Управління культури, туризму та охорони культурної спадщини

Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації

Центральна районна бібліотека ім. П.Г.Тичини

ДОНЬКИ ЯПОРЛАВА

МТДПОГО

НА ОПЕРСОЛАХ ЕВПООИ

Бібліографічний список

Київ - 2015

ротягом багатьох століть Україна була перехрестям багатьох культур і релігій… Сьогодні вона прямує шляхом створення своєї новітньої

європейської історії. Але вивчаючи історію України, побачимо, що до христи-

янсько-європейської цивілізації Україна належить вже бі-льше тисячі років!

У вирі європейського життя, переживаючи розквіт най-могутнішої держави світу, Україна перебувала за доби пра-вління великого князя київського Ярослава Мудрого.

Доньки Ярослава - Анастасія, Анна та Єлизавета - посі-ли гідне місце на королівських престолах впливових євро-пейських держав: Угорщини, Франції, Норвегії.

Крізь призму життя цих величних жінок спробуємо роз-крити роль і місце України в європейській історії та циві-лізації.

Видання ознайомить вас із коротким життєписом цих великих українок, які прославились не лише тим, що були дружинами європейських королів, але й залишили свої іме-на на скрижалях світової історії, зробивши вагомий внесок в культурний і духовний розвиток Європи.

Для отримання більш повної інформації про життя

цих величних жінок звертайтеся до Інтернет-джерел та списку літератури наданих в кінці видання.

О

Королева для Норвегії й Данії

(1025 - 1067 р.р., за іншими даними - бл. 1032 - після 1067 р.р.)

Єлизаветі Ярославні за життя довелось «приміряти» корони одра-

зу двох країн. Спершу вона стала дружиною норвезького прин-

ца Гаральда Суворого — той довго домагався руки Єлизавети. Він,

хоч і нащадок норвезького престолу, але жив вигнанцем при дворі

Ярослава. Оскільки ж він не мав багатства й трону, київський князь

відмовив йому у сватанні.

Однак Гаральд серйозно закохався і за будь - яку ціну вирішив за-

воювати Єлизавету. Він пішов на службу до візантійського

імператора, там став героєм, здобув багатство і звитягу. І таки одру-

жився з Єлизаветою. Гаральд, до того ж, був ще й поетом, присвячу-

вав майбутній дружині поеми, пізніше вписані у норвезькі саги, що

К нязь київський Ярослав, якого за успіхи в піднесенні освіти, культури та закону на Русі прозвали Мудрим, свого часу дуже просто об'єднався з Європою - він одружив зі своїми родичами пів-Європи. У цій важливій геополітичній справі були задіяні сини, донь-ки, сестри і родичі князя – всі, хто був підходящого для од-руження віку і міг зацікавити владні будинки сусідніх кра-їн. Зараз в Україні дуже мало людей знають про наших пред-ків на європейських престолах. Переважно щось чули про Анну Ярославну, королеву Франції, але не більше. Про ін-ших монархів Європи, що вийшли з Київської держави, і то-го не скажеш. А воно того вартує! Тому що були часи, ко-ли ми не думали, чи йти нам до Європи, ми Європою управляли!

досі зберігаються у музеях Норвегії та є досить відомими. Після

загибелі Гаральда Єлизавета вийшла заміж за данського короля Све-

на ІІ Естрідсена.

Королева Угорщини (бл.1021 р. - кінець ХІ століття після 1074 р., за іншими даними

1023 - 1074/1094 р.р., або бл. 1030 - після 1074 р.р.)

Анастасія Ярославна (Агмунда) в 1046 році стала дружиною ко-

роля Угорщини - Андрія I. Після смерті чоловіка в 1061 р. вона була

змушена тікати до Німеччини зі своїм тринадцятирічним сином Ша-

ламоном, адже вона боялась переслідувань з боку короля Бели I,

який на той час захопив угорський престол. Анастасія попросила

свого рідного брата, великого київського князя Ізяслава Ярославича,

не надавати підтримку політичним супротивникам її сина-

королевича.

У 1063 році Шаламон повернув собі престол і став угорським ко-

ролем. Наступні одинадцять років Анастасія Ярославна провела при

дворі свого сина. З її ім'ям пов'язують заснування двох православних

монастирів в Угорщині - у Вишеграді та Тормове.

Пам'ять про київську княжну Анастасію, відомої в Угорщині під

ім'ям Агмунда, збереглася в цій країні до наших днів. На озері Бала-

тон існує королівська усипальниця, в якій, як вважають, були похо-

вані король Андрій I і його дружина - киянка княжна Анастасія Яро-

славна.

Анна Ярославна - Королева Франції (за різними джерелами: близько 1024, 1032

або 1036 —1075/1089 р.р.)

Громадяни цієї далекої країни прекрасно пам'ята-

ють про родові корені їх королеви - слов'янки, пра-

родительки Бурбонської та Орлеанської королівсь-

ких династій, що залишила глибокий слід в історії та

культурі Франції.

Їй встановлено два пам'ятники, останній - в 2005

році в Санлісі. Біля стародавнього храму можна по-

бачити жіночу скульптуру з каменю.

В одній руці вона тримає мініатюрну

конструкцію собору, а в іншій - лі-

лію, символ королівської влади. На-

пис на постаменті говорить: «Анна

Київська. Королева Франції. Вона

заснувала цю обитель під заступниц-

твом святого Венсена 21 квітня 1060

року». Як повноправна королева Ан-

на брала участь в правлінні францу-

зькою державою ще за життя чолові-

ка. На деяких офіційних актах Генріх

навіть зазначав так: "За згодою дру-

жини моєї", або "В присутності коро-

леви Анни".

Дуже часто біографи Анни Ярославни цитують нібито її лист до

свого батька в Київ, і хоча історична достеменність цього листа не

доведена – ми все ж надамо цей цікавий матеріал, який дає яскраве

уявлення про рівень розвитку перші роки життя Анни Ярославни у

тогочасній Франції:

«Здравствуй, разлюбезный мой тятенька! Пишет тебе, князю всея Руси, верная дочь твоя Анечка, Анна Ярославна Рюрико-вич, а ныне французская королева. И куды ж ты меня, греш-ную, заслал? В дырищу вонючую, во Францию, в Париж-городок, будь он неладен! Ты говорил: французы – умный народ, а они даже печки не знают. Как начнѐтся зима, так давай камин топить. От него копоть на весь дворец, дым на весь зал, а тепла нет ни капель-ки. Только русскими бобрами да соболями здесь и спасаюсь. Вызвала однажды ихних каменщиков, стала объяснять, что такое печка. Чертила, чертила им чертежи – неймут науку, и всѐ тут. «Мадам, – говорят, – это невозможно». Я отвечаю: «Не поленитесь, поезжайте на Русь, у нас в каждой деревянной избе печка есть, не то что в каменных палатах». А они мне: «Мадам, мы не верим. Чтобы в доме была каморка с ог-

нѐм, и пожара не было? О, нон-нон!» Я им поклялась. Они гово-рят: «Вы, рюссы, – варвары, скифы, азиаты, это у вас колдов-ство такое. Смотрите, мадам, никому, кроме нас, не говори-те, а то нас с вами на костре сожгут!» А едят они, тятенька, знаешь что? Ты не поверишь – лягушек! У нас даже простой народ такое в рот взять посты-дится, а у них герцоги с герцогинями едят, да при этом нахва-ливают. А ещѐ едят котлеты. Возьмут кусок мяса, отлупят его молотком, зажарят и съедят. У них ложки византийские ещѐ в новость, а вилок венецейс-ких они и не видывали. Я своему супругу королю Генриху одна-жды взяла да приготовила курник. Он прямо руки облизал. «Анкор! – кричит. – Ещѐ!» Я ему приготовила ещѐ. Он снова как закричит: «Анкор!» Я ему: «Желудок заболит!» Он: «Кес-кѐ-сэ? – Что это такое?» Я ему растолковала по Клавдию Га-лену. Он говорит: «Ты чернокнижница! Смотри, никому не скажи, а то папа римский нас на костре сжечь велит». В другой раз я Генриху говорю: «Давай научу твоих шутов «Александрию» ставить». Он: «А что это такое?» Я говорю: «История войн Александра Македонского». «А кто он такой?» Ну, я ему объяснила по Антисфену Младшему. Он мне: «О, нон-нон! Это невероятно! Один человек столько стран завое-вать не может!» Тогда я ему книжку показала. Он поморщился брезгливо и говорит: «Я не священник, чтобы столько читать! У нас в Ев-ропе ни один король читать не умеет. Смотри, кому не пока-жи, а то мои герцоги с графами быстро тебя кинжалами зако-лют!» Вот такая жизнь тут, тятенька. А ещѐ приезжали к нам сарацины. Никто, кроме меня, сара-цинской молвою не говорит, пришлось королеве переводчицей

стать, ажно герцоги с графами зубами скрипели. Да этого-то я не боюсь, мои варяги всегда со мной. Иное страшно. Эти са-рацины изобрели алькугль (араб. – спирт), он покрепче даже нашей браги и медовухи, не то что польской водки. Вот за этим тебе, тятенька, и пишу, чтобы этого алькугля на Русь даже и одного бочонка не пришло. Ни Боженьки! А то погибель будет русскому человеку. За сим кланяюсь тебе прощавательно, будучи верная дочь твоя Анна Ярославна Рюрикович, а по мужу Anna Regina Fran-corum».

Підпис Анни Ярославни

Грамота французького короля Філіпа I на ко-

ристь абатства св. Крепіна в Суассоні, що

містить автографічний підпис Анни

Київської. 1063 р. підпис кириличним пись-

мом: - тобто Анна-

королева (латинською мовою). За тверджен-

ням Енциклопедії України, цей її підпис є

н а й с т а р ш и м і с н у ю ч и м з р а з к о м

староукраїнського письма.

І снує також точка зору, що у Ярослава Мудрого була ще

одна дочка на ім'я Агата, в Софійському соборі, в Києві

на одній з кращих фресок зображено чотири дочки Яро-

слава. Вона стала дружиною Едуарда Вигнанця, спадкоємця престо-

лу Англії. Але й досі ведуться суперечки, щодо походження Агати,

той факт, що вона є однією з доньок Ярослава, не доведено.

Список літератури

Анастасія (Агмунда) Ярославівна: [дочка великого князя київського

Ярослава Мудрого, дружина угорського короля Ендре І: коротка ен-

циклопедична примітка про неї] // Жінки України біографічний ен-

циклопедичний словник / гол. редактор М. А. Орлик. – К.: Фенікс,

2001. – С.10

Анна Ярославівна: [дочка великого князя київського Ярослава Муд-

рого, королева Франції: її коротка біографія] // Жінки України біог-

рафічний енциклопедичний словник / гол. редактор М. А. Орлик. –

К.: Фенікс, 2001. – С.13

Анна Ярославна (між 1024 і 1032 – 1075 рр.): [однією з величних жі-

нок, що залишили своє ім’я на скрижалях історії була дочка Яросла-

ва Мудрого, французька королева Анна Ярославна: короткий біогра-

фічний нарис, ключові факти її життя і діяльності] // 100 видатних

українців. – К.: Арій, 2006. – С.32-35

Висоцький, С. О. Анна Ярославна у Києві: [Русь після княгині Оль-

ги, родина Анни, її брати і сестри. Короткі історії життя Єлізавети

(Еллісів) Ярославни – старшої доньки Ярослава і Анастасії

(Агмунди) Ярославни - найменьшої доньки Ярослава] // Княгиня

Ольга і Анна Ярославна – славні жінки Київської Русі / С. О. Висо-

цький. – К.: Наукова думка, 1991. – С.51 – 67

Висоцький, С. О. Анна Ярославна – королева Франції: [цікаві досте-

менні факти і наукові припущення про життя і діяльність Анни Яро-

славни на престолі королеви Франції] // Княгиня Ольга і Анна Яро-

славна – славні жінки Київської Русі / С. О. Висоцький. – К.: Науко-

ва думка, 1991. – С.67 – 85

Висоцький, С. О. Післямова: [проведення паралелей між долями,

життями і державною діяльністю двох величних киянок - королеви

Франції Анни Ярославни та княгині Ольги] // Княгиня Ольга і Анна

Ярославна – славні жінки Київської Русі / С. О. Висоцький. – К.: На-

укова думка, 1991. – С.86-88

Висоцький, С. О. Витяги з давньоруських і французьких джерел про

княгиню Ольгу та Анну Ярославну: [текст про княгиню Ольгу з тво-

ру Іакова Мніха подається в українському перекладі автора за кни-

гою А.Г. Кузьміна, латинські тексти грамот подаються за збірником

французьких документів про Анну Ярославну О. Лобанова-

Ростовського. Наведені документи допоможуть читачам краще усві-

домити і відчути атмосферу середньовічного життя Русі та Франції в

ХІ ст.] // Княгиня Ольга і Анна Ярославна – славні жінки Київської

Русі / С. О. Висоцький. – К.: Наукова думка, 1991. – С.89 – 99

Волик, О. Анна Ярославна – королева Франції: [огляд основних пері-

одів її життя] // Духовна велич України: науково-публіцистичний

збірник / упоряд. І. Новиченко, Т. Кондратенко, А. Негрієнко. – К.:

Просвіта, 2004. – С. 111-114

Грушевський, М. Ярослав. Заграничні відносини зі Скандинавією:

[примітка про шлюб Єлизавети Ярославівни з норвезьким королем

Гаральдом] // М. Грушевський. – К.: Наукова думка, 1992. – С. 32

Грушевський, М. Ярослав. Заграничні відносини з Францією:

[примітка про шлюб Анни Ярославни з французьким королем Генрі-

хом, деякі короткі історичні відомості про її особистість] // М. Гру-

шевський. – К.: Наукова думка, 1992. – С. 33

Гусєв, В. І. Анна Ярославна: [її історичний портрет, короткі біогра-

фічні відомості] // Видатні постаті в історії України ІХ-ХІХ ст. Істо-

ричні та художні портрети: Довід. вид. / В.І. Гусєв, В. П., Дрожжин,

Ю.О., Калінцев, О. Г., Сокиро, В. І. Червінський. – К.: Вища шк., 20-

02. – С.32-35

Єлизавета Ярославівна: [дочка великого князя київського Ярослава

Мудрого, королева норвезька і датська: короткі біографічні відомості

про неї] // Жінки України біографічний енциклопедичний словник /

гол. редактор М. А. Орлик. – К.: Фенікс, 2001. – С.141

Котляр, М.Ф. Анна Ярославна: [ключові історичні факти з її життя,

короткі примітки про життя її вінценосних сетер Анастасії та Єли -

завети] // Історія України в особах: давньоруська держава / М.Ф. Ко-

тляр. – К.: Україна, 1996. – С.87-92

Котляр, М.Ф. Єлизавета Норвезька: [життєпис старшої доньки Яро-

слава Мудрого королеви Норвегії і Данії Єлизавети (Еллісів)] // Істо-

рія України в особах: давньоруська держава / М.Ф. Котляр. – К.:

Україна, 1996. – С.92-96

Крутенко, Н. Анна Київська – королева Франції: До проблеми висві-

тлення життєпису: [вона уславилась не тим, що була дружиною ко-

роля, а тим, що стала самостійним політичним діячем. Численні тає-

мниці і білі плями життя російської княжни Анни Ярославівни, що

стала королевою Франції так і лишаються нерозкриті: цікаве дослі-

дження, спроба заповнити історичні пробіли] / Н. Крутенко // Всес-

віт. – 2001. - № 5-6. – С.148-157

Семака, Л. Анна Ярославна (між 1024 і 1032 – 1075): [дочка Яросла-

ва Мудрого, дружина французького короля Генріха І Капетінга: ко-

роткий опис її життя і діяльності ] // 100 найвідоміших українців:

вид. 2-е, випр. і доп. – М.: «Вече», К.: Книжковий дім «Орфей»,

2002. – С.35-37

Скляренко, В.М. Анна Ярославна (род. между 1024 и 1032 р. - ум. в

1075 г.): [біографія, політична та просвітницька діяльність, цікаві фа-

кти з життя] // 100 знаменитых женщин Украины / В.М. Скляренко,

Т. И. Йовлева, М. А. Панкова. – Х.: Фолио, 2006. – С. 14-18

Ткаченко, А. Ф. Анна Ярославна: [українська княжна, королева

Франції: біографічні відомості про неї] // Знаменитые украинцы / А.

Ф. Ткаченко. – К.: Арістей, 2005. – С.6-8

Шаров, І. Анна Ярославна (між 1024 і 1032 - бл. 1075) – дочка Яро-

слава Мудрого, з 1049 – дружина французького короля Генріха І.:

[біографія, основні віхи життя і діяльності на престолі Франції] // 100

видатних імен України / Ігор Шаров. – К.: Видавничий дім

«Альтернативи», 1996. – С.15-18

Бутакова, Е. Загадка по имени Анна / Е. Бутакова // Личности. -

2011. - №8. - С.68-85. - фото

Таємниці з життя доньки київського князя Ярослава Мудрого – Анни Ярославни.

Левченко, Є. Видатні киянки: Найвидатніші жіночі постаті в істо-

рії, які мають відношення до столиці України / Є. Левченко // Хреща-

тик. - 2011. - 4 березня (№34). - С.3. - фото Про видатних киянок, імена яких залишилися в літописах світової історії. Про

Анну Ярославну зокрема.

Яновська, Л. Повернення молитовника Анни Ярославівни / Л.

Яновська // Урядовий кур'єр. - 2010. - 22 жовтня (№197). - С.5. - фото У Софіївському соборі презентували унікальне видання Старокиївського Рейм-

ського євангеліє.

Кияк, Н. О. Берегині українського роду / Н. О. Кияк, В. С. Не-

жур, Л. М. Свистан , Г. І. Порасочка // Шкільна бібліотека. - 2015. -

№2. - С.88-90. - фото Сценарій бібліотечного заходу, присвяченого великим жінкам, що творили

українську історію і являються незаперечними авторитетами і майстринями у

створенні матеріальних і духовних здобутків не тільки українського, а й світового

суспільства: княгиня Ольга, княгиня Євпраксія, княгиня Анна Ярославна, Маруся

Богуславка, Роксолана, Маруся Чурай, Леся Українка, Олена Теліга, Ліна Костен-

ко, Ніна Матвієнко.

Буравченко, Д. Цікаві події в історії / Дмитро Буравченко // Шкі-

льна бібліотека. - 2015. - №4. - С. 5-12. - фото, іл. Значущі цікаві події світової історії в галузі літератури, техніки, медицини,

культури, науки, релігії: серед історичних персоналій згадується Анна Ярославна.

Кириченко, Л. Золотая улица Киева : Прогулка. На Золотоворот-

ской ищем дом кумы Тараса Шевченко, загадываем желания у

"египетской жрицы" и поражаемся домом, на котором живут монст-

ры и ангелы / Леся Кириченко, Богдан Россинский // Сегодня. - 201-

5. - 15-17 мая (№87). - С.13. - фото Маршрут цікавої прогулянки вулицею Золотоворітська: опис визначних архіте-

ктурних споруд, пам’ятників особняків, маєтків, розташованих на ній, імена вида-

тних особистостей, що були власниками і мешканцями цих будинків. Згадується

Ярослав Мудрий та його донька - Анна Ярославна.

Список використаних Інтернет-джерел

Агата Київська: [Електрон. ресурс] // ВікіпедіЯ: [сайт]. – Текст і

граф. дані. – 02.10.2014. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/

wiki/%D0%90%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D0%9A%D0%

B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0

(05.01.2015). – Назва з екрану

Агата Київська: біографія: [Електрон. ресурс] // people.su: [сайт]. –

Текст і граф. дані. – 2010. – Режим доступу: http://www.people.su/

ua/2266 (09.01.2015). – Назва з екрану

Анастасія Ярославна: [Електрон. ресурс] // ВікіпедіЯ: [сайт]. – Текст

і граф. дані. – 27.11.2014. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/

wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0% D1%

81%D1%96%D1%8F_%D0%AF%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%

BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0 (05.01.2015). – Назва з ек-

рану

Анна Ярославна: [Електрон. ресурс] // ВікіпедіЯ: [сайт]. – Текст і

граф. дані. – 19.11.2014. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/

wiki/%D0%90%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%AF%D1%80%

D0% BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0

(05.01.2015). – Назва з екрану

Династійні шлюби дочок Ярослава Мудрого: [Електрон. ресурс] //

персональный сайт belle: [сайт]. – Текст і граф. дані. – 2014. – Режим

доступу: http://belle5.narod.ru/dynshluby.htm (06.01.2015). – Назва з

екрану

Єлисавета Ярославна: [Електрон. ресурс] // ВікіпедіЯ: [сайт]. – Текст

і граф. дані. – 02.10.2014. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/

wiki/%D0%84%D0%BB%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%B2% D0%

B5%D1%82%D0%B0_%D0%AF%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%

BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0 (05.01.2015). – Назва з ек-

рану

Лики вінценосних дочок Ярослава Мудрого: [Електрон. ресурс] //

КГБ: Киевская городская библиотека: [сайт]. – Текст і граф. дані. –

2014. – Режим доступу: http://lib.misto.kiev.ua/UKR /BOOK/

MAKYI_ZNAK/liki_vincenosnih_dochok_aroslava_mudrogo.txt

(05.01.2015). – Назва з екрану

Сага про Ярославових доньок: [Електрон. ресурс] // Гайдамака:

[сайт]. – Текст і граф. дані. – 05.01.2014. – Режим доступу: http://

www.haidamaka.org.ua/0166.html (05.01.2015). – Назва з екрану

Ярослав I Мудрий: [Електрон. ресурс] // ВікіпедіЯ: [сайт]. – Текст і

граф. дані. – 19.11.2014. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/

wiki/%D0%AF%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%

B2_I_%D0%9C%D1%83%D0%B4%D1%80%D0%B8%D0%B9

(05.01.2015). – Назва з екрану

Вступ С. 2

КОРОЛЕВА ДЛЯ НОРВЕГІЇ Й ДАНІЇ С. 3

КОРОЛЕВА УГОРЩИНИ С. 4

АННА ЯРОСЛАВНА – КОРОЛЕВА ФРАНЦІЇ С. 5

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ С. 6

СПИСОК ІНТЕРНЕТ– ДЖЕРЕЛ С. 7

ЗМІСТ

Посібник склала і підготувала до друку –

гол. бібліограф ЦРБ ім. П. Г.Тичини Прудка Г.І.

Наша адреса:

Центральна районна бібліотека ім. П.Г.Тичини

вул. А.Луначарського, 24

м. Київ – 02

02002

Е-mail: dniprlib@ gmail.com

(044)517-42-38