Саме 22 січня 1919 року у Києві на Софійській площі відбулися урочисті збори, на яких був проголошений Акт Злуки (об’єднання) українських земель, засвідчений Універсалом про

об’єднання Української Народної Республіки (УНР) та ноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) в єдину Україну.

• Однак єдиною Україна тоді пробула недовго: скрутне економічне і військове становище, взаємна недовіра політиків призвели до катастрофи. Вже за кілька місяців після проголошення Возз’єднання більшовики захопили Київ, Східну Галичину окупували поляки, а Закарпаття – Чехословаччина.

• І хоча акт об’єднання 1919 року виявився декларативним, ідея соборності продовжувала жити. І через роки в цей день 22 січня 1990 року мільйони тоді ще радянських українців

вишикувалися у живий ланцюг від Києва до Львова, відзначаючи День Соборності.

У 2011 році відповідним Указом Президента України ”Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат і професійних свят” День Соборності був об’єднаний з Днем Свободи, що раніше відзначався 22 листопада, і став носити назву “День Соборності і Свободи України”.

Акт Злуки зачитали на Софіївській площі о 12 годині, у річницю проголошення четвертого універсалу, який узаконив повну незалежність України.

Понад три мільйони українців

утворили Живий ланцюг від Києва до Львова і знову

об’єднали два береги Дніпра.

Україна стала незалежною. Пізніше день проголошення Акту Злуки став державним святом, Днем Соборності. Щороку цю дату відзначають на найвищому рівні. Водночас, політики та історики визнають, що Україні ще далеко до справжньої соборності та свободи.