Газета "Колос", № 95-96 від 2 листопада 2012 року

8
Виходить з 24 лютого 1940 року № 95-96 (8085) Цiна вроздрiб -1 грн. kolos zal @i nbox .ru Інтернет-версія: http://zal.te.ua/ СПIВЗ А СНОВНИК И: Залiщицька районна рада, Залiщицька райдержадмiнiстрацiя, Залiщицька міська рада, трудовий колектив редакції СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА Олег БАРЧУК, голова Заліщицької районної держадміністрації Іван ДРОЗД, голова Заліщицької районної ради Володимир БЕНЕВ’ЯТ, міський голова Заліщиків Проголошення ЗУНР, яке переросло в об'єднання УНР і ЗУНР є важливою подією в історії України. Ця подія ще раз доводить, що бажання українців жити в єдиній, незалежній державі – всепереможне! 1 листопада 1918 року – це важливий день для кож- ного українського патріота. Адже саме тоді було про- голошено Західноукраїнську Народну Республіку. Українці в Галичині зважилися на важливий крок і перейняли владу в свої натруджені руки. Синьо-жовтий прапор замайорів на львівській ратуші, сповіщаючи про добру звістку для України. 18 жовтня 1918 року була утворена Українська На- ціональна Рада. Очолив її громадсько-політичний діяч Євген Петрушевич. УНР мала на меті утворення Україн- ської держави на західно- українських землях. Так як надзвичайно значний від- соток Галичини складали поляки, які теж претенду- вали на територію Західної України, вони теж не стали чекати і активізували свій рух. Українцям вдалося ви- передити поляків. Січові стрільці заволоділи Львовом у ніч з 31 жовтня на 1 лис- топада 1918. Переворот був вдалим і відбувся без крові. Вдосвіта славетний Львів уже контролювали українці, а на ратуші висів націо- нальний стяг, встановлений юним січовим стрільцем Степаном Паньківським. Українська національна рада вважала за потрібне проголосити нове державне утворення. Так народилася Західноукраїнська Народна Республіка, гербом якої став золотий лев на золотому тлі. На початку листопада в Західній Україні розпочалася польсько-українська війна, а вже 21 листопада польська армія здобула Львів. Уряд ЗУНР перебрався спершу до Тернополя, а наприкінці року – до Станіслава (нині Івано- Франківськ). Боротьба була кровопролитною, встояти справді не було сили, десят- ки тисяч стрілецьких могил укрили землю. ЗУНР проіснувала недо- вго. Але це був час, коли українці "всходніх кресів" (саме так поляки називали Галичину) вперше за багато століть стали творцями власної долі. Діяльність ЗУНР мала значний вплив на формування національної свідомості всього україн- ського народу. Інформація власна НА СКРИЖАЛЯХ ІСТОРІЇ УСІХ ЗЕМНИХ БЛАГ! Шановні працівники соціальної сфери! Прийміть наші щирі привітання з Днем соціального працівника! На ваші плечі покладене одне з найважливіших і найвідповідальніших завдань – державна підтримка і соціальний захист громадян, заснований на принципах індивідуального підходу до кожної людини. Вико- нання цієї місії неможливе без доброти, такту, а часом і само- зречення. Саме завдяки вашій праці і самовіддачі нам є чим гордитися, адже праця соціа- льного працівника завжди була і залишається однією з най- благородніших у світі! Немає сумніву, що власти- вий вам високий моральний та професійний потенціал і надалі слугуватиме інтересам української громади. Натхнення вам і успіхів у благородній справі! Бажаємо вам тільки сонячних днів, сповнених теплом, радістю та новими враженнями! ШАНОВНІ ПРАЦІВНИКИ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ! Прийміть найщиріші вітання з нагоди професійного свята! Сьогодні ви робите все заради збереження і подальшої розбудови транспортного конвеєра, перевезення пасажирів і господарських вантажів, технічно-економічного піднесення галузі. Залізничники завжди відзначаються професійною майстерністю, самовідданістю, сумлінною працею, почуттям обов’язку. У свята й будні, вдень і вночі ви забез- печуєте чітке функціонування залізничних артерій. У день професійного свята бажаємо вам прихильної долі, вагомих здобутків, міцного здоров’я, миру та злагоди в родинах, невичерпної енергії, професійної удачі. ажуть, випад- ковостей у жи- тті не буває. Все, що з нами відбувається, має свою по- таємну суть і призначення. Все має своє «чому» і «заради чого»… Найперше і найголовніше покликання матерів – народ- жувати дітей, виховувати їх, дарувати їм свою любов. Заради чого? – для продов- ження роду людського. Бо найбільше багатство кожної родини – діти, внуки, прав- нуки, їх сонцесяйні усмішки на обличчях, їх щасливі долі. Цього прагне кожна ма- туся, народжуючи одне- двоє-п’ятеро-одинадцятеро дітей. Для кожного вимолює в Бога світлу казку дитин- ства і подальшого життя… Минулого тижня в залі засідань райради відбулося свято для матерів, котрі народили багато дітей. Сивочолі і молоді вони по- думки згадували ті незабутні миті, коли до них зачастили лелеки і щоразу приносили на своїх крилах добрі та радісні новини – народження нової людини. У кожної з присутніх в залі – своє життя, неспокій, тривоги і вболівання, але всіх їх об’єднує любов до своїх кровиночок. Звичайно, не можна на- віть порівняти умови вихо- вання, соціальне забезпе- чення багатодітних родин в недалекому минулому і сьогодні. Бо держава турбу- ється і про соціальні виплати таким родинам, про оздоро- влення, створення умов для проживання. В області, як дізналися матері, переглянувши відео- фільм, проживає 9 тис.300 багатодітних, в яких вихо- вується 31612 дітей. Терно- пільщина славиться своїми сімейними традиціями. Указом Президента України 6 тис. тернополян нагород- жено Почесною відзнакою дер- жави «Мати-ге- роїня». Усім їм виплачено одно- разову допомогу – по 10 прожит- кових мінімумів для працездат- них осіб. По 9410 гривень нагород- жені матері отри- мали в 2011 році, а цьогоріч ця сума складає 10730 грн. У травні з іні- ціативи голови ОДА В.Хоптяна організовано і вперше про- ведено обласний форум багато- дітних матерів, на якому обговорено про- блеми сімей та відпра- цьовано конкретні шляхи їх вирішення. Турбота про родину – це перш за все турбота про дітей. В області проживає 113 тис.862 дітей шкільного віку. Оздоровленням і відпочинком охоплено цьо- горіч понад 67 тис. їх. Понад 800 побували в дитячому центрі «Артек», а також в «Молодій гвардії». Гостем свята матері був перший заступник голови ОДА Михайло Головач. Зі словами вдячності і поваги звернувся Михайло Йосипович до кожної з присутніх, бо згадав тут же і свою матусю, яка завжди супроводжує його в житті, молитви її і ласка Господня оберігають його на життєвих перехрестях. Михайло Йосипович говорив про ті досягнення, яких наш ра- йон сягнув за останній рік. Це найперше – нова районна лікарня в Залі- щиках, тепли- чний комплекс в Синькові, сучасні доро- ги, освітлення населених пунктів, будів- ництво й оно- влення шкіл – в Устечку, Си- нькові, Бедри- ківцях. Ви- ділено 37 млн. грн. урядом України на спорудження перинаталь- ного центру в Тернополі, що є переконливим аргументом того, що дитячої смертності в нас не буде. «Я цілую ваші руки, і схиляюсь перед вами, ша- новні матері. Здоров’я вам і радості від дітей ваших», - завершив свій виступ Ми- хайло Йосипович. Голові РДА О.О.Барчуку також було чим звітувати перед такою шанобливою материнською аудиторією. Тому, найперше, Олег Олександрович зізнався, що влада зробила для району. «Якщо у 2010 році отри- мано 8 млн.грн., то з при- ходом до влади В.Хоптяна – 300 млн.грн. Ці кошти вико- ристано на розвиток нашої області. Тернопілля заробляє всього-навсього 21 відсоток до потреби, решту – а це пенсії, зарплати, соціальні допомоги – все від держави. К Моя позиція – аби запра- цювало виробництво. Звідси і податки, і робочі місця. Бізнес має працювати – за цим майбутнє району», - сказав Олег Олександрович. Відрадно, що наш земляк Д.Фірташ обіцяє збудувати в районі три заводи – в Колодрібці - по розфасовці продукції, в Зозулинцях – по переробці помідорів, у Городку – піщано-гравійний. Цьогоріч держава виділила 100 млн.грн. – на впоряд- кування доріг. І ще одна новина – з нижнього парку створити своєрідну перлину Софіївку, яка є в Умані». Перспективи розвитку нашого краю дуже обнадійливі, однак, в першу чергу має запрацювати економіка. Начальник управління у справах сім’ї та молоді ОДА Н.А.Найчук зачитала Указ Президента України про відзначення 102 багато- дітних матерів Почесним званням України «Мати- героїня». Квіти, коробки конфет і нагороди вручали Михайло Головач і Олег Барчук. По- синівськи тепло, із пошаною вони міцно тиснули руки кожній неньці, котра наро- дила, виростила дітей і завдяки якій вони стали дорослими синами і донь- ками. А це - І.С.Бабин із Доро- гичівки – 6 дітей Р.М.Бе- резовська з Рожанівки – шість, В.Ф.Федор- чук із Кас- перівців – 12, М.І.Присяжнюк із Зозулинців – 11, О.Н.Де- м’янів – 10 ді- точок і багато інших. Для всіх матусь зву- чали мело- дійні пісні у виконанні Ігоря Федірка та Ольги Ко- вбасенко, які стануть не- забутніми для них, як і їхня юність, яку вони про- несуть далі як найсвітліші почуття… Матерів запросили на келих шампанського, а далі – спогади про життя. Вони такі різні, але світлі, випро- бувані і народжені в любові до своїх діточок – найсвя- тіше і наймиліше – заради чого ми всі живемо. Ольга ЛИЧУК Світлини Ігоря ІВАНСЬКОГО.
  • Upload

    -
  • Category

    Documents

  • view

    253
  • download

    11

description

Проект "Заліщики online" http.//zal.te.ua/

Transcript of Газета "Колос", № 95-96 від 2 листопада 2012 року

Page 1: Газета "Колос", № 95-96 від 2 листопада 2012 року

Виходить з 24 лютого 1940 року № 95-96 (8085) Цiна вроздрiб -1 грн.

[email protected]

Інтернет-версія: http://zal.te.ua/

 

 

     СПIВЗАСНОВНИКИ:Залiщицька районна рада,

Залiщицькарайдержадмiнiстрацiя,

Залiщицька міська рада,трудовий колектив редакції

 

 

 u СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА

Олег БАРЧУК,голова

Заліщицькоїрайонної

держадміністрації

Іван ДРОЗД,голова

Заліщицькоїрайонної

ради

ВолодимирБЕНЕВ’ЯТ,

міськийголова

Заліщиків

 

Проголошення ЗУНР, якепереросло в об'єднання УНРі ЗУНР є важливою подією вісторії України. Ця подія щераз доводить, що бажанняукраїнців жити в єдиній,незалежній державі –всепереможне!

1 листопада 1918 року –це важливий день для кож-ного українського патріота.Адже саме тоді було про-голошено ЗахідноукраїнськуНародну Республіку. Українців Галичині зважилися наважливий крок і перейняливладу в свої натрудженіруки. Синьо-жовтий прапорзамайорів на львівськійратуші, сповіщаючи продобру звістку для України.

18 жовтня 1918 року булаутворена Українська На-ціональна Рада. Очолив їїгромадсько-політичний діячЄвген Петрушевич. УНР малана меті утворення Україн-ської держави на західно-українських землях. Так якнадзвичайно значний від-соток Галичини складалиполяки, які теж претенду-вали на територію ЗахідноїУкраїни, вони теж не сталичекати і активізували свійрух. Українцям вдалося ви-передити поляків. Січовістрільці заволоділи Львовому ніч з 31 жовтня на 1 лис-топада 1918. Переворот буввдалим і відбувся без крові.Вдосвіта славетний Львівуже контролювали українці,а на ратуші висів націо-нальний стяг, встановленийюним січовим стрільцемСтепаном Паньківським.

Українська національнарада вважала за потрібнепроголосити нове державнеутворення. Так народиласяЗахідноукраїнська НароднаРеспубліка, гербом якої ставзолотий лев на золотому тлі.

На початку листопада вЗахідній Україні розпочаласяпольсько-українська війна, авже 21 листопада польськаармія здобула Львів. УрядЗУНР перебрався спершу доТернополя, а наприкінці року– до Станіслава (нині Івано-Франківськ). Боротьба булакровопролитною, встоятисправді не було сили, десят-ки тисяч стрілецьких могилукрили землю.

ЗУНР проіснувала недо-вго. Але це був час, колиукраїнці "всходніх кресів"(саме так поляки називалиГаличину) вперше за багатостоліть стали творцямивласної долі. ДіяльністьЗУНР мала значний вплив наформування національноїсвідомості всього україн-ського народу.

Інформація власна

 

 НА СКРИЖАЛЯХ ІСТОРІЇu

УСІХ ЗЕМНИХ БЛАГ!Шановні працівники соціальної сфери! Прийміть

наші щирі привітання з Днем соціального працівника!На ваші плечі покладене одне з найважливіших і

найвідповідальніших завдань – державна підтримкаі соціальний захист громадян, заснований на

принципах індивідуальногопідходу до кожної людини. Вико-нання цієї місії неможливе бездоброти, такту, а часом і само-зречення. Саме завдяки вашійпраці і самовіддачі нам є чимгордитися, адже праця соціа-льного працівника завжди булаі залишається однією з най-благородніших у світі!

Немає сумніву, що власти-вий вам високий моральний та професійнийпотенціал і надалі слугуватиме інтересам українськоїгромади. Натхнення вам і успіхів у благородній справі!Бажаємо вам тільки сонячних днів, сповненихтеплом, радістю та новими враженнями!

ШАНОВНІ ПРАЦІВНИКИЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ!

Прийміть найщиріші вітання з нагоди професійногосвята! Сьогодні ви робите все заради збереження іподальшої розбудови транспортного конвеєра,перевезення пасажирів і господарських вантажів,технічно-економічного піднесення галузі. Залізничникизавжди відзначаються професійною майстерністю,самовідданістю, сумлінною працею, почуттямобов’язку. У свята й будні, вдень і вночі ви забез-печуєте чітке функціонування залізничних артерій. Удень професійного свята бажаємо вам прихильної долі,вагомих здобутків, міцного здоров’я, миру та злагодив родинах, невичерпної енергії, професійної удачі.

ажуть, випад-ковостей у жи-тті не буває.Все, що з намивідбувається,має свою по-

таємну суть і призначення.Все має своє «чому» і«заради чого»…

Найперше і найголовнішепокликання матерів – народ-жувати дітей, виховувати їх,дарувати їм свою любов.Заради чого? – для продов-ження роду людського. Бонайбільше багатство кожноїродини – діти, внуки, прав-нуки, їх сонцесяйні усмішкина обличчях, їх щасливі долі.

Цього прагне кожна ма-туся, народжуючи одне-двоє-п’ятеро-одинадцятеродітей. Для кожного вимолюєв Бога світлу казку дитин-ства і подальшого життя…

Минулого тижня в залізасідань райради відбулосясвято для матерів, котрінародили багато дітей.Сивочолі і молоді вони по-думки згадували ті незабутнімиті, коли до них зачастилилелеки і щоразу приносилина своїх крилах добрі тарадісні новини – народженнянової людини. У кожної зприсутніх в залі – своєжиття, неспокій, тривоги івболівання, але всіх їхоб’єднує любов до своїхкровиночок.

Звичайно, не можна на-віть порівняти умови вихо-

вання, соціальне забезпе-чення багатодітних родин внедалекому минулому ісьогодні. Бо держава турбу-ється і про соціальні виплатитаким родинам, про оздоро-влення, створення умов дляпроживання.

В області, як дізналисяматері, переглянувши відео-фільм, проживає 9 тис.300багатодітних, в яких вихо-вується 31612 дітей. Терно-пільщина славиться своїмисімейними традиціями.Указом Президента України6 тис. тернополян нагород-

жено Почесноювідзнакою дер-жави «Мати-ге-роїня». Усім їмвиплачено одно-разову допомогу– по 10 прожит-кових мінімумівдля працездат-них осіб. По 9410гривень нагород-жені матері отри-мали в 2011 році,а цьогоріч ця сумаскладає 10730грн. У травні з іні-ціативи головиОДА В.Хоптянаорганізовано івперше про-ведено обласнийфорум багато-дітних матерів,на якому обговорено про-блеми сімей та відпра-цьовано конкретні шляхи їхвирішення. Турбота прородину – це перш за всетурбота про дітей.

В області проживає 113тис.862 дітей шкільного віку.Оздоровленням івідпочинком охоплено цьо-

горіч понад 67 тис. їх. Понад800 побували в дитячомуцентрі «Артек», а також в«Молодій гвардії».

Гостем свята матері бувперший заступник головиОДА Михайло Головач.

Зі словами вдячності іповаги звернувся МихайлоЙосипович до кожної зприсутніх, бо згадав тут же ісвою матусю, яка завждисупроводжує його в житті,молитви її і ласка Господняоберігають його на життєвихперехрестях.

Михайло Йосипович

говорив про тідосягнення,яких наш ра-йон сягнув заостанній рік.Це найперше –нова районналікарня в Залі-щиках, тепли-чний комплексв Синькові,сучасні доро-ги, освітленнян а с е л е н и хпунктів, будів-ництво й оно-влення шкіл –в Устечку, Си-нькові, Бедри-ківцях. Ви-ділено 37 млн.грн. урядомУкраїни наспорудженняперинаталь-

ного центру в Тернополі, щоє переконливим аргументомтого, що дитячої смертностів нас не буде.

«Я цілую ваші руки, ісхиляюсь перед вами, ша-новні матері. Здоров’я вам ірадості від дітей ваших», -завершив свій виступ Ми-хайло Йосипович.

Голові РДА О.О.Барчукутакож було чим звітуватиперед такою шанобливоюматеринською аудиторією.

Тому, найперше, ОлегОлександрович зізнався, щовлада зробила для району.

«Якщо у 2010 році отри-мано 8 млн.грн., то з при-ходом до влади В.Хоптяна –300 млн.грн. Ці кошти вико-ристано на розвиток нашоїобласті. Тернопілля заробляєвсього-навсього 21 відсотокдо потреби, решту – а цепенсії, зарплати, соціальнідопомоги – все від держави.

 

К

Моя позиція – аби запра-цювало виробництво. Звідсиі податки, і робочі місця.Бізнес має працювати – зацим майбутнє району», -сказав Олег Олександрович.

Відрадно, що наш землякД.Фірташ обіцяє збудувати врайоні три заводи – вКолодрібці - по розфасовціпродукції, в Зозулинцях – попереробці помідорів, уГородку – піщано-гравійний.Цьогоріч держава виділила100 млн.грн. – на впоряд-кування доріг.

І ще одна новина – знижнього парку створитисвоєрідну перлину Софіївку,яка є в Умані». Перспективирозвитку нашого краю дужеобнадійливі, однак, в першучергу має запрацюватиекономіка.

Начальник управління усправах сім’ї та молоді ОДАН.А.Найчук зачитала УказПрезидента України провідзначення 102 багато-дітних матерів Почеснимзванням України «Мати-героїня».

Квіти, коробки конфет інагороди вручали МихайлоГоловач і Олег Барчук. По-

синівськи тепло, із пошаноювони міцно тиснули рукикожній неньці, котра наро-дила, виростила дітей ізавдяки якій вони сталидорослими синами і донь-ками.

А це - І.С.Бабин із Доро-гичівки – 6 дітей Р.М.Бе-резовська з Рожанівки –

ш і с т ь ,В.Ф.Федор-чук із Кас-перівців – 12,М.І.Присяжнюкіз Зозулинців– 11, О.Н.Де-м’янів – 10 ді-точок і багатоінших.

Для всіхматусь зву-чали мело-дійні пісні ув и к о н а н н іІгоря Федірката Ольги Ко-вбасенко, якістануть не-з а б у т н і м идля них, як і

їхня юність, яку вони про-несуть далі як найсвітлішіпочуття…

Матерів запросили накелих шампанського, а далі– спогади про життя. Вонитакі різні, але світлі, випро-бувані і народжені в любовідо своїх діточок – найсвя-тіше і наймиліше – зарадичого ми всі живемо.

Ольга ЛИЧУК

Світлини Ігоря ІВАНСЬКОГО.

Page 2: Газета "Колос", № 95-96 від 2 листопада 2012 року

22222

 u ВИБОРИ - 2012

№ 95-96 (8085) 

На світлині Ігоря ІВАНСЬКОГО:під час парламентських виборів2012 року вперше проголосувалиСофія Крок та Тетяна Загарійчук(приміщення ВПУ).

Під час роботи однієїз дільничих виборчих комісій

у м.Заліщики(у приміщенні РБНТ).

У час, коли осінь повністювступає у свої права, колисади і парки вдягаються внове яскраве вбрання, аперший жовтий лист падаєна траву, своє професійнесвято відзначають працівни-ки соціальної сфери.

Це свято належить тим,хто виявляє милосердя,створює добро не тількичерез службові обов'язки, ай за велінням совісті тапокликом душі. Соціальнаробота - це мистецтво нала-годжувати зв'язки між лю-дьми, а тому випадкових уцій професії не буває. Про те,що являє собою соціальнийнапрямок роботи, розпові-дає, начальник УправлінняПенсійного фонду України вЗаліщицькому районі Бес-палко Наталія Миколаївна -найдосвідченіший із керів-ників області, закладалаперші цеглини у створенніФонду і досі вибудовуєцілеспрямовану лінію роз-витку пенсійної системи. Таодин у полі не воїн… І на ав-торитет Управління працюєвесь колектив. Це прекраснавелика родина, яку єднає ізгуртовує любов до своєїпраці.

- Перш за все, мушу заз-начити, що не людинаобирає цю професію, авона – людину, бо вимагаєне лише величезноїлюбові до життя, терпі-ння, милосердя, розу-міння, але й потребуєбезліч професійних на-вичок, як-от: знання зако-нів, основ психології. В на-

шому Управлінні працю-ють молоді духом і завзятіспеціалісти. Незважаючина молодий вік колективу,в роботі проявляєтьсявисокий професіоналізм,компетентність, людя-ність, безкорисливість таспівчуття.

Лілія Ярославівна Огород-ник, начальник відділу ви-конання бюджету, бухгал-терського обліку та контро-лю за використанням коштів– головний бухгалтер Упра-вління. Працює в соціальнійсфері з 2001 року. Свою ро-боту знає досконало, нама-гається бути в курсі всіхнововведень на законода-вчому рівні та застосуватиїх на практиці, хоча це незавжди легко. Точність таконтроль – основні рисинашого бухгалтера.

- У День працівникасоціальної сфери бажаювсім своїм колегам міц-ного здоров’я, творчихдосягнень, бажання пра-цювати, взаєморозумінняз колегами, підлеглими такерівництвом!

Галина Романівна Бабин,начальник відділу облікунадходження платежів.

Очолює відділ, який єоднією з ланок пенсійноїсистеми. Прагне вчасно і вповному обсязі наповнитибюджет пенсійного фонду.Тому працівники відділу над-ходження доходів здійс-нюють постійний аналізфонду оплати праці по кож-ному страхувальнику тастан погашення заборгова-

ності з виплати зарплати.Адже ці важелі впливають нанадходження в повній мірістрахових внесків до казниФонду. Незважаючи на агра-рний профіль району, кропі-ткою працею фахівців забез-печується стабільне фінан-сування пенсійних виплат.

Відділ обліку надход-ження платежів в перед-день свята бажає всімстабільних доходів, дос-татку та міцного здоров’я.

Богдан Миколайович Гор-бачевський, начальник від-ділу персоніфікованого об-ліку, інформаційних системта мереж Управління Пен-сійного фонду України

У Пенсійному фонді БогданМиколайович працює одина-дцять років, його відділ зай-мається обліком трудовогостажу працівників підприє-мств та установ різнихформ власності, введеннямнормативно-довідкових баз,які використовуються дляврахування стажу. У відділіпрацюють ще три спеціа-лісти, яким вдається чітконалагоджувати роботу зплатниками по прийомузвітів.

Вітаю своїх колег із Днемпрацівника соціальноїсфери, адже можнасказати, що це — нашдругий день народження,та бажаю своїм колегамтерпіння.

Наталія Василівна Гара-симчук, головний спеціаліствідділу з призначення пенсій

У соціальній сфері працюєвісімнадцятий рік, відповідає

 

 КОЛЕГА ПРО КОЛЕГ - НАПЕРЕДОДНІ СВЯТАu

ШАНОВНІ ВИБОРЦІ! Редакція Заліщицької газети “КОЛОС” інформує вас про те, що на час передачі районного часопису до друку в ТОВ “Буковинськийвидавничий дім” міста Чернівці (за графіком - у середу, 31.10.2012 р.) від Окружної виборчої комісії №167 дані про результати виборчих перегонів

не надійшли, оскільки, за інформацією голови ОВК Світлани Міркушиної, ще не було 100-відсоткових результатів опрацьованих протоколів.Таким чином, очікуйте інформацію про результати виборів по ОВК № 167 в найближчих номерах газети.

за прийом документів дляпризначення ( перерахун-ку)пенсій, надає консуль-тації, здійснює прийом гро-мадян, тощо.

- Своєю роботою я задо-волена, — зазначає НаталіяВасилівна, — адже вонадозволяє спілкуватися злюдьми, допомагати їм.Хоча, звісно, люди є різні:одні вдячні за те, що отри-мали вичерпну інформацію,а інші (таких менше) при-ходять, щоб посперечатися,відстоюють свою точкузору, яка не співпадає з зако-нодавчими актами, на під-ставі яких ми працюємо. Авзагалі, мені дуже хочеться,щоб люди жили набагатокраще, щоб у них були гідніпенсії та зарплати.

Напередодні професій-ного свята бажаю своїмколегам витримки, здо-ров’я (адже це – найго-ловніше), а також, щоб усім’ях був порядок!

Дребіт Тетяна Миронівна,головний спеціаліст відділуз виплати пенсій

Щодня Тетяна Миронівнапоспішає на роботу, щобздійснювати безпосереднійконтроль за своєчаснимотриманням пенсій понад 3тис. пенсіонерів черезвідділення поштового зв’яз-ку та банківські установи.Адже їй дісталася найбільшадільниця по кількості пен-сіонерів – м. Заліщики.

Хочу побажати своїмколегам міцного здоров’я,витримки, а також підви-щення заробітної плати,адже ця праця, на мійпогляд, заслуговує біль-ших доходів, ніж мимаємо на сьогодні.

Ольга КОПЧАК,заступник начальника

управління ПФУв районі

На світлині: працюютьспостерігачі на дільничнійвиборчій комісії у школіім.О.Маковея м.Заліщики.

Голосування на ДВКу школі №2 м.Заліщики.

«Професійна культура тапрофесійний етикет бібліо-течного працівника» - такоюбула тема районного семі-нару працівників Заліщицькоїцентралізованої бібліотечноїсистеми, який відбувсянещодавно в читальній залірайонної бібліотеки.

Нові вимоги до сучасногобібліотечного працівникадиктує сьогодення. Зміню-ються професійні орієнтиривзаємодії бібліотекаря ікористувача як рівних парт-нерів у спілкуванні. Остан-нім часом все більше увагинадається професійнійетиці. Міжнародна федераціябібліотечних асоціацій таустанов (ІФЛА) 4 вересня2012 року підготувалаКодекс Етики для бібліоте-карів та інших інформаційнихпрацівників, у якому визна-чена основна місія бібліо-текарів - забезпечуватидоступ до інформації, освіти,культурного збагачення,дозвілля, економічної діяль-ності, для розвитку та роз-ширення демократії.

Про основні аспекти про-фесійної культури та про-фесійного етикету говорилау своєму виступі О.Й.Тра-кало - директор централіз-ованої бібліотечної системи.Працівники центральноїрайонної бібліотеки О.А.Ка-лінка - зав. відділом інфор-маційно- бібліографічної таметодичної роботи, М.В.Ру-дик - бібліограф центральноїрайонної бібліотеки, О.І.То-польницька - заступникдиректора по роботі з дітьмиінформували про сутністьпоняття етики і соціально

психологічні основи вспілкуванні бібліотекаря такористувача і про Кодексетики бібліотекарів. Обгово-рили десять принципівбібліотечного обслугову-вання, значну увагу надаю-чи професійній культурібібліотекаря у спілкуванні зкористувачами.

Учасники семінару взялиучасть у “круглому” столі“Бібліотекар і читач: спіл-кування, взаєморозуміння,співпраця”, модераторомякого була С.І.Пукіш - провід-ний бібліограф. Обговорилипроблемні ситуації, обміня-лись досвідом роботи.

З метою виявлення про-фесійної орієнтації, пере-конань і потреб організувалианкетування для учасниківсемінару. За його резуль-татами встановлено, щобільшість працівників біб-ліотек району обрали бібліо-течну професію за особис-тим бажанням і залиша-ються вірними своємувибору.

У професійній діяльностібібліотекарі вважають осно-вними рисами характеру -творчу активність, інтелі-гентність, цілеспрямова-ність і відчувають постійнопотребу у збагаченні про-фесійних знань.

На семінарі обговорю-вались також проблемніпитання в діяльності біб-ліотечних установ району.

Орися КАЛІНКА,завідувачка

відділом інформаційно-бібліографічної

та методичної роботи

 u КУЛЬТУРА

 

Page 3: Газета "Колос", № 95-96 від 2 листопада 2012 року

33333 № 95-96 (8085)  

 

Історія Українибагатогранна.Кожна особис-тість протягомжиття створюєвласну її сто-

рінку, даючи можливістьнаступним поколіннямставати дедалі виваже-ними та об’єктивнішими.Патріотизм – не лише слово,яке часто використовуютьдля того, щоб ще раз під-креслити власну любов(справжню чи позірну) донароду чи держави. Але єлюди, які, пройшовши випро-бування тоталітарнимирежимами, зберегли силудуху і розуміння потрібностіпередати патріотизм моло-дому поколінню.

Протягом десяти років уЗаліщицькій державній гім-назії діє філія МАН. Її слухачі-гімназисти історичної секціїмають змогу ретельно вив-чати минуле рідного краю,відновлювати невідомі тасуперечливі сторінки склад-них етапів національно-визвольної боротьби ХХстоліття. Серед них важ-ливе місце відводитьсявоякам ОУН-УПА, які протя-гом 1940-50-х років прагнуливідстояти незалежністьУкраїни у боротьбі зворогами.

День козацтва та 70-річчястворення УПА – одна зключових дат українськоїісторії. Цьогоріч 14 жовтнявідбулася зустріч із головоюрайонного Братства ОУН-УПА М.Білавчуком у Заліщи-цькій державній гімназії якодин із прикладів передачіестафети формування істо-ричної пам’яті ХХІ століття.Перед нашими випускникамибула людина, яка відкритовступала у боротьбу заволю України і докладаламаксимум зусиль для того,щоб допомогти побратимамвиконати свій патріотичнийобов'язок. Михайло Білавчукпрагнув донести гімназис-там всю глибину своїх пат-ріотичних почувань черезпризму національно-визво-льної боротьби у 1940-50-хроках ХХ століття. Власніпоетичні рядки підкреслю-вали нездоланність україн-ського народу в боротьбі занезалежність проти біль-шовицької влади і те, щокожен відчував любов усерці до України у складнуісторичну епоху.

Цікавими були і спогадипро вояків, уродженців з сілСтавки, Ворвулинці, Гинь-ківці, Харитонівці, Угринь-ківці, хутора Теклівка. У па-м’яті М. Білавчука залиши-

лись й арешт його матеріорганами НКВС, й облави,внаслідок яких палали хатита були вбиті ні в чому невинні мирні жителі. Гістьзгадував свої дії як юногозв’язкового підпільного руху,і бої сотні Бистрого.

З особливою яскравістюзакарбувався добродіюБілавчуку спогад про такийфакт національно-визво-льної боротьби на теренахзгаданих вище сіл: «Натеплого Миколи, у день цер-ковного празника перене-сення мощей св. Миколая-Чудотворця (22 травня1945р.), повстанці прийшлидо села Гиньківці для того,щоб відсвяткувати храмовесвято. Але, щоб село непотрапило через їхній візитпід облаву, наші хлопцівирішили заховатися упіщаному кар’єрі поблизус.Гиньківці, де внаслідоквидобування піску утво-рились печери, тут і

переховувалися вояки. Тудирідні приносили їм празничністрави.

Раптово розпочалася, яквиявилося, раніше спла-нована ворогами облава.Кар’єр обступило багатоНКВСівців, які не давализмоги жителям села допо-могти оточеним воякам.Мене - як зв’язкового - від-правив надрайоновий (псев-до Гамалія). Він перехову-вався поблизу села, щоб

дізнатися скільки ворогівоточило кар’єр та вирішити,як найкраще порятуватизагін. Я побачив багатьохенкавеесівців і, поверну-вшись назад, повідомив проних Гамалію. Кері-вник сказав, що че-рез деякий часспробують поря-тувати вояків.

Водночас різно-манітними спосо-бами вороги праг-нули примуситивояків УПА вийтиз печер. Туди при-возили смолу іпалили, щоб димкурився і поши-рювався в печери.Нападники дляцього ще й вико-ристали дві соло-м’яні стріхи з хатнайближчих сіл.Енкавеесівці за-крили виходи з пе-чери, залишившитільки один, який і

охороняли. Потім послали доповстанців п’ятьох дівчат іголову сільради, щоби тізапропонували воякам УПАздатися. Разом із ними від-правили і свого представни-ка. Повстанці у темряві впіз-нали його - так енкавеесівцівтратили свого лейтенанта.Але вояки не здавалися.

Дні двотижневої облогиминали. Бійці були висна-жені. І трапилося, свого роду,диво: стоячи на чатах, воякна псевдо Зозуля (ПетроСтепанович Рудий) побачив,наче Божа Матір світломпоказує шлях до спасіння.Він повідомив про це керів-ника загону Сокола та іншихвояків. Повстанці зі зброєюв руках, пройшовши лабі-ринти печери у напрямку,вказаному Петром Рудим,проклали вихід до порятунку.Таким чином, їм вдалосявтекти від енкавеесівців усторону сіл Бересток таСолоне. Одного вояка, якийбув хворим (чи пораненим)вдалося замаскувати камі-ням у печерах. Таким чином,він теж вижив.

Коли повстанцям вдалосяврятуватися від енкавеесі-вців, покидаючи печери,один із них сказав: “Хлопці,якщо хтось із нас залишитьсяживим, то треба щоб на цьо-му місці поставити хрест”.

У 2009 році в Гиньківцяхгромада здійснила це поба-жання повстанців: на місцітієї пам’ятної події націона-льно-визвольних змаганьвстановлено стації хресноїдороги, а також каплицю».

На світлинах: Петро Рудий (псевдо Зозуля) та його дружина Ганна.

Далі ми докладніше заціка-вилися у Михайла Білавчукапро особистість вояка Пет-ра Рудого (псевдо Зозуля),якого наш гість добре знав.

Виявилося, що у мирному

житті він у селі Ворвулинціславився як вправний ма-сар, тримав власний мага-зин і займався виготов-ленням м’ясних виробів.Але підтримував зв’язки звояками: допомагав їмпровіантом.

Загибель його у серпні1945 р. була трагічною: 37-річний Петро Рудий разом зісвоїм побратимом - 20-літ-нім Богданом Малюком таіншими учасниками націона-льно-визвольних змаганьпотрапили під велику обла-ву енкавеесівців у районіВербової (частина села Во-рвулинці).

Коли вороги звідусільоточили ліс і почали йогопрочісувати, Рудий і Малюк,щоб не потрапити в їхніруки, знищили себе, бо кращесмерть, ніж зрада і полон.При цьому, за різнимиверсіями, підірвали себегранатою або застрелилися.

З інших джерел-спогадівнам стали відомі ще деякіфакти біографії Петра Рудого.Народився він 1908 року в

селі Ворвулинці у сім’їзаможного господаря Сте-пана Рудого, закінчив на-родну школу. З 16-річноговіку почав навчатися ма-сарської справи у Заліщиках

у майстра Оленчука. У 1925році юному Петрові суди-лося стати свідком похо-рону видатного сина УкраїниОсипа Маковея. Усі націо-нальні, громадсько-культур-ні події того часу в Заліщикахвплинули на формуваннясвітогляду Петра в націо-нально-патріотичному дусі.

Оскільки Заліщицькийповіт перебував у той час ускладі Польщі, Петро Рудийбув призваний у лавипольського війська, в якомупрослужив 5 років у кіннійартилерії. Таким чином, вінздобув досить високийрівень військового вишколу.

Після закінчення службиП.С.Рудий залишився уГданську (Польща), депройшов курси масарськоїсправи і отримав патент направо займатися цим діломпрофесійно. Повернувшисьу рідні місця, на малубатьківщину, він одруживсяіз заліщанкою Ганною Ма-малигою. В їхньому шлюбінародилося троє дітей – двідочки та син.

Створивши сім’ю та зай-маючись власною справою,Петро і надалі цікавивсяполітичними подіями: в доміРудих на всі Ворвулинці бувєдиний радіоприймач. Колина Західну Україну прийшларадянська влада, розпо-чалися утиски заможнихгосподарів, національно

свідомих українців,у 1944 р. ПетроРудий та інші не-згодні з новими по-рядками розпочалиборотьбу протирежиму.

Оскільки ці фактистали відомі тоді-шнім представни-кам радянськоївлади, сім’я загиб-лого Петра Рудого(Зозулі) була ви-везена у Пермсь-кий край (Чердин-ський район), звідкиповернулась у 1955році, вже післясмерті Сталіна.

Усі роки, аж до1995-го, після здо-буття Україною не-залежності, на цви-

нтарі у с.Ворвулинці, на місціпоховання П.Рудого таБ.Малюка, височів лише гор-бок. І тільки у 1995 році ріднізмогли встановити на їхнійспільній могилі хрест (насвітлині зліва).

Отже, завдячуючи головірайонного Братства ОУН-УПА М. Білавчуку, учнівськамолодь Заліщицької держа-вної гімназії привідкрила длясебе ще одну сторінкутрагічної історії багатолітніхнаціонально-визвольнихзмагань українців-патріотівза незалежність. Поєднаннясьогодення і минулого,пізнання історії молоддю –необхідний компонентправонаступності поколінь.Саме тому передача особи-стісних переживань учас-никами визвольних змаганьє необхідною умовою фор-мування патріотизму суча-сної молодої людини.

Василь ДЯКІВ,заступник директораЗаліщицької державної

гімназії, історик,член НСЖУ

 

Днем українського ко-зацтва, побажавши усімміцного здоров’я, сили,віри і надії.

Ветеран УПА Р.В.Дани-лейко у своїх спогадахполинув у ті далекі часи,коли ще зовсім юним при-єднався до лав повста-нців. У своєму виступі вінзакликав молоде поко-ління свято берегтипам’ять про незламнихборців України і бутивірними їх подвигу.

Ми низько схиляємоголови перед пам’яттюнаших односельчан, яківіддали своє життя за во-лю рідної неньки-Україниі складаємо слова великоїшани тим героям, якісьогодні серед нас.

Хвилиною мовчаннявшанували учасники захо-ду героїв УПА. На панахидібули присутні учасники на-ціонально-визвольногоруху Заліщанщини, головарайонної організації НРУСтепан Навольський.

Учні школи читали вірші,присвячені мужнім пов-станцям.

Марія ПАШКЕВИЧ,зав.Товстенською

бібліотекою-філією

Вшанування героїв УПА,70-у річницю якої відзна-чала вся Україна, у Тов-стому розпочалося зл і тературно -музично їкомпозиції «Зродилисьми великої години».

Щирими оплескамизустрічали присутні вис-тупи викладачів і вихован-ців музичної і загально-освітньої шкіл, Будинкудитячої та юнацької твор-чоті, Будинку народноїтворчості.

Своїми хвилюючимиспогадами про ті нелегкічаси національно-визво-льних змагань діливсяветеран УПА РоманВасильович Данилейко.

Учасники заходу малиможливість ознайоми-тися із книгами, виставкуяких організувала селищ-на бібліотека «ВільнаУкраїна пам’ятає вас».

У неділю громада сели-ща зібралася біля фігуриБожої Матері на помина-льну панахиду, яку від-правили всечесні отці ІгорЛеськів та Олексій Паля-ничка, щоб помолитися ізапалити свічки пам’ятіза безневинно постраж-далих, закатованих,

розкиданих по білому світуборців, більшість з якихтак і не дочекались віль-ної України, за яку героїч-но боролись. Тихо сплятьвони вічним сном в мо-гилах на сільських цвин-тарях і лісах.

«Бійці УПА, все повстан-ське підпілля у ті буремнічаси непохитно стояли вобороні рідного краю відусіх без винятку окупантів,демонструючи при цьомузразки відваги і безмеж-ної самопожертви» - наго-лосив у своєму виступіселищний голова Г.Я.Де-мкович. Голова районногобратства ОУН-УПА Ми-хайло Білавчук привітавприсутніх із святом Пок-рови Пресвятої Богоро-диці, 70-річчям Україн-ської Повстанської Армії і

Гнат Мартинович Хотке-вич з-поміж багатьох україн-ських письменників І пол.ХХст вирізнявся своєютематикою творчості, уні-версальністю, доскона-лістю. Його ім’я поверну-лося із забуття, спадщинаврешті-решт одержалаоб’єктивну оцінку, стала ду-ховним надбанням україн-ської культури.

Крім письменницькогообдарування в його особівтілювалась ціла низкаталантів, здібностей: пись-менника, актора, мисте-цтвознавця, режисера, бан-дуриста, композитора іпедагога. З нагоди відзначе-ння 135-річчя з дня народже-ння Гната Хоткевича у ЗОШІ-ІІІ ст. с.Зозулинці вчите-лями-словесниками Л.В.Гав-

рилюк та З.М.Дмитрів про-ведено чимало цікавихзаходів, оформлено тема-тичні папки із дослідни-цькими матеріалами, прое-ктними роботами. Учні 10-11класу провели читацькуконференцію «Багатогра-нність таланту Гната Хотке-вича», де Мар’яна Матійчик,Вікторія Дем`янів, ІринаМотрук поділилися думкамиі цікавими розповідями проГната Хоткевича. «Талантцей був від Бога – а як інакшепояснити його віртуознумайстерність гри на бандурі,якій він ніде не навчався.Крім того, ще професійноволодів й іншими музичнимиінструментами: фортепіано,скрипкою, віолончеллю, мавкомпозиторський талант», -відзначила на уроці учениця

М.Матійчик. Його творчістьзавжди приваблювала досебе чимало інших тала-новитих людей. ГнатХоткевич – самобутня твор-ча постать. Його твори вив-чають, ними захоплюються.

А ще учні нашої школипровели літературні читанняза творами «Гуцул» (5-6класи), «Авірон» (7-8 кл.).Цікавою виявилась і заочнаподорож та асоціативнегроно, присвячені діяльностіцієї неординарної особис-тості. Він написав понад 300літературних творів, а ком-позиторський доробок на-раховує понад 400 музичнихкомпозицій.

Гнат Хоткевич – це людинауніверсальної обдарова-ності та глибокого патріо-тизму.

Леся ГАВРИЛЮК,вчитель української

мови та літературиЗОШ І-ІІІ ст. с.Зозулинці

 

 УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА: ПОСТАТІu

 

Page 4: Газета "Колос", № 95-96 від 2 листопада 2012 року

44444 № 95-96 (8085)

 

u КУЛЬТУРА

Понад півстоліття пісенною візитівкоюНаддністрянського краю є народний аматорськийхор «Добровляни», добре відомий не лише в

Україні, але й за кордоном. Далекого 1947 року понад сивим Дністром полинула задушевна пісня, яку співала молодьсела, котра організувала молодіжний хор. 11 листопада в РБНТ відбудеться ювілейний концерт народного аматорськогохору «Добровляни» з нагоди 65-річчя творчої діяльності. Сердечно запрошуємо учасників різних поколінь, які творилипісенну біографію колективу, заліщан та гостей нашого міста на цю святкову ювілейну зустріч. Чекаємо вас о 15 год.в РБНТ. Народний аматорський хор «Добровляни» запрошує на зустріч із піснею.

ОРГКОМІТЕТ

 

ШАНОВНІ КРАЯНИ!

Від усього серця вдячний великійкількості виборців, які повірили ущирість моїх намірів стати народнимдепутатом для того, щоб захищатиУкраїну і все українське, кожну лю-дину і, у першу чергу, – своїх зем-ляків, і проголосували за мене. Длямене це велика честь.

Я поважаю вибір усіх без виняткукраян і хочу вірити, що обраний 28жовтня 2012 року народний депутат вповній мірі втілить ваші накази порозбудові нашого краю, забезпечитьзахист незахищених верств населе-ння, покращить життя кожногоокремого громадянина, спонукає владу відремонтувати дороги івідродити сільське господарство та переробну промисловість. Аджеце – реальні робочі місця і, відповідно, – підвищення рівня життя.

Вибори закінчились, а життя продовжується!

Слава Україні!

ЩИРО ВАШ - ВОЛОДИМИР БЕДРИКІВСЬКИЙ

 ВИБОРИ - 2012u

 

 

сторію творятьлюди, а події іфакти запису-ються на папірі передаютьсянащадкам. Та

інколи нам подаютьінформацію під певнимкутом зору в той час, колиїї можна побачити зовсім зіншого боку. В такому разіпригадується фразаСемюела Батлера: «Бог неможе змінити минуле,проте історикам це підсилу».

А нам важливо вчаснозупинитися на своєму істо-ричному шляху, поставити

під сумнів загальноприйня-тий факт і почати дослідже-ння в зворотному напрямку.

Про «Червону дванад-цятку» чи просто «Дванад-цятку» відомо, що це буланевеличка партизанськагрупа, що діяла восени 1922року на теренах нашогокраю. Цієї осені минає 90років з часу заснуваннязагону.

В багатьох історичнихджерелах знаходимо, що ке-рівники «Червоної дванад-цятки» - С.О.Мельничук,П.М.Шеремета, І.Г.Цепко –були комуністами й боро-лися проти польських оку-пантів на користь більшо-вицької влади. По цій причиніна їх честь вішали меморіалидошки, називали вулиці,встановлювали пам’ятники.А після розпаду радянськогосоюзу про них забули, як прогероїв минулої епохи чинавіть союзників ворожоготабору.

Щоб пролити світло на де-які історичні плями, 23 жов-тня в музеї «Стрілецької сла-ви», що діє в районномуБДЮТ, відбулася історичнагодина, присвячена 90-річчюбойового шляху цього

партизанського загону.Директор музею В.І.Олій-

ник провів для студентіваграрного коледжу ім.Є.Хра-пливого захоплюючу ман-дрівку в далекі 20-і рокиукраїнської історії. Ведучівечора – члени ради народ-ного музею «Стрілецькоїслави» Мар’яна Палагнюк іГалина Йоан підготувалидоповіді про діяльність за-гону на Західній Україні уперіод визвольної боротьби.

Перед повстанцями стоя-ло бойове завдання: діста-тись до Східної Галичини,підняти українців на пов-стання, знешкодити комуні-

каційні і військові об’єкти,перешкодити виборам доВаршавського сейму. Загінпрацював під керівництвомполковника Євгена Коно-вальця.

11 листопада 1922р. війсь-ковий польський суд уЧорткові оголосив свійнаглий присуд: Мельничука іШеремету розстріляти, а їхбойові побратими загинули ув’язницях. Лише двом пов-станцям вдалося уникнутирозправи.

…Лягли головами усі в колі смерти,

Тільки двох за плечі вхопили до рук,

Йдуть в кайданах на суд –смерти не обминутиПетро Шеремета

і Степан Мельничук!

Цікаву, що назву «Дванад-цять» уперше вжив україн-ський письменник МирославІрчан у своїй драмі «12». Вдобу СРСР цей загін зазнавслави як «Червона дванад-цятка». Більшовицьке забар-влення відзначилося нетільки назвою, але й істи-нною діяльністю повстанців.Їх національну боротьбу

перетворили на соціаліс-тичну, так герої українськогонароду стали героями Ра-дянського Союзу. І всілякозамовчувався той факт, що,йдучи на розстріл, СтепанМельничук вигукнув: «СлаваУкраїні!».

«Слава героям!» - гово-римо ми сьогодні, цінуємо їхподвиги і бережемо світлупам’ять. Доказом цьомустало заснування у 1985р.музею партизанського за-гону «Червона дванадцятка»при Заліщицькому будинкушколярів, який у 1992р. булореорганізовано у музей«Стрілецької слави». Донині

тут збереглися експонати,пов’язані із загоном «12».Саме тому тематична го-дина проходила в стінах, дена присутніх дивилися зпортретів обличчя дванад-цяти героїв, які віддалижиття за волю України. А насцені звучали виступи вихо-ванців БДЮТ: мистецькийдует у складі Андрія Сенд-зюка та Василя Сопівника,котрі емоційно прочиталипатріотичну поезію «Минащадки великого роду»,музичні композиції викону-вали Ольга Юрійчук та На-таля Реуцька. За організаціювечора приносимо подякукерівникам гуртків: В.І.Олій-нику, С.В.Боднар та О.А.Ілі-щук. Пам’ятайте, що життядає щоденну нагоду і мож-ливість класти свою цеглин-ку під будову майбутньогоУкраїни.

Мар’яна ПАЛАГНЮК,студентка 401 групи,

Марія ОЛІЙНИК,викладач історії

Заліщицькогоаграрного коледжу

ім.Є.Храпливого

 u НА СКРИЖАЛЯХ ІСТОРІЇ

І

 

Щиро вітаємо з калиновим ювілеєм творчогопедагога ЗОШ І-ІІІ ст. с.Зозулинці ГалинуСтепанівну ЗАПОРОЖАН.

Здоров’я Вам, щастя й радості, світлої долі Вашимдітям, творчих злетів у щоденній праці і вдячнихслів від своїх вихованців. Нехай і наступні рокивипромінюють любов до всіх, хто з Вами вдома, нароботі, кого Ви одухотворяєте своїми уроками надобрі справи.

Ваша енергія, мудрість та сила,Нехай не згасають ніколи з літами.Душа ж Ваша чиста, велика й красиваТа посмішка щира хай буде між нами.Здоров’ям міцніти, життям радіти,Хай радість приносять онуки і діти.Хай Ваша родина росте, розквітає,На добрі діла хай Господь наставляє.З повагою – педагогічнийта учнівський колективи школи

У К Р А Ї Н АУкраїно моя голосиста,Ти співай, не цурайся менеТвоїх уст я цілую намисто,Щоб минули всі біди тебе.Україно, моя помічнице!Усміхнись, пригорни ти мене,Заіскриться у небі промінчик,Та забути не зможу тебе.На руках хочу гордо пронестиІз глибоких руїн піднести,

Щоб ніколи ти смутку не знала

Стежкою славизмогла ти іти.

Україно моя, чарівнице!Здавна ти все чаруєш

мене.І для мене ти - ненька

єдинаІ кохаю я тільки тебе!

Ольга ШУМКО,м.Заліщики

 u ФОТОФАКТ

Сільськогосподарський обслуго-вуючий кооператив «Ратай» відомийне тільки у нашому районі, а й в об-ласті та в Україні. Недавно він взявучасть у Всеукраїнському конкурсі, і йогоголова І.М.Марусяк повернувся з Києваз нагородами і радісною звісткою – сіль-ськогосподарський багатофункціональний кооператив«Ратай» визнано кращим в Україні. Докладніше - на 8сторінці.

На світлині: представники Івано-Франківськоїобласті цікавляться технологією переробки гречкина крупу в цеху кооперативу.

Page 5: Газета "Колос", № 95-96 від 2 листопада 2012 року

55555 № 95-96 (8085)  

жек Лондонякось сказав,що немає пра-ці, важчої запрокладаннядороги. І це

дійсно так: адже люд-ське життя – безперер-вний складний процесстворення особистихшляхів різних напрямків,видів, призначення зметою набуття досвіду,знань, досягнення цілей,зрештою отриманнямаксимальних здобутківта відповідного визна-ння. Усе це разом і ство-рює кінцевий результатпід назвою УСПІХ, шляхдо якого під силу подо-лати не кожному.

СПЕКОТНЕ ЛІТО-2012Що представляє собою

«ДЕД» - Заліщицька до-рожньо-експлуатаційнадільниця. Це – єдине врайоні підприємство, якевиконує роботи з будів-ництва, поточного ремон-ту та експлуатаційногоремонту доріг. Це специ-фічна галузь, яка маєскладний та сезонний ха-рактер. І прозорість таякість виконуваних робітцією фірмою завжди скру-пульозно оцінюється. Ад-же з дорогами в кожногоз нас пов’язане наше жи-ття, наша мандрівка поньому.

Цього року, як ніколи,ми були свідками посту-пового упевненого розвит-ку й оновлення наших

доріг. Звичайно, в цьому єзаслуга багатьох компа-ній, окремих партнерів –бізнесових структур, райо-нної і обласної влади. Алежоден кілометр шляху небув оновлений чи прокла-дений без участі нашогопідприємства – Заліщи-цької філії «ДЕД».

Газета неодноразовописала про шляховиків,які багато праці та зусильвіддали для оновленнязаліщицьких доріг та вСинькові, про їхні будні,акценти на роботу техніки,яка вже давно потребуєоновлення в порівнянні зтією, яку прикомандиру-вали з таких відомих фірм,як «Південь-Автомагіст-раль» і «Технобудцентр»,котрі впевнено, наполег-ливо дивляться вперед,

завдяки не лише власномудосвіду й широкомуспектру дорожньої та ко-мунальної продукції. Цеавторитетні й перспек-тивні фірми, які співпра-цюють з багатьма євро-пейськими виробниками.Звичайно, наша філія«ДЕД» має скромнішутехніку, не такі потужніфінансові оберти. Але –головне люди працюють,віддаються сповна роботі.І ми – традиційно – ужевкотре намагаємось зас-відчити свою прихильністьдорожникам словомповаги і вдячності.Напередодні їхнього про-фесійного свята ми наві-дались з своїми творчимипланами у Товсте, де вша-новували наполегливих ісамовідданих у праці,досвідчених спеціалістів ікерівників, які – особливоцього літа – досягличимало і відчувають, допевної міри, гордість засвоє підприємство. Коликолектив націлений науспіх, він може досягти

найкращого в будь-якійпрофесії.

…У скромному акто-вому залі дорожньо-екс-плуатаційної дільниці від-булося пошанування лю-дей праці.

ЗА ПРАЦЮ –ШАНА І ПІСНЯ

Керівник фірми Михай-ло Харук привітав своїхколег з професійним свя-том, подякував усій коман-ді підрозділу за роботу ізауважив, що кожен з нихперевірений часом,роботою і самим життям.«Саме команда – міцна,висококласна, дружна –дозволяє підприємствубути на крок попереду відобставин, конкурентів ісебе самого», - зауваживМихайло Богданович.

Привітати дорожниківзавітав керівник апаратуРДА Сергій Підлісний,який, найперше, передавщирі вітання від головиРДА Олега Барчука, оскі-льки він в той день був усправах невідкладних вобласній адміністрації.

«За такий короткий часвиконано великий обсягробіт, оперативно віднов-лено автобусне сполуче-ння. Ви працювали, непокладаючи рук, у ней-мовірно спекотну погоду,підкорюючи метр за мет-ром нові дороги. Шанавам і вдячність, - сказавСергій Степанович. – Інехай ці дороги завжди

будуть рівними і завждиякісними, хай довго слу-жать людям».

Згідно розпорядженняголів РДА і райради СергійПідлісний вручив грамотиза сумлінну роботу бага-

тьом працівникам підпри-ємства. Серед таких – ке-рівник філії «ДЕД» Михай-ло Харук, головний бухгал-тер Людмила Ландяк, ін-женер Леся Мазур, май-стер Василь Вільхове-цький та багато інших.

Грамоти своїм колегамвручив також МихайлоХарук, зізнавшись, що принаявності коштів (щемають фірмі повернутиборг за виконані роботи)додадуться обов’язково йконверти з грошима –свого роду премія за ва-гому працю.

До винуватців свята, якгодиться, завітала пісня,учасниками і виконав-цями якої були викладачіта учні Товстенської му-зичної школи. Дуже гар-ний колектив з першиххвилин зачарував своєювишуканістю репертуару,високою культурою спіл-кування і, безумовно,талановитістю вихованців.Кожному з них радісновсміхнулася пісня, аджеполонили своїм мело-дійним виконанням ІринаГевко, Влад Проданик ізВікторією Дусяк, ОлегНиколяк та Олег Буць,Володимир Червінський іжіноче тріо у супроводіансамблю народнихінструментів. Та, звичайно,найбільше зачарував ізворушив юний викона-вець Ромчик Сасанчин –учасник Всеукраїнськогоконкурсу «Голос країни».

Ведуча цього концерту

 

нагадала, що 8 листопадацей талановитий юнаквиступатиме по телеба-ченню. Рома – не лишеспівак, а й гуморист, вінчитав їх надзвичайноартистично.

ДЕНЬ ЗАВТРАШНІЙ:ОПТИМІЗМ КЕРІВНИКАІ наостанок: ми виріши-

ли все-таки поспілкува-тися із Михайлом Богдано-вичем, бо переконані втому, що йому є про що

розповісти на завершеннітакого напруженого року.

- Підсумовуючи вико-нане, зізнаюсь, що рік бувважкий і всі це відчули.Але й радісний в томусенсі, що в районі заостанні 20-25 років навітьподібного не сталося. Івсе це завдяки нашиммеценатам і, звичайно,завдяки голові РДАО.О.Барчуку. Ми не стоялибез роботи, ми працю-вали з подвійним наван-таженням. Як наслідок,прокладено 16 км дорогиК а с п е р і в ц і - Н а д з б р у -чанське, на що затрачено

Д

майже 100 млн.грн. 8 кмавтошляху на відрізкуБорщів-Заліщики – 25млн. вартість.

По Заліщиках прокла-дено 4 км дороги на суму23 млн.грн. Колосальні

кошти вкладено івагома роботазроблена. На цихоб’єктах працювалипідрядники із фірми«Південь-Автома-гістраль» та «Техно-будцентр» - вонивиграли тендер, мибули в них субпід-рядниками і такожзаробили немалігроші – понад 2млн.грн. Протягомцього літа ми дужеплідно спрацювали,навіть за радян-ських часів такоїкількості асфальтуне було простелено– майже 60 тис.тонн.

- Михайле Богда-новичу, зважаючина такий гарячийтемп робіт, фінан-

сово-економічний станпідприємства задово-льняє Вас?

- Загалом виконано ро-біт майже на 9 млн.грн. 4млн.300 грн. держава щезаборгувала нам, 4,5 млн.

– оплачено. Ми фактичнонадали державі кредит навиконання робіт. Споді-ваюсь, що все буде повер-нуто. І ми зможемо і зарп-лату виплатити до кінцяроку, і преміювати людей,і навіть техніку оновити.Якщо говорити про нашуроботу за 9 місяців, то миспрацювали з прибутками– 30 тис.грн.

- Чи співпрацюєте зсільськими радами? Ад-же сільські дороги дуженепривабливі в нас. Адля покращення їх коштидержава виділила. І вонина рахунок сільрад вже

осіли.- Частково, можна ска-

зати, працюємо над пок-ращенням сільських доріг.Заключили договори на їхремонт сільські головиБедриківців, Поділля,Летячого, Солоного – напередбачені ними сумигрошей ми свою роботувиконали. Інші чомусь непоспішають.

- У цю пору вже годи-ться бути підготовленимдо зими. Як у вас на під-приємстві?

- Техніка готова, піскуприпасли 70 відсотків допотреби: потрібно 3 тис.тонн, а є лише 2 тис., у тех-нічній солі є потреба вкількості 530 тонн, є 240.Ми надолужимо цю прога-лину. У нас люди все вико-нають до зими заздале-гідь. Я кожному дякую зароботу. Повірте, в нас не-має гірших, слабших, у насвсі найкращі. Коли об’єктибули на стадії здачі, мипрацювали повний світ-ловий день – від 7 ранкудо 10 вечора, з розумі-нням ставлячись до своїхзавдань і виконуючи їх насовість. По Заліщиках,наприклад, всі тротуарипрокладені вручну. І за цевсім спасибі. Тому навітьважко когось виокремити.Але І.Гнатюк, Б.Лугофет,Б.Микуляк, В.Товарніць-кий – вони дзеркало душідорожників.

Сподіваюсь, і наступнийрік буде роком доріг і ми,звичайно, будемо продо-вжувати оновлювати їх порайону. Головне – фінан-сування. Обіцяють, щойого буде збільшено. А це- шлях в майбутнє дляприйдешніх поколінь, заумови, що зроблено будеякісно і надійно.

Але про стан доріг, їхексплуатацію, щоденнеутримання в належномустані, думається, маютьдбати не тільки наші пра-цівники, а й усі користувачіавтошляхами, а найбіль-ше – міська, селищна,сільські ради та підпри-ємці, особливо виробникис ільськогосподарськоїпродукції, які і в посівнукомпанію, і в жнива, і вперіод кукурудзозбира-ння та вивезення цукро-сировини якнайбільшеексплуатують дороги ра-йону.

Ольга ЛИЧУК

На світлині Ігоря Івансь-кого: керівник апарату РДАС.С.Підлісний вручає гра-моту інженеру фірмиЛ.В.Мазур.

Роман Сасанчин –учасник свята.

Жіноче тріо у супроводіансамблю виконали віночокукраїнських пісень.

У день свята – фото на згадку про всіх.

 

   

В І С Н И К Ф І Л І Ї“Заліщицька ДЕД”

Page 6: Газета "Колос", № 95-96 від 2 листопада 2012 року

66666 № 95-96 (8085)

 u НА НИВІ ОСВІТИ

 

«Я прошу до себе корес-пондента. Далі несила тер-піти, тому звертаюся задопомогою до газети. Прий-діть, при зустрічі про всерозповім, бо ходити меніважко, я інвалід другої групи.Прізвище моє Червінська,мешкаю по вул.Шевче-нка,7», - пролунало по теле-фону. І хоч не завжди ми має-мо змогу оперативно від-реагувати на чиєсь проха-ння, при першій нагоді я пок-вапилася до будинку, демешкає Климентина Броні-славівна.

До скромної, чистенької,затишної квартири я увійшлана запрошення господині, алевраз чистота, порядок, бла-гополуччя були затьмаренітим, що в помешканні я від-разу відчула сирість, запахцвілі, і стало все зрозуміло.

Стривожена і зажурена, очів сльозах жінка розповілапро свої тривоги, які непо-коять її, та у вирішенні якихне може достукатися до чи-новницьких кабінетів для їхпозитивного розв’язання.

«У 2000 році я оселиласяв цій квартирі: придбав її длямене мій син. Попереднєжитло було на другому по-версі і мені було важко схо-дами опускатись і підні-матись. Тому, продавши її, япоселилася тут. Син впоряд-кував житло, оновив вікна,двері, підлогу. Але каменемспотикання і «гордієвим»вузлом став підвал, яким вданий час ніхто не користує-ться, а мені, він направду,як більмо в оці, бо розмі-щений фактично під моєюквартирою. А в підвалі на-копичується чимало води іцим самим створюєтьсясирість. Вода в ньому відтого, що, по-перше, піднятотовщину покриття асфа-льтної доріжки (тротуару)біля будинку, а, по-друге, ос-кільки не встановлено рин-ву (це був зобов’язаний зро-бити мій сусід), я й досізмушена черпати відрамиводу і виносити її. Мало того,тут всяка нечисть плоди-ться – миші, щурі. Ніхто нехоче ввійти в моє стано-вище.

Вперше, 30 травня ц.р. від-реагували на мій лист своїмвізитом працівники міськ-ради добр.Шимун, Романко,Бабінець, Качор. Я подума-ла, що оскільки їх так багатоприйшло, то справді пробле-ма вирішиться в моюкористь.

26 вересня комісія вдруге

навідалась, я в той моментчерпала воду – прийшов,правда, тільки Л.Качор,котрий сказав, що сусідповинен встановити водо-стічну трубу. Однак на мо-мент мого приходу доп.Климентини нічого не булозроблено.

Слово за словом, жінкарозчулилась, розповіла просвоє нелегке життя: вона щез 72-го року – була на черзіна отримання квартири. У95-у - в першочерговімсписку. А згодом надійшло зміськради повідомлення, щожодних пільг у неї немає,отож з першочергової їївідсунули на звичайну підномером 10.

«Я зрозуміла, що вимрія-ної, довгоочікуваної кварти-ри мені не отримати, тому здопомогою сина придбалаоце помешкання на першомуповерсі».

При цьому довелось жінцічималих зусиль – і матеріа-льних, і фізичних – докласти,щоб підвести воду, бо сусідпозбавив її цих першочер-гових зручностей, і огорожузробити.

Тепер у такій квартиріможна б і проживати, якбине підвал, який створюєзатхлість повітря, сирість уквартирі. Така атмосферанегативно позначається і наздоров’ї. Тому п.Климентинашукає допомоги, поради,розуміння – у влади. ДоЄвгенії Головецької вдаласяза допомогою також, бо вонана цьому окрузі депутат.Євгенія Йосипівна навіда-лась до жінки, пообіцяладопомогти, порадила напи-сати заяву і … все залиши-лось по-старому. Далі обі-цянок справа не зрушиласьз місця. Я уважно слухаларозповідь Климентини Бро-ніславівни, проймаючись їїболем, розпачем, тривогамиі в душі була переконана, щоквартира ця – приватнавласність господині. Отже,влада, на перший поглядначе й не має стосунку допроблем цієї жінки. Алехотілося допомогти ційлюдині, коли почула про їїродину – трагічну долю їх нафронтах війни і зрозуміла,що все таки без допомогивлади – найменшої порадихоча б – цю проблему невирішити. Свою позицію вданому випадку міськавлада має висловити.

Володимир Бенев’ят намоє звернення запросив нарозмову членів комісії, які

вже знайомі з цією справою.І, як наслідок, ми знову по-дались на вул.Шевченка,7.На цей раз стали відомі іншідеталі. Вперше, коли комісіянавідалась до п.Климентини,між нею і її сусідом булодосягнуто компромісу: сусідпообіцяв встановити водо-стічну трубу. Але час прой-шов, а чорна кішка ужевстигла пробігти між обома.І вода, як раніше, збираласяна подвір’ї, частково потра-пляла в підвал і знову стра-ждала від цього найбільшеп.Климентина Червінська, бофактично її квартира зна-ходиться на найнижчомурівні на подвір’ї і в додачу щей підвал. Правда, він тут ужебільш як 50 років. Але, коливдруге ми з комісією наві-дались до жінки, то вже йринва була встановленасусідом, правда не так яктреба, з порушеннями, алевстановлена. Іншу трубувиведено на тротуар, щоб поній стікала вода – це вжестарання п.Климентини.Хоча лише цим проблема невирішиться. Потрібно впо-рядкувати належно подвір’я,вирівняти його, щоб дощовіводи потрапляли в кана-лізаційні люки.

Тут уже потрібні зусиллявсіх мешканців, які тут про-живають.

«Вихід бачу в тому, щобстворити об’єднання спів-мешканців, акумулюватикошти з кожної квартири івиконати необхідні роботи»,- сказав секретар міськрадиЯ.П.Шимун.

Але ж у багатоквартир-ному будинку важко досягтипорозуміння. А тут 5-6 сімейі ті не завжди присутнівдома, хоч квартири - їхні.

У кінцевому вирішенні цієїпроблеми мені бачатьсяпозитивні наслідки не тількивід розуміння проблемміськрадою, а й ефективні діїяк сусідів п.Климентини, такі її зусилля з допомогою сина,котрий зобов’язаний незалишати матір наодинці зпобутовими негараздами.

У місті знають, що госпо-дар він дбайливий, про щосвідчить його оселя, зроб-лена вправними руками.

А міськрада, сподіваюсь,цю справу не залишитьабияк, а організує збори вцьому будинку і мешканційого – одностайно –підставлять свої плечі, щобне спіткало подібне і їх самих.

Ольга ЛИЧУК

 

Є багато укра-їнців - роман-тиків, які симво-лізують україн-ський рух, любовдо Батьківщини,її минулого, май-бутнього та су-часного. Читаючиспогади про ро-мантика ГнатаМ а р т и н о в и ч аХоткевича, 135річницю від днянародження якогосвяткуватимемонаприкінці цьогороку, можна пере-горнути цікаві сто-рінки життя цьогописьменника, гро-мадського діяча,

українця-сподвижника, якийлюбив рідне слово, дбав пророзвиток національногомистецтва, пропагувавукраїнські пісні та думи.

Нелегкий життєвий шляхпростелився Гнату Мартино-вичу, але він зумів нимдорівнятись до безсмертя.Сьогодні про нього можнапочути розповіді не тільки учитальних залах чи студен-тських аудиторіях, а й у шко-лах на уроках українськоїлітератури та музичногомистецтва. Гнат Хоткевиччудово володів грою надавніх інструментах, мавпрекрасний тенор і неодно-разово зачаровував нимслухачів, які збиралися найого концерти, щоб послу-хати, як бринять срібломструни його бандури, якліричні романси, історичніпісні можуть чергуватися ізепосом козацьких дум.

Наша дума, наша пісняНе вмре,.не загине...От де люде, наша слава,Слава України!Українці завжди із гордістю

цитують помисли славногосина України Тараса Гри-горовича Шевченка, якого жі прозвали Кобзарем, уособ-ленням народної мудрості.Він, як справжній патріот,оцінювач мистецтва, ціка-вився різними мотиваминародних настроїв, колори-том українського слова,музичним оформленнямпісенних текстів. Тому до-сить зрозумілим є інтересТараса Шевченка до кобзар-ської діяльності.

Кобзарським мистецтвомцікавилися і восьмикласникизагальноосвітньої школи І-ІІІступенів с. Кошилівці,готуючись до уроку на тему«Невичерпне джерело усноїнародної творчості». Пророчіслова нашого талановитогописьменника про велич іславу української думи і пісні,звернені до майбутнього,стали девізом їхнього урокуіз позакласного читання, наякому мали змогу побуватиучителі-словесники творчої

групи із своїм методистомІванною Дмитрівною Пішко.

Урок, який проводилаОлександра Іванівна Мазурбув спланований за такимисторінками: «Шлях кобзарів- це шлях народу», «Істори-чна пісня - душа України».Восьмикласники ПолевийНазар, Ковальський Олек-сандр, Левчук Володимир,Лазарчук Роксолана, За-полох Уляна, Куцик Вікторія,Гвіздак Іван були надзви-чайно активними на уроці,зуміли вивчити напам'ятьуривки із дум «Двох братівневільників пісня», «Смертькозака бандуриста», «Думапро козака Голоту», «Біднавдова і три сини» і чудово їхдекламували. Учні, викорис-товуючи «Мікрофон», виз-начали тематичне та ідейнеспрямування народногоепосу, розповідали про дія-льність історичних поста-тей, які прославилися у часивизвольної боротьби україн-ського народу із чужинцями,розглядали і коментувалиілюстративний матеріал,який висвітлювався наекрані плазмового телеві-зора, старанно працювали ізпідручником, де знаходилихудожні особливості дум,висловлювались провиховні напрямки поетичнихтворів, пояснювали, щоєднає Кобзаря Шевченка ізвиконавцями народних дум.

Цікаві презентації із вико-ристанням ілюстративногоматеріалу підготували вось-микласники про неперевер-шеного виконавця дум Оста-па Вересая, про Національнуспілку кобзарів України такапелу бандуристів. Інформ-цію до презентацій допов-нював матеріал, висвітле-ний на сучасних ТЗН. Олек-сандра Іванівна, урахував-ши ситуації вибору учнів,підібрала до уроку аудіо тавідеозаписи дум у виконаннісучасних кобзарів В. Нечепи,братів - В.Литвина та М.Литвина, розповіла про те,як віддавали шану КобзарюТарасу вчителі Заліщан-

щини, як слухали на Чернечійгорі натхненний спів неві-домого кобзаря, який вкла-дав у пісні велику душев-ність. «Дума і пісня - ценерозлучні супутники історіїнароду, - наголошувала вчи-телька, - тому й популяри-зували її Тарас Шевченко,Гнат Хоткевич, усі, хтовважав себе невіддільнимвід рідного народу». Палкозвучали на уроці слова:

З народного напившисьджерела,

Як із Дніпра бере веселкаводу,

О рідна пісне, зновути прийшла

До матері, до батька,до народу.

Учні під керівництвомвчителя музики ГригорковаВолодимира Івановича вико-нали пісні « «Чорна ріллязорана», «Ой на горі та женціжнуть», «Їхав козак за Ду-най» та історичні пісніновітньої доби, присвячені70 річчю УПА.

Через віки пройшов до наснародний епос та пісеннийскарб. Ми маємо змогусерцем і душею доторкатисядо живих і нетлінних скарбівнародної творчості. Радіємоза молоде покоління, якеусвідомлює значимістьрідної пісні та слова, івпевнені, що ми усі разомзбережемо її та пронесемо усвоїх серцях наступнимпоколінням.

Сповнені творчої наснагипісля відвідування уроку,поспілкувавшись із дирек-тором місцевої школи Ган-ною Федорівною Чмолою,вчителі-словесники обго-ворили нові підходи у вик-ладанні української мови талітератури, які зможутьзабезпечити особистіснозорієнтоване навчанняучнів.

Марія МИСЕВИЧ,учитель-методист

загальноосвітньоїшколи І-ІІІ ступенів

с.Касперівці

 

Протягом двох днів, асаме 6 та 13 жовтня, місь-кий стадіон «Дністер» ставареною захоплюючих поє-динків-змагань з міні-фут-болу, присвячених 70-річчюОУН-УПА, серед аматорсь-ких команд нашого міста.Організаторами змаганьвиступили ЗМГО «Півострівзмін» та Заліщицька районнаорганізація ВО «Свобода».

У турнірі взяли участь 8команд. Ігри видалися наси-ченими, важкими і по-спра-вжньому бойовими. Вжепісля перших шести туріввимальовувалися фаво-рити, але до півфінальноїчастини дійшли найсильніші.Хотілося б відзначити взя-ття воріт команди «Сокіл»,після удару, майже з центраполя, Юри Кузя з команди«Торнадо» - цей гол можнапо праву вважати найкра-

сивішим у всьому турнірі.У день півфіналів та фі-

налу, вже о 9 ранку командибули готові до бою, і чекалисвистка рефері, який роз-починав другий день зма-гань. У першому матчі ко-манда «Пацанюри» вирвалаперемогу в головних фаво-ритів змагань – команди«Торнадо» та вийшла уфінал. Через певні причиникоманда «Аякс» не з’явиласяна поєдинки, а тому їхніопоненти у півфінальномуматчі автоматично перей-шли до завершальної гризмагань. Фінал виявивсязовсім не простим, та все ж«Пацанюри» виявилисясильнішими, і перемогликоманду «Сокіл» із рахунком6:2. По завершенні змаганьвідбулася церемонія наго-родження переможців тапризерів. Голова Заліщи-

цької районної організації ВО«Свобода» В.П.Машера вру-чив учасникам змаганьмедалі та грамоти за призовімісця, а депутат Тернопіль-ської обласної ради Ю.Р.Ма-лецький вручив перемож-цям перехідний кубок.

Висловлюю подяку всімучасникам змагань за про-явлений інтерес до спор-тивного життя, а також суд-дям змагань – П.М.Дідику таМ.І.Богуцькому, директоруРК ФСТ «Колос» - І.С.Ма-мализі, голові Заліщицькоїрайонної організації ВО «Сво-бода» В.П.Машері. Окремаподяка Максиму Левиць-кому, який доклав максимумзусиль, щоб цей турнір від-бувся, адже власне він і бувкоординатором цих змагань.

Роман БІЛОКІНСЬКИЙ,голова ЗМГО

«Півострів змін»

  СПОРТu

Золотиста осінь – то справжня насолода для очей, дари - для рук. Відчути їх наші дітимали змогу в школі №2 (м.Заліщики) під час проведення осіннього свята з учнями 3-Акласу (класовод Л.Я.Гуменюк), яке мало назву «Дари осені». На ньому діти декламуваливірші, виконували пісні, танцювали, розіграли сценку «Пан Гарбуз», виконавши ролі осінніховочів. На сцені вони були справжніми артистами. В підготовці свята активну участьнадали батьки, які для глядачів спекли смачні тістечка і тортики.

Ми вдячні класоводу Л.Я.Гуменюк за організацію цікавих і змістовних свят, в яких нашідіти пізнають красу природи.

Батьки та учні 3-А класу

 

 ЧИТАЧ ЗВЕРНУВСЯ ПО ДОПОМОГУu

Page 7: Газета "Колос", № 95-96 від 2 листопада 2012 року

77777

- Заліщицька районнагазета.

Видається українськоюмовою щоп’ятниці

Наш р/рахунок 26004198767у РАЙФФАЙЗЕН БАНК “АВАЛЬ” (м.Київ),

МФО 380805, КОД 02475256.Адреса: Редакція газети “Колос”,

вул. І.Франка, 6, м.Заліщики, 48600Реєстраційне свідоцтво ТР №313,

16.10.2001р. Наклад 3150 прим.Передплатні індекси: 61356, 91090

ВІДДІЛИ РЕДАКЦІЇ:

Ольга МЕЛЬНИК, заступник редактора -відповідальний секретар ......................2-18-69Галина КОРЧЕВСЬКА, заввідділомсуспільно-політичного життя................2-11-42Ігор ІВАНСЬКИЙ, фотокореспондент 2-12-43Бухгалтерія..................................................2-18-69

Газета видрукувана у друкарніТОВ “Буковинський видавничий дім”

(м.Чернівці, вул. Прутська, 29,

тел. 52-20-77). Чергова по номеруОльга МЕЛЬНИК.

Висловлювані авторами думки можуть незбігатися з позицією редакції. Згідно Закону “Пропресу в Україні” редакція зберігає за собою праворедагувати та скорочувати подані текстові ори-гінали, які не рецензуються і не повертаються.Листування з читачами - лише на сторінках газети.

Відповідальність за достовірність інформаціїнесуть автори. Рекламодавці самостійно відпо-відають за зміст рекламних блоків, за збереженняавторських прав та прав третіх осіб.

[email protected]

Редактор О.І. ДЯКІВ«К О Л О С»

Матеріали з позначкою (Р) чи (*) оплаченізгідно з чинним законодавством України.

Комп’ютерна верстка -Євгенія МУРЗА.

Комп’ютерний набір -Марія РЕХТЕЦЬКА.

Коректор - Ірина ІВАНСЬКА.

У м.Заліщики, вул.Чорновола, 75 прода-ється двоповерховий житловий будинокзагальною площею 212 кв.м, присадибнаділянка пл. 12 сот., є гараж, літня кухня,стайня, сарай, газ, криниця, телефон,фруктові дерева, вихід в сосновий бір.Тел.: 0678015674.

У м.Заліщики, по вул.С.Бандери 85а/37продається 3-х кімнатна квартира (57 кв.м). Є гараж і підвал. Звертатись: 2-11-14 імоб. 098 00 34 803.

КРЕДИТИ - ДЕПОЗИТИКредити надаються

без довідки про доходи

Адреса: м.Заліщики,вул.С.Бандери,буд.38, оф.15,тел.:(03554) 2-32-08

смт.Товсте,вул.Українська, буд.68,тел.:(03554) 3-52-43

е-mail: [email protected]

№ 95-96 (8085)

БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ

“САТУРН” ВИГОТОВЛЯЄ МЕТАЛОПЛАСТИКОВІ

(А ТАКОЖ АЛЮМІНІЄВІ) ВІКНАТА ДВЕРІ З ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТОГО

НІМЕЦЬКОГО ПРОФІЛЮКОМПАНІЇ “ W I N T E C H ”.

П Р О Д А Є М О В К Р Е Д И ТНайкраще співвідношення ціни

та якості. Наша адреса: м.Заліщики,вул. С.Бандери, 102, магазин

“Торговий центр”, тел.: (03554)2-13-44, 4-15-62, 2-25-52.

 

10% -

10% -

10% -

10% -

10% -знижка!

ЗВЕРТАТИСЯ: м.Заліщики,вул. 40 років Перемоги, 4,телефони 2-12-54, 2-13-54.

 

СТ “АГРОБУД” ДЛЯ НАСЕЛЕННЯТА ОРГАНІЗАЦІЙ РАЙОНУ

ПРОВОДИТЬ:- будівельні та ремонтні роботи

(Ліцензія серії АВ №596343);- технічний нагляд за будівництвом;- оформлення документації на по-

чаток та закінчення будівництва, уза-конення самовільного будівництва.

ПРОДАЄ:- ліс, дошки, бруси;- кільця для криниць та вигребів;- фундаментні блоки;- цемент М-500, білий цемент;- вапно гашене.

РОЗПИЛЮЄ:- ліс стрічковою пилорамою.

ВИГОТОВЛЯЄ:- столярні вироби (вікна, двері);- металеві гаражні брами, двері,

ковані вироби з металу.ПЕРЕВОЗИТЬ ВАНТАЖІ:

- автомобілями КАМАЗ, ЗІЛ, ГАЗ.

НАДАЄ ПОСЛУГИ:- автокраном, екскаватором.

 

 

ШАНОВНI ЧИТАЧI!

 РОЗПОЧАЛАСЯ ПЕРЕДПЛАТА

НА ПЕРШЕ ПIВРIЧЧЯ

2013 РОКУВи маєте можливість передплатити “КОЛОС” і одержу-

вати свою газету з 1 січня. Передплатна вартість щотижне-вого виходу для індивідуальних передплатників за індексом61356 становить 5 грн. 98 коп. на місяць, на 3 місяці - 17грн. 34 коп., на півроку - 33 грн. 03 коп., а на рік - 64 грн. 86коп. Для підприємств, установ та організацій передплатнавартість районки за індексом 91090 складає на місяць 7грн. 23 коп., на три місяці - 21 грн. 09 коп., на півріччя - 40 грн. 53 коп., а на рік - 79грн. 86 коп. У зазначені суми вже ввійшла вартість оформлення передплати ідоставки газети.

Тож не баріться, поспішайте до поштових відділень і оформляйте передплатуна перше півріччя 2013 року. Читайте в газеті публікації рубрик “Голос села”, “Напульсі здоров’я”, “На освітянській ниві”, “Наша духовність” тощо, сімейну сторінку“БІЛЯ РОДИННОГО ВОГНИЩА”, матеріали літературно-мистецького клубу “ДНІС-ТЕР”, тематичних сторінок “РИНОК ПРАЦІ”, “З ТУРБОТОЮ ПРО НАДВЕЧІР’Я”,“НАШЕ МІСТО” та ін. “КОЛОС” ЧЕКАЄ ЧИТАЧІВ І ПРИХИЛЬНИКІВ!

КОЛОС

 

Гриби - це дарунок лісу, алеводночас вони є небез-печним продуктом харчу-вання, який може привестидо отруєння, а іноді й смерті.Отруєння організму викли-кають токсини, алкалоїди тасполучення важких металів,які містяться в грибах. При-кро, що багато людей висно-вки роблять лише на основісвого гіркого досвіду. В Украї-ні - грибний сезон завер-шується. Але, збирати івживати їх треба обережно.

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ ГРИБНИКІВ

Симптоми грибного отрує-ння різні:

Найбільш характерні оз-наки отруєння - нудота, блю-вота, біль у животі, розладшлунку, підвищення тем-ператури тіла - з'являютьсячерез 30-60 хвилин післявживання неякісних страв зісироїжок, недоварених осі-нніх опеньків, сатанинськихгрибів, несправжніх дощо-виків. Такі отруєння здебіль-шого не призводять долетальності, однак можуть

мати серйозні наслідки длясистеми травлення, томулегковажити не можна.

Симптоми отруєння - галю-цинації, розлад або втратасвідомості, порушення диха-ння та серцевої діяльності -з'являються через пів-двігодини після вживанняотруйних грибів. Людиназахлинатиметься від на-падів сміху і потерпатиме відгалюцинацій. Може навітьзнепритомніти. Якщо по-страждалому не надатимедичну допомогу у першігодини, то врятувати йогожиття складно.

Найбільш отруйними єтоксини блідої поганки, мухо-морів - білого і смердючого,сморжів та деяких іншихгрибів.

ПЕРША ДОПОМОГАПРИ ОТРУЄННІ:

Викличте "швидку» ме-дичну допомогу .

Одночасно, не очікуючи їїприбуття, негайно промийтешлунок: випийте 5-6 скляноккип'яченої води або блідо-рожевого розчину марган-

цівки; нажміть пальцями накорінь язика, щоб викликатиблювоту; прийміть акти-воване вугілля (4-5 пігулок),коли промивні води станутьчистими.

Після надання первинноїдопомоги: дайте випитипотерпілому міцний чай,каву, або злегка підсоленуводу, відновіть тим самимводно-сольовий баланс;покладіть на живіт і до нігпотерпілого грілки дляполегшення його стану.

ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:вживати будь-які ліки та

їжу, а надто ж алкогольнінапої, молоко, (це можеприскорити всмоктуваннятоксинів грибів у кишечнику),займатися будь-якими ін-шими видами самоліку-вання.

Микола ЧЕРНЕЦЬКИЙ,інспектор

ЗаліщицькогоРВ Управління

Держтехногенбезпеки у Тернопільській

області

 

З приходами холодів різкозбільшується кількість по-жеж у житлових будинках.Однією із причини такихпожеж є пічне опалення, аточніше порушення правилпожежної безпеки при йоговлаштуванні та експлуата-ції. Так, лише у 2011 році наТернопільщині з цієї причинитрапилось 75 пожеж, внас-лідок яких семеро людейзагинуло, у тому числі однадитина, троє людей травмо-вано, ще чотири життя вда-лося врятувати. Вогоньзавдав матеріальних збит-ків на суму майже 700 тисячгривень.

Джерелом загорянь у біль-шості випадків є саморобніпечі, в осінньо-зимовийперіод люди використо-вують їх для обігріву осель.Багато господарів не звер-

тають уваги на власну без-пеку: несправний димохід,відсутність металевого лис-та перед піччю, на небезпе-чній відстані від печі розмі-щені легкозаймисті речітощо.

Отож, щоб не було лиха,необхідно дотримуватисяосновних правил безпеки:очистити димохід від золи тасажі; замазати всі тріщини,що з'явилися у кладці (привисокій температурі глиня-ний розчин часто висипає-ться зі швів); не залишайтерозтоплену піч без нагляду;перевірити наявність і спра-вність протипожежних роз-ділок від горючих конструк-цій; перед дверцятами печіабо каміна повинен знахо-дитись передтопковий мета-левий лист, розміром неменше 50x70 см; відстань

від печей до шаф та іншогообладнання повинна бути неменше 0,7м, а від топковихотворів - не менше 1,25м; незакріплюйте на димовихтрубах антени телевізорів,радіоприймачів; ні за якихумов не розтоплюйте печібензином, гасом або іншимиподібними рідинами; не за-лишайте на нагрітих части-нах печі або каміна легкозай-мисті предмети або рідини;не сушіть та не складайте напечах одяг, дрова та іншігорючі предмети матеріали.Часто за недбале відно-шення до власної безпеки підчас експлуатації опалюва-льних приладів та газовихустановок люди платятьнадто велику ціну.

ШАНОВНІ ГРОМАДЯНИ!Будьте обережні, бережіть

своє життя і майно від вогню!

Продається будинок на «Сонячномумасиві» по вул.Чорновола. Зверататисятел.: 0675894610.

Втрачене посвідчення дитини збагатодітної сім’ї №ВО 026706 на прізвищеШпак Назар Ігорович, видане відділом усправах молоді і спорту Заліщицької РДА від13.07.2011р., вважати недійсним.

Терміново і недорого продається нова 2-кімнатна квартира в м.Заліщики повул.40р.Перемоги. Загальна площа - 79,4кв.м., житлова – 52,4 кв.м, є підвал – 24кв.м, гараж 7 х 4 х 2.80. Будинокблагоустроєний. Тел. 067 3091911 або 0673722373.

В смт.Товсте по вул.Українська,60апродається комерційна нерухомістьзагальною площею 146,4 кв.м (аптека 1поверх, офіс ІІ поверх). Діючий бізнес. Тел.067 3091911 або 067 3722373.

 ВАРТО ЗНАТИu

ПРОДАЮТЬСЯ В МІСТІ ЗАЛІЩИКИ повул. 40 років Перемоги,6: 2 і 3-кімнатніквартири у новозбудованому житло-вому будинку; гаражі. Звертатися зател.: 2-32-56 або моб. 0996089406.

 

 

 

НАША АДРЕСА: м.ЗАЛІЩИКИ,вул. 40 років Перемоги, 31 а,ТЕЛ.: (03554) 2-32-56; 099 6089406.

 

Page 8: Газета "Колос", № 95-96 від 2 листопада 2012 року

88888 № 95-96 (8085) 

  

ільськогоспо-дарський об-слуговуючийк о о п е р а т и в«Ратай» відо-мий не тільки у

нашому районі, а й в об-ласті та в Україні. Недавновін взяв участь у Все-українському конкурсі, і йогоголова І.М.Марусяк повер-нувся з Києва з нагородамиі радісною звісткою – сіль-ськогосподарський багато-функціональний кооператив«Ратай» визнано кращим вУкраїні. Міністр М.В.При-сяжнюк вручив колективукооперативу Почесну гра-моту від Міністерства агра-рної політики та продо-вольства за багаторічнусумлінну працю, вагомийвнесок у розвиток агро-промислового комплексуУкраїни та з нагоди Міжна-родного року кооперативів.Саме 2012 рік оголошенийООН Міжнародним рокомкооперативів.

Союз сільськогосподар-ських обслуговуючих ко-оперативів запросив ко-оператив із Заліщиків взятиучасть у виставці «ФермерУкраїни - 2012», яка відбу-лася з 11 по 13 жовтня 2012року в Києві. У рамках вис-тавки 12 жовтня відбувсяДень кооперативів, під часякого нагородили перемо-жців Всеукраїнського кон-курсу. Кооператив «Ратай»із м.Заліщики Тернопільськоїобласті, ставши лідеромконкурсу, отримав Почеснуграмоту не тільки від Міні-стерства аграрної політикита продовольства, а й відПрезидента Союзу сільсько-господарських обслуговую-чих кооперативів Івана То-мича. До речі, саме Іван Фе-дорович був засновником іпершим головою обслу-говуючого кооперативу«Ратай».

Візитна картка колективуСільськогосподарський

багатофункц іональнийкооператив «Ратай», м.За-ліщики, Тернопільська об-ласть. Рік утворення – гру-день 1993. Голова – МарусякІгор Михайлович, головнийбухгалтер – Ілько НаталяІгорівна. Кількість членівкооперативу – 183, в т.ч.фізичні особи – 175, юридичні– 8. Сума наданих послугчленам кооперативу – 215тисяч гривень (за 9 місяців2012 року). Голова коопера-тиву, кандидат сільськогос-подарських наук І.М.Марусяк,обраний головою Тернопіль-ського обласного Союзукооперативів України.

ПЕРШІ КРОКИ ДО УСПІХУ

У грудні 2013 року коопе-ратив «Ратай» буде від-значати 20-річчя виробничоїдіяльності, яка сприяє вирі-шенню багатьох соціально-економічних проблем у га-лузі сільського господар-ства. «Головна ідея коопе-рації – покращення життяселян, - наголошує І.М.Мару-сяк. – І Міжнародний рік ко-оперативів проходить підгаслом: «Кооперативи буду-ють краще життя». Генера-льна Асамблея ООН привер-нула увагу народів світу довкладу кооперації в соціа-льно-економічний розвиток,подолання бідності, ство-

рення робочих місць». ІгорМихайлович робить екскурсу 1993 рік, коли утворивсякооператив, у який тоді увій-шли сім фермерських гос-подарств Заліщицького іБорщівського районів. Очо-лив його тодішній керівникфермерського господарства«Данастра» із Наддністров’яІ.Ф.Томич. Об’єднались, на-самперед, з метою покра-щення забезпечення насі-нням кукурудзи та овочевихкультур. Адже від якостінасіння і майбутній урожайзалежить. А кожному фер-меру особисто займатисяцим питанням – це і втратачасу, дорогоцінного дляселянина, та й гуртова дос-тавка дешевше обійдеться.

І.М.Марусяк очолив коопе-ратив «Ратай» у 2003 році.Відчувши переваги спільноїпраці, у кооператив вступи-ли як фізичні, так і юридичніособи. На кінець 2003 рокукількість їх зросла до 23.Виникла необхідність розши-рити види послуг, але дляцього необхідна була сіль-ськогосподарська техніка.Тож придбали три коліснихтрактори, ґрунтообробнутехніку. Почали надаватипослуги по обробітку ґрунтуі вирощуванню сільськогос-подарських культур, в осно-ву яких були закладенінаукові підходи.

Члени кооперативу на

власному досвіді переко-нались, що використанняновинок науки забезпечуєвисоку врожайність сільсь-

когосподарських культур.Маючи необхідні знання,кандидат сільськогоспо-дарських наук І.М.Марусякнадавав консультації чле-нам кооперативу. Просвіт-ницька робота, поєднавшисьіз Західноукраїнським цент-ром фермерства, який очо-лював ентузіаст відрод-ження кооперативного рухуЙ.Й. Децовський та з Дорад-чою службою області, далаще відчутніші результати.Науково-просв ітницькаробота проводиться середкерівників, спеціалістів сіль-ськогосподарського вироб-ництва, жителів сіл не тількиТернопільщини, а й у Черні-вецькій, Львівській, Івано-

Франківській, Рівненськійобластях. Кожного кварталувідбувались науково-прак-

тичні конференції, семінарипо пропаганді переваг ро-боти сільських обслуговую-

чих кооперативів з практич-ним виїздом на виробничіпідрозділи кооперативу«Ратай».

15 ВИДІВ ПОСЛУГ –НЕ МЕЖА

Турбот у селянина – хочвідбавляй: грунт добре під-готувати, якісним насіннямзасіяти, згідно вимог наукидоглянути, вчасно зібративирощене. А тоді ще йголовна проблема додає-ться: де збути вирощенийурожай? «Реалізувати сиро-вину часто буває селянинуекономічно невигідно, -зауважує І.М. Марусяк. –Тому кооператив «Ратай»придбав складські приміще-ння комбікормового заводу істворив цехи по переробціс і л ь с ь к о г о с п о д а р с ь к о їпродукції. Ми виробляємогречані, горохові, ячмінні,пшеничні, кукурудзяні крупи.Тож селянин тепер можепродати крупу, що економіч-но вигідніше і дає прибуток.У 2008 і 2009 роках у коопе-ратив вступають підприємціта приватні особи, які зай-маються виробництвомм’яса (ще 12 чоловік попо-внили колектив кооперативу«Ратай»). Постала необхід-ність створити цех по ви-робництву комбікормів –для ВРХ, свиней, курей. Длячленів кооперативу цінакомбікорму на 15 відсотківдешевша, ніж на ринку.Маємо свою землю – 41гектар».

Чи вигідно вступати у

кооператив? Ствердну від-повідь на це запитання можедати навіть збільшення

кількості його членів заостанні три роки - це 146 чол.у 2010 році, 148 чол. – у 2011

і 183 члени кооперативу в2012 році. Б.В.Слугодцький ізс.Угриньківці входить укооператив «Ратай» з по-чатку його заснування: «Явирощую зернові культури,гречку, то ж і насіння пшениці,ячменю (воно завжди якіс-не) через кооператив закуп-ляв і продукцію туди здаю.Бо хто поїде до селянина,щоб купити у нього 2-3 тоннизерна? Мій зять Я.З. Мельникочолює фермерське госпо-дарство «Віктор». Він тежчлен кооперативу «Ратай».Спільно легше вирішитипроблеми, ніж самому».

У 2009 році кооператив«Ратай», який від Кабмінуотримав молоковоз, почавнадавати новий вид послугпо заготівлі та реалізаціїмолока. На перших порах укооператив вступило 96чоловік із сіл – товарови-робників молока. Як заува-жує І.М.Марусяк, молокостали збирати у селах, дейого роками ніхто не загото-вляв – Дунів, Вигода, Ви-нятинці, Касперівці, Лисич-ники. Утримуючи корівку-го-дувальницю, селяни отри-мали реальну можливістьпоповнити свій сімейнийбюджет. Те, що це – справдівідчутна вигода для селя-нина – реалізація молока –підтверджують факти: що-місяця в села району тількичерез кооператив «Ратай»поступає майже 100 тис.грн.навіть при такій мізернійоплаті – 1,80 грн. за 1 літр.

«Уже третій рік коопе-ративом надаються послуги

по заготівлі тареалізації молока.У серпні цьогороку, коли ЗАТ« Г а л и ч и н а »призупинило за-готівлю молока урайоні, жителі сіл,об ’єднавшись,звернулись із за-явами до прав-ління коопера-тиву «Ратай» ізпроханням при-йняти їх у коопе-ратив і надаватипослуги по заго-тівлі молока, щобмати хоча б деякіфінансові доходидля сім’ї, - роз-повідає І.М.Ма-русяк. – Уже зпершого вереснякооператив роз-почав прийманнямолока в селахУгриньківської,Ворвулинської,С о л о н е н с ь к о їсільських рад».До речі, підприєм-ство «Галичина» іраніше не завждивчасно розра-ховувалось з на-селенням за зда-не молоко, а в ли-пні, без поперед-

ження, припинившизаготівлю молока у селах,залишило тримісячну за-

боргованість.«А як кооператив « Ратай»

розраховується із здава-чами молока?» - поціка-вились ми у селах району.

Л.Ф.Гарвасюк, сільськийголова Угриньковець: «Якщопідприємство «Галичина» заздану у травні продукціюрозрахувалось аж у жовтні,то кооператив «Ратай»виплачує гроші регулярно,кожного місяця. У селі Угри-ньківці 22 чоловік здаютьмолоко, в Хартонівцях – 15.По 15-20 літрів молоказдають щоденно сім’ї В.Т.Шеремети, В.Д.Мидлика,М.І.Кріль, Г.М. Облещук,Б.М.Чухрія та ін. Для заго-тівельних потреб віддалиприміщення колишньої пошти(в Угриньківцях) та коли-шньої кінобудки (Хартонівці).Працюють дві молокоприй-мальниці – Г.В.Мельник таО.В.Мулик». Слід відмітити:коли молоко забирали із«Галичини», то все булинепорозуміння із жирністю(2,9-3,1%), а коли перейшлив «Ратай», ми кожен деньздавали молоко із жирністю3,4-3,5%.

З.О.Сметанюк, молоко-приймальниця, с.Дунів: «Япрацюю четвертий рік. Длясільського жителя це вигіднасправа – здавати молоко,особливо для тих, хто маєдві-три корови. Хоча цінаневисока – 1грн.80 коп. залітр, але все ж таки добавкадо бюджету сім’ї. У Дуневіздають молоко 25 чоловік,щоденно збираємо 210-220літрів. Приймаю молоковдома, бо в селі немаєприміщення, яке можна булоб використати для потребзаготівлі. Добре, що живу вцентрі села і моїм одно-сельцям не доводитьсядобиратися аж десь на

 

Соколицю. Зараз, коли молокопочав збирати кооператив«Ратай», він вчасно розра-ховується з людьми. Раніше,коли працювало підприєм-ство «Галичина», затриму-вали виплату коштів. ІзГороденківського сирзаводуплатять регулярно: за кіль-кість зданих літрів. Є щенадбавка за жирність.

Не завжди аналізи молока,які кооператив отримує відлабораторії Заліщицькоїветлікарні, співпадають ізданими лабораторії заводу-переробника. І тут, на пре-великий жаль, ми не маємоні від кого підтримки. Немаєтого арбітра, який би твердосказав, чиї аналізи досто-вірні. Колись цими питання-ми займались районні інс-пекції по заготівлі та якостіпродукції, тепер селянинзалишився сам на сам ізпроблемою.

ПРОБЛЕМА ТА ШЛЯХИЇЇ ВИРІШЕННЯ.

“Це - одна із наших проб-лем, бо ми залежимо відпереробника продукції - Го-роденківський сирзавод,куди здаємо молоко. Нереагують переробники на-віть на рішення Уряду: Ка-бінет Міністрів України по-становив платити здавачаммолока по 2 грн.20 коп. залітр, а вони і далі приймаютьпо 1 грн. 80 коп.

“У нас молока вистачає, -говорять на заводі. – Вас невлаштовує ціна - шукайтеіншого переробника”.

Докорінно можна змінитиситуацію, коли район будемати свій переробчий заводмолока. Тоді і дитячі садки, ішколи, і лікарні в районібудуть завжди мати свіжемолоко, кефір, масло. Бо жпро яку якість молока, щопродається у продуктовихмагазинах, можна говорити,коли його термін зберігання– 20 днів? Які ж компонентив нього додано?!”

Проблеми відродженнятваринницької галузі таоблаштування молокопере-робної промисловості урайоні турбують керівникакооперативу «Ратай». Їх вінпіднімає і на сесіях районноїради – як депутат, і на ви-робничих нарадах різногорівня, наполягаючи на тому,що продукти, які споживаєнаселення, повинні бути знатуральних складників, ане зі шкідливими хімічнимидобавками. Адже це – здо-ров’я нашої нації, особливодітей.

Галина КОРЧЕВСЬКА

На світлинах внизусторінки:

- Письменник В.Фоль-варочний та голова коопе-ративу «Ратай» І.Марусякзустрілися, щоб обговоритипитання відродженнянового покоління поділь-ських гречкосіїв як тему длямайбутньої книги.

- Завідувач філією коопе-ративу с.Лисичники Михай-ло Бень та водій-експеди-тор молоковоза Ігор Казюкпід час приймання молока.

Голова кооперативу «Ратай» І.М.Ма-русяк інформує учасників конференціїпро роботу кооперативу.

Ігор Марусяк представляєкооператив “Ратай на виставці«Фермер України - 2012» у Києві.