Мистецтво доколумбівської Америки

1492 рік

Що побачили іспанці?• Мезоамерика та Анди (Серединна Америка або Зона

високих цивілізацій) – високорозвинені племена індіанців• Проживає 2\3 населення континенту, на 6,2 % його загальної площі• Люди здебільшого належать до монголоїдної раси• Самобутній розвиток культури від верхнього палеоліту

(30-20 тис. рр. до н.е.) до приходу європейських загарбників

• Незвичні сільськогосподарські культури: томати, кукурудза, картопля, тютюн тощо

ІРОКЕЗИ ТА МОХОКИ

• Територія проживання – Північна Америка Тотемні стовпи Прикраси з пір’я

Житло ІРОКЕЗІВ• Ірокези жили в так званих «довгих будинках», де містилася родова група, вела спільне

господарствоі. Довгий будинок мав 6-10 м в ширину і до 8 м у висоту; довжина будинку залежала від кількості вогнищ; найбільша відома довжина житла сягала 90 м.

• Споруда будинку виконувалася колективно, для чого скликалася вся молодь селища, яка за роботу одержувала частування; споруда-займала один-два дні.

• Посередині будинку йшов прохід близько 2 м шириною. У цьому проході прямо на землі, на відстані близько 6 м один від одного, розташовувалися вогнища: над кожним з них в даху залишалося отвір для виходу диму. По обидві сторони від лінії вогнищ влаштовувалися широкі помости, або нари : з пластин кори, відгороджені праворуч і ліворуч стінками з кори, - кожна сім'я мала окреме приміщення завдовжки близько 4 м, відкрите тільки до вогню. Між двома сусідніми приміщеннями оставлялось вільний простір, що служило коморою. Помости встеляли трав'яними циновками і шкурами, на них спали і сиділи у вільний час, під ними тримали сухе паливо для зимового вживання; взимку здебільшого спали на землі на підстилках біля вогню. На висоті близько 2 м над житловими помостами настилають другий ярус з пластин кори у вигляді суцільних полатей; тут сім'ї тримали свою домашню начиння, і іноді тут же спали діти. Під самим дахом настилають третій ярус, утворюючи як би горище, де зберігалися запаси необмолоченной кукурудзи. До кожного вузькому кінця будинку пристроювалися невеликі сіни з плоским дахом, в ширину будинку; в сінях взимку тримали паливо, а влітку мешканці будинку збиралися для бесіди або гри.

• Вхід у житло був через сіни і завішувати зовні шматком кори,. а в холодну пору додатково зсередини шкурами та ковдрами. Над одним із входів поміщалося різьблене або мальоване зображення тварини - тотема роду, до якого належали мешканці даного будинку.

Мистецтво ОЛЬМЕКІВхудожня культура класичного періоду

• Південне узбережжя Мексиканської затоки (Табаско, Веракрус)

• Високий рівень цивілізації у І тис. до н.е. (800 – 400 рр. до н.е.)• Поява перших “ритуальних” центрів (Ла-Венте, Сан-Лоренсо,

Трес-Сапотес), ступінчаста піраміди та фортеці з адоба (самана) та глини, встановлюють різьблені кам’яні монументи з сюжетами міфологічного та релігійного змісту

• Чисельні пам’ятки зберіглися на території мексиканських штатів Веракрус, Табаско та Герреро

• Головне божество – Ягуар (навіть людські обличчя були дещо стилізовані до подібності з священною твариною),

Кам’яні голови

Теотіхуакан

• Столиця ольмеків (сьогодень руїни)• Пр. 50 км від Мехіко на північний Схід• Розташований у долині між гірськими

хребтами• Найвищий розквіт – 600 р. до н.е., площа

18 км² , населення – від 60 до 120 тис. • Храми Сонця і Місяця

Храм СОНЦЯ

Піраміда МІСЯЦЯ

Плем’я ТОЛЬТЕКІВ

Цивілізація АЦТЕКІВ• Войовниче плем’я з півночі, релігія якого вимагала

щоденних жертвоприношень заради миру. Священна “Війна квітів”.

• У ХIV ст. заснували свою столицю Тенотчітлан (“плодове дерево, що росте з каменю”), площа 1200 га, населення 120 – 300 тис. збудований на острові посеред озера

• 1427 р. підкорили разом з містами Тескоко та Тлакопаном населення долини Мехіко та усієї Центральної Мексики

• У 1519 – 21 рр. були завойовані іспанцями• Мистецтво, зокрема скульптура, вирізнялося величчю,

хоча часто у “творах” використовувалися кістки і черепи.

ТЕНОТЧІТЛАН

Ацтекські кодекси

Писемність Ацтеків

Сонячний календар Ацтеків

Художня культура МАЙЯ

• Територія побутування – півострів Юкатан• Відкрито лише у ХІХ ст.• Точний сонячний календар – передбачали

сонячні та місячні затемнення; використовували поняття “нуля”

Піраміда Кукулькан (Ель-Кастільйо)

Писемність та цифри Майя

Цивілізація Мочіка

Цивілізація Чіму

Геогліфи плато Наска

Художня культура ІНКІВ

• Держава на заході південноамериканського континенту

• Значна зона правління та впливу• Столиця – місто Куско (місто пуми) • Держава, створена у ХV ст. – Тауантинсуйу

Кориканчахрам Сонця

• Споруду було оповито карнизом з золота, впаяного у камінь

• Статуї богів, золотий диск Інку та, навіть, музичні інструменти з золота й прикрашені дорогоцінним камінням

• “золотий сад Куско”

КІПУ

ХАРАКТЕРНІ РИСИ МИСТЕЦТВА народів Америки

ДОКОЛУМБІВСЬКОЇ ДОБИ

• Утвердження могутності та величі священного божества

• Культ предків• Прославляння перемог над ворогами• Возвеличення правителів та знаті