Роботу виконали:Роботу виконали: учні 8 класуучні 8 класуНВК “Дивосвіт”НВК “Дивосвіт”Класний керівник:Класний керівник:Зражва Т.В.Зражва Т.В.

За 74 роки свого життя Анатолію Андрійовичу Чепрасову вдалося

зробити чимало корисного та цінного. Він залишився в пам'яті тих, хто знав

його людиною неординарною, принциповою, вимогливою, і в той же

час чуйною і турботливою, небайдужим до чужого лиха і найменшим людським

проблемам.

Народився Анатолій Андрійович 1927р. в

Сталінграді - місті, з якого почався переможний рух

радянського народу у Великій Вітчизняній війні.

Війна загартувала юнака, зміцнила його характер. Активна трудова діяльність Анатолія Андрійовича

Чепрасова розпочалася після успішного закінчення

суднобудівного технікуму. Він працював спочатку інженером, а

згодом старшим інженером техвідділу на Сталінградському

заводі тракторних деталей.

На заводі Анатолій Андрійович працював на різних посадах, а з 1966 по 1983 рр. він незмінний директор РМЗ. Великий внесок у розвиток та

становлення виробництва вніс саме A.A.Чепрасов.

За півроку до присвоєння Жовтим Водам статусу міста

Чепрасов A.A. з родиною приїхав до селища Жовта Річка і влаштувався техніком-

технологом на ремонтно-механічний завод п/с 28.

Завдяки його хорошим технічним знанням та організаторським здібностям період його керівництва для РМЗ визначається

наростаючим підйомом всіх граней виробництва. Так, об'єм випуску продукції збільшився в 4 рази, продуктивність- 2.7 рази, зарплата -

вдвічі. По завершенню будівництва і реконструкції виробництва, РМЗ, очолюваний Чепрасовим A.A., перетворився на потужну

ремонтну базу підприємства, здатну забезпечувати гірничорудне і збагачувальне виробництво урану багатьма видами гірничої та збагачувальної техніки, будівельно-монтажними механізмами, а

також виконувати замовлення інших підприємств міста.

З 1970 року розпочався процес інтенсивного впровадження в

гірниче виробництво високоефективної техніки:

пневмоударники М29Т, пневмодвигуни НКР-100 і ДАР-ЗОм і бурові коронки діаметром 85, 65, 57, бурові??? УБГ і УБК. вагонетки шахтні, кліті, СКІПи, машини МПДН та інша техніка.

На той час буровий інструмент, запчастини та гірничо-

збагачувальне обладнання, що виготовлялось на РМЗ, можна

було зустріти не лише на рудниках п/с 28, а й на

аналогічних підприємствах Криворіжжя, Сибіру, Казахстану,

Середньої Азії.

Початок 80-х років XX століття характеризувався новим етапом технічного розвитку заводу. Під керівництвом А.А.Чепрасова були введені у виробництво станки з ЧГІЦ, плазмена різка,

вібронаплавка металу, що вимагало від керівництва і колективу докорінної зміни методів

навчання робочих тa ІТР.Значний внесок колектив РМЗ, очолюваний Чепрасовим A.A., вніс в становлення одного з

основних підприємств міста - ГМЗ. Було виконано великий об'єм робіт з виготовлення пачуків для

гідрометалургійного заводу.

A.A. Чепрасов особисто брав участь у створенні міського історичного музею.

Анатолій Андрійович Чепрасов в ті часи був кращим пропагандистом комбінату,

неодноразово обирався депутатом міської ради, довгий час, вже на заслуженому відпочинку,

очолював раду ветеранів РМЗ.За високі результати у виробничій та суспільній діяльності, поряд з бойовими нагородами, уряд

країни відзначив А.А.Чепрасова орденом Трудового Червоного Прапора та багатьма

медалями.

Розпочату справу A.A. Чепрасова з гідністю продовжують його сини, які також

працюють на СхідГЗК:

Сергій- на ГМЗ,

Володимир - в управлінні комбінату.

З щоденника А.А.Чепрасова…

З сімейного альбому