Шенгенські консульства в оцінках та рейтингах. Візова...

Громадська ініціатива «Європа без бар’єрів»

Шенгенські консульства в оцінках та рейтингах

Візова практика країн-членів ЄС в Україні2010 р.

Київ-2010

УДКББК

Видання містить результати громадського моніторингу видачі віз країн ЄС громадянам України, проведеного громадською ініціативою «Європа без бар’єрів» влітку 2010 року. Вперше узагальнено всі суттєві елементи процедури отримання віз і сформовано рей-тинги двадцяти консульських служб країн-членів ЄС та Шенгенської зони. Публікація включає великий масив даних практики видачі віз державами-членами ЄС та Шенгену в Україні, що відображають усі складові візової процедури, включно з громадськими оцінками якості консульських послуг країн Шенгену в Україні. Пропоновані матеріали розраховані для всіх, хто цікавиться проблемами отримання шенгенської візи, а також рівнем виконання положень Угоди про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС та Візового кодексу ЄС.

Шенгенські консульства в оцінках та рейтингах. Візова практика країн-членів ЄС в Україні 2010 р. Інформаційно-аналітичне виданняАвтори дослідження: Ірина Сушко, Олексій Врадій, Олександр Сушко, Володимир Кіпень, Світлана Мітряєва, Андрій Лепак, Андрій Матюханов

Учасники дослідження: Європа без бар’єрів — громадська ініціатива, КиївЦентр стратегічного партнерства, УжгородЛьвівське юридичне товариство, ЛьвівІнститут соціальних досліджень і політичного аналізу, ДонецькФонд місцевої демократії, ХарківАсоціація захисту прав молоді Волині, ЛуцькІнформаційно-дослідницький центр «Глобал», Одеса

Видання та друк ТОВ «Вістка», наклад 1000 примірників

Проект здійснено за підтримки Європейської програмиМіжнародного фонду «Відродження»

ISBN:

Громадська ініціатива «Європа без бар’єрів» www.novisa.org.uaвул. Володимирська, 42 офіс 21

Київ, 01034, Україна, тел/факс +38 044 238 68 43

3

ЗМІСТ

Передмова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .3

Дослідження візової політики і практики країн ЄС в Україні (четверта хвиля) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .6

Що було досліджено? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .6Чим дана хвиля дослідження відрізняється від попередніх? . . . .6Методологія дослідження, як воно відбувалось? . . . . . . . . . . . . . . .7Як було складено рейтинги консульських служб? . . . . . . . . . . . . . .8Основні результати та висновки дослідження. . . . . . . . . . . . . . . .14

Складові елементи візової процедури та її результативність . . . . .18Термін дії візи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .18Черги . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .23Тривалість очікування рішення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .25Оплата візової процедури та доступність безкоштовних віз . . .29Соціальний портрет заявника . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .33

Процедура одержання віз очима заявників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .36Доступність і повнота інформації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .36Умови подання та одержання документів . . . . . . . . . . . . . . . . . . .38Обґрунтованість переліку документів, що вимагався . . . . . . . . .40Поведінка працівників консульства та готовність допомогти заявникам . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .42Узагальнення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .44

Візова практика ЄС поза столицею: регіональні особливості . . . .47Моніторинг візової практики консульських установ країн ЄС в Україні: досвід Закарпаття . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .48Особливості візових практик консульств Чеської Республіки та Греції на Сході України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .54Консульства Чеської Республіки та Польщі у Львові: великі консульства, великі проблеми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .61

4

ПЕРЕДМОВА

Інформаційно-аналітичний матеріал, що міститься у даній публі-кації є результатом масштабного та значною мірою безпрецедентного дослідження, виконаного «Європою без бар’єрів» влітку 2010 року за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Головний предмет дослідження — процедура видачі віз державами-членами ЄС та Шенгенської зони, що залишається однією з найбільш чутливих проблем для українських громадян у їхніх контактах з ЄС, переважно через труднощі, що виникають при отриманні віз.

Однак, проблеми, що виникають під час візового клопотання, сто-суються не лише громадян України, які витрачають час та кошти для одержання омріяного права на в’їзд до країн Шенгенського простору, але й самих консульств, адже скарги клієнтів — це перша ознака мож-ливих організаційних недоліків та показник якості послуг, що ними надаються.

Великі «живі» та «віртуальні» черги заявників, нарікання відвід-увачів на недоброзичливе ставлення персоналу, неоднозначне трак-тування норм та положень нормативних документів, — все це стає причиною розчарування в існуючих підходах до спрощення візового режиму з ЄС та викривленим сприйняттям українцями європейських стандартів організації та управління процесом видачі віз.

На початку 2010 року відомий британський політолог та журна-ліст Едвард Лукас розмірковував на сторінках української преси щодо невідповідності високих вимог ЄС у сфері публічного адмініструван-ня, на прикладі візової практики окремих консульств держав-членів ЄС в Україні.

Як зауважив пан Лукас, підзвітність та прозорість, які є осно-вними принципами європейської системи управління, мають засто-совуватись симетрично до всіх сторін учасників процесу. Боротись за дотримання усіх вищезгаданих принципів експерт пропонував

5

за допомогою створення рейтингів консульських установ на основі багатогранного моніторингу, який зможе виявити розбіжності між консульствами та слугувати вагомим аргументом заради необхідного корегування недоліків.

Експерти «Європи без бар’єрів» не лише втілили ідею рейтин-гування консульської практики за різними параметрами, реагуючи перш за все на високий суспільний запит щодо якісної експертизи у сфері видачі віз державами-членами ЄС та Шенгену, але й надали все-бічні оцінки стану виконання консульствами положень двох важли-вих нормативних документів — Угоди між Україною та ЄС про спро-щення оформлення віз та Візового Кодексу ЄС, що набув чинності 5 квітня 2010 року.

Дані та оцінки, що увійшли до даної публікації, були оприлюдне-ні на круглому столі у Києві 27 жовтня 2010 року, учасниками якого, серед багатьох інших, стали чільні представники 14-ти із 20-ти дослі-джених консульських служб.

Сподіваємось, що зростання публічності і відкритості, продемон-строване багатьма консульствами країн-членів ЄС, є лише першим кроком до створення продуктивної атмосфери прозорості, відкри-тості та довірливого діалогу між консульськими установами і україн-ською громадськістю та сприятиме вирішенню проблем, що є штуч-ними перешкодами на шляху до свободи пересування.

Від імені громадської ініціативи «Європа без бар’єрів»,Ірина Сушко

6

ШЕнгЕнСькІ кОнСульСТВА В ОцІнкАх ТА РЕйТингАх Візова практика країн-членів ЄС в україні 2010 р.

ДОСлІДЖЕннЯ ВІЗОВОЇ ПОлІТики І ПРАкТики кРАЇн ЄС В укРАЇнІ (ЧЕТВЕРТА хВилЯ)

Що було досліджено?

Виконавцями проекту досліджено процедуру видачі віз консуль-ськими службами двадцяти країн-членів ЄС та Шенгенської зони в Україні, а саме: Австрії, Бельгії, Греції (3 консульства у Києві, Одесі та Маріуполі), Данії, Естонії, Іспанії, Італії, Латвії, Литви, Нідерландів, Німеччини1, Польщі (5 консульств2� у Києві, Львові, Одесі, Луцьку та Харкові), Португалії, Словаччини (2 консульства в Києві та Ужгоро-ді), Словенії, Угорщини (3 консульства в Києві, Ужгороді та Берегові), Фінляндії, Франції, Чехії (3 консульства в Києві, Донецьку та Львові), Швеції. Загалом: 31 консульська установа у дев’яти містах України, з них 20 установ — в місті Києві.

Не досліджувалися країни, які не входять до Шенгенської зони (Велика Британія, Ірландія, Румунія, Болгарія, Кіпр); не є членами ЄС (Норвегія, Швейцарія, Ісландія); країни, що не мають власних кон-сульських установ в Україні (Мальта, Люксембург) а також малі євро-пейські країни, що делегували свої консульські функції іншим держа-вам (Монако, Ліхтенштейн, Андорра, Сан-Маріно, Ватикан).

Чим дана хвиля дослідження відрізняється від попередніх?

По-перше, цього разу вперше досліджена візова політика і кон-сульська практика всіх двадцяти країн, що одночасно є членами ЄС

1 Лише консульський відділ Посольства Німеччини в Києві. Генеральне консульство у До-нецьку, відкрите у 2009 році, станом на серпень 2010 року ще не розпочало видачу віз.2 Шосте консульство Польщі у Вінниці, що лише розпочало роботу у 2010 році, не охоплене дослідженням.

7


та Шенгенської зони і мають консульські установи в Україні. Раніше моніторинг охоплював лише 10-12 найбільш значущих країн.

По-друге, поряд з якісними та кількісними показниками, які ана-лізувалися традиційно, цього року застосовано метод синтезування отриманих даних, який дав змогу узагальнити всі суттєві елементи процедури отримання віз і скласти «профілі» консульських служб окремих країн, на основі яких складені «сертифікати консульських послуг» із зазначенням рейтингу досліджених консульських служб (рейтингові позиції відповідно від 1 до 20, де 1 — найкращий резуль-тат, 20 — найгірший).

Методологія дослідження, як воно відбувалось?

У липні-серпні 2010 року, на основі двох анкет-опитувальників із залученням понад 30 інтерв’юерів в дев’яти містах України, було про-ведене двохетапне інтерв’ю, у ході якого було опитано загалом 1860 осіб — відвідувачів консульських установ, які проходили процедуру отримання шенгенської візи.

Опитувались виключно особи, що самостійно проходили всю ві-зову процедуру.

Перший компонент інтерв’ю мав на меті з’ясувати певні об’єктивні параметри: тривалість візової процедури, її результатив-ність, наявність черг під консульством, перелік документів, суму ви-трачених грошей, доступність багаторазових віз довготривалої дії.

Другий компонент інтерв’ю мав на меті з’ясувати сприйняття за-явниками деяких більш суб’єктивних (але значущих) складових візо-вої процедури, таких як ставлення персоналу консульств, його готов-ність допомогти, доступність і повнота інформації, обґрунтованість запитань та вимог до документів.

8


Як було складено рейтинги консульських служб?

Рейтинги консульських служб складено на основі співставлення кількісних даних по кожному з параметрів дослідження. Оскільки до-сліджено 20 консульських служб, то в кожному з рейтингів є 20 пози-цій, де 1 — найкращий рейтинг, 20 — найгірший рейтинг. При рівно-сті отриманого показника країни ділять відповідне місце в рейтингу.

Обрахунок даних першого компоненту інтерв’ю дав змогу склас-ти рейтинг 1. У цьому рейтингу вище стоять консульські служби, що видають більше багаторазових, довгострокових та безкоштовних віз, а також спроможні видавати візу швидко та з меншими чергами (та-блиця 2).

Рейтинг 2 сформовано на основі даних другого компоненту інтерв’ю: чим дружніше, доброзичливіше персонал, чим простіші і зрозуміліші його вимоги, чим легше отримати необхідну інформацію чи консультацію — тим вище знаходиться консульська служба у цьо-му рейтингу (таблиця 3).

Окрім цього, завдяки оприлюдненню у червні 2010 року статис-тичного звіту Євросоюзу за 2009 рік, де зазначено кількість виданих віз усіма консульствами ЄС у світі, а також кількість відхилених за-явок, стало можливим обрахувати питому вагу відмов у візах і по-рівняти консульські служби різних країн за цим показником. Таким чином було сформовано рейтинг 3 (таблиця 4).

Нарешті, підсумковий рейтинг (таблиця 1) було вирахувано шля-хом додавання балів, отриманих консульськими службами Шенген-ських країн у рейтингах 1, 2 та 3. Якщо сума набраних балів вияв-лялась однаковою у двох країн, застосовувався метод нарахування додаткового балу (позитивного або негативного), зумовленого спе-цифічними особливостями певної консульської служби.

9


Таблиця 1

Підсумковий рейтинг Шенгенських консульських служб в Україні (вказано місце кожної досліджуваної країни,

де 1 — найкращий рейтинг, 20 — найгірший рейтинг)

Під

сум

кови

йре

йтин

г

Країна

Рейтинг 1(дані,

отримані шляхом

опитування)

Рейтинг 2 (оцінки

заявників)

Рейтинг 3(відмови

згідно офіційних

даних)3

Додатковий бал

1 Угорщина 1 4 22 Литва 4 6 33 Естонія 2 8 74 Словаччина 3 13 1 -0,54

5 Словенія 10 1 96 Польща 6 15 6 +0,55

7 Швеція 12 10 58 Німеччина 5 3 209 Нідерланди 8 7 14 -0,56

10 Австрія 7 18 411 Латвія 11 2 1912 Данія 9 12 1113 Фінляндія 19 5 814 Франція 13 14 1315 Бельгія 16 9 1716 Чехія 14 19 1017 Португалія 15 16 1518 Італія 20 11 1619 Іспанія 18 17 127

20 Греція 17 20 18

3 За винятком Іспанії, див. зноску 5.4 Більша кількість додаткових документів, що вимагалась у заявників5 Найбільша кількість віз, виданих в Україні (майже 40% усіх віз країн-членів Шен-генської угоди)6 Всі опитані респонденти сплачували додаткові платежі провайдерам зовнішніх послуг7 Дані Посольства Іспанії, яке стверджує про помилковість розміщених на офіційному сайті ЄС даних, згідно яких відсоток відмов у 2009 складав 14,7%. Посольство пояснює розходження технічною помилкою у розрахунках, допущеною МЗС Іспанії

10


Отже, найкращою за сукупністю усіх показників визнано консуль-ську службу Угорщини, яка представлена в Україні трьома консульства-ми — в Києві, Ужгороді та Берегові. Найгіршою — консульську службу Греції, яка також представлена трьома установами — в Києві, Одесі та Маріуполі.

Далі подано кількісний механізм формування рейтингів.

11


Таблиця 2

Рейтинг 1згідно моніторингу таких параметрів як черги, тривалість очікування

рішення, питома вага безкоштовних, довгострокових (6 місяців і більше) та багаторазових віз: (вказано місце кожної досліджуваної країни, де 1 — найкращий рейтинг, 20 — найгірший рейтинг. При рівності отриманого показника країни ділять відповідне місце в рейтингу )

Сумарний рейтинг 1 Країна Черги

Тривалість очікування

рішення

Безкоштовні

Багаторазові

Довгострокові

1 Угорщина 6 3 11 1 1

2 Естонія 7 12 5 2 3

3 Словаччина 10 7 6 4 6

4 Литва 18 4-6 7 5 4

5 Німеччина 5 9 1 12 13

6 Польща 14 13 13 3 2

7 Австрія 11 16 10 6 5

8 Нідерланди 3 10-11 16-20 7 11

9 Данія 1-2 19 16-20 8 9

10 Словенія 9 1-2 8 19 19-20

11 Латвія 17 4-6 2 16 17-18

12 Швеція 20 4-6 14 9 10

13 Франція 19 10-11 12 10 7

14 Чехія 16 17 4 14 8

15 Португалія 12 18 3 17 12

16 Бельгія 1-2 14 16-20 15 16

17 Греція 15 8 9 18 15

18 Іспанія 8 15 16-20 11 17-18

19 Фінляндія 13 1-2 15 20 19-20

20 Італія 4 20 16-20 13 14

12


Таблиця 3

Рейтинг 2Оцінки заявниками окремих компонентів процедури: умови подання та

одержання документів; обґрунтованість переліку документів, що вимагався; доступ до інформації та її повнота; поведінка працівників консульства;

готовність допомогти заявникам; обґрунтованість запитань при співбесіді

Рейт

инг

2 Країна

Умов

и по

данн

я

Список документів

Дос

тупн

ість

ін

фор

мац

ії

Пов

едін

ка

Гото

вні

сть

допо

мог

ти

Обґ

рунт

ован

ість

пи

тань

1 Словенія 5 4 1 2 2 4

2 Латвія 14 10 3 1 1 9

3 Німеччина 8 6 6 3 3 10

4 Угорщина 4 19 7 5 4 16

5 Фінляндія 13 3 2 16 11 1

6 Литва 11 1 5 6 13 6

7 Нідерланди 1 8 12 12 10 3

8 Естонія 12 5 11 8 7 5

9 Бельгія 2 7 19 11 8 12

10 Швеція 20 2 8 4 5 2

11 Італія 7 14 10 14 9 17

12 Данія 3 17 16 7 6 немає

13 Словаччина 10 12 13 9 12 18

14 Франція 16 9 4 10 18 7

15 Польща 19 11 9 15 14 11

16 Португалія 9 18 20 18 17 8

17 Іспанія 6 13 14 17 15 19

18 Австрія 17 16 18 13 16 13

19 Чехія 15 20 17 19 19 15

20 Греція 18 15 15 20 20 14

13


Таблиця 4

Рейтинг 3згідно офіційної статистики відмов у наданні віз (2009 р)

(джерело: Офіційний сайт Європейського Союзу8)

Рейтинг 3 Країна Відсоток відмов від числа заявок (категорії віз B і C)

1 Словаччина 2,05

2 Угорщина 2,2

3 Литва 2,3

4 Австрія 2,6

5 Швеція 2,8

6 Польща 3,31

7 Естонія 3,6

8 Фінляндія 3,8

9 Словенія 4,2

10 Чехія 4,2

11 Данія 4,3

12 Іспанія 5,09

13 Франція 5,7

14 Нідерланди 5,9

15 Португалія 6,1

16 Італія 7,1

17 Бельгія 9,0

18 Греція 9,0

19 Латвія 10,210

20 Німеччина 10,9

8 За винятком Іспанії, див. наступну зноску.9 Дані Посольства Іспанії, яке стверджує про помилковість розміщених на офіційному сайті ЄС даних. 10 Під час підготовки до друку даної публікації Посольство Латвії в Україні заявило про помилковість даної цифри, що зумовлено невірним підрахунком зведених даних Євроко-місією. За даними, наведеними Посольством, кількість відмов становить біля 4%.

14


Сенс і наслідки складання рейтингів : Формування рейтингів консульської практики членів Шенген-• ського простору можна розглядати як спосіб відзначення і заохо-чення дружньої консульської практики одних країн, та, з іншого боку, як інструмент впливу на ті консульські служби, що демон-струють непрозору та недружню візову політику щодо україн-ських заявників. Сформовані рейтинги можуть слугувати дієвим інструментом • посилення експертного і громадського впливу, з одного боку, на усунення фактів недотримання консульськими установами норм існуючих зобов’язань, а з іншого, — підтримки і популяризації прикладів позитивної практики у сфері видачі віз. Систематизовані відповідним чином результати опитування по-• кликані також бути певним орієнтиром для заявників, що мають належним чином підготуватись до подання документів, а з ін-шого боку, — сигналом для владних кіл України та ЄС з приводу наявних проблем та шляхів їх усунення.

Основні результати та висновки дослідження

Угода про спрощення оформлення віз (далі — Угода) функціонує • краще, ніж у 2008 році, але у порівнянні з 2009 роком подальшого помітного прогресу не досягнуто. Потенціал позитивного впливу Угоди близький до вичерпання. Зокрема, зафіксовані в угоді умови надання багаторазових довгострокових віз не дозволяють задоволь-нити потреби осіб, що потребують регулярних поїздок, без подеку-ди штучного конструювання комплекту супровідних документів.Запровадження Візового кодексу ЄС з 5 квітня 2010 року внесло • загалом позитивні, але не надто значні корективи у візову прак-тику консульських установ. Серед позитивних впливів: повна уні-фікація анкет-заявок на отриманні візи; збільшення кількості ба-

15


гаторазових віз терміном дії 6 місяців і більше, і відповідно певне скорочення кількості багаторазових віз з коротким терміном дії.Зафіксоване зменшення часу, проведеного у чергах, — переваж-• но завдяки запровадженню провайдерів зовнішніх послуг (візо-вих центрів) — але з одночасним збільшенням витрат на візову процедуру у тих установах, що залучають посередництво візо-вих центрів. 55% опитаних або взагалі не очікували в черзі (25%), або стояли не більше півгодини. В той же час біля 10% заявників стверджують, що провели в чергах понад три години. Питома вага безкоштовних віз стабілізувалась на рівні приблиз-• но 30%. Процедура, що передбачає обов’язкову сплату провай-дерам зовнішніх послуг, не сприймається заявниками як безко-штовна.Станом на літо 2010 року провайдери зовнішніх послуг прийма-• ли візові заявки тільки в м. Києві, тому їхня діяльність не створи-ла очікуваних зручностей для жителів регіонів УкраїниПитома вага відмов у візах в середньому стабілізувалась на від-• носно невисокому рівні (4,6% згідно офіційних даних та 7% згід-но даних опитування), однак із збереженням суттєвої (в п’ять і більше разів) різниці між окремими консульськими установа-ми, що не може бути пояснене об’єктивними обставинами. Така практика свідчить про наявність «політичної складової» у прак-тиці консульств. Згідно офіційних даних найменше відмовляють у візах (від 2 до 3%) консульські установи Словаччини, Угорщи-ни, Литви, Австрії, Швеції. Більшість цих даних підтверджуєть-ся і опитуванням, окрім Австрії, де було виявлено 11,7% відмов. Офіційно найбільшу кількість відмов надає консульських відділ посольства Німеччини (м. Київ) — 10,9%, тоді як опитування виявило критично високу питому вагу відмов у консульських установах Греції, насамперед у консульстві в Маріуполі (біля по-ловини заявок) та у консульстві Італії в Києві (20%).

16


Відбувається повільне збільшення питомої ваги довгострокових • та багаторазових віз терміном близько півроку (9%) та до року включно (12%) всіх віз, однак візи терміном дії 2, 3, 5 років все ще є рідкісним явищем (менше 1%). Найбільша питома вага багато-разових віз терміном дії понад півроку видається консульськими установами Угорщини (насамперед консульствами в Ужгороді та Береговому) — біля половини всіх виданих віз. Кількість «муль-тивіз» переважає одноразові також в консульствах Польщі та Ес-тонії, понад третину таких віз видають консульства Словаччини, Литви та Австрії. Найменша кількість багаторазових віз (до 10%) зафіксована в консульствах Греції, Словенії та Фінляндії.Заявники констатують відсутність суттєвих змін стосовно • кількості документів, що вимагаються. Обтяжливий набір су-провідних документів є основною проблемою при поданні ві-зової заявки. Угода (Стаття 4) встановила обмеження тільки стосовно документів на обґрунтування мети візиту, тоді як список двох інших груп документів (на обґрунтування фінан-сового забезпечення та на доведення намірів повернутися на батьківщину) залишається невичерпним і становить складно-щі для заявників.Абсолютна більшість виданих віз (81,9%) — візи категорії С — • тобто шенгенські візи для короткотермінового перебування. 7,4% — візи категорії D — національні візи для довготермінового перебування, більшість яких видана консульськими установами Польщі82% заявників отримали візу протягом 10 календарних днів з • моменту подання документів (термін, встановлений Угодою). Якщо вести відлік з моменту першого контакту з консульством, то 10 днів вистачило у 60% випадків (нерідко заявники мають здійснити попередній запис і чекати дня подання документів — ця практика все більш поширюється). Найбільша питома вага

17


тих, кому довелось чекати на візу 20-30 і навіть більше днів з моменту подання документів — заявники Італії (33%) та Данії (28%).Соціальний портрет заявника: Майже половина тих, хто • подорожує до країн ЄС (47%) — жителі Києва. Ще 21% — жителі обласних центрів. Лише 4% — жителі сільської місцевості. 2/3 заявників — віком до 40 років. Вищу освіту мають 62% респондентів. Гендерний баланс майже паритетний (54-46% на користь жінок). 67% респондентів працює (переважно кваліфікована праця), серед непрацюючих (31%) переважають студенти та пенсіонери.

18


СклАДОВІ ЕлЕМЕнТи ВІЗОВОЇ ПРОцЕДуРи ТА ЇЇ РЕЗульТАТиВнІСТь

Нижче подано аналіз даних, які вказують на рівень доступності багаторазових, довгострокових віз, наявність черг, тривалість очіку-вання рішення — тобто тих, на основі яких сформовано рейтинг 1.

Термін дії візи

Біля 12% всіх віз, виданих громадянам України, є річними, або на-ближеними до цього терміну (візи терміном 7-11 місяців є достатньо рідкими, у більшості випадків термін дії «округлюється» до року). Ще 9% віз мають термін дії півроку або (зрідка) 4-5 місяців.

Діаграма 1.

Термін дії візи в днях

1-1010,3

31-403,2

41-505,4

51-605,6

61-906,4

91-1809,4

181-36511,8

365+0,8

11-2015,0

21-3022,8

Не відповіли9,3

19


Отже, можна констатувати, що кожна п’ята видана віза є принай-мні відносно довгостроковою. Це дещо більше, ніж у минулому році, коли такою була лише кожна шоста-сьома віза. В той же час власників віз терміном дії 2, 3, 5 років (а видачу таких віз передбачає Угода про спрощення оформлення віз кільком категоріям заявників), як і рані-ше, вкрай мало (менше одного відсотка).

Серед досліджених консульських служб велику кількість піврічних та річних віз (разом взятих) видають консульства Польщі, високий результат демонструють консульства Литви і Франції, а консульство Естонії видає найбільшу кількість (10%) віз, термін дії яких переви-щує рік. Втім лідерство за готовністю надавати довгострокові візи, як і минулого року, впевнено утримує Угорщина, майже половина віз якої мають річний або близький до року термін дії (таблиця 5).

В той же час слід зазначити, що абсолютну більшість «бонусів» Угорщина заробила завдяки ліберальний політиці двох своїх кон-сульств, розташованих у Закарпатській області — в Ужгороді та Бе-регові. Саме там, зокрема, фіксується рекордна пропорція багатора-зових довгострокових віз. В той же час угорське консульство у Києві демонструє результати, більш наближені до середньостатистичних.

20


Таблиця 5

Термін дії візи в днях (%)

Країна

110

112

0

213

0

314

0

415

0

516

0

619

0

911

80

181

365

365+

Австрія 25,9 18,5 16,7 0,0 0,0 5,6 3,7 18,5 11,1 0,0

Бельгія 3,3 30,0 40,0 5,0 0,0 18,3 0,0 1,7 1,7 0,0

Греція 0,0 7,2 45,9 14,4 24,3 1,8 0,0 3,6 2,7 0,0

Данія 5,3 15,8 31,6 0,0 5,3 15,8 10,5 10,5 0,0 5,3

Естонія 8,6 17,2 12,1 1,7 0,0 8,6 17,2 13,8 10,3 10,3

Чехія 4,5 17,4 24,5 4,5 4,5 12,3 12,9 10,3 9,0 0,0

Іспанія 0,0 18,3 48,3 3,3 0,0 18,3 10,0 0,0 1,7 0,0

Італія 2,1 10,6 51,1 6,4 2,1 12,8 6,4 2,1 6,4 0,0

Латвія 13,6 42,4 28,8 0,0 1,7 0,0 11,9 0,0 1,7 0,0

Литва 19,3 10,5 21,1 1,8 3,5 5,3 7,0 3,5 22,8 5,3

Франція 3,6 17,9 37,5 7,1 3,6 5,4 3,6 0,0 17,9 3,6

Нідерланди 5,2 19,0 37,9 3,4 3,4 15,5 1,7 0,0 12,1 1,7

Німеччина 17,5 29,8 24,6 0,0 0,0 3,5 15,8 0,0 8,8 0,0

Швеція 0,0 8,5 36,2 23,4 17,0 0,0 0,0 6,4 4,3 4,3

Польща 4,2 7,4 20,0 0,0 13,3 4,6 8,4 27,7 14,4 0,0

Португалія 3,8 30,2 24,5 1,9 5,7 9,4 15,1 5,7 3,8 0,0

Словаччина 12,2 17,4 21,7 2,6 4,3 6,1 7,0 19,1 9,6 0,0

Словенія 63,3 23,3 11,7 0,0 0,0 0,0 1,7 0,0 0,0 0,0

Угорщина 13,4 9,5 9,5 1,1 1,1 0,0 5,0 11,2 49,2 0,0

Фінляндія 55,0 33,3 6,7 5,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0

21


Загалом кількість багаторазових віз більше (29%), аніж довгостро-кових, що видно з поданої нижче діаграми (діаграма 2). Відмінність між кількістю довгострокових віз (півроку і більше) та багаторазо-вих, свідчить, що поки зберігається практика видачі значної кількості багаторазових віз з коротким терміном дії (до трьох місяців). В масиві багаторазових віз таких — біля третини. Це не відповідає положенню Візового кодексу ЄС (стаття 24, пункт 2), який передбачає, що довго-термінові візи мають видаватися на термін 6 місяців і більше.

Діаграма 2.

Кількість в’їздів (%)

No answer10,0

158,3

22,6

Multiple entry visa29,1

У випадку Угорщини, Польщі та Естонії спостерігається переви-щення кількості багаторазових віз над одноразовими, що свідчить про принципову можливість ставлення до таких віз з боку консульств як до норми, а не винятку.

22


Діаграма 3

Кількість в’їздів (%)

61,1

81,7

88,3

66,7

48,2

76,2

76,7

80,9

77,2

61,4

69,6

64,9

77,2

62,5

47,9

77,4

55,7

98,3

32,0

96,6

3,7

1,8

1,8

4,8

5,3

1,8

7,1

2,5

11,3

4,3

4,5

3,4

35,2

18,3

9,9

33,3

50,0

19,0

23,3

19,1

17,5

38,6

28,6

35,1

22,8

30,4

49,6

11,3

40,0

1,7

63,5

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

Мультивіза21

0 20 40 60 80 100

Фінляндія

Угорщина

Словенія

Словаччина

Португалія

Польща

Швеція

Німеччина

Нідерланди

Франція

Литва

Латвія

Італія

Іспанія

Чехія

Естонія

Данія

Греція

Бельгія

Австрія

23


Черги

Чверть заявників зовсім не стояли в чергах під час візової про-цедури (24,9%), ще 30% провели в чергах сумарно менше, ніж півго-дини (діаграма 4). Такі дані свідчать про певне покращення ситуації з чергами, адже в минулі роки понад половина заявників заявляла про наявність значних черг (більше, ніж 30 хвилин).

Діаграма 4

Чи стояли ви в чергах протягом візової процедури? (%)

Значною мірою подоланню черг сприяло запровадження провай-дерів зовнішніх послуг — візових центрів. Серед лідерів за цим пара-метром ми бачимо Бельгію, Нідерланди, Італію — країни, абсолютна більшість віз яких оформлюється через візовий центр. Така перевага має матеріальну ціну — адже заявники платять додаткові 30 Євро за можливість не стояти в чергах.

24


В той же час практика консульських служб Угорщини та Словенії свідчить про принципову можливість подолання проблеми черг і без застосування платних посередників (таблиця 6).

Найгірша ситуація з чергами спостерігається в консульських установах Швеції, Чехії, Греції та Польщі. У випадку Польщі ситуація суттєво відрізняється в окремих консульствах: найбільші проблеми з чергами, як і раніше, залишаються у генконсульстві у Львові з його рекордним попитом на візи. В той же час у консульствах Польщі в Одесі та Харкові ситуація цілком задовільна.

Таблиця 6

Чи стояли ви в чергах протягом візової процедури?

Країна НіТак, до

30 хвил.

Так, від

30 хвил. до 1 год.

Так, від 1 до 2

год.


год.

Так, понад 3 год.

Бельгія 51,7 38,3 8,3 1,7 0,0 0,0

Угорщина 49,2 29,1 15,6 5,0 1,1 0,0

Нідерланди 49,2 40,7 10,2 0,0 0,0 0,0

Італія 45,8 39,0 10,2 1,7 1,7 1,7

Словенія 41,7 30,0 26,7 1,7 0,0 0,0

Данія 40,0 50,0 10,0 0,0 0,0 0,0

Іспанія 33,3 43,3 11,7 6,7 3,3 1,7

Чехія 33,1 8,4 7,3 11,8 12,9 26,4

Німеччина 25,9 56,9 13,8 1,7 1,7 0,0

Естонія 22,4 55,2 15,5 1,7 5,2 0,0

Греція 20,0 13,9 13,3 18,3 18,9 15,6

Португалія 18,6 35,6 20,3 8,5 6,8 10,2

Польща 16,2 29,4 19,3 11,1 3,4 20,6

Франція 11,9 10,2 22,0 22,0 16,9 16,9

Швеція 11,9 8,5 20,3 18,6 8,5 32,2

Словаччина 10,8 56,7 18,3 8,3 5,0 0,8

Австрія 10,3 48,3 25,9 12,1 1,7 1,7

25


Країна НіТак, до

30 хвил.

Так, від

30 хвил. до 1 год.


год.


год.

Так, понад 3 год.

Латвія 8,9 25,0 30,4 21,4 7,1 7,1

Литва 8,5 23,7 33,9 20,3 13,6 0,0

Фінляндія 1,8 45,6 24,6 17,5 8,8 1,8

Тривалість очікування рішення

У більшості випадків тривалість очікування з моменту першо-го контакту з консульством до отримання рішення не перевищує 10 днів (діаграма 5). Але у випадках Італії, Данії, Франції цей термін час-то буває значно більшим, нерідко сягаючи 20-30 днів (таблиця 7).

Діаграма 5

Скільки часу (в днях) пройшло з вашого першого контакту з консульством? (%)

11-1513,9

6-1053,3

1-514,6

No answer5,8

31+1,7

26-303,5

16-205,0

21-252,3

26


Таблиця 7

Скільки часу (в днях) пройшло з вашого першого контакту з консульством? (%)

Країна 15 610 1115 1620 2125 2630 31+

Австрія 10,2 44,1 23,7 5,1 5,1 8,5 3,4

Бельгія 38,3 43,3 15,0 3,3 0,0 0,0 0,0

Греція 29,9 62,8 5,5 1,8 0,0 0,0 0,0

Данія 20,0 25,0 20,0 5,0 10,0 5,0 15,0

Естонія 15,0 68,3 11,7 3,3 0,0 1,7 0,0

Чехія 4,2 44,0 28,9 6,0 6,6 6,6 3,6

Іспанія 25,0 51,7 10,0 8,3 1,7 3,3 0,0

Італія 3,4 40,7 13,6 6,8 11,9 13,6 10,2

Латвія 10,2 62,7 22,0 5,1 0,0 0,0 0,0

Литва 10,9 18,2 27,3 23,6 7,3 9,1 3,6

Франція 17,5 24,6 19,3 15,8 5,3 12,3 5,3

Нідерланди 46,7 43,3 3,3 5,0 1,7 0,0 0,0

Німеччина 26,7 35,0 20,0 13,3 1,7 1,7 1,7

Швеція 0,0 91,7 5,0 0,0 0,0 3,3 0,0

Польща 30,1 46,9 17,6 2,5 0,8 1,7 0,4

Португалія 1,7 44,1 25,4 13,6 1,7 10,2 3,4

Словаччина 3,4 73,7 5,1 6,8 2,5 5,1 3,4

Словенія 0,0 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0

Угорщина 3,9 73,9 16,1 1,7 1,1 2,8 0,6

Фінляндія 0,0 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0

Термін розгляду візової заявки у 10 календарних днів, встановле-ний Угодою про спрощення оформлення віз, дотримується у понад 80% випадків (діаграма 6), що свідчить про певне покращення у по-рівнянні з попередніми роками, коли цей показник не перевищував 60-70%.

27


Діаграма 6

Скільки часу (в днях) пройшло з дня подання документів до консульства?

1,3

0,9

1,2

1,2

2,0

11,3

57,7

24,5

0 10 20 30 40 50 60

Не відповіли

31+

26-30

21-25

16-20

11-15

6-10

1-5

Серед окремих країн Франція демонструє найкращий результат, видаючи більшість віз у день подачі заявки (заявник, як правило, об-межується одним візитом, протягом якого складає заявку і отримує рішення). Однак, випадок Франції є прикладом «віртуальної чер-ги» — для отримання можливості подати документи треба записа-тись телефоном, і найближча дата подачі нерідко пропонується за 2, а то й за 3-4 тижні від дати першого контакту. У цьому можна пере-свідчитись, співставивши дані у таблицях 7 та 8.

28


Таблиця 8

Скільки часу (в днях) пройшло з дня подання документів до консульства?

Країна 15 610 1115 1620 2125 2630 31+

Австрія 10,2 54,2 20,3 6,8 3,4 1,7 3,4

Бельгія 38,3 43,3 15,0 3,3 0,0 0,0 0,0

Греція 34,1 62,0 2,8 1,1 0,0 0,0 0,0

Данія 20,0 25,0 20,0 5,0 10,0 5,0 15,0

Естонія 18,6 67,8 10,2 1,7 0,0 1,7 0,0

Чехія 4,0 45,8 40,7 4,5 1,7 1,1 2,3

Іспанія 25,4 50,8 10,2 8,5 1,7 3,4 0,0

Італія 3,4 40,7 15,3 6,8 13,6 10,2 10,2

Латвія 58,3 40,0 1,7 0,0 0,0 0,0 0,0

Литва 60,0 38,3 1,7 0,0 0,0 0,0 0,0

Франція 85,4 4,2 2,1 0,0 0,0 8,3 0,0

Нідерланди 46,7 43,3 3,3 5,0 1,7 0,0 0,0

Німеччина 80,0 15,0 3,3 0,0 0,0 1,7 0,0

Швеція 0,0 98,3 0,0 0,0 0,0 1,7 0,0

Польща 36,1 47,5 15,4 1,0 0,0 0,0 0,0

Португалія 3,4 45,8 37,3 5,1 5,1 1,7 1,7

Словаччина 3,3 93,3 1,7 0,0 0,8 0,8 0,0

Словенія 0,0 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0

Угорщина 8,9 87,2 2,8 0,0 0,0 0,6 0,6

Фінляндія 0,0 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0

29


Оплата візової процедури та доступність безкоштовних віз

Безкоштовно видані візи стали здебільше поширеним яви-щем — загалом майже третина виданих віз (діаграма 7), що в прин-ципі співмірно із питомою вагою відповідних категорій громадян, що мають право на безкоштовне оформлення віз.

«Чемпіонами» за виявленою питомою вагою безкоштовних віз цього разу стали консульства Латвії та Німеччини (діаграма 8).

Цей показник міг би бути ще більшим, якби не подальше поши-рення практики залучення провайдерів зовнішніх послуг — візових центрів, які стягують додаткову плату. Респонденти не вважають «без-коштовними» візи, за які вони сплатили платіж візовому центру, на-віть якщо консульський збір не стягувався. Крім того, візові центри не завжди повідомляють заявникам, що вони мають право на отри-мання безкоштовної візи.

Згідно отриманих даних, 15,5% всіх шенгенських віз в Україні ви-дається за посередництва візових центрів, плата за послуги в більшос-ті випадків складає 30 Євро, окрім консульського збору. Через візові центри було отримано абсолютну більшість віз Італії, Іспанії, Бельгії, Нідерландів та Данії.

Лише незначна частина респондентів (до 1 %) звертались за до-датковими посередницькими послугами, що збільшувало їхні додат-кові витрати до 60-90 Євро.

Дослідження не зачепило феномену тіньового ринку віз, про на-явність якого свідчить велика кількість комерційних оголошень та розсилок щодо «візової підтримки» та оформлення шенгенських віз без присутності клієнта. Його клієнти, вочевидь, не можуть бути ви-явлені даним дослідженням, оскільки в абсолютній більшості не від-відують консульства самостійно. Принаймні жоден з респондентів, охоплених дослідженням, не сплачував тих сум, про які йдеться у зга-даних комерційних оголошеннях (300-400 Євро і вище).

30


Діаграма 7

Чи платили Ви за візу? (загалом по масиву)

No, I didn’t31,3

No answer0,6 Yes, I did

68,0

31


Діаграма 8

Чи платили Ви за візу? (по країнах)

0 20 40 60 80 100

Фінляндія

Угорщина

Словенія

Словаччина

Португалія

Польща

Швеція

Німеччина

Нідерланди

Франція

Литва

Латвія

Італія

Іспанія

Чехія

Естонія

Данія

Греція

Бельгія

Австрія67,2

66,7

56,7

50,0

100,0

100,0

100,0

100,0

37,3

60,0

70,0

100,0

35,6

80,0

73,1

45,0

58,0

64,4

68,9

88,1

32,8

33,3

0,0

0,0

43,3

50,0

0,0

0,0

62,7

40,0

30,0

0,0

64,4

20,0

26,9

55,0

42,0

35,6

31,1

11,9

Ні

Так

32


Абсолютна більшість виданих віз (81,9%) — візи категорії С — тоб-то шенгенські візи для короткотермінового перебування. 7,4% — візи категорії D — національні візи для довготермінового перебуван-ня, більшість яких видана консульськими установами Польщі — діаграма 10.

Діаграма 9

Візу якої категорії Ви отримали?

Не відповіли9,1

D7,4

С81,9

В1,6

33


Cоціальний портрет заявника

Майже половина тих, хто подорожує до країн ЄС (47%) — жителі Києва. Ще 21% — жителі обласних центрів Лише 4% — жителі сіль-ської місцевості.

Діаграма 10

В якій місцевості ви проживаєте? (%)

0 10 20 30 40 50


Селище/село

СМТ

Менше 50 тис

Понад 50 тис

Обласний центр

Київ

2,9

4,0

46,8

21,0

15,4

6,8

3,0

34


Молодь домінує серед подорожуючих до ЄС. 2/3 заявників — ві-ком до 40 років.

Діаграма 11

Вік респондента (%)

0 5 10 15 20 25 30


2,1

12,5

28,5

24,8

16,1

8,5

5,5

2,1

61+

51-60

41-50

31-40

22-30

18-21

8-17

35


Вищу освіту мають 62% респондентів, що свідчить про співпадін-ня найбільш освіченого та найбільш мобільного сегментів суспіль-ства.

Діаграма 13

Освіта респондента (%)

0 5 10 15 20 25 30


2,1

12,5

28,5

24,8

16,1

8,5

5,5

2,1

61+

51-60

41-50

31-40

22-30

18-21

8-17

Гендерний баланс опитаних заявників майже паритетний (54-46% на користь жінок). 67% респондентів працює (переважно кваліфі-кована праця), серед непрацюючих (31%) переважають студенти та пенсіонери.

36


ПРОцЕДуРА ОДЕРЖАннЯ ВІЗ ОЧиМА ЗАЯВникІВ

Нижче подано аналіз даних, які вказують на доступ до інформації та її повноту, умови подання та одержання документів; обґрунтованість пере-ліку документів, що вимагався; поведінка працівників консульства; готов-ність допомогти заявникам, — тих, на основі яких сформовано рейтинг 2.

Доступність і повнота інформації

Будь-яке плановане знайомство розпочинається зі збору інформа-ції, особливо якщо йдеться про візит до не дуже знайомих українцям консульств країн Європейського союзу. Об’єднані загальними вимо-гами Візового кодексу, країни-члени у різний спосіб подають інфор-мацію про умови одержання візи.

Інформаційні стенди, телефони, Інтернет-сторінки, — це тради-ційний перелік засобів, що найчастіше застосовуються консульства-ми. Повнота та доступність візової інформації, — це якісна та зручна доріжка до візи, несвоєчасний та поверховий підхід в інформуван-ні — вузька та заплутана стежка до відмови.

Чию систему інформування українські заявники вважають най-більш якісною та ефективною? Чи існує прямий взаємозв’язок між рівнем інформування та кількістю відмов. Це одне з перших питань, яке стало об’єктом дослідження.

Найкраще справляються з інформуванням, на думку українських заявників, Словенія, Фінляндія та Латвія, кожна з яких отримала більше чотирьох балів (таблиця 9). Найвищий рядок рейтингу посіли країни, що мають сайти з належною консульською інформацією та, звісно, налагоджений телефонний зв'язок.

Однак, дипломатичні представництва Австрії, Бельгії та Португалії оперують у своїй щоденній роботі тими ж інформаційними засобами, що й лідери, проте місця в рейтингу зайняли найнижчі (таблиця 9).

37


Знаходження країн з різними практиками інформування на одній щаблині рейтингу може свідчити, що використання технічних нова-цій та сучасних форм інформування не завжди достатньо, консуль-ства мають демонструвати прозорість, не лише розкриваючи список стандартних вимог, але й надавати пояснення у випадку виникнення проблем під час розгляду заявки.

Таблиця 9

Оцінка умов доступу та повноти інформації (середня оцінка за шкалою від 1 до 5)

Середня оцінка

Словенія 4,52

Фінляндія 4,39

Латвія 4,23

Франція 3,77

Литва 3,74

Німеччина 3,63

Угорщина 3,58

Швеція 3,46

Польща 3,41

Італія 3,18

Естонія 3,14

Нідерланди 3,04

Словаччина 3,03

Іспанія 3,02

Греція 2,99

Данія 2,92

Чехія 2,88

Австрія 2,8

Бельгія 2,78

Португалія 2,76

38


Умови подання та одержання документів

Підготувавши відповідний пакет документів, заявник одразу по-трапляє до черги: «живої» або «віртуальної».

Кількість консульств, що застосовують практику попередньої реє-страції дедалі зростає. Переваги застосування консульством реєстра-ції очевидні: можливість планування кількості прийому документів заявників з огляду на технічні і людські ресурси, з одного боку, та чітка впевненість заявника, що в призначений час його візова заявка буде взята до розгляду, з іншого.

Однак відсутність біля консульств натовпу людей ще не означає відсутність проблем, оскільки черги не зникають, вони стають «вір-туальними». В таких чергах громадяни проводять не години, а тижні та, інколи, місяці очікування.

Українські заявники віддають перевагу практиці попередньої реє-страції, поставивши найвищі бали трьом консульствам — Нідерлан-дів, Бельгії та Данії, що передали свої повноваження в частині оброб-ки документів візовому центру (таблиця 10).

39


Таблиця 10

Оцінка умов подання та одержання документів (середня оцінка за шкалою від 1 до 5)



Бельгія 4,52

Данія 4,46



Іспанія 4,36

Італія 4,28




Литва 4,07

Естонія 4,05


Латвія 3,75

Чехія 3,72

Франція 3,58

Австрія 3,56

Греція 3,54

Польща 3,44

Швеція 3,06

Цікаво, що консульства Іспанії та Італії, які також тісно співпра-цюють з посередниками, посіли лише шосту та сьому сходинку рей-тингу. А у випадку Австрії, яка ще з минулого року застосовує прак-тику попереднього запису, ситуація ще гірша — 17 місце в рейтингу (Таблиця 10)

40


Ще два роки тому діяльність візових центрів зазнавала різкої кри-тики через відсутність права на прямий контакт з консульством та збільшенням витрат на візову процедуру. Нині таке право гаранту-ється Візовим кодексом, а витрати на послуги фірм-посередників не повинні перевищувати 50% вартості самої візи.

Четверте місце в рейтингу консульств Угорщини (їх в Україні три, в Береговому, Ужгороді та Києві), є показовим прикладом ефективної організації, без співпраці з посередниками, але з практикою попере-днього запису (таблиця 10)

На лаву «трієчників», — 19 місце в рейтингу (таблиця 10) потра-пили консульства Польщі, що не використовували електронного за-пису, спонукаючи заявників до формування «живих» черг.

Саме в таких формах самоорганізації заявники нерідко вдаються до купівлі-продажу місць (йдеться про ситуацію з чергами біля Гене-рального консульства у Львові) аби скоротити час очікування. Водно-час стихійні черги мають і свою перевагу: заявники можуть самостій-но обирати час подачі документів та відповідно час поїздки.

Сподіваємось, найближчим часом черги під польськими консуль-ствами мають зменшитись: нещодавнє запровадження електронної системи заповнення візових заявок та обрання дати і часу подачі до-кументів, покликане розв’язати проблему черг, що стали невід’ємним атрибутом польської візової практики. В той же час нововведення суттєво ускладнює життя особам, що не користуються комп’ютером і мережею Інтернет.

Обґрунтованість переліку документів, що вимагався

Встановлення більш-менш чіткого переліку документів згідно Візового Кодексу та Угоди про спрощення оформлення віз залишається лише рекомендацією. Цьогорічне дослідження, на жаль, лише підтверджує ситуацію — кількість документів, що вимагається,

41


може бути потенційно безкінечною. В той же час українські заяв-ники здебільшого сприймають вимоги до переліку документів як неприємну, але звичну справу, толерантно оцінюючи більшість кон-сульств твердою «четвіркою» (таблиця 11).

Таблиця 11

Наскільки обгрунтованим був список документів, які вимагалися для отримання візи?

(середня оцінка за шкалою від 1 до 5)

Країна Оцінка

Литва 4,86

Швеція 4,86



Естонія 4,43


Бельгія 4,42


Франція 4,39

Латвія 4,37

Польща 4,35


Іспанія 4,32

Італія 4,3

Греція 4,26

Австрія 4,23

Данія 4,2



Чехія 3,81

42


Поведінка працівників консульства та готовність допомогти заявникам

Ставлення — одне з найчутливіших питань візового клопотання. Українці, що звикли до не завжди привітної поведінки вітчизняних чиновників, перекладають свої завищені очікування на рівень обслу-говування в європейських дипломатичних представництвах, що, на думку заявників, є виразниками вищих стандартів культури спілку-вання в установах. Саме тому, коли українці зіштовхуються в консуль-ствах з недружнім, байдужим, а іноді й хамським до них ставленням, це обурює та вражає більше, ніж відмова у наданні візи.

Отже, за даними опитування до трійки аутсайдерів потрапили Португалія, Чехія та Греція (таблиця 12)

Ті ж самі місця в рейтингу (за винятком Португалії, яку витісняє Франція) зберігаються в сфері готовності допомагати (сприяти) за-явникам з боку співробітників консульства.

До групи «дружніх» та «вихованих» консульських служб за оцін-ками заявників потрапили Латвія, Словенія та Німеччина, за якими недалеко розмістились Швеція, Угорщина, Литва (таблиця 12)

Цікаво, що недружнє ставлення до українських заявників кон-сульства Чеської Республіки у Києві є певною тенденцією, що зали-шається незмінною вже кілька років поспіль.

43


Таблиця 12

Оцінка поведінки всіх працівників консульства, з якими респонденти спілкувалися під час оформлення візи

(середня оцінка за шкалою від 1 до 5)


Латвія 4,65



Швеція 4,26


Литва 4,13

Данія 4,01

Естонія 3,98


Франція 3,88

Бельгія 3,85


Австрія 3,82

Італія 3,82

Польща 3,74


Іспанія 3,66


Чехія 3,22

Греція 2,93

Згідно положень Візового кодексу консульські установи держав-членів ЄС повинні забезпечити ввічливе виконання процедури при-йому заявок. Під час виконання обов’язків персонал зобов’язаний виявляти повагу до людської гідності. При цьому не повинні дискри-мінуватися особи на підставі статі, етнічного походження, віку тощо.

44


Узагальнення

Консульства Угорщини отримали максимальне число позитивних балів, внаслідок чого угорська консульська служба впевнено посіла перше місце у загальному рейтингу, з пояснення складових якого ми розпочати дану статтю (таблиця 2, рейтингу 1).

В той же час слід зазначити, що абсолютну більшість рейтинго-вих «бонусів» Угорщина заробила завдяки ліберальний політиці двох своїх консульств, розташованих у Закарпатській області — а саме в Ужгороді та Берегові. Саме там, зокрема, видається рекордна кількість багаторазових довгострокових віз терміном дії півроку і більше (пи-тома вага таких віз там перевищує половину) при цілком лібераль-них вимогах до документів, співбесіди тощо. В той же час угорське консульство у Києві демонструє результати та отримує оцінки, більш наближені до середньостатистичних.

Литва отримала друге місце «респондентських симпатій» (табли-ця 1, рейтинг 2), маючи одні з найкращих показників з видачею бага-торазових та довгострокових віз. Позитивною є й ситуація з відмо-вами, — всього за 2009 рік консульство Литви відмовило лише 2,3% заявників (таблиця 4, рейтинг 3)

Естонія є третьою в рейтингу лідерів «візових перегонів». Найвищі бали дана країна отримала в рейтингу 1 (таблиця 1) внаслідок видачі великої кількості багаторазових і довгострокових віз. Однак заявники оцінили візову практику даної країни більш стримано, поставивши її на восьме місце (рейтинг 2 в таблиці 1).

Словаччина, «чемпіон» за мінімальною кількістю відмов у ві-зах (2%), у загальному підсумку набрала однакову кількість балів з Естонією, однак врешті пропустила вперед останню через більшу вимогливість до списку документів (дивіться «додатковий бал» в та-блиці 1).

45


Протилежний край рейтингової таблиці виглядає так: найбільшу кількість низьких оцінок та негативних відгуків одержали консуль-ська служба Греції, що має три установи, розташовані в Києві, Марі-уполі та Одесі.

З усіх досліджуваних параметрів візової практики Греція отри-мала одні з найнижчих балів за оцінками заявників. За параметрами доступності безкоштовних, багаторазових та довгострокових віз дана країна опинилась на 17-му рядку з двадцяти можливих. Об’єктивним підтвердженням жорсткої та не надто дружньої практики може слу-гувати офіційна статистика, згідно якої за минулий рік Греція від-мовляла 9% візових заявок в Україні, будучи третьою з кінця у відпо-відному рейтингу (рейтинг 3 в таблиці 1). Саме у консульствах Греції фіксується найбільше випадків нечемного, а подекуди й брутального ставлення до заявників.

19-те (передостаннє) місце загального рейтингу дісталось Іспанії. Дана країна, точніше, її консульство в Києві, потрапило на 17-те міс-це у рейтингу «симпатій» заявників (рейтинг 2 в табл. 1), отримавши низькі оцінки за поведінку працівників консульства (візового цен-тру) та рівня готовності допомагати заявникам.

А за об’єктивними даними Іспанія посіла 18-те місце насамперед через низьку питому вагу безкоштовних, багаторазових, довгостро-кових віз. За кількістю відмов Іспанія була найгіршою (14,7%), але не-щодавно посольство цієї країни виступило з корективами офіційної статистики ЄС, посилаючись на помилку власного МЗС, і оприлюд-нивши оновлені дані за 2009 рік — 5% відмов (12-те місце в рейтингу 3, таблиця 1).

Вісімнадцяте місце посіло консульство Італії. Отримавши 11 місце за «симпатіями» заявників (рейтинг 2 в таблиці 1) та 16-те місце згід-но кількості відмов (рейтинг 3 в таблиці 1), але останнє, 20-те за ба-гаторазовими, довгостроковими та безкоштовними візами (рейтинг 1 в таблиці 1).

46


Словенія, Польща, Швеція, Німеччина — країни, що більше ін-ших отримували за різні етапи візової процедури четвірки та зага-лом позитивно-нейтральні відгуки. Їх оцінки корелюються з низькою кількістю відмов в наданні віз (рейтинг 3 в таблиці 1), окрім Німеч-чини (10,9%): Словенія — 4,2%, Польща — 3,31% та Швеція — 2,8% від кількості заявок.

Отже, запропоноване дослідження дає можливість зрозуміти, на-скільки по-різному одній й ті самі норми Шенгену можуть на практи-ці застосовуватися окремими консульськими установами — у залеж-ності від політичних міркувань, установок консульських працівників та фізичної спроможності консульств.

Поки що зарано говорити про те, що Візовий кодекс, ЄС, який на-був чинності 5 квітня 2010 року, виявився ефективним засобом уні-фікації шенгенських візових вимог.

47


Світлана Мітряєва, Андрій крижевський, Ольга Єгорова, ганна концевенкоГО «Центр стратегічного партнерства», м. Ужгород

ВІЗОВА ПРАкТикА ЄС ПОЗА СТОлицЕю: РЕгІОнАльнІ ОСОблиВОСТІ

Моніторинг візової практики консульських установ країн ЄС в Україні: досвід Закарпаття

В липні-серпні 2010 р. ГО «Центр стратегічного партнерства» провів вже четвертий етап моніторингу візової політики і практи-ки консульських установ країн ЄС на території Закарпатської області (попередні відбулися в липні-серпні та листопаді 2008, липні 2009 р.). Даний моніторинг є складовою всеукраїнського моніторингу візової політики і практики консульських установ країн ЄС в Україні, який здійснюється Громадською ініціативою «Європа без бар’єрів».

Враховуючи специфіку розташування Закарпатської області (сусідство з 4 країнами ЄС, 3 з яких — члени Шенгенської зони), на її території функціонує 3 консульські установи двох країн — ЄС: Ге-неральне консульство Угорської Республіки в м. Ужгороді, Консуль-ство Угорської Республіки в м. Берегово та Генеральне консульство Словацької Республіки в м. Ужгород. Згаданими консульствами, окрім Шенгенських віз, видаються і дозволи на місцевий прикор-донний рух.

Відповідно, об’єктами моніторингу була практика видачі шен-генських віз та дозволів на місцевий прикордонний рух даними консульськими установами, а також процедура перетину українсько-словацького кордону на міжнародному пункті пропуску «Ужго-род — Вишнє Нємецке». Запровадження моніторингу практики ви-дачі дозволів на місцевий прикордонний рух та процедури перетину

48


українсько-словацького кордону є нововведеннями у порівнянні з попередніми етапами моніторингу. При цьому останнє зумовлене великою кількістю нарікань з боку подорожуючих (тривалість очіку-вання, оперативність роботи прикордонників та митників на пунк-тах перетину, елементи корупції, ставлення до громадян, обізнаність щодо правил перетину кордону тощо).

Ключові підсумки, особливості та проблеми, виявлені в ході про-ведених моніторингів, наведені нижче.

Моніторинг видачі шенгенських віз консульськими установами країн ЄС на території Закарпатської області

За результатами даного етапу моніторингу можна констатува-ти, що:— якість імплементації Угоди про спрощення оформлення віз між

Україною та ЄС (ст. 4-7) Генеральним Консульством Угорської Республіки в м. Ужгороді, Консульством Угорської Республіки в м. Берегово та Генеральним Консульством Словацької Республіки в м. Ужгороді залишається на стабільно високому рівні;

— поінформованість респондентів щодо базових положень Угоди про спрощення оформлення віз відчутно зросла, особливо це стосується пільгових категорій громадян України, які мають пра-во на отримання безкоштовних та багаторазових віз;

— значна частина віз, які видаються згаданими консульствами — це багаторазові візи терміном на один рік;

— забезпечення згаданими консульствами візових клопотань щодо терміну дії та терміну перебування залишається на стабільно ви-сокому рівні;

— відсоток відмов у видачі віз наразі є незначним, при цьому, якщо в консульствах Угорської Республіки він залишається приблизно на одному й тому ж рівні, то в Генеральному консульстві Сло-

49


вацької Республіки відбулося значне зменшення цього показни-ка у порівнянні з попередніми етапами дослідження;

— позитивним нововведенням в роботі із заявниками у Генераль-ному консульстві Словацької Республіки в м. Ужгороді є здійснен-ня попередніх консультацій щодо правильності оформлення до-кументів для подачі на шенгенські візи.

Моніторинг видачі дозволів на місцевий прикордонний рух консульськими установами країн ЄС на території Закарпатської області

Зазначимо, що місцевий прикордонний рух — це спеціальний режим систематичного перетину кордону і перебування жителів при-кордонних регіонів у визначеній прикордонній зоні сусідніх країн на підставі спеціального документу з метою родинного, соціально-культурного, туристично-оздоровчого, економічного, наукового спіл-кування. Зона дії місцевого прикордонного руху розповсюджується на 244 угорських та 384 українських населених пунктів, а також 299 словацьких та 280 українських населених пунктів.

За результатами моніторингу можна констатувати, що напрацьо-вана в українсько-угорських взаєминах форма місцевого прикор-донного руху, як інструменту лібералізації візового режиму, наразі залишається більш ліберальною, прогресивною, ефективною та витребуваною, ніж в українсько-словацьких. Про це свідчить, зо-крема, наступне:— Більшість респондентів (81,2%), які оформляли дозвіл на місце-

вий прикордонний рух в Генеральному консульстві Словацької Республіки в м. Ужгороді, вважає, що процедуру його отриман-ня необхідно спростити, в той час як в Генеральному консульстві Угорської Республіки в м. Ужгороді цей показник складає всього 20%. При цьому, більше половини із опитаних респондентів у

50


словацькому консульстві зазначили саме про необхідність спро-щення цієї процедури шляхом зменшення вимог до необхідних документів та терміну очікування на дозвіл. Так, на рішення про отримання дозволу на місцевий прикордонний рух в Генерально-му консульстві Словацької Республіки респонденти очікували до 60 днів (при цьому, тільки половина респондентів — близько 1 місяця), а в Генеральному консульстві Угорської Республіки — від 5 до 15 днів, (при цьому 65% — не більше 7 днів).

— за період моніторингу (який тривав місяць) в Генеральному кон-сульстві Словацької Республіки в м. Ужгороді було опитано меншу від запланованої кількості заявників через загалом невелику кіль-кість заявників на цей тип документу.За офіційними даними Генерального консульства Словацької Рес-

публіки в м. Ужгороді впродовж другого кварталу було видано всього 153 дозволів на місцевий прикордонний рух, в той час як за відпо-відний період Генеральним консульством Угорської Республіки в м. Ужгороді — 2178, а Консульством Угорської Республіки в м. Берего-во — 2219. Загалом, станом на 1 серпня 2010 року від початку дії за-значених Угод консульськими установами Угорської Республіки, було видано 62029 дозволів на МПР, а Генеральним консульством Словаць-кої Республіки в м. Ужгороді — тільки 1132 таких дозволів.

Для забезпечення дієвості інструменту місцевого прикордонного руху в словацько-українських взаєминах необхідно виробити консо-лідовану позицію країнами ЄС, що є сусідами України щодо запро-вадження єдиної форми місцевого прикордонного руху в рамках Карпатського Єврорегіону. Напрацьована в угорсько-українських взаєминах форма місцевого прикордонного руху має стати базовою. Це дасть можливість створити спільну зону місцевого прикордон-ного руху — «малого Шенгену» в рамках прикордонних територій Карпатського Єврорегіону (Україна, Угорщина, Словаччина, Польща, і в перспективі Румунія), в межах якої буде діяти один дозвільний

51


документ, виданий в одній із зазначених країн і дійсний на терито-рії всіх чотирьох країн. Одним з перших кроків в цьому напрямку має стати модифікація Угоди про місцевий прикордонний рух між Україною та Словаччиною, зокрема щодо скорочення переліку до-кументів, які засвідчують підстави на отримання дозволу, терміну видачі дозволу та продовження строку безперервного перебування з 30 до 90 днів.

Моніторинг процедури перетину українсько-словацького кордону

Проведений моніторинг підтвердив те, що на даний час одним з найбільш проблемних питань у розвитку добросусідських транскор-донних відносин між двома країнами є саме процедура перетину українсько-словацького кордону, головним чином через:— некоректне ставлення до подорожуючих, приниження честі та

гідності українських громадян представниками прикордонних та митних служб Словацької Республіки;

— прояви корупції;— недостатню пропускну спроможність пункту перетину кордону;— незадовільний стан соціальної інфраструктури пункту перетину

кордону (в основному, на українській стороні);— ліквідацію можливості здійснювати перетин кордону пішоходам;— ускладнення та обмеження можливості здійснювати перетин кор-

дону громадянами України з дійсними шенгенськими візами, які видавалися консульськими установами інших країн.На думку респондентів, однією з основних причин виникнення

такої ситуації є недостатньо ефективна робота Міністерства Закор-донних Справ України по захисту прав і свобод своїх громадян та створенню позитивного іміджу України в Європі та світі.

Більшість респондентів вважає, що на цьому пункті перетину кор-дону потрібні наступні зміни:

52


— покращення соціальної інфраструктури пункту перетину кордону з обох боків;

— покращення ставлення працівників митних та прикордонних служб обох країн до всіх подорожуючих;

— відновлення можливості здійснювати пішохідний перетин кордо-ну;

— підвищення оперативності роботи всіх служб по обидва боки кор-дону;

— збільшення кількості рейсових автобусів;— здійснення безперешкодного пропуску подорожуючих з дійсними

шенгенськими візами, незалежно від країни її видачі.

Рекомендації

Виходячи із результатів дослідження та враховуючи перспективу виконання Плану дій Україна-ЄС щодо запровадження безвізового режиму доцільно:— продовжити практику громадського моніторингу візової політи-

ки консульських установ країн ЄС, що діють на території України (в т.ч. і дозволів на місцевий прикордонний рух);

— продовжити моніторинг процедури перетину кордону між Укра-їною та Словаччиною;

— запровадити постійний моніторинг процедури перетину кордо-ну на пунктах перетину в Закарпатській області між Україною та Угорщиною та між Україною та Румунією;

— здійснювати навчання та стажування представників Державної прикордонної та митної служб України в Словацькій Республіці з питань інтегрованого управління кордонами;

— створити консультаційний пункт на КПП «Ужгород — Вишнє Нє-мецке» за прикладом досвіду Республіки Польща та України;

53


— забезпечити вивчення та поширення досвіду, накопиченого євро-пейськими країнами у боротьбі за свободу пересування Європою, для розгортання такої кампанії органами державної влади та міс-цевого самоврядування, дипломатичними представництвами та інституціями громадянського суспільства України.

54


Володимир кіпеньДонецький інститут соціальних досліджень і політичного аналізу

ОСОблиВОСТІ ВІЗОВих ПРАкТик кОнСульСТВ ЧЕСькОЇ РЕСПублІки ТА гРЕцІЇ нА СхОДІ укРАЇни

Моніторинг консульств Чехії і Греції в Донецькому регіоні, здій-снений в рамках загальноукраїнського проекту Громадської ініціати-ви «Європа без бар’єрів», розкриває низку проблемних питань, на які слід звертати увагу європейських консульських служб, відстоюючи інтереси наших громадян.

Специфічні особливості роботи даних консульств певною мірою обумовлені контингентом заявників зі східних областей України. Уза-гальнений портрет тих громадян України, які хотіли відвідати Грецію і Чехію досить цікавий.

Дві третіх з опитаних нами заявників в обох консульствах — це люди молодого і зрілого віку (до 50 років). Трохи частіше жінки, ніж чоловіки — у співвідношенні 6 до 4.

Левова частка заявників має вищу та спеціальну освіту. В профе-сійному плані найбільше кваліфікованих фахівців з вищою освітою та керівників різних рангів. Майже на 90% це міські жителі, половина яких з обласних центрів. В основному працюючі (три п’ятих) або сту-діюючі (кожен п’ятий), разом з тим, кожен восьмий безробітний.

Є також етнічна і професійна специфіка в обох консульствах. В грецькому — більшість представляють приазовських греків, 100-тисячна діаспора яких проживає переважно навколо Маріуполя, в чеському — заявники представляють всі національності України і значно вища частка підприємців. Загалом — це люди активні, з до-свідом відвідування країн Шенгену та ЄС.

55


Ключове питання моніторингу — результативність клопотань.Тут маємо два моменти, обидва негативного змісту. В обох кон-

сульствах, що досліджувались, зросла частка відмов, що є вищим по-казником середньостатистичних даних для всіх представництв цих країн�.

За 2009 рік загалом чехи відмовили 4,2% заявників, консульство в Донецьку в 2010 році — 13%. Грецькі консульські служби в Україні в 2009 році не дали візи 9% українців (за офіційними даними), тоді як серед опитаних під час моніторингу біля консульства в Маріуполі в 2010 році 55% заявників отримало відмови, що є абсолютним рекор-дом за всі часи дослідження в Україні.

Порівнюючи результати досліджень 2008-го, 2009-го та 2010 років, ми спостерігаємо виразну тенденцію збільшення кількості відмов у отриманні візи, причому це є загальною тенденцією, притаманною обом досліджуваним консульствам.

Зміни у відповідях на питання щодо отримання віз і пояснення причин за 3 роки наочно представлені у діаграмі.

Діаграма 1

Динаміка відмов надання віз за три роки

201020092008

201020092008

93%

95% 96%

91%

9%

3%

75% 45%

55%

22%7%

5%12%2%

Так

Греція Чехія

Ні, але причинупояснили

Ні, без поясненняпричин

Ні, вагаюсь відповісти,пояснили або ніпричину відмови

56


Відмінності між різними країнами ЄС щодо рівня відмов укра-їнським заявникам підтверджує і статистика Євросоюзу (від 1,5% до 14,7%). Це свідчить про значну роль політичного фактора, коли рівень доступності віз більшою мірою залежить не від об’єктивних критеріїв Шенгенського права, а від певних політичних установок.

Отже, єдині стандартизовані підходи ще не стали практикою кон-сульств країн Шенгену. Залишаються реальними значні відмінності в підходах до видачі віз українцям окремими консульствами.

Традиційно консульства вказують такі причини відмов у наданні візи: некомплектність документів, сумніви у заявленій меті поїздки та неповернення в Україну.

Результати опитування вказують, що здебільшого заявники сприймають подібні обгрунтування як такі, що не розкривають справжніх причин відмови, які подекуди взагалі розходяться з нада-ними об’єктивними даними та документами.

Неефективність механізмів оскарження рішень консульств та й неготовність українців здебільшого до подання скарг щодо рішень дипломатичного представництва, робить їх нерідко беззахисними, викликаючи у заявників лише роздратування.

Щодо термінів дії візи: національні візи (категорії D) у чеському консульстві отримують в два рази частіше, ніж у грецькому. Така ж ситуація і щодо багаторазових віз.

У Греції найчастіше клопочуть про термін дії і термін перебування від місяця до півтора (кожен другий) та від трьох місяців до року (ко-жен п’ятий). Відносно короткі терміни поїздки (10-29 днів) просить кожен третій з опитаних.

Виразна тенденція щодо чеського консульства — загальне зро-стання термінів перебування в країні, на які орієнтуються заявники. Зменшується кількість претендентів на короткострокові поїздки (до 20 днів) і помітно зросла, порівняно з попередніми роками, частка претендентів на перебування від 20 днів до 3-х місяців.

57


Черги залишаються особливістю візового досвіду більшості громадян України, які хотіли б поїхати в Грецію. Якісно покращили ситуацію з організацією прийому і видачі документів на візу у чесь-кому консульстві, де черги — виняток.

Порушень вимог Угоди в частині дотримання термінів обробки документів, дослідженням зафіксовано не було. Типова тривалість очікування відповіді у чеському консульстві 6-7 днів, у грецькому — 7-8 днів.

Все ще достатньо проблемними залишаються питання переліку документів. Окрім загальноприйнятих, консульства мають право за-требувати й низку додаткових документів в залежності від бачення службовців дипломатичного представництва. Тому різні заявники вимушені готувати різні набори документів, що робить нерідко про-цедуру їх збору досить непростою.

За останні роки збільшились вимоги щодо майнового рівня тих, хто бажає подорожувати, і саме на підтвердження достатнього рівня матеріального забезпечення спрямовані всі додаткові вимоги кон-сульств, причому Греція вводить такі вимоги значно інтенсивніше.

Консульство Греції є дуже вимогливим до матеріального рівня претендента на візу, і задля забезпечення позитивного результату, знаючи про велику кількість відмов, заявники надають всі можливі документи. Загалом, по більшості позицій грецькі заявники надають в кілька разів більше різних довідок. Тим не менш, такий рівень під-готовки їх все ж не рятує від відмов. Кількість додаткових докумен-тів — це ще один дражливий момент, який хоча й не можна вважати порушенням букви Угоди, але по суті порушує її дух — спрощення візових процедур для українців.

58


Діаграма 2

Документи, які заявники подавали до обох консульств (у % до всіх)

ГреціяЧехія

Посвідчення особи (крім паспорта)

Проплачені квитки в обидві сторони

Довідка про доходи

Виписка з банківського рахунку

Інше підтвердження наявності коштів

Підтвердження про нерухомість в Україні

Документи родичів які не беруть участь у...

Інформація приватного характеру

Контракт про працевлаштування за кордоном

Комерційна інформація

Інші документи

26,67%27,03%

2,70%91,67%

64,86%76,67%

13,33%32,43%

8,11%63,33%

16,67%5,41%

2,70%75,00%

13,33%0,00%

2,70%0,00%

8,11%0,00%

13,51%70,00%

Важливим аспектом Угоди між Україною та ЄС щодо спрощення візового режиму є визначення чіткого переліку категорій українських громадян, які мають право на пільги при отриманні візи в країни Шенгенської зони. В тексті Угоди передбачено пільги 14-ти категоріям осіб. В цілому, можна обґрунтовано твердити, що заявники як грець-кого, так і чеського консульств досить широко користуються правом на пільги при отриманні віз за Угодою між Україною і ЄС. Консуль-ства в цілому виконують ці зобов’язання, хоча факти свідчать, що на-лежність до пільгових груп ще не гарантує отримання візи.

Відмінності щодо питомої ваги різних пільгових категорій серед заявників чеського і грецького консульств за три роки досліджень

59


збільшуються — зростає питома вага родичів, що бажають відвідати Грецію і зменшується частка родичів, що прямують до Чехії.

Отже структура пільгових категорій заявників може багато чого сказати про цілі поїздок до цих країн. Щодо Греції, — це в основному родинні відвідування і відпочинок. По Чехії — цілі поїздок набагато більш диверсифіковані: бізнес-інтереси, навчання, відпочинок, а вже потім відвідування родичів.

Широко користуються заявники обох консульств положенням Угоди про можливість безоплатного отримання візи. Від половини (Чехія) до двох третин (Греція) опитаних нами заявників з тих, хто отримав візу, за неї не платили. У інших отримувачів шенгенських віз оплата стандартна в 35 євро.

Зроблені в процесі дослідження порівняльні оцінки роботи гене-ральних консульств Греції і Чехії в Донецькій області дозволили спів-віднести рейтинги кожного з них.

У рейтинговому порівнянні генеральне консульство Чехії в Доне-цьку отримало набагато вищі оцінки опитаних заявників, ніж гене-ральне консульство Греції в Маріуполі. Причому різниця не просто кількісна, а якісна. Оцінки по всіх п’яти групах критеріїв роботи у консульства Чехії вищі відповідних оцінок консульства Греції.

Бажаючі відвідати Грецію дуже критично ставляться до роботи візової служби консульства у зв’язку з великою кількістю відмов та інших складностей в проходженні візових процедур, а здобувачі чесь-кої візи достатньо високо оцінюють їх роботу та ставлення до себе, в цілому більша толерантність чеського консульства є очевидною.

Отже, резерви вдосконалення роботи мають обидва консульства країн Євросоюзу, однак набагато більше таких резервів у співробіт-ників грецького консульського представництва у Маріуполі.

Країни Шенгену все ще мають різні стратегії в міграційній і візо-вій політиці щодо України. Одні створюють додаткові бар’єри, інші стимулюють зв’язки. Тому і для консульських представництв країн-

60


членів Шенгенської зони, місією яких в Україні є інтенсифікація люд-ських спілкувань Європи з її сусідом для взаємовигідного співробіт-ництва, і для української влади, залишається все ще великий простір для роботи, зокрема, у спрощенні візової процедури на шляху до без-візового режиму між Україною та ЄС.

61


Андрій лепакЛьвівське юридичне товариство

кОнСульСТВА ЧЕСькОЇ РЕСПублІки ТА ПОльщІ у льВОВІ: ВЕликий ПОПиТ, ВЕликІ ПРОблЕМи

Генеральне консульство Республіки Польща у м. Львові — одне з най-більших консульств в Україні. Консульські установи Республіки Польща видають найбільше шенгенських віз нашим громадянам у чисельному порівнянні з іншими консульськими установами. Разом із цим, зокрема консульство, розташоване у Львові, стикається зі шквалом незадоволень громадян, критичних публікацій у засобах масової інформації.

У Львові шенгенську візу можна отримати у Генеральному кон-сульстві Республіки Польща та консульстві Чеської Республіки, а та-кож звернутись із клопотанням про отримання шенгенської візи у візовий центр Королівства Бельгії.

Найбільшим попитом у громадян України користується консуль-ство Республіки Польща, саме тому тут спостерігаються найбільші черги для подання документів. Великі черги обумовлені також і най-більшою ймовірністю отримати візу у порівнянні з іншими консуль-ськими установами. Про це говорить офіційна статистика, це ж під-тверджують результати громадського моніторингу.

Спільні кордони, міжособистісні зв’язки із громадянами Республі-ки Польща, кращі можливості отримання офіційних запрошень — є додатковими аргументами для звернення саме до даної консульської установи.

З метою покращення рівня обслуговування було запроваджено так званий Е-консулят. Дана установа створена для поліпшення умов доступу до інформації та документів консульства, а також упорядку-вання часу відвідин громадянином консульської установи.

62


За офіційними даними консульства Польщі у Львові, в день їх установа видає від 2 тис. до 2,5 тис. віз. Так, минулого року, консуль-ство видало 300 тисяч віз. Цього року станом на червень 2010 р. — 130 тисяч віз. Всього консульство видало 48 тисяч робочих віз, 12 ти-сяч — туристичних.

60 тисяч виданих цього року віз (45%) становлять довготермінові візи. Більшість виданих шенгенських віз польським консульством — безкоштовні. Відсоток відмов за інформацією консульства становить 3%. Офіційні дані відмов корелюються з одержаними результатами громадського моніторингу.

Внаслідок впровадження Угоди про малий прикордонний рух між Україною і Республікою Польща — з 1 липня 2009 року і до 15 червня 2010 року, Генконсульство загалом видало 35 тисяч посвідчень учас-ника малого прикордонного руху. Також дана консульська установа видала 20 тисяч карт поляка.

Громадяни України, які звертаються до консульства, найбільше часу витрачають на тривалі очікування у чергах. Найменші черги (до однієї години) — на етапі одержання заявником рішення. Як підтвер-джують результати громадського моніторингу, подаючи документи і отримуючи візу у липні 2010 року 89,8% респондентам доводилось очікувати у чергах. Щоб подати документи у консульство люди за-писувались у чергу зранку або з ночі. 84,7% прохачів віз очікувало у чергах понад 3 години. Така тенденція є незмінною протягом останніх декількох років.

Тривале очікування у чергах і досі створює значні незручності в отриманні віз для громадян України, а також підґрунтя для потенцій-них зловживань. Траплялись й випадки здійснення оплат за просу-вання у черзі або позачерговому пропуску на територію консульства.

На жаль, за час довготермінового спостереження наші експерти не побачили динаміки у зникненні черг чи ефективному вирішенні питань із їх упорядкуванням.

63


Не запроваджуючи попереднього запису у чергу при поданні до-кументів, службовці консульства сприяють утворенню штучних черг, штучний ажіотаж, де перші особи у чергах є віртуальними. Потім ці перші місця “продають” посередники за різну плату, а також прово-дять без черги у консульство осіб, які надали таку оплату їм із кінця черги. Працівники консульства жодним чином не втручаються в про-цес упорядкування черг, чи потенційних зловживаннях, які відбува-ються навколо консульства.

Тому, під консульством цілком відкрито працюють посередники, які за додаткову плату пропонують потрапити на територію кон-сульства, заповнити візову анкету, зробити ксерокопію документів, оформити страховий поліс. Є й посередники, які гарантують повний супровід громадянина — від отримання фіктивних запрошень, до за-лагодження питань із візами.

Що ж до отримання віз, то респонденти у липні 2010р., так само, як і у той самий період 2009 р., у більшості випадків отримували ту категорію візи, про яку клопотали. Наприклад, 83,3% клопотало і 80,0% отримало візу категорії С (у 2009 р. 89,0% клопотало, і отримало 86,0%), 11,7% клопотало і отримало візу категорії D (у 2009р. — 6%).

64


Тип візи і кількість в’їздів, про які клопотали і отримали респонденти у липні 200820092010рр.

іНфОРмація ПРО Візи

Липень 2008 р. Липень 2009 р. Липень 2010

клопотали отримали клопотали отримали клопотали отримали

Кількість респондентів (%)



Тип візи

В 2,5 2,5 0,0 0,0 0,0 0,0

С 40,0 35,0 89,0 86,0 83,3 80,0

D 57,5 57,5 6,0 6,0 11,7 11,7

БВ 0,0 5,0 5,0 8,0 5,0 8,3

Кількість в’їздів

Один 2,5 2,5 19,0 31,0 11,7 11,7

Два 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0

мульти 97,5 92,5 76,0 61,0 86,6 83,3

БВ 0,0 5,0 5,0 8,0 1,7 5,0

У порівнянні з попередніми дослідженнями зберігається наступ-на тенденція: чим більший термін візової заявки, тим більша ймовір-ність отримати візу з меншим терміном.

Під час опитування, проведеного у липні 2010 р., 3,3% респонден-там відмовили у наданні візи, а це на 3,7% менше, ніж в аналогічний період минулого року.

Варто зазначити, що під час надання громадянам України відмов у видачі шенгенських віз консульська установа не надає письмових по-

65


яснень причин відмови у видачі візи. Представники польського кон-сульства обґрунтовують це тим, що у консульстві є чергові службовці, які зможуть громадянину в усній формі пояснити причину відмови.

Отже, з метою покращення роботи консульської установи варто звертати увагу на питання альтернативних варіантів запису у чергу для отримання візи (включно з інтернет-записом); активізації ді-яльності установи у проведенні службових розслідувань за фактами можливих зловживань працівниками консульства, а також впрова-дження письмової аргументації відмов у видачі віз і зазначенням про-цедури її оскарження.

Консульство мало б злагодженіше співпрацювати із місцевими органами влади для забезпечення благоустрою навколо територій консульств.

66


67


68


Шенгенські консульства в оцінках та рейтингах. Візова...

Government & Nonprofit

Transcript of Шенгенські консульства в оцінках та рейтингах. Візова...