« Щастя і горе Карпатської»України

Година спілкування

Провела: викладач історії Бровді М.І. 14. 03. 1212 р. з учнями групи ТМ-14.

Тема. Щастя і горе Карпатської України

: Мета охарактеризувати боротьбу народу Закарпаття за своє соціальне і

національне визволення; розкрити місце Закарпаття у Європейській кризі 30-х років; показати процес створення Карпатської України, дати характеристику

цьому державному утворенню та визначити історичне значення; розвивати в учнів уміння аналізувати, зіставляти, робити висновки; виховувати учнів у дусі поваги до історії свого народу, формувати інтерес

та повагу до свого історичного минулого, в дусі національної самосвідомості, гідності та честі, патріотизму та гордості за свій народ;

громадянську свідомість та високі патріотичні почуття на прикладі героїзму та мужності захисників Карпатської України.

:ТИП ЗАНЯТТЯ вивчення нових знань.

:ФОРМА ЗАНЯТТЯ година спілкування.

-НАВЧАЛЬНО МЕТОДИЧНЕ : ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

на столі, застеленому вишитою скатертиною, гілочкибарвінку, калини, терновий вінок з чорною стрічкою, вазонз житом, свічка;

на дошці портрети А. Волошина, Ю. Ревая, Ф.Ревая, Д. Климпуша, І.Грига, герб і гімн України, стінні карти: «Західна Європа в 1924-1939 рр.», «Карпатська Україна 1939 р.» (виготовлена власноруч);

історично-документальний відеофільм «Карпатська Україна 1339 р.» виставка літератури - Белень М. Карпатська Україна у портретах. –

Ужгород,1998; Вегеш М. Карпатська Україна в контексті українського державотворення. - Ужгород,2008; Гренджа- Донський В. Щастя й горе Карпатської України. – Ужгород ВАТ « Видавництво

«Закарпаття», 2002; Ханта В.Літературне Закарпаття у ХХ столітті. Ужгород, 1995.

Стенд «Карпатська Україна».

:ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ

автономний уряд Закарпаття, Сойм, Карпатська Січ.

: ОСНОВНІ ДАТИ 29-30 вересня 1938 року - Мюнхенська змова; 8 жовтня 1938 року - схвалено склад першого автономного уряду

Підкарпатської Русі на чолі з прем’єром Андрієм Бродієм; 11 жовтня 1938 року – владою Чехословаччини затверджено перший

уряд ( кабінет міністрів ) Підкарпатської Русі; 26 жовтня 1938 року – арешт прем’єра Андрія Бродія за «державну

зраду» і призначення на його посаду Августина Волошина; 2 листопада 1938 року - Віденський арбітраж, за яким значна територія

Закарпаття відійшла до Угорщини; 3 листопада 1938 року – початок евакуації та перенесення столиці краю

з Ужгорода до Хуста; 9 листопада 1938 року - установчі збори Організації народної оборони

Карпатська Січ у Хусті (Головний комендант Д. Климпуш); 30 грудня 1938 року - рішення крайового уряду про офіційне вживання

назви Карпатська Україна; 12 лютого 1939 року - вибори до Сойму Карпатської України; 13-14 березня 1939 року – збройне протистояння карпатських січовиків з

чехословацькими військами у Хусті; 14 березня 1939 року – Августин Волошин проголошує по радіо

незалежність Карпатської України; 15 березня 1939 року - проведення шести засідань Сойму Карпатської

України в Хусті. Прийняття законів про незалежність Карпатської України, її символи. Обрання Августина Волошина президентом Карпатської України;

18 березня 1939 року – завершення бойових дій в Карпатській Україні.

:ОСОБИСТІСТЬ В ІСТОРІЇ А.Волошин, Ю.Ревай, Ф.Ревай, І.Грига, С.Клочурак, М.Колодзінський, В. Гренжа-Донський.

:ЕПІГРАФ ЗАНЯТТЯ І всежперед Богом схилюяколіна

, ,Зате щоВкраїнаКарпатська була

,-Щоєна планетіКарпатськаВкраїна

, , .Любім її браття вонащемала

,Любімне за гроші й за сині волошки

, …Апросто зате що вона у нас є

,Стоїть наодинці із БогомВолошин

.І Бог доВкраїни обличчямвстає П.Скунць.

ПРОБЛЕМНЕПИТАННЯ УРОКУЧому проголосивши незалежність Карпатської України ми не зуміли її відстояти?

СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯІ. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

ІV. Закріплення матеріалу.

V. Підсумки заняття.

ХІД ЗАНЯТТЯІ. Організаційний момент:

- вітання з учнями;

- перевірка готовності учнів до заняття.

ІІ . Мотивація навчальної діяльності учнів.

Викладач оголошує тему заняття, цитує та пояснює епіграф. Перед учнями ставиться проблемне питання яке потрібно вирішити в кінці заняття.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Викладач.

Тема нашого сьогоднішнього заняття – Щастя і горе Карпатської України. 12 березня 2012 року видано Указ Президента України «Про відзначення 73-річчя подій, пов’язаних із проголошенням Карпатської України». 15 березня 2009 року ми відмітили сімдесяту річницю від радісних, а заразом і трагічних подій у Карпатській Україні. Радісних, бо ця найменша вітка українського народу, по століттях боротьби за Богом дане кожній людині і людській спільноті право жити вільним і незалежним життям, дійшла було до свого кульмінаційного пункту, будучи, хоча й на короткий час, але суверенною державою українського народу. Трагічних - не тільки тому, що потекло багато крові справжніх українських патріотів на фронтах, у тюрмах і концтаборах, але й тому, що в Карпатській Україні почалася вселюдська катастрофа, ім’я якій – Друга світова війна.

Учень.

Карпатська Україна 1938–1939 рр. – це одна зі світлих сторінок історії Закарпаття, людність якого після століть поневолення нарешті здобула свою державність. Радісною була ця подія і тому, що сталося це не через заколот чи переворот, а без пролиття крові, конституційним шляхом. Вперше – 22 листопада 1938 р., коли чехословацький парламент законом № 328 розмежував владу між Прагою та Хустом, Чехословаччина стала федеративною державою чехів, словаків і карпатських українців – з власним урядом, законодавчим соймом, судівництвом і внутрішньою адміністрацією з українською мовою урядування. Вдруге це відбулося 15 березня 1939 р., коли перший Сойм Карпатської України, обраний 12 лютого 1939 р., урочисто проголосив наш край державою. Це була чергова спроба створити українську державність після української революції 1917–1920 рр.

Учень.

Сьогодні можна з певністю сказати: Карпатська Україна 1938–1939 рр. справді була прологом Української держави 1991 р. Але Карпатська Україна 1938–1939 рр. – це і та рана, яка ще довго болітиме не лише закарпатським українцям. Ідеали Карпатської України було свідомо розтоптано і спаплюжено. Трагізм подій 1939 р. не тільки в тому, що потекло багато української крові на фронтах, в тюрмах і концтаборах, а й у тім, що в Карпатській Україні почалася глобальна трагедія: знищення її інтелігенції, майже 6–річна окупація краю.

Трагізм березневих подій у Карпатській Україні – і в тому, що Закарпаття знову стало розмінною монетою у планах великих держав.

Учень

Цей день для нас гіркий, нещасний,

Хвилина ця важка, сумна.

Неначе грім із неба ясного

Наспіла вістка-новина:

Зійшлись міністри в місті Відні,

Юрба диктаторів-нікчем.

Кати – арбітри божевільні

Нас перекраїли ножем.

Учень Пропав наш Ужгород, Мукачів,

Пішло й Берегово від нас,

Душа ридає, серце плаче

У цей сумний, проклятий час.

Тужать журбою рідні села,

В устах ридання голосне,

Бо їх прийдешнє невеселе,

Бо їх положення страшне!

Учень Потонуть в морі, у чужому,

Зазнають лиха і тортур,

Бо мадярня повздовж кордону

Поставить знов китайський мур.

Не буде рідної свободи,

Не буде там своїх пісень…

Цей день в історії народу

Страшний, трагічний, чорний день.

Учень

Моя Карпатська Україна, найкраща квітка на землі.

Лежиш тепер уся в руїнах, після погрому мадярні.

О, краю смутку, горювання, о земле рідна, дорога,

Завмерла ти від мук страждання, від ланцюгів і батога.

Юнацьку кров з грудей точили ворожі Гортія штики.

І кості в тобі положили твої найкращії сини.

А ми розбіглись, розтеклися із того пекла в дальший світ,

А в тебе рани розрослися, зазнала ти сваволю, гніт.

Ще тіні шибениць не зникли, в тюрмах ще плісніють брати,

Тому твої пісні затихли, страждальна Мученице ти!

Тебе, слабу, здавить, придушить терор, сваволя мадярні,

А ми свої кістки і душі розгубимо на чужині….

Карпатська Україно, рідна, найкраща квітко ти моя,

Я вірю : будеш ти свобідна і будем разом ти і я.

Мені без тебе жити годі, я лиш тобі одній співав,

Живу думками у народі, якому серце я віддав.

Учень

   Створення Карпатської України в 1938–1939 рр. збіглося з гострою політичною кризою в Центральній Європі, яка перебувала напередодні Другої світової війни. Тому закономірним було й те, що міжнародний фактор наклав свій відбиток на суспільно-політичні процеси, які відбувалися в Європі взагалі та в Чехословаччині зокрема, складовою частиною якої з 1919 р. було Закарпаття. Його доля розглядалася на Мюнхенській нараді чотирьох держав Європи, які диктували свою волю Чехословаччині. Безпосередньо ця проблема розглядалася і на Віденському арбітражі, коли від Закарпаття було відірвано його південну частину з містами Ужгород, Мукачево, Берегово, Чоп і передано гортистській Угорщині. Проблема Закарпаття стала всеукраїнською. Уряд Карпатської України діставав всебічну підтримку з боку Західної України, європейських країн, українців США та Канади, які вбачали в автономній державі зародок майбутньої Соборної України.

Учень

Виникнення Карпатоукраїнської держави було закономірним наслідком тієї боротьби усіх українців краю, яка розпочалася ще наприкінці першої світової війни. Досить нагадати Гуцульську республіку 1918–1919 рр., з’їзд у Хусті 21 січня 1919 р. та навіть те, що вже з 1918 р. Закарпаття входило до складу Західноукраїнської Народної Республіки.

Учень

Отож бажання закарпатців жити в українській державі було висловлено ще в 1918–1919 рр., зокрема на Хустському з’їзді, який прийняв рішення про приєднання Закарпаття до України. Однак захоплення ЗУНР Польщею перешкодило здійснити віковічні мрії закарпатських українців Як відомо, на основі Сен–Жерменського мирного договору від 10 вересня 1919 р. Закарпаття було включено до Чехословацької республіки на правах автономії. На жаль, ця автономія в міжвоєнний період залишалася тільки на папері, а її фактична реалізація відбулася тільки в жовтні 1938 р., коли ЧР перетворилася з унітарної держави у федерацію. Найпомітнішим внеском чехословацького режиму на Закарпатті було культурне піднесення, розбудова європейського типу шкільництва, початок фахової освіти і піднесення життєвого рівня населення краю. Усе це привело до зростання національної свідомості.

Учень

На Закарпатті виросла нова інтелігенція, яка відчувала свою належність до великого українського народу, і у вирішальний для краю час вона не упустила свій шанс, стала активною частиною розбудови української держави в Карпатах. Дотепер дискутується питання про те, чи Закарпаття стало державою тільки 14–15 березня 1939 р., чи воно було державою з 11 жовтня 1938–го, коли був затверджений перший автономний уряд Підкарпатської Руси. Урядова газета «Нова свобода» від 22 листопада 1938 р. так писала: «Цей акт заделегалізував наші досягнення у нашій визвольній боротьбі. Чехословаччина тепер стала юридично де-факто сконфедерованою республікою, що складається

з трьох незалежних держав – Чехії, Словаччини і Карпатської України. Цей акт має для нас велике значення, бо вправно ми стали незалежною державою. якою управляє наш власний національний уряд».

Викладач.

За останні роки з’явилося досить багато публікацій, присвячених Карпатській Україні. Та для нас дуже важливе значення має праця нашого земляка В. Гренджі-Донського «Щастя і горе Карпатської України», адже він сам був безпосереднім учасником тих подій. В. Гренджа-Донський. Народився 23 квітня 1897 року в с. Волове в селянській родині. В нашій сім’ї було дев’ять дітей. У січні 1935 року став членом проводу українського національного об’єднання (УНО), який вів боротьбу за Карпатську Україну. На початку 1939 року

редагував у Хусті газету «Нова свобода». Коли 15 березня того ж року угорські окупанти вдерлися до Хуста, був кинутий до фашистського концтабору с. Крива, а потім – Варюлопоша (біля Ніредьгази).

Учень.

Майже через 50 років після історичних подій в Карпатській Україні завдяки титанічній праці, проробленій дочкою поета Алісою-Зіркою Гренджа-Донською, у 1987 році у Вашингтоні щоденник «Щастя і горе Карпатської України» зумів таки побачити світ у вигляді 8-го тому 12-томного зібрання творів В.Гренджі-Донського. В Закарпатті ж вперше перевидано матеріали восьмого Вашингтонського дванадцятитомника у 2002р. В цій праці день за днем відтворено злет і падіння Карпато-української держави, показано тріумф і трагедію закарпатців, які втратили свою державність і потрапили до неволі в брудні руки угорського фашизму. Тільки нині ми починаємо усвідомлювати, що оспівана й возвеличена поетом Карпатська Україна 1938-1939-го рр. стала прологом до проголошення незалежної України в 1991 році.

Викладач.

Неоціненний вклад в утворення Карпатської України здійснили такі діячі :

Учень.

Августин ВОЛОШИН.

Народився 17 березня 1874 р. у с.Келечині Міжгірського району. Закінчив Ужгородську гімназію (1892), Богословську академію в Ужгороді (1896), фізико-математичний факультет Вищої педагогічної школи у Будапешті (1900). Священик УГКЦ (1897), папський прелат (1933). Професор греко-католицької учительської семінарії від 1900, її директор (1917-1938). Професор педагогіки, завідувач кафедри Українського Вільного Університету в Празі, його ректор (1945). Визначний громадсько-політичний та культурний діяч Закарпаття, письменник, публіцист, посол до чехословацького парламенту (1925-1929), організатор і голова Християнської Народної Партії (1925-1938) та Українського Національного Об’єднання (1938-1939). Державний секретар автономного уряду Карпатської України (жовтень 1938), Прем’єр-міністр від 27 жовтня 1938 р., обраний 15 березня 1939 р. президентом Карпатської України. Заарештований більшовиками у Празі 15 травня 1945 р., вивезений до Москви. Помер у тюрмі в Москві 19 липня 1945 р. 15 березня 2002 р. А.Волошину посмертно присвоєно звання «Герой України».

Учень.

Юліан РЕВАЙ

Народився 26 липня 1899 року в с. Мирча Великоберезнянського р-ну. Закінчив Ужгородську вчительську семінарію, кілька років працював учителем народних шкіл. 1922 року призначений референтом крайового відділу міністерства освіти Чехословаччини в Ужгороді та інспектором шкіл, де працював до 1935 року. 1936 року видав у співавторстві працю «Довкола автономної Підкарпатської Русі». Активно обстоював ідею надання автономії Закарпаттю. В автономному уряді Підкарпатської Русі на чолі з А.

Бродієм – міністр транспорту і громадських робіт. Після арешту прем'єра в Празі за діяльність на користь Угорщини залишився і в другому уряді на чолі з Августином Волошином. Коли за Віденським арбітражем Угорщині передали Ужгород, Мукачево, Берегово та низку прилеглих сіл, Ю. Ревай

принципово виступав за евакуацію всього майна уряду до Хуста, незважаючи на протести угорської влади. Очолював економічні делегації до Берліна для переговорів із питань розвитку народного господарства Карпатської України. 15 березня 1939 р. Ю. Ревай призначений прем'єр-міністром і міністром закордонних справ Карпатської України, після окупації якої емігрував до Словаччини і жив у Братиславі. У 1945 р. переїхав до Німеччини, у 1948 р. — до США, де брав активну участь у роботі українських громадських організацій. Помер 30 квітня 1979 р. Похований у Нью-Йорку.

Учень

Дмитро КЛИМПУШ

Народився 7 листопада 1897 р. в с Ясіні Рахівського району. Вояк австро-угорської (1915-1918), угорської (1919) та чехословацької (1920) армій, де став старшиною (офіцером). Учасник гуцульського повстання у 1919 р. Згодом працював на лісозаготівлях, у банку, а від 1928 р. - власник лісопильного заводу. У 1923-1938 рр. - керівник спортивної організації «Січ» у селі Ясіні, член Соціал-Демократичної Партії, відтак Української Національного Об’єднання (УНО) від січня 1939 р. У 1938-1939 рр. -

Головний командант Карпатської Січі. 8 грудня 1944 р. заарештований радянською військовою контррозвідкою СМЕРШ, без суду перебував у трудових таборах та в’язниці до січня 1947 р., коли по хворобі був звільнений. Знову заарештований 11 квітня того ж року, засуджений до 8 років таборів. Звільнений 26 липня 1955 р. Помер у 1959 р., посмертно реабілітований (2.02.1993 р.).

Учень

Степан КЛОЧУРАК

Народився 27 лютого 1895 р. у селі Чорна Тиса Рахівського району. У 1914 р. закінчив гімназію, старшина (офіцер) австро-угорської армії (1915-1918 рр.). Від листопада 1918 р. - голова Гуцульської Народної Ради і комендант Гуцульської народної оборони у с. Ясіня, в’язень румунських тюрем (1919 р.), згодом командир сотні в Армії УНР. Член Президії Соціал-Демократичної Партії (1920-1926), керівник української секції Аграрної партії (1934-1938). Від 26 жовтня 1938 р. - секретар

Августина Волошина, член Українського Національного Об’єднання (УНО), делегат Сойму Карпатської України, , відтак міністр господарства, промисловості і торгівлі, оборони. Згодом мешкав у Празі, де був заарештований радянською військовою контррозвідкою СМЕРШ 20 травня 1945 р., засуджений до 8 років таборів, після звільнення у 1953 р. залишений у м. Воркуті (Росія) на довічне заслання. Зумів виїхати у 1957 р. до родини у Прагу. Там перебував під постійним наглядом, а після обшуку в 1979 р., коли поліція забрала всі документи, рукописи спогадів, виписки з преси та інші папери, захворів і помер 8 лютого 1980 р.

Учень

Михайло КОЛОДЗІНСЬКИЙ Народився 06 липня 1902 р. y c. Поточиськах Городенківського повіту в Галичині. В середині 1920-х рр. - активний учасник молодіжного націоналістичного руху в Західній Україні, провідний член Союзу Української Націоналістичної Молоді. Член УВО з 1922 р. У 1932-1933 рр. - військовий референт Крайової екзикутиви ОУН на Західноукраїнських землях. Автор студії "Українська військова доктрина", яка справила великий вплив на організаторів УПА. Полковник, шеф штабу «Карпатської Січі» у 1938-39 рр. Під його керівництвом розроблено план створення збройних сил Карпатської України. У середині березня 1939 р. очолив збройні сили Карпатської України. Командував воєнними операціями українських військ проти угорських загарбників на підступах до Хусту і під час оборони столиці. Розстріляний угорцями 19 березня 1939 р. і скинутий в солотвинську копальню (за іншими

даними загинув в одному з боїв з переважаючими силами ворога під Буштином).

Учень

Іван ГРИГА народився 29 серпня 1879 р. в с. Верхні Верецьки (тепер Верхні Ворота Воловецького району). Капрал австро-угорської армії (1912), активіст громадського життя Воловеччини, учасник Всезакарпатського конгресу 21.01.1919 р., спортивно-виховного товариства «Орел» (1925) у рідному селі. Від 1937 р. – заступник голови крайової «Просвіти», голова села, член Першої (Руської) Центральної Народної Ради, 12 лютого 1939 р. обраний послом до Сойму Карпатської України. Заарештований угорцями і після жорстоких тортур розстріляний 18 березня 1939 р. в урочищі Широке поле між Волівцем і Яблуневим.

Учень

Федір РЕВАЙ народився 1890 р. у с. Мирча Великоберезнянського району. Здобути фахову чи вищу освіту йому не вдалося. Проте рано залучився до політичного життя. Перебував в угорській соціал-демократичній робітничій партії. Після приєднання Закарпаття до Чехословаччини вступив до чехословацької соціал-демократичної партії. Протягом 1929-1930 рр. — член президії крайової організації цієї партії й одночасно депутат земського представництва від неї. 1936 р. виключений із партії нібито за націоналістичний ухил: наполягав на тому, щоб до крайового земського представництва обрали не чеха за національністю, а українця. Коли його вимогу не виконали, він із таким рішенням не погодився, чим за нормами і статутом порушив партійну дисципліну. З 14 вересня 1938 до 25 січня 1939 рр. Ф. Ревай працював редактором газети «Нова свобода». Після утворення політичної партії «Українське національне об'єднання» очолив її центральний провід. 12 лютого 1939 р. обраний депутатом сойму Карпатської України, а на його засіданні стає заступником голови цього органу. Як керівний політичний діяч, часто виступав на зборах селян, мітингах і маніфестаціях на підтримку Карпатської України, «Карпатської січі» на інших державних заходах. Та його діяльність в УНО піддавалася критиці окремими діячами Карпатської України. За угорців перебуває в ув'язненні у Тячівській тюрмі, у таборі в селі Крива, а невдовзі у Вар'юлопоші біля Ніредьгази, де зазнав нелюдських знущань. Після звільнення, жив і працював у Хусті, але політичною діяльністю не займався. Після визволення Закарпаття у 1944 р. заарештований спецслужбою «Смерш» і відправлений у табір м. Єнакієва Донецької області, де наступного року помер.

Викладач

І от настало 12 лютого 1939 року. Так згадує про цей день В. Гренджа-Донський:

Сьогодні велике свято!

Сьогодні український народ під зеленими Карпатами скидає тисячолітнє

ярмо, яке наклали на нього гнобителі. Пориває пута і виходить на широкий шлях, де гріє ясне Сонце Золотої Волі.

Сьогодні він одержує мандат управляти собою, стає легальним у родині Держав і сідає до стола Вільних народів.

…Карпатська Україна – найкраща перлинка Українських Земель, сьогодні одягнена в святочне , прикрашена цвітами, бо вона дочекалась свого великого дня. Вона вільна і свою волю , орошену кров’ю батьків , дорого цінить.

…Вона сьогодні присягає на святі кістки своїх предків, які спочивають в цих зелених горах, присягає на могили Батьків, що свою волю оборонить перед кожним…

…Холодний вітрик гойдає рідними, сонячно-блакитними барвами… Хатки прикрашені рушниками…Дівчатка у вінках, у святочних кептариках… -

- Сьогодні дзвони гудуть: Воля…Воля!... В Карпатській Україні сьогодні велике свято…

Учень

14 березня 1939 року члени уряду, Української Народної Ради, посли Сойму і провід партії УНО зібралися на спільну нараду. Після цього прем’єр-міністр Августин Волошин проголосив самостійність і суверенність Карпатської України. Він також призначив скликання Сойму, який мав затвердити це рішення, 15 березня 1939 року на четверту годину дня.

Учень

Шістьом засіданням Сойму, які проходили протягом трьох годин одного дня, випала доля бути історичними, бо на них були прийняті історичної ваги документи – про незалежність, державний устрій, назву , мову, гімн і герб Карпатської України. О 16 год.20 хв. о. А.Волошин відкрив перше засідання Сойму. На відкриття Сойму зійшлося всього 22 посли. Сойм одностайно схвалив прийнятий напередодні акт проголошення Незалежності Карпатської України.

Викладач

Подивимося, як це було.

(Перегляд фрагменту відеофільму «Карпатська Україна 1939 р.» .

Як бачимо, Сойм прийняв Конституційний Закон ч. і

§ 1. Карпатська Україна є незалежна держава.

§ 2. Назва держави є: Карпатська Україна.

§ 3. Карпатська Україна є республікою з президентом, вибраним Соймом Карпатської України , на чолі.

§ 4. Державна мова Карпатської України є українська мова.

§ 5. Барва державного прапору Карпатської України є синя і жовта, причому барва синя є горішня, а жовта долішня.

§ 6. Державним гербом Карпатської України є дотеперішній Краєвий герб:

чотири сині та три жовті смуги у лівому півполі і червоний ведмідь у срібному полі на правій стороні, а також тризуб св. Володимира Великого з хрестом на середньому зубі. Проведення цього місця закону поминається окремому законові.

§ 7. Державний гімн Карпатської України є: «Ще не вмерла Україна».

§ 8. Цей закон зобов’язує зараз од його прийняття.

Тільки після цього Сойм 22 голосами обрав Августина Волошина Президентом Карпатської України

Учень

Вже 14 березня 1938 року війська хортистської Угорщини напали на молоду українську державу. На її захист мужньо стали січові стрільці . Найбільші бої відбулися на Красному полі поблизу Хуста.

Учень

Було свято – ох, ти доле,-

Було величаве,

Прийшло швидко «Красне поле»,

Занадто криваве.

На замку на мурах давніх,

Наш стяг коливався,

Полягли борці преславні

І прапор зламався.

Пливуть трупи вниз водою,

І риби в ній ситі,

Стоять верби над водою,

Журбою повиті.

Викладач

Січовики завзято боронили рідну землю, та після ворожого вогню, важкої артилерії та кулеметів, наступу танків і літаків вони змушені були відступити. 18 березня 1939 року останні захисники Карпатської України припинили опір.

Учень

Угорські фашисти жорстоко розправилися із січовиками. Ось як згадує В. Гренджа-Донський : « Коли угорське військо почало наступати і переступило кордон, зустріло тут сильний збройний відпір самих тільки українців. Селяни, робітники, учні, студенти із шкіл, училищ, інтернатів та майстерень масами вступали добровільно обороняти границі. Зловлених наших оборонців угорські гонведи не брали в полон, але нелюдським способом, по-варварськи їх мучили, відрізували носи, вуха, мішкувались над ними, потім зв’язували їх до купи і кидали в ріку Тису».

Учень

Свіжі ще могили, порозкидані по полю,

Ох, у них спочили білі кості юнаків,

Що лягли за волю, що цю землю боронили,

Кров’ю оросили…..

Викладач

Проголошення Карпатської України незалежною державою мало велике історичне значення. Воно продемонструвало прагнення українського народу до створення власної держави, його готовність до жертв заради великої мети. Тільки зараз ми починаємо усвідомлювати, що Карпатська Україна 1938-1939 років стала тим містком, що поєднав державотворчі змагання українців від держави Володимира Великого і аж до проголошення незалежності України в 1991 році.

ІV. Закріплення матеріалу.

Перший автономний уряд Підкарпатської Русі очолив А. Бродій?А) так; Б) ні.

Віденський арбітраж відбувся 2 листопада 1938 року ?

А) так; Б) ні.

Вибори до Сойму Карпатської України відбулися 12 січня 1939 року?

А) так; Б) ні.

Карпатську Україну було проголошено?

А) 14 березня 1939 року; Б) 18 березня 1939 року.

Президентом Карпатської України було обрано?

А) Ю. Ревая; Б) Ю. Бращайка; В) А. Волошина.

V. Підсумки заняття.

Пропоную учням дати відповідь на проблемне питання.

Чи досягли ми поставленої на початку уроку мети ? Що Вам сподобалось на сьогоднішньому уроці ? Яку оцінку за сьогоднішній урок ви поставили б собі, враховуючи вашу

роботу на уроці, і класу в цілому ?

Використана література

Белень М. Карпатська Україна у портретах. - Ужгород. 1998. Вегеш М. Карпатська Україна в контексті українського

державотворення. - Ужгород, 2008.

Гренджа- Донський В. Щастя й горе Карпатської України. Ужгород ВАТ « Видавництво « Закарпаття» 2002.

Мишанич О. Життя і творчість Августина Волошина.-Ужгород, 2002. Моя Карпатська Україно. Поетична антологія, Ужгород, 1992. Хланта В.Літературне Закарпаття у ХХ столітті. Ужгород, 1995.