Урок української літератури в 9 класі на тему:

«Тарас Шевченко – художник»Мета:

ознайомити учнів  з мистецькою спадщиною  Т.  Шевченка, визначити

його роль у розвитку художнього мистецтва, показати шляхи становлення

Т. Г. Шевченка як художника;

розвивати вміння робити узагальнення, висновки; уміння  помічати

суттєві деталі;

виховувати почуття шанобливої пам ’яті  до Т.Г. Шевченка; пошану до

мистецьких скарбів України.

Тип уроку:  комбінований

Вид: інтегрований урок української  літератури та художньої культури.

Завдання:

з’ясувати етапи художньої творчості Т. Шевченка;

дослідити жанри, техніку виконання , тематику картин, етюдів,

малюнків;

створити таблицю "Жанри образотворчого мистецтва , у яких працював

Шевченко-художник".

Обладнання: репродукції картин художника, малюнки, написані 

Т.Шевченком, альбом “Шевченко – художник”, мікрофон, мольберт, картки з

таблицею жанрів художнього живопису, портрет Т. Шевченка у  вишитому

рушнику, міні палітри, мультимедійна дошка.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності Вступне слово вчителя (на фоні відеозапису «Реве та стогне Дніпр

широкий»).

Слайд 3. Сьогодні, діти, ми побуваємо на екскурсії в уявній картинній

галереї і познайомимося з творчим доробком Т.Шевченка, бо він не тільки поет

світового масштабу, а й видатний художник, який належить до діячів світової

культури.

Художні полотна Кобзаря сповнені безмежної любові до пригноблених і

гніву до поневолювачів. Дивлячись на них, відчуваєш непорушну віру автора в

перемогу правди, добра над злом.

Дуже рано виявилися у хлопця здібності до малярства. Ще змалку крейда і

вуглинка були для нього неабиякою радістю. Прагнучи стати художником, Тарас

побував у трьох церковних малярів в науці, та жоден з них не виявив у Шевченка

таланту.

Шевченко виріс, сформувався як художник на ґрунті передових ідей

російського живопису. Учень Карла Брюллова, Шевченко разом з російським

художником Федотовим стверджував метод критичного реалізму в російському

образотворчому мистецтві.

Сьогодні ми маємо нагоду на власні очі побачити здобутки Шевченка -

художника, осягнути багатогранність його художнього мислення, спостерігати за

своєрідною поетичністю кольору і образу малярської спадщини, осмислити її

значення для всіх поколінь українців.

ІІІ Повідомлення теми, мети урокуУчитель. Отже, тема уроку – Тарас Шевченко – художник.

Задачі нашої діяльності:

ознайомитись із мистецькою спадщиною  Тараса Шевченка;

визначити її роль у розвитку художнього  мистецтва;

дослідити жанри образотворчого мистецтва, у яких працював митець;

з’ясувати шляхи становлення  Т. Шевченка як художника.

Вміння аналізувати, досліджувати, узагальнювати необхідні кожній людині

як під час навчання, так і в повсякденному житті. Над розвитком цих навичок ми і

будемо працювати сьогодні.

Всі ми очікуємо чогось від сьогоднішнього уроку. Перед вами  палітра  –

запишіть на ній, що ви чекаєте від уроку.

Учитель художньої культури.

  Робота в парах. Протягом уроку ви повинні створити таблицю "Жанри

образотворчого мистецтва, у яких працював Шевченко-художник". Пригадайте

уроки художньої культури та поняття портрет, пейзаж, жанри.

Жанри образотворчого мистецтва,

у яких працював Т. ШевченкоНазви творів

Портрет

Пейзаж

Історичний жанр

Побутовий жанр

Книжкова ілюстрація

ІV.Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу1.  У майстерні художника

Учитель. Для того, щоб краще зрозуміти тему, ввійти в образ, ми з вами

заплющимо на хвилинку очі і опинимося ... в майстерні  художника... Мольберти,

ескізи, замальовки, готові полотна   і  Т. Шевченко... Так, трохи незвично, бо ми

звикли до Шевченка–поета, прозаїка, драматурга... Шевченко-художник. На мою

думку, слово “художник” мало б посідати перше місце у його житті.     Бо ...

як ви думаєте чому ?

2.Метод "Мікрофон" – висловлюються бажаючі за методикою "Прес"

Я думаю...

Тому що...

Отже....

Підсумок: Я вважаю, що завдяки таланту до малювання Шевченко здобув

волю і перед ним відкрився широкий світ.

Слайд 4. Учитель. У творчості Тараса Шевченка дослідники виділяють

кілька періодів: доакадемічний, Академія і ранній період творчості; заслання;

творчість після заслання.

835 різних за жанром картин, з яких понад 100 портретів. 278 робіт, відомі з

різних джерел, не знайдено. В 1860 році Рада Академії мистецтв у Петербурзі

визнала Шевченка академіком з гравіювання.

Художні техніки:

Акварель

Олія

Олівець

Офорт

Сепія

Туш

Гравюра

3. Віртуальна екскурсія , яку проводять заздалегідь підготовлені учні.

Галерея 1 «Як починався шлях Шевченка в живописі».

Слайд 5. Здібності до малювання виявилися в Тараса Григоровича ще з

дитинства. У спогадах родини Шевченка є немало свідчень про те, що настінне

народне малювання, вишивки будили в нього пристрасть до створення власних

малюнків. А коли він почав учитися в дяківській школі, ця пристрасть розвинулася

ще сильніше. Ще змалку крейда і вуглинка були для нього неабиякою радістю. Все

ними малює: стіни, лави, стіл в хаті і на дворі, у себе і в гостях.

Слайд 6. Талант художника проявився рано, значно раніше, ніж талант

поета. Якщо перші літературні спроби припадають на 1836-1837 роки, то найбільш

ранній малюнок, що дійшов до нас і відомий під назвою “Погруддя жінки” або

“Жіноча голівка” датований самим автором ще в 1830 році. З цієї юнацької роботи і

розпочалась творчість видатного художника.

Слайд 7. За наказом пана Енгельгардта, якому він належав, Шевченко

потрапляє в науку до майстра Ширяєва. Уже з перших років свого навчання у

Ширяєва, відвідуючи водночас рисувальні класи «Товариства заохочення

художників», кріпосний юнак звертався до тем з історії своєї батьківщини. Він

звертається до історичної постаті Богдана Хмельницького, пише картину «Смерть

Богдана Хмельницького» Слайд 8.

Галерея 2 «Воля…»

Слайд 9. Коли в Петербурзі починалися білі ночі, Тарас ходив до Літнього

саду змальовувати скульптури, що прикрашали сад, тут він зовсім випадково

познайомився з Іваном Сошенком, українцем, студентом Академії мистецтв. Іван

Максимович став для Шевченка справжнім другом: ділив з ним і шматок хліба, і

останню копійку, допомагав матеріалами для малювання. За сприяння Сошенка

Шевченко познайомився з видатним художником того часу Карлом Брюлловим.

Брюллову сподобались малюнки Шевченка, він назвав Тараса «діамантом у кожусі»

і вважав, що його чекає блискуче майбутнє. Великий Карл, як називали Брюллова в

мистецькому світі, вирішив, що необхідно допомогти молодому талановитому

юнакові.

Слайд 10.

22 квітня 1838 року – сонячна дата в житті Шевченка. Активна участь

видатних діячів російської і української культури (зокрема за участю Карла

Брюллова, Жуковського) дарувала Шевченкові свободу.

У цей період він стає улюбленим учнем Брюллова. Палка захопленість своїм

талановитим учителем, який на той час мав європейську відомість, Шевченко до

деякої міри підпадає під вплив його художнього стилю.

Галерея 3 «Навчання. Перші успіхи»

Слайд 11. Незабаром Шевченко став улюбленим учнем Карла Брюллова.

Він у прямому розумінні слова з головою поринає у малярство, вчиться, шліфує свої

вміння, багато читає, вивчає історію мистецтва. Навесні 1839 року Тарас Шевченко

одержав за свої малюнки першу нагороду - срібну медаль другого ступеня. За

картину «Хлопець-жебрак дає хліб собаці» молодий художник був вдруге

нагороджений срібною медаллю. На жаль, картина не збереглася. 1841 року

27-річний Шевченко одержує третю срібну медаль за картину «Циганка-ворожка».

Доля цього полотна також невідома, залишився тільки акварельний малюнок.

Слайди 12-13 .1843 року Тарас Григорович їде в Україну. Подорожує

Київщиною, Черкащиною, Полтавщиною. Під час подорожі Шевченко працює над

створенням серії «Живописна Україна». У митця була мрія створити альбом офортів

«Живописна Україна», про що він писав в одному з листів Осипу Бодянському,

відомому фольклористу того часу, другу Шевченка: «…я хочу намалювати нашу

Україну. Я намалюю її в трьох книгах: в першій будуть види красиві чи історичні, в

другій – людський побут, в третій – саму її історію». Не вдалося митцеві здійснити

цю мрію. В 1844 році вийшло тільки 6 робіт.

Слайд 14. Найвідоміший офорт «Дари в Чигирині».

Слайд 15. Релаксація. Учитель. А зараз відпочиньмо, подорожуймо

мальовничими куточками України.

Слайд 16. «Живописна Україна» — це велика кількість різноманітних

зображень, серед яких ми бачимо і степові краєвиди, історичні місця, святі місця для

українців, як Києво-Печерська чи Почаївська лавра, види Дніпра та Києва, особливо

подобалась Шевченку місцина біля Аскольдової могили, зображенням якої ми теж

маємо змогу помилуватися.

Вони виконані у різноманітних техніках та різними матеріалами, але їх

об’єднує одне – любов до рідної землі, прагнення показати її красу та неповторність.

Слайд 17. Одним з найкращих живописних творів цього періоду є картина

«Селянська родина». Вона ніби перекликається із відомими зображеннями Святої

родини, від неї віє спокоєм, затишком. Біля селянської убогої хати ми бачимо

молоде подружжя і дитину. Лежить глечик. Біля ніг чоловіка – собака, здається, ніби

він уважно слухає розмову. За хатою сидить старий дід. Відчувається атмосфера

доброзичливості, щирості, лагідності, для молодої сім’ї найголовнішим у житті є

порозуміння і любов. Надворі тихий, спокійний вечір, промені сонця обливають

золотим світлом постаті людей, стіни хати. Шевченко ніби хоче показати нам своє

бачення ідеальної української вільної сім’ї.

Слайд 18. «Катерина» - чи не найвідоміше полотно Шевченка. На тлі

українського пейзажу стоїть боса Катерина. Сільська околиця, за нею безкраїй степ,

курінь, біля якого сидить селянин-ложкар. Вдалині височіє козацька могила з

вітряками. Постать Катерини освітлена яскравим сонцем. А спокусник-офіцер на

коні, навпаки, зображений на затемненому фоні. Він втікає, злодійкувато

оглядаючись. Дівчина йде повільно, схиливши голову. На вродливому обличчі вираз

глибокої образи і сорому. Її жорстоко обдурили, насміялися і покинули. Смуток

підкреслює вроду селянської довірливої дівчини. Селянин сумно дивиться на

Катерину, він співчуває її горю, ніби хоче сказати словами самого Шевченка:

Кохайтеся чорнобриві,

Та не з москалями,

Бо москалі лихі люди,

Зроблять лихо з вами.

Мистецтвознавець Олександр Сидоров вважає, що Шевченкова «Катерина»

має деякі ознаки знаменитої «Сікстинської Мадонни» Рафаеля Санті.

Галерея 4 «Портрети»

Слайд 19. Мистецька спадщина Тараса Шевченка також багата і великою

кількістю портретів. Малювати портрет людини – справа надзвичайно важлива,

необхідно не тільки передати точну зовнішню схожість людини, але і особливості її

характеру, піймати іскорку, яка змусить портрет засяяти живими рисами. Шевченко

цьому навчився у свого вчителя Карла Брюллова.

Портрети Шевченка виконані олівцем, олійними та акварельними фарбами,

сепією. Це і відомі люди, його друзі, прості звичайні люди.

Портрети Варі і Василька Рєпніних вражають своєрідним подихом

дитинства, очі дітей щасливі, вдивляються у навколишній світ з великою

зацікавленістю, шари фарби ледве помітні, настільки вони прозорі.

Слайд 20. Надзвичайно чудові жіночі портрети Шевченка. Як правило, вони

писались на овальному темному фоні, щоб увага глядача не відволікалась, а

зосереджувалась на обличчі, погляді очей. Писались портрети тонкими прозорими

мазками, надаючи зображенням легкості, як вважав Сергій Раєвський, Шевченко

«проявив себе як талановитий портретист, його портретні роботи вражають

чарівністю, простотою і натуральністю, романтичним настроєм». Ось портрет

Кейкуатової. У ньому багато темного кольору: чорне волосся, фон. Але що

пом’якшує портрет? Біла мереживна блуза, прозора накидка, ніжне бліде обличчя

ніби світиться з глибини темного фону. Жінка злегка посміхається і наповнює

портрет легким світінням. Обличчя жінок привабливі, у портретах можна

прослідкувати такі риси характеру як ніжність, лагідність.

Слайд 21. Звичайно, неможливо продемонструвати весь яскравий світ

портретного мистецтва Тараса Григоровича, але і ці портрети свідчать про

неабиякий хист Шевченка як портретиста, вміння передати внутрішній настрій

людини.

Галерея 5 «Караюсь, мучуся… але не каюсь»

Лічу в неволі дні і ночі

І лік забуваю.

О, Господи, як то тяжко

Тії дні минають,

А літа пливуть за ними,

Пливуть собі стиха.

Забирають за собою

І добро і лихо.

Слайди 22-25. Тяжко було Шевченку на засланні. Особливо дошкуляла

заборона писати і малювати. Друзі, як могли, намагалися полегшити його долю. І

ось настало довгоочікуване полегшення. Шевченка було зараховано до складу

експедиції по дослідженню Аральського моря. Її очолював Олексій Бутаков,

визначний російський вчений, інтелігентна освічена людина. Він дав Шевченкові

можливість малювати, доручивши змальовувати місцевість, яку досліджувала

експедиція. Шевченко виконав понад сотню різноманітних малюнків: пейзажі,

портрети, сцени з життя місцевого населення. Тарас Григорович не мав змоги

малювати олійними фарбами, але натомість створив понад 400 акварелей, олівцевих

малюнків та сепій.

Галерея 6 « Автопортрети».

Слайд 26. Відеоролик «Автопортрети».

Слайд 27. Протягом свого короткого життя Шевченко створив близько

60 автопортретів. У мистецькому світі вважається, що за низкою автопортретів того

чи іншого художника можна прочитати книгу його життя. «Пізнай самого себе» - ці

слова прийшли до нас з глибокої давнини. Живопис дає таку нагоду – пізнати

людину. Шевченко малював автопортрети в переломні моменти свого життя. Ось

перші автопортрети молодого Шевченка, він отримав волю, весь світ відкривається

перед вільною людиною.

Слайди 28-31. У портретах відчувається вплив Карла Брюллова: різкі

перепади світла, темно-коричневий фон, і бліде обличчя на ньому. Погляд рішучий,

сповнений надій і сподівань. Ще одна притаманна риса – одухотвореність, бажання

творити прекрасне, віра в щасливе життя, не тільки особисте, а й усього

українського народу..

Слайд 32.

Учитель. Шевченко  зробив  великий  внесок  у  розвиток  портрета, 

побутового  жанру  і  пейзажу.  Він  виступав  як  один  з  перших  на  той  час 

офортистів  України  й  Росії. Його  реалістична  творчість  сповнена  великого 

соціально-викривального  змісту  й  відзначається  глибокою  народністю, 

інтернаціональнимимотивами  і  гуманізмом.  Твори  Шевченка  мали  вплив   на 

весь  розвиток  українського  мистецтва,  вони  служать  життєдайним 

джерелом  для  багатьох  поколінь  українських  художників.  Мистецька 

спадщина  Шевченка  визначає його  видатне  місце  в  історії  не  лише 

українського,  а  й  світового  мистецтва.

V. Рефлексія 1. Емоційно-оцінний ланцюжок.

Яке враження на вас справили мистецькі твори Тараса Шевченка?

Чи можна вважати їх взірцями, шедеврами світового мистецтва? Чому?

Які кольори домінують? Яка кольорова палітра сподобалась?

У яких жанрах мистецтва проявив свій талант Тарас Шевченко?

Яке значення художніх творів Шевченка для сучасного світу?

Чи будете ви у майбутньому, маючи свою сім’ю, діток, розповідати їм

про Шевченка не тільки як про великого поета, але й видатного художника?

Що нового дізналися на уроці? Чи корисною буде для вас ця

інформація?

2. Перевірка заповнення таблиці "Жанри образотворчого мистецтва, у

яких працював Шевченко-художник".

VІ. Підсумок уроку

Вчитель. Ось  збігає до кінця наша уявна подорож до майстерні художника.

 На початку уроку ви зазначали очікувані результати . Чи здійснилися  ваші

очікування?

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

- Продовжіть речення :

«Найбільше враження на мене справила картина Тараса Шевченка …»

«Виставка характеризує Шевченка як …»

«Шевченко працював над такими темами…»

VІІ. Оцінювання

VІІІ. Домашнє завдання: написати твір-мініатюру «Мої враження від

картин Т.Г.Шевченка»