командира (навідника-оператора) танка т-64Б · 2016-01-14 · 2,7...

командира (навідника-оператора)

танка т-64Б

довідник

2015 р., Київ

ВОГНЕВА ПІДГОТОВКА ...............................................................................2ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ СТРІЛЬБ . . . . . . . . . . . . . . . . 2ОСНОВИ СТРІЛЬБИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5ВИХІДНІ (ПОЧАТКОВІ) УСТАНОВКИ ДЛЯ СТРІЛЬБИ . . . . . . . . . . . . . . . . 7ПРАВИЛА СТРІЛЬБИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8МАТЕРІАЛЬНА ЧАСТИНА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11ПІДГОТОВКА ОЗБРОЄННЯ ДО СТРІЛЬБИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17

ТАКТИЧНА ПІДГОТОВКА ...........................................................................44ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВИЙ БІЙ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44ОБОРОННИЙ БІЙ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 46НАСТУПАЛЬНИЙ БІЙ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51МАРШ І ПОХІДНА ОХОРОНА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 58РОЗТАШУВАННЯ НА МІСЦІ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 61

ІНЖЕНЕРНА ПІДГОТОВКА .........................................................................64ПІДГОТОВКА ЗІ ЗВ’ЯЗКУ ...........................................................................75ВІЙСЬКОВА ТОПОГРАФІЯ ..........................................................................82ВІЙСЬКОВО-МЕДИЧНА ПІДГОТОВКА .......................................................84ВИЖИВАННЯ СОЛДАТА У РІЗНОМАНІТНИХ УМОВАХ .............................87

2

ВОГНЕВА ПІДГОТОВКА

ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ СТРІЛЬББезпека під час стрільби досягається чіткою організацією стрільб, точ-ним дотриманням правил та вимог безпеки, високою дисциплінова-ністю всіх військовослужбовців .Особовий склад, який не засвоїв правила та вимоги безпеки, до стрільби та її обслуговування не допускається.Під час виконання вправи бойовою ручною гранатою з БМ (у пішому порядку) слід дотримуватися таких вимог безпеки:

• гранати та запали видавати тим, хто навчається, безпосеред-ньо перед виконанням вправи;

• особам, які не навчені поводженню з гранатами, бойові гра-нати видавати забороняється;

• заряджати гранату (вставляти запал) дозволяється лише перед її метанням;

• переносити бойові гранати та запали тільки в гранатних сумках, при цьому запал повинен бути загорнутий у папір або дрантя;

• не дозволяється розбирати бойові гранати та усувати в них не-справності;

• оберігати гранати та запали від сильних поштовхів, ударів, вогню, бруду та вологи .

Категорично забороняється:• заряджати зброю бойовими та холостими боєприпасами, а

також бойовими та інертними гранатами до сигналу «Вогонь» (команди керівника, командира);

• направляти зброю на людей, у бік або в тил стрільбища неза-лежно від того, заряджена вона чи ні;

• відкривати та вести вогонь: з несправної зброї, несправними боєприпасами або боєприпасами, які не передбачені табли-цями стрільби для цієї системи; за межі небезпечних напрям-ків стрільби; при піднятому білому прапорі на командному (дільничному) пункті та укриттях (бліндажах): по бліндажах,

3

незалежно від того, перебувають у них люди чи ні, а також по інших спорудах (вишках, тригонометричних пунктах та деко-ративному обладнанню); після утикання гармати у ґрунт або перешкоду; під час перебування людей на БМ або попереду них; у разі незачинених люків БМ, а також втрати зв’язку з ке-рівником стрільби;

• залишати де б то не було заряджену зброю або передавати її іншим особам; залишати на вогневій позиції (місці для стріль-би) індивідуальну зброю без команди керівника (командира);

Вимоги безпеки під час роботи з прицілом-дальноміром і приладами, що випромінюють квантову (лазерну) енергію

Потужний вузько спрямований світловий імпульс, що випромінюєть-ся оптичним квантовим (лазерним) генератором, є небезпечним для незахищених спеціальними засобами очей людини .У зв’язку з цим категорично забороняється вмикати дальномір для вимірювання особового складу і техніки своїх військ, людей і тварин .Забороняється допускати до роботи особовий склад без попередньо-го вивчення будови прицілу-дальноміру і відповідного приладу, що випромінює квантову (лазерну) енергію, правил експлуатації і техніки безпеки, викладених у інструкціях з їх експлуатації .

Вимоги безпеки під час стрільби з танків пострілами з бронебійно-підкаліберними снарядами

Не допускається:• стрільба бронебійно-підкаліберним пострілом у разі перебу-

вання попереду танка неукритого особового складу і техніки своїх військ ближче 1000 м у секторі ± 5° від напрямку стрільби;

Забороняється:• переводити важіль перемикання механічного підйомника з

положення РУЧН . у положення АВТ . і назад під час руху танка, при вимкненому запобіжнику АЗР ГУ-ВІІ на роздільному щиті і вимикачі батарей («масі»);

• перебувати особовому складу своїх військ у зоні випроміню-вання (біля станції, що працює на випромінювання) ближче 100 м від танка;

4

• перебувати неукритому особовому складу своїх військ у зоні випромінювання, якщо працює дальномір;

• перебувати людям (десанту) на корпусі танка і в секторі радіу-са обертання гармати при вимкненому стабілізаторі;

• міняти послідовність увімкнення апаратури і приладів, що ви-значена у посібнику та інструкції з експлуатації танка;

• рух танка із застопореним (зааретованим) прицілом-дальномі-ром і ввімкненим ДАЛЬНОМ . або ПРЕОБР . на пульті оператора більше 2 хв;

• залишати приціл-дальномір розстопореним при ввімкнених ПРЕОБР . і ДАЛЬНОМ . на пульті оператора більше 2-3 хв;

• наводити центральну прицільну марку прицілу-дальноміру на сонце;

• переводити гармату з похідного положення у бойове під час руху танка;

• рух танка із розстопореною баштою при відчиненому люці ме-ханіка-водія .

При ручному досиланні пострілу в камеру гармати дозволяється користуватися тільки дерев’яним досильником . Використовувати з цією метою металеві речі (тягу кріплення гармати по-похідному тощо) категорично забороняється .

ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ ПО ЗАХОДАМ БЕЗПЕКИДо експлуатації танка допускається особовий склад, який ви-вчив будову та правила експлуатації танка, вимоги безпеки та особливості поводження з озброєнням та боєприпасами при експлуатації . Суворо та неухильно дотримуватись наступних вимог безпеки:

• категорично забороняється рух машини з відкритим люком механіка – водія та не застопореною баштою;

• заборонено стопорити та розстопорювати гармату під час руху танка;

• розряджання гармати проводити тільки пострілом .Категорично заборонено вибивати снаряд зі ствола з дульної час-тини:

5

• ручний спуск гармати повинен бути завжди застопореним;• досилати заряд тільки дерев’яним носильником, використову-

вати інші предмети суворо заборонено;• суворо дотримуватись правил поводження з боєприпасами та

обладнанням;• категорично заборонено розстопорювати та застопорювати

черв’ячну пару під час руху танка, при напрузі бортової мережі нижче 22 В, при виключеному АЗР «ГУВ» або вимикачі батарей («масі»);

• при включеному стабілізаторі заборонено знаходитись на тан-ку та ближче 5 м від нього;

• при роботі з прицілом – дальноміром заборонено направляти марку прицілу на людей, вікна, двері і т . ін .

• лампа освітлювача Л-4А вибухонебезпечна, тому при за міні лампи та при роботі освітлювача зі знятим світлофільтром за-боронено знаходитись попереду освітлювача .

ОСНОВИ СТРІЛЬБИСпособи визначення відстані

Способи визначення відстані . Дальність до цілі (орієнтиру, місцевого предмету) з танка визначають:

• дальноміром;• по кутовій величині цілі (орієнтиру, предмету);• окомірно .

Дальність до цілі по її кутовій величині визначають коли відомі роз-міри цілі (висота, ширина, довжина) .За допомогою шкал прицілів (приладів спостереження) виміряють (визначають) кут, під яким видно ціль .Розмір цілі (в метрах) ділять на кут в тисячних та отримують даль-ність до цілі в кілометрах.

Приклад . Ціль-танк шириною 3,4 м видно під кутом 0-02 (2 ти-сячних) . Дальність до цілі – 3,4:2=1,7 км .

6

Умови стрільби та правила їх обліку . Умови стрільби це сукуп-ність факторів, які враховуються під час стрільби (вирішення вог-невих завдань) .

Табличні (нормальні) умови стрільби Умови стрільби діляться на:

• БАЛІСТИЧНІ .• МЕТЕОРОЛОГІЧНІ .• ТОПОГРАФІЧНІ .• ТАКТИЧНІ .

БАЛІСТИЧНІ:• знос каналу ствола (вводиться в ТБО – dмм);• температура заряду (вводиться в ТБО – Тз (+15° С));• маса снаряду (вагові знаки (+;++;,+++;-;--;---) – враховується при

стрільбі ОФ снарядами на дальності більше 3000 метрів);• партії порохових зарядів (вводиться в ТБО – Vоп%) зміна влас-

тивостей пороху в залежності від терміну зберігання боєпри-пасів на складах призводить до відхилень початкової швидко-сті снаряду як в більшу так і в меншу сторону . Дані про зміну початкової швидкості в відсотках отримують з накладної на боєприпаси зі складу .

При стрільбі з кулеметів поправки дальності стрільби на балістичні умови не враховуються .МЕТЕОРОЛОГІЧНІ:

• температура повітря (вводиться в ТБО – Тв (+15° С));• атмосферний тиск (вводиться в ТБО – Н (750 мм рт .ст .));• напрямок та швидкість вітру (при стрільбі артпострілами вра-

ховується автоматично з допомогою датчика вітру) .ТОПОГРАФІЧНІ:

• боковий та поздовжній нахил місцевості;• перевищення танка та цілі відносно одне одного .

ТАКТИЧНІ:• характер цілі (тип, розміри, напрямок та швидкість руху);• дальність до цілі;• напрямок та швидкість руху свого танка .

7

ВИХІДНІ (ПОЧАТКОВІ) УСТАНОВКИ ДЛЯ СТРІЛЬБИ Вихідні (початкові) установки для стрільби та порядок їх призначення

Зміст і послідовність вирішення вогневої задачі багато в чому залежать від умов обстановки і технічних можливостей комплексу озброєння танка .У загальному випадку вирішення вогневої задачі з танка включає:

• виявлення, вибір цілі й цілевказівки;• визначення відстані до цілі;• вибір способу ураження цілі (вирішення вогневої задачі);• заряджання зброї;• визначення вихідних установок для стрільби (вирішення зада-

чі зустрічі снаряда з ціллю);• стрільбу по цілі .

Вихідними установками називаються установки, призначені для першого прицільного пострілу з гармати (першої черги з кулемета). Вихідними установками при стрільбі з танків прямою наводкою у загальному випадку:

• установка прицілу; – прицільна марка; – точка прицілювання . Вихідними установками для стрільби в основному (автоматично-му) режимі є прицільна марка і точка прицілювання.

• прицільна марка – центральний кутник шкали прицілу• точка прицілювання – центр цілі .

При стрільбі з гармати в аварійному режимі (дальномір не працює):• установка прицілу (згідно визначеної дальності до цілі);• прицільна марка (точка перетину кулеметної шкали (верти-

кального штриха) зі шкалою бокових поправок);• точка прицілювання – центр цілі .

При стрільбі з кулемета вихідними установками є:• прицільна марка (точка примикання штриха відповідної даль-

ності до вертикального штриха (кулеметної шкали));• точка прицілювання (як правило-центр цілі) .

Правила стрільби з танкової гармати (ТГ)При стрільбі з гармати на дальності до 3000 м поправки на відхилення умов стрільби від табличних, за винятком флангового руху цілі не враховуються .При фланговому русі цілі поправка (бокове упередження) – 0 .5 фі-

8

гури цілі при стрільбі пострілами з початковою швидкістю менше 1000 м/с (ОФ, К) . При стрільбі бронебійними підкаліберними снаря-дами – не враховується .

ПРАВИЛА СТРІЛЬБИТаблиця значень величин відхилення куль за напрямком

через боковий (косий) вітер при стрільбі зі спареного кулемета Дальність стрільби,

м

Напрямок та швидкість вітру, м/сБоковий Косий

5 10 15 20 5 10 15 20Із 7,62-мм спареного кулемета

200 0401

0802

1,20,2

1,60,3

0,20,1

0,40,1

0,60,1

0,80,2

400 1,30,5

2,51,0

3,81,5

5,02,0

0,60,3

1,30,5

1,90,8

2,51,0

600 2,21,3

4,32,6

6,54,4

8,65,2

1,10,7

2,21,3

3,22,2

4,32,6

800 3,42,7

6,75,3

108,0

1311

1,71,4

3,42,7

5,04,0

6,75,3

1000 4,54,5

8,98,9

1313

1818

2,22,2

4,54,5

6,76,7

8,98,9

1200 5,56,7

1114

1620

2227

2,73,4

5,56,7

8,310

1114

З таблиці видно, що поправка (бокове упередження) при боково-му вітрі 10 м/с на кожних 300 м – 0-02 (2 тис .), а при косому – вдвічі менше . Поправка (бокове упередження) при фланговому русі цілі зі швидкістю . 10 км/год – 0-06 (6 тис .), при косому – 0-04 (4 тис .) .Ціль і вітер в одному напрямку – поправки додаються.Ціль і вітер в різних напрямках – поправки віднімаються.Коректування стрільби це внесення змін (коректури) в вихідні (по-чаткові) установки з таким розрахунком, щоб забезпечити макси-мальну ймовірність влучення в ціль наступним пострілом . Дальність та напрямок стрільби коректують одночасно . Коректування дальності стрільби:

• зміною установки прицілу• виносом точки прицілювання

9

• відміткою по розривуКоректування напрямку стрільби:

• виносом точки прицілювання• вибором іншої прицільної марки

а б в Коректування дальності стрільби виносом точки прицілювання:а – 1-й постріл – переліт, точка прицілювання – центр цілі;б – 2-й постріл – недоліт, точка прицілювання – нижче на одну фігуру;в – 3-й постріл – ціль уражена, точка прицілювання – нижній обріз цілі .

а б в Коректування дальності стрільби відміткою по розриву:а – 1-й постріл, точка прицілювання – центр цілі (наводка після по-стрілу відновлена);б – відмітка по розриву (лінія вершин прицільних марок виведена маховичком прицілу до основи розриву);в – 2-й постріл, точка прицілювання – центр цілі (прицільна марка сполучена з центром цілі обертанням підйомного механізму) .

10

1½ фігури 1½ фігури

а б Коректування напрямку стрільби виносом точки прицілювання у фі-гурах цілі .а – 1-й постріл – розрив відхилився вліво на 1½ фігури цілі;б – 2-й постріл – ціль уражена, точка прицілювання винесена вправо на 1½ фігури цілі;

а б

Коректування напрямку стрільби вибором іншої прицільної марки (відміткою по розриву):а – 1-й постріл – розривши напроти першого праворуч великого штриха, прицільна марка – великий кутник, точка прицілювання – центр цілі, наводка після першого пострілу відновлена;б – 2-й постріл – ціль уражена, прицільна марка – перший праворуч великий штрих, точка прицілювання – центр цілі .

11

Визначення дальності до цілі за кутовою величиною

Визначення дальності до цілі за дальномірною шкалою

МАТЕРІАЛЬНА ЧАСТИНАГазовий регулятор кулемета ПКТ призначений для регулювання кіль-кості порохових газів, що діють на газовий поршень . Регулятор має 3 канавки різної глибини для відведення порохових газів з каналу ство-ла в патрубок газової камори .

12

До настрілу 2000-3000 пострілів стрільба ведеться в положенні регулятора 2, після цього – в положенні 1. Установкою регулятора в положення 3 слід користуватись тільки при неповному відході затворної рами: сильна запиленість, низькі температури, силь-ний нагар.Для стрільби з ПКТ застосовуються боєприпаси з різним фарбуван-ням головних частин куль:

• звичайні (зі стальним осердям) – сріблясті;• важкі (зі стальним осердям) – жовті;• бронебійно-запалювальні-чорні з червоним пояском;• трасуючі-зелені .

Газовий регулятор кулемета НСВТ призначений для регулювання кількості порохових газів, що діють на газовий поршень .Стрільба завжди ведеться в положенні регулятора «1». Установкою регулятора в положення «2» слід користуватись при неповному відході затворної рами назад (сильна запиленість, низькі темпера-тури, сильний нагар) та при стрільбі холостими патронами.Для стрільби з НСВТ застосовуються боєприпаси з різним фарбуван-ням головних частин куль:

• бронебійно-запалювальні Б-32-чорні з червоним пояском• бронебійно-запалювально-трасуючі• фіолетові з червоним пояском .

Чищення та змащування кулеметівЧищення та змащування кулеметів проводити в наступному порядку:1 . Підготувати матеріал та приладдя; 2 . Розібрати кулемет; 3 . Вичистити ствол, газову камору, газовий регулятор, газовий по-

ршень, газовий циліндр та інші частини, які взаємодіяли з порохо-вими газами розчином для чищення стволів (РЧС);

4 . Решту частин та механізмів вичистити рідким рушничним ма-стилом .

5 . Всі частини та механізми витерти насухо ганчір’ям . 6 . Змастити деталі кулемета тонким шаром мастила; 7 . Зібрати кулемет, перевірити роботу частин та механізмів .

13

8 . Вичистити та змастити коробки з кулеметними стрічками . Безпосередньо перед стрільбою ствол та патронник витираються насухо.

Розчин для чищення стволів (РЧС)• вода, придатна для пиття – 1 л;• вуглекислий амоній – 200 г;• двухромовокислий калій (хромпік) – 3-5 г .

Невелику кількість РЧС дозволяється зберігати не більше 7 діб в скля-ній тарі, щільно закупореній, в темному місці та подалі від нагріваль-них приладів .Типи артпострілів, що застосовуються при стрільбі з танкової гармати:

• постріл з бронебійним підкаліберним снарядом (снаряд 5,5-6,5 кг); для стрільби по танкам, САУ, та іншим броньованим цілям;

• постріл з кумулятивним снарядом (снаряд 19 кг); для стрільби по танкам, САУ, та іншим броньованим цілям;

• постріл з осколочно-фугасним снарядом (снаряд 23 кг) для стрільби по польовим укриттям, матеріальній частині та живій силі противника;

• керований снаряд (33 кг) для ураження нерухомих та рухомих броньованих, мало швидкісних повітряних цілей в умовах пря-мої видимості на дальностях до 4000 м .

Азимутальний покажчикАзимутальний покажчик призначений для визначення кутів поворо-ту башти відносно корпусу танка та горизонтальних кутів наведення при стрільбі з закритих вогневих позицій . На азимутальному покажчику нанесено шкали точного та грубого відліку, корпус танка, чотири червоних риски, які визначають крайнє положення гармати в габаритах машини . На шкалі добре видно положення башти з гарматою відносно кор-пусу машини .

14

ПОЛЕ ЗОРУ ПРИЦІЛУ-ДАЛЬНОМІРУ 1Г42

Азимутальний покажчик1 – шкала грубого відліку;2,4,7,8 – риски;3 – стрілка грубого відліку; 5 – стрілка точного відліку; 6 – шкала точного відліку .

15

ПОЛЕ ЗОРУ НІЧНОГО ПРИЦІЛУ ТПН 1-49-23

ПОЛЕ ЗОРУ ПЗУ-5

Механізм заряджання (МЗ)При роботі з МЗ категорично забороняється:

• вмикати вимикач МЗ при напрузі бортової мережі нижче 22 В;• залишати важіль МП в верхньому положенні після закінчення

роботи з МЗ;• проводити регулювальні роботи при ввімкнених вимикачах

АКБ та МЗ, а також при ввімкненому стабілізаторі;• залишати відчиненим клин затвору після закінчення роботи МЗ; • залишати ввімкненим вимикач МЗ при відсутності екіпажу в бойо-

вому відділенні;• працювати в ручному режимі при ввімкненому МЗ;

16

• виконувати постріл від ручного спуску, не впевнившись, що ва-жіль МП знаходиться в крайньому нижньому . положенні;

• натискати кнопку «РАЗРЕШ .» в режимі ручного заряджання до повернення важеля МП у вихідне положення;

• досилати постріл в камору гармати іншими предметами, крім штатного носильника;

• виконувати роботи по усуненню затримок при ввімкненому вимикачі МЗ .

БОЄКОМПЛЕКТБоєкомплект – кількість боєприпасів, установлена на бойову ма-шину або одиницю зброї, кількість пострілів (патронів), для яких в танку передбачені місця їх розташування в боєукладках. 125 мм артилерійських пострілів до гармати – 36 шт. (28 в конвеєрі МЗ, 7 – в відділенні управління та 1 в бойовому відділенні . В конвеєрі МЗ розміщуються гарматні постріли всіх типів та керовані снаряди в будь-якому співвідношенні . Поза конвеєром знаходяться постріли тільки з осколочно-фугасними та кумулятивними снаряда-ми . У відділенні управління 5 снарядів та 7 зарядів розташовані у баку – стелажі, а 2 снаряда розташовані вертикально в гніздах біля бака-стелажа . В бойовому відділенні один снаряд вертикально роз-міщений на підлозі кормової частини кабіни справа від завантажу-вального вікна та один заряд в спеціальному захисному чохлі, закрі-плений вертикально на підлозі в правій передній частині кабіни) .12,7 мм патронів до НСВТ – 300 шт. (2 магазина по 150 шт .)7,62 мм патронів до ПКТ – 1250 шт. (5 магазинів по 250 шт .) 5.45 мм патронів до АК-74С- 300 шт.26 мм сигнальних патронів до СПШ – 12 шт. Ручних оборонних гранат Ф-1 (РГО) – 10 шт.81 мм димових гранат 3Д6 – 8 шт. (в пускових установках)Система пуску димових гранат (902Б) призначена для маскування машини в різних бойових умовах шляхом постановки димових завіс .Загальна будова системи 902Б: в комплект системи входять 8 пуско-вих установок, розташованих зовні башти та пульт управління (вими-качі для двох груп пускових установок, перемикач, який забезпечує одиночний або залповий пуск гранат, кнопка для пуску гранат, лампа

17

яка сигналізує про наявність гранат в пусковій установці) . Технічні дані 81 мм димової гранати: маса – 2,34 кг;

• середня дальність польоту при куті стрільби 45 град . – від 200 до 350 м;

• час ефективного димоутворення – 60-130 с .• середня ширина димової завіси через 10-25 с . – 27 м, висота – 8 .• час горіння уповільнювача – 7-12 с .

Заходи безпеки при роботі з системою 902Б1 . У всіх випадках перевірки, підготовки та пуску з системи 902Б екі-

паж повинен бути всередині машини . Люк механіка-водія пови-нен бути зачинений .

2 . Забороняється заряджання та розряджання пускових установок при ввімкнених АЗР «ПУ ДИМ .ЗАВ .» перемикачі груп на пульті управління . У випадку відмови в дії гранати розряджати установ-ку при вимкнених АЗР «ПУ ДИМ . ЗАВ .» та перемикачі груп та ви-мкненим вимикачем батарей .

3 . При перевірках справності електромереж та наявності контакту на електрокапсульній втулці (ЕКВ) гранати забороняється натис-кати кнопку «ПУСК» .

4 . Після закінчення роботи з системою 902Б обов’язково вимкнути АЗР «ПУ ДИМ . ЗАВ .», а на пульті управління встановити переми-кач груп в положення «0» .

ПАМЯТАЙ!!! Гранати до системи 902 Б відносяться до вибухонебезпеч-них та пожежонебезпечних виробів . Забороняється заряджати гранатами ПУ в паркових умовах . Не допускати падіння гранат, ударів по ним, впливати на них джерелом струму .

ПІДГОТОВКА ОЗБРОЄННЯ ДО СТРІЛЬБИВсі механізми, агрегати, прилади прицілювання та спостереження повинні бути справними.

Вивірка прийомо-предаючого каналуДля вивірки прийомо-передаючого каналу необхідно:1 . Рукоятку «работа – проверка» перевести в положення «проверка»;2 . Перемикач призми перевести в положення «2»;

18

3 . Закрити вікно прицілу непрозорим предметом;4 . Натиснути кнопку «подсветка пленки», спостерігаючи в окуляр i

повертаючи маховичок «протяжка пленки», прибрати попередні пропали (маховичок обертати за годинниковою стрілкою)

5 . Ввімкнути дальномір на пульті оператора;6 . Натиснути i відпустити кнопку виміру дальності;7 . Визначити положення точки відносно вершини центрального кут-

ника, натиснувши на кнопку «подсветка пленки»;8 . Якщо точка пропалена не на вершині центрального кутника, то,

обертаючи почергово вилки вивірки по висоті i напрямку, доби-тись, щоб пропал відбувався на вершині центрального кутн .;

9 . Вимкнути дальномір на пульті оператора;10 . Відкрити вікно головки прицілу;11 . Перевести перемикач призми в положення «о»;12 . Закрити кришку, встановити налобник .

Вивірка нульової лінії прицілювання прицілу

19

ПДПС 1Г-42 по віддаленій точціВивірка ТПН1-49-23 по вивіреному денному прицілу 1Г-42Нічний приціл вивіряється після вивірки денного прицілу як вдень, так і вночі:

• обрати на місцевості предмет з чіткими контурами (вночі дже-рело випромінювання світла) на відстані 1100 м;

• на денному прицілі встановити дальність 11 по шкалі «Б»;• механізмаминаведення навести перехрестя вертикального

штриха і шкали бокових поправок денного прицілу в обрану точку на віддаленому предметі;

• ввiмкнути нічний приціл;• спостерігаючи в приціл, механізмами вивірки за висотою та

напрямком вивести верхній кінець верхнього штриха в точку наведення перехрестя денного прицілу;

• вимкнути нічний приціл .

При наявності снігу встановлюється замість щита з чорними квадратами щит з червоними квадратами

20

Вивірка приладів прицілювання, спостереження, освітлювачів та кулеметів по контрольно-вивірочній мішені

Дану вивірку здійснювати або використовувати тільки у винятко-вих випадках, коли вивірку на дійсну дальність зробити неможли-во. При першій можливості провести вивірку на дійсну дальність.Для вивірки по контрольно-вивірочній мішені необхідно:

• встановити танк на рівний поверхні без крену і диференту (по-перечного та повздовжнього нахилу);

• відкрити клин затвору і встановити в камору спецпіддон ПВ-125 з трубкою вивірки ТВ-115;

• на дульний зріз гармати по рисках нанести перехрестя із ниток товщиною 0,3-0,5 мм;

• на відстані 25 м від дульного зрізу встановити щит з контроль-но-вивірочною мішенню і відгоризонтувати її (знак гармати на мішені повинен бути на висоті лінії вогню 1600÷1650 мм);

• спостерігаючи в ТВ-115, механізмами наведення навести пере-хрестя з ниток на дульному зрізі в центр знака гармати на мішені;

• на окуляр прицілу встановити діафрагму;• спостерігаючи в приціл, механізмами вивірки за висотою і

напрямком сумістити вершину центральної марки з центром знака 1Г42 на мішені;

• ввiмкнути приціл ТПН 1-49-23 та гвинтами вивірки навести вершину верхнього штриха в центр знака ТПН 1 на мішені;

21

• в ствол ПКТ встановити ТХП-7 та спостерігаючи в ТХП, механіз-мами вивірки ПКТ навести перехрестя ТХП у центр знака ПКТ на мішені, після чого втулки вивірки зашплінтувати;

• в ствол НСВТ встановити трубку ТХП -12 і механізмами наве-дення навести перехрестя ТХП в центр знака НСВТ на мішені, після чого механізмами вивірки ПЗУ-5 за висотою і напрям-ком сумістити перехрестя ПЗУ з центром знака ПЗУ на мішені;

• для вивірки освітлювачів необхідно зняти інфрачервоні світ-лофільтри, ввiмкнути прожектор Л4-А і, якщо центр світлової плями не співпадає зі знаком Л-4А на мішені, то механізмами вивірки за висотою (на тязі прожектора) і механізмами ви-вірки за напрямком (в задній частині кронштейна, на якому кріпиться освітлювач) навести центр світлової плями на свій знак на мішені;

• аналогічно зробити вивірку освітлювача ОУ-ЗГКУ командира танка .

22

Порядок перевірки бою танкової гарматиПеред перевіркою бою танкової гармати необхідно:

• перевірити щоб всі механізми, агрегати та прицільні пристрої тан-ка були справними;

• встановити танк на тверду горизонтальну поверхню;• виконати вивірку нульової лінії прицілювання;• установити бiлу мішень на відстані 1600 м від танка;• наклеїти чорний трикутник розміром 60x60х60 см нижньою вер-

шиною по центру цілі; Перевірку бою по мішені виконувати в наступному порядку:

• виконати осадочний постріл на одну фігуру вище цілі;• навести центральний кутник в точку прицілювання на цілі

(нижню вершину трикутника);• дальноміром виміряти дальність до мішені;• зробити три контрольні постріли по цілі, вiдновлюючи наве-

дення пiсля кожного пострiлу;• визначити графічним способом СТВ (середню точку влучення);• якщо СТВ відхилилась від контрольної точки не більше 60 см

перевiрку завершити;

23

• якщо СТВ відхилилась від контрольної точки бiльш нiж на 60 см навести центральний кутник в контрольну точку за допомогою підйомного та поворотного механізмів;

• за допомогою механізмів вивірки вивести центральний кутник в нову точку наведення, вершину чорного трикутника наклеє-ного на СТВ;

• відновити наведення та зробити три контрольні постріли .Примітка: якщо після другого (третього) пострілу виявлене зна-чне відхилення пробоїни по висоті (напрямку), і на мішені не спостерігається, необхідно повторити вивірку нульовоi лініi при-цілювання, перевірити роботу ТБО, дальноміру і повторити пе-ревірку бою .

Приведення до нормального бою спареного кулемета ПКТКулемет приводиться до нормального бою після вивірки прицілів па-тронами з кулею ЛПС однієї партії .

• встановити i відгоризонтувати щит 1,5 x1,5 м з пристрілочною мiшенню на відстані 100 м від дульного зрізу гармати;

• перевірити кріплення кулемета;• навести прицільну марку «4» кулеметної шкали в центр зна-

ка прицілу 1Г42 на пристрілочній мішені; • в ствол кулемета ПКТ встановити трубку холодної пристріл-

ки ТХП-7; • механізмами вивірки ПКТ навести перехрестя ТХП в точку

наведення (середина верхнього зрізу габариту влучності); • зняти ТХП;

24

• виконати 3-5 пострiлiв не по мiшенi; • навести прицільну марку «4» кулеметної шкали в центр знака

прицілу 1Г42 на пристрілочній мішені; • зробити безперервну чергу з 10 пострілів; • кучнiсть бою кулемета вважається нормальною, якщо не мен-

ше 8 пробоїн вміщуються в габариті кучності 14x16 см (коло дiаметром 20 см), накладеному на пробоїни довільно;

• визначити середню точку влучення (СТВ); • бій кулемета вважається нормальним, якщо СТВ знаходиться в

габариті влучності 11x13 см, нанесеному на мішені .Правило: «куля гайку тягне» куди відносно мішені (габариту влучності) від-хилилося СТВ ту гайку необхідно затягувати, а з протилежного боку гайку по-пустити .Примітка: оберт втулки на 1 велику поділку відповідає переміщенню СТВ на 0-01, що для дальності 100 м дорівнює 10 см, а на одну маленьку поділку відповідно 5 см . Після приведення кулемета до нормального бою, втулки ви-вірочного механізму попарно зашплінтовують дротом .

25

Пристрілочна мішень для ПКТ

Приведення до нормального бою зенітного кулемета НСВТ• встановити пристрілочну мішень на 100 м вiд дульного зрізу

гармати;• виконати дві-три короткі черги в сторону від мішені для пере-

вірки працездатності автоматики та прогріву ствола;• навести ручними механізмами наведення ЗПУ перехрестя з

цифрою 5 прицілу ПЗУ-5 в перехрестя, яке нанесено на при-стрілочній мішені;

• виконати 10 пострілів короткими чергами (по 4-6 патронів), відновлюючи наведення перед кожною чергою;

• кучність бою визначається з допомогою габариту кучності (дротяного кола діаметром 1000 мм);

• кучнiсть бою кулемета вважається нормальною, якщо не мен-ше 8 пробоїн знаходиться в габариті кучності .

• для оцінки влучності бою знайти СТВ;• влучність бою вважається нормальною, якщо СТВ не виходить

за межі габариту влучності (коло діаметром 300 мм) .Якщо СТВ вийшла за межі габариту влучності, то необхідно виміряти величину її відхилення від контрольної точки . Потім відкласти від-хилення від ТН прицілу ПЗУ-5 на мішені з тими ж знаками і нанести нову точку наведення, після чого навести перехрестя ПЗУ з цифрою 5 в точку наведення на мішені і вивести гвинтами механізму вивірки в нову точку наведення .Після коректування прицілу ПЗУ-5 повторити стрільбу та добитись, щоб СТВ знаходилася в межах габариту влучності .Після закінчення робіт необхідно затягнути регулювальні гвинти ме-ханізму вивірки прицілу ПЗУ-5 .

26

Пристрілочна мішень для НСВТ (100 метрів від дульного зрізу гармати)

ВИЗНАЧЕННЯ СТВ (СЕРЕДНЬОЇ ТОЧКИ ВЛУЧЕННЯ) СПОСОБОМ ПОСЛІДОВНОГО ДІЛЕННЯ ВІДРІЗКІВ:

• для двох пробоїн середньою точкою влучення буде точка, що лежить посередині відстані між двома пробоїнами;

• для трьох пробоїн середньою точкою влучення знаходять у такий спосіб . визначають середню точку влучення для двох яких-небудь пробоїн; наприклад, для першої й другої пробо-їн середня точка влучення буде в точці а . знайдену середню точку влучення з’єднують із третьою пробоїною й відстань між точкою а і третьою пробоїною ділять на три рівні частини . точку с, що лежить ближче до точки а, приймають за середню точку влучення для трьох пробоїн .

• для чотирьох і п’яти пробоїн середню точку влучення знахо-дять подібним чином .

ВИЗНАЧЕННЯ СТВ (СЕРЕДНЬОЇ ТОЧКИ ВЛУЧЕННЯ) СПОСОБОМ ПРОВЕДЕННЯ ОСЕЙ РОЗСІЮВАННЯ:

• відрахувати половину пробоїн (точок зустрічі) ліворуч (або пра-воруч) від краю еліпса розсіювання і провести вісь розсіювання по боковому напрямку (вертикально);

• відрахувати половину пробоїн (точок зустрічі) знизу (зверху) і провести вісь розсіювання по висоті (горизонтально);

• точка перетину осей розсіювання є СТВ (середня точка влучення).

27

МОЖЛИВІ НЕСПРАВНОСТІ, ЩО ВИНИКАЮТЬ ПІД ЧАС ВИКОРИСТАННЯ

ТАНКОВОГО ОЗБРОЄННЯ ТА СПОСОБИ ЇХ УСУНЕННЯ

Можливі несправності СУВ

ПРИЧИНА НЕСПРАВНОСТІ СПОСІБ УСУНЕННЯПри включенні тумблера ПРЕОБР, на пульті навідника не вмикається преобразовувач

(відсутній характерний звук)Вибило АЗР «ПРЕОБР» на лівому розподіль-чому щитку .Вибило АЗР «ПУАТО» на лівому розподільчо-му щитку .Несправний преобразовувач .

Ввімкнути АЗР .Ввімкнути АЗР .Доповісти спеціалісту для установки причин .

Після переводу рукоятки аретиру (дзеркало) прицілу дальноміру з положення ЗАСТОПОРЕНО в положення РОЗСТОПОРЕНО не працює приводний двигун насосу

Вибило АЗР «ГУВ» на лівому розподільчому щитку .Перегорів запобіжник ПР4 в коробці К1-М .Погано закритий люк механіка водія або застопорена башта .Вибило АЗР «М МПБ» на лівому розподільчому щитку .Несправна коробка К2 або привідний двигун насосу .

Ввімкнути АЗР .Замінити запобіжник .Закрити люк механіка водія, роз стопорити башту .

Ввімкнути АЗР .Доповісти спеціалісту для установки причин .

28

ПРИЧИНА НЕСПРАВНОСТІ СПОСІБ УСУНЕННЯ

Після переключення важеля підйомного механізму з положення РУЧ в положення СТАБ .: не пускається привідний двигун установки, що живить

Вибило АЗР «ГУВ» на лівому розподільчому щитку .Несправні контакти важеля перемикання підйомного механізму .Несправна коробка К1-М .Несправна установка, що живить .

Ввімкнути АЗР .Замінити вимикачі важеля перемикання підйомного механізму .Доповісти спеціалісту для установки причин . Доповісти спеціалісту для установки причин .

Відсутнє керування гарматою по вертикалі, установка, що живить пускається

Перегорів запобіжник ПР1 в коробці К1-М .Несправна коробка К1-М .Несправна коробка виконавчого циліндру .

Замінити запобіжник .Доповісти спеціалісту для установки причин . Доповісти спеціалісту для установки причин .

Після включення стабілізатора гармата самостійно рухається вверх або вниз

Перегорів запобіжник ПР3 в коробці К1-М .Несправна коробка К1-М .

Замінити запобіжник .Доповісти спеціалісту для установки причин .

Після включення стабілізатора башта самостійно переміщується в одну сторону, керування від пульта керування прицілу немає

Перегорів запобіжник ПР2 або ПР3 в коробці К1-М .Несправна коробка К1-М .Несправний насос приводу ГН .

Замінити запобіжник .Доповісти спеціалісту для установки причин . Доповісти спеціалісту для установки причин .

Привід ГН пускається, керування від пульта керування прицілу – дальноміру немає

Відсутня робоча рідина Доповісти спеціалісту для установки причин .

Можливі несправності системи 902Б


Туге заряджання

Забруднена труба пускової установки . Прочистити трубу .

Не спрацьовує стопорне кільце

Деформація або поломка стопорного кільця . Розібрати пускову установку й замінити стопорне кільце .

При наявності в пускових установках гранат і при включеному пульті керування сигнальна лампочка не горить у всіх положеннях перемикача

Перегоріла сигнальна лампочка .Ушкоджений ланцюг живлення пульта керу-вання .

Відвернути ліхтар і замінити лампочку .Перевірити ланцюг живлення пульта й усунути несправність .

29


При включенні АЗР «ПУ ДИМ .ЗАВ .» або при включенні одного з вимикачів 1, 2, 3 і АЗР відключається АЗР «ПУ ДИМ .ЗАВ .»

Коротке замикання в ланцюзі живлення пульта керування .

Усунути коротке замикання .

В одному з положень перемикача не горить сигнальна лампочка

Зруйновані деталі електроконтактної групи пускової установки .Ушкоджений кабель, що підключається до пускової установки .Электробойок не контактує з электрокапсюльною втулкою .

Замінити деталі новими із ЗИП системи .

Усунути несправність кабелю засобами майстерні .

Розрядити пускову установку й банником прочистити контакт і электробойок .

При натисканні на кнопку ПУСК в одному з положень перемикача вимикається АЗР «ПУ ДИМ .ЗАВ .»

Коротке замикання в кабелі, підключеному до пускової установки .Коротке замикання в трубі пускової установки через наявність у ній сторонніх предметів .

Усунути коротке замикання .

Прочистити пускову установку .

Можливі несправності танкової гармати

ПРИЧИНА НЕСПРАВНОСТІ СПОСІБ УСУНЕННЯНе закривання, або не енергійне закривання затвору при заряджанні

Зім’ятий піддон . Капсульна втулка виступає за дзеркало піддону . Густа змазка на напрямних клину і в гнізду казенник .

Замінити заряд . Замінити заряд . Видалити зайву змазку .

Не працює електрозапальний пристрійЗабруднена поверхня капсульної втулки або гніздо клина під бойок .

Обережно очистити поверхність капсульної втулки від бруду, при необхідності виконати чистку гнізда клину під бойок .

Осічка при стрільбі механічним спускомЯкщо відбиток бойка на капсульній втулці достатньої глибини, несправна капсульна втулка .Забруднено гніздо клину під ударний механізм .

При не займанні заряду електрозапалом або повторним механічним спуском – замінити заряд .Провести чистку гнізда клину під ударний механізм .

30

ПРИЧИНА НЕСПРАВНОСТІ СПОСІБ УСУНЕННЯВідкат підвищений, накат нормальний

Зламана або ослабла пружина вказівника відкату .Не забезпечений зазор між вказівником відкату і казенником .Мало рідини в гальмі відкату .

Замінити несправну пружину .Забезпечити зазор між вказівником відкату і казенником .Якщо довжина відкату не збільшується, стрільбу можна продовжити, але при цьому спостерігати за довжиною відкату . Якщо довжина відкату наближається до 340 мм, стрільбу припинити, перевірити кількість рідини в гальмі відкату і, якщо її недостатньо, долити до норми .

Туго робить підйомний механізмЗабруднені зубці сектору люльки або вала шестерні .Ослабло кріплення секцій термозахисного кожуха .

Очистити сектор і вал шестерню від бруду .

Виконати підтяжку кріплення секцій термозахисного кожуха .

Можливі несправності МЗ

ПРИЧИНА НЕСПРАВНОСТІ СПОСІБ УСУНЕННЯПісля ввімкнення стабілізатора озброєння гармата не керується по вертикалі від пульта

«ТПД» (механізм заряджання ввімкнено, клин відкрито)

Попередній цикл заряджання закінчено натисненням кнопки «СТОП» на пульті «ПЗ» .Гармата застопорена гідромеханічним стопором від ручного приводу .

Вимкнути та ввімкнути вимикач «МЕХАНІЗМ ЗАРЯДЖАННЯ» на пульті керування .Встановити рукоятку золотникової коробки в положення «Р» і відстопорити гармату, користуючись ручним приводом, після чого рукоятку золотникової коробки встановити в положення «А»

При ввімкнені вимикача «МЕХАНІЗМ ЗАРЯДЖАННЯ» на пульті керування, пускається привідний двигун гідронасосу і конвеєр обертається в гальмівному режимі

Конвеєр не поставлений на механічний стопор «МПК»

Відпустити рукоятку стопора «МПК», після чого конвеєр довертиться до стопоріння і зупиниться .

При повторному натисненні на одну з кнопок вибору типу пострілу приводний двигун гідронасосу не пускається, гармата на кут заряджання не йде, горить лампа «ПІДДОН» на

пульті керуванняВідсутність піддона в уловлювачі Вимкнути вимикач «МЕХАНІЗМ

ЗАРЯДЖАННЯ», ввімкнути перемикач «П-КА СТОП» на пульті «ПЗ», встановити піддон в уловлювач, ввімкнути вимикач «П-КА СТОП» на пульті ПЗ і знову ввімкнути вимикач «МЕХАНІЗМ ЗАРЯДЖАННЯ»

31

ПРИЧИНА НЕСПРАВНОСТІ СПОСІБ УСУНЕННЯПри роботі механізм заряджання в автоматичному режимі

на лінію досилання вийшов порожній лоток

Неправильна установка відмітки на «ВУ» Використовуючи кнопку «ОТМЕТКА ТИПА» на «ВУ» зкинути неправильну відмітку при положенні «РАЗГР» – перемикач «ЗАГР – ЗАГР» на пульті «ПЗ»

Після вибору потрібного типу пострілу і зупинки конвеєра важіль «МП» не видає лоток на лінію досилання (пусковий двигун гідронасоса робить)

Вимкнений запобіжник (АЗР) «ЕЛЕКТРОСПУСК» на правому розподільному щітку командира

Ввімкнути запобіжник (АЗР) «ЕЛЕКТРОСПУСК» на правому розподільному щітку командира

Обертання конвеєра і підйом важеля «МП» уповільнено при роботі механізму заряджання в автоматичному режимі

Рукоятку золотникової коробки не встановлено в положення «Р»Гармата застопорена гідромеханічним стопором від ручного привода

Встановити рукоятку золотникової коробки в положення «Р»

Відстопорити гармату ручним приводом гідромеханічного стопору

Відсутнє зчеплення візка важеля «МП» з лотком при видачі останнього на лінію досилання

Порушено регулювання пластинчастих пружин копирів

Відрегулювати пластинчасті пружини копирів

Піддон не перекладається з уловлювача в лоток

Порушено регулювання тросового приводууловлювачаПорушено регулювання тросового приводу механізму збросу защіпки створки уловлювача .

Відрегулювати тросовий привод уловлювача

Відрегулювати тросовий привод механізму збросу защіпки створки уловлювача

При опусканні важеля «МП» захвати зачіплюють за корпус уловлювача

Порушено регулювання тросового приводууловлювача

Відрегулювати тросовий привод уловлювача

В момент чергового підйому важеля «МП» з лотком піддон випадає з уловлювача

Порушено регулювання тросу защіпки створки уловлювача

Відрегулювати трос защіпки створки уловлювача

Уповільнений рух важеля «МП» при підході його до верхнього чи нижнього вихідного положення .

Час підйому чи опускання важеля більше 2-3 с

Забруднення одного з дроселів регулювання гальмівних зон важеля «МП»

Відрегулювати швидкість підйому чи опускання важеля МП дроселя виконавчому циліндрі

32

Можливі несправності кулемета ПКТПРИЧИНА НЕСПРАВНОСТІ СПОСІБ УСУНЕННЯ

Затворна рама не доходить в переднє положенняЗабруднення ствольної коробки чи патронника, нагар на патрубку газової камори .Пом’ятий чи забруднений патрон або стрічка .

Не розбираючи кулемет, змазати патронник, частини, що труться і патрубок газової камори . При першій можливості почистити кулемет .Замінити патрони або стрічку .

Осічка

Несправність патрону .Несправність ударника .Забруднення кулемета чи застигання змазки .

Оглянути вилучений з патронника патрон і при відсутності глибокої вм’ятини на капсулі прочистити затвор, патронник та тертьові частини, а при поломці ударника відправити кулемет в ремонт .

Гільза не вилучається з патронника

Несправність викидача чи його пружини .Забруднення патрона чи патронника, зрив закраїни гільзи .

Кулемет відправити в ремонт .Вибити гільзу шомполом, прочистити патронник, змазати патрони в стрічці і переставити регулятор на меншу поділку .

Неповний відхід затворної рами назад

Забруднення частин, що труться .Перекіс стрічки в прийомнику .

За рукоятку перезаряджання поставити затворну раму на бойовий взвод і продовжити стрільбу . При повторній затримці розрядити кулемет, оглянути укладку і спорядження стрічки . Переставити регулятор на більшу поділку . Прочистити та змазати кулемет .

Поперечний розрив гільзи

Великий зазор між казенним зрізом ствола і затвором .Несправність патрона

Якщо передня частина гільзи залишилася в патроннику, витягти її за допомогою викидача гільзи чи замінити ствол .

Можливі несправності кулемета НСВТ


Осічка . Рухливі частини в крайньому передньому положенні, патрон знаходиться в патроннику, пострілу не відбулося

Несправність капсуля патрона . Поломка бойка, осідання чи поломка зворотної пружини . Забруднення рухомих частин . Не-повне повернення ручки перезаряджання в переднє положення в наслідку затирання каретки чи послаблення пружини каретки механізму перезаряджання

Вийняти патрон з патронника і оглянути його . При відсутності глибокої вм’ятини на капсулі протерти й змазати рухомі частини й оглянути бойок і зворотну пружину, у випадку несправності замінити . Оглянути механізм перезарядження на установці й усунути .

33


Недохід затворної рами в переднє положення

Забруднення патронника, нагар у порожнині поршня . Пом’ятість, іржа або бруд на патроні .

Відвести затворну раму назад і продовжити стрільбу . При повторенні затримки прочистити внутрішню порожнину поршня й патронника, несправний патрон вилучити .

Неповний відхід рухливих частин назад

Неповний зсув гільзи в лапках затвора, внаслідок чого при проході затворної рами в крайнє переднє положення буде утикання гільзи у вкладиш . Забруднення кулемета, особливо газових шляхів .

Перезарядженням відбити гільзу . Регулятор установити на поділку «2» . У випадку повторення затримки прочистити газові шляхи й поверхні, що труться .

Заклинювання рухомих частин

Влучення сторонніх предметів у кулемет або поломка деталі кулемета

Сторонній предмет або поламану деталь вилучити . Кулемет оглянути, поламану деталь замінити із ЗІП; якщо деталі на заміну немає, то відправити кулемет у ремонтну майстерню . Забоїни, пом’ятості металу зачистити .

Невідбиття гільзи . Гільза заклинена в пазах затвора . Рухомі частини в проміжному положенні

Несправність зачепів затвора або поломка пружини зачепів .

Змістити гільзу в пазах затвора до упору вправо, утримуючи рухомі частини, відбити гільзу, продовжувати стрільбу .

Втрата гільзи . Рухомі частини при русі в переднє положення натикаються на гільзу

Поломка зуба зачепу або поломка пружини зачепу .

Гільзу вилучити, поламану пружину замінити .У випадку поломки одного із зачепів замінити обидва зачепи .

Прихват патрона . Патрон, що досилається в патронник, затиснений між затвором і основою приймача

Неповне знімання патрона ланкознімачем у наслідку неповного відходу рухомих частин .

Відвести рухомі частини на шептало, відкрити кришку, зняти стрічку, вийняти несправний патрон, зарядити кулемет і продовжити стрільбу . У випадку повторення затримки регулятор установити на поділку «2» .

Пропуск подачі . Черговий патрон не потрапив на прийомне вікно

Поломка або ослаблення пружини пальців, що подають, або пружини фіксуючих пальців . Несправність ланки .

Пружини замінити, несправні ланки вилучити .

Влучення порожньої ланки під ланкознімачем

Неправильне спорядження стрічки, випадання патрона зі стрічки при стрільбі .

Поставити рухомі частини на шепотіло . Відкрити кришку, зняти стрічку з основи приймача, зарядити кулемет і продовжити стрільбу .

34


Відмова електроспуска . При натисканні на кнопку електроспуска не відбувається спуска затворної рами з бойового взводу

Розрядка акумуляторної батареї . Відсутність контакту в штепсельнім роз’ємну електроспуска, обрив проводу .

Продовжити стрільбу користуючись спусковим важелем . Перевірити напругу батареї й з’єднання штепсельного роз’ємну . Якщо напруга батареї нормальна й з’єднання роз’ємну міцне, направити електроспуск у ремонтну майстерню .

У поле зору прицілу сутінки і вночі не видно зображення сітки

Розрядилися акумуляторні батареї . Перегоріла лампа . Окислилися контакти .

Замінити новою батареєю із ЗІП . Замінити лампу . Зачистити контакти .

При натисканні на клавішу зенітної установки не відбувається спуска з бойового взводу затворної рами із затвором

Витягнувся трос спуска або недостатній хід клавіші .

Відрегулювати натяг троса шляхом загвинчування штуцера на рукоятці .

Затворна рама не стає на бойовий взвод при відводі рукоятки взводу зенітної установки в крайнє заднє положення

Каретка не доходить до крайнього по-ложення .

Оглянути каретку й важелі взводу, змазати напрямні каретки .

Можливі несправності автомату АК-74

ПРИЧИНА НЕСПРАВНОСТІ СПОСІБ УСУНЕННЯНедодача патрона . Затвор у передньому положенні, але пострілу не відбулося

у патроннику немає патронаЗабруднення чи несправність магазину .Несправність защіпки магазину .

Перезарядити автомат і продовжити стрільбу . При повторенні замінити магазин . При несправності защіпки магазина відправити автомат на ремонт .

Утикання патрона . Патрон уткнувся в казенний зріз ствола, рухомі частини зупинились у середньому положенні

Несправність магазину . Утримуючи рукоятку затворної рами, видалити патрон, що уткнувся, і продовжити стрільбу . При повторенні затримки замінити магазин .

Осічка . Затвор у передньому положенні, патрон у патроннику, курок спушений пострілу не відбулося

Несправність патрона .Несправність ударника, ударно спускового механізму; забруд-нення чи застигання змащення (відсутність чи малий накол бойка на капсулі) .Заклинювання ударника в затворі .

Перезарядити автомат і продовжити стрільбу .При повторенні затримки оглянути і прочистити удар-ник і ударно спусковий механізм; при поломці чи зносі ударно спускового механізму автомат відправити в ремонтну майстерню .Від’єднати ударник від затвору і прочистити отвір у затворі під ударником .

35

Невилучення гільзи . Гільза в патроннику, черговий патрон впирається в неї кулею, рухомі частини

зостались у середньому положенні

Брудний патрон, чи забруднений патронник .

Забруднення чи несправність викидача, чи його пружини .

Відвести рукоятку затворної рами назад, і утримуючи її в задньому положенні, від’єднати магазин і достати патрон, що уткнувся . Достати затвором чи шомпо-лом гільзу із патронника . Продовжити стрільбу . При повторенні затримки прочистити патронник і патрони .Оглянути і відчистити від бруду викидач, продовжити стрільбу . При несправності вибрасувача автомат відправити в ремонтну майстерню .

Прихват чи невідбивання гільзи . Гільза не викинута зі ствольної коробки, а зосталась у ній попереду затвору

чи дослана назад у патронник

Забруднення тертьових частин, газових шляхів чи патронника .

Забруднення чи несправність викидача .

Відвести рукоятку затворної рами назад, викинути гільзу і продовжити стрільбу . При повторенні затримки прочистити газові путі, тертьових частини і патронник; тертьових частини змастити . При несправності викидача автомат відправити в ремонт .

Не доход затворної рами в переднє положення

Поломка зворотної пружини Замінити пружину

Можливі несправності пістолета ПМЯкщо при стрільбі буде затримка, то її необхідно усунути перезаря-джанням пістолета . Якщо перезаряджанням затримка не усуваєть-ся, то необхідно вияснити причину затримки і усунути її, як вказано нижче .


Осічка . Затвору крайньому пе редньому положенні, курок спушений, але постріл не відбувся

Капсуль набою несправний .Згущення мастила або забруднення каналу ударника .Не повністю загвинчений гвинт рукоятки (у пістолетів без здвижки бойової пружини) .Малий вихід ударника або забоїни на бойку .

Перезарядити пістолет і продовжити стрільбу . Оглянути та почистити пістолет .

Загвинтити гвинт рукоятки до кінцяВідправити пістолет в майстерню .

36


Недозакриття набою затвором . Затвор, зупинився не дійшов до крайнього переднього положення

Забруднення набійника, пазів рамки і чашечки затвораТруднощі руху викидача тому, що забруднена пружина викидача або гніток .

Дослати затвор вперед поштовхом руки і продовжити стрільбу .Оглянути та почистити пістолет .

Неподача набою із магазину в набійник .Затвор знаходиться у передньому положенні, але набою у набійнику немає;

затвор зупинився у середньому положенні разом з набоєм, не дославши його в набійник

Забруднення магазина і рухомих частин пістолета .Погнутість верхніх країв корпусу магазина .

Перезарядити пістолет і продовжити стрільбу .Почистити пістолет і магазин .Замінити несправний магазин .

Прихват (защіплення) гільзи зат вором . Гільза не викинута через вікно у затворі і заклинилась між затвором

і казенним зрізом ствола

Забруднення рухомих частин пістолета .Несправність викидача, його пружини або відбивача .

Викинути прихвачену гільзу і продовжити стрільбу .При несправності викидача з пружиною або відбивача направити пістолет в майстерню .

Автоматична стрільба

Загущення мастила або забруднення частин ударно спускового механізму . Знос бойового зводу курка або носика шептала . Ослаблення або поломка пружини шептала .

Оглянути і почистити пістолет .

Направити пістолету майстерню .

КОНТРОЛЬНИЙ ОГЛЯД

НАЙМЕНУВАННЯ РОБІТ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ТА ВКАЗІВКИ ПО ЇХ ВИКОНАННЮ

Перевірити положення АЗР, роз-міщених під кришками на правому та лівому розподільних щитках командира та навідника танка .

Всі АЗР повинні бути ввімкнені .

Перевірити справність зовнішньо-го та внутрішнього освітлення і сигналізації .

Перевірити включенням .

Перевірити наявність внутрішньо-го зв’язку між членами екіпажу по ТПУ (само прослуховування, прийом і модуляція радіостанції) .

Внутрішній та зовнішній зв’язок повинен бути роз-бірливим .

37


Перевірити (зовнішнім оглядом) наявність заглушок на трубах ПУ системи 902Б .

У випадку відсутності встановити нові .

Підготовити апаратури 1А33 до ТО .

При підготовці апаратури до ТО необхідно: • зняти тягу кріплення гармати по похідному;• зняти лівий щиток огорожі;• впевнитись, що тумблер П-КА СТОП на пульті ПЗ зна-

ходиться у вимкненому стані;• впевнитись, що люк механіка водія закритий;• розстопорити башту за допомогою рукоятки ручно-

го стопора башти;• впевнитись, що всі АЗР на лівому та правому розпо-

дільному щитках ввімкнені;• впевнитись, що всі тумблери на пульті навідника

вимкнено;• на передній панелі прицілу – дальноміру рукоятку

ВЫБОР ЦЕЛИ (вибір цілі) встановити в положення 1, рукоятку БАЛЛИСТИКА (балістика) – в положення У, тумблер Д мин (1-0,5) – в положення 0,5, а тумблер ОБОГРЕВ ГОЛОВКИ і ОБОГРЕВ ОКУЛЯРА (обігрів головки та обігрів окуляру) – в положення ВИМК;

• впевнитись, що важіль перемикання підйомного механізму знаходиться в положенні ЗАСТОПОРЕНО;

• впевнитись, що біля датчика вітру немає сторонніх пред-метів, які перешкоджають відкриванню його заслінок;

• встановити необхідне збільшення поля зору при-цілу – дальноміру;

• вимкнути АЗР «ДВ .МЗ» на правому розподільному щитку;

• зняти налобник і відкрити кришку на прицілі – дальномірі;

• впевнитись, що перемикач О . РУЧН . О . АВТ . Знахо-диться в положенні О .АВТ .

Зовнішнім оглядом . Перевірити рівень робочої рідини в приводах ГН та ВН стабілізатора .

Для привода ГН рівень мастила повинен бути не ниж-че нижньої риски на спостережному склі поповнюю чого бака . Рівень мастила в приводі ВН перевірити по положенню планки установки, що живить, яка пови-нна знаходитись лівіше риски – 500 (в сторону підви-щення температури) .

Увімкнути апаратуру машини

Ввімкнути тумблер ПРЕОБР ., ДАЛЬНОМ ., ВЫЧИСЛ . і МЗ при цьому повинні ввімкнутися лампи ПРЕОБР ., ДАЛЬНОМ ., ВЫЧИСЛ . і МЗ на пульті навідника .Не менше ніж через 3 хвилин після ввімкнення тумблерів розстопорити приціл-дальномір шляхом переводу рукоят-ки арретировання в положення РОЗСТОПОРЕНО .Важіль перемикання підйомного механізму встанови-ти в положення СТАБ . Після цих операцій апаратура виробу 1А33 готова до роботи .

38


Перевірити роботоспроможність ланок наведення, виміру і вве-дення дальностей, відпрацюван-ня і введення кутів прицілювання і бокового упередження, стріль-би, цілевказання і аварійного повороту башти .

Закрити клин затвору гармати, рукоятку балістика на прицілі-дальномірі установити в одне із трьох положень б, о або н, при цьому в лівій частині поля зору прицілу-дальноміру повинен засвітитися зелений індекс .Провести декілька наведень гармати у вертикальній і горизонтальній площинах та упевнитися при цьому в наявності плавного наведення (до 1 о/с), наявності максимальної наволочної швидкості та наявності пере-бросочної швидкості у площині ГН .Рукоятку балістика на прицілі-далномірі установити в положення б .При наявності віддаленої точки на дальності 1500-2000 м провести замір дальності до неї наступним чином:• рукоятку робота перевірка на прицілі-дальномірі

установити в положення робота, рукоятку вибір цілі – в положення 1, тумблер 1-0,5 – в положення 1;

• за допомогою рукояток пульта управління при-цілу навести вершину прицільної марки на центр видимої частини віддаленої точки та натиснути кнопку виміру дальності на рукоятці пульта управ-ління під великим пальцем лівої руки . При цьому в нижній частині поля зору прицілу-дальноміру повинна висвітитися величина виміряної дальності, яка повинна бути 1500-2000 м . При відсутності віддаленої точки допускається введення дальності 2000 м за допомогою перемикача на балістичному обчислювачі .

Установити рукоятку балістика в положення о, при цьому казенник гармати повинен опуститися .Установити рукоятку балістика в положення н, при цьому після стрибку казенник повинен залишитися приблизно на тому ж рівні .Повертаючи башту вправо зі швидкістю, приблизно 1о/с, і періодично натискати на кнопку стрільби з гармати, впевнитися на слух в тому, що спрацьовує дублюючий ударний механізм .Відпустити пульт управління прицілу-дальноміру, при цьому на протязі декількох секунд башта повинна роз-вертатися в сторону, протилежну наведенню .Провести аналогічну перевірку при наведенні вліво .Провести перевірку, періодично натискаючи на кнопку стрільби із гармати при наведенні вверх і вниз з по-стійною швидкістю, але не більше 1о/с .Перевірити працездатність виробу 1А33 в режимі «Цілев-казання» слідуючим чином:• командиру увімкнути привод командирської ба-

шенки і розвернути командирську башенку вправо на кут 20-30о від положення по курсу;

39


Перевірити роботоспроможність ланок наведення, виміру і вве-дення дальностей, відпрацюван-ня і введення кутів прицілювання і бокового упередження, стріль-би, цілевказання і аварійного повороту башти .

• натиснути та утримувати кнопку цілевказання . при цьому в правій нижній частині поля зору прицілу-дальноміру увімкнеться червоний індекс, відклю-читься управління від пульта навідника, і башта повинна з перебросочною швидкістю перемісти-тися в сторону лінії візірування командира, після узгодження башта зупиняється .

Повторити Режим ЦУ при розвороті командирської башенки вліво .

Перевірити працездатність виробу 1А33 в режимі «Аварійний поворот башти» наступним чином:• натиснути та утримувати вимикач АВАР .ПОВОРОТ

БАШНИ на щитку механіка-водія, при цьому башта з перебросочною швидкістю повинна повернутися вліво;

• відпустити вимикач, при цьому башта повинна зупинитися . Під час аварійного повороту башти в правій нижній частині поля зору прицілу-дально-міру увімкнеться червоний індекс та відключиться управління від рукояток пульта .

Перевірити відкривання заслонок датчика вітру слідуючим чином:

• рукоятку БАЛІСТИКА установити в одне із трьох положень Б, О, Н;

• відкрити клин затвору гармати;• натиснути на кнопку МЗ, при цьому повинні відкри-

тися заслонки датчика вітру;• вимкнути тумблер МЗ, при цьому заслонки датчика

вітру повинні закритися .

Перевірити піднімання ствола .

Встановити рукоятку БАЛИСТИКА на прицілі – дально-мірі в положення Б .Ввімкнути стабілізатор, розстопорити приціл – даль-номір перевівши рукоятку підйомного механізму в положення СТАБ ., і впевнитись, що при переведенні рукоятки БАЛІСТИКА в положення У ствол підіймається на 30 (визначається приблизно по кутовим відміткам на щитку огородження) .Встановити рукоятку БАЛИСТИКА в положення Б .Ввімкнути тумблер «Д<1000 м» на пульті навідника і впевнитись, що при переведенні рукоятки БАЛИСТИКА із положення Б в положення У ствол підіймається на 10 .Вимкнути тумблер «Д<1000 м»

Вимкнути апаратуру машини .

Важіль перемикання підйомного механізму встанови-ти в положення РУЧ .Застопорити приціл – дальномір шляхом переводу рукоятки арретування в положення ЗАСТОПОРЕНО .Вимкнути тумблери ПРЕОБР . ДАЛЬНОМ .ВИЧІСЛ і МЗ .Вимкнути АЗР «ДВ .МЗ» .

40

ЩОДЕННЕ ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ


1 . Перевірити(зовнішнім огля-дом) надійність кріплення, чи нема механічних пошкоджень блоків, забруднення захисного скла прицілу-дальноміру .

Очистити фланелевою серветкою .

2 . Перевірити(в об’ємі КО) виріб 1А33 .

При підготовці апаратури до ТО необхідно: • зняти тягу кріплення гармати по похідному;• зняти лівий щиток огорожі;• впевнитись, що тумблер П-КА СТОП на пульті ПЗ знахо-

диться у вимкненому стані;• впевнитись, що люк механіка водія закритий;• розстопорити башту за допомогою рукоятки ручного

стопора башти;• впевнитись, що всі АЗР на лівому та правому розподіль-

ному щитках ввімкнені;• впевнитись, що всі тумблери на пульті навідника вимкнено;• на передній панелі прицілу – дальноміру рукоятку ВЫБОР

ЦЕЛИ (вибір цілі) встановити в положення 1, рукоятку БАЛЛИСТИКА (балістика) – в положення У, тумблер Д мин (1-0,5) – в положення 0,5, а тумблер ОБОГРЕВ ГОЛОВКИ і ОБОГРЕВ ОКУЛЯРА (обігрів головки та обігрів окуляру) – в положення ВИМК;

• впевнитись, що важіль перемикання підйомного меха-нізму знаходиться в положенні ЗАСТОПОРЕНО;

• впевнитись, що біля датчика вітру немає сторонніх пред-метів, які перешкоджають відкриванню його заслінок;

• встановити необхідне збільшення поля зору прицілу – дальноміру;

• вимкнути АЗР «ДВ .МЗ» на правому розподільному щитку;• зняти налобник і відкрити кришку на прицілі – дальномірі;• впевнитись, що перемикач О . РУЧН . О . АВТ . Знаходиться

в положенні О .АВТ .

Для привода ГН рівень мастила повинен бути не нижче нижньої риски на спостережному склі поповнюю чого бака . Рівень мастила в приводі ВН перевірити по положенню планки установки, що живить, яка повинна знаходитись лівіше риски – 500 (в сторону підвищення температури) .

Ввімкнути тумблер ПРЕОБР ., ДАЛЬНОМ ., ВЫЧИСЛ ., ГТН і МЗ при цьому повинні ввімкнутися лампи ПРЕОБР ., ДАЛЬНОМ ., ВЫЧИСЛ ., МЗ на пульті навідника . Не менше ніж через 3 хвилин після ввімкнення тумблерів розстопорити приціл –дальномір шляхом переводу рукоят-ки арретировання в положення РОЗСТОПОРЕНО .Важіль перемикання підйомного механізму встановити в положення СТАБ .Після цих операцій апаратура виробу 1А33 готова до роботи .

41


3 . Перевірити ступінь демп-фірування приводів ВН і ГН стабілізатора(перевірку про-водити разом із п . 13 КО) .

Відхилити пульт управління прицілу – дальноміру праворуч (ліворуч) до упору і після досягнення баштою перебросоч-ної швидкості підпустити пульт . Башта повинна зупинитись з кількістю перебігів 1-5 (число перебігів рахувати по азиму-тальному покажчику) .Встановити гармату за допомогою пульта управління на кут плюс 8 0 (по позначці на огорожі) .Важіль перемикання підйомного механізму встановити в положення «РУЧН .» та за допомогою підйомного механіз-му встановити гармату на кут заряджання .Переключити важіль підйомного механізму в положення «СТАБ .» Гармата повинна перейти до кута плюс 80 з числом перебігів 1-4 .

Перевірити працездатність прицілу-дальноміру в режимі «Контроль»(перевірку прово-дити одночасно з п .13 КО) .

п .13 КО – Закрити клин затвору гармати, рукоятку балістика на прицілі-дальномірі установити в одне із трьох положень б, о або н, при цьому в лівій частині поля зору прицілу-дальноміру повинен засвітитися зелений індекс .Провести декілька наведень гармати у вертикальній і гори-зонтальній площинах та упевнитися при цьому в наявності плавного наведення (до 1о/с), наявності максимальної наволочної швидкості та наявності перебросочної швидко-сті у площині ГН .Рукоятку балістика на прицілі-далномірі установити в положення б .При наявності віддаленої точки на дальності 1500-2000 м провести замір дальності до неї наступним чином:• рукоятку робота перевірка на прицілі-дальномірі

установити в положення робота, рукоятку вибір цілі – в положення 1, тумблер 1-0,5 – в положення 1;

• за допомогою рукояток пульта управління прицілу навести вершину прицільної марки на центр видимої частини віддаленої точки та натиснути кнопку виміру дальності на рукоятці пульта управління під великим пальцем лівої руки . При цьому в нижній частині поля зору прицілу-дальноміру повинна висвітитися величина виміряної дальності, яка повинна бути 1500-2000 м . При відсутності віддаленої точки допускається введення дальності 2000 м за допомогою перемикача на балістич-ному обчислювачі .

Установити рукоятку балістика в положення о, при цьому казенник гармати повинен опуститися .Установити рукоятку балістика в положення н, при цьому після стрибку казенник повинен залишитися приблизно на тому ж рівні .Повертаючи башту вправо зі швидкістю, приблизно 1о/с, і періодично натискати на кнопку стрільби з гармати, впев-нитися на слух в тому, що спрацьовує дублюючий ударний механізм .

42

НАЙМЕНУВАННЯ РОБІТ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ТА ВКАЗІВКИ ПО ЇХ ВИКОНАННЮВідпустити пульт управління прицілу-дальноміру, при цьому на протязі декількох секунд башта повинна розвер-татися в сторону, протилежну наведенню .Провести аналогічну перевірку при наведенні вліво .Провести перевірку, періодично натискаючи на кнопку стрільби із гармати при наведенні вверх і вниз з постійною швидкістю, але не більше 10/с .Перевірити працездатність виробу 1А33 в режимі «Цілевка-зання» слідуючим чином:• командиру увімкнути привод командирської башенки і

розвернути командирську башенку вправо на кут 20-30о від положення по курсу;

• натиснути та утримувати кнопку цілевказання . при цьо-му в правій нижній частині поля зору прицілу-дальномі-ру увімкнеться червоний індекс, відключиться управлін-ня від пульта навідника, і башта повинна з перебросоч-ною швидкістю переміститися в сторону лінії візірування командира, після узгодження башта зупиняється .

Перевірити працездатність прицілу-дальноміру в режимі «Контроль»(перевірку прово-дити одночасно з п .13 КО) .

Повторити Режим ЦУ при розвороті командирської башен-ки вліво .Перевірити працездатність виробу 1А33 в режимі «Аварій-ний поворот башти» наступним чином:• натиснути та утримувати вимикач АВАР .ПОВОРОТ БАШ-

НИ на щитку механіка-водія, при цьому башта з пере-бросочною швидкістю повинна повернутися вліво;

• відпустити вимикач, при цьому башта повинна зупинитися . Під час аварійного повороту башти в правій нижній частині поля зору прицілу-дальноміру увімкнеться червоний індекс та відключиться управління від рукояток пульта .

Перевірити відкривання заслонок датчика вітру слідуючим чином:• рукоятку БАЛІСТИКА установити в одне із трьох поло-

жень Б, О, Н;• відкрити клин затвору гармати;• натиснути на кнопку МЗ, при цьому повинні відкритися

заслонки датчика вітру;• вимкнути тумблер МЗ, при цьому заслонки датчика

вітру повинні закритися .Закрити захисне скло прицілу – дальноміру чорним молескіном, взятим із одиночного або групового ЗІП приці-лу – дальноміру, або любим м’яким, темним непрозорим матеріалом .Рукоятка «РАБОТА-ПРОВЕРКА» повинна знаходитись в положенні «ПРОВЕРКА», рукоятка «ВЫБОР ЦЕЛИ» – в положенні 1 .Натиснути на кнопку «КОНТРОЛЬ Д» на передній панелі прицілу – дальноміру і утримуючи її, натиснути кнопку ви-міру дальності під великим пальцем лівої руки .На цифровому індикаторі дальності в полі зору повинні висвітиться цифри 1400-1500 .

43

НАЙМЕНУВАННЯ РОБІТ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ТА ВКАЗІВКИ ПО ЇХ ВИКОНАННЮНатиснути кнопку стрільби з кулемета під вказівним паль-цем лівої руки, при цьому показання індикатора повинні стати нульовими .Повторити режим «КОНТРОЛЬ Д», після чого натиснути кнопку «СБРОС» під великим пальцем правої руки . По-казання цифр індикатора дальності повинні також стати нульовими .

Перевірити ви-вірку нульової лінії прицілювання(виконується при вимкненому виробу 1А 33) .

Приладдя: Спеціальний піддон з трубкою вивірки ТВ-115, діафрагма, нитки товщиною не більше 0,5 мм .Встановити машину на рівній площині .Наклеїти на зріз ствола по рискам перехресті з двох ниток .Відкрити клин затвору і встановити в камору спеціальний піддон з трубкою вивірки ТВ – 115 . Впевнитись, що приціл дальномір застопорений . Вибрати віддалений предмет, що знаходиться не ближче 1600 м, і спостерігаючи в окуляр трубки ТВ – 115, сумістити перехрестя з ниток на зрізі з вибраним предметом за допомо-гою підйомного механізму гармати та поворотного механізму башти .Зняти нагла зник і замість нього встановити діафрагму .

Перевірити ви-вірку нульової лінії прицілювання(виконується при вимкненому виробу 1А 33) .

Спостерігаючи в окуляр прицілу – дальноміру, визначити положення вершини центральної прицільної марки віднос-но точки наведення гармати на вибраний предмет .При неспівпаданні вершини прицільної марки з точкою наве-дення гармати за допомогою вивір очного ключа, обертаючи втулки вивірки на прицілі – дальномірі, по ВН та ГН добитися суміщення вершини прицільної марки з точкою наведення гармати .

Вимкнути апаратуру машини .

Важіль перемикання підйомного механізму встановити в положення РУЧ .Застопорити приціл – дальномір шляхом переводу рукоят-ки арретування в положення ЗАСТОПОРЕНО .Вимкнути тумблери ПРЕОБР . ДАЛЬНОМ .ВИЧІСЛ і МЗ .Вимкнути АЗР «ДВ .МЗ» .

Перевірити (зовнішнім огля-дом) наявність заглушок на трубах ПУ системи 902Б .

У випадку відсутності встановити нові .

44

ТАКТИЧНА ПІДГОТОВКА

ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВИЙ БІЙКомандир танка, отримавши бойове завдання, повинен: усвідо-мити його (зрозуміти завдання взводу, танка і завдання сусідів), порядок і терміни його виконання; оцінити обстановку (з’ясувати де противник і характер його дій, а також місце розташування його вогневих засобів; вивчити місцевість, її захисні і маскуючі власти-вості, вигідні підступи, загородження і перешкоди; умови спостере-ження і ведення вогню); провести бойовий розрахунок і визначити завдання особовому складу, віддати бойовий наказ .У бойовому наказі командир танка вказує:

• у першому пункті – орієнтири і відомості про противника;• у другому пункті – завдання взводу, відділення (екіпажу тан-

ка) і сусідів, об’єкти та цілі на напрямку дій взводу, які уража-ються засобами старшого начальника;

• у третьому пункті – після слова «наказую» ставляться за-вдання особовому складу (командири гранатометного і про-титанкового відділень, крім того, вказують завдання обслузі);

• у четвертому пункті – час готовності до виконання завдання;• у п’ятому пункті – своє місце і заступника .

Крім того, у бойовому наказі командир танка доводить сигнали опо-віщення, управління, взаємодії і порядок дій за ними .Після віддання бойового наказу командир танка організує підготовку танка до виконання завдання: поповнення ракет, боєприпасів, тех-нічне обслуговування танка, виконання встановлених робіт щодо інженерного забезпечення, а потім перевіряє знання завдань особо-вим складом, його забезпеченість усім необхідним для бою і допо-відає командиру взводу про готовність танка до бою .Управління вогнем є найважливішою складовою роботи командира взводу (танка) щодо управління підрозділами . Вона включає підго-товку вогню та управління вогнем під час бою .

45

Підготовка вогню включає заходи, які проводяться в рамках підго-товки дій взводу (танка): організацію вогню, підготовку до виконання вогневих завдань .Організація вогню проводиться під час організації дій взводу (танка) і включає: вивчення та оцінку місцевості, вибір і призначення орієн-тирів, кодування місцевих предметів, організацію системи спостере-ження за противником, вибір вогневих позицій; постановку вогневих завдань підрозділам (особовому складу); підготовку вихідних даних для стрільби; призначення (доведення) сигналів управління вогнем .Під час з’ясування отриманого завдання та оцінки обстановки ко-мандир повинен вивчити призначені старшим командиром єдині орієнтири і сигнали; оцінити вплив місцевості, погоди, часу доби на виконання вогневих завдань, а також визначити заходи, які необхід-но провести щодо підготовки озброєння до бойового застосування .Для управління підрозділом і вогнем призначаються єдині орієнти-ри і сигнали . Змінювати орієнтири і сигнали, призначені старшим командиром, забороняється . У разі потреби командир взводу може призначити додатково свої орієнтири з розрахунку не більше п’яти (на напрямку і в межах дій відділень: межах смуги і додаткового сектора вогню) . Під час доповіді старшому командиру та організації взаємодії використовуються тільки орієнтири, які призначені стар-шим командиром . Орієнтирами вибираються добре видимі міс-цеві предмети. При використанні нічних приладів орієнтирами вибираються місцеві предмети з великою відбивною здатністю в межах дальності їх дії. Орієнтири нумеруються справа наліво і за рубежами від себе в бік противника. Один із них призначається основним. Крім орієнтирів для управління вогнем можуть вико-ристовуватися добре видимі місцеві предмети.Для управління вогнем і підрозділами старшим командиром вста-новлюються сигнали управління по радіо і сигнальними засобами зв’язку, у разі необхідності командир взводу (відділення, танка) може встановити свої додаткові сигнали .Сигнальні засоби використовуються для передачі заздалегідь уста-новлених зорових, світлових і звукових сигналів, і повинні бути про-стими, легкими для запам’ятовування, відмінними між собою .

46

Сигнали управління повинні бути доведені до всього особового скла-ду . Сигнали, які подає старший командир, стосуються тільки підле-глих командирів: підрозділи повинні виконувати сигнали тільки сво-го безпосереднього командира; сигнали подаються до одержання відповіді (відклику) або початку виконання команди (сигналу); отри-мані сигнали негайно підтверджуються їх повторенням .Цілевказання може здійснюватися від орієнтирів (місцевих предметів) і від напрямку руху (атаки), за азимутальним покажчиком, трасуючи-ми кулями і снарядами, розривами снарядів, сигнальними засобами, а також наведенням приладів і зброї в ціль .Корегування вогню здійснюється від місця розташування цілі, орієн-тирів (місцевих предметів) і розривів снарядів із указанням величини відхилення за дальністю і напрямком .

ОБОРОННИЙ БІЙПідрозділи можуть переходити до оборони навмисно або вимуше-но, завчасно або під час бою, в умовах відсутності зіткнення з проти-вником або у безпосередньому зіткненні з ним .Взводу (танку) забороняється залишати опорний пункт (позицію), який займає, і відходити без наказу командира роти (взводу).Для виконання поставлених завдань танковому взводу вказується опорний пункт, екіпажам танків – вогнева позиція .Побудова оборонного бою повинна забезпечити відбиття атаки про-тивника і знищення його танків і живої сили перед переднім краєм, на флангах і в глибині оборони, утримання опорного пункту, маневр танком і вогнем .Танки в опорному пункті взводу розташовуються по фронту з інтерва-лом до 200 м і в глибину не менше 100 м від першої траншеї . Вогневі позиції для них вибираються з урахуванням умов місцевості як на пере-дніх, так і на зворотних схилах висот із таким розрахунком, щоб забез-печувалося спостереження за противником і ведення вогню на гранич-ну дальність прямою наводкою з гармат, кулеметів і протитанковими керованими ракетами, взаємна вогнева підтримка та можливість вес-ти зосереджений вогонь перед переднім краєм і на флангах опорного пункту, а також кругова оборона, приховане розташування вогневих за-

47

собів і маскування . Розташування танків повинне забезпечувати під час стрільби безпеку механізованих підрозділів, які діють попереду . Прямо-лінійне їх розміщення, як і інших вогневих засобів, забороняється .Екіпаж танка може виділятися для дій у вогневій засідці або в складі бронегрупи батальйону (роти) . Танк в обороні займає вогневу позицію. Вона вибирається з таким розрахунком, щоб забезпечувалися: спостереження за противни-ком і стрільба на дальність ефективного вогню з гармати і кулемета; ефективне застосування комплексу керованого озброєння; вогнева взаємодія із сусідніми танками і можливість спільного зосередження вогню перед переднім краєм оборони і на флангах опорного пункту; безпека механізованих підрозділів, які займають оборону попереду .Роботу з організації оборони командир танка проводить, як прави-ло, на місцевості . Отримавши завдання на перехід до оборони в умовах відсутності зіткнення з противником, командир танка після з’ясування отриманого завдання та оцінки обстановки зобов’язаний: організувати підготовку до виконання завдання, вивести танк на при-значену вогневу позицію; організувати спостереження; віддати бойо-вий наказ; організувати управління, обладнання основної (запасної) вогневої позиції, маскування і захист танка від високоточної зброї противника; визначити відстань до орієнтирів, підготувати дані для ведення вогню вдень і вночі; скласти картку вогню; перевірити зна-ння завдань, поставлених екіпажу; доповісти командиру взводу про зайняття позиції, організацію системи вогню і виконання добового за-вдання з інженерного обладнання позицій і готовності до бою .В умовах безпосереднього зіткнення із противником танк, викорис-товуючи вогонь свого озброєння, а також вогонь сусідів і артилерії, захоплює вказану вогневу позицію . Після захоплення і закріплення на вогневій позиції командир танка усвідомлює завдання, оцінює обстановку і уточнює (ставить) бойове завдання членам екіпажу, організує спостереження, систему вогню управління і взаємодію, інженерне обладнання вогневих позицій . Надалі командир танка детально вивчає місцевість уточнює завдання членам екіпажу і по-рядок взаємодії, готує дані для ведення вогню вдень і вночі, складає картку вогню, а за потреби вирішує й інші питання .

48

Під час з’ясування завдання командир танка повинен зрозуміти завдання взводу (опорний пункт і завдання щодо відбиття насту-пу і знищення противника, що вклинився в оборону; смугу вогню, додаткові сектори обстрілу і ділянки зосередженого вогню взводу; якими силами і засобами забезпечуються фланги, стики і проміжки і хто відповідальний за них); завдання танка (основну і запасну по-зиції; основний і додатковий сектори обстрілу з кожної позиції; міс-це танка в ділянці зосередженого вогню взводу, рубежі, з виходом противника на які танк відкриває вогонь); завдання сусідів (вогневу позицію, праву (ліву) межу смуги вогню); час зайняття оборони (по-зиції), готовності системи вогню, черговість і терміни інженерного обладнання позицій .Під час оцінки обстановки командир танка повинен: оцінити імо-вірний склад і характер дій противника, відстань до нього, з якого рубежу, в якому напрямку і в якому складі він може атакувати, час і порядок його виходу на передній край, а при переході до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником і місця його вогне-вих засобів, особлива увага приділяється вивченню можливих місць розташування протитанкових засобів противника .Вивчаючи місцевість, командир танка бере до уваги характер (від-крита, напівзакрита, закрита, прохідна, важкопрохідна і непрохідна) і рельєф місцевості (рівнинна, горбиста, гірська, степова, лісиста, бо-лотиста тощо), а також стан ґрунту (легкий, середній, важкий) .З огляду на це він визначає найбільш доступні напрямки для дій про-тивника на бойових машинах і в пішому порядку, умови спостере-ження і ведення вогню, захисні і маскуючі властивості місцевості, які ділянки місцевості необхідно пристріляти, а які необхідно розчисти-ти для поліпшення спостереження і ведення вогню . У бойовому наказі командир танка вказує:

• у першому пункті – орієнтири, склад, положення і характер дій противника, а під час переходу до оборони в умовах безпо-середнього зіткнення з противником, крім цього, – місця роз-міщення вогневих і особливо протитанкових засобів;

• у другому пункті – завдання взводу і танка (основну і запас-ну (тимчасову) вогневі позиції, основний і додатковий сектори

49

обстрілу з кожної позиції; ділянку зосередженого вогню взво-ду та місце в ній танка, що веде вогонь) і завдання сусідів;

• у третьому пункті – завдання членам екіпажу:• усьому екіпажу – порядок зайняття і обладнання вогневих по-

зицій, дій на вогневих позиціях і їх зміни;• навіднику гармати – порядок спостереження і ведення вогню з

гармати і спареного кулемета; • механіку-водію – маршрут виходу на запасну (тимчасову) вог-

неву позицію, порядок спостереження і корегування вогню;• у четвертому пункті – час готовності оборони, системи вог-

ню, черговість і терміни інженерного обладнання, сигнали оповіщення, управління і взаємодії, порядок дій за ними;

• у п’ятому пункті – заступника .Під час організації безпосередньої охорони командир танка доводить до особового складу пропуск, вказує порядок ведення спостереження за місцевістю, повітрям і сигналами командира взводу, ставить завдання спостерігачу, визначає порядок дій при раптовому нападі противника .Під час організації захоплення вказаної вогневої позиції командир тан-ка першочергово вказує порядок знищення противника, а потім ставить завдання екіпажу щодо захвату і закріплення на вказаному рубежі і ке-рує ним під час його виконання . Зайняття (захват) вказаної для оборони вогневої позиції здійснюється, як правило, під вогнем противника .Після одержання завдання екіпаж танка насамперед розчищає міс-цевість у секторі огляду і обстрілу, відриває окоп на основній вогневій позиції та обладнує перекриту щілину для укриття особового складу . Потім відривається окоп на запасній (тимчасовій) вогневій позиції, обладнуються бліндаж і укриття для боєприпасів . На основній вогне-вій позиції може обладнуватися кілька площадок для ведення вогню .У ході інженерного обладнання вогневої позиції суворо дотримуєть-ся маскувальна дисципліна і в повному обсязі виконуються заходи щодо захисту від високоточної зброї противника .Командир танка готує дані для ведення вогню і складає картку вог-ню танка, на яку наносить:

• орієнтири, їх номери, найменування і відстані до них, а також ви-хідні дані для стрільби вночі і в інших умовах обмеженої видимості;

50

• положення противника; основну і запасну (тимчасову) вогневі позиції, основний і додатковий сектори обстрілу з кожної позиції;

• ділянки зосередженого вогню роти і взводу;• позиції сусідів і межі їх секторів стрільби (смуг вогню) на флан-

гах вогневої позиції танка, позиції механізованих підрозділів і загородження, що розташовані поблизу вогневої позиції танка і прикриваються його вогнем .

Екіпаж танка повинен бути в постійній готовності до відбиття атак противника . З цією метою спостерігач, виділений зі складу екіпажу, веде спостереження за противником і сигналами командира взводу, а інший особовий склад розміщується в танку або бліндажі .Танк за командою командира взводу може своїм вогнем підтри-мувати бій і відхід бойової охорони, а потім прикривати дії саперів щодо закриття проходів у загородженнях .Під час вогневої підготовки атаки противника екіпаж перебуває в танку, веде безперервне спостереження і, вміло використовуючи за-хисні властивості окопу (укриття), з різних площадок у встановлено-му командиром взводу порядку знищує виявлені цілі .

51

Залишити вогневу позицію або перейти на запасну танк може тіль-ки за наказом командира взводу. Екіпаж чергового танка постійно перебуває в машині в готовності до відбиття несподіваного нападу противника, а також до знищення його дрібних груп, що ведуть розвідку або намагаються проробити проходи в загородженнях .Якщо танк діє як кочуючий вогневий засіб, його командиру вказуються завдання, маршрут руху, декілька вогневих позицій, вихідні дані для стрільби на кожній з них і порядок дій після виконання завдання . У ході оборонного бою кочуючий танк потай змінює вогневі позиції, роблячи з кожної з них декілька пострілів, або веде вогонь за вказівкою коман-дира . Про виконання завдання командир танка доповідає командиру, який його вислав, і надалі діє відповідно до одержаного наказу .У разі пошкодження танка екіпаж, якщо є така можливість, продо-вжує вогнем знищувати противника, димовими гранатами чорного диму імітує загоряння, уживаючи одночасно заходів щодо усунення пошкодження . Екіпаж має право залишити танк тільки в тому ви-падку, якщо машина горить і всі вжиті для гасіння пожежі заходи ви-явилися безрезультатними . Під час залишення танка екіпаж забирає закріплені за ним стрілецьку зброю, боєприпаси до неї і гранати, за можливості демонтує спарений і зенітний кулемети . Екіпаж повинен уміло вести бій поза танком .Після відбиття атаки противника командир танка зобов’язаний: пе-ревірити стан екіпажу і танка: поповнити запаси ракет і боєприпасів; ужити заходів щодо відновлення вогневих позицій; доповісти коман-диру взводу про результати бою (втрати особового складу, технічний стан танка, наявність ракет, боєприпасів, пально-мастильних матеріа-лів і інших матеріальних засобів, рішення) і підготуватися до відбиття наступних атак .

НАСТУПАЛЬНИЙ БІЙБойове завдання танкового взводу (танка) у наступі включає об’єкт атаки і напрямок продовження наступу. В окремих випадках, коли перед фронтом наступу противник не розвіданий, під час постановки бойового завдання по радіо, при наступі в лісі, а також в інших осо-

52

бливих умовах взводу (танку) може бути вказаний тільки напрямок атаки або напрямок продовження наступу .Об’єктом атаки танкового взводу (танка), як правило, є жива сила в окопах або в інших фортифікаційних споруда, а також танки, гарма-ти, протитанкові ракетні комплекси, кулемети й інші вогневі засоби противника, які розташовані в першій траншеї і у найближчій глибині перед фронтом наступу взводу (танка) .Напрямок продовження наступу взводу (танка) визначається з та-ким розрахунком, щоб забезпечувалося виконання найближчого за-вдання роти (оволодіння об’єктом атаки взводу) .З оволодінням визначеним об’єктом атаки взвод (танк) продовжує безупинний наступ у зазначеному напрямку, під час якого йому ста-виться нове бойове завдання .Наступ танка на противника, що обороняється, здійснюється з ходу або з безпосереднього зіткнення з ним .Атака полягає в стрімкому і безупинному русі танка в бойовому по-рядку взводу в поєднанні з веденням інтенсивного вогню із гармати і кулемета з метою знищення противника з наближенням до нього .До початку наступу з ходу танк скрито розміщується у вихідному ра-йоні для наступу, а при наступі з безпосереднього зіткнення з проти-вником – на вогневій позиції або у складі взводу на вичікувальній по-зиції . У всіх випадках танк повинен знаходитись у постійній готовності до відбиття можливого нападу противника .У вихідному районі (вичікувальній позиції) екіпаж танка готується до бою . У залежності від обстановки час перебування у вихідному райо-ні може вираховуватись від декількох годин до діб і більше .З прибуттям у вихідний район (вичікувальну позицію) командир тан-ка ставить танк на місце, вказане командиром взводу, і негайно при-ступає до його маскування .Після маскування танка, слідів гусениць і підготовки безперешкодно-го виходу в атаку командир танка встановлює спостереження у вка-заному командиром взводу секторі спостереження і обстрілу .Командир танка до початку наступу керує підготовкою екіпажу і тан-ка до майбутнього бою, а з отриманням бойового завдання органі-зовує бій .

53

При підготовці до наступу він вказує:• завдання екіпажу (до чого бути готовим, що зробити і до яко-

го часу);• час готовності танка до бою;• які роботи (ЩО, ТО №1 тощо) повинні бути виконані екіпажем;• час і способи заправлення пальним, поповнення боєприпаса-

ми, продовольством;• які засоби виділяються для допомоги обслуговування танка;• час виїзду на рекогносцировку .

Командир танка безпосередньо керує членами екіпажу під час при-ведення танка у бойову готовність і здійснює контроль за виконан-ням вказаного обсягу робіт .У вказаний час, залишивши за себе заступника і вказавши йому, що необхідно зробити щодо приведення танка в бойову готовність, ко-мандир танка, по можливості з механіком-водієм, під керівництвом командира взводу виїжджає на рекогносцировку .Рекогносцировка проводиться скрито від противника .На рекогносцировці командир танка вивчає:

• орієнтири;• накреслення переднього краю оборони противника і розмі-

щення його вогневих засобів, особливо протитанкових, місця, характер загороджень, особливо мінно-вибухових, а також цілі, що уражаються засобами старшого командира;

• бойові завдання свого танка і сусідів;• місця проходів у загородженнях і переходи через перешко-

ди й їх позначення, місце оснащення танка катковим мінним тралом;

• маршрут висування, рубежі розгортання, переходу в атаку і без-печного віддалення .

При поверненні у вихідний район командир танка ще раз вивчає маршрут висування і вказує механіку-водію орієнтири поблизу маршруту, що добре видимі вночі .Командир танка до початку наступу керує підготовкою екіпажу і тан-ка до бою, а з отриманням бойового завдання здійснює підготовку до наступу .

54

Після отримання завдання командир танка усвідомлює його, віддає вказівки щодо підготовки танка до наступу, оцінює обстановку, при-ймає рішення, віддає бойовий наказ і здійснює підготовку танка до наступу .Під час з’ясування завдання він повинен: зрозуміти завдання взво-ду, танка, порядок і терміни його виконання, завдання сусідів, час готовності .Під час оцінки обстановки командир танка повинен усвідомити, де противник, що він робить, місця розташування його вогневих засо-бів, загороджень і перешкод; вивчити місцевість, її захисні властивос-ті, вигідні підступи, загородження і перешкоди, умови спостережен-ня і ведення вогню .У бойовому наказі командир танка вказує:

• у першому пункті – орієнтири, склад і характер дій противни-ка, накреслення переднього краю його оборони і місця розта-шування його вогневих засобів;

• у другому пункті – завдання взводу і танка (об’єкт атаки і на-прямок продовження наступу), завдання сусідів, у тому числі механізованого відділення, яке наступає за танком;

• у третьому пункті, після слова «наказую» – завдання особо-вому складу: навіднику гармати – цілі для ураження вогнем із гармати і кулемета, порядок спостереження і ведення вогню; механіку-водію – напрямок, порядок руху в атаку та в ході бою, подолання загороджень і перешкод;

• у четвертому пункті – час готовності до виконання завдання, сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дії за ними;

• у п’ятому пункті – заступника .Бойовий наказ командир танка віддає на місцевості, а при неможливос-ті – використовує схему (макет місцевості) і уточнює завдання механіку-водію і навіднику гармати на місцевості під час висування до рубежу переходу в атаку і з початком атаки . Якщо дозволяє обстановка, завдан-ня навіднику гармати і механіку-водію він уточнює на місцевості під час підготовки до наступу . Виїзд їх на місцевість для уточнення завдання і ви-вчення маршруту висування до переднього краю оборони противника організовує командир роти .

55

Командир танка, що виділяється для стрільби прямою наводкою, крім звичайних питань уточнює: маршрут висування на вогневу по-зицію, порядок і час її зайняття; цілі для знищення; порядок дій після виконання завдання .Підготовка танка до наступу здійснюється його екіпажем відповідно до вказівок командира взводу . Про готовність командир танка допо-відає командиру взводу .В екіпажі постійно ведеться спостереження за місцевістю, противни-ком і сигналами командира взводу . Позиція ретельно маскується, готу-ється вихід і маршрут висування .Танк, який виділений для стрільби прямою наводкою, за вказівкою командира взводу приховано висувається і займає підготовлену вог-неву позицію . Екіпаж готується до виконання завдання і веде розвід-ку цілей . Командир танка готує дані для ведення вогню по визначе-ним (виявленим) цілям і складає картку вогню танка .З початком вогневої підготовки наступу танк знищує або придушує цілі на передньому краї й у найближчій глибині оборони противника . З підходом інших танків взводу він разом із ними атакує противника і діє відповідно до бойового завдання і команд (сигналів) командира взводу або продовжує дії у складі взводу (резерву батальйону) .Танк, який знаходився перед наступом у складі взводу у вихідному ра-йоні (на очікувальній, вихідній) позиції, у встановлений час за коман-дою (сигналом) командира взводу і командою командира танка «ВПЕ-РЕД» починає висування до рубежу переходу в атаку .Під час розгортання взводу в бойову лінію командир танка виводить танк на свій напрямок, уточнює навіднику гармати і механіку-водію об’єкт атаки (цілі), напрямок продовження наступу, місце проходу через бойові порядки механізованих підрозділів і в загородженнях (своїх і противника), порядок їх подолання й управляє вогнем та ру-хом танка . Танк безупинно продовжує рух і, зберігаючи своє місце в бойовому порядку взводу, у взаємодії з іншими танками і механізо-ваними підрозділами знищує танки, протитанкові ракетні комплек-си, інші вогневі засоби та живу силу противника .Мінне поле противника, у тому числі і встановлене засобами дистан-ційного мінування, танк долає з використанням мінного трала або

56

проробленим проходом в порядку, який визначив командир взводу . Під час подолання мінного поля танк продовжує вести вогонь по про-тивнику, знищує, в першу чергу, його протитанкові засоби, які ведуть фланговий вогонь . Решта танків взводу ведуть інтенсивний вогонь по противнику, забезпечуючи його швидке пересування вперед .Танк, що оснащений мінним тралом, долає мінне поле самостійно . З тралом у робочому положенні танк повинен рухатись по місцевос-ті прямолінійно зі швидкістю до 14 км/год ., повороти виконуються плавно, з радіусом не менше 6.5 м.При атаці механізованого підрозділу у пішому порядку танк може мати завдання проробити проходи у загородженнях із дроту . Заго-родження танк долає під прямим кутом, підминаючи гусеницями кілки, ширина проходу складає 3-4 м . Особливу небезпеку для танка становлять малопомітні загородження з дроту, а екіпаж танка пови-нен їх вчасно виявити і обійти .З підходом до переднього краю оборони противника танк атакує його, переміщуючись за розривами снарядів своєї артилерії на без-печній відстані від них . Увірвавшись на передній край оборони про-тивника, танк вогнем і гусеницями знищує його і стрімко просуваєть-ся вперед, не відриваючись від піхоти .У ході бою командир танка керує екіпажем командами, які подає по танковому переговорному пристрою, а також використовуючи систе-му управління вогнем .Протитанкові загородження і природні перешкоди у глибині оборони противника танк долає або обходить . За неможливості подолання або обходу – веде вогонь із місця, використовуючи для укриття місцеві пред-мети і складки місцевості, забезпечує пророблення проходу інженерно-саперним підрозділом . Прихованим проходом танк швидко висувається вперед, займає місце в бойовому порядку і продовжує наступ .Вертольоти противника екіпаж танка знищує із зенітного кулемета, а при перевищенні дальності стрільби з кулемета до цілі – з гармати . Про появу вертольотів противника командир танка повинен термі-ново доповісти командиру взводу .Противника, який контратакує, танк знищує у взаємодії з іншими підрозділами (танками) вогнем і стрімкою атакою, або за вказівкою

57

командира взводу займає вигідну вогневу позицію і вогнем із місця наносить йому ураження, а потім атакує і завершує його знищення .Противника, який відходить, танк за командою командира взводу переслідує, виходячи на шляхи його відходу, знищує танки й інші броньовані цілі, живу силу і транспортні засоби, які намагаються віді-рватися від переслідування .У ході наступу командир танка повинен вести розвідку противника і спостерігати за місцевістю, вибирати вигідні напрямки для руху, підтримувати безперервний зв’язок із командиром взводу, слідку-вати за діями сусідніх танків і механізованих підрозділів, за їхніми сигналами і самостійно знищувати противника, який перешкоджає просуванню вперед, а при знаходженні на танку десанту через тан-ковий переговорний пристрій попереджати командира десанту про постріл із гармати .Без наказу танк не залишає свого місця в бойовому порядку взво-ду . У випадку виведення з ладу інших танків взводу танк, який за-лишився, приєднується до сусіднього взводу і продовжує вести бій . При пошкодженні і зупинці танка екіпаж продовжує вогнем із місця знищувати противника, вживаючи одночасно заходів щодо усунен-ня пошкодження . Екіпаж має право залишити машину тільки в тому випадку, якщо танк горить і всі заходи, які вжиті для гасіння пожежі, виявилися безрезультатними . Під час залишення танка екіпаж заби-рає закріплену за ним зброю, боєприпаси до неї та гранати, індиві-дуальні засоби захисту, за можливості демонтує спарений і зенітний кулемети і діє за вказівкою командира взводу або за обстановкою . Екіпаж повинен вміло вести бій поза танком .Після бою танк виводиться у визначене місце . Командир танка орга-нізовує спостереження і маскування, уточнює технічний стан танка, пошкодження озброєння, витрату боєприпасів, пального й інших ма-теріальних засобів .Про результати бою командир танка доповідає командиру взводу . У доповіді він відображає: результати виконання бойового завдання; втрати у складі екіпажу, витрату боєприпасів, пального й інших мате-ріальних засобів, стан матеріальної частини і озброєння; морально-психологічний стан екіпажу і готовність до подальших дій .

58

МАРШ І ПОХІДНА ОХОРОНАМарш у всіх випадках відбувається потай, як правило, вночі або в ін-ших умовах обмеженої видимості, а під час бою та в глибокому тилу своїх військ і вдень .Взвод (танк) здійснює марш у колоні роти (взводу) з дистанціями між машинами 25-50 м . Під час руху відкритою місцевістю в умовах за-грози застосування противником РУК дистанція між бойовими ма-шинами збільшується і може бути 100-150 м .Під час руху гірськими дорогами, в умовах обмеженої видимості, оже-ледиці, по дорогах, що мають круті підйоми, спуски, повороти, а також з підвищеною швидкістю дистанції між машинами збільшуються .Середня швидкість руху на марші визначається відношенням довжи-ни маршруту (величини добового переходу) до загального часу руху, без урахування часу на привали . Вона повинна відповідати дорож-нім умовам і технічному стану машин .Привали і денний (нічний) відпочинок призначаються для перевірки стану ОВТ, їх технічного обслуговування та усунення несправностей, харчування і відпочинку особового складу . Привали призначаються через 3-4 год руху тривалістю до 1 год, а в другій половині добового переходу – один привал тривалістю до 2 год . Наприкінці кожного до-бового переходу призначається денний (нічний) відпочинок .Командир дозорного танка зобов’язаний: вивчити по карті (схемі) маршрут руху, місця ймовірної зустрічі з противником, визначити порядок руху і дії танка під час зустрічі з ним; встановити порядок спостереження за місцевістю, наземним і повітряним противником, а також за сигналами командира, який вислав дозорне відділення (танк), і порядок доповіді; віддати екіпажу танка бойовий наказ .У бойовому наказі командир танка вказує:

• у першому пункті – відомості про противника;• у другому пункті – завдання підрозділу, який охороняють, і

завдання танка: маршрут і швидкість руху, порядок спостере-ження, доповіді про помічене і порядок дії під час зустрічі із противником;

• у третьому пункті – після слова «наказую» ставить завдання підлеглим:

59

• механіку-водію – маршрут і швидкість руху;• навіднику-оператору (навіднику гармати) – порядок наведен-

ня і ведення вогню;• у четвертому пункті – сигнали оповіщення, управління, вза-

ємодії і порядок дій за ними;• у п’ятому пункті – час готовності до маршу і заступника .

Після віддання бойового наказу командир танка перевіряє готовність тан-ка до виконання бойового завдання і доповідає командиру роти (взводу) .Взвод, призначений у головну похідну заставу (головний дозор), у вста-новлений час проходить вихідний пункт і рухається вказаним маршру-том з установленою швидкістю . Командир взводу знаходиться в голо-ві колони головної похідної застави (головного дозору), відслідковує маршрут руху за картою, стежить за діями дозорного відділення (танка), особисто веде розвідку противника і місцевості спостереженням і допо-відає командиру, який вислав охорону, про зустріч із противником, про виявлення загороджень і заражених ділянок на маршруті, а також про проходження контрольних пунктів на маршруті руху .Тіснини, тунелі, мости та інші вузькі місця головна похідна застава (головний дозор, дозорний танк) проходить безупинно . Зруйновані мости, заміновані або заражені ділянки маршруту обходить, позна-чаючи напрямок обходу покажчиками .У разі неможливості обходу замінованих ділянок маршруту вони розміновуються доданим підрозділом інженерних військ або само-стійно із використанням комплектів розмінування та іншими спосо-бами під прикриттям вогню Для виявлення дротових ліній управлін-ня вздовж дороги на 50-100 м висилаються піші дозори .Дозорний танк просувається в напрямку, що йому вказаний, від укрит-тя до укриття, ведучи спостереження за прилеглою місцевістю, не за-тримуючи рух колони, що охороняється . Особлива увага під час огляду, звертається на ознаки обладнання противником засідок, мінування до-рожнього покриття і місцевих предметів . Про все виявлене на маршруті руху і про зустріч із противником командир дозорного танка негайно до-повідає командиру, який вислав дозор . У разі виявлення засідки проти-вника дозорний танк доповідає про це командиру дозору, вступає в бій і забезпечує висування і вступ у бій головних сил дозору .

60

Дрібні групи противника головна похідна застава (головний дозор, дозорний танк), як правило, знищує, а зразки озброєння, топогра-фічні карти та інші документи захоплює і продовжує виконувати за-вдання . Під час зустрічі із переважними силами противника вона діє в залежності від обстановки: раптовим вогнем із вигідної позиції і рі-шучою атакою знищує його, а якщо головна похідна застава не в змо-зі самостійно знищити противника, вона стійко утримує зайняту по-зицію, забезпечує розгортання і вступ у бій колони, що охороняється .Для забезпечення руху колони, що охороняється, ділянками марш-руту, де можливий напад противника, головна похідна застава може переходити до оборони і відновлює рух після проходження колони головних сил . У даному випадку до складу головної похідної застави повинен виділятися інший підрозділ .Під час блокування ділянок маршруту місцевими жителями дозо-рний танк, не входячи з ними в контакт, обходить цю ділянку і про-водить колону, яка охороняється, обхідним маршрутом . У разі бло-кування колони охорона сковує дії цивільного населення, не допус-каючи роззброювання військовослужбовців і взяття їх у заручники, здійснює спроби пройти маршрутом або вийти назад .Взвод, призначений у бокову похідну заставу, висувається на рівні го-лови колони, що охороняється, на відстані, яка встановлена його ко-мандиром (паралельним маршрутом) .Дрібні групи противника, які з’явилися на фланзі колони, що охоро-няється, бокова похідна застава знищує, діючи з вогневих засідок і продовжує виконувати завдання . При загрозі нападу переважних сил противника – вона займає вигідну позицію, вогнем всіх засобів наносить йому ураження, стримує і не допускає раптового нападу противника на колону, що охороняється, з флангу .Взвод, призначений у нерухому бокову заставу, висувається на вка-заний рубіж, займає його, розгортається в бойовий порядок і знахо-диться на рубежі до визначеного часу або команди (сигналу) коман-дира, який його вислав . Надалі діє відповідно до вказівок команди-ра . Під час нападу противника вступає бій, забезпечуючи проходжен-ня головних сил колони, після чого виходить з бою, відривається від противника і продовжує рух своїм маршрутом .

61

При виході із бою відході (здійснення маршу в умовах можливої зу-стрічі з противником) взвод, призначений у тильну похідну заставу, висувається за колоною, що охороняється, на дистанції, встановленій командиром, що його вислав .Дрібні групи противника (розвідувальні групи, розвідувально-дозо-рні групи) тильна похідна застава знищує, діючи з вогневих засідок . У разі загрози виходу переважаючих сил противника під час пересліду-вання до колони, яка охороняється, застава займає вигідну позицію і несподіваним вогнем усіх засобів завдає ураження противнику, за-тримує його і не допускає нападу на колону, після чого відходить на інший рубіж і організовує засідку на ньому .Тильній похідній заставі може ставитися завдання щодо руйнування переправ, мостів, доріг, обладнання завалів і встановлення мінно-вибухових загороджень .Під час привалу і в разі розташування колони, яка охороняється, на відпочинок головна (бокова, тильна) похідна застава (головний, тильний дозор, дозорне відділення, танк), зайнявши вигідну пози-цію, продовжує виконувати завдання, діючи як сторожова охорона . Похідна застава (дозор, дозорний танк) зупиняється і відновлює рух за командою (сигналом) командира колони, яка охороняється .

РОЗТАШУВАННЯ НА МІСЦІВзвод (танк) розташовується на місці, як правило, у складі баталь-йону (роти) . Він може призначатися черговим підрозділом, а танк – у сторожову охорону батальйону . Звичайно взвод розміщується уздовж маршрутів висування, використовуючи захисні і маскуючі властивості місцевості, в постійній готовності до відбиття нападу на-земного і повітряного противника, знищення його диверсійно-роз-відувальних груп .Танки розташовуються в місцях, які вказуються командиром взводу, під кронами дерев, у ярах, у радіолокаційній тіні від місцевих пред-метів на відстані 25-50 м один від одного, а на відкритій місцевості в умовах загрози застосування противником високоточної зброї – 100-150 м і маскуються штатними маскувальними засобами і місцевими матеріалами . Особовий склад розміщується поблизу своїх машин .

62

Для нього відриваються щілини, а за наявності часу влаштовуються перекриті щілини або бліндажі . Для танків обладнуються окопи та укриття .Місця розміщення особового складу і розташування бойової техніки ретельно маскуються, очищаються від хмизу, сухої трави та інших лег-козапалювальних матеріалів . Особовому складу забороняється роз-палювати багаття, кидати незгаслі недопалки, залишати рештки їжі, пересуватися без дозволу командира взводу . Пересування, у разі не-обхідності, здійснюється тільки парами за встановленими команди-ром взводу напрямками . Поблизу танків обладнуються хибні об’єкти (встановлюються теплові пастки) .Відпочинок і обігрів особового складу організовують у складі підроз-ділів у наметах (бліндажах), пунктах обігріву, укриттях із солдатських плащ-наметів, а також використовуються спальні мішки і ковдри . В умовах суворої зими або тривалої непогоди взвод може розміщува-тися в населеному пункті, наметах, що опалюються, та бліндажах . У цьому випадку взводу (екіпажу) для розміщення виділяється, якщо можливо, один будинок або споруда . З метою маскування опалю-вання приміщень проводиться тільки в нічний час (в умовах обме-женої видимості) .

Танк на сторожовому постуУ сторожовий пост, який призначений для охорони батальйону, що розміщується на місці, або від сторожової застави у складі роти, може бути призначено танк . Сторожовий пост у складі танка за-ймає і обладнує позицію на відстані до 1500 м від підрозділу, який охороняється .Командир танка отримавши завдання, з’ясовує його, займає пози-цію, виставляє одного-двох спостерігачів; визначає основні і запас-ні вогневі позиції танка, віддає бойовий наказ; організовує систему вогню, інженерне обладнання позиції; визначає порядок несення служби .У бойовому наказі командир танка вказує:

• у першому пункті – орієнтири, склад, положення і характер дій противника;

63

• у другому пункті – завдання взводу, танку, основну і запасну вогневі позиції, основний і додатковий сектори обстрілу і за-вдання сусідів;

• у третьому пункті – після слова «наказую» ставляться завдан-ня особовому складу;

• у четвертому пункті – час готовності до виконання завдан-ня, час зайняття позицій, готовність системи вогню, черговість і терміни інженерного обладнання позицій, сигнали оповіщен-ня, управління, взаємодії, порядок дій за ними і пропуск;

• у п’ятому пункті – своє місце і заступника .Під час постановки завдань командир танка вказує: екіпажу тан-ка – порядок зайняття, обладнання і зміни вогневих позицій; навід-нику-оператору – порядок спостереження і ведення вогню з гармати і спареного кулемета; механіку-водію – маршрут виходу на запас-ну вогневу позицію і порядок спостереження, корегування вогню і маршрут відходу .Сторожовий пост несе службу, як правило, протягом доби . Пооди-ноких солдатів противника сторожовий пост захоплює в полон або знищує і доповідає про це командиру, який виставив пост . Під час наступу сил противника, що переважають, сторожовий пост негайно вступає в бій і стійко утримує зайняту позицію до наказу на відхід .

64

ІНЖЕНЕРНА ПІДГОТОВКА

ОБЛАДНАННЯ ОКОПУ ДЛЯ ТАНКУТактичні властивості місцевості не завжди створюють сприятливі умови для ведення бойових дій танковим підрозділам . Тому екі-пажам танків доводиться обладнувати місцевість в інженерному відношенні і одним із завдань буде обладнання окопу для танка .Окоп для танка – це фортифікаційна споруда, що забезпечує за-хист екіпажа і танку від вогню противника і ведення вогню штат-ним озброєнням . Окоп відривається за допомогою навісного або вбудованого бульдозерного обладнання, вручну або полковою землерийною машиною .

Навісне бульдозерне обладнання БТУ призначено для викопуван-ня окопів для танків, обладнанні переходів в протитанкових пе-решкодах і спусків до місць переправ . Монтаж його проводиться екіпажем танку з використанням крана або засобів, що входять в його комплект . Механік-водій управляє відвалом БТУ за допомо-гою вимикача, встановленого на лівому важелі управління плане-

Окоп для танку:1 – майданчик для тан-ку; 2 – перекрита щілина (бліндаж); 3 – водозбірний колодязь. Об’єм вийнятого ґрунту 28 м3. На обладнання окопу (без бліндажа) танка з бульдозерним обладнан-ням необхідно 0,6 маш./год. і 5 чол.-год.

65

тарного механізму повороту танка . За допомогою навісного буль-дозерного обладнання підготовлений екіпаж може відрити окоп в середньому ґрунті за 15-20 хв . в такій послідовності .Командир танка вибирає місце розташування вогневої позиції і разом із навідником позначає місце окопу віхами або високими кілками . Механік-водій перевіряє готовність обладнання до робо-ти, орієнтується по віхах і перевіряє правильність напряму руху . Послідовність відривання окопу для танка за допомогою навісно-го бульдозерного обладнання:

Для захисту від засобів поразки і для відпочинку особового скла-ду на позиції обладнується щілина або бліндаж .Щілину влаштовують з входом з траншеї або з поверхні землі . За наявності часу і матеріалів над щілиною роблять перекриття з ко-лод діаметром не менше 14 см з ґрунтовим обсипанням завтовш-ки не менше 60 см . За відсутності круглого лісу для перекриття щілини можна використовувати хворост, фашини з очерету і інші місцеві матеріали .Для захисту від попадання всередину споруди радіоактивного пилу вхід в щілину закривають полотнищем з щільної тканини (брезентом, плащовою тканиною) .

а – уривка окопу шарами 5-15 см човниковим рухом уздовж по-довжньої осі споруди з відвалом ґрунту у бік фронту; б – перемі-щення ґрунту по сторонах окопу для часткового утворення бічних брустверів; в – продовження від-ривання окопу човниковим рухом з відвалом ґрунту у бік фронту; г – переміщення ґрунту для утво-рення бруствера на повну висо-ту; д – формування фронтальної частини бруствера. В окопах з обмеженим сектором обстрілу бруствер в секторі стрільби не влаштовують

66

Перекрита щілина на екіпаж:

1 – покриття; 2 – перекрита ділянка входу, 3 – водозбірний колодязь; 4 – жердини; 5 – скручування з дроту діаметром 3-4 мм в чотири нит-ки. Об’єм вийнятого ґрунту щілини з входом з поверхні 13,5 (11,5) м3, з входом з траншеї 10,5 (8,5) м3. На обладнання щілини з входом з поверх-ні без заготівлі матеріалів необхідно 28 (24) чол.-год., з входом з тран-шеї – 24 (20) чол.-год. Матеріали – круглий ліс (колоди діаметром 14 см, завдовжки 300 см) і жердини – 2,4 (2,3) м3, дріт – 4 кг. Цифри в дужках приведені для обладнання щілини на екіпаж

Бліндажі залежно від наявних матеріалів зводять з тонкомірних колод і накатника, земленосних мішків і криволінійних армованих оболонок або з елементів хвилястої сталі .

МАСКУВАННЯ ВІЙСЬК, ТЕХНІКИ, ОБ’ЄКТІВ ТАБЕЛЬНИМИ ЗАСОБАМИ МАСКУВАННЯ

До табельних засобів укриття відносяться засоби індивідуального маскування особового складу (маскувальний комбінезон і маску-вальний костюм), маскувальні комплекти і маски .Для приховування озброєння і військової техніки від повітряної і наземної розвідки противника, від візуально-оптичного спосте-реження і фотографування є маскувальні комплекти тканинні (ба-

67

вовняні): МКТ-Т (транспарант) – для приховування на рослинному літньому фоні місцевості; МКТ-П – на пустинно-піщаному фоні; МКТ-С – на сніжному фоні . Крім того, застосовуються маскувальні комплекти синтетичні МКС .Маскувальні комплекти складаються з маскувального покриття і обладнань для його установки і транспортування . Маскувальні покриття комплектів мають розміри 12x18 м і включають 12 стан-дартних елементів розміром 3x6 м кожний . В комплекти входять зшивні шнури, металеві приколиши і пакувальні чохли . Елементи маскувального покриття з’єднуються між собою в загальне по-криття глухими швами, що швидко розпускаються .

МІННА БЕЗПЕКАМінна безпека – це комплекс знань, умінь та практичних нави-чок військовослужбовців, що забезпечують їм збереження життя та здоров’я при діях в районах забруднених вибухонебезпечними предметами .

68

Усі військовослужбовці повинні знати і практично виконувати ви-моги мінної безпеки й вміти практично діяти на території, забруд-неній вибухонебезпечними предметами . При діях в районах, що становлять мінну небезпеку кожен вій-ськовослужбовець повинен вміти:

• розпізнавати міни та вибухонебезпечні предмети;• подавати команди (сигнали) при виявлені мін та вибухоне-

безпечних предметів і практично діяти за ними;• пророблювати та позначати проходи для виходу з замінова-

ної ділянки місцевості;• позначати на місцевості виявлені міни та вибухонебезпечні

предмети альтернативними засобами;• проводити маркування замінованої ділянки місцевості, в

тому числі альтернативними засобами;• дотримуватись заходів безпеки при поводженні на місце-

вості, що становить мінну безпеку;• надавати першу медичну допомогу .

ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПРИ ВИКОНАННІ ЗАВДАНЬ В РАЙОНАХ, ЩО СТАНОВЛЯТЬ МІННУ НЕБЕЗПЕКУ

Забороняється:• допускати скупчення особового складу під час виконання

завдань;• ходити поза проходами і по неперевіреній місцевості;• викручувати підривники з артилерійських снарядів, міно-

метних мін, гранат, авіабомб та інших боєприпасів, що не вибухнули;

• зсувати з місця або забирати дротяні та інші невибухові за-городження без попередньої перевірки їх на наявність мін;

• вилучати або випалювати вибухову речовину з боєприпасів, що не вибухнули, або неповністю вибухнули;

• розташовувати особовий склад поблизу складів боєприпа-сів або зібраних під час розмінування мін та інших вибухо-небезпечних предметів;

69

• використовувати не за призначенням вибухові речовини і засоби підривання, боєприпаси, запалювальні та освітлю-вальні суміші і т .п .;

• розпалювати вогнища на ділянках, що не перевірені на на-явність вибухонебезпечних предметів;

• приносити в розташування підрозділів будь-які вибухоне-безпечні предмети .

Категорично заборонено збирати і зберігати наступні боєприпаси:• авіаційні бомби, що не вибухнули;• артилерійські снаряди зі слідами нарізів на ведучому пояску;• мінометні міни зі слідами удару бойка на капсулі хвостового

патрону;• артилерійські снаряди і мінометні міни з механічними по-

шкодженнями корпусу або підривників;• ручні гранати із встановленими запалами, без чек і запобіж-

них шпильок;• інженерні міни і підривні заряди з пошкодженим корпусом

або підривником, що не піддаються викручуванню, міни з неконтактними підривниками, а також міни, що встановле-ні дистанційними засобами .

• Всі перераховані боєприпаси як особливо небезпечні зни-щуються тільки спеціалістами з розмінування .

ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНІ ЗНАКИ НЕБЕЗПЕЧНИХ РАЙОНІВ

70

Попереджувальні знаки небезпечних районів повинні мати чер-воний фон з білим символом небезпеки, або інший колір, який добре помітний на місцевості . Універсальним символом небез-пеки є череп з двома кістками навхрест . Слова «Мінна небез-пека» наноситься на знак на місцевій мові і на одній з 6-ти ви-знаних мов ООН (Англійська, Французька, Російська, Китайська, Арабська та Іспанська) . Тильна сторона знака повинна мати білий фон .

АЛЬТЕРНАТИВНЕ МАРКУВАННЯ НЕБЕЗПЕЧНИХ РАЙОНІВПри виявленні вибухонебезпечного предмету військовослуж-бовець повинен вміти використовувати альтернативні знаки маркування:

• кольорові стрічки;• кам’яні стовпи або купи каміння;• палиці, встановлені навхрест;• фарбу, нанесена на дерево або скелястий грунт;• прокопані канави, відсипані піском смуги;• інші знаки маркування .

При виконанні завдань в небезпечних районах всі знаки, що ви-кликають сумнів, необхідно розглядати як попередження про небезпеку .

ПРОТИТАНКОВІ ТА ПРОТИПІХОТНІ МІНИ Протитанкові міни бувають протиднищеві, протигускові, проти-бортові . Вони призначені для мінування місцевості проти бойової та транспортної техніки противника.

71

ПРОТИТАНКОВА МІНА ТМ-62М Міна протитанкова протигускова . Призначена для виведення із ладу гусеничної і колісної техніки противника . Ураження маши-нам противника наноситься за рахунок ушкодження їхньої ходо-вої частини вибухом заряду міни в момент наїзду колеса (катка) на нажимну кришку міни .

Тактико-технічні характеристики міни ТМ-62М Тип мини . . . . . . . . . . . . . . . протигускова Корпус . . . . . . . . . . . . . . . . . метал Маса . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .5-10 кг Маса ВР (тротил, ТГА, МС) . . . . . . . . 7-7 .5 кг Діаметр . . . . . . . . . . . . . . . . 32 см Висота с МВ . . . . . . . . . . . . 12 .8 см Висота с МВШ-6 . . . . . . . . . 100,2 см Діаметр датчика цілі . . . . 9 см Чутливість . . . . . . . . . . . . . . 200-500 кг Температурний діапазон застосування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .- 60 – + 60 град .

ПРОТИТАНКОВА МІНА ТМК-2Міна протитанкова протиднищева . Призначена для виведення з ладу гусеничної і колісної техніки супротивника . Поразка маши-нам супротивника наноситься за рахунок прибивання днища ма-шини кумулятивним струменем при вибуху заряду міни в момент нахилу датчика цілі (штирьової антени) .

Тактико-технічні характеристики міни ТМК-2Тип міни . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .протиднищеваКорпус . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .метал Маса . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .12 кг Маса вибухової речовини (тротил) . . . . . . .6 кг Маса вибухової речовини (ТГ-50) . . . . . . . .6 .5 кг Діаметр . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .30,07 смВисота по корпусі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .26,5 см Висота по антені . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .113 см Кут нахилу датчика цілі для спрацьовування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .24-36 град . Температурний діапазон застосування . . .-50 – + 50 град .

На знімку – міна ТМ-62М з підривачем МВЧ-62 у бойовому положенні

72

ПРОТИТАНКОВА МІНА ТМ-72Міна протитанкова протиднищева . Призначена для виведення з ладу гусеничної і колісної техніки супротивника . Поразка ма-шинам супротивника наноситися за рахунок пробивання днища танка кумулятивним струменем при вибуху заряду міни в момент, коли танк з’явиться над міною . На мал . показана міна ТМ-72 без підривача . Гніздо підривача закрито чорною гумовою кришкою .

Тактико-технічні характеристики міни ТМ-72Тип міни . . . . . . . . . . . . . . . . . . . протитанкова протиднищева кумулятивнаМатеріал корпуса . . . . . . . . . . . стальМаса . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6 кгМаса заряду ВВ (ТГ-40) . . . . . . 2 .5 кгДіаметр . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25 смЧас приведення в бойове положення (МВН-72) . . . . . . . . 30-120 сБронепробиваємість . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .100 мм з відстані 0 .25-0 .5 мХарактер датчика цілі підривника МВН-72 . . . . . . .магнітний неконтактнийХарактер датчика цілі підривника МВШ-62 . . . . . .штирьовий контактнийЧас бойової роботи з МВН-72 . . . . . . . . . . . . . . . . . .більш 30 дібЧас бойової роботи з МВШ-62 . . . . . . . . . . . . . . . . . .не визначаєтьсяШтатний підривник . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .МВН-72Резервний підривник . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .МВШ-62

ПРОТИТАНКОВА МІНА ТМ-83Міна протитанкова противобортова . Призначена для виведення з ладу гусеничної і колісної техніки супротивника . Поразка маши-нам супротивника наноситися за рахунок пробивання бортової броні ударним ядром, що утворюються з металу кумулятивної лунки під час вибуху міни . При проникненні ударного ядра усе-редину танку відбувається ураження членів екіпажа й устатку-вання танку краплями розплавленої броні, високим тиском, що виникає усередині і високою температурою ядра . Це викликає пожежу усередині танка, можлива детонація боєкомплекту . Міна може встановлюватися на ґрунт, кріпитися до місцевих предметів тільки вручну . Укупорочний ящик чи його кришка може служити

73

підставкою для міни . Дальність враження танку – до 50 метрів, тому міна встановлюється збоку від ймовірного маршруту танку на віддаленні 20-25 метрів від осі маршруту . За допомогою візиру міна націлюється на місце враження .

Тактико-технічні характеристики міни ТМ-83Тип міни . . . . . . . . . . . . . . . . противобортова кумулятивна (ударне ядро) Корпус . . . . . . . . . . . . . . . . . . метал Маса . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20 .4 кг Маса виб .речовини (тротил, ТГА, МС) . . . . . . . . . 9 .6 кг Габарити . . . . . . . . . . . . . . . . 45 .5х37 .7х44 см Датчики цілі . . . . . . . . . . . . . сейсмічний і інфрачервонийДальність поразки цілі . . . . до 50 м Бронепробиваємість . . . . . 10-150 мм Термін бойової роботи . . . не менш 70 діб Чутливість . . . . . . . . . . . . . . . 200-500 кгТемпературний діапазон застосування . . . . . . . . . . . . -30 +50 град .

74

ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРОТИПІХОТНИХ МІН

МОН-50 ОЗМ-72 ПОМЗ-2 ПМН ПМН-2

Тип міни

Корпус Пластмаса Сталь Чавун Пластмаса ПластмасаМаса 2 кг 5 кг 1,5 кг 550 г 400 гМаса вибухової речовини

700 г 660 кг 75 г 200 г 100 г

Діаметр Довжина – 22,6 см

Висота – 9 см

Товщина – 6,66 см

10,8 см 6 см 11 см 12 см

Висота 17,2 см 13 см 5,3 см 5,4 см

Діаметр датчика цілі (розтяжки)

– 15 м 4 м 10 см 9,7 см

Чутливість – 1-17 кг 1-17 кг 8-25 кг 15-25 кгТемператур-ний режим застосування

-50 – +50 град С

-60 – +60 град С

-60 – + 60 град С

-40 – + 50 град С

-40 – + 50 град С

Час приведення в бойове положення

– – – – 2-10 хв

Радіус суцільного враження

по гори-зонталі – 54 град

по вертика-лі – до 4 мпо даль-

ності – 50 м

30 м 4 м – –

Готових забійних елементів (кульки та ролики)

490-540 шт . до 3000 – – –

75

ПІДГОТОВКА ЗІ ЗВ’ЯЗКУ

Правила ведення переговорів засобами зв’язку . Для ведення стійкого і прихованого радіозв’язку на радіостанціях повинні бути радіодані, що включають частоти й позивні . Радіодані за-писуються на пластинку, прикріплену на радіостанції . У кожній радіомережі станція старшого командира є головною . Радист головної радіостанції зобов’язаний стежити за дотриманням у мережі встановленого режиму й порядку роботи, дисципліни зв’язку . Вимоги радиста головної станції виконуються беззапе-речно . Правила встановлення та ведення переговорів засобами радіозв’язку регламентовані чинною Настановою з радіозв’язку в Збройних Силах України .По радіо забороняється відкрито передавати відомості, що міс-тять військову таємницю, а також військові звання, прізвища по-садових осіб, номери військових частин і пунктів їх дислокації, час чергових сеансів радіозв’язку .Встановлення телефонного радіозв’язку полягає у впізнаванні ра-діостанцій і підготовці між ними телефонного радіоканалу з якістю, що забезпечує передачу (прийом) інформації з необхідною віро-гідністю . Встановлення телефонного радіозв’язку й передача раді-ограм організовується застосуванням радіотелефонних позивних .Зв’язок встановлює радист головної станції . Зв’язок вважається встановленим, якщо отримано відповідь на виклик .Приклад. Виклик: «Дніпро-02, я – Десна-01, прийом» . Відповідь: «Я – Дніпро-02, прийом» .Передача радіограм ведеться зі швидкістю, яка забезпечує мож-ливість запису на приймаючій радіостанції . Особлива увага при цьому приділяється чіткій, ясній і неквапливій передачі букв, слів, цифр, виділенню закінчень слів (груп) . Слова, які важко вимовляються і службові знаки передаються по буквах . Кожна буква передається словом, прийнятим для позначення букв ал-фавіту . Наприклад, слово «рубіж» передається так: Роман, Уляна, Борис, Іван, Женя .

76

Для настройки радіостанції передаються цифри від одиниці до десяти . Наприклад: один, два, три, . . ., десять . Передача у зворот-ній послідовності забороняється .Передача радіограми здійснюється в такій послідовності (варіант):Пропозиція: «Дніпро-02, я – Десна-01, прийміть радіограму, прийом» .Згода: «Десна-01, я – Дніпро-02, готовий, прийом» .Передача радіограми: «Я – Десна-01, сто п’ятнадцять, десять, дев’яносто, десять, п’ятнадцять, сто п’ятнадцять, розділ, вісімсот дев’яносто один, закодована адреса, розділ, прийом» .Передача квитанції: «Десна-01, я – Дніпро-02, прийняв сто п’ятнадцять, прийом» .Сигнали передаються без попереднього виклику кореспондента та одержання згоди на прийом у такому порядку:

• циркулярний позивний (під час передачі сигналу всім ко-респондентам мережі), лінійний або індивідуальній позив-ний (під час передачі сигналу одному кореспондентові) – два рази;

• слово «я» і позивний своєї радіостанції – один раз;• сигнал – два рази;• слово «я» і позивний своєї радіостанції – один раз;• кінець передачі – слово «прийом» – один раз;• підтвердження в прийомі шляхом підтвердження сигналу –

один раз .Приклад . «Дніпро-02, Дніпро-02, я – Десна-01, 7418 Рубіж 421, 7418 Рубіж 421, я – Десна-01, прийом» .Квитанція на прийнятий сигнал дається негайно шляхом повто-рення кожного сигналу один раз . У разі встановлення якісного зв’язку позивні радіостанції можуть передаватися один раз .Команди телефонним радіоканалом передаються без попере-днього виклику та одержання згоди на прийом . Приклад . «Дні-про-02, я – Десна-01, орієнтир, один, протитанкова гармата, зни-щити, прийом» .На прийняту команду негайно дається зворотна перевірка з точ-ним повторенням команди або підтвердженням прийому коман-

77

ди словом «зрозумів» . Приклад . «Десна-01, я – Дніпро-02, зрозу-мів, прийом» .

ОСНОВНІ ТТХ ЗАСОБІВ ЗВ’ЯЗКУПоказники Р-159 Р-123 Р-173

Діапазон частот, Мгц 30-76 20-51,5 30-76Потужність, Вт 5 4 10

Тип антенАШ-1,5мАШ-2,7мПохилий промінь

АШ-4м АШ-4м

Вид роботиТФТГ

тон . виклик ТФ ТФ

Дальність зв’язку на місці, км• В режимі ТФ• В режимі ТГ

12,18,3518,25,50

до 20 до 20

Дальність зв’язку в русі, в реж . тф, км 10 до 20 до 20

Вага, кг 14,5 43 25Живлення, В 12 27 27

Джерело живлення 10 НКП-8 борт .мережа

борт .мережа

Місце встановлення носима бронеоб’єкти, КШМ

бронеоб’єкти, КШМ

РАДІОСТАНЦІЯ Р-123Радіостанція Р-123 призначена для радіозв’язку між об’єктами у військах . Радіостанція забезпечує цілодобовий впевнений зв’язок під час стоянки та руху об’єкта як з однотипною радіостанцією, так із радіостанціями типів Р-113, Р-105М, Р-108М, Р-109М, Р-114, Р-126 . На кожній частоті радіостанція забезпечує безпошукове входження у зв’язок і безпідстройочне ведення зв’язку .Прийомо-передаюча, ультракороткохвильова, телефонна, з час-тотною модуляцією з подавлювачем шумів радіостанція Р-123 ви-конана по трансиверній схемі .1 . Діапазон робочих частот 20 – 51,5 МГц, розбитий на 2 піддіа-

пазони: 20-35,75МГц і від 35,75 – 51,5 МГц .

78

2 . Кількість робочих частот 1261 з кроком 25 кГц .3 . Потужність передавача не менше 20 Вт .4 . Девіація частоти передавача 4,5-7 кГц .5 . Чутливість приймача при співвідношенні сигнал/шум 10/1 при

вимкненому подавлювачі шумів не гірше 3 мкВ при ввімкне-ному не гірше 6 мкВ .

6 . Радіостанція має можливість встановлення 4 ЗПЧ .7 . Р-123 забезпечує слідуючи режими роботи:

• черговий прийом;• телефонний зв’язок симплексом;• телефонний зв’язок дуплексом (електричний напівдуплекс) .

8 . Антеною радіостанції служить 4х метровий штир з чотирьох колін .

9 . Живлення – бортмережа 26 (22-30) В або 13 (11-15) В .10 . Споживання радіостанції від бортмережі напругою 26 В . (13 В)

при роботі на передачу не більше 9,6 А (19,2 А) .11 . Вага повного комплекту радіостанції не більше 43 кг .12 . Дальність зв’язку при роботі на чотирьохметрову антену при

вимкненому подавлювачі шумів не менше 20 км, при ввімкне-ному – до 13 км, при роботі на АШ-11м – 70 км .

Радіостанція має автоматичну підстройку частоти передавача .

79

РАДІОСТАНЦІЯ Р-173

Радіостанція Р-173 є прийомо-передаючою ультракороткохви-льовою симплексною із частотною модуляцією . Призначена для забезпечення двостороннього телефонного радіозв’язку між рух-ливими об’єктами при русі і на стоянці . Радіостанція забезпечує безпошукове входження у зв’язок і бес-подстроїчне ведення зв’язку на будь-якій із десятьох заздалегідь підготовлених частот (ЗПЧ) . Радіостанція забезпечує роботу на штирьову антену довжиною 3 м . Крім того, допускається робота на штирьову 1 м і 2 м і аварійну антени на близьких відстанях . Для збільшення дальності зв’язку може бути застосована широкодіапазонна УКВ антена, що вста-новлюється на щогловому пристрої . Радіостанція розрахована на роботу з переговорним пристроєм Р-174, а також без нього з використанням ларингофонної гарні-тури . Забезпечується робота з уніфікованою апаратурою внутріш-нього зв’язку і комутації (ЯП . 600 . 000) . Робота з переговорним пристроєм Р-124 здійснюється за допомогою ларингофонного підсилювача (блока Р-173-16) . 1 . Діапазон частот – (30000-75999) кГц . 2 . Крок сітки частот – I до Гц .

80

3 . Потужність передавача при номінальному напруги бортмере-жі – не менше 30 Вт .

4 . Нестабільність частоти радіостанції – не більш ± 1,5 кГц . 5 . Девіація частоти передавача в межах (4-6) кГц . 6 . Чутливість приймача не більш 1,5 мк, із включеним шумоприг-

нічувачем – не більш 3 мк . 7 . Вибірковість приймача по дзеркальних каналах 1 і 2 ПЧ, а та-

кож по першій проміжній частоті – 100 д . 8 . Радіостанція має 10 заздалегідь підготовлених частот . Серед-

ній час переходу з однієї ЗПЧ на іншу не більш 3 с . 9 . Радіостанція працездатна в інтервалі температур від мінус

50° С до плюс 50° С і відносної вологості повітря (95-98)% при температурі +40° С .

10 . Харчування радіостанції здійснюється від бортової мережі по-стійного струму напругою 27 В с припустимими відхиленнями від мінус 5 В до плюс 2 В и заземленим мінусом .

11 . Габарити прийомопередавача з амортизаційною рамою (428х222х239) мм .

РАДІОСТАНЦІЯ Р-159Радіостанція прийомо-пере-даюча, метрового діапазону (ультракороткохвильова), телефонна і телеграфна з частотною модуляцією, з вузькосмуговим телеграфу-ванням . Радіостанція при-значена для забезпечення безпошукового і безпідстро-єчного зв’язку в радіомере-жах і радіонапрямах .Діапазон робочих частот 30… 75,999 МГц, рознос між сусідні-ми частотами становить 1 кГц, усього 46000 робочих частот .

81

Вихідна потужність передавача на еквіваленті антени (R=75 Ом) в діапазоні 30… 60 МГц не менше за 5 Вт, а в діапазоні 60… 75,999 МГц не менше за 4 Вт .Чутливість приймача при девіаціі частоти ±5 кГц і моделюючій час-тоті 1000 Гц в режимах:

• ТЛФ не гірше 1,5 мкВ при співвідношенні сигнал/ шум = 10:1;• ТЛГ не гірше 0,75 мкВ при співвідношенні сигнал/ шум =3:1 .

Радіостанція забезпечує прийом і передачу частотно-модульова-них сигналів в режимах:ТЛФ з мікротелефонної гарнітури:

• ТЛФ ПШ з мікротелефонної гарнітури з включеним шумо-пригнічувачем;

• ТЛГ-передача телеграфним ключем, прийом па головні те-лефони мікротлефонної гарнітури .

ДУ при дистанційному управлінні з винесеного телефонного апа-рату ТА-57 .Радіостанція забезпечує посилку і прийом тонального виклику частотою 1000 Гц .Радіостанція забезпечує надійний двосторонній радіозв’язок на місцевості середньої пересіченності і лісистості, у будь-який час доби і року на будь-якій частоті діапазону, вільній від перешкод, на відстані:а) при роботі на штирьову антену висотою 1,5 м:

• в діапазоні 30 . . . 50 МГц в режимі ТЛФ до 12 км, в режимі ТЛГ до 18 км;

• в діапазоні 50 . . . 75,999 МГц в режимі ТЛФ до 10 км, в режимі ТЛГ до 15 км;

Радіостанція зберігає працездатність в інтервалі температур від 40 до +50° С, при вологості до 95% і температурі до ±35° С .Маса радіостанції не більше за 11,7 кг .

82

ВІЙСЬКОВА ТОПОГРАФІЯ

ОРІЄНТУВАННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ КАРТИ, КОМПАСУ, МІСЦЕВИХ ПРЕДМЕТІВ

Для визначення сторін світу за допомогою компасу треба три-мати компас горизонтально і, відпустивши гальмо стрілки, по-вернути його так, щоб північний кінець магнітної стрілки збігся з нульовим розподілом шкали . При такому положенні компаса букви (Пн . Пд . Сх . 3х .) на шкалі будуть відповідно звернені на пів-ніч, південь, схід і захід . 1 . Багато ознак обумовлено розташуванням місцевих предметів

по відношенню до Сонця:• мох і лишайники на корі дерев, на великому камінні, скелях,

старих дерев’яних будівлях зосереджені переважно на пів-нічній стороні . Якщо мох росте по всьому стовбуру дерева, то на північній стороні його більше, особливо біля кореня;

• кора дерев з північної сторони як правило грубіша і темні-ша, ніж з південної, особливо добре це помітно на березі .

2 . Мурашники розташовуються з південної сторони дерев, пень-ків та кущів, крім того південний скат більш пологий, а північ-ний крутий .

3 . У окремо стоячих дерев крони густіше з південної сторони . 4 . Весною на північних околицях лісових полян трава більш гус-

та, ніж на південних; біля окремих дерев, стовпів, великого каміння трава росте густіше з південної сторони .

5 . У великих лісових масивах просіки прорубують звичайно по лініях північ – південь та захід – схід, нумерація кварталів ліс-них масивів іде з заходу на схід та в подальшому на південь .

6 . Верхній кінець нижньої перекладини хреста церкви зверну-тий на північ .

7 . Річні кільця на свіжих пеньках розташовані густіше з північної сторони .

8 . У жарку пору року на стовбурах хвойних дерев більше смоли виділяється з південної сторони;

83

9 . Сніг швидше тане на південних схилах, у результаті відтаюван-ня на снігу утворюються щербини – шпильки, у напрямку на південь .

84

ВІЙСЬКОВО-МЕДИЧНА ПІДГОТОВКА

Індивідуальний перев’язочній пакет призначений для накла-дення первинної пов’язки на рану і для її захисту від забруднення мікробами . Він складається з двох стерильних ватно-марлевих подушечок та бинта . Одна з подушечок закріплена на кінці бин-та, друга – рухома, завдяки чому є змога закрити обидві сторони рани . Подушечка та бинт обгорнуті паперовою оболонкою, в якій є безпечна булавка . Поверх паперової оболонки є резинова обо-лонка, яка забезпечує стерильність пакету . Для відкриття пакету резинову оболонку розривають за надрізом та вколюють булавку в обмундирування в зручному місці, щоб не загубити . Потім звіль-няють бинт і подушечки від паперової оболонки .

1. нерухома подушечка

2. рухома подушечка3. бинт4. кінець бинта5. скатка бинта6. кольорові нитки

Використання індивідуального перев’язочного пакету

Щоб не порушити стерильність подушечок, однією рукою взяти за кінець бинту, де прикріплена подушечка, а другою – за бинт і роз-вести в сторони руки . На одній з сторін подушечок є кольорова стрічка . За ці сторони і треба взяти подушечки, при необхідності і розвести їх на потрібну відстань, приложити до рани та скріпити бинтом . Кінець бинта закріпити булавкою .

Джгут Combat Application Tourniquet (CAT) – високоефективний джгут нового покоління . Він дозволяє швидко зупиняти загрозливі життю кровотечі . Успішно застосовується однією рукою . Спроек-тований для застосування в будь-яких погодних умовах .

85

Джгут Combat Application Tourniquet (CAT)

CAT складається з невеликої пластикової платформи, до якої приєднані пластиковий оборотний стрижень, зачепи для фікса-ції стержня і широка пов’язка з липучкою, всередині якої по всій довжині проходить більш вузька стропа, пропущена крізь пово-ротний стрижень . На одному кінці CAT розташована платформа з зачепами, поворотним стрижнем і пластиковою пряжкою, через яку пропускається вільний кінець джгута, позначений червоним кольором .«Липучка» відрізняється від традиційної тим, що по всій довжині джгута в липучці містяться як «гачечки», так і «петельки» . Це до-зволяє джгуту надійно триматися, незалежно від сторони і вибра-ного діаметру .Максимальна фіксація досягається не тільки за рахунок «липуч-ки», але і за допомогою пряжки-двохщелівкі, через яку пропуска-ється вільний кінець джгута . Залежно від обраної конфігурації це може бути як фіксація з самоблокуванням так і без .Незважаючи на відносну складність конструкції, принцип роботи джгута досить простий, і нагадує традиційну закрутку, застосо-вувану при кровотечах . Після регулювання джгута за об’ємом і

86

його блокування (за допомогою пряжки-двохщелівкі і пов’язки) в дію вводиться внутрішня стропа, діаметр якої зменшується при обертанні оборотного стрижня . Після того, як стягування внутрішньої стропи зупиняє кровотечу, оборотний стрижень фіксується за допомогою зачепа . Зачепи додатково оснащені не-великим відрізом липучки білого кольору з позначкою «TIME», на якому можна залишити позначку про час накладення джгута . Крім зачепів, оборотний стрижень можна зафіксувати залишком довжини самого джгута .Така конструкція має декілька переваг в порівнянні з традиційним гумовим джгутом:

• можливо самостійне застосування пристрою навіть з вико-ристанням однієї руки, що вельми проблематично при ви-користанні традиційного гумового джгута;

• гума чутлива до холоду, в той час як матеріали CAT допуска-ють його ефективне застосування навіть при низьких тем-пературах;

• пряжка-двухщелівка надійно блокує обсяг джгута навіть якщо липучка пошкоджена або забита піском, снігом і т .д .;

• Combat Application Tourniquet можна накладати без під-стильної матерії, тому пов’язка виконує її роль;

• при використанні гумових джгутів під них рекомендують вставляти папірці з мітками про час їх накладення . Такий метод не дуже надійний, тому папір легко мокне, рветься, брудниться і т .д . Місце під тимчасову позначку передбаче-но в CAT з самого початку .

87

ВИЖИВАННЯ СОЛДАТА У РІЗНОМАНІТНИХ УМОВАХ

ВИБІР МІСЦЯ РОЗТАШУВАННЯ ДЛЯ ВІДПОЧИНКУ. ОБЛАДНАННЯ НІЧЛІГУ, ВСТАНОВЛЕННЯ НАМЕТУ

При короткостроковому перебуванні особового складу у районі будуються прості польові укриття (курені, заслони, навіси), вста-новлюються палатки, використовуються печери . В базовому ра-йоні готуються землянки або бліндажі . Укриття повинні бути замасковані, забезпечувати нормальні умо-ви для відпочинку та обігріву, а також швидкий та скритний відхід у разі виявлення противника . Для побудови укриттів використо-вуються місця на деякому віддаленні від основних доріг, великих гарнізонів, населених пунктів, та об’єктів, що охороняються, а та-кож біля місцевих об’єктів, що можуть бути орієнтирами . В районі розташування необхідно організувати спостереження та охорону від раптового нападу противника, а також визначити по-рядок виходу з-під удару противника та запасний пункт збору .Для побудови та обладнання укриттів застосовуються місцеві матеріали та табельне майно (плащ-палатки, брезенти та інші) . Плащ – палатки використовують для побудови палаток (на одного та шістьох чоловік) і навісів . Палатки повинні бути замасковані під фон навколишньої місцевості .Палатка на одного чоловіка будується із одного комплекту плащ-палатки . Полотнище підпирають з однієї сторони стійкою з від-тяжкою та кріплять по усім кутам кілками .Похідна палатка на шість чоловік над виритим котлованом об-ладнується із п’яти комплектів плащ-палаток в наступній послі-довності:

• відривається котлован прямокутної форми розміром по низу 2,5х3,3 м, глибиною 0,6м з відсипкою вийнятої землі по краям висотою 0,3 м; з короткої сторони відривають лаз шириною 1,3 м;

88

• трьома мотузками скріплюють п’ять полотнищ таким чи-ном, щоб з однієї сторони було два полотнища, а з дру-гої – три; одне крайнє полотнище використовується для закриття лазу;

• зшитий намет встановлюється над котлованом на стійки, що стягуються відтяжками; краї намету з’єднують по кутам та посередині кінцями шнуровочних мотузок до кілків .

Похідна палатка на шість чоловік з встановлення на поверхні зем-лі будується із шести плащ-палаток в наступній послідовності:

• двома мотузками зшивають чотири полотнища двохскатної частини палатки, а також прошнуровують до неї складені трикутниками два полотнища, що залишилися, що склада-ють торці палатки; полотнище з боку входу роблять відкид-ним, прошнурована тільки одну його кромку;

• піднімають зшитий намет на три зібрані стійки, крайні з них стягують відтяжками;

• розтягають намет та прив’язують його кінцями шнуровоч-них мотузок до кілків .

Курінь (рос . – шалаш) може бути обладнаний з одного або двох зрублених дерев, для цього краще використовувати ялинку . Для обладнання такого куреня на 2-5 чоловік надрубують дерево на висоті грудей та валять його вершиною у навітряну сторону . Гілля поваленого дерева у нижній частині обрубують і використовують для підстилки та ущільнення стін куреня . Зверху та з боків крону зрубленого дерева обсипають шаром снігу завтовшки 30-40 см . З відкритої сторони курінь закривається від вітру та снігу плащ-наметами .Під час сильної спеки із плащ-палатки можна побудува-ти прості навіси, що захищають від пекучих променів сонця, в той час же добре вентильовані .

89

Похідні палаткиа – палатка на одного чоловіка; б – палатка на шість чоловік з котлованом;в – палатка на шість чоловік (для встановлен-ня палатки по-трібно 20 хв.)

Заслони, навісиа – односторонній (6 осіб встанов-люють за 2-3 г). Матеріал: жер-дини довжиною 4 м – 10 шт., гілки та хворост – 1 м3, хвоя – 3 м3, дріт – 2 кг.б – двохсторонній (6 осіб встанов-люють за 6-8 г) Матеріал: жерди-ни довжиною 6 м – 2 шт, 4 м – 32 шт, гілки та хворост – 5 м3, хвоя – 8 м3, дріт – 4 кг.

90

ОБІГРІВАННЯ У ЗИМОВИХ УМОВАХВзимку для розташування підрозділу вибирається місце, захище-не від вітру . Для обігріву солдат можна обладнати прості укриття польового типу . Наприклад, заслон встановлюється з підвітряної сторони головним чином для захисту від вітру . Для обігріву особо-вого складу перед заслоном, якщо дозволяють обставини, солдат розводить вогнище .Зимою солдат повинен вміти будувати укриття із снігу. В таких укриттях температура підтримується 2-3 град., що захищає осо-бовий склад від обмороження.Нора в снігу обладнується на 2-3 чоловіка . Вона викладається із жорсткого снігу або відривається в снігу, а потім перекривається жердинами, гілками та шаром снігу . Всередині нори місце для відпочинку вистилається хвоєю, гіллям або соломою .

91

РОЗВЕДЕННЯ (ДОБУВАННЯ) ВОГНЮВміння розводити багаття необхідне солдату для того, щоб об-ігрітися, висушити одяг, приготувати їжу, подати сигнал та інше . Полум’я та дим багаття демаскують солдата, розводити його не-обхідно лише при необхідності, здійснюючи заходи маскування .Для того, щоб багаття не диміло, потрібно використовувати сухе паливо – гілля осини, берези, дуба, вільхи, орішника . Сирі та гни-лі дрова дають багато диму та мало тепла . Для багаття потрібен доступ повітря, інакше воно буде погано горіти та диміти . Багато диму дають смолисті сосна та ялина .Для приготування їжі найбільш підходить багаття типу «яма». Воно розводиться у ямі, що вирита у ґрунті . По можливості міс-це для нього потрібно вибирати під густою кроною дерева – у цьому випадку багаття забезпечує маскування не тільки з боків, а й з повітря . При відсутності природного маскування багаття можна прикрити зверху плащ-палаткою . Багаття «яма» не по-требує багато дров . Для збереження тепла яму викладають камінням . Щоб дрова до-бре горіли та не диміли, поруч можна вирити іншу яму з вузьким каналом до багаття для доступу повітря . Для збереження тепла вугілля багаття потрібно засипати золою та присипати землею . Жар у цьому випадку зберігається впродовж 10-12 годин .В якості сигнального застосовується багаття «піраміда», складе-ний із гілок та сучків . Воно дає велике полум’я, але швидко про-горає; придатне для швидкого обігріву та сушки одягу та взуття .Багаття «нодья» розводять при необхідності тривалого обігріву . Для цього потрібно товсті, рівні поліна . Два з них кладуть поруч на землю, та роблять в них пази, де розміщують «розтопку» (най-краще – вугілля іншого багаття) . Зверху кладуть третє поліно . «Но-дья» розгорається поступово, горить жарким полум’ям та рівно на протязі декілька годин . Жар можна регулювати, розсуваючи та здвигаючи нижні поліна .При відсутності сухих дров та інструменту для їх заготівлі у лісі ба-гаття можна розвести під сухим пнем, який довго тліє та придат-ний для тривалого обігріву .

92

Для розведення багаття можна використовувати бересту, дрібні сухі дрізки, ялинові та соснові гілки, стружки та інші матеріали . «Запалку» вкладають щільно та підпалюють, прикриваючись від дощу та повітря плащ-палаткою або курткою . У погану погоду можна швидко розпалити багаття, поклавши у пусту консервну банку ганчірку або папір, просякнутий соляркою або збройовим мастилом .Кожен солдат повинен вміти добувати вогонь для розпалювання багаття без сірників. Для цього є декілька способів:

• взяти сухий легкозаймистий дерев’яний брусок; загострити з одного кінця сухий прут завдовжки 25-30 см . та товщи-ною 2-2,5 см . (виготовити свердло); зробити розтяжку – у вигляді лука та упор з заглибленням для тупого кінця свердла, обертати свердло, що встановлено у отвір брус-ка; під час обертів потрібно натискати на упор і поступово збільшувати натиск; брусок і свердло від обертів нагрі-ваються, обвуглюється, а потім займається . Під час тертя утворюється дрібний пил, що не потрібно здувати, отвір в бруску потрібно обкласти легкозаймисті матеріали (сухий мох, вата, що просякнута горючим матеріалом, невелика кількість пороху);

• швидко протягувати відрізок сталевого дроту через дерев’яний брусок; дріт нагрівається, що дає можливість за-палити порох, фотоплівку та інше);

• можна отримати вогонь, фокусуючи сонячний промінь че-рез лінзи окулярів, лупу, окуляри бінокля; фокусування до-сягається зміною відстані до місця підпалу, після чого, не змінюючи її, утримувати в однієї точці до появи полум’я .

• із патрона вийняти трасуючу кулю та вставити її гострим кін-цем у розщелину або інший невеликий отвір; узяти цвях або інший загострений металевий предмет, наставити гострим кінцем у дно кулі (у речовину трасеру) і різко вдарити по ньому; від удару речовина займається і від неї можна за-палити заздалегідь підготовлений легкозаймистий матеріал (стружку, сухі гілки, хвою, солому та інше) .

93

ПРИГОТУВАННЯ ЇЖІ У КАЗАНКУ У РІЗНОМАНІТНИХ УМОВАХ

Загальновійськовий сухий пайок, норма № 16 (на одного чол ./добу):

• галети з борошна пшеничного другого ґатунку або пшенич-ного обойного борошна, або сухарі ржанні чи хлібці хрус-тячі – 600 г;

• консерви м’ясоовочеві – 500-530 г;• консерви м’ясні – 250 г;• цукор – рафінад дорожній – 135 г;• чай – 2 г .

Замість 300 гр . сухарів або хлібців дозволяється видавати 400 г хліба із пшеничного борошна першого ґатунку .Малочисельні команди і окремі солдати для спільного приготу-вання їжі поєднуються у групи по дві особи: в одному казанку го-тується перша страва на двох, а у другому – друга страва на двох . На вечерю та сніданок другий казанок використовується для при-готування чаю .Для приготування однієї порції першої страви у казанок налива-ють 2 кружки води (0 .7 л) а на дві порції – 4 кружки . Вода дово-диться до кипіння і при безперервному помішуванні засипають концентрат . Супу дають закипіти, а потім варять до готовності (20-30 хв .) . Для приготування однієї порції другої страви у казанок на-ливається одна кружка води (0 .35 л), а на дві – 2 кружки, доводять до кипіння, потім при безперервному помішуванні висипають концентрат . Варити на слабому вогню до утворення густої маси – до готовності (20-30 хв .) .М’ясні консерви закладають у суп за 10-15 хв . до готовності їжі .Консерви перед закладкою у другу страву проварюють у кришці казанку, після чого додають у кашу . Сіль у готову страву додають у кінці варки – до смаку .Сухарі перед вживанням відновлюють шляхом зволоження і на-ступного підігрівання .

94

ЗАСОБИ ДОБУВАННЯ ВОДИ, ЇЇ ЗНЕЗАРАЖУВАННЯ ТА УМОВИ ВЖИВАННЯ

Без їжі чоловік може прожити декілька днів, або навіть тижнів . Проте відсутність води навіть впродовж доби, особливо у спекот-ну пору різко знижує боєготовність особового складу, його вольо-ві якості, викликає швидку втому . У цих умовах без води чоловік може прожити не більш ніж 5-7 діб . У холодну пору року солдату необхідно 1,5-2 л води на добу, в помірних умовах – 2,5 л, у спеку потреба збільшується до 4 л на добу .Під час дій у безводних районах потрібно мати при собі (на бо-йовій техніці) запас води та вміти економно її використовувати . В окремих випадках вольовий чоловік спроможний обмежити ви-трати до 0,5 л води на добу . Все залежить від фізичного наванта-ження та характеру дій солдата .Важливу роль відіграє вміння знаходити та використовувати при-родні джерела води . До них відносяться відкриті водойми (ріки, озера), ґрунтові води (ключі, криниці,скупчення води в підземних резервуарах, струмки), атмосферна вода (дощ, сніг, роса, прісний лід), а також рослини-водоноси (бамбук, кактуси та інші) .Деякі джерела нанесені на карті, яку необхідно вивчити перед виконанням бойового завдання, особливо у безводних районах.Перед вживанням води, яка викликає підозри щодо якості, її не-обхідно прокип’ятити впродовж 15-20 хвилин або обеззаразити спеціальними таблетками . При відсутності таблеток можна ви-користовувати настоянку йоду (8-10 крапель на 1 л води) . Для очищення каламутної води її фільтрують, пропускаючи через за-повнену річним піском (гравієм) та вугіллям тару (ящик, бочку, казанок) з отвором у днищі . Воду з болота, річки або озера можна профільтрувати безпосередньо на місці: викопати поблизу берега яму та почекати, доки в неї набереться та відстоїться вода .Солену воду необхідно опріснити за допомогою хімічного оп-ріснювача .При недостатній кількості води необхідно:

• не їсти багато, особливо м’ясної їжі, не курити;• воду вживати у визначеній кількості тільки ранком та ввече-

95

рі, для зменшення спраги пити невеликими ковтками, на-довго затримуючи її у роті, удень – тільки змочуючи губи або полоскати рот;

• у спеку не знаходитись тривалий час на сонці, намагатися перебувати у тіні;

• з метою запобігання посиленому потовиділенню – не зніма-ти верхній одяг та головний убір;

• під час руху здійснювати встановлений ритм, рухатись по-мірно, розміреним кроком .

ПОРЯДОК І СПОСОБИ ЗБОРУ ДЛЯ ХАРЧУВАННЯ РОСЛИН, РИБИ І ТВАРИН

Із всієї різноманітності продуктів природи, що використовується для приготування їжі, найбільш часто вживається м’ясо тварин, птахів, яйця, риба, а також їстівні рослини .Більшість мешканців Європи вживають у їжу м’ясо домашних тва-рин (корів, свиней, овець, а у деяких районах – конини, оленятини тощо) і диких тварин (ведмедя, дикого кабана, зайця, лося, оленя, косулі, та інших) . Це неповний перелік тварин, м’ясо яких їстівне . На-приклад, дуже смачне м’ясо ховраха (рос . – суслика) і бабака (рос . – сурка), не гірші смакові якості має м’ясо борсука, лисиці, вовка .Полювати на диких тварин краще зранку або ввечері за допомо-гою автомата, якщо це дозволяють умови маскування, або вико-ристовуючи різні сильця, петлі, западні . Сильця і петлі встановлю-ються перед входом до нори, на стежках тварин та в місцях при-родних загороджень, біля водопою тощо .Вбитого звіря потрібно одразу освіжувати . Для цього покласти тушку на бік, на спину або у підвішеному стані за передні лапи, зробити надрізи по животу від голови до хвоста, навколо шиї та колінних суглобах лап . Потім знімають шкіру . Якщо шкіра відді-ляється погано, роблять надрізи з внутрішньої сторони .Після того, як із туші витече уся кров, її розрізають на животі і, обережно видаливши жовчний міхур, виймають нутрощі . У зайця, кролика, ондатри та деяких інших тварин необхідно обов’язково виймати залози, що знаходяться під передніми лапами і по бокам

96

хребта – вони мають неприємний запах . Після цього розрубають тушу на куски . Для їжі використовують печінку, нирки (рос . – по-чки), серце, легені, шлунок . М’ясо до приготування мити не по-трібно, так як мокре воно швидко псується .Перед приготуванням їжі із м’яса зайця, кролика, лисиці, а також нирки та язика крупних тварин необхідно все це витримати в хо-лодній воді впродовж 1-2 години . Дрібних тварин (бабака, ховра-ха та інших) можна смажити над багаттям на вертелі, не знима-ючи шкіри . Тушка очищається від обгорівшої шкіри та нутрощів після приготування .Їстівним вважається м’ясо усіх змій, крім морських, а також ящі-рок та жаб . Перед приготуванням з них необхідно зняти шкіру .Для приготування птахів у польових умовах їх потрібно випотро-шити, підсолити всередині і, не ощіпуючи пір’я, обмазати тушку глиною . Після цього розгребти вугілля і золу багаття, викопати під ним ямку глибиною 30-40 см, вистелити її свіжим листям, гілками або травою, покласти тушку, зверху покласти свіжу рослинність та завалити золою та вугіллями . Через 1,5-2 години їжа готова до вживання . Таким способом можна готувати не тільки м’ясо птаха, але і м’ясо тварин, запекти коріння .Під час дій у районі, багатому озерами, річками та на побережжі моря їжею може бути: риба, раки, краби, креветки, різні молюс-ки та морські черепахи .Місця для рибної ловлі потрібно вибирати на вузьких річках та струмках – в місцях їх розширення, на широких річках – в місцях звуження; в глибоких водоймах – на мілині, в дрібних – ями; у сто-ячих ставках та озерах – протоки; у всіх річках – заливах та затонах .Найбільш підходящий для рибної ловлі час – ранкові та вечірні години .Для зберігання наловленої риби її потрібно випотрошити, але не мити, а насухо витерти ганчіркою та вивісити на 20-30 хв . на повітрі . Потім перекласти тушки кропивою або свіжою, але обов’язково сухою осокою .Для заготовлення запасів м’яса тварин та птахів його необхідно нарізати довгими ломцями товщиною не більш ніж 3-4 см, а потім

97

висушити на сонці і зав’ялити над димом багаття, доки воно не побуріє і не зробиться ламким . При цьому у багаття не повинно бути хвойних дерев, інакше м’ясо буде несмачним .

Рослинний мирДля їжі вживають овочі, клубні і коріння, злаки та трави, фрукти та ягоди, горіхи та жолуді, гриби та лишайники, водорості .Щавель звичайний – використовується для приготування супів, зе-леного борщу . Можна додавати у сирому вигляді в салат .Кропива – використовується, як і щавель . Відрізняється наявністю великої кількості аскорбінової кислоти у дрібному листі . Молоді суцвіття запарюють замість чаю .Ревінь – використовується м’ясисті живці (рос . – черенки), які піс-ля очищення від шкірки можна вживати у сирому вигляді, а також для приготування компоту та морсу .Кульбаба (рос. – одуванчик) – листя використовуються для при-готування салату, а смажені та розмолоті корні – як сурогат кофе .Лопух звичайний – дляв їжі використовується коріння; копати ко-ріння потрібно восени або навесні при появі першого листя; вико-пати коріння, промити, нарізати кільцями, посолити, зварити або спекти на багатті .Рогоз – кореневища рогози їстівні у вареному вигляді, весною їс-тівні у сирому вигляді і молоді паростки .Черемша – для їжі використовуються листя та стеблі у сирому ви-гляді; із свіжої черемші варять супи, готують салати, вінегрети .Конюшина – багата білковими речовинами; із листя та молодих паростків конюшини можна готувати салат, варити суп і пюре; із клеверного пюре печуть коржі .

Фрукти та ягодиУ природі розповсюдженні дикоростучі рослини – полуниця, ма-лина, ожина (рос . – ежевика), чорниця, брусниця, лохина (рос . – голубика), журавлина (рос . – клюква), морошка, смородина, агрус (рос . – крижовник) та інші . У Європі поширені різні види ліщини і

98

деревовидних рослин, що мають плоди – каштани, горіхи, жолуді, їстівні у сирому вигляді та мороженому .

ГрибиГриби – дуже калорійний продукт . Вони мають у своєму білки, вуг-леводи, мінеральні речовини, вітаміни . Більшість грибів – їстівні, вони можуть вживатись у вареному, смаженому, соленому та ма-ринованому вигляді . Це білий гриб, підосиновик, підберезовик, маслюк, рижик, шампіньйон, опеньок, лисичка та інші .Частина грибів потребують довгої обробки перед вживанням Це грузді, підгруздки, «чорнушки», «волнушки», сморчки та інші . Ці гриби обов’язково потрібно вимочувати у холодній воді або від-варити на протязі 10-15 хв . для зняття гіркоти . Після чого гриби промити холодною водою і можна готувати . При зборі грибів не-обхідно пам’ятати, що гриб зберігається всього 1 добу .Вживання сирих грибів неприпустимо.Для приготування грибів їх нарізають великими кусками, солять і обсмажують у олії . Щоб приготувати грибний суп, обсмажені гри-би варять у казанку 40 хв ., а потім кладуть картоплю, сіль, припра-ви та варять ще 20-25 хв .

видання здійнено за участі та підтримки

ДК «Укроборонпром»,

ДП «Житомирський бронетанковий завод»,

інформаційно-консалтингової компанії «Defense Express»,

студії дизайну «Dream Art»

та Групи компаній «Адеф»

ДЛЯ НОТАТОК

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

________________________________________________________

командира (навідника-оператора) танка т-64Б · 2016-01-14 · 2,7...

Documents

Transcript of командира (навідника-оператора) танка т-64Б · 2016-01-14 · 2,7...