Соціологічні дослідження в бібліотеках

Респондент завжди правий, навіть якщо він не правий.

Соціологічне дослідження це система логічно-послідовних

методологічних процедур, пов»язаних між собою єдиною метою – отримати дані про явища або процеси для їх наступного використання. На основі зібраної інформації приймаються певні рішення, виробляються рекомендації.

Типи соціологічних досліджень: опитування громадської думки - збір

інформації про думку певного контингенту населення чи користувачів бібліотеки з питання, що вивчається.

власне соціологічне дослідження - вивченням суті предмету дослідження та його зв»язків з іншими елементами соціологічного світу.

Види досліджень: розвідувальне; описове; аналітичне.

Розвідувальне найпростіший вид конкретно-соціального

аналізу, який дозволяє вирішувати прості за змістом завдання (виявити ступінь задоволення користувачів роботою бібліотеки, дати оцінку проведеному масовому заходу). Інформація збирається за допомогою анкет.

Описове дослідження. Мета – отримати найбільш повну інформацію

про явище, що вивчається. Проводиться за детальною програмою

Аналітичне дослідження найбільш поглиблений вид аналізу, метою

якого є не тільки опис елементів явища, що вивчається, але й з»ясовування причин, що лежать в його основі і зумовлюють характер, розповсюдження, якість та інші притаманні йому риси.

Маркетингові досліження Різновидністю аналітичного дослідження є

маркетингові дослідження. – планомірне проведення збору і аналізу даних, необхідних для прийняття маркетингових рішень. Це – базис, на основі якого приймаються стратегічні рішення щодо діяльності сучасної бібліотеки.

Етапи соціологічного дослідження:1. Підготовчий – включає передпрограмне вивчення

проблеми, складання робочого плану дослідження (розробка анкет, бланків для інтерв»ю, їх розмноження).

2. Масове збирання та обробка даних, що являє собою збирання інформації, підготовку зібраних даних до обробки (відбір бракованих, обробка інформації, узагальнення відповідей).

3. Аналіз даних (математична обробка, висновки, рекомендації за результатами дослідження).

4. Впровадження результатів дослідження в практику роботи.

Гіпотези Важливим елементом дослідження є формулювання

гіпотез. Гіпотеза – наукове припущення, висунуте для пояснення

будь-яких фактів, явищ і процесів бібліотечної роботи, яке необхідно підтвердити або спростувати. Гіпотеза є обов»язковою під час описового та аналітичного дослідження.Зважаючи на те, що висунення гіпотез є складним інтелектуальним завданням, допускається при складанні програми окремих видів досліджень обмежитись формулюванням завдань.

Для чого проводиться дослідження? Мета соціологічного дослідження – очікуваний

кінцевий результат, що обумовлює загальну спрямованість дослідження.

Завдання дослідження формулювання запитань, на які слід

дати відповідь для реалізації мети дослідження

Методи збору інформації: анкетне опитування; інтерв’ю; соціологічне спостереження; експеримент; аналіз бібліотечної документації.

Опитування метод отримання первинної

інформації шляхом усного або письмового звернення до користувачів з питання, що вивчається. Цей метод найпоширеніший, дозволяє охопити велику кількість респондентів.

Типи опитування: 1. письмовий – анкетування;2. усний – бесіда або інтерв’ю. В бібліотечній практиці найчастіше

використовується анкетування. Вимоги до складання анкети: має бути назва,

звернення до респондента, обґрунтування цілі, завдання анкети. Розташування запитань:

на початок – легкі, далі – основні, контрольні, на кінець – питання соціально-демографічного плану: вік, стать, освіта.

Форми запитань анкети: відкрита - застосовується, коли

вивчається якась нова проблема для того, щоб дати респондентові можливість вільно висловити свої думки.

закрита - подається перелік відповідей, з яких треба вибрати одну.

Розрізняють: основні питання, які розкривають

тему дослідження; додаткові – дані про респондента.

Під час формування анкети зверніть увагу: ставте конкретні питання, на які

можна чітко відповісти; уникайте важких запитань, ставте

такі, на які респондент готовий дати відповідь;

питання мають бути простими, зрозумілими, коректними;

цікавтеся інформацією, яку більше нізвідки не можете отримати.

Метод «вибіркового анкетування»: застосовується тоді, коли неможливо

проанкетувати всіх читачів певної групи. Це – типовий вид анкетування користувачів у публічних бібліотеках: відбирається певна кількість людей, які мають якусь спільну рису – рід занять, стать (студенти, боржники, інваліди, жінки).

Інтерв’ю Інтерв’ю проводиться за допомогою

анкети, розробленої для письмового опитування. Бібліотекар має примірник анкети, а відповіді записує на аркуш паперу.

Види інтерв’ю: сплановане за заздалегідь

підготовленим списком. напівсплановане – бібліотекар

(інтерв’юєр) працює, відштовхуючись від підготовленого списку, бесіда проходить вільно, ставляться питання додаткові, уточнюючі питання.

не сплановане – у вільному форматі.

Інтерв’ю бувають: індивідуальні – один інтерв’юєр та

один респондент; групові – один інтерв’юєр та група

респондентів; колегіальні – розмова кількох

дослідників з одним опитуваним.

Спостереження Це – планомірне, систематичне

сприйняття об’єктів бібліотечної дійсності для отримання достовірних знань.

Види спостережень: безпосереднє – реєстрація фактів,

побачених під час прямого спілкування з користувачем;

посереднє – бібліотечні об’єкти (користувачі) вивчаються через інших осіб, які їх знають.

За часом спостереження поділяють на: тривале – проводиться при вивченні

процесу в цілому – на початку, у розвитку та завершенні.

одноразове – реєструються факти невеликого проміжку часу.

Об’єкти спостереження: поведінка користувача в бібліотеці; відношення читачів до різних заходів з

популяризації книги; вплив літератури на читача; умови роботи читачів.Під час спостереження дослідник повинен мати бланк, на якому фіксувати всі дані.

Експеримент. Експеримент – самостійна

різновидність аналітичного дослідження. Процес трудомісткий.

Види експериментів: паралельний – порівняння стану двох

груп; послідовний – порівняння результатів

в одній групі за принципом «до» і «після».

Аналіз бібліотечної документації.Бібліотечна документація: плани роботи, звіти, книжкові формуляри, облікова документація, читацькі формуляри. Найчастіше аналізуємо читацькі формуляри, які дають уявлення про: читача (вік, стать, освіта, професія, місце

роботи чи навчання); читання (кількість відвідувань бібліотеки,

яку літератури і скільки прочитано).

Фокусні групи. Популярний в бібліотеках метод. Це –

детально спланована бесіда, в ході якої дослідник ініційовує дискусію в групі.

Метод фокус-груп застосовується для обговорення нових ідей, нових бібліотечних послуг з читачами, активом бібліотеки. Фокусна група – 8-12 осіб та модератор.

Обробка одержаної інформації: групування: анкети переглядаються і

розкладаються в окремі купки; підраховується кількість анкет в кожній купці; складання таблиць для підрахунку анкет. вираховується процентне співвідношення

відповідей на запитання: складається текстове пояснення цифрових

даних – інтерпретація. вироблення рекомендацій щодо дій, які

мають вирішити проблему.

Використані джерела: Луньова І. Соціологічні дослідження в бібліотеках

[Електронний ресурс] / І. Луньова. – Електрон. текст. – Режим доступу: www. Libr.dp.ua. – Загол. з екрану.- Мова: укр.

Босик Л. Види соціологічних досліджень [Електронний ресурс] / Л. Босик. – Електрон. текст. – Режим доступу: babylibridodymyrec.orq.ua. – Загол. з екрану. – Мова: укр..

Програма соціологічних досліджень [Електронний ресурс]. – Електрон. текст. – Режим доступу: info.Library.com.ua. – Загол. з екрану. – Мова: укр.

Дякую за увагу.М. Кушнерчук – провідний методист Надвірнянської ЦРБ.