"Громадянське суспільство в Україні: Інституціональні...
-
Upload
gurt-resource-centre -
Category
Government & Nonprofit
-
view
489 -
download
7
Transcript of "Громадянське суспільство в Україні: Інституціональні...
Громадянське суспільство в Україні: інституціональні особливості розвитку Віктор Степаненко (Інститут соціології НАН України)
(Фото з авторського фото-проекту Євромайдан 2013/14)
Громадянське суспільство: що і про що? дискурси (античні витоки societas civilis , історична
модерна концепція, постмодерні особливості) суспільні практики ГС – не лише мережа НУО, але й не “суспільство” в
цілому морально-етичні принципи (цінності, соціальний
капітал) ГС – публічна (не приватна) сфера ГС – не держава і не бізнес (“третій сектор”) ГС – добровільність, публічність, самоорганізація,
цивільність (цінності / право) ГС – історичне, контекстуальне, ідеально-
нормативне, національне, глобальне
A
B
C
ГС
А – активністьB – відкритістьС – цивільність
(civilité, civility, Zivilität)
Громадянське суспільство: рівнозначність 3-х вимірів(civil society)
ГС в новітній історії України: особливості розвитку
довша тривалість і стійкість комуністичного спадку тривалий історичний період відсутності державності – від “розбудови
держави” і “шантажистської” держави до.. системні деформації постком. трансформації (кланово-корпоративний
капіталізм, олігархізація, соціально-економічне розшарування, малочисельність “середнього класу”, сталість патерналізму, стійкість патрон.-клієнт. мереж, правовий нігілізм)
поляризація (гео-)політичних орієнтацій, переважно по регіонах розвиток ГС переважно через мережу напів-професійних НУО
менеджерського типу низькі громадянські якості політичної еліти, кооптованої за
корпоративно-клановим принципом деформації політичного процесу, брак його відкритості, неформальні
центри прийняття рішень кланово-корпоративними групами (“мафія – злочинний світ” , “олігархи” в лідерах суспільного впливу)
ГС в новітній історії України: стадії розвитку
1) Становлення - з кінця 1980-х до 2004–2005 законодавча база організаційна структура - (статичний) розвиток громадських
неурядових організацій масова маніфестація ГС у “помаранчевій революції” держава – ГС: дискредитація, визнання, клонування “боротьба за
позиції”
2) Інституціоналізація - з 2006 по 2013-2014 і по тепер ГС як фактор суспільно-політичного життя ефективний контроль за владними структурами завдання – інституціональні зміни, вкорінення цивільних норм
(оцивільнення суспільних відносин), зсув умовного розмежування поміж громадянським і “негромадянським” суспільствами
Громадські організації: проблеми сталого розвитку (1)
кількісні і якісні (сталості) показники, методології досліджень
2003 - більше 30 тисяч НДО
2007 - більше 52 тисяч НДО 2012 – більше 70 тис. НДО сфери та напрями діяльності фінансування (до 50% міжнародні донори – 2009) участь, членство, представництво – до 90% не належать до
жодної ГО – “свобода неучасті” проблеми суспільної довіри неефективність виконання функцій контролю за владою (лише
біля 10% у 2005 і 2014 могли б щось зробити проти рішення влади, що утискає права і інтереси) та медіації/комунікації поміж владою і суспільством
Громадські організації: фактори “свободи неучасті”(2)
традиції інституціональної недовіри ефекти владних стратегій дискредитації («грантоїди») і
клонування ГС патерналізм та синдром «навченої безпорадності»
(Є.Головаха) компенсаторна функція стійких патронально-
клієнтелістських взаємин соціально-економічні фактори (бідність, різке
розшарування) соціально-структурні фактори (малочисельний “середній
клас”, старіння населення, еміграція активної/творчої частини населення)
Причини участі у діяльності та створенні ГО, 2013 р. (Ін-т соціології НАНУ, %, N=1800, відмітьте всі можливі відповіді)
Причина участі/створення НУО %
Захист своїх прав та реалiзацiя iнтересiв 40.2
Турбота про загальне благо та допомога iншим людям 24.1
Громадський контроль за дiяльнiстю органiв влади 16.6
Прагнення здобути полiтичний капiтал та зробити кар’єру у полiтицi
24.7
Бажання заробити грошi на фiнансовiй пiдтримцi держави чи донорiв
30.7
Iнше 0.2
Не знаю 20.1
Перешкоди для участі у дiяльностi ГО, 2013 р. (Ін-т соціології НАНУ, %, N=1800, відмітьте до 3-х )
Фактори “свободи неучасті” %
Байдужiсть, пасивнiсть людей до суспiльного життя 48,7
Вiдсутнiсть вiльного часу 27,0
Загальна зневiра у власних можливостях захистити свої права та iнтереси
30,0
Фiнансовi проблеми сім’ї, потреба додаткових заробiткiв 17,2
Юридичнi перешкоди, труднощi у створеннi ГО 7,1
Недовiра до ГО 25,6
Загальна слабкiсть, малочисельнiсть ГО 13,3
Протидiя державних органiв влади дiяльностi ГО 10,8
Пересторога вступати у конфлiкт з офiцiйними представниками влади 18,6
Iнше 0,2
Нiчого з перелiченого не заважає 3,3
Не знаю 10,0
Громадські організації: суспільна довіра, %
50
41,646,8
33,6
12,217,8
14,8
33,8
0
10
20
30
40
50
60
2006 2013 2014 2015
недовіряюважкосказатидовіряю
для порівняння по результатах 2013 року: ГО - майже п’ята частина респондентів, в той же час:лише 3,6% довіряли уряду, 8,1% – Верховній Раді, біля 14% – місцевим органам влади, 6,7% - політичним партіям.
Потенціальний ресурс ГО
- незадоволення якістю демократії- недовіра/незадоволення діяльністю владних інституцій- потреба захисту своїх прав та інтересів
2013 р. репрезентативне опитування Ін-ту соціології: біля 40% респондентів висловлювали готовність (принаймні на рівні
її декларування) до безоплатної добровільної участі у таких повсякденних видах активності як:
допомога сиротам та нужденним, озеленення своїх міст та сіл, прибирання та упорядкування територій за місцем проживанняНатомість у таких видах активності як “участь у забезпеченні
правопорядку” або “організація дозвілля та відпочинку” готовність до участі респондентів є порівняно невисокою – лише 12% та 16,7% респондентів
Євромайдан як фактор інститутуціоналізації ГО
3-я, найрішуча спроба суспільної модернізації не електоральна “революція” розширення соціальної бази, дистанціювання від
офіційних політичних структур особливості громадянської активності цінності і практики самоорганізації та
солідарності соціальний капітал ГС як важливого актора
(фото з авторського фото-проекту Євромайдан 2013/14)
Трансформація протестної енергії ГО після Євромайдану – перспективи розвитку
1) добровольчі військові формування (“добробати”)2) волонтерський рух як аутентичне ГС (майже 2/3 довірі,
армія – 41%, владні інститути разом менше 20% - 2015)3) лобіювання та супровід реформ (від “проти” до “за”)
Перспективи розвитку: 1) розвиток системи публічного контролю за владними
стуктурами2) адаптація діяльності ГО, використання досвіду та ресурсу
самоорганізації3) ГС як актор інституціональних змін (“не обличчя, а систему”) (трансформація олігархів?, міжнародний тиск/контроль, ГС)
23,5
13,5
63
33,1
10,8
56,1
0%10%20%30%40%50%60%70%80%90%
100%
2009 2015 ніне знаютак
Чи несете Ви особисту відповідальність щодо стану справ у країні? (Ін-т соціології НАНУ,%, N=1800)