Допускається не обладнувати ремонтним освітленням од- нобалкові крани.

4.10.12. Використання металоконструкцій крана у якості струмо- проводу для живлення кіл напругою більше 25 В не дозволяється.

4.11. Гідропривод4.11.1. Гідропривод вантажопідіймальних кранів і машин повинен

відповідати вимогам цих Правил і чинних НД та виключати мож­ливість:а) довільного опускання вантажу в аварійних ситуаціях (зниження

тиску, розрив гідропроводу, порушення герметичності з'єднань, зу­пинка двигуна тощо). У цьому випадку механізми мають зупинятися за будь-якого можливого положення елементів керування;б) ушкодження елементів гідропроводу (труб, рукавів, їхніх

з'єднань) від зіткнення з елементами конструкцій.4.11.2. Гідропривод механізмів повинен забезпечувати пуск із

вантажем на гаку з будь-якого положення й опускання вантажу з ус­таленою швидкістю. Припустиме значення осідання вантажу має бу­ти вказане в технічних умовах.

4.11.3. Конструкція гідроприводу повинна передбачати повне і безпечне видалення та заповнення робочої рідини під час ремонту і технічного обслуговування без потрапляння її на землю. Зливання ро­бочої рідини із запобіжних клапанів має здійснюватися в гідробак.

4.11.4. Конструкція гідроприводу повинна забезпечувати:а) заміну гідропристроїв на крані без зливання робочої рідини з

гідробака;б) безперервне фільтрування робочої рідини.Ступінь фільтрації встановлюється з урахуванням вимог експлуа­

таційних документів гідропристроїв. Фільтр, установлений на зливно­му гідропроводі, опоряджується переливним клапаном.

4.11.5. Кожний гідравлічний контур повинен бути захищений від перевищення робочого тиску запобіжним клапаном, відрегульованим на тиск, зазначений у настанові з експлуатації, та мати можливість налагодження та опломбування. Гідравлічні контури, що захищають­ся від однакового неприпустимого тиску, можуть мати один спільний запобіжний клапан.

4.11.6. Конструкція гідробака повинна передбачати контроль рівня робочої рідини. Застосування щупів не допускається. За наявності на крані декількох баків для рідини вони повинні мати різне маркування.

БІБЛІОТЕКА СПЕЦІАЛІСТА З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8 /2 0 0 6 • 17