11№ 15 (49) серпень 2013

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК, ПДФО

Валерія Ліневич, бухгалтер-експерт, департамент аутсорсингу, ТОВ «БДО».

Відповідно доп. 1.4 розд. 1 Поло-ження про порядок емісії спеціальних платіжних засобів іздійснення опера-цій з їх викори-станням, затверд-женого постано-вою Національного банку України від 30.04.2010 р. № 223(далі – Поло-ження № 223), с п е ц і а л ь н и й платіжний засіб – це платіжна картка,

мобільний платіжний інструмент, інший платіжний інструмент, що виконує функцію засобу ідентифікації, за допомогою якого держатель цього інструменту здійснює платіжні операції з рахунку платника або банку, а також інші операції, установлені договором.У свою чергу, корпоративний спеціальний платіжний засіб (платіжна картка) – це спеціальний платіжний засіб, який дає змогу його держателю здійснювати операції з рахунком суб’єкта господарювання.

Залежно від умов, згідно з якими здійснюються розрахунки за операціями з використанням платіжних карток, можуть застосовуватися дебето-ва, дебетово-кредитна та кредитна платіжні схеми. Дебетова схема передбачає здійснення клієнтом операцій з використанням платіжної картки в межах залишку коштів, які обліковуються на його картрахун-ку. Під час застосування дебетової-кредитної схеми клієнт здійснює операції з використанням платіжної картки в межах залишку коштів, які обліковуються на його картрахунку, а в разі їх недостатності або відсутності – за рахунок наданого банком кре-

диту. Кредитна схема передбачає здійснення розрахунків за виконані клієнтом операції з вико-ристанням платіжної картки за рахунок коштів, на-даних йому банком у кредит або в межах кредитної лінії. Корпоративні картки можуть бути видані для використання одним співробітником з власним відкритим рахунком або кількома співробітниками з одним загальним рахунком. Список співробітників, які можуть користуватися корпоративною карт-кою, затверджується керівником підприємства і подається разом з документами на відкриття такої картки. Кількість карток, які організація може офор-мити на своїх співробітників, не обмежена. При цьо-му по кожній з карток організація має можливість встановити індивідуальний ліміт витрачання коштів. Залежно від діяльності підприємства, його масштабів і активності, клієнт може обирати більш вигідні умови отримання корпоративних карток.

ОФОРМЛЕННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯКОРПОРАТИВНИХ КАРТОК. ОБЛІКВипуск корпоративної платіжної картки

відбувається відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346-ІІІ. Для замовлення картки юридична особа або фізична особа – підприємець повинна укласти з банком, що здійснює за її до-рученням випуск картки, відповідний договір. Цей договір може включати умови, що визна-чають порядок відкриття картрахунку і поря-док надання та використання платіжної карт-ки. Зауважимо, що банк має право передати електронний платіжний засіб у власність користу-вача або надати йому для користування в порядку, визначеному договором. Емітент перед укладен-ням договору зобов’язаний ознайомити клієнта з умовами одержання спеціального платіжного засо-бу, переліком необхідних документів, тарифами на

КОРПОРАТИВНІ КАРТКИНА ПІДПРИЄМСТВІКОРПОРАТИВНА КАРТКА Є ЕФЕКТИВНИМ ТА ЗРУЧНИМ IНСТРУМЕНТОМ У ДIЯЛЬНОСТI СУЧАСНОГО ПIДПРИЄМСТВА. ВОНА ДОЗВОЛЯЄ ОПЕРАТИВНО ФIНАНСУВАТИ I ВIДСТЕЖУВАТИ ВIДПОВIДНI ВИТРАТИ З ДОТРИМАННЯМ ДIЮЧИХ ОБМЕЖЕНЬ. НАЙЧАСТIШЕ КОРПОРАТИВНИМИ КАРТКАМИ КОРИСТУЮТЬСЯ ВЕЛИКI КОМПАНIЇ, ЯКI МАЮТЬ ВИРОБНИЧI ТА ПАРТНЕРСЬКI ВIДНОСИНИ З IНОЗЕМНИМИ ПIДПРИЄМСТВАМИ.

12 № 15 (49) серпень 2013

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК, ПДФОобслуговування та правилами користування спеціальним платіжним засобом. Ця інформація має бути викладена в зрозумілій формі й розміщуватися в доступному для клієнтів місці в банку, а також надава-тися клієнтам на їх вимогу в письмовій або електроннійформі.

Після того як банк повідомить підприємство-замовника про те, що картка готова, її слід от-римати. Оскільки корпоративна платіжна карт-ка є матеріальною цінністю, для її отримання

Часто виникає питання, хто має право кори-стуватися корпоративною карткою підприємства. Відповідно до постанови правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про по-рядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» від 12.11.2003 р. № 492 (далі – Постанова № 492) умови використан-ня спеціального платіжного засобу повинні перед-бачатися в Договорі про відкриття корпоративної картки з визначенням осіб, що мають право її ви-користовувати. Якщо у договорі немає обмежень щодо передачі спеціального платіжного засобу особам, не передбаченим договором, то керівник підприємства може затвердити наказ з переліком працівників, котрі мають право використовувати картки на час відрядження. У цьому ж наказі вста-новлюються порядок та терміни, в які довірена особа може користуватися карткою. Інакше пере-дача картки розцінюватиметься як порушення умов договору. Якщо така довірена особа виконувати-ме операції за допомогою корпоративної карт-ки постійно, з нею слід укласти договір про повну матеріальну відповідальність відповідно до ст. 1351

Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 р. № 322-VIII.

Якщо корпоративна картка потрапила до рук особи, яка не мала права нею користуватися, то підприємство – держатель платіжної картки – му-сить негайно повідомити про це емітента (або визначену ним юрособу) у порядку, передбаче-ному договором. В іншому разі емітент не несе

виписується доручення, а її передача оформляється накладною. Користувач зобов’язаний використо-вувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використан-ня електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.

Нижче з’ясуємо, як саме відобразити отриман-ня корпоративної картки підприємством в бухгал-терському і податковому обліку.

відповідальності за переказ коштів, ініційований за допомогою цієї платіжної картки, до отриман-ня такого повідомлення, якщо інше не передба-чено договором. Емітент (або визначена ним юр-особа) після отримання повідомлення (заяви) має ідентифікувати клієнта (держателя платіжної карт-ки), зафіксувати дату та час його звернення на умо-вах, передбачених договором, і занести картку в стоп-лист, тобто припинити будь-які операції по ційкартці.

ВИКОРИСТАННЯ КОРПОРАТИВНИХ КАРТОКУ ВІДРЯДЖЕННЯХ ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИКошти з поточного рахунку в іноземній валюті

юридичної особи та фізичної особи – підприємця мо-жуть бути використані за допомогою спеціального платіжного засобу виключно для:

- одержання готівки за межами України для опла-ти витрат на відрядження;

- здійснення розрахунків у безготівковій формі за межами України, які пов’язані з витратами на відрядження та витратами представницького ха-рактеру, а також на оплату експлуатаційних ви-трат, пов’язаних з утриманням та перебуван-ням повітряних, морських, автотранспортних засобів за межами України, відповідно до умов Кодексу торговельного мореплавства України від23.05.1995 р. № 176/95-ВР, Повітряного кодек-су України від 19.05.2011 р. № 3393-VI, Конвенції про міжнародну цивільну авіацію від 07.12.1944 р., Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968 р.

ПрикладПідприємство отримало в уповноваженому банку корпоративну картку. За умовами договору картка є

власністю уповноваженого банку і після розірвання договору має повернутися до нього. Умовна вартість картки – 50 грн (згідно з накладною). За емісію корпоративної картки банку сплачено 100 грн. Підпри-ємство перерахувало на картрахунок 500 000 грн. У бухгалтерському і податковому обліку ці операції слід відобразити наступним чином.

№з/п

Зміст операції Сума, грнБухгалтерський облік Податковий облік

Дебет Кредит Доходи Витрати

1На картковий рахунок перераховано 500 000 грн

500 000 313 311 – –

2Сплачено банку за емісію корпора-тивної картки

100 92 311 – 50

3 Отримано корпоративну картку 50 023 – – –

13№ 15 (49) серпень 2013

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК, ПДФОСлід уточнити, що за допомогою корпоратив-

них платіжних карток можуть фінансуватися ви-трати на виконання деяких цивільно-правових дій та витрати фізичних осіб, які перебувають у тру-дових відносинах з таким підприємством або єчленами керівних органів такого підприємства згідно з переліком, наведеним у підп. 140.1.7п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу України(далі – ПКУ), а саме:

- добові витрати (на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи);

- оплата проїзду (у тому числі перевезен-ня багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження й назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованомутранспорті);

- оплата вартості проживання у готелях (мо-телях), а також включених до таких рахунків ви-трат на харчування чи побутові послуги (пран-ня, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих примі-щень;

- оплата телефонних розмов; - оформлення закордонних паспортів, дозволів

на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші до-кументально оформлені витрати, пов’язані з пра-вилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку зі здійсненням такихвитрат.

Згідно з п. 8.3 розд. 8 Постанови № 492, кошти з поточного рахунку юридичної особи та фізичної осо-би – підприємця не можуть бути використані за до-помогою спеціального платіжного засобу для одер-жання заробітної плати, інших виплат соціального характеру, розрахунків за зовнішньоторговельними договорами (контрактами), здійснення іноземних інвестицій в Україну та інвестицій резидентів за її межі.

Таким чином, за допомогою корпоративної карт-ки (валюти, знятої з цієї картки) працівник, пере-буваючи за кордоном у відрядженні, не має права купувати товарно-матеріальні цінності, оплачувати роботи, послуги для цілей підприємства, за винят-ком вищенаведеного.

ЗВІТНІСТЬ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЩОДОВИТРАЧЕНИХ КОШТІВКошти, списані з картрахунку юридичної особи

або фізичної особи – підприємця за операції, що здійснені з використанням корпоративних платіжних карток, вважаються виданими під звіт держателю платіжної картки. Ці кошти можуть бути використані виключно за цільовим призначенням. Використан-ня коштів має бути підтверджене відповідними звітними документами.

Співробітники, у розпорядження яких надані корпоративні платіжні картки, подають до бухгалтерії підприємства Звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт за формою, затвердже-ною наказом «Про затвердження форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або

під звіт, та Порядку його складання» від 22.10.2012 р.№ 1276. Згідно з підп. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 ПКУ, терміни для звітування наступні:

а) у разі якщо під час службових відряджень відряджена особа – платник податку отримала готівку зі застосуванням платіжних карток, вона подає звіт про використання виданих на відрядження коштів і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після за-вершення відрядження;

б) у разі якщо під час службових відряджень відряджена особа – платник податку застосу-вав платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі, а строк подання платни-ком податку звіту про використання виданих на відрядження коштів не перевищує 10 банківських днів, за наявності поважних причин роботодавець (самозайнята особа) може його продовжити до 20 банківських днів (до з’ясування питання в разі вияв-лення розбіжностей між відповідними звітними до-кументами).

Згідно з абзацом першим підп. 140.1.7 п. 140.1 ст. 140 ПКУ, витрати на відрядження можуть бути включені до складу витрат платника податку лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності по-садкового талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі броню-вання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо. Не дозволяється включати до складу витрат на харчування вартість алкогольних напоїв і тютюно-вих виробів, суми «чайових», за винятком випадків, коли суми таких «чайових» включаються до рахунку згідно із законами країни перебування, а також пла-ту за видовищні заходи.

Слід зауважити, що згідно з п. 7.3 розд. 7 По-станови № 223 операції користувачів платіжними засобами повинні виконуватися з оформленням квитанції платіжного термінала, чека банкомата, сліпа та інших документів за операціями з викори-станням спеціальних платіжних засобів у паперовій формі, що складаються та друкуються держав-ною мовою за місцем проведення операції в такій кількості примірників, яка потрібна для всіх учасників операції, та/або документів в електронній формі, передбачених правилами платіжної системи.

Розглянемо більш детально види документів на підтвердження витрат з корпоративної картки:

- чек банкомата друкується і надається держа-телю платіжної картки на його вимогу. У разі засто-сування банкоматів у внутрішньобанківських систе-мах автоматизації касових операцій чек банкомата може не видаватися. У цьому випадку обов’язково з періодичністю, визначеною в договорі між клієнтом і банком, клієнту надається виписка за операціями, здійсненими через банкомат;

- операції, які здійснюються з використанням

14 № 15 (49) серпень 2013

платіжних карток із застосуванням імпринтерів, повинні виконуватися з оформленням сліпа, форма якого визначається платіжноюсистемою;

- операції, які здійснюються за допомо-гою корпоративної картки із застосуван-ням платіжних терміналів, повинні вико-нуватися з оформленням квитанції платіжного термі-нала.

Сліп, квитанція платіжного термінала, які склада-ються торговцями, повинні включати такі обов’язкові реквізити:

- ідентифікатор еквайра (еквайр – юридична осо-ба, яка здійснює технологічне, інформаційне обслу-говування торговців за операціями, проведеними із застосуванням платіжних карток) та торговця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати;

- дата здійснення операції; - вид операції (купівля, повернення тощо); - сума операції у гривнях; - реквізити платіжної картки; - код авторизації або інший код, що ідентифікує

операцію в платіжній системі; - підпис касира (якщо це передбачено правила-

ми платіжної системи); - підпис держателя платіжної картки

(у разі оформлення сліпа – обов’язково, а в разі оформлення квитанції платіжного термінала –якщо це передбачено правилами платіжноїсистеми).

Отже, для підтвердження витрат, понесе-них працівником під час відрядження, він має на-дати, окрім рахунків готелів, проїзних квитків інших первинних документів, також документи, що підтверджують розрахунки, здійснені за до-помогою платіжних карток, а саме: чеки бан-комату, сліпи, квитанції платіжних терміналівтощо.

Щодо добових, які працівник отримав з ви-користанням корпоративної картки, то, керу-ючись підп. 140.1.7 п. 140.1 ст. 140 ПКУ та ли-стом Державної податкової адміністрації від18.06.2011 р. № 11327/6/15-0516, добові витра-ти на службові відрядження можуть включати-ся до складу витрат платника податку лише за наявності наказу про відрядження та відповідних первинних документів, що засвідчують наміри та факт здійснення відрядження, враховуючи обмеження, встановлені підп. 140.1.7 п. 140.1ст. 140 ПКУ.

Якщо працівник не повернув залишки коштів, от-риманих із застосуванням спеціальних платіжних засобів, підприємство повинно утримати з тако-го працівника податок на доходи фізичних осіб, керуючись підп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ. При цьому, згідно з п. 164.5 ст. 164 ПКУ, до суми неповернутих коштів для утримання ПДФО застосовується «натуральний» коефіцієнт. Сума податку, нарахована на суму такого перевищен-ня, утримується особою, що видала такі кошти, за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) платника податку за

відповідний місяць, а у разі недостатності суми до-ходу – за рахунок оподатковуваних доходів наступ-них звітних місяців до повної сплати суми такогоподатку.

При проведенні у бухгалтерському та податково-му обліку звіту про використання коштів, виданих на закордонне відрядження, скоріше за все, виникне питання щодо курсу валюти, який бухгалтер пови-нен використовувати для відображення витрат. При проведенні розрахунку корпоративною карткою по поточному рахунку, валюта якого відрізняється від валюти розрахунку, банком надається додаткова послуга за операціями конвертації (купівлі – про-дажу) іноземної валюти. Користуючись нормамипідп. 153.1.4 п. 153.1 ст. 153 ПКУ, ми визначаємо, що за операціями купівлі – продажу іноземної ва-люти позитивна або від’ємна різниця включають-ся до складу відповідно доходів і витрат. Також до витрат включаються всі інші платежі, пов’язані з придбанням валюти. Банківська виписка з поточ-ного карткового рахунку містить інформацію про суму понесених витрат у валюті карткового рахун-ку. Різниця між сумою видаткових операцій за кур-сом Нацбанку і даними виписки банку відповідає вартості витрат по угоді конвертації валют. Згідно з нормами Податкового кодексу (підп. 153.1.2, 153.1.3 п. 153.1 ст. 153 ПКУ), витрати, здійснені в іноземній валюті, включаються до витрат звітного періоду шляхом перерахування в національну валю-ту за офіційним курсом Нацбанку на дату здійснення операції, а в частині раніше проведеної оплати – за курсом на дату перерахування авансу. Визначення курсових різниць від перерахунку операцій, вира-жених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерськогообліку.

ПЕРЕВАГИ І НЕДОЛІКИ ВИКОРИСТАННЯКОРПОРАТИВНИХ КАРТОКПерелік переваг при використанні

підприємством корпоративних карт досить великий,а саме:

- помітно полегшується робота бухгалтерії і каси підприємства, оскільки наявність пластикової картки виключає необхідність отримання готівки (в тому числі і валюти) при організації відряджень співробітників;

- знижуються ризики і витрати, пов’язані з отри-манням, інкасацією і зберіганням готівкових грошо-вих коштів;

- з’являється можливість здійснення миттєвого контролю з боку підприємства щодо ви-трат на відрядження і представницьких витрат співробітників шляхом отримання виписок про операції за картками, які використовуються длярозрахунків;

- цілодобовий доступ до рахунку дозволяє влас-нику картки не залежати від режиму роботи банку;

- з’являється можливість поповнення коштів на корпоративній картці в разі виникнення у співробітника підприємства непередбачених обста-вин під час відрядження;

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК, ПДФО

15№ 15 (49) серпень 2013

- передбачена можливість встановити ліміт на витрати для кожного співробітника окремо;

- зняття коштів, а також сплата за послуги в будь-якій країні світу і в будь-якій валюті світу цілодобово;

- перевезення грошових коштів за допомо-гою корпоративної платіжної картки через кор-дон здійснюється без зайвих митних процедур, при цьому сума грошових коштів на картрахункунеобмежена;

Ймовірні труднощі, що можуть виникнути при застосуванні корпоративних карток на підприємстві такі ж, як і при використанні готівки, враховуючи «людський фактор»:

- нецільове використання коштів з корпоратив-них карток;

- несвоєчасне звітування співробітників щодо ви-трачених коштів;

- несвоєчасне повернення надміру витрачених коштів підприємству;

- утримання з працівника податку на доходи фізичних осіб, нарахованого на суму залишку непо-вернених коштів.

Виходячи з усього вищесказаного, корпоратив-на картка є ефективним й зручним інструментом у діяльності сучасного підприємства, який дозволяє оперативно фінансувати відповідні витрати підприємства і мінімізувати витрати коштів та часу співробітників, за умови дотримання встановленого порядку використання карток та документального забезпечення операцій з платіжними картками.

ВИКОРИСТАНI НОРМАТИВНI ДОКУМЕНТИ

КЗпПУ – Кодекс законів про працю України.ПКУ – Податковий кодекс України від 02.12.2010 р.

№ 2755-VI. КТМУ – Кодекс торговельного мореплавства Укра-

їни від 23.05.1995 р. № 176/95-ВР.ПовКУ – Повітряний кодекс України від

19.05.2011 р. № 3393-VI.Закон № 2346-ІІІ – Закон України «Про платіжні

системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346-ІІІ.

Конвенція-1 – Конвенція про міжнародну цивільну авіацію від 07.12.1944 р.

Конвенція-2 – Конвенція про дорожній рух від 08.11.1968 р.

Наказ № 1276 – наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження форми Звіту про ви-користання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання» від 05.12.2012 р.№ 1276.

Постанова № 492 – постанова правління Націо-нального банку України «Про затвердження Інструк-ції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» від 12.11.2003 р. № 492.

Постанова № 223 – постанова правління Націо-нального банку України «Про здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів» від 30.04.2010 р. № 223.

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК, ПДФО