L/O/G/O

Автор учень 4 класу

Токарівської ЗОШ І-ІІІ ступенівБілозерського районуХерсонської областіРимаренко Андрій

9 років

На весні, коли природа оживає, ми чуємо різні пісні. Ранньої весною дощова пісня радує рослинний світ. Кожна квітка, деревинка чекає на золотисту краплинку води, щоб можна було набратися сил і розквітнути

Пташки прилітають щоб милуватися природою, яка ожила, а ми із задоволенням слухаємо їх пісні.

Зранку звучить пташиний оркестр

голосів, який приємно пробуджує нас від сну.

З гарним настроєм ми починаємо новий день

і протягом дня наспівуємо собі цю пісеньку.

Якось з татом, у плавнях, ми збирали траву для годування нутрій. І мені здалося, що травинки між собою

розмовляють. Адже вони цілий день слухають співи пташок, струмків, розмови листя дерев. Я так був вражений цім відчуттям, що уночі мені приснився

чарівний сон про весняні розмови у лісу.

Був теплий весняний день, раптом налетіла хмара і з неї по стежках, листі побігли маленькі сріблясті кругленькі хлопчики-краплинки. І кожен заспівав свою ноту, а разом у лісі співала весняна злива.

Мої знайомі травинки спочатку злякалися такої вистави, пригорнулися одна до одної і затремтіли від страху. Почувши веселу гучну зовсім іншу пісню, вони обернулися і побачили хлопця-краплинку у зеленій шапочці. Він не біг як усі до річки, а стояв і грався з квіткою. Потім він гукнув переляканих травинок і голосно розсміявся.

- Чого ви -боїтесь?

—Ми маленькі, боїмося, що весняна злива нас зламає.—Не бійтеся, мої брати прийшли вам на допомогу, а грізні ми

тільки у горі, на землю ми намагаємось присісти тихенько, щоб ні кого не потурбувати.

—А чого ж ти з усіма не біжиш до річки?—Тому що я хлопчик-краплинка моторний, я люблю

подорожувати сам. Зимою я був сніжинкою, весною літав у хмаринці, літом буду плавати у річці, а зараз я хочу разом з вами послухати пісні пташок.

—А хіба ти не знаєш, що коли іде дощ пташки не співають?—Звісно же! Тому я і затримався біля вас, щоб

послухати ці чарівні пісні.—А як же ти повернешся у струмочок, коли

закінчиться злива?—Дуже просто, я перетворюся на водяну пару, полечу

до хмарки, а там знов коли піде наступний дощик, разом з братами буду співати у струмку.

Насправді, дощ скоро закінчився. Світ убрався в

золотоцвіт, як пройшла весняна злива. Визирнуло сонечко.

Травинки більше ніколи не тремтіли під час дощу, а чекали на нову зустріч з хлопцем-краплинкою у зеленій

шапочці.

L/O/G/O

Дякую!!!