Роботу виконала:

Харуненко Ольга Романівна,учениця 10 класу Златоустівської

загальноосвітньої школиІ-ІІІ ступенів

Науковий керівник:Шведова Алла Михайлівна,учитель української мови і

літератури

Роздуми Т.Г. Шевченка про долю України в його Щоденнику (1857-1858 рр.)

Актуальність роботи зумовлена передусім тим, що існує гостра проблема у створенні аналітичних праць, які б розкрили не тільки біографічну цінність, особливість мови, естетичне значення Щоденника, а й через призму Шевченківського віщого слова та на прикладі сторінок з його життя показали найвищу суть українського народу, у якій зібрано все - наша культура, мова, історія, звичаї та традиції; наша етика та естетика; національна філософія та духовність.

Мета дослідження полягає в синтетичному аналізі Щоденника Шевченка з погляду його жанрової специфіки, тематики, психологічної функції. Тому в роботі ставляться такі ключові завдання:

- визначити теоретичні засади вивчення Щоденника Шевченка в системі відповідних жанрових модифікацій;

- проаналізувати текст з метою осмислення місця і ролі Щоденника Т.Шевченка в загальнонаціональному та світовому контекстах.

- дослідити психологічну функцію Щоденника.

Об’єктом дослідження є Щоденник Т.Г.Шевченка, спогади сучасників поета.

Методи дослідження - порівняльно-типологічний, історико-біографічний, історико-літературний, контекстуальний, описовий методи.

Наукова новизна полягає в тому, що вперше пропонується дослідження Щоденника Т.Шевченка як жанру документально-художньої літератури з метою осмислення місця і ролі Щоденника Т.Шевченка в загальнонаціональному та світовому контекстах.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що його висновки та узагальнення слугуватимуть подальшому вивченню порушеної проблеми. Матеріали роботи можуть бути використані при читанні загальних історико-літературних і теоретичних курсів, спецкурсів та спецсемінарів із історії українського письменства.

«Журнал» - це не тільки автобіографічний документ, з якого можна день по дню дізнатися про життя Шевченка. Це своєрідний автопортрет того, кого Некрасов назвав російських країв визначною людиною», що дозволяє нам інтимно зблизиться з поетом, з його почуттями, думками, філософськими і політичними переконаннями.

О. Білецький

Робота має таку структуру:ВСТУПРОЗДІЛ 1 Щоденникова творчість письменників як

художнє відображення доби. 1.1. Місце щоденника серед жанрів документально-

художньої літератури та його модифікації1.2. Журнал Т.Г.Шевченка в контексті розвитку

європейської традиціїРОЗДІЛ 2 Роздуми Т.Г. Шевченка про долю України

в його Щоденнику (1857-1858 рр.) ВИСНОВКИСПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛДОДАТКИ Презентація «Т.Г.Шевченко. Щоденник 1857-

1858рр. Загальмоване повернення»

Шевченко означає свій Щоденник по-різному: “дневник”, “памятная книга”, “записная тетрадь”, а найчастіше – “журнал”. Щоденник – це більш стислі, скупі нотатки, фіксація фактів, якими відмічений день, без спроб їх тлумачення. А журнал – більш розгорнутий, як у журналістиці (за визначенням Даля – “срочная словесность”). Оригінал (автограф) Щоденника Шевченка зберігається у відділі рукописів і текстології Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАНУ.

У Шевченківському «Щоденнику» найбільшу увагу читача привертає щирість думок письменника. Серце поета таїло у собі смирення і надію. Все це врятувало його від песимізму і відчаю під впливом важких умов його особистого життя і життя його батьківщини.

Висновки Шевченків Щоденник – універсальне джерело для майбутніх досліджень, підсумок думок і сподівань, суспільно-політичних оцінок і мистецького кредо поета. Цей твір – документ великого історико-літературного й художнього значення. Передусім, це визначний етап у розвитку щоденникового жанру, оскільки Шевченко продовжив європейську традицію, збагатив і увиразнив лексичні, фразеологічні та стилістичні засоби мовлення. В ньому – гострий розум, тонкі почуття, яскрава уява і глибока ерудиція, філософські висновки і блискучий стиль мови. Це видатне історико-літературне явище, а також живий голос Шевченка, психологічний портрет митця і людини. Записи, які обіймають відносно короткий проміжок часу (один рік), відобразили перехідний душевний стан Шевченка – від переживання самотності до повнокровного сприйняття зовнішнього світу.

Додаток

Дякую за увагу!