«Діловий вісник» | № 3 (226) 2013 · свято – Міжнародний...

2

«Діловий вісник» | № 3 (226) 2013

ПАЛАТА І СУСПІЛЬСТВО

2 Працювати на випередження

МІжнАрОднІ екОнОМІчнІ зВ’язки

4 Торувати нові шляхи співпраці6 Трейд-клуб в Україні – глашатай інвестпочинань для бізнесу7 Корисні заходи Палати8 Международные выставки и конференции в Азербайджане9 Інтереси українського бізнесу в Республіці Ірак Активізуємо діючі зв’язки, шукаємо нові ринки

екОнОМІкА

10 Поради реальних інвесторів11 Стимули для внутрішнього споживання сталі Можемо обійтися без тростинного цукру14 Підсумки і перспективи реального сектору економіки15 Як модернізувати систему Держрезерву

екОнОМІкА І ПІдПриЄМниЦТВО

16 Майбутнє – за роздільним сортуванням сміття18 Дорога ти наша, автоцивілка….19 Барометр земельної реформи Експорт кукурудзи: Україна на 4-му місці Для підтримки суднобудівників20 Аптеки працюватимуть за новими правилами22 Деревья без корней не растут, или О нынешней практике продвижения корпоративной социальной ответственности в странах СНГ

У кОМІТеТАх ПІдПриЄМЦІВ При ТПП УкрАїни

26 Яких змін потребує податкова система?27 Стан реформування системи технічного регулювання Шукати активних помічників і партнерів

ПАЛАТА. ВІСТІ з регІОнІВ

28 Презенація економіки Македонії Нові лауреати «Столичного знака якості»29 Регіональне об’єднання бізнесу У Недержавному реєстрі – надійні партнери

дОВІдкОВА

30 Комерційні пропозиції іноземних фірм

Читайте у номері:

Шановнi жiнки!

Прийшла весна, а з нею і її перше свято – Міжнародний день прав жінок і миру, яке відзначають в усіх куточках сві-ту за вагомий вклад прекрасної полови-ни людства в економіку, науку і культуру, у боротьбу за мирне співіснування наро-дів планети.

Жінка-парламентарій, науковець, економіст, дипломат, юрист, бізнесмен, космонавт, спортсменка. Усіх професій жінок не перелічити. І, нарешті, – дружи-на, любляча мати, хранительниця сімей-ного вогнища.

Дві третини працюючих у системі торгово-промислових палат України – жінки. Вони обіймають посади від при-биральниці до керівника регіональної палати. І на якій би ділянці вони не тру-дилися, скрізь показують зразки профе-сійного ставлення до праці, ерудиції, по-ваги до оточуючих.

Від імені Президії ТПП України сер-дечно вітаю усіх жінок зі світлим святом 8 березня! Бажаю міцного здоров’я, успі-хів у професійній діяльності, сімейного затишку і жіночого щастя!

З повагою,

президент Геннадій ЧижиковТПП України

ПАЛАТА І СУСПІЛЬСТВО

Наприкінці минулого міся-ця відбулося засідання Ради Торгово-промислової палати України, де розглянуто проект концепції вдосконалення по-дальшої діяльності Палати. З інформацією з цього питання виступив її перший віце-пре-зидент Віктор Яновський.

ПрАЦюВАТи нА ВиПередження

– Реформування діяльності, – за-значив промовець, – стосується не лише нашої організації, а й інших міністерств і відомств. Це – вимога сьогодення. Створена робоча група у складі представників міністерств за-кордонних справ, економічного роз-витку і торгівлі, юстиції та Палати Укра-їни. Відбулося перше її засідання.

Далі Віктор Яновський зупинив-ся на основних положеннях підго-товленого проекту.

ТПП України керується у своїй роботі Законом «Про торгово-про-мислові палати в Україні», ухвале-ним Верховною Радою у 1997 році з урахуванням міжнародної практики і загальноприйнятих у світі принципів побудови та діяльності торгово-про-мислових палат, і Статутом Палати.

Відповідно до вищезгаданого законодавчого акта Торгово-про-мислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною ор-ганізацією, яка об’єднує на добро-вільних засадах юридичних осіб, що створені і діють відповідно до за-конодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підпри-ємці, а також їх об’єднання.

Стаття 4 Закону передбачає не-втручання державних органів та їх посадових осіб у діяльність торгово-промислових палат і навпаки.

Торгово-промислова палата України станом на 1 лютого цього року об’єднує на добровільних за-садах майже 10 тисяч членів. Їхні внески не є обтяжливими для них і становлять у середньому 1 тис. грн. на рік.

Палата не отримує жодного фі-нансування з державного бюджету, функціонує за рахунок власних ко-штів. Одночасно вона є партнером влади і представником інтересів віт-чизняного бізнесу. ТПП України ви-конує доручення Адміністрації Пре-зидента і Кабінету Міністрів України, тісно взаємодіє з міністерствами економічного розвитку і торгівлі, за-кордонних справ України, з якими укладено угоди про співпрацю.

Період, що минув після прийнят-тя законів «Про торгово-промислові палати в України», «Про міжнарод-ний комерційний арбітраж», по-станови Кабінету Міністрів України «Про підтримку діяльності торгово-

промислових палат», засвідчив їх актуальність до цього часу.

Питання доцільності переходу з до-бровільного на обов’язкове членство в Палаті неодноразово порушувалося нею серед ділових кіл, на конферен-ціях, засіданнях рад ТПП України і регіональних палат. Підприємці нега-тивно висловлювалися щодо ідеї при-мусового членства в ТПП і необхід-ності сплати додаткового збору, який розглядається ними як нове фіскаль-не навантаження, особливо в умовах глобальних криз і рецесії.

Переважна більшість європей-ських палат будує відносини з під-приємцями на засадах добровільно-го членства.

Отже, правові засади та модель членства у Торгово-промисловій палаті України нині не є нагаль-ними для змін. Більше того, збе-реження status quo ТПП України позитивно позначиться на іміджі держави, яка зберігає стабільність і незалежність такого важливого для міжнародного бізнесу інституту, як національна торгово-промислова палата.

Ключовою метою реформування діяльності ТПП України на сучасному етапі є створення дієвих механізмів підтримки нею національних това-ровиробників і експортерів шля-хом розширення її можливостей та удосконалення існуючих і запрова-дження нових послуг, підвищення ролі системи палат у заходах, пе-редбачених Державною програмою активізації розвитку економіки на 2013–2014 рр.

Виходячи з цього, складовими комплексу завдань удосконалення системи торгово-промислових па-лат в Україні є:

– створення механізму участі ТПП України у підготовці й обгово-ренні законопроектів, інших нор-мативно-правових актів з питань, пов’язаних із розвитком економіки, підприємництва і зовнішньої торгів-

лі, оподаткуванням, митним контр-олем тощо;

– підвищення ефективності ді-яльності галузевих комітетів підпри-ємців, ділових рад, інших дорадчих органів при ТПП України з метою по-силення захисту законних інтере сі в бізнесу та підготовки пропозицій на розгляд органів державної влади й управління щодо вдосконалення законодавства та поліпшення умов розвитку економіки;

– залучення представників Па-лати до участі у засіданнях комітетів Верховної Ради України під час роз-гляду проектів законодавчих актів;

– поглиблення співпраці ТПП України з Міністерством закордон-них справ, Мінекономрозвитку, Мінпромполітики, Мінагрополітики, Міндоходів і зборів з метою більш оперативного вирішення завдань, пов’язаних із розвитком міжна-родного та мiжрегiонального еко-номічного співробітництва; участь представників вищезазначених мі-ністерств у засіданнях галузевих ко-мітетів при ТПП України;

– включення представника Па-лати до Ради регіонів;

– проведення Торгово-промис-ловою палатою України за підтрим-ки відповідного Комітету Верховної Ради України разом із іншими орга-нізаціями, зокрема, Українським со-юзом промисловців і підприємців, Спілкою підприємців малих, серед-ніх і приватизованих підприємств України, об’єднанням роботодавців, у приміщенні парламенту один раз на два роки засідань Всеукраїнської конференції підприємств, в яких брали б участь представники най-вищих органів влади й управління, для встановлення відкритого діалогу «влада – бізнес»;

– узгодження взаємодії з посоль-ствами України за кордоном, роз-ширення мережі зарубіжних пред-ставництв ТПП України, насамперед у країнах – головних торговельних

партнерах – із метою просування продукції українських товаровироб-ників на зовнішні ринки, пошуку ді-лових партнерів;

– внесення Торгово-промислової палати України до переліку організа-цій, що мають право надавати візову підтримку представникам іноземних ділових кіл для їх поїздок в Україну, а також право отримувати Палатою до-фінансування з державного бюджету для організації ексклюзивних захо-дів економічного характеру всереди-ні країни і за кордоном.

Члени Ради взяли активну участь в обговоренні заслуханої інформа-ції. Зокрема, перший віце-прези-дент УСПП Сергій Прохоров звернув увагу на посилення роботи з малим бізнесом, у середовищі якого на-роджується середній клас, банків-ським сектором, вивчення досвіду виставкової діяльності у Швейцарії, розширення кола підприємців з їх навчання у Палаті.

Голова Комітету підприємців ринку фінансових послуг і з питань соціальної відповідальності бізнесу при ТПП України Олег Лиховид наго-лосив на зміцненні зв’язків із комі-тетами Верховної Ради й Адміністра-цією Президента України.

Президент Чернігівської ТПП Костянтин Іванов порадив активні-ше підтримувати вітчизняних екс-портерів, зв’язки з галузевими асо-ціаціями підприємців.

Представники Торгово-промисло-вої палати України в Австрії Геннадій Болдир і у ФРН – Валентина Суржико-ва запропонували вивчати зарубіж-ний досвід членства у палатах.

У дебатах виступили також голо-ва МКАСу Микола Селівон, голова Комітету підприємців АПК при ТПП України Олег Юхновський.

З урахуванням висловлених про-позицій і зауважень проект концеп-ції вдосконалення подальшої діяль-ності ТПП України буде надіслано вищезгаданій робочій групі.

На засіданні розглянуто органі-заційне питання. Сергій Скрипченко попросив звільнити його з посади президента ТПП України. За більш ніж 40-річний його стаж у системі торго-во-промислових палат рішенням Пре-зидії Палати Сергія Скрипченка на-городжено Пам’ятним знаком «Герб ТПП України» і присвоєно звання «По-чесний президент ТПП України».

Президентом Торгово-промис-лової палати України одноголосно обрано Геннадія Чижикова, який до цього очолював Донецьку ТПП – одну із провідних у системі торгово-промислових палат України.

Геннадій Дмитрович Чижиков, доктор економічних наук, професор кафедри еко-номіки підприємства Донецького націо-нального університету економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського. Заслу-жений економіст України. Почесний кон-сул Французької Республіки у м. Донецьку. Консульський округ, у межах якого Г. Д. Чи-жиков виконує функції Почесного консула, охоплює територію Донецької, Луганської, Дніпропетровської та Харківської областей.

Народився 19 лютого 1964 року. У 1981 році закінчив школу у м. Донецьку з

золотою медаллю, у 1985 – Донецький інститут радянської торгівлі по спеці-альності «Економіст торгівлі».

Після служби у лавах Радянської Армії у 1987 р. почав працювати еко-номістом відділу організації торгівлі донецької фірми «Мебель» З 1987 року-трудився у Донецькому комерційному інституті.

Г. Д. Чижиков – один із засновників Міжнародної асоціації студентів і молодих спеціалістів, які займаються економікою та управлінням (AIESEC в Україні) і перший її президент у м. Донецьку (1989-1991 рр.).

У 1992 році захистив кандидатську дисертацію в Російській економічній академії ім. Плеханова (м. Москва), у 2007 році – докторську дисертацію у Донецькому національному університеті. Має більше 50 наукових і публіцис-тичних статей, одну монографію.

У 1995 році обраний першим віце-президентом Донецької торгово-про-мислової палати, з 2002 року – її президент. Член Президії і Ради ТПП Укра-їни.

У 2008 році брав участь у першому семінарі «Відповідальне лідерство» програми «Aspen-Україна». Проходив стажування у Бредфордській школі біз-несу, Хальському університеті (Великобританія), Корському університеті (Ір-ландія), Пітсбурській торговій палаті (США).

Володіє англійською мовою.

Громадська робота.Член колегії Донецької обласної держадміністрації, спостережної ради

Донецького національного університету економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського, голова Донецької обласної спілки економістів, До-нецької обласної федерації екологічного туризму, президент громадської організації «Юзівський діловий клуб», почесний президент білоруського то-вариства «Неман».

НагородиПочесна нагорода Торгово-промислової палати України «Золотий знак

Меркурій».Почесна орденська відзнака «Суспільне визнання» третього ступеня

Міжнародної благодійної організації «Фонд суспільного визнання».Золота лаврова гілка «За професіоналізм і компетентність» (ТТП, м. Ка-

товіце).Орден Рівноапостольного князя Володимира першого ступеня Україн-

ської православної церкви.

2 3

«діловий вісник» | № 3 (226) 2013


ТОрУВАТи нОВІ шЛяхи СПІВПрАЦІ

Палата спільно з Міністерством закордонних справ і Мініс-терством економічного розвитку і торгівлі України провела українсько-грецький бізнес-форум, у якому взяли участь представники Спілки промисловців і підприємців Греції, Спілки експортерів Північної Греції, Грецько-Української торгово-промислової палати, Посольства Греції в Україні, а також велика кількість підприємців із обох сторін.

– Україна і Греція мають гарно відпрацьовану договірно-право-ву базу, яка забезпечує надійне підгрунтя для ділового співробіт-ництва між нашими країнами, – відзначив перший віце-президент ТПП України Віктор Яновський, відкриваючи бізнес-форум. – Гре-ція є одним із найбільших інвесто-рів в Україну, вклавши минулого року в її економіку майже 500 млн. дол. Ми можемо на взаємовигід-них умовах нарощувати співпрацю в енергетиці, машинобудуванні, освіті, туризмі, високих технологі-ях, будівництві, аграрній сфері, на транспорті.

Генеральний секретар з питань міжнародних економічних відно-син і розвитку співробітництва Міністерства закордонних справ Греції Панайотіс Міхалос у своє-му виступі відзначив зростаючий інтерес його співвітчизників до ін-вестування в Україні.

– Ми раді за близько 70 на-ших компаній, що ефективно

працюють в Україні у секторах бу-дівництва, поставок будівельних матеріалів, продуктів харчування і напоїв, експортують в Україну хімічні та промислові товари, а та-кож надають послуги з морських перевезень. Три великі банки здійснюють підтримку цієї коопе-рації. Але, на мою думку, цього недостатньо. До того ж, вирішен-ня проблем, з якими стикаються грецькі суб’єкти господарювання, які хотіли б експортувати до Украї-ни, а також підприємства, що вже вклали інвестиції сюди, сприяти-ме створенню кращих умов та ін-тенсифікації ділового співробітни-цтва, – сказав він.

Своє задоволення з приводу того, що представники грецького бізнесу можуть вивчити можливос-ті виходу на український ринок ви-словив і керівник делегації гостей, координатор з питань міжнарод-них відносин Спілки промисловців і підприємців Греції Іоанніс Пат-сіавос.

– Греція в 2012 році вперше за останні п’ять років досягла профіциту бюджету, тобто переви-щення доходів над витратами без обліку витрат на обслуговування боргу, –підкреслив він. – Хочемо поінформувати українську сторо-ну про те, що в Греції існує здо-рова підприємницька спільнота, яка успішно протистоїть кризі, не-зважаючи на наслідки глибокої затяжної рецесії.

Обсяги двосторонньої торгівлі перебувають на низькому рівні, близько 349 млн. євро (2012 рік) із дефіцитом для грецької сторони – надто мало для обох країн з їх економічними можливостями.

Надзвичайний і Повноваж-ний Посол Грецької Республіки в Україні Георгіос Георгунтзос, ви-ступаючи перед учасниками фору-му, згадав про давні та довготри-валі історичні, культурні, духовні, суспільні й економічні зв’язки України і Греції, підвалини яких були закладені ще у стародавні часи.

– З огляду на ресурсний, ін-телектуальний і промисловий потенціали, Україна може стати великим партнером Греції, – за-уважив директор департаменту економічного співробітництва МЗС України Олександр Данилей-ко. – Слід шукати нові можливос-ті не тільки у традиційних сферах співпраці, але й торувати нові на-прямки. Вагомими чинниками, які враховуються Грецією у розвитку двосторонніх відносин, є геопо-літичне розташування України, її передбачувана миролюбна і ви-важена зовнішня політика, що ро-бить нашу державу в очах греків важливим фактором зміцнення європейської і регіональної без-пеки.

Директор департаменту торго-вельно-економічного співробітни-цтва Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Руслан Осипенко зазначив:

– За десятки років нашої спів-праці Греція стала важливим зов-нішньоекономічним партнером України в регіоні Південних Бал-кан і Східного Середземномор’я. Протягом 2010–2011 років обся-ги взаємної торгівлі зросли відпо-відно на 27 і 43 відсотки. Втім, спо-стерігалися й негативні моменти. Минулого року зростав імпорт із

Греції та падав експорт із України у цю країну.

Україна та Греція сьогодні – партнери, їх національна еконо-міка багато в чому взаємодопов-нює одна одну та не конкурує на зов нішньому ринку. Взаємови-гідному партнерству сприяє на-явність зручного морського, по-вітряного, автомобільного та залізнично-транспортного сполу-чення, – підкреслив Руслан Оси-пенко.

Переговори, що відбулися між українськими й грецькими бізнес-менами, тривали до пізнього вечо-ра.

Панайотіс МІ-хАЛОС, генераль-ний секретар з пи-тань міжнародних економічних від-носин і розвитку сп івробітництва Міністерства за-кордонних справ Греції:

– Пане Міхалос, які галузі української економіки, на Ваш погляд, є найбільш привабливими для грецьких компаній?

– Найбільше грецькі компанії ці-кавить експорт фруктово-овочевої продукції, оливок, оливкової олії, сиру «Фета», меду. Значні перспек-тиви для закріплення на україн-ському ринку мають і грецькі хутря-ні вироби, одяг, косметичні засоби. До цього слід додати також обмін досвідом і співпрацю у сфері різних інноваційних продуктів і продук-тів високих технологій. Особливий інтерес нашої країни – до інвести-цій у відновлювальну енергетику, в першу чергу йдеться про вітряні парки на півдні України.

Наші судноплавні компанії над-звичайно активно працюють у семи портах України.

Варто згадати також про мож-ливості інвестування українських бізнесменів в економіку нашої країни. Адже нині Греція має де-шеву кваліфіковану робочу силу, сучасну інфраструктуру, а най-більш привабливими галузями для інвестиційної співпраці є ту-ризм, переробна промисловість, енергетика, телекомунікації, ри-нок нерухомості.

Найближчим часом очікується розгляд законопроекту, згідно з яким зарубіжні інвестори, які вкла-дають щонайменше 300 тис. євро в нашу економіку, отримуватимуть вид на проживання в Греції.

– Як розвивається туристичний сектор співпраці між країнами?

– Весною та влітку очікуємо збільшення кількості чартерних рейсів до Греції, особливо в на-прямку островів Кріт, Корфу, Родос, Кос, Халкідікі, Катеріні. З іншого боку, ми сподіваємося на зростан-ня попиту на український туристич-ний продукт у нашій країні завдяки участі ваших туркомпаній у наших виставках, зокрема Philoxenia. Це сприятиме зменшенню дефіциту України у двосторонньому туристич-ному балансі.

Олексій дАнЬ-кеВич, генераль-ний директор гру-пи компаній ТОВ « Т е п л о б у д і н в е с т 2010», м. Біла Церква:

– Ми шукаємо інвестора для ре-алізації нашої біз-

нес-ідеї – спорудження дерево-обробного комбінату на території України. На жаль, деревообробна галузь перебуває нині в дуже по-ганому стані. 70% сировини для неї вивозиться за кордон, від чого дуже сильно страждає внутріш-ній виробник, який вимушений купувати сировину на 20–25% дорожче, ніж імпортер за кордо-ном. Саме через таку ситуацію українським виробникам важ-ко конкурувати на зовнішньому ринку пиломатеріалів і виробів із іноземними представниками цієї галузі.

Ми провели під час цього бізнес-форуму переговори і грецькі парт-нери висловили зацікавленість у співпраці. Тепер будемо спільно працювати над реалізацією ідеї про спільне підприємство.

Наталія КОПЕЦЬКА-ДЕНЬГА

БЛІЦ-ІнТерВ’ю УчАСникІВ зУСТрІчІ

4 5

«діловий вісник» | № 3 (226) 2013

По сообщению Торгово-про-мышленной палаты Российской Фе-дерации, 25-26 апреля 2013 года в Центре международной торговли г. Москвы запланирована работа международного экономическо-го форума «каспийский диалог, 2013» (IEFCD), который проводится с 2008 года при поддержке мини-стерств энергетики, иностранных

вательной деятельности в странах Каспийского региона.

В рамках мероприятия состоят-ся деловые встречи и переговоры представителей органов власти, руководителей компаний, научных и образовательных учреждений данного региона.

дополнительную информа-цию можно получить по телефак-сам: (499) 480-01-57, 480-05-02,

e-mail: [email protected]

дел, природных ресурсов и эколо-гии, ТПП и Академии наук РФ.

На форуме предполагается обсу-дить вопросы взаимодействия в ис-следовании и освоении ресурсного потенциала Каспия, строительстве и модернизации объектов инфра-структуры, электроэнергетики, промышленных, нефтегазодобы-вающих мощностей, в сохранении энергоресурсов, организации на-учно-исследовательской и образо-

На Каспийский диалогНа Каспийский диалог

БЛІЦ-ІнТерВ’ю УчАСникІВ зАСІдАння БІзнеС-кЛУБУ


На початку засідання президенти Торгово-промислової палати України Сергій Скрипченко і Міжнародного трейд-клубу в Україні, міністр-рад-ник Посольства Республіки Польща в Україні Анджей Грабовські підписали меморандум про співробітництво. Головна мета документа – активізу-вати торгово-економічну й інвести-ційну співпрацю між вітчизняними суб’єктами господарювання та їх за-рубіжними діловими партнерами всіх регіонах нашої країни.

«Меморандум про співпрацю він-чає понад 20-річну співробітництва Міжнародного трейд-клубу і Торго-во-промислової палати України. Все, що засвідчено тепер документально, ми протягом багатьох років втілюємо на практиці», – сказав у вітальному слові Анджей Грабовські. Він також наголосив, що основними резуль-татами роботи Трейд-клубу за цей період є підвищення міжнародного іміджу України, збільшення обсягу надходжень іноземних інвестицій в її економіку, створення спільних під-приємств, відкриття представництв іноземних компаній.

Перший віце-президент ТПП України Віктор Яновський додав, що Трейд-клуб в Україні сприяє співробіт-никам торгово-економічних відділів посольств іноземних держав в отри-

Трейд-кЛУБ в Україні – глашатай інвестпочинань для бізнесу

У Палаті відбулося засідання громадської організації Міжнародний трейд-клуб в Україні, який об’єднує економічних радників посольств зарубіжних країн, акредитованих у Києві, з керівниками Торгово-промислової палати України і регіональних ТПП.

манні достовірної й найбільш повної інформації про економічний потенці-ал і можливості окремих галузей еко-номіки України, організації зустрічей з керівниками міністерств, відомств, регіонів і установ.

Підвищення іміджу області є од-ним із ключових завдань керівництва будь-якого регіону, що прагне стати активним учасником міжнародного співробітництва, забезпечити своїх жителів належним рівнем життя. Тому під час засідання з презентацією еко-номічного й інвестиційного потенціалу регіону виступив президент Запорізь-кої ТПП Володимир Шамілов.

Тут концентрується близько 5% ВВП держави. Область входить до першої п’ятірки українських регіонів за обсягами зовнішньої торгівлі, по-сідаючи 5 місце (з експорту товарів і послуг), 10 – з імпорту або 5,8% і 2,4% обсягів України відповідно. Значні експортні поставки товарів здійснюються до Білорусі, Болгарії, Польщі, Казахстану, Німеччини, Ін-дії, Російської Федерації, Туреччини, Чехії.

Протягом минулого року в еконо-міку області вкладено близько 180 млн. дол. іноземних інвестицій понад 400 підприємствами із 50 країн світу. Це, зокрема, ПАТ «Пивобезалкоголь-ний комбінат «Славутич», ЗАТ «Запо-

різький автомобілебудівний завод», «Запорізький залізорудний комбінат», «Запоріжкран», ПАТ «ДТЕК Дніпро-енерго», дочірнє підприємство «Імідж Холдинг» АК «Імідж Холдинг АпС» та ін. У Запорізькій області ефективно працюють представники зарубіжних компаній – австрійської Activ Solar, данської Carlsberg, італійської IVECO, фінської Konecranes, французької Company national du Ron, Eurocape New Energy (Монако) та багато інших.

Постійне оновлюється банк інвес-тиційних проектів підприємств (близь-ко 160 проектів загальною вартістю 3,9 млрд. дол.), йде наполег лива ро-бота з удосконалення реєстру вільних земельних ділянок для іноземного інвестування. Серед пріоритетних на-прямків розвитку регіону – енер-гозбереження, «зелені» технології, виробництво і переробка сільсько-господарської продукції. В області розроб лено 27 проектів з будівництва промислових зон у різних районах.

Ще один перспективний напрямок – вітрогенерація. Проект вартістю майже 1,5 млрд. євро реалізується в Приазов’ї. Серед реалізованих інвес-тиційних проектів Володимир Шамілов згадав будівництво сучасного заводу напівпровідників у Запоріжжі, що ви-пускає кремнієві злитки для сонячних батарей. Палата взяла участь у спіль-ному українсько-німецькому проекті «Сонячний дах України», завдяки яко-му стало можливим встановлення на даху нового виставкового комплексу «Козак-Палац» у Запоріжжі сучасної вітроенергоустановки.

Після пленарної частини засідання Трейд-клубу в Україні керівники регіо-нальних торгово-промислових палат, вітчизняні бізнесмени провели інди-відуальні переговори з представника-ми зарубіжних посольств і консульств із Австрії, Азербайджану, Аргентини, Болгарії, Грузії, Естонії, Канади, Латвії, Литви, Мексики, Нідерландів, Польщі, Росії, Фінляндії, Чехії, Швейцарії та де-яких інших.

А н д ж е й г р а б о в с ь к і , президент Між-н а р о д н о г о трейд-клубу в Україні, міністр-радник Посоль-

ства Республіки Польща в Україні:– Члени Трейд-клубу регулярно від-

відують регіони України, де зустріча-ються з керівництвом і представника-ми ділових кіл, знайомляться з роботою підприємств усіх форм власності. Ми дуже позитивно оцінюємо такі зустрічі. Закордонний інвестор, у тому числі й польський, коли розглядає можливість вкладання інвестицій в Україну, у пер-шу чергу дивиться на загальні умови

– законодавчу базу, на преференції, які держава пропонує. Якщо інвестора це влаштовує, він розглядає можливі сфери вкладання. Отоді починається боротьба за інвестиції між регіонами. У наших планах цього року – відвідуван-ня членами Трейд-клубу Житомирської, Черкаської, Донецької, Івано-Франків-ської, Львівської й інших областей.

Наталія КОПЕЦЬКА-ДЕНЬГА

Корисні заходи ПалатиУ Торгово-промисловій палаті України відбулось засідання бізнес-клубу «Плато – Україна», створеного за підтримки Європейської Комісії й Європалати. Координатори проекту – ТПП України та Тор-гово-промислова палата Західної Фландрії (Бельгія). Під час заходу йшлося про можливості розширення співпраці вітчизняних суб’єктів господарювання з компаніями Євросоюзу, особливості виходу на ринок ЄС, правові аспекти експортно-імпортних операцій у країнах Співтовариства.

Відкриваючи засідання, перший віце-президент ТПП України Віктор Яновський зазначив: «Нині перед Па-латою стоїть завдання активізувати свою роботу за різними напрямками, насамперед у сфері зовнішньоеконо-мічної діяльності. Один із них – ство-рення бізнес-клубу «Плато – Україна», основною метою якого є сприяння віт чизняному бізнесу на європей-ському ринку».

Встановлюючи контакти з потен-ційним партнером із тієї або іншої країни ЄС, необхідно обов’язково враховувати її національне законо-давство, що може суттєво відрізня-тися. На такій особливості акценту-вав увагу адвокат Ян Ван дер Снікт із Бельгії. «Зокрема, є відмінність у правовій системі Великобританії, порівняно з іншими країнами ЄС, – підкреслив він. – Є і податковий аспект: якщо материнська компанія знаходиться в одній країні, а дочірня – в іншій, то податок з прибутку спла-чується лише однією з них. Існує на практиці принцип свободи договору. Він може укладатися без засвідчен-ня мокрою печаткою й підписами, на відміну від України, і навіть усно. Якщо контрагент чи партнер україн-ської компанії отримав інвойс і він не

оскаржується, значить має юридичну силу. Тоді агент має право продава-ти ваш товар не лише у Бельгії, а й у будь-якій країні ЄС».

Про досвід виходу на ринок Єв-росоюзу австрійських компаній роз-повів торговий радник Посольства Австрії в Україні Грегор Постль. За його словами, після 1995 р., коли Австрія стала членом ЄС, її компанії переживали гостру конкуренцію, що змусило їх модернізуватися. Також постала необхідність удосконалити й адаптувати національне законодав-ство з правилами і нормами ЄС. Але й донині прийняті у Брюсселі документи не завжди позитивно сприймаються австрійськими підприємцями.

«Деякі законодавчі акти через надмірну бюрократизацію готуються довго і не зовсім зрозумілі нашим бізнесменам, – сказав він. – Однак у цілому вступ до Євросоюзу приніс хо-роші результати. Підприємцям немає потреби простоювати на кордонах із вантажем, надавати сертифікати по-ходження, з’ясовувати митні ставки й інші питання. Майже все законодав-ство в ЄС гармонізовано, за винят-ком податкового, яке у кожної країни залишилось своє, і цю особливість потрібно враховувати під час здій-

снення торгових операцій. Слід вра-ховувати і менталітет бізнесу, який суттєво відрізняється, скажімо, у нас – свій, у Фінляндії або Греції – інший.

Також доцільно користуватися по-слугами українських торгових пред-ставництв у країнах ЄС, австрійських компаніях, що працюють в Україні, які можуть дати кваліфіковані ре-цепти як краще налагодити бізнесові взаємини на території Австрії.

Товарообіг Австрії після вступу до ЄС зріс як за імпортними, так і експортними поставками. Маємо не на нашу користь товарообіг лише з Німеччиною, однак він завжди був таким. Наші компанії не виготовля-ють автомобілі. Компенсуємо це роз-виненою індустрією з виробництва комплектуючих до них. Загалом, ви-пускаємо те, що можемо, але краще і дешевше, ніж в інших».

Голова ради правління Асоціа-ції експортерів і імпортерів «ЗЕД» Сергій Свистіль підкреслив, що нині є чимало проблем у сфері зов-нішньоекономічної діяльності. Торго-во-промислова палата України висту-пила з ініціативою щороку проводити міжнародні конференції з метою їх широкого обговорення і пошуку шля-хів вирішення за участю міністерств і відомств, представників бізнесу, за-рубіжних посольств. Її підтримала Ад-міністрація Президента України.

«Засідання бізнес-клубу «Плато – Україна» з різних актуальних тем проводитимуться постійно, – ска-зав він. – Що стосується принципів європейського контрактного права, то певні його положення необхідно врахувати й у нашому законодав-стві. Ми переклали дані принципи на українську мову і плануємо не-вдовзі видати їх окремою книгою, тоді бізнесу працюватиметься лег-ше. Хоча експортувати вітчизняну продукцію, особливо сільськогос-подарську, на ринки країн Євросо-юзу складно. Зокрема, з фінансової точки зору. Коли ми експортуємо, то нам перераховують кошти за фак-том доставки, а якщо імпортуємо, то маємо спочатку зробити передопла-ту. Це несправедливо».

БЛІЦ-ІнТерВ’ю УчАСникІВ зУСТрІчІ

Ірина шАЛЬ, начальник відділу ЗЕД приватного підприємства «ВП Будсервіс»:

– Наше підприємство, яке виго-товляє будівельні матеріали і меблі, недавно стало членом ТПП України, але вже переконалося, що Палата справді допомагає налагоджувати торговельні зв’язки із зарубіжними

партнерами. І не лише з Євросоюзу, а й інших держав. Не менш важливим є й доступ до інформації, яка необхід-на бізнесу для здійснення зовнішньо-торговельних операцій.

Михайло МУСІЄнкО, заступник директора з питань ЗЕД ТОВ «Алтекс», член ТПП України:

– Подібні заходи у Торгово-про-

мисловій палаті України є над-звичайно цінними для суб’єктів зовнішньо економічної діяльності. На мою думку, такого роду засідання необхідно проводити із залученням представників наших міністерств і відомств, аби ми спільно могли фор-мувати нормативно-правові засади зовнішньоекономічної діяльності з урахуванням передового міжнарод-ного досвіду, насамперед ЄС.

Іван БАБЕНКО

6 7

«діловий вісник» | № 3 (226) 2013

Активізуємо діючі зв’язки, шукаємо нові ринкиУ Торгово-промисловій палаті України відбувся другий саміт автовиробни-ків Україна – Туреччина, організатором якого виступила турецька компа-нія Catchthebusiness International Business Network CTB Organizasyon ve Yayincilik LTD.Sti.


8 9

«діловий вісник» | № 3 (226) 2013

AITF 2013 12-я Азербайджанская международная выставка «Туризм и путешествия»

4–6 апреля www.aitf.az

HOREX Caucasus 2013 7-я кавказская международная выставка «Всë для отелей, ресторанов и супермаркетов»

4–5 апреля www.horex.az

CATEF 2013 каспийская международная выставка и форум «Технологии для водоподготовки и обработки воды»

11–13 апреля www.catef.az

WorldFood Azerbaijan 2013 19-я Азербайджанская международная выставка «Пищевая промышленность»

22–24 мая www.worldfood.az

AgriHort Azerbaijan 2013 7-я Азербайджанская международная выставка «Сельское хозяйство»

22–24 мая www.agrihort.az

Ipack Caspian 2013 каспийская международная выставка «Упаковка, тара, этикетка и полиграфия»

22–24 мая www.ipack.iteca.az

Caspian Oil & Gas Exhibition 2013 20-я, юбилейная, международная выставка «нефть и газ, нефтепереработка и нефтехимия каспия»

4–7 июня www.caspianoilgas.az

Caspian Power 20133-я каспийская международная выставка «Энергетика и альтернативная энергия»

4–7 июня www.caspianpower.az

TransCaspian 2013 20-я, юбилейная, международная конференция «нефть и газ, нефтепереработка и нефтехимия каспия»

5–6 июня www.oilgasconference.az

Road & Traffic 201312-я международная выставка «Транспорт, транзит и логистика»

13–15 июня www.transcaspian.az

Stomatology Azerbaijan 20138-я Азербайджанская международная выставка «Стоматология»

17–19сентября

www.stomatology.iteca.az

BIHE 201319-я Азербайджанская международная выставка «здравоохранение»

17–19 сентября

www.bihe.az

Beauty Azerbaijan 2013 7-я Азербайджанская международная выставка «красота и эстетическая медицина»


www.beauty. iteca.az

BakuTel 2013 19-я Азербайджанская международная выставка «Телекоммуникации и информационные технологии»


www.bakutel.az

Education & Career 2013 7-я Азербайджанская международная выставка «Образование и карьера»

4–6 октября www.education.iteca.az

Aqua-Therm Baku 2013 5-я, юбилейная, международная выставка «Отопление, вентиляция, кондици-онирование, водоснабжение, сантехника, технологии по охране окружающей среды, бассейны и возобновляемая энергия»

23–26 октября www.aquatherm-baru.com

BakuBuild 2013 19-я Азербайджанская международная выставка «Строительство»

23–26 октября www.bakubuild.az

CIPS Caspian 20136-я каспийская международная выставка «Охрана, безопасность и средства спасения»

23–26 октября www.cips.az

CTE 2013Международная выставка в области охраны окружающей среды «каспий: техно-логии для окружающей среды»

20-22 ноября www.cte.az

Sportexpo Azerbaijan 2013 2-я Азербайджанская международная выставка «Спорт,спортивный инвентарь и одежда»

28–30 ноября www.sportexpo.az

Інтереси українського бізнесу в Республіці Ірак

Те, що у вітчизняних суб’єктів гос-подарювання підвищена зацікавле-ність до цієї країни, засвідчило й уста-новче засідання української частини Українсько-Іракської ділової ради, що відбулося в Палаті. На ньому були при-сутні представники близько 90 комер-ційних структур.

Відкрив його перший віце-пре-зидент ТПП України В. П. Яновський. Потім виступив Надзвичайний і Пов-новажний Посол Республіки Ірак в Україні Шорш Халіф Саід.

– Ще 3–4 роки тому обсяг товаро-обігу між нашими країнами становив 242 млн. доларів, а минулого – вже близько 800 млн. доларів, – сказав дипломат. – Сподіваюся, що ниніш-нього року цей показник сягне 1 млрд. доларів. Усе це – результат спільних

дій: візит наприкін-ці минулого року міністра закордон-них справ Украї-ни в Ірак, участь нашої бізнесової делегації на чолі з президентом Тор-гово-промислової палати в еконо-мічному форумі у цьому приміщенні

й інші заходи. І нинішнє зібрання при-несе хороші результати. Вже створено іракську частину Українсько-Іракської ділової ради. Справа тепер за зустріч-чю українських та іракських членів Ді-лової ради.

Радник голови Антимонополь-ного комітету України з питань між-народного співробітництва, член міжурядової українсько-іракської комісії з питань торговельно-еконо-мічного та техніч-ного співробітни-цтва В. Я. Шибко дав учасникам зібрання декіль-ка порад з при-воду діяльності на іракському ринку.

– По-перше, – сказав він. – там украй потрібні продукти харчуван-ня. По-друге, слід відкривати влас-ні представництва, що сприятиме більш активній вашій участі у будів-ництві металургійних заводів, аеро-портів, водогонів, зведенні житла, особливо соціального, у місцевих виставках.

З цікавою інформацією про нову техніку пожежогасіння виступив голов-ний науковий співробітник Інституту те-лекомунікацій НАН України, директор компанії «Імпульс Х», доктор технічних наук, професор В. Д. Захматов.

На засіданні затверджено Поло-ження про українську частину Укра-їнсько-Іракської ділової ради, план її роботи на поточний рік. Головою української частини двосторонньої Ділової ради обрано генерального директора компанії «Східно-Європей-ський альянс» О. О. Іванчука.

Як зазначив її генеральний ди-ректор Хакан Джулфа, основним зав-данням заходу є зміцнення робочих контактів українських автомобілебу-дівників із турецькими виробниками комплектуючих.

Заступник голови правління спіл-ки бізнесменів України і Туреччини Бурак Пехліван сказав: «Для України Туреччина стала, окрім Росії та Німеч-чини, третім великим партнером як на політичній арені, так і в економіч-ній співпраці. Товарообіг між двома державами становить 6,5 млрд. дол., а нині поставлено нове завдання – збільшити його до 20 млрд. дол.».

Директор департаменту маркетин-гу та промислово-економічного аналі-зу асоціації автовиробників України Георгій Овсянников підкреслив: «Ми зацікавлені у розвитку ділових сто-сунків із нашими турецькими партне-рами. Сподіваємося, що такий діалог, як нині, відкриє нові можливості з розміщення виробничих потужностей відомих турецьких компаній на тери-торії України. Cтворення спільних під-приємств з випуску комплектуючих є

перспективним напрямком роботи. Вітчизняний автопром страждає від низького рівня локалізації – нестачі власних агрегатів».

Редакція поцікавилася у Георгія Овсянникова його прогнозом розвитку вітчизняного автопрому у поточному році, адже минулий був для галузі не надто успішним.

– Важко прогнозувати. Багато за-лежить від відкритості російського ринку, на який припадає 95% усього експорту продукції вітчизняного авто-прому, завдяки якому галузь вижила під час кризи. Якщо у даному напрямку співпраця розширюватиметься, пер-спектива зростання виробництва є.

Але ми шукаємо і нові ринки в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, Африці, Південно-Східній Європі, де пропонуємо нашу продукцію. Проте основний розрахунок – на внутрішній ринок. Безумовно, український ринок зростатиме, але вже не такими темпа-ми як до кризи. Тому конкуренція на ньому буде жорсткою.

– Торік вітчизняні автовиробники заявили, що введення утилізацій

ного збору, навколо якого була гаряча дискусія, це – крах для галузі. Як нині розвиваються події?

– Питання про утилізаційний збір більш політичне. І систему, й програму ми вже запропонували. На їх основі підготовлено низку законопроектів. Нині вони розглядаються у парламен-ті. Рішення залежатиме від стану справ на зовнішній арені. Тобто від перегово-рів із Російською Федерацією. Але, як би там не було, застосування утиліза-ційного збору є поширеною світовою практикою. Тому ми сподіваємось, що найближчим часом на базі наших про-позицій буде розроблена така політи-ка утилізації автомобілів, яка вирівняє зовнішню кон’юнктуру і забезпечить належну охорону навколишнього се-редовища і здоров’я громадян.

– Чи прийдуть у цьому році на віт чизняний ринок закордонні автовиробники? Є готові проекти?

– Велику зацікавленість виявля-ють словенські компанії з випуску комплектуючих і запчастин. Що сто-сується нових проектів стратегічного партнерства з виробництва тран-спортної техніки, давайте зачекаємо пару місяців.

– Дякуємо за розмову!

Олена ЗАГДАЙ

екОнОМІкА

Поради реальНих іНвесторівУ січні нинішнього року Прем’єр-міністр України Микола Аза-ров провів зустріч із іноземними інвесторами. Він зазначив, що такі заходи уже стали традиційними і відбуваються щопів-річчя. У ній взяли участь керівники міністерств і відомств Укра-їни, представники Європейської бізнес-асоціації, Європей-ського банку реконструкції і розвитку, 30 іноземних компаній, які інвестують нашу економіку, посольств Франції, Великобри-танії, Німеччини й інших країн.

«Ми розцінюємо подібні зі-брання як надзвичайно важ-ливі, оскільки це дає змогу на-лагодити зворотний зв’язок і поліпшувати інвестиційний клімат у країні за порадами та критичними за-уваженнями реальних інвесторів. У 2013 році буде посилена робота з покращення умов для ведення біз-несу в країні, мінімізації ризиків. Зокрема, це стосується дерегуляції сфер податкового адміністрування, митних процедур, будівництва, до-ступу до енергомереж та інших.

Минулого року введено в екс-плуатацію понад 30 лише великих промислових об’єктів, що свідчить про високий інвестиційний потен-ціал країни. У ці об’єкти інвестова-но більше 1,5 млрд. дол.Зокрема, у 2012 році здано в експлуатацію найпотужніший новий електроста-леплавильний завод у Дніпропе-тровську. У Київській області стали до ладу: завод металоконструкцій, який забезпечить потребу у кон-струкціях для мостобудування і до-рожнього будівництва, два великих молочних заводи дитячого харчу-вання з використанням сучасних екологічних технологій, один із най-більших в Європі хлібопекарський комплекс, підприємство з виготов-лення сухих будівельних сумішей. На Кіровоградщині розпочато спо-рудження заводу з виробництва ядерного палива.

Нові бетонні заводи запра-цювали у Київській і Черкаській областях, підприємство з вироб-ництва склопакетів і скла – у Доне-цькій області, а з випуску сучасних енергоощадних будівельних плит – у Житомирі. У Дніпропетровській області почали діяти нові виробни-чі лінії трубного заводу. Інвестори, які «доклали рук» у перелічені вище виробництва, планують поточного року вкласти ще 1,6 млрд. дол.»

рейтиНГ ПроблемНаприкінці минулого року Дер-

жавне агентство з інвестицій та управління національними проек-тами України провело опитування

130 інвесторів у 16 регіонах нашої країни.

Іноземні інвестиції компаній, що взяли участь в опитуванні, походять із Росії, Норвегії, Сербії, Чехії, Бі-лорусі, Литви, Польщі, Швейцарії, Швеції, Австрії, Німеччини, Молдо-ви, Канади, США, Франції, Кіпру, Туреччини, Ізраїлю, Данії, Болгарії, Нідерландів, Угорщини, Велико-британії, Бельгії, Італії, Словаччини, Португалії. Компаніям пропонува-лось назвати основні проблемні питання, з якими вони стикаються у своїй роботі в Україні. На першо-му місці є відносини з податковими органами – 22,8%. Друге й третє місця поділяють між собою пере-вірки та недосконале нормативно-правове регулювання – з такими проблемами стикаються у своїй діяльності 14,45% іноземних інвес-торів. Проблеми у сфері земельних питань турбують 11,8% респонден-тів, відносини з митними органами – 11,03%. Порядком здійснення лі-цензійних і дозвільних процедур не задоволені 10,27%, реєстраційних процедур – 9,5%. Крім того, 5,7% респондентів повідомили про на-явність інших проблемних питань, серед яких відзначалось, зокрема, рейдерство.

У той же час учасники опитуван-ня констатували і певні позитивні аспекти їхньої діяльності в Україні. Насамперед, іноземні компанії ці-нують наявність кваліфікованої та доступної робочої сили, перспек-тивність ринку. Серед інших пере-ваг називались зручне географічне і логістичне розташування нашої країни, наявність доступу до сиро-вини, підтримка з боку центральних і регіональних органів влади.

В основному інвестиції зарубіж-ні компанії вкладають в енергетику, сільське господарство, транспортну галузь, виробництво будівельних матеріалів, нерухомість, сферу тор-гівлі. Надходять інвестиції і на реа-лізацію екологічних проектів (мину-лого року – 850 млн. євро).

Європейський банк реконструк-ції та розвитку у 2012 році у рамках фінансування 35 проектів інвестував

в економіку України 1,2 млрд. дол., із яких 71% припав на приватні ком-панії, 29% – на реалізацію проектів у державному секторі.

Найбільшим проектом банку в Україні минулого року став кредит для Дніпропетровського метрополі-тену під державну гарантію на суму 152 млн. дол. Крім того, розпочато комплексну програму модернізації систем централізованого тепломе-реж, водопостачання та каналізації Тернополя й інших міст.

Триває кредитування у тран-спортному секторі – «Укрзалізниці», «Украероруху» та приватних компа-ній – «Української нової перевізної компанії» й «Югрефтрансфлоту».

Майже 180 млн. дол. виділено на проекти у сільському господарстві. Одним із пріоритетних напрямків діяльності залишилося кредитуван-ня проектів енергоефективності. У 2012 році розпочато реалізацію проектів сонячної, вітрової та малої гідроелектроенергетики в Україні. У нинішньому році банк планує за-лучити в економіку нашої країни 1 млрд. євро.

За даними Держкомстату, за 9 місяців 2012 р. в економіку Украї-ни вкладено 4,3 млрд. дол. прямих іноземних інвестицій, що становить 91,07% показника 2011-го. До п’ятірки основних країн-інвесторів, на які припадає 82% загального обсягу прямих інвестицій, входять Кіпр, Німеччина, Нідерланди, Росій-ська Федерація й Австрія.

До семи областей: Дніпропе-тровської, Донецької, Харківської, Київської, Львівської, Одеської, За-порізької й Автономної Республіки Крим і м. Києва надходить найбіль-ше прямих іноземних інвестицій – 87,7%.

Загалом приріст капітальних ін-вестицій досягнуто у 19 регіонах. Найактивніше освоювались вони у Кіровоградській (168,75% порів-няно з відповідним періодом попе-реднього року), Одеській (157,1%), Полтавській (149%), Донецькій (136,4%), Київській (136,3%), Тер-нопільській (135,7%), Харківській (134,3%), Рівненській (133,6%), Луганській (129,4 %) і Волинській (128,2%) областях.

Частка кредитів банків та ін-ших позик у загальних обсягах ка-піталовкладень становила 17,5%. Зокрема, «Укрзалізниця» освоїла 14 млрд. дол. капінвестицій. Ниніш-нього року передбачається не мен-ша сума.


Виробництво сталі у нашій кра-їні минулого року становило 32,9 млн. тонн, що на 6% менше, ніж у 2011 р. Понад 70% даної про-дукції йде на експорт. Але з кож-ним роком реалізовувати її на зовнішніх ринках і конкурувати з іншими виробниками у світі стає дедалі важче. Замовлення «Укр-залізниці», зокрема, збільшення обсягів укладання нових рейок і стрілочних переводів – один із

Стимули для внутрішнього споживання сталі

найкращих стимулів для розвитку внутрішнього ринку споживання сталі, вважає директор держав-ного підприємства «Укрпромзовні-шекспертиза» Володимир Власюк. «Укр залізниця», як один із най-більших споживачів металургійної продукції, могла б стимулювати не лише розвиток цієї галузі, а й зменшити залежність від експорт-них ринків збуту», – зазначив він.

Нинішнього року заплановано модернізувати 229,6 км колії і капі-тально відремонтувати 439,4 км. Та-кож передбачається замінити 236 комплектів стрілочних переводів.

За висновками фахівців «Укр-залізниці», на укладення 1 км ко-лії необхідно 130 тонн рейок (одна тонна коштує майже 12 тис. грн., а комплект стрілочних переводів – 460 тис. грн.).

Виходячи з фінансових можли-востей залізниць країни, у поточно-

му році на модернізацію колій, у ході якої укладаються нові рейки, плану-ється спрямувати 1,05 млрд. грн., а на їх капітальний ремонт – 1,7 млрд. грн. Хоча загалом інфраструктура залізниці щороку потребує фінансу-вання на суму 6,8 млрд. грн.

Але зростання внутрішнього споживання сталі можливе не лише за рахунок залізниці. Металопро-дукція необхідна для випуску нових залізничних вагонів, виготовлення труб, автотранспортних засобів, комбайнів і тракторів, іншої сіль-ськогосподарської техніки, авто-дорожникам – для спорудження й ремонту мостів. Енергетикам, буді-вельникам, авіаторам, суднобудів-никам, представникам інших галу-зей економіки вона теж потрібна. Однак пропозиції виробників сталі мають забезпечуватись не лише кількістю, а й якістю, не вищими за світові цінами.

Минулий рік став першим після вступу України до СОТ, коли не використовува-лась квота на імпорт тростинного цукру за пільговим тарифом.

«Балансові розрахунки показують, що у 2013 році вітчизняна бурякоцукрова га-лузь знову зможе на 100% забезпечити внутрішній попит на солодкий продукт і нам не потрібно буде завозити імпортний, – за-значив експерт ринків рослинництва асо-ціації «Український клуб аграрного бізнесу» Тарас Висоцький. – 2011/12 маркетинго-вий рік став по-справжньому переломним в історії розвитку цукрової галузі країни: вироблено максимальний за останні п’ять років обсяг бурякового цукру – 2,33 млн. тонн. Враховуючи середню урожайність – 402 ц/га і цукристість понад 16%, аграріям необхідно засівати цукровими буряками не більше 450 тис. га, щоб повністю забезпе-чувати внутрішнє споживання. Якщо їх уро-жайність продовжуватиме зростати такими ж темпами, як протягом останніх двох років (у 2010 р. – 280 ц/га, у 2011 р. – 363 ц/га), то достатньо буде сіяти 350 тис. га».

МОжеМО ОБІйТиСя Без ТрОСТиннОгО

ЦУкрУ

10 11

«діловий вісник» | № 3 (226) 2013

екОнОМІкА

автокран КГа-25.02Новая его модель укомплектована приборами безопас-

ности и системой радиодистанционного управления. Опера-тору созданы комфортные условия труда. Увеличен опорный контур (передние опоры стали поворотными, а задние – выдвижными), что гарантирует крану устойчивость.

Производитель: ПАО «дрогобычский завод автомобильных кранов»82100, г. дрогобыч Львовской обл., ул. гайдамацкая, 22,тел./факс: (03244) 9 65 12,e-mail: [email protected],http://www.dak.com.ua

Полуприцеп-цистерна молоковоз «Эверласт»

Предназначен для перевозки и временного хранения пищевых продуктов. Изготавливается под индивидуальный заказ. Термокорпус цистерны и комплектующие – лучших ев-ропейских производителей.

Производитель: ООО «Эверласт»

65013, г. Одесса, ул. Локомотивная, 24-в,

тел.: (048) 728 24 20, 728 29 69,http://www.everlast.ua

тяжёлый круглошлифовальный станок зМ193CNC

Предназначен для наружного шлифования цилиндри-ческих, конических, выпуклых и вогнутых валов. Управлять станком можно с пульта. Цикл работы состоит из чернового шлифования (с компенсацией износа шлифовального круга) и двух чистовых таких операций.

Производитель: ПАО «харвест»61055, г. харьков, пр. Московский, 277,тел.: (057) 754 47 70,факс: 93 01 72,e-mail: [email protected],http://www.harverst.com.ua

разделитель мембранный рМ5319-Gt

Защищает внутреннюю часть манометра от вредной среды в системах автоматического контроля на металлурги-ческих предприятиях.

Производитель:ПАО «Стеклоприбор»

04210, г. киев, пр. героев Сталинграда, 4,

корпус, 5,тел./факс: (044) 581 11 40,

http://www.steklopribor.com

агрегат аБП-600Источник бесперебойного питания электрических и

электронных приборов при отсутствии напряжения.

Производитель: ООО «дП «завод рапид»14030, г. чернигов, ул. Одинцова, 25,тел.: (04622) 3 24 69,e-mail: [email protected],http://zavod-rapid.uaprom.net

оборудование для получения биотоплива

Предназначено для производства дизельного биотопли-ва с использованием рапсового масла.

Производитель: ПАО «нПП «Большевик»

03680, г. киев, пр. Победы, 49/2,тел./факс: (044) 456 71 41,

e-mail: [email protected],http://www.bolshevik.net.ua

ниткошвейная автоматическая машина БнШ-6а

Предназначена для сшивания книжных блоков тремя ви-дами стежков. Имеет новый узел равнения тетрадей. Модер-низирован также ряд узлов и деталей, что позволяет полу-чать продукцию более высокого качества.

Производитель: ПАО «киевполиграфмаш»04080, г. киев, ул. Тульчинская, 6,тел.: (044) 468 52 11,факс: 468 42 82,e-mail: [email protected],http://www.poligraphmash.com.ua

Безрешётная сепарирующая машина «алмаз» Мс-100/70

Новый способ сепарации базируется на принципах струй-ной техники и законов аэродинамики, что позволяет сепа-рировать исходный материал по удельному весу с высокой точностью. Машина не травмирует зерно, перерабатывает продукцию разной влажности и загрязнённости.

Производитель:чП ПФ «Агротех»

91020, г. Луганск, ул. руднева, 119-б,

тел.: (0642) 33 04 33,моб. тел.: (050) 475 14 61,e-mail: [email protected]

автомобильные весы «зЕВс-аВто»Предназначены для взвешивания автомобилей. Имеется

возможность последующей обработки данных о весе на ком-пьютере с помощью специального программного обеспече-ния, которое позволяет также вести видео- и фотофиксацию при прохождении автомобилем светофора, шлагбаума.

Производитель: ООО «Мир Весов»83112, г. донецк, ул. куприна, 117,тел./факс: (062) 349 71 17,e-mail: [email protected],http://www.mirvesov.com.ua

12 13

«діловий вісник» | № 3 (226) 2013

Приватне підприємство «Хелсівей» є екс клю зивним дистриб’ютором в Україні продукції «Healthyway Production, Inc.» (HWP, США), що спеціалізується на розробці, виробництві та маркетингу генериків лікарських засобів, дієтичних добавок (БАД), вітамінів і лікувальної косметики.

виробництва HWP, доступність ціни та здорова конкуренція.

Головне завдання компанії – проведення спільно з лікарями і фармацевтичними працівниками інформаційно-роз’яснювальної ро - боти серед населення з питань збе-реження здоров’я та довголіття. Особлива увага приділяється мето-дам профілактики захворювань.

Сьогодні світова наукова спіль-нота визнає, що одним із ефек-тивних шляхів вирішення питання збереження здоров’я людини є включення до системи оздоровлен-ня біологічно-активних речовин.

«Хелсівей» є постійним учас-ником спеціалізованих виставок «Охорона здоров’я», наукових кон-ференцій, симпозіумів і конгресів у сфері медицини й охорони здоров’я. У 2003 році компанія «Healthyway Production, Іnc.» стала переможцем IV національного рейтингу фарма-цевтичної галузі України «Панацея» в номінації «За досягнення в профі-лактичній медицині».

Компанія бере активну участь у соціальних проектах. Так, у 2009 році – брала участь у благодійному проекті для дітей-сиріт «Ближче до серця». З того часу надає посильну допомогу дитячому будинку: час-тина коштів від продажу продукції витрачається на придбання необ-хідних речей для дітей-сиріт.

У перекладі з англійської мови «healthyway» означає «шлях до здоров’я», або «здоровий шлях». Тому кредо підприємства звучить так: «Профілактика ефективніша за лікування».

ЯРОШ Ольга Олександрівна, директор

Уся продукція американ-ської компанії відповідає вимогам і стандартам FDA (Адміністрація з контролю

за виробництвом харчових про-дуктів і медичних препаратів) і GMP (правила виробництва продукції).

Підприємство піклується про якість і безпеку власної продукції. Тому реалізація дієтичних добавок здійснюється виключно через ап-теки та спеціалізовані торговельні відділи. Фірма співпрацює як з ве-ликими оптовими фармацевтични-ми дистриб’юторами, так і з аптеч-ними мережами й окремо взятими аптеками.

У цілому сфера використання ді-єтичних добавок дуже широка: кар-діологія, пульмонологія, імунологія, урологія, травматологія, ревмато-логія, гастроентерологія, педіатрія й інші галузі медицини.

Дієтичні добавки виробництва HWP застосовують для профілакти-ки й у комплексному лікуванні за-хворювань серцево-судинної сис - теми, опорно-рухового апарату, офтальмологічних й урологічних (зокрема, захворюваннях перед-міхурової залози), для зміцнення імунної системи й запобігання де-фіциту йоду в організмі, а також профілактики захворювань печін-ки та жовчовивідних шляхів.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, здоров’я людини залежить на 12% від допомоги ліка-ря, на 20% – від екологічних умов, в яких вона живе і працює, на стільки ж – від спадковості та на 48% (!) – від способу життя та харчування.

Місія компанії – популяриза-ція здорового способу життя, зо-крема, регулярний огляд у лікаря, збалансоване харчування, фізична та розумова активність, відмова від шкідливих звичок, поширення правдивої інформації про перева-ги, властивості й якість продукції

«ПрофілаКтиКа ЕфЕКтиВніШа за ліКуВання»

ВизнАння рОкУ– 2012

04108, м. Київ, пр-т Правди, 62, тел.: (+380 44) 592 15 29

e-mail: [email protected] www.healthyway.com.ua

До цієї системи входять 46 дер-жавних підприємств, організацій та установ, які контролюють процес довготривалого зберігання матері-альних цінностей, що призначають-ся для:

– забезпечення потреб України в особливий період;

– надання державної підтрим-ки окремим галузям народного господарства, підприємствам, установам і організаціям з метою стабілізації економіки у випадку тимчасових порушень термінів по-стачання важливих видів сировини і паливно-енергетичних ресурсів, продовольства, виникнення дис-пропорції між попитом і пропози-цією на внутрішньому ринку та ви-конання міждержавних договорів;

– надання гуманітарної допо-моги;

– забезпечення першочергових робіт під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Усі без винятку комбінати були побудовані починаючи із 30-х ро-ків минулого століття. У більшості випадків основні їх фонди зношені та потребують капітального ремон-ту, модернізації. Тому собівартість зберігання матеріальних цінностей є досить високою та неконкуренто-спроможною порівняно з приват-ними підприємствами.

Для початку процесу модерніза-ції необхідно провести аудит ком-бінатів, який повинен включати паспортизацію та ЗD-візуалізацію (застосування програми моделю-

вання об’єктів з метою отримання оперативної й об’єктивної інфор-мації щодо розмірів складів і площ, а також їх завантаженості).

Діяльність державних підпри-ємств та організацій системи Держ-резерву можна поділити на два типи:

– основна ДП/ДО системи Держрезерву – довготривале збе-рігання матеріальних цінностей держрезерву;

– допоміжна (комерційна) діяль-ність, зберігання товарів і матері-альних цінностей сторонніх органі-зацій на договірній основі.

У більшості випадків усі дер-жавні підприємства потребують 25–30% завантаженості своїх по-тужностей, як мінімального рівня для функціонування.

Особливу увагу варто приділити питанню енергоефективності ком-бінатів. Левову частку собівартос-ті їх послуг становить енергетика. Необхідно розглянути варіанти за-стосування альтернативної енерге-тики. На комбінатах, де зберігають зернопродукти та займаються їх переробкою, за приймальний се-зон накопичується значний обсяг відходів, які можуть бути гранульо-вані та використані як тверде па-ливо для опалення приміщень або для функціонування зерносушарок. Також слід урахувати і можливість впровад ження технологій сонячної та вітрової енергетики, якою комбі-нати можуть забезпечувати себе в повному обсязі або частково.

Нині обсяг використаних енер-горесурсів на одиницю виробленої комбінатом продукції у 4-5 разів перевищує показник аналогічних підприємств Європейського Со-юзу. Лише у 2011 році ціни на електроенергію для підприємств та організацій системи держрезер-ву зросли на 50%, природний газ - майже на 63%.

Економія бюджетних коштів у випадку використання на них со-нячної енергії, за попередніми роз-рахунками, може сягати 70%.

Одночасно з паспортизацією ро-боча група спільно з незалежними фахівцями має визначити непро-фільні активи – земельні ділянки, будівлі, споруди, обладнання, ме-ханізми та транспортні засоби, які не використовуються та не можуть бути використані комбінатом для забезпечення основної діяльності.

Після цього робоча група фор-мує висновок стосовно найви-гіднішого капіталовкладення/ін-вестування. На кожний комбінат готується бізнес-план із переліком першочергових, найактуальніших заходів, необхідних інвестицій і тер-мінами їх окупності.

За результатами опрацювання усіх бізнес-планів готується пояс-нювальна записка, яка подається Державним агентством резерву України на розгляд Міністерству економічного розвитку і торгівлі та Кабінету Міністрів України.

Усі перераховані вище заходи дадуть змогу розв’язати проблеми, пов’язані з управлінням держав-ним резервом: забезпечать ви-значення довгострокової стратегії розвитку кожного з підприємств, установ та організацій системи дер-жавного резерву, удосконалення й автоматизацію обліку матеріальних цінностей у системі державного ре-зерву й у підприємств-відповідаль-них зберігачів.

У запропонованій статті заступник генерального директора Укра-їнського державного науково-дослідного інституту нанобіотехно-логій та ресурсозбереження О. Б. ТАРАСЮК розглядає шляхи ре-формування та модернізації системи Держрезерву як складової продовольчої безпеки України.

Минулий рік увійшов в історію як рік чергового призупинення темпів економічного зростання. Після за-кінчення трансформаційної кризи і відновлення економічного рос-ту у 2000 р. динаміка вітчизняної економіки мала чітко виражений циклічний характер. Фази зростан-ня чергувались із фазами призупи-нення росту або навіть спаду. При цьому перші тривали приблизно два роки, а фази застою або спаду – близько одного року.

За попередніми даними, у тре-тьому кварталі торік реальний ВВП порівняно з аналогічним періодом 2011 р. зменшився на 1,3%. Про-мислове виробництво у минулому році скоротилось на 1,8%, а поза-торік цей показник був із плюсом – 7,6%.

Темпи зростання промислово-го виробництва найбільш зручно аналізувати на місячному сезонно згладженому динамічному ряді. На ньому впродовж 2000–2012 рр. чітко простежуються чотири цикли з фазами зростання і призупинення росту.

Протягом усього 2012 р. промис-лове виробництво в Україні щоміся-ця знижувалось, а у другому півріччі навіть прискореними темпами. За 13 місяців (з грудня 2011 р. по гру-день 2012 р.) воно скоротилось при-близно на 4%. Можна очікувати, що інтенсивність спаду у нинішньому році буде відносно помірною, при-наймні не такою як у 2009 році.

У 2012 р. виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виро-бів збільшилось тільки на 2%, екс-порт молокопродуктів скоротився на 13%, продуктів із какао – на 2%.

У найбільш складній ситуації опинилось виробництво коксу і продуктів нафтопереробки. Спад виробництва у цій галузі триває приблизно з 2005 р. без помітних ознак стабілізації. Торік виробле-но 1,6 млн. т моторного бензину і 1,4 млн. т дизельного пального, тобто менше, ніж у 2000 р. відпо-відно на 0,5 і 1,3 млн. т. Галузь продовжує залишатись неприва-

бливою для внутрішніх і зовнішніх інвестицій. А от за останні 10 років на модернізацію Мозирського НПЗ у Білорусі було витрачено більше коштів, ніж на технологічне онов-лення усіх українських НПЗ.

У фазі спаду опинилась і вітчиз-няна транспортна галузь. Вантажо-оборот у минулому році порівняно з 2011 р. зменшився на 7,6%, при цьому на залізничному – на 2,7%, а трубопровідним – на 17,8%. Це частково було пов’язано зі змен-шенням транзитного товаропотоку та скороченням виробництва на віт чизняних НПЗ.

Торік обсяги виконаних буді-вельних робіт порівняно з 2011 р. зменшились на 14%. Капітальні ін-вестиції у промисловості за 9 місяців 2012 р. зросли лише на 7 %, у сіль-ському господарстві, мисливстві, лі-совому господарстві – на 8%.

Минулий рік у цілому був більш сприятливим для тваринництва, ніж для рослинництва. Виробництво м’яса збільшилось на 3%, молока – на стільки ж, яєць – на 2%. Ріст виробництва молока зафіксовано вперше за останні 7 років. Зернових і зернобобових культур було зібрано на 19% менше ніж у 2011 р., цукро-вих буряків (фабричних) – на 2%, на-сіння соняшнику – на 4%, картоплі – на 4% менше.

Спад виробництва у галузях віт-чизняного реального сектора торік був спричинений у першу чергу зо-внішніми факторами. Відкритість національної економіки продовжує залишатись на високому рівні, що робить її надмірно вразливою до коливань зовнішньої кон’юнктури.

За попередніми даними Держ-стату України, за 9 місяців 2012 р. частка експорту в структурі ВВП сяг-нула 51,1%, а співвідношення між імпортом і ВВП – 0,58.

Традиційно вітчизняний експорт здійснюється у трьох основних на-прямках: країни Митного союзу, ЄС разом із Туреччиною, усі інші країни (серед них, насамперед, КНР, Індія і США). Ймовірно, що саме перші на-прямки будуть визначальними для

вітчизняних експортерів і у серед-ньостроковій перспективі.

Серед основних тенденцій останнього десятиріччя слід відзна-чити зростання в експорті частки країн Митного союзу і зменшення питомої ваги країн ЄС.

Особливої уваги потребують зміни, що відбулися минулого року в експорті до Російської Федерації, яка була і залишається основним імпортером вітчизняної продукції. Він помітно скоротився, а до інших країни Митного союзу збільшив-ся. Це сталося переважно за ра-хунок зменшення обсягів експор-ту наф топродуктів. Починаючи з 2007 р., Україна є їх нетто-імпорте-ром нафтопродуктів із загальною тенденцією до зростання негатив-ного сальдо. Після того як торік у березні зупинився Лисичанський НПЗ експорт нафтопродуктів до Ро-сії зменшився до 488 млн. дол., а в цілому скоротився на 11%, що за-галом не характерно для цього на-прямку експортної діяльності.

Серед продукції машинобуду-вання надійний ринок збуту в кра-їнах ЄС мали електричні машини, апаратура й обладнання (проводи, кабелі й інші ізольовані електричні провідники, монітори та проекто-ри). Причому останні постачались практично тільки в одну Угорщину. Отже до країн ЄС експортувалась переважно нескладна продукція машинобудування із незначним об-сягом доданої вартості.

У 2012 р. країни ЄС перебували у стані економічної стагнації і тому зменшили попит на сировинні то-вари і напівфабрикати. Із традицій-них товарів українського експорту в зону євро порівняно з 2011 р. зросли поставки тільки продукції сільського господарства, харчової промисловості і машинобудування). Слід відзначити збільшення поста-вок зернових культур на 42%, літа-ків великої вантажопідйомності та залізничних вагонів.

Стан вітчизняного реального сектора у 2013 р. значною мірою залежатиме від ситуації на зовніш-ніх ринках, і в першу чергу в країнах ЄС, Митного союзу і Туреччини.

Не зважаючи на негативні тен-денції 2012 р., прогнози економіч-ного зростання на 2013–2014 рр. Міжнародного валютного фонду, Організації економічного співро-бітництва і розвитку та інших між-народних установ можна загалом

оцінити як стримано оптимістичні. Світова економіка у нинішньому році в цілому зростатиме більш швидкими темпами, ніж у 2012 р. На стадію динамічного розвитку знову вийдуть Китай, Індія і Туреч-чина. У США річні темпи росту ВВП дещо призупиняться, а економіка Російської Федерації буде зростати відносно стабільними темпами. У країнах ЄС у 2013 р. прогнозуєть-ся невелике зростання ВВП у ме-

ПІдСУМки І ПерСПекТиВиреального сектору економікиНа початку нинішнього року Держстат України оприлюд-нив перші результати діяльності вітчизняного реального сектора економіки у 2012 р. Це дає можливість підбити попередні підсумки і спрогнозувати можливі сценарії еко-номічної динаміки у середньостроковій перспективі.

жах 0,2%. У наступному році для усіх провідних країн передбачається подальше прискорення економіч-ного зростання.

Для економіки України певни-ми підставами для оптимістичного варіанта прогнозу є її циклічна ди-наміка. Поточний циклічний спад промислового виробництва роз-почався у грудні 2011 р. Таким чи-ном, якщо циклічна динаміка має закономірність, то у поточному році

кон’юнктура на зовнішніх ринках поліпшиться і вітчизняне промис-лове виробництво увійде у стадію зростання.

Володимир ОЛЕФІР,старший науковий співробітник

ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»,

кандидат економічних наук

Як модернізувати систему ДЕРжРЕзЕРвУ

екОнОМІкА

14 15

«діловий вісник» | № 3 (226) 2013

МАйБУТнЄ – зА рОздІЛЬниМ

СОрТУВАнняМ СМІТТяПроблема утилізації сміт-тя з кожним роком деда-лі загострюється. Україні загрожує справжня ка-тастрофа. Сміттєзвалища переповнені, їх кордо-ни впритул наблизили-ся до житлових масивів, уздовж доріг - несанкціо-новані смітники. Від цьо-го страждають не лише люди, а й довкілля, за-бруднюється атмосфера, підземні води, куди про-сочується отрута. За чистоту довколиш-нього середовища тре-ба боротися, впевнена генеральний директор МПП «Рада», що працює вже понад 20 років у м. Бучі на Київщині, На-таля Григорівна СЕМКО. Вона закінчила Інститут електронних приладів та Академію державної по-даткової служби. Тепер навчається у Національ-ній академії державно-го управління при Пре-зидентові України. За фахом – економіст. Зда-валося б, навіщо їй ця «брудна» робота?

– Наталю Григорівно, чому ви вирішили займатися «сміттєвим» бізнесом, адже це досить специфічна робота?

– Кількість сміття зростає що-року повсюди в Україні, і наше Приірпіння – не виняток. Від цього страждає не хтось, а ми з вами. Це ж – наше здоров’я, економіка, еко-логія. Звідси й рішення зайнятися роздільним збором і сортуванням твердих побутових відходів. Ми по-чинали з нуля, то вкрай необхідно було перейняти досвід у колег, які цим займаються професійно. Тож

було вирішено, що у Німеччині, де переробка вторинних ресурсів на-ближається до 90%. Згодом я впро-вадила кращий досвід німецьких колег у нас – спочатку у місті Буча та Ірпінському регіоні, а згодом – у м. Києві та столичній області. Сотні тисяч тонн паперу, скла, пластику, гуми, дерева відправляють не гни-ти на сміттєзвалища, а на перероб-ку. Уявіть, яка це економія коштів і ресурсів!

– Наскільки метод роздільного збирання сміття прижився у регіоні, якими є здобутки компанії на сьогоднішній день?

– МПП «РАДА» заготовляє вто-ринну сировину: пластмаси, ма-кулатуру, склобій, метали та ін., укладаючи договори на збір втор-сировини з підприємствами через систему приймальних пунктів, сис-тему роздільного збору; надання послуг з утилізації. Компанія має власний комплекс з переробки від-ходів і спеціалізований автопарк.

Екологічна компанія «Рада» є флагманом з роздільного збиран-ня відходів в Україні і посідає одне з перших місць на ринку переробки вторинних ресурсів.

Крім того, МПП «Рада» було пер-шим підприємством в Україні, що забезпечило склопластиковими контейнерами європейського зраз-ка для твердих побутових відходів місто Бучу та інші населені пункти. Приймальні пункти вторинної сиро-вини зроблено власними силами нашого підприємства.

Ми виготовили багато облад-нання, що є новинкою навіть для України. Це, насамперед, перфо-ратор для пластика, з якого випус-каються пляшки, турбіна для ви-робництва утеплювача, що не має аналогів у світі, депо-контейнери, де лише один водій. Також ми впро-вадили комплекс сортувальних ліній твердих побутових відходів, лінії дроблення щепи, виробництва утеплювача, шредер для великога-баритних відходів із пластмас тощо.

Обсяги вивезених відходів – не-малі. Макулатура сортується та від-правляється на заводи з виробни-цтва паперової продукції, склобій потрапляє на Гостомельський скло-завод. Більше 12 підприємств пе-

реробляють далі зібрані нами від-ходи (у мм. Обухів, Жидачів, Ізмаїл, Рубіжне, Малин, Дніпропетровськ, Харків, Херсон, Київ). На Київщині ліквідовано понад 400 несанкціо-нованих сміттєзвалищ.

Ми працюємо у тісному співро-бітництві з місцевою владою, кому-нальним господарством, ЖЕКами, двірниками. У процесі збору, сорту-вання і переробки відходів задіяна достатня кількість людей. А це – до-даткові робочі місця.

Очищена від пластикових пля-шок земля, звільнене від мулу джерело – за все це природа від-дячує чистим повітрям, живиль-ною водою і, врешті-решт, береже наше здоров’я. Захист природного середо вища залежить від кожного з нас. Не кинути посеред дороги пляшку, вийти на суботник, поса-дити дерево – не потребує жодної копійки, а результат відчутний для всіх.

– Які перепони доводилося долати, щоб впровадити систему роздільного збирання сміття?

– В Україні дуже мало людей цим займається. Спочатку ЖЕКи не визнавали цього нововведен-ня. Тож ми регулярно проводили

екологічні заняття у дитсадочках і школах, ініціювали відповідні ак-ції, масштабну агітацію серед на-селення. Така праця принесла свої плоди – зменшили навантаження на полігони на 40%.

Роки напруженої праці прине-сли визнання і нагороди. Компанія має диплом у номінації «Лідер при-родоохоронної діяльності – 2011» IV Міжнародної виставки еколо-гічно чистих технологій, рішень і проектів «Довкілля-2011», диплом першого ступеня у номінації "За кращу презентацію екологічних проектів Міжнародного екологічно-го форуму «Довкілля для України», диплом учасника VIII міжнародної спеціалізованої виставки «Комун-тех – 2010», почесну грамоту та медаль Київського регіонального відділення асоціації міст України, сертифікати про проходження курсу «Програми професійного підвищен-ня кваліфікації у сфері поводження з твердими побутовими відхода-ми» промислово-торгових палат (мм. Мюнхен, Лейпциг).

Ніна ЛИПОВЕЦЬКА


16 17

«діловий вісник» | № 3 (226) 2013

Варто нагадати, що 30 серпня 2010 року базовий платіж був зни-жений зі 291 до 180 грн. Одночасно коригуючі коефіцієнти були підви-щені в 2–3 рази, через що вартість полісів «автоцивілки» збільшилася на 50-60%.

Регулятор страхового ринку 28 грудня минулого року отримав пропозицію МТСБУ затвердити нові значення базового страхово-го платежу та коригуючих коефіці-єнтів за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників назем-них транспортних засобів (ОСЦПВ). Протягом 60 календарних днів Ко-місія має затвердити або відхили-ти пропозицію. Нацкомфінпослуг створила робочу групу, яка розгля-датиме аргументи МТСБУ. Однак, питання підвищення тарифів з ав-тоцивілки є дискусійним, оскільки не всі учасники ринку поділяють думку щодо їхнього збільшення.

арГуМЕнти та КонрарГуМЕнти– Розмір базового тарифу з

цього виду страхування повинен базуватись на даних статистики та актуарних розрахунках. Тільки піс-ля поглибленого аналізу багатьох показників, в тому числі рівня стра-хових виплат, комплексу послуг, що надають компанії, можна зробити висновки стосовно підвищення або зменшення тарифу, – вважає про-відний спеціаліст відділу розгляду страхових справ страхової компа-нії «IНГО Україна» Андрій Нечас.

Прихильники підвищення цін на поліси аргументують необхідність цього збитковістю ОСЦПВ. При цьо-му, за даними Бюро, з 2005 р. (дати набуття чинності закону про авто-цивілку) і до 30 листопада 2012 р. сума страхових відшкодувань і ре-гламентних виплат по даному виду страхування становила близько 4,1 млрд. гривень, тоді як премій за цей період клієнти сплатили на …10,8 млрд гривень. Держава ре-гламентує та обмежує витрати за цим видом страхування 20%, до-датково 4% сплачуються до фондів МТСБУ, а 3% – податок. Тобто, до-пустимі витрати у 27% за всі роки

будь-яких порівняннях треба вра-ховувати усі фактори у конкретній країні. Наприклад, у Росії середня компенсаційна виплата по життю і здоров'ю за ОСВЦП становить 13,1 тис. руб., що майже вдвічі мен-ше, ніж аналогічна середня виплата в Україні.

ноВації та риноК На думку заступника голови

правління страхової компанії «AXA Страхування» Максима Межебиць-кого, у новій редакції закону про ав-тоцивілку передбачені мінімальні розміри виплат у страхових випад-ках, у результаті яких було заподі-яно шкоду життю та здоров'ю третіх осіб залежно від ступеню її тяжко-сті. Наприклад, якщо в результаті ДТП потерпілий отримав першу гру-пу інвалідності, то мінімальний роз-мір виплати встановлений на рівні 36 мінімальних заробітних плат, не-залежно від наявності документів, що підтверджують відповідні його витрати. По другій і третій групі інва-лідності мінімальний розмір виплат встановлений на рівні 18 і 12 міні-мальних заробітних плат відповід-но. Аналогічні обмеження мінімаль-них розмірів виплат встановлені і

становлять 2,9 млрд. гривень. Тоді, як може бути збитковим вид стра-хування, по якому премії більше ніж вдвічі перевищують виплати? Мож-ливо страховикам варто пошукати дохідні місця, де осідають прибутки від клієнтських коштів, які за час дії цього закону становлять 3,8 млрд. гривень?

Другою причиною зростання та-рифу за ОСЦПВ називають набуття чинності з 5 лютого цього року змін до закону про автоцивілку № 5090 (прийнятий 5 липня 2012 року). Від-повідно до цього документу, випла-ти страховиків у зв’язку зі втратою життя і здоров'я потерпілих у ДТП мають зрости. Українська феде-рація убезпечення прогнозує їхнє зростання на 400 млн. грн. щоріч-но. Інші експерти називають скром-ніші цифри.

За оцінкою фахівців, при тому, що страхова сума за життя та здоров’я при ОСЦПВ у розмірі 100 тис. грн. існує з 1996 р., се-редня виплата сьогодні становить 6,5 тис. грн., а загальна сума – близько 20 млн. грн. в рік (без ура-хування виплат з фондів МТСБУ).

– Зміни, що набудуть чинності, несуттєво позначаться на загаль-ному розмірі виплат по цих ризи-ках, збільшивши їх за підсумками нинішнього року приблизно до 100 млн. гривень, – підкреслює голова комісії зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків Вячеслав Черняховський.

Тепер страховики здійснюють лише виплати у зв’язку зі смертю потерпілих. Але за договорами, укладеними після 5 лютого, вони будуть зобов'язані виплачувати компенсації в розмірі, не нижчому гарантованих законом сум, неза-лежно від того, чи зможуть потерпі-лі надати страховику документи, що підтверджують їх медичні витрати.

У той же час, статистика Дер-жавтоінспекції та Бюро свідчить про подвійні стандарти щодо кіль-кості потерпілих та обсягу виплат їм. Наприклад, за даними ДАІ, у 2011 р. в Україні внаслідок до-рожньо-транспортних пригод по-страждали більше 43 тис. людей, з

яких майже 30 тис. могли вимагати виплати за ОСЦПВ. За цей період у страхові компанії за відшкодуван-ням звернулися …4085 людей, але виплати отримали 3056 на загаль-ну суму 19,5 млн. гривень (без ура-хування виплат з фондів МТСБУ). Тобто, тільки 13,6% постраждалих звертається за виплатами, тому всі «розрахунки» за статистикою ДАІ щодо обгрунтування підвищення тарифів через зростання виплат по смертям і інвалідності – лукав-ство. Є сумніви, що після 5 лютого менталітет українських автовлас-ників зміниться і число звернень до МТСБУ збільшиться. З неофіційних бесід з учасниками ринку виявило-ся, що, зокрема, пасивність на рин-ку автоцивілки, пов’язана з тим, що більшість водіїв не знають, як … ко-ректно заповнити європротокол…

Не стали страховики мобільні-шими і у питаннях врегулювання вимог потерпілих. Так, за даними того ж МТСБУ, минулого року при термінах врегулювання вимог по-терпілих до 90 днів – їх розгляну-то лише 37%. Торік зберігалася і тенденція «запізнення» з терміна-ми врегулювання – 36 їх відсотків «чекають» більше 150 днів. Скорі-ше всього, через цю причину у по-над третині випадків виплати за новими умовами почнуться через півроку. А оскільки процедура при-значення групи інвалідності три-ває майже 6 місяців після ДТП, то чекати масових виплат за новими умовами доведеться до наступного року! При цьому 7,5 млн. громадян майже весь рік будуть зобов’язані платити за підвищеними тарифами ОСЦПВ (у випадку їхнього затвер-дження), а виплачувати їм будуть, як і раніше, дуже мало. Тому неза-лежні фінансисти вважають, що поспішати зі зміною коефіцієнтів не варто. Потрібно зачекати рік-півтора, щоб накопичити статис-тику у страховиків за фактичними виплатами за новими умовами, а вже потім порушувати питання про корекцію вартості. При цьому, еко-номічні показники роботи за цим обов’язковим видом нині свідчать, що ціни треба знижувати, а не під-вищувати.

За словами Вячеслава Черня-ховського, в Україні суми компен-сацій по інвалідності, наприклад, досить близькі за розміром до загальної трудової пенсії, що при невисокому загальному рівні се-редньої зарплати робить частину компенсації з фондів соціально-го страхування набагато вагомі-шою, ніж за кордоном. Тому при

у випадках летального результату, як внаслідок заподіяння моральної шкоди третім особам.

Максим Межебицький вважає, що дані зміни в законодавстві при-зведуть до збільшення виплат у ці-лому за ОСЦПВ. За оцінками акту-аріїв, сумарні виплати у зв'язку зі змінами в законодавстві по даному виду збільшаться на 30%.

Деякі фахівці підрахували, що ринкове проникнення автоцивілки, становить приблизно 90%, тобто лише один з десяти водіїв не має її полісу. Згідно з даними Ліги стра-хових організацій, якщо у 2008 р. ОСЦПВ входило до першої п’ятірки страхових послуг домогосподарств з часткою 12%, то минулого року вона підвищилася до 23%. Тобто істотно змінилася структура страхо-вого ринку, а автоцивілка стала од-ним із основних видів доходу стра-ховиків.

– Сьогодні не треба нікого пере-конувати, що спокійніше заплатити декілька сотень гривень за річний поліс, аби відчувати себе впевне-ним і захищеним на дорозі, – гово-рить голова правління УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» Дмитро Гри-цута.

Для наведення порядку на ринку ОСЦПВ Нацкомфінпослуг пропонує створити реєстр страхових агентів, контролювати який буде Моторне (транспортне) страхове бюро Украї-ни. Але експерти переконані, що це навряд чи допоможе очистити ри-нок від тимчасових і непрофесійних посередників.

А щодо тарифів, сподіватимемо-ся, що рішення про їх підвищення на ринку автоцивілки, яка є соціально-значимим видом страхування і охо-плює майже 8 млн. автомобілістів, серед яких дуже багато підприєм-ців, прийматимуть на основі корек-тної статистики. Непогано було б, щоб до цього процесу долучилися і фахівці Антимонопольного комітету України.

Цікаво, чи підраховувало Мініс-терство фінансів, наскільки підви-щаться платежі для страхування автотранспорту, який належить держорганам, органам місцевого самоуправління, муніципальних підприємств і державних компаній (міліція, швидка допомога, міські автобуси, автодори, виконкоми ад-міністрацій і т. і. )?

Вікторія БОНДАРЧУК

Відповідно до соціологічних до-сліджень, проведених Українським Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій, у рам-ках проекту «Барометр земельної реформи», найбільш актуальними для землевласників є питання за-свідчення права їх власності на свою земельну ділянку.

Право постійного користуван-ня земельною ділянкою підтвер-джується державним актом. Але з 1 січня 2013 року введено нові правила. Власність на земельну ді-лянку підтверджуватиметься її дер-жавною реєстрацією. На безоплат-ній основі видаватиметься витяг із земельного державного кадастру про таку ділянку, що передбачено ч. 8 ст. 24 Закону України «Про Дер-жавний земельний кадастр», яким і підтверджуватиметься право влас-ності на земельну ділянку.

У звязку із цим нововведенням видача державних актів на право власності на земельну ділянку при-пиняється, але водночас державні акти видані до 1 січня 2013 року залишаються чинними.

Таке право може посвідчувати-ся й іншими цивільно-правовими угодами (договори купівлі-продажу, дарування тощо), однак і у такому

випадку державний акт має дода-ватися до цих угод.

Право оренди земельної ділян-ки підтверджується відповідним до-говором.

БароМЕтр зЕМЕльної рЕфорМи

Вітчизняні сільгоспвиробни-ки зібрали минулого року понад 20 млн. тонн кукурудзи. Врахо-вуючи внутрішні потреби, аграрії без побоювань можуть нарощу-вати обсяги її реалізації на зо-внішніх ринках, попит на яку зріс у багатьох країнах.

Найбільшими імпортерами нашої кукурудзи стали країни Південної Європи, які особли-во постраждали минулого року від зниження урожайності цієї культури, і традиційні партнери з Близького Сходу. Вітчизняні агра-рії відправили її до Іспанії майже 590 тис. тонн, Італії – 390 тис., Португалії – понад 230 тис., Єгип-ту – 170 тис., Нідерландів – 125 тис. тонн. Купують нашу кукурудзу також Сирія, Іран, Лівія, Ізраїль, Ірландія та інші країни.

Найбільшими експортними гравцями на світовому ринку ку-курудзи є США, Бразилія, Аргенти-

екСПОрТ кУкУрУдзи:

УкрАїнА нА 4-МУ МІСЦІ

З початку нинішнього року роз-почався економічний експери-мент, що діятиме 10 років, спрямо-ваний на створення вітчизняним суднобудівникам, серед яких 46 членів ТПП України, сприятливих умов для збільшення обсягів ви-робництва, у тому числі й на екс-порт. Зокрема, їм надаватимуться державні гарантії під зарубіжні кредити. Вони не сплачуватимуть мито і ПДВ під час ввезення в Україну товарів, що використову-ються для випуску плавзасобів і не мають аналогів у вітчизняних виробників.

дЛя ПІдТриМки

СУднОБУдІВникІВ

ДОРОГА Ти НАША, АвТОцивІлКА….Моторне (транспортне) страхове бюро (МТСБУ, Бюро) запро-понувало Нацкомфінпослуг знову підвищити вартість авто-страхування, щоб не допустити погіршення платоспроможності гравців ринку. Базовий платіж пропонується підвищити зі 180 до 320 грн. Одночасно зміняться коригуючі коефіцієнти у за-лежності від розміру населеного пункту, стажу водія, віку авто-мобіля. За словами експертів, з урахуванням нових коефіцієн-тів вартість поліса в середньому зросте на 30-50%.

на, Україна та Індія. Обсяги амери-канського експорту цієї культури становитимуть нинішнього року 26 млн. тонн. Бразилія прогнозує продати 22,5 млн. тонн, Аргентина – 19,5 млн., Україна – 12,5 млн., Індія – 3 млн. тонн кукурудзи.


18 19

«діловий вісник» | № 3 (226) 2013

АПТЕКИ ПРАЦЮВАТИМУТь ЗА НОВИМИ ПРАВИЛАМИЗ квітня цього року вносяться зміни до ліцензійних умов роздрібного продажу лікарських засобів. Новації запропоновані Державною службою України з лікарських засобів з тим, щоб покращити фармацевтичну допомо-гу населенню. Міністерство охорони здоров’я України підтримало нововведення, видавши відповідний на-каз. Що зміниться в аптечній мережі – про це розповів голова Державної служби України з лікарських засобів Олексій СОЛОВЙОВ.

дітяМ до 16-тиВідПусК ліКіВ заБоронЕно

– Олексію Станіславовичу, МОЗ наказ «Про внесення змін до ліцензійних умов» регламен

тує порядок роздрібного продажу ліків. Яких змін чекати найближчим часом?

– Насамперед, плануємо ор-ганізувати ти зону так званої пішохідної доступності, аби не допустити, коли дві аптеки від-криваються «двері в двері» й по-

чинають конкурувати між собою за рахунок якості надання фар-мацевтичної послуги, передусім якості лікарських засобів.

Власники таких аптек зазви-чай трохи знижують ціни на ліки, але економлять на навчанні провізорів і створенні належних

умов для зберігання лікарських препаратів. Новою нормою пе-редбачається, що в містах-міль-йонниках відстань між аптеками має становити 300 метрів, а у населених пунктах із меншою кількістю жителів – мінімум 500 метрів.

Також планується зобов’я-зати власників великих аптеч-них мереж, щоб на кожні 10 сво-їх аптек вони відкривали одну аптечну установу, де фахівці виготовляли б ліки за рецептом лікаря, або аптеку в сільській місцевості (такі, як відомо, не настільки прибуткові, як у міс-тах).

Однією з обов’язкових нових вимог є обладнання абсолютно всіх аптечних установ пандусами чи спеціальними підйомниками для людей із обмеженими фізич-ними можливостями. Наразі ви-моги до цих пандусів не визна-чені, і, на жаль, зустрічаються випадки, коли, незважаючи на їх наявність, людина з обмежени-ми можливостями руху не може ними скористатися.

Також ми пропонуємо зобов’язати провізорів інфор-мувати покупців про варіанти наявних в аптеці ліків із однією й тою самою діючою речовиною (за міжнародною непатентова-ною назвою). Це надасть можли-вість людині отримати інформа-цію про наявність аналогічних ліків за нижчою ціною. Напри-клад, лише в групі парацетамолу існує 179 препаратів із однією діючою речовиною (парацета-молом), із них 48 – вітчизняні зі значно меншою ціною, ніж на зарубіжні аналоги.

Ще одна пропозиція Держлік-служби – відпуск ліків лише тим особам, котрі досягли 16-річного віку. Спільно з МОЗ ми обгово-рювали кілька варіантів втілен-ня цієї норми у практику. Були пропозиції, щоб заборона по-ширювалася на всі препарати. Проте, зважаючи на те, що ми не повинні обмежувати доступність ліків (дуже багато випадків, коли старші люди посилають за ліка-ми до аптеки дітей чи онуків), збираємося встановити таку норму лише щодо рецептурних препаратів (сильнодіючі, нарко-тичні, що відпускаються виключ-но за рецептом лікаря).

Якщо всі вищеназвані вимо-ги не будуть дотримані, аптеки позбавлятимуть ліцензії.

– Раніше на вітринах аптек виставлялися лікарські засоби і під ними стояли надписи – «від головного болю», «від кашлю» і т.д. Але останнім часом на полицях за

мість ліків з’явилися косметичні засоби (мило, шампуні) та біодобавки. Чому?

– Пацієнт не повинен сам собі призначати ліки. Такі правила прописані у ліцензійних умовах, що набули чинності ще в грудні 2011 року. Але не всі аптеки їх дотримуються. Продавцям ліків установили термін в один рік, щоб привести бізнес у відповід-ність до чинного законодавства. В умовах написано чітко: на ві-тринах, у скляних і відкритих шафах можуть розміщуватися тільки ті лікарські засоби, які відпускаються без рецепта. Пре-парати, що продаються за при-писом лікаря, повинні зберіга-тися в закритих шафах, до яких пацієнти не мають доступу. При цьому реклама ліків заборонена у будь-якій формі. Навіть фарма-цевт не має права рекоменду-вати покупцеві препарат якоїсь певної марки, а тільки розпові-сти пацієнту, які аналогічні засо-би є в наявності і скільки вони коштують.

інтЕрнЕт-аПтЕКи – Поза заКоноМ

– Держлікслужба пропонує запровадити в Україні стандарти належної аптечної практики. Про що йдеться?

– Нині в Україні 70% ліків – безрецептурні препарати, що люди часто призначають собі самі. А в Європі навпаки – стіль-ки ж відсотків препаратів на-лежать до рецептурних ліків. Тому метою належної аптечної практики є не лише призначен-ня ефективних ліків, які б спри-яли швидкому одужанню хворо-го, але й економія його коштів. Адже люди купують дуже багато лікарських препаратів, які їм зовсім не потрібні. Вдумайтесь, лише торік через аптеки в Укра-їні було продано ліків на суму 27 мільярдів гривень, що на 17% більше порівняно з позаторіш-нім показником.

– Залишається актуальною проблема фальсифікації ліків. Чи існують якісь ознаки, за якими можна було б визначити фальшивий препарат?

– Протягом 2012 року Держ-лікслужбою не допущено до спо-живача 1,5 млн. фальсифікова-них упаковок лікарських засобів на суму 55 млн. грн. Серед таких препаратів: Но-шпа, Енап, Ана-ферон дитячий, Імпаза, Уроле-сан, L-лізину есцинат, Кетанов, Темпалгін, Ротокан, Доларен, Баралгетас, Етанол 96. Зазви-

чай якихось характерних ознак, за якими можна розпізнати під-роблені ліки, не існує, і виявити підробку може тільки фахівець зі стажем. Найчастіше фальси-фікат виготовляють наступним чином – ліки, в яких вийшов термін придатності, по-новому запаковують і продають. Якщо такі ліки людина купувала ра-ніше, треба звертати увагу на колір препарату – коли він від-різняється, можна запідозрити фальсифікат. Також слід уважно оглядати упаковку. Наприклад, був випадок, коли підробку ви-явили через те, що на упаковці справжніх ліків у надписах була помилка, яку «виправив» вироб-ник фальсифікату. Хочу підкрес-лити, що найбільша ймовірність придбати підроблені ліки по Інтернету. Діяльність Інтернет-аптек в Україні заборонена, й товар, який реалізується таким чином, ніким не контролюється. Пам’ятаю, був випадок, коли по Інтернету жінка придбала своїй дитині препарат від дисбакте-ріозу, від якого малюк отримав тяжкі опіки слизової оболонки гортані. На щастя, дитину вда-лося врятувати.

У жодному разі не можна призначати собі ліки за теле- або радіорекламою. Дуже час-тими, на жаль, є випадки, коли виявляється, що рекламований препарат був навіть не ліками, а біологічно активною доміш-кою (БАД). Наголошую: БАДи не лікують! Вони можуть справля-ти профілактичну дію, отже, їх може приймати виключно здо-рова людина. Перевірити, чи є придбаний засіб ліками або БА-Дом, можна за відповідним ре-єстром, що знаходиться у віль-ному доступі на нашому сайті. Врешті-решт, запитати про це можна у провізора аптеки, який зобов’язаний надати вам точну інформацію. Лікарські засоби та БАДи не є взаємозамінними!

Також у жодному разі не можна купувати ліки в аптеч-них кіосках. З грудня 2012 року вони заборонені, і якщо хтось побачить, що вони працюють, потрібно письмово звернутися до нас або до одного з територі-альних органів, і ми проведемо перевірку. Також слід не соро-митися і запитувати у провізора сертифікат якості на лікарський препарат.

Отже, будьте пильними і здо-ровими!

Інна БІРЮКОВА

20 21

«діловий вісник» | № 3 (226) 2013екОнОМІкА І ПІдПриЄМниЦТВО

ДЕРЕВЬЯ БЕЗ КОРНЕЙ НЕ РАСТУТ,

или О нынешней практике продвижения корпоративной социальной ответственности в странах СНГ

ПараллельНые мирыНашим странам нужно перестать

имитировать. Очень ярким приме-ром имитации в бывшем Советском Союзе, из которого все мы вышли, является директивное широкомас-штабное внедрение КС УКП (ком-плексной системы управления каче-ством продукции на базе стандартов предприятия) в организациях, функ-ционирующих в условиях тотального дефицита. И хоть акция проводилась с благими намерениями, мы знаем, что из этого получилось.

Здесь уместно вспомнить кры-латое выражение «Благими наме-рениями вымощена дорога в ад». Как сказано в Википедии, эта фра-за употребляется для обозначения случаев, когда попытки осуществле-ния самых гуманных и благих задач приводят (по недальновидности, не-досмотру, неумению и т.п.) к совер-шенно обратным и даже деструктив-ным последствиям. В современном русском языке в качестве аналога данной фразы зачастую использует-ся также ставшее крылатым выра-жение В. Черномырдина «Хотели как лучше, а получилось как всегда».

И мы много теряем, когда по не-допониманию либо из-за тщеславия одни и те же, весьма схожие или тес-но переплетённые проблемы пыта-емся решать не взаимоувязанно, а изолированно, зачастую искусствен-но «расщепляя их на части» и порож-дая для проведения экспериментов свои собственные «параллельные миры». Ведь давно известно, что именно на стыках и в результате ин-теграции возникает позитивный си-нергетический эффект.

С существованием «параллель-ных миров» я столкнулся еще в се-редине восьмидесятых прошлого

столетия. Это было связано с по-строением систем управления каче-ством. В 1976 году по приглашению академика Виктора Михайловича Глушкова я перешёл из системы Гос-стандарта в Институт кибернетики Академии наук Украины. Приг лашен я был для выполнения темы ГКНТ СССР по разработке типовой АСУ «Качество». Долго я не мог понять, по-чему мы с коллегами по институту не понимали друг друга, когда дискути-ровали об управлении качеством. И, наконец, до меня дошло, что работа в части систем управления качеством велась двумя ведомствами изоли-рованно в «параллельных мирах». В Госстандарте, который занимался проблемами стандартизации и каче-ства, строили конструкцию системы управления качеством, используя стандарты предприятия (организа-ционные регламенты). В Институте кибернетики, специализировавшем-ся на автоматизированных системах управления, разрабатывали техно-логии управления качеством. При этом ни один, ни другой подходы сами по себе не обеспечивали дости-жения приемлемой эффективности. И только их объединение позволило получить новые эффекты, которые были отмечены международными премиями. В последующем мне до-велось неоднократно встречаться с подобным явлением, оказывающим негативное влияние на развитие на-ших государств.

Показательно, что еще в конце 80-х годов прошлого столетия япон-ские компании для подтверждения соответствия систем менеджмента (в части их ориентации на качество) только что введенным стандартам ISO 9000 не создавали новых доку-ментов для демонстрации. Необхо-

димые требования уже содержались внутри их общих систем менеджмен-та (СМ) и им достаточно было про-демонстрировать это аудиторам. В отличие от предприятий бывшего СССР, лучшие компании мира изна-чально разрабатывают у себя систе-му менеджмента единой и цельной и с её помощью обеспечивают дости-жение всей совокупности целей, в том числе тех, которые ориентирова-ны на удовлетворение всех заинте-ресованных сторон. А мы до сих пор продолжаем создавать локальные целевые системы менеджмента по стандартам ISO в отрыве от реальной системы управления, действующей в организации, построив для этого свой «параллельный мир».

После выхода в свет Глобального Договора ООН страны СНГ начали копировать и пытаться применять у себя доступный опыт в части КСО, на-копленный развитыми государства-ми. При этом, не разобравшись, что у «развитых» это была только верхуш-ка айсберга, или, иными словами, вызревшие плоды на дереве, корня-ми которого служило деловое совер-шенство организаций. Не заметив этого, в наших странах отщеплённую локальную часть КСО пытаются «при-вивать» изолированно от делового совершенства, опять же в собствен-ном «параллельном мире».

ПОмОчь мОжет тОлькО тОт, ктО Сам Не НуждаетСя в ПОмОщиВ подзаголовок вынесены слова

Мишеля Терещенко, наследника из-вестных украинских сахарных маг-натов и меценатов. В нашем случае это выражение означает, что несо-вершенные организации по опреде-лению не в состоянии долговремен-но и полноценно удовлетворять все заинтересованные стороны. Такое под силу только успешным, совер-шенным компаниям! И практика подтверждает, что мировые лидеры в части КСО – это весьма совершен-ные и успешные компании.

Исследования, выполненные американскими учеными и описан-ные в книге «Построенные навечно», позволили развенчать ряд мифов об успешных компаниях, в том чис-ле о том, что они нацелены, прежде всего, на получение прибыли. Оказа-лось, что самые успешные компании мира изначально были привержены социальным ценностям, которые считали приоритетнее прибыли. При этом они существенно опередили своих соперников по сумме возвра-та средств на вложенный доллар на длительном отрезке времени. Об-щим для таких компаний оказалось также то, что каждая из них руковод-ствовалась единым «видением» – верой в назначение, содержащееся в ответе на вопрос: «Для чего суще-

ствует компания?» И здесь важно, насколько сильно компания – от первого руководителя до уборщицы – пронизана этим чувством «пред-назначения» и чем она – прибылью, клиентами, товарами – может ради него пожертвовать. Ключевым от-личием самых успешных компаний является ставка на создание пра-вильной организации. Эти компа-нии гибче реагируют на меняющие-ся условия рынка и предоставляют своим сотрудникам возможности для эффективной реализации орга-низационной стратегии. В условиях экономической нестабильности они добиваются лучших результатов бла-годаря эффективному управлению ресурсами и возможностями на всех уровнях организации, а не только на уровне руководства. Эти компании ориентированы на постоянное со-вершенствование и инновации и в полной мере задействуют креатив-ность сотрудников.

В развитых странах наблюдается весьма высокий уровень делового совершенства основной массы ор-ганизаций, которые давно уже в сво-ей профессиональной деятельности ориентированы на систематическое удовлетворение всех заинтересо-ванных сторон. И, как более зрелые, они имеют развитую «корневую си-стему» (т.е. систему менеджмента), обеспечивающую их материальную устойчивость и КСО, в том числе способность естественным образом участвовать в благотворительных и других социальных проектах. Введе-ние Глобального Договора ООН не требует от них какой-либо значитель-ной дополнительной деятельности.

И, справедливости ради, нужно отметить, что практически во всём мире успешные компании являлись социально ответственными задолго до того, как ООН инициировала Гло-бальный Договор. Они этого достига-ли не по указанию сверху, а осозна-вая необходимость удовлетворения заинтересованных сторон для со-хранения и развития своего бизнеса и непрерывно совершенствуя свою профессиональную деятельность. По моему разумению, именно они создали предпосылки для того, что-бы ООН инициировала Глобальный Договор, а также стали прототипами для его создания. И, как мы сможем убедиться ниже, «совершенная ком-пания» и «социально ответственная компания» – это, по сути, синонимы.

как в развитых СтраНах развиваетСя СОвершеН-СтвуютСя кОмПаНии и взращиваетСя кСОЗа последние десятилетия на

разных континентах было выпол-нено множество исследований в части успешных компаний. По их

итогам учёные представили обоб-щённую лучшую практику успешных организаций сконцентрировано в виде фундаментальных концепций делового совершенства. Где под де-ловым совершенством понимается «способность организации ставить и достигать цели по удовлетворению заинтересованных сторон». В Европе такие концепции сформулированы EFQM, ведущей международной ор-ганизацией в сфере совершенства: достижение сбалансированных ре-зультатов; добавление ценности для потребителей; управление через видение, вдохновение и честность; управление через процессы; дости-жение успеха через людей; взра-щивание творчества и инноваций; построение партнёрских отношений; принятие ответственности за устой-чивое будущее.

Для практического использова-ния фундаментальных концепций на всех континентах применяют модели совершенства (модели идеальных организаций). Так, для реализации концепций совершенства EFQM при-меняется модель EFQM, признанная одной из самых популярных – этой моделью руководствуются более 30 тыс. компаний во всём мире. Модель EFQM позволяет получить целостное представление о любой организации, независимо от формы собственности, размера, отрасли или уровня зрелости. Она способ-ствует руководству компании в фор-мировании стратегии, вовлечению в процессы совершенствования всего персонала, создании уникальной культуры, где устойчивое превосход-ство является нормой.

Модель EFQM всесторонне опи-сывает любую организацию через 9 критериев: лидерство; стратегия; персонал; партнёрство и ресур-сы; процессы, продукты и услуги; результаты, которые относятся к потребителям, персоналу и обще-ству; ключевые результаты. Эти критерии представлены в виде 32-х подкритериев. Сравнение конкретной организации с моде-лью позволяет определить её до-стоинства и слабые стороны (об-ласти для усовершенствования). Получение и анализ информации о лучшей мировой и отечественной практике позволяет организации разработать конкретную целена-правленную инновационную про-грамму усовершенствования на определённый период времени. После выполнения программы организация вновь оценивается, т.е. сравнивается с моделью. И опять: сильные и слабые стороны – знания – программа… Виток за витком, по спирали, все выше и выше. Как следует из концепций и модели, организации, совершен-

ПРЕДиСЛОВиЕНе подумайте, что я против принципов КСО (корпоративной социальной ответственнос-ти), озвученных в Глобальном Договоре ООН. Я – за, двумя руками! и не просто «за», а еще задолго до появления ГД ООН я иницииро-вал процессы КСО в Украине, а затем для их продвижения около двух десятилетий при-лагаю немало практических усилий по ор-ганизации совершенствования украинских предприятий. Я не против и тех пропаган-дистских компаний, самих по себе, которые проводятся в странах СНГ в части КСО в по-следние годы. В Украине можно наблюдать за схожим процессом – телешоу «Светская жизнь с Катей Осадчей», где демонстрируют-ся причуды богатой «элиты» бедной Украины, малопонятные её рядовому гражданину. Од-нако здесь хоть не утверждается, что это и есть тот путь, которым должна развиваться вся страна. Это просто публичная демонстра-ция одного из фрагментов жизни в Украине, как она есть.Но когда публичные мероприятия по про-движению КСО в наших странах проводятся в нынешнем виде под эгидой авторитетных общественных организаций и утвержда-ется, что это путь, которым все мы должны идти, повышая свою социальную ответ-ственность, я их не могу ни понять, ни при-нять. Потому что здесь КСО рассматрива-ется, преимущественно, как специальные социальные акции, отделённые от основной профессиональной деятельности компаний и в отрыве от проблем их делового совер-шенства. и предлагаемый опыт отдельных крупных продвинутых компаний практичес-ки не доступен для воспроизводства боль-шинству субъектов предпринимательства. Работу по распространению гуманных идей социальной ответственности нужно прово-дить осмысленно и социально ответствен-но, глубоко разобравшись в сути процес-сов КСО и их месте среди других смежных процессов. А не предлагать для «пересад-ки» в организации наших стран «деревья, отделённые от корней».

Благими намерениями вымощена дорога в ад(Библейская мудрость)


22 23

«діловий вісник» | № 3 (226) 2013

ствуясь, повышают одновременно и уровень своей социальной ответ-ственности в отношении всех заин-тересованных сторон: трудящихся, потребителей и общества.

Для оценивания компаний на основе моделей в мире принята 1000-бальная шкала. В рамках этой шкалы EFQM ввёл Схему уров-ней совершенства, что позволило отмечать как компании, достиг-шие уровня лучших в Европе, так и те, которые ещё не достигли этого уровня, однако показали высокие результаты.

Параллельно с концепциями и моделями совершенства в мире на протяжении более двух десятиле-тий развиваются процессы совер-шенствования локальных целевых систем менеджмента организаций на основе международных стандар-тов: ISO 9000 (качество), ISO 14000 (экология), ISO 22000 (пищевая безопасность), OHSAS 18000 (про-изводственная безопасность) и др. Однако, как отметила Европейская Комиссия, при всей важности этих стандартов следует отдавать себе отчёт в том, что для предприятий они могут обеспечить только пер-вые шаги на пути к тотальной конку-рентоспособности (а также к КСО – авт.), базирующейся на концепциях совершенства.

Реализация концепций и моде-ли совершенства EFQM обеспечи-вает соблюдение принципов Гло-бального договора ООН. В свою очередь, модель EFQM позволяет оценивать и наглядно представ-лять информацию об уровне КСО организации. При этом, в отличие от традиционных социальных отчё-тов, оценивание по модели EFQM демонстрирует одновременно со-стояние системы менеджмента и процессы, поддерживающие КСО, что способствует пониманию сути происходящего, а также позволя-ет программировать дальнейшее развитие и углубление социально ответственного отношения орга-низации к заинтересованным сто-ронам. Здесь же представляются достигнутые организацией финан-совые результаты. Социальные от-чёты в их теперешнем виде могут служить иллюстративным матери-алом, прилагаемым, при желании, к результатам оценивания органи-зации по модели EFQM.

Резюмируя, можно сказать, что 10 принципов ГД ООН – это, по сути, «установки» (или рамка сверху), а концепции и модель EFQM – это ин-струментарий (рамка снизу) для вы-ращивания совершенных органи-заций, отличающихся повышенным социально-ответственным отноше-нием ко всем заинтересованным сторонам.

Практика ПрОдвижеНия кСО в СтраНах СНГПо-иному происходит продвиже-

ние принципов КСО в странах СНГ. Вспоминаю первое в Украине пу-бличное мероприятие по КСО – кон-ференцию, проведённую PR-лигой в 2005 году, лейтмотивом которой была благотворительная деятель-ность в её чистом виде. На мой до-клад о деловом совершенстве, как основном факторе повышения соци-альной ответственности, просто не обратили внимания – он выходил за рамки понимания аудитории.

Прошло 8 лет. Естественно, что участие в глобальных мероприятиях под эгидой ООН, выступления про-двинутых зарубежных специалистов по КСО и т.п. не прошли бесследно. Отношение к КСО в наших странах начало постепенно меняться. Уже многие понимают, что КСО – это не только благотворительность. Появи-лись различные социальные акции типа: «зелёный офис», борьба с кор-рупцией, уборка мусора и т.п. Ино-гда затрагивают даже некоторые аспекты профессиональной дея-тельности организаций, например, выпущенная в Украине брошюра о социальной ответственности в «це-почках поставщиков». Безусловно, это – прогресс.

Однако для стран СНГ с их отста-ванием от развитых государств так медленно прозревать непозволи-тельно. Приведу только некоторые цифры. Валовой национальный до-ход (ВНД) на душу населения (в аме-риканских долларах): Молдавия – 2 тыс., Украина – 3 тыс., Беларусь – 6 тыс., Казахстан – 8 тыс., Рос-сия – 10 тыс. В то же время: Лат-вия, Польша, Чехия – до 20 тыс.; Франция, Германия, Австрия – до 50 тыс.; Швейцария, Люксембург – до 80 тыс.; Норвегия – 84 тыс. Компании СНГ в массе по сравне-нию с мировыми лидерами по про-изводительности ниже до 10 раз, а по дефектности – выше до 1000 раз; в разы выше у них и себесто-имость. В части делового совер-шенства (по 1000-балльной шкале, принятой в мире) они находятся на уровне 150–250 баллов по срав-нению с 300–450 баллами у массы компаний развитых стран. При этом отдельные компании-лидеры стран СНГ уже достигают 550–650 бал-лов, а самые-самые лучшие из них – выходят и на 700(!) баллов (луч-шие в Европе – 750–800 баллов).

Прежде чем организовывать продвижение КСО в странах СНГ, следовало разобраться, из чего это самое КСО произрастает. Готовы ли предприятия наших стран в массе удовлетворять принципам ГД ООН. Что необходимо сделать, чтобы дей-ствительно развернуть массовое

движение в сторону улучшения со-циально ответственного отношения деловых кругов к заинтересованным сторонам.

Нужно учесть, что в странах СНГ, которые более 70 лет формирова-лись в условиях тотального дефи-цита, и где главным показателем для поощрений и наказаний было количество выпущенной продукции, создавались системы менеджмента, ориентированные именно на «коли-чество». «Качество» носило для них абстрактный характер – не было мотивации. В результате переход к системам менеджмента, ориенти-рованным на «качество», оказался для стран СНГ весьма сложным и за-частую сводился к их имитации. Не-адекватное понимание и отношение к системам менеджмента, в частно-сти менеджмента качества, привело к тому, что организации стран СНГ в своей массе в части делового совер-шенства значительно уступают ком-паниям развитых стран.

В результате неадекватного пред-ставления о полноте и процессах формирования КСО в Украине, дру-гих странах СНГ рассматривают, как правило, в отрыве от делового совер-шенства. Несмотря на то, что все они являются звеньями одной цепи, где основополагающим все же являет-ся деловое совершенство. Заглянув «в корень», можно было увидеть, что благотворительность и аналогичная социально ориентированная дея-тельность, выполняемая вне профес-сионального предназначения компа-нии, хоть и чрезвычайно важна, но это только малая часть в формировании КСО и устойчивого развития. Осново-полагающей же во взращивании со-циально ответственных организаций является их ежедневная основная профессиональная деятельность, а также непрерывное системное со-вершенствование, направленное на удовлетворение заинтересованных сторон (потребителей, персонала, общества).

Вместе с тем, до настоящего вре-мени при продвижении КСО в Укра-ине, других странах СНГ основной акцент всё еще делается на специ-альные социальные акции компа-ний, умалчивая об удовлетворении ими заинтересованных сторон в результате профессиональной де-ятельности. При этом освещается, преимущественно, опыт очень уз-кого круга крупных компаний (зача-стую иностранных) с продвинутыми системами менеджмента, способ-ными продемонстрировать свои со-циальные проекты. Большое внима-ние уделяется социальным отчётам, по которым, к сожалению, сложно определить, является ли компания действительно социально ответ-ственной перед всеми заинтересо-

ванными сторонами. Ведь можно хорошо описать социально ориен-тированные проекты и, при этом, удовлетворять не все заинтересо-ванные стороны: иметь обоснован-ные претензии от потребителей, неудовлетворенный персонал или скрывать доходы и не платить нало-ги в госбюджет и т.п.

Продвижение КСО в нынешнем виде, демонстрация КСО-образцов, непригодных для воспроизводства большинством реальных компа-ний стран СНГ, может привести к необратимым негативным по-следствиям: укоренению в обще-стве неадекватного понимания и, соответственно, отношения к КСО; устоявшемуся искажённому вос-приятию его со стороны власти, прежде всего на местном уровне; обострению противоречий между бизнесом, обществом и властью и др. Ведь уже сейчас известны слу-чаи, когда региональные руково-дители собирали топ-менеджеров компаний, расположенных на их территориях, и «твёрдо» предлагали им построить дорогу либо облаго-родить территорию, аргументируя это необходимостью усиливать КСО. А главное, долго ещё может сохраняться низкий уровень дело-вого совершенства большей части организаций, со всеми вытекаю-щими из этого последствиями.

развитие движеНия за делОвОе СОвершеНСтвО – ГлавНОе уСлОвие эффек-тивНОГО ПрОдвижеНия кСОМы смогли увидеть, что про-

движение КСО в развитых странах и странах СНГ – это, как говорят в Одессе, «две большие разницы». Компании вторіх стран (за неболь-шим исключением) должны уделить серьёзное внимание улучшению своей основной профессиональной деятельности и совершенствова-нию системы менеджмента.

Отсюда можно сделать вывод, что основной особенностью в при-менении норм ГД ООН в странах СНГ должно стать, прежде всего, акцентирование внимания прави-тельств на необходимости создания приемлемых условий для ведения социально ответственного бизне-са. В первую очередь должны быть введены механизмы мотивации и созданы условия для непрерывного совершенствования деловых кругов с учётом лучшей мировой социально ориентированной практики. В каж-дой стране должна действовать фор-мула «Чем совершеннее компания, тем комфортнее ей в государстве».

Несмотря на сложное состоя-ние отечественной экономики, в Украине на протяжении последних двух десятилетий на обществен-

ном уровне накоплен позитивный опыт освоения лучшего мирового опыта в части организации совер-шенствования. Сотни компаний по инициативе Украинской ассо-циации качества (УАК) совершен-ствуются на основе концепций и модели EFQM. Лучший опыт успеш-ного ведения дел, который УАК 17 лет назад «подсмотрела» в Евро-пе и «привила» в Украине, позволил многим организациям, непрерыв-но совершенствуясь, значительно повысить свой деловой уровень, конкурентоспособность и уровень социальной ответственности. Бо-лее 40 из них получили сертифика-ты EFQM «Признание совершенства в Европе», 22 стали призёрами на-грады за качество стран Централь-ной и Восточной Европы, в том числе 8 – победителями. А две украин-ские компании впервые в СНГ до-бились статуса финалиста самой престижной на континенте евро-пейской награды качества (с 2006 года – за совершенство EFQM). Уровень совершенства этих компа-ний оценен в 550–600 баллов. 14 лет назад они объединились в Клуб лидеров качества Украины, кото-рый стал деловым локомотивом, прокладывающим для украинской промышленности и экономики путь в завтрашний день и демонстриру-ющим примеры социально ответ-ственного отношения к заинтере-сованным сторонам.

Достижения отечественных предприятий, которые сумели вы-йти на уровень 550–600 баллов, для Украины представляют боль-шую ценность. А сами предпри-ятия – это прекрасные, понятные соо течественникам образцы для подражания. Это позволяет раз-вернуть массовое движение за со-вершенство и качество.

Назрела необходимость на парламентском уровне провести слушания о повышении конкурен-тоспособности экономики и улуч-шении социального климата в стра-не путём непрерывного системного совершенствования организаций (с участием представителей тех из них, которые имеют признание на европейском уровне). И принять Закон Украины «О поддержке и развитии движения за деловое со-вершенство и качество», а также подготовить по этой проблеме на-циональную прог рамму.

Развитию движения за деловое совершенство и качество могут так-же способствовать: введение в за-коны о центральных и местных ор-ганах власти обязательств в части содействия предприятиям в совер-шенствовании; обучение высшего руководства страны вопросам ка-чества и делового совершенства;

обеспечение переподготовки и сер-тификации преподавателей дисци-плин менеджмента и их признания на международном (европейском) уровне. Содействовать повышению авторитета и укреплению базы про-фессиональных общественных объ-единений, имеющих своей целью развитие движения за совершен-ство и качество в Украине, а также вовлечению в движение молодежи.

Необходимо сделать всё воз-можное, чтобы деловое совершен-ство и качество, которые являются фундаментом конкурентоспособно-сти и социальной ответственности, превратились в общенациональ-ную идею. Эта идея универсальна для любых национальностей, пар-тий и течений, вероисповедания и государственного строя. И она может стать основой для объедине-ния и обеспечения качественного существования всей страны, всех её людей. Речь идет о философии, о целях развития общества. С дру-гой стороны, качество и деловое совершенство – это мощные ин-струменты и практическая наука, позволяющие оценить и направить в нужную сторону потенциал орга-низации, помочь ей развиваться и повышать уровень своей социаль-ной ответственности в интересах общества.

вмеСтО ПОСлеСлОвияДеревья, отделённые от корней,

перестают расти и не плодоносят. Правда, их можно использовать для камина – ведь они хорошо горят и кого-то могут согревать своим теп-лом… Но это уже другая история. А эту хочется закончить словами:

Чтоб Жизнь украсили сады,В которых КСО-плоды,Не забывай, что кормятИх Совершенства корни!

И лучшим образцом для демон-страции развития КСО на основе непрерывного совершенствования является Ставропольский государ-ственный аграрный университет – первый в СНГ призёр награды за со-вершенство EFQM!

Не подумайте, что я против прин-ципов КСО. Я – за, двумя руками! Именно поэтому и не смог не напи-сать эту статью.

Петр КАЛИТА,президент Украинской ассоциации качества,

вице-президент Украинского союза промышленников и предпринимателей,

академик Украинской академии наук, Российской академии проблем качества и

Международной академии стандартизации

24 25

«діловий вісник» | № 3 (226) 2013екОнОМІкА І ПІдПриЄМниЦТВО

Основні питання, винесені на обговорення, стосувались ре-формування системи податків у країні, пенсійного страхування й обов’язкових соціальних зборів. Висловлювались різні думки, але всі учасники заходу дійшли виснов-ку, що податкове законодавство потребує змін та удосконалення, перегляду сум відрахувань до Пен-сійного й інших фондів. А головне, аби вони влаштовували і державу, і бізнес, і суспільство в цілому.

Генеральний директор ви-робничої фірми «Тайм», член-кореспондент Академії будівництва України Борис Малашонок запро-понував запровадити замість ПДВ і податку на прибуток один диферен-ційований за галузями економіки податок з реалізації. Він зазначив: «Якби Україна не йшла шляхом за-позичення чужих моделей системи оподаткування, а прийняла у 1993 році перехідну модель, що базуєть-ся на реальній економічній ситуації, то сьогодні наша економіка і рівень життя були б набагато ближчими до європейських стандартів. Той факт, що країна до 2012 року не досягла рівня життя 1990 року, свідчить, що ми ми йдемо не тим шляхом. Навіть зниження ставок ПДВ і податку на прибуток не дали бажаного ефекту, «тіньовий» сектор продовжує про-цвітати. Отже, необхідно запрова-дити ефективнішу податкову систе-му, аби вона стимулювала випуск конкурентоспроможних товарів за нижчими, ніж тепер енергозатра-тами і собівартістю. Таким стиму-лом може стати диференційований (5, 6 або 8%) для різних галузей еко-номіки податок з реалізації залеж-но від рівня матеріальних витрат на виробництво продукції, зносу основних засобів, кількості техно-логічних циклів. Тоді б собівартість штучно не завищували, аби змен-шити податок на прибуток і ПДВ, а значну частину прибутку підпри-ємства спрямовували на розвиток, модернізацію, тому що ці суми буде звільнено від прямих податків.

Ось конкретний приклад на ко-ристь ефективності податку з реа-лізації. Протягом двох років (1999 –2001) 32 підприємства легкої і деревообробної промисловос-ті Чернівецької обл. (половина з них були збитковими) працювали у рамках економічного експери-менту і сплачували 9% податку з реалізації. За перші 12 місяців роботи вони мали такі результати: обсяг виробництва продукції зріс на 38,1%, балансовий прибуток – удвічі, заробітна плата – на 28,3%,

Відбулось перше нинішнього року засідання Комітету підпри-ємців малого та середнього бізнесу при ТПП України. У ньому взяли участь народні депутати України, представники мініс-терств доходів і зборів, соціальної політики, економічного роз-витку і торгівлі, Пенсійного фонду, професійних об’єднань під-приємців, науковці.

Яких змін потребує податкова система?

витрати на модернізацію – у 12 разів, до різних бюджетів сплаче-но податків більше на 21,1%. Тоді інші галузі просили поширити да-ний експеримент, але безуспішно.

З відрахуваннями до Пенсійно-го фонду теж є проблеми. У нього постійно дефіцит коштів. Хоча у багатьох країнах пенсійні кошти ін-вестуються в економіку. На моє пе-реконання, дефіцит фонду можна покривати за рахунок введення не-великого підвищувального коефі-цієнта для підприємств та організа-цій з оборотом 100–200 млн. грн. у рік, наприклад банків. Малі під-приємства з оборотом 1–3 млн. грн. платитумуть половину суми страхового збору (тобто 55 грн.), до 1 млн. грн. – четверту його частину. За нашими підрахунками, завдяки введенню податку з реалізації вли-вання в економіку може сягнути 1 трильйона гривень».

Народний депутат України Оксана Продан: «Не з усіма пози-ціями, висловленими Борисом Ма-лашонком, згодна, але водночас хочу підкреслити, що чим більше фахівців, у тому числі із середови-ща малого та середнього бізнесу, науки, громадських організацій, долучаться до реорганізації у по-датковій системі, тим більшою буде вірогідність, що ми випишемо оптимальну її модель. Обговорен-ня у Торгово-промисловій палаті України питання змін у податковій системі свідчить, що даний процес іде у правильному напрямку, але необхідно ще багато попрацювати. Ми будемо лобіювати у парламенті конструктивні зміни у податковому законодавстві, аби дати поштовх для розвитку підприємництва, зміцнити нашу економіку, і нас під-тримує у цьому голова Комітету з питань податкової та митної полі-тики Віталій Хомутиннік».

На думку інших учасників засі-дання, ідея запровадити податок з реалізації замість ПДВ і податку на прибуток заслуговує на увагу. Але як його застосовувати до тих під-приємств, що експортно орієнто-вані й яким відшкодовують ПДВ; за яким механізмом сплачуватимуть даний податок заклади торгівлі, у

вигляді торгового або іншого збо-ру? Як бути з імпортом, що у пе-реважній більшості обкладається ПДВ? Запитання не риторичні, а цілком реальні і вимагають кон-кретних механізмів вирішення, які на нинішній час відсутні.

Тепер у нас нижчі, порівняно з Європою і Росією, податки, однак економічного ефекту вони поки що не дають. Очевидно, справа не лише у ставках податків. Що не працює на економіку держави? За даними Державної служби статис-тики, сума виплаченої офіційної заробітної плати у 2011 р. станови-ла 521 млрд. грн., «тіньова» – 500 млрд. грн. Аби змінити ситуацію на краще, потрібно зменшити наван-таження на фонд заробітної плати. Ще один показовий факт: у країні налічується 2185 різних пільг, що, поряд із «тіньовими» заробітними платами, теж негативно вплива-ють на стан економіки. Тому є не-обхідність максимально скоротити їх. З цим погодились і представни-ки Міністерства доходів і зборів.

Голова Комітету Вячеслав Би-ковець: «Борис Малашонок на-магався переконати, що із запро-вадженням податку з реалізації збільшаться прибутки, знизить-ся податкове навантаження на суб’єктів господарювання, дасть змогу оздоровити економіку. До того ж, стане невигідно вести по-двійну бухгалтерію і «тіньовий» сек-тор загалом. Але, судячи з виступів учасників засідання, аргументи автора не на 100% переконливі, бо немає конкретного механізму застосування на практиці податку з реалізації для різних сфер еко-номіки, зовнішньоекономічної ді-яльності. Хоча сама пропозиція змінити податкову систему хоро-ша. Очевидно, що усім нам необ-хідно глибше й всебічніше вивчити дане питання, зважити усі «за» та «проти» і лише після узагальнення направляти пропозиції до відпо-відних комітетів Верховної Ради, міністерств і відомств».


Наголошувалося, що останніми роками до законодавства, яке регу-лює цю систему, було внесено кіль-ка ключових змін. У березні 2010 р. згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про скасування окремих пунктів Переліку продук-ції, що підлягає обов’язковій сер-тифікації в Україні, із близько 400 видів продукції і послуг вилучено 17 найменувань харчової продук-ції. У вересні того ж року наказом Державного комітету з питань тех-нічного регулювання та споживчої політики скасовано обов’язкову сертифікацію послуг, що надаються закладами громадського харчуван-ня, іграшок, засобів індивідуально-го захисту, окремих виробів легкої промисловості, побутових приладів і скляного посуду.

Крім того, відповідно до Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової про-дукції» від 2 грудня 2010 р. усунуто доринковий контроль промислової продукції. Згідно з Законом України «Про відповідальність за шкоду, зав-дану внаслідок дефекту в продукції» від 19 травня 2011 р. повну відпові-дальність за це несе виробник, а не дистрибутор або продавець, як було раніше.

Стан реформування системи технічного регулювання

Незважаючи на зміни у законо-давчій і нормативній базі, багато компонентів системи технічного регу-лювання досі залишаються нерефор-мованими: занадто великий перелік продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації; чимало застарілих стан-дартів; державна реєстрація техніч-них умов, що їх розроб ляє виробник на кожний вид нової продукції й інші.

Діюча система вимагає від бізне-су витрачати багато часу і ресурсів на контрольно-дозвільні процедури. За даними МФК, у 2010 році реєстрація одного виду нової продукції «кошту-вала» підприємцю в середньому 63 дні. Та й імпортери з розвинутих кра-їн також змушені виконувати в Укра-їні додаткові аналогічні процедури. Усі прямі і непрямі витрати перекла-даються на споживачів.

І за таких умов спритні ділки зна-ходять можливості обходити систему технічного регулювання і поставляти на ринок продукцію сумнівної якості, дешевизну якої досягнуто за рахунок цілковитого нехтування вимог без-пеки.

В Україні ні дотримання вимог обов’язкової сертифікації та націо-нальних стандартів, ані розробка технічних умов не гарантують спо-живачам безпечної для їх здоров’я

Його намагалися з’ясувати учасники засідання Комітету підприємців малого та середнього бізнесу при ТПП України, заслухавши коротку доповідь «Реформування системи технічного регулювання як запорука забез-печення виходу вітчизняної продукції на зовнішні ринки» старшого аналітика Міжнародного центру перспек-тивних досліджень І. Є. ШЕВЛЯКОВА.

продукції, оскільки ці правила більше стосуються технічних характеристик товару, а не його якості.

Система ринкового нагляду ви-суває більше вимог до органів вла-ди, що мають забезпечувати квалі-фіковане визначення ризикованої продукції, оперативність і високу на-дійність перевірок, вжиття інших не-обхідних заходів, зв’язок зі спожива-чами. Останні теж мають активніше захищати власні інтереси, допомага-ти виявляти ризиковану продукцію.

Отже, у період становлення та-кої системи пересікаються інтере-си держави, бізнесу і споживачів. І захистити їх кожної сторони – справа не легка. Це засвідчило й обговорення даної проблеми, під час якого спостерігалось розмаїття думок: від твердження, що система технічного регулювання – одна зі складових на шляху до конкуренто-спроможності продукції; створення системи безпеки харчових продук-тів; численності контролюючих ор-ганів до відновлення Держспожив-стандарту.

З урахуванням висловлених про-позицій і зауважень рішення Коміте-ту направлено до Міністерства еко-номічного розвитку і торгівлі України.

У його роботі взяли участь пред-ставники Міністерства економічно-го розвитку і торгівлі, Міністерства доходів і зборів України та вітчиз-няного бізнесу.

Учасники засідання обговорю-вали проблеми, з якими вітчизняні підприємці стикаються майже кож-ного дня. Йшлося про здійснення імпортних операцій з товарами, си-ровиною, що використовуються у власному виробництві, у тому числі з метою їх наступного експорту.

– Ми отримуємо постійні сиг-нали від наших товаровиробни-ків про те, що часом митна служба необ'єктивно ставиться до визна-чення митної вартості товарів, у ре-зультаті чого нараховуються додат-кові платежі. Одночасно виробник сплачує мито, ставка якого не зав-жди адекватна ціні закуплених де-

шевих товарів або сировини. Мит-ному органу непросто визначити, хто є виробником, а хто знаходиться у ланцюзі перекупників сировини, які переслідують одну мету: купити і про-дати якнайдорожче. У цьому випадку допомогу може надати ТПП України, яка видає відповідні висновки, у тому числі про використання товарів у власному виробництві, – наголосив голова Комітету Сергій Свистіль.

Представники Мінекономроз-витку і торгівлі та Міндоходів і зборів – Олександр Савчук, Юрій Задорож-ній, Олексій Гашицький під час засі-дання Комітету пропонували шляхи вирішення проблем і запрошували підприємців до прямого діалогу.

Розглядалося також питання про причини виникнення недобро-совісної конкуренції при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

На запитання учасників засідання відповідали представники Науко-во-дослідного центру судової екс-пертизи з питань інтелектуальної власності Ігор Стародубов і Юрій Охромєєв.

На засіданні йшла мова і про вдо-сконалення роботи Палати у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Перший віце-президент ТПП України Віктор Яновський сказав: «Комітет у минулому році провів ве-лику за обсягом роботу. Але необ-хідно зізнатися в тому, що серйозна його діяльність можлива лише у міц-ному зв’язку з вітчизняними підпри-ємцями, партнерами і представни-ками органів державної влади».

На виконання рішення Президії ТПП України від 24 січня 2013 року була створена робоча група з пра-вових питань Комітету.

Відбулося чергове засідання Комітету з питань зовнішньоекономічної діяльності.

Шукати активних помічників і партнерів

У кОМІТеТАх ПІдПриЄМЦІВ при ТПП УкрАїни

26 27

«діловий вісник» | № 3 (226) 2013

– Дякуємо Київській ТПП за організацію цієї зустрічі, – наголо-сив віце-прем’єр-міністр РМ Зо-ран Ставрескі. – Наша економіка стрімко розвивається, у нас реалі-зуються великі проекти. До того ж, у республіці діють дуже лояльні до бізнесу закони, низьке податкове навантаження, є вільні економіч-ні зони, а влада відстоює інтереси підприємництва. Ми налаштовані покращувати співпрацю з україн-ським бізнесом.

Представники української цен-тральної і місцевої влади теж вва-жають, що наші можливості ви-користовуються ще далеко не на повну потужність. Зокрема, обидві сторони зацікавлені у зростанні об-сягів інвестування, створенні спіль-

ПрезенТАЦІя екОнОМІки МАкедОнІїЗалізничні вагони і локомотиви, енергетичне і газо-ве обладнання, різноманітні будівельні матеріали і автодорожну техніку... Цю та багато іншої продукції вітчизняний бізнес може поставляти до Республі-ки Македонія. В усякому разі, про це повідомив у Київ ській ТПП під час презентації економічних мож-ливостей Македонії її віце-прем’єр-міністр Зоран Ставрескі. Нині обсяг українсько-македонської тор-гівлі становить менше 200 мільйонів доларів, але тамтешня влада і бізнес зацікавлені у розширенні наших взаємовигідних зв’язків.

них підприємств з виробництва високотехнологічної продукції та нарощуванні товарообігу.

– З великим інтересом ознайо-милися з інформацією щодо мож-ливостей розширення співпраці з Македонією, – відзначив начальник управління зовнішньоекономічної політики Київської ОДА Олег Доцен-ко. – Домовилися про активізацію нашого співробітництва у різних галу-зях економіки. З цією метою збирає-мося підписати відповідний договір.

Македонія планує реконструю-вати свої міжнародні транспортні коридори, газотранспортну систему, зводити і модернізувати теплоелек-тростанції, об’єкти міської інфраструк-тури і туризму... Вартість зазначеного – кілька мільярдів євро. Споруджува-

ти і наповнювати ці об’єкти відповід-ним обладнанням можуть і вітчизняні будівельні та виробничі компанії. Зна-йти бізнесу нових надійних партнерів і реалізувати їхні контракти допоможе Київська ТПП.

– Розширенню зовнішньоеко-номічної діяльності палата нині при-діляє особливу увагу, – підкреслив президент Київської ТПП Микола Засульський. – Ми допомагаємо віт чизняному підприємництву на-рощувати експорт та освоювати нові ринки збуту своєї продукції. У цьому плані Македонія – вигідний партнер. Туди можна поставляти багато різноманітної продукції та виконувати великі обсяги будівель-них робіт.

Володимир СЕРБІН

Названо нових дипломантів конкурсу «Столичний знак якості». Так КМДА і Київська ТПП допомагають регіональним виробникам підви-щувати якість своєї продукції та послуг. Цього разу відзнаки конкур-су отримали 9 київських компаній. Їхні товари і послуги відповідають найвищим критеріям і користуються попитом на внутрішньому й єв-ропейському ринках.

нОВІ ЛАУреАТи «СТОЛичнОгО знАкА якОСТІ»

– Спільно з Київською ТПП ми проводимо важливу, на наш по-гляд, роботу, – зауважив голова КМДА Олександр Попов. – Адже спочатку допомагаємо компаніям здійснити модернізацію виробни-цтва, освоїти сучасну продукцію і популяризувати її. Також міська

влада надає певні преференції ла-уреатам «Столичного знака якості». Зокрема, купує їхні товари і замов-ляє послуги.

Скажімо, публічне акціонерне товариство «Виробнича компанія «Рапід» нині вважається в Україні одним із кращих національних між-народних автоперевізників.

– Недавно компанія стала бага-тогалузевою структурою, яка надає широкий спектр послуг з ремон-ту автомобілів і вузлів та митного оформлення вантажів, – наголосив генеральний директор Володимир Гриненко. – Участь у конкурсі допо-могла нам удосконалити виробни-цтво та гідно представити себе на ринку перевезень.

Цього разу «Столичним стан-дартом якості» було відзначено ті колективи, які виробляють якісні товари та послуги для людей. Це – ТОВ «Ортопедичний науково-ви-робничий центр «Ортес», ПП «Торг-продсервіс», «Лактіум», ПП «Твін» та інші.

– Ми дуже прискіпливо стави-мося до відбору лауреатів конкурсу, – підкреслив президент столичної ТПП Микола Засульський. – Щоб їхня продукція чи послуги були най-вищої якості, щоб ними пишався Київ.

Нині українська влада дбає про широке впровадження процесу імпортозаміщення з метою покра-щення ситуації у вітчизняній еко-номіці. У цьому плані зусилля Київ-ської торгово-промислової палати щодо поліпшення якості столичної продукції заслуговують на усіляке схвалення і підтримку.

Володимир СЕРБІН

ПАЛАТА. ВІСТІ з регІОнІВ

Свідоцтво про внесення під-приємства до Реєстру приваблює потенційних партнерів, які праг-нуть вести справи лише з надій-ними і перевіреними суб’єктами господарювання.

До Реєстру вноситься підпри-ємство незалежно від форми влас-ності на підставі заяви, підписаної його керівником, і яке відповідає

таким вимогам: є юридичною осо-бою і зареєстроване належним чи-ном; не збиткове протягом останніх двох років; не має простроченої за-боргованості за банківськими кре-дитами; економічні показники під-приємства відповідають визначеним критеріям для внесення до Реєстру.

До заяви додаються завірені керівником підприємства копії:

У Недержавному реєстрі – надійні партнери

Відповідно до Закону «Про торгово-промислові палати в Україні» (ст. 14) Палата веде Недержавний реєстр вітчиз-няних підприємців, фінансовий стан яких свідчить про їх на-дійність як партнерів у підприємницькій діяльності в Україні та за її межами.

установчих документів; балансу підприємства (форма № 1) і звітів за формами №№ 2–5 (уся річна звітність); реєстраційна картка, завірена керівником і головним бухгалтером підприємства за встановленою формою; згода ке-рівника підприємства на надання третім особам інформації за кон-кретними пунктами реєстрацій-ної картки.

Докладніше дізнатися про даний реєстр можна у ТПП Укра-їни: 01601, м. Київ, вул. Вели-ка Житомирська, 33, тел.: (044) 278-12-51, 272-33-34, телефакс: 278-14-43.

28 29

«діловий вісник» | № 3 (226) 2013

Так можна назвати Запорізьку торгово-промислову палату. За під-сумками минулого року в її лавах перебували 537 суб’єктів підпри-ємницької діяльності – представни-ки машинобудівної, металургійної, легкої, харчової промисловості, сільського господарства, енерге-тичної, будівельної й інших галузей, торгівлі. Торік, як і завжди, палата активно сприяла суб’єктам госпо-дарювання в їх зовнішньоеконо-мічній діяльності. Особливо корис-ною для представників запорізьких підприємств була участь в офіційній бізнес-місії до Індії, коопераційних зустрічах з партнерами із болгар-

ських, словацьких, чеських, ірак-ських компаній.

У виставковому центрі «Козак-палац» у 2012 році проведено 30 виставкових заходів і тематичні міжнародні інвестиційні форуми. Дев’ять компаній презентували власні розробки у конкурсі на кра-щий енергоефективний проект.

Тривала робота з налагодження нових і зміцнення існуючих зв’язків із зарубіжними бізнес-школами та вищими навчальними закладами. Підписано угоди про співробітни-цтво з освітнім центром «Assotation» та університетом ім. Пуркіне в Усті над Лабем (Чеська Республіка),

зав дяки яким палата стала офіцій-ним представником в області освіт-ніх програм ЧР.

Ці й інші факти наводилися на розширеному засіданні ради ре-гіональної палати. Його учасники активно обговорювали підсумки минулорічної роботи. Зокрема, за-ступник голови правління ПАТ «ЗАЗ» Сергій Грона акцентував увагу на питаннях співробітництва у сфері зовнішньоекономічної діяльності, директор ТОВ «Агрофірма «Злагода» Катерина Луценко – в агропромис-ловому комплексі. Про діяльність кластера з питань енергоефектив-ності розповів заступник директора ТОВ «Альфа-Стар» Олексій Стоянов-ський. Досвідом реалізації енер-гоефективних проектів поділився генеральний директор ТОВ «Біогаз-Україна» Андрій Шерстньов. З про-позицією поглибити інформацій-не партнерство між «Запорізькою правдою» і ЗТПП виступила редак-тор газети Алла Кобинець.

Урочистою частиною заходу став прийом до лав палати нових її чле-нів.

У засіданні ради палати взяли участь заступник голови Запорізь-кої облдержадміністрації Петро Гончарук, президент ЗОСПП(Р) «По-тенціал» Петро Ванат, начальник Запорізької митниці Василь На-бока, заступник голови державної податкової служби в Запорізькій області Сергій Давидков.

Наталія ОХРОМІЙ

зАПОрІжжя

регіональне об’єднання бізнесукиїВ

30 31

«діловий вісник» | № 3 (226) 2013

АВСТрІя

Компанія «LKW WALTER Internationale Transportorganisation AG» організовує перевезення між країнами ЄС (включаючи Швейцарію та Норвегію).Tel.: (43 5) 77 770 Fax: (43 5) 77 7733 Email: austria@lkwwalter.com Http://www.lkwwalter.com

Компанія «TZ Tischlerzentrum GesmbH» є постачальником го-тових і напівготових меблевих компонентів для промисловості та столярних цехів. У власному виробництві використовує тех-нології сучасного каширування поверхонь. Шукає партнерів з метою налагодження збуту. Докладніша інформація про про-дукцію і технології виробництва – на сайті компанії. Tel.: (43 2538) 86 280 Fax: (43 2538) 86 284 Email: [email protected] Http://www.tzaustria.at

Компанія «Chrysamed Vertrieb GmbH» пропонує інсектициди (побутові, ветеринарні, сільськогосподарські) – екологічні за-соби захисту людей, тварин і рослин від усіх видів шкідників. Шукає партнерів з метою налагодження збуту продуції влас-ного виробництва.Tel.: (43 662) 62 10 200 Fax: (43 662) 62 10 2020 Email: [email protected] Http://www.chrysamed.com

Компанія «igm Robotersysteme AG» пропонує обладнання для зварювальних робіт з 8-ма осями для MIG/MAG, WIG, автоген-ні та плазмові різаки, програмне устаткування для управління процесами і багато іншого.Tel.: (43 2236) 670 60 Fax: (43 2236) 615 76 Email: office@igmgroup.com Http://www.igm.at

Компанія «AHCS Advanced Health Care Solutions AG» пропо-нує програмне забезпечення для медичних закладів. Шукає партнерів для співпраці. Tel.: (43 463) 328 388 Fax: (43 463) 328 38899 Email: [email protected] Http://www.ahcs.co

Компанія «Stora Enso Wood Products GmbH» – виробник ла-мінованих лісоматеріалів «CLT-Cross». Шукає партнерів і по-тенційних клієнтів у будівельній галузі, які спеціалізуються на використанні масивного лісоматеріалу або мають намір зай-матися цим у майбутньому. Зацікавлена у зустрічі з архітекто-рами, проектувальниками, а також підрядниками з метою об-говорення подальшої співпраці.Tel.: (43 2826) 70 010Fax: (43 2826) 70 012290Email: [email protected]://www.storaenso.com

Компанія «VAMED Engineering GmbH & Co. KG» пропонує по-слуги та ноу-хау в галузі охорони здоров'я:- розробка та менеджмент проектів;- інжиніринг;- проекти «під ключ»;- системна інтеграція медичного устаткування;- менеджмент (у тому числі технічний) лікарень;- рішення у сфері інформаційних технологій.

Tel.: (43 1) 601 27 0Fax: (43 1) 601 27 562Email: [email protected]://www.vamed.com

Підприємство «Commend Österreich GmbH» розробляє та ви-готовляє системи безпеки і зв’язку для захисту людини, споруд і цінностей. Шукає контакти з компаніями, які пропонують ін-тегровані комунікаційні рішення, а також комплексні рішення для систем безпеки, контролю доступу й озвучування.Tel.: (43 1) 715 30 79Fax: (43 1) 715 30 79266Email: [email protected]://www.commend.at

Компанія «Contain Dry AG» пропонує адсорбційні вакуумні су-шильні установки «CONTAIN-DRY» для економічного та береж-ливого сушіння деревини. Устаткування складається, голов-ним чином, із контейнера та сушильної камери, зібраних за модульним принципом. Компанія шукає споживачів сушильно-го устаткування – пилорами, деревообробні цехи та столярні майстерні, а також імпортерів деревообробного устаткування.Tel.: (43 1) 887 00 49Fax: (43 1) 606 63 53Email: office@containdry.comHttp://www.containdry.com

Компанія «Traktionssysteme Austria GmbH» виготовляє тягові системи: асинхронні тягові двигуни та генератори для сфер за-стосування, пов’язаних із рейковим і вуличним електричним транспортом. Шукає потенційних споживачів – виробників гібридних автобусів, тролейбусів, трамваїв, вагонів метропо-літену, моторних вагонів, локомотивів і вагонів.Tel.: (43 2236) 81 180Fax: (43 2236) 81 18237Email: office@ traktionssysteme.atHttp://www.traktionssysteme.at

Компанія «Helmut Sachers Kaffee GmbH» шукає імпортерів кави.Tel.: (43 2252) 427 10Fax: (432252) 427 12Email: office@ sachershelmut.atHttp://www.sachershelmut.at

Пропозиції надані торговим відділом Посольства Австрії в Україні. Tel.: (044) 220 35 40 Fax: (044) 220 35 41 E-mail: [email protected] Http://www.advantageaustria.org/ua

нІМеччинА

Приватний підприємець Witold Paleta шукає виробників рап-сової олії для виготовлення біодизельного палива.Email: [email protected]

Пропозиція надана Посольством України у Фрн.Tel.: (49 30) 28 88 71 43/42Fax: (49 30) 28 88 71 45/63E-mail: [email protected]://www.botschaft-ukraine.de

БІЛОрУСЬ

Приватний підприємець Максимова а. а. (член Білоруської ТПП) шукає постачальників наступної продукції:- шроту соняшникового (ТУ 11246-96, код ТН ЗЕД 2306300000);- пшениці продовольчої (код ТН ЗЕД 1001909100);- пшениці фуражної (ТН ЗЕД 1001909900).Тел.: (375 29) 625 78 88Email: angel[email protected]: maxangel7

ІСПАнІя

Компанія «Exclusivas IMS, S.L.» (м. Аліканте) встановить прямі зв’язки з виробниками соняшникової і свиріп’яної (гірчичної) олії (рафінованої або нерафінованої) з метою здійснення ім-портних операцій у великих обсягах.Tel.: (34 629) 103 758Еmail: [email protected]Контактна особа: Sr. Juan Carlos

Мале підприємство «Export Machinery, S.L.» (м. Вальядолід) установить прямі зв’язки з торговельними або дистрибутор-ськими компаніями, які купують або продають крани, машини для перевезення цементу й іншу будівельну техніку, що була у вжитку.Tel.: (34 687) 000 081Еmail: [email protected] Контактна особа: Sr. Antonio Diezc

Фірма «Industrias del Cinturón, S.L.» (м. Мадрид) спеціалізу-ється на виготовленні жіночих і чоловічих шкіряних ременів. Установить прямі зв’язки з компаніями – постачальниками сировини з метою імпорту шкіри.Email: [email protected] Контактна особа: Sr. Mario Díaz

Група компаній, які проектують і монтують установки у сфері відновлюваної енергетики (біодизельні, сонячні, вітрові), а та-кож устаткування для компостних робіт, пропонує зацікавле-ним підприємствам різні форми співробітництва, включаючи створення спільних підприємств.Email: [email protected] Контактна особа: Sr. Bernard Assins

Фірма «Euro Servicios Vigar, S.L.» (м. Мурсія) зацікавлена в імпорті з України сечовини, фосфатів і нітратів у великих обсягах. Пропонує підприємствам-виробникам підписання контрактів.Tel.: (34 968) 579 760Еmail: [email protected]Контактна особа: Sr. José Luis Ros

Підприємство «Minerals i Derivats, S.A.» (м. Таррагона) про-понує торговельним компаніям і дистриб’юторам укладання контрактів з метою імпорту з України алюмосилікатних мікро-сфер (ценосфер).Tel.: (34 977) 670 125Еmail: [email protected]Контактна особа: Sr. Salvador Torras

Підприємство «Elster Plus S.L.» шукає постачальників/ви-робників соняшникової (рафінованої і нерафінованої), соєвої, кукурудзяної, свиріп’яної олії, а також технічної – для виробни-цтва біодизельного палива.Tel.: (34 664) 758 984Email: [email protected]Контактна особа: Sr. Carlos Marin

Компанія «Admitex» з метою виробництва біодизельного па-лива встановить прямі зв’язки з підприємствами, що перероб-ляють рапсову, соєву, соняшникову олію та відходи.Tel.: (34 681) 021 313Email: [email protected]Контактна особа: Sr. Javier Lopez

Пропозиції надані Посольством України у королівстві Іспанія. Tel.: (34 91) 748 93 60Fax: (34 91) 388 71 78E-mail: [email protected]

Компанія «IVO SUIT GROUP S.L.» пропонує оптові поставки свіжих овочів і фруктів (цитрусових). Встановить контакти з імпортерами.Tel.: (34 62) 212 26 69Email: [email protected]: ivosuitgrup

ТУреччинА

Компанія «IRMAK KIMYA LTD.» шукає постачальників сульфату міді в обсягах 80 тонн на місяць.Tel.: (90 262) 754 20 45Fax: (90 262) 754 01 02Email: [email protected]://www.irmakkimyaltd.com

Експортно-імпортна компанія «AZIZIYE MUTEAHHITLIK LTD.» пропонує послуги торговельного посередника.Tel.: (90 222) 234 83 83Email: [email protected]

Компанія «CISA PRES DOKUM LTD.» шукає ексклюзивного дистрибутора продукції власного виробництва: кранів, змішу-вачів, клапанів, наборів для душу і т. ін. Експортує власні ви-роби у 25 країн світу.Tel.: (90 216) 429 68 68Fax: (90 216) 429 97 26Email: [email protected]://wwww.cisa.com.tr

Інформація надана Спілкою торгових палат і товарних бірж Туреччини.Union of Chambers and Commodity Exchanges of Turkey (TOBB).Tel.: (90 312) 218 20 00, 218 23 27Fax: (90 312) 219 40 90/91/92/93E-mail: [email protected]://www.tobb.org.tr

ПОЛЬЩА

«завод столового фарфору Lubiana SA» спеціалізується на виробництві готельної та декорованої порцеляни. Шукає дис-трибуторів і замовників.Tel.: (48 58) 739 63 36Fax: (48 58) 739 61 63Http://www.lubiana.eu, www.lubiana.com.plКонтактна особа: Monika SaramakEmail: [email protected]

греЦІя

Компанія «EVAL – E.G. VALLIANATOS S.A.» пропонує наві-гаційне обладнання, матеріали та засоби догляду за ним, комплектуючі й аксесуари для суднобудування. Зацікавлена у співробітництві з імпортерами та будівельниками вітрильних, моторних човнів, яхт і катерів.Tel.: (30 210) 559 08 72Fax: (30 210) 559 08 36Email: [email protected]://www.eval.grКонтактна особа: Giorgios Retsos

Компанія «AQUA STAR» установить контакти з імпортерами ку-хонних мийок і сантехніки, виробниками кухонь.Tel.: (30 237) 302 49 11Fax: (30 237)306 50 15Контактна особа: Ioannis AntoniadisEmail: [email protected] Http://www.aquastar.biz

Пропозиції надані відділом з питань економіки та торгів-лі Посольства греції в Україні.Tel.: (044) 254-37-50, 254-37-63Fax: 254-53-21E-mail: [email protected]://www.agora.mfa.gr/ua99

комерційні пропозиціїіноземних фірм

Інформує тПП україни

за достовірність комерційної інформації несе відпо відаль ність фірма, яка її надала

дОВІдкОВА

«ДIлОвиЙ вIСНиК» («BUSINESS HERALD»)

№ 3 (226), березень 2013 р.Виробничо-практичний журнал

Торгово-промислової палати УкраїниВидається з листопада 1992 року

Виходить 12 разiв на рiк

Головний редактор Юрій АРЗЯНЦЕВ

Заступник головного редактораІван БАБЕНКО

Дизайн Генрiх ХАБІНСьКИЙ

Комп’ютерна верстка Оксана ТИЧИНІНАСектор реклами

Олена ЛОБАЧОВА, Алла УСОВАтел: (044) 272-32-53

Фотоматерiали Олексій КАМІНСьКИЙ

Адреса редакцiї: 01601, МСП, Київ,

вул. Велика Житомирська, 33 тел: (044) 272-29-58, 279-47-48

тел./факс: (044) 272-32-53e-mail: [email protected]

www.ucci.org.ua

Редакцiя друкує матерiали мовою оригiналу. При передруках

посилання на «Дiловий вiсник» є обов’язковим. Рукописи

не рецензуються i не повертаються. Листування з авторами тiльки

на сторiнках журналу.За достовірність і точність інформації

та реклами вiдповiдальнiсть несуть автори і рекламодавці.

Редакція не завжди поді ляє думки авторів.

Видання зареєстроване в Держкомпреси України

(м. Київ), КВ № 453 вiд 23 лютого 1994 р.

Здано до набору 12.02.2013 р. Пiдписано до друку 28.02.2013 р.Формат 60х90 1/8. Друк офсетний. Обл.-вид. арк. 3 Тираж 9000 прим. Зам. №Вiддруковано ТОВ «Майстер книг», м. Київ, вул. Виборгська, 84.© «Дiловий вiсник», 2013.

ПередПЛАТиТи «дІЛОВий ВІСник»

можна в усіх відділеннях зв’язку України.ІндекС – 74151

докладна інформація про ТПП України на www.ucci.org.ua

«діловий вісник» в Інтернетіwww.ucci.org.ua/synopsis/dv

Редакційна рада Д.Д.Афтанас – президент Львівської торгово-промислової палати; О.П.Басов – президент торгово-промислової палати Автономної Республіки Крим Л.І.Вишня – президент Севастопольської торгово-промислової палати; А.І.Гончарук – доктор економічних наук; В.В.Гуменюк – президент Івано-Франків ської тор гово-промислової палати; О.М.Дідик – президент Вінницької торгово-промислової палати; В.Г.Жмуренко – президент Дніпропетровської тор гово-промислової палати; М.В.Засульський – президент Київської торгово-промис лової палати; К.В.Іванов – президент Чернігівської торгово-промис лової палати; О.О.Ковчар – президент Закарпат ської торгово-промис лової палати; В.М.Ляхович – президент Чернівецької торгово-промис лової палати; А.А.Мазаракі – рек тор Київ ського національного торгово-економічного універ ситету, професор; К.В.Макаренко – президент Сумської торгово-промислової палати; Ю.В.Макогон – доктор економіч них наук, професор; А.Г.Михайлов – пре зидент Житомирської торгово-промислової палати; С.В.Наумен ко – президент Волинської тор гово-промис лової палати; В.М.Нові ков – док тор економічних наук; В.Д.Невесенко – президент Черкаської торгово-промислової палати; В.Є.Олійник – президент Полтав ської торгово-промис лової палати; В.В.Оскольський – голова правління Укра їнської фондової біржі; В.М.Писарик – президент Тернопільської тор гово-промис лової палати; О.Є.Подолєва – віце-президент ТПП України, професор; О.Г.Рябоконь – президент Київської обласної торгово-промислової палати; М.Ф.Селівон – голова МКАСу при ТПП України; С.П.Скрипченко – почесний президент ТПП України; П.І.Супрун – професор; А.С.Фі ліпенко – доктор економічних наук; Г.Д.Чижиков – президент ТПП України, доктор економічних наук; В.І.Шамі лов – пре зидент Запо різької торгово-промис лової палати; С.Є.Шувалов – президент Одеської торгово-промислової палати; В.П.Яновський – пер ший віце-президент Торгово-промислової палати України; М.Я.Ярощук – президент Рів ненської тор гово-промислової палати.

4

«Діловий вісник» | № 3 (226) 2013

«Діловий вісник» | № 3 (226) 2013 · свято – Міжнародний...

Documents

Transcript of «Діловий вісник» | № 3 (226) 2013 · свято – Міжнародний...