лютий – квітень 2013...

INTERN’S NEWSLETTER | Випуск № 4

Intern’s

NewsLetter

№ 4

лютий –

квітень 2013 р.

У цьому номері:

Кримські інтерни в гостях у колег з

ВРУ

Постійна рубрика «Стажування за

кадром»

Інтернів запросили до головної

скарбниці країни!

Інтерн має талант. Поетеса

Ксенія Зборовська

Відкриття від інтерна –

українське місто оптимізму

Фотопідбірка «Будемо знайомі»

«ІНТЕРНИ ВРУ показали Раду кримським колегам!» Автор: [Автор статьи]


ІНТЕРНІВСЬКІ МРІЇ Закінчується перший місяць весни, хоча

погода цього і не визнає. Наші інтерни,

незважаючи на заметілі та морози, продовжують

працювати. Лише ввечері за чашкою кави,

загорнувшись в ковдру, можна помріяти про

плани, які ще не встигли реалізувати на

Програмі… адже залишилося всього 4 місяці до її

завершення…

«Було б цікаво зустрітися з представниками

не лише опозиційних сил, а й з НДУ

провладної партії».

«Створити можливість для проведення

захисту бізнес-проектів інтернів та

залучити спонсорів для фінансування

найкращих бізнес-проектів».

«Провести зустрічі з українськими

письменниками, акторами та діячами

культури».

«Створити невеличкий відеозапис на тему

«Стажування у ВРУ та ЦОВВ 2012-2013».

«Запросити на зустріч міністра Кабінету

Міністрів України».

«Організувати зустріч з Іриною Фаріон».

«Відвідати Кабінет Міністрів України».

«Цікавим нововведенням було б

запровадження щотижневих тематичних

лекцій для інтернів».

«Провести зустріч з Головою Верховної

Ради України».

«Присвятити частину зустрічей

міжнародному законодавству».

…Якщо мріяти, то мрії обов’язково

здійсняться, а в нас є ще 4 місяці, щоб

втілити все це в життя!

Шановні інтерни!

З наступного місяця до рубрики вводиться

нововведення: будуть опубліковані 10 прізвищ

інтернів, які найпершими здали звіти!!! Тож

встигніть потрапити до ТОП-10!

Катерина Садохіна,

староста з питань звітування

Стажування «ЗА КАДРОМ»

Цитати із звітів

інтернів


Інтерн має талант.

КСЕНІЯ ЗБОРОВСЬКА

Ксеніє, скажи, будь ласка, як давно ти

відчула натхнення до поезії?

Давно, дуже давно… У дитинстві мама

гралася зі мною в буріме, то ж у мене це

залишилося майже як звичка аж до сьогодні.

Чи пам’ятаєш момент, коли народився

твій перший вірш? Про що він був?

Перший – точно не пам’ятаю… А от років

так в 13 було «проскакувало» вже щось

свідоме – про природу, здається.

Хто або що надихає тебе на написання

віршів?

Життя. Зміна емоційних станів. Просто

власні фантазії. Мої вірші ні до чого і ні до

кого не прив’язані – вони вільні від мене, від

тих емоцій, які я переживала в момент їх

написання, від ситуативності слів. Тому

можу сміливо називати своєю музою просто

життєвий плин.

Ти пишеш лише тоді, коли

«приходить» муза, чи легко можеш

написати і на замовлення?

Була у мене смішна ситуація: дівчина

звернулася Вконтакті і попросила написати

вірш для її небожа, завбачливо зазначивши,

що він любить кіндери, супермена і

машинки… Довелося відмовитися, бо на

замовлення не пишу – маю примхливу музу.

Нам вдалося дізнатися, що ти вже

організовувала літературні вечори, на яких

представляла свої роботи. Розкажи

детальніше про це (де, коли, чи можна

якось завітати).

В університеті свого часу я займалася

організацією мистецтвознавчого клубу. Крім

звичних літературно-критичних «занудств»,

ми організовували і вечори для молодих

авторів: там я частенько читала власну

творчість як під своїм ім’ям, так і під

псевдонімом. Недавно у мене був

кардинально новий досвід: удвох із моїм

літературним колегою ми влаштували вечір

двомовної поезії у некафе «БеседниZzа». Ми

читали власні твори кілька годин,

влаштовували творчі змагання з аудиторією,

годували переможців смачненьким – мені

здається, що було чудово. Сподіваюся,

найближчим часом організувати сольний

вечір, оскільки мрію цього року видати свою

першу збірку.

Поезії яких авторів ти особисто

надаєш перевагу?

INTERN’S NEWSLETTER | Випуск № 4 4

Тарковський, Вознесенський, Кісельов,

Мандельштам, Бернс, Кітс, Аполіннер... Усі

вони трошки «не з цього світу». А з

«поцейбічних» сучасних українських авторів

читаю багатьох, знаю поіменно одиниці.

Така вже я – з дірявою пам’яттю на

прізвища і примхливими смаками.

Чи пов’язано твоє захоплення з твоєю

безпосередньою професією? Чи вплинуло

вивчення філософії на стиль та зміст

віршів?

Ну, професійна деформація на моєму

факультеті відчувається чи не

найяскравіше. Навіть більше скажу: я

вступала на філософський заради цієї

деформації – щоб навчитися писати. Але мої

потуги поки що впираються у віковічну

мудрість:«Чим більше ти знаєш, тим більше

усвідомлюєш, що нічого не знаєш»…

Чи плануєш і надалі продовжувати

писати і радувати читача? Можливо, ти

б хотіла видати збірку або потрапити на

якийсь захід?..

Дійсно, як я вже згадувала – збірку вже дуже

хочеться видати. Навіть з огляду на те, щоб

впорядкувати наявний масив матеріалу, який

накопичився в основному за минулий рік. Як

завжди, усе зупиняється на методах

реалізації, тому поки що – це дійсно лише

плани.

На завершення поділися, будь ласка, з

читачами улюбленим власним віршем.

Улюбленого не маю – на щастя, мабуть.

Тому поділюся простеньким віршем, який

останнім часом був найпопулярнішим серед

моїх читачів – який просто висловлює моє

трошки саркастичне ставлення до цієї

занадто довгої зими. І хочу побажати

читачам завжди мати поруч людину, з якою

було б начхати на всі погодні умови!

Кажуть, ідуть морози, і конче варто

завести собі людинку. І жодних жартів!

І попри увесь сарказм, егоїзм і впертість –

маю визнати: руки, і правда, мерзнуть…

Де можна ближче познайомитися з

твоєю творчістю?

Найпростіший спосіб – це завітати на

сторінку мого публіка "Post scriptum. Поезія"

http://vk.com/post_scriptum_poetry. Ласкаво

всіх запрошую.

Спілкувалася Аліна Кострубіцька, інтерн

Комітету з питань паливно-енергетичного

комплексу, ядерної політики та ядерної

безпеки

http://vk.com/post_scriptum_poetry


Екскурсія інтернів до Національного банку України

Відвідавши екскурсію кулуарами

Верховної Ради України, дізнавшись про

споруду на Грушевській та її діяльність,

інтерни отримали змогу побувати на

екскурсії у Державній скарбниці

Національного банку України. Протягом

березня у рамках Програми стажування

інтерни дізнавалися про історію появи та

становлення грошової системи України та

інших країн, а також були приємно вражені

виставкою дорогоцінностей та валют

різних країн світу, причому як діючих, так і

тих, що вийшли з обігу.

Екскурсовод розповіла про розвиток

грошової системи в різні історичні періоди

на території України, звернула увагу на

походження кожного експонату і кількість

збережених знахідок, які з них є

найдавнішими, а які – найрідкіснішими.

Цікавим видалося і розглядання сучасних

банкнот різних держав, адже всі вони

вирізняються особливим новітнім дизайном

та високим ступенем захисту. Проте не

менш захоплюючим виявилися ювілейні та

пам’ятні монети України, виготовлені з

дорогоцінних металів, зокрема золота і

срібла. Вони так милували око чудовим

зображенням та неповторністю, що

інтернам важко було відірвати погляд і

покинути залу після завершення екскурсії.

Запам’яталися і відвідини залу

дорогоцінних речей.

«Екскурсія до Національного банку

України, – каже Аліна Кострубіцька,

інтерн Комітету з питань паливно-

енергетичного комплексу, ядерної політики

та ядерної безпеки, – це щось особливе,

адже можливість побачити головну

українську скарбницю випадає не кожному.

Інтернам приділили вдосталь уваги і

розповіли мало не про кожну монету з

експозиції». Для дівчини найцікавішою

була зала ексклюзивних антикварних

виробів, адже, за її словами, коли

розглядаєш річ, що має велику цінність та є

єдиною у світі, то захоплює дух. Її

враження поділяє й Олеся Маркова,

інтерн Комітету з питань аграрної політики

та земельних відносин, яка після недовгих

вагань вирішила також відвідати екскурсію.

Для неї найбільш цікавим став огляд

дорогоцінних каменів, прикрас та

побутових приборів, які відрізняються

своєю неординарністю та вишуканістю.

Переконаний, що позитивні враження

залишилися у всіх інших інтернів, які

побували у Державній скарбниці. Дякуємо

організаторам за чудову можливість!

Володимир Антків,

інтерн Комітету з питань фінансів і

банківської діяльності


Інтерни познайомилися уже майже зі всіма провідними політиками світу!

Відповідно до теорії «шести рукостискань», яка стверджує, що будь-які дві

людини на Землі розділені в середньому лише п'ятьма рівнями спільних знайомих (і,

відповідно, шістьма рівнями зв'язків), інтерни ВРУ та ЦОВВ за такий короткий

період стажування та свій юний вік встигли познайомитися з найвідомішими

політиками, журналістами, управлінцями та громадськими діячами сучасності. З

деякими особисто, з іншими саме завдяки «рукостисканням».


Кримські колеги в гостях у інтернів!

Інтерни Верховної Ради АР Крим своїм

невеличким, але дружнім та творчим колективом

навідалися до Верховної Ради України, де мали

змогу один день побути в ролі інтернів ВРУ та

ЦОВВ. Наші інтерни показали комітети ВРУ та

інші структурні підрозділи стажування. Кримські

колеги мали змогу поспілкуватися з працівниками

секретаріатів, посмакувати знаних у всій країні

радівських пиріжків та потішитися канцелярією з

символікою ВРУ.

Оскільки візит відбувся в четвер, інтерни ВР АР

Криму були присутні на всіх заходах Програми,

долучалися до обговорення та спілкування з

гостями. Їм випала нагода поспілкуватися з

народним обранцем, який представляє в

парламенті один з мажоритарних округів

півострова, – Вадимом Колесніченком. Зустріч

була дуже насичена та пізнавальна, на згадку

кожен зміг отримати книжку народного депутата

на тему мовної політики в Україні.

Катерина Загородня, інтерн Комітету з питань соціальної політики та праці


В Україні є місто оптимізму!

Інтерн ВРУ Анна Лазебна пропонує невелику екскурсію для читачів до цього міста-

мрії! Наймолодше місто в Україні з самого початку свого заснування стало центром

оптимізму, засвідчило світові не лише здатність українського суспільства протистояти

трагедії світового масштабу, а й стати містом-еталоном. Багато населених пунктів мають однакові

долі появи на землі: вигідне географічне

розташування, перетин торгових шляхів, розробка

корисних копалин. Тільки м. Славутич, за збігом

обставин, має іншу та досить повчальну історію

появи.

Питання про будівництво постійного міста

енергетиків постало у травні 1986 р., коли

з’ясувалося, що в м. Прип’яті проживати

неможливо через аварію, яка сталася 26 квітня

1986 р. на Чорнобильській АЕС. А будівництво

нового міста після виселення людей з Прип’яті

стало новим маленьким паростком, свідченням

продовження життя. І якщо Прип’ять – поразка

всього світу, то Славутич – символ відродження та

надії.

Будівництво нового міста, де зараз

розміщується м. Славутич, планувалося не одразу.

Спочатку під будівництво були запропоновані такі

населені пункти, як села Термахівка, Димер,

Хойніки Київської обл., с. Неданчичи

Чернігівської обл. та декілька міст на території

Білоруської Республіки. Постанова Ради Міністрів

СРСР передбачала обмеження відстані до

Чорнобильської АЕС від нового міста, наявність

залізничної дороги, що давало можливість

оперативно доставляти працівників ЧАЕС до місця

їх роботи. У січні 1987 р. було розпочато

будівництво міста силами восьми радянських

республік, а саме: Азербайджану, Вірменії, Грузії,

Естонії, Латвії, Литви, Росії, України.

Місто не випадково називають архітектурним

музеєм просто неба. При спорудженні міста

використані найбільш досконалі проекти житлових

і громадських споруд республік, що надало

забудові кожного містобудівельного комплексу

(кварталу) національного колориту. Будували не

просто місто, а місто-мрію, місто-зразок, місто

майбутнього, повністю пристосоване до

задоволення потреб його мешканців. Під час

будівництва міста існував так званий «негласний

наказ» якнайменше вирубувати та пошкоджувати

дерева. Ввели штрафні санкції за завдання шкоди

деревам. І навіть створили спеціальний комітет,

який стежив «за озелененням міста».

Треба врахувати той факт, що місто було

побудовано за один рік і три місяці. І вже

26 березня 1988 р. були надані перші ордери для

заселення квартир.

Сьогодні м. Славутич складається із 13

кварталів, назви яких безпосередньо пов’язані з

тими республіками, які вели будівельні роботи:

Бакинський, Бєлгородський, Вільнюський,

Добринінський, Єреванський, Київський,

Ленінградський, Московський, Ризький,

Талліннський, Тбіліський, Чернігівський,

Печерський.


Костянтин Бондаренко: «Політики думають про минуле»

Окрім стажування, інтерни щомісячно

відвідують численну кількість тренінгів,

круглих столів, семінарів. У вільний від

стажування час кожен старається

розвиватися та вдосконалювати свої

знання. Не винятком стали і відвідини

лекції відомого політолога Костянтина

Бондаренка «Як потрібно складати

аналітичні матеріали». З перших хвилин зустрічі лектор

акцентував увагу на чіткому поділі

аналітичних матеріалів та конкретиці при їх

написанні. Також виділив структурні

частини самої статті: постановка питання

(проблематики); постановка гіпотези (для

чого і для кого ми пишемо тощо); пошук

аналогії в історії (циклічність, повторення

подій); оволодіння широким спектром

інформації (економічного, соціального,

політичного тощо характеру); відчуття

відповідальності за написаний матеріал.

Також Костянтин Бондаренко навів

цікаву інформацію: уся світова література –

це 240 сюжетів, які постійно

повторюються. На лекції було порушене

питання стосовно прес-служб та їх

діяльності в Україні, можливість

об’єднання аналітиків України, Росії і

Казахстану.

На завершення слухачі отримали

цікаву пораду від лектора: «Витрачайте

час і гроші на спілкування з корисними

людьми. Не підставляйте їх, отримуючи

від них інформацію».

Володимир Антків,

інтерн Комітету з питань фінансів і

банківської діяльності

У ПІДГОТОВЦІ НОМЕРА БРАЛИ УЧАСТЬ

інтерни:

Головний редактор: Загородня Катерина.

Фотокореспонденти: Ковальчук Анастасія, Михайленко Тетяна.

Редколегія: Антків Володимир, Голяш Діана, Кирилюк Тетяна, Корецька Оксана, Кострубіцька Аліна, Лазебна

Анна, Павленко Юлія, Садохіна Катерина, Семеген Зоряна, Семеген Мар’яна, Шилкова Єлизавета.

лютий – квітень 2013...

Documents

Transcript of лютий – квітень 2013...